Місіонар 04 2011 by mykolaslotvinskyy

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ

ЧАСОПИС

2011 КВІТЕНЬ №4

(221)

ПАСХАЛЬНЕ ПРИВІТАННЯ ПРОТОІГУМЕНА

БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ШЕВЧУК

ВТІЛЕННЯ

ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УГКЦ

ПРАВОВІРНОСТІ

КАТОЛИЦЬКОЇ

СЛОВО РЕДАКТОРА

КВІТЕНЬ2011

РАДІСНО ЗВІЩАЙМО

ЗМІСТ СЛОВО РЕДАКТОРА

........................................................................................ 3

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ТРАВЕНЬ .......................................................................................................... 6 Покровител~ Н!' травень: ПРАВЕДНИИИОВ, 19ТРАВНЯ .....................................................................

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

єtшгt~тя~~~~~~:.:.~~~---· · · · · · · · · ··· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · "". . . . . 8 БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ШЕВЧУК- ГЛАВА УГКЦ .................. 10

БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ЗІЙШОВ НА ПРЕСТІЛ ГЛАВИ УГКЦ .......................................................... 11 ПРОПОВІДЬ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ШЕВЧУКА, ГЛАВИ УГКЦ, З НАГОДИ ВВЕДЕННЯ НА ПРЕСТОЛ .......................... 13

о. Йосиф БУДА Й, ЧСВВ СТРАСТІ ЧИ ВОСКРЕСІННЯ

......................................................................... 15

о. Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ РУКИ АНГЕЛІВ І БАТЬКІВ ............................................................................. 16

Христина БА ГРІЙ КОЛИ ВТРАЧАЄМО КОГОСЬ ....................................................................... 17

Вік тор ПОЛЄТКО

ВТІЛЕННЯ КАТОЛИЦЬКО! ПРАВОВІРНОСТІ

....................................... 19

•ІЗ ПОРОЖНЬОГО В ПОРОЖНЄ НЕ НАЛЛЄШ •

ПЕРЕМОГУ ХРИСТОВУ

.................................. 20

головний редактор Христос воскрес!

Воістину воскрес!

Святкуючи щороку світлий празник Христо вого Воскресіння і дякуючи Богу за неоціненний дар вічного життя і спасіння, намагаємося зро

зуміти Його задуми і шляхи Провидіння, якими провадить людство і кожного з нас зокрема, піз

наючи бо їх, єднаємося міцніше з Божою волею отримуємо запевнення вічного щастя у Небес ному Царстві. Влаштовані ми так, що зі своєї при роди прагнемо до постійного вдосконалення і покращення, очікуємо, що й оточуючий світ ста ватиме дедалі кращим та досконалішим . Однак, плин життя вносить свої корективи у наші плани

і надї1~ ми відкриваємо іншу діалектику розви ВЕЛИКДЕІ-'Ь СВІТЛИЙ ПРАЗНИК ПАСХИ ЮІf УРС

,..,.ор: ~КАМИ СВЯТОГО ПИСЬМА

ДОМАШНІ УЛЮБЛЕНЦ ХОМ'ЯЧКИ

28 28

ОТЕЦЬ МАРКІЯН МАТЕЙ коm, чсвв ................................................. 31

Упок9ївся ~БОЗІ п~Рший епископ СТРИИСЬКОІ ЄПАРХІі ................................................................................... 33 ПОМЕР ДИСИДЕНТ ІВАН ГЕЛЬ

................................................................. 34 ВІдІ~ШОВ У ВІЧНІСТЬ ОДИН .. З НАИАКТИВНІШИХ ДІЯЧІВ ПІДПІЛЬНО! ЦЕРКВИ .......................... 35 епископ ІРИНЕЙ Б.ІЛИК, чсвв,

КАНОНІК ПАПСЬКОІ БАЗИЛІКИ МАРІЯ МАДЖОРЕ

........................ 36

Ірина МА РТИН

БЛАГОСЛОВЕННЯ НА НАРОДЖЕННЯ ДІТЕИ

..................................... 38

тку подій

вони не тільки виглядають збоку, як

хвиляста лінія, але й мають тенденцію до перма нентного погіршення. Не раз доводиться чути, наскільки люди розчаровані, наприклад, остан німи політичними подіями . Адже ми надіялися,

що після так званої Помаранчевої революції під емо шляхом розвитку й укріплення демократі~~ натомість, отримали згортання демократичних

процесів, поглиблення кризи. Скажемо також, що цілий світ надіявся: після падіння комуніс тичної імперії Радянського Союзу та закінчення «холодної війни » розпочнеться стрімкий роз виток людства без воєн та ненависного проти

НАСТАНОВИ СВ. ІВАНАJОЛОТОУСТОГО (IV СТ.) ПРО ВИХОВАННЯ ДІТЕИ .............................................................................. 39

стояння. Але ми потрапили у нову фазу прихо

Бр. Миха їлЛЕХНОВСЬКИЙ, ЧСВВ СИЛА У БЕЗСИЛЛІ ....................................... " .... "......"..........."."""."""."...". 43

поглиблення терористичних загроз. Двадцять

Христ ина БА ГРІЙ поклик кожного

.".""".""""".""""."."""""""""""".""."""." ..... ""."" 44

ваного військового протистояння, ненависті та п'ять років після Чорнобильської трагедії ми на діялися, що вже ніколи людство не опиниться на

Уляна СТЕЦІВ-ТИМЧУК,

межі-ядерної катастрофи, сьогодні ж бачимо, як

НАС ПОЄДНАЛИ ДВІ СВЯТИНІ - БОГ І УКРАЇНА ............................... 45

розгортається нова трагедія на атомній електро

о. Мелетій БАТІГ. ЧСВВ

станції в одній з найбільш технічно розвинених

АПОСТОЛ ПРОКАЖЕНИХ

... ".........".. "...""""""""""""""."".""."".""".. 46

о. Василь Богдан МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

ЗВЕРШИЛОСЯ ....................................."....................................." .............."..... 48 Леся ШТИКАЛО

Японії.

Люди питають

що це? Знаки кінця світу?

Невже Бог не бачить наших страждань і розгу

КРОСВОРД •ВЕЛИКОДНІИ ДЗВІН»

країн

.."........ ".."............""""""........ "..." 50

бленості? Проте, коли пильніше приглянемося до історії, то відкриємо, що ми далеко не перше

