Місіонар 04 2013

Page 1

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС


Брати-новики з Крехівського монастиря у Києві

Скаути вітають блаженнішого Любомира Гузара з 80-річ~ям

СЛОВО БОЖЕ У ВАШУ РОДИНУ Передплачу йте "Місіонар": Передплатний індекс

23959

1 міс. - 5, 6 грн. 3 іс. - 18,8 грн. 6 ·с. - 33, 6 грн. - 61 . 6 грн.


СЛОВО РЕДАКТОРА

квітень 201 з

«МОЛІТЬСЯ ОДИН ЗА ОДНОГО!» Слава Ісусу Христу І Дорогі наші читачі, кожен з нас разом з численними вірними

Католицької Церкви та багатьма далекими від неї минулого місяця з трепетом у душі очікували на вибір 266-го Вселенсько г о Архиєрея Франциска, наступника святого апостола Петра. Несподівана заява

попереднього Папи Бенедикта XVI викликала певне сум'яття серед католиків, багато хто готувався до приходу останнього папи , як голосять деякі підозрілі пророцтва. о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ головний редактор

Прикро визнавати, але сьогодні християни, які мали б бути зразком сильної правдивої віри для інших, вагаються, як Петро на морі серед бур і

вітрів, у силі Божій, готові повірити в будь-що, але не в слова самого Господа: «Тож і Я тобі заявляю, що ти- Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую .мою Церкву й що пекельні ворота ії не подолають (Мт.

16, 18).

Господь сильніший за зло.

Факт успішного вибору наступного Намісника Христового на землі н езаперечно свідчить, що Все.могутній Творець, Який Своєю

.милосердною рукою підтримує :життя всієї Вселенної~ Який пильно чуває над yciAlf тим, що діється у світі, в житті кожної людини, з великою любов'ю піклується Своєю Церквою, яку раз назавжди заснував у Своєму творчому повелінні. Запевняє нас Христос у вірності Своїх

обітниць: «Небо й земля пройдуть, слова ж Мої не пройдуть » (Мр.

31). Все промине, але Церква Божа,

13,

спільнота святих пробуватиме вічно

в Царстві Отця. У цей рік Віри, особливо у час Великого посту нам, християнам, варто ще раз і ще раз посилено з.міряти та зважити свою віру, а ще важливіше

-

перевірити її правдивість. Бо практика життя показує, що багато­

кому віри зовсім не бракує, вона досить велика і переконлива, але що з

того? - Вона неправдива, і тому безплідна! Люди вірять у нісенітниці .. . Подивіться, дорогі читачі, як Господь дбає про нас, про нашу Церкву, пославши нам Свого гідного наступника Папу Франиска, який вже тепер, не так ще добре знаний, викликає велике довір 'я серед вірних Церкви та по за її спільнотою. Ми не покинуті! Сам Христос нас

запевнив: «Не полишу вас сиротами» (Ів.

до кінця віку» (Мт.

14, 18).

«Я з вами по всі дні аж

8, 20).

Новообраний Святіший Отець Франциск, вийшовши перед лице тисяч вірних, зібраних на площі Петра, звернувся дуже важливими

словами: «Моліться один за одного!» Саме тому, починаючи вже з наступного місяця, на сторінках нашого часопи су ви зможете висловлювати свої прохання про молитву за себе, за своїх рідних і

близьких. Таким чинол1 «Місіонар» стане вузлом єднання в молитві багатьох християн. Ми одна Церква. Коли ми перебуваємо в молитві одні

за одних, ми єдині, а отже- сильні, нездоланні. У такій молитві зростає й твердне наша свята віра, полум'ялюбові шириться від серця до серця. Ото:ж, чим більше світ нас вабить і нищить , тим із більшою певністю

ми заявляємо, що ми - діти Бо:JІсі, ми любимо Його понад усе, ми вірні Йому в усьому, ми твердо тримаємося Христової Церкви і пекельні ворота нас ніколи не подолають!

іИІСІОНіІJ'

український християнський часопис

ВІ


ЗМІСТ

квітень 201з

український

христи~~~~~:~

А.І Ір Іон ~ IJ

111 V

О

r


ЗМІСТ

кв і тень 201з

i111GIOHlJP

Головний редактор:

о. Віталій Попадюк, ЧСВВ Заступник головного редактора:

о. Христофор Ганинець, ЧСВВ Редакційна колегія: о. Корнилій Яремак, ЧСВВ

о. Севастіян Бондаренко, ЧСВВ о. Мелетій Батіг, ЧСВВ

о. Миколай Микосовський, ЧСВВ бр. Юстин Борис, ЧСВВ Літературний редактор і коректура:

о. Віталій Попадюк, ЧСВВ

Дизайн і комп'ютерна верстка: о. Севастіян Бондаренко, ЧСВВ Заснованийу 1~97 році Засновники - Urцi Василіяни Реєсrраційне свідоцтво КВ № 5133 від 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у місяць

Передплатний індекс

- 23959

Адреса редакції: "Місіонар", вул. Б. Хмельницького, м. Львів, 79019 тел/факс: 272-46-94

36,

e-mail: misionar@ukr.net URL: www.osbm.in.ua Підписано до друку

25.032 013 Форм ат 70хІ00 1/16.

Друк офсетний. Папір друк. № І . Умов. друк. арк. Обл.-вид. арк.

5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. 5,0. Зам. Тираж SООО_пр .:..-и_м_ . _ _ __

ЦІНА ДОГОВІРНА Відцруковано з rоrових діапозиrивів у Жовківській друкарні видавництва Оrців Василіян «Міdонер>>. 80300, Львівська обл" _ _м_.Жовква, ВХЛ· Василіянська, 8

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела.

Редакція зберігає за собою право виправпятм і скорочувати надіспані матеріали. ©Жур н ал « Місіонар»,

itllGIOHdJI

український християнський часопис

2013

ВІ


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

квітень

201 з

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О

Божественне

Серце

Ісуса!

У злуці з тим наміром, з яким Ти на

зе.млі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні

Євхаристії; Непорочне

жертвую Серце

Тобі

через

Пречистої Діви

Маріїусі своїмолитви, справи, слова,

думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую

їх

особливо

за

Святішого ОтцяПапуРимського, за святу

Церкву,

грішників та

за

навернення

в усіх намірах Апо­

стольства молитви, призначених на

цей місяць і на сьогоднішній де1-1ь. Пресвяті

Серця Ісуса

спомагайте

святу

і Маріі;

Церкву

та

Україну!

Святий Йосифе, покровителю і заступнику

приятелів

Ісусового

Серця, моли Бога за нас! Святий

О Найсвятіше Серце Ісуса,

помилуй нас!

св.

Архангеле

Миколаю ,

св.

Михаїле,

Володимире ,

св. Йосафате, заступники України, моліть Бога за нас!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА КВІТЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб прилюдне й молитовне визнавання віри було джерелом життя для вірних.

МІСІЙНИЙ: Щоб помісні Церкви на місійних теренах були зна­ ками і знаряддям надії та воскресіння.

МІСЦЕВИЙ: Щоб під час Великого посту християни України намагалися здобути богословські чесноти віри, надії та любові.

український

християнський часопис

dtlGIOHdV


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

квітень 201з

11дм1Рn дпостоnьствд моnnтвn

11А ТРАВЕІ1Ь підготував о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

"' Щоб відповідальні за правосуддя завжди ЗАГАЛЬНИИ·

• керувалися справедливістю і здоровим сумлінням.

Кожній людині притаманна свобода дії,

одного боку, а з другого, якщо згадати суд у

свобода вибору, кожна людина є здатна осмислено, з урахуванням можливих

Середньовіччі над «відьмами» і суд над політичними в'язнями незалежної Укра­

наслідків обирати той або інший варіант по­

їни, то можна поставити знак «дорівнює».

ведінки, а тому має нести відповідальність

Тільки у ті часи площина була цілком ду­

за свій вибір. Правосуддя, яке існує у

ховна, а сьогодні

кожній державі, покликане стояти на сторожі цієї поведінки - це справедливість

Вищезгаданий вектор заангажованості

у дії. Важливою рисою такої справед­

ності», що про справедливість , мораль і

-

цілком матеріальна.

настільки опустився у матеріальні «цін­

ливості є те, як ми бачимо її етичний зміст.

сумління можна почути тільки у церкві,

А він часто-густо пов'язаний із пробле­ матикою економічною, політичною, пра­

глухому селі. Правосуддя, а до нього входять живі люди, вдягається у колір біль­

вовою. Справедливий, чесний, непідкуп­

шості, тому що боїться за себе і за рідних,

ний і неупереджений суд буде тільки, коли

за соціальний статус. Кажуть , що справед­

прийде останній час, і людство постане

ливо сті домогтися не так вже й важко ,

перед небесним Суддею, а всі інші земні

складно потім вберегтися від її «побічних

суди і судді

ефектів». Господь милосердний, але спра­

-

це тільки тінь від справед­

ливості Божої. У сьогоднішній час можемо

ведливий, і тому завжди знайде спосіб, як

впевнено говорити, що гумаюзм, повага до

захистити «голодних і спрагнених правди»

людської особи процвітає, як ніколи

-

з

і як навернути чи покарати свідомих нало­ гових грішників.

МІСІЙНИЙ:

Щоб семінарії, особливо в місійних Церквах, формували пастирів за Серцем Христовим, цілковито посвячених проповідуванню Євангелія.

В одній зі Своїх появ св. Маргариті

Велетень духу під цим культом розумів

Алякок Ісус Христос, показуючи Своє

цілу особу Христа-Богочоловіка: «Влас­ тивим предметом культу Христового Серця - г оворив він - є все те, що в людській природі Христа може бути і

зранене Серце, сказав: «Ось Серце, що так дуже полюбило людей і нічо г о не щадило, а навіть Себе вичерпало й винищило, щоб тільки показати і:М Свою

любов». Те саме, тільки іншими словами передав нам митрополит Андрей Шеп­

тицький про культ Христового Серця. р Іо н

itl І "

