Місіонар 06 2012

Page 1

{ф) т. ~ 2012

ЧЕРВЕНЬ



СЛОВО РЕДАКТОРА

ЧЕРВЕНЬ 2012

..,,,

ПВОБМАПЮИ! Слава Ісусу Христу!

Україна поволі зближається до якихсь перетворень. Говорячи про зміни, од­ нак, не завжди маємо на увазі позитивні. Справді, з природи очікуємо, що май­ бутнє буде кращим, аніж минуле чи теперішнє. Історія показує, що такі очіку­ вання не завжди справджуються. Сьогодні бажаю звернути увагу на одну вкрай важливу причину, яка надзвичайно впливає на суспільство і на кожну людину зокрема, а це - питання істини та обману.

Христос сказав: «Пізнайте правду, і правда визволить вас» (Йо.8,32). Сотво­

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ головний редактор

рена для свободи, людина зазнає гнітючого смутку, коли з будь-якої причини не може пізнати правду. Вона розуміє, що правда може бути дуже болючою, а на­ віть і небезпечною. Важливо навчитися пізнавати і передавати правду добрим, неболючим способом. Та обман завжди спричинює ще більший відчай, аніж на­ віть найтяжча правда. Тому в нашому народі виникло прислів'я - «краще гірка правда, ніж солодка брехню>. Обманувши, чи зазнавши обману один раз, людина стає на слизьку дорогу, на якій немає певності. Обман відчужує, оскільки жоден, хто до нього вдається, не бажає, щоб обман був виявлений. Тому йому доводить­ ся брехати дедалі більше і в різних обставинах. Якщо проаналізуємо наше теперішнє життя, побачимо, що живемо в сус­ пільстві, якого основними рисами є обман і брехня. Почасти це можна зрозу­ міти. Політика, тобто спосіб суспільної організаціі; побудована на так званій демократіі; яка в сьогоднішніх часах заснована на загальних виборах. Тобто, влада народу, задекларована у Конституціі; обмежується тільки до моменту голосування. Далі народ передає свої повноваження депутатам, а що вони роб­ лять - народ на це впливу не має. Тим часом, щоб стати безкарним розпорядни­ ком всього, що народ створює, необхідно його переконати, що обиратиме добрих своіх представників. А звідки візьметься доброта, якщо людина переповнена заздрістю, захланністю і гнівом? Тому й удаються до обману, мовляв, за народ душу покладуть. А вже на високих посадах задіюють іншу форму обману - на­ магаються представити, як добре і плідно працювали. А тільки для того, щоб і далі залишатися біля майже невичерпного джерела багатства, що його створю­ ють люди своєю працею. Не тільки політика, а й звичайне життя отруєне великим обманом. Про­ аналізуймо самі. Якщо особа провинилася і їй загрожує якась санкція, до якого способу вона вдасться, щоб себе виправдати? Найчастіше до простого обману. Це правда, що ті, які розпоряджаються, не вміють зрозуміти і прощати. Але це тому, що й cak'i перебувають в обмані. Обманює чоловік свою дружину, обманю­ ють діти своіх батьків, а батьки дітей. Здається, це не страшний обман, який не впливає на наше життя. Однак, його отрута починає роз'їдати нашу душу. Але в обмані суспільство довго жити не може. Тому стануться зміни. Вони можуть бути болючими. Ми,.я.к християни, сьогодні покликані насамперед збаг­ нути, як багато навколо нас, а, можливо, і в нас самих, обману. А також по­ любити істин)j я.ка визволяє. Тільки так зможемо вистояти в обставинах, які непомітно, але впевнено, на нас насуваються.

MIGIOH

з


ЗМІСТ

БЛИСКАВКА НА ОЛИВ'ЯНОМУ ОБРІЇ посnйНОПРИНОСИТИ ЖЕРТВУ ТЕРПІННЯ І ПРАЦІ

ЧЕРВЕНЬ 2012

ID

У СТРУСОВІ

m

В МОЛОДИХ!

І!Ш

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД СВЯТОГО ЛУКИ

1111 пm

СВЯТА ТАЙНА МИРОПОМАЗАННЯ ТА ЇЇ ПЛОДИ В ЖИТТІ ХРИСТИЯНИНА ПІВ ЩОДЕННА МОЛИТВА З ЧИТАННЯМ СВЯТОГО ПИСЬМА

ВСІМ'Ї

4

ПОСЛІДОВНИК МАРКІЯНА ШАШКЕВИЧА

ХАЙ ВСЕ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ

ЛІТУРГІЯ КРОК ЗА КРОКОМ

СВЯТОМИКОЛАЇВСЬКИЙ ВАСИЛІЯНСЬКИЙ МОНАСТИР

ВІ!)

DШІ

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ ВВ ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИЦЯ

ФЕВРОНІЯ

вп

СИЛИ ТА НАСНАГИ У ПРЕСВІТЕРСЬКОМУ СЛУЖІННІ

IEJ

ПРЯМУВАТИ ДО ВЕЛИКОЇ МЕТИ

~

БОЖЕ МИЛОСЕРДЯ

ВІ.І


ЗМІСТ

ЧЕРВЕНЬ 2012

i111GIOHi1P

РЕТРО

КРОКИ РОДИННОЇ МОЛИТВИ

Головний редактор: о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

ДЕЩО ПРО ТОВАРИСТВО АПОСТОЛЬСТВА

молитви

нп

П'ЯТДЕСЯТ ПРИЧИН ЧИТАТИ БІБЛІЮ

ВИ

Відповідальний секретар: Ігор САВ'ЯК

Радакційна колегія: о. )}ристофор Гf>.НИНЕЦЬ, ЧСВВ о. Иосафат ХАИМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

ДВІ БАБУСІ

ТЕРНОПІЛЬ: «Я ЛЮБЛЮ «МІСІОНЕР»! ПОЕЗІЯ

ІІВ

Літературне редагування: о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Коректура: о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА

ПОДЯКА ЛИНЕ ДО НЕБЕС

Фото: бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ Фото обкладинки

КРОСВОРД

- бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

На обкладинці - о. Доротей ШИМЧІЙ, ЧСВВ

Заснований у 1897 році Засновники - Отці Васишяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 ~ід 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у мкяць

Передплатний індекс

- 23959

Адреса J.1еRакції: м. Львів, 79019, вул. Б. Хмельницького, 36 Святоонуфріївськии монастир Отців Василіян тел/Факс: 272-46-94

e-mail: misionar@ukr.net, misionarchik@i.ua URL: www.osbm.in.ua

Підписано до друку 28.05.2012 Формат 70х100 1/16.

Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківсьюи друкарні видавництва Отців Василіян «Місіонер». 1!0300, Львівська обл" м. Жовква, вул.Василіянська,8 Передруки і переклади дозволені за поданням джерела.

Редакція зберігає за со~ою право ВJ!Правляти і скорочувати над1слаю матер1али.

©Журнал «Місіонар"

ЛІІСІОН

у країнський

х ри стиянський часоп и с

2012

5


ПОСТАТІ ЧСВВ

ЧЕРВЕНЬ 2012

••

БlІИСКАВКА ПА ОlІИВ'ВПОМУ ОБРІІ До 70-пітrя священства о. Доротея Шимчія, ЧСВВ Опрацював о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

За матеріалами: Ярослав СТОЦЬКИЙ, «Б ча ький василіянський монасти

»

«Бути василіянином

-

виконувати свої обов'язки за будь-яких обставин».

(о. Доротей ШИМЧІЙ, ЧСВВ) Отець Доротей Дмитро Шимчій народив­ ся

16

вересня

1915

року в селі Старі Петли­

ківці біля Бучача на Тернопільщині в родині Сильвестра і Євдокії з родини Остапишин.

Батьки великих статків не мали, але й не біду­

вали. Тато, Сильвестр, був поранений під час війни й отримував державну пенсію.

У

1922 році Дмитро пішов до школи. У 1923

• Доротей ШИМЧІЙ, ЧСВВ.

році парохом села став о. Володимир Гук. Він

зауважив здібного у навчанні і глибоко по­

Професор о. Павло Миськів посприяв, щоб

божного хлопчину й вирішив посприяти,

їх було прийнято в Оломовицьку семінарію

щоб його прийняли у Місійний інститут

у Чехословаччині, а згодом, аж до

святого Йосафата при Бучацькому монастирі

продовжували навчання на теологічному фа­

отців Василіян. Навчання в ньому тривало

культеті Карлового університету у Празі. По­

чотири роки. Місійний інститут Дмитро за­

заяк частина старших студентів василіян уже

кінчив у

була підготовлена до отримання таїнства свя­

1932 році.

Тоді ж усі його одноклас­

ники написали заяви на новіціят до Крехова.

щенства, було необхідно знайти святителя.

1 вересня 1932 року Дмитро вперше пересту­

Українські владики перебували не близько,

пив поріг цього славного монастиря. При об­ лечинах він прийняв ім'я Доротей, а 15 квітня

тому попросили угорського єпископа Мико­

1934 року склав чернечі обіти.

у Прагу і висвятив їх, в тому числі й Доротея,

Того ж року Чин скерував його на навчан­

ня у Лаврівський монастир св. Онуфрія, де два роки вивчав схоластику, ще рік

-

рито­

лу Дудаша, ЧСВВ із Марія Повч, який приїхав

14 травня 1942 року. На почат­ 1943 року василіяни повернулися Галичину. 15 липня 1943 року о. Доротей в

на священиків ку травня в

рику в Добромилі. Тут 8 серпня 1937 року брат Доротей склав вічні обіти. Наступних два роки студіював філософію у монастирі

Володимира Гука, парохів із сусідніх сіл, ро­

1 вересня 1939 року

дину, місцевих урядовців, поважних людей з

св. Юра в Кристинополі.

почалася Друга світова війна. Перед більшо­

б

1942 року

Бучацькому монастирі відслужив урочисту

Службу Божу, приміцію, на яку запросив о.

рідного села.

вицькою загрозою викладачі і студенти з Лав­

У середині 1943 року єпископ Йосафат Ко­

рова якнайшвидше переправилися на Захід.

циловський за погодженням із протоігуме-

український м І с

християнський

часопис


ПОСТАТІ ЧСВВ

ЧЕРВЕНЬ2012

ном Віталієм Градюком призначив о. Доротея

в Апостолес в Аргентині. У

державним катехитом гімназії в Кристино­

капеланом у школі сестер василіянок у місті

1967

році став

полі, а також катехитом господарської школи

Посадас. Пізніше о. Доротей був скерований

сестер служебниць та Місійного інституту,

у Буенос-Айрес в монастир-осідок прото­

році, якраз

ігумена і там кілька років служив у монас­

у розпал фронтових подій, отець тимчасово

подібного до бучацького. У

тирській церкві. Також був протоігуменом

1944

був парохом містечка Великі Мости. Згодом

аргентинської віце-провінції. Із

о. Шимчія замінив о. Керничний. Так його й

був духівником Колегії святого Йосафата в

урятував від загибелі.

Римі. Тут, окрім лекцій для семінаристів, го­

Восени

отцями

1945. року

Методієм

о. Доротей разом із

Ничкою,

Панкратієм

Нюнькою і Петром Бальцарем виїхали на

1985 до 1991

тував промови на Радіо Ватикан, проповіду­ вав, проводив реколекції.

Коли в

1991 році Україна здобула незалеж­

Захід через Чехословаччину. Отець Доро­

ність, отець Доротей повідомив протоархи­

тей отримав паспорт на ім'я Вацлав Шим­

мандрита, що бажає служити в Україні.

чек і зміг виїхати до Парижа. У

травня

1947

році

отці кораблем прибули в Ріо -де-Жанейро

1992 року прибув у рідний

10

край, де в

Івано-Франківській духовній семінарії ви­

в Бразилії. Звідти вирушили у провінцію

кладав аскетику, а також читав лекції в ка­

Парана, у монастир отців Василіян у Пру­

техитичній школі сестер василіянок. Був на­

дентополі. Через рік о. Доротея перевели на

тхненником і керівником розбудови церкви

посаду духівника для навиків, де він ще й

у своєму рідному селі, яку найменували на

викладав українську мову.

чес~ь Пратулинських мучеників.

року повної, систематичної релі­

Та чи не найважливішим вкладом отця

гійної обслуги українські переселенці греко­

Доротея в розвиток Чину святого Василія

До

1947

католики у Бразилії не мали, бо не вистачало

Великого і Української Греко-Католицької

священиків. З приїздом священиків Доро­

Церкви є, крім сумлінного служіння, його на­

тея Шимчія і його товаришів святі Літур­

укова, освітня і проповідницька діяльність.

гії, Таїнства, обряди відбувалися вже раз на

Він написав і видав двотомник «Блискавки на

місяць у кожному українському поселенні.

олив'яному обрії. Коротенькі життєписи пра­

Для цього о. Доротей склав список кожного

ведників наших днів», «Дар віри» «Перший

українського осередку-колонії і графік від­

мій рік у Бразилії», «Отак народжуються свя­

прав для них. Згодом отця призначили на

ті», «Животрепетні питання. Тематика для

посаду директора малої семінарії св. Йосифа

Апостольства Молитви», п'ятитомник «Осно­

в Прудентополі, де першого року його праці

ви аскетики», «Путівець до Серця Чоловіко­

навчалося

18, а через п'ять років, скільки він був на посаді - вже 80 учнів. У 1955 р. о. Доротей був призначений магі­

любця», «Шлях до вдосконалення», двотом­

стром навиків, парохом Іваї та провідником

сійні науки», тритомник «Розмови з Богом»,

ник «Навернення серця», «До Апостольських порогів», «Основи самоспостереження», «Мі­

усіх тоді діючих церковних братств. На нові­

«Настанови для священиків та семінаристів».

ціяті тоді було

Також виголосив безліч проповідей, багато

20

навиків, яким о. Доротей

приділяв значну увагу. На тій праці о. Доро­ тей прослужив майже

У

1963 р.

8 років.

місій, реколекцій та інших наук.

В останні роки о. Доротей проживає у Бу­

о. Доротей на пропозицію о. Во­

чацькому василіянському монастирі, дає по­

лодимира Ковалика разом із чотирма нави­

ради вірним і всіляко продовжує засвідчува­

ками був переведений магістром новіціяту

ти правду святого Євангелія.

tfl І GІон dp

українськ ий

християнськии

часопис

7


ПОСТАТІ ЧСВВ

ЧЕРВЕНЬ 2012

""'

ПОСТІИПО ПРИПОСИТИ ЖЕРТВУ ТЕРПІПІІВ І ПРАЦІ Привітання о. Протоігумена з нагоди 70-аі1Т.и св.ищенства о. Дороте.и Шимчі.и, ЧСВВ Високопреподобний і дорогий

пліч-о-пліч

у

монашому

подвигу,

за­

отче Доротею.

