Місіонар 04 2008 by mykolaslotvinskyy

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

2008 квітень

Підгорецька чудотворна ікона Матері Божої у василіянському монастирі Благовіщення Пречистої Діви Марії

• СЛОВО РЕДАКТОРА

ХРИСТОС ТАКИ СПРАВДІ ВОСКРЕС!

ЗМІСТ СЛОВОРЕДАКТОРА.... " ................................................. " ..... " .... " ...."" ..... 3

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

Ієромонах Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

НАКВІТЕНЬ..................................................................................................5

головний редактор

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ТРАВЕНЬ •..•.•••.........................................................................................6 ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО АРХИЄРЕЯ ВЕНЕДИКТА XVI.............................. 8 АріелАлварес ВАЛДЕС

КИМЖЕБУВЕДЕМСЬКИЙЗМlЙ? .................................................... 10 ЧИІСНУВАВКОВЧЕГНОЯ? ...................•............................................ 14

ПОВЧАНЬ СВЯТІШОГО ОТЦЯ ВЕНЕДИКТ А

XVI

ДО XL V ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ МОЛИТВИ ПРО ПОКЛИКАННЯ .............................................................................. 19

о. Прокопій ЛОТОЦЬКИЙ. ЧСВВ

ВВАЖАЙТЕ, ОТЖЕ, ЯК СЛУХАЄТЕ(ЛК 8.18)"""""".""""".""".22 ОФІЦІЙНЕ ПОВlДОМЛЕННЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВЯТОГО ЙОСАФАТА У СПРАВІ НЕЗАКОННО ВИСВЯЧЕНИХ ЄПИСКОПІВ .. """""" 23 І.М.ЛУЦЬ

ЦЕРКВА НА СТОРОЖІ життя

....... "............ ".... "......... "".""" ..... "".24

Христос Воскрес!

Рано-вранці, третього дня після похорону

Ісуса, жінки, які супроводжували Його під час проповідування у Палестині, ішли, щоб віддати останній знак пошани померлому

Степан ВОРУЦЬКИЙ УКРАЇНСЬКІПРАВЕДНИКИНАРОДІВСВІТУ"." .. " .. ""." .. """."27

намастити

побачили відвалений від гробу камінь, а сам гріб був порожнім. «І от, коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з'явились їм

у блискучих шатах. Коли ж вони налякались і схилили до землі обличчя, ті до них сказали:

«Чому шукаєте живого між мертвими? Його нема тут: він воскрес!» (Лк 24, 4-6). Ця подія змінила життя цих жінок, життя

о. Діонісій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

ДИЯКОНСЬКІ СВЯЧЕННЯ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ................25

його тіло згідно із звичаями народу. Але

апостолів і багатьох мільйонів людей. Ті, які шукають визволення у нашому матеріальному

світі, включаючи також і виконання багатьох

ПОМЕРЛАК'ЯРАJПОБІЧ,

ЗАСНОВНИЦЯРУХУ • ФОКОЛАРЕ•"""""" .. " " " " " " " " " " " " " " " " " 2 8

зовнішніх релігійних обрядів, врешті чують

ЗРЕДАКЦlЙНОЇПОШТИ" ....... " ... "" .. "" .. """".""".""""""""" .. """.29

цей заклик юнаків у блискучих шатах: чому

........"................................................30

між мертвими шукаєте живого? Чому думаєте,

ОТЕЦЬМАРКІЯНКОГУТ, чсвв о . Мелетій ВАТІГ,ЧСВВ

МИСТЕЦТВОСПІВСТР АЖДАННЯ .................................. " ................ 35 Ольга РОШ ХРЕСТ •.•.•....•....•..........................................•...•••...•.••.•••..•...••....•.......•.•.•.••••...39

ЛесяШТИКАЛО

що віднайдете щастя тут? Його тут нема! Христос воскрес!

КРОСВОРД •ПИСАНКА• ............ " .................... " ...................................42 МІСІОНАРЧИК Наталія ЛЕХ

НЕБЕСНАКАНЦЕЛЯРІЯ.ДВІСЛОВІ .............................................. .43 ОДИНБОГ ......... ..... ....... ... ................................ " ............................. 44 ЗАПИТАННЯ ..•...............•.......................................................................... 45 СКРИПКА.....................................................................................................46

УНАІІІlЙПОШТІ .................................................................................... .47 Наталі.я ЛЕХ

КРОСВОРД • ВЕЛИКОДНlЙ •

.............................................................. 50

•

MIGI~fu\P

світлий празник Воскресіння Христового

україн ський

християнський часопис

СЛОВО РЕДАКТОРА •

Наша надія пробиває окови цього земного

яке все виявляє на добро тим, які Бога люблять.

матеріального світу і прямує до вічного житла

Томуупасхальніднінасампередпідтримаймотих,

Бога Отця, де багато домівок для нас, де

які в горі й непевності

здійсниться те, що сам Христос обіцяв. Бо як

спасенні і наше життя тепер в руках Божих.Тому

вірою і надією ми

він воскрес, то й ми воскреснемо і житимемо

ніщо нам не пошкодить: «Хто нас відлучить від

там, де й він (пор. Ів, 17). Саме тому апостол

Христової любови? Горе, чи утиск, чи

Павло у листі до Коринтян закликає: «Коли ж

переслідування, чи голод, чи нагота, чи

нема воскресіння мертвих, то і Христос не

небезпека, чи меч? Як написано: «За Тебе нас

воскрес. А коли Христос не воскрес, то марна

увесь день убивають, уважають нас за овець,

проповідь наша, то марна віра ваша. І ми

(призначених) на заріз». Але в усьому цьому ми

являємося неправдивими свідками Бога, бо

маємо повну перемогу завдяки Тому, Хто полюбив

свідчили проти Бога, що воскресив Христа,

нас. Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели,

якого він не воскресив, якщо не воскреснуть

ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

мертві. Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос

ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не

не воскрес. А як Христос не воскрес, то марна

зможе нас відлучити від Божої любови, що в

віра ваша, ви ще у гріхах ваших; Отже ті, що й

Христі Ісусі, Господі нашім!» (Рим 8,35-39).

померли у Христі, загинули. Коли ми надіємося

Бажаємо всім Вам, шановні читачі, і Вашим

на Христа лише в цьому житті, то ми

родинам глибоко й духовно пережити радість

найнещасніші з усіх людей. Алеж Христос таки

Христового Воскресіння, здобути Христовий

справді воскрес із мертвих!» ( 1Кор 15, 13-20).

мир, радість, терпеливість і любов, щоби нести

Вітаючись у ці дні вітанням «Христос воскрес!

їх іншим і проголошувати своїм життям істину

Воістину воскрес!», виявляємо свою віру і надію,

Христового Євангелія і Воскресіння з мертвих! Христос воскрес! Воістину воскрес!

а також впевненість у дієвості Божого Провидіння,

Заснований у

189 7 році - Отці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 від 18.05.2001 р. Засновники

Передплатний індекс

23959

Адреса редакції:

м. Львів,

79019,

вул . Б. Хмельницького,

Святоонуфріївський монастир Отців Василіян

тел/факс: 72-46-94 e-mail: misionar@lviv.farlep.net URL: www.osbm.in.ua

Головний редактор:

Підписано до друку 27.03.2008 Формат 70х 100 1/ 16· Друк офсетний. Пап ір

о. Корнилій ЯРЕМА!(, ЧСВВ

друк. №

Редакційна колегія:

1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. фарбо-відб. 5,7. Обл.-внд. арк. 5,0. Зам.

о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ

ЦІНА ДОГОВІРНА

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

Віддруковано з готових діапозитивів

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

у Жовківській друкарні видавництва Отців Василіян «Місіонер».

Віра АРІВ

80300, Львівської обл., м. Жовква, вул. Васнліянська,

Літературна редакція:

Богдана ЩУРКО

д изаин та комп V

Микола ЯЦКІВ

Передруки і переклад и дозволені за подання м джерела.

Редакція зберігає за собою право

ютерна верстка:

виправляти і скорочувати надісл ан і матеріали. С Журнал "Місіонар",

MIGI~Ht\P

український

християнськи(1 часопис

2008

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і те пер щоденно віддаєш у Пресвятій

Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречис тої Діви Марії усі свої молитви,

справи, слова, думки й витри валість у терпіннях нинішнього дня у винагороду за всі зневаги,

образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за святі шого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення

грішників та в усіх намірах Апос тольства молитви, призначених на

цей місяць і на сьогоднішній день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте

святу

Церкву

та

Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового

Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св.

Миколаю,св.Володимире,св.Йо- L::ііі!~і!!!іі!!!!j!!!!!fі~і сафате, Заступники України, моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так дуже полюбило нас.•.

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА КВІТЕНЬ (З благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоби християни, попри складні ситуації сьогоднішнього суспільства, невтомно проголошували своїм життям, що воскресіння Христове є джерелом надії і миру.

МІСІЙНИЙ: Щоби майбутні священики молодих Церков були щораз краще культурно й духовно приготовані до євангелізації своїх країн і цілого світу.

МІСЦЕВИЙ: Щоб вірні більше усвідомлювали духовну сутн і сть свята Воскресіння Господнього, а також будь-якого іншого свята і не зводили святкування тільки до гедоністичного задоволення і застілля.

MIGI~lli\P

український христия н ський часопис

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ •

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ТРАВЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб християни більше цінували літературу, мистецтво і засоби масової інформації, сприяючи розвиткові культури, яка захищає й підтримує цінності

людської особи.

Біблія наголошує, що кожна людина вже зі самої своєї природи здатна пізнати моральний закон, записаний уїї серці і поводитися згідно з Божим задумом :

«.. . вони,

не мавши закону,

самі собі закон; вони виявляють діло закону, записане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи ... » (Рим 2, 14-14). Людська особа як

Божий образ на землі стає цінністю сама по собі, тому Христос виявив свою любов до людини у стражданнях і воскресінні, щоби людина, відповідаючи на любов, сама її виявила

щодо Бога і щодо інших осіб. Ця любов виявляється також і в облагороджуванні людської душі за посередництвом культури. Поняття культури походить від слова культ, що прямо відноситься до наших стосунків щодо Бога. Отож, культура, мистецтво, література тощо

насправді виявляють Божі натхнення людині, її любов і благородність. Через культуру

людина стає правдивою особою і може глибше пізнати і збагнути Бога. Зрештою, через культуру цінності Євангелія можливо проповідувати багатьом народам. Можемо з певністю

твердити, що культура, яка включає в себе літературу, образотворче мистецтво, театр, архітектуру, багато інших складових, а в сучасному світі також і засоби масової інформації, якщо вона базується на істинних Божих натхненнях та чистоті совісті і високих ідеалах,

приближає людину до Бога навіть у тому випадку, коли не говорить безпосередньо про Нього.Тому молімося, щоб християни більше цінували літературу, мистецтво і засоби масової інформації та всі інші елементи людської культури, вживаючи їх у своєму житті для захисту

і підтримки вартостей людської особи.

МІСІЙНИЙ: Щоб Пресвята Богородиця, Зоря євангелізацїі і Цариця Апостолів, яка супроводжувала апостолів в перші роки діяльності Церкви, також і сьогодні з

материнською любов'ю провадила місіонерів і місіонерок, розсіяних по цілому світі. Надзвичайно барвисте оповідання Євангелиста Івана про весілля в Кані Галилейській на перший план виносить нам особу Марії, Матері Ісуса, яка, запрошена на це свято, перша помічає труднощі родини і, не маючи ще жодного досвіду божественної сили Ісуса, таки звертається до нього із пропозицією, чи проханням: «Вина в них нема». Не оглядаючись на те,

що Ісусова відповідь на перший погляд не подає надто багато надії на вирішення цих трудноlців («Що мені, жінко, а й тобі? Таж не прийшла година моя!»), Марія без жодного сумніву

звертається до слуг, які повинні виконувати працю: «Що тільки скаже вам, робіть» (Ів 2,3-5). Цей заклик Пресвятої Богородиці передає нам правдиве її наставлення до місії Сина, але

також і до місії Його містичного Тіла, тобто Церкви. Заклик «що тільки скаже вам, робіть» і сьогодні відлунює у наших вухах і серцях. Святе Писання наголошує, що Пресвята Богородиця

залишилась діяльною і перебувала поміж апостолами, вже своєю присутністю надихаючи їх на вірність та на проповідування святого Євангелія: «Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами» (Ді 1, 14). Саме тому

заклик Марії є головним закликом кожного проповідника і місіонера, а її образ повсякчасне заохочення і натхнення до проповіді. Молімося, щоб серця наших місіонерок і місіонерів МІ

GJ~ П'1Р

у країнський

християжький часопис

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

широко відкрилися для слів Христа Господа і Його Матері, а Вона своєю материнською любов'ю завжди і всюди провадила їх на євангелізаторській ниві.

МІСЦЕВИЙ: Щоб автори та видавці в Україні створювали та друкували дедалі більше духовної літератури, відповідаючи таким чином на потреби суспільства у цій царині. Святий апостол Іван у своєму Першому посланні наголошує:

«... наша спільність з Отцем і

з Його Сином Ісусом Христом. І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна» ( 1Ів 1,3-4). Хоча віра зі слухання і з проповіді, то вже від самих початків діяльності святої Церкви основні

правди нашої віри були записані і так поширювалися між вірними християнами. Послання Апостолів, апостольських учнів чи визначних ісповідників та Отців Церкви було читано у спільнотах, обговорювано і так віра поглиблювалася і міцніла. З плином часу потреба друкованого слова, коли текст можна читати, перечитувати знову і знову, над ним розважати

і робити висновки, ставала дедалі актуальнішою. Адже у великих парафіях, де так багато праці для священика і катехитів, просто неможливо, щоби під час наук і проповідей були викладені всі правди Христової віри. Саме тому для кожного з нас, Христового вірного,

вкрай необхідна так звана самопідготовка, навчання з написаного слова, з книги. Ми повинні полюбити книги, поставити їх на одне з чільних місць у своєму житті. Тому повинні молитись насамперед за тих священиків, монахів і монахинь, мирян, які мають Божий дар слова і

можуть це слово передати через книгу, писане повчання, які багато людей зможуть з користю для душі читати; а також за книговидавців, які повинні не тільки змагатись за здобуття великих прибутків зі своєї праці, але також видавати книги, необхідні для людської душі, для утвердження віри і укріплення моралі.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ТРАВЕНЬ ПРОРОК ЄРЕМІЯ (14 ТРАВНЯ) Святий Єремія народився

650 року до

Христа в селі Анатоті поблизу Єрусалима і був сином юде~ського священика. Пророкувати

покликав його Бог, коли йому було тільки 25 років. Про це так пише сам Єремія: «Надійшло до мене таке слово Господнє: «Перш, ніж Я

уклав тебе в утробі, Я знав тебе; і перш, ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе; пророком для народів Я тебе призначив» (Єр. 1,4-5). Свої пророцтва великий Божий слуга записав і залишив нам у своїй пророчій книзі, яка належить до натхненних книг Старого Завіту. Також пророк написав «Плач Єремії», у якому описав зруйнування Єрусалима й нещастя ізраїльського народу в той час.

Загинув від рук юдеїв у Єгипті. МІ

GJ~НАР

пророк ЄРЕМІЯ

у1<раї1кькиИ

християнський часопис

ОФІЦІЙНО•

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО АРХИЄРЕЯ ВЕНЕДИКТА «Resurrexi, et adhuc tecum sum.

АІІеІuіа!

Коли я пробуджуюся, я все ще з Тобою.

XVI

воскреслого Христа, щоби Його голос зміг пролунати у глибині наших сердець.

Алилуя!» Дорогі браття і сестри, розп'ятий і

Своєю рятівною жертвою Ісус з Назарета

воскреслий Ісус повторює нам сьогодні цю

зробив нас усиновленими дітьми Божими,

радісну звістку: це пасхальна вістка. Приймімо

отже тепер і ми можемо вступити в таємничий

ж її з глибоким зачудуванням і вдячністю!

діалог між Ним і Отцем. У пам'яті виринають

Коли я

слова, які Ісус сказав одного разу до своїх

пробуджуюся, я все ще з Тобою». Ці слова,

слухачів: «Все передане Мені Моїм Отцем, і

взяті з древньої версії псалма

ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не

«Resurrexi, et adhuc tecum sum. -

138 (стих 18Ь),

знову звучать на початку

знає крім Сина, та кому

сьогоднішньої

Син схоче відкрити»(Мт

Святої

Меси. У них Церква чує

11, 27). З цієї перспективи

голос Самого Ісуса, Який,

ми

воскреснувши

твердження,

на зорі

розуміємо,

що яким

пасхального дня, повний

звернувся

щастя і любові, звертається

воскреслий Ісус до Отця

сьогодні

«Я знову з Тобою,

до Отця і вигукує: «Отче

Мій, ось Я! Я воскрес, Я

назавжди»

знову з Тобою, назавжди;

стосується

Дух

«спадкоємців Божих і

Твій

Мене». новому,

не

Так ми

полишав само,

частково

нас,

співспадкоємців Христа,

по

можемо

якщо

ми

страждаємо

зрозуміти й інші фрази

разом з ним, щоб разом з

цього Псалма: «Зійшов би

ним і прославитися»(пор.

я на небо -Ти там єси, ліг

Рим

бияуШеолі ітамТи( ... )та

смерті і Воскресінню

навіть темрява для тебе не занадто темна; і ніч, немов

•

Христа

БлогоїПосzи!

день, світить. Тьма для тебе, як світло» (Пс

8, 17). Завдяки нині

ми

відроджуємося до нового

життя, і, приєднуючи наш голос до Його

138, 8-12). Це правда: у торжестві пасхального

голосу,

Надвечір'я темрява стає

залишитися назавжди з Богом, нашим

світлом,

ніч

поступається місцем дню, який не знає заходу. Смерть і воскресіння воплоченого Слова

Божого -

проголошуємо,

що

прагнемо

безкінечно добрим і милосердним Отцем. Так ми заглиблюємося у пасхальну тайну.

це подія неперевершеної любові,

Дивовижна подія воскресіння Ісуса є за

перемога Любові, яка визволила з рабства

своєю суттю подією любові: любові Отця,

гріха і смерті. Вона змінила плин історії,

Який віддав Сина заради спасіння світу;

звернувши людське життя до вічності і

любові Сина, Який поклався на волю Отця

надавши їй оновлене значення і цінність.

заради усіх нас; любові Духа, Який

«Коли я пробуджуюся, я все ще з Тобою». Ці слова запрошують нас споглядати

воскресив

Ісуса

мертвих у

Його

преображеному тілі. І ще: любові Отця, Який українськюі

МІGІ~П'1Р хр11ст11янськ1111_ _ _ _ _ __ ._ _ _ __ часопнс

•ОФІЦІЙНО «знову приймає в Свої обійми» Сина,

людство потребує Христа: у Ньому, надії нашій,

одягаючи Його в Свою славу; любові Сина,

«МИ були спасенні»(пор. Рим 8, 24).

Який силою Духа повертається до Отця,

Як часто відносини між окремими людьми,

одягнений у нашу преображену людськість.

між групами, між народами позначені замість

Отож, наше сьогоднішнє торжество, яке дає

любові

нам пережити абсолютний і виключний

ненавистю! Це patJИ людства, відкриті і

досвід

болючі, у кожному куточку землі, хоча їх часто

воскресіння

Ісуса,

навернутися до любові;

кличе

нас

егоїзмом,

несправедливістю,

кличе жити,

ігнорують, а іноді навмисно приховують; рани,

відмовившись від ненависті й егоїзму.

які роздирають душі і тіла наших численних

Прямуючи слухняно слідом за Агнцем,

братів і сестер. Вони ждуть, що одержать

принесеним

полегшення і зціляться славними ранами

спасіння,

наслідуючи

жертву

заради

нашого

«лагідного

сумирного серцем» Спасителя, «полегшу душам нашим» (пор Мт

воскреслого Господа (пор. 1 Петр 2, 24-25), і солідарністю тих, хто по Його стопах і у Його

ім'я творить діла любові, діє на захист

11, 29).