J fJ

ur

український

~~~~~:~нський

підтягнене під той символ, хоч навіть і не походить з внутрішнього афекту любови,

як наприклад, ціла Його наука, Його мудрість, всі Його чесноти, всі молитви,


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

квітень 201з

всі справи, установи і зарядження. У;жи­

покликання є служінням, не просто робо­

ваючи термін «Христове Серце» як сим­

тою, до нього має лежати серце і душа. Це

волу цілого, такого багатого внутріш­

ніби індикатор. Одвічне питання про

нього життя в Христі, приписуємо все те

покликання є водночас і питанням про

Його любові. Усьому тому поклоняємося, в

сенс життя. Для чого я живу? Чому моє

тому символі маємо знамениту синтезу

життя має бути вдалим? Як я хочу його

та конкретний знак безконечних скарбів

прожити? Дати відповідь на ці запитання

Христової душі й безконечної скарбниці

ми зможемо тільки тоді, коли надамо

безцінних дарів для нас». Саме до такого

своєму життю зміст. Вигадувати щось са­

відданого подвигу покликані особи, які

мому про сенс життя людина не має права.

навчаються у семінаріях, в інститутах

Існує велика відмінність між питаннями:

богопосвяченого життя тощо. Все життя

Що хочу я вчинити зі своїм життям? і:

пастирів церкви, місіонерів має бути та­

Господи, що хочеш Ти, щоб я вчинив? Вже

ким винищенням, вичерпанням у доброму

сама форма запитання впливає на наше

значенні, щоб цілковито заповнити своє

майбутнє: чи я буду зводити споруду свого

нутро служінням ближнім, проповіду­

життя за власним проектом, чи «житиму за

ванням Євангелія власним життям. Всяке

покликанням», а керівництво передам Господеві?

МІСЦЕВИЙ· Щоб окрилені вірою у Христове Воскресіння українці навчалися цінувати Божі дари у щоденному житті. Христове Воскресіння - це фундамент

смертю і відчай від неможливості вирва­

нашої віри. Апостоли, проповідуючи

тися із зачарованого кола історії сповню­

святе Євангеліє, часто покликуються на

вали б нас. Тільки завдячуючи тому, що

Христове Воскресіння як найсильніший

Христос дійсно воскрес , що Він живий і

доказ правдивості науки Христа. «А коли

надалі присутній в нашій історії, маємо на

Христос не воскрес,

каже святий Павло,

Кого опиратися у боротьбі за свої свободи

то марна проповідь наша, то марна й

з розумінням того , що ми є д ітьми Най­

в іра ваша ... Але ж Христос таки справд і

вищого Царя. Від розуміння цього факту у

воскрес із мертвих, Первісток померлих»

нас виростають крила надії і з'являється

(1Кор.15,

сила злітати до духовних висот. Ми може­

-

ІВІІІ

14; 20).

-

Правда про Христове

Воскресіння і християнська релігія є не­

мо тверезо мислити і не помилятися у зем­

розривними. Великдень - це певна запору­

ному житті. Християнська віра знає, що

ка нашого Воскресіння для щасливого віч­

після всього земного існує завершення

ного життя. Історичний факт Христового

потойбіччя, де вічна туга знайде спокій:

Воскресіння - найбільш впливовий факт в історії людства. Без цього факту наша

на думку людині не спало, те наготував

-

«Те, чо го око не бачило й вухо не чуло, що

історія і сучасність виглядали б зовсім не

Бог тим, що Його люблять» (!Кор. 2, 9).

такими, якими вони є зараз. Не існувало би

Від зусиль і вірності людини залежить, чи

свобод ані демократії, не існувало б по­

вона доступить Божого щастя

шани до людської особи. Страх перед

життя у небі, цього найбільшого дару, про

-

вічного

який можна тільки мріяти.

український

христи~~~~~~~

Jl.I І~ І о н JI IJ 111 \1 Оr


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

квітень 201 з

покровnтеnь 1-1а траве1-1ь:

ПРЕПОДОБНИЙ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ

ДЕНЬ В КАЛЕНДАРІ Святий Віталій, досягнувши старості

5

ТРАВНЯ

грошей він віддавав одній з повій, до якої

(60 років), осмілився взяти на себе над­

приходив на ніч і говорив: «Благаю тебе,

звичайний подвиг: він записав до себе в

за ці гроші стережи себе в чистоті цю

Пом'яник всіх блудниць Олександрії та

ніч, не гріши ні з ким». Потім преподоб­

почав старанно молитися за них. Пре­

ний замикався з блудницею в її кімнаті, і

подобний трудився з ранку до вечора, і

поки блудниця спала, старець всю ніч мо­

заробляв кожен день

монет.

лився, читаючи псалми, а вранці тихо

Увечері святий купував собі один біб,

йшов від неї. І так він робив кожен день,

який з'їдав не раніше заходу сонця. Решта

відвідуючи по черзі всіх блудниць,

;u І

ІІІ

"\1

12 мідних

І о н ]І IJ український U" ~~~~~~~нський

ІШІ


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

причому брав з них клятву, що вони збе­

квітень 201з

Христа. Преподобний відповів йому:

режуть в таємниці мету його відвідин.

«Повірмені, щозамене, смиренного, іти

Мешканці Олександрії, не знаючи прав­

отримаєш такий удар по щоці, що вся

ди, обурювалися поведінкою ченця, всі­

Олександрія збіжиться на твій крию>.

ляко ображали його, а він покірно терпів

Через деякий час преподобний Віта­

всі насмішки і тільки просив не засуд­

лій оселився в невеликій келії і в ній вночі

жувати шших.

Святі молитви преподобного Віталія

помер. Тоді ж таки перед юнаком, який ударив старця, з'явився страшний біс,

врятували багатьох грішних жінок. Одні

вдарив його по щоці і закричав: «Ось

з них пішли в монастир, інші вийшли

тобі удар від ченця Віталія». Юнак

заміж, треті почали чесно трудитися. Але

почав біснуватись. Він у нестямі качався

розповісти про причину свого виправ­

по землі, рвав на собі одяг і кричав так

лення

голосно, що зібрав безліч народу.

1 тим

зняти звинувачення з препо­

добного Віталія вони боялися - їх зв'язу­

Коли через кілька годин юнак отямив­

вала клятва, взята святим. Коли одна з жі­

ся, то побіг до келії преподобного, вола­

нок порушила її і стала виправдовувати

ючи: «Помилуй мене, рабе Бо:жий, що я

ченця, вона впала в біснування. Олексан­

згрішив проти тебе». Біля дверей келії

дрійці після цього не сумнівалися у гріх­

він остаточно прийшов до тями і розповів

овності преподобного.

присутнім про свою зустріч з преподоб­

Деякі клірики, що спокусилися пове­

ним Віталієм. Потім юнак постукав у две­

д~нкою ченця, доносили на нього святому

рі келії, але не отримав відповіді. Коли

Патріарху Івану Милостивому. Але він не

двері зламали, то побачили, що пре­

повірив донощикам і сказав: «Пере­

подобний переставився до Бога, стоячи

станьте засуд:жувати, особливо ченців.

на колінах перед іконою. У його руках був

Хіба ви не знаєте, що сталося на Першо­

сувій із словами: «Мужі олександрійські,

му Нікейському Соборі? Деякі з єпископів

не осуджуйте раніше часу, поки не

і кліриків принесли один на одного пись­

прийде Господь, Праведний Суддя».

мові доноси блаженної пам 'яті царю Кос­

У цей час прийшла біснувата жінка,

тянтину Великому. Він звелів принести

покарана преподобним за порушення

запалену свічку і, навіть не прочитавши

таємниці його подвигу, доторкнувшись

писання, спалив і:Х і сказав: «Якщо бя на

до тша святого, вона одужала

власні очі побачив, що грішить єпископ,

народу про все, що трапилося з нею.

.

.

.

1 розповша

або священик, або інок, то покрив б

Коли про смерть преподобного Віта­

такого сво ім одягом, щоб ніхто не бачив

лія дізналися врятовані ним жінки, вони

його гріха». Так мудрий святитель присо­

зібралися і розповіли про чесноти й ми­

ромив наклепниюв.

лості святого. Святитель Іван Милости­

Преподобний Віталій продовжував

вий радів, що не повірив наклепникам і

свій важкий подвиг: будучи перед людь­

не засудив праведника. Потім при вели­

ми грішником і перелюбником, він при­

кому натовпі розкаяних жінок, навер­

водив заблуканих до покаяння.

нених преподобним Віталієм, святий

Одного разу, виходячи з місця розпус­

Патріарх урочисто проніс його останки

ти, преподобний зустрів юнака - блуд­

через все місто 1 вщдав їх чесному похо­

ника, який з лайкою вдарив його по щоці і

ванню. З тих пір багато олександрійців

закричав, що чернець ганьбить ім'я

поклали собі заповіт не засуджувати

ІІШ

НІКОГО.

український і11 І

християнський

часопис

GІ о н d,


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

квітень 201з

, ХТО, НЕ БАЧИВШИ,

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Віра звершується у звичайних обставинах Роздумуючи про віру на основі опису

слабшають і дедалі менше спільних справ нас пов'язують. Подібно і з Богом:

життя праотця Аврама, можна побачити ,

чим менше ми перебуваємо з Ним у спіл­

що насправді надприродна віра - дина-

куванні, злуці , тим більше слабне наш

м1чне поняття, вона вимагає вщ людини

зв'язок із Ним, а тим самим віра.

.

.

завжди і знову відповідати Богові на Його

Щоб більш глибоко зрозуміти харак­

заклики. Можемо ствердити, що віра - це

тер надприродної віри, потрібно погляну­

не наше уявлення про Бога, а довір'я до

ти на деякі інші обставини життя Аврама.

Нього , тобто спосіб наших стосунків з Бо­

Він вийшов із свого дому і вирушив у

гом. Як і в кожних стосунках між особа­

Ханаан, коли б~в уже поважного віку

ми, стосунки людини з Богом постійно

(пор . Бут.

змінюються, вдосконалюються , а над усе

неплідна , тому вони не мали дітей (пор.

12, 4). Иого дружина Сараї була

потребують постійної уваги. Наприклад,

Бут.

якщо ми довго не спілку ємося із своїми

йому три речі: землю , потомство і благо­

знайомими чи друзями, зв'язки з ними

словення (пор. Бут.

МІ р І о н

f І І \1

Jll fJ

український

(J J' :~~~~:~нський

16, 1).

Бог кличе Аврама, обіцяючи

12, 1-3). Захоплений


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

квітень 201з

словом Господнім, передчуваючи, що Йо­

дружину до обману, ставлячи цим свою

го слова ведуть до життя, Аврам пуска­

родину на межу знищення (див. Бут.

ється в дорогу, разом із челяддю і худо­

12, 10-20). Рятує їх пряме Боже втручання,

бою, переходячи від зупинки до зупинки,

хвороба фараона і надприродне

мандрує в напрямку, який вказує йому

об'явлення. Аврам повертається в Ханаан

Господь.

до звичайних справ і способу життя. Він

Не треба думати, що Аврам постійно

мандрує ханаанською землею вщ оазису

розмовляв з Богом і міг просто так викли­

до оазису, кожного разу складаючи і зно­

кати Всемогутнього на бесіду. Бог справ­

ву розкладаючи свої намети, облаштову­

ді об' являвся йому у надприродних явлін­

ючи стійла і місця водопою, виготовля­

нях, наприклад безпосередньо у вигляді

ючи засоби для прожитку і продажу. У

трьох мандрівників (пор . Бут.

18, 1-8),

книзі Буття читаємо, що з часом з'явилися

коли то Аврам бачив Божу постать, міг до

розбіжності між Аврамовими і Лотовими

Нього промовляти і відразу чув Його

працівниками, тому вони покидають

відповіді. Та це не було надто часто. Біль­

одне одного і Лот, Аврамів небіж, поселя­

шість часу для Аврама пройшла у звичай­

ється в місті Содомі. Аврам же продов­

них домашніх заняттях, як кочівника,

жує свій шлях. Тимчасом , переселення

який переходив з одного місця на інше,

Лота в Содом було не зовсім вдалим.

шукаючи поживи для себе і для своєї ху­

Незабаром настала війна, Содом було по­

доби. Він звертався до Бога у молитві й

долано і Лот потрапив у полон. Дізнав­

уважно прислухався до Його відповідей у

шись про це, Аврам швидко формує

своєму сумлінні. Можемо навіть ствер­

досить великий військовий загш І разом

джувати, що основним способом спілку­

із союзниками перемагає ворога й визво­

вання з Богом був голос Аврамового сум­

ля є свого небожа. При цій події зус­

шння.

трічається із Мелхиседеком, священиком

Після тривалої подорожі Аврам при­ був у Ханаан, у місце Сихем, біля діброви

Всевишнього Бога, якому приносить у

жертву десятину (пор. Бут.

13-14).

Море, і саме тут Бог об'являє, що наміряє

Аврам живе звичайним життям. Він

цю землю дати в посілість йому та його

очікує здійснення Божих обітниць, але

потомству: «Зведи очі й поглянь з місця,

насправді у його житті нічого не зміню­

де стоїш, на північ, на південь, на схід і на

ється. Бог обіцяв йому потомство , але

захід. Бо всю землю, що ти її бачиш, дам

Сараї, його дружина, і далі залишається

тобі і твоєму потомству навіки. Зроблю

безплідною; Господь обіцяв дати йому

твоє потомство, як земний порох; хто

землю, але в Ханаані він і далі кочівник та

може злічити земний порох, той і твоє

приходень. Мандруючи, Аврам молиться

потомство злічить. Отож устань і пройди

і розмовляє з Господом. Ці його молитви

всю землю, вздовж і завшир, бо Я дам її

відверті та щирі. Він відкриває Всевиш­

тобі» (Бут.

ньому свої труднощі і турботи. Молиться

13, 14-1 7).

Проте, Божі обітниці не забезпечують Аврама і його спільноту перед голодом чи заздрістю людей. Від голоду він му­

вдень, і Бог виводить його надвір , щоб Аврам порахував пісок (пор . Бут.

1З, 16).

Молиться також і вночі. Господь

сить перебратися на якийсь час до Єгипту

виводить його, щоб він поглянув у небо й

і, переживаючи за життя у можливій су­

порахував зорі: «Глянь же на небо і злічи

перечці за жінку з «нерівним суперни­

зорі, коли можеш їх злічити!» І сказав до

ком», єгипетським фараоном , спонукає

нього : « Таке буде твоє ПОТОМСТВО». І

1116

український христи:~~~~~~

;&І І

111

GІ о н О~ IJ r


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

квітень 201з

повірив Аврам Господеві, й В ін зарахував йому те за праведність» (Бут.

15, 5-6).

Довір 'я до слова без доказу і гарантії Аврам довіряє Божому слову, але у

своєму житті не має жодного доказу, Бог не дає йому жодної гарантії, тільки Своє слово. Аврам живе й мандрує, а від Бог~ не отримує нічого, тільки слова, слова 1 слова ... Та Аврам, скільки разів не звер­

тався б до Бога, знову і знову вірить цьому слову і, як каже писання, це йому

зараховано за праведність. Б? ~краз пр~~­ дива віра не потребує доказш

1гаранпи .

Можемо сказати й більше - віру не може­ м о довести, таких доказів просто не

існує. Щоправда, можуть бут~ різно­ манітні аргументи на користь ВІ ри, а_ле

сама віра не настає з логічною необх1_д­ ністю внаслідок пізнання цих аргуменпв, як наприклад людський розум прихи­ ляється до прийняття математичних

законів. Віра завжди залишається

свобідним рішенням нашої волі. І коли

вже всі аргументи висловлені, залиша­ ється один крок: вірити, або не вірити ... Одного разу до Крехівського монасти­ ря приїхала група телевізійників з одного із центральних каналів. Мене запросили

дати інтерв'ю. Після досить тривалої під­ готовки і зйомок технічна служба почала складати апаратуру, а ми з головним

журналістом почали розмову, пр?ход­

жуючись садовою алеєю. Несподшано він заявив:

-

«А я не вірю в Бога. Просто ніхто не

може мені аргументовано довести, що це

необхідно».

-

«А ви думаєте, що тим робите щось

надзвичайне?

-

відповів я.

-

Бог чудово

може обійтися без вас і без мене».

Така відповідь дещо збентежила столичного гостя і він попросив глибше розповісти про віру. І я почав йому

itllGIOHdP

український християнський часопис

викладати (добре, що ми мали досить

часу) усі аргументи на користь віри. Насамперед моральні, адже сама мораль

не має жодного смислу, якщо не буде відповідальності і якоїсь справедливої

санкції, яка не залежатиме від людської примхи. Потім філософські

-

про при­

чинно-наслідковий зв'язок, впоряд­

кованість, смисл і цілеспрямованість

кожного створіння; а далі наукові - дані з астрономії, генетики, адже сьогодні з погляду науки набагато легше повір~ти в те що все сотворив й утримує в бутт1 Бог,

а~іж повірити в пізні пропоновані без­ божні теорії. Я уважно спостерігав за тим, як вираз обличчя мого співрозмовника із скеп­

тично-зневажливого перетворювався у

збентежено-зацікавлений. За дуже корот­ кий час у нього закінчилися антиаргу­ менти і він мусів погодитися, що я таки

маю рацію. Настала коротка мовчанка.

-

«І що, -запитав я, -тепер ви вірите в

Бога?»

Аргументів у нього не було. Він багатозначно на мене поглянув і сказав:

-

«Ні, не вірю».

-«Чому?»

-

«Бо не хочу, не можу такої віри

прийняти». У його відповіді відкривається най­ глибша істина про віру

-

її довести

неможливо. Коли вже всі аргументи сказані, коли вже, здавалось би, немає виходу, людина повинна здійснити акт

волі, прийняти те, що їй відкрито. Але вона може це прийняти так само глибоко й ефективно без жодного аргументу,

просто на слово, бо віра не потребує доказів. Так Аврам повірив Богу на

слово, так і кожний, хто хоче вірити, насправді не потребує жодного доказу чи

аргументу: «_!?лаженні ті, які, не бачивши, увірували» (Ио.

20, 29).

DJ I


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

квітень 201 з

Іі[ІИ НП[, ИРНІ:ТНJІН,

HfИПіі

nom,JIHf

ГПІ:ПППЬ 6ПГ:

апостоли Христові про єдність Денис ЄГОРОВ

о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ,

З книги Діянь апостолів ми дізнаємося про спосіб життя учнів Ісуса Христа: «щодня одностайно перебували в храмі,

і, ломлячи хліб по домах, поживу прий­ мали в радості і простоті серця, хвалячи

спочутливі, братолюбні, дружелюбні,

покірливі. Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляй­

те, знаючи, що ви були покликані, щоб успадкувати благословенню>. Апостол

Бога та маючи ласку в усього народу».

Павло вторить його словами: «Браття,

Цитати з Нового Завіту більшою мірою

радійте, удосконалюйтесь, тіштеся,

стосуються помісних церков і належать перу апостола Павла. У посланні до Римлян ми знаходимо рядки: «Думайте між собою, не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не мрійте про себе; не платіть нікому злом за зло,

дбайте про добре перед усіма людьми. Якщо можливо з вашого боку, будьте у мирі з усіма людьми». Прочитавши ці рядки, ми можемо зробити припущення, що в помісних церквах вже починалися різнодумства і чвари, підтвердження чому ми знаходимо в посланні до Коринтян: «Благаю вас, браття, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і не було між вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці». У цьому

будьте однодумні, мирні,

-

і Бог любові

та миру буде з вами». І далі, в посланні до Ефесян: «Благаю вася, Господній в'язень, поводитися достойно покликання, яким

вас візвано, в повноті покори й лагіднос­ ті, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові, стараючися зберігати єдність духа зв'язком миру». (Еф.

4, 1-3).

Продовжуючи думку про єдність, Павло стверджує: «Один Господь, одна віра, одне хрищення, один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і у всіх нас». Що ще ми можемо сказати про єдність, коли з біблійних сторінок, апостол Петро дає

нам чітку і ясну вказівку: «А над усім майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів». Якщо між членами церков, між представниками

посланні ми можемо прочитати про

різних деномінацій і конфесій, царює

суперечки в коринтській Церкві про те,

справжня любов, тоді не залишається

що сталися поділи на групи, кожна з яких

місця для сварок і взаємних звинувачень

заявила про свою приналежність до

в єресі. Тільки за наявності любові

одного з духовних лідерів. Не вникаючи в

можливий екуменічний діалог, що

причини цього поділу, ми наведемо слова

підтверджує блаженний

: «У головному­

апостола Петра, людини, якій Ісус

єдн ість, у спірному-у всьому-любов».

доручив заснувати Церкву. У своєму

Адже Бог є Любов, а де є любов, там

посланні Петро пише: «Будьте всі,

1111

немає місця ненависті.

український

християнський

часопис

iltlG IOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

квітень 201з

<АОВО БОЖЕ В МОЕМУ ЖНПІ КОЛН ТОБІ СУМНО, ПРОЧНТАН НН. 14 колн тн ЗГРІШНВ. ПРОЧНТАН П<. 10 (11)

КОЛН ТН ЗАПРАUЬОВАННН. ПРОЧНТАН М Т. б, 19-~4 колн тн в НЕБЕЗПЕUІ. ПРОЧНТАН П<. 91 колн ТОБІ БРАКУ( <ТІНКО(ТІ, ПРОЧНТАН П<. ~4 колн ТОБІ БРАКУ( ВІДВАГН, ПРОЧНТАН І<. 40

колн ПОЧУВАЄШ(~ САМОТНІМ, ПРОЧНТАН П<. 27 колн Бог здАньс~ ТОБІ дУЖЕ дАЛЕкнм. пРочнтАн П<. І ~9

колн тоБ1 вАжко молнтнс~. пРочнтАн Мт. 1в. 19-20 колн ПОЧУВАЄШ(~ ОПУЩЕННМ, ПРОЧНТАН П<. 2~

колн ТОБІ ВАЖКО, ПРОЧНТАН І<У< НАВНН І колн ТОБІ здАньс~. що <ВІТ дАоь БІЛЬШЕ. н1ж Бог. пРочнтАн П<. 90

колн тн <УВОРНН, ПРОЧНТАН І КОР. І~ колн ЗАЛНШАЕШ ДІМ, ЩОБ ПРАUЮВАТН І ПОДОРОЖУВАТН, ПРОЧНТАН П<. І 07, 2~-~ І колн ЛЮБОВ )ДАНЬ(~ МАРЕВОМ, ПРОЧНТАН ІВ. 4, 7-19

колн ВІДЧУВАЄШ ВЕЛНКЕ ЗНЕОХОЧЕНН~. ПРОЧНТАН І<. 11

колн тн РОЗЧАРОВАННН, ПРОЧНТАН 11 МАК. 11, 6-11 колн ПОЧУВАЄШ(~ НЕ<ПРАВЕДЛНВО ЗА<УдЖЕННМ, ПРОЧНТАН І<. 1~. ~-12 ;u ІР І о н JI

111 \1

О

український

~~~~~:~нський


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

квітень 201з

нРест 1з Розп·яттягr1 КІНЦЯ

XV

СТОЛІТТЯ

Станіслав ВОЛОЩЕНКО

Одним із свідків доби святого Йосафата, Архієпископа Полоцького та Вітебського є монументальне мальоване Розп'яття кінця

XV ст.

