Місіонар 04 2006

Page 1

квітень

2006

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС


ІВАН ПАВЛО 11 РІЧНИЦЯ ВІДХОДУ


СЛОВО РЕДАКТОРА

ЗМІСТ

Ієромонах Корнилій .ЯРЕМАК, ЧСВВ, головний редактор

Слово редактора ........................... 3 Наміри Апостольства молитви на квітень .......................................... 5 Наміри Апостольства молитви на травень ....................................... 7 о. Діонисій 3АВЕДЮК, ЧСВВ

ДВА ЗАВІТИ: СТАРИЙ І НОВИЙ ........ 8 о. Сергій КРУТОВСЬКИЙ, ЧСВВ Діяльність Церкви є виразом любові .. 12 Наталія ЛЕХ

Іван Павло

11. Річниця відходу.......... 14

Наталія ЛЕХ

Іван Павло

11. Рік опісля ..................... 17

о.Йосафат РОМАНИК, ЧСВВ «Я житrя своє кладу за друзів моїх» ... 19 Ми часто над1ємось на те , що в ре-

о. Іван КОЛОДІЙ Один за одним! Всесвітня організація Живої Вервиці ..................................... 23

зультаті нашої праці й зусиль осягнемо якийсь вищий ступінь щасливості. Але

.

.

життя пропкає, досягнуп результати

о. Корнилій .ЯРЕМАК, ЧСВВ

задовільняють ненадовго , а наші надії

Актуальне інтерв'ю ........................... 25

вже спрямовані на нові досягнення. Тим часом життя, яке так хочемо облагород­

3

життя церкви ............................................ 28

о. Ігнатій Теофор .ЯНТУХ, ЧСВВ

VIII.

Мій приятель

-

мій ворог ......... 32

нити й упорядкувати, проминає, і немає сили повернути собі втрачений час. Можливо, багато хто сподівався на інший результат виборів в Україні , сьогодні або розчарований, або ж очікує швидких

Володимира ВИШЕНСЬКА

В річницю смерті Івана Павла

11 ........ 34

результатів. Дарма. Життя минає. Це так яскраво

Роман ЛІСОВИЧ

Світлій пам'яті Івана Павла

11............ 34

засвідчує

Христос

своєю

смертю: несправедливо ув'язнений, за­ суджений , зневажений , розп'ятий ...

Отож оцінімо життя по-новому. Сьогодні світ оцінює людину відповідно до її до­ сягнень в політиці, економіці, культурі. Ми

квітень

2006

місіонар

3


СЛОВО РЕДАКТОРА

тих, хто переважає

дозволяють бачити сонце, милуватися

інших. Звичайні люди захоплюються

природою чи промовити добре слово до

шукаємо

1 шануємо

життям юірою>, нама-гаючись бодай у

свого ближнього. Най-більшим же

чомусь до них упо-дібнитись, або ,

заохоченням повернутися обличчя м до

принаймні, плекаючи «тиху і постійну»

нашого сьогодення, до звичайних хвилин

заздрість. Такі погляди на світ, на життя ,

сшлкування

на жаль, відсувають на другий план, або

про Христове Воскресіння, адже його

й зовсім заперечують життя і можливість

найбільшим здобутком було не <<Щось »

.

.

.

1радосп спонукає нас правда

осягнути щастя мільйонам звичайних

у житті , а саме життя! Смерть , яка,

людей, які не спроможуться до великих

здавалось би, перекреслить всі людські

здобутків. Церква пропонує оцінювати

плани, Христовою смертю і воскрес інням

життя зовс1м за шшими принципами: не

подолана, знищена, вона немає більше

його якість, стандарт, а його святість.

влади і тому немає більше страху з а

Адже, будь-які здобутки, осягнення

наше майбутнє. Роздумуючи про страсті

стаються не завдяки особистим якостям,

й Воскресіння Господа нашого Ісу са

адже все, що людина має,

Христа, пам'ятаймо, що наше щастя

отримала в

дарі від Господа Бога. Кожний отримав

поляга є не в тому,

відпо-відно до відвічного Божого плану,

житт1 , а в тому, що ми живемо

в якому немає жодної людини, яка була

в Бозі радіти.

б

забута

чи

відкинена.

Це

.

що

ми

осягнули

в

.

1 можем о

життя

Редакція часопису сердечно вітає всіх

дароване нам Богом, щоб ми у ньому

читачів зі святом Христового Воскре­

були щасливі, чинили добро, та й самі

сіння і бажає всім воскресіння духа до

зазнавали його. А доброго у житті

нового життя у Бозі.

чимало:

звичайних

радостей,

яю

Зас н о ваний у За снов н ики

-

р оці

1897

Отці Вас и л іяни

Реєстр а ційн е свідо цтв о КВ №

від

5 133

Передплатний індекс

18.05.2005

р.

23959

-

Ад реса редакції:

м . Л ьві в,

Головний редактор о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Редакційна колегія:

о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ,

ЧСВВ

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Віра АРІВ Літературна редакція

Ол ена КОБИЛЕЦЬКА Дизайн та комп'ютерна верстка: Володим ир ЩУРКО, Микола ЯЦКІВ

790 19,

вул. Б. Хмельни ць кого,

36,

Святоонуфріївс ь ки й м онастир Отці в Вас и л іян

тел./факс

72-46-94 e-m ail: mi sionar@lv iv. fa rl ep.n et

П ідписано до друку 24.03.2006 Формат 70х І ОО 1116· Друк офсетн и й . Папір друк. № І. Ум ов. друк. арк.

5,2.

Умов. фарбо-відб.

5,7.

О&~.-в•ш. арк.

5,0.

Зам.1

ЦІНА ДОГОВІРНА В ідд р уко в ано з г отових діапозитивів у Жовк івській друкарRі вида в ни цтв а Отці в Василія н «Міс і он е р». Жовк в а, в ул. Василія н ська,

80300,

Львівської об-1., м.

8.

Передруки і переклади дозволені за поданням

джерела. Редакція зберігає за собою пра в о виправляти мову і скорочувати надіслані матеріали. ©Журнал "Мс:іанар'. 2006

4

квіт е нь

2006

.~ісіонар


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О,

Божественне

Серце

Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно

віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії,

жертвую Тобі

через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки

й витривалість у терпіннях нинішнього дня у винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.

Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Рим­ ського, за святу Церкву, за

навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогодJІішній день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії,

спомагайте

святу

Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покрови­ телю і Заступнику приятелів

Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире,

Ось Серце, що так дуже полюбило нас ...

св. Йосафате, Заступники України, моліть Бога за нас!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА КВІТЕНЬ (Поблагословені Святішим Отцем)

ЗАГАЛЬІШЙ: Щоб всі народи вшановували особисті, суспільні і політичні права жінки.

Покликання жінки в суспільстві

-

унікальне, бо саме вона є носієм і гарантом

зародження нового життя і тим самим втіленням відвічного Божого плану, згідно з яким життя народжується з любові і прередається з любові. Ісус Христос любив свою Матір, яка згодою на зачаття у своєму лоні Божого Сина, відкрила людству

квітень

2006

.місіонар

5


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

вступ до неба; за Христом ходили жінки, які слухали Його науку та допомагали йому своєю працею і пожертвами; жінки були тими, хто Христа супроводжували на Хресну жертву, і тими, хто першими сповістили про Христове Воскресіння. Однак,

у багатьох суспільствах роль жінки недооцінюють і трактують її як певний вид слухняної робітниці або й взагалі, рабині. Також відбувається так, що в багатьох

країнах жінки не мають права голосу, чи, наприклад, здобувати наукові ступені. В

Україні ж жінку часто трактують як дешеву робочу силу, тому жінок так часто можна побачити в ролі штукатурів, листонош чи ремонтників трамвайних колій. Сьогодні наша молитва за те, щоб у світі жінка зайняла своє притаманне їй місце -

не замінила чоловіка, а, залишаючись жінкою і матір'ю, отримала рівні з чоловіком політичні й суспільні права, втішаючись повагою своєї особистості й тотожності.

МІСІЙНИЙ: Щоб Церква у Китаї безтурботно і з цілковитою свободою могла виконувати своє завдання євангелізації.

Свята Католицька Церква

-

єдине тіло у цілому світі, і тому кожного католика

болить, якщо якась частина цього вселенського тіла страждає. Церква у Китаї має довгу і важку історію, однак найважчих випробовувань вона зазнала з часу, коли в

цій країні перемогла соціалістична революція, і до влади прийшли комуністи. В багатьох випадках переслідування китайських католиків були подібними до тих, що їх зазнала наша Церква з боку більшовицької комуністичної влади . Однак були й відмінності. Для того, щоб підпорядкувати католиків своїй владі та відірвати їх від єдності з Апостольським престолом, влада організувала т.зв. <<Національну Като­ лицьку Церкву»; стараючись примусити вірних перейти у цю новостворену структуру. Хоча сьогодні влада Китаю перед світом демонструє свою відкритість та демократичність, насправді

в країні, діє стара державна система, яка не терпить

тих, які будь-яким чином пов'язані із закордоном. Саме тому католики, що мають центр своєї Церкви в Римі, й сьогодні зазнають утисків, а сама Церква в Китаї різноманітних обмежень у своїй діяльності. Молімося, щоб Господь Бог дарував

цій Церкві повну можливість вільно свідчити св. Євангеліє для такого чисельного народу.

МІСЦЕВИЙ: Щоб християни і всі мешканці України, збагнувши Таїнство терпіння Сина Божого, сміливо несли власний хрест, проявляючи любов до інших через особисті терпіння.

В Україні сьогодні встановився такий стан, який можна, між іншим, описати двома

ознаками: бажання вигідного життя та небажання терпіти. В сучасному суспільстві будь-яке терпіння відкидається і навіть немає натяків на те, щоб збагнути його

сенс і мету. Вдивляючись в образ Христа Господа і святкуючи Його Воскресіння, бачимо, що Його слави не було б без терпіння і смерті. Що насправді подарував нам Христос своїми терпіннями? Через них Господь показав свою любов до нас!

6

квітень

2006

.lfticioнap


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

Легко любити тоді, коли все гаразд, але ж правдива любов є тоді, коли може перетерпіти негаразди! Христос полюбив нас до смерті. Тому через терпеливість один до одного ми, насправді, виявляємо любов

-

це найбільший знак любові.

Молімось, щоб якомога більше людей збагнули цю правду і, через особисті терпіння й терпеливість, виявляли свою любов до інших, згідно із заповітом Христовим.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА КВІТЕНЬ СВ. МАТРОНА СОЛУНСЬКА

(9

КВІТНЯ)

Св. Матрона жила у П ст. і була невільницею єврей-ки Павтилі . Жінка часто намовляла побожну християнку Матрону відректи-ся святої віри, але дівчина була непохитною. Коли одного дня Матрона по-вернулася з церкви, Павтиля сильно побила дівчину, потім зв' язала і кинула її до темної пивниці. Але наступного дня вона застала Матрону розв'язаною: шнури самі з неї поспадали . Так відбувалося протягом трьох

наступних днів. Тоді Павтиля звеліла побити дівчину аж до смерті, а потім викинути тіло на вулицю. Солунський єпископ Олександр збудував в честь св. Матрони церкву.

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ТРАВЕНЬ Загальний: Щоб численні дари, які Святий Дух розподіляє в Церкві, сприяли зросту миру

.

.

1 справедливосп

в сюп.

Місійний: Щоб у місійних країнах державні мужі ініціюва-ли і обороняли відповідними законами людське життя від його зачаття аж до природної смерп.

Місцевий: Щоб християни України у світлі Воскресіння Господнього глибше

збагнули Таїнство

Пресвятої Євхаристії та з оновленим духом брали

участь в недільних і святкових Богослужіннях.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ТРАВЕНЬ СВ. СТЕПАН ВОЛИНСЬКИЙ

(10

квітень

2006

місіонар

ТРАВНЯ)

7


СВЯТЕ ПИСЬМО

о. Діонисій Заведюк, ЧСВВ Крехів

ДВА ЗАВІТИ: СТАРИЙ І НОВИЙ За часом і середовищем повстання

янським

розумшням,

у

цих

творах

усі книги Біблії можна поділити на дві

містяться пророцтва і передбачення, які

групи,

здійснилися в особі і діяльності Ісуса

і такий поділ

загально­

-

прийнятий. До першої групи належать ті

книги,

які

виникли

в

ізраїльського народу перед тим, як виникло

християнство,

до

другої

належать твори, написані учнями і послі­

довниками Ісуса Христа. Традиційно першу групу називаємо Святим Письмом

Старого Завіту, а другу -

Нового Завіту.

