Місіонар 04 2012

Page 1



СЛОВО РЕДАКТОРА

КВІТЕНЬ2012

ЗАlІИШАТИС.Я У СВОБОДІ Христос воскрес!

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ головний редактор

- Воістину воскрес!

«Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні. Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтеся знову» (Гал.5,1). Свобідна людина правдивий образ і подоба Божа, дитина, яка віддається Богу в обійми, Иому довіряє і перебуває в надії вічного життя у Ньому і з Ним. Свобода не осягається зовнішніми чинниками. Навіть у в'язниці, засланні, всіля- · ко обмежена, людина залишається свобідною, якщо її серце не обтяжене гріхом і переповнене любов'ю і довір'ям до того, який насамперед поділився з нами своі:М буттям, а потім вчинив нас спадкоємцями свого Царства. Кожного року ми урочисто зустрічаємо свято Христового Воскресін­ ня, супроводжуючи його багатьма чудовими Богослужіннями і народними звичаями. Вони торкаються глибоких струн у нашому серці, дарують ра­ дість і підносять серце і душу до піднебесних висот. Та насправді свято Христового Воскресіння дарує нам більше, аніж ми можемо збагнути і не обмежує нас тільки до одноразового святкування в році. Церква спогадує подію Воскресіння протягом цілого року, бо саме воскресіння, яке веде до свободи, є основою нашої віри і цілого життя. Головне завдання християнина - не втратити дару, подарованого нам Христом. Саме тому Апостол Павло закликає нас не піддаватися під кормигу рабства, а стояти у свободі. Воскресіння Христове додає нам сили не піддаватися негативним поглядам, а навпаки, дивитися на світ новими духовними очима, не стільки боротися проти гріха і несправедли ­ вості, скільки пізнавати Христа і здобувати чесноти, щоб залишатися

у свободі. Воскресіння Христове для нас стає постійною спонукою для того, щоб ми уподібнювалися до свого Спасителя. Апостол Павло каже: «Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі. Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом ... » (Флп.2,5-6). Нехай пам'ять

про Христа, Його воскресіння і любов повсякчасно супроводжує нас в кож­ ному моменті нашого життя!

У цьому числі часопису ми дещо змінюємо порядок укладення мате­ ріалів: «сторінка Апостольства Молитви», яка завжди знаходилася на перших сторінках, від тепер буде розміщена відразу після рубрики «мі­ сіонарчию>. Члени Апостольства Молитви, які читають часопис, легко

віднаходитимуть наміри Апостольства на наступний місяць і іх тлу­ мачення на новому місці. Тим часом, на перших сторінках намагатиме­

мося подавати актуальні матеріали, повчання, новини з життя Церкви і Василіянського чину.

Ми старатимемось постійно покращувати якість матеріалів, які пу­

блікуються у часописі, а також якість самого часопису. Також надіємося, що читачі і далі любитимуть часопис і всіляко його підтримуватимуть. Сьогодні, коли ми святкуємо світлий празник Христового Воскресіння, від імені редакції часопису «Місіонар» бажаю всім вам, дорогі читачі, залишатися у свободі, яку нам дарував Христос своєю жертвою на хресті і воскресінням з

мертвих. Бажаю також миру, радості, здоров'я і сміливості у житті!•

.:u І 11 І О Н О) fа fІ І V

український

~~~~~~нський

з


_ _ ЗМІСТ

КВІТЕНЬ 2012

ЗУСТРІНЬМОСЯ З ВОСКРЕСЛИМ!

ID

ДРОГОБИЦЬКИЙ НЕКРОПОЛЬ

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД МАРКА

ID

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛІТУРГІЄЮ КРОК ЗА КРОКОМ ВОСКРЕСІННЯ

-

КВИТОК ДО НЕБА

ви

НА ТРАВЕНЬ

ІН

МУЧЕНИЦЯ ІРИНА

ВІ)

ll1J ІІИ ПРІОРИТЕТ- ПЛЕКАТИ ДУХОВНІСТЬ

ВАЖЛИВА РОЛЬ МОЛИТВИ

В КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ

ВЕЛИКОПОСНА МІСІЯ У СКАРО

І!Ш

МІСТИЧНА ТРОЯНДА ГОСПОДНЬОЇ

ТАЇНСТВА В ІСТОРІЇ ІИІ

О. ЙОСИФ ІВАН ЛУЧИНСЬКИЙ, ЧСВВ ІЕІ

4

І!Ш

11])

ЩОДЕННА МОЛИТВА З Ч~ТАННЯМ СВЯТОГО ПИСЬМА В СІМ'І

ЯК ЗУСТРІЧ ЛЮДИНИ З БОГОМ

СВЯТОГО ВАСИЛІЯ

ЛЮБОВІ".

ІЮІ

БОЖЕ МИЛОСЕРДЯ

«СПІВАЙТЕ ГОСПОДЕВІ ПІСНЮ»

ІЕ!І


ІСТ~_

КВІТЕНЬ 2012

РЕТРО П'ЯТДЕСЯТ ПРИЧИН ЧИТАТИ БІБЛІЮ

Головний редактор: о . Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Відповідальний секретар: Ігор САВ'ЯК Радакційна колегія:

АНСЕЛЬМ ГРЮН ЗАЛИШИВСЯ У ЛЬВОВІ

о. JS:ристофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ о. Косафат ХАИМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ «КАМЕРТОН ШАШКЕВИЧА»

ЯК ІСПИТ НА ДУХОВНІСТЬ

ПРИЙМАЙМО ОДИН ОДНОГО, ЯК ХРИСТОС ПРИЙМАЄ НАС ПОЕЗІЯ

Літературне редагування: о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Коректура: о . Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА Фото: бр. Роберт ЛЕНІВ, ЧСВВ

Фото обкладинки - Тарас Лука

КРОСВОРД

«ВЕЛИКОДНІЙ»

На обкладинці - молодіжно-дитячий хор «Херувими», Львів Заснований у 1897 році Засновники - Ощі Васишяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 ~ід 18.05.2001 р. Часопис ВИХОДИТЬ раз у МІСЯЦЬ

Передплатний індекс

- 23959

Адреса 11е1.1._акції: м . Львів, 79019, вул . Б. Хмельницького ,

36

Святоонуфріївськии монастир Отців Василіян тел/Факс: 272-46-94

e-maiJ: misionar@ukr.net, misionarchik@i.ua URL: www.osbm.in.ua

Підписано до друку 26.03.2012 Формат 70х100 1/16. Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківськш друкарні видавництва Отців Василіян «Місіонер». 1!0300, Львівська обл ., м. Жовква , вул . Васи л іянська, 8 Передруки і переклади дозволені за поданням джерела.

Редакція зберігає за со~ою право в'!правляти і скорочувати над1слаю матер1али.

ОЖурнал •Місіонар"

2012

5


_ПАСХАЛЬНЕ ПРИВІТАННЯ

-

КВІТЕНЬ201 2

ЗУСТРІПЬМОСВ З ВОСКРВСlІИМ! Пасхааьне привітанНJІ протоіrумена Провінції Пайсвятішоrо Спаситеая Преподобним отцям і братам у монаше­ стві, братам і сестрам у Христі. Христос воскрес!

В обставинах, які складаються протя­ гом останніх двадцяти років, українське

суспільство і, природно, християни із за­ видною

періодичністю

зазнають

дедалі

новіших розчарувань, пов'язаних як із сус­ пільно - політичним, так і церковним жит­

тям . Проголошення Незалежності України

пробудило в нашому народі неймовірну радість, ейфорію і надію, що ось-ось ми станемо в один ряд із розвиненими краї­

нами Європи і світу. Виявилося, що це не так легко, суспільна свідомість, вихована в попередній державі, ніяк не покидає наш народ до сьогодні, тому часто можна почу­

ти нарікання, мовляв, давніше було ліпше.

Подібне сталося і з Церквою. Радість і на­ тхнення перших років, коли було необхід­ но повертати старі і будувати нові храми, відроджувати духовнlсть, організовувати катехизацію,

через

постійно

присутній

людський елемент у Церкві, непорозумін­ ня, чвари, а навіть і розколи, тепер зміни­

лася на апатію і недовір'я, смуток і відчуття покинення Богом та безвиході. Кожні нові

вибори чи інша важлива суспільна подія закінчувалася

руйнуванням

усіх

о.Пантепеймон САЛАМАХА, ЧСВВ, протоігумен.

споді­

смерті Господа Ісуса Христа: «А ми споді­

вань. Подібно і в духовному житті, після

вались, що це він той, хто має визволити

значних подій, сповнених надій, духовні і

Ізраїлю> (Лк.24,21). Зруйновано майбутнє,

миряни опинялися у стані рутини, оспа­

яке ще донедавна було цілком певним і за­

лості та безнадії.

б

безпеченим. Навіть звістка про Воскресін­

Стан нашого народу дуже влучно мож­

ня не тішить Ісусових учнів: « Деякі з на­

на порівняти із станом апостолів після

ших жінок, щоправда, нас здивували: вони

українськи~

хри стиянсь ки и

часопи с

tf11G IOHdV


ПАСХАЛЬНЕ ПРИВІТАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

пішли були ранесенько до гробниці, та, не

із своїм щоденним життям і покликанням,

знайшовши його тіла, повернулись і нам

очікуючи якоїсь глобальної зміни і наді­

оповіли, що вони бачили ангелів, які їм

ючись, що коли такі зміни настануть, наше

з'явились і сказали, що він живий. Деякі ж

життя стане кращим. Але іншоrо знаку нам

з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки казали; його ж вони не бачили»

не буде дано, окрім знаку пророка Йони, бо «ЯК Йона був у нутрі кита три дні й три ночі,

(Лк.24,22-24) . Євангелія виразно описують

так буде Син Чоловічий в лоні землі три дні

страх і розчарування учнів після смерті

і три ночі» (Мт.12,40). За два останні десяти­

Учителя

вони не знають, що мають ро­

ліття ми вже не раз бачили, як розбиваються

бити, повертаються до звичного життя,

надії на краще, якщо вони супроводжують­

повні смутку й нездійснених мрій (пор.

ся тільки людськими планами і намірами.

-

Мт.28,17Ь; Мр.16,11;13-4; Лк.24,13-27;37-43;

Христос воскрес, ми це знаємо, але,

Йо.20,24-29; 21,2-8). І тільки безпосередня

можливо, його ще не побачили, не впізна­

зустріч із воскреслим Христом виводить

ли . Ми бачили постать, але нам потрібний

їх із цієї оспалості, приневолює до дії і

знак. Знаки Христового Воскресіння, на­

до свідчення. Учні бачать постать, але не

справді, нас оточують. Ми просто повинні

впевнені, що це Христос. Вони отримують

бути більш уважними, щоб їх побачити, і

знак

ламання хліба (Лк.24,30-31), ловитву

тоді, подібно до учнів, вигукнемо: «Чи не

риби (Йо.21,6-7) - і тоді готові навіть кину­ тися в море назустріч Господеві (Йо.21,7).

палало наше серце у нас у грудях, коли він

-

промовляв до нас у дорозі і вияснював нам

Ми знаємо, що ці прибиті горем і переля­

Писання?» (Лк.24,32), осліплені Його світ­

кані рибалки і ремісники після зустрічі із

лом, як Савла, покинемо стару людину і

Воскреслим перетворилися на сміливих

станемо новими свідками його Воскресін­

і натхненних проповідників, яких не зу­

ня і життя (пор. Ді.9,1 -30).

пиняли ні погрози, ні небезпеки, ані сама

Дорогі отці і браття в монашестві, сестри

смерть. Однак, суспільні, політичні і релі­

і браття у Христі. Вітаючи Вас із святом Во­

гійні обставини тоді ще не були змінені. В

скресіння Христового, бажаю наголосити,

тому самому оточенні, з тими ж знаннями

що ми не повинні чекати на зміни обста­

і можливостями, оточені тими самими во­

вин, щоб свідчити Христове Воскресіння,

рожими чинниками, апостоли

вирушили

вчиняти учнями Христовими людей і чи­

Боже Царство, яке

нити добро ближнім. Мудрість Христового

Христос проповідував і встановив та дору­

послідовника полягає саме в тому, що він

чив дбати про нього своїм послідовникам: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі наро­

працює в кожній, навіть і несприятливій

ди ... » (Мт.28,19). З того часу не зміна сус­

зустріч із Воскреслим. Нехай кожний з нас

пільно-політичного ладу чи економічного

у глибині свого серця, особливо в часі ра­

стану, а саме особиста зустріч із Христом,

дісних пасхальних свят, виразно зауважить

який помер і воскрес, дає наснагу для кож­

знаки Христового воскресіння і сповнить­

ного, хто цього досвіду зазнав.

ся натхнення мужньо, безстрашно і твердо

будувати новий світ

-

Ми можемо багато говорити про Воскре­

ситуації. А примушує його до такої праці

свідчити Христа своїм життям. Мир вам! •

сіння Христове, вітати один одного із цим

Христос воскрес!

величним святом, але й далі перебувати у

Львів, при храмі св. Онуфрія Великого

-

Воістину воскрес!

стані учнів, які мандрували на село: зна­

о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ

ти про Воскресіння, та не пов'язувати його

протоіrумен

АІІGІОН Іn український ІІІ (J ~~~~~~нський

r

7


СВЯТЕ ПИ

КВІТЕН Ь20 12

Франциск Перес Ерреро

-

Переклад з іспанської: о. йосафат Коваль, ЧСВВ

Візьми свій хрест. Цей вираз від разу

пригадує особу засудженого на хресну смерть,

Закінчення,

якого,

примушували

для

йти

перестороги

через

людям,

місто,

несу­

1-3 за 2012 р.

чи на своїх раменах поперечку хреста

Зректися себе самого. Дієслово, що

Це видовище не було рідкісне ані в Римі,

тут вживається, із зворотнім (рефлек­

ані в Палестині у першому столітті нашої

сивним) займенником, використовується

ери. Дані, що нам пропонує історик Йо­

початок в ч.

(patibulum) -

як знак свого засудження.

також у перехідній (транзитивній) фор­

сиф Флавій, жахливі. Як дезертири, так і

мі, щоб розповісти про відречення Петра від Ісуса (Мр.14,30;31;72). Перший серед

повстанці, знали, що в будь-який момент

Дванадцяти відрікається від Ісуса або

змушені нести свій хрест.

відмовляється визнати себе Його учнем,

можуть опинитися на хресті і будуть У контексті учнівства ця вимога роз­

кажучи, що не розуміє питання про при­

ширювала

попередню,

підкреслюючи

належність

готовність

добровільно

прийняти

до

Вчителя

(Мр.14,68)

та,

клянучись, що зовсім не знає цього чоло­

всі

тривоги та хрести, що включає вірне на­

віка (Мр.14,71). Відмовитися визнати себе

слідування Ісуса, навіть ціною власного

учнем Ісуса означає, отож, відсторонити­

життя. Наказ не має наміру порівнювати

ся від Нього через страх, розірвати з Ним

учнівство і мучеництво, нібито лише че­

єдність, ігнорувати Його призначення.

рез мучеництво приходиться до правди ­

На цьому тлі можна сказати, що зректи­

вого учнівства. Але береться до уваги, що

ся себе самого зобов'язує учня мужньо

мучеництво також має увійти в перспек­

зустрітися з труднощами і, жертвуючи

тиву учня, який беззастережно та без

власними

жодних умов вирішив наслідувати Ісуса.

бажаннями

чи

особистими

критеріями, визнавати та постійно збе­

Будь-яке інше, послаблююче,пояснення

рігати єдність з Ісусом. Контекст, в яко­

цієї фрази (взяти «ярмо» закону, нести

му знаходиться ця фраза, підтверджує

записаний на шкірі знак хреста як сим­

це значення. Мається на увазі, перш за

вол приналежності до специфічної гру­ пи) не відображає ступеня тяжкості.

все, щоб не думати як людина, але як Бог (Мр.8,33); бути готовим втратити власне

Незаперечне значення, яке в Марка

життя заради Ісуса і Євангелія (Мр.8,35).

має тематика учнівства, спричинює, що

Отож, основна ідея підкреслює зречення,

тема христології і ввесь зміст Єванге­

яке вимагається від учня. Воно є нічим

лія приймають виняткову тональність.

іншим як постійною готовністю казати

Що стосується христології, то розп'ятий

«Ні» собі самому та бути здатним казати

Божий Син представлений не в обра ­

«так» Богові, тобто радикальне полишен­

зі самотнього, досвідченого вчителя чи

ня всякого роду егоїзму та самодостат­

могутнього чудотворця . Він показаний

ності.

як Той, Хто кличе наслідувати Його та

8


СВЯТЕ ПИСЬМО

КВІТЕНЬ201 2

жити і перебувати разом з Ним. Ця єд­

творі, традиція первісної Церкви одно­

ність, в якій виявляється і стає зрозу­

згідно приписує його такому собі Мар­

мілим таїнство Його особи та місії, про

кові. Ця традиція походить з останнього

що розповідає Євангеліє у своїй цілості,

десятиліття І ст. Відправною точкою є го­

не є підручником чи якимсь трактатом,

лос так званого « Івана пресвітера », голос,

але живим свідченням цього сопричастя

який пригадував

між Ісусом та Його учнями, маючи намір

єпископ Ієраполіса, в перших десятиліт ­

і

коментував

Папія,

ввести читача у цю саму життєву спіль­

тях

ність з особою Ісуса. Як наслідок, той,

ра, так і коментар Папії доходять аж до

хто хоче зрозуміти добру новину, в якій

Євсевія Кесарійського (ІVст.) і виража­

Ісус є Месією, Сином Божим, повинен

ються в його Історії Церкви наступними

покинути все та наслідувати особу Ісуса,

словами :

11

Це

піти за Ним . Ісуса не можна зрозуміти чи переві ­

століття . Як голос цього пресвіте­

сказав

пресвітер :

« Марко,

який

був помічником Петра, написав з точ­

рити ззовні . Потрібно вислухати поклик

ністю, але без впорядкованості, все, що

та увійти у сопричастя з Ним . Лише у со­

пригадував з того, що Господь робив і

причасті з Ісусом Він об'являється .

говорим. Оскільки він не чув і не наслі ­ дував Господа, але дещо пізніше, як вже

з. Автор, т 1 ес ти Хто написав Євангеліє, яке ми нази­

було зазначено, слухав і наслідував Пе ­ тра. Цей давав вказівки, яких вимагали

ваємо « від Марка » ? Коли написав? Хто

обставини, але не встановлюючи якогось

були його перші адресати. Відповіді на ці

певного

питання історичного характеру не мало­

пода. Таким чином у творі Марка нема

важні, щоб зрозуміти послання, яке ав­

якихось помилок, блудів , коли він опи­

тор мав намір передати. Йдеться, проте,

сує певні речі так, як він їх пригадував ,

про питання, якими не дуже переймав­

оскільки його цікавило описати лише те,

ся

сам

автор

Євангелія, які,

напевно,

були не надто важливі для нього і про

порядку щодо

проповіді

Гос­

що чув, і нічого з того, що не було прав­ дою (Нist.

Eccl"3,39,14-15).

які не говорить нічого. Дослідники не

Це свідчення Папії, пояснення якого

погоджуються з таким мовчанням. По­

спричинює багато дискусій, має чисто

відповідь,

апологетичний характер; має намір за­

с в ідомі того світла, яке може пролитися

хистити наше Євангеліє від трьох кон­

стійно

стараються

віднайти

для сучасного читача Євангелія . Погано

кретних

те, що відсутня однозгідність між ними .

ського походження, його неточність та

Пропозиції

різноманітні.

його епізодичність . Для подолання пер­

Пам'ятаючи, що знаходимося в полі, яке

шого звинувачення він апелює до від­

надзвичайно

звинувачень:

брак

апостоль­

дуже нестійке, обмежимося підкреслен­

ношення, яке автор мав з Петром; про­

ням відповідей, які вважатимемо найві­

ти другого і третього звинувачень різко стверджує, що євангелист не написав ні ­

рогіднішими.

чого неправдивого і не опустив нічого з ТОГО, ЩО чув .

АВТОР ЕВАН

Л

Апологетичний

характер

свідчення

Хоча не існує найменшого натяку щодо

часто призводить до сумніву щодо ві­

імені або ідентичності автора в усьому

рогідності цих двох фундаментальних

IGIOH

9


СВЯТЕ ПИСЬМО

КВІТЕНЬ 2012

даних , що у ньому нам пропонують про

був особою, тісно пов'язаною з найваж­

автора Євангелія : що називався Марко

ливішими особами християнства, яке за ­

і був помічник (перекладач?, секретар?)

роджувалося. Марко, життя якого було

Петра .

вважаються

багате та насичене, мав емоційний та ак­

« чистою фікцією » , видуманими тим, що

тивний характер, був упривілейованим

таким чином хотів надати авторитетнос­

свідком того способу, яким християн­

Обидві

відомості

ті Євангелію. Це недовірливе ставлення,

ська віра поширювалася по таких важли­

хоч і поширене , проте не переконливе.

вих містах як Єрусалим, Антіохія, Кіпр,

Єдине, що цікавить у цьому свідченні,

Рим чи Олександрія.

це бажання підтверд и ти апостольське походження Євангелія , в яком у не боять­

-

ся

використовувати

синонім и,

вжива­

Щодо дати написання нашого Єванге­

дивих апостолів . Той факт, що Євангеліє

лія давня християнська традиція гово­

приписується персонажу без особливої

рить про кінець життя Петра (Климент

пошани у первісній Церкв і м оже сприй­

Олександрійський),

матися , отож , як серйозне прип ущення,

після його смерті (св. Іриней) . Ці скупі

кілька

вказівки, які говорять про

кимось, ім'я якому Марко і який був у

дуже

легко

гармонізуються

60-70 з

років роки,

даними,

тісному зв'язку з Петром . Ч и можна зна­

що пропонує саме Євангеліє і які вказу­

ти щось більше про цього автора?

ють на час переслідування і кризи (див . Мр.8,34-38;

10,30;35-40),

які переживала

ношення до Петра, спочатку в Єрусали­

християнська спільнота в Палестині та

мі, а потім в Римі, говорить текст з Діянь

поза нею впродовж цього десятиліття аж

Апостолів

до зруйнування Єрусалиму та храму. До­

12,12

та lПт.5,13 . У першо му

тексті вказується, що його правдиве ім 'я

сить пригадати, що у

було Іван. Факт, що має юдейське і м'я

було страчено відповідального за Церкву

62

році в Палестині

(Іван) та інше, грецьке Марко, допус­

в Єрусалимі

кає, що йдеться про юдео-християнина ,

поднього

що

знали мученицької смерті апостоли Пе­

належав

до

церкви,

де

розмовляли

грецькою мовою. Традиційна ідентифі­

-

-

Святого Якова, брата Гос­

і що в

64-67

роках в Римі за ­

тро і Павло.

кація між цими Іван-Марко та Іван/Мар­

Той факт, що події 70-х років (зруйну­

ко, який супроводжував Павла у його

вання Єрусалиму і храму) представлені

першій місійній подорожі разом із Вар­

без ознак, що напевно мали місце, спо ­

навою (Ді.12,25;

нукує думати, що наше Євангеліє було

13,5)

може сприйматися

без надмірних застережень. Після поділу

остаточно зредаговане якийсь час перед

на основі особистих розбіжностей між

тими подіями . Як вважає іспанський па­

Павлом і Варнавою (Ді.15,36-40), Іван/

піролог Х . О'Каляr'ан, ідентифікація па­

Марко залишається з апостолом поган

пірусу

до кінця його життя (Кол.4,10; Флм . 2,4;

не обов'язково датувати створення Єван ­

1 Тм.4,11).

гелія не далеко від

У світлі цих даних не важко зробити висновок, що автор

10

або

що насправді Євангеліє було нап и сане

Про одного такого Марка, що мав від­

-

ДАТА НАПИСАННЯ

ючи ім 'я Марко, а не ім'я одного з прав­

нашого

Євангелія

7Q5 з текстом Мр . 6,52-53 68

пропонує

року. Важливими

щодо цього є слова С. П. Тіеде, якими той же Каляrан завершує короткий огляд су-

український

,\11 fl' Iо н (J)rп

христи~~~~~~~ І І І \1


СВЯТЕ ПИСЬМО

КВІТЕНЬ 2012

питання:

терміни,змушує нас думати, що бага­

«Базу ючись на нормах, що регулюються

то адресатів походили з поганства і не

палеографічною роботою та текстуаль­

були юдеями. Представлення, зроблене

ною критикою, справді

в «домі», місці, звідки Ісус дає настанови

часної

ситуації

щодо

цього

відтворює

7Q5

Мр.6,52-53, перетворюючись в такий спо­

своїм учням, пропонує образ спільноти

сіб у найдавніший фрагмент, що зберігся

домашнього характеру, яка збирається у

з усіх новозавітних текстів, написаних

приватному будинку для служіння куль­

близько 50-го року та точно перед 68 ро­ ком» (Civita Cattolica 143/1992/464-473).

ту та катехизи. Місіонерський словник

Ідентифікація папірусу, який не є про­

зобов'язалася до апостольства між пога­

блематичним через свій поганий стан

нами, наслідуючи приклад самого Ісуса

(Мр.13,10;

14,9)

підкреслює спільноту, що

(оскільки дуже давній), дозволила б ви­

(Мр.5,1-20;

значити точний термін, від якого не було

набуває

група

б важко встановити остаточну дату на­

Петром,

дозволяє

писання Євангелія від Марка.

цтво або відповідальний орган всереди­

7,24-30; 8,10).

Окреслення, що

«Дванадцяти », зауважити

очолена керівни­

ні спільноти. Але головною особливістю,

ПЕРШІ АДРЕСАТИ

що характеризувала християнську спіль­

Давні свідчення встановлюють напи­

ноту Риму, була ситуація переслідуван­

сання нашого Євангелія та визначають

ня (Мр.8,34-38;

місце, спільноту-адресата в районі Італії

були важкі часи для тих християн, що

(Пролог «Проти Маркіона»), або точні­

проживали у столиці великої Імперії. Їх

ше, в місті Римі (Папія, Іриней, Климент

ненавиділи як римляни, так і юдеї. Через

10,30;35-45; 13,8-10).

Це

Олександрійський). Хоча й дещо диску­

свою вірність у наслідуванні Ісуса були

сійні, цим свідченням варто вірити. Най­

постійно зневаженими. У цій ситуації

давніші цитування Марка зустрічаються

переслідування та кризи було необхідно

в писаннях, пов'язаних з Римом

15,2; Пастор

Герми,

Similit" 5,2).

Клим.

скріплювати свою віру. Як? Марко заува­

Та й саме

жив, що ключ лежав у правильному ро­

(1

Євангеліє містить достатньо даних, що

зумінні ідентичності Ісуса. Висвітлюючи

вказують на цю локалізацію: а) пояснен ­

Його особу, висвітлював весь горизонт

ня юдейських звичаїв (Мр.7,3-4;

життя християнської спільноти.

15,42);

14,12;

б) переклад арамейських вислов­

будь-якого

представлення,

як

Вище

напри­

лювань (слів, термінів, виразів) (Мр.3,17;

клад пропозиції нової інформації про

5,41; 7,11; 10,46; 14,36; 15,34); в) часті лати­ нізми (центуріон - сотник, легіон, дина­

ти єресей, полемізувати з конкретними

Ісуса, зберегти катехизу Петра, уникну­

рій, квадрант, перепис, преторія та ін.); г)

групами або запропонувати відповідний

натяки на римське право та час (Мр.10,12;

текст для культу, Марко пропонує утвер­

переведення єврейських монет

дити віру своєї спільноти за допомогою

13,35); r) у

римський

еквівалент

представлення

(Мр.12,42);

римлянина

як

д)

правдивого представлення ідентичності

першого,

Ісуса. Таким чином виникає перше з на­

що визнав правдиву ідентичність Ісуса

ших канонічних Євангелій, автентично

(Мр.15,39).

душпастирське писання, у якому розпо­

Пояснення, про

юдейські

" ІОН

itl І \1

о

які

подає

звичаї

український r ~~~~~~~нський

чи

євангелист

відь про Ісуса нерозривно поєднується із

арамейські

свідченням віруючої спільноти. •

11


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

lІІТУРГІЯ КРОК ЗА КРОКОМ

8

Папа проповідує Добру Новину.

ща. Так виглядав початок святої Літургії.

о.д.Ан

Адже, на зорі християнства кожна грома­

Продовження,

да мала свого єпископа і саме так творили

1-3 за 2012 р.

величавий вхід єпископа на Службу Божу.

початок в ч.

Також у той момент диякон із прислугою Коли народ у церкві співає трепи ан­

вносили книгу святого Євангелія із за­

тифон, або Блаженні в неділю (залежить

христії і з часом дійство перетворилось в

від традиції церкви), і коли прийде час до

урочисте внесення Євангелія .

« Слава .. .», ієрей з дияконом чинять три

Після того, як народ закінчив співати

малі поклони, тоді ієрей бере Євангеліє,

стишки « Прийдіте, поклонімся і припа­

подає диякону, а він піднімає святу книгу

дім до Христа . Спаси нас, Сину Божий ... »,

на рівні обличчя й, обходячи святий пре­

люди в церкві починають співати тропарі

стол із свічконосцями, виходять північни ­

і кондаки. Саме слово «тропар» має різне

ми дияконськими дверима у храм вірних і

пояснення. Одні вважають, що воно похо­

таким чином роблять малий вхід. Цей вхід

дить від грецького слова тролос; (тропос) ,

називається малий, щоб відрізнити його

яке означає «вдача», спосіб життя, що ві­

від великого входу, який відбувається із

дображає спосіб життя святого, або опи­ сує празник. Інші стверджують, ніби воно

дарами на літургії вірних.

Якщо

12

заглянемо

в

історію

творення

походить від слова тролаю<; (тропалос), що

цього обряду, то побачимо, що раніше був

перекладається, як «трофей», перемога,

він входом єпископа до храму і святили-

яка проголошується

на честь

український

христи~~~~~~~

святого

чи

,;u Ір Іон ~п Ur

111 '1


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 201 2

на звеличення празника. Знаходимо ще й

хвилину стати перед славою святого Тво­

інше пояснення : назва походить від слова

го жертовника і належне Тобі поклоніння

трєттоµаt (трепомай), що має значення « змі­

і славослов'я приносити . Сам, Владико,

нюватись» , бо тропарі є змінною частиною

прийми і з уст нас, грішних, трисвяту піс­

літургії. І на завершення, від слова трєттw

ню і відвідай нас милістю Твоєю. Прости

(трепо) , яке перекладається як « обертати»,

нам всяке прогрішення, добровільне і не­

бо тропарі постійно міняють голос роз ­

добровільне, освяти наші душі й тіла, і дай

співу, а потім знову повертаються до того

нам побожно служити Тобі всі дні життя

самого голосу. Або ж в народі їх називають

нашого, молитвами святої Богородиці і

стишками, бо беруться після стишків ан­

всіх святих, що від віку Тобі угодні були».

тифону.

Ця молитва вказує на велич і милосердя

Слово «кондаю> походить від грецького

слова коvтос; (контос) , тобто « короткий »,

Боже, а також на те, що ми залежні від лас­

ки Божої. По завершенні тропарів диякон мовить

скорочений, малий, і означає коротку піс­

ню, яка містить прославу свя того, або зве­

до

личує празник . Першим автором кондаків

владико, час Трисвятоrо». Благословив­

вважається святий Роман Сладкопівець,

ши диякона, священик виголошує: « Бо Ти

ієрея,

піднявши

орар:

«Благ ослови,

диякон Ємеський, який жив за часів Ата­

святий єси, Боже наш, і Тобі славу возси­

насія Дикорі, приблизно в

лаємо, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині

VI

ст. по Різдві

Христовім.

і повсякчас » , а диякон завершує : « і на віки

Може виникнути справедливе запитання:

вічні». Люди запечатують своїм «Амінм .

для чого тут співати тропарі й кондаки? Як

Цим виголосом і погодженням церкви

пояснює Арх. Солунський, для того, щоб по­

ми починаємо Трисвяту пісню разом з ан­

казати, що вчення Христове вже збувається,

гелами, що безмовно прославляють одвіку

воно має відбиток в житті святих угодників

Бога. Ця пісня показує, що ми з ангелами

Божих, яких оспівуємо, а також складаємо

творимо одну Церкву, як і те, що Бог од­

подяку Богу за цих святих. Угодники Божі є

наково

також і пригадкою для нас, вказівником на

людьми . Спів людей у крилосі

те, що хто зберігає закон Господній, може, і

спів людей на землі, а спів священика у

прославляється

між

ангелами

-

і

це немов

повинен сподіватись, що ввійде до Царства

святилищі

Божого з такою легкістю, як вноситься у свя­

та пісня прославляє Бога в трьох Особах.

ті ворота Євангеліє.

Трисвятою її назвав святий патріарх Гер­

В часі співу тропарів і кондаків свяще ­

-

немов ангелів в небі . Трисвя­

ман, бо в ній тричі повторюється поняття

ник молиться тихо: « Боже святий , що в

« Святий ». Дамаскин свідчить, що пісня ця

святих перебуваєш, Тебе трисвятим голо ­

походить із славослов'я серафимів у небі:

сом серафими оспівують, і херувими сла­

« Свят, свят, свят Господь Саваот », а також

вословлять, і всі небесні сили Тобі покло­

із слів псалма

няються . Ти з небуття в буття привів усе,

Бога Кріпкого, Живого!» (або безсмертно­

створив людину на Твій образ і подобу,

го, тобто того, що завжди живий) . Слова

41 -

« душа моя спрагла Бога,

і всякими дарами її прикрасив. Ти даєш

«помилуй нас » додала Церква як завер­

тому, хто просить, премудрість і розум, і

шення молитви .

не погорджуєш грішником , а встановлюєш

Пісня Трисвятого в нашому обряді ви­

покаяння на спасіння. Ти сподобив нас,

користовується досить часто, вона стоїть

смиренних і недостойних слуг Твоїх, і в цю

на початку майже всіх молінь , почина-

;ulplOH Jdr ~~~:~нський

'11 \1

(J

український

13


ОСЛЩЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

ючи від ранньої молитви і завершуючи

таке право. Ця традиція походить із сивої

вечірніми, в тому числі багатьох богослу­

давнини

жінь у церкві. Її почали використовувати

на підвищення і споглядали на вірних, як

у Церкві з Божого об'явлення. В часі вла­

вони слухають Слово Боже.

дарювання

імператора Теодозія

-

ще від апостолів, які відходили

при

По завершенні Трисвятого диякон стає

Проклі,

у святих воротах, проголошуючи: «Будьмо

під час страшного землетрусу, коли люди

уважні». Ієрей виголошує: «Мир всім». Ди­

молились,

на­

якон знову звертається до народу: «Прему­

гло підняло в небо, де він і навчився цієї

дрість, будьмо уважні!» Цими виголосами

ангельської пісні: «Святий Боже ... » Коли

вказується на те, що починається найголо­

Царгородському одного

архиєпископі хлопчика

11,

вітром

хлопчина спустивсь із неба, розказав про

вніша, кульмінаційна частина Літургії Сло­

почуте і побачене архиєпископові, що він

ва

негайно оголосив, а люд підхопив і почав

нення пресвітера «Мир»

співати, возвеличуючи Бога. З того часу і

привітання Ісуса Христа, який так вітався

повелось співати цю пісню. Як описано у

із своїми учнями після свого воскресіння.

-

читання Святого Писання. Саме звер­

-

ніщо інше, як

книзі Одкровення, нею безперервно сла­

Це слово стало спадщиною апостолів, що

вословлять Бога херувими, які оточують

так вітались, а з часом, стало пастирським

Його престол, взиваючи: « свят, свят, свят

благословенням. По цьому слідує співання

Господь Бог Вседержитель» (Од.4,8). Так

прокімена з псалмів Давида. Прокімен

само взивають і серафими: « Свят. Свят.

по суті, залишок старозавітного читання

Свят Господь Саваот! Вся земля повна сла­

цілого Псалма, або більшої його части­

ви Його!», як описує своє видіння пророк

ни. Хоч деякі Церкви мають донині цілий

Ісая (Іс.6,3).

Псалом

Коли хор доходить до « Слава Отцю ... »,

-

-

-

це,

це Халдейська Церква. Прокімен

те, що попереджує інше, наступне. Отже,

диякон звертається до священика , вказую­

це стих чи пісня, що попереджує Читання.

чи орарем на Євангеліє, «Повели владико» .

Прокімени є змінні, відповідно до дня, свя­

Ієрей відходить до горного сідалища, бла­

та, подібно, як і тропар та кондак.

гословляючи диякона словами: « Благосло­

венний, хто йде в ім'я Господнє». Диякон

Потім

диякон

виголошує:

«прему­

дрістЬ», після чого читець зачитує назву

знову звертається до священика, вказуючи

апостола (тобто, апостольського послання,

орарем на горне сідалище: « Благослови,

яке зараз читатиметься), диякон знову ви­

владико, горне сідалище». Пресвітер, бла­

голошує «будьмо уважні!» і тоді читаєть­

гословляючи сідалище, мовить: «Благосло­

ся уривок з апостола. Коли читець закін­

венний Ти на престолі слави Царства Тво­

чив читання, пресвітер звертається «Мир

го, що сидиш на херувимах, завжди, нині і

тобі», а диякон знову виголошує «Пре­

повсякчас, і на віки вічні ». Горне місце, чи

мудрість, будьмо уважні! » Дехто з вірних

сідалище

думає,

-

це місце, що знаменує невиди­

що

звернення

священика

«Мир

мий престол Ісуса Христа, що невидимим

тобі» стосується читця, але насправді

способом присутній землі, сидячи на Бо­

ні! Це звернення має відношення до Того,

жественному престолі на небі по правиці

хто приходить за апостолами, тобто Ісуса

Отця, а тут в особі священика споглядає

Христа. Це пресвітер вітає Христа, який

на свою Церкву. Священикові не годиться

приходить у Слові Божому, а диякон по­

сідати на горне сідалище, як і прислузі, а

тверджує своїм виголосом, немов заспоко­

лиш на бічні крісла. Тільки єпископ має

юючи народ, щоб були уважні, бо Христос

14

-

український ,:UІРІОН )0

христи~~~~~~~ І 11

V

Оr


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

тут уже присутній. З цього місця співці

вального апостола і євангелиста (ім'я) нехай

починають спів « Алилую> з алилуаріями.

дасть тобі слово благовістити силою вели­

Святий Герман пояснює цей вислів так:

кою для сповнення Євангелія возлюбленого

«Це єврейське слово, де АЛ значить «йде»,

Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа»

«ЯВЛЯЄТЬСЯ», ип

хрестовидно благословляє диякона, на що той відповідає «Амінь», бере від священи­

- « БОГ »,

УІА

-

«просла­

ва» і «піснеслів'я Бога». Так само й святий

Йоан Богослов чув це піснеслів'я від анге­

ка святе Євангеліє і йде на солею до аналоя.

лів (Од.19,6). Між проголошеннями али­

Аналой, або аналогій (по-грецьки аvаЛоуЄюv

луя, читець виголошує стихи, що і звуться

(аналогейон), аvаЛ6уюv (аналогіон)

алилуаріями. Вони взяті з псалмів, які дав­

ставка для книг»), вживається при богослу­

-

«Під­

ніше читались повністю. « Алилуя », отже , є

жінні, - високий чотирикутний столик із по­

похвалою, привітанням Христа, який за­

хилим верхом. Іноді аналої бувають складні.

раз прийде зі Своїм словом-Євангелієм. Як

Сам священик, стоячи коло престолу, ви­

прокімени є вступом до читання Апосто­

голошує: «Премудрість, прості, вислухаймо

ла, так «Алилуя» зі стихами є вступом до

святого Євангелія. Мир всім». Це вказується

читання Євангелія.

для того, щоб люди піднялись із своїх місць і слухали, стоячи, бо раніше давні християни

Під час співу «Алилую> пресвітер прока­

зує потиху молитву: «Засвіти в серцях на­

слухали послання сидячи, а також їх благо­

ших, чоловіколюбче Владико, нетлінне світ­

словляє. Церква на благословення ієрея від­

ло Твого богопізнання і відкрий духовні очі

повідає: «І духові твоєму». По цьому свяще­

наші, щоб ми зрозуміли Твої євангельські

ник оголошує заголовок Євангелія, а люди

проповідування. Вложи в нас і страх бла­

відповідають «Слава Тобі, Господи, слава

женних Твоїх заповідей, щоб ми, перемігши

Тобі.», цим виражаючи подяку за можли­

всі тілесні похоті, провадили духовне життя,

вість слухати Слово Боже. Пресвітер востан­

думаючи і діючи все, що угодне Тобі. Бо Ти є

нє наголошує на уважності і диякон читає

просвічення душ і тіл наших, Христе Боже,

Євангеліє. Після завершення читання при­

і Тобі славу віддаємо з безначальним Твоїм

ходить час гомілій

Отцем і Пресвятим і благим і животворним

виголошувати єпископи, священики чи дия­

Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки ві­

кони. Гомілії

чні. Амінь». Молитва вказує на те, що без

Ісуса Христа, де він виголосив все те, що на­

-

-

проповідей, які можуть

це символ нагірної проповіді

Божої допомоги ми не в змозі пізнати Свя­

вчав три роки. Проповіді голосять з амвону.

те Писання, бо лиш Святий Дух відкриває

Амвон (з грецької aµ~wv (амвон)

його розуміння:

ня)

«... вухом

слухали і не зро­

зуміли ...» (Мр.4,12). В цей час диякон, отри­

- підвищен­ - спеціальна споруда в християнському

храмі, призначена для читання Священного

мавши благословення від пресвітера, кадить

Писання, співу чи виголошення деяких бого­

престол, горне сідалище, святилище, про­

службових текстів, проповідей. Для єписко­

скомидійник, іконостас, пресвітера, вірних.

це хвала і привітання Христа, як

па катедра. Катедра (по-латинськи cathedra, по-грецькика ка0Є8ра - крісло, трон) - по­

теж символ благодатного наслідку Його про­

чесне крісло в храмі, призначене для єписко­

Кадження

-

повіді. Диякон по завершенні обкаджування

па . У переносному вживанні

звертається до ієрея: «Благослови, владико,

копської влади. У слов'ян від слова «катедра»

-

символ єпис­

благовістителя святого апостола і євангелис­

походить назва центрального собору єпархії

та (ім'я)». Тоді пресвітер, прочитавши молит­

-

ву « Бог, молитвами святого, славного, всех-

;ulplOH \1 (J r

ІІІ

)б українськмй

