Місіонар 05 2011 by mykolaslotvinskyy

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

2011

ТРАВЕНЬ

NQ:, r-

ЧИ ВАРТО РОБИТИ ДОБРО «СВОЄМУ БЛИЖНЬОМУ»

ПАСХАЛЬНЕ ПРИВІТАННЯ ГЛАВИ УГКЦ

Я БАЧУ ВАСИЛІЯН ЯК ПОТУЖНУ МОБІЛЬНУ СИЛУ." Блаженніший Святослав

СЛОВО РЕДАКТОРА

ТРАВЕНЬ2011

ЗМІСТ СЛОВО РЕДАКТОРА "..".""""."."""""."""."."".""""."".""."""""... """"." 3

ЗАСТУПНИКИ БОЖІ МОЛЯТЬСЯ ЗА НАС

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА ЧЕРВЕНЬ

.".""".""""""".""."""".""".""."""""""."""".""""."".""."."".". 6

о. Корниnій ЯРЕМАК, ЧСВВ головний редактор

Покровитело на червень:

ПРАВЕДНИЙ ЙОВ, 19 ТРАВНЯ .""".""".""""""""."""""""".""""."""" ... 7 ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ URBI ЕТ ORBI (МІСТУ І СВІТУ)

Христос воскрес!

ПАПИ БЕНЕДИКТА XVI

У травні єднаймося у спільній молитві до Пре

.""".""."".""""".".""."".".""""."""""."."."""."". 8

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ """"""""""""""""""""""" """"".".""""""". 10

святої Богородиці та блаженного Івана Павла

о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ

римського папи, який увів Католицьку Церкву у

11,

ЄВАНГЕЛІЯ """"." ..... "."" .......""""""""".".""."" ..."."""""""""".""""". 11

третє тисячоліття християнства та був свідком та

о. Анастасій КАБАЛЬ, ЧСВВ

протагоністом нових політичних обставин у світі.

ПСАЛМИ ПРО ВОСКРЕСІННЯ ГОСПОДНЄ

«При хресті Ісусовім стояла мати Ісуса". Поба

""""""""""""""""""""." 13

«УГКЦ- ЛАБОРАТОРІЯ ЕКУМЕНІЗМУ» """".".""""".".""""".""".""" 14 Христина МИХАЛЮК

ЖІНОЧНІСТЬ, МАТЕРИНСТВО, СВЯТІСТЬ". """""""""""""""""""" 15 о.Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

«БУТИ СПРАВЖНІМИ ДРУЗЯМ БОГА».""".""".""" "."".""""".""""." 18 о. Володимир СЕРЕМЧУК

СИЛА ВІРИ І МОЛИТВИ """"".""""".""""""."".""""""""""""""""."""" 20 о. Васило МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

РУКИ САТАНИ Й ПРОТИВНИКІВ БОГА """"""""""""""""""""""""" 21

чивши матір та учня, що його любив Ісус, каже до учня : «Ось мати твоя» (Ів

19,27). Це слово, сказане у

найважчі хвилини агонії, Ісус Христос спрямував

до всіх своїх улюблених учнів. Тим відкрив нам нову дійсність, бо сам, воплотившись від Пречи стої Богородиці, залишився з нами у Церкв і згід но із своїм словом «Ось я з вами псfвсі дні аж до

кінця віку» (Мт

28,".). Ця

зміна настала у болях на

хресті, під яким стояла Пресвята Богородиця, по

дібно, як схилилася над новонародженим Ісусом у вивлеємській печері. На відміну від того часу,

COti

Христа містичного, присутнього в Церкві, наро

КОНКУРС •СТОРІНКАМИ СВЯТОГО ПИСЬМА•

джувала в болях і стражданнях. Так народжений,

МІСІОНАРЧИКОВА 10

Він постав по-справжньому присутнім у своєму

містичному тілі. Марія, яка стояла під хрестом на

з•"АДКА

початку існування Церкви, зродила її подібно міс

тичним способом, тому й стала Матір'ю Церкви.

Віктор ЗАХАНДРЕВИЧ

Не так важливо, чи ми '!'і приймаємо за свою ма

ПРО БОЖЕСТВЕННЕ ТА МИРСЬКЕ:

ДЕЯКІ РОЗДУМИ ".""".""""."".""".""."."""""""""".""."""".""""""".".. 31

ОТЕЦЬ НАВКРАТІЙ КРИЖАНОВСЬКИЙ, ЧСВВ-

ДУШПАСТИР УКРАЇНЦІВ КАНАДИ """"""".""."""."""""."""""""."" 34 «ЦЕРКВА В ДОРОЗІ» """""""."""""""".""".""""""".""""""."""""."."". 36 НАСТАНОВИ СВ. ІВАНА ЗОЛОТОУСТОГО (IV СТ.)

тір, чи ні, адже вона стла матір'ю об'єктивно, неза

лежно від будь-чиєї думки чи переконання . Нам потрібно просто прийняти цей факт і пам'ятати про нього. Саме тому травень присвячуємо Бого

родиці, щоб пригадати, що вона є нашою правди вою Матір'ю і звертаємося до неї з прохання про

ПРО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ .""".""""""""""""""""""""""""""""""."""". 38

охорону і любов, якими нас огортає і відкриває

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

нам шлях до Божої ласки .

МАТИ І ДІТИ ."".".".""""."".""".""".""""""".""".""""""""".""."."""." ... " 42

ОДРУЖЕННЯ З ЛЮБОВ'Ю """""""".""""""""""""""""""""""""""".". 47 подяки

1 травня

для нас також стає важливим днем,

коли блаженним проголошено папу Івана Павла

Віра ІЛЬНИЦЬКА

"""""""""" """"""""""""""""""""""""""""""""""'"""""""'"'" 49

11.

Ставши єпископом Рима у важкий період так

званої холодної війни, Папа поставив собі за мету

Леся ШТИКАПО

привернути свободу, особливо релігійну свободу

КРОСВОРД «ЛЬВІВ- 755» """".""""""""."""""""""."""""."""""".""" 50

всім людям, які стогнали під гнітом релігійних пе

реслідувань в цілому світі, особливо на територіях, нмм Іван Павnо 11

НАО&КЛАДИНЦІ:

МІС ІОН

ук раїнс ьки й

х ристиянськи и ча со п ис

які перебували під владою урядів соціалістичного

СЛОВО РЕДАКТОРА

ТРАВЕНЬ 2011

блоку. його молитва, сміливість та витривалість

дл я нашої країни та народу. Вже від початку сво

п ідняли на боротьбу мільйони людей у цілій Схід

го понтифікату він звертався до українців із під

ній Європі і це врешті спричинилося до розпаду Ра

бадьоренням і заохоченням до визнавання віри

дянського союзу та падіння тоталітарних режимів

і продовженням вірності Римському Архиєреєві

його сателіті в. Ми зустрілися з новими викликами

та святій Католицькій Церкві . Всі пам'ятають уро

сучасності

чисту літургію в базиліці святого Петра в Римі,

від голоду і бідності до новітніх не

безпек тероризму. Папа молитвою та власним мо

присвячену тисячоліттю хрещення Руси-України,

ральним авторитетом постійно впливав на світові

яку в

політично-суспільні відносини. Третє тисячоліття

із

християнства саме завдяки поставі Івана Павла 11

Церкви . Також його візит до України в

відкриває нову надію для християн та цілого світу.

та слова, якими старався підтримати українців на

1988 році відслужив Святіший Отець разом

єпископами

Української

Греко-католицької

2001

році

Вдивляючись в його образ, ми зможемо навчитись

шляху утвердження державної незалежності та

якомога краще навчитись наслідувати Христа і Пре

християнської моралі в нашому народі. Беручи

святу Богородицю в сучасному світі. Тому молитва

глобально, своїм ві зитом Іван Павло 11 накреслив

до нового блаженного в Католицькій Церкві додає

проект подальшого розвитку нашого народу і

нам мужності у щоденному житті вірно виконувати

Церкви в Україні та на поселеннях, виконуючи

Божу волю і поширювати Слово Боже, закликаючи

який, ми якнайточніше зможемо пізнавати і ося

людей до покаяння і прийняття Царства Божого до

гани Божу волю.

свого серця. Тим більше недоречно звучать деякі

Христос закликає нас дбати про свій народ,

голоси, які, не дивлячись на прискіпливий процес

оскільки своїх апостолів посилає хрестити не

підготовки до беатифікації, висловлюють в Україні

тільки окремих людей, а народи . Молитва до

протести щодо неї і забруднюють чисте і світле ім'я цього блаженного.

яким був на землі і залишається в небі Іван Павло

Тим більше, що Іван Павло 11, моливо, як жод ний інший папа римський, вчинив дуже багато

Богородиці і нового заступника нашого народу,

11, буде першим якісним кроком у такому дбанні і слуханні Божого Слова .

Заснований_у 1897 POL\i Засновники - Oтl!J Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ N- 5133 в,ід 18.05.2001 р. Часопис ви ходить раз у м1сяць

Передплатнийіндекс-23959

Головний редактор: о. Корниліи ЯРЕМАК, ЧСВВ Відповідальний секретар: Ігор САВ'ЯК Радакційна колегія: о. ~ристофор (АНИНЕЦЬ, ЧСВВ о. Иосафат ХАИМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАЩ ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Літературне редагування: Христина МИХАЛЮК Коректура: Віктор ПОЛЕТКО

Дизайн та комп'ютерна верстка: ОлегПЕЛЕНИЧКА Фото: бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

м. Львів

Адреса редакції:

79019, в~л . Б. Хмельницького, З6 Святоонуфріївськии монастир Отців Василіян тел/факс: 272-46-94 e-mail: misioпar@ukr.net, misionarchik@i.ua URL: www.osbm.in.ua Підписано до друку 31 .04.2011 Формат 70х1 ОО 1/16.Друк офсетний. Папір друк. № 1.Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам.Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківськ1и друкарні видавництва Отців Василіян « Місіонер». 80ЗОО, Льв1вська обл., м. Жовква, вул . Василіянська, 8

Передруки і.пеР.еКІ!ади дозволені за поданням джерела. Редакц1я збер1гає за со9ою право ВІІ)Правляти 1 скорочувати над1слан1 матер1али.

©Журнал « Місіонар»,

український християнський часо п и с

2011

GIOHdP

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ТРАВЕНЬ 2011

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.

Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире,

св. Йосафате, заступники України, моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так полюбило нас •••

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ТРАВЕНЬ (3 благословення Святішого Отця) ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб працівники засобів комунікації завжди з пошаною ставилися до правди, солідарності й гідності кожної особи.

МІСІЙНИЙ: Щоб Господь дарував Церкві в Китаї витривалість у вірності Євангелію та зростання в єдності.

МІСЦЕВИЙ: Щоб молоді люди, прагнучи достатку, вкладали більше зусиль в інтелектуальний розвиток і були ініціативними.

MIGIOH

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ТРАВЕНЬ2011

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ЧЕРВЕНЬ

(З благословення Святішого Отця) о. Христофор ГАНИНЕЦЬ,ЧСВВ

він обдарував нас у любім своїм Сині. У Ньому

маємо в ідкуплення Його кров'ю, відпущення грі ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб священики, з'єднані з Серцем

хів, згідно з багатством його благодаті, що її ви

Христа, завжди були правдивими свідками турботливої і милосердної Божої любові.

лив на нас щедро у всій мудрості та розумі . (Еф.

Апостол Павло пише : « Бог Отець вибрав нас

важливе значення . Серцем справжнього христия

перед заснуванням світу, щоб ми були святі й

нина, прибраного сина Божого, священика мають

1, 3-8). В такому сенсі спасіння кожної людини має

бездоганні перед ним у любові. Він призначив

керувати слова: «Люб и ближнього твого, як себе

нас наперед для себе на те, щоб ми стали його

самого». І саме тод і х р и стиянстєо буде здорове

синами через Ісуса Христа , за рішенням своєї

та зріле, і св і дчит име всьому св ітові , що Христове

доброї волі, на хвалу слави своєї благодаті, якою

серце б'ється грудях й ого посл ідовників.

МІСІЙНИЙ: Щоб Святий Дух покликав

мо з Ним у спільноті , а це позначається на стосун

до місій ної діяльності з-посеред наших

ках з іншими людьм и.

спільнот баrатьох осіб, rотових цілковито

Для людей, які ще не просвітлені Христовим

посвятити себе поширенню Божоrо

вченням і є далекі в ід такої спільності з Богом,

Царства.

з-поміж існуючих богопосвячених спільнот Святий Дух кличе тих, які готові цілков ито присвятити себе

Вічне життя має дві фази: початкову, яка існує

поширенню вістки про Царство Боже. Христос, який

тепер, і досконалу- в майбутньому світі . І це жит

є причиною нашого н ового життя, чинить, що особа,

тя тісно пов'язане з вірою. Хто вірує, має життя

покликана до такої місіІ; стає немов

вічне і переходить до нього з гріховної смерті.

другий Христос, стає вмістилищем ПресвятоїТройці .

Отже, віра

"alter Christus" -

це умова і наслідок вічного життя і

А цього зразка для своєї душі бажає кожен христия

Царства Божого, яке є в нас. Тому з цього випли

нин і Христова Церква загалом. Потрібно тільки бути

ває наступ н е: я к що Бог є в нас, то ми перебуває-

відкритим на ласку, яку дає Господь.

МІСЦЕВИЙ: Щоб покликання хлопців і дівчат

мих письменників, залишся деякий час наодинці і

до боrопосвяченоrо й свяченичоrо стану

послухай, що каже тобі розум>> - таке часто відмов

залишалося незалежним від впливу сучасної

ляються чути. Життєвий ритм тепер і шнього часу

культури, яка часто релятивізує дійсність і робить нездатною молоду особу до відкриття

спонукає молодих людей до руху і задоволення, які

на божественне.

свого майбутнього. Молоде покоління надає пере

Неле гко сучасній молодій людині почути : «Ходи

а це далеко не завжди є критерієм правильності об

за мною! » А навіть якщо і почує ці слова, то важко

раного шляху. Вникати в суть речей немає часу- от

ведуть часом до поспіхом при й нятих рішень і вибір вагу тим пріоритетам, за якими женеться більшість,

дати відповідь. Причиною мовчання є багатого

і вибирають те, що має «гарну обгортку». Але коли

лосся іншого походження, яке атакує з усіх боків

настає час «їсти середину», тоді починаються труд

хлопців і дівчат. «Роби кар'єру, виходь заміж, ство

нощі, нарікання і незадоволення собою. Тому так

рюй сім'ю, народжуй дитину, сідай за комп'ютер, іди на дискотеку, лягай спати », - варіантів може бути

важливо знайти час, захотіти почути Творця і своє

серце, щоб потім дати відповідь розумом і вірою, а

безліч. «Візьми Святе Писання, класичн і твори відо-

не пожинати до кінця життя наслідки помилок .

українськи0 хрисrиянськии часопис

CIOHdP

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ТРАВЕНЬ2011

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЧЕРВЕНЬ

МУЧ. ТЕОДОСІЯ,

червня

Свята мучениця Феодосія Тирська постраждала в

році.

307

червня святкуємо

перенесення її мощей в Константинополь, а пізніше до Венеції. Сталося це під час гонінь християн, яке тривало вже п'ять років. Сімнадцятилітня Феодо сія підійшла до засуджених на

каторгу послідовників Христа, які знаходилися у преторії. Був день Пасхи, і мученики гово

рили про Царство Боже. Свята Феодосія просила їх пом'янути її, коли вони стануть перед Гос подом.

Воїни, побачивши, що дівчи на вклонилася в'язням, схопили

її і відвели до правителя Урбана. Правитель принести вона

змушував жертву

дівчину

ідолам,

відмовилася,

але

визнаючи

свою віру в Христа. Тоді святу передали на жорстокі катуван

ня, тіло її розшарпували заліз ними кігтями так, що оголили

кістки. Мучениця мовчки і з ра дісним

обличчям

переносила

страждання, а на другу пропози

цію правителя принести жертву

ідолам відповіла: "Божевільний, адже я спромоглася приєднати

ся до мучеників!" Тоді дівчину з каменем на шиї вкинули у море,

але ангели піднесли її з морської

безодні. Розгніваний правитель наказав віддали мученицю на поталу звірам, але мучителі, по

бачивши, що звірі її не чіпають, відрубали їй голову. Вночі свята Феодосія з'явилася своїм бать

свою дочку не йти на страждан ня. У світлому одязі, з вінцем на

"Дивіться, якої великої слави ви

кам,

голові і сяючим золотим хрес-

хотіли мене позбавити!"

які

MIGIOH

намагалися

вмовити

том у руці мучениця сказала:

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ТРАВЕНЬ 2011

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ ПАПИ БЕНЕДИКТА

URBI ЕТ ORBI (МІСТУ І СВІТУ)

XVI

У Твоє воскресіння, о Христе, небеса і земля хай радіють!» (Літургія Часів)

Магдалини та інших жінок, які першими поба чили порожній гріб, а також віру Петра та всіх апостолів. Навіть тепер

Дорогі брати і сестри в Римі та в усьому сві ті!

Великодній світанок приносить нам вже ві дому, а, водночас, завжди нову вістку: «Хрис

у нашу епоху надсучасних

засобів інформації

- в основу християнської віри закладено ту саму звістку, тобто свідчен ня сестер і братів, які спочатку побачили усу нутий камінь і порожній гріб, потім таємничих

тос воскрес! » Відлуння цієї події, що сталася

посланців, які підтвердили, що Ісус, Розп'ятий,

в Єрусалимі дві тисячі років тому, продовжує

воскрес, і, врешті, Він особисто, Учитель і Гос

звучати в Церкві, яка зберігає живою в серці

подь, живий у тілі, явився Марії Магдалині,

зворушливу віру Марії, Матері Ісуса , віру Марії

двом учням на дорозі в Емаус, а, згодом, усім

у країнськи0 х ристиянськии

часопис

GIOHdP

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ТРАВЕНЬ 2011

одинадцятьом учням, у світлиці Тайної Вечері

перемогли пітьму розбрату, ненавист~ 1 на

(пор. Мр

сильства. У Лівії нехай дипломатія і діалог зу

16,9 - 14).

Воскресіння Христа

це не плід міркування

або містичного явлення, це

пинять зброю, а на весь час конфлікту спри

- справжня подія,

яють доступу до гуманітарної допомоги для

яка, безумовно, виходить поза межі історії, але

тих, хто страждає від наслідків протистояння.

вона відбувається в якийсь конкретний мо

У країнах Північної Африки і Близького Сходу

мент історії і викарбовує в ній незабутній слід.

всі громадяни, особливо молодь, нехай докла

Світло, що осліпило вартових, які охороняли

дають зусиль, дбають про спільний добробут,

гробницю Ісуса, подолало межі часу і просто ру. Це особливе божественне світло розвіяло

будуючи суспільство, в якому не буде місця для бідності, а кожен політичний вибір нади

пітьму смерті і принесло у світ сяйво Бога, про

хатиметься пошаною до людської особистості.

мінь Істини і Добра.

Численних емігрантів і біженців, змушених по

Як промені сонця навесні, сприяють появі і

кинути родинні вузи і близьких, прибуваючи з

зросту зародків зелені на галузках дерев, так

різних африканських країн, нехай торкнеться

сяйво, що виходить з Воскресіння Христа дає

солідарність, а людей доброї волі нехай спо

силу і сенс кожній людській надії, усім споді

нукає благодать відкрити власні серця на гос

ванням, бажанням і задумам. Тому весь Всес

тинність та забезпечити в дусі солідарності і

віт радіє сьогодні, опинившись у нурті весни

співпраці нагальні потреби численних братів і

людства, що стає виразом тихої пісні слави

сестер; усім, хто вже докладає зусиль і дає при

створіння. Великоднє Алілуя, що лунає у Церк

клад для інших так робити, нехай дійде наша

ві, подорожуючій дорогами світу, висловлює

підтримка і пошана .

тиху радість Всесвіту, а, зокрема, і прагнення

Нехай відродиться мирне співіснування се

кожної людської душі, щиро відкритої на Бога

ред населення Республіки Кот-д'Івуар, якому

і вдячної за його нескінченну доброту, красу

негайно слід вийти на шлях примирення і про

й істину.