Саме з ним

пов 'язаний давиій переказ про майбутнього святого КатолицькоїЦеркви.

Коли Іван (хресне ім'я св . Йосафата)

якого згадує у своїй типографічно ­

Кунцевич в п'ятирічному віці молився в

статистичній розвідці М. Ваврик, подібну

церкві Святої Параскевії перед Розп'ят­

думку висловлює також і дослідник істо­

тям, то відчув як вогняна іскорка охопила

рії ЧСВВ І. Волиняк. Аргументом на

його дитяче серце. Це було сприйняте як

користь цього припущення може послу­

Божий знак. На пам'ять про цю подію

гувати той факт, що саме за єпископства

Володимирський єпископ, а згодом

Венедикта Глинського в

митрополит Київський, Галицький і всієї

ральна школа у Володимирі була передана

Русі Феліціан Пилип Володкович у

з правом викладання монахам Чину

1761 р.

1670 -х рр. кафед­

покриває хрест суцільною срібною ризою

святого Василія Великого.

й переносить його з П'ятницької церкви

У центрі семираменного хреста (23 8 Х 153) зображено ледь витягнуту фігуру роз ­

до єпископського домового Успенського

був побудований в

п'ятого Ісуса з білою пов'язкою на стегнах.

трапезній єпископських палат. Проте

Величезний хрест ніби виростає зі скеля­

храму, який у

1765 р.

після пожежі цього храму святиню

стої поверхні Голгофи з печерою, у якій в

переносять до мурованої каплиці Святого

темному тлі ледь видніється череп

Йосафата, побудованої в 1780 р. прото­

праотця Адама. Згідно з давньою симво­

архимандритом Василіянського Чину

лікою. Кров Христа, що пролилася на

(1772-1780), а згодом Холмським єписко­

голову Адама, омила всі гріхи людського

пом Порфирієм Важинським, ЧСВВ

роду й відкрила шлях спасіння. У первіс­

(1790-1804). Ця культова споруда розта­

ному вигляді композиція складалась із

шовувалася в межах середньовічної

зображеного сьогодні Розп'яття і двох

П'ятницької брами окольного міста, за

окремо пристоящих перед Христом фігур

якою простягалося передмістя Зап'ятни­

Богородиці та св. Івана Богослова. На це

че, - місці, де в минулому знаходився дім

вказують вщповщю написи на горизонт-

167 5 р.

.

.

8

альній поверхні хреста. Фігури розміщу­

сестра майбутнього свято­

валися так, аби виникало враження, ніби

Кунцевичів (нині вул . Миколаївська).

лютого

.

го Зиновія (Кунцевич) Парилович запи­

вони одночасно переживають за Спасите­

сала землі Зап'ятнича владиці Венедикту

ля й перебувають під його опікою. Худож­

Глинському, єпископу Володимирському

нику вдалося досягнути ефекту, що уся

з метою будівництва мурованої каплиці.

увага присутніх у храмі скеровувалася на

Можемо припустити, що саме тут постав

схилену голову Спасителя, оточену сріб­

у

р. василіянський монастир

лястим німбом. На лику Христа помітні

Блаженного Йосафата, про існування

ознаки страждання. Хоч у середьовічному

l lm

167 5

український

,.1.1 Ір Іон

христи~~~~~~~ І 11

\r

:1 IJ

О

r


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

квітень 201з

ОдJ.П..І омюrо

..:U Ір І о н )І d

• •• "

ur

український

:~~~~~~нський

IDI


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

квітень 201з

мистецтві естетична функція відгравала

один одного, як Я полюбив вас ... По тому

важливу роль, проте головною метою було

пізнають усі, що ви учні Моі: як будете

досягнення релігійного співпереживання.

мати любов між собою». Хіба можуть

Як і згадувалося вище, хрест був покри­

бути поділи й сварки між людьми, що

тий суцільною срібно-золотою ризою, яка

виконують накази Господні та люблять

за оцінками мистецтвознавців є унікаль­

одне одного? Але навіть, якщо й виникає

ним твором мистецтва. По периметру

якесь непорозумшня м1ж християнами, то

Розп'яття оздоблене рельєфним рокай­

на цей випадок Ісус навчає: «Якщо ж

левим орнаментом. Майстер застосував

згрішить проти тебе брат твій, докори

також змішану техніку золочення й

йому, а коли він покається, прости йому, а

сріблення, в якій виконані німб, пов'язка

коли сім разів на день згрішить проти

на стегнах Спасителя та єпископський

тебе, і сім раз на день звернеться, і

герб владики Феліціана у нижній частині

скаже: Каюся,

хреста. У

Треба пам'ятати, що тільки з Божою допо­

1998-1999 рр.

реставрацією

-

прости йому» (Лк.

17, 4).

святині займалися фахівці з Луцького

могою можна сім разів на день пробачити

музею Волинської ікони, які зняли шати з

людину, що грішить проти тебе. Ми

хреста для детальних досліджень та ре­

бачимо, що волею Ісуса Христа для всіх

ставрації зображення із Роп'яття й поміс­

Його послідовників є стосунки особисті й

тили їх на хрест-макет. Обидва хрести

відносини у Церкві, у яких виявляються

містяться в Свято- Успенському кафед­

такі якості як любов, солідарність,

ральному соборі міста Володимира­

взаємне прощення, дружелюбність і

Волинського.

прагнення зрозуміти погляди іншої

Цей хрест із Розп'яттям є великою релі­

людини. Виходячи з цього, ми можемо

гійною святинею, пов'язаною із постаттю

стверджувати, що екуменічний рух, як

св. Йосафата, а також важливим високо­

прагнення до єдності і взаєморозуміння

мистецьким твором. Адже він

-

це своє­

м1ж ус1ма християнами, є справою

рідний путівник для дослідження волин­ ського іконопису XV ст.

розбіжності серед різних конфесій

Про яку єдність йде мова? У продов­ женні молитви Ісус просить:

богоугодною. І, навпаки, ворожнеча й вченню Нагірної пр.оповіді Ісуса: «Якщо

щоб усі

ти принесеш дар твій до жертовника і

були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі,

там згадаєш, що брат твій має що­

щоб і вони були в Нас об'єднані; щоб світ

небудь проти тебе, залиш там дар твій

увірував, що Ти Мене послав. І славу, що Ти

перед жертовником, і піди, помирися з

« ...

дав Мені, Я дав і:М, щоб вони були одно так

братом своі:М, і тоді прийди і принеси дар

само, як і Ми одно». Що може бути більш

твій». Як можна поклонятися Богу, маючи

нерозривним, ніж перебування у пос­

ворожнечу з братами по вірі? Подумаймо

тійному контакті з Богом? З Святого

сам1, якщо ми разом не можемо молитися

Писання ми знаємо про стосунки Ісуса з

(чи радше не хочемо) тут на землі, то чи

Небесним Отцем, ми знаємо, що Бог

може Господь дозволити, щоб ми були

завжди чув молитви Ісуса, чи коли

разом з православними (чи навпаки) у

воскрешав Він мертвих, або ж коли

небі? Там не місце для поділу ... Це

перетворював воду на вино, Бог завжди

значить, що хтось ~з нас не попаде до

був з Ним.

Царства Небесного ... А хто - це питання

Під час Тайної Вечері Ісус дає настанову Своїм учням:

ІІІШ

«...

часу й кожного християнина зокрема ...

щоб любили

український іИ І

християнський

часопис

GІ о н dр


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

квітень 201з

ЯК

OlinPJIOTb

ПJПУ

Обрання Пап11 Ри.мського відбувається на закр11то.му зібраниі колегії кард1111алів, так звано.му конклаві (від лат. сопс/аvе-замкнеиа кі.мната). Ко11клав повипеи бут11 склика1111й не рапіше

15

днів, але і 11е пізпіше

20 з .мо.меиту

оголошепня Р11мського престолу вакаитниJJt.

Право обрання мають кардинали не

старші

80 років. Кількість кардиналів, що

з кардиналом-деканом збираються в

Паолінській капелі і з гімном Veni Creator

беруть участь у виборі Єпископа Риму, не

Spiritus йдуть в Сикстинську капелу.

має перевищувати

Це

120. Виборці й ті, хто

місце буде закрите до кінця виборів.

їх супроводжує, живуть на території Ва­

Перед початком кардинали-вибірники

тикану (нині це будинок святої Марти).

присягають на Євангелії, що дотрима­

Саме голосування проходить у Сикстин­

ються всього зазначеного в документах

ській капелі. Всі учасники конклаву не

стосовно обрання понтифіка.

можуть розголошувати жодної інфор­

мації, пов'язаної з виборами.

Після присяги в каплиці залишаються церемоніймейстер і священнослужитель,

З моменту початку конклаву будинок

який запропонує учасникам конклаву

святої Марти, Сикстинська капела і міс­

духовні роздуми. Після завершення

ця, призначені для здійснення літургії,

обидва вони покидають капелу.

закривають для всіх, що не мають права

Кардинали, відповідальні за дотри­

бути присутніми в них. Вся територія

мання таємності, повинні переконатися,

Ватикану та його установ занурюється в

чи не встановлено в каплиці пристроїв

атмосферу тиші і молитви. Ніхто не має

передавання інформації. Вибірникам

права наближатися до кардиналів­

заборонено під час конклаву читати газе­

вибірників. Заборонене листування і

ти і журнали , слухати радіо та дивитися

телефонний зв'язок. Кардинали не мають

телебачення.

права спілкуватися з тими, хто не бере Щоб хід конклаву проходив гладко на

Перша фаза конклаву (prescrutinium) включає в себе підготовку та

його час призначають секретаря Колегії

роздачу карток для голосування, обрання

кардиналів, який виконує обов'язки

трьох скрутаторів (членів лічильної ко­

участь у конклаві.

секретаря виборів, обер-церемоніймей­

місії), трьох інфірмаріїв (вони збирають

стра з двома пом1чниками та двома чен­

голоси у хворих кардиналів, які перебу­

цями, працівниками папської ризниці.

вають у лазареті) і трьох ревізорів. Вони

Так само під час виборів кардиналам

вибираються на весь період конклаву.

допомагають кілька сповідників , які володіють кількома мовами і два лікаря.

Як тільки починається сама процеду­ ра голосування, папський абер-церемо­

У день початку конклаву кардинали

ніймейстер , церемоніймейстри і сек­

збираються в соборі Святого Петра на

ретар Колегії кардиналів залишають

ранкову месу, яку здійснює кардинал­

приміщення, яке закриває молодший

декан. Пізніше, вдень, кардинали на чолі

кардинал-диякон. Під час голосування

;u І

ІІІ

"'

\1

Іон

Jll d український

О

r

:~:~~~нський

ІШІ


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

кардинали залишаються в Сикстинській

квітень 201 з

того як прочитуються імена на бюле­

капелі одні. На бюлетені для голосування

тенях, протикає їх голкою в тому місці, де

кардинал чітко пише почерком макси­

знаходиться слово

мально невпізнанним ім'я того, за кого

нанизує на нитку. Після того, як всі імена

Eligio

(вибираю) і

будуть прочитані, нитка зав'язується і в

голосує.

такому стані бюлетені кладуться або на

Друга фаза голосування

(scruti-

край столу, або в посудину.

nium) включає в себе: складання бюлете­

Потім скрутатори приступають до

ні в в урну, перемішування їх, пере­

перерахунку голосів. Кожен бюлетень

рахунок бюлетенів і голосів.

виймається окремо і вкладається в іншу

Кожен кардинал по старшинству,

порожню посудину. Якщо кількість бю­

записавши в бюлетені ім'я і згорнувши

летенів не відповідає кількості голо­

його, тримаючи його піднятим угору, так

суючих, то папір спалюється і настає

щоб його бачили всі, приносить його до

повторне голосування.

вівтаря, на якому встановлена урна для голосування. Підійшовши до неї, карди­

Третя фаза конклаву

нал вимовляє слова присяги: «Свідок

scrutinium):

Христос Господь, Який буде мене судити,

троль і спалювання бюлетенів.

що я вибираю того, хто, вважаю перед Богом, має бути вибраний».

(post-

підрахунок голосів, кон­

Для обрання папи необхідно дві третини плюс один голос. Не дивлячись

Ця присяга вимовляється тільки під

на те, чи був обраний папа, ревізори

час першого туру голосування. Бюлетені

контролюють бюлетені. Перш, ніж

не підписуються.

кардинали покинуть капелу, всі записи

Поклавши бюлетень в урну, кожен, хто

мають бути спалені. У випадку, якщо

вже проголосував, кланяється перед

ніхто не обраний, дим чорний (раніше до

вівтарем і повертається на своє місце.

бюлетенів додавалася мокра солома, а з

Якщо є хворі кардинали, то інфірмарії

1958

йдуть до них з переносною урною. Перед

Римський єпископ обраний, то йде білий

цим її публічно відкривають, щоб при­

дим. Тепер, з метою уникнення непоро­

сутні могли переконатися, що вона

зумінь, білий дим також супроводжуєть­

порожня. Після того, як проголосують

ся ГОЛОСОМ ДЗВОНІВ.

року- хімікалії), якщо ж новий

хворі кардинали, урну приносять в

Під час першого дня конклаву може

капелу і бюлетені з неї додаються до

бути проведено одне голосування. У разі,

решти.

якщо під час першого голосування ніхто

Якщо кількість поданих бюлетенів і

не обраний або голосування першого дня

кількість голосуючих кардиналів не

конклаву не проводилося, то кожен

збігається, всі бюлетені не читаються і

наступний день проводиться по чотири

спалюються. Якщо ж ніяких проблем з

тури голосування: два вранці і два ввече­

кількістю немає, то голоси підраховують­

р1.

ся. Перший з членів рахункової палати

Якщо у кардиналів виникнуть труд­

розкриває бюлетені. Кожен член лічиль­

нощі з обранням і вони протягом трьох

ної комісії записує ім'я кандидата в бюле­

днів не можуть вибрати папу, то робиться

тені, а останній - також оголошує це ім'я

перерва на один день для молитви І

вголос. Останній з скрутаторів, у міру

роздумів. Після нього настає чергова

l lm

серія з семи голосувань. український

м

христи~~~~~~~ І І І

1,..1 \1

он

Jп

(J f'


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

квітень 201з

Якщо і ці голосування не принесуть ре­

Римським папою, отримуючи повноту

зультату, то кардинали повинні вирішити

влади. Конклав закінчується після згоди

долю подальшого ходу голосування. Є

на обрання нового папи.

кілька варіантів. Або вибір повинен бути

Після цих процедур папа відправля­

здійснений абсолютною більшістю

ється в так звану кімнату плачу

голосів, або голосування проходить за

lacrimatoria) -

( camera

невелику кімнату біля

одного з двох кардиналів, які набрали

Сикстинської капели, де повинен вибра­

більшу кількість голосів в попередніх

ти білу сутану з представлених там трьох розмірів. Також він одягає червону

турах.

Після того, як остаточні результати успішного голосування оголошені,

розшиту столу і виходить до кардиналів в капелу.

молодший кардинал-диякон, дзвонячи в

Кардинали підходять до новообра­

дзвіночок, викликає до приміщення для

ного папи, висловлюючи повагу і послух.

голосування секретаря Колегії кардина­

А потім дякують Богові гимн ом Те Deum.

лів і папського обер-церемоніймейстра.

Після цього кардинал-протодиякон

Кардинал-декан ставить запитання

виходить на центральну лоджію Базиліки

новообраному папі: «Чи приймаєш

Святого Петра, так звану ложу благосло­

канонічний вибір тебе Верховним

вення, і оголошує формулу

Первосвящеником?» Також новообраний

Papam (Маємо Папу).

Habemus

Після чого ново­

папа оголошує своє нове ім'я, після того,

обраний Папа уділяє всім благословення

як кардинал-декан запитує в нього:

Urbi et Orbi . Через

«Яким ім 'ям хочеш, щоб тебе звали?»

обрання проводиться папська інтроніза­

Після обрання кардинал, якщо він був

ц~я.

