Місіонар 05 2006

Page 1

травень

2006

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС


Папа Бенедикт ХІІ річниця понтифікату


СЛОВО РЕДАКТОРА

ЗМІСТ

Ієромонах Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ, головний редактор

Слово редактора ........................... 3 Наміри Апостольства молитви на травень .......................................... 5

Роздумуючи

Небесну маму

3

людьми

-

добрий місяць, щоб

залишити щоденні турботи і подумати про тих, хто нам найдорожчий:

наших

матерів, а насамперед про Матір небесну.

о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

ЗАВІТ БОГ А

материнством,

Марію, Богородицю.

-

Справді, травень Наміри Апостольства молитви на ч,ервень ........................................ 7

над

батьківством, звертаємо очі на нашу

..................... 8

Св. Євангеліє від Івана розповідає нам, що Марія, мати Ісусова, пройшла разом із ним шлях від центру Єрусалиму і

Ігор СКЛЕНАР

РІЧНИЦЯ

СЛУЖІННЯ

ПАПИ

БЕНЕДИКТА

XVI ............................ 12

Ісусовім стояла Його мати, сестра його

о. Йосафат РОМАНИК, ЧСВВ Його справа не загинула з ним ............ 15

матері, Марія Клеопова, та Марія

стояла під хрестом: «А при хресті

Магдалина. Бачивши Ісус Матір і біля неї учня, що стояв,

с. Домініка ДАНКАНИЧ, ЧСВВ

«Я присягав служити Католицькій Церкві

і

готовий

покласти

за

це

-

а його ж любив Він,

-

мовить до матері: «Жінко, ось син твій». А тоді й до учня мовить: «Ось матір

ЖИТТЯ».••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••17

твоя». І від тієї хвилі учень узяв її до

бр. Даниїл СІКОРА, ЧСВВ

біль, який переживала мати, дивлячись

Він випередив свій час ......................... 20

себе» (Ів

19,25-27). Чи

можливо описати

на розп'яття і мученичу смерть свого Сина?!

Алессандро ПРОНЦАНО

Велич ................................................... 22

Христос помер, воскрес, але своєю

.

.

.

смертю поклав початок новому вщшкою,

початок Церкві, яка Його Тілом.

Євгенія ГРЕНЬ

«Шукаю

правду,

бо

в

ній

моє

спасіння ... »••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••• 24

3

редакційної пошти ............................ " ... 27

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

Мати і діти ........................................... 29

Марко КРИНИЦЬКИЙ Приятель .............................................. 32

Євангелист згадує про учня, якого Ісус любив, але не згадує його імені. В надії, що кожний з нас уважно послухає, що скаже Христос

поставить

-

себе

«ось мати твоя»

на

місце

-

і

цього

«безіменного учня». Ми присутні на

Голготі кожного разу, коли беремо участь у Пресвятій Тайні Євхаристії, кожного разу згадуємо велику Божу любов, яка

Я. ВІЛЬШЕНКО (А. ЛОТОЦЬКИЙ)

вилилася на нас і радіємо, що можемо

Материнка ........................................... 34

зватися Божими дітьми, бо ми є членами

Тіла Христового, тобто Його Церкви. травень

2006

місіонар

3


СЛОВО РЕДАКТОРА

Марія ж стоїть на Голготі і в муках

можливості, завжди звертаймо увагу на

народжує нове Христове Тіло

Церкву.

Богородицю. Адже і наша свобідна воля

Так , чере з свою любов і покору стає

дана нам, щоб ми співпрацювали з

Матір ' ю Церкви , Тіла Христового, не

Божою ласкою й осягали спасіння. Якщо

згідно з нашим бажанням чи визнанням,

в любові не підемо за Христом, не

а незалежно від нього . Отож, вона є

переживемо

нашою матір'ю не тому, що ми її такою

бачитимемо й Воскресіння! Сьогодні

визнаємо , а тому, що вона є матір'ю з

надто багато залежить від нас, не

природи! Євангелист зазначає, що учень

маловажмо себе самих: ми важливі,

«взяв її до себе», але не як названу матір,

важливе кожне наше рішення , кожний

-

трагедії

Голготи,

не

а як правдиву, згідно з Христовим словом.

наш крок, кожне наше тершння , кожна

Ба, навіть якщо ми не визнаємо її своєю

наша перемога. Тому в травні, дивлячись

матір'ю, вона не перестає нею бути, бо

на образ Богородиці, відчуймо себе

ми не можемо змінити Божої волі й

улюбленими учнями Христовими і

самого факту її материнства. Тому,

дітьми Божими, які наро д ил ись для

приймаючи Богородицю за свою матір,

нового життя через любов Бога і людей .

не робимо її матір ' ю, лишень визнаємо

Нехай в кожному нашому кроці , в

вже існуючий факт. Часто чуємо в Україні слова: «Що ж

кожному жесті віддзеркалюється задум

Божий -

дати Царство тим, які Його

ми можемо зробити, ми ж такі немічні,

люблять. Саме в цьому і полягає сенс

не можемо нічого змінити ... ». Бого­

життя.

родиця могла б також так сказати . Але

вона довірилася Богові, і її свобідна воля у співдії з Божою ласкою відкрила для нас шлях спасіння. Тому, запитуючи про свої Зас нова ний у І Зас новники

-

році

897

Отці Василіяни

Ресстраційне свідоцтво КВ №

від І

5 133

Передплатний індекс -

8.05.2005

р.

23959

А д реса ред акції :

м . Львів,

Головний редактор

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Редакційна колегія:

о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Віра АРІВ Літературна редакція

Ол ена КОБИЛЕЦЬКА Дизайн та комп'ютерна верстка: Вол одим ир ЩУРКО, Микола ЯЦКІВ

7901 9,

вул. Б. Хмельницького,

36,

С вятоонуфріївський монастир Отців Васил іян

тел ./факс

72-46-94 e-mail: misio nar@lviv.farlep.net

П ідписано до друку 24.04.2006 Формат 70х І ОО І / 16· Друк офсетний . Пал ір друк. № І. Умов. друк. арк.

5,2.

Умов. фарбо-в ідб.

5,7. Обл.-в ид.

арк.

Зам .

ЦІНА ДОГОВІРНА В і ддру к о в а н о з гот ових д і а п оз итивів у Ж овківс ь к і й друкарні ви да вницт в а Отuів В ас ~1ліян « Мі с і о нер >). Жовква, вул. В аснл іян сь ка,

80300,

Ль в івс ь к о ї обл., м .

8.

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела. Редакція зберігає за собою право виправляти мову і скорочувати надіслані матеріали . © Журнал " М ісіона р" ,

4

5,0.

травень

2006

2006

місіонар


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О,

Божественне

Серце

Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі відцавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, через

жертвую

Непорочне

Тобі

Серце

Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки

й витривалість у терпіннях нинішнього дня у винагороду

за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за

Святішого Отця Папу Рим­ ського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства

молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішній день.

Пресвяті Серця Ісуса і Марії,

спомагайте

святу

Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покрови­ телю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире,

св. Йосафате, Заступники

Ось Серце, що так дуже полюбило пас ...

України, моліть Бога за нас!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ТРАВЕНЬ (Поблагословенні Святішим Отцем)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб численні дари, які Дух Святий розподіляє в Церкві, сприяли зростанню миру і справедливості в світі.

Християни очікують Царства Божого, яке приходить в могутності своєї сили. Але Бог нам дає земне життя як зародок цього Царства, і тому Христова Церква, як

виразник цього Царства,

.

.

дбає про спасіння безсмертних душ не тільки

.

.

голосшвним проповщуванням, а св1дчить про нього дшами так, що можна сказати :

травень

2006

м.ісіонар

5


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

Царство Боже покликане існувати між нами. Царство Боже

-

це царство

справедливості, миру і любові. Тому воно осягається не тільки в «майбутньому віці», після смерті, а вже тут, на землі, зароджується, щоб вічно існувати в Небесах. Ми були свідками того, як діяльність і свідчення Святішого Отця Івана Павла

11

мирила, здавалось би, непримиренних ворогів, а на його похорон приїхали ті, які в

інших обставинах ніколи не змогли б перебувати не те що в одному приміщенні, але й в тій самій країні. Там, де є мир і справедливість, зароджується Царство Боже. Тому молімося, щоб якомога більше людей осягали святість, стягали дари Святого Духа на Церкву, щоб ми, християни-католики, ставали миротворцями у світі та сприяли встановленню правди і справедливості.

МІСІЙНИЙ: Щоб у місійних країнах державні мужі ініціювали і обороня.1и відповідними законами людське життя від моменту його зачаття аж до природної смерті.

Модерний світ отруєний споживацьким способом мислення, а також переповнений різними ідеологіями, які не дбають про здійснення Божого закону і правди, а виконують функції «наглядача» за громадянами, роблячи їх простим інструментом для здійснення державної політики, яка керується виключно вигодою і конформізмом. Перш за все це поширено в тих країнах, де широкий загал не обізнаний із Христовою Благовістю та моральними законами, які з неї випливають. Тому часто в цих молодих суспільствах чинять жахливі злочини проти Бога, у такий спосіб руйнуючи самих себе через неповагу до людського життя, особливо до життя немічного: в материнській утробі чи у старечому безсиллі та безпорадності. Тому необхідна молитовна підтримка для місійних теренів, щоб усі громадяни цих країн збагнули,

що людське життя є цінністю незалежно від того, наскільки воно вигідне державі, незалежно від ідеології. Молімося, щоб людське життя в тих країнах було шановане і захищене від самого зачаття й аж до природної смерті.

МІСЦЕВИЙ: Щоб християни України у світлі Воскресіння Господнього глибше збагнули Таїнство Пресвятої Євхаристії та з оновленим духом брали участь в недільних і святкових Богослужіннях. Переживаючи радість Христового Воскресіння , дедалі глибше задумуємося над його значенням для нашого щоденного життя. Христос, покидаючи землю, говорив,

що не залишить нас сиротами. Через смерть і Воскресіння відкрив для людей нову надію, залишаючи нам щоденний знак своєї любові - Пресвяту Євхаристію. Святий апостол Павло наголошує:

« ... кожний

раз, як їсте хліб цей і п'єте чашу, звіщаєте

смерть Господню, аж доки Він не прийде»

(lKop 11,26).

Смерть Христова стала

для нас запорукою життя. Про неї сам Спаситель каже, що зерно, якщо воно не вмре, залишиться саме, одне, коли ж умре

-

багатий плід приносить. Так і Христос,

помираючи, приніс багатий плід воскресіння й вічного життя. Тепер ми згадуємо

Його любов, єднаючись із Ним у таїнственному знаці Євхаристії, приходячи подякувати Йому за незчисленні дари Його любові до нас, та здійснити з Ним

6

травень

2006

місіонар


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

таїнственну єдність у святому Причасті. На жаль, християни часто сприймають відвідування недільної Служби Божої як накинутий ззовні обов' язок, як спосіб випросити в Бога певні ласки чи допомогу. Коли бачимо, що ми отримали в дар

через Христові смерть і Воскресіння, то почуваємося зобов' язаними Йому подякувати й з Ним перебувати. Тому відвідування недільної Служби Божої,

насамперед, повинно стати актом подяки (грецьке слово «Євхаристію> також означає подяку) і віддання себе Богові. Тому молімося за те, щоб християни менше

сприймали Службу Божу тільки як молитву і випрошення ласк, а більше як жертву,

милу Богові, і нашу Йому вдячність за всі отримані ласки. ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЧЕРВЕНЬ

СВ. СТЕПАН ВОЛИНСЬКИЙ (10 ТРАВНЯ) Св. Степан народився в

році. Походив з боярського роду. Ще юнаком,

1040

відзначався великою побожністю, тому згодом вступив до Києво-Печерського монастиря . Після смерті преподобного Теодоіла Степан став ігуменом . Він розбудував монастир і збудував нову монастирську церкву.

З Божою допомогою та за сприянням побожних бояр у

1078 році святий

Степан

збудував у Києві монастир і церкву Пресвятої Богородиці, назвавши її Влахернською. В

1090

році Степан, який відзначався жертвенністю і ревністю в проповідуванні

Христової віри, став Володимиро-Волинським єпископом. Упокоївся в Господі в

1094 році.

Поховали його у старій катедрі у Володи~рі-Волинському.

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ЧЕРВЕНЬ Загальний: Щоб християнські родини сприймали з любов'ю кожну дитину, яка

.

приходить на свп,

.

1

огортали родинним теплом хворих

.