НАО&КІІАДИНЦІ: лаженніwий Святослав Шевчук Глава УГКЦ

Л1ІСІОН

~~~~н~ь~й ча соп ис

покоління, яке ставить перед собою подібні за-

СЛОВО РЕДАКТОРА

КВІТЕНЬ2011

питання. Світова цивілізація розвивається, але

духовний батько, який об'єднує вірних Церкви

не постійно в напрямку покращення, а радше

навколо себе і є знаком церковної, католицької єдності для християн. Суспільно-політичні обста

методом нових проб, помилок, вистраждано го прогресу і болючих падінь. Зближаючись до

вини змінюються, Церква реагує на них, можемо

остаточної розв'язки історії, бачимо тим часом,

сказати, з поперемінним успіхом

що тривалим залишається тільки одне

відповідно, а коли менше. Та незмінним залиша

Слово

Боже. Апостол Павло підтверджує це словами:

13,8). Власне, своїм

коли більш

ється одне: проповідування Божого Слова, слу

той самий наві

жіння Святих Тайн, турбота про спасіння людини.

приходом на землю

У цьому важливо, щоб Верховний Архиєпископ

«Ісус Христос учора й сьогодні

ки» (Євр.

Друга Особа Божа, Боже Слово, внесла у непев

залишався знаком присутності Христа між нами

ність цього світу найбільшу стабільність і надію

та знаком єднання із цілою Вселенською Церк

хто вірує у нього, не осоромиться, той осягне

вічне життя і радість у Святому Дусі, оглядання

вою, бо «Ісус Христос учора й сьогодні

той са

мий навіки».

Бога не як у дзеркалі, неясно, а безпосередньо, і

Сердечно вітаємо всіх греко-католиків з цією

цих радощів від того, хто увірував, ніхто не змо

радісною подією, обранням Глави УГКЦ, особливо вітаємо Блаженнішого Святослава та зичимо йому

же забрати. Українська Греко-Католицька Церква ласкою

наснаги та натхнення Святого Духа, щоб міг му

Святого Духа обрала свого Главу, блаженнішого

дро провадити Божий люд дорогою правди і спа

Святослава Шевчука . У багатьох ще до вибору ви

сення. Нехай воскреслий Христос благословить

никало багато запитань - хто стане главою УГКЦ?

всіх нас, наші родини, цілий український народ,

Якими будуть його рішення? Як попровадить він Церкву у теперішніх непростих суспільних об

сповіщати Його перемогу над адом і смертю, без

щоб ми могли всі єдиним серцем і устами радісно

ставинах? Хоча, вже самі такі запитання виявля

огляду на тимчасові обставини і труднощі: «Хрис

ють недовір'я до Божого Провидіння! Адже гла

тос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і

ва Церкви

тим, що в гробах, життя дарував!»

не стільки політична фігура, скільки

Заснований_у 1897 році Засновники - Отці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 в_ід 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у м1сяць

Передплатнийіндекс-23959

Головний редактор: о. Корниліи ЯРЕМАК, ЧСВВ

Відповідальний секретар: Ігор САВ'ЯК Радакційна коnеrія: о. ~ристофор (АНИНЕЦЬ, ЧСВВ о . Иосафат ХАИМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАЩ ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Літературне редагування: Христина МИХАЛЮК Коректура: Віктор ПОЛЄТКО Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА

Фото: бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

м. Львів

Адреса редакції:

79019, вул. Б. Хмельницького, З6 Святоонуфрїівськии монастир Отців Василіян тел/Факс: 272-46-94 e-mail: misioпar(@ukr.пet, misioпarchik@i.ua URL: www.osbm.iп.ua Підписано до друку 31.03.2011 Формат 70х100 1/16.Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківсьюи друкарні видавництва Отців Василіян «Місіонер». 80300, Льв1вська обл ., м. Жовква, вул. Василіянська,

Передруки і .nеР,еКІJади дозволені за поданням джерела. Редакцrя зберrrає за со~ою право в"правnяти 1 скорочувати над1сnан1 матерrаnи. ©Журнал «Місіонар»,

українськи~ християнськии

часопис

2011

GIOHdV

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ2011

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні

Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.

Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире,

св. Йосафате, заступники України, моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так полюбило нас •••

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА КВІТЕНЬ (З благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб Церква через достовірне голоwення

Євангелія вміла подавати майбутнім поколінням нові мотиви для життя і надії.

МІСІЙНИЙ: Щоб місіонери через проп9відь Євангелія і свідчення життя вміли донести Христа тим, які Иого ще не пізнали.

МІСЦЕВИЙ: Щоб національна свідомість українців Сходу пробуджувалася з бажання знань про минуле своєї Батьківщини.

MIGIOH

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2011

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ТРАВЕНЬ

(З благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб працівники засобів

ризик формування фальшивого образу себе й інших, що може призвести до небажаних на слідків. Тобто, коли увага до особи, навіть по

комунікації завжди з пошаною

зитивна, стає неприродною, а деколи й при

ставилися до правди, солідарності й

низливою, то це свідчить про дикість і крок

о. Христофор ГАНИНЕЦЬ,ЧСВВ

гідності кожної особи.

назад сучасної культури й поведінки окремих

Святіший Отець Бенедикт

висловлює

осіб. Звіщаючи Євангеліє через медіа, слідку ючи за думкою Папи, ЗМІ мали би «Не лише

думку, що в нас час, «коли народжується но

включати відкрито релігійний вміст у різні

вий спосіб сприймання та думання», а людина сама стала «здобиччю інформації», як додає

платформи сучасних засобів, але також у своє му цифровому профілі та способі спілкування

ти євангельську мудрість

письменниця Ліна Костенко, потрібно черпа - духовну інформа

бання та судження, глибоко сумісні з Євангелі

цію, щоб не втратити людське обличчя. Поряд із великими можливостями з'являються й пев

єм». Тоді вміння подати правду без образи ін шого буде свідченням, що людина навчилася

ні обмеження та упередженість у стосунках,

«порати землю».

XVI

цілеспрямовано свідчити про рішення, уподо

МІСІЙНИЙ: Щоб Господь дарував Церкві в Китаї

недбалішими, особливо тоді, коли толеруємо зло

витривалість у вірності Євангелію та зростання

там, де воно здатне найбільше засіватися

ВЕДНОСТі.

місцях праці, відпочинку тощо. Багато простих

на

людей цієї країни, а навіть і високопоставлені

Утиски, яких зазнає підпільна Церква у Китаї, і

лідери, які перестали вірити в комуністичне май

її незламність спонукають нас, християн, які жи

бутнє, приходять по допомогу до християнсько

вуть у сприятливіших політичних умовах, до пе

го Бога ... Пошук духовності й віри є природною

регляду свого духовного життя й своєї стійкості у

тенденцією людської раси, й тому людина завзято

Христовій вірі. Для нас це, перш за все, має бути

домагається такого права, навіть якщо це загро

стимулом до святості й частково засоромленням.

жує її фізичному життю. До великого сподівання,

. Попри переслідування місцевою владою, христи

щоб наша держава стала жити Доброю Новиною,

ян стає щораз більше в цій комуністичній країні,

додаваймо свої молитви й збагачуймо життя мо

а ми, будучи у щораз кращих умовах, стаємо все

ральними вчинками.

МІСЦЕВИЙ: Щоб молоді люди, прагнучи

цтво. Але до цього потрібно прикладати зусиль:

достатку, вкладали більше зусиль

дихати двома легенями

в інтелектуальний розвиток і були

веслувати двома веслами

ініціативними.

литва і праця). І тільки тоді можна сподіватися на

«Вірою» і «розумом»,

- «ora»

і «ІаЬоrа» (мо

певний успіх, за яким так тепер женеться світ. Не «Все й одразу»

це девіз більшості сучасних

тільки кар'єра, освіта, гроші є показником щастя,

молодих людей. Він передбачає неусвідомлення

але скоріше те, що зроблене власними руками,

того, що й прекрасний світ, в якому живемо, не

навіть непомітне, але в яке вкладена душа і яке

створений «одним помахом». Коли щось творить

приносить користь людям. Великим досягнен

ся у мистецтві, то це вимагає часу, терпіння і зу

ням для людини є рухатися у правильному на

силь. Правильно жити на землі

це також мисте-

прямі

жити по-Божому.

GIOHdP

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2011

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ТРАВЕНЬ

ПРАВЕДНИЙ ЙОВ, 19 ТРАВНЯ Праведний Йов жив у країні Уц і був чи не найбаrатwою людиною Сходу, мав сім

тисяч дрібної худоби, три тисячі верблюдів, п'ять сотень пар великої худоби, п'ять сотень ослиць та дуже

баrато рабів. Попри те, йов боявся Боrа і уникав зла. І народилися у нього семеро

синів та три дочки. Кожен брат по черзі влаштовував бенкет у своєму домі, запрошував ре

шту братів і сестер. Після таких

бенкетів йов приносив Богу цілопалення на випадок, якщо

б хтось із його дітей згрішив чи зневажив у серці Бога . Одного разу Господь запитав сатану, чи той звернув увагу на

праведність Йова, якою він усіх перевищив. На це сатана від

повів, що Йов так поводиться задля такого щедрого благословення, а якщо в нього

лю, поклонився і сказав: «Я вий

виявляють слабкість і обмеже

шов нагий із утроби матері своєї,

забрати все, то він зневажить

і нагий повернусь туди, в землю!

ність людини, дав зрозум іти, що цілковито збагнути причину

тільки

Бога перед його обличчям. Господь

дав

сатані

владу

над усім, що належало Йову. І ось одного дня Йов отримав

Господь дав, і Господь у~в". Не

зла ми не в силі. Бо й справді,

хай буде благословенне Господ

терпіння може бути і карою, і

нє Ім'я!» Таким чином, він не ска

випробуванням, і очищенням, і

зав на Бога нічого безумного.

чинником заслуги.

на

Коли ж Йов виз нав свою грі

напали на Йовові стада великої

йова ще й проказу, щоб і тепер

ховність і обмеженість, Господь

худоби і ослиць і, вбивши слуг,

випробувати. Так що він став

виправдав його за те, що той

позабирали їх; Божий вогонь з

найнещаснішою та огидною для

говорив про Нього по правді,

неба спалив отару та слуг його;

усіх людиною і тяжко терпів, а

і його матеріальне становище

на всіх дітей праведника, які

його друзі почали сумніватися у

зробив удвоє більшим, як ко

саме бенкетували в домі най

його праведності, адже, в їхньо

лись,

старшого

завалився

му розумінні, терпіння даються

щими у всій країні дітьми і дов

будинок від раптового вітру з

людині як кара за гріхи. Та Йов,

голіттям. Так що ж и в він ще

пустині.

відстоюючи свою праведність,

років після цього, бачив своїх

від посланців три вістки: сабеї

брата,

Почувши такі страшні звістки,

Згодом

сатана

наслав

ніби викликав Бога на суд.

Йов роздер на собі одежу, об

Нарешті з'явився Господь і

стриг свою голову, упав на зем-

через ряд запитань Йовові, які

MIGIOHl

український

християнськии часопис

поблагословив

найкра

140

потомків до четвертого поко ління і помер старим, нажив шись на світі.

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2011

ЄВАНГЕЛІЯ

Смерть і воскресіння Ісуса позначають пе рехід з першого періоду до другого; ними

Продовження,

завершується прилюдна діяльність Ісуса і по

Початоквч. 1 -2за2077р.

чинається шлях перших християнських спіль нот. Перехід з другого періоду до третього

о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ

знаменується двома

подіями, що матимуть

великий вплив на життя християнських спіль

11. ВІД ІСУСА ДО ЄВАНГЕЛІЙ

нот: смерть тих, що знали Ісуса, та зруйнуван

Євангелія викликають великий інтерес, бо до

ня Єрусалиму. Смертю наочних свідків чудес

помагають довідатися, ким був Ісус, що Він робив,

та слів Ісуса починається нова генерація, яка

як проходило його життя ... Проте, хто може нас

дуже зацікавлена, щоб правильно зберігати

запевнити, що те, що читаємо у Євангеліях, є справ

отриману традицію. З іншого боку, зруйнуван

ді тим, що навчав та чинив Ісус? Як дійшли до нас ці

ня Єрусалиму спричинило значні зміни у юда

Євангелія? Чи вони є доброю дорогою до Ісуса?

їзмі, які також мали вплив на перші громади християн.

1. Дорога до Ісуса

Тих три періоди відповідають трьом етапам

З двадцяти століть, що відділяють нас від Іс

у формуванні Євангелій . В останні роки життя

уса, дев'ятнадцять можуть бути пройденими з

Ісуса народилася євангельська традиція; протя

певністю за допомогою текстуальної критики,

гом генерації апостолів ця традиція зберігалася

метою якої є відтворити найдавніший текст

і передавалася спочатку усно, потім

Євангелій за допомогою ретельного порівнян

на письмі;

редакції Євангелій відбулися протягом другої

ня різноманітних папірусів і кодексів. Це від

генерації, в значн і й мірі в зв'язку з новими об

творення оригінального тексту саме служить

ставинами , що відбулися у спільнотах христи

базою для перекладів на сучасні мови. Таким

ян. У зв'язку з тим усім, що сталося у тих трьох

чином, сучасні переклади відтворюють з вели

періодах, нам послужить орієнтиром цитата з

кою ймовірністю текст Євангелій, створених на

Ватиканського Собору, яка прекрасно підсумо

прикінці І століття.

вує характеристику кожного з них : «Свята Мати

Проблема полягає у відтворенні того, що ста

Церква твердо й постійно навчала і навчає,

лося у роках між смертю Ісуса та остаточними

що згадані чотири Євангелії, яких історичність

редакціями Євангелій. Свою прилюдну діяль

вона без усяких вагань стверджує, передають

ність Ісус розпочав приблизно у

після Христа. Період між проповіддю Ісуса та

правдиво те, що Ісус, Син Божий, живучи між людьми, дійсно зробив і вчив для їх вічного спа сіння, аж до дня, коли був вознесений (див. Дії

редакцією першого Євангелія становить щонай

1,1-2)» (Конст. Dei Verbum, 19).

році н.е., але

Євангелія почали записувати щойно у

менше

році

років. Що ж сталося впродовж цих

років? Як передавалися слова і спогади про Ісуса

2. Перший період: Початки

впродовж цього часу? Чи можемо вірити тому,

євангельської традиції

що записано у Євангел іях? Щоб відповісти на ці запитання, необхідно пізнати, як народилися

Ісус та його учні

і передавалися спогади про Ісуса у групі його

Ісус не записував свого вчення. Учні також

учнів та в християнських спільнотах. Історію початків християнства може поділити на три періоди: а) життя Ісуса (б рік до Христа - ЗО рік після Христа); б) генерація апостолів

(30-70 рр. після Христа); в) друга генерація християн (70-110 рр. після Христа).

(27-30 рр. після Христа)

не записували його слів чи знаків, які він ро

бив. Без сумніву, Євангелія походять від Ісуса та групи учнів, що його супроводжували, тому що євангельська традиція має свої коріння у словах

і ділах Ісуса, свідками яких були учні, покликані бути з ним та послані проповідувати (Мр.

3,14).

Слова та діла Ісуса викликали захоплення лю

дей (Мт. 4,24; Мр. 1,28). Його вчення було легким

GIOHdP

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ ~-

КВІТЕНЬ 2011

для запам'ятовування, бо говорили про конкрет

Деколи вважають, що учні Ісуса були неосвіче

ні реальні ситуації зі щоденного життя, а також,

ними рибалками і селянами, але це зовсім не так,

Ісус повторював його з допомогою дуже прості

моделі, те ж саме

зі знаками, які були подібни

ми до тих, що їх робили пророки. Ці знаки і вчення Ісуса, що були відомі бага тьом його сучасникам, добре закарбовувалися

бо Євангелії розповідають про них цілком інше. 2,14), який мав здавати звіт про борги. 3аведей, батько Якова та

Леві був збирачем податків (Мр.

Івана, мав власний човен і наймитів (Мр.

1,19-20),

і тому був змушений мати контакти зі збирачами

податків, які давали йому право ловити рибу, та з

ними Ісус встановив дуже особливі відносини.

торговцями, які купували в нього цю рибу, і який

Поклик Ісуса передбачав радикальну зміну їх

був зобов'язаний платити зарплату своїм праців

у розумі та серці маленької групи його учнів.

нього життя: вони залишали все, щоб його на

никам, а його сини допомагали йому в цьому. Ця

слідувати та щоб поділяти його стиль, спосіб

діяльність вимагає доброї пам'яті та основного

життя, аж до призначеної йому смерті (Мр.

1,1620; 10,28-30). Ісус навчав їх своїми словами і сво

знання писемності.

їм способом діяння, приділив їм свою особливу

на увазі: Ісус не лише кликав своїх учнів, щоб його

Інший важливий елемент, який потрібно мати

увагу, пояснюючи значення власних слів та до

наслідувати, а також висилав їх проповідувати

помагаючи поглиблюватися у своїй проповіді

те, що сам навчав. Це посилання включає швид

(Мр.

з наміром вислати їх опісля

ке вивчення того, чого вони мають навчати, що

проповідувати добру новину, яку він сам звіщав

збільшує важливість, яку мало запам'ятовування

(Мр.6,7-13;Лк

у групі учнів Ісуса.

4,34; 9,30-31),

10,1-2).

Таким чином, початки євангельської традиції

Початки традиції про Ісуса

походять від апостолів, які багато разів слухали

Коли говоримо про відносини Ісуса зі своїми

навчання Ісуса і були свідками його чудес (зна

учнями, потрібно мати на увазі важливість зна

ків), а також були послані проповідувати те, що

чення пам'яті у давнину, а особливо у юдеїв. Ми

навчав Ісус.

живемо у суспільстві, в якому засоби для збе рігання інформації надзвичайно розвинулися і

Найдавніша традиція

переважна більшість людей має доступ до цієї

Те, що було сказано дотепер, показує, що

інформації, бо вміє читати. Без сумніву, у суспіль

існувала ще передпасхальна традиція, хоча

ствах, де писання були дуже дорогими (папіруси і

вона не містила того, що сьогодні можемо зу

пергамени були розкішшю) і, до того ж, було мало

стріти у Євангеліях. Центром цієї найдавнішої

таких, що вміли читати та писати, надзвичайно

традиції є слова Ісуса, які спочатку передава

важливою була пам'ять.

лися розповідними образами, наприклад у

Великої вартості надає пам'яті біблійна тради

притчах, які мають явно-штучний вигляд. Учні

ція, особливо традиція мудрості, у якій вчитель

Ісуса напам'ять вивчили його притчі, ритмічні

навчав своїх учнів принципів (правил, норм) та

фрази, його прислів'я і приказки, але не могли

застережень, які вони мали вивчити напам'ять. У

пригадати всіх обставин, у яких Ісус їх прого

часи Ісуса три найважливіші середовища: дім, си

лошував, напевно тому, що він робив це їх в різних обставинах.

нагога і школа

за спосіб передачі певних норм

мали запам'ятовування. Батько навчав своїх ді

Слова Ісуса, або ж Його повчання, мали багато

тей родинних та релігійних традицій; у синагозі

форм. Деякі з них були короткими та влучними, як

вони напам'ять вивчали головні молитви та деякі

у вчителів мудрості; це так звані повчання мудрос

важливі біблійні тексти; нарешті, хоч не всі мали

ті. Інші подібні більше до повчань пророків, бо про

можливість навчатися в школі, та й тут навчання

голошували і засуджували. Притчі, зі свого боку, є

базувалося на запам'ятовуванні. У цьому контек

більш характерними і геніальними формами спо

сті легко зрозуміти, що відносини, які Ісус встано

собу навчання Ісуса, метою якого було викликати

вив зі своїми учнями, включали запам'ятовування

роздумування та реакцію слухачів.

(далі буде)

його слів та повчань.

MIGIOH

українсь~с:ий

християнськии

часопис

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ 2011

ХРИСТОС ВОСКРЕС! Щиросердечно вітаю усіх наших вірних читачів журналу «Місіонар», добродіїв і усіх людей доброї волі зі світлим праз ником Христового воскресіння. «Це день, що його створив Господь, тож радіймо й веселім ся в нім». Цей день провіщений і святий, царський і Господ ній, свято над святами і торжество всіх торжеств; в цей день

прославлено Христа. Він бо задля нас витерпів хрест, смерть подолав та й воскрес із мертвих, простеливши шлях усім

земнородним. Тож очистьмо почування й побачимо Христа

Сонце Правди - осяяного неприступним світлом воскресіння,

що від землі до небес нас перевів і всім життя освітлює, щоб ми пісню перемоги над гріхом співали й Пасху хвалили вічну. Прийдіте, просвітімося й утвердімся торжеством Господ ньої Пасхи, простім все з Воскресінням і одні одних обнімімо. Щоб бути нам учасниками божественної радости й Царства Христового. Христос

наша Пасха, Христос

наша радість,

маючи Його основою віри, надії ми, вірні, радіємо.

3 найщирішими побажаннями Великодньої радості, вну трішнього миру, любови, щастя і здоров'я.

о. Йоанікій ЧВЕРЕНЧУК,ЧСВВ протоіrумен

БЛАЖЕННІШИЙ

СВЯТОСЛАВ ШЕВЧУК ГЛАВА УГКЦ Народився

5 травня 1970 року ум. Стрию 1991-1992 роках навчався

Львівської обл. У

у Центрі філософсько-богословських студій «Дон Баско» ум. Буенос-Айресі (Аргентина), ау

1992-1994 роках -у Львівській духовній

семінарії. Дияконські свячення отримав

травня

1994 року, святителем був

владика Владика Филимон Курчаба, священичі - 26 червня

1994 року, святитель -

Блаженніший

Мирослав Іван кардинал Любачівський.

CIOHdP

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ 2011

• 14 січня 2009 року Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду

1994-1999 роках навчався у

Папському університеті св. Томи Аквінського (Рим, Італія), де здобув докторат з відзнакою

laude» («3

Єпископів Української Греко-Католицької

«Summa cum

найбільшим вшануванням

Церкви про призначення о. д-ра Святослава

Шевчука єпископом-помічником єпархії

лат.) в галузі богословської

Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос

антропології та основ морального

Айресі (Аргентина). Новому єпископу

богослов'я візантійської богословської

уділено титулярний престол

Castra di Galba.

традиції.

• •У

2000-2007

роках

віце-ректор Львівсько·і

духовної семінарії Святого Духа.

Архиєрейська хіротонія відбулася

2009

7 квітня

року, у свято празника Благовіщення

Пресвятої Богородиці, в Архикатедральному

соборі Святого Юра у Львові. Головним З

2001

року

віце-декан богословського

факультету Львівської богословської

святителем, у присутності Блаженнішого

Любомира, був Високопреосвященний

академії (відтак Українського католицького

Владика Ігор Возьняк, Архиєпископ

університету).

Львівський, а співсвятителями

Владика

Михаїл Ми ки цей, Єпарх єпархії Покрова У

2002-2005

роках

Голова секретаріату

Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі,

та особистий секретар Блаженнішого

та Владика І0{_1іян Вороновський, Єпарх

Любомира, керівник Патріаршої курії у

Самбірсько-Дрогобицький.

Львові.

• 10 З

2007 року-

ректор Львівської духовної

квітня

2010

року призначений

Апостольським Адміністратором єпархії Покрова Пресвятої Богородиці.

семінарії Святого Духа.

БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ЗІЙШОВ НА ПРЕСТІЛ ГЛАВИ УГКЦ У Хрестопоклонну неділю,

27 березня,

Глави Церкви з усіх єпархій та екзархатів УГКЦ,

обраний виборчим Синодом Єпископів УГКЦ

За ними до Патріаршого собору рушили ієрар

і потверджений Вселенським Архиєреєм як

хи Церкви, митрополити і єпископи. Для участі

новий Глава УГКЦ, Верховний Архиєпископ

у церемонії інтронізації прибули близько

Києво-Галицький Блаженніший Святослав

рархів УГКЦ та інших Східних Католицьких Цер

зійшов на Престіл.

іє

ков, представники Апостольського Престолу,

Європейської Єпископської Конференцї1~ ієрар Чин інтронізації новообраного Глави УГКЦ

хи Р111мо-Католицької Церкви в Україні та право

розпочався Хресною ходою. Процесія, очолюва

славних Церков Київської традиції, члени Всеу

на хрестом і хоругвами, пройшла від церкви Бла

країнської ради Церков і релігійних організацій.

головного

Чин інтронізації Глави УГКЦ у Патріаршому

храму греко-католиків- Патріаршого собору Во

соборі Воскресіння Христового розпочався із

говіщення Пресвятої Богородиці до

скресіння Христового, розташованого на лівому

проголошення Секретарем Синоду єпископів

березі Дніпра у першопрестольному Києві.

УГКЦ Владикою Богданом Дзюрахом рішення

Розпочали урочисту процесію понад 350 священиків, які прибули на інтронізацію нового

Синоду єпископів УГКЦ про обрання Владики

t111GIOH

український

християнським часопис

Святослава Шевчука на пост Глави УГКЦ. Відтак,

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ 2011

новообраний Глава Церкви зійшов на архиєрей

джену у часи Патріарха Йосифа Сліпого «Молит

ський амвон, де під виголошення «Аксіос!» отри

ву за Патріарха».

мав Архиєрейські відзнаки. Предстоятельський

Обряд посадження Глави Церкви на горне

омофор новому Першоієрархові Церкви вручив

сідалище, центральний літургійний момент ін

Митрополит Перемишльська-Варшавський Іван

тронізації за візантійською традицією, здійсни

(Мартиняк), панагію та енкольпіон

ли

- Митрополит

Митрополит Перемишльська-Варшавський

Філадельфійський Степан Сорока, а Митрополит

Іван Мартиняк, Митрополит Філадельфійський

Вінніпезький Лаврентій Гуцуляк - митру. Патріар

Степан Сорока, Митрополит Вінніпезький Лав

ший Жезл, символ прийняття нової влади і нових

рентій

повноважень, обраний і потверджений Першо

українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії

Гуцуляк,

Апостольський

Екзарх

для

ієрарх Церкви отримав з рук Архиєпископа

Владика Михаїл Гринчишин, Єпарх Самбірсько

Львівського Ігоря Возьняка, який до звершення

інтронізації виконував обов'язки Адміністратора

Дрогобицький Владика Юліан Вороновський та Єпископ-емерит Стемфордської єпархії Владика

УГКЦ.

Василь Лостен.

Своє Предстоятельське служіння Владика Святослав розпочав Молитвою входження на

тричі посадили Блаженнішого Святослава на

первосвятительський престол, після чого зведе

первосвятительський престіл, новопоставле

ний хор Київської архиєпархії виконав заправа-

ний Отець і Глава УГКЦ, Верховний Архиєпис-

Після того, як найповажніші ієрархи Церкви

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ 2011

коп Києво-Галицький, Митрополит Київський

відкрити його серце до свого брата і сусіда, щоби

та єпископ Кам'янець-Подільський виголосив

зберегти наш люд як люд Божий і вести його до

свою першу інтронізаційну промову.

спасіння та життя вічного.

«Сьогодні ми, спадкоємці Володимирового