Причина розмежування Перша християнська спільнота

-

Божого Сина, який став людиною і

віддав своє життя за гріхи цілого світу. Ця громада складалася на початку з до

яких

поступово,

із

розповсюдженням Євангелія, приєдну­ валися представники інших народів.

Перші учні Ісуса Христа дуже шанували книги, в. яких збереглося свідчення про

об'явлення Бога ізраїльському народові. Таке ставлення вони прийняли від свого

Вчителя.

Сам

Переконання про велику цінність об'явлення, яке приніс і проголосив Ісус

Христос, про велику вагу Його слів і . . . . .

вчинюв у поршняню нають 1з записами

священної традиції єврейського народу, спонукало декого з перших християн до

того, щоб і собі записати ретельно зібрані відомості про все, що торкалося особи

громада віруючих в Ісуса Христа як

євреїв,

Христа.

середовищі

Христос

постійно

звертався до подій священної історії та

їхнього Вчителя. Як це часто в історії буває, списання традиції відбулося тоді, коли зацікавлення подіями з життя Ісуса Христа

щораз

зростало,

а

живих

очевидців ставало дедалі менше. Але важливою була не лише історія Вчителя з Назарету, а також листи, повчання

апостолів, перших учнів Ісуса Христа, з огляду на їхній зміст і глибину думки, не могли залишитися поза увагою сшльноти

перших

християн.

Так

поступово

сформувався новий збір книг, який для християн був ще важливішим, за перший

-

той, що визнали юдеї.

на записані у єврейській Біблії слова

Обидві збірки книг формувалися

Божого об'явлення. Христос часто

незалежно одна від одної. Християни не

надавав їм нового, глибшого значення.

мали

наміру

переробляти

те,

що

Тому християни прийняли як без­

прийняли з юдаїзму, тобто вносити зміни

заперечну

про

у текст книг єврейської Біблії, тим більше

цих

їх перередаговувати. Навпаки, згідність

книг Тори

науки Ісуса Христа з тим, що було серцем

1стину

переконання

божественний характер

1натхнення

книг. Належали до них

5

(Закону Мойсея), книги пророків та інші

біблійної традиції юдаїзму, служило для

писання. Більше того, згідно з христи-

християн за найвище підтвердження

8

квітень

2006

місіонар


СВЯТЕ ПИСЬМО

українській мові найчастіше вживається. Натомість, що стосується біблійних книг старослов'янське слово «завіт» було перекладом

грецького

слова,

яке

означало не тільки спадок, але і союз, угоду. І в такому значенні треба розуміти «завіт» Бога з людьми. Маємо надію, що невдовзі вдасться обговорити цю тему детальніше, а тут лише обмежимося цим коротким

поясненням,

чому

в

статп

вибрано цей термін. Згідно християнського свпогляду,

існують в історії світу дві виразні епохи,

.

яю розмежовує

.

под1я

.

приходу на свп

Божого Сина. Таке світосприйняття не лише

не

суперечить

поняттям

єврейського біблійного об'явлення, а навіть є його продовженням. От тільки правильності їхньої віри і за аргумент при

не всі євреї стали його прихильниками.

євангелізації тих, що щойно приймали

Більшість з них очікувало здійснення

християнське вчення. Тому святі книги

Божих обітниць, але далеко не всі

юдаїзму християни прийняли майже без

погодилися, що здійснення цих обітниць

змін,

уже відбулося з приходом Ісуса Христа.

щоправда

вже

у

грецькому

олександрійському перекладі, а отже з

додатком тих книг, які не збереглися

Новий Завіт

єврейською або ж були таки грецькою

Ідея про прихід Божого Царства, яке

написані, як Книга Мудрості та ін. Твори

започаткує таємничий Син Чоловічий з

християнських авторш утворили окрему

доручення

збірку, яку складають: чотири Євангелія,

пророцтвом Даниїла (7, 13-14), збуджувала

книга Діянь апостолів,

послання

думки не одного покоління жителів Юдеї.

апостолів та пророча книга Одкровення.

Крім того, жевріли живі сподівання, що

21

самого

Бога,

згідно

з

будуть здійснені й усі інші обітниці, які

Два Завіти

Господь Бог проголосив через пророків,

Старослов'янське слово «завіт» має

зокрема ось ця, яку сповістив пророк

свій відповідник в українській мові, слово

Єремія: «Ось прийдуть дні,

«заповіт», але для означення збірки

Господнє,

святих книг багато авторів поки що

та з домом Юди новий завіт. Не такий

воліють вживати це перше. Чому? Бо

завіт, який Я заключив з їхніми батьками,

слово юаповп» означає акт передання

коли взяв був їх за руку, щоб вивести з

спадку і в такому значенні в сучасній

Єгипетського краю . Завіт той

квітень

2006

місіонар

-

слово

-

і Я сотворю з домом Ізраїля

-

Мій

9


СВЯТЕ ПИСЬМО

завіт!

вони його зламали, хоч Я був

-

їхнім Владикою,

-

слово Господнє. Ні,

ось який завіт Я створю з домом Ізраїля після тих днів,

-

слово Господнє.

-

Вкладу закон Мій у їхнє нутро і напишу

гріхів усіх людеи, жертвоприношення, яке започатковує

епоху

нового

зав1ту,

провіщеного пророком Єремією. Так, між іншим, розуміє зміст цієї жертви великий проповідник Христового Євангелія

його у них на серці. Я буду їхнім Богом,

апостол Павло, який, як каже, прийняв

вони ж

-

таке розуміння від самого Господа (що

їхню

провину,

Моїм народом ... Я бо прощу гріха

не

не виключає, а, навпаки, передбачає

31,31-34).

посередництво тих апостолів, які були на

їхнього

згадуватиму більше» (Єр

Згадка про героїчне минуле народу: вихід

Тайній Вечері): <<Я бо, що прийняв від

з Єгипту, власна держава і прихильність

Господа, те й передав вам: Господь Ісус

доброго Бога,

тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і,

-

оживали в пам'яті

народу, стаючи новою надією. Адже таке

віддавши подяку, розламав і сказав: "Це

часте

«слово

Моє тіло, воно за вас дається. Це робіть

не що інше, як

на Мій спомин". Так само й чашу по

повторення

виразу

Господнє» у пророцтві

-

запевнення, що пророк говорить не вщ

вечері, кажучи: "Ця чаша -

себе; а переказує слова Божі.

у Моїй крові . Робіть це кожний раз, коли

І ось Ісус Христос у переддень своїх

страждань бере під час вечері хліб,

.

.

ламає у симвошчному жесп, дає учням,

вказуючи, що це -

Його тіло, а потім

бере чашу, дає їм пити і каже до них: «Це моя кров Нового Завіту, що проливається за багатьох» (так у Мр

14,24).

Не

Новий Завіт

будете пити, на Мій спомин". Бо кожного разу, як їсте Хліб цей і п'єте цю Чашу,

звіщаєте смерть Господню, аж доки Він не прийде»

(1

Кор

Безперечно,

11,23-26). час

від звершення

Христової жертви на Голготі та Його воскресіння до друтого Його приходу є

випадково апостоли, поучені Христом,

позначений літургійним нагадуванням

розпізнали у Його смерті на хресті

діла відкуплення, яке Він довершив, і є

жертвоприношення за

часом тривання нового

спокутування

(пор. Євр

.

.

1 в1чного

.

завпу

12,24; 13,20), часом примирення 8,12; Єр 31,34).

людей з Богом (Євр Перший Завіт

Оскільки новий завіт став реальністю з приходом Ісуса Христа, відношення нової дійсності до попередньої та нового Божого народу, об'єднаного вузлами віри в Христа Спасителя та Пресвяту Тройцю, до єврейського народ~ поєднаного

зв'язками віри в єдиного Бога, мало

знайти свій вираз і в термінах мови. Був

зроблений висновок : «Коли (Господь)

10

квітень

2006

місіонар


СВЯТЕ ПИСЬМО

каже «новий», то об' являє перший старим. А що передавнене й застаріле

-

те близько заникнення» (Євр

8,13).

Стверджуючи, що Бог зробив апостолів «Здібними слугами Нового Завіту, не з букви, але з духу, бо буква убиває, дух

же оживлює», апостол Павло уболіває, що для багатьох його земляків, «коли читається Старий Завіт», він залишається

.

.

.

незрозумшим, а стає зрозумшим тшьки

у світлі віри в Ісуса Христа Тут «старий завіт»

14).

Торб, закон Мойсея

(2

(2

Кор

3,6-

це передусім

-

Кор

3,14-15).

З цих висловів апостольських послань можемо зробити висновок, що вже у

другій половині І ст. по Хр. термін «старий» що стосується першого завіту, тобто до завіту Бога з ізраїльським народом , заключеного на горі Синай при

посередництві

Мойсея,

був

загальновживаним. Не останнє місце в цьому

мало

заключеного

протиставлення

на

Синаї,

до

зав1ту,

завіту,

установленого при посередництві Ісуса Христа, в категоріях: Агар

Єрусалим

теперішній

вишній

-

Єрусалим, син рабині за тілом вільної за обітницею, неволя (Гал

Сара,

-

-

-

син

свобода

4,21-31).

Виходячи з того, що в останні

десятиліття, зокрема після Другого Ватиканського собору, який висловив своє

ставлення до

нехристиянських

релігій, зокрема до юдаїзму та ісламу, в декреті «У наш час»

(«Nostra aetate»),

є

намаганням шукати більш милозвучних термінів, які б не вражали почуття нехристиян , дехто пропонує повернутися

до визначення «перший завіт». Це цілком можливо, але треба сказати, що цей

.

термш

.

1 до

.

.

того вживався у лператур1

на переміну з терміном «старий завіт». Також є спроби пошуку нових, кращих термінів для вираження союзу Бога з

Незважаючи на ці порівняння, пошана

людиною ,

.

зам1сть

одностороннього

.

до книг Святого Письма Старого Завіту

«завп »

залишалася

у більшості

наштовхується на прикру дійсність, що

християн, до тої міри, що усяке змагання

більшість з цих значень мають якесь

глибокою

чи

«запов1т»,

але

тут

усе

до вершин духовності, кожна релігійна

негативне навантаження. Так, «союз» ще

віднова в рамках християнства незмінно

досі асоціюється з СРСР, французький

супроводжувалася

відповідник «альянс» чи латинський

поверненням

до

Старого Завіту як джерела духовності та

«пакт»

пізнання Бога, невіддільного від Євангелій

терміни юв ' язою>, «угода» мають надто

та інших творів Нового Завіту.

широке значення .

квітень

2006

місіонар

взагаш

звучать

негативно,

11

а


ПАПА НАВЧАЄ

о. Сергій Крутовський, ЧСВВ

ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕРКВИ Є ВИРАЗОМ ЛЮБОВІ

2006 р. Святіший Отець Венедикт XVI опублікував свою першу

Церква, як інституція, усвідомила це своє

енцикліку під назвою «Бог є любов». У

відповідні структури для ефективнішого

попередньому чисш нашого часопису ми

служіння

розпочали ознайомлювати наших читачів

Апостольські Діяння розповідають про

зі змістом цього важливого документу.

установлення дияконської служби для

Енцикліка складається з двох частин,

допомоги вбогим.

25

січня

першу

з

яких

можемо

назвати

«теоретичною», а другу- «практичною».

важливе

завдання

1

вщразу

створила

потребуючим.

Практичне

надання

Вже

допомоги

потребуючим, хоча й проявляється, як

Перша частина, зміст якої ми коротко

правило, в матеріальній формі, проте

передали

одночасно є діяльністю духовною,

у

попередньому

чисш

.

.

«Місіонаря», має назву «Єдність любові

оскшьки

у сотворенні та історії спасіння». У ній

пізнають Добру Новину. Вся діяльність

подані

Церкви є виразом любові, бажання добра

філософсько-богословські

через

дша милосердя

роздуми про любов у її різноманітних

людині,

вимірах .

проповідування Слова і звершування

Друга

частина

11

євангелізації

люди

через

«Практикування любові Церкви як

Святих

«Спільноти любові»

присвячена

підтримку в різних вимірах людського

конкретному втшенню в життя запоюДІ

життя та діяльності. Ці конкретні прояви

любові.

любові до ближнього є найкращим

-

Таїнств,

а

також

через

її

У цій другій, практичній частині

способом переконати людину в тому, що

енцикліки Папа подає свої роздуми про

той, хто проповідує Добру Новину,

любов до ближнього, яка закорінена в

справді живе нею.

