Місіонар 06 2011

Page 1

УК РАЇ Н С Ь К И Й Х Р И СТИ Я Н С Ь К И Й

Ч · А СО Г'І И С

2011 ЧЕРВЕНЬ

фото: Роман ДАЦЬО

ПРЕСВЯТА ЄВХАРИСТІЯ ЯК ТАЇНСТВО

БЛАЖЕННИЙ ІВАН·ПАВЛОІІ І УКРАЇНА

НОВІ СИМПТОМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ХВОРОБИ УКРАЇНЦІВ .



СЛОВО РЕДАКТОРА

ЧЕРВЕНЬ2011

ЗМІСТ СЛОВО РЕДАКТОРА

...... "".з

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НАЛ И ПЕН Ь .............................................

.... 6

Покровюпель на липень: МУЧ . ЕМІЛІЯН,

31

.................................................. 7

л и п ня. . . . .

Єfдн?ЕЛїяк~~~~:.:.~.~-~."."....".""." . . . """.".". . "" . """"""""." . "в ПСАЛМИ ПРО ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА .............................. .

......................... ...... 9

о. ХристофорJАНИНЕІ{Ь, ЧСВВ

...............................

Христина МИХАЛЮК

.............:...... :............. 11

ОЧИМА БЛАЖЕННОГО ПАПИ" •...........................................................

15

ЛІТАНІЯ ДО БЛАЖЕННОГО ІВАНА ПАВЛА 11................

19

о. Анастасій КАБАЛЬ, ЧСВВ

ПРЕСВЯТА ЄВХАРИСТІЯ ЯК ТАЇНСТВО ........."........

... 20

f. \ 'lОТРІБ!'ІО ЛЮБИТИ СВОГО Б1.'АЖНЬОГО

~тор;·-1кдм~ святого письr.~.~

'8

"1ІСІО-fАРЧИКОВА ПО' ТА

Слава Ісусу Христу! На порозі літа плануємо, що будемо робити,

що маємо здобути, як відпочити . Нас очікує ве­ я ка торкнеться багатьох родин; копітка праця для всього народу; будуть різноманітні політичн і акції, які вплинуть на наше життя. Як не втрати ­

ти голови у круговерті поді й ? Як зберегти спокі й серця посеред непевності нинішньої доби? На

початку літа бажаю поділитися з вами кількома спостереженнями і думками.

Складається враження, що ба гато хто з нас бажає впорядкувати так звані зовнішні обстави ­

и

ни свого життя, надіючись, що це призведе до

.. 30

омр іяного спокою і щастя. Тому так багато чути

............................. .. З І

лоддю, яка, як кажуть, зовсім відмінна від попе ­

про невдоволення і нинішньою політикою, і мо­

о. Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

РУКИ СВЯЩЕНИКА ..................................................

мfмо~frлАЬНИЙ ПОСТАМЕНТ НА ПАМ'ЯТЬ ПРО МУЧЕНИЦЬКУ

СМЕРТЬ БЛАЖ. ВІТАЛІЯ БАЙРАКА, ЧСВВ ........................................... 32 Володимир СРІБНІJЙ ВІДЧУТТЯ БОЖОІ ПРИСУТНОСТІ Ольга КОБИЛЬ ЧЕНКО ПОДИХ ВІЧНОСТІ З ХЕРСОНА

головний редактор

на полі та збір першого урожаю, що так важливо

.

ЯКЩО ПОДИВИТИСЯ НА УКРА.ІНУ

ІОІ< \УРС

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

лика вступна кампанія до шкіл та ун і верситетів,

БЛАЖЕННИИ ПАПА ІВАН ПАВЛО 11:

ЗДАЛЕКА І ЗБЛИЗЬКА

ЗАСТУПНИКИ БОЖІ МОЛЯТЬСЯ ЗА НАС

......................................."................. зз

редніх поколінь, і постійним відчуженням пом іж

людьми, браком милосердя і співчуття . Не раз доводиться чути, що життя тепер стало набагато

гіршим, аніж було раніше. Пригадую, яким великим було піднесення на­

................................................................. 35

ВІН ПОДАВ НАМ ПРИКЛАД ПОВНОКРОВНОГО ЖИТТЯ

.............. 36

Віктор ПОЛЕТКО " .. НОВІ СИМПТОМИ НАЦІОНАЛЬНОІ ХВОРОБИ УКРАІНЦІВ

......... 36

о. Миколай микосощ;:ький, чсвв

роду у

1989-1990

роках, коли галичани із вірою в

істинн ість своїх переконань, кинулись відроджу­

вати Церкву, жертвували собою у боротьбі за дер­ жавність. У ті часи довелось і мені бути учасником так званих «демократичних перетворень» й од­

МАСОНСТВО В УКРАІНІ

ЯК РІЗНОВИД РЕЛІГІЙНОГО ВЧЕННЯ .... ............................................ 38 Віктор ЗАХАНДРЕВИ Ч

ним з найбільших вражень, що їх виніс із цієї бо­ ротьби, було відчуття безвиході : вже тоді ми були

ЦЕ БУВ ТЕСТ НА НАШУ ЗРІЛІСТЬ І ОРІЄНТАЦІЮ ДЕРЖАВИ ............................................................................ 40

готові багато говорити, але не дуже-то готові щось

д. Єронім ГРІМ, ЧСВВ .. • ВАСИЛІЯНСЬКИИ МОНАСТИР ПРЕСВЯТО! ТРІИЦІ В КАМ'ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ ..................................................................

тоді стало очевидним

конкретне для спіл ьної справи зробити . Для мене

42

Ольга БОСА

НАДІЯ ДЛЯ СВІТУ .........

············································· .. 44

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

АПОСТОЛЬСТВО СТРАЖДАНЬ Леся ШТИКАЛО

..

................................................. 45

КРОСВОРД « БЛАЖЕННИЙ ПАПА» ................................................. ".... 50

-

без зміни способу думан­

ня, світогляду ми не зможемо будувати здорове суспільство. Душа людини

-

це головна складова

нашого життя, саме зміна серця приведе нас до

навернення, добробуту, радості і вічного життя. З того часу м и нуло більше ніж два десятиліття, але подібне переконання тільки утвердилося. Я ціл ком свідомий того, що сучасні обставини в Україні дуже далекі від того, на що ми надіялися під час здобуття

MIGIOH

з


-

СЛОВО РЕДАКТОРА

ЧЕРВЕНЬ 2011

незалежності. Але маємо самі себе запитати: невже

труднощі в житті і вирішувати проблеми. Літо та­

це тільки нас обманЮють негідні політики? Невже

кож чудовий час, щоб частину відпустки чи кані­

й справді ми завжди відверті і щирі перед самими

кул виділити для проходження реколекцій, тобто

собою, перед своїми брати і сестрами, зрештою пе­

духовних наук, які тепер часто організовуються

ред Богом? Вважаю, що тепер, можливо як ніколи

при монастирях та в інших пристосованих для

перед тим, нам знову і знову потрібно заглянути

цього місцях. Зміна не прийде відразу. Але якщо

до власного серця і визнати, що ми частіше поми­

кожний з нас не візьметься до боротьби за свою

ляємося, аніж може здаватися. І тому нам потрібно

душу, неможливо буде побороти всі ті негативні

вчитися, слухати Боже Слово і змінювати наші сер­

явища, які ми тепер переживаємо в Україні.

ця на зразок Серця Спасителя, який закликає: «На­

У червні ми також плануємо, яким має вигля­

вчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем,

дати «Місіонар» на наступний рік. Після деяких

тож знайдете полегшу душам вашим» (Мт

роздумів та

11,29).

Літо для нас має стати не тільки часом праці

редакція

вирішила

році «Місіонар» матиме

52 сторінок у вже 68 сторінок. Це

на полі чи відпочинку, але також часом для праці

2012

духовної. Ми вже звертали увагу, що саме влітку

дасть змогу збільшити шрифт, а також урізнома­

відбувають відпусти у численних відпустових міс­

нітнити тематику часопису. Очевидно, збільшен­

цях нашої Церкви. Кожний з нас повинен здійсни­ ти паломництво і взяти участь принаймні в одно­

ня обсягу призведе також до подорожчання, але редакція зробить все можливе для того, щоб таке

му з них, але не для того, щоб, як це часто буває,

подорожчання не було занадто відчутне для зви­

«випросити ласки для себе і родини», або іншими

чайних читачів. Запрошуємо до співпраці всіх, хто

словами, попросити Бога, щоб Він вирішив наші проблеми. Паломничати слід насамперед із намі­

може допомогти в розповсюдженні часопису, а

також жертводавців, щоб часопису майбутньому

ром виявити свою віру, здобути новий досвід, а

якомога повніше відповідав потребам проповід­

головне - змінити своє серце, щоб могти з Божою

ування Божого Слова і ставав важливою часткою

ласкою і згідно з Його словом самостійно долати

турботи про зміну наших сердець.

~

~ ~

і

~ ~

~~ IP//f!ИttCO#'

Головний редактор: о. Корниліи ЯРЕМАК, ЧСВВ Відповідальний секретар: Ігор САВ'ЯК Радакційна колегія: о. ~ристофор САНИНЕЦЬ, ЧСВВ о. Иосафат ХАИМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАЩ ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Літературне редагування: Христина МИХАЛЮК Коректура: Віктор ПОЛЄТКО

Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА Фото на обкладинці: РоманДАЦЬО

4

консультацій

збільшити обсяг часопису: замість

Заснований_у 1897 році Засновники - Отці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 в,ід 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у м1сяць

Передплатнийіндекс-23959 Адреса редакції:

м. Львів 79019, вул. Б. Хмельницького, З6 Святоону~ріївськии монастир Отців Василіян тел/Факс: 272-46-94 e-mail: misionar@ukr.net, misionarchik@i.ua URL: www.osbm.in.ua

Підписано до друку Зl .05.2011 Формат 70х100 1/16. Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам.Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківсьюи друка~:>ні видавництва Отців Василіян «Місіонер». 80300, Льв1вська обл., м. Жовква, вул. Василіянська, 8

Передруки і.пеР.еКІJади дозволені за поданням джерела. Редакц1я збер1гає за со~ою право в~правляти 1 скорочувати над1слан1 матер1али. ©Журнал «Місіонар»,

2011


ЧЕРВЕНЬ201

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

l

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєw у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях ниніwнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.

Жертвую їх особливо за Святіwого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення гріwників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогодніwний день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире,

св. Йосафате, заступники України, моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так полюбило нас •••

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ЧЕРВЕНЬ

(З благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб священики, з'єднані з Серцем Христа, завжди були правдивими свідками турботливої і милосердної Божої любові.

МІСІЙНИЙ: Щоб Святий Дух покликав до місійної діяльності з-посеред наших спільнот багатьох осіб, готових цілковито посвятити себе поширенню Божого Царства.

МІСЦЕВИЙ: Щоб покликання хлопців і дівчат до богопосвяченого й священичого стану залишалося незалежним від впливу сучасної культури, яка часто реляти­ візує дійсність і робить нездатною молоду особу до відкриття на божественне.

tНIGIOH

україн ський

~

х р истиянськии часопис

5


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2011

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ЛИПЕНЬ

(З благословення Святішого Отця)

також мають фізичну або тілесну складову, і що

о. Христофор ГАНИНЕЦЬ,ЧСВВ

часто вони впливають на стан усього організму...

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб християни спричиняnися

Біль, а особливо той фізичний, дуже поширений у

до поnегшення фізичних і духовних

світі істот. Але тільки людина, страждаючи, знає,

страждань осіб, хворих на СНІД, особnиво в

що вона страждає, а запитуючи себе, чому це так,

найбіnьш убогих країнах.

і не знаходячи задовільної відповіді на запитання,

переживає ще глибші страждання». це явище невід'ємне від існу­

Полегшити страждання людей, хворих на

вання людини: де біль, там людина, де людина, там

СНІД, особливо в бідних регіонах, де немає на­

Людський біль

-

постійний супутник

віть елементарної уваги й поваги, є нашим хрис­

людини. Цей феномен важко пояснити: він ставить

біль. Можна сказати, що біль

тиянським обов'язком. Навіть у пташиному світі

-

нас перед нерозв'язаною проблемою присутності

пташка годує своїм дзьобом іншу

фізичного зла у світі людей. Попри те, людина не тільки є об'єктом болю і страждань, вона спромож­

шину і огортає її свою любов'ю. У нашому світі людей з хворими на СНІД часто не те що боять­

на осмислити їх. Про це нам нагадує блаженний

ся вітатися, а просто цураються, відкидають на

Папа Іван Павло

-

хвору

-

пта­

маргінес. І тому такі «жести» ще більше доводять

11 в Апостольському листі «Salvifici Doloris» 11 лютого 1984 р. (лат. - «Відкупитель

людину до розпачу і страждання. Мусимо пле­

страждаючих»). «Ми говоримо про біль, що супро­

кати християнську свідомість самі і спонукати

воджує як фізичні, так і моральні страждання ...

інших до людяності, щоб через фізичні страж­

Не можна заперечувати, що моральні страждання

дання не губилися людські душі.

МІСІЙНИЙ: Щоб сестри-монахині, які

сучасна людина. А саме за таким принципом жила

працюють на місій них територіях, буnи

католицька черниця Мати Тереза. «Я бачу Бога в

свідками євангеnьської радості і живим знаком Христової nюбові.

кожній людині»,

-

мовила вона. Коли під час вру­

чення їй Нобелівської премії миру запитали, що

люди можуть зробити заради миру, вона відпові­ «Дайте мені точку опори, і я переверну ввесь

ла: «Піти додому і любити своїх ближніх». Корот­

світ». Так стверджував давньогрецький учений

ко і ясно ... Справжня любов не вимагає балачок,

Архімед. «Дозвольте мені пізнати Бога, жити з Бо­

але дій. Христове серце відкрите до всіх і зі всіма

гом і навчитися любити людей, і я зможу змінити

ділиться своїм полум'ям любові. Тільки потрібно

світ на краще»,

підтримувати цей вогонь щирим бажанням.

-

так може висловлюватися кожна

МІСЦЕВИЙ Щоб змінюваnося ставnення

жінка виросла у бідній родині, у дитинстві багато

наших земnяків, особливо студентів,

працювала, була піддана насильству, але зуміла

до «чорної роботи», без якої не можуть

піднятися

існувати «біnі руки», й виконання якої

в інших. Організувавши книжковий клуб, вона

робить людину готовою до будь-яких

розбудила молодь до читання, звернула увагу

випробувань і негараздів.

на

-

питання

і її життя сьогодні вселяє впевненість

сексуального

насильства,

расизму,

а «чорну роботу» представила як засіб успіху і «Дивлячись на мене, ви бачите, чого можна досягти»,

б

щастя. А скільки схожих людей, які пробиваються

так відповіла чорношкіра акторка

«крізь терня до зірок», ми зустрічаємо у своєму

Опра Уінфрі на цікавість студентів Гарварду. Ця

житті? Творець дарує кожній людині талант, твор-

-

українськи~

християнськии

часопис

IGIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ ?О11

чий потенціал і можливості. Головне

-

не бояти­

згодом подають найвишуканішу їжу. Так і праця

ся і не соромитися прикласти руки до глини чи

маловартісна в очах інших стає з часом найнеоб­

до болота. Адже з них ліпляться горщики, в яких

хіднішою і найпомітнішою.

_

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЛИПЕНЬ

МУЧ. ЕМІЛІЯН,

31

липня

Святий мученик Еміліян,

слов'янин, постраждав за

Христа під час правління імператора Юліана Відступника

(361-363

рр.). Бажаючи відновити в Римській імперії культ

язичницьких богів, Юліан розіслав по всіх областях указ, згідно з яким всіх християн мали страчувати.

Святий начальника

Еміліян був міста

і

рабом

таємним

християнином. Обурений жор­ стоким указом, святий Еміліян проник

в язичницьке

капище,

розбив молотком статуї ідолів, перекинув вівтарі і світильники

і вийшов, ніким не помічений.

Незабаром язичники виявил~ що капище було розгромлене. Розлючений натовп став бити одного селянина, який випадко­

во проходив поруч. Тоді святий

Еміліан голосно крикнув, щоб не чіпали безневинної людини, і

сказав, що сам поруйнував

капище. За наказом сановника

святого Еміліяна довго і нещад­ но били, а потім засудили на спалення. Кинутий в багаття, він

не загинув, але полум'я обпали­ ло багатьох язичників, що сто­ яли навколо. Багаття загасло,

святий Еміліян ліг на догораюче вугілля і з молитвою віддав свій дух Господеві.

MIGIOH

український

~

християнськии часопис

7


ОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ2011

ЄВАНГЕЛІЯ

було терміново подбати про те, щоб вірно збе­ рігати апостольську спадщину. Таким чином,

Продовження,

народжуються різноманітні традиції, що нале­

1-5 за 2011р.

жать до певних ділянок впровадження христи­

початок в ч.

янства, і вони були пов'язані з головними апос­

о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ

толами першої генерації (Петро, Яків , Іван та

Павло). Центром Петрової традиції була Антіо ­

Т ет1й період: редагування Євангелій « А священні автори написали чотири Єван ­

хія, традиції Якова

-

Єрусалим, Івана

райони Трансйорданії, а Павла

- сільські - райони Малої

гелії, вибираючи дещо з того багатства, що було передане усно, чи вже й писемно, дещо ж збираючи разом в одне, або вияснюючи з ува­

де зароджувалися традиції, пов 'язані з іншими

ги на стан церков, врешті ж зберігаючи форму

апостолами та важливими персонажами (Тома,

Азії, Греції та Риму. В цей час християнство прийшло також до Єгипту та до інших місць,

проповіді, щоб подати нам про Ісуса завжди

Марія Магдалина). Різноманітність

те, що правдиве й щире » (Догм. конституція

характеристик християнства цього часу. Без

«Dei Verbum», 19 (лат. - « Слово Боже») .

сумніву, протягом цієї другої генерації почав­

- це одна з

ся процес поєднання різних традицій навколо

Друга християнська генерація (70-110 рр. після Христа)

найважливіших

-

Петрової та Павлової, що

стало нормою та мірилом для всіх інших.

Зруйнування Єрусалимського храму спри­ чинило нову ситуацію всередині юдаїзму, що мало вплив на християнськ і спільноти . Із зник­ ненням храму та класу священиків юдаїзм зо­

Роль євангелистів - остання

Євангелія

ланка цього процесу

поєднання різних традицій , які передавалися

зародився

різними християнськими групами, в різних об­

новий ортодоксальний юдаїзм , контрольова­

ставинах життя спільнот та в різних літератур­

ний фарисеями та вчителями закону, нетоле­

них стилях .

середився

навколо

закону,

тому

рантність яких підвищила напругу між хрис­

Роллю євангелистів було включити ці тра­

тиянською Церквою та юдейською синагогою,

диції, одні з яких вже була записані, у більш

і так дійшло до відкритого розриву та конф ­

всеохопне оповідання . Всі вони провели дуже

ронтації, як це чітко видно в деяких писаннях

важливу редакційну працю, що полягала у се­

Нового Завіту (Євангелія від Матея та від Івана) .

лекції (відборі ) отр им ан и х матеріалів та вмі­

Цей факт спричинився до ідентифікації Церк­

щенні їх у контекст ширших оповідань своїх

ви як чогось відмінного від юдаїзму. В той же

творів, скорочуючи або розширюючи їх, щоб висвітлити нові обставини, в яких жили їхні

час діяльність християнських спільнот стосов­ но елліністичної культури та Римської імперії

спільноти. Ці процеси легко зауважити при

характеризувалася

дослідженні використання Матеєм та Лукою

діалогом

та

інтеграцією

(Євангеліє від Луки і Діяння апостолів) . Самі ж християнські спільноти тоді сти ­ каються з кризою дозрівання.

Вже зникли

матеріалу Марка. Євангелисти

розповідають

узгоджено

з

джерелами, більшість з яких, однак, невідомі.

початкові імпульси, і важко було жити єван­

Єдиним очевидним фактом є те, що Матей і

гельським радикалізмом . Спокуса пристосову­

Лука користувалися Євангелієм від Марка. Та­

ватися до світу була великою, а наполегливість

кож дуже ймовірно, що обидва користувал и и·

- важкою. Тому було необхідно відновлювати

Quelle - Джерелом Q (збіркою повчан ь k Y'-d

радикальність життя Ісуса, яке містилося у

Крім цих двох джерел, євангелісти Матеи 1 Л укd

євангельських традиціях . Після смерті апостолів, які знали Ісуса (це

розповідають і за власними традиціями (М власний матеріал Матея;

L-

-

власний матеріал

інша характеристика нової ситуації) вже ніхто

Луки), усними чи записаними, які включать до

не міг сказати: « Я його бачив», тому необхідно

своїх Євангелій. Ці дані дають місце для гіпоте-

8

GIOHdP


ЧЕРВЕНЬ 201

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

l

зи двох джерел (Марка та

яка намага­

були більш відповідні спільноті, для якої писав

ється пояснити відношення між синоптични­

той чи інший євангелист. Обидва включили та­

Quelle),

ми Євангеліями. Графічно вказані відношення

кож традиції, що походили від Джерела

мали би такий вигляд:

та інших власних традицій, маючи чітку мету:

Мр

м

L

\ Євангеліє від Марка є, отже, найдавнішим. У

Quelle

Лк

укомплектували твір Марка, в якому браку­

складенні свого оповідання він, ймовірно, ко­

вало багатьох, важливих секторів традиції Іс­

ристувався давніми традиціями та збірками­

уса та про Ісуса, що зберігалися у спільнотах.

колекціями притч, суперечок, чуд, оповідань

Обидва Євангелія намагаються, отже, зробити

про страждання. його завдання не полягало

крок вперед у процесі включення християн­

лише у збиранні і поєднанні тих всіх традицій,

ських традицій, започаткованих Марком.

