Місіонар 06 2010

Page 1

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

2010

ЧЕРВЕНЬ №6

І

(212)

Міжнародний Конгрес лікарів-католиків FIAMC уЛюрді

І

«Я вдячний Богові за паску,

І Рятувати

яку отримав»

маленьке диво

о. Єронім Кокоцький, ЧСВВ

о. Роман Безпалько



СЛОВО РЕДАКТОРА

ЧЕРВЕНЬ201 О

ЗМІСТ

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

СЛОВО РЕДАКТОРА .""".""".""".""." ... ""."" .. """."".""".""."".""" .. """" 3

головни~дактор

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НАЛИПЕНЬ

"." ... """."""""".. """.".""""."".""""".. ".".". """."" ... """.""""" 6

Слава Ісусу Христу! Господь Бог, промовляючи до людини, за­

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЛИПЕНЬ:

СВ. ЄЛИЗАВЕТА ПОРТУГАЛЬСЬКА

""""."."""""""""."""""""""""."". 7

вжди має намір спілкуватися з багатьма, тобто з народом. Кожний союз, який Він укладав із

о. Діонісій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

ПЕРШЕ ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДО КОРИНТЯН

"""""""". 8

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

ПАЛОМНИЦТВО АСОЦІАЦІЇ ЛІКАРІВ-КАТОЛИКІВ ДО ЛЮРДУ " І І

поодинокими обраними людьми - Авраамом, Ісааком, Яковом - найбільшою мірою виявився і здійснився в союзі, Завіті з ізраїльським наро­ дом, який Бог уклав через Мойсея на горі Си­

Іван ЛУЦЬ

ФІЛОСОФІЯ ВІРИ ТА МЕДИЦИНИ В УКРАЇНІ ."""."""" ".". """"""" 12 о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ

ОБЛЕЧИНИ В КРЕХОВІ """""""""""""""""""""""""""""""""""""""". 16 о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ

ІЄРЕЙСЬКІ СВЯЧЕННЯ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ """"""""""""""". 17 о. Йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ

ВКЛОНИЛИСЯ ЗЕМЛІ ГЕРОЇВ """"""""""""""""""""""""""""""""". 19 МОЛИТВА ЄДНАЄ

най. Не поодинокі особи, а народ є носієм віри, яка через традицію передається від покоління

"""""""."."""."""."."""." .. ""."""."" ... """."".""."".. " 20

до покоління і стає невід'ємною частиною жит­

тя та культури етносу. Так народ стає суб'єктом прав та обов'язків, а також об'єктом Божого пі­ клування, яке є прообразом будь-якого іншого піклування за добробут народу. Бог промовляє до Мойсея: «Бачу я, бачу бідування народу мого, що в Египті, і чую його голосіння ... Тому я й зій­

о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ

шов рятувати його".» (Вих

ОСТАННІЙ ДЗВІНОК У КОЛЕГІУМІ СВ. ЙОСАФАТА """""""""""". 20

Мойсея, щоб діяв від Його імені перед народом

МОНАСТИР СВ. ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ В УЛАШКІВЦЯХ

і фараоном. Так і апостол Павло зазначає, що

"""""""" 22

ОТЕЦЬ ЄРОНІМ ЄВГЕН КОКОЦЬКИЙ, ЧСВВ """"""""" .. """""""""" 23 о. Роман БЕЗПАЛЬКО

РЯТУВАТИ МАЛЕНЬКЕ ДИВО

"""""""""""""""""""""""""""""""""" 24

Віктор ПОЛЄТКО

ЗВ'ЯЗКИ МІЖ ПСИХІЧНИМ І ДУХОВНИМ""""""""""" """"""""""". 27

3,7-12).

Бог посилає

нема влади, «що не була б від Бога; і ті, існуючі влади, установлені Богом. Тим то, хто проти­ виться владі, противиться Богу» (Рим

13,1-2).

Однак, таке дбання Боже за народи накладає також обов'язки на носіїв влади, котрі повинні розуміти, що поставлені на своє місце не власним

МІСІЯ МИРЯН У ЦЕРКВІ: СВЯЩЕНСТВО """""""""""""""""""""""" 30

коштом чи стараннями, а Божою ласкою і волею, а тому повинні брати приклад насамперед з Гос­

Галина ГОРДАСЕВИЧ

пода Бога і з тих мужів, котрі від його імені мудро

НОЇВ КОВЧЕГ.""".".""".""""".".""""""".""".""""".""."" ... ""."""."""."". 33

й успішно провадили народи . У Святому Письмі

Іван КОБАСЯР

-

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

читаємо про одного з таких мудрих керівників

З ЖИТТЯ О. !СИДОРА ГО~ЧАРА, ЧСВВ """"""""""". """"""" """" " 37

Соломона, котрий став царем Ізраїля після свого

ПРОГРАМА ПРОЩІ """""."".""."".""""""".""""""" ....".""".",""""."" .." 42

батька Давида . Одного разу, перебуваючи у Гіво­ ні, Соломон бачив дивний сон, у якому з'явився

Леся ШТИКАЛО

КРОСВОРД "".""."".""."."."."".""""""""""""".""""""."".""."."""."".""" 43 БЕЗНЕВИННА ІГРАШКА

"""."""""""."".""."""""""."."".""."".""".""". 44

йому Бог і промовив до нього: « Проси, що маю

тобі дати!» Схвильований молодий цар, хоча мав багато бажань, просив тільки одного:

«... я

ще

КОМП'ЮТЕР- ДРУГ ЧИ ВОРОГ? """"""""""""""""""""""""""""""". 45

дуже молодий, не знаю як поводитися. Раб твій

МІСІОНАРЧИКОВА ПОШТА """".""."".""."".. "".""."" ... "."""."" ... "."". 47

обертається серед народу, що ти вибрав, такого

ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО В «ОРАНТІ» """"""""""""""""""""""""""" 48

ВЕСЕЛИНКИ "."""".""."."""".""""""""."".""."".""""".".""".""".. """"."" 43 Леся ШТИКАЛО

ГОЛОВОЛОМКА """.""."."""".""".".""".""."""""""""."".""".""."."""". 50

,,:U Ір Іон

111 \1

Jп

О

r

український

~~~~~нський

великого народу, що його за многотою не можна

ні злічити, ні порахувати . Тож дай рабові твоєму розумне серце, щоб він судив твій народ та роз­ бирав між добрим та лихим, бо інакше хто зможе правити тим великим народом» (Вих 3,7-9).

з


СЛОВО РЕДАКТОРА

ЧЕРВЕНЬ 2010

Можемо з певністю твердити, що кожний лі­

товари! Вже не доводиться навіть згадувати, на­

дер, котрий прагне очолювати народ, отримує

скільки страждає державний кошторис через

від Бога не стіл1:>ки владу, а скільки відповідаль­

нечесність багатьох державних чиновників. А

ність перед Богом за цей народ. І тому кожний

при цьому страждає також народ.

керівник держави зобов'язаний

насамперед

Кожний

християнин

завжди

повинен

дотримуватися Божого закону, бути прикладом

пам'ятати про свою відповідальність за ввесь

у цьому дотриманні для свого народу, а також

народ і за державну владу і молитися в намірі

спонукати і дбати, щоб увесь народ був вірний

навернення державних мужів, якщо вони не

Богові та ревно виконував його святий закон.

йдуть прямими Божими дорогами та не вико­

На жаль, сьогодні у світі, а зокрема, в Україні,

нують його святих велінь. Сам Христос закли­

частіше справджується слово Христове: «Ви

кає нас: «Ви знаєте, що князі народів панують

знаєте, що князі народів панують над ними,

над ними, а вельможі гнітять їх. Не так має бути

а вельможі гнітять ЇХ» (Мт

Сьогодні на­

між вами. Але як хтось хотів би у вас бути вели­

вмисно створюють структури, які сприяють по­

ширенню неморальності і зла, а державна вла­

кий, нехай буде вам слуга. І хто б хотів у вас бути перший, нехай буде вам за раба» (Мт 20,26-27).

да може відверто топтати основи національної

Бог промовляє також і до нашого народу, про­

гідності і свободи. Це можна прослідкувати на­

вадить його своєю могутньою рукою. Тільки

самперед у ставленні до української мови: коли

Йому відомий шлях, який повинні ми пройти,

на найвищому державному рівні твердиться,

щоб сповнити призначення, Ним дароване. Але

20,25).

що немає необхідності запроваджувати її у

на цьому шляху кожний нехай прийме на себе

вжиток чи підтримувати, бо всі розуміють якусь

частину відповідальності за цілий народ через

іншу мову. Не можна принижувати гідність на­

молитву, жертву, добрі діла, щоб християни, ко­

роду та нехтувати положеннями Конституції,

трі можуть збагнути і прийняти Божі плани, мо­

виправдовуючись тим, що за певні поступки

гли якомога краще і мужньо в нашому народі їх

держава і народ отримають дешеві послуги чи

здійснити. •

Заснований_у 1897 році Засновники - Отці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 в,ід 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у м1сяць

Передпnатнийіндекс-23959 Головний редактор: о. Корниліи ЯРЕМАК, ЧСВВ Відповідальний секретар: Ігор САВ'ЯК

РаАакційна к9легія: о. Иосафат ХАИМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАЩ ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Віра АРІВ

Літературне редагування: Галина КАЛИНСЬКА Коректура: Галина КАЛИНСЬКА

Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА Фото: бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

4

м. Львів

Адреса редакції:

79019, вул. Б. Хмельницького, 36 Святоонусррїівськии монастир Отців Василіян тел/Факс: 272-46-94 e-mail: misionartOiukr.net, misionarchik@i.ua URL: www.osbm.in.ua Підписано до друку 02.06.201ОФормат70х100 1/16. Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам.Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківсьюи друка[>ні видавництва Отців Василіян «Місіонер». 80300, ЛьвІВська обл., м. Жовква, вул. Василіянська, 8

Передруки і.пеР.еКІ!ади дозволені за поданням джерела. Редакц1я збер1гае за со~ою право В'?Правляти 1 скорочувати над1слан1 матер1али. ©Журнал «Місіонар»,

український

2010

;ulplOH ОJIJr

христи~~~~~~~ 111 \1


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 201 О

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня, як

винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире, св.

Йосафате, Заступники України,

моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так полюбило нас.~.

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ЧЕРВЕНЬ

(3 благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб усі національні і наднаціональні інституції зобов'язалися гарантувати повагу до людського життя від зачаття до природної смерті.

МІСІЙНИЙ: Щоб Церкви в Азії, які є «невеликим стадом» серед нехристиянських народів, змогли проголошувати Євангеліє і давати свідчення радості через свою приналежність до Христа.

МІСЦЕВИЙ: Щоб люди, котрі в Україні з різних причин втратили житло, і тепер проживають на вулиці, за Божою ласкою змогли піднятися зі свого упадку і повернутися до впорядкованого життя.

;u Ір І о н J р

f І І \1

(J

український

~~~~~~нський

5


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2010

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ЛИПЕНЬ

(З благословення Святішого Отця) о. йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ

саме вибори стають основою будь-якої демо­ кратичної політичної системи, забезпечують

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб в усіх країнах світу вибори

представництво інтересів різних верств, груп,

влади проводились у відповідності з засадами

прошарків населення в органах державної вла­

справедливості, прозорості та поваrи,

ди та органах місцевого самоврядування. Ви­

із шанобливим ставленням до вільноrо

бори забезпечують передачу влади в ід одних

волевиявленняrромадян.

представників народу іншим за підсумками не­

сфальсифі кованого народного волевиявлення Право народу на безпосереднє виявлення

шляхом таємного голосування виборців. Вибо­

своєї волі, особливо, щодо формування органів

ри повинні бути справедливими . Такими вони

державної влади, є природним правом . Згідно

можуть бути визнані лише тоді, коли вони про­

з ч.

1 ст. 21 Загальної декларації прав людини,

водяться на основі дотримання демократичних

кожна людина має право брати участь в управ­

принципів виборчого права

лінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників. Існують такі

них, прямих виборів при таємному голосуванні. Справедливість виборі в забезпечує легітим ­

- загальних, рів­

форми безпосереднього вираження волі наро­

ність одержаних у ході голосування результатів

ду: вибори, референдуми , всенародні обгово ­

виборів.Легітимні вибори забезпечують грома­

рення законопроектів, мітинги, демонстрації.

дянам реальний вибір. Тому вони повинні про­

Характерними рисами безпосередньої демо­

водитися на основі політичної та ідеологічної

кратії є: пряме волевиявлення громадян, єд­

ність волі і суб'єкта її вираження, безпосередня

багатоманітності, при додержанні права на сво­ боду думки і слова, вільного вираження погля­

участь громадян у прийнятті рішень, реалізації

дів і переконань. Молімося , щоб в цілому світі

влади від їх імені . Без виборів неможливо уяви­

в ільне волевиявлення громадян через чесні та

ти демократію в країні як на місцевому, так і на

прозорі вибори завжди забезпечувало розви­

загальнодержавному рівнях . За сучасних умов

ток демократичного суспільства. •

МІСІЙНИЙ: Щоб християни скрізь, особливо

іде~лів . Християнство

у великих містах, взяли на себе зобов'язання

сіб життя. Завдяки цьому способу життя воно

- це не вчення, а спо­

вносити суттєвий вклад в поширення

виросте з гірчичного зерна в могутнє дерево.

культури, справедливості, солідарності та

Християнська любов (це Царство Боже, яке, за

миру.

словами Христа, перебуває усередині людини)

Християнство мало найбільший вплив на суспільство і світ у ті періоди своєї історії,

янську сім'ю. Піклуючись про моральний стан окремих людей , Церква в той же час закликає

коли духовні цінності мали пріоритет у жит­

своїх членів до соціального служіння заради

зруйнувала рабство, створила міцну христи ­

б

ті і діяльності людей і суспільства . Завдяки

спасіння світу. Важливо підкреслити, що хрис­

духовним цінностям

виникла християнська

тияни не повинні цуратися життя оточуючого

культура і європейська цив ілізація. Ми може­

їх суспільства , тобто, світу. Бог любить не тіль­

мо говорити про вплив християнства на всі

ки окрему людину, а й увесь світ, все людство.

сфери людського життя, зокрема, на розвиток архітектури, образотворчого мистецтва, музи­

Тому його творіння призначені для очищення і преображення на засадах любові. Церква за­

ки, літератури, права . Християнська культура

кликає своїх послідовників до активної участі

стала виявом і втіленням духовності і високих

у суспільному житті, але при цьому до такої

українськи~ м І

хр исти я н ськии

часопи с

GІон dP


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2010

участі, яка б Грунтувалась на засадах христи­

суспільство. Христос закликає: «Ви

янської моралі і християнського віровчення.

світу» (Мт

Це означає, що християнство повинно давати

відноситься до християн міста. Молімося ж в

відповідь на сучасні проблеми, які хвилюють

цьому наміренні протягом липня. •

МІСЦЕВИЙ: Щоб українці спромоrлися

- світло 5,14). Це особливо, за словами Папи,

но додати проблему алкоголізму, наркоманії

викоренити з-поміж себе марне

і розпусти, що вирує по селах і містах нашої

використання часу і уміли орrанізувати

держави. Отож для такої невтішної ситуації

свій відпочинок, дотримуючись засад

вихід може бути тільки в поверненні до за­

християнської культури.

сад християнської культури. Апостол Павло

закликає християн: «Не беріть участі в без­ Вміле використання часу виявляє шляхет­

плідних ділах темряви, а радше їх картайте ...

ність і організованість особи. Однак навіть в

Тож уважайте пильно, як маєте поводитись,

сучасну добу високих технологій це є про­

-

блемою, оскільки кількість не завжди визна­

час, бо дні лихі» (Еф.

чає якість, особливо, якщо йдеться про вмін­

му місці апостол народів роздумує так: «Все

ня організувати особисте дозвілля. Швидкий інформаційний обмін з однієї сторони сприяє

мені можна», та не все корисне . «Все мені

пізнанню нових форм відпочинку, але з іншої

сторони позбавляє моментів особистої твор­

мною» або «Усе дозволене, але не все корис­ не; усе дозволене, але не все будує» (1 Кор.

не як немудрі, а як мудрі, використовуючи

5,13; 15-17). А на іншо­

можна», та я не дам нічому запанувати наді

Молімося, дорогі брати і сестри,

чості в приготуванні до якогось свята чи по­

6,12; 10,23).

дії. Крім того, в Україну щораз більше експор­

щоб українці, особливо протягом літньо­

тується аморальність та вседозволеність, що

го відпочинкового періоду, вміло і корисно

нищить християнські принципи, особливо в

проводили своє дозвілля так, як пасує прак­

душах молодих людей. До цього ще потріб-

тикуючим християнам. •

• ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЛИПЕНЬ

СВ. ЄЛИЗАВЕТА ПОРТУГАЛЬСЬКА, 4 липня Св. Єлизавета народилася у

1271

році.

врешті, вступила до монастиря кларисок

Вона була дочкою короля Араrонії Петра

у Коімбрі, який сама також сама заснувала.

ІІІ та племінницею св. Єлизавети Уrорської. В 12-літньому віці вийшла заміж за

діялися численні чуда. Гріб святої Єлиз~­

Померла

4

липня

1336

року. При її мощах

портуrальськоrо короля Діонізія, з яким

вети став чи не найбільшим відпустовим

ма.nа двох дітей. У життєвих труднощах вона

місцем на Піренейському півострові. Бла­

віддавалася молитві та вчинкам милосердя.

женною св. Єлизавету оголосив Папа Лев Х

Мала особливий дар примирення

(+1524).

вороrуючих монархів.

почався щойно в

Однак канонізаційний процес роз­

1612

р. В той час для до­

слідження було відкрито гріб з її тілом, і всі Коли помер її чоловік, св. Єлизавета від­ дається справам бідних та опущених. Зго­

з подивом зауважили, що воно залишилося

дом вона вступила до ІІІ Чину ОО. Францис­

оголосив її святою. Свята Єлизавета є па­

канців, де багато часу присвятила молитві

тронкою Португалії, зокрема міст Коімбра,

та покуті. Заснувала багато монастирів і,

Естремоз, Саракоси і ін. •

м І 11 ІОН

. 111 "

український

(J" ~~~~~~НСЬt<ИЙ

нетлінним. Згодом Папа Урбан

VIII в 1625 р.

7


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ2010

ПЕРШЕ ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДО КОРИНТЯН нію (тобто через Филиппи, Солунь, Верію), а не (16,5; хоч

о. Діонисій 3АВЕДЮК, ЧСВВ

значно коротшим морським шляхом Складно суцільно поглянути на одне з най­

більших Павлових послань і вчинити його близьким собі. Але таке завдання стоїть перед

тут дієслово «переходжу» вжито у формі тепе­ рішнього часу-у грецькій мові ця форма може висловлювати намагання щось вчинити, близь­

кожним, хто не тільки прагне збагнути, чим ке­

кий до здійснення намір і буквально значить:

рувався апостол,

«збираюся переходити», що повністю співпадає

представляючи

коринтянам

Христові настанови та власні роздуми, але й

з'ясувати, до чого ці настанови зобов'язують

16,8); в) запевнення, що Павло · не тільки хоче прибути, але, можливо, і перезимувати (16,6).

нас, християн ХХІ століття. Що в словах Павла є

Апостол додає, що ці його відвідини будуть ко­

заповіддю, актуальною для всіх часів християн­

роткими, але згодом хотів би знову прибути до Коринту і там перебути триваліший час, «якщо

ської історії, а що може бути змінене, з огляду на нові обставини життя, інший рівень взаємовід­ носин у суспільстві, змінені реалії та виклики?

Надзвичайне

багатство

з

Господь дозволить» З

Павлових

(16,7).

співпрацівників

у

проповіді

богословської

Євангелія, які знайомі коринтянам (і тому Павло

думки у «Першому посланні до коринтян» за­

називає їх у листі по імені}, залишилися з ним в Ефесі, мабуть, тільки Состен (1,1; чи не той самий,

охочує нас до вдумливого читання й уважного

аналізу слів апостола Павла. Немало порад чи

що колись був головою синагоги в Коринті, Ді

наказів апостола є актуальними і для нашого

18,17? -

часу, бо хоч за двадцять століть життя у світі

також Акила і його дружина Прискилла (назва­

отже, згодом він став християнином!}, а

змінилося, стало набагато складнішим, про­

на у посланні П ріскою:

те ті самі питання повинна вирішити кожна

4,19 -

16,19; також Рм 16,3; 2 Тим

людина, котра прагне жити згідно з Божими

на відміну від Ді 18,2.18.26). Окремо Пав­ ло згадує Аполлоса (16,12) і пояснює, що той не

заповідями. Адже заклик Павла звернений до

має бажання прийти тепер у Коринт; називає по

кожного з нас: «Будьте моїми послідовниками,

імені також представників коринтської Церкви:

як і я -Христа»

Степана, Фортуната й Ахаїка, котрі прибули в

(1

Кор

11,1).

Ефес із новинами з Коринту

(16,17), а,

можливо,

Обставини написання

навіть привезли Павлові лист від коринтян

«Першого послання до коринтян»

Павло повідомляє, що він вислав Тимотея у Коринт, - мабуть, отримавши не дуже втішні но­

Оскільки не маємо інших даних про обстави-

(7,1).

ни, за яких Павло написав «Перше послання до

вини про коринтську Церкву від людей Хлої,

коринтян», крім тих, які можемо відшукати у са­

з нетерпінням чекає на його повернення (16,11). Він застерігає коринтян, щоб добре прийняли Тимотея і ним не легковажили (16,10-11;4,17).

мому листі, нам не залишається нічого іншого, як уважно поглянути на те, що можемо з нього

дізнатися. А дізнаємося не так уже й мало, пере­ дусім з останнього розділу послання.