1

старших

людей, що потребують лікування і опіки. Місійний: Щоб душпастирі і вірні християни вважали міжрелігійний діалог і здійснення інкультурації Євангелія своїм щоденним служінням, яке вони повинні виконувати заради євангелізації усіх народів. Місцевий: Щоб вірні України поважали свободу кожної людини та в разі необхідності відважно її оберігали, а свою свободу використовували

для духовного добра, як особистого, так і своїх ближніх.

ПОКРОВИТЕЛІ НА ЧЕРВЕНЬ СВ. МУЧЕНИКИ ДРОГОБИЦЬКІ: СЕВЕРІЯН БАРАНИК,

ВІТАЛІЙ БАЙРАК, ЯКИМ СЕНЬКІВСЬКИЙ (27 ЧЕРВНЯ) травень

2006

місіонар

7


СВЯТЕ ПИСЬМО

о. Діонисій Заведюк, ЧСВВ Крехів

ЗАВІТ БОГА З ЛЮДЬМИ Глибоке переконання про особливість

взаємин Бога та ізраїльського народу

пов'язані з такими

поняттями, як

«угода», «договір», «союз». Практично,

пронизує увесь Старий Завіт і знаходить

«беріт» означає угоду в найширшому

своє продовження у Новому. Причиною

значенні. Цим словом у єврейській мові

таких

окреслюються такі домовленості, як:

взаємних

відносин

є

Божа

спасаюча ініціатива. Господь Бог вихо­

примирення в суперечці за колодлзь (Бут

дить назустріч людині і пропонує їй

21,32; 26,28); умова після сварки Якова з Лаваном (Бут 31, 44); союз Авраама із сусідами (Бут 14,13); договір Гівеона з Ізраїлем (ІН 9,15) тощо.

укласти союз із Ним. Поняття союзу або

завіту стає основою усієї історії спасіння і проходить червоною ниткою через ціле

«Беріт» не обов'язково є угодою між

Святе Письмо.

рівними, може бути угодою, накинутою

Що ж таке «завіт»? Виявляється, щоб висвітлити зміст

більш могутнім володарем якійсь малій

поняття «Завп», не вистачить провести

країні або підданям громадян міста­

аналіз цього слова в українській мові.

держави

Адже

уникнути знищення. Так, мешканці Явеш­

воно

є

запозиченим

із

сильнішій

Гілеаду

книгах зустрічається в тих місцях , де

Аммоніїв: «Вчини з нами угоду («беріт»),

грецький текст має слово «діатеке», а

і ми будемо служити тобі».

єврейський

-

11,1) звернулися до

щоб

церковнослов'янської й у біблійних

(1

Сам

державі,

царя

Історичні документи з кінця П

термін «беріт». Щоб слова «завіт»,

тисячоліття до Христа засвідчують, що

необхідно, таким чином, звернутися до

такі політичні союзи малих держав з

зрозуміти значення

аналізу цих двох іншомовних термінів. Єврейське слово «беріт» зустрі­

більшими були досить поширеними на Близькому Сході. На загал, документи

чається часто в книгах Старого Завіту і

про

має р1зноманпю значення, але завжди

відзначаються

.

.

.

укладання

васальних

деякими

угод

спільними

рисами. Ось найважливіші з них. На початку подаються імена, титули і родовід сильнішої сторони. Союзники представлені взаємним відношенням, характерним для цього союзу держав

різної могутності: батько слуга; володіти -

син; пан

-

-

служити. В історичній

частині тексту-договору представлено,

як

сюзерен

(сильніша

сторона)

ВІДНОСИВСЯ в минулому ДО свого васала

8

травень

2006

місіопар


СВЯТЕ ПИСЬМО

(підцаного) і які виявив уже в минулих часах ознаки дбання про нього. Договір передбачає закон, який відтепер має зобов'язувати виконання

підлеглу

закону

є

сторону:

виявом

васала, невиконання

.

.

в1рносп

знаком віро­

-

ломства. До обов'язків васала належить підтримувати мир у себе і не конфлік­

тувати з іншими васальними державами, не

може

він

укладати

з

будь-ким

зовнішніх угод тощо. Далі йде перелік добродійств (благословень), яких зазнає васал у нагороду за вірність, а також погроза кар (проклять), які спадуть на

Павлом (Гал

слабшу старо.ну у випадку зради. Також

послання до Євреїв (9,

є перелік свідків укладення даної угоди­

історія знає більше завітів Бога з

трактату, звичайно, це

4,24;

Кор

11,25) й автором 7-13). Але біблійна

божества обох

людьми. Ось найважливіші з них, які

сторін. Якщо якась угода укладалася між

становлять своєрідні етапи сходження

поодинокими особами , вона могла

Бога до людей, щоб запевнити їм свою

супроводжуватися

прихильність та привести до єдності із

-

симвошчним

обрядом: переходом нових союзників між частинами розтятих навшл туш тварин

(пор. Бут

Таке значення терміну «беріт» як

.

могутності

-

.

МІЖ

.

нерІВНИМИ

першим

виразно

-

вперше відносини Бога з людьми є

названі словом «беріт». Катехизм Като­

було

лицької Церкви відзначає: «Союз із Ноєм

істориками та

після потопу виражає принцип Божої

сторонами

відкрите вченими

біблістами

Хронологічно

означеним є завіт Бога з Ноєм, тоді-то

15, 7-21).

ПОЛlТИЧНОГО трактату

щодо

собою.

не так давно, у середині

ікономії (Божого промислу)

щодо

минулого століття. Саме відтоді стало

«народів» - тобто людей, об'єднаних за

краще зрозуміло, що означає завіт Бога

своєю мовою, за своїми племенами, у

з людьми, адже і він також входить у межі

своїх народах» (ККЦ,

поняття «беріт».

потопом Господь повідомляє Ноя: «Я

56).

Ще перед

Скільки завітів?

ухвалив покласти кінець кожному тілу, бо

Ми звикли до двох Завітів, Старого і

земля переповнена насильством через

Нового, і цей поділ відповідає двом

них. Отож я знищу їх разом із землею ...

найважливішим етапам історії спасіння.

Все, що є на землі, загине. Але з тобою

Він виходить з факту Христового приходу

я зроблю союз» (Бут 6,13.

та глибоко закорінений в біблійній

ді, коли після закінчення потопу Ной

термінології, починаючи від пророка

склав Богові жертву всепалення, як вияв

Єремії (Єр

вдячності та пошани, Господь сказав до

травень

31,31 ), закінчуючи апостолом 2006

місіонар

17-18). І справ­

9


СВЯТЕ ПИСЬМО

нього та його синів: «Оце я установлюю

(Втор

мій союз з вами і з вашим потомством

твого, як самого себе» (Лев

6,5)

і «Любитимеш ближнього

19,18).

після вас, та з кожним живим створін­

Надання закону з метою запевнити

ням ... ніяке тіло не буде знищене більше

справедливість у відносинах людей з

водами потопу, ні потопу вже не буде, щоб

Богом та у відносинах між людьми було

пустошити землю ... Ось знак союзу: мій

невід'ємною рисою союзу в розумінні

лук (веселку) покладаю я в хмарах» (Бут

єврейського терміну «беріт» . Вірність

9, 8-13). Цей союз із Ноєм є вічним (Бут 9,16), він «діє до тих пір, поки тривають

звався «законом Мойсея», від імені

цьому Божому законові, який по-іншому

язичницью часи, аж до часу загального

посередника, виявляла в1рюсть самому

проголошення Євангелія» (ККЦ,

завітові. А недотримання закону означало

Інший

«союз-беріт»

58) з

невірність завітові. Тому й уболіває

Аврамом, який, саме внаслідок цього

Господь Бог у книзі пророка Єремії:

союзу, отримав нове ім'я Авраам і став

«Завіт той -

«батьком многоти народів», а також

малю>. Але це дає Богові нагоду для

одержав

оголошення наступного етапу в історії

обітницю

Бога

·-

землі

у

вічне

володіння. Зовнішнім знаком цього союзу мало

стати тілесне обрізання

всіх

мій завіт!

-

вони його зла­

спасіння: «Ось прийдуть дні, Господнє,

-

-

слово

і я створю з домом Ізраїля

потомків Авраама (і навіть його слуг)

та з домом Юди новий завіт". Вкладу

чоловічої

що

закон мій у їхнє нутро і напишу його у них

неприйняття знаку обрізання було б

на серці. Я буду їхнім Богом, вони ж моїм

статі.

До

тієї

міри,

рівнозначне недотриманню союзу (Бут

народом ... я бо прощу їхню провину, гріха

17, 1-14).

їхнього не згадуватиму більше» (Єр

Цей останній союз із Авраамом є потвердженням і поглибленням того першого,

з

Ноєм.

Але

ще

більше

31,31-34). Була вже мова про те, що у Біблії вперше слово «беріт» використовується

поглиблення у відносинах Бога до людства відбулося в заключенні союзу на горі Синай, за посередництва Мойсея. Це

був завіт уже не з поодинокими людьми, а з цілим ізраїльським народом, що його Господь визволив з єгипетської неволі.

Тоді, на Синаї, Господь Бог, даючи заповіді, виявив свою волю. Десять заповідей, або ж декалог, «десять слів», є основними положеннями Божого закону,

а його суттю є дві головні заповіді любові, об'явлені вже тоді: «Любитимеш Госпо­ да, Бога твого, всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю»

10

травень

2006

місіонар


СВЯТЕ ПИСЬМО

.

.

для окреслення союзу Бога з Ноєм. Але

документу про

коли анашзуємо перш~ роздши книги

самого факту договору. Саме слово

Буття , бачимо, що елементи завіту

«діатеке», взяте з юридичної термінології,

.

.

.

зм1ст договору, НІЖ як

взаємю стосунки перших

означало передусім «заповіт», тобто

людей з Богом; турбота Господа Бога

рішення про розподіл власності, яке

про людський рід; заповідь праці та

набуває сили після смерті людини, котра

стриманості

благословення і

цей заповіт склала. Крім того, «діатеке»

пересторога перед порушенням заповіді.

могло означати також розпорядження у

Можна прослідкувати, як від самого

більш широкому значенні.

присутю

1там:

( 2, 15-17);

на

Романські і слов'янські мови пішли

гріхопадіння, поступово об ' являючи свою

слідом за грецькою в цій термінології.

волю в почергових союзах з людством в

Латинське «Тестаментум» (заповіт)

особах Ноя, Авраама , ізраїльського

найчастіше вживається для означення

народу, Господь довод ить його до

кожної з двох частин Біблії. Так само

повноти об'явлення і повноти спасіння.

церковнослов'янське «завіт» залишило

А ці стають дійсністю в особі Ісуса

глибокий слід у літературі слов'янських

Христа, Який є остаточним Словом і

народів , зокрема в українській.

початку

створення,

незважаючи

Поняття «завіт», «союз» Бога з

Спасителем світу.

Таким чином, останній союз Бога з

людством, є, таким чином, однією із

людством, Новий Завіт, здійснився в

провідних тем, які проходять через усю

особі воплоченого Сина Божого Ісуса

багатовікову історію біблійного як

Христа, який став посередником цього

усного, так і письмового передання.

Нового Завіту (Євр

9, 15). Він, поєднуючи

в собі дві природи, Божу і людську, в

Єврейське

слово

грецький

ВІДПОВІДНИК

«беріт»

та

його

«д1атеке»

самому ж собі поєднав людство з Богом,

означають щось більше, ніж «заповіт».

залишаючись до кінця віків запорукою

Означають передусім «союз». Тому

.

тривалосп

останнього

.

1 досконалого

Завіту. Але, приносячи себе в жертву

виваженою

і

слушною

є

позиція

перекладачів Святого Письма україн­

відкуплення за всі людські гріхи, оправдав

ською мовою: передавати слово «беріп>

усіх людей перед Богом, так, що кожен,

або грецьке «діатеке» тим українським

хто покидає гріх і вірує в Ісуса Христа,

терміном, який якнайкраще відповідає

має відкритий доступ до єдності з Богом.

контекстові. Тому маємо, для прикладу,

То таки «союз» чи «завіт»?

в перекладі о. Хоменка і римської комісії

Першими перекладачами біблійних

то «союз» (бут

книг були творці олександрійського грецького

перекладу

так

званого

«Сімдесятьох», або

- з латинської мови - Септуаrінтю>. Слово «б~ріт» вони переклали як «ДІатеке» 1 вщразу надали

9,9;17, 2), то іншим разом «умова» (Бут З 1,44) або «угода» (1 Сам 11,1), то юавіт» (Вих 19,5; ЄрЗl,31), то «заповіт» (Євр 9,16.17).

