Місіонар 05 2007 by mykolaslotvinskyy

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

2007

травень

g[оря0 iJ rz:aconucoм fJu3нarz:нi ю8ілеї 8W3на'(,ають

!Лреосбященниіі блаіJикg, Софрон rпмитерКSJ,

ri[C'JИЗ, епис1(SJп-емерит Ібано-франкj.бськ.,иіі

14 траffня fJипоffнюеться б5 літ iJ дня іереііськ.,и;с сбяrz:ень

1 rz:ербня блаОиці Софрону споffняеться 90 рокj.б життя

траffня б5-ліття сбященст8а 8W3нarz:ae о. rnopomeii Wимrz:iii, ri[C'BrJЗ, не8томниі1 праціffник.,на 'Божому fJиноградниКJІ між

українсьwми поселенцями 8 :Лі8денніі1 ЯМериці, професор 8 Римі та Україні

20 трабня 90-ліття життя 8W3нarz:ae о. Янтонііі МасюК~, ri[C'ВrJЗ,

іспо8ідник.,8іри, як.,иіі 36еріга8 і скріпля8 Христо8у 8-іру 8 ()ушо;с багатьо;су піОпіллі і ста8 рушієм легалі3ації Y:ГXJJу Яьбо8і.

~~~"11,:,,~~,.,.,"

·.!~~ - .;.:~ ;,i:- _ . .{:)· ._

.....

; ...

•

~, =t-·~

,",_

1Іfиросерде"{,НО fJimaeмo ю8ілярі6' -·,w

~):

.:.;'": і бажаемо їм рясного 'БоЖоід 6лс;t?Ослр6е.н'J;І:Яf

7/Jkt:"\'fi1/l_'i#f!!i.ji, ~

'і, ~"

, ,

, , ,,;,.,, ~ ,

~~;~,'

•

ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ ПОДІБНЕ ДО ЗЕРНА ГІРЧИЦІ Ієромонах Корнилі й ЯРЕМАК , ЧСВВ г о ловни й р едак тор

маленьке. Інші плоди набагато привабливіші,

Христос Воскрес!

Дорогі браття і сестри, ви тримаєте в руках

кольорові і, здавалось би, потрібніші. Тому

ювілейне число часопису «Місіонар» . Рівно 11 О

сьогоднішній читач в першу чергу шукає сен

років тому «Місіонар» вперше побачив світ. Для

сації, привабливості та дочасної користі.

численних вірних нашої Церкви цей часопис

Неможливо просто витримати конкуренцію із

став приємною несподіванкою, багато хто

друкованими виданнями, які подають косме

настільки подружився з ним, що бажав мати і

тичні та медичні рецепти, як зберегти молодість

читати його за будь-яких обставин. Часопис

і здоров'я; гороскопи і свідчення екстрасенсів,

високо оцінили церковні достойники. Разом із

які пророкують майбутнє й обіцяють (очевид

нашим ві рним народом він переживав злети і

но, брехливо), що зможуть його забезпечити;

падіння, сьогодн і ж знову відроджений і поволі

плітки з життя багатих і відомих людей,

віднаходить стежину до сердець сучасної

пол ітичні побрехеньки та програми телепере

людини. Цікаво, що його відродження в Україні

дач. Саме цього прагне сучасна людина,

збіглося із датою святкування ювілею -

в і дкладаючи своє спасіння «На пізніше», або

перше

число відновленого часопису побачило світ у

й взагалі , вважаючи , що робить для нього і

квітн і 1992 року, тобто рівно п 'ятнадцять рокі в

так цілком достатньо. Тому вир ізнити «Місіо

тому. Поблагословив це видання блаженніший

нар» з-поміж яскравих і блискучих обкладинок

Іван Мирослав Любачівський.

світських часописів дуже важко.

В цьому числі ми постаралися представити

Також варто звернути увагу, що інші друко

вам частину і сторії і сьогодення, а також по

вані видання розвиваються завдяки рекламі, з

гляд у майбутнє часопису. Надіємося, що це ,

якої мають досить великі пр~бутки і можуть

ювілейне, число стане для кожного з нас до

покращувати свій зовнішній вигляд, а й залу

рогою пам 'яткою, але одночасно і новим

чати більше працівників, фахівців для їх

запрошенням до подальшої співпраці з часо

створення. «Місіонар» в цьому плані дуже об

писом, його поширення та популяризації.

межений. Єдине, на що він може надіятися й

Сьогодні «Місіонар» мусить долати багато

очікувати - це на добровільні пожертви чи

труднощів на своєму шляху. Здається, най

тачів, тих , яким дорогий часопис і все те, що

більша трудність -

він доносить до своїх шанувальників .

це нерівна конкуренція .

Христос Господь у святому Євангелії оповідає

Також« Місіонар» ще не має сталої системи

притчу про гірчичне зерно: «Царство Небесне

розповсюдження, багато чого залежить не так

подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік

від редакції чи від матеріалів часопису, як від

та й посіяв на своїм полі. Воно, щоправда, най

зовсім другорядних обставин . Наприклад,

менше з усіх зерен , але як виросте, стає

хтось із розповсюджувач і в захворіє , чи має

найбільшим з усієї городини , і навіть стає де

іншу працю,

ревом, так що птаство небесне злітається і

своїх читачів.

гніздиться на його гілках» (Мт 13,31-33). Звер

часопис вже не доходить до

Важливим питанням, яке сьогодні стоїть на

тає на себе увагу рідко тлумачене зауваження

черзі для вирішення

Христове, що зерно Царства Небесного -

авторів «Місіонаря». Часопис покликаний все

найменше з усіх зерен, непривабливе, сіре,

сторонньо подбати про поглиблення віри тих, український

МІ(}І~НАР християнський часопис

------1-.-------------·__J

це розширення кола

СЛОВО РЕДАКТОРА

хто його читає, тому необхідно, щоб тематика

рубрики у часописі, насамперед суспільно

з одного боку ставала різноманітнішою, а з

політичну. В останні часи Україна переживає

іншого -

багато різноманітних потрясінь у суспільному та

щоб надруковані матеріали впорядковували

політичному житті. Багато християн себе

світогляд, були більш фаховими. Всі ж автори,

поглиблювали

віру,

запитують: як правильно, відповідно до Євангелія

які пишуть до «Місіонаря», працюють

та науки Церкви, поводитися в цих непростих

виключно на ентузіазмі та свідомі, що

ситуаціях? Саме на сторінках католицької преси

необхідно ширити Боже Слово між вірними. В

повинні міститися зрозумілі та послідовні думки

той самий час вони виконують багато інших

і рекомендації щодо цієї проблематики. Зреш

життєвих праць і завдань. Важко, наприклад,

тою, кожний християнин повинен бути

отцю-пароху чи ігумену виділити години для

обізнаним щодо своїх прав та обов' язків, пови

написання статті, яка була б базована на

нен знати, які відносини мають бути між Церквою

документах Церкви, містила багато цінної

та державою, що означає «віддати кесареве

інформації, була повчальна і цікава ... Тому ми

кесарю, а Боже Богу» (Мт 22,21 ).

щиро вдячні тим отцям, братам і численним

Також буде започатковано рубрику, в якій

мирянам, які, попри велику зайнятість,

висвітлюватиметься наука про саму Церкву,

знаходять час для такої співпраці із часописом.

- еклезіологію (від грецьких слів ekklesia -

Проте, питання розширення кола авторів і далі

«церква», та logos -

залишається для нас вкрай актуальним.

сьогодні

Поряд з тим, у ювілейний рік хотілося б погля

багато

«слово, наука»). Бо

людей

розгублені

різноманітті церков та різних релігійних рухів.

нути більше у майбутнє. Ащк.е наші плани можуть

Можна навіть почути, коли дехто говорить, що

здійснитися тільки при підтримці отців-монахів,

вірить в Бога, але не вірить у Церкву чи

єпископів та священиків, численних вірних нашої

священиків. Така рубрика повинна відкрити

Церкви. Насамперед, необхідно реформувати

правдивий смисл Христового послання, яке

редакцію часопису. У ній повинні постати відділи,

Він передав своїй спільноті, Церкві, щоб вона

які займатимуться окремими темами для

берегла Його Слово і благовістила його людям

«Місіонаря»:

в усіх часах та по всіх усюдах. Планується

богословська і суспільна редакції, відділ

висвітлення

на сторінках

також започаткувати багато інших рубрик, які

кореспонденції, відділ новин та молодіжна і ди

висвітлюватимуть, насамперед, питання з

тяча редакції. Звичайно, таку реорганізацію не

богословських і біблійних наук, філософії та

вдасться здійснити за один рік.

психології тощо.

Для того, щоби більш цілісно висвітлювати

Святкуючи 110-ліття часопису, запрошуємо

правди Христової віри, необхідно відкрити нові

до співпраці всіх, кому дорогий заклик Христа:

Монастир св. Онуфрія у Львові. Тут було першо редакція ~МІС/ОНАРЯ »

...а

,с= к;

ЛJ\І(;І~JІ'1.Р L. ~·с~·~~п~~~~·н-1ь_к_"'-'~~~~~~--""""".

«Ідіть же по всьому світу та проповідуйте

Євангеліє всякому творінню» (Мк

Особливо варто згадати постійних авторів,

16, 15), насам

які друкувалися на сторінках часопису і, влас

перед отців парохів, для яких часопис може стати

ти во, своїм доробком формували його

чудовим помічником у праці з парафіянами,

обличчя. О. Василій Зінько, який своїм пись

порадником для них у складних життєвих

менницьким хистом виявляв найбільш болючі

ситуаціях та вихователем у правдивій Христовій

проблеми нашого суспільства; о. Василь Мен

вірі; керівників гуртків Апостольства молитви,

друнь, о. Йосафат Воротняк, о. Дам' ян Богун,

якими «Місіонар» особливо опікується, подаючи

який відкрив величезний пласт історичних

щомісяця наміри та їхні коментарі ; провідників

подій, особливо пов'язаних з підпільним

інших мирянських організацій та рухів.

періодом УГКЦ і Чину, о. Мелетій Батіг, який

Сердечно дякуємо всім, хто причетний до

майже у кожному числі пропонує нам погля

постання і виходу часопису «Місіонар» сьогодні:

нути на віру і побожність через призму

протоігуменам, які благословили відновлення

художньої літератури

часопису, особливо о. Василію Мендруню та

історії для багатьох читачів були незабутніми.

о. Віктору Батогу; редакторам відновленого

Отець Діонисій Заведюк, який в останні роки

часопису о. Теодозію Янкі ву, п. Г луховецько

відкриває нам значення Святого Писання; бр.

му;

Мар'яну

Миколай Микосовський, Віра Арів, Ігор Скле

проректору Львівського

нар, Роман Каспришин та багато-багато інших.

особлива

Лозинському,

вдячність

п.

його оповідання й

національного університету ім. Івана Франка,

Висловлюємо їм сердечне спасибі. Дякуємо

який перебував в авангарді відновлення часо

також тим, хто протягом років розповсюджу

пису і зробив неоціненний вклад у його

вав часопис і сьогодні є незмінними його

розвиток та розвиток василіянського видавниц

друзями. Насправді, не вистачить місця, щоб

тва, о. Василію Зіньку та Йосафату Воротняку.

всіх тут перерахувати.

Щиросердечне спасибі працівникам редакції,

Сьогодні ми благаємо Всемилостивого

Ан

Бога, щоб зіслав на всіх, які прилучилися до

желіці Татомир (1994 р.), Неонілі Стефурак

створення часопису «Місіонрр», свої рясні

(1995 р.), Ользі Крак (1997-2001 рр.), Вірі Арів (2002-2005 рр.), Ігорю Скленару (1996-2005

ласки, а Преблагословенна Богородиця охо

які працювали тут ще зовсім недавно

ронила всіх своїм небесним покровом.

рр.), Іванні Дорош та Андрію Костирці. Сьо

Молимося за тих, які відійшли у вічність і віри

годні дякуємо всім, хто виконував таку

мо, що Господь дасть їм у нагороду Відвічне

необхідну працю в часописі: художнє оформ

Небесне Царство.

лення -Федір Лукавий та Богдан Свідерський, технічне

- Ольга Кузьмич і Тарас Бродович.

МJ

Ще раз всім дякуємо та запрошуємо до співпраці.

(} J~НМ

український

християнський

---------------~:.==..:...::....:..=:::..::=- часопис

ЗМІСТ Ієромонах Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ ПОДІБНЕ ДО ЗЕРНА ГІРЧИЦІ ............. .... ...." ......................................... 3

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА ТРАВЕНЬ""."" .. "."".""".""" .. """""""""".7 НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА ЧЕРВЕНЬ """"""""""".""""""""""""."""9 Володи1.tuр ГІЩИНСЬКИЙ ВАСИЛІЯНСЬКИЙ «МІСІОНАР» ПОСЛАНЕЦЬ БОЖИЙ ДО УКРАЇНСЬКОГО

Головний редактор:

НАРОДУ ....................... " ..................... " .... " ......... 10 «МІСІОНАР», .№

1, 1

ТРАВНЯ

1897

о. Корнилій ЯРЕМА/(, ЧСВВ

Редакційна колеrія:

р.Б"".".21

о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ

Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

ОБОРОНА ТА ЖИВЛЕННЯ КАТОЛИЦЬКОЇ ВІРИ

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

ПЕРШОЦІЛЬ «МІСІОНАРЯ»".""""37

Віра АРІВ

Люба ДІВЧУР

«МІСІОНАРЕВІ• -

110""""""""""""""""""39

РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ.

Б ого ан а ЩУРКО

Марія ПЕЛІХОВСЬКА

ГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ «МІСІОНАРЯ»""".40

110

РОКІВ

Літературна редакція:

д изаин та комп

----------

ютерна верстка:

Микола ЯЦКІВ

«МІСІОНАР»

У ВИНОГРАДНИКУ ГОСПОДНЬОМУ"""""41

Заснований_у 1897 році Засновники Отці Василіяни

Оксана МІЛЯНОВИЧ ПУЛЬСУЮЧЕ СЕРЦЕ ДУХОВНОГО життя

Реєстраційне свідоцтво КВ №

..................................... .41

5133

Передплатний індекс

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

«МІСІОНАР» У ПІДПІЛЛІ ...... " ... "." .. "."."""43

від

18.05.200 І

р.

- 23959

Адреса редакції:

Святоонуфріївський монастир Отців Василіян

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ. Леся ШТИКАЛО

вул . Б. Хмельницького, Зб, м. Львів,

«MICIOHAP-ll0»."" """""."."""".". "".""""".46 БУЧАЦЬКИЙ КОЛЕГІУМ ІМЕНІ СВЯТОГО ЙОСАФАТА ОГОЛОШУЄ КОНКУРСНИЙ

79019

тел/факс: 72-46-94 e-mail: misionaг@Jviv.faгlep.net

ЮВІЛЕЙНИЙ КРОСВОРД

Підписано JIO друку 2S.04.2007 Формат 70х 100 16-Друх oфc:mntA. П1111р J1PYL арк. S.2. Умов. сjІІрбсніаБ. S.,7. Обп.-81\11. арк. S,0. ЗІм.

J!РУК. .№ І. Умов.

НАБІР УЧНІВ." .............. " .............. .......... ......... 47

~-ЦІНА ДОГОВІРНА

;=:=.==---

МІСІОНАРЧИК. Ірина КОЦКОВИЧ

Віддруковано 3 І'ОТОІІМХ дімозмтивіе у Жовківській друкарні видавництва Отців Васмпіян •Місіонер•. 80300, ЛІ.еіеськоі обп.,

СТЕЖИНА ........................ " .................. "." .......... 48 Наталія РОМАН

ДВІ ЛІЛІЇ .................... " ................... " ................. 48

-----

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

НАША ПОДЯКА ЛИНЕ ДО НЕБЕС""""""".50

м. Жовква, вуп. ВесмпіJІНСІІІІІІ, 8

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела. Редакція

зберігає за собою право виправляти мову і скорочувати надіслані матеріали. QЖурнал "Місіонар·,

MJGJ ~НАР

~1 кра1нськ11й

2007

"х~ри~с~ти~я'-нс•_•'_"'_ _ _ _ _ __._ _ _ _....

,.:t aconиc

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богов і і те пер щоденно віддаєш у Пресвятій

Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречис тої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витри валість у терпіннях нинішнього дня у винагороду за всі зневаги,

образи і кривди, завдані Тобі . Жертвую їх особливо за святі шого Отця Папу Римського, з а святу Церкв у , за навернення

грішників та в усіх намірах Апос тольства молитви, призначених на

цей місяць і на сьогоднішній день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Украї

ну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св.

Миколаю, св. Володимире, св. Йо сафате, Заступники України, моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так дуже полюбило нас•••

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ТРАВЕНЬ (З благословення Святішого Отця) Комеп тарі пі дго тував о. Оле ксій ГОРОБЕЦЬ , ЧСВВ м. Зол оч.ів

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб, за прикладом Діви Марії, кожний християнин керувався Бо жим Словом і був уважний до знаків Господніх у своєму житт і . Щоденне життя християнина - це шукання у всьому вол і Божої та її виконання. Щоб реа лізувати в своєму житті Божі плани та розпізнати Божу волю щодо себе, мусимо п ильно

прислухатись до Божого голосу, який промовляє до нас через різні обставини та знаки, а це, ук р аїнс ь кий

_ _ _ _ _L.._ _ _ _ _ _

MIGl~Ht\.P х ристиянський

..:,:;:,:,.;;;.::.;;,.:::;,;~;_

часопис

в свою чергу, вимагає інтенсивного духовного життя. Христос говорить до своїх учнів: «Шукайте

найперше Царства Божого, а все решта вам додасться». Ці слова нашого Спасителя вказують на те, що справи Божі, справи, що стосуються нашого покликання і спасіння, повинні мати пріоритет

серед всіх інших справ нашого щоденного життя. Помиляється той, хто гадає, що такий спосіб життя, де духовне переважає над дочасним, притаманний лише богопосвяченим особам, адже слова Христа Шукайте найперше Царства Божого стосуються кожного учня Христового, кож

ного християнина. Буденні і земні проблеми щоденного життя поглинають багато часу, уваги та сили так, що для духовного життя (щоденна молитва, богомислення, читання та роздумування Божого Слова) не залишається часу.Тому християнин, котрий живе у світі, не нехтуючи своїми

щоденними обов'язками, повинен так влаштовувати щоденне життя, щоб усе земне й дочасне

було підпорядковане найголовнішому- пізнанню Бога та Його волі. Ненадання переваги духовно му життю спричиняє поверховість у релігійному житті християнина. Якщо ми щодня на молитві

просимо Бога про розпізнання його волі щодо нас та, читаючи, роздумуємо над Божим Словом, наше серце стає тим сприятливим фунтом, про який говорить Христос у своїй притчі про сіяча.Тоді Боже Словq має вплив на наші думки, переконання, слова та вчинки

- на все наше життя та

поведінку. У цьому Свята Церква ставить нам як приклад Пречисту Діву Марію, яка все своє земне життя повністю підпорядкувала Божій волі, і навчає, що: «Упродовж усього життя, і до свого

останнього випробування, ... віра Її не похитнулася». Марія не перестала вірити в те, що «В Бога не залишається безсилим жодне слово» (ККЦ, 149). Традиція також говорить, що архангел Гавриїл під час Благовіщення застав Пречисту Діву Марію у роздумах про Бога та Його волю. Отож молімося, щоб у кожній життєвій ситуації, при вирішенні будь-якої проблеми, ми, за прикладом Пречистої Діви Марії, керувались Божим Словом і завдяки цьому уникали багатьох помилок.

МІСІЙНИЙ: Щоб на місій них територіях не бракувало добрих і освічених вихователів у вищих семінаріях та в інститутах боrопосвяченоrо життя.

Церква від самого Христа отримала обов' язок і владу поширювати і продовжувати Його місію по цілому світі та в усі часи. Це вказує на місійний вимір Церкви та її діяльності. Сьогодні цілий світ є місійними теренами. Молоді Церкви Африки та Азії виявляють, не раз в умовах утисків і пересліду вань, подиву гідну життєвість. Представники усіх Церков у своїх кра·інах перейняли місію Церкви в

свої руки, хоч вони ще потребують від старих християнських країн Європи фінансової та кадрової допомоги. Все ж, з їхнього релігійного життя ціла Католицька Церква черпає нову енергію. Особливою потребою Церкви на місійних теренах є духовний та виховательський провід у вищих семінаріях та

інститутах богопосвяченого життя. Щораз більше зростає чисельність нових покликань до духовного стану та богопосвяченого життя з-посеред народів, що є мешканцями місійних теренів. Багато з них відбувають формацію, як і раніше, в духовних закладах Європи, але щораз більше виникає нових семінарій в Африці та країнах Азії. Щоби ці молоді люди, котрих Бог покликав проголошувати Добру Новину та служити справам Божим і Церкві на своїй батьківщині, могли стати ревними свяще

никами, Церква потребує добрих і освічених вихователів, котрі своїм прикладом та любов'ю до Бога зможуть запалити серця своїх вихованців до ревного служіння Богу, за що ми повинні молитися.

МІСЦЕВИЙ: Щоб українські суди керувалися, передусім, нормами верховенства права і щоб ніколи не було несправедливих судових рішень. Спільні дії осіб у суспільстві пов'язуються з певними цінностями, реалізовувати які повинні всі члени суспільства. До цих цінностей належать: суспільна свобода, справедливість і участь у