~~~~~нський

«катедральний».

• (далі буде)

15


-16

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

ВОСКРВСІПІІВ

-

КВИТОК ДО ПВБА

У часі Великого посту ми

пізнавали Любов, яка йде до кінця, на відміну від зла, яке шукає щілину, щоб проникнути у світ,

у людську душу. Любов, яка йде на хрест, щоб відкупити, очистити

людство від зла, яке перевтілюється в гріх.

Любов, яка воскресає на третій день тому, що справжня любов не може бути мертвою і лежати у гробі. Любов мусить жити й давати надію на життя іншим. Любов походить від Бога, який сам є Любов'ю, і вона є вічною. І дає нам, які живе­ мо і вмираємо, впевненість

у щасливій вічності. Але за умови, що ми Христом жи­ вемо, з Христом вмираємо і тоді, як Христос

-

воскрес­

немо і будемо в небі з Хрис­ том. На словах це виглядає гарно і просто. В реально­ му,

повсякденному

житті

існують великі перешкоди,

щоб дістатися до неба. І першою перешкодою Є ненависть сатани і його за­

здрість, що те

Найперше воскреснуть ті, що вмерли в Христі.

лягає в боротьбі, яку роз­

було, то Ісус не заплатив би

було призначене також для

почав

ціною свого життя.

нього, тепер закрите через

щоб її погубити і завести в

Битва сатани відбуваєть­

бунт і непослух Богові. Вся

місце страху, пекло, бо воно

ся на різних рівнях, почина­

драма історії спасіння по-

дійсно існує. Якщо б так не

ючи від брехні, в котру хоче

місце, яке

сатана

з

людиною,

український м

1f\ І О Н J п (J r

хриаи~~~~~~~ ' 11 "


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

надію на небо. Відомі діячі

людину,

ними. Ми багато постили,

і закінчуючи брехнею, яка

робили добрі вчинки під

обурюються на Папу Вене­

стає джерелом функціону­

час Посту, обіцяли виправ­

дикта

вання цілих тоталітарних

лятися,

ня до контрацепції, мовляв,

систем, машини зла, що має

за Христом, вмирали для

ставить

свої зорганізовані структу­

гріха, бажаючи іти до неба.

фізичне здоров'я людей. І

ри. Диявол послуговується

Але сатана легко може ско­

так думає

людиною

ристатися

дей у Європі. Головне, щоб

втягнути

окрему

для

організації

змінюватися,

нашим

іти

станом

XVI

за його ставлен­

вище

моральне

більшість

за

лю­

цих структур. Починається

радості і підкупити нас но­

було здоров'я, щоб прожи­

від першої спокуси: будете

вою брехнею, новою кампа­

ти

богами, щоб потім показа­

нією. Наші емоції можуть

потрібно .. . А якщо набрид­

ти перспективу «правдиво­

запанувати

не жити, можна вдатися до

го щастя», яке ніби можна

свідомістю і ми непомітно

евтаназії

осягнути без Бога. Сатана

знову впустимо зло до сво­

у спокої, не терпиш, не по­

манить людину обітницею

го

серця

кутуєш. Така сучасна земля

щастя без Бога. Він про­

те,

чого

перед

після двадцяти століть по

вадить до побудови таких

святом Воскресіння. Місце,

тім, як Христос терпів, був

політичних,

над

й

розумом,

перекреслимо

досягнули

100-150

-

років, моралі не

один укол

-

і ти

суспільних,

яке приготував Ісус у небі

розп'ятий і воскрес, пере­

економічних систем, де не­

для нас не є безпідстав­

міг смерть, тому, що йшов

має місця для Творця, де не

ною

до кінця, любив, не просив

показується небо, а навпа­

рекламою,

-

ки

закривається, піднося­

обітницею,

дешевою

котрою

захопитися.

Ми

маємо

люди,

-

«легкої

смерті».

«Ми

ви­

білені кров'ю Агнця», а не

чи людям брехню, що «небо

створені для Бога, для неба.

штучною

є

І Бог більше нічого не праг­

міг дивитися, як його діти

відчуженням».

І

таким

смертю.

Бог

не

способом сатана з допомо­

не, як тільки того, щоб ми

помирають від гріха, і тому

гою людини створює новий

з Ним зустрілися. Єдиною

Христос приходить колись

«рай на землі», а людина де­

власною перешкодою, дру­

у людині, тепер у Тайні Єв­

коли запізно бачить, що всі

гою після перешкод сата­

харистії, щоб ми могли роз­

ці царства без Бога скерова­

ни, може бути те, що ми

пізнати Його любов і на­

ні проти неї, проти людини.

не

вернутися.

