Місіонар 05 2013

Page 1

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

2013 ТРАВЕНЬ №5

(244)


Отці Василіяни ують на Відпуст

запро

о

Р

18-19

травня

х 2013 р.

а Б. І

Програма Відпусту:

18

'

травня

14:00 - Процесійний ПОХІД до джер ела. 16:00 - Хресна Дорога 20:00 - Велика Вечірня з Литією.

Освячення води

Процесійне винесення ікони св. Миколая на вщпустову площу.

22:00 - Свята Літургія 19ТРАВНЯ

0:00 - Нічне

чування для молоді на відпустовій площі

(провадять отці Василіяни) МОЛИТОВНЕ ЧУВАННЯ У ХРАМІ:

Молебень до Пречистої Діви Марії (Маївка) Молитва за покликання до монашого 1

священичого стану.

Вервиця з розважанням Таїнств

Канон святому Миколаю

08:00- Урочиста Утреня 11:00-Архиєрейська свята Літургія (очол ить преосвященний вл адика кир Васил ь Івасюк) Адреса: Монастир Святого Миколая отців Васил іян, с. Крехів, Жовківський р-н,

Львівська обл. тел.:

(03-252) 6-64-46; (03-252) 6-12-47

І


СЛОВО РЕДАКТОРА

травень 201з

«ЧИСТАЯ ДІВО, РАДУЙСЯ!» ХРИСТОС ВОСКРЕС! Увесь християнський світ з великою вірою очікує на торжествен ­

ний празник Христового Воскресіння, пильно готуючись до нього під час Великого посту: поглиблена молитва, розважання про страсті Христові, розкаяння серця через особисту :жертву посту, стрима­

ності, примирення з Богом у святій Тайні Сповіді та святого При­ частя. Велика таємниця переповнювала всіх тих, які не пристали на

по-диявольськи :жорстоке «Розпни Його!», але перелякані подіями о. Ві талій ПОП АДЮК, ЧС В В головний редактор

Хресної· дороги в очікуванні себе в душі питали: що ж буде далі? І ба­ чимо, після чорноїхлюри - світле сонце, після страху- спокій, після

смутку-радість, після смерті - воскресіння. Неодноразовими появами після Свого Во скресін ня Спаситель запевняє прибитих горем апостолів: Ось Я з валт, не бійтеся! Все

позаду. Тепер творю все нове! Неймовірна радість оповила 1-1аляка­ них апостолів, жінок Миротюсиць і всіх, які переживали з приводу

смерті Спасителя. Адже разом з воскресітшям Ісуса воскресла їхня втрачена т-tадія : «А ми сподівалися, що Він Той, хто поверне славу Ізраїлю>

Напевне, найбільше за всіх на воскресінт-1я Христове мовчки і з

вірою чекалаПречистаДіваМарія, божВінЇі'єдинородний Син, Він Л не покине, як не покинув навіть на болючому Хресті на Голготі: «Жінко, ось син Твій». Раніше від усіх, як свідчить святе Передання,

Ісус Христос обрадував Пресвяту Свою Матір, сповістивши Їй через а1-1гела про Своє воскресіюm. Цю подію так оспівує свята Церква: Ангел звістив Благодатній :

« Чистая Діво, радуйся!» І знову

кажу: Радуйся, Твій Син воскрес на третій день із гробу і .мертвих воскресив,- люди, веселіться. Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі засяяла, радій нині і веселися, Сіоне, а Ти, Чиста Богородице, втішайся воскресінням Сина Твого. Ми, вірні католики, віддаємо особливу пошану Марії; Матері Божій, у чудовому місяці травні через відправу прекрасних Маївок,

під час яких слухаємо з уст священика роздуми про Л життя, повне віри й послуху Богові, Л духовну силу й 1v~атеринську терпеливість, Л .могутнє заступництво за Своїх духовних дітей, за цілий світ. Подякуймо Богові за превелику ласку, що саме цього року, Року В іри, свято Христового Воскресіння випало в цей місяць Марії. Це

гарна наг ода роздумати над зустріччю Марії' з Воскреслим Спасителем, яка, мов друге Благовіщення, дарує превелику радіст ь обо.м Найсвяті~иши Серцям: Сит-tа й Матері. Навчімося від Марії; як очікувати й зустріти Христове Воскресіння і своє.

Найдорожчі наші читачі, від і.мені редколегії. "Місіонаря "щиро вітаю вас із світл им празником Воскресіння Христового. Нехай

кожне ваше серце переповниться гарячою любов'ю до Бога та бли:жніх, великою радістю і .миром.

itllGIOHd

український християнський ч асопи с


ЗМІСТ

ІІЕІІ

травень 201з

український

христи:;~~~~~

,1.ІІРІОН

111 \1

Jd

О

r


ЗМІСТ

травень 201з

MIGIOHdP

1

Головний редактор: о . Віталій Попадюк, ЧСВВ Заступник головного редактора:

о. Христофор Ганинець, ЧСВВ Редакційна колегія: о. Корнилій Яремак, ЧСВВ о. Севастіян Бондаренко , ЧСВВ о . Мелетій Батіг, ЧСВВ

''

о . Миколай Микосовський, ЧСВВ

бр . Юстин Борис, ЧСВВ Літературний редактор і коректура:

о. Віталій Попадюк, ЧСВВ Дизайн і комп'ютерна верстка:

о. Севастіян Бондаренко, ЧСВВ Заснований у 1897 році Засновники - Отці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ No 5133 від 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у місяць

Передплатний індекс

- 23959

Адреса редакції: "Місіонар" , вул. Б . Хмельницького, м . Львів, 79019 тел/фа кс: 272-46-94

36,

e-mail: misioпar@ukr. net URL: www.osbm.in.ua Підписано до друку

25.04.2013

Формат 70х100

1/16.

Друк офсетний.

Папір друк. № Обл.- в ид . арк.

1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. 5,0. Зам. Тираж 5000 прим.

Фарбо-відб.

5,7.

ЦІНА ДОГОВІРНА Відцруковано з готових діапозитивів у Жовкіщ:ькій друкарні видавництва Ощів Василіян

«Місіонер» .

80300, Львівська обл"

м. Жовква, вул. Василіянська,

8

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела.

Редакція зберігає за собою право виправляти і скорочувати надіслані матеріали. ©Журнал «М і с і онар}>,

tПIGIOHdP

укр а ї н ськ и й

християнський ча сопис

2013


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

травень

20 1з

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О

Бо:жест венн е

Серце

Ісуса !

У злуц і з т им І-tаJ14 іром, з яким Ти н а

землі в ід давав славу Богов і і тепер

щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхарист ії; Непоро чн е

:жертвую Серце

Тобі

ч ерез

Пречистої Діви

Мар і їус і своїмолитви, справи, сл ова,

думки й витривал ість у терпіннях нинішнь ого дня як вин агороду за вс і зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Же р твую

їх

о с о бл и в о

за

Святішого Отця Папу Римс ького, за за

наверн е ння

гріш н иків та в ус іх

свя ту

Церкву,

н ал4 ірах Апо­

стольст ва .мол ит ви, приз нач ених на

ц ей м ісяць і на сьогоднішній день . Пресвяті

Серця Ісуса

с п о.ма г а й т е

свя ту

і Марії;

Церк ву

та

Украіну!

Святий Йосифе, покровителю і з а с ту пнику

приятел ів

Ісусово г о

Серця, .моли Бога за нас І

О Найсвятіше Серце Ісуса, помилуй нас!

Святий св.

Арх ан геле

Миколаю ,

св.

Мих а їле,

Вол одим ир е,

св. Йосафате, заступники Украіни, мол іть Бога за нас!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ТРАВЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб відповідальні за правосуддя завжди керува­ лися сп раведливістю і здоровим су млінням.

МІСІЙНИЙ: Щоб семінарії, особли во в місійних Церквах, форму­ вали п астирів за Серцем Христови м , ц і лковито посвячених про­ повіду ванню Євангелія.

МІСЦЕВИЙ: Щоб окрилені вірою у Христове Воскресіння українці на вчалися ц і н у вати Божі дари у щоденному житті .

llGll

український tП І

хр и стия нс ьки й

ча со пи с

GІ о н іІ fr'


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

травень 201 з

11дм1Рn дпостоnьствА моnnтвn 11А ~ІЕРВЕІ1Ь підготував о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

ЗАГАЛЬНИЙ:

Щоб між народами поширювалася культура діалогу, слухання і взаємопова ги.

Церква завжди дотримується думки, що

всі кул ьтур и, н ароди світу

продавали квитки у «парк людей»

-

як

білі люди,

зоопарк . .. Що змінилося сьогодні? Зверх­

темношкірі, люди з вузьким розрізом очей -

ність і погорда набрали делікатного і дипло­

всі без винятку є рівновіддаленими від Бога

матичного характеру. Та що можна втаїти

-

як о соби створені на Його подобу і є Його

від Творця, Який знає кожну особу до її

д і ть ми. Ця п оз иція в и кл юча є буд ь -яку

ядра? Поки є час і шанс потрібно згадати,

з верхність чи вторинн і сть одни х п ер ед

що всі ми з пороху і в порох повернемося, і

іншими . Але спробуй когось переконати ,

немає чим чванитися і дивитися на когось

якщо майже у кожній цивш13ованій людині

юверху». Людина

вирує егоїзм і гордість Люциф ер а. В ажко

статус, національність чи маєтки. Христос,

д обиватися д і алогу, взаємоповаги , людя ­

Який віддав життя за всіх, запевняє, що всі

ності , якщо ще

будуть біля Нього, якщо ці всі не відкинуть

80 років тому до

Європи із

Африки завозили племена людей у клітках і

МІСІЙНИЙ.

.

.

-

І не принизять юкого

це вічна душа, а не

.. .

Щоб там, де сильнішим є вплив секуляризац ії, християнські спільноти змогли ефект ивно

проводити нову євангелізацію.

Найважливішим м оментом у христи­

до знівечених секуляризацією. Для всіх нас,

янстві є те, що всі ми говоримо одною мо­

це ті льки підвищення кваліфікації, а для

вою віри . Цей безцінний дар ми отримали

агностиків, атеїстів, язичників

від Господа Бога у певний, конкретний час .

учитися ходити . Чотири роки тому, в часі

-

це як

На жаль , є ще багато людей у с ві ті , які не

апостольського в і зиту до Чехії, Папа

мають цього дару, і не розум іють н ашої

В енедикт

мови . Нова є в а нге л і за ці я

покликана

пророка Ісаї, доповнені Ісусовими, кажучи,

найперше до таких дітей Божих, а особливо

що: «Храм має бути домом молитви для

itl І \r ІОН dР {'