По завершенні урочисто"і Літургії Василія Ве

Хрещення, відчуваємо єдність та тяглість з на

ликого високоповажні гості виголосили віталь

шою історією та традицією, переймаємо доро

ні промови до новопосталеного Глави Церкви

гоцінний спадок наших великих попередників:

та вірних УГКЦ. Відтак Блаженніший Святослав

Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицько

склав навзаєм слова подяки.

го, Патріярхів йосифа, Мирослава-Івана та Любо

«Весна прийшла! У цю Хрестопоклонну не

мира. Сьогодні ці мужі теплою рукою Любомира благословляють нас та роблять цей скарб живим,

ділю ми насправді відчуваємо такий перед смак Воскресіння, і тому я хочу сьогодні щиро

промовистим та просвічуючим для сучасного

подякувати усім тим нашим людям, які моли

українця. «Святість об'єднаного Божого люду» є і

лися за мене, за нашу Церкву!»,

буде стратегією розвитку нашої Церкви», -сказав

до усіх вірних та людей доброї волі новопос

звернувся

Блаженніший Святослав у завершальній частині

тавлений Першоієрарх УГКЦ через чисельні

свого першого патріаршого слова, наголосивши, що УГКЦ живе і діє як єдине тіло у цілому світі, як

телеоб'єктиви, коли урочиста процесія рушила у завершальний хід від Патріаршого собору Во

Церква вселенського масштабу, вона є і буде ду

скресіння Христового у Києві.

шею українського народу, щоб його освячувати,

Департамент інформації УГКЦ

ПРОПОВІДЬ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ШЕВЧУКА, ГЛАВИ УГКЦ, 3 НАГОДИ ВВЕДЕННЯ НА ПРЕСТОЛ Ваші Блаженства, еміненціі; ексцеленціі;

Високопреосвященні та Преосвященні

Владики, члени Синоду Єпископів УГКЦ,

улюблені браття у священстві, преподобні монахи й монахині,

Високоповажні представники української влади та дипломатичного корпусу, Дорогі у Христі брати і сестри! Слава Ісусу Христу! «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і свя теє воскресіння Твоє славимо»!

Цими словами

величає сьогодні Христова

Церква чесний і животворящий Хрест Господній. Саме сьогодні, коли переходимо половину вели копісного шляху, це живоносне древо дарується

нам для того, щоб ним ми скріпилися, у ньому знайшли джерело сили й відваги прямувати далі

до Воскресіння Христового, щоби поставили це хресне знамення у центрі свого життя. Святий апостол Павло у своєму Посланні до

филип'ян залишив нам унікальний ранньохрис тиянський гімн, який молода, щойно зроджена

ПОДІЇТА ЛЮДИ

Святим Духом Церква, мабуть, урочисто співала

животворящому Хресту Господньому, чинимо це

у Літургії. Апостол народів звертається до нас

у соборі Воскресіння? Наша Церква у ХХ столітті пішла за своїм Спа

ось так:

«Плекайте ті самі думки в собі, що були й у

сителем до кінця

аж до тотальної заглади на

Христі Ісусі. Він, існуючи в Божій природі, не вва

своїй рідній землі й, здавалося б, смерті. Однак

жав за здобич свою рівність із Богом, а примен

ця смерть сотень тисяч наших мирян, священи

шив себе самого, прийнявши вигляд слуги, став

ків, монахів і монахинь на чолі з нашим єписко

ши подібним до людини; подобою явившися як

патом, була смертю хресною, а тому і животво

людина, Він понизив себе, ставши слухняним аж

рящою! Наші батьки, діди і прадіди тим самим

до смерти, смерти ж хресної. Тому і Бог вивищив

об'явили нам, своїм нащадкам, а через нас

його, та дав Йому Ім'я, що понад усяке ім'я, щоб

вільній Україні, силу і непереможність чесного

перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося

і животворящого Хреста Господнього. У своєму

на небі, на землі і під землею, і щоб усякий язик

знеславленні, приниженні наша Церква стала

визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога

саме на цьому місці

Отця» (Фил.

Небесний Отець прославляє її воскреслу своєю

2, 6-12).

місці воскресіння, коли

У цих словах слово про Хрест має центральне значення. Тут, з одного боку, бачимо ікону земно

нетлінною славою, що перед нею зігнеться вся

го шляху Ісуса Христа, який, ставши людиною, що

Церкви у Святому Дусі визнає, що Ісус Христос є

дня прямував до смерті хресної. Хрест є момен

Господь на славу Бога Отця.

том Його найбільшого приниження, крайнього упокорення і божественного торжества. Проте

ке коліно, і всякий язик через силу свідчення цієї

«Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і свя

теє воскресіння Твоє славимо»!

у другій частині цього гімну зображено Христа,

Для мене, молодого Отця і Глави Української

якого прославляє сам Отець. Саме з моменту

Греко-Католицької Церкви, ці слова є підсумком

хресної смерті починається прославлення, тріум

її минулого, сенсом сучасного і дороговказом на

фальне виявлення Його божественної слави, що і

майбутнє.

є славою Отця.

Сьогодні

Кожен християнин, котрий як учень Христа

ми,

спадкоємці

Володимирового

хрещення, відчуваємо єдність і тяглість з нашою

слідує за своїм Господом, повинен відкрити і у

історією та традицією, переймаємо дорогоцінний

власному житті дієвість його пасхального таїн

спадок наших великих попередників: Слуги Божо

ства. У небесну славу воскресіння можна ввійти

го Митрополита Андрея Шептицького, Патріархів

лише через єдині двері - Його чесний і животво

йосифа, Мирослава-Івана та Любомира. Сьогодні

рящий Хрест. Нашим покликанням є йти за Спа

ці мужі теплою рукою Любомира благословляють нас та роблять цей скарб живим, промовистим для сучасного українця. «Святість об'єднаного Божого люду» є і буде стратегією розвитку нашої

сителем до кінця, можливо аж до смерті хресної.

Таїнственність Його животворящого Хреста поля гає в тому, що ця найнижча ступінь упокорення,

знеславлення й безчестя є тим місцем, з якого Не

Церкви. Вона живе і діє як єдине тіло у всьому світі

бесний Отець починає нас возвишати, підносити, якою приклонить коліно все, що на небі, на землі

як Церква вселенського масштабу, вона є і буде душею українського народу, щоб його освячува ти, відкрити його серце до свого брата й сусіда,

і під землею.

щоби зберегти наш люд як люд Божий і вести

прославляти своєю божественною славою, перед

«Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і свя теє воскресіння Твоє славимо!»

Як по-особливому звучать для нас сьогодні ці слова! Для нас

КВІТЕНЬ 2011

його до спасіння та життя вічного.

Сьогодні ми переживаємо весну нашої Церк ви, яка у своєму воскресінні починає молоді

Церкви мучениці, що, як вірна

ти Святим Духом і усміхатися до світу світлом

спадкоємниця віри апостолів, співає їх у цьому

Христового Євангелія. Це про неї, древню і ві

Патріаршому соборі Воскресіння Господнього!

чно сучасну, співає псалмоспівець, кажучи: «Він

Чи ж це не є промовистим знаком Божим для всіх

насичує твій похилий вік благом, й оновляєть

нас, що в цей день, коли поклоняємося чесному і

ся, як орел, твоя юність» (Пс.

102,5).

Сьогодні,

український ,І.І ('Іон

христи~~~~~~~ (І J

J fJ

КВІТЕНЬ 201

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

зокрема у цей торжественний день, усвідом

нашого Спасителя в центрі нашого життя

люємо, що ми є оновленою й омолодженою

осолодить його, як жезл Мойсея осолодив гіркі

і Він

Церквою. Тому особливо хочу звернутися до

води Мерри в пустелі! Приймімо та відважно

нашого, здебільшого ще молодого духовен

здійснюймо наше християнське покликання в

ства, монашества та до всіє·; української молоді!

сучасному світі, і разом зможемо обновити об

Сьогодні Христос покликає до відповідальнос

личчя нашого народу і його держави.

ті за його Церкву нас, молодих! Переймімося нею, поставмо чесний і животворящий Хрест

«Покланяємся страстям Твоїм, Христе! По яви і нам преславне Твоє воскресіння!»

СТРАСТІ ЧИ ВОСКРЕСІННЯ "Хто не любить, той у смерті перебуває"

Ів З,

14).

Христа ли

Месії, пророка приніс те, що вони чека

визволення Ізраїля. Боялися, що тепер буде

з ними. Вони у його могутність повірили, а Він

· вмер, скатований на хресті. о. Йосиф БУДАЙ, ЧСВВ

І ось у час, коли вони перебували у таких сум нівах, приходить звістка від жінок-мироносиць і

Великий піст

2004 року. Місійна станиця у

апостолів, що Його немає в гробі, що Він воскрес

Новому Уnьмі (Німеччина). Велика п'ятниця.

і об'являється багатьом ... Тоді їхній смуток перемі

3 о. Робертом Лисейком, ЧСВВ ми здійснили

нився в радість. Вони, напевно, як малі діти бігали,

обряд виставлення плащаниці.

раділи, кричали, що Христос воскрес! Для них це

була подія, яка сталася на їхніх очах. Парафіяни йшли до плащаниці, молилися зі

А як ми переживаємо Воскресіння Ісуса? Зо

сестрами Служебницями, а ми з отцем обговорю

всім спокійно. Для нас це не є вже жива подія, а

вали порядок наступних Богослужінь. Потім між

історія, яка сталася дві тисячі років тому. Кож

нами почалася дискусія.

ного року ми про це чуємо. Хоч маємо добрий

Я твердив, що страсті Христові, Його терпіння

звичай вітатися: "Христос Воскрес", але робимо

задля нашого спасіння якось більше промовля

це часто формально, за звичаєм. Не бігаємо по

ють до мого серця, через страждання і смерть

вулиці, не скачемо з радості, як малі діти, не те

Ісуса ми викуплені. Молодий теолог о. Роберт на

лефонуємо всім знайомим і незнайомим, щоб їх

голошував на Воскресінні Христовому, згідно з на

про це повідомити. Якщо б ми вели себе так, як

вчанням св. ап . Павла: "Коли ж немає воскресіння

апостоли й учні, то ми видавалися би смішними

мертвих, то і Христос не воскрес. А коли Христос

для оточуючих.

не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й

віра наша" (1 Кор

15, 13-14). Ми розійшлись. Кожен,

очевидно, залишився при своїй думці. Настав Великдень. Прокинувшись вдосвіта, я

Ось так я роздумував, готуючись до проповіді. Не хотілося цього разу формально щось говори

ти парафіянам. Хотілося Воскресіння Христове пов'язати з сьогоднішнім життям. І тут Господь

думав, що маю сказати людям. Не буду ж говорити

відкрив мені, що для нас означає Христове Во

сьогодні, в цей радісний день про страсті Христо

скресіння. Сказав хтось із святих: "Якщо б Хрис

ві. Треба говорити про Воскресіння .

тос задля тебе тисячу разів помер і тисячу разів воскрес, то нічого тобі не поможе, якщо ти не по

Після молитви знову почав роздумувати: як

ми, християни ХХІ ст., переживаємо Воскресіння Христа. Зовсім по-іншому, ніж апостоли і ті, що по

мреш для гріха і не воскреснеш для любові". Отже, для нас Воскресіння

це досконала лю

бов. Я почав розуміти, що коли є на світі хоч би

вірили в Христа .

Перші учні Христові, які Йому повірили і пішли

одна людина, яку я не люблю або ненавиджу, то

за Ним, побачивши страждання і смерть Ісуса, по

для мене ще не наступило Воскресіння Христове.

чали зневірятися і сумніватися, чи такий кінець

Я ще лежу в гробі гріха. І аж тут я почав розуміти,

ЛІІGІОН

український

християнськии часопис

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ2011

лике. Багато у світі є людей, які страждають, але з

більшовиків, які багато зла зробили під час війни їм і їхнім родинам. Вони самі були змушені втікати на Захід, а батьків і родину порозстрілювали або повивозили до Сибіру, майно розграбували або

наріканнями, зі злістю, і після смерті йдуть до пе

конфіскували".

що Воскресіння є головніше, найвище, бо це - лю бов. Любов до Бога і до ближнього. Саме страж дання без любові (без Воскресіння) не є щось ве

кла. Тільки ті, що терплять з відданням себе Божій

Минуло вже більш як півстоліття, та в серці

волі, заслуговують на небо.

є жива пам'ять про ці кривди. І хоч нове росій

Тепер я вже трохи був готовий до великодньої проповіді. Для того, щоб наука не була основана

ськомовне покоління нічого їм не завинило, не

тільки на гарних словах, а пристосована до життя,

що деякі наші старші парафіяни ніяк не можуть

не може бути, бо Христос хоче, щоб ми і воро гам простили". Треба переступити через себе, бо інакше для нас не прийде Воскресіння, не

прийняти до своЄІ спільноти нових емігрантів зі

зможемо їсти паску". Не просто це зробити за

я продовжував свої роздуми. Мав я інформацію,

приймають їх до парафії. Я говорив, що так далі

Східної України і німців з Казахстану, які розмов

якусь хвилину. Потрібно просити Бога про Його

ляють російською мовою. Їм ця мова пригадує

ласку і поміч. •

РУКИ АНГЕЛІВ І БАТЬКІВ о. Васиnь МЕНДРУНЬJ ЧСВВ В попередньому чисnі ми роздумуваnи про руки нашого Отця Небесного, руки Божественного Спаситеnя Ісуса Христа, руки Божих угодників Старого й Нового Завітів, особnиво святих апостоnів, погnянуnи ми й на свої руки". Роздумаймо про руки ангеnів і наших батьків.

Руки ангелів Святі ангели є виконавцями Божої волі: вони рятують, допомагають,

провадять, захищають,

але і карають. Ось декілька прикладів. Розпові

дає Книга Буття, що коли содомські люди, від мо

лодого до старого, обступили дім Лота, то мужі (Господні ангели) простягли руки, втягли Лота

до себе в хату й зачинили двері; людей же, що були під дверима, вдарили сліпотою". А коли за ймалося на світання, ангели заходилися квапити

Лота: «Вставай, бери свою жінку та обох дочок, що тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на місто кара». Але він зволікав. Тоді мужі взяли за

руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь по щадив його, і вивели й полишили за містом (Бут.

19,4; 10-11; 15-16). Опівночі, як каже Книга Виходу, ангел смерті повбивав усіх первістків у єгипетській землі, від первістка фараонового, престолонаслідника, до первістка полоненого в тюрмі, та всіх пер-

український ЛІІРІОН

христи~~~~~~~ f 11 \1

:tp

КВІТЕНЬ 201

ПОДІ"і ТА ЛЮДИ

вістків скоту. Тоді ж схопився фараон уночі, і всі слуги його, і всі єгиптяни; і настало ри

дання в Египті; бо не було хати, де не було б

КОЛИ ВТРАЧАЄМО когось

мерця (Вих. 12,29-ЗО). Діяння апостолів розповідають, що Ірод

був сильно лютий на тирян та сидонян. Вони ж прийшли до царя просити миру. І от призна ченого дня Ірод, надягнувши царські шати й сівши на трибуні, промовляв до них. Народ же викрикував: «Це голос Бога, не людини». В ту ж саму мить ангел Господній вдарив його за

те, що він не віддав Богові слави. Черви по жерли його, і він помер (Ді. 12,20-2З). Деколи

сам Господь Бог стримує руку ангела, щоб не спопелив людину, яка по-святотатськи прича

щається, свідомо й добровільно перебуваю чи в стані тяжкого гріха. А це ж така безмежна зневага Бога! Коли Ірод ув'язнив Петра, вночі з'явився ан гел Господній, і у в'язниці засяяло світло. Він, вда

ривши Петра в бік, збудив його, кажучи: «Вста вай якнайскоріше». І ланцюги впали з його рук. І вивів його ангел з в'язниці (Ді.

12, 6-10).

Погляньмо ще, як ангели несуть душу своєї

Цариці, Преблагословенної Діви Марії, а через три дні - її воскресле тіло до вічного неба.

Христина БАГРІЙ Життя". Часто повне болю і страждання, а часто - переповнене радістю аж донезмоги,

Руки батьків Благословенні руки батька й матері". Зга

і то так, що забуваєш про все те, що колись

дую свого дорогого тата. Його руки працю

так гірко і боляче зранило душу. Чому у

вали на заводі й щось майстрували вдома,

хвилини страждання, особливо тоді, коли

будували хату й носили мене. Його руки сади

втрачаємо дорогих нам людей, здається, що ми

ли дерева й допомагали мамі. Це вони брали

залишаємось самотніми у своєму горі чи втраті,

кларнет і мандоліну, вони дуже любили поря

що цього разу Бог покинув нас або чогось «не

док". Благословенні татові руки! А руки мами? Це ж вони мене кормили

догледів» - і сталось неминуче?

і повивали, пригортали до себе і колисали,

Абсурдно: Бог, що чогось «не догледів»? Але у

купали й вчили робити знак святого хреста.

такі хвилини подібні думки не здаються абсурдни

Мамині руки утримували все господарство,

ми. І ці моменти подвійно тяжкі в ід усвідомлення

ще й другим допомагали. Її рука водила мене

безповоротності. Залишається одне: навчитись

на Службу Божу й до школи, вчила писати

продовжувати жити далі. Правда, вже по-іншому,

й любити чистоту. Її руки вміли вишивати і

бо певна важлива частинка життя навіки втраче

шити, одягали мене і давали кров. Мамині

на, і її нічим не заміниш.

руки дуже любили·молитовник, добрі книжки

Гірко також і від того, що є страх забути або

і вервичку, вміли гарно готувати їжу і вбира

негідно шанувати пам'ять про втрачене. І тоді лю

ти ялинку. Лише одного мамині руки не вміли

дина може старатися ніби продовжувати ту бо

робити

лючу пам'ять про печальну подію для того, щоб не

зла. Благословенні мамині руки".

Далі буде

tНIGIOH

зрадити. Не зрадити насамперед себе, в глибині

~~ ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ2011

серця поклявшись пам'ятати цю людину. Наново переконувати себе, що жити так, як раніше, не

жалоби?» - подумає дехто. Але ця жінка показала,

можливо. І всіма силами намагатися позначити

глибокому розумінні цього слова, хай це, можли

що вона принаймні вміє жити по-справжньому, в

цим відчуттям наше життя, щоб, можливо, стати

во, виглядає трохи егоїстично. Для неї життя про

обачнішим в подальшому чи краще підготованим

довжується, але вже з повсякденною пам'яттю

до такого ж у майбутньому. А може, ми, люди, просто любимо постраж

але який продовжує бути. Вона допомагатиме

дати на самоті, втішаючи чи навіть заспокоюючи

батьку не пустим станом жалоби, а згаданим його

себе тим, що ми цим самим якось допомагаємо

ім'ям на заупокійних Літургіях у кількох церквах.

про батька, якого немає всього лишень на землі,

Подібні роздуми змушують запитати себе: чи

вирішенню чи покращенню становища людини,

що відійшла? Здається дивним, але часто так і є.

Замість того, щоб дієво допомагати покійному

не забагато у нас традиційності, за якою не стоять

щирі почуття, отої непотрібної церемонності в

гідно від нас відійти і знайти спокійну вічність, ми

радше негативному сенсі цього слова? Адже наше

ніби притримуємо це відчуття жалю для себе, для своїх переживань, щоб мати напоготові і цим при

життя

критись у своєму смутку, коли не зможемо запла

чинимо щось лише тому, що так роблять усі? Чи за

кати у потрібний момент. І тут лицеміримо. Зовсім недавно одна жінка, на ім'я Надія, ска

- це не вистава, яку повинні зрозуміти інші. А чи нам зрозуміло усе, що ми робимо? Чи ми не цим усім ми не втрачаємо здатність щиро виража ти свої почуття, повагу до тих, кого нема поруч з

зала, що тримає свого вже покійного батька в

нами? Хіба їм приємно буде знати, що ми кожного

своєму серці, але на весіллі,яке відбулося кілька

дня живемо з пригніченою думкою трауру, який

днів одразу ж після похорону, радітиме і весели

творимо радше попри людське око? Чи, може, їм

тиметься за молодих. Так і було. І це справді було

радісніше і легше буде від того, що чутимуть свої

щиро. Щирість там, де любов, справжня любов до

імена перед Богом в молитві за їх прощення?

батька. Після похорону і навіть після весілля вона

Коли лицеміримо перед Богом, тоді ми не є

щоранку провідувала татову могилу. Проста люд

собою і у щоденному житті, у правильному вмін

ська справжність. Хіба радість від якоїсь щасливої події може закреслити особу, якої не стало? Якщо

ні виражати любов і повагу як до живих, так і до померлих. Вічна їм пам'ять, і нехай Всемогутній

по-справжньому любимо її, то ні. «А як тоді стан

Господь не пом'яне їхніх беззаконь.

ВТІЛЕННЯ КАТОЛИЦЬКОЇ ПРАВОВІРНОСТІ Віктор ПОЛЕТКО

рез шість років захистив докторську дисерта

цію за спеціальністю «основне богослов'я». З Він Е, безсумнівно, одним з найвпливовіших

цього часу життя Ратцінгера розділилося на

інтелектуалів сучасної Європи. У 2000 році італійський суспільно-політичний журнал

дві великі паралелі

«MicroMega» назвав його «втіленням католиЦької

якості консультанта (196З р.), і віце-ректорство

правовірності», Вільнодумці нерідко йменують

у Регенсбурзькому університеті

його ротвейлером через консервативні погляди

решті, єпископські свячення у

та національну приналежність. Про нього

житті Йозефа Ратцінгера почався стрімкий під

Іван Павло 11 у своїй книзі «Вставайте, ходімо» писав: «Дякую Богові за присутність і допомогу

йом ватиканськими сходинками, аж поки у

церковна й академічна ді

(1976 р.), і, на 1997 р. Відтак в 2002

р. його не було призначено деканом колегії кардиналів.

кардинала Ратцінrера" ,»

яльність. Це і участь в 11 Ватиканському Соборі в

квітня

2005

р:після смерті Івана

Павла 11 кардинал Ратцінгер зійшов на престол Народився він

квітня

1927

р. в Німеччи

святого Петра, прийнявши ім'я Бенедикт

XVI.

Після шести років понтифікату йозефа Ратцін

р. був висвячений на священика, а ще че-

гера вже можна легко знайти чимало критичних

1951

ні, на заході країни . Навчався в Мюнхені, де у

GIOHdP

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ 2011

статей, присвячених аналізу його діяльності на

ляться і в інтелектуальному світі. У 2008 р. в Росії

чолі Католицько'і Церкви. Це природно, оскіль

опублікували діалоги Йозефа Ратцінгера і Юргена

ки вже давно склалася традиція підбивати певні

Габермаса (радикального ліберала і прихильника

підсумки на цьому часовому рубежі. Читаючи ці

секулярних процесів) на тему: <<Дополітичні осно

відгуки, можна натрапити на зовсім різні, а часом

ви ліберально'і держави». При цьому у доповідях

і кардинально протилежні позиції. Є такі, що нази

учасників було немало точок дотику.

вають ці кілька років провальними. В цьому може

Святіший Отець бере активну участь як у вну

бути доля правди, адже саме на даний період при

трішніх ватиканських знаменних і буденних по

пали надзвичайно важкі випробування для Като

діях, так і в зовнішньополітичному житті. Папа

лицької Церкви. Святіший Отець зазнав шквалу

висловлює і співпереживання з жертвами зем

критики на хвилі так званих педофільських скан

летрусу в Японії, і свою оцінку останніх подій на

далів. Крім відвертого роздування подібних істо

Близькому Сході. Цей понтифік старається ніколи

рій, регулярно звучали нахабні перекручування фактів. Інший момент - ставлення Папи до контр

не залишати у незнанні ні католиків, ані іновір

ацепції як шляху вирішення проблеми СНІДу. Як

відповідає не тільки на виклики часу, але і на за

ців. За правління Венедикта

XVI

Церква сміливо

приклад нерозуміння тут можна навести слова

пити вірних. За цей відносно короткий проміжок

дружини· французького президента Ніколя Сарко

правління рукою Папи написано дві енцикліки:

зі, що прозвучали після візиту понтифіка в Африку кілька років тому. Вона взяла на себе сміливість публічно засудити непохитну позицію Апостоль

«Deus caritas est» (Бог є любов) у 2005 р. та «Caritas іп veritate» (Милосердя в істині) у 2009 р. Обидва

ського Престолу, аргументувавши це чимось на

зразок того, що Церква ставить моральні вартості вище людського здоров'я ...

документи переповнені актуальними і дуже праг матичними питаннями, що постійно хвилюють людей. Це особливо стосується останньо'і енци кліки, що Грунтовно досліджує проблеми світової

Питання, однак, полягає у тому, чи все це свід чить про невдале керівництво Венедикта

XVI,

чи

економіки, екологічної ситуації, міжнародної по

літики, бідності у кра'інах «третього світу», шляхів

про черговий етап інтелектуальної та моральної

виходу з економічної кризи і т. д. Слід згадати і про

деградації Західного світу. Слід усвідомлювати, що

численні публікації творів Йозефа Ратцінгера, на

в таких умовах безболісне управління Церквою є

писаних ним як богословом, а не як провідником

неможливим. Ба більше: Католицька Церква ще

Церкви. Сюди можна віднести фундаментальну

досі залишається такою завдяки небагатьом лю

христологічну монографію у двох томах «Ісус з На

дям, подібним до Венедикта

зарету»; теоретичне богословське дослідження

XVI.

Багато хто вже

давно пішов би на компроміс, поступившись Тра

надзвичайно високого рівня «Сутність і завдання

дицією і вірою Церкви.

богослов'я»; актуальні роздуми на суспільну тема

Як видно, в іпостасі церковного діяча Ратцін

тику «Цінності в часи перемін. Долання майбутніх

гер є переконаним консерватором. Що ж являє

викликів»; написану у співавторстві працю екуме

собою особа понтифіка в більш загальному зна

нічного нахилу «Принципи християнської етики»;

ченні? По-перше, слід сказати, що навіть у некато лицьких колах Венедикта

XVI

часто визнають но

сієм аристократичного ідеалу старої Європи. Він

вже згадані діалоги з Ю. Габермасом під видавни чою назвою «Діалектика секуляризації. Діалоги

про розум і релігію» і багато-багато інших.

науковець, інтелектуал, добре грає на фортепіано

В інтенсивності апостольських подорожей

і т. д ... Непоступливість Ратцінгера, здається, сто

сується лише доктрини віри. В інших випадках він

Венедикт XVI поступається своєму знамени тому попереднику. Однак більшість візитів,

готовий до діалогу. Про це свідчить і налагоджен

здійснених Ратцінгером, не мали за ціль бути

ня контактів з РПЦ, і прийняття в лоно Церкви

відвідинами тих місць, де його чекали з розкри

Братства святого Пія Х

февризму, і екуменічні домовленості з представ

тими обіймами. Це і Африка, і Туреччина, і Ве ликобританія. Цими поїздками Папа засвідчив

никами частини Англіканської Церкви, і багато

готовність відстоювати Божі правди навіть у не

іншого. Його настанова на спілкування прояв-

гативно настроєному середовищі.

tfllGIOH

(FSSPX) -

одно'і з гілок ле

В сучасних умова х сп ос іб життя арх и пастиря Католицької Церкви вимагає в ід н ього надзви

присвячених науковій праці, і кілька дн і в на Різд

во - нагода хоч інколи відвідати батькі вщину.

чайних зусиль, незважа юч и на похили й вік. Ні

Для когось життя Святішого Отця може асо

для кого не секрет, що розпорядок дня Святішого

ціюватися з атмосферою постійної святості, для

Отця розписаний з точністю до секунд і викону

інших

ється практично без в ідхилень. При цьому в ньо

інших

- тотальної - здійснення

заполітизованості, для ще