Брати і сестри, християни у всіх кінцях світу,

справедливості, сіючи довкола себе світлі

чоловіки і жінки, щирою душею відкриті до

знаки надії в закривавлених точках конфлікту,

істини! Хай ніхто не закриває свого серця

і всюди, де гідність людини продовжують

перед всемогутністю цієї звільняючої любові!

применшувати і принижувати. Хотілося б

Ісус Христос помер і воскрес для всіх: Він наша

вірити, що саме там будуть множитися

надія! Істинна надія для кожної людини.

свідчення покори і прощення!

Сьогодні, як Він послав Своїх учнів у Галилеї

Дорогі брати і сестри, дозвольмо ж

перед поверненням до Отця, воскреслий Ісус

просвітити себе сяючим світло цього

посилає також і нас усюди як свідків Його

урочистого Дня; давайте відкриємося з щирою

надії, і запевняє: «Я з вами по всі дні аж до

довірою до воскреслого Христа, щоби

кінця віку» (пор. Мт 28, 20). Звертаючи погляд душі на славні рани Його преображеного Тіла,

оновлююча

сила

пасхальної

тайни

проявилася у кожному з нас, у наших сім'ях, у

ми можемо зрозуміти сенс і значення

наш містах і країнах. Нехай вона проявиться

страждання, можемо полегшити біль стількох

всюди у світі. Як не подумати в цей момент

ран, які продовжують багрянити кров'ю

про деякі Африканські регіони, такі як Дафур

людство також і у наші дні. В його славних

і Сомалі, про багатостраждальний Близький

ранах

Схід, і особливо про Святу Землю, про Ірак,

ми

пізнаємо

незгладимі

знаки

безкінечного милосердя Божого, про якого

Ліван і нарешті Тибет, -

говорить пророк: Він Той, Хто зцілює рани

я закликаю шукати рішень, які захищатимуть

про регіони, для яких

сокрушени~ серцем, захищає слабких і

благо і мир! Призовім повноту пасхальних

проповідує визволення рабам, втішає усіх, хто

дарів через молитви Марії, Яка, розділивши

скаржиться, і дає їм замість попелу прикрасу,

страждання страстей і розп'яття Свого

замість плачу

невинного Сина, пережила також неповторну

єлей радості, замість суму

- славну одіж (пор. Іс 61, 1-2-3). Якщо

радість Його воскресіння. З'єднана зі славою

зі смиренною довірою ми наблизимося до

Христа, хай Вона захищає і проводить нас на

нього, то побачимо в Його погляді відповідь на

шляху братської солідарності і миру. Такі мої

найсокровенніше сподівання нашого серця:

пасхальні побажання, які я звертаю до вас,

духа

пізнати Бога і зав'язати з Ним живий зв'язок,

присутніх тут, і до жінок, і до чоловіків усіх

який наповнив би Його любов'ю наше життя,

країн і континентів.

наші міжособистісні і соціальні відносини.Тому

MIGI~H~P

Благої Пасхи! український християнський часопис

СВЯТЕ ПИСЬМО •

КИМ ЖЕ БУВ ЕДЕМСЬКИЙ ЗМІЙ? Аріел Алвар ес ВАЛДЕС

(переклад з іспанської о. Йосафата Андрія КОВАЛЯ, ЧСВВ)

бажань і чуттєвих задоволень. Так-то

Гадюка, що говорить

Це загадка, що завжди зацікавлює читачів

первородний

гріх

полягав

провині

Біблії, і належить до оповідання про

сексуального характеру, і змій не є щось

первородний гріх: змій, що спокусив жінку в

більше як сексуальний символ. Тому-то

Раю. Ким же в насправді він був? Книга Буття

наполягають на тому, що Адам і Єва «були

твердить,

нагі». Але ця гіпотеза є недопустимою, тому

що

йшлося

про звичайного

польового змія, одного з тих, що Бог створив

що сама Книга Буття каже, що Бог освятив і

(З, 1). Згодом бачимо, що змій розмовляє з

поблагословив подружжя, коли наказав

Євою. Але як він може розмовляти, якщо це

першій парі: «Будьте плідні й множтеся, і

змій? І як він міг бути розумнішим від людини

наповняйте землю та підпорядковуйте її собі»

(див. З, 5)? Не може бути, щоби він був

(Бут

звичайною твариною. Ким же тоді? Дехто

первородному гріху нема.

вважає, що він був звичайною твариною, тільки

Ким же був той змій?

1, 28).

Отож, сексуального акту в

опанованою дияволом, щоб обманути Єву. В

такому разі змій був інструментом диявола,

І те все задля якогось яблука?

чому ж тоді Бог карає його, кажучи, що на

Ця невизначеність щодо змія призводить до

череві своєму буде повзати і їстиме порох до

іншої проблеми: який же гріх вчинили Адам і

кінця свого життя (З, 14), коли мав би покарати

Єва у Раю? Загальновживаною і популярною

диявола? Найбільш поширеним серед читачів

є відповідь, що вони зrіли заборонене яблуко.

Біблії є переконання, що змій не був звичайною

Але, перш за все, варто зазначити, що в ніякій

твариною, але символом, подобою диявола,

частині не згадується про яблуко. Звідки ж

літературною маскою, яку автор використав,

виникла ідея цього фрукта? А випливає це з

щоб описати це злорадне єство, що насправді

Біблії, написаної латинською мовою. По-латині

спокусило наших прародичів в Раю.

яблуко -

«малус», а зло перекладається як

«малум». Адам і Єва з'їли плід зла (малум), а

думали, що вони з'їли яблуко (малус).

Маска Дня вола Але це твердження зіштовхується з

Сьогодні, коли Біблія є вже будь-якою мовою,

великими труднощами, бо більше в жодній з

ЯКОЮ рОЗМОВЛЯЮТЬ, бачимо, ЩО ВОНИ не ЗrіЛИ

частин Книги Буття не згадується про диявола.

яблуко, лише якийсь заборонений «плід».

Але диявол (чи сатана, що є те ж саме) є

Повернемось, отже, до тої загадки. Лише за

персонажем невідомим для найдавніших

те, що вони зrіли простий плід, Бог покарав їх

авторів біблійних книг; тому не з'являється

подібною карою? Якщо так було, то те, що

більше в П'ятикнижжі Мойсея, ані в інших

сталося у Раю не було лише фатальною

Історичних чи в Пророчих Книгах. Але звідки

помилкою! Знаючи, що змій є символом (бо

автор знає цей розділ Буття? Сучасне вчення

ж не може бути мови про дійсну тварину),

твердить, що тут мова йде не про диявола.

також заборонений плід повинен бути

Третя група дослідників притримується думки,

символічним. Але символом чого? Якщо

що цей змій не є ніяким конкретним

зможемо пояснити ким є змій, зможемо

персонажем, лише символом всяких злих

пізнати також, яким же був гріх у Раю.

МІ

GJО Ht\P

укр аїнський

християнський

часопис

СВЯТЕ ПИСЬМО

Ким же був змій?

які траплялися при такому способі життя.

Найперше ми повинні мати на увазі, що змій

Бог євреїв був «спеціалістом» з проблем

символізує якийсь персонаж чи дійсність,

пустелі: захищав ізраїльтян у разі нападу

зрозумілі для читачів того часу, бо якщо ні, то

ворожих племен (Вих

вони не зрозуміли б послання. Сьогодні

пошуках води серед каміння (Вих

завдяки найновішим біблійним і археологічним

провадив у небезпечних пошуках їжі (Вих 16);

дослідженням знаємо, що змій в той час був

зсилав кари на народи-гнобителі (Вих 7, 1);

17, 8);

допомагав їм у

17, 1);

символом ханаанської релігії, яку ізраїльтяни

показувався могутнім і страшним через грім

зустріли, увійшовши в Обіцяну землю.

та блискавці (Вих 19, 16-19); захищав

Чому ханаанці вживатимуть за символ

справедливість і порядок у таборі.

божества змія, коли для нас він є злий і

Бог заступався за свій народ турботливо,

небезпечний? Тому, що давні народи бачили

протягомдняперетворювавсяувеликухмару(щоб прикрити сонце), а протягом ночі

в ньому три прикмети.

По-перше, змій

мав славу дарувати

безсмертя, бо спосіб міняти шкіру виглядав

- у вогняний

стовп, щоби світити у темряві (Вих 1З,21 ). Бог євреїв справді був «Богом мандрів».

як гарантія вічного омолодження. По-друге,

забезпечував плодовитість, бо жив, повзаючи

Нова релігійна пожертва

по землі, що для східних народів була

Протягом 600 років (між 1800 і 1200 роками

символом богині Матері, що дає плід і життя.

перед Христом) Бог Ізра'іля був прекрасним

І, по-третє, передавав мудрість, тому що брак

супроводжувачем і захисником народу. Але,

повік на очах і його пронизливий зір робив

починаючи з 1200-го, все почало мінятися.

його праобразом мудрості і таємних наук.

Ізраїльтяни увійшли в Обіцяну землю і у Ханаані

Тому-то Книга Буття представляє його

зустріли місцеве населення, тобто ханаанців -

«найхитрішим з усіх польових тварин» (З,

набагато більше розвинений народ, ніж вони.

1).

Ці три характеристики зробили із змія символ мудрості, вічного життя і безсмертя, і не лише серед ханаанців, але також для

багатьох інших народів -

єгиптян, шумерів і

вавилонян, які використовували зображення змія як символ божества, яке вони почитали,

яким би во~о не було. Більш спокуслива релігія Що ж зв'язувало ізраїльтян із ханаанською

релігією? Щоби це зрозуміти, потрібно мати на увазі те, як складалися історичні обставини. Протягом століть євреї були кочовим народом. Ще від епохи Авраама, який жив

близько 1800 років перед Христом, Бог, що супроводжував їх, завжди був Богом пустині, Богом гір, Богом, який турбувався ... Був Богом мандрівним, який подорожував і пересувався

разом із групою або з родом усюди, де той був, щоби захистити його від усіх небезпек,

MIGIOH~P

диявол

під маскою змія

український християнський часопис

СВЯТЕ ПИСЬМО

зносини зі священними повіями.

Спершу ханаанська релігія не мала ніякого значення для ізраїльтян. Вони прекрасно

знали, що тільки Ягве є їхнім Богом, який визволив їх із Єгипту і супроводжував у пустині протягом

довгих

років,

пильнуючи

захищаючи.

Але протягом років ізраїльтяни перестали

бути

кочовим

народом,

починали

сумніватися, чи Ягве досі їм потрібний. Чи зуміє цей Бог, Бог пустелі, зрозуміти працю в

полі і годівлю худоби? Цей Бог самотній, без нареченої і без досвіду плодовитості, чи зможе Він їм допомогти тепер, у новій землі

землеробів? Не було б краще залишити його

і прибігти по допомогу до іншого, з більшим

старозавітнє братовбивство через заздрість

«досвідом» у справі жнив, якими були Ваал і його наречена?

Але ж ханаанці протягом століть перебували у цій землі, вони не були мігрантами, вміли

«Актуалізувати» Бога

набагато краще працювати на полі, жили з

Крім того, ханаанська релігія була дуже

плодів поля, з виноградників і своїх стад.

звичайною і «легкою»

її постулатів легко

Їхній бог . звався Ваал і був «богом, що

було дотримуватися. Полягала вона виключно

посилав дощ», забезпечував добрими

у ритуальних церемоніях. Не мала жодних

жнивами і плодючістю поля. Звичайною

визначених моральних вимог, ані особистих

формою, що представляла його, був змій -

завдань, ніякого навернення, не зобов'язувала практикувати справедливості, любові і поваги

символ життя і безсмертя. Ваал мав подругу, богиню Астарту, богиню

до інших. «Вистачало» священної проституції,

любові і плідності. І згідно з віруванням

магічного і забобонного обряду, щоб

ханаанян, Ваал і Астарта мали постійні статеві

«задовольнити» бога і здобути благословення

зносини, щоби підтримувати плодовитість

врожаю. Подібна релігія була привабливішою

землі, стада, людей. Тому-то всі релігійні свята

у порівнянні зі строгими вимогами Божого

ханаанян були пов'язані зі жнивами.

Закону.

Не важко уявити собі серйозну небезпеку, Оселя богів

яку ханаанська релігія становила для євреїв,

У який спосіб поклонялися ханааняни? Через

спадкоємців строгої релігії Мойсея.

священну проституцію. Ханааняни були

Ягве продовжував бути національним Богом

землеробами і думали, що урожайність поля і

євреїв, але, щоб гарантувати плодовитість

успіх жнив

головне джерело їхнього життя,

землі і регулярність дощів, вони почали

а тому залежали від сексуальної єдності Ваала

навертатися до змія, який символізував Ваала.

Астарти. Саме ці стосунки

Вони почали відвідувати їхні (ханаанські)

повинні були приносити земні плоди. Для цього

святині, брати участь у їхніх обрядах, потайки

вони пристосовували малі помешкання біля

ходити в доми «священних» повій під час

своїх святинь, і там ханааняни здійснювали

великих свят.

і його нареченої -

МІGІОШ\Р

український християнський часопис

•

СВЯТЕ ПИСЬМО

Культ на честь божества плодовитості був

базою усього іншого соціального зла. І

постійною спокусою для ізраїльтян протягом

застерігає ізраїльтян про майбутню можливість

століть.

будування Раю, яка може стати втраченою через Оскільки послухали змія ...

зло, яке вони продовжують чинити.

Анонімний письменник Х століття вирішив

З бігом століть зникла ханаанська релігія, і

написати оповідання (теперішні 2 і З глави Книги

тоді змій втратив своє первісне значення та

Буття), щоби перерахувати небезпеки, які

увійшов до юдейського світогляду як символ

спричинювала ханаанська релігія для його

зла, суперництва з Богом, гріха.

братів-євреїв. За тим автором, ціле суспільство

У пізніших століттях, у Вавилонському

(представлене в образах Адама і Єви) повинне

вигнанні, ізраїльтяни пізнають фігуру сатани,

було б жити в Раю. І, незважаючи на це, існує

диявола, і ототожнюють його зі своїм

серед несправедливості, голоду, болю, смерті ...

колишнім символом зла

Причиною усього того зла був саме «змій»,

змієм Раю.

І тому, за дев'ятсот років після Книги Буття,

ханаанська релігія, яка вела народ до

Книга Мудрості твердить: «Через заздрість

примітивних зовнішніх обрядів і забуття

диявола смерть увійшла у світ»

величних вимог Закону Божого. Люди шукали

вперше, коли змій Раю, що в Книзі Буття

(2, 24). Це

захисту і щастя в Бога не завдяки моральному,

представляє ханаанську релігію, з'являється

справедливому, пристойному життю, не в

ототожненим з дияволом. І від тоді ця ідея

служінні братам, а лише через прості

стала популярною між нами.

Також в Одкровенні Івана Богослова, коли

фетишистські практики. Але чому автор Книги Буття каже, що змій

йдеться про дракона (про політичну владу, що

призвів до того, що люди «з'їли з дерева

є ворогом Бога), автор пише, що це диявол і

пізнання добра ізла»? У єврейській мові казати

змій

«добро і зло», це те саме, що казати «все»,

буде диявол і змій.

( 12, 9; 20, 2). Назавжди ворогом Бога

«всі речі». Одна з ханаанських практик полягала

саме в тому, щоби довідуватися у віщунів та

чарівників про майбутні речі. Це було чимось дивним для доброго ізраїльтянина, який знав, що майбутнє людини тільки в Божих руках, а не у руках віщунів. Отож, гріх у Раю описує

намагання «пізнати добро і зло», тобто все майбутнє людини. Змій і сатана Автор Книги Буття хотів зняти маску зі зла,

яке у його суспільстві було спричинене ханаанською релігією. Він не говорив про

якийсь факт, що стався на початках людства, ані не намагався звинувачувати якусь певну пару у

всьому злі, що існує у світі. Але представляє цей

гріх як вчинений на початках, щоби представити їх, тобто початки, для читачів. Автор доводить, що

цей

гріх

(наслідок

наслідування

ханаанської релігії) є початком, коренем,

•

MIGIOlli\P

боротьбо архангела МИХАЇЛА з сатаною український християнський t1асопис

СВЯТЕ ПИСЬМО

«Наш» змій

•

Сьогодні Книга Буття запрошує нас відкрити

Автор Книги Буття зумів знайти відповідь

усе спочатку. Щоб побачити зло, що нас

звідки з'явилося велике зло його часу. Він

оточує, і бути свідомим того, що й до нас змій

відкрив, що бідність, соціальна несправедливість, проблеми на роботі,

шепоче до нашого народу, до наших людей,

родинні драми, те саме важке життя народу,

до наших урядовців, щоб віддалити нас від

підкрадається потай, що він спокусливо

завершаться лише тоді, коли ізраїльтяни

Божого Закону. Він хоче змусити нас будувати

перестануть наслідувати того змія.

нужденне суспільство, суспільство мізерії,

Трагедія, яка відбулася у суспільстві, не була

гніту, несправедливості, залишених дітей,

Божою волею, а лише результатом того, що

підкорених жінок, чоловіків без праці,

ізраїльтяни спокусилися ханаанською

суспільство соціальної нерівнрсті, корупції.

релігією. І ще гірше те, що вони не бачили

Практикуючи зовнішні обряди, ми не

небезпеки, в яку та їх заплутувала. Змій звав

помічаємо його підступів, викрити змія є

спокусливим голосом, а народ занедбував

великим викликом. Потрібно скинути його

Божий Закон, перетворюючи релігійність у

маску, щоб не слухати його більше, і щоб так

фетишизм та виснажуючись у блуді магії.

завітав до нас Рай.

ЧИ ІСНУВАВ КОВЧЕГ НОЯ? Там, в Арараті

околиці, побудували храм, який мав назву Храм

Існує одна гора, що має цінний привілей: її

Ковчега і в якому святкували кожного року

відвідують, на неї сходять, її досліджують та

пам'ять виходу з ковчега його очманілих

описують в засобах масової інформації. Маємо

пасажирів. Але з бігом століть фантазія щораз

на увазі славну гору Арарат. Саме на ній, згідно

більше пробуджувалась та почала прикриватися

з Біблією, було місце, де осів ковчег, керований

ілюзією, що можна віднайти велетенський

Ноєм та його синами відразу після закінчення

корабель, що спас батьків нового людства.

відомого всесвітнього потопу, що покінчив з життям людей, тварин і рослин планети.

Арарат довжиною

невеликий гірський хребет

Перший, хто казав, нібито віднайшов його, був святий Яків, монах з VII століття. Згідно з його твердженням, за посередництвом Божого

13 км, розташований між сучасними

натхнення, фрагмент дерева з ковчега

державами Туреччиною та Вірменією. Має дві

знайшовся між снігами, що покривають

основні вершини: Великий Арарат на півночі,

узбіччя гори. Цей шматок і до нині зберігається

висотою

5165 м, покритий вічними снігами, та Малий Арарат на півдні, висотою 4300 м. За

вірменами в дорогоцінній шкатулці.

давньою традицією, ковчег Ноя з його

бідний пастух з маленького села, званого Байзіт,

«особистим зоопарком» мав би прибути до

розташованого біля підніжжя гори, який одного

першої з них, на південно-західному схилі, що

разу бачив якийсь дивний човен на священній

Також наприкінці XVIII ст. об'явився один

належить Туреччині, та осісти на висоті 2000 м. З

горі. Це спричинило страхітливу експедиційну

тієї причини вже віддавна гора обвита сяйвом

гарячку, що триває аж до наших днів.

захоплення і втішається винятковим шануванням.

Багато результатів, але без доказів В пошуках загубленого ковчега Вже перші християни, що мешкали в тій

1892 року др. Ноурі, диякон Християнської Малабарської Церкви Індії після подорожі до українськи{1

MIGJ~Hl\P христ11янський часопис

СВЯТЕ ПИСЬМО

Арарату запевнив, що бачив ковчег між

одному зі схилів гори. Але вже не можливо

вічними снігами та досліджував його нутро.

було їх (фотографі'~) бачити , бо пілот загинув

Оскільки ніхто йому не вірив, хотів показати

під час Друго·і Світові війни, коли пролітав над

докази, які привіз із собою, але не зміг, бо

Туреччиною.