напрям для його інтерпретації швидше як

травень

2006

місіонар

11


3

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

Ігор Скленар

РІЧНИЦЯ СЛУЖІННЯ ПАПИ БЕНЕДИКТА

XVI

«Моліться за мене, щоб я вчився все більше любити Його стадо вас, святу Церкву, ко:жного з вас особисто і всіх вас разом» (з проповіді Папи Венедикта

Ким був новий Папа і як його

квітня минулого року ім'я нового

єпископа

Рима

не

стало

виховання,

тому

2005 р.) не

мав

великою

Великі заслуги перед Католицькою

Церквою були здобуті ним в сані

несподіванкою для більше ніж мільярда

кардинала і

католиків на усій земній кулі. 78-річний

віровчення з кінця

кардинал Йосиф Ратцінrер належав до четв1рки основних -------­

претендентів

квітня

жодних симпатій до нацистів.

сприйняли

19

католицьке

XVI, 24

префекта Конгрегації

1981

року. Переїхавши

до Ватикану, колишній архиєпископ

- - - - - - - - Мюнхена і Фрайзинга та відомий богослов

на

Німеччини,

папський престіл.

став

Світова преса

оборонцем чистоти

неоднозначно

католицької віри. Він

вщгукнулася

мав і досі має авто­

про

цей вибір колегії

ритет непоступливост1

ватиканських

у

кардиналів. Най­

нальних

більше

віри. Папа, який знає

ейфорії

вщчувалося

ЗІ

сторінок німецьких видань,

за

тому

останні

важливих

доктри­

питаннях

мов та має

торських

8

док­

ступенш

з

що

богослов' я та філ о­

500

~ софії, був і є найрі-

років це восьмий за рахунком Папа

шучішим опонентом модернізації та

німецького походження з усіх 264-ох

лібералізації Католицької Церкви.

попередніх.

Деякі

видання

навіть

пробували навіювати певний страх у зв' язку з твердістю характеру нового

Продовження справи Папи Івана Павла П

«Починаючи

своє

служіння

Папи. Російські видання почали обгово­

наступника св. Петра, хочу ствердити,

рювати такий факт його біографії, як

що з рішучими силою і волею бажаю

приналежність в юності до «Гітлерю­

продовжити завдання

генда». Насправді він туди потрапив

рішення Другого Ватиканського Собору,

проти своєї волі, а вийшовши з цієї

ідучи слідами моїх попередників у

організації, втратив пільги в семінарії.

постійній вірності двохтисячолітньому

Молодий

переданню Церкви»,

12

Йосиф

отримав

добре

травень

-

2006

ввести у д1ю

-

наголосив

місіонар


ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

3

новобраний Папа у своїй першій проповіді

20 квітня 2005 Рік

року.

служ1ння

.

засвщчив,

що

.

юн

Венедикта поступово

XVI

.

втшює в

життя ці завдання. Хоча Папа ще не став таким вщкритим для широкого загалу, як

це було притаманне Іванові Павлу завдяки

.

своєму

штелекту,

11, але

.

широт~

світогляду, він викликає сьогодні повагу багатьох людей. За кілька місяців після інтронізації він продовжував

прокладати

дорогу

Вселенській Церкві д о молоді як її верховний пастир. Сотні тисяч молодих людей з цілого світу в серпні

2005

року

на ХХ Світовому Дні молоді у німецькому

центром життя сучасної Церкви є

місті Кельні прислухалися до його

милосердна любов (див . «Місіонар» ,

змістовного пастирського слова. Папа

чч.З і

Венедикт XVI щиро проповідував про те, як йти дорогою Божих заповідей і як

На

4

за

2006

р .).

даний

час

єпископ

Рима

оприлюднив важливі послання з нагоди

зустрітися з Христом, тому що це є

Світових Днів миру

найбільшим

та ув'язнених, молоді , ювілейного 40-ого

добром

для

сучасної

січня), мігрантів

Дня засобів масової інформації, молитви

людини.

2

(1

квітня

2006

року Венедикт

XVI

з

за

покликання,

хворого,

а також

на

балкону своєї резиденції очолив молитви

Великий піст. У всіх цих документах

з нагоди річниці смерті Івана Павла

відчувається письменницька майстер­

11.

Ватиканська площа була переповнена

ність

вірними з усього світу, які освітлювали її

богословським академічним знанням .

десятками тисяч

свічок.

Приятель

Венедикта

XVI,

поєднана

з

3-поміж_них окремої уваги заслуговує

покійного Папи у своїй промові проявив

послання

велику

ув'язнених, тому що й наші земляки в

пошану

до

«великого

.

попе-

.

.

на

День

мігрантів .

та

редника», з науки якого вш черпає цшю

пошуках вигідної роботи та життя їдуть

думки та духовні орієнтири для сучасного

за

людства.

кордон.

Отож,

Венедикт

XVI

характеризує «м1грац1ю» як «знак часу»

Незмінні

богословські

погляди

.

1 говорить

про

.

зростаючу тенденщю

теперішнього Папи ілюструє його перша

виїзду жінок в пошуках праці. В цьому

енцикліка «Бог є любов». У цьому

посланні він закликає роботодавців не

посланні Венедикт

вказав на те, що

принижувати їхні права, а також по-

своєю хресною смертю Ісус виявив

можливост1 створювати належю умови

любов до людини у найвищій її формі, а

життя. Особливе занепокоєння в єпис-

травень

2006

XVI

місіонар

.

.

13


3

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

клонування, абортів, позашлюбного співжиття подругів, скасування целібату (безженності) католицьких священиків таш.

Після вибору нового Папи окремі аналітики наголошували також на його твердості в питаннях міжконфесійного діалогу. Проте нещодавно оприлюднена інформація про бажання Венедикта

XVl

відвідати з апостольським візитом Росію засвідчує його намір продовжувати екуменічне діло Івана Павла П. Тут копа Рима викликає можливе вико­

певним

ристання жінок в секс-індустрії. «Надія,

українських греко-католиків, в яких

мужність, любов і також «фантазія

Російська православна Церква

любові» (Апостольський лист «Нове

«камінь

тисячоліття надходить»,

мусять

Католицькою Церквою. Віримо, що

50)

чином

видшяється

спотикання»

в

питання

вбачає

діалозі

з

спонукати до необхідної людської і

дипломатична витонченість єпископа

християнської підтримки братів і сестер,

Рима в майбутньому дозволить йому

які відчувають випробування життям»,

мудро відповідати на протести Москви

такі дороговкази пропонує Папа усім

-

людям доброї волі. Інші послання також

містять

стосовно

можливого

проголошення

греко-католицького патр~архату.

думки й глибокі та змістовні

Сподіваємося, що Венедикт

XVI

пастирські вказівки 265-ого наслідника

також зверне свій погляд на Україну та

святого апостола Петра. Наприклад, на

виявить бажання ступити на нашу

Світовий день молоді

9 квітня цього року

землю, піднести нас духовно своїм

Папа звернувся до молодих християн з

мудрим пастирським словом та запалити

такими словами: «Роздумуйте часто над

у

словом Божим, і зберігайте його, коли

завтрашній день, часто затьмарену

Святий Дух є вашим провідником. Отже,

різними негараздами в багатьох сферах

відкрийте для себе те, що думки Божі

нашого життя.

не

є думками людськими;

ви

серцях

віру,

любов

і

надію

станете

відкритими споглядати правду Божу і читати історичні події своїми очима; зас­ макуєте повністю радість, яка походить вщ правди».

Теперішній Папа залишається вірним традиційним позиціям Церкви в таких питаннях як сімейна мораль та біоетика,

рішуче висловлюється проти евтаназії,

14

травень

2006

місіонар

на


життя святих

о. Йосафат Романик, ЧСВВ Перемишль

ЙОГО СПРАВА НЕ ЗАГИНУЛА З НИМ Ісус Христос у часі своїх нелюдських страждань

.

.

І смерт1

.

витершв

людина може витерпіти

-

усе,

що

фізичні

не допомогло, доки, як говориться, Бог

через

світло ,

яке,

мов

блискавка ,

.

.

виходило з води, не вказав м1сце, звщки ,

тортури, приниження, цшковиту поразку.

шостого дня шсля затоплення , витягнено

Все, чого довершив впродовж трьох

тіло на вічний сором схизматиків, а на

років

провалилося. Саме так можна

велику радість всіх католиків . Міський

було б подумати, стоячи на основах

уряд з почестями поклав його в мурованій

людської логіки. Але це ще не був кінець,

церкві на Замку.

-

то був тільки етап. Третього дня Христос

Відтак, на восьмий день пізніше ,

воскрес - і все змінилося. Його справа

духовенство Полоцької Катедральної

відродилася, апостоли знову зібралися,

церкви і шляхта того повіту, другий раз

розпочався тріумфальний, хоч і важкий

везли тіло рікою Двиною при великому

.

пох1д

християнства

через

.

.

1стор1ю

здвизі народу, який оплакував нещастя того міста. Серед них було багато тих,

людства.

Смерть Йосафата в очах його ворогів

які брали участь у вбивстві. Не меншого

.

.

також була його катастрофою. Після його

подиву гщне те, що

смерті здавалося їм, що разом із ним ,

кальв1юстів, зі своїми вірними, з проявами

пастор

єретиюв-

знищили і його справу з' єднання Церкви.

великого болю супроводив це святе тіло

Сталося інакше. Справа, за яку святий

з церкви до човна. Також жиди, жидівки,

віддав життя, не загинула разом із ним.

їхні старці , молодь і діти наввипередки

Навпаки. Його тріумф так, як тріумф

збіглися зі своїх домів назустріч святому

Христа, розпочався після смерті. Справа

Мученикові і ревним плачем осуджували

з' єдинення,

саме,

завдяки

смерті

нещасних християн;

а також надавали

Йосафата розпочала тріумфальний похід

р1зю послуги пораненим слугам єпископа,

на українсько-білоруських землях. Бог

готували харчі, приносили їм приправи й

знаками, що почали діятись після його

овочі, і все це без винагороди і з любов'ю.

смерті, показав, на чиїй Він стороні.

Це дуже зворушило байдужих християн ,

Погляньмо на деякі з цих об'явлень.

навіть тих святотатців так, що були вони

Митрополит Рутський пише так:

тим вкрай здивовані. Врешті привезено

урядники та інші побожні

[тіло] до Полоцька, назустріч вийшло

люди впродовж п' яти днів пильно

«... Міські

чимало людей різного віку і статі . Вони

старалися віднайти святе тіло, а тому що

плакали

самі

не

знали

докладного

місця,

та

скаргами

й

окликами

наповнювали повітря . Перед тілом

схопивши тих, які були присутні при

Мученика

затопленні тіла, допитували їх; але і це

мучеництва: волосяницю, каМІНня І шнур ,

травень

2006

місіонар

несли

знаряддя

його

15


життя святих

яким його зв ' язано, тягнено вулицями і

розграбили церковних речей - пішла туди.

затоплено у ріці. Не було нікого, хто,

Зачинену скриньку, в якій були церковні

бачачи це, не прослезився б; роздиралися

речі і до якої був окремий ключ, яким той,

серця

не

що її звичайно відчиняв, міг це без труду

вс1х,

жоден

схизматик

відважився тоді навіть уст відкрити. Тіло

зробити, передано двом сторожам, щоб

покладено в Катедральній церкві, яку він

її занесли до Замку. Коли сторожі,

відбудував майже від фундаментів, і

переходили через місце, де святого

виставлено на прилюдний вид майже на

Мученика тягнули і на якому впродовж

десять днів; ніхто не міг насититися його

години лежало його тіло, що зросило

видом, у юкого не викликав страху, нав1ть

землю його кров'ю, скринька вирвалася

у тих, що бояться вигляду мертвих тіл;

з рук

барва обличчя була рум'яна.

.

.

сторожів

і

впала на землю

-

Багато

горішньою

1 шсля

смерп

сторонньої допомоги, відчинилася . З неї

святого Мученика, що тепер треба

висунулася чаша і стала на тому самому

докладніше дозслідити; деякі з тих подій

місці, де була кров, як це звичайно буває

чого

трапилось

у

час1

.

.

пропонуємо вашій увазі.

стороною,

і

сама,

без

на престолі; коло неї дискос і хрест, усе до

на своєму місці. Від подиву присутні

Витебська, Слуга Божий, немовби

заніміли. Сам Віце-воєвода, хоч єретик­

Переїжджаючи

з

Полоцька

попереджений Богом, рішуче наказав,

кальвініст, визнав цю подію за дійсну і,

щоб до його повернення викули стіні

тепер, усім про це розповідає, а з ним було

церкви гробницю для нього. В дорозі , і в

багато людей.