суспільному житті. Кожна людина має право на справедливість стосовно себе у тій чи іншій ситу ації. Таке право їй має забезпечити судочинство, яке здійснюється на принципах рівності перед МІ

GJ\)НАР

укра1нrькин

християнський

~·~ ·с~о~ ш~ 1с;__~~~~~~~.....J""""""

8 СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ законом і справедливості. Щоби ці принципи були збереженні, судова система має бути незалеж ною від симпатій чи інших факторів. Та, на жаль, багато людей у нашому суспільстві часто зустрічаються з несправедливістю у сфері закону. Несправедливість у судочинстві

- явище до

сить старе. Вже в Старому Завіті Господь суворо картав старших ізраїльського народу за несправедливі судові вироки, жертвами яких, зазвичай, ставали вдови та сироти, за яких ніхто не міг заступитись. Сам Господь часто виступає в текстах Старого Завіту як Той, Хто заступається за

сироту й вдову. Несправедливі судові рішення, що кривдили слабких, потягали за собою проклят тя й суворі кари на тих, хто такі вироки здійснював. І в наш час можна часто почути скарги та

нарікання людей на несправедливість суддів. Найчастіше такі скарги виходять з уст людей, які самі

були покривджені у судовій справі і, таким чином, несуть на собі тягар несправедливості. В суспільстві, де панує право багатшого та впливовішого, важко добитись справжньої справедли вості, тому ми, християни, повинні молитись, щоби судді керувались перш за все добром покривджених та верховенством права.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ТРАВЕНЬ ПРОРОКІСАЯ(22ТРАВНЯ) Святий Ісая походив з Єрусалима і був пророком Старо го Завіту. Він проповідував Господнє Слово близько сорока років у VIII столітті перед Христом. Про покликання на Божого пророка Ісая оповів у своїй пророчій книзі. За про

повідування Божих наказів він багато терпів. Існує передання, що під час облоги Єрусалима ассирійцями Ісая молитвою добув з гори Сіон джерело, яке він назвав

«Силоам», тобто «послане від Бога». За наказом юдейського царя Манасії, який поклонявся

поганським божкам, Ісаю поклали в дуплаву колоду та пе рерізали пилою вздовж тіла. Мученицьку смерть пророка

датують 696 роком. За цінні пророцтва про Ісуса Христа й Пресвяту Богородицю Ісаю називають євангелистом Ста рого Завіту.

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ЧЕРВЕНЬ Загальний: Щоб Господь захищав моряків і всіх тих , чия діяльність пов'язана з морем.

Місійний: Щоб Церква у Північній Африці своєю присутністю і діяльністю св і дчила про любов Божу до кожної людини і до кожного народу. Місцевий: Щоб дорослі любили своїх дітей ще задовго до їх зачаття і народження та через страх перед побутовими негараздами не обмежували Божої волі щодо дарування життя.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЧЕРВЕНЬ МУЧЕНИК ЮСТИН-ФІЛОСОФ (14 ЧЕРВНЯ)

MJ GJО Hl\.P

---------~---___::.::.

український

християнський

часопис

ВАСИЛІЯНСЬКИЙ «МІСІОНАР» ПОСЛАНЕЦЬ БОЖИЙ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (110 РОКІВ НА СЛУЖБІ БОГОВІ, ЦЕРКВІ ТА УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДОВІ) Володимир ГІЩИНСЬКИЙ, викладач Борщівського агротехнічного коледжу

«... Місіонар, то значить «посланець». Але не який-будь посланець, тілько такий, що єго Господь посилає до людей на якесь Боже діло. Каже до него або сам, або через своїх заступників на землі: іди там і там, і зроби так а так, як тобі приказую, а Я тобі дам силу і мою Божу ласку... » (із редакційного вступного слова першого числа

«Місіонаря »).

Таку Господню ласку на велику Божу спра

сати і друкувати місіонерські листи до народу.

відродження духовно-релігійного життя

А часопису, який би мав ці листи друкувати,

українців Галичини наприкінці ХІХ століття, за

місіонери-Василіяни дали назву «Місіонар».

ву

сприяння місій і· реколекцій, мали молоді Ва

Першим, хто подав таку ідею, був о. Анд

силіяни. Після Добромильської реформи

рей Шептицький, тодішній ігумен львівського

Чину св. Василія Великого оо. Василіяни ста

василіянського монастиря св. Онуфрія. Він

ли знані в народі як місіонери. Місія стала на

вважав, що

першому плані їхньої діяльності. Про це ми

тільки з проповідальниці, потрібно видавати

« ... замало голосити Слово Боже

дізнаємося із Василіянського Уставу: «Вже від

народний релігійний часопис, призначений

давніх часів питомою працею Чину стали місії

для широких мас вірних, так як ним можна

та духовні вправи, побудовані на основі Васи

буде і місію приготовити і місію голосити і що найважливіше, плоди місії підтримувати». О.

ліянських традицій ... ».

це новітні сівачі

Андрей Шептицький з великою вмілістю і усер

Божого Слова, що повними пригорщами сія

дним старанням докладався, щоб свій намір

ли те чисте духовне зерно на ниву людських

втілити в життя.

Василіянські місіонери

сердець. Посіяне ними зерно Божої науки

Велику працю до виходу «Місіонаря» при

прийнялося на благодатному народному

клав о. Платонід Філяс, який був обраний

Г'рунті і дозріло в золотий колос національно

отцями-місіонерами його головним редакто

го духовного відродження! Між великим

ром. Сильний в місійних науках, талановитий

числом василіянських місіонерів того часу

і популярний проповідник, майстер друкова

найкращими і неперевершеними проповідни

ного слова

ками були: о. Сотер Ортинський, о. Платон ід

для того, щоб очолити перший василіянський

Філяс, о. Андрей Шептицький, о. Єремія

християнський часопис. Він за одну ніч

Ломницький, о. Мелентій Лончина та багато

підготовив перше число «Місіонаря». Саме

о. Платон ід Філяс мав усі дані

інших незабутніх сівачів Божого Слова.

першому редакторові

Мовлене ними під час місій Слово науки Божої

треба завдячувати тим, що народ так радо

- о.Платон іду Філясу

хоч і мало великий вплив на душі вірних, але з

прийняв викладені в «Місіонарі» місіонерські

часом призабувалося. Та й місійне слово

листи. Писав о. Платонід ті листи серцем і

проповідника-місіонера не могло бути почутим

розумом

повсюди

по всіх громадах, селах і містах

водночас багатьма сотнями тисяч людей. Тому василіянські місіонери вирішили пи-

... 29 квітня 189 7 року о. Андрей Шептицький

до жовківської василіянської друкарні приво зить рукопис першого числа «Місіонаря». у~..::раїж:ькин

MIGI~Hl\P >!•ИСТІ!ЯІЮІ0111

~ч~ ·С~ О~ ПІ~ <с~~~~~~~~--""""1111111

Перший номер журналу «Місіонар», датований

1травня 189 7 року, вийшов у світ з благословення кардинала Сильвестра Сембратовича. Часопис

розпочинається

а ви його читайте ... ».

На наступних сторінках часопису вміщені: Пісня на спомин місії «КрестуТвоємуВладико»,

вступною

біблійно-богословські статті «Слово Боже»,

редакцій н ою статтею о.Платоніда Філяса

«Благовіщення» , опов і дь «Свята Тайда»,

«М і сіонарь

християнський календар на місяць травень та

що то є?». У ній він у дуже

доступній чудовій формі витлумачив слово

намір Апостольства Молитви на місяць.

то значить «по

Перший номер журналу «Місіонар» був ро

сланець». Але не який-будь посланець, тілько

зісланий по парафіях, де розповсюджувався

«місіонар»:

«... Міс і онарь -

такий, що єго Господь посилає до людей на

серед в і рних безкоштовно. Мета такого захо

якесь Боже діло ... » -

ду була одна -

наголошує о . Платон ід.

Далі надруковано інші

лише б християнський

- - - - часопис прийнявся в народі.

статті, які ніби є прямим

Надалі його можна було

продовженням вступної і

придбати , чи передплатити.

становлять з

Але в порівнянні із іншими

нею єдине

ціле. Так, в статті «Хтобувь

виданнями того часу, ціна

місіонаремь?» о.Платонід

часопису була незначна і

Філяс

аргументовано

цілком доступна навіть

«... Син

для найб і дніших верств

Божий , то був найперший

населення. Щоб якнайбіль

ше людей могло читати

доводить те, що

найбільший місіонар -

Божий посланець ... ». А в

«Місіонар», його видавці

наступних статтях «Яки ще

просили тільки

були місіонар і », «Єще

за кожне число часопису,

за инших місіонарівь»,

або 24 крейцарі за одно

«Що

річну передплату .

тепер

чувати

за

Питанням

місіонарівь», «Що місіо

нарь буде нам вь листахь

дженням

писати» о. Платонід, ознай-

2 крейцарі

розповсю-

першого числа

«Місіон а ря »

займався

омлюючи читачів з історією місіонерства на

о. Софроній Соколовський , ЧСВВ. Тарифи

наших землях, розповідає про те, що

поштової

«... місіо-

оплати

дл я

п е ресилки

всіх

нарами були святі Апостоли та їх учні ... 1ООО

пр имірників цього та наст у пних тиражів

років тому послав Бог місіонерів у ту землю ,

ч асопису були значно ме нш ими від тарифів,

де ми жиємо, до наших предків Русинів ... ». В

встановлених для інших видань. В цьому була

цих же статтях ним викладено зміст і завдання

велика заслуга о. Андрея Шептицького. Він

часопису, декларуються плани праці редакції:

с воїм авторитетом серед впливових людей

«... Ми, посланці-місіонари Ісуса Христа, не

цісарської крайової адміністрації домігся такої

семо людям Боже Слово, Божу правду, Боже

с уттєвої знижки пошт ов и х тарифів для

милосерд іє, для старого і малого, для учено

« Місіонаря».

го і неуч е ного, для всіх, що хотять нас

Перший номер «Місіон аря» мав аркуш дру

приймати і Богові служити ... Перший такий

ку, а загальне число сторінок

наш ли ст, сердечний, щирий, а що написали

Шістнадцять сторінок направду щирих та

ми його , міс іо нари, то і назвали його «Місіо

повних любови місіонерських листів до народу.

нарем» . Нехай він іде до всіх вас, любі браття,

Правопис часопису від першого номера українськиИ

М,}(}ІQН4Р христ11янськиИ часопис

16.

1897 року і до 1906 - етимологічний, надалі - фонетичний. Цитати із Святого Письма в першому та наступних номерах 1897-1899 років

краю в той час розійшлося

20 тис. примірників

подавалися церковнослов'янською мовою.

Філяс писав: «Милі браття! Перший лист місіо

першого числа.

В другому номері

« М ісіонаря » о. Платон ід

В різні часи назва часопису була така:

нарський розбігся по ваших селах так скоро,

«Місіонарь»( 1897-1899); «Місионар»( 1906,

як іскра по сухому листю. То нас дуже втіши

1916-1918); «Місіонар»( 1920-1921; 19401944); «Місіонар Пресвятого Серця Ісусового»( 1922-1938); «Місіонар Ісусового Серця»( 1939); «Місіонар»( 1992-).

ло, що ви його так скоро і так радо розхопили

Спочатку редакція журналу «Місіонар» пе

ребувала у львівському василіянському

між собою".». Тираж другого номера «Місіонаря» також

становив 20 тис. примірників. Всього за 1897 рік вийшло

11 номерів «Місіонаря». Спочатку -

часопис виходив двічі на місяць, а згодом

монастирі св. Онуфрія, а

лише один раз.

Велике визнання «Мі

сам «Місіонар» друкувався

у василіянській друкарні

сіонар»

Роздільне

Преосвященних Владик.

існування редакції, яка

Зокрема, кардинал Силь

Жовкві.

водночас справами

займалася пересилки

дістав

від

вестр Сембратович у своєму

листі від29травня

та

1897 року

самої друкарні виявилося

писав: «На днях появилося у

непрактичним. Саме тому,

Львові письмо підзаголовком

1 травня 1898 року

«Місіонар». Багатий зміст

редакцію часопису і його

того письма, дух і бесіда якого

адресу

для

незвичайно

листування

перенесено до Жовкви.

заслуговують

приступна, на

повне

Як же прийняли «Мі

визнання і надається воно

сіонар» люди? Що то було

якнайліпше до читання і навчання як шкільної молоді,

радості та втіхи серед вірних з появою першого числа v

«Місіонаря»! Иого не оминув

•

о.ПлатонідФІЛЯС, чсвв,

першийредактор1:МІСІОНАРЯ»

так і старших за віком, тому

- - - - повинно находитися в кожнім

ні простолюдин, ні інтелігент. Завдяки редагу-

домі, тим більше в кожній читальні ... ».

ваннюо. ПлатонідаФіляса «Місіонар» був таким

Преосвященний Костянтин Чехович, єпис-

доступним, таким до серця промовляючим, що

коп Перемишльський, у своєму листі від

люди не могли його нехтувати. Саме першому

липня

редакторові -

на давався чути недостаток такого письма,

о. Платоніду Філясу треба

12 1897 року писав до вірних: «... Віддав-

завдячувати, що народ так радо прийняв

котре б підтверджувало в народі Духа Хрис

викладені в «Місіонарі» місіонерські листи.

тового, й остерігало його перед ворогом.

Писав о. Платонід ті листи серцем і розумом.

Недостаткові тому може зарадити «Місіонар»,

Народ це відчув.

бо він якраз є найвідповіднішим до потреб

Варто наголосити, що перший номер «Місіо наря» дуже швидко розійшовся поміж народом. Так, на місії в Крехівському монастирі його

розійшлося

1146 примірників, в Стрию аж 1500, в с. Дахнів - 1 тис. примірників. А всього по МІ

нинішнього часу ... він повинен находитися в кожному домі ... ». Чому «Місіонар» став таким популярним та

бажаним в народі? Тому, що зумів ясно і доступ но викладати Божу науку та жити з народом,

GJ~НАР

укра1нськик

християнський

~чш ас~ош п~ ис~~~~~~~~~""""""

співчувати в його смутку, берегти його перед

го вийшов виданий фоне1

шкідливими впливами та показувати дорогу до

«Календар Місіонаря» на

кращого християнського життя. Усе це було

дення замість етимологічно

безсумнівною заслугою його редакторів.

релігійних українських видаf

В час, коли редакцію перенесено із Львова до Жовкви, у

190

нарі», «Календарі Місіона

1898 році, редактором «Місіона

Місіонарчику» з ініціативи о

ря» став о. Лазар Березовський, ЧСВВ. Саме

зовського фонетичного праЕ

за його редагування часопис досить успішно

перебільшення, революційним

повів боротьбу проти ворожого впливу ради

зауважити, що перехід в<

калізму.

цей

же

час

«Місіонарем»

«Місіонаря»

на фонетич1

започатковується (з перспективою на майбутнє)

проходив в умовах, коли всі то

почитання Найсвятішого Серця Христового. За

церковні часописи, видання

старанням о. Лазаря Березовського починає

книжечки друкувалися

видаватися також маленький додаток до

правописом

«Місіонаря»

характерний для староукр

«Малий Місіонарчик. Письмо

для дітей», який виходив з в

письмі літер, які Вже не пер~

«Місіонарчика» переважали фольклорно

звуків- наприклад «Ь» вкіІ~

1939

На

принцип якого полягає у з

сторінках

1920,

роках.

1903 до 1914 року,

ще 1

( етимологіч1

етнографічні та народознавчі публікації. За

1908 році перебрав редак

тематикою їх можна поділити на релігійні ,

Теодорович,

морально-етичні,

розпочату його попередн~

соціально-побутові ,

ЧСВВ.

Він

педагогічні (адресовані батькам, як настанови

Обдарований проповідник і п~

для виховання дітей). Туттакож вміщувалися

фаній

листи, що їх самі діти писали до свого журналу.

«Місіонарем» набожества де

Це був дуже добрий підхід до дитини з

Серця Христового додав ще

релігійного погляду.

святої Євхаристії та науки про

Саме за редагування о. Лазаря Березовська-

Теодорович

В липні

1911

до

пс

року призначе

о. Якима Фещака, ЧСВВ. В L

нар» став бойовим форпос1 проти засилля москвофільств;

Саме тоді, як пише відомий церковний історик о. Іри

« ... повністю заблистів письІV першу чергу полемічний тала~ щака». Майже в кожному но стаття, насичена аргументами

но пояснювалися і розвінчу підступи, формувалася націонс::

вірних. Це були « ... не тільк лемічні й суто релігійні статті. статті і на так звану тоді «Н< навіть державницьку тематик~

Події Першої світової війн~

Василіянсько церква Серця)(ристо8оео у Жо&Ві

подальшому виданню український

МJ(}JQH4P християнський

------L--------:..:.=..:....::..:..:.:==-

часопис

«Miciot-

Після 8-го числа часопису в

1914 року видан

в них надію на Боже милосердя, виховув

ня «Місіонаря» було тимчасово перервано.

терпіння. «Місіонар»

Російська окупаційна царська адміністрація

недолю і скитальське життя ... », несу~

«... ділив з ними смутс

заборонила видавати часопис. Навіть більше,

« ... душевну

вона прийняла рішення про арешт о. Якима

зауважити, що «Місіонар» воєнного часу б

Фещака як редактора «Місіонаря». І ще

добре зредагований, чим суттєво відрізняв,

обіцяла нагороду тому, хто допоможе його

від часописів, які в той час виходили.

потіху тисячам ... ».

Через певний час, в січні

впіймати.

Тоді Василіяни , виходячи із обставин воєн

Вар·

1916 року «Місі

нар» із Загреба повернувся до Жовкви. )

ного часу, почали видавати «Місіонар» далеко

редагування «Місіонаря» знову приступив

на чужині -

в м. Загребі в Хорватії. Там він

Лазар Березовський. Та недовго йому дов

став виходити завдяки значній матеріальній

лося вести свою місіонерську працю. В гру,LІ

допомозі Преосвященного Діонісія Няраді,

1918 року, під час українсько-польської вій~

Єпископа Крижевацького. Відновити видан

за те, що в час ЗУНР тут видавалися дві у

ня «МісіонарЯ>> в Загребі Василіянам вдалося

раїнські військові газети УГА, польська вла,

лише на Різдво

1915 року. Тут часопис виходив протягом всього 1915 року. Редакто

вивезла друкарню з усім устаткуванням J

ром «Місіонаря» в Загребі був о. Іван

ув'язнено до концентраційного табору

Пришляк , ЧСВВ . Зважаючи на воєнне лихол

Дом б' є. Польська влада хотіла залишити Вас

іття, часопис із своїх сторінок промовляв до

ліян без друкованого слова. Але Бог перекресл1

вірних, потішаючи їх, прибитих гіркою долею,

людські плани! Після втручання Апостольськ

підносив моральний дух читачів, підтримував

Столиці і завдяки клопотанням Митрополи

Варшави. Жовківських монахів-Василіян буJ

Андрея

Шептиц

кого

зусилл.s:

та

Перемишльсько1

владики Йосафа· Коциловськог віднайдено і пр везено до Жовк~ устаткування

карні.

др

чаес

повернулися на св

місця і монахи-ф

хівці, які працювал~ друкарні.

Завдяки стара ням

о.

Модес 1

Пелеха і о.

тоні да

Пл;

Філ яс,

жовківське васи1 янське видавницп

8 Редактор1иМісіонар11•. Фото 1937року.

Сидять:о.МакаріUКАРОВЕЦЬ.ЧСВВ(редактору1934-35роктс),а.Лазар6ЕРЄ30ВСЬКИІ.,

поступово, не зв,

чсвв (1900-08і 1916-17), о. Модест ПЕЛЕХ, чсвв (19f8i f!JJ(J);

жаюч и на всі ля

о. Па:rомііJБОРИС. ЧСВВ 1935-39).

П е Р е Ш К О д

Стоять: о. РафаілКРИНИЦЬКИЙ, ЧСВВ (1933-34), а. NаркіRнМАР/ІfСКЖ ЧСВВ(f92fJ-ЗZ),

украіис:ЬkМЙ

MIGIOHl\.P ..:!::r' ~c~ :o"~""-GICW'f _ _ _ _ _ _..._ _...

польських властей, відновило свою роботу.

становив у

Перерване видання «Місіонаря» стало

мірників.

можливим відновити лише в січні

1920 року.

Новим його редактором став о. Модест Пелех,

ЧСВВ .

На

початку

були

проблеми

1932

З листопада

році май>

1932

рок

«Місіонаря» лише на один рі

Криницький, ЧСВВ, який прv

періодичним виданням часопису. Інколи одне

До речі, о. Рафаїл був пepll

число часопису виходило раз на два місяці. В

«Українського Місіонаря у Б

редакційних статтях повоєнного часу розпові

ж плані, що і його попередни1

далося про більшовицький режим в Росії, а

ідейну працю «Місіонаря» з в

комуністичні ідеї трактувалися як загроза

в християнському дусі .

З грудня

християнській вірі. В роздумах про значення

1933 року

«Місіс

місійної та душпастирської праці наголошу

Макарій Карівець, ЧСВВ. Я

валося на заохочуванні вірних УГКЦ до

звертав увагу читачів на інтрс

стійкості у вірі. «Місіонар» тоді присвячував

того Серця Ісусового в роди

багато уваги вихованню дітей.

науки Божого Слова серед м

В серпні

1922 року редактором улюбленого

Наступним редактором «Міс