Знову невдача

вони пропали: хтось вкрав!

191 б року, під час світової війни,

Успіх видався мінливим для інженера

російський пілот Володимир Росковитський

Джорджа Гріна.

розповів найбільш резонансний епізод про

зоною Арарату гелікоптером, зміг розрізнити

1951 року, коли він літав над

ковчег. Одного гарячого серпневого дня під

обриси якогось корабля на поверхні льоду.

час польоту на своєму літаку над околицями

Зробив тридцять фотографій, які він проявив і

величезний

побачив форму, подібну до осілого корабля на

корабель. Перед поверненням до бази

кручі, над безоднею. Захоплений сво.ім

повідомив про свою надзвичайну знахідку, і

відкриттям, задумав зібрати гроші, щоби

Арарату зумів розгледіти

11 одразу вислав експедицію у

профінансувати і вислати експедицію, але

150 чоловік, щоби дослідити,

декілька років пізніше був вбитий і, нажаль, всі

цар Микола

складі

сфотографувати, виміряти та зробити

його речі загубилися, включно зі світлинами.

креслення знахідки протягом місяця. Але

1955 року француз Фернанд Наварре, якого

наступного року, внаслідок російської

супроводжували два провідники, запевнив, що

революції, зникли всі документи та докази!

зайшов аж до ковчеги. Але того разу він мав

Тридцять років потому,

20 січня 1945 року,

один доказ: шматок чорного засмоленого

австралійська преса надрукувала заяви якоїсь

дерева, саме так, як описано у Святому Письмі.

молодої Арлеене Деігар з Сиднею, яка

Коли всі вже майже повірили, що нарешті

твердила, що Іі наречений, також пілот,

віднайшлися рештки корабля , ·іх було

показував дві фотографії, на яких чітко було

передано на дослідження вуглецем С-14, і

видно рештки Ноєвого ковчега, розкидані на

виявилося,

що

це

дерево

походить

VI століття". після Христа! Отож бачимо, що все здійснене кожного разу,

коли

доходило

до

серйозного

дослідження, губилося або видавалося неправдивим. Зароджується якась підозра

щодо "іхньої несерйозності, а ще більше незгоди. І справді, під час експедиції

російського царя дослідники побачили ковчег на

півдні

гори,

Грін

запевнив,

що

сфотографував його на північному схилі. Гора через державу

Незграбними всі ці гарячкові пошуки робить те, що експедиції починаються з помилкової

гіпотези, яку з бігом часу неможливо було більше виправити. Насправді Книга Буття, коли розповідає про кінець потопу, не говорить, що ковчег осів «на горі Арарат», як

•

гороАРАРАТ(сьогодення)

це всі пояснюють, лише «в горах Арарату»

МІGІ~ПА.Р

ук раїнськи~1 християнський часопис

СВЯТЕ ПИСЬМО

(Бут 8,4). А для Біблії «Арарат» є не іменем

Найперше, Ной отримав наказ побудувати

гори , а лише якоїсь держави, як це видно в

корабель довжиною 150 м, шириною25 м, висотою

інших трьох випадках

(2 Цар 19,37 ; Іс 37,38 і

Єр 51 ,27). І до якої держави належить чи якій

15 м на три поверхи -

по 5 м кожний. З цих

параметрів напрошується висновок, що такий

державі відповідає Арарат? Найімовірніше,

корабельнеможливобулопобудувати,оскількибо

давньому Урарту , тобто сучасній Вірменії.

вони є параметрами для су-оснихтрансатлантжних

Тому-то всі біблісти згідні з тим, що

кораблів, будівництво яких було осягнено

правильний переклад мав би бути «гори

корабельноютехнікоюлише в ХІХ ст.

держави Вірменія» , як це дійсно переклав св. Єронім у Вульrаті.

Це оповідання походить з праісторії, коли ще навіть не вміли користуватися металом. Як же

Саме тому, не уточнюючи місця, Біблія вказує

було можливо зробити такий великий корабель

певну місцевість, дуже пустинну, що може бути

без металевих інструментів? Для побудови

будь-якою місцевістю Вірменії, оскільки вся

такого ковчега було необхідно сотні людей; як

вона є одним високим плоскогір'ям . І якщо

же його було побудовано лише зусиллями

хочемо мати на увазі лише один гірський регіон,

Ноя, його чотирьох синів та їхніх дружин?

то він простягається більше як на 230 км. Щодо тварин

Найбільш мальовничим та найважчим для

Чи ковчег в дійсності існував? Питання, що нав'язується до цього епізоду

сприйняття є те, що стосується тварин, яких Ной

Книги Буття є таким : чи намагається Біблія

та його родина мали б запровадити до ковчегу.

розповідати про подію, яка в дійсності сталася ,

Як же вони могли зібрати по парі з кожного

чи розповідає повчальне оповідання? Через

існуючого виду, щоб спасти їх від вимирання

спосіб, у який розповідають , та через

(потопу)? Чи можливо було обійти п'ять

запропоновані деталі, все зводиться таки до

континентів планети, щоби привести їх, деякі на

другого. Подивімося на це ближче.

відстань більше як двадцять тисяч кілометрів? До цього додається ще одна трудність: на землі існує 1700 видів ссавців, 10087 видів

птахів, 987 видів плазунів і приблизно 1200000 видів комах. А ще гірше, бо виглядає, що в той час (час Ноя) було 15 ООО видів ссавців, 25 ООО видів птахів, 6000 видів плазунів, 2500 видів

земноводних і більше як десять мільйонів комах. Більше цього. Зоологи вважають, що

на нашій планеті може бути від п'яти до десяти мільйонів видів тварин, ще не досліджених наукою (нерозпізнаних та прихованих від очей науки)

в полярній кризі, в тропічних лісах,

під пісками пустині. Завантажити ковчег тим

усім вантажем було б неможливою працею для цих мандрівників . І як змогли вісім осіб нагодувати,

напоїти,

почистити

та

припильнувати це велике число тварин? І ще

більше: як Ной зі своїми людьми міг створити

НОЙ то будівництва ковчегу

відповідні умови для кожного виду, з їхніми

MJ GJО Hl\P

українськиі1

хр11стиянсью111

часопис

СВЯТЕ ПИСЬМО

відповідними вимогами дієти, клімату та інших

гіпотези про одночасну смерть всіх видів, що

потреб,

зоологи усією

заселяли землю. Археологія також заперечує,

найновішою технікою мають труднощі, щоб

що могли б зберегтись без пошкодження

коли

сьогодні

утримати живими деякі види в неволі?

малюнки , як наприклад, в Катал Гіук, що в

Врешті, екологи вважають, що один вид

Туреччині, датовані ще

7000 роком перед

вимирає, коли залишається невеликий

Христом. Або ж в Телейлат Яссул, біля Мертвого

процент тварин даного виду. Наприклад,

Моря, не могли б зберегтись від потопу.

карликові ведмеді вважаються на фазі вимирання, тому що виживають лише деякі з

тисячі -

як врятувалися

від води

рослини?

Оповідання нічого не каже про це. І риби, що

занадто обмежене число, щоб мати

навіть не були взяті до ковчега для врятування?

можливість відновити вид у первісній кількості.

Як вони не загинули від змішання прісної води

Як же

зі солоною? Лише безперервний ланцюг чудес

могла заселитися планета з однією

міг дозволити, щоб усе те сталося. Неможлива

лише парою кожного виду?

річ, тому що в Біблії чуда служать, щоби збільшити віру людей, але не для їх нищення.

Щодо потопу

Згідно з Біблією, дощ падав протягом сорока днів і сорока ночей безперестанку (Бут

Чому не сказали раніше

7, 17). Але знаємо, що гідрологічний цикл

Ці численні заперечення самі по собі дають

випаровування не спричинює довготривалих

нам відповідь на проблему. Ніколи не було

дощів, отже неможливо, щоби була така

ніякого всесвітнього потопу. Навіть Біблія не

велика кількість води.

намагається навчати про це як про історичну

Там також читаємо, що та маса води залила

вважалося,

що земля

подію. Не можна заперечувати історичність

коли

якогось потопу або якоїсь давньої великої

плоским диском

повені, але вони аж ніяк не могли бути

цілий світ. Так думалося

в час,

незначних обсягів, і що склепіння, яке

всесвітніми , щоби знищити будь-який вид

покривало землю, тобто небозвід, дозволило

життя, як це описано в Біблії.

якнайшидше зібрати воду. Але чи можливо,

Перш ніж вислухати цю відповідь, дехто

щоби протягом 40 днів дощів була залита вся

почуватиметься, можливо, обманутим і

земля, коли сьогодні знаємо, що площа землі

думатиме: чому Біблія, щоб уникнути всіх

складає 50 9880 ООО км 2 •

пізніших непорозумінь, не застерігає своїх

Твердить також, що вода піднялась на

читачів, що не розповідає серйозно про певну

метрів угору i.taд усіма найвищими горами землі

річ. Але правда є такою, що всі адресати

(Бут

священних оповідань їх розуміли. Такий

7, 19-20).

Гаразд, але найвищою горою

планети є Еверест високою

щоб

води

могли

8846 м. Тому-то,

осягнути

цю

самий спосіб оповідання та використовувані

майже

зображення сприяли, щоб читачі розуміли

дев'ятикілометрову висоту, потрібно було,

безпосередньо, що вони мають перед собою

щоби всі моря піднімалися щодня на 222 м.

не якусь історичну хроніку, лише дидактичне,

Але будь-який метеоролог підтвердить, що

повчальне оповідання. Не було необхідності

хмари, які є в нашій атмосфері, раптово випали

починати пояснення із застереженням для

повністю у вигляді дощу в цілому світі, земна

читачів. Подібно, як сьогодні, коли читається

куля була б покрита водою менше, ніж на 5 см.

якесь художнє оповідання, не потрібно попередження на першій сторінці: «Увага, не

Більше про воду

варто вірити в те, про що йдеться в цій книжці.

Біостратографія, зі свого боку, не приймає

Все написане український

МІGІ~П~Р Хр11СТІ1ЯНСЬКИJІ часопис

лише вигадка».

СВЯТЕ ПИСЬМО •

Це ми самі з нашою модерною ментальністю приписуємо історичність певним оповіданням, які ніколи не мали цього на меті.

Чого нас навчає оповідання про Потоп Таким чином автор не намагався представити якийсь історичний факт, лише дидактичне оповідання, релігійне повчальне послання. І чи

та подія в дійсності так відбулась -

немає

жодного значення. Автор черпає історію з усної традиції, а вже від цієї традиції залежить історична правда. Він тільки намагається

застосувати її як необхідний відповідний

матеріал, щоб передати релігійне повчання. Яке ж послання залишає нам

цей епізод про всесвітній Потоп? Найперше показує, що він стався з причини людських гріхів. Люди розмножились по всій

•

Вихід з ковчегу

Землі до тієї міри, що її знівечили, зіпсували

слова. Ніколи не розповідалося стільки про

та

якогось біблійного персонажа, який би так

спричинили

катастрофу.

А з тією

катастрофою зчинився хаос, що існував ще

мало говорив.

на початку сотворення Світу. Той порядок,

Незадовго Бог виявить йому свій секрет:

який Бог встановив у світі, коли його творив,

«... пошлю дощ на землю ... і вигублю з лиця

був знищений та повернувся до нуля через

землі всі створіння, що я їх створив» (Бут

безвідповідальність людей.

Послання, отже, є ясним, тим більше, коли

7,4).

розповідається мовою Старого Завіту. Бог Мовчазний патріарх,

наказує. Якщо людина не послухає, знищить

що був здібним навчати

сама себе. Якщо послухає, як це робить Ной,

Між усіма тими злими людьми був один

врятується, спасеться.

справедливий: Ной. Тоді Бог вирішив знищити

До того ж Бог вказує розмір ковчега,

людей та врятувати Ноя. Але насамперед

матеріал, який має використовуватися, навіть

ставить його на випробування: наказує

форму, щоб його побудувати.Тобто, хто будує

побудувати великий корабель, серед пустині,

своє життя за Божими вказівками, завжди

на твердій землі, і не каже для чого, лише

виживе в будь-якій негоді. Хто не послухає

наказує зайти швидко всередину та чекати.

його голосу, втопиться, загине.

Можемо уявити бідного Ноя, виставленого

Звертати увагу на цеє більш важливим, аніж знати,

на глум своїх сучасників, яким не може дати

чи був потоп або чи дощ падав сорок днів і де осів

іншої відповіді, як тільки цю: «Мені це наказав

ковчег.Так ми повинні читати Біблію від шостої до

Бог. Це його справа. Я його слухаю». Показує

дев'ятоїглавиКнигиБуття.Ітодібудеменшелюдей,

нам віру та покору цього неймовірного

зацікавлених досліджувати Арарат в пошуках

чоловіка, в усьому слухняного, і що протягом

ковчега, а більше таких, які будуть старатися

цілого оповідання про Потоп, яке міститься в

заглиблюватися в Слово Боже та намагатися жити

чотирьох главах Біблії, не сказав ані одного

посланням, наукою, яку воно нам дає.

МІ

GJ~ Hl\P

у країнський

християнський часопис

•

З ПОВЧАНЬ СВЯТІШОГО ОТЦЯ

ПОКЛИКАННЯ НА СЛУЖБІ ЦЕРКВИ-МІСІЇ ДО

ПОСЛАННЯ СВЯТІШОГО ОТЦЯ ВЕНЕДИКТА XVI ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ МОЛИТВИ ПРО ПОКЛИКАННЯ

XLV

Дорогі брати і сестри! До Всесвітнього Дня Молитви про

багатьох людей , яким Він хотів дати їжу, щоб

Покликання, який будемо відзначати 13 квітня

вони втамували голод, але також і відкрити

2008 року, я обрав тему «Покликання на службі

поживу, «ЩО зостається на життя вічне»(пор .

Церкви-міс ії ». Воскреслий Ісус наказав

Ів 6, 27). Він відчув співчуття , коли проходив

Апостолам: «Отож, ідіть, навчіть усі народи ,

містами й поселеннями і зустрічав натовпи

хрестячи їх в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа»(Мт

втомлених, зморених людей, які були «ЯК вівці,

28, 20). Церква є місіонерською і цілісно, і

що не мають пастиря»(пор. Мт

кожним своїм членом. Якщо через силу Святих

дивився на них поглядом, сповненим любові,

9, 36).

Він

Таї нств Хрещення і Миропомазання кожен

і тому покликав учнів: «Отож моліть Бога жнив,

християнин покликаний свідчити про Євангеліє,

щоби послав робітників на жнива Свої»(Мт 9,

то місіонерство особливо і глибоко пов'язане з

38), і відправив Дванадцятьох «найперше до

покликанням до священства. Уклавши завіт з

загиблих овець дому Ізраїлевого»(Мт 10, 6),

Ізраїлем, Бог доручив вибраним людям, яких

давши

Він покликав і послав від Свого імені до народу,

застановимося , щоби помислити над цією

місію бути пророками і священиками . Так Він

сторінкою Євангелія в і д Матея , яку зазвичай

вчинив, до прикладу, з Мойсеєм : «Отже, піди ,

називають «місіонерською проповіддю», то

їм

точні

настанови.

Якщо

ми

сказав йому Господь, я пошлю тебе до фараона;

помітимо усі аспекти, які характеризують

і виведи з Єгипту народ Мій( ... ) коли ти виведеш

місіонерську діяльність християнсько ї

народ із Єгипту, ви здійсните служіння Богові

спільноти, яка хоче бути вірною прикладов і і

на цій горі»(Вих 3, 10- 12). Так само було і з

настановам Ісуса . Стремління відповідати

пророками.

покликанню

від

Господа

передбачає

2. Обітниці , дані отцям, повністю сповнилися в Ісусі Христі. У зв'язку з цим 11 Ватиканський

необхідність стикатися лицем до лиця

Собор каже: «Прийшов, отже, Син, посланий

небезпеками і навіть переслідуваннями , адже

мудрістю і простотою з най різноманітнішими

Отцем , Який вибрав нас у Ньому перед

«учень не вищий від учителя , і слуга не вищий

сотворенням світу

від пана свого»(Мт

наперед вирішив

10, 24).

Ставши одним

усиновити нас Собі( •.. ). Саме тому Христос,

цілим з Учителем , учні вже не самотні у

щоби сповнити волю Отця, поклав початок

проповідуванні Царства Небесного, але Сам

Царству Небесному на землі, відкрив нам

Ісус діє через них: «Хто приймає вас, приймає

тайну Отця і Своїм послухом звершив

Мене; а хто приймає мене , приймає Того, Хто

відкуплення» (Догм . Конст. Про Церкву

послав Мене» (Мт

Lumen

10, 40). Окрім того , як

Gentiuum, 3). Й Ісус, починаючи Свою

істинні свідки, «зодягнені у силу згори»

суспільну діяльність і проповідуючи в Галилеї,

(Лк 24, 49), вони проповідують «покаяння і

вибрав Собі учнів як близьких співробітників

прощення гріхів»(пор. Лк 24, 47) усім народам.

у месіянському служінні. Наприклад, при

3. Саме тому, що їх послав Господь,

помноженні хлібів Він сказав Апостолам: «Ви

Дванадцять приймають ім 'я «апостолів», яким

дайте їм їсти»(Мт

14, 16), тим самим змусив їх

належить іти дорогами світу , звіщаючи

узяти на себе відповідальність за нужди

Євангеліє у ролі свідків смерті і Воскресіння

МІ

GJО Ні\.Р

український

христ иянський часо п ис

З ПОВЧАНЬ СВЯТІШОГО ОТЦЯ

Христового. Святий апостол Павло пише

любов Христа братам і сестрам за допомогою

християнам Коринту: «А ми (тобто апостоли)

приклада і слова; усім життям. «Особливе

проповідуємо Христа розп' ятого»( 1 Кор

місіонерське покликання

1, 23).

Книга Діянь святих Апостолів приписує

ad vitam

(«на усе

життя»), писав мій високошанований попередник

надзвичайно важливу роль у процесі

Іван Павло 11, зберігає усю свою значущість: воно

євангелізації також й іншим учням, чиє

є зразком місіонерського служіння Церкви, що

місіонерське покликання породжене

завжди потребує безкомпромісної і повної

провіденц1иними,

самопожертви, нових і відважних зусиль»

часом

сумними

обставинами, як, на приклад, вигнання з

(Енц.

Redemptoris mission, 66). 5. Серед людей, які повністю посвячують себе

рідної землі за те, що вони послідовники Ісуса (пор.Ді

Святий Дух дає змогу

служінню Євангелію, є, зокрема, священики,

перетворити це випробування у можливість

які покликані поширювати Слово Боже,

осягнути благодать і покласти початок

звершати Таїнства, особливо Євхаристії і

8, 1-4).

проповідуванню імені Господа іншим

Покаяння, які прийняли обов'язок служити

народам, і, як наслідок, розширенню кола

найменшим, хворим, тим, хто страждає, бідним

християнської Спільноти. Мова йде про

і тим, хто переживає важкі часи в тих регіонах

чоловіків і жінок, які, як пише євангеліст

світу, де у величезної кількості людей ще не

Лука в книзі Діянь святих Апостолів,

було досі справжньої зустрічі з Ісусом Христом.

«віддали душі свої за ім'я Господа нашого

Їм місіонери несуть першу благу вість про Його

Ісуса Христа»(пор. Ді

жертовну любов. Статистика свідчить про те,

15, 26). Першим

серед них, покликаним самим Господом до

що кількість охрещених з кожним роком росте

істинного апостольства, став, безумовно,

завдяки пастирській діяльності цих священиків,

Павло з Тарсу. Історія життя апостола

які повністю посвятили себе спасінню ближніх.