Сатана не думає про блага

Любов'ю. Бог нічого не вдіє

Звістка про воскресіння

для

те,

проти нашої свободи. Він

має бути підставою нашої

людини,

але

про

захочемо

зустрітися

з

щоб їх нищити і привести

пране нашого спасіння за

правдивої віри. Вона має

до такого стану, в якому він

всяку ціну. І найбільшою

скріплюватися

сам опинився. Та на щастя,

ціною нашого відкуплення

милосердя і любові, за при­ кладом Христа. Воскреслий

вчинками

Ісус Христос воскресає, від­

є кров Ісуса, Сина Божого,

криває нам небо і не тільки

пролита на хресті. Це

не­

Ісус, який має владу над на­

сам туди йде, але веде за со­

мов квиток до неба. Хрест,

шими серцями, має ключі до

розп'яття

-

бою все людство, як новий

Голгота,

Адам, як новий Мойсей до

нам допомагати не піддава­

мають

найглибших

Обітованої землі.

тися на рекламу життя у су­

нашої смерті, з якої видобу­

наших

душ,

до

наших

проблем,

до

В час Воскресіння Хрис­

часному світі, Європі, де на

ває життя і просить усува­

тового мусимо бути осо­

Бога звертають увагу дуже

ти перешкоди, які закрива­

бливо чуйними й обереж-

мало, а, відповідно,

ють вхід до неба. •

АІf РІОН Іn український

'11 "

or

~~~~~~нський

й

на

17


-

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

ВАЖlІИВА РОlІЬ .... МОlІИТВИ В КАТОlІИЦЬКІИ ЦЕРКВІ о. Микола МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ (на основі перекла8ених матеріалів з англійської) «Безперестанку моліться»

(Лк.18,1;

А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті

1 Сол. 5,17)

погани; гадають бо, що за своєю велемовніс­

У Вселенській Церкві для нас, християн,

тю будуть вислухані. Не будьте, отже, подібні до них, бо Отець ваш небесний знає, чого вам

що вірять у Бога, молитва є насущним що­

треба, перш ніж ви просите в нього» (Мт.6,5-

денним хлібом. Це особливе духовне спіл­

8).

кування, зустріч з Господом, святими, анге­

собами молитися постійно, то, без сумніву,

лами тощо. Молитва є піднесенням нашого

Якщо в покорі намагаємося різними спо­

отримуємо згодом небесну допомогу.

розуму та серця до небесного Батька, клопо­

Святий Григорій Богослов навчає, що «Мо­

танням про всі добрі речі, які згідні з Його

литва є найважливішою справою в житті, і

святою волею. Ми говоримо Всевишньому

всі інші справи є вторинними». Одного разу

про наші страждання, турботи, радості чи

в Німеччині відійшов до вічності глибокові­

плани. Дякуємо за Його любов і милосердя.

руючий філософ Петро Вушт. На прохання

Молитва

-

це не мертвий монолог, а найпер­

ше живий діалог: ми говоримо

-

-

Бог слухає .

своїх колишніх студентів перед смертю він вирішив написати кілька слів, закінчивши

ми слухаємо. Щодо знаної

свій лист такими важливими словами: «І

Господньої молитви «Отче наш», існує твер­

якщо б ви мене запитали перед моїм відхо­

дження, що це немовби синтез усього Єван­

дом в інший світ, чи я не знаю про якийсь

гелія. Ніщо так не зміцнює нашої любові до

чудодійний ключ, що міг би комусь відчи­

Бог говорить

ближніх, як молитва за них.

нити останню браму до мудрості життя, то

Християнська молитва необхідна для

я відповів би, що таким чудодійним ключем

нас, як повітря і їжа. Ми всі вийшли від

до мудрості є якраз молитва ... На мій погляд,

Бога, отримавши від Нього все:

людина настільки зростає в мудрості життя,

життя,

здоров'я, здібності, харчі і т.д. З цього ви­ пливає, що в радості чи горі нам просто

необхідно звертатися до Господа, зокрема

наскільки вона вміє молитися».

Наша Церква має чудове багатство

-

су­

купність молитов на всяку життєву потребу

з палкою подякою. Щира молитва неабияк

або ситуацію. Також бачимо молитовні про­

дозволяє відчути радість від присутності

хання з метою отримати емоційне, фізичне

Бога в нашому дочасному житті. Вона про­

чи духовне зцілення. Дар зцілення завжди

никає у всі куточки земного існування .

Молитися по-справжньому, нелукаво ду­

же непросто.

18

увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.

«.. .А

коли молитеся, не будьте

існував у Христовій Церкві, тобто від са­ мих початків, часів перших Спасових учнів.

Важливо бажати його прийняти та не роз­

як ті лицеміри, що люблять на видноті моли­

порошити, навчити цього теж своїх дітей,

тися по синагогах та на перехрестях, щоб по­

для яких ще в юному віці молитва мусить

казатися людям. Істинно кажу вам: Вони вже

стати вагомою частиною родинного життя.

мають свою нагороду. Ти ж, коли молишся,

«Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете;

українськи~ ЛllGIOHdP

х ристиянськии

часопис


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ2012

стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто

переповнився духом розуміння, що всемо­

просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто

гутній Творець є Джерело і Порядок усякого

стукає, томувідчиняютЬ» (Мт.7,7-8).

творіння. Всевишній має відношення до всіх

Молитовні практики допомагають нам

створених речей. Таким чином, ми можемо

належно відновити відносини з Господом

теж молитися, просто насолоджуючись при­

Богом. Тільки Він може подарувати кожно­

родою

му справжнє відчуття радості. Як католики,

хаючи птахів, спостерігаючи за сходом або

ми повинні розуміти необхідність усіх що­

заходом сонця тощо. Якщо ми любимо при­

денних молитов, спілкування з Христом.

роду, то дякуємо Богові за прекрасний дар

Чи любимо Його насправді? «Для того,

творіння і все, що Він нам щедро у світі дає.

хто вірить, забути помолитися

-

граючись у воді, лежачи у траві, слу­

це забути

3. Молімося за свою спільноту. Молитви за

жити» (Мішель Куаст). Коли хтось когось

спільноту могутні, тому що вони тримають

автентично любить, то про нього весь час

нас у традиції й утісі. Чим більше ми молимо­

-

і скрізь пам'ятатиме, бажатиме поспілкува­

ся, тим затишніше почуваємося, позбавляю­

тися. На жаль, не бракує християн, які, на­

чись поступово труднощів життя .

чебто, мають віру, проте часто «забувають» помолитися. Про сніданок, обід і подібне переважно пам'ятають ...

4.

Черпаймо невтомно з джерела Боже­

ственної Літургії. Наша Служба (Євхарис­

тійна жертва) є багатим джерелом молитви. Під час святої Літургії ми молимося різними

Поради для активноrо

способами: слухаємо Боже Слово, співаємо,

молитовноrо життя

мовчимо, рухаємося, стоїмо, сидимо, клякає­

1. Важливо пам'ятати, що ми можемо мо­

мо, складаємо руки тощо. Ми поєднуємо свій

литися у відповідності до наших життєвих

голос із голосами інших вірних у спільній мо­

викликів та особливостей. Деякі можуть

литві, пам'ятаючи наші власні потреби, а за­

бути щодня присутні на святій Літургії.

одно потреби цілого світу.

-

молитися вервицю чи ще якісь по­

Немає значення, який наш стиль молит­

божні молитовні практики. Ми можемо

ви або улюблений спосіб розмови з Гос­

молитися за нашу християнську спільноту

подом. Якщо ми просто молимося, цього

-

«Отче наш», «Богородице Діво», «Слава

цілком достатньо. Гірше, якщо взагалі уни­

Отцю ... » і т.д . Можна молитися в різні пори

каємо молитви. Просто молитися достат­

дня. Вранці корисно зробити окреме намі­

ньо, тому що Дух Святий може взяти наші

Інші

рення, що огорне весь наш день у молитві.

прості молитви і їх збільшити, щоб таким

Відтак, у сам розпал повсякденної роботи

чином змінити настрій, і також світ. «Най­

доцільно робити короткі перерви

краща розрада є та, що походить від молит­

(1-2

хви­

лини), прикликаючи у спокої до серця й

ви»,

-

твердив святий Піо.

Отож, молитва, особливо католицька,

розуму Господа Бога. Така практика вельми корисна, адже протягом дня не тільки ста­

є

вить нас у міцний контакт із Всевишнім, але

тя на шляху до Небес. Ісус Христос

й допомагає впору активізувати всю працю,

хто вчить кожного християнина молитися

відсвіжує душу і ми почуваємось зручно.

2.

Подивімось на природу. Одного разу

важливою

частиною

людського

жит­

-

Той,

правдиво та у світлі Святого Духа. Коли ми молимося, то стаємо справжніми духовни­

святий Тома Аквінський ішов лісом, розду­

ми Божими дітьми. Варто навчитися моли­

муючи про Господа Бога. Він побачив жолудь

тися щиро, прислухаючись весь час до на­

і нахилився, щоби його підняти. Коли підняв,

шого Небесного Царя.

19


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

ЩОДВППА МОlІИТВА " 3 ЧИТАПІІИМ св.ятоrо ПИСЬМА в СІМ'І У рамках підготовки до святкування 1025-ліття Хрещення Руси-України.

о. Тарас БАРЩЕВСЬКИЙ

2012

Пс35,22-25 Лк

Пс

35 26-28 36,2-5 Пс 36,6-10 Пс Зб 11-13 Пс 371-4 Пс 37,5-8 Пс 37,9-13 Пс 37,14-17 Пс 37,18-22 Пс 37,23-27 Пс 37,28-33 Пс 37,34-36 Пс

141

145

Пс37,37-40

Вто

30,15-20 ІН 3,1-6 ІН 3,7-13 ІНЗ14-17

ІН

4,1-8 4,9-14 ІН 4,15-24 ІН 510-15 ІН 6,1-9 ІН 6,10-16 ІН 6,17-21 ІН 24,1-10 ІН

2, 15-28 29-40 Лк 2, 41-52 Лк З 1-9 Лк З, 10-22 Лк З, 23-38 Лк4, 1-17 Лк 4, 18-30 Лк2,

Лк4,31-41

Лк 4, 42-5,

11 5, 12-26 Лк 5 27-39 Лкб 1-11 Лкб, 12-23 Лк

Лкб,24-36

Лкб,

151 152 153 154 155 156

20

37-45 46-7 10 Лк 7, 11-23 ЛкZ 24-32 ЛкZ 33-40 Лкl 41-8 3 Лк 8, 4-15 Лк б

Пс

3913-14

україн ськи~ християнськии

часоnис

GIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

••

••

ТАІПСТВА В ІСТОРІІ ИК 3 РІЧ lІЮДИПИ З БОГОМ Переклав з італійської та опрацював о. Герман НИЧАК, ЧСВВ

Щоб відповісти на запитання, чим Е Таїнство, належить глянути в історію людського роду, оскільки протягом існування християнства, як ми вже згадували, слово «таїнство» мало різні значення.

Ще перед Христом таїнствами, в пев­

ному значенні цього слова, були події,

пов'язані із способом життя людини та її відношенням до Бога. Найбільш виразни­ ми прототипами таїнства є народження і смерть, споживання їжі та творення по­

дружнього зв'язку між чоловіком та жін­

кою задля продовження роду. Як бачимо, походять вони не від духовного виміру

існування людини, але від її біологічно­

го способу життя та біологічних потреб, виражаються у споживанні їжі та продо­ вженні роду, а у народженні і смерті ви­

являють обмеження, над якими людина не

8

У Церкві зустрічаємо Христа.

має влади.

Ці біологічні потреби є неначе тріщи­ нами, через які просочується вічність і

біологічне заспокоєння природних потреб тіла є споживанням страв у спільноті.

торкається життя людини. Усе це вказує

У творенні таїнства чисто біологічний

на те, що людське життя не обмежується

вимір існування переходить в людський ви­

лише біологічним виміром існування, але

мір і саме завдяки цій переміні Бог запев­

виявляє її духовні потреби, оскільки душа

нює свою присутність в історії людського

людини потребує духовної поживи.

роду. З цього бачимо, що Бог виходить на­

Звернімо увагу на те, що споживання

зустріч людині людським способом.

їжі для людини не є тим самим, що для

Від самого початку існування людини

тварини. Для людини споживання страв

бачимо розуміння таїнства, як чогось та­

стає чимсь більшим, а саме

бенкетом. У

кого, що не походить від її духовної потре­

цьому бенкеті людина смакує вишуканість

би, навпаки, від біологічних потреб, які,

-

страв та усвідомлює своє співіснування

своєю чергою, скеровують людське життя

з іншими людьми. Отже, трапеза, тобто

до духовного і вічного.

tfllGIUH

21


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

Передовсім дві духовні потреби людини є особливо виражені від самого початку її існування. Першою духовною потребою є

до присутності Христа між тими, хто уві­

рує в Нього.

Те ж саме відбувається у таїнстві Хре­

потреба прощення, чи то пробачення, по­

щення,

роджена досвідом провини, чи то гріха.

смерті», щоб вчинити учасником початку

Людина, яка живе життям, даним їй, в той

нового життя у Христі. Весілля в Кані Га­

де

людину

поглинають

«води

же час досвідчує своє життя як обов'язок.

лилейській теж можемо назвати таїнством,

Воно дане їй, щоб прожити так, як визна­

тому що у перетворенні води у вино прого­

чено

пере­

лошується таїнство нового вина, як симво­

ступ якого сповнює людину усвідомлен­

лу благодаті і нового життя, яким Христос

ням гріха та почуттям відповідальності за

бажав наповнити людство.

попередньо

певним

законом,

Первісне розуміння таїнства включало в

переступ.

Як бачимо, з цього випливає потре­

собі сотворений світ, людину і Бога. Осно­

ба таїнства покаяння вже від самого по­

ване на переконанні, що речі не є тільки

чатку існування людського роду, тобто,

інструментами нашої праці, а в цей же час

починаючи від перших людей, і для всіх

є знаками, які вказують на іншу дійсність

наступних поколінь. Святий Бонавенту­

-

ра говорив, що таїнство покаяння і таїн­

ній мірі є її символами, що не обмежують­

Бога і його любов, матеріальні речі в пев­

ство подружжя було встановлене враз із

ся тільки своїм земним та матеріальним

сотворенням людини. У свідомості свого

призначенням.

грішного стану людина завжди відчувала

Наприклад, вода не є тільки Н 2 О як хі­

присутність Бога як того, від якого похо­

мічна структура, в ній бачимо також сим­

дить закон. Від цієї свідомості заіснували

вол смерті і воскресіння, творчу силу Бога.

певні обряди та спроби очищення духа

Таїнственний

матеріальними засобами, як наприклад,

спонукає до символічного бачення матері­

вимір

сотвореного

світу

обмивання водою і т.п. Також від уряду

альних речей, яке не заперечує їх земного

царя походить священство, як таїнство,

призначення, але водночас вказує на їхній

оскільки

знаходить

зміст, який не підлягає хімічним аналізам

опертя не в собі самій, але в тому, хто є

людська

спільнота

та вказує на вічність завдяки видимості

більшим від неї.

сотвореного та матеріального.

Як ми вже згадували, від початку не

було такого розуміння таїнства, яке маємо

Так і людина

-

не є сотворіння, яке

тільки використовує сотворені речі, але,

сьогодні. У первісній Церкві за таїнство

отримавши від Бога покликання до жит­

вважалися певні історичні події, які мали

тя, покликана також до спілкування з Бо­

особливий вплив на людство, а також сло­

гом через сотворені речі сакраментальним

ва Святого Письма. Наприклад, на думку

способом. І саме це спілкування з Богом

Отців Церкви, історія про всесвітній по­

робить людину людиною.

топ за часів Ноя може вважатися таїн­ ством, оскільки в ній виявляється початок чогось нового, який настає зі зруйнуван­

ням старого

-

щось подібне повторилося

у хресті Христовому, тобто у Його смерті

22

Що саме робить християнином­ християнкою і в чому є особливість Таїнства? Чим є християнське Таїнство д.

ЛЮДИН

?

і воскресінні. У знищенні старого, тобто

Християнські Таїнства існують для того,

гріха, відкривається шлях до воскресіння,

щоби «розмістити» людину в історичний

ІОН


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

контекст життя Христа. Тому приступати

роду через фізичні страждання і смерть

до християнських Таїнств означає вірою

Христа в людському тілі.

увійти в історію життя і страстей Христо­

Людина не є незалежною істотою без по­

вих, оскільки саме ці події є тією спаси­

треби спілкування, до того ж живе в тілі,

тельною історією, яка відкриває людині

живе у спільності з іншими людьми та в іс­

дійсність, у якій вона може справді жити

торії -усе це теж характеризує її відношен­

та досвідчувати свою власну тотожність

ня до Бога. Це відношення має відповідати

у єдності з Богом, який запевнює їй вічне

природі людини, тобто бути людським: ви­

майбутнє.

ражатися фізично, бути історично збагаче­

З цього випливає, що святі Таїнства Церкви виражають два виміри християн­

не досвідом обрядів та виражати внутріш­ ній стан духовних потреб людини.

ського життя: вертикальний, який спря­

Тому найбільшою помилкою, якої до­

мовує до спілкування з Богом та завдяки

пускається людина, є заперечення необ­

якому людина набуває свого людського

хідності Таїнств, намагання перетворити

обличчя в духовному значенні, і горизон­

людину в чистий дух перед Богом. Така ду­

тальний

ховність була б побудована на піску і при­

-

історичність, тобто часова тя­

глість людського життя і спілкування з Бо­

речена на занепад.

гом. Цим горизонтальним зв'язком, який поєднує людину з Богом, є Христос, який

Здійснення таїнств запевнює спасіння

провадить до спасіння .

о

с·

~

впроваджують

Що в дійсності робить людина, яка здій­

людину у спілкування з тією Людиною,

снює Таїнства Церкви чи бере участь у

Християнські

таїнства

яка одночасно була Богом у земному жит­

них? Щоразу, коли ми беремо участь у Та­

ті, у поєднанні з історією Христа і через

їнствах Церкви, зустрічаємо Христа, при­

неї дають визволительну єдність з вічною

сутнього в історії ЛЮДСЬКОГО роду, який

любов'ю Бога, який понизився до горизон­

не тільки жив на цій землі певний час, але

ту людського способу життя, щоб зробити

Христа, який і далі живе у своїй Церкві.

людину учасником спасіння. Таїнства, які установив Христос, є зо­

Бог, який є Духом, не потребує матері­

альних засобів для того, щоби прийти до

внішніми знаками, через які приймаємо

людини

ласку, хоча послуговуємося матеріальними

речами. Водночас, таїнства, як історична

требує! Людина може зустрітися з Богом виключно у людський спосіб, який запев­

дійсність людини, є для неї засобом пожи­ ви душі. Чому ж Бог не обрав інший спосіб

засоби, фізичним способом, заснованим

-

це людина, яка живе в тілі, їх по­

нює духовне поєднання через матеріальні

прийти до людини, як Дух до душі людини

також історично та виявленим в обрядах

для того, щоб дати їй свою ласку? Якщо б так було, то якою тоді була б роль Церкви

Церкви.

як спільноти спасіння та Містичного Тіла

Церкви

Христового, а також матеріальних засобів

як людина маю моє автентичне буття, яке

Таїнств? Такий спосіб уділення благодаті виключав би спасіння у спільноті містич­

відкриває мені простір для зустрічі з Бо­

ного Тіла Христового, тобто Церкви, якої

ся людині у святих Таїнствах, як гарантія

Христос є Головою, та заперечував би по­

відповіді від Бога, у якій людина досвідчує

требу відкуплення і спасіння людського

повноту свого буття.

~~~~и':~~ь~ий часопис

Правдивий

-

сенс

участі

у

Таїнствах

увійти в історію Христа, в якій я

гом вічної любові. Ця Божа любов даєть­

23


ПОСТАТІ ЧСВВ

КВІТЕНЬ20 12

--

АП lІУЧИПСЬКИИ, ЧСВВ (*9.03.1888.

t 19.03.1947)

Підrотував о. Еронім ГРІМ, ЧСВВ

Пропонуємо Вашій увазі, дорогі читачі

«Місіонаря», короткий біографічний нарис

про отця Йосифа Івана Лучинського, ЧСВВ - одного із славних душпастир ів Василіянського Чину, провідника церковних товариств та ігумена кількох монастирів.

Іван Лучинський народився

1888

9

березня

року в селі Чижиків біля Львова в ро­

дині Йосифа Лучинського й Олени з роду Карделлів.

Свідоцтво зрілості одержав у році, після чого навчався у

провідником Марійської Дружини молоді

Львівській духовній семінарії. Ієрейські свя­

та служниць, провідником братств «Свято­

чення прийняв

го Онуфрія», «Християнської молитви» та

Львові в

1910

5 березня 1916 р. з рук львів­

ського вірменського архиєпископа Йосифа

«Введення в храм Пресвятої Богородиці»,

Теодоровича. Після свячень деякий час був

консультором дому, еклезіархом, сповідни­

сотрудником у Золочеві, а згодом, в

роках

-

1918-1919

ком, проповідником, провадив духовні місії.

префектом студій у духовній семі­

21 серпня 1931 р. отця Йосифа призначено

нарії у Львові. Під час українсько-польських протистоянь

1919-1920

років

-

капелан в

Українській Галицькій Армії (обслуговував

львівського

Онуфрія. В

монастиря

святого

1931-1932 роках перебував на ста­

новищі консультора Галицької Провінції от­

четверту золочівську бригаду). Разом із зо­

ців Василіян.

лочівцями побував за Збручем у Райгородку

тольства Молитви у Львівській Архиєпархії,

й Немирові, де важко захворів на тиф, але з

голова Марійських товариств та братства св.

Божою поміччю одужав; згодом був інтерно­ ваний у Тухолі (Польща).

Йосифа при львівському монастирі, сповід­

3

лютого

1921

р. отець Іван вступив до

Чину отців Василіян у Крехові, де при обле­

1931-1935 рр. -

директор Апос­

ник сестер Служебниць. У

1935

році переведений на настоятеля

новозаснованої василіянської резиденції в

чинах одержав чернече ім'я Йосиф. 24 верес­

Станіславові (тепер Івано-Франківськ), що

ня

- 27 верес­

тоді постала з благословення єпископа Ста­ ніславівського блаженного Григорія Хоми­

Вже після перших обітів

шина. Владика ще на початку тридцятих ро­

переведений до Львівського монастиря свя­

ків передав фундаменти майбутньої церкви

1922

р. в Крехові склав перші тимчасові

обіти, а професію довічних обітів ня

1925 р. у Львові.

того Онуфрія і перебував там до

1935, вико­

отцям Василіянам і отець Лучинський вже

нуючи найрізноманітніші душпастирські та

тоді, як передбачений парох, призбирував

адміністративні обов'язки. Був духівником (1922-1927 рр.),

р. - офіційне призначення о. Йосифа па-

у Львівській малій семінарії

24

ігуменом

кошти на її будівництво.

1 листопада 1935

українськи~

християнськии

часопис

IGIOHdP


ПОСТАТІ ЧСВВ

КВІТЕНЬ2012

рохом парафії Царя Христа на «Майзлях»

- передмісті Станіславова. «Отець Йосиф Лучинський, колишній капелан УГА, зумів організувати при церкві як молодь, так і

старших. При церкві повстали прицерковні

Братства жінок і мужчин. Для молоді було створене Апостольство Молитви, Марійська Дружина, а також хор, який складався го­ ловно з середньошкільної молоді. На вечір­

ні приходило багато парафіян, відбувались Хресні дороги, Суплікації". Зорганізований

мішаний хор «Трембіта» був прикрасою всіх церковних відправ. Диригентом хору був отець ігумен і парох Иосиф Лучинський, а помічником отець Григорій Балагураю>

(Орест Корчак-Городиський, спогади з жит­

тя). Окрім того, що отець Йосиф був настоя­ телем та парохом, він теж був сповідником у монастирях жіночих чернечих згромаджень:

сестер Служебниць і Василіянок у Станісла­ вові та сестер Мироносиць у Богородчанах; також сповідником у єпархіяльній Духовній семінарії. Під час першої радянської окупації

перебував у Станіславові, спершу ще з двома отцями, а згодом залишився сам в окупова­

ному військами монастирі. «Отець Лучин­ ський лишився. Це правдивий жовнір! Боро­

в Дрогобичі.