-

і

Як «Перше послання до коринтян» могло ді­

йти до адресатів швидше від прибуття Тимотея,

Павло говорить, що перебуває в Ефесі і за­

якщо той уже був у дорозі (інакше його ім'я зна­

лишиться там до П'ятидесятниці, оскільки має

чилося б на початку послання, як, наприклад, у

ще багато праці: «широкі двері ... відчинилися і супротивників багато» (16,8). Незважаючи на це, апостол має виразний намір прибути до Ко­

доручення щодо Церкви в Коринті, Тимотей

1Сол1,1; 2 Сол 1,1; Флп 1,1 тощо)? Ймовірно, крім отримав і завдання, що стосувалося християн­

про що свідчать: а) Павлова по­

ських спільнот у Македонії або ж, мабуть, через

рада коринтянам зібрати збірку заздалегідь, ще до його прибуття (16,1-2); б) повідомлення про те, що він буде подорожувати через Македо-

терміновість справи, вирушив у пішу подорож

ринту

8

(4,18-21),

ще о тій порі року, коли судноплавство зі сходу

на захід було небезпечне або й неможливе, тоб-

український ],І І с І о н J ІJ хриаи~~~~~~~ 111 О

r.


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2010

то восени, взимку або ранньої весни; посланці

покликані [бути] святими», разом «З усіма, що

ж із Коринту могли прибути в Ефес морським

призивають ім'я Господа нашого Ісуса Христа,

шляхом і трохи згодом тією ж дорогою повер­

на всякому місці,

татися назад.

(1,2).

-

[Господа] їхнього і нашого»

Крім підкреслення, що всі християни в Ко­

ринті мають бути святими, Павло пригадує, що

Будова і зміст послання

таким є завдання і вірних інших християнських

На відміну від «Листів до римлян» чи «Листів

спільнот. Павло пише свої побажання благодаті

до галатів», у яких висвітлюються питання суті

і миру, що властиві також для інших його по­

християнського вчення, «Перше послання до

слань.

коринтян» є відповіддю на конкретні проблеми у християнській спільноті Коринту. Про них Пав­

Подяка Богові

ло дізнався чи то з усних

Як і в попередніх своїх листах, у «Першому

(1,16; 16,17-18; 16,12; 5,1; 11,18; 15,12), чи письмових (7,1; можливо також: 7,25; 8,1; 12,1; 16,1) повідомлень самих коринтян. Вступна частина послання (1 Кор 1,1-9) міс­

тить у собі заголовок (1,1-З), після якого іде зви­ чайне для Павлових листів висловлення подя­ ки Богові

(1,4-9).

У головній частині послання потрібно виді­

посланні до коринтян», одразу після привітан­

ня адресатів, Павло висловлює подяку Богові

(1,4-9). Зокрема,

він дякує за те, що християнам

Коринту було дано благодать Божу та що вони «збагатилися усяким словом і всяким знанням», що не бракує їм жодного дару ласки (жодної ха­ ризми).

Порівняння цієї подяки з подібними части­

лити такі теми:

1) поділи у коринтській спільноті (1,10-4,21); 2) питання щодо гідної моральної поведінки (5,1-6,20); З) відповіді на запитання коринтян (7,1-14,40),

різницю: якщо апостол дякує Богові за віру со­ лунян, їх надію, любов та витривалість серед

серед яких: питання подружжя, дівицтва та

филип'ян (Флп

соціальної рівності

сатів, за те, що зробили вони для Бога, то в цьо­

(7,1-40);

у поганському середовищі

вимоги поведінки

(8,1-11,1);

питання

нами в деяких інших Павлових листах виявляє

утисків

(1 Сол 1,2-7) або за вірність Євангелії

1,5), тобто за

чесноти своїх адре­

му посланні складає Богові подяку за дари, в

щодо літургійних зібрань і окремих харизм

яких корИнтяни збагатилися, тобто за те, що Бог

(11,2-14,40); 4) правда про слідки (15,1-58).

зробив для них. Христове воскресіння та її на­

Уже в цьому вислові подяки Богові Павло задає теми, до яких згодом повернеться в по­

У заключній частині послання

(16,1-24)

пода­

сланні. Звертає увагу на «слово і знання», які

но поради щодо організації збірки для Церкви

коринтяни високо цінують, та на харизми, які

в Єрусалимі, міститься розповідь про подальші

отримали від Бога. У цьому виявляється деяка

плани Павла, деякі вказівки, а також прикінцеві

іронія, бо далі Павло говоритиме, докоряючи

вітання і благословення.

коринтянам, про мудрість людську і Божу

2,5),

про те, яке знання будує

(8,1-4.7-11),

(1,18яких

Заголовок

дарів-харизм треба більше прагнути і які є важ­

У заголовку послання Павло називає себе

ливішими (12,1.4-11.Зl;

13,1-13; 14,1.39-40). 9 разів(!)

роткому уривку

уса Христа», підкреслюючи гідність і божествен­

ває ім'я Ісуса Христа, наче заповідаючи наперед

(1,1-9)

Павло аж

У ко­

«покликаним волею Божою [бути] апостолом Іс­

нази­

не походження свого покликання. Ім'я Состена,

відповідь на поділи у спільноті Коринта

якого називає братом, представника коринт­

З,11). Думки про очікування об'явлення Ісуса

(1,13;

ської громади, Павло подає, щоб таким чином

Христа і необхідність залишатися витривалими

запевнити свою близькість до коринтян, хоч

до кінця

листа пише, в основному, від власного імені.

наприкінці послання

Адресати

послання

-

«Церква

Божа, яка

знаходиться у Коринті, освячені у Христі Ісусі,

t111Gloнdv

український

хрисrиянськии часопис

(1,7-8),

Павло розвине окремою темою

(15,50-58). А

пригадування

про покликання до спільності з Ісусом Христом

(1,9) стане введенням до

першої теми листа.

9


-

дОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2010

Перша болюча тема - поділи у спільноті

охрестив, тож не хрестив у своє ім'я,

(1, 10-4,21)

доручав хрестити новонавернених своїм по­

Мабуть, поділи у спільноті було першим і

мічникам, а сам дбав про належний рівень

- мабуть

головним питанням, яке змусило апостола на­

проповідування. «Христос же послав мене не

писати до коринтян. Цій темі Павло присвячує

хрестити, а благовістити, і то не мудрістю сло­ ва, щоб хрест Христа не став безуспішним»

цілих чотири розділи свого послання. Павло дізнався, що у Коринті, який він не так

(1,17)- цими словами

Павло окреслює тезу, яку

ської праці, відбувся поділ на групи всередині

буде доводити. У розвитку цієї теми можна виділити чотири

церковної спільноти

частини, які по черзі охарактеризуємо.

давно покинув після півторарічної апостоль­

(1,11).

Про суть цього по­

ділу дізнаємося зі слів самого Павла:

«...кожен

з вас говорить: «Я

«Немудре Боже мудріше від людської

сів».

мудрості» (1,18-2,5)

- Павлів.» - «А я - Аполло­ - «А я - Кифин». - «А я - Христів». Отже,

спільнота поділилася через симпатії до різних провідників.

Як відомо з «Діянь апостолів»

Перевагою Аполлоса було те, що він, родом з Александрії, отримав добру освіту і мав не­

(18,24-19,1),

абиякий ораторський талант. Павло ж, навпа­

Аполлос прибув до Коринта невдовзі після

ки, після не дуже вдалої проповіді на Ареопазі

того, як Павло покинув це місто. Як добрий про­

в Атенах (Ді

мовець, він, безперечно, здобув собі повагу

досвід переслідувань, вирішив вибрати інший

багатьох християн у Коринті відважним про­

спосіб проголошення Євангелія. «Богові вгод­

повідуванням про Христа. Можливо, не його

но було спасти віруючих глупотою проповіді.

провиною було те, що деяка частина християн

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости

оскільки Павло заснував цю громаду, саме він має вважатися її провідником. Ще інші вважа­

шукають, - ми проповідуємо Христа розп'ятого - ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган, а для тих, що покликані, - чи юдеїв, чи греків - Хрис­

ли таким авторитетом Петра (з арамейської

та, Божу могутність і Божу мудрість»

згуртувалася навколо нього. Інші вважали, що

- «Кифа»), голову апостолів. А були й такі, що

17)

та, переживши неприємний

Хрест, тобто страждання

і

(1,21-24).

смерть Ісуса

відмежувалися від такого поділу у переконан ­

Христа, є для християн виявом Божої сили і

ні, що вони виключно Христові . Мабуть, іменем

мудрості . І хто розуміє це

Петра прикривалися християни юдейського по­

прошення. Так що «немудре світу» стає засо­

- приймає Боже за­

ходження, щоб пояснити свою дбайливість про

ромленням для мудрих і вчених, які у своєму

виконання старозавітніх законних практик.

знанні і вченості не змогли розпізнати мудрос­

«Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Іс­

ті Божого рішення.

уса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб

Павло згадує про своє перебування у Ко­

не було розколів поміж вами, але щоб були по­

ринті: «Я .. . не прийшов звіщати вам свідоцтво

- та­

Боже високомовними словами чи мудрістю. Ні!

кими словами починає Павло болючу тему для

Я вирішив не знати нічого іншого між вами, як

нього й для Церкви Коринту. Про суперечки

тільки Ісуса Христа і то розп'ятого. Я був у вас

апостол дізнався «від людей Хлої», ймовірно,

немічним, лякливим, увесь тремтів» (2, 1-3). Оче­

єднані в однім розумінні й у одній думці»,

від підлеглих або рабів жінки поганського по­

видно, Павло хоче пояснити відмінність свого

ходження, котра мала свій промисел в Ефесі,

способу проповідування

- стороннім легше впадають в очі недоліки чу­

вишуканого проповідування Аполлоса, і та­

жих спільнот.

від по-ораторськи

ким чином усунути непорозуміння в коринт­

Серією коротких питань Павло намагаєть­

ській спільноті: «слово ж моє і проповідь моя

ся звести до абсурду прагнення окремих груп

не були в переконливих словах мудрости, а в

до автономії: «Чи ж Христос розділився? Хіба

доказі Духа та сили, щоб ваша віра була не в

Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павло­

мудрості людській, а в силі Божій» (2,4-5). • (продовження в наступному числі)

ве ім'я ви хрестилися?»

10

(1,13) Павло небагатьох

український

;u Ір І о н J fJ

христи~~~~~~~ І 11 \1

О

r


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ2010

ПАЛОМНИЦТВО АСОЦІАЦІЇ ЛІКАРІВ-КАТОЛИКІВ ДО ЛЮРДУ о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

потребує глибокого осмислення самими лікаря­

духівник

ми і суспільством, а також не може нехтувати ба­ гатьма складовими, наприклад релігійним пере­

Професія лікаря відрізняється від багатьох інших тим, що вона пов'язана з безпосереднім впливом рішення лікаря на стан здоров'я, а на­

конаннями лікаря, станом його сумління тощо.

З огляду на це вже протягом тривалого часу у світі створюються Асоціації лікарів-католиків як

віть життя чи смерті людини. Лікар залишається

відповідь лікарського співтовариства на дедалі

лікарем у будь-яких обставинах життя. При по­

більш поширювану тенденцію до інструмента­

требі він не може самоусунутися від виконання

лізації та комерціалізації лікарського мистецтва.

своїх обов'язків, закон переслідує тих лікарів, які, потрапивши в непередбачені обставини, не

Завдання таких асоціацій у суспільстві

надали лікарської допомоги тим, хто такої допо­

го погляду на людське життя і здоров'я, а також

-

це збе­

реження та поширення здорового католицько­

моги потребував. Специфіка лікарської професії

взаємна допомога між лікарями, для яких віра і

чинить її не стільки фахом, скільки правдивим

сумління відіграють визначальну роль в їхньому

життєвим покликанням, яке, як відомо, дається

житті та професійній практиці. Національні асо­

Богом, потребує турботи, плекання і яке його но­

ціації об'єднані в континентальні (Європейська

сій переживає зовсім особливо. Саме тому, мож­ ливо, як жодна інша професія, покликання лікаря

федерація Асоціацій лікарів-католиків

MIGIOHdp

український

християнськии часопис

а також

-

- FEAMK),

входять у Міжнародну федерацію

11


- 12

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 201 О

(FIAMK). Федерації проводять відповідні конгре­

гресу щодня брали участь у Богослуженнях та

си лікарів-католиків, під час яких обговорюють

молитовних процесіях. На закінчення конгре­

болючі питання лікарської практики сьогодення,

су лікарі-католики стали учасниками міжна­

намагаються пристосувати до неї вчення Като­

родної Божественної літургії у відпустовій ба­

лицької Церкви та допомогти тим, хто вирішує

зиліці св. Пія Х. Українська делегація здійснила

проблеми в цій сфері.

паломництво також і до інших відпустових

6-9 травня 2010 року Міжнародний конгрес FIAMK під гаслом «Наша лікарська віра» про­

місць Европи, серед яких варто виділити Арс

у Франції, місце служіння святого Івана-Марії

ходив у французькому містечку Люрд, всесвіт­

Віянея,

ньовідомому відпустовому місці, в якому у

Португалії, де в

1858

покровителя

сповідників;

Фатіму

в

1917 році-Богородиця об'явила

році Пресвята Богородиця об'явилася пастуш­

трьом дітям про те, що має статися у світі та по­

ці Бернардеті Субіру, котра згодом стала мона­ хинею та після смерті була канонізована. Засі­ дання конгресу відбувалися у новозбудованій

просила їх, щоб Святіший Отець доручив світ і

церкві св. Бернардети. Виступи доповідачів

«Чорної Богоматері»; Падую в Італії, місто, де

були спрямовані на те~ щоб висвітлити акту­

зберігаються мощі святого євангелиста Луки

альний стан і проблеми віри лікарів, а також

та святого Антонія Падевського; Маріацель в

окреслити шляхи її вдосконалення. Від України

Австрії, найбільше відпустове місце цієї краї­

Росію Її Непорочному Серцю; Монтсеррат, мо­ настир в Іспанії, відомий чудотворною статуєю

у Всесвітньому конгресі взяла участь делегація

ни, яке славиться чудотворною статуєю Пре­

із більш ніж двадцяти членів Української Асо­

святої Діви Марії. Винятково духовна програ­

ціації лікарів-католиків зі Львова, Тернополя,

ма, щоденна Служба Божа, вервиця і молебень

Самбора, Дрогобича. Із доповіддю «Філософія

до Пресвятої Богородиці допоміг прочанам

віри та медицини в Україні» виступив д-р Іван

по-новому і глибоко переживати натхнення

Луць, член Папської Академії Життя, директор

Божої ласки, а також відкрив ще одне обличчя

медичного коледжу у Львові, президент Асоці­

Европи, яка, попри зростаючий практичний

ації лікарів-католиків у Львові.

атеїзм та різні негативні явища у суспільстві,

23-й конгрес

FIAMK був також паломни­

цтвом лікарів-католиків. Тому учасники кон-

залишається континентом плекання глибокої віри і традиції. •

ФІЛОСОФІЯ ВІРИ ТА МЕДИЦИНИ В УКРАЇНІ Доповідь на ХХІІІ всесвітньому конгресі

FIAMK

Іван ЛУЦЬ,

і швидко інтегрувалися в ЕС, сьогодні більше

член Папської Академії Життя,

пов'язані з Церквою, ніж інші посткомуністичні

директор Львівського медичного коледжу,

республіки. Водночас, пострадянські респу­

голова Асоціації лікарів-католиків

бліки Середньої Азії відновлюють давні іслам­

Ми живемо в добу формування єдиної Евро­

-

ські традиції. На пострадянському роздоріжжі

пи, яка має на меті об'єднати різні ментальнос­ ті: з одного боку

- з обов'язковим збережен­

ням їхнього духовно-культурного розмаїття, з іншого

-

з усуненням негативного спадку ко­

муністичного тоталітаризму.

Білорусь і Молдова. Україна з великими по­

тугами відроджує духовно-культурні традиції і прагне вийти на конструктивну дорогу хрис­ тиянської моралі.

Проте перешкоджає усім цим країнам і Ро­ сія, яка, втративши міф «третього Риму» і зна­

Країни Балтії, які, відділившись від Москви,

чні території, фактично реанімує імперські

стали на шлях свого національного розвитку

амбіції. Більшість її колишніх колоній, а саме,

український МІРІQН

христи~~~~~~~ '11 "

Jn

(J

r


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 2010

посткомуністичні

країни,

східноєвропейські

республіки Совєтського Союзу, успадкували

демографічні кризи, які зумовили падіння на­ роджуваності, погіршення стану здоров'я на­ селення та зростання смертності, що виглядає дивним у мирний час. Аналогічних криз немає в жодній країні світу, оскільки вони характери­

зуються низькою тривалістю життя (для чоло­ віків -

61 рік, для жінок - 72,7), втратою працез­ 24 % від загальної

датного населення (понад

смертності), а захворювання органів системи

кровообігу та

онкологічна

патологія стали

провідними причинами смертності. Окрім цього, для більшості посткомуністич­ них країн притаманний духовний занепад. Він

підтверджується послабленням вартості люд­ ського життя: самогубствами, цілковитим не­ хтуванням власним здоров'ям через надмірне вживання алкоголю, тютюну і наркотиків . Ве­

ють трансцендентний характер і духовну при­

личезну кризу моральних і духовних ціннос­

роду. Сумління лікаря і його професійні чесно­

тей спричиняє спотворене розуміння поняття

ти стають запорукою плідної праці, особливо

свободи . У суспільстві воно означає зняття

в перехідних спільнотах. Ідея Гіппократа щодо

обов'язку відповідальності і трансформується

чесності і порядності лікаря, благородності лі­

у вседозволеність, злочинність, розпущеність,

карської професії дедалі більше набуває своєї

ослаблення чутливості до Бога, до ближнього, свідчить про брак культури, зрештою, втрату

актуальності1.

довіри до влади та віри в Бога.

го питання нашої рефлексії: чи потрібна віра

У цьому контексті питання про значення та

Отже,

нас

цікавить

вирішення

головно­

в медицині? Відповідь є однозначною

- так.

роль віри людини виходить на перший план і

Без віри неможливо розв'язати вищезгадані

стає фундаментальним питанням використан­

проблеми, які турбують людство. Без релігій­

ня віри як соціального капіталу спільноти та її

ноГо- фундаменту і надбання тисячоліть, без

інституцій. Медицина, як і будь-яка інша наука,

традиційних етичних і релігійних вартостей

повинна містити в собі соціальні, етичні асrіек­

втрачається фундамент усієї загальнолюдської

ти, які є підr'рунтям для об'єктивної оцінки си­

рефлексії. Нові псевдовартості ніколи не замі­

туації і морального вибору, що зумовлюють за­

нять автентичні вартості людського життя: і ті,

гальне добро всіх людей. Біомедична галузь не

які відкрила сама людина, і т і, які були відкриті

може бути автономною, оскільки легко може

людині Богом протягом століть. У цьому кон­

переросте в узурпацію влади сильнішими, при­

тексті можна стверджувати, що людей доброї

кладом чого є події ХХ століття . Зрештою, крім

волі чекають нові виклики і нові випробування у боротьбі за правду, за гідність людської осо­ би, за сакральність людського життя , яке є в небезпеці.

загально-етичного і нормативного аспектів, у

медицині повинна бути присутня внутрішня настанова лікаря, який має творити добро й триматися правди. Жодні деонтологічні ко­

Людина - це єдність душ і й тіла . Й фізичні

декси чи правові норми не будуть успішними,

аспекти, і пов'язані з нимИ проблеми, є тіль­

якщо діяльність лікаря не базуватиметься на об'єктивних вартостях правди й добра, що ма-

буття . Окрім цього виміру існує ще й духовний

1-

Пор. М.

ки частиною таємничої реальності людського

Pelaez, Etica Professioni Virtщ, Milano 1990, 23-24.

1111 GІон dр

український

_

хриаиянськи и часопис

13


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ2010

такого підходу людське життя буде захищене й пошановане в усіх його проява·х. Практика що­ денного життя доводить правдивість наших

сумнівів у подібних ситуаціях. Наприкінці хотів би коротко навести загаль­ ні рефлексії в Україні. Проблеми, заторкнуті у цьому дискурсі, частково є проблемами і на­ шої держави, яка переживає всі процеси куль­ турних і соціальних перемін у світі . Спадщину

комуністичного режиму, який сповідував ате­ "ізм у марксистсько-ленінському визначенні,

характеризують «як систему поглядів і прин­ ципи пояснення дійсності, що виключають іс­ нування надприродного; антипо,!:1 релігійного світогляду». Матеріалізм виходить з того, «ЩО світ існує

сам по собі, ніким не створений і не знищува­ аспект, який пізнається не тільки розумом, але й вірою, що сягає поза межі розуму. Якщо ми

ний,

закономірно змінюється, розвивається в силу своїх власних причин. Матерія, буття є

відкинемо цей духовний вимір як непотрібний

первинними, а свідомість, мислення

чи застарілий, то чим ми заповнимо простір

ними, похідними. Протягом усієї історії філосо­

духовної пустки, що утвориться? Сьогодні ба­

фії матеріалізм непримиренно боровся проти

-

вторин­

гато медиків розуміє цю істину і щораз більше

ідеалізму та релігії... , що в кінцевому підсумку

голосів лунає на підтримку автентичних вар­

є виявом класової боротьби в суспільстві. Ма­

тостей, що розглядають людину в повноті її

теріалізм, як правило, є світоглядом прогресив­

буття, тобто єдності душі й тіла. Лікарі поверта­

них суспільних сил, а ідеалізм

ються до давно відомих ідей, які голосять, що

прагнуть увічнити віджилий суспільний лад».

- реакційних, які

не тільки саме технічне виконування обов'язків

Отож, було відхилено століттями гіереві­

оздоровлює хворого, але й людське ставлен­

рені методи формування християнської мора­

ня до особи, доброта, милосердя, співчуття.

лі, виховання дітей у дусі пошани до батька й

Віра і пацієнта, і лікаря допомагають в процесі

матері, дотримання Божих Заповідей: не вби­

одужання. Бог діє та оздоровлює, використо­

ва~, не чини перелюбу, не кради, не свідчи не­

вуючи лікаря як інструмент своїх діянь. Якщо

правдиво, не затримуй оплати найманої праці,

в цьому процесі є гармонія між природними і

не пожадай жони й д9бра ближнього твого,

надприродними чинниками, то таке лікування

люби свого ближнього, як себе самого. Зне­

буде успішнішим від звичайного

- зматеріалі­

хтувано найсвятіші людські моральні прави­

зованого підходу до справи. Коли лікар вбачає

ла: голодного нагодувати, спраглого напоїти,

в іншій особі свого брата чи сестру, то, навіть у

грішника навернути, неука навчити, сумного

випадку малоуспішного лікування, приносить

потішити, за хворим доглянути, ув'язненого

душевну і духовну полегкість у терпіннях та

відвідати.

