Місіонар 03 2013 by mykolaslotvinskyy

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ

2013 БЕРЕЗЕНЬ №З

(242)

ЧАСОПИС

ДИЯКОНСЬКІ СВЯЧЕННЯ БРАТА МИКОЛАЯ КОЗЕЛКІВСЬКОГО, ЧСВВ У ЛЬВІВСЬКОМУ МОНАСТИРІ СВЯТОГО ОНУФРІЯ

СЛОВО РЕДАКТОРА

березень 201 з

БААЖЕН МУЖ Мільйони християн з л юбов'ю величають най свя ті~иу з усіх людей

Непорочну Діву Марію, сердечно в~иановують також і святого Йосифа, надзвичайного Бо::жого вибршщя і великого вгодника. Покірний тесля з Назарета втішається сьогодні н ебесною славою і з аймає в Христовій Церкв і периtемісце післяПресвятоїБогородиці, Цариці неба й зе.мл і. Місцялщ, де є така традиція, Католицька Церква в місяці б ерез ні

віддає особливе почитття свято.му Йосифові. Євангеліє називає йо го «Му:JІсем праведним», тобто таким, що визначався всі.ма чеснота.ми і був о . Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ головний редактор

с правді достойним того, щоб стати закоw1и.м чоловікомНепорочно і'Діви

Марі і'. Йосиф не знав ще Божих задумів, але був готовим до вико1ю1-тя іх. Йосиф був праведн оюлюд~11юю, а правед1-1икизав::ждилегко вмирають, бо мають чисте сулІfл іют. Йосифова смерть була щасливою ще й тому, що він помирав у при сутно с ті наймиліи1их осіб-Ісуса й Маріі; які виряд:жали його у вічність з великою любов'ю, доручаючи його Небес но.му Отцеві. І

:життя, і смерть св. Йосифа були бла:ж:етті, щасливі. Ми по в инNі з ав::жд и вutаNовувати св . Йо с ифа . Наслідува ття йо го ч есно т та щод е тта сердечна молитва, звертання до 1-1ьо г о у всіх 1-шutих потр ебах

з апорука вдалого виклопота т·тя наших проха т-tь і

що найголовн іше: виконання Бо:жоі' волі. Ад:же в особі св. Йосифа Господь дав нам му::жа обов'язку, законності й по слуху, віри, уповання, покори та

праці. У час теп.ері~иніх неспокоїв у світі з великим довір 'я..1w призивай.мо на п.о.міч цього святого обраNця . Як часто нauty уяву з а п олонюють далекося:JІСні плани , проеюпи , задуми. Ми турбуєм ося п.ро іхнє ус піите зд ійснеющ п.ро майбут н є наиюі' кар 'єр и, освіту дітей, самореалізацію. і в той ;же ча с ми забуваємо про сьогодення, про ну::жденних і терплячих, які з араз, у цей час, у цю секунду, потребують Nашоі' допомоги. А .мо:JІСе /vІ и, з амріявиtuсь про примарн е

майбут н є, з абуваємо про свою душу, про щодетt і обов'язки свого стану, про молитву і церкву ? Справді, у дер:J1саві - н ес покій: не з 1юєи1, чо г о ч ека ти в і д влади найбли:J1счої іv1иті,' св іт у по с тійній небез п еці - аварії;

т еракти , с тих і йNі лиха". Людина ро згубл ю є ть с я у власних пере:J1сиваннях, невдоволенні, без н адії.. . Страх оселюється в людському

. серці. Один молодий чоловік, наділен ий неабиякими зд ібностями, відвернувся від Бо г а і, на превеликий смуток своєї' матері, впродов:J1с восьіІ!lU років

безбо:JІс1ю :JІсив. Мати його часто молилась перед образом св. Йосифа і зі слізьм и на очах про с ила святого, щоб допомі г дорого.му си н ові навернутись . У березні просила вона й іюиих людей, і вони разом з нею

гаряче J1't0лилися за навернення ії' си н а. Одного дня цей нещас н ий хлопець прийи1ов до церкви, вислухав святу пропов і дь і тшли почув про солодкий мир, який відчуває людина, яка слу;;1сить Бо го ві, гл ибоко зворуи1ився. Невдовзі в ідкрив своє серце л асці Бо:J1сій і щиро покаявся.

Молімося до св . Йосифа, щоб допоміг нам позбути ся тієї тривоги п еред незвідшпш: «Молися з а нас, святий Йоси ф е, щоб ми відігн али від свого с;ерця надм ірне старан NЯ про майбутнє, щоб ми повністю віддалися Провидішио Бо:J1сому і щоб могли витривало сповняти т е, що є добрим в

о ч ах Бо:J1сих. Дай нам, святий Йосифе, вести н евинн е :J1си т тя і хай під твоєю охороною во1ю буде зав:J1сди безпечне».

iltlGIOHdP

український

християнський ча со пи с

З МІСТ

1 91

березень 20 1 з

український МІР ІОН

христи~=~~~~~

111 \1

:Jd

ЗМІСТ

березень 201з

itllGIOHdP

Головний редактор: о. Віталій Попадюк, ЧСВВ

Заступник головного редактора: о. Христофор Ганинець, ЧСВВ Редакційна колегія:

о. Корнилій Яремак, ЧСВВ о . Севастіян Бондаренко, ЧСВВ о. Мелетій Батіг, ЧСВВ

о. Миколай Микосовський, ЧСВВ бр. Юстин Борис, ЧСВВ Літературний редактор і коректура:

о. Віталій Попадюк, ЧСВВ Дизайн і комп'ютерна верстка:

о. Севастіян Бондаренко , ЧСВВ Заснований_у 1~97 році

Засновники - urцi Василіяни РеєстрацЬhІе свідоцтво КВ № 5133 ~ід 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у м~сяць

Передплатний індекс

- 23959

Адреса редакції: "Місіонар", вул. Б. Хмельницького,

36,

м . Львів, 79019 тел/факс: 272-46-94

e-mail: misionar@ukr.net URL: www.osbm.in.ua Підписано до друку 25.02.2013 Формат 70х100

1/16.

Друк офсеrний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

5,7.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з rоrових діапозиrивів у Жовківській друкарні видавництва Оrців Басиліянj «Місіонер». 80300, Львівська обл., м. Жовква, вул. Василіянська, 8

Передруки і перекпади дозвопені за поданням джерела.

Редакція зберігає за собою право виправпяти і

~ надіспані матеріали.

ст. Зб

illlGIOHdP

©Журнал •Місіонар•,

укр аїн ський х р исти янський ч асопис

2013

СТОРІ НКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

березень 201з

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О,

Божественне

Серце

Ісуса !

У злуці з тим нам. ірам, з яки1w Ти на

зе.мл і віддавав сл аву Богові і тепер

щоденно віддає~и у Пресвятій Тайні Євхаристіі;

:жертвую

Непорочн е

Серце

Тобі

через

Пречистої Діви

Маріїусі своїмолитви, спра ви, слова, дуJ\11 ки й витривалість у т ерпіннях

нинішнього дня як винагороду з а всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жер т вую

їх

особливо

за

Святі~иого Отця Папу Римського, за святу

Церкву,

гр іитиків

та

за

на вер н ен н я

в ус іх

намірах Апо

с тол ь ства молитви, призначених на

цей 1иісяць і на сьогодні~и ний день . Пресвяті

Серця Ісуса

спомага йте

святу

і Марії;

Церкву

та

Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику

приятелів

Ісус о вого

Серця, моли Бога за нас! Святий

св.

Арха н геле

Миколаю,

св.

Михаїле ,

Володимире,

Найсвятіше Серце Ісуса, помилуй нас! св. Йосафате, заступники України, моліть Бога з а нас!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ на березень ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб зростала пошана до природи, з усвідом ленням того , що все творіння є Божим ділом , дорученим людській відповідальності.

МІСІЙНИЙ: Щоб єпископи , священики і диякони були невтом ними проповідниками Євангелія аж до кінців землі.

ІСЦЕВИЙ: Щоб в Україн і для кожного, хто терпить біль і страждання, були створені умови для відповідного лікування в атмосфері любові , розуміння і сп і вчуття.

llGll

український іfІІРІОН JllJ христи:~~~~:~ V О

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

березень 201 з

покровnтеnь 1-1а квіте1-1ь: V

ПРЕПОДОБНИИ ІЛАРІОН НОВИН

аень у каnенаарі Святий Іларіон Новий жив у

VIII

10 квітня

ст. Будуч и ще юнаком , без вагання покинув

світ і вступив до монастиря . Пізніше його висвятили на священика , а згодом він став ігуменом монастиря Пелекита по бл и зу Гелеспонту в Малій Азії . Бог наділив побожного Іларіона даром тво р ення чудес . Він зцілював сліпих , кривих і сухоруких , відганяв шкідників з полів і в и ноградникі в , стримував сильний град , розділив ріку, щоб можна було п ере йти суходоло м на другий бік , наповнював

рибою сіті рибалок , якщо їхня праця була безусп і шною , виганяв злих духів. Іларіон загинув мученицькою смертю за вшанування святих образів у час правління імператора Константина Копроніма

,:U Ір І о н JJI IJ український

ІІІ

О F' ~~:~~~нський

750 року.

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

березень 201з

11АМІРn АПОСТОnЬСТВА моnnтвn 11А КВІТЕІ1Ь підготував о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

ЗАГАЛЬНИЙ:

Щоб прилюдне й молитовне визнавання

віри було джерелом життя для вірних.

Наш Творець хоче, щоб ми виявляли

кидайт е ва ші п ерла п ере д св ин ей»

свою вір у вчинками і словами. Наша

(Мт.

постава має свідчити, що ми християни ,

набридливі питання щодо нашої ві ри , які

які є світлом для тих, що в темряві, для

нам ставлять люди далекі від Бога, або які

б) . Ми не мусимо відповід ати на

слабких маємо бути стимулом: «Пов іль

нас провокують на конфлікт. Краще у

ний кінь, коли бачить іншого коня, який

таких випад ках спокійно відійти. Не є

б і жить, намагається його наздогнати» .

доцільним також надмірно підкреслю

Але правдою є те , що між християнами є

вати свою віру на місці пр аці , коли пра

багато боязких людей. З і страху перед

цівники дума ють про зовсім інше: «Не

насмішками , втратою становища чи з

питають - мовчи ... ». З-по м і ж усіх люд

інших причин, не мають відваги визнава

ських свідчень і постав, Господь найбіль

ти свою віру, засвідчити свою приналеж

ше підносить того, хто гото вий ві дд ати

ність до Церкви. Прикладом для насліду

своє життя за віру в Бо га . «Бл а:женні в и,

вання можуть бути іновірці-мусульмани ,

коли вас безчеститимуть та г онити

які на вулицях і площах по к і лька разш на

муть, та каз атимуть на вас усяке л ихе

день віддають честь Аллахові .. .

слово не по правді, ради Ме не. Радійт е і

У нашій традиції є також урочисті

веселіться: бо нагорода велика ва~и а на

пр оцес ії у день свят, де навіть невіруючі

н еб і» (Мт.

люди под ивляють таке д ійство і з часом

вати нагоду для мучеництва не годиться:

5, 11- 12).

Самому ж створю

приходять до Бога. Друга важлива річ , що

«Не треба нікому давати привід робити

вірити маємо розумно . Є ситуації, коли не

зле» (святий Тома Аквінський). За вели

потрібно демонструвати свою віру, свої

ким рахунком , кожна людина мала б бути

релігійн і переконання , бо цим можемо

готова стояти чи померти за правду, тому

осмішити нашу релігію. Каже Христос :

що це є невід'ємною складовою кожної

«Не давайте святого с обака .мі не

живої душі , створеної на об р аз і подобу Божу.

МІСІЙНИЙ:

Щоб помісні Церкви на місійних теренах були знаками і знаряддям надії та воскресіння.

український

християнський часопи с

itl І GІон dр

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

березень 201 з

У серці кожної людини завжди горить

ється це Слово і дається вірним на пожи

питання: Чи є Бог? Ким є Бог? Багато

ву. Кожна Церква бере початок з Божого

людей підносять очі до неба, нічого не

діяння і промовляння. Лише Бог може

бачать та безперестанно запитують, чи за

творити свою Церкву. З цього робиться

тишею всесвіту, за хмарами історії є Бог,

другий крок

чи Його нема? А якщо Він є, то чи цікави

вимагає відваги, несе в собі елемент му-

ться нами? Чи має Він силу у світі? Чому

чеництва,

( confessio).

Цей крок

1це є запорукою юропдносп.

Його не чути? Відповідь на такі «горючі»

Однак це визнавання потребує чогось

питання дає Господь через Церкву, життя

видимого, і це є третій крок:

якої тримається на трьох важливих кро

милосердна любов, найбільша сила,

ках: на звіщанні Доброї Новини (Єванге

якою має гор~ти серце християнина,

лії), на визнаванні

полум'я, яке поширюватиме довкола

( confessio) і на мило сердній любові ( caritas ). Через євангелі

«caritas» -

нього Євангелія. Саме такий рух Церков

зацію «Бог перервав Своє мовчання. Бог

і , особливо, на місійних теренах успішно

промовив .

допомагає Богові у поширенні Божого

( ... )Бог нас знає, любить нас і ввійшов у історію Ісус Христос - Його Словом. А це Слово звіщають, Ним жи

Царства на землі і сприяє пануванню миру у свп1.

вуть усі канонічні Церкви , де збер іга-

МІСЦЕВИЙ:

Щоб під час Великого посту християни України намагалися набути богословські чесноти віри, надії та любові.

Перша заповідь , яку дав Бог людству,

цих думках святого подвижника містить

була заповідь посту . .. Після гріхопадіння

ся цілісний сенс посту. З видимого боку,

вона стала ще актуальнішою. Святий

піст найкраще буде виявлений у стосун

Василій Великий пише: «Піст

ках з ближніми. Ближній наш наста

древній, нестаріючий

це дар

він оберігає

влений нам від Бога для випробування і

н ем овля т , робить цнотл ивим юного,

пізнання про ставлення Бога до нас .

поважним старця, адже сивина, прикра

Любимо ми ближнього

ш ена постом, більш гідна поваги. Піст -

Самого , і Бог нас любить . Дбаємо про

...

любимо і Бога

найкращ е оздоблення жінки, узда в цвіті

ближнього нашого - піклується і Бог про

літ, охорона подружжя. Прийміть піст,

нас. Милуємо ми ближнього - милує Бог і

зд орові,

це охорона вашої тілес ної

кріпості. Прийміть піст , хворі,

це

нас. Прощаємо гріхи ближньому нашому

прощає і Бог нам. Ненавидимо і гніва

мат ір здоров'я. Піст засилає молитву до

ємося на ближнього нашого - перебува

н еба, стаючи для неї мов би крилами.