любові до Бога. Любов Бога до людства

-

це основа християнської віри, яка

Тому добродійність з часом стала одним

з

найістотніших

елементів

виявляється назовні в доброчинній

служіння Церкви. Природа Церкви

діяльності Церкви. Будучи обов'язком

виражається в її потрійному завданні:

кожного віруючого зокрема, любов до

проповідь Євангелія

ближнього також є обов'язком церковної

здійснення таїнств

(kerygma-martyria), (leiturgia) і служіння (diakonia). Ці обов'язки не

спільноти як інституції, яка за приклад

любові

для своєї доброчинної діяльності повинна

можуть бути відокремлені один від

брати любов, яку мають між собою

одного .

Особи Триєдиного Бога. Ця частина

Папа в своїй першій енцикліці відкидає

енцикшки присвячена христ:иянському

марксистську критику християнського

милосердю.

Від самого початку своєї історії

12

милосердя, яка розглядає добродійність, як свого роду спосіб <<Тримати бідних в

квітень

2006

місіонар


ПАПА НАВЧАЄ

покорі».

За

ц~єю

теор1єю,

бідні

яке бачить» і поспішає на допомогу як в

а

справах духовних, так і в наданні

мовляв,

матеріальної допомоги потребуючим. У

зробити так, щоб не було бідності взагалі,

своїй діяльності, як через проповідь

потребують

не

справедливості;

милосердя,

потрібно ,

а не допомагати бідним, виявляючи

Євангелія

таким чином згоду на існування такого

через

стану речей.

буючим, Церква повинна вести до

Церква позитивно ставиться до ідеї соціальної

справедливості,

проте

здійснення таїнств, так і

-

.

.

-

диякоюю

служшня

потре-

зустрічі з Живим Христом. Кажучи

про

необхідність

милосердя,

завжди,

доброчинна діяльність не може бути

і

їм

завжди

необхідно

допомагати за прикладом Христа.

Папа

дш

усвідомлює, що бідні і потребуючі будуть

підкреслює,

що

знаряддям для навернення потребуючих

Чинячи діла милосердя, Церква бере участь у перетворенні світу. Милосердя

є проявом любові Бога з боку Церкви.

на

свою

ВІру,

не

повинна

носити

характеру прозештизму.

Папа

також

наводить

приклади

Учительський Уряд Церкви на протязі

багатьох святих і Марії, які присвятили

вже більш ніж століття підкреслює

себе служінню милосердя і повинні

важливість

надихати нас на цю благородну справу.

соціальних

проблем,

необхідність адекватних відповідей на виклики

часу,

заохочує

розвивати

Таким

чином,

Венедикта

XVI

перша

енцикліка

«Бог є Любов» саме

соціальне вчення, пропонуючи світові

милосердну любов ставить у центр

якісні шляхи вирішення проблем, що

життя сучасної Церкви. Базована на

виникають.

Євангелії і глибоко по-богословськи

Творення справедливого суспільного ладу

-

це найперше завдання світської

аргументована, енцикшка закликає до впорядкування

вживання

.

.

1 розумшня

влади. Церква не хоче брати на себе

слова <<Любов», вона точно описує любов

функції держави, вона прагне формувати

як особливий, вищий тип відносин між

совість суспільства, тому й звертає

людьми, який веде до Божественної

увагу

любові «агапе» і служіння ближньому.

на

необхідність

соціальної

справедливості, а також допомагає в її

В окружному посланні Папа показав

себе не тільки як блискучий богослов,

досягненю.

Чинячи діла милосердя, Церква не

але і як дбайливий пастир. Католицька

повинна втратити своєї ідентичності, не

Церква

повинна

на

розвитку отримала новий богословсько­

соціальний інститут. Навпаки, діла

пастирський документ, який визначає

милосердя повиню стати допомогою в

основні напрямки її діяльності, що

здійсненні її духовної місії спасіння

грунтується на найважливішій Божій

людини. Реалізовувала в ній христи­

заповщ1

янська програма -

ближнього.

перетворитися

тшьки

це програма доброго

на

-

сучасному

етапі

свого

заповіді любові Бога і

Самарянина, програма Ісуса, це «серце,

квітень

2006

місіонар

13


ІВАН ПАВЛО П ТА УКРАЇНА. РІК ОПІСЛЯ Наталія Лех м. Зол очів, Львівська обл.

ІВАН ПАВЛО

11.

РІЧНИЦЯ ВІДХОДУ

Він прийшов, щоб своїм життям

любов вела туди, де він був найбільше

прославити Бога і навчити людину.

потрібен. Так він став першим папою,

Народжений у Вадовіцах у

році ,

який відвідав в'язницю і побував у

Кароль Войтила став 264-м Папою

лепрозорії, де обняв хворих на проказу,

Римським, який увійшов в історію

як братів.

1920

Церкви як Папа Великий .

Його прихід, як папи-слов'янина був неочікуваним . У

1947

році під час

Його життя було скромним, але подиву гідним. З Кракова у Ватикан з папою

поїхали лише книги і черевики. Він ніколи

особистої зустрічі о. Піо сказав Каролю

не мав банківського рахунку, ні разу не

Войтилі , що він стане Папою Римським ,

виписав чека і нікоJ1и не мав власних

а також про те, що він бачить кров на

заощаджень. Та й навіщо це йому було,

його понтифікаті.

16

жовтня

1978

адже він мав свою паству, яка була для року Кароль Войтила

вперше вразив світ, ставши першим папою-слов'янином ,

чим порушив

нього найдорожчим скарбом у житті, за яку щодня ревно молився Богові. Іван Павло П

-

папа, з яким асо­

традицію пап італійського походження ,

ціюється слово «вперше » . Одним із

які довший час очолювали Ватиканську

найважливіших його досягнень було те ,

столицю . Він обрав собі ім ' я свого

що він вперше в історії попросив

попередника, змінивШJ1 лише порядковий

вибачення за поми л ки своїх попе­

номер

Іван Павло П. На цьому не

редників і всієї Католицької Церкви : за

перестав вражати світ. Після першого

індул ьгенції; у є вреїв , мусульман,

-

папського богослужіння Іван Павло П, порушивши правила протоколу, підійшов

до людей, благословив вірних і пригорнув до себе дітей. Під час першої промови

він звернувся «Дорогі брати і сестри!». Цим зверненням він визнав рівність жінок у Католицькій Церкві, що його попе­

редники певним чином ігнорували. Папа часто виходив до народу, після зустрічі з

яким

повертався

до

апартаментів

Ватикану з обірваними rудзиками й обтріпаною сутаною, бо йшов до народу

з відкритими обіймами, серцем і душею.

Його серце було таким великим, що змогло полюбити весь світ, а безмежна

14

квітень

2006

місіонар


ІВАН ПАВЛО П ТА УКРАЇНА. РІК ОПІСЛЯ

православних

за те,

що

католицью

ня того, що Папа мав українські корені,

лідери не змогли зупинити їхнього

але вони повинні пишатися тим, що він

переслідування з католицького боку. У

любив їх і молився за них. Папа Римський

1986 році як понтифік відвідав синагогу,

знав українську історію, літературу,

що значно пом'якшило відносини між

традиції, мову, що продемонстрував це

католиками та юдеями . В

2001

році Папа

Римський вперше зайшов до мечеті під

під час свого візиту до України в червні року. Знання української мови

2001

час візиту в Сирію. Іван Павло П став

показав і на зустрічі з українською деле­

першим папою-спортсменом, першим

гацією у Ватикані ще в

папою, що ввійде в історію кіно, першим

видці констатують той факт, що Папа

папою, який побував на рок-концерті (у

заговорив до них українською, але ніби з

1997 в Бельгіі). У 1981 році здійснилося передбачення

лемювським д1алектом.

о . Піо щодо крові на понтифікаті: турок

візитом вивчав історію, культуру, традиції,

Алі Агджа здійснив замах на Святішого.

літературу, мову тієї країни, куди здій­

.

1991

році. Оче­

.

Папа Іван Павло П перед кожним

Після операції Іван Павло П заявив, що

снював своє паломництво. Він ніс Бога

прощає своєму кривднику

до людей їхньою мовою, щоб показати

1 молиться

за

особливу вартість кожного народу в

нього .

Іван Павло П відіграв не останню роль

Царстві Божому.

у поваленні СРСР. Першим кроком на

Папа Римський Іван Павло П ввійшов

шляху до цього став його візит на

в історію як папа, який подорожував. За

батьківщину, що спричинив підняття

життя він зробив

руху «Солідарність». Тоді Польща від­

світу. А що привозив Папа з собою? Крім

чула підтримку Ватикану, а СРСР

Бога, якого завжди доносив людям, крім

виразно побачив у ньому загрозу. Іван

свого батьківського повчального слова,

Павло П відкидав насильство, його

крім щирої молитви і любові, Папа

основною зброєю було слово і любов,

привозив із собою дощ. У

104 поїздки у різні країни

1995

році

безмежна любов до всіх і кожного.

відвідав Папуа- Нову Гвінею , яка три

Зустріч Івана Павла П та М. Горбачова

місяці потерпала від засухи. У день

двох знакових постатей , в жилах яких

приїзду Святішого Отця випав дощ. Міс­

-

спричинилася

цеві жителі охрестили його «людиною,

до падіння найбільшої «Бастилії» всіх

яка приносить дощ» . Цей титул Папа

тече українська кров

часів і народів -

-

комуністичної імперії.

підтвердив того ж року, коли поїхав у

Чи справді в жилах Понтифіка текла

Бельгію, де під час богослужіння випала

українська кров?

це одне із питань,

сильна злива. Чи згадаймо зустріч з

яке найбільше цікавило українців. В

молоддю на Сихові під час офіційного

-

одному з інтерв'ю журналісти запитали

візиту в Україну в

Івана Павла П про це. Папа відповів:

перестав падати на кілька хвилин, і то

<<Якщо кажете, що є, ну то Є». Українці

лише після того, як Папа заспівав поль­

не мають права вимагати шдтверджен -

ською пісеньку «Не лий дощику». Тому

квітень

2006

місіонар

2001

році

-

дощ

15


ІВАН ПАВЛО П ТА УКРАЇНА . РІК ОПІСЛЯ

Ватикан завжди попереджав і закликав

землі. Це те, що відрізняло його від усіх

вірних, щоб вони брали дощовики на

ДІЯЧІВ свпу І давало приклад простому

.

.

.

перехожому цієї планети. Його секрет у

зустрічі з Папою- «людиною дощу». Іван Павло П мав прямий зв' язок з літературою

.

тому, що він був людиною, яка безмежно

писав п'єси, драми і

полюбила Бога, а, через любов до

років після того, як він

став Папою Римським, у Голівуді був

Всевишнього, полюбила і Його творіння. Йому вдавалося знаходити слова, які

знятий фільм за його п'єсою. Святіший

доходили до глибини людського серця, і

був

від цього світ наповнювався миром.

вірші. Через

улюбленцем

журналістів

і

фотографів. Часто давав прес-конфе­

2

квітня

2005

року Іван Павло П

ренції, виступав на радіо і телебаченні,

здійснив свою останню 105-ту подорож

користувався інтернетом. Папа звер­

-

мандрівку на небо . «Світ осиротів» -

нувся до вірних через інтернет і побував

заголовок в одній із газет, чи швидше

віртуально в іншій країні (у 2002-му

вирок для світу? «Такого папи більше не

відправив Службу, яка транслювалася у

буде!»

Москві, тому його можна вважати

Недаремно Іван Павло П отримав

-

заговорив світ в один голос.

першим папою, який побував у Росії). Він

прізвище Папа Великий. Він все життя

відвідав також низку православних країн,

творив великі діла й об'єднував людей,

серед яких Болгарія та Грузія.

свп

Папа переймався усіма проблемами,

.

.

І

.

.

нають шсля

зробити. Адже з

.

смертІ

вдалося це

2 по 8 квітня 2005

року

які турбували людство. Він говорив і

світ жив за принципом «Усі дороги ведуть

писав про проблеми, що торкалися

до Рима». Його похорон став найбіль­

дпьми,

шим похороном в історії папства і

абортів, духовенства, міжконфесійних

двадцять першого століття. І тут він був

проблем. Цікавився і переймався сек­

доступним для людей, які прийшли з ним

подружжя,

родини,

торгшш

тами, рабовласництвом, розпустою. Для

попрощатися, а їх налічували мільйони.

нього кожна людина була образом Божим,

До католицької столиці з'їхалося близько

творінням Божим , овечкою, за яку він

двохсот офіційних осіб, і близько п'яти

відповідав перед Богом.