го ще залишається час на наукову працю, і, більше

альність є трохи іншою. Насправді Папа змуше

того, представники близ ького оточе н ня твердять,

ний робити все перераховане і багато іншого,

владних функці й. Однак ре

що Папа сам пише б іл ьшість своїх промов, висту

причому в умовах незмінної буденності і незва

пів і доповідей. В одн ому з ч и сленних інтерв'ю

жаючи ні на що. Колись Венедикт

понтифік заявив, що уникатиме допомоги доти,

що завжди з нетерпінням чекає приїзду в Рим

доки сили і здоров'я дозволятимуть робити це са мостійно. Дозволити собі відпустку Бенедикт XVI

свого рідного брата, Георга, який привозить

може нечасто. Зазвичай це кіль ка тижн і в в серпні,

пиво, а з ними

XVI

зізнався,

йому традиційні німецькі страв и і , звичайно,

дух рідної Баварії.

«13 ПОРОЖНЬОГО В ПОРОЖНЄ НЕ НАЛЛ

Ш>

Ро1,мова з Настоятел ем М і сій н о го товариства святого а п остол а А ндрія о. Иосафатом Мощ ичем - Отче Йосафате, нещодавно Вас призначено референтом у справах мігрантів. Яких обов 'яз ків вимагає нова

посада?

Загалом така р о бота для мене нова , але

маю певний досвід п ра ці з м і грантами. Під час студій у Римі у 20 00 -2 00З рр. м ав нагоду

обслуговувати нашу па ра фі ю у м і ст і Гросет то. Приїздив щонеділі і слу жи в Божественну

Літургію, молився з нашими заробітчанами,

знайомився з їхніми проблемами, потребами. Тому маю вже певний д о с ві д сп і лкування з та кими вірними.

Відомо, що укр аїнс ьк і за роб і тчани , що по вертаються додому, ча с то м ають різні труд

проблем, тому це потребуватиме комплек

нощі, спричинені людс ь кими переживаннями,

сних заходів щодо оздоровлення духа й тіла .

душевними травмами, а це в имагає особливої душпастирської пра ц і з ними. Тому планую ор

ганізовувати зустріч і в єпарх ії, щоб вони·мали можливість відчути духов н у оп іку. Серед них

є люди, які потребують молитов на оздоров лення, часто

Україні? -Щораз більше пересвідчуюся особисто на на

д опом оги фахового психолога ,

ших коротких місіях (тривають З-4 дн і), що осно

і цьому ми повинні спр ия т и . Це має допомогти

вою залишається проповідування розп'ятого й

їм знову адапт ув ати ся в Ук раїні, відчути під їм є важко влитися в наше суспільство. Колиш

воскреслого Христа, тобто проголошення Єван гелія, яке відбувається у Божій благодаті. Щоб це актуалізувалося, потрібна як особиста молитов

ні заробітчани мают ь нашарування певних

на підготовка, так і молитви інших за місії. Кож-

тримку. Через ро ки, пр ожи ті в інших країнах,

- Що лежить в основі внутрішніх місій? Яку працю виконують Ваші співбрати в

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ 2011

ним місіям передують приблизно

2-3 тижні осо

бливої молитви в цьому намірі. Сама ж керигма

- проповідь Євангелія - відбувається відповідно 5-6, якщо місії

до розробленої серії наук, яких є

відбуваються на парафії вперше. Якщо це вже

вдруге, то катехитична наука поглиблюється, розбираються заповіді, моральні аспекти тієї чи іншої проблеми тощо. У єпархіях України за рік

нам вдається провести близько 20-и місій.

ЯкоїДоброї Новини очікують наші

сусіди (Росія, Казахстан) від спільноти

МТСАА у зовнішній місії?

Ці терени поки що залишаються «непід

кореними». Євангелізаційні курси, які ми про

литовні практики, церковне правило, які наче

водимо по Україні, згодом, думаю, матимуть

вкладають наше духовне життя у Божі руки.

початок і в цих країнах. Вони теж будуть мати

Тобто особистий зв'язок з Христом є запору

форму кількаденних місій, де основою зали

кою успіху у сіянні зерна Божого слова і його

шатиметься проповідь Євангелія, праця над

сприйняття людьми.

викоріненням усіляких нерозумінь стосовно

Звісно, автентичний приклад мусить завжди

правд християнської віри. На даний час є мож

супроводжувати такі важливі Божі справи, як

ливість звіщати Христа у такий спосіб на Сході

місії. Він відкриває людей на щирість питань і від

України.

повідей. І ще одним важливим чинником, який слід згадати, є читання молитов на оздоровлен

Наскільки дієвим у місійному процесі

є такий його елемент, як приклад

ня після наук, що дає людям змогу відчути, що

Господь є їхнім особистим Лікарем душ і тіл.

власного життя?

- Це дуже важливий аспект у такій праці, про який, на жаль, часто пригадують «Зі за

Що

6 Ви побажали читачам

«Місіоноря»?

пізненням», але на який люди звертають ува

- Щоб кожний читач, який читає Боже сло

гу насамперед. Якщо проповідник голосить

во на сторінках «Місіонаря», залишав у пам'яті

Христа, а не себе, якщо сам живе тим, про що

його зміст і потім наповнював ним своє жит

говорить, і має здатність запалити іншого (бо ж із порожнього в порожнє не наллєш), якщо

тя. Щоб, читаючи його, кожен переймався

шукає зустрічі з розп'ятим і воскреслим Хрис

вався на щиру зустрічі з Христом, а ділячись

том

ним, щоб змінював серця ближніх.

- тоді така праця принесе добрі плоди і

натхнення діяти далі. І тут допоможуть всі мо-

любов'ю до молитви й до ближнього, відкри

Розмовляв о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

ДОВІДКА ПРО ЗГРОМАДЖЕННЯ

ІСТОРІЯ МІСІЙНОГО ТОВАРИСТВА 30 лисrопада 1997 р. о. Маріуш Міхалік заснував, а орди нарій Івано-Франківської єпархії владика Софрон Дмитерко

нахи купили малий будинок і 25травня1998 р. перших четверо ощів і братів розпочали свій новіціят. Цього ж дня засновник, о. Маріуш, склав вічні обіти, отримавши ім'я Іриней. 14 серпня

канонічно затвердив Місійне товариство святого апосrола Ан

1999 р. чотири члени Товарисrва склали перші тимчасові обіти.

дрія. Відтоді до квітня

В 2000 р. Згромадження святкувало одразу дві урочисті події:

1998 р., через відсутність помешкання для осередку, спільнота жила розпорошено. У квітні 1998 р. мо-

MIGIOH

йоrо отці та брати виїхали на поглиблення навчання в Рим і

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ2011

ДОВІДКА ПРО ЗГРОМАДЖЕННЯ

Варшаву, а четверо братів - до Вищої місійної семінарії Отців

пастирської опіки. Місії зовнішні монахи проводять з нехреще

Вербісrів у м. Пєнєнжно (Польща).

ними людьми, які ще не пізнали Хрисrа як Спасителя світу.

15 вересня 2002 р. четверо

братів - о. Антоній Павчук, о. Йосафат Мощич, бр. Тадей Вов чук і бр. Тихон Кривецький - прийняли вічні обіти. У вересні

2002 р. для емігрантів, які виїхали за кордон у

пошуках кращої долі, Товарисrво заснувало місійну сrаницю в португальському місrі Евора.

СВЯТОГО АНДРІЯ І ЧИСЕЛЬНІСТЬ СПІЛЬНОТИ Генеральний дім

монастир під покровом святого апос

р. у м. Тисмениці, відбулася урочиста

тола Андрія: вул. Селянська, 6, м. lвано-Франківськ, 76007, тел.

- освячення нового монастиря Місійного товариства

святого апостола Андрія як особливого центру формації.

(03422) 6-48-04, факс (03422) 77-f)(J-62, e-mail: msta@ukr.net. Генеральний настоятель - о. Йосафат Мощич; о. Микола

Тут розпочали новіціят кандидати. Обряд посвячення ка

Гаврилюк, бр. Христофор Літкович, бр. Павло Іванина, бр. Ми

плиці та новіціятського дому здійснив преосвященний

кола Мимка.

25 подія

жовтня

ДОМИ МІСІЙНОГО ТОВАРИСТВА

2003

єпископ-ординарій Івано-Франківської єпархії владика Со

фрон Мудрий, ЧСВВ, за співучастю

15 священослужителів

та багатьох представників різних монаших спільнот. Цього ж дня отець-засновник предсrавив усім нового настоятеля

- о. Йосафата Мощича, що повернувся на Україну після за кінчення ліценціатських студій у Римі.

2004 році для українських мігрантів в Падуї та її око 10 місійних осе

лицях (Італія) отці Товариства заснували

Новіціят - монастир під покровом Матері Божої Фатім

ської: вул. Горбаля, 2-А, м. Тисмениця, Івано-Франківська обл"

77400, тел./факс (03436) 2-37-48. Настоятель: о. Тихон Кривецький; о. Антоній Павчук. Реколекційно-катехитичний дім: вул. Т. Шевченка, 105-А,

с. Заріччя, Надвірнянський р-н., lвано-Франківська обл. Адміністратор - о. Мирослав Ханенко, моб. тел. 067-851-67-85. У Згромадженні є

10 осіб.

З них: з вічними обітами

- 8,

з яких є 5 священиків. За кордоном навчається бр. Григорій

редків для наших заробітчан. У червні 2007 р. наша місійна спільнота відкрила та про

Джала (Місійна семінарія Отців Вербістів, вул. Колонія,

19,

вадить реколекційно-відпочинковий центр в горах, в с. За

м. Пєнєнжно, Польща). Отець Іриней Міхалік душпастирює

річчя Надвірнянського району (поблизу Делятина), де цілий

на місії у Шрі-Ланці.

рік приймаємо та організовувати різні заходи для дітей та молоді, особливо зі Східної України. У 2009 році відкрито також місію в Шрі-Ланці для допо моги місцевій Церкві.

українців-галичан. Досвідчений вихователь у школі та в цер

р. наша спільнота у співпраці з

ковних молодіжних організаціях, у 80-х рр. ХХ ст. він приїхав

управлінням освіти м. Івано-Франківська проводила «Го

в Україну, відшукав свою родину на Івано-Франківщині і при

дину євангелізації» для

святив себе душпастирській праці серед греко-католиків. Вод

1.02

по

ЗАСНОВНИК ЗГРОМАДЖЕННЯ о. Іриней Маріуш Міхалік походить з родини польських

18.03.2010

8-11

класів у всіх школах м. Івано

Франківська та Тисменецького району, таким чином охо

ночас навчався в Івано-Франківському духовному інституті та

пивши понад 6000 старшокласників.

в Католицькій духовній академії Варшави. Єрейські свячення

Протягом

13 років

існування спільноти брати провели

багато місій, єванrелізації та реколекцій, особливо з молод дю, збудували 2 монастирі та 1реколекційний дім.

отримав 5квітня 1997 р.

Під час студій в lвано-Франківській семінарії готував під

rрунтя для заснування товариства ощів та братів, що хотіли б посвятитися місійній праці між українцями греко-католиками на

ХАРИЗМА Головною метою спільноти є місійна праця. Її брати прова

пострадянських теренах, які найбільше потребують душпастир

дять у двох напрямках - внутрішньому та зовнішньому. Місії

нової спільноти, тодішній ординарій владика Софрон Дмитерко

- це праця там, де зі занепаду відроджується Укра

призначив о. Іринея першим настоятелем Місійного товариства

внутрішні

ської опіки. Наприкінці листопада цього ж року, після заснування

їнська Греко-Католицька Церква. Тут ченці особливо особливу

святого апостола Андрія. Протягом шести років о. Іриней прова

увагу звертають на працю з українськими емігрантами, а також

див спільноту, а від жовтня 2003 р" передавши керування новому

з мешканцями Східної України та теренів колишнього Радян

настоятелеві - о. Йосафатові Мощичу, виїхав на душпастирську

ського Союзу, зокрема Сибіру, Казахсrану, які потребують душ-

працю до українців-емігрантів Італії (єпархія Падуя).

славіте нашого Христа. За кров його, за Хресн1 муки

Любіть Його, йК Він любив, В годину щастй і розлуки.

Христос Воскрес\

Слава Ісусу Христу! Христос воскрес! Цього місяця ми святкуємо

найвеличніше свято, «празник над празниками» і «торжество всіх торжеств» - Великдень. Воскресіння Ісуса Христа - це основа нашої віри, як писав святий апостол Павло: «Якщо Христос не воскрес, то марна наша віра» (1Кор.15, 17). Саме тому, що Ісус воскрес, віримо, що й ми колись воскреснемо. Отож, хочу щиросердечно привітати вас, любі читачі, з цим прекрасним і радісним святом:

9сус 2{pucmoc - Добрий f2acmup nроnонує mo6i no~нom)? ~ummit (nop . 9&. 10.'l-18).

f2p~cmitгнu m~ою Р'\?~? за mum, що "! bcnogь npuгomy6a6 9"ii me6e!

Свяченого яєчка, доброї паски і сонця окрайчика

з Божо·і

ласки! У мирі та щасті, добрі та любові святкуйте Великдень в родинному колі!

v/.я--ИФк_,'!е-vи-о-: 1 - Благовіщення Пречистої Діви Марії ~ 1 - Квітна неділя 22- Велика П'ятниця (rлащаниця) 2~ - Воскресіння Христ· 1ве

Ніхто в цей день хай не сумує,

Хай лине пісня до небес, І кожне серце хай відчує

.У ~t:ИА.;~:

Христос воістину воскрес! Ваш «Місіонарчик»

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ На шостий місяць після того, як архангел Гавриїл явився Захарії, той самий архангел

Здивована Марія запитала ангела: «Як це аа неться, коли я не знаю мужа?» Ангел відповів їй,

був посланий Богом у місто Назарет до

що все це аанеться від дії всемогутнього Бога:

Пресвятої Діви Марії з радісною звісткою,

«Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього

що Господь обрав її бути Матір'ю Спасителя

тебе отінить; тому й святе, що народиться, на

світу.

зветься Син Божий. Ось твоя родичка Єлисавета

Ангел явився в дім праведного йосифа і, ввій шовши, сказав до Марії: «Радуйся, Благодатна!

вона також у своїй старості зачала сина, і оце

шоаий місяць тій, що її звуть неплідною; нічого

бо немає неможливого в Бога».

Господь з тобою! Благословенна ти між жінками».

Тоді Марія сказала: «Ось я Господня слугиня:

Це «благодатна» означало: «сповнена благодаті

нехай зі мною аанеться по твоєму слову!» І ангел

Божої - дарів Святого Духа ».

відійшов від неї.

Марія збентежилася від слів ангела і подумала:

Благовіщення Пресвято'і Діви Марії святкуємо

«Що означає це вітання?» Ангел же сказав далі: «Не

7 квітня.

бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти за

ному році. Слово «Благовіщен ня» означає добра,

чнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься.

людського роду від гріха та вічно'і смерті.

І Господь Бог дааь йому преаол Давида, його

Це свято

одне з найбільших у церков

радісна звіака про те, що почалося визволення

Розповідь про Благовіщення Пресвятої Діви

батька, і він царюватиме над домом Якова повіки

Марії можеш знайти у Євангелії в ід Луки

й царюванню його не буде кінця».

вірші з 26 до 38).

розділ,

ВОСКРЕСІННЯ Через три дні Ісус Христос воскрес і

тим переміг смерть. Люди по всьому світі радіють, вітають одне одного з тою вели кою Божою перемогою, водять хороводи

так звані гаївки, співають пісні і говорять

одне одному радісні слова: «Христос во скрес! Воістину воскрес!»

СВЯТИЙ ІВАНЗОЛОТОУСТИЙ

Ще зовсім недавно розпочався Вели

кодній піст. Люди на початку цього посту

ПРО ВЕЛИКДЕНЬ

робили певні постанови, так звані намі

«Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде,

ри. Хтось постановив, що відмовиться

перемога? Воскрес Христос

від солодощів, інший

лився. Воскрес Христос

- від комп'ютера чи

телебачення, ще дехто вирішив, що буде більш слухняний, краще вчитиметься, а хтось

Воскрес Христос

скрес Христос

то. Під час Великоднього посту у церквах багато моляться за померлих, служать сорокоусти, Літургії Напередосвячених

дарів, Хресні дороги. Люди б'ють покло ни, приступають до сповіді. Це все допо магає нам зрозуміти, що наближається особливий день, і до нього треба осо бливо приготуватися ...

Jll

;

сять плащаницю, і люди сходяться, щоб поцілувати її - це вияв любові, пошани і подяки Богові за те, що він прийшов до

.-.._,....--._,,......._

вістком померлих».

ПАСХА-ПЕРЕХІД «Пасха» з єврейської означає «Пере хід». Це слово у євреїв означало також

ягня, якого заколювали на Пасху, а потім і сам день свята на згадку про визволення

з Єгипту

- «Перехід» або «Вихід» з єrипет сько"і неволі. Пасха для євреїв була також згадкою про те, що ангел Господній, який

СТРАСНА П'ЯТНИU~ У Страсну П'ятницю у храмах вино

- і радіють ангели. Во - і життя панує. Воскрес

Христос - і нема ні одного мерця в гробі, бо Христос воскрес із мертвих і став пер-

- відмовився від м'ясних страв чи

поганої звички, хтось вирішив більше молитися ... Таких постанов є дуже бага

- і ти прова - і впали демони.

приніс кару смерті єгипетським хлопцям-

І.

первісткам, минув ізраїльські хати, тобто «пройшов» повз них. Пасхальний

агнець

євреїв

став для

християн прообразом Ісуса Христа, Який,

нас і подарував нове життя. Померши на

наче невинне ягня, приніс себе в жертву

хресті, тим самим Бог сказав кожній лю

за гріхи цілого світу. Звідси в богослужінні

дині, що жила, живе і буде жити на пла

його називають пасхальним агнцем або

неті Земля: «Я тебе люблю».

просто Пасхою .

хл

И"

Пасху

А чи знаєш ти , що за хліб цілий Світлий

сто

тиждень стоїть на тетраподі? Це артос,

літь святкування продовжили на цілий

що у перекладі з грецької означає «хліб».

Перші

християни

святкували

лише протягом одного дня. Та від

4-5

тиждень. На противагу Страсному тижню,

На артосі зображено воскресіння. Артос

який проводиться в пості й молитві, він на зивається Світлим. У цей час було прийня

є знаком того, що Христос, який віддав життя задля нашого спасіння , став для

нас хлібом життя. У Світлу суботу артос подрібнюють, а в Томину неділю розда-

то не брати участі у світських розвагах. Протягом Світлого тижня святі двері в іконостасі весь час відчинені. Це є зна ком того, що своїм воскресінням Христос відчинив нам двері до Божого царства.

ють вірним.

Підготували: бр. Юстин Борис ЧСВВ, Мар'яна Шиндюк.

Хто ска. ав такі слова: «Ліпше, щоб за народ помер один чоловік»?

а) Каяфа;

Шановний qитаqу, СІІАІІКМІСR, ІQО ти JІІІІНІ ІІИТІСUІ СВІТІ Письмо. І RKIQO тис JВІІІНИЙ, HIUI 11ІІСІОІІРЧІІ0 ІРІІОНJС НОВИЙ ТІСТ- саме АПR ТІІІ. ааnитанн1 CTOCJIOTbCR &ванrеnп fOCIOAa нaw1ro Ісvса Іриста вІА Івана (а тоqнІUІІ -РІ3АІПІВ 18-21J.

І ІІІРІІІJВаннІ ВІЗЬМУТЬ уqасть тІnьии УІ, ІQО даАJТЬ ІJІІИПЬНІ ВІАПDВІАІ на ВСІ ааnитаннн.

б) Ісус; в) Петро.

3) Варавва - це". а) фарисей; б) розбійник; в) учень Ісуса.

4) Хто звелів бичувати

Ісуса?

а) Каяфа; б) Варавва; в) Пилат.

79019, м. nьвІв, вvn. &. Ім1nьниц11к1rо, 36,

СВRТООИJІРРПВСЬИИЙ монастир ОТЦІВ ВасиnІвн, аІІСІІИІРІІИІОВІІІ.

18 3ІІJАІІ ВКІ3аТИ СВОЮ aAJICJ, НОМІР ТІПІІРІНJ 11 ТВІЙ ВІК.

S) По"єврейському Літостротон має назву".

а) Геєна;

б) Гаввата; в) Гетсиманія.

Максим БЕРВЕЦЬКИЙ

.Хом'ячки :-- це маленькі пухнасті тваринки,

ЯКІ в nрирод1 живуть в деяких місцевостях Азії

та Європи. Вони стають ідеальними домашні ми улюбленцями. За ними цікаво спостерігати, вони полюбляють гризти різні речі, щоби зуби

не були довгими. Хом'ячкам особливо не подо

б~єт~ся шу~. І цікаво те, що за допомогою нюху

ЦІ звrрята вrдчувають краще, ніж бачать. Вико ристовуючи вуса, вони визначають, що ·1х ото

чує. Існують чотири види хом'ячків: російський,

китайський, сирійський та сибірський.

кіn

'<ома

· ь оечення: «".бо еньтієї ."»

овами ис на хресті?

а) трьома;

а) суботи;

б) однією;

•

1и жереб на ...

ча

.)Вірив у

а) Петро;

в) Іван.

)

а) вином з жовчю· б) водою; '

( ?

а) запашним полотном ;

а ) ((Паси мої вівці'»·

б) хітоном;

в) оцтом .

в) наділи одіж.

Ііа Іr са

Бачив, що

а) «Звершилось»·

б) ((Вари манну к~i:iy»· в) ((Будеш порати зем~ю».

інь ві кочений від

б) «Спраглий я!»;' в) « Отче у руки Ті " . духа МОГО», ' ВО/ В/Даю

я Ісуса?

б) Натанаїл· в) Тома. '

б) йосиф з Ариматеї;

·у

об забоати тіло Ісуса з

а) Никодим;

8) «От

10 настоо1111л н

б) «Учителю>;. в) «Зраднику;>.

звернувся 1 · до пилата з проханням,

в) не ки~али жереб.

ст

а) «Господи»·

в) п'ятниці.

в) двома; а) одіж; б) хітон·

ере кладі

б) неділі ;

а) Марія Магдалина;

Петро;

в) Марія та Іван.

ХУДОЖНИК_

- Мамо, а наша вчителька зовсім не знає тварин. - Звідки ти це взяв? - Я намалював коня, а вона питає: «Що це таке?)) СЛУХНЯНИЙ УЧЕНЬ Учитель цікавиться:

- Чому ти ~е був учора в школі? - Ви ж сам1 казали, щоб я, якщо не виконаю

домашньоrо завдання, у школі не з'являвся". НІМІ РИБИ

- Чомурмбм німі? - Спрооуваnм б ви, дядьку, порозмовляти під водою!

ХОЧ КРУТЬ, ХОЧ ВЕРТЬ

-Сашко, ЧОМУ. в тебе один черевик чорний, а друrий - .коричневим?- запитав vчмтеnь у хлопчика. -Ану

б1жм додому перевзумсяr • - Та я в.же повер!ався додому, т~лькм там теж один чорнии, а друrми кормчневми черевик.

РОЗУМНИКИ

Вчитель, переrлядаючи завдання учня~дивується:

- Як одна людина моrла допустити так оаrато

помилок?! Учень і каже: -Зовсім не одна. Мені тато допомаrав.

По rоризонt всю вселенНУ,

небес: Христ лант. 7. Бог воскрес! Ра ко і квіти, к «Хеистос в цеи Божий прославляйм Соловеєчку, св видав же ти, як

Христос воскрес. вмить душевна

скрес! Христос вас

Відповіді на чайнво ЛІТЕРА «П»: 1.Хрест. 2Jелевізор. з.ри а. . ЛІТЕРА «І>>: 1Jpix. 2.Хітон. З.Ной. 4.Иосиф. ЛІТЕРА «С»: 1.Вероніка. 2.Адам. З.Молитва. 4.Амос. 5.Сповідь. ЛІТЕРА <<Т»: 1.Завіт. 2.Терен. З.Неділя. 4.Яків. 5.Вечеря. У «Місіонарчику», число за березень 2011 року у чайнворді «ПІСТ» літера «І>> запитання № 4 слід читати так: Хто з хреста зняв тіло Ісуса Христа, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі? - ... Ариматейський (Святе Письмо, Марко 15,46).

Номер підrотував: бр. Юстин Борис, ЧСВВ

Допомаrали: Мар'яна Шиндюк, Павло Білик,

Григорій Стахів, Євген Шпирка, Максим Бервецький,

Руслан Модний, Ірина Модна.

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ 2011

ЧСВВ

Львівській тюрмі «на Лонцького».

ПАМ'ЯТАЄМО, ВИВЧАЄМО, НАСЛІДУЄМО

ОТЕЦЬ МАРКІЯН МАТЕЙ КОГУТ, ЧСВВ

Засуджений

27 лютого 1946 р. на

закритому засіданні ВТ військ

НКВС Львівської області за стат

Отець Маркіян Матей Когут

тею

народився 12квітня1908 р. вс.

ВП,

54-10 ч.2 КК УРСР до 10 років 5 років позбавлення прав, з

Ласківці (нині Теребовлянський

конфіскацією майна. Термін від

р-н Тернопільської обn.) в

бував у містечку Інта (Республіка

родині Гаври"ІіІа та Ксенії з роду

Комі), працюючи на будівництві

Ва в рик.

північних залізничних шляхів та

на деревообробних підприєм З

1914 р.

навчався в сільській

чотирирічній школі, а в

ствах.

1920-1924

Після

закінчення

терміну

рр. -у василіянському Місійному

ув'язнення (відсидів

інституті при монастирі Чесного

місяці і

Хреста Господнього в Бучач і.

р. разом із отцем протоігуменом

днів),

років,

серпня

2 1954

14 вересня 1924 р. вступив до

Віталієм Градюком повернувся

Василіянського Чину на новіціят

до Львова. Ненадовго замеш

у Крехові. Перші монаші обіти

деякі богословські предмети в

кав у родини інженера Мар'яна

склав у Крехові

Лаврові, а потім отримав призна

та Казимири Капустяків, бо вже

14 dчня 1927

р.

Пмназійні студії завершував у

чення до Святоонуфріївського

1956 р. через натиск КДБ-істів, що

княжому Лаврівському монас

монастиря у Львові. Був провід

спостерегли його душпастирські

тирі

ником

(1927-1929

рр.), філософію

вивчав у Добромилі (1929-19З1 рр.), а богословські предмети

в Кристинополі й Жовкві

(1931-

19З3 рр.).

травня

1933

р. в Кристи

нополі брат Маркіян склав про

Марійських

товариств

пань та дівчат, Третього Чину св.

відвідини

сестер

василіянок,

змушений був ви·1хати в Доне

Великого, дитячої Єв

цьку область, де працював ко

харистійної дружини, поряд з

чегаром на шахті «Кондратівка»

Василія

тим займався письменницькою

біля Горлівки. В

працею, редагував дитячий до

даток до «Місіонаря»

«Малий

фесію довічних обітів у Василіян

Місіонарчик. Письмо для дітей»

ському Чині св. йосафата.

(1939

р.). Першу радянську оку

1957 р. оселився

Володимирі-Волинському

родини зубного лікаря, а згодом у священика

Івана

Мельника.

Працював нічним сторожем на

серпня 19ЗЗ р. отримав

пацію перебув у Львові, а згодом,

станції

відповідно підцияконські і ди

у 1943 р., коли Галичина вже була

Мінськ», допомагав у господар

під

стві й вихованні дітей, водночас

1-2

яконські свячення, а

19ЗЗ р.

серпня

німецькою

займанщиною,

газопроводу

<<Дашава

ієрейські свячення в

переїхав до Жовкви, де тимчасо

виконував

Жовкві з рук Преосвященнішого

во був магістром відновленого

письменницьку працю.

Йосафата Коциловського, ЧСВВ,

новіціяту, душпастирював на мо

єпископа

настирській парафії та працював

вільне» переселення. Опинився

у видавництві.

в Казахстані, у Караганді, і вла

Перемишльського.

Враховуючи здібності отця Мар

Арештований

кіяна до вивчення мов, після свя

органами

душпастирську

1962-1968

роках

«добро

штувався кочегаром при лікарні.

чень провід Провінції направив

УНКДБЛьвівськоїобласті З1 трав

його на навчання до Варшав

ня

ського університету, де впро

лишився вірним християнсько

часто

довж трьох років він опановував

католицьким

рами Узбекистану, Таджикиста

1945

р. в Жовкві за те, що за ідеалам,

не

За

6 років перебування

в Серед

ній Азії мав можливість досить подорожувати

просто

слов'янську філологію, водночас

підтримав «ініціативну групу» і

ну, Вірмені~; Киргизі~; бачитися

відвідуючи Вищу школу журна

дописував до «Місіонаря» етапі

зі своїми співбратами по Чину

лістики. Після завершення студій

«антирадянського

характеру>>.

єпископом йосафатом Федори

отець Маркіян спершу доповнив

Після арешту майже рік відсидів у

ком і Северіяном Пришляком,

tШСІОН

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ 201

відвідувати розсіяних вірних греко-католиків... і

грецької мови «Бесід святого Василія Великого до

робити нотатки для майбутніх поетичних творів.

молодців про класичну літературу», який згодом

1968

р.

повернувся

до

Володимира

Волинського і проживав там впродовж наступних

був виданий окремою брошурою в «Бібіліотеці За писок Чину святого Василія Великого»

(1934 р.). Як

років. Підпільно здійснював богослужіння в

перекладач працював отець Маркіян також над

хаті для родини й людей із міста, часто виїжджав із

тором отця Вільяма Фабера «Сім наук про духо

духовною послугою до Львова, Сокаля, Радехова,

вне зростання».

Червонограда, Івано-Франківська, Одеси і в село

Агафіївку Одеської області, де провідував свого співбрата по Чину і професора із Кристинопіль ських студій отця Ісидора Луба, часто бував на Тер нопільщині в ріднихЛасківцях.

Доп

ч до рел1гіиних видань

У збірнику «Альманах василіянських богосло

вів» виданому в 1933 р. студентами-богословами з Кристинополя з нагоди 50-тої річниці Добромиль

Після виходу Церкви із підпілля оселився в мо

сько'І реформи Чину, Маркіян Когут (тоді ще як

настирі святого Юрія в Кристинополі-Червонограді.

брат-студент) помістив свою першу більшу статтю «Значення реформи Василіянського Чина 1882 р.».

З молодечою завзятістю вже похилий віком іє праці: служив, проповідував, сповідав, провадив

