Місіонар 03 2007 by mykolaslotvinskyy

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

2007

березень

Вічні обіти Крехівська обитель бр. Косма Лішнянський, ЧСВВ

8 СЛОВО РЕДАКТОРА

ЗМІСТ

ПІСТ

СЛОВО РЕДАКТОРА ................................................... 3

НАМІРИАПОСТОЛЬСТВАМОJШТВИНА БЕРЕЗЕНЬ ........... ... ......................................................... 5

ЧАС ОСОБИСТОГО ПОКАЯННЯ

Ієромон.ах Корн.илій ЯРЕМАК, ЧСВВ головн.ий редактор

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА КВІТЕНЬ ..................................................................... 7

о.Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ ЄВАНГЕЛІЄ ВІД МАРКА ............................................. 8

ОФІЦІЙНО ... ........................................................................ 11

Микола.йМИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

ВІД ГРІХА ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ СВОБОДИ .............. 13

Слава Ісусу Христу! Великий піст, який тепер переживаємо, закли кає нас замислитися над відвічними правдами, над своїм життям і, що найважливіше, над фіна

лом нашого життя. Адже, що б ми не чинили сьогодні, яких заходів не вживали, у що б не вірили і що б не планували, невблаганно прибли

о.Василііі.ЗІНЬКО. ЧСВВ ЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ОБМЕЖЕНІСТЬ ............................. 18

жається день, коли земному життю прийде кінець

ВолодuАшрГІЩИНСЬКИЙ

і ми вступимо у новий етап нашого буття

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ВАСИJПЯНСЬКОГО ЧИНУ В РОКИ ПАНУВАННЯ В ЗАХІДІПЙ УКР АЇНl РАДЯНСЬКОГО КОМУНІСТИЧНОГО Р ЕЖИМУ (1939-1989) ................. 19 ВІТАЄМО ЮВІЛЯРІВ .............. .............. ........ ............. 32 НОВИНИ. Призначено правлячого єпископа

Едмонтонської є пархії УГКЦ ....................................... 32 Відбувся тиждень моmfтов за єдність християн ............. 33 Презентація третього підручника програми статевого виховав ня ....................................................... .......... 33 Римо-Католицька Церква відзначила 15-річчя з дня відновлення дієцезіальних структур в Україні .............. 33 Радіо Ватикан та Національна радіокомпанія України підписали угоду про співпрацю ................................... 34 Галицька митрополія УГКЦ готується до відзначення

200-літнього ювілею ... ............................................... . 34 У центрі Києва пройшла акція

•Аборт-узаконенедітовбивство• .............................. 34 У парламенті зареєстровано нові законопроекти щодо гуманізації покарань за злочини у сфері релігії та щодо дотримання таємшщі сповіді ...................... ................. 35

........................... 36

о.Ігор ЦАР

ДАР ВІД БОГ А ........... ............. 37

ІгорДРОГОБИЦЬКИЙ

ВАСИЛІЯНИ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ЖИТГІ УКРАІНИ. РЕЦЕНЗІЯНАКНИГУП.ІІІКРАБ'ЮКА ... ...... .... .... .. .. 40 о.МелетійБАТІГ, ЧСВВ Я НІКОЛИ ТАКОЮ ЩАСЛИВОЮ НЕ БУЛА, ЯК СЬОГОДНІ ..... .. .. ................ ..................... ....... ....... ......... .42

З огляду на це, надзвичайно важливо перегля нути наше ставлення до справ і процесів, які

відбуваються в нашому житті. Адже, залежно від того, як проживемо свій земний вік , уклада тиметься наше вічне майбутнє, як про це влучно говорить Авраам у притчі про багача і Лазаря: «Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже тепер він тішиться тут, а ти мучишся» (Лк 16,25). Нинішня особа цілим своїм єством спрямована

на те, щоб за життя отримати всі свої блага. Зад ля того шириться корупція і хабарництво, зради і ненависть, заздрість та обман. Особливо це видно на прикладі тих , які покликані втілювати

еталон чесності і дбати за добробут інших наших політиків найрізноманітнішого штибу. Щодня новини приносять нам свіжі вістки про

нові політичні баталії в Києві, по світі, чи в регіо знаходять собі місця, а буває, що проклинають

владу і тих, хто її уособлює!" Сьогодні ж ми думаємо про відвічні правди.

Господь сотворив світ і людину в ньому, щоб

Його пізнала, любила, Йому служила і у вічності розділила з Ним Його Боже життя і вічну радість та славу. Для того, щоб осягнути цю мету, Все вишній дав людині дороговказ, щоб вона йшла шляхом, на якому завжди готовий їй допомогти.

Лін.а КОСТЕНКО ПОЕЗІЯ. БРЕЙГЕЛЬ. •ШЛЯХ НА ГОЛГОФУ • ............. 45

Дороговказ цей -

Любов ДІВЧУР

Заповіді

ПОЕЗІЯ. •ЯК ТИ МІГ, ЮДО?!!» .................................. 45

ЛесяШТИКАЛО

ЧАЙНВОРД •ПІСТ• .................................................. .46 Роман. ЗАВАДОВИЧ

СТОРІНКА Д:ЛЯ ДІТЕЙ. ІСУСОВА СЛЬОЗА

................ 47

ІгорКІСТЕЧОК

БЛУДНИЙ СИН

нах . Деякі люди так переймаються тим, що не

с.ДоА~ін.ікаДАНКАНИЧ, ЧСВВ

ДОБРИЙ ІІАСТИР ЖИТГЯ КЛАДЕ ЗА ВІВЦІ. ОТЕЦЬ UАВЛО ПЕТРО ОЛЕНСЬКИЙ, чсвв ТАРАС ШЕВЧЕНКО

вічність .

............ .. ......... ............ ...................... 50

ротко

Його святий закон, який ко

представлений

Божи х

заповідях.

- це Божи й погляд на людське життя і Його запрошення осягнути власну мету. Немає

іншого шляху для людини, ані іншої мети, як

тільки та, яку вказує Господь. Ці заповіді є аб солютні і невідкличні , вони не для дискусії, а для

виконання, вони не для вибраних, а для всіх. Тому кожний , хто їх не знає, чи не хоче знати, не викоукраЇНСЬКІІЙ

MJGJ~H4P хр11ст11янськиИ часопис

СЛОВО РЕДАКТОРА

нує або не бажає виконувати, втрачає свою мету

жання змінити спосіб дотеперішнього життя ,

і «даремне трудиться» (пор. Пс.

принести плоди , гідн і покаяння.

Великий піст

127).

це час покаяння, коли кожна

людина аналізує сама перед собою і перед Бо

Нарешті, знову повернемось до чудової притчі про багача і Лазаря . Н і чого не проминає

заповіді . Тут не може бути якихось компроміс і в

в нашому житті без наслідків. Багач здобув свої блага на землі і не зміг отримати щасливої

зі своєю совістю, або відкладення рішення на

вічності. Лазар, терплячи на землі , отримав

невизначене майбутнє. Ми маємо тільки один вибір: або ми з Господом і осягаємо свою мету, або ні. Також немає тут відмовки, що хтось «кається вдома , в серці», бо це самообман .

Сьогодні багато хто думає, що так , як обманю вав народ чи ближніх на землі, зможе обманути

Тому сьогодні кожний політик, наділений вла

скочити». Але так не буде. Каже Писання, що

гом , чи вона вірно виконує Божий закон, Божі

вічне щастя на «лоні Авраама» (пор. Лк

16,22).

Бога та Його ангелів і якось , за звичкою, «про

дою, повинен як звичайний мирянин прийти до

«За кожне пусте слово, яке скажуть люди,

Божого храму і нелукавим серцем визнати свої

дадуть

відповідь

дня

за

нього»

переступи Божого закону у свят і й Тайні Пока

(Мт

яння . І навернутися . Навернення передбачає

ку

принесення плодів, гідних покаяння.

справедливості, чесність у в і дносинах і го

Ми свідомі , що політики, принаймні усі, не по

12,36). Тому,

судного

плекаючи здорову громадянсь

позицію,

мужність

в і дстоюванні

товність до жертви задля добра ближніх,

чують цього заклику. Але ми покликані почути

мусимо молитися за наше дов і р'я до Бога, який

заклик у своєму серці до виконування Божих

управляє нашими життями і пам ' ятати, що навіть

заповідей, щоб ревність за дім Господній нас поїдала (пор. Ів

2, 17)

і ми могли сміливо свідчи

ти істину Святої Євангелії. Саме тому Великий

якщо нам щось не вдалося, не з м огли осягнути

тієї мети, яку собі поставили , Бож і заповіді за лишаються невідкличними і н а м найбільше

піст - це час нашого особистого покаяння, виз нання того , що ми до цього часу в багатьох речах схибили і не йшли рівною дорогою Божих запо

виплатиться їх виконувати. Якщо наші керма

відей . Покаяння

дя, який за добро нагороджує, а за зло карає

це не самокартання, а

визнання провини, за яким наступає щире ба-

ничі цього не роблять

дадуть судного дня

відповідь за це. Господь Бог с п раведливий суд (друга правда віри).

Зас нований у Зас н ов н ики

1897 poui

Отці Василіяни

Реєстра ційн е свідоuтво КВ №

від

18.05.200 1 р.

23959

5133

Передплатний індекс Ад реса редакuії:

м. Львів ,

79019, вул. Б . Хмельницького, 36

Святоонуфріївський монастир Отців Василіян тел /факс:

Головний редактор: о. Корнилій ЯРЕМА!(, ЧСВВ

Редакційна колегія:

72-46-94

misioпar@lviv . farlep.пet

e-mail:

П ідn11сано до друку 23.02.2007 Фор~1 зт 70хІ00 І .·16· Дру к офсе-пш іі. Папір

о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ

друк. №

Умоо. друк. щж.

5,2. Умов.

фарбо-відб.

5,7.

Обл.-•ид. щж.

5,0.

Зам.

ЦІНА ДОГОВІРНА

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

Ві ддруковано з готових діапозитиві в

Віра АРІВ

у Жовківській друкарні видавництва

Отців Василіян «Місіонер».

80300,

Літературна редакція

Львівської обл. ,

м. Жовква, вул. Василіянська,

Богдана ЩУРКО

Дизайн та комп'ютерна верстка: Микола ЯЦКІВ

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела. Редакція

зберігає за собою право виправляти мову і скорочувати надіслані матеріали. © Жу рнал " Місіо н а р",

МІGІОП~Р

у кр аїнський

х р11 ст 11янськнй ча с опис

2007

• СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У

злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і те

пер щоденно віддаєш у Пресвятій

Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречис тої Діви Марії усі свої молитви,

справи, слова, думки й витри валість у терпіннях нинішнього дня у винагороду за всі зневаги,

образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за святі шого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апос тольства молитви, призначених на

цей місяць і на сьогоднішній день.

Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Украї ну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св.

Миколаю, св. Володимире, св. Йо сафате, Заступники України, мол іть Бога за нас!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА БЕРЕЗЕНЬ (3 благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб Слово Боже щораз більше слухали, над ним роздумували, його любили і ним жили. Святий апостол і євангелист Іван розпочинає Євангеліє словами: «На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог» (Ів 1, 1). Господь Бог, творячи цей світ, вклав у нього свій Божественний задум, ідею, яку людині, як розумній істоті і своєму співпрацівникові , нама

гається відкрити. Апостол Павло говорить, що «Багаторазово і багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же цих днів Він говорив до нас через

MJ GJ~ Н"-Р

українсью111

христ11янськ11й часопис

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

Сина» (Євр

1, 1-2), своє

Слово, Другу Особу Божу. Через це об'явлення ми приймаємо від

нашого Сотворителя Слово про істину, про його плани і задуми і воно якнайбільше відповідає істині. Саме тому, щоб не заблукати в житті, не зробити помилки і не втратити нагороди, необхідно пізнавати Слово, яке промовляє Небесний Отець до нас, своїх дітей. Це Слово Він у своєму милосерді залишив святій Церкві, яка його досліджує, в нього заглиблюється і пояс нює. Тим не менше, це не тільки не забороняє християнам пізнавати Слово Боже, читаючи Святе Письмо, а навпаки -

зобов'язує його читати ще більше та уважніше, заглиблюючись у

святі те1<сти. Важливо також збагнути, що Слово Боже -

це не тільки одна з можливих версій

істини, не тема для дискусій, а єдина істина, авторитетна думка Творця і Господа, яку ми

можемо прийняти і тоді бути з Богом. Якщо ж не приймаємо її, то стаємо Божими противника ми, бо «ХТО не зі Мною, той проти Мене» (Мт

12,30). Тому Слово Боже ми

покликані слухати і

виконувати, а також його полюбити як Слово, яке найбільше відповідає нашим прагненням і добру, а тому могли своє життя укладати так, щоб воно найбільше відповідало Божому заду му. Молімося, отож, щоб Слово Боже було предметом зацікавлення, любові та керівництва для життя.

МІСІЙНИЙ: Щоб постійною турботою пастирів молодих Церков було формування катехизаторів, аніматорів і мирян, залучених у євангельське служіння. Господь сказав своїм учням: «Ідіть же по всьому світу і проповідуйте Євангелію всякому

творінню. Хто увірує й охреститься, той буде спасєнний; а хто не увірує, той буде осуджений» (Мк

16, 15-16). Тими слов'1.ми доручив Добру Новину проповідувати,

пояснювати, поглиблю

вати для кожної людини. Свята Церква, виконуючи цей виразний наказ Господній, покликана

перейнятися тим, щоб було достатньо тих людей, які зуміють фахово, мудро і лагідно донести істину святої Євангелії до людей, до яких вона спрямована. Особливо це необхідно там, де Христова Церква ще не окріпла, не має достатньо міцних структур, семінар ій, навчальних закладів тощо, як наприклад на Африканському континенті, в деяких країнах Азії, Близького

Сходу. Тому так важливо, щоб єпископи і душпастирі в цих спільнотах передавали свої знання іншим і таким чином формували найактивнішу частину Церкви : катехитів, тих, хто готуватиме до хрещення ще неохрещених, чи закріплюватиме віру через катехитичні науки у новоохреще

них; аніматорів, тобто організаторів, які вмітимуть організовувати життя на парафії та у спільнотах, творити нові побожні товариства та їх провадити, відвідувати хворих, потребую чих, завжди підтримуючи на дусі тих, хто в сумнівах; звичайних мирян, які своєю поведінкою,

активною участю в житті спільноти та суспільства будуть давати добрий приклад християнсь кого життя, а при потребі зможуть посвідчити свою віру словом, ділом, або включитися у працю, якої на той момент найбільше потребує Церква. Тому молімося за неокріплі, молоді

церкви, щоб вони змогли кожна у своїх обставинах гідно організувати церковне життя і більше залучали до нього мирян.

МІСЦЕВИЙ: Щоб у кожній українській родині терплячий Христос був найвиразні шим прикладом для наслідування.

Христос Господь, ідучи на муки і смерть, терплячи і боліючи, свідомо вибирав цей шлях, тому що такою була воля Небесного Отця, так могла виявитись найбільша любов Бога до людини: «Тепер стривожилась душа моя, години? Але на те ж я і прийшов

і що мені казати? Спаси мене, Отче, від цієї

на цю годину!» (Ів

МІ

GJ~ fu.\P

12,27) Під час Великого посту, роздуму-

українськнИ

християнський часопис

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ючи про терпіння Христові, намагаймося зрозуміти, що саме через терпіння і смерть Христос

найбільше виявив нам Божу природу: Бог сам воліє перетерпіти найбільші знущання і смерть, щоб дарувати життя людині друзів своє життя віддає» (Ів

«Ні хто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх

15, 13). Українці, живучи

в родинах, перебувають під постійним

пригніченням через політичні та побутові негаразди, а ще внаслідок багаторічного комуністич ного панування, яке залишило відбиток матеріалістичного світогляду серед нашого народу. Тому родина замість того, щоб бути осередком спокою і твердинею взаєморозуміння і підтрим ки часто перетворюється у місце пост і йних конфліктів та недовір'я. Все це стається насамперед

через недовір'я до Божої волі, а відтак через панічний страх перед будь-яким терпінням. Але ж, коли ми терпеливо переносимо терпіння, то якнайбільше виявляємо свою любов до Бога,

своїх рідних, до ближніх. Тому нехай під час Великого посту Христос , який свідомо йде на

страждання задля любові, буде в усіх українських родинах найвиразнішим прикладом для наслідування!

ПОКРОВИТЕЛЬ НА БЕРЕЗЕНЬ

СВЯТИЙ СОФРОНІЙ (24 БЕРЕЗНЯ) СВЯТИЙ СОФРОНІЙ жив у VI ст. в сирійському м і ст і Дамаску. Він відвідував р і зні монас тирі, де познайомився зі славними пустельниками, зокрема з Іваном Мосхом, який став йому

добрим учителем і побратимом. Разом вони подорожували по Сирії та Малій Азії. В Єгипті

580 року Софрон ій постригся в ченці. У 634 році його було обрано Єрусалимським патріархом. Невдовз і він скликав до Єрусали ма всіх єпископів на Синод, який осудив єресь монотелітів. Помер 638 року в Олександрії, залишивши у спадщину життєписи святих, синодальний лист і пісн і .

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА КВІТЕНЬ Загальний: Щоб кожний християнин, просвічений Святим Духом і під Його проводом відпо відав із натхненням і вірністю на загальни1і заклик до святості .

Місійний: Щоб зростала кількість священичих і чернечих покликань в Північній Америці та країнах Тихого Океану, аби належним чином відповісти на пастирські й місійні rотреби цих народів.

Місцевий: Щоб вірні вміли виявляти свою любов не тільки подарунками, а й терпеливістю .ЦО ОТОЧУЮЧИХ.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА КВІТЕНЬ

СВЯТИЙ СТЕФА~і ЧУДОТВОРЕЦЬ ( 10 КВІТНЯ)

MIGIOHc:lP

ук р аїнський християнськнИ часопис

СВЯТЕ ПИСЬМО

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД МАРКА о. Діон.ис і й ЗАВЕДЮК, ЧСВВ Крехів

Євангеліє від Марка найкоротше за розм і

думки, що саме автор другого Євангелія і є

ром з-поміж усіх чотирьох. Довгі століття воно

творцем літературного жанру « євангеліє»,

залишалося ніби в тіні двох інших синоптич

який до постання цього твору не існував вза

них Євангелій, від Матея і від Луки . Адже

гал1.

майже всі розповіді Марка знаходяться і в цих

Дана стаття не може дати в і дпов і дей на всі

двох, які перевищують його чи то багатством

запитання, пов'язані з Євангел і єм в і д Марка .

матеріалу, чи красою стилю . Марко не був з

У ній будуть порушені лише деяк і з них , які

числа Дванадцяти Апостолів , могло здавати

могли б допомогти у більш плідному читанні

ся, що його свідчення не заслуговує на більшу

цього Євангелія та кращому осмисленні його

увагу, ніж Євангелія від Матея. Вислови дея

змісту.

Дані про автора у самому Євангелії

ких авторитетних церковних письменників

Про ім'я автора книги у наш час можна дізна

також не сприяли належній оцінці другого

Євангелія. Ось, для прикладу, два з них.

тися з її титульної сторінки, деяк і відомості

Климент Олександрійський , твір якого

про нього можуть міститися у са м ому твор і , а

цитує Євсевій з Кесарії у своїй «Церковній

ще джерелом інформації , у в и падку анонім

істор ії» (VI, 14,5-7), повідомляє : «Спочатку

ного твору, може служи т и св і дчення людей ,

були написані Євангелія, що містять родово

які знають , хто його автор. Подібно і з твора

ди. А Євангел і є від Марка постало за таких

ми сивої давнини , хоч тод і ч аст і шими були

обставин: коли Петро у Римі прилюдно голо

випадки чи анонімності (написання твору без

сив Боже Слово і проповідував Євангеліє в

подання імені автора) , чи псевдо нім ії (подан

Дусі , багато його слухачів звернулося до Мар

ня твору під чужим іменем).

ка , який віддавна супроводжував Петра і

Автором другого з канон ічн их Євангелій

пам'ятав його слова, щоб він записав те, що

християнська традиція від на й давніших часів

той говорив. Марко зробив так і подав Єван

одностайно вважає Марка. Чи є для цього

геліє тим, які його про це просили. Коли Петро

підстави у самому твор і та як і саме?

Заголовок «Євангел і є в ід Марка» не є, оче

про те дізнався , не сказав нічого: ні не забо ронив цього, ні не заохотив».

видно, авторського походження, а доданий

За думкою святого Августина, висловленою

для відрізнення цього Євангел і я в ід і нших.

у його книзі «Про згідність авторів Євангелій»

Коли доданий? Досить швидко, як тільки по

(1,2,4), Марко при написанні свого твору ішов

одинокі Євангелія були з і брані в один канон.

вірно за Євангелієм від Матея, скорочуючи

Що ж до справжнього заголовка цього твору,

його. Такий погляд, хоч суперечить традиції

то перші його слова: «Початок Євангелія Ісуса

про залежність другого Євангелія від катехи

Христа, Сина Божого », -

зи апостола Петра, перетривав віки.

рактеризують зм і ст ц і лості, хоч у давнину

Щойно від 30-х років минулого століття

заповідають і ха

назви книги могло не бути взагалі.

бере сві й початок переоцінка ставлення до

У самому другому Євангелії, на відміну від

Маркового Євангелія. Було виявлено багато

двох останніх (пор. Лк 1, 1-4; Йо 21,24), автор

ознак первинності цього твору стосовно

не подає виразно якихось відомостей про себе,

творів Матея і Луки. Багато досл і дників є тієї

ні неєприсутнійякдійоваособа. Усе, щоможукраІнс ь кJ.1И с

хр11ст11я11ський_ _ _ _ _ _ _J_ _ _ _ __ а

GJО Н~Р

МІ

СВЯТЕ ПИСЬМО

на про нього дізнатися, виводиться з дослід ження характеру його мови, літературного

стилю, способу представлення подій. Є тільки

один епізод, який будить запитання: згадка про невідомого юнака, загорнутого в покривало,

який продовжував іти за ув'язненим Ісусом, коли всі учні уже повтікали, але і сам, поки

нувши покривало, змушений був утекти (Мр

14,51-52). Чому ця обставина,

про яку не

згадують інші євангелисти, була для автора другого Євангелія гідна відзначення? Тут мож

ливі різні відповіді, і та, що це був сам автор,

Святий ЮСТИН, мученик 11 ст.

неєдина.