висвячений у єпископи, відразу ж стає

кілька днів після

Михайло ФАТЄЄВ За матеріалами

iИIGIOHdP

український християнський часопис

catholicnews.org.ua

ШІ


ДУХОВНІ РОЗДУМИ

квітень 201з

Від nізнанна себе •

о. Віталій ТАРАСЕНКО

до п1знанна

У час Великого Пасхального посту ми маємо нагоду увійти у середину свого духовного життя і для цього 1tам треба обме:жити себе у зовнішньому баченні: це означає змінити свою увагу від життя інших людей на :нсиття своє, обмежити

себе у цікавості в тому, що роблять інші, а натомість збільшити інтерес до того, що робиш ти.

це дуже делікатний

суспільному. У цій правді є відповідь на

момент у житті, що веде до пізнання Бога.

Пізнання себе

запитання: чому живу? Яке моє начало і

Зустріч із собою починається ще вдале­

кінець? Хто є інші? Відкривається

кому дитинстві, коли ми досліджували

правдивість своєї людської природи і

-

тіло своє, а потім досліджували свій дов­

потребу у Божій природі. Смиренність,

колишній світ. Далі мав бути етап пізнан­

любов і внутрішня свобода наповнюють

ня свого внутрішнього світу. Якщо, хтось

серце правдивої (праведної) людини.

не пройшов цей етап, то далі залишився

Монахи первісної Церкви розпочинали

на рівні дитини, яка цікавиться іншими, а

дорогу духовного зростання від пізнання

не собою, яка бачить лише зовнішній світ,

себе і своїх пристрастей в першу чергу,

а не заглиблюється в духовний. Такі люди

тому що шлях до Бога веде по бездоріжжі

можуть багато розказати про інших, а про

й манівцях, через розчарування та нев­

себе нічого. Це стається не тому, що не

дачі , духовні кризи і людські конфлікти.

хочуть , а тому, що не знають самі себе.

Це не наші чесноти відкривають нам

Відповідно у таких людей і духовне

Бога, а наша слабкість, наші пристрасті,

життя залишилось на рівні дитини, яка

хвороби, а навіть наші гріхи. Ласка Божа

тільки бачить у церкві все, що видно

очищує нас від скверні через покаяння .

фізичними очима, а очі віри закриті . Така

Саме тому, коли ти пізнаєш себе і входиш

людина не може духовно вознестися до

у своє серце, то там і народжується твоя

Бога, лише тілесно відчуває присутність

неповторна молитва, у якій є виражений

чогось незвичного, найгірше, що її

твій внутрішній стан, твої правдиві

внутрішнє життя пустує, а духовне життя

потреби і твої істинні прагнення . Із кож­

зводиться лише до зовнішніх побожних

ним роком нашої зрілості наша молитва

практик , які перед Богом, як видно із

буде змінюватися , навіть, якщо обстави­

притчі , не мають оправдання.

ни життя залишаться ті ж самі. Хай Бог

Правдиве пізнання себе відкриває у людині правду про себе. Саме в цій правді людина бачить природній порядок як у внутрішньому

благословить на наш духовний зріст, на наше пізнання правди про себе , на наше наближення до Істини , визволить нас і

приведе до вічної радості!

житті, так і в зовнішньому, тобто

український

християнський

часопис

MIGIOHdV


НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

квітень 201з

СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ФРАНЦИСК, 266 ПАПА РИ~ськии Маємо Папу!

13 березня 2013 р.

ця иовина звеселила серця понад мільярд осіб на

земній кулі. І поки католицький світ радіє новому Архипастиреві, в той :нее час багато хто ставить питання, яким буде понтифікат нового Папи. Адже вже своїм сходженням на

візантійська-український обряд і пам'я­

катедру Святого Апостола Петра Папа

тає його. А за словами Блаженнішого Лю­

Франциск став папою-загадкою. Перший

бомира, Папа Франциск свого часу при­

Папа з Нового Світу, перший папа-єзуїт.

вітав його типово українським греко ­

Апостол Риму, що їздить у метро й

католицьким вітанням «Слава Ісусу

автобусі, Папа, який має чудове здоров'я,

Христу!». Окрім цього, як свідчить

не зважаючи на те, що має тшьки одну

Блаженніший Любомир, Папа Франциск

легеню. Що то за Папа? Яким буде його

має сентиментальне прив'язання до

Понтифікат? Куди він поведе Католицьку

українців.

19 5 8

Церкву?

року вступив до Товариства

Ісусового (Отців Єзуїтів). 13грудня1969 Що вже відомо про теперішнього

року прийняв ієрейські свячення, а довічні обіти в Товаристві Ісусовому

Папу? Новий Папа Франциск, Кардинал

Хорхе Маріо Берrольйо, був Архи­

склав

1973 року.

Виконував різні служіння в Аргентин­

єпископом Буенос-Айреса (Аргентина),

ській Провінції Отців Єзуїтів, був вчите­

ординарієм для вірних східних обрядів у

лем навиків, викладачем теології, ректо­

Аргентині, які не мають єпископа

ром коледжу. Протягом шести років був

власного обряду. Він народився в Буенос­

Провінційним Настоятелем Отців Єзуїтів

Ай ре сі

року в сім'ї

в Аргентині. Навчався в Німеччині, де

італійських емігрантів, наймолодший з

захистив докторську дисертащю, а з

17

грудня

193 6

п'яти дітей.

поверненням до Аргентини був духов-

.

.

Папа Франциск навчався у сале­

ним провщником та сповщником в архи-

зіянській школі, його вихователем був

ді єцез ії Кордоби, а потім ректором

греко-католицький священик-салезі­

колегії в місті Сан-Міrель .

янин, а згодом єпископ для українців

1992

року блаженний Папа Іван

католиків в Аргентині, владика Степан

Павло-П призначив його єпископом­

Чміль . Очевидно, що владика залишився

помічником Буенос-Айреса.

ще як кардинал Бергольйо Папа надіслав

28 лютого 1998 року став архиєпископом Буенос­ Айр ес а. В ід 2005 до 2011 року був

своє свідчення до постулатури, що про­

президентом Аргентинської Єпископ­

вадить беатифікаційний процес владики

ської Конференції.

у добрій згадці свого вихованця, оскільки

Чміля. За свідченням Блаженнішого Святослава, теперішній Папа добре знає

21

лютого

2001

року Папа Іван

Павло - П надав йому кардинальську ГІДНІСТЬ.

;u І" І о н JІ d '1 (J r

ІІІ

український :~~~~:~нський

m1


квітень 201з

Глава УГКЦ запросив Папу Франциска в Україну Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, надіслав вітального

листа на ім'я Святішого Отця Франциска з нагоди обрання Вселенським Архиєреєм і запросив його відвідати Україну з нагоди 1025-річчя Хрещення України.

Глава УГКЦ відзначає, що Святіший Отець добре знайомий із УГКЦ, яка пройшла мученицький шлях. Уперше Папа зустрівся з

УГКЦ, навчаючись у салезіанській школі та прислуговуючи отцю Степану Чмілю у святилищі під час Літургій. На завершення Предстоятель УГКЦ попросив у Святішого Отця апостольського благословення для УГКЦ та побажав йому, щоб він «служив Богові та Вселенській Церкві з мудрістю і духовною силою на многії літа».

У Неділю всепрощення Глава УГКЦ молився на гробі святого апостола Петра у Ватикані

17 березня 2013 року Блаженніший Святослав , Глава УГКЦ, очолив Божественну Літургію на гробі святого апостола Петра у Ватикані. Богослужіння відбулось у каплиці Папи Климента VIII, у підземеллі базиліки. З ним співслужили владика Богдан (Дзюрах),

Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, владика Іриней (Білик), Канонік Папської базиліки

Santa Maria Magiore, та священики з

українських колегій в Римі. Глава УГКЦ закликав вірних молитися за нового Папу та в дусі покаяння і всепрощення розпочати шлях Великого посту.

Папа пояснив, чому обрав ім'я Франциск

16 березня на аудієнції для представників ЗМІ Святіший Отець Франциск, звертаючись до журналістів, пояснив чому обрав саме таке ім'я. «Я розповім вам історію. Під час конклаву поруч зі мною був

Архиєпископ-емерит Сан-Паулу, почесний префекту справах

духовенства кардинал Клаудіо Гуммес, великий друг, великий друг! Коли голосування складалося вже трохи «небезпечно», він утішав мене . І коли голоси ся г нули двох третіх, це зазвичай

супроводжується оплесками, тому що обрали Папу, то він обійняв мене і сказав : «Не забувай бідних!» І це слово так запало

мені: бідні, бідні. Тоді, у контексті бідних, я думав про Франциска Ассизького. Тоді я подумав про війни, тоді як все ще тривав підрахунок голосів. Франциск є людиною миру. Людина, яка любить і підтримує творіння, в той час коли наші стосунки з творінням не такі добрі, чи не так? Він-людина, яка дає духа миру, бідняк ... ))-сказав Папа.

український і11 Ір І о н І а

христи:~~~~:~

"

о

r


НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

Папа Римський подарував свій кардинальський перстень собору Буенос-Айреса «Папа Римський Франциск подарував Катедральному собору

Буенос-Айреса свій кардинальський перстень, який він носив, будучи Архиєпископом Буенос-Айреса»,

-

повідомив настоятель

собору Алехандро Руссо телеканалу CSN. "Папа повідомив, що відправить в Буенос-Айрес свій кардинальський перстень, щоб він залишився в соборі",

-

заявив

Руссо. За його словами, понтифік оголосив своє рішення в неділю,

після того як вперше звернувся до віруючих із традиційною проповідцю Angelus.

В Іспанській Церкві збільшується кількість свячень та семінаристів Всупереч загальноєвропейським тенденціям, порівняно з

минулим роком, Іспанська Церква відзначила зростання на

2,3 %

кількості семінаристів. Щороку, з нагоди літургійного свята

Святого Йосифа, що припадає 19 березня, Церква в Іспанії відзначає День семінарії. З цієї нагоди місцева єпископська конференція готує

рапорт про стан цих формаційних закладів. Цьогорічне дослідження показує поступове зростання покликань. Так, між

2011та2012рокамикількістьсемінаристівзрославід1227до1278, натомість у

2013

році їх є вже

1307.

Кількість семінаристів, які

прийняли свячення, порівняно з минулим роком, зросла на 9 %. Іспанські дієцезії відзначають День семінарії, починаючи від

1935 року. Його започатковано з метою підвищити чутливість християнських громад до важливості пробудження священичих

покликань. Цьогорічне відзначення проходить під гаслом «Я знаю, кому довірився», яке має на меті пригадати юнакам, що наслідування Ісуса у священичому стані нічого не відбирає, натомість, дарує захоплююче життя, повне свободи й повноти,

можливість жити не лише для себе, але і для ближніх.

У Трускавці встановлять 12-метрову фігуру Христа, як в Ріо-де-Жанейро Ум. Трускавець на Гошевській горі планують установити скульптуру Ісуса Христа. Це питання на своєму засіданні

28 лютого

розглянув Виконавчий комітет Трускавецької міськради.

Ініціатор встановлення фігури місцевий житель Ігор Кісак повідомив, що скульптура буде точною копією відомої в усьому світі фігури Христа в Ріо-де-Жанейро. Загальна висота скульптури

буде 12 метрів: висота фігури Христа-9 метрів, висота постаменту - 3 метри. Встановлена вона буде також на горі. Здалеку фігура буде нагадувати хрест.


НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

Папа Римський подарував свій кардинальський перстень собору Буенос-Айреса «Папа Римський Франциск подарував Катедральному собору Буенос-Айреса свій кардинальський перстень, який він носив ,

будучи Архиєпископом Буенос-Айреса», - повідомив настоятель собору Алехандро Руссо телеканалу C5N.

"Папа повідомив , що відправить в Буенос-Айрес свій кардинальський перстень, щоб він залишився в соборі" ,

-

заявив

Руссо. За його словами, понтифік оголосив своє рішення в неділю, після того як вперше звернувся до віруючих із традиційною проповіддю Angelus.

В Іспанській Церкві збільшується кількість свячень та семінаристів Всупереч загальноєвропейським тенденціям, порівняно з минулим роком, Іспанська Церква відзначила зростання на

2,3%

кількості семінаристів. Щороку, з нагоди літургійного свята

Святого Йосифа, що припадає 19 березня, Церква в Іспанії відзначає День семінарії. З цієї нагоди місцева єпископська конференція готує рапорт про стан цих формаційних закладів. Цьогорічне дослідження показує поступове зростання покликань. Так , між 2011та2012рокамикількістьсемінаристівзрославід1227до1278, натомість у

2013

році їх є вже

1307. Кількість

семінаристів, які

прийняли свячення, порівняно з минулим роком, зросла на 9 %. Іспанські дієцезії відзначають День семінарії, починаючи від

193 5 року. Його започатковано з метою підвищити чутливість християнських громад до важливості пробудження священичих покликань. Цьогорічне відзначення проходить під гаслом «Я знаю,

кому довірився» , яке має на меті пригадати юнакам , що наслідування Ісуса у священичому стані нічого не відбирає, натомість, дарує захоплююче життя, повне свободи й повноти , можливість жити не лише для себе, але і для ближніх.

У Трускавці встановлять 12-метрову фігуру Христа, як в Ріо-де-Жанейро Ум. Трускавець на Гошевській горі планують установити скульптуру Ісуса Христа . Це питання на своєму засіданні

28 лютого

розглянув Виконавчий комітет Трускавецької міськради. Ініціатор встановлення фігури місцевий житель Ігор Кіс ак повідомив, що скульптура буде точною копією відомої в усьому світі фігури Христа в Ріо-де-Жанейро. Загальна висота скульптури буде 12 метрів: висота фігури Христа - 9 метрів, висота постаменту - 3 метри . Встановлена вона буде також на горі. Здалеку фігура буде нагадувати хрест.


НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

квітень 201з

11 111111 ІІІ -

перші слова Папи Франциска

«Брати і сестри, добрий вечір. Ви

одного, за весь світ, щоб він став великим

знаєте, що обов'язком Конклаву є дати

братерством. Бажаю вам, щоб цей шлях,

Римові єпископа. Як бачимо, мої брати­

який розпочинаємо сьогодні, став

кардинали вирішили взяти його аж з

плідним для євангелізації цього такого

кінця світу. Дякую вам за прийом, і

гарного міста».

передусім хотів би помолитися за нашого Єпископа-емерита Венедикта

Тоді Папа Франциск попросив у тиші

XVI.

помолитися за нього: «А тепер хочу дати

Молімося всі разом за нього, щоб Господь

вам своє благословення, але спочатку

його благословив, а Богородиця охоро­

хочу вас попросити про одну послугу.

няла>>,

такими були перші слова ново­

Перш ніж єпископ благословить свій

обраного Папи Франциска, а тоді він

народ, прошу вас помолитися до Господа

розпочав проказування молитви «Отче

Бога, щоб мене поблагословив».

-

наш» і «Радуйся, Маріє». Під його

Вселенський Архиєрей попросив у

проводом цю молитву багатотисячним

тиші проказати молитву, і площа, яка

голосом промовляли вірні, присутні на

площі Святого Петра .

Після спільної молитви Святіший Отець сказав : «Починаємо цей шлях , єпископ і люд, шлях братерства, любові й

довіри поміж нами. Молімося один за

перед тим здавалася невгомонною ,

стихла. «А тепер уділю благословення

латинською мовою вам і всьому світові, всім чоловікам і жінкам доброї волі» ,

-

сказав Папа Франциск та уділив своє

перше благословення «Urbi et Orbi».

