Місіонар 04 2007 by mykolaslotvinskyy

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

2007

квітень

ОТЦІ ВАСИЛІЯНИ

• запрошують до Крехівського монастиря св. Миколая на в ід пуст з нагоди свята Перенесення мощей святого Миколая чудотвор ц я .

У цьому році відпуст в ідбудеть ся

19 - 20

травня.

програма відпусту : у суботу,

травня ,

відпустові свят кува ння

розпочнуться Хре сною дорогою о 16 год. , опісля відправиться Велика вечірня з л итією та буде процесійне винесення Чудотворної ікони св. Миколая , а о 22 год . відслужиться Свята Літургія ;

- у неділю, 20 травня, нічні чування: для молоді - при ватрі , а для старших - молитва у храмі . Зранку відбудеться освячен н я води на джерелі , потім Велика утреня і Акафіст до св. Миколая. Святкуванн я закінчаться Архієрейською святою Літургією.

Зі Львова до нас можна доїхати з АС-2 (вул. Липинського) маршрутками №

123 і № 295.

Чекаємо на Вас також кожної останньої неділі місяця (крім травня і зимових місяців) на Хресну дорогу по горі Побійній, яка, починається після Святої Літургії на 11 год.

ЗМІСТ СЛОВО РЕДАКТОРА ................................................... 3 НАМІРИ АПОСТОЛЬСГВАМОЛИТВИ НА КВІТЕНЬ ............. ........... ............................ ........ .. . 5

НАМІРИАПОСТОЛЬСГВАМОЛИТВИ НА ТРАВЕНЬ

............. ........ " ... " .................................. 7

ВОСКРЕСІННЯ смисл людського життя Ієромонах Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ головний редактор

о.діонисійЗАВЕДЮК, ЧСВВ

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД МАРКА

......................... " ....... ........... 8

Подяка. Вітаємо ювілярів ........................... " .............. 12 о. ОАексійГОРОВЕПЬ, ЧСВВ

СМЕРТЮ СМЕРТЬ 'ПОДОЛАВ

....... " "" ........... " .......... 13

новини

Візит Глави УГКІІ, до штату Флорида

(CIIlA)

Сопричастя між Церквами Київської традиції ... .. ....... 14 Єпархія для українців · католиків ................................ 15 Ан.дрійВІЛЮК .. ЧАС ДУХОВНО! ВІДНОВИ

............ " .......................... 16

о.ВіmаАійЛУДКЕВИЧ, ЧСВВ

ВИХІД УГRЦ З КАТАКОМБ В 1989 РОЦІ

Є.СТЕІJАНЕНJЮ УКРАІНЦІ І ІХ ЦЕРКВА

...................16

Христос воскрес!

- Воістину воскрес!

У радіс не свято Христового Воскресіння варто роздумати, чим є це свято для нас, а ще

більше - чим є сама подія Воскресіння Гос пода Ісуса Христа для кожного з нас зокрема?

Бо сьогодн і людині , як ніколи, необхідно шу кати смисл свого життя і я навіть би насмілився

сказати , що більш ість наших особистих ісус пільних негараздів походит ь від того, що ми

........................................... 20

завжди посп і шаємо в житті, майже ніколи не

ОмнаКРАМАР ЯК ПОДОЛАТИ ХВОРОБИ СУСПІЛЬСТВА ?..... " ........21

осмислюємо наших вчинків, слів чи думок.

с.ЛQJНінікаЛАНКАНИЧ, ЧСВВ

НАИВАЖЛИВІІІІЕ

ЗБЕРЕГТИ ВІРУ ... "" " ............... 23

У.л.яна ТИМЧУК .. СВІТЛО РОМАНОВОІ посмппки

............................. 24

СестриВасиАіянки

Виникає парадоксальна ситуація, коли мишу каємо смисл у всьому , але не шукаємо його в

тому, в ід чого залежить будь-який інший смисл. Ми знаємо , для чого йдемо до школи

ПАМ'ЯТІ СЕСТРИ ДІОЮЗІЇ САПУН .......... " ... " ...•. " .. 26

ч и посилаємо д і те й до ун і верситету, для чого

З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ

ходим о н а роботу й економимо грош і , ми

ВОАодимир ГАЛУШКА Щасливі дні rоrховяого відроджеяяя ..... " .................. " .. 27 Зиновій МАРЧУК Мій спогад ІІ]>О. от_11;я П~.а ІІІешурака .................. ..... . 31 ЗиновійДРИМАЛОВСЬКИИ ЖиттяуслужіюrіБогу ................... ............................ 32

з наємо , для чо го купуємо одяг і ходимо на

ЙосафатВОРОТНЯК, ЧСВВ ЗАПИТУЄТЕ

ВІДПОВІДАЄМО ................................. 3 3

0АегМАКАР ІСТО РІЯ КАЛЕНДАРЯ

.............................................. 35

~~М~fШВJпКfсшня

...............................................38

о.МЄАеmійВАТІГ ЧСВВ

ПРИЙШОВ ДО своіХ, ТА сво У НЕ могли ПРИЙНЯТИ ........ 39

~p~f~fт~ ВІН?

... ... ..... " .. ... " .. ... .... ...... ..... .. ........... 42

ЛесяШТИКАЛО У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ. КРОСВОРД •ВЕЛИКОДНІЙ• ..... " .... 44

МІСІОНАРЧИК. Привіт, любий друже! ЛеонідГЛІВОВ ХРИСТОС ВОСКРЕС!

....... " ............. .45

..................... .................... .... " .45

Га.л.я ВОЛОШКА СТЕПАНКОВ А ПРИГОДА

..................................... ... .46

ри нок, але не з н ає мо, для чого живемо. Смисл

н ашо го життя ч асто обмежуємо тим , що са мому життю смислу надати не може : праця,

господарство, мода, успіх у людей , багатство. Проте, все це залежить в ід того, чи ми живе мо, чи ні. Тому що немає ані моди, ані

багатства, ані господарства, якщо ми пере стаємо жити. Немає ані успіху, ані здоров'я.

Тому кожна людина таки зобов' язана погля нут и на своє життя через призму смерті і шукати смисл не тут , на землі, де смерть все

забирає, а у вічності, яка перемагає смерть. Тому ми пропов ідуємо Христа, який переміг

найб ільшого ворога людини - смерть, і по дарував нам не багатство чи успіх у людей , а в ічну славу в Бога. Якщо кожна людина саме

[JШс/1fсfЛКвСЕМОГУТНІСТЬ .............................. " " 47

п ід таким кутом зору розглядатиме життя,

МикО.l!аПІЛЧЕХА

багато чого в цьому житті змінить. Все, що

КРИСТИНОШЛЬСЬКА МАРІЯ ........... ....................... .49 Люба ЛУЧКО ЩИРА СП ОВІДЬ

............... ..................................... " .49

3lfi'ifJfJ€i8~KPEC!

................................................50

робимо, робімо з огляду на те, наскільки воно буде корисне нам для вічності . Тому у святі Воскресіння радіймо тому, що воскрес Хрисукраїнський

МJOJ~H4.JI християнський ______._________::::,:::..=..:::.=:.=:=:=-.J часопис

тос, але радіймо також тому, що сво.ім Вос

ває на наше життя і на його майбутнє. І тоді

кресінням Він відкрив двері для воскресіння

св. Павло проголошує: «Та нині Христос вос

нашого! За те, щоб воскреснути і жити у вічній

крес із мертвих, первісток серед покійних.

радості з Богом, варто багато чого втратити

Смерть бо через людину, і через Людину вос

на землі!

кресіння мертвих. Бо так, як в Адамі вмирають

Саме у Воскресінні Ісуса Христа віднахо

усі, так само в Христі всі оживуть»

диться СМИСЛ для всього того, ЩО чинимо на

( 1Кор 15,20-22). Якщо ми житимемо вічно у Христі,

землі. Інакше, наше життя є звичайним без

то чому нам так піклуватись про дочасне?

змістовним блуканням, яке не має мети і

Якщо матимемо життя вічне , чи ж будемо так

логічного закінчення: «Коли ми надіємося на

лякатися в житті земному?

Христа тільки в цьому житті, то ми найне щасніші від усіх людей!»

( 1Кор 15, 19). Тому

У Пасхальний час ми не т і льки задумуємо

ся над смислом нашого життя. Власне, наше

святий апостол Павло, стараючись відкрити

завдання

зміст Воскресіння Христового коринтянам,

товому Воскресінні, з цією поді єю пов'язувати

віднаходити цей смисл у Хрис

зауважує: «Якже немає воскресіння мертвих,

своє життя, все що думаємо, говоримо, ро

то й Христос не воскрес! Коли ж Христос не

бимо доводити у відповідн і сть до цієї

воскрес , то марна проповідь наша, марна і

найбільшої новини, що Христос воскрес.

віра ваша!» (1Кор лосити,

що

15, 13-14). Важливо наго

саме

факт

Христового

Нехай дух Воскресіння Господнього завітає до кожного нашого серця і народить у ньому

Воскресіння відкриває нам надію на правди

надію більшу від всякої надії -

ве життя, яке може бути тільки у Бозі. Про це

мо вічно з Христом Господом і це наша

ми житиме

неможливо думати, як про якусь ідею, тему

найбільша радість!

для дискусії. Цей факт безпосередньо вплиЗаснованнй у Зас н овники

1897

році

Оrці Василіяни

Реєстраційне свідоцтво КВ №

5133

від

18.05.2001

р.

Пе Адреса реда кції:

Святоонуфрїівський монастир Отців Василіян вул. Б. Хмельницького , тел/факс:

e-mail:

36, м. Львів, 79019 72-46-94

misioпar@lviv. farlep.пet

о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ ЦІНА ДОГОВІРНА

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

~3~ДЇаІЮ3Н1'МІІЇВ у Жовк~друІ(ІІf)tіі" ІІt/дQнМЦ1Вв

Віра АРІВ

Ощіе8асиJПяк•~·

80300, J1ьвівсьі'<оі обл.,

Літературна редакція:

м. Жовква, вул. ВасміJ!ж:І,ка, 8

Богдана ЩУРКО

д изаин та комп V

~отерна верстка:

Микола ЯЦКІВ

Передруки і переклади дозволен і за поданням джерела . Редак ція

МІ

зберігає за собою право виправляти мову і скорочувати надіслан і матеріали. ©Журнал ІСІОtІЩ>". 2007 український

GІ О Н'1Р ••"і!.!:РJ!Сr ШШ ия._н_ сь_ хиИ _ _ _ _ ___._ _ _ _111 ~ с

ис

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і те

пер щоденно віддаєш у Пресвятій

Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречис тої Діви Марії усі свої молитви,

справи, слова, думки й витри валість у терпіннях нинішнього дня у винагороду за всі зневаги,

образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую іх особливо за святі шого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення

грішників та в усіх намірах Апос тольства молитви, призначених на

цей місяць і на сьогоднішній день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Украі ну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Святий Архангеле Михаіле, св.

Миколаю, св. Володимире, св. Йо сафате, Засту.пники Украіни, моліть Бога за нас!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА КВІТЕНЬ (З благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб кожний християнин, просвічений Святим Духом і під Його про водом відповідав із натхненням і вірністю на загальний заклик до святості. Христос Господь закликає кожного свого послідовника неухильно і сміливо наслідувати

Його. Навіть більше! Він наголошує, що той, хто не бере свого хреста, не гідний називатися учнем Христовим, християнином: «Хто не візьме свій хрест, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний» (Мт

10,38). Таким чином Він очікує від кожного християнина цілковитої посвя

ти і надзвичайно серйозного ставлення до своєї ві ри і того способу життя, я ки й ми про вади мо. JІalO.l-'HJI О український , •llL V у ИС христи янсь кии

-----*-------..:.:~..::.;:~:::::::.:::;;...i часопис

Тому свята Церква, слухаючи наказ Господній, закликає всіх бути не тільки добрими, а святи ми християнами. Бути святим

- не приналежність тільки тих, хто до цього відповідно до

суспільних уявлень покликаний: ченців, черниць, священиків чи катехитів. Дуже сумно, що часто між людьми чути насмішки про святість, наприклад, якщо хтось молиться і часто відвідує

церкву, йому з насмішкою кажуть: «святим хоче бути». А ми кажемо: так! Кожний християнин

повинен бути святий, а хто цього не бажає, той не може називатися навіть християнином. Також важливо зауважити, що святий

- це не той, хто не грішить. Бути святим - це старатися

бути подібним до Христа, як Христос думати, як Христос говорити, як Христос чинити: «Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, який наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на

неправедних. Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митарі роблять? І коли ви вітаєте тільки братів ваших, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять так? Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!» (Мт 5,4448). Тому молімося, щоб Святий Дух надихав усіх християн на шляху наслідування Христа, щоб кожний бажав ставати святим у тому стані, в якому Господь його покликав.

МІСІЙНИЙ: Щоб зростала кількість священичих і чернечих покликань в Північній Америці та країнах Тихого Океану, аби належним чином відповісти на пастирські й

місійні потреби цих народів. Свята Церква у самій своїй суті є місій ною. Це означає, що вона виконує послання Ісуса Христа, яке Він дав Апостолам - проповідувати добру новину: «Сказав [Ісус] до них [учнів]: Ідіть по цілому світі, і проповідуйте всьому створінню Євангелію! Хто увірує й охреститься,

буде спасенний, а хто не увірує - буде засуджений» (Мк 1б,15-1 б). Справді, Церкву очікує ще велика праця і для ціє"і праці потрібно достатньо добрих працівників: «Жнива великі, та робі тників мало» (Мт

9,37). Північна Америка ширить по цілому світі стандарти матеріального

життя, багатства, масової культури. На жаль, в гонитві за високим матеріальним стандартом втрачається пам'ять про Бога і відчуття справедливості щодо Нього.Тому на цих теренах дуже низький рівень священичих та монаших покликань. Також Океанія

- низка невеличких дер

жав на широких просторах Тихого Океану, потребує багато нових священиків, монахів і

монахинь для проповіді святого Євангелія. Саме тому молімось Господу Богу, щоб дедалі більше юнаків і дівчат у цих регіонах почули Божий поклик та відповіли йому жертвою свого життя: «Просіть, отже, Господа жнив, щоб Він по~лав робітників на свої жнива» (Мт 9,38).

МІСЦЕВИЙ: Щоб вірні вміли виявляти свою любов не тільки подарунками, а й тер пеливістю до оточуючих. Великий піст, який тепер переживаємо, спонукає кожного з нас застановитися над смислом

багатьох понять, слів чи висловів, які часто вживаємо в нашій мові. Одне з них - любов, якої кожна людина прагне, бажає осягнути, але не так часто розуміє, що саме розуміє під тим поняттям. В більшості випадків любов трактують як «почуття» і з нею пов'язують розуміння, прихильність, виконання добрих діл, поцілунки, подарунки, тощо.Так трактуючи любов й, очевидно, очікуючи такої самої любові від інших, людина переважно розчаровується, оскіль ки не отримує від оточуючих того, чого очікувала як вияву любові. Висновком може бути твердження, що правдивої любові насправді не існує. Саме тому, роздумуючи надстраждан-

MIGIOHi\P

3 ,' •

t: ,,__·~'

нями Христа, ми покликані у своє поняття любові вкласти також деякі інші аспекти: адже

Христос задля любові терпів і помер! Тому любов -

це не тільки розуміння і подарунки, а

навпаки, найбільше виявляється у терпеливості. Молімося, щоб в Україні поміж усіма людьми,

особливо між християнами , поволі, але глибоко і впевнено, зраджувався дух правдивої хрис тиянської любові, яка найбільше проявляється у терпеливому переношуванні терпінь.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА КВІТЕНЬ

СВЯТИЙ СТЕФАН ЧУДОТВОРЕЦЬ (10 КВІТНЯ) Преподобний Стефан Ісповідник, ігумен Тригл ійский, помер мученицькою смертю за правління

імператора-іконоборця Лева Вірменина (81 З 820). Ще з юних літ святий подвижник посвятив своє життя Богу і прийняв монаший постриг, а потім

став настоятелем Триглі йського монастиря, побли зу Константинополя. Коли почалося гоніння на святі

ікони, святого ігумена було викликано на допит, де його примушували підписати відречення від іконо

поч итан ня.

Преподобний

Стефан

рішуче

відмовився і сміливо звинуватив імператора в без честі. Святого піддали страшним мукам, після яких, в

815 році кинули до в'язниці. Виснажений, хво

рий і скатований святий ісповідник Стефан невдовзі помер у в'язниці .

Святий сtЕФАН Чудотворець

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОJ1ИТВИ НА ТРАВЕНЬ Загальний: щоб, за прикладом Діви Марії, кожний християнин керувався Божим Словом і був уважний до знаків Господніх у своєму житті.

Місійний: щоб на місій них територіях не бракувало добрих і освічених вихователів у вищих семінаріях та в інститутах богопосвяченого життя.

Місцевий: щоб українські суди керувалися передовсім нормами верховенства права і щоб ніколи не було несправедливих судових рішень.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ТРАВЕНЬ ПРОРОК ІСАЯ (22 ТРАВНЯ)

_ _ _ _ _. __ _ _ _ _ _

JІ•J~JAH.11 0 український у И.С християнський

• 1(1. V

;.,..::.::;;::.,::.,:.,:.:;:::~

часопис

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД МАРКА .(Закінченtut. Початок у попередньому числі часопису) о. Діон,исій ЗАВЕДЮК , ЧСВВ

Вступ

шим від себе» (1,7). При хрещенн і на Ісуса

до вивчення Маркового Євангелія

сходить Дух, а голос Божий засвідчує: «Ти Син

Маркове Євангеліє бере свій початок від

Мій любий, у Тобі Моє уподобання» ( 1, 10-11 ).

опису появи над Йорданом Йоана Хрестите

Першими розпізнають гідність Ісуса нечисті

ля, а закінчується повідомленням про Ісусове

духи (1,24; 3, 11 ; 5,7), але Він забороняє їм

Воскресіння. Протягом всього твору основ

говорити про Себе ( 1,25; 3, 12).

ною дійовою особою є Ісус з Назарету. Він з'являється на початку як один з тих, хто при

ходить до Йоана на Йордан хреститися, але

Але також у словах самого Ісуса в ід початку

криється правда про мету Його приходу. Він починає свою діяльність саме тоді , коли Йоа

відразу виявляється, що Він «сильніший» від

на Хрестителя ув'язнено за см і ливість у

Йоана Хрестителя (1,7), що є любим Сином

свідченні правди (Мр

Бога (1, 11), що Його водить Дух Божий , а ангели Йому служать ( 1, 12-13). Початок діяль ності Ісуса настає тоді, коли Йоана ув'язнено ( 1, 14), і вона спочатку має місце в Галилеї та її

ного боку, Марко описує історичн і факти, а з

1, 14; 6, 18; 9, 13). З од

іншого,- саме підкреслення цієї таємничості

особи Ісуса становить спонуку для читача заг

либитись у зміст описаних євангельських

околицях. Пізніше Ісус вирушає в Юдею

подій. Таким чином, майже в і д початку чита

( 10, 1), прямуючи до Єрусалима (10,33). У са

чеві стає зрозуміло, що доля Ісуса може бути

мому ж Єрусалимі Він перебуває до свята

подібною до долі Його Предтеч і (Попередни ка) Йоана.

Пасхи, під час якого, засуджений на розп'ят тя, помирає на хресті . Але на третій день стає

відомо, що Він воскрес із мертвих. При читанні Євангелія від Марка, треба звер

Ця увага Ісуса до нероз голошення правди

про Себе, яку Марко так часто підкреслює , дістала у біблістиці назву «мес і янський сек

нути увагу на численні підказки у самому його

реr».

тексті. Вони дозволяють відтворити хід думок

Месії-Христа є одним з елемент і в, який виз

автора Євангелії та відкрити глибину бого

начає будову цілого твору. Ісус приховує

другому

Євангел ії

таємниця

правду про себе аж до часу, поки Його учні не

словського змісту твору.

(а) «Месіянський секрет»

зрозуміють, хто Він. Відразу після того, як

Уже від початку, читач Маркового твору знає, що Ісус

- Христос, Син Божий (Мр 1, 1).

Петро, у присутності інших учнів, визнає , що Ісус

Христос

(8,29), Він починає втаємни

Але для людей, які в житті зустрічалися з Ісу

чувати їх у справжню мету свого приходу:

сом, ця правда про Нього стала зрозумілою

Христос має бути відкинутий, страждати і на

не відразу, а для багатьох взагалі залишилась

третій день воскреснути (Мр 8,31-32а).

неприйнятною. Ця правда стала для Ісуса при чиною смертного засуду

( 14,60-64).