Після навчання у Варшаві часописи <<Добрий Пас тир», а особливо «Місіонар», все частіше публікува

Апостольство молити й Марійську дружину, був

ли його короткі описи визначних подій з церковно

сповідником і духівником студентів духовного лі

го жипя, принагідні етапі та некрологи померлим

ромонах Маркіян кинувся у вир душпастирської

цею, що відкрився при монастирі в

1994 р.

Багато

василіянам. У підпіллі (з

1978 р.) отець Маркіян

ре

писав, зокрема й драматичних творів до різних ре

дагував і видавав газетку «Бджола», тиражуванням

лігійних свят, які ставив під його проводом ним же

яко'І спершу в рукописному, а згодом у машинопис

організований драматичний гурток.

ному варіантах займався п. Михайло Шаварський

Упокоївся в Господі 8січня1998 р. в Червоногра

із Сокаля. До часу виходу Церкви з підпілля ви

ді на 90-му році життя, 74-му році чернечого покли

йшло близько 30-ти номерів газетки. Коли в 1992 р.

кання й 65-му- священичого служіння. Похований

було відновлено католицький часопис «Місіонар»,

на цвинтарі села Бендюга біля Червонограда.

то отець увійшов до його редколегії. У «Місіонарі»

січня

1998

р. за вірність Христовій Церкві й

та канадському журналі «Світло» поміщені етапі та

Апостольському Престолові отець Маркіян Ко

спогади отця з підпільних років. Багато історичних

гут посмертно нагороджений медаллю і грамо

заміток, роздумів та спогадів ще й досі залишають

тою Святішого Отця Івана Павла

ся невиданими.

«Рго

Ecclesia et

Poпtifice». оет

ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА

Огляд ранньо'і поетичної творчості отця Маркі

яна Когута (псевдоніми М. Соняшник та М. Зорян)

З ав ц іно·

и мов 1перєкл

свого часу зробив літературознавець і критик Тео

Отець Маркіян Когут був високоосвіченим, ін

філ Коструба (у Василіянському Чині отець Теодо

телігентним ієромонахом-василіянином і мав фе

зій Коструба) в етапі «Огляд українськоі літератури

номенальні здібності до вивчення іноземних мов.

в 1918-19З8 рр.». Він наголошує на оригінальності

Окрім українсько'~; російської й польсько'~; знав та

поезії отця Маркіяна і особливості літературних

кож греку й латину (ще з нижчих студій читав у ори

стилів, якими послуговувався поет. Його байки,

гіналі грецьких і римських поетів та письменників),

балади й легенди, релігійні і патріотичні думи, ві

під час Варшавських студій вивчив англійську,

ршики для дітей і віршовані сценки розсіяні у та

німецьку й французьку (цю мову він особливо по

ких передвоєнних виданнях та виданнях періоду

любив, бо нею були написана автобіографія і вірші його улюблено'~' свято'! Терези від Дитятка Ісус). В

«Український Бескид», «Місіонар» і, звичайно, ре

4-мутомі «Записок Чину святого Василія Великого»

дагований отцем в

був поміщений переклад отця Маркіяна Когута із

заслання і підпілля віршування приносило отцеві

німецької окупаці1; як «Правда», «Наш Приятель»,

1939 р. «Місіонарчию>.

українськи~ християнськии часопис

В період

CIOHdP

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ 2011

розраду, полегшу в несені життєвих негараздів і

Пропонуємо нашим читачам зразок

давало можливість заповнити вільний час. У руко

поезії о. Маркіяна, що свідчить про багатогранність таланту отця і його тонкий гумор.

писах із того періоду залишив отець Маркіян такі

віршовані поеми, як «Юність Святослава», «Балада про крижмо», дві частини «В боротьбі», «Думи ніч ного сторожа», «Небесні птахи», «Розмова над озе ром Іссик-Куль» та інші. Підписував їх псевдонімом

Данило Паломник. В

о. Маркіян КОГУТ, ЧСВВ

19% р. побачила світ його по

ема «Літургія в кайданах», яку розпочав писати ще в таборі в Інті, рік перед тим

3 книги «В боротьбі»

(1995 р.) у видавництві

«Місіонер» вийшла друком збірка його акафістів «Нові акафісти». Літературна спадщина отця Маркіяна Матея Ко

гута, ЧСВВ, ще чекає свого дослідника й публікацій творів.

Згодився Півник на Лисички залицяння На базисі співіснування. Прийшлось забути все геть чисто: Хижацькі кігті й хвіст пушистий. Лисичка Півнику пішла теж на уступки

о.д. Єронім Грім, ЧСВВ

Пообіцяла чистити зубки.

УПОКОЇВСЯ В БОЗІ ПЕРШИЙ епископ СТРИЙСЬКОЇ ЄПАРХІЇ 24 березня 2011р. на 69-му році життя, 41му році священичоrо служіння та 17-му році архиєрейськоrо служіння, після важкої недуrи, запоручений Святими Тайнами, в присутності єпархіальноrо духовенства, упокоївся в Бозі і відійшов у вічність перший єпископ Стрийської єпархіїУГКЦ Преосвященний Впадика Юліян

rбур. Преосвященний Владика Юліян !бур на родився 4 грудня 1942 року ус. Брижава, біля Перемишля (Польща). У 1947 році разом з бать ками під час операції « Вісла» переселений на

північ Польщі. Навчався в Малій духовній семі нарії впродовж

1958-1962

рр.

1962 року всту (SVD). Свяще

пив до спільноти Божого Слова

ничі свячення отримав з рук Кардинала Адама Козловецького

21 червня 1970 року. 1970-1973 рр. -сотрудник греко-католицької

парафії в Кракові;

1973-1994 рр. -

парох греко-католицької па

рафії в Гурово-Ілавецьке;

1982

р.

лютий

1991

р.

декан Ольштин

ського деканату, Польща; квітень

1991

р.

червень

1994 р. -

Генераль

ний Вікарій Перемиської єпархії УГКЦ;

1ИІGІОН

український

християнськии часопис

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ 201

Єпископська хіротонія Владики Юліяна від

жовтень

1996 р. - 2000 р. -

Секретар Синоду

булась 7 липня 1994 р. в Архикатедральному соборі Св. Юра м. Львів, Україна. Святителі:

єпископів УГКЦ;

Блаженніший

з приїзду Святішого Отця Івана Павла

Мирослав-Іван

кардинал

Лю

бачівський, архиєпископ Іван Мартиняк, Ми трополит

Перемишльсько-Варшавський,

рр.

Єпископ-помічник Львів

ської Архиєпархії;

1994-1997

рр.

р.

(23-27 червня 2003 р.). від листопада 2000 р. -

Голова оргкомітету

в Укра

Єпарх Стрийський

УГКЦ; з вересня

2002

року

Голова Комісії сус

пільних комунікацій і культури Синоду єписко пів УГКЦ;

Генеральний Вікарій Львів

20 січня 201 О року, згідно з кан. 233 § 1 ККСЦ, повідомлено, що Папа 'Венедикт XVI, у зв'язку зі

ської Архиєпархії;

1995-1996 рр. -

2001

їну

та

Преосвященний Владика Филимон Курчаба, Єпископ-помічник Львівський.

1994-2000

лютий-червень

Секретар І сесії Патріаршого

Собору УГКЦ;

станом здоров'я, відкликав Владику Юліяна від виконання уряду Єпарха Стрийської єпархії.

ПОМЕР ДИСИДЕНТ ІВАН ГЕЛЬ У Львові після тривалої хвороби помер Іван Андрійович Гель (народився 17 липня 1937 року

на Городоччині), правозахисник, публіцист, орrанізатор самвидаву, активний учасник національно-визвольноrо руху в Україні, один із засновників Української Гельсинської спілки.

Батько Геля був вояком УНР, згодом співпра цював з ОУН, через що засуджений на 20 років таборів (через це Іванові був спершу закритий шлях до вищої освіти) .

3 1961

року Іван Гель по

кладанням тернового вінка до пам'ятника Шев ченкові в Києві починає громадську діяльність.

Разом із Михайлом Горинем формулює свою програму як «боротьбу за державність України».

(голодував сумарно понад

Автор книги «Грані культури». Написана в

повсюдження українського самвидаву та «Ор

ув'язненні в 70-х, вона розповсюджувалася в

ганізаційну діяльність». Покарання відбував в

самвидаві, нелегально потрапила за кордон і

роках у Мордовії, де познайомився

вперше під псевдонімом Степан Говерля була

1966-1968

із багатьма представниками опозизиційного руху в СРСР. 1967 року двічі звертався до Пре

жнім іменем автора видана у Львові

зидії Верховної Ради з листами на захист Укра

Автор дає глибокий аналіз становища україн

їнської Греко-Католицької Церкви.

ської культури і нації в умовах російської оку

Після звільнення друкує книги у самвидаві.

1972

року новий арешт, засуджений на

ків таборів особливого режиму,

видана у Лондоні

1984 року. В Україні під справ 1993 року.

пації. Після повернення в Україну

1987

року

ро

Іван Гель займався відновленням УГКЦ, один

5 років заслан

з активістів товариства «Меморіал», один з

ня, визнаний особливо небезпечним рециди

ініціаторів Народного Руху України.

вістом. Відбував термін у Пермській області та Мордовії, заслання в Комі АРСР. У таборах брав

300 діб).

перший арешт за роз

1965

року

участь у правозахисних акціях та голодівках

Нагогоджений орденами Ярослава Мудро го

V та IV ступенів.

GIOHdP

КВІТЕНЬ201

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ВІДІ~ШОВ У ВІЧНІСТЬ ОДИН

З НАИАКТИВНІШИХ ДІЯЧІВ ПІДПІЛЬНОІ ЦЕРКВИ Остання дорога о. Антонія Масюка, ЧСВВ о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ У понеділок, 7 березня

2011

року Божоrо, в

перший день Великоrо посту, о

9:15 rод. в

монастирі святоrо йосифа у Брюховичах, що біля Львова, на 94-му році життя, 74му році чернечоrо покликання та 38-му

священнослужіння спочив у Господі блаженної пам'яті о. Антоній Теодор Масюк, ЧСВВ, один з

найактивніших діячів підпільної Церкви. Після виходу нашої Церкви з підпілля, тобто від

1990 року,

о. Антоній невтомно трудився у храмі

святого Андрія у Львові. Впродовж останніх шес

ти років життя о. Антонія йому ревно служив брат Любомир Кушнір, ЧСВВ; у цьому йому також допо

магали наші брати-студенти. Від осені 201 О року о.

Антоній перебував у монастирі святого Йосифа, що у Брюховичах. Тіло покійного було виставлено у монастир ській каплиці. Похоронні богослужіння розпоча

шого Спасителя в Україні о. Йоанікій Чверенчук,

відправою монашого

ЧСВВ, парох храму святого Андрія о. Михайло

парастасу, який очолив ректор ВІФБС ім. Й. В.

Лучків, ЧСВВ, та понад ЗО священиків, як василіан,

Рутського та ігумен монастиря о. Роберт Лисей

так і єпархіальних, і представників інших монаших

лися

7 березня

18:30 год.

ко, ЧСВВ. йому співслужили багато священиків

чинів та згромаджень. У парастасі взяли участь

василіян. У парастасі взяли участь монахи й мо

багато монахів, монахинь, родичі о. Антонія та ве

нахині Василіянського Чину, представники інших

лика кількість вірних.

жіночих згромаджень та миряни. Впродовж ночі

Після парастасу владика Венедикт сказав де

монаша братія молилася за душу покійного Псал

кілька слів про блаженної пам'яті о. Антонія. Він

тир та інші моління.

найперше відзначив те, що покійний був одним з

Наступного дня,

березня, тіло блаженної

найактивніших священиків нашої Церкви у роки

пам'яті о. Антонія перевезли до храму святого Ан

підпілля. Отець Антоній відзначався глибокою

дрія, де було відслужено заупокійну Божественну

набожністю до Матері Божо'~; дуже любив і ціну

Літургію. Впродовж дня численні вірні приходили

вав своє монаше покликання. Владика, зокрема,

до домовини о. Антонія, щоб віддати йому остан

сказав: «Під час допитів, після того, як о. Антонія

ню шану. Багатьох з них він хрестив, вінчав, спо

насильно вигнали з монастиря, він сказав: «Ви ви

відав, благословив ... В цей же день ввечері о

гнали мене з монастиря, але не вигнали монасти

19:00

год. було від

служено монаший парастас. його очолив Пре

ря з мого серця».

Похоронні моління за упокій душі о. Антонія

Алексійчук,

тривали цілу ніч. В той час тисячі вірних приходи

єпископ-помічник Львівський. Йому співслужили

ли до домовини покійного, щоб востаннє попро

протоігумен Провінції Отців Василіян Найсвяті-

щатися з отцем.

освященний

tПIGIOH

владика

Венедикт

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

В середу,

9 березня, о 9:ЗО

КВІТЕНЬ201

год. Божественною

зокрема, сказав, що це вже вчетверте і востаннє

Літургією розпочалися похоронні моління. Служ

блаженної пам'яті о. Антоній завітав до Жовкви,

бу Божу очолив о. Йоанікій Чверенчук, ЧСВВ. З ним

яку він дуже любив і якого любили та шанува

співслужили понад ЗО священиків. У заупокійних

ли жителі міста та навколишніх сіл, для яких він

моліннях взяли участь багато монахів, монахинь

багато трудився як священик, особливо в роки

та тисячі вірних. Під час проповіді о. йоанікій за

переслідування нашої Церкви. Жовква

становився

Апостольства молитви та почитання Пресвятого

над християнськими та чернечими

чеснотами блаженної пам'яті о. Антонія.

центр

Серця Христового, до якого о. Антоній мав осо

Вкінці Божественної Літургії до вірних з про

бливу набожність.

щальним словом звернувся парох храму святого

Опісля похоронна процесія вирушила до Кре

Андрія о. Михайло Лучків, ЧСВВ, який найбільше важливі події з життя покійного та подякував усім

хівського монастиря. Перед монастирською бра мою зібралася монаша братія. Як і 74 роки тому, блаженної пам'яті о. Антоній знову прибув до

присутнім у храмі за участь у моліннях.

Крехова, але тепер уже на вічний спочинок. У мо

співпрацював з о. Антонієм. Він згадав про деякі

Опісля відбулося останнє цілування та обряд

настирському храмі відслужили панахиду. У про

монашого погребання: о. протоігумен прочитав

щальному слові о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ,

прощальну молитву, вилив олію на обличчя по

ігумен монастиря та магістр новіціяту, наголосив

мерлого, наклав на його голову каптур та накрив

на тому, що о. Антоній був і залишається живим прикладом для наслідування; він любив і цінував

обличчя параманом. Після цього похоронна процесія вирушила до

своє монаше покликання, впродовж свого життя

Жовкви, де о. Антоній звершував свій монаший

ніс те зерно, яке посіяли в його серці магістр та

подвиг ще перед війною, в часи підпілля та у се

духівники.

редині 90-их років минулого століття. У цьому

Відтак монаша братія та вірні вирушили на мо

старовинному місті зібралися священики міста та

наший цвинтар, де й було похоронено тіло бла

навколишніх сіл (греко- та римо-католики) і бага

женної пам'яті о. Антонія Масюка, ЧСВВ, як цього

то вірних. У василіянському храмі Серця Христо

бажав сам покійний.

вого було відслужено панахиду. Після прочитан

«Зі святими упокій, Христе, душу покійного

ня Євангелія з прощальним словом звернувся

єромонаха Антонія, де немає ні болю, ні печалі, ані

ігумен монастиря о. Веніамин Чернега, ЧСВВ. Він,

зітхання, а життя безконечне».

ЄПИСКОП ІРИ НЕЙ Б.І.ЛИК, ЧСВВ, КАНОНІК ПАПСЬКОІ БАЗИЛІКИ МАРІЯ МАДЖОРЕ

та в небезпеках від ворогів нашого народу і на

Дорогі в Христі!

Високопреподобний отче протоігумене, преподобні і всечесніші отці, преподобні бра ти і сестри, дорогі в Христі брати і сестри!

гонінь, коли наша Церква заради Христа була закована в кайдани.

Дійшла до Риму сумна звістка, що відійшов у

Він ще з юних літ полюбив Бога понад усе і

вічність по заслужену нагороду дорогий нашій

тому вибрав дорогу всецілої посвяти і служін

пам'яті і нашому серцю високопреподобний о.

ню Йому. Це є найбільша жертва та послуга,

Антоній Масюк, ЧСВВ.

яку міг зробити для Бога та свого українського

Закінчилося

страдницьке

земне

життя

о. Антонія, яке пройшло у випробуваннях долі

шої Церкви, від яких зазнавав переслідувань і

народу. Та й цю любов засвідчував всім своїм життям у Василіянському Чині.

українськи~ християнськии часопис

GIOHdP

КВІТЕНЬ 201

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

Особливою втіхою для нього були молоді кан

час його відходу настав, він боровся доброю

дидати до підпільного вишколу, яким давав до

борнею, скінчив біг

брий приклад та заохоту до витривалості у вірі

готований йому вінок справедливости, що його

та покликанні через ревне дотримання Консти

дасть йому того дня Господь» (пор.

туцій і Правил Василіянського Чину впродовж

його світлий образ нехай буде заохотою для всіх

всього свого боголюбивого життя. В глибокому підпіллі був висвячений на свя

нас в ревному служінні на славу Божу та добро

віру зберіг. Тепер же при

2 Тим. 4,6-7), а

нашої Церкви й українського народу. Тому най

щеника і, як добрий пастир, не боявся рикаючих

кращою пам'яттю про нього буде наслідування

левів, які повсюди шукали, кого б пожерти (пор.

його чеснот, нашим життям і вчинками, коли бу

1 Пт. 5,8), бо він не боявся тих, «що вбивають тіло, 10,28), готовий був життя своє за овець покласти (пор. Ів. 10,11-14)

любив. Апостол віри, надії і любові, ісповідник

та разом з апостолом Павлом міг сказати: «Все

коротко охарактеризувати його нелегке життя,

душі ж убити не можуть» (Мт.

демо любити Бога, Церкву та Україну так, як він віри і патріот України

такими словами можна

можу в Тому, Хто мене укріпляє, в Ісусі Христі»

наповнене різними терпіннями і переживання

(Фил. 4,13).

ми. Тому Господь дарував йому довге життя, яке прожив з великою любов'ю і посвятою Богові,

Сильна віра і глибока довіра до Бога та вели ка любов до Пресвятої Богородиці давали йому

Церкві й Україні.

силу, щоб витривати в любові до Бога і зберегти

Дорогі в Христі! Блаженної пам'яті високо

вірність Католицькій Церкві в часи довгого і жор

преподобний о. Антоній жив для вічності. його

стокого переслідування.

життя, його щоденні турботи, молитви та ста рання були просякнуті пам'яттю про вічність. Він

Він був ісповідником віри, який тут жив, тут «протистояв переслідуванню, насильству і смер

не шкодував для Бога нічого. Тож Господь Бог, як

ті, щоб тільки не відректися Христової віри та

люблячий Батько, приймає його сьогодні в Свої

своєї Церкви» (пор. Іван Павло 2001 року).

обійми. Тож хіба можемо сумувати, коли він пе

11,

Промови у

Львові

Мати Божа Страждальна, Деревнянський чу

рейшов у кращий світ, коли продовжує своє жит тя у щасливій вічності?

дотворний образ якої він у Жовківському монас

Нехай Пресвята Богородиця, Мати, що пере

тирі врятував з вогню, коли атеїсти намагалися

жила смерть свого Сина і сама перенесла перед

його спалити, супроводжувала і оберігала його

смертне прощання з апостолами, скріпляє нас у

на всіх дорогах його страдницького життя.

вірі, як постійно скріпляла о. Антонія, у найважчі

З великою радістю і надією дочекався, коли

хвилини також і наших життєвих випробувань,

сонце свободи засвітило на нашій землі і Церква

та буде для нас найбільшою нашою потіхою як в

вийшла з катакомб, бо у вистражданій свободі

хвилини смерті наших рідних і близьких, так і в

нашої Церкви і народу є і його заслуга, бо ж і за його молитвами, його моральними і фізичними

хвилини нашої смерті, бо вона

Матір Життя, і в

успінні світу не залишила. Амінь.

стражданнями це сталося. Тішився відновлен

Із цієї нагоди уділяю всім Вам, дорогі в Христі,

ням життєдіяльності нашо"і Церкви і Василіян

моє архієрейське благословення, повний від

ського Чину, з радістю сприйняв відновлення

пуст, який будемо жертвувати за блаженний упо

вимолено"і і вистраждано"і мільйонами жертв не

кій слуги Божого високо

залежності України.

о.Антонія.

разом преподобного

В цьому полягає його великий патріотизм і героїзм у служінні і посвяті для духовного добра

бов Бога Отця і Причастя Святого Духа нехай

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, лю

нашого народу і Церкви, якій ревно служив і від

зійде на вас і перебуває з вами завжди: нині, по

давав всі свої сили, бо «Він за Церкву і за віру як

всякчас і на віки вічні!

святий борець Христа все, що мав, приніс в офіру:

Слава Ісусу Христу!

душу, тіло, кров, життя» (пісня до св. Йосафата).

Епископ Іриней Біnик, ЧСВВ

Господь прийняв цілопальну жертву його

Рим, Папська базиліка Санта Марія Маджоре,

життя, «бо він вже готовий на ливну жертву, і

В березня 2011 року Божого

MIGIOH

український

християнський часопис

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ2011

БЛАГОСЛОВЕННЯ НА НАРОДЖЕННЯ ДІТЕЙ Ірина МАРТИН

З отцем Антонієм я познайомилася тоді, коли почала свідомо ходити до церкви, коли формувалися мій духовний стан та християнська ідентичність. Це були роки

відродження УГКЦ. Саме тоді я, навчаючись у старших класах школи, почала відкривати

для себе існування Бога, сутність справжніх християнських цінностей. Напередодні

Великодня шкільна подруга розповіла, що ходила до Плащаниці до церкви св. Андрія,

яку нещодавно відкрили. Порадила й мені туди піти, мовляв, церква досить гарна, хоча ще досить занедбана. І на Великдень я

вирушила туди. Всередині храм був ущерть наповнений людьми. Своїм виглядом він мало нагадував теперішній, відреставрований. Із того дня мені запам'яталися протягнені вздовж

церкви звичайні кімнатні лампочки, а також бадьорий та оптимістичний голос священика, що правив Літургію. Згодом виявилося, що це отець Антоній Масюк. Відтак я почала спочатку епізодично, а по тім і частіше приходити до цієї церкви . Отець

Антоній був серед тих священиків, які допо магали мені формуватися внутрішньо. Згодом, уже коли я була студенткою, то вперше при

світ першої дитини, то мала проблеми з тим, що

ступила до сповіді. І перше Святе Причастя я

литви до о. Антонія. Перед самими пологами, на

прийняла з рук о. Антонія. Втішно, що вже коли

свято Водохреща, о. Антоній мене висповідав і

моя донька вперше йшла до Сповіді, то групу

прочитав молитву благословення. Повернув

дітей сповідав о. Антоній. Я неодноразово приходила до сповідальни

шись із церкви додому, я поїхала до лікарні і

щасливо народила доньку. Втішно було, що ди

ці, у якій сидів цей відданий своєму покликан ню священик, аби скеровувати людей на прав

тина народилася в головному положенні.

диву дорогу з Богом . Особливою заохотою для

ків повторився знову

мене стали молитви до Матері Божої, зокрема,

я знову заручилася молитвами цього ревного

коло чудотворного образу Страждучо·і Бого

священика. Тоді о. Антоній читав молитви на

родиці. Назавжди запам'яталися мені слова

оздоровлення коло чудотворної Страждучої

Коли була вагітною вдруге, то діагноз меди

сідничне положення. І

отця: "Так як мама найбільше розуміє дитину,

Богородиці. Востаннє я побувала на такій мо

так нас розуміє Матір Божа".

литві за день до пологів, а син народився, як і

Однак для мене особливим є те, що за по середництвом молитов о. Антонія Масюка на роджувалися мої діти. Коли очікувала появи на

в плоду сідничне положення. І я ходила на мо

донька, також у головному положенні.

І ось я очікую народження третьої дити

сід-

Іон

J IJ Ur

ни. І знову такий самий вердикт лікарів

український

.,І

христи~~~~~~~ (І r

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ2011

ничне положення. Отця Антонія вже немає у

домовини, ловлю себе на думці, що покійний

храмі, який він відроджував

душпастир

тепер, у таких

благословляв

народження

моїх

поважних літах, отець у Брюховицькому мо

старших дітей, а з третьою дитиною я прийшла

настирі. Однак мене не покидає сила молитви,

вже до його тіла. У молитві прошу благосло

не сумніватися в якій навчав цей духівник. Уже

вення за посередництвом душі о. Антонія.

коли я перебувала в декретній відпустці і мала більше часу, почала щодня ходити на ранішню

чика. Цього разу дитина народилася сідниця

Службу Божу. А прийшовши

8 березня, заува

Надвечір цього ж таки дня я народила хлоп

ми, однак все обійшлося якнайкраще як для

жила як на будень дуже багатьох людей. Ви

такого випадку. Впевнена

явилося, що помер о. Антоній. Підійшовши до

цтвом душі отця Антонія Масюка.

НАСТАНОВИ СВ. ІВАНА ЗОЛОТОУСТОГО

ПРО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

це за посередни

(IV СТ.)

Апостол Павло каже, що жінка спасеться

даного коня, до неприборканого звіра. Тому

«дітородженням, якщо пробуватиме у вірі й любові, та в посвяті з розвагою» (1 Тим.

якщо на початку, із раннього віку, ми визна

2,15). Він говорить про виховання, про те,

чимо для неї належні межі, то в майбутньому не матимемо потреби у великих зусиллях. Не

що батьки, коли добре виховуватимуть

дозволяймо дітям робити те, що є приємним

своїх дітей, зможуть отримати від них плоди

і одночасно шкідливим. Не догоджаймо тому,

доброчинності, їхня нагорода за це буде значною, адже вони виховають воїнів для

що вони діти, але постійно навчаймо їх пра

Христа. Чи спасеться, наприклад, мати, якщо

сама вона є безчесною? Чи отримає вона користь із виховання? Така жінка виховає

своїх дітей подібними до себе. Апостол Павло говорить не про кожну матір, а про доброчинну. Лише така жінка отримає велику винагороду. Слухайте, батьки: за виховання дітей ви не залишитесь без нагороди! Присвятити Богові дітей, яких Він нам дав,

ведності. Наше прагнення задовольняти будь яке бажання свого чада зашкодить юності най більше. Особливо ми маємо піклуватися про їхню цнотливість. Колись будемо вибирати для дітей наречених, щоб вони обоє, маючи чисте і нерозпусне тіло, поєдналися. Така любов бу ває найпалкішою. Хто був цнотливим до шлю бу, той залишиться таким і у шлюбі, й навпа ки: хто до шлюбу навчився перелюбу, той і в шлюбі буде чинити те саме. У Писанні сказано: «Людині блудній будь-який хліб видається со

є, без сумніву, дуже важливою справою. Якщо батьки закладуть під будівлю непохитний

лодким» (Сир.

фундамент, то отримають велику винагороду;

до шлюбної світлиці переможцями над похіт

а за недбалість будуть покарані. Адже й Ілій,

ливими бажаннями. Якщо ж хтось, бувши спо

на голови

23,23). Тому вінці і покладаються

на знак того, що наречені входять

врешті-решт, загинув через своїх дітей тому,

кушеним пристрастю блуду, перебував із пові

що не навчав їх. Він, щоправда, давав дітям на

ями, то чому він після цього одягає на голову

станови, але не так, як було потрібно. Він по

вінець? Адже він переможений!

губив їх і себе.

Нам доручена важлива застава

- діти. Тому

Слухайте це, батьки! З великою старанністю

будемо піклуватися про них і застосовува

виховуйте своїх дітей та навчайте Господньої

тимемо всі засоби для того, щоб лукавий не

науки. Юність є непокірною, і тому має потребу

вкрав їх у нас.

у наставниках, вчителях, керівниках, нагляда

Однак тепер у нас усе робиться навпаки. Ми

чах та вихователях. І лише за таких умов мож

прикладаємо всіх зусиль для того, щоб поле

ливо її підкорити. Юність подібна до незагнуз-

було хорошим і щоб доручити його надійній

MIGIOH