свідчили любов і відданість Христу му­ чеництвом чи довголітнім ув'язненням,

2012 рік є роком важливих ювілеїв у Ва­

життям у підпіллі та боротьбою проти

шому житті, які торкаються також і всієї нашої

василіянської

1 вересня

промине

80

відкритого ворога Христа і віри.

спільноти-родини.

Кличучи до праці у своєму виноград­

літ із часу Вашого

нику, Христос повів Вас іншим шляхом.

вступу до Василіянського чину у Крехові,

Здавалось,

а

між вірний народ, у безпеку. Проте, най­

14 травня

минає

70

літ від Ваших ієрей­

на вже окультурену землю,

ських свячень. Як Протоігумен Провінції

важливішою

Найсвятішого Спасителя, від імені всієї

було те, що всюди, куди Ви прийшли

рисою

Вашого

служіння

спільноти вітаю Вас із ювілеєм та бажаю

служити на, здавалось би впорядковану

міцного здоров'я, миру і рясних Божих

ситуацію, необхідно було докладати мак­

симум зусиль, бо Ви починали ніби спо­

ласк.

Роздумуючи ювілею,

над

значенням

звертаємось

до

Вашого

Слова Божого,

чатку. Після важких років студій і перших душпастирських

кроків

ув

окупованій

рахувати »

німцями Галичині, після розпоряджен­

(Пс.90,12), бо вони також є Божим даром.

ня настоятелів із великими труднощами

яке

закликає

нас

« дні

наші

час,

добулися до так званого вільного світу, а

подарований Богом, для Його пізнання,

далі до далекої Бразилії. Отці Василіян и

прослави, а також для того, щоб свій до ­

вже протягом десятиліть працювали у цій

свід передати тим, які прийдуть після нас .

країні, але ще бракувало тут систематич­

Кожний

покликаний

використати

Воістину, шляхи Господні незбагненні .

ності, впорядкованості. Тому Ви взялися

Христос потребує працівників у своєму

до цього труду, щоб наші вірні мали кра­

винограднику і кличе їх на всякому міс­

щу духовну опіку. Місяцями знову і знову

ці і різними способами. Він дає можли­

відвідували віддалені колонії, проповід­

вість свідчити Істину, але також разом з

ували, уділяли Святі Тайни, гуртували

Ним жити, працювати і страждати, таким

стомлений Божий народ, українців на да­

чином наслідуючи Його у несенні хреста

леких поселеннях, навколо Христа і Його

(пор. Мк.8,31-38) . Провидіння розпоряди­

Церкви. Так і на служінні директором

лося, що Ви проживали у буремні часи,

школи святого Йосафата у Прудентополі,

смертя­

коли то треба було знову гуртувати лю­

ми мільйонів людей, запеклою бороть­

дей, щоб посилали дітей до своєї школи,

бою між різними політичними система­

щоб діти навчалися української мови і не

ми. Багато Ваших друзів, з якими йшли

забували свого народу і свого обряду. Вже

позначені

8

світовими

війнами,

он р


ПОСТАТІ ЧСВВ

ЧЕРВЕНЬ 2012

за короткий час число учнів зросло більш

ником буді вництва нової церкви для гре­

ніж у чотири рази! І пізніше служіння як

ко-католицької громади у своєму рідному

магістра новіціяту,

селі Старі Петликівці.

щоб

збільшувалось

число ченців та священиків, але щоб вони були добрими і правдивими василіяна­

було про сто і гладко. Скільки пер епон,

ми, завжди готовими посвідчити істину

заздрості,

Христового Євангелія .

очорнень Ви пережили

У

1963 році Ви

На Вашому життєвому шляху не все гн і ву,

о ск арже н ь,

-

а

н а віть

важко і з гада­

переїхали до Аргентини,

ти. Христос каже : «Горе вам, коли про вас

де також розвивалася наша Греко-Като­

всі люди добре говоритимуть» (Лк.6,26).

лицька Церква. Але й тут Ви опинилися

Отак, живучи у вільному світі, постійно

ніби на початках, уложивши багато тру­

приносили Ви жертву терпіння і праці на

ду в організацію церковного та чернечо­

вівтар Христовий.

го життя у служінні магістра новіціяту,

Сьогодні багатьом молодим здається,

а потім протоігумена. Більш як двадцять

що їхнє життя і п р аця повинні п ройти

років віддали українській Церкві у цій

на вже всьому готовому і без труднощів.

країні. І тепер, коли настали часи релігій­

Ваше життя і приклад показують, що озна­

ного збайдужіння, матеріалізму та спо­

чає жити і працювати не у підпіллі чи на

живацтва, Аргентинська провінція живе,

видимих фронтах, а пильною і важкою

розвивається,

нові покликання до

працею долати насамперед свої гріховні

чернечого стану. Наступні кілька років Ви

схильності, щоб у трудах і терпінні відкри­

провели в Римі як духівник для богосло­

вати людям Христа Господа і Його Слово.

має

вів української папської колегії святого

Ми дякуємо Вам за цей приклад жит­

Йосафата, і тут зустріли перших студен -

тєвої боротьби та праці і віримо, що Ваш

тів з України, яким необхідно було від ­

труд не пропаде намарне, а дасть багатий

крити правдивий шлях пізнання Бога та

плід у винограднику Христовому через

як, йдучи цим шляхом, відкривати Істину

численних Ваших послідовників, духо ­

Ісуса Христа для інших

вних дітей, яких Ви благословили у світ, із

-

вірних, душпас­

правом отримавши можливість говорити

тирями яких вони стануть.

Після України, в

проголошення

1992

незалежності

році Ви повернулися на

словами апостола Павла : «Будьте моїми

наслідувачами, як і я

-

Христа»

(lKop.11,1).

свою Батьківщину, але й тут опинилися

Бажаємо Вам зустріти ще не один юв і лей

знову біля початків. Посеред духовної і

у нашій василіянській родині, підтрима­

матеріальної руїни викладали аскетику

ти ще не одну душу у труднощах, п ідба­

для богословів Івано-Франківської ду­ ховної семінарії та були її духівником.

дьорити багатьох, які потрапили у зне­

Після багатьох трудів повернулися до Бу­

здоров'я, любові і пов аги від братії, оп іки

чацького монастиря, навчаючись в якому

Пресвятої Богородиц і, святих Василіян­

віру чи розчарування. Бажаємо міцного

більш як вісімдесят років тому, ближче

ського Чину, а над усе Божої ласки н а мно­

познайомилися

гії і благії літа!

з

отцями

Василіянами

і почули виразний заклик Христовий

-

«Іди за мною! » (Мт.9,9). Не полишили пра­

о . Пантелеймон САЛАМАХА, ЧСВВ

ці, бо стали духівником і сповідником для

nротоіrумен

монашої братії та численних студентів ко­

14 травня 2012 року Божоrо

легіуму святого Йосафата, були натхнен-

Львів, монастир св. Онуфрія

MIGIOHd

9


ПОСТАТІ ЧСВВ

ЧЕРВЕНЬ 2012

.....

ХАИ ВСЕ ПРОДОВЖУЄТЬС.Я В М:ОlІОДИХ! Отець Доротей Шимчій, ЧСВВ завжди займав активну громадську і релігійну позицію,

відзначався точністю і послідовністю, плекав вірність і мужність у визнаванні Христа. Сьогодні, святкуючи 70-ліття священства, маючи за своїми плечима прожите майже ціле століття, не зраджує своїм принципам, і далі, наскільки це можливо, він активний,

8

Прага 1941 р. о. Доротей ШюІЧій, ЧСВВ (Ш-ряд перІШІЙ).

приятелькою з Гітлером, владика Вартоломей

точний, послідовний, мужній і... веселий.

Дудаш зміг приїхати. Він дістав візу і на два

Відразу зауважив, що не зможе дати розло­

тижні приїхав до Праги. На довше не хотіли

гого інтерв'ю, бо в монастирі ніби «вже така

давати. І за ці два тижні нас вісьмох висвятив

завада, що ходить та й пильнується, щоб не

на священиків. Якраз

впасти», а «все вже логіки не зовсім трима­

Сьогодні я то згадую так, ніби було вчора.

ється». Проте, готовий засвідчити віру, але й

Згадую також попередні святкування. Зо­

пожартувати і підбадьорити. Не бажаючи пе­

всім недавно було шістдесят, а тепер вже й

14

травня

-

1942

року.

ревтомлювати отця довгими розмовами, ми

сімдесятиліття! А років життя

попросили його поділитися своїми пережи­

дев'яносто сьомий. Багато хто приходить до

то тепер вже

ваннями з приводу цього ювілею та скласти

мене, ще згадує, і ще мені бажають, аби дожи­

побажання молодим василіянам.

ти до сто літ. А я уповаю і надіюся, що, може,

Бог допоможе, що я ще і сто літ буду святкува­

-

Отче Доротею, Ви відзначаєте 70-літ­

ти. Як Бог дасть, хай так буде.

тя священства. З якими переживання­ ми зустрічаєте цей свій ювілей?

-

Що ж я можу сказати? Коли я тому де­

сять літ обходив шістдесятиліття священства,

жаєте з висоти прожитих років і досвіду

ще мав більше сил та енергії. Тепер вже радше

молодим василіянам, які щойно розпочи­

згадую. Тоді на святкування прибули мої това­

нають монаше і священиче служіння?

риші. Був владика Софрон Дмитерко, владика

-

Іриней Білик, Софрон Мудрий. Були й інші мої

Довгі літа я якраз виховував василіян, я

багато літ був магістр новиків і в Бразилії, і в

знайомі і співпрацівники. А тепер багатьох з

Аргентині, а потому виховував у семінарії кан­

них вже на землі немає, тільки я сам.

дидатів у священство і молодих священиків.

Мав би святкувати сімдесятиліття священ­

В Римі, і в Івано-Франківську. Я б хотів, щоб

ства. Точно пригадую, що я з тяжкою бідою ті

вони продовжували життя, яким я жив, наслі­

свячення дістав. Я був на студіях в Карловому

дуючи Христа. Щоб я, старий і в священстві, й

університеті в Празі. Тоді Чехію вже зайняли

у житті, оскільки Бог допоміг мені витривати,

гітлерівці. Жодний єпископ не зміг приїхати

не вмирав, ані діло, якому посвятився, не вми­

на свячення, а треба було висвятити кількох

рало, а щоб воно все продовжувало жити в мо­

богословів. Отже, такий був у нас спритний

лодих. Я бажав би, щоб молоді гідно, старанно

отець Павло Миськів, що тоді якраз ряту­

і ревно продовжували те, що ми робили для

вав цілу нашу еміграцію. Він постарався, що

Христа, і щоб вони жили життям у повноті.

з Мадярщини, а Мадярщина була тоді ніби

10

- Не кожний з нас доживає до стількох років, скільки Ви є священиком. Що поба­

розмовляв бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

GIOHdP


СВЯТЕ ПИСЬМО

ЧЕРВЕНЬ 2012

ЄВАПГЕlІІЄ ВІД СВЯТОЮ lІУКИ Луїз Фернандо rарсія-Віяна Пе екла з іспанської: о. йоса ат Коваль ЧСВВ Продовження, початок у ч.

5 за 2012 р.

2.Автор і його спільнота Перший висновок, який маємо зроби­ ти,

-

це визначити автора Євангелія та

автора книги Діянь Апостолів . Перше, що вказує на їх ідентитет

-

це те, що книга

Діянь Апостолів починається вступом,

подібним до вступу до Євангелія, який

скерований до того ж адресата

-

Теофіла.

В ньому Лука натякає на попередній твір.

Два твори мають подібну географічну структуру. Євангеліє представляється як зростання з Галилеї до Єрусалиму. Книга

Діянь Апостолів

як поширення Доброї

-

Новини від Єрусалиму аж до Риму (Ді.1,8). Але вирішальним аргументом є однорід­ ність стилю та думкок двох творів.

Традиційно це Євангеліє приписують

Луці, учневі Павла Кол.4,14; те,

2Тм.4,11).

(див. Це

серйозні труднощі,

Флм.2,Знаст.;

викликає,

про­

передовсім при

порівнянні поглядів апостола Павла та його спільнот у книзі Діянь з тим, що

з'являється у посланнях Павла. Тому, по­ важаючи анонімність Євангелія (жодне Євангеліє не говорить, хто є його авто­

ром), зможемо дати, однак, деякі характе­ ристики про його автора. Беручи до уваги

вступ (Лк.1,1-4), приходимо до висновку, що автор не був свідком життя Ісуса, бо його знання географії та єврейських зви­

лише особу його автора, але також і спіль­

чаїв є туманними та, часами, помилкови­

ноту, в якій воно зродилося. Підкреслимо

ми. Але, окрім цих особистих характерис­

наступні:

тик, можемо дати також деякі константи його

Євангелія, які характеризують не

tfllGIOHdp

український

християнськии часопис

а) Його відкритість для світу та полі­ тичної дійсності Імперії: це з'являєтся в

11


СВЯТЕ ПИСЬМО

ЧЕРВЕНЬ 2012

першу чергу у його літературній якості,

та рас (Ді.2,38 - 39). В цій ситуації та в час,

що є набагато кращою у порівнянні з ін -

коли Лука писав сво є Євангеліє , як тло

шими Євангеліями .

Знаємо також про

цієї наполегливості у наступництві історії

вплив грецьких істориків на створення

спасіння та сповненні обітниць, напевно і

прологу,

на поганську іс­

зроджувалася криза ідентичності. Посту­

або грецьких поетів

пове зникнення юдео-християнства та по­

його

натяки

торію (Лк.2,1-2;

3,1);

(Ді.17,28). Саме ж остаточне географіч­

Ді.13,46-47;

Апостолів - міста Риму - нас попереджає

християнські спільно т и , що в основному

про його зацікавлення Імперією.

походили з поганства, до відхилення від

б) Нова поведінка щодо есхатологіч­ ного очікування видається особливою

дивовижна гіпотеза, якщо взяти до ува­

попередньої історії (Ізраїль та Ісус) . Це не

характеристикою спільноти Луки та від­

ги, що в той час почав виникати гностич­

криває важливість фактору часу. До те­

ний рух, вносячи потужну антиісторичну

пер це есхатологічне очікування служи­

тенденцію. Віра могла перетворит ися в

ло Церкві як застережуючий мотив для

якусь філософію чи духовну спекуляцію.