але найперше потрібно було актуалізувати та

Євангеліє від Івана має свою власну історію.

організувати, дотримуючись тої схеми, яку ви ­

Має мало подібностей зі синоптиками, бо його

користовували християнські місіонери, опо­

джерела були іншими, і лише в деяких роз­

відаючи про найосновніші події з життя Ісуса

повідях (напр. в оповіданні про страждання)

(див. Ді.

зустрічаються оповідання, що походять від

10,37-41).

вним планом Марка, але й дещо змінили та

спільної традиції (див. вступ до Євангелія від Івана) . Та побачимо це пізніше .

включили у свої оповідання багато частин, які

(Продовження буде)

Матей та Лука не лише слідували за осно­

ПСАЛМИ ПРО ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА Старий Завіт є приготуванням до Нового, у

Псалми, у яких іде мова про вхід до святого

якому сповнюються обітниці, дані Господом,

міста, тобто Єрусалима, є заповіддю вознесіння

про що каже Христос у синагозі: «Сьогодні

Сина Божого до свого Отця. Ісус Христос є знаком

збулось це писання у вухах ваwих» (Лк.

Нового Завіту, Він об'являє християнський спо­

4,21). Спасительні події із Старого Завіту

сіб прослави Бога псалмами, стає посередником

є прообразами Нового. Так, наприклад,

та новою святинею, тобто місцем зустрічі Бога з

вознесіння Христа проображає Енох (Бут.

людиною. У такий спосіб для християн земним

5,24; Євр. 11,5) та Ілля (2 Цар. 2,11). Пророцтва

Єрусалимом стає Церква Христова, Небесним

Старого Завіту у поетично-молитовний

Єрусалимом

спосіб містяться у псалмах, в яких теж можна

всі люди покликані, про що каже Христос: «В домі

відчитати подію вознесіння Христового

Отця мого багато жител ... І коли відійду і вам міс­ це приготую .. . щоб ви були там, де Я» (Ів. 14,2-3).

(Псалми

МІСІОН

24; 47; 68; 110; 122).

-

Царство Небесне (Од.

21), до якого

9


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 201

l

Ці псалми можна було б поділити на різні групи. До першої належать псалми, які за­ повідають вознесіння ГНІХ. Святий Кирило

Олександрійський, посилаючись на Послання

до Ефесян, пише, що 47-й псалом є заповіддю вознесіння Господнього, бо тільки той, хто зійшов униз, міг зійти вгору, звідки прийшов

(Еф.

Псалмоспівець вже наперед ба­

4,9-10).

чить, як у Месії сповнюються обітниці Нового і вічного Завіту, а знаком цього є воскресіння, вознесіння та сидіння праворуч Отця Свого

(Пс.

110,1).

Інші псалми говорять про саме вознесіння Господнє. Прикладом цього є 24-й псалом, який складається з двох частин, що мають спільну

тему: вознесіння спасенної душі та тріумфаль­ не вознесіння Спасителя. У другій частині в

образний спосіб описано вознесіння Господа, під час якого відчиняються одвічні двері, щоб увійшов могутній і потужній, той, хто переміг у

битві, хто переміг смерть - воскрес (Пс. 24,7-1 О). У першій частині цього ж псалма сказано, що

всі ті, у кого будуть «безневинні руки й чисте серце; хто не пильнує розумом своїм пустого і

не присягає криво»

-

матимуть благословення

і спасіння Господнє та зійдуть і стоятимуть на

Його святому місці (Пс. 24,3-6). Є також псалми, які прославляють Того, що

псалом, яким молились під час

прощі до міста святого. У ньому оспівуєть­

місто. В Ісусі Христі Господь Бог об'являє себе в

ся Єрусалим як місто непорушне і яке всіх до

історії у видимий спосіб. Своїм воскресінням і

себе скликає: «Зрадів я, коли мені сказали «Під­ емо у дім Господній» (Пс. 122,1). Про Єрусалим

вознесінням Син Божий впроваджує людство

до обіцяної землі, проходячи у духовний спо­ сіб спасительні події історії Ізраїля (Еф. 4,8). Псалом

68

молитовно оспівує славну історію

сказано як про місто молитви: «Тут сходяться

коліна, Господні коліна". щоб прославляти

там ім'я Господнє» (Пс. 122,4). Йдеться у ньому

вибраного народу від єгипетського визволен­

навіть про те, за що молилися прочани: «Про­

ня до приходу в обіцяну землю. В особливий

сіть для Єрусалима миру» (Пс.

спосіб звернено у ньому увагу на Господа, що

мир у твоїх мурах, безпека у твоїх палатах» (Пс.

провадить свій народ впродовж історії та воз­

122,7), «Мир

сідає на престолі святині: «Устане Бог, і розси­

122,6), «Хай

нехай буде у тобі".»

буде

( Пс. 122,8).

Псалми, у яких мова йде про вознесіння Гос­

на

поднє, є наче метафорою життя людини всіх ча­

гору, забрав у неволю бранців, узяв собі людей

сів, під час якого вона прямує до Небесного Єру­

у подарунок, навіть і тих, що противляться у

салима

Господа Бога жити» (Пс.

недільні і церковні свята

пляться вороги його» (Пс.

68,2), «Зійшов єси

68,19),

«Бачать твій

вхід, о Боже, вхід Бога мого, царя мого

тиню» (Пс.

-

у свя­

68,25).

Окрім прослави Господа, псалми оспівують місто святе

10

122. Це

Псалма

возсів на престолі міста святого, та саме святе

-

Єрусалим, що є головною темою

-

Царства Божого в історії. Для християн

-

це спасительні події

Історії Спасіння, розписані у літургійному році, де Господь себе об'являє і спасає вірних, а вірні, беручи участь у цих богослужіннях, прославля­ ють їх церковними співами та псалмами.


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ2011

БЛАЖЕННИЙ ПАПА ІВАН ПАВЛО 11: ЗДАЛЕКА І ЗБЛИЗЬКА Підrотував о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

«Ось вже понад шість років тому на цій площі ми брали участь у похованні Папи Римськоrо Івана

любов'ю, не розумів так її серце, як папа Іван

Павла

стюк .

11 і віддавали йому останню шану. Біль

утрати rлибоко проймав усіх, однак переважало

Павло

11», -

підсумовував візит Евген Свер­

Блаженіший

Любомир

Гузар,

тодішній

почуття незмірної блаrодаті, яка оrортала

глава УГКЦ, напередодні візиту висловився

Рим та увесь світ: блаrодаті, яка стала плодом

так: « Будь-який візит Папи привертає ува­

усьоrо життя моrо улюбленоrо попередника,· а особливо йоrо прикладу в стражданнях.

гу усіх найбільших світових заходів масової інформації. Отож, Україна невдовзі опинить­

Вже тоді ми відчували ароматний подув йоrо

ся у центрі уваги всього світу. Досі вона не

святості, і народ Божий висловив різноманітним

була дуже відома. А тут у нас з'явиться шанс

чином своє вшанування до ньоrо. Тому я зробив

розповісти світові про нашу багату історію і

усе, щоб з належною поваrою, дотримуючись

культуру, про наш працьовитий народ і вза­

традиції Церкви, йоrо процес беатифікації відбувався якомоrа швидше. І, врешті, з

галі сказати про себе все, що вважаємо за

Господньої волі настав цей довrожданий день,

ким шансом

потрібне . Треба лиш зуміти скористатися та­

настав дуже швидко: Іван Павло 11- блаженний!» (з проповіді Папи Бенедикта беатифікації Івана Павла

XVI під час

Думаю,

".» більшість

свідомих

християн­

українців використали цей шанс. Україна, як

знаємо , гідно прийняла Папу Івана Павла

11).

сказала про себе світові. Нам, через А ось уже

11 і 10 років

років минуло від часу, коли

після цієї події, залишається пригадати лише

Апостольська місія Папи торкнулася близької

відомі сторінки життя Людини, яка вівтор­

10

його серцю України . У червні

Римський Іван Павло

2001

року Папа

11 відвідав нашу держа~

ки любила найбільше

- таке було ставлення

Папи до свого робочого часу.

ву. Це був перший і поки єдиний офіційний ві­

".Чи це понеділок, чи вівторок, чи середа

зит Папи Римського в Україну за всю історію

- не має особливого значення для нас, якщо

існування Святого Престолу (якщо не врахо­

ці дні не наповнені змістом, працею . Ми час­

вувати того, що на території сучасної України

тіше чекаємо на суботу і неділю . Для блажен­

загинули мученицькою смертю Папи Римські

ного Івана Павла

св. Климент І (прибл.

р.)).

секунди мали велику вартість, а вівторок, за

Ось як Папа висловився про це: « Я довго очі­

його словами , був особливо потрібним, плід ­

кував цього візиту і ревно молився, щоби він

ним і вдалим. Вшановуючи пам'яттю і молит­

міг здійснитися .'" Я нарешті зміг поцілувати

вами блаженного Івана Павла

улюблену українську землю. Дякую Господові

книгу його земного життя.

100 р.)

і Мартин І

(655

11

всі дні, ГОДИНИ , ХВИЛИНИ,

11, загляньмо у

за цей дар, яким Він мене обдарував ».

«17:15 -

Іван Павло

У ніч з

28

11»

Впливова американська газета «U5A Today» внесла Івана Павла 11 до списку 25-ти людей, які в особливий спосіб вразили світ -

правління помирає Іван Павло І . Кардинал

поряд із Нельсоном Манделою, матір'ю Тере­

Кароль Войтила поспішає до Риму. Похорон,

зою і принцесою Діаною. Нас, українців, цей «Думаю, що ніхто з візитерів не говорив

що відбувається в середу, 4 жовтня, під без­ перервним дощем, відкриває дев'ятиденний траур. Увесь католицький світ чекає вибору

так про Україну, не звертався до неї з такою

нового папи. Чи знайдеться другий Лучані?

візит вразив не менш приємно ...

MIGIOHdv

ук раїнсь кий

х р и стиянськ ии ч асоп и с

на

29

вересня після

33

днів

11


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 201

l

Чи є такий серед італійців? Якщо ні, то по­

Петра, стало в цій Столиці моїм особливим

трібно його шукати серед неіталійців, а це

обов'язком, пов'язаним з тією · власне пер­

-

аргентинець Піроніо, голландець Вілле­

брандс, поляк Войтила . Протягом тижня з

шою основною правдою Втілення », вав пізніше Папа Іван Павло

-

згаду­

11.

дня похорону тривають зустрічі та засідан­ ня . В неділю

15

жовтня о

9:30

кардинали на­

решті приступають до голосування . Італій­

ські Сір і

голоси

-

розділились між кардиналом

архиєпископом Генуї, та кардиналом

п.осланець миру КІНЦЯ ТИСЯЧОЛІТТЯ

За більш ніж

20 років свого понтифікату 11 зустрівся із міль­

Папа Римський Іван Павло

архиєпископом Флоренції. Пер­

йонами християн. Його турбота про справед­

ший був відомий своїм ультраконсерватиз­

ливість та духовна допомога досягала людей

мом, другий

як людина « твердої руки » .

усіх рас та віросповідань, усіх дітей Божих на

Жоден, на жаль, не здатний був отримати

планеті. Вказуючи дорогу тим, хто заблукав,

Бенеллі

-

-

голосів. Розпочалися

він утішав втомлених, підтримував порадою

пошуки кандидата неіталійця . Того дня, об

тих, хто сумнівався. Кожна подорож Івана

достатньої кількості

11 :58, тисячі людей, що зібралися на площі

Павла 11, а здійснив він біЛьше двохсот пас­

св . Петра , бачили чорний дим, який розно­

тирських поїздок, була щирим спілкуванням

сився в повітрі. Це означало, що вибір не

із людьми усіх континентів. Зустрічі Папи Іва ­

зроблено. О

16:30 розпочався пообідній тур голосування . О 18:33 блиЗько двадцяти ти­

священиками,

сяч людей знову бачили в світлі чорний дим .

різних релігій, в'язнями, інвалідами, хвори­

Наступні голосування, п'яте та шосте, роз­

ми, літніми людьми, польською діаспорою

на Павла

11

із християнськими єпископами, монахами,

представниками

год. знову

були свідченням його любові до кожної люд­

не приносять результату. Після обіду в по­

ської особи, до якої з відкритим серцем ніс

починаються в понеділок о неділок о

16:30 -

9:30

сьоме голосування , під час

якого і було здійснено остаточний вибір . У службовому щоденнику кардинала Вой­ тили є запис:

«17:15 -

Іван Павло

11». Як сприй­

він слово Боже. Австрія, Німеччина, Кенія,

Заїр, Іспанія, Аргентина, Швейцарія, Канада,

Домініканська

Республіка,

Польща,

Берег

Слонової Кості, Бельгія, Франція, Ірландія,

няв він це рішення? Одні кажуть, що не пого­

Мексика,

дився з ним, інш і

Маріно, Люксембург, Португалія, Філіппіни, Великобританія, Гвінея, Нова Зеландія , Тоба­

-

що попросив повторного

голосування, а коли після нього отримав ще більшу кількість голос і в (104 зі 112), попро­ сив час для роздумів .

О

Перу,

Мальта, Ліхтенштейн,

Сан

го, Багамські острови, Туреччина, Пакистан, Японія, Таїланд, Марокко, Індія, Бангладеш,

18:18 натовп, що зібрався на площі, в

Сінгапур, Україна -далеко не повна географія

світлі прожекторів побачив білий дим. Отже,

його поїздок . Скрізь, куди б не приїздив Папа

вибір зроблено. Бурхливі оплески та напру­

Римський, його зустрічали як посланця миру

жене чекання: « Хто є наступним?»

та доброї волі, який ніс слово Боже, оминаю­

« До

Христа-Спасителя

звернулися

мої

чи кордони держав та континентів. Виступи

жовтня, коли піс­

Івана Павла 11 на Асамблеях ООН, звернення

ля канонічно здійсненого вибору поставили

до глав держав і урядів підкреслювали дум­

думки та серце в день

16

мені питання : « Чи приймаєш? » Відповів я по

ку, що збереження миру на планеті

тому: « В покорі віри, за Христом, моїм Паном,

ловніше завдання усього людства.

-

найго­

присягаюсь Матері Христа та Церкві, відчу­ ваючи великі трудн·ощі, приймаю » . І зараз цю

Папа-слов'янин

мою відповідь прямо повторюю, щоби її зна­

Папа Іван Павло

ли всі без винятку і_ щоби вона пояснювала,

12

11 ніколи не забував про

свою причетність до великого слов'янського

що служіння, яке разом із прийняттям ви­

народу. Виступи перед студентською молод­

бору Єпископа Риму і Наступника апостола

дю, науковцями, зустрічі з земляками були


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2011

сповнені патріотизму та любові до свого на­

неушкодженими

роду, землі, завдяки якій він зміг сягнути вер­

загрожує .

шин Ватикану. У своїх зверненнях до поляків Іван Павло

11

нагадував про їхню належність

- життю понтифіка ніщо не

По всій планеті розлетілася трагічна звіст­

ка . Люди

чекали

будь-яких

новин . Увесь

до народу з багатою історією та традиціями,

християнський світ схилився в молитві, в

які потрібно шанувати . Досить часто відвід­

усіх храмах молилися за здоров'я та зцілен­

уючи Польщу, він завжди цікавився життям

ня Папи. Після тривалої операції виявилося,

своєї країни, ніколи не забував про історичні

що куля не ушкодила жоден із органів . Отже,

події в житті свого народу. З великою пова­

дякуючи Богу, Іван Павло

гою він ставився до всіх слов'янських націй.

Пробувши

11 буде жити! 77 довгих днів у госпіталі, Папа

У своїй енцикліці, присвяченій апостолам

прагнув

Кирилу та Мефодію, Папа розповідає про

своєї діяльності .

якомога

швидше

27

грудня

повернутися

1983

до

року Іван

вклад цих великих мислителів справу роз­

Павло

витку культури слов'ян. Об'єднання не лише

Мухамед Ал і Аджа . Попросивши усіх присут­

слов'янських народів, але й усієї людської

ніх вийти, він провів наодинці зі злочинцем

11

відвідав в'язницю, в якій знаходився

спільноти було головним прагненням Папи

15

Івана Павла

зів відвідував в'язницю, звертався до суду із

11.

« Одним із основних прагнень нинішньо­

хвилин . Після того Папа ще декілька ра­

проханням заміни смертної кари.

го людства є пошук єдності і спільності, так,

«Людина не може жити без Любові. Лю­

щоб життя в масштабах усієї земної кулі було

дина залишається для себе незрозумілою

справді гідне людини. Церква свідома того,

істотою, її життя позбавляється сенсу, якщо

що є знаком і загальним скарбом спасіння

не являється її Любов, якщо вона не зустрі­ неться з Любов'ю, якщо її не досягне і не зро ­

та єдності людського роду, готова викона­ ти своє завдання, якому умови нашої епо­

бить якимось чином своєю ". І тому, власне,

хи

важливого харак­

Христос-Спаситель ... проявляє повністю лю ­

теру... щоб усі люди, об'єднані нині тісніше

дину перед людиною. Це є інший". людський

надають ... особливо

зв'язками суспільними, технічними, культур­

вимір Таємниці Спасіння. Людина знаходить

ними, досягли повної єдності також і в Хрис­

у ньому свою власну величність, г і дність і

ті". Прагнемо прийняти ... ті всі цінності, які

вартість своєї людськості. Людина, яка хоче

народи слов'янські внесли та вносять до ду­

зрозуміти себе до кінця ... повинна з і своїм

ховної спадщини Церкви та людства» (Папа

неспокоєм, непевністю, а також слабкістю і

Іван Павло

грішністю, з і своїм життям і смертю набли ­

11).

зитися до Христа ... Якщо здійсниться в лю­

Таємниця спасіння

дині цей глибинний процес, тоді обдарована

13 травня 1981 року, коли Папа Іван Пав­ ло 11 був на площі Святого Петра, несподі­

вона буде не лише прихильністю Бога, а ще й глибокими роздумами про саму себе. Яку ж

вано пролунало кілька

із

вартість повинна мати в очах Творця люди­

черниць одразу кинулася на злочинця. Після

пострілів. Одна

на, щоб заслужити на такого дійсно серйоз­

декількох спроб йому так і не вдалося зро­

ного Спасителя?! » (Папа Іван Павло

бити більше жодного пострілу

11).

- пістолет за­

клинив. 23-річний турок Мухамед Алі Аджа

Папа і Україна

кинувся втікати, але його швидко впіймали.

Блаженної пам'яті Папа Іван Павло

Життя Папи було в небезпеці. Госпіталь Дже­

тільки ступив на українську землю в

меллі, до якого повезли важкопораненого

році, нагадав про наше призначення : «У сло­

Івана Павла

знаходився в передмісті Риму.

ві "Україна" є заклик до величі вашої Батьків­

Рани були серйозними. Лікарі стверджували :

щини, яка своєю історією засвідчує особливе

11,

11, як 2001

якщо куля вразила життєво важливі органи

покликання бути межею та дверима між Схо­

то надії немає, якщо ж вони залишилися

дом і Заходом. Протягом століть ця країна

-

MIGIOHL

13


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

була

перехрестям

різно­

Церкви . У книзі Луїдж і Ак а толлі « Коли Папа

просить пробачення ... » знаходимо добірку

багатства Сходу і Заходу ».

25-ти публічних висловлювань Папи, які по ­

23 по 27 червня 2001 року, перебуваю­

чинаються словами: «Я прошу пробачення ».

чи в Україні з Апостольським візитом, Свя­

Серед подій, за які Римськи й Архиєре й ви ­

тіший Отець Іван Павло

11 у Києві та у Львові

бачається, знаходимо хрестові походи, взят­

відслужив Літургію в латинському обряді, а

тя штурмом та пограбування православного

також брав участь в Літургії візантійського

Константинополя

обряду.

зиції, звинувачення у єресі Галілея, Дж. Бруно

Після прибуття до Львова Папа відвідав

(1204

р .) , деяк і справи і нкві ­

та Яна Гуса, засудження Лютера за бажання

латинську, вірменську та греко-католицьку

піднести моральний рівень Церкви та ін . Ви­

катедри . Побував також у

історичні й ре­

бачився Папа також за мовчання Церкви п ід

римсько - католицьких

час масового знищення євреїв Третім Рейхом .

зиденції

львівських

митрополитів, частину якої було передано

Папа керувався своїм сумлінням . Нагадаємо,

Церкві. У Львові Папа проживав в резиденції

що це, мабуть, єдиний в історії всіх релігій

греко - католицьких митрополитів.

і Церков світу випадок, коли Церква

до гідності блаженних архиєпископа йосипа

- вся - б'є себе в груди і повторює: « Меа culpa! Меа maxima culpa!» Інші церкви, що би не скоїли - «завжди

Більчевського та священика Зигмунта Гораз­

праві ».

У Львові

26 червня під час Служби Божої

латинського обряду відбулося

піднесення

довського. Святіший Отець коронував образ Матері Божої Милосердної з Львівської кате­

Церква в особі свого предстоятеля

Святіший Отець сподівався і

вірив , що

« із пробачення · Народиться єднання ». Папа

дри та подарував санктуарію Матері Божої

Римський наголошував на відповідальнос­

Милосердної золоту троянду. Після латин­

ті кожного християнина за такі негаразди

ської Літургії обідав у семінарії РКЦ у Брю­

сьогодення, як- от войовничий атеїзм і бай ­

ховичах. Увечері на Сихові Папа зустрівся

дужість людей до релігії, порушення прав

з молоддю, а потім приїхав до помешкання

людини на життя та вільне віросповідання,

кардинала Яворського, де спожив вечерю.

відділення церкви від держави, знецінен ­

27

червня під час візантійської Літургії підніс

до гідності блаженних

28 мучеників та іспо­

ня загальнолюдських норм етики та моралі.