самім Витебську, щоденно згадував

У Полоцьку дворічна дитина, коли ще

часто про смерть, аж до зануди слухач1в.

ніхто про вбивство свого Єпископа не

Одного разу, під час обіду, говорив про

знав, пробудившись перед сходом сонця

.

.

.

1 слух

зі сну, каже до свого батька: «Забили

слухачів. Архидиякон гаряче завважив:

Бозю» . Ці слова викликали сміх у

«Ви, Владико, безупинно говорите про

присутніх. Коли хлопчик, який ще ледве

смерть! Дозвольте нам принаймні тепер

вмів говорити, виразно сказав це, на

спокійно з'їсти».

запитання, хто це та «забита Бозя»,

смерть довше, юж м1г знести смак

Того самого дня і майже в тій самій

відповів: «Та, що збудувала церкву».

годині, коли святий Мученик загинув, у

Батьки на це не звертали увагу, хоч

Полоцьку (який від Витебська віддалений

розуміли, що дитина говорила про

на

польські милі) над Витебськом

Катедральну церкву, завершену недовго

видно було ясний стовп. Бачило це дуже

перед Йосафатовою смертю, доки через

багато людей, що підтвердило присягою.

декілька годин не почала ширитися

Після затоплення Мученика, коли

вістка, що архиєпископа полоцького

вбивці вже розійшлися по своїх домівках,

вбито. Батьки хлопчика ще живуть і всім

міська управа, боячись, щоб вони вночі

про це розповщають».

24

не ввірвалися до церкви, з'єднаної з єпископською

16

резиденц1єю,

не

« ... Несподівана

смерть

такого

архипастиря викликала безмірний жаль

травень

2006

місіонар


МАЙБУТНІ БЛАЖЕННІ УГКЦ -

СВІДКИ ВІРНОСТІ

серед усіх наших з'єдинених, особливо ж

мучеництво, яке так відважно прийняв.

у Вільні, де прожив майже ціле своє

Тому ми впевнені, що для святої єдності

життя. А жив дуже свято, невтомно дбав

він більше зробить у небі, ніж міг би

про поширення унії. Незламний у трудах,

зробити на землі . Для мене в моїх за

у небезпеках безстрашний, довершував

ласкою Божою численних журбах і

стільки й таких діл, яких людська

клопотах , був одинокою потіхою і

второпність

підтримкою.

у теперішній

ситуації

Тепер,

як

гор л иця ,

відраджувала і був подивом для всіх. І

позбавлена товариша, сумую в цій моїй

хоч за таким мужем, забраним від нас

нещасній мандрівці, виглядаючи години,

тілом, залишився у нас усіх великий жаль

коли він потягне мене за собою; дай

і смуток, то рівно ж появилася нагода для

Боже, щоб потягнув мене таким самим

великої радості, а саме, його преславне

шнурком, яким сам був потягнений!» .

с. Домініка Данканич, ЧСВВ

«Я ПРИСЯГАВ СЛУЖИТИ КАТОЛИЦЬЮЙ ЦЕРКВІ І ГОТОВИЙ ПОКЛАСТИ ЗА ЦЕ ЖИТТЯ ... » ОТЕЦЬ МИХАЙЛО ВОВЧИК Слуга Божий о. Михайло Вовчик народився

Самбір,

5

червня 1892р . в м. Старий

Львівської

обл.

в

родині

ремісника. Родина Вовчиків не була заможною, зате Господь дав їм інше багатство

дітей. Початкову освіту

-

Завершивши навчання в семінарії, в

1920 рук

р. отримав священичі свячення з високопреосвященного

владики

Йосафата Коциловського, ЧСВВ. Як . . пастир служив в р1зних прських селах

Старосамбірського

і

Турківського

здобував в своєму рідному місті. В школі

районів: Лопушанка, Галівка, Вижня

був зразковим учнем, вимогливим до

Яблінка, Нижня Яблінка. Отець Михайло був ревним і дуже

себе й дуже старанним. Згодом

продовжив

навчання

в

гімназії, а по її закінченні самотужки

побожним

душпастирем,

любив

працювати з людьми, мав особливий

вступив до Львівського університету на

підхід до дітей та молоді. Ставився до

теологічний

людей з простотою й доброзичливістю.

відділ

філософського

факультету. Тяжко було Михайлові

Слуга

знайти кошти, щоб оплатити навчання,

проповідником. В

але він, будучи здібним, охоче допомагав

призначення до с. Торчиновичі поблизу

в навчанні слабшим студентам, які були

м. Старий Самбір. На цій парафії пробув

переважно

до липня

ІЗ

заможних

родин,

а

Божий

був

дуже

1942

добрим

р. отримав

1947 р. , в цьому часі о. Михайла

зароблені гроші використовував, як

було заарештовано. Переслідування

оплату за навчання.

Слуги Божого розпочалось відразу після

травень

2006

місіонар

17


МАЙБУТНІ БЛАЖЕННІ УГКЦ завершення так званого «Львівського

-

СВІДКИ ВІРНОСТІ

релігійної організації», не зрадив своєї

собору 1946р.» Причиною переслідувань

священичої присяги, залишившись

була категорична відмова Слуги Божого

вірним Богові в святій Греко-Католицькій

визнати легітимними рішення «собору»

Церкві.

та прийняти православ'я.

О. Михайла багато разів викликали до

Перед собором з боку «Ініціативної

Дрогобицької єпархіальної контори,

групи» чинився тиск на тих священиюв,

Дрогобицького обласного управління

які не приєдналися до неї. Їм навіть було

НКВС, обіцяючи краще і вигідніше місце

висунуто попередження:

не

та всі блага, про які в той час можна було

приступите до «Ініціативної групи», то від

думати. Обіцяли «прощення гріхів» та

«якщо

ви

зможете

повну реабілітацію

правити Служби Божої ні

перед радянською

в одній церкві, а одно­

владою. Але вия­

часно втратите вс1 права

вилось, що не так

того

дня

не

пароха». Та з рішенням

просто

собору, що мав на меті

Слугу Божого, який

ліквідувати

Берес­

зламати

був твердим у своїх

тейську унію 1596р"

переконаннях

відірватися від Риму і

непохитним у юр1 .

та

возз' єднатися з правос­

Парафіяни

лавною

любили о. Михайла

Церквою

не

дуже

погодилась значна кіль­

-

кість греко-католицького

тиря.

духовенства.

ючи за його життя,

свого

душпас­

Пережива­

Власне ці свяще-

неодноразово

1 монахию

радили: «Отче, та

ники, монахи

.

.

стали об'єктом «особли­

підпишіть

їм

те

вої уваги з боку тодішнього уряду і,

православ'я. Ви маєте жінку, дітей, як

зокрема, служби безпеки. «Всі, хто не

вони будуть без вас жити? «На що Слуга

визнав легітимними рішень «Львівського

Божий відповідав: «.Я присягав служити

собору», опинились поза законом. Власне

Католицькій Церкві і готовий покласти

тому кожен греко-католицький священик,

за це ЖИТТЯ».

який, не згоджуючись

із собором,

продовжував священнод1яти,

вважався

Основою звинувачень о. Михайла Вовчика стали статті, які він періодично

порушником закону. В такій ситуації

друкував в газеті «Нова зоря».

опинився й Слуга Божий о. Михайло

1947

Вовчик. І хоча він був свідомим того, що

Михайло відчував, що на нього чекає

19 липня

р. його було заарештовано. Отець

в будь-яку мить його можуть притягнути

арешт і ув' язнення, тому напередодні

до карної відповідальності та засудити й

зібрав усіх своїх дітей і сказав: «Діти,

ув' яз нити як «служителя забороненої

вибачте мене, що я залишаю вас без

18

травень

2006

місіонар


МАЙБУТНІ БЛАЖЕННІ УГКЦ -

СВІДКИ ВІРНОСТІ

матеріального забезпечення , а най­

так описують втрату свого батька. «Не

більше, що залишаю вас без даху над

дивлячись на те, що о. Михайло залишив

ГОЛОВОЮ».

сім ' ю у тяжкій матеріальній скруті і без

б жовтня цього ж року Дрогобицьким

даху над головою, ніхто з родини ніколи

обласним судом після завершення судової

не

справи було винесено вирок, яким Слугу

переконань, навпаки, вірили, що він

Божого засуджено на

вчинив гідно, і молились за нього». Тіла

р. перебування

в місцях позбавлення волі та

дорікнув

йому

за

твердість

років

Слуги Божого о. Михайла Вовчика родині

позбавлення прав. Слуга Божий відбував

не вдалось знайти. Вважають, що його

ув'язнення в тюрмі міста Щегловка

поховали разом з іншими жертвами

Донецької області. Але й жахливі умови

тоташтарного режиму, яких кидали в

5

в'язниці не зламали його сильного духа.

глибоку, викопану екскаватором яму, не

Отець Михайло невдовзі став духовним

залишаючи жодного

провідником для політв' язнів. Щодня в

заршнюючи поверхню земш .

таборі вів спільну молитву, служив

.

сшду поховань,

.

Впродовж всього часу священичого

служіння Слуга Божий успішно працював

богослуження.

Отець Іван Голинський, який був

у національно-культурній, літературній та

співв'язнем слуги Божого, розповідав, що

науковій ділянках. Дописував статті до

«отця Михайла не били як усіх, але просто

часопису «Нова зорю>, здебільшого на

знущалися і принижували

давали їсти

релігійну тематику. Слуга Божий багато

багато оселедця, а потім багато пити,

писав на захист української католицької

-

після чого викликали на допити. А коли

преси, вказуючи на її необхідність для

отець просився в туалет, вони його не

української нації.

відпускали».

Пройшовши свій тернистий нелегкий

О. Михайло як душпастир, був для

земний шлях, Слуга Божий о. Михайло

всіх прикладом цілковитої посвяти й

Вовчик

жертовності. Постійно вірив у те, що все

цілковитої відданості й повної посвяти

.

для

нас

приклад

чим попшав свою

Господеві. Його наповнене чеснотами

а також і співв'язнів, про що

життя свідчить про глибоке єднання з

змшиться на краще ,

, родину,

.

показав

свідчать його слова: «Так як є кінець

Богом в найскрутніших обставинах.

добру, так теж є кінець терпінням». Та

Якщо хтось має інформацію стосовно

все-таки, як би не тримався Слуга Божий,

поданого кандидата до беатифікації

важкі умови та непосильна праця дуже

ласкаво

відбились на його здоров'ї. Знесилений

адресою:

організм втратив силу боротись із хворобами, тому о. Михайло почав часто і важко хворіти.

5

листопада

1953

р. Слуга Божий о.

Михайло помер в Донецькій тюрмі.

просимо

надсилати

її

за

Місія «Постуляційний Центр беатифікації й канонізаl(ії святих УГКЦ»

пл. Собор11а, За м. Львів тел.Іфакс

79008 (0322) 79-84-42

Доньки о. Михайла у своєму свідченні

травень

2006

місіонар

19


ПОСТАТІ УГКЦ

бр. Даниїл Сікора, ЧСВВ м. Перемишль

ВІН ВИПЕРЕДИВ СВІЙ ЧАС літ з

чення початкової школи, коли йому було

дня смерті о. Єремії Ломницького, ЧСВВ

В цьому році виповнюється

одинадцять літ, впало на маленького

Була це особа, яка відіграла

хлопця тяжке випробування: помер

величезну роль в релігійному житті

батько. Іван тоді навчався у Львівській

(1860-1916).

90

Української Греко-Католицької Церкви на

академічній гімназії, у

зламі ХІХ і ХХ століть. Отець Єремія

до гімназії Франца Йосифа в місті

Ломницький вповні заслуговує, щоби

Дрогобичі.

1873 році перейшов

йому присвятити більше уваги з приводу

Не було в Івана на серці думки йти

цих роковин. Тим більше, що згро­

шляхом свого батька, натомість дуже

мадження Сестер Служебниць Непо­

хотів стати вчителем. Тому у

рочної Діви Марії постановило на

вступив до Вчительської семінарії у

Генеральній Капітулі, щоб

Львові, в якій навчався до

2006

рік

1876

1880

році

року.

проголосити роком отця Єремії Лом­

Опісля

ницького, святкування якого розпочалося

вчителя публічної шестикласної школи

8 лютого.

с.