~~~~~~~ь~ий часопис

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

людині, ми шукаємо найкращого погонича для

для дітей, які не отримали правильної науки,

ослів та мулів і найвідданішого повіреного.

бідність є кращою за багатство, оскільки вона,

Але за те, що для нас є найдорожчим, не дба

навіть поза їхньою волею, утримує їх у межах

ємо, а саме за те, щоб довірити свого сина лю дині, яка могла б зберегти його в цнотливості,

доброчинності. Багатство ж не дозволяє про

хоча діти

ченних переступів.

ні. Бачите, яке безумство нами оволоділо? Спо

Ви, матері, найбільш за все наглядайте за дочками. Ця турбота для вас не буде важкою.

- наше найцінніше надбання. Про їхнє майно ми турбуємось, а про них самих чатку формуйте душу свого сина, а матеріальні надбання він отримає згодом. Бо якщо його душа є недоброю, то він не отримає жодної користі від грошей; і навпаки: якщо душа отри

вадити цнотливе життя, але спонукає до незлі

Дбайте про те, щоб вони перебували вдома.

Перш за все, навчайте їх бути благочестивими, скромними; учіть їх зневажати гроші і не занад то піклуватися про одяг. Саме таким чином ви

мала правильну настанову, то бідність синові

підготуєте своїх дочок до подружнього життя.