Аж

Крім запитання про те, ким є Ісус , та напру женого очікування розв'язки конфлікту між

наприкінці Євангелія стає зрозуміло, чому Ісус

Ним та провідниками ізраїльського народу,

так довго приховує, ким Він насправді є.

ще дві теми проходять червоною ниткою че

Він, Марко змушує говорити самі події про те,

рез усе Маркове Євангеліє. Це мета Його приходу, Його місія, а також дбайливість Ісуса

Ким є Ісус. На початку Його прихід заповідає

про таке виховання учнів, щоб вони не тільки

Йоан Хреститель, називаючи Його «сильні-

правильно зрозуміли гідність Його особи і

Оскільки Ісус не хоче розголошувати, хто

зміст навчання, але щоб могли іти за Ним, на

слідувати Його. Прослідкуємо розвиток цих чотирьох тем у

Євангелії від Марка.

(6) Хто такий Ісус? Марко добре продумав зміст свого твору та його будову. Подаючи факти з життя Ісуса, які були йому доступні, Марко прослідкував,

як Ісус поступово об'являє Себе людям .

На початку про Його гідність повідомляє Йоан Хреститель, ще Його розпізнають не чисті духи. Люди сприймають Його, як Того, Хто звіщає «нове повновладне вчення»

( 1,22.27) та чинить чуда (2, 12; 3,8; 6,2). Але Ісус забороняє нечистим духам виявляти Його (1,25.34; 3, 12), а людям, яким допоміг, -

Христа

розвинуту і послідовно представлену в Мар ковому творі христологію

вчення про

Месію. Цікаво проаналізувати, хто

розголошувати звістку про Нього як про чу

з людей і як називає Ісуса з Назарету в цьому

дотворця ( 1,44; 5,43). Сам називає себе Сином Чоловічим, що могло б у перекладі на нашу мову означати просто «людина», якби

Євангелії. В усякому випадку, не зайве зазна

не пов'язаність з постатями пророка, якого не

розуміння, що Він

сприймають (Єзекиїл

2, 1; 3, 1. 17; 4, 1; 12,2 та

чити, що, за Марком, осмислюючи життя і

діяльність Ісуса з Назарету, можна дійти до

- Христос (8,29; 14,61; 15,32), Син Божий ( 14,61-62; 15,29).

ін.}, та сповитого таємницею довічного пра

(в) Невизнаний Месія

вителя з Божого установлення (Даниїл

Упродовж цілого Євангелія , Ісус постає як

7, 13-14). Причому деякі вислови Ісуса вияв ляють Його як Сина Чоловічого, наділеного надзвичайною владою: гріхи відпускати (2, 11),

людина , яка своєю діяльністю настроює во

визначати спосіб проведення святого дня су

слідовно і драматично змальована Марком.

боти (2,28), мати участь у Божій славі як Син

Уже згадка про долю Ісусового Попередника

Божий (8,38); інші говорять про Його відки нення і страждання (8,31; 9, 12.31; 10,33; 14,21.41), але і про майбутнє по трьох днях Воскресіння (9,9.31; 10,34). Ісус каже, що Він,

не сповіщає нічого доброго (1 , 14), а перші дні

роже офіційних зверхників свого народу. Тема

нерозуміння і відкинення Його особи по

Ісусової діяльності в Г алилеї приносять і перші сутички з офіційними представниками юдаїз

му. Своїм навчанням Він викликає приховану

як Син Чоловічий, прийшов служити і віддати

ворожість книжників (знавців Писання)

своє життя як викуп за багатьох ( 10,45), і саме

2,6-7.16)

та фарисеїв

(2, 18.24).

( 1,22;

Тому дуже

за ототожнення Себе з постаттю прославле

швидко дійшло до виразної змови фарисеїв

ного Сина Чоловічого ( 14,62) Він буде

з прибічниками тетрарха Ірода, «як би його

осуджений юдейською радою на страту.

занапастити» (3,6). Особливу роль тут відігра

Корисно,

для

кращого

зрозуміння

ли «книжники, що прийшли з Єрусалиму»

Маркового Євангелія, прослідкувати за пред ставленням у ньому Ісуса також як Вчителя,

(3,22; 7, 1.5), які оскаржили Ісуса в тому, що Його влада походить нібито від Велзевула

Чудотворця, Розп'ятого і Воскреслого, Месії,

(одне з імен сатани).

Сина Божого, Господа, Сина Давида, терпля

Великим розчаруванням був побут Ісуса в

чого Слуги, терплячого Праведника. Усе це,

Його батьківщині, Назареті, де «брали йому

разом з окресленням «Син Чоловічий»

за зле» те, що Він виходець з-між них. Врешті

месіянські титули, які вказують на глибоко

намагається уникати своїх опонентів, перебуукраїнський

JИ.ІGІОП4..Р християнський

---------------------------------- часопис

зокрема слова: «ЯК і написано про нього»). Мету приходу Ісуса найкраще ілюструють

вислови Його Самого. Ось деякі з них.

Зміст проповіді Ісуса і цілої Його діяльності виражений у словах: «Сповнився час, і Цар

ство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангелію»

(1, 15). Довести людей до покаян

ня і віри, щоб вони прийняли запрошення прийняти Небесне Царство. Саме свій прихід ототожнює Ісус як сповнення часу і наближен ня Царства.

Перша частина Євангелія виражає постійну

турботу Ісуса про те, щоб проповідувати ваючи осторонь від людських осель

(7,24.31;

8, 11.13; 9,30). Ісус знає, що «відцураються Його старші, первосвященики та книжники,

(1, 14.38.39) і навчати (1,21.22; 2, 13; 4, 1-2; 6,2.6.34 та ін.), адже Він на те прийшов (1,38). Змістом навчання Ісуса є Боже Євангеліє

це Дванадця

( 1, 14) про прихід Небесного Царства (притчі у Мр 4), яке має проповідуватися усім народам по всьому світі (13,10; 14,9); тому й учнів з

тьом учням аж після Петрового визнання віри

часом Він робить учасниками своєї місії про

в Нього як Месії (Христа)

повідування (3, 14; 6, 12.30; пор. 16, 15.20).

буде Він убитий, по трьох же днях воскресне»

(8,31 ), але починає пояснювати

(8,27-30.31).

Далі Євангеліє веде розповідь про події ос

Але слухачі Ісуса (не найближчі учні) заці

таннього тижня в Єрусалимі, процес над

кавлені більше в тому, щоб використати Його

Ісусом, передання Його римській владі та

дарування як чудотворця, екзорциста і ліка

смерть на хресті. Порівняння Марка з іншими

ря; вони якщо і проголошують звістку про

синоптиками

Нього, то не завжди так, як би Він цього ба жав (1,45; 5,20; 7,36). Такий розголос збирає навколо Нього великі юрби народу, а це зава

веде до

висновку,

страждань Ісуса у розділах

що опис

14-15 існував, ска-

. рі ше всього, у такому вигляді як окремий твір, який Марко використав при написанні свого

жає Йому виконати головне завдання -

Євангелія.Так що друге Євангеліє деколи на

проголошення Євангелія. Нерідко Він змуше

зивають описом Христових страждань з

ний до зібраного звідусіль народу промовляти

обширним вступом. Зважаючи на драматизм подій навколо особи Ісуса від початку Марко

у притчах

вого твору (пор.

3,6; 11,28; 12, 12; 14, 1-2),

таке окреслення недалеке від правди.

(r)

Мета приходу Ісуса

У подіях з життя Ісуса Марко вбачає по слідовний розвиток Божого задуму. Саме там,

де події набирають трагічного характеру і, по людськи, мали б означати поразку і невдачу, Марко, ідучи за вченням апостольської Церк

ви, бачить здійснення того, що Бог заповів і хотів звершити в особі Христа, свого Сина.

Так виступ Йоана Хрестителя, як і його

( 4, 11.34) для (4,33).

кращого вияснення їм

свого навчання

У другій частині Євангелія Ісус поступово

поглиблює пояснення змісту своєї місії, бо

Апостоли уже можуть розуміти Його. «Син Чоловічий прийшов не на те, щоб Йому слу жити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох» ( 10,45). Він знає, що

таким є задум Його Отця: «Про Сина Чолові чого написано, що мусить Він багато вистраждати й буде погорджений» (9, 12). Під час останньої вечері з учнями Ісус виз нає, що «Син Чоловічий іде, як написано про

смерть, передчасна і безглузда, має своє об

Нього»

rрунтування (пор. 1,2-3; 1, 14; також 9, 13,

каже: «Це моя кров Завіту, що проливається

( 14,21 ); подаючи євхаристійну чашу,

_ _ _ _ _______

МІGІОП~Р ~ .,r:ти ~ соnи ~ :Нокий

за багатьох» ( 14,24). У Г етсиманії молиться: «Авва-Отче, усе Тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що Я хочу, а що Ти»

( 14,36), а коли Його схопили, каже: «Щодня

але промовисто: «Призначив Дванадцятьох,

щоб були при Ньому, та щоб їх посилати із проповіддю; і дав їм владу виганяти бісів» (3, 14-15). Основне їх завдання - бути біля

був Я між вами, навчаючи у храмі, і ви мене не

Ісуса і вчитися від Нього змісту Євангелія, яке

схопили. Та це -

Той проголошував. Згодом посилає їх з про

щоб збулося Писання»

(14,49).

повіддю

Слова, що їх чують жінки біля порожнього гробу, однозначні: «Ви шукаєте Ісуса Назаря

і дуже незадоволений, коли вони цієї влади

(6, 7-13.30), дає участь у своїй владі,

не здатні використати

(9, 19.28-29).

нина, розп'ятого. Він воскрес, його нема тут ...

Але найбільшою турботою Ісуса є довести

Але йдіть, скажіть його учням та Петрові, що

Дванадцятьох до усвідомлення, хто Він. Скла

випередить вас у Галилеї: там Його побачите, як Він сказав вам» ( 16,6-7; пор. 14,28). Ісус з

дається навіть враження, що будова Маркового

Назарету виявився Месією-Христом, Сином

спосіб відкривання Ісусом своєї гідності Месії і

Євангелія зумовлена отим старанням описати

Божим, що «сидить праворуч Всемогутнього»

Божого Сина учням. Термін «учні» в Євангелії

(пор. 14,62; 15,29). Він справді є Тим, за Кого

покривається з поняттям «дванадцять», зокре

Себе вважав.

ма після переліку їх імен у Мр

(в) Турбота про учнів Від самого початку своєї діяльності Ісус зби рає навколо себе учнів. Описи покликань свідчать, що це Він вільно вибирає їх, а не

3, 14.

Уважне читання другого Євангелія виявляє,

як багато уваги Марко звертає на взаємини Ісуса з учнями. Так, у першій частині учням

вони Його за свого вчителя. У всіх описах по

присвячені, зокрема, пери копи (уступи) 1, 1620; 3, 13-19; 6,7-12.30. У будові Євангелія ці

кликань у Марковому Євангелії вирішальними

тексти стоять після загальних повідомлень про

є слово запрошення Ісуса і згода покликаного

діяльність Ісуса, так званих сумаріїв

(1, 16-18.19-20; 2, 14; також 10,21, де запро шення залишилося без відповіді). Учні неодноразово стають об'єктом звину

( 1, 14-15; 3, 7-13; 6,7.12-13), які, в свою чергу, поперед

жені повідомленнями про ставлення до Ісуса

вачень противників Ісуса, а Він їх захищає і

різних осіб: ангелів ( 1, 13), фарисеїв (3,6), співвітчизників (6, 1-6). Окремо треба виділи

оправдує

ти навчання притчами, де учні також займають

(2, 16. 18-20.23-28; 7,2-8). Дванад

цять учнів, яких Ісус з власного бажання

упривілейоване місце (4, 10-20.34б).

вибрав, стали постійними Його супутниками.

Здавалося б, визнання Петра (8,29) мало б

Марко повідомляє про цей вибір лаконічно,

закінчити період пізнавання, Ким є Ісус, але стається зовсім навпаки: як тільки Ісус почи

нає говорити про майбутні страждання, таки

сам Петро перебиває Його, так що Ісус зму шений «поставити на місце» учня, який забув, що не його справа повчати Вчителя

(8,33).

Правда про майбутнє страждання і Воскре сіння є частиною навчання Ісуса, частиною

Його Євангелія. Але треба багато турботи, щоб Дванадцять нарешті зрозуміли, що ця дорога

дорога до спасіння. Усі три провіщення

страстей

(8,31; 9,30-32; 10,33-34) зустріча

ються з незрозумінням учнів. Після першого

бунтується Петро (8,32); на друге реагують мовчанням, бо бояться питати, хоч між собою

сперечаються, хто з них більший (9,32-34);

У такому представленні Ісусової дбайливості

після третього Яків і Йоан просять про перші місця в царстві Месії ( 10,35-37). Нерозуміння

про учнів зацікавлений сам автор Євангелія, який хоче спонукати своїх адресатів до чуй

учнів не знеохочує Ісуса, а стає нагодою для

ності та вірності Ісусові Христові та Його

пояснення, а деколи і докору. Так Ісус закли

Євангелії під час переслідувань за віру, мож

кає до несення хреста і слідування за Ним

ливо за Нерона у Римі. Такі тексти, як Мр

(8,34-38), іншого разу закликає до служіння іншим (9,35), врешті ставить себе самого за приклад жертвенного служіння ( 10,42-45).

9,34-38; 13, 13.20.37; 14,38; 15,21 назначені цим піклуванням про вірність адресатів єван

гельській правді в час випробувань.

Чуда оздоровлень глухонімого та двох

Маю надію, що таке представлення найваж

сліпців у центральній ча~;:тині Євангелія (7,З1-

ливіших тем та їх розвитку в Євангелії від

32; 8,22-26; 10,46-52) неначе символізують

Марка допоможе читачам у належному вико

глухоту і засліплення учнів, нелегкість їх до

ристанні цього цінного джерела відомостей

ходження до віри в Христа, і їх остаточне

про життя Ісуса Христа для поглиблення їх

прозріння перед в'їздом Ісуса в Єрусалим.

віри та духовного зросту.

ПОДЯКА

Христос Господь залишив нам заповіт дбати про віру і свою Церкву. Пам'ятаючи Його слова давати, ніж брати» (Ді 20,35), наші брати і сестри склали свої пожертви на

«Більше щастя -

розвиток часопису «Місіонар». Редакція часопису висловлює щиру подяку: п. Володимиру,

який пожертвував 20 грн., п. Галині - ЗО грн., п. Галині з родиною, м. Золочів - 40 грн., п. Тетяні з родиною, м. ЮжнеОдеської обл. - 40 грн., родині, м. Южне Одеської обл. - 100 грн., родині зі Старосамбірщини - 100 грн., анонімному жертводавцю - 100 грн. Бажаємо всім жертводавцям здоров'я, радості, душевного миру, повсякчасної опіки Пресвято·і Богоро диці та рясного Божого благословення для вас і ваших родин.Також запевняємо, що кожного місяця буде відслужено святу Службу Божу в наміренні всіх жертводавців часопису. Ще раз дякуючи, молимося за вас і завжди вас пам'ятаємо. о. Корнилій Яремак, ЧСВВ, головний редактор

ВІТАЄМО ЮВІЛЯРІВ Брат Іван Українець, ЧСВВ, 15 квітня відзначає 40 років з дня народження, о.Тарас Т ижник, ЧСВВ, святкує своє 35-ліття 20 квітня; ЗО-ліття відзначають о. Атанасій Євуш, ЧСВВ ( 18 квітня)

та бр. Августин Векляк, ЧСВВ (8 квітня). Також дуже приємно привітати тих, хто святкує ювілеї священства. О. Порфирій Підручний,

ЧСВВ, член бризилійської провінції Отців Василіян, який довгі роки живе і трудиться в Римі, а в даний час виконує обов'язки генерального економа Чину, 9 квітня 2007 року відзначає 40ліття священства. Отець Порфирій частий гість в Україні, історик, який своєю працею старається

відкрити для нас і прийдешніх поколінь правду про наш Чин, яка протягом багатьох десятиліть була з відомих причин недоступна. Також багато трудиться для українських емігрантів у Римі, де при василіянському монастирі відкрито парафію; 20-ліття священства 5 квітня 2007 року святкує о. Андрій Явдощак, ЧСВВ, який став священиком в буремні часи виходу УГКЦ з підпілля, багато працював для легалізації нашої Церкви та суспільного й національного відродження, працював у Жовківському, Крехівському, Боронявському та інших василіянських монастирях. Від імені редакції та редколегії часопису «Місіонар» сердечно вітаємо ювілярів та бажаємо міцного здоров'я, радості, душевного миру та Божого благословення для подальшої праці

для святої Католицької Церкви, для зросту василіянського чину та добра безсмертних душ.

,. '':

,1,

•

. . ·..

" •

•

•:

•,

:--~·~~-,':. ',

.···.~

~.,,.,,_~

·~··

•

." •'

\:.·'

,•

_"_,,~

"~-

•

СМЕРТЮ СМЕРТЬ ПОДОЛАВ о . Оле ксі й ГОРОБЕЦЬ , ЧСВВ м. Зол очі в

Людина підставляє чоло всім труднощам і

проблемам, які їй трапляються на життєвому шляху, в боротьбі з ними намагається їх подо лати та покращити собі життя. Навіть головним завданням філософії, починаючи від 18 ст., було не стільки пізнання правди, скільки по

кращення життя людини. Спостерігаючи за стрімким розвитком наук та нестримним нау ково-технічним прогресом, людина говорить:

«Все йде до кращого, незабаром буде ліпше». І справді, долаючи проблему часу і простору, людина створила швидкісні засоби пересуван ня та надійний зв'язок (телефон, Інтернет). В боротьбі з хворобами та терпіння ми, по в'язаними з ними, людина робить немалий

поступ в медицині , винаходячи нові й більш ефективні засоби лікування. Наприклад, хво роби, які колись призводили до смерті, сьогодні можна вилікувати. Так само можна сказати про соціальне і політичне життя люд ства. Всюди, куди не глянемо, людина

бореться з проблемами й тим великою мірою

живе , чи то будуть загальнолюдські пробле ми, чи особисті. Можна було б без перебільшення сказати, що життя -

це одне

суцільне долання проблем. Та існує лише одна проблема, якої людині здолати не під силу і з якою вона навіть не

намагається боротися, бо знає, що шансу не має жодного. Цією проблемою є фізична смерть людини

закінчення її земного жит

тя. Ми можемо сперечатись про існування

Бога, про походження світу, про правильніст~

наших моральних виборів, але факт смерт1 ніхто не може заперечити . Фізична смерть

це найбільш незаперечний факт. Людина вже давно з цим змирилася, тому створила довко

ла цього факту міфи та повір'я. Найбільш примітивний безглуздий міф створила ідео логія атеїзму, стверджуючи, (а насправді здогадуючись), що фізичною смертю люди ни закінчується все її життя. І справді, наше

земне життя є немов спалах блискавки по рівняно з вічністю.Так, направду, ми мізерно мало живемо, але змиритись з тим, що ми

живемо тільки тут, на землі, а потім настає

цілковите небуття, є тим самим, що заперечи ти життя зовсім. Наше земне життя набирає значення перед обличчям Вічності. Бог створив людину на свій образ і подобу. Це означає, що, крім розуму та свобідної волі, Творець наділив людину життям, Яким Він сам

є, а життя це - безсмертне, бо смерть в ро зумінні небуття є запереченням самого життя, а тому ці поняття несумісні. Людська істота, її

субстанція належать до Божого існування. Господь хоче, щоб людина була щаслива, тобто, щоби мала участь в безконечному щасті свого Творця. Саме тому Він і відновив

цю безсмертність у Пасхальній Таємниці Гос пода нашого Ісуса Христа. Як Христос помер з нашими гріхами на хресті, але не залишив ся під владою смерті, а воскрес із мертвих,

так і наше гріховне тіло мусить померти, щоби воскреснуло нове й прославлене. Христия нин, вмираючи у Христі, переходить через

Його Пасхальну Таємницю, тому ми й нази ваємо нашу фізичну смерть останньою Пасхою в житті християнина, яка довершуєть ся у Вічному Божому Царстві.

Христос помер і воскрес, тому живе сьо

годні. Бог воскресив Ісуса Христа, бо любить

Його. Бог любить кожного з нас, тому смерть, як наслідок гріха, не може над нами панува

ти. Панує лише Бог, тільки Він володіє й

царює. Зло, гріх, хвороби, терпіння, смерть

це явища тимчасові, котрі мали свій поча

ток і мають свій кінець. Бог, життя, яке Він

дає, Його любов і ласки -

вічні, які не мають

ані початку, ані кінця. Тому остання крапка історії

це Воскресіння.

