Місіонар 05 2010

Page 1

УКРА Ї НСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

2010

ТРАВЕНЬ №5(211)

І

Тріумфальний похід

мощей Івана Христителя о. Теодозій Янків, ЧСВВ

І Святий Миколай

запро~ує д~ Крехова на щор1чнии в1дпуст

І

Habemus Papam.

До п'ятої річниці обрання Венедикта XVI

.


Ковчег з мощами

святого Симеона Богоприємця

...,.


СЛОВО РЕДАКТОРА

ТРАВЕНЬ 2010

ЗМІСТ СЛОВО РЕДАКТОРА

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

."........ "." "". "" .. """

""""""""""""з

головний редактор

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА ЧЕРВЕНЬ """. """"""""""""""""""" ...

"""' 6

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЧЕРВЕНЬ:

СВ. ТОМА МОР

"""""."""."".

"""" 7

о. Діонісій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДО КОРИНТЯН "" .. """"""""". """. 8

«HABEMUS РАРАМ»:

П'ЯТА РІЧНИЦЯ ОБРАННЯ ВЕНЕДИКТА XVI

... """""""".""" ..."""." 10

Христос воскрес! Цьогоріч у травні відзначаємо свята Возне­ сіння Господнього та Зіслання Святого Духа .

Обидва вони знаменують зміну в історії: Бог,

ПРИЗ.ІіАЧЕН!fЯ АПОСТОЛЬСЬКОГО./\ДМІНІtТРАТОРА ДЛЯ

який став людиною, Ісус Христос, прийшов як

УКРАІНСЬКОІ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОІ ЄПАРХІІ В АРГЕНТИНІ "". 11

Слово Боже, проживав з нами, проповідував,

ПРИЗНАЧЕНО ЄПИСКОПА-КОМ'ЮТОР.А

звіщав і творив, тепер відходить, щоб у сло­

САМБІРСЬКО-ДРОГОБИЦЬКОІ ЄnдРХІ І УГКЦ

".

"...... """" 12

СВЯЩЕНИК РОjіИТЬ ПРИСУТНІМ ХРИСТА

І ПОК11ИКАНИИ НАВЧАТИ СЛОВУ БОЖОМУ"""'"""""""""'"""' " 12

о. Теодозій ЯНКІВ, ЧСВВ, о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

ПРОПОВІДЬ СВ. ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ ЖИВЕ

."""""

". 14

о. Теодозій ЯНКІІ!, ЧСВВ

~~1~:А~~І~~ ~м~r~ х.~.~~~.~.~Е~~·: ·. ".". ".".". ".""" ."." 15 Вікторія ВДОВІН

ві втілитися через дію Святого Духа у своїй спільноті

- Церкві, яка народжується у день

П'ятидесятниці, щоб, прийнявши слово Хрис­ тове, далі понести його між люди і народи,

звіщаючи добру новину про Царство. Христос

замінив себе своєю Церквою, залишившись у ній до кінця віку Духом та жертвою

- безкров­

З ВІРОЮ 8 ІіОЖУ СПРАВЕДЛИВІСТЬ """"""..""""""... """""""""""" 18

ною жертвою Тіла і Крові у Пресвятій Тайні

СЛУЖІННЯ СЕСТЕР КАТЕХИТОК СВ. АННИ

Євхаристії: « Що ти на землі зв'яжеш, те буде

.""".""""""".""""".""" 20

Ігор СJЩЕНАР

зв'язане на небі; і те, що ти на землі розв'яжеш,

УКРАІНСЬКИЙ ВІДДІЛ «РАДІО ВАТИКАН»: 70-ЛІТНЄ СЛУЖІННЯ ЦЕРКВІ ТА НАРОДОВІ """""."."".""""""""" 21

те буде розв'язане на небі » (Мт

Христина БАЗИЛЕВИЧ, Оксана ЗА}lЧКІВСЬКА

яка розпочала свою діяльність у Зісланні Свя­

«ИОГО ВІДНОШЕННЯ ДО ЛЮДЕИ ЩИРЕ І ОДВЕРТЕ»

"""."".""". 23

того Духа, діє і по нині під Його керуванням і його силою. Так Церква постає Пратайною,

"..."" ...."."""."""."""."""". """"""".". 25

тобто тією святою Тайною, в якій здійснюються

о. КорнЦJІій ЯРЕМАК, ЧСВВ

СВЯТИИ СИМЕОН БОГОПРИ~ЕЦЬ-

ПОКРОВИТЕЛЬ ЗАДАРСЬКИИ

16,19). Церква,

всі святі Тайни: Хрещення, Миропомазання, Єв­

Надія ВОЛКОВЕЦЬКА

ВИТВИЦЯ ВІДНОВИЛАСЯ У СВ. МІСІЯХ

о. Йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ ЧЛЕНИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ У СВЯТИХ МІСЦЯХ ПОЛЬЩІ """

"""""""""". 26

харистія, Покаяння, Оливопомазання, Священ­ ство і Подружжя. Як свята Тайна, вона має свою

.. "." .. ".. "... ".""".".""""."" 27

видиму структуру, за якою її можуть всі розпіз­

ПРОГРАМИ СВЯТКУВАНЬ """""".""""""". """"""".""""""""""."""". 30

нати, і зв'язок Духа, невидимий, який вимагає

Наталя НАЗАР

від нас зусилля віри. Саме тому кожного дня,

1

~~§~~g~~і~~Рл~g ~[їt~Мfн~$·І3.Ь..~~.Г.~.""""" . . . ."... .". . . з1 Іван !)ОБАСЯР

МІСІІ МИРЯН УЦЕРКВІ

""""""" ..""" ..""..."""""""."" .."."""""""""."".". 32

Галуна ГОРДАСЕВИЧ

НОІВ КОВЧЕГ ...""" .. ""..

. 36

о. Мелетій БА ТJГ. ЧСВВ

". """". " "". """.""" "" . ". 44

можливо навіть бути християнином, якщо не

ковного вчення, правопорядку та ієрархії. Не­

5

СТОРІНКАМИ БІБЛІЇ """. """ """ ." .""""""""""".",""""" ..""".""""."" 46 МІСІОНАРЧИКОВА ПОШТА ".".""""""""""""""."""""."""""".""""."" 47 КАТЕХИЗМОВІ ВИЇМКИ "" ..""""""""""."""""""".""""""."""" .. """.""" 48 ВЕСЕЛИНКИ """""""".""""""""".""""".""""".""""""""""""""".""""""" 48

МУХА ".".".""""."""""""""""."."""""""."""""."""""""""" .. """"""""""" .. 49

ЗАГАДКА «СВЯТО МАТЕРІ» """"."""""."""""""""""."""""""."""".""" 50

,UІРІОН )llJ український

111 "

0 r ~~~~А~~нський

ку) й апостольську Церкву. Віра в Бога , в Ісуса Христа неможлива без віри у Церкву, а разом

з тим без відповідної пошани і послуху до цер­

"....

~в~Лов1 ~~~~:":~~~"".""""""""""" "".""""."""""."."""".... ".". """ 45

Леся ШТИКАЛО

Нікейсько-Царгородським, визнаємо як догму,

нашу віру в єдину, .:вяту, соборну (католиць­

""""""' 40

НАВЕРНЕННЯ ЩЕ ОДНОГО БЛУДНОГО СИНА Леся ШТИКАЛО

КРОСВОРД . """"""""""" """, .""""""".

виголошуючи Символ віри, який ми називаємо

належати до правдивої Христової Церкви.

В

останні

часи

проглядається

тенденція,

коли багато людей споглядають на Церкву із споживацьких мотивів, виправдовуючи свою

незацікавленість нею та її вченням риторичним запитанням : « А що мені Церква дасть?», очікую­ чи, вочевидь, що наслідком приналежності до Церкви повинно стати підвищення т.зв. «життє-

з


-

СЛОВО РЕДАКТОРА

ТРАВЕНЬ 2010

вих стандартів», що включає в себе насамперед

хаті. Так нехай світить перед людьми ваше світ­

матеріально-тілесну

ло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, про­ славляли Вашого Отця, що на небі » (Мт 5,14-16).

гармонію

(матеріальний

достаток, безпроблемне здоров'я), а також ду­ ховну (радість і задоволення від спілкування з

Люди легко критикують Церкву. Переважно

Богом, внутрішню духовну рівновагу). Однак,

тоді, коли треба виправдати якісь свої недолі­

в будь-якому із цих випадків ми очікуємо від Церкви чогось, що має «вона» нам дати, забу­

-

ваючи, що Церквою є ми самі. Можна провес­

структур або традицій. Насправді, вона прони­

ти паралель з родиною, тому що кожний з нас

кає глибоко в серця людей і руйнує те, що най­

ки, падіння або й гріхи. Однак критика Церкви це не критика держави чи якихось суспільних

належить до якоїсь сім'ї. Було б несправедливо

важливіше для людини

запитувати, що дає нам приналежність до сім'ї,

проявляється тільки через приналежність до

-

довір'я до Бога, яке

адже ж ми самі є її частиною! Справді, як може

Церкви. Найгірше, що свою віР.У руйнують і кри­

торжествувати мир і злагода між людьми, поки

тики, і слухачі. Можна заперечити, що, мовляв, у

ми, християни, очікуємо, що хтось інший по­

Церкві є багато недоліків, які необхідно виправ­

винен зробити перший крок. Саме тому ми не

ляти. І це справді так! Недоліків є надто багато,

повинні запитувати, що Церква може дати нам,

так само, як багато грішників і гріхів. Однак їх

а більше: «Що ми як члени Церкви, християни,

неможливо виправити тільки вказуванням на

можемо зробити для того, щоб проповідува­

них, а тим більше не насильством чи розбратом.

лось Боже Слово і торжествувало його святе

Завжди дискусія повинна проходити, по-перше,

Царство?». Так Господь закликає нас світити пе­

всередині Церкви, а по-друге, по-церковному,

ред людьми своїм світлом, яке ми отримали від правдивого Світла, Христа: «Ви

-

світло світу. Не

по-християнськи. Нашою терпеливістю і завзят­ тям ми чинимо Церкву такою, якими ми самі є.

може сховатись місто, що лежить на верху гори.

А довір'ям до того, що Церквою провадить Свя­

І не запалюють світла і не ставлять його під по­

тий Дух аж до кінця віків, спричиняємося до її

судиною, лише на свічник, і воно світить усім у

розбудови і скріплення. •

Заснований_у 1897 році Засновники - Отці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ NO 5133 в_ід 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у м1сяць

Передпnатнийіндекс-23959 Адреса редакції: Головний редактор: о. Корниліи ЯРЕМАК, ЧСВВ Відповідальний секретар: Ігор САВ'ЯК Ра,!Іакц,ійна колегія:

о. Иосафат ХАЙМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Віра АРІВ

Літературне редагування: ІгорЯРЕМКО Коректура: ІгорЯРЕМКО

Дизайн та комп'ютерна верстка: ОлегПЕЛЕНИЧКА Фото: бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

4

м. Львів, 79019, вул. Б. Хмельницького, Зб Святоонуфріївський монастир Отців Василіян тел/факс: 272-46-94

URL: www.osbm.in.ua Підписано до друку 29.04.2010 Формат 70х100 1/16. Друк офсетний. Папір друк. NO 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам.Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківськ1и друкарні видавництва Отців Василіян

«Місіонер». 80ЗОО, Льв1вська обл., м. Жовква, вул. Василіянська,

8

Пере,gруки і.пеР.еКІJади дозволені за поданням джерела. Редакц1я збер1гає за со~ою право в~правляти 1 скорочувати над1слан1 матер1али. ©Журнал «Місіонар»,

-християнськии українськи~ часопис

2010

MICIOHdP


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ТРАВЕНЬ 2010

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на

землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня, як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, сп ома гайте святу Церкву та

Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св Миколаю, св. Володимире, св.

йосафате, Заступники України, моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так полюбило нас •••

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ТРАВЕНЬ

(3 благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб було покладено кінець трагічній і несправедливій торгівлі людськими істотами, жертвами якої, на жаль, стають мільйони жінок і дітей.

МІСІЙНИЙ: Щоб священики, ченці та черниці, миряни, задіяні в апостольстві, зуміли вдихнути місійний ентузіазм в спільноти, які є ввіреними в їхню духовну опіку.

МІСЦЕВИЙ: Щоб серця молодих хлопців і дівчат відкрилися на поклик Божий і щоб вони не боялися відповідати на нього, посвячуючи себе Христу в монашому стані.

МІР ІОН

І І І \1

Jd український

а

r

~~~~~~~нський

5


-

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ТРАВЕНЬ 20 1 0

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ЧЕРВЕНЬ

(З благословення Святішого Отця) о. йосафат Хаймик, ЧСВВ

відношенні до Творця, своєї єдиної мети. Сам Бог є Владикою життя від його початку і до кінця; ніх­

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб усі національні і

то, за жодних обставин, не може привласнювати

наднаціональні інституції зобов 'язалися

собі право прямо знищити невинну людську іс­

гарантувати повагу до людського життя від

тоту» (ККЦ

зачаття до природної смерті.

щораз більше вселяє надії на краще завтра, але водночас будить великі тривоги щодо трактуван­

В наш час часто можна почути заклики на за­

ня людського життя і його охорони. Так звана « ци­

хист людської особи, її життя, майна. Видають­

вілізація смерті », за словами Слуги Божого Папи

ся державні закони, створюються

організації,

пишуться наукові праці і все це заради захисту

2258). Хоча

Івана Павла

11,

науково-технічний прогрес

спустошує світ через легалізацію

абортів, евтаназію та через різноманітні експери­

прав людини. Гарантія поваги до людського жит­

менти над здоров'ям людей. Єдиним поясненням

тя є основою конституції будь-якої держави світу.

такої ментальності є брак Бога в серцях людей, а

Але, на жаль, попри всі ці заходи, людське життя,

таким особам важко сприймати слова Господні

особливо в сучасну добу знаходиться в небезпе­

«Не вбий » (Вих

ці . Адже проблема полягає не тільки в розумінні

наказ. Попри все, Церква завжди проголошува­

20,13),

як найвищий та незмінний

причини виникнення чи походження людського

тиме ту істину, що людське життя, навіть якщо

життя, але також в його межах, тобто коли воно

воно слабке і позначене терпінням, залишається

розпочинається і коли закінчується як таке. Кате­

чудовим даром Божим, який потрібно оберігати

хизм Католицької Церкви стверджує: «Людське

від моменту зачаття аж до його природної смерті.

життя треба поважати, як щось священне, бо від

Молімося, найдорожчі брати і сестри в апостоль­

самого початку воно основується на творчій дії

стві, щоб це зрозуміли і практикували всі без ви­

Бога і воно завжди залишається в особливому

нятку національні і міжнародні інституції світу. •

МІСІЙНИЙ: Щоб Церкви в Азії, які являють собою «невелике стадо» серед

гідності людської особи . Хоча Католицька Церк­ ва має свої глибокі корені в Азії, однак католики

нехристиянських народів, змогли

становлять всього

проголошувати Євангеліє і давати свідчення

віруючих на цьому континенті. Навернення до

радості через свою приналежність до Христа.

християнства зіштовхується з чисельними пере­

Азія від Токіо по Бейрут, від Новоросійська

азіатів до християнської віри місцеві мешканці

до Джакарти являє собою найбільш заселену

трактують як зраду традиційних вірувань (зде­

територію світу. Тут також зосереджені старі

більшого це індуїзм і буддизм), а навіть як відхід

традиційні релігії, суспільство майбутнього без

від національної тотожності. Крім того, самі за­

2 % від загальної чисельності

шкодами. Наприклад, приналежність когось із

б

виразних систем вірувань. На цьому просторо­

кони ісламських держав обмежують або й вза­

му континенті проходять динамічні економічні

галі забороняють навернення на християнство.

перетворення, але в той же час ще спостеріга­

Попри все, така ситуація часто-густо навіть ще й

ється соціальна несправедливість, прірва між

сприяє поширенню Христової віри. Адже це по­

дуже багатими і бідними людьми. Азія на відміну

дібно до незмінної засади, яка існувала в перших

від Африки дуже швидко піддалась масштабним

віках християнства: «Кров мучеників є посівом

змінам, які також не є чужими для християнства.

для нових християн» (Св. Тертуліан). Статистика

Йдеться про свідомий пошук справедливості

свідчить про щорічне збільшення віруючих при­

виключно мирним шляхом, а також піднесення

близно на

4,5 % , а

це в загальному є мільйони

український МІР ІОН )б

христи~~~~~~~ 111 \1

Ur


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ТРАВЕНЬ2010

людей. Тому Церква закликає своїх дочок і синів,

світу. Попри те, цей важливий документ закли­

які хоча й становлять «невелике стадо» серед

кає християн з повагою ставитися до вірувань ін­

інших нехристиянських релігій, відважно про­ повідувати Ісуса Христа своїм життям. Ще

11

Ва­

ших людей, провадити діалог, що не суперечить християнській моралі і духовності. Молімося,

тиканський Собор в Декларації про відношення

щоб щира приналежність до Христа допомагала

Церкви до нехристиянських релігій намагався

християнам з радістю проповідувати Ісуса там,

окреслити позицію щодо інших великих релігій

де цього захоче від них Господь. •

МІСЦЕВИЙ: Щоб люди, які в Україні з різних

громаді. Цьому етапові відповідає соціальний

причин втратили житло і тепер проживають на

готель. Тут люди роблять кроки для організації

вулиці, за Божою ласкою змогли піднятися зі свого

свого самостійного життя: сім'я, праця, вихован­

упадку і повернутися до впорядкованого життя.

ня дітей. Попри усталений стереотип сприйняття

бездомних осіб треба пам'ятати, що не всі вони Увага до бездомних на законодавчому рівні

опиняються на вулиці з власної волі. Часто при­

в Україні почала проявлятися зовсім недавно.

чиною цього є тривала хвороба (наприклад, ал­

2006 року вступив у дію Закон Укра­

коголізм) або відсутність (наприклад, ув'язнення).

їни "Про основи соціального захисту бездомних

В такій ситуації вкрай необхідною є допомога зі

Тільки в січні

громадян і безпритульних дітей". Він передбачає

сторони, що безперечно пов'язується з довірою

створення для бездомних людей будинків нічно­

та милосердям, що здатні змінити будь-яке серце

го перебування (нічліжок), центрів реінтеграцї1;

людини. Каже Ісус: «Усе, що ви зробили одному з

соціальних готелів. Три типи установ відповіда­

моїх братів найменшим

ють трьом етапам ресоціалізації бездомних. Пер­

25, 40). Якщо

-

ви мені зробили» (Мт

вчитатися в євангельський текст, то

ший етап -у людини зароджується бажання щось

наведені слова

змінити у своєму житті. Цьому етапу відповідає

являти милосердя, але від цього залежить й наше

нічліжка. Тут бездомні завжди можуть переночу­

особисте оправдання перед Богом. Адже в іншо­

вати і попоїсти. Другий етап

особа постановила

му місці Христос говорить і таке: « Істинно кажу

змінити своє життя. Тоді їй пропонують перейти у

центр реінтеграції, життя в якому обумовлене до­

вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших - мені також ви не зробили » (Мт 25,

триманням відповідних правил, як-от: не вживати

45). Молімося

алкоголь чи наркотики тощо. Третій етап

було менше тих, які не мають своєї оселі, чи тих,

-

-

люди­

на шукає для себе місце у суспільстві в ширшій

8

-

це не просто заклик Христа ви­

в тому намірі, щоб в нашій державі

яким бракує елементарних умов для життя. •

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЧЕРВЕНЬ

СВ. ТОМА МОР,

22 червня. 7 лютого

ську Церкву, а себе проголосив її головою, цьому

року в сім'! сера Джона Мора, лондонсько­

невідступно спротивився Тома Мор. На той час

Св. Тома Мор народився в Лондоні

1478

го судді, який був відомий своєю чесністю. Томас

він виконував обов'язки канцлера. На знак про­

здобув блискучу освіту юриста в Оксфордському

тесту Мор зрікся цього уряду і не склав присяги

університеті. В

1510

році він став одним з суддів

на вірність королю як релігійному зверхникові. За

Лондона в справах цивільних. Глибоко релігійний

це

і прекрасно освічений в галузі канонічного права,

визнаний винним, а б липня 15З5 року йому відру­

Мор завжди сумлінно і віддано виконував свої

бали голову. За вірність Католицькій Церкві Тома

обов'язки. Коли король Генріх

VIII

в 15З1 році ро­

зірвав відносини з Ватиканом і створив Англікан-

,UІРІQН

І І І \1

Jd український

(J

r

~~~~~~~нський

17 квітня

15З5 року він був ув'язнений в Тауері,

Мор був канонізований і зарахований Папою Пієм ХІдо лику святих в 19З5 році. •

7


СВЯТЕ ПИСЬМО

ТРАВЕНЬ 2010

ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДО КОРИНТЯН з одної затоки в іншу по спеціально вимощеній

о. Діонисій ЗАВЕДЮК,ЧСВВ

дорозі (Коринтський канал, про який так довго Листування апостола

Павла

із християн­

ською громадою в Коринті заслуговує на осо­

мріяли і який почали прокопувати ще за цісаря Нерона (І ст.), з'єднав два моря аж у

1893 р.).

бливу увагу. Не тільки тому, що в обидвох ка­

Спочатку населення Коринта складалося з

нонічних « Посланнях до коринтян » знаходимо

вільних людей, які прибували до колонії з різних

багато глибоких думок, які розкривають зміст

частин Римської держави: Греції, Сирії, Єгипту,

апостольської проповіді. Не тільки тому, що,

Палестини . Добробут та успіх кожного залежав

беручи в сукупності, ці послання становлять

від його здатності та вмінь в умовах конкурен­

майже третину цілої літературної спадщини св. Павла й охоплюють значний період його

ції вести свій промисел, тож ті, які працювали

діяльності як апостола та засновника христи­

янських спільнот. Заслуговують на увагу ці по­

з багатими було багато і нужденних. Подібно до великих міст, населення Коринта було різнома­

слання передусім тому, що виявляють і оціню­

нітне як з етнічної, так і з культурної та релігій­

пильно, досягали добрих результатів, але поряд

ють у світлі Христового Євангелія різноманітні

ної точок зору. Крім грецько-римської релігії,

та складні сторони життя християнської спіль­

символом якої був храм Афродити (Венери) в

ноти. Тож мають вони не лише історичне зна­

укріпленій південній частині міста

чення, але залишаються свідченням апостоль­

ринті, тут поширювалися й інші культи, при ­

-

Акроко­

ської проповіді та джерелом Божої правди для

несені зі Сходу, зокрема з Єгипту. Була також у

кожної християнської спільноти і в наш час.

місті чисельна юдейська громада .

Здається, що перед прибуттям апостола

Початки християнської спільноти в Коринті

Павла до Коринта тут майже не було християн, тож Павла можна з певністю вважати засновни­

Місто Коринт у І ст. по Р. Х. було важливим

ком Церкви у цьому місті. «Діяння апостолів »

політичним, торгівельним та релігійним осе­

розповідають про півторарічне перебування

редком. Зруйноване після кількасотлітнього

Павла у Коринті під час його другої подорожі

свого існування у

(18, 1-18), а також про тримісячне перебування

відновлене за

146 р. римлянами, місто було Юлія Цезаря, який у 44 р. до Р. Х .