в народі «Місіонаря» вдруге став о. Платонід

1935

Філяс. На сторінках часопису протягом

1921-

поставив собі завдання - ду>

приділялося

читачів «Місіонаря» та член

1926

років багато уваги

року став о. Пахомій Б<

проповідуванню християнської віри. Цьому

Молитви. Тому на сторінках ч

було присвячено численні, в популярному

лися науки про духовні практи~

викладі, богословські праці. Першочерговим

засади досконалого христи J

завданням редакції журналу на той час було

зверталося особливу увагу "'

збільшити тираж колись дуже популярного

(Літургію) та її символіку. Ба1

серед народу християнського часопису з ме

приділятися і художньому

тою більшого поглиблення релігійного життя у

налу. На його сторінках з'~

широких верствах суспільства. З кожним

різноманітних ілюстрацій на~

числом «Місіонаря» його наклад зростав і

ку. Популярність «Місіонаря» і .

незабаром уже становив

зростала і уже в

20 тис.

примірників.

«Місіонар» знову став народним часописом,

1939 50 ООО примірниках.

році е

його знову можна було бачити в усіх

Провідне місце на сторінка>

місцевостях краю і далеко за його межами, по

його заснування і протягом

всіх хатах українських вірних УГКЦ.

століття посідали статті про

Наступним редактором «Місіонаря» з

1927

коментарі до Святого Письме

року став о. Маркіян Марисюк, ЧСВВ. У своїй

кви,

редакторській праці о. Маркіян багато уваги

душ пастирської праці, пояснЕ

роздуми

про

значен

приділив поширенню Апостольства Молитви,

чи іншої молитви. Також дру

набожества

дання про життя святих, л

до

Серця

Христового,

застереженню перед більшовицькою атеїстич

церковних пісень. Значне міс

ною пропагандою і сектантством. Для членів

стиянська наука (катехизм).

Апостольства Молитви він уложив дуже гар

Потрібно зауважити , що в

ний молитовник «Голос душі». Часопис знову

сторінках «Місіонаря» м<

став джерелом світла та провідником до кра

виховне значення. Такі озна

щого християнського життя. Тираж часопису

народні перекази, легенди,

MIGIOH4..P

український

християнськиИ

------'--------:.:.:.:..::..:::..:.=::::::..._. часопис

релігійну тематику з яскраво вираженою хри

василіянськими місіонерами із читачами н

стиянською ідеєю. Метою цих матералів було

сторінках часопису. Варто зауважити, що ч~

формування етичних норм читача та застере

мало людей, для того

ження його від поганих вчинків, негідних

переписуватися з «Місіонарем», почали вч~

християнина.

тися читати і писати! Одним словом, міJ

Мова друкованих переказів, притч та легенд

щоб читати

народом і «Місіонарем» зав'язалися живі взае

загальнозрозуміла, без складних синтаксичних

мини. Народ відчував в собі охоту писап

конструкцій. Вона була розрахована на

читати, думати.Таким чином, творилося, бе

галицьких селян. Вони, до речі, часто й грамоти

перебільшення можна сказати, об'єднанн

не знали, а сприймали ці твори на слух (це

всього народу, творився один суспільний не

підтверджується редакційною поштою). На

родний світогляд на християнських засада>

сторінках «Місіонаря» також друкувалися

В цьому є неперевершена заслуга василіянсt

церковні пісні, колядки, щедрівки, народні пісні.

кого «Місіонаря»!

«Місіонар» велику увагу акцентував на ду

Найважливіші рубрики як в які роки: «Річ

ховному вихованні підростаючого покоління

наукового змісту», «Просьби в молитві і пащ

дітей і молоді. Він виконував роль

ка», «Вісти з чужих країв», «Вісти місіонерсьt

своєрідного посередника між батьками та

з кра.ів», «Жіночий світ», «Зі світа і Церкви>J

дітьми. На його сторінках подавалися основи

«Наміренє в молитві на місяць ... », «Післанец

батьківської педагогіки.

Пресвятого Серця Ісусового», «Розмовни

Чимало місця в «Місіонарі» займали оповіді

листок», «З листів», «Листи до «Місіонаря»>J

про чудотворні ікони василіянських монас

«Заупокійні листки», «Подяки Ісусові ХристОЕ

тирів та церков Галичини.

та Пресвятій Богородиці», «Календар» та і~

«Місіонар» радо сприйняли і читали вірні

місячнику

періодично

детальн•

різних верств населення. Прикладом того

висвітлювалася місіонерська праця отців Чин

може бути численна переписка, яка велася

св. Василія Великого як у краю, так і за корда ном, у місцях компактного проживанн .

українців. Подавалися ці повідомлення під руб рикою «Місіонерськи вісти», згодом

«:

місій ного руху». Василіянський «Місіонар» протягом всьогс

часу видання завжди був гарно ілюстровани1 малюнками, світлинами портретів відоми :

діячів УГКЦ і ЧСВВ та репродукціями ікон.

Не уникало видання і гострих злободенни: проблем тогочасного суспільства. Наприкла,п коли українців у 20-х роках ХХ століття турбу вали проблеми української молоді та народне школи, то в

4 числі за 1920 рік темою «місяч

ного намірення» було питання організаці українських народних шкіл. t:t uf1.1.i'1y.te1кa.J11 ІS. 11• uь І' · 111 10. :шм11. ГН 'І1')..'1111·1·

J:ь

ТО .І f. : 1. D

•НtАшо

1:t. .ШІ І ЩИ. І Іf ма

(•R1'),..- 1 l :I0 . .Xjlltt:TЇl!lt' ІІ/.1.1.fНІПІрІІ ІІІJ8}' 11 1 ·.ІUЧ:\ІУ t"!JV:T І,llJIO, 11 ОІ І:І

1111

Ілюстро8анасторінко~Місіонаря», 1898рік

Важливі місця із основного тексту виділя лися шрифтами (жирним, курсивом) Ті

подавалися в розбивку. Нумерація у межа;

кожного щорічника часопису була наскрізна украшськии

МІGІОП'1Р християнськиІі

~ч~ ac ~ow m~1cs.._~~~~~~~~_."""""~

Поліграфічне оформлення обкладинки часо

найбільш віддалених місце

пису та напис його назви змінювалися

ходила стопа нашого священ

науку, ніс духовну відраду і

практично щороку.

Авторами публікацій часопису були отці

тєвих труднощах.

Чину св. Василія Великого: Іриней Назарко,

В роки лихоліття Другої світ

Осип Лещук, Омелян Тимочко, ВасильЛімни

часопису старанням Васил

ченко, Іван Недільський, Ісидор Луб, Роман

переривалося. Робилися <

Лукань та багато, багато інших.

«М ісіонар» навіть з перших дні

Напередодні Другої світової війни василіянсь

дянської влади в Західній Украі

ки ·й «Місіонар» став головним духовним

ще не наважувалася на

провідником україн-ського народу

василіянських монастирів. То>

- вірних

УГКЦ в Галичині, Закарпатті, Волині й Холмщині

радик

продовжувати своє чернече

і для української еміграції

діяль~

в Європі та Америці.

об ме;

Василіянський «Місі

останf

онар» йшов за народом і

вськоr

з народом, де тільки не

підпис

ступала його нога

ресні

Європі, Бразилії, Канаді,

через

Аргентині, США, одним

через

словом, по цілому світі. За

василі

його прикладом повстали

Жовк

інші «місіонарі». Наприк

фіско

лад, старанням Василіян

«Місіо

в Прудентополі (Парана)

ливо.

1911 року по 1917 рік,

«Місіо

апотіміз 1935рокуідалі

переїх

із

о. Іриней НАЗАРКО, ЧСВВ з Марійською дружиною

«Мі ,

виходив «Український

Місіонар у Бразилії». Практично цей часопис за

під редагуванням о. Марк

форматом та основними рубриками і їх змістом

ЧСВВ, в Перемишлі видає

був копією жовківського «Місіонаря». Ще одним добротним пагоном жовківсько

Василіяни, що і в Жовкві. ВиJ в Перемишлі від травня

го «Місіонаря» став філадельфійський (США)

недовго, бо ще того ж таки р

«Місіонар», як пресовий орган Апостольства

було припинене німецьке

Молитви і Братства Найсвятіших Тайн. Він

владою. Всього вийшло д

видається Сестрами Василіянками.

часопису. Провідними тем<

Відколи по світах розселилися українці, вірні

«Місіонарі» того часу були:

УГКЦ, з ними завжди був василіянський

та молоді в дусі христиf

«Місіонар». Як добрий їх приятель, духовний

підтримка духу народу пе

учитель і опікун, василіянський «Місіонар»

зневірою в час воєнного лих

учив правд християнської віри, вчив молитви,

ло на українські землі.

любови до св. Церкви. Без перебільшення

З відходом радянських ві~

можна сказати, василіянський «Місіонар»

року редакція «Місіонаря» з

єднав українців у світі. Він заходив навіть до

ся до Жовкви. Після майже fJ

MJGJOH4P

український

християнський часопис

відновлюється видання часопису саме в

і снувати. Більше того, вони переконли

жовківській друкарні. Дозволу на його вихід,

свідчили про те, що василіянський «Місіона

в німецької окупаційної адміністрації, при

був, є і буде!"

сприянні Митрополита Андрея Шептицького ,

Лише із проголошенням державної незалє

домігся ігумен василіянського монастиря св.

ності України, відновленням релігійно-церкоВІ

Онуфрія у Львові о. Іриней Назарко, ЧСВВ.

діяльності УГКЦ та Василіянського Чину в Укра

Часопис, що став виходити з липня

1941 року

спочатку редагував о. Модест Пелех, ЧСВВ. На д ал і редактором «Місіонаря» протягом

стало можливим і відродження видан

«Місіонаря» в Жовкві. Нова сторінка в його історії розпочинаєтьо

1942-1944 років був о. Ієронім Тимчук, ЧСВВ.

квітня

Спочатку часопис видавався неперіодично - як

старанням отців і братів Чину св. ВасиJ

коли виходило. А із травня

тично

1992 року. З Божого Благословення, і

1942 року система

Великого, «Місіонар» знову продовжив св1

щомісячно. Зважаючи на воєнні

місію на українських землях; місію, розпач<

обставини та знищення більшовиками типог

василіянськими місіонерами ще у к і нці

рафічного устаткування, «Місіонар» виходив

століття. Редактором відродженого в Укра

)

за обсягом не такий великий, як перед війною,

«Місіонаря» у

не щедро прикрашений гарними образками,

Янків, ЧСВВ. Відномерадономерадрукувал~

але з тими ж самими науками Божого Слова.

матеріали , які склали літопис в ідроджен

Але, незважаючи на це, василіянський «Місіо

василіянського Чину в Укра'іні , розповідали п

1992-1993 роках був о. Теодо

нар» і надалі сприяв розвитку релігійного життя

його подальшу розбудову. Через «Місіона

в краю, катехизації населення і особливо

Отцями Василіянами почалася тиха, буден1

молоді.

жертовна праця на формування народної д)

З номера в номер, на сторінках часопису

на здорових релігійних засадах, духовність я1

публікувалися статті о. Романа Луканя, ЧСВВ,

була вкрай занедбана в роки безбожного кш

під назвою «Мучеництво українських свяще

ністичного режиму.

ників», тобто про священиків, яких закатували більшовики у Львівській , Станіславській та Пе ремишльській єпархіях. До уваги читачів була

Надалі, недовго, редактором журналу б

о. Йосафат Глуховецький , ЧСВВ. Велику працю у дальшому розвою часог

300-

су приклав о . Василь Зінько, ЧСВВ, буду

Останнє, восьме число «Місіонаря» в час

До цього о. Василь Зінько тривалий час ус

і цікава підбірка матеріалів, присвячених

літтю беатифікації св. Йосафата. війни вийшло друком у серпні

редактором «Місіонаря» у

1944 року.

Про

1994-1997 рок<

шно трудився на ниві василіанської прео

відновлення його видання в повоєнний час на

Бразилії. Там він тривалий час очолював~

українських

дакцїі тижневиків «Праця» , «Календар Праt

землях,

Львівського псевдособору

особливо

після

1946 року, не мог

ло бути й мови."

і місячника« Український Місіонар у Бразилі

а також в Аргентині

Але справа «Місіонаря» не занепала. На

благодатній ниві василянської преси апосто

Протягом

місячника «Життя»

1997-2005 років редакцію «Міс

наря» очолював о. Йосафат Воротняк, ЧСЕ

лят друкованого слова продовжував існувати

Під його редагуванням, уже із перших чис

в далекій чужині. Прикладів є чимало. Це« Ук

цей василіянський часопис став відзначати

раїнський

Місіонар

Бразилії»,

не лише відповідним високим фаховим рівн ~

філадельфійський (США) «Місіонар», які не

дизайну: поряд традиційними рубриками

давали можливість недругам Чину казати про

біблійно-богословську тематику з'явилися не

те, що василіянський «Місіонар» перестав

В них публікувалися цикли статей, автора~

MIGI О Н~Р "~ш:~~;&ІІ~;ІІІс'"',.:ь -~ ____________.

яких були отці Чину. На сторінках часопису

урізноманітнилась тематика, а також з' явилась

подавалося чимало публікацій, присвячених

можливість друкувати досить обширні

історії УГКЦ і Василіянського Чину, сучасного

релігійні та морально-етичні статті повністю.

життя і діяльності Церкви та Чину, репортажі із

Нарешті, сьогодні «Місіонар» мусить дола

місій, прощ, відпустів; публікації з життя інших

ти

чернечих чинів і згромаджень нашо·і Церкви.

виданнями, які, завдяки великим фінансовим

важку

конкуренцію

із

світськими

На сторінках «Місіонаря» стали подаватися ма

дотаціям та широкій рекламній діяльності,

теріали не тільки на релігійно-церковну, а й на

можуть собі дозволити набагато якіснішу пол

суспільно-політичну та морально-етичну

і графі ю,

тематику. Завдяки старанням о. Йосафата Во ротняка, у 2003 році було відновлено видання

пропонують людям те, чого більшість так праг

«Календаря Місіонаря». А починаючи, із квітня

через обман або замовчування правди.Тому

зовнішній

вигляд,

також

не : життєве задоволення і комфорт, часто

2000 року в ефірі за його

важливим

ініціативою і безпосередньою

відновити давній зв'язок із

участю виходить радіоверсія

читачами, які уважали б

«Місіонаря».

часопис своїм, змогли

Із

2006 року редактором

завданням

його підтримати у важких

«Місіонаря» став о. Корнилій

хвилинах,

Яремак, ЧСВВ. Хоча у світі

тому, як його покращити,

Аедалі більше розвиваються

але й простити і зрозумі

новітні технології, радіо,

ти, якщо часопис подає

порадити

телебачення та Інтернет, таки

науку, яка невигідна зра

незамінним

нені й гріхом людській

залишається

звичайне друковане слово,

природі. Загалом, «Місі

яке людина може понести із

онар» сьогодні старається

собою в будь-яке місце;

віднайти

часопис,

душпастирства друкова-

який

можна

розгорнути і прочитати в будь який момент свого життя: чи

нові

методи

8 о. Теодозій ЯНКІВ, ЧСВВ (редактор 1992•94роках) НОГО СЛ О Ва, а раЗОМ З ТИМ

не зрадити старовинної

ro в перерві у праці, чи в дорозі, чи навіть під час

традиції, яку так вміло запровадили наші по

молитви у глибокій призадумі над вічними прав

передники.

Аами, які часопис подає. Тому завданням

Тематику «Місіонаря», починаючи від

1992

сьогоднішнього часу є, насамперед, створення

року і до сьогоднішнього дня, можна поділи

Аієвого та потужного складу авторів, які вважали

ти за рубриками на біблійно-богословську,

б своїм невід'ємним обов'язком промовляти до

церковно-історичну та морально-етичну; ча

вірного народу через друковане слово.

сопис розповідає про події з церковного та

Також «Місіонар» повинен постійно покра

щувати рівень своїх публікацій, адже сьогодні

монашого життя, про визначних діячів УГКЦ та ЧСВВ та ін.

більшість вірних здобула середню освіту, а

Потрібно наголосити на тому, що в кожно

багато серед них мають освіту вищу. Тому на

му «Місіонарі» першими традиційними і надалі

~асі -

новітні способи викладення вічних

були сторінки Апостольства Молитви. Регу

істин, серйозніші публікації на актуальні теми.

лярно, в кожному числі часопису вміщувалися

:аме тому в 2007 році часопис із 36-сторінко

біблійно-богословські матеріали, авторами

зого обсягу перейшов на обсяг у 52 сторінки,

яких були отці ЧСВВ у кр аїнс ьк и й

________________::=;:=..:....::....:..=.:.=:..J MJ GJQН4.Р християнський ч ас о пи с

о. Дам'ян Богун, о.

( «Місіонар» - авт.) допоміг пізнати люб1 Христа і св. Церкви, хто счислить всіх тих х рих, до яких він приходив, як співчуваюч1 друг, зі словом правдивої потіхи на устах; вс малодушних , котрих він знов направляв

добру дорогу, всіх, що находилися в спок сах, і завдяки йому находили справж1 джерело підкріплення, певну пристань в ус життєвих невгодах, всіх священиків, котр~

він став підпорою при виповнюванню

в ' язків їхнього звання, на кінець всі закон душі, що разом з ним поділяли тишину

спокій келій та пізнавали життя Святих!" . Бе перечно про «Місіонаря» можна сказати ·

саме, що колись сам св. Ап. Петро сказав п~

<rІдітьпо8сьомус8іту»

Божественного Спасителя - Сина Божого, ц

Матей Гаврилів, о. Діонісій Ляхович, о. Василь

був найпершим і найбільшим місіонаре 1

Зінько, о. Йосафат Воротняк, о. Йосиф Бу

«".Він проходив землі, роблячи добре» (1

дай, о. Василь Мендрунь, о. Діонісій Заведюк,

З, 18.). Богові ж подяка, який у Христі завж.~

о. Мелетій Батіг, о. Роман Каспришин та бага

веде василіянських місіонарів у своїм пер

то , багато інших. Василіянський «Місіонар»

можнім почті й через них на кожній міс

воістину Божий посланець до українсько

проповідує науку Закону Божого».

го народу. Скільки добра, маємо на увазі під

Хай же і надалі наш василіянський «Місі•

оглядом релігійним, принесло нашому наро

нар» сповняє свою велику місію в і д Бога, а в

сторінках

його читачі та прихильники хай у цьому ЮЕ

василіянського «Місіонаря»? Найкращу

лейному році своєю щирою молитва

дові

карбоване

слово

на

відповідь на це питання дав його перший ре

випросять у Господа Нашого Ісуса Христа ДJ

дактор

свого улюбленого українського християнс

о.

Платонід Філяс,

в статті

приуроченій 25-річчю виходу у світ часопису:

кого часопису постійне і щедре Бо>t

«Хто счислить всі ті набожні душі , котрим він

благословення.

1 травня 1897

року люди вперше побачили часопис «Місіонар». Отці, які його видал

вклали своє серце у це число. Підготовка його була хоч і вкрай коротка, зате саме вон відкриває нам смисл задуму отця Платон іда Філяса, ЧСВВ як першого редактора часопис та о. Андрея Шептицького, ЧСВВ, ігумена монщ:тиря св. Онуфрія у Львові й натхненник~

цього видання. Для того, щоб їх зрозуміти, збагнути, варто взяти до рук це перше виданн Саме тому ми, хоча маємо багато інших матеріалів, вирішили відкласти їх на наступни~ місяць, а в цьому ювілейному числі подати повністю відтворене перше число «Місіонаря» Він виданий ще старовинною абеткою і правописом того часу, але, гадаємо, нашим читача буде дуже цікаво поринути у ті давні часи і побачити, з чого все починалося. Наступни шістнадцять сторінок - перше історичне число «Місіонаря».

MIGIOHt\P

~·кре1.J11сьюш христJtянс~.к11й '!:1('()1".ИС

ЧИСАО

--+

JІЬВОВ'І.

КВ.Я.

1887.

......... ..,..._

r.";·;::~:"r J1011cтwp111 МІСІОНАРЬ

..."._. 1".

С8А К

/ ."

І ОО. В1с•2і1•"':

](ісіоиар:ь

Милй

бра1'.я.!

8f•

wea

ще те вР

3нат.ь :мало

буде

меж.11 вами

та:ки:х'L, котрй бЬІ нас-ь черцtв-ь- :кісіоиарtв-ь До си не :видали,

·ra

нашого слова пе иісія:х-ь не ч.у

:ва.ли. .А.ле на початку тои :квижоч:ки:, такожь

":місіонаре~-ь"

иазваж11,

котру :кь1

схазати ие зава

А•т.ь трохи ,JІ;ек.1а.дн'І:А:ше, що тв є :кісіонарь, хто П11'Ь Q.ував·ь,

3'Ь вt>,1;кя :в6н·.ь :Іде,

що .иодя:м-ь при

в.есwтr,, та чог0 вс),1;-ь ;Jfe.Іtl хочt. О~·'.Ь послухай

те. По на.wе11у, хіеё•11а~, т0 зкачить "пЬсла пець". А.1е не 1:кій 6-у.-. иtісланець, т6ль~о такій, що єrо ГФспо,;t;ь иесь\.tае· -д,о .ІЮ.ж,ей на я::кесь :Бо же .i;tлo. l{а.же .1;0 .н6:о або са.~1-ь або через·ь сво ИХ'Ь

заотупн1m~••

:на зе:м.11и:

иди

там.•

и та:-.-ь,

и зро6и 7'аК'Ь а так·ь, ІК'Ь .я: то6t прикаЗJІ8, а

бі ,цах» шrлу и: мою Божу ласку.

•

то

.1щ1.и, що

~бе

бу.~;уть слуха.JІи,

то так'Ь ЯК'Ь 6:ь1 :меие

u.oro

сл:у:хали, а як"Ь тебе не послухають, то та:к'Ь

ca-

.я::к. Іьr саиого Бога не послуха.11и: слІJ~•~

нІ cл-ш.trrs, н wмrrдІі\Йсн. к.іс~ м1ні ~-_,, ~

Хто бу:в~ь хіеіоиар~Ь·?