допомагає людині нести свій хрест гідно і без

Духа як любов, радість, доброта, милосердя,

Зігноровано

такі

плоди

Святого

нарікань. Коли вмотивування лікаря опира­

лагідність. Тестом щодо дотримання Божих на­

ється тільки на матеріалістичний світогляд, ще

казів була Сповідь, а також повсякчасне обго­

більше

ворення проблем християнською громадою,

- на матеріальний зиск, то чи входити­

муть вищезгадані вартості в гру при оцінці си­

суспільством, що ними знехтувано. Всі чесно­

туації в лікуванні? Напевне, ні. Головним крите­

ти було потоптано вульгарною, атеїстичною

- 14

рієм розрізнення стане економічний чинник і поняття «якості життя». Годі сподіватися, що за

радянсько-більшовицькою

потворою

(зга­

-даймо голодомори, переселення, знущання в

український )І І f) Іон

христи~~і~~~~ ' 11 "

)r

п

(J


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 2010

сибірських концтаборах, катування в тюрмах,

зованого спадку минулого. Адже Правда

транспортування людей в товарних вагонах

найвищий етичний ідеал. Христос казав Пи­

без води, обігріву й найелементарніших сані­

латові: «Я на те родився і прийшов у світ, щоб

тарних умов тощо).

свідчити істині. Кожен, хто від істини, слухає

Незважаючи

на

сімдесятирічну

«непри­

-

це

Мій ГОЛОС».

миренну боротьбу проти ідеалізму та релігії»

Насамкінець варто додати, що сьогодні ре­

й перетворення атеїзму у засіб «класово·і бо­

лігійний чинник як конститутивний елемент

ротьби», а релігій

діяльності лікаря-професіонала є доволі ва­

- у світогляд реакційних сил,

які «прагнуть увічнити віджилий суспільний

гомим чинником, який допоможе виконувати

лад», цей так званий «світогляд прогресивних

сумлінно свій лікарський обов'язок. Незалеж­

суспільних сил», разом з його головним носієм

но від віросповідання, опираючись на духовну

радянською «імперією зла», перетворився у

базу, лікар може глибше входити в проблеми

-

людини, які не завжди мають суто фізичний

руїну. Матеріалізм як стрижень державної кому­

характер. Такий підхід до справи практикува­

ністичної політики залишив відбиток умах ба­

ли вже в античні часи, його актуальність є не­

гатьох українців, а це, в свою чергу, вплинуло

заперечною і сьогодні. Ми всі чудово знаємо

на формування їхньої ментальності, передусім

до яких зловживань і порушень прав людини

у питаннях медицини, моралі, етики, статевос­

привели деякі ідеології ХХ століття, які вико­

ті та в інших секторах людського життя. Внаслі­

ристовували медицину як інструмент впливу

док такого стану речей значна частина укра­

на інших. Подібні факти довели правдивість

їнців почала підтримувати іде·~: лібералізму та

тези про те, що тільки завдяки об'єднаним

етичного релятивізму, що спричинило нівелю­

зусиллям лікарів з одухотвореним сумлінням

вання об'єктивних цінностей і втрату вартості

можна покращити загальну ситуацію або, бо­

та гідності- людського життя.

дай не дозволити злу поширитися на всі сфери

З'явилися нові загрози людському життю,

людського життя.

зокрема новонародженим. Тому немає нічого

У цьому процесі лікарі-християни повинні

дивного у тому, що дитяча смертність в Укра­

бути в авангарді боротьби за гідність людської

їні сьогодні найвища в Європі, коли

40% бать­

особи, за автентичне добро кожної людини, а

ків відмовляється від обов'язкових щеплень

не окремої привілейованої групи осіб. Бог бла­

дітей. З'явилися вроджені генетичні вади. У

гословлятиме таку працю, що спрямована на

п'ять разів збільшилась народжуваність пси­

добро загалу і має за головну мету служіння

хічно і фізично неповноцінних дітей. В Україні

людям. У цьому сенсі Божий Закон, природне

припинилося природне відтворення населен­

право і людські норми не повинні взаємоза­

ня

перечуватись, а, навпаки

- людей зараз вмирає значно більше, аніж

-

творити досконалу

народжується. Люди зневірилися в системі

гармонію, яку неможливо осягнути без духо­

охорони здоров'я, в якості медикаментів, ме­

вного виміру.

дичних послуг. Над українською нацією

-

смер­

тельна небезпека.

У важкий час світової кризи Україна одяг­

нула на себе державні шати. Звичайно, ми

Україна має великий культурний, еконо­

сподіваємося на допомогу, на доброзичливе

мічний та інтелектуальний потенціал, однак

ставлення до себе. Подвижники української

сьогодні його не використовують у повному

національної

обсязі, що значною мірою впливає на біоме­

ський дух, який, хоч поволі, проте впевнено

дичну сферу. Економічний чинник і політична

виводить український народ з імперського мо­

нестабільність перешкоджають

року, формує державотворчу націю.

українським

медикам розвивати свої можливості.

ідеї

Найрозумніше

викристалізували

-

україн­

співіснування віри і меди­

Гадаємо, з часом ми прийдемо до значно вищого рівня духовності у суспільстві, позбу­

цини, гармонія між ними сприятиме забезпе­

демось неправдивих нашарувань і заідеологі-

потреб людей. •

t111Gloнdp

український

християнськии часопис

ченню задоволення матеріальних і духовних

15


ЧЕРВЕНЬ2010

ОБЛЕЧИНИ В КРЕХОВІ

вик, хоч і не складає євангельських обітів, проте зобов'язується вірно дотримуватись розпоряд­ ку й правил Чину та наполегливо вправлятись у

о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ

християнських, а, зокрема, монаших чеснотах.

У неділю, 9 травня

на другу неділю травня припадає святкування

День облечин був особливим також тим, що

2010 р. в монастирі св.

Миколая вс. Крехові відбувся урочистий обряд

Дня матері. Дивлячись на своїх синів, які вперше

постриження в ченці братів Теодосія (Симеона)

зодягнулися в монашу чорну рясу та каптур, ма­

Шнирца зі Словаччини, Павла (Мар'яна) До­

тері не стримували рясних сліз жалю та, водно­

лішного з м. Золочева, Львівська обл., Теодора

час, радості, що їх діти обрали саме такий шлях

(Ігоря) Дутчака з с. Панівці, Борщівський р-н, Тернопільська обл., Патріка (Тараса) Щурка зі

служіння Господеві, шлях слідування за Христом

аж до Голготи. Плакало також небо, проливаючи

Львова та Франциска (Івана) Гурняка з с. Угри,

густі краплини дощу, які стали видимим знаком

Городоцький р-н, Львівська обл.

благословення Божого для ченців-початківців.

Урочисту Літургію очолив магістр Крехів­

трапезній, на яку були запрошені всі гості, брати

Під час святкового обіду в монастирській Саламаха,

влаштували музичний концерт. Прозвучали ду­

ЧСВВ у співслужінні інших отців-Василіян, утому

ховні пісні, присвячені покликанню та матерям.

числі зі Словаччини, котрі приїхали сюди, щоб

О. магістр запрошував до слова отців, сестер­

спільною молитвою та присутністю підтримати

монахинь, а, основне, батьків, які висловлювали

ського

Новіціяту о.

Пантелеймон

своїх співбратів. Також на Літургії були присутні

свої щиросердечні привітання та найкращі поба­

численні гості, родина, друзі, близькі та знайомі

жання новоблеченим. Тож вітаємо братів-новиків з цією важливою

новооблечених братів. Обрядом облечин, приймаючи чернечий одяг

подією. Початок завжди важкий, тому бажаємо

та обираючи собі ім'я небесного покровителя,

усім їм постійності та витривалості в покликанні,

чернець розпочинає свій монаший шлях. Обле­

щоб вони ніколи не сумнівалися в тому виборі,

чини стають немов новим Хрещенням, у якому

який вони зробили. А Всемогутній Господь та

народжується нова людина

-

воїн Христа. З цьо­

Божа Мати, а також їхній Небесний покровитель

го моменту закінчується вступне випробування

нехай додає їм сили та світла зростати в монаших

(кандидатура), а розпочинається приписаний

чеснотах і прямувати дорогою Правди й Любові

дванадцятимісячний Новіціят. За цей період но-

все своє життя.

16

українськи~

християнськии

часопис

MIGIOHdV


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 2010

ІЄРЕЙСЬКІ СВЯЧЕННЯ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ

Урочиста Архиєрейська Свята Літургія у храмі Христа Царя розпочалася об

11:00 год .

27 травня 2010 року у храмі Царя Христа,

Разом з Преосвященним владикою Іринеєм

що при васипіянському монастирі в Івано­ франківську, відбулася урочиста подія - троє

її співслужили

Протоігумен

Провінції Най­

дияконів Віталій Попадюк, ЧСВВ, Теодор

святішого Спасителя в Україні о. йоанікій Чверенчук, ЧСВВ, о. йосафат Фітель, ЧСВВ, ігу­

Нагорняк, ЧСВВ та Іван Чверенчук отримали

мен монастиря Царя Христа, понад п'ятдесят

ієрейські свячення. Їх уділив, з благословення

священиків-василіян та декілька єпархіяльних

Івано-Франківського єпарха Преосвященного

священиків, як також о. Василь Чверенчук, рід­

Кир Володимира Війтиwина, владика Іриней Білик, ЧСВВ, Канонік Римської Папської

ний брат Івана Чверенчука та о. Протоігумена.

Базиліки Saпta

монахів і монахинь, родичі, друзі та знайомі

Maria Magiore.

В урочистій Службі Божій взяли участь багато нововисвячених ієреїв.

Минулого року вищезгадані ченці-василіяни

Під час проповіді Преосвященний Кир Іри­

успішно завершили навчання у Василіянському

ней наголосив на цінності монашого та свяще­ ничого покликань як особливого Божого дару

Інституті

філософсько-богословських

студій

ім. Йосифа Велямина Рутського у Брюховичах,

і заохотив вірних, передусім батьків, молитися

а о. Іван Чверенчук чотири року тому закін­

за покликання добрих і ревних священиків, а

чив Івано-Франківську Теологічну Академію й

нововисвячених ієреїв

останні два роки служив як диякон.

монаше та ієрейське служіння.

MIGIOHdp

український

_

християнськии часопис

-

ревно сповняти своє

17


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 201 О

Після Великого входу розпочався обряд

Він найперше подякував Богові за дар життя та

ієрейських свячень: о. Протоігумен Йоанікій

покликання новоієреїв, подякував їхнім бать­

Чверенчук ввів дияконів Віталія, Теодора та Іва­

кам за виховання їх синів та за те, що віддали

на, яких тричі привітав Владика Іриней

вони

їх на служіння Богові у Василіянському Чині.

поцілували хрест у руці Владики, набедренник

Також о. Протоігумен подякував Преосвящен­

-

та його рамено і чотири кути престола, тричі

ному владиці Іринею за уділення св. Тайни

обходячи довкола престола.

священства двом ченцям-василіянам та його

рідному братові та побажав йому Божого бла­

Після цього Владика Іри ней прочитав молит­

ви ієрейських свячень. Опісля нововисвячені

гословення та міцного здоров'я у його архиє­

ієреї зняли дияконські ризи й були обпечені у

рейському служінні. Опісля зі словами подяки

священичі: епітрахиль, пояс, нарукавники та

від нововисвячених ієреїв звернувся о. Віталій

фелон. Відтак вони стали до престола і далі з

Попадюк, який найперше подякував Богові за

усіма священиками віправляли Божественну

дар життя і покликання, подяку~ав батькам за виховання, друзям, рідним і знайомим за під­

Літургію.

По закінченні Служби Божої хор заспівав

XVI,

Після Служби Божої було зроблено спіль­

Любомиру,

ну фотографію перед храмом Царя Христа на

«многая літа » Святішому Отцю Венедикту

Папі

Римському,

Блаженнішому

тримку та молитви.

Главі УГКЦ, священичому чинові, як також но­

згадку про цю подію.

воієреям, їхнім батькам та родичам, монахам і

Бажаємо нововисвяченим ієреям щедро­

го Божого благословення в їхньому служінні

монахиням та всім вірним.

у Христовому винограднику на більшу Божу

Після цього зі словами подяки звернувся до

присутніх о. Протоігумен Йоанікій Чверенчук.

славу для добра Божого народу. •

КОРОТКІ ЖИТТЄПИСИ НОВОПОСТАВЛЕНИХ СВЯЩЕНИКІВ ЧСВВ

~ОВОІЄРЕЙ ВІТАЛ Й БОГДАН ПОПАДЮК народився 14 липня 198З року вс. Ремезів ці Золочів­ ського району Львівської області. У

1989 році

переїхав з батьками до м. Золочева на постійне

місце проживання. Там навчався у середній школі №1, яку закінчив

2000 року. В листопаді 2000

року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Крехові. Після завершення новіціяту і скла­ дення тимчасової професії 28 серпня

2002 року один рік виконував служіння в Крехівському мо­

---~ настирі св. Миколая. Впродовж 2003-2009 рр. навчався у Василіянському інституті філософсько­ богословських студій ім. йосифа Вилямина Рутського. Вічні обіти склав у Гошівському монастирі 19 серпня 2007 року. Після закінчення навчання виконував обов'язок секретаря у ВІФБС. Дияконські свячення отримав у Івано­ Франківську з рук єпископа Софрона Мудрого, ЧСВВ

26 липня 2009

року. З

29 січня 2010

року є Секретарем

Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні й проживає у Львівському монастирі св. Онуфрія .

- 18

НОВОІЄРЕЙ ТЕОДОР РОМАН НАГОРНЯК народився 4 травня 1979 року в селі Добротів Надвір­ нянського району Івано-Франківської області, має двох братів і двох сестер у Чині Сестер Василія­ нок. Впродовж

1985-1994 рр. навчався в школі рідного села. Після школи деякий час працював на приватному підприємстві. У 1997-1998 рр. відбував військову службу в Збройних Силах України. В

червні 2000 року вступив до Василіянського Чину на новіціяту Крехові. Після завершення новіціяту

і складення тимчасової професії 28 серпня

2002 року ще один рік перебував на служінні в Крехів­

ському монастирі св. Миколая. В 200З-2009 рр. навчався у ~асиліянському інституті філософсько-богословських

студій ім. йосифа Вилямина Рутського. Вічні обіти склав у Жовківському монастирі 26 серпня 2007 року. Після закінчення навчання призначений до Бучацького монастиря. Дияконські свячення отримав у Івано-Франківську з рук єпископа Софрона Мудрого, ЧСВВ

26 липня 2009 року.

Виконує обов'язки економа Бучацького монастиря,

голови ТзОВ «Топольки» (ГЕС) та готіови СП ТзОВ «Монастир Василіян».

українськи~

християнськии часопис

MIGIOHdP


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ2010

ВКЛОНИЛИСЯ ЗЕМЛІ ГЕРОЇВ о. йосафат_!АЙМИК, ЧСВВ З

1 по З травня група християнської молоді з

Галичини здійснила поїздку східними теренами нашої Держави. Молодь разом з отцями від­ відала місця, увінчані геройськими вчинками правдивих патріотів Української землі. Найперше ми завітали до відновленого Ба­

турина, де нас гостинно прийняли на нічліг дві місцеві господині. Недільний день, як і годить­ ся християнам, ми розпочали Святою Літургі­ єю, яку відслужили на подвір'ї, а після того всі разом вирушили на екскурсію містечком. Кра­

єзнавчий музей, реконструйована цитадель­

фортеця, садиба генерального гетьмансько­ го

писаря

Кочубея

і

палац

Розумовського

- ось основні об'єкти туристичної атракції, які справді промовляють кількасотлітньою істо­

рією могутньої гетьманської столиці, що була знищена московитами в

1708

році. Такою вона

постала перед нами завдяки професіоналізму реставраторів, а також запалу розповідей екс­ курсоводів. Наступний день своєї мандрівки молоді українці розпочали відвідинами слав­ них Крут, де

29

годин

київських

300

січня

1918

року протягом 5-ти

студентів

стримували

наступ 4-тисячної більшовицької армії Му­

равйова. Цей вчинок назавжди закарбував­ ся в пам'яті українців як вияв безстрашності і виняткового героїзму молодих людей, які

щиро любили . свою землю і народ. Тепер там возноситься величава пам'ятна колона, що їі увінчує золотистий тризуб

- символ України, а

поруч, у вагонах старовинного потягу можна

оглянути експозицію, що розповідає про по­ дію майже 100-літньої давнини. Після відвідин меморіального комплексу та спільної молитви

ченка, а також щоб почитати його поезію і по­

наше паломництво продовжилось в сторону

співати пісень. Ці хвилини видалися особливо

Канева

- місця поховання Великого Кобзаря.

зворушливими. Хоча учасників патріотичної

Прибувши до міста, ми найперше відправили

прощі чекав довгий нічний переїзд, їхні серця

Святу Літургію у підніжжі Чернечої Гори. Тут її

наповнювали незабутні враження від побаче­

називають Тарасовою. Опісля вся молодіжна

спільнота зібралася на могилі Шевченка, щоб

ного і почутого. Дай, Господи, щоб ми ніколи не забували героїв української землі і брали з

помолитися за упокоєння душі Тараса Шев-

них приклад! •

1

м РІ он JI а український І І І \1 (J ~~~сі~~~нський

r

19


- 20

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 2010

МОЛИТВА ЄДНАЄ Так, як і планувалося раніше, Товариство Апостольства Молитви з 12 на 13 травня

Матері Божої в Фатімі, і цього року в святому місці

організовано провело нічні чування в

Апостольства Молитви через жертву нічної адо­

Червонограді та Гоwеві. Кожна група чи осередок сам обирав місце паломництва і

ми молільниками далекої Португалії. Сама молит­

спільної молитви, а ті, хто не змогли з різних

ва, яку почергово провадили священики і окремі

перебував Святіший Отець Венедикт

XVI.

Члени

рації сталися єдиним цілим з кількастами тисяча­

причин прибути до згаданих місць, духовно

вірні, відбувалася, наче живий діалог з Господом

єдналися з своїми братами і сестрами в

і його найсвятішою Матір'ю. Близько п'ятої годи­

апостольстві на місцях свого проживання.

ни, вже коли світанок благословлявся рожевими загравами, учасники чувань, зміцнені спільною

В Червонограді були присутніми кількасот осіб,

молитвою і Євхаристійним Христом, поверталися

а в Гошеві також серед двотисячної громади не

до своїх домівок. Більшість з них ще приступлять

забракло й значної кількості членів Апостольства

до праці. Попри все, це свято вони розпочали гід­

Молитви. Цей молитовний захід було організова­

но, обійнявши молитвою Галичину і всю Укра"іну.

но в рамках підготовки до Всеукра·інського з'ізду

А вже через місяць їх гостинно вітатиме Жовква

Апостольства Молитви, що відбудеться в Жовк­

-

ві з

литви в Україні. •

12 на 13

червня.

13 травня -

день об'явлення

історичний і духовний центр Апостольства Мо­

ОСТАННІЙ ДЗВІНОК У КОЛЕГІУМІ СВ. ЙОСАФАТА о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ У п'ятницю,

28 травня 2010 році

у Колегіумі св. йосафата, що діє при василіянському монастирі Воздвиження Чесного Хреста

Господнього, що у Бучачі, відбулася урочиста подія

-

свято останнього

дзвоника.

У

XVIII

ст. при василіянському монастирі у

Бучачі було засновано гімназію, яка під час комуністичного режиму була закрита, а з ви­ ходом нашої Церкви з підпілля у

1995

році

було відновлено як історико-філософський

ліцей ім . св. Йосафата завдяки старанням ба­ гаторічного ігумена

Бучацького монастиря

та директора Колегіуму о. Івана Майковича, ЧСВВ . Цьогорічний випуск вже одинадцятий піс­ ля відновлення.

На цьогорічне свято прибули: Апостоль­ ський Адміністратор Бучацької єпархії о. Дми -

українськи~ МІ

хриаия нськии

часо п ис

GІОН dР


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 2010

тро Григорак, ЧСВВ, Протоігумен Провінції

сказано, багаторічний директор цього коле­

Найсвятішого Спасителя в Україні, о. йоанікій

гіуму.

Чверенчук, ЧСВВ, багаторічний директор о.

Після цього зі словами вітання до колегі­

Іван Майкович, ЧСВВ, Керуюча справами рай­

антів, педколективу, батьків та всіх присутніх

держадміністрації п. Галина Вікарчук, батьки і

звернулася керуюча справами Бучацької рай­

родичі колегіантів та багато інших гостей.

держадміністрації п. Галина Вікарчук.

Цього року у Колегіумі

галом їх було

42

випускники, а за­

Від імені класних керівників, склала свої вітання п. Оксана Сидорчук, котра привітала

602.

Свято розпочалося винесенням державно­

всіх випускників із завершенням навчання та

го прапора України і прапора Колегіуму та ви­

побажала подальших успіхів на їхньому жит­

конанням державного гімну України.

тєвому шляху.

Після цього зі словами вітання до випус­

Потім зі словами вдячності від імені всіх

кників звернувся директор Колегіуму п. Бог­

випускників до батьків, вчителів, духовних

дан Сушириба, який також вручив похвальні

наставників

грамоти та дипломи переможцям та призерам

мир Коваль, який подякував усім за все те, що

різноманітних олімпіад та спортивних зма­

вони дотепер отримали в житті.

звернувся

випускник

Володи­

гань. Надзвичайно приємно, що переможців

Зі словами вітання до випускників зверну­

і призерів було дуже багато, а дехто отримав

лися учні десятих класів, які побажали своїм

по декілька грамот і дипломів.

старшим колегам успіхів у житті та здійснення

Опісля зі словами вітання та побажань до

всіх їхніх мрій.

випускників, педаго­

Від імені всіх батьків, до випускників звер­

гічного колективу, батьків звернулися о. Дми­

нулася п. Іванна Гриненко, котра привітала

колегіантів, а основне

-

тро Григорак, ЧСВВ, о. йоанікій Чверенчук,

дітей з осягненням чи не першої вершини в

ЧСВВ та о. Іван Майкович, ЧСВВ, як вже було

їхньому житті та побажала подальших злетів і Божого благословення. Перед самим завершенням урочистості зі словами

2010

вдячності звернулися

випускники

року.