Інші свідчення про автора

тори. Найстарший з них

Марко, якому приписують авторство друго

поля в Малій Азії, у першій третині

го Євангелія, -

достатньо відома особа у

Папі й, єпископ Ієра

11 століття,

що його свідчення передав у своїй «Церковній

первісній Церкві. У Діяннях Апостолів постає

історії» Євсевій з Кесарії

він як Йоан, званий Марком, син заможної

цим повідомленням, Марко був перекладачем

християнки Марії з Єрусалиму, в домі якої

Петра, і записав вірно, хоч не за порядком

збиралися Христові учні та і сам апостол Пет

(подій), усе, що запам'ятав з його слів про те,

ро був звичним гостем (Ді до Колосян

(111,39, 15). Згідно з

12, 12). У посланні

що Господь сказав і зробив. Сам він не був

(4, 10) Марко названий племінни

слухачем Господа Ісуса, ні не ходив за ним,

4,36; 9,27; 11,22-26),

але був пізніше супутником Петра. Папі й звер

тож не дивно, що він став супутником Варна

тає увагу на те, що Марко представив описані

ви і Савла (Павла) у їхній подорожі до Антіохії

події так, як почув про них від Петра, а той

ком Варнави (див. Ді

поши

навчав, керуючись потребою слухачів, і не

реним звичаєм, мав подвійне ім'я, одне

завжди розповідав у тому порядку, в якому ці

і на Кіпр (Ді

12, 15; 15,37). За тодішнім

єврейське, друге римське: міг називатися і

події сталися. Як випливає з контексту повідом

Йоаном (як у Ді 13,5.13), і Марком (Ді 15,35).

лення, Папій хотів пояснити, чому порядок

Хоч він не оправдав сподівань апостола Павла

подій в Євангелії від Марка у дечому

під час їх першої з Варнавою місій ної подо

відрізняється від Матеєвого. Крім того, цінним

рожі, бо покинув їх і повернувся в Єрусалим

є ствердження, що Марко «старався про те

(Ді

13, 13), і через нього Варнава і Павло роз 15,39), по роках знаходимо Марка

тільки, щоб нічого не проминути з того, що

як одного з Павлових співробітників у пропо

слова запевняють, що у творі Марка міститься

відуванні Євангелія (Флм

4, 10-11;

навчання Петра, одного з найближчих Ісусо

2 Тим 4, 11). Крім того, бачимо Марка у Римі (тогочасному «Вавілон і») як співробітника апо

вих учнів, свідка Його слів і вчинків. Св. мученик Юстин у середині 11 ст., наводя

стола Петра, який називає його «своїм сином»

чи одне місце з Євангелія від Марка, каже, що

( 1 Пт 5, 13), можливо як того, якого охрестив.

воно записане у «споминах» Петра; очевид

сталися (Ді

24;

Кол

чув, і щоб не написати ніякої неправди». Ці

У творах Нового Завіту немає ніде згадки,

но, є тієї думки, що Марко був учнем і наче

що саме Марко написав Євангеліє, розповідь

секретарем Петра. Натомість св. Іри ней близь

про життя Ісуса Христа, але про це численно й

ко року

одностайно свідчать ранньохристиянські ав-

Марка «перекладачем)> Петра. Важливим тут

MIGI~H~P

180 в одному зі

ук р аї нсь к и й х р нсТІ І ЯНС ЬКІІ Й ч а сопис

своїх творів називає

СВЯТЕ ПИСЬМО •

є і вищеподане свідчення Климента з Олек

ня, проповідуваного Петром,

сандрії (близько 200 р.) про обставини

геліє, яке називають Євангелієм від Марка».

написав Єван

написання Маркового твору. Інші письменни

Ці слова доповнюють уже наведене вище

ки були залежні у своїх висновках про автора

свідчення Климента про обставини повстання

другого Євангелія від цих, а водночас усі ствер

Євангелія від Марка. З ними згоджується і

джують існування одностайного переконання

повідомлення апостола Павла про християн у

щодо цього в первісній Церкві.

найближчому оточенні імператора: згадка про

Зі сказаного вище напрошується висновок:

Марко був ще, мабуть, юнаком, коли жив і

преторію (Флп (Флп

1, 13) та про домашніх кесаря 4,22) вказує на те, що деякі з представ

проповідував Ісус Христос, крім того, міг бути

ників

свідком лише тих подій, що сталися в Єруса

християнами уже на початку 60-х років, ще за

цісарської

адм1н1страц11

були

лимі, де проживав з матір'ю. З часом був

життя апостолів Павла і Петра.

задіяний, за сприянням Варнави, у місійній

Уважний аналіз Євангелія від Марка також

діяльності першої християнської спільноти,

веде до висновку, що написане воно для хри

співпрацював у різний час з апостолами Пав

стиян не юдейського походження.Тут і там в

лом і Петром. Хоч сам не був безпосереднім

Євангелії можна спостерегти знаки запрошен

учнем Ісуса, перейняв відомості про Нього з апо

ня до віри в Ісуса Христа виходців із поган, а

стольського переказу, із зізнань очевидців.

деколи навіть бачення поган в упривілейова

Важко повірити, що Церква відстоювала би по

ному становищі щодо цієї віри . Ось кілька

ходження другого Євангелія з руки Марка, який

прикладів.

не був безпосереднім свідком описаних подій, коли б він насправді не був його автором.

У другому Євангелії подано випадки діяль

ності Ісуса поза межами Палестини. Такі

Адресати Євангелія від Марка

описи, як порятунок доньки жінки-сирофіні

Серед творів Климента з Олександрії збе

кі й ки,

що

прийшла

7,24-30), зцілення

околиць

Тиру

реглося пояснення слів 1-го Послання Петра

(Мр

глухонімого в околиці

5, 13 такого змісту:« У той час, як Петро при

Десятимістя (Мр 7,31-37),другерозмножен

людно проповідував Євангеліє в Римі у

ня хліба (Мр

присутності деяких офіцерів кесаря та прого

Євангеліє спрямоване і до поган, хоч у другу

лошував багато свідоцтв Христових, Марко,

чергу, після юдеїв (пор.

товариш Петра, на їх прохання, -

вигнання торговців з храму (Мр

аби мали

на письмі те, що було їм сповіщене з навчан-

8, 1-9), вказують на те, що 7,27-28). В епізоді ж 11, 15-29) Ісус

проголошує дім Божий, згідно з пророцтвом

Іс

56, 7, домом молитви «для всіх народів»; ці

останні слова відсутні в інших Євангеліях. У той час як юдеї не знають, ким є Ісус, і навіть

найближчі учні ще не до кінця збагнули його гідність (пор. Мр

8,27-29.30-32; 12,35-37), з

уст сотника-поганина під хрестом лине ісповідь

віри: «Чоловік цей справді був Син Божий» (Мр

15,39). А Симон з Кирени допомагає не 15,21).

сти Ісусові хрест (Мр

Якби Марко писав для юдеїв, не пояснював

би юдейських звичаїв та не вияснював би змісту арамейських слів.Тим часом пояснює

•

ІСУС виганяє торговців з храму

звичай умивання рук та посуду

MJ GJ~ Ht\.P

український

християнський •1асопис

(7, 1-5), уникає

•

СВЯТЕ ПИСЬМО

подробиць, зрозумілих лише юдеям (пор.

яка пов'язує діяльність Марка з Римом. Немає

Мр 12,38 та Мт 23,5б), перекладає арамійські

якихось серйозних аргументів, які б могли

терміни

цьому заперечити, навпаки багато даних про

(3, 17; 5,41; 7, 11.34 та ін.). Відносно мало цитує Старий Завіт, а якщо цитує - зви

мовляє за таким розумінням.

Коли ж було написане це Євангеліє? Св. Іри

чайно з грецького перекладу. Марко використовує слова, запозичені з

латини, як «легіон»

ней подає, що після смерті апостолів Петра і

(5,9.15), «динарі Й» (6,37, 12, 15; 14,5); «кодранп> ( 12,42); «преторія» (15, 16) та деякі інші. Може це бути знаком,

а саме таку дату найчастіше подають за більш

що пише для римлян. Згадка про синів Симо

ніж у

на Киринея, Олександра та Руфа, яку

Рим як місце постання твору, можна зрозумі

знаходимо лише у Марка, може вказувати на

ти, чому так багато місця у ньому займає

Павла. Якщо смерть Петра настала у

64 році,

певну, то Євангеліє було написане не раніше,

році. Таким чином, якщо прийняти

те, що вони були відомі адресатам. Якщо так,

заклик до вірності Христові, до чуйності, до

то відомість про римського християнина Руфа

терпеливого несення хреста. Адже читачі

в Посланні до Римлян апостола Павла

адресати твору -

( 16, 13)

є ще одним підтвердженням того, що Єван

уже зазнали скорбот за

Неронового переслідування християн.

геліє було адресоване християнській громаді

Про найпізнішу можливу дату постання

Євангелії від Марка роблять висновок, аналі

міста Рима. Марко не так старається подати аргументи з

зуючи представлений у ній та в інших

Старого Завіту на підтвердження божества

Є ван геліях опис знищення Єрусалиму. Марко

Ісуса Христа, як представити Його як творця чудес, якому слухняні стихії (Мр 4,41) та злі духи (Мр 1,27), як всевладного Сина Божого (Мр 1, 1.24; 3, 11; 15,39).

( 13, 1-27) не подає подробиць цих подій, так

Місце і час написання

виразно , як Матей і Лука, мабуть вони ще не здійснилися. У такий спосіб, можна вважати, що Євангеліє від Марка постало в Римі десь між

Якщо адресати Євангелія від Марка

64 та 70 роками.

- рим (закінчення у наступному числ~)

ляни, логічно згодитися з даними традиції,

ОФІЦІЙНО ЗВЕРНЕННЯ КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕР~ОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА УГКЦ ПРО ПОЧАТОК АКЦІІ «РУХ ЗА ТВЕРЕЗІСТЬ ЖИТТЯ»

Дорогі у Христі Браття й Сестри! Вже довший час Митрополичий Синод

Акція «Рух за тверезість життя», яка водно час є протидією залежності від алкоголю,

нашої Церкви, за підтримки Комісії для душ

дуже масштабна й важлива. Йдеться про

пастирства охорони здоров 'я, готував акцію

фізичне та духовне здоров'я людей, ввірених

«Рух за тверезість життя». Оцим листом від

нашій опіці, а також багатьох поза нашою па

імени всіх Владик бажаю звернутись до вас,

ствою. Наша Церква вже не перший раз

дорогі у Христі Брати й Сестри, щоб із почат

здійснює таку акцію. У другій половині ХІХ

ком благословенного часу Святого Великого

століття пияцтво трагічно поширилося в Ук

посту ми розпочали цю акцію в нашій Церкві .

раїні й руйнувало наш нарід, особливо села.

МІ

GJ~ ffi:\P

українськнй

християнський часопис

ОФІЦІЙНО•

За ініціативою митрополита Йосифа Сембра

Нього та актом глибокої віри; Він же ніколи

товича почалась велика акція боротьби за

не полишає тих, хто на Нього уповає.

тверезість і проти пияцтва. Вона тривала дов

Хочу підкреслити, що наша акція не є бо

гий час і виявилася надзвичайно успішною,

ротьбою суто «проти» вживання алкоголю;

бо звільнила вірних нашої Церкви від шкідли

наша мета

вих звичок та призвела до розквіту церковного

лячих людей, справді і вповні вільних та

життя, економічного добробуту й високого

відповідальних за себе, таких, якими Господь

рівня національної свідомості. У тому вели

Бог нас сотворив. Бажаємо виплекати в на

виховати вільних, тверезомис

кому процесі провідну роль відіграло

шому народі християнську культуру застілля,

духовенство, яке своєю проповіддю й прикла

яка rрунтуватиметься на пошані й любові до

дом життя стало провідником народу. У

ближнього та до своєї власної особи. Отже,

ХХ столітті

спершу в Східній та Центральній

Україні, а після Другої світової війни всій нашій Батьківщині

по

ми прагнемо діяти не так у дусі поборювання, як радше в дусі виховання членів нашої Церк

ворожа нашому

ви, а головно молоді, на засадах тверезости

народові влада знову свідомо споювала нарід:

життя. Від Ваших священиків, Браття й Сест

бракувало хліба, але ніколи не бракувало го

ри, ви отримаєте заохоту до тверезости, а від

рілки! Великі надбання першої половини

лікарів, психологів і спеціально підготовлених

ХХ століття були знищені різноманітними за

людей -

ходами безбожницької влади, серед яких

регтися від цього трагічного стану душі й тіла,

практичні вказівки про те, як обе

було цілеспрямоване доведення людей до ма

а хто вже потрапив у залежність

сового непогамованого вживання алкоголю.

порятунку. Існує чимало установ, де можна з

Через хитрощі можновладців воно стало при

оправданою надією знайти допомогу.

стойним, майже обов'язковим елементом

де шукати

Час прийшов! Тож словами поета кажу вам:

тодішньої культури.

Нумо до праці, брати!

Таке явище є й сьогодні дуже поширеним. Це підтверджують статистичні дані, а ще

Годі лякатись! За діло святеє

більше -

Сміло ми будемо йти!

наш щоденний побут. Від жахли

вих наслідків надмірного вживання алкоголю

Праця єдина нам шлях уторує,

для окремих людей, родин і громад потерпає

Довгий той шлях і важкий,

все суспільство. Жертвами стали ми всі, навіть

Що аж до щастя і долі прямує:

ті, хто взагалі не вживає алкоголю.

Нумо до праці мерщій!

У нашому народі віддавна існує побожний

Б. Грінченко

звичай відмови від вживання алкоголю на час

Великого посту. Варто також не забувати про те, що цілковита відмова від алкогольних

Це заклик світської людини го патріота, але ми

напоїв є похвальною вершиною самоопану

моє звернення до Вас

вання, а у випадку хронічного захворювання

сильнішу зброю -

на алкоголізм -

справжньо

і цим я хочу закінчити

маємо в руках ще

молитву. Успіх всієї нашої

єдиним способом порятунку

акції, такої важливої і потрібної для нашого

від загибелі.Тож особам, які прагнуть тимча

суспільства, залежить від того, як свідомо ми

сово чи назавжди відмовитись від алкоголю,

віддамо її в руки Всевишнього.

радимо скріплювати цей благий намір особ

Благословення Господнє на Вас!

ливим церковним благословенням на підставі

+ЛЮБОМИР,

публічно чи приватно складеної обітниці.Така обітниця перед Господом є виявом надії на

МІ

від імени Синоду Єпископів Києво-Г алиць кого Верховного Архиєпископства УГКЦ

GJ~ НА_Р

у країнськи11

християнськ111\ часоrшс

•РОЗДУМИ

ВІД ГРІХА ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ СВОБОДИ бр. Миколай МИКОСОВ СЬКИЙ, ЧСВВ

«Одне є т ільк и н е щастя

грі х.

І над йог о на слід ками налt треба час то ро зду мувати » (св. Іва н З ол отоу с тий).

Природа гріха Гріх ... Як часто нам доводиться чути в житті

Тому маємо, ясна річ , з кого брати приклад у

це насторожливе слово, особливо зі Св. Пись

життєвій мандрівці . Святих не бракувало й не

ма, вуст духовенства. Та чи задумувались ми

бракуватиме.

хоч раз над його суттю, походженням

над

Протягом усього свого земного життя мож

тим злом, яке він у собі таїть та несе? Поміркуй

на тут блукати темними гріховними нетрями,

мо над цим, адже гріх є нищителем усіх.

так і не побачивши ніколи правдивого небес

Як говорять у світі , впасти у гріх -

це, без

ного світла, що лине згори і яким є Всевишній,

перечно, річ людська, а от уже в ньому довший

хоч вибір залишається за кожним зокрема.

час перебувати, не маючи жодного бажання

Не всі можуть або навіть не прагнуть збагнути

устати, є від нечистого. Знаємо, що гріх

ту правду, що всякий гріх -

трагізм особистого вибору. Він -

- це

руйнівне

безсердечний

ворог людини, творіння Божого. За висло

зло, смерть, брак любові до Бога та до ближніх

вом св. Бонавентури , тяжкий гріх -

тощо . Далеко не повний перелік цього

який краде скарб освячуючої ласки. Це, як

згубного явища на духовній площині . При

говорив св. Августин, мотузок, усуканий са

ближаючись до пропасті гріха, людина

мим собою; тим мотузком нечистий в'яже твої

віддаляється , звісно , від своєї головної мети

руки й ноги ... Щасливе життя, яке нам дарує

небесних висот, немовби не бажала потім

Господь, він робить, без сумніву, нещасли

це злодій,

оглядати в узвишші лице в лице свого Твор

вим і є також образою Господа Бога.

ця, Який нею невтомно піклується. «Гріх, -

Запитаймо себе: як же можна не ображати

як стверджує переконливо св . Василій

своїх ближніх, коли ми ображаємо тяжко Того, Хто нас завжди любить і чекає на зустріч

Великий, - це недуга душі! Він - смерть без смертної душі! Гріх заслуговує на те, щоб над

із Ним? Звичайно, люди полюбляють час

ним постійно плакати й сумувати. Через нього

тенько себе в подібних багатьох речах

нехай проливається кожна сльоза, через ньо

оправдувати , зате таке безчинство, згідно з

го нехай раз у раз твоя душа зітхає ... ».

Якщо вдумливо читати біблійні тексти, то можна у Св. Писанні зауважити наявний зв'я зок між гріхом та смертю, де останню варто

насамперед сприймати як смерть внутрішню,

смерть духа та його єднання з Господом Бо

гом. Отож , бачимо, що гріх безкомпромісно

призводить до духовного самогубсmа. Його рабство є чи не найважче. Візантійська цари ця Євдокія , між іншим, мовила колись про

св. Івана Золотоустого таке: «Ця людина не

боїться нічого, крім гріха». Подібно характе ризували християни св. Василія Великого. МІ

•

GJО Ht\.P

Первородний гріх

український

х р истиянський часопис

РОЗДУМИ•

євангельським незм і нним радикалізмом, у

дійсний стан справ. Суперечить, безумовно,

жодний спосіб не толерується: Господній

розумові , тому що саме ним ми пізнаємо істи

закон даний для всіх, як у цивілізованих дер

ну. Його корінь є, за Біблією , в серці людини.

жавах

Через гріх людська особа вчиняє насилля над

державний.

« Грішна людина живе жадобою й не дбає

власною совістю, а Спаситель хоче бачити її

про правду , не задумується над непевн і стю ,

незаплямованою

несталістю життя , забуваючи про непідкупність

ти життєву наснагу інш і, особливо ті, які є біля

і неминучість смерті»,

нас. «Утікай від гріха, немов від гадюки, бо як

писав , як довідує

мось, св. Антоній Великий. Гріх

теж

піді йдеш -

з її криниц і мають черпа

то він тебе вкусить; його ж бо зуби

Гріх проти Бога, як уже мовилося вище, спри

- левині зуби, які занапащуютьдуші людські» (Сир. 21, 2). А святий Васил і й Великий, пи

чинює гріх проти ближнього. Якщо маємо

сав, до речі , що «праведний , який потрапляє у

намір поважати інших , не чинити їм кривди, а

смертельний гріх , схожий на купця , що везе

чинимо, натомість , кривду Господеві , то тим

кораблем величезні маєтки, а при самому бе

самим себе лише обманюємо. Так ніколи не

резі корабель потопає ... ».

непослух Володареві володар і в , вияв гордин і .

збудуємо щастя вже тут на землі, адже

Упадок наших прародичів

справжнє тривке щастя будуємо тільки любо

Як голосить Святе Письмо , сумна історія

в' ю до нашого Творця та ближніх. А гріх його

гріха починається вже від самого початку ство

безпощадно знищує, подібно до ядерної

рення , і Господь Бог не раз допускає зло для

зброї. «Гріх , -

як каже св. Єфрем Сирійсь

досягнення певної мети . Спершу збунтували

кий, відомий як великий учитель , проповідник,

ся проти Творця ті ангели, які виявили Богові

поет, пояснювач Святого Письма й оборонець

явний непослух , ставши через вороже став

Христової віри ,

лення невірними створіннями,

- це смертельна отрута... Гріх

блукає у темряв і і тікає від світла. Бо якщо б

- дияволами чи демонами. Їхній гріх гордості знищив дав

він показався на світло, то кожний т і кав би від

ню ласку в очах Всевишнього. Вони вибрали

нього. Гріх ходить у мряці і здригається від

зло , ставши джерелами прерізних гидких спо

найменшого руху. Хто чинить гріх, той боїть

кус для нас, людей .. . Зміст особистого гріха наших прабатьків Адама і Єви становила

ся навіть свого власного голосу» .

Як бачимо знову з усього, гріх суперечить

також гордість, яку було знову втілено в

добру людини , її чистому сумлінню . Він є та

безпосередній непослух Богові ... Вони споку

кож провиною проти

правди

заперечує

силися на знання добра і зла. Наші прародичі

не виконали Божої заповіді, вчинивши доб ровільно гріх, наслідки котрого

плачевні,

порушили ту міцну гармонію, яку благосло вив Творець. Не одне покоління зачепив той первородний гріх .. . Про те жахливе гріхопад і ння людських пра родичів розмірковувало чимало Господніх

угодників. Наприклад , св. Микола Кавасила,

твори якого безпосередньо стосуються духов ного життя , твердив, що в падінні відстань,

що відділяє людську природу від Божества,

набула трагічних масштабів. Саме людина дала, згідно з ним, гріхові існування та життя,

MJ GJО Hl\.P

укра їнс ь киИ

християнський ч асо пис

8 РОЗДУМИ ливих рисах ... Через таке порівняння

робиться, безсумнівно, очевидною безмеж на Господня мил і сть, котра явилась людству у жаданому спасінні внаслідок воплочення Ісуса

Христа, Єдинородного Божого Сина та бла годаті Пресвятого Духа .

Коли св . Макарій Великий порівнює світлий первісний стан людини та темний стан люди-

ни , яка згрішила, то підкреслює:

« ... до гріха

люди були облечені Божою славою ... Адам , доки тримався заповіді, був другом Божим і з

Богом перебував у Раю. В Адамові перебува

Вигнання з Раю

ло Слово, і мав він у собі Духа Божого ... » Далі

оскільки сам гріх не має істотного буття .

продовжує:« Того й домагався ворог, аби Ада

Гріховні дії (бажання і їх задоволення через

мовим переступом уразити й потьмарити

гріх, пристрасті і їх насичення через плотську

внутрішнього чоловіка, могутній ум, який

насолоду), що повторюються , створюють по

бачив Бога. Очі людини, коли їм стали недо

стійну зміну зовнішніх подій і внутрішніх

ступними небесні блага, прозріли для пороків

переживань , справляючи відчуття життя, по суті

і пристрастей ... ».