мільярдів людей спостерігало за похо­

Іван Павло П відкрив для нас Ватикан і

Ватикану

відкрив

нас .

Він

був

роном улюбленого папи за допомогою засобів масовою інформації.

«понтифіком, якому довіра людей надає уюкальну владу охороняє,

-

владу, яка завжди

але юколи не

осуджує, яка

завжди апелює до сумління». (Андре

Світ не залишився без пастиря. Іван Павло

11

і надалі буде з 'являтися там,

де люди його потребуватимуть, бо

Форсар «Світ Івана Павла ІІ» ). Під час

його

однієї зустрічі понтифік сказав: «Вони

настільки

стараються

охоронятиме свою паству з неба.

подобатися

світу,

я

ж

любов

до

свого

великою,

стада що

була

завжди

стараюся подобатися Богові». Він сам охарактеризував свою діяльність на

16

квітень

2006

м ісіонар


ІВАН ПАВЛО П ТА УКРАЇНА. РІК ОПІСЛЯ Наталія Лех м. Золочів, Львівська обл .

ІВАН ПАВЛО

РІК ОПІСЛЯ

11.

2 квітня 2005 року- день, який ввійшов

неба і, водночас, для нас, бо ми здобули

в ~стор1ю людства як день всесв1тнього

великого заступника перед Богом там ,

трауру і скорботи. Вперше в історії цілий

у небі.

.

.

.

світ оплакував людину, ім' я якої Папа

Іван Павло П . З

2

по

8 квітня 2005

року

Україна плакала за ним разом із цілим

світом. Українці ще добре пам ' ятають

.

.

.

.

усі дороги вели до Рима, а точніше до

ТІ

Ватикана. Мільйони людей з 'їздило ся до

Святішого торкалася української землі

столиці

(23-27

Католицької Церкви,

щоб

востаннє побачити найвизначнішу

-

людину двадцять першого стошття

св1тш

~сторичю

червня

пережили

2001

МИТІ,

коли

нога

року). Тому українці

смерть

Папи

так,

ніби

втратили близьку і рідну людину. Прий­

Івана Павла П. Його оплакував увесь

нявши це горе близько до серця, під час

світ, який в один голос промовив: «Такого

поминальної Служби у Ватикані померла

папи більше не буде!». Не залежно від

54-річна українка від сердечного нападу.

.

.

.

.

.

.

в1росповщання, вщ нацюнальносп, вщ

.

.

.

8

квітня, у день похорону Папи Івана

поштичних чи щеолопчних переконань

Павла П, в Україні був оголошений день

людей об ' єднював сум . Нехай не всі

трауру, на всіх державних установах були

визнавали його як намісника Христа на

приспущені прапори з чорними жалоб­

земш, але у кожного в душ~ у ту трапчну

ними стрічками. Вірні йшли хресними

мить щось защеміло. А це тому, що він

походами тими м1сцями, яю вщвщував

.

.

.

.

.

.

.

був не лише Папою Римським , який

Святіший. У багатьох містах України

повернув довір' я до Католицької Церкви,

відбулися панахиди на міських площах,

а був, перш за все , тим, хто підняв

а вірні різних конфесій, разом з Като­

авторитет, людини, як творіння Божого .

лицькою Церквою, молилися за душу

Кожен із нас міг сміливо назвати себе

Батька Вселенської Церкви. Мільйонами

його другом, бо ця Людина вважала

свічок загорілася Україна у той скорбот­

другом усіх і кожного. Тому нам так

ний день, у вияві солідарност1 1співучасті

важко було усвідомити те, що ми більше

у сшльному гор1.

не почуємо його пасхального звернення,

.

.

.

.

.

Папи не стало. Та вірні день у день

вс1ма

ходили до місць, де стоять пам'ятники,

мовами світу, не побачимо його очей,

пам'ятні таблички з нагоди його візиту,

сповнених милосердя і готовності прийти

чи просто у церкви, де молилися за свого

на допомогу усім, хто її потребує. Це

папу і просили його, у свою чергу, моли­

справді надзвичайно велика втрата для

тися за них. Так, у Львові біля пам'ятної

нас. У ті хвилини ми не задумувались

таблички із зображенням Папи Івана

над тим , який це великий здобуток для

Павла П на Катедральному соборі аж

яке

в1н

щор1чно

квітень

2006

виголошував

місіонар

17


ІВАН ПАВЛО П ТА УКРАЇНА. РІК ОПІСЛЯ до останніх теплих днів люди клали живі

нам діяльність і життя Святішого. Вони

квіти, ставили свічки. І сьогодні там

відкривають нові аспекти його життя, і

можна побачити вірних, що моляться за

вони не перестають нас дивувати. Нас

нього і до нього, адже щиро вірять, що

не перестає дивувати те, на що здатна

він святий.

людина, якщо полюбить свого Творця і

Минає рік. Уже цілий рік Україна і світ

робитиме все для Його прослави. А вже

живе без свого Папи Івана Павла П. Але

після відвідин в Україні з' явилися його

пам' ять про нього живе у кожному

пам'ятники, алеї з його іменем, парки та

серці. Досі пам'ятаємо ті болісні пережи­

скверики. Мерії багатьох українських

вання: гіркі сльози за людиною, якої

міст висловили бажання мати вулицю

практично не знали. Ми плакали тому,

названу на честь Івана Павла П.

що кожен з нас відчував любов Святішо­

Папа Великий творив великі діла:

го, згадував його великі діла: прохання

приїжджав туди, де був найбільше

простити йому гріхи, які залишили йому

потрібен; ніс те, що було найнеоб­

у спадок; те, що

1вш вмів прощати своїм

хіднішим; давав надію, де панував

кривдникам. Кілька міліметрів браку­

розбрат; віру, де жила безнадія; любов

вало для того, щоб куля, випущена у

усім, не зважаючи ні на що; закликав до

нього, стала смертельною, а юн шсля

миру тих, хто породжував війни,

операції відмовився подати до суду на

непорозуміння, заворушення. Своєю

свого кривдника, а простив йому і заявив,

основною зброєю-любов'ю і словом,

що молиться за нього Богу. Виходячи з

він завоював, якщо не любов, то

лікарні, Папа говорив: «Одна рука

принаймні симпатії мільйонів.

.

стршяла,

а

.

шша

-

керувала кулею».

Рік минув. Пройде і десять років. Мине

Там, де ми бачили злочин, він вбачав

століття, а світ не забуде свого Папу.

ласку». (Андре Фросар «Світ Івана

Пам'ятатиме його слова і науку, корис­

Павла П»). Умів йти на діалог з іншими

туватиметься його працями, вивчатиме

конфесіями, щоб спільно доносити до

його літературні твори. Людство втра­

людей Правду Бога. Він зумів змінити

тило великий скарб, але породило велику

ставлення людей до Католицької Церкви,

людину, чим може пишатися.

яку

до

нього

асоц1ювали

лише

з

індульгенцією, а в наслідок його діяль­

Пастир, який все життя дбав про своє стадо,

.

шклуватиметься

про

нього

.

i

ності, люди знову повірили у правду і

надалі.

справедлиюсть, яку вона проголошує.

згадкою про приїзд Святішого. Папа лю­

Україна довго

ще житиме

Папа залишив спадок кожному. Зали­

бив Україну, був найкращим другом

шив своє любляче серце, яке доносило

України в історії Ватикану. Тому Україна

нам «Дорогу, Правду і Життя». Залишив

завжди любитиме і пам'ятатиме свого

свою науку, настанови, до яких буде

Папу Івана Павла П.

звертатися не одне покоління.

Після смерті Івана Павла П в Україні з'явилися десятки книг, що висвітлюють

18

квітень

2006

місіонар


життя святих

о. Йосафат Романик, ЧСВВ м. Перемишль, Польща

"Я ЖИТТЯ СВОЄ КЛАДУ ЗА ДРУЗІВ МОЇХ" це

Тому, що опис смерті св. Йосафата,

найбільший святий, якого видав наш

Святий

Йосафат

Кунцевич,

поданий Митрополитом Рутським,

народ і один із найбільших святих

досить обширний, а місця в нас мало,

Вселенської Церкви. Але, на жаль, є

частину

малознаним, призабутим святим, а

словами.

по-людськи ,

обдарована

і

всесторонньо

великий

Святий.

Щоб наблизити нам ту велику постать, починаємо публікувати фрагменти

передаємо

власними

Одразу після призначення св. Йосафат

шкода, бо це є постать, навіть беручи тшьки

зв~ту

Архиєпископом Полоцьким, він дуже

ревно взявся до праці і впродовж двох­ трьох років

повністю

(1618-1621)

відновив занедбану Архиєпархію.

книжки про святого Йосафата, яка

Здавалося, що Йосафат зможе тепер

незабаром вийде друком. До цієї книжки

зайнятися поглибленням релігійно­

увійшли

свідчення

Святого

під

процесів у

1628 і 163 7 роках. Знайдемо в

Єрусалимський Патріарх Теофан, у

тих свідченнях дуже багато цікавого,

Києві потайки, і не маючи на те жодного

мало, або взагалі незнаного, матеріалу

права, висвячує нез'єдинених єпископів

час

учасників

про

беатифікаційних

відносно його життя, чеснот, діяльності. Насампреред передаємо опис його

католицької свідомості народу. На жаль, так не сталось, тому що в

і

призначує

їх

на

1620

місце

році

кожного

уніятського єпископа. Для Полоцької

смерти. Це є фрагмент звіту Митро­

Архиєпархії на місце Йосафата висвячує

полита Рутського про життя і смерть св.

Мелетія Смотрицького. Цей негайно

Йосафата, висланий до Рима після

розпочинає запеклу боротьбу проти

смерті Святого. Вміщуємо фрагмент про

Архиєпископа

смерть перед іншими матеріалами, бо

листами,

ще триває Великий піст, час призадуми

містечок і сіл підбурює проти Йосафата

над страстями і смертю Спасителя.

його вірних. В наслідок того, майже ціла

Останні години життя св. Йосафата в дивний спосіб так подібні до страстей і

Архиєпархія відвертається від Йосафата і йде за Смотрицьким. Йосафатові

смерті Ісуса Христа, що постає вражен­

вдається

ня, ніби це та сама подія, яка відбулася

Витебськ залишається збунтований. До­

.

Йосафата.

яю розсилає до

зберегти

Своїми

.

ВСІХ

.

МІСТ,

Полоцьк,

але

два рази, тільки в різних часах і різних

ходить до того, що виникає змова на його

місцях. Маємо надію, що роздуми над

життя. Йосафат на початку листопада

.

.

.

року їде до Витебська, щоб

тершннями І смертю, а попм прославою,

1623

святого Йосафата допоможуть нам

віднайти свої заблукані овечки, а

глибше пережити Страсті Христові.

листопада доходить до трагедії.

квітень

2006

місіонар

12

19


життя святих

Тут віддаємо голос Митропролитові

Йосифові Рутському.

... До

Нападники, зауваживши, що слуги

стріляють папером, а не кулями, ще

того злочину готувалися Ви­

завзятіше атакували: спочатку вило­

тебщани цілу ніч перед неділею, яка

мали головну браму дому, напали на

тоді

листопада.

слуг Єпископа, які намагалися їх

Єпископ нічого не знав про ті злочинні

стримати, багатьох із них прошили

задуми. І так, раненько, ще перед

кулями 1з рушниць, а кого тяжко пора­

припадала

на

12

сходом сонця, коли побожний і святий

нили мечами і змусили до відступу. Двох

Єрарх вирушив до церкви на Утреню,

з тих, які охороняли брами, було поране­

висилають перед дім Єпископа свого

но кулями, і не було надії на те, щоб вони

священика, щоб згідно домовленості,

вижили .

яку мав з ними, забезпечити численний

А двох із них найважче поранено

збір людей. Цей зневажливо поставився

мечами і киями і вони ще живуть, але

до Єпископа, хоч і неприсутнього, та

надії,

його слуг, які були вдома. Вони довго не

Архидиякона Доротея, лежачого на

реагували на його зухвальство. Деякі з

землі, тричі бито киями: раз у перед­

-

нема щоб довго прожили.

них схопили його і зачинили, але не у

сінку, після вбивства Архиєископа; ці

в'язниці, а тільки в кухні. Негайно

страшю люди, якщо взагал1 гщю вони

збіглись люди. Скрізь били дзвони, як

називатися людьми, доти його били, доки

.

.

.

.