щення, щоб залікувати глибокі рани, заподіяні

«У Твоє воскресіння, о Христе, небеса і зем

недавнім спалахом насильства. Нехай Японія

ля хай радіють!» На цей заклик прославлення,

віднайде розраду і надію, долаючи сумні на

який лине з серця Церкви, тепер голосно «Не

слідки недавнього землетрусу, а також країни,

беса» відгукаються: спільноти ангелів, святих

які останнім часом пережили стихійні лиха, що

і блаженних поділяють одноголосно нашу ра

заклали страждання і відчай.

дість. На небесах все проймає мир і радість.

Нехай небеса і земля радіють прикладом

Але не все так само, на жаль, на землі! Тут, у на

тих, хто страждає від протиріч або навіть від

шому світі, цьому алілуя Великодня ще супере

переслідувань за власну віру в Господа Ісуса.

чать стогін і крики, що доносяться з численних

Вістка про Його переможне Воскресіння нехай

обставин страждань: злиднів, голоду, хвороб,

додасть їм мужності і переконання .

воєн та насильства. Але і заради цього Хрис

Дорогі брати і сестри! Воскреслий Христос

тос помер і воскрес! Він також помер за гріхи

йде перед нами до нового неба і нової землі

сьогодення, і воскрес для викупу наших сучас

(пор. Об

них подій. Тому моє пасхальне послання, ніби

єдина родина і діти одного Отця. Він з нами

21:1), де, врешті, всі ми житимемо, як

пророче слово, хоче торкнутися всіх, а осо

до кінця часів. Ходімо за Ним, у цьому страж

бливо, тих народів та спільнот, які пережива

денному світі, співаючи Алілуя. У нашому сер

ють скрутну годину, щоб Воскреслий Христос

ці є радість і горе, на наших обличчях є сміх і

відкрив їм шлях до свободи, справедливості і

сльози. Така наша земна дійсність. Але Хрис

миру.

тос воскрес, Він живий і йде поруч із нами.

Нехай Земля, що першою пройнялася світ

Отож, ходімо, співаючи і вірно виконуючи наші

лом Воскреслого, наповниться радістю. Сяйво

обов'язки в цьому світі, а, водночас, не зводя чи погляд з небес.

Христа нехай сягне навіть народів Близько

го Сходу, щоб світло миру і людської гідності

МІСІОН

український

хриаиянськии часопис

Щасливої Пасхи для всіх Вас!

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ТРАВЕНЬ 2011

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ Високопреосвященним і Преосвященним Владикам,

немочі, безнадії та зневіри і просвічує, ожив

всесвітлішим, всечеснішим та преподобним отцям,

ляє та воскрешає

преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам

життя.

Української Греко-Католицької Церкви

- відкриває двері до нового

Пасха Господня, яку ми сьогодні святкуємо, є запрошенням воскреслого Христа йти за Ним від смерті до життя. Сьогодні Він, як но

Христос воскрес!

вий Мойсей, кличе нас покинути єгипетське

просвітімося люди!

рабство і служіння всьому тому, що забирає

Пасха Господня, Пасха, від смерті бо до життя

у нас гідність дітей Божих. Слуга Божий Папа

«Воскресіння день

І від землі до небес Христос Бог нас перевів,

Перемоги пісню співаємо!»

Воскресна Утреня, Канон Пасхи

Іван Павло

11, врочистий акт зарахування яко

го до лику блаженних - беатифікація - відбу деться

1 травня

цього року, назвав це сучасне

невільництво культурою смерті, тобто сукуп Сьогодні, у день світлого празника Христо

ністю правил сучасного життя, які пропагують

вого Воскресіння, цими словами Канону Пас

насилля над ненародженими і хворими, поши

хи Свята Церква прославляє свого Спасителя,

рюють зневагу християнської сім'ї та моралі,

який воскрес із мертвих. Подібно як і колись,

відбирають нашу свободу Божих дітей, приму

у перший день створення світу, нині із темря

шують плазувати перед різноманітними зем

ви гробу, що звичайно є темрявою небуття,

ними ідолами та кумирами сучасності.

розпачу і безвиході, засяяло божественне і

Цього року, святкуючи десятилітній ювілей

несотворене світло життя. «Воскресіння день

приїзду цього святця до України, пригадай

просвітімося люди!» Це світло Божества, яке

випромінює із пошматованого і зраненого, але

мо собі його девіз: «Христос

- дорога, правда

і життя!» та його батьківські слова, якими він

воскреслого тіла Ісуса, пронизує сьогодні всіх

наставляв нас на дорогу життя, записану в де

нас, проникає у нашу особисту темряву гріха,

сяти Божих Заповідях. Пасха Господня

українськи~ християнськии часопис

- це рух

СІОН~Р

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ТРАВЕНЬ 2011

цим шляхом, це початок мандрівки від землі

нуть до небес. Бо ж у воскреслому Спасителеві

до небес. А здійснюється цей рух силою Бо

є сила, незламність і перемога українського

жою, яка сьогодні здолала найсильніше у цьо

духу. «Господь

му світі - саму смерть. «Від смерті бо до життя,

мій . Кого маю боятися?»

і від землі до небес Христос Бог нас перевів ».

(Пс.

Не

стіймо

осторонь

цього

божественного

- просвічення моє і спаситель - співає пророк Давид

26, 1).

Нехай ця пасхальна пісня перемоги залунає

прогресу, не даймо викинути себе на узбіч

сьогодні у кожному нашому домі, у кожній ро

чя життя фальшивими приманами, і тоді у цій

дині! Разом із пасхальною писанкою та благо

пасхальній процесії, як об'єднаний Божий люд,

словенним хлібом несімо її сьогодні убогим і

вийдемо разом із нашим Спасителем від землі

стражденним, в'язням і тим, хто поневіряється

до небес. Дорогі у Христі сини і доньки Української

та плаче під тягарем щоденних життєвих хрес

Греко-Католицької Церкви! У цей світлий день,

тів. Нехай сила воскреслого Спасителя, який

прямуючи

воскреслому Христові,

сьогодні переможно виходить із запечатаного

ми «Перемоги пісню

гробу, буде вашим св ітлом, вашою силою та ва

назустріч

ми не йдемо мовчки

сп і ваємо»! Як важливо для нашого народу, що

живе на різних континентах і сьогодні часом

на рабських роботах, хворим і тим, хто сумує

шою піснею! • Христос воскрес!

є розгубленим, пригніченим та зневіреним у

+СВЯТОСЛАВ

власній гідності та силі, заспівати цю урочис

Дано у Києві,

ту пасхальну пісню перемоги! Нехай сьогодні

nри Патр іаршому соборі Воскресіння Христового,

7 квітня 2011

її величні слова вирвуться з кожного україн

ського серця, пройнявши душу й тіло, і поли-

ЄВАНГЕЛІЯ

року Божого,

на празн ик Благовіщення Пречистої Діви Марії

поступово набували глибшого, більш автен тичного значення. Це були слова і знаки (чуда)

Продовження Початок ч. 1-4 за 2077

воскреслого Сина Божого. Цей період історії християнства характери зується швидким поширенням християнської

о. Й~!!.Фат ~ОВАЛЬ, ЧСВВ

__ _ _ _

благосвісті , що своєю чергою спричинилося до зародження християнських спільнот. Кни

3. Другий період: передавання спогадів

га Діянь апостолів описує основні етапи цьо

про Ісуса у християнських спільнотах

го процесу поширення: Самарія (Ді.

« Отож апостоли, після вознесіння Господа,

прибережний район Палестини (Ді.

те все, що Він сказав і вчинив, передали слу

Мала Азія та Греція (Ді .

хачам з тим повним розумінням, що ним вони

(Ді .

8,4-28); 11,19-30);

13-20); і, нарешті, Рим 28, 11-31). У 50-му році після Христа, коли

самі втішалися, ознайомлені зі славними поді

минуло тільки двадцять років від Його смерті,

ями Христа і навчені світлом Духа істини» (До

християнство поширилося у всій східній час

гматична конституція

тині імперії.

Dei Verbum, 19).

Поширення Євангелія було справою різних

Генерація апостолів (30-70 рр. після Христа)

християнських груп, які відр і знялися між со

Життя Ісуса закінчилося трагічно. Хрест ви

пою апостолів, була більш з'єднана зі своїм

глядав кінцем, але насправді так не було. Його учні бачили його після смерті. Він воскрес. Це