у к раїнський

~~~~~~~нський

-

XVI

(емерит) пригадав слова


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

всіх народів» (Іс.

Мк.

56, 7;

траве н ь

201 з

11, 17).

людину аж до моменту навернення серця .

Святіший Отець мав на увазі , що Церква

Ефективність євангелізації визначають

має і сьогодні відкрити певний «двір язич­

три умови: Слово, Святий Дух і переко­

никію> , де зможуть якось наблизитися до

нання. Як і кожна богувгодна справа має

Бога люди, які не знають Його , перш ніж вони знайдуть свій шлях до Його таємниці,

ба». За сво є ю суттю Церква є місіонер­

яка є внутрішнім життям Церкви . Це так,

ською. І ми, особливо у чернечих спіль­

мов би поставити сповідальницю біля

нотах , не можемо утримувати для себе

Оперного театру у Львові

там, де най­

слова в1чного життя , яю ми отримали при

більше людей потребує зустрітися з Богом,

зустрічі з Христом, не можемо не ділитися,

-

супроводжуватися рад1стю, а не «задля тре­

.

.

але де є найменше можливості ... Новизна

не спілкуватися мовою віри з тими, котрі її

євангелізації полягає у тім, щоб навчитися

не знають , але потребують. Мусимо мати

реагувати на знаки часу, потреби сучасної

такий дух ентузіазму, який мали: Іван

людини і народів, у контексті нової куль­

Хреститель , Петро , Павло, інші апостоли ,

тури, за допомогою якої людина висловлює

яких ніхто і ніщо не зуміло приглушити . І

свою ідентичність і шукає сенс свого існу­

тільки тоді побачимо реальні плоди сво єї

вання. Процес євангелізації починається з

праці під орудою Творця.

переконання, що благодать діє і перемінює

МІСЦЕВИЙ:

Щоб ієрархія і провід Української Греко-Католицької Церкви повсякчасно були прикладом віри і свідками Істини Христового Євангелія для всіх вірних.

Всі ми , поки живемо на землі, у щось

пас тви . Але найбільшим , знаним всім ,

ВІримо , на когось покладаємося: хтос ь

ворогом , який перешкоджає зростанню

вірить , що завтра розбагатіє, інший споді­

особистої чи спільного вої віри, є гріх. Тому,

вається на допомогу свого приятеля. Але ці

поки не порвемо з якимось гріхом, який нас

людські певності не мають нічого спільного

гнпить , немає сенсу вести мову про в1ру,

з правдивою вірою в Бога, яка походить з

добрий приклад і похідні діла. Але не так

глибини людського серця , з акріплена

просто відкинути гріх, якщо немає цієї віри,

.

.

тверезим розумом і добрими ділами. Якою є

або вона якось ненароком втрачена

насправді наша віра? Чи можна її виміряти?

процес вза є мопов'язаний. І може так

Апостол Яків, для того, щоб ми не губилися

статися, що опинимося у замкненому

в здогадах , каже, що віра без діл мертва.

колі ... Панацея від такої «хворобю> є ! Це

-

цей

Отже Господь вимагає від нас не тільки слів

профілактика духовного життя і перебу­

віри, але її вчинків, які б її підтверджували.

вання в освячуючій ласці. Хто перебуває під

В особливий спосіб , це святе завдання

покровом Всевишнього , для того завжди

покладено на духовних осіб і провідників

Господь знайде спосіб порятунку.

українс ь ки й христ ия нс ь кий ча сопис

t111GIOHdP


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

травень 201з

покровnтеnь 1-1а 'ІеDве1-1ь: ......

МУЧЕНИК ЄРМЕИ

ДЕНЬ У КАЛЕНДАРІ

- 1З

ЧЕРВНЯ

Святий Єрмей був вояком і жив у місті Комани в Малій Азії. Бути християнином у

той час, коли поганські правителі переслідували послідовників Христа, це означало жити у постійній небезпеці і бути готовим щодня засвідчити святу віру мученицькою смертю.

Єрмея, який був мужем сильної віри і побожного християнського життя, ув'язнили і привели на суд. Він сміливо визнав свою віру у Христа і перетерпів за Нього жахливі муки. Загинув від меча

166 року .

.:f.I І~ І о н JI d український '11 " о r ~~~~~~~нський


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 201з

Божа Аюбов s сuьнішою • • в1g з1а ma самої Jk cмcpmt бJе.11ииоднє пос.11ання Шr6і ef ~r6i 2018 рои9

Jranu Францисиа Дорогі брати й сестри з Риму та всього світу, благодатного вам Великодня! Яка велика радість для мене могти до ­

Його у вічне життя. Ісус не повернувся до

нести вам цю звістку : Христос Воскрес! Я

попереднього життя, до життя земного, але

хотів би, щоб вона досягнула кожну домів­ ку, кожну сім'ю, особливо там, де є найбіль­

увійшов у славне Боже життя, увійшовши туди з нашою людською природою, відкрив

ше страждань, лікарні, тюрми ...

нам майбутнє надії.

Насамперед, я би хотів, щоб вона досягла

Ось чим є Пасха: це вихід, перехід люди­

усіх сердець, бо саме там Бог бажає посіяти

ни з рабства гріха, зла до свободи любові ,

цю Добру Новину: Ісус воскрес, отож і для

добра. Тому що Бог- це життя, лише життя,

тебе існує надія, ти вже більше не є під пануванням гріха, зла! Перемогла любов, перемогло милосердя! Боже милосердя завжди перемагає!

а Його слава - це ми, жива людина (пор. св. 4,20,5-7).

Іриней, Проти єресей,

Дорогі брати й сестри, Христос умер і воскрес один раз назавжди і за всіх, але сила

Ми також, подібно до жінок-учениць Ісуса, які йшли до гробу та знайшли його

Воскресіння, цей перехід від рабства зла до свободи добра, має здійснюватися повсяк­

порожнім , можемо запитати себе, яке

часно, в конкретній дійсності нашого існу­

значення має ця подія (пор . Лк

вання, нашого щоденного життя. Скільки ж

24, 4).

Що

означає, що Ісус воскрес? Це означає, що

то пустель, також і сьогодні, повинна перей­

Божа любов є сильнішою від зла та самої ж

ти людська істота! Насамперед, пустелею,

смерті , означає, що Божа любов може

яка є в ній, коли бракує любові до Бога та до

перемінити наше життя, заквітчати пустель­

ближнього, коли бракує усвідомлення того,

ні простори, які існують у нашому серці. І

що вона є охоронцем того всього , чим Тво­

це може зробити Божа любов.

рець нас обдарував і далі обдаровує. Але

Ця ж сама любов, задля якої Божий Син

Боже милосердя може заквітчати і найбільш

став людиною та пройшов аж до кінця

посушливу землю, може повернути жиnя і

шляхом покори та віддання Себе, аж до аду,

висохлимкостям(пор. Єз37,

до безодні відділення від Бога, ця ж сама

Отож, звертаюся до всіх з цим закликом: приймімо благодать Христового Воскресін­ ня! Дозвольмо, щоб нас оновило Боже

милосердна любов огорнула світлом мертве

тіло Ісуса та Його переобразила, перевела

1-14).

український ,1.1 Ір Іон }І IJ

христи~~~~~=~

flI V

О

r


травень

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

201 з

милосердя, дозвольмо, щоб Ісус нас любив ~

'

дозвольмо , щоб могутність Иого любові

перетворила також наше життя, і ставаймо засобами цього милосердя, каналами, через

які Бог зможе оросити землю, оберігати все твоrін~ та щоб всюди розквітли справед­ ЛИВlСТЬ

1 мир .

І таким чином просімо у воскреслого Ісуса, щоб перемінив смерть у життя, пере­ мінив ненависть в любов, помсту в прощен­

ня, війну в мир. Так, Христос - наш мир , і через Нього благаємо миру дтrя всього світу. Миру для Близького Сходу, особливо , між ізраїльтянами та палестинцями, які зустрі­ чають труднощі в пошуках шляхів згоди, щоб вони відважно та з готовністю віднови­ ли переговори , щоб покласти край конфлік­ тові, який триває вже занадто довго . Миру для Іраку, щоб остаточно припинилося

І

будь-яке насильство, і, передовсім, миру дтrя улюбленої Сирії , для її насе л ення , що стра)!Щає через конфлікт, і для численних біженців, які чекають допомоги та розради. Скільки ж то крові вже пролито! І скільки страждання ще буде викликано, перше ніж вдасться знайти політичну розв'язку кризи?

Миру для Африки, яка досі є ареною кривавих конфліктів. Дпя Малі, щоб віднай­ шла єдність та стабільність, дтrя Нігерії, де, на жаль, не припиняються замахи , які сер­

йозно загрожують життю багатьох невин­ них людей, і де чимало людей, також і дітей, захоплені як заручники терористичними

групами . Миру на сході Демократичної Республіки Конго та в Центральноафрикан­ ській Республіці, де багато людей змушен і

покинути свої домівки та досі живуть серед страху.

Миру для Азії, насамперед, на Корей­ ському Півострові, щоб було подолано роз ­ ходження та визрів оновлений дух прими­ рення.

Миру для всього світу, ще до сі дуже

легкої наживи, зраненого егоїзмом, який

загрожує людському життю та сім'ї, его ­ їзмом, який не припиняє торгівлю людьми, рабства, найбіл ьш поширеного у цьому двадцять першому столітті. Торгівля людь ­ ми є дійсно найпоширенішим рабством у цьому двадцять першому столітті! Миру

дтrя всього світу, розтерзаного насильством, пов'язаним з наркоторгівлею та незаконною експлуатацією природних ресурсів! Миру для цієї нашої Землі! Нехай воскреслий Ісус принесе розраду тим , хто є жертво ю

стихійних лих та вчинить нас відповідаль­ ними охоронцями створіння. Дорогі брати й сестри, до всіх, що слуха­ єте мене в Римі та в кожній частині світу, скеровую з акл ик із Псалма: « Дякуйте Господеві, бо добрий; милосердя його

повіки. Хай скаже Ізраїль: Милість його повіки!»(Пс

117, 1-2).

розділеного жадібністю тих , хто шукає

t111GIOHd

український хр и стиянський ч асопис

ШІ


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 201з

Bf:ЛUKODН( Т11'UВТАННЯ

ТWOTOTYMf:HA

о. nАНТf:ЛЮМОНА САЛАМАХU, ЧСВВ, 20131'. Б. .Христос

tsocupec! JJоістин9 tsocupec! Дорогі браття у священстві і мона­

ність, любов і, зрештою, життя. Так, тради­

шестві, дорогі браття і сестри у Христі! Нам не важко уявити, в якому стані перебували апостоли й учні Христові, коли

ційні цінності всіляко зневажаються, а

побачили, як їхнього Вчителя арештували,

вати ненароджених дітей чи невиліковно

натомість без жодних застережень прий­

маються закони, згідно з якими можна вби­

несправедЛИВо засудили й убили несамови-

хворих, відбирати дітей у батьків чи визна-

то страшною і жорстокою смертю на хресп.

вати рівні права для різноманітних сусшль­

Бо великою мірою сьогоднішнє суспільство

них збочень. І все це представляється як

в Україні та й по цілому світі переживає

знак осучаснення й освіченості. Подібно

страх і розчарування після того, коли, здава­

намагалися обманом і брехнею замовчати

лось, були подолані великі проблеми і

Воскресіння Христове : «Деякі зі сторожі

небезпеки сучасного світу, людство почало

прийшли до міста й оповіли первосвящени­

будувати «новий світ» миру, братерства,

кам про все, що сталося. Вони, зібравшись

взаємної допомоги і процвітання. Та всі

із старшими та скликавши раду, дали

надії і сподівання на «світле майбутнє»

воякам досить грошей і звеліли: «Скажіть,

знову і знову розбиваються об сувору

що його учні прийшли вночі й викрали його,

дійсність, позначену тривалою кризою чи

коли ми спали» .. . І рознеслася про це чут­

не в усіх ділянках суспільного життя. Земля

ка ... -аж по цей день» (пор. Мт.

наповнюється чутками про економ1чну

1

фінансову, політичну і суспільну, а над усе

28, 11-15).

І саме в цей час безнадії, розчарування, зневіри і страху ми з нову чуємо голос:

моральну та духовну кризу, яка відбирає у

«Чому шукаєте живого між мертвими?

людей надію. Так і апостоли, й учні

Його нема тут: Він воскрес!» (Лк. 24, 5-6) .

Христові виявляли пrnбокий сум із приводу

Так, Христос воскрес, і ця звістка несеться

руйнування їхньої надії: «А ми сподіва­

нашими оселями , монастирями, селами

лись . . .» (пор. Лк.

містами. Він воскрес і дарував нам життя!

24, 21).

1

Ми крок за кроком відкриваємо , що нас

Він воскрес і вже більше не вмирає, смерть

дедалі більше охоплює темрява брехні й

над ним більше не панує . Раз з а разом

обману. У світі просувається ідеологія, яка

пізнаючи Воскреслого у різних видіннях - у

має на меті знищити мораль , відповідаль-

вечернику, по дорозі до Емаусу, на Тивері-

український і11 І

християнський

часопис

GІ о н dр


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 201з

ядському озері

-

апостоли, не змшюючи

суспільних відносин , здобували дедалі більшу сміливість перед сильними світу цього: « Чи воно справедливо перед Богом

вас більше слухати, ні:ж Бога, (Ді.

4, 19).

- розсудіть!»

І то не тільки для проголошення

віри у воскресіння, але й для голошення істини і встановлення справедливого

суспільства на землі, яку нам подарував Господь : «Громада вірних мала одне серце й одну душу, і ні один не називав своїм щось із

того, що кому належало, але все в них було спільне. Апостоли з великою силою свідчили

про ~оскресіння Господа Ісуса й були всім

вельми любі. Тому й ніхто з них не був у злиднях, бо ті, що були власниками земел ь

або мали доми, і:Х продавали, приносили гроші за продане та й клали в ноги апосто­

л ів,

-

і роздавалося це кожному за його

потребою>> (Ді.

4, 32-35).

З нагоди світлого дня Воскресіння Христового бажаю вам, дорогі браття у монашеств і та сестри і браття у Христ1,

щоб ласка Господня відкрила наші серця для розуміння і прийняття Слова Божого,

яке просвітлює кожну людину: «Коли, отже, все тіло твоє світле й нічого те.много не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло своїм сяйвом» (Лк.11,

36).

Бо подолати темряву

теперіrшrього світу можемо тільки міцною

вірою у воскресіння Христове і наше . Темрява поступається тільки тоді, коли запалюється світло. Тому Апостол Іван виголошує:

«1 світло світить у темряві, і не пойняла його темрява>> (Йо. 1, 5). Нехай це світло просвітлить кожного з нас , щоб

ми могли нести його своїм братам і сестрам, проголошуючи істину Христового Євангелія.

Воскреслого Христа насамперед пізна­ ємо у ламанні хліба, як це сталося із учня­

ми які ішли на село:

«1 от,

як він був за

ст~лом з ними, взяв хліб, поблагословив, і,

MIGIOHd

укр аїнський християнський часопис

розламавши його, дав і.і\1. Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали» (Лк.

24, 30-31).

Саме у святій Божественній Літургії ми отримуємо наснагу долати життєві трудно­ щі та проблеми. Нехай зустріч із воскрес­ лим живим Христом у святому Причасті

надихає нас на сміливе свідчення і бороть~у за встановлення справедливих стосунюв

усередині нашого суспільства. Пам'ятаймо про тих, які перебувають у розпуці і роз­ чаруванні; про тих, кому потрібна допомо­ га; про тих, хто несправедливо оскаржений чи засуджений; про кожного, хто зносить

терпіння - їм покажімо світло Христового воскресіння, а Христос супроводжуватиме нас на цьому шляху: «Вони ж пішли і

проповідували всюди, а Господь допомагав і:М та стверджував слово чудесами, які

його супроводили» (Мк.

16, 20).

Пресвята наша Мати Богородиця і Приснодіва Марія нехай перебуває завжди з нами. Миру вам, радості і рясного Божого благословення! Христос воскрес!

-

Воістину воскрес!


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень

201 з

Вірити- не знати, а довіряти

сом знань, а способом нашого світосприй­

Роздумуючи про віру на основі життя

няття і дії: віра зроджується у сумлінні, вона

праотця нашої віри Авраама, кожний

є довір'ям до слова без жодних доказів, вона

наслідувач Христа Господа може краще і

є шляхом , яким ми вирушаємо назустр1ч

rnибше пізнати ознаки цієї чесноти, яку нам

Богові, щоб пізнати і виконати Його святу

вливає у серце Господь, але над якою одно ­

волю.

часно й ми повинні працювати та всіляко її

Таким чином віра - величина не статич­

поглиблювати. У сучасній Європі скла­

на, а динамічна, яка постійно змінюється і

дається враження, що віра - це статична нез ­

вимагає від нас перманентної уваги і праці .

мінна величина, яка полягає у здобуванні та

Людина у своєму житті постійно зустріча­

зберіганні певної кількості інформації про

ється з новими проблемами, питаннями,

Бога з одночасним переконанням , що ця

обставинами, кожна з яких вимагає від неї

інформація правдива . Заглиблюючись у

нової відповіді віри. І давати таку відповідь

життя старозавітного Авраама, відкриваємо

не завжди цілком легко.

деякі інші ознаки віри, які безпосередньо

Віра - відповідь на нові виклики

пов'язані з нашим щоденним життям і

Аврам мандр~є протягом багатьох років,

діяльністю. Віра Авраама, а разом з тим

пізнаючи Бога і Иого волю та намагаючись

наша, насамперед повинна бути не кодек-

відповідати на всі виклики і пропозиції

український

христи~~~~~~~

МІР ІОН ~d

111 \1

О

r


травень

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

201 з

Божі . Бог об іцяє йому потомство , але для

обіцяне потомство . Рік, два і більше. Після

Аврама це тільки слова, які нічим реальним

десяти років очікування Сараї, його дру­

у й ого житті не підтверджуються . І чим

жина, вирішила взяти справу у свої руки і

довше триває маІЩрівка Аврама, тим важче

дала чоловікові свою рабиню Агар, єгип­

йому довіряти Богу. Бо у вірі протягом зем ­

тянку. Згідно з кодексом Хамурабі дитина,

ного життя надзвичайно важливим елемен­

яку вщ чолоюка за згодою господині наро-

.

.

том є час. Адже це зовсім по-різному вірити

дила б рабиня, вважалася дитиною господа­

протягом одного місяця, одного року чи де ­ сяти років. Якщо на самому початку Аврам,

рів. Щоправда, такі загравання із долею нічого доброго не принесли - після наро­

хоч 1 сповнений життєвого досвіду, та все ж

дження сина, якого назвали Ізмаїлом , між

переповнений новими відчуттями, пережи -

господинею і рабинею розгорається кон­

ваннями , запа л ом , вирушає назустріч

Господеві, то що довше мандрує, отримує

флікт, який може перерости у насильство (пор. Бут. 16, 1-6). Бог об'являється Авраму і

нові до свіди, наново роздумує та аналізує,

звіщає, що не цей син буде його спадкоєм -

долає труднощі і довір'я до Бога стає дедалі

цем, а той, якого народить йому його закон­

важчим .

на дружина (пор . Бут.

17, 19-21).

Уявімо, що хтось , кому ми глибоко

Починається новий етап очікування ,

до віря ємо , позичив у нас відчутну суму

постійного подолання сумнівів і спокус. Не

грошей, яку ми наміряли передати пізніше

варто думати, що Аврам був людиною

на якесь добре діло. Якби там не було, ці

слабкої волі , який , подібно до багатьох

кошти з часом нам будуть потрібні, а особа,

безвольних і слабких людей, бездумно і

яка їх позичила, запевнила нас, що стовід­

бездіяльно піддавався зовнішнім обстави­

сожово їх поверне. Однак, пройшов визна ­

нам, перекладаючи відповідальність за стан

чений термін , та сума не була повернута.

речей у своєму житті на Бога. Він не плив за

Той , хто позичив, знову запевнив нас, що

течією. Навпаки, протягом довгих років він

обов'яз ково поверне всю суму. Пройшло вже кілька місяців, а він і далі тільки запев­

управляв великою спільнотою працівників і

рабів. Їх було необхідно забезпечити робо-

няє, що поверне позичене. Після року ми

тою 1 харчами, одягом і житлом; він гаран­

вже починаємо сумнішпися: а чи він часом

тував їм безпеку і розсуджував у супереч­

не обманює нас . Тим часом промине два, і

ках. Читаємо, що після захоплення Лота у

три роки . Аргумент позичальника тільки

полон Аврам зібрав загін із своїх праців ­

один : «Невже ти мені не віриш? Повір, я

ників числом

справді поверну тобі всю суму!» І чим

16). До нього,

3 18 чоловік (пор.

Бут.

14, 13-

очевидно, не увійшли старі,

більше часу проминає, тим більше зусиль

жінки, діти. Якщо це врахувати, то виявить ­

нам треба докладати , щоб далі вірити цим

ся, що праотець нашої віри був управите ­

словам і за певненням. Але є ще один

лем численної спільноти, розумівся на

аспект: з часом гроші знецінюються і ми не

економіці й у військовій справі . Він був

зм ожемо купити сьогодні за ту саму суму

д~яльним 1 великод ушним: перемігши

.

.

того, що могли за неї купити наприклад три

ворога, відмовився брати здобич, а тільки

роки тому. Ця обставина може зроджувати

повернув те, що ворог пограбував у його

ще біль ші сумніви і недовір'я в нашому Чим довше віриш-тим вшн:че

братанича, та частку, належну тим, які брали участь у поході (пор. Бут.14 , 22-24 ). Аврам не був захопленим мрійником, який

Проходили роки , а Аврам ще чекав на

не вмів навести ладу у своєму домі. Як

серц~.

iltlGIOHilV

україн ськ и й христ иян ський ч асопи с


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

реаліст, він бачив, наскільки з людської

травень 201з

Віра потребує постійного зусWUІя

точки зору неможливими видаються Божі

У щоденному житті нам часто здається,

плани . І якщо на початку його шляху ще

що чим довше ми В1римо, тим В1ра повинна

.

.

існували рожеві надії на світле майбутнє, то

ставати міцнішою. Однак, часто доводиться

чим довше він вірив , тим більше ставало

чути інші вислови. Люди свідчать, що дав ­

зрозуміло, що це неможливо. Його дружина

ніше, кілька років тому вірили якось глибше

старілася і можливість зачати й народити

і міцніше і сокрушаються, чому й тепер не

дитину ставала щоразу менш ймовірною.

можуть так вірити і любити Бога, як ще зов­

Аврам не очікував від Бога чуда, що ось, Бог негайно втрутиться в його життя і вико­

сім недавно? Споглядаючи віру Авраама, ба­ чимо , що з плином часу вщ нас вимагається

нає ту роботу, яку він сам повинен був вико­

більших зусиль для того, щоб ми продовжу­

нувати. Аврам вірить, що Господь говорить

вали вірити. Наприклад, людина вірила і

правду і необхідно Його завжди слухати й

довіряла Богу, але одного дня їй потемніло в

виконувати слово, яке від Бога чуєш. Але з

очах і вона знепритомніла. Лікарі визна­

кожним роком , з кожни м днем, допоки

чили, що в неї діабет - невиліковна хвороба,

розбиваються об скелю його мрії , йому

яка вимагає постійної уваги і турботи й пов­

дедалі важче відповідати на Божі виклики і

ністю зм інить ритм її життя . Така нова

запрошення. І ко ли Бог об'явля єт ься

обставина вимагає від людини нової відпо­

Авраму через двадцять чотири роки після

віді віри: що скажеш Богові в цій ситуації?

свого першого слова і встановлює Свій

Чи довіришся йому і в цьому випадку, чи

союз, змінюючи Авраму і Сараї імена на

будеш нарікати , гадаючи , що Бог тебе

Авраам і Сара, то Авраам, виявляючи Богу

покинув ? Подібно кожна нова ситуація й

глибоку пошану, певним чином навіть

обставина вимагає від людини адекватної

відступає від первісної ревності, пропону­

відповіді віри, незалежно від того, коштува­

ючи Всевишньому інше рішення проблеми:

тиме це менше, чи більше зусиль.

«Припав тоді Авраам на лице своє і за­

Також нам здається, що з часом вірити

сміявся, ка:жучи сшw до себе: «Невже в

повинно бути легше. Однак, і Писання, і

столітнього син народиться ? Нею1се

досвід свідчать, що насправді з часом дава ­

Сара, що має дев 'ятьдесят років ,

ти Богові відповіді на різні життєві обстави­

породит ь си на ?» А до Бо г а пр 0;1ювив

ни стає дедалі важче. Нові обставини життя

Авраам: Нехай lЗJviaїл живе перед тобою !»

постійно глибше і більше виявляють нам ,

(Бут.17,

що ми прямуємо до завершення нашого

17-18).

Проте , Бог має свої плани. І не дивля­

земного життя. І якщо молодий ще не думає

чись на наш скепсис чи недовір'я, Він впев ­

про смерть, то старший віком приймає її як

нено 1 цшеспрямовано їх здійснює, осяга­

даність, яку жодним чином не можеш

ючи результати тільки Йому відомими ме­

обминути. Як же важко в цій ситуації також

тодами. Святе писання свідчить, що « Сара

дати відповідь Богові - не тільки у житті, а й

з ачала і вродила Авраамові сина »

у смерті. Тому наші відповіді на Божі

(Бут.2 1 ,2) . Після двадцяти п ' яти років

запрошення стають більш свідомими і

очікування, коли з людської точки зору все

реалістичними. Ми покидаємо різні дрібни ­

виглядало вже немож л ивим , Авраам

ці і з осереджуємося на більш вагомих і

нарешті побачив і Божу силу, і здійснення

важливих питаннях. Віра вимагає від нас

Божих обітниць (пор . Бут.

постійного труду і зусиль.

21 , 1-8).

український х ри стия нс ь кий ча сопис

IGIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 20 1 з

J1. ітиpz iJt Продовження о. Андрей ПАВЛИШИН, ЧСВВ

нрон аа нроно.tп

Після виголосу ієрея «І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити й оспівува­

відповідає на виголос диякона «Господи помилуй».

ти пречисте і величне ім'я Твоє, Отця, і

«За принесені й освячені чесні дари

Сина, і Святого Духа, нині, і повсяюшс, і на

Господеві помолімся». Тут вся Церква

віки вічні» вся Церква дружно відповідає

складає подяку Господеві за освячені

«Амінь», погоджуючись із священиком , і

дари, які тепер вже є Тілом і Кров'ю Хри­

просить у Бога ласки. Священик після

ста. Писання навчає постійно нас , щоб ми

цього повертається до народу і благослов­

були вдячні Богу за все що він нам поси­

ляє його, виголошуюqи: «І нехай будуть ми­

лає: «Дякуйте Господу, добрий бо Він ... ))

лості великого Бога і Спаса нашого Ісуса

(1Хроніки1 б,

34).

Христа з усіма вами». Це немов відповідь

«Щоб чоловіколюбець Бог наш, прий­

вірним у церкві. На що вірні відповідають

нявши їх у святий і наднебесний, і духов­

«І з духом твоїм», що нехай також ласка

ний Свій жертовник, як приємний запах

буде і на священикові, що провадить їх до

духовний, зіслав нам Божественну благо­

Христа, так бо навчали апостоJПІ: «Моліть ­

дать і дар Святого Духа, помолімся». Цим

ся разом і за нас, щоб Бог нам в ідчини в

виголосом свята Христова спільнота вказує

двері слова, звіщати таємницю Христову»

не те, що ці дари є святі, і просить Бога

(Колосян

залічити її у «наднебесний і духовний Свій

4, 3)

Диякон, отримавши благословення від

жертовник» і зіслати Свою ласку і дар

священнослужителя , виходить спереду

Святого Духа як на самі дари, так само і на

царських воріт і зачинає прохальну єктенію:

тих, хто їх споживатиме, і щоб це було Богу

«Всіх святих пом'янувши, ще і ще в мирі

приємно, як жертва Ноя : <<І збудував Ной

Господеві помолімсю> . Цей виголос вказує

жертівника Господеві. І взяв він із кожної

на те, що вся спільнота, яка постійно

чистої.худоби й з кожного чистого птас­

приходила на молитву

прагнула жити

тва і приніс на жертівнику цілопШІення. І

свято, називалась святою, а окрем1 родини

почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму

чи люди святими. Про це не раз свідчать

промовив: Я вже більше не буду землі

слова ап. Павла - «Вітайте всіх ваших

проклинатизалюдину ... )) (Буття8,

1

наставників і всіх святих. Вітають вас ті,

що в Італі ї» (Євр.

20-21).

Далі диякон виголошує: «Щоб визволи­

чи «Вітайте

тися нам від усякої скорби, гніву й нужди,

Філолога та Юл ію, Нерея і його сестру,

Господеві помолімся». Цим Бога просимо,

13, 24),

Олімпія і всіх святих, що з ними» (Рим.

15).

Тому Цей виголос

-

1 б,

щоб Він відвернув від вірних всяку скор­

це прохальна

боту, гнів і нужду, і цим самим заопікувався

молитва за вірних Христові людей, що

своєю спільнотою

бажають святості життя. Вся Церква

Своіх не покине, вони будуть навіки бере-

м Ір І О Н

І І І \1

JI а

О

r

український