нився все, як міг» (о. Авксентій Бойчук, Мої

Трійці відбулася остання прощальна Служ­

переживання під большевиками:

ба Божа і монастир було закрито. Отець Йо­

1939-1940).

За німецької окупаційної влади він був переведений до Дрогобицького монастиря,

14

вересня

1945

р. в церкві св.

сиф змушений був залишити монастир і пе­ реховуватись під іншим іменем.

ставши згодом його настоятелем. Тут отець

Від переживань, що випали на його долю

Лучинський вдихнув новий дух в діяльність

та від загострення цукрового діабету отець

і розвиток прицерковних молодіжних орга­

Йосиф Лучинський помер 19 березня 1947

нізацій церкви Пресвятої Трійці. Десь біля

р. у селі Тростянці (тепер Монастирись­

сотні дітей об'єднувало «Євхаристійне ли­

кий район Тернопільської області) на

царство». Діяли Марійські Дружини молоді

році життя,

та пань, Апостольство Молитви. Отець ігу­

священнослужіння, залишивши про себе

мен зумів поставити відносини із місцевою

чудові спогади у людей. Стараннями отця

26

чернечого покликання,

59 31

німецькою владою на такому рівні, що навіть

Никодима Гуралюка, ЧСВВ, ігумена монас­

отримував від неї певну матеріальну допо­

тиря в Погоні, тлінні останки отця Йосифа

могу, яку розподіляв серед парафіяльної мо­

Лучинського було перезахоронено на чер­

лоді. Повернення радянської влади поклало

нечому кладовищі в цьому монастирі.

край усім починанням отця Лучинського

український християнський часопис

Вічна Йому пам'ять!

25


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ2012

...,

ДРОГОБИЦЬКИИ ПВКРОПОlІЬ пилився довіз солі з Прикарпаття, то її не

ІгорЧАВА

Фото Олег РОЇК

стало в усій Русі. Місто було одним з го­ ловних постачальників солі в державі, а на

«Хоч куди я приїжджав би, спочатку

гербі міста зображено

йду на старий цвинтар і вже за першим

-

враженням суджу про все місто."» Павло

великого нафтового басейну, який маже

Тичина занотував ці рядки у свій щоденник

повністю був у руках іноземного капіталу.

в

1939 році. Наслідуючи його, відправимося

9

топок солі. В ХІХ

на початку ХХ ст. Дрогобич став центром

Ось коротка історія міста, у якому жили

на один із найстаріших некрополів

і трудилися такі відомі люди як Юрій Ко­

Галичини - Головне Дрогобицьке

термак

кладовище, яке місцеві жителі називають

лонського університету, автор першої дру­

<щвинтар на Трускавецькій», оскільки він

кованої української книжки, яка вийшла

розташований на однойменній вулиці.

в Римі в

-

учений і письменник, ректор Бо­

1483

р" Андрій Мельник

-

пол­

ковник армії УНР, голова Проводу ОУН,

Старовинне українське місто Дрогобич виникло у передгір'ї Карпат приблизно

Зенон Коссак-Тарнавський

-

автор 44-х

правил життя українського націоналіста,

в ХІ столітті, а перші писемні згадки про

а також відомий український письменник,

давній Дрогобич належать до

поет

XIV

ст. Іс­

-

Іван Франко та низка інших.

нує кілька версій про назву міста. Одну з

***

них записав невідомий автор рукописного путівника понад сто років тому: «Ходить

XVIII

ст. внаслідок реформ

між людьми легенда, начебто недалеко те­

австрійського імператора Йосифа П усі

перішнього Дрогобича існувало місто Бич

прицерковні цвинтарі потрібно було за­

чи Біч, яке татари знищили. Мешканці

крити з метою запобігання епідеміям. На

переховалися в борах, а після татарської

виконання розпорядження влади

навали недалеко від першого заснували

1790

Другий Бич, з якого постав Дрогобич».

міський некрополь, який згодом став го­

Цієї версії більше дотримуються місцеві

ловним. Місце під цвинтар було вибрано

краєзнавці. У наукових колах авторитет­

на пагорбі, щоб його не затоплювали води

3 травня

р. недалеко за містом було засновано

ною є інша версія щодо походження назви

потічка Побуку. Цей некрополь лише на

міста. Перші форми назви Дрогобича слід

чотири роки молодший від львівського

трактувати як похідні від давньоруського

Личаківського цвинтаря і ровесник відо­

Дорогобит. Отож, коли постав Дрогобич,

мих цвинтарів Повонзкі у Варшаві та Ра­

Підкарпаття належало до Київської Русі

ковіце у Кракові (Польща), Россі у Вільнюсі

і перший камінь у його основу поклали

(Литва), Пер Ляшез у Парижі (Франція), а

предки-русичі.

також на

У ХІІ ст. місто широко славилося доро­ гим тоді промислом

-

сіллю. Києво-Печер­

ський патерик зафіксував подію під

26

У 80-х роках

1106

44 роки старший за київське

Бай­

кове кладовище.

Щоб потрапити у некрополь, потрібно пройти крізь велику, масивну браму, яка

р.: коли під час усобиці між Святополком

на своєму віку бачила великі й пишні, а й

Ізяславичем і Давидом Ігоровичем при-

маленькі і скромні процесії. На надбрам-

українськи0 християнськии часопис

rro


КУЛЬТУРА І дОСВІП

КВІТЕНЬ2012

Надбрамна арка «Дроrобицькоrо Некрополя».

Morиna о. Платоніда ФІЛЯСА,ЧСВВ.

ній арці, увінчаній кам'яною скульптурою

гімназії вступив у Пласт, а згодом і в ОУН,

ангела з хрестом, викарбувано біблійний

де познайомився із Зеноном Коссаком,

напис латиною: «Corruptibile oportet hoc inducere incorruptionem» - «Мусить бо це

який призначив його організаційним ре­

тлінне одягнутися в нетлінне». Відразу за

гобиччини. Але в грудні

нею нас «зустрічає» скульптура Ісуса Хрис­

поліційної акції, пов'язаної зі справою Бі­

та, а далі капличка Нахліків, розташована

ласа і Данилишина, Михайла заарештува­

в центрі кладовища. Цю каплицю споруди­

ли і цілий рік тримали у в'язницях Львова,

ло подружжя Нахліків

Самбора та Дрогобича, де він захворів на туберкульоз. Поліція випустила його 16

-

Карл і Кароліна.

Вони були багатими і збудували її як ка­

ферентом повітової екзекутиви ОУН Дро­

1932

р. в рамках

плицю, а водночас родинну усипальницю.

грудня

Відразу за каплицею збереглися могили

вечір 1934 р., М. Смоли не стало. Його по­

народного вчителя, сотника УГА Франца

хорон

Кічоровського

ликим. За оцінками сучасників, у ньому

(1879-1935)

і його дружини

1933

р., а через місяць, на Щедрий

20 січня 1934 р. був надзвичайно ве­

Емілії з відомої стрілецької родини Косса­

взяли участь

ків.

Франкового Підгір'я, так що голова траур­

Некрополь поділений на дві частини:

правобічну та лівобічну алеї, хоча цей по­ діл умовний, оскільки алеї не рівні, як ви­

10

тисяч осіб з усіх міст і сіл

ної процесії вже сягала цвинтаря, а хвіст щойно виходив від його домівки. Далі, на полі «В3» знаходиться масив­

ний кам'яний надгробок зі стилізованим

дається на перший погляд.

На правобічній алеї, яка була престиж­

хрестом. Там похований о. Платонід Філяс,

нішою напевно через те, що ближче до

ЧСВВ

центральної частини міста, на полі «АЗ»

ни, з села Доброчина. У

знаходиться могила відомого дрогобиць­

отців Василіян у Добромилі. Там відбув

кого студента Михайла Смоли

(1864-1930).

Родом він із Сокальщи­

1882 р.

вступив до

(1912-1934).

новіціят разом з Андреєм Шептицьким.

Це був талановитий хлопчина, який уже у

Як один з найосвіченіших і літературно

гімназійні роки проявив хист і великі зді­

обдарованих монахів, після священичих

бності. Михайло з перших днів навчання у

свячень о. Платонід поряд з о. Андреєм

27


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ 2012

став співзасновником і першим редакто­

нансував розвиток курорту Трускавець,

ром церковного щомісячника «Місіонар».

реставрацію

Коли була проголошена ЗУНР, цей актив­

ного костелу святого Вартоломея, та ба­

парафіяль­

ний василіянський духівник увійшов до

гато іншого. Філантропічна риса доктора

складу Української Національної Ради із

виявлялася ще й так: здавен у Дрогобичі

законодавчими і контрольними повнова­

щопонеділка проводився ярмарок, і лікар

9 листопа­

в цей день проводив безоплатний прийом

проголосила Західно-Українську

убогих хворих із сільської місцевості. Крім

Народну Республіку. Також він був одним

прийому у своїй квартирі, Козловський

женнями передпарламенту, яка

да

1918 р.

з авторів Закону «Про вибори до Сейму

виходив на Ринок і оглядав нерухомих

ЗУНР». Доля ЗУНР нам відома. Пізніше

просто на возах. При Козловському в хі­

отець взявся за відновлення знищених ві­

рургічному відділенні протягом року ви­

йною

конували близько

монастирів, духовних навчальних

закладів, видавництва і друкарні в Жовк­

800

операцій. Післяопе­

раційна смертність складала

3-4%.

ві, звільнення Василіян з ув'язнення тощо.

Помер «наш добрий доктор», як назива­

Для цього він витратив дуже багато сил і здоров'я.

До того в Дрогобичі нікого, мабуть, так ба­

ли його дрогобичани,

16 лютого 1935 року.

Це кладовище стало останнім місцем

гатолюдно не проводжали в останню доро­

спочинку для о. П . Філяса, ЧСВВ і ще бага­

гу. У жалобній процесії грали два найкра­

тьох василіян, які активно і плідно працю­

щі у місті духові оркестри. А ввечері після

вали в Дрогобичі. У його похороні в червні

похорону електричні ліхтарі Дрогобича були затінені чорним крепом.

1930

р. взяли участь митрополит Андрей

Шептицький і перемишльський єпископ

Йосафат Коциловський.

На кладовищі є і спільні могили. Одна з них

Дрогобицький доктор Бронислав Коз­

-

це могила вояків ОУН-УПА. До

років Незалежності України могила була

ловський колись врятував життя сотням

закинута сміттям і ніщо на неї не вказува­

дрогобичан

ло. Радянський режим робив це свідомо і

різних

національностей

1869

та

серпня

будь-якими методами хотів приховати від

р. у Вілянові біля Варшави . Закінчив

людей останнє місце спочинку місцевих

віросповідань. Народився він

15

медичний факультет Львівського універ­

героїв. Та дрогобичани берегли у пам'яті іс­

ситету, де здобув грунтовні хірургічні зна­

торію цієї братської могили. З повстанням

ння. У

році Бронислав Козловський

Незалежної України могилу повстанців

обійняв посаду директора дрогобицько­

було відновлено і на ній споруджено висо­

го шпиталю. Дрогобичани знали його не

кий «козацький» хрест з рожевого граніту.

лише як талановитого хірурга, але і як до­

брого діагноста і консультанта в усіх про­

Закінчуючи розповідь про Дрогобиць­ кий некрополь, закликаю усіх берегти

філях медицини. Йому кілька разів пропо­

древні могили, адже недаремно сказано,

нували працю на медичному факультеті

що людина помирає тричі: перший раз

Львівського університету, та він відмов­

коли зупиняється її серце, другий

лявся, заявляючи: «Моє покликання

пропадає пам'ять про неї, третій

1902

-

лі­

кувати людей у Дрогобичі».

28

дрогобицького

-

-

-

коли

коли час

зрівнює могилу із землею. Цивілізовані на­

Б. Козловський був також щедрим ме­

ції свято шанують і доглядають некрополі

ценатом. На його кошти у Дрогобичі збу­

своїх предків, бо «воскресають лиш там, де

дована інфекційна лікарня, він щедро фі-

про могили дбають».

українськи~ християнськии часопис

Hd


б

~

бссб

OOAf· ОО


Слава Ісусу Христу! Христос Воскрес! Любі читачі, друзі

що Бог воскресив його з мертвих,

Місіонарчика! В цьому

то спасешся.

прекрасному місяці квітні,

який тішить нас теплим сонечком, зеленими травами

та кольоровими квітами,

коли все пробудилося і вирує життям, ми святкуємо

найбільше християнське свято «Воскресіння Христове». Отож щиросердечно вітаю вас із ЦИМ ЧУДОВИМ СВЯТОМ і

бажаю, щоб Воскреслий Христос подарував вашим душам вічну радість:

Христос Воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес, Прозора річечка леліє

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Ваш Місіонарчик

Бо коли ти твоїми устами

визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці,

-

(Римлян

10,9).


МІСІОНАРЧИК В ГОСТ Х

«Місіонарчик» побував у гостях в бібліотеці, в якій бібліотекар п. Світлана та кілька діточок, які змогли бути присутніми в цей час, гостинно і з радістю зустріли та поспілкувалися з ним. Розповіли дещо про свое життя, а також залишили свої побажання: Андрійко,

8 років:

Бажаю щастя, здоров'я та успіхів усім.

через те, що людина занадто сильно хоче до ­

сягти своєї мети і тому не помічає оточуючих

і, можливо, мимо своєї волі може завдати їм Максимко,

8 років:

Бажаю всім, а особливо своїм друзям, щоб

болю. Під час посту потрібно добре обдумати свою поведінку і з усіх сил постаратись зро­

вони були здорові, щоб зі мною могли бави­

бити її якнайкращою, хоча б чуть-чуть. Тоді

тись. І щоб Бог завжди був біля нас.

краще стане і вам, і вашим ближнім. Щиро бажаю всім під час посту стати кращими, ніж

Дмитрик,

10 років:

є на даний момент.

Бажаю всім бути здоровими, добре вчити­ ся, мати хороших друзів.

озмову та побажання.

Сергій, Піст

-

17 років:

це ті пару тижнів життя, коли люди­

на повинна розібратись, що вона робить впро­ довж свого життя. Ми часто чуємо вислів: «Ти

перегнув палицю», коли ображаємо когось

своєю поведінкою. Зазвичай, це відбувається

Сердечно дякую_ за щиру ~ жати і бути здоро­

Бажаю вам якнаишвидше Arc а також звертаюся вими. Обіцяю мол~тися заа~н~м про молитву за з прох .. азом Бажаю багато Ао вас' любі читач~, п· имаимо 1х Р · •

тих діточок.. щтр зів любові і добра, а наи- . хороших 1в1рних ~РУ ' . Пречиста мати Мар1я головніше- нехаи Господь І завжди опікується вами.

31


•• ПАСКА - найважливіша з усіх

істота. Це

великодніх страв.

що лише Бог може дарувати життя.

-

нагадування нам про те,

Це хліб, що символізує Христа

та Його Воскресіння. У Євангелії

ШИНКА та КОВБАСА

-

симво­

зустрічається декілька згадок про

лізують вгодоване теля, яке батько

Христа як «Хліб живий, що з неба

зарізав на честь повернення свого

зійшов» (Йо.6,51). Назва паски міс­

блудного сина

тить в собі всю містерію Тайної ве­

ни, яка ховається і в кожному з нас.

чері, жертви Страсної п'ятниці та

Розкаяння змусило сина навернути­

Світлого Воскресіння

-

нового пе­

-

неслухняної дити­

ся до Бога та викликало велику ра­

дість довгожданої зустрічі з батьком.

реходу, нової Пасхи.

Інші пасхальні страви:

ХРІН

-

його символіка доволі ба­

гатозначна. Цей міцний корінь з го­

МАСЛО та СИР

-

молочні про­

стрим гіркуватим смаком асоціюєть­

дукти, які є дарами природи і до

ся зі здоров'ям та зціленням. Корінь

їхнього створення людина не до­

нашої віри

кладала особливих зусиль. Як мати

Здоров'я нашої душі також потребує

годує свою дитину молоком, так сир

постійної уваги та піклування.

-

Христове воскресіння.

і масло є символами жертовності та

ніжності Бога.

СІЛЬ

-

продуктів.

ЯЙЦЕ - символізує незалежність

один із найнеобхідніших Христос

закликає

нас

бути сіллю землі (див. Мт.5,13). Сіль

та неповторність кожної людської

втрачає свою вартість,

особи. Як із його замкненого про­

трюється. Християнин має зберігати

коли виві­

стору народжується життя, так і з

чистоту свого серця, щоб могти на­

материної утроби виходить людська

слідувати Христа.


Вишивка

ени

ки Свічка

-

символізує очікування

благодаті, нагадує нам, що Христос

-

-

серветки чи рушнич­

одна, щоб вкрити кошик всере­

дині, а інша, щоб накрити пасхальні продукти. Вони символізують твор­

чий розум та дбайливі руки госпо­

«світло світу».

Вічнозелена рослина чи мирт (або букшпан)

-

барвінок

символ ві­

-

дині.

Окрім перелічених складників у великодній кошик не варто класти

чного життя .

До

-

подеколи

ще якісь предмети, наприклад, гро­

ставлять освячені у Вербну неді­ лю гілочки. Ці вербові гілочки з

пасхальних

страв

ші, алкогольні напої, ножі чи інше

пухнастими

давньою

від спокуси нести до освячення такі

київською традицією, їх кладуть за

речі, бо це, по-перше, не принесе

ікони, тож вони стають постійним

жодної користі, а по-друге, є непова­

нагадуванням про Воскреслого Гос­

гою до чину благословення у Світлу

пода, нашого Спасителя.

неділю Пасхи.

котиками

є

кухонне начиння. Слід утриматися

33


Віталій Голіч - учень 5 класу, проживає в м. Володимирі Волинському. Прислуговує у храмі святого Священномученика

Йосафата при Василіянському монастирі. А також любить писати вірші, якими радо ділиться з читачами «Місіонарчика».

-

Віталіку, коли ти написав свій

перший вірш і що тебе надихнуло?

-

В четвертому класі, десь взимку, ближ­

че до весни. Надихнуло ... Вночі ліг спати, тоді перші куплетики мені вже придуму­

валися. Потім, як йшов до школи, ще при­ думав і вже коли прийшов додому, то на­ писав.

-

І як він називався? «Пияки». Після цього написав вірш

«Козаки» десь в березні. Це вже був удома сам, і придумав. До літа ще написав кілька віршів, пізніше якось менше часу стало. За­ раз пишу рідше.

-

Що тебе спонукає писати, в якому

настрої найчастіше пишеш?

-

Найчастіше, коли переживаю хвилі

великої радості.

-

Плануєш ще написати якісь вірші?

Так. На різні теми, думаю, буду писати. знання, а також це надихає мене до молит­

- Як ти почав ходити до церкви? - Нас із братом мама навчила ходити до

ви та роздумів.

церкви, і так ми вже ходимо з самого ди­

-Яке твоє улюблене заняття?

тинства, і зараз обоє прислуговуємо.

-

-

Люблю читати енциклопедії.

Як ти почав прислуговувати?

Дякую тобі за розмову. Бажаю

В кінці літа отець Терентій сказав, що

Божих Ласк та творчих успіхів,

ми можемо поїхати в монастир в Луцьк.

щоб ти написав ще багато гарних

Під час поїздки він запропонував прислу­

віршів і сподіваюся, що ти ще не

говувати, я спочатку трохи думав, ну а по­

один вірш розмістиш на сторінках

тім згодився. Я задоволений, адже це нові

«Місіонарчика». " '(.

34

;.

fn.-1cc

8&G6 . r.IO ~


--~

СПОКУСА

РАН

Де б ти не був: на марсі, за кордоном

-

Вона усюди своє діло знає.

Із земним життям це не порівняти,

Там така благодать панує.

І куди б ти не сховався,

І у світі ніхто не може знати,

Спокуса все тебе підстерігає.

Яка там краса існує.

І скільки років ти б не тренувався,

Як людина своє життя прожила гідно й

Нікуди від неї не сховаєшся. Бо спокуса

чесно,

Вона попадає туди,

- це те саме зло,

І ніколи в житті її ти не позбудешся.

І бачить казкову країну

Що стає її домом навіки.

На землі від неї не сховатись. Хто ж на землі буде жити розкішно й

А що ж тоді робити?

жадібно,

Треба їй не піддаватись, А мимо обходити.

Прийде і його година. І попаде він не в Рай, не в Чистилище, а в

Її позбудешся лише в раю,

пекло.

Й не побачить райський світ найкращий,

Де не буде земного зла.

Коли люцифер до тебе не дотягнеться,

єдиний.

й не відлетить від нього його грішна стріла. І 27.04.2011р

Віталій Голіч

/ / /

-

27.04.2011р

/

Віталій Голіч

35


Михайло Грущак,

12 років,

с. Верхній Дорожів.

Слава Ісусу Христу! Дорогий «Місіонарчику»! Хочу написати тобі листа і розповісти про себе. Мене звати Михайло, мені 12 років. Проживаю я ус. Верхній Дорожів. Я дуже люблю читати, особливо журнал «Місіонарчик». Він є дуже цікавим і повчальним. Із задоволенням слухаю Богослужіння і проповіді отця Івана у церкві Івана Хрестителя,

І

до якої ходжу кожної неділі. Батьки змалку привчали мене до молитви

І

і до церкви, навчили любити Бога, надіятись на Нього, за що я їм дуже вдячний. Тому хочу поділитися з читачами цього журналу молитвою за

/

батьків, яку, сподіваюся, кожен прочитає і буде молитися щодня.

І МО{ІИТВА ЗА БАТЬКІВ Всемилосердний Боже! Дякую Тобі за моїх батьків та за всі добра, які Ти

мені подав через них. Вони виховали мене. Навчили мене любити Твої Святі Заповіді та бридитись гріхом. Я люблю їх і хочу їх завжди шанувати і слухати. А Ти, Господи, допоможи мені Своєю Ласкою, щоб я цю постанову виконав.

І

Благослови їх, Господи, всяким добром та довгим і щасливим життям. Хо­

рони від злого. Дай їм сили перемогти всі труднощі, щоб вони на старості

'

своїх літ діждалися потіхи від своїх дітей, а передусім, від мене. А по смерті

прийми їх і мене до Небесного Царства. Амінь!

І .

ихайлику, за твого :удо-

дякую тоб~ щиро,.М " исти які ти над1слав вого лист а . І

за вс1 тво~ л , " здоже тішуся тво1ми

f

давніше на конкурс. ~ одовжувати в цьом1

бутками і бажаю дал ~айно гарну молитву І ж дусі. дяк~ю за надзв~итачі будуть їі молити-.

також сnоДІваюся, що ще листів. Всього тоб~ ся. Ну а від тебе чекаю найкращого.

36

І

'

І


І

І

І

І

І

І

\ \ \ Павло Бліхар ський,

м. Жовква

Слава Ісусу Христу! Дорога редакціє журналу «Місіонар». Я і вся моя сім'я щиро дякуємо за журнал. Мені з братом дуже цікаво читати рубрику «Місіонарчик». Я навчаюся у б-А класі ЗОШ №

1 м. Жовкви, і

також ходжу на тренування по велоспорту. Ми є прихожанами церкви

Серця Христового отців Василіян ум. Жовкві. Я і мій брат Михайлик прислуговуємо у нашій церкві, є членами скаутської організації.

