Місіонар 04 2010 by mykolaslotvinskyy

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

2010 КВІТЕНЬ №4(210)

Папа Іван Павло 11 був святою Людиною. Ігор Скленар

В~силіяни в Пер.ем~wлі в1дзначають юв1леи

75-ліття своєї церкви

«Мій Отче, низпоwли безмежжя сил». Любомир Сеник (вінок сонет)

СЛОВО РЕДАКТОРА

КВІТЕНЬ 2010

ЗМІСТ СЛОВО РЕДАКТОРА

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ головний редактQР

......................................".............. "..."...."..."... "" ......... 3

ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯ ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПА КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО

УКРАінськоі ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКО\ ЦЕРКВИ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА

................."."......... ".....""..".. "............."" 5

о. Йоа нікій ЧВЕРЕНЧ УК, ЧСВВ ХРИСТОС ВОСКРЕС! ." ........................................."......."....... "" .. "."""" .. ".... """

ЙОГО НЕМА ТУТ ВІН ВОСКРЕС!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА КВІТЕНЬ """."""."""""".""".""" .. """" .. """".""."""."." .. "... """." .. "." .. "". 7 НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА ТРАВ ЕН Ь

.. """.""."""""""... ""."".""".""" ... ".... "... "..........""".""......".... ". 8

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ТРАВ ЕНЬ:

ПРАВЕДНИЙ СИМЕОН БОГОПРИЄМЕЦЬ .""."""""."."""".""."""""". 9 о. Діонісій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ФИЛИМОНА

"""""""""""""" 10

ВЛАДИКА МІЛАН ШАШІК, ЗМ, -

ЄПАРХ МУКАЧІВСЬКОі ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКО\ ЄПАРХІІ "."." ... ".". 14 Ігор СКЛЕНАР ПАПА ІВАН ПАВЛО 11ВИЗНАЧНА ПОСТАТЬ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ

Христос воскрес!

Воістину воскрес!

« Його нема тут- він воскрес!» Цими словами ангел зустрів заплаканих жінок-мироносиць на

вході до гробу, де вони сподівалися побачити мертве тіло Ісуса Христа і провести над ним по

хоронні обряди. Цей заклик ангела відразу пе реніс думки і прагнення тих, хто чули його, до

АБО РОЗДУМИ З НАГОДИ П'ЯТО\ РІЧНИЦІ ЙОГО СМЕРТІ "".:"". 14

іншого світу, до іншої надії

якщо Він воскрес,

о. Юліян КОВАЛЬ, ЧСВВ ВАСИЛІЯНИ В ПЕРЕМИШЛІ ВІДЗНАЧАЮТЬ

то перебуває в домі Отця, де й нас чекає, як це сам твердив: «Хочу, щоб і ви були там, де Я ». Цей

75-ЛІТТЯ ЦЕРКВИ """"".""""""""""".""".""""""."".""".""".""."""""". 16

заклик жінки-мироносиці, спочатку з острахом,

о. Андрій СОКОЛОВСЬКИЙ

а потім дедалі сміливіше, передали апостолам і

ІСТОРІЯ ТУЧНЯНСЬКОі ЧУДОТВОРНО\ ІКОНИ БОГОМАТЕРІ ..." 19 ІСУС КЛИЧЕ ТЕБЕ

."." ... "" .................................. "..... ".................................. 21

І.ГОСПОДАР

Церкві, й він з новою силою і потугою звучить сьогодні для кожного християнина, який дові

"""."""""""."""."" .. ". 21

ряє Богу і прагне вірно наслідувати Христа Гос

JІІОДСЬКЕ ТА БОЖЕ У СВЯТКУВАННІ ВЕЛИКОДНЯ """."".""".""".22

таємо увагу на зміст нашої надії - якщо Христос

СТРАСТІ ХРИСТОВІ ПОКАЗАЛИ Ум. ХИРОВІ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ бр. Степан ДУБА Н, ЧСВВ

СПОГАД ПРО О. ВАСИЛЯ ЗІНЬКА, ЧСВВ """"""""""""""."""""" ... ". 24 Михайло СИРО!Д

ДУХОВНИЙ ТРІУМФ О. ПОЛІКАРПА ПАНЧИШИНА, ЧСВВ (З НАГОДИ ЗО-ЛІТТЯ СМЕРТІ) ... """." ............ "." .. """............."" ......"" ... 26 Іван КОБАСЯР МІСІЯ МИРЯН У ЦЕРКВІ ...

........................ " .." .............. """." .... ". 28

Віктор ПОЛЄТКО

КОРОНАЦІЯ СЛОВА ..... ".....

.........""""........ "" .. "" ... "."" ... ""."""."""" .. ".. 30

воскрес, то й нас очікує воскресіння і вічне жит тя у єдності ПресвятоїТройці. Україна вступила в новий етап свого по літичного життя, що, ймовірно, накладе свій

відбиток на безліч інших життєвих сфер. Ба гато хто надіється на покращення, інші, знову ж, сподіваються погіршення так званих жит

тєвих стандартів . Було б помилкою сенс на

Галуна ГОРДАСЕВИЧ

НОІВ КОВЧЕГ ...............""....

пода. Тому в пасхальні дні ми найбільше звер

....... ".....".""."..."""",".""."""."""""""""""". 34

Любомир СЕНИК

EXCELSIOR ""."".""" ... ".. """."""." .....""".............."" ... ".. "..................".. "..... 37 о. Мелетій БіtТlГ, ЧСВВ

ПРОБАЧЕННЯ НА ЦВИНТАРІ """.""" ............... ".................""."." .. "..

". 40

шого життя вкладати в непевні перспективи

та пов'язувати з людиною, однією, чи багать ма. Гарячкове очікування покращення життя на землі суперечить навіть здоровому глузду,

Леся ШТИКАЛО

адже людина з кожним днем отримує нові до

~~в1тдн~~р~='.~=8..8.".".".."..."..".......""". ".". "".""."""."".""".".".44

жається до того моменту, коли повинна буде

КРОСВОРД • ВЕЛИКОДНІЙ» "..... "..................... ..................................... 43

ПРО ПРАЗНИК ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО "",." ......" .. "."... ".""" .. 45 Віра ПЦФЬОНОВА

ДОБРИИ ПРИКЛАД """"""" ....""..."......................... ".."........ "".""" ..."""" Леся ШТИКАЛО

КРОСВОРД «ГАІВКИ»" ..".........."....."".................. """"""."."""""""""""". 47

свіди, дорослішає і старіє та невпинно набли залишити землю. Парадокс полягає в тому, що

чим більше досвіду і життєвої мудрості ми здо буваємо, тим менше залишається часу для їх використання. І поки ми очікуємо омріяного « покращення », час минає, життя проходить, ми

старіємо і впадаємо у нові хвороби. Саме тому

tНIGIOH

СЛОВО РЕДАКТОРА

КВІТЕНЬ2010

надія на земне щастя залишається відвічною утопією і фата-морганою .

вати людину до буття вічного. Надія на вічність

Правда також в тому, що ми повинні працю

сповнену небезпек і тривог, але також радості,

перетворює життя на землі у чудову мандрівку,

вати, щоб доглядати і покращувати світ, даний

шляхетності, миру і любові. Тільки надіючись на

нам Богом, бо й сам Він того від нас очікує. Осе

життя вічне, людина може правдиво і гідно жити

ливши першу людину у прегарному саду, який

туті тепер. У Воскресінні Христос дарує нам прав

ми називаємо «земним раєм », Господь Бог дав

диве життя і правдиву надію, яка не осоромить.

їй перше завдання

доглядати його і порати в

Працівники редакції часопису « Місіонар »

ньому. Апостол народів, св . Павло виразно на

сердечно вітають всіх читачів із світлим праз

голошує: « Хто не працює

хай і не їсть» . Цей

ником Христово го Воскресі н ня! Нехай слова,

відвічне покликання людини для про

сказані ангелом до жінок, які шукали помер

слави Бога, співпраці з Ним у ділі сотворення,

лого, а знайшли Воскреслого - « Його нема

а не тільки для покращення власного життєво

тут

го рівня. Таким чином праця стає невід'ємною

серця, щоб ми могли йти шляхом, який вказав

частиною людського життя, в ній людина себе

нам Христос, не шукаючи щастя і задоволення

пізнає і реалізує власне життєве покликання .

в обмежених речах, а постійно пам 'ятаючи про

труд

Він воскрес! »

западуть глибоко у наші

Не так важливо, чи досягне вона всіх намічених

Воскресіння й в і чне життя. Нехай Христос, за

результатів, як те, наскільки ревно і з довір 'ям

молитвами Пресвятої Богородиці, обдарує нас миром, наснагою і надією, щоб ми могли чис

до Божого Провидіння працює. Нам, як Божим дітям, кожна хвилина життя на

тим серцем і устами безнастанно прославляти

землі відведена для пізнання Бога і для погли

Бога, співаючи радісний пасхальний тропар:

блення любові до Нього. Саме у праці і жертві ця

« Христос воскрес із мертвих, смертю смерть

любов росте і розвивається . Але християнська

подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!» •

надія йде далі

вона пробиває вузькі горизон

ти тутешнього земного існування, щоб спряму-

Зі святом Воскресіння Христового! Христос воскрес! - Воістину воскрес!

Засн ован ий у 1897 році З ас н овники - Отці Василіяни Реєстра ці й н е св ідоцтво К В № 5133 в ід 18.05.2001 р. Ча соп ис виход ить раз у місяць

Передпnатнийіндекс-23959 м . Львів

Головний редактор: о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Радакційна к9легія: о. Иосафат ХАИМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАЩ ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Віра АРІВ

Літературне редагування: ІгорЯРЕМКО Коректура: ІгорЯРЕМКО Дизайн та комп'ютерна верстка: ОлегПЕЛЕНИЧКА

Фото: РоманДАЦЬО

Адреса редакції:

79019, в~л . Б. Хмельницького, 36 Святоонуфріївськии монастир Отців Василіян тел/фа кс: 272-46-94 URL: www.osbm.in.ua e-mail: misionar@ukr.net e-mail: Misionarchik@i.ua Підписано до друку 28.03.2010 Формат 70х1 ОО 1/16.Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2.Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0.Зам. Ти раж 5500 прим .

ЦІНА ДОГОВІРНА В ідд рукован о з гото в их діа п оз ити в і в у, Жов кі всь к1и друкар ні в идавн и цтва Отц і в Василіян «Місіонер». 80300, Л ь в 1всь ка о бл" м. Жовква , вул. Вас и л і янсь ка, 8

Пере~:1руки і ,пеР.еКІJади дозволені за поданням джерела. Редакц1я збер1гає за со~ою право в..,правляти 1 скорочувати над1слан1 матерtали.

©Жур нал «Місіонар•,

українськи~

християнськии часо п ис

2010

GІ о н dр

ВЕЛИКОДНІ ПРИВІТАННЯ

КВІТЕНЬ2010

ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯ BEPXQBHOГQ АРХИЄПИСКОПА КИ§ВО-ГАЛИЦЬКОГО УКРАІНСЬКОІ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКО! ЦЕРКВИ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА ( . Високопреосвященним та Преосвященним Вnадикам!

Всечесніwим і всесвітnіwим священносnужитеnям! Високопреподобним і преподобним ченцям і черницям! Дороrим у Христі братам і сестрам - мирянам!

Мир у Господі і Боже благословення! Дорогі у Христі! Наближається празник всіх празників і торже

ство всіх торжест~ - Воскресіння Христове. З цієї нагоди сердечно вітаю усіх вас та бажаю вам свя т\)го та радісного Великодня. Особливо цього року, який проголошений Роком християнського покли

кання з наголосом на покликанні до богопосвяче ного життя, хочу привітати тих, що в монастирях, чинах, згромадженнях та інститутах спільнотного

життя здійснюють свій чернечий подвиг: освячу

ють свої душі, служать Богові та ближнім. Дорогі ченці та черниці, нехай милостивий Господь крі

пить вас, благословляє ваш подвиг та дає нашій святій Церкві якнайбільше покликань. Рі вно ж вітаю членів нашої Церкви, які остан німи роками виїхали в різні країни світу, шукаючи

засобів для покращення свого життя. Питання мі грації стане основною темою цьогорічного Синоду

Єпископів, який відбудеться у вересні цього року.

Ми міркуватимемо над тим,' як маємо мм служити у нових обставинах вашого життя. Тому, коли через тиждень зустрічатимете разом зі своєю громадою

• Верховний архиєпископ Любомир Гузар.

воскреслого Христа, будьте певні, що ми за вас мо

лимося і стараємося допомогти вам розв'язувати

противагу нестабільності подій нашого земного

нелегкі проблеми емігрантського життя.

життя слід поставити те, що Боже, яке є трива

За рік, від минулого ~еликодня, відбулося ба

лим і незмінним. І ця правда дає нам підставу для

гато змін в економічній, політичній і соціальній ·

нашої віри і надії.

сферах суспільства в усьому світі та, зокрема, в Україні. Така мінливість нашого буття може нас

внутрішніх і зовнішніх чинників, тому ми не може

налякати і знеохотити. Однак щорічне святку

мо на них будувати свого життя. Натомість Божа

вання найбільшого в літургійному році празни

правда і любов не минає, а слугує надійною осно

ка Христового воскресіння нагадує нам, що на

вою для нашого існування і спонукає нас із глиба-

MIGIOH

На людські плани та діяльність впливає багато

ВЕЛИКОДНІ ПРИВІТАННЯ

КВІТЕНЬ 201 О

ким спокоєм у серці віддати себе у руки предоб

го воскресіння. Оминаючи всі земні тривоги, з твер

рого Небесного Отця.

дою вірою у Господа Бога, у щирій надії зустрічаймо

Ісус Христос усе своє життя на землі присвятив

проповіді про свого Отця, а своїм воскресінням це

Воскреслого та приймімо Його любов, і тою вірою, надією та любов'ю ділімося з усіма ближніми.

остаточно і назавжди підтвердив. Тож зустрічаймо

Христос воскрес!

цей великий празник, цей доказ Божої турботи про

+ЛЮБОМИР

наше добро, з великою радістю і вдячніаю. Бажаю

Дано у Києві,

вам, дорогі у Христі, такого розуміння змісту всього

при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

життя Ісуса Христа від чудесного зачаття до світло-

16 березня 2010 року

ХРИСТОС ВОСКРЕС! Дорогі в Христі брати і сестри! Настав час довгоочікуваної зустрічі з воскреслим Хрис том, до якої ми посилено готувалися протягом Великого по

сту. Ми пильно вдивлялися в кожен крок Страждаюч~го Спа сителя, який «понизив себе, ставши слухняним аж до смерті,

смерті ж - хресної». Ми прислухалися до кожного Його сло ва, і не почули з його уст прокльонів і нарікань, а чули лиш одне: «не моя, але Твоя нехай сповниться воля, Отче». його благальний погляд не просив пощади, а смиренно закликав кожного з нас взяти свій хрест та йти за Ним.

Безмірна скорбота нелюдської наруги над Божественним

Учителем вселила зневіру й розчарування у деяких з його учнів, ба навіть і в апостолів. Багато хто очікував на прихід обі цяного Месії в золотих палатах, а Він прийшов у вбогому вер тепі, в диких яслах. Багато хто хотів побачити Христа на троні

Давидового царства, однак троном Його став дерев'яний хрест, а короною - колюча тернина. Чимало хто сподівався, що бодай зі смертю навіки замовкнуть його благочестиві уста, та «Слова Божого зв'язати неможливо». Видавалось багатьом, що смерть

- дорога в небуття, але «З гробу засяяло життя». У світлій радості Христового воскресіння складаю найщи

ріші побажання для кожної християнської родини. Нехай не згасне безслідно надія на краще майбутнє. Закликаю всіх щиро довіритися Господеві. Він завжди дбає про нас і з нами щоденно присутній. Він з нами «по всі дні аж до кінця віку». Нехай вели-

чезний камінь знеохоти та смутку в наших терпіннях не розча вить зерна віри в Христову перемогу, в нашу перемогу. Нехай воскреслий Христос завжди приносить мир і щастя в кожну вашу оселю, дарує радість і тепло кожній

родині та всій Україні.

3найщирішими вітаннями з нагоди празника Воскресіння Христового о. йоанікій Чверенчук, ЧСВВ, Протоігумен Провінції отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні

•

о. йоанікій Чверенчук, ЧСВВ, Протоіrумен.

GIOHdP

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

КВІТЕНЬ 2010

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня у винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.

Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей

місяць і на сьогоднішний день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св Миколаю, св. Володимире, св.

Йосафате, Заступники України,

моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так поnюбиnо нас ...

пос о ЬСТВА молитви НА КВІТЕНЬ

(З благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб відповіддю на кожен вияв фундаменталізму й екстремізму було постійне протиставлення поваги, толерантності та діалогу між усіма віруючими.

МІСІЙНИЙ: Щоб християни, переслідувані за Євангеліє, завдяки силі Святого Духа, витривали у вірному Божої любові для цілого людства.

МІСЦЕВИЙ: Щоб народ України в молитві та праці глибше усвідомлював свою національну гідність, християнське коріння та відповідальність перед Богом за СВОЕ ЖИТТЯ.

MIGI

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

КВІТЕНЬ 2010

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ТРАВЕНЬ (З благословення Святішого Отця) о. Йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ ЗАГАЛЬНИЙ : Щоб було покладено кінець

н і в. Процес торг і влі людьми може включати

трагічній і несправедливій торгівлі

особу або групу осіб, починаючи з вербуваль

людськими Істотами, жертвами яко1, на

жаль, стають мільйони жінок і дітей .

ника і закінчуючи особою, яка купує чи одер жує жертву (наприклад , власник борделю) . Це м ож е бути особа , яка утримує людину в

Поняття торгівлі людьм и творилося про

умовах рабства чи застосовує до неї методи ,

тягом віків, разом зі зміною історичних епох ,

тотожні рабству, наприклqд примусова пра

розвитком і гуманізацією суспільства та пе

ця, примусове використання в промисловій ,

реглядом існуючих моральних норм . Комісія

сільськогосподарській, рибальській галузях ,

ООН з питань боротьби з мі ж народною зло

у до м огосподарстві служницею чи змушу

чинністю вважає торгівлю людьми третьою за

вання до жебрацтва , до укладення шлюбу.

своїми масштабами категорією організованої

Відповідно до сучасного визначення торгівлі

злочинності, що поступається лише нелегаль

людьми , вона визнається і без ознаки пере

ній торгівлі наркотиками та зброєю. За оцін

тинання державних кордонів . Адже є вели

ками комісії, щорічні прибутк и цього транс

ка к і лькість випадк і в « внутрішньої» торгівлі

національного бізнесу становлять близько

людьми, що відбувається під час переміщен

мільярдів доларів. Нелегальні доходи від

ня людей з одного регіону в інший у межах

торгівлі « живим товаром » живлять механізми

однієї країни . Такі

корупції, готуючи сприятливий фунт для по

насильства не менше тих , кому доводиться

особи страждають від

дальшого розвитку нелегального бізнесу та ,

перетинати кордон . Благаймо Господа, щоб

становлячи загрозу для нищення існуючих

якомога швидше було покладено край такій

правових структур і правоохоронних орга -

нес п ра ведл и вост і .

МІСІЙНИЙ: Щоб священики, ченці та

(Мт

черниці, миряни, задіяні в апостольстві,

П 'ятидесятн и ці розпочався час апостольської

16,16).

Слід пам'ятат и, що враз з подією

зуміли вдихнути місійний ентузіазм в

пропов і ді і проповідь апостола Петра в Єруса

спільноти, які є ввіреними в їхню духовну

лимі є першим актом такої євангелізації. Діян

опіку.

ня апостолів розповідає, з яким запалом про

повідували й катехизували перші апостоли. Це Історія спасіння показує, що Бог спасає лю

одночасно є яскравим прикладом для всіх нас,

дей через людей . Син Божий став людиною,

а особливо для тих , хто безпосередньо при

щоб спасти всіх нас. Він втілився в лоні Пре

ймає участь в місійній справі. Молімося за те,

чистої Діви Марії, жив на цій землі, помер і

щоб священики , ченці та черниці , миряни , за

воскрес « За нас і ради нашого спасіння ». Тому

діяні в апостольстві, зум іли щораз більше роз

й навчає апостол: « Ним кожний віруючий ви

палювати серця ввірених їм вірних. Молімося

правдається » (Ді

за поглиблення віри для тих осіб, які катехизу

13, 39). На те Христос помер

і воскрес, щоб у його Ім'я проповідувалось

ють. Адже відомо, що плідна проповідь наро

покаяння на відпущення гріхів усі м народам

джується з віри і служить для зміцнення віри.

(пор. Лк

24,47). Так розпочалась місія Христової

Тільки тоді вона може супроводжувати в житті

Церкви, заклик якої лунав і лунає крізь віки:

кожну людину відповідно до різних етапів її

«Хто увірує і ох реститься, той буде спасенний»

розвитку та конкретних життєвих ситуацій .

українськи~ хрисmянськии часо п ис

GIOHdP

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

КВІТЕНЬ 4010

МІСЦЕВИЙ: Щоб серця МОЛОДИХ хлопців і

обізнаності про цей особливий стан, який віддав

дівчат відкрилися на поклик Божий і щоб

на існує в Церкві, але також допоможе багатьом

вони не боялися відповідати на нього,

молодим людям відкритися на поклик Божий,

посвячуючи себе Христу в монашому стані.

скерован ий особисто до них. Молімося в цьому намірі особливо в травні, коли звертаємо сві й зір

П ід час Синоду єпископів УГКЦ, який відбувся в грудні

2009 року, 2010 рік було

проголошено ро

до Пресвятої Богородиці - Матері й Покровитель

ки кожної богопосвяченої душі . Каже Євангелист

ком християнського покликання з особливим на голосом на покликанні до богопосвяченого жит

любов проганяє геть страх» (І Ів

тя. У спеціальному зверненн і, яке від імені Синоду

щоб ці слова були закликом і девізом для кожно

Іван: «Страху нема в любові, а навпаки, досконала

4,18). Молімося,

єпископів УГКЦ підписав Блаженіший Любомир,

го хлопця і для кожної дівчини, які чують у сво

сказано, що впродовж

єму серці запрошення « взяти свій хрест і йти за

2010

року Церква хоче

звернути особливу увагу на тих, кого називаємо

Христом » (пор Мт.