надав йому статус римської колонії. А невдовзі

в Греції ще один раз, під час третьої подоро­

жі, хоч тут не згадано виразно про Коринт

Коринт став столицею римської провінції Ахаї,

(20, 2-3). Інші, додаткові дані про взаємини Павла

створеної в

з громадою християн Коринта отримуємо з

27 р. до Р. Х" та місцем урядування

проконсула.

його послань.

Місто знаходилось на західному краю пере­

шийка, який з'єднував півострів Пелопонес із

Перебування Павла в Коринті

материковою Грецією та відділяв Коринтську

Хоч Павло та його співробітники у проголо­

затоку від Саламінської. Таке зручне геогра­

шенні Євангелія, Сила і Тимотей, мали намір

фічне місцезнаходження

- на перетині сухо­ путного та морських шляхів - було причиною

занести благовість про Ісуса Христа усім, кого

швидкого розвитку міста.

їхніх планах. Прибули вони туди після того, як

зустрінуть, навряд чи Коринт був початково у

Коринт мав два порти: Лехей на півночі, з

змушені були покинути Солунь через пере­

виходом до Іонійського та Адріатичного морів,

слідування з боку юдеїв. Після зупинки на ко­

та Кенхреїтрохи далі на південному сході, з ви­

роткий час у Верії Павло змушений рятуватися

ходом до Егейського моря. Вузький перешийок

звідти втечею, дістається Атен, де намагається

не дозволяв розвивати вільне судноплавство,

проповідувати Євангеліє, але наражається при

але малі судна та багаж можна було перетягти

цьому на явне несприйняття (Ді

-8

17).

український

,;u І р І о н J d

хриаи~~~~~:~ '11 "

ur


СВЯТЕ ПИСЬМО

ТРАВЕНЬ 2010

Невідомі нам причини, задля яких Павло

також не зберігся (за порядком це був би "лист

вирушає далі на захід, можемо тільки здогаду­

В"). Численні спроби вчених-біблістів вбача­

ватися про них. Це може бути і намагання по­

ти в обидвох втрачених листах такі , що були

кинути Атени, де він не бачив великої перспек­

включені до двох канонічних « Послань до ко­

тиви для поширення Євангелії, а мав бажання

ринтян » і так стали їх частинами, не увінчалися

знайти краще місце. Чи думав Павло про Рим у

успіхом. Адже зміст обидвох цих листів (А та

той час? Навіть якщо так, то зустріч у Коринті з

В), так як пише про них Павло, відрізнявся від

Акилою і Прискиллою (на той час уже, можли­

того, який міститься в обох посланнях

во, християнами), які змушені були покинути

Кор), що ввійшли до канону Нового Завіту.

(1 Кор і 2

могла його відвести від наміру

Іншим питанням є цілісність обох послань,

вдатися туди. Можливо, Коринт Павло вибрав тому, що саме він був центром провінції Ахаї, як і місто Солунь було столицею Македонії? Не останньою причиною, напевно, було те,

які ввійшли до канону: чи не є вони співстав ­

Рим (Ді

18, 2),

ленням кількох менших (оминаючи вже ті, що

були втрачені)? Зокрема, це стосується такої частини « Другого послання до коринтян» як

що Павло у цей час переживав за стан хрис­

10-13, тому

тиянської громади у Солуні, яку змушений був

від тем попередньої частини цього послання.

передчасно покинути

(1 Сол З, 5). Не хотів він

віддалятися надто далеко, але одночасно хотів

що тема цих розділів відрізняється

Крім того, 2 Кор

10-1 З становить окрему, від по­

чатку добре продуману цілісність .

бути у місті, зручному як з точки зору комуні­

Непрості взаємини з коринтянами

кації, щоб могти легко підтримувати взаємини, так і з огляду на перспективу подальшої єван­ гельської проповіді .

Півторарічне перебування апостола Павла у Коринті, заснування там з його боку христи­

Таке велике і жваве місто як Коринт, з його

янської громади, давало Христовому учневі

інтенсивним життям адміністративного, торгі­

можливість і право вважати себе неначе бать­

вельного і культурного осередку, могло бути

ком коринтської Церкви: «І я, брати, не міг до

для Павла та його товаришів нагодою для ви­

вас говорити як до духовних, але як до тілес­

явлення сили Євангелія, здатності Христового

них, як до немовляток у Христі. Я молоком поїв

вчення переконувати людей, зайнятих справа­

вас, не їжею, ви бо не могли їсти її ... Я посадив,

ми цього віку, щоб вони всім серцем шукали і

Аполлос поливав, Бог же зростив ... За благо-

прагнули Божих справ.

даттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будів­ ничий, поклав основу, а інший на ній будує ...

Листування з громадою у Коринті

Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім

Скільки листів написав Павло до коринтян

покладеної, якою є Ісус Христос. .. »

і чи отримував листи від них? Відповідь на це

(1 Кор З,

1-2.6.10.11).

питання не така вже й. проста, хоч з певністю

Павло не промовляв до мешканців Корин­

можна сказати, що апостол написав до христи­

та як колись до атенян (Ді

ян у Коринті більше, як два листи, та що отри­

реконався, що така проповідь виявилась не

17), бо побачив і пе­

мував листи від них . У «Першому посланні до

надто плідною: « Я ... не прийшов звіщати вам

коринтян» знаходимо згадку про попередній

свідоцтво Боже високомовними словами чи

лист Павла, нині втрачений

мудрістю. Ні! Я вирішив не знати нічого іншого

(5, 9.11;

назвемо

його "листом А"), як також про лист коринтян

між вами, як тільки Ісуса Христа, і то розп'ятого »

до Павла

(1

(7, 1), - обидва були написані й отри­

мані ще перед тим, як Павло вислав до корин­

тян це своє послання

(1 Кор, назвемо його

Кор

2, 1-2).

Перебуваючи в Ефесі, ймовірно на початку

56 року, Павло дізнався про ситуацію в коринт­ ській Церкві, як каже « від людей Хлої», зокрема

"листом Б").

Опісля сталися події, через які Павло на­

про поділи, які настали

(1 Кор 1,11; так і не відо­

писав коринтянам ще одного листа, «у сльо­

мо, хто така Хлоя, і ким були для неї ці люди).

зах», про який мова у

Мабуть, тоді він вислав у Коринт Тимотея, та

ЛІf РІОН

111 "

JIJ український

0 r ~~~~~~нський

2

Кор

2, 3-4; 7, 8-9, -

він

9


СВЯТЕ ПИСЬМО

й сам обіцяв прибути

ТРАВЕНЬ201 О

зда­

був передчасно покинути місто і згодом напи­

ється, ще перед тим, як відіслати написаний

сав до коринтян листа «З великого горя та туги

лист, Павло зустрів представників коринтської

серця ... і крізь ревні сльози »

спільноти: Степана, Фортуната й Ахаїка

вище "лист В").

16, 17).

(1

Кор

4, 17-20). Але,

(1

Кор

Довідавшись про ситуацію в Коринті

повн і ше, Павло, мабуть, додав до написаного ще інші повчання й перестороги

(2,4;

В останній частині послання

(2

згаданий Кор

10-13)

знаходимо полеміку з «архиапостолами», яких

(1 Кор 5-16) та (1 Кор 16, 5-8).

ставили під сумнів апостольську гідність Павла,

У «Другому посланні до коринтян » ситуа­

через що він змушений доводити , що « нічим не

обіцяв особисто прибути влітку

ція набагато драматичніша. Павло згадує про свої другі відвідини Коринта як такі, що були «у смутку»

(2

Кор

тепер утретє

2, 1), і пояснює, чому не прибув (1, 23). Як випливає далі зі змісту

не названо більш докладно, але які, очевидно,

нижчий від тих "архиапостолів"»

(11, 5.22-28).

Апостол Павло, мабуть, відвідав і втретє Коринт, як обіцяв

(2

Кор

12, 14; 13, 1-2),

про що

«Діяння апостолів » згадують тільки в загально­

послання, причиною смутку було неприязне

му, не подаючи назви міста (Ді

ставлення до Павла ко гось із християн Корин­

четвертий раз, під час подорожі до Рима (пор.

та

(2:5-11),

2 Тим 4,20),

8

З ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

внаслідок чого апостол змушений

20, 2-5).

Чи був

невідомо. Припускають, що ні. •

«HABEMUS РАРАМ»: П'ЯТА РІЧНИЦЯ ОБРАННЯ ВЕНЕДИКТА

XVI

19 квітня 2005 року о 17 rодині 50 хвилин за римським часом з димаря над Сикстинською каплицею у Ватикані піднявся в небо білий дим, звіщаючи світові про те, що кардинали,

зібрані на конклаві, обрали 264-го наступника св. Петра. Через неповну годину площа св.

Петра у Ватикані була заповнена вірними, які сходилися сюди з усіх кінців міста. О

18 годині 43 хвилини вони rучними оплесками зустріли появу у лоджії базиліки св. Петра кардинала­ протодиякона Хорхе Артуро Медіна Естевеса, який промовив: «Annuntio vobis gaudium

magnum; habemus Papam» («Звіщаю вам велику радість: маємо Папу» - пер. з латинської). Потім кардинал Естева повідомив, що ним обрано

тостольське напоумлення, підписав документи

кардинала Йозефа Ратцінrера, який обрав ім'я

заради повернення до церковної єдності ле­

«Венедикт XVI». Далі вийшов новообраний

февристів та англіканців та здійснив інші ре­

Святіший Отець, який уділив своє перше

форми. В його служінні за цей час також було

блаrословення «UгЬі

et Orbi» («Місту Римові та

14 міжнародних

Апостольських подорожей,

16

світові» - латин.).

душпастирських подорожей в межах Італії та

За п'ять років свого понтифікату Папа опри­

дикт XVI потвердив

відвідини 11-ти римських парафій. Папа Вене­ люднив три енцикліки, постійно давав Апос-

-

10

проголосив

775

64 беатифікації, під час яких 6

блаженних. Особисто вчинив

український

христи~~~~~~~

J..11 р Іон О)rп

111 \1


З ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

ТРАВЕНЬ 2010

канонізацій, під час яких проголосив

28

нагоди 5-ї річниці обрання Венедикта

святих

XVI

о.

Католицької Церкви. В його папському «арсена­

Федеріко Ломбарді, ТІ, Генеральний директор

лі» вже є

Радіо Ватикан, що також очолює прес-центр

11

висвячених єпископів та

106 свяще­

ників. Крім того, за час його 5-річного понтифі­

Ватикану.

кату проголошено

та відважно, у контексті, часто не позбавлено­

38 нових кардиналів.

Та це ще неповний підсумок служіння Вене­ дикта

XVI

-

До них Папа прямував послідовно

му напруження та перешкод. Але Венедикт

на посту Вселенського Архиєрея, не­

XVI

говорив, що не намагався запалити своє світ­

простого служіння, яке також неодноразово

ло, але

було позначене нерозумінням, перекрученням

Нью-йорк, Сідней, Париж, Африка, Єрусалим.

його слів, відвертими атаками та провокаціями

Синагоги та мечеті , енцикліки про любов, про

-

Христове. Аушвіц (Освєнцім), Стамбул ,

щодо його особи. Чергову хвилю атак ми, като­

надію та про етику в розвиткові, економіці та

лики, переживаємо в останні місяці. І усвідом­

збереженні навколишнього середовища. Під­

люємо, що викликані вони неприйняттям тих

сумок, багатий і сповнений служіння Богові та

цінностей, які Папа, з природи свого мандату,

людству. Шлях, який слід продовжувати впев­

покликаний звіщати цілому світові: стосунок лю­

неним курсом ».

дини з Богом, об'явленим у Христі Ісусі; невтомні

Тож не лише у дні річниць та ювілеїв, але

зусилля для будування повної та видимої єдності

щодня, під час кожного Богослужіння, чуючи

усіх Христових послідовників; пошук відповідей

поминання Вселенського Архиєрея, підносімо

на клич про порятунок з боку сьогоднішнього

наші молитви за те, щоб Святий Дух подав му­

людства, яке, стурбоване невпевненістю та стра­

дрість і кріпость Венедиктові

хом, запитує про своє майбутнє; відкритий та

човна св. апостола Петра

щирий діалог з послідовниками інших релігій .

«Без сумніву, що саме такими були дійсні пріоритети цього понтифікату,

-

наголосив з

-

XVI,

керманичеві

Святої Церкви, щоб

під його проводом вона була свідком непере ­ можної Божої любові для світу, часто загубле­ ного, втомленого та ворожого. •

ПРИЗНАЧЕННЯ АПОСТОЛЬСЬКОГО АДМІНІСТРАТОРА

ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ В ~АРГЕНТИНІ 10 квітня 2010 року Папа Венедикт XVI прийняв зречення з уряду єпарха ·

української греко-католицької єпархії Покрова Пресвятої Богородиці-

в Аргентині, подане владикою Михаїлом Микицеєм відповідно до при­

пИсів канону 21 О § 1 Кодексу Канонів Східних Церков. Одночасно Святіший Отець призначив влади ку Святослава Шевчу­

ка, титулярного єпископа

Galbae Castrensis, дотеперішнього єпископа­ sede vacante

помічника цієї єпархії, Апостольським адміністратором

(вакантного осідку) греко-католицько"~пархії в Аргентині. Владика Миха·1:n Микицей,

1934 року народження, виконував служіння

єпископа-помічника цієї єпархії з 1990 року, а з 1999-ого й до сьогоднІоЧо­ лював її як єпарх. Належить з молодості до Згромадження оріоністів, яке на даний час має свій осідок у Львові. Владика Святослав Шевчук має

40

років, родом з України, є наймолодшим єпископом Синоду, призначений помічником цієї єпархії

14 січня 2009 року. Отримав архиєрейське руко­ 7 квітня того ж року у Львові. Останнє становище, яке обіймав єпископ С. Шевчук - ректор Львівсько"і духовно"і семінарії Святого Духа. • положення

За матеріалами радіо Ватикан

,:U Ір Іон J IJ український І І І \1 ~~~~~~~нський

or

-11


-

З ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

ТРАВЕНЬ201 О

ПРИЗНАЧЕНО ЄПИСКОПА-КОАД'ЮТОРА

САМБІРСЬКО-ДРОГОБИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УГКЦ 21

квітня 2010 року у Ватикані повідомлено про те, що

Блаженніший Любомир Гузар, Глава УГКЦ, отримавши

згоду Синоду єпископів цієї Церкви, що відбувався у Брюховичах-Львові від 29 листопада до S грудня

2009 року.,

та повідомивши Апостольську столицю, згідно з приписами

85 канону§ 2 і§ 4 Кодексу Канонів Східних Церков, підніс владику Ярослава Приріза, ЧНІ, титулярного єпископа Ауції,

єпископа-помічника Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, до гідності єпископа-коад'ютора цієї єпархії. Самбірську-Дрогобицьку єпархію УГКЦ, від часу її ство­ рення у

1993 році, до сьогодні

очолює єпископ Юліян Воро­

новський, якому у травні цього року виповниться

Від

2 березня 2006

74

роки.

року йому допомагає владика Ярослав

Приріз, ЧНІ. Згідно з приписами канонічного права, єпископ­

коад'ютор силою самого права перебирає єпископський осідок, який з будь-яких причин стає вакантним. • За матеріалами радіо Ватикан

8

НАВЧАННЯ ПАПИ

СВЯЩЕНИК РОБИТЬ ПРИСУТНІМ ХРИСТА

І ПОКЛИКАНИЙ НАВЧАТИ СЛОВУ БОЖОМУ Святіший Отець Венедикт XVI зустрівся

та Голови, і щоб зрозуміти, які наслідки виплива­

квітня

ють з завдання представляти Господа, особливо у здійсненні цих трьох служінь, потрібно, насам­

14 201 О року з десятками тисяч вірних на

площі св. Петра у Ватикані. Темою загальної аудієнції стало рукоположене священство.

перед, з'ясувати, що мається на увазі під словом "представництво". Священик представляє Хрис­

Це, як пояснив Папа, пов'язано з тим, що

ючи, що в загальній мові термін «представляти»

веде нас до празника П'ятидесятниці, після

означає отримати мандат від когось, щоб діяти і говорити від його імені там, де ця особа не

якого відбудуться святкування з нагоди завер­ шення Року Священства (на даний час триває в Католицькій Церкві). Венедикт

XVI

зупинив­

ся на питанні про уподібнення священика до Христа, Голови Церкви

-

у виконанні трьох за­

може бути присутньою. Про священика ми не можемо так сказати, оскільки Христос завжди перебуває в Церкві. Тому, священик, який діє

in persona Christi

(в особі Христа

-

пер. з латин­

вдань, які він отримує через свячення: навча­

ської), не робить це від імені відсутнього, але в

ти, освячувати та управляти. Цього разу Папа

особі Воскреслого Христа, Який дієво уприсут­

детально розглянув завдання навчати.

«Щоб зрозуміти, що з боку священика озна­ чає діяти

12

та. Що ж це означає?» - запитував Папа, поясню­

пасхальний період, який тепер переживаємо,

in persona Christi Capitis -

в особі Хрис-

нюється, довершуючи те, чого священик сам

зробити не може: перемінити хліб і вино у Тіло й Кров Господню й відпустити гріхи.

український м

111 ІОН (J) rп

христи~~~~~~~ f 11 "


НАВЧАННЯ ПАПИ

ТРАВЕНЬ 2010

«Ці три завдання священика

присутнього Христа, пропонує Істину, якою є

- навчати, освя­ - зазначив Венедикт XVI,

сам Христос, Його слово, Його спосіб життя.

є характеристикою цього дієвого представни­

Навчання , яке покликаний пропонувати свя­

чувати та управляти,

цтва і, в дійсності, є трьома діями самого Во­

щеник, істину віри, він повинен насамперед

скреслого Христа, Який сьогодні у Церкв і та

сам засвоїти на шляху інтенсивного духовно ­

світі навчає, створюючи віру, об'єднуючи Свій

го життя, вх одячи у глибоку спільність з Хрис­

народ, уприсутнюючи істину і дійсно будуючи

том. Він повинен в і рити, приймати і шукати

сопричастя Вселенської Церкви, а також освя­

того всього, чого Господь навчив, а Церква

чує та провадить» .

зберегла і передала.

Говорячи про перше завдання священика,

Папа також зауважив, що голос священика

munus docendi, тобто - завдання навчати,

нерідко може здаватися « голосом волаючого в

Святіший Отець наголосив на його особливій

пустелі », але саме в цьому « полягає його про­

важливості в сучасному світі, в якому існує

роча сила: не у тому, щоб бути уніфікованим

нагальна потреба виховання . Сьогодні живе­

чи прирівненим до якоїсь культури чи панів­

мо у великій розгубленості щодо прийняття

ної ментальності, але в тому, щоб показувати

рішень, фундаментальних для нашого життя,

унікальну новизну, здатну провести справжнє

щодо істини про світ, про те, що і як маємо

і глибоке відновлення людини ». Священик ро ­

чинити, куди прямуємо. Свого часу Ісус Хрис­

бить це, ретельно готуючи святкові проповіді,

тос сказав про натовпи народу, що збирали­

не забуваючи і про буденні науки, у катехитич­

ся Його слухати, що вони є немов вівці без

них повчаннях, а також і прикладом свого жит­

пастиря. Спонуканий співчуттям, Спаситель

тя. « Але не з претензіями на те, щоб нав'язувати

пояснював їм слово Бож.е, означував їм доро­

власні істини ,

говкази . « І це є завданням священика " в осо ­

але радше з покірною і радісною впевненістю

бі Христа", який серед розгубленості та замі­

того, хто зустрів Істину, був захоплений нею

шання наших днів повинен уприсутнювати

та перемінений , а тому не може не звіщати ЇЇ»,

світло Божого слова, Світло, яким є сам Хрис­

адже священство неможливо вибрати самому,

тоо>,

взяти самому; воно є відповіддю на Боже по ­

- сказав Венедикт XVI, додаючи, що свя­

щеник не навчає власним ідеям , не говорить

« від себе » чи « для себе», але навчає від імені

АІІРІQН

( 11 "

Jd український

(І r ~~~~~~нський

-

зазначив Папа Венедикт

XVI, -

кликання . •

За матеріалами радіо Ватикан

-13


ЧУДОТВОРНІ РЕЛІКВІЇ УКРАЇНИ

ТРАВЕНЬ 201 О

ПРОПОВІДЬ СВ. ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ ЖИВЕ о. Теодозій ЯНКІВ, ЧСВВ

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Христос Господь, возносячись на небо, окреслив

для своїх учнів обсяr праці, посилаючи їх

навчати народи, постійно поширюючи Йоrо слово і Боже Царство: «Ви приймете силу

Святоrо Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Ді

1,8). З тоrо часу Церква не

перестає виконувати це послання, знову і знову звіщаючи всім світло Христовоrо Єванrелія. Цього разу великим поштовхом для проведен­

ня народних місій поміж нашим народом стало від­ найдення мощей святого Івана Хрестителя, Господ­

8

Чудотворна ікона св. Івана Хрестителя.

нього Предтечі, які від XVII століття зберігаються в Україні, в церкві Пресвятої Трійці у Бережанах на

присвячений хворим, а в суботу мощами св. Іва­

Тернопільщині. Цей надзвичайний святий пророк,

на благословляють немовлят. Місії розпочалися в

про якого сам Христос говорив, що «між народже­

Івано-Франківську та в містах і парафіях Прикар­

ними від жінок немає більшого від Івана Хрести­

паття. Перші враження місіонерів, які вже протя­

теля», і сьогодні залишається живим і актуальним,

гом багатьох років проповідують в Україні та поза

закликаючи кожного до навернення, до приготу­

її межами, перевершили усі сподівання. Народ,

вання зустрічі із Христом. Справді, якщо у нашому

спраглий Божого слова, пригорнувся до св. Івана

серці ми не приготуємо дорогу, щоб Христос міг

Хрестителя із любов'ю і довір'ям. Подібні вражен­

увійти до нього і зацарювати, то залишимося само­

ня повторилися також у Львові та Жовкві.

тні і безпечні, без надії на спасіння. Святий Іван Хреститель проповідував хрещен­

Від

16 травня

цього року місії з мощами св. Іва­

на Хрестителя розпочинаються у Тернополі. Спо­

ня покаяння, яке повинно було започаткувати

чатку в кафедральному соборі, пізніше на парафії

новий етап життя людини у мирі і злагоді з Божим

святого йосафата, а третій тиждень - у монастирі

законом. Цей знак хрещення став головним, фун­

отців францисканців. Опісля мощі попрямують до

даментальним знаком втаємничення у Христову

Бродів, Червонограда та Дрогобича. Всюди, де

віру. Саме тому, коли було вирішено відновити

прибувають мощі, відроджується духовне життя,

широке шанування мощей св. Івана в Україні, при­

люди приступають до сповіді із щирим наміром

йшла й ідея провести при цих мощах цілу низку

навернутися і виправити своє життя. Тисячі ві­

народних місій, головною темою яких була об­

рних приступають до св. Причастя. Без глибокої

рана тема хрещення . Місії тривають вісім днів,

віри, навернення і духовного відродження не­

розпочинаються у неділю, також закінчуються

можливо побудувати здорове суспільство і міцну

через тиждень урочистою недільною Службою.