заохочення вірних до праведного життя

Отож, Лука був зацікавлений не стільки

відповідно до проповіді Ісуса. Але коли

в поясненні провалу навернення Ізраїля

пише Лука, п'ятдесят чи шістдесят років

до християнства (див. Рим.9-11) , скільки

після смерті Ісуса, ехатологічний стимул

протидіяти

зникає. Євангелист намагається заново

які цей провал зроджували для християн.

заохотити

Що його зобов'язувало

свою

спільноту перед

єван­

богословським

-

труднощам,

це зосередити

гельською вимогою, щоб вона не поверну­

свій погляд на житті, стражданні та смер­

лася до «світського» «поганського» життя.

ті Ісуса з Назарету.

г) Це спільнота другої генерації хрис­ тиян, що живе (знаємо точно) поза межа­

Ці

фундаментальні

характеристики,

що відокремлювали спільноту Луки від

ми Палестини, у середовищі, географічно

примітивного юдаїзму та сувогого пав­

та релегійно дуже віддаленому від юдаїз­

лівства, скеровують нас в епоху Церкви, в

му епохи Ісуса. Єрусалим вже знищений,

якій оперується синтезом різ номанітних

а його християнська спільнота зникла.

тенденцій, що їй передували .

Християнство

з'являєтся

як

відносно

впливовий релігійний рух у геленістич -

ному середовищі Середземномор'я. Тому Лука та його спільнота намагаються пе­

З. Історія спасіння і Святий Дух Лука

-

богослов історії спасіння, яку

реглянути свою власну ідентичність, бе­

він поділяє на три періоди : історія Ізраїля,

ручи за основу слова та діла Ісуса, але не

або час приготування; Ісус як центр часу

забуваючи про поганський світ, до якого

(Лк.16,16); та час місії, або Церкви, що по­

зараз скеровано увагу Церкви.

чинається Вознесінням і П'ятдесятницею .

Проте, ця спільнота, хоча й віддале­

Це бачення історії відрізняється від

на від юдео-християнської концепції віри,

точки зору Старого Завіту, де центр часу

почувається

позначений майбутнім приходом Месії.

r)

спільнотою-спадкоємицею

Старого Завіту. Для них християнство

12

стійна відмова юдеїв від Євангелія (див. 28,24-28) могли призвести

не місце, для кого написана книга Діянь

-

Однак, у погляді на історію для Луки

це правдивий юдаїзм. Але це юдаїзм, від­

найважливіший час

критий для чоловіків і жінок всіх народів

співпадає з есхатологією чи з останоч-

-

це минуле, яке не

український МІР ІОН ;td

хриаи~~~~~~~ 111 V

О

r


СВЯТЕ ПИСЬМО

ЧЕРВЕНЬ 2012

ною маніфестацією Бога, але яке є часом

67наст.; 2,27наст. ;

Ісуса.

Духа від зачаття (Лк . 1,35) . На Нього схо­

Крім того, ця історична перспектива є

36).

Ісус

-

діло Святого

дить в момент хрещення (Лк.3,22) і Його

дуже відмінною від тієї, яку представля­

перші слова

ють новозавітні писання, написані рані­

(Лк.4,18), що показують нам, як усе таїн­

ше, наприклад, Марко і Павло, які через

ство Ісуса знаходиться під знаком Свято ­

-

це цитування Іс.61,lнаст.

свою швидку чи близьку есхатологією,

го Духа. Нарешті, воскреслий Ісус предві ­

навряд чи могли б говорити про подію

щає зіслання Святого Духа на апостолів

Ісуса як про центр часу. Лука, отож, своєю

(Лк.24,49). І, починаючи від П'ятдесятниці

пропозицією історії спасіння відповідає

(Ді . 2,13), Святий Дух

на неможливість продовжувати розуміти

місії Церкви (Ді.1,8;

християнське

існування

як

очікування

Де найкраще видно це нове бачення ес­

-

і сила

У книзі Діянь Апостолів (не забуваймо, що Лука написав свій твір як першу і дру­

ШВИДКОГО приходу Ісуса. хатології Луки

- провідник 2,4).

це його відчитування « СИ -

гу частини одного і того ж твору

-

Єван ­

геліє та Діяння Апостолів) підкреслює

ноптичного апокаліпсису» (Мр.13). Лука

такий же початок у символічному епізо ­

заміняє цю мерзоту запустіння (Мр.13 , 14),

ді П'ятдесятниці (Ді.2,1-41) присутність

чіткий есхатологічний резонанс, облогою Єрусалиму (Лк.21,20) і вводить між земле­

трично наголошує на діяльності Святого

труси та катастрофи, кінець і пересліду­

Духа у дитинстві Ісуса та на початках ді­

вання християн, витривання: « але перед

яльності Церкви. Час Церкви приходить

усім цим» (Лк.21,12), даючи таким чином

так поєднаний з Ісусом, що представляє

зрозуміти, що ці цьогочасні заворушен­

продовження у повному сповненні Божо ­

ня не треба розуміти як натяки на кінець .

го спасительного плану.

Врешті, фальшиві пророки, які прийдуть в ім'я Ісуса, говоритимуть «час наблизив­

Духа у житті Ісуса визначає мотив месі­

ся» (Лк.21,8)

Святого Духа. Цим способом автор симе ­

Ця

динамічна

присутність

Святого

власний текст Луки, який

янської радості, що пронизує ціле Єван­

він написав для того, щоб дискредитува­

геліє. Насправді прихід спасіння творить

ти проповідь, яка наголошувала б на ско­

клімат радості, що резонує вже від самого

рому наближенні кінця .

початку. Всі персонажі з дитинства Ісу­

-

Це поняття історії спасіння поєднує

са тріумфують радістю, бо Бог відвідав

два твори Луки (Євангеліє і Діяння Апос­

свій народ (Лк.1,14.44.47; і т.д.). Радість

толів

є реакцією народу на чуда Ісуса

Лк. і Ді.). Євангеліє розповідає

-

(13,37).

про центр часу (Ісус як кульмінація часу Ізраїля та проголошення місії); і Діяння

Навернення також є причиною радості

Апостолів

ня Євангелія від Марка

розповідають

про

початкові

(Лк.15,7.10.23). І, на відміну від закінчен ­

(16,8),

завершен­

завер­

ня Євангелія від Луки характеризується

Але, можливо, саме Святий Дух дає

радість у Святому Дусі, яку передрікали

моменти

періоду

Церкви,

який

шиться Парузією Ісуса.

переповненою радістю (Лк.24,41.52). Ця

продовження і динаміку розуміння істо­

пророки, стане реальністю, коли прийде

рії спасіння в Луки. Персонажі в Лк . 1-2 у

спасіння і Месія. Лука вважає все це здій­

гармонії з пророками Старого Завіту як

сненим через прихід Ісуса Христа.

проголошувачі Месії, з'являються ведені чи повні Святого Духа (Лк.1,15.35.41наст.;

МІР ІОН )d український

'11 "

о

r ~~~~~~~нський

(далі буде)

13


ОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2012

lІІТУРГDІ КРОК ЗА КРОКОМ Іє о,gиякон Андf)ей ПАВЛИШИ'"" Н,'""'Ч"" СВ'""В_ _ _ __

Продовження, початок в ч.

1-5 за 2012р.

Попереднього разу ми завершили розглядати другу частину Божественної

літургії, а також розпочали розгляд третьої частини, що зветься літургією вірних,

оскільки в ній можуть брати участь тільки вірні

- охрещені. •

Починається вона словами: «Тільки ві­

Великий вхід.

залишити свої житейські клопоти, журби,

рні, ще і ще в мирі Господеві помолімся» .

а наші думки і серця повинні злитись воє­

Коли пресвітер з акінчив молитви за вірних,

дино, очікуючи на таїнство. Бо всемогутній

диякон виголошує: «Премудрість», що вка­

Бог і Цар над усіма царями, Ісус Христос,

зує на важливість того, що розпочинається.

що

Ієрей чинить виголос після слів диякона:

входить до церкви, щоб тут принести себе

«Щоб під владою Твоєю, завжди бережені,

в жертву Отцеві за все творіння, щоб дати

супроводжується

невидимо

ангелами,

ми Тобі славу возсилали, Отцю, і Сину, і

своє Тіло і Кров у Причастя вірним. Цю піс­

Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки

ню в літургії почали співати від часів імпе­

вічні». Ці слова священика є завершенням

ратора Юстина П, з

попередніх двох молитов за вірних, а також

VI століття.

Коли розпочинається Херувимська піс­

вказують на те, що розпочата частина може

ня, диякон входить у святилище, бере ка­

бути звершувана лише з Божою поміччю, в

дильницю, і поклавши ладан, підходить

Божій силі та владі, тільки так можна про­

до пресвітера за благословенням, кажучи:

славляти Господа у Пресвятій Тройці. Люди

«Благослови, владико, кадило», а ієрей, бла­

у храмі погоджуються з виголосом свяще­

гословивши рукою хрестовидно із словами

ника

-

«Амінь». Таким чином розпочина­

«Благословенний Бог... », цим самим вказує

ється Херувимська пісня: «Ми, Херувимів

на джерело всякої благодаті

тайно являючи і животворній Тройці три­ святую пісню співаючи, в сяку нині житей­

якон, що одержав благословення, розпочи­ нає обкаджувати святий вівтар-трапезу, за­

ську відкладім печаль». Цю пісню назива­

престольну ікону (це ікона із зображенням

ють херувимською, бо вона закликає вірних

Ісуса Христа, Богородиці, святої особи чи

прославляти триєдиного Бога, подібно, як

події, що їм присвячено храм, яка розта­

-

Господа. Ди­

це роблять Херувими на небесах, перебува­

шована у вівтарі за престолом), іконостас,

ючи коло престолу Божого. Ми ж бо, буду­

обидва хори і людей, при цьому проказу­

чи на землі, перебуваємо теж коло престолу

ючи

самого Бога і прославляємо Його трисвя­

нашу гріховність і негідність, щоб прийня­

тою піснею. Всі присутні уособлюють ан­

ти ласки, які Бог розсилає на людей. Коли

гелів, що славлять Бога, тому ми повинні

диякон обкаджує, священик проказує тихо

14

50

псалом. Цей псалом виявляє всю

українськи~

христия нс ьки и часоп ис

t111GIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2012

молитву: «Ніхто не достойний із зв'язаних

пісню

тілесними похотями і пристрастями при­

вершує. Саме диякон завершує молитву хе­

ходити, або приближатися, або служити

рувимської пісні потрійним «Алилуя», що

Тобі, Царю слави, бо служити Тобі

-

священик розпочинає, а диякон за­

велике

вказує на те, що він символізує того херуви­

і страшне і самим небесним Силам. Та, од­

ма, який обкаджував престол, немов зано­

-

наче, ради несказанного і безмірного Твого

сив молитви Церкви, запашні для Господа,

чоловіколюб'я, безперемінно і незмінно Ти

до Божого маєстату. Кадіння також вказує

став чоловіком і був нашим архиєреєм, і бо­ гослужбової цієї і безкровної жертви свя­

на те, що готується дорога Цареві царів.

щеннодійство передав Ти нам, як Владика

вання херувимської пісні із малими по­

всіх. Ти бо єдиний, Господи Боже наш, во­

клонами,

лодієш небесними і земними. Тебе на пре­

ном, обходить престол і наближається до

столі херувимському носять, Ти Серафимів

проскомидійника. Там священик, взявши

Господь і цар Ізраїлів, Ти єдиний святий і

кадильницю від диякона,

в святих спочиваєш. Тебе, отже, молю єди­

кадить святі дари, тихо молячись: «Боже ,

ного благого і благоуважного: Споглянь на

милостивий будь мені грішному». Дари об­

Коли

завершили пресвітер,

триразове слідуючи

проказу­ за дияко ­

хрестоподібно

мене, грішного і непотрібного слугу Твого, і

каджує сам священик, бо коли диякон цього

очисти мою душу і серце від сумління лука­

разу звершував кадіння, проскомидійник з

вого, і вчини мене здатним силою Святого

дарами не обкаджував. Диякон звертаєть­

Твого Духа, одягненого благодаттю свя­

ся до ієрея: «Візьми, владико». Віддавши

щенства, стати перед цією Твоєю святою

дияконові кадильницю, ієрей бере воздух

великий покровець

-

кладе на ліве рам'я

трапезою і священнодіяти святе і пречисте

-

Твоє Тіло і чесну Кров. Бо до Тебе прихо­ джу, схиливши мою шию, і молюся Тобі,

диякона, мовлячи : «Піднесіть руки ваші до

щоб Ти не відвернув лиця Твого від мене,

чи до глибокої і ревної молитви всіх при­

ані не виключив мене з-поміж слуг Твоїх,

сутніх

але сподоби мене, щоб я, грішний і недо­ стойний слуга Твій, приніс Тобі ці дари. Ти

подає дияконові дискос із дарами, огорне ­

бо є той, Хто приносить і Кого приносять, і

з пальців правої руки тримає кадильницю,

Хто приймає і Кого роздають, Христе Боже

лівою рукою підтримує кінець ораря, одно­

святині і благословіть Господа», закликаю­

-

диякона і свічконосців . По цьому

ний малим покровцем. Диякон на одному

наш, і Тобі славу віддаємо з безначальним

часно приймаючи двома руками дискос на

Твоїм Отцем, і пресвятим і благим і живо­

рівні обличчя. Несення дискоса з дарами

творним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на

має своє символічне значення. Диякон в

віки вічні. Амінь».

цей момент називається «дориносимий», з

Цією молитвою священик просить Бога вчинити його гідним звершувати це таїн­

грецького

86pu -

спис, і слов'янського «НО­

симий», що прийшло в літургію із звичаю,

ство. Під час проказування молитви він під­

коли римські воїни піднімали новообрано­

носить свої руки до неба, що символізує на­

го імператора на щит і так проносили його

полегливе благання, немов показуючи Богу,

між легіонами. Таким чином імператор був

що без Нього нічого не можемо вчинити.

пронесений над їх списами. Подібно дия­

Після кадіння диякон стає праворуч свя­

кон несе на дискосі у виді Агнця, немов на

щеника, тримаючи кадильницю на персне­

щиті, між невидимими легіонами ангелів і

вому пальці лівої руки. Священик разом з

всією церквою вірних дари, які постануть

дияконом проказують тричі херувимську

Тілом і Кров'ю Царя-Господа.

MIGIOHdp

український

християнськии часопис

15


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2012

Священик сам бере в руки чашу, й усі ви­ ходять північними дверима іконостасу на

ходу. Так і тепер вони супроводжують Його у святих дарах, взиваючи «Алилуя».