~~~

,.~ 1~~

Т6му ~ва т1а1с.11чі літ'ь . 11.fNІ~-Ь ~ ,1;ей

иайбО.1ьшій ~1іеіонарь.

_ _ _ _.___ _ _ _ _

311

,i;a.Jieкa, З'Ь ~~-

MJGJQHl\P

укра1·нськиИ

християнський

....:..:,:=..::..:...::...::::.=:_ча сопис

mов·ь бо з·ь са:&юго неба. Вон·1, бун'Ь "п1k..11ан Цеи'Ь" самого 01'цн небесного, а. НR'Ь 11азь1ваво шй

Найсвятtйшій И на~tдорожіпій . нашь Іиеус'Ь Го сподь, нашr) СпаситАль, Сьrн7) БоЖій. Так'Ь, так'Ь

:милй братя. Сьrн'Ь Божій;· то був7;> найпершій ІІ найбольшій місіонарь . Божій - посланець. А що той :місіон-арь зробюJ'Ь и ть1, Jtюбь1й бра те .3наєшь

мм, дасть Боr·1,, до:к.11аднtйmе .колись

нее тобt ронкажеио: Бон·ь вь1зво.11ив·ь лшдс.кій на рОд·ь вОд·ь нево.1t ділвола и вuд'Ь пекАа а учи нив'Ь нас'Ь Божими дtтьии ддд; нмх . оsмст~ чА дом& ІіЖїнм& &hІтн.

Яв:ІІ ще . буJІИ :кісіояаріІ і'

Були uн, АпостоJrЬ1 . и ихrь уЧеники. Нtм~ Іи сус·ь · в6д6йmоn'Ь на небо, то ще ·зОбрав'Ь В6н'Ь 1rх'Ь

:Всіх'Ь около Себе · Ji :так'Ь до них'Ь промовив'Ь: Я йду до :мого Отця небесного, але вь1 мои учеки юr, . ВЬІ теnер·ь ИДtТЬ .В'Ь СВt:Г'Ь И будьте ДЛЯ .JІЮ ,Ц6Й такими :иісіонаря)1и,_ я·:rши'Ь Я був·ь для них'Ь: DІкоЖf tfEO

поем

МА\

Отщs.,

Ндt4ЧНТf кс.і\ ~зwкн.:.,

дЗ&

llOCWM~

VЧAЦJf

Khl,

шідw•

нrr. &І\ІОСТН &С~,

елнКд ~дпок-kд.sr& uмz.. Так·ь як·ь Я буВ'J~ ,~ пt>ман це:и'Ь" Отця небесного, т.ак'Ь тепер·ь вь1 будете пЬсланця.ии Моими. Идtть же до людей. Дух'Ь св.ять1й · и Я буду з·ь в~ми до копця свtта. Хто . вас'Ь послухає, буде щ~сливь1~, sмжінн cлhlw.tЦJЇH слоко БЖї1 а хто вас'Ь пе послухає, тому ск:t.жtть,

що .Jieкme буде на суд:J; БожЬм~ . Содо:м.t и Го ~оррt, як'Ь тако.иу чоловtкови . .МтрАдн*• siдrri

Gодомwмs. н Гомонwмs . кr. діНІ~ сІднwй нІЖ• rрАдІІ

томі.• И так·ь ся СТЗJІО. Апосто.11ь1

MJGJOHA.P

учениь:и НХ'Ь

vкршнськи

·р1ст11янськ и

~ ча ~ со ~ п~ 1r~~~~~~--------

~та.1и ея nе.11июши Божн:ии .шс10нарлии ·и чepu3'L ИХ'Ь олово и Божу ласку люди стали ся: христіян.а:ми. еще за •ишиr.ь JІісіоиарі~в'.Ь. 1

1 ояу лtт~r, НЮе> в'Ь

ту

ае:\tлю,

де

мм

пЬслав·ь жн-:мо,

до

Боі"'.ь :м.іеіонарtв·r, н.аших'Ь

давнь1х·ь

предк6в·ь Руtшнов·ь. Бе и они були поганами я жили в·ь неволи: діявольс1<6й. 3·.ь далекого краю грещ•огu, з·ь мtr.та Царrорtщу, з·.ь иоиастиря, що .звав·ь са Студи1·сюв1·r,, · бо t-:го зал6ЖИВ'Ь св. Тео

..ц~рт> . СтуДитn, и 3'Ь горьr Атоньск6іr, покликав'.Ь ть1х·r, :м.icitmaptв·r; нашь· князь Володииир·ь, що

'ТФ

ок рестивь Русь. 3'ь ~ршу побудо11али ови

-собt м.онастирь 1co.J10 Кіева, и назвали єго І\іево11.ечере1•:t Ла.вра, а зт. в~дтаv.1' розойш.ш с я по nілuй рус к6й зеl1ли. И 0т·ь щас.JІивй були ~й кра: иньr и тй цавнй на.ша пре.цкіІ,. щв прий:миди Бо

жих'Ь пuслзяцtв'Ь, черсз·ь з'Ь

то

нкх'Ь

жими

вс't

6~.JІИ

3остаАо

єя-

навtть

хриотіинаr.ш велиюпш

бо

бога.то

святьвш Бо

угодниками.

От·.ь любь1й 'ТО

м ИХ'.L :аtіеіонарске · слоuо,

бра1·е,

:шсюнарь,

та

вже тенер'Ь 3навшь, що

хто

м1сюнаре11·ь

бував'Ь.

::Місіонареv:ь_ Іисус'Ь, м.ісіоnарям.и Апостольr, ~ti· ~іонаря:ми их ·ь учеиики, м.ісіонарям.и и давнй на

шй пред1си, що Русь окрестиJІи. И ща(:;шь нже. чому

:мьr

их·ь назьшаємо

мі9іонаря.ми .

. Во

онн

всt були "пtюла1щяюJ " в()~ Бога до д1одей. И єще

то довtдав·ь-єсЬ св:, щt они .ц.жя. &га. н для лю

дей зробили. Господь І11сус'Ь вь1зволив·.ь рf>д·1. ~юд <шій зі нево.лt діяво.1а, А.1tосто.11ь1 в1>1ююлили лю .деtt

З'Ь неволt

пога.ньс.кои.

наШй дauнft

ук р а їнс ь кий

MJ(}J~H4.P христия нський часопис

предки

охрести~ и просвітили са.и'Ь, ~~еь такй

Русь.

~ltpкy!t тепер!>

:иі:сіонарі мя..в:ft Богу и людя11-ь.

Що тепеn'Ь чувати за 111ісіоиарів.'Ь? На свtтt 'l!епер'Ь, дюб'й братя, А декудь1 то таю-. такь

Люди

дуже

SJie,

3.1№

що да.дьше не йде.

1'рtшать, и етар~ и 11ал

шать. Оµн'Ь б()льше, другій 31енше, ал И ть1

сам:ь,

uра.те,

певно

чувати.

не

всt

грt

гршшать.

:\tаденьку

:мm-рку

:В(Ке-сь наг.рtш.ив'Ь. А ЩР

3·1, того Gуде, як'Ь бь1 людц не нав~рта.пr ~ n до Пога? ОТ'ь- ·що: u . сt:м·ь <:Щtтt бtда., а по смерти JJtчнe пекJ.в. А °В(#

не ж<).рт·ь, nпасти

в7. огонь

еурднь1й

на

Господь

нtчш.1й.

дуа~е

!Jf·rxoт"M сміртн rоіІюиик-.А 1

Але

:м.и.11u

шшосерднв1й

н~ Дd NЦ'i\THTtA\ н жни.

Gід•т~. и ОТ'Ь 3НаR.'Ь 'FtWO 1111мосердіа - ПОСЬІ дає Господь и 1·еnеуь upO~J· по краю св. місіt, пось1л::1.є шсрЬз~. 11.ісіов _pSвq,, щобь1 душt дюдекй ратувати. да.шт aвU"'t иісіt Отцt духоnнй, а. що са)1Й:

такивя. в JІ11ки1~1.'Ь тр.уда~1·ь подолати н~

:можуть,

то

нас'Ь

uичуть

до

ПО:.\ЮЧИ

B'f,

ІІХ'Ь

свя.тОй праци. 'rь1 са:м-ь брате ?11оже був·ь на та. ки:х·ь :місіJ1х·ь, ·може бачив~ь єсь и наст, черцtв·ь :uісіонарtn·ь. Хочь :м.ь1 педостойпй ·.г:r.вп 1\Jісіона рю1·r,

давньа1·ь,

еаног·ь

Апостолаи'Ь и ре::\1tнц·Jшr, у их-ь

розвш:1<1.ти,

1\Іісіонарt

тьr:п.

але

все

та1ш:

АпостQ.11t»вь

::\ІЬІ

их·ь

1\1ісіона1)іш·ь. Хочь недостойнй 11ьr, дtть:ми

єсь:м.о и смна~и

()з.тьк6в'Ь-:міс1011арів'Ь,

що

тьrх'Ь

ученикн-

учеюшбв-.ь-

але все

давнь1х·ь

таки

наших·ь

принесJІи

в·ь нашу зе

J\Ідю св. Боже слово и христія:Іі.ьске

житє. Хочь

JЩІ(остойнR: :м~т, але пОсланцt-:місіоцарt мь1 Іису са Господа. Иде:ио вОдь села до села, вuдь иf;-

украшськни

МІ(} ~ Ні\Р христня11с1.1mИ

~ ч.~ 1со ~ nш 11с~~~~~~_.""...

ста до мі>ста, де нас·r, Uтцt Вашй, Духовий Па Gтьrрt по1,личуть,

и несем.о людя:м.'Ь Боже слово,

Божу правду и Боже милосердіє, для староrо и "&ta-

..1oro,

для

ученоrо

неученоrо,

для 1юtх'Ь,

що

хотять нас·ь прий"tити и Боrо1ш елужитн.

И що :м:ьr яа тмrь кісі.яrь видuиР

PtчJ, дуже свнту и дуже радОстну и наше серце дуже взрушаючу. 0.т~, ВИДИТе }ІИJІЙ бра тя, де

мьr

щиро

лишь

на с· г,

хали,

:мали

витали,

так ·ь

св.

:м1с1ю,

так·ь

нас·ь

радо

сердечно

то и

вьr

свято

праща..11и,

все

так·ь

нас·ь що

слу ажь

на~п жаль було вас·ь опускати. lliaкaJiи вьr при праща.ню, але и наша очи не буJІи сухй:. Радои довше го.JІООИJІИ науки св. місіt,

6ь1 мь1 бу ли

~о то в~ь трех'Ь або

чотирех'Ь дНЯХ'Ь не моrли :мьr

ва:м'Ь всего сказuти, що :мь1 ва:11:ь :хотtли сказати.

М·ноrо - страх'Ь много лишає о.я єще ~)tчей, о :ко трьrх·ь

бь1 треб<1.

говорити,

тут'Ь

и tдь де инде, до инmого села. JJuд'Ь

вас'Ь,

а.ле

серце

наше

вже

кuнчи

И вОдtха.ли мьr

тягне

ся

до

вас·ь.

И 01"ь що иь1 wбt розгадали. Не :wожемо у вас·ь бути самою нашою особою,

шю·ь листь1 що

погадали,

побожнй, то-й

то бо,цай п11mеи·ь до

місіона.рсБй

зробили.

.JІИсть1.

от·ь JІаєшь

А лю-

6ь1й брате першій такій нашь лист'Ьt сердечиь1й,

щирьп't;

а що написали єго JІЬІ місіонарt, то назвали мьr єго "місіонарек'Ь." Нехай вОн'Ь

нде до всtх·ь вас'Ь, люб:О: братя, а. вьr єго читай

те. А може вам.'Ь 11~ буде любо, що мьr до вас·ь

хоче}ю писати листьr ! Ей. скажете, та1~·ь 3.JІt'I не €, але вьr певно цtкавft

_ _ _ _ _. __ _ _ _ _

MJGJOHl\.P

_::.:.:::_..::...::~:.:.:=-

у країнсь к ий

християнськ11И •1асо n

ис

ЩО :кісіоиар:ь бу .1.е И&:К'Ь В'Ь JІИСТ&Х'Ь пиеатиР

А щожь? Що вв серци, то-й в·ь листt. Мь1 1шш11х·ь лист()В'Ь }11\'Ь

на

:юсш

серци,

не виtемо писати,

ГQВ0J:ЩК6

вее,

ще

1·Ьль1ю так'Ь,

на:м·ь

то-й так·ь писати ~уде:м0.

лежить

на

Будуть тй ли

етм fіти до вас'Ь бодай ра.з·ь на. мtси.nь.

нt' бога.то то. ('.ТJ,1

Вь1 бь1 :може

иОд·ь нас'Ь и частtйше,

ІІ:равда, рад:я: доставати ли

може-й

ЩФ

ть1.жня,

~ле 0ачите, любй братя, на ст6ль1~0 не маємо хь1

часу. 3а Т(:) будуть

110,

нашй

ЛИСТЬІ ДОСЬІТЬ обши.р-

цtль1х·1, вtюіаt.'Ь І\арток·ь записань1х'Ь в6д'Ь кDн

цн до :к6нця. Они прийдуть до вас·ь, привитають вас·ь щиро,

по знає:м.ости,

потtшать ваше серце,

:~агрtють ваmй .цушt де до0рого житл, и поучат,ь

веего, що Богови на хвалу, а вам.'Ь на пожиток'Ь, nQтtxy и за6аву вь1йти може. РосRаже1110 :вам'Ь

найперше за С'ВЯТе Пись110 з~ь-вОдки оно є,

nct

го по

.це он6,

або за слово Боже,

нке оне,

часьt ;1юди учили

та як·~, з·ь не

с.я мудрости

и ЯJ~·ь

вьr т0и мудрости з·.1. .него навч-ити ся буд(.>:те :мо

гли. 3'Ь Божого мова йде до людей ntpa и ща сливе житє. Д.1атого пФт6м'Ь будемо рознснювати 1юю

ntpy

за поря.J;КО1':ь,

а та1\'Ь зро3у}1tл0,

що

бмсьте могли и ,І(tтJ111'Ь тй рtчи опевtдати. Вод ТаІ\'J, р0sказувати· будемо исторію,

ли вІ>д'Ь

1·О11т.