монахами, монахинями, ченцями і черницями,

ще дуже багато людей не розуміє важливості мо

8,34),

але вагаються . Сьогодні

чи взагалі богопосвяченими особами . Це дасть

нашого життя, яке у своїй суті є серцем Церкви,

змогу більше розповісти про них всім і ншим в і

що пульсує в ритмі Господнього Провидіння для

рним, що безумовно сприятиме не тільки більшій

поширення Божого Царства на землі.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ТРЕВЕНЬ

СВВ. КИРИЛО І МЕТОДІЙ, 24 травня Святі Кирило і Методій народилися в давньому місті Салоніки. Вони походили зі знатної

ми почестями (як посланців нового, слов'янського

родини, завдяки чому дітям в тодішніх умовах

користовувати слов'янську мову в церковних від

була гарантована блискуча кар'єра, однак вони

правах і книгах . Там же у Римі в церкві св. Петра

світу), схвалив їх діяльність і підтверди в право ви

відмовилися від світської кар'єри й обрали

Кирило був висвячений на єпископа, а Методій

зовсім інший життєвий шлях.

на священика .

Святі брати переклали на старослов'янську

ло важко захворів і помер

На жаль, під час перебування в Римі св . Кири

14 лютого 869

року.

мову найважливіші місця з Євангелія та апостолів,

Перед смертю він сказав своєму братові: «Ми з

які читаються під час Богослужінь, а також Псал

тобою були, як пара волів, що обробляють одну

тир та богослужбові книги, створили школу для

ниву. І ось я падаю на борозні, закінчивши день

майбутніх священнослужителів, у якій навчалося

сві й, а ти, хоч і любиш гору Олімп, та задля тої

близько

Методія се

гори не залишай просвіту слов'ян, бо через неї

ред слов'янських племен мала великий успіх, хоча

50 осіб. Проповідь Кирила та

можеш ще краще осягнути спасіння ». Методій

подвижницька діяльність Кирила і Методія вияви

продовжив проповідь серед слов'ян . У Велеграді

лася нелегкою, зустрілася з протидією місцевих ні

в останні роки свого життя святитель Методій з

мецьких місіонерів, які вважали, що спілкуватися

допомогою своїх учнів переклав слов'янською

з Богом і читати Його Слово можна лише трьома

мовою весь Старий Завіт (окрім Макавейських

мовами, якими було зроблено напис на Хресті Гос

книг), а також Номоканон (Правила святих от

подньому - єврейською, грецькою і латиною.

ців) і Патерик. Святий Методій передбачив дату

866

року (або 867-ого, точно невідомо) вони прибули

власної кончини і помер

до Риму, де провели понад два роки, мешкаючи у

близько 60 років. Поховальний обряд було вико

грецькому монастирі. Відомо, що

867 року помер

нано трьома мовами

6 квітня 885

року у віці

слов'янською, грецькою і

Папа Миколай І Великий і папський престол посів

латиною. Похований святитель був у соборному

Папа Адріан

храмі міста Велеграда (Чехія). •

ЛІІGІОН

11. Саме

він прийняв братів з велики-

український

хр ист иян сь кии часо п ис

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

КВІТЕНЬ2010

ТРАВНЕВІ ЧУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ На більшу славу Божу на честь Найсвятішоrо Серця Христовоrо і Непорочноrо Серця Пречистої Діви Марії члени Товариства Апостольств молитви візьмуть участь в нічних чуваннях у Гошеві, або Червоноrраді, які відбудуться з

12 на 13 травня 2010 року. Всі

найближчі до Червоноrраду осередки орrанізовано прибудуть до василіянськоrо монастирськоrо храму цьоrо міста до 17 rод.

Ті осередки Апостольства молитви, яким ближче до Гошева, прибудуть Ні=! Ясну Гору також до

год.

Нічні чування розпочнуться о ступного дня. Цього року

18 год. Божественою Літургією і будуть тривати до ранку на 13 травня припадає Празник Вознесіння Господнього, тому це і буде

темою роздумів під час нічної адорації.

Прошу всіх ревнителів і ревнительок Товариства Апостольства молитви подбати про своє часне повідомлення повірених їм гуртків і відповідну організацію, щоб якнайчисельніше при бути до Червонограда, або Гошева. З молитвою

о. йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ Координатор-провідник Апостольства молитви в Україні

СВЯТЕ ПИСЬМО

ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДОФИЛИМОНА о.

іонісій ЗАВЕ ЮК ЧСВВ

---

----

Найкоротше з Павлових послань, написане

Хоч Павло на початку листа називає спі

у конкретній справі до приватної особи,

вавтором Тимотея, проте, як і в інших своїх

а не до церковної rромади, «Послання до

посланнях, пише від себе особисто, за винят

Филимона», видається, на перший поrляд,

ком вступу (стихи

малозначущим. І навіть йоrо присутність

лише на те, що Тимотей правдоподібно був

серед інших боrонатхнен .их книr у

при ньому в період написання листа.

новозавітньому каноні може здаватись несподіваною, адже не обrоворює питань

Автор і адресати послання

1-3). Ця згадка, однак, вказує

Свій лист Павло адресує Филимонові, яко го називає «любим», своїм і Тимотея «співро

віри і нічоrо новоrо ніби не вносить до

бітником». Водночас подані й інші адресати

змісту християнськоrо вчення. Проте від

листа: «сестра Апфія», «наш товариш боротьби

найдавніших часів знаходимо свідчення про те, що це послання належало до

Архип» та домашня Церква Филимона, тобто християнська громада, яка збиралася в його

канону новозавітніх книr.

домі на спільну молитву. Хоч Павло не нази-

СВЯТЕ ПИСЬМО

КВІТЕНЬ 2010

ває місцевості, у якій проживає Филимон,

охрестив його. Тепер же, коли Онисим мав

порівняння з «Посланням до колосян» при

повернутися

водить до висновку, що може іти мова про

пише листа до Филимона, якого особисто

самі Колоси, місто над рікою Лик на півдні

знає, з проханням, щоб той прийняв Ониси

малоазійського краю Фригії, розташоване в

ма доброзичливо.

190

до

свого

господаря,

Павло

км на схід від Ефеса, або про два сусідні

міста: Лаодікею чи Ієраполь. Бо і справді, у

листі до Филимона згадані, крім інших осіб: Епафр, названий «товаришем Павла у нево

Місце і час наnисанн·я nоспання Як у випадку з «Посланням до филип'ян»,

лі» в Аисті до Филимона, про якого ·відомо, що походить з Колосів (Кол 1,7; 4,12); Архип з Колосів або Лаодікеї (Кол 4,17); а також Они

так

тут

мова

може

йти . про три

місця

ув'язнення Павла: Рим, Кесарію або Ефес. Найбільш переконливою давніше вважалася

сим, названий у листі до колосян «вірним та

римська гіпотеза, проте вона має свої недо

любим братом, котрий є з-між вас»

ліки. Як же Онисим, будучи рабом-втікачем,

(4,9).

потрапив з околиць міста Колосів у Малій 1800 км Рима?

Филимон, про якого не маємо жодних ін

ших відомостей, як тільки з л~ста, був замож

Азії до віддаленого майже на

ною людиною молодого віку, християнином,

Набагато простішим і більш вірогідним є

недавно приєднаним до віри, у дом! якого

припущення, що зустріч Павла з Онисимом

відбулася в Ефесі, звідкИ він і написав Фили

збиралася молода християнська спільнота і про гостинність Якого було загальновідомо.

монові листа. А оскільки в Ефесі Павло пере бував під "І<!С своєї третьої місій ної подоро жі, приблизно у 54-57-роках, то «Послання до Филимона» можна датувати на цей період,

Мабуть, сам апостол Павло привів Филимона д9 віри і хрещення, оскільки пише до нього:

«ти й самого себе мені винен» (19). От тільки \ невідомо, де і коли це сталося. Можливо, під

ймовірно на

рік.

час Павлового більш як двохрічного перебу

Зміст nоспання

вання в Ефесі, бо немає жодних згадок про

перебування Павла у містах поблизу річки Лик, а маємо свідчення, що він довідався

Головною темою Павлового листа до Фи

про зріст Церкви у Колосах від Епафра (Кол

лимона, як уже було сказано, є сприяння у

1,7-8).

тому, щоб той прийняв свого раба-втікача Онисима доброзичливо. Хоч саме послання

Обставини написання nоспання

є коротким,

а можливо саме тому,

гарно

виявляються у ньому ораторські якості апос-

Із самого «Послання до Филимона» може-

тола Павла. Тож звернімо увагу на те, як він

мо тільки в загальних рисах дізнатися про

аргументує свою позицію.

обставини його написання. Павло перебуває

Уже у вступі (Флм

1-3) Павло адресує лист,

в ув'язненні, про що виразно говорить (Флм

крім самого Филимона, також його дружині

Звертається він до Филимона з про-

Апфії та іншим християнам, які належать до

1.13.23).

ханням про те, щоб той прийняв свого раба

цієї церковної громади. Після звичайного

Онисима, який покинув Филимона, втік від

для листа вступу апостол висловлює свою

нього. Можемо тільки

здогадуватися

про

вдячність

подробиці цієї. втечі, опираючись на скупих

Богові,

називаючи

також добрі

якості Филимона і виявляючи з цієї причини

словах самого Павлового листа. Одне певне: свою радість. Павло зустрів Онисима під час свого перебу- . Перші слова подяки (Флм 4-7) мають, оче вання в ув'язненні або ще до цього, можливо

видно, на меті налаштувати доброзичливо

як втікача, який знайшов притулок у добро-

юловного адресата листа

зичливій християнській спільноті; проповідь

Павло, без сумніву, не є нещирий у своїй по

Євангелія привела Онисима до віри і Павло

хвалі: «чую про любов твою і віру, що її ти

MIGIOH

український християнський часопис

Филимона, хоч

СВЯТЕ ПИСЬМО

КВІТЕНЬ 201 О

маєш супроти Господа Ісуса й супроти вс і х

Та Павло не зупиняється на цьому, він іде

святих ." Велику я мав радість і втіху з твоєї

далі : якщо Онисим став християнином, він

любові , бо ти , брате , дав відпочити серцям

має ту саму гідність перед Богом , що і Фили

святих »

так образно автор листа опи

мон, що і Павло: « Можливо, що він на те лиш

сує гостинність Филимона щодо співбратів у

відлучився на час від тебе , щоб ти прийняв

{5,7) -

його навіки , і вже не як слугу, але більше, ніж

вірі .

Павло звертає увагу на свою апостоль

ську гідність , але шукає більш промовистих

- як брата любого, яким він є особливо

для мене, а ще більше для тебе : і то тілом, і в

для його адресата пояснень: « Через те я, хоч

Господі »

і маю повну в Христі сміливість тобі наказу

якщо мене м аєш за друга , пр и йми його, не

вати, що маєш робити, все ж таки волію тебе просити в любові » (8-9). Уже на початку листа

мов мене самого »

настоює апостол і додає

« отож ,

(15-17).

Павло однак розуміє , які почуття можуть

Павло назвав себе « в'язнем Христа Ісуса », а

відкритися в душі Ф и лимона . Адже його раб

тут повторює це окреслення , вважаючи його

утік, заподіявш и, здається , своєму власни

неначе за почесний титул, за виразний знак

кові велику шкоду і тому, можливо, боячись

своєї приналежності до Христа , у той час як

покарання за це . І ось тепер він має повер

слово «старий » може бути додатковим аргу

нутися, бо і не має іншого виходу,

ментом щодо молодшого за віком Филимо

на стороні рабовласників. Якщо б не хотів

на. І все -таки, головні слова апостола: « волію

- його мали б шукати і силою змусити повер нутися . Та ось в і н пр и ход и ть ... із листом від

тебе просити в любові » . Тільки після того, як Павло,

як і годиться

закон

Павла, як християн и н !

викликав симпа

Апостол знає добре сучасний йому лад,

тію і доброзичливий настрій Филимона, він

тому не забуває доп и сати: « Коли ж він тебе

справжньому ораторові,

переходить до суттєвої причини написання

чимсь покривдив ч и тобі щось винен , то це

листа : « Благаю тебе про мого сина , що його породив у кайданах, про Онисима ...» (10). Не

зарахуй мені ... я тоб і сплачу, того тобі не згадуючи, що ти й самого себе мені винен »

називає Онисима рабом Филимона, але сво

(18,19).

їм сином, і то зі зрозумілих причин: « породив

Павло? Навряд чи може бути мова про щось

Про який Ф и л и монів борг говорить

його у кайданах », тобто привів до віри в Ісу

інше, як не про те, що і сам Филимон завдя

са Христа (пор.

чує свій прих і д до віри Павловій проповіді

Кор

4,14-15;

Гал

4,19).

Далі

характеризує Онисима так: він « колись тобі

Євангелія .

був непотрібний, тепер же і тобі й мен і вель ми потрібний » (11). Тут, можливо, Павло ви

виявляють його дов і р 'я до Филимона і за

користовує близькість значень слів, бо ім 'я

певнюють, що саме таким, як представлено

Онисим з грецької означає « корисний ».

слугу,

Далі апостол додає ще кілька слів, які

вище, є гаряче його бажання : « Я так хотів би

Подальша логіка аргументів Павла про

мати в Господ і цю послугу від тебе! Заспокой

мовляє сама за себе: «Я його тобі повертаю;

у Христі моє серце! Пишу тобі в повній надії

а ти його прийми, він бо моє серце. Я хотів його затримати біля себе, щоб він замість

на твою слухняність, певний , що зробиш по

тебе служив мені в кайданах Євангелії. Та

Сам Павло сподівається на швидке своє

над те, що прошу »

(20-21).

без твоєї згоди я нічого не хотів робити, щоб

звільнення з ув'язнення і має надію скоро

твоє добродійство не було наче з примусу, лише - добровільне » (12-14). Павло визнає

може бути тільки додатковим авторським

право Филимона вирішувати долю Ониси

прийомом, щоб спонукати його до слухня

відвідати Филимона в нього вдома. Хоч це

ма, але водночас відстоює думку, що і він, як

ності

батько Онисима (і , як побачимо далі , також

способом впливу було заадресування по

- а якщо справді прибуде? Ще іншим

Филимона) у вірі, має слово при вирішенні

слання до « домашньої Церкви », а не лише до

його долі.

Филимона особисто.

CIOHdP

СВЯТЕ ПИСЬМО

КВІТЕНЬ2010

Закінчує цей лист Павло як звичайно, пе

рабів? Як осягнути християнську рівність і сво

редаючи вітання від своїх співробітників у

боду у Христі? Відповідаючи на подібне запи

проповіді Євангелія та даючи своє благосло

тання, у «Посланні до коринтян» Павло пише:

вення.

«Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім

Бог його покликав. Рабом тебе покликано? Не

Відноwення Павла до рабства

журися! Навіть коли ти можеш стати вільним,

намагайся використати твій стан рабства; бо Прихід Божого сина і проповідь Євангелія

раб, покликаний у Господі - Господній визво

припала на час, коли панував рабовласниць

ленець. Так само й вільний, коли його покли

кий лад, коли людське суспільство ділилося

кано, є раб Христа. Ви куплені високою ціною!

в основному на дві категорії: вільних людей

Не ставайте рабами людей. Хай кожний, брати,

і рабів, які були позбавлені фактичної свобо

перед Богом лишиться у стані, в якому був по

ди й у всьому залежали від своїх власників.

кликаний»

Кор

7,20-24).

Нерідко серед аргументів проти христи

Апостол Павло розуміє, що сучасне йому

янства і Церкви висувалося звинувачення в

суспільство не бачить можливості визволити

тому, що проповідь Євангелія, яке декларує

ся з цих обмежень: в античності не уявляли,

рівність всіх перед Богом, не привела до

як може імперія обійтися без рабів. Кожна ре

негайної рівності всіх людей у людському

волюція і повстання було приречене закінчи

суспільстві та що рабовласницький лад іс навіть після того, як

тися тим самим: на місце попередніх рабов ласників приходили колишні раби, але лад

християнство стало головною релігією (взя

залишався такий же. Павло не закликає до

нував ще цілі століття

ти хоча б африканських рабів у Сполучених

революційних змін, які завжди ведуть до ве

Штатах). І винними за це називали, між ін

ликої несправедливості, заколотів, ненависті,

шим, апостолів, зокрема святого Павла, який

але до революції у свідомості, революції духу.

був, мовляв, замало радикальним у прого

Про це він пише до Филимона, закликаючи

лошенні рівності всіх людей, згідно з духом

поширити закон братньої любові, якого він

Христового Євангелія.

навчився від Павла, на Онисима: «Можливо,

Чи можна звинувачувати Павла у тому, що

що він на те лиш відлучився на час від тебе,

він недостатньо вірно проповідував Єванге

щоб ти прийняв його навіки, і вже не як слугу,

ліє? Це так, немов звинувачувати Господа Іс

але більше, ніж слугу,

уса Христа, що він негайно не покарав своїх

він є особливо для мене, а ще більше для тебе:

убивць або не змінив існуючого в Римській

і то тілом, і в Господі» (Флм

імперії ладу. Чи в цьому полягає безсилля християнського вчення? Павловими

листами,

15-16).

Кожна суспільна переміна починається в

серці і розумі людини, яка, ідучи за голосом

«Послання до Филимона», поряд з інши ми

- як брата любого, яким

може допомогти

своєї совісті, цю переміну духа потім втілює у життя.

нам зрозуміти поставу та навчання апостола

Чи відбулася переміна у взаєминах Фи

Павла. За його думкою, не може бути різниць

лимона й Онисима? З певністю так, хоч не

між християнами, тому що всі прийняли від

збереглося про це достовірних даних. Відо

Бога ті самі дари: віри, благодаті, участі у Бо

мо однак про Онисима (того самого, чи може

жому Царстві, вічних добрах: «Бо всі ви сини

іншого з тим же іменем), єпископа міста Ефе

Божі через віру в Христа Ісуса. Всі бо ви, що

су, якого згадує у своєму «Листі до ефесян»

у Христа христилися, у Христа одягнулися.

близько

Нема юдея ані грека, нема невільника ні віль

Якщо навіть це інша особа

106 року св. Ігнатій Антіохійський. - минуло ж 50

ного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви

років!

одно у Христі Ісусі» (Гал З,26-28).

ла Павла, була живою, та і далі залишається,

Добре, але як бути з теперішнім станом речей, коли суспільство поділене на вільних і

MIGIOH

пам'ять про Онисима, учня апосто

завдяки богонатхненому слову Павлового листа.

З ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

КВІТЕНЬ 2010

ВЛАДИКА МІЛАН ШАЧ:JІК, 3М -

ЕПАРХ МУКАЧІВСЬКОІ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОІ ЕПАРХІІ У середу,

17 березня 2010 року, Папа Венедикт XVI призначив владику Мілана Шашіка, ЗМ (Згромадження Місіонерів), дотеперішнього

титулярного єпископа Бононіїта Апостольсько го адміністратора «ad пutum

Sanctae Sedis» Му

качівської Греко-Католицької єпархії, єпархом цієї церковної адміністративної одиниці. Владика

Мілан, який

очолює Мукачівську

греко-католицьку єпархію як адміністратор від дився

вересня

Апостольський

12 листопада 2002 року, наро 1952 року в Словаччині . Після

закінчення школи вступив до Згромадження

Місіонерів,

вивчав

філософсько-богословські

предмети в Братиславській семінарії, а

1976 року

прийняв священиче рукоположення . Виконував різні душпастирські обов'язки, а також відпо відальні служіння в Згромадженні. Закінчивши

навчання у Римі, де здобув ліцензіат з богослов'я духовності , протягом шести років працював в

Апостольській нунціатурі в Києві, а також душ пастирював на Закарпатті. Після призначення Апостольським

адміністратором

Мукачівської

греко-католицької єпархії б січня 200З року вла

дика Мілан Шашік отримав архиєрейське руко положення з рук Слуги Божого Івана Павла

11. •

Радіо Ватикан

•

Вnадмка Міnан Шаwік .

АКТУАЛЬНО

ПАПА ІВАН ПАВЛО 11ВИЗНАЧНА ПОСТАТЬ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ або роздуми з нагоди п'ятої річниці його смерті 2 квітня минає 5 років відтоді, коли блаженної пам'яті Іван Павло 11 відійшов.до вічності. Пригаду ється, як тоді мільйони людей різних народів і віросповідань з'їхалися до Риму, щоб попрощатися із великою людиною ХХ століття. Після смерті першого слов'янського Папи продовжують перевидавати

його праці, про його життя та діяльність пишуть книги, демонструють фільми. Більше того, наближа ється до завершення процес його беатифікації - вивчаються оздоровлення людей, які сталися за його посередництвом. Все це свідчить тільки про одне - Папа Іван Павло

11, попри свій високий духовний

ранг, був ще й Людиною святою.

український А І"ІОН Jn хрисn1~~~~~~~ 11 V (І

АКТУАЛЬНО

КВІТЕН'Ь 2010

Ігор СКЛЕНАР

його доступність для широких кіл віруючих відкрила нове бачення на Ватикан і церковну політику. Візьмімо до прикладу нашу країну.

2001

року, перед візитом Івана Павла

11 в Україну,

було зроблено безліч спроб представити його як особу, яка займається «прозелітизмом», тобто нав'язуванням віри в примусовий спосіб. Та всі ці зусилля виявилися марними, тому що Папа по

казав себе харизматичною особою. Він, навпаки, посилив віру в серцях мільйонів українців, серед них також православних. Більше того, проголо

сив

27 нових блаженних нашої Церкви .