новини ВІЗИТ ГЛАВИ УГКЦ

ДО ШТАТУ ФЛОРИДА (США)

були страждальцями в чужих краях, а Його посланцями, які щедро діляться духовним

скарбом зі своїми братами й сестрами, як і з тими, що ніколи не знали і не пізнали Госпо

16 по 26 лютого Блаженніший Любо

да, але шукають Його.

мир, Верховний Архиєпископ Києво-Га

На зустрічах з вірними Глава УГКЦ щиро

ли цьки й, відвідував парафії Української

дякував всім, хто своїми пожертвами й молит

Греко-Католицької Церкви у штаті Флорида

вою долучається до будівництва Патріаршого

(США). У проповідях на Божественних Літур

собору Воскресіння Христового в Києві. «Це

гіях, які разом із Главою УГКЦ співслужили

є храм не однієї громади чи одного міста - це

місцеві парохи, Предстоятель УГКЦ наголо

храм усіх нас, храм нашого єднання. Вклада

шував, що де б ми у світі не були - всі ми є

ючи свою частку у його будову, кожен, хто

членами однієї Церкви. «У кожній малій чи

приїде до Києва, може сказати: це мій храм,

великій церкві

- в Україні чи США, Аргентині

це наша і моя святиня», -запрошував до даль

чи Бразилії

я почуваюся вдома, адже ми

шої співпраці Блаженніший Любомир. Під час

об'єднані духом єдиної спільноти», - сказав

перебування у Флориді Глава УГКЦ відвідав

Блаженніший Любомир. «Моє перебування

також наших вірних у будинках для літніх

тут і щире вітання, яке я привіз вам із рідної

людей.

землі,

- продовжував Глава УГКЦ, - свідчен

ня того, що Україна вас пам'ятає і молиться за

вас. Був час, коли ви на поселеннях були го

СОПРИЧАСТЯ МІЖ ЦЕРКВАМИ

КИЇВСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ

лосом мовчазної Церкви в Україні. І нині ви

продовжуєте д?помагати своїм братам і сест рам в Україні молитвою й матеріальною

підтримкою, і за це вам велике спасибі ... Коли ми переглядаємо нашу історію, то бачимо, що

опричастя між Церквами Київської традиції є в основному дисциплінарно

еміграція завжди відігравала в ній вагому

канонічного, а не догматичного характеру,

роль. Не як туристи, щоб оглядати нові землі,

стверджують учасники Конгресу богословів

їхали наші люди у світ, а в пошуках кращої

УГКЦ «Євхаристійне сопричастя - виклик тра

долі. Ми приїхали в чужі краї з порожніми

диції та сучасності для традиційних Церков»,

руками й кишенями. Але ми привезли з со

скликаний Українським науковим богословсь

бою щось більше за матеріальні багатства -

. ким товариством (УБНТ) 2-4 січня 2007 року в 70-ту річницю Унійного З'їзду у Львові (22-25 грудня 1936 року). Ці збори, які зорганізува ло УБНТ, зібрали 246 осіб, серед яких шість

ми привезли з собою великий скарб нашої віри. І ця віра зберегла нас, не дала загуби тись у широкому й чужому світі і дозволила

залишитись собою». На думку Блаженнішо го Любомира, Господь вибрав нас сповнити

єпископів, з усіх регіонів України.

У першу неділю Великого посту випущено в

нести нашу віру у світ і поши

світ три документи, які Конгрес богословів

рювати її. Господь хотів, щоб ми не просто

опрацював у своїй триденній праці: «Урочис-

велику місію

укрвїнсь

MIGI о П~Р І::!~ ~сопи ~ "~ --юm _ ___;_ __.............

•

• ; "'=

-<·

•

те звернення до Синоду Єпископів УГКЦ про

t: ~~

,:'~-~~ ~·~-~-:-~~~" (~'.'/- .-·~-

. .; " . '~~'"~· ~ ~ ...

- ""'

·. :-

.. ~: ·~

ЄПАРХІЯ ДЛЯ

пошук шляхів відновлення повного євхарист

УКРАЇНЦІВ-КАТОЛИКІВ

ійного сопричастя між Церквами Київської

В АВСТРАЛІЇ, НОВІЙ ЗЕЛАНДІЇ ТА ОКЕАНІЇ ЗАПРОШУЄ ...

традиції», «Лист-звернення до богословів Церков Київської традиції» та найголовніший документ під назвою «Висновки та пропо

зиції», який є результатом праці наукових

секцій, які, кожна по своїй спеціальності, пра

пархія для українців-католиків в Авст ралії, Новій Зеландії та Океанії повідоми

цювали на Конгресі і запропонували думки в

ла про те, що від 7 до 1З липня 2008 року, за

історичному, догматичному, літургійному,

тиждень перед Світовим днем молоді , вона прий

канонічному, душ пастирському та екуменічно

матиме в себе всіх греко-католицьких учасників.

му аспектах. Важливо зауважити смиренність

У сі заходи відбуватимуться в парафії Святих апо

богословів, які заявляють: «Ми згодні визна

столі в Петра і Павла в Мельбурні при

ти помилки минулого та втрати ... і заявляємо

катедральному храмі єпархії. «Запрошуємо всіх

про свою відкритість до взаємних конструк

католиків східного обряду з України, Східної та

тивних зауважень, що можуть допомогти у

Західної Європи, Північно'іта Південної Амери

відновленні та творчому переосмисленні

ки з 7 по 1Злипня2008 року відвідати Мельбурн

нашої спільної спадщини»

(2.9). Богослови

та взяти участь у наших святкуваннях перед тим,

УГКЦ займаються не тільки теорією, але й про

як вирушити до Сіднею на Світовий день молоді»,

понують дуже конкретні дії, як наприклад

- йдеться в офіційному повідомленні, яке підпи

«усунення невідповідних запозичень у нашій

сав Преосвященний Владика Петро Стасюк,

богослужбовій практиці» (З. 7) і «щоб у тих

єпарх для українців-католиків в Австралії, Новій

місцевостях, де після конфліктної ситуації між

Зеландії та Океанії.

греко-католиками й православними щодо

У Мельбурні заплановані різноманітні програ

вжитку храмів для богослужінь прийшло при

ми й заходи для того, щоб паломники могли

мирення й знайдено спільну мову, врочисто

краще пізнати життя українців в Австралії. При

це підтвердити актом взаємного перепрошен

цьому організатори запевняють, що забезпечать

ня й прощення, щоб інші громади, де такого

цікаву програму в Мельбурні та ночівлю. Як відо

примирення ще не відбулося, бачили, що все

мо з 14 по 20 липня 2008 року в Сіднеї відбудеться

Світовий день молоді. Вже розпочалося приготу

можливо

подолати

ворожнечу заради

спільного свідчення Христа» (5.2).

вання, і єпархія для українців-католиків бере

Документи пропонують ще багато інших

активну участь в організації цієї знаменної події.

свіжих ідей, які греко-католицькі богослови

Світовий день молоді є святом для молодих лtо

зробили своїми спільними. Важливим плодом

дей віком від 16 до 35 років, одружених і

Конгресу є також те, що УГКЦ збагатилася

неодружених. Де б не відбувався Світовий день

спільною зваженою дУ!"ІКОЮ великого якісно

молоді, він завжди ставав подією, сповненою віри

го числа своїх богословів про одне із найбільш

та Святого Духа. Інформацію про Світовий день

життєдайних питань її існування. Читайте всі

молоді

документи Конгресу богословів УГКЦ на сайті

www.catholicukes.org.au, або написавши до єпар

Інституту церковного права Українського ка

хіального координатора Світового дня молоді ,

толицького

fr.simoп@staпdrewsucc.org.au.

університету

за

адресою

можна

www.icl.org.ua.

знайти

на

веб-сайті

Департамент інформац1і'УГКЦ

IGIOHAJ»

.ІІ• _ _ _ _ _ _L-_ _ _ _..__ _.: • .:.:; ІІІ..:_::.::.:..:==:...

український

християнський часопис

ЧАС ДУХОВНОЇ ВІДНОВИ Андрій БІДЮК

Великий піст - час покаяння, час примирен

Анастасій голосив у храмі св. пророка Іллі села

ня з Богом і з нашими ближніми. Час особистого навернення і молитов за навер нення інших. Піст - час посиленої боротьби

нашому житті, Пресвятої Тайни Євхаристії,

боротьби із спокусами. Відбулася також

із підступами і спокусами лукавого.

зустріч отця-реколектанта із молоддю та

Колоденці, стосувалися значення хреста у

Саме в часі цьогорічного Великого посту, в

дітьми, на котрій юні учасники реколекцій

Хрестопоклінну неділю, на запрошення отця пароха Михайла Сарабахи, для проведення

дві сотні парафіян, очистивши свої душі у

проявили добрі знання з катехизму. Майже

великопосних реколекцій до села Колоденці,

Святій Тайні Покаяння, прийняли до своїх сер

що на Львівщині, прибув о. Анастасій Кабаль,

дець Євхаристійного Ісуса.

ЧСВВ, із Крехівського монастиря оо. Василі

Дні духовної віднови пролетіли надзвичай

ян. Духовну віднову о. Анастасій розпочав із

но швидко. На завершення реколекцій о.

Хресної Дороги. Йдучи вслід за Ісусом Хрис

Анастасій, окропивши вірних свяченою во

том на Голготу, вірні греко-католицької

дою, уділив усім Боже благословення на

громади нашого села розважали над Страс

відпущення гріхів. А парафіяни, скинувши із себе тягар гріхів і дякуючи Ісусові Христу, з

тями Спасителя, молилися за навернення

Грішників, за ласку доброї сповіді, за щасли

радістю розходилися по домівках, несучи у

ву смерть. Духовні проповіді, що їх о.

своїх серцях вогник віри, надії і любові.

ВИХІД УГКЦ З КАТАКОМБ В

1989

РОЦІ

ІСТОРИЧНА ПОДІЯ В ЖИТТІ НАШОЇ БАТЬКІВЩИНИ о. Віталій ДУДКЕВИЧ, ЧСВВ

Падіння комуністичних режимів в централь

чинників, або до поразки Радянського Союзу

но-східній Європі в 1989 році відбулося

у військовому змаганні зі США. Віrел дає

настільки раптово і несподівано, що виклика

зовсім іншу відповідь у своїй книзі і стверд

ло велике здивування у західному світі. Як це

жує, що історичні події 1989 року були

могло статися, що чоловіки і жінки, які нібито

передусім духовною революцією, оскільки

назовні змирилися зі своєю недолею під тя

вони виникли із сумління людей, що страж

гарем тоталітарного і скорумпованого

дали за залізною заслоною. Світ духа і волі

режиму, нарешті організовано повстали? Таке

людини набагато важливіший за світ економії

запитання поставив у своїй книзі «Остання ре

і політики. «Остання революція» стала реалі

волюц і я»

американський

зацією цієї істини, що призвела Східну Європу

письменник, богослов і політичний діяч

до таких позитивних наслідків. За словами

Джордж Віrел. Серед західних політиків, со

відомого чеського правозахисника Вацлава

відомий

вєтологів і академічних вчених, відзначає

Гавела, моральна опозиція комуністичному

автор цієї книжки, існують різні погляди щодо

режиму розвінчала «культуру брехні» тоталі

причин і наслідків революції

1989 року, вони

тарної системи. У перемозі цієї революції, як

взагалі перебувають у сум'ятті і зводять падін

зазначає і стверджує Джордж Віrел, велика

ня Берлінської стіни лише до економічних

заслуга належить Католицькій Церкві. укра1нськии

MIGl~Пl\P християнський

~ч~ ас~о~ пи ~с:.....~~~~~~~-11"""""

Своєрідність «останньої революції»

1989

тиву провідника народу у його змаганні до

року полягає також у тому, що серед числен

волі. Святіший отець папа Венедикт XVI у цьо

них кривавих зіткнень в історії ХХ століття,

горічному листі до Блаженнішого Патріярха

лише ця революція відбулася мирно і без

Любомира з приводу сумних подій Львівсько

жертв. До неї можна лише прирівняти нашу

го Псевдособору

чудову Помаранчеву Революцію.

відзначив подвижницький шлях нашої Церк

Велика заслуга у падінні комуністичного

1946 р. ось такими словами

ви: «Незважаючи на невимовні страждання і

режиму в нашій Батьківщині справедливо на

випробування, Боже Провидіння не дозволи

лежить

ло зникнути тій спільноті, яка протягом століть

нашій

нескореній

УГКЦ,

яка

спричинилася до духовного і національного

вважалася законною і живою складовою час

відродження в

1989 році. Усі ми були свідка

тиною ідентичності українського народу.

ми цих радісних подій. Українська Церква

Грека-Католицька Церква власним прикладом

постійно була головною руш

продовжувала свідчити,

ійною силою нашої історії, як

що Христова Церква є єди

це ствердив наш відомий цер

ною, святою, соборною і

ковний історик о. Атаназій

апостольською».

Великий,

ЧСВВ.

твердженням

За

Після закінчення

істориків

вої

війни

три

11 світо

народи

загальновизнано, що започат

західної Європи мали ве

кування

історії

лике щастя мати у проводі

збігається з процесом христи

державних мужів, що успі

нашої

ян ізації наших земель. З

шно вивели свої держави

огляду

з післявоєнної руїни і виз

на

несприятливі

обставини політичного і соц

начили їм шляхи розвитку,

іяльного становища нашого

які перетворили ці країни

народу

довгих

сьогодні у високорозви

століть, Українська Церква

нені європейські держави.

впродовж

стала рушійною силою захи

Ними були: Роберт Шуман,

сту етнічної субстанції та

Альчіде

визвольних змагань політич-

Роберт ШУМАН

де

Гаспарі

(прем'єр-міністри)

ного і соціяльного характеру. У княжі часи

Франції та Італії і Конрад Аденауер, канцлер

Церква проповідувала необхідність оборони

ФРН, які були не тільки фаховими політика

nеред східними кочівниками, що загрожува

ми,

nи тоді українській державності та промовляла

християнами. Від

але

також

глибоко

цо сумління наших предків бути готовими на

Шуман був провідною фігурою французької

1946

до

релігійними

1958

рр. Роберт

;айбільшу жертву. У період наступних оку-

політики. Незважаючи на величезну заванта

1ацій цей захист відбувався у протиставленні

женість обов'язками, він, як практикуючий

зі ри батьків вірі окупантів. У ці буремні часи

католик, щоденно вранці йшов на св. Літур

Церква завжди була основним елементом виз

гію. Його політична і державна діяльність були

юльного процесу і голосом сумління. До

дуже успішними на шляху дооб'єднаноїЄвро

10чатку ХХ століття підневільне становище

пи. Конрад Аденауер називав Шумана «святим

fнеможливлювало існування національного і

чоловіком». І справді, в юнацькі роки Шуман

цержавницького проводу, внаслідок чого

бажав стати священиком. Товариші однак

J,ерква була змушена перебрати на себе ініціа-

відрадили йому вступати в духовну семінарію,

A\I(}JOHAP

у к р аїнський

християнський

------.-~_ _ _ _ ___;;.;;;.;;;;;;;..;;..;;;;._:;,.;;;;;;.;;.;;,;;;..,~ часопнс

мотивуючи це тим, що «святі ХХ століття ма

оцінюємо можливості майбутнього, що

ють носити світський одяг, бо світ потребує

відкриваються». Цю думку висловив відомий

активних мирян».

філософ та історик сучасности Карл П~:>nпер

Наприкінці 80-их років минулого століття

на одному із форумів у

1989 році, наголосив

наша Батьківщина мала ще більше щастя ніж

ши, що майбутнє ставить нас перед «великою

Західна Європа, бо мала своїх героїчних дер

відповідальністю, яка стане ще більшою, коли

жавних мужів, шестидесятників, патріотів,

ми усвідомимо цю істину».

в'язнів сумління (Левка Лук'яненка, В'ячесла ва Чорновола, Івана Геля, Михайла Гориня,

років тому усі ми з великим ентузіязмом

і рожевими мріями споглядали у майбутнє.

Левка Горохівського), які повели наш народ

Наївно сподівалися, що хід подій буде якось

до волі і вибороли йому незалежність. З ог-

сам від себе розвиватися. Сподівалися на

ляду на сьогоднішнє складне становище у

швидкі позитивні зміни, натомість реальність

нашій державі, відчувається на

---------- виявилася не надто приємною

гальна потреба мати у її проводі

для нас. Помаранчева рево

щирих патріотів, практикуючих

люція також була спалахом

християн і фахових урядовців.

наших наївних мрій і очіку

вань негайного благоденства.

Сьогоднішнє наше вшану вання

Сьогодні настав час про;зріння

роковин урочистого

виходу нашої Церкви з ката

і мусимо тверезо споглянути

комб у Теребовлі не повинно

дійсності у вічі, яка невблаган

проходити в ностальгічних спо

но змушує нас цього. Мусимо

}

гадах і саморекламі. Ніхто з нас

цього не потребує, бо усі вбол

бути реалістами, а не наївни ми мрійниками. Саме на ці

іваємо за подальшу долю

моменти

нашої держави. Отож, нам слід

Збіrнєв Бжезинський, коли в

звернув

увагу

передусім звернути увагу на

1992 році відвідав нашу дер

майбутнє, як розгортатимуться

жаву. Досвідчений політик та

у нашій Батьківщині події і що

науковець одразу побачив

ми практично можемо зробити

труднощі, перед якими опи

для рідної Церкви і народу. Мусимо визнати,

нилася Україна, і ствердив, що процеси

що процес державотворення відбувається

розвитку українського суспільства відбувати

надто повільно. Ця повільність пояснюється

муться складно і це боляче відчуватиме більша

передусім психологією нашого народу, зніве

частина населення України. Бжезинський тоді

ченою довгою і важкою неволею та рабським

зокрема підкреслив, що «український народ

духом, який століттями тяжів над нашим

мусить зрозуміти, як неминучість майбутніх

краєм.

труднощів, так і їх необхідність. Час не тільки

«Майбутнє є дуже відкрите і залежить від

для світлих мрій, а й для гіркої правди». Ця

нас, від усіх нас. Воно залежить від цього, як

«Гірка правда» на думку Бжезинського поля

ви і я, а також багато інших людей роблять і

гатиме в тому, «протягом найближчих років

робитимуть сьогодні, завтра і післязавтра.Те,

людям доведеться зіткнутися з неймовірно

що ми робимо і будемо робити, залежить у

важкими соціальними проблемами і що вирі

свою чергу від нашого мислення і наших ба

шення цих проблем потребуватиме від

жань, наших надій і наших острахів. Воно

кожного неабияких жертв". Люди мусять зна

залежить від того, як ми сприймаємо світ і як

ти про це, бо ілюзії щодо цього не просто хибні ук

ськ

MIGI Ofu\P І ЧХ))ШІНШСТJІШ:Я~Н-СЬК_И_~ _Jасопнс

_ _ _ _ __ _. . ._ __ _

і безпідставні, вони можуть виявитися для Ук

гання культурно-економічне, до якого люди

раїни взагалі фатальними».

наші рвуться».

Нещодавно в інтерв'ю тижневику «дзерка

Католицька Церква є динамічною дійсністю,

ло тижня» Бжезинський сказав: «Але, якщо

постійно спрямованою у майбутнє. Цей ди

чесно, ніхто не врятує Україну, окрім самих

намізм вимагає у свою чергу від кожної

українців. Країна, яка залежить від рятуваль

духовної особи посвяти і безнастанної праці

них зусиль інших держав, зазвичай не

над собою. Чернече життя належить до істоти

вирятовується. Майбутнє вашої країни -

Церкви, є її чутливим нервом. Воно займає

руках українців. Уперше! Вперше за всю ук

своє властиве місце в Церкві, як одна із форм

раїнську історію. Це перше покоління

реалізації спасительної місії Ісуса Христа у

українців, яке, попри певні слабкості й залеж

світі. Богопосвячене життя непорушно нале

ності, самостійно відповідає за свою кра'іну.

жить за словами догматичної конституції 11

Не дивіться на Москву, не дивіться на

Ватиканського собору до «Життя і святости»

Вашингтон, просто робіть усе, щоб бути євро

Церкви. Ченці і черниці повинні своєю посвя

пейською державою».

тою вказувати усім вірним на Божественного

Не легко і надто повільно відбувається ста новлення нашої Церкви за останні

років.

Спасителя. Чого від нас сьогодні очікує на род? Лише одного

вимагає свідчення

Сьогодні, на жаль, в нашому церковному се

подвижницького життя і безкорисливого слу

редовищі

жіння Господеві, Церкві і рідному народові.

спостерігаються

тенденц11

небажаного відчуження між духівництвом і

Мученики і сповідники віри

мирянами, які не були нам відомі у часи

лого століття склали це свідчення і вінцем

підпілля. Ось як бачив розв'язання цієї

їхньої цілопальної жертви була їх беатифіка

ситуації Митрополит Андрей у зверненні до

ція п'ять років тому у Львові. УТ еребовлі цими

40-50 років мину

священиків: «Мусимо, Преподобні Отці, ...