був скерований

Козарі

на посаду

Рогатинського

повіту

Вже давно мене цікавить постать

Станиславівського воєводства (нині

нашого співбрата по Чину, василіянина

Івано-Франківської обл.), де працював до

о. Єремії Ломницького

1882року.

-

видатного

м1с10наря, проповщника та засновника першого

жшочого

згромадження

в

Цікавлячись

перебігом

подш,

пов'язаних з реформою єдиного на той

Галичині. Довелося побувати в його

час монашого Чину отців Василіян, Іван

рідному Кавську на Дрогобиччині, де

хотів сам пересвідчитись, чи правда все

мав нагоду розповісти жителям села про

те, про що пишуть галицью

їхнього славного земляка. Дуже зди­

«Діло», «Пролом», «Слово», «Сіою> та

часописи

вувало, що люди в Кавську нічого про

інші, тобто чи правда, що ця реформа є

нього не знають, хоча рід Ломницьких

великою шкодою для нашої Церкви.

був досить відомим у Греко-Католицькій

Тому-то сам поїхав до Добромиля.

Церкві.

Відвідавши

тутешній

монастир,

На перший погляд нічого дивного

переконався, що закиди, звинувачення,

немає в особі о. Єремії. Народився Іван,

підозри щодо суті реформи неправдиві,

- бо таке хресне ім'я дали йому батьки, - 8 лютого 1860 року в сім'ї місцевого

відчув голос Божий

пароха о. Михайла Ломницького та Марії

новіціяту. Це було на самому початку

Гащиць, яка теж походила із свяще­

реформи

вигадані. Навпаки! Іван Ломницький

- 28

вересня

-

і вступив до

1882 року.

ничого роду. Крім Івана, у подружжя

Після закінчення новіціяту Іван

було ще шестеро дітей. Після закін-

Ломницький прийняв монаше ім'я

20

травень

2006

місіонар


ПОСТАТІ УГКЦ

значений до Бучача, де виконував

обов'язки директора народної чотири­ класної школи. Пам'ятна

сторінка

обдарованого ієромонаха

в

-

це місійна

діяльність, яку він розпочав в в

місті

Городку

разом

житті

1889 році

зі

своїми

співбратами. Таких місій протягом цілого життя він провів дуже

знакова,

55 -

цифра, як бачимо,

тим

більше

якщо

врахувати, що кожна така місія тривала

8 - 14 днів. багатий

У

1894 році

власник

на одній із місій

Іван

Дашкевич,

зворушений глибокозмістовними пропо­

відями отець Єремії, записав свій великий маєток з будинком у Михай­

Єремія,

на

честь

пророка

Єремії,

старозав1тнього

а

по

двох

роках

філософсько-богословських студій

-

свячення з рук Перемиського владики

лівцях (повіт Борщів, Тернопілької області) реформованим василіянам, де незабаром постав монастир, ігуменом якого став отець Єремія

Йоана Ступницького (17 січня 1886 р.). І лише після цього, більше як через рік, травня

1887 р.,

(1895-1898).

Велике значення для пробудження і

22

скріплення релігійних почуттів народу мали

склав монашу професію,

численні реколекції, що їх невтомно

хоча за правилами Василіянського Чину

провадив о. Єремія. Слід також зазначити,

вічні обіти мали передувати висвяченню.

що саме він як перший реформований

Це було пов'язано з тим, що Церква

василіянин, дав перші реколекції для

гостро потребувала молодих священиків,

питомців Львівської духовної семінарії. У

а о. Єремія відзначався особливою посвя­

1892 році

тою Чинові та духовно-інтелектуальною

Філясом, ЧСВВ уклали для молоді перший

зр1шстю.

молитовник «Гостинець», який був дуже

Знаючи про здібності нововисвя­

о. Єремія разом з о. Платонідом

популярним. Всього цей молитовник

ченого ієромонаха, як вихователя й

видавали шість разів, загальна кількість

педагога, настоятелі призначили його на

примірників сягла

посаду директора Окружної головної

Таким способом Господь Бог готував

школи в Лаврові, якою весь час керували

о.

василіяни. У

служіння

1889-1891

рр. отець Єремія

190 тисяч.

Єремію до головної мети його

-

заснування першого в

розширював свої знання у Краківській

Галичині чернечого згромадження

єзуїтській колегії; повернувшись, викла­

Сестер Служебниць Непорочної Діви

дав у Добромильському новіціяті україн­

Марії, але про це розповім у наступному

ську мову та історію. У

ЛИСТІ.

травень

2006

1894 р.

місіонар

був при-

21


РОЗДУМИ

Алессандро Пронцано

ВЕЛИЧ На Тайній вечері Ісус «встав ... і

участь у бенкеті Божому і водночас

почав обмивати учням ноги та обтирати

служити при столах людей, щоб там

рушником, яким був підперезаний» (Ів

13,

ламати і розділяти хліб любові. Я думаю,

Після Воскресіння Ісус приготував

що вже можна забити у стіну два великі

4-5).

сніданок для своїх учнів, які ловили рибу (пор . Ів

21 , 1-13). Ці два епізоди, Христос

.

навкошшки

вмиває ноги апостолам,

.

1

цвяхи.

1.

Сьогодні дуже багато говориться

про велич. Бувають великі державні мужі,

Христос поряд з вогнищем, на якому

бувають

велию

науковц~,

велию

пече рибу, становлять найбільш про­

письменники, великі атлети, великі

мовистий коментар, найправдивіше

актори,

відображення конкретної його програми.

оправданий сумнів, що мірка , якою

Хто рушив услід за Ісусом, має йти за

міряють велич, є фальшивою. Ті, які

Ним стежиною служіння.

.

1

не

виключало

.

н1кого,

та

осягнуло надзвичайну велич, Він уточнив

його Завдання: «Що ви зробили одному з моїх братів найменших зробили» (Мт

сшваки.

-

ви мені

занадто легко. Передусім звертають увагу на успіх, популярність, високу посаду поодиноких людей. Ісус нам вказав на непомильний метр, щоб

ним

міряти

Одним словом,

ближнім.

Згідно

наше християнське життя розвивається

оптикою,

шкалою

немовби по ниточці служіння, яке

автентична

25, 40).

Виринає

отримали диплом величі, дістали його

·

Щоб наше служіння було універсальним

велию

велич:

з

велич:

слу:жіння

християнською вартост1 ,

велич

~снує

того,

хто

виявляємо або відмовляємо Богові , від

служить. Так званий «великий держав­

цього неможливо втекти. Мета нашого

ний муж», якщо розуміє свій пост як засіб

служіння одна-єдина: Бог. Отож, прояви

проявити свою могутність і престиж, в

нетерпеливості, поквапливості, лінивства,

дійсності є нікчемним, без огляду на те,

неуважності, різкого «ні», сказаного

що про нього пишуть в газетах. Він є

дитині , старому, хворому, перетворю-

особою дуже незначною. Та особа, хоча

ються у нетерпелив1сть, покваплив1сть,

б нею всі й ігнорували, яка навпаки мету

лінивство, неуважність , різке «Ні» , ска­

свого життя розум1є як служшня, вщдане

.

.

зане Богові. Уже з хвилини нашого хрещення наше

.

.

.

«останнім» , ніколи не отримає нагороду

від людей, жодної медалі, а коли помре,

життя здійснюється у двох вимірах: до

газети не присвятять їй і рядочка, є значно

Бога і ближнього. Царство Боже і наші

величшшою.

ближні. Жертва, яку ми принесли на

Дозволь мені відкрити тобі мою

вівтарі , є жертвою сопричастя. Жертви,

таємницю. Коли бачу рухливу господиню

які принесені Богові, бувають віддані

серед кухонних баняків або як вона миє

назад людям, положені їм на служіння.

підлогу, або коли медсестра ніжно і з

Християнин має подвійне завдання: брати

любов'ю обслуговує хворого , приходить

22

травень

2006

місіонар


РОЗДУМИ

мені думка: «Ось ця особа є насправді

продовженого в теперішньому часі в

великою». Не втомлюймося повторю­

праці однієї монахині. Сестра Фелічіта

вати, що з точки зору Ісуса Христа

(що означає щаслива) вступила до свого

великим є тільки той, хто служить, а

згромадження у дуже молодому ВІЦІ.

решта

-

- Що ти вмієш робити? - Лемішку, настоятелько. - Тебе посилає Господь:

маш.

Завжди актуальним є питання

2.

місця (позиції, першості), професії, посад. Це

питання

часто

провокує

відповідальна за кухню і за город ...

невдоволення, а деколи й малі драми. Увага,

вибирайте

правильний

напрямок. Суттєвою є здатність служи­ ти, але як І де

-

немає жодного значен­

будеш

Сестра Фелічіта залишалася на кухні близько

50

років. Для неї не існувало

пригнобливих проблем, гідних або негідних

урядів

чи

важливих

або

ня. Тим більше не важливі особи.

неважливих завдань. З іншого боку, вона

Завжди є Христос, Якому служимо.

була переконана, що не вміє чинити

Наше християнське життя є повноцінним

іншого. Одного дня провідник реколекцій

тільки тоді, коли ми в ньому здійснюємо

зайшов до кухні і зустрівся з сестрою

своє

-

основне завдання

служшня.

Фелічітою.

Керуючись тим, немає сенсу говорити

.

про непрестижю види прац1

.

1 служшня

-

Ви, сестро,

50

років в монастирі і

завжди варили?

(дехто, на жаль, називає їх принизли­

-

вими). Вистачає, що нам запевнений привілей служіння. Велич полягає у

Так, отче, а також город на мені. Але як вам це вдалося? О, все було чудово! Мені завжди

служінні (внутрішній прихильності), не у

здавалося,

виді

покришках моїх баняків віддзеркалю­

служіння (який залежить від

зовнішніх обставин, які не впливають на

що

на

тих

блискучих

валося обличчя Ісуса.

велич). Немає важливих і неважливих

Так сестра відкрила велич служіння,

завдань. Є тільки великі християни,

адже вона вміла перейти від об'єкту

наВІть,

служіння до Того, кому служиться.

якщо

вони

усе

своє

життя

стружать дошки або обробляють залізо,

Завдаю собі клопоту коли мию підлогу

або прасують білизну, і малі християни,

в

що

неслухняній дитині, доглядаю нестер­

можуть вчинити

.

.

непдними наВІть

найшляхетніші завдання.

коридор~,

присвячую

свою

увагу

пного старця. І на блискучій поверхні

Ми розпочали це розважання двома

підлоги бачу обличчя Ісуса. А також

епізодами Христового життя. Завершімо

важка дитина і надокучливий старець

його епізодом, взятим з життя Ісуса,

перетворюються в Христа ...

ВИПРАВЛЕННЯ!

У № З «Місіонаря» за

2006

рік на ст.

32

трапилася помилка: шсля

«Алессандро Пронцано» слід читати (переклад з італійської мови).

травень

2006

місіонар

23


ВІТАЄМО

3

ЮВІЛЕЄМ

Євгенія Грень член Ради «Просвіти» Галицького р-ну м. Львова

«ШУКАЮ ПРАВДУ, БО В ШЙ МОЄ СПАСІННЯ ... » 7

квітня

60-літній

ювілей

життя

відсвяткував о. Василій Мендрунь, чсвв.

служіннях

в

шших

церквах

та

монастирях.

Як диригент вібрації своєї душі, наче

Сказано: край, який не народжує святих,

тремтяча струна,

.

.

передає слухачам

1

.

не захищений від стихій і катастроф.

ВІРИТЬСЯ, що ПОСlЯНl

Тому

проростуть у душах дітей, сприймуться

Господь

українському

посилає

народу

нашому

в

усі

часи

серцями

присутюх

Іскри духовност~

як

прагнення

до

людей,

навчання, до своїх майбутніх перемог. А

покликаних молитися за нас. Хіба не

ще виснажлива душпастирська праця,

проводирів,

світочів,

або

народитися на

пости, служби, молитви, сповідь мирян.

Благовіщення? Мабуть, цим також

Можна сказати: о. Василій роздаровує

визначилось

себе людям, як хліб насущний. Вміння

Боже провидіння

-

покликання до

служшня

о.Василія Мендруня, ЧСВВ. Про таких

стисло, ясно і чітко окреслювати події,

людей кажуть: є в ньому Божа іскра.

переконливо і лаконічно висвітлювати

Протоігумен Галицької провінції ЧСВВ в

думки, сучасне трактування Святого

часи виходу Церкви з підпілля, магістр

Письма, особливі інтонації у проповідях

новіціяту в Крехові протягом десяти

і тембр голосу мають надзвичайний

років. Під час богослужінь він полонить

вплив на слухача, а що вже в пісні!