Зміст усіх виступів, промов і проповідей Папи Івана Павла

11, виголошених в Україні, досі

залишається актуальним . Римський Архиерей апелював до наших владоможц і в, покликаних

своїм становищем служити людині . Слова Папи

до духовенства і мирян містили заклик бути вірними релігійній традиції та культурі свого народу.

Цитування

Шевченкових

віршів

ще

більше переконало нас в тому, що слов'янський Архиерей був небайдужим до наших національ

Іван Павло

них цінностей. Після його повернення до Вати

ни в інших релігіях. Пояснити і прокоментувати,

кану в Україні ще тривалий час осмислювали і

чи насправді цього прагнув покійний Архиерей

аналізували цей візит.

Католицької Церкви, мали б католицькими бо

підтримав тезу про спасіння люди

Ми, християни ХХІ століття, мали би взяти із

гословами. Та колишні монахи ЧСВВ, які раніше

життя та діяльності визначного єпископа Риму урок покори і смирення, який він показав цілим

отримали духовну формацію у цьому Чині, час тина з них за його кошти здобула наукові ступені

своїм життям, перебуваючи на престолі св . Пе

у кращих католицьких закладах Европи, тепер

тра. На жаль, мусимо констатувати, що в серед

насмілюються писати про те, що Папа Іван Павло

овищі УГКЦ вже кілька років з'являються нові

11 не може бути прикладом до наслідування, бо

угрупування, які не засвоїли цього уроку. На сто

він сприяв «апостазії, яка закінчується в пеклі!».

рінках «Місіонаря» вже говорилося прот. зв. « під

Гірко стає від таких висновків горе- «єпископів »,

горецьку групу», кількох колишніх монахів ЧСВВ,

які вже встигли внести духовний неспокій в

які самовільно проголосили себе єпископами.

середовище нашої Церкви. Більше того, вони

Можливо, не варто звертати увагу на листи цієї

закликають теперішнього

групи осіб, які взяли на себе роль суддів та про

процес беатифікації блаж. пам. Івана Павла

курорів у Католицькій Церкві, та все ж автор цих

якого цинізму дійшли колишні члени Католиць

Папу

призупинити

11. До

рядків (думаю, не тільки він) не може змиритися

кої Церкви, якщо насмілилися ставити під сумнів

із тими безпідставними та брудними звинува

його заслуги!

ченнями на адресу «слов'янського Папи». Один

Отже, ми маємо можливість ще раз помірку

із закидів, які «підгорецькі єпископи» постійно

вати над закликами покійного Папи про важли

висловлюють у своїх масово поширюваних лис

вість єдності цілої Церкви. І в ці Великодні дні по

тах, стосується жесту миру, який Папа зробив в

молитися за тих, хто розхитує корабель Церкви

італійському місті Асиж на адресу інших релігій .

Христової, вводячи в оману своїх ближніх. •

На переконання авторів цих опусів, тим самим

Af Ір Іон }І tJ український f l I \1 О r ~~~~~~нський

ВІЧНАЯ ПАМ'ЯТЬ ПАПІ ІВАНУ ПАВЛУ 11!

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

МОНАХИ-ВАСИЛІЯНИ В ПЕРЕМИШЛІ ВІДЗНАЧАЮТЬ 75-ЛІТТЯ ЦЕРКВИ о. Юліян КОВАЛЬ,ЧСВВ ігумен Перемишльського монастиря

квітня

2010

року минає

років від дня

першого посвячення тодішним Перемишль

ським владикою Йосафатом Коциловським, ЧСВВ василіянської церкви Співстраждання Пресвятої Богородиці на Засянні в Перемиш лі. Протягом цих років монаша спільнота, вірні цієї церкви і сама церква як сакральна спору да, пережили чимало лихоліть . Здавалось, що

на цій землі датується кінцем ХІ століття. З по

церква замовкла назавжди, але Господь Бог

чатку

воскресив її до нового життя. З великої вдяч

засвідчує про існування у Перемишл і василіян

ності за Боже милосердя у отців Василіян ви

ського свята троїцького монастиря, який своєю

XVII ст. (1617р.) поход и ть документ, яки й

никла думка урочистого відзначення ювілею

повагою і значимістю переростав інші монас

75-ти ліття церкви .

тирі. У другій половині

січня

2010

року, під

час святкувань на

XVII століття історич

ні і релігійні обставини стали трагічними для

честь св. Василія Великого у василіянські й церк

українських

ві в Перемишлі, Митрополит Перемишльсько

землі . Вони були поступово ліквідовані. Завер

монастирів

на

Перемишльській

Варшавський архиєпископ Іван Мартиняк від

шенням л і квідаційного процесу стала так звана

служив Архиєрейську св. Літургію, після якої

« йосифінська касата », яку провів австрійський

уділив отцям василіянам своє благословення,

цісар, зараз по тому, як Галичина перейшла під

на

австрійське панування. На півтора століття за

проведення

святкувань

ювілею

75-ліття

мовкло монастирське життя східного обряду

церкви.

Ювілейні богослужіння та заходи, які прохо

на Перемишльській землі . І щойно у

1913 році,

дитимуть впродовж цілого року, в першу чергу

заходами Перемишльського владики Констян

матимуть подячний характер . Подяка Богові

тина Чеховича, до Перемишля повернулися

належить не лише за чудовий храм, архітектур

отці Василіяни . Тоді посилилася потреба побу

ну вартість якого визнано серед архітектурних

дови церкви і монастиря на Засянні .

пам'ятників Перемишля. В першу чергу треба дякувати за те, що Господь, неначе в чудодійний

Ідея побудови церкви на Засянні виникла вже у 189З році. Ініціатором будови церкви на

спосіб, дозволив отцям василіянам по довгих

Засянні був о. мітрат Мирон Подолинський .

роках поніверань повернутись до своєї, хоч

Вже тод і у планах отців М . Подолинського

зруйнованої, оскверненої, але рідної церкви

було повернути до Перемишля отців василіян

і монастиря, відновити їх та наново посвятити

і включити їх до духовної служби при цій церк

її на ціль, для якої вона поставлена

ві, які мали б при церкві також свій монастир.

віддаван

ня хвали Богові . А історія цього храму, хоча не

дуже довга, дійсно трагічна.

15 грудня 1913 року, в празник св. Миколая, в Перемишлі поселилися отці Василіяни. Вони

Перемишльська земля у своїй історії багата

купили кам'яницю при вулиці св. Івана (сьогод

на монастирі . Перша згадка про монаше життя

ні Салезіянська), в якій заснували монастир та

GIOHdP

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

КВІТЕНЬ 2010

каплицю Співстраждання Пресвятої Богороди

ся повернути монастир та церкву. Старання

ці і активно включилися в діло будови церкви.

чинили чергові настоятелі ЧСВВ: ієром. Павло

Першим ігуменом став о. Маркіян Марисюк,

Пушкарський, ієром. Йосафат Романик, ієром .

ЧСВВ. З

1914 року знову почалась широка ак

Мелетій Білинський. На превеликий, жаль їхні

ція збирання грошей на будову. Отці Василіяни

зусилля були безуспішними . Польський уряд

докупили черговий кусник землі під будівни

постійно відмовляв у поверненні монастиря і

цтво та почали збирати будівельний матеріал .

церкви .

Однак тим разом на першкоді здійсненню пла нів стала Перша світова війна.

1960

році отці Василіяни повернулися до

Перемишля і замешкали в невеличкій резиден

Черговий етап праці над здійсненням заду му о. Мирона Подолинського почався в

ції на Татарській горі та правили богослужіння східнього обряду в костелі Серця Христового,

1924 році, коли за волею владики Йосафата Коци

даючи духовну послугу греко-католикам Пес

ловського, ЧСВВ, відповідальність за будову

ремишля і околиць. Тут треба згадати ієром. А.

церкви і монастиря

Кулибабу, ієрм . Бориса Балика та ієрм . Андрія

повністю взяли на себе

отці Василіяни.

Ша галу, що служили до

1930 році архітектор Лев Левинський зі

Львова виготовив черговий , вже третій проект

часу,

ли єпархіальні священики.

(сьогоднішня церква).

7 квітня 1935 року Владика Йосафат Коци

1968 року, до того

відколи душпастирство в Перемишлі перейня

1989 році тодішній протоігумен ЧСВВ

о. Василь Медвіт (уродженець Перемишля)

ловський , ЧСВВ, звершив чин посвячення но

посилив старання стосовно повернення Ва

вопоставленої церкви Співстраждання Пре

силіянам монастиря і церкви в Перемишлі.

Поборовши прерізні труднощі, людську зло

святої Богородиці на Засянні в Перемишлі.

Від початку іде'і про будову церкву на Засян

42 роки, хоча 4 роки. Жителі Пе

бу, нехіть, а часто очевидну ворожість і не

ні до її здійснення пройшло аж

нависть, домігся того, що

сама будова тривала лише

Маєткова комісія прийняла рішення віддати

1 жовтня 1991

року

ремишляни, духовенство і миряни, мріяли про

церкву і монастир отцям Василія нам. Та лише

свою греко-католицьку церкву, поставлену за

25 жовтня 1996 року остаточно весь будівель

правилами нашої церковної архітектури, з гар

ний комплекс віддано вже черговому протоі

ним іконостасом, величавими банями, завер

гуменові ЧСВВ Володимирові Ющаку.

шеними хрестами. Мріяли про храм, в якому

Хоча у цій зруйнованій, збезчещеній церк

монахи, разом з мирянами, будуть виспівувати

ві вже з першого дня, тодішній ігумен мона

хвалу Божу у своєму обряді і своїй мові .

стиря в Перемишлі ієрм. Тимотей Феш роз

За задумом будівничних церква мала бути

почав служити, то до привернення храму до

не лише центром релігійного життя на Засянн і ,

повної краси було ще далеко. На початку в

але і місцем культурного життя.

приміщеннях під церквою встановлено тим

Однак не довго, бо всього 1О років, довелось

часову капличку, де служились Богослужіння.

тішитись новою церквою та театральним при

Монастир пристосовано до житлових потреб

міщенням. Прийшла Друга світова війна, а після

монахів та студентів. На куполі цієї каплички

неї настав час комуністичної влади в Польщі. У

знайшов свій притулок хрест зі зруйнованої

жовтні

року польський «Ужонд Безпєчень

церкви в селі Ямна. В саду також поставлено

ства » -УБ (служба безпеки) наказала отцям Ва

кам'яний хрест з села Незнаєва , що на Лем

1945

ківщині. В свято Воздвиження Чесного Хрес

силіянам полишити свій монастир і церкву. Будівлі монастиря і церкви призначено на

та

1997

року Митрополит Перемишльсько

потреби Воєвідського державного архіву. В

Варшавський архиєпископ Іван Мартиняк та

монастирі розміщено бюро архіву, а в церкві

владика Северіян Якимишин, ЧСВВ з Канади

архівальний склад. Отці Василіяни ніколи не погодилися з втра

тою своєї обителі і довгими роками старали-

МІGІОН

при участі великого числа монахів та вірних

посвятили хрести для головного і бічних ку полів.

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

монастирі

засновано

семінарію

КВІТЕНЬ 2010

для

монахів-студентів переважно з України . Тут

молоде покоління Василіян проходить монашу

й богословську формацію. В

1996-2010 роках черговими ігуменами

монастиря ЧСВВ у Перемишлі були: о. Тимотей Феш, о. Юліан Коваль, о. Григорій Столиця, о. Ігор Гарасим, а від 2008 року вдруге о. Юліан

Коваль. Всі вони докладали зусиль, щоб церк ві повернути її первісний вигляд, а коли це

набирало реальних форм, то недруги почали казати, що отці Василіяни отримали від дер

жави монастир і церкву в доброму технічному стані.

П.опри

знану

всім

всесвітню

фінансову

кризу, почалось так, як і на початках будови церкви збирання фондів на ремонт церкви. На заклик відгукнулись головно мешканці Пе ремишля і околиць, наші співбрати-Василіяни з Канади, вихідці Перемишльської землі, яких воєнна хуртовина і післявоєнні лихоліття роз

віяли по різних закутках світу, і всі небайдужі українці, які доці нили значення храму на пере

мишльському Засянні. Завдяки пожертвам усіх

шений малюнками, що зображали портрети ви

тих; хто вважав своїм християнським і націо

значних особистостей Церкви та українського

нальним покликом поділитися своїм добром

народу, герби українських міст, а також особли ву орнаментику з квітів. Хочеться, щоб цей зал,

з Церквою в потребі, отці Василіяни змогли в

2009 році, зробити те, що так як тоді, коли тру дились о. ~осиф Чепіль та о. Тимотей Феш, здавалось було неможливим. · У 2009 році відремонтовано усі три куполи,

за задумом передвоєнної громади Перемишля, знову став живим місцем плекання і презенту вання релігійної та національної культури укра

їнського народу. До тепер проведено потрібні

покрито їх новою бляхою, наново'встановлено

консерваторські

на них хрести.

спеціальний план консерваторських робіт. Чи

- Осучаснено стару систему громовідводів. - Побілено церкву всередині і частково ззовні.

експертизи

та

виготовлено

роботи по відновленню залу почнуться , зале жатиме від дозволу урядовців та жертводавців, які допоможуть фінансово . Тому звертаємося

- Виконано ізоляцію пивниць і фундаментів

з проханням про фінансову підтримку нашого

забезпечуючи в цей спосіб захист перед воло

амбітного, а водночас коштовного проекту до

гістю і грибком. Почались також праці над приверненням

шення приміщення, ізоляцію та встановлення 1ювої підлоги. Для привернення залу до первіс

з приміткою на ремонт церкви у Перемишлі,

ного вигляду і призначення потрібно, однак, ще багато праці. На особливу увагу заслуговує роз

Zakoп Sw. Bazylego Wielkiego иІ. Sa/ezjacska 2,37-700 РгzетуsІ;

ПLt)С на стінах. Як згадано вище, зал був прикра-

номеррахунку59124017761111000019379896

що, за допомогою Воєвідського консерватора архітектурних пам'яток, вдалось провести осу

Пожертви можна висилати чеком на ім 'я

Bogdan (о. JиІіап) Kowa/, иІ. Salezjacska 2,37-700 Ргzетуs/, або на рахунок «Bиdиchnist» Credit Ипіоп 2280 ВІоог Street West, Тогопtо Опtагіо МбS 1N9, Canada, номер рахунку 24906 Association <<Регетуsсhупа»,

до життя театрального залу під церквою. Поки

або вплатити на рахунок Перемишльського монастиря:

укр аїн ськ и~ х р исти янськ и и часо пи с

GIOH~P

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

всіх людей щедрого серця, уродженців та сим

атральний зал, слугував не лише монахам, меш

патиків Перемишля і перемишльської землі, до

канцям і гостям Перемишля , в якому можна

всіх, хто розуміє неперевершену роль Церкви

буде проводити релігійні, культурні та наукові

у Перемишлі в збереженні релігійного, куль

заходи, але також був місцем, де молодь зможе

турного і національного життя на маленькому

гуртуватися, проводити дискусії, товариські зу

острові посеред чужого моря. До всіх, кому не

стрічі, знайомитися між собою, зростати духо

байдуже моральне і релігійне виховання нашої

вно і морально. Чи здійсняться наші задуми, за

молоді. Ми мріємо про те, щоб відновлений те-

лежатиме від Вас, шановні добродії.

ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ УКРАЇНИ

ІСТОРІЯ ТУЧНЯНСЬКОЇ ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ &ОГОМАТЕРІ о. Андрій СОКОЛОВСЬКИЙ, парох У передrір'ї Карпат, у rлибокій кам'янистій уще лині на лівому березі річки Свірж, яка несе води до Дністра, розкинулось мальовниче село Тучне Перемиwлянськоrо району Львівської області. Храм Благовіщення Пречистої Діви Марії

це третя церква, збудована ус. Тучному. Перша церква Покрови Пресвятої Богородиці існува

ла у

XVII столітті, правдоподібно, її спалили

татари.

Друга церква Благовіщення Пресвя

тої Богородиці збудована у

1690 році на місці

з'яви чудотворної ікони Богородиці. Сучасний кам'яний храм Благовіщення Пречистої Діви

Марії у с. Тучному збудовано у

1900 році на

місці старої дерев'яної церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці. Одного літнього дня на початку

XVII

століт

тя пастухи села Тучного, які випасали стадо

на горі біля старого цвинтаря, що містився у

невеличкому ліску, на високій горі, побачи ли на липовому пні ікону Богородиці. Про це з'явлення вони негайно повідомили у село .

На гору прибули селяни зі своїм священиком. Відправивши молебень до Богородиці, люди віднесли ікону у стареньку дерев'яну церкву, що знаходилась під горою над потічком. Коли наступного дня пастухи знову випасали своє

•

Тучнянська чудотворна ікона.

стадо і пішли на те місце, де з'явилася ікона

Богоматері, щоб помолитися, то були дуже

Знову до ікони прибули селяни зі священиком

здивовані, оскільки ікона була на тому самому

і перенесли ікону у храм Покрови.

місці, як і вчорашнього дня. Діти помолились і поспішили повідомити місцевого священика.

MIGIOH

Згідно

переданням,

священик

відіслав

одного селянина в Унівський монастир, щоб

ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ УКРАЇНИ

КВІТЕНЬ20 1 О

п ов ідомити про чудо. Л юди п ереп о відают ь, що

На горі ігумен з місцевим священиком від

до Тучного прибув ігумен монасти ря з двома

служили Святу Літургію. Священик села від

монахами. Коли священик в ідкр и в цер кву, щоб

імені селян дав урочисту обіцянку побудувати

показати з'явлену іко ну, то п об а ч ив, що її тут не

на цьому місці Божий храм на честь Пресвятої

було. Вона знову чудесним сп о собом з'являлася

Богородиці. Після цього ікону перенесли до

н а горі. Вірні зрозуміли, що Матір Божа обрала

старої дерев'яної церкви Покрови Пресвятої

місце для храму там, де з'явила ся . Почувши про чудодійне з'я в лен н я Бо го р о

Богородиці. Вона більше не переміщалася на гору.

диці, у сел о прибули люди з н а вкол ишніх с і л ,

Люди дружно взялися за виконання своєї

щоб помолитись перед чудотворною ікон ою.

обіцянки . Щоб збудувати новий храм, пере

Люди з великою побожніст ю виходили на в ко

везти будівельні матеріали, потрібні були зна

лішки на велику і круту гору.

чні кошти. І вирушили тоді посланці громади

у різні села повіту для збору пожертвувань на МОЛИТВА

ДО БОГОРОДИЦІ, ПРОСЛАВЛЕНОЇ В ТУЧНЯНСЬКІЙ ЧУДОТВОРНІЙ І КОН І О Преблагословенна Владичице, захиснице роду християнського, прибіжище і спасіння тих, що прибігають до тебе! Знаємо, як багато згрішили і tzрогнівили ми, Премилостива Владичице, народженого від тебе Сина Божого, але маємо Ч,агато прикладів тих, які скоріше від нас розгнівили Иого: митарі, блудниці та інші грішники, яким було даровано прощення гріхів іх через покаяння і сповідь. Дивлячись на ці 11рикладu та бачачи ті ж самі гріхи і в нас, з покаянням прибігаємо до тебе. О Всемилосердна Владичице, подай нам руку допомоги і випроси у Сина Твого і Бога нашого матерніми і святими твоїми молитвами прощення тяжких гріхів.

Віруємо і визнаємо, що той, кого ти родила, Син твій, є воістину Христос, син Бога Живого, Суддя живих і мертвих, який дає кожному по заслугах його. Також визнаємо тебе істинною Богородицею, джерелом милосердя, заспокоєнням тих, що плачуть, надією тих, що померли, сильну і пост ійну Заступницю перед Богом, яка правдиво любить рід християнський, і помічницю до покаяння. Направду бо немає людина іншої допомоги і покрову, тільки від тебе, Діво Премилостива, і ніхто, хто уповає на тебе, не застидається і, через тебе просячи Бога, вислуханий буде завжди. Через це молимо тебе: відкрий для нас двері милосердя твого, які заблукали і впали в глибоку тьму, не п окинь нас, не відвернися від моління наш ого, не залиш нас, грі ит их, бо ворог нас шукає, щоб забрати на загибель, але вимоли за нас народженого від тебе милосердного Сина твого і Бога, щоб простив великі гріхи наші і визволив нас від загибелі, щоб ми разом з тими, які отримали прощення, заспівали і прославляли

безмежне Боже милосердя і твоє заступництво за нас у l!ьому житті і на віки вічні. Амінь.

будівництво храму Небесній Цариці . З 'явлення Пресвятої Діви Марії, чи сльозін

ня ЇЇ ікон - це найпереконливіша проповідь, що закликає світ до жалю, покути, виконання

заповідей Божих, до добрих діл та ревності у вірі . Ця проповідь є цінна завжди: і в сиву дав

нину перших століть християнства, і в наш час жахливих злочинів, війн , падіння моралі, бого

хульства, ідолопоклонства, ненависті, вбивств

- всього того, що викликає Божий гнів. Бого родиця через кожну появу у цьому світі взиває

нас змінити своє життя, бо Вона ревно засту пається за нас перед Богом. Сльози цих ікон передають сум Небесної Цариці, Яка спостері гає за тим, як люди зневажають Бога.

1902 році за сприяння митрополита Ан

дрея Шептицького та місцевого пароха о. Амб росія Рибака Святіший Отець Лев ХІІІ (18781903) надав повний відпуст грамотою від «9 мая за н. ст. 1902 року до ч. 14320 для церкви в Тучному в дні Благовіщення Пречистої Діви Марії та

Переставлення святого апостола

євангеліста Івана та попразденствах». З цього часу церква Благовіщення Пречистої Діви Ма

рії офіційно проголошена відпустовим місцем. Офіційні видання шематизмів 1904, 1905, 1906 років Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви подають, що у Туч ному повний відпуст є на свято Благовіщення Пречистої Діви і в день Переставлення св. Іва на Богослова.