солею. Диякон виголошує: «Всіх вас, право­

У великому вході священик з дияконом

славних християн, нехай пом'яне Господь

символізують також Йосифа з Никоди­

Бог у Царстві Своїм завжди, нині і повсяк­

мом, які зняли з хреста тіло Ісуса і поло­

час, і на віки вічні». В ньому диякон закликає

жили його до гробу (Йо.19,38-42). Воздух,

молитись за всю Церкву і вірних. Ієрей більш

великий покровець, символізує плащани­

конкретно наголошує, за кого всі повинні

цю; менший покровець знаменує хустину,

молитися: «Святішого вселенського Архиє­

«сударЬ», якою була обвита голова Ісуса

рея нашого (ім'я), Папу Римського, блажен­

(Ів.20:7), а третій покровець

нішого Патріярха нашого (ім'я), преосвя­

пелени. Поставлення дарів на престіл вка­

щеннішого Митрополита нашого Кир (ім'я)

зує на вкладення Ісусового Тіла до гробу,

і боголюбивого єпископа нашого Кир (ім'я),

а обкаджування покрівця-воздуху є відо­ браженням алоє і смирни - «Прибув також

(у монастирі обов'язково спогадують насто­

погребальні

-

ятелів), і весь священичий, дияконський і

і Никодим, що давніше приходив уночі

монаший чин, Богом бережений народ наш,

до Ісуса, і приніс смирну з алоє помішану,

правління і все військо, благородних і по­ всякчас згадуваних фундаторів і доброчин­

щось літрів із сто» (Йо.19,39). Свічконосці,

ців святого храму цього (або: святої обителі

ня світла нового життя, що просіяло нам із

що випереджують процесію

відображен­

-

цієї; також в давнину всіх доброчинців пере­

гробу Господнього в часі Воскресіння. Коли

раховували поіменно, але з часом залишило­

священик

ся тільки спогадування в загальному), і всіх

криває їх покровцем і промовляє молитву,

вас, православних християн, нехай пом'яне

що потверджує духовне значення: «Благо ­

покладе

дари

на

престол,

Господь Бог у Царстві Своїм завжди, нині і

образний Йосиф, знявши з хреста пречисте

повсякчас, і на віки вічні». Коли священик

тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і, па­

закінчив виголос, церква відспівує: «Щоб і

хощами покривши, у гріб новий положив».

Царя всіх ми прийняли, що Його в славі не­

Положені і накриті дари на престолі ма­

видимо супроводять ангельські чини. Али­

ють свою символіку: престол із дарами

луя, алилуя, алилуя».

гріб з Христом; воздух, яким дари накри­

Цей похід з дарами називається Вели­

ті

-

-

це

камінь від входу до гробу Господнього

ким входом. В сиву давнину дари приго­

(Мр.15,46); зірка на дискосі символізує пе­

товлялись у північній частині храму, або у

чать

приміщенні біля нього, де була невеличка

біля гробу сторожу... » (Мт.27,66). Дари кла­

- «... запечатавши

камінь, поставили

каплиця, звідкіля потім урочисто заносили

дуть на ілитон

їх до вівтаря. З часом приготування дарів

ка з полотна, хустина)

( з грецької'ЕLЛ.r~тоv - обгорт­ - це квадратна хус­

перейшло у північну частину святилища,

тина, яка розкладається на престолі під час

на престолик-проскомидійник .

літургії, щоб кришки освячених дарів не

Великий вхід має своє духовно-симво­

зневажались, а можна було їх легко зібрати

лічне значення: несення святих дарів від

і спожити. Ілитон у західних літургійних

проскомидійника до вівтаря

обрядах Католицької Церкви називається

-

це символ

перенесення пречистого тіла Ісуса Христа

корпорал (по-латинськи

від Голготи, де він був розп'ятий, до гробу.

му знаходяться патена (з латинської

Немає найменшого сумніву, що ангели і

-

херувими супроводжували цю

вином для Євхаристії.

16

на­

похоронн у

Corporale),

на яко­

patena

«тарілочка», «блюдце») з гостіями і чаша з

український

;u ІР Іон J п

христи~~~~~~~ ' 11 "

(J

r


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2012

Далі ієрей бере кадильницю з рук дия­

салимськими, які повинні бути відбудовані,

кона, кадить чесні дари тричі, мовивши:

розуміються нові пастирі

«Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм

Йому служать.

-

священики, які

Сіон, і нехай відбудуються стіни єрусалим­

Є також традиція, щоб після цього за­

ські. Тоді уподобаєш Собі жертву правди,

кривати святі ворота іконостасу і завісу

приношення і всепалення, тоді положать на

-

вівтар Твій тельців». Молитва, яку прока­

шов до аду, а коло гробу стоїть сторожа.

це ознаменування того, що Христос зій­

зують тричі, має символічне значення. Нею

Однак, у Галичині цей обряд переважно

священик звертається із проханням до Гос­

пропускають.

пода, щоб він у доброму зберіг Сіон

-

свою (далі буде)

Церкву, за яку Він і помер. Під стінами Єру-

""'

СВИТА ТАИПА М:ИРОПОМ:АЗАПІUІ

ТА і"і ПlІОДИ В ЖИТТІ ХРИСТИИПИПА Підrотував о. Герман НИЧАК, ЧСВВ

Наступною Тайною після Хрещення є Миропомазання, яке у східній Церкві вді­ ляється новоохрещеному відразу того ж

дня, що й Хрещення, та у віці від

12

до

14

років у західній Церкві. Тайна Миропо­ мазання

-

це тайна Нового Завіту, в якій

охрещена особа помазанням мира та по­ кладенням

рук

скріплюється

в

Божій

ласці та позначається як Христовий воїн. Миропомазання, як і Хрещення, прийма­ ємо тільки раз у житті, оскільки ця свята

8

Миропомазання

-

печать дару Святоrо Духа.

Тайна витискає в душі людини незатертий

Тайна Миропомазання є «печаттю» на­

знак, печать, яка залишається назавжди. У

шого спасіння, яке ми отримали у Хрещен­

таїнстві Хрещення людина стає учасником

ні, і це спасіння має не тільки особистий

смерті і воскресіння Христового, а в Ми­

вимір, але виявляється у покликанні для

ропомазанні отримує печать дару Святого

служіння в Церкві і для Церкви згідно

Духа.

того дару, який отримуємо завдяки благо­

Катехизм УГКЦ навчає, що у Миропо­

даті Святого Духа, подібно, як це сталося в

мазанні новоохрещений отримує Свято­

житті апостолів, на яких після воскресін­

го Духа і стає носієм та храмом Святого

ня Христа зійшов Святий Дух і вони стали

Духа: «Як Пасхальне таїнство смерті й во­

свідками та проповідниками спасіння у

скресіння Христа завершується Зісланням

Христі.

Святого Духа на апостолів, так наше ново­

У єврейському народі миром помазува­

народження у Христі запечатується даром

ли на уряд царя, і це помазання свідчило

Святого Духа»

про обрання для особливого служіння.

МІС ІОН

(424).

17


ОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ2012

Так само помазували на священиків та

кість ароматичних складників, які містить

їм від Бога

перші приносили жертви та

в собі миро, тобто посвячена олія, є симво­

моління, другі закликали до покаяння та

лом дарів Святого Духа . У молитві на освя­

навернення.

чення мира, яке здійснюється у Великий

-

Через помазання святим миром та зі­

Четвер, єпископ просить Бога, щоб це миро

стає

стало зішестям Святого Духа для кожного,

та

хто буде приймати тайну Миропомазання.

пророчого служіння Христа для спасіння

У Східній Церкві Миропомазання вділяє

шестям

Святого

учасником

Духа

охрещений

священичого,

царського

світу. Це означає, що християнин живе не

єпископ, або священики, натомість у Захід­

для себе самого, але бере участь у ділі спа­

ній Церкві уділення цієї Тайни належить

сіння світу в тому стані, який даний йому

єпископу. Миро, освячене у Великий Чет­

від Бога. Печать дару Святого Духа вчиняє

вер, Глава Помісної Церкви роздає свяще­

християнина членом «народу вибраного,

никам, а ті помазують ним охрещених, що

царського

свідчить про єдність вірних з єпископом і

священства,

народу

святого,

люду, придбаного на те, щоб звістувати по­

цим самим з усією Церквою, до якої нале­

хвали Того, Хто покликав з темряви у див­

жить єпископ. Роздаючи миро священи­

не Своє світло» (пор. lПт.

кам, єпископ тим самим дає їм владу уділя­

2,9).

Царське служіння означає панування над тілом та його пристрастями, віддаван­

ти Тайну Миропомазання охрещеним, які належать до його єпархії.

ня цілого себе на служіння Богові. Свяще­

Молитва на освячення мира вказує на

ниче служіння, каже Лев Великий, полягає

те, що через Тайну Миропомазання хрис­

в тому, щоби жертвувати Богові чисте сум­

тиянин отримує дар Святого Духа, щоб

ління, що стає можливим через уникнен­

бути «хоробрим і переможним подвижни­

ня гріха. Тоді серце християнина буде тим

ком Христа», « завжди готовим ради Нього

престолом, на якому він приноситиме чис­

терпіти і з любов'ю умерти », щоб «зроста­

ті жертви доброго християнського життя.

ти в усіх чеснотах», щоб дозріти «В людину

Пророче служіння християнина вияв­ ляється у визнанні віри у щоденному житті

-

саме таке життя є свідченням про Хрис­

досконалу в міру росту повноти Христо­

вої» (пор. Еф.

4,13).

Це духовне зростання

та дозрівання здійснюється «силою, діян­

та у світі і цим самим має місійний вимір,

ням, благодаттю й зішестям Пресвятого

який полягає у несенні правди про Христа

Духа », читаємо у Требнику.

для інших людей. Святий Дух є тим, хто

Кирило Єрусалимський стверджує, що

дає відвагу до такого служіння і свідчення,

освячене миро після молитви єпископа на­

подібно, як він зійшов на апостолів у день

бирає Божої сили. Через помазання ним та

П'ятидесятниці і сповнив їх безстрашніс­

завдяки молитві священика Святий Дух

тю свідчити про Христа і його воскресіння

розпочинає свою творчу діяльність в душі

з мертвих . До того часу всі вони боялися

та в житті миропомазаного.

юдеїв, а після зішестя на них Святого Духа

Під час звершення обряду Таїнства Ми­

відважно проповідували всім народам про

ропомазання священик помазує новоохре­

спасіння в Христі.

щеному чоло, очі, ніздрі, уста, вуха, груди,

Миро замом

-

та

це оливкова олія, змішана з баль­ пахучими

яких може бути від

18

наявності для приготування. Велика кіль­

пророків , які виконували служіння , дане

13 до 39,

руки та ноги, проказуючи слова: «Печать

число

дару Святого Духа», позначаючи таким чи­

залежно від їх

ном усе тіло людини храмом Святого Духа

складниками,

українськи~

христмя нськии часопис

MIGIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2012

та носієм його дарів. Від того часу Святий

Дух, який перебуває в душі й у тілі хрис­ тиянина

силою

благодаті

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

переображує

думки, наміри, почуття і діла людини для

Трапляється, що батьки приносять дитину до

того, щоб новоохрещений, перемінюючись

церкви, закутану в одяг чи пеленки так, що

у нову людину, «у всякому ділі і слові» про­

треба чимало зусиль і часу, щоб її приготува­

вадив достойне життя і таким чином став

ти для уділення святих Тайн. Тому, практич­

«сином і наслідником» Божого Царства.

ною порадою для тих, хто приносить дитину

Охрещену людину можна порівняти до

до Хрещення та Миропомазання є прохання

новонародженої дитини у справах духо­

одягнути дитину так, щоби священик без осо­

вного життя. Відроджена до нового життя,

бливих труднощів та непотрібних затримок

вона ще незріла провадити духовне життя

міг помазати ті частини тіла дитини, які при­

і потребує Божої допомоги, щоб перемага­

писує обряд Тайн Хрещення та Миропома­

ти пристрасті та спокуси, які походять від

зання. Наприклад, щоб не стягати повністю

тіла, світу і диявола. В Тайні Миропома­

повзунки, добре одягнути дитину в шкарпе­

зання сам Господь без нашої заслуги дає

точки і таким чином мати легкий доступ до

нам духовні сили для боротьби за наше

стіп дитини, бо інші частини тіла є більше до­

спасіння.

ступними щодо одягу.

Самі від себе ми неспроможні жити ду­ ховним життям, але від часу Миропома­

Вивід матері за звичаєм є на сороковий день,

зання ми живемо християнським та духо­

але це не означає, що протягом того часу

вним життям силою та діянням Святого

жінка не може увійти до храму. Навпаки, по­

Духа, який уподібнює нас до Христа: «По­

трібно, щоб вона приходила на святу літургію

мазання, що ви від Нього прийняли, у вас

та приступала до святих Тайн. Тому жінка, яка

перебуває, і ви не потребуєте, щоб хтось

народила дитину і почувається здоровою,

навчав вас, бо Його помазання вас про все

нехай приходить до храму завжди, як тільки

навчає. Воно і правдиве, і необманне. Так,

має можливість, а на сороковий день може

як воно вас навчило, перебувайте в ньому»

прийти на вивід з дитиною. Тепер часто вивід

(lЙо. 2,27).

здійснюють і швидше, безпосередньо після

Якщо в Тайні Хрещення ми отримуємо

уділення Тайн Хрещення і Миропомазання.

спасіння у Христі, чистоту душі та освя­ чуючу ласку, то в Тайні Миропомазання

Під час Миропомазання, як і під час Хрещення,

отримуємо особливу ласку Святого Духа,

присутні куми. Між кумами і Миропомазаним

щоб мужньо і достойно зберігати цю ласку

та його батьками існує духовна спорідненість,

та плекати духовне життя.

яка є церковною перешкодою для шлюбу.

Тайна Миропомазання є завершенням Тайни Хрещення. Через цю Тайну Святий

Після уділення Тайни Миропомазання на тілі ди­

Дух скріплює людину та робить її зрілим

тини залишається олія, але це не є перешкодою

християнином, дає відвагу визнавати, бо ­

для того, щоб купати дитину, бо ця олія є засо­

ронити та поширювати святу віру. Таким

бом уділення Тайни і вже виконала свою функ­

чином, свята Тайна Миропомазання ро­

цію

бить нас духовними воїнами Христа, носі­

священика, отож від того часу вільно купати ди­

ями Святого Духа та служителями Церкви

тину відразу, як тільки для цього є потреба.