Третє тисячоліття Іван Павло

11 вважав добою

відників УГКЦ. На Службах Божих латинсько ­

грядущого оновлення християнства і « новою

го обряду у Києві та візантійського обряду у Львові був присутній Президент України

весною » Церкви.

Леонід Кучма . В Службі Божій латинського

з якою провадив Католицьку Церкву впро ­

обряду у Львові взяло участь понад

довж усіх

300 ти­

Він згасав з такою ж гідністю і терпимістю,

тисяч з Польщі.

26 років свого понтифікату. 2 квіт­ ня 2005 року світ завмер у жалобі й скорботі:

На зустріч з Папою, яка відбулася на Сихові,

на зустріч з Богом відійшла душа одного з

прибуло понад

300 тисяч молоді, а Літургія у

н а йвірніших синів Церкви, видатної постаті

візантійському обряді зібрала більш ніж пів­

новітньої історії людства, визначного духо­

сяч віруючих, серед них

35

тора мільйона віруючих .

вного, політичного та культурного лідера сві­

тової спільноти Папи Івана Павла

14

'J11

манітних культур, місцем зустрічі духовного

З

привілейованим

ЧЕРВЕНЬ

11. Близько

«Просимо прощення»

5 мільйонів

Дуже важливим для ментальності сучасно­

Ватикану віддати шану одному з найвидатні­

людей з усього світу прибули до

го суспільства , не згадуючи вже про історичну

ших лідерів сучасності. Тепер уже долучений

унікальність, є те, що Іван Павло

започатку­

до лику блаженних Кароль Юзеф Войтила ві­

вав не тільки процес перегляду певних сторі­

дійшов у Вічність, залишивши по собі безліч

нок історії католицизму, а й здійснив публіч­

добрих справ, мудрих думок і найсвітліших

не каяття за історичні провини Католицької

сподівань .

11

українськи~

християнськии

часопис

IGIOHdP


ЧЕРВЕНЬ 201

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

l

ЯКЩО ПОДИВИТИСЯ НА УКРАЇНУ ОЧИМА БЛАЖЕННОГО ПАПИ." Христина МИХАЛЮК

Оглядаючи статті у пресі, присвячені приїзду Івана Павла

11, натрапила на рецензію одного

автора на книгу «Слово Папи до України» -збірку 133документів1978-2001 р., де

блаженний Папа згадував Україну. Автор рецензії, роздумуючи над назвою книги,

спочатку запротестував: «Але чи не збіднює такий підхід розуміння місії Святішого Отця в її цілості?<".> Хіба найважливіші енцикліки Папи не звернені до України, не промовляють

до Церкви, що вийшла з традиції святого Володимира?»

Беручись за спробу, власне, зібрати основні тези з промов Папи, в яких виявляється бачення

його Святістю нашої держави - коротко кажучи, в іднайти оте «слово до України»

-

я теж наража­

лася б на упередження, якщо йти за логікою ви­ щезгаданого автора. Однак у тій самій своїй стат­ ті він подає «оправдання» такого підходу: адже Папа володіє здатністю говорити до всіх так,

щоби його слова кожен сприймав як звернені особисто до нього, тож в одиничному є відкрит­

тя універсального, у проблемах Церкви в Укра­ їні

-

біль Вселенської Церкви і т. д. Думки Івана

Павла

11

про історію України і християнства в ній

допомагають пізнати Історію Спасіння загалом.

народу, піднесено й упевнено, як і властиво На­

Хоч, очевидно, кожt-1е з повчань Папи є актуаль­

сліднику Петра. Ще перед візитом, у листі-відповіді Івана Пав­

не для представників будь-якої національності, проте і вибірка « зерен», закинутих саме у нашу

ла

землю, теж є особливо важливою.

ля протестів останнього проти приїзду Папи в

І ще одне, що характерно. Коли перечитувати

-

вже вкотре після червневих подій

2001

року

11

до митрополита Володимира Сабодана піс­

Україну, знаходимо такі слова понтифіка: «Саме з

таким настроєм готуюся до того, щоб прибути як

промови Папи, може скластися враження, що

паломник до улюбленої і шляхетної Української

Святіший Отець .. . нас перехвалює. Але звідки

землі». Папа визнає, що, крім почуття радості з

таке враження? Чи то справді тому, що «ніхто не

приводу зустрічі з його католицькими братами

говорив з українцями так ласкаво», чи тому, що

й дітьми, він керується також і почуттям любові

нас переслідує комплекс меншовартості, а може,

і євангельського братерства до всіх тих у цім на­

це якийсь «маневр» для того, щоби нас до чогось

роді, хто поділяє віру в Христа. Зауважмо оте« ... улюбленої і шляхетної Української землі». Ціла

спонукати? Спроби висновків залишмо на пізні­ ше. Пригадаймо, що ж сказав Папа до України,

низка таких любовних звернень тільки почина­

коли промовив до українців питомою мовою

лася .

tНIGIOH

український християнський часопис

15


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 201

У вітальному слові в аеропорту «Бориспіль»

Іван Павло

.

11

назвався другом нашого благород-

наполегливу працю у справі відважної суспільної

та духовної перебудови. Папа дав також високу

ного народу, а Україну означив як відважного та

оцінку тому факту, що преамбула Конституції

стійкого свідка приєднання до цінностей віри, що

України пригадує громадянам «відповідальність

надзвичайно вистраждала, відстоюючи свободу

перед Богом» (про що самі ми часто забуваємо),

віросповідання. Як пророк, Папа визнав, що очи­

нагадуючи при цьому і Сковородинське «зрозу­

ма серця бачить, як по цій благословенній землі

міти людину» як мету державотворення. Святі­

поширюється нове світло

- від підтвердження 988 року. Вітаючи грома­

ший Отець побажав, щоб цінності Євангелія, які

вибору, зробленого ще

становлять частину нашої національної ідентич­

дян України, Святіший Отець визнав, що існують

ності, допомогли нам будувати сучасне і толе­

у нас відмінності релігійної і культурної прина­

рантне, відкрите і солідарне суспільство. Звер­

лежності, але й пригадав, що нас «об'єднують

таючись до політичних діячів, Папа процитував

спільні історичні події, а також сподівання та роз­

Володимира Мономаха: «Не дайте сильним гу­

чарування, які вони принесли зі собою», адже

бити людину», та застерігав їх, щоб не забули

протягом сторіч наш народ «зазнав надзвичайно

серйозних уроків історії, щоб служили народові

важких і виснажливих випробовувань». Цікаво,

і чинили опір спокусі зловживати владою. Діячів

що Папа зумів глибше осмислити суть катастро­

культури України він закликав сприяти справж­

фи Чорнобиля: адже тоді ж рішучіше розпочався

ньому людському поступові як виразові циві­

підйом, і ота «апокаліптична подія» дала поштовх

лізації любові, а науковців

до відмови від ядерної зброї та спонукала гро­

як постійне попередження жахливу суспільну,

мадян до енергійного пробудження. В цій про­

економічну та екологічну чорнобильську ката­

повіді Папа висловив думку, яка ще багато разів

строфу. Промисловців та підприємців закликав

-

мати перед собою

прозвучить під час цього візиту: «Протягом сто­

черпати натхнення з вартостей компетентності

річ ця країна була привілейованим перехрестям різноманітних культур, місцем зустрічі багатства

та чесності, щоби бути корисними для підйому

Заходу і Сходу». Похвалою і водночас викликом є і наступні слова Папи: «Україна має виразне єв­

тих, що зваблені спокусою шукати роботу за кор­ доном (таким чином Папа висловив турботу про

ропейське покликання, яке підкреслюють також

невтішну демографічну ситуацію в Україні). Вели­

національної економіки та відновити довіру у

і християнські корені вашої культури. І я вислов­

кий гуманіст епохи наголосив, що метою кожної

люю побажання, щоб ці корені могли зміцнити

економіки є саме людина та її гідність.

вашу національну єдність, запевняючи здійсню­

Наступного дня на Святій Месі у Києві Папа

ваним тепер реформам життєдайні соки справ­

знову підкреслив роль столиці як своєрідного

жніх цінностей». І закликав до гордості за можли­

«Господнього предтечі» між численними наро­

вість розвивати своє благородне завдання.

дами, до яких, виходячи звідси, дійшла благо­

В промові у Президентському палаці Папа на­

звав Україну на європейському Сході «колискою

вість спасіння. Іван Павло

11

процитував місце з

Апостольського листа « Ідіть по всьому світу», де

християнської цивілізації та батьківського мир­

йшлося, що всі повинні бути вдячні Богу за ту по­

ного співжиття між різними національностями та

дію, коли Церква, ще видимо з'єднана, прийняла

релігіями». Свій приїзд Іван Павло

у своє лоно, вже тоді багате націями та народа­

11

вмотивував

бажанням вклонитися святиням нашої історії.

ми, і то у часі місіонерської експансії на Сході і на

Він ще раз нагадав першорядну роль християн­

Заході, свою нову дочку на берегах Дніпра. Все­

ства у натхненні найвизначніших мужів культури

ляли гордість і впевненість слова Папи:

і мистецтва, у щедрому зрошенні морального,

розквіт духовного, літургійного та церковного

духовного і суспільного коріння нашої країни.

життя розпочався від зустрічі відмінних культур

Роблячи екскурс в історію, Папа назвав Україну

і релігійних традицій! Ця чудова спадщина дові­ рена тепер вам, дорогі брати і сестри!»

«житницею Європи» (чи є ми нею сьогодні?). Він

16

l

«0, який

високо оцінив осягнення нашим народом палко

На зустрічі з представниками Всеукраїнської

бажаної суверенності мирним способом і його

Ради Церков звернення Святішого Отця з вели-


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2011

кими словами про єдність, віру, єднання пред­

Київської Церкви, де мучеництво в ім'я братньої

ставників різних релігій на загальнорелігійних і

любові, в ім'я єдності християн проявилося як

загальнолюдських цінностях стало основою, яка

справжня і всеосяжна харизма».

дала імпульс консолідації нашого суспільства. Поглянемо уважніше на важливі для державот­

Іван Павло 11 пригадав громадянам України зобов'язання поставити собі за мету «будува­

ворчого процесу слова, що прозвучали на цій зу­

ти рідну хату», продиктоване наново здобутою

стрічі. Папа риторично запитав, чи можна вважа­

незалежністю (підкреслимо те, що Папа вживає

ти справді демократичною Державу, яка не шанує

саме «наново здобута незалежність», в цьому

релігійної свободи своїх громадян. Тепер перед

певному мовному аспекті виявляючи більшу сві­

Україною, яка зазнала спустошливих наслідків

домість суверенності України, ніж, до прикладу,

атеїстичного гноблення, стоїть невідкладне за­

редактори окремих видань, які повсюдно, гово­

вдання соціальної та моральної перебудови, але

рячи про візит Папи, вживали конструкцію «візит

тільки у дусі пошани до релігійної свободи мож­

на Україну» замість «В Україну», немовби ішлося

ливо будувати суспільство у повністю людському

про якусь просто територію, землю). Папа ви­

вимірі. Разом з тим Папа запевнив, що «жорстоке

словився дуже дипломатично і водночас обна­

комуністичне переслідування не змогло викорі­

дійливо, що десятиріччя незалежності показало:

нити з душі українського народу прагнення до

незважаючи на спокуси беззаконня і корупції,

Христа і його Євангелія, бо ця віра була части­

духовні корені України є сильні. І побажав Україні

ною його історії і його власного життя». Голосно прозвучало пригадування Папи: «Україно, Богом

надалі живитися ідеалами особистої, суспільної і церковної моралі, служачи загальному добру,

благословенна Земле, Християнство становить

гідності і самопосвяті. Папа назвав подиву гід­

невід'ємну частину твоєї громадянсько'~~ куль­

ними життєздатність віри України і сили відро­

турної і релігійної ідентичності! Ти виконувала і

дження її Церкви.

далі виконуєш важливе завдання у великій сім'і

Під час беатифікації римо-католицьких душ­

слов'янських Народів і європейського Сходу!».

пастирів у Львові наступного дня візиту Папа

Папа Римський зазначив також, що наша країна

Римський говорив про свідчення послідовності

становить природний міст не тільки між Сходом і

віри нашого народу та Боже благословення, що

Заходом, але і між народами, що тут знаходяться

посилає до нього Пастирів, гідних свого покли­

протягом століть; пригадав про численну при­

кання.

сутність, зокрема, євреїв і трагедію Бабиного

На зустрічі з молоддю Іван Павло

11

пригадав

Яру: «Нехай спогад про цю подію смертоносного

молодим українцям, що їх народ переживає

безумства послужить для всіх корисною пере­

важкий і складний посттоталітарний період, але застеріг їх, що свобода, яка коштує навіть більше,

сторогою. На яку жорстокість здатна людина,

яка себе обманює, що може обійтися без Бога».

ніж неволя, вимагає сильного, відповідального і

Згадав Святіший Отець також і про злочини про­

зрілого сумління. На цій зустрічі прозвучав силь­

ти мусульманської громади України

-

вивезення

ний заклик Папи з його баченням можливостей

кримських татар, стверджуючи таким чином їхнє

поступу: «Тут потрібно вас, молодих, готових вне­

право повернутися у країну свого походження.

сти свій вклад для покращення суспільних, куль­

Наступного дня під час Святої Літургії Папа

турних, економічних і політичних умов життя

знову звернувся до теми хрещення України, по­

країни. Тут потрібно талантів, якими ви багаті, по­

етично назвавши Дніпро «Йорданом України», а

трібно для майбутнього вашої землі, що має таке

столичний Київ

-

славне минуле». Отож, Папа намагався вселити

слов'янського

християнства

«Новим Єрусалимом», матір'ю Європи.

в молодь почуття за собою відповідальності, від

Папа зі захопленням констатував велику кіль­

чого великою мірою залежить майбутнє України,

Східної

кість свідчень святості на нашій Землі від дня її

і водночас зазначив, що справжня цивілізація не

хрещення. Згадуючи про страстотерпців князів

вимірюється тільки економічним поступом, але

Бориса і Гліба, великий гість підкреслив цікаву

в основному людським, моральним і духовним

думку, що вони «зобразили духовне обличчя

розвитком народу. Наприкінці промови Папа по-

tff IGIOH

український

.

християнськии часопис

17


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ201

l

бажав молодим супроводу Пресвятої Богороди­

ших проблем, а стимулює до праці, до реалізації

ці, «яку дуже почитають на українській землі».

свого високого покликання. Можливо, вселяння

по­

в наші душі гордості за себе і було з боку Папи

вторив деякі свої думки стосовно України, під­

своєрідним «маневром», та він може бути досить

креслив її традиційну гостинність, висловив по­

дієвим. Недаремно кажуть, якою важливою є

бажання, щоб наша Держава як повноправний

похвала для розвитку дитини. З націями-дітьми

. У своїй

прощальній промові Іван Павло

11

член увійшла до Європи, адже неможлива «Єв­

(говоримо тут про роки незалежності), напевне,

ропа миру та поширення цивілізації без цього взаємообміну та без співучасті відмінних ціннос­

так само

тей, які взаємно доповнюються».

Вже з борта літака Папа надіслав телеграму

...

Притягальна сила слова Папи до України була і в тому, що він, як ми бачили вище, задавав на­ прямні, якими маємо йти для свого духовного

Президентові Л. Кучмі з побажанням, «щоб про­

відродження, показував цінності, якими муси­

цес приєднання України до Європи та до спів­

мо дорожити, оголював небезпеки, які перед

дружності народів продовжувався з бажаним успіхом». Зазначив, що тут він пережив інтен­

фундаментальні настанови, які уможливлюють

нами стоять. Це все

-

не готові рецепти, але

сивні хвилини духовності і радості, зустрічаючи

правильний вибір в майбутньому. Взяти хоча б

спільноти католиків візантійського і латинсько­

думки щодо політичної орієнтації України, яку

го обрядів, які, «зберігаючи міцними свої корені

Папа утверджує у її виразно європейських та

та пам'ять про світлі приклади їхніх святих< ... >

християнських коренях, і водночас високо оці­

намагаються продовжувати шлях справжнього

нює її східноєвропейську ідентичність, якою слід

релігійного відродження на користь спільного

гордитися. Тому й застерігає перед некритичним

прийняттям негативних культурних моделей,

прогресу нації».

Тож у чому чар отого слова Папи до України?

поширених на Заході.

Однозначної і короткої відповіді не може бути

Гадаю, розумно є сприймати слова Івана Пав­

дано. Якщо в нас виникає думка, що ми цього

ла

якось начебто і не заслужили,

то, можливо,

потішити чи догодити нам. Він задав нам пев­

тому, що не звикли до таких лагідних звертань

не мірило, ідеал, до якого дорости ми маємо

-

11 не як улесливо-дипломатичний спосіб нас

до себе. Якщо в дію вступає комплекс меншо­

потенційну спроможність і сили. Слово Папи,

вартості

мовлене десять років тому, має відлунювати у

-

то Папа достатньо акцентів зробив

для того, щоби поза стількома роками нашого

наших вухах досі, і не тому, щоби бути джере­

власного переходу через пустелю ми бачили

лом нашого самовдоволення, а для того, щоб

також і вибраність та благословення свого наро­

подавати чітку візію того, як ми маємо працюва­

ду. Але благословення, яке не вирішує за нас на-

ти, що маємо робити і у що вірити. •

МОЛИТВА ДО БЛАЖЕННОГО ПАПИ ІВАНА ПАВЛА Блаженний Іване Павле, святителю Христової Церкви!

В часі свого земного життя Ти віддавав себе у цілковиту посвяту Пресвятій Богородиці. Її материнське заступни­ цтво та молитва були для Тебе поміччю та розрадою, а в скрутну хвилину хоронили Твоє життя для жертовного слу­ жіння Богу, Церкві та людству. Подібно до старозавітного Мойсея, Ти виводив народ Церкви, новий Ізраїль, із неволі

безбожних ідеологій та провадив до свідомості життя у вірі та свободі.

Премудрі слова Твоїх повчань були плодом Твого духовного сопричастя з Пресвятою Дівою Марією, з Її спів стражданням Христовому розп'яттю та з Її світлою радістю воскресіння, а щоденний твій труд був пронизаний спо­ гляданням та прославою Її благословенних чеснот. Блаженний Отче Іване Павле, припадаємо до Тебе в цей час з молитвою, щоб за Твоїм посередництвом та Її заступ­ ництвом ми могли пізнати Божу волю та з певністю йшли життєвим шляхом нашого спасіння у вірі, надії та любові на славу Бога Отця, Єдинородного Сина та Всесвятого Духа, нині і повсякчас, і навіки віків . Амінь •

18

українськи~

християнськии часопис

MICIOHdP ·


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ2011

ЛІТАНІЯ ДО БЛАЖЕННОГО ІВАНА ПАВЛА Господи, помилуй, Христе, помилуй, Господи, помилуй.

Приятелю та Вихователю молоді,

Христе, почуй нас, Христе, вислухай нас.

Добрий Самарянине для стражденних,

Отче Небесний, Боже, помилуй нас.

Підтримка для самотніх і літніх осіб,

11

Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас.

Захиснику правди про гідність людини,

Духу Святий, Боже, помилуй нас.

Муже молитви

Свята Тройце - єдиний Боже, помилуй нас.

Любителю Літургії, що звершуєш Жертву на вівтарях світу,

- занурений у Богові,

Свята Маріє, молись за нас.

Взірцю працьовитості,

Блаженний Іване Павле, молися за нас,

Закоханий у хрест Христа

Занурений в Отцеві, багатому в милосердя,

Прикладе, що реалізуєш покликання,

З'єднаний з Христом - Відкупителем людини,

Витривалий в стражданнях,

Наповнений Духом Святим - Господом і Животворцем,

Взірцю життя і вмирання для Господа,

Цілковито відданий Марії,

Що повчаєш грішників,

Приятелю святих і блаженних,

Що вказуєш дорогу для заблукалих,

Наступнику Петра і Слуго слуг Божих,

Що пробачаєш кривдникам,

Стороже Церкви, що навчаєш істин віри,

Що шануєш противників і переслідувачів,

Батьку Собору та виконавцю його вказівок,

Представнику та захиснику переслідуваних,

Що зміцнюєш єдність християн та цілого людського роду,

Захиснику безробітних,

Ревний Любителю Євхаристії,

Заклопотаний безпритульними,

Невтомний Паломнику цієї землі,

Відвідувачу ув'язнених,

Місіонере усіх народів,

Зміцнення слабких,

Свідку віри, надії та любові,

Що навчаєш усіх солідарності.

Витривалий учаснику Христових страждань,

Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, прости нас.

Апостоле примирення та миру,

Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, вислухай нас.

Захиснику цивілізації любові,

Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, помилуй нас.

Проповіднику нової євангелізації,

Вчителю, що закликає до відчалювання на глибину, Вчителю, що вказує святість як міру життя, Папо Божого Милосердя,

Священику, що збирає Церкву на складення жертви, Пастирю, що ведеш отару до неба,

Священик: Молись за нас, блаженний Іване Павле.

Вірні: Щоб ми життям і словом проголошували світові Христа

- Відкупителя людини

Молімося: Милосердний Боже, прийми нашу подяку за дар апос­ тольського життя та місію блаженного Івана Павла 11; та за

Брате і Вчителю священиків,

його заступництвом допоможи нам зростати в любові до

Батьку богопосвячених осіб,

Тебе і відважно проголошувати любов Христа усім людям.

Покровителю християнських родин,

Через Христа Господа нашого. Амінь.

Зміцнення подружніх пар, Захиснику ненароджених дітей, Опікуне дітей, сиріт та покинутих,

MIGIOH

(Ця молитва має imprimatur краківськоrо митрополита кард. Станіслава Дзівіша, 12 квітня 2011 р.)