Сумнозв і сн і Адам і Єва не бажали бути

є нічим іншим як прикриттям відсутності ді йсно

го буття. Це, як зазначає святий, -

духовна

залежними від Того , Хто їх створив , ними

смерть. Адам став природним « зразком » для

піклувався ... Особисті стосунки і з Господом

своїх нащадків . Гріх, мов друге єство , покри

стали спотвореними. Звичайно, дружба з

ває тепер людину своєю п і тьмою ... А справжня

Богом

природа людини є в її бутті на Божу подобу, а

ньому тод і не усвідомлювали . Первісне довір'я

точніше, в її бутті з Христом і у Христі.

до Творця швидко занепало. Спокусливий

найкраща , та вони цього по-справж

Крім нього, до цієї реальності теж звертав

змій-диявол не спав ... Тож став через своє

ся і св. Макарій Великий (Єгипетський) .

втручання в долю людських сотворінь ембле

Відомо, що він народився близько 300 року в

мою магів-чаклунів, теж символом тих, хто

Єгипті. У свої молоді літа він пас худобу. Особ

вважає ,

ливо цікавий той факт , із його життя , що ,

природи . До початку гріха та упадку людини

будучи малим хлопчиною, забрався якось з

причетни й, отже , нечистий дух, який, послу

дітьми до чужого саду, вирвавши собі крадь

говуючись плащиком брехні , піддав сумніву

що

має

владу

над

таємницями

кома кілька фіг і одну з них з 'їв. Відтак, коли

правдиве Господнє Слово , Божу вірність та

навернувся до Всевишнього, до самого кінця

доброзичливість ... Тому його нашептам ніко

земного життя оплакував учинений гріх ...

ли не треба вірити, якщо хочемо бути в єдності

Завдяки його бесідам, настановам про хрис

з Добром-Богом , а не навпаки.

тиянське життя можна побачити , що він

Важкі наслідки гріхопадіння

неодноразово поринає думкою до початків

Перші чоловік і жінка, безперечно, припус

людства. Також зображає й те, в якому світло

тилися великої помилки . Вони піддалися

му стані була перша людина до скоєння гріха.

диявольські й спокусі . Не раз і нас у житті ото

А робить це все для того, щоб ще темнішим

чують спокуси , і ми виглядаємо перед їхніми

видавався і без того темний образ грішної

нападами безсилими. Проте мусимо пам'ята

душі, котрий описано у абсолютно неприваб-

ти , що Він є наш Творець, Опікун , люблячий

;tp V V MI P-J"H И.

------'---~---~:.:

україн ський

х рис т иян с ь к ии

часопис

РОЗДУМИ8

Батько, щоб над нами, подібно до наших

як знаємо, закатували гріхи грішного людсь

прародичів, не запанували непослух, бунт,

кого роду, котрих годі порахувати, хоч би які

гордість ... Св. Теодор Студит мовить: «Чи ви

знання мав, для прикладу, з математики. Посів

не знаєте, що зробив гріх? Чи не він привів на

гріха жалюгідний. Своє жахливе диявольське

світ смерть? Чи не він знищив землю? Чи не

обличчя згубний гріх показав усім на горі Гол

він наповняє вселенну цвинтарями і гробами

готі. В одних тоді воно викликало відразу, так

від віків аж по сьогодні? ... Він спричинив вічні

що неможливо було на нього дивитись, а

муки. Він запалив невгасимий пекельний

інших повело за собою поза гору ... «Лукавий

вогонь ... Він і людину, що була в почесті, зро

князь

бив подібною до нерозумних тварин ... ».

ну, відтак зодягнув її душу темрявою, як

цар тьми

спочатку полонив люди

Через первородний гріх притьмом змінились

одягають чоловіка, щоб оголосити його ца

стосунки між людиною і її Творцем. Адам і

рем, у царські шати, аби від голови до ніг носив

Єва, які раніше втішалися Божою присутністю,

на собі все царське. Так лукавий князь покрив

тепер сховалися в соромі від Бога серед дерев

душу гріхом, усю її природу, і цілу її опога

Едемського саду. Часто так поступають ті, хто

нив,

віддаляється від Світла, перебуваючи в тем

залишивши вільним у ній жодного її члена

узяв у полон

до свого

царства,

не

ряві гріха, його холодній в'язниці і не хотячи

від своєї влади: ні помислів, ні розуму, ні тіла,

заодно зустрітись із Всевишнім віч-на-віч.

але зодягнув її в тогу темряви ... »(св. Макарій

Порушення Господньої вказівки викликало

Великий).

стан дисгармонії в усьому земному.Гріх став

Перший гріх зловив людство, неначе ри

унаслідок цієї трагедії творенням себе самого

бальська сітка рибу у широкому морі, знищив

та світу без Господа Бога. Чимало завдав

райську втіху, спалив Содом та Г омару, довів

людині ран гріх її прабатьків. Він приніс у

Каїна до жорстокого вбивства свого брата

людський світ як тілесні рани, так і духовні

Авеля. І зараз він призводить тут до вбивств,

різні хвороби, фізичні терпіння, смерть, а

неморальностей, безбожництва, ідолопок

також пошкодив розум, волю, почуття ... Гріх

лонства, сект, чародійств, абортів, війн,

ти ран позбавив душу людини небесних

ворожих міжусобиць ... Також бунту проти

скарбів, скинув з неї туніку Божої ласки-бла

Бога, стараючись відібрати в нас єдиний без

годаті. Найстрашніший наслідок вчиненого

цінний паспорт до небесної країни -

гріха

Всевишнього, якого не можна, безумовно,

- це терпіння та смерть на хресті нашо го Божественного Спасителя. Його брутально,

ласку

підробити. Душа, яка спіймана в лабети тяж кого гріха і втікає від щирого покаяння перед

Богом, загороджує собі тим самим вхід до небесних палат, є для себе катом ... Справжнє розкаяння, свята Сповідь виводять кволих грішників на світлу дорогу, котра не прова

дить у нікуди, а веде до нашої висотної

батьківщини, де царюють вічно радість, мир, щастя в Бозі ...

Переконуємося, що первородний гріх поз

бавив людину всіх її надприродних дарів,

ослабив людську природу, та не зробив її по вністю поганою. Господь наш Ісус Христос

вивів нас сміливо на волю з гріховної неволі,

Знищення Содому та Гомори

МІ

GJО П'1Р

украі'нськ11І1

християнськ111t_ _ _ _ _ __ j_ _ _ _ __ чacomtc

•

РОЗДУМИ

його як зло християнам дозволяється ненави діти. І Господь Бог судить не людину, але гріх у ній. Безгріховність веде нас до справжньої

свободи, адже гріх робить землян своїми не вільниками, про що вже згадувалось:« ... Хто чинить гріх, той його невільник» (Ісус Хрис тос).

Святий Єфрем Сирійський ось що написав в «Уроках про покаяння»: « ... Гріх можливий там, де є воля його чинити ... Гріх править як управитель ... Гріх перетворив тіло на свій влас

ний ланцюг і тримає на ньому душу, як вівцю

8 ... духовнірони

на заріз, як птаху, що високо ширяла, а тепер

давши радо напитись спраглим живої води.

зв'язана ланцюгом». Св. Єфрем , до слова,

Його святительське Слово обійняло ніжно весь

проповідував Боже Слово з такою ревністю,

християнський світ, скрізь зарясніло. Неви

що навіть найбільші грішники наверталися, і

черпним світлом Ісусових слів вмиваються на

свята віра укріплювалась ... Сумна історія гріха,

землі численні вірні. У Христі безсмертні душі

проте не треба нам втрачати надії на кращу

знаходять упевнено свій порятунок, віддаля

майбутність -

ючись від злобного гріха. Наближаються до

вог, пришвидшуючи перемогу.

з нами Бог, що звільняє із три

чесноти, котра, певна річ, аж ніяк не може бути

Так, досить легко смертоносний гріх, який

йому за брата. «Нема зла, крім гріха. І нема

криється у відмові від любові до Любові, об

добра, крім чесноти й уподобання Богові в

мотує та вбиває. Гріховна сокира калічить

усьому»,

навчає нас св. Іван Золотоустий.

не тільки душу, але й тіло: це видно добре з

Через те, що Адам і Єва відкинули свого

наслідків. Праведні християнські душі повинні

Творця, люблячого Батька, важко тепер ста

невтомно боятися гріха, його гострого леза,

ло плекати людям братнє почуття один до

немовби ревучого лева, ядовитої змії, щоб

одного. Гріх прошив отруєною стрілою сім'ю

уникнути небезпеки -

та суспільство. Сімейне вогнище обрамилося

«А причиною пекельних мук є не Бог, а ми

різноманітними чварами та непорозуміння

самі. Бо початок і корінь гріха лежить таки в

ми ... І так буде аж до другого Христового приходу

нас самих і в нашій свобідній волі», -

вчить

авторитетно св. Василій Великий.

...

Отож, вибираймо життя, а не смерть, світло,

Отож, ми застановились над тим великим злом, ім'я котрому

втрати Творця всесвіту.

гріх, над його виник

а не темряву. Повернімось обличчям до

ненням і поширенням. Побачили, що він не

Всевишнього: за це жалкувати не будемо.

приносить добра людині і не може, звісно,

«Справедливо те, що Бог відкидає того, хто

цього зробити. Гріх -

перший Його зрікся» (св. Августин). Спішімо

недруг небесних утіх.

Маємо обов'язок спішити з вірою та надією

радо до принадного небесного палацу, Цар

до правдивого Пастиря овець Ісуса Христа,

ства Господа Бога, ніби прудка лань у спеку

Який з нетерпінням повсякчас чекає на кожну

до гірських потоків, любляча дитина до бать

заблукану овечку. Хоч вона не раз не усвідом

ка-матері , щоб могти назавжди зануритись в

лює цілком ціє"і відрадної істини. Він Сам

океан неоманливого щастя та щоб не почува

казав, що є для овець дверима ... Смертний

тись сухою гілкою, відірваною від стовбура.

гріх зближує душу лишень зі смертю. Тільки

Не розмовляймо зі «змієм». Простімо нашим

MJ GJ~ Hl\.P

українськ11і'І

християнсьюн\ часопис

РОЗДУМИ

прародичам за ту помилку, котрої вони

де ми перебуваємо з Богом, милістю Всевиш

припустилися необережно за намовою спо

нього. Ангел-Хоронитель біля нас. Тож

кусника. Вмиваймо безупинно себе та інших

крокуймо мужньо вперед просторою життє

світлістю чеснот, милих Господеві . Покаймо

вою нивою , довірившись Богові і віддавши

ся, повіривши в Євангелію. Шлях від гріха до

себе в Його ніжні могутні руки, з ясним факе

християнської свободи нелегкий, та можли

лом віри , аби не потрапити з необережності у

вий. Нехай вже тепер стане «Едемом» те місце,

міцний капкан згубного гріха. Амінь.

ЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ОБМЕЖЕНІСТЬ о. В асил і й ЗІНЬ КО, ЧСВВ

Бувають осібняки, що просто не вірують і Ось прийшов один з таких і ми почали роз

мову.Говорили про всяку всячину й бачу, що в нього дуже обмежене думання. І ставлю йому

ності. Нічого на світі не є від самого себе ...

Гм , якби то сказати ... Та так сказати ,

допомагаю йому,

що мусить бути перший незалежний, а ним є

при нагоді таке запитання :

другим з'єднане ...

- Ясно, але мусить бути початок тої залеж

тим ще й хваляться.

Чи ми від когось залежимо чи, може, ні? ..

Господь Бог!

Співрозмовник хитається і , як то кажуть ,

Бачу, що мій співрозмовник на ці слова скри

не знає на котру ногу стати. Я тоді ще раз

вився. Але нічого не відповів, не заперечив.

повторюю запитання. А він досить нечутно об

Отак то, через поняття залежності доходимо

зивається:

розумом до існування Бога. Та в нас є ще інша

Та чому не залежимо, та залежимо: від

притаманність -

обмеженість. Як ми є тут, то

людей, і від оточення та багатьох різних ре

немає нас там. Ми не є повними панами нашо

чей.

го життя, ані здоров'я. Греки це називали

А та залежність,

тягну дальше ,

мой ра, а дехто з наших

доля . Та коли ви

отак у безконечність, бо ви , однак, кажете,

димо такий лад і розумність у речах, то мусимо

що все скінчене та має свою сферу.

сказати , що є хтось, що сам він необмежений .

То правда, -

відповідає, -

бо одне з

Щож ви на це?

Гм, якби то вам сказати: виходить, що ви

правду кажете. Ми аж надто обмежені ...

Навіть не читавши Біблії, чи не слухавши

сл і в Церкви, мусимо з нашого здорового гл уз

ду признати, що поза нами є Незалежність і Необмеженість і тим самим існує Господь Бог

Небесний . Мій сп і врозмовник досить непомітно, але таки виразно притакнув на ці висновки . Так,

бо створіння залежні і обмежені, а Господь

незалежний і необмежений, а до того ще й Розумний, Сильний і Добрий! І ми зі співроз

8 ... спіВрозмоfЗник

мовником дружно попрощалися

МІ

GJО Н"-Р

...

укра їн ськ 1-1іІ

хрнстия нсьюrй

ча сопне

- - - - - -- - - - - -

•

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ В РОКИ ПАНУВАННЯ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (1939-1989)

РАДЯНСЬКОГО КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

(Закінчення. Початок у попередньому числі часопису) Володил~ир ГІЩИН СЬКИЙ, викладач. Борщівського агротехпіч.пого коледжу

На початок 50-х років переважна більшість

но найстисліше висловив василіянин о. Ан

василіянських ченців була ув ' язнена .

тоній Масюк , який на допиті сказав слідчому:

Молодших за віком Отців і братів Чину , сес

« ... Ви мене Вигнали з монастиря,

тер- василіянок влада насильно повиганяла з

монастир у серці»[27 .-С.19].

монастирів і вони змушені були розійтися . Одн і

до своїх р і д н их чи знайомих, інші

шукали притулку у великих містах. Але усім

але я маю

Ті з не багатьох василіянських ченців і чер ниць , яким вдалося уникнути арештів, відразу ж після офіційної ліквідації УГКЦ, організу

їм в першу чергу необхідно було знайти ро

вались у невеликі підпільні спільноти , які з

боту. І накше вон и зазнавали переслідувань як

часом стали важливою структурною ланкою

«нетрудовий еле м ент », хоча

«катакомбної» Української

будь-яку роботу їм важко

Церкви. Варто зауважити,

було знайти насамперед з тієї

що така їх поведінка не була

причини, що вони були

випадковим явищем. Ще

монахами та монахинями .

задовго до відновлення ра-

т акож рідко хто з них мав

дянської влади та майбутніх

професію .

гонінь на Греко-Католицьку

Ченців , що п і дходили за

Церкву тодішній архієпис-

віком і станом здоров'я при-

коп та коад ' юктор глави

зивалинастроковувійськову

УГКЦ Йосиф Сліпий видав

службу. Старших за віком чи

брошуру «Церква в катаком-

важко хворих насильно

бах». В н і й було подано

переселяли до будинків пе-

практичні рекомендації

рестарілих

будинків

щодоповедінкисвітськогоі

інвалідів, де вони й завершу-

монашого клиру в умовах

чи

вали свій життєвий шлях.

Деякі молоді василіяни та василіянки,

підпілля. А єпископ Гри-

• ЄпископГригорій ХОМИШИН

маючи достатньо високий рівень

загальноосвітньо·і підготовки вступали в се-

редні спеціальні навчальні заклади чи вузи .

горій Хоми шин незадовго

до свого арешту

11 квітня 1945 р., передав

через настоятелів Чину сестрам Василіянкам

настанову -

звільнення від обітів послуху й

Охочих пере йти на світську душ пастирську

убожества, залишаючи чинним обіт чисто

працю серед васил і янськихсвящеників не ви-

ти[17 .-С.368]; [84.-С.16-17] . Таке рішення

явилося .

Владики було викликане турботою про фізич-

Ніякі переслідування і погрози не похитну-

не виживання чернецтва в час, коли спільне

ли у василіянських ченців вірності Чинові.

мешкання з огляду політики атеїстичного ра

Ніхто із них ніколи не забував про своє Васи-

дянського режиму буде утруднене або взагалі

ліянське і священиче покликання.

не можливе. З часом такі передбачливі захо-

Суть чернечого життя в підпіллі красномов-

ди церковних властей принесли відчутні

МІGІ~П4Р

українсь1<~1(1

хриСТИЯНСЬІ<И~І чаСОПІІС

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

о. Методій Скраль, о. Антоній Масюк, о. Петро

результати.

Саме тому Василіянський Чин навіть після

Боднар та багато інших.

жорстоких репресій, гонінь, існування в роз

Застосування терору проти Чину стало з

порошеному вигляді та глибокому підпіллі

часом вибірковим і витонченішим. Зусилля

зберігся.

влади концентрувалися на тому, щоб перешко

Монахи Чину працювали на славу Божу і

дити Василіянському Чину відновити ієрархію

для добра тих, хто шукав духовної опіки. Як і

та священство. Влада надіялася, що уніатська

для того, щоб Василіянську місію і після них

василіянська проблема розв'яжеться сама по

було кому продовжувати.

собі після смерті похилого віку ченців, свяще

Головною турботою для монахів і монахинь

ників, які, відбувши тривалі строки ув'язнення,

Чину у сталінські часи було питання вистояти у

стали повертатися на рідну землю. Багато хто

вірі й вижити серед нестерпних умов. Поступо

із старших василіян, котрі прибували на рідну

во налагоджувалися контакти між отцями і

землю із втраченим в концтаборах і на зас

братами Чину, розкиданими по всій Галичині.

ланню здоров'ям, в скорім часі повмирали.

З роками стали повертатися і ті, кого було

Тільки в 50-х р. померло

ув'язнено.

повернулися[З4.-С.606-617].

14 василіян із 54, що

Ті, хто поверталися в рідні краї після трива

За таких обставин, очевидно, не можлива

лих строків ув'язнення, постійно перебували

була Провінційна Капітула. Тому Протоігуме

під пильним оком КДБ і міліції, які не давали

ном Провінції дал і зостався о. Віталій Градюк,

їм спокою ні вдень, ні вночі.

обраний ще перед війною -

Отці Василіяни, які поверталися із тюрем,

в 1935 р. Ста

ренький, знесилений не тільки роками, але й

таборів і заслання намагалися різними спосо

недугами та засланнями, після звільнення він

бами отримати прописку, а згодом і якусь

знову став порадником для всіх тих, для кого

роботу. Адже за відсутності прописки чи робо

був колись духовним Батьком[З4.-С.380]. До

ти їх могли переслідували за «дармоїдство»

речі, він одразу ж після повернення із заслан

або порушення житлового законодавства, що

ня висловив

було вкрай небажаним для них в умовах

життя монахів скоро налагодиться і знову бу

підпілля. Чимало із них під тиском спецслужб

дуть створені монастирі»[58.Арк.

змушені були виїжджати в східні області Ук раїни.

«... надію на те, що монастирське

На кінець 50-х

4-5].

початок 60-х рр. вдається

за участю сестер Василія нок налагодити ак

Свідомі свого покликання навіть в складних

тивні зв'язки між Отцями і братами Чину, що в

умовах підпілля Отці Василіяни продовжували

переважній більшості повернулися із ув'язнен-

чернече життя. Наприклад, монах Бучацького

монастиря о. Климентій Тома Когут, мешкаю

чи на батьківській хаті вс. Зарваниці, проводив вдома підпільні відправи, на які приходило до

десяти вірних[З8.-С. 111]; [80]. Активну підпільну душпастирську діяльність

вели більше двох десятків василіян -

о. Па

хомі й Борис, о. Єронім Тимчук, о. Дам'ян Богун, о. Юстин Роман, о. Яків Тимчук, о. Юрій Янтух, о. Ігнатій Янтух, о. Маркіян Когут, о. Мар'ян Чорнега, о. Макарій Грень, о. Воло димир Палчинський, о. Василь Мендрунь,

МІGІ~П"-Р

Василіянський монастир ум. Бучачі

украі"нсьr<ий християнський ~опис

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ня і майже повністю відновити чернечу струк

туру ЧСВВ. Всі Отці і брати Чину об'єдналися і не тільки почали творити підпільну василі янську чернечу структуру, але й координувати

свої дії, щоб якомога ширше коло вірних гре ко-католиків охопити духовною опікою. Про

доречність і потрібність їхньої ризикованої діяльності свідчив приплив все нових і нових покликань до Чину. Щораз відчутнішою ста

вала потреба нових священичих кадрів і Отці Василіяни ревно плекали їх. Отже, Чин не при пинив свою діяльність, а жив у в підпіллі постійно плекаючи нові покликання ченців.

По смерті о. Віталія Г радюка у

1961 р. його

Монастир святого Онуфрія у Лаврові

ною літературою та ін.

в обов'язках заступив о. Пахомій Борис

29 грудня 1987 р. під час підпільної Про

[34 .- С . 607-608], якого було обрано на

вінційної Капітули керівництво Галицькою

Провінційній Капітулі , що проходила у Львові

Провінцією Василіянського Чину в Україні було

у квартирі відомої художниці і громадської

передано в руки молодого катакомбного васи

діячки Олени Кульчицької . До речі, там же

лія нського священика о. Василя Медруня. Він

відбувалися за умов підпілля ще дві Капітули

вступив до Чину ще у

Галицької Провінції Чину.

Львівській підпільній василіянській семінарії. У

1962 р. Навчався у

Отці і брати Чину під проводом Протоігуме

1970 р . зложив урочисту професію, ав 1971 р.

нату, очолюваного о. Пахомієм Борисом,

Кир Іван Слезюк рукоположив його на свяще

об'єдналися, на скільки це можливо було в

ника".[34.-С.600];[ 41-С.303-305].

умовах підпілля , і почали відроджувати свою

Яку допомогу надавала Генеральна Курія в

розгалужену чернечу структуру, координува

Римі Отцям Василіянам у підпіллі? Це, в пер

ти свої дії, щоб якомога ширше коло вірних

шу чергу, була ідейна та моральна підтримка,

греко-католиків охопити духовною опікою.

а також пропаганда Василіянського Чину че

1972 р. Протоігу

рез релігійне радіомовлення на Україну. Її

меном Галицької П рові н ції Чину став о. Дам' ян

вагомий вклад у збереження й подальший

Після о. Пахомія Бориса у

Богун[34.-С.600]. Ставши Протоігуменом

розвиток Чину Святого Василія Великого є не

ЧСВВ в підпіллі, о. Дам' ян Богун активізував

заперечний.