-

вділення дару Святого Духа за молитвою

через свідчення про спасіння у Христі. •

,Ulf\IOH Jd \1 О r ~~~~~~нський

ІІІ

украінський

19


ОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ2012

ЩОДВППА МОlІИТВА .. З ЧИТАПІDІМ СВ.ЯТОГО ПИСЬМА В СІМ'І У рамках підготовки до святкування 1025-ліття Хрещення Руси-України.

о. Тарас БАРЩЕВСЬКИЙ

lІИПЕПЬ

2012 Йо2, 1-12 Йо Пс

56 2-3

Пс 56,4-"7==::;;;: "" Пс

56,8-10

Пс 56,11 -.:..; 14~~===-­ Пс 57,2,,,,, -4"=== Пс57~5-7 Пс

578-12

~~ '"==-=: Пс 59,2-3 Пс

59,4-6 Пс59 7-11

==~

2, 13-22 йо 2, 23-..;;;3~ , 8'== Йо 3, 9-21 Йо 3, 22-36 Йо4, 1-15 Йо 4,

16-30

Йо4,31-42


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2012

СВРПВПЬ

2012

серп., Середа

249.

01

250. 251.

03 серп.,

П'ятниця

04 серп., Субота

~=: :=

Пс

65,10-14

Неєм

9,9-17

Йо 11, 28-44

Пс

66,1-4

Неєм

9,18-24

йо 11, 45-57

==~=-== Псбб,5-7 НеЕм 9,25-29

йо 12, 1-11

Пс

йо 12, 12-26

66,8-12

Неєм

9,30-37

Тов 3,1-6 __;;;;==;;.=;=-Пс 66,16-20 Тов 3,10-15

йо 12, 27-36

Пс

67,2-5

Тов

4,1-11

Йо 13, 1-11

Пс

67,6-8

Тов

4,1;2-21

йо 13, 12-20

Пс68,2-4

Тов

5,1-9

йо 13, 21-35

Пс

66,13-15

==:::::~

йо 12, 37-50

Тов5,10-16

Пс

68,12-16

Пс

68,17-19

Тов

5,17-23

Тов

6,1-9 йо 15, 1-11 йо 15, 12-25

йо 15, 26-16,15

2 Мак 2,19-32

йо 19; 17-27

2 Мак 7,1-11

йо 19, 28-37

.............

==·~==

2 Мак 7,12-24

-::-=====-==~;=­

йо 19, 38-20, 10 Йо 20, 11-23

2 Мак 7,33-38 2 Мак 7,39-49

t11 IGІ о н dр

український

_

х ристи ян ськии ч асо п ис

21


З ІСТОРІЇ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

..

ЧЕРВЕНЬ 20 1 2

...,

СВ.ЯТОМ:ИКОlІАІВСЬКИИ ..., ВАСИlІІ.ЯПСЬКИИ М:ОПАСТИР У СТРУСОВІ

о. Е онім ГРІМ , _ Чс _в_ в_ _ _ _ _ _ _ __

Заснування монастиря святого Мико­ лая в Струсові датується зламом XVI-XVII

22

Коли в травневі дні у Крехівському

ст., коли то на лівому берез і річки Серет

монасти рі велично святкують

в урочищі із моторошною назвою Чор­

відпуст святого Миколая на честь

това Дебра, неподалік замку, двоє ченц ів

перенесення мощей святителя

ви сікли в скел і печер ний монастирец ь і

Миколая з Мир Ликійських до

церкву на честь с вятого Миколая . Невідо ­

міста Барі, відпуст відзначає

мо, ск ільки часу проіснувала ця обител ь,

також парафія святого Миколая

б о на той час припадають великі турець­

у василіянській резиденції в селі

ко - татарські набіги на ц і землі. Залишки

Струсів Теребовлянського району

п ечерного храму, а також підземний х ід ,

на Тернопіл ьщині.

який, за переказами, веде аж до Теребов-

український ЛІ І f\ І о н І а 111 \1 (J

христи~~~~~~~

r


З ІСТОРІЇ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЧЕРВЕНЬ 2012

лі, або, ймовірніше, до замку, збереглися

гляду за будовою. Першим ігуменом став

ст" коли містеч­

отець Епіфаній Лахоцький. За два роки

ко Струсів опинилося у власності графів

на місці давнього печерного храму був

Потоцьких гербу Срібна Пілава, воєвода

надбудований новий бароковий монас­

київський

Потоць­

тир з церквою святого Миколая. Пізні­

якого називали «малий

король на Русі», зафундував василіянам

ше ігуменами були отці Іван Дамаскин Стахнякевич, який із Єфремом Стасє­

до наших днів. У

кий

XVIII

Франциск

(1700-1772),

Салезій

новий монастир і церкву. Для піднесення

вичем і Юрієм Чуйковським проводив

духовного й культурного рівня своїх під­

місії і

даних він заснував три важливі василі­

лах, Онуфрій Крижановський, Венедикт

в Кристинополі

Площа нський" . За волею фундатора на­

та Струсові. В кожній

лежа ла монастиреві також юридика Вар­

янські місійні осередки

(1763),

Умані

(1766)

катехизацію в довколишніх се­

-

із цих обителей завжди мали прожива­

варинці та право вільного вирубу дерева

ти як мінімум два місіонери, які повинні

в дом ініяльних лісах і вільного користу­

були проповідувати Слово Боже в довко­

вання домініяльними млинами.

Однак, не оминула Струсівську василі­

лишніх селах та містечках.

17

серпня

1771

року граф Франциск

янську обитель антимонаша політика Ві­

Салезій Потоцький підписав остаточну

денського цісарського двору і заледве піс­

редакцію акту фундації Струсівського ва­

ля п'ятнадцятирічного існування, в

силіянського

році, його закрили внаслідок «Йосифін­

монастиря,

підтвердивши

1788

його в белзькому гродському суді, яким

ської касати» разом із Збаразьким монас­

визначив місце на церкву, монастир для

дванадцяти ченців, фільварок та інші бу­

тирем в замін за збереження монастиря в Теребовлі, який, однак, через рік спіткала

дівлі й виділив на будівництво

тисяч

така сама доля. Ченців перевели в Улаш­

золотих, а в Протоігумена отця Онуф­

ківці і Бучач . Чималу бібліотеку передали

рія Братковського попросив дати одного

на оцінку директора бібліотеки львівсько­

60

керував

го університету Бретшнайдера і розподі­

би будівництвом. Початок робіт забарив­

лили між університетською та цісарською

ся, оскільки придворний архітектор, чех

віденською бібліотеками. Всі кошти , виру­

Йоган Каспер Зельнер завершував про­

чені із продажу майна монастиря

ект монастиря василіян в Кристинополі,

флоренів

священика-василіянина,

який

-

- 31750

були передані в т.зв. релігійний

товлення цього архітектурного проекту

фонд. Церкву віддано римо-католицькій громаді під костел, який функціонував до

від Потоцького отримав

пожежі

тому остаточне розпорядження на виго­

18 жовтня 1772 р.

Через чотири дні доброчинець і фундатор

1891 р" а згодом, коли в Струсові збудували новий костел, тодішній власник

Струсівської обителі упокоївся в Господі у

міста Володимир Баворовський переробив

Кристинополі. Хроніка подає, що в різних

церкву на родинну гробницю .

жалобних урочистостях, які тривали до

Майже

1

ціле

століття

монастирська

грудня, окрім латинських монахів і світ­

церква простояла пусткою і зазнала зна­

ського духовенства, взяли участь аж

чних руйнувань, хоч в

(!)

128

У грудні

1979

р. були намі­

ри перетворити її в музей землеробства.

василіян.

1772

року завершено проект

У

1993 році рішенням

Тернопільської об­

сюди

ласної держадміністрації церкву святого

прибув чернець із Кристинополя для до-

Миколая повернуто законному власнику

монастиря і церкви, а в квітні

АІІРІQН

ІІІ

\1

Jd український ar ~~~~~~нський

1773

23


З ІСТОРІЇ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

-

отцям Василіянам. Відновленням ва­

силіянського чернечого життя й пара­

ЧЕРВЕНЬ 2012

ституту

«Укрзахідпроектреставрація»

під керівництвом Миколи Гайди. Сила ­

фія льної діяльності зайнявся отець Іван

ми Бучацького монастиря та парафіян

Майкович, ігумен Бучацького монасти­

церкву повністю відбудовано, плануєть­

ря , який залучив групу архітекторів ін-

ся віднова давнього печерного храму, об­ лагородження

довколишньої

території

та будівництво в центрі села каплиці на честь уродженців Струсова Блаженних священномучеників

Миколи

Конрада

та Миколи Цегельського. Кожної неділі та свята до Струсова приїжджали отці з Бучача: Іван Майкович, Симеон Чмола, Тадей Мисюк . Отець Теодор Нагорняк і сьогодні адмініструє резиденцію і пара­

фію. Надіємось, що з часом при Свято­

миколаївському храмі буде збудований монастир і на славу Божу діятиме окрема василіянська спільнота.

24

український МІ{} Іон

христи~~~~~~~

f 11 \1

J IJ

(J

r


ПОСТАТІ УГКЦ

ЧЕРВЕНЬ 2012

ПОСlІІДОВПИК МАРКІЯПА ШАШКЕВИЧА Микоаа УстивновJІЧ:: ідеіqtий посаЩовник Маркіяна Шашкевича на куаьтурНО•ОСВІТШИ НИВІ. Наталія БЩ~_КАЛОВИЧ

В історії кожного народу є видатні постаті, які своєю життєвою позицією та творчим доробком визначили його

подальшу долю та залишили добрі уроки для наслідування. До цієї когорти діячів належить і перший Будитель національної свідомості, основоположник нової української літератури на

західноукраїнських землях, організатор українського національного відродження

першої половини ХІХ століття - Маркіян Шашкевич. У середовищі найближчих співробітників «Руської Трійці» був і Микола Устиянович

(1811-1885)-

майбутній священик, поет, прозаїк, публіцист, активний громадський діяч часів «Весни народів», редактор «Галицько-руського вісника», посол

Галицького сейму в 1860-х роках, ідейний послідовник М. Шашкевича на культурно­ освітній ниві.

8

Микола УСТИЯНОВИЧ (1811-1885).

М. Устиянович разом з М. Шашкеви­

кіяна до зеленої оази і, охолодивши жаж­

чем, навчаючись в 1830-х роках в греко­

дущую грудь живою водою, зв'язались в

католицькі й духовні й семінарії, виявляли

одній цілі до діла » .

особливи й ін терес до історії українського

В

1836 році М .

Устиянович під впливом

народу, пам'яток старовин и, фольклору,

поезій Маркіяна Шашкевича написав свій

поширення о світи серед народу й писали

перши й вірш народною мовою « Прелю­

свої прозові т а поетичні твори .

безному другу нашому Руслану Маркиану

М . Шашкевич надавав особливої уваги

Шашкевичу в день имя його ».

вивченню та впровадженню в ужиток на­

Отець Микола був одним із тих свя­

родної мови , на й перше чере з літературну

щеників, які разом із Маркіяном Шаш­

діяльність . М. Устиянович згадував про

кевичем

те велике враження , яке викликали серед

українською мовою у Львові в

вперше

виголосили

проповідь

молоді ранні вірші М. Шашкевича, ство­

виступали за продовження цієї традиції.

1836 році та

рені народною мовою: « Мов блудники в

Це підтверджувало вірність і відданість

пустині збіглись молодії товариші Мар-

переконанню, що існує окремий україн-

ЛllGIOHd

український

християнсь~с;ий часопис


ПОСТАТІ УГКЦ

ЧЕРВЕНЬ 2012

ський народ, який має свою мову, культу­ ру, незалежну від польської чи російської.

Учасники

«Руської

Трійці»

вивчали

зокрема, йдеться про будівництво будин­ ків у карпатській місцевості, звичаї та об­ ряди, пов'язані із вселенням до нових до­

особливості місцевих говірок народної

мівок. Автор подав також різні бойківські

мови, збирали топонімічний матеріал і з

повір'я.

цією метою проводили філологічні роз­

На основі етнографічних матеріалів М.

відки. М. Устиянович, перебуваючи на

Устиянович написав свої прозові твори

парафії в Славську, також продовжував

«Страсний четвер» та «Месть верховин -

досліджувати топоніми гірської місцевос­

ця», присвячені опришківській темати­

ті. Про це свідчить його лист від го

1861

14 люто­

року до А. Петрушевича, в якому

він подає слова іншомовного походження

ці. Цікаво, що він першим в українській

літературі згадує про Олексу Довбуша

(угорського і волоського), які вживаються

Вартою уваги є діяльність М. Устия­ новича

в гірській місцевості.

на

освітньо-педагогічній

ниві,

«Руської

його старання про піднесення освітнього

Трійці» першими на західноукраїнських

рівня сільського населення. Так, під час

землях порушили питання про органі­

навчання в духовній семінарії М. Устия­

зацію

нович разом із Маркіяном Шашкевичем і

Варто

дрівок.

зауважити,

що діячі

спеціальних народознавчих ман­

Метою їх подорожей було, як

Симоном Плешкевичем підготували під­

зазначав Я. Головацький, побачити все

ручник для елементарного викладання в

власними

на місцях,

парафіяльних школах, а також працюва­

пізнати те, чого в жодній книжці не ви­

очима,

побувати

ли над укладенням російсько-українсько­

читаєш, досліджувати народ, його життя

го словника.

і культуру «із самого джерела». М. Усти­

Перебуваючи на парафії в Славську, М.

янович продовжував етнографічно-кра­

Устиянович неодноразово звертався до

єзнавчу традицію, започатковану «Русь­

львівської консисторії, щоб видати спе­

кою Трійцею». У світлі виявлених нами

ціальне розпорядження для духовенства

джерел щодо цієї проблематики можна вважати, що особливо активною вона

народних шкіл.

щодо навчання дітей релігії і заснування

була тоді, коли він переїхав на парафію у село Славське (з

М. Устиянович був ідейним послідов­

р.). За час свого май­

ником М. Шашкевича і під час «Весни

же тридцятирічного перебування у цих краях (до 1870 р.) отець Микола відвідав

дання Головної Руської Ради, в роботі якої

1841

народів» у

1848

р. Цікаво, що перше засі­

чимало навколишніх сіл, вивчав побут

брали участь і члени колишнього гуртка

місцевого населення.

М.

Мандруючи

українськими

Карпата­

Шашкевича,

розпочалося

із прочи­

тання поезії М. Устияновича

-

«Згадки

ми, М. Устиянович розпитував місцевих

за Маркіяна Шашкевича». В серпні М.