подвижницями духа були монахині Оксана і

зближатися до народу й любовію, приступні

Сільвестра, черниці Згромадження Сестер

стю, пожертвуванням засипувати той провал,

Служебниць. Нещодавно ми пересягнули

котрий з причин різного стану суспільного міг

поріг надії, вступили у нове тисячоріччя. Пе

би ділити священика від вірних. Зближаючись

ред нашим народом продовжують стояти

до народу, будем мусіли вже яко горожане, а

архискладні завдання у політичній, еко

тим більше яко пастирі, підпирати кожне зма-

номічній, культурній у духовній царинах. Перед Українською Церквою стоїть завдання морального відродження народу. Отож, ми

- духовні особи - мусимо дати відповідь на виклики часу і бути свідомими своєї відпові дальности перед Богом, Церквою і народом. Богопосвятні монаші спільноти нашої Церкви

засвідчили глибоку віру в часи переслідувань.

17 років тому ми увійшли в новий етап історії. На порозі нового Тисячоріччя на нас, духов

них осіб, лягає обов'язок дати свідчення нашому народові та допомогти йому узріти Євангельську істину у світлі нової Євангелі зації та екуменічного примирення серед вірних різних конфесій.

УКРАЇНЦІ І ЇХ ЦЕРКВА - ЄДИНІ У БОРОТЬБІ ЗА СОБОРНУ І НЕЗАЛЕЖНУ ДЕРЖАВУ Є. СТЕПАНЕНКО

Пам'ятним стало XVI ст. Це час заснування Української Греко-Католицької Церкви. З часу свого становлення наша Церква і її духавенство завжди йшли і зараз йдуть в ногу зі своїм українським народом. Українські священики були і є національними натхнен-

вів розмови з присутніми, розповідав про істо рію України, про велич української нації, національної культури, і про те, що українсь кий народ повинен мати свою державу, що не можна миритися з тим, що на нашій землі гос подарюють поляки і гноблять нас.

никами і вихователями патріотів, Героїв

У сусідньому селі Ілавча священиком був

України, борців за незалежну Українську держав у, за волю нашої нації, соборної,

о. Райх (виходець з єврейської родини, який охрестився), справжній патріот України. Під час Другої світової війни 1944 року польські

самостійної, вільної України.

io::------------...

Так, національний Герой України Симон

Петлюра був родом із сім'ї

священика і навчався в Ду-

партизани, які базувалися у с. Боричівка

ховній семінарії. Гордістю

іспівпрацювализкомуністами,

що

окупували

теребовля н щ ин у,

української історії став член

по-звірськи

ОУН, овіяний славою боротьби за неньку Україну, Степан

о. Райха, довго його мучили, знущалися над ним, як

Бандера, вихований в сім'ї

хотіли,

священика. Священик Михай-

справжній українець, націо-

ло

наліст, поламали йому руки

Вербицький

створив

за

захопили

те,

що

він

музику до гімну України (ще у

і ноги: так від катування за-

ХІХ ст. на слова П. Чубинсь-

гинув священик. Три його

кого), який став головним

сини,якіулавахУПАборо-

символом української націо-

лися з окупантами нашої

нальної державності. Можна називати безліч осіб духовно-

землі, теж полягли смертю хоробрих у бою.

го сану, які вірою і правдою

Прикладом вірного слу-

служили своїй нації, народу,

жін ня своєму українському

Батьківщині; допомагали, сприяли своєю

народу є життя і діяльність митрополита Анд

діяльністю в боротьбі нашої нації за здобуття незалежності, своєї державності. Добре збе-

рея Шептицького та Патріарха Йосипа Сліпого, який тільки за те, що був греко-католиком, був

реглося в пам'яті, як ще у тридцяті роки ХХ

засуджений комуністичним режимом до поз

ст., священик села Плещава Теребовлянськаго району Тернопільської області о. Дерли ця

бавлення волі і висланий у жорстокий Сибір. Знущання і муки терпіли всі священики нашої

(вічна йому пам'ять) кожної неділі і свята після

Вселенської української Церкви і дуже бага

Служби Божої у пообідній час приходив до нашої читальні, яка була розташована в центрі села, і читав людям, які там збиралися, газе-

то з них віддали своє життя, але залишилися до самої смерті вірними Богові і Греко-Като лицькі Церкві. Це гордість і слава нашої нації

ти, журнали, давав пояснення незрозумілого,

і Церкви, що Україна має таких відданих їй украУнськи

MIGI ~ fu\P 1 х.!5ри.о.!!сти~ян;_сь_к_ий_ _ _ _ __ ._ _ ___ .,:!З ОПИС

~-·~

." , .

·-

е.

~·

. ~:_~>~ ~.....

; _, ·_ ' . . , '

-.~~·.

•

зв'язок з парафіянами і користується серед

людей.

На сьогоднішній день вищезгадані особис

них великим авторитетом і повагою.

тості є зразком для сучасних людей,

Відданими своїй справі є отці Чину святого

прикладом, як треба любити рідну землю,

Василія Великого. Вони вміють спілкуватися

Україну і відстоювати її від загарбання і поне

з людьми і їм служити. Про це свідчить і пока

волення ворогами.

зує діяльність та вчинки, спосіб життя

Приємно бачити, що греко-католицьке ду ховенство за таким моральним принципом і

о. Мелетія Батога, ЧСВВ, який служить на па

рафії у церкві м. Бар Вінницької області.

життєвим кредо влаштовує і будує своє жит

Наші священики гідно виконують місію слу

тя, діяльність, поведінку. Заслуговує уваги та

жіння рідному народові у любові до нього, і є

поваги праця і вчинки греко-католицьких свя

для народу вождями і провідниками у буду

щеників, отців ЧСВВ (та інших чинів і уставів),

ванні нового життя у молодій українській

які служать на парафіях у Чернігівській,

державі і прикладом, як поводитися достойно

Харківській, Миколаївській, Херсонській та

у непростих життєвих ситуаціях. Вони явля

інших областях. Дуже гарні відгуки про їхню

ються гідними вчителями української нації,

роботу і стосунки з народом читаємо у пресі,

вихователями у християнському українсько

де розповідається про чудові успіхи греко-ка

му дусі, справжніми божими слугами.

толицьких священиків, хоч доводиться їм

Священики і всі духовні особи повинні чес

нелегко долати перепони, які, на жаль, став

но, правдиво продовжувати йти таким

лять їм інші конфесії.

шляхом, як їх попередники, і діяти, як вони.

У Вінниці в центрі міста споруджено гарне

Це зробить Грека-Католицьку Церкву популяр

приміщення греко-католицької церкви, де

ною, віру твердою, а Україну вільною, міцною

веде Богослужіння о. Степан, який має тісний

і сильною державою.

ЯК ПОДОЛАТИ ХВОРОБИ СУСПІЛЬСТВА? Олен.а КРАМАР, вч.итель християн.ськ:ої етики

Подібно до того, як для швидкого, якісного

одужання хворого, необхідною умовою є пра

ства, стверджуючи: «Лікаря треба не здоро вим, а хворим» (Мк

2, 17).

вильне визначення діагнозу, а також причини

У Святому Письмі, в Євангелії від Марка ска

хвороби, так і для подолання кризи у нашому

зано: «3 нутра бо, з серця людини, виходять

суспільстві потрібно визначити джерела хво

недобрі помисли, розпуста, злодійство, пере

роби суспільства.

люби, загребущість, лукавство, обман,

В якості діагностичного центру, дозвольте,

безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бун

шановні читачі, представити Святе Письмо, а

дючність, безглуздя. Уся ця погань виходить

в іпостасі лікаря-рентгенолога людської душі,

із нутра й осквернює людину» (Мк

Світло для Світу -

Ісуса Христа, Який, без

7,21-23).

Ці людські думки, наслідками яких є

сумніву, поставить безпомилковий діагноз і

відповідні вчинки, є нічим іншим, як іржею

визначить причину хвороби нашого суспіль-

людської душі, яка подібна на іржу металеву,

_ _ _ _ _ _1-_ _ _ _ _ _ _

MJGJOH4P

:.:,:.:,.:.,::.,:..;:::.:,::::...1

український

християнськиИ часопис

·,.

7 "",,,. ,r- •

>~, ~:=~-

-~ .

•

~ ~

,·

Для того, щоби вилікувати наше суспіль

що знищує міцний метал, перетворюючи його

ство, потрібно вилікувати кожну людину

на порох.

Шкідливим вірусом є безвідповідальність, яка дає підставу для мутації свідомості, на

нашого суспільства, чітко визначивши, ким є Людина.

Звертаючись до Джерела інформації -

жаль, не вдосконалюючи її.

Супутньою хворобою нашого суспільства є

Святого Письма, у 1 Посланні Апостола Пав

корупція Ї псування, занепад, означення про

ла до Коринтян читаємо: «Хіба не знаєте, що

цесу руйнування держави, суспільства та його

ви

моральних устоїв, спотворення суспільних

буває? Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий Святий, а ним є

відносин. Корупція не є якістю людини, наданою їй

храм Божий, і що Дух Божий у вас пере

ви» (1Кор З, 16-17).

від народження. Ця властивість закладається

Отже, починати лікувати суспільство по

у свідомість людини під впливом середови

трібно кожному з нас: «Чого ти дивишся на

ща, в якому вона формується. Для того, щоби

скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім

визначити причини хвороби нашого суспіль

оці ти не добачаєш?» (Мт 7,З-4). «Все, отже,

ства, також необхідно проаналізувати, чому

що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те

вона виникла у нашому суспільстві, а відпові

чиніть Їм» (Мт 7, 12). «Любіть ворогів ваших і

дно, у душах людей?

моліться затих, що гонять вас» (Мт

5,44).

Основним показником стану душі людини є

Оскільки людина є надзвичайно слабкою і

совість, яка є голосом Бога в душі людини,

незахищеною істотою перед силами природи

який, нажаль, ми його, або ігноруємо. А оск

на планеті Земля, а людське життя є миттю у

ільки Бог є Любов, то і причиною хвороби

вічності, від людини залежить, чи той миттє

нашого суспільства є брак Бога, і, відповідно,

вий спалах буде світлим, чистим, веселковим,

брак любові.

несучи у всесвіт позитивний розвиток, чи на

Поставивши цей діагноз, наш Лікар каже: «Я прийшов не судити світ, а спасти світ» (Ів.

впаки

...

Відповідь рано чи пізно доведеться давати людям, просячи допомоги і захисту від зла,

12,47). Наступним кроком, шановні читачі, дозволь

відганяючи темряву, шукати Світло від Світла,

те зробити порівняльний аналіз: якою є

яке осяє нам наш життєвий шлях. «Просіть, і

політико-економічна система нашого суспіль

дасться вам» (Мт 7, 7).

ства, і якою має бути. Фундаментом, або

Отже, шановні читачі, просімо у Бога здо

базисом служить «брудна» політика. Надбу

ров' я, успіху у добрих справах, миру,

довою

економіка, від якої постійно чуємо

справедливості, тепла в душах, щастя, а ос

«крик» про допомогу. А з дахом взагалі біда:

новне любові, яка «довготерпелива, лагідна,

то нам пропонують дах із кримінальним

не заздрить, не чваниться, не надимається, не

відтінком, то розривають металевий дах на

.бешкетує, не шукає свого; не поривається до

шматки («Люди гинуть за метал»), а то і зовсім

гніву, не задумує зла, не тішиться, коли хтось

дах «Їде».

чинить кривду, радіє правдою, все зносить, в

Натомість фундаментом нашого суспільно

усе вірить, усього надіється, все перетерпить,

го дому мають бути моральні норми.

ніколи не переминає»

Надбудовою повинні бути: любов, свобода,

ікує не тільки кожного з нас, не тільки наше

правда і справедливість. Цементація цих скла

суспільство, але і спасе цілий світ, відновить у

дових відбудеться завдяки любові. Ну а дахом

ньому гармонію.

має служити мир і спокій в країні.

( 1 КорЗ,4-8), і яка вил

НАЙВАЖЛИВІШЕ -

ЗБЕРЕГТИ ВІРУ

ОТЕЦЬ ПОРФИРІЙ ПЕТРО ЛУЦИК, ЧСВВ

Підготувала с. Домініка ДАНКАНИЧ , ЧСВВ

Слуга Божий Порфирій-Петро Луцик наро

дився 5 січня 1896 р. у селі Пархач (тепер

Господеві горів Слуга Божий любов'ю до сво го Творця, якому віддав все своє життя.

Межиріччя біля Кристинополя), Велико-Мос

28 грудня 1933 року о. Порфирій Луцик

тийського району в заможній селянській родині.

призначений ігуменом в Крехівському монас

Молитовна атмосфера, в якій виростав малий

тирі і виконував це служіння до зайняття

Петрик, а також пошана до священиків, причи

монастиря радянськими військами, що ста

нилася до розвитку в його душі монашого

лось в вересні

покликання, а також таких рис як привітність,

виконує функції адміністратора парафії в

1939 р. В 1940-1941рр. о. Луцик

лагідність в обходженні з

с. Ванів біля Сокаля. У

людьми і доброта, якою про

1943 р. перебуває у Чорт

меніло його обличчя. Глибоко

кові на Тернопільщині.

відчуваючи покликання до по

Після радянської оку

святи Господеві в монашому

пації в

стані,

до Львова.

7 вересня 1911 р. Петро

1945 р. переїздить 24 листопада

вступив до Крехівського мона

1948р., коли о. Пор

стиря Отців Василіян.

фирій виходив з дому,

Крехові, прийнявши чернечу

його було заарештовано

рясу, Слуга Божий Петро Лу

співробітниками КДБ, а

цик отримав і нове монаше ім'я

31 грудня 1948 р. Слуга Божий о. Порфирій Луцик

-Порфирій.

24 квітня 1913 року брат

засуджений Львівським

Порфирій склав перші мо

облсудом згідно ст. 674-

наші обіти, а 7 липня 1920

року- довічні обіти, замеш

чого

кавш и

10 років позбавлення волі

Бучачі.

Був

викладачем латинської мови

•

Отецьf1орфирій ПетроЛУЦИК. чсвв

студії в Григоріянському Університеті, а жовтня

винесено

вирок:

в виправно-трудових та

борах за те, що був

і каліграфії. Продовжив

КК УРСР, внаслідок

1924 р. отримав священичі свячен-

василіянським священиком.

Після арешту перебував в тюрмі на Лонць

кого , де захворів на туберкульоз легенів,

ня.

У 1932-1933 рр. о. Порфирій виконує обо

пізніше в Золочівській тюрмі . За вірність ка

в'язки сотрудника адміністратора парафії у

толицькі й вірі о. Порфирій Луцик був

Жовкві, веде парафіяльну канцелярію, є про

вивезений на заслання в Новосибірськ. По

відником Апостольства молитви. Слуга Божий

мер 9 серпня 1952 р. в Новосибірську і там же

своєю лагідною вдачею та привітністю знахо

похований . Причиною смерті Слуги Божого

див шлях до серця кожної людини. Завжди

була хвороба червінки.

відкритий на Бога та потреби ближніх, гос

Невдовзі по переході до вічности о. Порфи

тинністю та доброзичливістю в повній посвяті

рія Луцика, п. Богдана побачила уві сні Отця,

,\l[f(}f0H4P

українськиИ

христнянський

--------------...:.:=:..::..=..::..:::;=:=-часопис

який просив в неї, начебто, їсти.« Той дивний

фирія Луцика славою Блаженних в лоні Своєї

сон так на неї вплинув, що вона вирішила по

святої Церкви, бо світла і благородна осо

ставити йому на сільському цвинтарі хрест, що

бистість Отця ясно свідчить про глибоку

невдовзі й зробила. Коли ж виповнилося сто

відданість монашому і священичому покликан

років від дня отцевого народження , то йому

ню в Василіянськім Чині, у вірності й жертовності

було поставлено символічний пам'ятник» , з

до кінця.

фотографією молодого Ієромонаха Порфи

Якщо хтось має інформацію стосовно по

рія. Цей пам'ятник знаходиться між могилою

даного кандидата до беатифікаціїласкаво

батьків священика.

просимо надсилати іїза адресою:

Життєвий шлях Слуги Божого Порфирія Луцика є для нас прикладом правдивої доро

Місія «Потуляційний Центр

ги до святості, що підтверджує п. Анна Луцик

беатифікаціїй канонізації

в своєму свідченні: «Він є гідний бути святим,

святих УГКЦ» пл. Соборна, За, м. Львів,

адже дуже натерпівся за віру, і своє життя по

клав за віру на засланні в Сибіру» . Молимось,

тел. /факс

79008 (0322) 79-84-42

щоб Господь прославив Слугу Божого о. Пор-

СВІТЛО РОМАНОВОЇ ПОСМІШКИ Уляна ТИМЧУК

Коли у 2001 році вийшла друком перша тися ча книг про Романа Ковалюка «Осягнувши

радіопередач, а такождиски і касети «Надія без надійних» та «Збірник дев'ятниць».

найбільшу любов», хтось з священиків сказав, що Роман є героєм і національним, і духовним.

виставою <<Останній вирій» молодь Львова

оо'іхаламіста України.

Його кандидатуру подавали з числом новомуче

Цьогорі- ГііііііііііііГ.ііііііііїіl

ників, щоб їх визнати блаженними. Але Романа

чний вечір

було відхилено з тої причини, що пройшло мало

пам'яті Ро

часу від його смерті (лише три роки), і що він є ще

мана співпав

мало відомий. Та й потрібно, щоб Бог зробив

З ВИХОДОМ

чудо за посередництвом Романа.

у світ вже

Зараз ступаємо 2007 роком. Цього року, 19

З-го видан

лютого виповнилося 9 років від дня трагічної

ня

загибелі Романа. Про нього вже знають багато

«Осяг

книги

людей не лише на Львівщині, і не лише в Ук

нувши най

раїні, а і далеко за кордоном. За ті роки пройшло

більш у

більше десятка вечорів пам'яті Роми, вийшли

любов».

друком дві книги про нього «Осягнувши най

Презен

більшу любов» та «Стежками любові». Про Ро

тація

мана написано близько десятка статей у

книги була

різноманітнихчсmписах, йомубули гк:х:вя.JеНі кілька

після виста-

MJGJOHt\.P

цієї

український

християнський

~ч~ ас~о~ пи~с:.._~~~~~~~~"""""...

ви «Останній вирій» на сцені Львівського театру

лютого 1998 року в Токіо, коли повертався з

імені М. Заньковецької.

університету. Його знайшли з черепно-моз

Вечір розпочався молитвою на вервиці до Матері Божої за Україну. У вступному слові о.

ковою травмою, лежачим біля дороги. А в руках він тримав вервицю ...

Йосиф Будай, ЧСВВ, сказав, що Роман, як місіо

Старання ми японців, тіло Романа було переве

нер «Їздить» по різних місцях землі. Сьогодні

зене до Львова і похоронене на Личаківському

він до нас «промовляє» з такої великої сцени

кладовищі. На надгробній дошці - руки з верви

театру, а далі -

цею простягнуті до неба, всередині них -

про нього має знати Україна і

світ. Адже він вартий цього.

троянда... І слова: «Господь -

це Абсолютна Любов» ... Ці

Вистава «Останній вирій», написана

співголовою

Марійського

слова сказав Роман мамі за

Товариства

кілька днів перед своєю заги

беллю.

«Містична Троянда» Богданом

Балашом.

вистави

Учасники

«Не може сховатися місто,

це члени цього ж

що стоїть на вершині гори»,

Товариства. Роман Ковалюк

теж був членом «Містичної

СТЕЖКАМИ ЛЮБОВІ

це Слова Ісуса Христа. І Богтак керує, що з кожним днем про

Троянди», що діє при церкві

Романа знають все більше і

св. Андрія у Львові.

більше людей. Недаремно про

цьогоріч на вечорі пам' яті в те

молодогольвів'янина,який, про

Вистава

розповідає

атрі імені М. Заньковецької був

живши неповних

25 років,

повний зал і балкони ... Люди

залишив яскраве світло по собі.

моляться до Романа і отриму

Фізик-науковець, музикант-скри

ють ласки від Бога за його

п аль, гітарист, композитор,

Друга книга про Р. КОВАЛЮКА

фотограф, спортсмен ... У кожній

посередництвом.