Урочисте свято останнього дзвоника за­ вершилося занесенням державного прапора

України і прапора Колегіуму та виконанням державного гімну України. Відтак, за традицією, випускники ввійшли до храму на молитву і благословення попід вишивані їхніми

матерями

рушники,

котрі

тримали над їхніми головами батьки. У храмі колегіанти виконали гімн Колегіуму «Владико отче» та заспівали Богородичну пісню «Під Твою милість». Опісля Апостольський Адміні­

стратор Бучацької єпархії о. Дмитро Гри горак,

ЧСВВ уділив благословення та окропив свяче­ ною водою.

Св.ято завершилося спільною фотографією перед храмом.

Нехай же Христос Господь благословить наших випускників у дорогу життя та допомо­ же ї~ віднайти своє покликанння і найкраще його зреалізувати.

.u І І' ІОН (JJ r.а український ~~~~~~нський

fl I \1

8

21


- 22

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 2010

МОНАСТИР СВ. ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ В УЛАШКІВЦЯХ На галицькому Поділлі, в мальовничій долині ріки Серету знаходиться село Улашківці. Над селом на високому правому березі височіє монастир, і мо­ настирську церкву видно за десятки кілометрів.

Під самим монастирем пробиваються джерела, вода яких, за розповідями місцевих мешканців,

цілюща й особливо помічна при очних недугах. Монастир відомий численними відпустами. Зокрема, у 17З7 р. від Атаназія Шеmицького, на

той час митрополита, був виклопотаний йосифом Брилінським відпуст на честь Благовіщення Най­ святішої Діви Марії, а відпусти на Різдво Найсвяті­

шої Діви Марії та Різдво св. Івана Хрестителя були вже такими давніми, що в 1770 - их роках, коли

почала писатись монастирська хроніка, про це не

можна було одержати ніяких відомостей. Був ще один, четвертий відпуст на Преображення Гос:

8

Уnашківська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці.

поднє, але коли розібрали однойменну каплицю,

решту продано й роздано до інших церков. Також

що стояла над печерою, то відпуст той занепав.

в теперішній церкві знаходиться ікона св. Івана

8 вересня 1765 р.

в монастирі відбулася чи не

найважливіша за всі роки існування монастиря

подія

-

від родини Раціборських урочисто пере­

дано чудотворну ікону Найсвятішої Діви Марії.

Тоді ж на образ справлено дві срібні корони, які коштували

140 польських золотих. Третя

корона,

виготовлена тоді ж для образу святого Івана Хрес­ тителя , коштувала З4 золоті.

Чудотворна ікона Найсвятішої Діви Марії мальо­

Хрестителя зі зруйнованої каплиці.

Слід згадати ще один відпуст Пустинножителя, відновлений

- св. Онуфрія 1870 р., бо за пере­

данням десь тут знаходилась і його каплиця. Нову каплицю св. Онуфрія влаштовано під каплицею св. Івана Хрестителя. Вкінці 1980-их років у відновленні монастиря

велику роль відіграли миряни. Деякі з них їздили

по селах, розповсюджували фотографії монастиря

вана на полотні за зразком відомої Ченстоховсько'і

і збирали пожертви на святу обитель. Після відро­

(Белзько"О Богоматері. Датується, за деякими дани­

дження у

ми,

вкладає у відбудову його духовного життя настоя­

1678 р. Ікона ця ще чекає на свого дослідника.

1990 р. монастиря багато старань і

праці

З часу передання монастиреві чудотворного

тель о. Теодозій Крецул, ЧСВВ, котрий також не за­

образу, стає свята обитель поруч з Зарваницею

лишає без духовно'і опіки парафіян села Милівці. Кваліфіковано'і праці реставраторів потребує

найбільшим відпустовим місцем усього Поділля. У 1860 р. в Улашківцях освячено перший камінь

монастир, зокрема монастирське приміщення,

під нову церкву, а посвячення церкви відбулося

де в радянські часи були помешкання людей, а та­

20 вересня 1867 р. Великий вівтар вирізьбив, визолотив й розма ­

кож каплиця Різдва св. Івана Хрестителя, що зна­

ходиться в руїні. Слід подумати й про відбудову

лював П . Лесікевич. Він же виставив малий іконо­

монастирських мурів.

стас і два побічні вівтарі св. Василія Великого і св. Івана Хрестителя, які збереглись до сьогодні. Він

то'і Богородиці, чудотворний образ яко'і знаходить­

же вперше розмалював церкву. Зі старої церкви

до нової перенесено лише чудотворний образ, а

Та ми віримо, що завдяки заступництву Пресвя­

ся в церкві, а також св. Івана Хрестителя, ім'я котрого -носить монастир, святу обитель буде відновлено. •

українськи~ ЛІ І

християнськии

часопис

GІон dV


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ201 О

ОТЕЦЬ ЄРОНІМ ЄВГЕН КОКОЦЬКИЙ, ЧСВВ

(*3.01.1921-+ 15.05.201 О)

Євrен Кокоцький народився 3 січня

1921

р. у Львові у родині Стефана

Кокоцькоrо і Софії Мізеровської. У родині були ще двоє дітей: сестра

Ярослава та брат Боrдан. Святу Тайну Хрещення малому Євrенові уділив о. Каштанюк 22 липня 1922 р. у храмі св. Параскевії П'ятниці. Спершу кілька років Євrен Кокоцький навчався у львівській приватній школі ім. Шашкевича, а пізніше -у державній школі з польською мовою навчання, у якій українською мовою велися лише уроки з реліrії. Євrен закінчив школу

напередодні війни у 1939 р. Під час німецької окупації він працював у буді­ вельній фірмі, якою керував батько. За радянської влади закінчив спецшколу і почав працювати на

хлібозаводі, де завідував відділом. У

1956-61

рр.

навчався в Львівському технікумі промислового і

цивільного будівництва, а згодом працював інже­ нером по техніці безпеки у Міській раді. Одружив­ ся зі Стефанією Мищишин із Самбора. На квартирі Євгена Кокоцького по вул. Науко­

' під виглядом паспортного режиму, але Боже Про­

видіння завжди оберігало від чогось гіршого. Наприкінці 80-х років був активним учасником заходів по легалізації УГКЦ, повернення Преобра­ женської церкви, храму й монастиря св. Онуфрія. До

12

лютого

1990

р. працює у монастирі св.

Онуфрія у Львові, після чого отримує призначен­ ня економом до Кристинополя (Червонограда). У Кристинополі, крім душпастирських обов'язків,

вій у м. Львові поступово організувався підпіль­

відновив і провадив Апостольство молитви. З

ний центр, де збиралися єпископи й священики (Вл. Федорик, Вл. Дмитерко, Вл. Тимчук і його брат

листопада

о. Єронім, о. Макарій Грень та інші). Там служилися

Стараннями о. Єроніма біля монастиря св. Юрія для катехизації й занять було набуто колишній кі­

Служби Божі, діяв осередок Апостольства Молит­ Після смерти дружини Євген вступив до під­

1 лютого 1980

Апостольства молитви й Марійської дружини.

нотеатр. Отець Єронім започаткував будівництво

ви і василіянська підпільна семінарія. пільного монастиря

22 1993 р. о. Єронім - духовний провідник

р., а новіціят

розпочав під проводом о. Макарія Греня

храму св. йосафата у Червонограді. В серпні

1997 р. о. Єроніма переводять до Дро­ 20 серпня 2001 р. він

гобицького монастиря, а з

19 серп­ 1 лютого

знову повертається до монастиря св. Онуфрія у

о. Єро­

Львові, де виконує обов'язки сповідника. Останні

німа Тимчука. Філософії й богословських наук на­ вчався теж підпільно. Нижчі свячення прийняв 15

десять років свого життя прожив у монастирі св.

травня

та братів. В

ня

1980 р., тимчасову професію склав 1982 р., довічну- 1 травня 1987 р. на руки

1983 р. з рук Вл. Софрона Дмитерка, дия­ конські - 5 квіtня 1984 р. та священичі - 2 червня 1984 р. «Я дуже вдячний Богові за ту ласку, що я

отримав, я недостойний того, що Бог мене так

Онуфрія у Львові, з яких п'ять - під наглядом отців

2006-2007 рр. за

ним доглядал111 брати

в студійному домі в Брюховичах, потім

-

теперіш­

ній отець Теодор Лев, брати Вартоломей Яремко та Піо Франішин . Наприкінці квітня 2010 р. о. Єро­

провадив. Я так хотів бути священиком, думав, що

німа перевезли до Крехівського монастиря, а

вже ніколи не буду. Женився, думав, вже все про­

травня цього ж року, після різкого погіршення

пало, пішли діти. А Бог знайшов місце, час, забрав

стану здоров'я, отець віддав Богові душу. Похо­

15

жінку мені ... »-згадував пізніше Євген Кокоцький,

ронні відправи відбулися в Святоонуфріївському

а в Чині святого Василія Великого

монастирі у Львові

-

о. Єронім. Від

16-17 травня. 17 травня 2010 р.

псевдонімом «інженер», був провідником Апос­

співбрати по Чину та рідна сестра Ярослава про­ вели покійного раба Божого ієромонаха Єроніма

тольства Молитви. Вдома мав фотолабораторію:

в останню дорогу Божественною Літургією. Похо­

часу свячень працював переважно у Львові під

роздруковував і розповсюджував духовну літера­

ваний поруч о. Йосафата Воротняка на Малехів­

туру та календарі. Не раз отця спіткали перевірки

ському кладовищі. Вічна йому Пам'ять!

;u 11' І о н JI IJ український \1 О r ~~~~~~нський

ІІІ

23


- 24

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 2010

РЯТУВАТИ МАЛЕНЬКЕ ДИВО о. Роман БЕЗПАЛЬКО

Щороку 1 червня в Україні, як і в усьому світі,

відзначають Міжнародний день захисту дітей. Діти - наша надія, сенс нашоrо життя,

маленьке диво, яке потребує захисту, плекання дорослих. На стороні дитини - Божа любов, любов батьків, нові досяrнення медицини. Наша сьогоднішня розмова торкатиметься проблеми виходжування недоношених немовлят.

Останнім часом навколо цієї проблеми точаться суперечки. Чи доцільно виходжувати 500-700rрамовий передчасно народжений плід? Чи є rарантія, що дитина виросте здоровою? Яка поведінка лікаря є моральною при прийнятті

рішення про надання чи ненадання допомоrи передчасно народженим немовлятам? До

розмови ми запросили лікаря-неонатолоrа, завідуючу відділом Львівськоrо обласноrо неонатальноrо Центру п. Ольrу Децик та

докторанта біоетики Римськоrо університету На

Regiпa Apostolorum Тетяну Босу.

думку

багатьох

неонатологів,

поло­

говий зал не є найкращим місцем, щоб при­

- Чи мають під собою tрунт думки про недоцільність виходжування

дичну

недоношених немовлят?

передчасно. Водночас реанімація немовляти

ймати рішення надавати чи не надавати ме­ допомогу

немовляті,

народженому

Ольга Децик: Гадаю, такі думки в християн­

могла б дати час для кращої оцінки клінічної

ському суспільстві не мають права на існуван­

ситуації, побачити реакцію новонародженого

ня. Якщо йдеться про те, чи рятувати маленьке

на інтенсивне лікування та зважити шанси на

життя, то відповідь лікарів одностайна: звісно,

виживання.

рятувати . Кому довелося побувати у нашому

Тетяна Боса: Проблема догляду та лікуван­

Центрі, той пережив велике зворушення і по­

ня недоношених дітей стає в біоетиці не менш

див, бачачи, як маленькі тільця вагою

складною, ніж у клінічній практиці. Зважаючи

700-800

грамів у прозорих кувезах тягнуться до життя,

на делікатність ситуації, але передусім на по­

як весняні паростки до сонця. З якою любов'ю доглядає їх медперсонал! І кожне повернення

требу в невідкладності медичного втручання, видається доволі важким завданням вироби­

дитинки додому (за таких умов як: задовільний

ти загальні принципи та критерії.

загальний стан, маса тіла не менше

грам,

У світовій практиці існують три основні під­

вміння самостійно смоктати груди чи пляшеч­

ходи до надання медичної допомоги недоно­

ку, наявність рефлексів періоду новонародже­

шеним дітям:

2000

ності, відсутність потреби у додатковій подачі кисню)

-

справжнє свято у відділі.

- статистичний підхід (поширений у Шве­ ції) полягає у ненаданні медичної допомоги

український .JІ І р І о н

хриаи~~~~~~~ 111 \1

О

r


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 2010

-

Розкажіть, як налагоджена справа

виходжування недоношених дітей на Львівщині? Ольrа Децик: Вдамся до короткої історич­ ної довідки.

16

жовтня

(вул. Чернігівська,

1909 року у м. Львові 5) була відкрита перша клі­

ніка дитячих хвороб медичного факультету Львівського

університету.

Протягом

усього

часу в стінах першої дитячої клініки на Захід­ ній Україні лікували важкохворих дітей з цього регіону.

З

1976

року в приміщенні дитячої клініки

створено відділення для виходжування пе­ редчасно народжених дітей. У

1996 році

відділ

набув статусу Львівського обласного неона­ тального Центру. Протягом 1992-2002 рр. розвинулося партнер­

ство між ЛОКЛ і Фундацією Охорони Здоров'я Генрі Форда у Детройті (США). За цей період впер­ ше в Україні відкрився навчально-тренувальний центр реанімації новонароджених.

Успішна реалізація програми співпраці з

США у листопаді

1997 року була відзначена

дружинами президентів України і США Людми­

лою Кучмою та Гілларі Клінтон, котрі побували у відділенні.

У в ситуаціях,

що статистично

закінчуються

2008

році після проведення капітального

ремонту, закупівлі найефективнішого · сучас­ ного медичного обладнання в цьому корпусі

смертю новонародженого;

прогностично-індивідуальний підхід (по­

відкрито Обласне відділення інтенсивної те­

ширений в Англії) передбачає припинення

рапії недоношених новонароджених дітей на

-

ліжок з ви'ізною неонатальною бригадою.

лікування у випадку погіршення клінічної си­

12

туації новонародженого;

Це відкриття набуло особливої актуальності у

-

підхід терапевтичної активності

більш

поширений

(най­

у деяких європейських

зв'язку з переходом України на виходжування

немовлят масою тіла від

500

грамів.

країнах та США) вимагає початку лікування

новонародженого у будь-якому випадку, не­

-А які теоретичні напрацювання у цій

залежно від клінічної картини та можливого

царині має, наприклад, Італія?

негативного прогнозу.

Тетяна Боса: Національний комітет Італії з

Хочу підкреслити, що в останні роки в

питань біоетики сформулював деякі принци­

таких країнах як Голландія, Франція, Англія

пи, що мають за мету координувати дії лікаря

спостерігається тенденція не реанімувати ді­

не тільки щодо медичного втручання, але й у

тей (22-2З тижні), нормальний розвиток яких

сфері людських відносин. Ось деякі із них:

був перерваний передчасним народженням

-

оцінка життєвих параметрів при наро­

(класифікуючи їх як такі, що з великою віро­

дженні не може бути вирішальною та служити

гідністю ризикують залишитися інвалідами), так і дітей з вадами внутрішньоутробного

виправданням, щоб не розпочинати терапію;

розвитку.

МІР ІОН )(J український

'11 "

(J

r

~~~~~НСЬКИЙ

- сам факт, що новонароджений після реа­ німаційної терапії може бути уражений непо-

-25


- 26

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ2010

агресії, навіть якщо батьки вимагають продо­ вжувати терапію.

- /з усього сказаного можна зробити висновок, що суспільство не цілком розуміє всю важливість проблеми і не може собі навіть уявити великої подвижницької праці лікарів, що виходжують ці крихітні створіння". Ольга Децик: Проблема й справді велика. Зокрема,

стосується

вона

медикаментозної

підтримки таких дітей. Тут; на жаль, багато ля­ гає на плечі батьків, оскільки лікування саме цієї категорії немовлят потребує великих за­ трат. Та ми не припиняємо роботи з пошуку спонсорів, які б допомогли з обладнанням і з ліками. Для цього створений Львівський бла­ годійний фонд «Немовля». Великим досягненням є створення тран­

спортної

неонатальної

бригади

(лікар­

неонатолог, медична сестра і водій), яка з по­ логового будинку доправляє дитину в наш неонатальний Центр. Спочатку у відділення інтенсивної терапії недоношених дітей, коли

дитина є глибоко недоношена і практично всі системи органів недорозвинуті.

вноцінністю, зумовленою передчасним наро­

Ми також розпочали спостереження за ді­

дженням та пошкодженням головного мозку,

тьми, які були нашими пацієнтами. Ця робота

не може бути доказом марності лікарського

полягає у розсиланні анкет сім'ям і в подаль­

прийняти

шому вивченні розвитку таких дітей. Хочу ска­

лише на основі знань, переконань, у відповід­

зати, що наші дітки ростуть здоровими, повно­

ності до професійного досвіду;

цінними, а випадки інвалідності зустрічаються

втручання.

Рішення

лікар

може

- з іншого боку, лікар може утриматися від медичного

втручання,

діагностуючи

недо­

не частіше, ніж у дітей, народжених доношени­

ми . Це велика Божа ласка

- дати лікарям збаг­

статню життєздатність новонародженого на

нути середники, що рятують недоношених не­

основі клінічних параметрів;

мовлят. Це знак, який говорить сам за себе.

-

головний критерій, на якому повинні

!'рунтуватися усі дженого

-

це

рішення

щодо новонаро­

захист життя

дитини,

яка

Тетяна Боса: Завдання медицини

-

завжди

опікуватися хворим, зцілити, коли це мож­

не

ливо, намагаючись подолати межу, що являє

може обмежуватися у своїх людських правах

собою хвороба. А у важливих справах не бу­

тільки тому, що народилася раніше фізіологіч­

ває легких рішень, тому не варто шукати їх і в

ного терміну;

цьому випадку. Українська мудрість твердить:

- батьки мають право на всю необхідну ін­ формацію про стан здоров'я дитини;

-

комітет вважає, що реанімувати недо­

«Сім раз відмір, один раз відріж», а тут треба відміряти і відміряти ... Саме таким принципом повинні керуватися усі, хто кожного дня стає

ношену дитину не має сенсу у випадку, коли

перед вибором, що стосується життя, люд­

смерть немовляти неминуча, а інші види те­

ського життя.

рапії (окрім паліативної) набувають характеру

-Дякую за розмову.

українськи~

християнськии часопис

tff ICIOHdP


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 2010

ЗВ'ЯЗКИ МІЖ ПСИХІЧНИМ І ДУХОВНИМ Віктор ПОЛЕТКО

все таки суб'єктивний елемент, викристалізу­

Буття теперішньої nюдини і суспіnьства

Дана стаття є не стільки пропозицією нового під­

передбачає незнані раніше темпи змін,

ходу до розв'язання поставленої проблеми, скіль­

швидкості прийняття рішень, реакції на будь­ які події. Це правиnо проникає у всі сфери

вирішеннях.

ваний внаслідок попереднього досвіду автора.

життя і скрізь має свої насnідки: позитивні чи

ки демонстрацією грубої помилки у теперішніх її Для початку, не вдаючись до довгих історич­

них екскурсів, хотілося б оглянути загальну кар­

негативні.

тину тих ролей, яку виконувала в нашому ще зна­ Від адаптації до вимог часу залежить не лише

чним чином консервативному суспільстві Церква,

показник загального розвитку цивілізації, а й міс­

але тільки щодо індивіда. Протягом багатовіково­

це і статус кожного. Така система, незалежно від

го плекання духовної ідентичності слов'янських

її загальної економічної доцільності, передбачає

народів,

орієнтування на споживацький спосіб життя,

осіб як компетентних у всіх ділянках знавців, що

сформувалося

розуміння

церковних

коли самоціллю стає забезпеченість благами ци­

знають відповіді на всі питання і говорять мало

вілізації. Це не може не спровокувати, з одного

не в авторитеті Бога. Церква як споруда завжди

боку, спад важливості духовного життя, а з іншо­ го - втрату стабільних орієнтирів, на котрі могли б озиратися всі. Звідси, на переконання автора

була центром кругообігу життя, чинником, що об'єднував спільноту, місцем душевного спокою і комфорту. Навіть попри довгий період пере­

цього тексту, походить проблема нерозуміння

слідувань,

і нерозділення духовної і психічної сфери. Крім

авторитет Церкви у питаннях, безпосередньо не

не вдалося остаточно знівелювати

згаданого чинника, на ситуацію вплинули й інші,

пов'язаних з її місією спасіння людини. Священик

як наприклад, хибне трактування низки наукових

завжди був першим порадником і останньою ін­

відкриттів, впливу на громадську думку далеко

станцією, до якої зверталися перед прийняттями

несвідомих людей та багато інших. Внутрішні сві­

тих чи інших рішень на всіх рівнях. Загальна підго­

тоглядні деформації в суспільстві, індивідуальні, колегіальні та й, зрештою, глобальні кризи зму­

товка та, найчастіше, споглядальний спосіб життя клиру робили його основним джерелом впливу

шують серйозно ставити питання духовного за­

на рішення людей, що давало можливість засте­

непаду та темноти. Духовність є непотрібною, не­

регти останніх від необдуманих дій і уникнути по­

вигідною, для неї немає місця. Проте величезний

ганих наслідків.

простір в свідомості людей, що колись безумовно

Отож, питання, про яке тут йтиметься далі,

заповнювався . духовною дійсністю, мусить бути

стосується вибору людини, що гостро постане в

психо­

Україні років за десять. До кого йти запорадою:

логічні інтерпретації. Духовне стало психічним,

задіяним. Вихід знайшовся автоматично

до священика чи психолога? Це питання вже дав­

нематеріальне криза

-

-

-

продуктом інтелекту, духовна

психічною, священик

-

но спричинило конфронтацію на Заході, будучи

психологом. Про­

одним з тих, що примусили релігію вступати в

те, наскільки вони взаємозамінні? Та й чи взаємо­

боротьбу за виживання. В нашому ж контексті майбутнє виглядає ще більш туманним, оскільки дуже важко щось більш-менш точно прогнозу­

замінні вони взагалі? Якщо так, то де проблема? Якщо ж ні, то звідки беруться непорозуміння? Крім цих питань є ще багато інших, на які дана

вати. Крім того, стереотипність у нас сто'1ть зна­

стаття мала б дати відповіді. У цьому тексті знахо­

чно вище, а тому на її подолання потрібно більше

дяться лише кілька основних акцентів, які мали б показати проблему з досить незвичного ракурсу. Хоч тут і неможливо повністю абстрагуватися від наукових дефініцій, та більшість тексту складає

часу. Проте, все це лише вершина айсберга. Суть

мІрІОН

ІІІ

V

11 а

О

r

український

~~~~~інський

полягає в співвідношенні між релігійністю і психо­ логією, чи, вірніше, демаркаційною лінією між ду­ ховним та психічним. Очевидно, що не йтиметься

-27


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

про ствердження чи заперечення легітимності

емоційних процесах чуттєвої сфери. Цей стерео­

одної та іншої сфер. Вони обидві своєю стійкістю

тип про духовність як психофізичні стани підне­

довели право на існування в різні періоди історії

сення чи, навпаки, пригнічення внаслідок меди­

і сумніватися в їх правоздатності панувати у своїх

таційних вправ чи багатоденного посту, швидше

ділянках нам не доводиться, але ... Якими є ці ді­

стосується певних захворювань, ніж духовності .