Павла, найвеличнішого місіонера всіх

У цьому контексті особливу подяку потрібно

часів, допомагає з'ясувати з багатьох точок

висловити «священикам

зору, який зв'язок між покликанням і

компетентністю і щедрою віддачею творять

місією. Звинувачений своїми недругами у

спільноту, звіщаючи їй Слово

fidei donum,

несанкціонованому проповідництві, він неодноразово

покликання,

покликається

що

його

саме

на

отримав

безпосередньо від Господа (пор. Рим 1, 1; Гал

1, 11-12; 15-17). 4. Спочатку, як і потім, апостолів «спонукає любов Христова» (пор. 2 Кор 5, 14). Будучи вірними у служінні Церкві, слухняними дії Святого Духа, численні місіонери протягом віків слідували

шляхом перших учнів. 11 Ватиканський собор наголошує: «Хоча обов'язок поширювати віру покладено на кожного Христового учня, Христос Господь з числа учнів завжди кличе тих, кого

захоче Сам, щоби вони були з Ним і щоби посилати їх проповідувати народам (пор. Мк

3, 13-15)» (Декр. про місіонерську діяльність Церкви Ad geпtes, 23). Дійсно, необхідно передати

MIGIOlli\P

поширення Сло!Зо Божого в ЄВхаристіі: ..

ук раїнс ьк и1І християнсью.1й часопис

які з

Боже

8 З ПОВЧАНЬ СВЯТІШОГО ОТЦЯ переломлюючи Хліб життя, не шкодуючи

Христом, і не було нестачі в євангелізаторах,

власних сил на служіння місії Церкви. Потрібно

які потрібні світові, необхідно, щоби в

подякувати Богові за багатьох священиків, які

християнських

перетерпіли страждання аж до принесення в

припинялося виховання у вірі дітей і дорослих ..

жертву власного життя заради того служіння

Необхідно також підтримувати серед віруючих

Христові .... Це вражаюче свідчення здатне

гостре почуття місіонерської відповідальності

спільнотах

ніколи

не

надихати багатьох молодих людей своєю

і солідарного сопричастя з людьми усієї землі.

чергою прямувати за Христом і віддавати своє

Дар віри зве усіх християн допомогти

життя за інших, знаходячи у такий спосіб

євангелізації.

істинний шлях» (Ап. Зверн.

Sacramentum

підтримувати через посередництво проповіді і

caritatis, 26). 6. До того ж, у лоні Церкви завжди було і є

молитві; його треба зміцнювати вправами в

Розуміння

цього треба

катехизації, літургії і постійного виховання у

немало чоловіків і жінок, які, спонукані

умінні приймати людей, в милосерді, в

Святим Духом, вирішують радикально жити

духовному супроводі, в роздумах і в пізнанні,

згідно з Євангелієм, заховуючи обіти

а також пастирським плануванням, невід'ємну

безшлюбності, бідності і послуху. Ці монахи

частку якого становить уважне ставлення до

і монахині, які належать до численних

покликань.

Інститутів споглядального і діяльного життя,

8. Тільки на добре приготованому духовному

«до цього часу беруть надзвичайно вагому

Ірунті розцвітають покликання до священства і

участь у євангелізації світу»(Декр. про

до посвяченого життя. Насправді, християнські

місіонерську діяльність Церкви

Ad gentes,

спільноти, які інтенсивно практикують

Своєю постійною спільною молитвою

місіонерський вимір тайни Церкви, ніколи не

монахи споглядального життя безперервно

матимуть схильності замикатися у самих собі.

40).

піклуються про все людство; монахи, які

Місія як свідчення Божественної любові стає

посвятили себе діяльному життю, своєю

особливо

різноплановою благодійною діяльністю

здійснюється разом, «щоб увірував світ» (пор.

несуть усім живе свідчення любові і

Ів

милосердя Божого. Стосовно цмх апостолів

взиває до Святого Духа. Церковна община, як

нашого часу Слуга Божий Павло

і на початку, коли була зібрана довкола

VI писав:

ефективною,

коли

вона

17, 21 ). Про дар покликання Церква щоденно

«Завдяки посвяченню свого життя Богові,

Пречистої Діви Марії, Цариці Апостолів,

вони, як ніхто інший, можуть добровільно і

учиться у Неї просити Господа про розквіт

свобідно залишити все і йти звіщати

нових апостолів, які матимуть у собі віру та

Євангеліє ДО найвіддаленіших країв землі.

любов, необхідні для місії.

Вони кмітливі, і їх апостольська діяльність

9. Поручаючи ці роздуми всім церковним

оригінальністю,

Спільнотам, аби вони засвоїли його, і, головне,

геніальністю, які неодмінно викликають

отримали імпульс до молитви, я підтримую

нерідко

позначена

захват. Вони великодушні: вони часто

старання тих, хто з вірою і великодушністю

опиняються на авангардних постах місії і

трудиться на службі покликанням. Від усього

беруть на себе великий ризик для власного

серця передаю наставникам, катехизаторам і

здоров' я і самого свого життя.Так, справді,

усім, особливо молодим людям, які йдуть

Церква за багато що у богу перед цими

шляхом покликання, особливе Апостольське

людьми» (Ап. Зверн. Evaпgelii

Благословення.

nuntiadi, 69).

7. Окрім того, для того, щоби Церква могла

З Ватикану, З грудня 2007 р. Б.

незмінно виконувати місію, доручену їй

Венедикт XVI

MIGI~llilP

україн ський х р истиянський ч асо пи с

РОЗДУМИ•

ВВАЖАЙТЕ, ОТЖЕ, ЯК СЛУХАЄТЕ

(ЛК

8, 18)

о. Прокопій ЛОТОЦЬКИЙ, ЧСВВ (Ри;,1)

«Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує іх,

подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі ... а кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує іх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. Полилася злива, розіллялися ріки,

подули Вітри й ударили на той дім, і Він повалився, і ру їна його була велика ... » (Мт Період Великого посту є часом уважного

1,21;24-21)

відносини залишаються поверхневими. Але ми

слухання. Під час посту ми молимося

маємо розум, а розум

покаяльними стихирами, щоб почути Божий

іншого. Будьмо свідомі того, що Бог говорить з

голос, який скеровує нас на покаяння. Це,

нами не тільки безпосередньо у нашому серці, але

напевно, тому, що час Посту дуже подібний

і через інших людей або окремі обставини.

це вже здатність почути

на часи Старого Завіту, коли лейтмотив усіх

Ми часто не слухаємо голосу нашої совісті, не

пророків був: «Слухай, Ізраїлю, Господь Бог

хочемо почути її докору, натхнення чи

наш, господь ЄДИНИЙ» (Втор 6,4).

напоумле~ня. Чуємо тільки те, що хочемо

сам Господь

почути, а до іншого залишаємося глухими,

Бог. Ми в своїй молитві просимо Бога почути

забуваючи, що Бог говорить з нами перш за все

Однак перший, хто слухає це -

нас, тобто виконати наше прохання. У Святому

через вуха нашої совісті. Таким чином, якщо

Писанні Бог завжди чує жебрака, вдову, сироту,

людина не слухає, тоді тільки розвиває частину

покірних чи в'язнів. Людина ж не хоче слухати,

своєї особи і не досягає повноти гідності дітей

і в цьому якраз вся її біда. Вона гл уха до закликів

Божих, не досягає людської цілості.

Бога: «Чого ж не розумієте, що я кажу? Бо слова

Наша глухота повинна розбитися об Слово

мого ви слухати неспроможні ... Хто від Бога,

Боже, тому що з природи ми хочемо почути те

той слухає слова Божі. Ви ж тому й не слухаєте,

Слово, яке так прагнемо і з якого постало наше

бо ви не від Бога», говорить Христос (Ів 8,43.47).

існування. Проте коли Господь до нас

Але в месіянські часи, як пророкував Ісая, і глухі

звертається у своєму Слові, то іноді ми

почують:« Того дня глухі почують слова книги,

поступаємо з Ним як грецькі атенці з

очі сліпих прозріють із темряви та пітьми»

апостолом

(Іс 29, 18). «Вважайте, отже, як слухаєте»,

послухаємо тебе іншим разом» (Ді 17,32). Ми

говорить Христос (Лк 8, 18). А як слухаємо ми?

не слухаємо Боже Слово, тому що боїмося

Павлом,

кажучи:

«Про

це

Як слухаємо один одного? Як слухаємо голос

почути його. Слухання веде до слухняності. У

нашої совісті? Як слухаємо слово самого Бога?

біблійній мові слухати Слово Боже означає

Під час Посту ми запрошені до чування. Чувати

це, перш за все, бути уважними, пильними в

не тільки звернути до нього свої вуха, але й відкрити йому своє серце.

усьому, що робимо, як думаємо, про що говоримо,

Задумаймося проте, як ми слухаємо Євангеліє

як поводимося. Часто ми слухаємо один одного

і пророків, слова проповіді, слова Божественної

неуважно, поверхнево. Можливо не хочемо

Літургії, слова нашої молитви? Як ми слухаємо

слухати, тому що почути іншу людину вимагає

людей, яких посилає нам Бог? Як ми слухаємо

відповісти "ій. Це заклик до відповіді, а значить до

голос наших наставників, голос нашої совісті?

відповідальності. Боячись цієї відповідальності, ми

Під час Посту прикладом слухання для нас є

не хочемо почути нікого і ніщо, тому наші

Пречиста Ді ва Марія, яка не побоялася вислухати

МІ

GІ~ Ht\P

український

християнськи(~ часопис

•

новини

ангела і бути слухняною Божому Слову, яке Вона

це. Наше головне завдання -

вірно зберігала у своєму серці. Сам Христос

Бога, молячись словами Псалмопівця: «Ти вуха

бажати почути

називає блаженними тих людей:« ... що слухають

відкрив у мене ... Тоді сказав я: «Чинити твою

(чують) слово Боже і зберігають (дотримуються)

волю, Боже мій, я радий, [бо] твій закон у мене

його» (Лк 11,28). Звичайно, тільки Господь Бог

в серці» (Пс 40 (39), 7-9). Тоді побачимо радість

може відкрити вухо своєму учневі, щоб він був

Христового Воскресіння і життя у Божому

послушний, але ми також можемо молитися за

Царстві.

ОФІЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВЯТОГО ЙОСАФАТА У СПРАВІ НЕЗАКОННО ВИСВЯЧЕНИХ ЄПИСКОПІВ На підставі одержаних сьогодні документів, три

майже постійно жили поза монастирем своїм

отці: Антонін (Ілля) ДОГНАЛ, Ричард (Методій)

життям, хоч у листах незаконно підписувалися:

ШПІРЖІК і Василь (Маркіян) ГІТЮК, -

«ченці монастиря ЧСВВ ус. Підгірці».

користуючись ім'ям ЧСВВ, оприлюднили, що

Згідно з церковними законами, разом з

вони «були висвячені на єпископів УГКЦ». У листі

Блаженнішим Верховним Архиєпископом

до Впр. о. Протоігумена Йоанікія ЧВЕРЕНЧУКА,

Любомиром і всією Ієрархією Української Греко

ЧСВВ,

датованому

03.03.2008р.,

вони

Католицької Церкви, Василіянський Чин

уточнюють, що «спосіб свячень був таємний

згаданих вище отців, як також священика

подібно як це було в підпіллі». Виконуючи моє

Роберта ОБЕРГАУЗЕРА, єпископами УГКЦ не

служіння Протоархимандрита - Головного

визнає. На підставі Кодексу Канонів Східних

Настоятеля ЧСВВ, подаю до ласкавого відома

Церков (канон 1459,

всіх, кого це стосується або цікавить, наступне:

Блаженнішого Любомира, вони повинні бути

§ 1)

та декларації

Згадані вище отці, з огляду на поважні

покарані великою екскомунікою, тобто відлучені

провини проти монаших і церковних законів,

від Католицької Церкви і, тим самим, від

зокрема постійного непослуху Настоятелям, на

Василіянського Чину Святого Йосафата (ЧСВВ),

початку 2005

тому забороняємо їм підписуватися «ЧСВВ».

року були

виключені

Василіянського Чину відповідними Декретами,

Згідно

офіційним

повідомленням

потвердженими Конгрегацією для Східних

Блаженнішого Верховного Архиєпископа

Церков. Оскільки вони постійно виключають

Любомира від 23 березня 2008, усім чотирьом

елемент підлеглості церковному проводу у

священикам забороняється сповнення будь

видимому організмі, яким є Церква, то згідно з

якого священнослужіння.

каноном 8 Кодексу Канонів Східних Церков,

Василіянський Чин Св. Йосафата виявляє

вони тим самим позбавили себе повної злуки з

великий жаль за такі дії осіб, які вийшли від

Католицькою Церквою тут на землі. Тому що вони відкликалися до найвищого Церковного Суду при Апостольській Столиці,

нас, але з нами не були. Наш Чин закликає усіх максимально співпрацювати з проводом

Церкви для добра Божого Народу.

виконання згаданих Декретів припинено і справа

Дано В Рим~;

розглядається цим же Церковним Судом до

при Головній Обителі Христа Царя,

сьогодні. Після цього вони залишилися ченцями

26 березня 2008 року Божого

ЧСВВ тільки силою права, але в дійсності не

о. Василій КОВБИЧ, ЧСВВ

дотримувалися монаших та церковних законів і

Протоархимандрит

MIGI~fu\P

украї н сь к ий християн ський часо m·ІС

новини.

ЦЕРКВА НА СТОРОЖІ ЖИТТЯ І.М. ЛУЦЬ

Дійсни й ч,ле н Пап с ької Академ ії

«Pro uita »

25-27 лютого цього року у Ватикані відбулась XIV Генеральнаасамблея Папської Академїі «Pro vita» («За життя») та світовий науковий конгрес,

у моменти фінансово·і скрути і хвороби ,

присвячений надзвичайно актуальній темі: «Біля

одиноких осіб у період тяжкої хвороби чи на

невиліковного хворого та помираючого хворого:

порозі смерті . Такі ситуації дають поштовх до

ризикують бути «збитими з дороги». Все більше

і більше у великих містах стає старих, немічних,

наукові та етичні аспекти». Під час засідань було

випадків евтаназії, особливо, коли стосовно

розглянуто широку панораму актуальних та

помираючого існують користолюбні інтереси.

проблемних питань, які стосуються сучасного

З цього приводу маю нагоду підтвердити ще раз

розвитку людської спільноти, зокрема окреслено

стійке і незмінне з етичної точки зору засудження

шляхи подальшого шляху у зв'язку з динамічним

будь-якої

розвитком біологічних і медичних наук та

багатовіковим навчанням Церкви.

форми

евтаназії,

згідно

сучасних високорозвинених технологій, які

Суспільство і спільнота віруючих повинні

набувають широкого використання у діагностиці,

спільно прагнути до того, щоб усі могли не

лікуванні та реабілітації важкохворих. Було

тільки гідно жити, але й переносити момент

наголошено на цілій низці ризиків, які виникають

випробування і смерті в умовах братньої любові

при цьому, та розглянуто медичні, філософські,

і солідарності, особливо, коли смерть приходить

етичні та теологічні аспекти цієї проблеми.

в бідні родини або на лікарняне ліжко. В

У перший день роботи відбулась аудієнція у

особливий

спосіб

необхідно

сприяти

Святішого Отця Венедикта XVI членів Папської

заснуванню у суспільстві закладів, в яких

~кадемії та учасників конгресу, під час якої Папа

штатний персонал буде нараховувати достатню

звернувся до представників світової спільноти

кількість кваліфікованих осіб, які будуть мати у

із спеціальним зверненням. У цьому зверненні

своєму

розпорядженні

Святіший Отець неодноразово особливо наголошує, що «Суспільство повинне оберігати життя та гідність важкохворих та помираючих

людей.Гуманне і солідарне суспільство повинне завжди гарантувати кожній людині необхідне лікування, а також надавати усі можлив і види підтримкисім'ям,деєважкохворалюдина,адже саме вони несуть протягом довгого періоду тягар

терпіння близької їм хворої особи. Найбільшою повагою до людського життя є конкретна

солідарність усіх і кожного, оскільки гуманність проявляється головним чином відносно власне страждання та щодо самого страждаючого. Це стосується як кожної людини, так й усього

суспільства. У сучасному суспільстві , на яке сильно впливають динаміка продуктивності

праці і економічні вимоги , слабі люди і бідні сім'і

•

МІGІ~Пс!Р

площо святого Петра в Римі

український ХрНСТИЯ Н СЬІ<ИЙ часо п ис

високоякісне

•

новини

обладнаннятаволодітисучаснимитехнологіями

концентруємо усю увагу

лікування та догляду за хворими на останній

спільноти,

стадії хвороби. І щоб у цій сфері діяльності

помираючого. Жоден із віруючих не повинен

не

тільки

участь цілої самої

родини

існували взаємодопомога та взаєморозуміння

помирати в самотності і бути покинутим. Свята

між Церквою і відповідними установами.

Тереза з Калькутти особливо піклувалась про

Коли життя гасне в похилому ві ці, на самому

бідних і покинутих. Як важливо, щоб у момент

початку життєвого шляху або ж у розквіті життя

смерті людина могла в обіймах сестер і братів

з непередбачених причин, не потрібно бачити у

відчути тепло Небесного Отця.

цьому лише біологічний факт чи біографію, яка закінчується, а навпаки ,

нове народження і

Але не лише християнська спільнота, яка

через своє особливе зобов'язання єдності

відновлене існування, дароване Воскреслим

повинна супроводжувати своїх членів у таїнстві

Господом. Із смертю завершується земний

страждань, смерті та початку нового життя.

досвід, але через смерть також відкривається

Насправді все суспільство за посередництвом

для кожного із нас, поза межами часу, повне і

своїх соціальних і медичних закладів

остаточне життя. Господь є присутнім біля

покликане

хворого як Той, Хто живе і дарує життя, як Той,

важкохворої та помираючої людини».

Хто сказав: «Я прийшов, щоб мали життя щоб

шанувати

життя

гідність

На завершення аудієнції Папа Венедикт

XVI

10), «Я воскресіння і життя.

уділив присутнім особливе Апостольське

Хто в мене вірує, той навіть і вмерши житиме!»

благословення та закликав продовжувати

(Ів.

благородну справу бути на службі життя на

достоту мали. (Ів.10,

11, 25) «і Я воскрешу його останнього дня». (Ів.б, 54). У момент смерті зв'язок з Богом

кожній його стадії.

повністю реалізується у зустрічі з «Тим, Хто не

Останній день роботи Генеральної Асамблеї

помирає, і є Життям і Любов'ю, тобто, ми є в

Папської Академії «Pro vita» був особливо

житті; ми живемо» (Венедикт XVI,

приємним для нас, оскільки було названо її

Spe salvi, 27).

Для християнської спільноти ця зустріч

нових членів. Серед них декан богословсько

помираючого з Джерелом Життя і Любові є

філософського факультету Українського

даром, що має цінність для всіх, і збагачує

католицького університету отець Ігор Бойко,

єдність

який став членом-кореспондентом Академії.

усіх

вірних.

На

цій

зустрічі

ДИЯКОНСЬКІ СВЯЧЕННЯ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ о. Діо нісій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

суботу, 22 березня 2008 року під час

архиєр'ейської

святої

Літургії

провінції Василіянського чину, а також Іван

Чверенчук, єпархіальний кандидат. Урочисту

монастирському храмі Христа Царя при

Літург і ю очолив преосвященний владика

василіянському монастирі в Івано-Франківську

Софрон Мудрий, ЧСВВ, йому співслужили

відбулися дияконські свячення трьох студентів,

священики о. Йоанікій Чверенчук, Протоігумен

які за благословенням Івано-Франківського

Провінції Найсвятішого Спасителя отців

єпарха кир Володимира Війти шина отримали

Василіян

в цей день двоє василіян, Ілля Броновський,

Палчинський, ігумен Івано-Франківського

студент ВІФБС, та Еміліян Дорош, що зараз

монастиря, о. Йосафат Коваль, Провінційний

навчається в Римі і належить до Американської

Економ, о. Василь Завірач, Галицький декан, український

MIGl~Hl\.P христ ия нський часопис

Україні,

о. Володимир

новини.

Новіцький, Епіфаній Гнатів та І ван

Родим ' юк. Також були присутн і студенти Василіянського інституту

філософсько-богословських студій у Брюховичах , родичі та знайомі кандидатів до дияконських свячень. Під час проповіді преосвященний

Софрон наголосив на вартості та святості

покликання

до

богопосвяченого та священичого життя та закликав нововисвячених

дияконів до вірного і

ревного

служіння у Христрвому винограднику за прикладом св.