На одному з вечорів пам'

з цих галузей Роман досягнув високого рівня. Але

яті Романа, який відбувся у 2002 р.Б. у

найдорожчим скарбом Романа є його серце, яке

Львівській Богословській Академії (тепер УКУ)

було уквітчане великою любов'ю до Бога, долю

хтось зі священиків сказав, що Роман нагадує

дей, до України. Роман знав англійську і японську

йому молодого італійця, святого П ' єраДжор

мови, стажувався в Японії (в м. Токіо), там гідно

джо Фрассаті. І про Романа цей же отець

представив і українську державу, і Українську Г ре

сказав: «Маємо свого Фрассаті».

ка-Католицьку Церкву. Роман товаришував з

Роман Ковалюк є для нас і прикладом, і зао

японськими католиками, в одній з їх церков орган

хоченням, і заступником. Молімося до нього і

ізував хор, де японці українською колядували і

наслідуймо його християнський дух, патріотизм,

працелюбність, наслідуймо його велику і жер

співали пісню «Просимо Тя, Діво».

За нез' ясованих обставин Роман загинув 19

______

~.,_

_______

товну любов до Бога, до людей, до України.

MIGJ0114.P

:;:.:;:..:...;~.:,::.:,:~

українськиИ

християнськиИ ч а соnнс

ПАМ'ЯТІ СЕСТРИ ДІОНІЗІЇ САПУН Сестри Василіянки, м . Осієк (Хорватія)

«Згасла свічка, яка тихо догоріла до кінця,

ізію, щоб про нього піклувалася і була йому

але її відблиски залишаться для мене на довгі

до послуг. Сестра і це доручення прийняла з

свідчить с. Януарія про смерть нашо'і

готовністю правдивої Христової учениці і радо

дорогої с. Діонізїі. Блаженної пам'яті с. Діон

роки»,

сповняла свої обов'язки, прислуговуючи Бла

ізія Стефанія Сапун народилася ЗО січня 1939

женнішому і працюючи у Генеральні курії

року у Боснії, у селі Дев'ятині, парохія Успін

Сестер Василіянок. Повернувшись з Риму, с.

ня Матері Божої, в родині Йосифа і Параски. Коли їй виповнилося 18 років, Господь виб

Діонізія продовжила працю в лікарні у нелег

рав Стефку собі на службу, до монашого

яка знала, кому повірила і для кого працює,

ких умовах комуністичного режиму. Сестра,

життя. Почувши голос Божий, дівчина не ва

не боялася труднощів, вірила, що з нею Бог,

галася і довго не роздумувала, а, повна довір' я

її Обручник і Спаситель, а особливо в най

до Бога, вступила до монастиря сестер Чину

важчі хвилини. Наслідуючи Христа, с. Діонізія

св. Василія Великого в Осієку.

8 травня 1959 року там розпочала новіціят, а 8 листопада 1961 року склала Перші обіти. На вічну вірність присягла Господеві З квітня 1970

ішла вперед дорогою надії і любові, йшла життєрадісна і по-Божому весела. Вона лю

била співати, по-василіянськи «піснями, наче сіллю, заправляла працю. Запам'яталося її

року, склавши Урочисту Професію. Повірив

тихе-тихе підспівування

ши безмежній Божій любові і цілковито

злучена з Богом, співала, ніби підтверджува

посвятивши Господеві своє життя, с. Діонізія

ла сказане псалмопівцем: «Я буду Господеві

була завжди і в усьому готова слухати Божу

співати, поки життя мого, псалми співатиму,

то душа її, щомиті

волю і її сповняти. Сестра була відповідаль

поки буду жити. Нехай буде приємна йому моя

ною у довірених їй обов'язках, у своїх вчинках

пісня; у Господі я веселитимусь» (Пс.

103).

відзначалася совісністю і второпністю. Оздо

Коли с. Діонізія закінчила працювати у

бою її душі була велика любов до Бога, до

лікарні, пішла на заслужений відпочинок. Та

спільноти, до сестер і до всіх людей. Якась

знала і вона: доки ми живемо, немає відпо

особлива повага і гідність, що випливали зі

чинку у Божій службі - в ширенні Царства

свідомості посвяченого стану і Божого обран

Божого та у праці для спасіння душ. Сестра

ня, відбивалися в її величній поставі,

Діонізія охоче прийняла новий обов' язок, взя

притягали до неї сестер.

лася до місій ної праці у столиці України, Києві,

Як молоду медсестру, настоятелі послали

де Сестри Василіянки з Хорватії в

1993 р. Б.

с. Діонізію працювати в лікарні і так через хво

відкрили місійну станицю на Оболоні. Там

рих служити Розп'ятому Христу, скаліченому,

своїм тихим і непомітним життям, повним лю

пораненому, терплячому. СестраДіонізія лю

бові до Бога і людей, самопожертви, с. Діонізія

била хворих, мала ніжне серце, завжди

продовжила своє послання

приступала до них з усмішкою та зі словами

присутність у світі. Вона була і залишилася до

потіхи і розради.

смерті правдивим світлом для світу, про яке

Коли наш Блаженніший Патріярх Йосиф Сліпий був звільнений з совєтської каторги і приїхав до Риму, настоятел і послали с. Діон-

свідчити Божу

говорив наш Божественний Спаситель. В Києві

21 лютого 2007 року трагічно

обірвалося її життя, завершилася земна манукра;нськнй

МІGІОПА.Р християнський

uч~ ас ~ош пш ис;:,_~~~~~~~~""""""

через

відкинути від себе цей спокій, але це було не в

ін'єкцію в ногу була занесена анаеробна і газова гангрена спричинила

моїх силах. Я була немічною ... Відчувала ве лику Божу присутн і сть у с. Діонізїі ... Її

дрівка. Недбало надана допомога інфекція ,

швидку смерть с. Діонізії. Сестра Діонізія була

усміхнене і радісне обличчя було для мене

духовно дозрілою особистістю, усі передс

такою великою

мертні муки і болі перенесла , як і наш

Смерть як радісний перехід до іншого життя,

Спаситель, мужньо і радісно, усміхаючись

народження для Неба і Вічности ... »

промовою про смерть

...

смерті у вічі. Можемо сміливо сказати, що її

Своєю смертю с. Діонізія ще раз підтверди

мученицький перехід до Вічности був коро

ла, що «страждання нинішнього часу негідні

ною її чеснот, а смерть

вінцем її життя,

майбутньої слави, яка має нам явитися» (Рим.

Ось як свідчить с. Януарія: «Бог обдарував

8, 18). Приклад її життя і смерті для всіх нас - це заклик жити сьогодні з Христом, для

сестру Діонізію ласкою радісної і спокійної

Христа і у Христі . Ми вдячні Богові за дар

смерті. Я ніколи не бачила сестри Діонізії та

с. Діонізії нашій монашій спільноті і за все,

відданого Богові.

кою радісною і спокійною, як в останні години

що вона зробила на славу Божу і для добра

її життя ... Вдячна Господеві, що дозволив мені

безсмертних душ. Нехай їй буде вічна слава і

бути присутньою біля неї і дав відчути цю

нагорода у Господа, а між нами вічна пам'ять.

радість і спокій сестри. Я навіть намагалася

3 reдa1;J&iifної пошm"' ЩАСЛИВІ ДНІ ДУХОВНОГО ВІДРОДЖЕННЯ Вол одим ир ГАЛУШКА м . Золочі в , Ль вів сь к а обл.

До Золочева прийшла приємна звістка про

народу загинуло і вивезено в Сибір до і після

святкування 35-ої річниці священства отця

війни. Ми ходили у восьмирічну школу в дім,

Володимира Палчинського, настоятеля мона

конфіскований в родини Дреботій. Ми навча

стиря Царя Христа в Івано-Франківську. Отця

лися в тому домі, здобували знання , але від

Володимира знають в Золочеві як настояте

нас педагоги ховали правду про наших героїв

ля, який після виходу УГКЦ із підпілля

і злочини режиму. А про нашу Церкву, яку

відроджував її на цих теренах.

плюндрували, нічого не знали. Релігія

У 1972 році, в часи більшовицького свавіл ля,

він

підпільно був

висвячений

на

опі

ум народу. Натомість, через піонерію, комсомол, партію звеличували ідола. Нам ви

священика. На Золочівщині він таємно, по

корінювали

хатах, душпастирював. Мати моя родом із села

забороняли відвідувати церкву, колядувати,

Підгір'я, яке дуже сильно потерпіло від утисків

ходити з вертепом у Різдвяні свята, виводити

режиму СРСР. Була закрита церква. Багато

гаївки на Великдень. Проте, попри заборони, україн ський

______

~.__

_ _ _ _ _ _ _MJ(}JQH4P християнський ::.:,==..::..:..::::;:=..J

ч а с оп ис

християнські

традицїі,

наші батьки розповідали нам всю правду і ми

Ми повертали надбання народу, упорядкову

святкували свята в родинному колі. Також

вали могили,

знали, як наші несвідомі люди руйнували хре

волю України. Пам'ятаю, як на Золочівській

сти біля доріг, знищували каплиці.

землі, на горі Білій, замайоріли синьо-жовті

висипали кургани

героям за

Йшов 1989 рік - розвал імперії зла. Почали

прапори. Зі всієї Львівщини на Підлисецьку

відкривати церкви на Золочівщині, відбува

гору (Шашкевича) прийшла молодь і дорослі,

лося голодування мирян Львівщини у Москві

щоб вклонитися двадцяти п' яти метровому хре-

за легалізацію Греко-Католицької Церкви,

сту на честь греко-католицького священика

похід до церкви св. Юра та перші повернені

Маркіяна Шашкевича, який ще на початку ХІХ

святині, монастирі, хрести-пам'ятники. Брати

сторіччя дав поштовх прозрінню українсько

з іншої конфесії неохоче і з великими трудно-

го народу через «Русалку Дністрову», а

щами віддавали наше майно

--------------.

згодом через «Просвіту», а

церкви, які до війни усі на-

Церква стала твердинею на-

лежали УГКЦ. В той час я

роду. Із здобуттям Україною

перебував у Золочеві і впер-

Незалежності в центрі Золо-

ше зустрів о. Володимира

чева

Палчинського біля невелич-

красень-пам'ятник Маркіяну

було

збудовано

кого дерев'яного хреста

Шашкевичу-будителюду-

поблизу церкви Вознесіння

ховності народу, освячений

Господнього. Він відправляв

групою священиків на чолі з

Службу Божу надворі біля

о. Софроном Мудрим, ЧСВВ,

зруйнованої церкви, в якій ко-

та о. Володимиром Палчинсь-

л ись

ким, ЧСВВ.

був

розташований

склад. Навколо бігали агенти

Отець Володимир взяв на

з райкому, а до знищеної цер-

свої рамена увесь тягар духов-

кви увійшов православний

ного відродження УГКЦ на

священик

Золочівщині. Церква Возне-

і,

включивши 8 о.ВолодимирПАЛЧИнський

мегафони на вікні, почав --------------- сіння була зруйнована, без відправляти. УГКЦ не хотіли повертати навіть

основного купола, вікон, підлоги, на ній рос

цієї церкви-напівруїни, але наші люди стояли

ли дерева, гніздилися голуби. В церкві святого

біля хреста і тісним колом охороняли свого

Миколая був музей атеїзму. З осені

пастиря, який відправляв Службу Божу. Люди,

розпочалися реставраційні роботи. Запрошені

співаючи, підтримували його. Отець добирав

спеціалісти зі Львова для зовнішніх робітта із

ся зі Львова різними шляхами: потягами,

Закарпаття для внутрішніх. Було відремонто

1990 р.

автомобілем, а вірні попереджали його, коли

вано купол, плитку, сходи, огорожу, придбано

йому готували пастку. Нас не пускали до на

особливо дорогі дзвони, названі в честь св.

шого храму від Зелених свят до

Василія Великого, св. Йосафата та Володи

1 грудня.

Люди стояли під хрестом і в дощ, і в холод,

мира Великого у церкві Вознесіння та на честь

вимагаючи, щоб влада повернула їм храм, а

трьох святителів в церкві св. Миколая. У

отець скріпляв їхній дух. Ще один рік відділяв

році закладено фундамент під новий монас

Україну від проголошення Незалежності, а це

тир, а через рік

був щасливий і найвідповідальніший час про

занять чотирьох хорів, Апостольства молит-

1991

під парафіяльний дім для

будження і відродження української нації,

ви, підготовки дітей та молоді до родинного

який ми переживали разом з нашим отцем.

життя. Отець організовував і керував працею украінськии

MIGI О fu\P чх 1р~и~ст~ия;_н_сь_ки_й_ _ _ _ __ ~асопис

_ _ _ _ІІІІІІІ

дороги вулицями міста, яку згодом підхопила Львівщина. Для єдності народу відправляв спільні молитви, панахиди, екуменічні молит

ви-коляди. Організував три хори при монастирі і церкві.

Прийшов час і, згідно з уставом Василіянсь

кого чину , о. Володимир був переведений у Івано-Франківськ настоятелем монастиря

Царя Христа, де проявив свої здібності і здо був повагу серед людей, приносячи користь

----

Василіянський .монастир у .м. Золочів

своєму краю. Крізь своє життя він, одержав

ши десять талантів від Всевишнього, придбав

в монастирі, на новобудовах, на селі , сам пра

і повернув ще більше, за що заслужив похва

цюючи. Окремі миряни пост і йно приходили і

лу. Те зерно духовності, що його засіяв отець

питали, що робити . Меценати приносили по

Володимир на Золочівські й землі, дало добрі

жертви , бо знали , що роблять добру справу.

сходи і передане у спадок наступним пасти

Отець Володимир Палчинський, ЧСВВ, як

рям. Ми, як слухняні овечки, повинні бути

ігумен, започаткував монастирське життя. Спо

покірними , щоб триматися одного стада ,

чатку в Золочеві було троє священиків, два

нашої віри, наслідування Законів Божих.

брати і о. диякон Павло Савчук. Серед пер

Господь наш Ісус Христос хоче, щоб ми, як

ших священиків о. Методій Скраль, о. Мелетій

одне Містичне Тіло, єдналися в любові через

Батіг, о. Віталій Дудкевич, о. Ісидор Гончар ,

Заступницю грішників Матір Божу і святих.

о. Діонізій Ляхович (тепер владика), о. Тарас

Водночас вимагає від нас берегти і примно

Олійник із Бразилії, о . Матей Гаврилів,

жувати багатства рідної землі плідною працею

о. Ігнатій Корінець . Я спостерігав , як на очах

на користь родині, своїй Церкві, рідному краю,

набувала авторитет наша Церква, як люди гор

дбати і піклуватися, горнучись до рідної Церк

нулися до неї, а отець координував події. Він

ви і слухняно виконувати настанови священиків.

жартував, коли спілкувався з людьми, свяще

Бо, відвідуючи церкву, через покаяння та інші

никами, а коли щось нове задумував, ділився

Святі Тайни, очищуємо свою душу від гріха і

своїми планами й успіхами . Отець Володимир

єднаємося з Господом нашим Ісусом Христом.

ПОДЯКИ ВІРНИХ ЗА ОТРИМАНІ ЛАСКИ Слава Ісусу Христу! Через часопис «Місіонар» хочу висловити

вається більше чи менше чудо.

щиру подяку Господу Богу , Матері Божій, свя

Одного дня (в кінці листопада 2006 року),

тому апостолу Юді-Тадею , святому Миколаю

коли звернувся до св . апостола Юди-Тадея в

Чудотворцю, блаженному священомученику

одному наміренні (придбати будиночок з при

Миколаю Чарнецькому, святому Ангелу

садибною ділянкою в селі недалеко м.

Хоронителю, Митрополиту Андрею Шептиць

Кам'янця-Подільського), через декілька годин

кому за підтримку в різних життєвих ситуаціях.

отримав відповідь: подзвонив мій знайомий і

Коли звертаюся до них, відчуваю, що вони

сказав мені, що продається за невелику ціну

приходять на допомогу, відчуваю, що відбу-

старий будиночок із присадибною ділянкою в

------·--------==..: _;: ;.; :

у кра їнський

MJGJ~HA..P християнський

часопис

с. Калин я Кам'янець-Подільського району

( 14

км від міста), який я зміг придбати. За все, що було і є в моєму житті, дякую Гос поду Богу, Матінці Божій, Божим угодникам.

Щиро дякую Господу Богу, Матері Божій, святій

Анні, святому Юді-Тадею, святому Шарбелю, святій Жанні д'Арк, усім святим українського

народу за вислухані молитви, безнастанну допо

З повагою Василь Черневич

могу мені, моїй родині, друзям. Дякую Матері

м. Кам'янець-Подільський

Божій Покрові за опіку над нашим краєм.

Соломія, м. Львів Щиро дякую Господу Богу, Матері Божій, св. Юді-Тадею, св. Анні, св. Філомені, св. Бе

Складаю через часопис «Місіонар» подяку

недикту, св. Герарду, св. Йосипу, св. Шарбелю

нашому Господеві Богу Ісусові Христу, Пре

за вислухані молитви і добре виношення та

чистій Діві Марії, св. Йосипові, св. апостолу

народження здорових діточок Андрійчика і

Юді-Тадею, отцю Піо за отримані ласки і за

Дмитрика.

щасливу дорогу МОЄЇ· ДОНЬКИ.

Гнатківська Анна

Володимира Покотило

с. Вороняки, Золочівський р-н.

м. Червоноград

Складаю велику подяку, честь і славу Матінці

Складаю щиросердечну подяку Господу

Божій і всім святим, особливо отцю Миколаю

Богу, Матері Божій Неустанної Помочі і бла

за навернення чоловіка. Молюся і прошу Бога

женному владиці Миколаю Чарнецькому за

за навернення всіх грішників.

вислухані молитви, безмежну ласку і заступ

Анна Федорків

ництво від тяжкої операції.

с. Буряківка, Тернопільська обл.

Марія Яхницька, м. Львів

Висловлюю щиру подяку Зарваницькій Ма

Складаю подяку Господу Богу, Діві Марії,

тері Божій, святому Юді-Тадею за зцілення від

святій Софії, її святим донькам Вірі, Надії та

важкої хвороби, допомогу у здачі іспитів. Мо

Любові, моєму Ангелу-Хоронителю за ласку

літься до святого Юди-Тадея

помічника у

складних життєвих ситуаціях.

віри, за любов, милосердя і заступництво у важких життєвих ситуаціях.

Мар 'яна Мара

Надя Василів, м. Львів

м. Борщів, Тернопільська обл. Висловлюю щиру подяку Господу Богу, Складаю щиру подяку Господу Богу, Матінці

Пречистій Діві Марії за вислухані молитви. За

Божій, св. Йосипу, св. Анні, св. Юді-Тадею,

посередництвом отця Василя Тучапця я оду

св. Антонію, св. Бенедикту за вислухані мо

жала.

литви і вділену ласку.

задихатись, ніхто не міг порадити. Я просила

Моя

сестра

лікувалась,

стала

єваФещак

о. Василя про молитву. Сестра стала дихати і

с. Грушів, Дрогобицький р-н.

сказала: «Чудо! Ніхто не міг порадити, нічого

не робила і вільно дихаю.» Тоді я розповіла, На сторінках часопису «Місіонар» складаю

що о. Василь молився. Вона дуже дякувала.

щиру подяку за вислухані молитви і за особ

Михайлина

ливі ласки для мене і моєї родини Матері

Складаю невимовну подяку св. Юді-Тадею

Божій, святому Антонію з Падуї, та святому

за заступництво і молитву, за постійну допо

Миколаю Чудотворцю.

Галина Г., м. Мукачево

могу при кожному зверненні до нього у

будь-якій, навіть безнадійній ситуації. Дякую у~сраJ/ІСЬК

MIGI о Н~Р І.:!~!!!:'2g:.иин ~и~ с -а. _к_ Іn'і_________ _ _ __

також всім небесним силам!!!

і складаю щиру подяку Всевишньому Госпо деві, Синові Божому Ісусу Христу, Матері

Марта Костецька, м. Львів

Божій, св. апостолу Юді-Тадею, який мені дуже Висловлюю подяку Ісусові Христові, Матері

допоміг і усім святим, до яких молилася при

Божій Неустанної Помочі, святим заступникам:

вступі сина до Політехнічного. Ще щиро дя

св. Йосифові, св. апостолові Юді-Тадею, св.

кую Матері Божій за пораду, куди послати

Венедикту, св. Філомені та іншим святим за

вчитися молодшого сина. Дякую усім святим

вислухані молитви, опіку й отримані благодаті.

за їхню доброту і ласку до мене грішної. Надія Дзюба

Наталя Гев'юк, м. Дрогобич

с. Межиріччя

Прошу прийняти цей лист як подяку Небес ному Отцю, Пресвятій Богородиці, всім

Подяка Господу Богу Ісусу Христу, Пре

Святим, за вислухані молитви та отримані лас

чистій Діві Марії, а також святим заступникам

ки у Великому Пості.