АДРЕСА: Село Тучне, Перемишлянський район,

Львівська область.

З ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

КВІТЕНЬ 2010

ІСУС КЛИЧЕ ТЕБЕ «Я полюбив Тебе відвічною любов'ю,

тим і зберіг для Тебе мою ласку.» (Єр

31,3)

У першу неділю місяця при монастирі Сестер Катехиток св. Анни

відбуваються духовні зустрічі для дівчат віком від

17 до

ЗО років, які

думають про вибір свого майбутнього. Чекаємо на Тебе за адресою: м. Львів -смт. Брюховичі, вул. Широка, 4а. Просимо звертатись за телефоном:

234-63-44 (с.

Агнета),

096-43-035-78 (с.

Вікторія).

СТРАСТІХРИСТОВІПОКАЗАЛИ УМ.ХИРОВІ І. ГОСПОДАР,

заступник директора школи з виховної роботи У неділю, 29 березня цього року, в народному домі «Просвіта» м. Хирова Старосамбірського району Львівської області проведено духовний

захід «Страсті Христові», сценарій до якого підготувала заслужений вчитель України, вчитель християнської етики С. Савчак. Громадськість міста чисельно зібралася у залі. У духовному заході Хресної Дороги, яка скла

дається з ЗСШ

14 стацій,

були задіяні учні

1-11

класів

1-111 ст. м. Хирова, церковний хор та священ

нослужителі церкви Різдва Пресвятої Богоро

диці

о. Ігор Петрович та о. Микола Сваволя.

Захід

був

насичений

біблійним текстом,

щення й освітлення душі. Молитва під хрестом стала акордним завершенням заходу.

молитвами, страсними піснями. Юні аматори

На очах у присутніх були і сльози; почуте і

з великою любов'ю і душевною теплотою ви

побачене торкнулось струн сердець краян і за

конували страсні пісні, читали поетичні рядки,

ставляло обдумувати власні вчинки, щоб своїм

які відтворювали терпіння і муки Христа. У спокійно-розважальній тиші учні переда

гріхом не завдавати нового болю Ісусові. Мабуть, кожен з присутніх був вдячний Гос

вали святість змісту кожної стації, де Ісус тер

подові за Його безмежні терпіння, які підніма

пить біль з покорою, а в очах глибока любов

ють нас з упадку, рятуючи цілий світ. Вдячністю

до катів. Саме ця любов додавала Ісусові сили

Всевишньому, любов'ю до Нього і своєю по

нести важкий Хрест, терпіти пекучі рани від

правою ми одержимо зцілення своєї душі.

тернових шипів. Кожна стація доповнює іншу,

Хресна Дорога збагатила вірних духовним скар

немов виплітає терновий вінок, який Господь

бом, що подарував нам наш Спаситель, і наші серця

подарував нам для нашого спасіння, для очи-

знову і знову спалахнуть любов'ю до Бога. •

ЛІ І р І о н

І І І \1

)r ~~~;~~~нський

а український

ХРИСТИЯНСЬКІ СВЯТА

КВІТЕНЬ 2010

ЛЮДСЬКЕ ТА БОЖЕ У СВЯТКУВАННІ ВЕЛИКОДНЯ о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

крихти віри в душі, дивувалася тому, що на Пасху

м. Едмонтон (Канада)

сонце немовби якесь особливе, переливається

Смерть Господь вмить переміг, Хоч звалила гучно з ніг ...

Гріб порожній залишивсь; Спас підніметься увись.

світлом, радіючи, що Христос воскрес. Викладач

ка радила придивитися до нього своїм учням, бо казала, що в інші дні воно звичайне ...

Знаємо, що Пасха, безумовно,

це свято ра

дості для кожного землянина, і не тільки: і для

Дзвони лунко виграють.

найменших, і для дорослих, і для живих, і навіть

Дременули гріх і лють ...

для покійних". В цей знаменний день християн

Сколихнула новина.

ський люд намагається пробачити один одному

Вабить знана дивина.

всілякі провини та чинити тільки добро. Адже цей празник християн символізує найперше Гос

Велелюдно у церквах. Віддаливсь подалі страх. Радості пала свіча

Світ весь Пасху зустріча.

Щоб про празник пам'ятав

Кожен, бо любов Христа Пригорнула нині нас...

Намір ворога погас!

поднє воскресіння, правдиву радість і вічне жит

тя в Триєдиному Бозі. У народі побутують різно манітні пасхальні прислів'я та приказки:

Не кожен тиждень Великдень. Не кожен день Великдень, а хліб - не паска. Дороге яєчко у Великодньому дню. Святкування Великодня заповіли апостоли. Св. Писання докладно описує нам сенс воскре

сіння з мертвих Божого Сина. Пасхальний ха Ісус знову живий ... Про це всі дружньо звіща

в житті Воскреслого, підкреслював апостол Пав

святого Воскресіння сталася подія, яка огорнула

ло, звертаючись колись до колосян: «Поховані

весь християнський світ та історію людства в ці

разом з Ним у хрещенні, ви разом з Ним також

лому. Смерть, отже, подолано. Завітав назавжди

воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив

празник усіх празників.

Його з мертвих» (Кол 2, 12).

Зупинюся детальніше на різних обрядах вели

Легенда каже, що в той світлий день, коли Ісус

коднього характеру. Сьогодні дослідникам нелег

воскрес, сонце не хотіло йти за обрій, бо раділо,

ко з'ясувати, які саме великодні обряди, коли та за яких обставин виникли. Можна почути, що до хрис

тому день був довгим, великим. Звідси й маємо

тиянської великодньої обрядовості нібито увійшли

мови, що є буквальним перекладом грецького

«Великдень». Цю назву ми отримали з грецької

давні язичницькі звича·1; пов'язані зі святкуванням

наймення свята

весняного сонця. Завдяки тому, під впливом хрис

день. Інша назва

тиянського календаря, язичницька обрядовість

давньоєврейського іменника «песах»

частково стала частиною Великоднього тижня. А

Офіційна ж версія Вселенської Церкви

частково й зовсім зникла, тому що припадала на

Христове Воскресіння, Пасха ...

- Мегалі - Пасха

Емера, тобто Великий (Паска) є похідною від

перехід.

Світле

Великий Піст, повністю несумісний з «весняною ра

Часто на сам Великдень, зокрема в сільських

дістю»... Що цікаво, від самих початків християн

місцевостях, весь день не вмовкають дзвони. Ще в

ські богослови не бажали визнавати спорідненості

давнину люди вірили, що уся нечиста сила вельми

Спасителя з так званими поганськими «Воскресаю

бо·1ться великоднього дзвону, розбігаючись ген да

чими богами», бо вважали твори Біблії автентични

леко, у нетрі та прірви ... В деяких місцевостях існу

ми, а легенди про язичницьких богів - видумкою.

рактер християнського життя, як дійсної участі

ють ... Христос воскрес, направду! І в день Його

вав звичай йти на цвинтар до своїх батька-матері,

Пригадую в контексті, як колись одна вчитель

які за життя прокляли рідну дитину. У Великодній

ка мови та літератури зі Східної України, маючи

час можна було випросити у них прощення. Дехто

GIOHdP

ХРИСТИЯНСЬКІ СВЯТА

КВІТЕНЬ2010

церкви, пішов давати корм худобі . Набираючи солому на вила, чоловік цей штрикнув глибше у скирту. Виявилося, що в соломі спав його молод

ший брат. Нічогісінько не підозрюючи, господар настромив його на вила і так підняв угору. Бог і начертав цей гріх на місяці: коли придивитися до

нічного світила, то видно, що брат брата тримає на вилах

... ».

Великдень годі уявити без фарбованого яйця. Крашанка є символом воскресіння Ісуса Христа. Для прикладу, червоне яйце

ознака радості вза

галі і особливо радості Великодня. Про нього існує чимало різних оповідань, передусім казкових.

Досить давня «Книга Старчества » наводить

оповідання великого богослова Івана Дамаски на «0 Велиці Дні », що було неабияк поширеним у нашій стародавній літературі: «Яйце уподоблю ється всій тварі : скорлупа як Небо, плівка

білок яйця

- хмари, - води, жовток - земля, а вогкість посеред - гріх у світі. Господь наш Ісус Христос, коли

воскрес із мертвих, всю твар відновив своєю кров'ю, як яйцями прикрасив, а вогкість духовну висушив, як яйця згустив ... ». Щодо усіх нехристиянських звичаїв, які іноді вірив, що в ніч перед Пасхою над схованими в зем

проникають у святкування Пасхи, то з книги «До

лі скарбами горить свіча, тож їх нескладно здобути.

християнські вірування українського народу »

Але це начебто не всім дано - заволодіти заклятим

довідуємося, що ще Карфагенський Собор (318 р.) висловився проти цього. Своїм 68 правилом

багатством може лише та людина, котру призначив для цього Господь .. . Також у колишньому моєму

він дає наказ: « Поганських звичаїв не чинити, а

селі Кам'янка поблизу м. Сколе на Львівщині, існу

саме: на дошках не скакати, на гойдалках не гой

вав звичай від Страсної П 'ятниці розпалювати коло храму ватру зі сухих дров (а не зі смердючої гуми,

датися, яйцями не качати і не бити, грохотання (реготання) не чинити . А коли хто не послухає

як дехто практикує сьогодні!) Вогнище палало аж

цього, нехай буде заборонений

до Великодня, а то й довше. Довкола збиралися

140 поклонів на день і 280 Молитов .. .».

5 років, учинить

і старші. Багато

Як бачимо, Церква дуже строго підходила в

чого цікавого можна було в тому гурті послухати.

минулому до поєднання праведного з грішним,

А в саму Великодню неділеньку, після освячення

язичництва з офіційним християнством. Тепер, на жаль, також можна зустріти подібні «звичаї» -

на розмову люди

- як дітвора, так

пасок, стріляли з рушниць (та й взагалі упродовж

днини стріляли всі кому не лінь і бозна з чого!) Від

різного роду забобони, ворожбу, яку пов'язують

так люди поспішають (особливо малеча) до своїх

з Великоднем, магічні ритуали та замовляння

помешкань, щоб першими ступити з вулиці на обі

(псевдомолитви у стилі Гарафіни Маковій), спро

йстя і принести щасливу долю та гаразди ...

бу поєднати Пасху з окультною астрологією

У м. Зінькові, між іншим, записано ось таку

тощо. Це все затьмарює суть празника Хрис

народну легенду-повір'я: «На Великдень, поки

тового Воскресіння і відволікає увагу від світла

не випустять з церкви, гріх їсти не тільки люди

Божої Істини. Варто відрізняти нарешті людське

ні , а навіть давати корм свійській худобі ... Один

від Божого, наївні повір'я від важливої біблійної

чоловік

чи не відав того, а чи не вірив

на Ве

ликдень, рано-вранці, коли ще не дзвонили до

MIGIOH

правди. Святкуймо ж по-Господньому, бо Спас живий, а Великдень

не легенда!

ПОСТАТІ ЧСВВ

КВІТЕНЬ 201 О

СПОГАД ПРО о. ВАСИЛЯ ЗІНЬ КА, ЧСВВ бр. Степан ДУБАН, ЧСВВ, Львів

23 квітня цього року виповнюється друга річниця від дня відходу до вічності о. Василя Володимира Зінька, ЧСВВ, великого патріота Католицької Церкви та України.

Боже Провидіння звело мене із о. Василем ще під час навчання у школі. Перша незабутня зустріч

аалася під час Служби Божої, коли я приймав уро чиае св. Причаая

16 липня 1995 року в церкві

св.

Андрія у Львові . Велика група нас, першопричас

О. Василь Зінько, ЧСВВ- невтомний сповідник.

ників уважно слідкували за словами Божеавенної

Літургі1; яку відправляв о. Василь. Усе відбувалося

диків імені св. Луки (ці три товариава він і засну

надзвичайно урочиао. Перед самим св. Причас

вав), викладав християнську етику у Ветеринар

тям отець зупинив Службу і розпочав промову

ній академі1; брав учааь у різних конференціях,

спеціально до нас. Він розповів, що коли йому було

симпозіумах, з'їздах, а також був палким пропо

приблизно три роки, мама садила його на аільчик

відником. Провів, напевно, сотні, якщо не тисячі,

і запитувала : «Як будеш великий, будеш пити горіл

місій та реколекцій. Де тільки була потреба, відразу

ку? Скажи, будеш пити?», а він, малий, крутив голо

рушав у дорогу: молитва на захиа ненароджених

вою і голосно говорив: « Ні!». А потім вдруге лагідно

дітей біля абортарію; на захиа українського наро

питала: «А священиком будеш?», а він завжди від

ду до пам'ятника Тарасові Шевченку; молитва біля

повідав: «Так!». Так і аалося. Прийшов час і малий

аатуї Матері Божої". І завжди о. Василь Зінько був

Володимир аав монахом, прийняв монаше ім'я

готовий виголосити проповідь, адже Слово Боже в

Василь і назавжди зарікся не пити алкоголю. Так

його серці було не завчене, а прожите.

само й ті, які тепер приступають до урочиаого св.

У церкві св. Андрія, коли на дванадцяту годину

Причаая, повинні не лише святкувати це свято, а

служив Службу Божу для дітей, проповідь завжди

зробити поаанови на ціле своє життя - відректися

говорив наприкінці. Оскільки в церкві ще немає іко

поганих звичок і завжди служити Христу. І ми за о.

ноаасу і царських дверей, він кликав усіх дітей до

Зінькам повторювали аж три рази: « Не буду пити,

не буду курити». Щойно тоді нааала урочиаа хви

себе аж до самого преаолу і садовив їх на сходах преаолу. Проповідь була звернена і до дітей, і до

лина зуарічі із Євхариаійним Хриаом й отець Ва

дорослих. Під час неї отець аавив до дітей кілька

силь, виголосивши «Зі арахом Божим і вірою при

запитань й уважно слухав їхні відповіді, які також

ступіть», уділив нам святе Причаая. А після Служби

було цікаво чути всім присутнім, а в кінці робив ко

Божої ми зробили спільну фотографію з о. Зінькам.

роткі висновки, просив, щоб діти їх багато разів по

Отець Василь Зінько при церкві св. Андрія був

вторили і запам'ятали, наголошував, що вони пови

не проао парафіяльним сотрудником, а сотруд

нні бути відповідальні і слухняні. А тоді просив, щоб

ником ревним, дбайливим, таким, яким повинен

діти клякнули і тоді їх благословляв.

бути духовний пааир, який дбає про вівці. Він мав широке поле праці: був духівником, а пізніше ка пеланом скаутів, чаао проводив науки на зборах

ком, сповідав на багатьох відпуаах, місіях, реколек

Також о. Василь Зінько був невтомним сповідни ціях. А в церкві святого Андрія, хоча у черзі до спо

марійського молодіжного товариства «Містична

віді вже не було нікого, таки сидів у сповідальниці

Троянда», прецесійного товариава святої Терені

до закінчення Служби Божо"~; чекав, може ще хтось

від Дитятка Ісуса, був провідником товариава ме-

підійде, щоб у цій Тайні покаятися із сво"іх гріхів.

CIOHdP

ПОСТАТІ ЧСВВ

КВІТЕНЬ 2010

Правд и вий святий за вжди веселий. Отець Ва

ребував хтось із монахів нашого монастиря. Отець

силь часто жартува в. Одно го разу п ід час Вел ико

щодня служив Службу Божу, а оскільки в тому

го посту на пропо в іді закл и ка в не приділяти так

корпусі не було каплиці, то доводилося служити у

багато уваги телевізору: «поза п иха ють голови в ті

приаосованому приміщенні -у ·~дальні. Того разу

паки і дивляться, а не знати , що та м можуть та ке

·~дальня виявилася зачинена на ключ, і поки його

побачити». Коли при іншій нагоді отець покропи в

шукали, нам довелося чекати на коридорі . Отець

малу дитину свяченою водою, а вона почала гол о

Ва силь поважно проходжувався

сно плакати, а він пожартував: «Доб ра сп і вачка!», й

тр имаючи вервичку в руках і готувався молитвою

по коридорі,

усі люди також посміхнулись. Отець Василь Зі н ько

до звершення Божественної жертви. Я ж відчував

вмів пожартувати, але також умів дуже проао дати

потребу посповідатися, але якось не міг рішитися

пораду. Одна пані запитала й ого: «Ч и мож на в неді

перебити його у цьому приготуванні до Служби.

лю вишивати?», а він відпові в «можна » і, помаха вши

пальцем, додав «але, якщо ти це будеш продавати,

Тому й стояв тихенько збоку, роздумуючи, коли було б найкраще попросити отця про духовну по

то будеш мати гріх». Так він поясн ив, що якщо в не

слугу - сповідь. Раптом, цілком несподівано, отець

ділю і свята працювати не на славу Божу, а задля

опинився переді мною, благословив мене знаком

заробітку, то така праця буде гріхом і не матиме

святого Хреста і питає: «Коли сповідався останній

благословення .

раз?». Я страшенно здивувався: «Звідки він знає, що

Сталося так, що після закі нчення ш кол и я поча в

я хочу посповідатись?» Після сповіді, як звичайно

працювати при церкві св. Андрія, пр ислуго вувати

буває, на душі стає легко, але думка не покидала

під час Богослужін ь та в и конувати різноман ітні

мене: звідки священик знав, що я хотів посповіда

праці . Вже протягом довшого часу думав про мо

тись, адже я йому про це не казав? Тоді я подумав:

наше життя, але також мав різні сумніви . Також і

«Він, напевно, святий».

порад не бракувало: одн і казал и мен і вступати в

Якщо поглянути на працю о. Василя Зінька,

монастир, інші казали не йти. Я плекав у собі бажан

ЧСВВ, то можна назвати його добрим трудівни

ня вступити до монашого чину, але, здається, бра

ком. У його келії часто було чути стукіт друкар

кувало якогось поштовху. Одного разу о. Василь

ської машинки. Адже він написав приблизно

підійшов до мене в захриаії, насупив свої кучеря ві

двадцять книжок, а скільки статей, а скільки виго

брови, підморгнув, легко усміхнувся, як тіл ьки ві н

л осив проповідей, а скільки часу провів у молитві!

умів, сказав: «Йди до монастиря. Буде во!» і п ідн іс

Це все задля добра українського народу. Собі ж

догори великий палець правої руки. Такий жарті в

він збирав скарби і заслуги для своєї душі, для ві

ливий жест отця переконав мене остаточно посвя

чності . Дивімося на о. Василя Зінька, ЧСВВ, берімо

титися Христу у монашому стан і .

з н ього приклад, наслідуймо його: готовність до

Після новіц іяту я п ереїхав із Крехова до Льві в

всякого доброго діла, мужність та витривалість у

ського монастиря св. Онуфрія . Тут постій но бачи в

католицькій вірі! Пригадую слова, які він сказав на

добрий приклад о. Василія Зі нька, ЧСВВ. У монас

одній із проповідей: «Підпілля може бути ще сто

тирській капл и ці кожної п'ятн и ці увечері монаха м

разів, але Католицька Церква вийде таки пере

і священикам виголошував науку, під час наук нам

можною з підпілля!». Отець Василь Зінько, ЧСВВ

нагадував і пояснював, я к ми повинні жити чер не

підпілля не боявся, бо твердо стояв у католицькій

чим життям. Вервицю, на якій він переб ирав зер

вірі, тож і ми будьмо такими. Молімося за святих

нятка пальцями своєї руки, я бачив у нього в руках

пропо відників, за мир, згоду і любов в українсько

і зранку в монастирській каплиці, і п ід час подоро

му народі, в Католицькій Церкві та в цілому світі.

жі , і на кожному місці. Думаю, що вона при носила

Адже мета кожної людини

йому духовну силу і ласки в щоденному житті.

святість життя і вічне

Ще за життя о. Василя Зінька, ЧСВВ у мене бул и

щастя у небі. А щоб її осягнути, треба свято вико нувати свій обов'язок і зберігати заповіді, і коли

думки, що він святий. Пригадую собі таки й один

ми будемо свято жити і помремо як святі, то після

випадок, який стався менше року перед смертю о.

сме рті підемо до неба і там у небі, у цьому вічному

Василя Зінька. Це було у лікарні, де о. Василь ліку

щасті, будемо спільно прославляти Бога разом з

вався. Біля нього завжди, як вдень, та к і в ночі, п е-

н а шим о. Василем Зінькам, ЧСВВ.

MIGIOHt

український христия н ський часо п ис

ПОСТАТІ ЧСВВ

КВІТЕНЬ201 О

ДУХОВНИЙ ТРІУМФ о. ПОЛІКАРПА ПАНЧИШИНА, ЧСВВ (З нагоди ЗО-ліття смерті)

Михайло СИРОЇД «Пощо мене тримаєш на цім світі, Господи,

вже забери мене до себе»,

казав о. Полікарп,

«вуйцьо з бородою» (так жартома називали йоrо близькі). І ніхто не може знати про Божі задуми. Тільки після баrатьох років я зрозумів, що лише для тріумфу. У цій статті автор ділиться споrадами про ще одноrо ієромонаха василіянина, який трудився на ниві Божій у важкі роки атеїстичноrо режиму. Павло Панчишин народився

грудня

1894

року у м. Жовкві на Львівщині в родині Іллі й Теклі Панчишин. Вже з дитинства в нього загорі лася іскорка монашого покликання. Закінч и вши у Львові гімназію, він довго не вагався із своїм

вибором.

вересня

1912

року він застукав до

брами василіянського монастиря св. Миколая у Крехові. Як належиться , готувався до прийняття чернечого постригу і складення обітів . Перші

обіти склав навесні лікарп, а вічні

1914 року, обравши ім'я По - 7 липня 1920 року у монастирі св.