державу. Мощі св. Івана Хрестителя продовжують

Кожний день отці-місіонери присвячують одній

свій похід Україною, щоб відродити наш народ,

темі: хрещення і спасіння, хрещення і прощення

нашу рідну країну. Молімося, щоб наші серця від­

гріхів, хрещення і нове життя, хрещення і Церква,

крилися для Божого слова і місії під покровитель­

хрещення і державотворення тощо. При мощах

ством цього святого мали якнайбільшу користь

відбуваються зустрічі із молоддю, окремий день

для нашого народу і Церкви. •

- 14

український м І" І О Н

хриаи~~~~~~~ І І І

\1

)

п (J J'


8

Слово Боже у Жовкві rолосмть о. Теодозій Янків, ЧСВВ.

ІСТОРІЯ МОЩЕЙ СВ. ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ: ВІД СЕВАСТІІ ДО БЕРЕЖАН Великого, мощі перенесено до Константинополя

о. Теодозій ЯНКІВ, ЧСВВ

і складено їх в скарбниці величавого собору св. Греко-католицька церква ПресвятоїТрійці у

Софії поруч з мощами багатьох інших святих.

м. Бережани Тернопільської області славиться

В

мощами св. Івана Хрестителя, які вперше після

XVI

столітті саме частинка кістки з правиці

св. Івана Предтечі стала надбанням правителя

Другої світової війни були тут виставлені 2001

Волощини* Єроніма Могили як подарунок від

року. Ці мощі - частина кістки руки, якою Іван

тодішнього константинопольського патріарха.

Хреститель охрестив Ісуса Христа в річці Йордані.

Це була подяка за оборону християнської віри перед ісламом. Свята реліквія, яка прибула на

Про цю чудотворну реліквію можна знайти достовірну

інформацію

в

працях

грецького

королівський двір, була оправлена в гільзу з ла­ туні, на якій містився напис грецькими літерами

письменника Теодора Дафнопата та інших істо­

візантійського періоду: «Це мощі чесного пред­

ричних джерелах.

течі Хрестителя Івана». Разом з мощами було

Насамперед наголошують на тому, що самі

мощі св. Івана Хрестителя (згідно з переданням, вони мали згоріти) св. євангелист Лука переніс з

передано також відповідні грамоти та печаті, які підтверджували їхню автентичність.

Друга половина

XVII століття була для волось­

Севастії, де вони спочивали обабіч гробу проро­

ких земель місцем великих турецьких наїздів і

ка Єлисея, до Антіохії. Там вони перебували до

знищень. В

століття. Коли Христова Церква в

IV

1672

році майже стотисячна турець­

році після

ка армія наступала на волоські землі і тодішній

Р. Х. отримала свободу в Римській імперії, тоді за

правитель Єронім Могила не був спроможний навіть самого себе захистити. Всій родині загро-

313

старанням св. Олени, матері цісаря Константина

*Історична область в Румунії між Карпатськими rорами та Дунаєм. Назва Молдавського князівства в староукраїнських пам'ятках, народнопоетичній творчості та мовній практиці українців у минулому- прим. ред.

,u І р._J о U ;t fJ український І 11 \1 І І J.U ~~~~~~нський

r

15


-

8

Під час місій у жовківському храмі проповідує о. Корнилій Яре мак, ЧСВВ.

жувала явна смерть. Йому поспішив на допомогу гетьман Бережан Микола Синявський, який мав

верджували б їхню автентичність. Тодішній парох кафедрального собору не погодився на

доволі сильну армію, а понад усе великий вій­

подальше їхнє перебування і вони знову по­

ськовий досвід. Він призупиняє наступ турецької

вернулися до Бережан.

армії і, вихопивши з-під носа чисельної армії всю

1715

році замок у Бережанах не мав

доброго захисту, відповідно без охорони зали­

через повноводний Дністер до Снятина. За поря­

шилися мощі, тоді львівський єпископ Атанасій

тунок від загибелі в

1673 році дружина волосько­

Шептицький за участю кількох сотень свяще­

го правителя пані Попричайкова дарує гетьману

ників і великого здвигу народу під залпи пу­

Бережан М . Синявському найцінніший родинний

шок і гаківниць, урочисто переносить мощі із

скарб - мощі св. Івана Предтечі. Разом з ними пе­

замкової каплиці до храму Трійці в Бережанах (він був на цей час дерев'яним). Цьому поспри­

редано також всі грамоти та печаті.

Отож, ця св. реліквія в такий спосіб опинилась в Бережанах того ж

1673 року. Спочатку вона

збері­

яв також князь Август Чарторийський.

У

XVIII

ст. в Бережанах збудовано мурований

галася у замковій каплиці св.Трійці. Сам гетьман Бе­

храм, тоді мощі перенесено до нього і покладе­

режан Г. Синявський, який був також полководцем

но на правому бічному престолі для прилюдного

у війську польського короля Яна Собєського, часто

почитання. В кінці ХІХ ст. збудовано теперішній

забирав св. мощі у воєнні походи проти турецьких

храм, також на честь Пресвятої Трійці і туди пе­

військ. До речі, ця реліквія своїм небесним заступ­

ренесли цю св. реліквію, поклали праворуч на

ництвом допомогла перемогти

бічному престолі, обладнаному в гарну різьбле­

1683

року у най­

більшій битві з турецькою армією під Віднем. Під кінець

16

Коли в

сім'ю правителя Могили, швидко переправляє її

XVII

століття св . мощі перевезе­

ну колонаду та ікону хрещення Ісуса в Йордані. Св. мощі там зберігались до

1946

року, до того

но до римо-католицького катедрального со­

часу, коли радянська влада почала переслідува­

бору у Львові для зберігання. Однак вони тут

ти УГКЦ. Храм св. Трійці, як багато інших церков,

перебували заледве рік, тому що не привезли

передано у власність російської Церкви. Перед

з ними всієї документації, усіх печатей, які під-

відходом з храму тодішній парох та церковна

український

;u І р І о н J fJ

христи~~~~~~~ ' 11 "

аr


ЧУДОТВОРНІ РЕЛІКВІЇ УКРАЇНИ

ТРАВЕНЬ 2010

прислуга заховали св. мощі, не сказавши нікому

році . Документацію у вигляді двох валізок щодо

про їх місцезнаходження. Священика і діяльних

підтвердження автентичності мощей, на преве­

осібГіарафії S!irneзл~JE-! заслання. Сліди мощей св. Івана Хрестителя у БереЖанах загубитася .. . В 1990 році багато храмів, в тому числі церква

ликий жаль, ще не знайдено. В цій документації,

ПресвятоїТрійці в Бережанах, повернулися назад

чень про різні духовні та тілесні оздоровлення.

під юрисдикцію греко-католицьких священиків.

окрім найважливіших грамот константинополь­

ських патріархів, було чимало зафіксованих свід­ Давній реліквіяр з мощами Предтечі та всі

З того часу, коли бережанський храм Пресвятої

інші

Трійці духовно оживав, почався також пошук

священиком бережанської церкви в ризниці,

св. реліквії

обгорнуті покрівцями від церковного посуду.

-

мощей св. Івана Хрестителя. До цієї

реліквії були

заховані

переслідуваним

справи приклав немало зусиль житель Бережан,

Реліквію поклали в одну із шухляд старого ко­

краєзнавець і парафіянин храму Богдан Тихий.

моду. До цієї шухляди більше ніж

Він, зібравши доступні матеріали про мощі та їхнє

і ніколи не заглядав! Це був щасливий день не

перебування в храмі до 1946 року, дійшов висно­ вку, що не могли вони ніде подітись за цей пері­

їнського народу, який вийшов з укриття , як ко­

од переслідування Церкви, але мають бути десь

лись св. Іван Хреститель над Йордан, щоб знову

заховані в храмі . Тоді разом з о. деканом Іваном

кликати до покаяння та навернення .

Хрептаком, теперішнім парохом церкви Пресвя­

40

років ніхто

лише для Бережан, але також для цілого укра­

З часу віднайдення мощей пройшло

9 років.

тоїТрійці, почали прискіпливо розшукувати мощі

За цей період нічого надзвичайного з ними не

Предтечі. Пошуки тривали більше двох років. На­

діялось. Їх виставляли в храмі для прилюдного

певно, це був якийсь знак з неба, що скриньку­

почитання на великі церковні празники або під

саркофаг з мощами святого знайшли в ювілейний рік 2000-ліття Різдва Христового. Окрім мощей,

мощей Предтечі в бережанському храмі зна­

тоді ще знайдено мощі мучеників на маленьких

ходиться унікальна чудотворна ікона Римської

час свят на честь св. Івана Хрестителя. Окрім

подушечках, печатку східних патріархів і напис

Матері Божої, яку подарував на початку

на воловій шкірі про освячення престолу в

століття Папа Пій

,UІРІОН

'11 "

JO

(J

r

український

~~~~~~нський

1720

XVIII

VII.•

-17


ПОСТАТІ УГКЦ

ТРАВЕНЬ 2010

3 ВІРОЮ В БОЖУ

СПРАВЕДЛИВІСТЬ Вікторія ВДОВІН

«Суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя". » (Як 2, 13). В сучасному світі, де існує так багато злоби,

ненависті, лукавства, хіба можна повірити, що Божа справедливість існує? Так, таки можна.

Це можливо довести не тільки цитатами зі Святого Письма, але й багатьма промовистими свідченнями з уст простих людей і духовних

осіб - священиків, які часто говорять про це на проповідях у храмі.

18

о. Василь Вороновський- екзорцист.

У Львові одним з таких священиків є о. Василь

Іншим разом о. Вороновський розказав про

Вороновський, ієромонах Студійського Уставу,

батька-кагебіста, що в молодості скинув з цер­

екзорцист, відомий як в Україні, так і за кордо­

ковної бані святий хрест і кинув його в ставок. Та

ном. Через нього Бог робить великі чуда. З Бо­

розплата прийшла через роки: єдиний син пішов

жою поміччю о. Василь виганяє нечистих духів з

купатись на став і не повернувся" . Через якийсь

одержимих людей, молитвою зцілює від невилі­

час зі ставка витягнули той самий святий хрест з

ковних хвороб. Він має дар Божий передбачати

церковної бані і мертвого сина. На жаль, гірке, за­

наперед різні події, бачити людину «наскрізь» ...

пізніле каяття не змогло повернути єдину дити­

Це священик з великої букви, що був пере­

ну, але той батько через смерть сина навернувся

слідуваний за віру в часи підпілля нашої УГКЦ.

до Бога. Так, часто Господь Бог через якесь горе

Його мучили по тюрмах, били, катували, та він

чи біду старається навернути людину до Себе,

залишився вірним Церкві і своєму народові, а

нагадуючи їй тим самим про Свою справедли­

духовні проповіді отця-монаха є чи не найбільш

вість, не пізнавши якої людина б жодним іншим

промовистими і багатими на вияв справедли­

способом не навернулась.

вості Божої". Одного разу о. Василь розповів, як до нього

людей свяченою водою у церкві св. архангела

Якось я стала свідком того, як о. Василь кропив

приїхала жінка зі Східної України. Жінка просила

Миха·1:nа, щоу Львові, і в той час до нього підійшла

у священика допомогти: її батько був начальни­

жінка з важкохворою дитиною і запитала: «Чому

ком НКВД і повісив за радянських часів неви­

моя дитина каліка?». Отець подивився уважно на

нного священика. Після того він сам повісився,

жінку з дитиною і відповів: «Батько дитини вбив

всі його сини повісились, а залишилась живою

людину і закопав у яму, а дитина покутує за тяж­

жінка, що приїхала до

кий гріх батька». Потім сказав жінці, що вона має

о. Василя і просила припинити справедливу кару

багато молитись, щоб якось відпокутувати цю

тільки одна його дочка

-

-

Божу на весь рід. Отець Василь сказав, що вся її

велику провину. Свідками того чуда, коли отець

родина має навернутись до Бога і прийняти св.

сказав правду про вияв святої справедливості

Тайни, щоб перепросити Бога за тяжкий гріх і

Божої, стало немало людей, які стояли біля нього

припинити його страшну дію.

після Богослужіння.

український ЛІ І{\ І о н

христи~~~~~~~ ' 11 "

)r

ІJ

(J


ПОСТАТІ УГКЦ

ТРАВЕНЬ 2010

Іншим разом о. Василь розповідав, як в с. Як­

Інший випадок із життя цього заслуженого

торів Золочівського району на Львівщині люди

священика: у

жили статевим життям до вінчання, уже мали

Святителів, ус. Крехів на Львівщині о. Василя спій­

1970 році 12 лютого,

на свято Трьох

своїх дітей, та не мали ласки Божої. Тому диявол

мали кагебісти за те, що висповідав і запричащав

постійно шкодив цим людям: запалювались в хаті

40 дітей, які були

самі по собі різні речі, згоріла стодола і стайня, а

віді і св. Причастя. За це його вдень заставляли

підготовлені до першої св. Спо­

ще одна дитина опинилась на стриху, закрита не­

копати рови чи збивати ящики, а вночі водили на

відомо ким, а інша

допити і мучили та били, не даючи зовсім спати,

-

на городі в кукурудзі, обмо­

тана якимось волоссям. Отець відчитав молитви

і так кожного дня (у тюрмі м. Жовква) . Найгірше

екзорцизму (дозвіл займатися такою практикою

отця мучив кагебіст Віктор Плюваков. За це йому

надається лише єпископом- прим. ред.), уділив

Бог справедливо « воздав по ділах його»

св. Тайни тим людям і всі нещастя припинились.

гинур наглою смертю.

-

він за­

Отець Василь стверджує, що Господь покарав їх

Десь у 199З році о. Василь приїхав ус. Слові­

за розпусне життя. Виникає питання: КОМХ_?К, як

та на свято Прес_§.ятої Євхаристії, щоб відпра­

не екзорцисту, краще знати, за що карає спра­

вити Службу Божу. В той час біля церкви стояв

ведливий Бог?

трактор, j коли отець підходив до церкви, то з-за

Інший випадок стався ус. Комарно Городоць­

трактора вибігло

17 чоловіків і почали

його бити:

кого району на Львівщині: там в одній хаті також

дусили, штовхали в груди, кинули в рів у болото.

без причини з'являвся вогонь: водою заливали,

Якраз тоді йшла велика юрба людей по дорозі і,

а вогонь знову починав горіти. Коли о. В. Воро­

побачивши бійку, врятували священика. Через

новського запросили відчитати в тій хаті екзо­

два тижні його покликали в міліцію і сказали

рцизм, то там на стіні з'явились слова: «Не кличте

«зняти побої». Отець відмовився: «Я їм те все да­

священика, бо я помщуся». Парафіяни були дуже

рую, а Бог їх буде за те судити». І справді, отець

налякані і коли о. Василь оголосив у церкві про

їм подарував, але справедливий Господь ні: той

те, що буде проводити місії, аби навернути лю­

тракторист (що трактор біля церкви поставив)

дей до Бога, а в п'ятницю виганятиме злого духа,

раптово наглою смертю загинув, а той, що силь­

то до церкви в четвер прийшло вінчатись шість

но побив отця, бензиною себе сам облив і згорів .

пар, що жили невінчані. Як каже ієромонах, вони

Решта «помічників», що помагали знущатись, до

боялись, щоб той злий дух, коли отець його ви­

ніг о. Василя клякали біля чудотворної ікони Ма­

жене, не перейшов до їхніх домівок. Коли о. Ва­

тері Божої вс. Зарваниця на прощі.

силь прочитав екзорцизм, то вогонь у тій хаті

перестав з'являтись і запанував спокій. Саме життя о..Василя є щедрим на приклади­

Мабуть, ви скажете, що всі ці випадки є випад­

ковістю і збігом обставин? Але чи не забагато їх? А, може, це і є свята Божа справедливість? Неда­

Божої справедливості". Якось отець

ремно ж у св. Євангелії сказано: «Самі себе не ві­

розповів, як у часи підпілля його хотів застрілити

домщайте, любі, а дайте місце гніву, написано бо:

свідчення

з рушниці якийсь безбожник через вікно будинку,

«Мені належить помста, Я відплачу»,

де він відправляв Богослужіння на свято Різдва

Господь» (Рим

Пресвятої Богородиці (с. Подільці Самбірського району Львівської області, 1968-1970 роки). Коли

простих людей є сотні, тисячі.

злочинець прицілився стріляти, то побожні люди

-

говорить

12, 19).

Таких випадків і свідчень з життя о. Василя і

Іноді Господь допускає страждання людини

вирвали рушницю з його рук і не дали вбити неви­

як випробування її віри, а в іншому випадку

нного священика. Люди не подумали якось про те,

вияв Своєї справедливості, щоб через горе і тер­

-

як

що треба було б заслонити вікна, наразивши тим

піння людина навернулась, змінила своє життя,

самим отця на небезпеку. Як розповів о. Василь, Бог

щоб не забувала, що крім Божого Милосердя є

покарав того безбожника: він лежав на полі, коли

ще і свята Божа справедливість.

орав трактор, і його трактор плугами «зорав». Як

Отець В. Вороновський стверджує, що злий

каже Святе Письмо: «А хто кривдить, той одержить

дух найчастіше опановує людину і шкодить їй,

відплату за свою кривду".» (пор. Кол З, 25).

коли вона навмисне затаює у св. Сповіді якісь

р Іо н

і11 І \1

)IJ український or ~~~~~~нський

-19


ПОСТАТІ УГКЦ

ТРАВЕНЬ 201 0

тяжкі гріхи, або нещиро кається і сповідається,

справедливість, уповаючи тільки на Боже Мило­

тобто після св. сповіді знову свідомо грішить (на­

сердя, що є для нас дуже вигідним. Та Господня

приклад, ворожбити, які, посповідавшись, знову

довготерпеливість має свої межі.

роблять зло - це гріх проти Святого Духа). Тобто,

Отже, треба багато в житті молитись і пости­

кожен з нас, одержавши розрішення на св. спо­

ти, робити багато добрих діл, без яких віра в Бога

віді, не повинен спокушати Духа Святого, продо­

є мертва, жертвувати Богу прощі до святих місць,

вжуючи тяжко грішити, бо цим самим стягає на

а головне

себе і на рідних Божу кару або вияв Божої свя­

коли не можна забувати про Божу святу спра­

тої справедливості . Часто ми забуваємо про цю

ведливість, яка існує вже тут, на землі. 8

8 2010 -

-

часто і гідно приймати св. Тайни. Ні­

РІК БОГОПОСВЯЧЕНОГО ЖИТТЯ

СЛУЖІННЯ СЕСТЕР КАТЕХИТОК СВ. АННИ «Я полюбив Тебе відвічною любов'ю, тим і зберіг для Тебе мою ласку». (Єр

31,3)

Згромадження сестер Катехиток св. Анни

заснував у 1932 році о. Омелян йосафат Ана­ невич, який працював у Бразилії серед україн­ ськоїдіаспори, аспівзасновницеюЗгромаджен­

ня стала с. Марія Водоніс. Метою заснування

Згромадження була допомога священикам у християнському вихованні українців на посе­

леннях, їхніх дітей, молоді, а також праця при

українських парафіях та школах, які якраз у тих часах перебували у процесі заснування. В

1951 році о. Омелян у формі листа звернувся до сестер з мовби пророчими словами: «Тоді­ то ми поїдемо в Україну, і ви, сестри, також і аж там маєте сповнити свою велику місію».

Це сталося

30

березня

1991

року, коли

разом із главою УГКЦ Блаженнішим Мирос­

лавом Іваном кардиналом Любачівським в

Згромадження належать простота, погідність

Україну прибули дві сестри - Леокадія Водо­

і взаємна любов.

ноз та Лукія Сандак. Невдовзі приїхали ще три

В першу неділю кожного місяця при монас­

сестри, які розпочали душпастирську працю

тирі .Сестер Катехиток св. Анни відбуваються

на рідних землях.- В основу цього служіння

духовні зустрічі для дівчат віком від

лягла катехизація, підготовка дітей до першої

років, які задумують'Ся про виб[R свого май-

св. сповіді й Урочистого св. Причастя, а також

бутнього стану.

релігійне ~иховання у.школах, лікарня~( пара­

17

до

30

· . Чекаємо н<~ вас, дівчата, що відЧуваєте по­

фіях. Також сестри дбаюrь ~Про красу і поря­ . клик до богопосвяченого життя, за адресою: док у Божих храмах, виготовляють церковні ризи тощо. З

1992

року з.ап9чатковано нові­

ціят у смт. брюховичі біля Львова . До х~ризм

-20:·

м. Львів-Брюховичі, вул. ШИрока, 4а . 8

· 3вертатuсь за телефоном: 234-63-44 с. Агнета, 096-43-035-78 с. Вікторія.

українськи й МІР ІОН

христи~~~~~~~ І 11 \1

JIJ or


ЦЕРКВА І МАС-МЕДІА

ТРАВЕНЬ 2010

УКРАЇНСЬКИЙ ВІДДІЛ «РАДІО ВАТИКАН»: 70-ЛІТНЄ СЛУЖІННЯ ЦЕРКВІ ТА НАРОДОВІ (Нотатки з ювілейної конференції)

te-

lrop СКЛЕНАР 26 березня цьоrо року у василіянському Інституті філософсько-боrословських студій ім. й. В. Рут­

70

ськоrо (Львів-Брюховичі) відбулася Міжнародна конференція, присвячена 70-літтю українськоrо

'

.

відділу Радіо Ватикан (далі «РВ»). В її роботі взяли участь єпископи, монашество, науковці­ реліrієзнавці, історики, звичайні миряни.

8

Під час конференції з нагоди ювіnеЮ Ватиканського радіо у Львові·Брюховичах.

У першій частині пролунало біля десятка приві­ тань на адресу українського відділу цього потужно­

лу п. Костянтин Чавага. В той же час о. В. Тімур за­

го католицького засобу комунікації з цілим світом.

значив, що це визнання роботи цілого відділу « РВ».

Зокрема, вітальну телеграму Апостольського нун­

Друга частина Міжнародної конференції пере­

ція в Україні Івана Юркевича зачитав другий секре­

росла у формат наукової. Першу доповідь зачитав

тар нунціатури о. Вечеслав Тімур. Вітальні нотки на

секретар Папської ради суспільних комунікацій

адресу заслуженого радіо прозвучали у виступах

Поль Тайr', який звернув особливу увагу на сучасні

о. Порфирія Підручного, генерального секретаря •

можливості радіо як засобу комунікації і ще раз на­

Головної Управи ЧСВВ у Римі; о. Віталія Дуткевича,

гадав про важливе завдання Радіо Ватикан

ЧСВВ, синкела у справах монашества Львівської ар­

інформаційним зв'язковим Апостольської столиці

хиєпархії (від імені архиєпископа Ігоря Возьняка); о.

із чисельними країнами, де проживають католи­

-

бути

Мар'яна Сковири, секретаря Комісії суспільних ко­

ки (іх на сьогодн і у світі нараховується більше мі­

мунікацій Конференції римсько-католицьких єпис­

льярда осіб

копів України (від імені архиєпископа Мечислава

діяльності українського відділу накреслив літній,

Мокрицького); представників обласної та міської

але жвавий єпископ Софрон Мудрий, ЧСВВ з Івано­

-

прим. ред.). Деякі історичні штрихи

Романа Кураша, начальника у справах ре­

Франківська, довголітній проповідник на цьому ра­

лігій та національностей Львівської облдержадміні­

діо. Як відомо, перша радіопередача українською

влади

-

страції, Богдана Панкевича, позаштатного радника

мовою з Ватикану залунала

міського голови Львова; у виступі с. Емілії Вандич,

Сльози на очі наверталися студентам-василіянам у

14

грудня 19З9 року.

СНДМ (від імені Генеральної настоятельки Згрома­

Римі, пригадував заслужений єпископ, коли вони у

дження сестер Служебниць НДМ с. Дженес Солюк},

60-их роках минулого століття співали св. Літургію

п. Івана Геля, борця за свободу УГКЦ та ін. Увесь пе­

на хвилях «РВ», адже в такий спосіб єдналися із сво­

релік промовців свідчив про зацікавлення церков­

їми земляками в підневільній Україні. Владика Со­

них кіл, державних органів та громадських діячів

фрон згадав про чисельні прохання людей, яких він

діяльністю українського відділу «РВ», більшість з

зустрів під час свого першого приїзду до України в

них звернули увагу на вклад цього засобу комуні­ кації у відродження віри та духовності свого наро­

1965 році в якості туриста з Рима: «Дайте нам духо­ вного хліба ...». Адже в той час у Ватикані склалася

ду. Потім родина Дем'янчуків зі Львова подарувала

така ситуація, що під тиском Московської патріархії

дві оригінальні ікони для працівників цього радіо.

і під впливом нав'язуваних аргументів про непо­

Найвищу церковну нагороду для католиків-мирян

трібність такого радіо (тому що «уніатів в Україні не

отримав довголіт­

має»), могли взагалі призупинити трансляцію укра­

ній співробітниккореспондент українського відді-

їнських радіопередач з Вічного міста. Через деякий

-

орден св. Григорія Великого

,U І ІІІ

GІ о н ОJІ rІJ український ~~~~~~~нський

-

-21


- 22

ЦЕРКВА І МАС-МЕДІА

час, в

1966

ТРАВЕНЬ 2010

році св. Літургії почали транслювати

щонеділі і в свята. Теперішній керівник українсько­ го відділу - молодий василіянин з України

-

о. Тим­

ликого

-

місіонерство, шкільництво та мас-медіа

(преса і радіо), а також зачитав вірш-побажання поета о. Василя Мендруня, ЧСВВ з Крехова, який

отей Коцур, ЧСВВ також у своїй доповіді розповів

викликав в багатьох учасників позитивний на­

про відомих укра'інських проповідників на Вати­ канському радіо. Проаналізував сучасну діяльність

стрій. Наукові доповіді продовжив проф. Анато­ лій Колодний з Інституту філософії ім. Г. Сковоро­

рідного йому відділу, поділився планами про роз­

ди (Київ), який наголосив на тому, що насправді

виток цієї структури, звернув увагу на досягнення.

радянські спецслужби пильно прослуховували

Серед них, за словами о. Тимотея, є заснування

програми українського відділу «РВ» і намагалися

веб-сторінки в

спростовувати усі важливі релігійні інформації.

2006 році, яка дає змогу чисельним

слухачам цього радіо дізнаватися новини з життя

Більше того, православні вірні завдяки цьому ра­

Католицької Церкви та іншу релігійну інформацію з

діо теж вчилися основам християнської віри. До­

допомогою світової глобальної мережі.

повідь А. Колодного також викликала в слухачів

Завершила цю частину конференції допо­ відь п. Анатолія Табаченка, віце-президента На­

усмішку своєю відвертістю та гумором.

ціональної радіокомпанії України, на хвилях якої

приєдналися владики Микола Сімкайло та Во­

транслюються передачі українського відділу. До­

лодимир Війтишин, ординарії двох сусідніх між

повідач зауважив при цьому на необхідності по­

собою єпархій

давати більшу кількість «живих репортажів». Вони

Івано-Франківської. Єпископ М. Сімкайло теж

би давали змогу слухачам емоційно переживати

висловив вітальні слова з нагоди 70-літнього

події релігійного значення. Не менш важливими,

ювілею українського відділу «РВ». Третя частина

До учасників ювілейного заходу по обіді

-

Коломийська-Чернівецької та

на думку А. Табаченка, є духовні свідчення сучас­

конференції стосувалася ролі програм «РВ» в

них мирян, які сприяють вихованню теперішнього

часах переслідування УГКЦ. Запам'ятався виступ

глядача, зокрема, згадав в цьому контексті розпо­

члена редколегії часопису «Місіонар» о. Мелетія

відь п. Марії Реп ко, активної парафіянки зі Львова,

Батога, ЧСВВ, який згадав про малодоступність

яка нещодавно святкувала 100-літній ювілей.

радіозв'язку в часи т. зв. відлиги, про оригіналь­

У перерві між першою і другою частинами кон­

ні способи слухання потужного католицького

ференції учасники ознайомилися із світлинами з

радіо в селянських хатах, про переховування

діяльності українського відділу «РВ», з експоно­

радіоприймачів від пильних

ваними листами слухачів, із раритетними радіо­

Коротке слово-подяку на адресу працівників

комуністів тощо.

приймачами, які використовувалися в 50-80-их

«РВ» висловила довголітня слухачка католицько­

роках ХХ ст. для прийому релігійних програм з

го радіо п. Ольга Скіра, яка на інвалідному візку

Ватикану.

прослухала в залі більшу частину доповідей. Потім всі мали нагоду побачити приміщен­

Багатогранне інформаційне служіння сестер Служебниць на Ватиканському радіо висвітлила

ня майбутнього інтернет-радіо, яке вестимуть

представниця цього Згромадження с.Луїза Цюпа,

студенти-василіяни

директор Катехитично-педагогічного інституту

лося посвячення, яке очолив

УКУ. Вона зачитала цікаву статистику листів, які

Мудрий, ЧСВВ. В четвертій і заключній частині

в

Брюховичах.

Тут

відбу­

владика Софрон

ретельно опрацьовувалися монахинями (пере­

конференція відійшла від тематики про історію,

дусімдовголітня співробітниця с.Лідія Короткова,

сьогодення та минуле українського відділу «РВ»

родом з України, відома в ефірі як «сестра Ірина») і

і стала більш ширшою

мирянками (в першу чергу «Ксеня Верховинець»

янських мас-медіа в Україні. Науковець А. Юраш

-

Тетяна Шуфлин, стаж якої перейшов

40

років).

-

сучасний стан христи­

зі Львова зауважив про витіснення Інтернетом

Серед молодшої генерації сестер Служебниць,

релігійних періодичних видань та брак профе­

які розвивають український відділ «РВ», прозву­

сійних кадрів у них, порахував сучасну кількість

чало ім'я с. Емілії Вандич з України. Д-р історичних

пресових органів відповідно до кількості парафій

наук, письменник Петро Шкраб'юк коротко про­

УГКЦ-

аналізував три види служіння Чину св. Василія Ве-

Мар'ян Сковира, який розповів про приклад веб

1 до 101.J,1 дечому співзвучний був з ним о.

українськии

;u І

('

христи~~~~~~~ І І І \1

Іо н

)r

О

п


ЦЕРКВА І МАС-МЕДІА

ТРАВЕНЬ2010

сторінки римсько-католицької парафії в Малехові

ті. Натомість головний редактор «Нової Зорі» о.

католицької преси, не потребуємо значних ма­ теріальних засобів, а лише доброго слова» - такі слова о. І. Пелехатого цього дня були звернені до ієрархів УГКЦ. Вони не позбавлені рації, адже не­

біля Львова, її активно «Відвідують» заробітчани в країнах Європи, що походять з цієї місцевос­ Ігор Пелехатий намагався привернути увагу до

велике число видань цієї Церкви не можуть пи­

необхідності й надалі підтримувати розвиток

шатися багатотисячними накладами, на відміну

періодичних видань УГКЦ, адже «книжка, газета,

від преси інших християнських Церков. Взагалі

це носії культури». На переконання до­

ціла система медійних ресурсів Церкви не може

свідченого греко-католицького видав4я, частина

бути подрібнена на окремі частини, кожна з яких

прес-служб Церкви хибує неграмотністю у подан­

намагається витіснити іншу, а вони є мовби єди­

ні інформації. Як на мене, власне ця частина конференції ще

ним організмом. До такого висновку мене спону­

раз показала, що релігійні мас-медіа, особливо

суспільній комунікації, тобто сьогодні в цій сфері

УГКЦ, мають і надалі дбати, за посередництвом

спостерігаються спільні ознаки в різних видах

своїх засновників, про ефективніші форми сво­

мас-медіа. Якщо Інтернет-видання будуть допо­

журнал

-

кала теза о. Поля Тайга про явище конверrації в

єї діяльності. Навіть попри 70-літні досягнення

внювати певною релігійною інформацією (у ши­

української секції радіо Ватикану, все ж Церква

рокому розумінні) друковані видання, і навпаки,

ще не володіє достатнім аудіовізуальним медій­

а радіопрограми будуть транслюватися також за­

ним ресурсом, який би задовольняв потреби ба­

вдяки веб-мережі, тоді дієвість донесення слова

гатомільйонної аудиторії. Тому думка керівника

Божого до широкої аудиторії буде зростати.

цієї секції о. Тимотея Коцура, ЧСВВ про потребу

Загалом тематика конференції в Брюховичах з

розвивати місцеві католицькі радіостанції, які

нагоди 70-ліття українського відділу «РВ» та допо­

би перебрали на себе катехизаційну функцію,

віді, які прозвучали на ній, могли би бути почутими

показала, що в УГКЦ ще не до кінця заповне­

більшою кількістю людей, для яких небайдужою є

ні інформаційні сегменти. «Ми, видавці греко-

роль католицьких мас-медіа в сучасному світі. •

8

ПОСТАТІ УГКЦ

«ЙОГО ВІДНОІ)JЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ ЩИРЕ І ОДВЕРТЕ» (Спогад про о. Иосифа Заячківського) 14 квітня цього року минуло 200 років від дня народження бп. п. о. йосифа Заячківського, священика Греко-Католицької Церкви, українського патріота, одного з засновників «Народного дому>>, «Руської

Ради», засновника і учасника Першого Загального збору Товариства

«Просвіта» 8грудня1868 року: Ще в

1910 році з нагоди його

100-літньоїрічниці з дня народжен­

ня о. йосифа Заячківського газета «Діло» писала: «О. йосиф Заячків­ ський був своїм особистими прикметами і характером визначною особистістю в клирі і національному житті і тому уважаємо своїм

особистим обов'язком пом'янути того праведника і патріота на­ шим добрим СЛОВОМ».

Отець йосиф Заячківський був сином священика о. Луки Заячків­ ського (1782-18З7) і Гонорати Яремкевич

(1796-1861), охрещений у 1810

році в церкві св. Миколая у Львові. Отець Лука, батько йосифа служив

;u fP І о н J ІJ

І І І \1

О

r

український