Стефана,

щоб

первомученика

бути

добрими

пастирями на зразок Ісуса Христа. По •

преосвященнийвладикаСафронМУДРИЙ, чсвв

з нововисвяченими дияконами

закінченні Святої Літургії отець Протоігумен подякував Владиці за

о. Ігор Броновський , рідний брат Іллі

уділення дияконських свячень, побажав йому

Броновського, о . Василь Чверенчук, рідний

доброго здоров'я і наснаги надалі служити Богові

брат Івана Чверенчука, о. Макарій Солюк,

та Його Церкві, а також привітав нововисвячених

настоя тель Бучацького монастиря та отці

дияконів, побажавши їм сповняти обов'язки свого

викладачі ВІФБС Матей Химинець, Артемій

стану і зростати у благодаті Святого Духа.

Диякон Еміліян Мирослав Дорош народився 23 березня 1978 року у Червонограді Львівської обл . До Василіянського Чину вступив у липні

1997 року, а після закінчення Крехівського новіціяту і складення у серпні 1999 року перших чернечих обітів був направлений до монастиря у Глен Ков (США), де здобув філософську та богословську освіту. Вічні обіти склав

22 серпня 2004 року, а з осені 2006-го навчається у Папському

університеті св. Томи (Анжелі кум) у Римі. Належить до Американської

Пров і нції ЧСВВ .

Диякон Ілля Олег Броновський народився

2 серпня 1976 року вс.

Боків Підгаєцького району Тернопільської області.1980 року переїхав

з батьками ум. Воркуту (Комі АРСР), а після повернення 1992 року на Україну проживав у Галич і. Тут здобув 1993 року середню освіту , а 1998-го закінчив Тернопільську академію сільського господарства. Після

служби в арм ії деякий час працював за спеціальністю, а у вересні 2000 року вступив до Крехівського новіціяту Отців Василіян. Після складення

28 серпня 2002 року перших чернечих обіт і в вивчав філософію і богослов'я у Василіянському інститут і у Брюховичах, зараз є студентом шостого курсу. Довічну професію склав

19 серпня 2007 року.

MJGJOHl\P

українсью1й

христ11я11сь1<111' •1 асо n ис

•

новини

УКРАЇНСЬКІ ПРАВЕДНИКИ НАРОДІВ СВІТУ Степан БОРУЦЬКИЙ

Європі під час Голокосту в роки Другої у світової війни насильницькою смертю загинули б млн. євреїв, з них

1,5 млн. в

чайний і Повноважний Посол держави Ізраїль в Україні п. Зіна Калай-Клайтман урочисто вручила нові дипломів та медалі Праведників

Україні. Заодно слід підкреслити, що

народів

більшість населення української спільноти не

Тернопільської, Івано-Франківської та

світу

мешканцям

Львівської,

тільки щиро співчувала євреям, а й всіма

Волинської областей. Щоправда, майже усім

способами надавала їм підтримку, перехо

посмертно.Тому ці високі звання та нагороди,

вувала від нещасть, допомагала продуктами ,

а також цінні подарунки з квітами було вручено

одягом. Врятовані від фізичного винищення

їх дітям та онукам. Зокрема, почесні звання та

євреї, їх сім'ї та родини постійно шукають

медалі було присвоєно Анастасії Сушко,

своїх рятівників, щоби віддячити їм за

Остапов і Юречку, Афанасію та Єлизаветі

людський подвиг, збереження життя переслі

Чернишовим , Василю Г олинському, Антонові

дуваних та знедолених у різних регіонах світу.

та Марії Жондло, Антонові та Анастасії Бігось,

Безпосередньо цією справою займаються

Олекс і ю та Ганні Олійник, Миколі та Марії Дюк,

працівники меморіального Інституту жертв та

Ірин і Максимів-Саїк. На урочистому прийомі з цієї нагоди Ірина

героїзму європейського єврейства часів Другої

світової

війни

«Яд

gашем»

Максимів-Саїк, якій в 1943 році було лише 11

(Єрусалим). Після збору та тривалого

років, розповіла про жертовн ість своїх батьків,

об'єктивного вивчення відповідних доку

які упродовж

ментів та матеріалів вони надають людям, які

зберегти життя 16 особам єврейської

9 місяців зуміли переховати і

із ризиком для свого життя рятували євреїв

національності. Особисто Ірина зі своїми

від злодіянь нацизму, почесне звання

сестрами постійно дбали про їжу для переховуваних , забезпечували їх водою, а

Праведника народів світу.

Всього, за даними директора Львівського

також найбільш необхідними речами. Спали

. обласного єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар'є» п . Ади Діанової, станом на 1 січня 2007 року 22 тисячі громадян різних країн уже отримали дипломи та медалі Праведників народів світу. Україна серед них

посідає почесне четверте місце

(2185

громадян) після Польщі, Голландії та Франції.

Уже в наші часи почесне звання було присвоєно

1б7

архимандритові

українцям,

серед

Української

них

Греко

Католицької Церкви (УГКЦ) Климентієві Шептицькому.

лютого

приміщенні

2008

року у львівському

обласного

єврейського

благодійного фонду «Хесед-Ар'є» Надзви-

MJ GJ\) НА.Р

Андрей ШЕПТИЦЬКИЙ український

християнський

часопис

новини.

Левін в честь митрополита та його брата назвав своїх син і в Андрієм та Климентієм (нині мешкають у США).

Урочистості

розпочалися

юдейською

поминальною молитвою спочатку українською мовою, а потім ознайомилися

івритом. Учасники акції

також

із

матеріалами

та

документами постійно діючої виставки «Голокост

у Львові. 1941-1944рр.», подивилися фільм «два танго» студії «Кінолітопис». Супроводжував отримання

почесних

звань

та

нагород

невеличкий струнний оркестр, у складі якого виділявся симпатичний хлопчина, років

12-13.

Це був німецький волонтер, який особистим

музичним талантом бажав принести покаяння

Климентій ШЕПТИЦЬКИЙ

перед єврейським народом за вчинені проти

євреї на горищі. «Нам ніхто ніколи не говорив

нього злочини своїх предків. Радість і смуток

мовчати, але ми знали, згадувала п. Ірина,

учасників урочистості з благословення своїх

що від нашого мовчання залежить життя нашої

владик

с і м'ї і кожного нашого переховуваного. Тому

Возьняка Української Греко-Католицької

ми дуже скоро стали дорослими людьми».

Церкви та архиєпископа Львівського і

Надзвичайний і Повноважний Посол

архиєпископа Львівського Ігоря

Галицького Августина Маркевича Української

держави Ізраїль в Україні також повідомила, що

Православної Церкви розділили священики

працівники меморіального Інституту жертв та

Зиновій Хоркавий, парох церкви Вознесіння

Господнього (Львів), та Євген Щирба,

світової війни «Яд Вашем» (Єрусалим) та

сотрудник Свято-Георгіївського храму (Львів) .

спеціальна комісія вивчають матеріали про участь

На завершення прозвучали гімни України та

героїзму європейського єврейства часів

Слуги Божого митрополита Української Греко

Ізраїлю. Відтепер у Єрусалимі на спеціальній

Католицької Церкви Андрея Шептицького у

Алеї в честь нових українських Праведників

збереженні життя в роки 11 світової війни багатьох

світу буде посаджено традиційні деревця, а

євреїв. Учасники урочистості розповіли, що

меморіальна стіна увічнить прізвища рятівників

врятований митрополитом рабин Львова Курт

євреїв в роки Другої світової.

ПОМЕРЛА

К'ЯРА ЛЮБІЧ, ЗАСНОВНИЦЯ РУХУ «ФОКОЛАРЕ» ильвія Любіч народилася 22 січня 1920

каплиці, Сильвія дала обіт посвятити Богу все своє

року в Т рента (північ ІталїІ) у сім'ї друкаря.

життя і змінила ім'я на «К'яра» на честь святої

У часи Другої світової війни , коли Т рента зазнало

Клари з Асижу . Цю дату вважають днем

численних бомбардувань союзної авіації, К' яра

народження руху «Фоколаре». На сьогодні

відкрила для себе Божу любов, яку, як вона

спільноти фоколаринів діють більш ніж у 180

відчула, i-te можуть знищити жодні вибухи .

країнах світу.

7 грудня 1943 року, молячись у маленькій МІ

У своєму посланні до похорону К'яри Любіч,

GJО НА.Р

український

христиm1ськш1 ~1асопис

•

новини

Венедикт XVI висловлює своє сп і вчуття

духовної сім 'ї, що охоплює численні област і

словами: «Я духовно беру участь в урочист ій

євангелізації. Мені хот і лося б найперше

літургії,

якою християнська сп і льно т а

подякувати Богові за служіння , яке К ' яра

проводжає К' яру Любіч у її прощанн і з землею,

дарувала Церкв і : «Папи

щоби увійти в лоно небесного Отця. Ще раз

завжди нас розуміли». Надійним орієнтиром

говорила вона ,

висловлюю глибоке співчуття керівникам і

для неї була думка Папи. Б і льше того,

усьому Ділу Марії-Руху фоколаринів, а також

дивлячись на реалізовані нею ініціативи, можна

усім, хто працював разом з цією щедрою

навіть стверджувати, що вона мала майже

послідовницею Христа, яка посвятила усю себе

пророчий хист передбачати цю думку і наперед

без решти поширенню євангельського

втілювати її. А це тому , що К'яра і Діло Марії

послання у всіх сферах сучасного суспільства ,

завжди намагалися в і дповідати з послухом і

залишаючись завжди уважною до «знамень

вірністю на кожен поклик і кожне бажання .

часів» . Є багато причин , щоби подякувати

Бог надії хай прийме душу нашої сестри,

Господу за дар, який отримала Церква в особі

хай утішить і укріп ит ь тих, хто приймає її

цієї жінки безстрашної віри , покірної

духовний заповіт . » Похорон К' яри Любіч

посланниці над ії і миру , засновниці великої

відбувся 18 березня 2008 року.

з rеда';!&lіf.ної пошти......... Я, Оксана, через Ваш часопис хочу

Завжди читаю «Місіонар» і щиросердечно

висловити подяку св. Юді-Тадею , Матері

дякую Вам за нього. Через ваш «Місіонар»

Божій Неустанної Помочі, св. отцю Піо за їхнє

бажаю скласти свою подяку і молитви Господу

заступництво перед Господом та допомогу

Богу і всім святим за Служби Божі за пок і йну

моєму синові з роботою і навчанням. Ще хочу

мою дружину Марію, яка відійшла у вічність

сказати людям, які опинилися в безнадійній

вересня 2007 року. Вона відсиділа 11 років

ситуації, щоб вірили у заступництво цих

Сибірських таборів. Багато років хворіла.

святих і вони оров 'язково допоможуть.

Щиросердечно дякую Оксан і Луговик і з міста

Жовкви, яка щомісяця дає на ЗО Служб Божих за

Оксана, м. Стрий

покі йну Марію. Також дякую священикам , які На сторінках нашого часопису «Місіонар» хочу

відправляють заупокійні Служби Божі ум. Жовкві

висловити щиру подяку Господу Богу, Пречистій

при храмі Найсвятішого Серця Ісусового.Заносимо

Діві Марії, святому Йосифові, святому отцеві

свої молитви і подяки усій молитовній групі «Полум'я

Миколаю Чудотворцю, святому апостолові Юді

Любові», яка молиться і випрошують спасіння

тадею, святим і праведним богоотцям Йоакиму і Анні, святому священномученику Йосафату за

яка проживає у Жовківському районі, за їхні

померлим. Такождуже дякуємо родині дружини,

допомогу при вступі в духовну семінарію та за

молитви за покійну Марію. Складаємо подяки Лесі

дар покликання. Хочу звернутися до всіх

з родиною, Галі з родиною за Служби Божі за упокій

молодих хлопців та дівчат, щоби вони молилися

покійної дружини Марії.

до Господа Бога і до своїх святих покровителів за

Хай Господь усіх Вас благословляє!

правильний вибір покликання.

Ярослав Фічас

Микола Цимбалістий, м. Стрий

і донька Стефанія

MJ GJ~ Ht\.P

український

християнський ч асоп и с

ПОСТАТІ УГКЦ•

ОТЕЦЬ МАРКІЯН КОГУТ, ЧСВВ Отець Маркіян Когут упокоївся у Господі в

Перемишльського владики Преосвященного

Кристиноп ільському монастирі отці в Василія н священичого служ і ння. За життя отець зазнав

Йосафата Коциловського, ЧСВВ, 13 серпня 1933 року в Жовкві. З 1938 до 1944 року був душпастирем у

переслідувань і відбув заслання , та не

монастир і св. Онуфрія у Львові, провідником

на

90 році життя, 74 роц і монашого і 65 році

скорився духом. Тільки сильна віра в Бога і

Марійського товариства пань, третього Чину св .

моли тва допомог л и йому вистояти , вижити і

Василія Великого. Поряд з тим він писав твори,

повернутись знову до милої серцю України ,

редагував релігійний часопис «Місіонарчик».

У 1945- 1946 рр. був ув'язнений в тюрмі у

в і дчути радість духовного і релігійного відродження на рідній

Львов і, а потім переслі

українській земл і.

дуваний за віру, висланий

Отець Маркіян Когут був високоосв і ченим щеником,

людиною

прекрасною

на заслання в республіку Комі за Печорою. Та

свя

душею

навіть там не полишив

письменницького пера.

добрим серцем. Знаємо

Повернувшись

його також як зд і бного

Львова

1954

до року,

поета , журнал і ста, який

працював

залиш и в

спадок

роботах, а у підпіллі тру-

прийдешнім поколінням

дився як душпастир і

на

різних

чимало своїх глибоко-

письменник. Певний час

ідейнихтворів: поем, віршів,

мешкав у Володимирі-

п'єс, пісень, перекладів з

В о л и н с ь к о м у

інших мов тощо. Більшість

поетичних творів писав під

Кристиноп іл ьському

псевдонімом

Да н ило

монастирі прожив останні

Паломник.

Отець Маркіян Матей Когут народився 12 квітня

Кристинополі.

роки свого життя.

•

Маркіян МатейКОГУТ, чсвв

Отець Маркіян часто молився до Пресвятої

1908 року в с. Ласківці Теребовлянського

Богородиці , просив заступництва, аби Матір

району на Тернопільщині .

Христова випросила у свого Сина для нашої

14 вересня 1924 року вступив на новіціят у

Церкви щедрих Божих ласк.

Крехівському монастирі. На свято св. Василія

Минає десятий рік з дня смерті о. Маркіяна.

Великого 1927 року склав свої перші монашіобіти, а

Та пам 'ять про нього не гасне у серцях віруючих.

15лютого 1933рокувКристиІ-ЮГЮлі склавурочисту

Більше того, нещодавно на могилі отця

професіюдовічнихобітів.Згодомнавчавсяфілософії

трапилася подія, яку можна потрактувати як

вДобромилі, атеологіюстудіювавуКристинополі.

особливий спосіб благодаті Божої диво через

Із

1933 по 1937 рік студі ював славістику у

посередництвомолитовотцяМаркіянаКогута.

Варшавському університеті. Закінчив вищу школу

Тетяна Сторонянська свідчить, що повернула

журналістики.

собі мову після багатьох років німоти через

Священиче рукоположення одержав з рук МІ

молитовне покровительство отця. Вона подає

G} О Ні\.Р

україн ський-

хр11стиянс"киІ1

чаСОЛJ1С

•

ПОСТ А ТІ УГКЦ

Я, лікар ЛОР Притула Ольга Миколаївна,

документальні засвідчення свого стану, які ми

була на виклику у хворої С торонянськоїТетяни

подаємо у нашому часописі.

Теофілівни

ДОКУМЕНТ№1

12.IV.05 р. стверджую, що хвора

не розмовляла, але все розуміла і чула

МОЗУкраїни

(відповідала тільки письмово).

Д-з: посттравматичний церебральний

Новояричівська поліклініка

Кам'янко-Бузького р-ну, Львівської обл.

арахноїдит, моторна афазія.

12.04.2005

2.Vll.2007 Печатки, підпис

смт. Новий Я рич ів

Довідка№44

ДОКУМЕНТ№4 Свідчення

Видана хворій Сторонянській Тетяні Теофілівні,

1964 р. в тому, що дійсно хворіє і знаходиться на постійному лікуванні при новояричівській поліклініці.

Д-з:

посттравматичний

Я,

Сторонянська Тетяна,

1964 р.н. ( 12 жовтня), хочу розповісти наступне. Ввечері 25.01.2004 р. після непорозуміння

церебральний

зі своїм чоловіком Володимиром я втратила

арахноїдит з вираженою внутрішньочерепною

дар мови (оніміла). Мені сильно звело щелепи,

гіпертензією і моторною афазією.

так, що зовсім не могла відкривати рот.

Довідка видана по місцю вимоги.

Відчувала сильний головний біль. До ранку

Печатка і підписи

(після короткого сну) спазми відпустили, але мова не повернулася.

Першим побачив мене в такій біді кум

ДОКУМЕНТ№2 МОЗУкраїни

(стоматолог), п. Орест Бричук, який наступного

Новояричівська поліклініка

дня приїхав на виклик чоловіка. Ще через

Кам'янко-Бузького р-ну, Львівської обл.

кілька днів з Червонограда приїжджали

2.07.2007

о. Михайло Низкогуз та його дружина

смт. Новий Я рич ів

п. Ярослава: отець, відчитавши молитви, уділив мені св.Тай ну Єлеопомазання. Випрошував в

Я, лікар невропатолог Куб' як Ольга Т еофівна, будучи на виклику у хворої СторонянськоїТетяни Теофілівни

Отця Небесного про ласку повернення мені

мови й о. Йосафат Воротняк.

12.IV.05 р. стверджую, що (при) огляді:

Оскільки я на руках мала немовля, у поїздках

хвора не розмовляла, але все розуміла. Мною був

була обмежена. Приїжджали (на виклик) і

поставлений

лікарі

діагноз:

післятравматичний

церебральний арахноїдит, моторна афазія.

2.Vll.2007

ЛОР і невропатолог, про що дали

свідчення. Приблизно через пів року ми звернулися до о. Василя Оп риска (в монастир

Печатки, підпис

оо. Редемптористів, м. Львів). За три роки і чотири місяці мого «неговоріння» двічі

ДОКУМЕНТ№З

здійснювали прощі в Зарваницю, двічі їздили

МОЗУкраїни

до о. Нікона (в монастир оо. Студитів,

Новояричівська поліклініка

с. Колодіївка на Тернопільщині). Крім того, я

Кам'янко-Бузького р-ну, Львівської обл.

знала, що багато людей молилися за моє

2.07.2007

оздоровлення.

смт. Новий Я рич ів

Цього року в Страсний Четвер, під час читання Євангелія в церкві св. Єлизавети й

МІ

GJО Н'1Р

украї нський

хрнсти я н ський ч асо п ис

ВІІ

ПОСТАТІ УГКЦ

Ольги, прийшла думка: «Маєш бути на Зелені

клякнула біля могили о. Маркіяна.

Свята на могилі отця Маркіяна Когута і просити про ласку» (пишу дослівно).

1992 року.

м. Червонограді

що

хочу

бути

«Богородице,

Діво» ...

можна -

провідати о. Маркіяна.

хай о. Маркіян буде прославлений

через Твої дивні діла, Господи».

Відчувала сильний біль (це було і раніше в

травня і постараюся

наш»,

якщо Твоя ласка, нехай я знову заговорю. Якщо

Про цю думку не казала нікому, лише

вдома,

«Отче

Молилися довго. Подумки просила: «Господи,

Отця Маркіяна Когута знала з

повідомила

часі молитов наді мною), наче з голови

Через свою маму (якакількаднів перед тим їздила

здирали волосся, вириваючи разом з мозком,

в Червоноград) передала о. Михайлові Низкогузу

а шия, ніби металева труба, яка впиралася в

записку, в якій запитувала, чи отець зміг би в той

кістки нижньої щелепи. Від болю сльози

день

струменіли по обличчю. Відчула втому. Але

(27.05)

відслужити молебень на могилі

о. Маркіяна. В суботу

(26.05)

дізналася, що це

добре розуміла, що відбуваєт1;>ся. Лілю, прочитай Молебень за душі в

неможливозпричинивідсутностіо. Михайла вмісті.