вірних своїм духом, проповідями. На

Проповідницька діяльність о.Василія

хресні дороги до крехівського монастиря

може бути вписана золотими літерами

приїжджають тисячі людей з ближніх

на сторінках проповідництва. А його

околиць і з віддалених місць. В селі отець

Хресні Дороги

Василь зібрав простих людей, гречкосіїв

університети моралі, високої духовності,

-

це своєрідні народні

від коси і плуга, домогосподинь і навчає

патріотизму, релігійності.

хоровому

хору

Та сказане, хоч і западає в душу, але з

приєдналися вчителі і згодом крехівський

часом розвіюється. Залишається запи­

церковний

невід'ємною

сане. І ось нова сторінка в діяльності

частиною Богослужінь, улюбленим

отця Василія. Василіянське видавництво

хором парохіян, бере участь у конкурсах,

«Місіонер» видає збірку віршів поета

мистецтву.

хор

став

До

виступав у Львівській філармонії. Отець

отця Василя Богдана Мендруня «Побійна

Василій, не шкодуючи свого здоров' я,

гора». Ця подія сколихнула громадське

сил, проводить концерти народної і

життя округи. Якби жителям цих місць

церковної пісні в Крехові, Жовкві, Львові,

було подаровано лише один вірш під

разом із хором бере участь у бога-

назвою «Побійна гора»,

24

травень

2006

-

вже це при-

місіонар


ВІТАЄМО

3

ЮВІЛЕЄМ

несло б поету вдячність і прославу. Бо

з такими людьми чи то в молитві, чи слу­

цей вірш розкрив очі людям на красу

хаючи проповіді,

природи , яка їх оточує, вказав, що крім

глибинієш душею. Не раз спокушала дум­

виснажливої праці, сірості буднів є в цьому

ка підійти до отця і запитати , звідкіля

свп1 щось зворушливо прекрасне, святе:

вірші, які він цитує на хресних дорогах і

читаючи поезію,

чи можна їх собі переписати, наприклад:

Побійна гора тут, і пам 'ять побійна,

О, Спасе мій, Тобі лиш тридцять

Схвильовані мури, обитель спокійна.

Щезає, мов вихор, гріховна сновида, Бринить тут молитва, як гуслі Давида.

Цвинтарна стежина стрімка, елегійна;

Сміхом пригноблений,

Йоіла й Сил ьвестра сувора і мрійна

Згодом з' явились прекрасні пісні на слова о.Василія. Одна за одною видавалися нові

А в серці псалмодіі" прості і ніжні.

збірки поезій. Їх актуальність очевидна,

Побійна гора тут, і пам 'ять побійна,

бо то був час подальшого занепаду і ви­

Церковця, дзвіниця, краса мелодійна, Бджолине гудіння, нектар конюшини

тіснення української мови з усіх сфер

-

Едемське відлуння, едемські картини.

«Едемське відлуння, едемські картини» краще

сказати

про

-

Видана збірка відкрила цю завісу.

Печера в верхів 'і; печера в підніжжі,

чи можна

...

На мить сховався місяць в хмарну

Терням оздоблений,

любові криниця.

Побійна гора тут, і пам 'ять побійна,

-

ртуть

В душі пекло, щеміло до нестями;

Джерельна, прозора, насущна водиця,

-

...

Північна тиша висне над горбами,

Побійна гора тут, і пам 'ять побійна,

Дорога Христова

три

свою

обитель? Миряни це відчули і побачили

життя. Книжки о.Василя розійшлися по­ між читачами, пісні співаються багатьма хоровими колективами в церквах і під час

масових духовних заходів не тільки у Крехівському монастирі. У передмові до

у вже відбудованому з руїни храмі, в

збірки «Побійна гора» Петро Шкраб'юк

Богослуженнях, у краєвидах навколо

зазначає:

монастиря, а найбільше у жертовній праці

тут і класичні сонет, октава, тріолет, тер­

« ... читач

буде подивований ...

священиків і монахів цієї святині. Та

цина, ритурнель; і східні рубаї, і японські

маємо не один вірш, а цілу збірку поезій,

танка

й

гайку,

звичайні

двовірші

і таких прекрасних, високодуховних . Є

(дистихи)». Але звернімо увагу в основ­

люди, що вивчили майже всі вірші

ному на емоційну дію цих віршів. Ось на

напам'ять. Учні шкіл використовують їх

титульній сторінці збірки «Дари всепітої

на святах. Багато поезій просякнуті тон­

любові» :

ким гумором, батьківська щира турбота про чисті, дитячі душі наповнює вірші для дітей. Це місток між світським, земним і духовним буттям людини! У спілкуванні

травень

2006

місіонар

Перо, папір ... Писати мушу.

Знегоди ... віра ... переміни ... Читачу, ти гортаєш душу: Від Бога це

-

для Украіни.

25


ВІТАЄМО

Після Шевченкового

3

ЮВІЛЕЄМ

« ... вставайте, -

надцять сторшок, а замикають в собі

кайдани порвіте".», Франкового

інформацію життя декількох поколінь

«."нам пора для України жить», Симо­

протягом швстоштнього пром~жку часу.

ненкового

Ця поезія спонукає до роздумів, бо

« ... народ

-

мій завжди буде,

ніхто не перекреслить мій народ»

.

.

.

на

торкається найпотаємніших струн душі,

зламі двох тисячоліть пролунало з Кре­

дарує величезний діапазон настроїв,

хівського монастиря: «Воскресли ми, як

бринить згустком душевних мелодій,

горда княжа раса». З поезій отця Василія

затаєним щемом сердець. В пам'яті

черпають

знання

.

-

.

1 наснагу

ВІруюч1

1

нев1руюч1, доросш д1ти, це дороговказ до

високої моралі і духовності. Кожна фраза

-

афоризм, крилатий вислів:

Бог

-

святої Матері, що взяв від мами щире серце

Він живе в тобі й мені

.

випромшити

всеосяжну

на очах.

У творчій діяльності отця Василія

А я шукаю правду, бо в ній моє спасіння".

-

.

в себе цю поезію зі сльозами зворушення

життя ідея.

Де брак молитви

.

1 зумш

любов поміж людьми . Тому читач вбирає

З Богом не жартуй, о НІ!

-

і біль за тим, чого вже не виправиш . Автор бачиться нам як великий син

це вічність неосяжна,

Ісуса Хрест

читача пропливають особисті спогади: радість і смуток, вдячність і щастя, жаль

сумнів і вагання.

золотою ниткою проходить всеперама­

гаюча любов до Бога, Пречистої Діви, Матері,

Батьківщини,

ангельських

Хай миром світ наповниться й теплом.

дитячих душ, оточуючої природи, свого

Вже сивина торкнулася, як

грішних людей:

трунок ...

Стремтіла від болю душа, як пір 'іна ... Воістину, яка прекрасна, божественна українська мова, вічні і незнищенні її джерела, невичерпні таланти у її носіїв. І творчість о.Василія тому підтвердження. Нарешті ще одна маленька збірочка, про яку не можна не згадати

-

«Серце

мами». Поету не потрібні цілі томи, щоб

Василіанського Чину, до праведних і

О дру:же мій, повір

люблю тебе,

-

як Бог. Вдячні

Богу,

що

на

величному,

сонячному обрії літератури сяє яскрава зірка отця Василя Мендруня, ЧСВВ.

Його подвижницька праця -

це унікальна

сторінка в нашому житті, в розквш духов­ ності, рідної мови, зрештою українськості.

проспівати гімн матері. Стислість і емо­

ційність цих поезій вражає. Мама тут

-

уособлення української жінки-матері, символізує матір Україну. Важко збаг­ нути, чому кожному, хто в1зьме в руки

цю книжечку, здається, що це саме про

його маму йде мова. Всього кілька-

26

травень

2006

місіонар


3 РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ Протопресвітера, о. Євгена Дмитріва,

Родини Лавренюків та Прийдунів з

пароха села Чернів Рогатинського району

Дніпропетровської

Івано-Франківської області (Букачівський

висловлюють подяку на сторінках Вашого

деканат) вітають із 55 -річчям від дня

журналу Господу Богу в Пресвятій Тройці,

народження

травня)

Заступниці нашій Пресвятій Богородиці, св.

священства. У щасливий день ювілею хай

Юді- Тадею, св. Антонію Падевському, св.

душа,

яка

і

щиро

25-річчям

радіє Ваша

області

вміє любити,

Миколаю Чарнецькому, всім святим за і:Х

співчувати, вибачати, Ваше серце, яке

заступництво і поміч у наших проханнях;

служить вірі.

дякуємо за успішну здачу іспитів внуками

П 'ятдесят п 'ять уже позаду,

на зимовій сесії

Стільки ж років є у майбутті,

Хай Господь Бог благословить вас.

Гарного шляху Вам, отче Євгене,

Прийдун А. Д.

57157

Всі бажають у житті,

вул. Ко.мсо.мольська,

Щоб не знали ніколи горя,

м. Периютравеньськ,

Тільки щастя без біди,

Дніпропетровська обл.

І міцного ще здоров 'я, Християнської любові, як завжди. Так нехай це Бог почує,

Чудотворцю, св. Терезі від Дитятка Ісуса,

І Вас благословить,

св. монаху Шарбелю, св. о. Піо, св. Анні, св.

Без зупинки до сто двадцять

Йосифу, блаженному Миколаю Чарнецькому,

Вирушайте у цю мить Парафіяни

сіл

Чернів,

Я хочу висловити щиру подяку Господу Богу, Діві Марії; св. Юді- Тадею, св. Миколаю

св. Ігорю, св. Любові, св. Ірині, а також усім Кліщівка,

Конюшки, Обельниця. До привітань приєднуються священики деканату, родина, священики ІІІ чину св. Василія Великого.

святим за щасливе вирішення важливих

справ, за оздоровлення родини і особливі ласки .

Дякую за повернене здоров 'я всім тим,

кого я назвала і, крім того, всім людям, священикам, монахам і монахиням за те, що

Ми хочемо висловити подяку, через «Місіонар» Господу Богу, Пречистій Діві Марії і св. ап. Юді-Тадею за вислухані молитви в нашім наміренні. Катерина і дочка Марія с. Зимна Вода, Пусто.митівський р-н, Львівська обл.

молилися за моє оздоровлення і милосердно допомагали мені, чим могли .

Щира дяка Господу Богу і Пречистій Діві Марії; і всім святим, особливо святому Юді­ Тадею і блаженному Миколаю Чарнецькому

і св. Ірині за і:Хню особливу ласку для моєї донечки Ірини . Гаряче молюся за ії щасливе оздоровлення. Лікуючий лікар,сказав, що ії

На сторінках Вашого ;журналу хочу

здоров'ю

тільки

один

Господь

Бог

висловити подяку Господу Богу, Діві Марії;

допоможе. І ще раз дякую за все Господу

св. монаху Шарбелю, св. Бенедикту, святому

Богу, Матері Божій Неустанної Помочі,

Антонію, св. Партенію за велику опіку над

всім святим і всім милосердним людям.

родиною й особливі ласки.

ЛюбаК.

ПетроБобко

м. Дрогобич,

с. В'язова,

Львівська обл.

Львівська обл.

тра вень

2006

місіонар

27


3 РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ На моїй життєвій дорозі траплялося чимало

важких

випробувань.

Багато

Я студентка 5-го курсу, що зустрічалась

5

років з хлопцем, а тепер він є моі:М

переJІсивань, клопотів було тоді, коли

чоловіком. Ми ду;же любили одне одного і

хворів хто-небудь з моєїродини: діти, внуки

одружились. Про;живши шість місяців, він

або я сама. Щодня молюся до святого Юди­

покинув мене, пояснюючи це тим, що прагне

Тадея. Він вимолює у Господа Ісуса Христа

свободи і не готовий ще до сімейного

і ПречистоїДіви Марії ласки і здоров'я для

життя, запевняючи, що моєї вини в цьому

моїх

дітей,

онуків,

чоловіка

і

мене

самоі:Впевнена, що ще ніколи святий Юда­ Тадей, нікому не відмовив у проханнях до нього,

коли

молимось

про

покращення

немає. Мені було дуже важко, не знала, що робити, як жити далі. Приблизно через тиждень дізналася, що

у всякому горі допомагає святий Юда­

нашого здоров 'я чи подолання життєвих

Тадей і почала молитись до нього, просячи

труднощів.