19


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2011

ПРЕСВЯТА ЄВХАРИСТІЯ ЯК ТАЇНСТВО о. Анастасій КАБАЛЬ, ЧСВВ

Пресвята Євхаристія

- це тема, яка

заrалом всім християнам добре знана, бо ж присутня у щоденному житті Церкви і

є основою християнської віри. Тому мова про Євхаристію не є мовою про щось нове: це радше приrадування, наrолошування

чи підкреслювання певних особливостей цьоrо Таїнства. Щось подібно до тоrо, коли б ми сказали: «Не забудь дихати, бо можеш задихнутись», «Треба щось з'їсти, щоб не вибитись з сил», «Треба навчатися, щоб вправляти розум і пам'ять». Пресвята

Євхаристія

для

практикуючих

християн є чимось добре знаним та винятко­ вим, чимось, що потрібно переживати у цілко­ витому зосередженні. Часте приймання Свя­

того Причастя стає важливим та невід'ємним елементом

щоденного

життя

християнина,

більше того, вtн, як із джерела, черпає з Євха­ ристії духовні ласки та прямує через поєднан­

ня у ній з Христом до повної зустрічі з Господом. Це підтверджено словами самого Ісуса Христа,

який обіцяє, що той, хто споживає його Тіло і п'є його Кров, той живе у Ньому, і навпаки (пор. Ів. 6,56). Другий Ватиканський Собор навчає, що Євхаристія містить у собі самого Христа

20

- нашу Пасху. Христос називає себе «хлібом життя». Він - «хліб живий, що з неба зійшов». Він - манна Нового Завіту, Він - годувальник

житті практикувати її, тобто приступати до

Своє'і Церкви. Він гарантує вічне життя тим, хто

у собі певні неясності, або, краще сказати, опо­

їстиме цей хліб. Євхаристія є тайною його лю­

вите якоюсь таємницею,

бові і милосердя, знаком єдності, пасхальною

нення пізнати Христа глибше: хтось бажав би

цього Таїнства щонайменше у неділі та свята.

Однак, з іншого боку, це Таїнство інколи несе яка

викликає

праг­

трапезою любові, у якій душа наповнюється

побачити Його обличчя, інший - одяг чи взут­

благодаттю, отримуючи завдаток майбутньої

тя, а ще хтось, може, хотів би доторкнутись до

слави. Всі люди, які беруть участь у Святій Лі­

Нього, поговорити з Ним. Це тому, що сьогодні

тургії, є свідками цього Таїнства.

ми живемо у такі часи, коли світ з його масо­

Вищезгадані поняття про Євхаристію зага­

вою культурою відкидає поняття тайни, прагне

лом знані всім практикуючим християнам, які

усе верифікувати, зрозуміти та проконтролю­

дбають про те, щоб їхні знання про релігію ста­

вати. Але на те таємниця і є нею, що зрозуміти

вали щораз більшими. Для цього варто читати

її не так просто. Однак вона може стати навіть

відповідну літературу, слухати науки про Тай­

дуже ясною та вражати зір своїм світлом. Коли

ну Пресвятої Євхаристії, а також у щоденному

це стається

- тоді виразно відчутно, що певні

українськи~ християнськии часопис

GIOHdP


ЧЕРВЕНЬ201

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

l

духовні реалії становлять собою щось істотне,

визнанні того, що Ісус

хоч, цілком можливо, до повного усвідомлен­

Син (див. Мт.

ня їх ще далеко. В такій можливості прихова­

тість Петро виявив і в іншому місці (див . Лк.

на велика надія

9,20). Ця відповідь є закорінена у глибокій його

- Божа чеснота, яка полягає

- Христос, Бога живого 16,16; Мк . 8,29). Под і бну відкри­

в покладанні нашого довір'я на обітниці Ісуса

вірі та вказує, що прийти до розуміння Ісуса не

Христа і в оперті не на свої сили, а на допомогу

можливо без Ісуса. Наука про Євхаристію для

благодаті Святого Духа.

світу є таємницею, а для учнів вона уподібню­

Таємниця Божа об'являється не згідно з

ється чи ідентифікується з його Особою. При­

очікуваннями, планами, передбаченнями лю­

йняти таємницю Хліба Життя

дини. Вона посідає свій власний час. Ця Божа

Ісуса, а не систему теорій; прийняти Особу, яка

- це прийняти

таємниця є своєрідним поєднанням проти­

виконує задум Отця, дає шанс життя для всіх.

ставлень. Вона поєднує у собі крайні, амбіва­

Таємниця міститься у особі Ісуса; це Він є тим,

лентні полюси, часом навіть те, що неможливе.

який посідає Слова життя вічного . Петро тут

Якщо зуміти відкрити у собі таємницю, якщо

показує, що спільнота прийняла і живе Осо ­

дозволити на те, щоб у нашому щоденному

бою Ісуса як найвищою нормою. Раніше цю

житті було багато знаків запитання, тоді зна­

норму творив Закон Мойсея, а тепер спільнота

чно легше буде відкритися на цю найбільшу таємницю, якою є Євхаристія. Потрібно при­

пізнала і живе заповіддю любові (Ів.

яку, власне, найглибше переживає у Таїнстві ­

йняти істину, що саме з волі Божої, всупереч

таємниці Євхаристії.

численним очікуванням людини, вона і надалі

залишиться не до кінця збагненною. Євхаристія є таємницею ще й тому, що у

Прийняти таємницю

13, 34-35),

- означає відкритися

на дар Отця. Це завдяки Божій благодаті учень може наблизитись до Ісуса (Ів. 6, 37.45), бути

сутність самого Бога серед людства. Папа Іван

близьким йому (Ів. 6,44), їсти й пити з Ним (Ів. 6, 50-51), і врешті повірити у Нього (Ів . 6,29). А зго­

Павло 11 у своєму Апостольському листі про

дом пізнання і віра, про що говорить апостол

своєму найвищому вимірі вона виявляє при­

Євхаристію на

рік з нагоди Євхаристій­

Петро, становлять плід, що приходить з висо ­

ного року засвідчує усю глибину і важливість

ти. Тільки той, хто має відкрите серце на Божу

ціє'і таємниці, говорячи: « Велика таємниця, яка

дію,

з певністю нас переростає і виставляє на вели­

таємницю.

2004

ку пробу спроможності нашого розуму ввійти поза цю зовнішню реальність. Тут вже наші відчуття не досягають

<".>

але вистачає сама

віра, закорінена у Слові Христовім та передана апостолами».

Власне апостоли були тими, які перші від­ крилися на прийняття цієї таємниці. Ісусова

-

той переживає у повноті Євхаристію як

Прийняття таємниці зродилося з визнанням: «Ти є Божий Святий» (Ів

6,69). « Божий Святий » - Сина Божого,

виражає месіянську реальність

того, що має Слова Життя вічного. Це Той, Хто володіє повнотою Духа Святого, освяченого Отцем (Ів

1,32; 6,27; 10,36). Визнання Петра ціл­ -

ковито перемінює ситуацію. « Божий Святий »

таємниця Євхаристії впровадила у кризу на­

це той, що представляє та уприсутнює Бога на

товпи людей, які його слухали, а навіть і самих Його учнів. Таємниця домагається зайняти своє особливе становище, вивести людину із

землі, більше того, сам є Його присутністю. Ісус - Божий Святий живе для Отця (Ів 6,57), реалізує Його план, приносить Його життя .

стану байдужості. Запитання Ісуса, поставлене

Власне Петро приймає таємницю Ісуса, який

учням у синоптичних Євангеліях, звучало: «За

віддає себе братам, цілковито для них, щоб

кого мене вважаєте?». йдеться про подію під

мали життя.

Кесарією Филипійською. Надзвичайно високо

Ісус-Євхаристія також і сьогодні запрошує

представлена тут особа Симона Петра, який,

всіх людей, щоб цілковито відкритися на цю

незважаючи на шемрання євреїв та учнів, що

таємницю у своєму житті, як це вчинив Петро.

відходили від Ісуса, постає у повній відкри­ тості на Нього. Зміст його відповіді полягає у

були навіть деякі учні. А покинули лише тому,

itllCIOH

Багато людей відкинули Євхаристію, серед них

21


ОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 201

l

Бог діє у нашому «тепер», і тому Ісус пробує

зруйнувати барикаду сердець, які Його діяль­ ність бачать у проминаючому часі переходу через пустиню. Бог діє і заохочує людину до відкритості. Манна і Закон, дані людині, є про­

образами, заповіддю правдивого Хліба, який Ісус дав людству через своє пожертвування для нього. Ісус уможливлює цю дійсність не­ видимого Причастя, що є смакуванням життя вічного.

Прийняти Ісуса-Євхаристію

- це, перш за

все, усвідомити свій голод, голод Бога. Тут

йдеться про те, щоб відкрити у собі прагнення

Його життя, любові, побачити потребу в Ньо­ що хотіли зрозуміти її по-людському. Таємниця

му, більшу, як потреба поживи чи повітря. При­

передбачає контемпляцію, покірне очікування на любов, яка об'явить себе людині і притягне її до себе. Прийняти Ісуса-Таємницю у своє жит­

тча про весільну гостину (Лк.

лі, посідання, привілеїв, слави. Натомість Ісус

тя

означає дозволити прожити його відповід­

являється перед людиною як єдина справжня

но до Божого плану. Бути відкритим на таєм­

пожива, що дає правдиве життя, дає щастя. За­

-

ницю Євхаристії

- це бути у трапезі приязні з

вдяки Євхаристійній трапезі ми зазнаємо досві­

Христом, яка внутрішньо єднає з Ним. Св. Іван Золотоустий говорить: «Ті, що причащаються

ду безперервного єднання людини з Христом: «Як мене Отець живий послав і я Отцем живу,

Тіла і Крові Господньої, мають духовну зброю,

так і той, хто споживає мене, житиме мною»

разом з ангелами, архангелами й небесними силами одягаються в царську Христову одежу.

(Ів. 6,57). Той, хто причащається, засвоює у себе Христа, починає жити Його життям. Ісус живе

Але тим я не сказав ще нічого великого: вони

через, для і з огляду на Отця, а це життя прагне

одягаються в самого Царя».

-22

14,15-24) показує,

що людські серця спонтанно тягнуться до зем­

переказати людям, запрошуючи їх до такого

Бог покликав людину до прийняття цього

ж спілкування. Тому Євхаристія вчиняє те, що

дару, до споживання Його у Пресвятій Євха­

людина вкорінюється у Христі; вона оберігає

ристії, тобто до входу з Ним у найтіснішу злу­

від подальших гріхів, поглиблює приязнь з Бо­

ку, до асиміляції його життя зі своїм життям,

гом. Христос-Євхаристія оживляє любов, яка

яке Христос перемінить у дар нового життя.

становить друге обличчя Євхаристії.

Манна дозволяла вижити Божому народо­

Великої честі удостоюються ті, що беруть

ві під час довголітньої мандрівки пустинею,

участь у Святій Літургії, що відроджуються

але не могла вчинити жодних змін у люди­

цією святою трапезою! Те, перед чим тремтять

ні. Вона становила знак, метафору, заповідь

ангели і на що не сміють без остраху спогля­

того єдиного, правдивого корму, який дає

дати через сяйво, яке з Нього виходить,

життя. Приймання Христа-Євхаристію впро­

людина удостоїлась споживати, з Ним єднати­

- те

ваджує людину до життя Божого, в досвід

ся та ставатися одним тілом. Св. Іван Золото­

Його любові, Його піклування про людину.

устий у коментарі на Євангеліє від Матея гово­

Так, як Ісус живе у постійній єдності, у сопри­

рить так: «Отож, удостоївшись такої любові й

часті з Отцем, так і учень Ісуса переживає

честі, відкриймося на цю таємницю Євхаристії

таку саму близькість з Ним. Переживання

та приймаймо Христа з великою вірою. Це та

Євхаристійної трапези веде до особливого

сама трапеза, яку здійснив Христос, і нічим від

єднання з Христом, про що Він сам говорить:

неї не менша. Не можна сказати, що ту звер­

«Хто споживає моє Тіло і п'є мою Кров, живе

шує Христос, а цю

у мені і я у Ньому (Ів.

Христос».

6,56).

- людина: і цю, й ту звершує

український МІР ІОН )d

христи~~~~~~~ 111 \1

О

r


()

~

trE c~oo·r·

Jю t(


Слава Ісусу Христу! Настала найприємніша пора дітей - літні канікули. На всіх очікують цікаві подорожі, ігри, табори та ще багато приємних несподіванок. Тож бажаю вам гарно відпочити, набратися

ЛАГІДНЕ СЛОВО СИЛЬНІШЕ ВІД КРИКУ. ЧИСТА ДУША - НЕ СКУПА НА НІЖНІ УСМІШКИ. ЯКЩО ПЛЕКАТИМЕМО В СОБІ СВІТЛІ СПАСИТЕЛЕВІ ДУМКИ, ТОДІ ІНШІ ПЛЕКАТИМУТЬ ДОБРІ ДУМКИ ПРО НАС.

сили до наступних

подвигів у навчанні.

Але й не забувайте, що час потрібно використовувати

помірковано і з мудрістю, адже він

даний нам Богом для праці та своєчасного відпочинку. І, звісно ж, аж ніяк не для того, щоб витрачати його на якісь злі вчинки і пустощі! Ще одна

~ ЧЕ РВН1

свнmк~~то:

2- Вознесіння Господнє

12 -Зіслання Святого Духа 13- Пресвятої Тройці

23-nресвятоїЄвхари rії

моя порада: серед

літнього гамору та веселощів не

забувайте про своїх ближніх, які, можливо

потребують допомоги чи

просто не мають з ким гарно провести час.

Отож, веселих та щасливих вам

канікул, і ... не

забувайте п ро мене!

'"0. цr~~'~ - U1lr."'1 ~"~"'

l\.

.111>.1 ••- . .

'\ flr, І:!:. · ~ - ~"о· r. r'fl.!'"'f"'~'~"' ..lil1ІO'if.Ui'-'••• У ЕГИПТІ ЗНАЙДЕНО ЗАЛИШКИ ЗУБНОЇ ПАСТИ, ЯКІЙ ПОНАД П'ЯТЬ ТИСЯЧ РОКІВ.

ПАЦЮК МОЖЕ ПРОЖИТИ БЕЗ ВОДИ ДОВШЕ, НІЖ ВЕРБЛЮД. НИЖНЯ ЩЕЛЕПА КОТА МОЖЕ

РУХАТИСЯ ЛИШЕ ВГОРУ І ВНИЗ.


У далеких

1647-1690

рр. жила побожна мо­

нахиня св. Маргарита Алякок. Подія, що трапи­ лася з нею у

1674

році, стала відомою у цілому

християнському світі. Коли сестра Маргарита щиро молилася перед Найсвятішими Тайнами, їй з'явився Спаситель Ісус Христос. Він вказував на Своє Пресвяте Серце, яке сяяло, неначе сон­

це. Пресвяте Ісусове Серце оточувала корона із тернини, гострі колючки якої символізували

гріхи, якими люди так сильно Його зранюють... У Серце був устромлений хрест... Наш Божествен­ ний Спаситель при цьому мовив: «Це вже Моє останнє зусилля, щоб відвернути людей від са­

тани і притягнути їх до Моєї любові». Він бажав, щоб на вигляд цього Серця люди більше заду­ мувалися про безмежну доброту Бога, яку вони так часто відкидають, чим дуже його ранять.

Христос обіцяв тим, хто виявлятиме набожність до Пресвятого Серця, що у їхніх серцях панува­

тиме царство Божої любові. Ісус Христос з'являвся св. Маргариті Аля­ кок кілька разів . Одного разу, показуючи Своє

зранене Серце, Він сказав: «Ось Серце, що так

сильно полюбило людей і нічого для них не шкодувало, а навіть себе вичерпало й дозво­ лило вбити, щоб тільки показати їм свою лю­ бов. А як відплату за те зазнаю від них тільки невдячність через завдавання мені образ і через брак пошани, через холодне ставлення і зневагу, що їх вони показують мені у Пресвятій

Тайні Любові»

- тобто у Євхаристії. Дорога дитино! Проси в Господа, щоб ніхто

ПРЕСВЯТЕ СЕРЦЕ ІСУСА

не насмілювався ображати Його Найсвятіше Серце, особливо через приступання без на­ лежної пошани і побожності до Євхаристії. Не­ хай більшає тих, що шанують Пресвяте Серце Ісусове молитвами і щирою любов'ю

до єврейської мови. Там «серце» означає

усю внутрішню суть людини, тобто те, ким

до Нього. А ті, що відкидають його, хай

є людина насправді. Це поняття в євре­

зрозуміють, як сильно вони помиляють­

їв стосується не лише почуттів (пор. Іс.

ся. І тоді цілий наш народ одноголосно прославлятиме Христа словами пісні: «Люд вкраїнський ввіки Твій, в

Серці люд свій заховай!» мові

асоціюється

лише

з почуттями, з емоціями. Але для

того,

щоб зрозуміти

а й згадок і думок, намірів і

рішень тощо. Серце Спасителя

теж уособлює

цілого Христа,

який любить, бажає нам до­

До речі, поняття серця в укра­ їнській

65,14),

трохи

краще,

чому Ісус в особливий спосіб просив по­

читати саме Своє Серце, треба звернутися

бра, добровільно вирішує за нас страждати і т. д. У біблійній мові серце

-

це те місце, де

людина зустрічається з Богом. А де ж легше цю зустріч пережити, як не у

людському Серці Божого Сина?

25


Того дня він був зайнятий своїми

Гапина ГНАТІВ

думками і зовсім не слухав вчителя. Та

Одного разу маленький хлопчик ба­ вився зі своїми друзями у футбол. Та,

одне все ж зацікавило його. Вчитель го­

на нещастя, його команда програла у

наводячи у приклад притчу про добро­

цій грі, а звинуватила у своїй поразці

го самарянина.

ворив про любов до свого ближнього,

саме нашого Ігарка. йому було дуже

Ігорчик зрозумів, що цими слова­

образливо, адже помилки робили та­

ми Ісус говорить йому про вирішення

кож й інші учасники, а всю провину

його проблеми. Він зрозумів, що Ми­

переклали на нього. Йдучи додому, він

хайло зараз є на місці того нещасного

постановив, що ніколи більше не буде

подорожнього, а він

допомагати своїм друзям на уроках ма­

нин. Хлопчина повинен іти до друга,

тематики. А оскільки знав її дуже добре,

адже той є його ближнім, незважаючи

то багато однокласників звертались до

на всі завдані ним образи і кривди. Під час таких роздумів Ігарко почув одну

нього по допомогу.

-

це наче самаря­

Невдовзі після цієї невдалої для Ігар­

фразу, через яку всі tІіого сумніви щодо

ка гри захворів Михайлик, хлопчина,

подальших вчинків розвіялися. Він по­

який найбільше і найжорстокіше гань­

чув: «Люби ближнього свого, як себе

бив нашого героя в поразці команди.

самого».

Знаючи здібності Ігарка до математики,

Після уроків хлопчик пішов до свого

Михайликова мама попросила хлопця

приятеля і радо допомагав йому. Ми­

допомогти її синові. Ігор спершу по­ про свою

хайло був вражений. Він сам ніколи не зробив би чогось подібного, бо звик на

постанову не допомагати кривдникам.

образи відповідати кулаками. Після цих

годився, але згодом згадав

Його роздирали сумніви. Він не міг зна­

уроків Ігарко і Михайло стали нероз­

йти вирішення своєї проблеми: чи до­

лучними друзями, а всі їх однокласни­

помогти своєму кривднику і зламати

ки дивувалися з цієї зміни. Лише двоє

свою постанову, чи не допомагати і об­

приятелів

разити маму Михайла ... З такими дум­

переміни. А причиною була саме без­

ками хлопчина пішов на урок катехиз­

корислива любов до ближнього.

му, а їх він ні за що не пропускав .

знали

справжню

(«Голос Живої Вервиці»

причину

NO 20, 2010)


1. Чи

правильно вчинив Ігорко?

2. Що

підштовхнуло його до такого вчинку? З. Чи серед Ваших знайомих є такі «Михайлики» і «Ігорки» 4.

Чи завжди у своїх вчинках Ви керуєтесь заповіддю люб

ві до ближнього? 5. А що б Ви вчинили

на місці Ігорка?

любий читачу, я буАУ дуже радий, якшо ти

захочеш поділитися своїми роздумами про вчин \горчика і напишеш мені про ue в листі ...


~

t

1. До якого міста п

fiv Ісус Христо

'

а) Сихар;

6) Салим; в) Наїн.

дороги Ісус, було ж під ... годину а) третю;

6)

шосту;

в) дев'яту.

шановний QИJIQV, ПРОДОВИСVЄМІ KIHKVPC нСJІРІНКІМИ свнтоrо DИСЬМІІІ. Ці 38ПИТІННR СТІСVІІТЬСІ E1aнr1nlR rоспода Haworo Ісvса Христа вІд Іuна-•1зд1n11з3 пе 6.

о

1

з

с

і із Самарії?

а) « Мир тобі »; б) « Іди за МНОЮ»; в) «Дай мені напитися».

ІІЕНАЮ bHAf J ІІІРІІКVВІННІ ВІ3ІаМVТІа VQICTla ТІDЬІИ ТІ, ІЦІ ДІДVТІа правиnьнІ ВІДПОВІДІ НІ ВСІ 38ІИТІННR.

r

or·

1

а) проповідувати Царство Боже;

6)

приготувати пасху;

в) до міста купити харчів.

19019, м. льв1в, ВУЛ. Б. хмельницького, 36,

СВЯТООНУФРІІВСЬКИЙ МОНАСТИР ОТЦІВ ВАСИЛІЯН, •МІСІОНАРЧИКОВІ•

р

ІайапивнІwІ VQІСНИИИ, RKI НІДІWПІОТІа ІЦІНІЙМІНWІ 3

4

о :з Самарянкою? •

а) про мертву воду;

nисти 3 ВІДПІВІДRМИ (JІІТІ 38ВДІННІ 3 РІ3НИІ НІМІРІВ llJIHIDVl, Bl31aMVTla VQICJla Vpoзlrpawl СVПІРПРИ3J.