св. Анні, св. Терезі від Дитятка Ісус, св. Анто

нію, св. Юді Тадею, св. Йосифу за вислухані

Микола, м. Львів

молитви.

Мирослава,м.Сокаль

Три роки тому я пообіцяла усім святим по

дякувати за вступ мого сина до інституту без

Львівська обл.

жодної копійки. Тож виконую свою обіцянку

МІЙ СПОГАД ПРО ОТЦЯ ПЕТРА ШЕШУРАКА Зиновій МАРЧ УК

У жовтні минулого року відбулась ХІІ Міжна

року. У села входили радянські війська. І рап

родна проща Вервиці. Усе, що я розповім,

том хтось вистрелив їм назустріч. А вони,

відбулося на Івано-Франківщині. Біля Тисме

недовго думаючи, зібрали біля 1О заручників,

ниці є с. Пшеничники, й там недалечко є с.

серед яких був і отець Петро, й повідомили,

Погоня, що славиться здавна як відпустове

що, якщо негайно не признаються, хто стріляв

місце. Ми неодноразово приїжджали до о.

по них, «освободітєлях», то їх усіх зараз же

Петра у Пшеничники на Богослужіння до ньо

розстріляють на місці. Наш отець Петро тут

го додому , бо знали його добре із часів

же згадав свій сон і почав молитися до Матері

підпілля нашої Церкви. Одного разу, а було

Божої. І раптом до усіх біжить радянський

це у 60-х роках ХХ століття, після однієї не

старший за чином і кричить до вояків здаля:

дільної відправи у пообідній час, отець Петро

«Нє стрєлять, атставіть, ето -

згадав цікавий випадок із свого, ще тоді мо

ці заручники залишились живі.

ошибка!» І всі

лодого, священичого життя. Було це до 1939

Пізніше отець Петро щасливо пережив Другу

року. Приснився йому такий сон: стоїть отець

Світову війну і гтовоєнне лихоліття. І гарно про

Петро перед темною ямою, але не впав у неї,

жив ще потім біля 80 років; але точно не можу

бо раптом його заслонила гарна Пані в біло

згадати, бо наші життєві шляхи розійшлися".

му. Після цього сну отець Петро трохи

переживав і думав, що б той сон міг означати. Настала осінь «золотого» вересня

1939

Взагалі треба сказати, що наші рідні в мину лому знали багатьох монахів і священиків -

ми були дуже віруючими людьми. Я збирав і

A'(J(}IOH4P . " ".........__ _ _ _ _ _ _

український

християнський

.:,::;::::...:.;:..;;.,;:.:::,:=-- часопис

запам'ятовував різні життєві пригоди, бо ціка

Тому я і розповідаю її зараз, через багато-ба

вився таким і любив це знати. І оце мені

гато років, бо це є нашим незабутнім минулим.

згадалася і не давала спокою ця давня подія.

ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ! Звертається до вас церковна громада с. Зва

ву й такого доброго та розумного священика,

ні вка Артемівського р-ну Донецької обл.,

який згуртував нашу молодь, який вчить наших

читачі улюбленого журналу «Місіонар», за

дітей, опікується нашими родинами, єднає нас.

який ми вам дуже дякуємо.

Низький уклін отцю Софрону за терпіння, лю

Дуже просимо шановну редакцію на сторінках

бов, велику виховну роботу.

Вашого журналу висловити щиру подяку нашо

Бажаємо отцю Софрону щоб Мати Божа

му священику о. Софрону Попадюку, ЧСВВ,

охороняла від усього злого і посилала щастя,

який прикладає дуже багато зусиль для релігій

здоров'я та багато-багато років життя.

ного і національного відродження нашого села.

Парафіяни с. ЗВаніВка

Ми надзвичайно щасливі, що маємо свою церк-

ЖИТТЯ У СЛУЖІННІ БОГУ Зиповій ДРИМАЛОВСЬКИЙ В далекому 1922 році 15 серпня в родині Михайла Процев'ята і Анни (Дрималовської) народилася перша дитина

донька, якій з

Божого благословення дали ім'я Марійка. Дівчина росла кмітливою, працьовитою, рел

брала участь в адорації. Настав 1939 рік. Перед самим весіллям її нареченого призвали в радянську армію, з якої він вже не повернувся

загинув у військових

совєцьких лагерях як борець за волю України.

ігійною. На розумові здібності дівчинки звертав

У тяжкі повоєнні роки Марія, як рівно ж ти

увагу родичам тодішній директор школи п. Де

сячі галичан, тяжко працювала в колгоспі на

бера, і просив батьків посилати дівчинку на

фермі.

подальшу науку. З появою в родині дітей {було їх шестеро) Марійка стала допомагати родичам

Але тяжка праця в колгоспі не зламала її

надії на краще майбутнє неньки України.

в усьому, особливо доглядати за молодшою

Через усе своє життя вона пронесла велику

сестричкою Паранею, яка від народження не

любов до свого народу, до України. На старість

могла ходити. Коли Марії було 14 років, керів

залишилась самотньою.

ник церковного хору М. Шупяний, почувши на

Завжди радо спілкувалася з парафіянами,

Літургії її співучий голос, запросив її до церков

жертвувала все, що мала, для церкви

ного хору, де вона разом з батьком співала. Часто

св. Євангеліє, яке посвятив кардинал М. Лю

брала участь у виставах, які на той час часто про

бачівський. Лягаючи і встаючи, просила св.

ризи,

водились в сільській читальні. В її пам'яті

Богородицю, щоб заопікувалася нею і забра

залишився виступ в м. Самборі при коронації

ла її з собою в день свого Успіння. Так і

св. Богородиці, яку проводив єпископ Й. Коци

сталося. 26 серпня 2001 року вона відійшла у

ловський. Разом з своєю Матір'ю вона належала

вічність, а похоронили її 28 серпня на Успіння

до згромадження «Найсвятішого Серця Ісуса»,

св. Богородиці. Вічна їй пам'ять.

MIG І~ ffi;\P .... ~'!!~ЕЕ~!І.І.U:,Шс:;,..:_сь_ки_й_ _ _ _ _ __ ~о

_ _ _ _ІІІІІІІІІ

ЗАПИТУЄТЕ

ВІДПОВІДАЄМО

Від повідає о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ

Чому цього року празник Пасхи всі хри

стияни світу святкують разом?

травня. Наприклад, цього року перше весня не повнолуння випадає на після нього припадає на

На встановлення дати Пасхи впливають три чинники:

неділю святкуємо празник Пасхи, тому що

вес

вона є після єврейської Пасхи, і вона також є

3 - дата першого весняного

після весняного рівнодення і після весняного

Первісна Церква празник Пасхи святкувала

ви одночасно сповнилися як для християн, які

разом з євреями у чотирнадцятий день місяця

дотримуються Григоріанського стилю, тобто

дата єврейської Пасхи,

2 квітня, а неділя 8 квітня , і саме в цю

няне рівнодення,

повнолуння. В цім році випало так, що ці умо

повнолуння.

Нісана, тобто першого весняного місяця. А

нового календаря, так і для всіх інших христи

вже в другому столітті християни почали свят

ян, які дотримуються Юліанського, тобто

кувати Пасху пізніше від євреїв. Перший

старого календаря. Ось тому всі християни

вселенський Собор в Нікеї 325 р. вирішив,

світу свято Пасхи цього року святкують разом.

що всі християни повинні святкувати Пасху в

Таке співпадіння у святкуванні Пасхи не є

першу Неділю після весняного рівнодення і

рідкісним випадком. Наприклад, в цьому

повнолуння, а також після єврейської Пасхи. І

столітті Пасху святкували всі християни разом

від тих пір дата святкування Пасхи у християн

вже в 2001 і в 2004 роках. До ювілейного 2025

установлюється згідно з астрономічним кру

року Пасху святкуватимуть всі християни ра

гообігом місяця. А євреї і надалі керуються у

зом ще в

визначенні дати Пасхи як місячним, так і со

власне, в ювілейний

нячними кругообігами( 1 ).

2010, 2011, 2014, 2017 роках і, 2025 рік (2 ).

Через те, що не завжди згадані вище три

Як відомо, астрономічна весна розпочи

чинники співпадають разом так гарно , як цьо

нається 21 березня (весняним рівноденням), і

го року, то християнам , які дотримуються

тому за новим (григоріанським) стилем Пасха

найскоріше може мати місце щойно 22 берез ня, а найпізніше

квітня. А оскільки ми

(більшість греко-католиків і майже всі право славні на світі) дотримуємось старого

Юліанського календаря, який був не дуже точ ний вже з самого свого початку, і в якому до

цього часу набігло вже 13 днів спізнення, згідного з астрономічним початком весни, то і

дата Пасхи іноді в нас припадає пізніше, ніж у

християн, які дотримуються нового, тобто григоріанського календаря.

Отож всі християни, які дотримуються юлі анського календаря, Пасху можуть святкувати

найраніше 4-го квітня, а найпізніше

8-го

8 ... 21 березня (8еснянері8нодення) українськнй

М.JGJOH4P християнськ"И

- - - - - -'--- - - - - - -::.=.::.::.:..:.:::::::..J ч асоп ис

Чому в нашому календарі написано, що

в Світлий Тиждень триває заборонений час, тоді як вже посту немає? Вже в п' ятому столітті як Церква, так і держа

ва, забороняли протягом цілого Світлого

Тижня театральні і циркові забави. А в VII столітті Вселенський Царгородський 11 собор в правилі 66-му наголосив, що від Пасхи до То миної Неділі не можна влаштовувати ні кінських

перегонів, ані інших публічних видовищ. На томість закликав до участі в церковних

богослужіннях, в співах і псалмоспівах, щоб християни раділи і торжествували з Христом, старого календаря доводиться святкувати Пас

Який переміг смерть. Наша свята Церква дуже

ху деколи з одним тиждень, деколи з чотирма,

вміло поєднала цю всенародну радість із ста

а деколи навіть п'ятьма тижнями різниці. До

роукраїнським звичаєм весняних пісень і танців,

ювілейного

2025 року, християни, які дотри

об'єднавши їх в так звані гаївки, які відбува

муються старого календаря, святкуватимуть

ються, як правило, на церковному подвір'ї

Пасху вісім разів на один тиждень пізніше від

протягом згаданого тижня, ба навіть і довше.

християн, які дотримуються нового календа

Ось чому добрі християни не повинні протягом

ря; один лише раз в 2021 Пасха буде на чотири

Світлого Тижня брати участь у світських заба

тижні пізніше, і чотири рази аж на

5 тижнів

пізніше.

вах, зокрема дискотеках та весіллях, бо вистачить гаївок (З).

1 В євреїв місяць Нісан, є не завжди нашим березнем, а інколи буває навіть квітнем, тому що в часі сонячного року, який в нашому календарі складається з дванадцяти місяців, інколи

буває тринадцять повнолунь і те тринадцяте повнолуння, додається в них завжди на початку весни. Наприклад, цього року в червні матимемо два рази повнолуння:

1 і ЗО числа. З того

приводу єврейська Пасха припадає не завжди в той самий час весни, але посувається, а разом

з нею і християнська Пасха посувається, адже, згідно постанов Нікейського Собору, христи

янська Пасха мусить бути після єврейської.

2 Сподіваймося і молімось, щоб до згаданого ювілею всі християни, які дотримуються старого календаря, збагнувши, що не має жодного сенсу триматись календаря, який відстає на тринадцять днів за сонцем, згодились прийняти новий календар, як це вже зрештою

зробила православна Греція та деякі інші православні Церкви. Після такого відважного і мудрого кроку всі християни на світі відзначали б завжди разом не лише Пасху, але і Різдво та всі інші празники церковного року.

З До речі, після празника Різдва, навіть не один, а майже два тижні триває такий самий

заборонений час, який закінчується Йорданськими Святами, без огляду на те, що в цей пер іод припадає загальниця за винятком Навечір'я Богоявлення.

ІСТОРІЯ КАЛЕНДАРЯ Ол ег МАКАР , м а гіс тр т е ології

«Календар

- це така річ, яку не в змозі

році весняне рівнодення припадало вже на

березня юліанського календаря . Тому, за про

пояснити ні логіка, ні астрономія» (Е.Бікерман)

ектом італійського математика та лікаря Луіджі

Слово «календар» походить ві д латинсько

Ліліо Г араллі (Алоізія Лілія), викладача меди

го саІео

проголошую та caleпdarium

цини університету міста Перуджі, щоб

боргова книга. Перше нагадує нам, що у Ста

повернути весняне рівнодення 21 березня на

родавньому Римі початок кожного місяця

його календарне місце, папа Григорій ХІІІ (Уго

що першого

Буонкампеньї - колишній професор каноніч

числа місяця тоді було прийнято виплачувати

ного права Болонського університету)

відсотки за борги.

енциклікою «lпter gravissimas» від 24 лютого

проголошували окремо, друге

У час перебування Юлія Цезаря в Єгипті ца ри ця

Клеопатра рекомендувала йому

1582 року скасував тодішню розбіжність, що становила 1О днів у такий спосіб: після четвер

знаменитого олександрійського астронома та

га

математика Созигена, якому доручили ство

Григоріанському календарі за 400 років нако

4 жовтня настала п 'ятниця 15 жовтня. У

рити календар. Починаючи від

пичується надлишок у

Різдва Христового ,

тобто за рік похибка становить 26 секунд

153 року до 1 січня вступали у свої

години

хвилини,

права наново вибрані римські консули. За

замість

свідченням грецького письменника Макробія

лендаря . Початок весни у календарі нового

11 хвилин 14секунд Юліанського ка

1січня45 року до Різдва

стилю , тобто момент проходження центру

Христового співпала з новомісяччям, що відбу

диска Сонця через точку весняного рівноден

(V століття), п 'ятниця лося о

18 годині 16 хвилин, а тому відл і к за

ня , у кожному 400-літті зміщується на

1,6954

Юліанським календарем розпочався саме тоді,

доби та коливається в межах 3 днів, а тому й

хоч належно функціонувати він розпочав з

похибка в одну добу тут нагромаджується за

суботи 1 березня 4 Року Господнього. Юлі анський

календар має свої переваги ,

передовсім циклічну простоту: ідентичність 28 річного календарного періоду та 532-літня повторність Пасхалії (=28х 19), проте, надто швидко в ньому зростає невідповідність ка лендарних дат конкретним порам року.

«Прогрес астрономії помножує в наших душах хвалу Богові» (Галілео Галілей) Проміжок часу між двома послідовними

проходженнями центра диска Сонця через точку весняного рівнодення називається

справжнім, або тропічним роком. Його три валість дорівнює 365 днів 5 годин 48 хвилин і 46 секунд, або 365,2421988 доби. У 1582

MJGJOHA.P

Календарний стиль. Старий чи но&Ій?

український

________ _ _ _ _ _ _..:.;::::.;;,.;:.:;.:;:::;,:=-i християнський часо п ис

близько 3300 років, що таки точно відобра

як першого дня тижня, тобто в неділю, коли

жає «астрономічні події». Григоріанський і

Христос воскрес.

Юліанський календарі, властиво, не два ок ремі календарі, а, радше, два стилі

Юліанський календар введений в Церкву не

- новий

завдяки Святому Переданню, чи рішенням

стиль і старий стиль того самого календаря, у

церковного Собору. Запроваджений Юлієм

яких всі роки, що кратні чотирьом, мають не

Цезарем ще до Різдва Христового, календар

365, а 366 днів. Додатковий день «прихову ють» між 24 і 25 лютого і називають його bis sextum Kalendas Mart - «двічі шостий до бе

був для всієї Римської імперії універсальним для всіх народів, незалежно від їхніх релігій

резневих календ». Додатковий рік пізніше був

цього календаря сприяли тому, що християн

названий

ство у

annus bissextus,

звідки і походить

простонародне слово «високосний». У Гри

них вірувань. Саме зручність і зрозумілість

У 45 році до Різдва Христового, коли був

горіанському календарі простими вважаються

всі роки століть

IV столітті прийняло Юліанський

календар за основу церковного.

( 1700, 1800, 1900), але ви

започаткований Юліанський календар, весня

нятковими є ті, число яких при відкиненні двох

не рівнодення припадало на 23 березня.

нулів ділиться на 4 без залишку ( 1600, 2000).

7-11

Саме тому останній рік другого тисячоліття від

ха святкується не в першу, а в другу неділю

разів за кожні

19 років православна Пас

Народження Ісуса Христа в обох календарях

після першої весняно-астрономічної повні, бо

вважався високосним, а якщо в ХХІ столітті не

при обчисленнях дати Пасхи беруть до уваги

буде здійснено новітньої календарної рефор

не реальне астрономічне явище, а готові таб

ми, то до понеділка 1 березня 21 ОО року

лиці повней у 19 річному циклі, які було

різниця вищезазначених календарних стилів

складено

становитиме 13 діб. 11 Ватиканський Собор у

го обряду буває в межах від 4 квітня до 8

середу 4 грудня 1963 року більшістю голосів

травня нового стилю. До

(2057 проти 4-х) заявив, що «Не заперечує

на повня насправді змістилась на

наміренню

Юліанському календарі добова похибка в

ввести

громадянському

1500 років тому, а тому Пасха східно 1582 року пасхаль 4 дні, адже в

суспільстві вічний календар» замість сучасно

місячному циклі справджується через

го Григоріанського, однак без упущень у

років. Прийнято говорити, що стосовно аст

310

переліку днів безперервного плину через роки

рономічно визначених пір року старий стиль

та століття, адже християни святкують неділю,

відходить вперед, тоді як стосовно дат цього

юдеї- суботу, мусульмани - п'ятницю.

стилю ті чи інші річні астрономічні явища зсу

ваються назад. За кожні 3800 років(= 128х30) «Бо якщо Христос не Воскрес

- дарем

на віра ваша, даремна проповідь наша»

юліанський календар відставав би на цілий місяць, а після приблизно 41 тисячі років вес

15, 14)

няне рівнодення, обійшовши усі сезони

На І Вселенському Соборі, який відбувся у

повернулося б до вихідної дати. За кожні 3800

(1Кор місті Нікея в

років старостильний календар відставав би від

325 році, всі Церкви погодилися святкувати християнську Пасху: 1) після вес няного рівнодення (21 березня); 2) не святкувати її з юдеями в один день (14-15 Ніса на); 3) святкувати не просто після весняного

ріанському за цей же час маємо зміщення

рівнодення, але після першої місяцевої повні ,

стиянська Пасха західної традиції перед або

що настає по рівноденню;

після

разом з юдейською, котра тепер, згідно но

першого весняного повномісяччя не інакше,

вого стилю, випадає між 26 березнем і 25

4) святкувати

пір року на цілий місяць! А в календарі Г риго

відповідно на одну добу і - усього півмісяця. Канонічних правил календаря не існує! Хри

MJ GJ\) Ht\.P

укр

нськи

хрис'!'иянський

~ч= ас~О~ П~ ИС;;....~~~~~~~~""""""

стового, а в Україні літочисленням Апnо

Domiпi послуговувалися ще з

1364 року.

Різдво Ісуса Христа - велике християнське свято на спомин Народження Сина Божого в

Вифлеємі святкується як згадує святий

грудня, хоча Схід,

11 століття Климент Олексан

дрійський, це торжество відзначав б січня разом із йорданським Богоявленням ('ЕрйцЬ

нейб), а на Заході воно відзначалося 24 грудня під назвою

Natalis. Чому саме Західна Церква

почала святкувати його в наближенні до зи мового сонцестояння та відомий язичникам

як «день непереможного сонця», або культ

Мітри, який римляни запозичили зі Сходу?

Деякі дослідники намагаються поставити це квітнем, є причиною того, що Східні Церкви

свято в зв'язок із юдейською ханукою або

не переходять на Римо-Католицьку Пасхалію.

римськими сатурналіями, але ці припущення

Однак

довільні. Достовірний факт:

318 Нікейських отців були дуже дале

кими від думки ставити християнську Пасхалію

нюється

грудня спов

9 місяців від 25 березня -

в яку б то не було залежність від юдейських

Благовіщення, Боговтілення, котре було пер

календарних розрахунків та юдейської реліг

винним Різдвом, а звідси випливає намір

ійної практики, тим більше, що початок

привести ці дати у зв'язок зі звичайним часом

єврейського Нового року за кожні

231,5 років

вагітної жінки у виношуванні дитини. Можли

зміщується вперед на одну добу щодо дат Гри

вим є те, що Народження Ісуса Христа

горіанського календаря , в Юліанському - на

перенесено на

одну добу назад за 314,5 років.

культом Мітри, який вшановував народження

25 грудня з метою боротьби із

року новоліття

бога сонця, а Різдвяний Тропар це засвідчив

розпочинали весною, бо за давньоруською

такими словами: «ним і ті, що зірками послу

У Київській Русі до

1492

чи константинопольською ерою вважалося,

говувалися, від зірки навчилися поклонятися

що у п'ятницю

Тобі - Сонцю Істини».