допомоги. У розваJІсанні на п 'ятий день

Тож молімося до св. Юди-Тадея, «щоб забезпечити

собі

заступництво

розповідалось про одного юнака, який

обіцяв відправити подячну дев 'ятницю і

покровительство не лише протягом всього

подати до журналу «Посланець нашого

;життя, але передовсім у годину смерті».

Ісуса Христа» допис про одержану ласку. І,

Євгенія Великопольська

коли я молилася, тако;ж пообіцяла, що за

с. Роз:JІсалів, Радехівський р-н,

вислухання прохання святим Тадеєм подам

Львівська обл.

до журналу допис про одержану ласку. І ось

На сторінках журналу хочу висловити

через шість тижнів,

чоловік до мене

подяку Господу Богу, Матері Божій, св.

повернувся. Тепер, я знаю, що хто гаряче

Григорію і всім небесним заступникам за

молиться про поміч, то у всякому горю

вислухані молитви і неоціненну допомогу в

помагає святий Юда-Тадей. Пишу Вам тому, що такою була моя

складній :життєвій ситуації:

обіцянка Господеві, Божій Матері. Господь

Любов Притула, м. Жовква

вислухав мою молитву і молитву моєї доньки Коли до мене потрапила інформація про

і повернув дорогу іТ серцю людину. Я

заступництво святого Юди-Тадея, то я

молилася більше до святого Юди-Тадея, а

одразу його полюбила і обрала за свого

донька моя

опікуна. Завдяки йому, я познайомилася з

сталося чудо! Молитви були вислухані і все

хлопцем, якого дуже люблю і пова;жаю.

сталося, як ми просили.

Одного разу я із ним посварилась. Це була

Лариса,

перша сварка за дев 'ять місяців дружби.

м. Львів

-

до Миколая Чарнецького. І

Це для мене і для нього було дуже боляче. Здавалося, що це кінець нашим стосункам, бо

ми

не

проявляли

ініціативи

до

Хочу висловити щиру подяку Господу Бо гу, найсвятішому Серцю Ісусовому,

примирення. Тоді я віддала себе під опіку

апостолу Юді-Тадею,

Юди-Тадея, який чудесно нас знов поєднав.

неустанної Помочі за опіку над родиною і

Ми йому дуже вдячні, і віримо, що він нас

особливі ласки.

допровадить до подружнього стану. Хочу

додати, що він дуже розуміє усі наші земні проблеми, і в хвилю турбот дає нам розраду. Світлана

28

Матері Божій

Ірина Недостойна

с. Кривеньке, Чортківський р-н,

Тернопільська обл.

травень

2006

місіонар


ОПОВІДАННЯ:

о. Мелетій Батіг, ЧСВВ

м. Бар, Вінницька обл .

МАТИ І ДІТИ Кожна субота для Анастасії була

.

.

дор1кають ,

насм1хаються,

а

то

вийнятково радісною і тривожною. Мати

глузують.

ві~ьмох дітей час від часу виходила на

переносить, коли не шанується гідність

сшьську вулицю, вдивляючись у далечшь,

матері в її оточенні. Достатньо того, що

виглядала своїх дітей, які навідувались у

матер~алью труднощ1 даються взнаки, а

вихідні до свого рідного дому. А коли

тут ще морально топчуть гідність

когось побачила , йшла наперед, щоб

найбільшої святості материнства.

.

.

зустрпися 1з своєю дорогою дитиною.

.

І

добра

.

Щоденна

мати

все

це

.

праця

біля

кухні,

на

Тут же розповідала про все наболіле і

господарств~

заодно розпитувала про їхні успіхи. В

виснажують кожну жінку, а тим більше

різних навчальних закладах області

матір, в якої на руках діти. Лише коротка

навчалось четверо її дітей. Хто, як не

молитва заспокоює і подає надію, що Бог

мати, відчуває пережиття своєї доньки чи

нікого не залишає. Після праці, стомлена,

1

в колгоспі повністю

сина під час навчання чи екзаменів. Біль

складає руки, клякає і щиро дякує Богові

дитини є болем матері, який не може її

за допомогу і знову просить Його вже

оминути.

про ніч , яка настає і, особливо, про

А скільки було обмов , осуджень ,

завтрашній

день.

Повіки

очей

дорікань , коли діти були маленькі.

злипаються, руки опускаються, голова

Насміхались навіть її подруги і сусіди. І

хилиться до сну.

все це треба було зносити заради своїх

Молитва коротка, на довшу молитву

дітей. Ланкова із претензіями сказала

сил не вистачає, а ще треба дітей вкрити,

одного разу:

поблагословити на мирний сон.

Нам потрібна праця в колгоспі, а не

А діти, мов ті ангелики, сплять, і мати

твої діти. Діти одне одного нехай

до кожного підходить, витирає спітніле

доглядають, а ти повинна відробити свої

чоло, поправляє подушечки, накриває їх

трудодю.

і благословить знаком святого хреста.

-

Найбільше допікали матері сусіди, які на кожному кроц~ дор1кали:

«Спіть мої любі, спіть мої дорогенькі з Богом,»

-

промовляє.

Час настав важкий, а вона дітей

Вранці, як тільки світає, вже треба

родить. І що вона з ними буде робити,

піднятись. Знову коротка молитва і до

коли вони підростуть?

праці: худоба, птиця і сніданок для дітей.

-

Анастасія мовчки

сприймала ці

Роки минали швидко. Діти росли

дорікання, відійшовши в сторону утирала

здоров~, ходили до школи, з кожним днем

сльозу, зітхала до Бога і йшла своєю

набиралися знань і розуму. Анастасія з

дорогою. Ох, як важко бути багатодітною

чоловіком все робили для того , тільки

матір'ю, коли замість співчуття їй

щоб дітям дати освіту. Батько особливо

травень

2006

м.ісіонар

29


ОПОВІДАННЯ

дбав не лише про освіту, але навчав якнайкраще виконувати свої обов' язки

щодо праці. Для батьків діти в скорому часі ставали помічниками у щоденній

.

.

прац1 як на гороДІ, так

.

.

1 в хат1.

Ввечері, коли вже всі сходились до хати,

.

а

сщали

мати

готувала

навколо

вечерю,

стола

.

1

при

вони

.

.

св1тш

настільної лампи виконували шкільні

домашні завдання. Батько, не зважаючи на перевтому від важкої праці, був разом з дітьми. Він розглядав їхні підручники , зошити, але не дивився у щоденник на

ОЦІНКИ.

Жартуючи,

ВІН

завжди

Вставайте,

бо

далека дорога,

скоріше повернемось,

висловлювався по-своєму:

Знання є не у щоденнику, а в голові,

-

-

-

говорила з

болем у серці до них.

і тут згадував вірш, який колись, ще у

Помолившись, йшла з ними до міста

і там ставала з двома дітьми в чергу,

школі, вивчив напам'ять: Учися, дитино, Бог буде з тобою,

очікуючи поки привезуть хліб <<Насущний»

Ушанують люди, полюбить тя світ;

до крамниці. А, повертаючись додому з

Учися, щоб сіяв добро поміж люди,

хлібом, дякувала Богові, що не йдуть

А вічно жить будеш, не згине твій

додому з порожніми руками. Так було

слід .

взимку, коли в морозні дні стежки

Розповідав батько про свої шкільні

позавівало снігом, так було навесні, коли

роки, про свого вчителя І пароха-катехита,

доводилось

якого пізніше вивезли у Сибір. Та най­

болото, і влітку, коли пекло гаряче сонце.

більше розповідав дітям про Бога ,

святих,

а

також

про

життя

видатних діячів з історії України. Мати і діти чи то у хвилини радості, чи то у хвилини смутку завжди разом.

своїми

ногами

Мати завжди говорила дітям :

викладав Божу науку і різні оповідання з життя

місити

-

Тільки з Богом легко переносяться

усі труднощі, не бійтеся їх. Терпіння

-

це школа життя. Хто терплячий, тому

легше живеться в цьому світі. Вчіться, діти, цього вимагає теперішнє життя.

Був час, коли заснували колгоспи, і

Діти, закінчуючи сільську школу,

з'явилися великі черги за хлібом. В

поступали у навчальні заклади великого

деяких містах вже з ночі, а навіть з

міста, та ніколи не забували своєї матері

вечора займали в зимову пору черги, щоб

і

на руки купити хоч дві буханки хліба.

приїжджали додому, розділяючи свої

Мати і тут разом зі своїми дітьми.

успіхи і невдачі із своїми батьками. Мати

Найболючішим для Анастасії було підняти зі сну вночі своїх дітей.

30

батька.

Вони

завжди

у

вихідні

відпроваджувала своїх хлопців до війська, а коли повертались до рідного

травень

2006

місіонар


ОПОВІДАННЯ

дому, дякувала Богові за добрих своїх

Матері Божої), то сестри сховали свої

дітей, які скрізь були добрим прикладом

молитовники і відчинили двері. Мед­ сестра відразу усе розповіла . Тоді насто­

ДЛЯ ІНШИХ.

Був місяць травень. Матері Анастасії

ятель ка, мати Юлія, запропонувала:

минало шістдесять. Саме цей місяць присвячують Небесній нашій Неньці

-

-

Ми хотіли б помолитись разом з

вами, а ви, сестро, ідіть до хворої.

Матері Божій. У травні возвеличують як

Сестри заспівали тихим голосом

Небесну, так і земну нашу матір у День

пісню: «Ще не чувано ніколи, щоб

Матері.

Вона не помогла ... », а потім знову

Діти

вже давно

вирішили

з 'їхатись, щоб привітати свою дорогу маму і заодно помолитись разом з нею в

цей дорогий час, а тим більше, що їх шанований батько відійшов у вічність. Та, на жаль, все вийшло по-іншому. Мати важко захворіла. Важка праця на

город~, 1 як наслідок -

внутрішній вилив

крові. Її непритомною завезли ванта. . . ЖІВКОЮ ДО шкарю .

Радості з ювілею матері вже не було, а навпаки цей випадок, який стався у

п'ятницю, усіх засмутив. У суботу діти з'їхались додому на

ювілей своєї матері. Старша їхня сестра весь час перебувала у лікарні із своєю важкохворою матір'ю. Лікарі зупинили кровотечу, але для неї потрібна була донорська кров. Тут звернулась донька

матері до старшої за віком медсестри.

-

Як ви гадаєте, видужає моя мама?

Медсестра тут же відповіла.

-

На все Божа воля. Ось тут, біля

лікарні, в тому будиночку, що біля церкви, проживають сестри Василіянки. Попро­ сіть їх, щоб вони помолились за здоров' я вашої мами. До них часто звертаються

люди,

і

вони

допомагають

своїми

молитвами. Якщо хочете, то разом

підемо до них.

Коли вонИ постукали до сестер (а

відмовляли молебень до Пресвятої Богородиці. Після закінчення молитви мати Юлія сказала:

-

Сподіваємось, що ваша мати одужає.

Ми будемо молитися за її здоров'я.

Про сестер Василіянок у Яворові знали лікарі районної лікарні. Вони шанували їх

як своїх помічниць, що допомагали їм не

.

тшьки молитвою,

але

.

1 приходили

У понеділок діти хворої матері прибули до лікарні, щоб здати кров, як це просили лікарі. Коли вони увійшли у палату, мати

.

. .

вщкрила оч1

.

1 рад1сно

тихим голосом

промовила:

-

Дякую Богові за вас, що не забуваєте

мене.

І тут лікар сказав своє слово:

-

Яке щастя народити і виростити в

такий важкий час стільки дітей! Тепер вони

вам

допоможуть,

не

дадуть

померти.

Для матері цей день став справжнім святом. Діти дарували своїй матері щось найдорожче, а саме свою кров, цю кров, яку колись їм дала мати, і це дало їй надію на продовження життя. Мати дякувала

Богові за щасливе, хоч і не легке життя, а найбільше за своїх добрих дітей.

саме в цей час, відмовляли молебень до

травень

2006

місіонар

до

хворих, надаючи їм свою допомогу.

31


ОПОВІДАННЯ

Марко Криницький

ПРИЯТЕЛЬ Івась прокинувся зранечку якийсь

Івась

клякнув

поряд

із

ним

і,

тривожний. Сонце вже вставало з-за

вдивляючись у старий образ, почав

обрію і золотило небозвід, пташки у саду

хреститися: «В ім'я Отця, і Сина, і

голосно виспівували. Мама пішла порати

Святого Духа. Амінь. В ім' я Отця ... »

худобу, а дідусь в сусідній кімнаті

Все було дуже звично. Разом з дідусем

відмовляв молитви. Чому Івась так

почав говорити молитву «Отче наш», а

тривожився

потім інші. Тільки сьогодні він не дуже

він і сам не розумів. Ранок

-

нічим не відрізнявся від інших, але

поспішав. Його цікавило, що так довго

бракувало чогось дуже важливого.