мешканців про легенди, історичні події,

Устиянович звертався вдруге до Голов­

особливо періоду княжих і козацьких часів, які були пов'язані із даною місце­

З'їзд діячів української науки і культури

вістю, а пізніше подавав їх у розвідках,

Галичини та з їх допомогою заснувати

доповнюючи своїми роздумами.

26

-

ватажка гірських опришків.

ної Руської Ради з пропозицією скликати

Цікаві

«Матицю руську», на зразок чеської. На

етнографічні матеріали по м іщені у періо­

розгляд справи він подав п'ять пунктів.

дичному виданні « Газета шкільна ». У них,

Останній був таким: «потрібною є на-

українськи~

християнськии часопис

MICIOHdP


ПОСТАТІ УГКЦ

ЧЕРВЕНЬ 2012

родна часопись, щоб наша письменність

лицько-Руської матиці» від

могла розвиватись ». На засіданні Голов­

р. вирішено передати «Читанку» до друку;

ної Руської Ради

цього ж року її було опубліковано Я. Го­

13

серпня 1848 року було

розглянуто пропозицію Миколи Устия­ новича і створено спеціальну комісію для

підготовки з'їзду.

із

9

М. Устиянович готував до друку також

дослідник М. Шалата,

«була пройнята

року і складався

Шашкевичевим духом». Рукопис цієї кни­

секцій. М. Устиянович записався до

ги зберігається у відділі рукописів Львів ­

19

жовтня

ловацьким .

свою «Читанку» для гімназії, яка, як пише

«Собор руських учених» розпочав свою роботу

18 травня 1850

1848

секцій «управи язика руського і літерату­

ської національної наукової бібліотеки

ри рускои, такь давнои яко теперt.шнои»

ім. В. Стефаника. До нього додано лист

та історії та географії. Присутніх було 99

М . Устияновича від

7

жовтня

1865

року

священи ­

до перемишльської комісії у справах ви­

запрошувались

дання шкільних підручників, у якому він

лише ті, хто знали руську мову і вміли чи­

просить видати « Читанку». На підставі

учасників, з них дві третини ки,

а

решта

-

миряни;

-

тати кирилицею. Собор руських учених

ознайомлення зі змістом твору, можна

тривав до

вважати «Читанку» нарисом із всесвітньої

26

жовтня

1848

року в примі­

історії, більшість матеріалів якого станов­

щенні духовної семінарії у Львові .

На відкритті « Собору»

19 жовтня М.

лять дослідження з історії середніх віків.

УстиЯнович виголосив промову, якою, як

Вказана книга була науково-просвітниць­

зауважив Яків Головацький, з'єднав сер­

кого і релігійно-повчального змісту.

ця усіх присутніх. Він виступав на захист

Заслуговує на увагу активна участь М.

рідної мови, закликав розвивати традиції

Устияновича у роботі Галицького сейму

М. Шашкевича, Т. Шевченка. Протягом

років

впродовж

М.

1861 - 1866

рр" зокрема його

Усти­

пропозиції щодо вирішення селянських

янович працюв ав у Львові редактором

запитів, що свідчить про сумлінне вико­

«Галицько-руського вісника ». На думку

нання ним обов'язків депутата від селян­

1849-1850

дослідника мови української преси М .

ської курії . Проте, М. Устиянович не за­

Жовтобрюха, «Галицько-руський вісник »

лишався осторонь питань шкільництва,

був найкращим серед галицьких видань,

відстоював викладання рідною мовою в

де «широко використовувалась жива на­

народних школах, дбав про підвищення

родна мова в усіх її структурних компо­

матеріального і духовного становища на­

нентах, звичайно, забарвлена діалектно ».

роду.

Працюючи редактором урядового ча­

Під час перших засідань сейму поста­

сопису, М. Устиянович був одним із чле­

ло питання про самоорганізацію в ньому

нів Галицько-Руської Матиці. На засідан­

українського представництва. Так званий

ні

5 лютого 1850 р.

йшлося про підготовку

«Руський клуб» остаточно організаційно

до друку «Читанки для малих дітей» М.

оформився

на противагу

Шашкевича, рукопис якої автор

колу» в

році; до нього входив також і

разом

1863

«Польському

із своїми однодумцями підготував ще в

Микола Устиянович. Із «Протоколів засі­

1836 році, але через цензурні заборони

дань клубу галицько-руських депутатів»

не зміг видати . М. Устияновичу було до­

довідуємося, що М. Устиянович входив до

ручено ще раз переглянути її рукопис і

шкільного відділу та був одним із захис­

підготувати до видання. На засіданні «Га-

ників руської мови у Сеймі.

МІСІ Н

27


ПОСТАТІ УГКЦ

Одним із говорювалися

ЧЕРВЕНЬ 2012

важливих питань, які об­ під

час

засідань

Сейму,

послідовника педагогічної діяльності М. Шашкевича .

було обговорення проблем шкільництва . На засіданні Сейму

10

грудня

1866

р. М.

Устиянович став співавтором «Внесенія»

-

пропозиції щодо рівноправності поль­

яких детально описав не лише його ха­ рактер

та

культурно-просвітницьку

д і­

ської і руської мови в школах Галичини і

яльність, але й подав слове с ни й портре т,

відповідного забезпечення вчителями. Цю

який, за відсутності відповідного іконо­

петицію було подано на затвердження до

графічного матеріалу, слугував багатьом

едукаційної комісії .

художникам, що зображали Шашкевича.

в

На

дев'ятнадцятому

Сейму

Отже, Микола Устиянович був ідейним

1866

році М . Устиянович подав пропо­

послідовником «Руської Трійці» на літе­

щодо

зицію

28

Цікаво зауважити, що М. Устиянович залишив спогади про М. Шашкевича, в

потреби

засіданні

в

ратурній , педагогічній, науково-краєзнав­

народних школах курсу ветеринарії як

запровадження

чій ниві . Він закликав розвивати традиції

обов'язкового предмету, і за результатами

Маркіяна Шашкевича під час «Весни наро­

голосування його внесок було прийнято.

дів»

Ще одна пропозиція стосувалася шкіль­

згодом під час засідань Галицького сейму,

ництва, а саме того, щоб скоротити курс

що мало важливе значення для формуван­

навчання для сільських дітей із десяти до

ня

семи місяців, однак її не було підтримано.

суспільства та початку нового етапу наці­

Такою була політична позиція М. Устияно­

онального відродження на західноукраїн­

вича під час засідань Галицького сейму як

ських землях в ХІХ столітті.

1848

року, на Соборі руських учених,

національної свідомості

укр аїн ськи~ х р исти ян ськии ч асо п ис

тогочасного

Hd



Слава Ісусу Христу! Дорогі моі друзі! Ось настала найулюбленіша пора року

-

літо. Це, напевно,

найприємніший час усіх дітей, і не тільки. Адже це

-

час

найдовших, найтепліших,

найцікавіших." одним словом най, най, най-кращих канікул. Бажаю .якнайкорисніше провести це літо

-

цікавих

пригод, багато нових друзів

Мучениця Христина жила в ІІІ столітті.

Вона народилася в багатій родині. Батько її Урван був правителем міста Тиру і мріяв про те, щоб донька стала жрицею. Для цьо­ го він помістив її в особливе приміщення,

та чудо вого відпочинку.

де поставив безліч золотих і срібних ідолів,

І все це з Богом! Чекаю

і звелів дочці кадили перед ними фіміам.

навашілисти,в.яких ви поділитеся своїми

У своїй самоті Христина стала замислю­ ватися над тим, хто ж створив цей прекрас­

ний світ? Зі своєї кімнати вона милувалася

планами на літо, а

зоряним небом і поступово прийшла до

також розповісте, .як ви

думки про Єдиного Творця всього світу.

проводите час. А зараз

запрошую до цікавої

Вона переконалася, що німі і бездушні ідо­ ли, що стояли в її покоях, нічого не могли

створити, бо самі були створені руками

мандрівки сторінками

людини. Вона стала молитися Єдиному

Місіонарчика ...

Богу зі сльозами, просячи Його відкрити

ВАШ МІСІОНАРЧИК

Себе. Душа її розгорялася любов'ю до Не­ відомого Бога, вона все більш посилювала молитву, поєднуючи її з постом.

Одного разу Христину відвідав Ангел, який наставив її в істинній вірі в Христа,

Спасителя світу. Ангел назвав її нарече­

ною Христовою та провіщав їй майбутній страдницький подвиг. Свята діва розбила всіх ідолів, що стояли у неї, і викинула їх за вікно. Батько , відвідуючи свою дочку, за­ питав, куди зникли ідоли? Христина мов­

чала. Тоді, покликавши рабинь, Урван ді­ знався від них правду. У гніві батько почав

бити дочку по щоках. Свята діва спочатку мовчала, а потім відкрила батькові свою віру в Єдиного Істинного Бога і те, що вона

зо


своїми руками знищила ідолів. Тоді Урван

занурився, а Христина чудово вийшла з

наказав убити всіх рабинь, що прислужу­

води і з'явилася своєму батькові . З жахом

вали дочці, а Христину, жорстоко побив ­ ши, кинув до в'язниці. Дізнавшись про

мучитель подумав, що це чарівництво і

вирішив зранку стратити її. Вночі ж сам

те, що трапилося, мати святої Христини з

несподівано помер. Надісланий на його

плачем прийшла до дочки, просячи її зрек­

місце інший правитель, Діон, також на­

тися Христа і повернутися до батьківських

магався схилити її до зречення від Христа,

вірувань. Проте Христина залишилася не­

але, бачачи її непохитну твердість, знову

похитною. На другий день Урван закликав

застосував жорстокі муки. Свята мучени­

дочку на суд і почав її умовляти віддати

ця Христина довго була у в'язниці. До неї

поклоніння богам, просити вибачення за

стали приходити люди, і вона навертала їх

свій вчинок, але побачив тверду і непохит­

до щирої віри в Христа. Так навернулося

ну її віру.

близько

Мучителі прив'язали її до залізного ко­

3000 чоловік.

На місце Діона прибув новий правитель

леса, під яким розвели вогонь. Тіло муче­

Юліан і приступив до катувань святої. Піс­

ниці, обертаючись на колесі, обпікалося з

ля різних мук Юліан звелів кинути її у піч

усіх боків. Потім її кинули до в'язниці.

і зачинити в ній. Через п'ять днів піч від­

Ангел Божий з'явився вночі, зцілив її від

крили і знайшли мученицю живою і не­

ран і підкріпив їжею. Батько, побачивши її

ушкодженою. Бачачи ці чудеса, багато хто

вранці неушкодженою, наказав втопити в

увірував у Христа Спасителя, а мучителі

морі. Але Ангел підтримав святу, камінь

святу Христину зарубали мечем .

31


' Тарас Полянський. Курінний курії імені святого Григорія Ла коти.

Слава Ісусу Христу! Сьогодні читачів «Місіонарчика» хочемо познайомити із молодіжною організацією «Католицьке Скаутство Європи в Україні», яка діє при _наших

парафіях в Україні з

1998 року. До

нас пишуть і розповідають про неї одні з найменших «скаутят»

-

вовченятка (скаути віком від 8 до років).

12

Сьогодні Католицьке скаутство Європи

це насамперед велика

-

педагогічна організація, яка по­

тужно розвивається в

11

країнах

Європи та налічує більше

ти­

закінчується молитвою, а кожний

сяч скаутів лише серед хлопців і

день у мандрівці чи на таборі по­

дівчат віком від

більше

10

12

до

17

55

років та

тисяч старших провід­

ників, які активно та індивідуаль­

чинається Літургією, яку прово­ дить скаутський капелан.

Сьогодні Католицьке скаутство

но працюють із кожним скаутом

Європи

чи скауткою. Щороку наша кіль­

мадська організація, яка об'єднує

кість зростає майже на тисячу но­

успішних та цілеспрямованих лю­

вих членів.

дей, що реалізували чи реалізову­

-

це також велика гро­

Євро­

ють себе у світському житті, та є

це також і велика христи­

хорошим прикладом для молодих .

Католицьке пи

-

скаутство

янська організація.

У

2001

ми отримали благословення

році

від

Апостольського Престолу на здій­

У Західній Європі Католицьке ска­ утство Європи

-

це «міжнародний

бренд » , «знак якості та вишколу»,

снення своєї діяльності як однієї

«організація, де зустрічаються по­

із

євангелізації .

коління », оскільки є тисячі сімей,

Кожна наша збірка починається і

в яких дідусь, батько і син є скау-

форм

сучасної


тами. Саме ч ерез вагомі результа­

зів, зустрічі з Христом у скаутський

ти педагогічної діяльності ми ма­

спосіб, та тих, які хочуть активніше

ємо дорадчий голос у Раді Європи

долучитися до життя своїх батьків

та користуємося підтримкою Єв­

та своєї парафії, яких зацікавив

ропейського союзу.

Сьогодні ми активно діємо та

розвиваємося при парафіях Укра­

наш рух, познайомитися з нами, а, можливо,

стати

скаутом чи

скаут­

кою, на скаутські зустрічі, які від­

їнської Греко-Католицької Церкви

буваються в головному скаутсько­

та Римо-Католицької Церкви у ба­

му осідку при храмі св . Онуфрія у

гатьох містах України: Київ, Львів,

Львові кожної неділі о

Тернопіль , Хмельницький, Івано­

кож кожної другої неділі місяця на

Франківськ, Дніпропетровськ, Ме­

Літургію для скаутят о

літополь, Золочів, Жовква, Стрий,

за життям наших спільнот кожен з

Новий Розділ, Дунаївці ... Отож, запрошуємо усіх дітей та

молодь, які бажають пригод, ман­

дрівок, таборів, сотень нових дру-

13:30,

а та­

15:00. Також

Вас може спостерігати на офіційно­ му сайті нашої спільноти в Україні:

www.fse.in.ua. Слава Ісусу Христу!

33


ДІТИ ТТРО КАТОЛИЦЬКЕ СКАУТСТВО ЄВРОПИ

.1

Слава Ісусу Христу! Дорога редакціє, щиро дякую за надзвичайно цікавий та по­

вчальний журнал, та рубрику «Місіонарчиіо>. Дякую за надру­ кованого мого листа, це дуже приємно та несподівано для мене.