працю василіянського чернецтва. Вона вияв

За можливості, василіянське підпілля пос

лялася у різних аспектах: пошук і плекання

тійно підтримувало зв'язок із Генеральною

нових покликань до чернечого життя, їх на

Курією ЧСВВ. Власне за організацію та підтри

вчання, введення в священичий сан старших

мування «нелегальних контактів з Ватиканом»

братів-монахів, підготовка нових василіянсь

і було заарештовано о. Григорія Балагурака,

ких священиків в підпільних семінаріях, збори

ЧСВВ[52.-Арк. 8-9]. Та спроби передачі інфор

від священиків богослужбових інтенцій, купі

мації про стан і переслідування УГКЦ та

вля домів для організації нових підпільних

діяльність Василіянського Чину в умовах

монастирів, організація виготовлення {у

підпілля, незважаючи на т.з. «залізну завісу»,

формі фотографій) ікон, церковних кален

тривали

дарів та предметів релігійного культу і їх

радянського комуністичного режиму в укра

розповсюдження серед вірних, обмін духов-

їнських землях.

протягом

українськн~'1

MJGJ~HA_P християнський ч асо пи с

всього часу

панування

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

•

Особливо активізувалися різні за формою та змістом зв'язки василіянського підпілля із центральною василіянською управою за Про тоахі мандрита ЧСВВ о. Ісидора Патрила.

Конспіративно, при нагоді, відбувалися і зустрічі Отців Василіян підпілля із співбрата ми за кордоном, та керівництвом Чину. У

1988 р. в дні святкування в Польщі 1ООО-ліття хрещення Русі-України, на ювілей їздили і

Отці Василіяни -

до Ченстохови о. Йосиф

Бу дай і о. Ієронім Кокоцький, а до Варшави

о. В. Мендрунь і о. В. Палчинський. У Вар

шаві, у василіянському монастирі, що на вулиці Медовій, Протоігумен підпільної Га

В.ЮЩЕНКО, о. Йосиф БУДАЙ, о.РофоїлСТЕФУРАК

•

разом з ними ревно взявся за відродження

лицької Провінції Чину вперше зустрівся зі

Чину. Саме о. Пахомію Борису, о. Єроніму

своїм Протоахимандритом. Чи варто говори

Т имчуку та о. Дам' яну Богуну Васил іянський

ти, якою зворушливою й корисною для Чину

Чин завдячує тим, що незважаючи на своє існу

була ця зустріч?[ 41.-С.З 10].

вання в екстремальних умовах підпілля в період

Головною і актуальною проблемою Василі

радянського комуністичного режиму, Чин не

я нського Чину в підпіллі було питання

тільки зберіг свою організаційну чернечу

подальшого його існування в Україні. Щораз

структуру, а й працював, зростав, розвивав

відчутнішою ставала потреба нових священичих

ся, жив і став важливою ланкою в мережі

кадрів. Це вимагало прийняття до василіянсько

підпільної УГКЦ[З4.-С.607-608]. Перший підпільний василіянський монас

го чернецтва новик ів та організації їх вишколу.

Поповнення рядів священства, чернецтва було

тир-семінарія став функціонувати з

як для УГКЦ в цілому так і Василі янського Чину

Львові.

Першим

ректором

1959 р. у

Львівської

зокрема, найгострішою проблемою через брак

підпільної сем і нарії став доктор о. Є рон ім Тим

постійно діючих семінарій, функціонування

ч ук. На прикінцевому етапі її існування з

яких в екстремальних умовах підпілля було вкрай

1989 р. виконуючим обов'язки ректора був

проблематичним.

о. Віталій Дудкевич.

Важко собі уявити, аби в період найжахлив

По-різному молоді люди приходили до мо

іших переслідувань Чину хтось наважився б

нашого покликання, до Василіянського Чину.

організувати підпільну семінарію чи монастир.

Дехто вступив до Чину вже у чині священи

Але незаперечні факти засвідчують, що вони

ка. Це, наприклад о. Іван Новак, о. Йосиф

таки функціонували із усіма ознаками черне

Фаль, о. Андрій Фарм іга та о. Матей Гаврилів

чого життя!

(на час вступу випускник Ленінградської

Першим, хто запропонував організувати підпільний

монастир

семінарію

для

духовної семінарії та академії, кандидат бо гословських наук)[ 41.-С.306].

новіціяту,

Були й монаші навики, які за порадою стар

підготовки василіянських священиків ще у

ших Отців Чину або сестер Василія нок залишили

1958 р. був о. Пахомій Борис[27.-С. 19]. Повернувшись у 1954 р. водночас із

монастирі в час їх ліквідації з надією, що наста

вишколу

василіянського

нуть кращі часи і вони зможуть повернутися в Чин.

о. Віталієм Градюком та о. Маркіяном Когу

Наприклад, так склалася доля о. АвгустинаДзюр

том із ув'язнення, о. Пахомі й Борис одразу ж

бана [38.-С.380; 80.-С ЗО 1].

МІ

GJО Н"-Р

український

хр11ст1шнськнй

часопис

~------------

• З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ Без сумніву, серед визначальних чинників

конспекти лекцій -

бесід з дисциплін, що

які впливали чи стимулювали свідомий вибір

викладалися в семінарії. До речі, окремі з них

чернечого життя були родинні, релігійні та

збереглися у декількох Отців Василіян, які

національні традиції, знайомства з життям

навчалися у свій час в підпільних семінаріях.

«катакомбної» Церкви, заохочення та

Брак відповідної навчальної літератури для

підтримка його священиками та вірними

семінаристів компенсувався методично дуже

УГКЦ. Але водночас важко виокремити якісь

добре складеними о. Ієронімом Ткачуком ру

мотиви, чинники впливу на цей вибір. Голов

кописними книгами

конспектами.

ними критеріями були особисті релігійні

З метою ефективного засвоєння дисциплін

почуття, тверде релігійне переконання і усві

теоретичного курсу, здобуття практичних на

домлення свого монашого покликання: стати

виків за одним чи двома семінаристами

сестрою чи ченцем-василіянином.

закріплювали старшого за віком досвідчено

Безперечно великий вплив на їх усвідомле не покликання до чернецтва мало знайомство

го священика-василіянина, який водночас був і їх духівником.

і спілкування із підпільними василіянами. Від

Після закінчення відповідного курсу, слу

них вони мали духовну опіку. Завдяки ду

хачі семінарії складали іспити. Після

ховній опіці василіянина о. Павла Роскіпа на

наполегливого навчання кандидатів на свя

4-6 років

василіянський священичий шлях став о. Дам

щенство екзаменувала відповідна комісія. В

' ян Кастран, який виріс в глибоко релігійній

неї входили ректор семінарії доктор о. Єронім

сім'ї. Велику роль у свідомому виборі черне

Тимчук, Протоігумен Чину, священики, які

чого священичого покликання в о. Віталія

вели виклад відповідних дисциплін. В семіна

Дудкевича відіграли родинні традиції

ріях панувала товариська, дружня атмосфера.

його

дідусь був греко-католицьким священиком. Ряди василіянських ченців

кандидатів у

Навчання проходило у приватних квартирах

м. Львова -

помешканнях Отців або братів

здебільшого поповнювала мо

Чину. Наприклад, помешкання брата Пафну

лодь, яка твердо усвідомила своє покликання

тія Г адзівського, а дещо пізніше і о. Методія

священики -

і готова була терпіти за віру. Серед них були

Скраля, що на вул. Глинянський тракт, 41, було

селяни, кваліфіковані робітники, студенти тех

довший час базовим для семінарії. Саме тут

нікумів і вузів, представники інтелігенції. Одні

василіяни різних поколінь часто збиралися на

з навиків мали загальну середню освіту, інші

духовні розмови, тут відбувалися реколекції,

середню спеціальну чи вищу освіту.

Усі вони добре розуміли, що їх чекає у ви

свячення, навіть хіротонії[ЗО.-С.

309].

Навчання проходило і в помешканнях родин

падку, якщо про їх приналежність до

семінаристів -

чернечого стану, тим більше навчання в васи

тирах, де мешкали семінаристи

В. Батога, М. Кука, або у квар

ліянські й семінарії, дізнаються відповідні

Лех, Павло Яхимець, або в помешканнях вірних

репресивні органи. Це виключення з навчаль

УГКЦ, зокрема у квартирах п. Марії Репко,

ного закладу, звільнення з роботи, а можливо

Варвари Іленькота ін.

Назарій

і ув'язнення. Яку ж сильну потрібно було мати

В 70-х роках таким базовим для семінарії

віру і яку велику ласку Божу, щоб умовах

стало помешкання о. Антонія Масюка у

підпілля Чину стати монахом-василіяни ном.

с.

Це, без сумніву, приклад громадянської

Львівщині, де функціонував підпільний мона

відваги, гідний наслідування наступними по

стир. Тут було місце вишколу василіянського

коліннями василіян.

новіціяту, куди приїжджали Отці-професори і

Під час навчання кожен із семінаристів вів

Малехові

Жовківського

району

на

проводилися заняття підпільної василіянської v кр а ї1 1 с ь к н1І

MIGI~Hl\P х рнсп1янськнИ ч асо п ис

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

семінарії[18.-С.20-21 ;29-30]. Місце занять се

історію Церкви, догматику, життя св. Йоса

мінаристів часто змінювалося.

фата, життя св. Василія, Катехизм, історію

У Львівській підпільній василіянські й семі

нарії

різний

час її функціонування

України. Грунтовні виклади таких дисциплін, як філософія, моральна теологія, догматика,

навчалися: о. Йосиф Бу дай, ЧСВВ, о. Віталій

історія Церкви провадив о. доктор Єронім

Дудкевич, ЧСВВ, о. Володимир Палчинський,

Тимчук.

ЧСВВ, о. Методій Скраль, ЧСВВ, о. Антоній

В різний час викладали у василіянських

Масюк, ЧСВВ, о. Павло Яхимець, ЧСВВ,

підпільних семінаріях єпископ Софрон Дми

о. Віктор Батіг, ЧСВВ, о. Назарій Лех, ЧСВВ, о. Іван Майкович, ЧСВВ, о. Григорій Бардак,

терко, єпископ Йосафат Федорик, єпископ Іреней Білик, із старших Отців Василіян -

ЧСВВ, о. Лаврентій Івасечко, ЧСВВ, о. Тео

о. Дам' ян Богун, о. Рафаїл Проць, о. Макарій

дозій Крецул, ЧСВВ, о. Августин Тенета,

Гринь, о. Яків Тимчук, о. Юрій Янтух, о. Ігнатій

ЧСВВ, о. Ісидор Ганчар, ЧСВВ, о. Софрон По

Янтух, о. Йосиф Ридель, а із молодших -

падюк, ЧСВВ, о. Тимотей Косяк, ЧСВВ,

о. Віталій Дудкевич, о. Василь Мендрунь,

о. Микола Кук та ін.

о. Мирон Семків та ін.

Організаторами василіянської семінарії в

Настоятелі підпільних монастирів і старші за

Стрию були єпископ Йосафат Федорик,

віком брати і Отці Чину домагалися від васи

о. Єронім Тимчук і о. Дам'ян Богун.

ліянських нови ків якнайсуворішої конспірації.

Базовим приміщенням для підпільної васи

Навчання в семінарії, отримання дочасних

ліянської семінарії в Стрию було помешкання

чи вічних обітів, священства повинно було три

брата Іллі Хомина, ЧСВВ і о. Августина

матися ними у суворій таємниці чи то перед

Дзюрбана, ЧСВВ, на вулиці Київській, 12

підпільним єпархіальним клиром чи тоспівбра

[38.-С.135];[80.-С.301]. В різний час слуха

тами і отцями по Чину і навіть перед своїми

чами Стрийської підпільної василіянської

рідними.

семінарії були: о. Дам'ян Кастран, ЧСВВ,

Кожен із семінаристів знав тільки свого ду

о. Ігнатій Корінець, ЧСВВ, о. Августин Дзюр

хівника, викладачів і тих, хто з ним навчався.

бан, ЧСВВ, о. Макарій Флячок, ЧСВВ,

Водночас їм давалися практичні рекомен

о. Андрій Явдощак, ЧСВВ, о. Ігнатій Гнатів,

дації щодо їхньої поведінки під час ймовірного

ЧСВВ, о. Атанасій Кулинич, ЧСВВ, о. Степан

арешту, поведінки на допиті і навіть в ув'яз

Бонднаренко, ЧСВВ, о. Василь Лесів,

ненні. Особливу увагу приділялося вихованню

о. Василь Кирницький, о. Ярослав Лесів та ін.

у молодих василіян готовності до страждань

Магістром василіянського новіціяту в

та мучеництва за віру. Навчання проходило в

м. Стрию був о. Іван Шмадило,ЧСВВ, а у

основному по суботах та неділях з тієї причи

Львові о. Василь Мендрунь, пізніше о. Антоній

ни, що деякі василіянські семінаристи

Масюк. До речі, Василіянський вишкіл в роки

працювали та навчалися. У такий спосіб, вони

підпілля пройшли більше ЗО Отців Чину. Із

не викликати підозри до своєї особи. Якої

цілком зрозумілих причин місце занять семі

ревності, витривалості, самопожертви вима

наристів часто змінювало перебування.

гала наука в семінарії

Переважно групи навиків, кандидатів до

і від тих хто вчився і

від їх наставників!

священства були невеликі і складалися із 2-3

Звичайно, монаше життя в підпіллі мало свої

осіб. В цілому число семінаристів, як у Львові,

особливості. На зміну чернечому одягу прий

так і у Стрию, сягало до 8-1 О осіб.

шов світський. З огляду на переслідування,

Семінаристи вивчали Конституцію Чину, моральну теологію, християнську філософію,

монахи змушені були проживати невеликими групами -

MJ GJ\) Н"'-Р

по двоє-троє осіб. Тому підпільна

український

християжью1І1

часоm1с

- - - - - -- - - - - - -

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

обитель існувала там, де мешкало бодай де кілька осіб чернечого стану.

жімо неможливість систематичного вихован ня в новіціятському домі та спільного монашого

Особливо варто відзначити віддану жертов

життя. Підпільні труднощі мали місце й у

ну працю сестер Василіянок, яким більшість

богословському вишколі до священичого

Отців і братів Чину завдячує своїм приходом

сану. До речі, декілька новаків і кандидатів на

до чернечого життя.

священичий сан не витримали суворих вип

Водночас ставали підпільними василіянсь

кими монахами та монахинями особи, які

робувань підпільного новіціяту і високих вимог навчання в підпільних семінаріях.

виросли в атеїстичних або байдужих до релігії

Із врахуванням умов підпільного існування

сім'ях. Бували випадки вступу до монастиря

Чину василіянське виховання мало свої звичні

внаслідок складних життєвих обставин, які пе

етапи, але й водночас і особливості. Заяву про

режила молода людина, або розчарування в

вступ до Василіянського Чину, подавалося у

світській кар'єрі. Звичайно,

письмовій формі, але задля

значний вплив на вступ до

конспірації, її по виголошен

підпільного василіянського

ню,

монастиря

також

Вступне випробування, коли

мала

тут

же

спалювали.

національно-патріотична

вступник пізнавав Чин і вимо

опозиційність до існуючого

ги

комуністичного режиму, що

василіянська спільнота кан

ущемлював свободу совісті

дидата

молодої людини, забороняв

Чину, тривало півроку або

їй відкрито ісповідувати віру

рік. Терміни проходження

чернечого

життя,

вступника

до

за греко-католицьким обря-

новіціяту і кандидатури для

дом,атакожчастковечиповне

окремих кандидатів могли

несприйняття ідеологічних та

скорочуватися. Потім скла-

світоглядних засад комуні-

далися дочасні обіти, а вже

стичного режиму. Як би там не було, але на все є воля

• Монастир в Малому Березному

Божа й до чернечого покликання теж.

тоді складали вічні обіти, професії. У василіян для це-

ремонїі облечин було характерним видання

Але не варто бачити чернече життя в

всього монашого одягу: того, який передба

підпільному монастирі у ідеалізованих роже-

чалося для облечин, і того, що вони

вих кольорах. Чернече життя в підпіллі було

отримували вони після обітів. У василіянсько-

постійно під загрозою арешту чи пересліду

му

вання. Влітку 1964 р. було арештовано двох

незважаючи на складні умови підпілля, нама

семінаристів

М. Скраля і В. Палчинського

за організацію нелегальної майстерні, де ви

новіціяті,

семінаріях,

монастирях,

галися дотримуватися певного розпорядку

дня, виконували всі монаші правила.

копії ікон, церковні

Реколекцїі для семінаристів, Отців і братів

календарі та предмети релігійного культу. Пи

Чину проходили в містах Львові, Моршині,

тання про їх приналежність до навчання в

Стрию, Старому Самборі, Трускавці, в селі

готовляли фотографії

підпільній семінарії, хоча про це слідчі підоз

Бубнищі (Долинського р-ну} та інших населе

рювали і здогадувалися, під час допитів не

них пунктів Львівської та Івано-Франківської

порушувалося[ЗО.-С.608].

областей. Відбувалися вони в помешканнях

Чернече життя в екстремальних умовах

вірних в заздалегідь обумовленому місці і часі

підпілля мало свої труднощі та недоліки, ска-

за добре продуманою «легендою». Задля

МІGІОП'1\Р

укра їн сь 1<и 11 хри ст иян сь ю1й •iac onи c

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

•

помешкання у Львові на вулиці Гайдамацькій,

14. Саме в цьому будинку зростали і вихову валися навички. Серед яких теперішні сестри Василіянки

Андрея Хом'як, Касіяна Сем

чак, Клавдія Бельгош, Муза Соломон та багато інших[16.-С.13]. Завдяки самовідданій

праці

матері

ігумені з

1957 по 1967 рік на в Галичині нараховувалося уже 106 сестер Василія нок[16.С.13];[4.-С.136]. Загальна кількість монахинь-василіянок, які •

проводили активну місійну діяльність і жили у

Вигляд монастиря но фоні храму. Місто Золочів

14 підпільних жіночих чернечих домах мона конспірації обиралися дні радянських кому

шим життям, сповненим постійних небезпек,

ністичних свят.

у тяжкі роки переслідування Чину нарахову

Не можна не сказати про жертовну працю

валося більше 240 осіб[ 4.-С.136]; [ 17 .-С.369].

сестер Василія нок у підпіллі в умовах панування

Без перебільшення можна сказати, що без

в Західній Україні радянського комуністично

найактивнішої підтримки василіян із сторони

го режиму.

вірних, навряд чи зміг би Чин належним чи

Після того, як василіянські жіночі монастирі

ном функціонувати в умовах підпілля, коли під

були ліквідовані, більшість сестер Василія нок

знаком питання стояло його майбутнє в Ук

створили, переважно в містах, невеликі

раїні. Вони надавали свої помешкання для

підпільні спільноти. Вони взялися за мирську

проведення занять підпільних семінарій, орган

працю. Маючи довіру і підтримку віруючих,

ізації підпільних новіціятів, проведення

монахині стали важливою ланкою в мережі

реколекцій, відправ Служб Божих.

підпільної Церкви.

Вони здійснювали

Водночас, коли в краю наступило атеїстич

посередництво між підпільними греко

не лихоліття радянського комуністичного

католицькими священиками і віруючими, охо

режиму і монастирі ЧСВВ закривалися, ченці

роняючи Найсвятіші Тайни між нечастими

Чину передавали на збереження вірним УГКЦ

візитами священиків. Допомагали в релігійній

василіянські святині

освіті дітей. Особливо необхідно відзначити

святої Богородиці. Зокрема можна навести,

жертовну працю сестер Василіянок в заохо

як приклад, історію із Підгорецькою Чудот

чудотворні ікони Пре

чуванні юнаків і дівчат до монашого життя.

ворною іконою Пресвятої Богородиці. Цю

До речі, більшість Отців Чину саме їм завдя

Чудотворну ікону Божої Матері, золоті коро

чує своїм чернечим покликанням.

ни, срібні позолочені шати та її прикраси, а

Віднову жіночої гілки Чину в кінці 50-х -

на

також цінні предмети церковної утварі, мона

початку 60-х рр. організовує єпископ Василь

хи перед закриттям монастиря віддали

Величковський: збираючи розсіяних по різних

жителям Пліснеська і Підгірців на перехову

місцях Галичини сестер Василія нок, а їх ігуме

вання.

нею призначає Йосифу Ісопенко[31.-С. 13]. Перший такий підпільний жіночий монас

Щоб не допустити зневаги з боку атеїстів над іконою і з метою врятувати від можливо

тир сестер Василіянок було організовано у

го знищення, вирішено було передати її на

1963 р.[33.-С. 149].

збереження в надійну родину. Ікону потайки

Духовним центром сестер Василія нок було

МІ

вночі із монастиря напередодні арешту мо-

GJО Н'1Р

українськи~1

хрнстиянсьюtJІ

ЧЗСОІlІfС

~~-~---------·

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

нахів, винесла Катерина Баран з дому Кудлак.

Пліснеська[16.-С.10; С.12-13,87].

Ікона протягом всього часу вимушеного пере

Виникає слушне запитання: чи знали ра

ховування, перебуваючи в хаті Михайла Пігана,

дянські спецслужби про існування підпільних

висіла на стіні, за порадою монахів, на видно

василіянських монастирів і семінарії? Відповідь

му місці, майстерно прикрита зверху іншим

однозначна: знали.

образом. Срібні позолочені шати і золоті ко

західних областях України, -

рони ігумен монастиря Мартиніян Луців

виступі Л. Кравчука, тодішнього провідного

довірив Іллі Микулі . Скільки страху, пережи

функціонера Компартії України, на одному

«... Ми маємо докази, що в зазначалося у

вань перенесли під час облав в кінці 40-х рр. і

Всесоюзному зібранні, -

пізніших обшуків Ілля Микула, Михайло Піган

ну та інших буржуазно-клерикальних та

пропаганда Ватика

і їх рідні, добре розуміючи, що їх чекає у ви

клерикальна-націоналістичних центрів знахо

падку викриття. Та з Божої ласки завжди все

дить відгук у певного числа молоді ... Колишнє

миналося добре. На той час, зберігання васи

уніатське духовенство постаралося розгорну

ліянських святинь у себе вдома було, можна

ти психологічну підготовку віруючих до виступу

без перебільшення сказати, проявом грома

з домаганням відновити діяльність уніатської

дянської мужності.

церкви. Взято курс на підготовку нових уніатсь

Підгорецькі Василіяни передаючи монас

тирську святиню на збереження вірили і

ких служителів культу і монахів з числа

молоді ... »[25.-С.35-36].

надіялися на те, що в недалекому майбутньо

Безперечно, органи влади та КГБ мали на

му Божим Провидінням ця давня чернеча

обліку ієромонахів та братів Чину старшого

обитель знову воскресне з руїн.

покоління василіян. Про молодший доріст

Так воно і сталося .