український

христи~:~~~~~

itl

І~ І о н ~ IJ "

о

r


НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

кв іте н ь 201 з

Et<; поЛЛа Єт11 ЛЄсrпота! -

1{;d J/l1{;0gjj Дjgj[dl,, (ВДdl(j)(/l:X,()! «1 ко:жен,

хто має на Нього надію оцю,

очищає себе так :же само, як чистий і Вію>

(І Йо. З, З)

Тарас КРИСА А.І Ір Іон ~б український

ІІІ

\1

О

r

~~~~~~~нський

ШІ


НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

квітень 201з

сказав у своєму слові Блаженніший Лю­

~м~.

.

По завершенні спільної молитви усІ запрошені гості вирушили до Мит~опо­ личих палат, щоб там особисто привпати Блаженнішого владику. Серед тих, хто мав приємність вітати ювіляра були і

представники Католю~ького ск~~тства Європи в Україні- МарІчка Гордш, Яро­ слав та Володя Василишині, Назар Єре­

менко, Володя Угрин і Тарас Криса .

.

З великою радістю та трепетом впали ми дорогого владику. Марічка Гордій по­

Слова Івана Богослова недарма слу­ жать епіграфом цієї статті. Адже їх здій­ снення бачимо в особі Блаженнішого Любомира (Гузара)

-

людини, монаха,

пастиря, який змістом свого життя визнав прагнення пізнання Бога та цілковиту

посвяту Йому. Цьогоріч наша Церква переживає важливі події -

80 років від дня народ­ ження т~ 55 років священства Блаженні­ шого Любомира. З цієї нагоди 26 лютого в соборі Святого Юра у Львові було від­ служено Архиєрейську святу Літургію за участю єпископів та духовенства, яку очолив Предстоятель УГКЦ Блажен­

ніший Святослав. У богослужінні також взяли участь гості святині та. чисельна громада мІста.

.

У своєму слові, зверненому до юрних, Блаженніший Любомир висловив щиру вдячність усім за присутність цього дня у

храмі та спільну подячну молит~у Богов;. Проповідь владики була наскрІзь прои­ нята синівською любов'ю до Небесного Отця. «Сьогодні відзначуємо події, за які можна тільки дякувати. Я народився

80

років тому і це є Божим д~ром. Та~ Гос­ подь дав, і те, що при БожІЙ помочІ вда­ лося мені зробити, не є моєю заслугою, а є Божим даром . Бо Бог дає нам покли­

кання, розум та волю, щоб могти діяти» -

1'18

дарувала авторський вірш, присвячений

ювіляру, брати Василишині на знак вдяч~ ності і шани принесли квіти, а скаутсью

провідники подякувал~:r Богу за да~ життя, пастирського служшня, мудросп

та простоти Блаженнішого, п.обажали ювілярові щедрих Божих ласк І вручили йому скаутський галстук. Цей подарунок

є глибоко символічним, адже з одного боку він вказує на чесноту служіння, що нею вирізняється життя владики, а з іншого боку є нагадуванням скаутського минулого Блаженнішого Любомира. Варто відзначити, що владика дуже радо прийняв нас. З глибокою увагою та

щирою цікавістю він розпитував пр~ скаутську спільноту, її стан, духовнии провід та розвиток. У словах влад~ки відчувалася велика любов до молодІ та турбота про її майбутнє. Наостанок

Блаженніший уділив нам Архиєрейське благословення, а на згадку про цю подію кожному передав пам'ятні медалі. Неповторні переживання винесли ми від спілкування з Блаженнішим Любо­ миром. Нехай добра постать владики ~а його християнський досвід стане для вс~х

нас живим свідченням того, що лише у Господі можемо шукати пристань нашої

надії!

Многаа ліГ'f)а Dам,

БлаЖенніwuu влаgukоІ український МІ

християнський

часопис

GІон drd



З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

квітень 20 1 з

Ко:жна людина має великий дар від Господа-серt(е. Серце- не лише як частина тіла, але «серце божественне», яким .11tи любимо, .111оли.11tося, зустрічає.111ося з

Богом. За кожний дар людина несе відповідальність, як вона ним розпорядилася, чи розвивала його, чи послу.)Ісuла 1~им для інш юс. Найбільша краса людини - серце, що

записав у своєму щоденнику: «Піду за

горить для Бога. У своєму житті ми рідко

Христом, щоб життя не змарнувати».

зустрічаємо таких осіб. Частіше бачимо

Згодом отець був скерований на навчання

випадки як людської слабкості, так і

до Риму в Папський Григоріянський

грубого обману чи несправедливості.

університет, де отримав ліценціат з кано­

Отець Василь Зінько , ЧСВВ

нічного права. Після закінчення студій,

2008) -

(1922-

без перебільшення належав до

особливих людей. Не лише як ревний

він розпочав працю як священик і місіо­ нар, педагог і журналіст.

священик , талановитий письменник і

У 50-тих роках, душпастирюючи в

журналіст, а, насамперед, як людина

Аргентині , отець Василь редагував

«великого серця».

місячник "Життя", а в

1962 році

отця

Народила Володимира, майбутнього

призначили редактором тижневика

отця Василя, Сокальська земля на Львів­

"Праця" та місячника "Місіонар". На цих

щині. Ріс хлопець в побожній сім'ї і ще з

посадах він відпрацював

дитинства захотів стати священиком. У

32 роки.

Після повернення в Україну в

1994

193 7 році родина Зіньків емігрувала

році, отець Василь не залишив активної

до Аргентини, звідки юний Володимир

праці. Він , як людина досвіду, великих

переїхав на навчання до Бразилії. У

1941

знань, духовної зрілості, був так

році після закінчення Семінарії отців

потрібний у нашому пострадянському

Василіян в Прудентополі він вступив до

суспільстві. Його слово- друковане чи

Василіянського Чину і прийняв ім'я

писане

Василь. У цей час, маючи

враження, а й втамовувало спраглі серця

19 років,

він

-

не лише справляло незабутнє

український

хр исти янсь ки й часопис

itl І GІ о н ~ d

Оу


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

квітень 201з

живою водою Христової науки.

ставити вище справ Божих . Зробив

Отець Василь Зінько залишив нам у

велику помилку той багатий юнак, що

спадок десятки художніх та публіци­

душі своєї не по:жалів, але :журився про

стичних книг, серед них найвідоміші

дочасне майно, яке нині є, а завтра його

-

"Релігійні хвилини", "Найперше бути людиною", "Єрейськаобнова", "Христи­

янська праведність".

вже немає».

Цікавими є роздуми отця Василя Зінька про недільний відпочинок . Отець

Як ревний душпастир трудився до

пригадав розповідь зі Святого Письма, де

останніх днів , звертався до людей усним і

Ісус ще за ночі встав і пішов на самоту,

писаним словом, давав реколекції, вів

щоб молитися. Цей приклад з Євангелія і

місії, не зважаючи на поважний вік.

навчає нас, котра пора є найкращою для

Переставився до Господа в Страсний тиж­

молитви. «От буває таке, що люди в

день

святу неділю рано-вранці,

25 квітня 2008 р . Б., але його слово ­

живе , проникливе, вщверте - говорить до нас

.

.

-

роздумує

отець, - сідають до авта, чи, як ка:жуть тутешні, в машину і їдуть на прогулянку,

1СЬОГОДНІ.

Цими квітневими днями, вшановуючи

на полювання, на річку й на море або

5 -ту річницю від дня, коли отець залишив

спортивний майдан тощо. А щойно

цей світ, хочеться звернутися до його

ввечері, коли в;)Ісе набавляться та

слова . Зараз готується до друку нова

втомляться недільним спочинком, щойно

книга отця Василя Зінька "Іти до світла",

тоді йдуть на святу Літургію, яка тоді

яка зібрала його статті, опубліковані в

правиться. Не раз я роздумував над цим

журналі "Світло". Ознайомившись з дру­

явищем, та воно мені якось "не по

кованим словом о. Василя, визріла ідея

нутру ". Бо ж дивіться: людина святий

зібрати статті в книгу, щоб читач міг

день спочатку береже для себе, і коли

духовно почерпнути з багатого жит­

вже його використає цілковито, то

тєвого і пастирського досвіду цього

решту присвячує Господеві. " Собі

благочестивого монаха. Особливого

свічку, а Богові - огарок",

колориту

.

.

1неповторност1 статтям надає

-

-

сказати б за

народним при слів 'ям " (Сам отець, за

авторський стиль о. Василя, наповнений

спогадами співбратів, рано-вранці пер­

фразеологізмами, народними прислів'я­

шим приходив на молитву в монастир­

ми, влучними висловами і порівняннями.

ську каплицю).

Отець Василь роздумував про Єван­

Мудре батькове слово, його проста і

гельську зустріч Христа з багатим юна­

глибока наука - це те , що так потрібно

ком, який і заповіді зберігав, і бажав собі

кожній людині. Вдивляймось в постать

спасіння, але не захотів відмовитися від

отця Василя Зінька, вслухаймось в його

свого великого багатства. На думку отця,

зріле слово

грош1 , якщо ними правильно розпоряд­

приклад залишив нам отець, яку важливу,

-

і побачимо, який великий

жати ся, є засобом самоосвячення,

по-справжньому батьківську науку він

засобом виконувати любов до ближнього

нам дає. Отець Василь не залишив нам ні

та способом, щоб придбати собі скарби

майна, ні багатства, ні золота, ні срібла.

на Небі. «Отож, само собою майно та

Він залишив нам свої слова- плід молит­

багатство не є злом, бо його нам дав Бог,

ви і посту довгих років . Отець залишив

-

писав отець. Треба однак уміти ним

розпоряджатися, як Господь велить, і не

нам своє серце, яке горіло для Бога і для людей.

ВВІ


ІІ ВИ

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

квітень 201з

Браmu·новuк:u з Jрехівськоrо монасmuри о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ, Соцій Крехівського 1-ювіціяту

вfgвfgaпa kатв

18-20 лютого відбулася поїздка братів­ новиків Крехівського новіціяту Отців Василіян до столиці України - славного міста Києва. У ній взяли участь

13

навиків: бр. Рафаїл Герич, бр. Фаустин

Савчин, бр. Іриней Гурняк, бр. Макарій Мазурака, бр. Антоній Канюк, бр. Касіян Касіян, бр. Иосафат Ковалюк, бр. Герард Дольний, бр. Віталій Павлюк, бр. Яків Шумило, бр. Матей Кравчишин,

бр. Володимир Буць, бр. Маркія.н Яциковський. Супроводжував брапв

о. Йосафат Коваль, ЧСВВ, Соц ій НОВlЦlЯту.

Поїздка була особливою тим, що,

окрім відвідин святинь та визначних місць української столиці , відбулися дві, можна сказати, історичні зустрічі.

18

лютого відбулася зустріч з Блаженнішим Святославом Шевчуком, Отцем і Главою УГКЦ в його резиденції в містечку Кня­ жич і поблизу Києва. Блаженніший Святослав дуже радо нас прийняв, заува­ живши, що це перша такого роду зустріч.

Отець Йосафат від імені Провінційної та Новіціятської управ привітав Блажен­ н і шого та подякував за можливість зустрітися з ним. Блаженніший Святос­ лав також подякував усім нам за візит.

Він, на прохання самих братів про на­ путнє слово, заохотив зростати у святос­

ті, не боятися труднощів, жити гідно своїм покликанням. Церква нас потребує

і очікує на наше служіння. Час новіціяту­ час шукання Божої волі. Опісля від імені братів зі словами подяки до Блажен-

нішого Святослава звернувся бр. Матей, який склав багато побажань для Глави

УГКЦ. О. Йосафат від імені всієї мона­ шої спільноти подарував Блаженнішому ікону Крехівського св. Миколая та передав запрошення на відпуст до Крехова наприкінці травня, як також відвідувати наш та інші василіянські

монастирі при першій же нагоді. Зустріч завершилася спільною фотографією з Главою УГКЦ. Відразу після цієї зустрічі ми відвідали Святотроїцьку семінарію, що поруч з резиденцією Блаженнішого. Наступного дня після ранкових

молінь: Утрені та Служби Божої ми відвідали деякі визначні місця столиці: Пейзажну галерею, Андріїський Узвіз, Андріївську церкву, Михайлівську площу, Михайлівський золотоверхий

собор, костел Святого Олександра, Євро­ пейську площу, побували у Маріїнському парку, біля Маріїнського палацу, Верховної Ради України, Адміністрації

Президента України. Після тривалої екскурсії ми повернулися до нашого монастиря Святого Василія.

У другій половині дня ми зустрілися з Апостольським Нунцієм в Україні, його Преосвященством Архиєпископом

Томасом Едвардом r алліксоном. Нунцій дуже радо нас прийняв. Він згадав про зустрічі, які вже мав з Отцями Василіяна­

ми, зокрема зустріч з настоятелями наших монастирів. Архиєпископ Томас

rалліксон заохотив всіх нас зростати у своєму покликанні та готуватися до зав-

український ,Ж.І І" І о н J ІJ христи:~~~~:~ І І І \1 (J

r


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

квітень 201з

дання, яке Господь приготував нам у

вже в перші роки християнства на наших

нашому служінні, бути готовими до

землях.

викликів сьогодення та потреб Церкви,

Після цього ми відвідали головну

давати живе свідчення Євангелія всім

святиню України - Національний запо­

людям. Наприкінці зустрічі бр. Матей від

відник Софію Київську: побували та

імені всієї монашої братії подарував

помолилися в самому соборі, відвідали

Апостольському Нунцієві ікону Крехів­

будинок Митрополита і трапезну церкву.

ського св. Миколая. Зустріч завершилася спільною фотографією. В останній день нашого побуту в

Києві,

20 лютого,

Складаємо щиру подяку найперше

Богові за можливість бути та молитися в

столиці України. Як також дякуємо

ми відвідали Націо­

нашим настоятелям за цю поїздку:

нальний музей "Меморіал пам'яті жер­

Протоігумену о. Пантелеймону Сала­

твам голодомору в Україні" й помолилися

масі, ЧСВВ , ігумену Крехівского

за всіх, що трагічно загинули від голодної

монастиря о. Атанасію Євушу, ЧСВВ,

смерті. Після цього пішли до Києво­

маrістру новіціяту о. Йоану Лубіву,

Печерської лаври. Там відвідали головні

ЧСВВ , а особливо ігумену Київського

святині, помолилися, побували в ближніх

монастиря та вікарію Протоігумена - о.

і дальніх печерах . Це місце особливо

Василію Тучапцю, ЧСВВ за те, що нас

дороге для українського монашества

прийняв, організував наше перебування

(незалежно від конфесійної приналеж­

та забезпечив всім необхідним. Завжди

ності), адже саме там воно зародилося

пам'ятатимемо їх у своїх молитвах.

А.І І~ І о н

f І І \1

JI IJ U f'

український ~~~~~:~нський

ВІ І


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

квітень 201з

ПPt:Jt:HT"UIЯ <<АР"МИ Ut:PKBИ>> В ІВАНО-«рРАНКІВСЬКУ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

9 березня 2013 року в аюповому залі монастиря отців Василіян ум. Івано­ Франківську відбулася презентація аюпуальноїмонографії «Драма Церкви>> стосов110 скасува1111я Греко-УиіатськоїЦеркви в Російській імперії та заодно викорі11ен11я іїкультур11их 11адбань. На цей захід завітали автори книги

-

Надія Стоколос і Руслана Шеретюк,

владика-емерит Івано-Франківської Митрополії Кир Софрон Мудрий, ЧСВВ, Протоігумен о. Пантелеймон Саламаха,

ЧСВВ, вислужений ігумен місцевої василіянської обителі о. Володимир Палчинський, ЧСВВ, головний редактор «Нової Зорі» о. Ігор Пелехатий, також інші священики Василіянського Чину,

парафіяни та гості. Розпочав дійство виконанням пісен­

позиції Греко- Уніатської Церкви, люди

них творів парафіяльний камерний хор

опиралися , адже

«Кантемус». Опісля о. Протоігумен

православ'я , йшли до римо-католициз­

представив усім присутнім у залі авторів

му

книги, людей, що не роджені в Галичині, однак зацікавлені нашою Церквою.

не хотши переходити у

... О. Протоігумен Пантелеймон зачиту­

вав певні фрагменти з «Драми Церкви» ,

«Ми відкривали собі те, що не знали

котрі були варті особливої уваги.

раніше, ми співстраждал и - писали про

єпископським словом теж звернувся до

драму, тра г едії смерті »,

ділилась

слухачів і Преосвященний владика

пережитим авторка Надія Стоколос у

Софрон, пригадавши впору, що, мовляв,

розповіді про історію монографії. За її

Церква - Божа , а не людська. Її веде

спостереженнями, в офіційних докумен­

Христос , тому вона існуватиме завше,

тах раніше УГКЦ називалась «Уніат­

переходячи хресні шляхи. «Наша Церква

ською Церквою» або «Греко- Уніат­

загартувалася, посіяла нові зерна христи­

ською», про неї написано багато неправ­

янства>>, мовив вш.

ди .. . «Наша книга не тільки про те, як

Затим , висловив подяку присутнім о.

нищили Церкву, а й про те, як люди

Протоігумен, запросивши під завісу до

зберігали духовні і кул ьтурні традиції»,

слова о. Ігоря Пелехатого , який зробив

також виокремила п. Надія. Після неї

більше наголос на сучасності Церкви , на

виступила інша співавторка рідкісної

тому що методи її нищення в наш час

книги Руслана Шеретюк. Відповідно до

відомі ... «Народ л юбив с воюЦеркву, бо

її промови , колись був так званий тиск на

вона давала йому життя », підсумував о. Ігор. український

христи=~~~~:~

А.І Ір Іон

111 \1

Jd

О

r


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

квітень 201з

ВОАСВИНСЬКИЙ

СВЯТО-ВОЗАВИЖЕНСЬКИЙ ВАСИАІЯНСЬКИЙ МОНАСТИР Володимир ГІЩИНСЬКИЙ, викладач Борщівського агротехнічного

колед::)/су

Волсвинський Свято-Воздвижен­

чих обителей приєднався до Руської

ський монастир (Львівщина) засновано в

Свято-Покровської провінції Чину. У

1629

р. Фундатором Волсвинського

монастиря став Іван Остророг, воєвода

1748

р. до Волсвинського монастиря

прилучено старовинний Городищенсь­

Познанський, підписавши фундаційну

кий над Бугом монастир Благовіщення

грамоту 26 липня

Пречистої Діви Марії. У

1629 р.

За час існування Волсвинського мона­

1754

р. до

Волсвинської обителі було прилучено

стиря в ньому були такі церкви: Чесного

василіянський монастир Успіння Пресвя­

Хреста- дерев'яна з трьома куполами, які

тої Богородиці в Стоянові .

були криті бляхою, Святого великомуче­ ника Георгія - деревяна, крита гонтами, а також дерев'яна трапеза церква. У кожній церкві були прекрасні іконостаси, виго­ товлені місцевими умільцями . У черне­ чій обителі Волсвина, яка містила в собі шість келій , було збудовано три мона­ стирські будинки. Монахи вели велике господарство.

У

1743 р.

Волсвинський монастир у

складі майже

dllGIOHd

1 70 василіянських черне-

український християнський часопис

У різні роки існування монастиря у Волсвині тут перебувало

5-6 монахів.

Гордістю волсвинських василіян була бібліотека, основи якої було закладено ще в час заснування монастиря. Фонди її

значно зросли внаслідок поступлення значного числа рукописних і друкованих книг після прилучення до обителі Городищенського монастиря. Окрасою її

був написаний в кінці ХІІ - поч . ХІІІ ст. на пергаменті "Апостол" і названий за


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

квітень 201 з

місцем свого пізнішого зберігання

краю декілька місяців, відступила від

"Кристинопольським Апостолом".

села.

Ігуменами Волсвинського монастиря

За результатами двох духовно-світ­

були: о. Софроній Залуцький (перший

ських комісій Грамотою Перемишльсько­

ігумен), о. Паїсій Гжибовський, о. Алім­

го єпископа Атанасія Шептицького від

пій Головецький, о. Інокентій Дубачев­

квітня

ський, о. Гавриїл Смольницький, о.

творною. Хроніка чудотворних дійств,

Теодосій Григорович.

яка велася при церкв1, нараховувала на

1777 р.

1

ікону проголошено чудо­

Саме із Волсвинського монастиря

початок ХХ ст . сотні чудес і ласк

розпочала свій шлях Тартаківська ікона

Пресвятої Богородиці та до сотні дарів-

Пресвятої Богородиці, яка з часом набула

вот, яю зложили як подяку за зцшення вщ

слави чудотворної. Цю ікону привіз у

р1зномаютних недуг люди.

монастир монах- василіянин Волсвин­

.

.

.

.

.

21

червня

1906 року

Святійший

ської обителі о. Єремія із Єрусалима, де

Отець Папа Римський Пій Хнаділяє

він перебував під час свого паломництва

церкву в Тартакові правом повного

до Святої Землі. Саме цю ікону Пресвятої

відпусту на свята Різдва та Успіння

Богородиці він і подарував жителям с.

Пресвятоі'Богородиці та Різдва святого

Тартак.

Івана Христителя.

Спочатку ікона зберігалася у дерев'я­

ній капличці, для неї збудованій. У

Сьогодні чудотворна ікона Пресвятої

1765

Богородиці, як у давнину, захищає своі'м

р. капличка згоріла під час пожежі, яка

омофором, зцілює людей в іх недугах і

охопила все село. Вогонь знищив все.

смутках, в тілесних і душевних потребах

Ікона чудом вціліла , залишившись

про що свідчили і свідчать численні дари­

неушкодженою. Її селяни віднайшли на

воти на іконі. На честь Тартаківської

згарищі каплиці. Побачивши вцілілу,

чудотворні' ікони Пресвятої Богородиці

зовсім непошкоджену вогнем ікону, люди

народні поети склали прекрасну пісню.

як один впали на коліна і хвалебними

піснями прославили Всемогутнього Бога

На початку

1764 р" на саме Христове

Різдво, волсвинські василіянські ченці на

та Пречисту Діву Марію, і з вірою в щи­

чолі з ігуменом монастиря о. Теодосієм

рих молитвах просили Пресвяту Богоро­

Григоровичем перейшли до Кристино­

дицю опіки над ними- погорільцями. У

п ол ь сь кої Святоюрської чернечої

короткім часі село було заново відбудова­

обителі. Волсвинський Свято-Воздви­

но.

женський монастир було прилучено до

На місці спаленої каплички тартаківці

Кристинопільського монастиря заснова­

незабаром збудували велику дерев'яну

ного на основ~ розпорядження прото­

церкву, до якої із торжественною велич­

архимандрита Іпатія Білинського від

ною процесією перенесли чудотворну іко­

липня

ну. Чудотворна ікона Пресвятої Богоро-

Салезій Потоцький. Водночас монахи

.

.

.

30 1763 р. фундатором якого був граф

диц1 дивним чином врятувала тартаювцш

стали в дерев'яній Свято-Юрській церко­

від смертельної «морової зарази» яка

виці надавати духовну обслугу україн­

охопила Надбужжя у

ській громаді.

1768 р" і тривала в

краю шість місяців. Тоді ікону Богоро-

Остаточно Волсвинський Свято­

диц1 пронесли з процес1єю як по селу, так

Воздвиженський монастир припинив

1довкола нього 1пошесть, яка тривала в

свою діяльність в

.

.

.

.

1770 р. український м І

християнський

часопис

GІон dр


НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

квітень 201 з

Чи

А.І

11'

І І І \1

Іо н

JI IJ

U f'

n

український