б) про живу воду; в) про напій милосердя.

Не aaliv вказати свою адресv. номер теnеФонv та те. скІnьки тоІіІ ронІв.

о йо О~

о

яються, повинні

lНЯТИСЯІ>.

а) правді;

&АІНАЕМО УСПІХІВ!

6)

вірі;

в) молитві .

І

Щиро дякую тобі, Михайлику, за твого чудового листа. Я над­

звичайно зворушений ТИМ, ЩО ТИ МОЛИШСЯ.

Так роби й надалі . Най­ більше приємно, що ти

Дорогий «Місіонарчику1

Мене звати Михай

М . >~ живаю в с. Верхньом ло. ен1 11 .років. Я nро­

кого р-ну Львівської о~лд~рожев1 Дрогобиць­

увати церкву Не

· дуже люблю відвід­

Божої у хра~і П про~ускаю жодної Служби

у нашому селі. Ко~~~fоаження Господнього

щоб Він дарував моїй

дня. п~ошу Господа,

працівникам редакції родин~ мщне здоров'я,

натхнення, щоб вони й~рна~у - мудр~сті і

повчання дітям як1· адат писали ц1каві • читають цей

ного дня я дякую Богу

ж~рнал. Кож-

за все, що Він мені даруза вислухан1 молитви і є, молитвою:

«Дякую Тобі, Боже Небесний За кожен Твій дар чудесний, '

За rr:еплий дах над головою, За р1дних людей, що поруч зі мною,

За хліб насущний на ст . 3 д ОЛІ, апло иматінки 3 о "" · З д' '-mлІ, а ра ~сть від Божих пісень

За кожен прожитий день ' За .все, чим живу і що ма~

Тоб1, Боже, подяку складаю!»

вмієш бути вдячним

Богові, це одна з найпри­ ємніших молитов для

Господа. Ти молодець, що поділився нею

- тепер і

інші читачі зможуть мо­ литися такими гарними

словами , до чого їх заохо­

чую. Дякуй Йому і надалі та відвідуй храм завжди, черпай ласки, які Господь там роздає, особливо

Святі Таїнства. Чекаю ще

28

~n~;~;~ ~


1

11. у який день оздоровив Ісус

7. «Тож при·

~ просили и~~~ до нього самаряни 8

Він, лиwивО~ на .~.~~f;:~>~ них. а) два; б) три;

. васдванадця 13 вас диявол' П тьох»? Та од•

а) субота;

8

цими словам~? ро кого Ісус говор

б) неділя;

в) оздоровлення не відбулось.

•• слова: «Бо як Отець має життя

в) чотири.

12. у якому з віршів вказані такі

8. Яке друге чудо вчинив Ісус?

• у собі, так і ~инові дав, щоб мав • життя у соб~>>?

а) оздоровив хворого на водянку;

t.

б) оздоровив сліпонародженого·

а) Ів.

5,23; 5,29; в) Ів. 5,26.

б) Ів. 1

в) оздоровив сина ці~арського ~ урядовця.

.,

1з. Як Ісус наrодував 5 тисяч nюдеи.

~

а) взяв хліби, воздавши

9. Як nо-єврейсько kце купел1' в Є му на~ивалось а) Витесда; б) Емаус;

~~б1р1/~увс же відрік їм: rrXiбa я не

недужоrо?

хвалу, розділив їх між

б) взяв хліб, розділивши, нагодував народ;

в) Наїн.

в) роздав хліб і рибу, але всім

О. «Один чоловік там був що

не стало.

'

14. як відреагували учн\ на те,

а) ЗО і 7 років;

що Христос ішов по вод~?

б) ЗО і 8 років;

.

'

1)а; 2) а; 3) б; 4) в· 5) . 10) а; 11) б; 12; а; •13) ~:~~)а~:) б; В) в; 9 ПР' • , 15) в; 16), ,.; 'І

..... ....... ..·'-........ ·.·.• ..· ......·.·.·.· ·~...

\.•

•...,.:

:~~~ОВІД/ НА ЗАПИТАННЯ

АН:й п:ма~h~~~~і).

в) здивувалися .

.~. ,

4;

Роман Черечін (~ ~· Суд?ва Вишня),

б) були в захваті;

............ . ~

а)

б) 5; в) б.

Христина Ткачу (

а) налякалися;

в) ЗО років.

""...

16. у ЯКому 13 ЦИ В!<а3ані такі слов~~р~ох розділів в1рувати коли в . ir к ви можете одного nриймаєі славу оди~ від Бога не шукаєте?,~' а славу в1д самоr

людьми, так само і рибу;

русалим~?

е3дужав".

а) про Юду;

б) про Петра· в) про Івана. '

·::~

• ... •• •

НА УРОЦІ ГЕОГРАФІЇ

-

БДЖОЛА

!до нага.дує трбі Апеннінський півострів? Гумовии чоб1т. Правильно, чобіт. Тільки чому гумовий? Бо Італія з усіх боків оточена водою!

Одного разу, повернувшись з роботи, електрик побачив, щ~х сина забинтована рука. - що сталося? Ти чимось поранив себе? - ,НІ. Я впіймав бджолу, а вона з одного кінця була не1зольована.

ПОЖАЛІЛА

Дівчинка, І])аю~ись із їжачком, сумно каже: - Погано бути 1жачком. -Чому? - Ніхто тебе не погладить.

НАБОЖНІСТЬ

Маленька дівчинка (після іспиту з музики). Мамо, екзаменатор1 певно, дуже набожний. -Чому ти так гадаєш?

-

Пок~ я г_рала, В!~ раз у раз затуляв обличчя руками і

......... ... .......... ...."~···. . . .. . . . . . . ".. . .. . .•.... ."'...;..·.·.·. ..·.·.... ......

шепот1в: <<Боже м1и!))

...; ........ ...".'. • -~ • • • • -

.._

........... ..... ..... ... ...... ~ ~· ·*· ·~. • • • ( /1

• • • , •• , lt

........ ·.... .. ...

........ ......... ........ ...... ....

--

29


1

2

3

9

По горизонталі:

4.

Чотирикутник, протилежні

сторони якого рівні і паралельні .

5. Дворянський

По вертикалі:

1. Вид міського транспорту. 2. Від­

діл установи, який займається діловодством . З.

титул (середній між князем і бароном). б. Нотний

Польова квітка.

знак.

елемент.

8. Столиця

ного документу.

Японії.

9. Короткий зміст офіцій­ 13 .... Мудрий - Великий князь

Київський.

11 .

7.

Столиця України .

який виконує один співак.

1.Мама. 2 .Слава . З.Сміх. 4.Син . 5.Сонце . б .Серце. 7.Бабуся. 8.Заnовіт. 9. Щастя . 10.Жипя. 11.Любов.

зо

Допомагали: Павло Біли к, Григорі й Стахів,

Хімічний

12. Фігура, яка

гляд витягнутого круга.

Відповіді на загадку «МАМИНЕ СВЯТО», опубліковану у числі за травень 2011 року:

Номер nідrотув в: бр. Юстин Борис, ЧСВВ

10.

Музичний твір, або його частина,

Євген Шпирка, Макси м Бервецьки й, Руслан Модний,

Ірина Модна, Василь Касіян .

має ви­


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ2011

РУКИ СВЯЩЕНИКА о. Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ Перенесімося подумки до храму Божого, де

маємо можливість дещо побачити, почути і пригадати.

Ось священик, схиливши голову, мовить мо­ литву: «Господи, простягни руку Твою з висоти

святої оселі Твоєї і скріпи мене на оцю службу Твою, щоб я неосудно став перед страшним престолом Тво'ім і виконав безкровне священ­ нодіяння. Бо Твоя є сила на віки вічні. Амінь». Накладаючи нарукавники на руки, він мовить: «Десниця Твоя, Господи, прославилася силою;

права Твоя рука, Господи, знищила ворогів,

Символ віри і «Отче наш», і аж б разів рукою

і величністю Своє'і слави Ти погубив супро­

благословить людей. Не можемо обійти увагою

тивників. Руки Твої створили мене й укріпили

і першу Службу Божу кожного священика, після

мене; врозуми мене, і я заповідей Твоїх навчу­

якої молодий священик уділяє благословення

ся». Коли ж священик умиває руки, то молить­

кожному зокрема, кладучи руки на голови лю­

ся так: «Умию між невинними руки мої і обійду жертовник Твій. Господи, я полюбив красу дому Твого і місце слави Твоєї. Не погуби душі моєї з

дей. А побожні люди цілують його долоні. Коли у храмі Божому відбувається Таїнство

грішниками, життя мого з лукавими людьми, на

дому і молодій. Священик обв'язує їхні руки

Подружжя, священик накладає персні моло­

руках яких беззаконня, а правиця яких повна

єпитрахилем та, придержуючи рукою, прово­

підкупства. Я ж бо у невинності моїй ходив, тож

дить шлюбну присягу. Також молодята разом

вибав мене. Господи, і помилуй мене. Нога моя

кладуть правиці на Євангеліє.

стала на правій дорозі, в церквах благослови­

У церкві відбуваються теж Святі Таїнства

тиму Тебе, Господи». Очевидно, вмиваючи свої

Хрещення і Миропомазання. Священик, по­

руки, священик пам'ятає про чистоту душі. А в

клавши руку на голову дитини, молиться: «В

молитві «Достойно і праведно Тебе оспівувати»

ім'я Твоє, Господи, Боже істини, і Єдинородно­

звертається священик до Отця Небесного: «Дя­

го Сина Твого, і Святого Твого Духа, кладу руку

куємо Тобі за цю службу, яку Ти з рук наших зво­

мою на раба Твого, що сподобився прибігнути

лив прийняти, хоч і стоять перед Тобою тисячі

до імени Твого і під покровом крил Твоїх схо­ Священик

помазує

замоченим

архангелів і десятки тисяч ангелів, херувими, і

ронитися".».

серафими, шестикрилі, багатоокі, що високо

у єлей великим пальцем правої руки чоло,

ширяють, пернаті». Перед Святим Причастям

груди, плечі, вуха і ноги дитини, а після слів

священик молиться: «Зглянься, Господи Ісусе

Хрещення і покладення крижма дає хресному

Христе, Боже наш, від святого житла Твого і від

батькові палаючу свічку. Далі настає Таїнство

престолу слави царства Твого і прийди, щоб

Миропомазання:

освятити нас. Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут

лець у святому мирі, помазує хрестоподібно

з нами невидимо перебуваєш, і сподоби могут­

чоло, ніс, вуха, уста, груди, руки і ноги охреще­

священик,

замочивши

па­

ньою Твоєю рукою, подати нам пречисте Твоє

ної дитини, кажучи при цьому: «Печать дару

тіло і чесну кров, а через нас усім людям».

Святого Духа. Амінь». Коли відбувається вивід

На Службі Божій священик підносить руки догори,

MIGIOH

коли

молиться

Херувимську

пісню,

матері, священик, положивши правицю на її голову, проказує приписану молитву.

31


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 201

Коли говоримо про Миропомазання, то ко­

l

тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє

рисно буде згадати про подію, яку описують

серце не праве перед Богом. Покайся, отже, за

Діяння апостолів

лукавство своє і проси Господа, може буде від­

(8,14-23): «Довідавшись, що

Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які

пущена тобі ця думка твого серця ...».

були в Єрусалимі, послали до них Петра і йоа­

У храмі Божому відбуваються теж свячення

на. Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого, бо він ще не зійшов

дияконів, священиків і єпископів через покла­

дення рук єпископа (чи єпископів). Тому це Та­

був ні на кого з них, оскільки лише були охре­

їнство називається Рукоположенням.

щені в ім'я Господа Ісуса. Тоді поклали на них

І в повсякденному житті нам, дорослим, а

руки, і вони прийняли Святого Духа. Як же по­

тим більше дітям, часто потрібно оцього по­

бачив Симон, навернений ворожбит, що через

кладення рук. Блаженної пам'яті о. Степан

накладання апостольських рук дається Дух,

Яворський, ще як молодий священик, не раз

приніс їм гроші і каже: «Дайте й мені таку вла­

просив свою маму: « Потримайте мою голову у

ду, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв

своїх руках, бо дуже болить». А мати Тереза з

Святого Духа». Петро ж сказав до нього: «Срі­

Калькутти признавалася: « Коли кладу руки на

бло твоє нехай з тобою буде на погибель, бо

головки дітей , відчуваю велику радість ».

Далі буде

ти за гроші думав придбати дар Божий . Нема

МЕМОРІАЛЬНИЙ ПОСТАМЕНТ НА ПАМ'ЯТЬ ПРО МУЧЕНИЦЬКУ СМЕРТЬ

БЛАЖ. ІТАЛІЯ БАЙРАКА, ЧСВВ о. Олег ЧУПА,

прес-секретар Самбірська-Дрогобицької єпархії

16 травня у храмі свв. апп. Петра й Павла при василіянському монастирі ум. Дрогобичі відбулось вшанування 65-ї річниці з дня мученицької смерті Блаж. Віталія Бай рака, ЧСВВ.

3 цієї нагоди до парохії прибув владика Ярослав (Приріз), єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, який у співслужінні з ігуменом єромонахом Павлом Ясиновським, ЧСВВ та іншими єромонахами монастиря відслужив

Архиєрейську Літургію. "Священномученик Віталій Байрак засвідчив перед усіма - бла­

незламність своєї віри та силу своєї любові, а водночас

годатність нашої Церкви, її божественне походження,"

- за­

значив у пастирському слові архиєрей. Відтак єпископ зосе­ редив увагу вірних на церковній історії ХХ ст., у період якого загалом за підрахунками науковців загинули мученицькою

смертю понад

26 мільйонів християн. Пророчою іконою цієї

епохи владика Ярослав назвав слова з сьомої глави книги Одкровення: "Після того глянув я, і от перелічити який ніхто не міг,

- натовп численний, - від усякого народу і племен, і

людностей, і язиків, стояли перед престолом і перед Ангцем,

32

GIOHdP


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ2011

одягнені в одежі білі, пальмові віті в руках їхніх, і викликували гучним голосом: "Спасіння Богу

завершення

Божественної Літургії

відбулось освячення

Після

пам'ятного настінного

нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві" ..

постаменту на честь Блаж. Віталія. Відтак ігу­

Один із старших промовив до мене: "Ці, одяг­

мен монастиря єромонах Павло Ясиновський,

нені в одежі білі, хто вони і звідки прийшли? ... І

ЧСВВ подякував владиці за пастирські відвід­

він оповів мені: "Це ті, що прийшли від горя ве­

ини парохії, а також усім жертводавцям, що

ликого, і обмили одежі свої, і вибілили в крові

спричинились до зведення меморіального по­

Агнця" (Ап.

стаменту.

7, 9-14).

D Блаженний Віталій Байрак народився

24 лютого 1907 року вс. Швайківці Чортківського повіту на Тернопільщині. 1922 році вступив у Чортківську гімназію, де виявив себе зразковим гімназистом та активним організатором гро­ мадської роботи. Вступив до монастиря отців василіян 4 вересня 1924 року. Після новіціату в Крехові та підготовки при монастирях у Лаврові, Добромилі та Кристинополі (Червоноград) вивчає філософію та богослов'я. 26 лютого 1933 року склав вічні обіти . Рукоположений на священика у Жовківському монастирі 13 серпня 1933 року. У

У Жовкві о. Віталій Байрак провадив парафіяльне життя в церкві Пресвятого Серця Ісусового. Його також було при­ значено заступником ігумена і доручено парафіяльну канцелярію. Відтак блаженний став провідником Марійської Дружини та очолив Товариство апостольства Молитви гідної смерті. Незважаючи на свою зайнятість, о. Віталій провадив реколекції та проповідував у різних місцевостях Західної Укра­

їни. У червні 1941 р. його було призначено ігуменом Дрогобицького монастиря замість страченого більшовиками о. Якима Сеньківського. Тут о. Віталій вів активну душпастирську роботу та провадив ті ж товариства, що й у Жовкві.

17 вересня 1945 року він був арештований Управлінням НКВС Дрогобицької області. Рішенням військового трибу­ 13 листопада 1945 року він був засуджений до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. Свідок пан Василенко, котрий у 1946 р. намагався передати о. Віталію освячені пасхальні налу військ НКВС Дрогобицької області від

страви, розповідав, що о. Віталія дуже били і приносили до камери на простирадлі. Загинув о.Віталій Байрак від рук катів НКВС в Дрогобицькій тюрмі

16 травня 1946 року. Реабілітований посмертно прокуратурою Львівської області

14 серпня 1995 року.

ВІДЧУТТЯ Б ЖОЇ ПРИСУТНОСТІ Воnодимир СРІБНИЙ

фаху. Але для тих, що знають цього священи­

думаючи, відповів: «Я знаю, що Бог є тут, між

ка зблизька, пам'ятають його заяви про те, що не боїться смерті, знають його життя, вчинки, приватні бесіди, ставлення до різних обставин, - для тих його відповідь виглядає більш прав­ доподібною. Приклад його життя показує, що у власних переконаннях священик не обманю­

нами. Це вже фактично не віра, а стовідсоткова

вав свого внутрішнього відчуття. Він відчував

впевненість в тому що Бог існує. Я його відчу­

присутність Бога.

Одного разу група молодих людей запи­ тувала у священика, який був уже дуже похи­ лого віку, чи не сумнівається він у існуванні Бога, наскільки тверда його віра. Священик, не

ваю так, як відчуваю вас». Дехто цю відповідь

Постійна присутність Бога робить людину

священика частково приписав його похило­

людиною. Якщо людина чинить зло, то це тому,

му віку, страху смерті чи йощ так би мовити,

що вона забуває про Його присутність. Але

MIGIOH

український

V

християнськии часопис

33


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2011

ніхто не може бути постійно поганим. Та іскра

до іншого (спочатку внутрішній досвід людини

відчуття присутності Бога розгоряється знову,

трактує фізіологічно, потім метафізично і, на­

і людина змінюється. Однак це відчуття для ві­

решті, релігійно) і зазначав, що зв'язок нашого

руючої людини характеризується постійністю.

розуму з Богом є не тільки фактом віри, але й

Хоч вона і не має упевненості, що завтра не

дійсним психологічним фактом: «... коли мислю

вчинить гріха, але впевнена у постійній при­

Бога, то бачу власне Бога, а не тільки уявлення

сутності Бога біля себе, а значить, перебуває в

Його». Можливо, невіруючим людям не виста­ чає сили перейти з одного щаблю розуміння

надії спасіння.

Святі ~іколи не боялися пекла. Є люди, які навіть не сприймають духовну літературу, де

Присутність Бога відчуває кожна мисляча

надмірно описано страхіття, що відбувалися

людина. Згадаємо Сократа, що жив за декілька

в пеклі чи чистилищі. І не тільки через те, що

століть до народження Ісуса Христа. Він гово­

ставляться з недовірою до чиїхось візій, але

рив, що в його нутрі живе ніби якийсь демон

тому, що мають іншу основу віри.Люблять Бога

(дух), що дає йому поради. Святий апостол

не через страх пекла, не через страх вічних

Павло твердить, що в ньому живе Христос

мук, не через бажання вічно жити, не через

(Фил.

можливість випросити в Нього якісь блага для

людини запевняє сам Бог (див. Ів. 14,2З). Свя­

себе чи для своїх близьких, а виключно через потребу в Ньому.

ті Отці Церкви відчували присутність Бога в

1,21, Гал. 2,20). Свою присутність в душі

своїй душі та беззастережно навчали про це.

Бог через роздуми, мрії, сподівання гово­

Візьмімо хоча б слова Климента Олександрій­

рить з нами. Він підказує, як чинити. Це Він бу­

ського: «Людина, в якій мешкає Слово, не змі­

дить у нас неспокій душі, щоби ми задумалися

нюється, не формується, але має форму Слова

над собою. Це Він у момент нашого вибору між добром і злом схиляє нас до кращого. Це Він

й уподібнюється до Бога».

через закиди совісті змушує нас шкодувати

хоче вона цього чи ні. І Він діє. «Чи знаєте ви,

про погані вчинки. Так Бог лікує нас. І тоді ми

що ви

починаємо прагнути Бога, говорити з Ним, мо­

ває?»

Бог є поруч із людиною незалежно від того,

- Божий храм, і Дух Божий у вас пробу­ (1 Кор. З,16). Тільки від того, як ми реагу­

литися спочатку тими завченими молитвами,

ємо на цю присутність, залежать наші вчинки.

яких часто не розуміємо, а згодом доростаємо

Деколи людині зручно забути про присутність

до більш глибокої, особистісної молитви. Адже

Бога. Найчастіше забуваємо про нього, щоби

вона

оправдати свою слабкість.

-

це не монолог людини, а взаємне спіл­

кування між Богом і людиною. «Наблизьтесь до Бога, й Бог наблизиться до Вас», тол Яків (Як.

- навчає апос­

Присутність Бога дає людині спокій. Святий

Альфонс Лігуорі говорить, що Господь не меш­ кає у серці, в якому панує неспокій. «Звідки між

4,8).

В світі є дуже багато добрих людей, які гово­

вами війни, звідки суперечки? Хіба не звідси

-

рять, що не вірують в Бога. Важко зрозуміти, як

з пристрастей ваших, які воюють у ваших чле­

вони наодинці із собою говорять самі до себе;

нах?» (Як.

4,1).

досліджуючи світ, не виходять за своє внутріш­

Бог завжди той самий, це людина зміню­

нє «Я». Порухи совісті, що б'ють в кожній люди­

ється. Однак у світі, напевно, мало людей, які

ні, для них є останньою інстанцією сприйняття.