Дорога редакціє, бажаємо Вам Божого благословення, і чекаємо нових випусків журналу. Слава Ісусу Христу! 3 повагою: Бліхарський Павло.

І бите читати «Місіо-

"

і rостинність. Тішуся, що лю п о орrанізацію

Щиро вдячнии за листау участь в житті Церкви. Знаюпо~росити тебе понарчик», та берете акт~:~ато цікавих занять, тому;о;ю що читачам буде скаутів, яка п.ропонує ом перебування в скаутах. у ва~ня в ній, особливо

ділитися сво1м досвщ про цю орrанізац1ю та пер~буаrословення і чекаю на дуже цікаво щзнатися " Отож, бажаю Божоrо л тим, які ще не чули про не1. листи

...

І

37


шановний qитaqv, npo,QOBIRV&MO KOHKVPC 11СторІнками сввтоrо nисьма11. ЦІ запитання стосvютьсв

·~~~""'"· &вaнrenпrocno•a нашаrа Ісvса Христа

ГЛАВА 1

1) Скільки було поколінь від Авраама до Ц· РИД~? а) 12; б) 18; в)

14.

2) З КИ/І! б ·ла заруч .на Марія? а) з Иосифом; б) з Филипом; в) з Марком .

3) ,. . о • 6

11 1

·r ш Марія?

а) від Иосифа; б) від Святого Духа; в) це невідомо.

)

OJ! 1 І

си

1,n"VСТІІТІІ Марію, хто

' В І СА ЙOlllV у111 С"

а) ангел Господній;

настvnний РО3ІПІаШ сvnеР-ПРИ3ІВ Bl,QllJ,Q8ТЬCR V1'1ВНІ 2012 р. ОцІнюватимемо роаоти за мІсацІ з nистоnа"8 2011 р. ПІ КІІТ8НЬ 2012 р. не заDv•ь вказати cвoYa,Qpecv. номер теnеdІонvта скІnьки тоІІІ ракІв.

б) голос Божий п~омовляв до нього; в) він не хотів її вщпускати.

5,

о l taє Е а •• 1? а) правдивий пастир; 6) ВІЧНИЙ; в) з нами Бог.

::::::r~~Ііnицю, виріис [аІіо nеремаnюйJ та надіwnи в і,-------------------------------------------------------------------------------------------------------

'' '' '

2 з

''' ' '' ''

~-------------------------------------------------------------------------------------------------------'~; 38


fЛАВА3

ГЛАВА2 ~

·Р'

" ·

- "

а) в Назареті;

б) в Вифлеємі Юдейськім·

в) в Капернаумі.

.. й:.1.1 а) 1з заходу; з"-

• "·

J<-,.or?

·

'

:!) .ь як и р~ч ~ в

1 ;и ~удреці?

.~р

С

- J~I ?

-

ВІДПОВІДІ

.

НА ЗАПИТАННЯ

КОНКУРСУ ЗА МІСЯЦЬ

лютп

• крес1ив 1юдеи.'?

rrлава 8: 1) в,. 2) б; 3) а; 4) в·' 5) б·' fлава 7: 1) а; 2) б; 3) в; 4) б· 5) а·

а) в Дунаї; б) в Иордані; в) в Нілі.

' мудреці до Ісуса?

б) за місяцем; в) за вітром. j)б

V

в) рибою та диким медом.

;

n

и• о·

б) в нього не було потреб У ~д1;

б) з півночі; в) зі сходу.

а) з; зо~ею;

кopr.i в•

а) сараною й диким медом; "

01 V Іс

,,

РІ І"шоr '3

r _,._.;·

"tорді\Н цо Іоа а'

лава 9: 1) а; 2) в; 3) б; 4) в: 5) б.'

а

:ТРИ" ОТР i.f •

.

Христина Ткачик С А ЮТЬ· Соломія Шепіда ~ ~· Судова Вишня); Дмитро Каптова~":?мхнРє Висоцьке); " \• · ава-Руська).

а) щоб поклик~ти до себе в учю; б) щоб проповщувати; в) щоб охреститись.

, ІІІ -V

а) шовк, миро, золото; б) золото, ладан і миро; в) шовк, ладан і золото.

•r і Ісусу?

4 -;. о реr.'ЧР r OaJI .суса? а) ні; б) так; в) так, але іншого дня.

• •• ~ • ?:Р ці пусти;l'~сь і·1mою

• :ою' aJ бо вона була ближчою·

5) <,Ц

.1.н if л об11й, що а) вподобав;

n

•l.oro".»

б) до вас послав;

б) хотіли більше побачи;и світу; в) бо були попереджені вві сні.

в) передбачив.

...... .......... ...... ···~··· ........ • • •

.

• ... f- • •••

-,.:-

СЕ ПІСЛЯ УРОКІВ

- То кого ж сьогодні викликали? - Тебе, матусю. НЕ НАЙГІРШИЙ

- Мамо, мене вже більше не звуть найгіршим

.....••... .......

учнем.

- Молодець, синку, ти став краще вчитись? - Ні. До нас прийшов новий хлопчик, який вчиться ще гірше .

.............. ..

НА УРОЦІ Вчитель розказує учням:

- Місяць дуже великий. На ньому могли б розміститися мільйони людей. Малий Петрик зітхнув.

- Чого це ти зітхаєш? - здивувався вчитель. - А що робитимуть ті бідні люди, коли місяць стане серпиком? «СПОРТСМЕН»

..... ... ......... .......... ..•....•

На уроці фізкультури вчителька запитала учня:

- Який вид спорту тобі найбільше подобається? - Купання, - відповів учень .

....... .........................

39


KPOtBOPД {<СВЯТКОВИЙ» Три крапки ам1н1ть словом і Святого Письма чи пісні

Підrотувала Леся Іll

тиклло

2

1

9

11

ГОРИЗОНТАЛЬНО:

5.

Ім'я святого Петра до того, як він

ВЕРТИКАЛЬНО:

1. Хліб,

який посвячує священик у день

став учнем Ісуса Христа.

6. Якже настав вечір, прийшов за­ можний чоловік з Ариматеї на ім'я .. " що й сам став учнем Ісуса. 9. Євангелист. 10. Якже минула субота, ... Магдалина,

Пасхи, а роздається вірним у Томину неділю. 2. Христос во­ скрес! Христос воскрес! Поспішають три Марії рано з ми­ ром в тій надії, що Ісуса намирують, но при гробі ... чують:

Марія, мати Якова, та Саломія купили пахощів , щоб піти та намастити його. 11. Христос воскрес! В усіх серцях росте

сталось чудо всіх чудес: Христос воскрес! Христос воскрес! З. Вищий урядовий і судовий орган в юдеїв, якому всі вони

... і щирість слів, щасливий блиск у всіх очах, на всіх устах 12. Спішить до церкви гурт людей Христу від­ дати ". й поклін. 15. Чути крики і ". із землиці чути стон, Юда зради доповнив і веде уже катів . 16. Предмет, куди кла­

зобов'язані були підкоряти~я . 4. Автор пісні «Христос во­ скрес! Під неба звід>> отець Иосиф .... 7. Та первосвященики й старші намовили ". просити за Варавву, а Ісуса - видати на смерть. 8. Єрусалим - "" Оливна - гора, Кедрон - по­ тік. ІЗ. Христос воскрес! Радійте діти: біжіть у поле, у садок, збирайте зіллячко і квіти, кладіть на Божий хрест ".! 14.

веселий спів.

дуть паску, масло, сир, ковбаску для посвячення.

Частина вівтарного підвищення перед іконостасом .

.

березень 2012 року:

п· сні на Великий піст», оп~~~~:.~:rе!9~:~:.\~.;аль. 11.Світ. 12. Біль. 13.Воля.

Відповіді на заrадку « 1 4 Година. 5.Голгота. б.Народ. . l.Петро. 2.Киринейчик. З .Спаситель. .

;;;Jпомаrал

40

бр. Юстин Борис, ЧСВВ

Павло Білик, Віталій Павлучкович .


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

КВІТЕНЬ 2012

МОlІИТВА ЩОДЕППОfО ПОЖЕFТВУВАПІUІ Д!ІЯ ЧlІЕПІВ АПОСТОlІЬСТВА МОlІИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на

землі відд~вав славу Богові .і _тепеу

.

щоденно вщдаєш у Пресвяпи Таию Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як

винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в ус1х намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день.

Пресвят! Серця Ісуса і Марії, спомагаите святу Церкву та

Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св. ~иколаю, св. Володимире,

св. Иосафате, застrпники України, моліть Бога за нас.

(З благословення Святішого Отця)

Ось Серце, що так полюбило нас ...

ЬСТВА МОlІИТВІ

на кв1тень

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб багато молодих людей змогли відповісти на поклик Христа наслідувати Його у священстві та чернечому житті.

МІСІЙНИЙ: Щоб воскреслий Христос був знаком непохитної надії для мешканців африканського континенту.

МІСЦЕВИЙ: Щоб християни різних конфесій працювали над зміцненням миру та встановленням єдності Церков.

MIGIOH

41


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

О

(З благословення Святішого Отця)

КВІТЕНЬ 2012

lІЬСТВА МОlІИТВИ на травень

Підrотував о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

скаже вам, - робіть» (Йо.2,5). Наслідком довір'я слуг до слів Божої Матері стало

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб суспільство

вирішення проблеми в обставинах, які

підтримувало ініціативи, які захищають і

склалися в тій родині. Це слово Марії зву­

посилюють роль сім'ї.

чить для кожного учня Христового, осо­

Святий апостол Павло порівнює зв'язок

бливо для того, хто покликаний відкрити

Христа і Церкви на основі подружнього

Христа і світло Його Євангелія тим, які ще

життя, називаючи цей зв'язок «великою

перебувають в темряві. Кожного місіоне­

тайною» (пор. Еф.5,32). Справді, людське життя глибоко закорінене у родині. Недар­ ма Писання каже, що «недобре чоловікові бути самому» (Бут.2,18), і «полишає чоловік свого батька і матір і пристає до своєї жін­

ра Марія знову і знову підбадьорює своєю

ки і стануть вони одним тілом» (Бут.2,24;

майбутнього, коли місіонери не знають

покорою, тихістю, любов'ю і словом. Саме завдяки цьому підбадьоренню долаються великі перепони в проповідуванні Божо­ го Слова.

Насамперед це прихованість

пор. Мт.19,5-6). Саме від здорових стосун­

наслідків своєї праці і часто виглядає, що

ків у родині залежить здоров'я і стабіль­

їхня проповідь даремна; також, коли зу­

ність кожної поодинокої особи. На жаль,

стрічають серйозні перепони, злобу, про­

в сучасних умовах люди часто керуються

тести, а навіть небезпеку смерті. Молімо­

не Божими заповідями, а своїми власними

ся, щоб наші місіонери завжди звертали

уявленнями про життя: розлучення, вільні,

свій погляд до Матері Христової, а в їхніх

також і позашлюбні, стосунки, подружня зрада, неприродні зв'язки стали не тільки

серцях відлунювали слова Марії «ЩО лиш

повсякденністю нашого життя, а ще й про­

дуться слова святого Євангелія: «Ось та­

пагуються через засоби масової інформації,

кий початок чудес учинив Ісус. . . і велич

[Христос] скаже вам,

-

робіть». Тоді збу­

а часто стають складовою програм полі­

тим свою об'явив,

тичних сил, які ці явища узаконюють, кри­

рували в нього» (пор. Йо.2,11).

-

тож і учні його уві­

тикуючи природні зв'язки між чоловіком

42

і жінкою, традиційні сімейні та моральні

МІСЦЕВИЙ: Щоб відпустові центри в

цінності. Тому ми покликані молитися за

Україні дедалі більше причинялися до

всіх людей, щоб у їхніх серцях утверджу­

єванrелізації нашого народу.

валися погляди, завдяки яким зрозуміють,

Ісус Христос звертається до юнака, який

приймуть і підтримуватимуть ініціативи,

запитує його про вічне життя: «Якщо хо­

які захищатимуть та посилюватимуть роль

чеш бути досконалим, піди, продай, що

сім'ї та християнської моралі.

маєш, дай бідним, і будеш мати скарб

МІСІЙНИЙ: Щоб Марія, Цариця світу і

на небі; потім приходь і йди за мною» (Мт.19,21). І ще багато разів Христос закли­

Зоря Єванrелізації, супроводжувала всіх

кає кожного, хто хоче осягнути Царство

місіонерів, які проповідують її Сина Ісуса.

Боже, наслідувати Його. Тому Церква у

Одного

Богородиця

самій своїй природі є спільнотою, яка зна­

звернулася до слуг, які услуговували під

ходиться у постійній мандрівці, паломни­

час весілля в Кані Галилейській: «Що лиш

цтві назустріч Богу. Щонайменше, кожної

разу

Пресвята

українськи~

християнськии часопис

с Іон

V


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

КВІТЕНЬ 2012

неділі ми покидаємо свої домівки й виру­

Тому з'єднаймо свої серця в молитві, щоб

шаємо в паломництво до парафіяльного

відпустові центри в Україні дедалі більше

храму. І коли йдемо на прощу до великих

причинялися до євангелізації, щоб у них

відпустових місць, виявляємо глибинну

концентрувалися найкращі проповідники,

природу Церкви. Але як необхідно, щоб

сповідники, а також щоб якомога більше

відвідуючи такі відпустові місця, ми гли­

людей спрямовували свої кроки саме до

боко переймалися Словом Христовим і

цих осередків духовності, миру і христи­

несли Божу науку до своїх міст, сіл, осель.

янської віри.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ТРАВЕНЬ

Свята Ірина, дочка правителя Лікінія з міста

ти копитами. Тоді дівчину розв'язали і за

Магдонії, жила в І столітті і мала поганське

її молитвами Лікіній став здоровим. Поба­

ім'я Пенелопа. Вчителем Пенелопи

чивши чудо, він, дружина і ще біля З тисяч

був Апеліан, християнин, який часто

чоловік увірували в Христа і відреклися

розповідав їй про Христа і його вчення.

від поганських богів.

Господь послав дівчині чудесне об'явлення:

Новий правитель міста Седекій забо­

голуб з оливковою гілкою, орел з вінком

ронив

і ворон зі змією. Вчитель пояснив це так:

а коли Ірина відмовилася, її кинули в рів,

«Голуб- це доброчинність, лагідність,

який кишів

цнотливість. Оливкова галузка

піонами. Десять днів свята ісповідниця

- благодать

святій проповідувати

Євангелію,

отруйними зміями і скор­

Хрещення. Змія, принесена вороном

перебувала там, але залишилась неушко­

- диявол, який ополчиться і принесе

дженою. Це чудо правитель назвав чарів­

дівчині гоніння. Господь бажає бачити її своєю нареченою і вона перенесе багато

пилою, але пили одна за одною ламалися.

страждань за Нього». Після цього Пенелопа

Нарешті від четвертої пили тіло покрило­

ництвом і наказав розрізати святу Ірину

відмовилася виходити заміж, прийняла

ся кров'ю. Тоді Седекій з насмішкою ска­

Хрещення з рук апостола Тимофія, учня

зав: «Де ж твій Бог, коли в Нього є сила,

апостола Павла, і була названа Іриною.

нехай Він допоможе тобі». Несподівано здійнялася буря, почалася страшна злива

Після Хрещення Ірина почала перекону­

і багато поган увірувало в Христа, а народ

вати своїх батьків прийняти християнську

повстав проти мучителя.

віру. Мати дуже раділа цьому. Але батько з часом почав вимагати, щоб донька по­

відувати в Калліуполь та Ефес, де Господь

клонялася поганським богам. Коли Ірина

відкрив, що наблизився час її кончини.

рішуче відмовилася, розгніваний батько наказав зв'язати її і кинути під ноги коням.

йшла в одну з них. Коли на четвертий день

Та коні відразу зупинилися, а один кинув­

християни ввійшли в печеру, то тіла святої

Після цього свята Ірина пішла пропо­

Вона пішла за місто в гірські печери й уві­

ся на Лікінія, схопив його зубами за руку,

Ірини там не знайшли. Сам Господь возніс

вирвав з плеча, а його самого почав топта-

її на небо.

1ШGІОН

український

V

х ристиянськии часопис

43


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ 2012

ПРІОРИТЕТ - ПlІВКАТИ ДУХОВПІСТЬ то в

m

2-7 березня відбувся перший візит

пропозиції та склав найщиріші побажан­

новообраного протоігумена Провінції

ня і поблагословив усіх ченців Провінції

Найсвятішого Спасителя отців Василіян в

на плідну працю. У рамках візиту отець

Україні до Головного осідку Василіянського

Протоігумен зустрівся із студентами-ва­

чину святого Йосафата в Римі.

силіянами з України, які навчаються в університетах Риму та запевнив їх у по­

Під час зустрічі із Протоархимандритом

о. Василієм Ковбичем та його радниками

всякчасній молитві і турботі з боку Про­ вінційної Управи.

отець Протоігумен акцентував, що пріо­

Також отець Протоігумен із супрово­

ритетом Провінції є плекати духовність

джуючими особами відвідали головні рим­

згідно із вченням святого Василія Вели­

ські базиліки та відслужили Божественну

кого, покровителя Чину. О. Пантелеймон

Літургію в каплиці Благовіщення Пресвятої

подякував за гостинність і попросив про

Богородиці Ватиканського Радіо. Протоігу­

молитву за Провінцію Найсвятішого Спа­

мена супроводжували Провінційні Радни­

сителя, яка налічує п'ятдесят відсотків

ки отці Василій Тучапець, ЧСВВ та Макарій

ченців усього Василіянського Чину. Отець

Флячок, ЧСВВ, а також о. Роберт Лисейко,

Протоархимандрит, детально ознайомив­

ЧСВВ, ректор Василіянського Інституту Фі­

шись із програмою діяльності, дав цінні

лософсько-Богословських Студій.

в

АМІ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

р Літургія як

найкраща спільна молитва

християн. Саме молитва є основою духо­

1-4 березня цього року відбулася велико­ посна місія для вірних семи василіянських

вного християнського життя.

Закінчилася свята місія в неділю. Після

парафій у мальовничій місцевості Скаро (Skaro) в Канаді-Альберті, приблизно за 100

о. Миколаю за проведену місію, а відтак

км від Едмонтона. Її провів о. Миколай Ми­

присутні отримали Повний Відпуст і бла­

Служби Божої о. Протоігумен подякував

косовський, ЧСВВ на прохання о. Гавриїла

гословення свяченою водою. Найостанні­

Габера, ЧСВВ, колишнього тамтешнього

шим етапом став традиційний спільний

пароха, а тепер Протоігумена Провінції

обід у просторому парафіяльному залі, де

Пресвятого Серця Христового в Канаді.

були присутні численні учасники місійних наук, брати-студенти з едмонтонського ва­

44

Провідною темою місійних наук була

силіянського дому студій. Також це була

молитва як така: важлива роль молитви у

прощальна зустріч із колишнім парохом

Католицькій Церкві; постійна побожність;

о. Гавриїлом Габером, ЧСВВ, який у най­

ранішні й вечірні молитви; молитва як за­

ближчому часі відправиться до Вінніпега

сіб

виконувати уряд Протоігумена.

скріплення подружжя; Божественна

українськи~ християнськии часопис


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ 2012

"

МІСТИЧПА ТРО.ИПДА fОСПОДПЬОІ lІЮБОВІ •..

о. Тарас ГРИ ЦІ В, парох Галина ОХОЦЬКА, м. Ходорів

Дуже холодний, по-справжньому лют­ невий вечір ... Надворі, як кажуть старші люди, мороз з очима ... Але у приміщенні Ходорівського Народного дому « Просвіта»

Сьогодні засоби масової інформації

ім . Зеновія Кецала панувала тепла родинна

рясніють тривожними повідомленнями,

атмосфера. Бо хіба може бути інакше, коли

де час від часу зустрічається слово

йдеться про свято?! Завітали до Ходорова

«криза» - криза економічна, енергетична,

отець Володимир Кусий, ЧСВВ із церкви

політична. Але основою всіх цих криз і чи

Святого Андрія у Львові, його вихованці,

не найстрашнішою з них є криза духовності

молодіжне

та моралі, криза любові. Як писав Бернард

тична Троянда» та широко відоме вокаль­

Шоу, ми навчилися літати, як птахи,

не тріо « Родовід».

плавати, як риби, але не навчилися

жити, як люди. Серед Божих Заповідей найважчою є Заповідь любити ближнього,

Марійське

товариство

«Міс­

Преподобний отець Володимир Кусий, ЧСВВ

є духівником

«Містичної троян­

ди». Отець добре знайомий ходорівчанам,

як самого себе. Якби ми змогли не кажу

адже приїздив сюди на реколекції. Він від­

полюбити, а бодай почути, зрозуміти

носиться до категорії духовних осіб, які

один одного - нам було б легше долати

про складне говорять дуже просто і щиро.

негаразди і перешкоди, а навколишній світ

Кожне його слово є свідченням глибокої

засяяв би всіма барвами веселки.

віри. Але, водночас, воно не закостеніле

МІСІОН

-

45


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ 2012

бо виходить із тонкої, чистої, щирої душі

Життя людське - то човен в океані

та люблячого василіянського серця.

В обіймах хвиль і штормових вітрів,

Ходорівчанам добре відома книга

«14

зустрічей з Ісусом Христом», автором якої є отець Володимир. Розважання про тер­

піння Спасителя, Його Хресну Дорогу

За мріями, мов зорі у тумані,

Пливе до незбагненних берегів.

проводяться священиком, але під кутом

Щоби не схибити, не потонути,

зору досвідченої людини. Коли роздумуєш

Триматись мужньо, що б там не було,

прочитане, сльози виступають із очей, а в

Душею треба віру осягнути,

жилах холоне кров. Христос

Добром у серці подолати зло.

ловік ... Але ж Ісус

-

-

це Богочо­

це Людина ... Як же ж

треба було любити нас, людей ... Тому кож­ ний, хто зветься християнином, повинен

бути втіленням безмежної Христової лю­ бові, іскоркою світла світу. Цього вечора о. Володимир, дякуючи

Різдво Христове - світло розуміння, Надія, що дає Творець усім, Адже Христос - то Істина й Спасіння:

Йому дозвольмо увійти в наш дім.

всім ходорівчанам, яких давно знає і лю­

бить, довів присутнім у залі, що не лише бездоганно

володіє

проповідницьким

хистом, але є неперевершеним майстром

співаного Божого слова. Бо зачарував усіх його лагідний оксамитовий голос та спо­ кійна манера виконання відомих і сучас­ них духовних творів .

Мандрівкою

духовними

традиціями

Всечесний отче, Вам подяка й шана, Чудові квіти та уклін земний.

Що в Ходорів сьогодні завітали, Дарма, що і мороз, і сніговій.

Ви

-

діамант, який в руці Господній

Набув безцінних граней чарівних ...

повели ходорівчан молоді юнаки і дівчата,

Одну із них явили нам сьогодні -

учасники товариства «Містична Троянда».

Дар співака і музиканта хист.

На сцені оживали давні звичаї українсько­

го народу, його любов до рідної землі, до природи. Давні пісні газдам, газдиням, дівчатам дарувало чудове вокальне тріо «Родовід», щиро співаючи та віншуючи

старовинними побажаннями. Здавалося,

-

Апостольство Христового учення

Ваш вибір у буденному житті. Господь Вам дав Своє благословення, Додасть і сил, щоб не звернуть з путі.

що прекрасний спів та оригінальний голос чарівних жіночок лине далеко поза земні

В лютневий час, крізь крижані окови,

простори.