~~~~~:~нський

о6nеми моrо nиJkньoro

ВВІ


НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

квітень 201 з

Приміський автобус вже стояв на

день. Сніг зійшов, і з набухлих бруньок

своєму місці, і пасажири зайняли свої си­

почали розпускатись молоді паростки.

діння. Не залишилось жодного вільного

Повітря було напрочуд чисте і прозоре.

місця, хоча була субота. Старші люди

Все навкруги дихало свіжістю і весною і

їхали до міста в основному за покупками,

це сповнювало людей радістю.

молодь

щоб розважитись. Хтось не­

Із протилежного боку невеликої стан­

голосно перемовлявся між собою, хтось

ції на майданчик вийшов чоловік в бруд­

заглибився у свої мобільні телефони,

ній балоновій курточці, яка була проріза­

хтось просто дивився у вікно. До відправ­

на в декількох місцях і через дірки якої

ки автобуса залишалось ще хвилин

проглядалася біла набивка. На його чере­

п'ятнадцять.

вики без шнурівок мішковито спадали

-

У цей час до автобуса зайшла ошатно

брудні штани, внутрішня частина яких

одягнута жінка того віку, коли про

від пояса до колін мала білу нерівну

молодість вже говорять у минулому часі,

кайму і на яких причепилося декілька ми­

але і старість ще не прийшла. На ній був

нулорічних сухих листків. Під курткою

костюм, який складався з жакета і спідни­

~ли брудні светр і незаправлена сорочка.

ці, сірий светр та чорні чобітки. На шиї

Иого волосся було так само брудне і

жінка мала золотий ланцюжок з хрести­

скуйовджене, лиця його, щонайменше

ком і медаликом із зображенням Фатім­

місяць, не торкалася бритва. Чоловік

ської Божої Матері. Волосся в жінки було

оглянувся і в декількох метрах від себе

каштанове, акуратно підстрижене і

побачив на бордюрному камені недопиту

зачесане. Було видно, що жінка слідкува­

пляшку пива, яку хтось, очевидно, зали­

ла за собою, але незважаючи на це, в її

шив тут з вечора. Він підійшов до неї і

зовнішності вгадувалась людина, яка

одним духом вилив в себе залишки ріди­

прожила нелегке життя, і вона знала, що

ни. Ця картина привернула увагу пасажи­

таке важка праця.

рів. Дехто дивився на нього з жалістю, але

Коли вона зайшла, молодь ще нижче схилилась над своїми мобілками, вважа­

більшість-з огидою. Як низько може опуститися людина,

-

ючи, що жінка ще цілком добре виглядає і

сказала новоприбула жінка.

місцем їй поступатися не обов'язково.

таке живе на землі! Ці бомжі гірші від

-

І навіщо

Лише один чоловік, приблизно одного

бездомних собак, біля них гидко близько

віку з нею, встав і, приємно посміхаю­

пройти!

чись, запропонував їй своє місце.

-

Чоловік, що поступився їй місцем,

Сідайте, будь-ласка, - сказав він. Сидіть, сидіть, я постою,

-

почала

заперечувати жінка.

-

Ну, не позбавляйте мене задоволення

поступитись місцем такій чарівній ж1нщ. Комплімент прийшовся їй явно до душі і деякі жінки навіть заздрісно гляну­ ли на неї. Із задоволеною посмішкою жін­

пильно глянув на неї і сказав:

-

Але ж він не народився алкоголіком і

бомжем. Ні ви, ні я не знаємо, що довело його до такого стану. Можливо, якісь жит­ тєві труднощі зламали його і не було

нікого, хто б підтримав його у скрутний час.

-

Багато людей переживають скрутні

ка, подякувавши, сіла, поклавши сумочку

часи, але не опускаються до того, щоб тин­

на коліна.

ятися по помийках і харчуватися недоїд­

11 вm

Був гарний і досить теплий весняний

ками,

-

відповіла жінка.

український

християнський часопис

-

Напевне,

iU І GІ о н dV


НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

квітень 201з

пропив свою хату з такими ж як він сам і

фарисея , де останній виносив себе над

тепер нікому не потрібний. Навіть близькі

іншими і вважав , що він найкращий.

родичі до таких не признаються. Я сама

Якщо вона відповість, що Бог через її пра­

перетерпіла багато лиха, і ніхто мені не

ведне, як вона вважала, життя любить її

допомагав, -але, як бачите , не дійшла до

більше, то уподібниться цьому гордому фарисею; якщо ж скаже, що бомжа, то це

такого жалюпддя .

Честь вам і хвала, що ви така сильна

буде суперечити тим словам, які вона

жінка і не зламалися в час випробувань!

сказала перед тим. Але була і третя, єдино

Але що робити з тими, хто не зміг подо­

правильна відповідь , яку вона і вибрала:

-

лати життєвих негараздів?

-

-

Таких треба ізолювати і тримати

осторонь від порядних людей. Колись їх

Бог любить нас обох однаково. Ви дуже добре сказали , - похвалив її

чоловік, і вона трохи з аспокоїлась.

відсилали на 1О1-й кілометр або заставля­

-

А як ви думаєте , хто більший гріш­

ник: ви, чи цей очмелений бомж?

ли працювати.

Автобус рушив з місця. Погляд чоло­

А ось це запитання ставило їїв безви­

віка впав на хрестик і медалик на грудях

хідну ситуацію. Вона відчула себе в ста­

новищі фарисеїв, яких Ісус питав про Іва­

ЖІНКИ .

-

Ви, напевне, добра християнка.

Жінка, з ледь помітним викликом , Так, я ходжу до церкви і виконую

самим знову ж таки вивищить себе, а якщо визнає, що вона, то це прозвучить

встановлен1приписи.

-

питань про те, якою силою Він робить чуда . Якщо вона скаже, що бомж, то цим

глянула на чоло юка.

-

н о ве хрещення , після їх дошкульних

Ви часто сповідаєтесь?

фальшиво після її недавніх висловлювань

А я не роблю нічого такого , що б

на адресу цього бомжа. І вона відповіла

порушувало Божі Заповіді, і мені виста­

ухильно

чає відбути сповідь перед Різдвом і перед Пасхою.

-

-

1дещо роздратовано:

Про це може судити тільки Господь

Бог.

Тоді, якщо ви не заперечуєте, в мене є

до вас деюлька запитань, як до християн­

- Але Ви не відповіли на моє запитання.

Жінка вже пожалкувала, що вв'язалась

ки.

Жінка знизала плечима.

-

у цю розмову, і не втрималась від дош-

.

Якщо зможу, то відповім.

Пасажири в салоні почали прислу-

.

.

хатися до розмови, нають молодь вщкла-

ла свої мобілки.

-

.

.

кульно-1роючних сшв:

-

Ви, я бачу, дуже розумний!

Я розумний настільки, наскільки

дозволив мені Господь Бог,

Як ви думаєте, кого Бог більше

любить - вас, чи цього брудного бомжа?

-

спокійно і

примирливо відповів чоловік. -Але що ж

робити із цією опущеною людиною? Я

Жінка прикусила губу. Питання було

бачу три виходи: перший- лишити все

непростим. У глибині душі вона знала для

так , як є, тобто нехай цей чоловік сам

себе відповідь, яка була, звичайно , не на

думає про своє майбутнє і вибирається з

користь цього бомжа . Але вона згадала

цієї ями , якщо зможе; другий - це, як ви

читання Святого Євангелія на Службі

кажете, ізолювати його за допомогою

Божій і науку священика на проповіді

правоохоронних органів; і третій

після цього. Це був епізод про митаря і

зробити все можливе, щоб повернути

МІР ІОН

ІІІ

\1

Jld

О

r

український

~~~~~~~нський

-

ВШ ІІ


ІІ ЕШ

НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

квітень 201 з

його до нормального життя. Який же

любимо добрі діла, але тільки тоді, коли їх

шлях вибрати? Найпростіше залишити

роблять для нас. А ми ... Як часто ми

все так, як є, що, зрештою, і відбувається.

робимо добро своєму ближньому? Якщо

Адже ні ви, ні я напряму не причетні до

ми бачимо, що людина заблукала чи

того становища, в якому він зараз

знаходиться у важкому стані, то треба до­

знаходиться. Просто не помічати цієї

помогти їй видужати. Від цього буде зале­

проблеми, може знайдеться якийсь

жати здоров'я суспільства, в якому живе­

добрий самарянин, який візьме на себе

мо, насамперед духовне здоров'я. Якщо

турботу про нього. Але це

майже

ти бачиш, що людина впала і потребує

напевне приректи його на погибель. Та й

допомоги (навіть, якщо їй матеріально

правоохоронним органам він непотріб­

нічого не бракує), допоможи їй. Якщо

ний

-

-

що з нього візьмеш! Возитися з

такими

-

це марудна справа. Але є ще

третій шлях, коли таких людей треба

можеш зробити це сам якщо не можеш

-

-

зроби це сам,

поклич інших, але не

будь байдужим. Помолитись за свого

витягати з пропасті, бо самі собі допомог­

ближнього може кожен. Давайте зараз,

ти вони вже не можуть. До речі, Ви, бува,

хто бажає, помолимось в собі за цього

не помічали, що коли проходите повз

нещасного одне «Отче наш» і «Богоро­

таких людей, вони ніколи не дивляться

дице Діво».

Вам у вічі? Це тому, що вони від нас вже

В автобусі запанувала тиша, навіть

нічого не чекають. Вони, знаходячись

шофер стишив хід. Через хвилину чоло­

біля нас, живуть ніби в іншому вимірі. Ми

вік продовжував далі:

вжеїхзасудилиіприрекли.Тодівиникає питання: які ж ми після цього християни?

-

Як ви думаєте, чи зійшов би Ісус

Христос знову на землю і перетерпів всі ті

І що ми в свій час почуємо, гидливо

муки аж до останньої заради цього окре­

відвертаючись від цих людей зараз? «Я

мого бомжа, щоб навіть не спасти його, а

був голодний, і ви Мене не нагодували; був

просто дати йому шанс на спасіння? Я

спраглий, і ви Мене не напоїли; був нагий, і

думаю,питанняриторичнеінепотребує

ви Мене не одягнули; був бездомний, і ви не

відповіді. То що ж робити нам, маючи цю

дали Мені притулку; був у тюрмі, і ви не

проблему? Чи можемо ми, живучи в своїх

навідались до Мене ... )) А про заключні

невеликихквартирках1ледвезводячи

слова страшно навіть подумати. І я б ще

кінці з кінцями, прийняти таких людей до

додав: «Ви кажете, що любите Мене, аж

себе і піклуватись про них? Це нереально.

ось Я перед вами, а ви відвертаєтесь від

Звичайно, є люди, які б могли собі це

Мене. Як Я хотів, щоб під час моєї агонії в

дозволити, але вони, поки є МОЖЛИВІСТЬ,

Гетсиманському саду хтось був біля

стараються якомога більше урвати від

Мене! І зараз Я є перед вами в образі цього

пирога, біля якого крутяться, і якісь там

бомжа. Лукавці, не відвертайтеся від

проблеми якихось там знедолених людей

нього, робіть діла, достойні покаяння!» В

їх не хвилюють абсолютно. Тоді, як нам

кожній людині, повторюю - в кожній, ми

допомогти цим нещасним? Адже, якщо

повинні бачити Господа нашого Ісуса

вщкинути наше лукавство І називати реч1

Христа і ставитись до неї з любов'ю і

своїми іменами, це ми з вами винні в їх

.

.

.

пошаною. Людина, саме людина, а не ті

біді, ми винні в тому, що наших дітей

гр1хи, в яю вона зодягнулася, створена

привчають до алкоголю, яким безневин­

Богом за Його образом і подобою. Всі ми

ним його б не представляли. Наші діти в

.

.

український ,1.1 Ір Іон

христи:;~~~~~

111 \1

JJI IJ

О

r


НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

квітень 201з

майбутньому, якщо доживуть, поповнять

ряди таких от брудних бездомних бомжів, це ми винні в тому, що на зміну гральним

автоматам повідкривалися інтернет-кафе,

де наших дітей перетворюють у психічно хворих зомбі, ми винні в тому, що наше

телебачення стало інструментом розбе­

щення, а не виховання, що нашим дітям нав'язують такі комп'ютерні ігри, за більшість з яких тих, хто їх розповсюджує

і продає, треба просто судити, і, нарешті, ми винні в тому, що нами правлять пере­ важно зовсім аморальні люди, для яких проблеми простих людей є чимось дале­

ким і абстрактним, ми винні у продажних

судахісиловихструктурах,якіобслу~о­ вують тільки собі подібних, ми виню в тому, що невинних людей кидають у тюр­ ми, бо вони завдають клопоту мож_но­ владцям, а де немає людини, там, як ВlДО­

мо, немає проблеми. - А як же ми можемо бути в цьому винні?-не втрималася жінка. Ми винні тому, що дозволили і дозво­ ляємо правити собою людям, для яких

людські і християнські цінності- це пус­ тий звук. Адже це ми їх обирали, вірячи їх

облудним обіцянкам. А тепер вони всім~ неправдами поспішають набити сво1 кишені. Ми не опираємось навіть відвер­ то цинічному беззаконню, до якого вони

вдаються. Але ж згідно з Конституцією єдиним джерелом влади в Україні є народ. Скільки то беззаконня і несправедливосп

чиниться в нашій державі! І, бачачи це, ми мовчимо. Мовчимо, бо поки що нас це не

зачіпає. А якщо зачепить? Хто нам допоможе? Хто допоможе тим, яких це

вже зачепило? Скажіть, ви коли-небудь стикалися з несправедливістю при вирі­ шенні ваших особистих питань? Доводи­ лось вам давати хабар для їх залагоджен­ ня?

itllGIOHdP

український християнський часопис

-

Всім це доводиться робити. Для нас

це норма життя.

-А якщо б для того, щоб справедливо

вирішити ваше, особисто ваше питання, чесним і законним шляхом, чого не хочуть робити чиновники, люди вийшли

на вулицю, і не якісь там десятки чи сотні

людей, а десятки і сотні тисяч? Скажіть, це дало б якийсь результат?

-

Безсумнівно!

А скажіть, якби треба було справедли­ во вирішити моє особисте питання, коли вирішити його законним шляхом просто

неможливо, ви вийшли б разом з іншими на вулицю?

-

Тепер, напевне б вийшла.

Ось бачите, якщо б ми ставились до проблем інших, як до своїх власних, як це

робить Ісус Христос, і не займали пози­ цію «моя хата скраю», ми давно б вже

вирішили всі наші питання, і далеко б просунулись у побудові незалежної і справедливої держави для нашого з вами

блага, і не заробляли б гріхів їх нечесним вирішенням. Треба шукати і приводити до влади справді чесних людей, справ­ жніх християн, тоді можна буде легко ви­

рішити і проблему цього бомжа. Але всі~ нам до самих глибин нашої свідомо сп

треба запам'ятати одне: тільки в єдно.сті сила народу, і немає «моїх» чи «Їхюх»

проблем, є тільки «наші» проблем~. Згадайте перші дні нашої незалежно сп,

згадайте «помаранчевий Майдан». Ми добилися перемоги, тільки разом вийшовши на вулицю. Пора довести, що лише український народ має право

керувати державою! Автобус повільно під'їхав до кінцевої зупинки. З нього в задумі виходили

пасажири. Їх вихідний день перестав бути просто вихідним днем.

1111


116

НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

квітень 201з

український

християнський часопис

IGIOHdP


НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

квітень 201з

в.яmuіі Шарбе1ь •

доnом1r Цілий день Євгенія працювала на

написати тобі листа. Тож чекаю на тебе і

городі. Навесні, як ніколи, роботи багато,

на твоїх дітей у Шарках. Як до нас їхати,

а тут ще і в хаті треба навести порядок,

ти знаєш. Коли будеш в Україні, дзвони,

так що вихідний день пролетів, як би його

щоб я могла тебе зустріти на станції . До

й не було. Тільки ввечері ще до вечері сіла

зустр1ч1

... »

у садочку, щоб відпочити та на самоті

Коли Євгенія писала листа, на подвір'я

поговорити у молитві з Богом. Вийнявши

увійшла корова, яку пригнали пастухи з

вервичку, вдивлялася на сонце, що захо­

пасовиська. Ще довелось корову видоїти,

дило рожевим кружевом, стала переби­

а пот1м вже вечеря, молитва І сон, а там

рати зернятка, проказувати «Богородице

ранок - і знову все повторюється .

.

.

Діво ... » Згадавши свою сестру Світлану,

Як тільки почалось тепле літо, Євгенія

вона вирішила запросити на літо її до

кожного дня виглядала свою сестру, та

себе, у село Шарки, що недалеко розта­

одного разу по мобільному телефону

шоване від Деражні. Після короткого

почула:

відпочинку і молитви Євгенія у хаті на столі писала листа своїй сестрі, яка з чо­ ловіком виїхала на заробітки до Польщі.

-

«Дорога сестричко Світлано, я

-

Я їду з діточками з Хмельницького

до Деражньої -зустрічай мене на вокзалі . Після цього дзвінка Євгенія зібралась і пішла до Деражньої на вокзал. Підійшов

сьогодні цілий день працювала на городі.

потяг, і вона побачила, як Світлана вихо­

Ні, я не втомилась, але мені одній сумно.

дила з двома діточками з вагона. Радощам

Дуже хотілось би, щоб ти приїхала на

не було меж. Спочатку виходила Світла­

село. Як буде в тебе відпустка, то при­

на, тримаючи свою дитину Вікторію на

їжджай разом з дітьми і чоловіком. Садки

руках, а потім дочка її Ірина сходила по

відцвіли, і цього року будуть гарні вишні,

східцях. Євгенія підхопила її, обнявши,

черешні, яблука, дітям буде де погуляти, а

поцілувала і всі радісні, взявши свої речі,

ти мені щось допоможеш у роботі, так що

підійшли до таксистів. А в скорому часі

нудьгувати не будемо. У неділю будемо

вони вже були вдома у своїх рідних Шар­

ходити до Деражньої до храму на святу

ках.

Літургію. Така думка мені надійшла

Тільки через місяць приїхав до Світла­

сьогодні ввечері, коли я молилась у

ни її чоловік Анатолій, якому всі були

садочку на вервиці. І тут же вирішила

раді, бо всі зібрались тепер разом у бать-

;І.І

ІІІ

11'V І о н ОJI rIJ український :~~~~:~нський

ВІ


НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

квітень 201з

ківській сільській хаті. Для сім'ї Анатолія відпустка проходила в найкращих умо­

вах: свіже повітря, свої продукти з горо­ ду, свіже молоко, садочок. Анатолій деколи вранці ходив з вудочкою на ставок

рентген і поклали дитину в реанімацію . Тільки тепер по-мобільному телефону

дзвонила Світлана сестрі:

-

Женя, дуже тебе прошу йди в Дераж­

ню на Службу Божу і замов святу Літур­

рибу ловити, а в неділю всі йшли сім'єю в

гію за здоров'я Вікторії. Вона дуже у

Держаню до святині на святу Літургію .

тяжкому стані, лежить в реанімації. Зро­

Дні вминали швидко, не оглянулись,

били лікарі рентгенівський знімок, який

як вже проминуло три тижні. Не відомо з

показав, що товста кишка в одному МІСЦІ

чого захворіла менша донечка Вікторія.

звужена по довжині одного сантиметра

Півтора року вона виростала здоровою,

до діаметра двох міліметрів. Тож підійди

тільки деколи болів у неї животик. Лікарі

до отця Валерія і все йому розкажи , нехай

признавали вроджену патолопю товстого

він якнайскоріше відслужить Службу

кишечника , яка зі зростом дитинки , як

Божу за її оздоровлення.

вони говорили, пройде. Та на жаль, живо­

Євгенія зрозумі л а всю ситуацію, і в

тик у дитини дуже збільшився і став твер­

цей час вона саме збиралась йти в Дераж­

дим, що жахливо було дивитися на тяжкі

ню. Забігла до сусідки і тут же з вулиці на

болі дитини. Щоб випорожнитись, по­

повний голос гукала:

трібно було ставити клізму і тоді дитині

-

Ганю, як прийде корова, зажени до

ставало легше . За здоров'я Вікторії всі мо­

хліва і її видоїш. Я не маю зовсім часу. З

лилися, навіть маленька Ірина молилася

дитиною дуже погано,

за здоров'я своєї сестрички разом з бать­

зворушена горем Євгенія, тримаючи у

ками.

руці вервицю: вона вирішила молитися

На початку серпня у неділю вдосвіта

-

говорила

йдучи дорогою .

дитині стало важко . З дитиною батьки, не

Прийшовши до церкви, Євгенія заста­

дочекавшись дня, поїхали в Деражню на

ла отця Валерія у сповідальниці. Присту­

пункт швидкої допомоги. Черговий лікар

пивши тут же до сповіді, після якої розка­

Михайло Михайлович тут же викликав

зала про критичний стан дитини, вона

хірурга , який приїхав швидкою допомо­

щиро молилася, так як говорив отець:

гою, і зараз же почав робити візуальне обстеження.

-

Дитинку потрібно спасати,

-

Тільки молитва і заступництво свя­

тих може врятувати Вікторію. Покла­

-

гово­

рив хірург, слухаючи биття серця і пульс,

дайтесь на Боже милосердя, не втрачайте

надії.

негайно добирайтеся до Хмельницька у

У Хмельницькій дитячій лікарні ліка­

дитячу лікарню , бо дитині залишилось

рі вирішили, що в даному випадку дитині

-

потрібне хірургічне втручання. І з Хмель­

ПІВДНЯ ЖИТИ .

Ця вістка приголомшила подружжя. Анатолій, щоб заспокоїтися, вийшов на

ницька направили дитину до Києва на операцІю.

а з дитиною залишилась

До Києва подружжя з дитиною прибу­

Світлана. Не гаючи дорогого часу, лікар

ли на другий день важкого стану дитини.

виписав направлення, і Анатолій зі Світ­

Знову обстеження і рішення лікарів

ланою тут же поїхали до Хмельницька.

однозначне - необхідна операція.

коридор ,

11111

Не зважаючи , що це була неділя

-

вихідний день, лікарі найперше зробили

-

Операція достатньо складна, і треба

зробити два або три хірургічні втручання.

український християнський часопис

itllGIOHdP


НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

квітень 201з

Такі операції платні і дорого коштують.

цію і чи є гарантія, що операція буде вда­

Так що збирайте гроші, а як будуть у вас

лою, адже ж лікар сказав, що потрібно

гроші, приїдете, і ми все зробимо, що в

робити дві або три операції, але за гаран­

наших силах, щоб врятувати життя вашій

тію нічого не говорив . Через півгодини,

дитиночці,

пробудившись, Анатолій також вийшов з

-

говорив холодним тоном

лікар дитячої лікарні столиці. Він навіть

машини, щоб освіжитись.

не поспівчував батькам, які вже другу ніч не спали, надіючись про швидке вирі­ шення хірургічних справ у Києві.

-

Ми не запитали лікарів, чи вони

дають гарантію успішного здійснення операції, - запитала зацікавлено Світлана

У лікарні було багато батьків з хвори­

Анатолія.

ми дітьми з різних куточків України і Киє­

-

Я запитував їх про це, вони не дали

ва. У кожного були свої проблеми, тому

конкретної відпоюд~, навіть один з ліка­

Анатолій і Світлана почувались тут са­

р1в висловився:

мотніми. У них не було ні грошей, ні зна­ йомих.

-

-

Кожна операція в Божих руках. Одна

надія залишається ...

На все Божа воля, - говорила Світла­

на. Їдемо додому, бо прийдеться шукати

-

відповідав Анато­

лій, додаючи до цих слів: поїдемо, я вже ВІДПОЧИВ.

гроші. Тільки де їх шукати? Навіть в кре­

Лиш пізнім вечором вони приїхали у своє село Шарки. Порозмовляли ще з

дит нам не дадуть таку велику суму.

Вийшовши з лікарні, Анатолій ще раз

Євгенією, повечерявши, полягали спати,

подивився на вивіску лікарні, зітхнув

адже ж були вони дуже перевтомлені як

важко, кажучи дружиш:

фізично, так і духовно .

-

Сідай у машину, їдемо у Шар ки.

На другий день Євгенія зустрілася зі

Позакривавши надійно двері старого

своїм однокласником по сусідству

авто «Жигулі», виїжджали вулицями,

Петром. Він проживав у Києві, і приїхав

наповнених різним транспортом Києва.

до своєї родини відвідати своїх родичів,

За щасливу дорогу помолимось

-

Богові,

-

говорив спокійно Анатолій,

.

.

привпавшись, ВІН запитав:

-Якжиття? Якздоров'я? ..

-

тільки дивись, щоб вітром не протягнуло,

-

Богу дякую, все добре, тільки у

бо духота надворі, та й віконечко відкри­