1 березня 5508

року від Ство

рення Світу чи до Різдва Христового Господь

Вже у

354 році Різдво Христове святкували

Бог створив людину. Російська Православна

у Римі окремо від Богоявлення. Захід, запо

Церква також знала прецеденти календарних

зичивши дату б січня

стилів та літочислень. Так, Новий рік розпо

поклонінням Немовляті Ісусу східних муд

чинався вересні

1 березня від 1343 року, а вже у 1492 року в Москві, коли не справди

лися передбачення щодо кінця світу наприкінці

7000

Року Божого, церковний собор прий

- Єпифанію, іменував її

реців, яку з часом було названо святом трьох царів. Запозичення Сходом у Заходу римсь кого

святкування

Різдва

Христового

пояснюється тим, що в боротьбі з аріанством

1 1 вересня 7001 року від Створен ня Світу. Цар Петро І, указом від четверга 19 грудня 1700 Року Господнього (=7208-5508), переніс початок року на 1 січня та запровадив

усе більше підсилювалося значення Явлення

у Російській імперії лічбу років від Різдва Хри-

го Климента Олександрійського, Христос

няв рішення перенести початок року з

березня на

Бога в Плоті; звичайно, необхідним було ок реме свято Різдва Христового, яке було б приурочене непересічній події, пов'язаній з

печерою та яслами. За однією із версій свято

український

МJGIOH4P христия нський часопис

Народився

19 травня 1 року до християнської

в декілька років, адже цар Ірод помер напере

ери або 17 червня 7 року до нашої ери. Крім

додні юдейської Пасхи у

вищезгаданих датувань олександрійський

як це підтверджується місячним затемненням.

4 році до нашої ери,

богослов розглядав вірогідність ще двох дат:

Досконало знаючи як минуле, так і май

12 березня та 18 листопада 2 року до нашої

бутнє, Ісус Христос вважав за потрібне

ери. Різдвяна ніч начебто вказує на те, що

приховати від Своїх послідовників ті ознаки

Спаситель Народився між березнем і листо

Свого земного життя, які могли б стати

падом, бо зимою, з листопада до березня,

об'єктами поклоніння та замінити собою по

палестинські пастухи заганяли тварин бодай

клоніння Богові в дусі та істині. Так, під

на ніч під дах. Хоча чи можливим є те, щоб

покровом часу сховані точні дати Різдва та Вос

перепис здійснювався у час сприятливий для

кресіння Христового. Просте зіставлення

польових робіт або у великі юдейські свята?

історичних подій у Римській імперїі й

Однак, хіба природнокліматичні катаклізми не

астрономічних та космічних явищ, які супро

могли б надати різдвяній містерії історико

воджували земські епохальності Боголюдини,

хронологічних подій аномального, а навіть до

вказує на те, що Спаситель Народився начеб

неможливості виняткового забарвлення? Про

то кількома роками раніше початкового відліку

тестантський письменник Фаррар пише:

літочислення A.D., котре безпосередньо

«Безпідставно намагатися відшукати місяць і

межує з ерою Апtе

визначити їх хоча б приблизно», тим більше,

Deum - до Господа, запро 1627 році французьким ученим Д. Петавієм або Пето. Перший рік A.D. безпо

що папським архіваріусом Діонісієм Малим

середньо межує з першим Роком Господнім, а

день Різдва. У нас немає ніяких даних, щоб

нижньодунайським монахом скіфського по

ходження із Добруджі -

понованою у

кількість років до християнської ери зростає в

лише у 525 році від

міру віддалення у минуле. Місяці ж, числа і

Різдва Христового було запроваджено літо

дні тижня лічать уперед в літочисленнях як від,

числення Аппо Domiпi з можливою похибкою

так і до Різдва Христового.

ХРЕСТИК СПАСІННЯ Мар'ян. ковтка

Мій дідусь по батьківській лінії, Ковтка Мико ла, уродженець с. Заріччя Мостиського району,

вечірньої перевірки солдати пішли спати.

Лише вартові несли свою службу.

під час Першої світової війни воював на іта

Дідусь, після довгих безсонних ночей, міцно

лійському фронті в Альпах. Бої були важкими і

заснув, змовивши перед цим молитву і подя

виснажливими. Найбільше втрат було не так від

кувавши Богові за здоров'я і за те, що зберіг

куль, як від каміння, яке летіло увсебіч від роз

його життя.

риву снарядів. Воно калічило і ранило людей, і

ніде було заховатися від нього. Якось, захопивши плацдарм у ворога, воя

Раптом серед ночі йому приснився сон. «Вставай чимшвидше і йди на плацдарм, там

лежить хрестик, знайди його і забери, бо по

ки полегшено зітхнули. Нарешті можна було

ньому ходять люди й топчуть його!»

відпочити від безперервних боїв. Полк розта

мовив виразно чийсь голос. Відкрив очі

шувався у захоплених казармах. Після

нема нікого. Що б це могло означати? Інколи

про

нуло. Схилившись нижче, він побачив річ, яка

виблискувала тьмяним світлом. Дідусь копнув її ногою і побачив, що це -

ХРЕСТИК! От диво!

Дідусь оглянувся. Навколо нікого не було.Тихо і спокійно. І, коли він нагнувся, щоб підняти із землі той хрестик, то в цей момент, серед нічної

тиші , пролунав оглушливий вибух. «Що це таке?» -

майнула у нього думка. І, коли дідусь

озирнувся, то збагнув, що казарма, з якої він тільки-но вийшов, злетіла в повітря. Загинули

всі, хто там був, лише він врятувався.

ДідусьпобочиВ, що це -ХРЕСТИЮ

Міцно стиснувши срібний хрестик у руці, дідусь аж тоді зрозумів, що трапилося.

людині так лінь вчасно піднятися . Тільки - но

Після закінчення війни він повернувся до

дідусь заплющив очі, як той самий голос про

дому з цим хрестиком і розповів односельцям

лунав знову: «Вставай! Іди , не барися , бо часу

про своє чудесне спасіння. Носив його на гру

мало!» Тоді втому дідуся мов вітром здуло .

дях, прив'язавши до нитки. Завжди, майже

Він хутко піднявся і вийшов на широке под

вір'я, залите місячним сяйвом. Коли трохи

щонеділі, ходив до церкви дякувати Богові й Ангелові-Хоронителю за своє спасіння.

пройшовся по плацу, вдихнув чисте гірське

Дідусь прожив довге і щасливе життя, май

повітря, дрімота швидко минула. Відійшовши

же 102 роки. Помираючи , він наказав, щоб

від казарми, де спали солдати, на кілька де

цей хрестик, хрестик спасіння, поклали йому

сятків метрів, дідусь поглянув униз. На

в труну. З цим хрестиком його й поховали.

освітленій місячним сяйвом землі щосьзблис-

ПРИЙШОВ ДО СВОТХ, ТА СВОТ НЕ МОГЛИ ПРИЙНЯТИ о. Меле тій БАТІГ, ЧСВВ

Весняною порою отець Михайло тихою хо

нях, переживає своє повернення до рідної

дою наближався до свого рідного села. Цілих

оселі. До кого? Де знайде свій притулок? Як

шістнадцять років минуло з того часу, як не з

сприймуть його односельчани? Жорстокий

власно·і волі він перебував далеко від своєї

закон перемін цього світу пригнічує його збо

Батьківщини. Арешти, табори, сибірські зас

лілу душу. Філософія і мудрість залишились

лання

як давнє навчання на студіях у семінарії. Все

- - все це пережив

невеликий на зріст,

але сильний духом отець Михайло.

Час біжить невблаганно, швидше ніж буй

минає. Не можемо встановити межі між світлом і тінню; які взаємно перехрещуються,

ний вітер серед дерев, швидше навіть ніж

як наші долі, а тим більше не можемо провес

людська думка. Він згадував своє дитинство,

ти лінію поділу між днем та ніччю, між

свою молодість і навчання в духовній семі

молодістю і зрілим віком, чи старістю. Наше

нарії, які здається були зовсім недавно, а

життя схоже на буйність сил гірської чистої

сьогодні, зістарівшись, з сивиною на скро-

води, яка потоком вирує з гір, переходить у

тихий плав рівнинної ріки, яка несе свої води

Вони бачили, як він, кланяючись, цілував зем

в безмежні морські простори. Жорстокий за

лю, а потім набирав із криниці воду, і після

кон перемін огортає усі людські сотворіння.

молитви, обливався водою. і пив її.Тоді сусід

Незмінною є лише створена Богом наша без

ка підійшла і запитала:

смертна душа. Закінчуються найдовші шляхи людських доріг, ріки мають свій початок і

- Ви, напевно, не з наших сторін? Звідкіля подорожуєте? -Ага, а Ви не Марія Мацькун? Не впізнаєте

кінець, заплющуються широко відкриті очі, душа повертається до свого Творця.

мене?

Роздумуючи про життя земне і вічне, о. Ми

- Я Катерина, її сестра. - А я Михайло, що народився тут, з Сибіру

хайло увійшов у своє рідне село, яке не змінилося на перший погляд, але внутрішньо

прибув.

майже кожне подвір'я зазнало змін. На дворах

- То Ви той Михайло, що вчився на свяще

не було великих господарських стодол, а

ника, а потім приїжджали до нас на Великдень

натомість скрізь були грядки, засаджені горо

і правили Службу Божу. Пам'ятаю я Вас. Дуже

диною. На деяких подвір'ях не було зовсім

змінились. Вас ніхто тепер не впізнає. Я покли

будинків, тільки садки нагадували, що тут про

чу зараз людей, а ви тут почекайте.

живали колись добрі господарі, які тепер

Через декілька хвилин на подвір"і вже зібра

вивезені у Сибірські та Казахстанські простори.

лося багато людей. Одні розмовляли з отцем,

Йдучи вулицею села, він перший вітався із своїми односельчанами, але вони його не

інші весь час запитували, а ще інші спогляда ли і слухали цікаві розповіді.

впізнавали.

Ось вже і його подвір'я, де проживала рідна

- Немає в нас священика, церкву закрили на замок. О, якби-то Ви в нас були священи

сестра. Вона теж, як багато інших, зазнала

ком ... - розводила руками жінка, запитуючи

репресій і вся її сім'я була виселена аж на Да

водночас про згоду.

лекий Схід.

Отець Михайло підійшов до криниці, тут

- Так, але, на жаль, я не маю права прожи вати на рідній землі. Я лише приїхав відвідати

вклонився і поцілував рідну землю. Довго

рідне село. Ось піду і біля церкви помолюся,

молився, вдивляючись на пагорб з правої сто

усього три дні мені дозволили бути у рідних

рони, де за деревами виднілась невеличка

краях, бо так, як у тій пісні співається: «Хоч,

дерев'яна церковця. Отця зауважили сусіди.

здається, не в кайданах, та все ж не на волі.»

Життя швидко минає. Ще оглянутися не встиг,

як уже сивина, старість, слабість, роки, каторга

... -А що найбільше Вам запам'яталося, отче,

коли Ви перебували у тюрмі? - запитала з ціка вості одна жінка.

- Що було, то було ... Все забулось. Та я бачу, що ви тут теж добра не зазнали. Мені все це відомо. Жаль, що роки швидко проми

нули, а мені здавалося, що так багато маю чогось доброго здійснити у житті. -А все-таки?- наполягала жінка. Отець Михайло витягнув з кишені вервицю, показав її усім і почав розповідати:

- За допомогою цієї вервиці Мати Божа мене врятувала. Це було на початку мого пе

ребування в таборі. Навколо тайга, де ми рубали ліс, тобто заготовляли деревину. Ро

бота важка, на морозі, а спали в бараках. Мене, як меншого, поселили на другому ярусі. По

середині стояла бочка, у якій постійно горіли дрова. Це була свого роду така піч. Хто далі

був від неї, мерзли і спали одягненими. Одного разу у лісі до мене підійшов якийсь в'язень і повідомив мене:

Стережись, тебе програли в карти ...

Мені важко було у те повірити, але він пере конливо сказав це і відійшов до своєї бригади.

«Боже, милостивий будь мені грішному! .. » Він

До речі, в цьому таборі були всілякі злочинці

дивився на мене, а я на нього. Не знаю, скільки

і рецидивісти, тож такі випадки часто трапля

часу це тривало, але він опустив очі вниз, обер

лися. Я тільки не знав, де цей вирок має бути

нувся і тихою ходою пішов до дверей. А я все

виконаний, і тому тримався своєї бригади і

ще не випускав вервиці з рук і вимовляв тільки

сказав своїм друзям, щоб оберігали мене. А

імена Ісуса та Марії. Молитися мені було важ

сам нікуди від них не відходив. На роботу в

ко. Так я просидів до ранку. А вранці, як

тайгу нас вивозили вантажівкою. І тут, в ку

завжди, підняли всіх і після сніданку знову по

зові, я завжди намагався бути у групі людей.

везли в тайгу. Я мовчав і нікому не розповідав

Молитва не сходила з моїх вуст. У своїй душі

про цей випадок. Тільки ходили чутки, що десь

час від часу зворушував щирий жаль, викону

зарізали двох чоловіків, а я собі думав, що

ючи перед тим іспит совісті, і приймав духовне

мав би бути третім. За що? Відповіді на це пи

причастя. На все Божа воля, думав собі. Час

тання не знаходжу. Там завжди можна було

то повторював слова Христові : «Хай не моя, а

почути : « Тай га

Твоя буде воля!» (Лк. 22, 42)

На жаль, цим господарем не є ведмідь, а лю

- закон, ведмідь - господар».

А це було однієї ночі. Мороз був дуже силь

дина, викривлена і зіпсута гріхом. Та й у нас

ний і мені було холодно на нарах. Я молився і

люди не кращі. Одних вивозили в Сибір, інші

перевертався з боку на бік, і ніяк не міг засну

були цьому раді і говорили потайки, що так їм

ти. Заскрипіли двері і в барак хтось увійшов.

і треба. Світ - це завжди боротьба між доб

Впавши на коліна, я, як звичайно, почав

ром і злом, а полем цієї боротьби є наша душа.

відмовляти вервичку. Від дверей між рядами

Тому не з неві рюйтесь. Бог завжди перемагає

нар ішов чоловік. На ньому було біле прости

сатану.

радло з двома дірками для очей. Під

простирадлом було видно, як цей чоловік три мав у правій руці кухонний ніж. Я від жаху

На дворі зібралося багато людей і всі заці кавлено слухали розповідь о. Михайла.

- А може вже вистачить говорити. Ходімо

- - явна смерть. З рук не випускаю

до церкви, бо молитися треба, - говорив спо

верви цю і вимовляю тільки два слова: «Ісусе,

кійно отець. А потім додав: -А пізніше підемо

завмер

Маріє!» Цей чоловік махнув мені рукою, по

на обід, чи вже буде вечеря. І всі разом пішли

даючи знак, щоби я злазив з нар. Я мовчав і

до старої дерев'яної церкви, на зачинених

благав своїм поглядом пощади, а потім пере

дверях якої висів великий замок.

хрестився і бив себе в груди, тихо кажучи:

- Тож подякуймо Господеві за дар життя, за укра їнський

МІGІОНАР христия нськи й

------1--------==.::.::..:..::.:::.:=...J часо пи с

тому треба слухатись. Я ще побуду годиночку

дар хрещення і за наші терпіння.

Отець Михайло перехрестився і почав своїм

старечим голосом Молебень до Пречистої Діви

з людьми і залишу свої рідне село з вашого наказу.

Марії. Після Молебня отець навіть виголосив коротку високодуховну проповідь про заступ

Люди хотіли провести отця, та він різко

відмовився, щоб їм не зашкодити.

- Залишайтеся з Богом, а я піду служити - говорив отець Михайло, зали

ництво Матері Божо"і. Отець Михайло почував

себе між своїми людьми, як вдома, і ночував у

таким, як ви,

своїх добрих сусіді в.

шаючи своїх односельчан.

Наступного дня, після сніданку, до о. Михай

- Знову дорога. Що чекає мене на цій до

ла завітали голова сільської ради з дільничним

розі? Таємниця життя. Та я не сам. Зі мною

міліціонером і строго повідомили:

ти, Ісусе, і говориш мені: «Якщо мене пере

- Сьогодні ви повинні покинути наше село згідно з вказівкою нашої влади. Ось вам доку

слідували, переслідуватимуть і вас». (Ів. 15,

20) Він поглянув ще раз на своє село, на ста

мент.

Отець спокійно вислухав представників вла

реньку дерев'яну церковцю, перехрестився, і,

з гіркотою в серці, обтирав сльози, які горо

ди і тихо промовив до них:

- Усі ми раби Божі. Усяка влада від Бога і

хом котились по його обличчю.

ДРУr~•. ХТО ВІН? Ігор САВ'ЯК

Друг. Дуже знайоме і зрозуміле кожному з

того, що Давида привели до царя Саула після

нас слово. У кожного є друзі.Також у нас бага

того, як він переміг Голіафа (І Сам. 18, 1). Коли

то знайомих, з котрими ми зустрічаємось, часто

його розмова з царем закінчилась, «серце Йо

розмовляємо, ділимось своїми секретами, про

натана прихилилось до Давидового серця, і

те, що відбулося в нашому житті. Часто буває так, що коли тобі потрібна допомога, той, на

Йонатан полюбив його, як свою душу». Про що була розмова? Що побачив Йонатан в Да

кого ти розраховуєш, той, хто завжди був

виді, і чому він подружився з ним? І зразу він

близько, залишає тебе з твоїми проблемами.

приймає рішення, яке більше не описане в Біблії

А той, на кого ти зовсім не розраховував, стає

для тебе опорою.

вирішив посвятити себе йому (І Сам. 18, З).

він заключив з Давидом завіт дружби, він

Зараз я хочу помислити і зрозуміти, хто він

Давид приймає його завіт. Але ніколи не на

- ДРУГ. Друг - означає такий же, другий ти. Один мудрець сказав, що друг - це одна душа на двох. Значить друг - це той, кого ти добре

писано про любов між Давидом і Йонатаном. Однак він погоджувався з усім, що робив Йона тан. В стиху 14 тієї ж глави є такі слова: «до чого

знаєш і він добре знає тебе, і, можна сказати,

б Давид не брався, все йому щастило, й Господь

що погляди на життя у вас схожі, оскільки це

був з ним». І колиСаулзненавидівДавидаіхотів

другий ти.

Якщо ми переглянемо Святе Письмо, в Ста

його вбити, Йонатан «говоривдобрепроДави да Саулу». І події відбуваються так, що Йонатан

рому Завіті є одна історія дружби. Це історія

іде проти батька свого і Саул навіть кинув спис в

дружби Давида і Йонатана. Все починається з

свого сина і міг (а може бути і хотів) його вбити.

більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів життя віддає» (Ів 15, 1З). Та чому такі відносини між

братами і сестрами в церкві? Звідки стільки негативу та нерозуміння одне до одного? В мене є ще одне запитання: як ставитися до

людини, якщо вона мислить не так, як ти, або зовсім не розділяє твоєї думки? Чи є цей чо

ловік другом для тебе? Хочу навести приклад: Ісус назвав своїх учнів своїми друзями (Ів. 15, 15). Але при цьому Він

знав, що в Г ефсиманії Петро, не розуміючи, що

відбувається, кинувся на слугу з мечем, а потім відрікається від Ісуса тричі, і всі учні розбігають

•

ся. Юда продає Його на розп'яття. Проте, Ісус

Йонатан підтримував Давида навіть п ід загро

особливе слово промовляє до Юди в Гетсимансь

зою для свого власного життя. І Він іде далі. В

кому саду: «Друже, для чого ти прийшов?» Чому

стихах 16, 17 двадцятої глави Йонатан «заклю

Він так сказав? Я вірю Біблії і думаю, що Ісус не

чає завіт з домом Давида із любов'ю до нього».

лукавив, називаючи Юду другом. Він дійсно

А вжеу23главіу18стихусказано: «І вони обид

вважав його таким. Так, як же бути? Як повести

ва склали умову перед Богом» .

себе з братом, сестрою, твоїм ближнім в Христі,

Події

складаються для Давида не в найкращий спосіб.

котрий впав у блуд, почав грішити, пішов не

Саул шукає його, хоче вбити. Давид утікає, хо

туди? Потрібно його залишити, відректися від

вається в печерах та в лісі. І побачивсь з

нього, не спілкуватись? Я знаю, що йому по

Йонатаном, він плаче, тому що тільки йому він

трібно допомогти, підтримати, спрямувати на

може відкрити свої переживання і тільки з ним

дорогу буття, але яке ставлення В ТВОЄМУ

він може бути самим собою. Почалась війна з

СЕРЦІ буде до брата?