чистилищі (я маю

Я не дуже наполягала,

бо

прохання

моє

t t

його в молитов-

t-tаrаДУВалО.забаганку. у неділю

(27.05) -

нику).

Празник П'ятдесятниці

Чи це добре

буде? Чи маю право

так робити?

з проханням про

Молебень на могилі

- Бог усе бачить.

отця Когута Маркіяна

Ми ж не робимо

звернулася до отця

щось погане, відпи-

Йосифа (в монастирі

сала я.

оо. Василіян, Кристи-

Ліля читає. Я

нопіль). З тієї причини, щовсіпороїжджалися,

мені було відмовлено.

Якби

завтра,

клянчу біля могили. Дивлюся на дуже

• Збори отців провінц1ї: Початок 90-х років

(Впершомурядізлі8анаправоо. Маркіян КОГУТ, ЧСВВ)

може би щось придумали, сказав о. Йосиф. - А ви з родини? - поцікавився.

сер Й о з н и Й вир аз

обличчя (з фото

о. Маркіяна, що на пам'ятнику), аж надто зосереджений. В часі моїх колишніх відвідин

Я заперечила.

цей вираз був привітніший, мовляв: радий, що

Сталося так, що в сповідальниці під час двох

пам'ятаєте.

Літургій нікого не було. Так і залишився в мо.ій

І знову в моїй голові думка: «Чому досі

сумочці аркуш з написаною сповіддю (саме в

тримаєш листок із сповіддю в сумочці? Спали

такий спосіб змушена була сповідатися весь

його тут».

цей час).

Ліля дивувалася: а це ще що? Вітер не давав

Моя знайома (зараз вона керівник дитячого

довершити справу. Ліля змушена була мені

хоруприцерквісв.Йосафатавм.Червоноград)

допомогти. Так і залишили там грудочку

п. Ліля Малик погодилася піти на могилу до

попелу.

отця Маркіяна. Після третьої години в обід

Я молилася ще.

27 .05.2007 року ми вже були на місці. Запалили

три свічки, розмістивши їх на трьох могилах

Відчуваю, що вже пора. Повертаюся до Лілі,

(о. Маркіяна, о. Володимира і бр. Бориса). Я

збираючись підвестися. І раптово з середини

МІ

GJО Hl\P

Ідемо? -

укра їнс ький

християнський часо пис

почула запитання Лілі .

ПОСТ А ТІ УГКЦ

з повітрям зринув звук. Ліля обернулася до

Зайшовши до церкви, побачила С торонянську

мене.

Тетяну, яка в письмовій формі просила мене піти

з нею на могилу о. Маркіяна. Через це прохання

Ти щось сказала?- питає.

Знову усе повторилося: оцей звук поза моєю

в мене трохи ламалися мої бажання провести

волею. Ліля клякнула біля мене, розгубленої.

день інакше, але я пообіцяла Тані , що піду, а за

- Таню, ти починаєш говорити! Скажи : Ісус!

кілька хвилин запевнила її категорично, що

Час зупинився. Я ніяк не могла «витиснути»

якщо я пообіцяла, то піду з нею точно.

із себе жодного звуку. Знову звело скули,

Після Літургії ми уточнили час і місце зустрічі

здавило в ділянці шлунку. Мало-по-малу (вже

і пішли, зустрівшись о

з мого примусу) почала виштовхувати з себе

кладовище вс. Бендюгу. Я не цікавилась і не

1З.ЗО, через ліс на

перші звуки. Як я тоді втомилася! Єдине

запитувала її, чому вона туди йде. І лише на

бажання було: спати! Говорилося дуже важко,

зворотньому шляху вона мені розказала, що

окремими складами.

її спонукало зробити

цю поїздку до

Ми ще раз пішли в монастир оо. Василіян

Кристинополя і зокрема на могилу. З її слів,

(якраз була вечірня). Мовлення поступово

вона отримала завдання на Зелені Свята

відвідати могилу о. Маркіяна Когута і просити

вирівнювалося.

Яка мама твоя буде щаслива, як почує,

що ти говориш, і плакала, і тішилася Ліля.

відновилась в неї мова.

Як маю так говорити, краще мовчати,

чомусь сказала ще малозрозумілою мовою.

Це ж лише початок! Скажи : Марія!

за його посередництва помочі на те, щоб

заохочувал~ мене Ліля.

Декілька років тому, від р і дної сестри я

взнала, що Таня оніміла. Приблизно задва роки по тому я вперше зустріла її в Католицькому університеті в каплиці (я на той час вступила в

Катехитично-Педагогічний інститут, а Таня Так, з Божого великого Милосердя я,

навчалася чи то на останньому курсі, чи на

Старожинська Тетяна, випрошуючи через

першому курсі магістратури). Після Св. Літургії

посередництво о. Маркіяна ласки про

ми з нею поспілкувались хвилин

оздоровлення, отримала Благодать, про що і

боку вважала доречним вказати на деякі

засвідчую .

помилки, які вона вчинила свого часу щодо

До свого свідчення додаю свідчення лікарів,

які в часі хворе>би оглядали мене.

40.

Я з свого

Бога (я чомусь вважала і в той момент , і тоді, коли вона чинила ці помилки , що вона

25.06.2007 р.Б. передала о. Йосафату

обов'язково потерпить через таке зухвале

Воротняку, ЧСВВ речі о. Маркіяна, які

ставлення до Бога і при зустрічі знову в мене

отримала два роки тому від п. Петра Сем ціва

зринула ця думка,

(сина рідної сестри о. Маркіяна).

застановитися над своєю поведінкою і своїм

2.07.2007 р.Б.

що

Бог її змусить

зухвалим в і дношенням до Нього). Я дуже

перейнялася її проблемою і з великим болем ДОКУМЕНТ№S

споглядала це терпіння. Але під час цієї зустрічі

я мала дуже сильне відчуття, що вона буде Я, Малік Лілія Євгенівна засвідчую, що була присутньою при факті здійснення чуда, що Бог

говорити і по-моєму навіть їй це тоді сказала. Отже,

27 травня, на могилі о. Маркіяна, вона

вчинив за посередництвом о. Маркіяна Когута.

дала мені прочитати Молебень за померших.

27 травня 2007 р. за незапланованих

Ми запалили свічки на всіх трьох могил іх, що

обставин, я була присутня на Св. Літургії в

поруч і я вголос почала читати. Таня клячучи

монастирі оо. Василіян в Кристинополі.

молилася разом зі мною. По закінченні я

MIGI~fu\P

український

хрнстиянськ11И часопис

ПОСТАТІ УГКЦ

тяжко, з притиском, було відчуття, що ніби її судомило м'язи. Вона була дуже втомлена. Я побоялась, що від перевтоми її знову «заклинить» і запропонувала відпочити. Ми з нею разом лили сльози радості від того, що

сталося, а я була вдячна Богу, що він вибрав мене на цю місію, розділити з Танею її радість. Поки вона відпочивала, я їй розказала, що для

мене це свято Зіслання Святого Духа є також дуже значним і поділилася з нею тим, які події

на Зіслання Святого Духа відбувались зі мною. Так ми були біля цієї могили десь ще з годину, посиділи на траві, поділилис~ своїми думками і потім, подякувавши в молитві за цю ласку, пішли назад до Кристинополя. Я порекомендувала Тані о. Маркіян КОГУТ, ЧСВВ {м. Чер6оноград,25тра6ня 199Зр.)

піти до монастиря і попросити молитви на

зауважила, що вона починає дуже плакати і

Те чудо, яке відбулося, це сталося приблизно

просити помочі вже своїми словами. По якимсь

між 15.00 і 16.30 вдень. Назад ми поверталися

«закріплення» цього оздоровлення во. Юстина.

часі я її питаю: «Ну, що, йдемо?» і тут мене

іншою дорогою і тому прийшли трохи швидше.

осінила думка і розуміння, чому вона прийшла

Зайшовши до церкви, ми потрапили на Вечірню,

на цю могилу. Я продовжую:« То ти прийшла

якраз на «Світло тихе». Згодом я поцікавилася в

сюди через свою проблему, через мову?» Вона

захристії чи є о. Юстин, а мені сказали, що він у

мені кивнула і бачу, що вона пробує щось

від'їзді. Я зрозуміла, що Святий Дух нас

сказати, вона «страшенно» хотіла мені, щось

провадив не до о. Юстина, адо церкви на подячну

сказати. Я почула з її горла, саме горла, як

службу. А оскільки, ми вже вислухали Св.

виривається якийсь звук, подібно, як людина

Літургію, а Таня навіть дві Літургії, того дня, то

починає мову, але їй було дуже тяжко; я

на цей раз Святий Дух допровадив нас на подячну

зрозуміла, що вона мусить щось сказати, для

молитву на інше Богослуження, на Вечірню.

цього потрібно щось, щоб вона цей звук

Подиву гідною є простота Божа. Мене вражало

«витиснула» з себе. Я кажу до неї: «Кажи

(по дорозі зворотні й), що це чудо сприймається,

Ісус», я розуміла, що першим словом після

як щось, що ніби-то само собою сталося.Таня

такої драми, має бути подячна молитва. «Ісус»

по дорозі зустріла декількох людей, до яких

це буде її подячною молитвою. Те саме я їй

звернулася не письмово, а розмовно і дивно

сказала і вдруге, і втретє. Коли вона декілька

було бачити, як ніхто цьому не дивувався. Все

разів вимовила із великими труднощами

сприймалося, ніби так і повинно бути. Звідси

«Ісус», я кажу: «Кажи Марія», вона почала

розумієш, чому люди є такі невдячні на чуда, які

повторювати «Марія». Так ми з півтора-два

відбуваються з нами мало не щодня.

десятки разів чергували слова «Ісус»,

«Марія». Після чого її «прорвало»

І наостанок. Менше, ніж за місяць ми з

вона

Танею знову зустрілись в університетській

щось

бібліотеці. Мені було навіть трохи дивно

говорити, а саме, яке завдання отримала на

почути, як в неї відновилася до кінця її мова.

Зелені Свята і так поволі розговорилася.

Ніби й не було тих трагічних декількох років.

продовжувала

великим

трудом

Так говорити Таня продовжувала якийсь час,

МІGІ~П~Р

9.07.2007 р.Б. український хрисrrиянськи1І часопис

ОПОВІДАННЯ

МИСТЕЦТВО СПІВСТРАЖДАННЯ о . Мелетій БАТІГ , ЧСВВ

Олександр уже другий тиждень перебував в

руках, і ніч, як одна хвилина, минала. Лягаю спати

обласній онкологічній лікарні. Його поклали

ввечері й уже ранок, і знову на роботу. Кажуть,

біля вікна у великій палаті, де перебувало

є Бог, і все від нього залежить. Але чому Він, як

чотирнадцять осіб. Одні чекали на операцію,

Всемогутній, дає таке негодяще життя? А завтра

інші продовжували своє лікування після

прийде, можливо, моя дружина, або хтось із

операції. Були тут і такі, які уже не вперше

дітей, і будуть запитувати, що і як. Що їм сказати?

потрапили сюди через свої недуги. Здавалося,

Не знають, що я тут, мов той черв' як, що повзає

чоловік уже звик і до неприємного запаху (це

у траві. Скажу, нехай готуються до похорону. А,

було відділення урології) , і до людей , які тут перебували, але не міг змиритися зі своєю

може, ні? Не буду завдавати їм болю. Та від

невизначеністю. Що далі? Що чекає його через

все. На кого надіятися?

цього не стане легше ні їм, ні мені. Набридло це

місяць, через півроку? Скільки залишилося ще

За вікном почало роз'яснюватися. Починався

жити на цьому світі? Ніхто про це не говорив.

довгожданий ранок. Найперше піднімалися ті

Олександр майже цілу ніч не спав.Тяжкі болі,

хворі, для яких кожна ніч була новим

стогін хворих, які лежать поруч, неспокій душі

випробуванням . Дехто зі стогоном хрестився , інші ще спали, бо тільки передсвітанком заснули.

все це переживав він цієї ночі.

Ох, як важко дочекатись ранку, щоб.скоріше

Час збігав і у лікарні оживало життя. Приходили

сонечко засвітило ... Може , полегшає? Потім

медсестри, міряли тиск і температуру, роздавали

прийде добрий лікар, щось скаже, потішаючи.

приписані ліки, потому сніданок, обхід лікаря ...

Не дай, Боже, щоб аналізи показали найгірше.

У се, як завжди.

І звідки ця хвороба? Коли я міг би подумати, що ось так буду ходити по ці й палаті з банкою сечі і сну не матиму? А колись робота горіла в моїх

І ось у палату зайшов священик -

один із

хворих попросив святої Спов іді. На священика

ніхто не звернув уваги , хоча він привітався християнським прив і том. Не знали, як

відповісти на «Слава Ісусу Христу!» Священик

підійшов до хворого, шукаючи місця для

Сповіді. А в палаті хворі розмовляли з лайкою, прокльонами, і сороміцькі слова не сходили з

уст. Та найприкріше, що у лайці згадували

самого Бога. Чи це з відчаю, чи з нерозуміння свого життя, чи таке виховання важко пояснити.

У палаті є священик, будьте стриманішими у своїх висловлюваннях, поважайте ... дорікав хворий, до якого прийшов священик.

Олександр заявив на усю палату:

І сюди прийшли заробляти гроші на

нещасних людях. Хоч би совість мали. Ліків нема за що купити. Пенсію вже півроку не

8 ... другий тиждень перебував в обласній лікарні

дають. Дожилися, що ще за життя пхають у у країнський

MJGJ~H'1P християнський часопис

ОПОВІДАННЯ

могилу, а тут знову обіцянки ...

Я зрозумів, що я нікому тепер не потрібний.

Священик з невинним поглядом відповів

Навіть діти дивляться на мене і щось приховують,

бо бачу, що говорять одне, а думають інше.

хворому на його репліку:

Я прийшов, аби співстраждати разом і з

моїм приятелем, хочу поспівчувати і вам. Ні,

А що вони Вам кажуть?

поцікавився

священик .

Ось учора вони були в мене. І син говорив ,

ні, я вас займати не буду. Священик, присівши біля хворого, вислухав

що я буду жити, тільки просив не падати духом.

його сповідь, а потім по-братерськи повчав його.

Яке це життя, коли я з кожним днем стаю

Як отець, так і хворий були взаємно ввічливими,

слабшим і слабшим, а колись усі трактори і

а потім, давши розгрішення , отець при вс і х

комбайни були в моїх руках.

запричастив хворого і уділив Святу Тайну

Священик розпочав розмову з його останніх

Оливопомазання. Після цього священик ще

слів. Він почав говорити про трактори і різні

довго розмовляв і з хворим та його сусідом у

машини , про їх поломки, я'к важко знайти

палаті . Він поклав свою руку на руку хворого і

необхідні запчастини тощо, а потім додав:

розпов і дав історію терпінь одного святого,

Ось так і людина працює, хворіє, її лікують, тобто

який , не зважаючи на свої терпіння , завжди

ремонтують, і вона знову працює. Але машина це

посміхався і дарував радість іншим . Цю розмову

бездушний людський витвір, який помагає у нашій

слухав Олександр. І коли священик уже виходив

праці, а людина -

із палати , він п і д і йшов до нього і попросив:

сотворена на образ і подобу Божу. Людина

найвище сотворіння Боже,

Я хоті в би Вас дещо спитати, бо я також

сотворенадпя життя вічного. Людина користується

в і рую, що якась вища сила повинна бути, щоб

ласками Божими і повинна завжди пізнавати Бога,

ус і м управля т и . Але чому в світі існує така

несправедлив і сть? Я ц іле життя відпрацював у

в Нього. вірити, Його любити, прославляти і виконувати Його святу волю. А щасливе життя буде

колгосп і механізатором. Працював від зорі до

тільки у Небі. Гідність людини Бог ставить на

зорі

першому місці. У світі людина людину хоче

без вих ідних. Ніколи не було, щоби я

когось не послухав. Мене часто нагороджували ,

використати, і коли ми потрібні комусь, нас

вручали грамоти як доброму працівникові, а

заохочують до певної праці, і навпаки , коли ми вже

тепер мене ніхто не провідує , крім моїх рідних.

не потрібні, нас забувають.Так і з вами сталося.Так було навіть з Ісусом Христом. Христос помирав

важкоюсмертю,авсі Його залишили, і віну розпачі вигукнув: «Боже мій, Боже мій, чому Ти мене

покинув?» (Мт. 27, 46). Хворий, уважно слухаючи, вдивлявся в очі священика, кажучи:

З вами легко говорити, бо ви розумієте

життя, ви розумієте стан моєї душі. Я відчув це, коли ви поклали свою руку на моє плече. Я слухаю

вас і мені відкривається зовсім інший світ. Але

знову є багато питань. Тут є дуже важко хворі. Приходять їхні родичі і ними погорджують. Це

більше болить, ніж ця хвороба. Отець принагідно розповів притчу про

милосердного Самарянина, яку уважно слухали

й інші хворі. Після притчі почав пояснювати:

милосердний Самарянин

МІ

GJО Н'1Р

ук р а їнсь к ий

християнський часоп и с

• ОПОВІДАННЯ

Можливо, той чоловік також був добрим

подорожні, щоби відпочити. Особливо багато

робітником, порядним громадянином, але,

відпочивальників у неділю. Біля розп ' яття

коли трапилося нещастя, його всі оминають.

стоїть хлопчина, батьки якого обідають на

Христос навчає нас бути милосердними. Кожен

лоні природи. Їдучи в авто, я зупинився, щоби

хворий у лікарні потребує такого Самарянина

ближче познайомитися з цим хлопчиком. Коли

та, на жаль, у цей час є деякі, які на хворих не

я підійшов до нього, він запитав мене:

звертають уваги , не розуміючи, що хвора

Хто цей чоловік, який тут висить на

людина є набагато ближче до Христа. Святіший

хресті?

Отець Іван-Павло 11 називав хворих скарбом в участь у муках нашого Спасителя і в особливий

- Ісус Христос, наш Спаситель. Це Бог наш, Його люди розп'яли, відповів я. - А чому Його всі залишили? - запитав

спосіб їх доповнюють.

хлопчик.

очах Божих, бо хворі через свої терпіння беруть

Олександр знову висловив свою думку:

Отче, не дивуйтеся нам. Ми жили за тих

Не всі.Ти Його не залишаєш! - сказав я

хлопчикові ... Я зробив оцю світлину, а внизу

часів , коли ніхто не чув про Слово Боже. Від

підписав: «Господи, всі Тебе покинули ,

нас вимагали тільки праці. З одної сторони, і

залишився я сам

це не погано, але ми багато втратили . Коли

... »

Хворі розглядали світлину, а отець навчав:

слухаю Вас, мені відкривається новий світ

«Іс ус Христос учора й сьогодні той самий

духовний. Правду кажучи, ми не навчилися

навіки» (Євр.

говорити, як слід. На роботі, та навіть удома

розіп'яли, то навіть його учні розбіглися. Тож

13, 8). Коли Ісуса Христа

ми говорили мовою лайки і розкидались

не дивуйтеся, що ви самотні, хоч у цій

отакими словами, які чуєте.Тож не дивуйтесь.

невеликій палаті вас тут аж чотирнадцять душ.

Таке було життя і так воно продовжується. У

Від самої тайни Хрещення ми творимо одне

нас у селі тепер збудували церкву. Думаєте,

духовне тіло з Христом . Ісус терпів зраду свого

що люди в неділю йдуть до церкви? Та де там.

учня Юди, відречення апостола Петра, та з

Одні не звикли ходити до церкви , інші

Ним співстраждали Його Мати Марія й інші

працюють, а більшість -

жінки, а також учень, якого Він найбільше

їдуть на базар. До

церкви ходять декілька старих бабусь. Та й

любив

батюшка веде себе не так, як це повинно бути .