юдейським корінням. У Галилеї та Сирії хрис

бою. Єрусалимська спільнота, керована гру

тиянські спільноти не почувалися настільки

був той досвід, який викликав у них спогади

пов'язаними з Єрусалимом та його традиці

про ту всю дорогу, яку вони пройшли разом з

ями, лише зі вченням Ісуса, якого вони дуже

Ним, але вже у новому світлі. Його слова і чуда

старанно дотримувалися . Зі свого боку, група

АІІРІQНdО український

111 V

~~~~А~~нський

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ТРАВЕНЬ2011

еллінів, яку становили юдеї з-поза меж Юдеї,

сприятливими, щоб пригадувати ті чи інші роз

проголошувала, що християнська новина про

повіді. Так, наприклад, у елліністичних спільно

рвала кордони юдаїзму. Діалог між цими різно

тах більше пригадувалися розповіді про чуда, тому що саме знакам, які робив Ісус, в тому се

манітними формами розуміння християнства не завжди був легким і простим (див. Ді. 15; Гал .

2, 11-16), але спричинився до окреслення

редовищі надавали більшого значення. Інший дуже важливий спосіб пояснення євангельських традицій у той час

контурів християнської Церкви.

Спогади про Ісуса передавалися та збері

- це цитуван

ня та зіставлення з Писанням. Не можемо сум

галися в різних середовищах життя цих спіль

ніватися, що більша частина перших адресатів

нот: проповідуванні, катехизі та літургії. Хрис

Євангелія знали Закон Божий, і що поширення

тиянські місіонери, які йшли проголошувати

та утвердження християнства відбувалося у

добру новину, розповідали про чуда, які чинив

полеміці з юдаїзмом. Більшість послань свято

Ісус, повторювали його притчі та повчання,

го апостола Павла стосуються саме цього пи

намагалися показати, що в Ньому сповнилися

тання. Християнські місіонери та ними створе

старозавітні пророцтва. У спільнотах всі бажа

ні спільноти відчували необхідніс.ть доводити,

ли знати якомога більше про Ісуса, з деталями

що Писання пророкувало про смерть і воскре

того, що Він зробив і чого навчав, як пройшли

сіння Ісуса

останні роки його життя ... Зібрані навколо сто

цьому тими ж методами, що і юдеї.

(1 Кор. 15,3-5), і користувалися при

ла Євхаристії, спогадували безперестанку ці

Нарешті, в цей час починають формуватися

слова та чуда, що в нових обставинах та у но

малі колекції (збірки) притч (Мр. 4), суперечок (Мр 2,1 - 3,6) або чудес (Мр. 5). Виникають та

вому середовищі виявляли все своє багатство.

кож малі розповідні одиниці, як, наприклад,

Євангельські традиції В апостольський

період утверджувалась

традиція повчань Ісуса, народжена перед Пас

хою. Деякі з тих повчань були згруповані за своєю подібністю у формі чи змісті (напр. Лк.

причини почали їх записувати.

Найважливішою з усіх цих є збірка повчань

6,20-22.24-26). До інших було додано просту

Q (з нім. Quelle - «джерело») . Хоча згадане джерело не

розповідну структуру, і вони набули форми ко

знаходимо в жодному з рукописів, словесні

ротких повчальних історій (напр. Лк .

збіги між Матеєм та Лукою, коли не залежать

9,57-62).

Ісуса, відома під назвою Джерело

Ці слова Ісуса для християнських спільнот вже

від Марка, приводить до думки, що обидва

були священною Традицією, тому їх коменту

мали спільне джерело, яке містило повчання

вали і пристосовували до ситуацій, у яких вони

та притчі Ісуса. Це мав бути дуже подібний до

жили, використовуючи методи, які викорис

кумент до того, що ми називали вище: апокри

товувалися у юдаїзмі при поясненні Писання.

фічне Євангеліє повчань у найдавнішій версії

Так, наприклад, слова, якими Ісус кликав своїх

(на пр. Євангеліє від Томи). Він міг послужити як

учнів (Мр.

базовий для деяких християнських спільнот Галилеї близько 50 року після Христа і, напев

1,17),

призвели до виникнення пер

ших оповідань про покликання (Мр.

1,16-20; 4,18-22), а пізніше - до ширшої розповіді (Лк. 5,1-11), що насправді є розповідним комен тарем згаданих слів (Лк. 5,10). Мт.

В цей час почалася також традиція діянь

розповідь про страждання. Ці колекції було набагато важче запам'ятовувати, і саме з цієї

но, не був єдиною колекцією такого типу, якою могли користувалися спільноти.

Вірність Переданню

Ісуса. Учні були їх свідками, тому знали їх та

Протягом апостольського періоду авто

розповідали про це іншим. Так зродилися опо

ритетом, що гарантував вірність Традицій,

відання про чуда, центральна ідея оповідань

був Господь

про страждання і т. д. Різноманітні обставини,

ність слів Ісуса та його чудес було тим, що

в яких жили християнські спільноти, спричиня

турбувало перших християн, бо вони були

лися до того, що деякі середовища були більш

свідомі того, що передають священну Тра-

(1 Кор. 7,10; 11,23). Автентич

GIOHdP

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ТРАВЕНЬ2011

дицію, яку не можна було змінювати за чи

товувалися у равинських школах, вказуючи на

вірну та священну Традицію. Цей факт показує

їмось примхами .

Один з прикладів такої турботи зустріча

дві речі: що перші християни вважали спогади

ється у способі передавання святого апос

про Ісуса священною Традицією та що намага

тола Павла традиції про Тайну Вечерю: «Я бо,

лися достовірно її передавати . Ця ж сама тер

що прийняв від Господа, те й передав вам »

Кор. 11 , 2За). Святий Павло використовує два

мінологія зустрічається в

1 Кор. 15,2, вводячи

традицію про смерть та воскресіння Ісуса .

дієслова (отримати і передавати), які викорис-

(продовження буде)

ПСАЛМИ ПРО ВОСКРЕСІННЯ ГОСПОДНЄ о. Анашсій КАБАЛЬ, чсвв

тління бачив. Той же, що його Бог воскресив, не бачив зітління » (Ді

Книгу Псаnмів можна назвати найстаршим моnитовником, з якого вже віками nюди

Інший

псалом

13, 36-37). якому

говориться

про

смерть або про велику загрозу смерті, від якої

моnяться. Досnідники Святого Письма

Бог визволяє - псалом 30-ий. « Господи , ти вивів

цю Книгу називають також синтезом

із Шеолу мою душу і оживив мене з-поміж тих,

реnігійного досвіду вибраного народу у

що сходять у яму» (ст.

якому зібрані всі гоnовні події Старого

християни вбачають померлого і воскресло

Завіту та пророцтва, які зверwуються у

го Христа, Який дарував життя також тим , які

Новому Завіті. У псаnмах говориться про Непорочну Дівицю, яку будуть просnавnяти

тим, які у Нього про це просять .

всі народи (Пс. 45), вони сповіщають

4). У словах цього псалма

перебували у темряві, і Який дарує життя всім У 98-му псалмі закликається до прослави

про прихід Спаситеnя (Пс. 2) та Христові

Господа, Який учинив чуда, Який своєю пра

страждання (Пес. 88, 22). Псаnми пророкують

вицею переміг і явив спасіння перед очима

також про Воскресіння (Псе.

10, 16, 30, 98, 114) та Вознесіння Господнє (Пс. 24).

в народів: « Псалми співайте Господеві на гус

лах, на гуслах і голосом співу! Струмками й під звуки рогу, ликуйте перед царем Господом!

Знаходячись у часі Великодніх свят звер

Нехай заграє море та його повнота, світ і його

немо увагу на те, що говорять Псалми про

мешканці. Ріки нехай у долоні плещуть і разом

Воскресіння Христове. Отож, найбільш без

нехай ликують гори » (сп.

посереднім

дом, яке Бог учинив

пророцтвом

про

Воскресіння

8-8). Найбільшим чу

є Воскресіння Господа

Господнє є 16-й псалом. Псалмоспівець Давид

Нашого Ісуса Христа, яке прославляє весь со

каже, що Бог його не залишить у Шеолі, не до

творений Ним світ.

зволить йому там зотліти, він переконаний, що

Колись єврейський народ рядками псалмів

Бог його воскресить . Апостол Павло, говорячи

оспівував Господа-спасителя, якого вони очі

свою науку про Воскресіння Господнє, зверта

кували. Сьогодні християни цими ж рядками

ється власне до цього псалма кажучи: « Ісуса

псалмів підчас Богослужінь, особливо воскрес

Назарянина, якого .. . ви видали і вбили руками

них, прославляють Христа, Який народився від

беззаконних, прибивши до хреста, його Бог

Діви Марії, страждав, помер і воскрес задля

воскресив, порвавши пута смерти" .. Бо Давид

нашого спасіння : « Воскликніте Богові, вся зем

про нього казав : ". ти не зоставиш душі моєї в

ле! Співайте славу імени його, воздайте йому

аді і не даси твоєму святому бачити зотління »

хвалу преславну (Пс.

(Ді

сипляться вороги його, а ненависники його

2, 22-27). Цей псалом святий Павло згадує

66, 2); Устане Бог, і роз

також підчас своєї промови у синагозі в Антіо

з- перед його обличчя розбіжаться (Пс.

хії: «Давид же, служивши свого часу волі Божій,

Цей день учинив Господь, радіймо й веселімся

помер і був прилучений до своїх предків, і зі-

в ньому! » (Пс.

МІСІОН

68, 2);

118, 24).

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ТРАВЕНЬ 2011

«УГКЦ - ЛАБОРАТОРІЯ ЕКУМЕНІЗМУ» З візиту Блаженнішого Святослава до Святішого Отця Бенедикта

XVI

Як повідомили на «Радіо Ватикан», ЗО

березня 2011 р. на площі Святоrо Петра у Ватикані під час заrальної аудієнції відбулася перша зустріч новообраноrо Верховноrо Архиєпископа Києво-Галицькоrо Блаженнішоrо Святослава Шевчука з Папою Бенедиктом

XVI. Участь в аудієнції взяв о. Василій Ковбич, протоархимандрит Василіянськоrо Чину

святоrо Йосафата. На зустріч прибули також численні вірні УГКЦ- духовенство та миряни.

Вітальні слова понтифік промовив укра їнською сьогодні

мовою.

«З

великою

Блаженнішого

радістю

Святослава

вітаю

Шевчу

ка , нового Верховного Архиєпископа Києво

Вас, Ваших єпископів, священиків, ченців та

Галицького, разом з єпископами та вірними, які

черниць і всіх вірних » .

його супроводжують. Запевняю мою постійну

молитву, щоб Пресвята Тройця уділяла повно

християнським при

ту дарів, зберігаючи в мирі та злагоді любий

вою, Бенедикт

український народ »,

єрархів, духовенства і мирян УГКЦ, а тоді підві

Отець Венедикт

розпочав своє привітання

XVI

цими словами Святіший

XVI

закінчив своє звернення до

вся та легким поклоном привітав Главу УГКЦ із

для вірних УГКЦ, які прийшли на загальну ауді

супроводом, а помахом руки

єнц і ю ЗО березня

тим часом співали « Многая літа! ».

2011

р., очолювані новим Гла

вою і Отцем Блаженнішим Святославом, разом з іншими єпископами та духовенством . Далі Папа звернувся до нового Верховного

Архиєпископа Києво-Галицького, промовляю чи італійською мовою. Він сказав:

всіх вірних, які

Після закінчення загальної аудієнції Бла женніший Святослав разом з єпископами осо

бисто привіталися зі Святішим Отцем.

Редактор «Радіо Ватикан » о. Йосафат Хай мик,

ЧСВВ, перед прибуттям

Вселенського

« Ваше Блаженство, Господь покликав Вас до

Архиєрея спілкувався з Блаженнішим Святос

служіння та проводу цієї знатної Церкви, що є

лавом. Отець йосафат запитав Блаженнішо

частиною того народу, який понад тисячу ро

го: « Що для Вас як новообраного Глави нашої

ків тому отримав Хрещення у Києві . Я впевне

Церкви означає голос Папи , який тут протягом

ний, що Ви, просвітлені діянням Святого Духа,

століть лунає з площі святого Петра? » Блажен

очолюватимете свою Церкву, провадячи її у

ніший відповів: «Цей голос наслідника апосто

вір і в Ісуса Христа згідно з власною традицією

ла Петра, який має особливу харизму утвер

та духовністю, в сопричасті з Петровою Столи

джувати у вірі, особливо для мене, молодого

цею, яка є видимим вузлом цієї єдності, задля

Глави нашої Церкви, це є певність скали. Коли

якої численні сини і доньки не пошкодували

ми будемо разом, ми не похитнемося. Я щиро

навіть віддати своє життя .

сподіваюся, що так, як у минулому це сопри

В ці хвилини з признанням згадую улюблено

частя, ця єдність з Папою, з Апостольською

го брата Блаженнішого кардинала Любомира Гу

Столицею, з наслідником апостола Петра, були кріпостю нашої Церкви, так ця кріпость буде теж проявлятися і нам багато добра може при

зара, вислуженого Верховного Архиєпископа. За заступництвом Пречистої Діви Марії Бо

городиці молюся про Боже благословення для

« Слава Ісусу Христу »,

вітом, знову промовляючи українською мо

нести в майбутньому».

українськи~

христи я нськ ии

ч а со пис

GІон dр

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ТРАВЕНЬ 2011

Далі о. Йосафат запитав: «Єдність духа і віри,

Господь, я відчуваю такий зв'язок, такі струни ,

яка іде з Апостольської Столиці і про яку гово

які єднають мене з кожною душею, яка за мене

рить апостол Павло, зокрема в контексті цер

молилася, і особливо тут, сьогодні в Римі ті

ковної єдності між християнами ,

струни виграють таку чудову мелодію ».

яке значен

ня має вона для Української Греко-Католицької

Після завершення аудієнції Блаженніший

Церкви? » На це Блаженніший відповів : « Свя

Святослав Шевчук разом з членами постійно

тіший Отець Венедикт назвав нашу Церкву

го синоду УГКЦ та іншими владиками помоли

« лабораторією

чином,

лися перед гробом святого апостола Петра та

розбудовуючись, розростаючись у своїй само

святого священномученика Йосафата, а далі

бутності, наша Церква може заманіфестувати

мали окрему зустріч з вірними, що зібрали

екуменізму» .

Таким

цілому світові ту єдність нерозділеної Церкви,

ся на площі святого Петра. Після многоліття

яка була єдиною, але та єдність була у різно

та молитви за український народ Глава УГКЦ

манітності ».

звернувся до присутніх з КІJротким привіталь

На завершення Блаженніший висловив сло ва вдячності усім людям, які молилися за Церк ву:

ним та подячним словом і запросив на Святу

Літургію у храмі св . Софії.

«... стоячи на тому місці, куди мене послав

За матеріалами «Радіо Ватикан»

ЖІНОЧНІСТЬ, МАТЕРИНСТВО, СВЯТІСТЬ." Христина МИХАЛЮК

Тема, над якою будемо роздумувати в цих рядках, дивним чином вплітається у тематику свят, які випадають на цей місяць. Так, немов

іронія в бік усіляких «святків» - відгомонів минулої епохи, день

1травня отримує свого

небесного покровителя - Святішого Отця Івана Павла

11. Через тиждень після цього дня, у

другу неділю травня святкуємо День Матері,

а цьогоріч він поєднується - випадково в часовому значенні і не випадково у своєму сенсі

- з неділею мироносиць. Нарешті, ще

через 2 тижн'і випадає неділя однієї жінки

- самарянки, яка знайшла особливе місце у євангельській історії. Отож, тема цих рядків

буде «жіночою», особливим чином пов'язаною

А хочеться почати з апології Дня Матері . Молодше покоління читачів, напевно, зі шк іль

з Днем матері і опертою на навчання Церкви,

ної парти пам'ятає, що до цього свята в школах

зокрема в особі вже святого Івана Павла

організовувалися якісь виступи, на уроках тру

11,

апостольський лист якого «Про гідність і

дового навчання чи образотворчого мистецтва

покликання жінки»

школярам задають завдання малювати відкрит

(1988 р.) є для подібних

роздумів особливо актуальним.

ки чи власноруч виготовляти подарунки своїм

матерям тощо. Але діти виростають, і робити Питання,

яке

хочемо

розглянути ,

надто

паперові тюльпани їм стає нецікаво, до того ж

широке, щоб це зробити в одній статті, тому

обмежимось окремими штрихами в заданих

в другу неділю травня маємо зателефонувати

вище « календарних » межах.

мамі, відвідати бабусю?

it11GIOH

український

християнськии ч асо п ис

ця постійна плутанина в голові : в першу чи

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ТРАВЕНЬ 2011

А от ще два місяц і тому ми були свідками

ти, не злякати своїх іграшкових «доць »". Ма

святкового « буму», який викликає Восьме бе і тюльпанчиками в руках представників силь

ленькій дівчинці ще далеко до того, щоб стати матір' ю, але прояви турботи, відповідальності у неї виникають вже тоді. Хіба це не свідчить,

ної статі, біг-бордами, вітаннями по телефону

що материнство, за словами Івана Павла

так, щоб чула уся маршрутка, до кого лине

пов'язане з особистою структурою жіночості,

привітання

з особистим виміром дару?

резня

- з усіма акціями в магазинах, тортиками

- до матері, тещі, братової, колеги

по роботі чи коханої ... Раз ми вже в контек

Так само сильніший внутрішній спротив за

сті маршрутного таксі, то скажемо, що навіть

вжди викликають такі дії з боку дівчат і жінок,

у міжнародний жіночий день там не менше

які не лише затьмарюють їх власну красу, але

представниць прекрасної половини людства,

і підважують довіру до них як до добрих ма

які їдуть стоячи

- святково одягнуті, на каблу

терів. Наприклад, йдеться про куріння . Часто

ках , з макіяжем. І на них, таких гарних, див

доводиться бути свідком здійснення жінками

ляться чоловіки . Сидячи, звичайно. Парадокси нашого часу

цього « ритуалу» в період вагітності або при ді тях. Один знайомий мені викладач, бачачи таку

...

Не будемо вдаватися в історію появи свята

8 Березня , яка , як відомо, є доволі сумнівною

« картину», розпачливо скрикував: « Не вбивай у собі жінку!» Думаю, в цій фразі імпліцидно

і з певними не зовсім приємними для самих

вміщені інші

же жінок деталями. Залишимо осторонь і різні

вбивай у собі життя! » Особливо, якщо йдеться

- « Не вбива й у собі маму! », « Не

анекдоти, які викривають оту спокусу звести

не лише про життя її одної. Не оправдовую по

пошану до жінки виключно до цього одного

дібних дій з боку чоловіків, однак те, що вони

дня в році. Хочеться радше відстояти думку

в цих випадках наражаються на менший осуд,

багатьох про те, що справді гідним жінки, якщо вже обмежуємося червоним кольором у ка

є радше свідченням про певну обмеженість,

лендарі, є святкування саме Дня матері .

На перший погляд видається, що воно об

менші можливості впливу на розвиток дити

ни в пренатальний період, а то й раніше. Як висловився Іван Павло

11,

в період перед на

межує коло тих, хто його може святкувати . Бо

родженням батьківство як спільне діло обох

як же з Днем матері привітати, наприклад, два

здійснюється набагато повніше в жінці, яка

надцятирічну дівчинку? Або літню жінку, у якої

безпосередньо « платить» за це спільне наро

не було дітей? Про перший випадок ще можна

дження тоді, коли батько є наче ззовні, тому в

говорити як про певне потенційне ставання

цьому спільному народженні чоловік має осо

матір'ю. Проте в деяких випадках таке пояс нення може бути проблематичним. Проблема

бливий борг перед жінкою.

не зникне доти, доки ми не приймемо материн

виключно до материнства, але дуже глибоко з ним пов'язане і ним начебто « детерміноване», а також у ньому набуває особливої сили і кра си. Однак те, що було само собою зрозумілим

ство не просто як якусь біологічну здатність до зачаття і народження дітей , а як щось значно

глибше і прекрасніше. Адже відомо, що кожна

Покликання і гідність жінки не зводиться

жінка вже зі самої своєї природи, свого буття

і вважалося прекрасним раніше, не завжди

жінкою глибоко «позначена » материнством

сприймається таким сьогодні . Перевівши наші

на рівні різних сфер свого існування. Це про

думки з площини святкування Дня Матері у

являється в особливостях її психіки, ставлення

площину роздумів про гідність жінки узагалі,

до світу і до людей, її емоційної сфери, життє

ми свідом і , що в сучасних умовах саме мате

вого вибору тощо. Візьмемо хоча б той факт,

ринство потребує певної реабілітації, оправ

що маленькі хлопчики бавляться переважно

дання в очах і чоловіків, і жінок.

машинками і поїздами, а дівчатка

11,

- закутують

До цього великою мірою спричинився Папа

в « пеленки » ляльок, тулять їх до серця, співа

Іван Павло

ють колискові і чомусь вірять, що вони від того

гаданому листі, він

засинають, і стишують голос, аби не розбуди-

до постаті Марії

11.

Починаючи свої роздуми у вищез насамперед звертається

- Діви, Жінки, Матері, Богоро-

CIOHdP

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ТРАВЕНЬ 2011

диці , яка осягнула таку єдність з Богом, що пе

у Божій творчій силі

ревищила усілякі сподівання людського духу,

ристь величі материнства як такого.

- ще один аргумент на ко

і, будучи наче праобразом усього людського

Залишимо наразі осторонь питання певно

роду, окреслила своєю місією найглибшу мету

го дисбалансу у взаєминах між чоловіком та

існування людини . Зауважимо, що подія Благо

жінкою внаслідок гріхопадіння, якому немало

віщення, яка стала початком нового етапу на

уваги також виділяє Папа у листі , але в контек

шого спасіння , підкреслює таку форму єдності

сті теми дарування виділимо один зроблений

з живим Богом, яка може належати тільки жінці,

ним акцент, який полягає у наступному. Без

а йдеться про єдність матері з і сином . Марія,

корисливий дар любові з боку жінки повинен

прийнявши повноту благодаті, яка не запере

знайти відповідь і доповнення в аналогічному

чує, але удосконалює її природу, являє нам по

дарі чоловіка для досягнення ними справж

вноту досконалості усього, що «характерне для

ньої єдності двох, як було на початку, ще до

жінки », усього, що «жіноче».

« Зачерствіння » людських сердець, що призве

Інший аспект богоматеринства Пречистої

ло, зокрема, до дискримінації і приниження

Діви, про який згадує Папа, полягає у її участі в

жінки. Справедливий, однак, жіночий протест

місії Христа, в тому, що все життя її було суціль

проти цього не повинен здійснюватися шля

ною відповіддю: « Ось я, слугиня Господня » (Лк.

хом заперечення своєї жіночої оригінальності,

1,З8). Саме служіння є тим фундаментом, на

присвоєння собі чоловічих властивостей, що

якому можливе Царство, закладене Христом ,

замість очікуваного «здійснення себе» може

де панує той, хто є слугою усіх. Таким чином ,

призвести до втрати і викривлення того, з чого

служіння є пануванням, і яке вагоме місце тут

складається справжнє багатство жінки, того,

займає жінка , для якої споконвіку служіння є

що має викликати в чоловіків, як у перв і сного

таким характерним! Коли українська приказка

Адама, вигук подиву і захоплення.

навчає, що чоловік тримає хату за один кут, а

жінка

за три

Особлива роль жінки в ділі відкуплення

то це на й краще пояснюється

людського роду повинна спонукати і сучасних

через особливу здатність жінки до самов і д

жінок спро м огтися н а слова : « Велике вчинив

дання, яка ще більше підносить її з усією при

мені Всемогутній » (Лк.

таманною їй унікальністю у спільн ій людській

не : відкрити в собі споконвічну оригінальність

природі. Служіння має справді царську гід

жіночого начала, оригінальність такої жінки ,

ність, і особливим його виявом є материнство,

якою бажав її бачити Бог: особи для неї самої

суть якого - у самовідданій любові до нового життя. Адже те, що людина сотворена на образ

як дар . Це усвідомлення має формувати покли

і подобу люблячого Бога у Пресвятій Тройці,

кання життя жінки.

1,49), що означає наступ

і водночас такої, що безкорисливо віддає себе

означає її покликання, щоб існувати для інших,

Не вдаватимемося у подробиці « револю

щоби бути даром . Ця правда, закорінена ще

ційно» нового ставлення Христа до жінок, що

у Книзі Буття, є вихідною точкою для правди

може стати темою наступних роздумів, але

про материнство та про дівоцтво як два осо

зацитуємо думку Папи, яка стала плодом роз

бливі виміри покликання жінки у світлі Божого

думів над цим. Таїнство біблійного « початку »,

Об'явлення .

тобто встановлення подружньої єдності у раю,

Івана Павло 11 зауважує, а нам видається

повинно спрямовувати нас до думки, що Бог

важливим згадати, що і для біблійної мови ха

довірив чоловікові жінку у її жіночій відмін

рактерним є вживання щодо Бога висловів, які ,

ності, з її потенційним материнством. Так само

поряд з « чоловічим » характеристиками , при

і чоловік був довірений жінці. Усвідомлення

писують йому також і жіночі, а саме: турботу,

цього допомагає краще зрозуміти суть по

лагідність про своїх дітей (Ізра'іля), любов, на

дружжя і в ідповідального батьківства, уникну

родження дітей у муках тощо. Боже отцівство є

первообразом кожного батьківства і материн

ти багатьох негативних сучасних тенденцій, які нівелюють оту взаємну відповідальність один

ства людини . Останні є унікальною співучастю

за одного і за нове життя.

MIGIOH

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ТРАВЕНЬ 2011

Нарешті, жінка черпає свою гідність і з того,

творчість жінки у формуванні людської природи

що здатна «багато полюбити », здатна подола

конкретної нової людини, а й здатність, завдя

ти страх, труднощі, страждання і залишатися

ки також своїй вразливості, побачити Христа у

вірною до кінця , про що свідчить земне життя

кожному потребуючому, проявити турботу там,

Ісуса . Водночас оте «здатна » відкриває також

де це найбільш потрібно. Таке материнство «за

іншу, протилежну можливість,

духом» в особливий спосіб притаманне жінкам,

інший шлях.

Тому це не лише фіксація певних усталених, за

яких покликання є дівоцтво.

кладених здатностей , а й виклик для неї самої.

Таким чином, роздумуючи про людську істо

Ми говорили на початку цих роздумів і про

рію, не можемо залишити поза увагою таїнство

близькість до нас у часі Неділі мироносиць і Не

жінки у різних її іпостасях. Зважаючи на місяць

ділі самарянки. В цих випадках проявилася ота

травень, в особливий спосіб присвячений Мате

особлива чутливість, притаманна жіноцтву, яка

рі Божій, подумаймо також про те, що саме особа

зробила перших «апостолами апостолів», коли

Богородиці допомагає усім людям, і жінкам осо

сповістили їх про воскресіння, а другу

тою, що

бливо, з'ясувати, яким чином себе доповнюють

свідчила про Христа у своєму місті . Зі слів Христа

такі два різні виміри покликання жінки, як мате

випливає, що материнство кожної без винятку

ринство і дівоцтво. Нехай українських жінок осо

жінки полягає у слуханні слова Божого і збері ганні його. Тут ми наближаємося до певного «ду

бливо окрилить той факт, що у переліку «доско налих» жінок, які брали участь у посланництві

ховного» аспекту материнства . Відомо також, що

Церкви, Папа згадав також нашу славну земляч

жінка більше від чоловіка здатна приділяти ува

ку, Ольгу з Києва

гу конкретній людині, і цю здатн ість ще більше

мо, і впевнена, не один, а тисячі ідеалів жіночості

загострює материнство. Це не лише особлива

і святості. А скільки ще їх може бути!

княгиню Ольгу. Так що ми має

«БУТИ СПРАВЖНІМИ ДРУЗЯМ БОГА» Розмова з протоігуменом Чину Братів Менши х отцем Іваном Пєхотою та отцем Юстиніяном Городечним, і гуменом монастиря в Тернополі, ЧБМ (Ordo Fratrum Minorum - OFM) Розмовляв о.Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

Незважаючи на щораз привабливіші

пропозиції з боку світу, молоді хлопці вибирають приклад святого Франциска і йдуть за Христом. Як це пояснити?

стану? Хлопці й дівчата, які стоять перед вибо

ром, мусять вчитися насамперед рішучості.

Якщо особа стає на певну дорогу покликання,

познайомилися зі святим Франциском, здебіль

то найважливіше - пройти цей шлях до кінця, бути вірним вибору і докладати всіх зусиль і

-До нас приходять молоді хлопці, які дійсно

На що потрібно звертати найбільше увагу у виборі майбутнього

шого через читання творів, а також через сайт

дарувань, щоб служіння приносило користь

францискан . Хоча зазвичай українську молодь більше зацікавлюють відоміші спільноти, як-от василіяни чи студити, а франциска ни є для них

і задоволення. Всі кризи, труднощі, несприй ми стикається кожна людина, гартують її як

дещо «екзотичним » згромадженням, усе -таки

особистість і спонукають більше відкриватися

няття з боку інших, перемоги і поразки , з яки

є особи, яким саме такий спосіб служіння є

на волю Божу. Важливим моментом є духовна

рідніший, і вони знаходять тут своє покликан

зрілість, якої часто бракує сучасній молодій

ня. Наша духовність має свою специфіку, і її по

людині . Несвідомо або з поспіхом вибираючи

трібно вивчати, пізнавати, щоб полюбити.

якийсь фах чи стан життя, сучасне покоління

українськи~ християнськии часо п ис

GIOHdP

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ТРАВЕНЬ 2011

Д ВІДІ<А ПРО ГРОМАДЖF.НІіЯ ІСТОРІЯ

Навіть протестантизм не зміг захитати його твердості, до

Чин Братів Менших заснував 1209 року преподобний Франциск з Асижу (+1226), пам'ять якого вшановуємо 4

того ж, знайшов у ньому свого найзапеклішого суперника.

жовтня. Папа Інокентій ІІІ усно затвердив Правило цієї

Французька революція

невеличкої громади з

насилля й атеїстичного гуманізму, що уп'ятеро зменшила чИ сельність братів. Аж наприкінці ХІХ ст. поволі розпочалося відновлення Чину. Після П Ватиканського Собору цей процес

Чин. У

1212

осіб. Це

так званий Перший

році Клара Фавароне заснувала жіночий,

Другий Чин Братів Менших (клариски). Та чимало вірних прагнули жити духом св. Франциска, тому

1223 р. виник

Набагато тяжчим випробуванням для монахів була

1789 року та спричинена нею хвиля

оживила всецерковна тенденція «Повернення д~. джерел».

Третій Чин св. Франциска. Тоді ж офіційно затверджено

Правило І Чину Братів Менших буллою Папи Гонорія ІІІ. Остаточно Чин утвердився, коли його генеральним

міністром був св. Бонавентура

(1257-1274 рр.).

Потім роз

ХАРИЗМА І ДІЯЛЬНІСТЬ Спосіб реалізації харизми випливає зі самої назви Чину Братів Менших

- в дусі братерства й применшення,

почалися бурхливі дискусії щодо Правила й дотримання

яке проявляється у служінні. Зараз в Україні Брати Менші

убожества, що призвело до виникнення нових гілок всере

опікуються парафіями, організували ІІІ Чин св. Францис

дині Чину. Об'єднання відбулося лише у 1889 році, за Папи

ка, працюють з молоддю. У світі ж францискани займають

Лева ХІІІ. Незважаючи на все, люди серцем тягнулися до

ся всіма видами праці

Чину Братів Менших (наприкінці

у ньому було

тирську й видавничу, аж до праці місійної. Сьогодні Чин

близько

XVIII ст.

- від праці фізичної, через душпас

70 тисяч братів), які провадили активну душпас

Братів Менших постійно шукає нові форми своєї присут

тирську та місійну діяльність. Чин приніс світові великий

ності у світі й у Церкві, однією з яких є праця серед вірних

плід святості й чеснот (понад

Східних Католицьких Церков.

МІ СІОН

200

святих та блаженних).

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ТРАВЕНЬ 2011

бують миряни і чим ми, богопосвячені особи, можемо їх живити і давати надію у житті.

Яке ставлення сучасного

францисканина до світського життя? - Як і святий Франциск, наші співбрати нама гаються пізнавати і любити створений світ, бачи

ти присутність Бога у світі і бути йому справжні ми друзями через служіння у монастирях Братів Менших. До наших монастирів, які є і в Україні,

приходять люди з різною ментальністю, різними поглядами. Але все стає на свої місця протягом

чернечої формації, коли брати, які вирішують служити іншим, приймають Божу волю і черпа швидко зневірюється, розчаровується і опус

ють харизми святого Франциска з Асижу.

кає руки. Брак відповідальності, нерішучість Ваші побажання читачам ((Місіонаря».

становить перепону у намаганні ставати до

сконалішою особою.

- Особливо хочемо побажати всім вірним миру у ставленні до інших і миру в собі, у сво

Яку працю виконують Ваші співбрати

єму серці. Того миру, який приніс воскреслий

на українських теренах?

Христос через хрест. Всі труднощі, як і всі ра

- Сюди належать душпастирська праця,

дощі, є нічим в порівняні з тим, що нас чекає,

капеланство,

катехизація,

місіонерська діяльність

реколекційно

все те, чого потре-

якщо будемо вірні Христові й не боятимемося щоденних хрестів.

СИЛА ВІРИ І МОЛИТВИ о. Воnодимир СЕРЕМЧУК

різних інститутах, клініках, їздили до знахарів,

але намарно. А в душі лунав голос: «Шукайте Надворі буnа весна. Травневий запах квітів,

поради у Бога. Він нас створив, Він нам допо

наповнене свіжістю повітря, цвітіння садів,

може».

щебетання птахів -усе злиnося в одну гармонію, яка на струнах легенького вітру пливла карпатським краєм, який вже пригріnо сонечко.

- Отче, лише одна надія на вас. Допоможіть - звернулися до священика. - Не на мене, а на Господа Бога, бо я - лише

нашому горю,

засіб у його руках. Весні раділи літні люди, які пережили таку

З тривогою в душі дивився священик на

тяжку зиму, раділи недужі, вийшовши погріти

рясні сльози матері й тата. Його очі вловили

зболілі кості та рани, раділа дітвора. І лише одна сім'я Дроздів з невеличкого

погляд Ігорчика, який не промовив ні слова,

лише всім єством благав про допомогу.

села Буковець (колишньої німецької колонії

Коло Розп'яття священик засвітив дві свіч

Лямерстан) Долинського району не зауважу

ки. Клякнули родичі дитини, і всі спільно щиро

вала того дива Б,ожої краси. От уже третій рік,

благали Царя Небесного про прощення гріхів

як їхній синок Ігор приніс у сім'ю тяжкий сму

і допомогу.

ток. З невідомої причини упродовж місяця

Ігорчик стояв на колінах і дивився у Святу

втратив усе волосся на голові, бровах і руках,

Чашу, а священик промовляв молитву до всіх

а на його місці залишився тільки однотонний

святих «Над недужими і не сплячими», потім

блиск. Засмучені родичі шукали порятунку у

уділив Оливопомазання.

українськи~ хриаиянськ ии часопис

CIOHdP

под1·1 тд люди

ТРАВЕНЬ 2011

Родичам, які трохи заспокоїлися, священик

-А Ігорчика? Певно, що ні.

порадив кожного дня протягом місяця о пів на

Перед священиком стояв гарний хлопчина з

дев'яту ранку молитися до Господа Бога, бо в цей час за здоров'я Ігоря буде служитися Свята

чорними густими бровами і пишним волоссям

Літургія. Мати з сином ще три рази протягом

священика, а усміхнені уста промовляли:

на голові . його великі очі радісно дивилися на

тижня приїжджали на молитву. Протягом травня і червня після закінчення

щоденного молебня всі вірні спільно молилися

дячну Службу Божу за вислухані молитви.

Минуло літо . Про Ігоря ніхто нічого не знав.

8 грудня 1996 року

Не мені, дитино, а Богові .

Щасливі родичі попросили відслужити по

за одужання Ігоря , а також Тараси ка з м . Стрия . І ось

Щиро дякую вам.

вірні у храмі звернули

Пам'ятай, дитино, та й ви, родичі: у Бога

нема нічого неможливого.

і почав уголос

увагу на незнайому родину, яка протягом вс і

промовляти молитву, якою півроку тому по

єї Святої Літургії стояла на колінах і молилася

чинав перепрошувати Бога :

перед образом Пречистої Діви Марії. Обли_ччя

і недостойні , маючи надію на твоє милосердя,

цих людей сяяли радістю . Мама, молячись, час

просимо".

І ми , грішні, хоч

Священик уділив благословення родині, що

від часу витирала заплакані очі .

Отче, ви впізнали нас?

зазнала такої радості, і, зокрема, Ігорю :

Напевно".

Ваша віра спасла вас і потішила .

РУКИ САТАНИ Й ПРОТИВНИКІВ БОГА о. Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ Після свіmих роздумів про ·руки святих ангелів і

наших батьків настав час поглянути на страшні руки сатани і тих, що з ним. Для початку згадаймо, як виглядали навіже

ні злим духо'м; що сталося з Юдою, коли в нього

ввійшов сатана; як повівся сатана (очевидно, з

Божого дозволу) з родиною праведного Йова, його майном і з ним самим . Діти останнього за

гинули, слуги теж, майно загарбали ватаги зло чинців, а його самого спіткала страшна хворо

ба - проказа (Йов 1,13-19; 2,7). А що роблять людські руки за намовою ди явола? Неймовірно багато прикладів знахо

димо у Святому Письмі . Згадаймо хоч деякі з них . « Ось рука того, що мене видасть, на столі

зо мною »,

сказав Ісус про Юду (Лк.

22,21). А

саду питав Ісус його : « Чого прийшов єси, дру

же?! » І зараз озброєні люди приступили, на

клали на Ісуса руки і схопили Його (Мт. 26,50). Слуга первосвященика вдарив Ісуса в обличчя

куй, хто той, що вдарив тебе» (Лк,

(Йо. 18,22). Злобними руками воїни знущалися над Ісусом і, накривши , питали його: « Проро-

ські руки бичували Ісуса, накладали терно

22,64). Люд

вий вінець на голову, давали в руку тростину

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

(Мт.

27,29). Злобні

ТРАВЕНЬ 2011

руки додали до оцту жовчі і

єгипетський табір та й стривожив його, поза

розіп'яли Ісуса . А все це сталося тому, що Пи

гальмовував колеса їхніх колісниць , так що ці важко просувались вперед . І закричали єгип

лат умив руки ".

Руки Ірода були в крові вифлиємських хлоп

тяни: « Спасаймось перед Ізраїлем , бо Господь

чиків . Рука Іродіяди колола ножем язик окро

воює за нього проти єгиптян ». Тоді Господь

вавленої голови Івана Хрестителя, яку прине

сказав Мойсееві: « Простягни руку над морем,

сла на полумиску її дочка. Первосвященики

і нехай води хлинуть назад, на їхні колісниці і

дали воякам « В руку » досить грошей і звеліли:

на їхніх вершників ». І простяг Мойсей руку над

«Скажіть, що його (Ісуса) учні прийшли вночі

морем, і на світанку воно повернулося знову

й викрали його, коли ми спали . А як почує це

А Діяння апостолів

на своє звичайне місце". Загинуло все фарао нове військо, ані один не зостався живим » (Вих. 14,24-28). Інше цікаве місце знаходимо у Кни

розповідають, що тоді встав первосвященик і

зі Даниїла, п 'ятий розділ ~кої розповідає про

його прибічники зі секти садукеїв і, повні за

бенкет і смерть царя Валтасара . Цар влашту

здрощів, наклали руки на апостолів і вкинули

вав великий бенкет, а коли вже був напідпит

їх до громадської в 'язниці (Ді.

ку, звелів принести золотий та срібний посуд,

правитель, ми умовимо його, й він не буде вас

турбувати» (Мт.

28,11-14).

5,17-18).

І ще один приклад зі сьогодення. У серпні

1996 року в зоопарку трирічний

хлопчик, зади

що Навуходоносор, його батько, забрав був з єрусалимського храму, аби пили з нього цар,

вившись на горил, впав із висоти п'ять метрів у

його вельможі, його жінки та наложниці. І вони

заасфальтовану шахту, де вони гралися . До без

пили вино і славили богів золотих, срібних,

помічного хлопчика підійшла семирічна горила

мідяних, залізних, дерев'яних та кам'янних.

самка Бінті із своїм дитинчам, яке сиділо на її

Тоді ж з'явилися пальці людської руки й захо

спині. Бінті обережно підняла хлопчика, почала

дилися писати напроти свічника на стіні цар

колисати його, а потім обережно поклала біля

ського палацу, і цар побачив кінцівку пишучої

порога дверей, які ведуть у шахту, і відійшла

руки. Було ж накреслено: « Мане, Текел, Фарес». Стривожився цар, покликав ворожбитів, але

вбік. Хлопчика відразу ж забрали і відвезли у лі карню. Стан його здоров'я був критичним. Але

вони не могли вияснити значення цих слів . Це

цікаво те, що повідомлення про горилу Бінті

зробив пророк Даниїл, який ще юнаком був

було поміщене в один ряд із новинами з Боснії і Чечні, з інформацією про вбивства і матерів, які

« Мане» означає, що Бог облічив його царство

втопили і отруїли своїх дітей.

й постановив йому кінець; «Текел »

перевезений у Вавилон . Він пояснив цареві:

що царя

Валтасара зважено на вазі і знайдено легким;

Подай дияволові палець - він вхопить

« Фарес »

за руку."

дано мідянам та персам . Тієї ж ночі Валтасара,

Як небезпечно противитися Божій волі! Як же

халдейського царя, було вбито (Дан.

що його царство розділено й від

28.30).

Як то страшно жартувати собі з Богом! І як страш

римський вождь Тит обліг Єрусалим, і через

но потрапити в руки Божої справедливості. Не даремно звертається до Господа псальмоспі

півтора року римляни здобули місто". Опові дає передання: коли святиня була вже у вогні,

вець: «Твоя рука досягне всіх твоїх противників,

горів дах, то останні живі ще священики влізли

Сімдесят років після Різдва Христового

правиця твоя влучить усіх, хто тебе ненавидить»

на вежу і кинули вгору до неба ключі святині. В

(Пс. 21,9). А у Пс. 88,6 читаємо: «".їх не згадуєш уже

той самий момент з'явилася рука, яка вхопила в

більше; їх відтято від руки твоєї».

повітрі ключі, їх зломала і кинула на звалища го

А ось ще деякі яскраві приклади . Поминув

ріючого храму. Закінчився Старий Завіт, згасла

ши всі десять кар, якими Господь Бог покарав

назавжди влада старозавітнього первосвяще

фараона і Єгипет, згадаймо лише загибель

ника. Господь Бог передав ці ключі в інші руки

єгиптян у морі. В ранішню сторожу глянув

руки нового первосвященика Петра ... Даnібуде

Господь із вогненного та хмарового стовпа на

5,1-5,8,25-

страшно бути закам'янілим на Божі перестороги!

українськи~ христия н ськии ч асопис

GIOHdP

SІкщо до серця проситься сльоз~:.

то притулись до сердень~-~ МарІІ . ти не побачиш докору в 11 очах,

Бо лиш Марія може так тебе л~б1

. Христос Воскрес! Настав останній місяць весни травень, а також підходить до завершення навчальний рік. І нарешті настануть довгоочікувані літні канікули. Та поки що не

!"'

,..u.,·

можна занадто поринати у

)

]

"\І

'Т

r-r

найвідповідальніший час підсумок навчання за весь рік. Тож бажаю вам, найдорожчі мої читачі, якнайкращих результатів. Також не забувайте, що в другу неділю травня святкуємо День Матері, тому привітайте своїх матусь і бабусь з цим святом.

• '

БУДЬ СОБОЮ, НЕСИ РАДІСТЬ ЛЮДЯМ

СВОІМ ДЗВІНКИМ СМІХОМ І СЯЮЧИМ ПОГЛЯДОМ!

)

У ffiPftБH1

СВЯШКУ~mо:

лая

"'І

\ .J

ТОЖ РАДІИМО І ВЕСЕЛІМСЯ В НІМ»

Ваш «Місіонарчик»

Чуд тво

«ЦЕЙ ДЕНЬ, ЩО СТВОРИВ ГОСПОДЬ,

солодкі теплі мрії, адже зараз

б Юрія ер ожця 11 аси мученика 18- Ір~ ни муч ниці 22- Пе несенням

'МІ'

МАМА -

ТарасЛЕХМАН,

м. Червоноград

Любове Петрівно, можна намалювати букет

квітів і подарувати матусі? У неї сьогодні день на родження .

Наближався день народження матусі. Пер

Звичайно,

промовила вона,

намалюй і

шокласник Василько не знав, що їй подарува

подаруй мамі, привітай її з днем народження . До

ти. Кілька днів він відкладав у шухляду пись

речі, а які квіти вона любить?

мового столу по дві гривні, які давали йому

Ромашки, волошки, червоний мак ... Коли ми

батьки на сочок або печиво, щоб придбав їх у

ходимо у поле чи на луг, то мама завжди збирає

шкільній їдальні. Адже після занять він відві

букети з цих квітів. І навіть мене навчила, як яка

дував групу продовженого дня. Безперечно,

квітка називається. Проте, коли вона рідкісна, то

дітей у школі годують. Але під час перерви він

наказує не зривати. Краще у домі намальована

міг підкріпитися придбаним. Про свої турботи Василько розповів татові.

квітка, ніж жива. Бо тоді красою живо'і вже н іхто

Васильку,

сказав батько,

не помилується. Адже вона зів'яне, пропаде.

на обідах не

Ти добре знаєш ці квіти?

заощаджуй. Адже ти ростеш, навчаєшся, а на

вчання

Після закінчення уроку вчителька підійшла до

також праця. Ще й займаєшся у секції

Дуже добре!

карате. А там важкі виснажливі тренування.

Василька, дещо поправила у малюнку і допомо

Тому тобі потрібне калорійне та вітамінне хар

гла написати привітання.

чування. Для матусі я щось придбаю і скажу, що це подарунок від нас обох. Ти, Васильку, роби добрі справи: будь слухняним, добре вчися. Це

Петрівна.

почав

ретельніше

І правду каже мама, що деякі квіти

Василько з нетерпінням чекав, коли матуся виконувати

уроки, застеляти постіль, мити свій посуд. У день народження мами він отримав най

вищі оцінки. На уроці образотворчого мис тецтва, коли вчителька дала учням завдання

намалювати улюблену тваринку, Василько не сміливо підняв руку і запитав:

краще не зривати .

найкращий подарунок. Василько

Ось тепер можеш дарувати, - сказала Любов

прийде з роботи. Тільки вона прочинила двері

син кинувся в обійми, поцілував, привітав, по

дарував свій малюнок і показав щоденник.

Мамо, я завжди буду таким,

промовив Ва

силько.

Це для мене

найкращий подарунок!

від

повіла мама.

Ольга Кіт,

м.Львів В одному містечку жив хлопчик на

ім'я Василько. Йому зовсім недавно виповнилось

років. Ще змалечку

хлопчина був дуже смиренним і слух няним: щонеділі ходив з батьками до церкви, виконував старанно домашні

завдання, виявляв кмітливість і неаби

які здібності до навчання. Він завжди був охайно одягненим, завжди ввіч ливим. Щодня з посмішкою на обличчі вітався з сусідами та знайомими. Усі

любили Василька, бажали йому тільки добра, хвалили його перед батьками. Мама була дуже щаслива, що її син такий хороший хлопчик, і вона щове чора просила Господа, щоб з ним чого небудь не трапилось, адже вона його дуже сильно любить.

не слухав. Бувало, темними вечорами

Та якось Василько потоваришував

у Васильковій хаті світило світло і було

з хлопцями з сусідньої вулиці. У цьо

чути важкі схлипування бідної жінки .

му районі їх називали «малими хуліга

Це мама Василька молилась зі сльозами

нами». Вони робили різні капості, під

на очах за навернення сина на хорошу

час їхньої розмови було чути лайливі

дорогу. А Василько, приходячи додому,

слова. Коли хтось не погоджувався з

вже ніколи не обіймав матусю, а навіть

рішенням лідера, його за це могли до

глузував з неї.

бряче відлупцювати.

Одного разу, прийшовши пізно до

Цілі дні Василько почав проводити у

своє'і оселі, Василько швидко стрибнув

цій компанії. Він зовсім змінився. Хлоп

у ліжко і заснув . І сниться йому довгий

чик вже не вітався привітно на вулиці,

коридор, по якому він крокує обереж

не виконував домашні завдання, не до

ними кроками. Хлопчина зупиняється

помагав своїй матусі у хатній роботі. Він

перед

став справжнім розбишакою. Не було й

пише: «Моє життя». Відчинивши двері,

дня, щоб він не прийшов додому зі син

Василько побачив, що вся кімната за

широкими

дверима,

на

яких

цем під оком, розбитою губою чи поби

кладена великими коробками, кожна

тими колінами. Усім рідним і знайомим

з яких мала свою назву. На одній з ко

було жаль хлопчика.

ти до тих поганих хлопчаків, але він її

робок був напис: «Друзі». Він підійшов

Матір Василька дуже хвилювалась за

ближче до неї і почав витягати з короб

свого сина. Вона просила його не ходи-

ки численні картки. На кожній картці

були згадані моменти, які траплялись з ним в компанії його друзів: «розбив вікно бабі Галі», «поламав гойдалку на майданчику», «вкрав на базарі грушку». Коли він прочитав усі картки з тіє'і ко

робки, йому стало соромно, і він знія ковів. Тоді Василько ступив ще декіль

ка кроків і зупинився перед коробкою з надписом: « Моя сім'я». Прочитавши перші картки, він згадував щасливі мо

менти, які були у його сім'ї. На обличчі хлопця засіяла посмішка. Але не довго

вона залишалась на його лиці. Чим далі він заходився перегортати картки, тим

гірші надписи з'являлись на них: «довів

маму до сліз», «обіз вав батька». Хлопчи кові стало незручно, і він відсунув цю

коробку якнайдалі від себе. Коли ж він підійшов до коробки з над писом «Матусині переживання», серце

його завмерло. Він обережно почав ви

тягувати картки. На них були написані усі ті щирі молитви, які Василькова мама

молилася щовечора за свого сина. Він побачив на цих картках усі сльози, які його мама виплакала у переживанні. Ва

силько був вражений цією коробкою до глибини душі, адже вона була найбіль шою з поміж усіх. «Скільки страждань я причинив сво'ій матусі!»

повторював

він. Коли Василько прокинувся, то, недов

го думаючи, пішов до матусі і вибачився

за усю кривду, яку він їй зробив. Мама з ніжністю обняла хлопчика і промовила: «Ти найдорожчий скарб у моєму житті, я дуже люблю тебе, синку!» З того момен ту у Васильковій сім'ї усе налагодилось. Він більше не товаришував з поганими хлопцями. Знову допомагав своїй ма

тусі у всьому і старався більше ніколи її не хвилювати. Щовечора, промовляючи молитву, хлопчик дякував Богові за те, що дав йому змогу зрозуміти сво·; по милки і покаятись.

1 «Сnо""нвіку бубn лов>о, . cno ' Сnово уло -."> а) Бог; б) Життя; в) Людина.

осланий Богом ім'я йому-".>>

ІІНІJРС Шановний читачv. ПРО.QIBllJ&MI QI 3ІПИТІННІ СТІСJІІТЬСА

ІІСТОРІНКІМИ Свнтаrо nись:~:·.сvса ІРИСІВ вІ,q Іоана.

єванrеnІн ro~n,~~:r::_ 1_3 poa,q1n1в.

' ТІ, ЩІ".",," JІІІРІІНJВІННІ ВІаІьІ:n"а:І~ІІІІСТЬ НІ ВСІтІnьни 3ІПИТІННА. ПРІВИПЬН В м 79019, М. ЛЬВІВ, ВУЛ. Б. ХМ

ЯТ~НУФРІЇВСЬКИЙМОНАСТИРОТЦІВ ВАСИЛІЯН, І•МІСІОНАРЧИКОВІ»

, ельницького, 36, св

ІІ 3ІІІ.QЬ ВН83ІТИ СВОІІ a,q11c1. н~мІР ТІRІ8ІНІ та ВІК.

Дуже дякую тобі, Вірочко, за листа та вірши-

1 Слава Ісусу Христу!

Дорогий «Місіонарчику», мене звати Віра Оверко, мені 10 років, ходжу в 4 клас. Маю

трьох сестер і двох братів. На Божественну

Літургію я із своєю сім'єю ходжу до церков

св. Андрія та св. Онуфрія ум. Львові. У церк

ві св. Андрія я приймала Урочисте Святе Причастя, і зараз ходжу на поглиблену ка

техизацію, яку провадить сестра Єремія.

Залюбки читаю твій журнал. Мені дуже по

добається розв'язувати в ньому кросворди

і читати різні істор;;:

І Дорога дитино,

Тож для цього, дорога,

Сміється привітно. Відкрий двері серця, І любов Його свята

До тебе пригорнеться.

І 28

як справжня

поетеса! Бажаю

тобі свій талант використову вати на славу

Хай Ісус до тебе

Мудра, щедра, вірна,

ка. Ти пишеш,

Божу. Я завжди неймовірно

тішуся кожно-

му листа, тож

чекаю від тебе

ще багато-багато

листівок. Нехай

воскреслий Хрис

тос благословить

тебе здоров'ям та щастям!

1 о. 8 якому із трьох .розділів сказані ~акі

5. Чи хрестив Йоан Ісуса? ІІІ

а) Так; б) Ні;

в) Ісус хрестив Йоана ·

слова: «Істинно, 1стинно ~а.жу вам: побачите небеса відкрит1 и анrел~в Божих, які ~исходять та сходять на

в) <<Ідіть за мною».

а)

в)

а) Кифа;

ув1итиу ".» а) Царство Боже ·

а) Гелії; б) Ариматеї;

и.

б) край Юдейськ~й ·

в) дім Божий.

в) Кані Галилейській.

б) Петро (Скеля) · в) Павло. ' зв

вродиться з води та

д~~а, не спроможен

11. Перше чудо Ісуса відбулося У···

7 Як Ісус назвав Симона, сина Йон '

8 п·

1З. «Копи тось,.,

1; 6) 2;

б) «Ми знай~ли Месію»·

в) староста:

Сина Чолов1чоrо.»

б. Щ)о в перекnад1 означає :<Равві»' а «Учителю»·

1 . Ким був Нмкод~ n ? а) учень Ісуса· б) фарисей· '

12. Хто сказав Ісусові у день весілля: «Вина

итса1ди, м1ета Андрієвого та

в них нема~>?

· а)

етрового, був".

а) Филип·

щоб,"))

староста;

в) мати Ісуса.

13. Про що йдеться у 2 главі, віршах 13-25?

І. КІ?.rо Ісус назвав «справжнім

а) розмова Ісуса з юде~ми;

а) Филипа·

в) Кожен, хто 'вірує в Нього, не загинув, а

Хрестителя про Христа;

б) Матея· '

в) Ісус виганяє торговців з

в) Натан~іпа.

жив життя вічним.

Єрусалимського храму.

ПОЛЯРНИК

СЛУХНЯНА

Перш9класницю, яка прийшла зі школи, питають:

- Мар1чко, а хто за тобою сидить? - Я не знаю, бо вчителька сказала, що назад обертатися не можна.

СКАЖИ «РИБА»

- Тату, копи я виросту, то буду полярником. -Добре, синку.

- Я' вже зараз хочу готуватись до цього. -Якже?

-А ти щодня купуй мені морозиво, щоб я звикав до холоду.

П'я~~річна дівчинка не вимовляє «р>>. Дідусь, кепкуючи

ЗАПАМ'ЯТАЛА

з не1, говорить:

- Катрусю, ~кажи.«риба». - Окунь, - в1дпов1па вона. ТОЧНА ВІДПОВІДЬ

Учитель: - Іванку, чи д~вго живуть миші? Учень: - Це залежить в1д кота.

а) Хто вірує в Сина б) ж~в життям вічним; Ycr почитали Сина так, як Отця почитають·

б) детальні свідчення Иоана

1раmьтянином»?

св1т, що Сина свого

Єдинородного дав

б) слуги;

б) Натан;їл· в) Никодим~

16. «Боr . бо так попю б ив

- Марійко, чому ти всі цукерки поїла сього,gні?

розсердипася матиJ заглянувши в буфет. -Я ж просила тебе залишити ще и на завтра. - Мамусю, ти ж вчила ме.не не залишати на завтра те, що можна зробити сьогодн1.

.......... . ... ...............

І ·.·.·

.............. ............. ...... 29

Три крапки замініть словом із пісень та віршів Володимири Круковської, Теодора Кукурузи, Михайла Янченка Підrотувала Леся ШТИКАЛО

9 11

1. Хто за нас вночі не спав, колискової співав? - Мама. Хто в життя дорогу дав, хто листа від нас чекав? - .. .. Хто найбільше бід зазнав, сліз гірких в життю пізнав? - Мама. Хто зігріє нас теплом, прийме під своє крило? - Мама . 2. ... України - в усмішці дитини, у пісні дівчини, в щебеті пташини, у цвіті-буянні барвінку й калини. З. Коли ясніють очі і вуста, зникають мої суми і тривоги . Коли твоїм дзвіночком ... луна, тоді за все я щиро вдячна Богу. 4. Як тільки травень перший крок дає, той день, потрібний людям, настає, щоб ... вклонився матері своїй, і в Божій славі шану склав би їй.

5. Люби рідну матір, як квіти, як .. . ясне люби! Для неї ми будемо діти б. Рідну маму бережіть кожен день, кожну мить, не тривожте її

її пташенята журби .

..., а любіть кожен день, кожну мить!

7. Ввечері й щоранку я Богу молюся, - так мене навчила любая ... . 8. Казала мені моя мати, що я маю пам'ятати дуже простий ... : що є в кожної людини свій батьківський родовід; що у кожного є хата, яка ніжністю багата; що є в кожного чудова материнська рідна мова; що в кожного Батьківщина - наймиліша та єдина! Я візьму з собою в світ матусин мудрий заповіт.

9.1 в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і рушник вишиваний на .. ., на долю дала. 10. Мамине свято з весною йде, мамине свято - .. . цвіте, мамине свято - день матерів, мамине свято 11. Два кольори, мої два кольори: червоне - то ... , а чорне то журба.

любові спів.

Відповіді на кросворд «ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК», опублікований у числі за квітень 2011 року: ПО ГОРИЗОНТАЛІ : З.Сонце. 5. Дар. 7.Алилуя. 10. Вінок. 11.Чудо. 12 .Мак. 14.Весна. ПО ВЕРТИКАЛІ: 1Лодоляночка. 2. Неділя. 4.Мир . б.Жучок. 8.3вук . 9.Україна . 13.День.

Номер підrотував: бр. Юстин Борис, ЧСВВ

Зо

Допомагали: Мар'яна Шиндюк,

Григорій Стахів, Євген Шпирка,

Павло Білик,

Максим Бервецький,

Руслан Модний, Ірина Модна.

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ 2011

ПРО БОЖЕСТВЕННЕ ТА МИРСЬКЕ: ДЕЯКІ РОЗДУМИ

Віктор 3АХАНДРЕВИЧ

Церкви тоді ще не існувало, ані держави у зна

Після останніх подій, що стаються у нашій Церкві

століття, ще не було. Первісна людина, як ви

- обрання її Глави, яким став владика Святослав Шевчук - видається доцільним поговорити про

дно з більшості історичних та археологічних

те, як складуться стосунки між Церквою і держа

ною. Часом вражає кількість канонів, правил та

ченні, яке вкладаємо у це поняття ми, люди ХХІ

даних, якими ми володіємо, була дуже релігій

вою в цих нових умовах її існування. Очевидно,

релігійних обов'язків, яких вона змушена була

серцевина життя Церкви завжди залишається

дотримуватись . Саме тому у дохристиянсько

стійкою і незмінною. Вона, будучи керованою

му суспільстві часів до нашої ери верховний

Духом Святим, завжди залишається однією і

жрець

тією ж самою Церквою Христовою. Одначе, коли

правителем. Не існувало світського як такого і

приглянемося ближче до подій у ній, воістину можемо сказати: «Путі Твої незбагненні, Госпо

релігійного як чогось на противагу світському.

завжди

ототожнювався

верховним

Ці два поняття починають окреслюватись і ви

ди». Автор цієї статті не має тут наміру входити

різнятися щойно в середньовіччі, про що дещо

у ширшу дискусію щодо цих питань, але радше

згодом . У язичницькому світі навіть на високо

бажав би закинути зерна певних думок та ідей,

му культурному щаблі його розвитку, як, скажі

роздумуючи над якими, можемо витворювати

мо, у Греції та Римі, ніколи, власне, не було цього чіткого розподілу- у тій формі, в якій ми маємо

нову модель взаємодії Церкви та держави у нашому світі. Таку модель людство шукало та

його зараз. Ще більш тісне об'єднання поміча

прагнуло віднайти в усі часи існування христи

ємо на прикладі Японії та Китаю. Однак саме

янства. У результаті цього витворилось декілька

Риму судилося витворити ідею, яка була під

типів чи моделей стосунків Церкви з державою.

хоплена головними діячами епохи Відроджен

Короткий історичний екскурс допомагає нам

ня (Вольтер, Дідро та інші), і яка з невеликими

побачити декілька цікавих моментів.

змінами дійшла до наших часів. Власне, саме у

На первісному етапі свого існування перед

як такі . Варто нагадати, що деякі закони дожили

людством не стояло питання взаємодії Церкви

і до наших часів і подекуди зустрічаються і в на

чи релігії з державою, оскільки, по-перше, ані

ших кодексах та законодавчих збірниках .

Римі була розроблена юриспруденція та право

MIGIOH

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

Язичницький

світ

ТРАВЕНЬ2011

завжди

ототожнював

і світської влади над духовною, папоцезаризм

поклонятися та приносити фіміам. Це, нага

даю, було однією з причин переслідування та

взаємодії між Церквою та державою є Візантія,

гоніння на християн у перших століттях нашої

де імператори призначали та відкликали патрі

ери. На відміну від багатобожжя навколиш

архів, вирішували більшість церковних справ.

навпаки. Класичним прикладом такої форми

нього світу, у євреїв виробився свій концепт

Пізніше ця модель церковно-державницьких

стосунків з Богом, на осно.ві якого будувалися

стосунків стає домінуючою у Московській імпе

всі суспільно-економічні відносини тих Часів .

рії, яка перейняла головні елементи державно

Власне, моделлю, яку виробив єврейський

го управління від Візантії. Натомість на Заході,

світ, була теократія. Так, від

у Католицькій Церкві набуваt: поширення так званий папоцезаризм, коли будь-яка коронація

IV-V

ст. до Христа

вся влада в єврейському народі зосереджува щеником. У пізніші часи цю модель підхопить

затверджується і відбувається лише за участю Папи Римського. Дещо пізніwе з'явився і роз

християнський світ, пристосовуючи її до своїх

винувся феномен державних чи національних

лась в руках духовенства на чолі з первосвя

потреб в умовах звільнення від переслідувань.

Церков, коли саме на церковні інституції покла

Тому у християнському світі теократія розвива

дається багато державних функцій

ється щойно у

народження, смерті, шлюбу тощо. Донині у різ

IV-V ст.

після Різдва Христового.

реєстрація

Проте вже з часів раннього середньовіччя,

них формах державні Церкви існують у Швеції,

після розпаду Римської імперії, Церква починає

Англії, Данії та в інших країнах. Очевидно, такі

розвиватись як окрема інституція

відповідно

до власного покликання та місії нести світло

Церкви мають державну підтримку, зокрема й фінансову.

Христове у світ. Внаслідок різноманітних істо

У колишньому Радянському Союзі встанови

ричних колізій, зокрема, після великого розколу

лася модель повного відокремлення Церкви

1054 року на зміну теократії як найпоширенішій

від держави, що, однак, на практиці мало вель

формі взаємодії Церкви та держави приходять

ми негативні наслідки, оскільки теоретично за

дві інші

папоцезаризм, який розвивається на

декларована свобода віросповідання або атеїз

Заході, та цезаропапізм, що стає притаманним

му зводилась до практичного переслідування

для Сходу. У більшій чи меншій мірі ці моделі іс

будь-якої релігійності .

нують і сьогодні, впливаючи на мільйони людей

відокремлення мала більше негативних наслід

як у Церкві, так і поза нею. Цезаропапізм пред-

ків, аніж позитивних, і тому відмерла ще за ча-

ставляє тип домінування світського правителя

імператора з верховним жерцем, якому слід

Ця модель

разючого

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ 2011

сів існування самого Радянського Союзу, який

умови життя для своїх громадян. Її головним

виявив недієздатність побудови такого роду

обов'язком є забезпечити г ідні умови праці та

церковно-державних ізоляціоністських відно

життя для всіх людей на принципах свободи,

син. Саме усвідомлення неможливості повністю

рівності і братерства. Церква , натомість, за

ізолювати Церкву від держави сприяло можли

вжди має на умі слова Христа : « Царство Моє

вості потепління стосунків між ними обома, що

не від світу цього» (Йо. 18,36), тому основою

спершу вилилось у зустріч Миха'~:ла Горбачова

своєї діяльності , попри безумовну вартість со

з Папою Римським Іваном Павлом

ціальної доктрини та необхідність піклуватись про земні потреби своїх вірних, все ж вважає головною діяльність духовну, тобто спрямова

11,

а пізніше,

врешті - решт, призвело до довгожданої легалі зації Української Греко-Католицько"і Церкви . Ми дещо детальніше зупинилися на розгляді

ну на забезпечення люду Божого тією водою,

раніше існуючих моделей церковно-державних

що «тече у життя вічне» (Йо. 4,14). Виходячи з

взаємин з метою якомога ближче наблизитись

настільки різних позицій та завдань, як Церк

до тіє'і моделі, яка була би прийнятна як для на

ва, так і держава все ж таки доходять до спілt:>

шої Церкви, так і для України в цілому в умовах

ного знаменника, оскільки людина є духовно

поліконфесійсності і доволі непростої міжкон

тілесною істотою, і без задоволення первинно

фесійної ситуації. На наше переконання, як мо

необхідних матеріальних потреб неможливе

дель цілковитого відділення держави від Церк ви, так і модель державної Церкви навряд чи є

або ускладнене задоволення потреб духовних. Це вказує на необхідність Церкві і державі по

прийнятною і доброю в сучасних українських

єднувати власн і зусилля задля блага людини.

умовах. На хвилі зростання у світових масш

Пам'ятаючи про сказане вище, слід також

табах екуменічного руху у церковній сфері і

узяти до уваги деякі явища , притаманні сучасній

тенденцій до глобалізації у політичній сфері не

Україні, як, наприклад, шкідлива «мода на віру »,

можливим стає повне невтручання Церкви та

що настала наслідком багаторічної відсутності

держави у справи одна одної. Натомість зрос

доступу до релігії та зацькованості християн,

тає усвідомлення спільної мети діяльності обох.

через що переважна більшість українців вважа

Очевидно, діяльність Церкви є значно ширшою

ють себе віруючими (в Європі, для порівняння,

і представляє дуже багато елементів. Доречним

цей показник значно менший), та часто нещирі

є постійний пошук спільних інтересів між цими

показові кроки влади назустріч Церкві . І лише

двома інституціями . Скажімо, одним із головні

зваживши це все, слід шукати таку модель вза

ших елементів є мораль. Тішить той факт, що

ємодії держави з Церквою, при якій духовна ді

державна влада усвідомлює позитивну роль

яльність Церкви йшла б на користь постійному

Церкви у відстоюванні моральних цінностей .

прагненню покращити матеріальні умови праці

Звісно, що зі зростанням духовності зросте та

та життя людей з боку держави, що у своєму по

кож і моральність суспільства, помітно зменшу

єднанні давало б великий позитивний ефект.

ватиметься рівень злочинності , в чому не може

Для реалізації цієї мети необхідні регулярні зу

не бути зацікавлена держава . Тому, усвідомлю

стрічі представників церковної та владної еліт,

ючи цю позитивну роль Церкви , кожна влада в

що вилились би у реалізацію сnільних суспільно

незалежній Україні намагається використати ці

корисних проектів. У наш же час таких проектів,

фактори на свій лад .

на жаль, є дуже мало, а часті прагнення Церк

Перед нами постає тепер питання: як вза

ви допомогти у вирішенні суспільно важливих

ємодіяти Церкві з державою? Щоб дати хоч би

проблем нерідко наштовхуються на нерозумін

приблизні відповіді на це питання, слід одразу

ня , а то й навіть опір з боку можновладців.

окреслити і взяти до уваги місію та завдання

Отож, метою роздумів автора цієї статті було

кожної з них. Так, держава, займаючись на

підштовхнути читачів до пошуків відповіді на ці

самперед матеріальним благоустроєм свого

питання, які знову стали актуальними з прихо

народу, будучи свого роду земним градом, у

дом до влади нового керівника нашої Церкви. І

першу чергу повинна дбати про якнайкращі

нехай Господь благословить ці пошуки .

MIGIOH

украі·нс ь кий

х ристия н с ь к и и часопис

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧСВВ

ТРАВЕНЬ2011

ПАМ'ЯТАЄМО, ВИВЧАЄМО, НАСЛІДУЄМО

ОТЕЦЬ НАВКРАТІЙ..КРИЖАНОВСЬКИЙ, ЧСВВ -

ДУШПАСТИР УКРАІНЦІВ КАНАДИ

Боже провидіння знаnо наперед, що у свій час

вивчав філософію та богослов'я, а

має випасти веnикий і важкий хрест на доnю

року був висвячений на священика.

українського народу та його Церкви - пекеnьна рука вдарить по пастирях цього народу, а народ,

як вівці без проводу, розбіжиться по всіх сторо

серпня

1903

Після двох місяців священава Боже провидіння

повело його на місійну працю до Канади. В Канаді він провів своє повне праці і посвяти життя. Отець

нах світу. Щоби бодай частинку цього народу

Навкратій відвідував матеріально вбогих, але ідей

рятувати, Бог завчасу пересаджує його на новий

но багатих наших переселенців, подавав їм по

терен - даnеку Канаду. Цю моnоденьку маnеньку

трібну духовну опіку, заохочував до витривалоаі

гаnузку українського народу та його Церкви тре

у важких початках, закликав до вірноаі Католиць

ба буnо тут догnядати, її кріпити, над нею чувати

кій Церкві. Головним осідком і місцем його праці

та її провадити. Потрібна буnа відповідна дnя

був Вінніпег, де відразу було засновано парафію і

цього nюдина. Тією Богом посnаною nюдиною був, без сумніву, о. Навкратій Крижановський, ЧСВВ. Про це найкраще свідчить праця цього

докладено зусиль для будівництва власної україн

місіонаря-васиnіянина. Тому, продовжуючи наші

дері. Вже в

розповіді про визначних васиnіян, згадаємо

Мондеру поаала щоденна українська школа, в

повного посвяти священика-дуwпастиря, незрів

якій навчалося

няного народного діяча, ревного сіяча Божого

не думав тільки про дочасні справи

Сnова - о. Навкратія Крижановського.

сягав далеко в майбутнє. його непокоїла думка,

ської католицької школи для українських дітей.

Від

1910

року о. Навкратій перебував у Мон

1912

році недалеко від теперішнього

120 дітей.

Цей ревний василіянин

його погляд

що поле душпааирської праці щораз більше по Майбутній отець Навкратій народився

ширюється, а душпастирів є дуже мало. Одино

Верхобужі Золочівського пові

ким розв'язанням було подбати про підготування

ту в Західній Україні. Початкову освіту він здобув у

й вивчення молодих місцевих священиків. Щоб це

своєму рідному селі, а до гімназії ходив у Золочеві.

уможливити, потрібно було збудувати монааир. І

ня

1876 року в селі

Маючи

22 трав

18 років, вступав до новіціяту Чину святого

ось після довгих трудів, завдяки помочі добрих

Василія Великого у Добромилі. його магістром на

людей, збудовано в Мондері монааир. Ця вели

новіціяті був Андрей Шептицький. Перші монаші обіти склав 2З квітня 1896 року, відразу після цього

землі аалася 31серпня192З року.

ка, всеукраїнського значення подія на канадській

українськи~ християнськии часопис

GIOHdV

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ 2011

Обставин и, в яких опинився у Канаді незабут

у Канаді з візитом до наших українських громад.

ньої пам'яті о. Навкратій Крижановський, ЧСВВ,

Отець Навкратій ніколи не минав нагоди, щоб

були невідрадними : він не знав ані англійської

дати можливість іншим народам пізнати укра·ін

мови, ані розм і щення наших поселенців, ані са

ську культуру, наш чудовий обряд, народні звичаї

мого краю та його внутрішнього життя. Спочатку

та інші надбання українського народу.

о. Навкратій мусів відшукати своїх людей, органі

Доказом визнання його великих діл було те, що

зовувати їх у церковні громади, дбати про будів

найвища влада Чину створила на північноамери

ництво храмів, чувати, щоб не лише безсмертні

канському континенті нову Провінцію, а цього най

душі, але й майно тих людей не дісталось у ворожі

більш заслуженого священика зробила головним її

руки . При тому всьому, хоч він сам був без потіхи,

настоятелем- протоігуменом. Проте надмі рна пра

мусів потішати й заохочувати інших, підтримувати

ця, часті подорожі, безнастанні клопоти, а до того

їх на дусі, підносити їхню релігійну й національну

всього ще й докучливі ~вороби так вичерпували

свідомість. Неодноразово треба було висповідати

й виснажували сили цієї благородної людини, що

цілу громаду, відвідати хворих, похрестити дітей

нитка її життя скоро обірвалася. Сповнюючи один

(часом було і 25 в один день), катехизувати та при

із багатьох обов'язків верховного настоятеля цієї

готувати до першої сповіді, повінчати, а потім, бу

Провінції, о. Навкратій несподівано помер у Стем

дучи цілком вичерпаним зі сил, їхати в нову важку

фордській семінарії після короткої недуги серця 1О

дорогу, бо ще інші громади очікували з нетерпін

квітня 1940 року. Його тлінні останки було перене

ням приїзду душпастиря. Можна собі уявити, якої

сено до Мондера, який устиг стати йому рідним, і

самопосвяти таке щоденне життя вимагало, якої терпеливості, ревності, розважливості, працьови

тут, серед великих торжеств, було складено їх на вічний спочинок. Так закінчилось життя цього пра

тості вимагала ця місійна праця, що була насущ

ведного й незрівняного працівника-василіянина

ним хлібом для василіянина-місіонера.

на новій ниві канадського місійного терену.

Ревність і повна геройської жертовності любов

Ціле життя о. Навкратія було посвячене цій

до своїх ближніх у цього молодого священика,

одній ідеї- скріпити й поширити Боже Царство в

мабуть, виявилася найяскравіше у

душах українців на канадській землі. Коли порів

1918 році,

коли

цілу Канаду огорнула страшна пошеаь «інфлуен

няємо цей незмірно короткий час земного життя

ци». З небезпекою для власного життя о. Навкратій

о. Навкратія з важкими й невідрадними обстави

щодня по кілька разів їздив у різні сторони з Най

нами, серед яких йому довелося працювати , тоді

святішими Тайнами до важко хворих людей, поті

мусимо признати, що плоди його праведного

шав їх сповіддю та готував на дорогу до вічності.

життя були понад усяке людське сподівання над звичайно великими . В цьому можна добачати ве

Своєї діяльності о. Навкратій не обмежував

тільки до священичо-місійної праці. його дбай

лич Божого провидіння .

ливе око бачило велику потребу народного усві

Отець Навкратій Крижановський, ЧСВВ, був

домлення та збереження рідних звичаїв і куль

людиною високих ідеалів і відзначався силь

тури в чужому краї. Свій вплив і активність він,

ною волею, ніколи не п іддавався навіть най

наскільки це було можливо, звернув також і в цьо

більшим труднощам, яких не бракувало в його

му напрямку. На плоди його старань не потрібно

невтомному монашому житті. Його мила й сим

було довго очікувати . У Вінніпезі постала велика

патична вдача прихиляла до нього серця всіх,

цілоденна українська школа при василіянській

що його знали . Своєю щирістю він притягував

церкві . Отець Навкратій старався допомагати

до себе всіх, що чули його науки або мали на

українським учителям вступити на навчання до

году з ним спілкуватися. Отець Навкратій був

державних шкіл. Майже виключно його заслугою

правдивим сином св. Василія Великого, по

було це, що Мондер став осередком українського

вністю відданим церковним справам, огортав

життя, хоч в ньому проживало дві-три сотні на

справжньою любов'ю своїх ближніх. Ціле жит

селення, але його знали як свої, так і чужі по всій

тя о. Навкратія

Канаді . Восени

місіонера, священика, василіянина.

191 О року Мондер відвідав митро

полит Андрей Шептицький, ЧСВВ, який перебував

ЛІІСІОН

це світлий зразок правдивого

Опрацював о. Василь ПАРАСЮК, ЧСВВ

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ2011

«ЦЕРКВА В ДОРОЗІ» Зі семінару про УГКЦ в діаспорі під проводом владики Сетера Ортинського, ЧСВВ 22 і 24 березня 2011

року в конференційному

залі Василіянського інституту філософсько

богословських студій ім. Йосифа Веніямина Рутського у Брюховичах з ініціативи о. Даниїла Сі кори, дослідника історії Василіянського Чину, з благословення отця-ректора Роберта Лисейка та за організації отця Полікарпа Марцелюка, професора церковної історії у ВІФБС, відбувся семінар, присвячений історії започаткування й розвитку місійної діяльності серед українських греко-католиків у північноамериканській

діаспорі та пам'яті першого єпископа ординарія у Філадельфії (США) владики Сотера Ортинського, ЧСВВ. «Церква в дорозі. Досвід діаспори у створен ні місійної структури УГКЦ в Північній Амери ці. Кир Сотер Ортинський єпископ»

василіянин, єрей,

така повна назва семінару, в якому

мали змогу взяти участь брати-студенти, ви кладачі інституту та сестри василіянки з Брю

хович і Львова.

На першій сесії семінару, яка відбулася 22 березня, докторант з історії Церкви Григорі янського університету в Римі пан Володимир

Суботін висвітлив тему «Римські понтифіки і

кількість осіб та сімей, які мігрували до США в

питання емігрантів. Конгрегація для Східних

цей період, регіони найінтенсивнішого відто

Церков

ку емігрантів, їх долю і роди занять на «новій

душпастирська

опіка

емігрантів».

Зокрема, в першій частині доповіді пан Во лодимир

Зб

представив

на

основі

документів

Батьківщині».

На другій сесії семінару, вже

24 березня,

у їх історичній перспективі розвиток думки

отець-доктор Іван Кащак зі Стемфордської єпар

Вселенських Архиєреїв та вищеназваної Кон

хії (США) розвинув тему «Єрархія УГКЦ в діаспорі.

грегації стосовно еміграції та душпастирської

Митрополит Андрей Шептицький і створення

опіки емігрантів, представив канони з Кодексу

парафіяльних громад». Розповідь про приїзд

Канонів Східних Церков та Кодексу Каноніч

перших українських греко-католицьких свяще

ного Права Римської Церкви, які гарантують

ників до Америки, утворення душпастирських

вірним католикам усіх обрядів права дотри

осередків, старання про свого єпископа і врешті

мання власних обрядів і забезпечення опіки

приїзд Кир Сотера Ортинського, ЧСВВ, до Філа

власного духовенства. В другій частині допові

дельфії, його труднощі в нових умовах й непо

дач зробив історичний екскурс у кін. ХІХ - поч.

розуміння з латинською єрархією

ХХ ст.

- період, на який припадає перша хви

Іван супроводжував наочними фотоматеріала

ля еміграції українців із Галичини, Закарпаття

ми за допомогою проектора. На завершення

та Буковини до Сполучених Штатів Америки.

пан Мирослав Ортинський оповів про плекання

На основі статистичних даних представлено

пам'яті про владику Сотера (в миру

- все це отець

- Степана)

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ 2011

Ортинського в родині Ортинських. На основі

Після закінченні семінару всі присутні під

розповідей свого діда, який був рідним братом

несли до Господа молитву за упокій душі слуги

владики, пан Мирослав розказав про його ранні

Божого єпископа Сотера Степана Ортинського,

роки, навчання в школі та Дрогобицькій гімназії

ЧСВВ, тим паче, що в цей день

й зародження покликання до монашого життя.

р.

виповнилося

- 24 березня 2011

років із дня його смерті.

БЛАЖЕННОЇ ПАМ'ЯТІ ВЛАДИКА СОТЕР СТЕПАН ОРТИНСЬКИЙ, ЧСВВ Народився 29.01.1866 р. в с. Ортиничі Самбірського повіту (нині Дрогобицький р-н Львівської обл.) в роди

тицького, єпископа Перемишльського Костянтина Чехо

ні Івана Ортинського та Марії з роду Кульчицьких. По

Це сталося

ходив з давнього шляхетського роду Лебідь. Початкову

вича і єпископа Станіславівського Григорія Хомишина.

12.05.1907 р. у катедрі св. Юра у Львові. 27.08.1907 р. владика Сотер прибув до Нью-Йорка, де

освіту здобував спершу в рідному селі, потім у школі в

його зустріли численні священики та вірні. Після візи

Дрогобичі, Дрогобицькій польській гімназії та в гімназії

ту до Апостольського Делегата у Вашингтоні оселився у

у Самборі. До реформованого Василіянського Чину на

Філадельфії. Одразу кинувся у вир праці: організовував

новіціят в Добромилі вступив

духовенство, створював нові парафії (за неповних 9 років

сові обіти склав

3.02.1884 р.

Перші тимча

29.09.1885, після чого упродовж року ви

вчав риторику в Добромилі, а з 16.03.1886 р. -філософію у Львівському монастирі. Вічні обіти склав

він заснував

нові парафії, а для кращого управління

парафіями об'єднав їх у деканати), релігійні товариства

1.01.1889 р. Був

«Від родження», «Апостольство молитви», заснував часо

направлений на богословські студії до єзуїтської академії

писи «Душпастир», «Америка», «Місіонер», «Єпархіаль

в Кракові.

ний вісник», сприяв створенню католицької організації

18.07.1891 р. отримав єрейські свячення. 1894 р. отримав

Після завершення навчання у

при

«Провидіння», яка об'єднувала греко-католицькі брат

значення до Львівського Святоонуфріївського монастиря

ства Америки. В

виконувати обов'язки проповідника, сповідника й місі

сестер василіянок, які почали допомагати в навчанні ді

онера. У

1911 р. владика Сотер запросив до США

рр. був вікарієм Лаврівського монас

тей, особливо сиріт. Кир Сотер відкрив сиротинець для

тиря і професором філософії для василіянських братів

200 дітей-сиріт, дбав також про вишкіл священиків і на

студентів. В

віть придбав земельну ділянку для майбутньої семінарії (заснована аж у 1933 р.) й старечого дому. А 28.05.1913 р.

1894-1895

1896-1897

рр. був у Львові провідником

Апостольства молитви, сповідником, еклезіархом і місіо

нером. З

1898 р. отець Сотер перебував у новозасновано

церковна структура греко-католиків у США стала само

му монастирі св. апостолів Петра й Павла в Михайлівці

стійною й непідвладною латинським єпископам: владика

на Тернопільщині (заснованому у

Іваном Дашке

Сотер отримав повну пряму юрисдикцію, створивши ек

вичем), звідки продовжував щораз частіше виїжджати на

зархат нашої Церкви. під опікою Апостольського Делегата

місії й реколекції, виконував обов'язки економа монас

у Вашингтоні. Всі ці старання єпископа Сотера Ортин

тиря, а з

перебував у

ського завжди були під прицілом русинського закарпат

Дрогобицькому монастирі знову як місіонер і сповідник.

ського духовенства, яке бажало мати свою окрему від

1.11.1901 -

ігумена. У

Після Першої Капітули Чину

1895 р.

1905-1906 рр.

(14.11-l.12 1906 р. в Кристи

галичан єрархію і часто ставало «каменем спотикання»

нополі) був призначений директором усіх василіянських

у намаганнях та д іях владики Сотера, висловлюючи своє

місій і місіонерів із осідком у Львівському монастирі.

незадоволення у різних часописах і зводячи на нього без

Отець Ортинський був одним із найуспішніших і най

підставні наклепи.

талановитіших місіонерів у Чині й у своїй місіонерській

Владика Сотер Степан Ортинський, ЧСВВ, упокоїв

ревності збирався виїхати на місійну працю серед укра

ся в Господі у Філадельфійській лікарні після чергового

їнців у Бразилії, однак Боже провидіння розпорядилося

запалення легенів. Сталося це

по-іншому...

його життя, 31-му

24.03.1916 р.

на 51-му році

греко-католиків у США з осідком у Філадельфії. Єпископ

- свя 30.03.1916 р. від бувся величавий похорон, у якому взяли участь від 10 до 15 тисяч людей. Похоронений у греко-католицькій кате

ські свячення отримав із рук митрополита Андрея Шеп-

дрі у Філадельфії. Вічна йому пам'ять!

26.03.1907 р. отець Сотер Ортинський був іменований титулярним єпископом Давлії із призначенням для всіх

tfll,GIOH

чернечого покликання, 25-му

щенослужіння і 9-му році єпископства .

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ2011

НАСТАНОВИ СВ. ІВАНА 30ЛОТОУСТОГО

ПРО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Продовження, Початок у ч.4 за

2071

(IV СТ.)

четні всі люди. Бо кожен із нас долає одне і те

ж море, в якому неможливо обминути хвилі та бурі . Але оскільки є люди, які перебувають

Про потребу дітей слухати Слово Боже

поза стихією, то очевидно, що бурю чинять не

Коли ви бажаєте привести своїх дітей на ви

обставини, а стан нашого духа.

довище, то знаходите для цього час і не вва

Отже, якщо ми налаштуємо свою душу на те,

жаєте, що це зашкодить їхньому навчанню чи

щоб вона все легко переносила, то для нас не

іншим справам. Духовні ж вправи вам вида

існуватиме ні бурі, ні потопу, але завжди буде

ються ледарством. Чи не гнівите ви Господа,

благодатна тиша.

коли знаходите час на те, щоб навчати своїх ді тей усіх можливих наук, а заняття Божою спра

вою для них, на вашу думку, є обтяжливим та несвоєчасним? Помиляєтесь, браття! Саме цей ніжний вік і потребує навчання Божої справи. В

величезного зла

Розбещеність дітей часто пояснюється без

такий період швидко засвоюється і, як печатка

умною тягою їхніх батьків до тілесного. Надаю

на воску, карбується в душах дітей усе те, що

чи перевагу лише цьому, а все інше вважаючи

вони чують. В цей час також формується і їхня

менш вартісним, вони перестають піклуватися

схильність або до зла, або до доброчинності.

про душу свого чада. Про таких батьків я ска

Тому якщо на початку, так би мовити, у перед

жу, що вони є гіршими навіть за дітовбивць.

день відвернути дітей від пороку і спрямува

Розглянемо це детально. Чи можеш ти ска

ти на кращий шлях, то в майбутньому це для

зати, що твій син чи почув від тебе, чи дізнався сам, що той, хто клянеться (навіть якби клявся

них стане навичкою, і вони будуть нездатними швидко захоплюватися гріхом. Адже навичка

у правді), ображає Бога? Також чи чув він про

спонукатиме їх до добрих справ . Такими діти

те, що злопам'ятному спастися неможливо?

будуть корисними для суспільства і шанувати

Або про те, що лихослівного Бог настільки

муться нами, оскільки у своїй юності виявлять

втихомирив, що навіть заборонив йому читати

мудрість старців. Бо неможливо

- як я вже

Слово Боже? А також про те, що гордовитого

- щоб ті, що навчалися та насо

та підступного Він скинув із неба до вогненної

раніше казав

Про те, що неправильний погляд на виховання буває причиною

лоджувалися читанням Божественного Писан

геєни? Або про те, що того, який споглядає на

ня (чи то чоловік, чи жінка, чи юнак), не отри

жінку з пристрастю, Він засуджує як перелюб

мували від цього ніякої користі ... І диявол, як

ника? А чи ти переконував коли-небудь свого

побачить, що в душі людини записаний закон Божий, вже більше не буде спокушати. Адже

сина уникати такого звичного для всіх гріха, як

він не зможе навіть заглянути туди, де Царське

покарання? Чи ознайомив ти його з Христо

осуд ближніх, за який на нас очікує найважче

Писання, викарбуване Святим Духом у бага

вими заповідями? Можливо, ти і сам не зна

толюбивому серці, сяє благодаттю. Для дия

єш, що такі заповіді існують? Якщо це так, то як

вола, навіюваних ним думок найстрашнішим

син може виконати те, про що не відає і бать

є перейнята питаннями духовності душа, що

ко? Але якби зло обмежувалося лише тим, що

постійно живиться з Божественного джерела .

батьки не давали б своїм дітям ніяких корис

Саме таку душу ніщо не може ні засмутити, ні

них порад, то воно не було б таким великим.

охопити гордістю. Посеред бур та хвилювань

Однак ви, батьки, спонукаєте дочок і синів до

вона насолоджується тишею. Адже причиною

ще гіршого. Бо коли переконуєте дітей в необ

наших спокус є не зовнішні обставини, а неміч

хідності здобувати освіту, то у вашій розмові

нашого Духа. Якби ми страждали внаслідок об

не почуєш нічого іншого, окрім наступних при

ставин, що склалися, то до цього були б при-

кладів: один, мовляв, чоловік з бідної верстви,

GIOHdV

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ 2011

вдосконалившись у красномовності, отримав

не почав сумніватися у можливості спасіння

високу посаду, розбагатів, одружився із за

вихованого таким чином сина? Добре, якщо

можною нареченою, збудував чудовий буди нок і став усіма шанованою людиною. Інший,

душа, отримавши протилежну настанову, буде

вивчивши латинську мову, почав служити при

дою за все вважаються гроші і як приклад для

збережена від розпусти. Однак якщо нагоро

дворі. І все це розповідається лише про шано

наслідування вказується на порочних людей,

ваних на землі, але жодного разу ніхто не зга

то як тоді можна сподіватися на спасіння? Ті,

дує про прославлених на небесах. Навіть якщо

які мають пристрасть до багатства, переважно

хтось і відважиться про них заговорити, то до

є заздрісними, аморальними, схильними до

його слів навряд чи прислухаються.

клятви, віроломними, пихатими, словоблуд

Отже, навчаючи своїх дітей таким чином, ви

ними, злими, безсоромними, нахабними та

з раннього дитинства закладаєте у їхні душі під

невдячними

валини двох найлютіших пристрастей, а саме:

- тобто вони повністю охоплені

сріблолюбства та марнославства. Кожна з них

злом. Про це достовірно свідчить блаженний Павло, який сказав, що «сріблолюбство є ко

здатна спаплюжити все. А якщо вони увірвуть

ренем усього зла в житті»

ся до ніжної юнацької душі разом, то, подібно

нього про це вістив Христос, Який стверджу

(1 Тим. 6,10). А ще до

до поєднаних бурхливих потоків, знищать все

вав, що «полонений цією пристрастю не може

добре і настільки наситять душу тернинами,

служити Богові» (Мт.

піском та сміттям, що зроблять її безплідною.

6,24).

Отже, якщо юнак ще з раннього дитинства

Про це свідчать і світські письменники, одні з

перебуватиме у рабстві пристрастей, то коли

яких кожну зі згаданих пристрастей назива

ж він зможе стати вільним? Яким чином він пе

головою всього зла.

реможе хвилі, якщо оточуючі його штовхають,

Адже батьки все роблять не для того, щоб по слабити злі паростки, але щоб ще більше їх зміцнити. Чи ж є якийсь нерозумний, який би

топлять і змушують захлинутися? Ти гадаєш,

ють вершиною, а інші

.;u І І' Іон 11 український

ІІІ

t' ~g~~~~~нський

що твій син, будучи молодим, живучи у Єгипті, краще сказати, серед диявольського війська,

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ 2011

не чуючи ні від кого жодної корисної поради і бачачи, що всі, а найбільше - батьки та вихова він зможе уникнути тенет нечистого? Як юнак

12,25). Та ви всіляко спонукаєте дітей до цієї каже Він , - то і Отець ваш не простить вам про гріхів ваших » (Мт. 6,15) - а ви навіть докоряєте

це зробить? Чи не за допомогою тво·іх наста

синам і дочкам, коли вони не хочуть помстити

тел і, спонукають його до злого,

ти гадаєш, що

(Ів .

любов і. «Якщо ви не будете людям прощати,

нов? Але ж ти навчаєш його протилежного. Не

ся своїм образникам . Христос сказав, що ті , хто

дозволяючи юнакові згадати про благочестя

люблять славу, але постять чи моляться, дають

навіть уві сні і наповнюючи його душу споку

милостиню, не отримають жодної користі (Мт.

сами сучасного життя, ти ще більше сприяєш

6,1) - а ви лише і дбаєте про те, щоб ваші діти

загибелі свого сина . Можливо, він має покла

її (славу) здобували . Продовжувати перелік не

датися на власні сили? Зовсім ні. Юнак не має

варто. Адже всі вище згадані пороки- не лише

достатньо власних сил для здійснення добро

разом взяті, але й кожний зокрема

чинності. Якщо він і порадить щось добре, то

призвести до тисячі геєн, а ви, зібравши всі грі

воно не зможе дати гарних паростків, оскільки

хи і поклавши цей важкий тягар на дітей, по

загине від зливи твоїх слів. Адже подібно до

силаєте своє чадо до вогненної річки .

того, як тіло не може довго жити, якщо замість

корисної поживи отримуватиме шкідливу,

Отже, чи зможуть діти спастися, якщо ма

тимуть у собі стільки поживи для вогню? Але

так і душа, отримуючи неправильні настанови,

біда не лише в тім, що ви навчаєте дітей про

не може й подумати про щось добре та до

тилежного Христовим заповідям. Страшним є

стойне.

те, що гріх приховуєте під милозвучними тер

Душа, перебуваючи в постійних утисках із

мінами. Наприклад, постійне перебування на

боку зла, яке, подібно до зарази, її нищить, без

різних видовищах ви називаєте ритмом сучас

перечно, потрапить до геєни і загине . Адже ви,

ного життя, володіння багатством

ніби щиро прагнучи занапастити своїх дітей,

любов до слави

- свободою, - великодушністю, зухвалість

наказуєте їм робити лише те, що є перешко

дою для спасіння . « Горе вам,

- сказано, - що тепер потішаєтесь» (Лк . 6,25) - а ви часто да

динолюбством, несправедливість

єте дітям привід до потіхи . «Горе ж вам, бага

тилежними за значенням словами : скромність

тіям» (Лк.

6,24) - а ви піклуєтесь лише про те,

відвертістю; марнотратство ви називаєте лю

- мужністю.

Окрім того, ви доброчинність називаєте про

6,26) - а ви

- неосвіченістю, тихість - боягузтвом, справед - слабкістю, смиренність - рабством, незлобливість - безсиллям. Ви ніби боїтесь

часто витрачаєте своє майно заради людської

того, що ваші діти , дізнавшись від інших справ

слави . « Кожен, хто гнівається на брата свого,

жні назви чеснот і пороків, втечуть від геєни.

підпадає вже судові » (Мт.

5,22) - а ви вважає

Адже називання духовних вад справжніми

те слабкими та боягузами тих, хто мовчазно

іменами сприяє формуванню відрази до них.

щоб вони розбагатіли. « Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре» (Лк.

- у змозі

ливість

сприймає образи від інших. Христос наказує

Це так сильно вражає грішників, що багато

ухилятися від бійки та сварки

- а ви постійно

хто з них не може без роздратування слухати,

спонукаєте до цього. Він повелів виколювати

коли їх називають тими, ким вони є насправді,

око, якщо воно спокушає на зло

бажаєте, щоб друзями дочок і синів були ті, хто

і сприймають це за велику образу. Отже, якби хтось назвав безсоромну жінку та розпутного

може дати грошей, навіть якщо діти вчаться

юнака тим словом, яке відповідає змісту їхньо

а ви лише й

від них розпусті . Христос не дозволив розлуча

го пороку, то це сприйнялося б ними як велика

тися з дружиною, окрім із причини перелюбу,

образа . І не лише вони, але й п'яниця й срібло

а ви, у випадку можливості здобути багатство,

любець, і чванливий, і взагалі , вс і ті, що вчини

наказуєте не зважати і на цю заповідь. Він су

ли найважч і злочини , вражаються не так люд

воро заборонив клястися

- а ви навіть насмі

ською думкою чи дією, як правдивою назвою

хаєтеся над тими, хто це виконує. «Хто любить душу свою, - сказав Господь, - той погубить ЇЇ»

своїх справ. Я знаю багатьох, які, чуючи про свої ганебні вчинки, схаменулися. Проте ви

українс ь ки ~ хриаи янськи и часо п ис

GIOHdP

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ 2011

позбавляєте дітей і цього засобу виправлення.

збагаченою. Чим насиченіше слово, тим більше

Окрім того, навчаєте їх злу не лише словом,

шкоди воно принесе. Адже гріховність у по

але й ділами: будуєте гарні будинки, купуєте

єднанні з ораторською майстерністю чинить

дорогі поля, привчаєте дочок і синів жити роз

більше зла, ніж неосвіченість. Для успішного

кішно

- і всім цим, ніби густою хмарою, покри

навчання словесності потрібна моральність,

ваєте їхні душі . Як я можу вважати, що ваші діти

але мораль не потребує допомоги у словес ності. Можна залишатися цнотливим і без уче

можуть спастися, якщо бачу, що ви спонукаєте їх до тих вчинків, за які Христос призначив не

ності, але ніхто ніколи не зможе мати успіх в

минучу загибель; коли бачу, що їхні душі ви не пильнуєте (ніби це щось непотрібне), а про те,

опануванні наук, якщо весь час проводитиме в

що є справді зайвим, дбаєте, як про щось най

знання словесності, якщо найголовніше у нас

необхідніше та найважливіше? Ви робите все для ТОГО, щоб СИН мав слугу, КОНЯ, найкращий

буде спаплюженим? І чим нам може зашкодити

одяг, а про те, щоб він сам був хорошим, не

шим, у нас упорядковане? Істинною мудрістю і

хочете й подумати. Турбуючись про дерева та каміння, ви водночас позбавляєте душу навіть

істинною освітою є не що інше, як страх Божий.

найменшої опіки. Ви дбаєте про те, щоб на бу

діти залишалися невігласами. Ні! Нехай хтось

пороках та розпусті. Яка нам буде користь від

необізнаність у ній, якщо те, що є найважливі

Ніхто нехай не думає, що ніби я наказую, аби

динку стояла гарна статуя і була позолоченою

мені поручиться щодо виконання найнеоб

покрівля; а про те, щоб найцінніша статуя

хіднішого, тобто благочестя,

душа

- була золотою, не бажаєте й подумати.

Окрім того, коли хочемо ознайомити дітей

- і я не буду за

перечувати того, щоб діти вдосконалювалися у мистецтві красномовності. Якщо хитаються

з науками, то не лише усуваємо все те, що пе

підвалини і є небезпека того, що будівля впаде,

решкоджає навчанню, але й робимо все мож

то було б украй нерозумно шукати допомоги у

ливе, щоб цьому посприяти: наймаємо вихо

штукатурів, а не в будівельників. Також було б

вателів та вчителів, витрачаємо на це кошти,

дивним не дозволяти прикрашати стіни, якщо

звільняємо своє чадо в ід усіх інших турбот і (частіше, ніж вчителі на олімпійських іграх) по

вони стоять непохитно.

стійно нагадуємо їм про бідність через неосві

благочестя і спонукати їхд о страху не тоді, коли

Отже, будемо, перш за все, навчати дітей

ченість і про багатство внаслідок вченості; ро

вони вже стануть дорослими, але ще в дитин

бимо й говоримо ми самі і через інших усе, аби спонукати дітей здобувати освіту. Це дається

стві. І Павло радить наймати для синів та дочок

учителів доброчинності на самому початку, в

нелегко. А моральна рівновага й чесність, не

юному віці, щоб не дати злу до них доступити

зважаючи на різні перешкоди, на нашу думку,

ся. Адже не те навчання є найкращим, за яким

прийдуть самі по собі? Що може бути гіршим

спочатку дозволяють гріху діяти, а потім ви

за це безглуздя : найлегшому приділити наба

шукують методи, щоб позбутися його; але те,

гато більше уваги, ніж воно цього потребує; а про значно важливіші речі думати, що вони,

за яким використовують всі зусилля, щоб зро бити нашу душу для зла недоступною. Тому

подібно до чогось пустого та незначного, при

закликаю не лише дозволяти іншим навчати

йдуть самі? Адже вдосконалення душі в благо

благочестю, але й самим допомагати дітям ря

честивому житті у стільки разів важче за ви

тувати човен і намагатися направляти його за

вчення наук, у скільки важче виконувати, ніж

попутнім вітром. Адже якби ми всі думали так і,

говорити. Отже, скажете, потрібно зруйнувати

перш за все, навчали дітей доброчинності, вва

училища? Ні, не про це я говорю, а про те, щоб нам не знищити будівлі доброчинності і не по

жаючи це головним завданням, а все інше -до

губити живої душі. Якщо вона є цнотливою, то

благ, що коли б я почав їх називати, то мене

датковим, то це призвело б до такої кількості

від необізнаності в красномовності не буде ні

сприйняли б за хвалькуватого. Якби благочес

якої втрати; але якщо душа розпусна, то від неї

тя стало для нас законом, якби ми своїх синів

походить велика шкода, навіть якби мова була

та дочок спонукали бути Божими друзями і на-

MIGIOH

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ 2011

вчали, окрім інших наук, духовним, то зникла

Який обі цяє дати ці блага . « Шукайте,

б будь-яка скорбота, наше сьогодення звільни

перше Царства Божого і праведності Його, а все

каже Він

лося б від зла, і тим, що сказано про майбутнє

і нше вам додасться » (Мт.

життя, а саме, «що журба та зітхання втечуть»

бути кращим за це? «Турбуйтеся,

(Іс.

про духовне, а про все і нше подбаю Я». Таким

35, 10), ми

насолоджувалися б уже тепер.

6,33).

Чи може щось

каже Він,

Отже, будемо робити все для того, щоб за лишити дітям багатство благочестя, яке ніколи

чином, Бог є подібним до турботливого бать

не минається, перебуває з нами і після смерті,

про дім, керувати слугами тощо, а сину радить

ка, Який бере на Себе обов'язок піклуватись

і може принести нам велику користь не лише

лише духовно вдосконалюватись. Отже, будьмо

тут, але й там. Мирське золото й срібло не пере

слухняними, шукаймо Царства Божого

йдуть разом із людьми у вічність, але ще раніше

і своїх дітей ми побачимо шанованими, і самі

і тоді

разом із людьми загинуть тут або ж погублять,

разом із ними прославимось; насолоджувати

як це часто буває, ще й своїх власників. Проте

мемось благами і в теперішньому житті, якщо

багатство благочестя і тут, і там не лише не зни

полюбимо майбутнє та небесне. Намагаймось

щується, але й тих, що здобували його, збереже у безпеці . Це справді так: хто більше шанує зем

бути батьками гарних синів і дочок, творцями хрестоносних храмів, опікунами небесних по

не, ніж духовне, той втратить як одне, так і дру

движників, зміцнюючи, наставляючи їх та дбаю

ге; а хто прагне до небесного, той, певне, отри

чи про корисне для них, щоб і ми разом з ними

має і земне. Це слова не мої, але самого Господа,

отримали однакові вінці.

Спільноті «Матері в молитві» в День матері присвячується

МАТИ І ДІТИ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

Життєвий досвід людей старшого покоління

не завжди зрозумілий молодим, які зазвичай живуть днем сьогоднішнім, переймаються свої

ми проблемами . Діти не завжди шанують те, що їхні батьки вважали найдорожчим, не надто ці-

кавляться розповідями з минулого їх минулого.

Так триває доти, доки вчорашні молоді люди не вступають у пору своєї осені, доки голову не по

криває сивина. А вже тоді настає переосмислен

ня і усвідомлення важливості призабутого. Та, на жаль, батьків до того часу вже не стає. І тоді ви никає страх: що ж далі? Як зберігатимуть пам'ять про наше минуле? Виникає велика потреба пе реповісти все молодшим друзям. Жаль тільки,

що пам'ять іноді підводить .. .

. . .Олена,

незважаючи на все, що пережила,

добре запам'ятала страшний голод у тридцять третьому році. Життя їй врятувала, за її словами, тітка Євдокія, яка прийшла навідатись до своїх

українськи й

;ulplOH V Ur

христи~~~~~~~ І 11

)б

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ 2011

родичів. Дві її сестрички померли раніше, а на

пише особисте страждання, яке так чуже люд

той час мати ледве повзала, щось шептала (ма буть, молилася), а Олена повністю ослабла. Тітка

ській природі . Коли ми відчуваємо фізичний біль, то надіємося, що він залишить нас. Не так буває

Євдокія витягнула кусочок хліба і підкормила

з душевними стражданнями. А таким є біль лю

матір, а те, що лишилося, дала й дівчинці . Через

дини, що втрачає найближчих осіб. Євдокія за

деякий час Оленина мати померла: мабуть, за

лишилась одинокою зі своїми дітьми і не могла

багато з'Іла хліба. Тітка Євдокія, похоронивши її,

чимось допомогти Олені . Олена народила сина і

забрала з собою слабосилу дівчину. Тітка для Олени стала другою матір'ю, хоча в

назвала його іменем чоловіка Євдокії - Петром.

неї були свої діти. Минув час, і дівчина вийшла за

дання. Коли бомбардували залізничну станцію,

між, створила свою сім'ю, повернулась до свого

Олена, як та горлиця, впала на своїх дітей і на

рідного села, залишивши тітку Євдокію іїї добро

крила їх своїм тілом і на весь голос крикнувши:

Почалась війна і принесла зі собою нові страж

го чоловіка .

Не обійшли її стороною репресії. За участь у

Ісусе, Мати Божа, рятуйте нас!

Бомба впала, здавалося б, зовсім близько,

визвольних змаганнях за арештовали чоловіка

осколки зі свистом пролітали над матір'ю і ді

Євдокії. Він походив з Гал ичини, був у Січових

тьми, та ні один не пошкодив нікого з них.

Стрільцях і допомагав Олені стати на ноги , за що

- Боже, дякую тобі, - промовила Олена, підні маючи дітей. Побігли до села - а там пожежа охо пила крайні хати, серед яких - і їхню. Згоріло все. Зате корова, що паслася під лісом, залишилась, та й поросятко бігало по дворі. Тож мужня жінка

вона дуже його поважала і любила, а тепер пе реживала за його долю. Життя її стало підтвер дженням того, як часто люд и на у своєму серці

і за це дякувала Богові.

Та через деякий час судилося Олені зазнати

чи не найбільшого горя. Війна саме закінчува лась, і жінка очікувала повернення чоловіка. І ось одного разу листоноша приніс листа, не складе ного трикутником, а в конверті. Затьохкало Оле

нине серце: це щось або дуже добре, або зле. З трепетом відкрила конверт, а там на маленькому листочку

напис по-російськи: « Гонтар Микола

Тихонович загинув смертю хоробрих. Батьків щина його не забуде». І це все. Ледве не зімліла Олена: не могла оговтатися від прочитаного. Але хоч гірка

та це правда, з

якою слід було миритися . А тоді, коли інші чо ловіки поверталися з фронту, Олена виглядала серед них і свого Миколу. Хотіла їхати на його

могилу, але це було аж біля Праги в Чехії. Так і не

поїхала, бо поїздки за межі країни були заборо нені.

Насамперед потрібно було якось наново злі пити хату. Завдяки сусідам вже взимку була з

дітьми у своєму домі. Трохи підробляла на заліз ничній станції, бо для дітей щось треба придба ти, та й у хаті нічого не було. А тут голод новий почався в сорок сьомому році. Олена знала, що

це таке, і старалася вберегти сім'ю від найгіршо го. Спочатку вони збирали мерзлу картоплю на

МІGІОН

ук ра'(нський

християнськии часо п ис

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ2011

городі, а коли того не стало

їли листя, коріння,

черепах, равликів - все, що можна було спожива ти. Олена вчила дітей виживати в таких умовах. Згодом люди з Поділля почали їздити на Західну Україну і там випрошували продукти у місцевих

господарів, оскільки там ще не було колгоспів.

Петрусю, поїдеш зі мною, а Галинка і Оксана

нехай залишаються біля тітки Євдокії,

якось

ввечері сказала Олена хлопчикові.

Почали збиратися. Потрібні були гроші, так що довелось все, що можна було, продати. Зі

брала гроші на дорогу і поїхала жебракувати аж в підкарпатські села. Думала: чим дальше заїде,

тим більше випросить продуктів. Але прошаки

Тільки вийшли , а через хвилину знову при

розійшлися з так званої Великої України по всіх

ходить один з них і приносить м і шок ячменю і

галицьких селах. Одні допомагали чим могли,

мішечок кукурудзи :

а інші знизували плечима . Олена не трималась якогось гурту, а ходила з своїм хлопчиком се лом від хати до хати . Та не вміла якось просити, а ставала перед дверима , поки хтось не вийшов. Кидали різне: хто

картоплину, хто

жменьку

Ось, візьміть це собі! Дякую вам! Чи це не Бог вас послав?

гово-

рила якось сором'язливо Олена. А на ранок господиня ще дала гостям з Ве ликої України поснідати і відпровадила на заліз

якогось зерна, кусок хліба або паляничку. Бува

ничну станцію. Важко було нести мішечки і про

ли такі, що давали молока, сиру, а то і якоїсь стра

дукти, але, на щастя, один чоловік їхав підводою,

ви поїсти.

підібрав їх і підвіз майже до самої станції.

Одного разу Олена попросилась в одної гос

Дай вам Боже здоров'я, щоб ви такого лиха

подині на · нічліг. Після вечері , помолившись,

ніколи не зазнали ,

вони з Петрусем полягали спати. Через деякий

своєму добродію.

дякуючи, говорила Олена

час прийшли повечеряти з лісу повстанці. Про

А вдома діти, Галя і Оксана, кожного дня вихо

будившись, Олена хотіла втікати з хати з пере