Крізь тлінність бездуховного буття

А далі були щирі слова вдячності отця Тараса Гриціва, пароха церкви Святих Во­

лодимира і Ольги та блаженної мучениці Тарсикії, всіх присутніх ходорівчан та, звичайно, чудові живі квіти. Люди роз­ ходились,

46

зігріті

світлом

християнської

Містичною трояндою любові В серцях нехай прозріє каяття. Нехай міцніє християнська віра

-

Чеснот людських основа повсякчас.

любові, котрі залишили всім нам гості зі

Від храму Ольги та Володимира

Львова.

Вам вдячні паства та отець Тарас.

українськи~ християнськии часопис


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

БОЖЕ МИlІОСЕРДЯ лосердя, пройде через моє серце і душу до

о. Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

ближніх.

Допоможи мені, Господи, щоб

-

Продовження,

мої очі були милосердними, щоб я ніколи

початок в ч. З за 2012р.

не підозрювала і не судила за зовнішнім ви­

Усе наше життя свідчить про Боже Ми­

не і приходила їм на допомогу. Допоможи

лосердя. Вже пророк Ісая написав: «Чи може

мені, щоб мій слух був милосердним, щоб я була чуйною до потреб ближніх, щоб мої вуха не були байдужими до болю і до стого­ нів ближніх. Допоможи мені, Господи, щоб мій язик був милосердним, щоб я ніколи не говорила про ближніх погано, а для кож­ ного знаходила слово втіхи і пробачення. -

глядом, а бачила в душах ближніх прекрас­

мати забути свою дитину? .. Та хоча б вона й забула, Я тебе не забуду»

(49,15).

-

говорить Господм

Та й через пророка Єзекиїла промо­

вили Божі уста: «Клянусь, як то живу Я,

-

не

бажаю смерті грішника; бажаю, щоб він від­ вернувся від своєї поведінки і жив»

(33,11).

Чи Ісус відкинув якогось грішника, що

Допоможи мені, Господи, щоб мої руки були

каявся? Ніколи! Він сам заявляє: «Я прий­

милосердними і повними добрих вчинків,

шов, не щоб праведників кликати до пока­ яння, а грішних!» (Лк.5,32). Ісус їсть із ними,

щоб я уміла чинити тільки добро ближ­ ньому, брати на себе важчу, мозольнішу

розгрішає їх від гріхів, наказує прощати їм

працю.

навіть «сімдесят разів по сім» (Мт.18,22), тоб­

милосердними, щоб я завжди поспішала на

то завжди. І, врешті, вмирає на хресті за наші

допомогу ближнім, забуваючи про власну

гріхи. А наше життя, наше християнське по­

втому, щоб мій справжній відпочинок був у

кликання чи не є доказом Христового Ми­

служінні ближнім. Допоможи мені, Госпо­ ди, щоб моє серце було милосердним, щоб

лосердя?

Так, Боже Милосердя безмежне, незгли­

биме,

незбагненне, довготерпеливе.

-

Допоможи мені, аби мої ноги були

я співчувала усім стражданням ближніх.

Люд­

Нікому не відмовлю у співчутті, буду щиро

ська злоба і гріхи мають свої границі, а Боже

спілкуватися навіть з тими, про яких знаю,

Милосердя їх не має. І цю правду возвели­

що зловживатимуть моєю добротою, а сама

чує святий Іван Золотоустий: «Для Божого

зачинюся в Наймилосерднішому Твоєму

Милосердя немає міри і не можна висловити

Серці. Про власні страждання буду мовча­

його доброти ... Море, яке б велике воно не

ти. Хай Твоє милосердя спочине у мені, мій

було, все-таки має межі, а Боже Милосердя

-

безмежне».

Господи.

-

Сам наказуєш мені вправлятися

в трьох ступенях милосердя; перше: мило­

Молитва сестри Фаустини: «Скільки ра­

сердний вчинок

-

будь-якого плану; друге:

зів мої груди зітхнуть, скільки разів моє

милосердне слово

серце стукне, скільки разів моя кров за­

то словом; третє: молитва. Якщо не зможу

пульсує в моєму організмі, стільки тисяч

допомогти дією ні словом милосердя, то за­

-

якщо не зможу дією,

разів прагну поклонятися Твоєму Мило­

вжди зможу молитвою. Молитвою досягну

сердю, о Пресвята Трійце.

творитися у Твоє Милосердя і бути Твоїм

навіть туди, куди не можу дійти фізично. - О, мій Ісусе, переміни мене в Себе, бо Ти

живим відбитком, о Господи; хай ця най­

можеш усе».

-

Я прагну пере­

більша Твоя ознака, незглибиме Твоє Ми-

н

Далі буде

47


ПОДІЇТАЛЮДИ

КВІТЕНЬ2012

""'

ссСПІВАИТВ ГОСПОДЕВІ ПІСПЮ••

Моnодіжно-дитячий хор «ХЕРУВИМИ».

У

lrop СКЛЕНАР

1990

р. завдяки ініціативі диригента

Олега Жука та з благословення тодішньо­ ((Співайте Господеві нову пісню.

Хваліте Його в Його величі безмежній» (Пс.149, 1;

150,2)

го Протоігумена Чину святого Василія Великого

о.

Василя-Богдана

Мендруня

було прослухано й залучено багато дітей до церковного співочого колективу при

«Херувими»

48

- це перший дитячий

монастирській церкві святого Онуфрія у

церковний хор, створений на теренах

Львові. Для праці хору о. Мендрунь при­

колишнього Радянського Союзу. Приємно,

дбав піаніно

що саме у Львові вперше пролунала

петиції. Батьки дітей та керівництво ко­

хвала Богу устами української молоді.

лективу організували літній табір у селі

Так юні львів'яни - цвіт нації та її надія -

Дубина на Львівщині. Там молодь мала

долучилися до відродження Української

можливість вивчити співану святу Літур­

Греко-Католицької Церкви.

гію. Табір був родинний, адже на прохан-

-

й почалися щоденні ре­


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ2012

ня диригента Олега Жука батьки чудово

приємно вражена й тепло прийняла хо­

організували табірне життя. Через три

ристів. Водночас «Херувими» налагодили

місяці копіткої праці молоді львів'яни

зв'язок із співочими колективами Білорусі

вперше виступили на храмовому святі в

церкві святого Онуфрія. Цю подію можна

й Молдови. Наступного року хор побував у місті Венгожево (Польща), куди його за­

вважати справжнім «днем народження»

просили отці Василіяни на святкування

хору «Херувими» (свою назву співочий

Водохреща. «Херувими» співали Службу Божу, а також взяли участь у фестивалі

колектив отримав після дворічної діяль­

ності

-

за порадою одного з батьків).

«Gerody»

Протягом наступного року невтомно

і стали його дипломантами. На

запрошення о. Павла Когута хор мав га­

працювали диригент і хористи, щоб до­

стролі у Франції: співав одинадцять кон­

сконало вивчити святу Літургію та інші

цертів, а також Літургії в греко-католиць­

1991

ких та римо-католицьких храмах. Отець

духовні вокальні твори.

1

квітня

року «Херувими» вперше співали Служ­

Когут організував поїзду «Херувимів» до

бу Божу з єромонахом Йосифом Будаєм.

міста Марпінген (Німеччина), де зібрало­

Відтоді хор стає щоразу популярнішим і

ся чимало співочих колективів. Концерт

бере активну участь у святих Літургіях

хору високо оцінили німецькі музиканти

у львівських храмах святої Анни, свято­

й громадськість міста.

го Дмитрія, святого Андрія, святого Іллі, святого Михаїла.

Із

1996

до

2007

р. «Херувими» тісно

співпрацювали з німецькою організацією

В Рогатині на Івано-Франківщині «Хе­

рувимю> побували у

1992

р. Там хор спі­

«HeVe». На запрошення цієї спільноти хор виступав у багатьох містах Баварії. Також

вав Службу Божу і це стало важливою

співочий колектив «Херувими» побував

подією в житті УГКЦ. Серця присутніх

із концертами в Італії. У

переповнювали щирі духовні почуття від

членом Міжнародної хорової організації

замилування дитячими голосами.

«Хе­

рувими» співали святу Літургію також у

р. хор став

-

дипломантом

Міжнародного фестивалю

«Cantus-99» в Із 1999 р. хор є

«Pueri Cantores»

і тоді ж

1999

Тернопільській області, в Лозівці, родин­

австрійському Зальцбургу.

ному селі диригента. Його жителі радо

учасником різдвяного фестивалю «Вели­

слухали прекрасний спів дітей та із сльо­

ка коляда» у Львові. А ще він брав участь

зами дякували їм.

у

Міжнародному

хоровому

фестивалі

Завдяки неустанній праці хор попо­

«Мрія», фестивалях «Великодні дзвони»

внив свій репертуар духовними та світ­

та «Різдвяна зірка». За час своєї діяльнос­

ськими

його

ті «Херувими» виступали на концертах,

прозвуча­

присвячених видатним подіям в Україні:

ла Меса австрійського композитора Й.

400-ліття Берестейської Унії, святкуван­

Райнбергера.

ня Дня Львова, вшанування воїнів УПА,

вокальними

виконанні

вперше

Розширилася

творами.

у Львові

географія

У

гастрольних

турів творчого колективу. Зокрема в р. «Херувими» виїхали за кордон

-

1995

у Пе­

185 річниці від дня

народження Маркіяна

Шашкевича, а також на посвяченнях дер­ жавних та релігійних установ.

ремишль (Польща). Там співали святу

Ось уже понад двадцять років лунає

Літургію в катедральному соборі УГКЦ

пісня хвали Богові устами української мо­

із преосвященним владикою Іваном Мар­

лоді. Нехай же ніколи не вмовкає вона на

тиняком. Українська громада міста була

нашій землі.

український

_

християнськии часопис

49


\\Th\\~1\l ~" 1'~:

99 1• ·

)!(06116°'

Ь fO

В

1939 році, як і цього року, свято Пасхи припало на квітень. Такими словами і короткою

наукою привітав усіх читачів Місіонаря редактор, о. Пахомій Борис,ЧСВВ: В день світлого Христового Воскресения засилаємо Вам, усі наші Читачі, щирі побажання вели­

ких Божих благодатей. Так, як воскресший Христос по Своїм воскресенні звеселив Своїх апостолів і учеників, так нехай звеселить і Вас, так нехай прожене з Ваших родин, з Ваших сердець усякий сму­

ток, усяку журбу. Так, як Христос побідив усе лихо, усю людську ненависть і смерть саму, так нехай і Вам поможе покопати й розвіяти всяку біду, всякі злидні, щоб не знали Ви лиха в себе вдома, щоб не зазнали напастей, прикрощів від нікого з чужих.

-

Воск есения асть сили

евного, побожного х истиянського життя!

ам Вашим

Над усе ж нехай воскресший Господь зо свого

ес JМЕРТІЮ С ЕРТЬ П ~"1i\ -t"':~~\\t:;;.o;':~\.

ji~

Людська злоба ликувала. Вороги Христа, що

---~ Най серця ~~-:_·,,:"' --

-

Позбулися Його й зітхнули. Вже будуть мати спокій. Зате Його вірним приятелям руки опа­

Його ненавиділи, вкінці зловили Його. Розпяли, за­ мучили й поховали. І на гробі Його лежав уже тяж­

ли. Вони так на Нього надіялися! Мрії снували

кий камінь. Для повного свого спокою й печатьми

при Нім про рятунок Ізраїля, про свободу свою.

гріб запечатали й сторожу коло гробу поставили.

Й мрії ті розвіялися, як той дим. Їх мрії там, на ДО

та

СВ1Т,/\а

"'t""-""'

Щоб іх сnасти. 8

нас чи в яка cnpoмora '

оИ'КJ!Щ'lкий

в~:<"~~сч1м· Ми бІДІП -

• 1UоІІІ .11ожем бІАь~е

l!r. "~ АJОбови ца1т?

rrw


бливо в теперішніх часах. Виглядає, що злоба

Голготі, під тяжким каменем, пропащі разом з

Ним, разом з Його життям.

людська на світі зовсім взяла верх. Терплять

Аж завитав ранок Воскресної Неділі. Коли

люди зовсім невинно. Кривди спадають на лю­

вже декотрі, кинувши все, зачали розходитися

дей зовсім несправедливо. Буває, що світ перед

з Єрусалиму, тоді саме сталося щось несподі­

нами затемнюється, що виходу нема, що треба

ване. Приятелі Христа самі собі не вірили, а на

буде зовсім згинути.

ворогів Христа напав невимовний жах, їх утіха

Так подумав би тільки той, хто забув би про

була завчасна. Вони вже ликували, що позбули­

те, що над нами сила Бога, що смертю й смерть

ся Месії, а Він однаково ж живий. Напевно жи-

поправ. Він сьогодні Той Сам, що тоді, коли

вий. Оповідали переполошені жовніри, ті саме, а "1 славно воскрес з гробу, приваленого каменем.

що мали сторожити гробу, доки в нім не розло- ~0"~ житься Його тіло.

Силою Христа Бога бодрімся. Христос Гос­

rt'

подь, той що вчора, той й сьогодні, той буде й

Показалося, що їх думки за короткі, сила їх 'tч с

повік. Вічний Бог всемогучий, що в Його руках

за мала. Сила Бога живого понад усе. Його сила ;в:~о:•

смерть і життя, сильний поставити те, що люди

;oaJL.

така велика, що будує архитвори там, де чоло- !JCP'

вік зробив руїну, що дає життя там, де чоловік ~ завдав смерть. - Своєю смертю Христос Бог ~

розсипали в руїну, сильний воскресити те, що

померло. Воскресший Христос надія й

кожного з нас, надія й сила всіх народів!

(редактор о. Пахо·м·ій Борис, ЧСВВ. ~~~-

Христове Воскресення це безнастанна наука для нас про Божу силу. Це потіха для нас осощu

"lut·u ... o

v-~

·--- J -

"* брате,

•"f"'I

Ос51

pdft••~ ti "''" 4 JaUP

8

\І 8

Мюонар, ч.

pailJ

"°

р~~'::.~ с~~~~

Христос воскрес! Христос воскрес! Із уст усіх звенить-несесь ...

За нас страдав - життя віддав,

У третій день із гробу встав! Христос Воскрес! Щасливий день! Несеться голос дзвонів гень ... І сонце сяє - скрізь весна

Христос Воскрес! Заве вона ...

Христос Воскрес! Радість в округ.

or),.""

'j,.

'to ''JJ()ІІ; ~'І/()r~~І(ІІ.

,,,"

д и:п

ІІЇ;;

''Ptt <'f .7e .Грt:

10);'3 I{t;rщ

ІІ/е й

s1щ~'!!!

. .·~ v.

х ристос воскрес.І

смерть саму побідив.

Село і гай, поля і луг. Зелень і квіт - неначе рай! Христос Воскрес! Голосить май.

Христос воскрес! Серденька всі

Йго ласкою стрійні-святі. «Воскрес!» голосять «воскресе!» «Він нас спасе! Він нас спасе!»

1;,""Pt;

'.lft!llt_'І/ ІІІ

, "ro:.6•-t.

~ -";~"n

4, 1939)

• ·~ .


У 3-й Тиждень по Пасці Свята

Церква в особливий спосіб вшановує святих жан-мироносиць і пра­

ведних Йосифа Арімафейського і Нікодима

- таємних учнів Христо-

вих.

Коли Господь ходив з проповід-

"",

дю, навколо нього завжди було багато

людей.

Деякі

підходили,

слухали й відходили. Але серед численного народу була група жінок,

що відрізнялися від інших. Вони су­ проводжували Божественного Вчи­

теля не тільки для того, щоб слухати

його Слово, але й з любов'ю слу­ жити йому. Вони піклувались про '3.с; нічліг, їжу та пиття, «служили Йому з майна свого» (Лк.8,3). Саме ці жін­

ки рано-вранці поспішали до гробу Спасителя з миром і ароматами, щоб помазати його тіло, та удостою­ ються бачити Воскреслого Господа. Тому і названі вони мироносицями. Не тільки пахуче миро

несли

вони до гробу Спасителя. Вони не­ сли свою велику віру, непохитну вірність, співчупя, милосердя і лю­

бов. Не зникли у світі ні вірність, ні любов. Вони

- як і турбота, самовід­ - за­

даність, милосердя, доброта,

вжди пов'язані з образом жінки.

УЧАСТЬ ЖІПОUТВА В . ХРИСТDІП. ДІlІАХ. Місячне паю.рення.

Бог призначив жену на помічницю мужеви.

мужеви в спільному родинному житю:

Так-бо стоїть написано на першій сторінці іс­

веселить його в радісних хвилях, потішає в

торії людства.

сумних, помагає в трудах, доглядає в недузі;

З сього Божого призначеня жена є матірю

вона бере на себе переважну часть праці в до­

діточкам і для них, особливо в перших літах

машнім огнищи і в релігійнім та моральнім

є ангелом хоронителем . Жена є товаришкою CB\T..ut 11 1""•• ...... ІЦоб іх. спасти.

До

52

чи в JІка cnpoм:ora Та ІІ нас, -·~ •.? • ВіАдJІЧИТІ1СЬ ІІІО<І"""'"'К~~

. XPi'/J;Тl/l\\\Qill'f' ': -ча:;,опtJі1 о1 Шо• можем: 61АЬ'!'

МІІ бід111 -

%< не люб~ІІ~ ц111т?

,


(.

-··'

Святе Письмо дає великі похвали добрій

всюди допущені до соймових виборів на крісла

жінці: «Хто знайшов добру жінку, знайшов до­

_,. посольські і сенаторські. Праці і заслуги жіно -

бро й одержав ласку від Господа.

Чесна жінка

цтва, передовсім законного на місіях в поган-

вінок чоловікови, а ледача мов та гниль в його

ських краях, де вони займаються научуванєм

костях.

-

-

Розумна жінка дім свій будує, а дур­

на розвалить його своїми руками.

- Хто знайде

чесну жінку, дорожша і ціннійша вона від дорогоцінного каменя».

ро8 І

unн•

катехізму, веденєм шкіл, ліченєм в шпиталях,

i

опікою над молодіжю в приютах і захоронках

ваіІ

)ЧJ(in

1

n< -

є в цілім світі аж надто добре знаною з по-

ро•~ свяченя і пожитку. 0r<> І Але доброю жінкою буде тільки така, що 0 J11f Треба тільки, щоби христіянська жінка у

виховується в Божій релігії. Релігія вказує

, "'

жені і все її пригадує на високе її призначенє; ~он~

всіх тих працях і місцях, де її Боже Провидінє поставить, поводилася справді христіянським

релігія просвічує її розум Божою наукою; ре- ее rн духом і христіянськими обичаями, а тоді її

благодатний вплив може бути неоцінений.

лігія ушляхотнює її серце і характер; релігія

боронить її від упадку; релігія ратує її в гіркій

Наше українське жіноцтво є на загал щиро

недолі; релігія дає її витревати в добрім житю

релігійне. Знаком сього є те, що воно перше

серед найтяжших трудів і досвідів. А жінка без

горнеться скрізь до брацтв церковних і до

релігії є нещаслива і сама і нещастє ширить до­

кождого побожного діла . Наше видавництво

вколо себе.

і «Місіонар » має між нашим жіноцтвом мно-

Христова Церква може повеличатися тим,

го-много ревнительок, котрі по змозі своїх сил

що виховала і виховує дальше неперебране чис- ~ дуже гарно працюють над поширенєм доброї

ло таких святих і великодушних жен і дівиць і ~J.. книжки і кождої доброї справи. В часі війни

10 f

~

" ....... і" ","11•

дівчаток, що їх слава і на небі і на землі ніколи B}j показалося наше жіноцтво високо патріотич­

трудилися для поширення св. віри; інші зади-

. . . .11~

J ним і спосіб ним до високих жертв. Всьо то дає

не згасне. Деякі з них доступили славної назви: рівноапостольських, бо на рівні з апостолами

• 1111 С~

інші мудростію своєю зрівнялися з учителями

~я. в перші ряди за Бога, за віру, за Церкву і за всі

св. Церкви, а тих, що дівством і христіянськи­

>.l:lc

-

нями

/lou

}/tJt!l/110

1 '- /l

;-

и.:1

flJltt

1

1~/Ji!J

буде щиро релігійне а свою релігію нехай ста­ раєся пізнати і високо цінити і для того нехай

найширше поле до благородної і видатної пра-

любить релігійні книжки і їх уважно вичитує,

ці, милої Богови і найпожиточнійшої для люд-

щоби вміти і другим дати відповідь на їх заки­

скости .

ди. А понад всьо нехай своє серце виховує на

ЩJІЦ:-3

~1/3

і урядах, в добродійних товариствах і кружартистки, писательки, а навіть в політиці здо-

щ,

4

ltrl/<'f1j)l; J'.l((l 3 '

І.)ІfJ.113

ffl' ·t

дrх;,

t.

СІ'JЩе J/IQ{jq;

....__

взір Ісусового Пресолодкого Серця і від Нього

Нині жіноцтво працює вже майже у всіх ді­

3 " 1, «t.fJ, r.r/l

3<1/Jб('6 О!,

"1

котра для жіноцтва отвирає також широке і

сподіватися, що в короткім часі жінки будуть

,,

душі і під позором новомодної просвіти ши­

рять гасла, ворожі для Христа і Церкви! Нехай

///,, ,1 буває собі чим раз то більше голосу і можемо

радикалів і соціялістів закрадаються до його

сокої і найвисшої святости. Воно є тою силою,

Грt ках, у вольних заводах, як лікарки, адвокати,

І.(1/lІr,

її високі ідеали. Нехай тільки наше жіноцтво

жіноцтво на рівні з мужеським світом до ви- ~

лянках житя: в ремеслах і фабриках, в школах

А.1,,

лицьким своїм народом, жіноцтво наше стане

стережеся ложних пророків, котрі в шкірі

їх число самому тільки Богови знане.

Христіянство є отже тою силою, котра веде

fJ!')('/t;

Бог, поведе в будучности св. Церква між като­

вували світ своїми мученицькими подвигами;

ми чеснотами сталися христіянськими герої­

11

надію, що при ліпшій організації, яку дасть

1

український "f:<:I ' ЮІР/1СТИАНСЬКИЙ чаtьnис

t

' lt .Jfe11p,,

с,,,

ff"..,, І

вчиться тої святої науки, котра веде до Божої

мудрости і святости.

(автор: Oti 1111 редактор о. Платонід Філяс, ЧСВВ, 1ець ч.4, 1925) •

1040 з 110-

53


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ 2012

П'ВТДЕСВТ ПРИЧИП ЧИТАТИ БІБlІІЮ Пі,11rо11вав о. Те ентій ,ІІОВГАНЮ_, К,-'ЧС""-В_ В_ _

Продовження, початок в ч. З за 2012р.

11.

Чому маємо читати Святе Письмо?

Оскільки цього прагне Церква, яка поши -

рила його по всьому світу, аби всі могли мати до нього доступ і плідно його вивча­

ти. Як же наполегливо Папи радять чи­

тати Біблію! Енцикліки

Deus

Пія Х,

-

Providentissimus Pascendi Dominici gregis Spiritus Paraclitus Венедикта XV

Льва ХІІІ,

усі ці документи є незаперечним дока­

зом прагнення Церкви, аби Святе Письмо було читане. Прагне цього Ісус, Бог, Церк­ ва

-

а ми? Ні та й ні! «Трррр»

-

маленький

хлопчик бігає, тримаючи в руці паперо­ вий літачок. Колись, як виросте, стане пі­

лотом, як і його батько. Як хочеш успад­ кувати вічність

-

навчайся! Ісус прагне

навчити тебе цього, для того Він і прий­ шов. Не водися з паперовим літачком, та­ ким транспортом нікуди не долетиш. Але

навіть якби в тебе був справжній літак, то мусиш навчитися пілотування!