розп 'яли, багато людей проходили повз Нього

Іван, син Заведея. І коли Ісуса вже

Всі люди грішні. Ви розповідаєте нам про

і лихословили, глузували з Нього, а Він

Христа, але це булQ давно, а тепер зовсім інші

промовив найперші слова з хреста: «Отче,

часи. Ось ми сьогодні важко хворі, дехто вже

відпусти їм, не знають бо, що роблять»

одн і єю ногою стоїть на тому світі, і нас всі

(Лк.

забули, відкинули, хоч би хто промовив якесь

прощає найбільші гріхи тим, хто кається, хто

23, 34). Він як Бог своїм милосердям

словечко.То хіба ми можемо бути кращими?

визнає гріхи. І цю владу передав священикам.

- Самесьогодні ми не вміємоспівстраждати,

Тут не йдеться про гроші , бо священик іде з

не вміємо співчувати один одному так, ніби

свого обов'язку до лікарні, щоби хворим дати

кожного з нас це стосується, ніби кожного з нас

можливість скористатися зі Святої Сповіді.

це болить, продовжував отець, витягуючи із свого блокнота маленьку фотографію та пояснюючи: -Погляньте. На цій світлині

хрест з

розп'яттям Ісуса Христа, що стоїть на галявині,

Отче, сповідайте нас, але ми ніколи не

сповідалися і не знаємо, що говорити , знову

озвався Олександр. Раз ви прийшли сюди, то поможіть нам.

навколо якої ліс, а через нього простягається

Священик сів у кутку палати, і до нього

асфальтова дорога. Тут часто зупиняються

приступили декілька хворих. Розділивши

МІ

GJ\) Н'1Р

український

христ.1я нсь1<иИ •1асопис

ОПОВІДАННЯ

своїм дітям. Це тільки вам я розповідаю, бо перед іншими людьми мені соромно за своїх дітей, хоч усім розповідаю, які вони розумні і

здібні. Та цього замало ... До палати увійшов лікар. Послухавши науку священика, звернувся до нього:

- Лікар і священик це два крила, які повинні піднімати і підтримувати хворих людей. Дух і тіло

важко розділити. І одне, і друге потребує свого лікаря. Кожна людина повинна навчитися

мистецтва співчуття і співстраждання, це сьогодні

так потрібно. Але ми, на жаль, і від цього далеко віддалилися. До речі, самі лікарі теж потребують духовної опіки і співчуття, бо часто виконують •

нелегку роботу, часто невдячну.

священик сів у кутку кімнати

Священик із розумінням погодився з лікарем

Святе Причастя, він їх причастив, а відтак

онкологічної лікарні.

вділив їм Святу Тай ну Оливопомазання. На

хворими, отець усіх поблагословив, підійшов

їхніх обличчях запанував спокій.

до кожного хворого, обнімаючи і цілуючи

Прощаючись

із

-Дай вам, Боже, здоров'я! Більше б таких

стражденні обличчя хворих, виявляючи

людей було на світі. Надіюся, що сьогодні

духовну солідарність із страдниками нашого

спатиму спокійно,

сказав Олександр з

вдячністю ...

часу. Він пообіцяв хворим, що через тиждень знову навідається до них.

Закінчую це оповідання словами блаженної

І коли священик виходив з палати, один хворий, що вже не міг ходити, попросив:

- Підійдіть ближче до мене, покладіть руки

пам'яті Папи Івана-Павла 11: «Через терплячих Христос є між нами. Коли доглядаємо, коли

на мою голову і помоліться наді мною, бо все,

йдемо на зустріч, коли помагаємо, коли

що Ви говорили, дуже близьке мені.

переносимо

хворих

на

руках,

коли

І після молитви хворий зі сльозами жалівся:

перев'язуємо рани, коли виносимо всі ці

Я виростив трьох синів, дав їм освіту і

лікарські відра з відходами після операцій і

зараз вони на високих посадах. Один дуже

перев'язок, то все це є великим свідченням про

далеко від дому. На жаль, мене вони не

присутність Христа серед нас!» (Ясна Гора,

відвідують уже цілий місяць, тільки говорять

4 червня 1979 року).

час від часу по телефону. Інший син кожного

«Коли терпить людина, потрібна друга

дня проїжджає нашою вулицею біля лікарн~

людина біля терплячого. Поруч біля нього.

але зайти сюди не має часу, а, може, не хоче ...

Бо так виникає присутність Христа в обох: у

А я йому будинок збудував і першу машину

людині терплячій і у людині, яка є при ній, яка

купив. Два чи три рази відвідувала мене його

нею опікується. Через присутність Христа світ

донька, моя внучка. Принісши пакет з

носить знак хреста і несе в собі надію на

харчами, вона постояла хвилинку і швидко

воскресіння. Світ, призначений на смерть, несе

залишила мене. А мені так хотілося, щоби

в собі надію життя ... »

хтось із рідних поспівчував мені, або, як ви

(Відвідини лікарні після землетрусу,

кажете, виявив своє співстраждання. Та, на

25 листопада 1980 року).

жаль, нас цього не вчили, і я не привив цього

МІGІ~Пі\Р

український християнський часопис

ОПОВІДАННЯ

ХРЕСТ Ольга РОШ

Одного похмурого осіннього полудня повз

яскравими ліхтариками горіли хризантеми.

старий

Кладовище було дещо занедбаним деякі

згорблений чоловік. Здалеку він був схожим

могили ховалися у заростях бур'янів, і

сільське

кладовище

проходив

на п'яничку-жебрака, і лише акуратно

чоловікові довго довелося продиратися крізь

випрасуваний одяг і плями від фарб на сухих

хащі, перш ніж він побачив невеличку могилку

зморщених руках свідчили про те, що ця особа

із дерев'яним хрестом. На хресті табличка із

не звикла випрошувати милостиню у тих, хто

датою народження й смерті, під нею чорно

важкою працею заробляє собі на хліб. Високе

біла світлина, трохи поблякла від часу. Із

чоло і прямий ніс робили обличчя старця доволі

світлини до старця приязно усміхався

благородним, а колючий погляд наче

вродливий юнак. «От я й повернувся, сину.

пронизував наскрізь такий погляд буває у

Пробач, що так довго не приходив ... » чоловік

священиків та божевільних. Чоловік піднявся

присів на крихітну дерев'яну лавку, сховану у

крутою стежиною до входу на кладовище, потім

бур'янах. Руки у старого дрібно тремтіли,

на мить зупинився і поглянув униз, де за кілька

іноді, задумавшись, він наче завмирав серед

миль розкинулось невеличке село. Осінь уже

заростей, і тоді сам ставав схожим на

встигла позолотити верхів'я дерев, і тепер вони

пам'ятник серед лісу великих і малих хрестів ...

... Іванко повертався у село, коли тільки-но

палали яскравим багрянцем, ховаючи своїми

розвиднилось. Пахощами дихали тутешні

кронами чепурні маленькі хатки.

Подорожній сумно зітхнув і рушив на

сади, і він аж прицмокнув, побачивши, як ще

цвинтар. Акуратними рядками виструнчились

зовсім недавно тендітні маленькі деревця біля

уздовж кладовища хрести

батьківського дому тепер височіють, наче

дерев'яні,

мармурові, гіпсові; на багатьох могилах

справжні велетні. Навіть ота кривенька груша, яку вони кілька років тому щепили удвох із

батьком, ніби височенний привид, тепер киває довгими тонкими вітами. «Закінчу університет

і гайда у село, мріяв Іван. Міське життя не для

мене». Постукав тихенько у шибку і сперся до холодної стіни високого будинку -

втома

давалася взнаки. Невдовзі двері прочинилися

і хлопець зник за обплетеними виноградною лозою мурами.

Спекотним літнім полуднем мчав зеленими

луками, лякаючи білоперих гусей, і вдихав на повні груди просочене запахом різнотрав'я гаряче повітря. Мирон дивився на нього і з якоюсь гіркою задумою згадував себе колишнього

такого ж молодого, гарного,

щоправда, без тієї дитячої безтурботності в

уздовжкладовищахрести-дерев'яні. ..

МІ

очах, яка проглядається в Івана. Ех, не

GІ О Hl\.P

український

християнський

часо п ис

ОПОВІДАННЯ

•

сільська глупота дає йому законне право

чинити те, що має чинити без жодного натяку на докори сумління.

".Той хрест він побачив уже тоді, коли вони від'їжджали.

Невеличкий,

де-не-де

подряпаний, він лежав серед гори сміття і

виблискував на сонці різними барвами. Мирон завантажив його у машину, а потім кинув у

ставок неподалік їхнього села. Хрест зник,

залишивши тільки кола на воді. Мабуть, Мирон ніколи про нього не згадав би, а тим паче, не

побачив знову, якби не ота~ахлива подія". ".Того недільного дня ніщо не віщувало

біди. Він сидів на лавці у затінку старої груші, читаючи якусь нудну екстрамодну книжку.

Сонце яскравим білим диском горіло на обрії, •

трава на подвір'ї здавалася сріблястою,

Він сидів на лавці читаючи ...

схожою на ті штучні квіти, якими дружина

Панченку ,

прикрасила їхню вітальню. Рядки поволі

насолодитися щасливими хвилинами своєї

зливались в один, і невдовзі він відчув, що

судилося

йому,

Миронові

юності. Темною хмарою висить над його

засинає.

життям минуле, і не викреслити його зі своєї

моторошного галасу на подвір'ї. Розплющив

Прокинувся

від

якогось

пам'яті , і не забути . Він, може, і переступив би

очі і побачив перед собою дружину. Вона

через це, але ж люди". О, ті не пробачать, ті

термосила його з якоюсь неймовірною

не переступлять. Здавалося б, і чого вони

силою,

вчепилися в нього? Хіба ж один такий? Не

припиниться ця чудасія, він розсиплеться на

один". Однак знає, що таки мають рацію його

лавці, як старий трухлявий пеньок, якого

земляки, і через це точить його душу якийсь

колись приволік із лісу їхній Іван. Мирон ще

невидимий черв'ячок неспокою. Так, не один,

не розумів, що відбувається, однак слухняно

але ті були чужі, цілком чужі, а він ... «Бузувір.

поплентався за дружиною."

Поганин!» голосила стара Мотря, коли він,

виносячи вишитий образ, кулаком зацідив їй

йому здалося,

що якщо

не

".Він лежав на траві, розкинувши худі засмаглі руки, і якось дивно всміхався.

в обличчя. Похитнулася і аж зойкнула: «На

Розумієте, ми стільки разів тут купалися і

кого руку підняв? Я ж тобі у матері годжуся!»

нічого. А сьогодні Іван пірнув у воду і чомусь

Кажуть, жодне зло не минає безкарно.

не виплив. Я спочатку подумав, що просто

Колись він у це не вірив. Колись він ні у що не

дуркує

вірив,

минуло кілька хвилин, зрозумів, що щось

окрім

ідей

«вождя

світового

пролетаріату» і у те, що в нього, Мирона

він любив пожартувати, але коли

трапилося".

Панченка, затятого комуніста, все має бути

Мирон слухав ці слова, наче крізь сон.

найкращим дім , робота, сім'я , і він ні перед

Спочатку йому здавалося, що так воно і є: він

чим не зупиниться, щоби таки досягти свого.

ще не прокинувся і сидить зараз біля тієї

Навколишні здавалися йому якимись цілком

розлогої груші неподалік хати, а оте

темними, нікчемно темними і убогими

розпластане тіло сина і металевий хрест біля

людьми, отож він вважав, що їхня безмежна

нього

MJ GJ\) Н'1Р

то лише чергове сонне жахіття,

український:

християнськи'1

часопис

ОПОВІДАННЯ

породжене нестерпною серпневою спекою. І навіть коли кидав останню грудку землі на могилу сина, не міг змиритися з жахливою

втратою і переконував себе, що усе йому тільки сниться. «Син розплачується за провину

батька,

шепотіли за його спиною місцеві

жінки. Це ж треба вдаритись головою об той хрест, який колись скинув із церкви Мирон. І моментальна смерть

... »

Він чув ті перешіптування і жахався однієї думки

про те,

що пережив власного сина

єдиного сина, бо більше дітей у нього не було. Кожного вечора , тільки-но заплющував

повіки, Мирон бачив його: Іван був розп'ятий на триклятому хресті і благав допомогти. Він стогнав, кров цівками текла молодим

обличчям, а потім він зникав у водах ставу.

Ліс здавався йому якоюсь страхітливою потворою ...

Так більше не могло продовжуватись. Одного вечора Мирон узяв мотузку і рушив до лісу.

Месія. Мирон торкнувся тремтячою рукою

Знайшов одне невеличке дерево і присів біля

свого обличчя і сказав: «Я житиму далі ... »

нього. «Мені вистачить сміливості. Мені

Старий підвівся із лавки і сумно зітхнув.

вистачить ... » Ліс здавався йому якоюсь

Багряне сонце саме сідало за обрій,

страхітливою

потворою,

яка

проковтнути людину в одну мить

здатна

...

Він повернувся наступного ранку брудний і

розливаючи

цвинтарем

своє тремтливе

сяйво, і в ту мить йому здалося, що він чує тихенький сміх свого сина.

Мертвим

якийсь ніби змалілий. Дружина голосила,

спочивати, а живим жити. Попереду Мирона

здіймаючи угору худі руки, але Мирон на це

чекали його хрести мальовані і різьблені, із

не зважав. Зачинився у своїй кімнаті і кілька

вмираючим сумним Месією, що дивиться на

днів не виходив. А коли нарешті сусіди

світ очима його Івана. Тих хрестів буде

виламали двері, боячись, що сталося

стільки , скільки спалено ним у багатті,

найгірше, заціпеніли від того, що побачили.

втоплено у річці чи потоптано заляпаними

Мирон сидів за столом увесь білий, як молоко,

багнюкою чобітьми. І він знає : Господь простив йому, бо попри те, що Мирон безліч

лише очі горіли якимось шаленим вогнем. І ...

малював. Навколо були розкидані картини

разів зраджував і зневажав Господа,

безліч картин, які він створив за цих кілька

Спаситель

днів. А на картинах

найбільших грішників, які приходять до

Іван, молодий і

безтурботний, і хрести, на яких в агонії вмирає

милосердний і прощає навіть

Нього з покаянням.

ВІДПОВІДІ НА КРОСВОРД «ВЕЛИКОПОСНИЙ» ЗА БЕРЕЗЕНЬ 2008 Р.: По горизонталі: З.Пильність. б.Паливо. 7.Дитина. 10.Думка. 11.Скарб. 14.Ангел. 15.Боско. 18.Покора. 19.Людина. 20.Постанова. Повертнкалі: 1.Слава. 2.Іспит. 4.Батько. 5.Книжка. В.Сумління. 9.Приказка. 12.Період. 13.Пошана. 16.Хрест. 17.Любов.

М.ІGІ~Н'1.Р

українськю1 християнський часоп11с

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

КРОСВОРД «ПИСАНКА» Під го ту вала Леся ШТИКАЛО

По горизонталі: 2. Видатні природні здібності людини, хист, талант, обдарованість. 5. Спеціальний і нструмент, який використовуєть для малювання писанок.

Тетяна Андріївна

... -

автор книжки «диво

писанка». 9. Природна мінеральна фарба червоно-брунатного або жовтого кольору, якою користуються при малюванні писанок. 11. «Христос Воскрес! Христос Воскрес! В Божий ... ідуть всі люди, дзвін святковий лине всюди. Веселяться люди нині, свято в кожній є родині. Сталось чудо із небес: Христос Воскрес ! Христос Воскрес!» . 12. «А з четверга, темної нічки, без місяця й без свічки, Оливная гора сіяє, бо там ... Божий у слізоньках потопає » ( із вірша-легенди «Писанки» Юрія Федьковича). 13. « Ось такий Великдень пам'ятаю: ... радості, сп іву, гаїлок, мій чудовий, мій розкішний краю, Ти - колиска славних писанок!» (із

вірша Ярини Зоряни-Катрі Гуцал «Там, де колись»). 16.... Божий наперед камінь з гроба відвалив! І невістам возвістив: що Ісус смерть побідив, Христос Воскрес із мертвих! 17. « Матуся, писанка і паска. Стара церковця, спів грудьми. Зелень трави і Божа

на екрані») .

... витала там поміж людьми» (із вірша Ярини Зоряни-Катрі Гуцал «Мов 18. Кожен колір має своє символічне значення: білий - чистота і світлість людської душ і;

жовтий, оранжевий - тепло, світло, надія на краще життя; зелений - пробудження природи, надія на майбутній урожай; синій - сила і здоров'я, здоровий дух; червоний - ... ,любов; чорний нескінченн ість життя людини, продовження його в потойбічному світі. 19. Великоднє привітання : «Хай у ваш ім серці живе радість щира, хай надія світла в ньому не згасає, хай Вашу родину ... благословляє!». По вертикалі: 1. «Село на нашій Україні, неначе писанка село» (автор ... Шевченко) . З. Для виготовлення писанки ... кольору має своє символічне значення. 4. «Христос Воскрес! Воскрес! Воскрес сьогодні. Не меркне ... неба із віків. Чи ж ми - розп'яті, спраглі і голодні - Воскреснем на

землі своїх батьків?!» (із вірша «Нарешті дочекались : Воскресіння!» Над ії Кметюк). б .... цибулі найкращий барвник , який використовують для фарбування писанок (крашанок). 7. Як називається фарбоване яйце, на яке краплями воску наносять в ізе рунок і ншого кол ьору чи кольорів? 1О . Пластична маса жовтого чи білого кольору, яку виробляють бджоли і яка використовується у писанкарстві . 14. Відома львівська писанкарка п. Марія

.... 15.

Мов сонечко, маленьке і чарівне , котилась писанка із

маминих долонь . Як символ радост і і .. ., щось магічне, як хліб, вода, земля і як вогонь .

MJ GJО П'1Р

українськиі;..

християнський часопис

НЕБЕСНА КАНЦЕЛЯРІЯ Пі дг отувала Ната л ія ЛЕХ

ДВІ СЛОВІ

Слава

Ісусу Христу!

Мій

любий

маленький друже, ми переживаємо найдивовижніший час Великий піст, за яким настане Христове Воскресіння.

Тобі, напевно, видається, що це подія, яка в і дбулася дві тисячі років тому , і зараз ми її лише пригадуємо . Але найфантастичніше те, що це чудо ми

переживаємо з тобою щороку . Тобто Воскресіння не є простим і сторичним фактом, який відійшов у далеке минуле.

Це щось містичне, що переживаємо

щоразу під час Служби Божої та протягом року.

Стоячи на Святій Літургії, задумайся,

любий, над глибиною Божої любови . Він не просто жертвує себе , не просто віддає своє життя за тебе. В і н виявляє тобі свою любов. Терпить муки, бо

любляче Його серце не може дозволити страждати тобі. Поглянь у в1ч1 вмираючому Спасителеві. Що ти там МІ

•

GJО Н'1Р

ІСУС опікується маленькими діточками

ук р аїн ський

християн ський час оп ис

МІСІОНАРЧИК

бачиш? Поглядом Він говорить тобі : «дитино, якби ти тільки знала, як я тебе люблю!» Хіба ти можеш після цього н е відповісти взаємністю? Хіба можеш після цього не сказати: «Нехай буде воля

Твоя , Господи!»? Не можеш. Тому протягом

цього

Великого

посту

намагаєшся особливо виявити любов своєму оточенню , за прикладом свого

Найкращого Вчителя.

ОДИН БОГ «Нехай не буде в тебе інших богів, окрім мене» Попередні рази ми роздумували з

де мешкатиме любов, віра, милосердя,

тобою над двома головними Заповідями любови. Нагадую, що в них сказав

справедливість, а також инші чесноти.

Господь любити Його та ближнього свого . Це фундамент, на якому маємо

будувати

наше

життя.

Тепер

ми

задумуємося над значенням кожної з

10-ти Заповідей: що є будіве л ь н и м матеріялом для міцної буд і вл і, де житиме наш Бог? Тобто викона н ня 1О-ти Заповідей забезпечать нам оселю,

співпереживання,

чесність

та

А господарем цього дому буде наш добрий та турботливий Бог. - «Нехай не буде в тебе інших богів», а це як? Хіба у нас можуть бути инші бо ги ?