~~~~~~~нський

14.f/.ll/(J. /,l.IJ.1194

23


- 24

ПОСТАТІ УГКЦ

ТРАВЕНЬ 2010

парохом в селі Вороцеві коло Львова, де й похова­

Нарід узнав його за свого проводиря і заступника,

ний. Після одруження з Сабіною Смеречанською

узнали його й чужі. Не дивовиж, що на нас підняла­

йосиф Заячківський у 18ЗЗ році прийняв свячення

ся вража сила, а ми священики, не до боротьби по­

і до

вс. Містки не­

ставлені, але радше апостоли миру, злякалися тої

подалік Львова. Впродовж одного року о. йосиф

бурі, зачали оглядатися поза себе, щоби собі плечі

Заячківський був парохом в с. Крихівці біля Івано­ Франківська (колишній Станіславів), а потім його

забезпечити і- відступили, так далеко, що стратили

призначили на парафію в с. Лоп'янка неподалік м.

Ви, панове, ставати і повести дальше діло просвіти

Долини. Там він служив священиком

кінця свого життя. Разом з дружиною Заячківські

народу там, де ми перестали. За те нарід Вам дякує, а Бог най благословить». Ці заклики не втратили

виховали семеро дітей в патріотичному дусі. Маю­

своєї актуальності й сьогодні.

1838 року був адміністратором

56

років до

з лчей нарід, а нарід нас. Тож на наше місце хочете

чи прекрасну освіту, сини о. Йосифа Заячківського

Священик А. Стефанович так характеризує осо­

достойно представляли українців у суспільному і

бу о. Йосифа Заяч.ківського в газеті «Діло»: «Сама

державному житті Австрії. Тит Заячківський

(18461926) був радником Вищого Крайового суду у Льво­

стать покійного була вельми симпатична, сам со­ бою безпретенціональний і смирний, лице завсіди

ві та послом до Галицького Сейму, доброчинцем

лагідне і миле, око бистре і ясне, відношення долю­

Національного музею у Львові. Атаназій Заячків­

дей щире і одверте, характер непохотний».

(1851-1910) був вищим фінансовим радником

О. Йосиф Заячківський підтримував постійні

Галичини державного фінансового управління в

зв'язки з парохами сусідніх парафій та залучав

Австрії, кавалером ордена Франца Йосифа (1898р.)

їх до освітньої співпраці. У Лолині, відвідуючи о.

ський

і членом багатьох українських товариств.

Рошкевича, він познайомився з молодим Іваном

Усе своє життя о. Йосиф Заячківський - помітна

1848 році

кими словами: «Та то, прошу я Вас, розум. Та пану

стає активним членом товариства «Руської

Франку з таким розумом бути щонайменше уні­

постать у суспільному житті громади. В він

Франком і пророкував йому велике майбутнє та­

Ради» в Стрию і «Народного дому» у Львові. Газета

верситетським професором».

«Діло» писала, що в ті часи греко-католицька церк­

Вважаємо ще за доцільне пригадати прекрасні

ва зазнавала, як і брутального тиску в напрямку

слова-звернення о. й. Заячківського до молодих

латинізації, так й слов'янофільського впливу ро­

людей, які були на Першому зборі засновників

сійського православ'я. Отець йосиф відверто ви­

«Просвіти»: «Праця

ступав проти таких впливів і його заслуга була тим більша, що «лише дуже маленька старших мужів

єте сплатити довг народові . Так, Ви знаєте, і нарід

-

це Ваш капітал, з котрого ма­

того свідомий, що Ваша нинішня наука оплачується

лучилося тоді ... до ідейної роботи» і захищали

по найбільшій части тим мізерним грошем, на ко­

народні традиції. У кожному його виступі промов­

трий нарід криваво працює. А як доробитеся куска

ляла гаряча любов до рідного краю і надзвичайна

хліба, щоби Вас Бог охороняв від тої сьогочасної

енергія, що так і заохочувала слухачів до співпраці. Під впливом таких визначних осіб, як Заячків­

чуми, від огидного космополітизму, котрий є поги­ беллю всякій народности,

-

то держіться свойого

ський, Качала, Тенячкевич,Лопатинський, Гумале­

народу, ... хоч як високо піднесла би Вас доля, не

вич, Дідицький та інші зародився новий суспільний рух «Народовців-українофілів», які вважали про­

Тоді лише ви будете сильні в народі, а нарід Вами

грамою своєї діяльності освітню та організацій­

славний! Ото просить Вас нарід моїми устами».

ну працю серед простолюддя. Результатом такої

-

від народу!

Після сумлінного та довголітнього служіння па­

8

рохом в с. Лоп'янка та на ниві просвітництва о. йо­

1868 року у Львові відбувся Перший Загаль­

сиф відійшов до вічності 14 березня 1894 року. • Підготували Христина БАЗИЛЕВИЧ, Оксана ЗАЯЧКІВСЬКА

роботи стало створення товариства «Просвіта». грудня

дайтеся відорвати від Вашої матері

ний збір цього товариства і серед його засновни­

ків був присутнім о. йосиф Заячківський, парох с.

(За матеріалами газети «Діло» від

Лоп'янки. Ось слова його сердечної і розумної про­

«Нарис істор1Т «Присвіти»/Іваничук Р. та інш.

мови: «засяяв славетний

1848 рік і воскрес руський

нарід, а на чолі народу поставив себе духовний сан.

Львів-Краків-Париж: Просвіта,

1910 р., 7993, - 232 с. та

архівними матеріалами родини Заячківських).

український

христи~і~~~~~

,\11

рІон

111 '1

)r

О

п


ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ УКРАЇНИ

ТРАВЕНЬ 2010

СВЯТИЙ СИМЕОН БОГОПРИЄМЕЦЬ ПОКРОВИТЕЛЬЗАДАРСЬКИЙ О:. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Від північного-східного узбережя Адріатичного моря і аж до східноєвропейської рівнини простягнулася невелика європейська країна Хорватія, яка

має героїчну історію, глибоку традицію, славиться чистим морем і добрими сердечними людьми. За переданням,

предки хорватів перейшли на ці землі з України. Славиться ця країна також і своїми древніми християнськими

пам'ятниками, одна з найвизначніших із них - це, без сумніву, мощі святого Симеона Богоприємця.

На головному вівтарі церкви св. Симеона у

він мусив залишитися у Задарі. Поки у місті

Ковчег св. Симеона у Задарі.

Задарі знаходиться ковчег св. Симеона, най­

ремонтували корабель, він захворів і переїхав

цінніший

ського мистецтва в Хорватії, в якій збереглося

до пустельницького скиту в глибині задарської бухти, де сьогодні знаходиться парафіяльна

нетлінне тіло св . Симеона, задарського покро­

церква св. Івана. Щоб пустинники не дізналися

витвір

середньовічного

золотар­

вителя. Як потрапили мощі святого Симеона

про тіло святого, він сказав їм, що це тіло його

до Хорватії?

покійного брата, яке він перевозить додому. царювали

Поки не від'їхав із Задара, попросив похова­

VI століття збирали не

ти його на найближчому цвинтарі. Тим часом,

тільки цінні мистецькі твори, а й реліквії свя­

стан його здоров'я погіршився і коли побачив,

Східноримські

імператори, які

в Константинополі, від

тих, щоб таким способом зрівнятися із першим

що його вилікування неможливе, сказав чен­

Римом. Так до Царгороду із Палестини перене­

цям, щоб після його смерті добре переглянули

сено й тіло святого Симеона . Один збережений

всі його документи, в яких віднайдуть дещо

документ свідчить, що у

році Данило та

дуже цікаве. І справді, біля померлого знайде­

Анто-нl~ Новгородські бачили в Царгороді гріб

но записи про мощі св. Симеона, які він привіз

Симео"на, а це доводить, що мощі св. Симеона до ХІІІ століття ще були в Царгороді. Згідно із

ти тіло святого, а тієї самої ночі через чудесне

1200

із собою. Ченці до схід сонця почали відкопува ­

одним готичним написом на ковчегу св . Симе­

об'явлення були попереджені три міські консу­

она можна із великою імовірністю зробити ви­

ли, кожний зокрема, що на згаданому цвинтарі

сновок, що тіло святого із Царгорода у Задар

викопують тіло великого святого. Раннім ран­

перенесено в

ком всі троє пішли на цвинтар й один другому

1203 році.

За переданням, один хрестоносець, як- ви­

розповіли, про що саме довідалися у видінні .

глядає, венеціанський вельможа, повертаю­

Тоді ченці відкрили їм, що й вони довідалися:

чись із Сирії через Константинополь додому,

на їхньому цвинтарі поховано тіло Святого . Не­

перевозив тіло св. Симеона. Поблизу Задара

вдовзі дізналося про це ціле місто й відтоді в

вони потрапили у велику бурю, й, оскільки

Задарі розпочалося прилюдне шанування св.

його корабель був серйозно пошкоджений,

Симеона Богоприємця.

,Ulf\V

ІІІ

ІОН

JIJ український or ~~~~~~~нський

25


МІСІЙНІ ДНІ

ТРАВЕНЬ201 О

ВИТВИЦЯ ВІДНОВИЛАСЯ У СВ. МІСІЯХ Надія ВОЛКОВЕЦЬКА Село Витвиця відзначається своїм

географічним розташуванням - недалеко від битого шляху, поміж горами і чисельними потоками, поблизу двох святинь, в яких вирує чернече життя: монастиря отців Василіян у Гошеві, де міститься чудотворна ікона, яка

скликає тисячі прочан до цього чудотворного місця, та монастир сестер Пресвятої Родини, в якому знаходиться новіціят цього Згромадження. Також відоме це село своїми

людьми, серед яких вирізняється ім'я Зиновія Красівського, визначного громадського діяча

сьогодення. Йому вдячні односельці в центрі села спорудили пам'ятник.

Учасники св. місій у Витвиці.

Недалеко від пам'ятника, на горбочку височіє

Протягом цілого тижня, зранку і ввечері від­

двохсотлітня церква св. апостола і євангелиста

правлялась Божественна Літургія, під час якої

Івана Богослова, недавно відновлена старання­

голосили місійне євангельське слово про Боже

ми парафіян та пароха о. Петра Евчука. Останній

Царство, яке приходить поміж нас із силою і

раз у цьому храмі проводив місії о. Зиновій Кова­

потугою. Отець-місіонер разом із с. Миколаєю

лик у 19З6 році (майбутній блаженний УГКЦ, яко­

із Згромадження сестер Пресвятої Родини від­

го беатифікував папа Іван Павло 11 - прим . ред.).

відували школу, де провели цілу низку занять

Після стількох років перерви тут знову оголоше­

з учнями та вчителями . Четвер був днем, при­

но про проведення місій. З нетерпінням чекаhи

свяченим хворим. Також о. Корнилій відвідував

витвичани цього дня. Священики переживали з

хворих по їхніх домівках.

того приводу, чи добре обраний час для місій, адже настала пора весняних робіт на полі.

витвичан, а й для жителів навколишніх сіл, стала

У неділю,

11

квітня, всі зібралися зустрічати

о.-місіонера Корнилія Яремака, ЧСВВ . Всім ста­

Та найбільш вражаючим заходом не тільки для

Хресна дорога, що відбувалася після вечірньої Служби Божої у п'ятницю, 16 квітня. З місійним хрес­

ло зрозуміло, що Господь Бог сам подбав про

том на плечах, при запалених свічках, колона моло­

те, щоб усі парафіяни не жаліли, що не пішли на

ді пройшла вулицями села. Хресний хід очолювали

поле

місіонер, місцевий парох о. Петро, а за ними йшли

-

Витвиця покрилася снігом, ніби запро­

шуючи всіх щодня брати участь у Богослужін­ нях і місійних науках, не журячись польовими

26

запрошені священики, монахині, чисельні вірні. У неділю,

18 квітня була відслужена св.літургія

роботами . Того ж таки дня ввечері, урочистим походом через ціле село, парафіяни, очолювані

на закінчення місій, виголошена заключна наука,

своїм парохом, внесли до церкви копію чудот­

подвір'ї встановили місійний хрест. Видавалося,

вірні отримали повний відпуст, а на церковному

ворної ікони Пресвятої Богородиці Гошівської,

що з о. Корнилієм ми знайомі багато часу, бо він

яку на свято Благовіщення Діви Марії цьогоріч

зумів жителів села Витвиця настільки духовно

освятив владика Володимир Війтишин з Івано­

зблизити, що навіть вірні іншої конфесії при­

франківська. Настоятель монастиря у Гошеві о.

ходили до храму послухати його науки . Під час

Дам'ян Кастран, ЧСВВ поблагословив, щоб ця

прощання витвичани із вдячністю поклонилися

ікона освячувала витвичан під час цих місій.