молиться дідусь? Посередині третього

Хлопець тихесенько спустився з ліжка і

«отченашу» Івась подивися на дідуся і

навшпиньки підійшов до привідчинених

тихо спитав:

дверей сусідньої кімнати. Там на колінах стояв

Дідусю, а чому ти молишся так довго,

вдивлявся в книжку. Час від

також?

щось

і

-

пильно

часу

дідусь

i

не

все,

а

мовчиш

Дідусь задумався, глянув на

тихесенько

промовив, а потім мовчав, і

малого.

-

знову дивився в книжку. Івась

Може, вже прийшов час

знав, що дідусь молиться, але

тобі навчитися молитись по­

ніяк не міг зрозуміти, чому

новому.

дщусь

то

говорить,

Він встав із колін, підніс

то

мовчить. Хлопець і сам вмів

малого Івася і обидва сіли на

молитися. Він знав багато

диван.

молитов: «Отче наш», «Бого­

родице,

Діво»,

-

«Ангеле,

Як ти гадаєш, Івасю, для

чого треба молитися?

Хоронителю», навіть почав вивчати на­

Дідусеве запитання здавалось Івасеві

пам'ять «Вірую». Але всі ці молитви

дивним. Треба, бо треба. Він же ж і сам

відмовляв хутко. Тому завжди дивувався,

молиться, а тепер ще й питає! Трохи

чому так довго молиться дідусь?

подумавши, Івась відповів:

Нараз дідусь обернувся і подивився на

-

Вже прокинувся? Сьогодні рано.

Ходи-но сюди.

сказав дідусь.

Знаю,

-

сказав дідусь,

-

але хочу,

щоб ти сам трохи поміркував. Тепер скажи, чи треба молитися, коли тобі

мщну дщусеву руку.

Давай, будемо молитися разом,

Щоб бути здоровим... І щоб все

Дідусю, ти й сам знаєш, для чого.

-

Івась підійшов до нього і сперся на

-

-

було добре ... І якщо щось хочеш ...

нього поверх окулярш.

-

недобре, коли в тебе щось не виходить?

-

Напевно, треба,

-

не зовс1м

впевнено сказав Івась.

32

травень

2006

місіонар


ОПОВІДАННЯ

-

Отож бачиш, що ми молимося не

-

Тепер, не поспішаючи, помолимося

тільки, коли нам чогось потрібно.

тихенько «Отче наш» і «Богородице,

Молитва

Діво»,

це коли ми зустрічаємося з

-

голос дідуся ніби опам'ятав

-

Богом як із нашим приятелем, який хоче

онука. Проказавши молитву у тиші і

про нас все знати, який хоче з нами трохи

спокої, дідусь сказав:

побути.

Тому,

той

хто

молиться,

-

Пробуй Ісусові сказати щось як

перебуває із своїм найкращим другом -

своєму приятелеві. Так як ти молився до

Ісусом Христом.

цього часу.

Дідусь говорив щось таке, чого Івась

не міг зрозуміти, а лише дивився на нього широко відкритими очима. Дідусь

Молився, але ж я не молився, я

-

Але коли ти ці різні думки звертаєш

до Ісуса, то вже починаєш молитися.

посм1хнувся.

-

-

просто думав різні думки.

Дивися Івасю, Бог є всюди, і в цій

Можеш йому розповісти про свої плани,

кімнаті також. Просто ми його не

про

бачимо, бо Він невидимий. Але Він все

приклякнемо.

про нас знає і все чує. І уважно слухає,

те

як

почуваєшся.

Тепер

Івась зісунувся з дивана. «Ісус мене

що ми хочемо йому сказати. Тому на

слухає,

-

думав,

-

Ісусе, як добре, що

початку молитви розкажи Богові, що ти

ти мене слухаєш. Я сьогодні зранку

думаєш, сам придумуй молитви, розкажи

дуже боявся, мені було страшно. Я не

Йому про себе самого, про свої плани,

знав, чому. Але тепер мені вже не

чим би ти хотів займатися сьогодні. Він

страшно, бо Ти зі мною і мене слухаєш».

тебе уважно слухає.

Івась молився і молився, було так цікаво недовір'ям

розповідати Ісусові про все, що з ним

поглянув на дідуся, а потім на образ Ісуса

сталося вчора, про своїх друзів, про свої

Христа. Згадав, що Він його слухає, і чує.

клопоти. Потім молився «Отче наш,

Промовив:

Богородице, Діво», і знову своїми

Так,

сидячи,

Івась

із

«Отче наш,

що єси

на

небесах ... ». Дідусь говорить такі дивні слова. Як я можу з Богом розмовляти.

словами

-

...

Вже пройшло двадцять хвилин,

-

Що, хіба отак? І це буде молитва. Дідусь

озвався дідусь.

Ти ще не втомився?

казав все розповісти Ісусові. І що

Тепер подякуємо Богу за те, що могли

розповідати. А як до нього звертатися.

молитися і йдемо до праці. А праці в нас

Може, просто. Дорогий Ісусе. Я ще ніколи

сьогодні багато.

-

тебе

Івась незчувся, як проминули цих

здоров'я ... Ні, я прошу в тебе. Ні, дідусь

двадцять хвилин. Він ще ніколи так довго

сказав просто, розповісти тобі про свої

не молився вдома. Закінчивши молитву,

плани ... Ісусе, я сьогодні хочу погратися

Івась

із своїми друзями". А ще було б добре

роздумував: «Он воно що, дідусь так

допомогти

довго молиться, бо він -

так

не

молився.

Я

мам1.

прошу

Дорогий

в

Ісусе,

пішов

умитися.

допоможи мені молитися так, як це вміє дщусь».

приятелем. Найкращим».

2006

місіонар

і

приятель Ісуса

Христа.

травень

Вітепер

Дорогою

я

буду

Його

33


ПОЕЗІЯ

Я. Вільшенко (Антін Лотоцький) (з журналу «Світ дитини», 1930рр . .)

МАТЕРИНКА Ростуть по горах квітки дрібненькі, Ніжно-пахучі

-

то материнка.

-Відкіль квітки ті?

-

питає в неньки

мала дитинка.

Ненька дитинку горне до груди, А зором шлеться в поле далеко:

-

Оповідають про квітку люди

такий переказ:

Відійшла ненька бідна до Бозі, Сама осталась в світі сирітка, Сама-саміська, як при дорозі

-

дрібненька квітка.

Гірко сирітці на світі білім,

Бо чужі люди не рідна ненька, Караєсь важко, на душі й тілі

терпить бідненька.

Гірко сирітці, ні пожалітись, Ані поплакать бідна не може, Усюди сумно сироті в світі,

все їй вороже.

Вже довше жити так їй несила,

Личко гіркими миє сльозами І йде на цвинтар, там де могила

-

рідної мами.

Ах мати, мати, вернись до хати,

Або візьми там мене до себе, Важко без тебе тут проживати

й нема потреби!

Так, до могилки припавши, плаче,

Мов та у тучу прибита квітка, Ллє на могилку сльози горячі

бідна сирітка.

Нараз сирітка бачить: ах, чудо, Іде до неї мати з могили, Бере на руки її й на грудях

приголубила ...

Ішли раненько люди до церкви, Переходили коло могили:

Бачать довкола сирітку мертву

квітки сповили.

Всі зрозуміли: покійна мати Змінилась в квітку, щоби дитинку Взяти в обійми ... і стали звати

34

квп

-

травень

материнка.

2006

місіонар


9

13

18

19

(Три крапки замініть словом із пісні чи акафісту)

По горизонталі: З. Маріє, Діво благословенна, Тобі складає ... вселенна . 4. Радуйся, бо Ти ... зродила пречудне . (Акафіст до Пресвятої Богородиці) . 6. О Мати Божа, Мати єдина, до Тебе лине вся .... 9. У Тебе .. . , Ти нам надія, Ти охорона для нас усіх. 10. Для Діви Марії звинеся ... , славися, Маріє, посеред діток .

13.

О леліє чиста! Від снігу б іліша , кращая над

невіра Бога відкидає, до борні завзятий

.. . став . 17.

... ,

над зірки ясніша.

14.

Вже

Діво Маріє, молюсь до Тебе, всі свої мрії в

...

несу. (Сл . Лесі Гарової) . 18. О Заступнице Небесна, Ти покори ... . Ти даруєш людям весни , Ти даруєш нам Христа. (Сл. о. Василя Мендруня , ЧСВВ). 19. Біля скроней зоряна ... , під стопами в ' ється пекла змій. По вертикалі:

1. Непорочна, чиста, красна, повна ласки й всіх чеснот, мов та .. . світла , ясна , сяє все 2. Левадов, долинав несеся ... ,з щебетом пташини зливаєсь воно . З. Хто з любови підіймає пресвятий Її .... 5. Бо Марія всіх приймає під небесний .. .. 7. Чи то не та Пані , та ясна ... , то Д і ва Марія і небес Цариця. 8. Прийми цей ... , о Мати блага, рукою Своєю хорони нас . в ід зла. 11. О Всепітая Царице, Ти життя мого ... . Щоб не звабив ворог ниций, укріпи мою любов. (Сл. о. Василя Мендруня, ЧСВВ) . 12. До вічного Бога одна лиш .. . . Веди, нас, Маріє, веди. (Сл. о. Василя Мендруня, ЧСВВ). 15. Божая Мати , Мати людей , прийми піснь тую з щирих грудей. О порятуй нас, в горю і болю, ... пішли нам, дай ліпшу долю. 16. На небі світиш, Мати благая, світи на працю, на хліба колос, учуй наш тихий молитви .... з святих висот.

Підготувала Леся ШТИКАЛО, м . Львів

В ідповіді на чайнворд«ПІДХРЕСТТВІЙ СТАЮ», вміщений уч. Зза200б р.: 1.Пилат. 2.Терпіння. 1О.Кров . 11 . Віра.

З.Яків.

4.Вероніка.

5 .Ангел .

Відповіді на чайнворд Великодній, вміщений у ч.

б.Любов.

4 за 200б

7.Вечір.

8.Радник.

9.Киринейчик.

р. :

З.Хустина. б . Морок. ?.Честь. 10.Чайка. 11.Ладан. 12.Бог. 1З.Мир. 1б . Роман. 17.Йосиф. 20.Качур . 21 . Народ. 22 . Царевич. По вертикалі: 1.Жучок. 2.Ангел. 9.Самарянин. 14.Чабан. 15.Голос. 18.Жупан . 19 . Напис.

4.Дочка .

5 . Страх.

8.Парубочок.


У

книзі

"Місіонес

уздовж

і

впоперек"

о. Василь Зінько ділиться спогадами про свою

душ пастирську діяльність у Місіонесі, де прожив вісім з половиною років. Автор із притаманним

йому

почуттям

гумору

розповідає

про

свою

діяльність як наставника студентів на Ірасемі , керівника

малої

провідника

редактора

семінарії

в

різних

церковних

місячника

"Життя"

Апостолах , товариств,

і,

звичайно,

душпастиря. Долаючи десятки кілометрів чи то на попутніх машинах, чи пішки, отець потрапляв

у

різні

пригоди,

оповідає

про

читачеві.

характеризує

що з добрим Автор

книги

українські

гумором детально

громади,

що

проживають у Місіонесі, а також пише про свою

працю при новіціатах і церковних товариствах як за кордоном , так і в Україні.

КВІТНА ТРІОДЬ на будень (для приватного вжитку). Львів: Місіонер,

(145

2006, -

104

с.

х 200мм).

Новий Завіт Новий

Завіт

це

воістину

свята

книга для

кожного християнина. У ній запечатане життя, смерть

і

воскресіння

Господа

нашого

Ісуса

Христа. В ній викарбув•ні Його слова істини й любови, один

свободи

Святий

використає

й життя

сказав:

свої

очі,

вічного.

"Найкраще проливаючи

Недарма людина сльози

з

любови до Бога і читаючи Святе Письмо". Сподіваємось, ще ця свята книга Нового

Завіту Завіту незречимої благодаті й несказанної любови Божої до всіх нас займе достойне місце у кожному домі й у кожному серці. Читаймо її щодня, щоб за доброю радою святих Отців очистилось серце наше , бо тільки "чисті серцем Бога побачать".


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.