Онуфрія в Лаврові на Львівщині. Потім він вивчав філософію та богослов'я, а 17 вересня 1922 року диякон Полікарп прийняв священичі свячення. Ревний ієромонах кинувся у вир душпастир

ської праці та займався духовним проводом

•

О. Поnікарп Панчиwин, ЧСВВ.

молоді при Крех івському монастирі, у Кристино полі й Завалллі , а з

1939

року

у Лаврові. У цій

пильно за ним стежили .

муністичної влади . Як відомо, трагічна доля спіт

лікарпа заарештували . Більше місяця ієромонах

4 січня 1950 року о.

По

кала багато василіянських монастирів, тому що

перебував в тюрмі у Львові. Потім його вивезли

« нова » влада вважала греко-католиків своїми

у Хабаровський край, в тайгу на Сибір для рубки

лютими ворогами. Давній монастир св. Онуфрія

лісу в глибоких снігах (температура там опуска

в Старосамбірському ра й оні комуністи пере

лася нижче 50-ти градусів). Хліб видавали тільки

творили на установу для глухонімих, а церкву

за умови виконання норми. Нормували ту важку

закрили. Мона х ів, які не за хотіли підписати пе

працю безграмотні люди, вони зменшували фак

рехід на « православіє», прогнали з Лаврова, в

тичний виробіток, щоб менше видавати хліба .

тому числі й о. Полікарпа. Він змушений був при

Отець Полікарп разом з українськими каторжа

їхати на проживання до родини у рідну Жовкву,

нами взялись за перерахунок виробітку і домо

де душпастирював « на свою руку» у Винниках

глися правильного підрахунку, а тоді отриму

до половини

вали чорний липкий хліб згідно з призначеною

1947

року, а тоді заборонили йому

виконувати священицьку працю. Він далі про-

довжував таємно служити , та каральні органи

місцевості пережив перший і другий прихід ко

нормою

...

українськи~

хриаиянськии ч асо п ис

GІон dV

ПОСТАТІ ЧСВВ

КВІТЕНЬ2010

Ієромонах П. Панчишин розпочав серед ка

д ітей до сповіді, до першого св. Причастя, хрес

торжан душпастирське служіння. В такий спосіб

тив, вінчав молоди х, хоронив померлих .. . Отець

Бог послав нашим збідованим людям свого свя

Полі карп давав шлюб й авторові цих рядків,

щеника. Він приносив їм духовну радість, дбаю

як ий одружи вся і з рідною племінницею Іриною,

чи за їх релігійні потреби . Відправляв св. Літургії

а також хрестив наших дітей.

на пеньку зрізаного дерева, який слугував пре столом для приношення євхаристійної жертви .

Останні ро ки свого життя ієромонах провів

поруч із сестрою Іриною, яка ним дбайливо опі

Побачивши його працю серед людей, які гор

кувалася . 8 м і сяц і в перед смертю лежав на ліжку,

нулися до священика і ставали певним чином

дуже схуд. Молитва часто була на його устах. Лі

спільнотою, адміністрація табору відправила о.

карської опіки о. Полікарп не був позбавлений.

П. Панчишина в

1952 році

на «золоті піски » Охот

Віді й шов до Господа

квітня

1980

року на

ського моря (неподалік Ніколаєвська) . Проте й

тут він продовжив свою священичу працю се

році священства. Два дні по його смерті йшов

ред наших каторжан . Після смерті Сталіна в

дощ. Небо разом з нами мовби плакало за от

1953

роц і життя ,

році чернечого подвигу та

році для всіх «жителів » Гулагу настала «відлига »,

цем . В день похорону,

вони відчули полегшення. Після довгих візитів і

і це було ознакою Христової перемоги над злом.

квітня засвітило сонце

вимог о. Полікарпа нарешті звільнили від при

Чисельний люд заполонив вулицю Львівську

мусової праці. Однак він мусів лишитися на місці

у Жовкві, весь транспорт зупинився. Після по

заслання у бараку неподалік Комсомольська на

хоронної в ідправи підпільні співбрати по Чину

Амурі. Тут вже міг свобідніше об'Іжджати своїх

несли домовину із тілом о. П. Панчишина більше

парафіян-переселенців і правити серед них Бо

трьох к ілометрів на своїх плечах аж до цвинта

гослужіння. В

1960 році о. Полікарпу заборонили

ря. Всі співали «Христос воскрес», відгомін співу

відвідувати переселенців. Знайшовши працю на

прокотився цілою вулицею. В той момент ніхто

будівельному заводі й краще помешкання в са

не боявся, що можуть арештувати, вигна ти з ро

мому Комсомольську, міг далі спокійніше вико

боти. Всі х потішала думка про Христове воскре

нувати душпастирську працю.

сіння. Це й кількатисячний здвиг мирян на похо

Робота на заводі дала змогу отримати перші

роні у Жовкві в ті роки атеїзму показав владі, що

гроші. Отець Полікарп розповідав: « Пригадую

УГКЦ живе. Проте потрібно було чекати ще цілих

собі, як я вперше отримав платню за тяжку пра

10 років на

вихід з підпілля ...

цю. Справді, не було це багато, але воно належа

Ось такою була нелегка, сповнена терпінь,

ло мені. Нарешті я відчув у собі людську гідність, почуваючи себе наче вільним. Тоді я побіг до

життєва дорога о. Полікарпа Панчишина , який

крамниці й купив 'за власні гроші буханець хліба.

молилися у храмах і прославляли Господа. його

Відтак знайшов собі затишний куточок у парку та

рідний брат Володимир, греко-католицький свя

вніс свою лепту в те, щоб сьогодні ми вільно

з'їв нараз цілий буханець і тішився уявою, що вже

щеник, який душпастирював в Манітобі у Кана

більше не буду голодувати ». Робота в глибоких снігах на лісоповалі і тяжкій

ді, дожив до

років і помер

17 січня 2009

року.

Боже Провидіння передбачило плідне продо

праці на будівельному заводі підірвали здоров'я.

вження цієї священичої родини. Так, внук рідної

Він почав відчувати гіпертонію, проявлявся скле

сестри Наталії

роз, часто боліли відморожені та опухлі ноги

лодимир Марцелюк

(носив навіть влітку теплі штани з сукна), почали

рукоположений на священика владикою Софро

тривожити сердечні болі.

ном Мудрим, ЧСВВ в м. Бучачі на Тернопільщині.

В квітні

1964

року ієромонах Полікарп після

довгої розлуки із батьківщиною повернувся до Жовкви, до рідних сестер Олени та Ірини (вона монахиня і зараз їй

монах-василіянин Полікарп Во

- 30

серпня

2009

року був

На даний час він продовжує навчання у Григорі янському університеті в Римі.

Вічная пам'ять про о. Полікарпа нехай збере

роки). Підпільно продо

жеться не тільки серед його рідних та колишніх

вжив виконувати свої священичі обов'язки.Люди

парафіян, а й поміж усіма тими, які шанують іспо

горнулись до нього як до рідного батька. Готував

відників віри минулого століття.

MIGIOH

МИРЯНИ І ЦЕРКВА

КВІТЕНЬ 2010

МІСІЯ МИРЯН У ЦЕРКВІ Іван КОБАСЯР Продовження. Початок у ч.

1-3за 2010 р.

Іван Павло 11, як один з найвизначніших

богословів сучасності, зробив великий внесок у вивчення питання щодо покликання,

місії і гідності людини в світі. У своєму Післясоборовому Апостольському повчанні

«Christifideles Іаісі» Папа присвячує велику увагу дослідженню місії мирян в самій Церкві.

повідях. Для того, щоб бути щораз старанніши

На тих, які були прийняті в Тайні Хрещення

ми у виконуванні Божої Волі і щоб наше щоден

до «Народу Божого», покладається важливе

не життя було просякнуте освячуючою Божою

завдання розвитку і відповідальності за життя Христової Обручниці. Своїм пастирським словом

благодаттю, вірним необхідно користати з Тайн . Тому в Святій Церкві і є установлені Тайни , щоб

Вселенський Архиерей ще раз пригадує, що

миряни брали активну участь і користали з них,

кожен наділений різними дарами і харизмами,

черпаючи для себе духовну поживу.

які повинен використовувати на благо всієї Церкви, і нести її туди, де він це може здійснити.

Святі Тайни

встановлен і

не тільки, щоб

освячувати людей, але і будувати Тіло Христо ве. Власне через ни х людина віддає хвалу Бо

Участь у Святих Тайнах

гові. Вони кормлять, скр і плюють і виражають

Так, як служіння ієрархічного священства

значення. Дають ласку і налаштовують вірних

уможливлюється через благодать і священ

добре її прийняти і використати, щоб як слід

ство найвищого Архиєрея Христа , так і свя

вшановувати Бога і творити діла любов і .

віру, а також є знаками і тому мають повчальне

щенство мирян знаходить і черпає благодать

Дуже добре розум і є участь мирян в служінні

зі священства І суса, в його найдосконалішій

Церкви відомий православний богослов М. Афа насьєв. Для того, щоб побачити з чого виходить і

Жертві. Проте, через гріх людина сама , добро

вільно, відмовляється від освячуючої ласки і

в чому проявляється важливість рол і мирян, він

втрачає свою богоподібність. Важливу роль в

зазначає:

поверненні порушеного образу Божого в лю

браного Божого люду, не може не бути служите

дині , за св . Василієм Великим, є Святі Тайни.

лем Бога. Кожен мирянин, як поставлений до ви

Вони помагають людині не тільки очиститись

щого стану, отримує дар Духа, щоб брати участь

... ніхто, будучи мирянином, членом ви

від гріхів, а й утверджуватись і рости в чесно

в служінні Церкви. Дар Духа дається кожному

тах. Первісний образ відновлюється завдяки

зокрема, але не для окремого, а для спільного

обожествляючій благодаті Христа, яка спли

служ і ння , здійснюваного Церквою. Загальне слу

ває на людину в Святих Тайнах. Тому участь у

жіння є спільним служінням всіх членів Церкви,

сакраментальному житті Церкви має бути сві

які зберігають «єдність Духа зв'язком миру» (Еф.

домим вибором і остаточною перемогою над

4, З). Воно виявляє спільне життя Церкви, і через

пристрастями і це має в і дбуватись крізь при зму любові до Ісуса Христа, Господа і Спасите

нього виявляється життя всіх її членів. Без цьо

ля . Завдяки участі в Святих Тайнах у мирянино

не може бути Евхаристійного зібрання, в якому

го служіння нема життя в Церкві , бо без нього

ві з'являється сила Святого Духа , яка оберігає

кожний вірний є літургом, коли всі служать Богу,

від гріха і допомагає в його утвердженні в за-

очолювані предстоятелем .

украТнськи~

христия н ськии

часопис

ІС

IOHdP

МИРЯНИ І ЦЕРКВА

КВІТЕНЬ 2010

Конституція про Святу Літургію

ctum Concilium»

(далі

SC)

«Sacrosan-

Віру дитини замінює віра і добрий намір

про участь мирян в

батьків, які дали життя дитині і бажають її зро

Тайнах говорить, що «кожний, хто в літургійних

бити учасником Вічного Царства. Згода батьків

відправах виконує службу, чи то служитель чи

є видимим знаком для Гідного прийняття ди

вірний, нехай виключно і повнотою те тільки

тиною Тайни. Батьки повинні зробити все мож

робить, що з самої природи речі й з літургійних

ливе, щоб дитина виховувалась згідно Божої

норм до нього належить». Тайн Нового Завіту, які

науки. Отож, діти, підтримані рідними і хрес

установив Христос, є сім. Це Хрещення, Миропо

ними батьками та місцевою спільнотою, пови

мазання і Євхаристія

нні зростати в пізнанні Божого плану в Христі.

Тайни втаємничення, По

каяння, Єлеопомазання

Тайни оздоровлення,

Вважаючи

Священство і

Тайни, якими викону

підтвердити ту віру, в якій були охрещені.

Подружжя -

Христа, як Учителя мають життям

ється сопричастя і місія мирян. Всі вони ніби су проводжують мирянина протягом цілого життя,

Миропомазання

який в них народжується і зростає, оздоровлю

ється і отримує дар місії. Щоб побачити, яку саме

Миропомазання є однією з Тайн христи

службу і що, згідно приписів права, повинен ро

янського втаємничення. ККСЦ вимагає: якщо

бити мирянин, коротко розглянемо кожну Тайну,

Миропомазання не уділялось з Хрещенням,

акцентуючи увагу на функції мирян.

то треба зробити все щоб, швидше воно було уділене. В ньому «Святий Дух «намащує» охре

Хрещення

щеного,

ставить на

печать (див.: Кор.

ньому свою

1, 21-22)

невитравну

і робить його духо

У циклі статей ми неодноразово підкреслю

вним домом, тобто наповнює святою присут

вали важливість цієї Тайни, яка є початковою

ністю Бога ... ». Так «В Святім Миропомазанні

точкою християнського життя і дверима, які

[вірні] тісніше зв'язуються з Церквою, збага

впроваджують людину до інших Тайн і до життя

чуються окремою силою Святого Духа і так

з Богом. Охрещений, користуючись правами в

стисліше зобов'язуються, як справжні свідки

лоні Церкви, може приймати Святі Тайни, живи

Христові, до поширювання словом і ділом

тися Словом Божим і підтримуватися іншою ду

віри та її оборони».

ховною допомогою Церкви. Тепер, коли ми при

Згідно ККЦ Миропомазання є праобразом

ймаємо цю благодать і права, які випливають з

події П'ятидесятниці, бо як колись на апостолів

Хрещення, ми маємо прийняти також і обов'язки,

так тепер під час цієї тайни на кожного охре

які накладаються на тих, хто носить на собі цей

щеного відбувається повне вилиття Святого

Божий знак. Охрещені вже не живуть для себе, а

Духа. Ця Тайна:

для Того, Хто вмер і 1:1оскрес для них. Отримавши

[...]

вкорінює нас глибше в Божому усинов

участь в загальному священстві, миряни повинні

ленні, так що можемо говорити: «Авва, Отче!»

коритися іншим і їм служити, бути «покірними і

(Рм 8,

слухняними» наставникам Церкви (Євр.

13, 17),

в нас дари Святого Духа; робить досконалішим

В нашій Церкві Тайна Хрещення відбуваєть

свідкам Христа, особливу силу Святого Духа

ся майже відразу після народження дитини.

для поширення і захисту віри словом і діями,

ставитися до них з пошаною і любов'ю.

15); тісніше єднає нас із Христом; збільшує

наш зв'язок із Церквою; дає нам, як справжнім

Але тут можна говорити, що це є несвідомий

щоб мужньо сповідувати ім'я Христове і ніколи

вибір і Тайна є недійсна, бо дається без віри.

не соромитися Хреста.

Цю небезпеку вирішив ще св. Августин, який

Миряни, утвердженні

цією Тайною,

повні

писав, що треба вважати, що вони мають віру, з

Духа готові виконувати свою місію в світі. Вона

огляду на Тайну віри, яку отримують. Хрещен

полягає в тому, щоб нести Добру новину бід

ня стає містерією віри, яка об'являється в ньо

ним, звіщати полоненим визволення, сліпим

му. Саме Тайна віри робить з дитини, нездатної

прозріння, випустити пригноблених на волю, і

ще до акту віри, віруючу людину.

має своє відображення в місії самого Христа. •

MIGIOH

український

християнський часопис

ХРИСТИЯНСТВО ТА ЛІТЕРАТУРА

КВІТЕНЬ2010

КОРОНАЦІЯ СЛОВА Віктор ПОЛЄТ КО На тернистому шля х у своєї історії людина

зробила чимало проривів, що дали змогу по кращити чи спростити життя . Одним з таких можна

вважати

виникнення

літературних

форм , які, розширюючись і розгалужуючись, з часом почали описувати всі сфери життя сус пільства . Процес постійного записування був непорушною складовою розвитку людського

генія . Переживаючи р і зні події, літератур а ре агувала

на

них,

розгалужуючись

на десят к и

видів і категорі й. Поч и наючи від мало не са крального та езотеричного застосування, що

було доступним для невеликого кола людей, можливість фіксації слова відкрилася і розпо всюдилася в силу спрощення технологічного

процесуїїзабезпечення. Відтак, основні акцен ти у глобальній розмові про літературу змісти

лися в бік плюралізму. Тепер, використовуючи цей термін без конкретизації, мова йде в пер шу чергу про велику ділянку світового мисте

цтва . Саме ця його галузь, а також ті процеси, що останнім часом у ній відбуваються, і будуть предметом огляду даного тексту, однак автор

статті не ставить за мету відстоювати прямі ес

тетичні погляди. Матеріал цей не спрямований

і на те, щоб критикувати чи оцінювати окремі

критерії популярності можуть бути змінними

жанри, течії і авторів, хоча й містить певні кри

і вони далеко не є показниками якості . Відтак,

тичні елементи. Єдиною його метою є пошук

можна сміливо твердити, що те, що мені подоба

своєрідного літературного ідеалу, якщо таки й

ється ця книга, ще не дає підстави називати цю

існує, і порівняння його з тим, що пишуть і чи

книгу доброю. Оскільки естетичне, як і будь-яке інше об'єктивне знання, не є до такої міри реля

тають зараз.

Отож, незважаючи на велику складність про

тивним, що двоє людей можуть називати одну і

блеми «справжності » літературного творення,

ту ж книгу доброю і поганою, характеризуючи її

існують передумови , щоб спробувати мислити у

з тої самої позиції, то ці роздуми дають можли

цьому напрямку. Перше питання, що варто було б поставити: чому одні тексти стають відомими і

тенденцій і закономірностей літературних про

їх читають, а інші

ні? Незалежно від відповідей

цесів. Зробити це в площині однієї короткої стат

(а їх є достатньо), зрозуміло одне: є певні загальні

ті практично неможливо, тому пропонуються

критерії популярності. З іншого боку, існує без

лише певні штрихи суб'єктивних рефлексій ав

ліч праць, котрі спочатку ігнорувалися і крити

тора, що можуть видатися цікавими або містять

кувалися , а потім стали об'єктом захоплення й

контраверсійні елементи.

пошанування .

зо

вість зробити певний короткий огляд основних

Траплялися

також

протилежні

Напевно, мало хто не погодиться з думкою,

ситуації. Це приводить нас до іншого висновку:

що літературні надбання домодерної і мадер-

українськи~

х р иаия н ськии ч асопис

GІон dP

ХРИСТИЯНСТВО ТА ЛІТЕРАТУРА

КВІТЕНЬ 2010

факторів поширення, що, правдоподібно, і зі грали вирішальну роль у даному випадку. Другим аспектом, що відіграє певну роль у порушеному питанні, є дуже великий жанро

вий та іменний вибір. До уваги читача пропо нується колосально широкий список, котрий

теоретично не може бути перечитаний . Якщо в класичній літературі виділялися свого роду «канонічні тексти», котрі повинен був прочи тати кожен, то сучасна ситуація передбачає ві йну за потенційного клієнта. Здавалося б, все нормально, але під клієнтом мислиться вже

не читач, а покупець! Загальна тенденція зво диться до того, що основна мета того чи іншо

го автора вже не полягає в тому, щоб його чи

тали, а щоб купували. Не вдаючись до причин такої ситуації (а її можна було б легко змінити, якщо б книгарні, скажімо, викуповували право власності на книгу в автора і самі ставали за

цікавлені в реалізації, а не вели б розрахунок

відповідно до кількості придбаних безпосе редньо читачами книг і т.д.), можна лише кон статувати, що ніхто і далі не рахуватиметься з естетичними, моральними чи інтелектуальни

ми потребами мас. Якщо реальність є подібна до вищеописа ного, а багато опущених тут фактів свідчать, що так воно і є, то можна твердити, що літера турна творчість в глобальному значенні зазнає

фундаментальних змін. Різниця полягає у те ної доби відрізняються від сучасних не лише

матиці текстів, їх ідейному забарвленні та ви

за способом написання, але й за принципом

конанні, що зводяться до елементарного мар

поширення і популяризації. Отож, перш за

кетингу. Для прикладу, на останньому Форумі

все варто визнати, що на літературу, щ:обли

видавців у Львові із семи лауреатів премії «Ко

во теперішню, діють ті ж самі закони попиту і

ронація слова» в номінації «Роман», дві книги

пропозиції, що й на будь-яку іншу продукцію зі сфери товарів чи послуг. Отож, з одного боку,

балансували між еротикою і порнографією, а ще дві - між фантастикою та потоком свідомос

за допомогою ринкових методів можна пере

ті. Чи можливий в таких умовах здоровий про

творити мистецтво на серйозну комерційну

цес розвитку літератури, коли кожен вирішує

сферу й проштовхувати до масової свідомості

самостійно, але все виглядає дуже прозоро?

потрібну інформацію. Прикладом такого може

Сумно бачити на полицях магазинів нічого не

служити відомий бестселер про ренесансного

варті книги, з доброю палітуркою та спотворе

художника, котрий здобув світову славу, попри

ним «під патріотичне» іменем автора, які, од

свою літературну безнадійність, примітивність

нак, мають право на існування, бо і їх, виявля

та відвертий плагіат ідеї, з чого випливає ще й

ється, хтось читає і вони комусь подобаються.