лянки? Чи пов'язані вони між собою? Чи можна

Це вже навіть не психологія, а, швидше, психіатрія .

провести межу між ними і де вона проходить? І

Очевидно, духовність може містити все вищепе­

знову багато питань ...

релічене, але вона ніколи не зводиться до цього.

Важко не пом ітити, що психологія займає дуже

Насправді, духовність передбачає раціональність

специфічне місце в системі наук. З одного боку,

та діалогічність. Явища, що походять з духовності

вона близька до біологічних дисциплін, оскільки займається теоретичним і прикладним дослі­

або, принаймні, накладаються на не1; мало в чому контактують з емоційними проявами. Останні, як

дженням одного з елементів життя індивіда. Крім

максимум, є фізичними наслідками духовних до-

того, техніки, що використовуються в психології,

свідів.

інколи мають біологічні принципи дії. З іншого

Психічний процес має бути сутнісно спрямо­

боку, психологія резонує з філософськими дис­ циплінами, бо використовує подібну методологію і сфери зацікавлень теж дуже часто перепліта­

ваний «На себе». Психіка ставить в центр власне

«ego»

ються між собою. ·,у теоретична база однозначно

внішніми предметами, явищами, особами, ситуа­ ціями і т.д. Ідея психології і полягає у відношенні,

можна віднести і до суспільних наук, оскільки до­

де риска завжди проходить між «Я» та «все інше».

слідження соціальних груп різного типу і розміру

Наскільки б цинічно це не виглядало, але психіч­ ні архетипи створені саме в такий спосіб. Всі інші

Цього достатньо для того, щоб спостерегти гли­

моделі позиціонування особи є наслідками соціа­

боку міждисциплінарну природу такого знання.

лізації та впливу інтелекту. Незалежно від ступеня

Психологію

інстинктивності психічного, мусимо визнати його

переважно детермінують як науку

про природу людської психіки . Сама ж психіка

інстинктивне походження. Духовність же, на від­

означає індивідуальну суб'єктивну проекцію на­

міну від психіки, зорієнтована не на власну особу,

-

вколишнього світу на різні рівні свідомості люди­

а на другу сторону діалогічності

ни. Здавалося б, що все нормально. Навколишній світ, що більше чи менше піддається експеримен­

того, у здорових формах духовності людина не акцентує навіть на особистому контакті з Богом,

тальному спостереженню та аналізу. Людська сві­

Творця . Більше

спрямовуючись на нього. Така духовність перед­

домість, принаймні у традиційному значенні, теж

бачає колегіальність спасіння, напрямлення своїх

інтерпретуєтьсязадопомогоюподібнихоперацій.

духовних інтенцій до Бога, але мислення себе як

Проте, сама проекція дуже нагадує нематеріаль­

невіддільну складову всього Творіння, всього бут­

ну. Вона вже не так легко зазнає подібної науко­

тя. Акцентування на «Я», що не може сприйняти

вої експлікації, рівно як і більшість психофізичних

дійсності, сто'1ть перед вічними проблемами, від­

станів, котрі не зводяться до фізіології. Додавши

чуває брак чого-небудь, не знаходить свого місця

до цього повну невивченість сфери підсвідомо­

в суспільстві чи навпаки, перебуває в позитивних

го і несвідомого, методом пошуку найпростішої

настроях, не може бути аспектом духовності .

гіпотези приходимо до висновку, що все це - про­

Вони можуть бути наслідками духовних станів,

блеми релігії. Звідси, духовність - недостатньо ви­

але самі ніколи не є духовними станами.

вчена ділянка психології.

28

за природою. Психіка робить чітке розріз­

нення між своїм «простором» та будь-якими зо­

лежить у площині філософії. Психологію частково

належить до окремої ділянки сучасної психології.

-

ЧЕРВЕНЬ2010

Ототожнення двох обговорюваних сфер не­

Проте різниця все таки є. Духовність не є про­

можливе ще й тому, що воно порушує статичну

дуктом діяльності мозку людини, на відміну від

антиномію (протиставлення) матеріального і не­

психічних явищ. Аргументів, що їх дає сучасна

матеріального (існування останнього вже давно

психологія, було б достатньо для ствердження

ніким всерйоз не заперечується). Проте, мусимо

протилежного, якби духовність базувалася на

визнати та пам'ятати у діалогах з атеїстами, що

український ЛІf РІОН

христи~~~~~~~ 111 V

JIJ

Оr


ПОДІ'і ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 201 О

воно ще не гарантує, а тому не може бути аргу­

-

ментом на підтвердження наявності духовної ре­

вність не є синонімом до нематеріальності. Інколи

альності). Проте, це аж ніяк не означає, що психіч­

можна почути протиставлення матеріального ду­

не дорівнює першому, а духовне- другому. Як вже

ховному. Воно найправдоподібніше виникає тоді,

згадувалося, фізичні їх вияви часто накладаються.

коли хтось стверджує існування іншої реальності

Різниця в першу чергу полягає у спрямованості

на противагу матеріальній, використовуючи при

здатність систематично творити добро. Духо­

на ту чи іншу сторону антиномії та у джерелах ви­

цьому термін, пов'язаний з релігійними асоціаці­

току, що, власне, і є сторонами антиномії.

ями. Однак, хоч і духовна реальність є нематері­

Виходячи з таких незамислуватих роздумів,

альною, та духовність передбачає зовсім звичний

можна ставити питання про зв'язки між психіч­

спосіб життя із звичними проблемами. Якщо ото­

ним і духовним. Цей дискурс розвивається у двох

тожнити духовне з психічним, то духовність стане

головних напрямках: інтелекту і моралі. Перший

комплексом інтелектуальних, вольових та емо­

чинник певним чином регулює і психічні процеси,

ційних станів. Все це, рівно ж як і духовність, про

і духовні акти. Соціалізація індивіда полягає якраз

що вже йшлося, є нематеріальним.

в тому, щоб утвердити контроль над психічним,

Духовність не є інтелектуальною площиною,

що здійснюється розумом. З іншого боку, інтелект є критичним засобом для релігійних практик.

бо духовним ідеалом стає інтелектуальний геній,

Духовність мусить коригуватися раціональним

ризм та сентименталізм, як виміри духовності, про

а це

-

абсурд. Таким самим абсурдом є волюнта­

фактором, оскільки саме раціональність є гаран­

що стали останнім часом багато писати на Заході.

том правдивої духовності. Напевно, є й інші нитки

Молитва теж не може зводитися до психофізич­

зв'язку, про які тут не йдеться.

них медитацій. Ціллю духовності не є досягнення

Проте справжнім «яблуком розбрату» в меж­

короткочасних контактів у кращому випадку з

ах обговорюваної проблематики є проблема

Богом. Медитації, що часто розуміються як типи

етики. Саме мораль знаходиться на стику пси­

духовності або ж високий показник духовної до­

хічних і духовних явищ. Саме мораль є, частко­

сконалості, мають на меті введення особи у стан

во, наслідком першого та передумовою другого.

спокою та екстазу. Духовне життя, натомість, не

Психологічні чинники впливають на елементи

має подібної цілі. Більше того, така мотивація у ду­

етичної системи (мотивацї1: свобода вибору, фор­

ховному житті є згубною. Молитва, отже, не є пси­

мування і виховання цінностей, відповіді за них),

хічним станом, а, швидше, станом підпорядкуван­

які, в свою чергу, впливають на рішення і вчинки

ня психічної реальності вищій

людей, що мають своє моральне забарвлення. В

вважає, що тотальне відокремлення психічного

-

духовній. Дехто

християнській концепції ці вчинки мають прямий

від духовного чи навпаки, заміна одного іншим

зв'язок з духовністю. І справді, етика пов'язує дві

спричинене тим, що духовність не в змозі вклю­

сфери. Будь-який контакт людини, незалежно від

об'єкта, яким 'може бути Бог, ближній, природа чи

чити в себе кризові стани. Справжня духовність містить і страждання, надаючи їм відповідне місце

сама людина, передбачає формування відносин

в житті та відчитуючи в них певну раціональність.

у сфері моралі. А прикладна психологія приділяє

Формальна логіка вбачає ідеал в споглядальному

надвелику увагу

дослідженню таких відносин,

споживацькому способі життя, проте, настав час

систематизуючи їх власними категоріями, форму­

вийти з-за меж формальної логіки. Духовність

ючи власні інтерпретацї1: але, як вже згадувалося,

ніколи не може йти врозріз з раціональністю в

з перспективи спрямованості суб'єкта «на себе».

засадничих речах, але раціональність в даному

Релігія, в свою чергу, використовує ті самі кате­

випадку поступається. Не факт, що нормальним

горії для формування особливого аспекту релі­

психічним станом є стан комфорту. Не факт, що

гійності

духовності. Це явище властиве лише

лише у станах психічної задоволеності можна

вищим формам релігії. Під духовністю слід розу­

зростати духовно. Однак, фактом є те, що ціллю

-

міти не визнання певного формату віровчення, не

і духовності, і психіки в усіх її проявах (тут з них

здійснення обрядових практик, а певний спосіб

домінували два: інтелектуальний та емоційний) є

життя. Духовність є життям у чеснотах, а чеснота

самосповнення. Духовне самосповнення не зале-

;u І р І о н )І IJ український f 11 " о r ~~~~нський

29


-

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 2010

жить від психічного, а от психічне прямо залежить

В інших випадках немає підстав абсолютизувати

від духовного. Отож, духовність є пріоритетною.

значущість слова священика, щоб згодом було

Священик не є психологом. Священик може, але

кого звинувачувати . Психолог, натомість, має свою

не повинен давати психологічних консультацій.

сферу компетентності. Якщо він накладає на духо­

Справа священика

задати правильний вектор

вну реальність звичні для нього категорії, то, най­

духовного життя мирянин. Важливо не переплу­

імовірніше, приведе пацієнта до поганих наслід­

тати одного з іншим. Не менш важливо подолати

ків. Змішування розрізненого, хоч і пов'язаного,

стереотип непомильності священика у справах,

шкодить обом сферам однаковою мірою. Проте,

що не мають жодного відношення до його ком­

нерозв'язана психічна криза

петенції. Духовний отець авторитетно навчає або

певному проміжку часу, а от нерозв'язана духо­

дає поради у питаннях віри, моралі та духовності.

вна криза ... •

-

-

втрата щастя на

МІСІЯ МИРЯН У ЦЕРКВІ: СВЯЩЕНСТВО Продовження. Початок у ч.

1-5 за 2010 р.

Іван КОБАСЯР

В заrаnьному священстві, яке виходить з Та·

їнств Хрещення і Миропомазання, існують різні покликання. Воно стає також фундаментом і для покликання до священства. Ті, котрі при· йняли Таїнство Священства або склали чернечі обіти, залишаються членами народу Божоrо. Люди з різними покликаннями працюють разом у виноrраднику Господньому і всі реа­ лізовують різні харизми, «бо кожен у своєму

єдиному і неповторному особистому існуванні поіменно покликаний дати свій власний вклад для приходу Божоrо Царства». Загально прийнятою думкою є те, що свя­ щеники

відповідають

за

своїх

в Декреті про священицький вишкіл

totius

Optatam

також чітко підтвердив, що «обов'язок

обов'язків перед народом і церковною владою.

сприяння

Проте зовсім не згадується те, що вірні мають

християнської громади, яка повинна це здій­

бути відповідальні за покликання до священ­

снювати життям вповні християнським».

ства. Тому Іван Павло

покликанням

належить

до

всієї

в післясинодальному

Тим, що християнська громада, яка є відпо­

Апостольському посланні про формацію ка­

відальною за нові покликання до священичо­

11

пеланів в сучасному світі (надалі

зо

виконання

PDV)

Pastores dabo vobis

пригадує, що вся Церква відпо­

го стану складається з вірних, чинить самих мирян

відповідальними

за

ці

покликання .

відає за народження і дозрівання покликань

Особливо до цієї місії зобов'язана християн­

до священства. Другий Ватиканський Собор

ська сім'я, яка на підставі Таїнства подружжя,

український

..:u І р І О Н ) а (J r

христи~~~~~~~ f 11 "


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ201 О

бере участь у виховній місії церкви. Справа

в Єрусалимі та Самарії й аж до краю земл і

сім 'ї повинна продовжуватись і в і нших се­

(Ді

редовищах, де виростає дитина. Наприклад,

того, « щоб Божа спасительна благовість була

[."]» 1,8) відносит ься до всіх членів церкви. Для

школа повинна давати поштовх, щоб молода

пізнана й прийнята всіма людьми і на ц і лій

людина несла Божу волю через правильний

землі » .

вибір стану свого життя, який буде найбільш відповідальний для неї. Іван Павло

11

звернув

В теперішній час є велика необхідність про­ повіді. Необхідність полягає в тому, що <<Цілі

увагу на величезне значення різних груп і ру­

країни і народи, у котрих релігія і християн­

хів, які є непоганим Грунтом для народження

ське життя колись процвітали і дали початок

і дозрівання покликань, і велику роль в цьому

спільноті живої і динамічної віри, сьогодні

підлягають важкому випробуванню, а часа­

світських викладачів і вихователів.

Узагальнюючи,

корисними

і

потрібними

ми

-

процесу радикальних змін внасл ідок по­

стануть слова повчання про покликання і м і ­

ширення байдужості, секуляризму і атеїзму ».

сію мирян

Місце проповідництва є не тільки там, де вже

Christifideles Іаісі, що «жодний та­

лант, навіть найменший не може бути прихо­

нічого не залишилось з колишньої побожнос­

ваний і не може залишитися невикористаним

ті, а й там, де досі є традиції народної побож­

(Мт

ності і релігійності. Бо лише новий процес

25, 24-27)». Тому

участь в Таїнствах скла­

дає основу життя християнина, освячуючи і

поширення Христового Євангелія « може за­

наповнюючи його духовною силою.

безпечити розквіт чистої і глибокої віри, здат­ ної надати тим традиціям сили, яка вестиме

УЧАСТЬ У ПРОПОВІДІ Папа Іван Павло

11

до справжньої свободи ». Про роль мирян в

говорить про участь ми­

процесі нової євангелізації Іван Павло

11

пише :

рян в місії Церкви слова притчі з Євангелія: «Я

«У цьому завданні Церкви миряни , силою їх

вас призначив, щоб ви йшли і плід приносили » (Ів 15, 16). Такими самими словами, Понтифік,

участі в пророцькому уряді Христа, беруть

і починає третій розділ свого післясоборово­

чення про те, як християнська віра дає єдино

го послання

активну участь. їм , зокрема, належить свід­

Christifideles Іаісі, для того щоб

повну відповідь, котру усі більш чи менш сві­

розглянути ідею співвідпов і дальності мирян,

домі приймають і котрої прагнуть, на пробле­

яка випливає з місійної природи єднання всіх

ми, які життя ставить перед кожною людиною

у Христі. Миряни, як гілки, котрі виростають

і кожним суспільством . Миряни можуть вико­

з виноградної лози, набираючись життя, по­

нувати те завдання за умови , що зуміють по­

винні приносити плоди: « Я виноградина, ви

долати розбіжність між Євангелієм і власним

- гілки. Хто п~ребуває в Мені , а Я в ньому, 15, 5). Саме це

життям , надаючи усім своїм діям у сім'ї, праці,

той плід приносить щедро» (Ів

суспільному житті відповідальності, властивої

приношення плоду є свідченням єдності. Про

такому життю, котре набирається натхнення

тих, які не є в єдності , євангелист говорить:

з Євангелія і в ньому знаходить силу для того,

« Кожну в мені гілку, яка не приносить плоду,

щоб вповні реалізуватися ». ·

відрізує Він [Отець] (Ів

Апостольство

15, 2)».

Пророче покликання з своєї природи має

вірних

форми. Так , ·згідно

може

мати

різні

Apostolicat actuositatem,

суспільний вимір. Бути пророком, означає

« миряни f.(1ожуть виконувати свою апостоль­

бути апостолом і свідком Христа . Миряни

ську дію чи то на одинці, чи об'єднані в різ­

« вчленені в Таїнственне Тіло Христове, скрі­

них спільнотах». Але за цим же Декретом, як

плені в миропомазанні силою Святого Духа,

окремі форми апостоляту можна виокреми­

самим

апос­

ти: свідоцтво християнського життя, апосто­

толят». Поручення, яке дав Ісус апостолам

лят слова і публічне богопочитання. Ці фор­

перед своїм в ідходом, має загальний вимір.

ми, хоча і мають в своїй суті відмінності , але

Господом

відпоручаються

на

Тобто слова: «Та ви приймете силу Святого

через них у специфічний спосіб відбувається

Духа, що на вас зійде, і будете мо'іми свідками

апостолят мирян . Для того, щоб побачити

MIGIOHdp

український

християнськии ча сопис

31


-

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ2010

специфіку цих форм требу коротко оглянути

йти» (Лк

кожну зокрема.

священика, чи монаха або й пересічного миря­

10,1), так

кожного з нас посилає, чи то

нина прокладати Йому дорогу в світ. СВІДОЦТВО ХРИСТИЯНСЬКОГО ЖИТТЯ Вірні, на підставі участі в пророчій місії

З свідоцтвом християнського життя є тісно

щоб давати свідоцтво своєї віри через приклад

зв'язаний апостолят слова. Точніше, участь у

власного життя, тобто через свої вчинки. Ці

пророчій місії вірні беруть також через свід­

діла повинні бути вчинені з віри, надії і любові.

чення словом, на що наголошували отці Собо­

Християни є «маленьким стадом», яке є зна­

ру: «правдивий апостол шукає нагоди словами

ряддям Христа, зверненим до цілого людства,

проповідувати Христа, чи невіруючим, щоб їх

і є тривким зародком одності, надії і спасіння.

привести до віри, чи й вфуючим, щоб їх по­

Через свідчення в якому «християнин або

вчити, утвердити та побудити до ревнішого

група християн, перебуваючи серед людсько­

життя». Мається на увазі не лише словесний

го суспільства, показують здатність до поро­

переказ а й весь простір соціальної комуніка­

зуміння і співчуття, до співжиття і співпраці,

ції. В телебаченні, радіо, інтернеті, пресі і різ­

до солідарності;

до плекання всього шля­

них видах творчості душпастирська інструкція

хетного і доброго» відбувається проголошен­

Communio et Progressio вбачає «дари Бога».

ня Доброї Новини . Таке тихе служіння Папа

Але їхньою головною метою повинна бути єд­

Павло

VI в Апостольському повчанні Evaпgelii nuntiandi (надалі EN) називає мовчазним. Хоч

ність і поступ людей, які живуть у суспільстві.

воно є мовчазним, але є дуже сильним і успіш­

вати людей, поширювати знання про спільні

[...]

Шляхетне завдання медіа-простору є зближу­

ним, бо примушує інших задумуватись яка є

надії і, головне, можливість ширення Божого

особливість християн і чому вони є не такими

Слова.

Отці Другого Ватиканського Собору вка­

як всі інші.

Своєю щоденною поставою миряни показу­

зуючи на джерела, умови і результативність

ють дієву силу Євангелії в їхньому житті. Тому

свідчення мирян говорять таке: «Так як Тайни

недаремно в Святому Письмі ми знаходимо

Нового Завіту, що ними живиться життя і апос­

такі слова Ісуса: «Кожен, хто визнає Мене пе­ ред людьми, і Син Чоловічий визнає такого

толят вірних, проображають нову землю і нове небо (Одкр. 21, 1), так і миряни стаються успіш­

перед ангелами Божими. Хто ж Мене відре­

ними проповідниками віри в речі невидимі

четься перед людьми, того і Я відречуся перед

(пор. Євр.

ангелами Божими»(Лк

Це свідоцтво

життя з віри з визнанням віри. Така проповідь

своєї віри з боку мирян, за словами Святішого

Євангелії, тобто благовість Христова, виявле­

12, 8-9).

11, 1), якщо злучують безстрашно

Отця, є надзвичайно важливе. Про його важ­

на назверх свідченням і життя і слова, одержує

ливість Понтифік говорить в промові до членів

окремий свій характер та особливу має успіш­

«Coпcilium

de Laicis» так: «сучасна людина охо­

чіше прислухається до свідків, ніж до вчителів;

а й якщо слухає вчителів, то тілЬки тому, що вони свідки».

ність з того, що збувається вона в звичайних обставинах світу». Слід додати, що надзвичайно важливим за­ вданням є систематична катехизація мирян.

Ніхто так глибоко й лаконічно не говорить

32

АПОСТОЛЯТ СЛОВА

Христа є здатними і зобов'язаними до того,

Другий

Ватиканський

Собор

висловлюючи

про місію мирян, як сам Господь Ісус Христос

вдячність катехитам, звертається і закликає

через

всіх бути катехитами, а, особливо, батьків, які

євангелиста

Матея

такими

словами:

«Так нехай світить перед людьми ваше світло,

повинні бути «першими катехитами». Бо не

щоб вони бачачи ваші добрі вчинки, прослав­

тільки викладачі недільних шкіл і батьки, але

ляли вашого Отця, що на небі» (Мт

й кожен охрещений має право на науку віри,

5, 16). Так,

як «призначив сімдесят двох і послав їх перед

виховання та постійну підтримку в вірі та хрис­

собою в кожне місто й місце, куди сам мав при-

тиянському житті. •

український м І І' І О Н

христи~~~~~~~ ( 11 "

о

r


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ2010

НОЇВ КОВЧЕГ Продовження. Початокуч. 7-5за2010р.

- Що з нею? - здивувався отець Леонід. - Та отець Володимир поїхав до себе на парафію, то вона хвилюється, що його там німці можуть схопити. Дітоньки мої, але ж то як вас

Гапина ГОРДАСЕВИЧ

Бог врятував! Татку, ти завтра мусиш відправи­

ти подячний молебень. Ну, а ви роздягайтеся,

*** До вечора отець Леонід з сім'єю добрали­

сідайте вечеряти. Онучки мої дорогенькі, ви

ся до дому тестя. Спочатку вони йшли пішки, аж натрапили на хутір. Похмурий господар

дуже перелякалися? - і матушка Софія гукнула Катерину, щоб принесла чисті тарілки.

завів їх до хати, а господиня нагодувала га­

А матушка Ірина вбігла в кімнату, правою

рячим обідом. Поки вони ще їли, господар

рукою підхопила Данилка, лівою схопила за

детально розпитав отця Леоніда, скільки там

плече Інну і впала навколішки перед іконою

німців, з якого боку вони прийшли і що йому

Георгія Побідоносця, яка висіла в кутку, оточе­

говорив перекладач. Потім хитнув головою

на гарним вишиваним рушником.

до хлопчика-підлітка, котрий сидів осторонь, і

той без слова встав, надягнув свитку, підпере­ зався й вийшов.

- Моліться, діти, моліться, -ледве вимовила - Моліться, щоб

вона, заливаючись сльозами.

наш татко повернувся до нас живий. Ви ще

- Ну, ви ж куди тепер, батюшко? - поцікавив­

маленькі, у вас гріхів нема. Бог вас послухає.

ся господар.

Моліться.

- Та куди ж? Нам тепер у Трощаницю треба, до батюшки Туржанського, - сказав отець Ле­ онід. - Бо як німці там усе попалили, то чого

рез три дні батько повернувся живий і здоро­

вертатися, навіть як вони підуть.

ного мила, яким обдарував усіх жінок, а також

Господар мав коня, то відвіз їх у Трощаницю.

І діти почали молитися. Бог послухав їх: че­ вий і привіз кілька шматків пахучого полунич­

цілий мішок цукру. Правда, цукор був жовтого

Приїхали якраз, коли у великому домі сіли ве­

кольору, зовсім як пісок, але то таки був цукор,

черяти.

лише неочищений.

- Лялечко! - радо вигукнула матушка Софія. -

***

Ото гості несподівані!

І тут же її усмішка згасла, і вона стривожено

тушці:

запитала:

-

Почалося з того, що Катерина сказала ма­

Що трапйлося?

-

Нерви в матушки Олени не витримали. За весь день ніхто від неї не чув ні слова скарги,

Матушко, там карасину залишилося вже

з чв~рть бутля. Матушка Софія, в свою чергу, сказала чоловікові:

ні зітхання, очі її були сухі, і обличчя спокійне.

- Ларчику, Катерина каже, що гасу вже за­

Озивалася вона лише тоді, коли треба було

лишилося мало. Треба щось придумати, бо ж

заспокоїти дітей. А зараз вона вигукнула: «Ма­

попереду зима, вечори довгі, то не будемо ж

мочко!»

ми потемки сидіти.

-

і розплакалася, як дитина.

- Ну, годі, годі, заспокійся, вже все позаду, - заспокоювала її матушка Софія, наче малу

Батюшка Іларій задумався і через мить ра­ дісно вигукнув:

дитину, гладячи по волоссі, хоч дня цього їй

- Еврика! Придумав! Змуруємо в їдальні ко­

доводилося ставати навшпиньки. А отець Лео­

минок, запасемося скіпками і будемо сидіти

нід вже вдруге сьогодні переповідав усе, що їм

при живому вогні, як наші пращури.

доводилося пережити. Всі слухали з великою

увагою, але з найбільшою

- то матушка Ірина.

Раптом вона зірвалась і вибігла з кімнати.

;ulplOH 0Jdr ~~~~А~~нський

111 "

український

Матушка Софія погодилася з ним, а отець Іларій десь роздобув цегли, запросив дядька Гущія, який був добрим муляром та ще й спе-

33


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ2010

ціалістом по печах. Дядько Гущій прийшов з

Давайте влаштуємо вечір ігор,

- запропо­ - Почнемо з фантів, а

нувала матушка Олена.

порадився з матушкою, в якому кутку той ко­

потім будемо їх розігрувати.

минок ставити, поліз на горище подивитися,

І всі дорослі, за винятком дяді, стали в коло.

як там іде димохід, і взявся до роботи. До вечо­

Вони почали перекидати одне одному зіжма­

ра коминок був готовий, дядько Гущій запалив скіпку, спробував, чи добра тяга, потім випив

тинку, говорив половину якогось слова, а той,

кану в клубок хустинку. Той, хто кидав хус­

належну йому чарку, з апетитом повечеряв,

кому кидали, мусив не лише її впіймати, але й

поговорив з батюшками про політику. Кілька

докінчити слово. Хто не міг те зробити, мусив

днів коминок сох, потім Катерина його побі­

давати фант

лила, ще день чекали , поки висохне побілка, і,

складали в торбинку і дуже при тому сміялися.

- якусь свою дрібну річ. Всі фанти

нарешті, було призначено урочисте відкриття

Навіть Єлизавета Петрівна, котра відразу стала

нового джерела світла. Всі мешканці великого

в коло з таким виглядом, з яким доросла лю­

дому зібрались у їдальні, Лаврик приніс цілий

дина прилучається до ігор дітей. Але з часом

оберемок тонких соснових скіпок, від яких по

вона пожвавішала і навіть стала усміхатися, й

кімнаті розлився запах ладану. Батюшка склав

від того стала молодшою. Інна примостилася

з десяток скіпок пірамідкою, Катерина прине­

з другого боку коминка та спробувала читати

сла з кухні в шухлі жару, висипала його під спід

книжку. З'ясувалося, що при тому вогні цілком

тіє'і пірамідки, подмухала. З жару вихопився

можна було читати, лише треба було звикнути,

язичок вогню, лизнув найближчу скіпку, вона

що світло то темніше, то ясніше. А ще, час від

спалахнула.

часу Інна підводила голову і поглядала на до­

-

- закричав Лаврик. Голить! - закричали вслід

рослих, котрі, виявляється, можуть гратися, як

Горить!

за ним Данил-

ко і Андрійко. Отець Іларій дмухнув на лампу,

діти. Коли вже торбина була наповнена фанта­ ми, почалося їх розігрування.

вона погасла, і кімнату освічував уже лише той

- А що цьому фантові присудити? - питав

вогонь із коминка. По кутках ховалися темні

батюшка Володимир, намацавши якусь річ в

тіні, посередині кімнати стояв червонуватий

торбинці.

присмерк, а біля самого коминка було зовсім

-

Хай послухає «мнєнія»,

-

запропонувала

час- мінялася . Коли вогонь розгорявся, було

матушка Софія. Отець Володимир вийняв руку з торбини .

так, хоч читай книжку. Потім скіпки догорали,

В якій був гребінець матушки Олени. Оле­

і світло починало пригасати. Коли підкладали

на сіла на стільці посеред кімнати, а отець

нові скіпки, воно пригасало ще більше, поки ті

Володимир почав обходити учасників гри.

видно. Правда, інтенсивність того світла весь

нові скіпки займуться і знову світло сягне сво­

Вони йому щось шептали на вухо, пирскаю­

го апогею. І ще одне: хтось постійно мусив си­

чи сміхом. Обійшовши всіх, отець Володи­

діти біля коминка і стерегти вогонь.

мир підійшов до матушки Олени і урочисто

- Що ж, заведемо культ весталок, - сказав отець Володимир. - Жінки, настроюйтеся на

проголосив:

цнотливе життя!

привіти. Кажуть люди, що ви солодка дитина,

-

Ну, ні,

-

заперечила матушка Олена.

-

Я не

-

Ходив я по всьому світу, приніс я для вас

що ви сонечко, що ви коза, що ви печикака".

люблю більшовиків, але підтримую їх тезу про

Він ще там щось перераховував, але вже всі

рівноправність жінок. Слідкувати за вогнем

реготали, і матушка Олена теж весело сміялася

будуть усі по черзі.

і кричала:

Першим визвався це робити дядя. Навіть не

визвався, а за своєю звичкою робити все мовчки

34

-

усім своїм причандаллям, обдивився кімнату,

- Ну, хто інший, крім моєї дорогої половини, міг назвати мене печикакою!

сів біля коминка, набив свою люльку (він один з

Довелося отцеві Леонідові зайняти місце

усіх чоловік палив) і, з огляду на присутність ма­

посеред кімнати на стільці і вислухати, що про

лих дітей, почав пускати дим у коминок.

нього думають інші.

українськи~

християнськии часопис

MIGIOHdV


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ201 О

Отцеві Іларієві за фант було присуджено розповісти анекдот, і матушка Олена, котра з

ніє? »

-

жид радо вигукнув: « Какоє наводнєніє?

Гдє Днєпр, а гдє імєніє! »

того всього тішилася найбільше, може, тому,

Коли розіграли всі фанти, матушка Олена

що була наймолодшою з усіх учасників гри,

принесла зі своєї кімнати гітару і простягнула

радо заплескала в долоні:

чоловікові:

-

Татку, жидівський анекдот! Жидівський

-

Отець Іларій трохи подумав, потім його об­ личчя набрало якогось незвичайного виразу,

Льодю, заспівай!

Отець Леонід взяв гітару, попробував стру­

анекдот! Татко чудово імітує жидів!

ни, підкрутив одну, другу і глянув на свою жін­ ку:

від чого він відразу став схожий на лукавого,

-Ащо?

обережного жида .

- Ну, для початку « Попову дебрь». Отець Ле-

-

Повіз один жид з Бердичева продавати

пшеницю. Продав і вирішив скористатися те ­

онід взяв кілька акордів і своїм добре постав­ леним баритоном задумливо почав:

леграфом, щоб повідомити жінку про своє по­

- Шуміли верби в Поповій дебрі,

вернення. Прийшов на пошту, взяв папір, на­

Скрипів в болоті простий хлопський віз,

писав: « Продал пшеніцу вигодно . Еду домой .

На поле мряки налягали сиві,

Твой Ізя». Та коли дізнався, скільки це буде ко­

Сонце сідало за верхи беріз.

штувати, схопився за голову. Йому кажуть, що

Тут він зробив невеличку паузу, а коли про­

телеграма оплачується від слова, хочете, щоб було дешевше, скоротіть. Почав жид міркува­

довжив, то його підтримав теплий альт матуш­ ки Олени:

ти , як йому ту телеграму скоротити. « Продал

В пору такую раз у тихий вечір

пшеніцу вигодно". Ясноє дєло, что вигодно,

Розповідала бабуся стара

нєвигодно я би нє продал ". Вичеркньом". Еду домой". А куда єщо я могу єхать? Ясноє дєло, домой ". Вичеркньом . Твой Ізя" . Ну, ясноє дєло,

Та й занапастила молоді літа,

єйо, а чей же єщо?.. Вичеркньом". Продал

їх голоси то сходилися, то розходилися, але

пшеніцу. Еду. Ізя ... А что єщо я мог продать?

так гармонійно доповнювали одне одного, аж

Ясноє дєло, пшеніцу". Вичеркньом". Продал.

просто не уявлялося, що цю пісню могли б ви­

Подію, яка молодій дівчині

Полюбила хлопця, а він був бродяга ".

Еду. Ізя". Ну, ясноє дєло, раз продал, то єду. "

конувати якось інакше. Потім співали хором

Вичеркньом ". Еду. Ізя. Ну, а хто єщо єй может

« Гуцулку Ксеню », « Ніч яка місячна », « Ішов від­

пісать тєлєграму? Ясноє дєло, я, Ізя". Еду... Хм,

важний гайовий до лісу темного ». Нарешті гі­

єслі єду, то прієду". До свіданія, господін поч­

тару взяв отець Іларій і сказав:

тмейстер!» І пішов з пошти.

І вираз облич~я отця Іларія, і його інтонації так передавали сумніви жидівського коміс і ­

- А чому б вам, молодь, не потанцювати трохи?

Інна скоса подивилася, як отець Леонід за­

онера, що всі присутні аж качалися зі сміху,

просив до танцю її маму, а тато

навіть Інна не витримала і пирхнула собі в

ну, і вони закружляли по кімнаті, знову переве­

долоньку, навіть діти, котрі, під орудою Лав­

ла очі на книжку, але нараз почула голос:

рика, будували на підлозі з дерев'яних кльоц­

-

-

матушку Оле­

Чи можу я запросити молоду панянку на

ків якісь вежі, щоб потім одним помахом

тур вальсу? Інна здригнулася від несподіван­

руки зруйнувати і почати будувати спочатку,

ки і підвела голову. Перед нею стояв". дядя!

отож, навіть діти, не розуміючи, в чому спра­

Він чемно схилив голову і навіть,

ва , включилися до загального сміху. Довело­

не вірила власним очам,

ся отцеві Іларію ще розповісти на біс один

хався. Інна дуже розгубилася. Взагалі-то вона

-

-

Інна сама

навіть злегка усмі­

анекдот, на цей раз про жида, який продавав

вміла танцювати, бо її тато і мама не раз вдо­

« імєніє » і умовляв покупця, яка це прекрасна

ма танцювали, то просто наспівуючи якусь

місцевість коло самісінького Дніпра. Але коли

мелодію, потім купили грамофон і пластинки,

покупець висловив сумнів: «А єслі наводнє-

де була така музика, під яку можна було тан-

MIGIOHdp

українсь кий

христия н ськии

часопис

35


- 36

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2010

цювати . Татко часто згадував, що він завжди

від цього дядині вуса залоскотали їй пальці, і

був розпорядником танців на забавах, а мама

от вона вже знову сиділа на своєму стільці, з

що вона була найкращою танцюристкою в

якого звелася ... ну, скільки часу могло мину­

гімназії, і коли деякі її колежанки цілий вечір

ти? .. п'ять хвилин? .. десять? .. Але їй здавалося ,

-

не підводилися з місця, то вона жодного тан­

що минула ціла вічність, за якою лишалося все

цю не пропускала. Іноді тато або мама брали

її минуле життя. А тепер мало початися якесь

її за руку, показували, як треба танцювати той

зовсім і нше. Бо це ж уперше в житті вона тан­

чи інший танець, а що вона була їхньою донь­

цювала з чужим дорослим чоловіком, і він , той

кою, то швидко все переймала . Але ж то одна

чоловік, навіть поцілував руку. Інна крадькома

справа

коли ти танцюєш з рідними батьками,

глянула на свою руку, начебто там мав зали­

і зовсім інша справа, коли тебе запрошує ціл­

шитися якийсь слід від того поцілунку, і від­

ком дорослий, навіть старший від твого татка

разу низько схилилася над книжкою, щоб на­

-

чоловік, який досі ніби зовсім не помічав тебе.

віть випадково не глянути на дядю, який теж

Зрештою, всі ці думки пронеслися в голові Інни

сів на своє місце по другу сторону коминка і

зі швидкістю блискавки, і вона сама не стями­

знову почав набивати люльку. Досі дядя був

лася, як встала і зробила крок назустріч . Дядя

для Інни таким, як усі інші мешканці цього ве­

обняв її тією одною рукою за стан, вона покла ­

ликого дому, просто вона не пригадає, щоб він

ла свою долоньку йому на згин ліктя, бо вище

коли звернувся до неї з якимсь словом, але ж

не діставала і трохи себе незручно відчувала,

він, здавалося, взагалі ні до кого першим не

що не має куди діти другу руку. Але тут дядя за­

озивався, хіба що відповідав на питання . Але в

ле­

Інни досі не було потреби звернутися до нього

генька сніжинка, яку несе вітром, або метелик,

ні з яким питанням . А тепер? .. Що буде тепер?..

кружляв її в танці, і Інні здалося , що вона

-

який кружляє над квітами. Рука, яка обіймала

-

її стан, була сильною і ніжною І ще ... якоюсь зо­

Олена.

Таточку, заграй танго,

-

-

просила матушка

Обожнюю танго. У нас у гімназії його

всім не такою, як коли вона танцювала з татом

не дозволяли танцювати, наші пані вихова­

чи з мамою. Інна відчула, як у неї починають па­

тельки дуже за цим стежили. Але наші кава­

лати щоки. Подумалося : мабуть, надто близько

лери оголошували вальс-бостон, а насправд і

сиділа біля вогню, то напекло. Але ж чому вона

було танго. А то ж усе були старі мимри, вони

тоді не відчувала, а тепер ось почало палати? І

в сучасних танцях не розбиралися. Їм втями­

серце чомусь защеміло так тонко і солодко, як

лося, що танго

бувало, коли вона дивилась на щось таке дуже гарне : на щойно розквітлу троянду, на зоряне

танцювати дозволено. Ну, а це якийсь бостон,

небо, на дерева в мереживі білого інею. А му­

-

непристойний танець, а вальс

на нього заборони нема. Потім знову співали хором, матушка Ірина

зика звучала і несла її кудись далеко-далеко,

покликала:« Донечко, іди до нас! »

рожевий туман довкола то ставав малиновим,

лилася до мами, яка сиділа на дивані, і долучи­

то розсвічувався золотими іскрами, а над Ін­

ла свій дитячий дискант до загального хору.

ною було обличчя з темно-карими очима і об­ вислими темними вусами,

-

такими в книжках

з історії України малювали козаків . Інна звела

-

А непогано у нас виходить,

сказав отець Володимир.

-

-

-

Інна приту­

задоволено

Що то значить

-

українці. Не марне про поляків кажуть, що де

очі, але в ту ж мить опустила, бо їй чомусь ста­

два поляки, там три політичні партії, а про укра­

ло страшенно соромно . І разом з тим хотілося,

їнців

щоб цей танець продовжувався як можна до­

в три голоси. Трохи порепетирувати - і ми могли

вше, весь вечір, всю ніч, все життя.

б перше місце на будь-якому конкурсі зайняти.

цює,

Дякую. Молода панянка прекрасно тан­

-

сказав дядя , відводячи на місце, і рап­

-

-

що як зійдуться два українці, то співають

Батьку, а ти помітив, що наша донька вже

цілком доросла?

-

сказала матушка Ірина, коли

том ... ні, це було щось неймовірне! .. раптом він

вони повернулися в свою,

притулив її тоненькі пальчики до своїх губів.

кімнату і при світлі одненької свічки готували­

Інна сполохано відсмикнула руку, може, саме

ся до сну. - Її вже до танцю запрошують.

-

таки вже свою!

-

український .JІ І GІ о н J п христи~~~~~~~ І 11 О

r


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ2010

в його голосі, що заперечувало його слова.

- А німці? Хіба вони не погані? Адже вони людей вбивають. - Вбивають солдати, бо так їм велить на­ чальник, а коли вони не будуть виконувати на­

Мовляв, який заміж, яка доросла, вона ще їхня

каз, то їх самих розстріляють. Та й не всі вбива­

Та чи ж не доросла

-

нув. Ще два-три роки

ти,

-

-

тринадцятий стук­

і можна заміж віддава­

- відповів отець Володимир, але було щось

маленька доця, котра без них в цьому світі не

ють. Пам'ятаєш, отець Леонід розказував про

дасть собі ради, котра лише від батьків може

того німецького офіцера, який попередив, щоб

чогось дізнатися і ніяких таємниць від них не

люди втікали з села, і лише тоді його спалив.

-

має.

Інна була дуже рада, що та тоненька воско­

ва свічечка дає так мало світла

- от аби лише

в кімнаті зорієнтуватися, і батьки не можуть роздивитися, який у неї вираз обличчя. Бо з

Але ж коли німці поверталися, повстанці

влаштували їм засідку, і того офіцера вбили . Отець Володимир пригорнув до себе біляву голівку і зітхнув:

-

Бачиш, донечко, кулі

-

вони сліпі. Вони не

нею щось трапилося. Вона сама не розуміла,

оминають добрих людей і не вибирають злих.

що саме.

Очевидно, господар на хуторі, в якого зупи­

-

Татку,

-

тоненьким голосом маленької ди­

нився отець Леонід з сім'єю, був зв'язаний з по­

тини, аби лише він ні про що не здогадався,

встанцями, не марне ж хлопець відразу кудись

запитала вона,

пішов. А в повстанців було якраз досить сил,

- а правда, що з усіх націй най­

краще бути українцями? Татко, як звичайно, коли вона просила його щось пояснити, підійшов до неї, поклав руки

його живого після того, що про нього розказав

на плечі і сказав:

-

щоб помститись за спалене село і щоб німці надалі боялися нападати на села. Якби вони офіцера взяли в полон, може б, відпустили

Дитино моя, нема на світі хороших і пога­

них націй. Є лише хороші і погані люди.

отець Леонід. Але вже коли в нього влучила

якась сліпа куля, то що ж поробиш ... •

з життя О. ІСИДОРА ГОНЧАРА, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ Настав місяць березень: зима відходила у забуття, а веG:на з кожним днем своїм теплим

сонечком подавала добру надію на відновлен­ ня життя всього живого.

Малий школяр Ромчик зі своєю сестричкою повертався додому з навчання. Як завжди їх

зустрічала добра мати. Дивлячись у вікно, вона бачила як діти йшли, радісно підстрибуючи, ву­ лицею, і вийшла їм назустріч.

- Як ти поводився в школі? - запитала мати. - Мамо, я був дуже уважний на уроках. Я знаю, що сьогодні траур, - відповідав Ромчик. - Який траур? - Хіба Ви, не знаєте? Сталін помер. Ось тут, і він показав на комірець, - вчителька сказала нам нашити чорні смужечки.

dtlGIOHdp ,

український

хрисrиянськии часопис

-37


- 38

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2010

-А ще що казала вчителька?

-

віряння в тюрмах, на засланнях, але, казав, що

Щоб ми були сумні, не сміялись, а, як буде

ВСЮДИ є ЛЮДИ і тому він їм служив там.

похорон в Москві, щоб ми плаками . Цілий урок розказувала нам про те, що Сталін був найпер­

-

шим батьком для нас. .. Але, знаєш, я цього не

-

-

-

запитав знову

а за що Вас посадили в тюрму?

Так, сину, мабуть Бог так велів, щоб я по­

страждав за нашу Церкву.

визнаю".

-

Мати засміялась і мовчки погладила його по

Ого, тепер у нас в хаті буде священик і

люди приходитимуть до нас,

голові.

-

То ви, тату, є священиком?

Ромчик,

-

говорив Роман.

Мамо, може, вже тепер наш тато повер­

Знову розпочалася нелегка душпастирська

неться . Ви ж говорили, що тата арештував Ста­

праця для отця Володимира . Від хати до хати ,

лін і заслав його до далекого Сибіру.

від села до села проводили його дороги свя­

-

Не знаю, синку, краще про це мовчи . На­

щеничого служіння. Мати і надалі залишалась

діймося на Бога.

зі своїми дітьми та виховувала їх. Інколи мати

- А може бути другий Сталін". Наша вчи­ телька говорила, що навіть будинки плачуть,

жалілась:

бо дощ, капає з даху, а дядько Максим жартую­

ки, тож залишися на деякий час вдома з дітьми

чи, говорив тихенько нам, що це душі замуче­

-

них ним людей виливають свої останні сльози

Причастя.

-

Поглянь діти потребують батьківської опі­

підготуєш їх до Сповіді , до Першого Святого Тоді отець Володимир, посміхаючись, відпо­

болю. Невдовзі до матері підійшла сусідка, і роз­

відав:

-

мовляла з нею:

Я за дітей не хвилююсь, такого виховання,

І що з нього буде, вже в першому класі

яке вони отримують від тебе навряд чи хтось

таке говорить, що мені на думку не спадає. А

ввечері кожного разу нагадує: «Мамо, молімся,

ще зазнає . А мені треба рятувати душі по інших селах, бо безбожність запанувала над нашим

щоб тато скоріше повернувся з Сибіру». Отаке

народом. Наскільки Бог дає сили, настільки

воно".

потрібно віддавати їх на Божу справу. Апостол

-

-

Написали, може, отець листа?

-

запитала

-

Павло наказує: «Ви ж, брати, не втомлюйтеся добро чинити»

сусідка.

Листа давно не було ... Ми з Ромчиком че­

каємо вже аж Великодня.

(11

Сол З, 13). А правду треба всім

голосити, бо неправда запанувала над світом. «Тому Бог посилає їм силу, яка зводить їх віри ­

Від нашої родини передайте вітання, і на

ти неправді, щоб були засуджені всі ті, які не

Службу Божу за здоров'я і померлих запишете

увірували в правду, а милуються в неправед­

від всіх нас,

ності» (11Сол . 2(11-12) .

-

-

тут же просила сусідка.

Ромчик підростав і з кожним роком розум­

Роман, а пізніше отець Ізидор, за своє вихо­

нішав. Одного разу, коли ві н біля хати підливав квіти у вечірню пору, побачив у дворі чоловіка

вання завжди завдячував своїй милій матері . Материнство - це щось найкраще для жінки,

у старій одежі з валізою. Чоловік спитав :

-

ховання і готує нових мешканців для неба. Як

Роман,

завжди він говорив, що від матерів залежить,

-

відповів здивовано хлопчик, і від-

разу з дитячою наївністю почав розпитувати:

-

бо саме мати намагається дати дитині гідне ви­

Як тебе звати?

Мама мені часто говорила про батька, а це

якою дорогою йтимуть 'іхні діти. В материнстві криється велика людська гідність. Можна ска­

не, ви, часом будете?

зати, що отець Ізидор міг говорити словами

Я, Ромчику!

святого Августина: «Все, що я маю і ким я є, за­

-

-

батько нахилився і поцілу­

вав свого хлопчика .

Роман вирвався з рук батька і побіг до хати, щоб повідомити матері про татове повернен­ ня . Після довгої розлуки сім'я нарешті була ра­ зом. Ще до вечері батько розказував про поне-

вдячую своїй праведній матері». На жаль,

Роман

інколи

завдавав своїми

вчинками хвилювань своїй матері. У середній

школі, будучи десятикласником, він виставив український синьо-жовтий прапор на одному

український м

1" І О Н ОJ rп

христи~~~~~~~ І 11 \1


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 201 О

з будинків міста, і його як неповнолітнього су­

Згодом поступив в університет на географіч­

дять, виключають зі школи. Але найбільше діс­

ний факультет. Географія Романові подобала­

тається матері.

ся з дитячих років, тож він з самого початку

-

Чому саме ваш син таке вчинив?

-

запита­

ли вистраждану і без цього хворобливу матір. Мовчала, не знала що відповісти вчителям і

поринув у науку. У Львові Роман заходив до різних церков, але часто там він чув пропові­

ді, які його не задовільняли, бо священики ви­

посадовцям, хоч сама була вчителькою народ­

хваляли існуючий безбожний режим. І тільки в

ної школи. А в думці щось було інше: «Дух, що

Латинській Катедрі він відчув, що Господь Бог

тіло рве до бою ... » Саме переживала за Романа,

хоче чогось більшого від нього. Ідучи біля Ка­

щоб він не захопився ідеєю боротьби і марне

тедри, він ніколи не оминав її, завжди заходив,

не пішов з цього світу. «Бо не одного козака

щоб побути в молитві на Богослуженні. Цього

сира земля накрила ... »,

не могли не зауважити «всевидющі», які пиль­

-

співала зі сльозами,

переживаючи за свого сина. А потім щиро мо­ лилась за його долю і за Боже покликання для

но слідкували в цей час за студентами. Навесні у Львівському університеті завжди торжественно проходили Шевченківські дні.

нього.

Роман, перебуваючи у виправній колонії,

В особливий спосіб в ці дні відчувалося наці­

давав всім добрий приклад християнської по­

ональне піднесення студентів. Роман завжди

ведінки. Більшість дітей були маловіруючими і безбожниками, та він терпеливо навчав їх

брав активну участь у студентському русі. І

правд Христової віри. Вперше зустрівшись з

зали, на нього зробили донос

безбожним світом, він зробив висновок, що

ють з університету. Тут згадали і про його по­

зло це не є тимчасове явище в окремих осо­

божність, і те, що він відвідував Катедру. Шкода

знову, за український прапор, який він вніс до

- його виключа­

бах, а має набагато більший і ширший обсяг по

було покидати науку, яку він дуже любив, про­

всій землі, і є витвором ворога людства

те він корився Божій волі. А коли жалівся своїй

-

дия­

вола. А боротись проти нього можна тільки з

матері, то від неї почув слова потіхи:

Христом. Цього повчав його батько і мати, за­

- Добре, що тебе не арештували або щось іншого не зробили з тобою. Я дуЖе молилась.

охочуючи до щирої молитви.

- звертався до нього ви­ - невже ж ти більше нічого

Бог тебе кличе до іншого життя, я це відчуваю.

не знаєш, крім Бога. Діти, й ті знають, що Бог є

душі він знову завдав своїй матері. Ще раз по­

людською вигадкою.

трібно змінювати свої плани на життя.

-

Роман Гончар,

хователь табору,

Роман мовчав, розуміючи, якого болю на

- От якщо б ви пізнали Бога, то були б щас­

- Мамо, я мушу себе знайти в цьому вели­

ливими. Коли Бог є у серці людини, то так легко

кому і невтішному світі. Я піду слідами нашого

на душі. Це не замінить ніщо. Життя так швидко

батька

проходить ... А вічність ... одна коротка молитва

«Отче Наш» і «Богородице Діво» дають набага­ то більше радості ніж тоді, коли ви отримуєте

- заради Христа буду служити іншим.

На ці слова тепер вже мовчала мати, не зна­ ючи, яку пораду дати своєму синові.

А на другий день Роман бродив вулицями Тернополя. На серці відчував тяжкий тягар.

зарплату.

Я цього не сподівався почути. Відчуваєть­

йому здава.лося, що всі люди є зайняті своїми

ся, що твій батько був священиком. Тільки ска­

справами, тільки він бездіяльний і нікому не­

жу тобі, що влада в нас атеїстична, що говорить партія, в те ми повинні вірити, хоча в душі кож­

потрібний. - Окрім моєї матері, мене ще любить мій

ного по-своєму. Багато за віру сьогодні стають

батько. Але він мене настільки довірив Богові,

-

дисидентами, тож бережи себе,

- говорив ви­

що, здається, забув за мене. А Бог? Та Бог ще

хователь табору для неповнолітніх, немов би

більше любить мене. Тож звідки ці сумніви?

остерігаючи його від переслідування.

в цих роздумах Роман підійшов до дошки ого­

Відбувши свій термін, Роман повернувся додому і все-таки закінчив середню школу.

..u І,..\1 І О Н О}І rа український ~~~сіп:~нський

ІІІ

- і

лошень. Прочитав: «Ти можеш стати водієм

тролейбуса, тож запишися на курси! ..»

-39


- 40

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 201 О

- Де ж цей монастир, мамо? - крізь сон за­

Тут знову роздуми:

- Водій служить пасажирам. У цій професії

питав він.

можна віддати себе на служіння людям і таким

-

чином подобатися Богові. І Христос мені скаже

Видіння зникає, а Роман будиться зі сну. До

на Суді: «Я стояв при дорозі, а ти мене підібрав»

самого ранку він вже не міг заснути. Помолив­

Це чудово!

У Золочеві,

-

відповіла мати.

шись за упокій матері, Роман роздумував над

По закінченні курсів водіїв тролейбусів Ро­

сном. Щоб він міг означати? Він знав, що є пра­

ман став працювати водієм на тролейбусних

вославні монастирі десь в Росії". Декілька разів

маршрутних лініях у Тернополі. А трохи пізні­

він їздив до Почаєва, але цей колишній Василі­

ше закінчив Київський технікум електротран­

янський монастир не приваблював його, адже

спорту. Ставши фахівцем у своїй справі, а він у вільний час займався кольоровою фотографі­

ж він син підпільного греко-католицького свя­

єю. Він говорив:

лочів не чув нічого.

щеника, і тут було для нього все чуже. Про Зо­

Все, що прекрасне у цьому світі, є дане нам

У вихідний день Роман поїхав до Золочева і

Богом. Бог прикрасив своє сотворіння цвітін­

вже на вокзалі почав розпитувати у людей про

-

ням дерев, кущів, трав, він дарує нам різні кві­

монастир.Та йому відповідали, що не знають,

ти ... Та чи не найдорожчим творінням у Бога

щоб у Золочеві був якийсь монастир. Одна ста­

є людина, заради якої зіслав свого Сина на

ренька бабця йому казала:

- Василіянський монастир був ще до війни, - все в руїні. Якщо підете ось цією

цей світ. Тож не можна недобачити цієї краси,

яку Бог дарує нам, щоб ми краще могли пізна­

але зараз

ти свого Отця Небесного. Він показував свої

вулицею, то по правій стороні буде церква­

фотографії, на яких можна було бачити ікони,

пустка.

картини релігійного змісту, пейзажі.

тут у своїй красі і величі. Тож чи не варто, роз­

Роман подякував бабусі і подався пішки по Львівській вулиці. Він побачив церкву бе'з

мовляти з Богом, молитись.

вікон, а на її дверях

-

Ось Бог

- великий замок. Він ви­

Минають роки. Помирає батько Романа,

рішив знову розпитати людей про монастир.

отець Володимир, а через деякий час помирає

Деякі не хотіли навіть розпочинати розмову, а

мати. Ще за життя її часто запитували сусідки:

інші стискали плечі, розводили руками, і відпо­

Чого ваш Роман не жениться. Він розумний,

відали: «Не знаємо».

- А, може, вам потрібно їхати у Почаїв, - го­ - бо в Золоче­

поряднийідобрийсерцем.Мабуть,перебирає

ворила знову старенька бабуся,

дівчатами.

-

Я не можу цього вам пояснити. Хто ж не

ві монастиря немає.

бажає собі щастя. Він дуже соромиться дівчат, хоч від цього мабуть дуже страждає. Та й він, і я не тратимо надії, Бог його не опустить і під­ готує щось добре для нього,

- спокійно від­

повідала мати, бо молилась постійно за його

д~

Ні, моя мати не могла мені сказати неправ-

-

У нас проживає добродій Павло, колишній

монах, ідіть до нього.

Коли Роман вийшов на вулицю Шевченка,

йому вказали на невеликий будиночок. На

щасливу долю .

Романа завжди тягнуло до чоrось вищого. Коли він молився, то роздумував над кожним словом. Роздумуючи над словами «Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не ві­ дійми від мене», він заснув.

Уві сні він бачить свою матір. Вона у зви­ чайній одежі, замислено дивлячись на нього, промовляла своїм лагідним

-

материнським

словом, немов би просила:

- Романе, йди в монастир, а то пропадеш!

подвір'ї сидів на лавочці добродій і, спершись на палочку, молився на вервиці.

- Слава Ісусу Христу! Добродій подивився гречно на невідомого йому чоловіка і відповів: «Слава навіки!». Він запитав: «А хто ви будете? Роман почав розповідати про себе. Невдо­ взі добродій сказав :

- Я є монах-Василіянин брат Павло Плете­ нецький. Вашого батька, отця Володимира, я

українськи~

християнськии

часопис

'111 с І о н dр


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2010

не знав, але чув про нього, що він був ревний

кидає заняття фотографією, і друкує церковні

священник. У Золочеві проживає нас два мона­

календарі і образки.

хи: я і мій співбрат. Так що ви знайшли те, що шукали ... А тепер розкажіть, хто вас направив

Прийнявши свячення у

1990

році із рук

Владики Софрона Дмитерка, отець Ізидор Гончар взявся за душпастирську працю на Зо­

до мене.

Мене, добродію брате, покійна мати у сні

лочівщині. А в

1994

році Протоігумен отець

направила до Золочева. Сказала, там є монас­

Василь Мендрунь, ЧСВВ посилає його на пів­

тир. І я вирішив також стати монахом, якщо це

день України, в Херсон для створення місій ної

можливо.

станиці. Невдовзі в Херсоні створилась греко­

У

Бога

нічого

немає

неможливого.

Цей

дивний сон є дійсно провидінням Божим. Бо і

колись були випадки, коли хтось з батьків по­ мирав, то їхній син чи дочка виконували їхню

католицька парафія з резиденцією монастиря отців-Василіян святих Володимира і Ольги. У своїх проповідях отець Ізидор часто зга­ дував свою дорогу матір:

волю і йшли до монастиря. А я відтепер буду

Мати ніколи не вмирає безслідно. Правед­

називати Вас своїм братом. Ви моліться і я буду

не і страдницьке життя матері завжди зали­

молитися, а через тиждень я вам скажу резуль­

шається надбанням для всієї родини. Вона й

тат вашого покликання. Ходімо до хати, пообі­

надалі залишається доброю матір'ю для своїх

даємо, а найперше, що зробимо

дітей і постійно молиться за них. Я б ніколи не

- відмовимо

був священиком, якби моя мати не молилась

сьогоднішню вервичку. Коли

Роман увійшов до хати, то відчув

за мене. І зараз я відчуваю її постійну опіку.

справжній дух монастиря. Убогість, охайність,

Безсмертя

свічка, стіл, на якому лежало Святе Письмо і

хто ж може любити більше як не мати. Тож того

-

це наслідок справжньої любові. А

все це так вплинуло

кого любимо, не може померти. Саме слово

на Романа, що йому потекли з очей сльози. Піс­

«мама» є освячене устами маленького Дитяти

молитослов, хрест, ікони

-

ля молитви, коли брат Павло подав скромний

Ісуса, коли він вперше промовив це слово до

обід, він сказав:

своєї Матері. І коли помирав на Хресті, то мо­

-

Я знайшов те, що шукав. Я ще раз переко­

вив: «Сину, ось Мати твоя!» (Ів

19, 27).

Минуло десять років, як отець Ізидор заги­

нався в словах своєї матері. Від матерів багато дечого залежить, і навіть

нув у автомобільній катастрофі, ідучи на служ­

майбутнє нашого народу та Церкви. Адже ж

бу Божу до своїх вірних в село Лазурне. Він

матері є першими виховательками дітей, долі

відійшов у вічність, але про нього у Херсоні

яких залежать від чеснот, якими володіють

пам'ятають не тільки вірні Греко-католицької

матері. Материнство безсмертне, воно зали­

церкви, а й багато жителів, з якими він спіл­

шається навіки. Ось в чому криється велика

гідність матері,· - говорив, немовби повчаючи,

кувався. Покора, побожність, щирість, добро­ та серця і вірність у служінні Христові були

брат Павло. А потім додав: «Тому за померлих

основними ідеалами його праведного, але

батьків не тільки потрібно молитися, а також

страдницького життя. Для мене він залишив

особливий заповіт

виконувати їх заповіти».

- відмовляти за нього що­

Після обіду обоє разом відмовили вечірній

денно одну десятку з вервиці. В свою чергу,

молитвослов. А на другий день брат Павло по­

отець Ізидор зобов'язався так само молити­

їхав до Львова і повідомив Протоігумена отця

ся за мене. Тож, дорогий брате, сестро, коли

Дам'яна Богуна, ЧСВВ про бажання Романа Гон­

прочитаєш цей допис з життя отця-місіонера

чара вступити до Василіянського чину. Через

Ізидора Гончара, ЧСВВ, також при нагоді по­

тиждень Роман подав своє прохання. Це було

молися одну десятку вервиці за упокій його

на свято пророка Іллі

душі. •

2

серпня

1987

року. Під

.

час облечин він прийняв монаше ім'я Ізидор і,

Цей допис посвячую рідній сестрі

зосередившись на активному житті Чину, він

отця Ізидора, яка проживає у Тернополі,

почав ~отуватися до священства. Він не по-

з нагоди 10-оїрічниці його смерті.

МІР ІОН

ІІІ

'1

Jd український or ~~~~~~нський

41


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2010

ПАЛОМНИЦЬКИЙ ЦЕНТР МАТЕРІ БОЖОЇ НЕУСТАННОЇ ПОМОЧІ ТА МОЛИТОВНА СПІЛЬНОТА ПОЧИТАТЕЛІВ

НАЙСВЯТІШОГО СЕРЦЯ ІСУСА І НЕПОРОЧНОГО СЕРЦЯ МАРІЇ ЗАПРОШУЄ ВАС ДОЛУЧИТИСЯ ДО ПРОЩІ ХРИСТИЯНСЬКИМИ СВЯТИНЯМИ ЕВРОПИ, що відбудеться

29 липня - 14 серпня 2010 р.

Б.

ПРОГРАМА ПРОЩІ:

1 ДЕНЬ. 29.07 -

Свята Літургія . Виїзд зі Львова . При­

буття в Будапешт. Поселення в готель. Екскурсія по Дунаю (за бажанням).

11ДЕНЬ.08 .08

- Сніданок. Свята Літургія . Паломниць­

ка програма. Виїзд до Франції. Нічний переїзд .

-

прогулянка на кораблі

12 ДЕНЬ. 09.08 -

Прибуття в Люрд . Свята Літургія .

Паломницька програма. Поселення в готель.

2 ДЕНЬ. 30.Ql - Сніданок. Свята Літургія . Переїзд у Італію в Монтіхі арі (об'явлення Пресвятої Богородиці

13 ДЕНЬ. 10.08- Сніданок. Свята Літургія . Переїзд до

«МістичноїТроянди »). Поселення в готель.

Лізьє (св. Тереза від Дитятка Ісус). Поселення в готель.

3 ДЕНЬ. 31 .07 - Сніданок. Свята Літургія . Відвідання

14 ДЕНЬ. 11 .08 - Сніданок. Свята Літургія . Паломницька

Фонтанелле. Паломницька програма. Виїзд до Лорето.

програма. Переїзд до Парижу. Екскурсі й на програма.

Відвідування Базиліки Святого Дому Матері Божої.

Нічний переїзд до Чехії.

Переїзд до Риму. Поселення в готель.

15 ДЕНЬ. 12.08 4 ДЕНЬ. 01 .08- Сніданок. Виїзд в Анзіо. Свята Літургія.

Прибуття в Прагу. Поселення в готель.

Свята Літургія. Екскурсійна програма.

Молитовна програма . Відпочинок на морському узбе­ режжі. Повернення в готель.

16 ДЕНЬ. 13.08 -

Сніданок. Свята Л ітургія . В иїзд до

Кракова. Поселення в готель .

5 ДЕНЬ. 02.08 - Сніданок. Свята Літургія . Екскурсія в 17 ДЕНЬ. 14.08 - Сніданок. Лагевнікі (св. Фаустина

Римі.

Ковальська) . Свята Літург і я . Мол итовна програма. Екс­ б ДЕНЬ. 03.08 - Сніданок. Свята Літургія . Екскурсія у

курсійна програма в Кракові . Виїзд до Львова.

Ватикані . Виїзд до Асижу. Поселення в готель.

Поїздка відбувається у супроводі священика УГКЦ.

7 ДЕНЬ. 04.08 - Сніданок. Свята Літургія . Відвідини

Пожертва на участь в прощі складає:

міста св. Франциска . Переїзд до Флоренції. Екскурсія.

У вартість входить: проїзд автобусом по маршруту;

Нічний переїзд до Франції.

740 € + 1ОО грн.

проживання в готелях (12 ночей) зі сніданками; страхування; екскурсії у Римі, Ватикані,

8 ДЕНЬ. 05.08 -

Прибуття в Паре-ле-Моньяль

Флоренції, Парижі, Празі, Кракові.

(об'явлення Найсвятішого Серця Ісуса св. Марії Мар­

Додатково оплачуються: вхідні квитки в музеї та

гариті Алякок). Свята Літургія. Молитовна програма.

інші екскурсійні об'єкти (за бажанням); прогулянки

Поселення в готель.

на корабликах (за бажанням), проїзд в громадському транспорті; консульский збір -

9 ДЕНЬ. 06.08 - Сніданок . Свята Літургія . Виїзд до Пор ­ тугалії. Нічний переїзд .

10 ДЕНЬ. 07.08 -

Приїзд до Фатіми. Поселення в готель .

Свята Літургія. Молитовна програма.

42

35€ (крім громадян, що - пенсіонери, студенти до 21 року (стаціонар), діти до 18 років); особисті витрати. звільнені від оплати

Для запису на прощу звертайтесь за тел.:

+38 (032) 224-81-12, 275-06-31, +38 (063) 783-20-96 Андрій .