ємо і самі у гніві на Бога. Отже як ми до

Піст корисний у будь-який час, оскільки

ближнього , так Бог до нас ... І коли поста

на того, хто постить, не сміють напа

ємо перед вибором у час посту, що (чи

дати демони. Маючи намір постувати,

кого) з'їсти: кусок шпондерка чи сусіда,

не бу дь сумовитий по-юдейськи , а

то вибираймо перше

покажи себе веселим по-євангел ьськи» . У

гр1ха

MIGIOHdP

у країнський християнський ча со пи с

менше буде

...

ВІ

ІІ ІШ

ОФІЦІЙНО

березень 201 з

Послання Святішоrо Отця Венедикта XVI на Великий Піст Віра в любов пробуджує любов: «Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має»

Ів.

4, 16)

Дорогі брати і сестри!

л юбові , і «т аю>, сказане нашою волею

Відзначення Великого Посту в кон

Його волі , поєднує волю , розум і почуття

тексті Року Віри над ає нам цінну нагоду

в акт всеохоплюючої любові. Однак , це

роздумати над вщношенням МІЖ юрою І

постійний процес: любов ніколи не

любов'ю: між вірою в Бога - Бога Ісуса

закінчується, ані не ста є абсолютно

Христа - і любов'ю , яка є плодом Святого

досконалою» (там же ,

Духа і яка веде нас шляхом посвячення

християни , а особ л иво « особи , що

себе Богові та іншим людям.

17).

Тому усі

прова д ять харитативну ДІЯЛЬН ІСТЬ »,

потребують віри , такої «зустрічі з Богом у

1. Віра як відповідь на любов Бога У моїй першій енцикліці я запропо

нував кілька думок стосовно близького ві д ношення між б ого славськими чеснотами - вірою і любов'ю. Виходячи від фун д аментального твердження святого Івана<< Ми пізнали й увірували в ту

л юбов, яку Бо г до нас має» (1Ів. 4,

16), я

зазначи в , що «буття християнином не є результатом етичного вибору чи якоїсь

піднесеної ідеї, але зустрІЧІ з поді є ю , з особою , яка надає життю новий гориз онт і вирішальний напрямок . .. Оскільки Бог на початку полюбив нас (пор.

1 Ів. 4, 1 О),

любов вже не є лише «заповіддю»; вона є відповіддю на дар любові, з якою Бог приходить до нас»

(Deus caritas est, 1).

Віра є цією особистою прихильністю , яка включає всі наші здібності

до об'яв

лення безумовної і « палкої» Божої

любові до нас , в повноті об'явленої в Ісусі Христі. Зустріч з Богом , Який є Любов'ю, включає не лише серце, але й розум:

«Пізнання живого Бога є шляхом до

Христі, яка будила б у них милосердя і відкривала їхні серця до іншої людини так, щоб любов до ближнього не була у них , так би мовити, накладе ною зовні

запові дд ю , а наслідком їхнь о ї віри , що реалізу ється через любов» (там же, Християни

31 А).

це особ и , яких зд олала

Христова любов, і ві д пові д но , під

впливом ці є ї любові

urget nos » (2

Кор.

- «Caritas Christi 5 , 14) - вони є в

глибокий і конкретний спосіб відкри

тими на любов до ближнього (пор.

caritas est, 33). .

Deus

Таке ставлення виникає

передусІм вщ усвІдомлення того, що

Господь нас любить , що нам проща є і навіть служить Господь, Який схиляється для того , щоб обмити ноги апостолам і

пропонує Себе Самого на хресті , щоб

притягнути людство до Божої любові. «В іра показує нам Бога, Який віддав за нас Свого Сина і дарує нам твер д е переконання , що це правда: Бог є любов! ... В іра, яка є ознакою любові Бога, що виявилася в пробитому серці Ісуса на

хресті, зі свого боку породжує любов.

український христ иян ський часо пи с

itllGIOHllP

ОФІЦІЙНО

березень 201з

Вона є світл ом

по суті, єдин им,

що

Христос у мені» (Гал.

2, 20).

знову і знову розвіює темряву світу і дає

Коли ми зали шаємо місц е для Божо 1·

нам відвагу жити й діяти» (пор. там же,

любові, тоді стаємо подібними до Нього ,

39). Усе це доп омага є нам зрозуміти, що саме «любов, оперта на вірі і нею

беручи участь у Його любові . Якщо ми відкриваємо себе на Його любов, м и дозволя ємо Йому жити у нас і вести нас

сформована» (пор. там же,

до любові з Ним, у Ньому і як Він ; лише

основною вщмшною ознакою християн є

7).

тоді наша віра стає істинно такою, «як а

2. Любов як життя у вірі

діє через любов» (Гал.

Усе християнське життя є відповіддю

перебуваєу нас(пор . 1Ів.4 ,12).

на Божу л юбов . Першою відповіддю є,

5, 6); лише тоді Він

Віра є пізнанням істини і дотриман

в л асне , віра як прийняття, сповнене

ням її (пор.

подиву і вдячності, нечуваної божествен

«ходити» в істині (пор. Еф .

1 Тим. 2, 4) ; любов означає 4, 15). Чере з

ної ініціативи , що передує нам і кличе

віру ми входимо в дружні стосунки з

нас . І «так» віри є початком сяючої історії

Господом , любов'ю ця дружба живе і

дружби з Господом , Який наповнює і дає

плекаєть ся (пор. Ів.

повноти з начення усьому нашому життю.

нас прийняти наказ нашого Господа і

Але для Бога недостатньо , щоб ми просто

Вчителя; любов дає нам радість втілити

15 , 14).

Віра схиляє

прийняли Його безумовну любов. Він не

його на практиці (пор. Ів .

лише любить нас , але хоче наблизити нас

ми народжуємося як діти Бож і

13,13-17). У вірі

до Себе, перемінити нас таким глибоким

(пор. Ів.1 ,

чином , щоб ми могли сказати разом із

кретно тривати у нашому боже ственному

святим Павлом: «Живу вже не я , а живе

синівстві, даючи плоди Свя того Дух а

iltlGIOHdV

український християнський ч а сопис

12); любов допомагає нам кон

ШІ

ОФІЦІЙНО

(пор. Гал.

березень 201 з

5, 22). Віра дає нам можливість

Інко ли виникає тенденція применшити

розпізнати дари, які нам довірив добрий і

термін «любов до ближнього» до солідар

щедрий Бог; любов робить їх плідними

ності чи просто гуманітарної допомоги.

(пор. Мт.

Однак важливо пам'ятати , що найбі ль

25, 14-30).

шим ділом любові є євангелі зація, яка є

3. Нерозривний зв 'язок м іж вірою і

« служінням слова». Немає більш добро чинної - і тому більш благодійної - діяль

любов ' ю

У світлі вище сказаного стає зрозумі

ності щодо ближнього, ніж ламати хліб

ло, що ми не можемо вщокремлювати чи

слова Божого , ділитися з ним радісною

протиставляти віру і любов. Ці дві бого

Звісткою Євангелія , ввести його у сто

словські чесноти тісно пов'язані між

сунки з Богом: євангелізація є найбіль

собою, і помилкою було б шукати між ни

шим і найповнішим сприянням людській

ми контраст чи «діалектику». З одного

особі. Як написав Слуга Божий Папа

боку, обмеженням було б ставити силь

Павло

ний наголос на пріоритеті та вирішальній

VI у енцикліці « Populoruш Progressio», проголошення Христа є пер

ролі віри і недооцінювати та майже відки

шим і головним чинником розвитку (пор .

дати конкретні діла любові, применшу

п.16). Це споконвічна істина любові Бога

ючи їх до невизначеного гуманізму. З

до нас , якою живуть

іншого боку, обмеженням було б також

яка відкриває наше життя на прийняття

перебільшувати першість любові і

цієї любові і робить можливим інтеграль

яку проголошують,

д іяльність , яка з неї виходить , наче д і ла

ний розвиток л юдства і кожної особи

могли б зайняти місце віри. Для зд оро

зокрема (пор. енц.

вого духовного життя необхідно уникати як фідеїзму, так і морального активізму. Християнське життя є постійним

Caritas in veгitate, 8).

По суті, усе бере свій початок з Любові і до Любові прагн е. Бе зумо вну Божу

любов ми пі з на ємо чер ез з віщення

сходженням на гору для зустрічі з Богом ,

Євангелія. Якщо ми приймаємо її з вірою ,

а попм поверненням донизу, несучи

то отримуємо перший і незамінний

любов і силу, отриману від Нього , щоб

контакт і з Божественним , що може

служити нашим братам і сестрам Божою

«закохати нас у Любов», щоб ми потім у

любов'ю. У Святому Письмі бачимо як

цій Любові перебували, росли в ній і з

запа,п апостолів проголошувати Єванге

рад істю передавали її іншим.

ліє і пробуджувати віру людей є тісно

Стосовно відношення між вірою і

пов'язаний з їх харитативною турботою

ділами любові є уривок в посланні до

бути слугами вбогих (пор. Ді .

6, 1-4) . У

Ефесян, який пода є, мабуть , найкраще

Церкві споглядання і дія, символом яких,

пояснення зв'язку між ними: « Бо ви

певною мірою, є євангельські постаті

спасенні бл агодаттю чер ез в іру. І це не

Марії й Марти , повинні співіснувати та

від нас: воно дар Божий. Воно н е від діл,

взаємно доповнюватись (пор. Лк . 1О,38 -

щоб ніхто н е міг хвалитися. Бо ми Його

42). Стосунки з Богом за вжди мають бути

створіння, створ е ні у Христі Ісус і для

на першому місці, а справжній взаємо

добр их діл, які Бо г уже напер е д був

поділ у дусі Євангелія повинен бути

приготував, щоб м и і:Х чинили» (Еф.

вкорінений у вірі (пор . Катехеза пі д час

1 О) .

загальної аудієнції

ініціатива спасіння походить від Бога, від

квітня

2012

р.) .

2, 8-

З цього можемо бачити, що уся

український

християнський

часоп и с

1111 GІон d,

ОФІЦІЙНО

березень 201з

Його благодаті, від Його прощення ,

особистий та екзистенціальний спосіб

отриманого у в1р1; однак ця шщ1атива,

при єднує нас до цілковитої і безумовної

зовсім не обмежуючи нашу свободу і

самовіддачі Ісуса Отцеві і братам та

нашу вщповщальюсть , є , власне , тим, що

сестрам . Сповнюючи наші серця Своєю

робить їх автентичними і скеровує їх до

любов'ю , Святий Дух робить нас учасни

діл любові. Вони не є результатом люд

ками Ісусового синівського віддання

ських зусиль , якими можна гордитись ,

Богові і братерського віддання кожній

але народжуються з в1ри

1 випкають з

особі (пор. Рим.

5, 5).

благодаті , яку Бог дає нам надміру. Віра

Відношення між цими двома чеснота-

без діл є схожою до дерева без плоду:

ми нагадує вщношення м1ж двома основ-

обидві чесноти виникають одна з одної.

ними таїнствами Церкви: Хрещенням і

Великий Піст запрошує нас , шляхом

Євхаристією. Хрещення («Таїнство

традиційних практик християнського

віри») передує Євхаристії («Таїнство

життя, плекати нашу в1ру уважним

любові»), але скеровується до неї, як пов

тривалим слуханням слова Божого та

ноти християнської подорожі. Анало

прийняттям таїнств , а водночас зростати

гічно , віра перед у є любові, але віра є

в любові, в любові до Бога і ближнього , у

автентичною л ише тод і , коли любов її

тому числ~ чере з конкре т н~ практики

увінчу є. Усе почина ється ві д покірного

прийняття віри ( « пі з нати те , що Бог тебе

ПОСТУ, ПОКУТИ І МИЛОСТИНЮ .

любить ») , ал е має д ійти до точки призна

4. Пріоритет віри, першість любові

чення істини любові ( «З нати , як любити

Як і кожен Божий дар , віра і любов

Бога і ближнього » ) , яка за л ишається

походять від дії одного і того ж Святого

назавжди, як сповнення усіх чеснот (пор.

Духа (пор. 1Кор.13) , того Духа , Який

1Кор.13,

13).

4, 6), і

Дорогі брати і сестри , в цей період

під вп л ивом Якого ми говоримо: « Ісус є

Великого Посту, коли ми готуємося до

Господь!» (1Кор.12 ,

відзначення подій Хреста і Воскресіння,

взива є в нас: «Авва , Отче! » (Гал .

3) та « Мараната! » (lKop. 16, 22; Од . 22, 20).

у яких любов Божа відкупила світ і

Віра , як дар і відповідь , дозволя є нам

пролила світло на його історію - вислов

пізнавати істину Христа як утіленої і

люю сво є побажання , щоб усі ви змогли

розіп'ятої Любові , як повну і досконалу

провести цей час , відроджуючи свою віру

покору волі Отця і безмежної божествен

в Ісуса Христа, щоб разом з Ним увійти в

ної благодаті щодо ближнього; у серцях і

коло любові до Отця і до кожного брата і

розумах в1ра насаджує тверде переко

сестри , яких ми зустр1чаємо в нашому

нання , що лише ця Любов може зд олати

житті . У цьому наміренні я підношу свої

зло і смерть. Віра закликає нас дивитись у

молитви до Бога і прошу про Господнє

майбутн є із чеснотою надії, із впевненим

благословення для кожного з вас і для

очікуванням , що перемога Христової

кожної спільноти!

любові осягне свою повноту. Зі свого боку, любов до ближнього впроваджу є

Ватикан,

нас в любов Бога, об'явлену в Христі, і в

15 жовтня 2012 року

iИIGIOHdJ'

ук раїн с ький

хри стиян ський ч а со пи с

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

Слова Господні незмінні Господь Бог не поки д а є люд ин у в

березень 201з

з берігається незмінним і з вернене д о кожного поколі ння , також і до нас.

цьому світі напризволяще . Однак, ми не

Очевидно , що Господь Бог звертаєть

можемо очікувати , що таки кожну

ся без посередньо до кожного з нас через

людину з окрема Він буде суп рово д

голос нашого сумління , але ми покликані

жувати безпосеред ньо чере з високі й

також з віряти свої думки і почуття і з уже

надприродні об'явлення. Бо Бог сотворив

сказаними Божими словами, аналізу вати

людство так, що воно накопичує знання , і

д осві д и віри , які пережили попере д ні

кожне нове покоління, кожна особа не

покоління . Не зам інним з асобом дл я

мусить наново винаходити й піз н авати те,

цього є Святе Писання , з д опомо г ою

що було винайде но й пі з нано поперед

якого Господь крок з а кроком відкрива є

німи поколіннями. Так і в надприр одному

себ е людин і . Пізнаючи осіб , под ії і слова

житті - сказане Богом одного р азу вже не

у Святому Письмі , ми повторю ємо путь

зм1нюється, а з алишається на з авж д и ,

віри , який д олал о люд ство д о нас. Вив

вічно. Те , що Всемогутній промовив до

чення Писання , о тож, є надз вичайно

одного чоловіка , Аврама , залишається

важливим , основоположним е л емен т ом

в1рн им та актуа л ьним на з авж ди, важ

нашої віри. Воно переносить нам основні

ливим дл я всіх нас ту пних поко л інь .

под ії історії спасіння , такі важл иві для

Зібрані протягом історії слова Господні і

нас сьогодні!

досвіди віри передаються нам . Тому,

Аврам почув голос Божий , який його

пізнаючи слова, сказані Богом до Аврама,

кл икав. Деякі л юди не розум іють , чо му

ми й сьогодн і , ду ховно стоячи поря д і з

Бо г почав говорити саме до Аврама .

нашим праотцем у вірі , проходим о духом

Наспр авді , вибір одні єї л юд ини надз ви

шлях назустріч Богові . Господь не мусить

чайно важ л ивий. Бог промовля є д о

повторювати вже сказане , бо воно , хоча й

од ного чоловіка , який з а л ишиться дл я

промовлене до попередніх поколінь ,

його потомків незаперечним свідком та

український хр ист иян ський часоп и с

itllGIOHlJP

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

березень 201з

авторитетом . Не до д вох чи трьох осіб ,

оце вираз н е Боже пок л икання . Числа у

щоб не було різночитання і рі з ного

Біб л ії не варто сприймати дослівно і

тлумачення. І немає вел ико го з начення ,

н оме рично , вони н е сут ь у собі глибоку

ким б и виявився той п ерший чоловік

символіку. Біблія представляє Аврама як

шв едом, італійцем чи індійцем. Люди

о собу серйозну, багату і поважного віку,

завжди запитували б, чому Бог вибрав

яка сам остійно може приймати моральні

саме його , а н е когось іншого? Бог зробив

ріш ен ня і ві д пові дат и за інших. Після

свій вибір. Він з вернувся до Аврама, а той

смерті батька саме на нього впали всі

почув Його голос і відповів на нього.

обов'язки ту рботи про цілу родину, особливо про осиротілого небожа Лота.

Бог очікує діяльн ої від повіді

Р азом з тим він успа дк ував чималу

Проте , Бо г не відразу й не повністю

господарку, біля якої труди лося багато

ві д кривається Аврамові. Господь кличе

рабів і слуг. Аврам у Харані був ці л ком

його покинут и свою земл ю І вщправити

забезпеч еною особою. Однак , Бог кличе

ся у кр а їн у незнану, яку Господ ь обіця є

його покинути це , з першого погл я ду,

дати йому і його потомкам. Книга Буття

забез п ечене життя і под атися в д орогу,

н аз ива є Ур Халде йський рі д ним кра є м

як а дл я Аврама, по суті , вже нікол и не

Тераха, батька Аврама, і його дітей (пор .

за кінчи тьс я. Про т ягом ці лог о свого

Кол и в Урі помер наймолод

життя він буде кочівником , який всі свої

ший син Тер аха Гаран , роди на спряму

пожи тк и зм оже переносити разом 1з

вала свій погляд на Зах ід, на родючі земл і

собою . Та це кочове жит т я пос т ійно

Ханаану, і вони вирушили в дорогу ввер х

нага дуватиме Авраму й усім , хто його

Бут. 11 ,

28).

по річці Євфр аті , обминаюLІИ пустельні

супроводжуватиме, що їхн є життя з але

місця , й осіли в місті Харані у верхів'ях

жить не від них самих чи їхньої турботи, а

цієї ріки. Тут, після смерті свого батька,

від рішень і турботи Божої.

Аврам почув Божий голос, який кл икав

Людина , яка посі дає бодай невелич

його в до р огу: «Ви йди з зeJvmi твоєї, з

кий клаптик землі, сво є життя розбудовує

тво єїрідні, і з дому батька твого в край,

навкол о нього , в неї складається вражен

що його я тобі пока:жу. А я виведу з тебе

ня , що іншого способу життя не існує .

великий народ і поблагосл овлю тебе; та й

Вона намага єт ься Бога перетворити у

зробл ю великим т воє ім 'я, а ти стан е ~и

свого сшвпращвника, примусити чи

благословенням. Благосл о ви тиму тих,

переконати Бога, щоб Він був прихи л ь

що т ебе благ ословляють, і проклина

ним до неї та всіляко благословив її на

тиму того, хто тебе проклина є. То бою

цьому клаптику землі. Його вона буде

всі плел;1ена зе.мл і благословлят~иv1уться»

д огл я дат и

(Бут. 1 2,

1 захи щати , 1 повош вш стане

навіть важл ивішим , аніж Бог. Саме тому

1-3).

Бог очікує , що Аврам не т і л ьки

Господь к л иче Аврама в дорогу. Щоб

з апам'ята є Б ожі слова чи ві з ьме їх д о

нічого не прив'язувало його до якогось

у ваги. Господь очіку є ві д повіді , але

місця на з емлі. Тепер він повніс т ю

відпов щ1 д1яльної, яка має продовження і

покладатиметься на Боже Провидіння , не

пер едбачає певну акцію з боку того , хто

з наючи , що очіку є його з автра , чи за

Бога слухає. Аврамові, як свідчить

нас ту пним пагорбом . Якщо будемо

Писання , було вже

ві д верт і , то всі ми перебуває мо в такій

МІР ІОН

ІІІ

JIJ

років , коли поч ув

український

~~~:П:~нський

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

березень 201з

ситуац і ї, та часто попадаємо під вплив

та уявлень про Бога . Здобувши певні

самообману, що, мовляв, самостійно

знання, вони залишаються на тому само

можемо впливати на своє майбутнє.

му рівні. Тоді віра стає чимсь статичним,

Почувши Божи й голос, Аврам не

непорушним і незмінним. Люди більше

тільки захоплюється його звучанням , не

звертають увагу на інші сфери, а віра

обговорює його із своїми друзями чи

поволі випадає з поля їхнього зору. Вони

домашніми. Для нього голос Божий - це

й далі вважають, що вірять правдиво і

спонука до дії:

д остатньо, хоча не можуть пояснити ,

«1 піиюв Аврам, як сказав

йому Господь, пішов і Лот з ним. Було ж

чому зустр1чаються з такими важкими

Аврамові

непереборними життєвими трудно

75 років ,

коли він вийшов із

Харану. Взяв Аврам Сараї; свою жінку,

щами? Особливо важко в такому випадку

Лота, свого братанича, і все майно, що

пояснити, яким чином віра пов'язана із

набули, і людей, що придбали в Харані, та

щоденним життям?

й рушили в доро гу в Ханаан-край» (Бут.12,

Щоб отримати досвід довір'я до Бога,

Господь закликає Аврама покинути свій

4-5).

край і йти в землю, яку йому покаже. І так Віра-цедовір'я і путь

Аврам ста є тим, який протягом цілого

Такий досвід Аврама, батька нашої

життя мандрує. Тому часто віру назива

віри, надзвичайно важливий для того ,

ють також шляхом , мандрівкою. Довір'я

щоб ми збагнули суть віри в Бога. Бо для

до Бога перед бачає насамп еред, що ми

того , щоб вірити, знання важливі, але ще

вийдемо назу стріч Богу, пев ним чином

важливіший досвід і довір'я. Саме довір'я

«покинемо свою домшку» 1 вирушимо Йому назустріч. Саме в тому смислі

до Божого слова є головним і фундамен тальним поняттям того, що ми називаємо

кожного тижня ми виход имо назустр1 ч

віра в Бо г а. Це довір'я є основним ,

Богові на Божественну літургію у храм,

початковим , тобто, воно не є наслідком

вирушаємо на прощ~ до с вятих м1сць

розумового пізнання . В народі існує

тощо. Віра вимагає і передбачає рух , дію.

вислів «віра на слово» . Бог до людини

Але такий зовнішній рух є тільки віддзер

промовляє, і вона приймає це його слово

каленням внутр1шнього стану, актив

як правду, воно стає для неї спонукою та

но сп душ1, якого вимагає правдиве

інструкцією для дії. Людина, яка довіряє,

д овір'я до Бога. Цей внутрішній стан

не потребує жодних гарантій, доказів чи

полягає у певному вид1 душевного

перевірок. Всі докази і гарантії - це саме

неспокою , коли особа прагне ново г о

слово Боже . Так чинить Аврам: Бог

пі з нання , готова його шукати , готова

сказав, а він зібрав своє майно і вирушив

відрікатися від своїх попередніх недоско

туди , куди Господь йому вказав. Аврам

налих поглядів, щоб здобути більш

іде назустріч своєму майбутньому, цілко-

досконаш, коли вона шукає 1стину

вито покладаючись пльки на р1шення

невтомна в її пошуках . Така віра спонукає

Божі. Саме ж майбутнє перед ним повні

постійно плекати

У людей часто складається враження,

що юра

1вщновлювати відно

сини з Богом , завжди пов'язуючи їх і з

стю закрито.

ІІ ІШ

це сукупюсть людських думок

щоденним життям та 1стор1єю .

Далі буде

український .),І І" Іон ]І п христи~=~~~~~ І 11 V (J

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

березень 201 з

Н АБОЖНІСТ Ь ДО - - святого ЙосиФА J.d) __ - -1

Підготував о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ

Чудо - не казка

Сталося це зо два століття тому у місті

Монахині, перейняті Божим ду хом ,

Санта Фе , яке , можна сказати, є столицею

зрозумі л и , що більше не можуть покла

штату Нью-Мексико , США . Сама назва

датися на людську до помогу. Вони вирі

«Санта Фе» означає «свята віра» . Нижче описана історія буде навіть трохи пов'я

шили розпочати молитовну де в'ятницю

до св. Йосифа - покровителя всіх

зана з вірою сестер монахинь . Вони приї

столярів. Вісім днів сестри молилися , та

хали сюди на запрошення тодішнього

н е було жод них зм і н. На дев'ятий день

єпископа , щоб займатися релігійною освітою місцевих жителів: індіанців і

сивово лосий чоловік , який приїхав на

молінь у монастирські двері постукав

мексиканців. Для цього їм необхідна була

осляті. Він запропонував сестрам свою

школа і каплиця. Тож за благословенням

допомогу взамін за їжу. Незнайомець мав

єпископа спочатку було збудовано школу,

при собі лише декілька інструментів

а відтак у

р. сестри могли вже на

(молоток, пилку т а рейсшину). Все

кінець святкувати завершення будів

вказувало на те, що він був столяром , тож

1878

сестри охоче погодилися на пропоз ицію.

ництва каплиці. Все було з роблено як слід за винятком

Дивовижний майстер працював вісім

однієї прикрої деталі - у каплиці не було

місяців. Ніхто ніколи не бачив , де він но

сход і в , які провадили б на хори. Щоб ви

чував і чи взагалі щось їв. Єдине, що час

братися на хори, сестри мусіли кожного

од часу просив столяр , це горнятко води.

разу приставляти драбину. Звичайно , це

Ко л и робота була з акінчена , сестри

було для них вкрай незручно через їхні

приготували для робітника скромну гос

досить д овгі габіти. Вони потребували

тину, щоб подякувати йому та заплатити,

сходів. Скільки архітекторів , і нженерів і

звичайно. На превелике зд ивування ,

столярів не бралися за вирішення проб

загадковий чоловік безслі д но з ник, так і

леми, та все на даремно. Свою неспромо

не в з явши чесно з ароблених грошей .

жність зарадити ситуації вони поясню

Сестри намагалися з найти таємного

вали тим, що хори були надто високо

майстра , проте ніхто з опитуваних ніде

(6,5

м.), а також тим, що каплиця була сама по

його не бачив, ані нічого про нього не чув .

собі дуже малою , тож додаткові сходи

Складалося враження, що цей чоловік

забрали би багато місця. Адже окремого

ніби з неба впав , а тепер туди й повер

коридору в стіні дл я сходів у каплиці не

нувся. Монахині , які молилися дев'ят

було.

ницю до покровителя столярів, вірили,

itllGIOHdP

український християнський часопи с

ШІ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

березень 201 з

що це м іг бути сам св. Йосиф, який м илосердно відповів на щиру молитву се стер .

Інша р іч , яка вражає навіть багатьох архітекторів і столярів у цій події, це те, що сходи не є звичайної будови. Майстер н е використав жодного цвяха, ані гвин

тика . Тим більше, самі сходи тримаються завдяки вдало змайстрованій сп іральній

ко нст р ук ції , без жодної центральної о пори. А рід д ерева, з якого виготовлені сходи, не зустрічається ніде в навколиш

н ій місцевості . Також напрочуд цікавим видається той факт, що сходи мають

ступені, а вс і з нають , що саме стільки років Христо с жив на землі. З цього часу славнозвісна каплиця в С анта Фе стала справді привабливою для б агатьох тури стів . Всі вони цікавляться, хто ж був оцей таємничий чоловік? Чи це був якийсь бл агородний майстер, мож л иво з Є в ро пи, який вирішив зробити

т аємно такі' послугу? Чи, може, це був справді св. Иосиф, як вірять сестри, який в се ще продо вжує допомагати людям

с воїм ще наз аретським столярським

р емеслом? ..

Почитання святого Йоси ф а Вшанування святого Йосифа в Като лицькій Церкві не було спочатку широко розповсюджене. У той час, коли погани і єр етики ви ясняли справу Христового

Божества й дівоцтва Його Матері, про св. Йосифа взагалі не згадували . Аж у ХІІ

братства, що носили його ім'я; люди нази вали і назив а ють д ітей п і д час святого

Хрещення його імен ем; Ап о стольський Престол встановив окреме свято на його

честь, а в

1870 році Папа Пій ІХ прого лосив св. Йосифа не б есним опікуном Католицької Церкви.

Вшанування св. Йосифа, яке почалося

с торіччі, кол и час з авзятих закидів і

на християнському Сході вже в перших

дис кусій минув, святий Йосиф посів

віках християнства, перейшло на Захід ,

н алежне м ісце біля Ісуса й Марії як

все більше і більше поширюючись . Свята

законний батько Спасителя і чоловік Пре

Церква, зауважуючи гор л ивість люд

свя тої Б о г ороди ці. Тоді сердечне

ських сердець до св. Йосифа, визнала в

звеличення св. Йосифа в Католицькій

цьому діяння Свято г о Духа, підтри

Ц ер к в і на брало як літургічного , так і

мувала це звеличення своїми рішеннями

приватного характе_еу. Постали каплиці й

та благословеннями. Майже кожний вік

церкви на честь св. Иосифа; засновували

додавав нові цеглини до побудови вівтаря

український

МІ р І о н }І d

христи:;~~~~~ І 11

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

березень 201 з

слави для св . Йосифа . Миряни і духовен

недол і рівновагу духа . Пам'ятай м о , що в

ство , вчені богослови та славні проповід

щасливій майбутності ми будемо особли

ники , митці й великі Божі вгодники ,

во вдячні Богу за всі ті хрести , якими Він

чернечі Чини і Христові Намісники

нас вщз начив н а з емш

причини л ися до поширення вшанування

дом св. Йосифа терпеливо н если з любові

св. Йосифа як голови Пресвятої Родини.

до Ісуса й Марії.

1 яю

ми за прикл а-

Тепер , коли вороги Бога намагаються

Наш український нар о д пов ине н

опоганити родину, розбити її та вчинити

завжди вшановувати св . Йосиф а. На

знаряддям нещастя й пеклом на з емл і ,

слідування його чеснот та що д енна

нам треба просити с в . Йосифа стати в

сердечна молитва д о нього в у сіх наших

обороні наших сімей та берегти в кожній

потребах хай будуть славн ою відз накою

з них Ісуса й Марію.

всіх українців . Необхідно пр осити в Бога

Багато хрестів супроводжувало в

житті святого Йосифа . Хрест сумнівів

через св. Йосифа трьох особливих ласк, а саме: гарячої любові д о Іс уса й Марі ї ,

перед вінчанням , бідність, переслідуван

успішного по єд н а ння вн утрішн ь ого

ня Ірода, прикрощі втечі, чужини , загу

життя з зовнішнім та щасливої смерті .

блення Ісуса в Єрусалимі болем ранили

В особі святого Йосифа Господь дав

його серце . Гріхи рідного народу наві

нам мужа обов'язку , законності й

вали важкий смуток . Та св . Иосиф усе

послуху, в і ри , уповання , покори й прац і .

терпел иво зносив й ніколи не нарікав . Він

У ч а с т еперішні х неспок оїв у сві т і з

з вірою , наді єю , покорою й невимовною

велики м д овір'ям при з ив аймо на поміч

любов'ю терпів усі випробування . За те

цього святого оборонця . У в сі х своїх

Госпо д ь ніколи не з алишав його , всі

потребах не забуваймо слов а св . Тереси

випробування закінчувались щасл иво, а

Аві л ьської: "Не п а м'ятаю , щ об я кол и

шсля кожного стражд ання вш од ержував

небудь не була вислухана, про сячи чогось

у нагороду потіху й радість. Після занепо

у св. Йосифа . Не можна п ор ахувати т і

ко є ння шлюбною та є мницею Марії

ласки , які Бог по д ав мен і за з а с т у п

прийшла радість ангельського об'явлен

ництвом цього святого ; всі небезпеки

ня, яке зробило Йосифа найщасливішим

душі й тіл а, з яки х він мене в ивів . Деяким

з усіх люд ей . Прикрощі у Вифле є мі

святим Госпо д ь д ав , м аб уть , лас к у

замінило щастя Христового Різдва , пок

помагати у певних потребах, але св . Йо

л ін пастирів і муд реців . Після втечі до

сиф , як показує досвід, успішно рятує нас

Єгип т у настав день радісного повер

у кожній небе з пеці. В игля д а є так , щ о

нення в рідний край . По трьох д нях три

Господ ь Бог у небі робить усе те , чого від

воги за Ісуса , Як и й з агубився в Є руса

Нього з абажа є т ой , х т о н а зем л і б у в

лимі , прийшла рад ість його знай д ення у

покірний йому" . Не бажаю н і чого іншого,

святині та щасливі роки життя в Назареті.

як тшьки з аохоти т и ввесь свп до щирого

Так буд е і в нас: якщо ми будемо

вшановування св. Йосифа. Я вже багато літ прошу в Бога через св. Йо сифа у день

терпе л иво і з вірою в Бога нести свій

хрест, Господь д асть нам Свою нагороду

його свята якусь особл ив у ла ску, і в ін

й потіху. З а прикл адом і поміччю святого

з авжд и мене вис л ухову є . Хто не вірить

Йосифа зберігаймо як у щасті , так і в

мені , хай пересвідчиться особисто " .

itllGIOHdV

україн ський х ри ст иян ськи й ч а со п и с

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

березень 201з

" МОАИТІА АО с11тоrо ИОСИФА Приходимо до тебе , святий Йосифе , у нашій недолі. Звертаючись за допомогою до твоєї Пресвятої Обручниці, з вірою благаємо й про твою поміч. Заради любові , яка єднала тебе з Непорочною Дівою Марією , і заради твоєї батьківської турботи , якою ти оточував Дитятко Ісуса , смиренно благаємо: милостиво поглянь на людство , яке Ісус спас власною Кров'ю, і своїм могутнім заступництвом допоможи нам в потребах наших. Опікуне Божої Родини! Піклуйся про вибраний народ Ісуса Христа. Віддали від нас , любий отче , всяку хворобу, блуд і зіпсуття.

Наш могутній заступнику! У боротьбі з силами темряви прийди до нас з небесною допомогою , і , як колись ти врятував маленького Ісуса від Ірода, так і тепер охороняй святу Церкву

Божу від ворожих підступів та всякого зла. Невтомно оточуй кожного з нас піклуванням, щоб ми за твоїм прикладом і з твоєю

допомогою досягли вічного блаженства на небі. Амінь.

український

христи~~~~~~~

м1~1он

111 V

:1d

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

березень 201 з

Вс~ нас, хростUJІн, нехао no0t'~н1 Госnо4ь Бог. ІІ СІХ,.

fi •

о. Христо фор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

Денис ЄГОРОВ

Б ла женний Пап а Йоан

Розл огий д екрет «Unitatis redintegratio», про який йшла

мова у попередньому числ і , стверд ив у свій час , що « Ісу с Христос з асн у вав о д н у та єд ину Церкву» , і що всякий

под іл є противний вол і Гос по д а , що це є « спокуса д ля свпу

1 це шкодить проповщ1

П а в л о П у своїй промові , прис в яченій тижню Мол и

·-·.•-·"·==.:-. .

тов з а єд ність християн , за кликав культивувати між

. ... " .---....-

любов , яка д опом а га є подо л ати роз біжності і докладати з усил ь для подо л ання буд ь

якої п ерешкод и з а д опо м о

Євангел ія ». Декрет з акликає

гою « без перервної мол итви ,

вс1х християн по всьом у

н а по ле гливого д іалогу і

світу « спов і дувати свою віру

братерського співробітниц

в Три єд иного Бога , у вт і л е

тва у конкретних справах на

ного Сина Божого , С паси

бл аго найбідніших і потре

теля і Госпо д а нашого » , а

бу ючих » .

також у додатку Євангел ія до соц ~ а л ьно г о

Після його см ерт і в

2005

р . його нас ту пник , папа

з аохочу є д о

с пі л ьного співробітницт ва в

Б е н ед икт

ро з витку нау к і м ис т ец т в у

ю зації виголосив пропові дь ,

християнсько м у ду сі , у

у якій процит у вав с л ова

використ анні різних коштів

Ісуса :« ... і буд е одне стад о і

д о подолання лих нашого

од ин пастир" (Ів.

часу, якими є та стихійні

пообіцяв зробити все мож

лиха, неграмотність і злидн і ,

л иве , щоб прой ти ш л я х д о

XVI у д ень

інт ро -

1О , 16) ,

жи тл а та несправе дл ивий

обіцяної Богом єд ності.

роз под і л бл аг. Завдяки такій

«Е кумені з м

співпраці всі , х т о вірить у

шлях , що веде вгору, як будь

Христа , легко можуть навчи

який ш ля х каяття ,

тися тому, як краще дізнатися

ш у вав Бенед икт

і більше поважа т и о д не одного і як прокл ас т и ш л ях до єдності християн.

itllGIOHdV

україн с ь к и й християнсь ки й часо п и с

повільний

- н агол о XVI . - Це й

ш л я х, попри всі тр уд нощі ,

д а є ве л икі м ожл иво с ті дл я рад ості , відпочинку, час ві д

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

березень 201 з

часу дозволяє вдихнути на повні груди

поділи й сварки між людьми, що

чисте повітря єднання».

виконують накази Господні та люблять

Далі перед нами постає фундамен

одне одного? Але навіть , якщо й виникає

тальне питання , до якого маємо потребу

якесь непорозумшня МІЖ християнами ,

повертатися в будь-який час: «яке

то на цей Ісус навчає: «Якщо ж згріши

ставлення Засновника християнства,

ть проти тебе брат твій, докори йому, а

Ісуса Христа, до міжконфесійної

кол и він покається, про сти йому, а кол и

єдності?». Для прикладу наведемо деякі

сім разів на день згрішить проти тебе, і

висловлювання й цитати з молитов

сім раз на день звернеться, і скаже:

Спасите л я . У

Каюся, -прости йому» (Лк .

17 розділі

Євангелії від

Івана в молитві Ісуса до Отця Небесного

17, 4). Треба

пам'ятати , що тільки з Божою допомогою

ми знаходимо рядки:« ... Отче Святий!

можна сім разів на день пробачити

збережи їх в ім'я Твоє, тих , яких Ти Мені

людину, що грішить проти тебе. Ми

дав, щоб єдине були, як і Ми». Тут ми

бачимо, що волею Ісуса Христа для всіх

бачимо прохання про учнів, прохання

Його послідовників є стосунки особисті

дотримати, що значить з берегти. Ісус

й ві д носини у Церкві , у яких виявля

просить Отця зберегти учнів у такій

ються такі якості як любов, солідарність,

єдності , у якій Ісус перебуває з Отцем.

взаємне прощення , дружелюбність і

Далі , продовжуючи молитву, просить про

прагнення зрозуміти погляди іншої

всіх майбутніх християн: «Не тіл ьки за

людини . Виходячи з цього , ми можемо

них Я благаю, а й про віруючих у Мене за

стверджувати , що екуменічний рух , як

словом і:Х» . Про яку єдність йде мова? У

прагнення до єдносп І взаєморозуміння

продовженні молитви Ісус просить:« ...

МІЖ усІма християнами , є справою

щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я

богоугодною. І , навпаки , ворожнеча й

в Тобі, щоб і вони були в На с об'єд нані;

розбіжності сере д різних конфесій

щоб світ увірував, що Ти Мене посл ав. І

вченню Нагірної проповіді Ісуса : «Якщо

славу, що Ти дав Мені, Я дав їм, щоб вони

ти принесеш дар твій до жертовника і

бул и одно так само, як і Ми одно >> . Що

там з г ада є ш , що брат твій має що

може бути більш нерозривним , ніж

небуд ь проти тебе, зал иш там дар твій

перебування у постійному контакті з

перед жертовником, і піди, помирися з

Богом? З Святого Писання ми знаємо про

братом своїм , і тоді прийди і принеси

стосунки Ісуса з Небесним Отцем, ми

дар твій » . Як можна поклонятися Богу,

знаємо, що Бог завжди чув молитви Ісуса,

маючи ворожнечу з братами по вірі?

чи коли воскрешав Він мертвих , або ж

Подумаймо самі , якщо ми разом не мо

коли перетворював воду на , Бог завжди

жемо молитися (чи радше не хочемо) тут

був з Ним.

на землі, то чи може Господь дозволити,

Під час Тайної Вечері Ісус дає

щоб ми були разом з православними (чи

настанову Своїм учням: « ... щоб л юбили

навпаки) у небі? Там не місце для по

один одного, як Я полюбив вас .. . По тому

ділу ... Це значить , що хтось із нас не

піз нають усі, що ви учні Моі; як будете

попаде до Царства Небесного ... А хто

л юбов м іж собою». Хіба можуть бути

це питання часу й кожного християнина зокрема

... український християнський часопис

ttllGIOHdP

ДУХОВНІ РОЗДУМИ

березень 20 1 з

о. Віталій ТАРАСЕНКО

BEl11tKltЙ lijlCY

:11

У кінці березня входимо у святий Піст,

вособливийчасочищення,покаянняі духовного зросту. Сорок днів

сорок

Так будемо наближатися до того, що нас освячує.

Як в попередніх роках, запрошую всіх

кроків на шляху до змін. Шлях покаяння

до діл милосердя. Заощадити кошти,

тому і називається шляхом, бо має

продукти харчування і жертвувати їх на

початок, продовження і завершення.

благодійні цілі для потребуючих сімей,

Тому потрібно найперше почати цей

що у гіршому стані від нас. Це наш знак

шлях, вступити на дорогу Спасіння. Далі

любові до Христа, це свідчення того що

цей шлях потрібно продовжити. Щороку

ми продовжуємо Його місію - по~и

маємо нагоду глибше і детальніше

рюємо доброту в Його ім'я. Молитовний

застановлятися над нашим духовним і мо

дух має наповнити нас в особливий

ральним життям, поборюючи небезпеку поверховості нашої духовності. Ми є хри

спосіб місця нашого проживання і місця нашої праці. Роздуми над життям і

стияни не тому, що так ми себе назива

смертю Месії - це основні теми. Хресна

ємо, а тому що нас мають так називати

дорога, Акафіст до страстей та інші

через подібність до Христа, нашого

покаянні молитви хай творяться там, де

Вчителя і Спаса. Піст не є духовною паузою, чи просто якийсь час , коли поживемо доброчесно і потім по закінченні далі повернемось до попереднього способу життя. Церква - це

ми є . Спільна молитва має велику силу. Тому спробуймо організувати спільну молитву з тими , хто є поруч нас у цьому

Пості. Сповідь і спокутування гріхів не відкладаймо на останні дні перед

не театр. Церква-спосіб життя. Піст - це

Пасхою. Навпаки приступаймо до Тайни

трамплін, завдяки якому можемо змінити

Покаяння на початку Посту, щоб молитва

напрямок життя і з Божою силою пере скочити через різні спокуси та прис трасті. Піст має бути не тільки тимчасова стриманість

не буду цього і цього

робити на піст. Яка тоді користь? Піст -

це нагода зам інити діла грішні на діла

виходила з чистої душі і спокутування гріхів було повним та не поспішним. Хто вщкладає покаяння, той важко грішить,

адже ризикує цілою вічністю. Бог благо словляє нас на цей час очищення і глибо

кого навернення. Молімося і ми щоб Бог

милосердя. Це час, коли ми можемо

прийняв наші духовні жертви й фізичні

засмакувати скромності в їжі, в одязі, у

труди на спасіння наших душ. Просімо

забавах та іншому, у всьому тому, що має

прощення у тих, перед ким завинили

нам допомогти зекономити час, щоб його

через свої людські амбіції та прощаймо,

посвятити на молитву, читання духовної

надіючись що приймемо цей Богом

літератури, на допомогу потребуючим.

даний дар- прощення .

itllGIOHdP

україн ський християнський ча сопис

Христос між нами!

ДУХОВНІ РОЗДУМИ

березень 201 з

nannтan

"" ПDЧf1TDK acnnкDrD ПDСТУ Господи Боже наш, Надіє всіх країв землі і тих , що в морі далеко, Ти призначив святі дні посту і в Старому Завіті через пророків Твоїх і в Новому через апостолів і євангелистів. Сподоби ж усіх нас у чистоті час посту провести , віру тверду

зберегти і заповіді Твої виконувати у всі дні життя нашого . Благаємо Тебе , Владико милосердний : пристав до нас ангела Твого , щоб охороняв нас , немічних , у всіх ділах наших

і допомагав нам , щоб ми були слухняні й догоджали Тобі та щоб сподобилися достойно причаститись святих Твоїх Таїн .

Прийми ж , Господи , поклоніння і постування рабів Твоїх (імена) і всім нам подай благословення ради Христа Ісуса , Господа нашого , що з Ним благословенний Ти з пресвятим ,

благим і животворним Твоїм Духом нині , й повсякчас , і на віки вічні. Амінь .

Покаяльна молитва святого Єфрема Господи і Владико життя мого , духа лін и в с т ва ,

недбайливості , властолюб'я й пустомовства від ж ени від мене .

(Доземний поклін). Духа чистоти , покори , терпеливості й любові даруй мені , слузі Твоєму. (Доземний поклін) .

Так , Господи Царю , дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого , бо Ти благословенний на віки . Амінь . (Доземний поклін) . Після цього

12 малих поклонів,

молячись :

Боже , милостивий будь мені , грішному. Боже , очисти гріхи мої і помилуй мене.

Без числа нагрішив я , Господи , прости мені.

український

христи:;~~~:~

МІ р Іон

111 V

:J d

ДУХОВНІ РОЗДУМИ

березень 2 01з

~1n моnnтЕсь•• вn

ПЕРЕД ІЖЕЮ Мирослава ЛУЧКА-СЛУКА

За доброю українською християнсь

втамувати голод , а й благословить

кою традиц і єю святкування родинних

поживу, щоб вона пішла на користь для її

свят заведено розпочинати з молитви.

здо ров'я . А д же знаємо, що інод і страва

Перед тим, як сісти до святкового столу

може зашкодити людию.

чи то на весіллі, чи на хрестинах, трапезу

У різних молитовниках є різні моли

починають по д ячними словами. До

тви перед трапезою , які можна читати або

Святої вечері мабуть жодна сім'я не

ж завчити напам'ять. Проте поблаго

сідала до святкового столу без благо

словити їжу можна, ві дм овивши « Отче

словення.

наш » або ж перехрести тис ь і в ду мках

Коли ж при ходимо до рі д них чи

звернутись до Бога.

дру з ів у день народження, то святковий

Чи уявляєте картину: ви у кафе чи

обід далеко не у кожного починають з

їдаль ні чека єт е н а свій обід , тим часом

молитви. Можемо запитати у з н айомих,

хтось з а сусіднім столом починає хрести

які часто називають себе християнами ,

тися та голосно молитися. Однознач но ,

чи моляться вони перед їжею

що така люди на привернула б до себе

у відпо

увагу всіх присутніх, які б з цікавістю

відь почує мо тишу. Змалку батьки привчають д итину

дякувати з а їжу: мамі чи бабусі

розглядали її . А й справді , таку картину

тому,

побачимо не щодня . То м оже у кав'ярнях

хто її приготував чи пода в . Традиції і зви-

та ресторанах люди «забувають» про свій

чаї передаються і з покошння в поко

християнський обов'язок? Напевно що не

ління. Якщо у сім'ї дитина бачить , як

всі . Проте стати об' є ктом споглядання, а

моляться з а сто лом батьки , то і вона

т о й насмішки не кожен наважи тьс я ,

цього навчиться.

зрештою , у цьому нема потреби , адже

Пригадую з і шко ли, коли цілим

можна помолитись про себе , подумки,

класом після обі ду голосно вигукували

без слів. Так само і подякувати за трапезу.

«д якую» поварам. У кафе офіціантові

Господь нас почує.

так ож за ве де но дя кува ти за по д аю

За щоде нною біганиною , постійним

страви. На роботі ми ввічл иво д яку ємо

браком часу сучасна людина не те що не

колезі за го рнятко чаю, яке вш приго

встига є, чи то пак забу ває поїсти, а щоб

тував для нас чи пригостив цукеркою . І

подякувати за неї зовсім нема коли. Їжа

лише невелика кількість людей , спожи

ц е дар Божий , який підтриму є наше

ваючи їжу, дякує Богові , без Якого не

життя , тому трапеза - це важлива щоден

було б нічого на столі.

на практика , яку молитва робить не

Молитвою перед їжею людина не

тільки дякує Господеві за можливість

iltlGIOHdV

у країнський християнський ча сопис

тільки корисною, а й приємною.

ВІРА І РОЗУМ

березень 201з

ВН<АОВАІОВАНН~ ВЧf ННХ ПРО ІНПАfКТУААЬНІ<ТЬ У<ТРОІО ПРНРОДН Леконт дю Нюі~ французький вчений

"Усі ті, хто бездоказово і систематично роблять зусилля витравити і де ю Бога , здійснюють низьку й антинаукову справу. Я вступив у життя з модним на той час скептицизмом. Мені було потрібно

30 років праці в лабораторії, щоб переконатися, що

мене свідом о обманули ті , в обов'яз ки яких входил о мене просвітити , хоча б просто признатися у своєму незнанні. Я прийшов до такого переконання , вивчаючи біологію , і я переконаний, що жодному вченому неможливо , якщо лише він не перебуває у стані засліплення та недобросовісності, не прийти до цього висновку... » Володимир Фортов, ві~(е-президеит РосійськоїАкадеміїНаук: "Світ є єди ним і п і з наваним л юдським інтелектом тому й т іль ки тому, що існу є Єдиний Бог, Який єдиним задумом створив світ і людину, й саме тому існує єдиний об'єкт дослідження". "Факти, накопичені останнім часом різними науковими дисциплінами, ставлять

під сумнів, зда валос я б, непорушні теорії минулого, як-от д арві н і з м , тео рія самозародження життя на Землі , загальноприйняте нарахування геологічних епох .. . Останні дані палеонтолог ії й антропології вияв л яють р азюче багато с пільного з основними положеннями Біблії " . Карл Рітер, 11іме1(ький географ

"Світ скрізь переповнений славою Творця". Ганс Ерстед, даиський фізик "Усяке :грунтовне дослідження природи з акінчується визнанням існування Бога " . АндреАлтер, фраицузький фіз ик <<Яким великим є Бог, і яким дрібним перед Ним є наше знання".

український іИ І

хр истиян сь кий

часопис

G10 н dV

НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

б ерезень 201з

ВІКСТАВКА ПАПИ ВЕНЕКИКТА XVI 11

лютого,

під час Консисторії,

Папа Римський Бенедикт

XVI

оголосив про те,

що 28 лютого йде у відставку.

Дорогі брати, я склика в вас на цю Консисторію не

повною свободою я заявляю, що відріка

.:шше для того, щоб розглянути три кано

юсь служіння Єпископа Риму, Насту п

нізації, але й для того, щоб оголосити вам

ника Св я того Петра , до віреного мені

про рішення , яке є дуже важливим для

Кардиналами

ж иття Церкви. Неоднора зо во випро

чином , що від

бу вавши мою совість перед Богом , я

20:00

прий шов до впевненості в тому, що моїх

С вятого Петра, буде вакантним , і ті , хто є

ил, у зв'язку з похилим віком , більше не

за це відповідальним , п овинні будуть

19 квітня 2005 року, таким 28 лютого 2013 ро ку, о

годині, Пре стол Риму, Прес тол

до статньо для того , щоб вести адекватне

скл икати Конкла в для обран ня Вер хо в

Петрове служіння. Я добре розумію , що

ного Понтифіка.

це служіння , через його суттєву духовну

Дорогі Брати, я щиро д якую вам з а

природу, слід виконувати не лише сло

усю любов і силу, з якими ви підтриму

вами і вчинками, але не менше молитвою

вали мене в моєму служш ю ,

1 терпшням .

бачення з а усі мої не дол іки . І тепе р ,

1 прошу

ви

Однак , у сьогоднішньому світі , який

до вірмо Святу Церкву опіц і нашому

п і даєтьс я багатьом стрімким зм ін ам і

Верховном у Пастирю , нашому Господу

т ряса єт ься ві д питань, які є глибоко

Ісу с ові Христов і , і благайм о Иого святу

важливими для життя віри, для того, щоб

Матір Марію, щоб Своєю материнською

в сти корабель Святого Петра і проголо

опікою допомагала Отцям-Кардиналам в

шувати Євангел іє, необхідними є і сила

обранні нового Верховного Понтиф іка.

озуму, і тіла, сила, яка за останні кілька

Щодо мене, то я прагну на майбутнє

. rісяців зменшилась у мені настільки, що

так ож вірно служити Святій Божій

я rус і в визнати свою не здатність адек

Церкві через життя, присвячене молитві.

ват но виконуват и служшн я , доручене

. rе ні . Саме з ці є ї причини , і цілком

Ватикан, 11лютого2013

; св і д омлюючи серйо з ність ці є ї ді ї , з

BENEDICTUS PPXVI

.;u І" Іон J tJ

'11 "

український

~~~~~~нський

fD I

І іm]

березень 201з

Відставка папи

«апокаліптична» подія?

ватиканський експерт «Відставка Бенедикта XVI - це дійсно «апокаліптична» подія, але це слово слід розуміти правильно. Бо йдеться не про широко

розповсюджені в інтернеті фальшиві пророцтва, які приписують святому епохи Відродження ірландському єпископові Малахії Армському

(1094- 1148), або про

інші повідомлення про кінець

світу, цілком чужі католицькому стилю»,

пише у своїй колонц і

відомий італійський релігієзнавець Массімо Інтровіньє. Прикметник «апокаліптичний», як вважає експерт, якщо його

. . "

розуміти правильно, не містить жодних прогнозів щодо того, коли настане кінець світу, але показує, що ми живемо у час великих труднощів для Церкви і для суспільства , в якому остаточно розкривається багатовіковий процес дехристиянізації, з нечуваною антирелігійністю, антихристиянськістю та антикатолицькістю . І сам Папа Бенедикт

XVI

багато наголошував на тому, що наша

цивілізація загрузла у різних хворобах , з окрема у нігілізмі, секуляризмі , тоталітаризмі , гендерній ідеології, що ведуть д о заперечення самого Творця, але водночас зазначав , що «н іхто не

знає Н1 дня, Н1 ГОДИНИ ».

Кардинал Гузар застерігає від псевдорелігійного психозу

На думку екс-глави УГКЦ Кардинала Любомира Гузара, людям слід бути розважливішими і не впадати у псевдорелігійний психо з через зречення престолу Папи Римського.

Так він прокоментував так зване "пророцтво Малахії" , яке каже , що наступний понтифік після чинного Папи може виявитися останнім Папою Римським перед кінцем світу.

"Це нагадує мені історію з кінцем світу, але ми ж його пережили . Люди, звичайно, хочуть бачити якісь знаки на небі й землі. Але все

ж, потрібно дивитися на речі спокійно , реалістично , не створювати псевдорелігійного психозу", - каже Кардинал Гузар .

2873 дні

понтифікату Бенедикта XVI

На час зречення Папи Бенедикта XVI, тобто 28 лютого

2013 року, 2873 дні, як він очолював Католицьку Церкву. Бенедикта XVI обрали папою 19 квітня 2005 року. Тобто тривалість його правління становить 7 років , 1О місяців і 1О днів. було

Така тривалість понтифікату є приблизно середньою серед

останніх пап . Найдовший період управління Петровим кораблем провів Папа Пій ІХ

- 31

рік,

місяців і

дні

Найкоротший період Папою був Урбан VII - всього

україн ський християнський часопис

( 1846-1878) . 13 днів.

tlllGIOHdP

НОВИНИ КАТОЛИЦЬКО"! ЦЕРКВИ

Як відреагували кардинали на заяву Бенедикта

XVI

про відставку

Уважні, серйозні , їх погляд зосереджений на Папі , котрий виходить з приміщення. Під час оголошення Бенедикта

XVI про

його з речення з уряду Папи , кілька з них прихилили голову, роздумуючи над тим, що трапилось. Атмосфера у приміщенні була

тихою, проте зм іш аною із подивом та сумом, який на обличчі деяких кардиналів був більш помітний. Обмінюючись поглядами , кардинали провели Папу, не аплодуючи і не з наючи , як їм реагу вати. Після цього вони почали

розмовляти між собою, обмінюючись думками. Однак було кілька з них, що залишились непорушно , в тиші, в глибині своїх думок.

Ізраїльський ра вин бажає Папі «багато здоров'я і довгих років ЖИТТЯ» Головний ашкеназький равин Ізраїлю високо ціну є працю Бенед икта XVI на міжрелігійній площині.

Післ я отримання відомості про зречення Папи Йона Метцгер підк реслив, що в часі його понтифікату «в і дносини між Церквою і Вел иким Равінатом Ізраїлю були найкращі в історії . Думаю, що Папа за слугову є на ви з нання за зусилля щодо поглиблення між

релігійного діалогу на цілому св 1т1 м1ж юдаїзмом, християнством та ісламом» - заз начив равин . Крім того, він побажав Папі «багато здоров'я і довгих років життя ».

Проща до Майданека (Польща) мучеництва блаженного мч. Омеляна Ковча

місця

березня відбудет ься щорічна молодіжна проща до

Майданека (Люблін, Польща) - місця ув'язнення та мученицької смерті блаженного мученика Омеляна Ковча . З нагоди Року Віри вона пройде під гаслом: «Скріплюймо віру свідченням муче ників! » Під час Хресної дороги українська та польська молодь нестиме хрест, читатиме стації. Проща Української Греко-Католицької Церкви до Майданека

відбувається з благословення Блаженнішого Святослава. Реєстрація учасників за тел.:

097 588 85 54, 050 07 07 383,

тако:ж за телефонами єпархіаль них/екзархальних Молод іжних комісій УГКЦ:http://dyvensvit.org/гeference/yoиth-coтmittee/

---:·-~

6а

З ІСТОРІЇ ЦЕРКВИ

березень 201 з

ПРО КІПЬКА BUПADKIB " BIDCTABKU ПАП В ICTDPI І UEPKBU Безсумнівна відмова Папи від своїх

рично вперше чітко визнали відставки

обов'язків є рідкісним явищем. Сьогодні

Папи Бенедикта ІХ

ЗМІ повторюють, що в історії Като

1046року.

Це правда, що найвідоміша і найоче

але нас

видніша (тому що добровільна!) була

лицької Церкви тільки Папа Целестин

пішов у відставку

1294 року,

1045 року і Георга VI

відставка Папи Целестина V. Його обра

правді таких випадків було більше. Хоча не є зрозумілою відставка Папи

Марцелліна

(296-308), який мав поки нути свою посаду 304 року під час пере

ли Папою

5 липня 1294 року в результаті

складної ситуації конклаву, який тривав

понад два роки . Перед обранням Папа

слідувань Діоклетіана, а ще більш сум

жив відлюдником у центральній Італії.

нівною є відставка Папи Ліберія

(352-

Він славився святістю , яка привернула

Про ці відставки мало що можна

увагу кардиналів. Попри те, що він не був

сказати через непослідовні джерела.

кардиналом, отримав більшість голосів у

Складною також є відставка Папи

конклаві. Після переконань погодився

366).

року ще за свого

стати Папою, хоча не мав жодного

життя прийняв вибір свого Наступника,

досвіду керувати складним світом Пап

Мартина І, який

654

Папи Євгенія І (фактично , тому він і

ської д ержави . Саме тому він вирішив

пішов у відставку). Проте це рішення він

піти у відставку. Папа Целестин

прийняв примусово , його утримували у

чи в двом

в'язниці в Константинополі та катували за

каноючного права , переюрити чи вщ-

наказом візантійського імператора

повідно до канонічного права є можли

Константа 11.

вою його відставка. Після отримання

Випадки усунення Пап або змушу

кардиналам ,

пояснень, за декілька днів,

V дору

експертам

13 грудня 1294

вання їх піти у відставку були відомі ще в

року, він пішов у відставку (за шість

Х-ХІ ст.

місяців після обрання). У присутності

964

року імператор Оттон І

кардиналів у Неаполі він зачитав заяву

Оскільки Папа не хотів оборонятися від

про свою відставку , склав папські

усунув з посади Папу Бенедикта

звинувачень імператора, деякі вважають

повноваження, а також попросив вибрати

його ситуацію відставкою. Схоже і

1009

нового Папу і повернувся до самітни

року Папський престол залишив Іван

цького життя . Оцінки цього вчинку були

XVIII. Через брак джерел незрозуміло, чи

різними. Петрарка побачив це як вияв

зробив він це з власної волі чи був

свободи і доброго духу Папи, натомість

змушений прийняти таке рішення.

Данте вважав це проявом малодушності

Відповідно до одного з каталогів Пап , він

та помістив Папу Целестина

мав закінчити життя як монах. Безсум

пекла (у першій книзі «Божественної

нівно, його змусили це зробити, істо -

комедії») .

українс ь кий християнський часоп и с

V за ворота

t111GIOHdP

З ІСТОРІЇ ЦЕРКВИ

березень 201з

Перед теперішнім рішенням Бене

можуть брати участі в конклаві та інших

дикта XVI останнім Папою, який пішов у

таємних зустрічах після досягнення

відставку, був Григорій ХІІ . Таким чином

років. Ці правила не стосуються, однак,

він хотів покласти край розділенню в

Папи, як Єпископа Риму. З часу впрова

Церкві, відомому як західна схизма

дження цих правил для єпархіяльних

(потім, після відставки Григорія ХІІ у

єпископів і кардиналів три Папи - Павло

Римі, були два інші претенденти на

VI,

папськийпрестол , антипапи:Бенедикт

понад

ХІІІ в Авіньйоні та Іван ХХІІІ в Пізі).

фікатів .

Фактом є те, що Григорія ХІІ переконали

Іван Павло П і Бенедикт

XVI мали

років під час своїх Понти

Канон Канонічного права

332 § 2

кардинали піти у відставку, але можна

стверджує тільки те, що, якщо Папа

зробити висновок, що рішення було

відмовиться від своєї функції, відставку

прийнято добровільно. Перед відставкою

мають прийняти вільно і її мають

він скликав Собор у Констанці та зобо

правильно оголосити, натоміть, вона не

в'язав кардиналів обрати Наступника. На

потребуєсхвалення(такговоритьсяв

цьому Соборі

1415 року він видав буллу

Кодексі канонічного права, який видав

відставки, отож, Собор обрав нового

Папа Іван Павло ІІ, аналогічно про

Папу Мартина

відставку йдеться в кодексі 191 7 року і правилах, які встановив Папа Павло VI

V, якого повсюдно прий

няли .

В історії Церкви були також умовні

1975 року).

відставки , які не реалізувалися. Коли

Отже , відставка Папи, який є Наступ

1804 року Папа Пій VII мусів поїхати на

ником святого Петра і Намісником Ісуса

коронацію Наполеона в Париж, перед

на землі, є можливою і передбачуваною в

від'їздом підписав заяву про відставку,

законі Церкви . В історії таких відставок

яка мала би відбутися, якби його ув'яз

було більше, хоча і не завжди можна чітко

нили у Франції. Схоже під час Другої

сказати, чи були вони добровільними чи

світової війни Папа Пій ХІІ підписав

примусовими. Проте вони вказують, що

свою заяву про відставку на випадок,

історія папства є складною і захоплю

якби його арештували німці. Папа також

ючою одночасно. Хоча сьогодні відстав

рекомендував, щоби після його відставки

ка є більш можливою з формальної точки

Колегія кардиналів зібралася в нейтраль

зору (якщо ми візьмемо до уваги хоча б

ній Португалії, щоби вибрати Наступ

вікові вимоги для єпископів і карди

ника. Нарешті, експерти життя Папи

налів) , це й далі розбурхує емоції через

Івана Павла П підтверджують, що він написав заяву про відставку, яка мала би відбутися у випадку хвороби, відповідно до якої він би не зміг виконувати свої зобов'язання.

особливий моральний і релігійний авто ритет Папи. Цікаво, що в разі відставки Папи майже завжди вибирали монастир

як місце свого життя і молитви. Варто зазначити, що в церковних

Зверніть увагу, що канонічне право не

документах завжди використовують

подає , коли Папа має піти у відставку.

термін "відставка". Ніколи не використо

Закон вказує, однак, що єпархіальний

вують терміну "зречення" для окреслення

єпископ мусить піти у відставку вщ

відходу Папи від уряду. І варто таку тер

управління єпархії після того, як йому

мінологію поважати.

виповниться

років, і кардинали не

За матеріалами

www.catholicnews.org.иа .:U Ір І о н JI IJ український f І І \І О J' ~~~~~~~нський

ID IJ

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

березень 20 1з

аnяконськ1свячЕння в МОІіАСТnРІ святого 011УФРІЯ у nьвов1 Ієродиякон Кипріят-1 СТЕФАНИШИН, ЧСВВ

12 лютого у Львові у васи

дом рукоположення владика Венедикт

ліянському монастирі Святого Онуфрія

У вівторок

наголосив на сакральному характер~

відбулися дияконські свячення брата Ми

Таїнства Священства й зокрема зупи

колая Козелківського. На цій урочистій

нився на служительному характер~ дия

події святителем був преосвященний вла

конату як першому ступею священно

дика Кир Венедикт Алексійчук, єпископ

служіння в Церкві для народу Божого .

помічник у Львівській Архиєпархії. На

Після чого протодиякон торжественно

Літургії були присутні також: Прото

увів у святилище кандидата до свячень ,

ігумен - о. Пантелеймон Саламаха , отці

який після трикратного цілування Архиє

василіяни: намісник монастиря Святого

рея й обходження престолу, ставши на

Онуфрія

праве коліно, прийняв рукоположення від

о . Вінкентій Пелих, ігумен

Імстичевського монастиря (Закарпаття)

святителя і продовжив служіння на святій

о. Михаїл Станко, вчитель християнської

Літургії вже у сані ієродиякона.

етики в Золочівському ліцеї о. Матей

На Архиєрейській Літургії були

Дзюрбан , адміністратор парафії с. Воля

присутнібатькиієродияконаМиколая , а

Висоцька о. Інокентій Меша.

також його дальша родина: о . Василь

Все розпочалося з Архиєрейської

Сорочинський, с. Гавриїла Сорочинська,

Літургії, котру очолив Кир Венедикт.

ЧСВВ й запрошені гості: бр. Тарас Юрій

Протодияконом був Назар Ярунчак. На

Тадей Марія Кшик (редемпторист) та

Божественній Літургії величаво співав

інші. Після рукоположення всі гості

професійний чоловічий хор із Київського

разом з Архиєреєм були запрошені до

монастиря Святого Василія Великого .

монастиря на сшльну трапезу.

Після євхаристійного канону перед обря-

ІІ ВЕ

український

Jl.I І р Іон JI IJ О F'

христи~~~~~~~ f l I \1

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

березень 20 1з

ВІДРОДЖЕНА КАПЛНЧКА

<f"

-- ~ ~

К/\ИЧЕ нn ІVІО/\ИТВУ Ігор ЙОСИПІВ, м. Червоноград

Наприкінці минулого року на пере

часом постало питання, чи не збудувати

хресті вулиць Травневої-Стрілецької, що

нову каплицю. Так і зробили. За цю бла

в старій частині Червонограда, освятили

городну справу взялися двоє ентузіастів

капличку Різдва Пречистої Діви Марії. Її 1стор1я починається ще з часів перед

друзів Петро Когут та Володимир Вой тович. Свого часу на їх долю випало

початком Другої світової війни, коли була

чимало випробувань: операція "Вісла" ,

розташована на землях, які колись нале

важкі повоєнні лихоліття, праця на

жали монастиреві. Мешканці околиць

шахтах Червонограда.

тодішнього Кристинополя встановили на

Віра в Бога завжди додавала їм сили,

цьому місці пам'ятний хрест на честь

вони були і залишаються активними

950-річчя Хрещення Русі. А вже у 50-х

учасниками церковного життя, співали у

роках ХХ ст., коли ці землі зі складу

хорі при церкві Святого Юрія в Червоно

Польщі відійшли до Радянського Союзу,

граді. Володимир Войтович у листопаді

на цьому місці відкрили пивний заклад. Зі здобуттям Незалежності України мешканці міста відновили пам'ятний

1990 року

брав активну участь у вста

новленні Хреста на Вічевій площі міста. Що ж спонукало цих сивочолих людей

хрест і почали на цьому місці відправ

до такої благородної справи? Єдине

ляти молебні. Як сказав о. Йосиф Холод,

покликання від Бога.

ЧСВВ (монах-василіянин Кристино

До відбудови каплиці долучилося

пільського монастиря), це місце намо

багато небайдужих мирян, серед них:

лене і благословенне. Серед перших, хто

народний депутат України Володимир

правив тут богослужіння, були вже

В'язівський, архітектор Василь Василько,

покійні о. Мар'ян Чернега, ЧСВВ,

землевпорядник Іван Задолинний, муляр

о.Володимир Ковалик, ЧСВВ. До речі, о.

Микола Савка, директор шахти "Візей

Володимир Ковалик - ігумен монастиря

ська" Анатолій Титюк, підприємці Воло

перед війною. Повернувшись із

димир Бруцяк, Ігор Городецький, Михай

Варшави , він став першим настоятелем

ло Романів, члени Апостольства молитви

чернечої обителі. Нині він спочиває на

та мешканці Новодвірського.

Бендюзькому кладовищі. У спеку чи холод, у дощ чи сніг небай

дужі віряни збиралися на моління . З

..:U f' Іон JI IJ

f І І \1

український

О f" ~~~~~~~нський

Ця капличка - окраса не лише старої частини міста, а й всього Червонограда .

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

березень 201з

Гоnовчuнськuu (Меджuбіжськuu

)

Святопреображенськuu васunіянськuu монастuр Володимир ГІЩИНСЬКИЙ, викладач Борщівського агротехнічного коледжу Головчинський (Меджибіжський)

шись тут, монахи спорудили маленьку

Святопреображенський монастир (на

дерев'яну церкву Святого Онуфрія.

Поділлі) заснований ймовірно в першій

Спочатку ченці проживали в земляних

половині

келіях і лише з часом побудували дере

XIV ст. , про що свідчать рі з но

манітні документи і матеріали. Перекон ливим свідченням то го , що монастир існував уже до

1540

р ., свідчить дарча

в'яні монастирські приміщення . У

1700

р. Головчинська Свято

преображенська чернечаобитель прий

монастирю Миколи Синявскоrо

шла, як і більшість поді льських монасти

Кам'янецькоrо каште л яна, пі з ніше

р ів, до з ' єд нання і з Апостольським

во єводи і великого коронного гетьмана ,

Престолом. У

яка дат ована

до Чин у і ввійшов до Руської Провінції

1540

р .; про монастир

1739 р.

монастир вступив

йдеться і в привілеї польського короля

Покрова Матері Божої Чину святого

Сигізмунда Августа Якову Буржин

Василія Великого .

ському нас. Марковець , що знаходиться

Тривалий час монастир не мав

поря д і з с. Го л овчинцями . Про це

достатньо засобів до існування. Не маю

наголошують у своїх творах і такі відомі

чи юридичних актів- з аписів на землю,

дослідники історії українського

монахи примудрялися , послуговуючись

монашества : протоі єрей Е. Сіцинський ,

тільки усними тимчасовими дозволами,

ієромонах о. М . Ваврик , ЧСВВ , В. Зві

володіти досить таки великими земель

ринський та інші .

ними на д ілами із меджибіжських воло

Важким випробуванням для христи

ді нь магнатів Синявских , Чарторий

янського населення Под ілля було пану

ських , а також землями Летичівського

вання з

староства .

на Поділлі припинили своє існування .

ченість Головчинська чернеча обитель

Продовжувала існувати тільки Сатанів

відповідно до рішення Дубненської

ська чернеча обитель. Але уже з початком

капітули була підпорядкована Барському

XVIII ст.

василіянському монастирею.

1672 р. по 1699 р. в краю турків. Протягом 27 років майже всі монастирі

тут, як свідчать відомі дослід

ники церковної і чернечої минувшини на

1745 р.

чере з недостатню з абезпе

Але через декілька років , у

1748 р .,

Поділлі , знову квітне монастирське жит

монастир знову набуває статусу само

тя .

стійного. Значного розвитку обитель на Головчинська чернеча обитель відрод

жена українськими ченцями - пустинни

ками у

була з а ігумена о . Никодима Карасевича,

нараховуючи

5 ченців .

р. на місці знищеного

Що собою являв Головчинський

татарами с. Гораздовець , неподалік

Святопреображенський монастир у

теперішнього с. Головчинці. Поселив-

другій половині

1700

XVIII

український християнський часопис

ст.? Матеріали

itllGIOHdV

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

березень 201з

візитації василіянських монастир і в

1760 р.

У монастирській церкві була давня

описують монастир так: «Мона

чудотворна ікона святого Онуфрія , яку

стир сам знаходиться за с. Головчинці в

здавна христи янський люд Поділля

лісі надр. Буг. Посеред монастиря дере

вшановував як чудотворну. Щорічно

в'яна церква Преображення Господнього

червня з великою кшьюстю паломниюв ~ з

з опасанням (авт . з навісом кругом) і

всього подільського краю в монастирі

трьома куполами. В церкві цій новий

відбувалися величаві відпусти .

різьблени й і мальований іконостас,

1793

р. Поділля , як і вся Право

великий вівтар , а також біч ні вівтарі :

бережна Укра їн а внаслідок другого

Преображ ення Господнього, Святого

поділу Речі Посполитої (Польщі), відій

Миколая і старенький вівт арик Святого

шло до Росії . Одразу ж один за одним

Онуфрія в наві . Напроти дверей церкви -

виходять укази російської імператриці

дзвіниця, а неподалік неї в'їздні ворота в

Катерини П про ліквідац ію на приєд

монастир . Біля церкви, на південь від неї,

наних до Ро сії територіях греко

новозбудований монастирський будинок

католицької митрополичої кафедри та

келій. З д ругої сторони від церкви

всіх єпис копій , а також монастирів . У

монастирсью господарсью прим1щення ,

результаті насильної лікв ідації царизмом

аза ними сад

унії на Поділлі Головчинська Свято

.. .»

Ві домі такі ігумени Головчинської

преображенська чернеча обитель у

(Меджибіжської) Свято-преображен

кількості

ської василіянської чернечої обителі: о.

була ліквідована. У

1О василіянських монастирів 1795 р . Головчин

Никодим Ге_расевич , о . Йосиф Комар

ський василіянський монастир став

ницький, о. Иосиф Ляхович, о. Никодим

православним.

Карасевич , о. Спиридон Синицький.