Дорогий «Місіонарчику», хочу дещо розповісти про Като­

лицьке скаутство Європи в Україні

-

«Велике скаутське бра­

терство». Це молодіжно-християнське товариство налічує у

-

лавах тисячі молодих людей з багатьох країн. Ідеалом скаут­

/

ства є «встановлення Христового Царства у цілому нашому житті й у світі, що нас оточує». Наша організація має свій журнал «Чувай». У ньому друкується дуже

багато цікавої та повчальної інформації. Для молодих членів, скаутів віком від

група «вовченята». Ми з моїм братом Михайликом належимо до вовченят у місті Жовква. Нам дуже по­

добається, у нас є хороший провідник. Він багато часу проводить з нами, бо навчає нас усього доброго та корисного. У Жовкві також є капелан скаутів о. Софрон Попадюк ЧСВВ.

3 повагою Павло Бліхарський (12 років), вовченя Громади ім. св. Партенія, м. Жовква Я прийшла в організацію на початку скаутського року: на

початок жовтня мене записала моя мама. Як пригадую, це була

неділя, в той день була дуже хороша погода.О Протягом часу, проведеного в організації, я вивчила багато різних пісень, охайності, навчилась пильно молитись. А дуже мені подоба­

ються наші табори, куди я вже встигла з'їздити, знайшла ба­ гато хороших друзів. Подобалось, як ми малювали писанки,

робили листівки. Мені в організації дуже все подобається. Діана Садницька з сірої зграї громади Марії Горетті, м. Львів

В організацію мене запросила моя однокласниця у

2011

році, і я вирішила спробувати. Навчилась дуже багатьом ре­ чам: вивчила мову знаків, навчилась в'язати рухомий вузол, азбуку морзе, тепер умію надати першу допомогу; навчилась зав'язувати галстук, розпалювати вогнище, складати напліч­

ник і в табір, і до школи, і це вже без мами О, розбираюся у компасі. Найбільше, що мені подобається

-

це табори, дуже

насичені, в яких обов'язково відбувається Велика гра. От не­

забаром хочу ще дізнатись, що таке Великі лови і як вони від­ буваються. Це буде весняна поїздка на один день. Я вже не можу дочекатись, коли стану скауткою, але трошки хочеться бути ще малим вовченям. КСЄ- дуже класне!!! Оленка Павлюк Зграйова білої зграї громади Марії Горетті, м. Львів.

34

/

8 до 12 років, діє вікова /

......


-

І

--ВКВ СТАВ ВІВТАРПИКОМ /

Микола КУНТИЙ

Слава Ісусу Христу! Мене звати Микола, і я хочу розказа­ ти вам невеличку історію із свого життя.

Коли мені було

6

років, мене привели на

катехизацію до церкви св. Онуфрія. Спо­ чатку в молодшу катехитичну групу, а по­

тім готуватися до Святого Причастя у се­

стри Йосафати. Минав час, мені все більше хотілося пізнати Бога, бути ближчим до Ісуса. Дуже часто думав про те, що відбу­ вається за Царськими воротами, у святи­

лищі . Мені подобалися хлопці в одязі ві­ втарника, які на вигляд були серйозними і відповідальними .

Однієї неділі прийшов до церкви, клякнув щоб помолитися і почув, що хтось

1 ".;;;;:у

мене кличе. Піднявши голову, побачив

І

І

хлопця, який махав до мене рукою. Серце забилося від страху, переживання і незна­

ння, бо бути відповідальним за те, що ніко­ ли не робив, дуже важко. Але я погодився. Цього дня я перший раз одягнув дальма­ тику та вперше тримав запалену свічку, але невидимий Ісус допоміг мені впоратися зі моїм внутрішнім світом, який наповнився мир

м та спокоєм.

Тепер я твердо вирішив для себе стати вівтарником, а тому, маючи вільну хви­

лину щоразу біж

о деркви, щоб побут

з Богом, послужити ЙОМ): І це приносить

мені велику радість.

/

А тепер я хотів би сказати декілька слів

про нашого духовного провідника

бр. Любомира, що опікується Вівтарною

і обряди Церкви . Багато зусиль довелося

прикласти братові, щоб навчити нас на­ ших обов'язків як вівтарників. Цього року

мене вибрали таємним голосуванням го­ ловою вівтарної дружини.

Дружиною. Це приклад скромності, по­

Дорогі мої однолітки! Якщо хтось із вас

ваги, щирості, терпеливості, який розуміє

відчує бажання служити Богу, не сором­

кожного із нас, вівтарників . Щосуботи ми

тесь цього покликання, бо тут, у церкві, в

збираємось у монастирській розмовниці,

кивоті, присутній Ісус, який чекає на кож­

де проходять наші заняття. Брат цікаво

ного з вас . Вам залишається зробити цей

розповідає про різні свята, події, щоб ми,

крок і ви відчуєте щастя і радість, які при­

вівтарники, краще пізнавали Боа, традиції

сутні й у мені сьогодні.

35


~італій Павлучкович (1~Р..~··------

щем нашої душі і тому являється

не менш важливим для неї. Ми по­

Головні турботи повинні присвячу­

винні за ним доглядати, бо коли не

ватись душі, потім менш важливі

будемо цього робити, то матимемо

турботи - тілу, яке підпорядковане душі; а гроші повинні посідати третє й останнє місце.

т і ло дане нам тільки на певний час,

за це гріх. Та потрібно пам'ятати, що а душа наша буде вічно, тому турбо­ ти з а тіло не повинні перевищувати

Так, дійсно, головні турботи по­ винні

присвячуватися

душі.

Якщо

Ще є дещо, що людині вкрай по­

людина про неї не буде дбати, то на її

трібно

життєвому

них

шляху,

може

виникнути

-

це гроші . Тому, що без

ми не можемо купити їжу,

багато перешкод і невдач. Вона не буде

одяг тощо . Та турбота за здобуття

розуміти, звідки в неї беруться ці різні

грошей повинна займати в нас тре­

перешкоди і невдачі. Вона буде зви­

тє місце. Тому, що без них людина

нувачувати в цьому ближніх, рідних,

може обійтися певний час. А також

навіть Бога, тільки не себе. Вона вва­

потрібно пам'ятати, що гроші по­

жатиме себе невдахою, найнещасли­

трібно заробляти чесним шляхом і

вішою людиною у світі. Якщо вона не

не віддавати їм першість в нашому

буде дбати про свою душу так як слід і

житті, бо це шкодить нашій душі і

головні турботи не буде присвячувати

тілу.

душі, то все так і буде. Також людина повинна дбати про своє тіло, бо воно є вмістили-

36

турбот за душу.

Тому, зберігаючи цей порядок­ ланцюг турбот, людина буде щасли ­ вою й у неї все буде добре.


Тарас Косік 13 років м.Львів.

У гарненькому садочку Під віконцями хатини

Вироста дрібна троянда

-

Гарна, мила, як дитина . Має клас вона - дводольні, І порядок - розоцвіті,

А родина їй - розові , Ну а відділ - критонасінні . Присудили цій красуні Всюди, по усьому світі Гарне ймення і чудове Є вона цариця квітів ... Видом квітка звеселяє І здоров'я всім бажає , Людське око все милує Ця тендітна чудо-квітка. Дуже дякую тобі, Тарасику, за твого чудового вірша. Бажаю творчої наснаги та зросту

таланту. Дуже сподіваюся, що напишеш ще багато віршів і по.Цілишся ними з читачами Місіонарчика. Чекаю з нетерпінням на твої листи.

.

Христос Воскрес! Дорогий Місіонарчику, я вперше пишу до тебе лист і дуже хвилююсь . Мене звати Михайлик Бліхарський, мені 12 років. Проживаю у місті Жовкві, ходжу у 6-А клас. Ходжу на тренування по велоспорту. Ми з братом Павликом прислуговуємо у хра­ мі Серця Христового при Василіянському монастирі. А також є членами скаутської організації, гурток «Вовченята». Мені дуже подобається все, чим я займаюсь. Ми в родині читаємо журнал «Місіонар», він цікавий та повчальний.

3 поваrою Михайлик Бліхарський м.Жовква.

Дякую тобі, Михайлику, за твого листа . Дуже радію, що ти так активно приймаєш участь

у церковному житті, цікавишся багатьма корисними та цікавими заняттями. Бажаю успі­ хів, наснаги та найкращих результатів . Також з нетерпінням чекаю на твої листи ...

37


~QE!J!iНJJJ ~Ц8j00PJ UJtдfШJ~> Шановний qитaqv, ИОНИVРС 11СТОРІНИАМИ свнтоrо ПИСЬМА11

ПІДІЙШОВ ДО 3ABEPWEHHR.

ЩИРО ДRИVЮ ВСІМ, ХТО ПРИЙМАВ АИТИВНV VЧАСТЬ VНЬОМV. Ионкvрс тривав аж ціnий рік: перший тvр із квітня 2011 рокv до жовтня, а дРvrий - від nистопада 2011 до квітня 2012 рокv. на адресv редакції надійшnо Ііаrато nистів. дvже тішить те, що

_.. ._

qитаqів Місіонарqика ста& дедаnі Іііnьше.__ нv а зараз xoqv оrоnосити останні резvnьтати:

І ВІДПОВІДІ НА ПИ-

-

-

-

ЗА МІСЯЦЬ КВІтвJ~.ння КОНКУРСУ

"

лава 2: 1) б; 2) в; 3) а· 4) б: 5) '

І nевеможців і Всіх

І Jлава 1: 1) в; 2) а; 3) б; 4) а· S)в·

І

Глава 3: 1) а; 2) б; 3) в: 4) б; 5) :;

І

І

дРJ3іВ і всьоr

,

~

І Найкващоrо. В~Ї~сьоrо 1 rqасників ааnвошено

А ПЕРвможцям

І КОНКУРСУ ст· "ЛИИ· у ДРУГОМУ ТУРІ

І Михайло Груща

І

·

Ірина Паляниця( с.Л е~хній Дорожів);

Андріян ж

І. _

38

в

11.

(i

(

м. ~Вlв);

ук м. Новии Розділ).

-

-

-

-

ажаємо &ожих

· І :а,.qснко,rloB03PДQИJ( rcnixiв, Ії ОРОВ'а І araro сnвавжніі

друщак (с. Спасів)'

арас Косік (м. Львів'·

:Q8CHИlfiB lfOHlffPC».

І

І ПРИЗИ ОТРИМУЮТЬ· ~:~~~аА~аславська (с. Попо~ичі);

І 1і

І Щиро Віrаємо

І

І І

- -·-.

пна сn1пьнr arcrpiq " ЬВОВі.


'\ ' ,'',/ __,'\ _,., , VBArA! .- І IП!ШЗ~i11tf]lmlШ!!:U] tJФИ:ШmИСІ І v

Дороrий дРvже, нкщо твоємv житті трапипасн цікава подін, і піспа неї ти

дещо зрозvмів чи чоrось навчивсн, аоо просто це цікава і повчапьна історін, то можеш подіпитисн нею з читачами Місіонарчика. дпн цьоrо напиши свою історію і надішпи на адресv редакції: ИЦ

, . Ь І тці

,

васипіян

Иращі оповідання оvдvть опvопіковані на сторінках жvрнапv, а їхні автори отримають призи. Отож, чекаю на ваші історії, які можна надсипати до 30 серпня.

~vv' ........ .• •.•.•.•.•. •.•.•.•.•.•. ___

ГЕНІАЛЬНА ПОМИЛКА

- Чому ж ти шукаєш Індію в Америці? - Гм". А я повторюю геніальну помилку Колумба".

ПРЯМА МОВА

- Що таке пряма мова? - запитує вчителька Василька.

- Ну, це коли людина про щось говорить О НОНОГИЙ ПІВЕНЬ

- Чому півень на одній нозі стоїть? -Тому, що коли підніме й другу, то впаде.

відверто! - Наприклад? - Я не вивчив урок.

ЗУБ БОЛИТЬ?

МАМА ПРОСПАЛА

- Ти був сьогодні в зубного лікаря?

Сашко запізнився до школи й

-Був .

виправдо вується :

- Ну й що? Зуб більше не болить? • - Не знаю. Лікар залишив його в себе.

- Даруйте, Іване Івановичу, але мама сьогодні проспала.

з9


ЧАЙНВОРД

Підготувала Леся ШТИКА1Ю

11

10 9

5

4

12 2 1

13

6

3

7

8 1.

Другий за площею і населенням материк у світі

після Євразії.

2.

15 14

Назва найулюбленішого видання

дошкільнят видавництва ТзОВ « Країна Ангелят»,

(засноване 2006 року у Львові). 3. Оздоблювальний візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилізованих рослин­ них чи тваринних мотивів. 4. Кондитерський виріб переважно круглої форми з бісквітного, пісочного та

домої християнської письменниці з Австрії Лене

16

іншого тіста, покритий кремом, цукатами . 5. Міський вид транспорту. 6. Хімічний елемент, кристал ічна ре­

Майєр-Скуманц «Яків і Катерина>> (видавництва «Свічадо », Львів, 1995 р.). 10. Квітка синього кольо­ ру, давня супутниця ланів. 11. Летовище, обладнане усім необхідним для забезпечення регулярних по­ льотів транспортної авіації.

12. Розділовий знак, що

човина темно-сірого кольору з металевим блиском, яку видобувають переважно з морських водорос­

має форму прямої горизонтальної риски. 13. Цитата, крилатий вислів, афоризм, уривок з пісні або при­ казка, вміщені перед текстом твору або його роз­

тей. Розчин цієї речовини у спирті використовують

ділами.

у медицині. 7. Безкорисні особисті взаємовідносини між людьми, основані на любові, довірі, щирості, вза­

нота, що позначає цей звук.

ємних симпатіях, спільних інтересах і захопленнях.

8.

Опис свого життя; життєпис.

9. Герой

книжки ві-

14. Четвертий

звук музичної гами, а також

15.

Книга або зошит із

чистими листками для малювання, вписування ві­

D

ршів, зберігання фотографій, листівок, марок.

16.

Євангелист.

" . т авень 2012 року: 16 Кий. 17.Дар. 20.Філософія. бліковании у числ~ за р ія в.Пастир. 15.Меретин" . 8 Ніл. 19.Око.

Відповіді на кросворд, оn7уМир 10.Йов. 11.«Колобою>. 12.Ок~зК~лізей. 9.Рогатин. 14.Мел~са. l .

3

ГОРИЗОНТАЛЬНО: 4.Синтаксис. Рим'. 5.Кишакевич. б.Ростислав. . ВЕРТИКАЛЬНО: l.Син. 2.Картон. .

40

Ном~р підг rvвав: бр. Юстин Борис, ЧСВВ

.

Допомаrаш1

Павло Білик, Віталій Павлучкович.