бездарність автора. Тут доцільно згадати про

Виходячи з такої настанови, досить страшно

ще один невід'ємний елемент сучасного літе

прогнозувати ситуацію на п'ять чи десять ро

ратурного процесу

ків. В українському контексті виникає давно

MIGIOH

роль реклами та інших

ХРИСТИЯНСТВО ТА ЛІТЕРАТУРА

КВІТЕНЬ 201 О

прогнозована проблема: ми не готові до на слідків постмодерних інтелектуальних впли вів. Легітимізовані плюралізм та невизначе

ність стилів розуміються як хаос, безпорядок і вседозволеність. Вищий ступінь вільнодумства непомітно проник в строго регламентовану

сферу суспільного життя і утвердився в ній . Західна постмодерна література хоча б має певний порядок, внутрішні закономірності і ознаки, що формують, відрізняють та надають їй, принаймні, враження автентичності. Стосовно ж вітчизняних текстів, то тут при ємного мало. Очевидно, що розвиваються нові

таланти, формуються нові жанри та напрямки тощо. Словом, відбуваються мінімальні пози тивні зрушення. Однак, придивившись до цих процесів уважніше, можна помітити дві цікаві

тенденції. По-перше, для переважної більшості

класичних текстів характерним було моделю вання ситуацій морального вибору, межових, екзистенціальних станів, з яких автори виво

дили правильність тих чи інших варіантів або, принаймні, примушували задумуватися чита

ча. Ці проблеми ставили і аналізували мало не на всіх шкільних уроках літератури. Незалеж

більше метатекстів. Недавно сформульована

но від історичних та культурних парадигм мис

ідея «смерті автора» (домінування індивідуаль них особливостей сприйняття при відчитуван

лення, що впливали на написання цих творів,

для всіх них характерна стійка послідовність

ні тексту) може бути найширше застосована в

причин

відчитувати

нових працях, формально дуже простих, але

лише в один спосіб і робити однозначні ви

досить складних змістовно. Складність тут, на

сновки. Автор в більшості випадків зберігав за

жаль, полягає не в тому, щоб шукати первинну

собою право, а часто навіть відчував обов'язок

ідею тексту, а в тому, щоб зрозуміти, чи вона

виступати в ролі вчителя. Правильний варіант

взагалі є. Очевидно, це стосується не всього,

наслідків, яку можна

вчинку в тих чи інших ситуаціях майже завжди

що виходить з-під пера сучасних українських

був єдиним і перебував в площині, заданій

митців, але більшої частини. Такі роздуми ве

нормативною етикою . На противагу, нові тво

дуть до ототожнення сучасного літературного

ри, якщо й вдаються до осмислення подібно

процесу зі смітником, в який постійно щось ви

го роду проблем, то моделюють ситуації, що,

кидають і з якого постійно щось витягають.

як правило, не мають практичної можливості

Іншим моментом, на який хотілося б зверну

здійснення. В іншому випадку, їх автори ніко

ти увагу, є агресивний

ли не використовують згадані методи дидак

надто вже модно стало останнім часом писати

псевдо-патріотизм. Аж

тичності. Більше того, такі методи тепер вва

про минуле та майбутнє деяких національних

жаються неприпустимими, оскільки ніхто не

утворень з позиції відвертого расизму. Найці

має права повчати свідомого соціалізованого

кавіше, що після десятків таких напрацювань,

індивіда, в який спосіб йому розв'язувати ту чи

свідомі громадяни ставлять питання: звідки

іншу проблему. Зрозуміло, що одне й друге

ж взялося стільки неонацистських і їм поді

явний абсурд. Крім того, на нові праці, в силу

бних організацій? Буває й гірше. Наприклад,

зростання складності, можна накласти значно

коли подібний текст стосується не лише на-

украінськи~

х риаиянськи и

часопи с

GІон dр

ХРИСТИЯНСТВО ТА ЛІТЕРАТУРА

КВІТЕНЬ201 О

ціональної, а й релігійної приналежності. А те,

то теперішні напрацювання вкрай складно на

що стосується релігійності, очевидно, рано чи

звати носіями естетичної цінності. Не часто

пізно починає торкатися конфесій ності. Звідси

вони дають і знання про внутрішній та навко

виникнення внутрішніх розмежувань у свідо

лишній світи. Для чого читати подібні твори,

мості людей.

нехай кожен думає самостійно. Чи означає це, відверта порно

що тепер не треба читати взагалі? В жодному

графія в прозі. Книги формують паралельний

разі! Пропозиція, що тут відстоюється, поля

Наступна данина моді

світ для інтелекту читача, віддаляючи його від

гає в поверненні до того літературного ідеалу,

норм елементарної моралі та існуючих викли

який зупинився, але аж ніяк не вичерпав свого

ків життя.

потенціалу з модернізмом. Класичний текст

Ще інші тексти, яких є найменше, відобра

ще не мав тих проблем, про котрі тут йшло

жають ностальгію за джерелом традиційного релі

ся, але вже дозрів до того, щоб ставити перед собою питання, які б могли бути актуальними

гійністю, общинністю та первинним зв'язком з

для читачів різних соціальних, культурних та

оточуючим світом що, до речі, теж часто набу

інтелектуальних рівнів. Класичний текст був

ває форми культу. Для західної культури таки

перечитаний

ми джерелами мали б бути прагнення порядку,

попередніх поколінь, тому легше піддається

українського мистецького потенціалу

проаналізований

десятками

інтелектуальної та духовної свободи тощо. Це

аналітиці. Знання класичного тексту

також становить серйозну проблему, оскільки

критеріїв можливості перебування людини в

і тут мало хто продовжує традицію. Такі твори

колективі відповідного статусу. Виглядає, що

- один з

хоч і не претендують на швидку популярність

всього сказаного достатньо, щоб показати не

(це виключна прерогатива попередньо пере

обхідність правильної розстановки акцентів у

рахованих), але несуть той ефект, який пови

підході до вибору книги.

нна здійснювати на читача хороша книга.

Однак, варто додати, що існує неоціненна

Умовний поділ можна продовжувати дуже

спадщина християнської літератури, на якій

довго, оскільки пропозицій так багато, що це

впродовж сотень років виховувалися тисячі

важко піддається класифікації. Нікому вже не

геніальних мислителів, соціальних і культур

під силу контролювати або хоча б реєструвати

них діячів та просто освічених людей. Зрозу

все, що продукує ця нова індустрія .

міло, що даний текст не ставить всякого роду

Оглядаючи всю цю невтішну картину, треба

антиномій, вказуючи, де чорне і де біле. Однак,

пам'ятати про декілька прихованих моментів .

користуючись

По-перше, на фоні т.зв. загальної регенерації

шення Великого посту, не можна не нагадати,

сприятливою

нагодою

завер

літератури, що маніфестується всіма способа

що література може дуже допомогти у здій

ми, проблем практично не видно. А це п9гано,

сненні тих цілей, котрі людина повинна стави

бо їх багато. Одна з них

- реальними читачами

ти перед собою в часі посту. Словосполучення

є люди молодшого студентського віку, а потен

«християнська література» тут не обов'язково

ційними - старшого шкільного. З одного боку, це свідчить про добру тенденцію, бо більшість,

демонстрацію ціннісних орієнтацій, подібних

здається, розуміє непотрібність тратити час на

до християнських.

таке, але з іншого

передбачає пряме релігійне забарвлення, але

негативних впливів зазнає

Підсумовуючи ці короткі штрихи на дуже

найбільш сприятлива до них, несформована

широку тему, хотілося б зауважити, що всі

аудиторія. По-друге, незважаючи на повсюдну

крапки над «і» завжди розставляє час. Прин

критику вже згаданого дидактизму, література

цип руху «В ногу» з цивілізаційним процесом

в повноцінному значенні не може бути позбав

не завжди справджується, а тому не завжди

лена його. Будь-який текст мусить мати певну

корисно апробувати підряд все нове. Літерату

ідею, щоб читач зробив з неї висновки. Літера

ра -якраз той випадок. Можливо, варто читати

тура не мислима без прагматичної користі від

лише ті тексти, що порушують вічні проблеми,

контакту з прекрасним, а якщо б навіть і так,

бо лише вони мають шанс жити довго.

MIGIOH

ПОВІСТЬ

КВІТЕНЬ 2010

НОЇВ КОВЧЕГ

було замало, щоб Лаврик міг роздивитися її облич чя, він бачив лише чорний силует - пов'язану хуа

кою голову, ніс, гостре підборіддя. Галина ГОРДАСЕВИЧ

Здурів, чи що? - здивувалась Катерина. - Як це

-ти хто?Ти Лаврик.

Продовження. Початокуч. 1-Зза2010р.

-Лаврик - це мене так звати. А хто я?

Ну, що ти водно торочиш: хто я? хто я? Хло-

пець.

***

Коли Лаврик, набігавшись досхочу з хлопцями, повернувся додому, його відразу охопило приєм не тепло і різноманітні запахи. Пахло вареною в

дочка благочинного. А хто я? ' -А ти мій син.

кожушках картоплею для свиней, борщем, греча

-Ати хто?

ною кашею, грушевим узваром. У кухні було темно, лише дверцята плити були відчинені, з них на під

логу падала червона смуга, а в кінці тіє'і смуги на

А я наймичка.

Значить, я син наймички? А щоб тобі кольки в бік!

скипіла Катерина.

ослоні сиділа мати, тримаючи на колінах решето

Тобі ще аидно, що твоя мати наймичка? А ти ким

з гусячим пір'ям, і дерла його, кидаючи цурпалки

би хотів бути? Грапським сином?

долі.

- Ну, нехай не грапським, але". - Лаврик знову глибоко задумався, а потім запитав: -А у мене бать

Наганявся, заволоко?

сказала вона гдирли

вим тоном, до якого Лаврик давно звик і не зважав.

Тобі б усе десь гасати. Всі вже давно повечеряли.

Ото підеш спати без вечері, будуть тобі цигани сни-

ко був?

Не було, - відбуркнула Катерина.

-А хіба таке буває? Катерина безпорадно озирнулася по ао•ронах,

тися.

Проте вона відставила решето, налила в миску

ніби чекала, що з котрогось темного кутка висту

борщу, відкраяла крайку хліба. Лаврик скинув ко

пить хтось, хто пояснить її синові, що буває таке:

жушинку, роззувся, заліз із ногами на лаву і взявся

в дитини мати є, а батька немає. Ще давно, коли

до борщу. Мати аояла поруч, поки він усе виїв, на

Лаврик був маленьким, вона не раз терзалася дум

клала йому в ту ж миску каші, присмачила шкварка

кою, щу скаже, коли її син вироае і запитає: «А де

ми, налила в кухоль узвару і повернулася до своє'і

мій батько?» Що вона йому на те скаже? А може".

роботи. Кашу Лаврик вже доїдав через силу, зро

може". Вона в те ніяк не вірила, але десь у глиби

бив кілька ковтків узвару і задумався, дивля--щись

ні душі в неї ледь-ледь жевріла слабенька надія:

у прочинені дверцята плити на той жар, палахтю

може, заки син спитає, то в нього буде батько? Бо

чий, наче сонце на заході, такий червоно-золотий,

якби він жив десь тут, поблизу, мав шлюбну жінку,

невимовно гарний, що неаерпно кортіло набрати

мав законних дітей, то вже й надіятись не було б на

його в жмені і пересипати з однієї долоні в другу.

що. А він десь повіявся в світи за багатством, і ніякої

Над жаром танцювали жовті язички полум'я, звер

звіаки від нього нікому не бу.По. Може, нашляєть

ху оточені синіми смужками диму. Жарини світили

ся світами, переконається, що таки земля, де жили

ся, потім починали прочахати, зі сліпучо-золотих

твої діди і прадіди, наймиліша, і повернеться. Хай

ставали червоними, потім темно-червоними, зре

збіджений, голодний, обідраний, аби повернувся.

штою, чорніли і розсипалися сірим попелом, який

Чи ж дві пари молодих, здорових рук не доробили

поступово провалювався в піддувало.

ся б бодай невеликого, але власного господарава?

Мамо,

спроквола запитав Лаврик,

мамо, а

хто я такий? Мати нічого не чула, здавалося, вона дрімала,

Ну, хлопець, то я і сам знаю. Але хто я? Он та

дівчина". ну, що в тих приїжджих батюшків". вона

Щоб був дім, який вона б уже так побілила, як най чиаіший сніг зимою, і обсадила б рожами і круче

ними паничами. І корівка, яку б вона так обходжу

а руки її швидко дерли пір'я. Довелося Лаврикові

вала, що й молока, і масла, і сиру, і сметани було б і

голосніше повторити своє питання. Мати здригну

собі, було б і на продаж І бодай шматок поля, щоб

лася і повернула до нього голову. Світла від плити

жита і картоплі вистачило на весь рік. Ну, і ще льону

українськи~ християнськии часопис

CIOHdP

ПОВІСТЬ

КВІТЕНЬ 2010

посіяти, бо що б вона робила довгими зимовими

то вона була ще така мала, що й не пам'ятає '1х. Але

вечорами, коли для вишивання темно, а прясти

чим далі читала Наталочка, тим більше Катерину

можна хоч і потемки. Працювали б собі і жили, як

брало за серце, а коли дійшло до «Катерино, серце

люди. Може б, мали ще дітей, якби їм Бог послав.

моє! Лишенько з тобою! Де ти в світі по-дінешся з

Воно багато клопоту з тими дітьми, поки малі, та й

малим сиротою?»

коли підростуть, то поки хлопців пожениш, дівчат

в грудях, що вона не витримала й заллялася сльо

заміж віддаси, - кожному ж треба щось на госпо дарку дати. Зате на старості буде певний шматок

зами. Наталочка на те відразу не звернула уваги, а

хліба, як не в одного, то в другого.

і почала вмовляти:

Іноді Катерина навіть думала собі, а може, він

то Катерині вже так защеміло

коли помітила, то кинула книжку, обняла Катерину

Катерино, не плач! Ти ж маєш де подітися з

там таки розбагатів, і повернеться з великими гро

малим сиротою. Тато з мамою тебе ніколи не ви

шима, і тоді вони собі й хату збудують велику, на дві

женуть, можеш жити у нас до самої смерті. І Лаврик

кімнати, під гонтою або навіть під залізом, і корів куплять зо дві, і добрих коней. А поля стільки, що в жнива доведеться наймати бабів жати. А в неді

нехай живе. Коли буде весна, дядя обіцяв нам зро бити гойдалку, то він теж нехай гойдається. І взагалі, мама сказала: одна дитина нас не об'ість.

лю вона взуватиме хромові чоботи, по-в'язуватиме

Катерина заплакала ще дужче, але д\:1вна спра

голову буряковою терновою хусткою... ні, краще

ва: ніби за тим разом вона виплакала всі сльози, бо

зеленою в бурячкові рожі. І в церкві стоятиме по

вже відтоді навіть сльозинки не впустила. Була тіль

між багачками, як рівна з рівними.

ки все похмурою, поралася по господарству ціли

Але роки йшли за роками, про нього так і не

ми днями, вставала в домі перша, лягала остання,

було ні слуху ні духу, вона, Катерина, робила най мичкою в батюшок, що погодилися взяти її з ди

жодної миті не сиділа без діла, ну, хіба що в неділю чи великі свята, але й тоді ж треба було і поїсти при

тиною і ніколи не докорили шматком хліба. Ще й

готувати, і посуд помити, і корів подо"1ти, і худобу

матушка віддавала їй одяг зі своrх синів, бо ж вони

всю погодувати, окрім, хіба, коней, бо то вже був

були старші за Лаврика, то купувалося чи шилося

дядин клопіт. І н~ те щоб її заставляли все це роби

все на Василька, найстаршого, коли підростав, то

ти, навпаки, кільkа разів чи то батюшка, чи матушка

переходило до молодшого, Жені, ну а вже потім діс

говорили, що треба когось взяти у поміч, бо ж і гос

тавалося Лаврику. Звичайно, воно було поношене,

подарка велика, і сім'я велика, то їй, Катерині, важ

але якби не жили вони в батюшок, то де б він ходив

ко одній з усім упоратися. Але Катерина впиралася

у крамних сорочках чи шкіряних черевиках? Оце

в боки і з викликом говорила:

зараз що війна, то довелося на домашнє полотно

- То що? Може, худоба голодна? Чи обід я погано

переходити, але то вже навіть батюшка і дядя по

приготувала? Чи білльо погано випране?

лотняні сподні носять. Іноді Катерина ночами тихо плакала, постелив

- Та що ти, Катерино, - заспокоювала її матушка. - Та все ти робиш, як належить. Але ж важко тобі.

ши в кухні на одній лаві собі, а на другій Лаврикові (як зима, то вонИ" обоє залазили на піч). Аж одного

свого їж хліб свій». І не треба мені, щоб під рукою

разу прибігла на кухню Наталочка, старша попів

крутилася якась задрипанка.

ська донька, з якоюсь книжкою в руках і дуже вся

Катерино,

Катерино, чому ж задрипанка?

нилася матушка.

зворушена.

-А в Святому Письмі що написано? «В поті лиця

закричала вона,

а що я тобі по

слабо боро

Та можна знайти таку, щоб була

охайна.

Катерина таки муси11а сісти, а Наталочка вмос

- Не треба мені нікого! - відрубувала Катерина і бралась за якусь роботу. Єдина поступка, на яку вона йшла, це щоб уліт

тилася біля неї і піднесеним голосом почала читати

ку наймали полільниць на город, у жнива жниць, а

щось таке ловке, ніби пісня, тільки дуже довга. По чаток її: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями,

лишалася

бо москалі лихі люде

за

іноді навіть матушка Софія мусила їй поступитися,

лишив Катерину байдужою, бо коли були ті москалі,

але це було не дуже часто і то коли йшлося про те,

читаю! Тут про тебе написано. Ось сядь ... Ну, сядь, а я тобі почитаю!

ttllGIOH

роблять лихо з вами»,

восени ще копати бульбу. Але вдома Катерина за єдиною

повноправною

господи•нею,

ПОВІСТЬ

КВІТЕНЬ 2010

де що садити на городі чи коли квасити огірки, або

не причастившись? Кажеш, яка різниця, коли по

запускати корову. І так собі жила Катерина, і вже не

хрестити дитину? А якщо вона помре нехреще

з гадувала, не плакала , не думала, що вона скаже си

ною?Тоді цей гр і х назавжди ляже на мою совість .

нові, коли він запитає про батька. Їй здавалося, що

Не плач, будь ласка, я мушу їхати. Обіцяю тобі, що

він ніколи не запитає, що завжди буде сприймати

буду дуже обережним, ночуватиму десь за межа

як самозрозуміле, що от їх лише двоє, і живуть вони

ми міста і не буду заходити в церкву, все потрібне

в батюшок, і більше їм нічого не треба.

мені винесе староста , але поїхати я мушу.

Та от настав день, що син її запитав: «А де мій

батько?» - а що вона йому має сказати?

Мамо, а може,

роз•стріляли?

Господи!- крізь сльози говорила матушка.

мого батька більшовики

йшла за поповича? Та ми ж так із тих книшів глу

запитав Лаврик, пригадавши собі,

зували, сказали б якій-небудь нашій гімназистці,

що за тих більшовиків не одного чоловіка з їхнього

що вона буде попадею, то вона б це сприйняла

села забрали, і потім у селі боялись про них навіть

як найгіршу образу. І де були мої очі? Вийти за по

згадувати. Ото вже коли німці прийшли, то люди

повича та ще й за рудого!

почали говорити, що і того розстріляли, і того роз

Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазь

стріляли, а третього то закатували так страшно, що

те, - засміявся отець Володимир. - Ну, перестань

родичі впізнали труп лише по тому, що мав один

плакати, далебі не варто. Жодна з твоїх колежа нок не могла стати попадею, бо ж у тій гімназії ти,

палець кривий.

Угу,

буркнула мати .

мабуть, була єдиною українкою і православною.

Тоді Лаврик пригадав собі, що дядька Корнія теж були забрали більшовики, але він повернув ся, хоч родина його вже й не чекала.

Мамо." - нерішуче обізвався він. Ну, чого тобі ще? А може, наш батько врятувався? Ну, як дядь-

ко Корній? Може, він ще повернеться?

Та що на тебе напало?

закричала Катери

Якби не друзі молодості твого батька, які в Поль щі зайняли високі посади, не бачити б тобі тієї гімназії, як власних вушок. Ну, а відносно нас із

тобою". - він лукаво підморгнув і заспівав:

- Pamietasz Каргу і nasze poznanie." («Пам'ятаєш Капрі і наше знайомство". » -пер. ред.)

-Аякже, Капрі, - ще н і би сердито, але вже лагідніше сказала матушка Ірина.

- Співай краще : nasze poznanie» . Ну, треба ж

на. - Чого ти до мене причепився? Бачите, батька

« Pami~tasz Воnк і

йому подавай! Ось як дам коцюбою по спині, то

було мені тоді підвернути ногу." - І один рудий семінарист на руках зніс тебе

навіки замовкнеш .

І Лаврик замовк, просто продовжував дивити

з гори і доніс аж на Туніки,

ся у вогонь, а сам усе думав про того свого ніколи

отець Володимир.

не баченого батька. Який він був? Високий чи не

тобі не так уже й неприємно .

дуже? З вусами чи без вусів? І де вони жили, коли

Божевільний ,

весело продовжив

Признавайся, що це було уже зовсім іншим тоном

в них був батько: тут, у батюшок, чи деінде? І де

сказала матушка Ірина, показуючи йому погля

будуть жити, якщо виявиться, що більшовики не

дом на Інну, яка біля гасової лампи схилилася

розстріляли батька, і він повернеться до них? І

над черговою книжкою, але, звичайно, не могла

ким тоді буде він, Лаврик? Бо нині він наймиччин

не чути їхньої розмови, а чи ж годиться дитині

син . А ким він буде тоді?

чути такі розмови між батьками.

А тим часом в іншій кімнаті великого дому йшла не менш гаряча розмова.

мир,

Зрозумій, Ірчику,

говорив отець Володи

я пастир людського стада, я складав при

сягу при рукоположенні дбати про душі моїх при

І за що ти мене покарав, що я з дурної голови ви

Інна, дійсно, яка не була заглиблена в читання, але краєм вуха чула цю суперечку, проте зацікави

ло її саме те, про що мама найменше думала.

Тату,

запитала Інна, відводячи погляд від

книжки, - а чому ми називаємося православні?

хожан, і я не маю права кидати їх напризволяще,

Отець Володимир підійшов до доньки, по

рятуючи власне життя. Ну, з весіллям можна по

клав обидві руки на її худенькі плечі і подивив

чекати, ну, могилу я можу запечатати пізніше, але

ся в сіро-сині очі, не по-дитячому вже пильні і

як то було людині помирати, не висповідавшись і

серйозні.