- Звичайно, що не можуть . Бо є лише один Бог у трьох особах.

То як: Він один чи їх три?

«Нехай не буде в тебе інших богів, окрім мене »

MIGIOlli\P

україн ський христ ия н с ьки11 часо пи с

МІСІОНАРЧИК

Розумієш,

дитино,

пояснює,

розмови, прогулянки, спільного читання

християнство

Святого Письма. Коли у нашому житті

сповідує, що Бог є один єдиний, але в

речі чи предмети стають важливішими,

трьох особах: Отець, Син та Дух Святий.

коли ми не можемо відмовитися від них,

Цього я не поясню, а ти не зрозумієш.

Потрібно просто прийняти це вірою та серцем. Ці три особи Божі є

щоби приділити час Богові, тоді вони стають нашими божками. - А ви коли-небудь ставили якісь речі

рівноправними. Тому, до прикладу, коли

чи предмети вище від Бога?

усміхаючись священик,

ти звертаєшся в молитві до Ісуса, то

Ми,

дорослі,

мало

чим

звертаєшся водночас і до Бога Отця, і

відрізняємося від дітей. Інколи і в нас

до Святого Духа. Бог є один. - А в інших релігіях Бог також один?

появляються

- Три великі релігії світу, а це, як тобі відомо, буддизм, християнство та іслам,

головне зауважити це і постаратися

декількох богів.

-З нашого погляду, так.Алесповідники А чому тоді Бог нам наказав не мати

багатьох богів? Він боявся, щоб ми не змінили віросповідання? Зовсім ні, відповів

це

обов'язково

має

бути

Зовсім ні! Оскільки зараз триває

своє життя і виявити там річ, якій ти

приділяєш багато часу, від якої не можеш відмовитися, яку любиш понад усе. Попробуй на цей час відмовитися відмовляються від алкоголю, сигарет, вживання

нецензурних

слів.

відмовився від кави. Це не тому, що вона важливіша від Бога. Просто тому, що я

її дуже люблю. Така відмова покращить наше життя. Ця відмова піде на користь

як тепер кажуть.

-А що тоді? Розумієш, для прикладу, ти дуже

любиш свою маму. Ти хочеш постійно бути з нею, а вона з тобою. Коли їй доводиться кудись йти, ви починаєте

сумувати один за одним. Правда? -Так.

від неї. Багато дорослих, до прикладу, отець

допитливій дитині. -Нам необов'язково переходити в іншу віру, щоби створити собі божків таких собі ідолів чи кумирів,

піст, то ти маєш шанс проаналізувати

таких релігій це гріхом не вважають.

ми

комп'ютер чи телевізор?

І це гріх?

яким

виправити ситуацію.

сповідують віру в одного Бога. Але є інші релігії, які допускають вірування у

захоплення,

приділяємо забагато часу. Але тоді

Так само і Бог: Він дуже сильно нас

любить і хоче постійно перебувати з

як душі, так і тілу. Так ми долучимося до відмов Христа і це допоможе зрозуміти,

яку велику жертву Він склав за нас. - Отче, а якщо я відмовлюсь від

улюблених цукерок, то це буде жертва? - Ти відмовишся від власних бажань, які є нашими ідолами, тому це буде надзвичайна жертва в очах Божих.

нами. Але іноді ми не дозволяємо Йому цього робити. Йдемо від Нього, проводимо

багато

телевізором

чи

часу

ЗАПИТАННЯ

перед

комп'ютером.

У від чого ти погодився відмовитися? Як

Звичайно, Ісус не хоче, щоб ми повністю відгородилися від світу. Він хоче, щоб

допомогла тобі ця відмова зрозуміти

ми знаходили час для нашої з ним

ставлення до Христового Воскресіння?

за

жертву Божу на хресті? Чи змінилося твоє

MIGI~HL\P

український християнський часопис

МІСІОНАРЧИК

СКРИПКА Була собі Скрипка, на якій грав віртуозний Маестро.

Він проводив з нею дні і ночі. Налаштовував її і грав прекрасні мелодії. Він ставився до неї з ніжністю, обережн істю та любов' ю. А музику дарував різній авдиторії: то сумній дитині , то розчарованій старенькій, то натовпу, який серед хаосу життя мимовільно зупинявся його послухати. Скрипаль дарував усім, хто слухав музику своїм серцем.

Але Скрипці швидко набридли такі слухачі. Вона щоразу більше хотіла слави, оплесків, овацій, забуваючи, що вона лише інструмент , що це Скрипаль заслуговує на славу та любов.

Тому , коли її хитрощами переманив

інший скрипаль, вона дуже зраділа. Від неї більше не вимагалося такої

старанності. Він збирав великі авдиторії, що захоплювалися нею. Вона стала

розмову двох митців, які проходили повз:

Це вже не та Скрипка, що була

раніше. Тепер вона стала фальшивою та лицемірною.

Видно, що бігає за славою і забула

про нас, грає не для нас, не для прекрасної

музики, а для себе.

Так ,

вона

перетворилася

на

інструмент , який не має душі.

відомою і знаменитою.

Одного дня вона випадково почула

лише тепер вона відчула, що таке справжнє щастя

- Її душа перестала відчувати музику, яка зціляє, лікує, тішить, розважає, дарує радість.

Мені її так шкода.

Скрипка згадала своє минуле: усміхнені

обличчя перехожих, радісні усмішки дітвори, замилування дівчат, здивування хлопців , сльози щастя засмучених дідуся

та бабусі. Згадала і Скрипаля, який повністю віддавав їй свої знання, вміння , віддавав їй свою душу, завдяки якому її

любили по-справжньому. Лише тепер вона відчула, що таке справжнє життя,

що таке справжнє щастя, коли ти віддаєш

звуки свого серця, і вони роблять чиєсь життя кращим.

Мораль: Скрипка

це наша душа.

Віддаймо її справжньому Скрипалю

Богові. Дозвольмо Йому через нас 8

дарувати радість світов1:

була собіскрипка...

МІ

GJ~ Hl\P

українсью11І

хр11ст11янсью111 ч асо пис

• МІСІОНАРЧИК

У НАШІЙ ПОШТІ Сьогодні ми познайомимося з однією досить відомою письменницею. А

цікаво нам буде з нею ще й тому, що вона - ровесниця багатьох із Вас: Анастасія Хміляр-Львівська. Але вона найкраще

сама оповість про себе:

написанні пісень.

Без любові до рідного краю, до свого напевно, моє серце не

народу,

заговорило б Віршами. Я була учасницею IV Міжнародного фестивалю «Рекітське сузір'я», де здобула звання Лауреата.

Автобіографія Я живу в одному з прекрасних міст

Європи, місті левів Львові. Народилася в незалежній Україні 23 лютого

1996 року.

Зараз пишу дуже багато. У мене Вже є близько ста Віршів і оповідань. Готую до Видання «Мою першу книжечку» з Власними ілюстраціями.

Навчаюся у б класі

гімназ11 міжнародних Відносин. Люблю своїх рідних, друзів, вчителів. Вдячна їм за те добро, що Вони роблять для мене. Я захоплююся рідною мовою та літературою. Люблю читати Великого Тараса Шевченка та ліричну поезію Лесі Українки.

Самостійно вивчаю російську та польську мови, у школі -

німецьку та

англійську. У нашій гімназії діє осередок Міжнародної Малої

А це чудове оповідання запропонувала

нам для знайомства Анастасія.

Відкрий душу

Жила собі жінка і була в неї донечка. Мати сильно любила свою дівчинку і дала їй прекрасне ім'я

Маргарита. Дівчинка

дуже нагадувала ніжні маргаритки.

Життя жінки було нелегким. Їй доводилося важко працювати, щоб прогодувати себе і свою донечку. Вона наймалася до панів і прала їм білизну.

Академіїлітератури і журналістики.

Дівчинка пішла у школу, росла цікавою

Я членкиня цієї Академії. Там черпаю наснагу для своєї тВорчост1:

та допитливою дитиною. У Маргарити був

Пишу прозу і поезію. Мої твори

церковному хорі. Дівчинка росла дуже

надруковані в дитячій літературно

милосердною. Вона шкодувала свою маму

ми стец ьюи

і допомагала розносити білизну панам. В одному будинку вона познайомилася із своєю ровесницею - дочкою багатого господаря. Дівчатка зблизилися,

газеті «Сузір'я»,

журналі «Екологія, Право, Людина» ( № 2-3. 2007 рік). Все, про що я пишу,

Виникає з

потреби поділитися роздумами, Враженнями

переживаннями.

Люблю малювати і тому майже до кожного твору роблю ілюстрації: Не уявляю свого життя без музики, якою займаюся професійно з того часу, коли почала писати і читати. Зробила першу спробу в МІ

дуже гарний голос, вона співала у

потоваришували. Їм було цікаво разом. Минав час. Дівчатка іноді зустрічалися, розмовляли. При одній зустрічі донька

господаря розповіла, що батько в її честь організовує бал. Запрошення були розіслані

знатним

людям.

Одне

запрошення дівчинка випросила у батька для своєї подруги. Вона вручила його

GJ~ Н'1Р

український

християнськ11И часопис

МІСІОНАРЧИК •

Маргариті.

Дівчинка дуже втішилася , а потім

засумувала . Запрошення на бал зобов'язувало до виконання певних

Це так співає павич, -відповіла мама.

Коли

вони

повернулися додому,

Маргарита сказала: «Мамо, я зрозуміла різницю між павичем і соловейком. Не в

умов етикету. Маргарита повернулася

шатах справа, а в душі, в красі слова та

додому і показала матері запрошення на

звуку».

бал .

Це ж чудово! сказала мама.

Так проблема сама собою вирішилась. Маргарита готувалася до балу і була

Але ж я не маю сукні!

щаслива.

відповіла

Маргарита. Ну чому ж? Можеш одягнути сіру

сукню, яку ти одягаєш тільки на свята і в церкву.

Мамо, вона сіра і не личить у ній іти

на бал.

«Слава Ісусу Христу, дорогий «Місіонарчику»! Пише до Вас Володимира Коваль. Мені 11 років. Живу в м. Трускавц1: Вчуся у б-му класі. Мої улюблені уроки

А ми прикрасимо її мереживом та

християнська етика і малювання.

стрічками. Почекай, ми зараз підемо на

Маю молодших братика і сестричку. Братикові Василькові 9 років, а

прогулянку .

Вони йшли алеєю парку і до їхніх вух

сестричці буде

долинув чарівний спів . Це була чудесна

«Місіонарчику» , я дуже Вдячна

музи ка. Го лос п таш ки переливався,

редакціі: що друкує такі гарні Вірш~:

дзвенів як срібло, як джерельна вода.

оповідання та кросворди для дітей. У Всьому, що мені не Вдається у навчанні або якомусь доброму ділі, мені допомагає Ісусик. Я дуже люблю і молюся за свою Велику родину і дуже люблю свою рідну Батьківщину

Не кожен так красиво заспіває.

Мама з донькою зупинилися. Вони

були зачаровані.

Що це за пташка, де вона?

запитала Маргарита.

Ось там, між листям дерев, на

Україну».

віточці сидить непоказна сіра пташечка.

Люба Володимиро! Весь колектив

Це соловей.

Далі їхня дорога пролягала біля загорожі будинку заможних людей. У саду гуляв павич. У нього був такий розкішний хвіст! Пір ' я блискуче та красиве . Він ходив поважно, ніби хотів звернути увагу на себе, на свою красу. Важко було дівчинці відвести очі від Справді красивий птах,

робити речі, які радують серця наших наймолодших, але найулюбленіших

чита.чів. Ми дякуємо Йому також за те, що Ви у нас є, що Ви пишете до нас і висловлюєте

свої

думки.

Вони

надзвичайно гарні та світлі.

сказала

А тоді особисто хочемо подякувати за розповідь про себе, за любов до нашої

такої краси.

редакції тішиться і дякує Богу, що може

Маргарита.

Батьківщини, за твій прекрасний лист.

Вони пройшли декілька кроків і почули

Сподіваємося, тобі сподобалося нам писати і він буде не останнім. Продовжуй

услід карковий, приглушений крик.

молитися за свою родину, допомагати

Дівчинка підвела очі на маму.

молодшим братику та сестричці і дякувати

Мама промовчала.

ІЕ1

MIGIOHl\P

украlнськиИ

христняиськиИ ч а сопне

МІСІОНАРЧИК

Ісусу за все, бо це дуже гарні речі, які зроблять твоє життя казковим. Чекаємо відповідей на запитання, кросворди та розповідей про твоє життя з Богом. «Слава

Ісусу

Христу!

Дорога

Кожен день канікул закінчувався санкуванням.

У Львові ми з мамою вчили нову щедрівку «В Галицькій землі», якою вітали сусідів напередодні Богоявлення. Моя родина дуже любить Різдвяні свята».

редакція «Місіонарчика»! Я з радістю

Іринка Паляниця

перечитую Ваш журнал. На сторінках

8 рою-В,

м. Львів

«Небесної Канцелярії» є цікаві відповіді

допитливим дітям. Мені більше стало зрозуміло,

як

виконувати

першу

Заповідь любові. Хочу навчитися допомагати та любити ближніх. Як гарно сказав Ісус: «Коли ти допомагаєш братові наймолодшому, то допомагаєш Мені». У мене є дві сестрички. Вони у

Дорога Іринко, я вже і не уявляю, якби я писала, коли б не отримувала твоїх листів. Вони такі теплі та щирі, що після

першокласницями.

Ми ходимо

того, як я їх перечитую руки самі бігають по клавіатурі, вибираючи потрібні букви. Щиро дякую тобі за це. Рада, що ти виконала мою просьбу розповісти про себе та святкування Різдва у твоїй сім'ї. дуже було цікаво про це дізнатися. Я також люблю ходити вночі

спортивну школу.

На змаганнях

до церкви та співати колядок і щедрівок з

вересні

стануть

школярками

Оксанка і Христинка (близнятка) зайняли призові місця. Недавно я брала участь у конкурсі спортивних танців. Дуже хвилювалася, щоб добре виступити ми всі молилися і просили Бога про допомогу. Моя пара отримала диплом за І місце. За всі успіхи я дякую Богов1: Зимові канікули я провела у бабці в Підволочиську, там і святкувала Різдвяні свята. Після Святої Вечері всі пішли до церкви. Дорогою колядували. Повернулися додому вже на Різдво. Дуже було цікаво, коли з дорослими ми йшли колядувати від церкви з дзвіночками.

родиною, близькими та сусідами. Отримала твою світлину, де ти зі своїми сестричками, про яких розповіла. Вона

дуже гарна. Сподіваюся, ти допомагаєш їм чим можеш і вчиш любити нашого Бога? Що ж до спортивної школи та змагань, то це просто фантастично, коли можеш довго

над чимось працювати і потім дарувати

прекрасні виступи людям. Ви робите чудову справу. І, навіть, якби ти не перемогла, то твої зусилля не пропали б, бо впевнена, що були люди, яких ти тішила своїми вміннями. А головне це дарувати радість близьким. А оскільки ти із сестричками такі молодці, то ми вітаємо Вас з перемогою і дякуємо за радість, яку ви даруєте.

УВАГА!

Нагадуємо, що до березня 2009 триває конкурс «Слово майбутнього». Ми очікуємо Ваших прозових та поетичних творів у друкованому вигляді з

позначкою «На конкурс». Переможців нагородимо цінними та цікавими призами. Творчих Вам успіхів!

МІGІ~Ш\Р

український християнськ~~ й часопис

МІСІОНАРЧИК

КРОСВОРД «ВЕЛИКОДНІЙ»

1 з

6 •

символ визволення

розписане яйце

По горизонталі: 2. Його посвячують на Великдень, він пекучий і, якщо його терти, то плачемо, як і від цибулі. 4. Синонім до слова свобода. 6. Як називаємо тиждень перед Великоднем?

10.

Той, хто сіє.

11.

По вертикалі:

7. ...

це Містичне Тіло Христове.

Розписане яйце.

У який місяць ми святкуємо Великдень цьогоріч? Згуртування монахів та монахинь у монастирях названих на

честь Ісуса, Марії чи котрогось із святих, яке має довгу історію, традиції, устав та

авторитет. 2. Колись це був знак ганьби, сьогодні символ визволення. Ми носимо його на шиї. З. Як називається олива з оливкового дерева символ примирення

людей з Богом, знак прощення нам гріхів та Божої любові? 4. Його одягли Ісусові на голову. Він може бути з квітів, зілля, а може бути із тернини. 5. Хресний хід одним словом. 8. Це слово означає Великдень і основний хлібний виріб цього свята. 9. У нього складають продукти, які несуть святити. Відповіді на кросворд за лютий По горизонталі: 3. Ковчег. По вертикалі: 1. Соломон.

2008:

4. Стрітення. 6. Вдова. 7. Манна. 9. Бальзак. 2. Жертовник. 5. Ідол. 8. Атака. МІ

GJ~ Н~Р

український

християнський часопис

'.'.11

,1'

НОВІ КНИЖКИ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР» '

•

:І

] І

•',•:

Ансельм (рюн Пасхальна радість.

-Львів: Місіонер,

2007. -176

с.

Життя не закінчується в момент смерти. Воно продовжується і

•

розквітає з іще більшою силою. Інакше даремно говорив Ісус про Воскресіння , даремно проходив хресний шлях і помирав на хресті.

Щоби зрозуміти цю радість Христового Воскресіння і осягнути її вповні , автор книги пропонує нам щоденні розважання у Пасхальний період. А

щоб наша радість не проминала, ми повинні черпати її з невичерпного джерела і жити цим кожної миті нашого життя .

Ієром. Анастасій Андрій Кабаль, ЧСВВ Що таке покликання і як його розпізнати.

Львів: Місіонер,

2008. - 46

Що ТАКЕ

ПОКЛИКАННЯ

І ЯК ЙОГО

с.

РОЗПІЗНАТИ У цій книжечці можна знайти декілька думок про те, що таке ~о кликання, та поради, які допоможуть пізнати покликання, яке -ос подь дає. Тут подано також молитву за нові і ревні покликання до .•он ашого і

священичого стану, до чого закликає сам Христос:

росіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на Свої ива».

Ансельм (рюн Хрест. -Львів: Місіонер,

2007. -112

с.

У книзі відомого німецького богщ;лова, психолога, письменника

Ансельма Ірюна йдеться про хрест. Автор розглядає значення хреста з погляду християнської традиції,

символ А нсельм

у житті

Ансельм

rрюн

Ірюн

віруючих людей.

не тільки

показує,

подає

його

Ансельм (рюн

Автор

книги

Реколекції на щодень. Львів: Місіонер, 2007. -100 с. пропонує реколекцій ,

свої теми і поради для проведення які навчають нас заглиблюватися у

евпинну молитву, визнавати в молитві наше безсилля, дозволяти Ісусов і Христу поглянути на нас і вслухатися в тишу, щоби почути олос Божий . Для широкого кола читачів, які хочуть відчути милість

Божу в безнадії і не здаватися п і сля упадків та невдач. З питань придбання літератури звертатися за адресою: вул. Б. Хмельницького, м. Львів 79019 тел.: (032) 272-90-80

важливий

таємницю

історію,

обr'рунтування , але й описав власне розуміння хреста.

ХРЕСТ

чд ив ідуальних

наскільки

Осмислюючи

цей

хреста,

богословське

"І

111

ПП «Львіввікнопласт плюс» допоможе Вам по-новому поглянути на світ. Встановлюємо вітражі будь-яких розмірів у храмах, каплицях, будинках. Виконуємо всі види робіт: проектування, виготовлення , встановлення вітражів у герметичні склопакети та конструкції і ПВХ, алюмінію.

Звертайтесь до нас за адресою: ПП «Львіввікнопласт плюс» вул.Туган-Барановського, 9а м. Львів,

79005 тел.факс: 8 (032) 225-51-01

тел.:

8 (032) 275-77-77 ,225-50-60 8 (067) 307-13-39, 8 (050) 378-01-49 www.lwp-vitrage.com e-mail: manager@lwp-vitrage .com моб. тел.: