Місіонар 05 2005 by mykolaslotvinskyy

НОВІ ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА "МІСІОНЕР": о. Андрій Трух, ЧСВВ. Життя святих у 4-х томах (вид. 2-ге, виправлене та доповнене). Це видання дасть змогу широкому загалу читачів оз найомитися з детальними життєписами Божих угодників, починаючи з перших

століть християнства і закінчуючи

ХХ ст. Апостольський Престіл проголосив святими людей різних станів і суспільних прошарків, які своїм праведним

життям засвідчили вірність Ісусові Христові і Його Містич ному Тілу

Вселенській Церкві. Святі нагадують нам, що

найосновніше завдання людини на щи землі

це спасін

ня власної душі й повернення до дому Н ебесного Отця після довгої життєвої подорожі.

У важно читаючи життєписи святих, ми, християни ХХІ ст., не раз пере конаємося у тому, наскільки нелегко є на цьому світі наслідувати Хрпста і йти за Ним.

У той же час ми побачимо, що до святості покликана кожна

людина і це своє завдання вона може реалізувати у рі зних життєвих обста винах.

о . Юрій Віщак. Небесна Заступниця: історія з'явлень Пречистої Діви Марії. - 336 с . Молодий автор, греко-католицький священик, намагається у своїй книзі окреслити найважливіші з' явлення П ресвя

тої Богородиці у цілому світі, починаючи від раннього

християнства і з~кінчуючи сучасністю. Її можна назвати "малою енциклопедією" з'явлень Матері Божої, хоча вона і не охоплює їх усіх. Усі об'явлення, про які йде мова у цій

книзі, слід вважати приватними , без огляду на те, що Церква

(у більшості випадків місцева) визнала їх автентичними і достовірними.

Ця книга допоможе всім нам , дітям Божим і дітям Марії,

більш сміливо крокувати тернистою стежиною до неба, де нас чекає любляча Мати.

Слова з Атосу / Переклад з італ. та рос. мов о. Дам'я на Кічі, ЧСВВ. - 232 с. Ця книга є збіркою богомудрих настанов відомих на увесь світ Святих Отців сучасності й давнини. Слова їхні прості, але смак джерельної води в них

необманний. Вони вчать

християн у своєму серці слухати св. Євангеліє так, що з нього

виливатиметься

щира

Прочитайте цю книгу

молитва.

і ви легко й радісно віднайде

те той єдиний спасенний шлях, який допровадить вас до

неба. А хіба це не найголовніше в житті кожного з нас? Збірка настанов адресована усім, які бажають вести глибоке внутрішнє духовне життя.

129

Христос Воскрес! Доюµівши до 1,· і1ш,я . . 1юв свіч1,·а. 2 щ1іm11н цьот 1ю1,у 1Jідіі1шо11 rio Господа 1ю 1ют1юс)у ие. 1111и1і1 І 1cma І вап 11 сю. ю 1 І. 1(я ш111н1111с1 rJ.u1 1( ('jJJ{(i/I і ці. ШІП світу OIOfJIUJ. UI С".1/7111\0. 1/ серця (J(/1(//1/b().\ . /IO()('ft //(/

i:r11ix оца.~:, (Jirin1m; с)п Бщr11ю.1111и;.111 r1µa.1 i.J 111ие;нJ11.11 11срс1ш11а11ш1.11, щи І fm1a r1;t..c• .1r1c11n;

.1с. 11.·1і. С11ер1щ; .1'шт.ши1С.їЬО.JІ/11 щирі .110.11111юu

11асться .за 11ас перед пµесто.ю.11 Bcer1111L111ьo10. Сюва od11irї.11011ax1111i: "Хочп r1iu відійшои у вічність. щ)щп, .m.m шиися тут. серед 11ас", - . 11оже. 1ю 111а;.·ож .з1ю61111111 сrті:. 1ш. Ue nі(}11юер ди. 1111 .11 і. 'І ьйо1111 пі;тих, ю<і or)11oc111m/1-ю пш 11rіу1ш 111 Я 1, в і 111ш1 11 ir) 1u1c по. ~..:щ ющ; 11 тт: "Sm11 о .ш/J і І о" ( " І І с1с11/ 110 cr1н111111і" ).

Tm, ще 11irJ час са.1юю mі.1"о;ю11.1; с.11у11ю1{ обе;т.1;11ся 11а р(/І)іс111ь. 11111.11 оі. 'ІЬ/11(' /(()_/// r)JШi/111 UШІІІІІ\С///СЬІ,ОЇ 0(/.JІІ.Іі1'ІІ fl} /,Uі/ІІJІЯ ІШ('lf('jJi СІ/ОІіі с1111с111 µadic11y 11оrщну ці.ю.11у сr1і11юиі: "ffrt/J('ll/ІІS Раµт11" ( " ,\fщ . 1ю l_{ащ;")

Вепедшт1а Х\ ' І. ffu.11 с1щ1u щ.юrю 1ш1нJшш.11)сь1,ої ко.u•1ії

І І осиф Ра111ці111ср, 11eu11zo.1111u1/ і скро.1111иі1 пµаціrтик у Божо. 11.z; т11ю1 parJ11uкy - довm.їі1m1ій вірний cnirmpaцiu 1 un ию10 иелштт 1юneperJ 11шт. Нс.зиажточи 1ш cвiz't 1юхz.1.1111й иік, r1i11 r1ісJваж110 u.Jшi 1; ру1ш кер.Іfо коµа6;1я - Це;жви Хрис111оиої. 2.f кві111ш1 відбу:юся і11111ро11і:ю ція 1шво10 Псти, ЯІ<'llll у своїй 11;ю. \fові .ЮК/Н'.І/а ска .юв: "Я щ' crt.lf. Со11. 1111 свю1шх Бща. \fеІІе nid111p1L 11ую111ь, . \fене 06t·рі1r1ю111ь, . \fСІІе ае(і.ІJІІІЬ ... !J e 1111111111111 . І/О/О (J0.'170, .\fОЇ ide1'. (/_/(' rJo.звO.'ll/111/1 c.'ljjX(/11//I ра . ю.11 . І ці. ІОІО Ц е;!Іmою rю. 1ю і с юио / 'опuнJп. щоб Ві11 .юо. шв .11сщ• 11;юrmri1111111. 11 JЮ.Ю.І/

.Ji .1/71()/0 11і. UJ 1lерми;''. 1mc1; um ІІ('(ІІІІо. 11110 r)тю.11а1ав 11е;ю.\f і cr1i111.111.11 ;ю.11рю.11 /І(/. ІfіСІІІІІ;'.'J Clf. (/І/ОСІ/10.'((/ J/СІІІ/Ю .1J Ul/l\()// .IJЩllllll //('.І('І/,()10 (J'lllll/('. //11'/J/,OIO с.1ул,і1111я. За;т. 1 .1ШіС)ю,11 Jt(/(i.11m1mi111iй 6.1r11m)(l111i f)1u,u·1 ощ11 11с1ю .11и.1ь1111.11 y 1 111111r'. u'.ч .t! c1111ru1ax 11ір11 11ш .1юµо. 1і (і. 1я 11п1010 щ11ннJ .1; Бо,1,0 10. Заю·11чуюч11 свою 11ерш.1; 1,о;ю111К_1; 11ро,1ю11.1; в 11кос111і Р11. 11(ї,1m10 ,- \µ х11с рея, !Іmш Bc11ccJ111;111 Х \ ' 1 .1щ·1m.z;11и1rJo11пщm сrю10 cJ11.н1rmom п1m ()(/.І І l/Ю.її/111/JІ.І/ 11/Ю l/().'l//11/(J.1!, 111,0611 .І.ЧОІ//111 r)oupe fi/17;'())/(/1/11/ ri0/1.1/'l('I/(' ію111.1; Господо.11 m'. 1еtке с. ц; ж і 1111я. ··от et /а/ют" ( "1\fo. mcя 1111ю11,юі't'') 1щ11ш. 11 бу.ю шс.ю ( 1\;ю.11110 ю і111а:1ійськосо .1101mxa Венес)штю, юшй 1m 1ючш1mу \ '1 с111 . .ЗІ!J!ІІJU/(і(/11 До цьо10

11r1в1;0.ю себе вііJrюжнuх .11ужіи, котрі ці. ·11швш1ю 1юсвю1m. ш crюr жш11 111я 11а С.'І!JЖ і1111н Боюиі. ,\f a6!JlllЬ, 11ю.11у 1шсюо6µш111і1 1І тю об;нт соб і і111 'JІ ВенесJ11к111, бо и me1u'piumi:t· неле1,1тх д;1я Ц ер1«и11 часах 111і. 1ьки цілковита nосr1ю1ю у юрнчій 1110л1ш1(J1· й 11Nmю.м11ій праці .зробить йою с11µ01'10жшо1 провадити Все. ·1е11ську І1ертту. Зі .зтюиіту святої 11а.ч'юпі Свя111ішоm 011111,51 Івтш

Jf(m.IO

І!,

JlІ\ШЇ .І/U ОІl.ІJб.tікуrщ;ш фрш.11е11111ШІU у ЦЬО.І/!f 1/UC.li, 1/00(/l/l/.I/(), що Ji и111 10m 11очт11ку сrю10 tю1111mфі1,а111у иі11 6,1;в mnюrm1i ІfП с.11е1т1ь. Ві11 11е бштся 1ш.11ер11111, а.и' r1і111ю і с,1;.11.'/ІІІІІО m11m1t.ІJШm cuoc с.111;t..11111я, .І(І.'/ІІІШІІОЧІІ

/)01oui rmpi11u1щ111m, ю< ()овю 1іо. 11у rJrюerie111ьo1 ц1· с и;;t,111ш1 rm1;m1yrю11111. 0010 rJoc11ю1i11111i 11ас111уп11111, Be11erJ111,111Х\ ' Іui1J.111r1111t(111ь ся 1щ11тл; вісJш11ою. Він не 1Jу.1ю(, що в;1и•, .'ЮА,t'. і 6.111.1ь1m 1,111ець. а. 1е ріищче про()оижус ді. ю сrюїх 1ю11сре(}111п, ir1.

Нехай перемо га Хрис та над смертю в ідбере у на с с трах від смерті й зба г атить на с радістю у вс іх наших д обрих починаннях.

о. Йосафm11 ВОРОТІ/Я /{, ЧСВВ

1]()

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Боrові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні

Євхаристії, жертвую Тобі через Не порочне Серце Пречистої Діви Марії усісвоїмолитви,справи,слова,дум ки й витривалість у терпіннях ниніш ньоrо дня у винаrороду за всі знева

rи, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святі шоrо Отця Папу Римськоrо, за свя ту Церкву, за навернення грішників

--;:с:

та в усіх намірах Апостольства мо

литви, призначених на цей місяць і

Q...

на сьоrоднішній день.

Пресвяті Серця Ісуса і Марії , спо

f-.

Ось Серце, що

mm( 1tac ...

маrайте свя'І)' Цер1шу та Україну!

Святий Иосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусовоrо Сер ця, моли Боrа за нас! Святий Арханrеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире,

дуже полюбило

св. Йосафате, Заступники України, моліть Боrа за нас!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ТРАВЕНЬ (П облагословлеll і Святіши.м Отцем) ЗАГАЛЬНИЙ: ЩОБ УСІ ПЕРЕСЛІДУВАНІ ЗА ВІРУ ТА

СПРАВЕДЛИВІСТЬ ВІДЧУЛИ ПОТІХУ Й СИЛУ СВЯТОГО ДУХА.

Пророчі слова Ісуса Христа: " На вас наклалуть рук11 слідувати будуть, і волочитимуть по тюрмах" (пор. Лк 21

пере

, 12) , -

неодноразово справдили·ся в історії християнства. П ерес.тідува . 111 і

переслідують тих, які стають в обороні потоптаних прав .1юJ,1ши і боряться за справедливість у суспільстві.

Справжні послідовники Христа завжди були переслідувані. В перших віках християнства євреї переслідували християн за те, що

во1ш вірили в Божество Ісуса, тобто що Бог є не лише в одній

Особі Отця, але також і в Особі Сина і в Особі Духа Святого. Переслідували християн також і римляни за те, що вони відмови лися віддавати Божу честь імператорові й почит ати поганських божків. Переслідувал11 їх різні є р етики, як, наприкл ад, арія ни з TV ст. Переслідували їх 1юсл ідов ники ісламу, 6удд11зму та інших релігій

(дока зом цього є сотні святих і мучеників у Китаю, Японії тощо).

131

Переслідували християн сильні світу цього, правителі й диктатори,

боячись викриття несумісності своїх ідеологій з наукою і мораллю

християн (доказом цього є сотні українських, мексиканських, іспансь ких мучеників за віру тощо). Сьогодні християни також переслідувані, хоча вже в менших масштабах. У багатьох країнах відбувається переслідування тих хри стиян, які

незгідні з недотриманням основних засад христ11янської

моралі і навіть з порушеннями законодавс тва.

Мабуть, до кінця світу будуть переслідувані ті, які відважно

стоять на засадах правди і справедливості. П ереслідуваних за віру протягом усіх віків Христос заохочує радіти і веселитися, бо вони отримають велику нагороду в небі, бо витривали до кінця.

Молімося, щоб усі переслідувані за віру і справедливість муж ньо вистояли до кінця,

постійно відчуваючи

поті ху

черпаючи

силу від Духа Святого. Таку підтримку запевнив н ам наш Боже

ствешrий Спаситель , коли сказав:

тіло" (Лк

"Не бійтесь тих, що убивають

12, 4), а також: "Не клопочіться тим, як аб о що вам

відповідати, або що казати, бо Дух Святий навчить вас тієї години,

що треба говорити" (Лк

12, 11-12). МІСІЙНИЙ: ЩОБ ПАПСЬКІ МІСІЙНІ ІНСТИТУТИ , ЗАС НОВАНІ СВЯТІШИМ OTUEM І ЄПИСКОПАМИ ДЛЯ ЄВАН ГЕЛІЗАUІЇ УСІХ НАРОДІВ, ДОПОМАГАЛИ БОЖОМУ ЛЮДУ

ВІ ДЧУВАТИ СЕБЕ ЖИВОЮ ЧАСТИНОЮ МІСІЙНОГО СЛУЖІННЯ СЕРЕД НЕХРИСТИЯН. . У новітІіі часи євангелізація усіх народів услІшно продовжується завдяки багатьом ~-rісійннм інститутам, які Святіший Отець засну

вав ра.зам зі своїми єпископами . Всі вірні .___: католики в цілому світі

повннні підтримувати діяльність

цих

інститутів різ1-11нш

видами співпраці з ними, а також молитвою і матеріальною допоJІ-ю

гою.

Місійне служіння Uеркви . серед не~ри_стиян чимраз більше

здійснюється завдяки пр аці свідомих

і активнпх rv111рян,

зокре~1а

членів Апостольства молитви .

Місійні інститути вишколюють рі з нопрофі ль ни х місіоне рі в для усіх країн св іту, видають на різних мовах світу Біблію, катехизм, молитовники та інші засоби євангелізації. Молімося, щоб вірні в християнських країнах усіма силами на магалися дати підтримку діяльності місійних інститутів, а вірні на місійних теренах . прагнули · ширити серед співгромадян христи янську літературу і свідчити своїм ЖИТТЯ\11, що християнство, зокре

ма католидизм

---, це найкомrrетентніща і найкраща релігія у світі. МІСЦЕВИЙ: ЩОБ БАТЬК_И-ХРИСТИЯНИ ПОВ АЖАЛИ

а .,...,

СВОБОДУ ·своїх ДІТЕЙ І НЕ НАВЧАЛИ ЇХ у СТРАСІ, А

· ~

ВИХОВУВАЛИ В НИХ ПОЧУТТЯ . ВІ Д ПОВІ ДАЛ ЬНОСТІ_

Страх і відповідальність ніколи не йдуть разом. Кожен страх , окрім страху Божого, не призводить до нічого доброго і 1::· прояво м егоїзму, тобто себелюбства. Відповідальність же, навпаки, є проявом любові й пр авдивої пошани до того, хто заповідає і наказує . У всьому . є своя міра. Батьки-християни не повинні занадто вільно

ставитися до свого .обов'язку - дати дітям можливість кращого пізнан ня і практики святої віри. До чогось доброго · вони мають право і обов'язок своїх дітей заохочувати, а нерідко і змушувати.

Молімося, щоб усі батьки в Україні, добре це усвідоми1ш1и, в11

/З]

ховували своїх дітей у правдивій несебелюбній любові, СJ.би мо;юдь

ставала чимраз більше відповідальною за свої вчинки і не керува лася страхом можливого покарання за невиконання яких-небудь обов'язків, але прагнула тривалого добра як для себе самих , так і для своїх ближніх.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ТРАВЕНЬ

СВ. ЕПІФАНІЙ, 25.05 (12.05) Народився у 310 р. у Палестині . Бажаючи глибоко дослідити Святе Письмо, вивчив багато мов. Часто відвідував різних пустель ників, а скоро і сам постригся в че11ці.

У 333 р. був висвячений 11а священика. Невдовзі збудував .ftt011acmиp. Мужньо ставав 11а захист святої віри і аасуджував усілякі

єресі, які розбивали єд11ість Христової Церкви.

-о..

У 367 р. його обрали єпискоnо.ftt відійшов до Господа по нагороду.

;iticrna

Салш~іни 1ю Кіпрі. У

403 р.

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА ЧЕРВЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: ЩОБ СУСПІЛЬСТВО ВИЯВЛЯЛО КОНКРЕТНІ

ДОКАЗИ ХРИСТИЯНСЬКОі' БРАПІЬОЇ ЛЮБОВІ МІЛЬЙОН АМ БІЖЕНЦІВ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ В УМОВАХ КРАЙНЬОЇ УБОГО СТІ Й ВІдКИНЕННЯ. МІСІЙНИЙ: ЩОБ ПРЕСВЯТУ ТАЙНУ ЄВХАРИСТІЇ ЧИМ РАЗ БІЛЬШЕ СПРИЙМАЛИ ЯК CEPilE, ЩО Б'ЄТЬСЯ В ЖИТТІ ЦЕРКВИ.

МІСЦЕВИЙ: ЩОБ УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО СТВОРИЛО

ДЛЯ МОЛОДІ АТМОСФЕРУ ВПЕВНЕНОСТІ В МАЙБУТНЬОМУ.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЧЕРВЕНЬ СВ. ОЛЕНА,

3.06 (21.05)

КОЛЕtІУМ ім. св. Йосафата Бучацького василіянськоrо монастиря

о~олошує конкурсний набір учнів у 9-ті та 10-ті класи на 2005-2006 н. р. Встуш1і винробування 11роводяться з

11 по 15 липня з

таких нредметів:

ком11лексна с11івбесіда з християнської етики, історії, гео

графії та іноземної мови (англійська або німецька) ; - українська мова (диктант) . Документи приймаються з 27 червня по 9 липня. Адреса: 48400, м. Бучач, Терно 1Іі'льськаобл ., вул. Міцкеви

ча,

19;

тел.:

(035-44) 215-49;

факс:

(035-44) 222-91.

"СЛОВО ЖИТТЯ" "Як Мене послав Отець, так Я посилаю вас" (Ів

20, 21).

Був 1шсхальний нечір. Вос креслий Ісус уже з'явинся Марії Магдсu1и11і , Петро та Іва11уже6а

LJИJІИ ІІОJJОЖ11ій гріб. Все ж таки а1юсто 1ш нродовжують залиша

тися

за

закритими

днерима

домі, СІJОВІJені страхом, аж до тієї

миті, коли воскреслий Христос 11рийшов до них через закриті

двері, бо жодна ІJеренона нже 11е

с11роможна розділити Його :J нриятелями.

Ісус відійшов, але згід но

:Ji

Своею обіцянкою 1юв ертається, щоби

заJ~ишитися з ними 11азавжди . "Залишився серед них"

ці слова слід

розуміти 11е як якесь тимчасове явліш1я, але ЯІ< ІJостійну нрисут11ість .

Відтенер і ІJазавжди учні вже не будуть самі, замість страху в їхніх серцях носелилася ностійна глибока радість. "І зраділи учні, нобачивши

Гос110да" (Ів

20, 20).

Воскреслий за~юлонює їхні серця, нроходить через двері всіх домі вок на світі, кажуLtи:

" Як Мене послав Отець, так Я посилаю вас". Ісус був 11іслш1ий Отцем, щоб усіх 11риІ'шрити :1 БогОІ'І і :тов у 06\;д11ати в ОJ lІІе цілиіІ лю;lський рід. Ві11 11оставиu :ia :1 авда1111я Своїм уч11я1~1 11родоюкити 6удів11ицтво Своєї церJ<ви . Як kyc :Jм іг 1юн11іспо в1tко11атн задум Отця , бо буu одним разом із Ним, так і вош1змож уть 11родовжити

Його найвище нісле:uшицтво, бо Воскреслий 11рисуп1ій у ш1х. " Я у 11их", нросив Ісус Отця. Від Отця до Ісуса, від Ісуса до а11остолін, від а1юстоліu до "іх11іх 11 асту 1шиків 11іслан11ицтво ніколи не н ереривалося. Кожен христия 11и11

1юню1е11 відL1увати у серці ці слоuа Ісуса . У "llеркві існу є uідмі1111ість

служінь, але тільки одне ні сла111 шцт1ю" ( "Apostolicam "Апостольську дішtьність" , 2). "Як Мене послав Отець, та~< Я посилаю вас".

actuositatem" -

Щоби м.и були снроможні виконати це 11іслаш 1.ицтво Гос1юда, муси мо все чинити, щоб Він жив у нас. "Як?"

Зішитаєте . Ви 1ювиш1і бути

живими членами Церкви, ототожшоватися зі СJЮВОІ'І Божим, єве:uu·елізуюч.и

нередусім себе самих. Це є одним зі завда нь "нової єІ:Jангелізації", 11ро яку говориu Пана Іван Павло П. Він 1шсав, що "необх ідно кормитися Словом, щоб стати "слугами Слова" у завданні єва11гелізації : це є без жодного

cy,,1 11iuy

нріоритетом Церкви на ночатку нового тисячоліття" ( "Nouo 111ille1mio ineunte" - "Вступаючи rJ 1юrJe тисячоліття", 40), тоІ'1у що "лише O/llta єдина 11ер еІ'1і 11 е 11а людJ11 1а " з і ":~ако 1юм любові Христа і світлом Луха

Святого сщюмож1ш чинити с11равж1110 метішою (11анер11с1111я) ссрдсц11 і розуму інших людей у своєму середовищі, у своєму народі іі у світі"'

("До пало,1шиків архиєпархії Туµс",

19 лют110~о 1998 µ. ).

Сьогодні не достат11ьо лише слів. "Сучас11а людина слухає більше свідків, 11іж учителів, - наголошував уже Пана Павло VI, - і якщо

134

слухаю вчителів, то тільки з тієї нричини, що во11и є свідками" (Гене

ральна аудіє1-щія,

2 жовтня 1974 р.).

Голошешш Євш1гелія буде уснішним тільки тоді, коли ноно они

рається иа снідче1шя життя, як це було за часів нерших християн, котрі могли відважно сказати: "."що мИ чули, що баЧили нашими очима."" (нор. 1Ів1, 1); проповідь Євангелія буде успішною, бо так, Як нро них,

зможуть і про нас сказати: "Дивись, як вони взаємно любляться, один за

одного готові й померти" .(Тертуліан, "Апологетика", 39, 7) ; 11роповідь Євангелія буде уснішною, якщо зуміємо любити ко 1 1кретною любов'ю, ідучи пазустріч тим, які в нотребі, якщо будемо давап1 їж у, одяг, ІJриту-

• лок тим, які їх не мають, якщо станемо 11риятелями тих, які саrvютні або в рuз11ачі, надавати 11ідтримку тим, які . 11роходяп> чере:1 вш 1робув а1111я _ Живучи так, зможемо снідчити в світі Христа, Я1-;:иіі :1ах011люl- 11ас, у

такий сносіб, щоб кожен з 11ас ставав другиtv1 Хрнстоtvі ,_ - Такн tv1 чином

снричинимося до того, щоб Його діло нродовжуваJ!ОСЯ . "Як Мене послав Отець, так Я посилаю вас". Ось дое.від деяких наших лікарів і медсестер ( а руху " Фоколя ринів" - приN. ред.), котрі в 1996 Р - довідалися нро BIOJ<Ki обстаюши народу Баш·ва, якому в той час зщ-рожувала 11ебезнека uілковито1·0 ви мира1 шя внаслідок 90 % смертності дітей _

Почувши нро таку ситуацію, медики вирушили в ту краї/1у, щоб бути разом і .з ними, вважаюLJИ за свій 11ерший обов'язок тatv1, 11а місці,

дати могутнє свідчення Євангелія. Люблячи о.Дні о'дних, жертвуючи своє 11рофесійне служіння, вони відкрили на ночатку диснансер , якнй

згодом нереріс у ве.1шку лікарню. Дитяча смертнtсть знизилася до

2 %.

Де донедавна був непрохідний Ліс, збудовано е~1ектрос·:rа1щію, а згодом і

коледж, у якому навчаються діти як у ночаткових, так і старш11х класах.

З LJaCOм завдяки ножертнам, які надійшли від ' громадян ці єї краї ни ,

збудовано 12 доріг, які нов' язували між со6616 Аавколиш1іі села.

- Конкретна і зобов' юуіоча любан ноля1·ала 'в тому, що більш і сть л юдей - жителі tv·1ісцевостей, які до цьш ·о часу

мали жити зонс ім 1ю-1юво,VІу

були в 1юстійї1их Lшарах, 11римирилися; не1юрозумі1111я LJepeз ~1ежі зе1V1еЛІ) ви. рішилися мирно; 11ровідники різ11нх каст 11іднисали tv1иp11i ;i,uгuвupн

взаєм1юї любові И жиггя у братерстві , взає;,нюгЬ обмі11у дарами. Ось с11равді LІудов.і свідчення та оригінальний і нравдиви,й 11риклад любові.

f{'яра"7fОБ І І< ( 11ерекл(1д З італійсь-кої .мов и ь.- Йесифата Воро1т'иІка, ЧСВВ) НАМ ПИШУТЬ

На сторінках нашо~о часопису висловлюють подяки:

Світлаіщ Дідак іа м. Львова- Найсвятішому Серцю Христовому, Пречистій Діві Марії, свв. Йосифу, ан. Юді Тадею, о. Піо та іншим небес ним Заступникам за дономогу в подоланні життєвих · винро6у вань. З. Попович з .лt . Івано - Франківська

Госноду Богу , Пресвятому

Серцю Ісусовому, Матері Божій із Гарабандалу за оніку над родиною .

Віра Бродович іа м.. Львова

Господу Богу, Пресвя·tій Богородиці

з Амстердаму, Слуги11і Божій Марії Челесті Кростарозі, Пані !нану Пав лу П , св _ о. Піо та усім 11ебес11им Застуш1икам за нислухання молитон.

Леся lПу1ч'яи,ька З сит. Ееликий Березиий на Закарпттпі - Гос110ду Богу і св. ІОді Таде'ю за щаиіrіне народжеш1я дити11и_

135

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ Сердеч1ю ніта~о нас усіх, доро1·і н Христі, зі снятиі'І 11ра ;ш1 1ко 1ч Хр11стоного Воскресі1111я. U1,огоріL1ш1іі ВеJ 1икдс111, <:" особл11ш11ч. Ві11 11р1111адас ш1 той час , коли 11р11рода вже в 1юв11ому нес11ЯJІОІVІУ розкніті . І!ісля 11естабіль11ої ;шми та 11ровес1111 1юв11и·м н легс11яі'ш вднхає.і'ІО сніже цілю

ще 1ювітря. Око насичується розви11е11ою веселкою барв. Якес11 особл11ве задонолення й ш1со1юда 11ароджуються у 11ас, якесь 11езннчне Lідчупя, що ми осяп1ули стан стабільного розною й

1·отові

11р11й11ят11

1юв11 е

шюдів літо.

Подібно до того, ЯІ< 11р11рода змагалася, щоб 1юдо:11пи з111'юву 1юру , так ~1и с11одіваємося на 01ювле1111я сус11ільства.

11ерший Великдень у

винравданій 11адії 11а оздоровле1111я сус11іль1юго ладу в У країІІі, якого ми

всі так 11раг11емо та залля осяп 1сш1я якого нам нотріб1 ю змагатися. Uьогоріч11J1Й Вели1<день має. ще одну особливу обсташшу. Святої 11ам'яті

Псu1а Римський lва11 Павло П ароголосив 2005 рі1< Роком Пресвятої Євха ристії. Ісус Христос таїнствешю 11рисут11ій між нами в Пресвятій Євха

ристі:і під видами хліба й вина, але в дійс1юсті - це є Його Тіло і Кров, це Він, вошюL1е1шй єдшюрощшй Божий Сш1. Тс 1 що 1юкій.J111Тr СвятіШИJVІ Отець хотів, щоб світ 11рнгадав собі дуже чітко , - правда нашої вір11 1 що Бог 1: завжди з на~111. С11осіб Його 11сребуваш1я 11ереход1пь усі мож;швості 11ашої уяви. Та 11 е 11а цьо~1у ~111 хоче~ю теr1ер 11аголосит11 , :1 иш са~1е Ш\ тіІі без 11 ереч11іfІ 11ранді, ЩО Б01· Є З Ш\JЧИ Зі:ШЖДlІ.

rie

надає ЦЬОІ ·ор іЧІІО~J)'

І3еликод11ьо 1' І У 1rраз1111коuі ще більшої, u1111яткової у 1юч11стості. Ці зов 11іш11і обстав111111 додають цьогорі 1 11юму Всл11код11ю JJе:JВИLtай1юго забарвлення, яке с11011укає 11ас гJІІ16ше ВJlуматися в зміст ве.11и 1<ш·о 11р1в11ию1, бачJJп1в11ьому 11е лшuе 11а1 ·а; lува1111я 11ро ~11111улі 11щ1їі , а 11ере жити ііого як щось щорічно 11овторюнане, ltpoтe, з іншого боку, 11е110в торнс у від1юше1111і до сучас11их ~ютреб.

Усі Гос1юдні 11ра:зшш11 церковного року t1і лтверджують 11равду, яку ВІ!ЗІІаою щоразу, I<OJJИ Bl1ГOJJOJLJyємo "Си~ІВОJІ uip11": ЩО І<радJІ 11ас і JІашого ради снасішrя" Іс ус Христос род1шся 1 ж11в між людьм11, вч1ш,

тнорив чуда, страждав, yfv1ep 11а хресті. Сш~ Божий во11лотинся і добро вільно нрийняв терні1шя з веjшкої любові до людей.

У 1юдіях , ноu'яза~шх з Велнкод11е1ч, ~·1и бачиfvю особmшу Божу все могут1 1і сть. Від створення світу до 11ароджеш1я Ісуса Христа Гос1юдь Бог у різні моментн наказував свою силу над нриродою і людьми. За

снага земного життя Ісус Христос

вонлочений Божий Син

Liac

не раз

творнв чуда, які засвідчува;ш Його Божественну владу. Але між усіма тими чудами немає тако1·0, яке б дорів11ювало Христовому Воскрес і 11шо

;:: а

ІІОДЇЇ, яку урОLШСТО 11ригадуємо та святкуємо саме сьогодні.

У страс1юму тІlжні, який нер едує Веm1код11ю, 11 еред наш11ш1 ОL1ш1а 11роходш1а ці 1 1а 1шзка 11р11крих 11одій: зра;lа !Од11 , uтеч а аностол і в, ві;lре

че1111я Петра, 11ес11равс:lл1ше засуюкс 1111я :і 601<.\' Пш1ат а, 611чуuа1111я

Icycu,

Йоr·о хресна дорога, ро:і 11 'япя і с~1ерть, - які, 11а 11ерший JІогляд здавало ся 6, сuідL1ать JJpo цілковиту 11оразку ~1ісії Ісуса Христа і Його благоию uе111юї науки. Це все

таке ганебне, таке нрипюблююче, що навіть такиІі

сuітлий мо!V1е11т, як вста1ювле11ня на Тай11ій вечері Пр есвято ї Євхар11стїі, здавалося б, не!VІОВ відходить 11а друп1й 1rла11.

Але саме в той час 1 коли зло нібито тріу~tфуuало, Христос воскрес 1 110долав смерть і всі негідні диявольські затії' Той, хто усі1ч серцем 11ережинав літургійні страс11і віднрави та зао1иблювався н роздум11 над

IJ(j

згаданими надіями, снрийме нерше 11рн.нітш111я 11а Великдень "Христос Воскрес" як снравж1110 Добру Нови11у JІ J

111 lЯ

клич 11сремоги, остаточ11е 1юдо

ВСЬОГО ЗЛОГО.

Проте, аналізуЮ'lИ 11одії, які сьогодні висвітлюють засоби ~1асоної інформації, у 11ас зароджується сумнів: чи с11равді все зло 11ере~юже 11е? Чому маііже через дві тисячі років нісля Христового Воскресі1111я :-~ла в світі 11е номеншало, 'Юму воно таке кричуще? Чи 11е міг Христос раз і назавжди його усунути? Сноїм воскресі1шям Христос донів, що має владу й силу здійснити будь-яке добро й усунути всяке зло. Людина як створіння, наділене розумом і свобідною волею, через сною гріховність стала нричи~юю 11ела

ду та суснільного зла. І нипранити те, що накоїла, самостійно не в силі. За Сноїм снасительІlим 11ла1юм Господь за1'ликає нас боротися аі алом і чинити добро. Таким є наше ноклика1шя. НинішІlіЙ нразш1.к Христо13ого Воскресі1111я вчить 11ас , ЩО з ДОІJОМОГОІО Гос11ода, який но долав смерть,

можна 11ротистояти злу і його 11еремагати. Йот 11epervioгa є нідста13ою нашої неремоги, якщо ми щиро станемо 11ричасниками Госнод а в усіх 11роявах 11ашого щод е ш ю1·0 жиггя.

Якщо ми все-таки 11очунаєІVІОСЯ 11рипю6ле11і, то

бракує 13іри,

бракує 11ереко11а1юсті

то~1у, що 11 а~·1

тorv1y, що віра в Гос1юда може

ш1линати на наше людське бутгя. ВсеІ3ишній хоче до1юмопи 11а~1. І коли

ми ноєднуємося з Ним у молитві, коли вико!'1уємо Його зановіді, ми маємо за союз11ика в нашій боротьбі ::1і злом саІVюго Бога . Для того Він до нас нрийшов, для того і Воскрес! Сьогодні в світі часто ш1магаються усу11ути Боп1 з особистого, а тим більше - зі суснільного жипя. НаріканІlя, осудже!lня, з11еохочеш1я набу нає широкого ро::1голосу, що зроджує вражіш1я, немовби лихо нанує над снітом. Таким настроям ми маєІVІО нротиста13ити щ1шу віру в Хрнстове Воскресіння та 13 Божу 13семогут11ісп1. Яким же нелиr<им духо13аим нідне сенням може бути для нас уснідомлеш1я, що насправді .ми спро.можні за.мінити те, що зле, на те, що добре! Це робить Великдень не тільк и радісним, але й, щонайголовніше ,

дуже нажлиним снятом.

Вітаю вас усіх зі святим празником і бажаю юснайтісніше єдна тися з Воскресли.м ГосподоJІt - переJІtОЖЦеJІt с.м.ерті та всякого .зла! Христос Воскрес ! - Воістину Воскрес! +. І /O/)(),\f f

Христос Воскрес! Дорогі читачі нашого часопису! Вітаємо вас із світлим празником Воскресіння Христово го, заохочуючи, щоб ви, наслідуючи двох апостолів з EJJ:raycy, раз у раз зустрічали Воскреслого Христа на ламанні хліба. Бажаємо, щоб і ваші серgя завжди горіли, коли читаєте

або слухаєте пояснення Священного Писання, і щоб таким чином розвіялися усі ваші сумніви, занепокоєння та розчару

вання до тієї міри, аби ви стали спроможні піднести на дусі

інших і утвердити іх у вірі в те, що Воскресли/І Христос з кожним із нас завжди співподорожує.

Редакgія "Місіонаря"

I fJ

1Зї

ЦЕРКВА В ЧАСІ ПОНТИФІКАТУ

ІВАНА ПАВЛА ІІ о

>..... о p::J

Папа "з далекого краю" 11ротягом сво го довгою 11онтuфікату твердив, що Церк ва мусить вийти до світу з Доброю Но виною, щоб служити сучасній людині. У час, коли Іван Павло ІІ розночинав

св ій ношифікат, у Церкві й у світі відбува

лися чотири революції. Перша сталася у

самій Церкві, а до її вибуху снричинився П

Ватиканський Собор. Його 11оста.~юш1 зміню вали обличчя Церкви і но-JІовому виз11аt1а ли с11івжиття між JІею і cyliac11и~1 світо~ 1 .

Після Собору багато духовних осіб вна жало, що за.нро1101юва11і внрішеJІ11я є 11оло

ни1 1ч асті й з реформа~ІИ 1ютрі61ю йт1 1 з11а 1 1-

110 далі. о..

Ця дуже в11ливона гру11а нід кері в-

11ицтвом о. Ганса Юш·а мала сшІЬ11у ІVІОраль ну підтрнмку і за його носерещ1ицтвом кр1 1 тикувала Церкву за 1юлони11частісп, нровl';(ених рсфор~1. З і111110го боку іс1 ~увала хоч 11е так чисельна, але дуже ш1m 1ноuа і 11с .чс1 1 111 а1 · рсс1 ІІj І1 а 1 · ру11а

11рот11в11иків Собору 11а чолі з архиє11исконо.ч Марке ; ю~1 Лефенрш1.

Нати ск 11а са~10свідо ,,1істh Uepкu11 11рнзві в

JlO

того , що І ван Панло

нирішив ;щсцинлі1 1 уватн богословіu і душнастирів, котрі у свої х 11oвLtaJ1-

11яx вийшли но:~а межі католицької віри. На11риклад, Пана заборо нив КаJІОніч.JІу місію відомо~1у а1чериканс1,кому мора:1істу Чарльзу Карре

нові, а також швсїщарському професорові догматичного богослов'я Г . Кінгу і 11ро11агаторові богослов'я визволення Леонардо Боффові.

Друта ревотоція була політичною. Налрикі1щі 70-х рр . західна циві лізація 11еребувала нід істотним ш1ливом 11айріз1юмаїтіших ме нш радикальних

більш чи

соціалістичних і марксистських 1 ·ру11.

Свою 11ершу подорож Пана здііІс11ив до Мексики, де взяв участь в

Ко11ференції є 11и ско1 1і в Лати 11 ської Америки у січ11і

1979

р. Там, з ощюго

боку , ві11 усі.ча силам~ , 11ідтри~йв нрап1с1111я до оборо111 1 11рав люди 11 и, а з другого

в11раз110 1юказав, що 1ю .чш1ковою є також марксJІстська теорія

і 11ракт11ка, котра доиускає 1 1 асильство . Ко~1е11татори були дезорі1::1пова1 1і , що і в май6ут11ьо~1у часто траш1ялося. У їх і1JТер11ретації I.ua11 Павло П водночас і 11і;lтр1,1 мував, і 11е 11ідтримував теології в11зволс1111я.

IвaJ t Павло ІІ, ~1аюч11 за собою схід~юєвро11еіkьrшй досвід, добре :шав, як легко ~юж н а заиро1ю11уват11 людяі\І Марксові фа.льш11ві ріше1111я, за11р оваджені в жипя 11ід охороJІою радя11сью1х танків та ко 1 1Тролем 1юліції.

Ві11 од1юз11ач1ю висловився нроти будь-якої форі\Іи

"союзу тро 11 у :з

в і втаре~1", але також відкинув 11ро~1аркс1 1 стс1,ку теоло1 · і ю ш1 зволс1 1 1 1 я. Вибрав дорогу встуну в 11олітику

lla

рі 1ші етич ни х цішюстей, а також

ирав людини. Такш1 чююм Церква 11е стала в сторо 11і в і д но с н о різних сунеречок чи иолітичних конфлі1.тів.

Третя ревотоція була моральною. Після

1968 р .

настушш 11асту11 11а

всі цінності, крім свободи. Гасло "забороr1яється забороняти" з' явилось на ст інах єв ро11ейських та американських міст. Незгода. нроявилася у виникне1 ші культури хінні, з їхньою теорією і нрактикою сексуаль н ого

138

визволен11я, відірва.~шя (часто наркотичного) від дійсності. За єди11у нрав диву річ вони вважали звільнення від усіх обов' язків стосовно родини, 11ароду і держави.

Іван Павло П відповів на це приготуванням зовсім нової теологічної ві:~ії

теології тіла, визволяючи католицьке навчання від надмірної

строгості, в яку інколи потрапляло моральне богослов'я, снрияюLш роз витку "християнського фемінізму", ефектинно вистунаючи нроти марк

систського феміні з му, що онис ує сніт у категорії боротьби статі. Нарешті, четверта революція

моральною ренолюцією

1968 р.

виховнича, яка тісно 11ов'язана з

Вона 11оширює нерекона.111~я, що наука не є

нроцесом нізна~шя 11ра.1щи , а лиш е виразом ідео1101 · ії, тому сносіб її 11ода11-

ня, який існує, є обтяжлиний. Потрібно ліквідувати "класову" онозицію нрофесор-сту деш , нереглЯJ1у·!'и всю культуру і науку. Відновіддю Пани на цей стан снрав була нід11овле1111я церковного

характеру богослов ' я. Для цього було онублікова110 нерший 11іс 1~я 11011ад чотирьох століть Катехизм Катошщької Uеркни , щоб доющд1ш було відомо,

у що віримо і які є границі 11ашої віри, але також для того, щоб наказа ти її історичне багатство.

1986 !J.

він скликав комісію для онрацюнаш1я Катехизм у. Після

ден'ятилітнього редагува~шя, а також багатосторо11ніх консультацій но

ба·1ин світ новий Катехизм, на~шса.~LИЙ сучас11ою прекрасною мовою, зба.~-а чений багатьма біблійними і натристичними текстами, щоби католики у всьому світі знали, якою є віра Uеркни, до котрої нони належать. Uей нонтифікат ночав ламати ялтинський ноділ Європи. Сьогодні знаємо, як це було ефективно. Панські богословські, візіонерські вияс нення панорами дій, поєдна11і з реалістичним бачеш~ям оз11ак часу , 11риго

тувала Осінь 11ародін у

1989

р.

Також Пана будував цю самосвідомість через 11роголоше1111я черго

вих документів, у яких наказав теологічний онис сучас11ості.

ні11

зробив хоча б у таких е11цикліках: "Rec!emptoг hominis" ( " Ві дк у нитель

люди1ш"), "Dives іл miseгicordia " ("Бог багатий милосердям " ) та

"Dominum et vivificantem" ("Гос11ода і життєноданuя"). Також оголо син новий Кодекс кано11і чного 11рана. У той час Пана нослідошю діяв для здійс11ен11я двох 11ріор11тетін стосовно діяльності Uеркви у світі.

1) Панське бачення об'єднаної Європи. Іван Па.нло ІІ від 1979 р. скликував різні симпозіуми і семінари, 11а яких суснільні нронідники ,

інтелектуали і дисиденти зі Західної і Східної Євро11и разом роздуму вали нро коріння європейської тотожності і єдності. Також він торкан ся цієї тематики н нанських енцикліках і листах, нстанонлюван 011ікунів

Єврони, які находили з її східної частини. (Варто згадати, що у своїй енцикліці "SlavorитApostoli" ("Апостоли слов'ян") Папа проголосив свв. Кирила і Методія співпокровителями Європи. До того часу

єдиним покровителем Європи був св. Венедикт - прим. ред.). 2) Права людини. Під час сноїх душнастирських наломництв Пана додавав сили духу !Іереслідунаним, нримирював демократичну онозицію

з нранлячою владою. Завдяки йому в таких країнах, як Гаїт і, Арrентиш, Фі шШLіни, Нікарагуа, Чилі , Гватем<v~а , Сальн<щор, Параrнай, Мексика і, оче видно, ПОJ1ьща 11астав час нозбанлеш1я влади сатранів і різ1юго роду диктаторів , розночався 11роцес утворення демократи ч110ї держави нрава.

У цих і багатьох інших державах Uерква ниянилася найважливішою інституцією, яка 110слідов110 охоро11яє l!рава люд.1111и.

139

У рамках 11риготувань до Великого Ювілею 2000 р . Іван Павло JI рекоменду є усій Перкві, як 11редмет розважань і молитви, такі теми: 11акидуваш1я насильством нравди в історії через католиків, розбиття

християнської єдності, ненравдонодібність свідчення життям нро Єван геліє, випадки ноєднання троні в з вівтарем, а також 11едостатщ: втіле1111я

в життя Перкви навчання ІІ Ватика11ського Собору. о

З 11рограмою нової євангелізації Пана звертався до молоді нід час чергових Світових Днів Молоді , говорячи їй: "Ви є нослами , щоб свідчи

ти". Ідея таких днів, сночатку снриймана з побоюванням, стала великим

досяшеш~ям Перкви . Вона виявилася нравдивим місцем зустріLtі ~1ільйонів

>. u

роль Перкви є широко одобрювана молодим ноколішшм. Ця ідея об'я

р r-

молодих людей зі всього світу. Нанерекір багатьом 11ропюзам навчаюча вила також світові свіжість і ентузіазм тих, які в третьому тисячолітті

хочуть бути свідками Доброї Новини. У новому тисячолітті головною метою Івана Павла П було виникнен ня з новою силою радикалізму християнського свідчення. Ясніше і час тіше, иіж перед тим, він говорив про загальне покликання до святості.

Пана 11ідкреслював, що "недільний католицизм", який звужується до мінімальиого викоиання релігійиих нрактик і відвідування церкви , має

::1..

дуже мало снільного з даром св. Хрещення, значення якого в 11ашому житті треба ще раз відчитати . Він говорив: "Не бійтеся бути святими". Клубок діа ; югу ~1іжрелігій110го і екуме нічного був 11рисут11ім від но чатку його нонтифікату. Уже в 1979 р. Пана зустрівся в КонстаJ1тшю1юлі

з 11равославним натріархом Димитрієм І, а також ~юлився слова~1и Кора ну в заміненому на мечеть колишньому християнському соборі св . Софії . Метою нанських наломницьких 11одорожей стали нередусім краі'І1и, де більшість віруючих є 11равославні: Румунія, Греція, Грузія, Вірменія, Ук раїна , Болгарія. Під

LJac

свого 11онтифікату Іван Павло ІІ відвідав

із

автокефальних Церков. Не відвідав тільки Російської Православної

Церкви , і це виключно внаслідок снротиву її нр едставників.

Пана також відвідав країни, де нанівними є інші релігії, зокрема

іслам: Сирію, Єпшет, Казахстан, Йорданію, АзербайджаJ1, Ізраїдь, а також Індію . Особливо історичний вимір мало паломництво до Святої Землі, 11ід час якого

як це зауважив один із єврейських коментаторів

"Пана будував мости над ріками крові". Іван Павло П неодноразово підкреслював у своїх навчаннях, що

умовою перспективної ефективної 11олітики, а також тривалоГо миру є нравда . Є вона також умовою екуменізму

тактика чи дишюматія не

можуть заслонювати дійсність. ІваJ1 Павло ІІ 11оказав, що замовчування важкої правди є набагато більше t1ебез11еч11е, ніж її відкрите визнаш1я.

З цієї 11ричини Пана такий великий наголос ностаІ:Jив на "о чищен11і 11ам'яті" Перкви. Пе 1юляпtло в то~1у, щоби вибачитися за невторонні о

вчинки і пробачити своїм кривдникам. В і~1'я 11равди Пана 11еод110разо во заторкував 11айсклад~ 1 іші нитання, як, нанриклад, нроблему інквізиції чи також антисемітизм. Пей жест Івана Павла П є І:!иразом його 01и60 -

кої віри, і він був дуже нотрібний Церкві. ПовчаJ11ІЯ IвaJia Павла ІІ глибоко змінило Перкву за остаJ111іх

25 років

минулого століття. Однак багато його rрунтовних ідей все ще не достат11ьо вивчені й оцінені . Я глибоко 11ерекоJ-Іаний , що зараз лише 110чаток внливу 11овча11ь Івана Павла ІІ на жипя Церкви і світу. За

.lfmnepia_'/O.lf

о. f\!ате.я З'ЄНБ/f,

011

(переJ(лад 3 110.:tьської і скороче1111;1 тексту - редтщії)

f .IO

ЗАПОВІТ ПАПИ ІВАНА ПАВЛА ІІ (від

березня

1979

р.)

В ім'я Пресвятої Трі1ї1~і. Амінь.

"Чувайте, отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде" ( М т 24, 42 ). Ці с1юва.11рилщують ме1 1і осташ ~ій :3юu 1ю<, я.кий

11ролу11ає тоді, коли Госнодь :;а.хо ч е. Гlраг т· :;а Ним 11рямувати і 11paгJJy, аби нее, чо1·0 складається моє зем11е життя,

11риго

тонляло мене до тієї хвили ни .

Не зшuо, коли вона 11риііде, але так са1"ю як усе, також і ту хвилиJJу віддаю в руки

Матері мого Господа . "Totus Tuus" ("Унесь ТІ3іт1"). У цих материнських руках з<vшшаrо все і всіх, з ким 1юв 'язу вал о мене моє жит тя і 1ююrикншя. У тих руках залишаю 11ере дусім Церкву, а та1<0ж мій

Ha.pOJl

і ціле

людство. Усім дякую, в усіх 1 1 рошу нробачс1111я. Прошу також 11ро ~юлит

ну, щоб милосердя Боже було більше нід моєї слабкості і 11е1·ід11ості. П і д час реколекцій нрочнтан я ще раз :за~ювіт Святіuюго Отця Павла VI. Ue схилило 1"teJJe до 1~а11иса~111я цього :заноніту. f!e залишаю 11ісля себе нласності, якою належало б роз11оряджатися. Речі щодешюго нжитку, яки

ми я користувався, нрошу роздати :;а влас11им розсудом. Особисті нотат ки с11алити . Прошу, щоб за цими снрана.ми 11аглядан o.CтaJJicлal3, яко~1у дякую за багатолітшо нирозумілу с11іш1рацю і дономогу. Всі і11ші с1юна 1юдяки залишаю н серці неред самим Бого1"1, бо ва:жко їх тут нисловит11. Щодо мого 1юхонаш1я, 1ювторюю ті са~1і рознорядже111ш, які нидан

Святіший Отець Панло VI. (Додаток на волях: "Труна в :зе~111і, без сарr<о фагу". 13.02.1992 р.). Про місце 11 ехай нирішить Колегія карди11алін і земляки. Після смерті нрошу 11ро сн. Літургії і молитви. Висловлюю найглибшу довіру, що 11011ри 13СІО мою слабкість Гос1юдь

уділить мені кожну нотрібну благодать, щоб подолати згідно з Його волею всі занда1шя, винробуна~шя і страждан1tя, яких Ві11 захоче зажада

ти від Свого слуги ннродонж життя. Вірю також, що Він не донустить, аби я будь-коли через якісь дії - слова, нчинки або бездіяm,ність відстунив від моїх обон'язків на цьому святому Петроному Престолі.

(від

24 лютого до 1 березня 1980 р.)

Також унродовж і цих реколекцій роздумунан я 1tад нрандою 11ро Христове снященстно н нерснекпші того Переходу, яким для кож~ юго 3

нас є хвилина Його смерті. Полише1111я цього С.І:Jіту, щоб народитися для іншого, для світу майбутнього, нирішаш,11ш·1 і 11ромонистим :з 11 акО1\1 якого

є для

1tac

Воскресі1111я Христа.

Прочитав минулоріч.ний завис ~юго ашювіту ... І-Інні бажаю додат11 до нього тільки те, ш.о :з можливістю смерті кожен має рахуватися. І :завжди має бути готоним до того, що стане неред Гос1юдом і Су;щею, а вод1ючас Відкуllителем та Отцем . Отже, і я рахуюся з цим 6езуста111ю, нвіряючи цей вирішальний момент Матері Христа і Uеркни

- Матері моєї надії .. Праг1tу ще раз цілковито віддатися нолі Госllода. Ві11 сам вирішить,

коли і як я маю :закінчити моє земне життя і 11астирське сл ужі 1111я. У житті і смерті - "Унесь тній" 1 1ерез Ненорочну Діну Марію. Приймаю чи вже тенер цю смерть, нірю, що Христос дасть мені благодать цього

f..11

останнього Переходу, тобто Пасх11. Вірю також, що зроб11п, її корис11ою для тієї найбільшої с11рави, якій 11амагаюся служити: для сш1сі111lЯ людей, для норятунку людської родини, а в ній усіх 11ародів і шщій ... , для людей, яких в особливий сносіб мені довірив, для добра Церкви, для прослави

самого Бога ...

(від

...

березня

1982 р.) 13

Замах на моє життя

травня

1981

р. у певний спосіб підтвердив

правдивість слів, занисаних нід час реколекцій

1980 р. Тим глибше відчу - і залишаюся 11адалі в

ваю, що цілковито перебуваю у Божих руках

розноряджеш1і мого Госнода ...

( Ювілейн.і реколекції 2000 р., 12-18. О З) ... Щєї миті, коли 1tишу ці слова, Ювілейний Рік 2000 став уже реаль ністю, яка триває . BнoLti 24 груд11я 1999 р. було відчинено символіч11і двері Великого Ювілею у базиліці св. Петра, 11отім у xpa1v1ax св. lва11а на Лятера11: та св. Марії Маджоре (Великої) - на Новий рік, а 19 січ11я двері базиліки св . Павла за 1v1урами. Ця оста~шя 1юдія, з огляду 11а свій екуменіч11ий характер, особли1ю закарбу валася в нам 'яті. В міру того, як Ювілейн11й Рік

2000

11росувається в11еред ... , за1v1и

кається за 11ами ХХ ст., а відчи11яється ХХІ ст. За велі1111ям Божого Провиді1111я мені було дано жнти в цьо1v1у склад1101v1у столітті, яке нідхо дить у 1v1и11уле, а в році, коли нік мого життя добігає 80-літгя, 11алежить

занитатн, чи не час 1ювторип1 за біблійннм Симеоном: "Нині , Вт1ди1<0,

можеш віднустити слугу Твого" (Лк

травня

2, 29).

р., у день замаху на Пану нід

1981

аудієнції 11а шющі

Lrac

св.Петра Пронидіння, Боже Провидіння у чудесний сносіб врятувало

мене від смерті. Той, Який є єдиним Госнодом життя і смерті, сам мені нродовжив життя, немовби заново надарував. Відтоді во110 ще більше

належить Йому. Вірю, що Він сам дозволить мені рознізнати, як довго я маю виконувати це служіння, до якого Він мене покликав 16 жовтня 1978 р. Прошу Його, щоб накликав мене тоді, коли сам захоче." Вірю також, що поки мені буде дано виконувати Петрове служіння н Церю;і,

милосердя Боже уділятиме ;"Іені необхідні для цьо1·0 блаІ'Одаті ... Стояч11 11а норозі третьо1 ·0 тисячоліття, 11рал1у ще раз 110дякунат11 Святому Духові за нели кніі дар І І Ват11ка11ського Собору, якого я разо1v1

з усією Церквою

а особливо з усім Є11иско11ато1v1

11очунаю себе

боржником. Я 11ереконаний, що ще довго буде дано 1юви.ч 1юколін11ям чер11ати з тих багатств, якимн цей Собор ХХ ст. 11ас обдарував. Як єнискон, який брав участь у діяльності Собору нід нернюго до оста1шь ого дня, нрап1у довірити цю велику снадщш1у всі ,v1, ЯІ<і н ~1айбут11ьо.чу будуть накликані до її никонаш1я. Сам же дякую Віч11ому Паст11рені за те, що до з воюш мені цій нелнкій с11раві служити н11родонж усіх рокін мого 1101пифікату ...

У міру того, як JІаближається кінець мого земного жиггя, навертаюся

спогадами до його 1ючап<у, до моїх Батьків, Брата і Сестри (якої 11е знав, бо номерла ще до мого народження); до нарафіl у Вадовіцах, де був охреще1tий, цього міста моєї молодості , до ровес1шків, нриятелів і нрияте льок ... , до людей, яких Гос11одь мені особливо довірив. Усім нрагну ска

зати одне: "Господь вас винагородить".

"Отче, у Твої руки віддаю духа .моzо" (пор. Лк

17.05.2000 р.,

23, 46).

І ван fІшз.ю

( CillfJll.'110дllCllO

ff. llrma

7 І\rJіІІІІІИ ]{}0) р" ln('/\'({/l 11ода110 .зі CIШ/JOl/('l/H}{.\/11)

142

ХРЕСНА ДОРОГА МІСТОМ ЛЕВА З 1<вітня цього ро7(у в Хрестопо7(лінну неділю у Львові відбулася Хресна дорога. З різн.их і•tісцевостей прибуло вдосталь вірних нашої Цер7(ви, Я7(і разом з львів' яна.ми рікою розлилися славниJ~t місто.м. Uьогорічна Хресна дорога вияв~tлась трохи незвич1юю : замість нро1ювідей священиків на кожній зушшці мож11а було 1юбаl1ити з 1 1<:ші фра1·

менти Ісусового хресного ходу. Театралізовану Хресну дорогу нідготу вала студеитська молодь з Іва1ю-Франківської теологічної аксщем і ї. Дівча та - скаути з василіянської церкви св. Андрія у Львові несли нортрет

Пани Івана Павла ІІ, який І!апередодні

квітня) упокоївся в Госноді .

Величне дійсшо сколихнуло серця усіх 11рисутніх, які мали мож ливість неренестись нодумки, своїм духом у ті часи, коли Христа бе:111ідставно розн 'яли. Відомі євангельські · нерсонажі знову з гурту вались

навколо засудженого Спасителя. Нанрикінці Хресної дороги Протоігумен о . Григорій Гриньків, ЧСВВ внголосив змістовну нроповідь у центрі міста біля фігури Матері Бо жої. Він подякував усім, хто снрич.инився до проведення цієї Хресно ї дороги, зокрема студентам з Івано-Франківська, які так гарно зуміли в наочний спосіб висвітлити суть Христових страждань, та численним вірним, які дали яскраве свідчення своєї віри.

СЛІДАМИ ВЕЛИКОГО ПАПИ 7 квітня цього року, н.апередодн.і похорону Папи І вана П сtвла І І, у древньоJ•·tу Львові відбулася піша хода тими Рtісцями, де у червні 2001 р. побував Святіший Отець. У такий спосіб учасники походу хотіли ще раз згуртуватися довкола цієї величної постаті, яка відійшла у вzчн.zсть.

Uей духовний захід . розноч.ався нанахидою у архикатедральному со борі св. Юра . Потім Кир Стешш Меньок, ЧНІ, екзарх До нецько-Харківський,

наголосив на важливості крокува11ня слідами Пани Івана Павла ІІ , щоб не збитися з дороги і 11е заблукати. Після нро1ювіді •-1исле11ні вір1 1 і рушили вулицями Львова. Дорогою учасники читали уривки з нромов

Святішого Отця, які він виголошував, будучи на нашій Батьківщині. Чимало слів Пани були звернені до молоді, яку він завжди вважав надією і майбутнім Uеркви, рекомендуючи їм вибирати тільки вузьку - Декалогом ...

дорогу та керуватись на н і й цінним комнасом

Миряни та духовенство зупинялись біля тих храмів міста, що нам' я тають добре Папу, достойного гостя. Кінцевою зупинкою поминального

ходу була церква Різдва Пресятої Богородиці на Сихові, перед якою встановлено нам'ятник нершому Папі -слов'янину. Ясне світло заналених свічок освітлювало померкле довкілля. Коли правилася нанахида, в і р11і

мали змогу бач.ити 11а стіні храму слайди нро Пану в колі духове11стна та мирян нід час його візиту до України.

Потім слово мав є11иско11-1юміч.ник Львівський Кир Ігор Возь11як , ЧНІ, який відкреслив, що Святіший Отець світився усіма чес ~ ютами, був мужем віри та молитви, умів терніти і давати кожному добрий 11риклад,

як треба жити но-Божому у цьому світі". На заверше 1 111я відбулася ще Хресна дорога, яку, між іншим, снеціально для П:ши 1шш1сав його добрий товариш натріарх К011ста1пшю110льський Вартоломей І.

бр. Миколай MИKOCOBCЬKJJ/J. Ч СВВ

1-IJ

ПОХОРОН ПАПИ ІВАНА ПАВЛА ІІ Майже 2, 5 .мільйони вірних і понад 200 делегацій з цілого світу прибуло до Bamul(aнy, щоб віддати остат-1ю шану 264 -му настуrтику Ісуса Хри ста

велико.му Папі Римсь

кому І вану Павлу ІІ.

8 квітня цього

року відбув

ся його похорон на нло щі св.

Петра у Ватикані. На трибунах навколо вівтаря зайняли свої

місця і

116 кард1111алів (серед ш1х

Гла ва УГКU Блаженніший

Любом11р карди11ал Гузар) та 11редставш1ки офіційних дсле1·ацііі. Серед них генеральний секретар ООН Кофі Аннан, 11резиденти та керін11ию1 урядів 11ронідш1х держав світу, зокрема украї1 1ськ11й Пр езидент 13іктор

ІОщенко з дружи11ою Катериною Чумаченко.

Вшанувати найбільшого Па11у ХХ ст. 11риїхали Ко11ста~пи1ю1юльсь

кий 11атріарх Вартолом ей І, митро1юлит Кирило (Російська Православш1 Церква), ієрарх Христодулос (Грецька Православна Церква), делегація Православ11ої Церкви .з Гру зії та нрсдставт1ки інших релігіf'1.

Під час 1юхоро11110ї св. Літургії зм і стов~ 1 у 11ро1юві дь LJpo ,китгя і аностольське служі1111я Святішого Отця Івана Павла [І ниголосин карди

нал Йосиф Ратці11гер. Вірні часто скандунали "Снятий! Святий!", що означало їх11 є переконання в тому, що Пана Іван Панло ІІ був ненересі ч ною духовною постаттю.

Після закінчення св. Літургії труну, яка була зроблена з кинарисово го дерева, з тілом 1юкій11ого Пани перенесли до базиліки св. Петра, а нотім неренесли до місця поховання, де відбулася остаточна церемонія НОХОВаІUІЯ.

ВИБІР НОВОГО ПАПИ 19 квітня цього року о 18. 50 ~од. за середньоєвропейськи.м часо,1t вибір 115 - ти кардиналів озвучив кардииал - протодиякон Х орхе Арту ро Медіна Ествез із балкону базиліки св. Петра у Ватика7lі. Латинською мовою ві11 виголосив: "С1юніщ;:110 вам велику ра; ~ість:

маємо Па~1у, 11а}щостоі'Інішого і блаженнішого кардинала Йосифа Ратці11rера, яки11 обрав собі ім'я Венедикт XVI''. Потім на балконі базиліки з'явився 265-й за рахунком Пана в історії

Церкви, який уділив своє 11ерше а11остольське благослове1111я

ОгЬі" ("Містові і світу"). Новообраний Пана Ве11едикт

"Urbi et XVI шнолосив

коротку нроt-юву , яку слухали не тільки сотні тисяч вір11их 11а шющі

перед базилікою св. Петра, але й багато мільйонів людей ІІО всьому світу завдяки телетрансляції цієї визначної 11одії.

Пана сказав: "Після великого Папи І вана Павла ІІ кардинали об рали .мене, простого і скро.много прсщівгtи1са Божого виноград1-1и1<а. Мене тішить те, що Господь діє також через недосконале знаряддя, то.му передусім ввіряю себе вашим молитвам. У радості Христа

Воскреслого, вірячи в Його тривалу поміч, ідімо вперед. Господь на.м допоможе, а Мати Божа буде нас оберігати . Дякую" .

U-4

БІОГРАФІЯ ПАПИ БЕНЕДИКТА

XVI

Йосиф Ратцінrер 11 ародинся 16 кнітня

1927

р. у селя 11 ській роди11і н Банарії

(Німеччина). Його 8 1-річни й рідний брат Георr н ині служи ть сняще 11и ком. у

1943

р. 1 6-р ічни й CeIVJil!Clj)И C T бун

нризнаний до армії. У

1945

р . як інтерно

наний солдат н атравив до табору союз никін.

червня

1951

р . бун нисвячений

н а священика мюнхенським кардиналом

Фс:ульхабером .

У віці 26-ти років розпочан сною на укову працю, до якої ман особливе но клика~шя. Працюнан никладаче~1 догматич ного богосл он' я у м . Фрайзінrу. У

1953

р.

нін блискуLt е захистин дисертацію нро снадщи н у сн . Августш 1 а і 11ро слав ив ся як

одш1 і з кращих богослон ін Ні 1чеч чи11и. З 1959 р. нию~адав у Бо111ю)кому у 11ін е рси теті, а tl

1966

р. став головним екснертом .з

шпа11ь :lоп1ат11•11юго богослов'я в у ніверситеті Тюбі11rена. У

1972

р. на

11ротивагу антиклерикальним га.зетам і журналам, що .за1юло 11и ли Євро

ну, .заснував богословський журнал "Сошшuпіо", як и й до сьогодні .зали шається одним і.з найнонулярніших католицьких видань світу.

берез ня

1977

р. Пана Павло

митро1юлитом Мюнхен<:t і Фрай.зі11rа, а

і ме11ував йо 1 ·0 архиєни ско 11ом

червня того ж року нід11іс до

1·і д110сл кардишша. 25 листопада кардинал Йосиф Paтui11rep о чолив Кон грегацію доктрини ві р и і очолював її аж до вибору на нрестол св. Петра.

Там він нроявив себе оборонцем чистоти католицької ніри і довгі роки був близьким нриятелем Папи Івана П авла П. Кардинал Ратцінrер орга нізував його нерший візит до Німеччини. Він бр ав участь у П Ватикансь кому Соборі, але не погодився з деякими його реформами. Кош·регація, яку він очолював, займається нитаннями, які стосуються католицької науки вро віру і мораль. Протягом своєї нраці на цьом у від н овідальному становищі решю дбав за те, щоби богословська думка не сунереLшла католицькій доктрині. Пар<:шель1ю о ч олював Па11ську б і бл ійн у ком і сію і Міжнародну богословську коміс ію. Ві11 був сди 11и ІV1 ватикансь ким урядовцем, який нротягом т ако1·0 лов го го 11 еріоду ч асу очолював так важлив і установи .

Нещодавно у Німеччині вийшла друко~,1 юшжка 11и11і нже Пани Ве недикта

XVI, у якій він розlІовів нро своє баче ння майбут нього католи цизму. З 11еї винли.ває, що він пропонує традиційний шлях ро.звитку Церкви і "1юиер11ення до джерел". Внливова газета "S t1 edcieutsche ZeitLtлg" ("Південнонімецька Га.зета") н анисала, що він вважає християнство 1ю ряту11ком для цивілізації на євр01 1 ейському ко1пи11с1 1 т і .

ПаlІа Венедикт

XVI

знає

мов і має

докторських сту 11 е 11ін із

богослов'я і філософі ї. Нинішній Пана є традиційним щодо доктрини .віри. Він рішуче засуджує такі я.вища як розлучення нодружжя, аборти , клонування , гомосексуальні подружжя тощо.

За ,1ю111еріалшт сві11ш1-Juх Зfv! І

145

ТАЇНСТВО ПАСХИ Великдень, Світлий Празни7< Хрис тового Воскресіння, Пасха

різні на

зви того са.мого свята, спомину істо

ричної події, яка відбулася дві тисячі років 11io11iy і є найважливішою подією у житті кожного з нас.

З року в рік ми святкуо10 неремогу

Христа над смертю, Його воскресіння і дар нравдивого життя іншим. Згідно зі словами відомого богослова Міхаеля Кунцлера, кожне справжнє торжество це свято життя.

Подію, яка відбулася у Єрусалимі два тисячоліття тому, ми кожного року 11е реживаємо ще раз,

11ереживаою у своє

му серці. Піст і Пасха

для 11ас це на

ст ільки 11ерозділь11і й знич ні 1ю11я ·пя, що інколи ми забуваємо їх11є снранж11є значе111 1я і 110L111нае ,чо 11 еребуват11 у

святковій буден11ості. Однак Пасха

це 11е нросто снято, це істи11а і

основа нашої віри .

Пасха бере свій ночаток ще в старозавітній історії Ізраїля , нероздільно

нов' язує Старий і Новий Завіти й червоною ниткою 11ро ходить у цілій історії н ароду Божого. Пасха - це 11асамн еред визноле1111я і снасі1111я. У Книзі Виходу гонориться 11ро заночаткування цього свята ( и1. 14). За1юні / lЬ нро Пасху - це с1юв11е1шя десятоі' кари Божої для Єпшту .і охорона синів Ізраїля. Бог завжди вірний Своєму народові. Він через Мойсея наказує заколоти найкраще яп~я і його кров'ю но кронити бокові одвірки і надвірок і'хніх домів, і це буде охороною життя і'хніх нервород

них. Уночі l!омерли всі первородні сини єгш 1тян. Іншим аспектом є друга частю1а з<:uю віді: занекти це ягня і їсти Іlоханцем. Вона символізує швид

ке визволення народу Божого і перехід через Червоне море. Слово "пасха" 1юходить від єврейського "11есах", що о зна чає "11е рехід". У євреїв воно має подвійне значення - нерехід Бога 11іч11им Єгиптом та 11ерехід І зраїля через Червоне море. Пасха символізує низно лення, яке здійсню ється через нтручання Бога. Пасха 11ідкреслює зн'я:юк Старого і Ноного Завітів. Як задля єu реїu Бог 11ереходить 11іч11им Єги11тоrv1 , так задля ус1,ого людства Хр11стос 11среходить через смерть. Бог із власної ініціативи с11асає людину.

На с110~1ин нро сноє низволе1111я євреї кож1ю1·0 року, на 14-й де 11ь місяця Ніссана з<:шолюють я11ІЯ , а нже насту111юго д ня 110чи11ається ;1е11ь

онрісноків . Так занонів їм Гос~ юдь (Лев

23, 5) .

Однак їхнє визволе1шя

було не 1юв11им, лише зовнішн ім. Нендовзі, нже в ну стелі, вони начали І!ОКЛОНЯТИСЯ золотому тельцю.

Христия11ська Пасха 11рююсить 110ш1е низволе1111я і саме то'~1у Отці Нікейськио Собору встановили, що християни 11 е святкуватимуть Пас

ху разом із євреями. Згідно з їхніми настановами християнська Пасха святкується через тиждень нісля єврейсько і'. Це має особливе сиrvшоліч

не значення, адже Христос воскрес у нершу неділю ні сля єврейської Пасхи, яку тоді святкували в суботу. Важливо також те, що християнсь-

Цб

ка Пасха є rювним с1ювнеш1ям Пасхи єврейської, нов11им визволеJlІІЯМ, вона є тим, чог о так прагнули є вреї. Снравжнє с1ювне1lІІя Пасхи відбу лося тільки в Христі. Він, входячи в смерть, дає нам справжнє внутрішнє визволення.

У ранньому християнстві свято Пасхи мало подвійне значення. Спо чатку християни більше наголошували на смерті Христа, нроте згодом щораз більшого значення набувало торжество Христового Воскресіння. Через наголошення на різних аспектах тої самої події виник певний конфлікт між різними Uерквами. Uеркви в Малій Азії акценту вали на смерті Христовій і святку вали Пасху разом із євреями, норівшоючи Христа до агІІця, кров якого снасла жипя н ервородним Ізраїля . П е ребування Ісусового тіла в гробі збіглося

зі староз авітньою Пасхою. Для решти християнського с віту Пасха була радісною надією і тому вони святк у вали її в наст у ш1 у 11 еділю 11ісля

єврейської Пасхи. Таке розходж ення тривало до Нікейського Собору , який остаточно нрининив нрактик у святк у ваш ~я християнської Пасхи в різні дати і закликав Церкви Малої Азії святкувати Христове Воскре сіння разом з усім християнським світом.

Слід нідкреслити, що надії снасительного діла Божого на землі скла дають єдину цілість. Пасха має глибинне богословське значення. Перехід Червоним морем став можливим лише чер ез нерехід Госнода Єгинтом і

сновиеrшя десятої кари . Так само без хресної с1\1ерті не відбулося би Воскресіння Христове. Пасха

це с1ювІІе1шя Божого снасіния, яке стало

можливим через вонлочеrшя, життя і хресну смерть Христа. Це суть

нашого християнства. Як Ізраїль проходить LІерез Червоне море, так Син Божий нроходить через смерть. Входячи в смерть, Христос руйнує її і визволяє від неї людину.

У Новому Завіті можна чітко нростежити єдність старозавітньої і новозавітньої Пасхи . Христос є тим агнцем, який бер е же від смерті, і переходом від рабства гріха до Царства Божого . На Тайній вечері Хрис тос, с1юш1юючи закон, сноживав насхальну веLrерю і водночас дав а11ос

толам новий знак

Своє тіло і кров, які є символами снравжнього

визвол е ш1я і які є с11равжнім визволеІLJLЯМ . Ми реально ІІО Єдн ує мося з

Христом, стаючи чл енами Його таїнстнешюго ті л а. Пасха є дуже важливою, бо вона є переходом від т емряви до світла, яю1м є Христос. Пасха

- це нерехід від незнання до істини, від рабства до свободи. У своїй книзі "Коли говоримо людина" о. Марко Іван Руш1ік нише: "У Пасці людина відкрилася на безмежн у любов Бо1 · а, відкрила для себе Бога, Я кий дан їй свободу" .

є радісна 11одія у житті кожного з нас. Ми поєднуємося з Хрис

том, через Його тіло і кров , як Він нам :зановідав і саме це є uіллю нашого буття - життя у Пресвятій Тройці. Здійснюєт1,ся це через Хри стове Воскресіння . У трон арі Пасхи ми сніваємо " ... смертю смерть нодолан і тим, що н гробах, життя дарував". Христос снасає усіх.

Отож, споживаючи великодню паску, пам'ятаймо справжнє значення великого 11разника Христового Воскресіиня. Нехай кожен з нас запитає

себе: "Що це свято означає для мене особисто? Чи відгукуюся я на

ноклик Бога, Який нростягає мені руку? Чи готовий (-а) я рішуче перейти до сні тла , радості й любові?".

Тс111ш1r1 f!JПАЙХЕР, с111удс7! 1111m У КУ у

J1 ьrтв і

ІЛ

РЕЛІГІИНІ МОТИВИ У ТВОРЧОСП ПАВЛА ТИЧИНИ Десять з лишко.;1~ років тому Jl'tи почали відкривати для себе дея ких визначних класиків українсь1<0Ї літератури ХХ ст. не ЯІ< співців

"світлого 1<.омуиі стичного иайбуптього", а як rюстатей, які своє-ю творчістю 1ш.;1~аzалися наблизити людські душі до пізнання вічних правд. У цій статті J"IU коротко проаналізуою релі~ій11і .11отиви відо.;1юzо поета - класика Павла Тичини. П. Тич.ина JІародився у 1891 р. ус. Пісю:1х 11а Чер11ігівщи11і в бага тодітній родині дяка . НавL1ався у Чер11ігівській бурсі, а згодом

Чер11ігівській духовній семінарії, яка в той час 11алежала Російській Пра

вославній Церкві. Там явно не навч.али любові до 11ашого церков110го співу й обряду, однак, 11011ри це у здібного учня бурси Павл уся 11ро явився хист до малюва1111я, до гри на кларнеті і гобої. Будучи вже семінаристом, він керував хором хлоrщів.

Та 11айбільше Госнодь обдарував його вмінням 1шсати поетичні тво ри, що й стало "хлібом насущним" нротягом цілого його життя. У його творч.ості можна ч.ітко розмежувати ранній і пізній періоди, які нав'язу ють з різкою зміною світоглядних моральних цінностей.

Молодий поет, який мав лагідну вдаL1у, змалку любив рідний край,

його нісні та традиції. Ві11 нависав збірку "Соняч.ні кларнети" ( 19141918 рр.) у той неріод , коли відбувалося 11ід11есеш1я української ідеї, віками нрндушува11ої окунантами. Ось як відомий ш1сьме1111ик-емігра11т Євге11 Маланюк охарактеризував цю збір1<у: "UілкоІV1 логіч110, що Украї - Божої

на саме з Т11чи11и11их творів вирос .11а в тра1 · іч11у 11остать Жінки Матері

Мадошш".

Релігія, віра і БатьІ<ішцина 110єд11алися у світо1ляді П. Тичи11и шшро чуд своєрідно. Душа йо1 ·0 "Соняч11их клар11етів" ш1стільки чиста, що не могла 11е відчувати Бога як всесвіт11ю гармо11ію, як ~1узику всесвітнього

оркестру. Радянські критики 11амагалися це 110яс111пи 11авчаш1ям П. Ти LІини у семінарії, але варто згадати той факт, що се~1інарсью1й учител1, майбут11ього 110ета на свон1у 110лот11і "Біле та чорне " в образі од110го а

двох янголів зобразив юного Павл уся у моме1п гри 11а сонілці. Чи не є це свідче11ням 110божності хло1щя з юних літ? Поезії із "Со11ячних кларнетів" нросяю1уті релігійним духом ще з тієї нриLJИ.JІИ, що великий відбиток 11а їхнє нанисання 11аклали дав11я українська поема-нісня "Слово о нолку Ігоревім", творчість украї11сько го філософа Григорія Сковороди та Кобзаря. Молодий Тичина добре засвоїв їх світосприйняття. Наприклад, як і Тарас Шевченко, поет щирий о

із Богом, довіряє Йому, неребуває у діалозі

::J

Ним. Коли рОЗІVtірковує

над надіями громадяІІСЬІ<ОЇ віЙІІИ, ТО шукає в Бога ІІОЯСІІеІШЯ, чому люди,

всу нереч Його законові любові, нроливали кров. Релігійні й націо11аль11і мотиви особливо глибоко 1юєд11а11і в трьох творах збірки "Сонячних кларнетів": "Скорбна мати" , "Золотий гомі11" та "Дума 11ро трьох Вітрів". Навіть радя11ські дослідники творчості П .

Тичи1~и мусили визнати, що у "Скорбній матері" , яку JІОет нрисвятив рідній матері, 11рисутній не лише біблійний мотив, а 1е й 6іблій11ий дух. В основі твору "Скорбна мати" лежип, коротка розновідь 11ро друt' е

11ародже1111я Ісуса Христа і Його смерть 11а украї11ській зе~·1лі. Про цю 11одію <:шастали довідуються з уст Його Пресвятої Матері: "Возрадуйся,

f-IR

Маріє:

11iayca?

Шукаою Ісуса. / Скажи, як 1-tшi простіше / Пройти до E,1i І .. .І ді те на Вкраїну, / ЗаходьmС' в кожну хату А ЧС'й ва.м

та.м покажуть /Хоч тінь Иого розп'яту" . Тра1 · ічні 11одії украї11с1,кої революції настільки вразили 1'ІО JІОдого 110ета , що ві11 такі слона вк.'1ада1:'

в уста Пресвятої Богородиці: "Христос воскрес? - не чула, не знаю. /Не буть ніколи раю / У ці11·1 криваві.м краю".

Не відаю,

Украї11а 11отер11ала в рік 11аписа1111я цієї ноеми від різних ок у 11а1пів .

Поет неr.10нби в імені збідованого 11ароду 11росить застушшцтна у Пре святої Матері: "Мовчать далекі села. /В 11t0zuлax поле мріє. ІА квітка лебедіє: "О згляньсь хоч Ти, Маріє!". Як і Шенченко , молодий або "ранній" Тичина відійшов від сюжету Святого Письма, але у своїй пюр чості ві11 унонає на Господа Бога і шукає у Нього відповіді 11а болючі витання його доби. Ідея милосердя , тернимості , тобоні до ближнього

украї1щя-християшша

цих провідних рис

своє чи не найсильніше втілення знайшла у "Думі

про трьох Вітрів", де читаємо такі рядки: "Що третій Вітер молодий Ласкавий Легіт- Теплокрил - Та так собі поду1чав, та~' собі помислив: "А спасибі Богові, що Сонечко на весну повернуло ... ". Також кульмі

наційні рядки згаданої ноезії: "З великої радости святую зоtлю цілу вали - Господа Милосердного прославляли!", - як заз11ачають досліщ 1и ки , є 11айглибшиr.·1 втіленням 1юетоної мрії та віри І:! rv1айбут11 є . " Ра1111ій" Тичи11а 11а11исав ряд ноезій , які не ввійшли до " Сонячних клар11етів " і були рук011ис1111ми. Однак літсратурознанuі 11е оr.1и11ули їх увагою, зокрема йдеться нро ноетич11ий цикл "Па11а х идні с11іни " , який

с1юш1е11ий релігійниr.ш 11очуттяr.1и автора . Один з віршів " Бла~ · ослоне 11ний єси , Гос11оди" є снранді велич11иr.1 гімном Творцені всього с у щого . Сучасний дослідник творчості П. Тичиm1 Марія П а вл е нк о 11а1 · о ;ю шує: "Сонячні кларнети" 11ас11аже11і у краї н ською вірою, а що церков і з такою украі· нською вірою не бу ло як у царській, так і у радя11ській ім11 е r іях, вона вже ІLе мала ані найме11шої нерс11ектини рознинатися в душі,

далі й завмерла ... ". Напевно, ці слона можуть звуч.ати як сноєрід11ий нирок, бо засвідч у ють духов11у см ерть 11оета , ЯІ<а , на жаль, і сталася з відомим класиком.

Якщо нести мову нро "нізнього" Тичину, то у середині 20-х рр . ні11 нідстунинся від віри в Бога та віри в українську ід ею, став "нриднор ним ноетом" комуІLістичної системи. Багато його сучасників заз11ачають, що він залишався LJec110ю та нарядною людшюю. Аж до сво єї смерті у

1969

р. поет своїми тнораі'1И сл ужин колишній системі.

І нее ж снробуймо замість осудження "1 1 і знього Тичи11и " ще р<в 11ереч. итати його "Со11яч11і кларнети " , 11а11иса11і у 11елегкий 11еріод украї 1кької історії . Намагаймось 1юбачити у тих віршах 11 е лиш е к р асу 1ю еп 1 ч1юго слова, але й нідч у ти нір у в rv1айб ут 11 є Украі· 11и , 1юв ' яаа11 у :з християнськими та 1Lаціо11аль11ими ідеалами. У цьом у ко11тексті доречно згадати ще так11й вис1ю1юк Марії Павленко : "Со11яч11і К .' Іар11 ети " ста1ю вили могутню і гармонійну тріаду : Нація-Люд1111а-Бог" . Ми були частково снід1<ами того, що 11ація тноралася 11і д час По 1ча

ра11ченої революції з;шдяки християнським засалаr.·1 . Тому вартість збірки "Сонячні клар н ети" :i 1югляду нас , читачів ХХІ ст. , 11ез а11ереч11 а . Під1отував !1ор СКЛЕІJАР

(.ю ;1i01t0r.paфic10 Марії Павлетт "Тич111tш1сь1(а фор. 11!J-Ш українською 11т11ріо11111:з.11у'', .\/11т1ь, 2002)

149

ВЕРБИЦЯ

МОГУТНЯ ЗБРОЯ

В одній місцевості жило , не знаючи crviyткy-mpя , молоде 1юдружжя. Владислав

галона родиLІи

ман досить добру насаду, яка 11ри1юси J 1а

сі~1 ' ї чималі гроші, внаслідок чого арискорено зростало багатство . Діток

хл01щя Ростислава та дівчину Емілію

голова родини

старанся виховати но-доброму: якщо деколи ltронинялися, то не відіймав на них руки, а нросив на хвильку сісти і надумати над своєю LІевідпові

дною новедінкою. На превеликий жаль, дітлахів наводив на розум без

Бога, 11ро Якого вони чули рідко. І до старенької місцевої церкви навідувався з дружиною Мартою і дітками лише декілька разів ш1 рік: на великі свята , і то задля людського ока ...

Якось Ростик чи~1чикуваu второва!LОЮ сте жиною додому і знайшон 11.а дорозі дерев'я11у вервицю. Звичай1ю, що він 11е знав, для чого з найде11ий нредмет нриз11ачений. Думав одяп1ути знахідку на шию , та не вщtло

ся, тому 1юклав її до кише11і дж1111сін, a6JL 1юказ ати батькаІVJ. Вдома хло11ець LІоказаu батькові знахідку і заІLитав:

У яких цілях використоuують цей шнурок зі зернятками? Я тільки з11аrо, що 1iaзua ці є 'і

peLii -

нерuиця , і що ІLа ній JІІО/ lИ

моляться. Проте, як 11а ІLiJI моляться , я 11с 11ам'ят<:uо ,

відказсш Владислав.

Батько розновів до11итлино~1у СL11ю.ві , що колись у дити11стві відвіду вав за ініціатнuи своє'і 1юкій1юї матері уроки катехнзму 11ри сільс11кій школі. Ті уроки давав один сuяще11ик, якого 110тім більшовики з а~1 у чн

ли за його ніру в Хрнста". Пригадаu , як ві11 :Jа1:1жди 1юсин зі собою верви цю , на якій молився. Але це було досить давненько ... Розчулений госнодар взяв вервицю, оглянув її, а згодом навісив її LІа дзеркалі власної ВИlШtевої автомашиLІи. Часто він бачив вервицю в автах його знайомих . Доводилося йому чути, що це своєрідний амулет, який оберігає від різних ненередбач.ених винадків, особливо в дорозі . . . Од1юго пізнього осіннього вечора Владислав наїхав у нагальній справі до свого далекого родича . Була жахлива погода. Не вщухав вітрисько. Туман, густий та з відті11ками нохмурого неба, нагадував навислу стіну. Через деякий час,

1ia нещастя,

авто різко рвоІLуло в бік,

TaJ< ,

що аж нішло

відлуш1я. Машш1а нерею1J1улася . . . В J t<щиславові здалося, що н еренерІLув

ся світ. У вухах дзвеІLіло". Як трішки 01·овтався, отетерів 11е 11а жарт: лежав 11сu1івживнй / lОJLілищ,. Н е 1:1еличкою межею, що відді .1 tЯла скришшлс ІLе лице і з емлю була

u е рвиця, хрестик якої нрилі1· щі J 1ь1ю до його уст.

Картина ІLез.вичайна ...

Неuдовзі дехто, хто був свідко~·J цієї вражаючої ДТП, в11кJtикав ІVtіліцію і водІLочас "швидку", яка не забарилася: нотер11іли1u1 унору онишшся 11а лікар11я1юму ліжку ...

Ледь LІе обірвалася нитка Владиславого життя. Ві11 uже давно 11с ч у в занаху медикаме1пів і не стикався з людьми у білих J tонгих халатах. Сили тернлЯLJОГО навалі згасали, LІемов жари 1111".

З екрану його нам'яті ш1ерто ІLе зникало Розн'яття, яке було нри кріш1е11е до вервиці і від якого, будуLJИ неодноразово в машині, він

частенько 1:1ідвертав свій нагляд: не бажав, щоб той зунинився бодай ІLа мить на невеликому хрестикові ...

Перед очима, неначе блискавка, нромайнув дерев'яний хрест його

отця-нароха, якого священик радо дав;ш цілувати їм, безтурботш1м дітлахам., оновідаІОLJИ нри тому нро зміст і вартість Снасителевих мук, які були, безнеречно, набагато більші від його тенерішніх ...

150

Заглиблюючись так у кришщю минулого й пережитого, запитав стиха в чергової медсестри, сш , мовляв, хтось бачив та підІІЯВ ту вервицю, яка лежала нід ним. Медсестра, якій не бракувало побожності, відповіла, що вервиця лежить біля нього на тумбочці : її прихопив тієї зловісної дниІІи тутешній лікар.

Прошу вас, покладіть ме11і вервицю ІІа долоню,

стиха попросив

Владислав. Працівниця лікарні, не гаючись, зробила це. Владислав притул ив вер вицю до серця. Ві11 знав, що це вона, а точніше Господь врятував йому

життя. На його проханІІя медсестра 11авчила ного молитися на вервиці. Потім він по11росив 11окликати священика, а вже нотім його рідних та знайомих . Коли нрийшов ду шнастир , то Владислав нроронив гаряч у сльозу

радості . Порозмовлявши та трохи зас1юко"івшис1" ві11 1юсІІовідався :3і скоєних гріхів і заJІлакав з нову . Здавалося, що жаль розкаяІІІІЯ виллєть ся назовні ... Освіжилась від будеІІІІості його зранена душа ... Після очікуваного візиту Божого слуги, який дшюміг утвердитися

страждальцеві у вірі та надії, нрибули стурбовані дружина і діти Вла дислава, які довідались нро невті1шшй інцидеІІт. Владислав нросив крізь сльози, мовляв, коли йому не вдасться піднятися , стунити ще раз на

землю, то щоб його

...

поховали разом із вервичкою у руках, складених

на грудях ... Жінка Марта вельми здивувалася такому дивному ІІрохан

шо і мовила, що варто набратися оптимізму і вірити у краще майбуття ... Через три тижні стан здоров'я Владислава значно покращився. По чали маліти його нестерпні болі . Очі стали веселішими. Владислав щи

росердечно дякував Госнодеві, здавшись ще раніш на Його волю, за повсякчасну опіку, ласку й дономогу в одужанні. Обіцяв Всевишньому,

що ходитиме регулярно до церкви, Його дому.

Винисавшись зі шниталю, заманив насамнеред LІодячну Службу Божу. Ра з ом зі сім'єю, як і обіцяв, 11очав віднідувати недільні та святконі Богослужіння. Вже .11 е казав, як раJІіше, що 11е має наміру вс~ащати часто

до храму лише з тієї 11ричшш, щоб інші не назинали його фа11атом. Головним стало після трагедії 11е людське око , а, знісно, Боже ...

Отець-нарох одного дІІЯ нодарував Владисланові нончаль11у книжеч ку "Як молитися на нервиці" "З того часу вся родина з радістю відмонля ла ту чу дону молитну, на котру нказувала нід час своїх об 'я нлень Пресня та Богородиця. До оселі нарешті нвійшло снранжlІ є неомашшне щастя .

бр. Миколай МТ1f{ОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ, стнорений на базі Львівської богословської академії,

проводить 14 травня пробне тестування на філософсько-богословський та гуманітарний (історична нро грама) факультети з поглибленим нивчеш1ям іноземних та кла сичних мов .

Реєстрація учасників з

по

травня

2005

р.

П ереможи,і тестува1-11-1я зараховуються поза конкурсом.

Адреса: нул. І. Снєнціцького, 17, м. Львін 79011; тел. (032) 240-

99-40, 240-99-44;

е-шаіJ: i11fo@ucu.ec!t1.ш .

РЕКОЛЕКЦІЇ ( 5)

151

Наші ре1соле1щійні нау1(и Зсt1(інчи

мо розду;11шtи над питаю-tЯМ: "Що для нас важливіше

страсті чи Вос1(ре

с іння Ісу са Христа? " . Місійна станиця у Новому У льмі

(Німеччина). Великан ' яшиця. Зо. Ро бертом Лисейком , ЧСВВ ми відслужи ли вранці Обряд виставлення Плаща шщі. Потім ми з отцем об1· оворювали

норядок настунних Богослужінь . А не вдовзі між нами ночалася дискусія.

Я твердив, що страсті Христові,

Його терніння задля нашого с11асіш1я якось більше нромовляють до мого сер ця; через страждання і смерть Ісуса Христа ми викунлені. Молодий бого слов о. Роберт наголошував на Воскре сінні Христовому, згідно з навчанням

св. апостола Павла: "Коли ж немає воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес . А коли Христос не воскрес, то

марна 11роновідь наша, то марна й віра

ваша" (1Кор15;

_ 13-14). Після короткої дискусії 1<0же11, очев1щ110, зали

шився нри своїй ду~щі.

Настав Великдень. Прокинувшис1, вдосвіта, я думав, що маю сказати людям на 11роновіді. Не буду ж я говорити сьогодні, в цей радіс11ий день,

нро страсті Христові. Треба говорити нро Воскресіння. Після молитви знану почан роздумувати: як ми, християни ХХІ ст., 11ережинаєJVю Воскресі1шя Христа. Зовсім 1ю-інuю~1у , як аностоли та і11ші

Його учні. Перші учні Христоні, які ЙоІV1у 1ювірили і 11ішли за Н11м, нобачинши страждання і смерть Ісуса, 1ючали зневірятися і сумнінатися. Вони не снодівалися такого кі11ця Христа нриніс їм того, чого нони чекали

Месії, 11ророка. Він не

низволеш-1я Ізраїля. Боялися, що

тенер буде з усіма ними. Вони повірили у Його могутність, а Він помер скатований на хресті.

І ось у час, коли учні неребували у таких сумнівах, прийшла звістка від жінок-мироносиць і аностолів, що Христа немає н гробі, що Він вос крес і об'являється багатьом". Тоді їхній смуток неремінився на радість. Вони, напевно, як малі діти бігали, раділи, кричали, що Христос Воскрес!

Для них це була подія, яка сталася на їхніх очах. А як ми нереживаємо Воскресіння Ісуса? Зовсім с11окій1ю. Для

1iac

це не є уже жина надія, а історія , яка сталася дні тисячі років тому.

Кожного року ми 11ро це чуємо. Хоч маємо добрий зничай вітатися: "Христос Воскрес",

але робимо це часто формально, за звичкою. Не

бігаємо но ну лиці, не скаL1емо з радості, як малі діти, 11е телефонуємо нсім

знайомим і незнайомим, щоб їх нро це 1юнідомити. Якщо б ми вели себе так, як а.настали й уLші Христоні, то вида.валися би смішними для інших.

Ось так я роздумуна.в, готую•тсь до нрононіді. Не хотілося формаль но щось говорити нарафіянам. Хотілося Воскресіння Христове 11он'яза-

152

ти з сьогоднішнім життям . І тут Гос11одь відкрив мені, що для 1шс озшt чає Христове Воскресіння. Сказав хтось зі святих: "Як що б Христос

задля тебе тисячу разів номер і тисячу разів воскрес, то нічого тобі не 11оможе, якщо ти не номр еш для гріха і 11е воскрес11еш для любові" . Отже, Воскресіння - це досконала любов. Я tІО'·І<Ш розуміти, що коли є 11а світі хоч би одш.1 люди11а, яку я не люблю або ненавидж у , то для ме11е ще н е насту нило Воскресіння Христове, я 1це лежу в гробі гріхів.

бо це

аж тут я ІІО'-Іав ро зуміти, що Воскресін11я є головніш е, найвище,

любов. Любов до Бога і ближнього. Саме страждання без лю

бові (без Воскресіння) не є щось велике. Багато у світі є людей, які страждають, але з наріканнями, зі злістю, і після смерті потра11ляють до

пекла. Тільки ті, що тер11лять з цілковитим відданням себе Божій волі, заслуговують иа вічну радість у небі.

Якось о. Михайло зі села Кунина, що біля Крехова (вже старенький, 11ездужає, з палицею в руках), між іІШІИМ, сказав, що осташІім Ltacoм у його серці налає така велика любов до всіх людей, якої ніколи в житті не нереживав. Тої х1шли11и мені захотілося ~~росити Бога, щоб і в ме11і за 11а л ин таку велику любов, але вже тенер, аби ціле жипя з нею 11рожити .

Любов

це мотор ус і єї 11ашої дія л ь ності. Якщо цей JVютор бу де

добре 111хщювати, то 11аше жи·пя буде 11ри свяче1 1 е чине1111ю добра, 11ер е не сеш1ю труднощіІ:J.

Святий Іван Б01·ос1юв - це а1юстол Любові . Нанисане ним св. Єван геліє - це одне довге навчання вро велич Божо"~· Любові. Так са,чо ус і три його листи розкривають цінність життя у любові до Бога і ближнь ого . Ця Божа любов загорілась у серці цього дівствеш111ка н часі місійноі· діяльності Ісуса Христа. Він досконало зрозумів, що Бог - це Любов, а життя з Богом

це життя у любоні.

Снятий Павло н усіх своїх численних 1юсщшнях до різних христи янських спільнот часто говорить на тему любові . Шедевром, архитвором його навчання є гімн любові у першому 11ослаш1і до Коринтян . Ціла

13-

та глава роз'яснює, в чому caJV1e лежить нрактикування любові. Добре вивчити цей уривок напам 'ять і щодня молитися, щоб Господь допоміг

нам згідно з цим постувати. (301(.інченпя. Початок у чч.

1-4 за 2005 р.)

о. Лосиф БУДАJЇ,

ЧСВВ

РОЗКЛАД ПРОВЕДЕННЯ РЕКОЛЕКЦІЙ У ПІДГОРЕЦЬКОМУ МОНАСТИРІ Ми вже згадували про проведення реколе](.цій у ЛідгорецькоNу василіянсь](.0/11.У JІ'юнастирі, то~а яких - духовне навернеют і життя у Христі. Продовжує.мо подавати розклад реколекцій у червні-серпні цього року, юсі проводить ;1юлодий о. ;1·1ісіонер Корнилій Яре.мак, ЧСВВ , директор .місій Чину св. Василія Великого.

ЧЕРВЕНЬ

12) 13) 14) 15)

6 І 9-12.06 13 І 16-19.06 23-26.06 30.06-3.07

ЛИПЕНЬ

16) 14-17.07 17) 18 І 21-24.07 18) 25 І 28-31 .07

СЕРПЕНЬ

19) 1 І 4-7. 08 20) 8 І 11-14 .08 21) 25-28.08

ЗУСТРІЧ НА ЯСНІЙ ГОРІ

153 ...о

< с..

Цей нарис я написав із нагоди 90-річчя боїв на горі Маківці на Івано - Франківщині, а потім в Болехові і Гошеві . Церква і монастир

на Ясній горі, які були під опікою Матері Божої, у чудесний спосіб у тих боях не були пошкоджені. В оповіданні використані розповіді, які я чув у дитинстві від учасників визвольних змагань 1918-1920 рр. З

1915 року гора Маківка назавжди залишається у 1 1ам 'яті українсь

кого народу. Саме в місяц і травні вирішувалась доля України, коли 11а :~ахист 11роти ІVІОсковської навали ріш у че висту11ила укра їнсь ка МО J ІОдь,

котра 1юнов11ила ряди Українських Січових Стрільців. З 1юш 1 11м з аюят тям вони боронили свій рі д 11ий край і за нього жертвували своє життя.

Не оминули бої і Гошівського василіянського монастиря. Піс ля боїв за гору Маківку ви з вольJJі з~ 1ага1111я 11ер еки 11 ул ися 11 а Болехін і Гошін. На Ясній горі оборону зайняли Січоні стрільці. В монастирі залишили с ь о. ігуме н Мелетій Тибінка і дна брати-монахи.

Того дня , як і кож1ю1·0 дня нер ед 11аста 1шям вечора, о. М елетій обхо див територію монастиря і з жалем оглядав вибоїшt та ями , які утuо рюн а лися через uорожі нострілн з гармат , що р а 11или святу земл ю Я сної 1 ·орн . Молоді стр і льці з окані.в за uжди бажали 1юг01юрити з о. ігуме 11ом.

Просимо вас, отче, бережіть своє життя! Береженого Бог береже.

Отець Мелетій, тримаючи верницю у руках, снокійно мони.в:

Мені вже

71 рік, на все Божа ноля . Віддаю себе щодня нід оніку

Матері Божої і до неї завжди молюся. Нехай Бог нас благословить. Поблагословивши вояків знаком св. хреста, снященик ішов до інших оканів і з нову чун голоси вояків :

Отче, моліться за нас ! Моліться, щоб ІJ аша снрана 11е :~апш ула .

І єромо н ах і до ш1х звер 11 увся з тенлим слоном :

Дорогі братн, тут весь

Lrac

у траuні було ч у ти д:шо 11и . М атір Бож а

кликала вс і х 11 а ~юлитву. Люди 11ри ходи1ш до І_lариці ка р1штських 1 · ір , щоб 1юмолити ся у різ11их 1ю1 ·р е6ах. С1>01 ·од 11і ці дз 1ю 11и 11 ере 11 1 шuил1111 а1 · і л ь ~{ Н гарм ат і вони рен у ть , ви буха ють , 11 есу чи смерть 11 ев 111111и JV1 жej)'J'BaJVJ. І ц е недобре . Мол іть ся, д іто11ьки, щоб тут л юди з 1юву нро славлял и Пр ес вяту Діну, а дзво11и закликали усі х до мол итви .

Помолившись з вояк ами , отець 11ішов до монастиря. Ту т 11ер ед вхо дом на 11ього чекав чор11явий хло11чи1tа . Священик за шпав його:

Що нрив ело тебе сюди н таку нору? Ч у(:· ш , як стріляють?

011

там

все 1·орить. І так щод 11я ". Хло11 е ць роз1 · уб ився і 11 е зшш, що говорити. Він м'ян у р у 1<ах свою шанк у, але все- таки HOLJ aн говорити:

·о

<.,,

Я зі села Uерківні. Ше вр а 1щі нийшов з дому. Мене мати наслала

до Гошівськоі' Матері Божої, щоб я номолився до неї за Михайла . Мама і бабуся нлачуть з а Михайлом.

Хто є цей Михай ло ?

запитав священик.

Мій брат . Він ноював у ланах Січових стрільців на Маківці . В селі люди кажуть, що його вбили, але ми не отримали ніякоі' ні с!'Ки нро його смерть. Ми 1кі ндома молимося за нього. А я нрийшоu сюди, щоб 1юмо 1штися неред ч удотно рною іконою Матері Божоі'.

Он но1ІО що. І т и 11 е боявся йти лісом до мош1ст 11 ря?

за11итав

:шову і ср омонах.

Боявся тро х и, але дуже хо 1 1у, щоби Мати Божа врятувала Ми х ай

ла . Я йот дуже люблю.

154

Як тебе звати? Ти, ІІанев110, коли виростеш, станеш монахом. Я ще не з11аю. Мене звати Петрусь. А ви свяще11ик? Так, Петрусю. Ось що, 11оглянь, на тому боці точиться жорстока

нійна і 11е :шаємо, що бу ; Lе завтра. Ти 11ере11очуt111 тут. а :~автра вра1111і

ніс ля Служби Божої нідеш додому . Зараз новечеряємо, а 11іс.11я вечері будемо молитися за твого брата Михайла і за всіх нояків, як за живих,

так і за загиблих. Сонце заходило за гірські обрії і швидко ноча .110 т е мніти. Гармат11і ~юстріли не вщухали. СІІаряди, нерелітаючи зі свисто~·J, надали 11а землю і страшним вибухом розривались як не н одному, так в іншому місці. Після нечері о. Мелетій з Петрусеі\'1 увійшли до канлиці. Ієромо11ах тихо сказав до хл01щя:

Тут, у кивоті, є Ісус Христос у Найсвятіших Тайнах. Він неребунає

з нами. Говори з Ісусом у своїй думці, немовби Він був перед тобою. Петрусь був задоволений , що може молитися разом з отцем за свого

брата. Після молитви священик мовив:

Ти завтра зможеш вранці прийняти Ісуса у . Святих Тайнах на

Службі Божій. Але для цього нотрібно 11осповідатись.

Ми з бабусею сповідались ще 11еред Великоднем у нашій церкві,

тож я знову хочу 11осl!овідатись.

Після сновіді о . Мелетій засl!окоїв Петру ся і 11<шім11ув:

Завтра св. Причастя жертвуй за свого брата Михайла і за Украї11у.

Ось річки Сніча і Сукіль с1шивають кроu'ю, а 1<і11ця ц1?ому 11е видно. Чи знаєш, що таке УкраХ1~а·1 Украї11а

це ми з тобою, Украї11а

це 11аші J"Oj)JІ,

ліси, lIOJlЯ, наш Гошіu, Церківня, наші села і міста, це твій брат Михайло, твої батьки і всі люди Богом даної їм зем .1 1 і. За У країну треба і"Юлитися, для l!еї треба нрацювати і, якщо необхід110, ві;JДати сноє житш. Саме тній брат Михайло ра:юм зі Січовими стрільцями нішли здобувати волю і дер

жавність для України . Ніколи не нтрачаймо 11 <щії і довіряй ,vюсь Матері Божій. А тенер іди від11очивати, бо завтра треба скоро вставати.

Отець-ігумен завів хло1щя до келії, а сам 11ішов до канлиці на ~юлит ву. Вранці свяще11ик розбудив Петруся такими словами:

Ходімо до церкви, там 11ас вже чекають.

Надворі біля монастиря во11и 11обачили гурт Січових стрільцін. Пет

русь побачин між ними нораненого вояка. Це був його брат Михайло. Петрусь J,сцп г~е скрию1ув, але 11ромовчав . Вояки радо вітали свяще11ика, сновіщаючи, що ворожі війська відступили на схід за Болехів.

Ми прийшли нодякувати Гошівській Матері Божій за її застун

ництво над 11ашими вояками і нросимо вас нідслужити св·. Літургію за наших загиблих товаришів. Окрім цього хоL1емо 1юс110відатись. Пере дусім 1юс1ювідайте нашого нораненого нобратима та 1юмо.11іл,ся за його і також 11аше здоров'я.

Це дуже добре, мої дорш · і сш<олики. Дякую Богові, що ш1ш 11арод

має таких 1-1ужніх си11ів.

Під час Служби Божої вояки 11риймали сн. Причастя у 11а1'1ірі за . сноїх нолеглих нобратимів. Два довгі рядн 11ростя1ї1ул11ся уздовж церк ви. Після Служби Божої Петрусь нідійшов до Михайла. Отець Мелетій уділяв 11ораненому воякові св. Тайну Оливо1юма::Jаш1я. Михайло був нора11ений в груди. Кров крізь бандажі 11росоL1ува.11ася назовні. Потім

отець звернувся 110-батьківськи до вояків:

Дорогі мої брати в Христі

Дивлячись 11а вас, мене огортає смуток

і радість. Смуток за той нещасливий час, коли війна забирає найкращих

155

синів нашого народу. Сумую за 1~аших героїв, які налягли за 11аш рідний кра.й, за шWJy Україну, і снівч.уваю їхнім родинам. Раµ,ість у uьому , що 11аш l!арод має таких синів . "Ніхто не с111юможе11 любити білм11е, ніж тоді,

ко j1и він за своїх друзів своє життя віддає" Он 15, 1З). Вони ск ронили своєю кров'ю і оснятили нею рідну землю, нрославинши невмирущою славою свій рід і весь ш1род. Ві LІІІа 1~ам 'ять нашим героям!

Будьмо вдячні нашій Застушшuі Пресвятій Діві Марії. Гошівська Мати Божа відвернула москонську навалу. Шкода, що uя ворожа навала зумовлена імперськими посяганнями і при uьому 1- инуть українці з

двох сторін. м·и безсилі, тому що ми роз'єднані. Надіймося, що все зміниться і настане благослове11ний час, коли усі ми будемо разом! Наша Україна не помре , коли має таких славних синів. У сіх вояків запевняю , що за нас ми настійно молимося, щоб ваші змагання 11е нройш ли !lамар110. Ви на горі Маківці завалили нагонь, який стане ІlОчатком ноної боротьби за наш у державу, за нашу собор11 у не ньку УкраЇІ1 у . Бу

демо з Богом, Бог буде з нами . А для uьom треба нросити Пресвяту Дін у Марію, щоб нона

Uариuя Миру

нинросила в свого Сина мир і

свободу для нашого народу. Нехай усіх вас благослонить Всемо1уші й

Бог , Отеuь, Син і Дух Святий! З Богом! Мати Божа з Гошева 11ехай нронадить вас! Після нроновjді Петрусь відійшов до о . Мсл~тія. Сншценик, 1юбла гословивши ХЛОJЩЯ, МОВИВ ДО НЬОl' О:

Передай, Петрусю, нід мене своїй матері низ1)кий 1юклі11, що 1VІає

таких синів. Нехай вона не журиться і ае нлач.е, а молиться за героїн нової України.

Отець ще довго дивився услід С і човим стрільцям, які снускалися з Ясної гори вниз, і дякував Богові за цю неснодівану зустріч. двох братів. Любов до Матері Божої привела їх сюди, па Ясну гору . . о. f\1 c.·1emii1 БАТІГ,

ЧСВВ

МУДРІСТЬ ЖИТТЯ 1.

Серце людю 1 и, 11еІVювби озерце." Чи 1ю110 Ltистс, чи кала~1ут11с

за J 1ежить від 11еї .

Любон'ю гріємо і 1 · ріємось.

З. Небесна Батьківщина дорожча від зем11ої. 4. Час є неликою цінністю, тому що н ньому є ми, яких Бог 11ри:шачин до Ві Y.JIOCTi .

До зем1юго щастя дорога буває широкою, нроте нона 11е є 11ев1ш; до

·небесного ж

вузькою, але неш1ою:

Ко:ш б юоди краще слухали Христа, то тоді, мабуть, зміліли б глибокі

ріки негараздів.

Доuіль11іше є, звісно ж, залишитись на острівці надії серед моря відчаю,

ніж у морі відчаю нланати без надії. : .

Хто відважно дивиться в очі смерті, ризикуючи своїм життям за

інших, її 11еремагає ...

9. Терпеливість -

10.

незвичайна річ.: багатьох вона вже врятувала від лиха.

Дивлячись на Христа, бачимо, де мета.

бр. МuІ(олай МИКОСОВСЬКJJЙ , ЧСВВ

156

ПІАНОВНА РЕДАКЦІЄ! Чому в молитві перед св. Причастям згадуслю !Оду, тобто наzоло шуєj1щ що не повторимо його поцілунку зради? Невже ті, які приступа ють до Найсвятіших Т айн,могли би зрадити Ісуса? Чoj11y в цій .молитві називаою себе розбійникшш? Ч u правильно роблять деякі жі111ш н церкві, 1соли під час ціє ї .м.олитви ftазuвають себе "роабійниця,11и"? І нан Ро"1шнець, N. Бережани Тернопі;~ьської обл . "Вірую, Господи, і іспонідую, що Ти єси ноістину Христос, Си1-1 Бога живого ... ".

Цими с.1юш1ми коже11 із нас висловлює свою віру в Ісуса Христа і визнає її назовні подібно до св. а1юстола Петра, який визнав Христа Сином Бога живого. Наш Божестве1111ий С11асител1) 11охвалив його за це, кажучи: "Щасливий ти, бо 11е тіло і кров це тобі відкрили, а Отець Мій 11е6ес11ий"

(11ор. Мт 16, 17). " .. . що прийшов у світ грішників спасти, 3 яких перший ( - а) я .. . ". Після того, як ми сновідуємо свою віру в те, що у Пресвятій Євха

ристії 11рисут11ій сам Син Божий, уточнюємо, що мета Його нриходу - це спасін 11я грішників, і серед 11их Він

xoL1e

ш1й11ерше с11асти мене. Ісус

прийшов снасати не нраведних, а грішних. Кожен з нас 1ювинен вважати

себе не інакше як гріш11иком, який нотребує Божого милосердя. " ... Вечері Твоєї Тайної сьогодні, Сину Божий, мене причао1икоj1-1

(-цею) прийми ... ". Далі ми чемно 11росимо І суса вчинити 11 ас учас никами Своєї ЄІJха ристій1ю1· тра 11 ези_ На кож 11ій Божест1Jе1111ій Літургії Ві11 у 11 евид и1чий

сносіб очолює ней духовш1й бе11кет.

"". бо ворогш1 Твої.м тайни не rювіJІ1 і поцілунку не dа.м Тобі, як Юда ... ". Коли говоримо вро ноцілунок зрадника ІОди, то нам ' ятаємо, що цей

його вчинок був завершенням давно с11ла1ювано'і ним з ради Си11а Божо го. Ці слова 11агадують нам, що хто би нрий~шІJ Ісуса Христа задля людсь кого ока, маючи на душі тягар важкого гріха, тобто будуLtи негідним нристушпи до св. Прич астя , той 1ювторив би цей га~1ебний ІJЧИJІОІ< .

" ...

але .як розбійни1с сповідаюся Тобі .. .".

Порівняння себе з розбійником

- ue

нравильно. Ми бажаємо бути

1юді6ними до розкаяного розбій11ика на хресті (а не до якоїсь розбій ниці!), який, нокірливо визнавши свої нровини, нроси н Госнода , щоби взяв його до Свого Царства. Всі ми мріємо нро те, щоби бути разом з Богом у щасливій вічності, тому новторюємо разом із тим розбійником

слова: " .. . ПоJІt'.яни мене, Господи, коли прийдеш у Царстві Твоі~1t ... ". "".Нехай не на суд і не 1щ осудження буде JІtені Причастя святих Твоїх Тайн, Господи, але на зцілення душі й тіла. А.мі1-1ь". Тут слова~1и св. а1юстола ПаІJла ми висJювлюємо 11аші 11рохаш1я, щоби жодним чином Пресвята Євхаристія 11 е вийшла н ам "на суд і на осудже1111я", як це сталося з деякими йо1 ·0 1Jір11ими у Коринті, але 11а о:щоро1Jле1111я душ і й тіла. JJepвic11i христия1111 вірили, 1_цо кож11е св _ При Ltастя :щіляє рани на душі, а також може вилікувати і тілес11і ра11и.

До цієї неред нр11L1асно1· молитІJи додає1'1О ще м11тареву мо.1111тву: "Боже милостивий, будь JІtені ipiшнoJity ( -ій) ... ", яку щощ1я uідмолює мо, а також нід час велико1юсних Богослужі11ь_

15 7

МАРІЯ МАГ ДАЛИНА -

Падину гідне!

кий 1:1оє1-~ачаль1шк.

1:1игукну.1:1 ри~1Сь

Як номира;ш ця

людина! Hlo за чоло1:1ік бу.1:1! Інші розін'яті, засуджені як нідбу рювачі до заколоту, ще дихали.

Добийте їх!

ІJаказан сот1шк.

Вояки ударили їх 11алицями тсu<, що

тіла ноонускалися , з1:1исаючи міІш<ами. На тонн розбігся. Іван та жінки ще деякий час стояли біля нідніжжя пагорба, зго дом і вони навернулися у місто.

Лишень Магдалина зали.шилася. Вона сіла наннроти хрестів на кам'янисту

землю . Сотник 11ристу11ин до неї:

Молодице, йди 1:1же додо~·~ у. Все

скінчилось.

Нічого 11е скінчилось, і додо~1у я

11е і'южу ніти

11іког о більш е 11е ~1аю.

Я :.Jалишусь тут, бо Ві11

ГоснО.J.І > '''Іій і Бсп ~1ііі.

Їй доз1:1олили :~алишитись. Пі з 110 1 101юлудні 1ю.1:1ер 11 уJ 111 сь Іва11 :1 Ма рією та іншими жі11ка~1и. Поважний рад11ик Йосиф :з Ариматеї су11ро .1:1оджу1:1ан їх . Прислу1 ·а його н есла дра6и11и, з наря ддя і лляні 1ю; юл1а. Ішш нрош е ноті.1:1 до Магдали1 1и:

- Йосиф був 11 а зас іданні сьогодні 1:111.очі й 06урс1111й Сі'ІСJУГІ11-1~1 1:111ро ком. Пилат доз1:1оли1:1 йому нохо1:1ати Ісуса. У радника~· садиба, :юuсі~1

110руч із гробницею, нисіL1е1юю у ске; 1і. ЇJ ніні XOLJe віддати Іс усові.

Магдалина ки1:1нула. Вона дивилась, як слуги :шімали тіло з хреста.

Марія тримала мертвого сина на колінах. Жі11ки розгорнули нолотна і обгорну ли тіло з ніг до голови. - Жодних нахощі.1:1 для номазання номерлих?

ноціканилась Маг

далина.

- Магдалино, для Ue відбувалося у

цього немає часу. Надходить вже субота.

нанечір'я, нанередодні свята. Зі заходом со11ця

усякий торг, праця , ремонти заборонялися. Вони мусили 1юс11ішати.

Понесли мертвого Ісуса у садибу Йосифа і 11оклали в гроб1нщі на лавку. Слу1'и радника нрино; юкли неличе:ший кругл11й камінь, 1юкотил и його 1:11шз жолобОі'І і замкнули вхід до гробу. Нарешті Магдал1111а i'JOІ'Jta 1ю11лакати. Вона 11лакала беза1:1уч1ю. Пото

ки сліз заливали щоки, шию, ~ ·руди ". Ця 11еле11а сліз 1:1іддалила LЗід Ма1 ·

далини цілий світ . Її 1югли11ула д<1ли11а.

Ходімо вже,

11агадала Саломея с11івчутливо.

Во11а ІLринела М;н·далину 11а :-1ад до міста. До скорбот1tої громади у

домі ВероІLіки нриє; 111алис1, хіба ще А 11 дрій і Тома . Во11и 1ю111юсил11

Вероніку щільно замкнути двері на заліз11ий засув. Ніч і день, і ще од11у ніч 11ровела Марія Магдалина н 1 · лнбокому

смутку, онімінши від горя, заливаючись сльозами. Журба нозбави.:1а її дару і'ЮНИ . Розш1инчасті тіні миготіли довкола 11еї, 1 ·ен 1:1дали11і чути

було шемраІLня людських голосів: !Ода 1юнісився, стався землетрус . Чи не здалося нее? Годиться нри11ести 1~ахощі. На хустці Вероніки відбило

ся Його лице, нранди.1:1ий образ ранні!

158

Ніщо із того, що доносилося, 11е торка ;юся єства Ма1дали11и. Все

немов с11орожніло. Здавалось, нач:е біжить во11а крізь цю норож11ечу, шу каюLш Ісуса. Час від

LJacy

11роблиском сналахував с11огад , якась розмова:

"Немов діти, які всього ОLJікують від Отця". - Отче наш, що єси на небесах! Ти віддав Сина Свого улюбленого на жахливу смерть. Як міг Ти дивитись на це, Боже? Чи Ти співстраж

дав із Ним? Чи і Ти помер разом зі Своїм улюбленим Си11ом? Третього дня . .. ІЦо станеться третьо1 ·0 дня?!

Цсс, Магдалино, куди зібралась? Ще далеко до д11я! Я йду ·туди, до гробу.

Було ще темно , як Марія Магдаю111а· 11рийшла до гроб11иuі, висіLJе1юї у скелі. Р у ]НІ її об~1ацували круглий 1<С:Імі11ь, щоб мін110 в11'ястися

та

камінь, одначе, бун відвС:Іле11ий, ні11 никотився но рівчаку. Все було то ч11і сінько так, як 11еред 1юхош11шям.

О1ювита сірим ранковим нроіV1і1111я~'І. Ма1дал1111СІ нахилилась до гроб ниці. Вона була норожня. Знану рясно ри11ули сльози з очей Магдали11и.

ВчулСІ 11орухи ззаду. Примружилась , через 11лсЧе оглядС:Іrочись 11азад. Не мовби якийсь LJоловік стояв тaiVt. Може, то садів1шк радника?

Чому 11лачеш?

сшпав.

Кого шукає ш?

Вона мовчки вказ ала на гріб.

- Па11е, коли ти відніс Його, то скажи куди? А я сеtма вже 11ринесу 1 - Маріє! : . - Мій раввуні! - нідбігла , впеtлеt Йому до ніг" . Так, це був Він, живий." ОбличLtЯ Його світилося у сяйві місяця".

А те11ер нід11усти, Маріє Меtгдеtли110, не зеtтримуйІ Віднусти.

Затамувавши Jюдих, відсторонилася від Нього: - Аби Ти лиш був!

Я ще 11е зійшов до Отця Мого. Це відбудеться зареtз, в тій хнилині,

лиш деtм тобі доручення!

Говори, Гос11одиІ

Він носміхнунся, як колись, як за вжди 1юсміхався:

Т11 іVJаєш бути 1чосю 11іс.11а11ниuею. Іди до Моїх духов11их братін і

сестер. Скеtжи ЇіV1 , що сходжу до Отuя Мого і до Отця їх11ьоm ..

Під1юсиш

J1ac,

Твоїх уч11ін, до рін11я Своїх братів і сестер як 11а

землі, так і Jlet небесах і но віки віків, - 111ю~10н11ла во11<1. Коли це 1·оворила, стояш:t уже сеtміт11я у нес11я1юму блиску сонця, 11аслухалеt, ЯJ< 11ерегукується 11таство

11et кронах

дерев, розгля; tала, як гой

даються нонад транами келихи сунвіть. Якою новою вида11ас1, земля. Магдали11а 11ідняла руки в новітря1юму леті. - Ві11 ж1ше! Вона ном чала з саду; легкою, мов нір"інеt, нидалеtсь сама собі, ніль1юю,

наче вітер. По1чч:ала у місто голосити друзям paдiclly вість. О 11і, братам

і cecтpaiVJ. Ми є Його учні, нриЯ:телі, брати і сестри. Цю рівність, це сходження, це співволодіння Божествен11ою славою намеtгеt;шсь щойно

збагнут11, тоді як Ісус воз1юсинся у ніднебесся до Отця.

Вонеt грюкалеt у воротеt Вероніки: Відчиніть! Негайно! Він живе! Вони уважно слухали її, дивно нерезираючись. - Я 11е боженіль11а' - кричалеt во11а. - Він воскрес'

Ти зеtвжди володіла 11адмір1юю уявою,

сказав Тома.

Можливо,

ти бачила 1Іривида . Але живо!'о, якого мож11еt торкнутись? У це иовірю

лиш тоді, коли ЙоJ'О 11ро6иті р ук и три~1атиіV1у в своїх.

159

Але Магдалина вже шукала Симона . Той нее ще сидів у нідземеллі, немовби соромився яскравого снітла та людських очей.

- Симоне, вставай! Ісус живе! - вош1 роз110віла ііо~1у 11ро нее. - Вірю тобі, - нроше11отів Симо11. - Чому б ти 1 1 е ~1ала Його 1юбач11-

ти? Т1·1 зш:1жд11 була Його улю6лен11uею. Т11 та 1на11, н11 обоє. А:1с я, я відрікся Його. Я жалюгід1111іі боягуз. Ст 1 1 с можу себе більше теµ11іл1.

Симоне , вір ме11 і , Ісус любить тебе так11 1ч, яки~~ т11 є.

С11моне, я розу~1ію тебе. Сама нодіб11е 11ереж11ла: 11р11й11яти таку

-Так, та я негіщ1иіі Його любові, - ні1 1 з11евірено 110хитан 1 ·олоною.

нелику любов

для цього 1ютріб11а відвага. Дозноль Ісусоні об; щруна

ти тебе такою відвагою! Ходи! Не тільки сунутш11«:Ш у Єрусалимі 1ю11есла зністку Магдалю1а. Вш1а пішла і в села, най11ерше у Вита11ію. Лазар та його сестри Марія і Марта слухалн її, скликали друзів та 11ередавали радісну вість далі. Коли Магдалнна новернулась в Єрусалим, вона довідалася, що Ісус завітав у

дім Вероніки. Хоч.а всі двері були замкнуті на засун! А Тома зміг торк нутися нробших рук.

Мій Госноди і Боже!

лиш викрикнув він.

Магдалина кивнула.

Жоден засув 11а воротах не в силі стримати Ісуса те11ер , коли живе

Він на 11свидим11х Небесах , що обіймають нашу жалюгідну видиму зе1,1лю .

С11мо11 знону з611рав гурт друз ін 11а сн іл ь11у молитву. І 1чат11 Марія 1чош1лася з ними. Від іме11і всіх CJІJVJ01 1 благав 11ро обіця11у сш1 у Духа Утішитсля із Небес. І [а~юле1 ·ливо, 1 1 євтом1ю благав, в111 1 рошуван і блш ·о говія в, мон ; щтш1а, котра 11рос11ть родичів, і 11снш1, що її 1ючують .

Ісусе, Ти 1юобіцяв 11ам. Ісусе , Ти зшtєш, як Він Шl•"' 1ютрібс11.

У 11'ят11дєсяп11щю нісля Пасхи зібрал11ся усі вони 11а 1юдяч11с свято обжшюк. І ось сталося, що сила Духа с1юш1и ; ~а їх, 11емо1:3 1:3оп1є111 1 а буря.

Во111111овибі1-али на вулицю, а С11мо11 муж 11 ьо нисту11ив зі СІ:3ОЄІО 1 1 ершою 11р0М01:30Ю 11еред ІtaJIQ ,\llll!KaJVIИ.

Ісуса, Якого закату1:3ал11, Бог воскрес1ш.

мн 1:3сі свідки того, що

сталося. Він ІLе з11ехтунан зл1ще1шістю у601 ·ого, Ві11 ночув Йот стогі11 і у1юнаш1яІ Тенер ІLрославляє1'1О Тною вірність! Про Божі снасснні ді ;~а с1ювіщатимемо нр1,1(rдеш11ім 11околіш1ям. Бо Він звершив обіuяне. З кожним днем 1:3они нереконунали все більше людей, а також свя щенослужителів та к11ижників. Ті ж 11очи11али зшшсувати, чого навчав

Ісус та що Віл учинив. Магдамша розновідала, вируючи, мов джерело. Верхо1:311ИЙ синедріон, одначе, нєреслідував та цькував нісланців Вос

креслого. Чимало наклали влас11е життя або змушені були 1:3тікати з рі дної землі 11а ч.ужину. Лазар, його сесчJи і Магдалш1а нтекли 11а кораблі. З1·одоJ\J, багато років онісля, оди1111астушок ". роз1юнідсш:

Чому знаю " Отче 11аш , що єси 11а небесах?". Жі11ка, яка ж1 1 не в

11ечсрі ш11 ·орі, 11устел1,шщя, 1швс1ила ~·1е1 1 є. Від 11еї довідався все

1tpo

Ісуса

Христа . Во11а добре ::!ІІала Його. І!іс11 я с:~·1 ерті с11ершу L11укала Його в гробі та згодо~1 зустріла живого в саду.

На її думку, кол11 11ідросту , 1юн1111е11 11іти до єнискош1 Лазаря і до1ю магати йому звістунати Добру Нони11у! А сама вона, о 11і, сама но1 1 а

11ерестала говорити. Во11а слухає і слухає , а обличч.я її сяt:. М11 11ереко11аt1і,

що вошt слухає 1'1уз11ку. Відлу 111 1я 11ебесІ" (Закінченн.я. Початок у чч. З 4 за 2005 р.)

Лє11е МАЙ ЄР - СКУМАНЦ ("Світ дитини", Львів,

2002 р.)

•

зм~ст Заснований у Зас н овники

1897

році

Отці Василіяни

Р е єстр а ц і йне свідоцтво КВ

№

5133

від

18 .05 . 2001

Передплатний індекс

р.

2З959

Слово редактора ... " ......... " .... . Наміри Апостольства молитви на травень

Головний р едактор чсвв Ре дакційна коле гія:

о. Мел етій БАТІГ,

ЧСВВ

о. Корншtій ЯРЕМАК, ЧСВВ

бр . Мш<олайuМИКОСОВСЬ КИИ, ЧСВВ Засту пник головного редакто р а

Віра АРІВ

.......................... . .. 130

Наміри Апостольства молитви на червень

о . Йосафат ВОРОПІЯК,

129

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132

К' яра Любік "Слово життя " t Любо;чuр

.... . . . ................ " ... " 133

Великоднє послання

. . . . .. . .. .............. 135

о. М атей З ' є нба, ОП

Церква в часі понтифікату

Івана Павла 11 ".""" "" "" " "" " .. " " 13 7 Заповіт Папи Івана Павла ІІ .. . ". " ... бр. Миколай Микосовський, Ч СВВ

140

Хресна дорога містом Лева

Відповідальний с екретар

Ігор СКЛЕНАР Комп ' ютерна вер стка

Тараса БРОДОВИ ЧА

Слідами великого Папи

.............. 142 "" .. """ " " ". 142

Похорон Папи І вана Павла ІІ

"". "" " 143 Вибір нового Папи"" . "."" " """""" . 143 Біографія Папи Венедикта XVI " "" . 144 Тетяна Шпайхер

Пе редруки і пе реклади дозво л ені за п одан ня м джер ела . 8 Редак ці я збе р і гає за собо ю

•

пр а во вип равлят и мо ву і ско р о чувати наді слані м атері али .

e- mai l: misiona r@lviv. fa rl ep .nel

Павла Тичини

... . .... . ........... .. . . . . .. . . . . 14 7

фарбо-відб .

Ціна договірна В і ддруковано з готових ді апозитив і в у Жов к і вськ і й др у ка рн і вида вн ицт ва О тці в В а сил і ян

Ч СВВ

- могутня зброя"""""""" 149

о . Йосиф Будай, Ч СВ В Реколекції ( 5) """"" " "" " "" " " " " 151 о. Мелетій Батіг,

Зустріч на Ясній горі

Ч СВ В

"""""."" """ 153

бр. Миколай Микосовський,

р . Формат

70х1 00 1/ 16 · Друк офсетн и й. Папір друк . №

1. Умов . друк . арк . 5 ,2. Умо в . 5,7. Обл . -вид. арк . 5,0 . Зам.

Релігійні мотиви у творчості

Вервиця

вул . Б . Хм ельниць ко го, 36, Свя то он уф ріїв с ь кий монастир Отців В аси лі ян тел .jфакс 7 2-46- 94

26 .04 .2005

.... """ " """"" ... . .... 145

І юр Скленар

бр . Миколай Микосовський,

Адреса редакції: м. Льв і в , 79019 ,

П і дпи са но до друку

Таїнство Пасхи

ЧСВВ

Мудрість життя """""""""""""". 155 Запитують

- відповідаєм.о ." " . "" . "". 156

Лєне Майєр- Скум.анц

Марія Магдалина" " """""""""" ". 157

" М ісю нер " .

80300,

Льв і вс ька о бл " м . Жо в ква, вул. В аси

л і янська ,

Журнал " Мі сі онар " .

2005

На обкладин.ці: ікон а "Воскресі1-1н.я Христа

ве"

( Х 1 1 ІІІ С711"

Галичшш ).

"МІСІОНАР" ДО КОЖНОЇ ОСЕЛІ! Хто ще не читав "Місіонар", Який століття вже відсвяткував, Християнський це часопис, У житті

духовний компас,

Той щасливий, хто його придбав.

Світом вже мандрує сотню літ, Місію виконує, як слід,

Побував не в одній хаті, Розпалив він там багаття, Де відвічний був духовний лід. Пресвятого Серця цінний дар, Всіма люблений "Місіонар". Він потішить і розрадить ,

У житті тебе не зрадить,

Він для кожного учитель і буквар. Ти його до себе в гості запроси, Він, мов свіжість світанкової роси, Зоря ясна серед ночі, З пітьми виведе охоче, Залишитися в оселі попроси. Посели в своїй світлиці назавжди,

В ній не буде ані горя, ні біди, Все читай з дітьми охоче, Вранці, вдень та серед ночі,

Незабаром вже збиратимеш плоди. Невибагливий, дешевий він є гість, Лише півтори гривні щомісяця він з'їсть,

З ним не будеш ти скучати, Вчить на Бога уповати, Він дияволу у горлі гостра кість.

Передплачуйте журнал "Місіонар", Щоб наставником духовним для всіх став! Любов ДІВЧУР

Передплатиий індекс Вартість передплати:

23959

на

[Ja

ГрІІ.

1 ~ 1 ісяць -1 08 КОЛ.

грн .

кол. ,

З ~,1і сяц і

-5

гр 11 ,

коп., 11 а б м і сяці в

- 10

[ІШm

~І~~

UФ Ш1Ц}Ш1)

І І І _І"--.........,...__

UФ Ш1Ц}Ш1)

anrnцy

~"Т""n~