7 квітня 1991 року Чу

дотворна ікона Божої Матері після декількох

Чину функціонери режиму знали менше, але підозрювали , здогадувалися.

десятиліть вимушеної відсутності повернула

Комуністична влада, стурбована зростанням

ся на головний вівтар храму Благовіщення

впливу Г рекс-Католицької Церкви на населен

Пресвятої Богородиці Підгорецького монас

ня Західної України, особливо молодь,

тиря ЧСВВ. Її зберегла і передала у

одразу ж посилила репресивні заходи.

відроджений монастир родина Михайла Пі га

Програма дій проти посилення боротьби

на. Золоті корони, шати та прикраси до цього

проти «пережитків реакційно-націоналістич

святого образу Божої Матері, які зберегла

ного уніатського духовенства» була викладена

родина Іллі Микули, передала у відроджену

у ряді постанов ЦК КПРС та ЦК КП України

василіянську чернечу обитель його дочка -

«Про незаконну діяльність уніатського духо

Гіщинська Софія.

венства на території Львівської області»

Водночас вірні, завжди у випадку необхід

(1970 р.), «Про заходи по посиленню бороть

ності, дбали по безпеку василіян. Кожен

би проти ворожої діяльність залишків

василіянин знав, що за будь-яких умов він буде

уніатського духовенства на території Украї

мати підтримку вірних, буде забезпечений всім

нської РСР»( 1973 р.), «Про додаткові по

необхідним. Наприклад, коли в час підпілля

протидії спробам активізувати діяльність ка

василіяни

толицької церкви і відновити уніатство в

о. Дам' ян Богун, о. Володимир

Гончар, о. Методій Скраль та ін. здійснювали

Україні»

духовну обслугу вірних УГКЦ вс. Підгірці та в

вим партійним і радянським органам влади

навколишніх селах Бродівського і Золочівсь

ставилося завдання вжити рішучих заходів до

(1979

р.) та ін. В яких перед місце

кого районів, то гостинний притулок їм завжди

припинення протизаконної діяльності за

надавала родина Дмитра і Ганни Кархут із

лишків уніатського духовенства, і покінчити з ук р а ЇНС ЬІ<НЙ

MIGl~Hl\P христ'1янськ'1й часопис

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

існуванням нелегальних уніатських монастирів.

нях і в «незареєстрованих церквах», уділення

В доповідній записці про хід виконання

Святих Тайн, виготовлення фотокопій ікон і

однієї з таких постанов уповноважений Ради

церковних календарів, молитовників тощо.

у справах релігій при Раді Міністрів СРСР по

Але жодні репресії не могли спинити актив

УРСР зазначає: «."Відомо, що всі уніатські

ного релігійного життя василіян у підпіллі.

монастирі були ліквідовані в 1946-1948 рр.

У другій половині

1963 р. у Львові каральні

Проте значна частина монахів і монахинь за

органи розкрили підпільний греко-католиць

лишилася на позиції уніатства і згодом

них будинках або в комунальних квартирах,

кий жіночий монастир з 10 монахинями [ 4.-С. 132]. У 1969 році КГБ було викрито підпільну гре

де ведуть монаший спосіб життя." Ці монаші

ко-католицьку семінарію у Львові і Тернополі,

групами від 3 до 12 осіб поселилася в приват

групи являються опорою в діяльності уніатсь

що функціонували протягом другої половини

кого духовенства»[ 53. -Арк. 77- 78].

60-х рр. Семінарія була організована єписко

Правничі підстави для законних репресій

пом УГКЦ В. Величковським за сприянням

проти УГКЦ були досить-таки широкі. Насам перед це відповідні закони, що регулювали

Отців М. Кордуби, В. Куриласа, І. Пасіки. Її очолював о. Іван Пасіка [38.-С. 133]. Було вик

взаємовідносини держави і Церкви (також

рито семінарію і у Львові [21.-С.21-22]. В екстремальних умовах діяльності Чину у

різні таємні інструкції), якими відповідні дер органи

підпіллі, коли не було ефективної територі

керувалися. Часто на свій розсуд[ 4.-С.140-

альної юрисдикції в УГКЦ, то тільки добре

141]. Наприклад, «Закон про адміністративну

організована підпільна чернеча структура Ва

жавні,

партійні

чи

репресивні

відповідальність за порушення законодавства

сил іянського Чину, тверда монастирська

про релігійні культи»

(1966 рік), який досить

дисципліна в його рядах допомогли підтриму

часто застосовувався адміністративними

вати належну конспірацію і зменшити до

комісіями місцевих виконавчих комітетів Рад

мінімуму можливість проникнення в середо

стосовно до греко-католицького духовен

вище василіян інформаторів і провокаторів

ства."

КГБ.

Цьому

сприяла

138

стаття

Кримінального кодексу Української РСР,

Василіянський Чин в підпіллі, як свідчать фак

якийуточнювавсанкціїзапорушення«Зако

ти, був найчисельнішим. Василіяни, без

ну про відокремлення церкви від держави та

перебільшення, становили ядро УГКЦ. Так, за

школи від церкви»

даними, які єпископ Величковський зумів

( 1960),

якою встановлю

1967

валося покарання штрафом у розмірі від

року передати у Ватикан, в Галичині та на Закар

50 крб. до виправних робіт строком від 1 до 5 років із конфіскацією майна за таку

патті станом на

діяльність, як«". організація та проведення

та 45-50 братів[ 4.-С.126-127; 17.-С.369].

1965-196 7 рр. нараховувалося

понад 100 Отців та братів Чину- 59 священиків

служителем культу та членами релігійних

Протягом всього періоду підпільної діяль

організацій спеціальних зібрань дітей та мо

ності василіяни постійно підтримували тісний

лоді".»[ 10.-С.386]. Цей пункт даної статті був

взаємозв'язок із світським греко-католицьким

спрямований насамперед проти можливого

духовенством. Із середовища Василі янського

створення і функціонування підпільних мона

Чину в роки підпілля вийшло

ших новіціятів, семінарій тощо.

До нелегальних «злочинних» вчинків також

зараховувалися: відправлення Служби Божої та інших Богослужінь по приватних помешкан-

4 єпископи Йосафат Федорик, Іреней Білик, Софрон Дмитерко, Яків Тимчук.

Коли у

1989 р. УГКЦ вийшла із підпілля, то 92 ченці

Василіянський Чин нараховував

МІGІОШ\Р

украІнсьюш християнськ~1~'1

часош1с

- - - - - - -· - - - - - •

8 ЧСВВ[39.-С.

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

36]; [85]; [ 13.-С.262-263].

ного завершення.

Висвітлюючи тернистий шлях Василіянсь

Широкомасштабна кампанія, направлена на

кого Чину за період з 1939 до 1989 рр. в

знищення Василіянського Чину, як основно

умовах панування в Західній Україні радянсь

го осердя УГКЦ, проявилася не тільки в

кого комуністичного режиму можна умовно

численних репресіях проти василіянських

виділити хронологічно такі основні етапи його

ченців, а й в ліквідації матеріальної бази Чину

діяльності:

вень

закритті всіх монастирів, друкарень та на

чер

ціоналізації їх майна, забороні новіціяту, а

1941 р. ХХ ст.)співпадає із процесами

також знищенні монастирських бібліотек та

Перший етап (Вересень

1939 р. -

радянізації сталінським режимом всіх сторін

ін. Водночас це час численних свідчень і про

соціально-економічного, суспільно-пол ітич

явів Отцями і братами Чину, які перенесли

но го, культурного і духовного життя на

фізичні та моральні муки за Христову Церкву,

західноукраїнських землях. Характерною ри

високої духовності, жертовності і твердості

сою цілеспрямованої антирелігійної політики

духа. Але, незважаючи на весь драматизм ста

радянської влади були заходи спрямовані

новища, в якому опинився Чин, не забували

проти Василіянського Чину, як одного із про

вони і про своє Василіянське і священиче по

відних серед греко-католицького чернецтва.

кликання.

Основними напрямами їх реалізації були: на

Третій етап (середина 50-х

кінець

сильна націоналізація монастирських земель,

60-х рр. ХХ ст.). Василіянський Чин, незва

конфіскація коштів, захоплення приміщень ва

жаючи

силіянських монастирів, закриття новіціяту,

переслідування і в часі повернення багатьох

на тотальне

нищення,

жорстоке

чернечих студій, а згодом необrрунтован і ч ис

василіян із ув'язнення, не тільки відродив в

лен ні арешти Отців і братів Чину та жорстокі

екстремальних умовах підпілля свою органі

розправи з ними.

заційно-чернечу структуру, а й провадив

Другий етап (жовтень

1944р. -

сере

клопітку діяльність на зростання своїх рядів

дина 50-х р. ХХ ст.). В цей час державний

шляхом створення підпільних монастирів,

атеїзм діяв рішуче, наполегливо і войовниче.

новіціятів, семінарій. Водночас Чин, незважа

Цілеспрямована політика сталінського режи

ючи на твердий курс партійного керівництва

му, напрямлена на ліквідацію УГКЦ, що діяла

радянської держави, на «ліквідацію», «зни

на теренах Галичини і Закарпаття головно, як

щення», «викорінення» релігії в Західній

Церква національна, була доведена до логіч-

Україні шляхом широкомасштабних антире лігійних кампаній, а також репресій проти підпільного греко-католицького чернецтва

«катакомбної» УГКЦ, неухильно проводив релігійно-місійну працю практично на всій те риторії,

яку охоплювала

Галицька та

Закарпатська провінції ЧСВВ. На середину 60-х років вдається скоординувати дії вцілілих греко-католицьких священиків, ченців

Василіянського Чину та релігійних громад і

повністю відновити церковну структуру УГКЦ. Церква відновила свою ієрархію, налагодила функціонування семінарій, монастирів.

Четвертий етап

Гошівськиймонастир

MJ GJ~ Hl\.P

ук р а їнський

християнсью1И часопис

(

70-тірр.

початок

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

80-х рр. ХХ ст.). Це період, коли застосуван

ня репресій проти василіян стало вибірковим і витонченішим. За ними й надалі здійснював ся

невідступний

нагляд

радянських

спецслужб, тривали переслідування, а в про грамі дій посилення боротьби комуністичного режиму проти

«... пережитків уніатства» в пер

шу чергу приділялася увагу василіянам. Водночас посилюється наклепницька кампа

нія, яка, в поєднанні з фальсифікацією історії УГКЦ і Василіянського Чину, має за мету формувати у свідомості західних українців не гативний імідж греко-католицького чернецтва, зокрема василіян. Але Чин, не зважаючи на

м. Бар (Вінницька область}. Восиліянськиймонастир

переслідування і перебуваючи під постійним

но величезна заслуга Василіянського Чину.

ідеологічним пресингом, не тільки дбав про збереження своєї чернечої структури в

Чину, на яку спровадив його державний атеїзм

Та кою бу ла хресна дорога Василія нського

підпіллі, а й провадив усесторонню душпас

комуністичної влади і якою він йшов протя

тирську діяльність з виховання вірних УГКЦ

гом п'яти десятків років; тобто за весь час

на національних і релігійно-духовних тради

панування радянського комуністичного режи

ціях. Але це час і відносно стабільного та

му в Західній Україні фізичні та моральні муки

поступового відродження Василіянського

переніс і пережив кожен василіянин.

Чину, подальшої розбудови його чернечих

Отці і брати Чину в роки панування в Україні

жорстокого комуністичного режиму

структур.

« ... своїм

80 рр.

безстрашним подвигом за Христа в одності

ХХ ст.) співпадає із певною лібералізацією

його Церкви встелюють собі і своєму

П'ятий етап (середина

кінець

релігійного життя у Західній Україні в умовах

св. Чиновіта Українській Церквінайпевніший

горбачовської перебудови в СРСР. Це

шлях до признаноїпрослави в усьому світі і

сприяло посиленні й активізації підпільних ва

Витривалою Вірою та безмежною посвя

силіянських чернечих осередків, чисельному

тою

їх зростанню, функціонуванню новіціятів і се

полишають грядущим Василіянським поколі

для

свого

чернечого

призвання

мінарій Чину з підготовки василіянських ченців

нням найдорожчу спадщину та найсвітліший

до священства. В цей час посилюється актив

заповіт» [7.-С.269.]

на душпастирська діяльність Отців і братів Чину з надання вірним УГКЦ духовної обслу

св. Василія Великого, що горить 1; як неопа

лима купина не згоряє, будучи дороговказом

ги, виховання їх на національних релігійних

у служінні Богові і Христовій ЦеркВі».

вогняний стовп

традиціях. Прикінцевий період характери

Василіянський Чин пережив комуністичний

зується посиленою активністю всіх поколінь

режим в Західній Україні. Фактом свого

Отців і братів Чину в боротьбі за легалізацію

жертовного служіння Богові, Церкві та укра

УГКЦ, особливо молодшого покоління.

їнському народові Отці і брати Василіяни

років вимушеної

переконливо довели, що ліквідувати, знищи

підпільної діяльності в час панування радянсь

В тому, що УГКЦ після

ти Чин навіть шляхом найжорсто кіших

кого комуністичного режиму в Західній Україні

адміністративних кампаній і найгучніших

з тріумфом задекларувала себе на рубежі

пропагандистських акцій неможливо!

80-90

рр. ХХ ст., як реально існуюча, жива і

незборима Українська Церква, є і надзвичай-

MIGI~fu\P

УJ<раї.нський хрнстиянськнй часопис

_ _ _ _ _ _ _ ._ _ _ __

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЗНИК ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ: І.

Апостольський Лист

((Tertio millennio adveniente -

Набш1ження

третього тисячоліття )) Вселенського Архисрея. Івана П авла

1997. 2. 3.

Андрухів І. Галицька голгофа.

Івано-Франківськ,

11.-

Львів.

1997.

Богун о. Дам'ян,ЧСВВ Сумний Мартиролог // Місіонар. - 1995,

№3,березень.-С.26-27; Місіонар.-1995, №4, квітень.-С.18-20; Місіонер.-

1995,

№5, травень.-С.26-27.

Боuюрків Б. Українська Греко-Католицька Церква в катакомбах Ковче1:- Львів,1993.- Ч. І.

(1946-1989) // 5. Бондар

о.Богдан Вас~1ліянськнй монастир св. Івана Хрестителя в

Улашківцях // Галицький вісн11к.-Борщів,

2001.- 4

серпня.

6. 2002.

Блаженні новомученики Ч~1Н У Святого Вас11лія Великого . - Львів,

Ваврнк о. Михайло, ЧСВВ. По Василіянських манастирях.-

Торонто,

XVII-XX 9. 10. 11.

1958.

Ваврик о.Михайло Нарис розвитку і стану Василіянського Чину ст.(топографічно-стат11стична розвідка

Василіянський монаст11р у Краснопущі

).-

Рим , 1979.

Місіонар. №

7 -2002.

Відомості Верховної Paдit Української РСР.- К.1966.-Ч.13. Вол Б. Сурмач О. Лисп1 А. Шеnт11цького як джерело вивчення

державно церковн11х відноснн Тезн повідомлень

1939-1941

рр.// Істор ія релігії в Україні:

3-8 травня 1995 р. -Львів , 1996. Воротняк о. Йосафат Дрогобицький монастир // Місіонер. №4 12. 2000. ІЗ.

міжнародного круг.1ого столу, Львів,

Воротняк о. Йосафат Василіянськт1 Чин сьогодні // Місіонер.

№10

-2001. Воротник о. Йосафат Вас~н1іянськнй осередок у Погоні /1 Місіо нар. №9 -2002. 15. Вуяко М. Монастирі Івано-Франківська (Станіслава) перша половина 20 ст. Івано-Франків сь к , 1998. Гіщинсью1й В. Історія Підгореuького вас1шіянського монастиря. 16. -Льв ів 2000. Гіщи11ський В . Під твою милість прибігасмо. Богородице Діво // Брідщина. Літературно -кра сз навчий журнал. - Брощ1. 2004, No 16. 17. Гш1стюк Я.,Турій О. Греко-католицьке чернецтво в релігійному житті України, 1939-2001 роки /1 Ков•1еr.- Львів,2001 . - Ч. Ш. 18. Голик В. Отеuь Антоній Масюк , ЧСВВ новітній апостол МОЛИТВІІ .-Львів, 2002. 19. Івано-Франківський монастир// Місіонар. № 6 -2002. Календар Місіонаря.- Жовква, 1942. 20. Каспришш1 о. Роман Пі д пільна семінарія УГКЦ // Місіонар 21. 14.

№1.1999.

22. 23.

Каталог Василія .нського Чину.- Жовква

24. 25.

26. 27. 28.

Львів

1994.

Крав•1ук Л. Атеисп1ческое воспитат1 е трудящихся 11 задаЧ"и

контрпропагандь1 Рига,

2001 .-No 4.

Клованич І. Історія Боронявського Благовіщенського монастиря

Отuів василіян.

Непрнмирнмость к буржуазной иднологии.

1982. Кристинопільський монастир // Місіонар. № І Купчик Л.Серце с п овнене любові.

Місіонар.

-2002. № 12. -1994.

Літопис нескореної :Україш1. Документи, матеріали , спогади.

Кн. І-Львів,1993

29.

Лиско о. Волод~1мир. Без зерна неправди. Спомин о. Володимир

Лиско.-Львів,

ЗО.

Центральний державн ий архів rромадськ~t:< об'єднань Україm1

(далі ЦДАГО України).

47. 48. 49. 50. 5 1. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. 60.

Ф .1.- Оп.23.- Спр.1639.

цдАГО України. -Ф. І .-Оп.23.-Спр.1640. LІДАГО Украї1111. Ф.-І .-Оп.23 . - Спр.1648. ЦДАГО України. Ф.-1 .-Оп.23.-Спр.5069. ЦДАГО України. Ф . -1 .-Оп.23.-Спр.5667 . ЦДАГО України. Ф.- І .-Оп.24.-Спр.4648. ЩІ.А.ГО Україин. Ф.-І . -О п.24.-Спр. 13. lJДАГО УкраЇНІІ. Ф.-1.-Оп.25.-Спр.872 ЦДАГО України. Ф.- І .-Оп.3.-Спр.24 ЦДАГО України. Ф.-1 .-Оп.3.-Спр.250

ЦДАГО України. Ф.-1.-Оп.3.-Спр.27. цдАГО України. Ф.-1.-Оп.23.-Спр.1643. І.ЩАГО України. Ф.-І .-Оп.3.-Спр.408 І LЩАГО України. Ф.-1.-Оп.2.-Спр.2. Центральний де ржавний архів вищих органів владн та управління

України (далі ЦДАВО Україш1).

61 . 62 . 63. 64.

ЦДАВО України . ЦДАВО України.

ЦДАВО України.

Ф.-4648.-Оп.4.-Спр.3.

Ф.-4648.-Оп.3-Спр.7 Ф.-4648.-Оn.4-Спр.4.

Ф.-1.-Оn.23-Спр.1639.

65. 66. 67. 68. 69.

Державний Архів Івано-Фр а нків ської області (далі ДАІФО) . Ф . Р.ДАlФО.Ф.Р.-2157.-Оп.2.- Спр.4302. ДАІФО.Ф.Р.-388.-Оп. І.- Спр.4 ДАІФО.Ф.Р.-388. -Оп . І.- Спр.5

ДАІФО.Ф.Р.-389.-Оп.2.- Спр.10 Державннй архів Львівської області( дал і-ДАЛО).-Ф.П.3.- Оп.

І Спр.2

70. 71. 72. 73. 74. 75.

70. ДАЛО.

-Ф.n.з .. Оп. І. Спр.230.

ДАЛО.-Ф.Р.

1332.

Оп. І. Спр.І

ДАЛО.-Ф.Р.1332. Оп. І Спр.2. ДАЛО.-Ф.Р.1332. Оп. І Спр.8. ДАЛО.-Ф.Р.1332. Оп. І Спр.14 ДАЛО).-Ф.Р.1332. Оп. І Спр.15.

Державний Архів Тернопільської області (далі ДАТО), Ф.Р.3239

Оп. 2,Спр.І

1999.

Мартиролог Україн ських Церков.- Торонто , 1985.-Т.2: Українська

Католиuька Церква. Мендрунь о.Василь. Ми одна родина // Місіонар

№ 11 ,

(далі ЦДІА у м. Львові ). -Ф .684.Оп. І .-Од.зб.2633.

46.

2157. -Оп .2. - Спр.4302.

, 1941.

Короткі біографії подвижників Української Греко-Католицької

Церкви //Київська Церква.-Київ -Ль.вів,

ЧСВВ // Нар11с історії Василіянського Чин у святого Йосафата. Рим, 1992. - Т. 48 35. Про Унівський монастир // Місіонар. № 5 -2000. 36. Сергійч ук В. Не скорена Церква. Под вижництво гре ко-католиків України в боротьбі за віру і державу. -К. 2001. 37. Скругень о Йосафат,ЧСВВ Передмова // Зап11скн Чину Святого Василія Великого (дальше Записки ЧСВВ . -Жовква , 1932.- Т. ! в~ш.1-2. 38. Стоuький Я. Монастир Отців василіян Чесного Хреста Господнього в Бу•1аЧ"і 1712-1996. - Львів 1997. 39. Стоцький Я. Чин Святого Василія Великого// Київська Церква. Київ-Львів, №І 1998 40. Швед М. Спаські та Лаврівські монастирі осередки духовності й культури в Галичині. Львів,2000. 41. Шкраб'юк П. Крехів: дороги зем ні і небесні.-Львів,2002 42. Bociurkiw В. The Ukraiпian Greek-Catlюlic Church and Soviet State (І 939-1950)- Edmon1- Т.огопtо. І 996. Catalogus Ordiпis Basiliani Saпct i JosaГat Provinciae Haliciensis SS. 43. Salvatoris ineunte anno. 1939.-Zovkva, 1939. 44. Listy iz vjazпyci (Судьба місіонерів з Чнн у св. Василія Великого в ЧСР) // Blahovistлik. Prcsov, 1993, maj. 45. Центральш111 де ржавнніі історичний архів України у м. Львові

2001.

31. Нагорняк с. Юлія Ісповідниuя віри мати Йосифа Ісопенко, ЧСВВ. - 2003 //А рхів сестер василіянок 32. Назарко І. Три роки в Лаврові // Літопис Бойківщини. - Львів, 1975.- №5. 33. Панас о. Кость І сторія Української Церкви.-Львів,1992. 34. Патрил о о. Ісидор , Ч СВВ. Нарис історії Галицької Провінції

76. 77. 78. 79. 80. 81. 82. 83. 84.

MIGI~HA.P

ДАТ.0.Ф.Р.

3132

Оп. 2,Спр.