би не хотіли змінитися на краще, якось вдо­

Психологічний світ людини дуже багатогран­

сконалитися. Бог націлює людину на само­

ний, але він не є настільки певним, щоби бути

вдосконалення. Через це стають святими. Ми

відправною точкою. Коли ми виходимо за ці

їх подивляємо, і вони стають для нас взірцем

межі, тоді і зустрічаємо Бога. Віруюча людина

у житті, наслідуючи який ми і самі змінюємося

говорить з Богом, в ньому бачить мірило своїх

на краще. Так діє Бог. І людина не в змозі уже

вчинків, остаточну ціль. Філософ

34

світу до вищого.

XVIII ст. Мен

встояти перед Божою присутністю, перед си­

де Бірон, розвиваючи свою концепцію філосо­

лою Божою ... «Бо царство Боже не в слові, а в

фії, переходив з одного щаблю розуміння світу

силі»

(1 Кор. 4,20).

українськи~ християнськии часопис

GIOHdP


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2011

8

ЧСВВ

- ПАМ'ЯТАЄМО, ВИВЧАЄМО, НАСЛІДУЄМО

ПОДИХ ВІЧНОСТІ

3 ХЕРСОНА

Ольга КОБИЛЬЧЕНКО, парафіянка церкви св. Володимира в м. Херсоні

Уже минуло одинадцять років з дня трагічної смерті отця Ісидора Гончара, ЧСВВ, а спогади ще й досі залишилися в

наших серцях про отця, який повністю віддавався служінню Богові. Це неможливо написати у спогадах, ані не вмістити у книгу. Отець Ісидор працював на теренах Східної України сім років. Починав служіння у вагон­

чику в степу, де не було ніяких умов (без води, світла, тепла). З часом за Божою волею та його активною

участю спорудили церкву, яка діє і сьогодні. Де не глянеш на стіни, кожний клаптик цієї церкви,

скрізь бачу невтомну працю о. Ісидора. Якщо вдавалося виконати все задумане у цей день, то, не відчуваючи втоми, священик ставав на

коліна

перед престолом, складаючи

подяку

Господеві. І хвилинний відпочинок о. Ісидор ви­ користовував для молитви на вервиці перед

святим кивотом. Велику пошану віддавав Свя­ тій Євхаристії, ніколи не переривав початого

богослужіння, а закінчивши, відходячи від Пре­

столу, не було такого, щоб повернувся спиною

-

хрестився і кланявся з великою пошаною.

Завдяки постійному спілкуванню з людьми,

Ніколи

отець Ісидор

не зважав

на

стан

які вперше приходили до нашої церкви із ці­

здоров'я, був одного разу на останній Хресній

кавості, о. Ісидор своєю харизмою збільшував

дорозі

число парафіян. Вони до сьогодні залишаються

гаючи, служив Хресну дорогу, бив поклони з

2000 року дуже хворий, однак, знема­

ревними прихожанами нашої церкви, хоч до

розважанням біля кожної зупинки про муки

цього були віруючі інших конфесій.

Христові.

На початках парафія мала

4-7 постійних

осіб, а зараз маємо вже більше сотні. Раніше

Отець Ісидор був Богом обраним

свяще­

ником-монахом, який своїми вчинками, ві­

до св. Причастя щонеділі приступало більше

рою,

40 парафіян, а зараз число тих, хто приймає

дами зумів запалити в нас вогник правдивої

богослужіннями,

проповідями,

пора­

Найсвятіші Тайни, збільшилося. Є парафіяни,

Християнської Віри.

які причащаються щодня. Отець Ісидор органі­

Я вірю, що отець Ісидор і зараз допомагає

зував З гуртки членів Апостольства Молитви, є

нам, як завжди нам обіцяв: "Я більше вам по­

чимало прихильників Серця Христового.

можу, як покину земний світ."

м І,.. ІОН )І а український (J ~~~~~~інський

І І І \1

r

35


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 201

l

ВІН ПОДАВ НАМ ПРИКЛАД ПОВНОКРОВНОГО ЖИТТЯ Відомий науковець-історик, автор численних вишиваних ікон, хоругв і риз, священик УГКЦ отець доктор Дмитро Блажейовський помер 23 квітня у Львові на

101 році життя. 26-27 квітня в

архикатедральному соборі святого Юра у Львові усі охочі попрощалися із спочилим у Бозі о. Дми­

тром. Парастас відбувався у Світлий вівторок, 26 квітня, о 19.00, а в середу, 27квітня,о12.00 після Архиєрейської Божественної Літургії - похорон.

Похований о. Дмитро на Янівському цвинтарі. Отець Дмитро Блажейовський

-

автор

25

наукових праць з історії Церкви та Української

держави, а в його мистецькому доробку є

350

вишитих ікон та хоругв. Він народився на Лемківщині

21

1910

серпня

року.У 1933 році з Праги пішки прийшов до Риму

на прощу. Дорогою почув українську пісню. Спі­

Того ж року нагороджений Папською медаллю

вали семінаристи з колегії святого йосафата. Це

«Христос

його настільки вразило, що вирішив і собі там вчитися. З

1947

року священик жив у США, у

-

наш мир».

Львівський музей вишиваних ікон та образів отця доктора Дмитра Блажейовського і Това­

році знову повернувся до Риму. Вишивав

риство «Україна-Світ » висунули кандидатуру

з шістдесяти років. Вишивані ікони священика

о. Дмитра Блажейовського на здобуття Націо­

можна побачити у Франції, Італії, Ватикані, Бра­

нальної премії України імені Тараса Шевченка.

1973

1999

Нехай у мирі спочиває цей невтомний тру­

року відкрив у Львові власний музей вишива­

дівник на Христовій ниві, ниві науки і мисте­

зилії, Німеччині та інших країнах. б травня

них ікон та образів (проспект Чорновола, 2а).

21

серпня

2010

р. громадськість відзначила

цтва, який такими розмаїтими талантами усе життя прославляв їх Подателя

-

Господа Бога,

100-річчя о. Дмитра Блажейовського у Націо­

а нам дав світлий доказ того, що найбільший

нальному театрі ім. М. Заньковецької у Львові.

талант

-

жити повнокровно.

НОВІ СИМПТОМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ХВОРОБИ УКРАЇНЦІВ Віктор ПОЛЕТКО Свого часу автору цих рядків випала нагода

ближче познайомитися з маленькою частинкою творчої спадщини митрополита Андрея Шептицького. Серед багатьох томів його текстів чільне місце займає послання, приурочене до

вбивства у Львові, що мало явно політичний характер і було скоєне у 1934 р. Авторитет, яким тоді користувався митропо­

лит на територіях сучасної Західної України, на-

36


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2011

певно, неможливо порівняти з авторитетом будь­

і вже доводиться пожинати, незалежно від того,

якого

хто мав рацію у тій ситуацї1; а хто- ні.

сучасного

громадського

чи

церковного

діяча. Він був більш ніж духовним лідером, він був

одиничний

Отож, ніхто не стане заперечувати того факту, що було зроблено ще один впевнений крок на «благородній» стежині поділу України на дві, а то й більше частин. По-друге, і цього теж ніхто не стане заперечувати, залишилося багато людей похило­

вбивство, обrрунтоване «Па­

го віку, які зовсім не заангажовані у «стерильних»

форматором думки цілих народних мас українців, незважаючи навіть на спольщене аристократич­

не коріння. І от, на хвилі тодішнього «н аціонально­ визвольного»

руху

прояв насильства

-

здійснюється

тріотичною ідеєю». В цей драматичний момент,

політичних процесах, але були учасниками Другої

коли активістам націоналістичного руху більше за все була потрібна підтримка з боку Церкви, а за­

світової війни, яку вони називають Великою Ві­ тчизняною. Можливо, дехто з них втратив остан­

моральне виправдання скоєного, митро­

ню в земному житті можливість вшанувати пам'ять

полит публічно критикує ·1хній вчинок. Очевидно,

загиблих товаришів. По-третє, більшості здорово

наступного дня у газети хлинули заголовки типу:

мислячих людей зрозуміло, що одиничний прояв

одно

-

«Нарешті шляхетська кров в жилах графа Шеп­

реакційності, антагонізму чи ксенофобства

тицького почала виявлятися» або щось подібне.

знаю навіть, як правильно ідентифікувати ці по­

Однак митрополит не пішов на компроміс. Він го­

дії - обов'язково потягне за собою цілий ланцюг

стро засудив і вбивцю, і організаторів злочину, а

таких проявів. Тим більше, якщо агресія стала на­

крім того - передбачив наслідки такої «методики»

слідком відвертих провокацій.

виборювання незалежності. З плином років про це вбивство - одне з багатьох - майже всі забули.

ти дії тих чи інших політичних сил. А проте, слід

-

не

Автор цих рядків не ставив собі за ціль засуди­

Натомість те, що в результаті сталося з націоналіс­

сказати, у цих політичних силах, напевне, немало

тичними рухами, їхніми гаслами, національною

окремих представників, які, не дуже пережива­

ідеєю і, врешті, самою незалежністю, назавжди за­

ючи за «маловажливі деталі» нашої історії, вдало

коренилося в історичній пам'яті мільйонів людей.

використовують емоції людей для досягнення

Ще через багато років, у наші дні, стало мож­

власних цілей. В будь-якому разі, мусимо визнати,

ливи~ скільки завгодно втішатися поверненою

що внутрішня конфронтація в Україні не спадає, а

свободою. Патріотичні лозунги знову, але тепер

чим це все закінчиться - годі й гадати.

вже цілком легально на вустах українців чи, при­

І знову ж таки спадають на думку аналогії з вже

наймні, немалої їх частини. Народні маси україн­

далекими, але ще не забутими тридцятими рока­

ського П'ємонту знову енергійно демонструють

ми. І зараз, як ніколи раніше, влучно звучать слова

свій великий, але ще не реалізований потенціал .

митрополита Шептицького про те, що здоровий

Однак, коли пригадаємо недавні події у Львові, мимоволі спадає на думку питання: невже з

1934

патріотизм не може включати насильства, що гро­

мадські й політичні організації не вповноважені

р. насправді нічого не змінилося? Невже наш єди­

бути остаточним критерієм справедливості на зем­

ний національний «інтелект» продовжує мислити

лі, що фізична помста за рани минулого ні до чого

такими ж категоріями? Невже ми і сьогодні ще не

доброго не приведе, що для формування держави перш за все потрібна консолідація і т.д. Писав про

вміємо адекватно оприлюднювати наші погляди

на навколишні речі, а тим більше - їх відстоювати? Легендарні і правдиві історії про те, що відбу­

це Шептицький часто, здається, протягом усього

зрілого періоду свого життя. Йому дуже добре вда­

лося у Львові дев'ятого травня цього року, вже

валося викривати моральні і духовні вади народу,

давно стали надбанням широкого кола людей в

які, як відомо, тяжіють до стабільності. А крім того,

Україні і закордоном. Однак не багато кому ви­

митрополит зробив багато прогнозів, які почали

стачить сміливості взяти на себе відповідальність

здійснюватися ще за його життя і знаменували со­

і дати їм об'єктивну оцінку. Не становить винятку

бою одну з найважчих сторінок нашої історії. Як

і автор цього тексту. Тому, не вдаючись до аналі­

показали події дев'ятого травня, симптоми нашої

зу мотивів учасників тих подій, хотілося б трохи

хвороби залишилися тими самими. І не дай Боже,

призадуматися над їх плодами, які ще доведеться

щоб подібними були наслідки ...

ЛІІGІОН

український

w

християнськии часопис

-37


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ ~

1

МАСОНСТВО В УКРАЇНІ ЯК РІЗНОВИД РЕЛІГІЙНОГО ВЧЕННЯ Підrотував о. Миколай МИ КОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Баrато хто з людей чув лро існування течії масонства, але, напевно, не кожен знає про неї

докладно. Тому в цій статті спробую висвітлити те основне, що стосується масонів. Масонство відіграло певну роль у духовно ­ му та суспільному житті України кінця

XVIII -

по ­

чатку ХІХ ст. Як відомо, той релігійно - етичний рух, який спирався на позацерковне містичне вчення, зародився спершу на початку

XVIII

ст.

в Англії. Опісля він поширився у всій Европі як

відображення дворянської опозиції в період

чною мірою складом масонство в Україні було

кризи феодальних суспільних відносин . Свою

переважно польське та російське.

назву, принципи організаційного об'єднання в «ложі», традиційний ритуал, за яким відбува­

входило

лися зібрання, члени масонських організацій

аристократії. Відомо, що надзвичайно велику

запозичили

активність у поширенні тут ідей масонів виявив

у

середньовічних європейських

нашій землі до складу масонських лож чимало

представників

дворянської

каменярських цехів, почасти у лицарських та

вихованець Київської духовної академії І . Т. Мар­

містичних орденів.

тас, який, як доведено, провів аж

Строкатий зміст їхньої програми зумовлював

ідеал об'єднання людей на засадах братерства,

12 років у

келії

Києво-Печерської лаври, де написав вдосталь творів масонського спрямування .

.

любові, рівності та взаємодопомоги , який вони

У масонських колах України шалену попу­

проголосили . У цій програмі ідеї антиклерикаліз­

лярність мали журнали, які видавали російські

му (негативне ставлення до духовенства) поєд­

масони : «Утренний свет», « Вечерняя заря», «По­

нувалися з елементами релігійного містицизму.

коящийся трудолюбець», «Синский вестник». Най­

Масони відводили Богові роль « великого архі ­

знаменнішими серед масонів були твори Я. Беме,

тектора Всесвіту», заперечуючи культ і церковну

й. Масона, Л. К. Сен-Мартена, Сведенборга та ін.

догматику. Це, звичайно, робить їх подібними до прихильників ідеї деїзму (релігійно-філософське

ставники української інтелігенції, серед них й

З масонством зблизилися і визначні пред­

вчення, згідно з яким Бог є неособовою першо­

Іван Котляревський. Як справедливо зазначають

причиною світу, але не втручається у процеси і

дослідники, зокрема Д. Дорошенко, в Україні ма ­

явища, що відбуваються у ньому).

сонство, будучи з походження чужим, російським

Буржуазне спрямування, яке мав масонський

або польським, мимоволі зазнавало впливів міс­

рух спочатку, зумовило у ньому участь багатьох

цевого українського Грунту, мусило враховувати

представників

українські особливості, навіть торкатися націо­

європейського

Просвітництва

ст., що намагалися через масонство ство­

нальної проблеми. За своїми засадами цей рух

рити всесвітню організацію з метою мирного

є певною мірою співзвучним традиційному для

об'єднання людства в релігійному братерстві .

української духовності гуманістична-етичному

XVIII

Наприкінці

XVIII

ст., як засвідчує історія, ця те­

чія проникла в Україну. Першу масонську «Ложу

безсмертя» створили в Києві

38

На

спрямуванню філософської культури . Масони констатують реально наявні у соці­

року. Потім

альному житті різні суперечності, які викликають

ложі діяли і в інших містах. За походженням і зна-

розбрат серед окремих громадян і народів. Вони

1784

українськи~ християнськии часо п ис

CIOHdP


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2011

намагаються досягнути кінцевої мети

-

утворен­

Сутність доктрини тих масонів, що діяли в Укра­

ня всесвітнього братерства землян через мирне

їні,

об'єднанняїхурелігійномубратерстві.Надумкума­

ротьби, обrрунтування релігійно-етичної системи

-

це проповідь покори, втечі від суспільної бо­

сонів, шлях для досягнення цього «золотого віку»

через доведення субстанційної сутності й безсмер­

на землі пролягає через духовне переродження

тя душі і ствердження буття Бога як гаранта потой­

людства. Отож, і створюють задля досягнення ціє'і

бічної відплати за все, що чинить кожен у земному

мети таємну світову організацію, яка силкується

житті. Також релігійно-етичному вченню масонів

позбавити співбратів ворожнечі і натомість утвер­ дити принцип «любові - душі всієї природи», як за­

було притаманне визнання цінності людини, яка

значила дослідниця Соколовская.

сутності тільки через самовдосконалення.

реалізує власне покликання відповідно до своєї

Для масонів революція є неприйнятною. І в

Масонство, яке спиралося на позиції ірраціо­

кайданах рабства раб може бути «вільним ду­

нальної, містичної філософії, вступало, як дове­

хом». Згідно з їхньою доктриною, люди рівні між

дено, в суперечність із канонічною доктриною

собою лише за народженням і смертю. Кожний

Православної Церкви, будучи різновидом нетра­

має підкоритися тій долі, яка послана Прови­

диційного релігійного вчення з яскраво виявле­

дінням: на землі люди рівними бути не можуть.

ним прагненням у міжконфесійних стосунках до

Залежно від суспільного статусу масони розро­

толерантності. Згідно з тлумаченням, прийнятим

били на цьому Грунті програму діяльності для

серед масонів, християнин є не той, що прийняв

різноманітних верств населення. Сіллю землі є

християнське хрещення, а кожний, хто «має в собі

представники заможних станів, і вони відпові­

Христа і, незалежно від віросповідання, наслідує

дальні за стан земних справ перед Зодчим світу.

в житті правила релігійної моралі», яку вони об­

Запорукою збереження порядку в громад­ ському суспільстві, на думку масонів, є суворе

r'рунтували. «Що є віра? масонських документів.

-

писалося в одному з Віра є розум Христа, а

дотримання законів. Вони розглядали соціальну

з цього й випливає, що де дух чи розум Христа,

несправедливість та акти сваволі та результат

там і свобода; немає різниці між юдеями і грека­

зловживання владою. А в «Уложенні» створеної

ми, обрізаним і необрізаним, вільним і рабом,

за ініціативою Г. Елізена масонської ложі була про­

оскільки Христос є в усьому». Масони, попри усі

голошена конкретна мета організації масонів

звинувачення, рішуче протиставляли себе атеїз­

-

«удосконалювати добробут людей виправленням

мові: у статуті масонських лож було зафіксовано:

моральності, поширенням доброчинності, благо­

«Хто атеїстом був, тому заборонено вхід у ложу за

честя і неухильної вірності государю й вітчизні».

прикладом давнини, коли заборонялася посвята

Згідно з масонськими поглядами, справжній

шлях до побудови «суспільства всезагальної любо­ ві» пролягає через втілення у своє життя принципу

«пізнання себе і пізнання рук Божих чи природи».

велевизинських містерій всім безбожникам, бро­ дягам, смертовбивцям, нечестивцям». Відомо, що у

1819 році

масонські ложі в Укра­

їні було заборонено. І це сталося на три роки

Правдивий шлях «пізнання Бога у природі й при­

раніше аналогічної заборони діяльності масонів

роди в Бозі», на їх думку, полягає у моральному са­

у Росії, де відповідний акт було проголошено

мовдосконаленні, яке досягається лише в процесі

серпня

1

1822 року.

заглиблення у внутрішній світ особистого «Я», інту"1~

Проте прояви ціє'І течії помітні і зараз. Так,

тивного прозріння, «божественного одкровення». Як відомо, прибічники масонства, перетлумачу­

у Києві, а точніше, на Володимирській гірці з її

ючи євангельські заповіді, що містилися в пропо­

апостольному князеві Володимирові Великому,

віді Христа, проголошують радо один із головних

виявлено різні масонські знаки-символи. Прикро,

обов'язковим атрибутом

-

пам'ятником св. рівно­

принципів релігійно-етичної концепції, яку вони

що не раз звинувачують безпідставно у масонстві

пропагували, «вимогу непротиставлення злу на­

авторитетних осіб, зокрема церковних діячів. Тому

сильством». У Статуті вільних мулярів стверджува­

просімо Бога, щоб не зводили більше фальшивих

ли, мовляв, «істинний масон» має любити завше не

наклепів, і лихо, яке скрізь поширюється, якомога

тільки друзів, а й своїх недругів.

швидше втихомирилося.

MIGIOH

український

w

християнськии часопис

39


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 201

l

ЦЕ БУВ ТЕСТ

НА НАШУ ЗРІЛІСТЬ

І ОРІЄНТАЦІЮ ДЕРЖАВИ Віктор 3АХАНДРЕВИЧ

Сьогодні, в контексті подій, пов'язаних із завершенням процесу беатифікації Івана Павла

11, хотілось би озирнутися назад, до подій

Української Греко-Католицької Церкви, так і для Вселенської Церкви, завдань. Зокрема, зарахував

десятирічної давності, і пригадати собі, яким

до лику блаженних28 українських новомучеників.

важливим був візит Папи в Україну у 2001 році, та хоча б поверхово оцінити ті плоди, які він приніс.

Цією подією на летовищі у Львові

25

червня

2001

року Папа голосно заявив про страждання, кров та пекло людей, що жили, араждали та помирали

На візит Івана Павла 11 віруючі римо- та греко­

видно,

із заздріаю споаерігали, як Папа, що «ніколи не

тина всіх невинно убієнних. Але вже цим одним

сидів на місці», відвідує колишні республіки Ра­

фактом проголошення цих осіб блаженними Папа

28

новомучеників

-

лише невелика час­

дянського Союзу: Литву, Латвію, Естонію, Грузію, і

визнав, що Церква знає, пам'ятає та молиться за

запитували себе, коли ж понтифік приїде на їхню

ті мільйони невинних жертв, пошматованих по

землю. І ось

-

аалося. Очікування мільйонів лю­

дей виправдались

червня

аалінських таборах людей. Але УГКЦ, «мовчазна

року, коли

Церква», все ж зуміла вижити, переборовши усі

Папа приїхав на запрошення тодішнього глави

жахливі трагедії, включно з Львівським псевдосо­

держави Л. Кучми в Україну. Гадаю, більшість із

бором

23-27

2001

читачів з приємною ноаальгією згадують нині,

1946 року.

Молитовний екуменічний наарій єднання «під

Посланця

одним Пааирем» дав гоарий заряд духовної ба­

миру, вони зустрічали у ті дні на сво'ій землі. До­

дьороаі для сотень тисяч хриаиян в Україні, та

лаючи усі міжконфесійні розбіжноаі, сварки та

й, гадаю, і за її межами. Адже внаслідок легаліза­

якого великого гоая, а насамперед

40

за хриаиянські цінноаі за залізною завісою. Оче­

католики чекали вже давно. Українські християни

-

суперечноаі, нога понтифіка все ж ступила на

ції УГКЦ, УАПЦ, здобуття Україною незалежноаі

українську землю. Очевидно, жест добро'! волі з

значно зросли міжконфесійні суперечки. Усі ж,

боку Івана Павла 11 не був однозначно сприйнятий

мабуть, пам'ятають буремний розподіл церков

в українському суспільаві. На фоні позитивних

«канонічної території» і пов'язані з цим міжкон­

очікувань мільйонів християн подекуди у ЗМІ все

фесійні суперечки у 90-х роках минулого аоліття.

ж лунали критичні заяви про запланований при­

Хриаияни чаао-гуао забувають про своє за­

їзд. Та Папа слідував Хриаовому заклику усюди

вдання будувати Церкву у єдноаі духовній та кон­

сіяти зерно Доброї Новини. Ця настанова і відда­

фесійній. А тому візит понтифіка був важливим,

ніаь євангельським радам була влааива усьому

оскільки нагадав усім віруючим, що Папа є тим

життю та діяльності Івана Павла 11 і, безумовно,

каменем, на якому Хриаос пообіцяв збудувати

вона виправдала себе й під час візиту понтифіка в

свою Церкву та якої сили пекла не переможуть.

Україну. Ось уже минає перший десяток років від

Є підаави говорити, що приїзд Івана Павла

цієї події - досить, аби спробувати розважити над

пригальмував перманентні чвари в українському

плодами, які він приніс.

політикумі, а також прикував увагу всього світу до

11

Попри вкрай напружений графік Папа все ж

подій в Україні, адже світові ЗМІ завжди уважно

виконав надзвичайно багато з важливих як для

стежать та коментують закордонні візити понти-


ЧЕРВЕНЬ 201

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

l

фіка. Отож, приїзд Папи в Україну сприяв також

світу, в усі країни приносив звістку миру, очевидно,

і покращенню міжнародного становища нашої

не міг займатись прозелітизмом і не ставив собі за

держави.

мету кількісне збільшення вірних Католицької

Очевидно, важливо також сказати і про зерна

миру, які понтифік засіяв у душах людських. Розу­

міючи, що будь-яке суспільство може існувати й розбудовувати себе лише на фундаменті справ­

Церкви. Він, як Добрий Пастир, з наставницьким словом прибув до вірних своєї Церкви. Очевидно, всі усвідомлюють швидкість гло­

жніх цінностей, що не проминають, Папа нагадав

бальних техногенних змін у сучасному світі. Од­ наче велика проблема як українського, так і

християнам про їхню місію та роль бути «Сіллю

світового суспільства полягає у нерівномірному

землі та світлом для світу» . Завжди, впродовж усіх

рості змін. Технологічний прорив ХХ століття, що

26-и років понтифікату власним життям подавав

триває і досі, далеко не означає прориву й рос­

він приклад цього всім християнам. Нагадав він

ту моральності людини. І часто навіть ці процеси

цю істину також і українським віруючим, що, маю­

йдуть, на жаль, врізнобіч. Це усвідомлював понти­

чи перед собою приклад своїх

28 новомучеників

фік і над цим змусив замислитись тисячі і мільйо­

УГКЦ і двох проголошених тоді блаженними римо­ католиків, з тим більшою охотою мають свідчити

ни українців. Говорячи про первинність духовних

про Христа у сьогоднішньому світі.

но розставив акценти, що є так важко для сучасної

Без усіляких перебільшень, візит Папи в Украї­

цінностей в людському житті, він вкотре правиль­

людини в умовах глобалізації.

ну був зна~овим. Насамперед тому, що Папа, подо­

Напевно, плоди приїзду Папи ще не є до кінця

рожуючи з країни в кра·іну та несучи скрізь світло

дозрілі навіть зараз. Якщо порівнювати цей єди­

Христове, завжди мав мужність відверто ставити

ний приїзд Івана Павла

складні запитання перед політикумом та сприя­

впливом на українське суспільство він не посту­

11 в Україну, то, виглядає, за

ти їхньому позитивному вирішенню. Очевидно,

пається всім численним візитам понтифіка хоча

розуміючи всю складність тих чи інших проблем, що існують у світі, понтифік силою власного авто­

б у ту ж сусідню Польщу. У чомусь, розставивши

ритету і своєї проповіді завжди ламав крижаний

крапки над «і», візит Івана-Павла 11, однак, породив дуже багато запитань. Він ребром поставив за­

лід людських сердець. Не один мур у стосунках

питання, яким шляхом рухатись далі Україні. І від­

між людьми та між народами був зруйнований

повідь на це питання не обов'язково стосується

після падіння Берлінського. На наше глибоке пе­

вектора цього розвитку

реконання, щось дуже подібне за змістом сталось

Папа насамперед запитує, хто ми є як єдина нація

і під час папського візиту в Україну. Адже спадщи­

та що ми можемо і маємо принести корисного у

на тоталітаризму надзвичайно важка і складна. Ті

загальнолюдське співтовариство, які цінності нам

-

західного чи східного.

психологічні суспільні бар'єри, що були збудовані

слід плекати та розвивати з огляду на нашу мен­

протягом понад 70-літнього його панування на

тальність, історію, культуру тощо. Очевидно, від­

українській землі, потребують праці ще не одно­

повіді на ці та інші питання не знаходяться за один

го покоління українських громадян для їх подо­

день, місяць чи рік, і навіть не за один десяток ро­

лання. У цьому контексті приїзд Папи був вели­

ків. Однак питання були поставлені, й українське

ким стрибком, черговою сходинкою нашої нації

суспільство досі є у пошуках відповіді на них.

вперед від спадщини тоталітарного минулого до

Папа благословив Україну. Благословив її на не­

побудови вільного суспільства. Насамперед тому,

втомні нові труди, доволі непрості починання. Не­

що стрибок відбувся у душі пересічного віруючо­

зважаючи на всю складність того багатовимірного

го українця.

суспільства, у якому ми живемо, світло Христове

Як своїх прихильників, так і опонентів в Україні

все ж здатне проникнути крізь будь-які бар'єри. Це

понтифік змусив на деякий час замислитися над

слід пам'ятати і нам зараз, коли не вщухають супер­

питанням про те, на якому етапі історичного та ду­

ечки навколо спільної історичної пам'яті українців,

ховного розвитку ми знаходимося. Опоненти по­

навколо різниці між східною та західною частина­

новому змогли оцінити постать та мету приїзду в

ми нашої держави. Саме на цьому аспекті хотілось

Україну Івана Павла

би наголосити. Будь-яке суспільство, збудоване

MIGIOH

11. Папа, що,

український християнський часопис

подорожуючи по

41


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ 201

на міцному фундаменті християнських цінностей,

l

про духовну конструкцію людини та суспільства

здатне перебороти усі перешкоди та незгоди. Та­

прагнув донести до українських віруючих світлої

кож і людина, що в основу власного життя кладе

пам'яті Папа Іван Павло

Христа, нехай навіть ризикуючи всім, що має, га­

ності спадають на ум, коли звертаємось у молитві

рантовано не залишиться у програші. Тому ці речі

до нового блаженного. •

11. Лише думки і слова вдяч­

ВАСИЛІЯН СЬКИЙ МОНАСТИР ПРЕСВЯТОЇ ТРІЙЦІ В КАМ'ЯНЦІ- ПОДІЛЬСЬКОМУ Підготував д. Єронім ГРІМ, ЧСВВ

Перемиської єпархії сюди прибули василіянські

Не так давно - майже рік тому, 10 липня

став о. Іван Машкевич. Відтоді настоятелі васи­

201 О року- відбулося урочисте освячення

ліянського монастиря виконували також уряди

відбудованої церкви ПресвятоїТрійці в Кам'янці­

єпископських офіціялів і візитаторів.

ченці. Першим ігуменом новозаснованої обителі

Подільському. Чин освячення здійснив правлячий

1735 р. при монастирському храмі було засноване братство

єпископ Тернопільсько-Зборівської єпархії,

ПресвятоПрійці.

до якої належить Кам'янець-Подільський, Преосвященніший Василь Семенюк

ський монастир у складі Святопокровської про­

1743

року Кам'янець-Подільський

вінції (утворена На думку деяких дослідників, храм Пресвятої

р.) увійшов до об'єднаного

Руського Чину святого Василія Великого. Один із

Трійці - це найдавніша Кам'янецька споруда, дату­

найвидатніших ігуменів о. Йосафат Пруницький

вання початку будівництва якої, як свідчать архе­

(t1759)

ологічні дослідження, слід віднести до XIII-XIV сто­

(впродовж

літь, проте перша письмова згадка датується

Кам'янецького та Барського крилосів Львівської

1582

був довголітнім консультором провінції

1743-1755 рр.), офіціялом

(1746-1748

р., коли міщанка Габка Табкова передала у влас­

єпархії

ність церкви свою садибу. Впродовж

умілого керівництва в

1672-1699

і візитатором

рр.), також за його сприяння й

1746-1749

рр. побудовано

рр. Кам'янець-Подільський був під владою Осман­

двоповерховий корпус монастирських келій.

ської Порти, тоді церкву перетворено на мечеть,

1759 і

надбудовано 10-тиметровий мінарет, який, однак,

їцькому монастирі діяли богословські студії для

після відходу турків вдалося швидко розібрати.

молодих василіян. Впродовж цього періоду тут,

В

XVII

ст.

-

ще до приєднання до Унії - ця церква

аж до

1793 р. при

3

Кам'янецькому Святотро­

окрім ігуменів, вікаріїв та парохів, завжди про­

була одним із катедральних храмів розлогої пра­

живали двоє отців-професорів і

вославної Львівської єпархії. Після прийняття Унії

й отців-студентів. В різний час тут навчали бого­

львівським єпископом Йосифом Шумлянським

словських предметів такі василіянські педагоги,

р.) катедральну церкву офіційно передали

як о. Адріян Шубович, о. Епіфаній Розлуцький, о.

(1700

4-6

братів або

уніатському духовенству, і при ній надалі мешка­

Варлаам Курницький, о. Онуфрій Крижановський,

ли офіціяли (представники) львівського єпископа.

о. Гімназій Левицький, о. Януарій Громачевський,

Останнім єпархіальним священиком, який тут

о. Гераклій Бєлькевич, о. Амврозій Ридошовський

проживав, був о. Стефан Краковецький, який в

та інші. Рішеннями уряду Речі Посполитої

1723-1724 рр. перейшов у сусідню церкву св. апос­

1787

(1764

і

рр.) при монастирі планувалось також від­

толів Петра і Павла, а при Святотроїцькій осели­

крити школу із конвіктом, одначе планам цим так

лися отці василіяни.

і не судилось здійснитися, бо після другого поділу

Офіційна дата заснування

монастиря

при

Польщі Кам'янець-Подільський увійшов до складу

церкві Пресвятої Трійці в Кам'янці-Подільському

Російської імперії й перед василіянами відкрила­

- 22

ся зовсім інша реальність. Урядовим декретом від

травня

1722

р. Того ж

1722

р. на запрошен­

ня львівського єпископа Атанасія Шептицького з

42

1739

василіян­

12

квітня

1795

р. Святотроїцький василіянський

український

христи~~~~~~~

l

)

;u l' І о н d 111 V (J r


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЧЕРВЕНЬ2011

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ Будні і Свята

08:00 - Утреня 09:00 - Свята Літургія (за померлих) 17:00 - Свята Літургія(за здоров'я) 18:00 - Вечірня Неділя Утреня Свята Літургія Свята Літургія Вечірня

08:30 09:30 17:00 18:00 -

Кожного

МОНАСТИР ПРЕСВЯТОЇТРІЙЦІ

13 числа,

вул. 3арванська,

молебень за з'єднання всіх християн Кожної неділя о 16.00 зустріч Матерів молитви

10, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., 32300. тел.: (03-849) 2-32-42

о. Венедикт Деркач, ЧСВВ, намісник дому

остаточно

документації, виготовленням архітектурних планів

припинив своє існування, василіяни перейшли

та самим будівництвом розпочали займатися двоє

монастир

у

Кам'янці-Подільському

до Почаєва та діючих монастирів у Галичині, а

отців з Галицької провінцї1; о. Анастасій Калиш (про­

вже в листопаді

тоігумен у

ченці.

наступ «Совітів» знівечив їхні благородні плани.

1795 р. його зайняли православні Ще наступні 10 років василіянський проку­

ратор о. йосиф Банульський старався відсудити обитель від православного єпископа йоанікія в

1920-1930 рр.) та о. Онуфрій

Василіяни

повернулися

в

Бурдяк, але

Кам'янець-Поді­

Кам'янецькому міському суді на користь василіян,

льський знову аж у 1995 р., тоді ж з благословен­ ня Блаженнішого Мирослава Любачівського (від

та безуспішно.

З березня

Впродовж років Святотро'іцький храм та комп­

1995

р.) розпочалася віднова церкви

ПресвятоїТрійці. 23 вересня

1996 р. Кир Любомир

лекс уже православного монастиря зазнали чи­

Гузар благословив заснування в Кам'янці василі­

мало змін і реконструкцій, зокрема в

янської обителі (з

1837-1838 рр.

27 липня 1998

р.

-

резиденцїІ),

до південного крила було добудоване двоповер­

першим настоятелем якої призначено брата Да­

хове житлове приміщення з келіями і каплицею,

вида Кулинича, що розпочав будівництво церкви.

а

На настоятельство о. йосифа Будая (2005-201 О рр.)

1858

року келії були з'єднані з церквою. У

1933

р. за розпорядженням радянської комуністично­

припадає період найінтенсивнішої розбудови хра­

атеїстичної системи церкву було зачинено, а в

му Пресвятої Трійці, тоді також повернено кілька

1935 р. -

підірвано, а залишки розібрано до фунда­

кімнат-келій монастиря, який і надалі залишаєть­

менту. Монастирський корпус після Другої світо­

ся гуртожитком. 1О липня

вої війни почав використовуватись як гуртожиток

па Кам'янець-Подільського Леона Дубравського (РКЦ), близько 30 священиків та численних вірних

від радгосп-технікуму.

Про

відновлення

василіянської

традиції

в

Кам'янці-Подільському провід Чину старався ще перед Другою світовою. Так, у

1919 р. -

в часі вста­

201 Ор. за участі єписко­

храм освятив правлячий єпископ Тернопільсько­

Зборівський Василь Семенюк.

17

серпня

2010

р.

декретом Преосвященнішого Василія Семенюка

новлення української влади в Кам'янці Симоном

василіянській монастирській

Петлюрою - василіянин о. Йосафат Жан, який був

Трійці надано статус парафіяльної. На сьогодніш­

церкві Пресвятої

тоді капеланом Української Галицької Армії, виста­

ній день в Кам'янець-Подільському монастирі

рався в міського уряду гектар землі біля універ­

трудяться двоє священиків: отець-настоятель Ве­

ситету та

45

млн. гривень від уряду Петлюри на

будівництво церкви і монастиря. Впорядкуванням

MIGIOH

недикт Деркач та отець Микола Коробій, а також брат Піо Франішин.

43


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ2011

НАДІЯ ДЛЯ СВІТУ Ольга БОСА

дитини. Роман і в університеті вітався « Сла­

Радісна вістка про Господнє

телефонній розмові сказав матері: «Бог

воскресіння зійшла з небес гучним

абсолютна любов».

ва Ісусу Христу». А незадовго до загибелі у то є

Наталка Якимчук була студенткою Львів­

привітом «Христос воскрес!», а в

пам'яті ще й досі відлунює молитва­ реквієм за тими, які, люблячи Бога

ської академії друкарства, активною член­

понад усе, пішли з життя, залишивши

«Містична троянда». Відчувала покликання

світові надію, приклад витривалості в

до богопосвяченого життя, хотіла стати чер­

любові до свого Творця.

ницею на ім'я йосафата. Померла після важ­

кинею молодіжного Марійського товариства

кої недуги у віці У четверту неділю Великого посту на за­

20

років.

Про єромонаха Василя Зінька, василіяни­

прошення пароха о. Миколи Мандрика на

на, християнського письменника, істинного

Золочівщину, у приміське село Ясенівці, заві­

Христового воїна можна говорити безконеч­

тало молодіжне Марійське товариство «Міс­

но. Святість його чернечого служіння

тична троянда», що діє при храмі св. Андрія

ум. Львові, з духовно-патріотичним концер­

кий скарб для Василіянського Чину і Церкви. Був духівником спільноти 13 років. Відійшов

том «Нас обєднали дві святині: Бог і Україна».

по небесну нагороду у

Ця

театралізована

літературно-мистецька

2008

-

вели­

році.

У вечорі взяли участь рідні Романа Кова­

композиція присвячена пам'яті трьох осо­

люка

бистостей, що були особливо дорогими для

вець. Окрасою вечора стали пісні у виконан­

спільноти і які вже відійшли у вічність: Рома­

- батько і брат Андрій, також науко­

ні нашого земляка, золочів'янина, єромонаха

на Ковалюка, о. Василя Зінька, ЧСВВ, і Натал­

Володимира Кусого, ЧСВВ, теперішнього ду­

ки Якимчук.

хівника спільноти.

Затамувавши подих, слухали люди захо­

Ці історії промовили до серця кожного,

плюючі, сповнені світла й трагізму історії.

але найбільше вони стосувалися молодіж­

Слово перепліталося піснею, зворушувало,

ної авдиторії. Адже в теперішній складний

ставало схлипом у горлі. Пісня виносила за

час християнські цінності намагаються при­

обрії світу до небес, до Господа. Якби можна

меншити або взагалі заступити їх спожи­

було залишатися тут вічно".

вацькими мірками. Молодь часто губиться у

Роман Ковалюк, молодий український на­

фальшивих догмах про вседозволеність, про

уковець, закінчив з відзнакою університет,

свободу, яку не має обмежувати ніхто, навіть

вступив до аспірантури на кафедрі фізики. Згодом здобув престижний Ірант від Япон­

зують, що тільки з Богом людина вповні ви­

Бог. Історія Романа і Наталки яскраво пока­

ського уряду для дворічного стажування в

являє свою людську гідність, є добрим хрис­

Японії. Знайшов у Токіо католицькі храми.

тиянином і патріотом своєї Вітчизни.

Організував у токійському храмі хор, яким диригував,

їнських

44

-

навчив

колядок та

японців

співати

З великою вдячністю і зворушенням по­

укра­

кидали залу після концерту люди. Торкнув­

своєї улюбленої пісні

шись чужого святого ЖИТТЯ, освятилися самі.

«Просимо тя, Діво». У 25-річному віці заги­

Побачивши відвагу прославляти Господа, не

нув у столиці Токіо від жорстокого побиття

зважаючи на обставини, і самі стали відваж­

за нез'ясованих обставин. його духівник о.

нішими. Ступивши на світлий слід людини,

Антоній Масюк казав, що за всі роки свого

що жила між нами, може, навчилися більше

священства не зустрічав більше такої святої

любити: і Бога, і ближнього.

українськи~

християнськии

·

часопис

І

G10 н dр


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2011

АПОСТОЛЬСТВО СТРАЖДАНЬ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

У душ пастирській праці кожна пора року має

свої особливості, але особливе натхнення надає нам осінь. На Поділлі осінь приваблює людей не тільки до праці, але також і до молитви. В той час, коли листя жовтіє від перших приморозків, опадає не землю і шелестить під ногами, люди, за традицією, моляться на вервиці.

тав особливої уваги. Тоді лікар у Хмельницьку,

Осінь

2008 ро ку для отц я Павла як ніколи

насамперед подбав про своє здоров'я, бо це

була плідною. Богослужінн я, відвідини парафі­

дуже поважна хвороба і потрібно якнайскорі­

коли він приїхав туди, почала докоряти, щоб

ян, катехизація , праця з м олоддю

-

ось непо­

вний перелік його духов н ої праці .

. . .Субота . Як завжди, зустріч з молодими

ше якось діяти та пройти лікування. Розуміючи стан свого здоров'я і те, яку загрозу для життя становить дана хвороба, отець Павло, як він

хлопцями та дівчата ми. Пі сля вечірньої Служ­

говорив, у молитві віддав себе на волю Божу. Зі

би Божої вони з і брал ись біля храму Божого

страху за своє здоров'я людина схильна боро­

навколо отця Павла . В ін взяв гітару і почав пе­

тися ціле життя, минаючи важкі випробуван­

ребирати струни, щоб засп і вати разом пісню

ня . Коли людина розуміє ціну життя і відчуває

прослави Бога. Та тут в ідч у в, що не може взяти

свою безпорадність, тоді цей страх ще більш

акорд . Пальці не сл уха ються, гітара не подає

дошкульний. І тут лише молитва підказує, як

звуку" Не розуміюч и, в ч ому річ, він відклав

треба діяти. Отець

інструмент і почав роз к азувати щось життєве,

наводячи приклад з дитячих років . А опісля

звернувся

до

різних

лікарів­

нейрохірургів, думки яких розділились . Одні

знову взяв гітару, бо п опросили хлопці загра­

радили якнайскоріше зробити операцію, інші

ти. Пальці таки не п іддавалися . Отець відчув

-

порушення кордина ції л і вої руки.

Києва, Львова, Харкова і Хмельницького на

- Не можу, щось не в и ходить. Залишимо гі­ - говорив отець спокійно,

не поспішати. Отець Павло знову їздив до

обстеження. Всюди лікарі пропонували свої

тару на другий раз,

варіанти. Але коли говорив з ними наодинці,

немовби нічого не сталося,

то деякі підказували, що найкращий варіант

-

Після цього отець Павло пішов на консуль­

зробити операцію за кордоном, у Німеччині,

тацію до лікаря, яки й порадив йому поїхати до

де медицина краще розвинена. І це потрібно

Хмільника, у відоми й санаторій, де працюють

робити якнайскоріше, але на все потрібні ко­

лікарі-невропатоло ги в и сокого рівня, а звідти

шти. Звідки їх взяти?