ніяким чином не нашкодить. Якщо хочете за

Якщо виховуватимете саме такими, то спасете

лишити наслідника багатим, то навчіть його

не лише дочку, але й чоловіка, який одружить

доброчинності. Адже таким чином він зможе

ся з нею, їхніх дітей та внуків. Бо якщо корінь

і достаток примножити. Якщо ж ваш син і не

буде досконалим, то гілки гарно зміцнювати

збагатиться, то принаймні нічим не буде гір шим за заможних людей. Якщо ж він буде злим, то, хоча б ви йому залишили незчисленні скар би, вони не будуть мати достойного хороните ля, бо ви зробили його ще нещаснішим за тих, які перебувають у найбільших злиднях. Адже

КВІТЕНЬ 2011

муться, та й ви за все це отримаєте винагоро

ду. Тому все будемо чинити так, як це личить тим, хто піклується про благо не однієї душі,

але про благо багатьох через одну. До шлюбу дочки повинні йти з батьківської оселі поді бними до борців, які виходять із місця змагань.

український ,:U Ір І о н

христи~~~~~~~ f 11 "

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ2011

Вони мають точно знати всю науку, за допо

Вони позбавляють дітей свободи: роблять їх

могою яко'і, подібно до закваски, могли б усій

рабами безглуздих пристрастей, вражають з

суміші надавати власної краси.

усіх сторін, і всіляко ранять їхні душі. Тому бу

Сини також повинні бути скромними на стільки, щоб найшвидше їх можна було впізна

демо щодня наглядати за юнаками, застосову

вати за благочестям та цнотливістю і щоб вони

з їхньої душі пристрасті, щоб діти були в змозі

ючи слово, подібне до батога. Будемо виганяти

стали гідними великої похвали як від людей,

разом із нами взяти участь у вишньому житті.

так і від Бога. Нехай сини навчаться підкоряти

Чи не помічаєте, як часто мешканці міст, лиш

черево, утримуватись від надмірності, бути

віднімуть від грудей, примушують своїх дітей

поміркованими, ніжно люблячими та кори

носити олійні гілки, призначають їх суддями

тися владі. Адже таким чином вони зможуть

у змаганнях, організаторами ігор та керівни

найкраще винагородити своїх батьків. Тоді все

ками хорів? Це зробімо і ми. З раннього віку

буде чинитися для нашого спасіння, на славу

вводьмо дітей у небесне життя, оскільки земне

Божу в Христі Ісусі, Господі нашому, з Яким

лише потребує значних витрат, але користі не

Отцю разом із Святим Духом слава, держава,

приносить ніякої.

честь нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

Справді, яка може бути користь від народної похвали? Настає вечір

і весь шум та оплески

Необхідна умова виховання дітей

припиняються. Минає свято

Будемо старанно

про д1теи,

доволення зникає. Той, хто прагне отримати

щоб зробити їх царським храмом. «Ваші тіла,

радість від вінка, чи від світлого одягу, чи від

каже апостол,

піклуватися

то члени Христові." то храм

Духа Святого, що мешкає Він у вас»

6,15.19).

Кор.

І в іншому місці: «Поселюся серед них

і ходитиму»

Кор.

6,16).

Чи не було б дивним

і відчуття за

іншої пишноти, не зможе це зробити, оскільки з часом усе воно зникне, наче сон.

Зовсім не таким є небесне життя. Не потребу ючи ніяких витрат, воно, без сумніву, приносить

запрошувати будівельників, витрачати кошти

нам велику користь. Той, хто провадить таке жит

і робити все можливе для того, щоб зміцнити старий, похилий будинок, а будову Божу (душа юнака, безумовно, може бути домом Божим) залишати без будь-якої опіки? Пильнуйте, щоб

тя, постійно приймає оплески не від охмелілих

вам не почути те, що колись почули юдеї, коли

дні, але вічно торжествуватиме з вінцем на голо

людей, а від сонму ангелів. Та хіба лише сонм ан гелів? Сам Владика похвалить і прославить його.

А кого хвалить Бог, той не один, не два і не три

вони, повернувшись із полону, зневажали свій

ві, і слава ця не мине ніколи. Час цього торже

внутрішній храм, а власні оселі прикрашали.

ства не обмежується певними днями, але вічно

Цим юдеї так образили Бога, що Він через про

триватиме у майбутньому віці. Бідність не буде перешкодою служінню Богові. Навпаки, вбогий більше, ніж інші, здатний його вершити, оскільки він є вільним від будь-яких принад життя. Адже тут потрібні не грошові витрати, не багатство,

рока став погрожувати голодом та зубожін ням. Причину Свого гніву Господь пояснює так: «Чи час вам сидіти по ваших домах, покритих

кахлями, хоч дім цей Мій збурений» (Ог.

1,4).

Якщо занедбання храму-будівлі викликало Бо жий гнів, то тим більше ображає Господа зне

але чиста душа і твердий розум. Саме з цих якос тей тчеться відповідний для майбутнього життя

вага храму душі юнака". Отже, не дозволяйте Божій оселі стати вертепом розбійників, щоб

одяг душі та плететься вінок. Отже, якщо душа не

не почути вам й іншого звинувачення Христа

дасть ніякої користі; і навпаки: бідність ніяк душі

юдеям: «Дім Мій

Дім молитви, а ви з нього

зробили печеру розбійників» (Мт. 21,23; Лк.19, 46). Але як дім Божий стає «вертепом розбій

буде прикрашена доброчинністю, то і золото не не зашкодить, якщо вона буде духовно багатою. Служіння Богові нехай звершують не лише сини, але й наші дочки. На це видовище запро

ників»? Це діється тоді, коли ми дозволяємо

шуються і жінки, і старі, і юнаки, і раби, і вільні.

увійти та оселитися в душах юнаків розпусті.

Адже там, де виявляється душа, не може бути пе

Адже ниці бажання є лютішими за розбійників.

решкодою ні стать, ні вік, ні життєві відмінності.

МІ СІОН

український

християнськии часоnис

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ2011

Тому прошу всіх вас присвячувати на це служін

знають. Проте, не знаючи Божественних істин,

ня своїх синів та дочок з раннього віку І збирати

вони є обізнаними в язичницькій літературі,

для них властиве духовному життю багатство, не

яка розповідає про життя попередніх поко

закопуючи у землю золота і не збираючи срібла,

лінь, що тремтіли від страху перед смертю та

але складаючи до їхньої душі покору, скромність,

корилися пристрастям . Твій син має потребу у

цнотливість та всі інші чесноти . Ось яких витрат

«нагадуванні й застереженні Божому». Чи не є

потребує служіння Богові. Отже, якщо таке багатство ми зберемо і для себе, і для дітей, то і в земному житті ми отри

безглуздим навчати дітей різних мистецтв, по їхньої освіти; а про виховання «В нагадуванні

маємо насолоду від великого щастя, і в май

й застереженні Божому» не турбуватися? Че

силати їх до училища, нічого не шкодуючи для

бутньому почуємо той блаженний голос, яким

рез це ми і пожинаємо гіркі плоди виховання,

Христос прославляє всіх, хто сповідував його.

адже наші діти стають нахабними, нестрима

А сповідування Христа виявляється не лише

ними, неслухняними: розпусними!

у вірі, але й у справах. Бо якщо ми не чинимо

Отже, не чинімо так, а прислухаймось до на

справ, то можемо підпасти під покарання ра

станови блаженного Павла й виховуймо своє

зом із тими, хто відрікся від Господа. Способів

чадо, даючи приклад благочестя та примушу

же відречення є безліч. Павло про це говорить

ючи з раннього дитинства читати Писання.

так: «Вони стверджують, немов знають Бога,

Чому ж, скажіть мені, не берете приклад із

але відкидаються вчинками, бувши бридки

попередніх поколінь? Особливо ви, жінки, мали

ж хто про

б наслідувати славних древніх жінок. Якщо у

своїх, особливо ж про домашніх, не дбає, той

тебе народилася дитина, то бери приклад із

ми, неслухняними» (Тит.

1,16); «Коли

відрікається від віри, і він гірший від невірно

Анни, матері Самуїла. Послухай, як вона вчини

го» (1Тим.

5,8); «Умертвіть лиху пожадливість та

ла: Анна відразу принесла свою дитину до Бо

зажерливість, що вона є ідолослужінням» (Кол.

жого храму. Хто б із вас не хотів, щоб ваш син

З,5). Отже, якщо є стільки способів відречен ня, то, безперечно, є стільки ж (і навіть більше)

був один раз Самуїлом, ніж тисячу разів царем

способів сповідування, застосовуючи які, ми

ж не можливо? Лише забажайте цього і дору

отримаємо небесну шану.

всесвіту? Ви запитаєте: «Як це можливо?» Чому

чіть дитину Тому, Хто може її такою зробити. «Хто ж,

Про виховання дітей шляхом покарань та на основі вчення Господнього

ви запитаєте,

це може зробити?» Бог!

мав небагато хисту до виховання. Окрім того, як

Апостол Павло в Посланні до Ефесян гово

він цим міг займатися, якщо не мав сили, щоб

рить: «Батьки! Не дратуйте дітей сво'іх, а вихо

упоратися з власними дітьми? Але віра й ста ранність матері зробили неможливе. Народив

вуйте їх у нагадуванні й застереженні Божому!»

(Еф.

хочеш, щоб твій син був слухня

ши первістка, вона не казала: «Зачекаю, нехай

ним, то з дитинства виховуй його «у нагадуван

6,4). Якщо

дитина виросте, насолодиться життям; нехай

ні та застереженні Божому». Не думай, що слу

його юнацькі роки минають під моїм наглядом».

хання Божественного Писання для нього буде

Зовсім ні. Анна прагнула лише якомога швидше

зайвою справою. Звідти він дізнається корис

присвятити сина Богові. Така жіноча мудрість

ні для себе слова «шануй батька свого і матір

має бути прикладом і для нас, чоловіків. Анна

свою». Не кажи: «Слухання Писання

справа

залишила свого сина у Божому храмі і цим про

монахів; невже я повинен сина свого зробити

славила свій шлюб. Адже, подарувавши дитину

монахом?» Це страх опанував тобою. Чому ти

Господу, вона засвідчила, що у подружньому

боїшся того, що є дуже вигідним? Зроби сина

житті шукала не тілесних утіх, а прагнула дого

християнином . Адже і мирянам украй необхід но навчатися жити за вченням, яке міститься в

дити Богу. Саме тому Анна, яка у минулому була неплідною, народила дітей, а також сподобила

Писанні. Особливо це стосується дітей, оскіль

ся бачити славу й шану сина Самуїла. •

ки у своєму юному віці вони ще багато чого не

Тому Анна і доручила йому свого сина. Сам Ілій

(далі буде)

український ,:U Ір Іон J п христи~~~~~~~ ' 11 \1 (J

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ 2011

СИЛА У БЕЗСИЛЛІ Бр. Михаїл ЛЕХНОВСЬКИЙ, ЧСВВ Христос вчить: «Хто своє життя зберігає, той його погубить, а хто своє життя погубить задля Мене, той його знайде» (Мт.

10,39).

Він хоче, щоб навчились від Нього бути лагідними і покірними серцем. Один мудрець сказав: «Якщо б люди усвідомили

собі сипу цих спів Ісуса Христа, вони б заnиwиnи всі науки, які тільки є на світі, і вчились би тієї одної - науки покори, смирення».

Теоретично бути покірним не створює жод них проблем, але коли в реальності замість похвали чути: «Розіпни його!» (Ів. 19,15), легше сказати, як Петро: «Я його не знаю» (пор. Мт.

26,72),

і перейти на сторону більшості. При

чиною такого відречення є страх.

«... Але

до

сконала любов проганяє страх, оскільки страх

духовне, походить від самого серця, чи це пра

несе страждання; хто ж боїться, той недоско налий у любові» (1 Ів. 4,17-18) - пропонує вихід

вильна молитва, чи глибока віра.

апостол Іван Богослов.

верхове і нещире. Тому вдавана покора є аб

Щоб любити інших, треба усвідомити цін ність свою і кожної людини, бо людина є не

сурдом. Святий Василій Великий мовить: «Хто

просто індивідуальним членом того самого

виду, вона є унікальною, неповторною істотою,

гірше». Помилковою є думка: «Як я буду покір

Те, що зовнішнє, часто є «фарисейське», по

бажає в Царстві Небеснім мати більшу славу мусить тут полюбити все, що останнє і най

яка дана сама собі в акті самоприсутності (са

ним, тоді всі будуть мене топтати і зневажати».

моусвідомлення). Унікальність кожної особи є

Звичайно, якщо бачиш неправду, несправед

однією з підстав визнання її гідності.

ливість, то треба не мовчати на гріх, а висло

Людина здатна пізнати себе, володіти со бою, добровільно дарувати себе та входити у

мовчання в покорі може голосніше промови

сопричастя з іншими особами; вона поклика

ти, бо правдива покора

на до союзу зі своїм Творцем, покликана дати

а не слабкість, і ми не повинні її боятися, а, на

йому відповідь вірою і любов'ю, якої ніхто ін

впаки,

витись, хоч би й це нічого не змінило. Інколи

дійсно велика сила,

плекати в собі як найцінніший скарб.

ший не може дати замість неї. Тому варто було

Чому на сьогоднішній день стільки проблем

б кожній людині усвідомити свою гідність і

у Церкві та в світі? Тому що немає покори, адже джерелом нашого беззаконня часто є хибне

згідно з нею поводитися. А як буває насправ ді? Насправді ми або не свідомі своєї гідності в

переконання, що ми розумніші від Бога і здатні

очах Божих, або ставимо своє «Я» настільки ви

самі вирішувати, що добре, а що - зле, що певні

соко, що через свою гординю відпадаємо від

цінності ми в праві змінити, як нам захочеться.

Бога. І гордість, і покора здатні сягнути глиби

Людина горда не уповає на Бога, на його силу

ни нашого серця, тому перша така небезпечна,

та благодать

а друга претендує на таке особливе місце у на

через що дуже легко падає в гріхи. І, навпаки,

шому духовному житті. Бо все, що правдиве і

покірний завжди надіється на Бога, поклада-

..:Ulf'VIQH fJlfi український І r ~~~~~~нський

І 11

вона надіється на власні сили,

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ2011

ється на Нього в молитвах, а тому уникає гріхо

тому що покора

падіння. Навіть більше: не засліплена гордістю

неї вони ведуть легковажних людей до руїни .

людина здатна краще оцінити дійсність, наче

Жаль підносить тих, що впали, плач за гріхи

дивлячись Божими очима.

стукає до дверей неба, а свята покора їх від

це сторож цих дарів, і без

Святе Писання говорить нам, що благо

чиняє». Не треба бути ані гордим фарисеєм,

дать дається покірним, а святий йоан Лі

ані вважати і показувати себе перед іншими покірним митарем, бо такий « митар» буде

ствичник пише: «Багато спаслося без про роцтв і просвічень, без знаків і чудес, але без

фарисеєм. Насправді покірний і святий той,

покори ніхто не ввійде до весільної кімнати,

хто не вважає себе таким.

поклик кожного Христина БАГРІЙ Дивна річ - покликання: хтось його шукає,

докладаючи багато зусиль, а хтось всіма способами намагається його заглушити в собі.

Питання людського покликання було і є за вжди актуальним, перш за все тому, що кожна

людина рано чи пізно стає перед ним, а також з тієї причини, що всі ми є завжди в пошуках

Бога і самих себе. Чи не найбільше вражає саме отой момент прозріння, коли людина починає усвідомлювати своє призначення. А пізнавши своє покликання,

починає шукати шляхи його досягнення. Перші кроки можуть бути несміливі, зроблені з душев ним спокоєм і миром, а можуть і супроводжува

тися труднощами. Але неодноразово стається,

що Бог так виразно підтверджує правильність об раного шляху, що не залишається нічого іншого,

хіба цілеспрямовано йти до мети - вже без вагань, в цілковитій довірі до Творця, Який провадить. Такі моменти в кожному окремому випадку

є особливі. Адже люди відрізняються характе рами, способом мислення, життя і т. д. Отже, і способів, якими Господь промовляє до них, теж є безліч. І всі вони, як і будь-який шедевр Творця, оригінальні й унікальні .

Біографії людей, які обрали життя в монасти

рі, лише підтверджують це. Часом вони свідчать

іншого, а згодом через саме такі моменти про

про справді круті повороти. Наприклад, ченця

зріння добровільно і охоче ставали Божими

ми і черницями могли стати ті, що в молодості

слугами, складали вічні обіти чистоти, покори,

навіть не відзначалися глибиною духовного

послуху. Такі випадки

життя, полюбляли танці, гучні забави і багато

звичайно високого і неймовірно загадкового,

це приклад чогось над

українськи~

хриаиянськии

часопис

IGIOHdP

КВІТЕНЬ201

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

що важко піддається розумінню з точки зору

Прекрасна загадка кожного з них, чим часто і

багатьох сучасних людей.

охоче вони діляться з тими, хто ще в пошуку

Мабуть, я ніколи й не зумію пізнати отієї

своєї дороги до Бога.

глибини добровільної і безповоротної само

Вірю в те, що шлях пізнання у кожного свій.

пожертви Богові, зробленої у великій любові.

Саме в пошуку ми падаємо і піднімаємось, багато

Для мене в таких випадках великою загадкою

вчини, що відважились на таке рішення, яка б

«зайвого» втрачаємо, натомість багато нового і по трібного знаходимо. І так до того моменту, поки не знайдемо себе в своєму покликанні. Сил до пошу

не змогла існувати і жевріти в серцях тих осіб

ку додаватиме запевнення нашого люблячого і ві

без великої любові і довіри до Бога. Це загадка.

рного Друга - Ісуса, що знайде той, хто шукає.

і прикладом стає сила волі того хлопця чи ді

НАС ПОЄДНАЛИ ДВІ СВЯТИНІ - БОГ І УКРАЇНА Уляна СТЕЦІ В-ТИМЧУК, член товариства «Містична троянда»

мріяла про вступ до монастиря, хотіла прийняти

чернече ім'я сестра йосафата. Але недуга спа лахнула раптово, і в розквіті сил згасло її молоде

Середина лютого для церкви св. Андрія, що у Львові, була знаменною. Адже в ці дні тут

життя.

згадували пам'ять трьох осіб, які прикладом

А 19 лютого минуло 13 років з дня трагічної загибелі Романа Ковалюка (1972-1998), молодого

свого життя запалили не одне серце до

талановитого фізика, взірцевого християнина,

служіння Богові і Україні.

активного парафіянина храму св. Андрія. Цей від

важний хлопець був мужнім Христовим воїном,

15 лютого виповнилося б 89 років блаженної пам'яті о. Василю Зіньку, ЧСВВ, (1922-2008). Уро

який свідчив про свою віру не лише на рідній

дженець міста Сокаля, що на Львівщині, через

за віру і за Україну в Токіо, де стажувався як фізик,

землі, але й за кордоном. Своє юне життя віддав

певні обставини життя з ранньої юності він зму

коли на нього піднялася ворожа рука. Сьогодні

шений був проживати за кордоном. Повернувся

як ніколи актуально звучить слова з Романового

на рідну землю лише у

листа, звернені до кожного українця:

ще

1994 р. Б. і працював тут 14 років. Цей невтомний Божий працівник був

«Я Вас дуже люблю і дякую Богові, що я є тут,

багаторічним редактором українських релігійних

в Японї1; окремо від Вас,

журналів, що видавалися за кордоном: «Праця»,

свою любов до Вас і до України. Тепер я дійсно

«Життя» та «Місіонар».

зрозумів, що Україна

Скромний, вимогливий до себе і невибагливий в побуті, навчав своїм життям не лише любити Бога, а й свою рідну землю - Україну. «Україна для мене скрізь, де є українці», - писав колись отець.

бо ще краще відчуваю

це Богом благословенний

край». Цього року в пам'ять тих трьох людей

ників віри

ісповід

відбувся концерт членів товариства

«Містична троянда» у Львівській семінарії Святого

Останні роки отець Василь служив в церкві св.

Духа та у Львівському національному університеті

Андрія і був не лише духовним провідником мо

імені Івана Франка. У вступному слові вечора духо

лодіжного товариства «Містична троянда», але й

вний провідник товариства о. Володимир Кусий,

добрим батьком молоді.