филистимлянами і на полі битви гине Йонатан,

Я знаю, що потрібно навчитися сприймати

а Саул закінчує життя самогубством, кинувшись

людину такою, якою вона є. Нехай Господь по

на свій меч. Давид, коли дізнався про це , напи

дасть нам мудрість і любов, щоби Його ставлення

сав сумну пісню і в ній є так і слова: «Тужу за

до нас стало відблиском нашого ставлення до

тобою, мій брате Йонатане! Ти був для мене та

людей. А може це і є відповідь на моє запитання

кий милий! Твоя любов була мені дорожча, ніж

«Хто твій друг»? Це той, хто любить тебе завжди,

любов жіноча»

(11 Сам. 1, 26).

і в щасливі дні, коли ти на висоті, коли ти перемо

Які слова! На цьому історія не закінчується.

жець, і коли ти впав і маєш не вельми привабливий

Давид залишається вірний завіту і піклується

вигляд. Ставлення твого друга до тебе не зале

про сина Йонатана -

жить від твоїх перемог чи поразок.

кривий на обидві ноги

Мерібаала, котрий був

(11 Сам. 9).

Друг залишається з тобою в будь-якій ситуації.

Для мене , ця історія є прикладом стосунків

Бажаю усім, щоби в житті кожного був хоч один

між друзями, коли один готовий пожертвувати

вірний і справжній друг. А якщо немає у нас друзів,

себе, душу і життя за іншого, готовий виправ

ми завжди можемо покладатися на справжнього

дати його перед іншими, коли довкола лише

друга усіх -

закиди, готовий підтримати, допомогти, послу

тобою! Не тривожся, бо я -

жити в будь-який час -

тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе пере

вдень чи вночі. Про це

говорить Ісус: «Ніхто неспроможен любити A'JtW'

ІІІІІ••іІІіІ••І---,;._

Ісуса, який сказав: «Не бійся, бо я з Бог твій! Я додам

можною правицею моєю» (Іс. 41, 1О). українськ11й

41\JOJ~Af' християнський

___.;;_;==.::..::..:..:::=.:=.J часопис

КРОСВОРД «ВЕЛИКОДНІЙ» Скл ала Леся ШТИКАЛО, м . Львів

(Три крапки замініть словом зі Святого Письма, Вірша о . Василя Мендруня, ЧСВВ,

Великодніх пісень)

По горизонталі: З. Якже минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та ... купили пахощів, щоб піти та намастити Його. б. Після того ... Ариматейський, що був учнем Ісусовим, - але потайки, страхався бо юдеїв, - удався до Пилата з проханням, щоби забрати тіло Ісуса. 7. Ученики мир співають , ... і смуток забувають, Слово Боже всім голосять і спасення їм приносять, а спасення йде з небес: Христос Воскрес! 11. Та первосвященики й старші намовили ..., просити за Варавву, а Ісуса - видати на смерть. 12. І врадувались учні, побачивши Господа. І ще раз Ісус їм каже: «... вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас. 13. Та був ... не пошитий, лише весь від верху тканий. 16. Тоді ... заговорив до жінок, кажучи: «Не бійтесь: знаю бо , що ви шукаєте Ісуса розіп 'ятого» . 17 . ... нам з любові дав усім, дарує всю провину. І ми друг друга обіймім , любім свою родину. 18. Чудо, чудо всіх чудес, істинно ... воскрес! По вертикалі: 1. А був і ... , за що його засуджено , написаний: «Цар Юдейський» . 2. Ще .. . німує, ще стелиться тьма, сторожа дрімає, печера німа. Марія - в чеканні, не йде сон до віч, минає в безсонні уже друга ніч . 4. Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте ... й поклав у своїй новій гробниці , що її висік у скелі. 5.... з неба ся являє, Пасха красна днесь витає . 8. Жінки до гробу ввійшли, де лежав безсмертний ... , Його в гробі не знайшли, тільки ризи і судар. 9. А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: «Це справді був ... Божий!». 10. І відказав Тома, мовивши до Нього: «Господь м і й і ... мій!» . 14. Однак, ..., встав , побіг до гробниці й , нахилившись, побачив лиш пов'язки . І повернувся до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.

15. О Ісусе, Ти з любові тут між нами позістав , за помешкання для Себе Ти ... убогий взяв .

ПРИВІТ, ЛЮБИЙ ДРУЖЕ! Ти мене ще не знаєш, але незабаром ми по знай оми мося,

і,

сподіваюся,

тобі

ішив щомісяця давати тобі кілька завдань. Якщо хочеш отримати особливий подарунок

сподобаюся. Ти, мабуть, вже достатньо до

від св. Миколая, тоді ретельно виконуй його

рослий і знаєш, хто такі Бог, Марія, Ісус, а

завдання і відсилай їх у Небесну Канцелярію.

також святі та ангели. Можливо, тобі вже роз

Крім того, ти зможеш надсилати йому разом

повіли, що Діда Мороза і св. Миколая не існує.

із відповідями листи з запитаннями і розпові

Спочатку, напевно, ти засмутився і не хотів

дями про себе. Так не лише ти знатимеш про

вірити у це. Частково ти мав рацію. Бо, не

святого, але і він краще пізнає тебе.

знаю, як там Дід Мороз, але св. Миколай

Ти завжди писав листи із проханнями про

справді існує. Невдовзі ти сам у цьому переко

подарунки, але не завжди отримував те, про

наєшся. Сьогодні надворі квітень, а рівно

що просив. Я не обіцяю тобі, що тепер усі твої

через місяць почне працювати Небесна Кан

прохання будуть виконані, але ти можеш зро

целярія св. Миколая. Навіщо, запитаєш ти,

бити

святому ця Канцелярія? Я тобі відповім!

подарунок від нашого святого. Пам' ята й про

так,

щоб заслужити

особливий

Ти вже знаєш історію життя Миколая, і те,

те, що він сидить високо у небі і разом із Ісу

що він приносить подарунки лише чемним

сом та щохвилини спостерігає за тобою.Тому

дітям. Дітям, які не лише люблять своїх батьків

від сьогодні роби лише добрі вчинки, бо, мож

і добре вчаться, а й чинять добро, виконують

ливо, саме цієї миті вирішуватиметься доля

Заповіді Божі і читають Його науку. Щоб кра

твого дарунка.

ще простежити за тим, наскільки добре ти

Будь чемним!

знаєш про Бога і любиш Його, Миколай вир-

До наступних зустрічей, любий друже!

ХРИСТОС ВОСКРЕС! Леонід ГЛІБОВ

Христос воскрес! Радійте, діти: Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти, Кладіть на Божий хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти, Нехай почує Божий рай, Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край. На вас погляне Божа Мати ,

Радіючи, з святих небес. Збирайтесь, діти, нум співати: Христос воскрес! Христос воскрес!

ук р аї1 1ський

Jli\J~IOHAP християнськи<і ______.________.:.:.:.:..: V :...:..:....:=:.=:...J часопис

СТЕПАНКОВА ПРИГОДА (ВЕЛИКОДНЄ ОПОВІДАННЯ) Галя ВОЛОШКА

Великдень.

режно спускатись до річки. Відкинув гілляччя:

Святковий сніданок скінчився.

човен був цілий. Степанка підтягнув його до

Батько з матір'ю вийшли на двір, а Степан ко

води. За хвилю стрибнув у човен і весло сплес

метнувся до комори. Він ще звечора пригото

нуло по воді.Трохи пропливши, хлопець побачив

вив собі кошичка, щоб нині ранком скласти у

на березі двох військових.

нього свячене й віднести за річку

- стрільцям.

Стій, шпигуне, стій!

кричав один .

Йому дуже кортить побачити стрільчика Макси

Степан ко здригнувся, але не злякався. До бе

ма, з яким заприязнився під час їхнього постою

рега, де були стрільці, недалеко, а до ворогів

в селі. Степан ко чув від батька, що Максим уже

ще ближче. Степан ко наліг на весла.

хорунжий і знаходиться теж за річкою. С тепанко хутенько кладе у кошик невеличку,

спечену саме для нього, свячену паску, кільце ковбаси, шмат шинки, а наверх

- свячені кра

Стій, стрілятиму!

гукнув другий і почувся

постріл.

Куля свиснула над Степанковою головою.

«Господи, ПОМОЖИ», -

благав подумки хлоп

шанки та писанки.

чина і гріб, що є сили.

- Здається, все, - сказав до себе і, щось згадавши, додав, - ага, ще хрону й солі треба.

ла затікати досередини. Човен потягнуло на

Накрив кошичка вишитим рушничком і непо мітно вийшов з хати. Про свій намір хлопець

нікому з рідних не казав, бо не пустили б.

Раптом кілька куль прошили човен. Вода ста

дно ... Та до берега було недалеко ... Стрільці теж почали стріляти. На протилеж

ному березі затихло.

Степанка пішов не вулицею, а городами. Так

Човен затопило зовсім і С тепанко кинувся уп

було безпечніше. Вийшов на леваду. По стежці

лав. Плисти було важко: в одній руці тримав

змійці, що звивалась між травою, хлопець

кошичка зі свяченим, а другою гріб. Намокла

прямував до річки.

одежа зробилась важкою і тягнула донизу.

Як хороше було сьогодні на дворі! Високо в небі повисжайворонок, переда-1имапурхали різнобарвні

Врешті Степан ко намацав ногами землю, але від

квіти -

надмірно втраченої сили, йому потемніло в очах.

це метелики, утраві настроювавсвоюскригr

ку коник-стрЮунець.Сонце,мовмаn.1дитину,П0СТW10 теплим промінням усю природУ. ВеликоднійдУХ ви тав скрізь і усюди.

Апеаюкійнойсвяn<оволишнаперший погляд.До Степанка долітають окремі постріли. У війні це лиш

затишшя перед бурею. Ох, ці кляті вороги! .. Як Сте панка ненавидить їх. .. Це через них тепер, коли всі

святкують,стрільцімусятьсидітивокопахбезсвя-1е ного.ІстрільчикМаксимтеж,мабуть,мрієпропаскуй писанки

...

«Нічого,-заспокоюєйогоподУМкиСтепанко, абичовен був на місці, то йти скуштуєшсвя-&ЮГО».

Обминувши крислаті верби, хлопець став обе-

Сmt!1fІанкокладе 11 кошичок паск11, спечену длR нього•..

кр

ьки

МІGІ~ПА.Р t~~~~c~'!.К:'!.~"-cь_iuffl____~--------

чина ризикував життям, аби занести їм свяченого,

Він відчув, що тоне... Вмить чиїсь дужі руки підхопили його й витягли

аби не вмерла традиція, аби вони відчули свято ...

на берег.

Спасибі , друже! -

про

мовив Максим і поцілував

Згодом хлопець опритомнів і

Степанка.

відкрив очі. Перед ним сидів стрільчикМаксим і ласкаво усміхав

Інші стрільці міцно стискали

йому руку.

ся до нього.

- Тинігденеранений?-залитав

Відтак всі пригощались свя

він ідодав,-сміливийтикозарлю-а. ..

ченим: куштували жовтенької

Степанко зашарівся й випалив:

паски, якої по невеличкому ку

- Христос воскрес! - Воістину воскрес! - відповів

сочку, зате вистачило всім стрільцям, цокались писанками.

Скрізь неслося:

Максим та інші присутні стрільці.

- Христос Воскрес! .. - Воістину воскрес! ..

-ОrниніПасха,амийсвячено го

не

куштували,

мовив з

/Jрдомугювернувся Стеnанко

гіркотою чорнявий стрілець.

- Так, так, - підтвердив інший. Степанкосхоnивсвого кошичка і

поставив перед стрільцями.

.....

"'---·-~--"~--~

-Христос Воскрес/.. - Воістину ВоскресL.

--- Я тут... тут... вам приніс... - сказав, затинакr

чись, і зняв рушничка.

лише після великого бою, в якім перемогли стрільці. Піднесене на

- - - - - - - духові військо завдало багато втрат ворогові йнагнаrойогодалеко,далеко... Адух їм піднісСтеnанкозісвоїм маленьким кошичком ...

В стрільців забриніли сльози на очах. Цей хлоп-

ЗЛО І БОЖА ВСЕМОГУТНІСТЬ ·.

Тарас МАРЧУК

( 14

ро1е ів)

м . Ч ер в опо гра д

Комуністична влада від самого початку сво

Священиків переслідували, катували, сади

го існування зарекомендувала себе з поганої

ли за фати, відсилали на заслання, вбивали :

сторони: Жовтнева революція, розстріл

Але таке жорстоке поводження Слуг Божих не

царської сім'ї, Крути ... Але це лише най

лякало. Хоч і підпільно, але отці правили служ

гучніші трагедії.

би, хрестили дітей, давали Святе Причастя. Та

Період з 1917 по 1991 р. виявився одним із

нерідко за це були переслідувані. Вірним і про

найважчих в історії УГКЦ. Комуністичний ре

чанам теж несолодко жилося. Їм заборонялося

жим усіляко гнобив, катував наш український

вірити в Бога, переховувати священиків та вес

народ. Церкви -

палили,

ти своє релігійне християнське життя. Так

монастирі перетворювали в лікарні, підприє

сталося, що влада дозволяла, щоб де-не-де ще

мства, склади та, чи не найгірше, коли їх

існували православні храми, які не були зни

валили, хрести -

закривали та перетворювали у тюрми, рес

щені війною. Хоч і православним жилося

торани, різні будинки розпусти. Божий дім

несолодко, та Греко-Католицька Церква вза

перетворювали у дім сатани.

галі не визнавалась і була суворо заборонена.

_ _ _ _ _ _1.,__ _ _ _ _ _ _ МJGJ ОН4.Р

.:,:::=:,.=,:~~=~

україн ський

християнський часопис

Ця нестримна комуністична хвиля зла не оминула і мого м і ста. Православний храм

св. Володимира у Кристинопол і (Червоног

раді) був перетворений на склад меблів. Церкву всіляко нищили, навіть довели до та кого стану, що на даху одного з куполів

виросла береза. Не кращої долі зазнав і храм

св. Великомученика Юрія оо. Василіян . Його спочатку закрили, а пізніше перетворили у

музей релігії та атеїзму. Усі стіни храму обби ли, щоб не було ніякого малюнка, який би нагадував про християн. І змонтували підвісну

стелю. А напередодні запланованого приїзду у Червоноград Хрущова

державного

керівника СРСР (який не відбувся) -

КП Чер

вонограда отримала вказівку зняти хрест з

годилося, почали виконувати. Привезли к ра на, по ньому до хреста виліз студент, закину в

стальний торс і бульдозерист натиснув на газ, зваливши хреста.

центральної бані храму св. Юрія, який нале

Але Господь за добро нагороджУє, а за зло

жав Отцям Василіянам , адже неподалік була

карає. Так все і сталося. Менше ніж за рік

школа і мав прибути «владика» СРСР. Вико

директор СЗШ №

навцем тієї брутальної справи настановили

трелився. Студенту в шахті повністю віді р вало

директора СЗШ № 1, яка була розташована у

руку, а бульдозерист менш ніж за п і в року

замку Потоцького за

поховав усю свою сім'ю.

300 м від храму. Усе, як

1 за невідомих при ч и н зас

Отже, як бачимо, такий безглузди й і без божний вчинок не залишився непоміченим Богом. Це лише одна з тисяч таких і стор ій . Протягом майже століття люди вмирал и за святу віру в Бога, а комуністична влада здава лася непохитною. Але все , що має поч ато к, а

тим більше несподіваний, - має і нес п оді ва ний кінець . Здавалося , міцна і непо хитн а держава, яка проіснує до скону віків, рапто м у

1990 почала розвалюватись і в 1991 р. Ук раї на, окроплена кров'ю мучеників за святу УГК Ц,

постала з руїн і отримала своє багатост раж

Центральний куполzршtІg

дальне щастя.

Відnовіді на чаііивоРА сПІСТ•,аміщений в сМІСІОНАРЬ за ~зень

2007 р.:

П, 1.Гнів. 2.Вечір. З.Рушник. 4.Крик. 5.КиринеАчик. 6.Киwакеа_мц. 1.Чопо. 8.Образ. 9.~ ,Шереіі. І. t~ 2.6Qг,-.м. з.н~. 4.м.~. 5.ЧопоаЖ. с. 1.Версж~ 2АвrУ._СТМІf, ~ 4.ОдяJ". 5.fpjx. &.Хрмсrос. 7.Сіtн. Б.Народ. Т. LЖовч. 2.Череn. З.Пилат. 4.Телевізор. 5.Риба. 6.Акафіс:т. 7.1\JЮ.

' -

....

....,...

• •

•

.•

КРИСТИНОПІЛЬСЬКА МАРІЯ Микола ПІДЧЕХА

Що за дивне світло в очі б'є, Чи не наша Божа Мати з хмар проміння ласк роздає?

Так, то Марія,

~r_j,,.._~::::;:~~~

наша Кристинопільська Лелія,

Стоїть в шатах, ризах запашних.

Її слухають отці і ченці. А ми ставаймо : щиро, враз І нашу Марію величаймо цілий час. А Марія наші молитви почує,

Приголубить і поцілує. Марія на нас споглядає, Із своїм маленьким сином Ісусиком

нас благословляє, Прибігайте ви до неї, І низесенька поклоніться,

Кристинопільській Марії-Лелії З вірою помоліться.

Люба ЛУЧКО

Любити треба Бога. Любити можна Бога. Любов лиш є до Бога, Це сповідь, це причастя,

Це серця стукіт є. Бо кожну мить й хвилину, Ми Богу віддаєм. Піди, піди до церкви. Піди і помолися. Очисти свою душу, А також причастися. Ти тіло й кров Ісуса прийми у свою душу.

Щоб зло було велике, чи зло було мале, Воно поки не душу і зразу ж утече. І станеш ти такою, як наша Матір Божа. І лагідна й привітна, немов весняна квітка. І ніжна, мов ті роси, що розправляють коси.

І ніжна, мов той вітер, що колuхає віти.

український

Лl\JGJOH4P християнський

--------------..:.::.::::.;.:;.::.;:~:::::..J часо п ис

,.,.....r-....-·..-,

ХРИСТОС ВОСКРЕС! Ігор КІСТЕЧОК

І віддавши Духа помер Христос

Боже мій ... Боже мій чому мене покинув? В твої руки віддаю Духа моrо

/ Тоді роздерnася занаеісІІа в храмі, мертві nовставаnм;

гори розійшлися

Пмлат: «Що вже помер? Гм ... Так WІІМДІСО? Так, так

~йоrотіпо•. йос:Иф. «Чи можна забрати тіло Ісуса Назарянина•

_,..,,..Але, як казав сам Христос, воскрес по трьох днях...

:::;..-"'_.....

Коли мироносиці прийшли намастити тіло Ісуса , то

побачили Ангела : «Кого хочете знайти? Ісус Воскрес ідіть і скажіть його учням»

Сотник: «Цей, цей, І-І-Ісус

воскрес, його не не-ма»

мироносиці: «Слухайте, Учитель воскрес!»

Тома: «Поки не побачу і не торкнусь, не повірю»

Христос: «Не бійтесь, це - Я. Я був мертвий і воскрес щоб спасти всіх.»

.f'

Блаженний Йоан Мосх Луг духовний Львів. Місіонер,

2007

Знаменитий твір Йоана Мосха, крім глибокого повчального,

значення.

має велике історичне і догматичне

Читаючи

«Луг

духовний» ,

ми

чітко

уявляємо собі Палестину та інші країни кінця початку

VII

VI -

століття . Водночас ця книга служить

виразним свідоцтвом непохитної віри, зберігання обрядів глибокої християнської давнини , духовної боротьби з гріхом і величі древніх подвижників . Повна достовірність оповідань з «Лугу духовного»

не підлягає жодним сумнівам , є свідченням очевидців високої чесноти і щирої правдивости.

о. Василь Мендрунь , ЧСВВ

Друзі декалогу Львів. Місіонер,

2007

Нова збірка поезій о. Василя Богдана Мен д руня, ЧСВВ,

тематично

складається

розмаїта

десяти

поліфонічна .

розділів,

яких

Вона автор

торкається різних аспектів релігійного і світського життя.

Дуже цікавими є ті розділи в яких поет роз криває

нові можливості українського слова у таких формах, як

акра

телестих,

паліндром,

гумористичні

паралелізми.

о. Юліян Катрій, ЧСВВ

Божественна Літургія

джерело святости

Львів. Місіонер,

2007

Книга о. Юліяна Катрія, ЧСВВ, допоможе

читачеві істинно пізнати, полюбити та цінувати Святу Літургію. Для того, щоб збагнути значення Святої Літургії у нашому духовному житті, слід

зрозуміти кожну її частину в богословському та історичному контексті .