українськи~

хриаиянськии

часопис

GІон dр

ПОВІСТЬ

КВІТЕНЬ 2010

Ми православні, тому що ми правильно сла

вимо Бога. -А ті, котрі не православні, вони неправильно

Тату, тоді треба пояснити всім людям, що

вославними, і тоді ніхто не буде воювати, і всі бу дуть жити, як написано в Євангелії.

славлять?

вони помиляються, і нехай вони всі стануть пра

Вони це роблять, як уміють, але ми вважає

мо, що вони помиляються.

Інна на мить задумалася, похилила голову і по

терлася щокою об теплу батькову руку. І тут їй при

Дитино моя,

сказав батько,

нехай кожна

людина вірить так, як її навчили батьки. Голо

вне, аби вона вірила в Бога і виконувала Його заповіді.

Продовження у наступному номері.

йшла в голову думка, від якої вона вся розцвіла.

РЕЛІГІЙНА ПОЕМА

EXCELSIOR* Любомир СЕНИК, професор-фіполог Львівського національного університету ім. І. Франка Молитва

Благаю, Отче, сили дай землі, бо звідси я готов для перелету, тягар поклавши на моім крилі.

1. До Тебе піднімаю зір одвічно з надією й любов'ю в молитвах, щоби ні я, ні рід мій не зачах в огненному горнилі споконвічнім.

Мій дух, тюремний переживши жах, щоб повсякчас на грані героїчній світився добротою і стоїчно витав в етері, наче фенікс-птах. В безсмертне Слово

вічний Дух, мій Отче,

ввітхнув життя Ти, чисте світло в млі,

Тягар поклавши на моім крилі криваві сльози, смуток, душ печалі, вкарбовані в моіх землян скрижалі, рад в безвістях згубити - привид тлі ...

Всевишній, одверни те лезо сталі, що од віків, як пошесть, словом «плі» вкривало трупом простори землі,

карало розбратом й карає далі... Не дай звалитись в безнадії дно, як в урагані дерево трагічно паде під мертве, в'яле знамено.

і Книгу розгорнув, навік пророчу,

щоб правди осягнуть усі щаблі, в глибинну височінь підняти очі та висоті здолати твердь землі.

Мене, як всіх моіх братів, поклич-но супроти бурі, хоч вести судно в щоденнім поті, знаю я, незвично.

Та висоті здолати твердь землі, як тьму долає світло, є законом: піднятись на вершинні сяйні гони, з'єднавшись з світлом на блакитнім тлі.

В щоденнім поті, знаю я, незвично хліб добувати, як з землі руду. Тоді ще важче проливать руду в бій баранів провадять героїчно...

Життя ж - се не гучні весільні дзвони, а радість й смуток, щастя і жалі, і щедрий з поту урожай ріллі гармонія з народження до скону.

Чужий цей бій, але в свою біду, як у безодню, глянути драстично і в ній знайти себе, як смерть фактичну, хоч од віків не любимо орду...

Дай, Отче, осягнуть іїу злеті,

О Боже, за життя позбав від смерти сліди моєї бережи землі і пам'яті не дай вікам затерти.

де в високостях райські кораблі пливуть щасливо в візіях поетів.

• Все вище -

латин. (пер. ред.) український християнський часопис

РЕЛІГІЙНА ПОЕМА

КВІТЕНЬ 2010

Уста в брехні - лист зсохлий на гіллі, коли оббрехана Священна Жертва. Гріховні розтоптав я гаддя злі!

Бій поведи з собою, бо моголи не видохли ще від Баби Алі часів бездушних, досі босих, голих... Всесильний Творче неба і землі, з душ викинь половинчастість і кволість

5. Гріховні розтоптав я гаддя злі в конвульсіях ненависти до мене,

вниз тягнуть тягарі ті немалі.

і їхня жовч, пекуча і шалена,

моєї вкрила обшири землі.

Вниз тягнуть тягарі ті немалі,

а біль пекучий, нетерпима туга

В години перед прірвою стражденні,

щодня проймають, ніби втратив друга,

коли за втратами плачі й жалі,

ріднішого від всіх братів землі.

як чашу, повнять душу в хижій млі обман і брехні для аборигенів.

Не безпричинний біль -· страшна потуга з'їдає душу в крижаному склі, що сковує і чин, і думку в злій годині нинішній, геть недолугій.

О Господи, здолати поможи зміїний покруч, злісно-войовничий,

що меж не має для своєї лжи.

Одних задdвиш - нові блискавично залазять в душу - слова й не кажи, все ж, трудність злету мого тим критична ...

І добрих, і освячених, і чистих,

і відданих, як вітер для вітрил, як материнське сяйво променисте,

б.

що береже і пестить небосхил

Все ж, трудність злету мого тим_ критична, що мою душу туго облягла орда драконівська, немов смола, з ярмом словес, підступних і дволичних.

родини-батьківщини в млі злотистій,

9. Мій Отче, низпошли безмежжя сил

І невідступно, мов осіння мла,

тим, хто, ступивши, не зійшов з дороги, хоча від мук стікають кров'ю ноги,

на просторах землі, як рай, величних

в лабетах держить нас опричних допоки кров не висмокче дотла".

Мій Отче, низпошли безмежжя сил.

і сліпить очі різзю сірий пил;

хто вийшов із ворожої облоги,

На всі віки щоб скинути ярмо молюся, Господи, дай дух владичний. Донині речь чужинську несемо і рабський дух, поклонницько-язичний. Тому в свободи рай не злетимо, що не відгув в душі зов їхній зичний.

та віри не згубив свій небосхил, під батогом не гнувся, як ковил,

спалив ворожих брехень обороги; хто душу не запродав сатані

в сексотський час, в сибірському морозі; хто ввись піднявся, не лишивсь на дні.

7. Що не відгув в душі зов їхній зичний, подякуймо нікому, лиш собі:

Мандрівнику на людному узвозі, мій Боже, сили влий в дочасні дні,

новими стати у новій добі

в дух вічний на земному перелозі.

закон не паперово-риторичний.

10. В дух вічний на земному перелозі

З новим насінням і в новій сівбі в світ з страхом вступиш апокаліптичним

все ж, сій зерно, з біблійної мов притчі, врожай зберуть в смертельній боротьбі ...

повірити, як в сонце в вишині,

і нездоланна сила

- вся в мені,

і не страшні ні терни, ні морози.

українськи~

хриаиянськии

часопис

IGIOHdP

РЕЛІГІЙНА ПОЕМА

КВІТЕНЬ2010

Мій Боже, всі мої дочасні дні охорони від сумнівів загрози,

13. Не впасти на диявольський настил нас береже Всевишнього правиця. Коли й не кожен в правді тій святиться, тоді то й недосяжний небосхил; тоді на полі бою кров'ю ллється мільйонний здвиг, що прагне сили сил,

гіркі хай крушать покаянні сльози

чужинські в серці скали камЯні. В далекому, заобрійнім польоті дай силу блискавиць для моі:Х крил

а перемігши, звіється, як пил,

відбути з болем смирний сум скорботи,

в собі стлумивши кришталеву крицю...

з очей полуди стерти вражий пил, Мій Отче, поверни у душі честь і силу криці, не підвладну грозам,

братам віддавши серця всі щедроти, щоб ближчав й ближчав дальній небосхил.

коли сильніша честь, ніж кровна месть;

не дай упасти з болю на дорозі, до райських брам принести волі хрест, перед Тобою не сконать в знемозі.

11. Щоб ближчав й ближчав дальній небосхил і тріпотів в легкім промінні обрій,

і серце повнилось, як промінь добрий злетілих в небесах орлиних крил,

14.

Перед Тобою не сконать в знемозі, крізь купіль, як горнило, перейти,

очистившись від бруду темноти на вчаділій, розбитій вщент дорозі.

з смиренням бачу краєвиду обрис: тополі, шлях, сади, горби і схил,

долини й гори

- золотий настил

Благаю, Боже, всі гріхи прости

для вічних душ у боротьбі хоробрій.

у тиші, в бурі людного узвозу. Fiat! Марні синедріону грози у непогаснім сяйві доброти.

О Творче всюдисущого добра, в огненному моі:М апофеозі

- не лити сльози ...

не збав вогню, палати бо пора не тліти, тішитись

Я весь перед Тобою

Хай згине віковічний наш роздор на роздоріжжях в багрецю трагічнім! Мій дух звучить, як піднебесний хор,

це не гра

натхненно, таємничо і містично

на камЯній і з тернями дорозі.

на світ: Excelsior! Excelsior!! До Тебе піднімаю зір одвічно,

12. На камЯній і з тернями дорозі пала вогонь містичної мети

15.

До Тебе піднімаю зір одвічно, та висоті здолати твердь землі,

покликанііJо неї твердо йти крізь сніговіі; бурі, зливи, грози.

тягар поклавши на моі:М крилі,

в щоденнім поті, знаю я, незвично. Призначений Всевишнім з висоти

твій трудний шлях - не проба сил і сльози, слів сутність, серця і сівба в чорнозем, а символ перемоги

- то хрести.

· Гріховні розтоптав я гаддя злі, все ж, трудність злету мого тим критична, що не відгув в душі зов їхній зичний, вниз тягнуть тягарі ті немалі.

Молюсь, мій Боже, хрест нести до скону, ні мить не опусти мене без сил на вітряному скельнім полігоні,

не скласти від безсилля дужих крил на вічний сором, як безплідне лоно

не впасти на диявольський настил.

Мій Отче, низпошли безмежжя сил

в дух вічний на земному перелозі, щоб ближчав й ближчав дальній небосхил на камЯній і з тернями дорозі, не впасти на диявольський настил, перед Тобою не сконать в знемозі. Травень

,:U Ір Іон п український І І І '1 tl ~~~~~~нськии

2009 р.

ОПОВІДАННЯ

ПРО&АЧЕННЯ НА ЦВИНТАРІ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ Минав ще один теплий весняний день . Сонце хилилося до заходу і своїм яскравим промінням

осліпило стомленого 'іздою Омеляна. Його за чаровувала весняна краса рідного краю. Білим

цвітом вкрились черешні і вишні, немов би готу вались до святкових великодніх днів, одягаючи білу одежу суцвіття. Ось тут на роздоріжжі стояв

дуб-велетень, а біля нього могила з хрестом. Не має цього дуба, як і немає і широких лип з іншої сторони . Підростають молоді деревця . Все змі нилось, і річка, і луг не такий, та й лісок помарнів

не такий, як було за його дитинства. А люди? На

Як вам сказати .. .Родичів в селі майже не за

лишилось . Є ще тітка Марунеля, живе під лісом,

задумуватися над тим, чи змінилися люди в його

знаєте

рідному селі. Яке тепер мислення у людей? Адже

...

А, якжеж. Тільки як вона повернулася із Си

ж пройшло більше як пів сотні літ. «Хоч все минає,

біру, її так і називають

та люди залишаються такими ж людьми».

роду Комарчуків, яких також виселили?

Сибірка . А ви, мабуть, із

запиту

В цих роздумах він відчув, як заднє колесо його

вав з цікавістю Федір, а потім додав, - їдемо разом,

авта почало товкти. Довелось зупинитись. І коли

погостюєте в нас. Звичайно, у селі багато перемін,

Омелян вийшов, то найперше відкрив багажник.

колгосп розвалили, молодь залишає старших, а

Почав нарікати на свого внука .

старі вимирають. Хто живе у селі, то дає собі раду.

Прибив запаску і нічого мені не сказав. Таке

Головне, щоб здоров'я було.

виховання маємо. Прийдеться чекати і просити,

Після короткої розмови цих вже обоє друзів

виходу немає. Але і я винен, їдучи в далеку доро

посідали в авта, коли Омелян замінив колесо, і

гу, не перевірив .. . .

вирушили в напрямку Грушівки . Омелян відразу

Всівшись на сидіння, відкрив двері салону, зняв

поїхав до своєї тітки Марунелі . Так її прозивали,

з-під лобового скла верви цю і почав молитися. Із

хоч називалась вона Марія. Вона сиділа біля хати

за гори виїжджав автомобіль. Омелян став посе

на лавочці, опершись на палицю, вдивлялася як

ред дороги, даючи знак, що потребує допомоги .

сонце заходить і, мабуть, думала про дивовижні

І коли цей водій зупинився, то тут же почав від мовлятися, що немає як, він спішить, його чекають і таке інше.

Тільки тоді, коли Омелян пообіцяв добру суму

події зі свого життя. Навіть не вірилось, що все це проминуло так швидко.

Добрий вечір, тітонько! Христос Воскрес!

Воістину Воскрес! Хто це буде?

грошей, цей водій погодився, що купить у місті

-Комарчуків Омелян. Не впізнали.

Не прийшлось чекати і години, як Омелян мав нове колесо і тут же запитав:

Ви з якого села?

З Грушівки . І я туди їду. Як вас звати?

Федір, а прізвище моє Сальський. А ви до кого їдете?

говорив радісно Омелян, виходячи з машини.

запасне колесо, як буде повертатись назад, і до ставить йому.

цьому питанні Омелян зупинився і почав глибше

Боже, а то звідки тебе сюди занесло. А я навіть

не приготовилась. Заходь же до хати, що є в мене, тим будемо гоститись,

говорила із захопленням

тітка Марія.

Ви тут як на курорті . Ліс недалеко, а там ста

вок, тільки ...

Ти вгадав, немає з ким радості Божої розді

лити, самотність поїдає. Якби не молитва і віра в

ОПОВІДАННЯ

КВІТЕНЬ 2010

Бога, мабуть, вже давно б сира земля накрила.

Який я радий, що можу ваш голос почути. Як

вічного. Земля віддасть заховане тіло, як це буває

навесні, коли стеблинки рослин зеленіють над

собі даєте раду?

ж таки воскресне у своїй красі, але вже до життя

Дякую Богові, що дає здоров'я та силу зноси

землею. Все минає, а справедливість Божа

ні. «І

ти терпіння . За Союзу не давали мені спокою за

суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі,

синів моїх. Весь час пальцем показували на мене.

лише волі того, хто послав мене» (Ів 5,ЗО)

Тепер ці ж самі дали мені спокій, та я їх обминаю,

мував Омелян, стоячи над могилою тітчиних синів

хоч навіть запрошують на збори, нагороду прине

разом з нею.

сли . Жаль на серці не втихає за синів. Завтра під емо на цвинтар. Добре, що хоч ти приїхав.

розду

Ось тут я їх поховала, ось тут посивіла, ось

тут я залишилась, поки до Сибіру не забрали. Якби не забрали, то, мабуть, і померла би я тут.

Тут вона почала розпитувати: Розкажи, Омеляне, коли ти тата хоронив, хто

Василь та Іван тут лежать. Скільки було радості

був на похороні. Все ж таки брат мені він ... Коли

і в одну ніч їх не стало. А Василько завжди го

прийшла телеграма, то так важко на серці стало.

ворив мені, що хоче вчитись і хотів би бути свя

Хотіла їхати, але здоров'я не було та й далеко, десь

щеником. Коли нашого о. Зиновія забрали і аре

біля Донецька. Але розмова є розмовою, ходімо

штували, всі мрії його розвіялись. І якось мене

краще до хати, повечеряємо.

спитав, чи Бог хоче, щоб я став священиком . Я

Машину постав у сусідів, в них все є. Так буде

не знала, що відповісти на таке дивне питання і

безпечніше. Ось корова йде з пасовиська, свіжого

мовчала. А він так хотів почути з моїх уст відпо

молочка поп'єш. Може хто з сусідів прийде. За

відь. Я йому лишень сказала: «Яка б я була щас

про

лива бачити тебе священиком, але на все воля

води будуть. Священик ходитиме по цвинтарі, тож

Божа». Але тоді час був непевний. В останню цю

втра підемо до церкви , а потім на цвинтар

помолимось за померлих.

ніч, коли вони прийшли додому попрощатись,

Тітка залишила розмову і почала готуватись до

бо мали переходити кордони, то сказав мені:

вечері, а Омелян за цей час відігнав авто до сусі

<<Тут нас чекає смерть або Сибір, а я так хочу

дів, які його радо прийняли і також запросили на

вчитися, то ж, мамо, благословіть!» Все це було

вечерю.

так швидкоплинно, що й не помітила, коли вже

На другий день була Томина неділя. Саме в цей

почало світати . А коли вони прощались, то сер

день, як здавна у селі заведено, всі приходять на

це моє відчувало тривожне відлуння їхнього

цвинтар, щоб провідати своїх близьких і родичів

майбуття. Мені хотілось сказати: «куди ви мої

померлих. Тому за звичаєм у людей ця неділя

соколики? Тільки мого щастя, що я була з вами

називається «провідною». Адже ж воскресіння

і знову тривога за ваше життя». Я їх спровадила

Христа і нам нагадує про наше воскресіння, яке

до перехрестя доріжок і швидко поверталася

має статися під час його Другого приходу. Піс

додому. Тільки увійшла в хату

ля Служби Божої всі люди процесійно вийшли з церкви на цв~нтар" Людей було багато. І на цвин

Миттю вискочила на двір і чую автоматні черги.

тарі всі розійшлися біля могил своїх рідних і пори

нули в роздуми, згадуючи своїх близьких.

чую постріли.

Моє серце завмерло, а земля піді мною танула. Над лісом спалахнула яскрава ракета, і все за мовкло. Прийшла ледве до хати, хотіла моли

Тут на цвинтарі заховане земне щастя, про

тись, але слова промовити не можу. Лишень ви

яке так часто думаємо і мріємо. Де ж це багатство,

ходило одне протяжне слово «І-су-се!». Сонце

мудрість, краса, сила, за які ціле життя побиваємо

цього ранку сходило, як мені здавалось набага

ся? Все минає, залишається пам'ять про плоди, які

то раніше і мені хотілось якнайшвидше взнати,

ми зростили за свого життя. Немає щастя в земних

що це могло значити. Трохи пізніше у селі стало

добрах. Земля може прийняти наше тіло і все hо

відомо, що вбито двох повстанців і положили їх

ховати разом з ним. Але земля не може поглинути

біля крамниці для впізнання. Що було зі мною,

наші чесноти, не може заховати праведності жит

один Бог святий знає. Ввечері похоронили тут

тя, добрих вчинків, людського милосердя, нашої

на цвинтарі, а на другий день мене забрали і

убогості, чистоти і послуху. Тіло людське знову

присудили мені далеку дорогу до Сибіру.

МІСІОН

ОПОВІДАННЯ

КВ І ТЕНЬ 201 О

Омелян все це знав і переживав цю подію в душі ще раз. Тітка далі продовжувала: -А потім всю нашу родину і вас виселили з села.

тих, які у свій час видали його двоюрідних бра

Та все минуло. Ось скоро священик до нас підійде і

тів. Саме він вважав, що хтось винен у їхній смер

попросимо панахиду відправити, - вона запалила

ті. Тепер він відчув, що в його серці щось зміню

свічку і на колінах почала відмовляти вервицю за

ється. Він дивився на розп'яття Ісуса Христа на

своїх синів. До неї підійшли сусіди, родичі, а по

хресті. Згадавши євангельські слова: «Отче, від

тім багато людей стало навколо могили, щоб ра

пусти їм, не знають бо, що роблять» (Лк

зом бути на панахиді. На могилі стояв дерев'яний

Омелян став переосмислювати стан своєї душі.

23,34),

дубовий хрест з табличкою «Тут спочивають два

І коли він прийшов з своєю родичкою Марією

брати Іван і Василь. Вічна пам'ять героям!».

додому, то під час розмови зізнався:

Після панахиди священик виголосив коротку

Я приїхав сюди, щоб висловити свій гнів

родині Шалюків. Вчора я зустрівся з Федором,

проповідь, де наголосив на взаємопрощенні:

Мені прийшлось бути на одному військовому

з тим внуком Петра Шалюка, який видав Івана

цвинтарі, де похоронені вояки часів Першої сві

і Василя. Потім нас за це вивезли на Сибір. Це

тової війни, які під час боїв вбивали один одного,

було спонтанно і він навіть мені допоміг. Сьог:од

захищаючи інтереси свого Володаря і своє'І дер

ні я думав зайти до них і нагадати їм про негід

жави. Такий був час. Всіх ·1х поховала земля, а душі

ний вчинок, але після Служби Божої, після при

мають своє призначення. Та чи потрібно було во

йняття св. Причастя, а особливо після відвідин

рогувати і воювати, чи не краще було б співпра

цвинтаря я змінив своє рішення. Можливо, я так

цювати так, як це подобається Богові. Коли при

довго не приїжджав додому, хоч Донецьк не так

йде Христос у своїй славі нас судити, ми встанемо

дуже далеко. Не хотів з ними зустрічатись.

з ціє'І землі. Як справедливий суддя, Він буде суди ти нас грішних і наших ворогів. Богові є противна ворожнеча між людьми . Ми повинні віддавати

Марія, слухаючи Омеляна свого небожа, мов чала. Тільки через деякий час спокійно мовила:

Я змирилась зі своєю долею. Така Божа воля,

велику шану нашим патріотам-героям, які відда

хоч не легко залишатись самотньою на старість.

вали найдорожче, що мали

А щодо Сальських, то їхня доля також нещаслива.

своє життя.

Вони гідні цього, щоб ми про них пам'ятали і молилися, щоб Господь Бог їх нагородив вічною

Не благословив їх Господь, та простити

це наш

святий обов'язок.

А на другий день Омелян таки зайшов до Фе

нагородою, якою є Царство Небесне.

Але не забуваймо, що згідно Христових наста

дора Сальського, щоб подякувати за допомогу під

нов, ми повинні молитися також за наших воро

час поїздки а втом, коли він повертався до рідного

гів. Тільки в такий спосіб ми зможемо випросити

села. Федір на таку подяку не сподівався.

у Бога, щоб більше не повторювалось, щоб брат

-Друзів пізнають у біді, - говорив він.