в неприсутност1

не почали думати, що він уже мертвий;

єпископа напав на його резиденцію і

але коли деякі з них побачили, що він

на тривогу;

1 натовп

атакував її, однак домашні єпископа

ще живе, витягли його на подвір'я і

відважно їх стримують. А в церкві

дальше били аж до смерті; але й тоді

Архипастир питає, що за причина такого

деякі цікаві спостерегли в нього ознаки

биття дзвонів і такого неспокою серед

життя і тоді на кладовищі дуже тяжко

людей. Дізнавшись про затримання

його били й залишили щойно тоді, коли

священика,

його

думали, що він уже помер. У тім, що він

відпустити, а сам (бо мав в ту неділю

живе, усі бачать чудо, бо ніхто, хто

служити Архиєрейську Службу Божу) з

бачив його, не сказав би , що він у

церкви, крізь юрбу ворогів, спішить до

природній спосіб зберігає життя

наказав

негайно

-

свого дому; коли переходив, юхто до

другий то Ємануїл Канткаузен, насто­

нього навіть не доторкнувся, однак, коли

ятель дому, грек за національністю, зі

ввійшов до дому, силоміць напали на

знатної константинопільської родини

єпископську резиденцію, але й тоді

Канткаузенів ...

стримали їх єпископські слуги, які були

Ці два, коли вбивці вже наближалися

озброєні рушницями . Однак Єпископ

до келії Єпископа, шукали захисту в

звернувся до них і наказав, щоб не

передсінку, в кінці однак були оточені і

стршяли кулями з рушниць, але папе ­

зазнали тяжких і безчисленних ран.

ровими набоями, а якщо вже кулями, то

Ті страшні знущання над домашніми

щоб цілили понад головами людей.

Архипастиря і їхні крики розбудили його,

20

квітень

2006

місіонар


життя святих

немов з якогось сну, з молитви

,

в якій

поворушив

рукою,

мабуть,

щоб

самітний, у своїй келії, лежачи хрестом

перехреститися; вмить вхопили його

був заглиблений. Негайно виходить із

злочинці, витягли з передсінка на

своєї кімнати до нападників і, щоб

подвір' я, де двома кулями з рушниці

рятувати своїх невинних слуг, самого

пробили

себе виставляє на їхню ненависть.

способами били його киями; і пострілом

Спочатку їх хреста,

благословить знаком

а потім

каже:

«Чому так

голову,

а

потім

різними

із рушниці добили. А був там пес Владики, який гавкаючи і кусаючи,

знущаєтесь над моїми не- r---:,·,~~т:-; ,,....~:;.:с:

заборонив тим святотатцям

виннними слугами? Якщо

ПІДХОДИТИ

маєте щось проти мене, ось

пана; його вони схопили і,

я» . Всі замовкли і перервали

поклавши на тіло, порубали

боротьбу,

час

і, для більшої наруги кров'ю

одного «Отче наш»; жоден

пса збещестили святе тіло.

якби

на

.

ДО

.

пла

свого

з них не зважився говорити,

Опісля виволікли його з

чи

резиденції на вулицю і там

поворушити

рукою.

Вкінці два святотатські

залишивши

вбивці, силою прокладаючи

кинулись на устаткування

собі

дорогу,

знадвору

вдираються до середини

1,

святе

тшо,

єпископського дому, його 1

грабували і спустошували

наки­

спіжарні. З пивниць пови ­

даються на самого тшьки

тягали багато бочок з пит­

владику. Один з них обсма­

ним медом і пивом і повино­

леним на кінці колом ударяє

сили на подвір'я, та, по-

Архиєпископа в чоло, над

сщавши на земш,

оком, так сильно , що цей не

кожну опорожнену бочку

покинувши

шших,

в силі втриматись на ногах, паде

спершу

на

спну,

.

.

, серед

галасливих

пили, а

криюв

а

спускали до р1ки 1з самого

потім зсувається на землю;

вершка гори , на якій стояла

другий довгою сокирою, у

єпископська резиденція . А,

простій мові званою берди­

коли безбожні люди наси­

шем, розбиває святу голову.

Відтак усі, що були близько, за допо­

чували свої пристрасті, тіло святого ~ученика було виставлене на

могою зброї, почали колоти і бити

всякі наруги й зневаги, по ньому, збігшись,

Владику по цілім тілі, а передовсім по

топтали не тільки чоловіки, але й діти,

голові так, що на ній залишився ледве

також жінки -

молоді й старі, виривали

якийсь знак людського обличчя. Але на

волосся з голови і бороди, плювали в

тім не кінець страшної жорстокості: коли,

лице, і, сидячи на святім пш, пили вино,

думаючи, що він не живе, залишили його

яке вони називають горілкою. А наша­

і свою лють звернули на інших. Владика

швшись над святим, поросходились.

квітень

2006

місіонар

21


життя святих

І ось від річки Вірбля наступила чорна

вбили саме Єпископа, зв ' язавши йому

хмара і зупинилась над тілом святого ,

ноги , волокли з насмrшками святе ТІЛО

єпископа, а в середині цієї хмари -

ясний

Мученика, прикрите тільки волосяницею,

промінь. Здивовані побаченим люди

вулицями міста, щоб цілком наге ,

збіглися на те місце, не так, щоб бачити

показати мешканцям . Вкінці з криком:

вбитого єпископа, як той промінь, який

«Тримайся, Владико, тримайся!» , ски­

1врешп зник.

нули тіло святого Мученика з високого і

.

.

ПОВІЛЬНО ПІДНОСИВСЯ вгору

.

.

.

Спорожнивши боч- рr.в•:---­

.

дуже стрrмкого вершка

ки, надбігли п'яниці,

гори, яким ніхто не міг

роздягли

зійти чи вийти, і з якого

.

честипдне

.

ТІЛО аж ДО ВОЛОСЯНИЦІ ,

перед

й побачивши замість

сказано,

сорочки волосяницю ,

бочки. Відтак, зійшовши

не могли поюрити, що

з тієї гори серпентинами

як

було

скидали пусп

на берег ріки Двини ,

вбили Єпископа, дума.....,~--"::'"

ли, що те інший монах, ~=~~~~ вважаючи, що єпископ і і~

одягався в тоненькі

тим,

µ.;;::.:.:~~а'! . •

filj]~----1 однієї із найбільших і ............""'I J

найбільш славних рік цієї держави, поклали ТІЛО в

.

.

шовкові сорочки. При­

човен

вели ув'язнених слуг і

няючися будь-якою гли­

запитували, чи вбитий

биною, завезли на най­

і одягнений у волося­

глибше місце, яке знали,

ницю, це дійсно їх пан.

1, зав1сивши

Слуги відповідали, що

1,

не

задовшь-

волосяницю

наповнену,

як

м1шок

-~~C!lj камшням, на шию муче­

це ніхто інший, а тільки їх пан, і що він ціле

ника,

своє життя одягався у

в'язавши до ніг великий

волосяницю. Не вірили

камінь

а

-

в~дтак

при­

втопили, щоб

одному, кликали іншого і знов іншого,

ніхто не міг витягти тіло мученика .

били палицями, щоб говорив правду, а

Повернувшись до єпископської рези­

коли вони постійно й ОДНОГОЛОСНО

денції, все понищили, повибивали скляні

говорили, що це їх пан, далі не вірили,

вікна, печі порозбирали, столи, двері,

тільки зривали усю дерев'яну підлогу в

лавки, дерев' яні знаряддя порубали;

його келії і під нею шукали єпископа, не

нічого не залишили ненарушеним . Завер­

вірячи, що вони дійсно його вбили. Коли

шивши це, всі вони , тріумфуючи ,

.

вже нають

22

.

.

.

1деяю з них зрозум1ли, що вони

розійшлись додому.

квітень

2006

місіонар


РОЗДУМИ

Сільвіо Матачіоне переклад з англійськоl" о. Іван Колодій

ОДИН ЗА ОДНИМ!

ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИВОЇ ВЕРВИЦІ Продовження. Поч. у числі З за березень

2006 р.

Немає н.ічого кращого, ан.їж числен.н.а кількість голосів, що безперестанку моляться в усіх частин.ах світу, одн.очасн.о заносячи через Пресвяту Богородицю благан.н.я до Господа, розважаючи н.ад таїнствами Святої Вервиці. Преподобна Павлін.а Марія Жарікот

Після

смерті

Павліни

Жарікот

в Італії, як і в інших країнах Європи,

діяльність Всесвітньої Організації Живої

вимирала, але чутки про працю Ричарда

Вервиці припинилась. Проте, Боже

та Петті Мелвін у м. Діккінсон (штат

Провидіння, послуговуючись ревними

Техас) надихнули пароха церкви св.

християнами, відродило діяльність

Філомени о. Джованні Браці відвідати

організації.

Техас у

грудня

1987 році.

Цей ревний та побож­

року Ричард і Патрісія

ний священик привіз із собою багато

Джоан Мелвін, перейняті любов'ю до св.

реліквій св. Філомени, а також рідкісні

Філомен!f, покровительки Організації

побожні

Живої Вервиці, дбаючи про добро

італійською мовами, які допомогли Петті

Католицької Церкви, почали відроджу­

Мелвін відновити діяльність Організації

вати

Живої Вервиці. Серед них був статут­

8

1986

духовність

Живої

Вервиці,

видання

французькою

та

заснованої св. Павліною Жарікот. З

посібник «Організації Живої Вервиці»,

великим упованням на Бога та любов'ю

який містив вказівки, основні напрямки

до Пресвятої Богородиці і св. Філомени

діяльності організації та перелік її

у родинному домі Мелвінів постійно

духовних привілеїв. Завдяки цьому

збиралося

матеріалу Всесвітня Організація Живої

30

людей, щоб щоденно

молитися вервицю

.

1 осягнути

.

спшьну

мету, яку вбачали у тріумфі Непорочного

Серця Марії та вшануванні св. Філомени. Господь щедро благословив діяльність організації. У вересні

Вервиці

продовжила

д1яльюсть,

дотримуючись основних напрямків, які були

окреслені

ще

преподобною

Павліною Жарікот.

1987 року за­ 300 учасників Живої Вервиці

просто Петті, як їй подобається, щоб її

у США. Організація Живої Вервиці

називали. Їй 56 років. Вона народилася у

засновує власне перюдичне видання шд

Пульсі

назвою

<<Dedicated Decades» («Посвячені

чоловіком Ричардом обоє є католиками

Десятки»). На жаль, посвята св. Філомені

від народження. Петті закінчила навчання

реєстровано

.

квітень

2006

місіон.ар

.

Хто ж така Патрісія Джоан Мелвін, чи

(штат

Оклахома).

Разом

23

із


РОЗДУМИ

за спеціальністю «медсестра» в коледжі

молитву Живої Вервиці. Один за одним

св. Вінсента у Лос-Анджелесі. Після

до

закінчення навчання Петті мала намір

покликання:

їхати до Танзанії (Східна Африка), але

священики, монахи і миряни.

них

.

приєднувались

ною

архиєпископи,

.

вимолею

єпископи,

потрапила в автокатастрофу, яка змінила

Коли родина Мелвінів розпочала свою

усе її життя. Після одужання Петті

діяльність, набожність до св. Філомени

декілька років працювала у лікарні міста

була «похована» у катакомбах ХХ

Спокана, де і познайомилася із Ричардом,

століття. Через роки вірні поступово

і вони одружилися. Хоча подружжя мріяло

повертаються до святої, яка є покро­

про велику сім'ю, у них не було дітей. Вони

вителькою і захисницею Живої Вервиці

всиновили двох хлопчиків та переїхали до

та дітей Марії.

м. Діккінсон (штат Техас). Дбаючи про

Через св. Філомену Бог обдаровує

релігійне виховання дітей, до їхніх рук

юрних численними ласками та чудами.

потрапила

Слава про св. Філомену шириться з

книга про життя св. Івана

Віанея. Завдяки цій книзі Петті та Ричард

одного кінця землі до іншого. Через

20

ознайомилися із життям св. Філомени.

років Петті отримала відповідь на свої

Прочитавши книгу, вони вирішили ревно

молитви. Ця відповідь перевищувала ту,

та наполегливо продовжувати діяльність

яку вона могла собі уявити: св. Філомена

блаженної Павліни Жарікот. Петті та

знову

Ричард розпочали інтенсивне листування

Всесвітню Організацію Живої Вервиці, а

з людьми, які бажали стати членами

організація, яка постала

стала

.

.

ВІДОМОЮ

.

СВІТОВІ

через

8 грудня 1986

із

Живої Вервиці, надсилали їм вервиці,

ЗО людей, на теперішній час !Іалічує

5

парамани, медалики та реєстрували нових

мільйонів членів по всьому СВІТІ, які

членів організації.

щодня моляться десятку вервиці. П'ять

Було вирішено, що для активного

мільйонів відмовляють десятку щодня

ширення набожності до св. Філомени

завдяки католицькому подружжю Петті

кожна людина прийме і молитиметься

і Ричарда Мельвінів, яке має таку сильну

одну і ту ж десятку вервиці щодня. Це

віру!

було погоджено із секретарем у справі беатифікації

преподобної

Павліни

Пройшло небагато часу відтоді, коли Петті та Ричард розпочали відродження

Жарікот, її бібліографом Ф. Ф. Найден­

Живої Вервиці і відновлення набожності

гофом, який благословив діяльність

до св. Філомени. Їхній дім заповнився

подружжя Мелвінів.

необхідною технікою, перекладами,

Петті та Ричард, завдяки ширенню Живої Вервиці по

цілому світі

релігійною літературою і бандеролями.

та

Завдяки їхній діяльності укладено й

перебуваючи під неустанним заступ­

надрукувано безліч видань про св.

ництвом св. Філомени, покровительки

Філомену, ширено образочки, медалики і

Всесвітньої Організації Живої Вервиці,

статуетки цієї святої.

обіймають цілий світ, зливаючи на нього цілющий

24

бальзам

для

людства

-

Завдяки зусиллям Всесвітньої Орга­ нізації Живої Вервиці головна святиня св.

квітень

2006

місіонар


РОЗДУМИ

Філомени у м. Мугано відновлюється і

Тому, займімо наше місце у стіп Ісуса,

її відвідують прочани з цілого світу. А

поряд з Його і нашою Небесною Ма­

оновлений будинок преподобної Павліни

тір'ю! Тримаючи в руках Її святу

Жарікот став відомим паломницьким

вервицю, дотикаймо цілющою молитвою

центром у Франції.

до

У

ус1х

душ ,

поки

це

ще

можливо,

році було видано книгу про

оскільки Небо і пекло зійшлися на землі

духовний шлях преподобної Павліни.

у смертельній битві за наші з вами душі.

2005

Жертовне серце засновниці Живої Вервиці запалило вогонь, щоб привернути

Адреса українського

світ до Цариці Вервиці і оновити

представництва

Католицьку Церкву через ревне служіння

Всесвітньої Організації Живої

та посвяту багатох її вірних членів.

Вервиці імені святої Філомени

Своєю молитовною участю у Живій

А/С

- 841 - 8, 79008 тел ./факс + 380322-76-39-62 моб.: +38067-679-54-35 e-mail: Kolodijivan@yahoo.com www.philomena.org

Вервиці ми можемо посприяти тріумфу

Львів

Непорочного Серця Марії, що є основним завданням організації. Це стане свідчен­ ням Господньої перемоги над силами зла

і темряви у світі!

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю Релігійне життя вимагає від християнина певних зусиль на цьому полі, іншими словами, людина повинна не тільки очікувати від Господа Бога ласк,

допомоги та заступництва, але й подарувати Йому щось від себе, як любов, пошану, ж:ертву. Одним з поширених релігійних обов 'язків є відвідування Святих місць. В Україні іХ є багато, одне з найвідоміших

-

василіянський

монастир в Гошеві на Івано-Франківщині. З квітня до JІСовтня тут щонеділі відбуваються відпусти. Про їхнє значення й організацію розмовляємо з ігуменом Гошівського монастиря, отцем Пантелеймоном Саламахою, ЧСВВ.

-

Отче ігумене, Ви є керманичем

великого відпустового місця. Але часто

-

Якщо ми подивимося на історію, то

.

.

своєрщне паломництво до р1зних святих

в людей виникає запитання: для чого

місць існувало ще перед Різдвом Христа.

відвідувати

в

Наприклад , стародавні греки долали

парафії"

довгий шлях до святині Аполлона, щоб у

служиться Свята Літургія, можна

цьому особливому місці дізнатись від

кожній

святі

церкві,

в

місця? кожній

Адже

приступити до Святих Тайн Сповіді та

богів

ЄвхаристП.

випросити достатку на щодень, оскільки

квітень

2006

місіонар

про своє майбутнє,

а також

25


АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю

існувало переконання, що саме там боги

до святих

проявляють свою чудодійну силу.

пережити свою віру. Незважаючи на

Звичайно, без подорожування не

м1сць, щоб там глибше

сонце чи дощ,

прочанин,

за

словами

уявляємо собі колориту всього Старого

апостола Павла , стає тим, хто біг

Завіту. Щоб дійти до Обіцяної землі ,

звершив, віру зберіг і тепер приготовано

вибраний народ долає багато кілометрів

йому справедливий вінець честі та

пустелею.

перемоги. Важко передати словами

Пізніше

Єрусалима

подорож

до

особливу радість і

стає

невід 'ємною части­

піднесення, глибоке

ною життя кожного

духовне

єврея.

прочанина, коли вш

В

новоза­

пережиття

впних текстах єван­

врешп

гелисти

неодно­

благословенну зем­

разово згадують те,

лю та побачить чу­

як Ісус прямує до

дотворну ікону. Ці

святого м1ста.

неповторн1 хвилини

Згодом ця практика

варто

пережити

на

у

своєму серці. Саме

запро вад -

ступить

хрис­

тод1 миттєво зникає

тиянській культурі.

втома, і ми забува­

жується

Вже

в

перших

ємо, що ще декшька

СТОЛІТТЯХ християни

хвилин

здійснюють довго-

останн1х

тому

три ваш

палом-

ставляли ноги.

ництва до

святих

Що

місць Палестини,

сил

з

пере­

треба

робити прочанину,

щоб молитися саме там, де ходив і

щоб,

проповідував Спаситель . Також з'яв­

Гошівській святині?

ляється практика паломництва до гробів

-

осягнути

повний

відпуст

у

Насамперед потрібно пояснити що

перших мучеників, оскільки там їх

таке відпуст

заступництво проявлялося в особливий

це знаходимо в Катехизмі Католицької

спосіб.

Церкви: «Відпуст

-

Що таке відпусти і яке значення

мають

вони

в

житті

кожного

яка долає певну відстань до

святих

м1сць, називаємо

Проща

-

-

Відповідь на

це прощення перед

Богом дочасної кари за гріхи, провина яких уже стерта»

(1471).

Відпуст отри­

мується через Церкву, яка силою влади

християнина?

- Людину,

(indulgentiae).

прочанином.

зв'язувати і розв'язувати, даною їй

Ісусом Христом , діє на користь христи­

це завжди долання певного

янина і відкриває йому скарб заслуг

шляху, який має свою мету, бо дорога без

Христа і святих, щоб вірний отримав від

мети втрачає сенс. Паломник долає шлях

Отця милосердя відпущення дочасної

26

квітень

2006

місіонар


АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю

Найбільшою

кари за гріхи. Тому Церква хоче не тільки

проблемою

є

прийти на допомогу християнинові, а

паркування транспорту. Хоча є особи,

також заохотити його до діл побожності,

які й за це відповідають, та не раз люди

покути та любові (ККЦ

Отже,

не слухають, а роблять по-своєму; далі,

практика

коли приїжджають різні «бізнесмени»,

наука

про

відпусти

1478). та

застосування відпустів у Церкві тісно

щоб тут торгувати; навідуються різні

пов' язана з наслідками таїнства Святої

релігійні видавництва без попереджень,

Сповіді. Щоб отримати повний відпуст,

а потім скаржаться, чому не даємо їм

потрібно відбути Сповідь, прийняти

відповідного місця для торгівлі. Щодо

Святе

шлях1в подолання, то насамперед хочу

Причастя

та

помолитись

в

наміренні святішого Отця.

сказати,

що

м1сце

для

паркування

Якщо людина вирушає на прощу,

передбачено і над цим будемо працю­

що варто насамперед пам'ятати і

вати та удосконалювати інші відповідні

-

місця для паломників. Мені здається,

яких правил дотримуватись?

- На мою думку, насамперед необхідно

яюцо б ми насправді слухали тих, які

пам'ятати, для чого йдемо на прощу; яка

відповідають за організацію на місці,

мета прощі? Необхідно дотримуватись

був би порядок і радість від здійсненої

елементарних правил, а саме: зберігати

прощ~.

спокій, без потреби не ходити туди і

-

Що хочете побажати прочанам,

сюди, не смітити. А найголовніше, треба

які

пам'ятати, що коли підходимо до ікони,

відвідуватимуть відпустові місця в

не треба цілувати так звані воти (сим­

Украl'ні та поза ії межами?

воли, як знак подяки за оздоровлення),

й

цього

Моє

року

побажання

численно

прочанам

намірення на Службу Божу давати

набиратись і збагачуватись в ласці

монахам, яю за це вщповщають.

Божій,

.

З

.

якими

організацzz

.

труднощами прощ-відпустів

щодо

вдосконалюватись

у

вірі,

кріпитись у надії та зростати у любові.

Ви

зустрічаєтесь і які бачите шляхи подолання цих труднощів?

Розмову провів

о. Корнилій Яремак, ЧСВВ

В ТАЄМО! Будьте лікарями для поранених та наглядайте за здоровими, виліко(J)JЮЧИ тих, що хворі, а здорових заохочуйте до нале:жноz· віри". Словами свого листа Святий Василій Великий вказує нам, яким повинен бути правдивий священик.

ІЗ квітня відзначає ЗО-ліття священства о. Методій Скраль, ЧСВВ, відважний душпастир в часи підпілля, знаний молільник і екзорцист. Бажаємо Вам ще довго трудитися на Господній ниві, отче-ювіляре! МНОГАЯ І БЛАГАЯ ЛІТА!

квітень

2006

місіонар

27


3

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

ВИСВЯЧЕНО ДВОХ НОВИХ ЄПИСКОПІВ УГКЦ

26

лютого

року

в

дітей. Вони прийшли до гостинної

м. Прудентополі (Бразилія) у

Бразилії може з порожніми кишенями, без

2006

храмі святого свщмч. Йосафата відбу­

матеріальних благ, але в серці несли

лися єпископські хіротонії владик Діонісія

сильну віру і любов до своєї Церкви.

Ляховича, ЧСВВ, куріяльного єпископа,

Велику заслугу в тому має передусім

та Мирона Мазура, ЧСВВ, єпископа­

духовенство, а також вірні, які в гармонії

помічника куритибського. Головним

з Церквою будували своє життя в новій

святителем владик був блаженніший

батьківщині»,

Любомир, а співсвятителями

Любомир, ВерховЮІЙ архиєпископ Києво­

-

високо­

-

сказав блаженніший

преосвященний владика Стефан Сорока,

Г алиць кий. Ця подія

митрополит

та

Христової Церкви, яка хоч і включає різні

преосвященний владика Єфрем Кривий,

обряди і помісні Церкви, є однією

філадельфійський,

свято всієї

-

ЧСВВ, єпископ куритибський. У спільній

великою сім'єю. Українська Греко­

молитв~

католицька Церква в Бразилії плекає

також

Михаїл

взяли

Микицей

участь владики

Аргентини,

глибоку духовність. Свідченням цього є

Володимир Ковбич, ЧСВВ з Бразилії,

з

те, що батьки віддають своїх дітей на

єпископи Римо-Католицької Церкви,

служіння Богові, коли ті відчувають

священики УГКЦ, монахи, монахині та

духовне покликання. Ці діти, посвя­

численні миряни. «Українська громада в

тившись Богові як ченці і черниці, йдуть

Бразилії варта визнання: вона зростає,

за межі Бразилії виконувати свої місійні

зберігає свою культуру та обряд і є

й душпастирські обов'язки. Сьогодні

вірною своїй Церкві завдяки сильній вірі,

бразильські

яку понад сто років тому українські

працюють в Україні, Великобританії,

поселенці принесли сюди з рідних земель

Португалії, США, Канаді.

священики

і

сестри

і вміли її защепити та закріпити в душах

У САМБІРСЬКО-ДРОГОБИЦЬКІЙ ЄПАРХІЇ ПРИЗНАЧЕНО ЄПИСКОПА-ПОМІЧНИКА

2

березня

2006

року у Ватикані

повідомлено, що Святіший Отець

Венедикт

XVI

поблагословив рішення

Львівщині. Окрім нього, в сім'ї вихо­ вувалися два старші брати. Основи

релігійного виховання отримав у родині:

Синоду єпископів Української Греко­

батьки були практикуючими христи­

католицької Церкви, згідно з яким отця

янами. В

Ярослава Приріза, ЧНІ, призначено

Під час підпільних богослужінь в

єпископом-помічником Самбірсько­

родинному домі ближче познайомився з

Дрогобицької єпархії.