ДАТ.О , Ф.Р-1332 , оп. І ,спр. 2 Архів Інституту Історії Церкви (далі-Архів ІІЦ ),П~І-1-300.

Архів ІЩ ЛБА),П-1-1-301 Архів ІЩ ЛБА),П-1-1-302. Архів ІЩ ЛБА),П-1-1-303. Архів JЩ ЛБА),П-1-1-313

Архів ІЩ ЛБА),П-1-1-419 Архів ІЩ ЛБА), П-1-1-441

у1<раїнський християнський часопис

ВІІ

новини.

ВІТАЄМО ЮВІЛЯРІВ

березня 2007 року єпископ-емерит Корнилій Пасічний, ЧСВВ, святкує

ють Отці Кон станти

80-ліття життя. Владика Корнилій народився

Височанський,

у Канаді, там же вступив до Василіянського

ЧСВВ,

Чину. Протягом довгих років працював для

вестр Кужель,

Силь

українців-греко-католиків у Канаді та викону

ЧСВВ,

вав відповідальні служіння у Канадській

Зазула, ЧСВВ з

василіянські й провінції. Десять років тому його

Польської

Марко

призначено єпископом-помічником в Едмон

провінції

тоні, а згодом

оо. Василіян та

єпископом-ординарієм для

українців греко-католиків у Т оранта в Канаді.

Йосафат Кон

Також у березні відзначають ювілеї: о. А та

чак, ЧСВВ, Іларій

насій Пекар, ЧСВВ, василіянський письменник

Бардаль, ЧСВВ

(нещодавно у видавництві оо. Василіян було

із Бразильської

перевидано його книгу про св. Василія Вели

василіянської

кого «Досконалий християнин»), місіонер та

провінції. Від імені редакці та редколегії часо

•

єп. Корнилій ПАСІЧНИЙ, чсвв

невтомний працівник для Василієвого Чину і

пису «Місіонар» сердечно вітаємо всіх ювілярів

Католицької Церкви, 85-ліття життя; о. Анас

та бажаємо їм міцного здоров'я, миру, радості

тасій Кабаль, ЧСВВ, соцій у крехівському

та рясного Божого благословення на подаль

василіянському монастирі

ше монарше та священиче життя і служіння!

- ЗО-ліття життя;

25 березня сорок років священства відзнача-

новини ПРИЗНАЧЕНО

ПРАВЛЯЧОГО ЄПИСКОПА ЕДМОНТОНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УГКЦ січня Святіший Отець Венедикт XVI

докторат

благословив рішення Синоду Єпис

Канонічного

копів Української Греко-Католицької Церкви

права у Папсь

про призначення Преосвященного Владики

кому східному

Давида Матюка Правлячим єпископом Єдмон

інституті

тонської єпархії для греко-католиків у Канаді.

Римі.

До цього часу Владика Давид виконував

11 черв ня 2002 року

обов'язки Єпископа-помічника Вінніпезької

призначений

архиєпархії. Владика Давид народився

1З

єпископом

січня 1962 року в м. Верrевіль (Алберта, Ка нада) в родині Івана та Ольги Матюків. У 1984-1988 рр. навчався в Університеті св. Пав ла в Оттаві, де захистив бакалаврати з богослов'я та канонічного права. У 1988 р.

помічником

висвячений на священика. У

Вінніпезьким для українців греко-като

ликів.

1996 р. захистив 8

Владико Давид Матюк

єпископ Корнилій ПАСІЧНИЙ, ЧСВВ

МІ(}

J\) ПА.Р

украї11сью1й

християнсью1й_ _ _ _ _ ____._ _ _ __ часопис

•

новини

ВІДБУВСЯ ТИЖДЕНЬ МОЛИТОВ ЗА ЄДНІСТЬ ХРИСТИЯН

ьог~ ро~~ християни всіх Церко.в ід~:

дітей, оскільки несе відповідальність за їхнє спасіння. Тому й статеве виховання є теж тур

ботою Церкви, яка вказує дорогу, допомагає тим, хто відповідальний за виховання. Стате

ном1нац1и знову єдналися в сп1льн1и

ве виховання є складовою цілісного процесу

молитві за єдність християн та примирення

християнського виховання, а не окремою його

між людьми, націями й спільнотами. Тиждень молитов за єдність християн відбувався протягом 18-25 січня. Важливо, що цього року з ініціативи УГКЦ такі заходи були проведені в Україні. Тиждень молитов за єдність хрис

частиною». Мета та завдання програми

тиян розпочався вечором колядок та щедрівок

у Патріаршому соборі Воскресіння Христово го УГКЦ в Києві, а завершився спільною молитвою у василіянському храмі Святого

- до

помагати батькам, катехитам, учителям християнської етики, підліткам та молоді у

формуванні особистості на засадах христи янської моралі, зокрема у сфері статевості як Божого дару; плекання чистоти серця й по кликання до святості молодої людини в усіх

аспектах її життя: соціальному, емоційному, інтелектуальному та духовному. Дана програма «Тіло храм Святого Духа» є

Василія. У молитві взяли участь Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Блаженніший

доповненням до вже чинних програм христи

Любомир, Єпископ-помічник Києво-Жито

янського виховання, вона реалізується в

мирської дієцезії РКЦ в Україні Владика Станіслав Широкорадюк, Єпископ-помічник

недільних катехитичних школах, парафіях для катехизації дітей та молоді, центрах форму вання молодих сімей, католицьких школах; її

Київської архиєпархії УГКЦ Владика Бог дан Дзюрах, пастор Реформаторської Церкви Клаус Вандергріп, пастор Німецької Євангел ічна-Лютеранської Церкви Святослав Фехтель

також використовують як методичну допомо

гу під час викладання християнської етики в старших класах загальноосвітніх шкіл. Про

та численні миряни, представники різних кон

грама статевого виховання складається з

фесій України. У своєму завершальному слові

чотирьох підручників. Четвертий підручник,

Блаженніший Любомир щиро подякував усім учасникам молитви, а особливо тим, хто її організував і висловив надію, що в подаль шому щораз більше громадян нашої держави

присвячений батькам, зараз перебуває у стадії розроблення. РИМО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА ВІДЗНАЧИЛА 15-РІЧЧЯ З ДНЯ ВІДНОВЛЕННЯ ДІЄЦЕЗІАЛЬНИХ СТРУКТУР

будуть долучатися до спільної молитви за єдність християн.

В УКРАЇНІ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТРЕТЬОГО ПІДРУЧНИКА ПРОГРАМИ СТАТЕВОГО ВИХОВАННЯ

зt

січня 2007 року в Українському като

ицькому університеті відбулася пре зентація чергового посібника для вчителя «Тіло - храм Святого Духа. Програма стате вого виховання

(17 - 18 років)». Презентація

програми статевого виховання «Тіло

храм

січня виповнилося 15 років від дня, коли Папа Іван Павло 11 відновив

дієцезіальні структури Римо-Католицької Церкви в Україні. Завдяки призначенню

єпископів було відкрито костели, утворено єпископські курії, вищі духовні семінарії, па рафіяльні мережі. З нагоди цієї дати 15 січня кардинал Мар'ян Яворський відправив подяч

Святого Духа. Напрямні для статевого вихо вання» відбулася 20 січня 2004 року.« Турбота

ну Службу Божу. «За це велике Господнє

про християнське виховання дітей та молоді,

ня, хочемо особливо подякувати Господу, -

яке включає статеве виховання,

у вступі до програми

зазначено

милосердя, яке нам послало Боже Провидін

зазначив він у своєму зверненні.

- Дякуємо

належить насамперед

також за усе, що випало на долю наших дієце

батькам, родині. Церква, як добра Мати, по стійно дбає про християнське виховання своїх

зіал ьн их костелів протягом цього часу. В

особливий спосіб дякуємо ... за світські та чер-

MJ GJ~НАР

у країнсью1й

християнсь1шй часопис

новини.

нечі духовні покликання, за організацію Вищої духовної семінарії, за пастирський візит Свя

рійського імператора видав відповідну буллу.

тішого Отця Йоана Павла 11 до Львова, за

ще рік, її канонічним відновленням вважають саме цю дату. З нагоди ювілею з 24 лютого у Львові розпочнуться святкові заходи, які три ватимуть два роки. «Ця ювілейна дата

беатифікацію, а потім і канонізацію наших свя

тих: архиєпископа Йосипа Більчевського і отця Зиімунда Г ораздовського. Повсякчас дякує мо Господу за повернені та відреставровані костели. Дякуючи Господу, молимось про по

дальше Його благословення для нас. Нехай

наш Ізбавитель має нас і надалі під Своєю оп ікою». Римо-Католицька Церква в Україні налічує 7 дієцезій (Львівська архидієцезія, дієцезії Київсько-Житомирська, Кам'янець

І хоча процес становлення митрополії тривав

надзвичайно важлива, бо протягом останніх

200 рокі в наша Церква пережила дуже багато подій, - сказав владика Ігор Возьняк, архи єпископ Львівський. - Насамперед наші вірні

зазнали різних духовних випробувань, пере

Натруска. В зустрічі брали участь керівник

жили війни, репресії, ліквідацію УГКЦ радянською владою. На території нашої ар хиєпархії правили різні уряди: австрійський, польський, радянський, але Церква завжди була та розвивалася». Професор Михайло Гайковський вважає, що надзвичайно важли вим наслідком проголошення митрополії стало те, що Церква в підавстрійській Україні була збережена й Апостольська столиця по дарувала Галицькій митрополії права, аналогічні тим, якими володіла Київська митрополія. Це допомогло Львову стати осе редком УГКЦ та українства загалом. В умовах бездержавності Церква почала виконувати не лише духовну, а й політичну роль. Святкуван ня розпочнуться 24 лютого Архиєрейською Літургією в соборі св. Юра. Загалом трива ти муть вони до вересня 2008 року. Відбуватимуться не лише суто церковні захо ди, а й мистецькі. Один із найцікавіших створення пересувного музею історії Галиць

відділу міжнародних стосунків Джіакомо

кої митрополії.

Поділ ьська, Луцька, Мукачівська, Харківсько-Запорізька і Одесько-Сімферо польська), 804 парафії, має 12 єпископів і три

Вищі духовні семінарії.

РАДІО ВАТИКАН ТА НАЦІОНАЛЬНА РАДІОКОМПАНІЯ

УКРАЇНИ ПІДПИСАЛИ

УГОДУ ПРО СПІВПРАЦЮ

січн~ у ~риміщенні .ватиканського радю в1дбулося п1дписання угоди

про співпрацю між Радіо Ватикан та Націо

нальною радіокомпанією України. Угоду підписав Генеральний Директор Радіо Вати

кану о. Федеріко Ломбарді, ТІ та Президент Національної радіокомпанії України Віктор

rізані та о. Прокопій Лотоцький , ЧСВВ, голо ва українського відділу Радіо Ватикан. Починаючи з 1З лютого кожного вівторка та четверга о 22.05 київського часу українські передачі Радіо Ватикан звучать у повторі на третьому каналі загальнонаціональної ра діопрограми України, а від б квітня українська передача Ватиканського радіо виходитиме в ефір о 22.30 за київським часом на Першому каналі Національної радіокомпанії України.

ГАЛИЦЬКА МИТРОПОЛІЯ УГКЦ ГОТУЄТЬСЯ ДО ВІДЗНАЧЕННЯ 200-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ

априкінці лютого Римський Пій

VII

1807 року Папа

на прохання авст-

У ЦЕНТРІ КИЄВА ПРОЙШЛА АКЦІЯ «АБОРТ - УЗАКОНЕНЕ ДІТОВБИВСТВО»

січня громадська організація «За.

життя» провела на Хрещатику акц1ю

«Аборт -

узаконене дітовбивство». Метою

цієї акції було поширення правдивої інфор мації про аборти. Девіз акції - право на життя

з моменту зачаття має кожна дитина. Убив ство людини на стадії внутрішньоутробного розвитку має в нашій країні розпливчасту

назву «добровільне штучне переривання вагітності», - говорять організатори акції. Внаслідок цього, в одному лише Києві на одну

MIGIOHt\.P

у країнський

хр11ст11янський _ _ _ _ _ _ _ _....._ _ _ __ ч а соnи ~ с

•

новини н ароджену тину

два

ди

припадає

аборти .

м лн. сімейних

пар

У к раїні

безплідні, з них

868

тисяч

У ПАРЛАМЕНТІ ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗАКОНОПРОЕКТИ ЩОДО

ГУМАНІЗАЦІЇ ПОКАРАН~. ЗА

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ РЕЛІГІІ ТА ЩОДО ДОТРИМАННЯ ТАЄМНИЦІ СПОВІДІ Раді України зареєстрова у ноВерховній законопроект «Про внесення змін до

зв ' язку з жіночою

без плідн і стю. Причиною цього

у 80% випадків є аборт. Населення України стрімко скорочується . В 80-ті роки на селення УРСР становило 52 мільйони, а зараз скоротилося до 47 мільйон і в. Організатори акції звертаються до кожної жінки, яка сум нівається, народжувати їй чи вчинити дітовбивство: «У вас п ід серцем - людина, якої ніколи не було й іншої такого ніколи не буде . Подаруйте їй життя, як колись вам по дарувала життя ваша мама, і ви відчуєте радість

Крим і нального та Кримінально-процесуаль ного кодексів України» щодо гуманізації

кримінальної відповідальності. Його автор -

народний депутат В . Стретович (партія Хрис тиянсько-Демократичний Союз, фракція Блоку «Наша Україна») . Зокрема, законо

проект передбачає запровадження більш диференційованого підходу до вибору мір

і гордість, коли ваша д и тина скаже своє пер

покарання за злочини у сфері релігії. На дум ку автора законопроекту «застосування видів покарання, що є більш м'якими порівняно з позбавленням волі, сприятиме ефективному досягненню цілей покарання особи - вип

ше слово: «мама » . Перемогти аборти й і нші

равлення злочинця та попередження вчинення

варварськ і способи планування родини мож на тільки рад істю батьківства й материнства, вважають в орган ізації «За життя». Як свідчить статистика, за останні 15 років у незалежній Україні відбулося абсолютне й відносне зни ження абортів: з 1млн . 200 тисяч у 1992 році до 242 тис. в 2005 році. Але при цьому й на роджуваність знизилася відповідно з 600 тисяч до 426 тисяч немовлят за рік, тобто в 1,5 рази. Крім того, виявляються нові болючі зони: час тка тих, хто народив дитину поза шлюбом

нових злочинів». Крім цього, у Верховній Раді зареєстровано законопроект про внесення

змін до Кримінально-процесуального кодек

су України щодо дотримання таємниці сповіді, автором якої є народний депутат В. Марущен ка . Цей проект пропонує альтернативні шляхи вирішення питання дотримання таємниці спов іді під час допиту священнослужителів у якості свідків по кримінальній справі. Діюча редакція статті 69 Кримінально-процесуаль ного кодексу України «вочевидь суперечить

збільшилася більш, ніж у два рази з 9,5% в 1992 році до 21 ,5 % в 2005 році. Збільшується й частка абортів серед первісток: з 5,6 % в 1991 році до 12, 1%в2004 році. «В Україні йде про цес інтенсивного винищування майбутнього

традиціям та внутрішнім настанови більшості

нашої країни. От чому ми боремося не просто проти абортів, а за відродження природних і святих сімейних цінностей. Бажання мати дітей - це виконання Божої заповід і: «плодіться й

вальній записці.

розмножуйтеся»,

рел і гійних організацій України, відповідно до яких відомості , отримані священнослужителем

під час сповіді, не можуть бути розголошені»,

п і дкреслювали організа

зауважує автор законопроекту у поясню

Інфор.м ація отр иман а з департ аменту інформац ії УГКЦ т а Рел ігійн оінформацій н о ї служби Укра їни

(IOSU)

тори акції на Хрещатику.

ВИПРАВЛЕННЯ! Автором статті «На землі ми вчимось любити» у числі часопису «Місіонар» за січень 2007 р.Б. є Наталія Лех, натомість, у статті використано вислів Мішеля Куаста.

Просимо вибачення у автора статті.

MIGI~Hl\P

ук раїнсь к11І1 хр и стия н ський часопис

МАЙБУТНІ БЛАЖЕННІ УГКЦ -

СВІДКИ ВІРНОСТІ 8

ДОБРИЙ ПАСТИР ЖИТТЯ КЛА.І;JЕ ЗА ВІВЦІ ОТЕЦЬ ПАВЛО ПЕТРО ОЛЕНСЬКИИ, ЧСВВ Підготувала с. Домініка ДАНКАНИЧ, ЧСВВ

Отець Павло Петро Оленський народився

Отців Василіян переживає застій у розвитку,

18 червня 1887 року в селі Русятичі, Стрілець

матеріальне та духовне зубожіння, що супро

кого району на Львівщині в селянській родині.

воджувалось ліквідацією монастирів.

11березня1905 р. після закінчення Львівської гімназії Петро вступив до Крехівського мона

Впродовж 1915-1929 рр. о. Павло Оленсь ки й працював в Інституті св. Йосафата

стиря Отців Василіян. З прийняттям монашої

викладачем латинської та грецької мови, а

ряси, прийняв і нове монаше

також

ім'я

року ви к.hадав ні мець ку

Павло.

Перші обіти брат Павло зложив

мову.

протягом

одного

1930 року згідно з

рішенням управи Галицької

9 грудня 1906 р.

1910 р. складає довічні

Василіянської Провінції

обіти. В 1909-1911 рр. Слуга

Слугу Божого о. Павла

Божий о. Павло перебуває в

Оленського висилають до

Лаврові, пізніше в

1911-

Канади. Там, у Мондері,

1914 рр. в Кристинополі, де студіює теологію. 26 жовтня 1913 р. приймає священичі

Отець викладав грецьку студентів гуманістики і ри

свячення з рук Митрополита

торики, був префектом

Андрея

студій. З

Шептицького. В

латинську

мови

для

1934 року, в

1914 р. починається війна і в

Едмонтоні Слуга Божий

зв'язку з цим у василіянсь-

займається місіонерською

кому

монастирі

місті

Кристинополі розташовують

працею в місцевостях Реасе

о. ПовлоПетроОЛЕНСЬКИЙ, ЧСВВ

River та Grant Praire.

військовий госпіталь. Власне, з цих причин

У1937 р. з причини хвороби повертається в

монахи були змушені покинути монастир.

Україну і проживає в Улашківцях, де стає

Частина монахів, серед яких був о. Павло

Ігуменом монастиря. Знаходимо чимало зга

Оленський, виїхали до Хорватії, замешкав

док про о. Павла як полум'яного проповідника,

ши в монастирі Отців Єзуїтів. В

який промовляє до молоді з закликом до на-

1915-1916 рр.

Слуга Божий виконує душпастирську працю

вернення, строгого, національно свідомого.

в Г ошеві. До 1921 р. мешкає в Дрогобичі. Відразу ж п і сл я закінчення Першої світової війни у

1921 р. Отці-василіяни при монастирі

Під час німецької окупації в монастирі окрім о. Павла Оленського залишилось лише двоє священиків. Однієї неділі під час Святої

в Бучачі відновлюють «Місійний Інститут св.

Літургії Слугу Божого було заарештовано.

Йосафата» для дітей «від 1-4 гімназійної кляси», заснований в 1911 р. за уряду Про

ня під слідством, Отця звинуватили у співпраці

тоігумена о. Платоніда Філяса. Інститут, з

з загонами УПА та зберіганні й переховуванні

причини закриття,

не виконував жодних

антирадянської літератури, за що його було

функцій під час Першої світової війни. У вирі

засуджено на 10 років позбавлення волі «З

Першої світової війни Галицька Провінція

поразкою в правах на 5 років та конфіскацією

МІ

25 квітня 1946 р., після річного перебуван

GJО Н'1Р

українс1,кн~·1

хрнстиянськин

часо11ис

- - - - - - -- - - - - - -

ПОСТАТІ

майна». З архівних документів дізнаємось про

бажання переходу на Православ'я, стало при

те, що в цей час Отець захвор і в на цироз пе

чиною арешту, ув'язнення, а згодом і смерті

чінки .

Слуги Божого. Але його життєвий шлях є для

П і еля дев' яти річного ув' язнення серед нужди

та виснажливих каторжних робіт в «Минлаге»

нас прикладом глибокої посвяти та відданості своєму покликанню до кінця.

(Комі АРСР) , Слуга Божий о. Павло Оленський

Якщо хтось має інформацію стосовно по

2 березня 1955р. перейшов у вічність. На п ідставі

даного кандидата до беатифікаціїласкаво

закону України «Про реабілітацію жертв пол

просимо надсилати її за адресою:

ітичних репресій» від 2 квітня 1993р. отець Павло

Петро Оленський реабілітований.

Місія «Потуляційний Центр

Любов до ближнього і милосердя, гостинність

беатифікації й канонізації

у поєднанні з бажанням охоронити вірних від братовбивчої різні -

святих УГКЦ»

це саме ті риси, які були

пл. Соборна, За, м. Львів,

притаманні Отцю ПавлуОленському . Це, та не-

тел. / факс

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

79008 (0322) 79-84-42

ДАР ВІД БОГА

о. Ігор ЦАР

Геній українського народу- письменник і

Перші релігійні знання малий Тарас одер-

художник Тарас Шевченко народився

жав від свого дуже побожного і розумного

9 березня 1814 р. вс. Моринці Звенигородсь-

батька, який вдома у свята і неділ і часто вго-

кого повіту на Черкащині.

лос читав Святе Письмо та

Його батько Григорій (17811825) був стельмахом -

Життя Святих і мав свій

робив колеса та вози і чума-

та Мінеї.

кував.

учасником селянського

Мати

власний Київський Патерик

Катерина

Дід Іван був

донька Якима

повстання,розказувавТара-

Бойка , працювала на пан-

сові проборотьбукозаківта

щині. В родині Шевченка

гайдамаківізумівприщепи-

було шестеро дітей : Катруся,

ти йому любов до Бога і

Микита, Тарас , Ярина, Марія ,

України. Після смерті матері

(1783-1823),

Йосип. Охрестив Тараса

в хату прийшла мачуха, ще

священик УГКЦ Олекса База-

з трьома дітьми, яка дуже

ринський в храмі св. Івана

знущалася над Тарасом. Він

Богослова. Так само називав-

часто тікав до найстаршої

ся храм в селі Кирилівка , звідки походив батько Тараса

•

Тарас Григорович ШЕВЧЕНКО

і куди згодом переселилася їхня родина. У

сестри Катр і, яка була вже заміжня і щиро опікувалася

ним. Шевченко навчався у початковій школі, а

1830 р. обидва храми були насильно переве-

малював ще з п'яти років. В 11 років залишив

дені в московську релігію. Дід Тараса, Іван ,

ся круглим сиротою і його забрали на службу

син Андрія , 1757 р. н. (прожив 115 р. ) і баба

до пана. Він самотужки зумів вивчити фран-

Марта, 1766 р. н., були греко-католиками.

цузьку , польську і російську мови.

MJ GJ~ Hl\P

украї 1 1ськи1'1

христ11я11сью1(1 ч:асоп11с

ПОСТАТІ•

1838 р., за сприяння художника Миколи

велике горе, як Твоє тепер, один тілько наш

Сошенка, Тараса викупили з кріпацтва і він

спільний Помічник і Серцезнавець ослабити

поступив в Академію художеств, де навчався

може! Молися, якщо можеш молитись, і, мо

сім років . Також цікавився такими науками, як

лячись, віруй розумно, глибоко віруй у

ботаніка, математика, геологія, мінералогія,

замогильне краще життя. Сни твої, що ти їх

географія, астрономія, археологія, анатомія і

бачив у найбільш критичні години Твого жит

фізіологія. Це був рідкісний талант від Бога.

тя, указують нам на щось вище за наші земні

Його тричі нагороджували срібними медаля

поняття . Віруй , і віра спасе Тебе».

ми за чудові картини, а за гравюри Шевченкові

«Хто не журиться, не плаче, то той ніколи й

присвоїли звання академіка. Тарас вмів грати

не радіє , цур йому такому! Будемо плакать і

на скрипці, торбані і бандурі , дуже гарно

радіти і за все те хвалить милосердного Бога».

мав прекрасний мило

«Тепер, і тілько тепер, я вповні повірив у сло

звучний тенор. А вже своїми віршами , які

во: любя, наказую ви ... Тепер тілько я молюся

почав писати у 22 роки , Кобзар зробив для

і дякую Йому за безмежну любов до мене, за

танцював і співав

України стільки, що поки світ стояти буде,

посланий мені іспит. Він очистив, зцілив моє

його не забудуть. Подібного поета в історії

бідне хворе серце . Він зняв з моїх очей при

людства не було і, мабуть, вже й не буде .

зму, крізь яку я дивився на людей і самого

Господь дав Шевченкові велике серце , а

себе.Господь навчив мене , як любити ворогів

Тарас наповнив його великою любов' ю до

і ненавидящих нас. А цього не навчить ніяка

рідної України. За це його і замучили ...

школа, окрім тяжкої школи іспитів і довгої

Десять років страшної каторги і два заслан

розмови з самим собою. Я тепер почуваю себе

ня з забороною писати й малювати знищили

як не досконалим , то принаймі бездоганним

здоров'я Тараса, але не зламали його духа.

християнином. Як золото з огня, як немовля з

Підтвердженням цього є листи з неволі. У них

купелі, виходжу я тепер із темрявого чистили

Шевченко залишив нам безцінні скарби, які

ща, щоб розпочати новий, благородніший

свідчать про його високу християнську мораль,

шлях життя. І це я називаю істинним правди

а нас спонукають до роздумів про вічн і сть.

вим щастям!»

«Сумний м і й, бідолашний друже! Чим ,

«Поширювати серед невтаємничених у

скажи, потішу я Твоєтужнеєсерце? Нічим . На

таїнства

такі сльози ми, люди, не маємо сушила.

прекрасного й доброго, -

мистецтва

людей

любов до

Дружнє спочуття ослабить наші півжалі, але

найугодніша молитва до Чоловіколюбця Бога

ось найчистіша,

й по змозі некорислива прислуга людству». «Без свідомого розуміння краси людині не

побачити Всемогучого Бога в дрібному лис тячку найменшої рослини».

«Молитва та ваші щирі листи найбільше до поможуть мені нести хрест мій. Опанувало мене якесь чуття невідоме: прийдіте, всі труж

дающіїся і обремененнії, і аз упокою ви. Перед благовістом до утрені згадав я слова Розп'я того за нас і наче ожив: пішов до утрені й молився так радісно , чисто, як може ніколи

досі. Я тепер говію і сьогодні причащався Свя•

БогдановацерквауСуботові.Акварель т. Г. ШЕВЧЕНКА

тих Тайн. Хотів би, щоб усе життя моє було

MIGIOllilP

у країнсь к ий

хр истн янс ь кий

часопис

- - - - - - ·· - - - - -

ПОСТАТІ

ний крок, навіть напросилася зробити його:

таке чисте й прекрасне, як сей день!

Якщо маєте видання книги Томи Кемпійсь

«Взяла ліхтар- і почала спускатися. Склеп був

кого «Про наслідування Христа», то пришліть

із цегли, висотою в людський зріст. Стіни його

Бога ради. Пишіть, -

ще місяць березень наш,

світлі, ніби осадок вапняний на них. Повітря в

а там нехай діється воля Божа! Лякає мене

склепі не важке. Нічого страшного, моторош

теперішня хворість: скорбот, а в степу вона,

ного я не відчувала і нічого не боялася, адже

кажуть, страх, як лютує. Але замінімо зневіру

поважала і любила Тараса Шевченка. Переді мною стояла на підвищенні домовина. Верхня

надією й молитвою!»

«Я тепер, як той, що в безодню падає , за все ладен ухопитися! -

соснова домовина зовсім перетрухла. Згорну

Яка жахлива безна

ла я перетрухле дерево вбік. Витерла цинкову

дія! Така жахлива, що одна тілько християнська

домовину хустиною. І стала вона чиста, біла.

філософія може боротися з нею. Одинока роз-

На домовині сходилися дві пластинки, закри

рада

моя

тепер

ті на ключі. Заклала

це

Євангелія. Я читаю її

обидва ключі -

щодня і щогодини. Ко

домовина

лись думав я аналізувати

відкрилася.

тихенько

серце матері за життям

А в домовині ... ле

Святої Марії, непорочної

жить Шевченко, ніби

матері Христової, та те

тільки-но помер. Об

пер і це мені за злочин

личчя темне і ніби

матимуть. Руки й голова

злегка притрушене пи

заковані (заборонено

л ом. Глянула я на

писати й рисувати). Лед

нього

ве чи терпів хто-небудь

ла, що я бачу Тараса

таке лихо!»

«Одне, чого я, як доб

Собор св. ОлександроВКиє!Зі.АкВарель Т. ШЕВЧЕНКА,

ра найбільшого, у Бога просив би, -

і не повіри

1846 Григоровича. А він лежить, мов живий, в

хоч

костюмі, чорних туфлях. В руках його воско

перед смертю разочок на Вас, друзів моїх доб

ва свічка. У домовині лежав з ним лише його

р их,

на Дніпро,

на

Київ,

на Україну

подивитись; і тоді вмер би я спокійно, як хри-

Кобзар у м'якій, коричневій палітурці, пов'я заний хустинкою ... »

На високій дуже кручі,

СТИЯНИН.»

Помер Тарас Шевченко за загадкових обста

Над самісіньким Дніпром,

вин 10 березня 1861 р. на чужині, а згодом його

Спить Шевченко в домовині

домовину перевезли в Україну і 22 травня по

Непробудним тихим сном.

ховали в Каневі на Чернечій горі. У 1939 р.,

4 квітня, в зв'язку з будівництвом пам'ятника

Любий сину України,

був відкритий склеп могили поета. Комісія у

Наш Тарасе дорогий.

складі директора музею Василя Коваленка, ар

Тебе в світі вже немає,

хітектора Петра Кости рка, Надії Цвинтарної та

А в серцях ти все живий.

інших спокусилися заглянути в середину до мовини генія. Про це вдалося довідатися лиш

Твоя Кобза ще не вмерла,

через багато років від Кости рка і Цвинтарної.

На ній струни всі дзвенять.

Ось що розповіла незадовго до смерті у серпні

І про твою в світі славу

1983 р. пані Надія, яка відважилася на нечува-

Всі народи гомонять.

MIGIOH4P

український х р истиянський ч асопис

РЕЦЕНЗІЇ•

ВАСИЛІЯНИ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ. РЕЦЕНЗІЯ НА КНИГУ ПЕТРА ШКРАБ'ЮКА Ігор ДРОГОБИЦЬКИЙ, Ви клада <t каф едри п едагогік и та соціаль ної пси холог ії Ів ан о- Фран к і вс ь кого і н с титуту

післяд ип лом ної п едагогі ч ної о св і т и .

Минуле українського народу, його культу

життя українців на зламі Середньовіччя і Но

ру , державницькі змагання, врешті-решт,

вого часу. Водночас ним висвітлено особливості

особливості менталітету неможливо в повноті

взаємовпливу суспільно-політичного (Люблінсь

вивчити без урахування релігійного чинника.

ка унія 1569 р" інтереси різних станів тодішнього

Факт причетності церковних інституцій до

«руського» (українського) народу тощо) та кон

різноманітних сфер суспільного життя є виз

фесій ного (протистояння православ'я та

наним у середовищі теперішніх науковців.

католицизму, створення унійної Церкви у

Водночас досліджень, які на належному рівні

1596 р. ) чинників у вітчизняній історії. Автор

відображали б цей процес, є недостатньо.

здійснює також порівняльно-генетичний аналіз

Тому нові праці у руслі історико-релігійної

становлення чернечого руху взагалі (діяльність

проблематики завжди викликають зацікавлен

св. Антонія Великого, св . Пахомія Великого, св.

ня . До них належить і монографія львівського

Василія Великого , св. Теодора Студита) та на

вченого, кандидата історичних наук , старшо

теренах сьогоднішньої України зокрема (Свя

го наукового співробітника Інституту

тий Антоній і Феодосій Печерські, Іларіон,

українознавства імені І. Крип'якевича НАН

Кирило Турівський). При цьому простежується

України Петра Васильовича Шкраб'юка «Мо

значення і роль чернецтва у суспільно-політич

наший Чин Отців Василіян у національному

ному житті Київської Русі , Великого князівста

житті України» (Львів,

Литовського , Речі Посполитої.

2005 р.).

У першу чергу слід відзначити значну дже

Невід'ємною складовою діяльності монас

рельну базу роботи. Використані автором

тирів, у тому чисЛі й василіянських, було

документи зберігаються у фондах як вітчиз

книгодрукування . Його еволюцію впродовж XVII-XX ст. автор розкриває у другому розділ і

няних, так і зарубіжних архівних установ. Крім цього, дослідник опрацював значну кількість

«Поширення друкованого слова» через харак

опублікованих джерел, серед яких -

літопи

теристику найбільш відомих постатей та

си монастир·в, шематизми тощо ; маса

осередків цієї справи (Вільно , Унів, Супрасль,

(46 назв), ме~уарна література.

Почаїв), а також найвідоміших творів (бого

Аналізу історіографічної та джерельної бази

службова література, «Євангеліє Учительноє»

періодики

дослідження присвячено перший розділ мо

(1569 р.) тощо). Особливу увагу дослідник

нографії.

звертає на працю видавничого центру василі

Заслуговує на увагу новаторський підхід

ян у Жовкві (сучасна Львівщина), який

автора до згрупування матеріалів основної

розпочав працю з 1895 року. Його друкована

частини. Разом із цікавим та творчим спосо

продукція вирізнялася різноплановістю, сто

бом викладу це сприяє кращому сприйняттю

сувалася не тільки релігії, але й багатьох сфер

тексту, не зменшуючи рівня його науковості.

науки та відіграла значну роль у формуванні

У «Вступі» та другому розділі роботи дос лідником відтворено історичну панораму

національного світобачення українців Г аличи ни у першій половині ХХ ст.

МІGІОП'1Р

ук раї11ський

Х JШСТІ І ЯtІ СЬКJ.1Jі

Чё.COllJfC

----~---------

8 РЕЦЕНЗІЇ Окремий параграф третього розділу присвя-

Словіті, Яворові, Дрогобичі (сучасна Львівщи

чено аналізу діяльності василіянських

на},

періодичних видань як в Україні, так і в діас

Івано-Франківськ}, Закарпатті, а також, у діас

Львові,

порі (Канада, Бразилія, Аргентина, США,

порі -

Італія). Дослідник також розкриває роль ство-

Аргентині тощо.

Станіславові

(сучасний

Хорватії, Сербії, Словаччині, США,

рених ченцями радіопередач, наголошуючи на

Слід відзначити, що аналіз навчально-ви

їхньому значенні у піднесенні морально-релі

ховної праці василіян та василіянок здійснено

гійного життя українців.У цьому ж розділі

на фоні розгорнутого опису суспільно-пол

автор характеризує архівні та книжкові ко-

ітичного життя Галичини і участі у ньому

лекції окремих василіянських осередків

вихованців чернечих шкіл.

Галичини (Крехів}, аналізуючи найбільш

Продовженням тематики ІV-го розділу є п'я

відомі раритетні видання ( «Крехівська палея»,

ти й

«Апостол стихами іззібраний», драма Феофа

письменницька діяльність василіян у світлі на

«Педагогічно-наукова

та

на Прокоповича «Владі мір»

ц іон аль но-куль турного

тощо).

відродження». У ньому автор

Представники Чину свято го Василія Великого (далі

відтворює місце наукової

праці у середовищі ЧСВВ,

ЧСВВ) приділяли велике зна

розкриває значення і роль

чення педагогічній справі.

окремих персоналій у роз

розділі

витку історії (Отці Йосафат

монографії «Василіянське

Скрутень, Роман Лукань, Те

шкільництво

оф і л

четвертому

основа

Коструба,

Ісидор

високодуховно1

Патрило, Михайло Ваврик,

та патріотично ї молоді»

Атанасій Великий), педагогі

відтворено історичне тло

ки (Отці Лазар Березовський,

функціонування навчальних

Іриней Назарко), філології

установ під егідою василіян у

(отець Климентій Сарниць

XVII-XVIII ст., показано особ

кий}, теології та філософії

ливості його еволюції та

(отець Теодозій Галущинсь

виховання

кий),

ареал поширення.

Автор комплексно аналізує

8 КнигаПетраШкраб'юка(ЛьІЗіВ,2005)

літератури

(Отці

Севастіян Сабол, Василь Мендрунь). Дослідник оби

навчально-виховну працю

ченців на базі освітніх установ різного рівня у

рає проблемно-хронологічний принцип

Лаврові, Дрогобичі, Бучачі у ХІХ-ХХ ст. Наве-

викладу, співставляючи працю вчених-васил

дений у розділі матеріал підтверджує висновок

іян із суспільними проблемами XVII, XVIII, ХІХ

дослідника про те, що василіянське шкіль

та ХХ століть, широко і вдало використовує

ництво « ... не лише ширило освіту, а й було

біографічні матеріали. Інформація розділу пе

ефективним засобом вберегти наш народ від

реконливо

денаціоналізації, втримати його в своїй вірі та

представників Чину у формування інтелігент

обряді» (с.

значний

внесок

ної верстви українського суспільсва, розвиток

194).

У контексті вивчення педагогічної діяльності

представників ЧСВВ П. В. Шкраб'юк зосеред жує увагу на функціонуванні освітніх закладів різного рівня 11 чину

доводить

сестер-василіянок у

традиції української духовної та світської вищої освіти.

Останній розділ монографії

«Василіяни

в часи переслідувань і визвольних змагань»

MJGJ\)H'1P

у1<раї1-1сuкиІ1

христ11янсь1<111'1 часопис

ОПОВІЛАННЯ

•

присвячено діяльності ченців у різні, часто

сучасних василіян

драматичні періоди історії як Чину, так і Ук

обсягом збірки віршованих творів ченців із

раїни взагалі (Руїна, Коліївщина, поразка у

різних осередків.

у формі невеликої за

національно-визвольній боротьбі першої

Слід також відзначити, що робота містить

чверті ХХ ст. тощо). Дослідник наголошує на

чіткий науковий апарат у формі об' ємного спис

значенні представників ЧСВВ у збереженні та

ку використаних джерел та літератури,

плеканні традиції Українського державотво

покажчиків місцевостей та імен. Праця допов

рення, зокрема і на сучасному етапі розвитку

нена колекцією фотоматеріалів, здебільшого

нашої Батьківщини.

присвячених персоналіям ЧСВВ у ХІХ-ХХ ст.

Монографія містить змістовні «Додатки», у

Отож, на основі сказаного вище можна кон

яких наведено цікаві спогади сучасників про

статувати, що монографія Петра Васильовича

особливості життя як ЧСВВ, так і Української

Шкраб'юка «Монаший чин Отців Василіян у

Грека-Католицької Церкви взагалі у «катаком

національному житті України» є цікавим і по

бний» період репресій зі сторони радянської

трібним виданням із актуальної тематики, яке

влади. Крім цього, автор навів прекрасне

стане у пригоді як науковцям, так і представ

підтвердження факту продовження літератур

никам широких кіл громадськості, які

ної традиції своїх попередників у середовищі

цікавляться минулим України.

Я НІКОЛИ ТАКОЮ ЩАСЛИВОЮ НЕ БУЛА, ЯК СЬОГОДНІ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

Мирослава лише перед світанком заснула

дина пливу, як той човник, на хвилях океану

легким сном. І коли прокинулась, то вже вес

світу, що з кожним днем наближається до

няне сонечко зійшло, розвиднілося навкруги,

своєї пристані, яка називається вічністю. Я

а годинник показував, що розпочався новий

маленьке сотворіння, подібне до листочка, що

день. Протерши очі, вона ніяк не могла в

одірвався від гілки дерева і вітер його то

пам'яті відійти від сну, у якому щойно бачила

підіймає від землі, то кидає вниз, поки він не

події своєї молодості. Тут же, відчувши

знайде свого призначення, і в затишку не зітліє

слабість свого тіла, вона прагнула духом

у порох.

свіжості цього світу. Саме зараз їй не виста

Коли ж я знайду відповідь? В молитов

чало чистого повітря, свіжої ранньої роси . Її

нику частково знаходжу розраду на те, що мене

мучила задуха, жінка споглянула на стіл за

тривожить, але є таємниці життя, які хотілося

пігулками і, взявши зі стола молитовник, по

б відкрити і на повний голос сказати, щоб не

чала відмовляти ранішні молитви. Навіть після

тільки Господь Бог почув, але щоб усі знали

молитов її серце не заспокоїлось. Здавало

гіркоту мого прожитого життя. Кому відкри

ся,

тись? Чи є хтось такий, хто мене зрозуміє і не

що

вчорашній

день

загубився

безмежному просторі цього світу, а тут прига

буде байдужий до мого страждання? Ісусе, Ти

далися давні роки її молодості, які стали

мовчиш, але дай мені когось з Твоїх слуг, хто

нагодою для нових роздумів.

мене зрозуміє. Сподіваюся, що все-таки

Хто ж я? Я

сотворіння Боже, і як лю-

МІ

почую відповідь у своєму серці".

GJ~ Н'1Р

~'Країнсьюu1

християнськ11Jі

~ч~ ac~ o~ ni~ 1c;._~~~~~~~~------------

• ОПОВІДАННЯ Ось дзвінок. Хтось іде".

ти, плакати, але ніщо не допомагало. Вони ви

Мирослава поклала на стіл молитовник,

тягнули папір і зачитали наказ про арешт мого

очікуючи своєї гості, яка щоденно приходила

чоловіка. Я нічого вже більше не пам'ятаю, бо

до неї. Відкривши двері, до хати ув і йшла жінка

дала сльозам волю. Чоловік хотів мене об

Галина. Вона принесла з «Карітасу» сніданок

ійняти, але солдат не дозволив. А він благав

і обід. Привітавшись, вона з ласкавою усміш

мене лише: «Бережи нашу дитину! «Я була вагітною вже шостий місяць. Солдати поспіша

кою запитала:

Як вам, Мирославо, спалося цієї ночі?

ли і підганяли, щоб скоріше мій Петро

Цілу ніч майже не спала, лиш перед світан-

збирався, хоч він все робив поволі. Я йому

ком заснула, і то недобрий сон мала. Бачила у

хотіла подати дещо з одежі, білизни, харчів.

сні свого чоловіка. Дуже сердитий був на мене,

Та не знаю, чи дісталося йому щось з того, що

що я перед усіма приховувала, як він був репре-

я зібрала і подала, бо з ним ми більше зв'язку

сований. А я дійсно це

не мали. У розпачі я ви

приховувала все своє жит

бігла надвір. Начальник

тя. Відчуваю, що йду туди".

мене відштовхнув від

І що я йому скажу? Це ще

себе, дав мені папір і

одна рана відкрилася у моє

строго наказав:

му серці , хоч минуло вже

багато часу.

слова, а то з вами буде

- Щоб вам заспокоїтись, потрібна

добра

Ось документ. Про

арешт чоловіка ні кому ні

Свята

те, що і з ним.

Сповідь. Я можу наступного

Чоловіка під конвоєм

разу прийти із священиком ,

повели вулицею, а мене

якщо ви згідні . Бо , саме у

заштовхнули до хати, де

Сповіді ми можемо очисти

я вже не плакала, а ли

ти свою душу. Священик ще

шень стогін виходив з

дасть вам добру розраду і

мого серця. Думала я,

науку, а ви підготуйтесь.

що не витримаю. Але

Після Сповіді вам стане на

молитва заспокоювала

багато легше. Мирослава погодилась

•

мене. Мене надихали

".я сьогодні що слива

святі мученики, які своє

на Сповідь, але священик зайшов до неї аж на

життя віддавали за Христа. Пам'ятаю з дитин

третій день , у неділю, повертаючись із лікарні,

ства, коли батько читав на кожний день життя

де він завжди після обіду душпастирював. Вона

святого; він завжди говорив нам слова

його радо зустріла і тут-же, не розказуючи про

Христові: «Якщо переслідували мене, пере

свої тілесні болі, почала розповідати про біль

слідуватимуть і вас!» (Ів.

своєї душі:

чоловіка Петра я теж сприймала як новомуче

15, 20). Свого

Дорогий отче , я ціле своє життя від усіх

ника за Христову віру. Бо, на мою думку, його

приховувала правду про свого чоловіка. А

забрали за те, що він разом з іншими людьми

було це ще у тридцять восьмому році. Не знаю

чинив спротив , коли руйнували нашу церкву.

навіть за що його репресували. Над ранок, як

Він ніколи не цурався своєї віри. Навіть тоді,

сьогодні пам'ятаю, прийшли солдати в нашу

коли його виводили з хати, він перехрестився

хату, розбудили нас і промовили до нього:

прощаючись зі мною.

«Збирайся, підеш з нами!» Я почала їх проси-

Моя провина в тому, що я ціле життя перед українськн(1

Лl\JGJ~H'1P хр11ст11янський часопис

ОПОВІДАННЯ

•

усіма приховувала правду про арешт свого

ти і пригорнути до себе всіх терплячих. Ми не

чоловіка. Коли я народила свого хлопчика і

зможемо зрозуміти Христа без усвідомлення

він підростав, я йому нічого не говорила про

своїх терпінь, які є нашим хрестом.