ішов на брата, щоб сусід ворогував зі своїм сусі

Дай Боже, щоб нас усі біди оминали. А якщо

дом, щоб християни виступали проти таких же

нещастя, щоб один одному руки подавали і ви

християн. Всі бо ми є діти одного Бога, який усіх

тягували з біди. На жаль, деколи буває навпаки.

нас однаково любить. Адже з любові до нашого

Коли вже наговорились, щиросердечно по

народу Бог дав нам і благословив для нас держа

прощавшись, Омелян вийшов з хати. йому було

ву. Тільки через примирення, взаємне прощення

легко на душі за виконаний свій обов'язок, що

і спільну молитву ми зможемо об'єднатись і бути

не згадав нічого про кривду післявоєнних ро

разом в одній, святій, соборній і апостольській

ків, яку завдали сусіди, в тому числі Сальські.

Добре, коли час лікує людські рани і сповня

Церкві, яка приведе нас до вічної Батьківщини

Омелян як ніколи був дуже зворушений. В його серці вже віддавна жевріла ненависть до

неба. Спіть вічним сном, наші герої, до Другого

ються слова Христові: «Любіть ворогів ваших,

приходу Христового. А ти, мати, прости ворогам

добро чиніте тим, які вас ненавидять» (Лк

і хоч на хвилину зрадій за своїх синів, бо «ніхто не

Омелян міг спокійно повертатись тепер вже на

спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за

свою Донеччину, яка стала для нього другою

своїх друзів своє життя віддає» (Ів

батьківщиною.

15,13).

українськи~

християнськии часопис

6,27).

IGIOHdP

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

КВІТЕНЬ2010

КРОСВОРД «ВЕЛИКОДНІЙ» Підrотуваnа Леся ШТИКАЛО

24 Три крапки замініть відповідн и м словом .

ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 1... . Божий наперед камінь з гроба відвалив, і невістам возві стив, що І сус смерть побідив. 5. Дай

ПО ВЕРТИКАЛІ:

мені відчути радість і

йде гурток людей, Христові ... несе поклін . 4. Ученики мир співають, ... і смуток забувають, Слово Боже всім голосять, і спасення їм приносять. б. Пасха священна нам сьогодні з'явилась; Пасха нова, святая; Пасха таємна, Пасха преславна; Пасха - Христос ... ; Пасха непорочна; Пасха велика ; Пасха ві рних; Пасха, що райські двері нам відчиняє; Пасха, що освячує всіх вірних. 7. Вивів Пилат Ісуса і сів на судівське сидіння, на місці, яке має назву .. " а по-єврейському - Гаввата. 11. Не дочекався .. . згуби, не зводить світ з Хри_ста очей: Ісус іде до учнів любих, Ісус іде до всіх людей. 12. « Иосиф узяв тіло, за горнув його в чисте полотно й поклав у своїй новій гробниці, що висік у скелі » - автор цих рядків євангелист ... . 17. Поба чивши, що сталося, сотник почав прославляти Бога, кажучи: «Справді цей ... був праведний ». 18. Людина, яка в кра й об межує свої життєві потреби, веде суворе життя. 20. Веселих Свят! Великдень кличе. Здоров'я, ... , миру зичить.

.. " зрадіють кості сокрушені . 8. ...

нам

Бог нове дає, минула вже неволя - с вобідно серце в груди б'є, настала щасна доля. 9. Я кже ми н ула субота, Марія Магдалина, .. " мати_Якова, та Сал омія купили пахощів, щоб піти та на мастити Иого. 10. Вже поблідл о ли це красне, вже погасло ... ясне, смерть до Нього п ри ступ и ла, Душа з тіла улетіла до неба .

13. Кожен із дванадцяти уч н і в Х р и ста, яких Він послав пропо відувати своє вчення . 14. Це й Божий день вітаймо, несімо ... в кожний дім і Бога прославля йм о. 15 . Християнський Великодній привіт: « ... воскр е с! Во істи н у воскрес! ». 16. Вечірнє Богослужіння. 19. .. . дав жи ття з любов'ю всім, прощає всю провину - і ми брат брата обні мім, любім свою родину! 21 . В усіх серцях росте добро і щи р і сть слів, щасливий ." у всіх очах, на всіх устах весели й спів . 22 . ...·же казав: « Це пророк, Ісус із На зарету в Галилеї» . 23. Се день прощення всіх гріхів, тож разом ся братаймо, забудьмо вже .. ., гн ів, а мира піснь співаймо. 24. На ці дві заповіді ввесь .. . і пророки спираються.

2. Хай

Вам пасочка смакує, тішать око

писанки, сонечко тепло дарує, пахне .. . верби! З . До церкви

Відповіді на кросворд «ВЕЛИКОПОСНИЙ», опублікований у числі за березень 201 О року: По горизонталі: З.Доказ. б.Лаврентій. 9.Життя . 11.Скарб.14. Марія.15 . Місце.16.Хвала.19.Страх. 20.Земля. 23.Нарікання . 24. Неміч . По вертикалі: 1.Добро. 2 .Та й на. 4. Щастя. 5.Різка . 7. Милість. В.Правило. 10.Ласка . 12. Рай . 13.Зло. 17.Запал . 18.З е рно. 2 1.Вітер. 22.Надія.

МІ ІОН

україн сь кий

хр и стия нськии часо пи с

- .

•'-'• І

~ ~Jtн rС rо Н А Р Ч И К ПРИВІТАННЯ Бр. Юстин БОРИС, ЧСВВ

Христос Воскрес!!! Найдорожчі мої маленькі приятелі! Щи

росердечно вітаю вас з найбільшим хрис тиянським святом

Великоднем. Бажаю

вічної пасхальної радості, миру і добра. Нехай Воскреслий Христос наповнить вас

і ваші родини всіма необхідними ласками,

а Його Пресвята Мати Марія нехай буде і вашою Мамою.

Під зорями весна ще буде спати,

гостинних домівок. Я радію невимовною

радістю, що знову зустрівся з вами

свої

ми найдорожчими приятелями. Проминув

Ще місто мла вкриватиме густа,

один місяць весни і хоча він не був досить

А ми до церкви підем привітати

теплим, а інколи навіть таки холодним,

Воскреслого Христа.

проте не потрібно журитися. Адже ми на

А в церкві так велично, світло буде,

ближаємося до літа і незабаром на дворі

Заграють дзвони із церковних веж,

значно потеплішає. Сьогодні хочу поділи

І разом з ними заспівають люди:

тися з вами найбільшою радістю

Хрис

Христос воскрес!

товим Воскресінням. Хочу розказати про

У поле, в ліс, де сніг останній тане,

його безмежну любов до нас. Ісус, своєю

У досвіток покотиться луна

смертю і своїм воскресінням, відкупив нас

А там зі сну прокинеться і встане

з неволі гріха і пекла. Подарував нам вічне

Дзвінка весна.

життя. І все, що нам потрібно зробити

це

прийняти його безцінний дар, тобто пові

Мої любі друзі. Сьогодні, в такий велич

рити в його перемогу над злом і ставати

ний та радісний час Христового Воскре

подібним до Христа, щоб разом з Ним уві

сіння, маю змогу знову завітати до ваших

йти до Раю. Все, що нам потрібно зробити, -

українськи~

християнськии часопис

GIOHdP

МІСІОНАРЧИК

КВІТЕНЬ 2010

це прийти до Нього і перепросити за свої

го

гріхи, якими ми Його ображали, просто

свою душу у святій сповіді. Але якщо хтось

сказати «Пробач», але сказати щиро і по

з різних причин не зміг цього зробити, то

становити більше не грішити . Бог полюбив

не засмучуйтесь, час Великодньої сповіді

кожного з вас гарячою любов'ю, він нам за

ще не закінчився, він продовжується ще

вжди готовий простити, коли попросимо

впродовж Великоднього часу. Тому поспі

пробачення, тож полюбіть його. Мої дорогі діточки, ви всі, напевно, на

лежно підготувал и ся до цього найбільша-

християнського

празника,

очистивши

шайте до сповіді не відтягуючи часу ні на

один день, щоб прийняти до свого серця Живого Ісуса. Він чекає на вас. ..

ПРО ПРАЗНИК ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО За книгою о. Ю. Катр ія « Пізнай свій обряд»

З усіх вел иких п разників нашого цер

ковного року на й більш давній, урочистий і радісний

це св ітлий празник Христово

го Воскресіння . Святий І ван Золотоустий у проповіді на Пасху та к звеличує Христове Воскресіння: «Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога? Воскрес Христос і ти

провалився. Вос крес Христос і впали де мони. Воскрес Хр и стос і радіють ангели. Воскрес Христос і життя панує. Воскрес

Христос і нема н і одн ого мерця в гробі, бо Христос воскрес із мертвих і став первіст ком померлих».

Празник Хр и стового

Воскресіння у на

ших богослужбов их книгах має такі назви: Свята й велика н еділя Пасхи, День святої Пасхи, або Свята Пасха. Наш народ на озна чення празника Пасх и має ще слово «Ве

ликдень», що означає Великий День, бо він великий своєю подією, своїм значенням і своєю радістю. Слово «пасха» походить з єврейського «песах», що значить «перехід». Для апостолів і перших християн ПАСХА-ПЕРЕХІД стала символом подвійного переходу Ісуса Христа: від

життя до смерті та від смерті до життя. Перший перехід дав основу для хресно"~~ а другий для воскресної і радісної Пасхи.

ЛІІGІОН

МІСІОНАРЧИК

КВІТЕНЬ 2010

Христове Воскресіння

це фундамент нашої віри. Апостоли, проповідуючи святе

Євангеліє, часто покликуються на Христове Воскресіння, як на найсильніший доказ правдивості науки Христа. «А коли Христос не воскрес,

каже святий Павло,

то марна

проповідь наша, то марна й віра ваша". Але ж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих»

Кор

15, 14 і 20). Тому правда

про Христове Воскресіння і христи

янська релігія є нерозривними.

Христове Воскресіння

це певна запорука нашого воскресіння для щасливого вічного

життя. Як Христос воскрес, так і ми колись воскреснемо для нового світлого й вічного жит

тя. Сам Христос запевняє нас: «Бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос Його [Сина Божого] вчують, і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили,

воскреснуть на суд". Така бо воля мого Отця, щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в Нього,

жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня» (Йо 5, 28-29 і б, 40). ~

«МІСІОНАРЧИК» В ГОСТЯХ У ШКОЛЯРІВ~·,,~\ - Яке значення має свято Христового Воскресіння в моєму житті? На це запитання спробували дати відповідь учні 7-А класу Львівської середньої школи № 41 в Брюховичах. Ось деякі їхні думки: Марія Козак: Христос Воскрес

нас, що послав Свого Сина задля нашо

і цим дав надію, по

казав свою любов до людей. Для мене це

го спасіння. Любов Господа безмежна до усього людства.

духовне свято, свято спасіння. Під час

посту люди обдумують своє життя, спо

Орест Рак:

відаються і приймають Святе Причастя,

Звісно, підготовкою до Великодня є Ве

обмежують себе у їжі та розвагах. На Пас

ликий піст. Під час нього ми повинні очис

ху всі радіють, виявляють любов до Бога,

тити свою душу. Христове Воскресіння дає

щиро радіють Воскресінню. Я люблю це

нам багато, адже Великдень

свято

ше свято під час усього церковного року.

воно є втіленням духовності, спа

це найбіль

сіння, щирості людських душ.

Сергій Важинський:

Анастасія Себало: Христове Воскресіння для мене як дру

Для мене це свято дуже велике. Перед

ним треба дотримуватись посту. Всі люди

гий День народження. Я завжди стараюсь

празнують його. Ми святкуємо, коли Ісус

робити добрі вчинки.

Христос Воскрес. Тому,

коли

священик

кропить наші паски, то всі співають «Хрис

Ольга Часовська:

тос Воскрес. .. ». Ми, коли йдемо, молимось

Великдень символізує Любов Бога до

і цілуємо плащаничку.

українськи~

х ристиянськии

часопис

GIOHdV

МІСІОНАРЧИК

КВІТЕНЬ 201 О

~'і·~ СТОРІНКАМИ БІБЛІЇ «Якже минула субота, Марія Магдали на, Марія, мати Якова, та Саломія купи

ли пахощів, щоб піти та намастити його. Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до ____ , як СХОДИЛО сонце,

та й говорили між собою: «Хто нам відкотить

_______

від входу до гробу?» Але

поглянувши, побачили, що

відвалений,

________ був

був бо дуже великий. Увій-

шовши до гробу, побачили

_______,

що

сидів праворуч, одягнений у білу одежу,

і вжахнулись. А він до них промовив:

«Не

зарянина,

Ви шукаєте Ісуса На-

розп'ятог;о

Він ___________ ,

його нема тут. Ось місце, де його були поклали. Але йдіть, скажіть його ________ _ та _______ _ , що випередить вас у Га-

лилеї: там його _______ , як він сказав вам.» І вони, вийшовши,

__________ від

Потрібні слова до цієї історіі ви може знайти у Святому

гробу, бо жах і трепет огорнув їх, і нікому

Письмі- в Євангелії від Марка 16,1-8.

нічого не сказали, бо __________ ». •

Їх потрібно написати у порожні місця над рисочкою.

У ШКОЛІ, ЯК У ШКОЛІ Ярко приходить додому весь у синцях. Батьки питають: - Що ти сьогодні одержав у школі? - Шість стусанів, три штурхани, п'ять духопеликів, два копняки і вісім щиглів.

ОПТИМІСТ

Батько перевіряє щоденник сина:

- Математика - 1, мова знавство - 1... співи -12 ... Розгнівано: - І ти ще співаєш?! -

Тату, я ж оптиміст.

- 1,

природо-

Олю, чому ти плачеш?

подруга.

питає шкільна

Вчитель географії поставив мені двій ку. Я забула, де Аляска. - Ех ти, роззяво, де ж ти її поклала?!

ФУТБОЛЬНІ ФАНИ На уроці математики учителька пояс нює дію ділення. Написала на дошці _ «2:2» і питає:

- Діти, хто знає, що це означає? ~ - Нічия! - вигукують з останніх 0

парт. 00

MIGIOH

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНКУ

ДІТЯМ

КВІТЕНЬ 2010

ПО ГОРИЗОНТАЛІ: Л. Устань, устань, подоляночко, устань, устань, молодесень

ка, умий л

... так, як скляночку.

ПО ВЕРТИКАЛІ: Ж. Ходить ж ... по долині, а Жучиха по ялині; грай, Жучку, грай небоже, най ти Господь допоможе.

О. А на горі жита много, на долині о.. .. Отворились райські двері, кажуть: «ХРИQОС ВОСКРЕС!»

Д. Є у мене голосочок, як срібний д .." Навчіть мене, мату сенько, рідних співаночок.

Ц. Жила була царівна, царівна, ц .. . молода.

Ц. А в Сихові на горбочку стоїть ц ... на видочку. Коло церк ви, немов квіти, водять гаївочки діти.

У. Вже ся весна зачинає, Ісус Христос воскресає. Вже при ходить ясна днина - воскресає У .... М. Ой, М ... писанки малює і красою всіх людей чарує.

Г. Ми голубку ізловили та й довкола обступили: «Ой, голуб ко, чого тужиш? Вибирай, кого ти любиш». Назва гаївки «Г. .. ».

П. Ось так, так сіють мак і петрушку, й п .. .. 3. Збираймо з .. .і квіти, кладім на Божий хрест вінок. Т. Там, в зеленім гаю, т... зелененька,'там писала писанки Оленка маленька.

Р. Нехай бринять і пахнуть квіти, нехай почує Божий р .. "як на Землі радіють діти і звеселяють рідний край.

Ч. Ой на горі, на горі ч ... вівці ганяє. Ой гу-гу, га-га-га, чабан вівці ганяє.

С. Радіймо, діти, біжім у поле, ус. . "

К. Аж нараз прийшло к ... покропило, насварило: мир хай буде всім сьогодні, бо це свята Великодні.

П. Ходім, ходім, дітоньки, на п ... - поляночку- водити га'івоньки, співати весняночку.

М. Ой, горобчику-спадку, спадку, чи бував же ж ти в нашім садку? Чи видавжежти,якм ... цвіте?

Відповіді на кросворд «КАТЕХИТИЧНИЙ», опублікований у числі за березень 2010 року: По горизонталі: 4. Побожність. 7. Віра. 8. Добро. 9. Око. 12. Неділя. 17. Телевізор. 18. Слава. По вертикалі: 1. Покора. 2. Царство. З. Гнів. 5. Небо. б. Сповідь. 10. Церква. 11. Отець. 13. День.

14. Піст. 15. Бог. 16. Воля. українськи~

християнськии часопис

IGIOHdP

НОВІ ВИДАННЯ· ВИДАВНИЦТВА «М_ІСІОНЕР»·

м. Єроніма Роман, ЧСВВ

Карло Марія Мартіні

СВЯТИЙ ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ.

НА КРИЛАХ СВОБОДИ. Людина в пошуку і перед вибором віри. Роздумування над Посланням до Римлян. Львів: Місіонер, 2010. -112 с.

ЖИТТЯ І ТВОРИ.

- Львів: Місіонер, 2010. -136 (. -:н> був тісний зв'язок з а - ого батьківщиною чеснота. рийня в Бога, як каже Євангелія, vати сином Бога ... Поміркованість

= · ~о dм'єю, мудрість його майном, - ::-:~зе.:J.Ливість, правда й чистота були - - :·" ~ ми та захоплюючими прикрасами - .::·вель - житла, що ним він пишався -::_е ..;іж ті, хто гордиться мармуровими й -:---о еними домами ». (С. 15).

- n·

етально досліджено життєвий уховну спадщину святого Василія

Книжка, яку тримаєте у руках, є низкою роздумувань на тему людської свободи одного з найвизначніших умів Католицької Церкви в теперішній час - кардинала Карла Марії Мартіні. Створена на основі реколекцій, які він проводив для духовних осіб за ігнатіянською методою. На основі тексту Послання до Римлян тут піднято питання нашої християнської сут ности, детально розглянуто людські гріхи і

- де шукати порятунку від їхніх сітей, які засоби є в світі від зла та яку надію вони дають для душі, яка страждає в ностальгії за Любов'ю. Автор торкається і такої теми, як ставлення до юдаїзму. сказано, як їх розпізнавати, а головне

СЛОВНИК БІБЛІЙНОГО БОГОСЛОВ'Я. За редакцією Ксав'є Леон-Дюфура, Жана Люпласі, Августина Жоржа, П 'єра Грело, Жана Гійє, Марка-Франсуа Ла кана . Львів: Місіонер, 2010. - 992 с.

Прикметною стороною праці Ксав'є Леон-Дюфура є те, що вона глибоко закорінена в текст Біблії і дає розвиток понять і термінів, що їх знаходимо у Святому Письмі, так би мовити, у наскрізному прогляданні: від початку Біблії (Книги Буття) до її завершення

(Книги Одкровення йоана). Фактично пропонований Словник поєднує у собі Симфонію і тлумачний словник, в якому враховані думки багатьох богословів щодо вживання того чи іншого терміну. Словник адресований насамперед усім, хто цікавиться Біблією, незалежно, до якої Церкви чи конфесії він належить. Ця книга допоможе людям усім серцем полюбити Бога - нашого Творця, і

знайти найкоротший шлях для його пізнання.

3 ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ звертатися за адресою:

вул . Б. Хмельницького, 40 м. Львів, 79019,

тел.: 0952602157,

(032) 272-90-80

shop@missioner.com.ua http:www.missioner.com.ua

ПРОЧАНСЬКИЙ ТУР

ЛЮРД- ФАТІМА - ГАРАБАНДАЛ ПРОГРАМА ТУРУ ЧЕРВНЯ 201 О Р.Б.

27 ТРАВНЯ - 9 1.

27.05

28.05

Виїзд зі Львова автобусом єврокласу через Польщу до Чехії. Приїзд до Праги. Поселення в готель.

Служба Божа.

Екскурсія Прагою. Ввечері прогулянка

на кораблику Влтавою. Нічліг.

29.05

Переїзд до Парижу.

Поселення в готель.

30.05

Екскурсійна програма Парижем . Служба Божа.

Ввечері виїзд до ЛЮРДУ.

31.05

Люрд, Служба Божа.

В цих святих місцях є можливість купелі у святій воді. Поселення в готель .

б.

01.Об

02.Об

Виїзд до Фатіми.

Поселення в готель.

03.Об

Фатіма, Служба Божа.

Ввечер і виїзд до Гарабандалу- місце об'явлення Божої Матері.

04.Об

Поселення в готель .

1 о.

05.Об

Гарабандал, Служба Божа.

Ввечері виїзд до Венеції.

11 .

Об.Об

ВЕНЕЦІЯ , Служба Божа .

Поселення в готель.

12.

07.Об

Падуя. Служба Божа.

Поселення в готель.

13.

08.Об

Будапешт. Оглядова автобусна-

Ввечері прогулянка на кораблику

пішохідна екскурсія Будапештом.

нічним Дунаєм. Поселення в готель.

14.

09 . Об

Виїзд до Егеру.

15.

09.Об

Виїзд до України.

Люрд, Служба Божа . Відвідини Базиліки , також святої Гроти Массабель - місце об 'явлення Матері Божої.

Подання документів до ЗО КВІТНЯ

2010

р.~.

Додаткову інформацію ви можете отримати

за тел .

(050) 43-66-303.

За адресою вул. Б. Хмельницького, редакція часопису « МІСІОНАР» .

Вартість паломництва:

780€. У вартість входить: Проїзд за маршруто м, проживання з сніданка м и , в ізова підтримка, медичне страхування , кораблик ( Прага , Венеція, Будапешт) .

Потрібно мати: молитовник, вервечку або чотки , свічку, під час прощ і кожний прочанин повинен приступити до св. Сповіді.

Нічліг.

Дегустація вина та знаменитого угорського Гуляшу.

Приїзд до Львова ввечері.