1ш'Ь .1юди жи

ц@чаr.tку свtта ажь до нь1нt.

Ще при-

tшисувати · оу демо житє Іисуеа, и Матери

Божои и Uвять1х'Ь, щобь1 и вь1 :\ЮІ'ли навчити ся

т0и найбОJІ~.Шви · течки, .fШ'.J, зt>етати сnятьt11іи, и Бе гу педобати ая. ОпЬс.Jш розкаже)ю вю1·ь 1;ождого ра.:1у

нашй

tздИJШ

JIO

.місівнарсІ\й }1ЇСЇЯХ'Ь, и де

utсти, ще

ноnинь1,

поtдемо,

де

м.1>1

ЯК'Ь H.3)1'.f.

украlНСhКJІИ

MIGl~Пt\.P християнськ11й

~ ·1а~ со~ пш н~~~~~~--І"""...

.ІІа ТЬІ.1:'Ь :М.ЇСЇ.ІІХ'Ь ПаRD.ЦИ.10 СЯ, и Я1'·':& 11.ІОДИ ПО шсі.ІХ'Ь Бвгу (},1ужать. Додавати бу~е)(о 1·а1<ожь вtоти з·ь чужи:х'Ь храі:в'Ь,

але не

nустА

вtсти,

лиІИе са11й добрй. ІІа.к~нц11: писати бу•е110, яких'Ь Св~ть1х·ь припада.є ха кож).(ь1й мtся.щ.. и g що 0006-.1·иво будеио JCOЖA&ro иісяц11 иолити ся. А

щожь?

Такй листь1, гадаємо, .иt>.й брате, 6J.11.уп.

для вас·ь зу:и'Ь,

цtкав-t к пожиточна.

ро.зра,1у101·ь серце,

загрtют1,

Поу11Н11.

.1;r-ry,

р•

•рике

еуть и л.у:~ову забавr дл.я Jtac·ь, и з1i1a~Jo1:x11t и су <.:tдЬв-ь Бт-де хвала Гt$JІСJ,цеви, буде иожит•.к'Ь и утtха DRм·ь.

А що:в:ь вьr иа то с:в:а:sете?

Тішите с я тьп•·ь? .,добре, 6~tат.я, и иьr тt ШИ)10 ся. Але є о)І;на рtчь. Би,в;ите

любй братя,

:вьr то знаєте, що JІЬІ кіс.іоиарі грашей не скла даеио и не .збера.ЬІо, бо дрисягиу.1и 11ь1 Господу

Богу на цt.1е житє у6о.жест:во. Так·ь и тй .шстьr нашй, того иіСіонар• 8)'',І[ttJilo ва:м ·ь писа·1·и за .11арко. Але вь1 зваєrе, .ІІІО6t, щu мьr не маємо свого паперу. А на тй листьr

1·pena.

t)()гато, бо

гато паперу. Отже мтсиJЮ вас'Ь просити, щобь1 вьr н..,и·ь )1.3.ІИ на папі~. Лише- не бЬйте ся, щобь~ иь1 иас'Ь ие скривдили. II-t сахй зас:иt єте ся,

як·ь н~уете, 1t&,11ько мw

вас·ь :на nап1~Р'ь.

nроси:мо: От·.ь всего .на всего. ОJ1ИІІ'h ~rрайцарь а другій крайцарь Jta .1,руко.ванє. :&его .1,ва. :край царt. А щ0? велн'Кій 11ає1·ок'Ь ие пран.s;а, два храйцарt на Jttcs.ць. Не &бс:та.щ бь1 мьr при µоХ'Ь

крайцарях'Ь,

ак·~. бь1 аьІ хuтіuи

91. вас'Ь ооМв~ ДИ~1:И .АИСТ'Іо, а ще

друІ((і)В&ПЬІЙ'~

а ще и д:о.вгій на в<}сіх.'Ь к~рток·1».

Тебе са:м.оf'~,

_ _ _ _L..-_ _ _ _ _:.,: М ~ J(} ~ J:.:= О~ П .:,:4 ~_ .Р "

кождоиу

український

хр11стиянський часопис

як·.ь JІИШСШЬ до І\ОГО .ІИСТ'Ь, тує пять

або

шіють

то таКС!.

крайцарtв'Ь,

рtчь

один'Ь

кош край

царь папір·ь а пять почта. А.же :мь1 гадаємо, що обстанемо и при двох·ь К._ра'йцарях'Ь, бо будєко разо:u:ь писати и 11осьмети

краю

тй листь'І

до

цt.1oro

а то Rt.IJ!tюe такьmе. Але два крайцарі,

то такой .11юбь1І брате,

на мtся..ць. найцять

кусишь нам'Ь оФtровати

На :кЬици року будешь иати два

1·аких'Ь

.1ист6в'Ь,

З'Ь котрь1х'Ь

зложиmь

собt цtJiy книжку цікаву п поучаючу. Щожь отже JІЮбЬІй брате приtvешь р~до наmй .шсть1? Прийми их·ь так·ь радо, .11сь прий11ав·ь єсь нас'Ь на иісіи. А два краtцарі на кtсяць рахунку roбt не зробять, лишь вернуть ся тобt стокрот ною заплатою Господа Бога. Аминь. Тепер'Ь читай собі пtсню :місійну, а вtІд так'Ь о БожЬи'Ь сяоІіі, початок·ь, бо решту бу демо

писати

ажь

В'Ь

другt111'Ь

"иісіонарИ"

иtсяць Червець.

ПtСВЬ

•а опо~ Jlicit. (Пбсля мельоАіи "О Пресвятал Цар11цЕІ",J

Кресту Твоєму ВJЦЬІКО Пок.1аяяєм'Ь <;Я всі .І(Яесь, Бо на Кресті Ть1 ве.1вt<у Терпt.в'Ь страсть за варбд'Ь весь. О прийд.Іть всі Хрвстіяяе

tіОА'Ь Хрис'rов'Ь Крест'Ь прппа.11:tть, Чого вчn.1и кісіояарt То на всег){а з&тяиІть. Душу свою сохраяяАте Нал.'Ь всt сІ<арбь1 t .11юбt.ть, И все на. то памятайте Що ВЬ1СШОГО добра яtт'Ь. Тому грІхов'Ь стсрежtть ся Грtх'Ь єсть на.А60.11ьша пе 11есть,

МІ

GJ О Hl\.P

український

хр>1ст11я11ськ11й

часопис ~~-----------~

на

ВJ..Іжь уоавшй яавернtть ся, Щоб-ь яе вnua страшна месть. Через'Ь щире покаявв

путь праве~яьrх'Ь vпtшtть, Станьте добрй Христіяяе Яt<'ь ве.11итt. Божій завtт'Ь. А ту місію сьятую З'Ь ро){а B'f> рбд'Ь nерекажtть,

Ila

И С.!J'Г'Ь :Вожих.·ь на МОJІИ·Твіі ПереА'Ь Богои'Ь nомянtть Ояв п вас'Ь п.а 110JІенях'Ь Прп престо.1'1 покяиуть, Днесь ваи'Ь В'Ь паия·rь зяа.кrь спасеия

Крест1> місійяЬІR сташяють . свять1А Kpecn. в&с'Ь укрtнпть Побt){ить ворогов'Ь тьмЬІ, И )(ОСТОЙRЬІІІИ У·'ІИНИТЬ Царства Божого ){іітьии ,

Cen

О Христов'Ь І\ресте пречестяь1й, дорога ){О не6ее'Ь, ::Місіонарь Т1.1 иебеся1.:1й Най с.~авить Тебе мір'Ь весь. U Маріе Дtво ч11ста, Ть~ всеrда яас'Ь спомаРа1\ Яко Матерь Царя Хрис'Га 6го JІасці вас'Ь вручай.

TLI

Слово Воzе. Опов~дають, Щ{) якійсь Гр6К'J),

600 ОрФейо:м'Ь

звали, ум'lwь так·ь зручно грати-, що камtиt пла

хсали, сдухаючи єrо rрь1. Але то в 1:олько казка. Иншу рtчь тобt рuскажу, а то була правда. Один'Ь свять1й м.ужь rовориn Вожй нау1си так'Ь ревно, що всt ЛЮДJ{ пла1сали. Але вuн'ь був·ь слt пь1й. Ра3·ь хотів·ь одиИ'Ь збмточнь1й хлопець за

жартовати собt з"Ь того uвя:того ityжa. 3авtв'Ь єrо на пусте міюце, и каже: nтче, говори: Боже слово, бо оттут·ь з6брали оя люди и хотя1·ь те-

МІ _ _ _ _. . ._ _ _ _ _ __:.:

GJ~НАР

україн ськиИ

християнський часопис

бе слухати. И той свя'І"'ь1tt

муж1.

розпuчаn·ь

го

ворити слt>во :Еuже. Вже е1<Ончив·.ь, и у1.:ляь:нув'Ь и каже: тепер·ь &мовмо Отче наш•. А навl\олФ н~го не було кромt того збь1точнш'~ анt едl'!.ОИ живои душt тt>лисо 11:rпьr 1;а.мt.ня. Колижь с:rш ть1й мужь змоввв·ь Отче нашJ. ажь до 1:u1щн, а ту на.раз·ь всt кам'.tиt п:uднесл..Іі великій шу)1·r, п за

гово:µили на ве::;ь голое·ь: аминь! Пере('.трашюп сн хлопець

на

та1\е

ЧJJtU,

приз11<'І.ю,

сш1ть1fі мужь сказа11·ь: Сь1иу не ва Божого, бо "ВИ){НШЬ 1,-a11tнfi

єго

слухаt,

нює ся: и говорит-1: собt,

лю6ь1й

саv-ь,

ІІАІІJt;

Во

~шнь1,

еа зu СЛ<J

01tfr

11еред·1,

н1в1·r, скло

Отс@ чу до спа.:мят:~й

брате и другим·ь

А знаєшь нащо?

до

ю;·r, навtть 2\tертве

а:иию,.

сл

но

розновtдай.

uто,

ш1диш1, нашь :\11с10писати и uпuвt датп лк'Ь Боже слово. 'Гре,а-;кь, щ00ь1 ть1 єго

нарь нt.чого тобt та1<'Ь но буде цtльп1'Ь жи~1·ь

серце:м.-ь

слово:м.'Ь

с,1овом'ь

нол10бив·ь, н

тт&ш~ш~1шn·ь.

сотворена. зе)JЛЯ:

прийшли

на

<·.ntт'Ь

...

неоо,

де!'ап,

Бо-

Т'

.vO/l\И~1·r,

а:шовtдсіі,

Божи:м·ь слово:м'r. Сьш·ь Бод.;ій: е:вtт·ь научиn·1" БожИ}1'Ь словои-ь ..ІЮJІіИ учать ся вtрь1, 11 любо вп и :w:a.цtt, В'Ь Б0жОм·-ь с.11овt твоє серце 3Н;\і1де Пfіті:х,у и по:и6ч.ь, :в·ь Бо ж tн1 ·ь < ; л о u t знай дешь

ща<.;,т"

Іімжінн

в·ь

сі?tІ'Ь

сл~шдЦJЇН сло&о

~итю

л·r,

GtЖit, С.І\аз:~в·r.

друr(1)1·ь.

І иf·. ус·ь.

тС111·ь C.JI(')вt Божо .м·ь хо{іемо тобt

:ua д!Jугій раз·ь бога.то :нрасньп·F> рtчей наппсатн, щобм тhr знав·ь докла.цио, що то uно 1:-:, то слоно Боже, з·r, в\1дюr оно є. и де ЄГQ мьr :\1аю10, та :fi Я:І\'f, з·1, него чо лов1ок-ь ){ОЖ~

научитн

<·11

)ІУд!Juстн

та1;ои,

що

найб6JІЬІПй :му.в;раге,тt cntтa того и на.nGО,1ьш1\

рt и ве.льм.ожt

3'L нею не

MIGIOHt\P

ца

ПuJ_J(>Jшa ють ен. П рн-

vкра1нс-ькии

Хf'ИСТ>ІЯНСЬКНЙ

~ ···~ "ІСО ~ П~ ІІС~~~~~~__J----. . . . . ."

rотуй1ке ть11\1час.Ф::'tІ.'J.

раз'Ь до того

тв0є д06ре серце

Божого

слова, бо на

на другій

тепер·ь не:ма

міси.я Gt1л1ш(:) о нtv:ь описати, :ма є мо єще инпу .,рtч1

тобt розказати.

А ці:кава

то ptчi.

и д.11.а

tвоєи душt , як·ь -ра.8·:1. ,ц~рана: о :Матfіщt Б.ежt.й~ Б.lf&І'()в'іщеиє.

Ііе такими бr.1и иершв .11ю,І(и бі,1;111.пш, у.п:о :мньа1.и, о.1а.б.ь1хк

•

теи:нь131и, ик·ь 11..1.1 теп~·ь.

Го

по,ць И'Х'Ь сетвоrи•'Ь ДJЖ8, дуже Щ•ем8•ПtJІ. Але JІихій :во_рQГ'Ь наш1, Аіа.в0.1·.ь, яозаздfоети•·.ь того щаста нерши:м·ь лieдaJt'~ Адахови и Єitt. _&в:.._ ·еам'1. J(OJ1ИCL бyJr1, ща-сввь1м.1', 6у:wь ангелеv·.ь св._

т:ь~:м:ь, аJІ~ зuунто.нв·ь с• буJtь •роти Бога, а "Бог.ь вrо скинув'!. з·ь не'а ,tO 11е:К•. От·ь тому ТФ .ція: во.11-ь 6ув·ь заздр6с111ttй .ААамо:ви в 6вt, що они .щас;rивй, а вЬн ь в'.L и.~• 1rе111асJІим.1А. А що ді..,

яво.n дуже ХІіТрW:І, то и у.1.~.110 ея є:му Адама и Єву nvоввт1, ~&61.r Господу Богу ст3.J1и ся иепос-JІуmиь1ми. 3ropдt.1•. Адам'Ь и Єва н·r:. вели· :ком:.ь ІІ(астю и пt1реступ11J[И тяжкій_ прика з·ь Бога. Хоті.1111 с1·ати ся .11одо6иьаш еаибму Еогови ~t..a.n-• Акt 1.оан. 'Та щеж.ь ся стало? Угнtвав· r, ш1 Бег1t, 'JНЬlй

єго не

~в и

.Ада-м-.ь

пt>сJІав·.ь

потемr.тво,

'fахій

тяжку

стr1в·1, ка.ру

гf>рдь1й и ю~вдя

на

н~го

на весь р()д·ь .людскій.

.и

на

все

І\о.ш-тьr

хотів·ь жити в·ь щастю з·ь моєю лас кою и по

:моtй Б•ж•й :во.1и, то жій тепер·.ь по власнМt во .1и.

И зОставнв·ь

зу~1они

Бог·ь людей

н в.таснuй воли.

nдасНО:\ІУ

Вод·ь

того

нх ї , ро

•шс у

йшло

з·ь .11юди1и чим·ь ра3'Ь гt>pme та r~рше а тягнуло

ся то ціиьп·r. чотирь~ ть1скчі: лtт·r>, що6ь1 нарtJд'Ь

.nодскій пересвtдчнв·ь ся докладно, що без·ь Бога

___________ MJGJOH4P

_;:,;:::~:.:.:=::.J

украї нськ и й

християнський часо п ис

::""r'

' ' •~-

'!<

J -

-•

•

- ·-

... :.:

не потраФить ~ирох·ь

лt·гь

с1<ончила

ся

. -

жити р<>::JУАІНО и щасливо.

тьrснчкахь

,..

•

-- .

По чо

та тяжка

проба. Небо пои·ановило пОr.латІ-' 1•онець бtдt, Господь змиJІував'ь ск послати людJ01·ь свого Єди нородногg Сь~иа. Се стало ся 1·arc1,. В'Ь .мtсточку Назаретt жила П речиста

Дt-

1шця Марі11. Мати Єи звала ся св. Анна, а отець Іоакии'Ь, 1сотрь1й укер'Ь, коли ще Марія.- бу.1а ди "rиною. Нь 16 роцt житя: · зЬстала Маріа заруче ною сво:.~у 1;:ревно:му, котрому було на ю1я Іо -СИФ'F.. 3вьrчай у жидов·r, наказуваn·r, заручен6й €ще

цtль1й

рuк'Ь

бути

при

свuих·ь

родичах'Ь,

тож'Ь Преч. Дtва, мешкала при матери с~. Аннt, приготовляючи собt весtлr.ну вьшраву. В·ь тuи-ь часt nласне постанонив·ь Бor·r, пресвя1·у Дtвицю вьrбрати на Матерь Свuго Єдинородного Сь1на. До оповtщеня такого ве.жикоrо дuа пось1;1ає Богь

Архангела Гавріи.11а, а пось1.JІає єго не до ІосиФа, -обручника Mapit, .11иИІе до еаиои Mapit, бо Єи .святе }tатериньство

иає

стати сн без·ь

причинь1

мужа. Анг~JІ'Ь, ввойшовmи )І.О Єи ІСО:МНа1'ЬІ, чую 'ЧИ себе без·ь

порuвианя

низши.м'Ь

вод·ь Неи,

найбольшою почестію поздоровив·r. Марію: <~ &мrодdтнА~,

так-ь

повна

ласюr,

сотворtнє

нєбt

земли;

Тебе сІнА

не тw

на

є б()гатше, к& ж1нХх&.

на

Господ~

Ть1

о,1;на

ак'ь

Рддtій жадне

небо

с:& тоєо~о.

. не

З'Ь

в6д'Ь

Іімrосло

доткнена

ть1и'Ь

ІІроклятіеи·ь, якоиу подпаJІи всt невtстьr и весь

род·ь людскій.

На таку похвалу Ангела пок6рна

Дtвиця затревожила сл, а то тьп1'J, дужше,

що

не RрозуиtJІа сл6в'Ь Єrо. Ангел'Ь усуває Єи бо язнь: Єс.жи хто, то Ть1 не лякай ся. Маріє, бо Тьt знайш.11а .1аску найбЬльmу у Бога. Ото зачнешь

МІ

укра нськии

GІ\) Н~Р ~хрн<"Тиянськнй ча~ со~ n~ ис~~~~~~_.."""....

и породишь Сь1на и назвешь Єrо Іи~усо:м·ь. В6н'Ь в Сьшш1·ь Божим·ь и Богои·ь предвtчнь1:м-ь, а з·ь З.'е бе хоче вз11ти Собt тtло людске и стати ся чоло-

----=-,.:_

·~ .::z!!'IOS! - .!!!i> ,"' O.:~ .

--~ ·- - ·

:вtко:м:ь и Сnасителеl\n cutтa. Марія вtрить сло

:ва:м'Ь Ангела, але и.х·r, не цtлком'Ь розу1'1tє: Якь то :може етати сл? Я :мужз. нь знаю. [осИФ'L єсть. JІИШЬ моим·ь

нареченьп1'Ь.

_ _ _ _ _.__ _ _ _ _ _ МІ

GJО Н4Р

Я сдюбоnала до емер-

.,;;.:;;.;:,;;:,.;;_;:;_;_;:;.;;,;~_,

український

християнський часопис

ти ч•тоту Il BIO,l't..

otn

tfМ'u\'"

Jt• ме>mу вІ}ц е1· уs

пит.и без'Ь вwpanrtt'fO upиtt:wy Е~ЖІ!)РО. -

,1 101•д·ь1

Аиел·ь ~kооя.ь w 'tудо. ":Влаене для тб>rо, що '1'1.1 чист,а и П,І'.ІИЄ!J'а :в1.16раа'Ь r.reбe Боr1, на ~Іа.

-Т8рь Смна СмJо. 1 ь1 зОСтWJІеmь и дам.ше непо рочною Дtа••• а . (~rка. ~ачнеш' ll иеродншь всемоrучою .11ас·к•и и си.1е1t шштоr•. Так~ дtлG у Бога lf8 « нк•ЖА••е". На тй с.1е1а н е могла Пр~ч.кота. Дtва ииаюхе •6.1.пе•tети, яr;·1, 1

..-rxa

-сJІ0ва:м.к: "JІ

Jta6a

Гtюn•А••· Отсе • твtя п·•ддана,

:Іt.же, н•ха.й ста•• е-а ;su кк•• •• тао:иу ];Qжo KJ м••у". Ііа сей .11_ризаt.1'Ь Иа1·~11 J;0жеи че1Са.1а 1~.fЮЙЦ• сиtта.•~ "СІ81'.&.Іt 1'1800 и нещаскьrй: рс\А'І. JІю,цскій. На с.1е·вg м:а,іі• С.10•0 пре.в;аtчне .зетупи.1t> ,цо Єи нaйoв.aтttmtr• лена, ~ge),1 и311ти ва ае'е ті.J(@ JІнt,~;ск&, А-,хакгt.r.ь Га•19іи..[!Ь пtп:ра

ІЦ&В'Ь

Ma.pi1.tt

JЦ6 :J'Ь 66.п.•ею и:•честію, 11к·.ь був'Ь

вс'.Ютв:•м. ,JІ,t Неи, бо тепер" ••'а-.•в'Ь wь Нtй Ма терь Господа 11 Воrа. По wu~xo~t An.reAa П реч. Дt-ва

упа.~а. и~ :{((;)З['fша, JЦoбi.r гОдно nривитати :В'Іt Cвetn .J;і•ич•и'.Ь JlOii Небесного Да рх и Бо rа, а тепе," Іі Сь1ха. с•ого а. Спасителя свtта. Приuад'Ь .ц.t• vac'lt JІK'It :м.аєvо заховати сн по с.в. Ш:}'ичастім.

А т,1 .1118ОБІй 'ра.те, ве.ІІичай lІреч. )(tву МІ&рію, ще таку чеетв и .1а.с.ку знайІІла J Бога и вl>цаваt ся Єt ка. :к0жд,1й день в·r, опtку, бо на и наиа. Мати и на-йбЬ.ІІ1.11пt наша 3оотупницs:. 0соб.1fИво В'Ь тЬи'ь :иіюJt~и Маю не 3анедбуй при6ігати ,;е Єн опtки .ЯК$ найчастtйше сJІом:ми: Иод'Ь Твою :ии.1ость прибіІrаєм::ь Богородице Дівg .•

МІ

ух

НСЬКИ

GІ~ HG\P ~хрнстиmсw:нw ча~ со~ ~ ~ с -~~~~~---------

Св.ята Таи.ца.

На пустини, в:ь глубuкОй АФрицt жив·ь

с: в.

Па<1>нутій. Раз·ь прийшов'Ь до него другій пустель· ник·r, ІІ каже: Отче, зле жіють Христіяне В'Ь :i1tWJ.":I; Александріи. Є там.·ь дtвиця, що дає рu :шу сту

на цt.11е

:місто.

il~ie

ВіЬ

розкtшІнt.~й

налатt

а вrtх'Ь зво,11;иmь, бо богата она и красна.. Вставrь

св.

ПаФнутій

пuttшов~ь

до

Ап:е1<саидріи.

Ски

нуn туть убогу пустел1,ничу одtжь и прибрав ·ь

ся В'Ь богатt рь13.ьr. И :ввNtшов'Ь до па.лать1

дtввцt . Она ~г

тои

прийми ..та а в.Оо ка.же: "Маю то

бі щос.1о важногФ с~--азатя але за1еди :мене до ко

м.нат.1.1, де бьr иас·.ь жадне окu ие видtJІо." Она 1 гаве.&а єго до найскрь1тшои. ІtОМ.вать1. 1 ут·ь І\аже кічіе оь:о нас·ь не побачить. "Чи такожь Боже око иас-ь ие побачит.- ?" с пьrта.м.ПаФвутій. - А Та ида каже: "О нt, око Боже wюд:&І ви.цить, пе-

ред,'Ь них-ь утаит11 ся: годt 4 '.

И станув·ь то11дь1

lІаФвутій п ЗСЦ.ІІt:К&В!Ь rO.JIOCQJl'Ь СВЯТЬІМ 'Ь а пова

.Жнь1м'Ь: "Дочко :ио.а

и тьr се знаешь, що око

Боже все и вс:юдь1 тебе бачить, а однакь жіешь т~к'Ь грішно,

безбожно,

як·ь

бь1

Бога

не

бу ло

яад:1> 1:обою. Нокай ся, бо ока Божого и Єrо г.нtвr не уйдешь". Коротке було слово ПаФну тіх,

а.л:е

оно

потряоло

Таидою

36лtдл.~ , за.хнта.в:ааь я в:окотила.

ажь

cir

до

І(Остей.

до иОг·ь

Свя

том у. "Отче, ратуй мою rptш]:(y душу, закликала s ь :-ка.п:сkньап:. плачем.'». Що меиt робити, щобьr

Бога пер прос ити?" ,,Завтра буду на тебе чеь:ати пру

бр<.1. м:t ,

щu

веде

до

дівочого

мбнасть1ря.",

С1'азав·ь с вить1й иужь н опустив'Ь Таиду. Друго го днн диви.ш ся: люди 3'Ь Александріи

на

рtчь

небувалу. Серед-:ь l1·J;cтa стоя.110 велнь:е число во-

украї нс ький

------------~M~::_J(}~J~O~H~4P~ християнський _ ч асо п ис

зов'Ь наповненьІХ'Ь воя1<ЮІИ окароа1\1и, бuгацтвю1и. Якйсь .nоди - слуги скидали -всt тй сь:а рбьт, uо гацтва 3'Ь воз6n ;на одну велику безладну купу. А коли вже все поскидали, станули самй наоко .110, щобь1 нtхто яе

сиtв·ь

чого

скарбов'Ь. Тогди цриступила до пьт богацтв'Ь :мщ~~

дt-виця,

В3ЯТИ

Ct:JИ: wь

жала запал.ену см:о.1оохипу. То була

3'Ь

ТЬІХ'Ь

великои руках'Ь

ку дер

Таид<t.

І~вець 6р.е в-ь мt;1.ую110)1·ь qвмt.

На май nриnа..ають Свята: 1. (Ч) 6)~'.~ti'fi 1ipo1)1Jк1i. 2. (Л) Бqриса и Г.i116tt. 3. (С) Ти.110'ТМЯ и Truf>11зiя. 4. ( 1-l) llелагі'Іі. 5. (ІІ) Ирннr,~ .'llf1J1t. 6. (В) l0&i 7. (.Р) Вна.~rені11 Л'"р(•ст11; 8. ( ~) loaн1i БQІ. Арсені/І 9. (П) Никu..шя. іО. (С) Ctt.:t1ttJШi Вп.;rош11. 11. (Н) Мокі11 12. (Л) Епіф11нія. 13. (В) Г.A1th."'Іtpit. 14. (С) J!шоора, Макс1мщ. 15. (Ч) Л11:1Юмія. 16. (Л) fJеодирп, J.1foupr,~a. 17. (С) Аш>рон;т1. 18. (Н) (іЖЮ0111~1, Ш.iit. 19. (П) Патуихія. :ю. (В) f:іf1.;щ.1ея, А.r.сксандра. 21. (Р) Кинс1n1.1н1тtнrt 11 Єлшщ. 22. (Ч) ВизНРІ)І!ніє Гпс11одне. 23. (Лj Muxmtлa, Ефросин.і1ї. 24. (с;у Cu.111e1J/m. 25. (Я) Обрtиин.іс г.rащ Іоажt. 26. (Jij Ка1uш. 27. (В) 8eptiw;м1щ 1' Теидо_рм . .і!В. (Р) H11-,.<rnF1.t; 29. (Ч). f:Jf'IJ/)O'Ji1i. 30. (П) Исс11хія. 31. (С) Ер.щ·я, ·11д,нин•.IJCltllnt.. ~

Мо.l1іІть с.а: В'Ь маю, щобь1 с.1ово Боже, котре В'Ь том-ь мtсяци буде скрозь по краю го.1ошене вrь честь П _ре св. Бог ор од ьд :h :Мар і 1; принесJю JІК'Ь наМольшfі дуШмнf! корьютп нашому нароАови.

На cefi першій раз'Ь не стає нам'Ь жtсця, що6ь1 пода.ти В&М'Ь любfІ 6ратя вtсти нашй місіопарсJСfі. 3аче Rайте до другого мtсяця. П~иrотуйте собt тьnt:часоМ'Ь

кр. на яовь1rr лист'Ь нашь, ва нового "МІСІОНАР Я",

а тьп1часом'Ь молtть ся за насrь, так'Ь як-ь :мь1 и

о вас'Ь

не забувае1110. Буваfіте здоровfі. Сжа:ва Іису.су Христу!

04061>. Ор.'\. ч. 57з~!і-~р~~'Ь- С1їП•еnер:!:__ s"

Аруари11

00. Вос1Іі1вь •-ь Жов•..t.

українськии

MIGI О fu\P 1 0х1~ри~с~ти~яи~с-ьк_ио_1- - - - -- - - - - ..:! асогrис

ОБОРОНА ТА ЖИВЛЕННЯ КАТОЛИЦЬКОЇ ВІРИ ПЕРШОЦІЛЬ «МІСІОНАРЯ» Розмову провів бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Отці Ісидор Патрило, ЧСВВ, вислужений протоархимандрит, та найстаріший ієромонах Ва силіянського Чину Дам'ян Богун, ЧСВВ, вислужений протоігумен української провінції

оо. Василіян, який відбув сім років тюремного заслання у Сибіру тільки за те, що щиро, по синівськи, вірив у Господа Бога ... Тепер вони живуть у василіянському монастирі у Брюховичах, де розташована василіянська семінарія ім. Йосифа Рутського. Тут своїм життям показують

приклад молодим Василіянам у монашому подвигу, терпеливості та вірі. Саме з ними ми вирішили порозмовляти про «Місіонар».

Високопреподобний отче Ісидоре! Цьо-

лежні від Бога, з Божих рук вийшли і до Гос

гороку святкуємо 110-річчя «Місіонаря», чи

пода мають усі повернутися. Найважливіше,

Ви мали можливість його читати у

щоб людина була приготована до відходу з

дитинстві?

цього світу. А коли з'явиться перед Творцем,

- У нашій хаті «Місіонаря» не було". В дитинстві,отже,цейчасописнечитав.Тазнав, що він виходить". - Коли Ви були керманичем Василіянського корабля

аби з тими питаннями в неї було все в порядку. - На Ваш погляд, яку тематику найперше слід подавати до нашого часопису? - Добре подавати до

тривалий час

«Місіонаря» гарні приклади-

Протоа рхима ндр ит ом

свідчення з життя різних

ЧСВВ, - чи читали «Місіо-

вірних, хто б це не був". Вар-

нар»?

тозгадатиокремопротих,що

- Мене цікавили переважно наукові журнали. Іноді

подавали чи подають добрий приклад.Доречнотежроби-

брав «Місіонар» до рук, про-

ти і виїмки з їхніх писань".

те повністю не читав, робив це вибірково. Журнал був у

- Що б Ви побажали християнському людов1:

Римі не раз. Моя спец-

зокрема читачам і Ви-

іальність - історія. Тому більше подобаються історичні статті. Люблю їх

даВцямжурналу? - Я б їх заохотив більше ним цікавитися, і що там є

о.ІсидорПАТРИЛО,ЧСВВ

порушувати. Соціальні, політичні , інші якось мало цікавлять, навіть зараз їх не ставлю

добре - це засвоїти для скріплення своєї безцінної віри. А видавцям - великих успіхів

ніколи на перше місце .

у праці, дуже важливій, від якої залежатиме

Яким би мало бути значення часопису

«Місіонар» -

яку саме місію Він мав би Ви

конувати якраз тепер?

- Він має насамперед розбудити релігійну

спасіння не одної душі. Хоч би «Місіонар» мав десять чи двадцять тисяч тиражу, це не так

важливо - головне, щоб він приводив народ до того джерела, звідки людина вийшла.

свідомість людей, подібно як це робиться на

Бажаю Вам гарних успіхів у тому , що Ви

реколекціях". Щоб люди знали, що вони за-

робите для людей! українсьюн~1

_ _ _ _ _L-_ _ _ _ _ __:M :_:::_:l~G :::_::l~O :H:_::4~P ~ християнськ•111 ll часопис

Отче Дам'яне! Хотілось би довідатися

Дорогий отче! Знаю, що Ви немало до-

від Вас більше про його долю в минулому,

писували до згадуваного часопису, для

про значення цього журналу для укра їнсь-

прикладу, про Христове Серце, а чи пам'я

кого народу, Греко-Католицької Церкви,

таєтеназвусвоєїнайпершоїстатті?

зокрема для Василіянського Чину. Що

важливого зробив «Місіонар» для стражденного

народу

України,

яке

його

першочергове завдання?

Не пригадую ... До вступу до монастиря

ще нічого туди не писав, був неповнолітній ... -Якабулатематикастатейучасописі?

Старалися відповідати людям на всі їхні

Ціллю «Місіонаря» завжди було боро-

важливі питання-потреби. І те, і те треба було

нити правдиву католицьку віру в нашому

людям добре роз'яснити. Коли збільшилася

українському народі. А правдиву віру, так би

кількість видань, треба було в певний спосіб

мовити, у найвідповідніший --------------~ трохи

обмежитись

спосіб можна було захищати

матеріалах

більше

якимось релігійним журна-

звернути увагу саме на

лом ... Щоб той журнал

висвітлення католицької

розповсюджувався, треба

віри.Також у нашому Чині

ще було певної здорової

випускали «Місіонарчик»

агітації...

для дітей і «Наш Приятель»

Хто особливо спричи-

тощо. Не тільки Василіяни

нявся до розповсюдження

дописували до «Місіонаря».

журналу?

Християни,

Були своєрідні по-

мічники,

що

на

займалися

до

сторінках

висловлювали

подяки

поширенням журналу. Це не

за

були брати-ченці, а зде-

Ісусовому Серцю, різним

більшого люди світські,

Божим угодникам. Чи не в

наші приятелі. Реалізо-

вувався часопис для народу

о.Дам'янБОІУН. чсвв

початковою статтею було завше конкретне нам і рення

Чому ж «Місіонар» був таким попу

Апостольства Молитви на цілий місяць. Що

цікаво, духовний сюжет обкладинки часопису

лярним?

молитви

кожномуномері.Головною

•

і на місіях отців.

вислухані

слова,

журналу

Очевидність факту полягає в тому, що

Василіяни вживали тодішню чисту літературну

був протягом року незмінним ...

Відомо, що« Місіонар» часто пере&ряла

мову, коли, натомість, декотрі часописи

безбожна комуністична влада. В який спосіб

використовували архаїчну. Проте цей архаїзм

вона намагалася перешкоджати летові на

не дуже потягав до себе, тільки тих, що цього

шого василіянського часопису?

шукали, цим жили. Люди хилились більше до Василіян ... Між іншим, як закінчилася Перша

Правда, що вороги Церкви, Христа, не

дрімали. Не тільки на сам «Місіонар», а вза

світова війна, то Василіянський Чин не міг

галі на релігійний зміст накладалось табу.

випускати більше як п'ять тисяч примірників на

Траплялося, що хтось вертався із Сибіру, де

місяць. Але згодом «Місіонар» помаленьку вже

був на засланні за свої переконання, і, верта

зростав. Люди давали потрібні кошти на його

ючись домів, написав дорогою до журналу

розповсюдження. У повоєнні часи літературна

якусь статтю, то, як її виявили безвірки, знову

мова вже не мала великого попиту

... МІ

відсилався на тривалу каторгу ... Отак міг «вигукра нськи

GІ~ Ні\..Р ~христюrнський ч~ ас~о~ п~ 11с~---------8І8ІІ8ІІ8І"І8І•

рати» ... Люди прагнули черпати духовну по

живу з релігійних видань так само й у Сибіру ... Як земляки верталися з чужинецького

Чи хтось просив Вас якихось порад

щодо «Місіонаря»?

Спеціально цього не робили і я сам не

сибірського краю, то їм, бувало, могли

прагнув якось по-особливому впливати, тому

понапихати до кишень брошурок з антимісіо

що моєю думкою було вести, насамперед, ши

нар ним

року діяльність. А щоб, до речі, щось

змістом.

так

діяли

вороги.

Поширення Божого Слова мало ряд своїх пе

написати, треба посидіти ... Важливо, що я мав можливість бачити

решкод.

Чи в буремні часи глибокого підпілля

«Місіонар» продовжував поширювався, бо

«Місіонар» в декого на українському столі в часі відвідин ...

дай малим тиражем?

Високопреподобні отці, щиросердечне

- Та ні! Хіба що, може бути, передавалися

Вам спасибі за цю розмову. Думаю, не один

якісь коротенькі відомості, а так, на загал, ста

з неї для себе скористає, з Ваших

ралися підтримувати людей у вірі, виконувати

особистих свідчень.

те, що їй аж ніяк не противиться ...

сМІСІОНАРЕВІ•

110

Любов ДІВЧУР

Весняне сонечко всміхається з небес,

Сіяч невтомний вийшов на поля,

Серця промінням ніжним зігріває.

На них засіяв щедро Слово Боже.

«Христос Воскрес!

Його плоди рясніють іздаля,

- Воістину Воскрес!»

«Місіонар" з Великоднем вітаєм.

Та знищити вже їх ніхто не зможе!

Дзвонять церковні дзвони:

11 О літ, мандруючи світами,

Дзень-дзелень,

Рятує душі наш «Місіонар».

Нехай Господь на небесах почує, Що першотравень ювілейний день

Ми гордимося твоїми плодами,

Ти

- Пресвятого Серця цінний дар.

110 літ «Місіонар» святкує. Пройшов в житті чимало він доріг,

11 О літ - це надзвичайна дата, 11Оліт - більш, як земне життя.

110 літ мандруючи світами.

Тож редколегію вітаємо зі святом

Пізнати Бога людям допоміг,

В часопису велике майбуття!

Хрест несучи Спасителя слідами. Плідної праці Вам на Божій ниві, Люта зима пройшла, і не одна,

Духовних злетів, тож цвітіть й творіть!

Що віру в Бога знищити бажала,

Хай Бог дарує Многа літ щасливих,

Але воскресла вкраїнська земля,

Мене на 200-ліття запросіть!!!

«Місіонар» в дорогу виряджала.

_ _ _ _ _L..._ _ _ _ _ _ il

_:M :,::IOJQHl\.P

---

український

х р11стилнськиИ ч асопис

3 rеда~ііfної пошm~ ГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ «МІСІОНАРЯ» ... Марія ПЕЛІХОВСЬКА,

м . Ходорів

«Місіонар» ... Звичайнісіньке слово, але часопис,

що

має таку

назву, справді

муючись по кілька разів . При цьому відчуваю, що в моїй душі з'являються якісь нові почуття,

незвичний. Неоціненними є ті багатства, які

нове бачення світу. Я відчуваю себе багатшою

містить журнал на своїх сторінках.

у духовному розумінні. І тому висловлюю

Хочу сказати, що цей журнал супроводжує

щиру подяку отцям Васил і я нам, а також усім

мене з раннього дитинства аж до сьогодні.

християнам, причетним до виходу у світ тако

Саме з ним пов' язані мої найкращі спогади про

го цінного видання.

незабутню і найщасливішу пору- дитинство. Довгими зимовими вечорами я сиділа на

Саме тепер, коли виповнюється

11 О років з -

дня його виходу у світ, хочу зазначити: я

колінах у свого дідуся, за вікном лютувала

його постійна читачка з

хурделиця, а в нашій затишній хаті були при

тила жодної статті, ані рядочка, бо він -

сутні малий Ісус, Його пресвята Мати - Діва Марія та оп і кун Йосиф.

буду чекати, коли, нарешті, триматиму в ру

Добре пам'ятаю той день, коли дідусь впер

1992 року, не пропус

надзвичайно цікавий. І тому з нетерпінням

ках святковий номер «Місіонаря»!

ше посадив мене на коліна і читав цікаві історії

Щиро дякую нинішньому редактору о. Кор

з життя Пресвятої Родини, і були вони

нелію Яремаку за цікаву сторінку в журналі

захоплюючими, надзвичайними.

«Слово редактора», яку не можна читати, не

Наслухавшись досхочу дідусевих читань, я,

роздумуючи над сказаним. Велике спасибі

схлипуючи, засинала. І не знала ще тоді, що ці твори для дітей друкує такий гарний журнал

отцю Йосафату Воротняку за його численні морально-етичні статті, де провідна думка -

«Місіонар», що його видають отці Василіяни.

застереження перед пияцтвом.

Швидко, мов неосідлані коні, збігали роки.

Але коли мова йде про якісь історії з життя

Настав той час, коли я вже сама перечитувала

дорослих чи дітей, то віддаю перевагу о. Ме

старі, пожовклі, але ще цілі листки «Місіона

летію Батогу. Кожен твір цього отця читаю і

рЯ>>. У нас вдома дідусь зберігав їх у скрині, де

обговорюю з школярами на виховних годи

бабуся тримала свій святковий одяг. І так, ще

нах, шкільному інформуванні. Хіба не можна

навчаючись у школі, я увійшла в прекрасний

із цих оповідань зробити саморобну книжеч

духовний світ, завдяки журналу «Місіонар» і

ку, і вона буде тією християнською книгою,

назавжди віддала йому своє серце ...

книгою-роздумом не тільки для дітей і молоді,

Сьогодні я працюю учителем української

але, передусім, для дорослих.

мови і літератури у місті Ходорові, що на

Я дуже тішуся, що журнал «Місіонар», наче

Львівщині. Однак журнал «Місіонар» вважаю

добрий батько, огортає всіх християн Украї

своїм другом дотепер. Весь журнал читаю на

ни та єднає у велику Божу родину.

одному диханні. Деякі статті перечитую, вду-

МІ

Інколи так захоплююсь окремими статтями, український

GІ~ Hl\.P ~християнськни ·~ зс~о~ пи ~с;.._~~~~~~~--:""""""

що, здається, сама беру у них участь.Тоді ще

журнал, а серце не хоче з ним прощатися. Він

раз повертаюсь і перечитую сюжети, де, на

увійшов у мою душу, пам'ять, у моє життя.

мій погляд, криється вихід із скрутного стано

Назавжди. І я не ховаю його далеко, бо знаю:

вища. Мені хочеться допомогти, підказати

мине небагато часу -

героям, зарадити у небезпеці. Саме такими є

нього. Так, повернуся, але вже іншими очима

статті брата Миколая Микосовського.

дивитимусь на героїв та події, з радістю відкри

Ще раз читаю і перечитую сторінки журна

лу, глибоко роздумую над кожним рядочком,

і знову повернусь до

ваючи все нові й нові деталі журнальних оповідань, нарисів, статей.

і бачу: з'явилися нові автори, нові теми. На

І, відкриваючи перші номери журналу, я ще

приклад, «Друг... хто він?» Ігоря Сав'яка. Тепер

не здогадуюся, що до самої старості з пова

бачу, що знаходжу багато цінного матеріалу у

гою і цікавістю буду відкривати для себе, дітей

підготовці до написання твору на таку ж тему.

і онуків цей нескінченний і дивовижний світ,

... Прочитана остання сторінка, закриваю

ім'я якому- «Місіонар» .

110 РОКІВ «МІСІОНАР» У ВИНОГРАДНИКУ ГОСПОДНЬОМУ Часопис «Місіонар» є чудовим засобом для

подньому

110 років «Місіонаря» у Винограднику Гос - гідні подяки і належного

проголошення Євангелії. Іншими словами я б

пошанування. Дякуємо від себе і від тих бага

сказав, що це маленька скарбничка Божого

тьох, хто черпає духовну силу із джерел

Слова! В ньому можна знайти багато цікавих

«Місіонаря». Вдячні за тепло, розуміння і при

та захоплюючих історій, статей і не лише ...

хильність до нас, які відчуває наше Марійське

Практично всі вони є повчальними! Адже до

товариство «Містична Троянда» . Зокрема зво

помагають пізнати, краще зрозуміти, чи

рушені тим, що Ви відгукнулися і опублікували

віднайти відповіді на питання, які одвіку цікав

на своїх сторінках статті про наших членів Ро

лять людину:

мана Ковалюка і Наталю Якимчук, які відійшли

присутність Бога в житті кожного.

про покликання, сенс життя,

у вічність, але залишили для молоді приклад

Щиро дякую всім, хто його видає! Бажаю

християнського життя, приклад любові до

вам Божої щедрої ласки, міцної віри і твердої

надії, щоб могли й надалі плідно працювати

Бога і України.

Бажаємо часопису Божого благословення,

для голошення Божого Слова на сторінках

опіки Божої Матері, Божого духу і натхнення

часопису. А ще міцного здоров'я, радості і

у Вашій праці, щедрих плодів і Небесних Ласк.

постійної бадьорості у вашій праці на добро

Ч ле пи Марійсько го товарис т в а

Церкви і людей!

« Містична Троян д а »

Михайл о Г ел ьжип с ь к и й,

м. Льві в

м . Зол очів

ПУЛЬСУЮЧЕ СЕРЦЕ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ Оксана МІЛЯНОВИЧ, м. Ходорів

Життя людське ... Яке воно мінливе і неперед бачуване. Йдеш дорогою життя і не знаєш, що попереду - безодня чи пишний квітучий сад.

Людина, мов маленька, безпорадна піщин ка, яку будь-який подув вітру може занести

будь-куди. Однак, на щастя, людина не са мотня. Яскравою, немеркнучою зіркою, що

сяє неземним світлом любові є наш Спаситель

Ісус Христос. Але, на жаль, часто буває

так, що темна хмара гріхів закриває Боже

.11р ук раїї1 ськиИ , V И. християнськии _ _ _ _ _ _l -_ _ _ _ _ _ _.:.:,:::,.:..;:...:,..:,;;;.:.:;:;...J

MIGI

ча с опис

•

.....-: •

•

"' -

•

---

•

світло, і йдемо навмання , спотикаємося , па

любові. Сам Бог велів любити свій народ, істо

даємо, боляче ранячи себе.

рію, берегти і виконувати священні заповіді.

Та Господь, як люблячий Батько, не може до пустити загибелі свого творіння, цілителів

посилає

святих, які рятують від духовної і

навіть фізичної смерті. Нам треба зрозуміти ці

Роздуми, оповідання , вміщені у часописі, до гли

бини душі хвилюють і заставляють роздумувати над сутністю життя, над призначенням людини у ньому, над смертю і спасінням .

благородні наміри Творця. А для цього потрібен

Цього року часопис «Місіонар» став ще ціка

ясний розум і міцна віра, щоб усвідомити, що

вішим, адже кількість сторінок збільшилась, в

наша воля без волі Божої є нічим . Ісус Хрис

результаті -

тос, йдучи до Небесного Отця, залишив нам

життя майбутніх блаженних, оповідань. Відрад

більше цікавих новин, історій з

Матір свою, яка об'єднала людей у молитві,

но, що не пройшли поза увагою найменші із

що лунає із наших сердець з Божих храмів,

нас -

діти: є цікава рубрика «М і с іонарчик».

які золотим сяйвом куполів говорять: «Гос

Я, як учитель української мови та літератури,

подь був, є і буде у серцях людських попри всі негаразди і випробовування».

урізномакітнює викладання предмету та про

Скріплюють наш дух, виховують мужність і

відвагу, дають у руки могутню зброю -

литву -

завжди знаходжу багато цікавого матеріалу, що ведення виховних заходів.

мо

Щодо останніх видань, то не могли пройти

в часи життєвих випробувань вірні

поза увагою публікації о. Ігоря Царя «Тарас

Божі слуги -

отці Василіяни. Це не просто

Шевченко -

дар від Бога» («М і с іонар», бе

слова, це істина, в якій можна переконатись,

резень 2007 року), «Українц і і їх Церква у

завітавши в монастир св. Андрія чи монастир

боротьбі за соборну і незалежну Україну») Є.

св. Онуфрія, що у Львові. Люди рікою спішать

Степаненка, «Світло Романової посмішки»

сюди зі своїми болями і тривогами , а поверта

У ля ни Тимчук, «Друг -

ються втішені та одухотворені.

ка ( «Місіонар», квітень 2007 року) , та інші.

Пульсуючим серцем духовного життя отців

хто в і н?» Ігоря Сав'я

Читаючи статті, ми переконуємось: Ісус Хри

Василіян є український християнський часо

стос -

пис «Місіонар», головним редактором якого

найбільша Любов і найбільший Друг. Тож

є ієромонах Корнилій Яремак, ЧСВВ. До моїх рук потрапив цей журнал порівняно

наш Спаситель, Творець, наша

прямуймо впевнено із нашими проводирями до цієї яскравої, немеркнучої з і рки п і д могут

недавно, у 2005 році, коли мені його подару

ньою опікою Матері Божої , ус і х Святих,

вав бр. Андрій , ЧСВВ. Гортаючи сторінку за

Ангелів-Хоронителів!

сторінкою, я все більше поринала у дивовиж

І на завершення, хочеться побажати у рік

ний духовний світ, який зачарував мене

11 О-ліття існування українського християнсь

майбутніми блаженни

кого часопису «Місіонар» процвітання, хай

ми, їхнім жертовним життям; я пізнала

цікавими постатями -

засіває він у людських душах зерна Віри, Надії

тернистий шлях Василіянського Чину, почерп

і Любові, що зійдуть добрими справами. Хай

нулазнання з історій УГКЦ. Цей часопис скріпив

Божественне Серце Ісуса Христа береже голов

мою віру, я горда, що українка, що Господь,

ного редактора ієромонаха Корнилія Яремака,

через заслуги жертовних духовних постатей,

ЧСВВ, та всю редакційну колегію у життєвих

опікується моїм народом, і я впевнена, не дасть

випробуваннях. Пресвята Богородиця охоро

йому загинути у цей складний час випробувань.

нить сильним своїм П окровом у всіх життєвих

Статті, вміщені в часописі виховують найбільші вартості -

духовні. Адже найбільшу вартість

дав нам сам Господь

- основи християнської

небезпеках, а Боже провидіння надихає до твор

чої праці. Божого благословення та всіх ласк Божих Вам!

«МІСІОНАР)) У ПІДПІЛЛІ о. Мел е тій БАТІГ, ЧСВВ

Майже п'ятдесят років наш «Місіонар» був

великі надії. Страждання душі підсилювались

під арештом. Його переслідували, цькували

тим, що не можна було про це нікому

і, де тільки вороги могли, знищували вогнем.

розповісти, і таким чином розділити своє горе.

Тепер знаємо з архівних документів, як цей

Здавалося, що ніхто не висловлював співчуття,

часопис стояв упоперек намагань безбожної

окрім тих хлопців, які прийшли повідомити про

влади запровадити нову релігію майбутнього

героїчну смерть за Україну свого доброго

«Світлого комунізму».

побратима, хоч багатьом був відомий цей

Багато отців, а серед них о. Модест Пелех,

випадок. Навіть були чутки, що незабаром в

ЧСВВ, о. Маркіян Когут, ЧСВВ, о. Дам' ян Богун,

селі почнуться обшуки, облави і будуть все

ЧСВВ, були ув'язнені за видання і високодуховні

трясти у всіх домах.

дописи до «Місіонаря». В часи підпілля Греко

В домі Григорія було багато різних книжок,

Католицької Церкви «Місіонар» довоєнних

особливо релігійних, серед них були і підшивки

років був знаний по всіх селах і містах й

журналу «Місіонар», і календарі з передвоєнних

залишився духовним надбанням для вірних

років, які він акуратно зберігав.

Христової Церкви, хоч багато із них зазнали

-Ащо,якцевсевіднесудосвогодругаІвана?У

утисків і переслідування через цей часопис. Своїм

нього є можливість заховати і зберегти духовну

дорогим читачам хочу розповісти один епізод з

цінністьживогослова,

часів переслідування нашого «Місіонаря».

найближчу неділю він задумав здійснити свій намір.

роздумував Григорій. У

Іван проживав у сусідньому селі, тож заодно

***

Гри горій зі своєю сім'єю переживав трагічну

загибель свого сина. Хоч він усвідомлював,

Гри горій вирішив відвідати його. Він взяв з собою деякі книжки, а також підшивки «Місіонаря».

що визвольна боротьба потребує жертв, та все

-Господи, як все добро знищується у

таки біль серця огортав його як вдень, так і

цьому світі. Невже ж зло переможе? Яке

вночі, за втраченим юнаком, на якого покладав

прекрасне Твоє творіння: свіжість зеленої трави, запах цвіту ніжних квіточок, ясність

голубого неба, теплота світлого сонечка, легкість подуву вітру, розважаючи, немовби молився Григорій до свого Творця Небесного.

Смуток, журба якось потаємно тривожать

життя,

наповнене

гіркотою

щоденних

страждань. Куди йдемо? Чи довго шукатиму відповіді на дорозі сьогодення? Хоч знаю, що у

Тебе є тільки одне заспокоєння: «Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте

й у Мене. В домі Отця мого багато осель» (Ів. 14.

1-2). Але

не знаю, що станеться зі мною, бо

багато речей приховано від мене, що чекає мене? Навіть тут, на цьому роздоріжжі, не знаю, якою

дорогою іти, до якого світла прямувати, щоб не

_ _ _ _ _ _L..._ _ _ _ _ _ _

MIGIOH4P

;.:.::,..::.;:_::,.::::::;:~

український

християнський

часопис

зникнути безслідно, як відірваний від гілки листок. Сонце, яке світить на праведних і

грішних, на добрих і злих, на здорових і хворих, мовчить. Та я іду, Ісусе, як Ти ішов по пустелі, самотній, розмовляючи

з Отцем своїм

Небесним. Іду в надії, що вірна моя дорога, бо відчуваю Твоє Провидіння. Несу свій хрест, хоч

не розумію його ціни у своїй слабкості. Ось роздоріжжя з багатьма напрямками, але мені

потрібен один, який веде до моєї мети, бо тільки Ти, Господи, є Дорога, Правда і Життя. Зі своїми роздумами Григорій увійшов до

сусідньоruсепатагювернувнагюдвір'я крайнюїхати.

ТутвінзустрівсвогодругаІвана,якийсидівбілясвОІх

•

...в саду біля Вуликів

вуликів. Привітавшись із своїм добрим приятелем, Григорій скинув з плечей мішок із книжками.

-Добре, що я тебе тут зустрів. Горе в мене.

вуликів. Сюди підійшли діти, дружина. Раділи,

що стільки різних книжок приніс їм добродій

Пропав мій Степан під Карпатами. Я отримав сумну

Григорій, але і співчували йому з приводу

вістку про його загибель. Кажуть, що в нас будуть

трагічної смерті його сина. Вони довго

трясти по домах. Жаль мені сина, а тут ще книжки

розмовляли на церковні і світські теми, а під вечір

можуть знайти і не пощадять їх. Все знищать.Тож

розійшлися. На прощання Іван від щирості свого

у себе, можливо, десь заховаєш ці книжки.Тут є

серця заспокоював Григорія і говорив йому, що

«Місіонарі», «Життя святих» і деякі оповідання.

на все Божа воля.

Не раз мені мій Степан говорив:

Ти

не перший, кого спіткала лиха доля.

Тату, бережіть наші книжки, бо це наш

Ось Катерина Рожачка розпрощалась із трьома

найбільший скарб. Заради нього хочу все це

синами. Як молоді дуби росли в неї, а замість

зберегти, бо такий камінь лежить на серці, що

радості від них отримала каторгу на Сибірі, та

не можу щось робити чи, навіть, спати. Завжди

ще й дочку за собою потягнула. Ось така наша

Степан на думці.

щербата доля, -

Іван дивився зі співчуттям на свого приятеля

ось в цей порожній вулик, бо сюди ніхто не

і після довгої мовчанки промовив:

доля України. А «Місіонарі»

і ці книжки я обовязково збережу. Покладу їх

Бог і надалі потребує жертв нашого

народу. Жаль, що так пропадає цвіт нашої

заглядає, а як настануть кращі часи, вони

знайдуть своє достойне місце у бібліотеці.

молоді. Мені здається, що його душа просить

Та неможливо було все це тримати в таємниці.

молитви, і ми повинні сприяти цьому. Я

До Івана кожного дня приходили сусіди,

навідуюся до нашого отця Ігнатія. Він перебуває

знайомі і тут «Місіонар» був добрим гостем для

у своєї сестри і відправляє потай від влади

всіх. Іван знаходив щось цікаве і читав для всіх.

Служби Божі. А щодо книжок, то їх обов' язково

Особливо це повторювалося в неділю і свята,

треба зберегти. Я маю один порожній вулик і

коли старші чоловіки сходилися до Івана, щоб

все можна в нього покласти. Діти наші

поговорити про наболіле і завжди читали щось

підростають, а їм так потрібне живе Боже Слово.

з «Місіонаря». Діти, коли пасли корів, також

Колись їм пригодиться «Місіонар», який зараз

брали з собою в поле книжечки або «Місіонар»

попав у немилість безбожній владі.

і там гуртом читали цікаві оповідання.

Довго сиділи Іван з Григорієм в саду біля

МІ

Та, на жаль, з часом число випусків

GJ"Hl\P

українськ•tи

хри«т11яншиІ1

~·~ ·с~о~ шш 1с.._~~~~~~~~""""""

«Місіонаря» зменшувалось. «Місіонар»

сільський голова, сідаючи за стіл, щоб написати

позичали навіть люди з інших сіл. Молоді

в протоколі про новий податок на столярний

мешканці села переселялись до міст, де

верстат, який був незареєстрований.

знаходили собі роботу, і там не розставалися з

І знову добра мати вирішила цю проблему. Вона підійшла до голови і поклала йому в

цим часописом.

Та от хтось доповів місцевій владі, що Іван переховує, як тоді говорили, недозволену

кишеню хабара. Він подивився з посмішкою на неї, кажучи:

літературу у вулику. Саме в цей час роїлись

- Приготуйте нам стіл і знайдіть щось випити.

бджоли і потрібен був вулик. Тож Іван був

Мати заметушилася і почала готувати,

змушений бджоли пустити до вулика, а книжки

розпаливши пічку, і незабаром стіл був

переніс до своєї столярної майстерні. Все це

приготований. Непрохані гості засіли за столом.

поскладав до скриньки, а зверху поклав різні

Через щілину дверей заглядали діти і з

інструменти. Через декілька днів завітали

пожадливістю дивилися, як ті, що недавно

непрохані гості. Прийшов голова сільської ради

сварились з їхніми батьками, пригощались

з представником з району, а також дільничний

харчами, які мати зберігала для них, думаючи,

міліціонер. Вони перевіряли правильність

що після непроханих гостей і діткам щось

оподаткування, бо в ті часи за кожну тварину,

залишиться.

садові дерева і навіть вулики потрібно було сплачувати податок. Дивним було те, що найперше вони оглядали сад, рахували дерева

Виходячи з хати, голова, усміхаючись промовив:

Ми знаємо, що у вас є «Місіонарі», тому

просимо вас, не давайте читати іншим, бо є такі,

яблуні, груші, а потім підійшли до вуликів.

що доносять на вас аж до району, а податок

Міліціонер сам відкривав вулики і чогось в них

залишиться той, що був раніше. Ми нічого у

шукав. Не знайшовши нічого, він увійшов до хати

вас не бачили і не знайшли. Зрозуміли? ..

і почав там обшук. В цей часу кухні на столі лежав

Бувайте здорові!

один зшиток «Місіонаря». Перелякана Іванова

Увечері Іван із своєю дружиною і дітьми

дружина сховала його під полу своєї куртки,

складали молитовну подяку Пресвятому

підперезавшись пояском, і увійшла до великої

Серцю Ісуса за «Місіонар» і книжки, і зате, що

кімнати, де міліціонер знайшов книжечку. Він

не впали сьогодні у руки нечестивих. Вони

почав її розглядати. Хоч Іван пояснював, що це

пообіцяли і надалі поширювати між людьми

оповідання Івана Франка і дозволяється читати,

Боже Слово.

той все-таки доводив, що можна читати книжки

З часом підростали діти, порозїжджались по

різних містах, щоб далі навчатися. І там, між

тільки радянського видавництва.

Представники влади були дуже роздратовані.

студентами, поширювали свій «Місіонар».

Вони заглядали у кожен куточок у хаті, в коморі і

Багато із студентів дещо переписували собі, щоб

навіть у хліві й, нічого не знайшовши, погрожували

довше ці істини залишалися в них, передавали

новими податками за столярні роботи, нез~и

свої рукописи іншим.

на багатодітну сім'ю. Іван виправдовувався, що

Можна все забороняти у цьому світі, але Слово

столярку виконуєдпя своїх господарських потреб.

Боже завжди живе і ніхто не в силі його

І тут заступилася обурена мати:

перекреслити.

Хоч би ви мали повагу та співчуття до цих

діточок, яким треба щодня подати хліба.

Дітей віддайте в інтернат, їх треба

виховувати вже в радянському дусі, а не вашим релігійним дурманом,

Мені здається, що таких випадків було дуже

багато, та, на жаль, все це йде у забуття, а залишається одна правда, що «Місіонар» живе і розвивається! ..

різко відповідав

МІGІ~Н4Р

український х р истия н ський часопис

ЮВІЛЕЙНИЙ КРОСВОРД «МІСІОНАР-110)> П ідго ту в ала Леся ШТИКАЛО ,

м. Львів

(Три крапки замініть словом)

По горизонталі: 5. Ігумен Львівського Василіянського монастиря ... Шептицький, заходами якого вийшов перший номер католицького місячника «Місіонаря». 6. «де Мати єдина, - щаслива

... ,зростають любові плоди. Ми знаєм: без Бога людина убога, веди нас, Маріє, веди» - із пісні «Веди нас, Маріє, веди» о . Василя Мендруня, ЧСВВ («Місіонар», 2001, ч . 5). 9. Реклама видавництва отців Василіян «Місіонер» «Свята ... з Ватикану» о. І.Патрило , о. А.Пекар, єп. С.Якимишин на сторінках часопису («Місіонар», 1996 р., ч.12 та 1997 р. , ч . 1.) 10. Часопис «Місіонар» можна придбати у кіосках міст Дрогобич, Жовква, Золочів, ... , Івано-Франківськ. 11. Найменший континент Землі на південній півкулі , населення якого цікавилося «Місіонарем» ще на початку його виходу. 14. «Хто ще не читав «Місіонар» , який століття вже відсвяткував,

християнський це часопис , у житті - духовний ... ,той щасливий, хто його придбав» із вірша Л . Дівчур «Місіонар» до кожної оселі!»

15. «Отак спалахнуло на українській землі могутнє

вогнище релігійної думки, а до цього щораз то нового жару докладали найкращ і письменники

й видавці з молодих чернечих рядів" - автор цих слів о. Михайло .... 13. Місто у Хорватії, де в

1915 р. видавався «Місіонар». 17. «... - це книга життя, незглибиме джерело Божої мудрості, безсумнівне запевнення духовної сили для усіх, що читають її та укладають згідно з її вказівками своє життя» із статті «Книги Святого Письма» о. Діонисія Заведюка, ЧСВВ ( «Місіонар» 2006.

ч.10). 21. Перша назва журналу. 23. «Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий - ... » (Зі Святого Письма) . 24. Перший редактор журналу -

о. Платонід .... 25.

Передплатний ... українського християнського часопису «Міс і онар» - 23959. 26. Автор вірша «Наш Місіонар» - Олександра ... ( «Місіонар», 1993 р., ч. 3).

МІ

ьки

GІ О Hl\.P ..:!:~і!О:ТМ О!іПJІС !!!!"'-'"' ""-"_ я _ _ _ _ __ _ _ _ __ .

По вертикалі: 1. Головний редактор журналу «Місіонар» ( 1992- 1993 рр.) о. Теодозій ... , ЧСВВ. 2. Одна із рубрик журналу « ... і культура» (2002-2005рр.) 3. Віршовані твори, які використовуються у журналі. 4. Автор спогаді в «За честь Матері Божої» - о. Ігнаті й ... , ЧСВВ ( «Місіонар» 1992р., ч.5). 7. Поряд з «Міс і онарем» о. Лазар Березовський подбав і за «Малий ... »для дітей. 8. О .... Кольбе - автор францисканського журналу «Лицар Непорочної», який прирівнювався до «Місіонаря». 12. Автор статей «Марія - зразок нової євангелізації» (1997 рр.) - о .... Гаврилів. 13. Постійний автор оповідань до часопису «Місіонар» - о. Мелетій ... , ЧСВВ. 18. О. Василь ... , ЧСВВ - головний редактор «Місіонаря» у 1994-1997 рр. 19. Автор статті «Наслідування Марії»

(2005 р.) - о. Корнилій ... , ЧСВВ . 20. Ряд статей «Свята ... Подружжя», Місіонар, 2003 р. автором яких є о.Йосафат Воротняк, ЧСВВ. 22. «... до вас. Післанець Найсвятішого Серця Ісусового - Місіонар. Він стужився за вами. Ви, напевно, тужили за ним, дітям своїм розпов і дали про нього. Ось він у ваших руках» - із слів о. Дам' яна Богуна, чсвв, у 1992 р.

БУЧАЦЬКИЙ КОЛЕrІУМ ІМЕНІ СВЯТОГО ЙОСАФАТА БУЧАЦЬКОГО МОНАСТИРЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТ А ГОСПОДНЬОГО ЧИНУ СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО

ОГОЛОШУЄ КОНКУРСНИЙ НАБІР УЧНІВ у восьмий, дев'ятий та десятий класи на

2007 - 2008 навчальний рік

(іноземна мова

навчання - англійська або німецька).

Документи приймаються з 25 червня по б липня 2007 року з 9°0 до 17°0 год. Вступні випробування відбудуться з 9 по 14липня 2007 року.

Адреса копеrіуму: Бучацький колегіум імені святого Йосафата вул. Міцкевича, 19, м. Бучач, Тернопільська обл., 48400 Тел.:

(055-44)215-49;

факс:

(035-44) 222-91 Дирекція колеrіуму

М.JGJQH4P _ _ _ _ _L.._ _ _ _ _ _ _ _..:__;__ _

...J

україн ський

християнськиИ часопис

СТЕЖИНА Ір ина КОЦКОВИЧ

До всього нас веде в житті дорога, До школи вперше стежка привела, Від неньчиного рідного порога,

До мудрості, до знань і до добра! Та пам'ятай собі таке, дитино,

Підеш туди, де вибереш ти сам, В житті твоєму краща та стежина, Котра до Бога приведе у храм!

ДВІ ЛІЛІЇ Ната л ія РОМАН , с. Жирівк:а

Одного разу маленьку цибулинку лілії

тут! Відтепер я посилатиму тобі тепло, та

взяли турботливі руки молодої дівчини.

найбільше тебе зігріють добрі серця

Дівчина була одягнена в довге чорне вбрання.

монахинь. От побачиш!

Голубі, наче небо, очі лагідно дивилися на

Лілія уважно слухала.

У цей час сестра Марія посадила цибулинку

рослинку.

Це сестра Марія. Вона

монахиня,

несподівано почула лілія.

тихенько промовила:

-Ти хто?

Рости велика і гарна!

вітерець! - гордо пролунала відповідь.

-Ти зрозуміла, що сказала тобі сестра?-

- Вітаю тебе, маленька ліліє! Ти потрапила у

знову почула цибулинка чийсь голос. Вона

на грядці, дбайливо загорнула землею

монастир- найкраще місце на землі.

вже почала звикати до різних неспод і ваних

- Найкраще? - здивувалась лілія. - Авжеж. Тут живуть сестри-монахині. Вони посвятили своє життя Богові й увесь час

зустрічей.

-Ти хто?

земля. Мене постійно доглядають,

проводять у молитві та добрих справах. Яка ж

прополюють бур'ян, підливають водою

ти щаслива, що цвістимеш для них!

сестри-монахині, адже у них працьовиті руки.

промовив вітерець і полинув собі далі.

Маленька цибулинка притулилась до теплих долонь сестри Марії і щиро зраділа словами вітерця: «Найкраще місце на землі».

Раптом цибулинку щось залоскотало. Це

Я також допомагатиму тобі рости на радість сестрам.

Лілія задумалась. Скільки ж приємних слів почула вона сьогодні: «Найкраще місце»,

«добрі серця», «працьовиті руки». І рослинці

сонечко пустило свій промінчик до неї і

захотілось чимскоріше вирости,

сказало:

прикрасити квітами монастирське подвір'я .

- Прекрасна квіточка! Я допомагатиму тобі рости на цій святій землі. Ти будеш щаслива

щоб

Минув час ... Одного сонячного ранку зі землі появилися укра нськи

MJGJ ~ НА.Р хрси0сШтия~н-с-ьк-ий~--~~--1----ча ~nис

перші паростки прекрасної квітки. Сестра Марія щиро зраділа цьому, а з нею й інші сестри. Щодня після Богослужінь вона

Вітер і сонце мовчали, бо не знали, що відповісти. Аж тут озвалась земля.

- Не журись, ліліє! У сестри Марії є багато - найкраща. Скоро ти їх

приходила до квітки, поливала її, коли довго

квіточок. І є Одна

не падав дощ, прополювала бур'ян.

побачиш.

Сонечко, як і обіцяло, гріло рослинку. Вітерець розповідав про свої подорожі, а

Останні слова землі були для лілії загадкою. І їй залишалось чекати відгадки ...

земля підживляла тендітні корінчики квітки

Одного недільного ранку, коли пробили

поживними речовинами. Звідусіль оточена

дзвони, скликаючи людей на Святу Літургію,

турботою, лілія виростала все більше і більше.

монастирське

Та якогось дня друзі помітили, що квітка засумувала, і вони не знали чому.

подвір'я,

як

завжди,

наповнювалось людьми. Їх ставало все більше і більше ...

Сонечко посилало веселі промінчики . Вони

І тут лілія побачила сестру Марію. Вона йшла

лоскотали зелені листочки рослинки, та лілія

у своєму довгому чорному вбранні, усміхнена

була невесела.

і щаслива. А навколо неї, як розквітлі білі

Вітерець витанцьовував сміхотливі танці,

мчав з пташками навперегін, стрибав по

квіти, безліч дівчаток у білосніжних платтячках і хлопчиків у біленьких сорочечках.

хмаринках, та лілія залишалась сумною. На

Здавалося, що розцвіло все подвір'я, що

ній появилися перші білі квіточки. Та це ніяк

величезний букет прекрасних білих квітів

не втішало рослинку.

оточив сестру Марію і в одну мить розцвів біля

- Чому ти сумуєш, квіточка? Скажи нам, втомившись від намагань розвеселити лілію ,

Л ілія була зачарована. Їй так захотілось бути

запитали друзі.

серед цих діточок-квіточок, піти разом з ними

Квітка важко зітхнула.

церкви. Діти йшли до першого урочистого Святого Причастя.

Ви знаєте, друзі, як гарно мене ввесь час

до церкви.

доглядає сестра Марія. Як би я хотіла

І несміливе тихе прохання квітки якимось

віддячитись їй, заквітчати квітами. Та я не в силі

дивним чином почула сестра Марія. Вона з

цього зробити. Моїх квіточок лише декілька, а

діточками підійшла до грядки і ніжно зірвала

цього так мало! То хіба я можу радіти?

прекрасну квітку. Діти зачаровано дивилися

на лілію. Краплинки роси, наче небесні

діаманти, блищали на біленьких пелюстках. Монахиня притулила лілію до лиця і, здавалося, щось тихо прошепотіла квітці. Лілія

немовби стрепенулась від цих слів, ожила. Квітка стала гарнішою, як ніколи раніше. Що ж сказала лілії сестра Марія? Це почув тільки вітерець. І він, по секрету,

розповів мені. Сестра Марія пообіцяла квітці, що сьогодні прикрасить нею образ най прекраснішої Лілії Вселенної

Пречистої і

Пренепорочної Діви Марії, Матері Христа Бога .

... І •

вітерець поніс у хмари:

«Всі скажіть 'ій: - О Маріє, о Пречудна Ти Леліє!».

-О Маріє, оПречуднотиЛеліє!

ук раїн ський

Al\JGJOП4P християнський - - - - - -"--------.:.:..:.:...:...:..:....:.;

ч асопис

НАША ПОДЯКА ЛИНЕ ДО НЕБЕС о . Корнил ій Яр ема к, ЧСВВ ,

г ол о в ний р е дактор

Наприкінці

цього ювілейного числа

ювілейний рік склали свої пожертви:

часопису дякуємо Господу Богу у святій Т райці

п. ПетруМихайліву, директору підприємства,

за превеликий дар наших попередників, отців

Вузлове, Львівщина

Чину святого Василія Великого, які у свій час

п. Ігору Ворошилу, директору підприємства,

500 грн.

збагнули необхідність нового підходу до

Броди

євангелізації та душпастирської праці в

п. Роману Квасниці, підприємцю, Львів -

нашому народі. В сучасному світі їхній почин

видається ще більш захоплюючим, бо

сьогодні брати з них приклад - це постійно і наново здобувати дедалі новіші форми душпастирства, включаючи електронні медії,

інтернет та інше. Дякуємо преосвященним

500 грн.

500 грн. 100 грн. анонімному жертводавцю - 20 грн. п. Володимиру - 20 грн., п. Галині з родиною, м. Золочів - 140 грн., п. Галині зі Львова

п. Тетянізродиною,м.ЮжнеОдеськоїобл. -40грн., родині, м. Южне Одеської обл. - 100 грн.,

владикам, які такий проект підтримали,

родині зі Старосамбірщини -

багатьом вірним, які полюбили часопис.

анонімному жертводавцю

100 грн" 100 грн.

Сьогодні дякуємо тим, які перейняли цю

Бажаємо всім жертводавцям здоров ' я,

естафету. Розуміємо, що тільки спільними

радості, душевного миру, повсякчасної опіки

зусиллями і відповідальністю ми зможемо

Пресвятої Богородиці та рясного Божого

передане нам Слово Христове вірно зберегти і

благословення для вас і ваших родин.Також

неспотворена

запевняємо, що кожного місяця буде

передати

прийдешнім

поколінням. Засоби масової інформації,

відслужено святу Службу Божу в наміренні всіх

особливо християнські, католицькі , відіграють

жертводавців часопису. Щиро дякуємо всім,

у цьому надзвичайно важливу роль.

яких згадали і яких не згадали на цій чи на інших

Христос Господь залишив нам заповіт дбати

сторінках часопису . Сьогодні наша молитва

про віру і свою Церкву. Памятаючи Його слова «Більше щастя давати, ніж брати» (Ді 20,35),

лине за всіх: редакторів і співпрацівників,

наші брати і сестри склали свої пожертви на

розповсюджувачів, за всіх, кому дорога свята

помічників

жертводавців,

авторів

розвиток часопису «Місіонар». Редакція

Церква, Боже Слово, цей часопис, який Боже

часопису висловлює щиру подяку тим, які

Слово благовістить. Нехай Господь щедро

віднайшли можливість підтримати часопис в

винагородить і благословить!

MIGI~HM ....~~ИС:Т~НЯІІ Ш--~ --------- ,,:s~соnи

Люди яких переважно не видно,

але я~і працювали і працюють, щоб «Місіонар»

зміг прийти до наших домівок. о. Йосафат

о. Василь Зінько,

Воротняк, ЧСВВ

чсвв

Редактор «Місіонаря»

Редактор

«МісіонарЯJJ

1994-1997 рр.

1997-2005 рр.

Протягом

Повернувся з

майже

десятиліття провадив

далекої Бразилії , щоб вірним нашої

часопис, якраз в цей

Церкви пропо

час

відувати Христа .

стиль

Своїми фа ховими

збільшився

його

знаннями і досв і

наклад .

член

дом надав

редколегії , турбується

« Місіонарю » ново

го лету і д и нам ік и.

сформувався

далі

часопису,

Як про

його

розповсюдження

_.-1ро дякуємо , що і в теперішні часи не :;абуває йо го і піклується часописом .

довелося б важко . Дякуємо.

о. Корнилій Яремак,

чсвв

п. Леся Штикало

Теперішній головний редактор. Має віз і ю та ідеї , але ще ті льки здобуває досвід . Тому просить ДОПОМОГИ ,

Мозок часопису,

бухгалтер . Розраховує все , щоб часопис зміг безперешкодно вийти кожного

особливо від читачів. Пишіть , пропонуйте , нехай часопис стане дорогим

місяця . А ще вико нує багато-багато інших завдань .

Також майже кожного місяця ми можемо вправлятися у своїх знаннях, розв'язуючи складені нею кросворди та

інші забавки .

Микола Яцків Забезпечує ,

щоб « М і сіонар »

так , як виглядає

виглядав

займається версткою

та дизайном . Багато клопотів має , коли

необхідно втиснути якийсь метеріал , поскладати всі статт і на свої місця . Зате

:ол омія Корнич

,::

часопис приємно взяти в руки.

н аш і за к арлюч к и , які пишемо від руки , ставить на

---,ір (ч и то на екран комп'ютера) рівними друкованими : =.Jочками . Часто важко розбирати те , що ми -.а- иш емо ... А ще безліч інших обов'язків : відіслати

"-Іту, подбати про папір та канцтовари , видати часописи

.:.ая розповсюдження , приймати людей ." Така праця :.еІ{!) ет аря .

матеріальне забезпечення. Без о . Йосафата

Богдана Щурко Напевно , має найбільш невдячну працю -перевіряти

Літературний

помилки

редактор .

інших.

Дуже

часто

мусить вночі переглядати тексти, щоб вчасно дати їх на верстку. А потім ще і ще .

Вже

око

втомлюється.

Але

все

повинно бути чудово . Хай як це буде важко!

Українсьl(!lu tqJUcmuянcьl(uu 7-асопис r'Місіонар "

81(9жну tqJUcmuянcькy родину!

cn cn

in м

• •

·-

Християнський часопис «Місіонар» зможе стати для вас духовним приятелем, який допоможе зрости у Христовій вірі, збільшить у серці любов до Бога і ближніх та розрадить у хвилині смутку.

Часопис «Місіонар» ви можете придбати

- в редакції за адресою: монастир св. Онуфрія, вул. Б. Хмельницького, 36, м. Львів, 79019 тел/факс: (03-22) 72-46-94; - в будь-якому василіянському монастирі в Україні; - в кіосках «Торгпреси» Також можна передплатити в будь-якому поштовому відціленні України.

Передплатнийіндекс:23959 Запрошуємо до співпраці отців парохів, провідників та членів Апостольства молитви,

інших побожних організацій та згромаджень. Читаючи та поширюючи часопис «Місіонар», кожний з нас прилучається до справи євангелізації згідно із закликом Ісуса Христа: «Ідіть же по всьому світу і проповідуйте Євангелію всякому творінню» (Мк 16,15)