12. Святіший Отець Йоан Павло 11:

значенні цього слова. Саме молитва, на­

«Святе Письмо подібне до води, що дає бадьорість, і до їжі, якою живиться ві­

тхнена Святим Письмом, є найважли­

руюча людина. Тому я заохочую всіх до

духовності. Хто здатен присвятити їй час

якомога ближчих і якомога частіших контактів зі Словом Божим, до відкри­

і сили, потім збирає багатий плід. Молі­ мося, аби кожний християнин і кожна

тості на його дію, на його цілющу і твор­

людина, яка шукає правду, стала проча­

чу міць. Уміння читати Святе Письмо

нином Святого Письма, вчилася щодня

має

кож­

споживати хліб Слова Життя. Доручаємо

ного віруючого. Воно є першим кроком

цю справу Пресвятій Діві, Яка, прийма­

основоположне

на шляху,

наступними

медитація і потім

54

значення

-

для

етапами якого

є

молитва у точному

вішим шляхом розвитку християнської

ючи Слово Боже, стала Матір'ю Спасите­ ля (пор Іс.34,16)».

українськи~ хриаиянськии часопис

GIOHdP


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ 2 0 12

13.

Святіший Отець Венедикт

XVI:

«Не

знаючи Біблії, ми вподібнюємося до люди­ ни, яка рухається в темряві. Слово Біблії

-

це світильник, за допомогою якого мож­

заглядати не тільки до Біблії, а й до нього.

15.

Багато спільнот і рухів у Католиць­

кій Церкві живляться Біблією. Блажен­ ний

Яків

Альберіоне казав:

«[читаємо

Папа підкреслив це, кажучи: «Нікому ні­

Писання], оскільки Бог цього прагне». У самій Біблії знаходимо понад 200 місць,

коли не можна забувати, що Слово Боже є

де Бог наказує читати

світильником для наших кроків і світлом

Святе Письмо. Той факт, що Бог звору­

на нашому шляху. Ревне читання Свято­

шив серця гагіографів, аби вони записали

го Письма, супроводжуване молитвою,

Його слова, говорить нам про Його велике

на роздивитися дорогу (пор. Пс

119,105)».

і досліджувати

робить можливою ту інтимну розмову, в

прагнення, щоб люди читали Святе Пись­

якій через читання людина чує Бога, Який

мо і медитували над ним. Отож спробуй­

говорить, а через молитву відповідає з до­

мо уявити: хіба Ісус, Який установив та­

вірливою відкритістю серця». І ти мусиш

їнство любові, не прагне зараз, щоб люди

тут визнати, ЧИ НАЛЕЖИШ ДО ЦЕРК­

це таїнство приймали? Це саме можна

ВИ, а чи до якоїсь секти, яка каже, що не

сказати і про Біблію. Якщо Бог її написав,

треба вивчати Слово Боже, що достатньо

то це безсумнівно означає, що Він праг­

просто ходити до храму. Висловлювання

не, аби її читали. Якщо цього прагне Бог

Йоана Павла П і Венедикта XVI повинні

Отець, Ісус Христос, прагнуть Отці Церк­

мобілізувати тебе до творення біблійних

ви, а при твоїй парафії немає Біблійного

гуртків у твоїй парафії. Принесеш велику

гуртка, то заохочуй сусідів читати Біблію

радість своєму настоятелю, він буде задо­

разом. Прочитай: Катехизм Католицької

волений, що нарешті хтось відреагував на

Церкви

те, що так часто повторювалося в пропо­

відях... («Маючи очі, не бачимо; маючи

940. 16.

вуха, не чуємо».)

випрошує у Бога прощення гріхів. Вона

14.

«Я вражений втратами, що їх зазна­

897, 900, 904-907, 910-911, 928-934,

Церква різноманітними способами

робить це через таїнство Покаяння, через

ють душі, які занедбують читання Святого

читання Святого Письма, й тому свяще­

Письма» (Падре Піо). «Незнання Святого

ник,

Письма є незнанням Христа» (св.Єронім).

«Словами Євангелія нехай змиються наші

Ми молимося: «нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі». Питання звучить

провини». Католицька Церква не тіль­

так: Яка воля? Як я маю пізнавати волю

уділяє відпусти тим вірним, які читають

Бога Отця? Пізнавання волі Божої

Святе Письмо. Віруюча людина, яка читає

-

це

прочитавши

Євангеліє,

вимовляє:

ки заохочує пізнавати Святе Письмо, а й

пізнавання Божих Слів, записаних у Свя­

Святе Письмо як духовне читання, з по­

тому Письмі. Це систематичне вивчення

вагою, належною Слову Божому, отримує

Біблії. Якщо ти знаєш якийсь інший спо­

частковий відпуст. Відпуст буде повний,

сіб пізнавання волі Божої, то дуже прошу

якщо побожне читання триває щонай­

розкажи мені про це! «Церква посилено

менше півгодини (отож ти можеш його

-

й особливо нагадує всім вірним, щоб че­ рез часте читання Святого Письма набу­

отримувати щодня!). Завдяки

вали найвищу цінність

30

хвили­

нам читання Біблії маєш повний відпуст!

пізнання Ісуса

Нехай це свідчить про те, як сильно Церк­

Христа (пор. Флп.3,8)». Це цитата з Кате­

ва зацікавлена в тому, щоб вірні вивчали

хизму Католицької Церкви

Слово Боже.

MIGIOH

-

(133).

Варто

55


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

КВІТЕНЬ 2012

17. Блаженний Отець Йоан Павло 11: «Аби справді пізнати,

ким є Христос,

християни

відновленим

повинні

з

за­

Боже, а наші серця немовби стають нічим

палом повернутися до Біблії: чи то через

у собі, а всім у Бозі,

святу Літургію, виповнену Словом Бо­

перед ким відступають слова, поступа­

-

тоді ми стаємо тими,

жим, чи то через побожне читання, чи

ючись місцем любові (пор. Йо.1,14). «Бог

то через відповідні для цього інституції

радше вимагає виконання найдрібнішого

та іншу допомогу». Заохочую тебе: давай

обов'язку, визначеного нам, аніж найгаря­

відповімо на цей заклик Святішого Отця

чішого прагнення робити те, до чого ми

і з відновленим запалом повернемося до

не покликані» (св.Франциск Салезій). Піз­

Біблії! Надаваймо одне одному допомогу

най же, до чого ти покликаний,

в пізнаванні Слова Божого, аби заново на­

Святе Письмо!

родитися зі Святого Духа. «Як дощ і сніг

20.

-

читай

«Є стільки можливостей і доріг до

сходить з неба і не повертається туди, але

Бога, скільки людей. Бо Бог має інакшу до­

напуває землю, щоб вона родила й рости ла та давала насіння тому, хто її обсіває,

рогу для кожної людини. Не Церква має

і хліб тому, хто їсть, отак і Моє слово, що

ватися до Євангелія. Замало вірити в Бога,

виходить у Мене з уст, не повертається

треба ще вірити Богові. Замало чути про

пристосуватися до світу, а світ має допасу­

до Мене порожнім, але чинить те, що Я

Бога, треба ще Його почути» (кардинал Сте­

хочу, довершує те, за чим Я його вислав»

фан Вишинський). «Маєш звертати увагу

(Іс.55,10-11).

на знаки. Бог визначив на світі для кожно­

18. Говорити

«Я не читаю Біблії, бо деякі

не читали, а святими все одно стали»

-

це

го з нас шлях, яким ми маємо йти. Достат­

ньо лиш прочитати, що записане для тебе»

Коли

(П.Коельйо). Якщо Бог існує, то ми повинні

Папа на аудієнції сказав: «Вивчайте Сло­

з Ним розмовляти (пор. Лк.11,9). Це див­

слухатися

во Боже»

нашіптувань

лукавого.

тебе в Римі не було, але це було

но, яким чином хтось може бути відданий

сказане також і для тебе. Отці Церкви го­

Христові у неділю, а решту днів тижня бути

ворять про обов'язковість вивчення Слова

невидимим християнином?

-

Божого. Ти почув ці слова сьогодні. Чому

ж кажеш, що <ще тебе не стосується»? Бог

21.

Пора записатися до школи й ви­

вчити мову, важливішу за всі мови світу.

сьогодні діє не так, як століття тому. Ми

Ісус хоче, щоб ми всі розмовляли новою

всі маємо доступ до Біблії. Сьогодні «Бог з

мовою. Ще більше Він хоче, щоб ми про­

неба поглядає на синів людських, щоб по­ дивитись, чи є розумний, що шукає Бога»

рокували, були Апостолами свідчень про Нього. Він хоче, щоб ми були такі, який

(Пс.53,3). То лиш від тебе залежить, яке

Він сам (пор.

приймеш рішення: Бог чекає на твоє рі­

навчав апостол Лука, Святий Дух зійшов

шення (пор. Мр.4,14-20; Йо.5,24; Йо.12,48).

на всіх, хто слухав Ісусове вчення. Можна

Не зволікай! Пізнай волю Божу!

19.

«За біблійних часів пророків ожив­

1

Пт.1,15-16;

1

Кор.14,5). Як

було почути, як вони розмовляють різни -

ми мовами (пор. Ді.10,44-46). Але перш,

ляв Святий Дух, а цілий світ перебував у

ніж говорити новою мовою, потрібно хо­

летаргії. Сьогодні світ нуртує життям, а

тіти слухати, що сказав Ісус, пізнати Його

Церкви та вірні займаються нічого не вар­

слова (пор. Ді.2,4;

тими дрібницями» (А. Гешель). Нам є так

сповнені Святого Духа» (св.Іларіон).

багато що сказати про Біблію, але ми не

56

готові почути, що Біблія може нам сказа­ ти про нас самих. Коли поглинаємо Слово

20,32).

«Слова Писання

Далі буде

GIOHdP


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ20 12

АПСВ{)ЬМ ГРЮП ЗАlІИШИВС.Н У

[JbBOBI

Марія ГОРО~ЕЧНА

Ансельм Грюн залишився у Львові. І не тому, що відомий духівник, німецький мо­

нах-венедиктинець Ансельм Грюн побачив засніжений Львів теплим і привітним. І не тому, що перебуваючи у нашому місті з триденним візитом, захотів дати відповідь усім бажаючим, які не отримали її через регламентований час. Адже послухати відомого психоаналітика, християнського письменника, духовного провідника, реколектанта мала можливість не тільки

Ансельм ГРЮН.

громадськість міста, а й спрагла до знань

Ігор Возьняк. У проповіді Ансельм Грюн за­

молодь. Можливість пізнати себе через піз­

кликав відкрити у собі дар милосердя. Його

нання ближнього Ансельм Грюн залишив

батьківське напоумлення бути милосерд­

у книгах, вісім з яких видало видавництво «Місіонер», Тож продовжити зустріч із Ан­

дусім

сельмом допоможуть написані ним праці.

навіть ув'язнених, допомагає кожному.

Високий гість, автор

онер»

ними не тільки до тіла ближнього, але пере­

-

до душі, та не засуджувати ближніх,

Щира

386

виданих книг,

який щорічно організовує понад

200

за

вдячність

видавництву

можливість

«Місі­

познайомитися

із

лек­

книгами унікального письменника отця

цій та семінарів, на участь у яких прово­

Ансельма Грюна задовго до його приїз­

диться попередній запис за два роки зазда­

ду: «Молитва

легідь, став для нас ближчим, як добрий

на щодень», «Різдво», «Хрест», «Пасхаль­

-

це зустріч», «Реколекції

приятель. Він мав зустрічі із громадою міс­

на радість», «Святе

та та молоддю, а також взяв участь у кон­

християн»,

ференції для богопосвячених осіб у Львів­

молоді» вчать нас любові. Як пише автор

-

наш оберіг», «Віра

«Доторкнись.

Молитви

для

ській духовній семінарії Святого Духа,

у книзі «Молитва

де виступив із доповіддю на тему: «Як ми

ки здається, що ми можемо приховати від

бачимо ідентичність богопосвяченої осо­

ближнього негативні думки про нього й

би у сучасних реаліях?» Бути радіснішими,

важливо лиш гідно та чемно повестися з

-

це зустріч» «Нам тіль­

добрішими і милосерднішими побажав

ним при зустрічі. Насправді, наш ближній

Україні та українцям Ансельм Грюн.

добре відчуває, які почуття ми випромі­

Кульмінацією візиту стала архиєрейська

нюємо. Але молитва це змінює. Молитва

Служба Божа. Осяяна, вимолена, у величі

як зустріч у новому народженні людини

торжества Слова із радісними піснеспівами

вічним Отцем ... Коли ми молимося за лю­

та щирими побажаннями «Многая літа!»

дей, вони відчувають в душі прийняття та

постала перед нами Церква. Урочисту Лі­

поєднання з нами!" Молитва руйнує мури

тургію у храмі святого священномученика

між людьми" .. звільняє нас від кайданів,

Йосафата у Львові відслужив архиєпископ

які перешкоджають зустрітися з іншими»

і митрополит Львівський преосвященний

-

MIGIOH

український

~

християнськии часопис

так молитва творить зустріч.

57


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

КВІТЕНЬ 2012

ссКАМВРТОП ШАШКЕВИЧА•• .ЯК ІСПИТ ПА ДУХОВПІСТЬ До 200-ліття з дня народження Маркіяна Шашкевича

3 презентації книги Романа Лубківського Гапина МЕЛЬНИК

3 березня у Львівському національному університеті ім. Івана Франка відбулась презентація книги відомого поета і пере­ кладача, громадського і політичного діяча, лауреата Національної премії України імені

Тараса Шевченка, одного з провідних до­ слідників життя і діяльності непересічного українця, правдивого інтелігента за суттю та, найперше, священнослужителя, отця Маркіяна Шашкевича - Романа Лубківсько­ го з уже визначальною назвою «Камертон Шашкевича».

Професорський і викладацький склад

про потужний вклад Романа Лубківського

Вакарчуком,

у збереження і прославу імені сподвижни­

священнослужителі,

пись­

менники, сучасні знавці та пошановува­

ка України.

чі таланту великого Сина своєї України

Книга, присвячена 200-літтю з дня на­

того дня радо вітали автора. У виступах

родження М. Шашкевича, побачила світ

генерального директора ВВП «Місіонер» о.

якраз у ювілейному,

Климентія Стасіва, ЧСВВ (видавець кни­

зентації заслужено посіла своє місце серед

2011

році, і ще до пре­

ги); професора Дрогобицького універси­

книг-переможців на минулорічному кон­

тету ім. Івана Франка Михайла Шалати;

курсі «Найкраща книга

голови Шашкевичівської комісії, канди­

давців», отримавши персональну відзнаку

дата історичних наук Феодосія Стеблія;

голови журі Мар'яна Лозинського.

письменника Левка Різника; члена-корес­

58

Будителя Галичини та всієї України, так і

університету разом із ректором Іваном

-

XVIII

Форуму ви­

Русь-Україна, козаки, свобода, «Ти не

пондента НАН України, професора філо­

неволі син»,

логічного факультету Львівського націо­

Шашкевича, як і наскрізна лінія у його житті

нального університету ім. Івана Франка

і творчості про те, коли людина не вірить у

Миколи Ільницького; професора кафедри

Віщу силу (мається на увазі і Україну), вона

теорії літератури Михайла Гнатюка; кан­

буде розвіяна степами, є актуальними і сьо­

-

оті ключові слова Маркіяна

дидата філологічних наук Богдана Тихолі­

годні. Ось так підсумував презентацію своєї

за; директора музею «Русалки Дністрової» Галини Корнєєвої йшлося як про значи­

книги Роман Лубківський. І значно сильні­ ше: «Шашкевич мусить бути серед нас. Він

мість постаті отця Маркіяна Шашкевича,

нам політично необхідний саме зараз».

українськи~

хриаиянськии

часопис

І

GІон dр


КВІТЕНЬ 2Оl

ОПОВІДАННЯ

2

...,

...,

ПРИИМАИМО ОДИJІ ОДПОЮ, ВК ХРИСТОС ПРИИМАЄ ПАС о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

Господь Бог провадить кожну людину

до Його пізнання різними дорогами. Провидіння Боже не завжди нам зрозуміле, бо різноманітні терпіння сприймаємо не як волю Божу, а як щось несумісне з нашими бажаннями. Не думаймо, що Бог відкривався згідно Святого Письма тільки Авраамові, Мойсею, пророкам і святим тут на землі. Господь Бог

дає себе пізнати кожній людині особливим способом і стукає до її серця, чекаючи, коли воно відкриється, щоб у ньому замешкати, бо Ісус Христос прийшов на цей світ, щоб кожного спасти. Ось і ця коротка розповідь нехай допоможе нам краще зрозуміти Боже милосердя до людей, які низько впали у сво­

-

Я не хочу, щоб вони жили гріховним

єму житті, але й до них Він добрий і виявляє

життям. Вони дуже люблять одне одного і

неабияку свою любов інколи через інших

мені здається, що це буде гарна сім'я. До по­

людей, які є ближніми упавшим.

чатку посту більше як місяць, тому часу зали­

Одного разу, підійшовши до гурту жінок,

старенька бабуся Кузьмінчиха не могла на­ хвалитися своєю внучкою.

-

Наша Ганя дуже добра дитина, бо я її з

шається мало.

-

Молоді повинні пройти катехизацію,

-

говорив, сумніваючись, отець.

-

На науку вони можуть навіть сьогодні

самого дитинства виховую. А тепер позна­

прийти, тільки не відмовляйте, я вас дуже

йомилась із таким добрим хлопчиною, що не

прошу, отче! Рано чи пізно, а шлюб потрібно

кажіть: у всьому розуміється і все знає, що

взяти, бо без Бога не можна жити. Я це добре

кому сказати. Та тільки нам отець Михайло

знаю. До речі, хлопець для Ганнусі підходить і

не хоче шлюбу давати, бо каже, що мало часу

тепер тільки від Вас залежить, щоб Ви їх бла­

пройшло, як вони дружать між собою.

гословили.

-

Підійдіть з ними разом до отця, то може

вас послухає,

-

говорила сусідка до бабусі.

Наступного дня після Служби Божої ба­ буся таки підійшла до священика. Як не ста­

Весілля відбулось перед самим різдвяним постом. Не було воно таким гучним. Родичі,

близькі, сусіди, друзі поздоровили молодих і розійшлись.

рався парох пояснити їй, що не потрібно зі

Тепер для Віктора і Гані стелилась спільна

шлюбом спішити, бо це важлива справа, та

дорога життя, яка для кожного подружжя

вона обстоювала свою думку.

має свої особливості.

t111GIOH

український

w

християнськии часопис

59


ОПОВШАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

Провидіння Боже іноді проводить нас не­

Божих ласк для Ганни і дитини, а для Віктора,

зрозумілими стежками. Деколи від великого

як вона говорила, опам'ятання і навернення

щастя розчаровуємось цим життям і нарікає­

до нормального сімейного життя.

мо, як нарікали ізраїльтяни, йдучи пустелями

Віктор часто не приходив додому і погро­

до Сипаю, на Мойсея, який вивів їх із єгипет­

жував дружині, що залишить її. І тут знову

ської неволі. Але й там їх Бог опам'ятовував

вмішувалась бабуся:

своїми чудами, які Він творив через Мойсея.

перед Богом вірність між собою, хіба можна

зрозуміле, бо не так воно проходить, як ми

таке витворяти?

цього бажаємо.

-

Ганя працювала у сільській амбулаторії, яку згодом закрили. Довелось влаштовува­

Говоріть до своєї Ганнусі, а в мене своя го­

лова,

-

-

відповідав зі злобою Віктор.

Ганя залишилася сиротою з малих років

тись в районній лікарні санітаркою. На ро­

і я її виховувала, як могла. Надіялась на тебе,

боту добиралась маршруткою, а вже з робо­

а тепер ось воно що ... Схаменися!

ти всяким транспортом доїжджала додому.

бабуся.

-

дорікала

Віктор залишився без роботи і завжди чекав

Через декілька днів Ганна заглянула до

якоїсь групи чи бригади, щоб поїхати на дея­

грошей, які отримала за народжену дити­

кий час до столичного міста підзаробити тро­

ну, та за ними і слід простиг. Віктора не було

хи грошей. Зароблені важкою працею гроші

дома. Нічого не кажучи своїй бабусі, вона з

пропивав, і це ще більше дратувало як дру­ жину, так і бабусю, яка постійно молилась за

пересердя поїхала в районний відділ міліції і про все заявила. І як не дивно, Віктор з ін­

шими хлопцями знаходився в міліції. Його

молоде подружжя .

Ще року не минуло, як народила Ганна ди­ тину, яку при хрещенні назвали Наталкою. Ві­ ктор часто просив у дружини грошей, моти­

привели за хуліганські вчинки в ресторані, де

напередодні була бійка. Тепер все зрозуміло,

-

вуючи тим, що йому необхідно купити щось

вий міліціонер.

з одягу. Ганна, отримавши декретні гроші за

з'ясуємо.

народження дитини, заховала їх, знаючи, що

чоловік може їх швидко розтратити.

-

Вікторе, скільки можна мене отак обду­

-

-

говорив черго­

Зачекайте хвилинку, ми все

Віктор зустрів Ганну грубою лайкою: Ага, це ти винна в усьому, то на мене біль­

-

ше не розраховуй. З тобою жити не хочу і не

рювати. Невже ж не розумієш, що гроші нам

приставай до мене. Зрозуміла ... Все скінчи­

ці дали не на горілку. Тепер важкі часи, а ти

лось.

собі позволяєш .. .

-

-

Останній раз тебе прошу. Ось скоро піду

Бійся Бога, схаменися! У нас дитиночка,

а ти таке витворяєш ... Де ж твоя совість?

-

на роботу, то всі зароблені гроші тобі поверну.

витираючи сльози, хотіла Ганна переконати

Невже ж ти мені не віриш?

свого чоловіка в неправоті його вчинків. Від

-

відповідав запо­

падливо Віктор.

Ганни в міліції вимагали свідчення. Описав­

Бабуся хотіла йти жалітись до свого паро­

ши все, що вона говорила, її відпустили. Ган­

ха о. Михайла, але тепер вона соромилась го­

на пішла додому. Йдучи дорогою, молилася зі

ворити йому про Віктора, якого так хвалила

сльозами на очах:

перед весіллям. Адже ж, на її думку, Віктор не ощасливив їх, а навпаки приніс нове горе

60

Та ви шлюб у церкві взяли, присягали

-

Подібним є наше життя, яке не завжди нам

-

Боже, дай мені сили витривати, не дай

мені пропасти. Моя мати не зазнала доброї

в їхню сім'ю. Про все, що відбувалося дома,

долі, і мені видно не судилось зазнати хоч

бабуся мовчала, випрошуючи через молитву

якогось людського щастя. Тож, якщо ми в


ОПОВШАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

чомусь провинились, то хоч на мою дитину

-

У нашій церкві немає розлучень. Про не­

зішли благословення. За що дитиночку не­

правосильність того подружжя не може бути

винну обкрадає рідний батько? Що я їй ска­

й мови. Ваша Ганя нехай молиться і виховує

жу, коли Наталочка підросте? Не опускай

свою донечку по-християнськи, а ви допо­

мене, Господи, тільки на Тебе вся надія.

магайте їй настільки, наскільки Бог дає вам

Вона залилася сльозами, яких ніхто не

бачив. Вони текли горохом по лиці і падали

здоров'я. Я також пам'ятатиму про вас у своїх молитвах.