направили його до Києва . Обстеження прохо­

Знаючи слова Христові про те, що у людей

див і в Хмельницьк і й обласній лікарні. Діагноз

неможливе те, що можливе Бога, о . Павло

виявили в Хмельницьку і підтвердили в Києві:

молився. Молилися також його батьки, друзі­

на головному мозку утворилась пухлина. Це

священики і парафіяни. І тут допомогла добро­

було у лютому

2009 року. Отець Павло не усві­

дійна організація « Карітас », директором якої у

домлював серйозності ситуації, бо для нього

Кам'янець-Подільській дієцезії є о. Павло Гон­

все це було в якомусь тумані. Адже ж почав­

чарук. Він має зв'язки з прелатом із німецького

ся Великий піст. На парафії було дуже багато

міста Вольфсбурга, отцем Генріхом Гюнтером,

душпастирської праці. І він на недугу не звер-

який також завідує там цією організацією. Тож

MIGIOH

45


ЧЕРВЕНЬ 'Оl

вирішив допомогти матеріально, адже потріб­

ній. Його серце наповнював спокій, але, відко­

но було пройти медичне обстеження, опера­

ли вийшов з реанімації, не вщухало бажання

цію і терапію.

служити Службу Божу.

Приїхавши в березні до Вольфсбурга і прой­

Спілкування зі священиком Гюнтером за­

шовши обстеження, о. Павло став готуватися

вжди додавало о. Павлу надію на швидке ви­

до операції, яку призначили на

9 квітня. Відпо­

дужання. Хоч це спілкування було коротким і

відно до закону підписали контракт. До отця

вони не могли порозумітись між собою через

завжди приходив о. Генріх Гюнтер і підтриму­

незнання мови, але їх єднало щось вище - апос­

вав на дусі, запевняючи, що молиться за ньо­

тольство страждань. Кожен з них виконував

го.

тут свою місію. Порозумітись вони могли дещо

Операція виявилася дуже складною, бо пе­

по-латині. Отець Генріх завжди заспокоював о.

ред самою операцією у пухлині стався мікро­

Павла, який у всьому вбачав Божу волю, а той

інсульт. Довелось очищати мозок від крові і

дивився на свого милосердного самарянина з

найдрібніших частинок. Вісім годин йшла бо­

таким довір'ям, як мала дитина на свого батька.

ротьба лікарів за життя о. Павла. Тільки через

Високий на зріст сімдесятирічний отець своїм

три тижні він прийшов до свідомості. Лікарі визнали, що це сталося лише з Божою допо­

поглядом випромінював доброту і дарував о. Павлові своє добре серце в любові, яке йому

могою.

ДОПОМОГЛО одужувати.

Недужий почав вчитися знову ходити. Його

- Жертвуй свої страждання за збереження

півкроками водили дві сестри. Вони його під­ тримували, а третя сестра провадила за руку.

життя від самого зачаття до глибоко'і старості. Молись за сім'ї, щоб вони захищали життя сво­

А перед тим він майже місяць не міг рухатися,

їх ненароджених, та за вічне життя в Бозі тих

будучи прикутим до ліжка. Спочатку отець

діток, яким не дозволили народитись. Молися

користувався інвалідним ліжком на колесах,

за старців, щоб вони гідно покидали цей світ, і за померлих, щоб вони осягнули вічне щасті в

а пізніше

- ходунками. За ним інтенсивно на­

глядали лікарі, кожен успіх хворого був і їхнім

небі,

успіхом. І вони раділи з цього.

тримуючи на дусі о. Павла у його стражд~ннях.

Отець Павло був свідомий своїх терпінь і

- говорив прелат статечної статури, під­

Така підтримка хворого мала велику силу.

страждань. Покірно виконуючи вказівки лі­

- Ніколи не задавай собі питання: «Чому

карів, він завжди своє серце звертав до Бога.

так?», бо воно породжує відчай, невпевненість

«Поглянь на хрест

- і ти побачиш голову Ісуса,

у своїх силах і веде нас у безвихідь. Став пе­

похилену для поцілунку, і розкриті руки, які го­

тові тебе обійняти, і відкрите серце, яке готове

ред собою питання: «Як жити далі? Що робити в майбутньому?». Ці питання додають опти­

прийняти тебе і сховати у своїй любові»,

мізму. Ми можемо противитися Божій волі і

- го­

ворила блаженна мати Тереза Калькутська.

46

1

виступати

з

категоричними

запереченнями,

Апостольство страждань пов'язане з що­

а можемо бачити у всьому його волю - і тоді

денним несенням хреста. Воно має місце тоді,

сам Ісус Христос стає нашим партнером у тер­

коли ті, що страждають, жертвують свої тер­

пінні. Наші страждання доповнюють Христові

піння в намірі святої Церкви і захисту життя.

і є вкладом у велику скарбницю Вселенської

Добрий приклад в апостольстві страждань

Церкви,

показав о. Павло від початку сприйняття сво­

німець

єї хвороби. Кожен день, за виключенням хіба

якому минуло лише двадцять дев'ять років.

що тих, коли без свідомості знаходився в реа­

німації, він свідомо ніс свій хрест недуги. Його

Отець Павло перебував на лікуванні у Воль­ фсбургу, проживаючи в парафіяльному домі

постійно відвідував о. прелат Генріх і прино­

1 рік і З місяці, проходячи хіміо- і радіотера­

- утверджував старший священик­ молодого

українського

священика,

сив Святе Причастя. Отець не міг служити Лі­

пію, і ретельно виконував вказівки лікарів. До

тургію, молитися з бревіарія (часослова), зате

нього часто навідувався греко-католицький

постійно тримав у руках вервицю і молився на

священик із Ганновера, о. Роман Максимців,


ЧЕРВЕНЬ201

l

спілкувався з ним на різні теми. Два священи­

руки, бажали йому здоров'я. Та, на жаль, не все

ки,

міг зрозуміти німецькою мовою, але о. Роман

римо-католицький

і

греко-католицький,

знаходили спільні думки не тільки щодо віри, але і також щодо становища в Україні і самого

швидко перекладав на українську.

- Коли людина безсила, Бог приходить на допомогу. Немає нічого більш цінного в житті,

християнства.

Більше року отця Павла навідувала сім'я

ніж апостольство страждань серед терплячих

Олійників з України, що походила з Бродівщи­

- говорив о. Гюнтер, а потім - Es gebe Dir Неп Gott Kraft, Kraft und nochmal Kraft sowie Geduld und aus Haltung um dein Kreuz zu tragen (нім. -

ни. Вони також були греко-католиками, але ставилися до нього, як до свого родича. Адже

ніщо так не єднає всіх, як чужина, бо всі ми 1 нас зростила обітована Бо­

і пригноблених,

обійняв отця Павла, кажучи:

діти одного Бога,

«Нехай Господь Бог дає Тобі силу, силу і ще раз,

гом земля, яка навіть десь далеко єднає нас.

водночас витривалість нести свій хрест»).

Отець Павло майже півроку ходив на Служ­

- Слово «Kraft» (нім. - «Сила») мені назавжди - говорив вже вдома о. Павло,

бу Божу і приймав Святе Причастя, а потім

запам'яталось,

сп і вслужив Літургію разом з іншим отцем. А що для священика може бути більшою радістю?

згадуючи, що йому на прощання побажали ні­ мецькі друзі. - О, як багато потрібно сил, щоб

Він ніколи не нарікав на себе, на свою долю,

мужньо переносити свої терпіння і страждання,

а завжди дякував, що може бути так близько з Ісусом. Це він давав йому добрих друзів, які

які дає нам добрий і милосердний Господь Бог!

підтримували його і надихали любов'ю до Гос­

рело Божої любові, яка в собі таїть велику та­

Наука про терпіння

- це невичерпне дже­

пода Бога. Це Він давав йому силу і витрива­

ємницю. Терпіння

лість у терпінні . А якщо й закрадались у голову

люду. Апостольство страждань полягає в тому,

слова нарікань

-

це життя Церкви, Божого

- він одразу ж їх відкидав, як

що кожна людина може приносити страждан­

це навчав його о. Гюнтер, розуміючи, що кож­

ня і терпіння в жертву Господу. Це стосується

на хвилина нашого життя у Божих руках. Лише

як фізичних, так і духовних мук, викликаних

постійно просив дарів Святого Духа

- сили, ви­

тривалості і мужності.

Та найбільшою розрадою був дзвінок ма­ тері. Бо хто ж, як не мати, розуміє серце своєї

недугою,

приниженням,

дошкульною

само­

тністю, небажаною критикою, зрадою, обра­ зами близьких осіб, смертю родичів чи друзів, іншими причинами.

дитини? Отець Павло був налаштований опти­

Отець Павло Дідора через слабкість свого

містично і мамі говорив спокійним, м'яким го­

здоров'я не має власної парафії, але відвідує

лосом, що життя його

дуже багато віруючих і під час Святих Літургій

- в Божих руках і що Бог

милосердний та не залишає його наодинці.

- Мамо, тут у мене є добрі друзі, як місце­

проповідує, пояснюючи сенс життя людини і важливість терпінь, які випадають на її долю.

ві німці, так і з України . Мене навчили ходити,

Він ніколи не розлучається зі своєю подругою

працювати над собою. А я для них хочу бути прикладом і кажу, що така Божа воля, щоб я міг

- паличкою. Проблеми з ходьбою та коорди­

свідчити терпіння цього світу і заодно любити

осмислювати своє посланництво. Він є завжди

Бога. Тільки на нього уповаю. Я вдячний, мамо,

очікуваним гостем у місті Барі. На тамтешній

що ви дали мені життя і виховання, що з вашою

парафії він був два роки вікарієм. його з пова­

допомогою я зміг стати священиком. До зустрі­

гою приймають як старші, так і молоді. І коли

чі! З Богом, моя дорогенька мамо! Прийшов час, і довелось прощатися з лікар­ нею. Отець Павло повертався на своє рідне

нацією рухів не заважають йому правильно

він приїжджає, то у вірних він вселяє якусь ра­ дість, оптимізм і спокій, хоча терпіння його не залишили.

Поділля. З ним прощались лікарі, медсестри,

Отець Павло є прикладом для тих, хто може

отець Генріх Гюнтер, отець Роман. Всі вислов­

приносити свої страждання в жертву в добро­

лювали щирі побажання. Він бачив їхні усміш­

му намірі і таким способом причинитися до

ки, ласкаві погляди очей, коли вони, стискаючи

апостольства жертовного страждання.

tff IGIOH

у країнський християнськи й часопис

47


-~КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ ..'01

Дорогий брате, сестро!

Андрущак Тарас, учень 11 класу

Коли ти згідний нести хрест Ісуса Христа, то від

ліцею з посиленою фізично-військовою

щирого серця скажи Йому:

підготовкою ім . Героїв Крут (м. Львів)

l

«Господи Ісусе Христе, я поєдную мої страждання з

Твоїми. Всі мої фізичні і душевні болі вкладаю в Твої рани,

Коли прийде важка година,

тому що в Твоїх ранах є моє оздоровлення».

Коли здається - це кінець.

олитва жертовного страждання

Почуй Мене, Я - твій Отець!"

Я чую голос: "О, мій сину, «Ісусе Христе, мій Спасителю, через Непорочне Серце

Знов світить сонце, йде життя.

Марії я жертвую Тобі мої фізичні страждання і душевні

І промінь сяє в допомогу.

муки в намірі Святої Церкви. Нехай хрест, покладений

І смуток йде у небуття,

на мої плечі, стане для мене джерелом мужності і сили,

Я бачу знов свою дорогу.

щоби страждання стали надією, щоби віра не згас­ ла, а любов не вичерпувалася. А коли настане кінець

Я йду вперед, іду до Бога. І твердо знаю, що прийду, Куди веде мене дорога,

мого життя, прийди і приведи мене до Свого Царства.

Де щастя вічне я знайду.

Амінь ».

Моаодіжний навчааьиий центр імені св. Івана Боско, який діє під проводом отців Сааезіян,

продовжує набір на навчання учнів за такими професіями:

кретар керівника, оператор комп'ютерного набору ермін навчання 1рік) оляр, виробник художніх виробів з дерева рмін навчання 2 роки) вець (моделювання та конструювання виробів одного вжитку- термін навчання 2 роки на базі 9-11 кл.) Наша адреса: м. Львів, вул . Дорога Кривчицька, 17а;

телефон

224-06-79, 224-06-79

Випускники отримують диплом державного зразка Молодіжний навчальний центр обладнаний найсучаснішою технікою провідних фірм Японії, Німеччини та Італії.

баємо про християнське та гуманне виховання студентів, · мають можаивість брати участь у різних позашкіаьних гуртках, секціях та поїздках.

48

GIOHdP


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2011

ПЕРЕДСВЯТКОВІ Р.ЕКОЛЕКЦІЇ - 30 чер,вня-2 липня Четвер, 30 червня 19.00- Свята Літургія . Початок реколекцій. Духов н а наука

20.00 -

Молебень до Серця Хр истового.

Суплікація

П'ятниця, 1 липня 7.30 - Свята Літургі я. Духовна наука 10.00 - Свята Літургія за хворих. Духовна наука. Мирування

19.00- Свята Літургія. Духовна наука 20.00 - Молебень до Серця Христового. Суплікація

Субота,

2 липня 7.30 - Свята Літургія. Духовна наука 12.00-15.00 - реєстрація груп Апостольства

ОО.ОО - Свята Літургія.

Молитви

Суплікація і Всенічне молитовне чування

(подвір'я перед входом до монастирської церкви)

б.ОО - Молебень до Пресвятої Богородиці.

16.00 -

Практична конференція для членів Апос­

Неділя, З липня

Молебень до Серця Христового.

Суплікація.

тольства Молитви (Жовківський Дім «Просвіти»)

Освячення води.

19.00- Свята Літургія. Духовна наука 20.30 - Вечірня з Литією 21.30- молитовна хода зі свічками містом

9.00 - Святкова Утреня 11.00 - Урочиста Свята Літургія (на Вічевій площі). Віднова Посвяти Пресвятому Серцю Христовому.

(зокрема співана вервиця)

MIGIOH

49


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ

КРОСВОРД «БЛАЖЕННИЙ ПАПА» (присвячений 10-й річниці візиту Івана Павла

11

в Україну)

Підготувала Леся ШТИКАЛО ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 2. Царство Небесне - це.Божий ... людям. 7. Епископ Василь .. " котрого проголосив блаженним Папа Іван Павло 11 під час перебування у Львові 2001 р. 10. Хресний батько Кароля Войтили - ... Кучмерчік. 11. Усе позитивне в житті людини, що відповідає її інтересам,

бажанням, мріям.12. «0, Всеблаженна Діво Маріє, Зарваницька Бого­ родице, дякую Тобі за ласку перебування у Київській Русі, з якої світло Євангелія поширилося по всій країні»- ... СвятіОтця Івана Павла 11 до Зарваницької Богоматері в греко-католицькій церкві Св. Миколая на з

Аскольдовій Могилі. 15. Діждались всі

шого

.--1--1--.--+--

ми червня літа, у ... -квіти приро­ да вдіта, щоб була радість і краса, щоб люд радів і небеса (з вірша «Львів у чеканні» Романа Голубо­

вича).

16.

Французька монахиня

Марі Сімон П'єр ..., з якою сталося чудо після молитовного заступни­ цтва Івана Павла 11. 19. Цикл поезії «Пісня про ... води», котру опу­ бліковує Кароль Войтила у 1950 р. в Кракові. 20. Улюблений вид мис­ тецтва Папи. 23. Ім'я Бога - це .. " Любов, Вірність, Милqсердя. Як же не бажати, щоб усі Иого знали й любили? (з проповіді Святішого Отця Івана Павла 11 «Божа краса врятує світ» на зустрічі із молоддю в Сихові. Львів 26 червня 2001 р.). 24. Стираємо зневір тавро - хтось, може, і не хоче. Але шумить бунтар- ... : Уклін, Святіший Отче! (з вірша «Уклін, Святі­ ший Отче!» Петра Шкраб'юка). 29. Северіян ..., ієромонах Василіянин, котрого Святіший Отець беатифікував у Львові. 31.

Африканська держава, яку відвідав Папа у 1993 р. 32. Післясинодальне апостольське послання Святішого Отця Івана Павла 11 «Покликання і .. . мирян». 33. Охоче виявляю Вам, усім вашим співробітникам особливе .. . як запоруку постійної життєдайності (ізтелеграми Святішого Отця під час повернення з України 27 червня 2001 року).

ПО ВЕРТИКАЛІ: 1. Я прибув до вас, як ... миру, спонуканий тільки одним бажанням - свідчити Христа, що є «дорогою, правдою і життям». 3. Ми­ хайло ... - автор слів гімну до при·1:зду Папи Івана Павла 11 в Україну «Нам Україну бл~гослови». 4. Можливо, нам треба частіше слухати Бога і запитувати Иого думку щодо того, чи наш ... є правильним? (з спецвипуску «Осанна» до приїзду Святішого Отця до України). 5. Він недалеко, в ньому ... всесвітніх сил! Зрухнеться раптом од його слова кров наших жил! (з вірша «Слов'янський Папа» Юліуша Словацького). 6. Дорадчий орган при Папі Римському, що обго­ ворює актуальні питання церков­ ного життя. 8. Сучасна українська опера, створена з благословення Папи блаженного Івана Павла 11. 9. Абсолютна незалежність Папи від будь-яких світських володарів і законів будь-якої держави. 13. Найважливіший офіційний лист Папи Римського, призначений Церкві чи спільноті вірних з при­ воду якогось питання, яке має

велике значення для всієї Церкви або світу. 14. Думкою і серцем лину до тих місць ... Небесної Матері і набожно припадаю до стіп Діви Марї1; благаючи ії материнського заступництва. 17. Шукайте Бога і в Ньому знайдете ... та слокій. 18. Прийшла пора нам, побратими, зно­ ву зібратись, врешті, всім, не терпить ..., ідуть години, чи бути нам, чи ні (гімн до візиту Святішого Отця Івана Павла 11 «Нам Укра­ їну благослови» музика Тараса Курчика). 21. Елемент літургійного одягу Папи Римського і митрополитів латинського обряду католицької церкви. 22. Місто в Польщі, в якому навчався Папа після закінчення гімназї1; був є~ископом та архиєпископом. 25. Мирон ... - автор музики до драми «Иов» блаженного Папи. 26. Фільм« ... - людина, що стала Папою» режи­ сера Джакомо Баттіато. 27. Район міста Львова, де відбулася зустріч Папи з молоддю. 28. «Повністю твій» - ... Святішого Отця стосовно Божої Ма­ тері. 30. «Крок за кроком» - ..., котру виконала Роксолана Зінчук перед Папою Римським на Сихові у Львові 2001 року.

Відповіді на кросворд «ЛЬВІВ-755», опублікований у числі за травень 2011 року: ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 5.Дорінг. 6.Вітвер. 9.Канич.10.«Атлао>.11.Меретин.14.«Парнас».15.Франко.18.«Кармен».19Лаврів. 23.Паращук. 25.«Слава». 26.«Діана». 27.Родина. 28.Газета. ПО ВЕРТИКАЛІ: 1.Борис. 2.«Андрей». З.Вісник. 4.Театр. 7.«Кавказ». 8.Бароко.12.Галерея.13.«Арсенал».16.Данило.17.Відень. 20.Бадені. 21.Курбас. 22.Автор. 24.Місто.

50

GIOHdP


НОВІ ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР»

Мирон Дацко

fJ3 ГJП.Я Є :М

СвятиіІ Мане.и м Іспові.:uшк Святий Ілля. Пресвітер та Eю.Jm

Хо1100І mDopu н11 c.-iorti.1

о

Baru.u Бo:itomJ M~11itpytu., 'ІСВВ

Мирон Дацко

ДУХОВНА СПАДЩИНА СВЯТИХ ОТЦІВ

ТЕБЕ, СПАСИТЕЛЮ, ВІТАЄМ.

Том9 Святий Максим Ісnовідник. Іnnя,

П ресвітер та Едик.

Хорові твори на сnова о. Васиnя Боrдана Мендруня, ЧСВВ

-Львів: Місіонер. - 228 с.

- Львів: Місіонер. - 60 с.

lисання святого Ма ксима !спов ідника

(VII ст.) та Іллі

Ця збірка - новий дарунок поета о. Василя Мендруня, ЧСВВ і композитора Мирона Дацка для шанувальників церковного співу.

ресвітера і Едика вчать нас д іяльної любови, мил осердя і слра ведливости на путі до нашої вічної Небес н ої Об и телі .

ЙОСАФАТА

Пісні Мирона Дацка на сnова о. Васиnя Боrдана Мендруня, ЧСВВ

- Львів: Місіонер. - 32 с. Блаженна с.йосафата (Михайлина) Гордашевська народилася

20 листопада 1869 р. у Львові . Зм алку ходила до церкви і згодом відчула поклик до богопосвяченого життя. Вона стала співзасновницею нового жі ночого Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

П'ять останніх років життя с. йосафата важко хворіла. Упоко'ілася 7 квітня 1919 року. Життя Блаженної с. йосафати є яскравим прикладом вірного служіння своєму народові та Церкві . Музичн і твори цієї збірки, написані в пісенному жанрі,

відображають основні життєві віхи Блаженної. Твори укладені для однорідного складу. Видання буде цікавим широкому колу любителів духовної пісні.

З ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ зве1>татися за адресою:

вул. Б. Хм ельницького,

40

тел .:

0952602157, (032) 272-90-80 http: www.missioner.com.ua


БПАГОСПОВИ НАС

Сбяmішuіі Оmче"

V -


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.