український

христи~~~~~~~

;u Ір Іон J б f 11 \1 (J r


У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

ЧЕРВЕНЬ 2010

КРОСВОРД Пі11rотувала Леся ШТИКАЛО

По rоризонталі: 1. «Покора - це добровільне приниження себе внаслідок пізнання власної немочі» - автор слів святий .... 7. Лівобережна частина Києва. 10. Той, хто володіє мис­ тецтвом виголошування промов. 11. Стилістичний напрям у європейському мистецтві кінця XVI - XVII ст. 13. «Людина є убогою і потребує про все просити Бога» - автор цих слів святий ... MapiR Віаней. 14. Організований колектив співаків, який здатен виконувати будь-який твір на найвищому рівні. 15. Одне з найбільших і найстаріших міст Європи, столиця України. 18. Те, в чому виявляється схожість, подібність до іншого предмета або явища. 19. Прилад для вимірювання електричного опору. 21. «Серед поля край дороги стародавній хрест стоїть, а на нім ... розп'ятий висів тож від давніх літ» з вірша Івана Франка «Христос і хрест». 22. Початковий період монашого життя.

По вертикалі: 2. Високий столик із похилим верхом, що його використовують як підставку для богослужбових книг, читаючи з них під час богослужінь, і на який також виставляють хрест із розп'яттям, храмову ікону для вшанування вірними. З. Діючий вулкан на острові (ицилія . 4. Маляр епохи Ренесансу пред­ ставник венеціанської школи, автор картин «Іван Хреститель», «Святий Себастіян», «Введення у храм». 5. Зарахування до чис­ ла святих. 6. Той, хто творить чудеса, хто захоплює, чарує своїм мистецтвом, працею. 8. Столиця Венесуели. 9. Видатний діяч на­ уки, мистецтва. 12. Відомий вірш Т. Г. Шевченка, котрий він при­ святив Марку Вовчку. 16. Блаженний, мученик, викладач Львів­ ської Богословської Академії, засновник першого українського католицького студентського товариства «Обнова». 17. Ввезення в країну товарів з-за кордону. 20. Дрібні частки твердих речо­ вин, що виділяються з рідини або газоподібного середовища й осідають на яку-небудь поверхню.

Відповіді на кросворд, опублікований у числі за травень 2010 року: ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 5.Приклад. 6.Параман . В.Родовід. 11 .Ангел. 12.Дія. П.Щастя. 16.Автор. 17.Блиск. 21.Серце. 22.Час. 23.Свято. 26.Бернард. 27.Милість. 28.Ясність. ПО ВЕРТИКАЛІ: 1.Промінь. 2.Закон. З.Намір. 4.Радість. 7.Поміч. 9.Вервиця. 10.Царство. 14.Хор. 15.Зло. 18.Медалик. 19.Тайна . 20.Страсть. 24.Честь. 25.Краса.

J.11 ~ І о н (Jf )І О український ~~~~~~нський

fJ І \1

-43


МІСІОНАРЧИК

ЧЕРВЕНЬ 2С; О

НfСfОНАРЧИК

бр. Юстин БОРИС, ЧСВВ

Слава Ісусу Христу! Найдорожчі мої ангелята, читачі «Місіонарчика»! Ось і закінчилася весна, а з нею

ний рік. Нарешті настали довгоочікувані літні канікули . Літо

-

-

навчаль­

найулюбленіша пора всіх школя­

рів. Можна відчути себе, неначе у раю, адже з'являється дуже багато вільного часу, не потрібно просиджувати довгі уроки та вчити домашнє завдання . Але не забуваймо, дорогі мої друзі, що

навіть час відпоч инку потрібно використовувати з мудрістю. Ви матимете багато різних нагод та пропозицій

-

відпочинкові таборі, екскурсії, відвідини цікавих місць, зможете просто побу­

вати на природі чи поїхати на село до бабусі ... Але завжди пам'ятайте про свого найкращого друга

-

Ісуса. Не забувайте про молитву та Службу Божу! Відвідуйте Ісуса у Храмі, адже Він по­

стійно чекає нас у Пресвятій Тайні Євхаристії під видом Хліба і Вина. Приймайте Його у Святому Причасті якнайчастіше!

Мої любі, я щиросердечно вітаю вас із закінченням навчального року, бажаю якна й краще провести літні канікули, гарно відпочити та з новими силами приступити до навчання у ново­ му навчальному році. Бажаю вам веселих канікул із Богом! • Ваш «Місіонарчик»

БЕЗНЕВИННА ІГРАШКА У Росії 12-літній школяр помер від інсульту після 12 rодин, проведених за rрою в одному з місцевих комп'ютерних клубів. Лікарі

переконані,

гедії стало

що

надмірне

комп'ютерними

ку шкільних канікул

Сергій

наче

від

10-12 годин на добу. Додому Сергій по ­

вертався хіба що для того, щоб нашвидкуруч поїсти й поспати. Батьки не забороняли йому

тра-

проводити свій час за комп'ютером. Вони вва­

хлопця

жали, що хлопчик має право на відпочинок

причиною

захоплення

іграми.

світ на

почат­

переселився

в

комп'ютерний клуб. Він поринав у віртуальний

після закінчення навчального року.

«У нас буває багато дітей середнього шкіль­ ного віку,

-

розповів один із співпрцівників

українськи й МІРІQН ~п

хриаи~~~~~~~ '11 "

о

r


МІСІОНАРЧИК

ЧЕРВЕНЬ2010

комп'ютерного клубу. - Цей хлопчик відвідував

постачання головного мозку. Йому стало зле,

клуб часто, але не більше, ніж інші хлопці».

але потяг до комп'ютерних ігор був настільки

За словами лікарів, хлопчик втратив орієн­

сильний, що він продовжував грати. Підліток

тацію в просторі, перестав упізнавати батьків,

помирав, але не міг відірватися від гри. Емо­

поводився неадекватно. Через три дні хлопчик

ційна напруга зростала, і сталася закупорка су­

помер. «Ми були шоковані ступенем ураження

дин, мозок був позбавлений кровопостачання.

мозку дитини,

розповів завідувач наркологіч­

Хлопчику ніколи не загрожувало таке серйозне

ним відділенням дитячої лікарні Єкатеринбурга,

захворювання. Він був здоровий. Інсульт стався

Олексій Сулимов.

через тривалу емоційну стимуляцію мозку». •

-

-

У результаті тривалого емо­

Джерело: NEWSru.com

ційного стресу в хлопчика порушилося крово-

КОМП'ЮТЕР

ДРУГ ЧИ ВОРОГ?

Мар'яна ШИНДЮК, бр. Юстин БОРИС, ЧСВВ

Сьогодні молода людина зустрілася з силь­

ним випробуванням. Сучасний світ всіляко

,,_/

намагається вкрасти у людей свободу та час.

r(

Яскравим прикладом цього є сучасні техно­ логії, а зокрема

-

комп'ютер і мережа Інтер­

І

нет. Ці речі пропонують нам з однієї сторони

І

доступ до цікавої і потрібної інформації, спіл­

кування з людьми, котрі перебувають на да­ лекій відстані, допомагають у навчанні, робо­ ті, а з іншого боку - крадуть у молодої людини час, можливість живого спілкування з друзя­

ми та родиною, забирають здоров'я, а також

-

/ )

стають причинами смерті (вже зафіксовано

випадки смерті, здебільшого серед дітей та підлітків).

Медики розвинених країн б'ють на спо­ лох. Молодь все більше часу проводить за комп'ютером,

віддаючи

перевагу віртуаль-

ному світу над реальним, у пресі раз по раз

те більшість українських психологів про нього

з'являються повідомлення

навіть не чули.

про «смерть за

монітором». Західні психіатри навіть вигада-

Комп'ютерна гра

-

це особливий віртуаль-

ли спеціальний термін «інтернет-залежність»

ний світ, який легко задовільняє основні по­

для цього небезпечного захворювання, про-

треби підлітка. Тут можна відчути себе героєм,

і11 І GІон dр

український

_

християнськии часопис

-45


- 46

МІСІОНАРЧИК

ЧЕРВЕНЬ201 О

який може все, можна спробувати багато з

дитина не повинна довго сидіти перед моніто­

того, що забороняється йому в реальному сві­

ром знають навіть далекі від електроніки люди.

ті. Тут можна самостійно приймати рішення і не

Згідно з гігієнічними вимогами, діти

боятися відповідальності. Школярі часто пори­

повинні перебувати за комп'ютером не більше

нають у комп'ютерний світ у пошуках

45 хвилин на день, 11-13 років - двічі на день по 45 хвилин, старші - три рази на день. Під час опитування, понад 60 %

свободи і самоствердження. У цьо-

/

-~

му і небезпека: підліток губиться у дійсному світі, натомість живе в

нереальному

-

7-10

років

дітей зізналися, що нерідко

грають у комп'ютерні ігри

Інтернеті.

Одного разу, у відповідь на

довше, ніж планували.

вимогу батьків обмежити час

Це часто негативно

гри на комп'ютері один підлі-

позначається

ток вигукнув: «Комп'ютер

навчанні.Японські

- це

/ вчені виявили, що

моє життя! Ви хочете відібрати у мене життя?!»

комп'ютерні

Під час дослідження, що

стимулюють

проводилось у США, вияви-

80 % популярних серед молоді відеоігор

лося, що майже

містять сцени насильства. Це вже

на

"-

~/

Вони вчать дітей спускати курок". Але не попереджають їх про наслідки таких дій у реальному житті.

певну частину мозку ди-

тини, тому діти повинні більше _ .. читати, писати й займатися матема-

""·r / ""--- ~

не просто ігри, а навчальні засоби.

ігри лише

тикаю. До того ж, для гармонійного розвитку, дитині корисно бавитися на вулиці та

якомога більше спілкуватися з друзями. Існує ще одна небезпека для здоров'я дітей: у них псується зір через часте вдивляння

Людина, котра проводить надзвичайно бага­

у монітор. Оскільки дітям важко себе контро­

то часу біля комп'ютера, здебільшого звернена

лювати, вони можуть, майже не відриваючись,

всередину себе, не помічає зовнішніх подій,

годинами грати в комп'ютерні ігри. А від цього

погано почувається у реальному житті. Люди­

виникає сухість і подразнення очей.

на стає самотньою, вороже налаштованою до

У Японії вчені досліджували наслідки пере­

світу, у її серці панує ненависть, злість та жор­

бування дітей перед комп'ютером та впливу на

стокість. Поволі у світі створюється маленький

них комп'ютерних ігор. Результати цих дослі­

«Маньяк». І добре, якщо така людина не втілить

джень вражають:

в життя свої думки, адже страшно уявити, як

-

у дітей, які грають у комп'ютерні ігри,

виглядав би світ, якщо б життя з екрану пере­

можуть виявлятися хронічні зміни у розвитку

нести у реальність. Важко уявити, але дитина,

головного мозку;

котра живе в комп'ютерних іграх, перебуває у

-

комп'ютерні ігри стимулюють лише ті час­

такому «страшному світі». І, якщо більшість часу

тини головного мозку, які відповідають за зір

вона проводитиме там, то збільшаться її шанси

та пересування, і не допомагають розвивати

померти, не доживши до

інші його важливі ділянки;

15-20 років. Про те, що

українськи~

християнськии

часопис

t111GIOHdV


МІСІОНАРЧИК

ЧЕРВЕНЬ 2010

відповідають за поведінку, тренування пам'яті,

/,,----

емоції, навчання.

(

Нам варто задуматися і спробувати спільно

вирішити дану проблему, адже Бог створив лю­

І

дину для життя в прекрасному світі. Ми маємо

пам'ятати про це і користати з Його великого подарунку, а не закриватися у комп'ютерній грі. Довкола нас стільки всього прекрасного, є велика кількість цікавих і рухливих ігор на при­

роді, які подарують не лише здоров'я, але й хо­ роше спілкування з друзями. Сьогодні можна і варто провести весело час - з користю для душі

-

у дітей, котрі довго грають у комп'ютерні

ігри, не розвиваються лобові частини мозку, що

та тіла, а не навпаки. Користай мо з цього, дякуй­

мо Богові за все і живімо весело та цікаво. •

«Мене звати Юра. На початку навчального року мені купили

комп'ютер. Одного дня я вирішив записати для себе гру. Я не зважав на те, яка це гра, гадав тільки, щоб якнайшвидше погратись. Ця гра стала моїм душевним падінням. Кожного дня я захоплював­

ся грою все більше. З часом мені почали снитись погані сни. Гра по­ лягала в убивстві, злодійстві. Я не зважав на сни, але вони траплялися частіше. Коли я виходив на вулицю, то почував себе, неначе в грі: мені хотілося сісти в чужу машину, постріляти. Мене врятувала пауза в часі Великого посту, коли я відмовився від

комп'ютера. Після розмови з братом-монахом я постановив не грати в ігри, у яких потрібно вбивати. Насправді є багато ігор, які не ШКОДЯТЬ, наприклад, інтелектуальні: шахи, шашки, нарди.

Зараз я не сиджу біля комп'ютера, а граю у футбол. Я почув-аю себе вільним та незалежним. Дорогі однолітки, закликаю Вас обережно ста­ витися ·до комп'ютерних ігор!» •

Юрчик Груба, 12 років м. Червоноград

МІСІОНАРЧИКОВА ТТОШТ А Здрастуй, «Місіонарчику»! Я прочитала твоє прохання. Мене звати Ха­ ритчак Романна. Мені 13 років. Я живу в Дублянах. Знаю, що тобі відоме село, до якого приходять твої журнали. Я вчуся у 6-А класі і в мене

16 друзів.

Я живу в бабусі, яка зветься Віра. Я дуже хочу, щоб я була у вашому журналі. Я дуже люблю Христове Воскресіння! Воно є спасіннt~м для людей. Ісус по­ мер за нас, але він Воскрес! Бо він є Воскресінням. Я Иого дуже люблю! Я щиро вдячний тобі за листа, дорога Романно. Мені було надзвичайно при­ ємно отримати вісточку від тебе. Радий, що в тебе багато друзів. Я дуже добре знаю твоє село, і тому це мені додає радості. Сподіваюся на ближче знайомство з тобою та твоїми друзями, адже ти тепер новий друг «Місіонарчика». •

-47


-48

МІСІОНАРЧИК

ЧЕРВЕНЬ 2010

ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДИТИНИ 1 червня

Україна відзначає Міжнародний день захисту дитини. Саме діти Е майбутнім нашої держави.

Їх потрібно любити, берегти і вчити добра. Особливо тих, котрі обділені батьківською любов'ю. «Місіо­ нарчик» завітав у гості в один із сиротинці в, а саме дитячий будинок «Оранта» ум. Дрогобичі. Про життя дітей у цьому будинку нам розповість один із вихователів.

Звичайно, так є не всюди ... У місті Дрогобичі,

у дитячому будинку «Оранта», справжньому Домі, живе велика, дружня Родина. Діти щирі, відкриті ...

Але такі дитячі будинки, як «Оранта»

- одне з не­ багатьох виключень із загальних правил. Дитячий будинок «Оранта» було відкрито уве­ ресні

1997 року.

Є з~шана і дві шкільні групи. Школярі на­

вчаються в ЗОШ №5. Діти відвідують музичну, художню та спортивну школи, займаються в

зразковому дитячому танцювальному ансамблі «Верховинка».

8

Вихованці дитячого будинку «Оранта».

Серед наших вихованців є багато талановитих творчих дітей. У нас проходять цікаві та змістовні виховні заходи та свята. Діти прикрашають світ­

лицю своїми творчими роботами, малюнками, вишивками. Вокальний дует «Вишиванка», який є

дипломантом та учасником обласних фестивалів, всеукраїнських («Цвіт папороті») та міжнародних («Назустріч мрії») фестивалів. Наші діти виховуються в дусі християнської

моралі. Щонеділі вони беруть участь у Святій Лі­ тургії. Заняття з християнської етики проводять брати-семінаристи Дрогобицької духовної семі­

нарії. Діти сповідаються, причащаються, беруть участь у прощах до Грушева, Гошева. Частими гостями у дітей є студенти Дрого­ бицького педагогічного університету імені Івана Франка, які проводять з ними ігри, розваги, ко­

зацькі забави. Пишаємося ми й своїми випускниками. Всі вони закінчили різнопрофільні училища та технікуми.

8

Дует «Вишиванка».

Багато з них стали студентами вищих навчальних

український ]І

fP Іон UJ rп

христи~~~~~~~ І 11 \1


МІСІОНАРЧИК

ЧЕРВЕНЬ201 О

закладів. Є діти, котрі створили сім\ виховують своїх дітей, ми щиро радіємо за них.

Діти виховуються завдяки праці директора, ви­ хователів, помічників вихователів, медперсоналу,

кухарів. Адже колектив дитячого будинку намага­ ється зігріти теплом свого серця, увагою і ласкою тих юних співгромадян, життя котрих не схоже на

добру казку, і допомагає їм відчути радість життя. Вважаю, що всі ми, діти України, повинні

пам'ятати заповіти, які посилав у глибини майбут­ нього великий Тарас Шевченко. Серед цих запові­ тів перший і останній: Свою Україну любіть, Любіть її... Бо время люте, В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть. • Леся Грицик, вихователь

Вихованці дитячого будинку «Оранта».

ВЕСЕЛИНКИ ЧИЙ М'ЯЧ? А в нас ще розумніший: носить і ті, які ми не

На подвір'я залетів футбольний м'яч. Якась тітка

-

схопила його і почала кричати:

передплачуємо.

-

Чий це м'яч?

ЗНАЙОМСТВО З ПРИРОДОЮ

А вікно розбилось?

Хлопчик уперше з батьками приїхав до тітки на

Ні.

Тоді мій!

село. Гуляючи довкола, він побачив у траві кіль­

·

ка пляшок з-під молока і, захекавшись, прибіг до

ЧИЙ ПЕС РОЗУМНІШИЙ?

-

У нас такий розумний пес. Щодня приносить

газети, які ми передплачуємо.

t111Gloнdp

український

христмянськии

часопис

батьків:

-

Тату! Мамо! Я тільки що знайшов у траві гніздо

корови!

-49


-

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНКУ ДІТЯМ

ЧЕРВЕНЬ2010

ГОЛОВОЛОМКА

(У всіх словах посередині знаходиться літера «а», справа і зліва однакова кількість літер)

_______

Підгот вала Леся шти~ кд л о

1. Спеціально відведена значна площа землі, на якій вирощують плодові дерева, кущі. 2. Низький чоловічий голос. З. Столиця європейської держави, знаходиться на р. Влтава.

-

2

'

4. Син Авраама, батько Ісава і Якова. 5. Синонім до слова поздоровлен­ ня, r'ратуляція. б. Невеликий гризун, що веде

3 4 5 6

напівводяний спосіб життя і має цінне блискуче хутро бурого

7

кольору.

8

7. Розділ граматики, який вивчає способи поєднання й розміщен­ ня слів у мові. 8. Мама святого Івана Хрестителя. 9. Спеціальне приміщення, облад­

1

а

9 10

нане для проведення експери­

ментів, дослідів, випробувань.

10. Найвище духовне звання в монахів.

11. Той, хто дає поради, навчає. 12. Письменник, який пише дра­ матичні твори.

13. Італійський маляр та архі­ тектор, визначний художник епохи Ренесансу. 14. Європейська держава на Балканському півострові.

11 12 13 14 15 16

-1718

-

15. Сорт дрібних цукерок-кульок. 16. Місто-курорт на Кавказі. 17. Володар якої-небудь країни. 18. Польова квітка (таку ж назву має і цукерка). Відповіді на загадку «СВЯТО МАТЕРІ», опубліковану у числі за травень 2010 року: 1. Шевченко. 2. Голос. З. Кукурудза. 4. Рушник. 5. Слово. б. Любов. 7. Серце. 8. Родина.

9. Соловейко. 10. Сонце. 11. Усмішка.

50

український

христи~~~~~~~

itl

І с Іон І а (J

r


ВАСИЛІАНСЬКА МОЛОДЬ на місцях слави Героїв України {Батурин-Крути-Канів)

1 - 3 травня 201 О р.Б.

АСОЦІАЦІЯ ЛІКАРІВ-КАТОЛИКІВ З УКРАЇНИ на ХХІІІ Всесвітньому конгресі Федерації асоціацій лікарів-католиків у Люрді


. ..

НОВИНКА!!! Підручник з сиаематичної філософії «Онтологія і метафізика» отця-професора Батіаи Мондіна, відомого

італійського іаорика, філософа та богослова, автора трьохтомної наукової праці «Іаорія метафізики», відзначеної в Італії золотою медаллю ім. Данте Аліг'єрі, подає основні відомоаі науки про буття у томіаичному, персоналіаичному та аксіологічному вимірах, пропонує своє бачення генези «цариці наук» і перспективи її розвитку у ХХІ аолітті.

Переклад здійснено учнем професора Батіаи Мондіна, викладачем метафізики в духовних інституціях Церкви в Україні. Є незамінним посібником для студентів вищих релігій­ них закладів, а також для науковців та духовенства. Я рішуче аверджую, що вивчення філософії є rрунтовною і конче потрібною складовою у аруктурі богословських аудій при навчанні майбутніх священиків. (Енцикліка «Fides et гаtіо», 62). Запропонований посібник - це путівник для тих, хто

Баттіста МОНДІН

вперше наважи вся вирушити в мандри захоплюючими

ОНТОЛОГІЯ І МЕТАФІЗИКА. -Львів: Місіонер, 2010. - 284 с.

Отець Батіаа Мондін зумів створити доступний твір для початківців, водночас послідовно викладаючи філософську науку.

маршрутами філософії.

ФІЛОСОФСЬКО-БОГОСЛОВСЬКІ ПРАЦІ

«МІСІОНЕР» вул. Б. Хмельницькоrо, 40, м. Львів, 79019, тел.: 095 260 2157, (032) 272·90·80

www.missioner.com.ua Крістоф Шенборн

Фабіо Чарді

ПОЧУТТЯ СИНА Формаційний шлях у посвяченому житті

койнон1я:· БОГОСЛОВСЬКО­

ДУХОВНИЙ ПУТІВНИК МОНАШОЇ СПІЛЬНОТИ

Кардинал Крістоф Шенборн

МЕТА ЧИ ВИПАДОК? Створення світу й еволюція з точки зору розсудливої віри


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.