~~~~~~~нський

- « ... Він богобоязливих

ID I


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жені» (Псшт.ми

травень 201з

ревучий, шукаючи, кого б по:жерти» (І

36, 28).

Коли Церква молиться прохальну єктеюю з дияконом, священик потиху

Пет.

5, 8),

азахиститивідньогоможелише

один Господь, тому так Церква ревно

відчитує молитву, яка лише підсилює

просить через диякона помоч1

прохання вірних:

звертаючись до Господа, на що всі вірні

«Тобі вручаємо все життя наше і надію, Владико чоловіколюбче, і просимо, і молимо,

1 захисту,

відповідають дияконові «Господи, помилуй>>.

і благаємо: сподоби нас причаститися

Через диякона спільнота вірних просить

небесних Твоїх і страшних Таїн, цієї

у Бога: «Дня всього досконалого, святого,

священної і духовної Трапези, з чистим

мирного й безгрішного у Господа просім» -

сумлінням, на відпущення гріхів, на

ласки зростання в досконалосп, як

прощення прогрішень, на спільність зі

безпечного мирного дня, щоб він пройшов

Святим Духом, на спадкоємство Царства

спокійно під покровом Божим.

Небесного, на сміливість перед Тобою, не

i

Наступне прохання: «Ангела миру,

на суд або в осудження». Тут лише варто

юрного наставника, охоронця душ

зазначити, що священик просить Бога ласки

наших у Господа просім» Церква уклала,

1 тш

чистого сумління, щоб кожен, хто приступає

пам'ятаючи, що кожному Бог подав ангела

до святої Жертви Христової, приступав

до помочі, подібно як ангел допомагав

гідно: «Тому, хто буде істи хліб або пити

Йосипові і Марії вберегти Дитятко (Мат. 2, Церква також пам ' ятає, як ангели

ча~иу Господню недостойно, буде винний за

13).

Тіло і Кров Господню. Хай кожний випробує

можуть напоумляти: «У ту ж саму мить

себе самого і тоді і'сть цей хліб і п 'є цю ча­

ангел Господній вдарив його (Ірода) за те,

шу. Бо той, хто і'сть і п 'є, не розрізняючи

що він не віддав Богові слави» (Діян. 1 2,

23).

Ко­

«Прощення й відпущення гріхів і про­

Кожен, що приступає

гр ішень наших у Господа просім». Цим

достойно, стає Божою дитиною спадко ­

проханням всі присутні в храмі про сять

ємцем Царства Небесного.

Бога прощення, оскільки свідомі того, що

Господнього Тіла, суд собі і'сть і п'є» ріюпян

11, 27-29).

(1

«Заступи, спаси, помилуй і охорони нас,

своїми ділами не спасуться, а потрібна для

Боже, Твоєю благодаттю». Цим проханням

цього ласка Божа, «бо згрішили й позбавлені

Цер ква вже вкотре звертається і просить

слави Божо і; і оправдуються даром його

Бога про заступництво і поміч, бо апостоли

ласкою, що через відкуплення в Ісусі

не раз застерігали : «Чувайте! Противник

Христі» (Римлян

ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев

3, 23-24).

Кожен порядний християнин свідомий український християнський часопис

IGIOHdV


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 201з

того, що Дателем всякого блага є лише

те й моліться: бо не знаєте, коли час той

Господь, тому Церква взиває через диякона:

настане!» (Марка

«Доброго й пожиточного душам нашим і

місці Писання вчить нас: «Господь судити­

миру для світу у Господа просім», що пере­

ме народ Свій. Страшно впасти в руки

гукується з псалмом «велика, Господи, Твоя

Бога живого!» (Євр.10,

доброта, що ії ... чиниш тим, що до Тебе прибігають» (Ле.

30(31), 20).

лені просити у Бога примирення, почина-

.

.

.

як і в іншому

30-31).

Коли випросили в Бога всіх необхідних ласк для спасшня

Наступні два взивання диякона направ­

13,33),

1мирного життя, диякон

немов би виголошує підсумок всього, де вказує на важливий момент

-

це можна

1 завершуючи

осягнути, якщо цілковито покластися з

моментом, коли людина стане на суд Божий

довір'ям і вірою на Христа: «Єдність віри і

перед Христом: «Осталий час життя нашо­

причастя Святого Духа випросивши, самі

ючи вщ тепер1шнього часу

го в мирі й покаянні скінчити у Господа про­

себе, і один одного, і все життя наше

сім» і «Християнської кончини життя нашо­

Христу Богові віддаймо», на що вірні

го, безболізної, бездоганної, мирної, і доб­

одноголосно відповідають: «Тобі,

рого одвіту на страшному суді Христовому

Господи», що справді можливо, і цього всі

просім». Чинить це моління Церква згідно з

свідомі, тому й погоджуються з цим,

повчанням Христовим: «Уважайте, чувай-

довіряючи Христові ціле своє життя.

illlGIOHdP

український

християнський часопис


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 201з

ГЛАВА УГКЦ: ДЛЯ УКРАЇІЩІВ БУТИ СОБОЮ ОЗНАЧАЄ БУДУВАm «УКРАЇНСЬКИЙ СВІТ» Журнш~істАнатолій ХЛІВНИЙ зустрівся з Верховним Архиєпископом Києво-Гш~ицьким, Главою УГКЦ Свято­ славом Шевчуком, щоб поставити питання про життя і

слу.жіння українських уніатів.

український християнський часопис

IGIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 201з

- Batue Високопреосвящен.ство, Вас

багатства різних традJЩій не є перешкодою,

рідко мо :жн.а застати в Києві . Ви

а навпаки, користю дл я українських

постійно перебуваєте в роз'їздах і дуJ1се

в1руючих.

часто

-

за .межами України. З чим це

-

Укр аїнська Греко-Катол ицька Церква

дуже вeJlliКa

-

Наскільки іитеисивиим є діалог мі:ж:

греко - католика.ми і православними в

пов'язано?

.

1 за

.

.

.

.

юльюстю в1рних,

1територ1-

ально. Ми на сьогоднішній день є багато­

Україн.і? І чи ісиує він взагш~і?

-

Слово «діалог» багатозначне. Якщо ми .

говоримо , що д1алог

-

.

це спшкування , то ми

культурною, багатомовною, глобальною

спілкуємося в такому, я б сказав, неформаль ­

Церквою. Коли мене обрали главою УГКЦ,

ному вигляд і . Дуже важл ивим простором

я урочисто пообіцяв, що всіх відвідаю. Тому

для сшлкування вс1х християн

д оводи ться бути в роз 'їздах. Ось уже два

Україні , з окрема, між традиційними Цер ­

роки минуло , а я ще не відвідав усі єпархії

квами Київської традиції, є формат діяльно­

ввіреної мені Церкви. Зокрема, мене ще

сті громадської організ ації Всеукраїнська

i

юруючих в

ч екають кі лька єпархій в США , Канаді ,

рада Церков і релігійних організацій . Тут

Австра л ії. До т ого ж ми

Церква , що

часом ми разом ста ємо зд атними на дуже

динамічно ро з вивається , тому довго на

цікаві дії . Наприклад , три великі Церкви

.

.

-

.

України

одному м1сц~ сидпи не можна .

-

Існує думка, що вірні УГКЦ

-

-

Украі·нська Правосл авна Церква

Московського Пат ріархату (УПЦ МП),

україн.ці, а серед римо-католиків перева­

Київський Патріархат і УГКЦ

Jн:ають поляки. Різдво за григоріан.ськи.!І't

грудня

налепдарем в народі так і називають :

проведення референдуму про незалежність

2011,

-

зуміли

1

коли ми святкували 20-річчя

польське. Чи немає непорозумінь иа цьому

України, разом зробити відозву до україн­

срун.ті?

цш , говорячи про духовю причини еконо­

-

Дуже часто ми , щоб легко собі щось

мічної і соціальної кризи в країні.

пояснити, намагаємося спрощу вати дуже

Якщо говорити про діалог, як про якийсь

складну д ійсність. Насправді сьогодні і

двосторонній формат, де відбувається

Римо-Католицька Церква (РКЦ) в Україні, і

спілкування в ім'я вирішення тих чи інших

багатонаціональні. Якщо ви

наболілих питань або пошуку єдності між

скажете, що римо-католики, наприклад, у

собою , то, на жа л ь, такого формату ще

УГКЦ

-

поляки, вони на вас образяться .

сьогодні немає . Але ми живемо в одній

Хоча на з ахідноукраїнських з емлях ,

країні, є членами одного й того ж громадян­

з окрема, на Львівщині , латинська Церква

ського суспільства і, більше того , стоїмо на

Житомирі

-

сильніше зберігає свою , я б сказав, носталь­

єдиній платформі, яка об' єднує всіх христи­

г ічну польську ідентичність. Але в цілому і

ян. Це Таі·нство Хрещення:. Це те, що ми

в РКЦ в Україні, і в УГКЦ український

сьогодн1 називаємо екумеш чним д1алогом.

елемент є домінуючим. Тому ніяких непоро ­ зумінь на національному чи на іншому rрун­

-

На останньому Архиєрейському

Соборі РПЦ якраз Таїнство Хрещеиия

ті у нас з римо - католиками бути не може.

стало каменем спотикапия міJІС УПЦ

Навпаки , ми не відчуваємо якоїсь драми

МП і УГКЦ. Мова йде про доповідь ми­

роз' єднання , тому що є дітьми єдиної Все­

тр оп ол ит а Київського Володимира

л енської Церкви, які просто служать в

(Сабодаиа) про докори иа вашу адресу за

рі з них обрядах. Я думаю, що з береження

визшитя ТаііtстваХрещепия в Київсько­

му Патрідрхаті.

MIGIOHdV

у країнськ и й х р ист иянс ь к и й часо п ис


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 201з

Чесно ка жучи , я зд ивований такою

ще н е бул о в інші період и. Наша Церква

за явою , тому що со л 1 д н1 правос л авн 1

д ійсно дуже д инамічно розв ив аєть с я. Це

бого сл ови , ймов і рно , не можуть не знати ,

можна побачити у вс і х вимірах церковного

-

.

.

.

щ о , ві д пові д но д о вчення Католицької

буття . А розвиток кожної сх і д ної Церкви

Церкви , ми ви з на ємо хрещення всіх , хто

з авжди прямує до вершини , яку с ьогодю

р об ить йог о, в з иваючи ім'я Пресвятої

като л ицько 1у, і в правос л авном у св1п

Тройці і застосовуючи воду. Таким чином ,

наз ив а ють патріаршим достоїнств ом чи

м и виз на ємо д ійсність хрещення і протес­

устроєм . Цей устрій не приходить ззовні , він

тантів , і православних. Згідно нашої доктри­

приходить зсередини. Тому якщо ми гово ­

ни , конфесійна принал ежність того , хто

римо , що наша Церква дійсно зріла , що по

х рестить , тут не ма є ніякого з начення. З

с ут1 вона є самокерованою , осю л ьки ма є

.

.

.

.

.

того , ЩО я МІГ вщчуги , читаючи це ПОВlДОМ-

свій Синод, як вищий з аконодавчий орган ,

лення , тут мова йде не стільки про Таїнство

то ми маємо на сьогодні Церкву, яка живе за

Хрещення чи богословську дискусію щодо

патріаршим устроєм. І з і Святішим Отцем

його справжності , скільки про те, що я на­

чи іншими Церквами ми спілкуємося , вихо­

правив л ист у так з вану неканоючну струк­

дячи з у свідомлення своєї з рілості. Таким

туру. Якщо я когось образив , прошу виба­

чином , тут не йдеться про вимогу, яку я

чення. Але треба пояснити , в чому полягає

повинен комусь скерувати , про рекламац1ю

м оя неправота .

якогось титулу, якого мені не вистачає. Мова

Тобто для УГКЦ Московський і Київ­

йде про те, щоб той рівень розвитку Церкви,

ський Патріархати є piвнuJ11u каноніч­

який ми сьогод ні ма є мо , став ві д омий у

ними структурами, чи мова про каноніч­

СВІТІ.

-

ність ие йде?

-

-

Для того , щоб правильно вибудовувати

д іал ог між Церквами , потрібно поважати богослов'я і канони один одного . Не в нашій

Чи.м більше Церква розвивається,

тим більше стає самостійною. Де ме:жа

цієї самостійиості?

-

УГКЦ

-

помісна Церква. Це оз начає,

компетенції виз начати , хто канонічний , а

що всі питання , що стосуються її внутріш­

хто н1 в православному свш.

нього життя , повністю відносяться до її

.

. .

Однією із перших Ваших заяв після

компетенції. Якщо говорити про зовнішній ,

обрапня на посаду глави УГКЦ була заява

міжнародний вимір, то ми живемо синхрон ­

про визнают Вас Патріархом. Як із цим

но з Вселенською Церквою.

-

справи?

-

-

Тут йдеться про якесь медійне непоро ­

зуміння. На моїй першій прес-конференції

Які взаємини Вашої Церкви з держа­

вою? Чи ие втручається вона у виутріиті справи Церкви?

м ене запи т а л и , чи буд у я прагнути до

- Є закон, що регуmоє діяльність релігій­

патріаршого достоїнства . Я сказав: очевид­

них організацій. Він далекий від доскона­

Ви про це скажете Папі ? Я сказав:

л ості , тому наша Церква разом з іншими

очевидно , так . Але це не оз начає, що я буду

релігійними органі з ац ія ми намага ється

вимагати щось від Апостольської Столиці

запропонувати певні зміни в цей документ. З

чи привласнювати собі право зазіхати на те,

іншого боку, є ще питання : а як цей , нехай

що відноситься до виключної компетенції

не до кінця досконалий, закон виконують на

но , так .

·~

-

С вятішого Отця. Тут мова йде про те, що за

місцях? І тут виходить , що до од них з акон

о станні

років ми ма є мо можливість

застосовують поблажливо, чи не змушують

небувалого роз витку нашої Церкви , якого

виконувати букву закону, а інших переслі-

.--· ----

20

український

християнський ча сопис

itl І GІ о н dJ1


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 201з

дують за відступ від йоти чи титл и. Є різ не

-

Восеии /нииулого року в Москві

ст а в ленн я д о рі з них конфесій у рі з них

почався збір підписів під «Хартією воз­

рег і о нах . І рі з ниця у ставле нні з алежить

з'єднання на~иого пароду», згідно з якою

частко во в ід того, наскільки численною є та

іиі14іюється проведеиия рефереиду.111у

чи інша конфесія в регіоні . Нам би хотілося,

щодо об'єдиаиия в коифедерацію Росіі~

що б рівне ставлення було до всіх , наприк­

Украіни і Білорусії: Багато в чо.111у ця ідея

лад, в питанні виділення земельних ділянок

перегукується з ідеєю «Русского Jwttpa», яку

під будівництво храмів .

просуває РПЦ".

-

Нещодавно в українських ЗМІ

пройшла інформація, що в органах дер­

-

Ідея « Р усского мира » базу ється н а

ідеологічній основі, яка не має нічого спіль­

жавної влади .11toJІCe бути зареєстроваиа

ного ні з Церквою, ні з історією. Це концеп­

ще якась Україн.ська Правовірна Греко­

ція , в якій свого часу ЦК КПРС побачив

Катол ицька Церква 1щ осиові групи

дуже підходящий ідеологічний інструм ен т.

«nідгорецьких 011114ів»

декількох єромо­

Зараз ця псевдонаукова платформа реаніму­

иахів, кілька років тому відлучеиих від

ється, як імп ер іалісти чна ідея відновле ння

-

УГКЦ. ..

Радянського Союзу. Ідея «с піл ьної кол ис­

Перше , що б я хот ів підкресл ити , що

ки» , коли переноситься в суспільств о ,

сьогодні в УГКЦ роз колу немає . У своєму

проявляєт ься в таких ось ініціативах об' єд ­

внутрішньому житті ми єд ині , як нікол и.

навчого референдуму. Коли її переносять н а

-

Але н е склали зброю ті , які хотіл и б , щоб

церковну платформу, то з'являються ідеї так

наша Церква бул а роз колота чи пер естала

з ваного « Русского мира», хоча прави ль но

існувати. Ця група , про яку ви з гад али

його н аз вати «Російський світ» . Ми дуже

« підгореuькі отці»,

-

ніякого відношення до

чі т ко ро зум і є мо , що за цим стоїть , як а

нашої Церкви не має . Більше того , вона не

причина і які цілі переслідуються . Думаю, у

-

має ніяко го ві д нош е ння до К атолицької

освіченої людини як в Україні , так і в Ро с ії,

Церкви . І про це є офіційна заява Ватикану.

спроби реанімувати такі пустоцвіти радян­

Ця група сектантського типу з аймається

ської і деології мож ут ь викл икати л иш е

мімікрі є ю , камуф л юючись під Греко­

іронію. Українці мають свою, зовсім інш у

Католицьку Церкву, більше того, змагаючи ­

концепшю.

сь за офіціJ'ше державне визнання. Але я ду ­

-

У чому воиа полягає?

маю, що нашим державним мужам виста­

-

Свого часу цю концепцію сформу-

чить мудрості , аби в так.их пита ннях не ро­

л ював мій вел икий попере д ник Йосип

бити пом илок. Хоча, відверто кажучи , я не

Сліпий . Вона полягає в одній простій фразі:

зд ивувався б , якби з боку держави таке

« Бути собою». Для нас , українців , бути

визнання відбулося . Наша Церква у своїй

собою

історії такі акції вже бачила. Взяти хоча б

світ». Це не концепція протистояння проти

Львівський псевдособор (Собор

-

о з начає буду вати « Укр а їнськи й

1946 року,

когось . Ми народ, у якого вкрали історію , і

тоді УГКЦ пі д тиском радянської влади

сталося це на до году тим чи іншим імпер­

приєд налася до РПЦ.

ським ідеологіям . «Український світ»

-

« НГР » ), на якому

група священиків, які не мали права висту­

-

це

світ вільної людини, народу, який народився

пати від імені Католицької Церкви , привла­

більше тисячі років тому під час хрещення

снила собі це право , і влада це ви з нала.

Русі.

Можл иво , де сь под і б ний сценарій хтось прокручує

За .матерішю.ми НГ Религии

1 зараз.

MIGIOHdV

україн ський христ и янський часопис

ВІ


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 201з

El~i?~8~M8

3~И~АЇ

«Це день, що його

створив Госпо дь,

m o:J1c радіймо

~~JlИRBДM~ Пра з ник Христового Воскресіння багатий не тільки на веШfЧНі богослужіння,

і веселімся в н.ім >> (Прок іNІ Є Н Пасхи).

Богослужбові особливості Пасхи

маєстатичні співи і глибокосимволічні

Христове Воскресіння відбуло ся ~уже рано в нед і л ю т ре тьо го д ня пі с л я Ио го

обряди , але він багатий також на прегарні церковно-обрядові й народні звичаї. Деякі з

ній з вичай , яки й нагадує, що пасхал ьний

смерті . З того часу в Церкві існує дуже да в­

це вплив хрис т иянського

піст закінчується в суботу вночі , а воскресні

кул ьту, а інші поход ять ще з дохристиян­

торжества починаються опівночі , невдовз 1

сью1Х часів, коли наш народ у той самий час

після неї, або на світанку.

тих з вичаїв

-

відз начав свято привітання весни й весня­

Воскресні торжества починаються обхо­

ного сонця. Християнська рел і гія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила ,

дом довкола церкви під супровід дз вонів . Це й обхі д є симво лом ходу жінок­

надала їм християнського значення і симво ­

мироносиць вранці у недішо до Господньо ­

ліки та визнала своїми.

го гробу.

Професор Степан Килимник, описуючи

Після обходу, перед з ачинени ми дв ери­

вели кодню ніч, так каже про звичаї Вели­

ма церкви , наче перед з апечатаним Божим

кодня: "Кол и б сьогоднішня люди на спро­

дість, коли насправді душа дитиЮІ витала в

гробом , п оч ина єт ься Воскр ес на Утреня . Тут перши й раз с1уємо рад існе: "Христо с воскрес із мертв их . .. ", - і при співі т і єї ж пісні священик х рестом ві д чиня є д вері

імперіях казково-феєричної радості в очіку­

церкви на з нак , що Христов а смер ть

ва~-ші завтрашнього дня

відсІИНJ1J1а нам двері до неба .

можна була з аглянути на мить у чисту душу

дитини й відчути ту рад ість , безмежну ра­

-

Великодня,

-

то

людина зрозум іла б і відчула б той невиди­

За да внім з вича єм в кінці Воскр есної

мий тисячолітній зв'язок, поєднаm-~я її душі

Утрені пі д час співу стих ир Пасхи при

з душею далеких- далеких прапращур~ в ,

словах "раді с но одні одних об ійм імо"

прародител ів , по єднання нинішньої хри­

відбувалося вза є мне ці лування, яке в нас

стиянської культури з тисячолітньою висо­

називали «христосуванням" . Тепер у нас

кою культурою наших прад ід ів ... Людина

нема звичаю вза ємного цілування в церкв1 ,

вважала б ці звичаї, традиції українського

а вірні підходять до священиків і цілують святий хрест, святе Єв а н гел і є, артос з

народу, за святиню й велич , хоронила б їх , зберігала б та дотримувалась їх і п ередавала б своїм нащадкам як дорогоцінний скарб , із роду в рід!" (Украі"-1 с ь1шй рік у народних звичшzх. Т ПІ, с.

82).

іконою Воскресіння, причому в з аємно

ві таються : "Христос воскрес!

- Воістину

воскрес!" Великодній привіт "Христос во с кр ес" український М І~ І о н

христи~=~~~~~

'

11 "

:1 fJ (J

r


травень

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

201 з

перший раз злетів з уст ангела до жінок­

відчиненими на знак того, що Христос

мироносиць при Господньому гробі. Цей

своїм Воскресінням відчинив нам двері

радісний привіт уже сотні-сотні років живе

Божого Царства , як це співаємо в пас­

у нашому народ~ впродовж цшого пасхаль-

хальному каноні: .':.Відкрив Ти нам райські

ного часу. Цим привітом ми висловлюємо

двері" (Шоста пісІ-tЯ).

.

.

великодню радість і визнаємо нашу віру в

Христове й наше воскресіння. Святу Літургію в день Пасхи служать

У день Пасхи на святій Літургії, після заамвоm-rої молитви, відбувається благосло­ вення артоса. Артос з грецької означає

дуже урочисто. У Євангелії того дня сказа­

"хліб", і є символом Хліба вічного життя -

но про Христову божествеm-rість, бо якраз

Господа нашого Ісуса Христа. На арто сі

Христове Воскресіння є найкращим дока­

видно ікону Воскресіння. Артос цілий

зом Його божественності. Коли є більше

Світлий тиждень стоїть на престолі або на

священиків , то Євангеліє читають кількома

тетраподі. У Світлу суботу після спеціаль­

мовами. Зазвичай єврейською, грецькою і

ної молитви його роздроблюють і роздають

латинською мовами, бо тими мовами було

вірним у Томину неділю.

написано на хресті Ісуса, а також і народ­

Під час святкуваm-rя Пасхи, а подекуди й

ною мовою. Читання Євангелія різними

упродовж цілого Світлого тижня, буває

мовами означає, що Христова наука голо­

цілоденне дзвоніння на знак перемоги Ісуса

ситься всіма мовами та поміж усіма наро­

Христа над смертю і над адом.

дами. Коли припиняють читати Євангеліє, д звонять у дзвони, що є символом голо­

шення Христової благовісті всьому створін­

Народні звичаї Великодня У нашого народу є звичай на Великдень

благословляти їжу. Після довгого посту

юо.

Упродовж цілого Світлого тижня святі

свята Церква дозволяє всяку їжу, для того

двер і в іконостасі зостаються увесь час

щоб вірні разом із духовною радістю мали під час великодніх свят і радість від земних

t111GIOHd

україн сь кий хри ст ия н сь кий ч а сопис


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 201 з

дарів. Тому вона їх благословить і звільняє

.

.

мавши свою провщну думку, голо вну щею ,

від посту на цілий Світлий тиждень . Благо­

свій зміст, замінено лише слова стародавні

словення пасхальної поживи відбувається

на нові ... Веснянки-гагілки

урочисто звичайно після святої Літургії на

ний скарб ранньої культури наших прапра-

церковному подвір'ї.

дщш як високомистецью , а наВlть непере-

-

це дорогоцін­

.

.

Шкаралупу зі свячених яєць, кришки чи

вершені поетичні твори, як історичний

юстки в нас не викидали на см~ття, а закопу -

документ про життя, щеали, психолопю , в1-

.

.

.

.

.

.

.

вали або в городі, або на полі, щоб і землі

ру та в1рування , ро зум шня природ и , пра-

дати свяченого. Подекуди в Галичині шка­

гнення д о шзнання явищ природи наших

рал упи зі свячених яєць кидали на стріху

пращурів" (Украі"нський рік у народних

хати.

звичаях. Т ІІІ, с.

106-107).

З благословенням великодніх пасок

У дея ких місцевостях України був

пов'язані наші славні крашанки й писанки,

звичай родиною йти у Великдень на цвин ­

які мають давнє походження. У давніх

тар до могил своїх рідних, щоб поділитися з

народів був звичай, за яким перед особою ,

ними воскресною рад1ст ю та привпати

.

.

що займала високе становище в суспільстві,

великоднім привітом. У Києво-Печерській

не можна було з'являтися перший раз без

Лаврі після воскресного богослужіння

дару. Побожне передання каже , що Марія

монахи й вірні сходили до підземних печер,

Магдалина, проповідуючи Христову науку,

щоб померлим монахам принести вістку

зайшла у двір рим ського цісаря Тиверія ,

про Христове Воскресіння .

дала йому в дар червону крашанку з і слова­

Колись д авно у нас був звичай розкла­

ми: "Христос воскрес!" , і лише тоді почала

дати вогні у великодню ніч, щоб привітати

свою проповідь . За її прикладом пішли інші

весну й весняне сонце. За християнською

християни й почали в день празника Пасхи

релігією вони були символом вогнів, що їх

обдаровувати один одного крашанками чи

розкладали жовніри , які стерегли Божий гріб, та символом привітання Сонця Правди

писанками.

Отже, яйце відіграє таку роль у великод­

-

Воскреслого Христа.

юх зви ч аях тому, що воно стало символом

З багатющого скарбу нашої релігійної й

Христового Воскресіння. Як з мертвої

кул ьтурної традиції ми згадали т і л ьки

шкаралупи яйuя родиться нове життя, так і

дещо, але уже це свідчить про глибоку віру,

Ісус Христос вийшов із гробу до нового

любов до свого обряду, традиції та про

життя. Червона крашанка є символом

високу культуру духа нашого н ароду.

нашого спасіння через Кров Ісуса Христа. З

«Багатство й цінніст ь на~иих обрядових

крашанками й писанками пов'язані різ ні

звичаїв,

забави дітей та дорослих на Великдень.

го фольклору є велетенське. Нам мо:жуть

-

ка:же проф. С. Килилтик,

-

на~ио­

Особливим виявом великодньої радости

позаздрити найкультурніиtі народи світу.

в селах України були гагілки й різні ігри на

Ці скарби високої культури наиюго минуло­

майдані коло церкви . "Дивним є,

г о в іддзер кал юють нaute н аціо нальне

-

каже

проф . С. Килимник, - що веснянки-гагілки,

обличчя і є справ:жніми свідка.ми споконвіч ­

створені нашими прабабками ще в

н ого праг н е ння нашого народу до вол і,

IV-VI

сторіччі (а може й раніше) за часів Антської

удосконШІення, краси й сонця. >>

держави, що крізь морок тисячоліть , через

Підготував о. ВіmЩІ іЙ ПОПАДЮ!{, ЧСВВ

сто л іття великих негод, війн, наїздів,

за матер іЩІами книги

поневолення - вони дійшли до нас , затри-

«Пізнай свій обряд» о. !О. Катрія, ЧСВВ

український МІ

християнський

ча сопис

GІ о н dр

,,


травень

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

201 з

І

МІР ІОН

ІІІ

\1

:;ld

О

r

український

~~~~~~~нський


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 201з

мurоворuмо Мирослава ЛУЧКА-СЛУКА

Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого іХ почать,

бо всі слова були JJ31Ce чиїмись. Ліна Костенко

І Ііа

український

А.І Ір І о н

христи:~~~~~~ і 11

"

J IJ

(J

r


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

травень 201з

«Як ми говоримо»

-

це назва книжки

мовознавця Бориса Антоненка - Давидо­

шдсвщомо справляють негативне вражен

-

ня .

вича про культуру мови, з якої можна ді­

Слухаючи мимоволі уривки розмов у

знатися як прав ил ьно говорити т а писати

громад с ькому транспорті, на базарі , у

слова, у якому з наченні їх з астосув ати.

магазині чи просто на вулиці, у яких пробі­

Адж е у повсякденній мові та на письмі

гають лайливі слова, найбільше шкоди від

люди часто вживають слова у невластив их

цього зазнають діти, котрі як губка вбира­

для нашої мови з воротах, кальки з ро ­

ють усе навколо . Не даремно кажуть, коли

сійської, не правильно визначають рід чи

дитина промовля є вдома «незвичне» сло­

множину.

во, що мабуть підхопила його на вулиці.

Окрім таких мовознавчих огріхів, бага­

У Євангелії сказано : «Ка:жу бо ва.м: за

то всипають у свої речення ще й інвектив­

1ш;;1сн е пусте сл о во, яке ска;;1суть л юд и,

ну лексику. На перший погляд цей термін

дадуть відповідь судного дня за нього. Бо

дуже складний, а насправді - це різнома­

за словшни тво ї.ми будеш виправданий і за

нітні образливі сл ова, лихослів'я, лайки

слова.ми тво їми буде~и засуд;;1сений» (Мт.

(від лат.

12, 36-37).

ва))

-

invectiva (oratio)-лайлива (промо­

це словесний або невербальний

Вживання лайли вих слів

-

це один і з

(непристойні жести, пози) сплеск агресії,

поширених щоденних гр1хш , з яких споВl­

своєрідний емоційний розряд, до якого

даються вірні. Частіше на них «грішать »

люди вдаються під час психологічного на ­

чоловіки, але й жінки не гребують немо­

пруження. Відомо, що практично не існує

ральними висловами.

національних культур, у яких не практику­

Словом людину можна підняти з біди , підбадьорити, зцілити

валася б інвективна лексика.

-

воно має велику

Такі слова ще називають паразитами -

силу. Зі словами слід поводитись обереж­

тобто зайвими та беззмістовними . Паразит

но: ними можна завдати великої шкоди ,

це той, хто існує за рахунок іншого, тому

глибоко ранити людину. Варто ретельно

дуже часто його важко викорінити і позбу­

підбирати в исл ови і не розкидатись ними .

-

тись, хоча й можливо. Люди пояснюють

Не дарма у народі кажуть: «Слово не горо­

використання таких сшв дуже по-р1зному:

бець, вилетить - не спіймаєш». Хоча гороб­

.

.

для зв'язки слів, чіткішого вираження дум­

ця важко с піймати, проте ще можна , а

ки, висловлення обурення, інакших слів

слово - ні . Інша крилата мудрість гласить :

просто нема тощо .

«Слово ранить сильніше за шаблю».

Паразитні слова міцно в'їдаються у

Очистити свою ро з мову від зайвих і

словниковий запас людини і стають звич­

грубих слів - це немов полоти квітник від

кою в розмовній мові. Вони бувають

бур'янів, процес довгий, потребує пильнос­

абсолютно безглуздими, збивають з панте­

ті та регулярного повторення . Коли ж квіти

лику співбесідника . З боку така мова зву ­

розцвпають , милують своєю красою та

чить грубо і ріже вухо тим, хто цурається

зачаровують п'янкими ароматами. Так і

лихослів'я. Здебільшого проявляються такі

мова л юдини

слова під час конфліктів та сварок. Харак­

догляду, щоб бува не завелися бур'яни.

терно , людина, яка вживає слова-паразити ,

їх не помічає, а на співрозмовника вони

itllGIOHd

український хри стия н ськ и й час опи с

-

потребує постійного

Саме сьогодні час подумати про те, як ми говоримо

...


11

травень 201з

Щотижня декілька священиків переходять до Кат о­ лицької Церкви з інших конфесій У середньому за тиждень від З до 4 священиків християнських конфесій просять прийняти їх до Католицької Церкви. Про це сказав

r

префект Конrреrації Віровчення архиєпископ ерхард Мюллер . За 'Ja

'ищ~ ріс 11ами ІШЛШ.tІІЦІJІ<LkО

-.цІCtmucy f(O't:do>~

його словами , це нова тенденція , яка останніми роками наб ирає

обертів. Ієрарх зазначив, що сьогодні Євангелія стикається з домінуючою ментальністю, котра базуєть ся на пошуку суб'єктивного та індивідуального задоволення. Тому проголошення Божого Слова сьогодні - це дуже невигідна справа. Архиєпископ також пригадав , що важливий обов'язок кожного члена Церкви

- поглиблювати свою католицьку ідентичність та розуміння власної віри. Співчуття Папи Франциска жертвам терактів в Бостоні (США) Кардинал Тарчізіо Бертоне, Державний Секретар Апостольської За .иатеріа10.tш·

Ридю-Ват'ІІКflН

Столиці, надіслав від імені Папи Франциска телеграму співчуття на ім 'я кардинала Шона О'Меллі, Архиєпископа Бостону (США) з приводу теракту, який скоєно 15 квітня 2013 р . під час марафону в цьому міст~, 1 який спричинився до численних тяжких поранень та забрав кілька життів . У тексті читаємо, що Святіший Отець «глибоко засмучений» з приводу того , що трапилося, назвавши замах

«абсурдною трагедією» . Папа ФраІ-щиск молиться про мирний упокій в Господі жертв теракту та Боже утішення для терплячих, як також про сили для тих, хто надає допомогу. Святіший Отець молиться за те, щоб усі спільно працювали над будуванням дедалі справедливіш ого, вільнішого та безпечнішого суспільства для майбутніх поколінь».

Через зріст покликань у США розбудовують семінарію у Римі Американська семінарія в Римі вщерть переповнена студентами . За.м·:лr :ріаt.ани «Кщтюлz Цh'КЩІ о."'.ЛЯQач)}

•"

. "

Зараз там навчаються 250 семінаристів, а охочих вступити є значно більше. З цієї причини там прийняли рішення побудувати нове, 1О­ п о верхове крило семінарії, розташованої на пагорбі Янікулум. У фундамент вже закладено перший камінь . Будівлю планують здати в експлуатацію восени наступного року. Гроші на будівництво (8,5 млн. доларів), пожертвувала одна американська родина. «Нова будівля, - як каже о. Майкл Фармер, віце-р ектор Папської північноамериканської семінарії, - потрібна насамперед тому, що вже кілька років охочих вчитися у семінар ії більше, аніж вона може вмістити. Така переповненість нашої семінарії в основному пов'язана з тим, що у Церкві в Сполучених Штатах зростає кількість покликань і в нашій семінарії готуються до служіння також і семінаристи Канади та Австралії>> . укр аїн ський

. "

християнський часопис

MIGIOHdP


НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

У Польщі встановили найвищу у світі статую папи Івана Павла 11 Найвища у с віті статуя блаже нного пон ти фіка І вана Павла П висотою 14 метрі в з' явилася в польс ьком у пал омницькому місті Ченстохова . До цього найбільшим пам ' ятником першому понтиф іку-поляку, який помер в 2005 poui, вважалася 12-метрова статуя в Чилі.

Нова скульптура понтифіка з ' явилася на території комерційного парку сакральних м ініатюр , де представлені зме ншені копії християнських храмів з усього світу. Парк розташований неп одалік ві д монастиря Ясна Гора, куди щорічно приходять вклонитися чудотворній Ченстоховській іконі Божої Матері мільйони паломників. Багатьом жителям не сподобалося, що статуя першого папі-поляку встановлена в парку з платним входом ,

i

з а задоволе ння споглядати

скул ьптуру треба зап латити бли з ько 4 EUR. Ли ш е пі д тис ком громадськості адміністрація погодилася в останній момент зробити вхід на церемонію відкриття пам ' ятника безкоштовним.

У Львові відбулися реколекції для дружин священиків У суботу, 13 квітня 2013 року, у при міщенні Льв івської духовної семінарії Святого Духа відбулися одноденні великопісні реколекції для дружин свяшеннослужителів Львівської митрополії. Духовна віднов а розпочалася з Архиєрейської Божественної Л і тург ії , яку очолив вл ад ика Ігор (Возьняк), Архи є пископ і Митрополит Льв івський . У своєму слові Митрополит закликав дбати про дух овний стан та скр іп л юватися у вірі , нагол осивши , що необхідно терпеливо прямувати до вдосконалення . Рекол екційні науки п роводи в і єромонах Ігор Кол існик , ЧНІ, протоігумен Льв івської провінції Згромадження редемптористів. Він акцентував на важливості пам'ятати про вір у під час з в ичайних , щоде нн их ж.иттєвих ситуацій, які вимагають вел икої витривалості й терпеливосn.

Глава УГКЦ молився в одній з наймолодших парафій Київської архиєпархії У четверту нед і лю Ве ли кого по сту, 15 квітня 20 13 року, Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, молився ус. Северинівці , що на Київщині, в одній із наймолодших парафій Київської архиєпарх ії УГКЦ. Таким жестом Глава Ц еркви хот ів запевнити вірних цієї парафії, що ієрархія Церкви про них пам'ятає та всіляко їх підтримує. Як зауважив проповідник, Ісус Христос - повний Духа Святого, і Він прийшов для того, щоб увести людей у Боже «товари ство» . Глава УГКЦ пригадав , що цьо го року, який є Роком Віри , католики св іту дякують Господу за дар віри , який «сті ль ки часу на н аших землях ПЛОДОНОСИТЬ».

•" •" р

Після Літургі ї Глава УГКЦ поспілкувався з парафіянами , оглянув катехитичний клас та відвідав будівництво храму.


НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

травень 201з

Апостольство

с.

в

молитви

Спасів на Сокальщині Марта СЕМЧУК, Ревнителька Апостольства молитви

церкви Святого Йосафата

Товариство шанувальників Серця

Разом ми ділимо с ь досвідом . Щороку ми

Христового започаткував о. Карло Давидо ­

їздимо на зібрання Апостольства молитви у

вич у квітні

1937 р. Члени цього то вариства

Жовкві. Відвідуємо відпустові місця: Кре ­

настільки були віддані служіюпо, що навіть

хів, Зарваницю , Страдч. Беремо активну

після закриття церкви в

1962 р .

не припи­

участь громадському житті села. Минулого

нили своєї ревності . Вони зустрічались у

року були на освяченні Маріїнського хреста

хаті Ганни Палиги , відправляли Святі

на місці поховання полеглих во"інів УПА.

Години, Молебні, Хресну дорогу. Підтри­

Цей рік розпочали з віднови посвяти

мували зв'язок з підпільними свяшениками,

Пресвятому Серцю Христовому. Після свя­

які приїжджали відправляти Служби Божі,

тої Літургії та Причастя Найсвятіших Тайн

сповідати, пр и чаща ти. Та ми н у в час

о . Андрій Палюх виголосив проповідь про

підпілля , у]

любов Серця Христового, наповнивши

991

р. знову заграли дзвони,

скликаючи людей на моління. Отець

наші серця любов'ю. Ми відмовили молит­

Атаназій Ку инич , ЧСВВ , з перших дні в

ву-посвяту, склавши до Серця Христового

свого служіння проявив велику любов до

подяки , перепросьби й постанови, що

Спасителя , і нові парафіяни влилися до

будемо ще ревніше , сердечніше любити

почитат елів Серця Христового. Отець

Його за допомогою Непорочної Діви Марії,

перейшов на іншу парафію. Та зе рна ,

яку про це щиро благаємо. Після віднови о.

засіяні в наші серця, ще й досі дають плоди.

Андрій вручив нам від імені Церкви моли­

Дванадцять років минуло з того часу. Апо­

товники «Голос душі». У ньому поміщені

стольство молитви продовжує жити тією

всі набожества до Серця Христового. Це

mобов'ю, яку розпалив у нас о. Атаназій.

великий скарб для нас, бо роз криває нам

Наше товариство, крім основної діяль-

.

.

.

безмежну mобов Спасителя, яка проявилась

-

у розп'ятті за спасіння світу. Це невичерпне

веде церковну хроніку, підтримує зв'язок з

джерело, з якого черпаємо любов, наснагу і

носп ,

-

а це молитися з а спас1ння свпу

Червоноградським Апостольством молит­

витривалість для своїх молитов, щоб допо­

ви. До нас часто приїжджа є о. Йосиф

могти Ісусу спасати світ.

Холод, ЧСВВ , і ревнителі з Червонограда. український християнський часопис

IGIOHdP


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

травень 2 01 з

Довголіття як Боже благословення Рецензія на книгу о. Климентія-Василя Стасіва, ЧСВВ «Вартовий Господнього світильника» (Жовква: Місіонер,

2012- 276 с.)

Про 95-літнього священика написав книгу «Вартовий Господнього світиль­ ника» його вихованець о. Климентій-Василь Стасів, ЧСВВ.

сторінок із безліччю

чверть століття навернути до Бога тисячі

цікавих ілюстрацій є зразком новітньої

Книга на

людей зі свого рідного села Церківна та

276

біографічної літератури, на яку не так уже й

ближніх сіл ; збудувати декілька храмів,

багата Україна. Розповідь лагідна, любовна:

знайти майстрів, які б вирізьбили в них

так можна писати тшьки про дорогу люди­

іконостаси; знайти малярів для виготовлен­

ну. Автор - священик Климентій-Василь

ня ікон в українському стилі; виголосити

Стасів

сотні проповідей і промов, які кликали

-

директор поважаного христи­

янського видавництва «Місіонер»; він- з

.

.

.

молодшого покошння кшриюв , але встиг

серця до шри.

Автор змальовує постать Іллі Лесіва -

пройти школу боротьби й любові отця

таким було світське ім'я священика до

Йосафата Лесіва вже після того, як Укра­

постригу - як людину великої скромності й

їнська Греко-Католицька Церква вийшла з

водночас великої твердості, якщо йдеться

катакомб, а отець Йосафат повернувся із

про його патріотичні почування і відсто­

заслання в Сибір, і хоч був змучений, з

ювання віри в Господа Ісуса Христа , у

підірваним здоров'ям, але встиг за останні

Пресвяту Трійцю, про любов до Церкви .

.;u Ір Іон J IJ

ІІІ

\r

О

r

український

:~~~~~~нський


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

т равень 20 1з

Скромність, лагідність, мова братерської

Далі у п'ятьох розділах о. Климентій схви ­

любо ві допомогли Лесіву, кол и його

льовано й поетично , і не меншою мірою

заарештовували, тижнями допитували, на

духовно,описуєпрост е ,ал ево дноч а с

висланні посилали на тяжкі роботи . Своїх

героїчне й величне життя священ ика Іллі ­

переслідувачів він « брав» не агітаці єю, а

Йосафата Лесіва: «Пролог посвяти: Заспів

добротою; і навіть у московсью1Х. тюремни­

про два кольори» , «Апостол служіння»,

ків пом'якшувалися серця, і вони не надто

«Зведені й відновлен і храми» , <<душпастир

мстилися священиков 1 за те, що в1н в

катакомбної Ц еркви », «У Госп одньому

.

.

атеїстичній державі провадив підпільні бо ­

виноградни ку » . Автор поєднав популяр ­

гослужіння у своїй хаті, спов ідав і прича­

ний, легкий для читання виклад із науковим

шав односельщв.

підходом . Книга містить багато приміток,

Книга написана талановито. Розділи й

бібліографію , покажчик цитат із Біблії,

шдроздши чергуються 1 з шюстративними

іменний покажчик, список ілюстрацій. Має

вс т авками

гарний естетичний вигляд - надрукована на

тут вміщено багато чорн о­

-

білих та кольорових ілюстрацій тривалого

добротному папері.

життя Іллі-Йосафата Лесі ва - ві д його молодості (народився

На відміну від інших країн , в Україні ,

1917 року) - до вро­

яку багато хто у світі вважає зразковою

чистого відз нач ен ня 95-р ічного юві л ею

християнською державою із мільйонами

2012 року.

Світлини віддзеркалюють різні

щирих вірян, - у нас дуже мало пишуть про

етапи життя працелюбного слуги Божого.

духовних провідників, особливо про слу­

Бачимо його у храмі; бачимо на зустрічах із

жиrелів на рівні сільських парафій, керівни­

парафіянами; на бесідах з друзями, у рідній

ків монастирів і з вичайних мирян , які

домівці. А ось - храм із золотистого дерева

несуть сво є апостольство так само ревно, як

типової галицької народної архітектури, та

і архиєреї. Книга о. Климентія-Василя

ще й на тлі чудової прикарпатської природи.

Стасіва про свого старшого колегу і вчителя

Заспівом книги о. Климентій вивів ело -

о. Лесіва є при ємним винятком. Усім

ва, надруковаю помаранчевими штерами на

змістом книги він стверджує, що довгий вік

.

.

тлі розкішної зелені підгірського села: «Мо­

о. Лесіва при його дуже слабенькому здо ­

rушє дерево роду, закорінене у клаптик бла­

ров'ї, але невичерпній енергії духовній,

годатної землі щ едрої, омитої срібними

Божий дар і не таке вже рідкісне благосло­

-

це

-

вення. Хотілося б, щоб цією працею в жанр і

робить її Вітчизною . І тягнеться до неї пов­

науково-популярного бо гословського

сякчас людина

образ Божий . І не переси­

видання було започатковано біографічну

хає джерело вічної любові до неї. І пам'ять

лпературу про наших дорогих пан - отцш: в

потоками, вкритої шовковими отавами,

-

.

.

несе у своїх скарбницях образ Вітчизни - як

Україні є про кого написати - і серед право-

матірний святий лик, як ікону Богородиці,

славних,

що вперше постала перед дитячими очи ­

тестантів!

.

1

.

.

серед като ли юв , І сере д про-

ма>>. Автор цими сло вами наче накреслив життя тривалого, майже

Дмитро СТЕПОВИК,

свого героя, скромного га­

доктор мистецтвознавства, професор

програму життя стоштньо го

-

-

лицького свя щеника, який рівною мірою

зрісся з неосяжним Божим Космосом і з рідною землею райської краси - справжнім Божим дарунком українському народові .

Степовик Д . , Дов г ол ітт я як Б о:JІсе

благословення 11 Українське слово.

- 3-9 кв ітня 2013. - № 14 (3625). http://ukYslovo.OJ'g/40-dovholittia-iak-bozl1eblal10slovennia український

хр и стиянськ и й часопис

t1t І GІон і1 р


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

т равень 2 0 1 з

Пам'ять про праведника

...

Уляна ТИМЧУК, Журналіст, катехит Час Великого посту - це великий дар для

товариства «Містична троянда», які про­

усіх християн . Ми маємо можливість

жили коротке, але чисте і віддане Богові

зупинитися , нам дається нагода перегля­

життя. У річницю відходу до вічності отця

нути власне життя, глибше пізнати духовні

Вас иля Зінька, від омого письменника і

цінності. Великий піст - це благодатний

публіциста, 'Шени товариства видали книrу

період, коли Церква Христова відкр иває

« Іти до св і тл а», яка зібр ала коротенькі

перед нами двері покаяння, двері Бого­

роздуми отця про духовне життя.

пізнання. У храмах відправляються Служби

Символічно , щ о вистава називалася

і Хресні дороги, отці проводять місії та

«Пам'ять про праведника буде вічна» і роз­

реколекції. Отож, є безліч можливостей

повідала про життя святого Йосафата Кун­

духовно зрости.

цевича . Адже в ус іх сценах можна було

Цими квітневими днями, у час Великого

впізнати або Романа, або Наталю чи Іринку

посту львів'яни мали нагоду збагатитися від

(теж член товариства) чи отця Василя. Бо в

зустрічі з кількома непересічними осо­

історії кожного святого є присутнє життя

бами. Святий Йосафат Кунцевич, о. Василь

ус іх тих, що живуть з Богом, що шукають

Зінько, ЧСВВ, Роман Ковалюк , Наталя

Бога, що йдуть за Богом .

Якимчук та Іринка Мончук ... Про життя

Особливе враження справила гра акто­

цього «суцвптя праведних душ» можна

рів, які справді перейнялися своєю роллю і

було довідатися з вистави «Пам'ять про

хотіли донести до глядача основний задум

праведника буде вічна».

вистави .. . Святий Йосафат знає, що його на вулиці чекає розлючений натовп ... Фактич­

14 квітня Львівський палац молоді

ім .

Є. Петрушевича зібрав повний зал . Саме в

но в останні хвилини свого життя він прига­

цей день товариство «Містична троянда» ,

дує себе маленького, маму, яка вчила його

парафіяни церкви Святого Андрія та усі

молитися ... Сюжет за сюжетом малювали

присутні на вечорі вшановували пам'ять

перед глядачами картини життя святого

трьох осіб: 15-ту річницю з дня смерті

Йосафата. Глибоко зворушлива містична

Наталі

музика, тиша на сцені давали можливість

Якимчук та 5-ту річницю о. Василя Зінька.

Романа Ковалюка,

1О-ту річницю

для роздумів та молитви. Віриться, що усі

Про цих осіб написано і сказано не мало.

вийшли із залу з серцями, наповненими

Роман та Наталя

рад1стю

MIGIOHd

-

члени молодіжного

український християнськи й часопи с

1миром.


І ВМ

вчимося з життя

травень 201з

Казка для дорослих

'' ' Іван Яр На чималому шматку поля була собі

неї своїм пожадливим оком і хотіли пожи­ витися з неї, а якщо вдасться, то й захопити і приєднати до себе. До цього їх підбивав

грядка. Грядка була досить велика, і земля

Злий Господар, який був лютим ворогом

на цій грядці була дуже добра і родюча, так

Доброго Господаря і несамовито, всіма

що рослини з сусідніх грядок з заздрістю по­

способами намагався шкодити йому. Він не

глядали на неї. Все, що росло на цій грядці,

міг і не хотів створити нічого доброго і

було лагідне, гарне і плодовите, а зимові

казав злим, лінивим і жадібним рослинам з

сніги, весняна волога і тепло, літнє сонце та

сусідніх грядок: «Чого це ті рослини так

родючий rрунт сприяли рясним врожаям.

розкошують? Ідіть, заберіть в них цю земmо

Рослини з цієї грядки хотіли просто добре

і їхні плоди та пануйте над ними, а вони

плодитися і процвітати, радуючи себе та

нехай працюють на вас, якщо вони такі

інших багатством своїх плодів, надміром

послушні і працьовиті! »

яких вони б з радістю ділилися з іншими .

І поповз на нашу бідну грядку всякий

Добрий Господар , який подарував росли­

бур'ян: пирій, будяк, осот, гірчак та інша

нам цей клаптик землі, дуже втішався ними

нечисть. Підступом, брехнею та грубою

і вітав їх послух та працьовитість.

силою вони вдиралися на добре доглянуту

Але саме від цього ця благословенна і

працьовитими рослинами землю

1 ссали

з

благодатна грядка дуже потерпала. Сусідні

неї всі соки. Особливо настирною в цьому

грядки, більші і менші, вже давно кинули на

була найбільша сусідня грядка, рослини

український християнський часопис

IGIOHdP


вчимося з життя

травень 20 1 з

На чималому шматку пол я була собі

грядки, бур'ян роз кош у в а в. Весь н айк ра­

грядка . Грядка була досить велика, і земля

щий урожай він забирав соб і , ч асти ну від­

на цій грядці була дуже добра і родюча, так

давав своїм прихвосням , що прилізли разом

що рослини з сус щніх грядок з заздрістю по ­

з ним і яких він призначив своїми намі сни­

глядали на неї. Все, що росло на цій грядці ,

ками в р1 з них частинах грядки, частину

було лагідне, гарне і плодовите , а з имові

слав своїм родичам, а нашим лагідним і по-

сніги, весняна волога і тепло, літнє со1ще та

слушним рослинам в1н з алишав р1вн о

родючий грунт с пр ияли рясним врожаям .

стільки, скільки потрібно, щоб не зів'янути і

.

.

Рослини з цієї грядки хотіли просто добре

не всохнути, бо хто ж тоді буде на них пра­

п л од итися і процвітати , радуючи себе та

цювати і їх годувати?! Легко і добре було

і нших багатством своїх плодів , надмір ом

панувати бур'янові над послушними і пра ­

яких вони б з радістю д і лилися з іншими.

цьовитими рослинами , а тих , хто намагався

Добрий Господар , який подарував росли­

опиратися його свавол і , він нещадно зни­

нам цей клаптик землі, дуже втішався ними

щував.

і вітав їх послух та працьовитість.

І сталося так , що деякі з добрих ро слин

Але саме від цього ця благословенна і

не витримали. Затьмарилась їх свідомість.

благодатна грндка дуже потерпала. Сусідні

Знев ірившись у своєму Доб рому Господа­

грядки, б ільш і і менші , вже давно кинули на

реві і у своєму майбутньому, вони вирішили

неї своїм пожадливим оком і хотіли пожи­

сам і будувати власний добр обут, нез важа­

витися з н еї, а нкщо вдасться, то й захопити і

ючи на те, був це праведний шлях, чи шлях

приєднати до себе . До цього їх підбивав

зради . Ставши підлабузниками і лакизами ,

Злий Господар , який був лют им ворогом

вони розхвалювали на всі боки своїх гноби­

Доб рого Господ аря і н еса мо вито , в сі ма

тешв 1 паразитів, сподіваючись цим отри ­

способами намагався шкодити йому. Він не

мати від них якусь подачку. Це дуже втіши­

м і г і не хот і в створити нічого доброго і

ло захла нного бур ' яна , і він ро б ив таких

казав злим, лінивим і жадібним рослинам з

пе р ею нчиюв наглядачами на д 1ншими

сус ід ніх грядок: «Чого це ті р ослини так

добрими рослинами , бо йому було дуже

розкошують? Ідіть, заберіть в них цю землю

вигідно , щоб свої наглядали за своїми ж. І

.

.

.

і їхн1 плоди та пану йте над ними , а вони

почало сь велике переродження . Не бажаю ­

нехай працюють на вас , якщо вони так і

чи залишитись сер ед добрих і сумлінних

послушні і працьовиті! »

ро сл ин , намагаючись забез печити собі

І поповз на н ашу бідну грядку всякий

відносно сите, хоча й неправедн е жипя, ці

бур'ян: пирій , будяк, осот, г ірчак та інш а

мутанти з абули про сво є приз на чення на

нечисть. Підступом , брехнею та гру бою

земл~ , про сво є походже н ня І про свого

силою вони вдиралися на добр е доглянуту

Доброго Господаря, який ·~:м завжди допома­

1ссали з

гав і ніколи не кривдив. Усві домл ююч и в

пр а цьовитими рос ли нами земл ю

.

.

неї вс і соки . Особливо настирною в цьому

глиб ині душі всю свою мерзенність і ни­

була найбільш а сусідня грядка , ро слин и

цість , вони ще лютіше нападал и на своїх

якої, через своє лінивство і недбальство н е

колишні х співплем інників , їх спопеляла

хотіли перетвори ти її на кв і тучий сад, а

сама ду мка про те, що вони втратили ті

підбурювані Злим Го с п одарем тільки й

чесноти, яких не заміниш ніяким добробу­

чекали, як би за рахунок інших насититися і

том і ситим життям і мстилися чистим і доб ­

грабунком за бе з печи ти с во є існування.

рим рослинам як тільки могли. А сам бур'ян

Вкоренившись на доб рій земл і нашої

вважав, що пануванню його не буде кінця.

tНIGIOHd

ук ра їнс ь ки й хри ст иян с ький часо п и с


ІІВШ

вчимося з життя

травень

втертися в їх довіру і знову захопити

201 з

Доброго Господаря. Побачивши, яка це

владу на їхній грядці. Перед рослинами

сила - спільна молитва

вони представлялись дуже чесними І

що цей крок на шляху до свободи є перший

-

вони зрозуміли,

набожними, але в глибині душі були хижи­

і найважливіший. Вони зрозумі ли, що

ми вовками, повними злоби і здирства.

Добрий Господар і є тією скелею, яку ніколи

Частині рослин вони пообіцяли мало не

не подолають злі сили і про що Він сам

райське життя, якщо ті їх підтримають і

стільки разів їм говорив. Всі разом наші

домоглися свого. Коли ці прозріли і

добрі рослини доклали спільних зусиль

зрозуміли, що їх обдурили, було вже пізно.

хто більших, хто менших,

Теперішнє панування цієї не'-шсті було ще

листочки, гілочки та вусики, обхопили

більш нахабним і захланним. Один наперед

стовбур ненависного бур'яна, всі разом

-

-

витягнули свої

одного вони намагались урвати якнайбіль­

смикнули і вирвали його разом з нена­

ший шматок з нашої бідної грядки, грабую­

жерливим корінням зі своєї грядки та й ви­

чи навіть тих, хто їх підтримував. Дивно

кинули геть, а всі його поплічники самі по­

було, як ця грядка взагалі ще існувала -

розбігалися хто куди.

воістину, це була благословенна і благодат­ на земля!

І заповіли наші славні, працьовиті і добрі рослини своїм нащадкам завжди

Добрі рослини були пригнічені і зневі­

перебувати в єднос ті зі своїм Добрим

рені і не уявляли, як можна змінити такий

Господарем, в часи випробувань безустанно

стан речей. Та деякі з них не впадали у

просити Його про допомогу, жити в любові

відчай. Збираючись у групи, вони намага­

між собою і завжди допомагати один одно­

лись протистояти цій злій силі. Але поки

му, сприймати чуже горе і біду як свою

вони були розрізнені, то бур'янові це мало

власну і бути пильними, щоб не розтринь­

загрожувало . Він знав, що в цьому випадку

кати намарне ці скарби, а примножувати і

він з ними справиться. Найбільше він

берегти їх, як заповідав їх Добрий і Любля­

боявся того, щоб добрі рослини не об'єдна-

чий Господар і нині, і повсякчас, і навіки

лися

вічні. Амінь.

.

1 не

.

виступили проти нього вс1 разом,

бо тоді неминуче настане кінець його

Мораль: Завжди будь в злуці з Господом

пануванню, скільки б він не оточував себе

Богом і пам'ятай, що тільки в єдності сила

поліцейськими «держимордами».

народу і проси Бога про цю єдність, будь

І нарешті наші добрі рослини дійшли до

завжди готовий виступити на захист своєї"

цього розуміння, до розуміння необхідності

Богом дано і" благословен н о і" землі і свого

об'єднання в досягненні своєї мети. Спершу

ближнього, і не будь тим нерозумним чоло­

вони об'єдналися в спільній молитві до

віком, якого хата завжди скраю. український християнський часопис

IGIOHdP


т равень

вчимося з життя

201 з

Весняне сонце піднімалось все вище і вище і посилало своє тепле проміння на врожайні розлогі поля благословенного краю Поділля. Вийшовши на колгоспний широкий лан з самого ранку, Галина сапала

свою виділену ділянку буряків, які рядочка­ ш ховали своє листячко у бур'янах. Вона навіть не зауважила, як піднялось сонечко на небі і стало пригрівати, а обличчя покри­

вал ось рясним потом. Та якби не було,

ілянку потрібно обробляти, бо кожного дня ланкова не дає спокою.

Якось біля клубу на плакаті намалювали

жінок, що сплять, а бур'яни їм співають

-

Мамо, чому всі діти мають батьків, а я

не маю батька? - Залишив нас батько, коли ти ще був маленьким, - відповідала мати. - А чому він нас залишив і куди пішов? -

з цікавості запитував Володя.

-

Не знаю. Кажуть люди, що поїхав

далеко аж у Росію.

-

А коли прЩде він додому? - знову було

питання.

-

Ти ще до школи не ходиш, а вже хочеш

все знати. Подумай краще, як ти виростеш,

ким ти будеш?

-

Я вже давно знаю, ким я буду, тільки не

пісні, за те буряки кричать: «Рятуйте!» Се­

хочу нікому говорити про це. Я буду шофе­

ред тих жінок була також і Галина, тож

ром, як наш дядько Анатолій, або маши­

пам'ятають і про неї. Та дивувалися люди не

ністом поїздів. Машиністи велику зарплату

з жінок, які були намальовані на плакаті, а з

одержують, а гроші потрібні Вам, мамо, тож

тих, хто це малював. Хіба можна спати на

буду заробляти їх і давати Вам, тоді не

селі, коли зранку до вечора є праця як в

прийдеться Вам на буряки ходити. Мати

колгоспі, так і вдома?

усміхнулася, погладила Володю по голові,

Біля неї, крім сусідки Мотрі, близько нікого не було, лише з іншого краю поля

кажучи:

-

Спочатку тобі потрібно добре вчитися

також сапали жінки свої ділянки. Після

у школі і бути слухняним. А зараз допомо­

обіду на поле прийшов хлопчик, принісши

жеш мені повиривати бур'яни і з рядків їх

у вузлику обід і вже здалека кричав на повний голос:

-

повиносити.

Володя більше нічого не запитував у

Мамо, молоко порозливалося.

матері, коли вони йшли на свою ділянку, де

А ти як його ніс, що майже половина

поруч сапала сусідка Галини Мотря, яка тут

вилилась?

-

говорила до свого хлопчика

мати, беручи вузлик у свої руки.

же почала говорити про свято:

-

Хоч сьогодні свято Вознесіння, та я

Це бабуся так зав'язала, а я не побачив.

вирішила також попрацювати, бо ніколи,

Галина взявши вузлик пішла в лісосму­

нехай Господь Бог простить мене гріпшу. А

-

гу, щоб в холодку, хоч трохи підкріпитись обідом, який приніс її синочок Володя. Недалеко від ділянки в тіні високих

я навіть не знала, що сьогодні таке велике свято, і мама мені нічого не сказала, мабуть

забула. Вона, якби знала, що сьогодні свято,

тополь Галина зі своїм хлопчиком обідали і

не пустила б мене працювати на поле.

тут він, як завжди, ставив питання одне за

Колись, розказували, була в нас церква, тож

одним:

GIOH

український християнський часопис


вчимося з життя

знали, коли свято прнпадас, кош1 неділя, а

якусь несnраведr111ві сть хіба, що в Бога одна

тепер, коли безбожн11к11 зруйнувал 1 1 нашу

правда . Але тепер самого Бога не прю11а­

СRЯТІІНІО, ТО так, як у пій пісні, ЩО «НС з н ає

ють. І нема ком у що сказати. Можл1100

наймит бідний, колн ж та неділю) . Вчора у

вигідно КО;\ t усь так, щоб Гос110да Бога не

мене б ри гадир був і ла нкова два разн

було, щоб м11 не мали 11."ОМ У жалітись, а шо я

прнходи ла , нав1ть погрожувала, якщо не

знаю?

оброблю своєї діля ню1 , то о штрафують. А я кажу їй , що бабуся хвора, батько нездужає,

та коm це ;урбує - ні свята, ні 1-tеділі неJ\ШЄ в нас ,

-

говор11ла Мотря з досадою в серці

Галш1 і.

З цього часу минуло більше, як дес ять

років. З часом л1 іняються люди: дітн стають до рос л 11м11 , молодь доз ріва є, старші старіються . Гаш 1 на не оглянулась , як її

Одна одній жалілись жін 1ш, 11ереж и ва­

Володя п ідріс, закінчивш1 1 ш11."Олу, очікував,

юч11 од ні й ті ж труднощі. Н аговор11вш11с ь ,

кол1 1 його пр11звуrь на військову слу"'"бу. Та

вони розійшл~tся , щоб далі продовжуватн свою роботу, а В олодя, взявши клу н ок з баночкам1 1 , пі ш ов с п окійно додо~1у.

й м<rПІ завждн rоворшш ЙО).Іу, дорікаю<ш:

-

Підеш до війська, там і тебе хоч трохн

навчать розуму. Мене не хочеш слухап1 , а

Хоч ще весна була, але сонце добряче

там муси ш слухати начал ь ник і в. Ось наш

п екло і лише, як закривала його хмарина,

сусід П етро не п'є, не кур1rrь, скро;\ІН І JЙ. Ч о­

стаRЗЛо холодніше. А колн вітереuь повівав,

му 1111~е таюuї?

то здавалось, що сам Господь Бо1· дає прохо­

-

Мамо, чого Ви так незадоволені лtною.

лоду 11ід час важкої п раці . Засохлу землю,

Я все роблю , що можу. Через д ва місяці я

груди чор1юзему розбнвала невелика са пка

буду нав•шп1сь на курсах водіїв - військ­

в руках жінки-матері . І тілью1 вже , як захо­

КО;\ШТ nocimaє . Буду керувати вантажівкою.

дШІО сонuе, вто м лені від n ра ц і жі ~1 к и ,

а пmім автобус вод11111му. Так що я вибрав

в11nроставшись, іішлн додом у, розмовляю ­

собі дороrу.

чи між собою, де н а них ще чекала домашня робага. ю1 біжать, ді111 1·1ідростають. Н е оrnянемося, як діти будугь жеюпися чи внхоДJПІІ заміж. Можл 1 1 во вон 11 вже н ам допоможут ь ,

Г ал11на усміхнулась , обняла с вого Володю , поцілувавшf І , шепотом промо­

Минуло ше одне свято, а ми на rюлі. Ро­

-

говорила своїй сус і д ці Мотря , як тут же відізвалася Гатша: - Даіі Боже, щоб так сталося! Та ос ь ди ­ вись , сьогодні свято, а м11 працюємо , у церкву не йдемо, не молимося , - ч11 буде нас

Б ог м в луватн? Т а й ще ж ивемо не nо­ хр 1 1 с тиянсь к 11, хоч би взят и колншн ь ого

вила:

-

Волод ю , будь так 1 1м за вж д 11. Буд ь

розумним . Ніхто нам не дапоможе , тількн що Господь Боr: З початКО;\І осені Володя став навчатись

на курсах водіїв . Матері жалівся , шо важко сприймаються теоретичні заня1-тя, та ь~ап1

1Yf же йому відповідала:

-

Н е розслабл ю й ся, ніщо не да ється

ле гко. Тн завжди мріяв буги водієм, тож не марнуй часу. Зараз усі нав•1аються і я рада ,

мого чоло в іка В і11.їора . С ь огодні чую, що

що тн тако-..к навчатимешся. Бути воді є м все

ві н вже ч етве рту жі н ку мас . А на nочатку

таки краще , ніж саnатн, ч1 1 рвати буряки. та

говор или люд11, що це я винна, і тому він

й ноr11м лeruJe буде і додому пр11всзеш щось

мене залишив. Навіть Володя м і й шттає, де

з колгоспу.

н аш батько. Але, що ко~1у скажеш .. . Цей

світ жо рсток и й , н авіть у сім'ї в ідчуваємо

Ця розмова немов

611

підняла хлопця на

крилах, він радів , що матері подобається

..:-:..; llllGIOHdl'


т

вчимося з життя

вень 201з

- З ві ііськкомаrу прийшло повідо~rnсн­ ня, шоб тебе підrотовнтн на кваліфіковано­ го водія. Ось тобі даємо староrо ЗіЛа. щоб тн набрався практ11чш1х навиків. Володя цього не очікував. Ві11, як ніколи, з радів що буде вод1m1 вшпажівку.

Зранку до вечора працював у гаражі. Рем онтував, ЇЗ.1111в , потім знову щось ла:-.щ­

лось, та від роботи він мав тільки задово­ лення. Тепер ві1і вв..1J1,.'1всебе зросл11~1. Ра1н1ьої осені прийшла повістка. як uьoro очі~..)'В3в Володя.Трьох х.лоrщів з села nроводжал11 до війська. Ц ілим селом відпроваджущu111 їх до районного містечка. Плакат~ їх•tі матері. і вс і ба жали їм щасш1 ~ вого nовер1 1 е11ЮІ .

- Хо•1бн11е в Афганістан ,- ст11ха гово­ рила Галнна. йду•ш з роднча~ш додому. А пр11іішовш11 додшеу, вона щиро по~юлнлася

з своєю мат ір'ю і донечкою про щасл11ве йо1"0 бажання стат11 водієм. Тепер навіть

вечорам11 с11дів вдо:-.tа і 1швчав 11еобхід11нй мm-еріал машшюзнавства. а в серці закрада­

лась якась гордість, що він кращнй від ін­ ш11х і п р1tііде 'Іас, буде водієм вет1кого автомобіля.

- Мій Володя, як пішов на ")'рс11 водіїв, так зовс ім зм і1швся , ста в се рйо з 1111м , а

вдо:-.~а с1щ1ІТЬ за юшжкою. хоче все з натн. Я тепер спокійна за нього, - го вор нла Галшш, Х8ЗJІЯ 'ІІІСЬ своїм СІІНОМ між сусідам11. і 1)'Т од1 щз 111rx із задоволення відповідала:

-

Богу дякуват 11 , будемо мат11 поруч

шофе р а. якшо потріб1ю буде 11ам щось

11р11везт11 , то далеко ход11т11 н е треба. Тіль­ ки, щоб 1 1е зазнавався.

Ч ерез дсякн іІ час навча1шя закінчува­

лося. Вwюд.я скла в усr1ішно всі сюамсн11 і, отр11мавш11 посвідчення на у11равлін11я авто:-.юбілям11. міг леп.1J з іЛ(Н УТІІ і допо:-.~а­ гат11 своїй матері 1ю rосtюдарству, та через т 11ждснь Іі ого визвав голова колгоспу,

!Wh')"HC

thlGIOHdP

=-

повернення додо:-.1у свого е нна.

Проход111111 д11і , Гал 1н~ а тепер, як 11і "1JJІІ І , очікувала л 11стів від свого сина. На віт~. пробуджувалася зі сну, думал а , говоря •r1t сама з собою: - Де м і й Володя? Чо:-.1у не:-.tає так дов11J нія кої звістки? Що з 1111м? Що

JI061-rr11 і куд1t

йтн ? - в ідповіді 11е було. Н едоспала ночі, все пороб11вш11, і після с ніданку пішла 11а город картоплю копап1. Знову думк1 1 . І

тільки перед обідом листоноша. рознося•111 поuлу. радісно закр11чала на весь 1wюс:

-

Тітко, маєте л11ста від Володі!

Тут же r1р11біrла. в11рвала з рук конверт. розірвавш11, побач1 1 ла листа. що п11 с ав її

с1111, і почала

-

•11rrnnt

вголос:

Мамо. я ще в Союзі, але нас відправ­

лять за "-ордон. Тут дуж:е жар/\1J, і я довго н е міг 11р1 1 в11кнутн. особливо вночі. довго 11р11 такій високій темпераrурі не міг заснуп 1 .

Але тепер, слава Богу, трох11 пр11вик, і вже ci..1Jpiшc зас 1 111<1ю. бо ціл 11й день на ногах, тож втом ляюсь, хоч їжджу м аш1111ою.

Пн шіп. мені, мамо, як ваше здоров' я , як


вчимося з життя

мені техніh)', яс водіс~1 ВСЛІІf..'ОЇ маu11 ш 11 ... )~ Знову з 111Дував з цікавістю за всіх вдома і в

cerii. Тепер маш добре усвідо~шювала, що її с ю1 слу.+.: н ть в А фганістані, тож на cepui завжд11 був несп ок і й , бо 11щ>Сж1 1 вала за

iioro

Ж.'lfГТЯ.

Минув рік, як Володя , був n р11зва1111й до

війсь~..-а.

Man1

Галина ..."Ожен день думала за

свого син а. Навіть xoд1 uia до одного свяще­ ника і 1·1ере 1111сала у нього мотпш 1 за ща­

сл иве повернен 1 1я. Церкву у селі

a...-r1 1вicn t

зруйнувал11 ще перед війною, mж мОJв mася

r1 сред малень"-uю ii..-011010 на І\)'ХНі. У кімна­ тах ікон не було , fю бояш 1 ся, що хтос ь заІlдс до хати і з партійuі в і буде свар 1т1 ся, а то і лаят1 1сь за те, що в Бо11\ більше вірують, н іж у партію чи в комуніз м. А щоб не вnасти в здоров'я у бабус і , як Н адійка в•111 ться, а та­

нем1m і сть в1шд 11 , то н а сті1 1 ах вішаJ11 1 різні

кож про сусідів 11ап11ші ·rь , і вс і х nо здо­

ка рnшн , де бул и зображе 11і ліс, поле , м1 1 -

ровляіh"е від мс 1 1с!

сл н вц і , р1 1 балк11, ведмеді , та тільк11 нічого

Гаr1ш1а легко зітх1іула і

n txo сказал.а:

-Сл ава Тобі. Гос 110д11! Те, ч ого я бояла­

не моmо буш рсліrійного, божссmе 1шо1-о.

Вечором і враtщі Галш~а nереч11тувала

ся , стало дійс•1істю. М і й Володя буде вою­

кожного дня МОЛІІТВ І І з ЛІ І СТОчків. хоч н е

вати , та за кого і 11роп 1 кого? Відповід і н е­

розуміла слов'янсь~..'Ої мов11, але вір1mа у їх

має .. .Знову nере-..к11 вання ...

чудоді йн у силу. Кол11 раніше вона бул а

П ро<1 1rrавш 11 листа, вона 1ут же відпнсу­ вала і10.\ 1 у:

-

матері, то тепер н адіялась тільки на одного

Ось т і ль кн картоплю в 11колаю на

город і , під у копати буряю 1 , а там і в дома все треба І

11opoG1m1.

1Yf же зуnишu1ася, думаючи:

далекою від мол1mш і навіть дорікала своїй Бorn.

Та одного дня 11р11іішла звістю:~ 110 села, шо везуть тіло солдата. який зап sн ув у бою

«Та чи це

йану //0111ріб11а .1юн карто11ля. б)рЯки. ar1e,

в А фr апіста 11 і. Ї х тр 1,ох рік том у разом ВолQ.!Іею nровмжал11 до війс 1,ка. Ві 11 Т<1f.."ОЖ

що тоді 1тса11111? Та 11 ехші все з11ас, ч11.11 я

був син ом од 1ш о~..-ої матері. У селі вс і заме­

живу>)

туши л и сь, а партор1· у і rолові сільрад 11

А через місяць, кол 11 пі з н о в е 'Іором

пр 11іішла ш1сьмова вказів кu , щоб Віктора

Гал ш~а nри іішла з 11оля від буряк ів, Ш знову

н алежно rюxopo щrnt , як сr1равж ньоrо героя,

передали л н ста, в якому навіть була фото­

що віддав своє ж11rrя за партію і бат ь ків­

графія В олод і. де він стояв серед друз ів п о

шнну.

СЛ)')І--бі. Загорілий на сон ці Володя в 1 tдавав­

Гал ин а, як 11ікол н , переживала за свого

ся мужніш 11 й і біл ьш сер Іі оз1 ш й. У л н сті

Волод ю: а що з н 11 м? Чи він ж11в11 Іі ? В о 11 а

ш1сав, що в і н є дале~.."О від до~1у, ду,ке жaph-u,

тут же побігла до матері поrнблоrо, аж н а

'fУТ л нш снь од11і горн , і умо8ЛЯв маті р:«..

другий кінеuь села. Н аталія була у nовнФ1у

не 11ерсж11вайте за мс 1~с. з і мною все в nо­

відчаї. Дві матері об1-1ял11ся і 1·іркозар11даr1.1 1 .

рядку, слу.+.:ба 11роход1 1ть доб ре , дові р1 1 л 11

Н а столі леїJ..-ав f.."Онверт і nохвальн111і л11ст з

.,:..:Е

UICIOHill'


вчимося з життя

травень 201з

.

.

приводу смерті сина Наталії солдата Вік­

показу є пщступюсть американського

тора.

імперіалізму і їх помічників душманів . Хай

-

Підемо до священика поки ще його не

привезли, - запропонувала Галина.

народу! Хай живе Радян ... Хай живе .. .

Наталія накинула на себе хустину і

разом з Галиною пішли до сусіднього села, де біля церкви зустріли священика . Він

.

живе дружба радянського і афганського

.

.

уважно вислухав ЖІНОК, посшвчував матер~,

і сказав , що буде молитися з а Віктора, але на похорон не прибуде , бо немає права,

тому що будуть його хоронити державні представники , як комсомольця .

Віктора привезли під вечір до клубу, де

Об' єднаємо в цей час свої ряди навколо партії та уряду. І тут до нього підійшла мати Віктора, і в сльозах стала благати:

-

Доз вол ьте відкрити труну, щоб я в

останнє подивилась на свого сина?

-

Нельзя, - була відповідь . То хоч скажіть, як він загинув?

Тоді один з офіцерів підійшов до неї і з

встановили його труну на столі , обклали її

співчуттям ро з повів її , що це потрібно

квітами І юнками і навколо засвітили лам­

написати прохання , а поки що утриматись

почки. Труну з покійним цілу ніч охороняли

від істерики, партія і уряд її не забуде.

солдати

-

так звана почесна варта, а люди з

села приходили т акож д о померлого , по ­

стоявши із співчуттям, йшли додому. Тільки

Тут Галина підійшла до Наталії, стиха промовила:

-

На цвинтарі, коли розійдеться началь -

Наталія, виплакавши свої сльози, сиділа як

ство , ми попросимо ,

мертва на л авці і вд ивлял ася на портрет

труну.

свого сина. Деякі жінки , при й шовши ,

.

1 нам

.

може вщкриють

Тіло Віктора супроводжували на цвин­

тар з музикою. Його несли хлопці з села і

хрестилися і молилися «Огче наш ...». На другий день почався торжественний

солдати. На цвинтарі також був мітинг. Зно­

похорон. З в і йськової ч астини прибув

ву проклинали клятих афганців-душманів ,

оркестр , а також солд ати І з радянським

виносячи їм строгий вирок покарання .

прапором, були також і сільські музиканти .

-

Ради Бога , хоч трішечки відкрийте

Похорон почався на дворі з мітингом. Лунав

труну, нехай гляну на свою дитину?

на все село гімн «Союз нерушимий ... » Бу­

гала лементуючи мати, падаючи на труну.

-

бла­

ло багато виступаючих. Виступали голова

Плакали всі односельчани. І в цей час

колгоспу, сільради, представники з військ­

солдати вІДВели маnр , а nло опустили в яму.

комату, військових частин, а також директор

Залпом був даний салют. Музика і солдати

.

.

.

.

.

школи, а на юнець парторг говорив , нають

строєм пішли до вантажівки, а люди йшли

погрозою:

на поминальний обід.

Важко нам всім і боляче, відколи воро­

Під час обіду, де не обійшлось без спирт­

жа куля <<дуШМана» позбавила життя нашо­

ного , говорили , шдносячи тости , про геро­

го Віктора, якого ми добре знали. Де б він

їзм Віктора, запевняючи, що будуть про ньо ­

не був, він завжди подавав добрий приклад,

го пам'ятати завжди. А коли вже розходили­

-

чесний, працьовитий, справедЛИВИЙ і патрі ­

ся, то підходили до Наталії, цілуючи, дяку­

от великої могутньої нашої батьківщини, за

вали її за доброго сина. Тільки жінки, які ще

яку віддав сво є життя . Ми і цих ворогів

залишилися, щоб прибрати посуду, щиро

переможемо , як перемогли у свій час у нас

молилися «Отче наш .. .» і заспівали «Вічна

буржуазних націоналістів, і їх не мине суво­

пам'ять!».

ре покарання радянського народу. Це ще раз

;ulplOH uJllJr

'11 "

українсь кий

~~~~~:~нський

Галина прийшовши дод ому, ту т же

ЕІІІІ


І Е!І

вчимося з життя

почала писати листа до свого Володі , де

описала весь похорон Віктора, а вкінці

травень 201з

Володя. Галина хотіла все знати, тому запитувала

раз за разом свого сина про службу, про

написала:

Володю, дуже прошу : бережи себе,

далеку країну Афганістан, про війну і коли

молися щодня до Бога, бо ми вдома всі

закінчиться ця війна, про те, як добирався

разом вечором молимося за тебе , за твоє

додому

повернення. Було дуже сумно на похороні

-

-

i

таке mше.

Мамо, не все мені дозволено розказу­

навіть по-Божому не дозволили похоронити

вати, і вам не потрібно про це все знати . Я

Віктора. Але ми замовили Службу Божу за

дав слово, ви зрозуміли мене?

Віктора, а я попросила отця духовного, щоб

.

ВІН помолився

.

i

за твоє повернення .

***

День за днем минав. Володя вирішив женитися , хоч з роботою не виходило.

Вечорами гуляв з хлопцями, а зранку відси­

Час біжить швидко. Закінчився строк

пався. Якось мати почала дорікати йому,

служби для Володі, і він повернувся додому.

щоб він взявся за розум, та він тут же схо­

Велика радість огорнула матір , бабусю і

пив її за плечі стиснув до болю і з гіркотою

сестричку, коли вони побачили Володю, як

серця промовив:

він увійшов на своє подвір'я і став на порозі

-

Мамо, там я ні в чому невинних жінок

своєї хати. Здавалося, що все пережите

своїм бетеером давив, а ти мені вже тут

позаду. Галина як мати тут же забігала, щоб

стільки надоїла, що я тебе зараз ...

пригостити свого сина.

-

Мамо, Ви не змінилися, а сестричка

Галина вирвалась з рук свого сина і в

сльозах пішла жалітись аж на кінець села

таки добре підросла, що означає - довго не

до Наталії. Обидві плакали: одна за втраче­

було мене вдома,

ним сином, друга за скаmченою душею сво-

-

говорив з піднесенням

український

хр истиянський ч асо пис

tll IG d Іо н

р


травень

вчимося з життя

201 з

ки на одного Бога надіюся. Він вже три дні

го також сина. Хто розрадить? .. Після цього, як Володя женився, для

як лежить прив'язаний до ліжка, а у свій час

Галини випали ще більші випробування.

служив в Афганістані, тож зрозумійте його,

Він був неспокійний, дратливий , а тут ще

а звати сина Володимиром,

алкоголь давав себе знати, і як не старалася

якось тривожно мати , зюмаючи хустиною

вона все це приховати, mоди все бачили. Не

сльозу зі свого обличчя.

-

говорила

зважаючи , що Володимирові у місті дали

І тут же вона просила медсестру, щоб

квартиру, і він влаштувався на роботу,

відкрила їм двері-грати, щоб отець міг зай­

життя щораз більше ставало нестерпним

ти до палати.

для його дружини. І вона одного ра з у

.

Це була невелика кімната з бетонною

.

з абрала свою дитину, повернувшись до

шдлогою ,

своїх батьків, а Володимир залишив роботу.

раковина, з двох боків були два металічних

посередиНl з нахо д илась

Весь тягар турботи за сином знову випав на

ліжечка, на одному з яких лежав прив'яза­

материнські плечі . Володя залишився

ний до ліжка син цієї жінки, яка просила

самотнім, покинутим, нервовим, не маючи

отця помолитися над ним.

роботи , шукав дальше заспокоєння в алко­

Володимир лежав на спині, а руки і ноги

голі. Його чомусь дражнили, називаючи

були прив'язані до металічної рами ліжка.

«афганцем», хоч він ніколи цим не ображав­

Будучи сонним він голову повернув на бік,

ся, навпаки, навіть гордився. Зате для матері

яка скотилась з невеликої п~душечки і не

було прикро дивитися на свого сина , що

усвідомлював, хто до нього прийшов , хоч

страждав від душевного болю . На жаль ,

мати тормосила його голову, щоб він пробу­

мало хто і'м співчував, i юхто не старався їм

дився. Було зрозуміло, що після заспокійли­

в чомусь допомогти. Навіть завидували, що

вих уколів він спав безпробудно. Та все таки священик давши розгрішення, уділив йому

Володі призначили пенсію.

святу Тайну Оливопомазання і помолився

***

Була неділя. У Барській міській л ікарні

над ним , пообіцявши, що наступної неділі

священик відправляв Службу Божу для

знову відвідає його. На руках і ногах видні­

хворих, після якої ходив сповідати хворих

лися червоні знаки від шнурків , якими він

по палатах. До нього з неврології підійшла старша жшка

-

Отче зайдіть у десяту палату (ізолятор)

там перебуває мій син

-

і вичитайте над

Гаразд, але спочатку я обійду хворих,

які записались до сповщ1 , а вкінці зайду до вас , тож там чекайте мене ,

-

.

сити терпumя

.

.

1страждання на цьому шжку.

На другу неділю мати знову після обіду з нетерпінням чекала на священика. Приві­

ним молитву, дуже вас прошу!

-

був прив'язаний до ліжка . Можна було зрозуміти, які йому приходилось перено-

1сердечно просила :

говорив спо­

кійно священик до цієї жінки.

тавшись , вона тут же просила:

- Зайдете до мого Володі . Йому вже сла­ ва Богу трохи легше.

Коли священик прийшов в ізолятор ,

Мати пішла до свого сина і на коридорі з

Володимир лежав на цьому ж ліжку. На щас­

нетерпінням чекала духовного отця. І коли

тя , він вже не був прив'язаний і, подивив­

він підійшов до десятої палати, вона йому

шись на отця, очікував, хвитоючись, що він

каже:

буде робити. Духовний отець сів біля нього

Він дуже в тяжкому стані , хоч помо­

і почав йому розказувати про Христа, Якого

літься над ним, може молитва йому допомо­

прибили до хреста і Він не міг порухатися і

же,

терпів приблизно так , як людина , що є

-

а потім шепотом доповнила:

;u І{' І о н JI d

f 11 \1

(J

r

український

~~~:п~~нський

-

Бо тіль-

Ш ІІ


ІІ ЕШ

вчимося з життя

травень 201з

прив'язана до свого ліжка, тільки в Ісуса

Володимир поважно прийняв святе

були важкі болі від ран на ногах і руках, бо

Причастя, відчувши спокій на своїй душі .

висів на хресті, кажучи йому:

Після молитви і благословення отця духов­

-

Але і в тебе залишилися сліди ран від

шнурків, якими ти був прив'язаний до цього

ного мати говорила:

-

Можливо, тепер, Володю, ти станеш

ліжка. Ти був так близько до Христа і зараз

працювати , як всі люди, забудеш за Афга-

Він є з тобою, тільки прийми Його до свого

ністан, повернешся до своєї сім'ї . .. Ох,

серця .

якби це сталося . Хоч би на старість прий­

Володя , вдивляючись на ручний хрест

свяшеника, почав несміливо говорити :

-

Коли ми були в Афганістані , нам

шов спокій для мене. А звертаючись до свяшеника, говорила:

-

У мене ще є дочка, вийшла заміж і

забороняли носити хрестики, можливо то ­

гарну сім'ю створила, і я за неї спокійна. А з

му були наші великі втрати і було багато

Володимиром не знаю, чому ще з дитячих

дечого не доброго, що не хочеться про це

маю ось такий клопіт. Вам, отче , дуже

згадувати, а тепер нас «афганців», таких як

дякую за те, що мене послухали. Може, хоч

я, ніхто не поважає. Хочу сказати вам, отче,

трохи легше йому стане. Прошу вас сердеч­

що від минулої неділі мені стало набагато

но молитися за нього, бо всі його забули та

легше. Все таки Бог є.

ще насміхаються з нього. А найбільше мені

- Якщо є Бог, то Йому потрібно сповіда­ тися і покаятися , а для цього я тобі допомо­

приходиться. Я завжди переживаю і молю ­ ся за нього, щоб він собі чогось не зробив.

жу і ро зкажу, що таке сповідь і як треба

Така мабуть його і моя доля ,

сповідатися, - говорив до нього отець.

дякуючи свяшеникові, скорботна мати.

Він якось несміливо подивився на нього, кажучи:

-

Скільки це буде коштувати? Бо у мене

немає грошей.

-

говорила,

- Тільки надійтеся на Бога, дякуйте Йому, що ви не зламались і не втратили віри в Бога, а тепер ще розкажіть щось про себе. Як мені здається, багато лиха ви пережили у

Хіба можна тут щось говорити про

своєму житті . Такий ваш хрест, який треба

гроші , коли з нами є Ісус Христос. Тільки

нести з упованням на Бога і не залишайте

перехрестися.

свого сина у біді. Кожне терпіння таїть в

-

Як не дивно, Володимир вперше за своє життя сповідався на низькому металічному

собі велику таємницю, - говорив спокійним голосом отець духовний.

ліжку в ізоляторі . Можливо, не все зрозумів

Сівши в коридорі з отцем на лавочці,

він, але його каяття було милим Богові ,

вона розказувала про свою нелегку долю ,

адже ж Христос прийшов саме до грішни ­

чи , як кажуть в народі , про недолю свого

ків з бажанням, щоб ніхто не загинув і щоб

життя, а розказавши все, ця жінка вислови­

кожний мав життя вічне. Після святої спові ­

лась:

ді, священик покликав матір і став поясню ­ вати йому про Пресвяту Євхаристію:

-

Для Христа ти приніс велику втіху. Він

з любов'ю тебе обнімає , Володимире , як

-

Дякую вам, отче, що мене вислухали ,

якось стало мені навіть легше на душі , бо кому буду жалітися. А ви вибачте мені, що вам так багато всього наговорила.

Свою загублену овечку і радіє, що тебе

віднайшов і хоче, щоб ти завжди був з Ним,

27 березня 2013р., м. Бар

а зараз підкормить тебе Своїм Тілом і Кров'ю для здоров'я твоєї душі і тіла.

1

український м І" І о н І 11 христи~~~~~~~ І 11 \1 О

r


РЯДКИ ПОЕЗІЇ

травень 201з

сВсі

&u pogo& а gumuиcmвa: все gл5\ &a&u! Мамине свято

В. ЗІНЧЕНКО У травні ласка вому

-

мамине свято.

Взяла я нитки й почала вишивати.

В моєму узорі на білім батисті З · явилися квіти в зеленому лист і : Кульб абка і ружа, бузок і ромашка, Над ними кружляють метелик і пташка. Ген сонеqко жовте, яскраве й привітне , І хмарка пухнаста, і небо блакитне. На мамине свято я встану раненько І їй подарую серв етку гарн еньку.

Пісе нька про маму-чарівницю

В. КОРДУН Як мама пісню заведе Сідаємо гуртоqком:

Тільки мама

В.ЛУЧУК

- Я на ковзанку піду!

-

А коли ж до хати? -

Тільки мама вмі є так Лагідно сrrитати .

- На ходу сніданок з ' їм!

-

Так не слід робити! -

Тільки мама може так

Лагідно сварити.

В снахлітаюдо з ірок .. .

-

Час вста вати, сину ... -

Тільки мама збудить так

Лагідно дитину.

dtlGIOH

український хр истиянсь кий часопис

Сестричка , я , щеня руде, Курчата й мудра квочка. Співає мама про коня,

Що заблукав у полі. Ніхто його не перейняв Ще й досі на роздоллі. І розквітають враз слова

Зелені, василькові. Співає мама й вишива

.

.

вс1х нас на рушникою .

В иводить голочка швидка ­

Стібочок по стібочку На полотні мене й рудь ка, Курчат і мудру квочку.

ШІ


ІІ ЕШ

ДЯКУЄМО ТОБІ , БОЖЕ

травень

201 з

молитвл вдячності Шановна редакціє! Просимо вас на сторінках часопису помістити наше свідчення віри й подяку Господу Богу за отримані ласки. У нашого сина, студента Івано-Франківського медуніверситету, вкрали

документи та гроші. Ситуація безнадійна. Отець порадив молитись про взивання до совісті кривдника. Ми молились до Господа Бога Ісуса Христа, Матері Божої за посередництвом св. апостола Юди-Тадея та Отця Піо. Ми від­

мовляли дев'ятницю до Отця Піо, і вже на третій день сталося чудо. Документи (звичайно, без грошей) підкинули в деканат університету, звідки їх повернули власнику.

Щиро дякую Господу Богу за вислухані молитви, а Божим угодникам за посередництво.

Василь і Люба,

м. Бучач, Тернопільська обл. Шановна редакціє «Місіонаря» ! На сторінках вашого часопису хочу

висловити щиросердечну подяку Господу Богу Ісусу Христу, Гошівській

Матері Божій, Отцю Піо , святому Юді-Тадею та всім святим за вислухані молитви, що я поступила до Львівського університету внутрішніх справ та успішно закінчила його. Святий Тадей

-

мій заступник у всіх справах. Він ще жодного разу не

залишив мене у біді, а завжди вимолював у Бога ласки у безнадійних обста­ винах.

Моліться щиро, з вірою й надією, і ваші молитви обов'язково будуть вислухані. Ну і приїжджайте до Гошева- чудотворна Мати Божа чекає вас.

Лідія, с. Гериня, Долинський р-н, Івано-Франківська обл . Наша сім'я хоче подякувати в журналі «Місіонар» Богу Отцю, Ісусику, Матінці Божій, св. Юді-Тадею, св. Шарбелю, св. Перегрину, св. Антонію Па­ девському, св. Терезі, св. Кипріяну, св. Пантелеймону, Миколаю Чарнецькому, Андрею Шептицькому, ангелам хоронителям за оздоровлення нашої мами Ярослави. Дякуємо усім небесним силам за отримані ласки. Федейко Ярослава,

м. Червоноград, Львівська обл. український христи=~~~~~~

itl \1

І(' І о н ~ IJ

or


ДЯКУЄМО ТОБІ, БОЖЕ

травень 201з

Щира подяка Богові, Матері Божій, святому Юді-Тадею, цілителям­ безсрібникам і всім святим, які заступалися перед Богом за мого сина.

Андрієві

37 років.

Пригостили його отруєним чаєм. Більше місяця ледве

живий був: лежав у медінституті тиждень, і нічого не допомагало. Всі аналізи були добрі. Я, його мама, нічого про це не знала. Коли Андрій побачив, що його життя в небезпеці, прийшов до мами за порятунком, а перед тим більше

років не признавався до мене. Я зараз же в неділю записала на З Служби Божі в

.

.

.

.

р1зних храмах м1ста, вся родина почала молитися, сшльно вщмовляли вервицю

до Божого Милосердя за нього. На другий день Андрій телефонує мені, що йому дуже погано. Я перелякалася, сказала, що покличу священика до нього

додому. Він згодився. Аж після Сповіді й Єлеопомазання мій син «воскрес». Вже на другий день після Сповіді він відчув, що до нього почала повертатися сила. Зараз він цілком здоровий. Хвала Богові , що так дивно зцілив душу й тіло мого сина.

Анна,

м. Червоноград, Львівська обл. Слава Ісусу Христу! Серце Ісуса, моя любове, моя надіє лиш одна!

Хочу щиро подякувати за ласку оздоровлення мого чоловіка, якому лікарі сказали, що потрібна операція. Але по щирій молитві обійшлося без операції. Тому раджу всім у всякому горю: просіть Найсвятіше Серце Ісуса, а Воно

ніколи нас не опустить! Нехай буде вічна честь, поклін, любов і подяка Найсвятішому Серцю Ісуса! Богдана, с. Воля-Висоцька, Жовківський р-н, Львівська обл.

Шановна редакціє! Хочу скласти щиру подяку Господеві нашому Ісусу Христу, Пречистій Діві Марії, св. апостолу Юді-Тадею, св. Анні, св. Джеммі Галгані, св. Антонію, св.

Терезі , св. Отцю Піо, св. Варварі, св. Йосафату, св. Венедикту, своєму Ангелу Хоронителю , св. Шарбелю, душам у чистилищі і всім небесним силам за

.

.

.

одержаю ласки, за вислухаю молитви про моє виздоровлення шсля чотирьох

важких операцій та інфаркту. Зараз прошу Божого благословення для своїх синів на чужині (Ярослав , Богдан, Тарас) , які молилися за моє оздоровлення. Моліться, вірте, просіть, і Бог обов'язково вас нагородить Своєю любов'ю та благословенням! Мізік Ярослава, вчитель-пенсіонер с. Ступениця, Дрогобицький р-н, Львівська обл. ХІ Ір Іон ~ d

f І І '1

український

О" ~~~~~~~нський

ЕШ ІІ


У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

травень 20 1з

КРОСВОРД \J

«ВЕЛИКОДНІИ» 8

Підготувала Леся ШТИКАЛО

ГОРИЗОНТАЛЬНО :

2.

Споконвіку було

.. .. 5.

Картина

13

професора С. Конаш-Конашевського «Обливаний

... ». 8. Жигтя нам Бог нове - свобідно ... в

дає, минула вже неволя

грудях б'є, настала щасна доля (з пісні

«Сей день»).

9.

Творіть

добром воздасться.

10.

...

19

і вам добро

Погляньте на

похоронні полотна, поспішіте і світові звістіть, що воскрес Господь, умертвив­ ши смерть, він бо - Син Бога, що спасає

...

людський (Пасхальна Утреня).

13.

Святкуємо перемогу над смертю ,

знищення аду, іншого життя вічвого

.."

і, радіючи, оспівуємо того, що це вчинив, - єдиного благословенного отців Бога і препрославленого

(Пасхальна Утреня).

14. Я бачу Спасителя там, багато як має Він ран, за весь людський рід Він тяжко 17. Радіо« . .. ». 19 . ... Божий наперед камінь з гроба відвалив і невістам возвістив, що Ісус смерть побідив. 20. Основні погляди, переконання. 21. Месія встав - лишилась ... і скроплений святою Кров'ю хрест (з вірша «Месія встав» отця Василя Мендруня, ЧСВВ). 22. Альфа і ... . страждав, щоби життя вічвея мав - назва пісні« . . .».

ВЕРТИКАЛЬНО:

1. Держав<~ в Азії, частково на Аравійському півострові, на узбережжі затоки Акаба (Червоне ... засіяло, темні хмари розігнало, всю вселену огріває і нове життя вливає світлом Божим із небес: Христос Воскрес! 4. При гробі .. . чують: сталось чудо всіх чудес, Христос Воскрес! 6. Піснеспів , який виконують на утрені в Господні , Богородичві, полієлейні та море) . З. Христос Воскрес! Боже

храм ові церковні свята, що його змістом є возвеличення та прославлення особи , свято якої відзначають .

7. Коли Христос не воскрес , то марна ... наша, то марна й віра ваша (lKop 15,14). 11. . . . з любови дав всім, дарує всю провину, і ми друг друга обіймім, любім свою родину. 12. Великий спі вочий колектив. 15. Місто, з якого походив Иосиф, котрий не втратив віри і відваги навіть тоді, коли апостоли покинули Ісуса, котрий просив Пилата Тіло Христове. 16. Знай , дитино, що .. . та. і все, що нам треба: і вода, і гай, і поле-все нам дане з неба. 18. Молитва і ... - великі дві Жигтя нам

сили.

Відповіді на кросворд <<ІІАПСЬКИЙ>>, опублікований у числі за квітень 2013 року: ГОРИЗОНТАЛЬНО: З.Ладан. б.Семінарія. 11.Обіт . 12.Віра. 16. Котшрд ат. 19 . Флора. 20.Кредо. 21.Хв~иина. 22.Крок. 23.Марі. 24.Ліван. 25. Тіара. 26.А.мінь.

lllm]

ВЕРТИКАЛЬНО: 1.Паліум. 2.Талант . 4.Лев. 5.Зір. 7.Поюпифікат. 8.Пій. 9.Лін. 10.Папа.мобіль. JЗ.Мона.х. 14.Конклав. 15.Ласка.

17.Того.

18. Меса.

український

христи~~~~~~~

Ір Іон ~ fJ (

"

о

r


ові видання видавництва «МІСІОНЕР»

". "·~."·. и . :..· с ~о · :_

"-.

;-

, l,"lt•\

;_,;~~.;~~l:~~::я-

ЙОСАФАТА. Цикл творів для мішаного хору Лісні Мирона Дацка на слова о. Василя

Мендруня, ЧСВВ

." !!"." .• "

Блаженна с. Йосафата (Михайлина) Горда­

'KllR

шевська народилася

"" .. .1." ....

/\ . ,~ ~·;,".

:.:..-:==-::

ФАТА

20

листопада

1869 р.

у

Львові. Змалку ходила до церкви і згодом відчула поклик до богопосвяченого життя. Вона стала співзасновницею нового жіночого Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

П'ять останніх років життя с. Йосафата важко хворіла. Упокоїлася 7 квітня 1919 року. Життя Блаженної с. Йосафати є яскравим прикладом вірного служіння своєму народові та Церкві. Музичні твори цієї збірки, написані в пісенному

жанрі, відображають основні життєві віхи Бла­ женної. Твори укладені для однорідного складу. Видання буде цікавим широкому колу любителів духовної пісні. JSМN 979-0- 70751 7-13-0, 56 с., 205 х 290 м,w" ,w'яка обкл. молитовник

Молитовник містить щоденні , ранішні, веч1рш молитви а також катехизмову частину.

ISBN 978-966-658-269-3, 32 с" 70 х 102 ,юt"

.н'яка обю .

о. Василь Богдан Мендрунь, ЧСВВ У МОЛИТВІ І ПІСНЯХ

Ця збірка складається з віршів, в яких відобра­

жено життя Ісуса Христа та Його учнів, Пре­ чистої Діви Марії і святих Ангелів, а також Бла­ женних і Святих нашого народу.

Більшість цих віршів є текстами пісень. JSBN 978-966-658-285-3. 216 с. 130х200 л ш " н 'яка обю.

З питань придбання л ітератури звертатися за адресою:

вул . Б . Хмельницького,

40 м . Льв ів 79019 тел. : 0952602157, (032) 272-90-80

http: и·1пv.m issioner.com.ua 1·edak::ia@missione7·. com.ua


ви-г ілки » ІІіоа11 . 15·5)

"" церковнии каленАар

2014 Пропонуємо вам придбати при наших василіянсь'К'ІJХ монастирях новий календар на 2014рік.

Окрім зви'ІШйного церковного календаря, ви знайдете корисну інформацію про життя визначних ченців василіян, велетнів духа Христового, незламних свідків віри, та'К'ІJХ як:

Владика Сотер Ортинський, ЧСВВ, Владика Йосиф Мартинець, ЧСВВ, о. Дам'ян Богун,, ЧСВВ, о. Тит Галущинський, ЧСВВ, о. Навкратій Крижанівський, ЧСВВ, Владика

Софрон Дмитерко, ЧСВВ, о . Іриней Назарко, ЧСВВ, о. Мелетій Лончина, ЧСВВ, о. Платонід Філяс, ЧСВВ, о. Гліб Кінах, ЧСВВ, Атанасій Великий, ЧСВВ, о. Єронім Тимчук, ЧСВВ


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.