на стежинку, якою йшла додому. І коли вже

Минали роки. Наталка ходила в школу і

виплакалася, глянула на синє небо, згадала

влітку готувалась до першого святого При­

про Матір Божу і звернулась щирим серцем

частя. Катехизацію проводили сестри-мона­

до Неї:

хині. Вона кожного разу приходила до церк­

-

Мати Божа, допоможи мені! Тільки на

ви, і все що говорили сестри, прийшовши

Тебе, Заступнице, всю надію покладаю. По­

додому, переповідала матері й бабусі. Бабуся

рятуй мене!

уважно слухала, промовляючи:

Притиснула медалик до своїх грудей і на

-

А нас цього ніхто не вчив. Тоді були інші

душі їй немов би полегшало. Додому вирі­

часи, і забороняли Слово Боже, а тепер як гар­

шила Ганна йти пішки, щоб заодно моли­

но це все навчають.

тись Богові. Дві години в дорозі, як ніколи,

Під час Служби Божої, коли діти повинні

минули так швидко, що увійшовши до хати,

були приймати Святе Причастя, отець Ми­

не відчувала ні втоми, ні неспокою. Най­

хайло до кожного підходив з мікрофоном, за­

перше грудьми нагодувала дитину і все роз­

питуючи, в якому намірі вони будуть прича­

казала бабусі, яка тут же її заспокоювала.

-

Дитя, як той ангел, нічого не знає. А

може то наш такий рід, бабусю,

-

поцілу­

вавши свою Наталочку, Ганна поклала дитя в колиску.

-

Ні, ні! Не треба гнівити Бога, краще по­

молимось,

-

відповідала бабуся, тримаючи

в руках вервицю.

щатися Тілом і Кров'ю Господа нашого Ісуса Христа. Коли він підійшов до Наталки, вона тут же відповіла:

-

Щоб батько повернувся додому.

Дуже добре!

-

похвалив її духовний

отець.

Всі, хто почули прохання тендітної дівчин­

ки, звернули на неї увагу, бо навіть погляд її

Віктор додому не повернувся. Відбувся

очей виражав це прохання. Біля дітей стояли

суд, на якому він одержав два роки позбав­

також їхні батьки, тому таке бажання було

лення волі за хуліганські дії в ресторані.

всім зрозумілим.

Ганна, незважаючи на труднощі з доглядом

Минав рік за роком. Наталка успішно за­

своєї Наталки, не покидала роботи у лікар­ ні. Добра бабуся з ранку до вечора залиша­

кінчувала середню школу. Минуло декілька

років, як померла бабуся і в хаті залишилися

лася з дитиною. Одного разу бабуся зверну­

тільки Ганна з Наталкою, ніколи не забуваю­

лася до пароха:

чи про Бога. Вони завжди разом молились за

-

Дорогий отче, правду ви колись гово­

рили, що не потрібно спішити зі шлюбом.

своїх померлих батьків, родичів, а також за Віктора.

Та мабуть знаєте, що наш Віктор накоїв. Не

Після закінчення середньої школи Натал­

буде життя спільного в них. На все Божа

ка поступила у Вінницький медичний ко­

воля. Я б ось що Вас просила. Чи не можна

ледж. Одного разу вона сказала матері:

щось зробити, щоб Ганнуся взяла шлюб, як їй хтось попадеться?

-

Якщо Бог дасть, я буду також працюва­

ти у лікарні. Мені подобається допомагати

61


ОПОВІДАННЯ

КВІТЕНЬ 2012

хворим, лікувати їх, давати їм добру пораду, але чи я це зумію,

-

та згадала свою бабусю,

що лежала паралізована після інсульту.

-

Ох,

Не бійся! Я тобі дам ще помічницю. А

більше нещастя для нашого народу. Щастя

скільки потрібно зусиль, щоб допомагати та­

наше

ким, як була наша бабуся.

врятуєш хоч одного алкоголіка, то твоя праця

-

рятувати нещасних. Якщо ти за рік

це покликання від Бога,

буде недаремною. Нам здається, що це люди

тому молись, щоб твоє покликання було бла­

які опустились на саме дно і їм ніщо не помо­

-

Бути лікарем

гословенне,

-

-

говорила мати своїй доньці.

же. Більшість із них, як ти знаєш, це люди са­

коледжу

мотні, покинуті, від яких відцурались близь­

Наталку, як найкращу ученицю, прийняли

кі, родичі, сусіди і навіть діти. Їх залишили

на роботу до обласної лікарні. Працею вона

через алкоголь жінки, а їм потрібна людська

була дуже задоволена, а на вихідні завжди

ласка. Мені подобається твоє відношення до

приїжджала до матері, щоб допомагати її у

них і я задоволена твоєю працею. Молись Бо­

повсякденній домашній праці. Перебуваю­

гові і всю надію покладай на Нього.

Після

закінчення

медичного

чи у Вінниці, Наталка, як тільки мала мож­

Це було під час Великого Посту. «Швидка

ливість, відвідувала Божий храм і під час

допомога» привезла чоловіка, який лежав на

богослужінь сповідалась і приймала Святе

узбіччі дороги. Був невеликий приморозок.

Причастя. Тут вона познайомилась із молод­

Хворий був у стані алкогольного сп'яніння.

дю. Своїй матері завжди про все розказува­

Лікарі швидкої допомоги передали його до

ла, а мати була рада успіхам своєї дочки.

неврологічного відділу. Коли його положи­

Одного разу Наталка жалілась матері:

ли на ліжко, медсестра обстежила, чи немає

-

обморожень рук і ніг. Над ранок, пробудив­

Мене перевели з кардіологічного відді­

лу у неврологічний. Там дуже важко, осо­

бливо у палатах, де перебувають хворі, за­

шись, він почав кричати:

лежні від алкоголю. Вони постійно лаються,

- Де я! Що це, міліція? Відкрийте! - Куди ви підете, двері закриті. Знову впа-

проклинають, кожен день чую безсоромні

дете і замерзнете. Ось скоро ранок настане,

слова і ніякої вдячності. Я навіть побоююсь,

тоді вже ...

щоб на мене це не вплинуло. Коли прихо­

мав в двері.

-

відповідала сестра, коли він гри­

джу додому, то мені нічого не хочеться. За­

Вранці на зміну прийшла Наталка. Перео­

відуюча відділом мене завжди заспокоює і

дягнувшись, приступила до своєї праці. Вона

говорить, щоб я була терпеливою.

підійшла до завідуючої, розказавши про хво­

Ганна послухала і висловила свою думку:

-

Тепер з роботою важко. Можливо, це

Бог дає тобі такі випробування. Набирай­

рого, якого привезла «Швидка».

-

Якщо не має документів і прийде до себе,

то після сніданку нехай іде додому. Але ти за­

ся мудрості перебороти себе. Усім важко.

пиши його в приймальну книгу,

Співпрацюй з лікарями, а я буду за тебе за­

завідуюча Наталці.

вжди молитись. Тільки не кидай роботи,

прошу тебе. Одного разу Наталка звернулась до завіду­ ючої відділом після інциденту з хворим:

-

Я більше не можу працювати, тут мені не

-

говорила

Коли Наталка з книгою увійшла до палати,

хворий спав твердим сном. Насилу розбудив­ ши його, вона стала розпитувати:

-

Ваше прізвище, рік народження, місце

проживання, місце праці?

під силу. Боюсь, щоб щось не сталось зі мною.

Та найбільше дівчину здивувало прізвище

Завідуюча була достатньо віруючою люди­

та ім'я пацієнта, яке співпало з її прізвищем та

ною і спокійно відповідала до своєї робітниці:

62

-

лікувати їх потрібно. Бо на даний час це най­

ім'ям її батька.

українськи~ християнськии ча сопис

GIOHdV


ОПОВІДАННЯ

КВІТЕНЬ20 12

-

Скажіть будь ласка, ви одружені, чи були

одружені?

Хворий мовчав, немов би щось зачепило за живе. Поглянувши на медсестру, почав роз­ повідати:

-

О, в мене була дуже добра дружина, на­

родилась дівчинка. Це вже давно було, біль­ ше, як двадцять років. Але я ... - помовчавши,

продовжував,

- я ...

я забрав останні гроші,

декретні, пропив їх та ще й побився в рес­

торані. Тюрма ... І я вже більше до неї не по­ вертався. Моя жінка була сиротою. В неї була бабуся. Вони були побожні, а я ось такий, як бачите. Після тюрми жив то з одною, то з дру­ гою. І всі мене проганяли як бездомного пса.

Кому я такий потрібний. Бомжів ніхто нелю­ бить. Слава Богу, зима минула, а влітку якось

«швидка>>, а тепер йому вже набагато легше. І

легше буде.

коли ми хотіли його виписати, то він розпла­

Наталка вибігла з журналом з палати в ор­ динаторську і дала волю своїм сльозам.

кався, як мала дитина. Він все розказав мені

і дуже кається за свої проступки, особливо

Боже, та це мій батько! До чого він доко­

за гроші, які так безсовісно брав з дому, за те,

тився! Матінко Божа, порятуй і його, нещас­

що покинув нас. Може його забрати додому,

ного!

бо він не має де подітися, а йому вже пЯтдесят п'ять років.

-

Через хвилину увійшла завідуюча і Натал­

ка попросила в неї, щоб залишити хворого

-

Дитино, нащо нам знову клопотів. Ти ж

на лікування, на що вона тут же погодилась.

готуєшся до заміжжя. В тебе робота і життя

Віктора перевели в іншу палату і приписали

складається по-Божому. А тут все може змі­

йому курс лікування. Найбільшу увагу йому

нитись. Ні, ні, не треба нам його. Люди тільки

приділяла Наталка. Щодня приносила з дому

будуть з нас сміятися, а він знову почне пити.

щось із харчів, і навіть ліки купила імпортні,

Прожили ми двадцять років без нього, то й

витративши всю свою зарплату. З кожним

тепер він нам не потрібний.

днем йому ставало легше. Наталка завжди

-

Мамо, а що Господь скаже нам? Адже ж,

дила по голові, поцілувавши йшла додому зі

шануй батька і матір - це Божа заповідь. - Доню, пам'ятай: одне написане в книзі, а

зміни.

друге

вела з ним розмови, про все розпитувала, гла­

Прийшов час, коли Віктора потрібно було виписувати з лікарнL Він розплакався.

-

Куди я піду? Знову почнеться те саме. В

мене нікого немає, а тут я як вдома.

Довго Наталка вмовляла завідуючу зали­ шити Віктора ще на два тижні, а сама на ви­ хідні поїхала на село до матері.

-

Мамо, в мене в палаті батько лежить.

Боже, який він нещасний. Його підібрала

ЛІІGІОН

український

_

християнськии часопис

-

це наше життя, яке іноді зовсім не так

проходить.

-

Мамо, але там сказано, що хто шанує

батька свого і матір свою, тому добре буде і

довго буде жити. Це Божі слова і я хочу щоб вам і мені було добре. Ганна задумалась і через хвилину спокійно пояснювала:

-

Я піду до нашого отця Михайла і з ним

пораджусь.

63


ПОЕЗІЯ

КВІТЕНЬ2012

Для Віктора було великим здивуванням,

жою допомогою не буде більше вживати

коли Наталка везла його з Вінниці поїздом

алкоголю і другим духовним домом стане

додому. І тільки, коли він на станції виходив

церква. Адже ж Христос і за нього терпів,

з

страждав і помер на хресті, і воскрес для

потягу,

почав

здогадуватись,

куди

вони

йдуть. Перед тим Наталка на гуманітарці ку­ пила йому пристойний одяг, взуття і він ви­

спасіння його душі.

Найбільше ця подія здивувала завідуючу відділом у лікарні, Галину Василівну. Вона

глядав, як всі інші люди.

На самий Великдень церква була повніс­ тю заповнена людьми, Ганна, не зважаючи на

схвалила цей вчинок і сказала до Наталії:

-

Ти мужня дівчина. Найскладніше в на­

важливість богослужіння, приступила до па­

шому житті зрозуміти хрест, тобто терпіння,

роха і промовила:

близьких нам людей. В даному випадку було

Дуже Вас прошу, посповідайте мого чо­

легшим відкинути свого батька і позбавитись

ловіка. Він сповідався ще тоді, коли ми брали

тягаря чужого хреста, але записано у Свято­

шлюб у вас. А сповіді він сам захотів.

му Письмі: «Носіть тягарі один одного». Ти

-

Після Служби Божої надворі ще святи­

ли пасочки. Віктор сьогодні, як ніколи, був

щасливий. Йому було легко на душі. Він знову разом зі своєю дружиною і дочкою

своєю мудрістю вибрала важчий варіант і по­ казала добрий приклад для інших. Крім цьо­

го, скоро будеш виходити заміж. Нехай тобі щастить, бо попереду в тебе ще багато благо­

повертався до свого обійстя. Нажаль, разом з ними не було їхньої доброї бабусі. Вдома

родної праці. У тобі я не помилилась. Бо «МИ,

Віктор запевнив Ганну і Наталку, що з Бо-

мим собі догоджати». (Рм.15,1).

сильні, мусимо нести немочі хворих, а не са­

о. Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

На свято Пасхи у Єрусалим

Спас воскрес! Радіймо, люди,

Вели прочан натомлені дороги ... Ще миром віддихали Божі ноги -

-

З нами Богочоловік.

Хоч гріхи пробили груди, Смертю смерть здолав навік. А Голгота сяє в сонці,

Тут безсила вража злість,

Ступав Ісус і учні разом з Ним.

А в пам'яті зринав гостинний дім, Марія, Мqрта, і пахуча ваза,

і щирий друг Иого - воскреслий Лазар: В Витанії Учитель оув своім.

З Ісусом йшов схвильований народ... Вже показалася гора Оливна,

З неба сходять Охоронці,

А ось і місто, і святиня дивна У ній же Найсвятіший Саваот.

Возвіщають дивну вість. Спас воскрес

-

воскресли люди,

Злоба Правду не вкраде. З Богом разом в мирі будем, Спас назустріч вірним йде.

64

"

Приведено для Господа осля,

И нащі

-

на землю, вигуки: «Осанна!»

Та в Серці Божому відкрилась рана

-

Заплакав Він ... Заплаче ще земля.

Ісусе Христе, Ти - безсмертний Цар, Для Тебе, Спасе наш, Неоіля Квітна, Святочна пісня і душа привітна, Все це для Тебе, як найвищий дар.


КВІТЕНЬ2Оl

ПОЕЗІЯ~-

2

БlІАГОВІЩЕПІUІ Спішиться посланець Господній В малий, забутий Назарет. Та на землі такій холодній Кому відкриє він секрет? Кому несе спасенні вісті?

Хто стане Матір'ю Христа? Це Богом вибрана Невіста, Марія, Діва Пресвята

О, Гавриїле благородний, Живеш в Господніх небесах, Та здивувався ти сьогодні, Що в світі є така краса.

Кому приніс ти з неба вісті? Хто стане Матір'ю Христа? Це Богом вибрана Невіста, Марія, Діва Пресвята.

Тож веселіться, земнородні, Серця хай б'ються рівно в такт: Вернувся посланець Господній, Приніс Марійське слово «Так!» Хай знає світ про славні вісті, Хто стане Матір'ю Христа, Це Богом вибрана Невіста, Марія, Діва Пресвята.

І

ПlІАЩАПИUЯ Йосиф жертвує гробницю Що за дивна доарота! -

Ще й купує плащаницю Для Спасителя Христа.

Має дозвіл від Пилата, Бо це діло непросте, Щоб до ночі поховати Боже тіло пресвяте. Ось несе пахуче миро

Тайний учень Никооим, Любить він Ісуса щиро, -

Це вже друга стріча з Ним. У сльозах Пречиста Мати,

У пекучій самоті". Свого Сина поховати

-

Це найважчий біль в житті. Хто надгробний камінь зрушить? Світ зробив усе, що міг: Опечатав темні душі Давній ворог - темний гріх. Посилає ще й сторожу Вже на програну війну,

Бо в неділю сила Божа Збудить Господа зі сну. Плащаниця - як прозріння Осяває нам літа.

Буде й наше воскресіння, Як і Господа Христа.

65


НА ДОЗВІЛЛІ

КВІТЕНЬ201 2

КРОСВОРД ссВЕlІИКОДПІЙ••

Три крапки замініть словом зі Святоrо Письма, віршів, пісень, молитов Підготувала Леся ШТИ КАЛО

ГОРИЗОНТАЛЬНО: 5. Піснеспіви, в яких стисло викладено опис церковного свята або найважливіші моменти діянь прославлю­ ваного святого. 6. Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували:«".!» 9. Хай не тривожиться". ваше, і не страхаєть­

ся! 11. А"._сказав до нього: «Навіть коли й усі спокусяться, - та не я!» 12. Иосиф узяв тіло, загорнув його в чисте ". й поклав у

своїй новій г~оониці, що її висік у скелі. 15. Він спитав їх: «Чий це

".

і напис.» Відповідають йому: «Кесарів.»

18. Ягі л, ягілочка,

Ягілова " .. Устала ранесенько. Вмилася білесенько. Голівоньку чесала. (гаївка «Ягілочка»). 19. І забрали вони Ісуса; і, несучи для себе хрест, вийшов він на місце, зване ... , а по-єврейськи Гол гота, де його і розіп'яли. 20. О Симоне, Симоне! Ось сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, та я молився за тебе, щоб ... твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.

21. А надійшов і Никодим, який раніше приходив уночі до нього, та й приніс мішанину з смирни та "., мірок зо сто. 22. Першого дня тижня ... Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить - камінь відкочено від гробниці. 23. Вас всіх чекає світле воскресіння, що змінить біль на ... без кінця, ви всі, що разом із Христом страждали, приймете радість вічного життя (з вірша с. Серафими Сало, ЧСВВ «Воскресіння»). 24. І від­ повів Ісус: «Ти кажеш, що я цар. Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає ". мій». 29. Був же тоді визначний в'язень, що звавсь " .. 31 .. "спи­ тав його: «Ти - цар юдейський?» Він же у відповідь мовить йому: «Ти кажеш». 32. Пилат же звелів написати ... і на хресті його при­ містити. Написано було: «Ісус Назарянин Цар Юдейський». 33. Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися,

щоб, якщо можливо, минула його ця .... 34. Днями Ісус навчав у храмі, а ночами виходив і перебував на горі, званій ....

ВЕРТИКАЛЬНО:

1.

Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли

вони до гробу, як сходило ".,та й говорили між собою: «Хто нам відвалить камінь від входу до гробу?». 2. Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши первосвященикового слу­ гу, відрубав йому праве вухо .... звали того слугу. 3. Освяти їх у тво­ їй істині: слово твоє - .... 4. Ти теж воскресла, Київська Державо, і Церква воскресає величаво - Надгробний камінь ". відвалив (з вірша «Великдень світлий» о. Василя Мендрун_я, ЧСВВ). 7. І спитав ... Ісуса про його учнів і про його навчання. 8. Иосиф ... , поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввій­ шовши до Пилата, попросив тіло Ісуса.

10. Невіруючому ж учневі

показав ти свої руки та пречистий бік, а він увірував і закликав до тебе: Господь і ". мій! Слава тобі! 13. Побачила його одна слуги­ ня, як він сидів біля ... і, приглянувшись до нього пильно, каже: «! цей з ним був!» 14. Воскрес Христос, - і не стало в гробах ні одного мертвогg, бо Христос устав із мертвих і ... воскресіння настав спо­ чилим. Иому слава і влада на віки вічні.

16. Ті ж закричали: «Геть!

Геть! Розіпни його!» А Пилат їм: •Маю я вашого царя розіп'ясти?» І відповіли первосвященики: «Нема в нас царя, тільки".!»

17. Паху­

чим миром змащена гробниця .... встав - лишилась плащаниця і скроплений святою Кров'ю хрест (з вірша «Звершилося» о. Василя Мендруня, ЧСВВ). 25. І ось великий зчинився землетрус, - ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив ... і с[в на ньому. 26. Жени до гроба ввійшли, де лежав безсмертний "., Иого в гробі не найшли, тілько ризи і судар. 28. Чи дозволяє наш ... засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він

робить? 30. І він сказав їм: «Вам дана ... Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами, щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось».

Відповіді на кросворд «ВИХІД», опублікований у числі за березень 2012 року: ГОРИЗОНТАЛЬНО: З.Постанова. 6.«Поклик>. 7.Акація .11.Ханаан.12.Стебло.13.Громовиця.16.Золото.17.Спомин. 20.Письмо. 21.«Палиця». 22.Жертовник. ВЕРТИКАЛЬНО: І.Яспис. 2.Дошка. 4.Доказ. 5.Вітер. В.Дарунок. 9.Чоловік.10.Власник.14.Хорив.15.Сонце.18.Хмара.19.«Манrо».

66

українськи~ християнськии часоnис

GIOHdP


о

НОВІ ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР» Ольга Кіс

СЛУГИНІ СВІТЛА В основу написання книжки «Слугині Світла» лягли

скарби життя монахинь Згромадження ССНДМ провінції Співстраждання Матері Божої в Україні, покладені на вівтар служіння Богові. Це зустрічі з десятьма непересічними особистостями. Жодні архівні витяги, спомини не дають такого неймовірного відчуття людської сутності як особиста бесіда, вимовність очей, ледь вловимі порухи душі. Тому втрата історій людських душ не менша за втрату письмових джерел. Мати змогу

торкнутися святого життя сестер служебниць, які

повсякчас свідчили про Світло, служили Йому та своєму народові, є великою ласкою для кожного: і для юнки, яка відважні ше вслухатиметься в голос свого серця, і для людини зі світу, що, з останніх сил борсаючись з тривогою та зневірою, одного разу стане на боці Любові та служіння, як вони, і дістане в нагороду- Божий мир у душі.

ISBN 978-966-658-257-0, 252 с., 145 х 215 мм., тверда апр.

с. Серафима Сало, ЧСВВ.

"

V

ПРОВІНЦІЯ ПРЕСВЯТО! ТРОИЦІ СЕСТЕР ЧИНУ СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО.

с. Серафима Сало, ЧСВВ

НАРИСИ З ІСТОРІЇ.

ПРОВІНЦІЯ ПРЕСВЯТОЇ ТРОЙЦІ СЕСТЕР ЧИНУ СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО

НАРИСИ з ІСТОРІЇ

Книга розповідає про становлення і розвиток монастирів сестер василіянок в довоєнний період та їх закриття в часі репресій УГКЦ, ув'язнення і заслання сестер у тюрми і табори, життя та служіння у підпіллі. Автор на основі історіографічної спадщини, доступних

документальних джерел і зібраних свідчень яскраво висвітлила життя і виховну працю сестер василіянок. Книга є цінна тим, що автор сама пережила часи підпілля і репресій та багато подій описує як очевидець і член спільноти сестер. Праця може стати джерельною базою для подальшого вивчення історії жіночого монашества в Україні.

ISBN 978-966-658-260-0, 500 с. 170х240 мм. м'яка обкл.

3 ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ зве13татися за адресою:

вул. Б. Хмельницького, 40 м. Львів, 79019,

тел.:

0952602157, (032) 272-90-80

shop@missioner.com.ua http: www.missioner.com.ua


~g mравня

13:00 процесійний похід до джерела (освячення води) 16:00 хресна дорога 20:00 Велика вечірня з литією (відпустова площа), процесійне винесення Чудотворної ікони св. Миколая

22:00 св. Літургія (відпустова площа) 20 травня

00:00 нічне чування для молоді на відпустовій площі, провадять брати Василіяни нічне чування у храмі Преображення господнього

- акафіст до св. Миколая - вервиця з розважаннями - канон св. Миколая

08:00 Утреня (відпустова площа) молебень до св. Миколая

11 :ОО Архиєрейська свята Літургія


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.