сестри дитина хворіє. Вчора возили до

те.

Києва на операцію, але треба багато Світлана тримала Вікторію на руках і,

грошей, і назад ні з чим повернулися. Не

як ТІЛЬКИ дитина вщривала оч1, тут же

знаю, як буде. Переживаємо ... А зі мною,

.

.

.

плакала. Перед Житомиром Анатолій

слава Богу, все добре. А як у тебе справи?

зупинився, з'їхавши на обочину, він вирі­

-

шив відпочити. У цей час дитинка засну­

запитувала Євгенія.

-

Недавно був я у Лівані, де в одному з

ла, а на кермовому колес~ тут же стомле­

монастирів проживав і служив Богові

ний заснув Анатолій. Світлана положила

св. Отець Шарбель. Він відомий на цілий

дитину на сидіння, а сама вийшла з сало­

світ, бо багатьох людей оздоровлює від

ну, щоби провітритись. Пекло сонце, і

всяких недуг. До містечка Аннайя кожно­

ТІЛьки, коли воно заходило за хмару,

го дня прибуває багато паломників із

ставало легше. Світлана зайшла в посад­

всього світу, щоб помолитися до цього

ку дерев, а в думках було одне: звідки

святого, випрошуючи таким способом

взяти таку велику суму грошей на опера-

оздоровлення для себе і для інших.

tlllGIOHdV

український

християнський часопис


НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

Багато є записано чудес, але багато оздо­

квітень 201з

щось буде найважче і тоді сприймайте з

ровлюються т і , які до нього моляться і

вірою, що така Божа воля. А що Бог

просять допомоги. Я привіз з собою

творить, то завжди добре. Я також буду

образочки з молитвами до святого Шар­

молитися за вашу родину І за малу

беля, а також молитви -дев'ятниці. Якщо

Вікторію.

бажаєте, я вам можу подарувати. Спро­

Прийшовши до дому, Євгенія

буйте молитися до цього святого за оздо­

розказала Світлані і Анатолію, що треба

ровлення дитини.

тільки молитися і повністю віддатися

Євгенія з цікавістю слухала розповіді

Богові.

про святого Шарбеля, а потім з Петром

-Я щось не дуже в це вірую. Якщо

пішла до своїх сусідів. Петро показав їй

лікарі без операції вважають безвихідь,

фотографії з Лівану і монастиря, де

то при чому тут молитва? І де цей Бог, що

перебував і служив святий Шарбель .

-

Ось вам образочок св. Шарбеля, а з

дивиться на таке беззаконня? Виходить так, як багатий чоловік, то для нього все є,

другої сторони є молитва до нього, а це

а бідному

даю вам дев'ятницю. Щоденно моліться!

недовірою Анатолій.

Думаю, що він допоможе вам в операції вашої дитини,

-

говорив з певністю

Петро до Євгенії.

-

-

помирай,

-

говорив якось з

Ні, ні, тільки молитва повинна нам

допомагати, і, якщо навіть Вікторія помре, то все таки перед Богом нам буде

Вона взяла образочок і книжечку з

молитвами і прийшла до дому і все розказала Світлані про святого Шарбеля.

спокійніше, що ми все робили для того, щоб допомогти їй. Дитина спала. Євгенія положила

Ще цього дня Євгенія ходила в Дераж­

образочок на живіт дитини і з Світланою ,

ню до о. Валерія і все йому розказала. Він

Анатолієм на колінах стала прочитувати

вислухавши уважно свою парафіянку,

всі молитви, які були в книжечці Молитви

дав добру пораду:

до святого Шарбеля. Разом з ними

Молитва збагачує духовно кожного

молилася старша донечка Ірина. Кожного

християнина. Святого Шарбеля Каноні­

дня по три рази: вранці, в обід і вечором

зував Папа Павло

всі разом молилися. Від молитви вони не

-

VI, бо ще за його життя

були оздоровлення багатьох хворих за

відчували ніякої втоми, а навпаки, як

його молитвами. Він став відомий у всьо­

говорив о. Валерій, вона їх підносила на

му світі . Дуже добре, коли хтось звер­

ду СІ.

тається до вибраного свого святого.

Перші три дні, а особливо вечорами

Якщо ви будете постійно до нього моли­

дитина відчувала дуже важкі болі і

тися, надійтеся, що він вам допоможе. Та

непокоїлася, тобто, у неї був повний дис­

на все Божа воля. Ці терпіння вашої

комфорт. У цей час всі в хаті переживали і

хворої дитини, і ваші терпіння, і ваша

ще ревніше молилися. Через деякий час

молитва вас ще більше піднесуть до Бога.

зболена дитина ставала спокійнішою і

Можливо, у цій недузі малої вашої

здавалося нам, що болі відходять, і в ско­

дитини ви краще зрозумієте, який є Бог.

рому часі помре. Батьки не переставали

Ви зрозумієте, що вже у невинній вашій

молитися до св. Шарбеля.

дитині проявляється терпіння Сина

На другий день знову появився

Божого Ісуса Христа, що взяв Свій хрест

неспокій у дитини, але вже не так, як це

за життя світу, за гріхи наші. Навіть, як

було вчорашнього дня. Терпіння своєї

ІІ ЕШ

український християнський часопис

t111GIOHdP


квітень

НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

201 з

дитини завжди важко в більшості сприй­ мають батьки, бо заодно і самі несуть цей

-

Я трохи сумнівався, але, коли поба­

чив , як стає легше дитині, ще більше по­

тяжкий хрест недуги. А одного разу у

вірив у всесильність Бога, і мої сумніви

мареві-сні Євгенії здавалося, що з ними

розвіялись, як той туман, коли сонце

молиться св. Шарбель. Відкривши очі,

засіяло над землею, зникає з наших очей і

вона дійсно побачила, як молився Анато­

розс1юється по трав~ росою,

лій над дитиною і до нього підійшла Світ­

якоюсь радістю до старшої літами віру­

лана. І в цей час Євгенія також піднялася з шжка

1 стала з

ними молитися разом.

Тільки після молитви вона сказала:

-

Вікторія буде жити, бо в сні я бачила,

що з нами молиться сам святий Шарбель.

.

.

-

говорив з

ючої лікарки, додаючи до цієї розмови:

-

я щасливий, що святий Шарбель дотор­ кнувся до нашої сім'ї.

Коли Євгенія отримала звістку від сестри Світлани, що Вікторія здорова, то

Анатолій, взявши на руки дитину, став

з радості прийшла до церкви і говорила

ходити по кімнаті і вдивлявся у очі дити­

до пароха, розказуючи про оздоровлення

ни. Дитя пробудилося і милим поглядом

дитини за молитвами св. Шарбеля, вона

дивилося на нього.

переконливо стверджувала:

Через деякий час турботи відходили в

-

Це було велике чудо особисто для

минуле. Дитині з кожним днем ставало

мене! Якби це сталося в когось іншого, то

легше і була спокійною, як в день, так і в

я би не повірила. Та все це відбувалося на

ночі, появився апетит. Дитина стала по­

моїх очах. Та найбільше св. Шарбель

правлятися. Батьки, вдячні святому Шар­

утвердив у нас віру в єдиного Бога у

белю , виїхали до Польщі, де вони працю­

Тройці Святій, в Пречисту Діву Марію,

вали до цього. Вони заїхали до Варшави,

ангелів та всіх святих. Тож дякую Богові і

щоб там лікарі обстежили дитину. На

св. Шарбелю за його доброту і милосердя

щастя, рентгенівський знімок показав,

до нас. А це даю на подячну Службу Божу

що ніякого звуження товстої кишки

за оздоровлення маленької нашої

немає.

Вікторії.

Ми навіть не підозрюємо , що таке щось могло бути ,

-

говорила лікарка, яка

виконувала обстеження.

Тоді священик з розумінням пояснив Євгенії:

-

Папа Павло

VI,

проголошуючи

Світлана показала лікарці всі записи з

святим отця Шарбеля під час завершення

історії хвороби, а потім розказала, що

Другого Ватиканського Собору, сказав,

операція у Києві не відбулась із-за того,

що Шарбель залишається символом свя­

що в них не було грошей на операцію , але

тості у служінні Богові. Зараз світ захоп­

їм допоміг святий Шарбель з Лівану, який

лений ідеалами матеріального добро­

вилікував їхню дитину безплатно.

буту, тоді як він своїм життям допомагає

Лікарка, усміхаючись, з щирістю

зрозуміти цінності убогості, покути та

говорила, дивуючись з великої віри по­

аскетизму задля звільнення душі і підне­

дружжя:

сення до Бога.

-

Це дійсно чудо, у яке неможливо по­

вірити відразу, що за вашою вірою святий

Із розповіді вчительки-пенсіонерки

Шарбель зробив безплатно операцію . Це,

Брамської Ф. К., с. Шарки,

мабуть, тому, що ви не сумнівались у силі

Деражнянського району,

Божій.

Хмельницької області.

5 Лютого 2013 року.

ШІ


ІІ ЕШ

РЯДКИ ПОЕЗІЇ

квітень 201з

ПОКАЯВСЯ

СПОВІАЬ Люба ДІВЧУР

Люба ДІВЧУР Щиро кається річник

На перелюби пішов Петро до коханки,

Отцеві Івану:

Та з відрядження вернувсь чоловік Іванко.

<<Я до м'яса, отче, звик

Немов рибонька об лід, вона, бідна, б'ється.

Грішу безнастанно.

Походенька ця обом марно не минеться.

Ковбасу в Великий піст Споживаю часто,

На колінах зі слізьми Петруся благає:

Ви розгрішення мені

«Він обох за це нас вб'є,

-

це я добре знаю».

Дайте передчасно».

Скачи, милий, у вікно, хоч мене врятуєш, Тебе люблю я давно

Сповідь вислухав отець,

ти це часто чуєш.

-

Грішника питає: «Ковбаса ця дорога?

Вибору тут не було: жити чи не жити­

З м'ясом, чи немає?»

Із восьмого поверху прийшлося летіти.

«Ні, дешева є вона,

Дав Бог час на каяття, серденько стискає,

-

Б'ється грішник в груди,

-

Згадав Петро про дітей, що дружину має:

Хай простить мене Господь,

Діти добрі в мене є, кохана дружина,

Бо у пеклі буду!»

Нащо ж туди я пішов

-

немудра я людина?!

Заспокоїв сповідник Глянув Бог на каяття оком милостивим

Цього чоловіка: «Та не грішником ви є

-

-

На копицю сіна він приземлився дивом.

Мученик великий!»

Обтрусився чоловік, плюнув спересердя,

-

Не оцінить він довік Боже милосердя. «За такий короткий час та відстані мізер Такі дурні вже думки у голову лізуть!» Досить часто ось таке стається із нами

-

Як падаєм з висоти, каємось з сльозами.

Ще не встигне нас Господь із багна підняти, Берем в руки цвяхи ми ближніх розпинати.

український МІ р Іон J fJ христи:::~:~ f І І \1 U F'


ДЯКУЄМО ТОБІ, БОЖЕ

квітень 201з

Слава Ісусу Христу! Дорога редакціє, я хочу через ваш журнал висловити подяку (за перенесення

онкооперації) Ісусові, Його Божому Милосердю, Матінці Божій Неустанної Помочі, Юді-Тадею, Пантелеймону цілителю, св. Антонію Падевському, блаж.

Миколаю Чарнецькому, св. Шарбелю, св. Йосифу, своєму Ангелу Хоронителю. Хочу сказати людям, які опинилися в тяжкій ситуації, нехай вірять у поміч Ісуса, через посередництво святого Отця Піо . Він допоможе разом зі святими

вийти з біди. Ще хочу подякувати людям, які молилися за мене, за їхню підтримку моральну, а також матеріальну, зокрема сім'ям Хомин М . , Руслані Дель Гренадо, Яворській Марії, Гайдук Наді , Нелиш Наді, Ладнік Наді, а також Марії Грицишин і її сім'ї. Нехай Господь Бог поблагословить їх і заховає від біди .

З повагою до Вас Оксана, м. Стрий Шановний колектив журналу «Місіонар», я хочу подякувати Господу Богу,

Пречистій Діві Марії і всім святим угодникам за вислухані мої молитви до них, за отриману ласку, яку я просила. У мене були проблеми з ногою . І я на даний час можу ходити. Я вірю, що молитва допомагає в усьому.

Стефанія Мудрик, м.Кш~уш

Слава Ісусу Христу! Шановна редакціє «Місіонаря»! Я хочу подякувати через журнал Господу

Богу, Ісусу Христу, Пречистій Діві Марії, святому Йосифові, апостолу Юді­ Тадею, св. Марті за ласки, які я отримала. Нехай Бог простить мене, що із-запізненням виконую свою обіцянку. З повагою Люба Картюк,

м. Львів

Слава Ісусу Христу! Дорогий журнал «Місіонар», хочу подякувати всім, до кого я молюся за те, що допомагають мею вщ мого народження і по сьогоднішній день в цих моїх починаннях .

Дякую! Кутинська Юлія, м. Золочів

А.І Ір Іон

ІІІ

\1

JI d

О

r

український

:~~~~~~нський

ЕШ ІІ


У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

квітень 201з

КРОСВОРА <<ПАПСЬКИМ>>

-

Підготувала Леся ШТИКАЛО

КЛЮЧОВЕ СЛОВО

ГОРИЗОНТАЛЬНО:

3. Запашна рослинна живиця, вживається до кадила. 6. Середній 11. Урочиста обіцянка, зобов'язання, присяга. 12. Впевненість у чомусь або комусь у здійсненні чого-небудь. 16. Угода, особливо між державою і Католицькою Церквою . 19. Сукупність усіх видів рослин, що ростуть на певній території. 20. Символ віри у Католицькій Церкві . 21. Одиниця виміру часу.@Назва пісні« ... за кроком» отця Валерія Сиротюка до приїзду Папи Івана Павла П на Україну у 2001 році. 23. Сестра ... Сімон П'єр духовний навчальний заклад.

Норман, з якою сталося чудо після молитовного заступництва Івана Павла П від хвороби Паркінсона .

24. Держава в Азії на узбережжі Середземного моря, яку в 2012 році відвідав Папа

Римський Бенедикт XVI. 25. Трійчаста корона Папи Римського з хрестом.@Заключне слово у молитвах, проповідях; вірно, істинно. ВЕРТИКАЛЬНО:

1.

Елемент літургійного одягу Папи Римського і митрополитів

латинського обряду Католицької Церкви.

2.

Видатні природні здібності людини; хист,

обдарування, дар, талановитість, іскра Божа.

4.

Папа

...

ХІІІ видав буллу про рефор~

Василіянського Чину, яку було здійснен<);( Добромилі за допомогою Чину Отців Єзуїтів.\2) Одне з п'яти почуттів, органом якого є око.І]JВлада, діяльність і час правління Папи Римського.

§.Папа ... ХІ, який проголосив святим·и Івана Боско , засновника монашого Чину Отців Селезіян, Івана Віанея , пароха з Арсу, і монахиню Тересу з Лізьє.

9. Перший наслідник святого

апостола Петра, другий Папа Римський. @Неофіційна назва спеціально розробленого

автомобіля для Папи Римського. 13. Людина, яка по святилася аскетичному життю, щоб досягнути вищу релігійну досконалість . @Збори кардиналів, що скликаються після смерті Папи Римського для обрання нового Папи.@ ... Божа є конечно потрібна до спасіння. 17. Держава в Африці, яку у 1985 році з пастирським візитом відвідав Папа Іван Павло П.@ Церковна відправа у католиків.

Відповіді на кросворд «СВЯТИЙ ДОМІНІК САВІО», опублікований у числі за березень

2013

року:

ГОРИЗОНТАЛЬНО: З.Звичай. б.Набожність. 9.Наука. 10.Парох. 11.Юнак. 12.Воля. 15.Ангел. 16.Поміч . 19.Товариство. 20.Італія. ВЕРТИКАЛЬНО: І .Автор. 2.Марія. 4.Ласка. 5.Страх. 7.Бажання. 8.Чоловік. 13.Фелон.

ІІGШ

14.Поява.

17 .Щастя. 18. Успіх. український християнський часопис

t111GIOHdJ'


tto81

8аgанна 8аgа8нацm8а

«MiCiOttEP»

Тарас Остафіїв ПОСТАТЬ СВЯЩЕНИКА у Пастирських посланнях митрополита Андрея Шептицького Сьогодні духовні особи, священики, семінаристи часто шукають чітких та авторитетних вказівок, які стосуються особи ІІІХ!АНІ:81ІЩЕН1КЛ

,-1 АН

r~'""-"t•n1

'11"ff'(Jf10.\1.TA \fF:fr ІІІЄ.ІІfZНЬКМfІ

душпастиря, його прикмет, завдань та обов'язків у сфері парафіяльного служіння . Відповідь на це питання можна віднайти у завжди актуальній літературній спадщині митрополита Андрея Шептицького, який своєю діяльністю доброго Отця та люблячого Батька намагався сформувати новий

BS 978-966-658-277-8, 84 с., 45 х 215 АІМ. , м'яка обкл.

тип українського душпастиря, свідомого патріота, який знає і любить свій народ жертвенною любов'ю, самовіддано молиться за нього та совісно працює для його духовного і матеріального

добробуту і дбає про освіту своі"х парафіян та їхню національну свідомість .

о.Йосиф Будай, ЧСВВ А ТИ ЛЮБИШ ГОСПОДА?

Розду,vrи н.а кожен. день року Читання Священного Писання, роздуми про діяння і навчання Господа Ісуса Христа , викорінення грішних пристрастей і насадження чеснот, молитовне єднання з Богом - є суттю християнського життя.

В даній к~изі автор.намагається в легки~ і простий спосіб, на основ~ повчань І життєвих прикладш святих, вказати,

що шлях до святості доступний усім бажаючим. -вs

978-966-658-282-2, 352 с., 3 х 200 мл1. , .м'яка обкл.

Особливий наголос ставиться на любов до Бога і ближ­ нього, які є фундаментом і завершенням досконалості.

r

Ансельм рюн СТАТИ ВІЛЬНИМ ВІД СТРАХУ Дорога до більшої життєрадісності ,l{уховн.іімпульси Страхи можуть діяти як допоміжна система тривоги. Але існує також страх перед страхом, котрий замикає людину, немов у в'язниці. Він перешкоджає жити в повноті. Стати вільним від

r

такого страху- це важлива ціль. Ансельм рюн наголошує не на класичній терапії, а на духовних шляхах у поводженні зі страхом, на звільненні серця з тісноти. Страх може стати ангелом, якщо укласти з ним мир і подружитися з ним, ідучи до ;:,BS 978-966-658-281-5, 136 с. , : х 190 м.м" .м'яка обкл.

повнішого життя . На підставі Святого Письма, згідно з тим, як

Ісус обходиться з реальними страхами, автор показав розуміння,

.

'

котр1 є терапевтично пом1чними .



Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.