батька. І лише тоді, коли він був вже дорос

Звичайно, терпіння є наслідком первород

лим, я йому про усе розповіла. Він був

ного гріха і щоденних наших гріхів. Але у своїх

зворушений, але усе це сприйняв спокійно.

терпіннях ми продовжуємо справу Спасіння

Правда, він тепер має гарну сім'ю і в його хаті

Христа. З Христом ми творимо одне Містичне

є портрет батька, якого він з честю шанує. А

тіло. І наші терпіння можуть доповнювати

тепер оцей сон, що вам розповідала, не дає

терпіння Христові. Святий апостол Павло

мені спокою. Я весь час працювала в бухгал

говорить: «Тому я все терплю ради вибраних,

терії на цукровому заводі. Мене на роботі

щоб і вони осягли спасіння». (11Тим.2,

поважали, бо сумлінно ставилася до своїх

10).

Ваш чоловік дійсно мученик і ви покірно

обов'язків Я відчувала, що зі мною Господь

прийняли ваш хрест.Таж тепер жертвуйте свої

Бог. Я ніколи не пропускала молитви, як

терпіння за душі в чистилищі і тим найбільшу

вранці, так і ввечері. Коли мене запрошували

приємність зробите душі свого чоловіка, бо

на якісь вечірки, то відмовлялася. Мене навіть

любов не вмирає. А тепер, прошу вас, щиро

називали деколи монашкою. Бо, справді, я

сповідайтесь ...

хотіла якось уподобатись Богові, тому коли

У Мирослави текли по обличчі дрібні сльо

звертались до мене люди, то якнайкраще хо

зи. Витираючи їх, вона перехрестилась і

тіла їх обслужити.

почала визнавати свої гріхи.

А тепер я вже більше ніж два роки важко хворію. Дякую Богові, що завжди до мене

Після Сповіді вона запричастилась і свяще

ник уділив їй ще Тайну Оливопомазання.

приходять добрі люди з «Карітасу». Можли

- Від сьqгодні я кожної неділі буду приходи-

во, мене Бог покарав за цей мій гріх, який я

ти до вас, щоб завжди ви були у єдності з Ісусом. Коли священик відходив, вона спитала:

ношу у своїй душі.

- Отче, але я забула, яку ви дали мені покуту.

Священик уважно вислухав хвору бабусю, і

тут же почав як добрий лікар лікувати її збо

І тут він нагадав покуту, а потім додав:

лілу душу лагідним словом:

Поцілуйте п'ять Христових ран розп'ят

це велика таємниця нашого

тя, яке є перед вами і подумайте який добрий і

життя, яке тільки та людина може зрозуміти,

солодкий є Ісус Христос. Це найкраща і мила

яка завжди виконує Божу волю. Але це нелег

Богові буде покута.

Терпіння

ко. В кожної людини, як правило, терпіння має

свої особливості. Тому кожний з нас із своїм терпінням має своє індивідуальне відтворення в історії людства. Терпіння

це великий дар

від Бога для людини.Та, на жаль, важко зро

зуміти цю таємницю без Божої ласки. Страждання нам пояснює сам Ісус Христос,

Мирослава, прощаючись зі священиком, сказала:

Я ніколи такою щасливою не була, як

сьогодні. Дякую Тобі Ісусе, що прийшов до мене, і вам, дорогий отче! Вона тут же в сльозах хрестилась і цілувала

рани розп'ятого Христа.

бо випив повну чашу терпінь, бо Він полюбив нас людей, і заради нашого спасіння страждав на хресті, і тим самим переміг нашого мучителя диявола своєю смертю, а відтак, воскресінням.

Подивімося на розп'яття Ісуса Христа, де Він

прибитими до хреста руками хоче всіх обійня-

МІGІОП'1Р

украї:нський християнськ1111

час ол не

~-~-~~--'------

•ПОЕЗІЯ

БРЕЙГЕЛЬ. «ШЛЯХ НА ГОЛГОФУ» Ліка КОС ТЕНКО

То ж не була вузесенька стежина,

Сказати б, зброя, це хіба єдине?

Там цілі юрми сунули туди.

Так що б зробили стражники юрбі?

І плакала Марія Магдалина ,

А в юрмах тих малесенька людина

що не подав ні хто йому води.

тягла хреста важкого на собі .

Спішили верхи. Їхали возами.

І хоч би хто! Кому було до того?

Похід розтягся на дванадцять верст. І Божа Мати плакала сльозами

Всі поспішали місце захопить.

Воно ж видніше з пагорба крутого,

та помож і ть нести ж йому той хрест!

як він конає , як він хоче пить .

Чи ви не люд и ?! Що за чудасія,

І він упав . І руки аж посиніли.

дають старця м, п і дсаджують калік.

Тоді знайшовся добрий чоловік:

А тут же йде, ну , добре, не Месія,

наморений, ідучий з поля Симон,

людина просто , просто чоловік!

що йшов додому, в протилежний бік.

Юрма гуде , і кожен пнеться ближче. Хтось нав і ть підбадьорює : терпи, вже он Голгофа, он Череповище!

Коли ж звершилась вся ця чорна справа, і люди вже розходилися ті,

хрущали під ногами черепи.

от парадокс: заплакав лиш Варава,

розбійник, не розп'ятий на хресті.

Чи пожалів, чи вдячний був Пілату, чи втямив, темний, раптом щось нове:

що Божий Син таки іде на страту,

а він, розбійник, -

він таки живе .

«ЯК ТИ МІГ, ЮДО?!!» Любов ДІВЧ УР

Христа розп'яли лихі люди,

«Прости їм, Господи, провини,

Гріхи прибили до хреста,

Все, що накоїли прости ... »

Як же ти мі г, апостол Юдо,

А сам лягає в домовину,

За гроші зрадити Христа?!!

Щоб за три дні до Бога йти. Покайтесь, люди, поки час є,

Христа розп'яли .. .Потемніло ...

І Бога ви перепросіть ,

Це було знаком із небес.

Обмийте свої грішні душі,

Злякались ті, що катували

До сповіді усі прийдіть.

Царя, що в третій день воскрес.

І слізьми, щирим покаянням

Ісус вмирає на Голгофті,

Тягар гріхів з душі зніміть,

Стікає кров його свята,

Вінець терновий тисне з болем,

Ісус простить вам всі провини, Тож ви до нього поспішіть.

З любов'ю шепочуть уста: У Пресвятій Євхаристії

Він з нетерпінням жде на вас. Покайтесь, поки ви ще в тілі, Поки Господь вам дав ще час. у1< р аї11 с1.>1< и й

MIGl~HAP хр11стиянськи(1 ч а с опис

К?ОСВОРД •

ЧАЙНВОРД «ПІСТ» Підготувала Леся ШТИКАЛО

- -з - -

з з

>-- >->--

>-- >--

2 6

>---- >->---- >--

-1

>--

Три крапки замініть словом зі святого Письма, страсних пісень, Хресної Дороги та віршів о. Василя

Мендруня, ЧСВВ, с.Серафими Сало, ЧСВВ

П. 1. Один із головних гріхів. 2. «Коли настав ... , Йосиф Ариматейський прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса». З. «Взяв Ісус ... і воду учням ноги умивати. Хто збагне Його природу? - Тільки Бог і рідна Мати». 4. «Знову ... безжальний і зловіще: «Геть!» Хто ж Тебе, Ісусе, засудив на смерть?». 5. «і3пав Він раз і впав удруге - бачить, це чужа прислуга,". підступає, хрест нести допомагає». 6. Автор пісні «Христос розп'ятий». 7. «... сколоте колючками, прибиті руки до хреста, тяжкі, болючі всюди рани, пливе з розбитого ребра кров пресвятая дорога». 8. «Зніміть тернину з Голови, вшануйте ... Божий, а замість терня - принесіть покути щирі сльози». 9. Піст «То післанець миру для наших душ, прикраса старшого віку, учитель і виховник молодості, інструктор поміркованих, діадема й вінок кожного віку й статі» (Автор цих слів св. Іван

... ). 1О. Кущ, з гілок якого Ісусові перед розп'яттям одягнути вінок. І. 1.«Не дерімо його, а киньмо на нього .. " на кого впаде». 2. «Голгофа, хрест, страшні криваві сни, товпа реве: « Розпни! Розпни! Розпни!»". Лепкий - автор вірша «На Голгофу». З. «А надійшов і .. " який раніше приходив уночі до нього, та й приніс мішанину з смирни на алое, мірок зо сто». 4. «Цей поставлений для падіння й підняття , він буде знаком протиріччя, й Тобі самій ... прошиє душу». 5. «Зневажений, останній між людьми, ... болів. Він був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші». С. 1. «... із любові подає платок Христові». 2. Святий ... каже: «Піст очищає серце, просвічує розум, зміцнює волю, стримує жадобу тіла, гасить вогонь низьких пристрастей, розпалює ясне полум'я любові». З.

«Гине Він за тебе, за гріхи твої, щоби відчинити .. . ,рай тобі». 4. «Одяг, ... там з нього здіймають, жовчю, жовчю його напувають». 5. Порушення законів Божих. 6. «А ... так промовляє: «Вже недовго буду з вами, злоба людська раду радить, цими ось кажу словами, що один з вас Мене зрадить». 7. «Чи ти був на Голгофі, чи бачив Хреста, на якому ... Божий вмирав? Це за наші гріхи Він життям заплатив, щоб життя вічне ти і я мав».

8. «І коли відпустив .. " пішов на гору помолитися насамоті». Т. 1. «Вже гол готський вдарив час, .. . і терня - все нараз, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас». 2. «Як прийшли на місце, що зветься ... , там Його розп'яли». З. «Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався ... ». 4. Одна зі спокус під час посту. 5. Вид страви, яку вживають в часі посту. 6. Книжечка« ... до страстей Христових» видавництва Отців Васил іян «Місіонер», 1999 р. 7. Назва пісні Йосипа Кишакевича «... пречисте».

МІ

GІ~ Hl\P

український

хр11ст11янськи(f

~·~1а~ со~п~•~1с'---~~~~~~~~~--""""""

8 СТОРІНКА ДЛЯ ДІТЕЙ

ІСУСОВА СЛЬОЗА Р ом ан. ЗАВАД ОВИЧ

Ісус умирав на хресті. Його голова в терно вому вінку востаннє похитнул<~сь і звисла. В

ту хвилину з Його ока впала велика кривава сльоза і всякла а землю біля хреста. На третю ніч з тієї сльози виросла билинка з трьома листочками , а на її вершку зацвіла червона квітка.

Дванадцятилітній Шимон був з раннього дитинства хворий на ноги. Відколи батько помер, не було кому доглядати овець, що пас лися під горою Голготою. Мусів це робити

біля вікна. Мати й син навпереміну її догляда ли, підливали, і вона з дня на день ставала кращою та дивно пахла.

Одного ранку зайшла до Рахилі сусідка

Сара. В неї на руці була велика рана, що тяж ко боліла й не гоїлася.

- Яка гарна, дивна квітка! - сказала Сара, зупинившись біля вазоника, а потім мимоволі підняла хвору руку й кінцем пальця доторкну лася листочка.

Порозмовлявши з Рахилею, сусідка пішла

клишоногий Шимон, хоч часто жал і вся, що

додому. Але надвечір вона прибігла знову до

ноги терпнуть і ниють. Не раз мати приклада

Рахилі, радісно схвильована.

Знаєш, Рахиле? Моя рука перестала бо

ла йому до ніг заварене у воді лікувальне зілля,

і хлопець, полежавши годину-дві, знов ішов

літи!

на пасовисько.

Одного досвітку, переходячи Голготою,

Шимон побачив квітку й зупинився зачудований.

Всі гори й доли кругом Єрусалиму я схо

див, а такої дивної квітки ще не бачив! Викопав квітку з коренем, поклав у черепок

А за три дні Сара знов прийшла. Не кажучи й слова, розмотала полотняну перев'язку і простягнула до Рахилі руку. На місці, де ще недавно ятрилася рана , рожевіла молода шкіра.

В найближчу п'ятницю Рахиля і Шимон мали гостей. Рахилин брат Натан прийшов з жінкою на прощу до Єрусалиму, і принесли вони на

і приніс додому.

Шимонова мати, Рахиля, була вдовою. Її камінна хатина була вбога й невелика, але для вазони ка з дивною квіткою знайшлося місце

руках донечку, що зроду була сліпенька. Маленька Марта, почувши дивний запах

квітки, простягнула наосліп руку й несамохіть доторкнулась листочків. Ніхто, крім Шимона,

цього не бачив. Тільки він слідкував за сліпень

кою своячкою, побоюючись, щоб вона нехотячи не зламала квітки. Гості переночували й пішли в своє село . А

за три дні прибігла до Рахилі Мартина мати з донечкою на руках. Ще від порога вона радіс но кликала:

Наша Марта має здорові очі. Вона ба

чить! Вона справді бачить! Ніхто не знав, від чого це сталося. Тільки Шимон сказав, що, можливо, це чудо створи

ла червона квітка. Адже і Сарина рука теж так /сус умиравнахресті. ЙагоголовавтерновамуВінку.. .

МІ(} І~

несподівано загоїлася! Він думає, що це від

Hl\P

укра їнс ьк ий

х р истиян ськи(1 часот 1 с

СТОРІНКА ДЛЯ ДІТЕЙ • За кілька днів до Рахилиної хати вбігла пе

доторку листочків ...

З того часу до Рахилиної хати н и стали на

релякана Сара.

відуватись люди . Вони чули про дивну квітку ,

підходили до неї, оглядали з усіх боків, а дех

Рахиля навіть не питала, хто йде. Виглянула

то несміливо доторкався її листочків . Однак

у вікно й побачила вояків. Шимон догадався :

нічого незвичайного не діялося.

ідуть, щоб забрати квітку Божого Пророка.

Та за кілька тижнів зашум і ло ціле передмі

стя Єрусалиму.

Ідуть! Ідуть до вас!

Він уже довідався, що міські урядники розпи тували про квітку, навіть підсилали розвідачів,

Десь на третій вулиці вмирав хлопчик . Бать

щоб на місц і все докладно розвідали .

ки приводили знахарів , ті напували його виваром з якогось зілля , намазували т і ло

Шимоне! Бери вазонок і втікай!

шеп

нула мати .

всілякими мастилами, але це не помагало. Тоді

Вояки вже були на порозі . Один вояк поба

мати в розпуці вхопила синка на руки і при

чив, як Шимон перелазив підвіконня , і пустився

несла його до Рахилі .

за ним. Шимон намагався втекти, але в сла

У тебе , кажуть , є дивна квітка. Де вона?

бих ногах не було сили. Він спотикнувся, впав,

Дай доторкнутись! Рахиля

а глиняний вазонок

гепнувся об землю

подала

вазоника, а мати вми

й розбився. Земля

раючого підняла його

розсипалася

худу , мов патик, руку

перевулку. Вмить

й доторкнулася нею

підняв Шимон кв і тку

листочків. Хлопчик

і сховав її за пазуху.

по

наче здригнувся , наче

Вояк уже був не

ледве помітно зідхнув.

далеко. Здавалось,

Але за кілька годин він

от-от схопить хлоп

розплющив очі , пізнав

ця за одежу. Але

свою мат і р і проше

сталося

пот і в:

сподіване : раптом

Мамо! ..

Незабаром хло пець

одужав.

До

зникла

Дивна квітка

•

щось

не

знемога

Шимонових ногах ;

ві н почув себе таким

Рахилиної хати пла-

вом поплив народ. Не було сумніву- то була

міцним і здоровим , що, здавалося, міг бігти з

цілюща квітка! Шимон був необережний , роз

вітром у перегони. Мчався вуличками, не

повів , де її знайшов : там , де стояв хрест , на

оглядаючись. Минув передмістя і став підійма

якому був розп'ятий Ісус з Назарету ...

тися на гору Голготу.

Це Боже свідчення!

заговорили люди.

Вояк залишився далеко позаду , потім мах

Ісус був справжній пророк, Божий Син! За

нув безрадно рукою. Вернувся під Рахилину

що його вбито, невинного, свя того?

хату, постояв над розбитим вазонком , і, не

Багато людей увірувало в Христа.

кажучи слова, від і йшов з іншими вояками в

Дізналися про це ті, що вбили Ісуса , -

фа

місто.

рисеї, судові радники, міська старшина. Вони

А Шимон біг і біг. Де в нього взялося стільки

чули, що Ісус воскрес, але не хотіли в це по

сили! Не чув ніякої втоми. Чув лише за пазу

вірити. А тут щораз більше людей починає

хою доторк дивної квітки і, здавалося, що сила,

вірити, що він справжній Божий Пророк!

яка виходить з неї, наповнює все його тіло.

МІ

GJО Н~Р

українс1.1киИ

хр11ст11янський часоnис

-------

8 СТОРІНКА ДЛЯ ДІТЕЙ Добіг до місця, де колись стояв хрест Ісуса з Назарету. У скелі ще було видно заглибину. Шимон добув квітку з-за пазухи. Вона була пом ' ята і прив'яла. Шимон злякався .

Квітко! Квіточ ка! Я не навмисно, я не

хотів! -

вибачався хлопе ц ь , і сльози текли в

нього по обличчю . -

мерщій підливати! Глянув на свої долоні

там не було ні краплини води, вона витекла поміж пальцями під час швидкого бігу. Безрадно схилився біля квітки, спостеріга ючи, що з нею робиться. А вона все корчилась і корчилась і кудись дівалась. Ось уже тільки

Не в 'янь! Не вмирай,

два листочки , вже тільки один ... Ще стири

квіточка! Ось я зараз посаджу тебе в землю, і

чить бильце, але й воно тане, мов свічка ... А коли дотануло до корінця, на ньому з'явила

ти оживеш!

Випорпав руками ямку й обгорнув корінці

ся блискуча й червона, мов рубін, велика

землею . Гарячково тре мт іл и п альці . Дуже по

крапля-сльоза. Блиснула в сонці і впала.

спішав, щоб квітка не з і в' ял а.

Всякла в землю. А за хвилину закурилася ле

Згадав, що пересадж е н у квітку треба піділляти . Схопився й п об і г до джерела під горою. Було досить дале ко, а сонце щораз

генькою парою-мрякою, піднялась у повітря

й полинула угору ... в синє небо ... Ісусова сльоза вернулася до свого Власника.

Шимон уже більше не хворів. Він прожив

більше пригрівало .

Ось і джерело. Але в що набрати води? На

більше як сто років , та найважливіше те, що

брав у пригорщу й п обіг, п обіг ... Приб і г до

увірував в Ісуса Божого Сина і став одним із

квітки. Вона ще б іл ь ш е прив 'яла. Мерщій,

перших християн в Єрусалимі.

Паноромо Єру салимо (сучасний Вигляд)

Відповіді на кросворд« ТІЛЬКИ ЧОТИРИ ЛІТЕРИ», вміщений в МІСІОНАРІ за лютий 2007 р.: По горизонталі: 1.«Арка». З.Трір. 4.Зима. б.Арія. 7.Сара. 9.Іван. 11.Осот. 13.Ялта. 15.Крит.

17.Хіра. 18.Гріх. 19.Йона.

По Вертикалі: 1.Арфа. 2 . Азія. З.Тома. 5.Анна. 7.Село. 8.Альт. 9.Ісая . 10.Нота. 12 . Стех. 14.Трух. 15.Край. 16.Туга.

MIG І~ llilP

українськи~'1 хрисТ JІ Я Н С1>І<ИЙ ч асопис

БЛУДНИЙ СИН Ігор КІСТЕЧОК

Що сталося, синочку, що тебе

турбує?

Молодший син взяв свою частку

і покинув отчий дім.

Батьку, я хочу, щоб ти дав мені частину маєтку,

яка мені припадає .. .

Потім у далекому краю син розтратив увесь свій маєток, живучи розпусно."

MIGI~Hl\P

український хрнст11янс1~кш1 часопис

~~-~~___.

_ _ _ __

Не знаю . Хіба підеш доглядати

свиней ...

Візьміть на роботу!

Синку! Тату! ..

М. Керуль-Кмец "Фрагменти мозаїки" Львів: Місіонер, "Фрагменти дороговказ

мозаїки"

М.

християнина ,

Керуль-Кмеца

який,

2007 це

перебуваючи

немов

дочасній

мандрівці, намагається пронести Божий образ у своєму серці 'і. незважаючи на упадки, збирає осколки, щоб відновити розбиту колись мозаїку. Автор переплітає поради з яскравими прикладами , щоб полегшити нам шлихдо мети.

Тож збираймо ці поради , щоб скласти мозаїку праведного життя .

о. Р. Головацький , ЧСВВ "Пояснення богослужень" Львів: Місіонер,

Книга

унаочнює

особливості

2007

відмінності

українського

обряду. Складається з чотирьох окремих частин

Вечірня,

Повечір'я, Північна, Утреня, які композиційно поєднані між

собою та взаємно одна одну доповнюють .

о. Ю . Катрій, ЧСВВ "Наша християнська традиція"

Львів: Місіонер,

2007

У книзі о. Юліяна Катрія , ЧСВВ, розглядається християнська спадщина Східної Церкви, а також становлення Української Церкви.

Автор

описує

життя

розповідає про християнські

давніх християн, звичаї,

обряди

та

детально практику

духовного життя.

С. Крайський "Мел Гібсон

дорога до

"Страстей Христових" -Львів: Місіонер,

2007

Поява книжки відомого католицького автора Станіслава Крайського про

першорядну

матографу,

зірку

кумира

світового

кіне

мільйонів прихильників,

голівудського актора і режисера Мела Гібсона видається, на перший погляд , дивною. Та все стає зрозумілим , коли автор розкриває перед

читачем

образ

вписується тованого

світу

голлівудських католика , вісьмох

людини-феномена , рамки та

ліберально

не

загальноприйнятих

стандартів ,

люблячого дітей ,

що

налаш

ортодоксального

чоловіка

мужнього

батька

захисника

християнських цінностей. Особливу увагу автор приділяє створенню найграндіознішого християнського проекту

фільму " Страсті Христові" ,

режисером і духовним натхненником якого був Мел Гібсон, фільму-молитви , що з вражаючою правдою зображає останні дванадцять годин фільму, про який папа Іван Павло Книжка " Мел Гібсон

людини

11 сказав :

Христа,

"Це є так , як було " .

дорога до " Страстей Христових " цінна для кожної

для молоді , що безнастанно шукає собі кумирів , для зневірених і стомлених , що блукають

далеко від Христа, для християн , що потребують покріплення духу у цьому байдужому світі .