ПІдПІльними греко-католицькими свя­

1970-1981 році навчався у школі.

Отець Ярослав Приріз, ієромонах

щениками о. Степаном Яворським, о.

Львівської провінції Чину Найсвятішого

Миколаєм Куцем, ЧНІ, о. Володимиром

Ізбавителя (Редемптористів ), народився

Мицаком, ЧНІ, та о. Михайлом Воло­

30

березня

28

1963

року в с. Ластівка на

шином, ЧНІ. Згодом о. Миколай Куць, квітень

2006

місіонар


3

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

ЧНІ представив його митрополитові

Настоятелями чину був скерований на

Володимирові Стернюку та єпископу

продовження вищих богословських

Филимонові Курчабі як кандидата до

студій до Папського східного інституту

семінарії. В

1981 -1983 рр. служив у армії.

в Римі. Навчався на богословсько­

року працював механіком на

патристичному факультеті за спеціа­

З

1983

Дрогобицькому долотному заводі в

лізацією «східне богослов' я». У

технічному відділі й одночасно навчався

здобув ступінь ліценціата . Ректорат

в підпільній духовній семінарії УГКЦ у

Папського східного інституту допустив

Львові.

о. Ярослава до третього циклу вищих

13

грудня

дияконські,

а

4

1987

року прийняв

грудня

1988

року

богословських студій . У

1996 році

1997

році

священичі свячення з рук владики

закінчив навчання з відзнакою і здобув

Михаїла Сабриги, ЧНІ. В

право писати докторську дисертацію. В

архи є пископ

1989

Володимир

році

Стернюк

1997

році за дорученням настоятелів

й

Львівської провінції ЧНІ та Генерального

організувати парафії УГКЦ в Старо­

уряду в Римі організував Вищий ду­

самбірському районі Львівської області.

ховний інститут ім. бл . свщм М. Чар ­

Відновив і обслуговував громади УГКЦ

нецького в м. Львові; де був префектом

в м. Хирові, в с. Тернава, П'ятниця ,

студентів

Поляна, Сливниця, Стар ' ява, Сушиця ,

богослов' я. У

Лопушниця, Терло та інші. У

призначив його членом генерального

доручив

о.

Ярославу

відродити

1990

році

та

викладачем

східного

1999 році Генеральний уряд

вл . Юліан Вороновський перевів о.

секретаріату формації при Генеральній

Ярослава до

управі ЧНІ в Римі терміном на

міста Дрогобича для

служіння в храмі Пресвятої Трійці . В

1991

в

6 років,

а

2005 році цей термін було продовжено. 200 І році був призначений ректором

році блаженніший Мирослав Іван Люба­

У

чівський о. Ярослава скерував до Рима

Вищого духовного інституту та ігуменом

на вищі богословські студії в Папському

монастиря Святого Альфонса. Викла­

східному

Навчаючись,

дацьку та виховну роботу поєднував з

водночас виконував обов' язки префекта

душпастирсько-місіонерською діяль­

студентів Українського католицького

ністю в парафіях України та поза її

університету в Римі. В

межами (в Європі, Канаді , Америці). У

інституті .

1992

р. вступив

до Чину Отців Редемптористів,

1993 року

розпочав новіціят, а в

1994

обіти у Львівській

провінції ЧНІ.

році склав

червні

2005 року був призначений прото­

синкелом Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

БУДУВАТИ ВІДНОСИНИ З ДЕРЖАВОЮ НА ЦИВІЛІЗОВАНИХ ЗАСАДАХ

3-

4

березня

2006

року у Києві в

(НаУКМА)

відбулася

міжнародна

приміщенні Культурно-мистецького

наукова конференція «НАСИЛЛЯ ВЛА­

центру Національного ун1верситету

ДИ ПРОТИ СВОБОДИ СУМЛІННЯ:

«Києво-Могилянська

репресивна політика Радянської держави

квітень

2006

місіонар

академ1я»

29


3

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

щодо християнських Церков і віруючих

Для цього також і церковні люди мають

(ідейні засади, механізми реалізації,

старатися стати справжньою Церквою .

історичні наслідки)». Її організували

Церкву творить народ, й історія Церкви

Інститут історії Церкви УКУ та кафедра

-

історії НаУКМА.

ковщв є досшджувати

це історія народу. Завданням нау-

.

.

.

.

~стор1ю народу,

У роботі конференції взяли участь

щоб в ній не залишалося білих плям.

історики, богослови, філософи, полі­

Конференція наочно показала, що не

тологи, а також представники Церков,

йдеться тільки про якусь одну Церкву,

політики й державні службовці з України,

одну

Росії, Білорусі та Польщі. Робота наукової

поштовхом

конфесію, до

хоч цієї

нагодою

або

конференції є

конференції завершилася круглим столом

відзначення 60-х роковин Львівського

«Досвід історії та проблеми і перспек­

псевдособору

тиви державно- церковних стосунків в

приклад нашої Церкви є таким пока­

Україні», у якому, зокрема, із рефератом

зовим

про юридично-правові аспекти заданої

може систематично , послщовно

теми виступив Василь Костицький, про

докладати зусиль для знищення певної

державно-політичні аспекти

релігійної спільноти, а також до руйну­

-

Віктор

1946

щодо того,

року. Можливо,

наскшьки держава

.

.

.

1 ЦИНІЧНО

Єленський, про громадянську перспек­

вання фундаментальних прав і свобод

тиву -

людини,

Євген Сверстюк, а про церковну

перспективу Верховний

-

блаженніший Любомир, архиєпископ

диться

де

на першому

свобода

м1сц1

знахо­

віросповідання.

Києво­

Держава, яка не шанує право людини

Галицький. Церква, якщо вона є справді

звертатися до Бога в молитві, скерована

Церквою або намагається бути нею ,

проти самої людини. Саме тому цю

невигідна для влади. Влада зазвичай

конференцію необхідно розглядати в

боїться такої Церкви, тому що, на жаль,

широкому контекст~: як шзнання правди

вона має спокусу бути завжди правою,

про історію нашого народу, так і про

мати «вільні руки», робити те, що хоче.

сторінки болісних, інколи трагічних

Ідеальна ситуація в країні буде тоді, коли

взаємин між державою і Церквою, а

між державою і Церквою буде повна

одночасно, як спонуку до того, щоб в

пошана і довір'я. Держава має відва­

даний

житися мати як партнера вільну Церкву.

державою на циВІшзованих засадах.

2

час

будувати

відносини

з

березня Державна акредитаційна

Центральній та Східній Европі, де

комісія Міністерства освіти і науки

богослов' я до тепер не мало повних

надати

громадянських прав . Пригадуємо, що

Українському Католицькому Універси­

однією із двох тем розмови покійного

України

прийняла

рішення

тету ліцензію на підготовку бакалаврів

Папи

богослов'я. Праця десятків поколінь

Президентом України Л. Кучмою у

священнослужителів, науковців, вірних

році було відновлення гідного статусу

різних конфесій увінчалася успіхом .

богослов'я в Україні. Провідну роль у

Україна залишалася єдиною країною в

визнанні богослов' я в Україні відіграв

30

Івана

Павла

квітень

П

2006

із

колишнім

2001

місіон.ар


3

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

Український Католицький Університет.

Анатолія

Сьогодні з цього прецеденту можуть

експертної ради з гуманітарних та со­

скористатися десятки богословських

ціальних наук у Києві.

Конверського,

голови

навчальних закладів різних конфесій, які вже

«Від початків нашої історії до такої

діють в Україні. Довголітні старання задля

епохальної події, як Помаранчева рево­

акредитації

люція, Церква і християнські принципи були

.

богослов' я

.

увінчалися

.

усшхом завдяки поштичним змшам у

стержнем української самобутности.

державі, які відбулися після Помаран­

говорить ректор УКУ о. д-р Борис rудзяк.

чевої

революції.

Справу

визнання

-

-Сьогодні ми є свідками великого прориву

богослов'я особисто підтримав Прези­

-

дент Віктор Ющенко, голова обласної

місце в науковому та суспільному житті

державної адміністрації Львівщини П .

України, де народ глибоко зранений

Олійник.

християнська думка знаходить належне

12 років УКУ (ЛБА) працював у

драматичною історією ХХ століття. Сус­

цьому напрямі. Праця була пов' язана з від­

пільство потребує, як повітря, прийняти той

будовою

інфраструктури.

потенціял, який дає релігійне життя. Але

З' являлися щораз більше осіб та інституцій,

щоб цей потенціял був уповні використаний,

які

його слід критично осмислювати. Саме тут

знищеної

підтримували

ідею

акредитації

богослов'я в Україні: православні архиєреї

і розкривається завдання богослова».

різних юрисдикцій , Всеукраїнська Рада

«Для нас тепер важливо ще більше

Церков, ректорати семінарій різних

розвинути і закріпити школу богословської

конфесій, Рада ректорів Львівщини,

думки, -

середовище журналу «Критика» , посли

надзвичайно складний. На тлі релігійних

різних країн, політики, такі наукові центри

питань відбуваються різні конфлікти. Ми є

продовжує отець-ректор. -Світ

за кордоном, як Гарвард, Канадський

свідками демографічного спаду та кризи

інститут українських студій, Центр ім.

моральних принципів у Европейській

ПеграЯцика, різні міжнародні університети

спільноті. Не виключено, що Україна, яка

та фундації, консорціум восьми українських

значною м~рою саме завдяки церковному

уншерситепв, як1 змагаються за автоно-

опору пережила тоталітарні режими, може

мію, зокрема Києво-Могилянська акаде­

стати місцем, де формулюється нова

.

.

.

мія, Університет економіки та права «Крок»

світоглядна пропозиція для Европи ХХІ ст.

та Чернівецький національний університет.

Богослов' я має відіграти у цьому процесі

Особливу практичну і духовну допомогу

важливу роль. Україна повинна заговорити

протягом років УКУ отримав насамперед

богословським голосом -тонко, критично,

від ректора Львівського національного

творчо, з усмішкою та з усвідомленням

університету ім. Івана Франка Івана Вакар­

складности глобальної ситуації у світі .

чука, проректора Марії Зубрицької та

Формування такої школи, яка не закриває

декана філософського факультету цього

очі на біль сучасної людини, на її глибинні

університету Володимира Мельника, а

духовні прагнення та на соціяльні,

також декана філософського факультету

еконоМJЧНІ несправедливост1, є ключовим

Київського національного університету

завданням УКУ».

квітень

2006

місіонар

. .

.

31


ОПОВІДАННЯ

о. Ігнатій Теофор Янтух, ЧСВВ

VIII. МІЙ ПРИЯТЕЛЬ Мені йшов сьомий рочок. Одного разу

МІЙ ВОРОГ

почав їх розганяти. Нараз щось страшно

бавився я на подвір'ї і майстрував собі

задзвеніло

маленького возика. І ось прийшов мій брат

і кинувся на мене. Він звалив мене на

Михань з величезним собакою. Брат

землю , так страшно гарчав, що я майже

підійшов з ним до мене і сказав: «Не бійся

втратив свідомість. Собака хотів вхопити

Юзю, то буде твій великий приятель». І

за лице. Мене врятувала земля, до якої я

насправді з першого погляду він полюбив

притулився лицем. А Люкс кусав мене за

мене , полизав великим червоним язиком

голову і за вуха, про що свідчать до

мою руку, а я пригостив його недоїдженим

сьогодні шрами на голові і на вухах . Коли

шматком хліба. Собака мав кличку Люкс,

я перестав рухатись, він залишив мене і

що значить з латинської -

заховався до буди. Знаючи, що в хаті нема

великий

сірий

вівчур .

світло. То був

Раптом

він

відвернувся від мене і тричі так сильно

-

це Люкс зірвався з прив'язі

нікого, я став і, збираючи всі сили, пішов до сусідки .

гавкнув, що я аж присів зо страху. Люкс

Щойно на мості я побачив , що увесь

побачив наше маленьке цуценя, яке було

залитий кров'ю. Що далі сталося не

на прив' язі , і притьмом побіг до нього. За

пам'ятаю. Пригадую собі тільки те, що я

одну мить міг його роздерти. Ми з братом

вже лежав на підлозі в своїй хаті, моя

аж ахнули. Та в дійсності так не сталося.

голова була вкрита наче залізним шоломом,

Люкс привітно полизав маленького

а довкола стояла вся родина. Коли я перший

песика, і відтоді вони стали великими

раз відкрив очі, то побачив всіх моїх

друзями.

рідних, які вважали мене вже мертвим.

Минали дні за днями. Я давав Люксу

Одні плакали, інші молились, але ніхто не

найсмачніші кусочки хліба, сала. Він

сказав ні словечка . Як з'ясувалось ,

обережно брав з руки ці ласощі і

сусідка прожовувала чорний хліб і

облизував, бувало , що ціла моя долоня

заліплювала рани , яких було аж

54.

поринала в його пащі. А як ми з ним

Мого брата І вася послали за порятунком

бавилися! Я брав його за щоку, стискав,

до священика. Отець Зінкевич дав велику

а він гарчав , та проте ніколи не вкусив.

пляшку йоду і наказав зняти засохлий хліб,

Та одного дня наше приятельство через

що став твердий, немов камінь. Прийшов і

мою збиточність раптово обірвалося. Було

син священика

це в святу неділеньку. Всі пішли на

страшну болючу процедуру, що тривала

вечірню, а я залишився на домарстві, і

цілу ніч. Поставили бочку, а мою голову

-

панич Зенко, та почали

зважився на небезпечну забаву : взяв з

над нею, і поливали теплою водою, щоб

комори досить великий і довгий шмат

розмягшити той страшний шолом. Але це

м ' яса і кинув між собак. Це, очевидно, з

не допомагало. Тоді на силу лупали

моєї сторони не було по-приятельськи.

кусочками і обрізали разом з волосям, а

Почалася за те м'ясо страшна гризня, і тут

кожну

я захотів врятувати ситуацію. Взяв тичку і

допомогою гусячого пера. Процедура

32

рану

змащували

квітень

2006

йодом

місіонар

за


ОПОВІДАННЯ

тривала цілу ніч. Як я плакав і верещав, не

На другу ніч приступ повторився. А Ганя

пам'ятаю . Може і не дуже плакав, бо мені

знов мені про це сказала. Я не знав про

за кожну змащену йодом рану давали

це. А на третій день тшо запряrnи коні, взяли

грошів. А гроші я що любив, то любив, а

маму і мене та повезли до зільника

тому зціплював зуби, коли срібні грошики

Сологуба в село Холуїв. Була прекрасна

блищали переді мною на тарілці. Цукерками

сонячна погода. Та нараз страшно за­

і ласощами мене б не зацікавили. Мене

гриміло. Ми так налякалися, що хотіли

хотіли прив' язати до бочки, але як обіцяли

повертатися додому. Опісля виявилося, що

грошики, я тримав увесь час голову до їх

в цей час в нашому селі Соколі розбився

розпорядження. От які то були болі, важко

великий польський військовий літак,

описати.

впавши на пеньки у Круглику.

Але наступного дня прийшов ще більший

У зільника було багато людей. Коли мене

біль. Мене не відпустили до школи. Не піти

ввели до хати, всі аж ахнули: «Що тому

на науку я вважав найбільшою карою, бо

вашому хлопцеві бракує? Виглядає

дуже любив школу. Особливо пана ди­

здоровий, кремезний, червоний». А мама,

ректора Лобая Івана, може через його

рятуючи ситуацію, сказали: «Та то я

любов до мене. А пані Лобайова була для

приїхала до зільника, а його взяла з собою» .

мене як друга мати. Цей жах тривав не один

Коли прийшла наша черга, ми пішли.

день і тиждень, а майже місяць.

Найперше лікар відмовив незнану мен і досі

Та стався ще один випадок. Коли я йшов

молитву, хукав мею у вуха, притулював

з мамою до обори молоти на жорнах жито,

до грудей . Мамі дав для мене якісь

то Люкс страшно загарчав і кинувся на

лікарські рослини і сказав підкурити мене

мене . Але мама врятували, заслонивши

тричі шерстю Люкса. А мені дав ще

дверима. Я дуже налякався і помагати мамі

образочок Непорочного Зачаття Пречистої

на жорнах вже не зміг, бо весь тремтів і

Діви Марії і казав класти на ніч під

гірко плакав. Так мій великий приятель став

подушку, тричі поцілувавши. О який доро­

завзятим ворогом.

гий був для мене цей образочок! І ще одне.

На другий день в буді Люкса було пусто і

Мамі наказав підкурювати мене на запічку,

більше я його не бачив . І все ж таки було

а татові сказав поїхати в Жовкву до мона­

його шкода. Вранці я зауважив якесь велике

стиря, найняти три Служби Божі і привезти

заклопотання батьків і сестри Гані. Вони

для мене літургійного вина.

щось шепотіли між собою, а я вдавав, що

Всі інструкції було виконано . Я пив по

ще сплю. Нараз дався чути протяжний плач

ложці вина в день. Мене підкурювали

сестри Гані наді мною, і слова, які я

шерстю колишнього приятеля Люкса. А

запам'ятав на ціле життя: «Ой Боже, Боже

образочок став моїм улюбленим супу­

хто ж його схоче!» Коли я вже встав, то

тником . Слава Богу, епілепсія більше не

засипав її питаннями з приводу плачу. А

повторювалася, хоч я мав різні пережиття:

вона мені на вухо каже: «В тебе з' явилася з

на волі і в тюрмі, в таборі і тоді, коли пра­

вчорашнього переляку, так звана, чорна

цював у релігійному підпіллі.

хвороба». Ліпше було б, якби вона зберегла

Плакала колись сестра наді мною поку­

секрет. Чому ж було не послухати родичів?

саним, промовляючи: «Хто ж його схоче!»

квітень

2006

.місіопар

33


СВІТЛІЙ ПАМ'ЯТІ СВЯТІШОГО ОТЦЯ ІВАНА ПАВЛА П

Та Хтось вибрав. Це сам Господь Бог по-

священичого стану. За що нехай буде Йому

кликав мене до монашого василіянського

вічна подяка! Володимира Вишенська м. Золочів, Львівська обл.

В РІЧНИЦЮ СМЕРТІ ІВАНА ПАВЛА Добрий Батько світу,

Ми Тебе всі любим,

Папа Рідний наш,

Молимось усі

Ти провадив паству

За спокій і щастя

Стежкою Христа.

Душенці твоїй.

За весь світ молився,

11

Світ сумний, тривожний

За весь світ болів,

Зносить молитви,

Свою любу паству

Навіть тепер в небі

Зберегти хотів.

Ти нас захисти.

Не жалів ні труду,

Розкажи Ісусу,

Не жалів себе,

Матінці Його,

За спасіння люду

Що ми будем вірні

Бог забрав Тебе.

Прикладу Твого.

Ти пішов до Неба,

Тебе не забудем

Ти пішов у Рай, А Тебе нам треба

-

Збережем в серцях, Гідно будем жити

-

Ти нам помагай!

-

Ти вказав нам шлях.

Папа наш Єдиний!

Богові служити,

Світ осиротів,

Полюбити світ,

Без Твого навчання

Твій великий, щирий

Серцем спорожнів.

Сповним заповіт! Роман Лісовuч

м. Жовква, Львівська обл.

СВІТЛІЙ ПАМ'ЯТІ ІВАНА ПАВЛА 11 Сумує світ, бушує океан:

Хіба ми зможемо забути ті часи,

Пішов у вічність, в Божу спочивальню

Коли навідував він нашу Україну,

Святіший другий наш Павло-Іван.

То світ не бачив більшої краси.

Пішов від нас, котрий за нас молився

Він заслужив на вічний відпочинок

Покинув нас, і смуток залишив

Немає на землі народу, щоб його не

Но в серцях наших є він, є і буде,

знав.

Бо він на світі для людей і Бога жив

Для всіх людей він був як це світило, Бо за життя своє про люд весь

Як ми оцінимо його всі добрі справи?

34

пам'ятав.

квітень

2006

місіонар


Кросворg «ВЕЛУІКОДНІnн 1

2

10

16

Три крапки замініть словом зі Святого Письма, з гаївки чи воскресної пісні По горизонталі:

3. А на жучку є свитина і червоная .. . . Грай, жучку, грай, небоже, найти пан Біг допоможе. Христос воскрес! Вже ... щез: сіяє Хрест - Христос воскрес! (Сл. о. Василя ~fендруня, ЧСВВ). 7. Христос воскрес, велично дзвін воскресний залунав, а Тому .. " Тому поклін, хто смерті власть стоптав. 10. Не коси же, бузьку, сіна, бо росиця по коліна, най то сіно ... косить, бо високий чубок носить. 11. Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії, використовують її під час виконання р елігійних обрядів. 12. Життя нам ... нове дає, минула вже неволя свобідно серце в грудн,--< б'є, настала щасна до ля. 13. Мир нам сам: Христос приносить , мир нам небо днесь голосить, ... той Божий всі вітаймо, ласку Божу прославляймо. 16 . ... зілля копає, копає, а сам того не знає, не знає . А вода по ка~\<!еню, а вода по білому стиха йде, стиха йде. 17. Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім'я . . . , що й сам став учнем Ісуса. Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. 20. Сидить качур, сидить ... в гороховім ві.ику, вибирай си, качуроньку, щонайкращу дівчиноньку. 21. Христос воскрес! Радіє враз неволений . . .. Бо то йому прийшов свят-час 6.

В вінку чудес життя з небес

во скреслих з ним свобод .

22. Ой жив та був царевич, царевич, царевич, молодий. І враз прийшла до нього, до

нього та відьма зла . Засни,

. .. , на сто літ, на сто літ, на сто літ. ... дуже ладний». 2 . ... Божий наперед камінь з гроба відвалив і невістам возвістив: що Ісус смерть побідив. 4. Ягіл-ягілочка, ягілова ... устала ранесенько, вмилася білесенька . 5. Ученики :lli1P співають, .. . і смуток забувають, Слово Боже всім голосять і спасения їм приносять; а спасения йде з небес: Христос воскрес! 8. Обізвався Господонько : - не журися дівчинонько. Я за всіх вас пам'ятаю і длл тебе пару маю . Там у лісі є дубочок, там стоїть твій " .. 9. Але один .. " що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився. 14. Ой на горі, на горі ... вівці зганяє . 15. Поспішають три Марії рано з миром в тій надії, що Ісуса намирують, но при гробі ... чують : сталось чудо всіх чудес: Христос воскрес! 18. А наш жучок дуже ладний, а на жучку ... гарний. Грай, жучку, грай, небоже, най ти пан Біг допоможе. 19. Над головою в нього прибито ... за що його засуджено: «Це Ісус Цар ІОдейсьКИЙ>>. По вертикалі:

1.

Назва гаївки: <<А наш

Підготувала Леся Штикало, м. Львів


у Передплачуйте християнський часопис "МІСІОНАР" і ви знайдете духовного

приятеля, який допоможе зрости у своїй вірі, збільшить у серці любов до Бога і ближніх та розрадить у хвилині смутку:

Переплатний індекс -

23959

(у каталозі видань див . с.201) Вартість передплати:

На на

1 місяць - 1 грн. 68 коп. , на З місяці - 5 грн. 04 коп., 6 місяців - 10 грн. 08 коп., на 11 місяців - 18 грн. 48 коп. А.М.Ратr'ебер Людина болю Середньовічну

ДжонБіверс Свята Тереза,

Маленька квітка. Формування Святої

людину

до глибини душі звору­ шували хресні муки

Пер.з англ. О. Загайкевич ,

Спасителя. У мистець­

Вид. друге, виправлене .

ких

творах

того

часу

відчитується ще й нині печать

могутнього

по­

трясіння, викликаного тим, що Син Божий ради нас людей , страждав і

Т.

Лева.

Львів: Місіонер, 2006. - 172 с. , іл.

Перед

нами

розповідь

про

історію однієї сім'ї, яка не мала особливих земних привілеїв , як і тисячі подібних

був розпятий . А чи діткнули страждання Господні серце сучас­ ної людини? Чи не оминаємо ми зустрічі зі

до них у той час . Не була вона

страждучим

щоб

таланту автора , який вміло впроваджує читача в

шукати її? Невже вигоди та життєві принади

сімейну атмосферу роди н и Мартінів , можемо глибше пізнати таємницю Божого .провидіння та

Христом ,

замість

того,

стали для нас важливішими за зустріч з Людиною болю? Ці великопосні читання ведуть нас за руку до страждучого Спаси­

теля, Котрий добровільно обрав дорогу страждань з любов і до нас. Цю книжку бажано читати в тихі години роздумів.

захоронена від зовн і шніх внутрішніх суперечностей, які приносило їм життя . Завдяки

його роль у формуванні відомої на цілий світ святої Терези від Дитятка Ісуса. Для багатьох ця книжка може стати "переворотом Коперніка" в розум і нні життя і вибору цінностей .


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.