дили на дорогу і виглядали маму. А коли вони з

Петриком приїхали , несучи на згорблених спи

ляку.

Ні, ні, не втікай від нас. Розкажи, звідки ти, як

там проживають ваші односельчани?

запиту

нах мішки, дівчатка вибігли наперед . Вони тули лися до матусі, ц ілували її обличчя, виснажене від безсоння, голоду і холоду, але були раді , що

вав один з них.

Почалась розмова . Повстанці уважно слуха

їхня мама з ними .

ли, дивлячись, як по її лиці текли сльози, коли

Увійшовши до хати, вона розтопила грубу і

розказувала про страшний голодомор, а потім

зварила куліш. Діти сьорбали гарячу страву і ра

про війну.

діли з того, що хоч раз наїлись добре. зі

Ще декілька разів їздила Олена за продукта

тхала Олена . Прокинувся Петрусь і почав слуха

ми за Збруч і кожний раз поверталася удало. За

ти , що говорили повстанці, а тоді й сам щось їм

її словами, вона завжди була з Богом і з молит

розповідав.

вою на устах, і Бог милував її. І хоч усе, що мала,

Та й тепер не легше . Не знаю, як вижити,

Повстанці повечеряли і наказали Олені мов

Нас тут не було,

говорив один з них.

До

речі, між нами є також один з ваших сторін, дуже

порядний слухняний побратим, нулися до хлопчика :

мами і вчися добре.

розпродала та залишилась гола і боса, зате врятувала себе, дітей, ще й помагала сусідам і

чати про все це.

Євдокії.

В хаті Олени завжди було холодно. Не було

а тоді звер

дров, щоб топити піч, бра кувало одежі і взуття .

А ти, Петрусю, слухайся

Проте жінка завжди говорила: « Бідність - не біда.

Головне, щоб серце було добре, руки

у країн с ь ки ~ х р исти я нськи и часо п ис

працьо-

GIOHdV

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ 2011

бусі, а приїхати не можуть з різних причин. Виплакувала свої сльози бабуся і нікому не розказувала, що пишуть її діти. Марно виглядала жаданих гостей, та ніхто не приїжджав. Перед су

сідами завжди хвалила своїх дітей, їх порядність, та тільки жалілася, що не можуть приїхати додо му.

Бабу Олену поважали всі в селі. Чи то за світ лий розум, чи за працелюбність і побожність. Та, мабуть, найбільше її любили за добре серце, тому не залишили, коли вона захворіла. Кожен день приходили її подруги, приносили щось по

їсти, підтримували добрим словом. виті, а совість

чиста. Заздрити треба не багато

Напишіть листа до мого Петруся: може, при

їде, поки живу. Колись писав, що приїде на Ве

му, а щедрому».

Олена працювала не покладаючи рук і з часом

ликдень. Не приїхав. Мабуть, працює, а, може, за

купила козу, а потім дві курки з півнем. Петрусь у

недужав. Також напишіть до Оксани і до Галини. В

всьому помагав матері. З сестричками ходили до

них також свої клопоти. Напишіть, що я їх чекаю.

лісу збирати гриби, ягоди. Мама готувала паля

Адреси ось там у шухляді. А про недугу не дуже

ниці, а згодом уже мали свій хліб і молоко. Та в

так пишіть...

колгоспі ще мусила відробляти трудодні, за які

В листах відповіли дочки, що через поважні

майже нічого не платили. Всі разом заготовляли

причини не можуть приїхати. Співчували матері.

на зиму дрова, сіно і обробляли город. Згодом

Від Петра не було відповіді. Олені з кожним днем

хлів побудували, завели корову, свиню, курей.

ставало важче, вже й кликала священика, хотіла

Здавалося, бідність відступила. Діти стали підростати. Петруся після закінчен

посповідатись. І тільки після прийняття Святих Тайн заспокоїлась і через декілька днів померла.

ня школи забрали до війська. Служив у морфло

Хоронили сусіди. На похорон зійшлись майже

ті аж на Камчатці . Там залишившись, оженився і

всі люди з села. Всі хвалили її за її доброту, залю

додому рідко приїжджав, а пізніше зовсім забув

дяність і жаліли, що відійшла так скоро до вічнос

про своє рідне село, маму і сестер.

ті. На сороковий день приїжджала дочка Галина

Дочки також повиходили заміж і жили далеко

з внучкою, а через рік приїхала Оксана з своєю

від матері, створивши свої сімrі. Олена залиши

сім'єю. Пом'янули і поїхали до свого міста, про

лась самотньою у своїй хаті. Дуже рідко навід

давши обійстя з хатою і город таки своїм сусідам

увались діти до своєї матері. А вона так хотіла їх

за невелику ціну.

бачити та й потішитись внуками, писала їм листи,

Як згадаю тут прожите життя, то аж страшно

поздоровлення, запрошувала до себе на свята.

стає. О, як багато мати вистраждала за нас. Та ми

В листах не переставала "іх повчати: «Не живіть

вижили, - говорила Оксана до сусідів.

тільки для себе, і Бог дасть вам силу та довголіт

Минуло п'ять років. Після Великодня на Про

тя». Одного разу писала до сина: «Приїжджай до

відну неділю у селі на цвинтар зійшлось багато

нас, дорогий мій Петрусю. І в нас живуть люди,

людей з усього села, щоб помянути своїх роди

дають собі раду. Будеш мені допомагати. У місті

чів, близьких і знайомих. Біля однієї занедбаної

купимо квартиру, а на вихідні будеш приїжджати

могили стояв сивоголовий дідусь в темних оку

на село. Я буду дуже рада бачити тебе, невістку

лярах і з піднятими руками вгору шептав молит

і внуків. Хата моя розвалюється, а я не маю де

ву. До нього підійшов такого ж віку чоловік і за

голови прихилити. О, яка б я була тоді щаслива.

питав:

Всіх поздоровляю і з нетерпінням чекаю відпо

віді». Подібні листи писала своїм дочкам, та вони

відписували, що їх чоловіки не хочуть хворої ба-

МІGІОН

український

християнськии часопис

Петре, це ти? Так, а хто це питає? Дмитро, твій сусід, не впізнав?

подаючи

TPABEHb ~Ol

руку, чоловік витирав непрохані сльози:

Де

тебе носило?

чати, то такий жаль мене пройняв, що не міг собі простити цього. Я думав, що сестри дійсно

На Камчатці служив, у морфлоті. Там і за

до мами приїжджають, але це було не так. Боже,

лишився. А це вирішив відвідати маму, хоч би в

прости мені грішному! Тоді я покликав одну зна

могилі. Ще вчора мені показали сусіди, де її по

йому жінку і попросив написати листа до нашої

ховали, та, на жаль, не бачу Божого світу, осліп на

сільради. Я диктував, щоб мені відписали прав

старість". - Чому ніколи не приїхав до мами? Ми за

диво, що і як з моєю мамою. Прийшла відповідь,

вжди тебе згадували. Я навіть писав від мами твоєї листи, але відповіді не було. А вона так тебе виглядала і часто говорила: «Якби приїхав

похоронили. Тоді вирішив: що б не сталось, а своєї матері помолюсь, бо батька, як ви знаєте,

мій Петро, полегшало б». Так і не дочекалась.

розстріляли, а де могила

Але ми її гарно похоронили, зі священиком. За

кінчив свою сповідь Петро і розвів руки.

похорон можеш бути спокійний.

за що дуже дякую, що минає п'ять років, як маму приїду до свого села і хоч на могилі за упокій

Бог святий знає, - за

Можливо, як ніколи раніше, Петро збагнув

І тут у Петра щось немовби прорвалось у гру дях, і він почав в гіркому плачі виявляти каяття

тепер велич своєї матері, в материнрві якої

криється незбагненна тайна жертви.

і жаль: «Матінко рідна, прости нас, нерозумних

Люди розходились з цвинтаря до своїх до

дітей твоїх! Ти протягом свого життя старалась,

мівок, кожен зі своїми думками. Дмитро взяв

щоб нам було якнайкраще. Чи розуміли ми

свого друга Петра за руку, і вони разом пішли

це? А, може, не хотіли розуміти". Ти віддавала

на садибу, де він народився останній. Дмитро

останній шматок хліба і часто лягала сама голо

мовив:

дною спати. А ми цього не цінували. Чому? Ось

Повертайся, Петре, на рідну землю, бо, як

я навіть тепер відчуваю твою материнську лю

говорить наш поет, «В своїй хаті своя правда, і

бов, твої спрацьовані худі руки, засмучені очі

сила, і воля".»

і теплі слова. Ти постійно молилась і благала в

Мабуть, Дмитре, ти правий, бо життя швид

Господа щасливої нам долі. Ти зігрівала нас в

ко проминуло, а чужина, як та мачуха, не дала

найважчі часи своїм материнським теплом. А

доброї долі. А тут відчуваю, що я хоч бідний, але

ми про це забули чи не хотіли пам'ятати. Прости

знаходжусь між рідними людьми, тож хотів би

нам, дорогенька матінко! Можливо, наша вина,

спочити на цвинарі біля своєї матері. Та на все

що живемо в такому світі, де люди забули про

Божа воля. Тут дихати легше і вода оздоровлює,

святого Бога. А Ти, Господи, у Своєму милосерді

пташки співають, роса освіжає, а люди звеселя

прости нас, нерозумних дітей, а матері відкрий

ють. Так завжди говорила моя мати, яка, не зва

двері Небесного Царства».

жаючи на гірку долю, завжди співала, а потім

Коли Петро говорив слова каяття, багато

людей підійшли ло нього, і дехто, слухаючи, втирав свої сльози. Адже всі перед батьками

Тож все таки дійшов до тебе мій лист?

молилась Богові". Мати

це троянда, в якої є свої терпіння

колючки. Терпить вона при народженні дити ни, жертвує своїм здоров'ям, поки діти в ко

щось винні.

за

питував Василь.

лисці, а коли вже виростуть, то переживає за їхніми вчинками, за кожним кроком. І так

аж

Листи перехоплювала моя дружина і мені

до самої смерті. Та й після смерті вона залиша

їх не показуала, а переконувала, що у матері є

ється матір'ю. Цього дару Бог не відбирає від

свої дочки, тож нехай піклуються нею. А кожна

неї. Будучи у вічності, мати пам'ятає про своїх

зі сестер дивилася на іншу, шукаючи причин,

дітей і молиться за них більше, ніж ми це собі

чому не може прийняти матір у своїй хаті. Що й

уявляємо.

говорити: всі ми винні. І тільки після того, як моя

Серед матерів усього світу несли і несуть чи

жінка померла (на рак захворіла, небога), відна

не найважчі хрести українські матері. Як укра

йшлися листи, які писала чи диктувала мама. І

їнська пісня милозвучна, так і нехай наша мати

коли мені прочитали їх, бо я вже почав зір втра-

сіяє світлом доброти і побожності.

ТРАВЕНЬ 2011

ОДРУЖЕННЯ

3 ЛЮБОВ'Ю

Віра ІЛЬНИЦЬКА (Дроrобич)

Ця новина швидко облетіла містечко. Про неї говорили усі: від малого до великого.

Нарешті,

казали од ні,

нарешті Вона

одружується, бо ж не вік у дівках ходити .

І нащо їй це здалося? На перехресті своїх

літ... Краще вже так в і ку доживати,

не пого

джувались інші .

А Вона не слухала нікого. Жила так, як і раніше,

немовби нічого не сталося . Здавалося, що інші більше переймалися, н іж Вона сама. Була спокій

на, радісна, тільки очі ... Так, лише очі видавали Її: були щасливі, ні, просто св ітилися Любов'ю! То правду кажуть, що очі видають найпота ємніше, що в серц і. Лише інколи була задумана .. .А люди пере шіптувалися, осудливо ки вали:

Своєю любов'ю гі рко змучена!

Не розумів її ніхто. А Вона терпеливо і до-

брозичливо вислуховувала ус і х:

Як це: одружитися з Любов'ю? Кому молодість, красу віддати? Що ж це за одруження без прав?

Чужих дітей любити, які не назвуть тебе

мамою?

Навіщо це: бути ус і м для всіх, але не мати

де голови прихилити?

Не ображалася, бо розуміла, що Любов може зрозуміти той, хто сильно любить! Працювала тоді, коли і нші відпочивали ... Підтримувала найб і льш знесилених та впа лих духом

...

Ніжною турботою обіймала найбільш скалі чених

...

Була доброю безіменною мамою для незлі ченних дітей .. .

Співала, сміялася , була щаслива з чужого щастя

...

Була багатою на непомітні, але найкоштов ніші скарби ... Жила любов'ю ... А після довгих заручин пішла до вівтаря, де

чекав Господь, і Її вірне серце, молячись, рішу че сказало: «Так! »

MIGIOH

Була по-справжньому щаслива, бо знала,

що Її любить Той, хто є Любов ... Не бійся одружитися з Любов'ю!

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

21травня

13:00 процесійний

похід до джерела

(осв'ячення води)

16:00 хресна дорога 20:00 велика

вечірня з литією (відпустові

площі)процесійне винесення Чудотворної ікони св. Миколая

22:00 св. Літургія

(відnустова площа)

22травня

00:00 нічне

чування для молоді на

відпустовій площі

провадять бр. василіяни нічне чування у храмі

Преображення Господнього

- акафіст до св. Миколая - молитва за

покликання до

священичого і монаршого стану

- вервиця - канон св. 08:00 утреня

з розважаннями

Миколая

(відnустовій площі)

молебень до св. Миколая

10:00

Архиєрейська свята літургія, яку

очолить блаженіший Сятослав, глава УГКЦ

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ 2011

подяки Найщирішу подяку складаю Господу Богу у Святій

подякувати Господу Богу за нашого духовного отця Ро

Трійці, Матері Божій, св. апостолу Юді-Тадею, всім свя

мана, за Його невтомну працю на духовній ниві, за Його

тим за вислухані молитви і щасливе народження моїх

молитви і мудрі поради, за духовну літературу і журна

внучат, які народилися здорові, гарні, розумні, за те, що

ли «Місіонар», які отримуємо кожен місяць вже біль

наша внучка Іринка вступила у Львівський університет

ше

ім. І. Франка.

за молитви і добрі поради в трудні хвилини: п. Ользі

років. І ще хочу подякувати своїм товаришкам

За відмовлення 40 днів Акафісту Пресвятій Богородиці

Степанівні, Наталі, Марії. Дуже хочу попросити чита

та Акафісту (40 днів) святому мученику Боніфатію, мій

чів журналу «Місіонар», якщо Ваша ласка, помолитися

син вилікувався від тяжкої, здавалося б невилікованої

за примирення двох сестер, яке триває дуже давно хоч

недуги.

одне « Богородице Діво». А я буду Вас згадувати в своїх

Вірю, що тільки щира молитва і велика віра допомагає

молитвах.

в одержанні ласк.

Ісус сказав: «Просіть і вам дасться, Мені легше дати ба

Молімося, бо молитва «мури ломитм.

гато, як мало».

Й0<афат rоnубець,

Ніколи не втрачайте надії, бо Господь бачить наші не

м. Добромиль, Львівська обл.

мочі, знає потреби і дає нам щонайліпше, але ми часом

Шановні працівники редакції журналу «Місіонар».

P.S. Молитовно буду дякувати всім, хто причинився до

Хочу Вам сердечно подякувати за кожен номер журна

друку мого листа.

не розуміємо.

лу. Вже багато років я перебуваю в Іспанії, на заробіт

Любов Доnик,

ках. Мої діти зі Львова передають мені журнал «Місіо

с. Смогів, Жидачівськи~р-н, Львівська oO!J.

нар», який я завжди перечитую по кілька разів, а потім

його читають інші заробітчани, які є парафіянами на

На сторінках часопису «Місіонар» складаю щиру подя

шої церкви в Мадриді. У журналі ми черпаємо духовну

ку Всемилостивому Господеві, Пресвятій Богородиці,

науку, дізнаємося про новини у Церкві в Україні, і тоді

святому апостолові Юді-Тадею, Ангелу Хоронителю,

стає легше на серці .

святому Тарасію, святим та блаженним, душам у чисти

Хочу скласти особливу подяку за вислухану молитву

лищі, Небесним Силам за допомогу у щоденному житті,

святому Юді- Тадею.

щоденній праці і Божу піку над рідними і близькими і

Кілька місяців тому я втратила працю, отож, щиро

за всі ласки і щедроти.

зверталася за допомогою до св. Юди-Тадея. І моя молит

Тарас Якимів,

ва вислухана, Господь допоміг мені знайти нове місце

м. Болехів, Івано-Франківська обл.

праці. Я дякую Богові за Його опіку, за те, що Він по батьківськи опікується і провадить моїм життям. Ще раз дякую за «Місіонар». Нехай Господь провадить

Дорогий журнал «Місісонар», через Вас хочу подяку

Вас у його видавництві, нехай благословить усіх допи

вати всім до кого я молилася і молюся за все те, що

сувачів та читачів.

вони для мене і моєї сім'ї зробили, і прошу про по

З вдячністю заробітчани з Мадриду,

дальшу опіку для мене і моєї сім'ї Катерина Проць

Юnя Кутинська,

м. Золочів, Львівська oO!J.

Через журнал «Місіонар» хочу скласти подяки за без

ліч отриманих ласк. Господу Богу, за Його велике Ми

Складаю щиру подяку святому апостолові Юді-Тадею

лосердя, Матері Божій Кохавинській, Зарваницькій і

за отриману ласку. Цей великий апостол випросив у

Неустанної Помочі, св. Анні, св.Йосифу, св. Юді-Тадею,

Господа ласки для мене (допоміг справлятися із завдан

св. Бенедикту, св. Антонію Падевському, св. Філомені,

нями на роботі та дарував мир і злагоду в моїй родині).

св. Йосафату і всім святим і бідним душам у чистилищі і

2000 тисячам убієнним у Страдецькій горі. А ще хочу

MIGIOHt

Воnодимир Гаnько, с. Суховоля, ГОРОдоцький р-н, Львівська обл.

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ТРАВЕНЬ2011

КРОСВОРД «ЛЬВІВ-

755»

Підrотувала Леся ШТИКАЛО

По rоризонталі: 5. Архітектор Вірменського собору Успіння Пречистої Діви Марії ум . Львові . 6. Австрі йський скульптор, ав тор скульптур на площі Ринок. 9. Анна .. . - автор вірша «Най краще місто на Землі ». 10. Назва Львівської книж кової фабрики . 11. Український архітектор, вершиною творчого досягнення якого став собор святого Юра ум. Львові. 14. Назва декоратив ної завіси Оперного театру. 15. Видатний український письмен ник, автор «Захара Беркута», який жив і творив у місті Лева . 18. Опера Ж. Бізе, одна із прем'єр оперного театру. 19. Місцевість на Львівщині, де поховано князя Лева. 23. Скульптор, автор пам'ятника Адаму Міцкевичу. 25. Скульптура, що прикрашає фасад оперного театру. 26. Назва однієї із скульптур на площі

Ринок. 27. Хор «Християнська .. .» при церкві святого Онуфрія у

Львові, який недавно відзначив своє 20-річчя . 28. Періодичне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різ номанітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя .

По вертикалі: 1. Директор Львівської галереї мистецтв, лауреат Національної премії імен і Т. Шевчен ка, мистецтвознавець - ... Возницький. 2. Глибоко-психологічна драма створена заньків чанами до 135-ліття від дня народження Митрополита Андрея Шептицького. З. Видання часопису «Літературно- науковий ... » М. Грушевським, І. Франком, О. Маковеєм, де друкувалися визна чні українські письменники і науковці (1890-1919 р.р.). 4. Установа, організація, що здійснює сценічні вистави певним колективом

артистів. 7. Кантата-симфонія Станіслава Людкевича. 8. Стилістич ний напрям у європейському мистецтві кінця XVI ст. - середини XVIII ст. 12. Приміщення, де експонують твори мистецтва. 13. Ар хітектурна пам'ятка Львова (музей збро'!). 16. «Посеред гір, серед рівнин барвистих ... заснував славетне місто, назвав його іменем сина - Лев і став в тім краї першим королем» -автор поет-пісняр та композитор Ярослав Музика «Король Данило». 17. Європейська столиця, де навчалася Олена Кульчицька. 20. Граф, на кошти якого була, встановлена статуя Матері Божої у центрі міста 1862 року. 21. Актор, режисер, педагог, засновник театру «Березіль». 22. Вуйцик В.Г. - ... книги «Державний історико-архітектурний комплекс Львова». 24. «Тож, красуйся, рідне .. ., любе місто - місто Львове! Моя пісне, моя доле, моя радосте й любове» (Круковська Володи мира «Любе місто»).

Відповіді на кросворд «ВЕЛИКОДНІЙ ДЗВІН», опублікований у числі за квітень 2011 року: ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 5.Христос. 8.Кедрон . 9.Пітьма . 13.Пастернак. 15.Честь. 16 . Хітон. 17. Камінь. 18.Осанна. ПО ВЕРТИКАЛІ: 1.Ангел . 2.Добро. З.Автор. 4.Четвер. б.Сонечко. 7.Смуток.10.Бажання . П . Радість. 12 .Страх. 14.Пісня .

українс ьки~ християнс ь кии

часо п ис

CIOHdP

НОВІ ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР»

Вл. Софрон Мудрий, ЧСВВ

НАГІРНА ПРОПОВІДЬ ІСУСА ХРИСТА.

о. Василь Зінько, ЧСВВ

- Львів : Місіонер.

- Львів: Місіонер. - 128 с.

ІСТОРІЯ ЦЕРКВИ.

Євангельських повчань. Вона є справді «Нагірною», тобто

Історія Церкви бере початок від часу, коли Христос заснував Свій інститут благодати, й аж до кінця віків.

підноситься своїм змістом і духом понад усі вчення всіх

У книзі ревного душ пастиря, людини-енциклопедії,

визначних філософів, гуманістів, пророків, моралістів. А головне: Нагірна проповідь Ісуса Христа вчить нас

талановитого письменника о. В. Зінька читач віднайде відповіді на важливі питання про історичні постаті й події,

найзаповітнішого - бути щасливими вже тут, на землі, і

що мають незаперечний вплив на розвиток усього людства.

Нагірна проповідь Ісуса Христа - це перлина

там -у вічності .

о.Маркіян Когут, ЧСВВ

ДУХОВНІ

БЕСЩИ

ДО НЕБЕСНОГО ПРЕСТОЛУ.

Вл. Софрон Мудрий, ЧСВВ

ДУХОВНІ БЕСІДИ.

Реnіrійні сценарії.

- Львів: Місіонер. -168 с. ria Мудрого, ЧСВВ, "ахам і мирянам (саме

- Львів: Місіонер. -128 с. Книжка о. Маркіяна Когута, ЧСВВ оригінально відкриває епізоди з життя нашого народу, містить розробки сценаріїв до свят літургійного року. Кожна сценічна картина ставить перед нашими очима різні персонажі, які повніше та

яскравіше розкривають смисл подій з історії спасіння.

3 ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ звертатися за адресою:

вул. Б. Хмельн,,иц?ко_;2~~О

тел.: 0952602157,

(032) 272-90-80

http:,w.w~. mJssioner.com.ua