місіонеру, у декого на очах заблистіли сльози. •

український

;u І р Іон ;t б

хриаи:~~~~~~ '11 "

аr


ПРОЩІ

ТРАВЕНЬ 2010

ЧЛЕНИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ У СВЯТИХ МІСЦЯХ ПОЛЬЩІ (заради молитви і пізнання духовних надбань) о. йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ

мою якої стала євангел ьська подія про двох учнів з Еммауса , які, як пригадуємо зі сторінок Святого

З 14по18 квітня цього року відбулася велико­

Письма, завдяки присутності Христа змогли роз­

дня проща членів Апостольства молитви по

пізнати Його при ламанні хліба і пізніше радісно

святих місцях Республіки Польща. Серед охочих

голосити про це своїм братам-апостолам.

відбути прощу були представники осередків

Вже за кілька годин проща набрала дещо по­

Апостольства молитви переважно з Галичини.

кутного характеру, адже кількагодинне чекання

Левову частку прочан складали мешканці Льво­

на кордоні

ва. Крім них, в склад групи входили паломники з

ня з кордонної тяганини, прочан чекав ще до­

Жовківщини, Самбірщини, Яворівщини та інші.

вгий вечірній переїзд і щойно біля третьої годи ­

Загальна кількість прочан становила 49 осіб.

ни ночі кожен зміг випростатися і спочити в Домі

Підготовка прощ і тривала майже два місяці ,

ря отців Паулінів в Ченстохові .

-

справа не з легких. Після визволен­

прочанина, що розміщений під мурами монасти ­

а це збір документів і коштів, отримання віз і за­ мовлення транспорту, нічлігів, харчування тощо.

Ранок

15

квітня видався дещо похмурим, але

тільки не для групи прочан з України, які з захо­

14 кв ітня прочани взяли участь

пленням влилися в потік людей, що спішили на

в св. Літургії в львівській церкві св. Онуфрія. Отри­

Ясну Гору, до « Чорної Мадонни» (народна назва

мавши благословення, вирушили на прощу, те-

чудотворної ікони

Перед виїздом

8

-

прим . ред.). В самому монас-

Група паломників уКальварії Зебжидовській.

MIGIO"dp

укр аїн ський

хр истиянським часопис

-27


ТРАВЕНЬ 2010

тирському храмі, а тим більше в каплиці де, зберіга­

голоси срібних труб. Це воістину сповнює душу

ється чудотворна ікона Ченаоховської (Белзько'і)

блаженним трепетом і дає наснагу на цілий день.

Матері Божо~; завжди людно. Панує там зворушли­

Хоча гостинність Ясної Гори почала розбуджу­

ва атмосфера молитви. Кожен з присутніх, вдивля­

вати інтерес до всього непізнаного з духовної

ючись в благодатні лики Марії та Ісуса, випрошує

точки зору, та українських прочан вже чекали

те, пощо сюди прибув. Численні вати, якими висте­

наступні святі місця «малопольського» регіону.

лені стіни каплиці, свідчать, що ці прохання аж ніяк

Тому

не є безрезультатними, а, навпаки, дієвими.

тилися в дорогу. Крізь шибки автобуса вони ще

Свята Літургія і молебень до Пресвятої Бого­

квітня галицькі паломники знову пус­

кидали останні прощальні погляди на граціозні мури польської духовної столиці

в каплиці преподобного Павла Тибра-засновни­

Матері Божої в Ченстохові.

санктуарію

-

Через кілька годин прибули до Вадовіц - «Міс­

па взяла участь в Хресній Дорозі, що стелиться

та Івана Павла

навколо оборонних мурів ясногірського монас­

сповнювався тією великою любов'ю до Бога і

тиря (його вік має вже понад

людей. Хто побував у цьому місці, то знає, що в

600 років). Ввечері, 21 годині каплиця

згідно з тамтешнім звичаєм, о

11». Тут

він народився, зростав і

самісінькому центрі, відразу за чудовою базилі­

знову наповнюється людьми. Там по центру за

кою Введення в храм Богородиці є дім родини

риштуванням, яке уможливлює доступ до свято­

Войтилів, де й прийшов на світ великий Папа­

го місця, височіє ікона Матері Божої. Спеціальне

слов'янин. Тепер там музей, де можна побачи­

моління, яке відбувається в той час, має назву «АреІ jasпog6rski» («Ясногірський заклик» - пер.

ти, крім родинних фото, ще й багато особистих речей Кароля Войтили. Вражає дитяче фото, а

з польської). Його зміст торкається важливих

поряд маленька дерев'яна колиска, які свідчать

справ Католицької Церкви і польського народу.

про те, що й унікальні постаті світу розпочинали

День

й інші дні Томиного тижня для

і проводили своє дитинство, як і більшість з нас.

Польщі, були траурними у зв'язку з трагедією під

Всі відвідувачі Вадовіц, крім запланованої про­

15 квітня, як

Смоленськом президентського літака, тому й те­

грами, не втрачають нагоди посмакувати відомі

матика молінь того вечора була відповідною.

місцеві «кремувкі». Це спеціальне печиво, яке

Наступний день свого

паломництва

група

членів Апостольства молитви розпочала знову перед іконою Ченстоховської Матері Божої, адже

кожного ранку образ урочисто відкривають під

28

16

родиці для українських прочан були відслужені

ка Чину отців Паулінів. В післяобідній час вся гру­

-

Молитва за оздоровлення у краківських Лаrевніках.

містить багато крему. Українська група також мала солодкий стіл в одній з кав'ярень міста. Подальший шлях прощі проліг до іншого духовного центру польської землі

український

-

Кальваріїї

;ulGIOH ;tdr

христи~~~~~~~ f 11

(J


ПРОЩІ

ТРАВЕНЬ 2010

Зебжидовської. Це монастирський комплекс з

кретарем цієї молитовно"! організації. Найперше

унікальними кількасотлітніми хресними доро­

о. Станіслав розповів про те, як живе і діє Апос­

гами Ісуса і Марії. Там їх називають доріжками,

тольство молитви в Польщі, а навіть в цілому світі.

які прокладені навколишніми лісовими пагор­

Був також час на запитання і відповіді. Завершен­

бами. На кожній стації збудована каплиця, при­

ням зустрічі був солодкий стіл. Опісля ми ще мали

свячена одній з євангельських подій терплячих

вільний час і повернулися в автобус, оскільки вже

Христа або Марії. Таких каплиць є відповідно

на

28 і 24, кожна

Милосердя в Лагевніках, що на околиці Кракова .

з них має майже

400 років.

В

1999

21

год. вечора нас « чекала» базиліка Божого

році світова організація ЮНЕСКО внесла відпус­

Це й стало кульмінацією прощі, адже крім св. Лі­

тове місце в Кальварії Зебжидовській до спис­

тургії в чудовій каплиці з мощами свято"! Фаустини

ку об'єктів, що охороняються, адже таке місце

Ковальської, українська група провела кілька­

єдине в світі. Прочани з України з допомогою

годинну нічну адорацію. На завершення всього

місцевого монаха брата Андріана також моли­

було освячено і покроплено свяченою водою всі релігійні предмети, придбані в різних місцях під

-

товно пройшли частиною Хресної Дороги, а перед тим молилися на св. Літургії в монастир­ ській каплиці, де зберігається чудотворний об­

час усього паломництва.

раз Матері Божої Ангельської. Після цього про­

гав додому, та однак після нічного пере·ізду з Лагев­

чан вітав вечірній Краків, де був запланований

нік зупинку було зроблено в Перемишлі

нічліг в монастирі отців Воскресінців.

ньому українському місці, де збереглися і понині

Суботнього ранку

17 квітня, який

видався осо­

Хоча шлях паломництва щораз ближче проля­

-

колиш­

діють наші святині. Святу Літургію, як це й годиться

бливо погідним, наша прочанська група вируши­

в неділю, було відслужено у василіянському хра­

ла в бік центральної частини Кракова. Найперше

мі Співстраждання Пресвято"! Богородиці (цього

всі завітали на Вавельське узгір'я, де розміщений

року святиня й монастир святкують своє 75-ліття).

замок польських королів з чудовою катедрою

Після смачного обіду в монастирській трапезній,

свв. Станіслава і Вацлава. В самому місті, а тим

який приготували місцеві українці, прочани ви­

більше на території замку, кипіли приготування

рушили в бік кордону, але ще по дорозі завітали

до похорону президентської пари, що загинула

на військовий цвинтар в Пикуличах, що неподалік

в авіакатастрофі. Однак це не завадило всім охо­

Перемишля. Тут похована велика кількість україн­

чим побувати в замковій святині, а навіть підня­

ських вояків часів Першо"і і Друго"! Світової війни.

тися на дзвіницю, де розміщений відомий «дзвін Зигмунта» (сповіщає про радісні або сумні події

Українськm Повстансько"і Армї1; які віддали своє

міста чи країни

прим. ред.). Крім того, група змо­

життя за волю України. Помолившись за їхні без­

гла відвідати крипти, де поховані визначні постаті

смертні душі, їх нащадки з почуттям сповненого

-

Це передусім борці Української Галицько"! Армії і

Польщі. Трішки часу на фото і вже в обідній час всі

обов'язку поверталися до міста Лева

милувалися красою історичного центру Кракова

а властиво, початкової зупинки цьогорічного ве­

-

площею Ринок. Час на особисту молитву про­

ликоднього

паломництва

членів

-

кінцевої,

Апостольства

чани присвятили в базиліці Успіння Матері Божо"~;

молитви. Було видно по обличчях і слізних очах,

яку місцеві жителі називають «Маріяцьким косте­

що кожному хотілося б довше затримати блажен­

лом». Унікальність побудови і внутрішньої оздоби

ні хвилини, проведені разом. Напевно, багато хто

вражає і чарує погляд, а протерті колінами моліль­

усвідомив, що відбута проща

ників клячники запрошують провести не одну

велико"і мандрівки, яка для кожного з нас триває

хвилю в присутності Євхаристійного Христа.

-

це тільки частина

ціле життя. Тепер завданням прочан з Галичини за­

Важливим пунктом великодньої прощі для

лишається місія розповіді, подібно як це зробили

членів Апостольства молитви були відвідини На­

двоє учнів, що йшли до Еммаусу. Вони як свідчить

ціонального секретаріату Апостольства молитви

Євангелист Лука: «рушили негайно й повернулися

в Польщі (в післяобідній час). Українських прочан

в Єрусалим .. .і розповіли те, що сталося в дорозі і

і «Колег» по апостольству гостинно зустрів о. Ста­

як вони Його (Христа - прим. ред.) пізнали при ла­

ніслав Грань, ТІ, який служить Національним се-

манні хліба» (Лк 24, 33-35). •

,:ulCIOH or ~п український ~~~~~~~нський

ІІІ

29


ПРОГРАМИ СВЯТКУВАНЬ

ТРАВЕНЬ 2010

ПРОГРАМА ВІдПУСТУ

15 ТРАВНЯ 16:00- Хресна Дорога 20:00 - Велика Вечірня з литією

В КРЕХІВСЬКОМУМОНА.СТИРІ

З НАГОДИ ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕИ СВ. МИКОЛАЯ

Процесійне винесення ікони св. Миколая на відпустову площу 22:00 - Свята Літургія

16 ТРАВНЯ 00:00 - Нічне чування для молоді на .,....

До мо н астиря св. Микола я ви можете доїхати зі Льв о ва м а р шрутн им та ксі № 123 або № 295

відпустовій

площі (проводять брати Василіяни)

Молитовне чування у храмі: - Акафіст до св. Миколая - Молитва за покликання до монашого і священичого стану - Вервиця з розважанням таїнств - Канон св. Миколая 06:00 - Процесій ний пох ід до джерела . Освячення води 08:00 - Урочиста Утреня - Молебень до св. Миколая 10:00 Архиєрейська св. Літургія

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД

АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

12 ЧЕРВНЯ 07.30 - Свята Літургія. Духовна наука. 12.00-15.00 - реєстрація груп Апостольства молитви

СУБОТА,

(подвір'я перед входом до монастир :. ської церкви) . 15.00 - Розповідь про історію та стінні розписи монастир­ ського храму Серця Христового. 16.00- Зустріч-конференція для членів Апостольства мол итви (Жовківський Дім Просвіти). 19.00- Свята Літургія . Духовна наука. 20.00 - Веч і рня з Литією. 21.30 - Молитовна хода зі свічками містом, зокрема співана вервиця (мати зі собою свічки)

СВЯТКУВАННЯ ХРАМОВОГО ПРАЗНИКА ПРЕСВЯТОГО СЕРЦЯ ХРИСТОВОГО (м. Жовква Льв1вської обл.)

10 ЧЕРВНЯ Свята Літургія. Початок реколекцій . Духовна наука .

ЧЕТВЕР,

19.00 -

20.00 - Молебень до Серця Христового. Суплікація. П'ЯТНИЦЯ, 11 ЧЕРВНЯ 07.30 - Свята Літургія . Духовна наука . 10.00 - Свята Літургія за хворих. Духовна наука. Мирування. 20.00 - Молебень до Серця Христового. Супл і кація.

-

зо

НЕДІЛЯ,

13 ЧЕРВНЯ

ОО.ОО - Свята Літургія . Молебень до Серця Христового. Виставлення Найсвятіших Тайн. Віднова посвяти Пресвятому Серцю Христовому.

01.30 - Перекуска. 02.00 - Спільна адорація Найсвятіших Тайн . 03.00 - Молебень до святого мученика Партенія. 04.00 -Акафіст за померлих членів Апостольства молитви. Заупокійний канон. Панахида.

05.00 - Приватна адорація Найсвятіших Тайн. Об. ОО - Молебень до Пресвятої Богородиці. Суплікація . Освячення води.

09.00 - Святкова Утреня. 11 .00 - Урочиста св. Літургія (на Вічевій площі). Віднова посвяти Пресвятому Серцю Христовому.

1

український м р ІОН

христи~~~~~~~

'11 \1

)rп

(J


ПРОГРАМИ СВЯТКУВАНЬ

ТРАВЕНЬ 2010

ОТЦІ ВАСИЛІЯНИ ЗАПРОШУЮТЬ НА ВІДПУСТОВИЙ ПРАЗНИК ЗАСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА в Малоберезнянський монастир св. Миколая

ПРОГРАМА СВЯТКУВАНЬ 22ТРАВНЯ

"Задушна" субота 18.00 Вечірня з Литією 19.00 Служба Божа за померлих

21.00 Хресна Дорога 22.30 Служба Божа за

випрошення дарів св. Духа

Нічне чування 2ЗТРАВНЯ 08.30 Освячення води. Утреня

09.30 Акафіст до св. Духа 10.30 Винесення Чудотворної ікони Божої Матері 11.00 Архиєрейська свята Літургія 19.00 Молебень до Христа Чоловіколюбця 24 ТРАВНЯ 09.00 Утреня 10.30 Молебень до Христа Чоловіколюбця 11.00 Служба Божа 17.00 Вечірня 18.00 Служба Божа

Монастир отців Василіан, вул. Центральна, с. Малий Березний, Великоберезнянський р-н, Закарпатська обл.

156,

8 РЕЛІГІЙНІ НОТАТКИ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ

ПОДОРОЖ НА ЗЕМЛІ ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО АБО ПРО МАЛЕ ЗЕРНО ВЕЛИКОЇ НАДІЇ . Наталя НАЗАР, ГО «Християнська Україна»

Кажуть з мріями треба бути дуже обережними, бо вони можуть здійснитися. Але якщо мріяти

в гармонії з Божою волею, то не треба боятися, що вони здійсняться повністю. Цьогоріч мені довелося втілити у життя мрію

десятилітньої давності, ще із студентської лави: побачити, як то виглядає наw8' Велика Україна

(народна назва центр,альних і східних областей держави

-

прим. ред.). І от Господь подарував

мені І-JаrоДу обколесити її мальовничі ландшаф­

калі». І автор цих рядків в цьому не виняток, хоч

ти та й подивитись на неї зблизька, щоб зрозу­

тепер намагатимусь ним стати".

міти краще глибину людської душі, щоб трохи менше у своєму серці робити поділів. Що там

Війська Запорізького, на береги рівнинного Інгулу,

приховувати, нам галичанам, вже, мабуть, як ні­

до Єлисаветграда, себто сучасного Кіровограда,

кому іншому притаманне усякого роду ділення:

до якого С. Кіров мав таке саме відношення, як білі

наприклад, все, що за Збручем, значиться «мос-

ведмеді до Південного полюса. Опиняєшся в цьо-

МІРІQН

'11 "

;tn український

(J

r

~~~~~нський

Дванадцять годин їзди до земель вольностей

-31


-

РЕЛІГІЙНІ НОТАТКИ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ

ТРАВЕНЬ 2010

му місті, немов в музеї радянської доби . Вулиці від­

аморальність всяких Вєрок Сердючок? В нас таки

дають душком тоталітаризму: Карла Маркса, Лені­

є більша нагода правицю від лівиці відрізнити і

на, Фрунзе, далі не продовжую, ви зорієнтувались".

зерно від полови, а тому і більше спитають з нас!

Не посп і шайте хизуватись, що ми, «львівські», мов­

***

ляв кращі, бо за рекламними щитами і будками з пресою не скажеш, що у Львові вулиці переповнені

Неділя,

Іллі.

В кіровоградській каплиці Матері Божої Неустан­

ароматом християнських чеснот. А ми мовчимо,

ної Помочі, яка стоїть на вулиці героїв Сталінгра­

бо дехто каже, що зараз демократія і треба бути до

да, присутнє відчуття затишку і Великої Надії".

всього толерантними. А ті «дехто» так на демокра­

Дивлячись на цю парафію, на це мале зерно, по­

тії розуміються, як то колись один мудрий чоловік

сіяне тут рукою Провидіння, згадую милостиню,

казав: як свиня на перці. Стосовно толерантності

яку двадцять років тому отримала від благоді й ної

в умах сучасників, то св. Іван Хреститель першим

німецької організації « Церква в потребі »: Біблію

в цю категорію не потрапляє". Це що до вулиць, а

для дітей. Тепер запитую себе: що можу зробити

щодо людей: саме тут, в Кіровограді , починаю по­

для парафії Різдва Івана Хрестителя, на якій, не

справжньому любити свій народ: тьотю Валю, що

шкодуючи сил, служить священик Іван Третяк. Він,

у спекотну днину наливає перехожим стакан боч­

щодня біля престолу приносячи безкровну Хрис­

кового квасу; пані Таню, що зважує нам, львів'янам,

тову жертву з вірою, міркує над тим, як побудува­

фрукти

ти храм; молиться, щоб Господь послав парафії

-

дари Творця і знижує ціни удвічі. З нею

ми зустрілися напередодні, на св. Літургії в неве­

щедрих жертводавців. Греко-католицький парох

ликій греко-католицькій капличці Матері Божої

у Кіровограді також мрі є в Господньому Дус і, що

Неустанної Помочі. І малого Ромчика, що привів

скоро сюди прибудуть монахині, які зможуть не­

за руку сюди тата, кажучи: « Зайдьом к Богу»; ту

сти просвіту насамперед дітям та молоді

жіночку (ім'я не пригадую), яка переступила впер­

***

ше поріг храму, а потім емоційно виявила свою

Баба Ніна , яка родом з Волині, пунктуально

радість: «завжди хотіла зайти, але лише сьогодні

приходить на Богослужіння і ставить свічку. За

мені вдалося перемогти СТРАХ». І цього доброго

Волинь, за Галичину чи за Козацький край, не

комуніста з органів державного управління, що

знаю". Видається, що ця жінка у великій простоті,

виділив земельну ділянку під будівництво цієї ка­

не усвідомлюючи шляхетності свого серця, на­

плички та першого в Центральній Україні греко ­

в іть нездатна робити поділів . Ця свічка за Укра ­

католицького храму Різдва св. Івана Хрестите­

їну, за живу Християнську Україну, а не поган­

ля, який має постати тут, в географічному серці

ську із християнськими святинями та мертвими

України з веління Божого та за допомогою щирих

душами. Дивлюся на Христову Церкву і думаю

жертводавців. Любі Брати і Сестри, не бійтеся дати

про свій народ, який, попри те, що носить на шиї

мало, бійтеся не дати нічого!

хрести і медальйони, гине (занепадає у духо­ вному) через незнання Божих Заповідей. Гине,

Які вони, ці люди по «ту сторону Збруча»? Гос­

32

2 серпня 2010 року, свято пророка

подь довго чекав, поки Петро та й інші учні зро­

бо чужі ділять його на « пріходи», не завдаючи

зуміють, що Він прийшов для всіх". Якось нам,

труду пояснити Божі заповіді. Тому й не дивно,

галичанам, важко зрозуміти, що Бог є Богом усіх,

що у цих краях «огород» обробляють у святу не­

в тому числі й «москалів». Він, виявляється, їх теж

діленьку та йдуть на «городський» ринок торгу­

любить, як би нам важко не було це зрозуміти". Однак тут проживають українці і говорять вони

алкоголізму, бо виявляється, що для декого пиво

теж українською, а що в перемішку з суржиком. Та

-

чи в цьому вони винні? Хвала Творцеві, що після

від глистів, тому його навіть дітям корисно пити".

того всього, як нашу мову знищують, вона таки

Гине мій народ, бо тут, на Кіровоградщині, є лі­

вати свинями. Гине через масовість підліткового

це не алкоголь, а найефективніше «лікарство»

звучить в їх вустах. А от нам, « щирим українцям»

карні, названі на честь св . Анни та св. Луки (хто

Галичини хіба є чим пишатися, що дозволяємо

їх так назвав і з яких міркувань, того не знаю), та

пересипувати перли цієї мови з багновинням

щодня, діти твої, Україно, гинуть внаслідок абор­

матюків, відкритих чи завуальованих, і слухати

ту в тих стінах". Вони й у Львові гинуть

український ЛІ ІР ІОН

христи~~~~~~~ І 11 \1

Jd

Оr


РЕЛІГІЙНІ НОТАТКИ ЗІ СХОДУ УКРАЇНИ

ТРАВЕНЬ 2010

жання прийняти хрещення в греко-католи-цькій

*** Звертаюсь як молода українка до семінарис­

Церкві, тому що глибоко пізнала її історію і осо­

тів : відгукніться, не бійтеся відірватися від бе­

бливо вражена вірністю мучеників нашої Церк­

регів Дністра. Пливіть на Схід, Північ і Південь.

ви . Церква Христова одна для всіх, як казав апос­

Не бійтеся бути глечиком Живої Води в руках

тол Павло: «Нема ні грека, ні юдея ... », тобто, ні

Святого Духа для свого народу по лівий берег

українця , ні росіянина. Мале зерно великої надії,

Збруча, щоб вгамувати його велику духовну спрагу. Зворушило те, коли познайомилася на

яка має ось-ось звершитись, пробивши асфальт усяких поділів, безбожництва і сучасного ідоло­

Кіровоградщині з о. Фернандо Браво, Згрома­

поклонства. На мою думку, перспективи нашої

дження Воплоченого Слова (УГКЦ). Цей моло­

Церкви на тих теренах насправді великі, та що

дий священик, аргентинець за походженням,

ми з тими перспективами зробимо".

не маючи в своїх жилах ані краплі української

Пишу ці рядки з великим довір'ям у Боже

крові, покинув свою батьківщину і подався на

Провидіння, що їх прочитають саме ті, хто мав

чужину за

вивчивши досконало укра­

їх прочитати, відчуваючи на собі ніжний погляд

їнську мову. Він вже десять років працює для

Матері Божої Неустанної Помочі з тої кірово­

океан,

мого народу. Тепер в Миколаєві старається про

градської ікони. Вона підкаже вам, що маєте

побудову монастиря і церкви. Та й було мені

зробити ви для свого народу і Церкви тут, на

прикро, бо свої не хочуть сюди їхати, бояться".

давніх землях Війська Запорізького. Адже Марія

Не для осуду це пишу, але як благання.

була першим свідком цієї великої спраги Бога і Вона першою хоче її втамувати, використавши

Відгукніться ті, кому Господь дарував свої мате­

вас, як знаряддя. Невже ви відмовите Їй? •

ріальні блага, простягніть свою щедру милостиню

Р.

нашим землякам там, де вони донедавна просили

S.

Від імені наших братів і сестер із парафії

притулку в римо-католицької громади Кіровогра­

св. Івана Хрестителя та їх пароха о. Івана Третя­

да (нехай Господь щедро винагородить за це па­

ка звертаюся до всіх людей доброї волі своїми пожертвами спричинитися до побудови греко­

рафію Святого Духа разом з їх священиками).

католицького храму в м. Кіровограді.

Відгукнися і ти, «пересічний громадянине», дай свою лепту як та євангельська убога вдова, яка

БанкіІКЬКі реквізити дnя переказу коштів у rривнях на будівництво храму УГКЦ ум. Кіровоrраді:

отримала найвищу похвалу від Господа.

«Релігійна громада (парафія) Різдва Святого Івана Хреаителя

На Успіння Пресвятої Богородиці в каплиці Матері Божої Неустанної Помочі о. Іван мав щас­

Української Греко-Католицької Церкви м. Кіровограда,

тя уділяти св. Тайну хрещення жінці, росіянці за національністю, викладачеві одного із вищих на­

n/p 260023011709 в ОПЕРВобласного управління ВАТ «Ощадбанк», Код ЄДРПОУ 34813284, МФО 323475.

вчальних закладів Кіровограда. Вона виявила ба-

З приміткою: «благодійний внесок для будівництва храму».

8

МИРЯНИ І ЦЕРКВА

МІСІЯ МИРЯН У ЦЕРКВІ . Продовження.

гії» пише, що Євхаристія є «Тайною Тайн» і «усі інші

2010 р.

Таїнства спрямовані до неї як до своєї мети ». При

Початок у ч. 7-4за

цьому жодним чином не применшується інша

Тайна, кожна з яких має своє певне призначення.

Іван КОБАСЯР

Миряни, «беручи участь в Євхаристійній жертві,

ЄВХАРИаІЯ

що є джерелом і звершенням цілого християн­

Катехизм Католицької Церкви посилається на

ського життя, приносять божественну жертву

вчення св. Томи Аквінського, який в «Сумі теоло-

.:UІРІОН

ІІІ

\1

;tlJ укра1нсьхий

(J

r

~~~~~нський

'

Богові, а з нею себе самих». Інший відомий право-

33


- 34

МИРЯНИ І ЦЕРКВА

ТРАВЕНЬ 2010

славний богослов прот. О. Шмеман пригадує нам, «що Євхаристія за своєю природою є закритим зі­

бранням Церкви, й у ньому зібрані всі до єдиного втаємничені й усі служать - кожен на своєму місці

-

в єдиному священнодіянні Церкви». Через участь в Евхаристійній жертві як жерт­

воприношенням, так і священним причастям

в ній всі задіяні до літургійної дії. Саме звідси, окрім слухання слова, складання і споживання

жертви, є і особливі служіння для кожного, бо не всі співають, читають або приносять дари. Проте «щоб діяльну участь [вірних] пожвавити, слід пособляти рецитативам, відповідям, псал­ модіям, антифонам, співам народу, а й чиннос­

8

Сім'я має виконувати священиче завдання.

тям чи рухам і поставі тіла» більшу увагу. Ця Тайна, яка є спомином Хресної Жертви

Свою роль в ній можна виконати лише тоді,

Христа і центром літургії вірних, коли хліб і вино

коли є переконання єдності і незамінній цін­

під дією Святого Духа перетворюється в Святі Тай­

ності сімrІ для розвитку суспільства. Вона є міс­

ни - Тіло і Кров Господа, «здійснюючись звіщає про

цем, де народжуються і виростає людина, стає

Пасхальну містерію Ісуса «аж доки він не прийде»

(1

Кор

11, 26)».

Таким чином Церква виконує на­

колискою життя і любові, і є основною клітиною суспільства. Іван Павло 11 закликає до «підтрим­

19),

ки і забезпечення сім'ї для того, щоб вона могла

йдучи вузькою дорогою, якою йшов сам Христос.

згідно зі своїм покликанням виконувати функ­

Вона наближається до небесного бенкету, коли

цію «гуманізації» особи і суспільства».

станову Ісуса: «чиніть це на мій спомин» (Лк 22,

всі вибрані сядуть до Трапези Царства. Але сама

Первісним змістом слів Ісуса: «Бо де двоє або

тільки участь у Святій Літургії не охоплює всього

троє зібрані в Моє ім'я, там Я серед них» (Мт 18, 20),

духовного життя. Вірні повинні також молитись

є, власне, життя сім'!. Вона повинна виконувати

самі і завжди в своєму тілі «носити мертвоту Іс­

священиче завдання, яке їй передав сам Христос.

уса», щоб і життя Ісуса було видимим в смертному

Священство, яке виходить з хрещення і живиться

тілі. Тому Господь, «прийнявши нашу жертву духо­

в Тайні Подружжя, становить як для подругів, так

вного приносу», сам довершує «Вічний принос».

і для сім'І основу покликання і священичої місії. Спільнотна молитва християнської сімrІ є як пло­

ПОДРУЖЖЯ

дом, так і умовою того спілкування, яке дають Тай­

Головну роль у здійсненні цього Таїнства ви­

ни Хрещення і Подружжя. Тому щоденне існуван­

конують охрещені чоловік і жінка, які через вияв­

ня сім'І перемінюється в «духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа» (1 Пт 2,5).

лення своєї добровільної згоди створюють сім'ю. Священик, який асистує під час шлюбу, приймає

Літургія є тісно пов'язана з Церквою, а якщо

подружню згоду в ім'я Церкви і дає благословен­

сім'ю називаємо Церквою, то молитва сім'ї є сі­

ня на посідання цього стану в спільноті.

мейною Літургією, до якої сміло можемо відне­

Свята Тайна Подружжя є образом і участю в со­

сти ранішні і вечірні МОЛИТВИ, МОЛИТВИ дітей за

юзі любові між Христом і Церквою. Через тих, хто

батьків і спільні молитви перед трапезою. Спіль­

прийняв цю Тайну, повинна розвиватись присут­

не читання Святого Письма, уродини та інші по­

ність Христа в світі і виявлятись справжня сутність

дії, які є в сімейній дійсності, наявні з Божою до­

Церкви. Це виражається подружньою любов'ю, її

помогою. Тому вони повинні визначити момент

плідністю, єдністю і вірністю та звичайною щирою

подяки, благання і довірливого покладання на

співпрацею всіх членів християнської сім'І.

спільного Отця, що на небі. Тоді гідність і відпо­

Сім'я як основний прояв суспільного виміру людини є першою площиною діяльності мирян.

відальність сім'ї як домашньої Церкви буде пе­ режита з Божою допомогою.

українськиg

християнськии

часопис

MIGIOHdP


МИРЯНИ І ЦЕРКВА

ТРАВЕНЬ 2010

Про обов'язки мирян в сім'ї, яку вони скла­ дають, св. Іван Золотоустий пише так: «Чоловік нехай переказує почуте в храмі, а жінка хай

учиться; хай слухають і діти,[ ...]. Зроби з дому свого церкву, ти ж бо відповідаєш за спасіння дітей і челяді». Через сімейне співжиття, веде­ не в дусі християнської святості, миряни по­ винні змінювати всі інші аспекти свого життя, сповнюючи їх вірою і правдою. Вірність, від­

повідальність і виховання дітей є основними завданнями, через які миряни реалізовують важливі аспекти своєї місії.

ПОКАЯННЯ У Тайні Покаяння, як і в інших, відбувається зустріч людини з Богом, де вона виявляє свій жаль за вчинені гріхи. Тут мирянин, який через гріх відійшов від спільноти, повертається і про­

сить примирення. В Тайні Покаяння відбуваєть­ ся зустріч грішної людини з Богом, де Він з ми­

лосердя свого прощає їй всі гріхи. Таким чином ця Тайна стає літургійним актом. Акт як служін­ ня в Церкві, через яке оспівується слава Божа і

відбувається освячення людини. «Той, хто сам свідомий тяжкого гріха, по­ винен по змозі, якнайскоріше приступити до Святої Тайни Покаяння; усім же настійно дору­

чається приймати цю Святу Тайну, особливо в

8

В Тайні покаяння відбувається зустріч грішної людини з Богом.

часи посту і покаяння». Вірні повинні знати про

свої обов'язки, що випливають з цієїТайни, а пе­

залишає людину. Саме Тайна Елеопомазання на­

редусім в небезпеці смерті, повинні виявити акт

ставляє вірних на виправлення життя і дає допо­

досконалого жалю за свої гріхи .

могу долати хворобу або терпеливо її зносити.

Покаяння не є чимось одноразовим, а швидше

Миряни, які тяжко хворіють, але щиро каються,

постійним намаганням до поправи. Позитивний

через намащення єлеєм отримують ласку. Саме

і освячуючий еплив Тайни на мирянина, який її

ця ласка зміцнює надію на вічну нагороду і звіль­

приймає, є допомогою в терпеливішому і доско­

няє від гріхів. Тому рідні хворих і священики по­

налішому виконуванні своїх обов'язків, щоденних

винні дбати, щоб кожен в час поважної недуги

турботах і клопотах. Частими сповідями вірні не

зміг скористати з ласки цієї святоїТайни.

тільки очищаються від гріхів, а й свідчать своїм життям про ласку Святого Духа, яка їм дається. В

Іван

Павло

«Christifideles

11

в

Апостольському повчанні

Іаісі» («Покликання і місія мирян»)

такий спосіб мирянин показує іншим, як і де мож­

пригадує, що Тайни для хворих є підтримкою у

на віднайти Божу ласку і душевний спокій.

стражданні та слабкості, надією в розпачі, місцем зустрічі і свята. Саме тут людина, яка страждає,

ЄЛЕОПОМАЗАННЯ

не розглядається як об'єкт любові, а як відпові­

Незважаючи на те, що людина покликана до

дальний суб'єкт справи євангелізацїі і спасіння.

вічної радості у Бозі, тут на землі у повсякденно­

Терпеливо зносячи страждання, можна пока­

му житті вона переносить багато страждань. В хвилини радості і в момент хвороби Церква не

зувати їх позитивне значення у спасінні світу.

,\І Ір Іон ;f п український

J11 "

r

~~~g~~~нський

Через участь у спасенному стражданні Ісуса

35


МИРЯНИ І ЦЕРКВА

ТРАВЕНЬ 2010

Христа і в радості його Воскресіння, вірні стають

Про вартість і актуальність страждання пи­

тією силою, яка освячує і будує Церкву. Відвідини

сав Іван Павло 11 в Апостольському листі «Salvifici

священиком хворого є виявом віри і глибокого

Doloris» («Спасенні стражданнями ») . В місії Христа,

переконання в силі Тайни Єлеопомазання . Через

в якій кожен вірний бере участь, є присутні страж­

це й акт виявляється любов і турбота не лише за

дання для того, щоб вивільнити і дати поштовх

теперішнє, а й за майбутнє хворого. Члени сім'ї,

новій любові. Перемінити людську цивілізацію на

спільно молячись за хворого та із хворим, мов­

цивілізацію любові, через адекватне сприйняття

би спільно відправляють сімейну літургію (див .

ближнього. Саме тут, у християнських відносинах

в Тайні Подружжя), яка є невід'ємною частиною

між людьми, це страждання реалізується до кінця

доброго родинного співжиття.

і досягає свого кінцевого змісту. 8

8

ПОВІСТЬ

НОЇВ КОВЧЕГ Продовження.

то чому б не простити оцих людей, які все своє

Початокуч. 1-4за2010р.

життя терпляче несли важкий хрест бідного життя? Ну, які в них особливі гріхи? Випив коли

Галина ГОРДАСЕВИЧ

чарку горілки? Полаялася з сусідкою? Побилися брати, ділячи батьківську спад•щину? Найчас­

***

тіше, мабуть, грішили тим , що увечері лягали

У кінці жовтня кілька днів ішов дощ, а потім

спати, не проказавши вечірніх молитов, падали

знову встановилася гарна погода, підморози­

на не•вибагливу постіль, як підрубані дерева,

ло, і , взагалі, видно було, що вже йдеться до

смертельно змучені важкою роботою. Чи ж то

справжньої зими. Ідучи до церкви, отець Ле­

такі вже непрощенні гріхи?

онід думав, що треба буде домовитися з ким­ небудь із сусідів, щоб привезли з лісу дров.

тургію, отець Леонід кинув оком до крилоса.

Стільки , щоб вистачило на всю зиму. Церков­

Хористи вже зібралися , а на своєму звичному

ни й дім у Вербному не був великий, але тепло

місці стояла Ляля з дітьми. Староста приніс їй

в ньому чомусь трималося погано, коли сильні

стілець. Ромчик, менший , стояв на тому стільці

морози взимку, то доводиться тричі на день

на н і жка х, Андрійко поруч на підлозі, старан­

топити . Тим більше, що діти малі , граються на

но хрестився. Ромчикові мама складала паль­

підлозі , недовго й застудитися.

-

36

Утреня минула, як звичайно . Починаючи Лі­

чики і водила рученям. Отець Леонід відчув ,

Зрештою, отець Леонід спробував відігнати

як тепла хвиля обняла його серце, але він тут

від себе вс і ці домашні справи і настроїтись на

же відігнав від себе все це, щоб настроїтися на

службу. Це ж на який глас сьогодні тропар спі­

найголовніше таїнство. З належною повагою

вається? Дяк у нього такий собі, самоук, навіть

поставив дискос і потир і почав виймати час­

не дуже грамотний, сам нічого не знає.

точки проскурки, примовляючи: «Жертвуєть­

У церкві було холодно, як у льодовні. Ну, нічо­

ся Агнець Божий, що бере гріх світу, за життя

го, прийдуть люди, надихають, буде тепліше. Та

світу і спасіння ». Потім змішував воду з вином,

й свічки

покривав покровцями . Хлопчик-прислужник

- яке там від них тепло, але все ж ". А на­

разі в церкві зібралося десятків два прихожан.

подав йому кадило, з якого зд і ймався димок, і

Майже виключно старі діди і баби, в яких уже

вівтар сповнився терпкуватим запахом ладану.

безсоння та й смерть зазирає у вічі, от і думають

Коли виходив з вівтаря, помахуючи кадилом

тепер відмолити всі гріхи, що їх назбиралося

і кланяючись перед іконами , все-таки встиг

протягом шістдесяти чи сімдесяти літ. Але якщо

краєм ока глянути на своїх. Діти вже обоє си­

Христос простив розбійника в останню мить,

діли на стільці, Ромчик прихилився до мами і,

український ,\ІІРІQН }Jб

христи~~~~~~~ '11 "

(J

r


ПОВІСТЬ

ТРАВЕНЬ 201 О

мабуть, задрімав. Звичайно, воно ж іще зовсім

зими вже не буде. І холодно не буде. Навпаки,

мале, оце два роки буде, таких дітей звичайно

буде дуже гаряче.

ще й до церкви не беруть, але ж його діти - то

Він глянув на образ Христа так, як ще ніколи

зовсім інша справа. Як би воно виглядало, коли б діти батюшки не були на службі Божій? Набравши повні груди повітря, отець Лео­

не дивився. Господи, невже це вже все? Невже

Ти вже вирішив покликати мене до Себе? Хай

нід виголосив:

світі не жили!

-

Ще і ще в мирі Господу помолімося .

І почув, як за його спиною хор обізвався лу­

Отець Леонід приклав долоню до чола,

на--~магаючись збагнути, що ж йому роби­ ти. Потім перехрестився з такою особливою

ною:

- Господи, помилуй! - Заступи, помилуй

пова-,гою, як хіба хрестився, коли його ру­ охорони нас, Боже,

Твоєю благодаттю!

-

буде воля Твоя, але ж мої діти ... Вони ж іще на

кополагали, і рішуче вийшов перед царські врата.

Господи, помилуй!

- Дорогі мо"і прихожани, - сказав він таким

Отець Леонід за вдачею був актор. «Ну, наш

голосом, що по всій церкві ніби подув вітру пі­

батюшка, коли в ризах, то такий гарний, як на

шов,

іконі мальований»,

- шепталися межи собою

підходять німці. Ми не знаємо, що в них на дум­

-

щойно мені староста сказав, що до села

баби. А ще мав гарний, добре поставлений

ці, знаємо тільки, що нічого хорошого чекати

баритон і сам собою був задоволений, відчу­

не доводиться. Але я вже почав Святу Літургію

ваючи, як його голос здіймається під церковне

і не можу її припинити, хоч би мені й смерть за­

склепіння і резонує там. Для нього кожне бого­

грожувала. А ви всі можете залишити церкву,

служіння було як урочиста вистава, в якій він

я вам того не буду мати за зле. Тільки знаєте,

грав головну роль, а головним його завданням

що я вам скажу? Он стоїть моя жінка, ото мої

було настроїти людей на побожний лад, викли­

два сини. Я не буду відсилати їх звідси, вони

кати в їхніх душах скруху і покаяння. І коли ви­

розділять мою долю. Отож, може, давайте по­

голошував: «Премудрість, прості!» що це найкраще до них пасує

-

то думав,

кладемося на милість Божу? Він знає, чи нам

до цих простих,

ще жити на цьому світі, чи настав наш час при­

-

неграмотних, іноді наївних, як діти, людей .

-

Батюшка,

-

шепнув староста, зайшовши

у вівтар, - батюшка, прибігали хлопці, кажуть, німці ідуть до села.

Отець Леонід замовк, як замовкають акто­

йняти мученицьку смерть. Давайте всі разом

помолимося йому і віддамося під його опіку. І знову звичним поглядом отець Леонід по­ бачив, як здригнулася матушка Олена, як вона

рвучким рухом обхопила своїх дітей . Побачив

ри, коли всоте граючи виставу, раптом чують

навіть, що її обличчя збіліло, як папір, а очі ста­

не ту репліку, до якої звикли. Які німці? До чого

ли чорними і великими, здавалося, вони за­

тут німці? Зараз хор має співати: «Прийдіте,

ймають пів-обличчя.

поклонімося і припадім до Христа ...» І хор, дій­

Отець Леонід змахнув руками, і хор заспі­

сно, заспівав, а поки тривав спів, до отця Ле­

вав, і усі люди в церкві заспівали з усією силою

оніда дійшов смисл того, що сказав староста.

віри і відчаю:

У вівтарі знову раптом стало дуже холодно, і

ніби льодяна голка наскрізь проколола серце.

- Святий Боже, святий кріпкий, святий без­ смертний, помилуй наd

Миттю пригадалася доля Чакви, де німці саме

Церква була висока, а небо над церквою

на Спаса оточили церкву і спалили її разом зі

було ще вище, а вже там, на висоті, яку слабко­

священиком і всіма, хто там був. Жоден не вря­

му людському розумові й уявити було немож­

тувався, бо тих, хто вискакував з вогню, тут же

ливо, десь у горн іх висях перебував всемогут­

перерізували ав--~томатними чергами. Невже

ній, всевідучий і всеблагий Господь Бог, і туди,

сьогодні це чекає їх? А він ще, йдучи до церк­

до Нього, долаючи віддалі, рвалася з сотень

ви правити службу, - гріх же який! - думав про

грудей і летіла палка молитва:

дрова, щоб узимку холодно не було. А от ніякої

ЛІf РІQН

f 11 "

Jld

український

(І r ~~~~~~~нський

- ... святий безсмертний, помилуй нас!

-37


- 38

ПОВІСТЬ

ТРАВЕНЬ 2010

Служба йшла далі за всіма канонами, отець

На цвинтарі німців не було, вони стояли за

Леонід не дозволив собі проминути жодного

огорожею, чоловік двадцять солдатів, дещо

слова , анітрохи прискорити темп. Він правив

осторонь від них стояв офіцер і біля нього

службу і намагався не думати ні про що, окрім служби, але разом з тим його увага весь час була звернена до найменших звуків, яких ще навіть не було, але які могли прозвучати кожну

чоловік в чорному драповому пальті і сірому

хвилину: дзвін розбитого скла, вибухи гранат,

дружині: «Постій тут» таким тоном, що вона не

автоматні черги, військові команди німецькою

посміла не послухати, а сам рішучим кроком

мовою, людські крики і жіночий плач . Кожна мить перетворювалася на вічність, але нічого

підійшов до офіцера. - Gutteп Tag, Herr

такого не було чути, отже, ще цю мить чність

- цю ві-

- їм було дано прожити на цьому світі.

«Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і

Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас і навіки віків! »

капелюсі . Офіцер, високий, худий, з непроник­ ним обличчям, палив цигарку, чоловік у пальті переступав з ноги на ногу. Отець Леонід сказав

Offizier («Добрий день, - пер. ред.), - цілком доброю ні­ мецькою мовою привітався він. - Чим я можу пане офіцер»

бути корисним?

Офіцер не звернув на нього ні найменшої уваги, начебто ніхто до нього не підходив і не

Коли служба скінчилася , люди не зрушили з місця. Хтось, хто стояв біля самих дверей,

звертався, зате чоловік у пальті відповів чемно чистою українською мовою:

виглянув і побачив німців. Їх було не так щоб

- Добрий день, батюшко. Ви вже закінчили

дуже багато, але всі при зброї, як належить. Стояли, щось там межи собою шварготали тою своєю німецькою, і хто там знав, що в них на

службу? - Розуміється, - сказав отець Леонід, - інакше я не вийшов би з церкви.

умі . Може, як люди виходитимуть, то вони їх по-

Чоловік задав йому ще кілька питань: чи

чнуть по черзі стріляти? І всі лишалися на своїх

нема в селі повстанців? а ковпаківці в? а були?

місцях, ніби Господь справді почув їх молитву,

давно?

і Пречиста Діва покрила їх своїм покро•вом

Усі відповіді отця Леоніда він перекладав

і не пускала сюди душогубів, а як тільки вони

німецькою мовою, хоч офіцер реагував на сло­

вийдуть звідси, то будуть здані на поталу-0тим

ва перекладача так само, як на вітання самого

нелюдам. Але ж не могли вони залишатисЯ тут . отця Леоніда , тобто ніяк не реагував. Зрештою до безконечності! Отець Леонід зняв облачення, вийшов з вівтаря 1 пrдrишов до своїх .

-

Лялечко,

-

півголосом сказав їй,

-

. ·"

я зараз

він сказав кілька слів, проте так неголосно і не­ виразно, що отець Леонід нічого не зрозумів. Зате. перекладач, як видно, звик до манери

вийду, а ви не виходьте. Підожди, коли всі люди

мо011ення свого начальника і зрозумів як на­

почнуть виходити. Якщо все буде спокійно, ви -

лежить.

ходь разом з людьми і постарайся бути всередині натовпу. А якщо будуть стріляти". - Ми з тобою, - сказала матушка Олена. Він намагався ще щось їй сказати, але вона не дала йому такої можливості.

- Батюшко, - сказав він зовсім тихо, - пан Гендель велів вам сказати". Він має військовий наказ знищити ваше село разом з усіма мешканцями. Але пан Гендель належить до давнього роду, його предки були військови-

- Ми з тобою. Візьми Андрійка на руки.

ми, але вони не воювал11 з мирним населен-

Сама вона вже тримала в обіймах Ромчика,

ням. Пан Гендель теж не Jio-.e мати на своїй совісті кров жінок і дітей. Він дає вам пЮrоди­ ни, щоб люди встигли забрати з домів."Щось

який спав, поклавши голівку їй на плече, і робив губенятами такі рухи, ніби смоктав соску. Вони йшли через церкву, люди розступали-

найнеобхідніше і залишили село. У бік поля

ся перед ними і диви•лися на них з такою на-

хай не ідуть, там стоять німці, чекають нашо­

дією, начебто лише від них залежало, вийдуть

го сигналу. Виходьте кущами понад річкою д6

люди з цієї церкви, повернуться в свої домівки,

Трощанецького лісу, туди німці не підуть. Че-

чи оце вже останні минути їх життя.

рез півгодини вони оточать село і почнуть па-

український

христи~~~6~~~

;ulGIQH

111

)б (J

r


ПОВІСТЬ

ТРАВЕНЬ 2010

лити. Хто до того часу залишиться, йому вже

Ішли тими кущами понад річкою, як і не

дуже їх і ховали, бо ж розгубили все своє листя .

не вдасться врятуватися.

Отець Леонід знову, як у вівтарі, відчув, що

Правда, влітку не вдалося б так швидко йт и, бо

його огортає смертельний холод, а син на руках

то все болото, але зараз воно замерзло, отож,

став важким , як камінь . Проте він лише міцніше

тільки старі спотикалися на купинах, діти іноді

пригорнув до себе Андрійка, шепнув: «Дякую», -

нав іть падал и, але не плакали, відразу зрива­

і повернувся назад. Проходячи мимо Лялі, шеп­

лися і доганял и батьків, які з тими клункам и

нув їй : « Не заходь додому... Іди до мосту і чекай

чи мішками на плечах і в руках не могли навіть

там мене в кущах ...» Потім підійшов до дверей

озирнутися. Коли почувся легкий тріск, ніх­

церкви, зв ідки люди вже почали потроху вихо­

то нав іть не звернув уваги , але коли червоне

дити, коли переконалися, що ніхто не стріляє, а

світло залило небо, вс і завмерли на місці . « Го ­

батюшка про щось там розмовляє з німецьким

рить! »

офіцером. Отець Леонід зупинив тих, що саме

- вигукнув хтось . Але то ще не горіло, то в небі розпадалася на клапті червона ракета .

виходили, коротко переказав: через півгодини

Всі відразу пригадали, що то сигнал до акції, і

німці оточать село і почнуть палити, зараз усі

з ус і х сил кинулися до лісу, який уже зустрічав

можуть розійтися по хатах, щось найнеобхідні­

їх першими ялинами, зеленими, аж чорними,

ше взяти і кущами понад річкою виходити в ліс. Червона ракета

-

сигнал для німців

-

починати

палити і стріляти .

закінчив він

підуть, що ніяка куля сюди не долетить, що тут

і поспішив до матушки Олени, яка і не збирала­ ся йти до мосту, як він їй велів . Вона рушила з

вони в повній безпеці. Скидали з плечей клун ­ ки, нарешті озиралися за своїми дітьми: «Щоб

місця, лише коли в і н підійшов до неї і торкнув

ти мені отут стояло і нікуди ні на крок! ». А самі

-

Передайте тим, що в церкві,

похмуро-спокійними і холодними. Чомусь усі,

хто добирався до лісу, відразу зупинялися, наче то вже була гарантія, що сюди німці не

-

за плече. Вони пішли в напрямку свого дому,

стояли, дивилися в бік полишеного села і чека­

пішли рівномірним кроком, хоча їм дуже хоті­

ли. І дочекалися.

лося побігти. Але де ти побіжиш із дитиною на руках? Крім того, їм обом чомусь здавалося, що

страшно, наче б і г собі вздовж огорожі хлоп­

Перша кулеметна черга прозвучала так не

як тільки вони побіжать, німці не ви•тримають

чисько і дрючком по штахетинах проводив .

і почнуть стріляти, як собаки можуть не заче­

Але тут відразу піднялася така стрілянина,

пити людину, коли вона йде спокійним кро­

що всі здригнулися. Проте н і хто навіть кроку

ком, але обов'язково накинуться на того, хто

глибше в ліс не зробив. Поті м у голубе небо по­

біжить. Мабуть, в інших людей теж було таке відчуття, бо всі йшли нормальною ходою, поки

повз бурий дим .

німці могли їх· бачити, але тільки скривалися за

-

Горить!

-

знову вирвалося в когось.

І як по команді, дружно заголосили жін­

хатами, як починали бігти. Вривалися в рідні

ки: «Господи Божечку, та за що ж на нас така

хати, швидко скидали в ко•робки чи в мішки

кара? Та чим же ми Тебе прогнівили? Та як же

одяг, хліб, сало, жінки тягнули постіль і сувої

ми тепер будемо жити, погорільці нещасні, та

полотна, чоловіки мішки зі збіжжям і кі нську

де ж ми на зиму притулок знайдемо? Ой, Боже,

упряж, скидали все в льохи, нашвидку намага­

Боже, пошли ж Ти кару на тих німців, нехай їх

лися присипати землею отвори льохів, земля

грім поб'є, хай під ними земля западеться! Ма­

вже була мерзла , лопати її майже не брали,

тінко Божа, пошли Ти дощ, залий той пожар, бо що ж ми, сироти, робити будемо?»

але як же було лишати напризволяще майно, нажите впродовж усього життя таким важким

Але не було ні грому, ні дощу, ні земля не за­

трудом? Відчиняли ворота хлівів, виганяли на

падалася , а димів з'являлося все більше, поміж

вулицю худобу і гусей. Якщо уже з собою не ві­

ними здіймалися руді язики полум'я, і сотні три

зьмеш, то нехай розбігається, німці тут же на­

людей на краю лісу з безсилим відчаєм диви­

завжди не залишаться, гляди, щось і вціліє. Бо

лися, як іде з вогнем їхнє майно, їхня праця,

ж треба думати про те, як жити далі .

їхнє житло . •

..:U Ір І о н JІ п український

ІІІ

'1

(J

r

~~~~~~нський

-

39


- 40

ОПОВІДАННЯ

ТРАВЕНЬ2010

ДО ЦАРИЦІ МИРУ В МЕДЖУГОР'Є Навернення ще одного блудного сина о. Мелетій БАТІГ, чсвв

__ .

«Життя майже кожної людини має дві сторо­

ни, одна з яких є світлою і показує добрі вчин­

Продовження.

ки, а друга

-

темною, яка заповнена гріховним

Початок теми у числах

змістом лиходійства. В моєму житті переважала

за жовтень-грудень 2009 року

темна сторона аж до того часу, коли я прибув в Меджугор'є.

Проблема наркоман11 ~снує серед людства з давніх часів, але найбільшого розмаху вона на­

З раннього дитинства я не мав відповідного виховання у своїй сім'ї. Моя мати померла, коли я

бирає у двадцятому столітті. Щораз більше ця

ще був малим хлопчиком. Батько виявляв себе ім­

епідемія знищує духовне і тілесне здоров'я мо­

пульсивним і строгим, карав завжди мене за най­

лодих людей. Від наркологічної залежності, як і

меншу провину, а навіть без провини міг тяжко

від алкоголізму, щорічно помирає багато тисяч людей, особливо показник смертності високий

лодша сестра і розбилась. Щоб я не зробив, мене

побити. На наших очах випаяа з балкону моя мо­

серед молоді. Церква не може стояти осторонь

батько сварив і грубо лаявся. Мені не хотілось

від цієї проблеми. Тому в різних країнах є створе­

жити на цьому світі. Я ніколи не мав радості. Ще як

ні реабілітаційні центри для залежних людей від

жила моя мати, я бачив як вона інколи молилась,

наркоманії.

але мене не вчила молитви.

В минулому році разом зі священиками з Укра­

Коли мені сповнилось чоти~:>надцять років, ,

їни мені довелось бути в Меджугор'є в реабіліта­

я хотів поговорити з батьком сам на сам про на­

ційному закладі, де перебуває спільнота колишніх

болілі проблеми. Батько знизив своїми плечима і

наркоманів. Вони так би мовити щоденно ведуть боротьбу зі спокусами зневу·тrстернутися до за­

почав кричати:

лежності і тільки завдяки молитві та праці їх до­

моїх очей!

-

Ти хто такий, щоб я з тобою говорив? Геть з

лають. Цьому помагає розпорядок дня, а також

Я залишив батька і увійшов у свою кімнату я

щира підтримка одне одного. Бо тільки з Божою

взяв у руки пістолет, який дістався мені з війни.

допомогою можна перемогти себе. Молитва на

Тоді в колишній Югославії в 90-их роках була ві­

вервиці, що є великим виявом набожності до Ма­

йна. Не задумуючись, я вистрелив собі в голову.

тері Божої, дає змогу цим людям стверджувати,

Опритомнів аж у лікарні. Наді мною стояв батько

що вони несуть тяжкий хрест і стають перемож­

і мачуха, яку я, як і батька також ненавидів. Куля

цями над злими силами цього світу. Кожна особа в спільноті вважає себе вільною і може залишити

залишилась у голові і я дивом залишився живий .

Після виходу з лікарні мої стосунки з батьками не

її, якщо щось не буде подобатися. І так часто бу­

помінялись. Я почав курити марихуану, вживав

ває, але за деякий час більшість знову поверта­

алкоголь і це ще більше загострило мої стосунки

ється до своєї спільноти. Вони можуть одружува­

з татом і мачухою. Одного разу, коли батько прий­

тись і створювати свої сім'ї, а також брати активну

шов з роботи, то спитав серйозно мене:

участь в громадському житті.

Ми там зустрілись з одним так би мовити блуд­

-

Навіщо ти це робиш? Доки, ти, будеш мене

обкрадати? Або ти вибираєш сім'ю, або вулицю.

ним сином. Це високий на зріст сорокарічний

І тут між нами почалась бійка. Я зі стола вхо­

мужчина Горан, якого тут всі знають як порядного

пив ножа і тут же запхав в живіт батька. його

сім'янина. Попросив його, щоб він розказав щось

забрала швидка допомога. Я був байдужий до

про себе. Ми уважно слухали про його нелегкий

здоров'я свого тата, бо дуже ненавидів його, хоч

шлях до навернення на добру дорогу. Ось що він

всі гроші крав у нього. Коли батько став на ноги,

розказав:

то я вже більше не повертався додому. Моїм до-

український

,\11

христи~~~~~~~ І 11

с Іон

)r

(J

п


ОПОВІДАННЯ

ТРАВЕНЬ 2010

мом стала вулиця. Моїми друзями стали такі ж

бездомні, як і я.

Цей вбивця протягом п'яти років, коли я був з ним, нічого не говорив до мене і постійно дивися

Та в скорому часі я зрозумів, що зі мною разом

на мене. Він був прив'язаний до нар і знав, що це

є друзі лише тоді, коли в мене є гроші і наркоти­

я вкрав у нього гроші. Він думав, що має зі мною

ки. Тоді можна спати в їхньому домі, користую­

зробити. А на п'ятий день сказав мені, що мене по­

чись всіма відповідними життєвими засобами. А

важає за те, що я вкрав у нього гроші.

якщо грошей немає, то твоє місце на вулиці, що

Коли випустили на волю, мені стало не легше, а

зі мною й бувало. За крадіжки неодноразово я

ще важче. Я приймав різні наркотики, нюхав клей,_

попадав в тюрму. Також декілька разів був у пси­

що тільки попадалось. Дійшло до того, що я обез­

хіатричній лікарні. Останній раз я втік з лікарні.

силів і не міг сам себе колоти. Маючи майже два

Мене переслідувала думка покінчити з собою.

метри зросту, моя вага становила менше шістде­

Декілька разів я перерізав собі вени, але лікарі

сяти кілограмів. Я зголосився служити в армії. Тоді

мене врятували. Дехто мені навіть радив, щоб

якраз йшла війна і я думав, що як мені даду:гь ав­

я перерізав їх не поперек, а поздовж, бо хотіли

томат, то найперше я його продам і куплю нарко­

мене позбутись. Спав я на смітниках, на звали­

тиків. Через мій психі~ний стан мене не прийняли

щах і від мене було чути неприємний запах. Коли

до війська. Перед тим я обікрав повністю магазин

я одного разу їхав в автобусі, то всі пасажири по­

батька, а також господарку мого сусіда. Вони та­

виходили. Залишився я з шофером. Люди мене·

кож шукали вихід щодо мого порятунку, а я далі

оминали, а найбільше боялись мене діти. У мене

блукав як той бездомний пес.

не було ніяких документів і я чекав з Дt'tЯ на день,

Мені одного разу дали бутерброд і я два тижні

що зі мною щось трапиться. Будучи до всього

ним корми вся. Таке життя призвело до того, що я,

байдужим, я не хотів жити і не шанував свого

ночуючи на смітнику, спав на паперових ящиках

здоров'я. Коли я спав, чи сидів,~першись на

і задумався над своїм нужденним існуванням. Це

лавці, на мене плювали і копали. І в стані відчаю

було вранці, коли над горами заясніло ясне сон­

я порізав вени повздовж ~мене знову у смирен­

це. Я був самотній, нікого не було навколо мене,

ній сорочці привезли до психіатричної лікарні.

крім бур'янів і різного сміття. Виникла думка ку­

Помістили тоді в камеру з вбивцею, якого я вже

дись податись, з чого почати новий день. Я згадав

хотів обікрасти.

свою стареньку бабусю, яка вчила мене молитися

.:ПІ р І о н

_І І І

V

(J

r

український

~~~~~~~нський

-41


- 42

ОПОВІДАННЯ

ТРАВЕНЬ 2010

в ранньому дитинстві «Отче наш» і «Богородице Діво». І лише в той ранок, дуже гарний ранок, зга­

давши Бога, я почав сильно плакати, хоч ніколи до цього я не плакав. Цілий день провів на самоті. Щось в моїй душі діялось, що я не можу і сьогодні цього пояснити, бо з серця виходили благання і лише вимовляв два слова «Мати Божа ». Я зрозу­ мів: якщо Бог є, то Він далеко від мене і не хоче мене вислуховувати, негідного волоцюгу.

На другий день я сидів на лавочці у парку і

знову обхопила мене байдужість. До мене піді­ йшла одна жінка, звертаючись лагідно: -Гаран ... Я зрозумів, що вона кличе мене і не хотів при­

знаватись, бо скаже мені щось за крадіжку. Але коли вона вдруге назвала моє ім'я, тоді я відгук­

нувся; дивлячись з під лоба на неї:

-

Що ... Може щось вам не подобається? Якщо можеш, допоможи мені оцей пакет до-

нести додому,

-

гречно просила вона.

Мене це дуже здивувало, але я промовчав. В

Я подумав собі, що у мене є свої проблеми

серці зажевріла якась надія, бо про Меджугор'є

і ніхто ніколи не допомагає. Але все таки по­

я знав давно. Ця жінка зробила мені документи і

годився допомогти їй . Адже ж як виявилось,

квиток купила заздалегідь. На дорогу дала мені

вона знає мене давно. Ми йшли мовчки і ніяк

щось з продуктів.

між нами не починалася розмова. Я бачив, що

Коли я приїхав у Меджугор'є, то найперше я

вона щось шепче вустами і подумав, що мо­

вкрав дві f"!ЛЯшки вина. Випивши вино, я пішов до

литься. І тільки коли ми вже були біля її дому,

тш1ариства « Чинако». З острахом думав, що вони

вона мені ласкаво сказала:

-

мене з тріскотом поженуть. Та вони, навпаки, за­

Гаран, я хочу тобі допомогти. Ти дуже не­

щасний.

тягнули всередину і зрозуміли, що між ними свій.

Ніхто не дивувався з моєї поведінки . Перший мі­

Я був здивований, чим ця жінка мені допоможе.

сяць мені було дуже важко. Все що, було в моєму

Грошей в неї немає, наркотиків також, а мені

житті до цього моменту, на очах в мене переміню­

саме цього потрібно. І тут вона почала розповіда­

валось. Це було важко перенести. Мені кожного

ти про свого сина, який також був наркоманом.

дня давали роботу, та я хоч сильний і здоровий,

Мій син нині перебуває в Меджугор'є. Там

але працювати не хотів. Одного разу я бачив, як

є створено товариство колишніх наркоманів

брат (так називають себе члени товариства) зла­

-

«Чинако». йому там подобається і він мені каже,

мав лопату і по обіді вибачався перед товари­

що без молитви не можна вирватись з цієї тря­

ством. Для мене це було дивно і я йому сказав:

совини, якою є наркоманія. Він тебе знає і про­ сив, що я тобі допомогла.

-

Але в мене немає ні документів, ні грошей,

щоб дістатись до Меджугор'є,

-

відповідав я

Я тобі в цьому допоможу,

мене ця добра жінка,

Якщо ніхто цього не бачив, то навіщо ти

І тут же мій цей брат відповів: Ми є спільнота і мусимо бути чесними пе­

-

ред своїм товариством. В інший спосіб ми не

знеохочено.

-

-

признаєшся.

-

заспокоювала

зможемо існувати .

тільки ти повинен пого­

Через деякий час я почав усвідомлювати, що

дитись. Іншого виходу в тебе нема. Пам'ятай, що

до мене дуже добре ставляться і мені здавалось,

Мати Божа про тебе пам'ятає і молиться за твоє

що я цього не заслуговую. Щодо молитви, то це

навернення.

ще важче було сприйняти. Я інколи говорив до

-

українськи~

християнс ькии часоп ис

MIGIOHdV


ОПОВІДАННЯ

ТРАВЕНЬ 2010

себе, що я не священик, щоб стільки молитися. І

молилася за маму, яка важко хворіла. Була вона

що молитва дає мені? Тільки пізніше я зрозумів,

молодша від мене на дванадцять років. Вісім міся­

яку силу має молитва, а особливо на вервиці . Я заздрив своїм братам, що до них приїжджа­

я придумав версію, що від'іжджаю до Німеччин и,

ють батьки, а мене ніхто не відвідує. Хоча мені брати говорили, що першим я маю поїхати до

ців я невідступно ходив за нею. При одні й зустр і ч і

щоб там оженитися . Моя наречена вирішила тоді пов'язати свою долю з Божим провидінням на горі

своєї родини, та я ніяк не відважувався . Я почав

Крижов, де вона пішла помолитись. При зустрічі зі

готуватись до цього і молився в цьому намірі на

священиком вона попросила у нього Святе Пись­

вервиці. Одного разу до мене підійшов один з

мо. Відкривши його, вона прочитала перші зверху

братів і каже:

рядки: «Покладайся на Бога. Приймай те, що Бог тобі пропонує. Це твоє майбуття».

- До тебе прийшли, хочуть тебе бачити і щоб ти їм показав нашу спільноту.

Коли я прийшов до неї попрощатись і заодно

Коли я вийшов за ворота, то оторопів. Перед

запропонував їй вийти за мене, то вона погоди ­

мною стояв мій батько. Я ніколи не міг подумати,

лась. Я їй признався, що я багато молився в цьому

що батько може прийти до мене, щоб відвідати, адже між нами весь час була ворожнеча . З бать­

намірі. Ніколи не був такий щасливий, це був най­ кращий день в моєму житті .

ком ми не бачились цілих десять років і я не чув

Ми взяли шлюб у церкві і створили свою сім'ю.

нічого про нього. Батьков і по лиці текли сльози

Зараз маємо троє дітей: дві дівчинки і хлопчик. Це

і я не міг стриматись . Це важко поясн ити, але в

великий дар. Ми розуміємо, що це щастя потрібно

Меджугор'є все можливе. І коли я говорив з бать­

берегти, тому кожен день ходимо на Службу Божу

ком, то він мені сказав:

і молимося на вервиці. Це велика сила. Наші батьки

Ми давно молимося за тебе, Гаран , на вер­

приїжджають до нас. Ми також їздимо до них. За все

виці разом з мачухою і Мати Божа вислу хала

я дякую Богов і, особливо за моє навернення. Якщо

-

нас. Ми дуже вдячні Богові, що нашу молитву

говорити по правді, то це було чудо для моЄі душі .

Він вислухав.

Здавалось, що я настільки був хворий, що не було

Після зустрічі з батьком я ще більше почав

якогось порятунку. І тільки Марія тут, в Меджугор'є,

заглиблюватись у своє життя . Я аналізував свої

стала для мене тою провідницею, що витягла мене

вчинки. Коли я пробув у спільноті три роки, тоді я

з тіЄі страшної трясовини наркоманії. Я повірив в її

вирішив вийти з неї і заробляти на себе. Я мав тоді тридцять років. Підійшовши до настоятеля братів францисканців, я попросив, щоб мені дали якусь роботу. Тоді настоятелем був о. Славко Барбарич

чудодійну силу і материнську опіку. Коли ми гово­

римо про оздоровлення тілесні, інколи забуваємо про оздоровлення душевні, які, напевно, набагато більше переважають в кожного з нас. Тож будемо

і він мені запроrюнував слідкувати за всіма туале­

вдячними її теплому материнському Непорочному

тами . Я повинен був працювати від восьмої ранку

Серцю. Вас, священиків, прошу не забувати у своїх

до двадцять другої години вечора.

Я старанно виконував цю, видавалося б не дуже добру роботу, бо хотів заробити трохи

молитвах про людей, а особливо, молодь, яку са­ тана опанував через наркоманію і алкоголь. Ваша молитва, як говорить тут Марія, має велику силу».

грошей. Та в мене виникло бажання одружити­

В цей час до залу увійшла дружина Гарана

ся. Мені подобалась одна дівчина, яка приїхала

з його трьома діточками . Ми могли перекона­

з Чехії, щоб тут молитись у справі своєї родини.

тись, що він дійсно щасливий у своїй сім'ї, коли

До речі, вона мала намір себе посвятити Бого ­

він їх обнімав і цілував, а потім разом вони за­

ві і вступити до монастиря. Я її зустрічав і навіть

співали по-хорватськи під гітару всім відому піс­

якось переслідував, але не мав змоги поговорити

ню : « Здраво Марійо, Краліце міра , Госпа Ма й ка

з нею. Вона здогадувалася про мої почуття, але

моя (З), Краліце міра. »/

хто хоче жити з людиною, яка має репутацію нар­

Ось таку насичену історію життя і навернен­

комана, злодія, та ще з кулею в голові. Тому весь

ня до Бога ще однієї людини вдалося почути в

час уникала мене. Кожного дня ця дівчина ходила

цьому славетному місці паломництва в тепе­

на Службу Божу в намірі своЄі родини, а особливо

рішній Боснії. •

tНICIOHdp

ук раїн ський

християнськии часопис

43


- 44

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

ТРАВЕНЬ2010

..

~РО~ВОкРД"

ри крапки замrнrть словом rз книги ~оми

емпrиського

«

н

.

аслrдування

м

... )

ар11»

Підготувала Леся ШТИКАЛО

1

3

2

4

5

11

21

27

ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 5. Хто ж краще від Марії може дати нам ... і науку? 6. Наслідуй Святих, що звикли відмовляти і носити, як щит і відзнаку Марії, ... або вервицю. 8. Марія - Цариця через Своє Серце так, як Вона Цариця через Свій людський ... . 11 . ... звістив благодатній: Чистая Діво радуйся! 12. Змаган­ ня

-

це

.. ., що

коштує, тож вимагає сміливості й енергії.

13.

Служба Марії не повинна тобі видаватися ані задовгою, ані затяжкою, а навпаки, завжди приємною, повною

... , завжди

охочою. 16. Багато молодих дівиць, каже ... книги Прему­ дрості, зібрали собі скарби, але Ти, Маріє всіх їх перевищуєш. 17. Маріє, Ти - взірець життя, ... чеснот, світло дня. 21. Непорочне Серце Марії, зроби моє ... подібним до Твого. 22. Добре використати нинішній ... - значить збагатити своє життя. 23. Щасливий, хто запрошений на ... Агнця, приступає кожного дня до гостини святого Престолу, очікуючи вічного бенкету в небі. 26. «Тепер піднеси свою думку, - каже святий ... до н 0 ого, - на цей образ, найбільш подібний до Христа, бо тільки в Ії надзвичайній красі здобудеш силу дивитися на Нього». 27. Вона - ласкавість, ... і солодкість. 28. О Діво дів, уся прекрас­ на й запашна, в Собі Ти маєш блиск зорі й чарівну красу рожі, чар світанку, подив перлин,

...

сонця.

ПО ВЕРТИКАЛІ: 1. Це .~ричина, чому діти Марії носять у собі . .. неба. 2. Віддавай Ій усяку честь і пошану, бо якщо при­ родний ... зобов'язує дітей любити свою маму, то наскільки більше ми повинні засвідчувати наші почуття любові й ніжності до Матері ласки. З. Нехай твій ... буде завжди чистим, а твоя воля звершена до добра. 4.... - це чеснота, що випромінює щастя, аби потішати інших. 7. Всі вірні повинні кликати Марію на ... . 9. Зброя проти диявола, панцир проти пекла. 10. Назва одного і з розділів книжки Томи Кемпійського «На­ слідування Марії» - «Відвічне ... любові». 14. Справді, Маріє, ... праведних об'єднує свої мелодії й голоси, щоб оспівувати Твою принаду й любов, Твою ласку й святість. 15. В голосі Ісуса є солодкість, що потішає, сила, яка підтримує, радість, що дає

відвагу, ласка, котра прощає, доброта, яка забуває

.... Голос

Марії також лагідний, повний солодкості, а скріплює, як мед. .18. Свята це і побожна практика носити ... Марії й відмовляти Ії верви цю. 19. У тому мистецтві - вся .. . духовного життя. 20. Честь Тобі вічна і хвала, у Тобі, радість серця мого терпіло Ти за мене много велика ... Твоя була. 24. Хвала, ... і слава во ви­ шніх Богові, що дає Тобі, Маріє ласку більшу, ніж усім жінкам на цьому світі. 25. Досконала ... має нове ім'я - величність .

Відповіді на кросворд «ВЕЛИКОДНІЙ», опублікований у числі за квітень 2010 року: По горизонталі: 1.Ангел. 5.Веселість. 8.Життя. 9. Марія. 10.Око . 13.Апостол. 14.Радість. 15.Христос. 16.Вечірня. 19.Бог. 21.Блиск. 22.Народ. 23 . Ненависть. 24.Закон. По вертикалі: 2.Гілочка. З.Честь. 4.Страх. б.Визволитель. ?Літостротон. 11.Ворог. 12.Матей.17.Чоловік . 18.Аскет. 20.Щастя.

український ,:UІРІQН

христи~~~~~~~ 111 \1

Jn

О

r


ь'

TPABEHb2Qc,.....-'""

~\,-----------------____!.!_М~І~С~І~О~Н~А~Р_.!.Ч~И~К== )

НfСfОНАРЧИК

~~~~~~~~~-j ДВІ СЛОВІ Підготував бр. Юстин БОРИС, ЧСВВ

Христос Воскрес!

Привіт, мої любі друзі. Я надзвичайно тішуся кожного разу, коли маю нагоду за­ вітати до вас. Проминув ще один місяць

весни - квітень. Йому на зміну прийшов чудовий, теплий травень. Навколо зазеле­

ніли дерева, забуяли трави, розцвіли кві­ ти, співають пташки, літають метелики ...

Цей рядочок прекрасних весняних подій можна

продовжувати

і

продовжувати,

адже їх так багато і на них неможливо не звернути уваги . Саме через це стало важ­ че вчитися, адже так важко висидіти на

уроках в школі, коли надворі світить со­

нечко. Так і хочеться вибігти на вулицю та побавитися в різні ігри . Та непотрібно за­ смучуватися, адже це останній місяць на­

вчання і незабаром ... довгоочікувані літні

після Свого Воскресіння ще сорок днів

канікули . Признаюсь, по секрету, я теж їх

ходив по землі, з'являвся своїм апосто­

з нетерпінням чекаю. Отож, мої найдо­

лам та давав їм різні настанови. А на со ­

рожчі приятелі, бажаю вам закінчити цей

роковий день зібрав їх на горі, що зветься

навчальний рік з найкращими оцінками, а

Оливною, неподалік від Єрусалиму, і там

зі знаннями. Постарайтеся як­

вознісся на небо, пообіцявши, що завжди

найкраще та якнайполегливіше вчитися,

буде з усіма людьми . Також наказав не по­

щоб потім спокійно і, як то кажуть в наро­

кидати Єрусалим та пообіцяв, що по кіль­

ді, з чистою совістю провести літо.

кох днях зішле Утішителя

головне

-

У місяці травні маємо великі христи­

23

-

Святого Духа.

травня будемо святкувати Зіслання

янські свята. Хочу сказати кілька слів про

Святого Духа. Ісус виконав Свою обіцянку

них.

-

13 травня

ми будемо святкувати Воз­

несіння Господнє . Воно є одним з

на десятий день після Вознесіння, коли

най­

учні були разом на молитві, зненацька

більших свят у році. Пригадую, що Ісус

піднявся шум вітру, Святий Дух у вигляді

MIGIOH~P

12

45


- 46

МІСІОНАРЧИК

ТРАВЕНЬ2010

вогненних язиків з'явився над головами

І наостанок хочу нагадати, що у дру­

апостолів і вони почали говорити різни­

гу неділю травня святкуємо Де нь Ма­

ми мовами. В цей день апостоли зодяг­

тері . Тож не забудьте, дорогі ді вчатка та

нулися силою Святого Духа і тепер вони

хлопчики, привітати своїх на йдорожчих

сміло починають голосити Слово Боже по

мамусь та бабусь. Подякуйте їм за бага ­

всій землі, усім народам.

то недоспаних ночей, коли до глядали за

Мої найдорожчі читачі, на кожного з

вами, маленькими; за їх натруджені руки,

нас також сходить Святий Дух у святій

які готують вам їсти і дбають за ваш одяг;

Тайні Миропомазання. Як каже святий

подякуйте за молитви, які во ни заносять

Павло, ми є «храмом Святого Духа», у кож­

за вас; подякуйте їм за всю любов до вас.

ному з нас Він живе. І кожного разу, коли

Адже мама

ми грішимо, то зневажаємо цей храм і

землі, яка готова все зробит и заради сво­

-

це найдорожча людина на

проганяємо Святого Духа. Тому остерігай­

єї дитини , яка здатна люб ити навіть на й ­

теся гріха, дбайте за те, щоб храми ваших

невдячніших дітей. Тому во н а заслуго вує

душ завжди були прибрані та прикраше­

на слова подяки, на щири й поцілунок та

ні, тобто сповідайтеся та приймате Ісуса у

квіти чи якийсь інший подарунок. Тож ска­

Пресвятій Тайні Євхаристії, щоб Він разом

жіть своїм матусям, що люб ите їх і, пові р­

зі Своїм Отцем і Святим Духом завжди

те, їй буде дуже приємно, адже

мешкали у ваших душах .

вдячності

ирі слова

- це найкращ ий подар

ок. •

~ СТОРІНКАМИ БІБЛІЇ Вознесіння Господнє.

Зіслання Святого Духа .

Аодинадцятьучнівпішлив _________ _

А як настав день

всі вони бул и в купі на тім самім

на гору, куди їм Ісус призначив. Побачив-

_____ ,

ши його, вони

місці. Аж ось роздався

йому;

а деякі

.

Ісус же

неба шум, неначе п одув буйного в ітру,

приступив і промовив до них: "Дана мені

і

всяка

діли. І

на небі й на землі . Ідіть,

отже, і зробіть

всі наро-

_____________увес ь

Усі

Духом і почали

_ _ _ _ _ по

.Отожя всі дні аж до кінця віку."

Потрібні слова до цієї історії ви може знайти у Святому Письмі

е вони си-

ки, мов вогонь, і ос і в на кожному з них.

Духа; щоя~м

дім,

їм поділ е ні язи­

ди: хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого їх берегти все,

з

вони

Святим і нши-

ми _______ ___, я к Дух давав їм промовляти.

Потрібні слова до ці єї і стор ії ви може

- в Євангелії від Матея 28,16-20. Їх потрібно написати у

знайти у Свято му Пи сьмі

порожні місця над рисочкою.

порожні місця над р и соч кою.

Апостолів

- в кни з і Діянь 2,1-4. Їх п отр і бно н а пи сати у

хри~~~~ MICIOHdP


МІСІОНАРЧИК

ТРАВЕНЬ 2010

МІСІОНАРЧИКОВА ТТОШТ А «ДЕНЬ МАТЕРІ»

Христос Воскрес! Дорогий Місіонарчику! Пише до тебе Святослав. Мені

Святослав КАЩІЙ Многа літа вам співаєм,

12 років, я проживаю у

Щастя, радості бажаєм.

м. Львові. Ходжу до церкви

святого Андрія. Навчаюся у

До ста літ, щоб ви дожили,

середній школі №

9 м. Льво­ ва. Мій улюблений урок - це

І ніколи не хворіли.

українська мова. Займаюся музикою, граю на скрипці. Також захоплююся балетом,

Хоч літа ваші минають,

в

якому досягнув

Сини й доні виростають,

Добра допомога буде,

великих

Будуть з них радіти люди.

успіхів. Також я є новий чи­

тач «Місіонарчика». Сподіваюся, що мені сподобаєть­ ся цей журнал. Я б хотів попросити для нього Божої Ласки і поближче познайомитися з «Місіонарчиком» та його читачами. Сподіваюся на подальше спілку­

вання. А також я люблю складати вірші. Я написав вірш «День матері» і хочу ним поділитися з читачами

Як пораниш пальчик, Мама поцілує.

Розіб'єш коліно, Мама пожаліє.

«Місіонарчика». Оскільки на порозі місяць травень, а

У цей весняний день,

в травні ми святкуємо День матері, тому, при нагоді,

свою любов покажу,

хочу привітати свою маму з цим святом, а також усіх

І напишу листівку:

матерів. В подарунок відправляю свій вірш. •

Моя мамуся найкраща в світі.

Любий Святославчику, я дуже радий познайомитись з

тобою і щиро вдячний за твого листа. Дуже вражений

r~-~Любі друзі!-~­ " Я з нетерпінням чекаю на ;;J

твоїми зацікавленнями та досягненнями. Я дуже люблю " скрипку, це, мабуть, найдушевніший інструмент, який так ніжно стукає до серця, що воно просто розтоплюється

і наповняється любов'ю, а душа ніби співає. Кажуть, що люди, які грають на скрипці, надзвичайно чуйні та з щи­ рою, співочою душею. Також тішуся твоїми захопленнями

і досягненнями у балеті та іншими зацікавленнями. Осо­ бливо вдячний за вірша, адже складати вірші

-

це також

непроста справа, тут потрібна неабияка творча душа. Ба­ жаю тобі розвинути твої таланти, щоб ти міг ними поті­ шати, розраджувати людей, а також додавати їм наснаги. Сподіваюся, що цей твій лист

-

це тільки початок нашого

спілкування. Очікую на твої наступні вісточки, в яких ти поділишся ще не одним віршем з читачами. • ,:UІРІQН

ІІІ

V

Jd український

(J

r

~~~;~~~нський

ваші лис.ти. Пишіть про вс.е,"

що вас ц1кавить: про друз1в,

школу, проблеми з батьками чи однокласниками, про те, що

приносить радість або біль. І я спробую знайти відповіді на ваш1 запитання. Напишіть, про що хочете читати на сторінках «Місіонарчика». Скоро прийдуть літні канікули, отож, можете написати, як ви плануєте їх провести.

НАГАДУЮ МОЮ АДРЕСУ: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 36, Святоонуфріївський монастир отців Василіан. 4 «Місіонарчию> 79019.

і~-

f!.

'" А також ви можете писати нalf ", електронну пошту:

misioпarchik@i.ua

-~-

-47


- 48

МІСІОНАРЧИК

КАТЕХИЗМОВІ ВИЇМК У сьогоднішньому номері « Місіонарчика » ми розпочнемо розглядати правд и в і ри .

Якщо ми відкриємо катехизм, то побачимо що там є шість правд віри. Ви, напевно, запитаєте, що це таке, ці правди віри, і чому їх є аж шість? А я вам відповім: це гол овн і

правди нашої віри, в яких коротко записано те, у що ми повинні вірити. Вон и скл а­ дені на основі Святого Письма і Свята Церква подає нам ці основні правд и, щоб м и знали і вірили, бо це основа нашої віри. Нижче подаю список цих правд і на дома ш нє завдання вам потрібно вивчити їх напам'ять. В наступних числах « Місіонарч ика» я

буду розповідати і пояснювати про кожну правду окремо. Вас попрошу брати а ктив­ ну участь і писати свої думки щодо цієї теми.

1. Є один Бог, що все сотворив і всім управляє. 2. Бог є справедливий Суддя, що за добро нагороджує, а

за зло карає.

З. Є три Бож і Особи : Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий: Це є Пресвята Тр ійця. 4. Друга Особа Божа, Син Божий, стався чоловіком і вмер на хресті задля н а ш ого спасіння.

5. Людська душа

є безсмертна. б . Божа ласка (благодать) для спасіння є конче необхідна.

ВЕСЕЛИНКИ КРИК ПІВНЯ

- Тату, чому півні кри~ать так рано? - Щоб їх можна бул-о почути. Опісля, коли прокинуться кури, це буде неможливо. ХТО ХОДИТЬ БОСИМ

Листуються хлопчики з Африки і України . «Ціли й день я ходжу босий і їм банани», - пише негритянський хлопчик. Український відповідає йому: «Якщо я буду весь день їсти банани, то теж ходитиму босим». СКРИПУЧА МИША

- Татусю, - мені здається, що в кімнаті пищить миша". - То що ти хочеш від мене? Щоб я її змастив?

ПІДБАДЬОРИВ

Мама (пошепки): - Івасю, твій дідусь дуже хворий, скажи йому ось підбадьорливе. Івась: - Дідусю, ти хотів би, щоб на твоїх похоронах грав військовий оркестр? ТЮБИК ПАСТИ

П'ятирічний Юрчик запитує батька:

- Тату, ти знаєш, на скільки вистачає одного тюбика зубної пасти?

- Не знаю, синку. - На всю ванну, коридор і ще на половину паркана!

auюro


МІСІОНАРЧИК

ТРАВЕНЬ 2010

t

МУХА

~~·

Віра ПАРФЬОНОВА

ij

маленька, низенька, вузенька. «Як в та- ~ ких незручних коробках можуть жити ~

Розповім тобі ще одну історію про

люди?»

хлопчика Степанка, про те, як він перетворився на муху. Ну, звичай-

туди-сюди. Так шмигала кімнатою, шу-

~

- павук лізе все

ближчеіближче.Величезний,здовгими

Добрим хлопчиком ріс Степанка: і мамі допоможе, і татові не відмовить. Одна

- неуважність: як не з подряпаними

колінами прибіжить, то з розбитим носом. Що в руки не візьме, те й поламає. Одним

лапищами!

-

Чому ж я така нерозсудлива, нео­

бережна,

- бідкається муха. Треба було

сісти, роздивитись довкола, а тоді й пря­ мувати до виходу. Лишенько, рятуйте! Рятуйте! Ря-туй-тееее!

словом, біда та й годі. Матуся просить:

- Тихо, тихо, синку, я біля тебе, - заспо­

«Степанку, синку, будь обережніший, по­

коювала мама Степанка, який борсався

думай про своє здоров'я. Не лазь по де-

в ліжку, від когось відмахувався руками

ревах, адже раз на раз не приходиться.

і на весь голос репетував «Рятуйте!».

Впадеш

- зламаєш ногу чи руку, а то й, не приведи Боже, розіб'єшся ... А, згодом,

Тобі, мабуть, приснився страшний сон.

через свою нерозсудливість, можеш

ся, притулився до матусі і сказав:

і

до лихого гурту примкнути! Людина по­ винна

бути

спокійною,

поміркованою,

повинна наперед передбачати наслід­

-

Втихомирившись, Степанка посміхнув­

-

Ні, матусю, мені наснився чудовий

сон. Тепер я буду найобережнішим у сві­ ті хлопчиком.

-

І тихо додав: я не хочу,

ки своїх вчинків». Та що Степанкові, як

щоб мене з'їв павук. Поклав голову на

кажуть в народі, хоч кіл на голові теши.

м'якеньку подушку і солодко засопів, за".

Побідкалась мама, вкотре помолилася за

лишивши маму в роздумах, про якогр це

синочка і ·вклала в тепле ліжечко спати,

павука говорив її Степан ко.

побажавши гарних снів.

***

Спить Степанка. І сниться йому, що він уже не хлопчик, а

".

велика зелена муха

- летить, дзижчить. Бах! - Ой, куди це я влетіла?

,\І,

~

вука. Дзижчить, бідна,

Було це так.

4

- подумала вона і давай гасати

каючи виходу, що влетіла в сітку до па-

но, не на справжнісіньку, а уві сні.

біда

-~-

То ж і ти, люба дитино, намагайся бути обережною і розважливою. Вчись про­ думувати наслідки своїх вчинків. Це до­

В який вже раз

брі

навики,

які

супроводжуватимуть

На-

тебе в дорослому житті. Прагни душев-

чи у вікно влетіла, чи в повітрі тримаюсь.

при будь-яких життєвих обставинах. Це

~

- великий Божий дарунок, проси його в

"

чоло набила. Ох мені ці господині!

труть шибки до блиску, то й не розумієш,

Підлетіла муха-Степанка вище і зале­ тіла через кватирку до кімнати. Кімната

(' or ) -~ЛІ І

ІІІ

'1

Іо н

б український

~~~;~~~нський

ної рівноваги, старайся бути спокійною

люблячого Небесного Отця. •

а

2 ~~~-49


-50

МІСІОНАРЧИК

ТРАВЕНЬ 2010

ЗАГАДКА «СВЯТО МАТЕРІ» Три крапки замініть словом із пісень про МАМУ та вертикально впишіть у клітинки У горизонтально виділених клітинках відгадайте назву відомої пісні Підrоч·в~nа_Леся ШТИJі.АЛ_ о_ __

з

1

2

9

4

8 5

б

10 11

7

1. У нашім

раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. Автор вірша великий український поет Тарас ... .

2. Виростеш, як колос, підеш поміж люди - мами рідний ... все з тобою буде (колискова) . З . Теодор ... - автор пісні "Мамине свято": Мамине свято з весною йде, Мамине свято життя цвіте, Мамине свято - день матерів, Мамине свято - любові спів. 4. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і ... вишиваний на щастя, на долю дала.

5. Вітальне ... -

промова, якою вітають кого-небудь.

б. Два кольори мої, два кольори, оба на полотні, в душі моїй оба, два кольори, мої два кольори: червоний - то ... , а чорний - то журба.

7. Живе

старенька мати у господі, невтомні руки, дить, хоч рідко хто з них дякує за те.

...

золоте щодня і дітям і онукам го­

8. Родина, ... -

від батька до сина, від матері доні добро передам. Родина, родина вся Україна з глибоким корінням, з високим гіллям.

9. Сім'я

-

це

вечеря коло хати, вечірня зіронька встає, дочка вечерять подає, а мати хоче

... не дає . 10. Хай сто літ на світі матуся живе! Матуся, матуся - це ... моє! - автор Ірина Шевчук. 11. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, і зелені луги, й солов'їні гаї, і твоя незрадлива материнська ласкава ... і засмучені очі хороші, блакитні твої. научати так

Відповіді на кросворд «ГАЇВКИ», опублікований у числі за квітень 2010 року: По горизонталі: Л.Личко. О.Овес. Ц.Царівна. У.Україна . М . Марічка . Г. Голубка. Р.Рай. С.Садок. П.Поле.

По вертикалі: Ж.Жучок. Д.Дзвіночок. Ц.Церква. В.Весна . П.Пастернак. З.Зіллячко. Права. Ч .Чабан. К.Кропило. М.Мак.

українськи6 м І

х ристиянськи и

часопис

G10 н dV


ВЕlІЕКОДНЯ ПРОЩА дпя чпенів апостопьства мопитви

до відпустових міст Попьщі (14-18

кітня

2010

р.Б.)


о. Василь ЗІНЬКО, ЧСВВ

о . В. ЗІНЬКО, ЧСВВ

до

СТОЛИЦІ­

~ до

Бу:ИНЕсу ДО СТОЛИЦІ - ДО БУЙНЕСУ. Уnорядник о. Василь Зінько, ЧСВВ Праведність людини nолягає в nря­ муван н і людини до Бога і тоді Бог осо­ бливим сnособом схиляється до душі. В книзі о. Василь Зінько nодає дуже важливі nояснення npo багатство, nо­ жадливість, nочуття, nр истрасті, вnлив світу на людину та вказує сnособи змагання до християнської nраведнос­ ті, звертає увагу на те, як вберегтися від сnокус, nеремогти nристрасті , в чому nолягає джерело всіх гріхів - гордість. Легка мова робить книгу достуnною і зрозумілою для широкого кола читачів, а nрості nояснення nримушують нас

Автор книги вже відомий читачам своїми nовістями npo життя українців на

еміграції. У своїх сnогадах автор розnовідає npo nовсякденне життя і nобут емігрантів в Аргентині, npo свою роботу, яку nроводив для nіднесен н я духу наших земляків, давав добрий nриклад для виховання в

молоді любові до всього рідного, розраджував тих, хто дуже часто був ОДИНОКИМ на чужині.

замислитися над нашими вчинками.

Власну історію, своє минуле має не лише Церква , держава чи нарід, але історію має усе, що живе в часі .. "

- Стоn-стій досить комедій і імn­ ровізацій. Не годиться кидати nеред тварини святого . Треба вертатися до того, що сотками

літ було добре й освячувало вірних, монашество й свяще­ ництво.

І сnравді, коли дивитися на те минуле, то воно вже самою своєю nоставою говорило нам

npo nошану й npo nобожність.

"· '11. s;.,,q, 4I01J'JI

www.missioner.com.ua Тел.:

(032)272-90-80; (032) 297-55-81; (032) 235-85-55.

Запитуйте книги о. Василь Зінько, ЧСВВ видавництва У цій книзі

-

чотири розд іли­

книги, серед яких не лише

філософські роздуми над долею людсь кою, а й висвітлені визначніnостатіхристиянства та монаші сnільноти й згромадження в Українській Греко-Католицькій Церкві .

«МІСІОНЕР» у книгарнях міст та кіосках Ваших парохій!

Це книга-роздума для священиків, носіїв nравди Божого слова. У ній nорушено наболілі nитання, щоб "не стати священикові звітрілою сіллю і світлом, яке не світить, а блимає і гасне".


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.