ЧСВВ, зазначив: «Якщо ви знаєте, куди йдете

18 лютого-день, коли Господь забрав до себе Наталю Якимчук (1983-2003). Завжди лагідна,

вам підійде будь-яка дорога». В іншому місці він сказав: «Чи може людина приймати життя з радіс

уважна, скромна, доброзичлива Наталя не тільки

тю, коли вона не знає, для чого живе?» Нашу зустріч

то

любила молитися на вервичці, вона ще й інших

продиктувало саме життя і саме ці дві думки стали

цього навчала. Була активною в товариствах св.

основою наших спільних розважань під назвою

Терені та «Містична троянда» церкви св. Андрія,

«Нас об'єднали дві святині - Бог і Україна».

MIGIOH_

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ2011

АПОСТОЛ ПРОКАЖЕНИХ

З життя святого отця Даміяна (за твором Вільгельма Гюнермана) Продовження, Початок у ч.

12 за 20/Ор. -

ч. З за

2011 р.

Одного разу місіонер повертався з мандрів

ки. Його ноги стали важкими й холодними, і він попросив теплої води, бо відчував нестерпний біль у ногах. Лише теплі купелі приносили

о. Мелетій БАТ!f', ЧСВВ

йому полегшення. І тепер сестра Анна приго

VII

тувала гарячу воду.

На цю землю, що колись була пеклом, зда валося б, прихилилося небо. Тут усе змінилося.

- Що це за вода, що парує, але не гріє? Піди принеси гарячої води, щоби долити.

Прокажені вже не боялися резервації на Мо

локаї. Бог благословив їх.

Сестра знову принесла гарячої води, про мовляючи:

- Отче, не лийте на ноги, бо обпечетеся! -

Невдовзі на острів прибула сама принцеса,

представниця вищої влади. Її зустріли з вели

перелякано крикнула сестра.

кими почестями. Із нею прибули матері, діти яких перебували на острові.

Коли він опустив ноги, то на шкірі вискочи ли пухирі, але не відчув тепла. Він швидко ви

Хоча принцесу вітали квітами з насиче

тягнув ноги з води.

ним запахом, все ж таки було чути запах ран

- Ошпарив ноги. Знаєш, що це означає?

прокажених. Вона бачила, як дівчата затуля

ли свої уражені обличчя хустинками. Раптом почула крик. Одна з матерів, які приїхали на

На очах Анни з'явилися сльози.

- Я прокажений ... Іди, принеси мені гарячо го чаю, - замислившись, попросив місіонер. Цю розмову почули діти, які прийшли до отця

острів, упізнала в натовпі свою дитину. При

ступила до неї, взяла на руки, обливалася

Даміяна. Вони почали звинувачувати себе:

слізьми, та не могла поцілувати їй личко, що

- Це моя провина, я палив із твоєї люльки". - Ми всі палили, - говорили діти.

було в ранах. Страшне видовище. Принцеса хотіла промовити до людей добре слово, але

щось не дало їй це зробити. Натомість піді

Цю люльку отцю Даміянові прислала його

мати з Фландрії. Оглядаючи її, він сказав:

йшла до матері з дитиною і поклала свою до лоню на голову маленької. Це ніжне співчуття

було важливішим за пишні промови деяких

ні випари, які наповнюють острів, саме життя

можновладців.

тут". Тому не маєте чого переживати, діти. А от

Після візиту принцеси на острів життя тут

палити

- гріх. - Отче, ми тільки трішечки, - промовляли

почало покращуватися. У лікарні з'явилися лікарі, вони привозили зі собою ліки. Постій

діти разом.

на присутність лікаря на острові давала по

легшення отцеві Даміяну. Тепер він міг більше опікуватися духовними справами. Від джерела

все ж протягнули водопровід, і вже не треба було носити воду з гір. ду отцеві Даміяну привіз подарунок

- І цього не можна. Заповіді Бог дав для всіх, -

посміхнувшись, казав монах.

Допивши чай, отець, готуючись відпочити, промовив далі:

- Вже ніколи не буду здоровим. Я - повалене

На острів приїздив новий єпископ. У нагоро

дерево, яке незабаром будуть точити черви.

- золотий

На саме Різдво діти приготували величавий

хрест. Отець хотів його зняти зі свого габіта,

вертеп, яким захотіли зробити радість отцеві.

але єпископ заборонив. Мені здається, що Господь з неба дасть мені інший хрест,

- промовив отець Даміян, перед

бачаючи свою долю.

Можливо, ця люлька принесла мені хво

робу. Але, мабуть, ні. Їжа, повітря, діти, отруй

Монах став на колінах перед вертепом і дивив

ся з болем на Дитятка Ісуса, яке колись візьме на себе гріхи світу, а зараз увесь біль зосередив у своєму маленькому серці. Даміян молився:

українськи~ християнськии часопис

GIOHdP

КВІТЕНЬ 201

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

- Отче наш ... Нехай буде воля Твоя ... Дякую Тобі, Господи, за все, що Ти мені дав. Дякую Тобі за цей хрест прокази. Адже Ти дав мені облич П'ять років переносив отець Дам і ян неду гу. Нікому не жалівся й не розповідав про свої

болі. Найбільшою приємністю було для нього

стояти біля вівтаря і служити Літургію. На Молокаї приходили кошти з різних кра

їн. І це завдяки доброму імен і отця. На Різдво

1888 року

Відійди, брате, мені вже ніщо не допоможе!

І тут отець Конрад почав шукати в Євангелії

інше місце. Раптом звідти випав образок Мате

чя своїх дітей.

Христове

Та отець Даміян перебив його:

відбулося посвячення но

возбудованого храму. Отець, хоча й був утом

рі Божо"і із Фландрії. Тут щось змінилося: отець Даміян узяв до рук образок. Матінко моя, прийди до мене!

благав

І отці почали молитися разом . Недужий пла кав.

Після обіду отець Даміян висповідався, а

лений недугою, взяв участь у освяченні храму. Смертельно хворий , переносив урочисто до

після сповіді сказав :

нової святині Святи Дари . Отець називав свя

коли, щасливий!

тиню «катедрою на Молока.і».

отець.

Дивіться, всі мої рани заживають. Я, як ні

Наступного дня отця Даміяна востаннє во

Коли вкінці всі отц і сп і вали подячну пісню,

зили по всій місцевості . Він із кожним прощав

отець Даміян просив, щоби дали йому мож

ся добрим словом . Усі зверталися до нього зі

ливість одному співати . І в і н заспівав хриплим

сльозами, особливо діти з сиротинця .

глухим голосом: « Нин і, Владико, можеш від

- Не тужіть за отцем . його замінить рідний

пустити слугу Твого за Твоїм словом у мирі ... »

брат, отець Памфілій, який прибуде з Китаю й буде з вами, - заспокоював їх отець Конрад .

Отець плакав, гіркі сльози заливали його об личчя, спливали по сивій бороді, у горлі стояв

гіркий клубок. Плачем наповнилася святиня.

квітня

1889

року отець Даміян заснув

вічним тихим сном. До його мертвих рук по

Ця драма нагадувала с мерть Ісуса Христа на

клали хрест, вервицю й образок Матері Божої

Голгофті і його світле воскресіння. Але це було

зі Фландрії. Це вона в останні дні його життя

свято Різдва Христового. Після торжества отець

піднесла його дух і відігнала зневіру. То було

Даміян упав на сходах вівтаря. Його занесли до

справжнє чудо .

хати й поклали на злиденну вбогу постіль. Після

До речі, про свою хворобу він нічого не пи

свячення храму отцев і стало легше, і впродовж

сав матері. Вона знала про це з газет уже два

кількох тижнів в і н знову служив Літургію.

роки. Із великим болем прийняла звістку, роз

Настав Великий піст. Сильні болі роздирали

голосила всім родичам й пояснила, що він став

його слабке тіло. Він тримався мужньо і перед

прокаженим за гріхи роду, тому такою була

смертю ще зробив собі труну. І тут прийшли найважчі випробування - зне

віра . Його огорнув смуток. Жодна молитва не

Божа воля. Вона померла на 83-ому році жит

тя, невдовзі після повідомлення в газетах про зараження проказою сина.

приносила полегшення . Він стояв навколішки

Мертве тіло отця Даміяна майже повністю

перед Святими Тайнами, але не мав полегшен

звільнилося від ран прокази, сліди якої майже

ня і втіхи та й не хотів нікого бачити.

зникли. Поховали отця з належними почестя

І коли прийшов до нього отець Конрад, мо-

Відійди, залиши мені самого ... Бог мене

опустив, і я вмираю негідним увійти до неба". Отець Конрад почав йому розповідати єван гельські правди про те, що Син Чоловічий прийде у слові своїм судити і скаже до овець, що праворуч

біля нього: «Ходіть, благословенні Отця мого ... бо я був голодний, і ви мене накормили ...»

MIGIOH

ми, під платановим деревом, а на хресті напи

сали: «Більшої любові ніхто не має, як той, хто

нах сказав:

українс ь1<ий

християнськии часопис

життя своє кладе за друзів своїх» (Ів.

1936

15,13).

році тіло святого Даміяна було пере

везено на його батьківщину, у Бельгію. Після бе 1995 році Папою Іва ном Павлом 11 частина мощей була повернена

атифікації отця Даміяна у на Гаваї.

жовтня

2009 року Папа

Бенедикт

XVI

канонізував його і приєднав до лику святих.

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ 2011

ЗВЕРШИЛОСЯ о. Васиnь Боrдан МЕНДРУНЬ, ЧСВВ І

Твій славний гріб, Твої живучі рани" . О, ні, не може бути тут омани, Ти ж Сам прорік: Син Божий з мертвих встане!

Радій, Пречиста! Веселись, Іване!

Слава Ісусу Христу! Пише до вас Галина, член Апостольства молитви, сестра Параскевія ІІІ-го Чину святого Васишя Великого. Хочу подяку вати Богові за велику ласку і чудо оздо ровлення, що отримала від Бога. Пишу тому, що завжди просимо у Бога допо

моги у всіх потребах, та не завжди дя куємо.

У січні

2007

року у мене стався нирко

вий приступ Умийся, Петре, бо прощення дане, Від Спаса не почуєш ти догани;

блокування нирки ка

мінчиками. Пройшла процес лікуван

ня, контактну операцію." Стан здоров'~ покращився. Та за деякии час нирковии

Звершилися предвічні Божі плани. І що тут вдіють зловорожі клани? Ісус воскреслий серед учнів стане, Серця зведуться, як церковні фани,

Триденний переляк умить розтане.

приступ повторився. Операцію робити н~мо~ливо через поганий стан ~ирок,

шкар1 опинилися в глухому кут~. Всю надію поклала на Бога, молилася щиро і просила прощення за свої гріхи з цілого життя. За мене молилася вся спільнота Апостольства молитви. Я дуже просила Бога, вірила в чудо і чекала. Це правда,

Ранкове сонце в гріб порожній гляне;

Не повертайся вже назад Йордане,

Всесвітнє плем'я в милосердя вбране.

симо у свого Спасителя. І сталося чудо,

про яке просила в Бога: без медикамен тозного втручання з ниркових проходів вийшло три камінчики. Зі сльозами на очах і великою радістю

Це сталося удосвіта, в неділю, До гробу з пахощами йшли жінки

що Бог є близько нас, вислуховує нас, тільки сильно треба вірити, про що про

Любові щиросердної бруньки; Вклонімося такому богоміллю!

впала хрестом,

дякувала,

що

вислу

хав мене, таку грішницю, прославляла

свого Творця. Тепер стараюся зробити щось доброго для Господа, хоч якийсь

Спаситель обіймає всі віки -

маленький вчинок на славу Бога. Хочу через часопис «Місюнар)) склас ти подяку Богу в Пресвятій Трійці, Пречистій Діві Марії, своєму ангелу

Його любов час не покриє цвіллю.

хоронителю, усім моїм небесним за

Втекла сторожа, затріщали скали.

ступникам за дану мені ласку. с. Параскева, м.Львів

Я сонцем Воскесіння пам'ять грію, Небесні не скінчилися знаки,

Окови адові з Адама впали -

І душам вхід відкрився до небес... Пахучим миром змащена гробниця. Месія встав

- лишилась плащаниця

І скроплений святою Кров'ю хрест.

Хочемо подякувати ~а заступництво свя

тим Юді-Тадею, CJ3. Иосифові, Пречистій Діві Марії, отцю Иосифу, отцю Иосафату ПавлоВІ Воротняку. Щодо останнього,

CIOHdP

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ 2011

подяки то ще за життя отця ми досвідчили його дар примирювати, а в скруті постанови ли, що поїдемо до нього на могилу та за вислухане

прохання

подякуємо

через

часопис «Місіонар». І ось при найближ чій розмові, через два дні, суперечку, що

Слава Ісусу Христу! Через часопис «Місіонар» хочу висло

вити подяку Пресвятій 1рійці, Матері Божій, сестрі Марті Вєцкій, о. Зигмон ту Гораздовському, св. мучениці Юлії,

ворог посіяв між двома особами, було

ангелу-хоронителю, Івану Хрестителю,

полагоджено. Ми радіємо подвійно i за примирення, і за те, що милосердний Господь вказує !fам на ще одного заступ

Якову Стрепі, Найсвятіщому Серцю Іс уса Христа і Непорочному Серцю Пре

ника в особі о. Иосафата. Віталій і Наталя, м.Львів

чистої Діви Марії 1всім святим, до яких молилася, але не згадала. Дякую за ви слухані мої молитви прошу про подаль шу опіку наді мною і моєю родиною. Юля,

м. Золочів, Львівська обл. Слава Ісусу Христу!

Через молитви дев'ятниці до св. Юди Тадея я випросила в Бога ласку, що мій чоловік знайшов добру роботу. Тому я написала до Вас, щоб поділитися тим, що ще одна людина вибрала собі за опі

Я дуже дякую Мате{'і Божій, св. Юді Тадею за всі отримаю Божі ласки. Читачка часопису «Місіонар»

куна святого Тадея.

Слава Ісусу Христу!

Парафіянка церкви святого Онуфрія у Львові

ВИ:словлюю щиру подяку Господу Богу, Пречистій Дів1 Марії, апостолу Юд1Тадею, блаженним сестрам-монахиням Олімпії та Лаврентії, блаженному Ми колаю Чарнецькому, св. Антонію Па

девському, св. Шарбелю, св. Філомені, св. Пантелеймону, усім святим, душам в чистилищі за постійну допомогу, під

тримку і пораду. А особливо за те, що завдяки їх заступництву я здала успіш но екзамени і незалежне оцінювання.

Висловлюю щиру подяку Господу Богу, Матері Божій, усім святим: апостолу

Юді-Тадею, блаженному Миколаю Чар нецькому, св. Шарбелю, св. отцю Піо за ту ласку, що вислухали мене в молит

ві. Мене дуже боліла спина, я просила допомоги у всіх святих, а потім взяла образок святого Миколая Чарнецько го, притулила до хворого місця, моли лася і просила допомоги у всіх. Вірите

чи ні, а через деякий час біль минув. Я постановила: якщо буде мені краще, то обов'язково напишу, як це було. Дуже

Пишу тому, що такою була моя обіцян

дякую всім, до кого я зверталася. Люди, молімося, просімо Господа про допомогу, наші лікарі - тільки Господь

ка Господу, Божій Матері. Господь ви

Бог і Пречиста Діва Марія.

слухав мою молитву.

Ірина, м. Борислав, Львівська обл.

MIGIOH

Кільницька Г. Ю., м. Новий Розділ

КУЛЬТУРА !ДОСВІД

КВІТЕНЬ2011

ПідrотуваnаЛеся ШТИКАЛО

По rоризоитапі:.5. Х&щаос воскрес! •••. воскрес! Велично дзвін воскреслий ~нав. 8. Потік, біля якого було схоплено Ісуса. 9. А ще.w ~ •••, як дим, що з вітром в світ летить. 13. Ось так, так к І.~1 й ...• (Гаївка). 15. Тішмось, веселімся, з rріМІЮ днесь: •.• і слава Богу Сину, що із мертвих вmв;~ 16. Одежа Ісуса, яку воїни поділили

з допомоrою -~ пІаІя ЙОЇ'о розп'яття. 17. Ангел Божий наперед ••• з rp'nбa відваnив, і невістам возвістив: що Ісус

смерть побІдив. 18. Люди, (ЦО йшnи перед ним і ззаду, кликали «, .• СІtнові~ Бnаrословеи той, що йде в ім'я Госцоднє».

ВtдnовіДі на кросворд, оnубnікований у чисnі за березень 2011 року:

ПО ГОРИЗОНТАЛІ: З.Милосердя. б.Церква. 7.Істина. 11.Сонце. 12.Бог. 13. Петро. 16.Проповідь. 19.Автор. 20.Дія. 21.Народ. lt~

25.Людина.26.3астанова.

ПО ВЕРТИКАЛІ: 1.Слово. 2.Хрест. 4.Серце. 5.Ангел. В.Молитва. 9.Чоловік. 10.Христос. 23Любов.

14.«(011». 15.Дім. 17.(олос. 18.Тайна. ~

українськи~ християнськии часопис

./>'нов~ ВИДАННЯ BИДAв~l1JJJBA ~<МІСІОНЕР» о. M•l*WI КОГУІ', ЧСВВ

Ч ЕРНЕЧІ СОНЕТИ Л ІТУРГІЯ

о.Маркіян Когут, ЧСВВ

В КАЙДАНАХ

РОЗМОВИ НАД ОЗЕРОМ ІССИК-КУЛЬ.

ЧЕРНЕЧІ СОНЕТИ. ЛІТУРГІЯ В

noucei•~mu11{nuц-

КАЙДАНАХ.

Поема про діяnектику матеріяnізму і peniriї.

- Львів: Місіонер. -104 с.

- Львів: Місіонер. - 280 с.

« Чернечі сонети » - незрівняний, яскравий приклад

Книга отця Маркіяна Когута, ЧСВВ, « Розмов и над

чернечого життя, чернечого братолюб'я . Автор з величезною любов'ю описує силу монастирського духу, глибоку жертву ченців, які «багато милого покинули», вступили на шлях тернистий і страждальний, щоб стати непохитними в голошенні Божого слова, щоб навіть

озером Іссик-Куль» написана в неволі. Майстерне

«соломинка не смітил а ні одну хвилинку священних

монастирських Божих дворів», через яку «щоб не спіткнулися Христові ноги ».

«Літургія в кайданах» - це найвища хвала Літургії, її сила, промінь сонця, який освічував душу наших достойних

володіння технікою віршування, оригінальна структура,

і, щонайголовніше, осягнення глибин людського духа, ерудиція та блискучі взірці філософування - все це підносить твір до рівня найкращих зразків світової літератури, яку творили давні філософи. Як справжн ій патріот своєї землі та ві рни й священик переслідуваної Церкви о. Маркіян Когут ставить у центрі своїх роздумів сталу релігійність як потребу людської душі, що безнастанно прагне Бога .

ієрархів на засланні , які не зламал и ся, не відступили від віри, гідно захищали душі в жорстоких умовах холод ної тундри, не втратили сили духа

...

о.Маркіян Когут, ЧСВВ

СУЗІР'Я ДУМ ВИСОКИХ. Баnади, nеrенди, думи.

о.Маркіян Когут, ЧСВВ 11(11111

- Львів: Місіонер. - 128 с.

ДВІ «АРФИ». Поеми.

- Львів: Місіонер. - 296 с.

Творча спадщина о. Маркіяна Когута, ЧСВВ - живий відгук

Піснею п росла ви Творця Вселенної є ця збірка поетич них

його небайдужого серця чи не на кожну подію в історії

творів мужа віри й невтомного трудівника Божого

Церкви та його рідного народу. Будь-яке відкриття, новину

виноградника о. Маркіяна Когута, ЧСВВ. У ній, наче в скарбниці небесної мудрості, кожен знайде для себе мед духовний .

він розглядає крізь призму Божого бачення, вчить людей мислити й жити право, справедливо, по-Божому.

3 ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ зве1натися за адресою:

вул. Б. Хмельницького, 40 / м.Ль в ів, 79019,

тел.: 0952602157, (032) 272-90-80

http: www.missioner.com.ua redakzia@missioner.com.ua