;u Ір Іон J ІJ 111 V Ur

український

~~~:П:~нський

ВИ І

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

березень 201з

ВЕРВИІІ,Я Іван ЯР

У той день Василь прокинувся рано,

ніби намагалися щось сказати йому, від

хоча була неділя. У хаті він був один, бо

чогось застерегти. Але вона тільки

дружина з дітьми вчора вранці поїхала до

підняла свою руку з вервицею і тричі

батьків на село, і можна було ще трохи

перехрестила його, як це вона робила

поспати. Але він одразу згадав про свою

завжди, коли Василь кудись ішов з дому.

вчорашню зустріч зі своїм шкільним

Цей сон викликав цілу низку спогадів.

товаришем Назаром, з яким вони в

Заварюючи каву, він з сумом згадував

юності міцно дружили і який зараз жив в

свою матір, її невсипущу турботу про

іншому місті. Сон одразу відійшов і він

нього, її повчання і застереження, про те ,

збадьорився. Назар, якого він завжди був

як вона розуміла всі його проблеми і

такий радий бачити і з яким вони зараз

вмша чи то порадою, чи на життєвому

так рідко зустрічались, запропонував

прикладі допомогти йому їх вирішувати.

йому провести неділю з старими друзями

Тільки зараз він починав усвідомлювати,

в Карпатах, де вже все було готове для

ким була його мати для нього, що це

пікніку і в понеділок ввечері (бо поне

тшьки завдяки їй він зміг, зважаючи на

ділок у зв'язку із святом був вихідним)

свою запальну вдачу, уникнути стількох

повернутися додому. Василь з радістю

небезпек в часи його юності, коли

пристав на цю пропозицію, бо він давно

навколо було стільки спокус і від яких

вже не відпочивав в колі друзів. Він

вона, деколи навіть непомітно для нього,

передзвонив дружині і розповів про свою

рятувала його. Робила вона це без роздра

зустріч з Назаром і про те, що він не

тування і сварок, спокійно і лагідно, але

приїде до них на село. «Нехай трохи

деколи могла бути і рішучою, особливо,

розважиться», - подумала Галина і поба

коли Василь надто заривався. Тільки

жала йому щасливої дороги і веселої

завдяки їй він зміг стати тим, ким він є і

забави, але щоб все було в розумних

тільки зараз він це усвідомив .

межах.

Найбільше мати дбала про його

Та в підсвідомості було ще щось таке ,

релігійне виховання. Змалку вона приво

що викликало занепокоєння. І він згадав.

дила його до церкви , навчала як і чому

Це був сон, який наснився йому під

потрібно молитися , розповідала про

ранок. Йому приснилася його мати, яку

Господа Бога як про нашого доброго

він поховав чотири роки тому. Мати

небесного Батька, який любить нас, знає

стояла біля свого ліжка з незмінною

наші потреби і завжди піклується про

вервичкою в руці і дивилася на нього

нас, вчила відноситись до нього з

лагідно і трохи сумно. Її очі, в яких

пошаною, любов'ю і великим довір'ям,

проглядалася тривога і занепокоєння,

навчала і пояснювала Божі Заповіді , що

український

християнський

ч асо пис

itllGIOHdP

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

березень 201з

можна і потрібно робити, а що - ні. Але з

сшвана вервичка, яку вш часто просив

особливим набоженством мати ставилась

відмовити декілька разів.

до Пречистої Діви Марії- Матінки Божої

Божа, поможи нам ... » - мелодія і слова її

і нашої Небесної Неньки, як вона Її

особливо надихали його, вони виходили з

завжди називала. Скільки він себе пам'я

самої глибини їхніх сердець - люблячого

тає , мати завжди молилась на вервиці ,

маминого та чистого і невинного дитя

«0 Маріє, Мати

якщо тільки вона не займалась домаш

чого. Згадавши про це зараз, Василь

ньою роботою. Деколи, прокинувшись

відчув , як до горла підкотився клубок, а

вночі, він бачив, що й уві сні мати

очі почали зволожуватись. Ця згадка

стискала в руці свою вервицю. Кожного

особливо гостро пронизала його серце,

13 числа- від травня по жовтень

бо, дорослішаючи, він все рідше молився

вона завжди брала його з собою на гору

на вервиці разом з матір'ю: навчання і

до каплички на Службу Божу і Молебень

друзі, а потім ще й робота все більше

до Пречистої Діви на відзначення її

займали його час. Він згадав , як мати,

об'явлень у португальській Фатімі. Перед

перед відходом у вічність, просила його у

місяця

першим Святим Причастям мама

будь-яких обставинах не віддалятись від

посвятилаіподарувалаійомувервичкуі

Господа Бога і в усіх потребах звертатись

заохочувала його спільно відмовляти на

по поміч до Матінки Божої через молитву

ній молитви. Особливо йому подобалась

на вервиці, а Вона завжди допоможе

своїм діточкам.

iUIGIOHdV

український християнський часопис

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

березень 20 1 з

МОЯ АУХОВНА ПЕРЕМІНА Михайло СТЕФАНИШИН

17 років я

монастирі у Львові. Щодня брав участь у

проживаю у славетному місті Львові .

Божественній Лутургії, приймав Святе

Мене звати Михайло. Вже

два з

Причастя. Я хотів усім подати руку

половиною роки. Хочу подякувати Богу

допомоги, всіх любити, всім дарувати

за дар життя, за всі ласки які Він дає зі

радість .. . Знайомі, друзі думали, що я

Одружений, виховую донечку

своєї щедрої руки, за різні життєві

попав у якусь секту. Хто пережив подібне

випробування, а найголовніше - за любов

у своєму житті, той мене зрозуміє. Я зрозумів, що Господь Бог у такий спосіб

Бога до мене. П'ять років тому в моєму житті відбу

торкнувся моєї душі. У монастирі

лися духовні переміни . Я втратив найдо

познайомивсязченцями,якінадихали

рожчу для мене людину - рідну маму. Я

мене на духовні подвиги. Вже десять

був тоді, як мені здавалося, христия

років я допомагаю людям придбати

нином , але після такої втрати - все зміни

квартиру чи будинок. Іноді доводиться

ло ся . Я ще більше став ревним. Голос

катехизувати клієнтів, а найбільше

моєї душі запитував: «Що ти можеш

радію, коли вони приступають потім до

тепер зробити для своєї мами? Адже вона

сповіді. Бізнес маклера

тебе народила, недосипала ночей, коли ти

бізнес, є прикрі ситуації, де людей

це жорсткий

маленький занурив руку у кип'яток ... Ти

обманюють, а це людські гроші, людські

наймолодший із трьох синів. Докажи

долі

свою любов, зроби те, що ти не встиг,

християнськи, з Богом, то така праця

...

Але якщо все чесно, по

коли мама була ще жива» . Біль стискав

приносить задоволення, і я розумію, що

серце. І ось одного разу я опинився на

також докладаю

святому місці -у Свято -Онуфріївському

цеглинку в будівництві Царства Божого

свою

невеличку

наземш.

ІІПППРИ r:gmПIHHJI Віта ПАШКОВСЬКА Вперше, мабуть, я зауважив її поряд зі

Мовчки, без схлипувань. Сльози просто

старою жебрачкою , яка стояла біля

котилися з її очей і падали на груди. Мій

супермаркету і тримала в простягнутій

погляд лише на мить вихопив цей кадр

тремтячій руці кілька монет. Я ніколи не

шаленого у своїй невпинності мегаполісу

зважаю на убогих, не звернув би уваги і

і одразу ж увагу привернула інша

на цей раз, якби не її очі

картинка. Я поспішав на важливу зустріч

глибок і і

сповнені страждань. Вона плакала.

з дшовими партнерами.

український христи янський часопис

dllGIOHdP

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

березень 201з

Я б і не згадав про цей випадок, якби не побачив її знову. Був у справах в

лікарні, куди наша компанія постачає обладнання. Впродовж кількох годин ми

вели там переговори і ніяк не могли переконати головного лікаря підписати д оговір з нашою фірмою. Той зд огад у вався, що з апропонована угода не зовс1м

чесна. Я вийшов , щоб опанувати себе після довгих дебатів, а вона стояла далеко в кінці кори д ору біля вікна . Та її очі , в яких хлюпотіла і скапувала через край гіркими сльозами невимовна туга , я чомусь бачив просто перед собою. Ще більш ро здратований я повернувся до кабінету. Наступного разу вона тінню промель

Востаннє вона з' явилась мені з нову ж

кнула у міському парку. Ми з дружиною

таки в лікарні. Ми з дружиною нарешті

сиділи на лавочці, схованій від перехо

дійшли згоди у тому, що мати дітей ми ще

жих плакучою вербою. Світлана допила

не готові. Вірніше , у цьому був упев

колу і попросила викинути порожню

нений я . А Світлану довелось перекону

пластикову пляшечку. Підніматися було

вати. Вона ж бо не лише моя половинка, а

ліньки, тому просто пожбурив посудину.

й помічник у бізнесі. Я не міг допустити,

І тут на алейці звідкись з 'явилася вона. Я

щоб мій партнер , покинувши роботу,

відвернувся, бо не хотілося знову зустрі

засів вдома з пелюшками , пляшечками 1

чатися з її докірливим поглядом . Але

памперсами.

шосте чуття підказувало , що вона мовчки

Та за вж д и покірна Свєтка раптом

підніме пляшечку й опустить в урну. Ще

з апручалася . Це мені коштувало майже

раз я побачив її, коли пізнього вечора

два тижні істерик , докорів, умовлянь.

повертався додому із з агороднього бу

Тому, коли вона нарешті погодилась на

динку. Траса була порожня, а на автобус

нехитру операцію , я був настільки вимо

ній зупинці сиротливо маячив уже знай

таний, наче добився мільйонного кон

омий силует. Вона підняла руку, голо

тракту. Сидів у порожній приймальні під

суючи. Яскраве світло фар вихопило і

каб і нетом лікаря і, прикривши повіки,

збільшило її заплакані очі, і якусь долю

планував з автрашній день . Раптом відчув

секунди лише їх я бачив у лобовому склі

чиюсь незриму присутність. Роз плющив

перед собою. Я не зупинився ... Вона ще і

очі і зустрівся поглядом зі своєю надокуч

ще виринала серед моїх буднів. І завжди

л ивою ві з аві. Її чорні зіниці буравили

мовчазно колола важкими сльозами.

мені душу, а сльози невпинно капали на

Стояла за спиною колеги, посаду якого я

груди. Не стримуючи обурення , я з акри

недавно зайняв завдяки високому покро

чав: Хто ти? Навіщо ти мене переслі

вительству. Сиділа в кріслі поряд з теле

д у є ш ? І чому вреш т і - решт постійно

фоном, мовби нагадуючи , що я давно не

плачеш?

дзвонив батькам ...

гірко , що ти перестав мене чути ...

М ~ он ~ IJ український

1 1

І І І \1

О F' ~~~~~~~нський

Я твоя совість. Мені дуже

ШІ

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

березень 201з

РАДІСТЬ МАТЕРИНСТВА о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ Галина пізно ввечері поверталася додому. Як т і льки увійшла до хати, її зустріла мати, дорікаючи:

- А мама знає про це?

Не знаю, може догадується. Перед

нею важко щось скрити. Підсунула ти

Скільки отак можна вештатися?

Бійся Бога, пізній вже вечір , я переживаю за тебе, а ти собі дозволяєш бозна-що.

мені його , краще не з нала би такого дурисвіта . Що маю робити , не знаю .. .

Я ж тобі, Галинко , хотіла якнай

Мамо, а ви забули, як були молодою?

краще , але тепер такий світ несправедли

Що злого я вам зробила? Хочете, щоб я

вий. Тільки не переживай. У мене у Він

назавжди дівкою залишилась? Цього не

ниці є знайомий лікар , він все зробить ,

буде! -різко відповіла Галина.

що навіть мати твоя не знатиме. А ти її

Галинко, кажу тобі як мама, що без

Бога щастя не побудуєш. А ти забула про Господа . Замість того, щоб щиро вечором помолитися Богові , ти забула про все.

краще. Тепер всі так чинять.

Тобі добре видумувати якісь неби

лиці, а що я скажу мамі, що? .. Як вона

Чого ви до мене пристали , молі ться

за себе і за мене , досить цього ,

про це не говори . Чим швидше , тим

з перед

сердя говорила Галина й, увійшовши до

своєї невеличкої кімнати , різко хлопнула

довідається про це, то хоч сьогодні впкай

з дому, - сердито відповідала Галина і ~т же з аплакала, витираючи сльозу на щоц1.

Ось слухай мене: завтра їдемо до

Вінниці. Спочатку будеш зі мною жити

дверима.

Мати довго не могла заснути. Взявши

на квартирі , крім цього у мене є знайома

в руки вервицю , намагалася молитись,

жінка , яка візьме тебе на д еякий час до

але молитва у неї не виходила . Пережи

своєї хати , а може влашту єшся на роботу.

вання за свою дитину брали вверх. Тепер

Та не будеш весь час без роботи. Освіту

їй так хотілось поговорити з Галиною,

маєш, так що все вирішу ється . Щоб усе було простіше, то сьогодні з мамою добре

але вона вже спала твердим сном.

Через місяць біля крамниці Галина зустріла свою подругу Діану, яка приї хала до батьків на вихідні.

Давно тебе не бачила. Як справи?

запитала Діана.

поїдемо. Як не дивно , все стал ося, як гадалося.

Чогось помарніла, що з

тобою?

Слово -з а-словом , і Галинка за др іб ничку ввечері посварилася з мамою і , загю вавшись, пішла спати , навіть не вечеряла.

Галина хвилинку помовчала, а через

деякий час почала розповідати про себе: - З Василем я вже не дружу. Залишив мене, ая

посварися, а завтра візьми трохи грошей і

. ..

А наступного ранку взяла гроші і поїхала

з Діаною до Вінниці. Діана проживала на квартирі у своїх родичів, тож місце знайшлося

1 для

- Що , завагітніла?

Галини. Ще цього вечора д о них зайшла

- Як бачиш . ..

знайома жінка , яка мала власну аптеку.

український МІІ'ІОН

христи~~~~~~~ І І І

]llJ

О F'

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

березень 201 з

короткому часі вони вже були вдома. Після вечері Юстина знову запитала:

Галинко, прошу тебе скажи, чи ти

змінила своє рішення?

знеможеним голосом молода мати.

Твоя дитинка народилась з вадами

серця , тому їй потрібне лікування , що ми й робимо. Як тільки тоб і полегшає,

Галина, незадоволена знову таким

питанням, з якоюсь злобою відповіла:

зможеш побачити своє дитя. Через два дні Галина поїхала в дитячу

І чому це всіх цікавить, це ж моя

обласну лікарню, де була її дитина під

особиста справа? Що я можу зробити,

наглядом лікарів. Коли їй дозволили

адже ви не візьмете до себе мою дитин

увійти в дитячу палату, то дитя лежало на

ку?

спеціальному лікарняному помості біля

- Звичайно , що ні! Мені мій похилий

апаратів. Глянувши на дитя, Галина

вік цього не дозволяє, і чоловік помер.

невимовно зраділа. До матері були

Але я хочу тебе переконати, щоб ти наро

звернені дитячі оченята, які немов би

дила дитинку.

говорили: «Мамо, не віддавай мене

А як далі жити, коли немає ніяких

нікому!» І тут серце матері відповіло:

умов для життя? - відповіла різко Галина

«Ніколи!» Цього погляду невинних очей

і розмова закінчилася.

ніколи не можна забути . Дитятко було

Минуло два тижні й Галина пересе

настільки прекрасним , що це може

ли л ас ь жити на квартиру до своєї

зрозум1ти тшьки мати, яка народжує

аптекарки. Пані Юстина відразу стала

свою першу дитину.

шукати родину, яка прийняла б ново

До Юстини дзвонили люди , які хотіли

народжене дитя. Галина в цьому була не

удочерити новонароджену дитинку, не

дуже зацікавлена, бо дотримувалась

зважаючи на те, що дитинка народилася

першого варіанту: віддати себе в руки

передчасно

лікарю, який швидко вирішить цю

пов'язані із хворобливим її станом. Як по-

справу.

ступити з1 своєю дитинкою тепер вир1-

1 не

дивлячись на вади,

Юстина досить швидко таки знайшла

шувала Галина . Вона розуміла, що ма

подружжя , яке мало стати родиною для

ленька істотка належить їй, незважаючи ,

новонародженої дитини , на що погоди

що за її життя ведеться боротьба лікарів.

лась Галина. Сім'я погоджувалася удоче

Вона вірила, що дитина переживе свою

рити дитинку, незважаючи на її хвороб

недугу і буде здоровою. Через три місяці

ливі вади. Галині тепер розходилось

Галина забрала дитинку додому з

лише правильно виносити дитя, тому час

багатьма застереженнями . Охрестила її

від часу вона навідувалась до лікаря,

Галина ще в лікарні. Цьому допомогла

який запевняв, що воно розвивається

пані Юстина, яка домовилась із

нормально і нема чого боятися . За цей час

священиком і стала хресною матір'ю.

вона вже встигла полюбити свою дитину, серце якої билось під її серцем.

Раділа дитинкою не тільки Галина , але також Юстина. Навпереміну вони

Народила дитинку Галина на місяць

сиділи біля маленької Христинки, яка

раніше. Це було перед святом Стрітення

ангельським

Господнього.

спокоєм, рад1ючи, що з ними є разом в

поглядом надихала

Я дуже прошу, покажіть мені дитин

людському тілі маленьке ангелятко. Бо

ку, я хочу хоч раз глянути на свою

дійсно, дитинка була прекрасною і

донечку, як вона виглядає,

t111GIOHdP

український

християнський часо пи с

просила

милою. Пані Юстина домовилась з

ВІ ІІ

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

березень 201з

- Буде!

- Це добре. Христинка подивилась незвичним

поглядом на маму, якось усм1хнулась 1 сказала:

- Не плач , мамо, ми з тобою доб ре прожили, то нічого не жалій ... Зустрі немось

. ..

Тоді вона притулилась своїми гаря чими , як вогонь , устами до долою матер~ назавжди з аснула

...

Це були найважчі хвилини в житті Галини. Вона переживала смерть улюб леної доні , якої свого часу, коли вона

перебувала в лоні , не бажала. Дивні речі

мене знайшлося стільки сили , щоб пере

деколи з нами відбуваються , але Божі

жити смерть Христинки . Цьому можливо

дороги - не людські дороги , і Божі думки

допомогла мені остання її усмішка, повна

не людські думки. На похорон Христи

надії , а може мовчазна зичлив ість най

ни прийшло багато учнів з і школи, а

ближчих осіб , а особливо постійна мо

також вчителі, та це не полегшувало

литва мо єї матері . І Вам , отче , дякую з а

переживань матері.

постійну підтримку. Дуже мене підтри

Коли Галина прийшла до церкви , щоб замовити зау покійну Службу Божу, її

Юстину. Відтоді , як народилася Христи

зустрів парох і, співчуваючи, запитав, як

на , я ніколи на дитинку не нарікала , бо

мува л а моя тітка, я те пер так називаю

вона перенесла втрату своєї дитини .

вона не була дл я мене тягарем. Лиш

Галина почала розповідати про свою

тепе р , коли вона відійшла ві д мене ,

доню, як на СПОВlДl :

відчуваю тяжкий хрест на собі ...

Моя Христина для мене була неба

Отець Ан д рій кожне слово уважно

жаною дитиною. Тільки дякувати Богові, під час розмов з панею Юстиною я змі нила своє рішення. Пізніше я зрозум і ла, що Христина для мене не є нічим іншим:,

слухав і приймав до серця біль матері , а

любить її ще бі л ьше і палкіше , як Ви

як тільки незаслуженою нагородою , хоч

любили її. Думаю, що вона несла тяжкий

завжди думаю, що Бог дав їй тяжкий

хрест недуги за всіх матерів, які не

потім висловив свою думку:

Христина повернулася до Того, хто

1 вона

бажають народжувати дітей. І сьогодні в

терпіла за мої гріхи , бо я не хотіла не

небі Ваша дитина буде за них з асту

тільки слухати своєї матері , а все робила

патись. А Ви буд ьте вдячні Богові , що

їй наперекір. Правда , все це я забувала ,

мали таку чудову дитину. Христина і дал і

хрест через мою легковажшсть

коли вона мене обнімала і, по- дитячому

буде за Вас молитися і буде помічницею у

усміхаючись , цілувала. Це було щось

Вашій нелегкій долі . Нехай Вам Господь

найдорожче. Так само вона ставилась д о

Бог щастить .

бабусі Юстини. Ми її любили, але також

її любили всі у школі, і подруги, і сусідські д іти. А тепер не знаю, з відки у

dllGIOHdP

українськи й

х ри стиян с ьки й часопис

Дуже дякую Вам, отче!

відповіла

Галина, йдучи до дому своєї доброї тітки Юстини.

ДЯКУЄМО ТОБІ , БОЖЕ

березень 201 з

Слава Ісусу Христу! Пишу Вам тому, що рік тому, а може біл ьше д ал а собі слово , що з а отриману ласку напишу Вам . І все ніяк не могла з ібратись. Аж ось трапилась нагода Свята Місія в Стрию . У мого сина бул а проблема з алкоголізмом . Не можу сказати , що був пияком ,

але горі л ка з атяг у вала все д а л і. Що його не просили , молили, але нічого не допомагало , він пообіця є, що бі льше не буде , але проходив тиждень чи два і з нову те саме . Я вже була дуже змучена, ночами не спала, як вирятувати його, спасти душу, яку я найбільше ціню. Я завжди молилася вервичку вдень і вночі , тільки розплющу очі,

вона біля мене , але то було видно ще замал о , бо я грішна люд ина, але любляча мати почала з неба стягати на з емл ю всіх святих, т ак , що мені зд алося , що їх немає вже в небі, але всі біля мене . Просила Матінку Бож у і всіх свя т их : св. Юда - Тадея,

св . Антонія Падевського , св . священомученика Йосафата, св. великомучеників Димитрія і Варвари , св . Верховних Апостолів Петра і Павла , св . Анну, св . Йосифа обручника Пречистої Діви Марії і опікуна Ісуса Христа , св . Василія Великого , св. Миколая Мирлікійського , блаженного Миколая Чарнецького , св . Філомену, св . Терезу,

св . Йосафату Гордашев ську, свв . Ол імпію і Лаврентію , св. Марію , св. Фаустину, св . о . Бенедикта, св . о. Піо , св . Шарбеля , св . Моніку з і св . Августином , св. Кипріяна з муч. мамою Іриною , блаж . Івана Павла П , св . Герарда . Крім тих всіх , я ще відмовляла д ев'ятниці д о них . А до св . Венедикта , щодень одна молитва і прочитання св . Євангел ія аж до кінця. І слава Богу він навернувся. А тепер прошу в них дальшого заступництва , сил ьної Віри , великої Над ії і гарячої Любові , а решту все дод асться. Дякую Богу, що д а є і що ві д німа є, л иш нехай д асть нам сили витримати д о кінця . Нехай вони ще допоможуть вийти з того скрутного положення , у яке він попав , а це є

« кредит» . Я думаю , як вони допомогли у тім, то вони допоможуть і в тій ситуації, бо Ісус сказав: шукайте і знайдете , просіть і дасться вам , стукайте і відчинять вам і я прибігаю з вірою, що так буде не зразу, але поступово і все наладиться . Слава Ісусу Христу!

P.S. Вибачте , що може я з авдаю Вам стільки клопоту, і за неграмотність. Нехай свв . Архангели: Михаїл , Гавриїл , Рафаїл , св . Ангел Хоронитель , св . о . Миколай ,

Пресвята Богородиця спасе Вас і всіх нас. Читачка часопису «Місіонар»

Слава Ісусу Христу! Шановна редакці є часопису «Місіонар». На сторінках Вашого часопису хочу з ложити щиру подяку Господу Богу, Божом у Ми л осердю , Пречистій Діві Марії ,

св . Йосифові, св. Юд і-Тадею, св. Філомені, блаж. Миколаю Чарнецькому, всім святим і ангелам з а те , що вислухали мої молитви і допомогли мені об' єднати моїх дорослих

дітей (невісток та зятя). До моєї родини прийшло порозуміння, мир і згода . Хочу звернутися до всіх людей: моліться люди і вірте , що Всемогутній Господь через молитви святих завжди вас вислухає і обов'язково допоможе. З повагою Ваша постійна читачка Ірина с. Глинське, Жовківський р-н, Львівська обл.

illlGIOHdP

українськи й хр и стиянський ч а со пи с

ЕШ І

Отці Василіяни з монастиря Святого Онуфрія

у Львові ласкаво запрошують усіх бажаючих відвідати нещодавно відкриту Монастирську крамницю.

ут за помірною ціною можна придбати багато різно а ні тної цікавої духовно-повчальної літератури як для

J і тей , так і для дорослих , періодику, образи, ікони, іншу р елі гійну атрибутику: вервички , хрестики , медалики, а акож по-справжньому смачний і поживний, а разом з и м благословенний монастирський мід і чай і багато ших речей , корисних для християнського життя. Наша адреса: м. Львів, вул. Б.Хмельницького,

За додатковою інформацією можна звертатися за тел. (098)253-21-90 (брат Боніфатій, ЧСВВ)

Весільний салон «Анастасія» в самому серці Львова

це ун1кальне м1сце,

де ви зможете знайти саме те,

що вам до душі у найкращий день вашого життя.

Ми чекаємо на вас у самому центр~

Львова,

де в затишній атмосфері, кожна наречена може

знайти саме те, що вона шукає,

що зробить ії

Тел.:

(067) 67-23-777

Адреса: м. Львів, вул. Михш~ьчука, З (вхід з просп. Свободи,

35)

незр1внянною.

Ви зауважите, що однією з наших переваг, попри

відомих виробників суконь,

є доступна ціна. Також ми

запропонуємо Вам великий асортимент аксесуар1в.

Завжди раді Вас бачити!

Сум~і від 3)00rр1т. 10 ~500 t>H