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ ~--

ЧЕРВЕ НЬ 2012

Т ~ЕППОГО ПОЖЕРТВУВАПП.Я ДflЯ ЧlІЕПІВ АПОСТО{ІЬСТВА М:О{ІИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богов і і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні

Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Д іви Мар іі усі свої молитви, справи,

слова, думки й витривалість у терп іннях нинішнього дня як винагор оду за всі зневаги, образи і

кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, з а навернення грішників та в ус1х н амірах Апостольства молитви, призначених на цей міся ц ь і на сьогоднішний день.

Пресвят! Серця Ісу_са і Марії, спомагаите святу Церкву та

Україну!

Свя т ий Йосифе, Покровителю і З аступнику приятелів Ісусов ого

Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св . Миколаю, св. Володимире,

св. Йос аф ате, застrпники України, м оліть Бога за нас.

Ось Серце, що так полюбило нас".

ПАМІР АПОСТО{ІЬСТВА МО{ІИТВИ на червень (3 благослове н ня Святі шого Отця) ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб вірні вміли розпізнавати в Євхаристії живу присутність Воскреслого, який супроводжує їх у щоденному житті.

МІСІЙНИЙ: Щоб християни в Європі наново відкрили свою тотожність і з більшим запалом брали участь у звіщанні Євангелія.

МІСЦЕВИЙ: Щоб християни в Україні ставали на шлях навернення і покаяння за посередництвом Пресвятої Тайни Євхаристії.

україн с ький

_

х ристи я н ськии часопи с

41


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЧЕРВЕНЬ 2012

ПАМ:ІРИ АПОСТОlІЬСТВА М:ОlІИТВИ на аипень

(3 благословення Святішого Отця)

Пі rот вав о. Ко ниnій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Христової Церкви. Але самі священики­

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб усі мали можливість

чити, щоб Слово Христове повною мірою

знайти роботу і виконувати її в умовах

звучало для місцевого народу. Адже ж там

місіонери не можуть повністю забезпе­

стабільності й безпеки.

дуже багато праці та обов'язків у багатьох

Сучасне суспільство вирізняється гли­

ділянках і сферах. Тому в місійних країнах

бокою структуризацією та поділом праці.

поряд із священиками працюють так зва­

По цілому світі поширюється такий стан,

ні християнські волонтери, добровольці

що окремо взяте господарство чи окремо

миряни, які відправляються працювати

взята людина не можуть повністю самих

наприклад у лікарнях, школах, притул­

себе забезпечити . Високі технології ви-

. ма гають

залучення

дедалі

більших ре­

ках. Часто їхнє свідчення більш вимовне для місцевих, аніж слово проповіді. Ці во­

сурсів для того, щоб створювати так зва­

лонтери-добровольці

ні суспільні блага. А для того, щоб ними

молитви і нашої підтримки. Тому в цьому

також

потребують

користуватися, необхідно мати достатньо

місяці молімось, щоб християнські волон­

засобів, які людина може заробити свої­

тери давали потужне свідчення християн­

ми знаннями чи зусиллями. Проте, у так

ської любові!

глибоко структурованому суспільстві час­

42

то відповідальні керуються економічною

МІСЦЕВИЙ: Щоб працедавці ставилися

доцільністю, а не гуманністю та турботою

з розумінням і підтримкою для людей

про людей. Саме тому сьогодні так важко знайти роботу. І це не тільки в Україні, а й

передпенсійного віку. Одним із перших завдань, яке Бог поста­

по всьому світі! Та ми віримо, що праця об­

вив перед людьми після сотворення

лагороджує людину і кожний своїми рука­

порати сад і доглядати його. Після гріхопа­

-

це

ми здатний і повинен себе забезпечувати.

діння праця приносить також і труднощі та

Молімося, щоб у світі створювалася більш

терпіння, однак покликання до праці зали­

справедлива система

і

шилося. Отож, кожна людина для правди­

кожна людина могла знайти роботу і пра­

вого і глибокого людського життя повинна

цювати в умовах стабільності та безпеки.

працювати. В умовах сучасної суспільної

розподілу праці

МІСІЙНИЙ: Щоб християнські волонтери

організації та державного будівництва, коли більшість людей самі не вирішують,

на місій них територіях вміли давати

де і як працюватимуть, для того, щоб ви­

свідчення Христової любові.

конати Господній наказ і Його волю щодо

Місія

одне з найбільш важливих за­

праці, не вистачить людям тільки бажати

вдань, які виконує свята Церква за пря­

працювати, але й тим, які створюють умо­

мим наказом Христа Господа. Місійними

ви для праці, всіляко сприяти, щоб усі, хто

визнаються ті терени, де населення ще зо­

бажає, могли трудом своїх рук забезпечу­

-

всім не знає Христа, або визнавців Христо­

вати самих себе і, якщо є така потреба, сво­

вої віри є дуже незначне число. В такі краї

їх ближніх: На жаль, останнім часом дедалі

християнські проповідники їдуть з інших

більш модно приймати на роботу молод­

країн, які вже мають розвинені структури

ших працівників. Таким чином ті, які го -

український

християнськи й часопис

CIOHdV


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЧЕРВЕНЬ 2012

туються незабаром вийти на пенсію, втра­

мося, щоб ті, які створюють робочі місця,

чають роботу і найчастіше абсолютно не

виявляли більше розуміння до працівни­

мають можливості знайти її в теперішніх

ків передпенсійного віку, не відмовлялися

умовах. Не можна сказати, що не можуть

їх приймати на роботу й уможливлювали

працювати, чи не мають досвіду. Одна з го­

їм такі умови праці, в яких вони могли б

ловних проблем

спокійно працювати аж до виходу на за­

-

небажання працедавців

надавати працю таким людям. Тому молі-

8

служений відпочинок.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЛИПЕНЬ

ПРЕПОДОБПОМУЧЕПИЦН ФЕВРОПІН Преподобномучениця Февронія

посвячених Богу, і просив Пріма сховати

виховувалась в монастирі в місті Сиваполі,

де-небудь черниць. Один із вояків підслухав

настоятелькою якого була ігуменя Вріна, її

розмову й доніс Селіну. Святу Февронію із

тітка. По п'ятницях сестри залишали праці

зв'язаними руками та ланцюгом на шиї при­

і весь день проводили в молитві і читанні

вели до воєначальника. Селін запропонував

Священного Писання. Зазвичай ігуменя

їй відмовитися від віри в Христа і принести

доручала читання святій Февронії. Слава про

жертву поганським богам. За це він обіцяв

її благочестиве жиnя поширилась по місті.

їй почесті, нагороди і шлюб з Лісимахом.

Знатна молода вдова Єрія, язичниця, почала

Свята дівиця твердо відповіла, що має Без­

відвідувати святу Февронію. Під впливом її напоумлень і молитов вона прийняла святе

жодні земні блага. Селін піддав її жорстоким

Хрещення і привела до Христової віри своїх

тортурам. Мученицю довго били, потім по­

батьків та родичів.

смертного Жениха й не проміняє Його на

вісили на дереві і розпалили під нею вогонь.

Засліплений злістю, Селін наказав вирвати Імператор Діоклетіян направив до Асси­

їй язик, вибити зуби, відрізати груди, відру­

рії для знищення християн загін воїнів на

бати руки і ноги. Нарешті, святій мучениці

чолі з Лісимахом, Селіном та Прімом. Селін,

Февронії стяли голову.

дядько Лісимаха, відрізнявся жорстокістю

Мучитель Селін відразу після страти не­

по відношенню до християн, а Лісимах був

сподівано помер у своєму палаці. Коли Ліси­

прихильним до них. Коли загін воїнів при­

мах довідався про те, що сталося, то сказав:

близився до обителі, її мешканці втекли. В

«Великий Бог християнський, Він гідний по­

монастирі залишились тільки ігуменя Вріна,

читання, бо відомстив за неповинну кров! »

її помічниця Фомаїда і свята Февронія, яка

Він приготував ковчег, вложив у нього по­

в той час важко хворіла. Селін наказав при­

рубане тіло мучениці й відніс в монастир.

вести до нього всіх черниць обителі. Прім

Лісимах і Прім тоді ж відреклись від ідоло­

із загоном воїнів не знайшов нікого, окрім

поклонства, прийняли Хрещення і чернечий

двох стариць и святої Февронії. Він розповів

постриг. Через мощі святої мучениці звер­

Лісимаху про надзвичайну красу святої Фев­

шились численні чуда та зцілення. Пізніше

ронії і порадив узяти її собі за дружину. Лі­

мощі святої Февронії були перенесені в Кон­

симах відповів, що не бажає зводити дівиць,

стантинополь. •

,U Ір Іон JUJ український ІІІ V (J ~~~~rі~~нський

r

43


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЧЕРВЕНЬ 2Оl

2

СИlІИ ТА ПАСПАГИ У ПРВСВІТВРСЬКОМУ СlІУЖІППІ "'"' "'"' .

.

. rop1

.

1єреиськ~ свячення на святоюрськ~и

б травня 2012 року Божого в соборі святого

требує, і проявляє свою силу, щоб люди пові­

Юра у Львові під час архиЕрейської Літургії

рили у Божу всемогутність. Чи наша Церква

з нагоди храмового празника та Дня Львова

не має таких мучеників? Блаженної пам'яті

митрополит львівський Ігор Возьняк уділив

Іван Павло П проголосив 28 блаженних ново­

священичі свячення двом іЕродияконам

мучеників УГКЦ. Зараз переслідувань у нас

Чину святого Василія Великого - Елевтерію

немає. Однак, коли проаналізуємо це муче­

Геншляку, ЧСВВ та Віктору Кваснію, ЧСВВ.

ництво святих, можемо сказати, що є ще інше

мучеництво. Пережити все своє життя, вико­

В урочистостях також взяли участь вла­

нуючи Божі заповіді та перебуваючи в Божій

дика Венедикт Алексійчук, єпископ-поміч­

ласці - це тихе мучеництво! І ми таких святих

ник львівський, владика Степан Меньок, ек­

можемо мати і серед нас, навіть у нашому хра­

зарх Донецько-Харківський, о. Пантелеймон

мі. В Західній Україні народ виявляє велику

Саламаха, ЧСВВ, протоігумен отців Василі­

духовність і прагнення Бога, і ми, галичани,

ян, а також священики і брати з інших ва­

так само як молимося за наші сім'ї та близь­

силіянських монастирів, рідні, які прибули,

ких, повинні заносити свої молитви за наших

щоб розділити радість новоієреїв. У проповіді преосвященний Степан на­ голосив, що відзначаючи день святого Юрія

Побідоносця, який жив у

Наприкінці митрополит Ігор звернувся

ст. і через яко­

до двох нових священнослужителів василі­

го після його мученицької смерті Господь

ян і побажав їм сили та наснаги в пресвітер­

творив численні чуда, маємо розуміти, що

ському служінні. •

IV

Всевишній не покидає нікого, хто Його по-

44

співвітчизників на Сході України, адже вони також шукають Бога і спраглі Божого Слова.

За матеріалами: http://www.ugcc.lviv.ua

українськи~

христия нськии часо п ис

t11 IGІ о н dр


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЧЕРВЕНЬ2012

Отець Віктор Васиnь Квасній, ЧСВВ народився

7 травня 1982 року в

м. Калуші Івано-Франків­

ської області в сім'ї Василя та Ганни. В

1989-1999 роках на­ 2004 році закін­

вчався в Калуській середній школі №3, у

чив Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника в Івано-Франківську, працював юрисконсультом у своєму рідному місті.

24 липня 2004 року вступив до Василіянського Чину свя­ того Йосафата. 28 серпня 2006 року склав перші, а 28 серп­ ня 2011 - довічні чернечі обіти. В 2006-2010 роках навчався у Василіянському інституті філософсько-богословських студій. Опісля виконував служіння у львівському та го­ шівському монастирях.

29

грудня

2011

року отримав

дияконські свячення з рук преосвященного Венедикта

Алексійчука в монастирі святого Йосифа у Брюховичах. З лютого

2012

року виконує служіння секретаря Провінції

Найсвятішого Спасителя отців Василіян в Україні. •

Отець Еnевтерій Воnодимир Генwnяк, ЧСВВ народився

28

грудня

1977

року в с. Мшана Городоцького

району Львівської області в родині Юрія та Юлії з дому Саєвич .

Під час навчався у Мшанській середній школі брав ак­ тивну участь у житті УГКЦ в парафії Введення Пресвя­ тої Богородиці, належав до церковного братства та Апос­

тольства Молитви.

4

липня

1994

року був прийнятий на

навчання у Василіянський ліцей у Жовкві.

1 червня 1995 28 22 червня 2003 року -

року вступив до новіціяту отців Василіян у Крехові. серпня

1997

року склав перші, а

довічні обіти. У

2001-2003

навчався у Варшаві, пізніше в

Українському Католицькому Університеті у Львові та у

Василіянському

інституті

філософсько-богословських

студій імені Рутського.

Служіння виконував у різних василіянських монастирях: у

Брюховичах, Улашківцях, Кам'янці-Подільському, Крехові, Жовкві. Мав обов'язки господаря, захристиянина, архіва­ ря, а також провідника «Марійської Дружини», молодіжної

організації «Джерело», вівтарної Дружини, був духовним асистентом гуртка Католицького Скаутства Європи, ви­

кладав у новіціяті сестер Служебниць низку дисциплін.

29 грудня 2011 року в монастирі у Брюховичах був постав­ лений в дияконський чин єпископом-помічником Львів­

ської архиєпархії Венедиктом Алексійчуком. •

ЛІІРІОН )б український

ІІІ \1

or ~~~~~~нський

45


!!!

-

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЧЕРВЕНЬ2012

••

ПРВМУВАТИ ДО ВЕlІИКОІ МЕТИ Чернечі обаечини в монастирі святого Микоаая в Крехові

У неділю,

13 травня 2012

року в Крехівському монастирі святого Миколая, який цього року святкує 400-ліття своєї

славної історії, відбулися монаwі облечини одинадцяти братів. Урочисту Службу Божу очолив отець Протоігумен Пантелеймон

Саламаха,

ЧСВВ. Під час Малого Входу

хрест. На закінчення обряду

оскільки

брати-новики ввели канди­

о. Пантелеймон уділив усім

нє відношення до їхнього

датів до монашого постригу

новооблеченим

покликання

у храм. Брати клякнули і за~

вення.

читали заяву про бажання розпочати

46

дванадцятимі­

благосло­

має та

безпосеред­ виховання,

адже до вибору на уряд Про­

Під час проповіді Прото­

ігумен звернувся до батьків

тоігумена

виконував

слу­

жіння маrістра новіціяту.

сячний канонічний новіціят.

із проханням зрозуміти, під­

Після цього від імені всі­

Після цього відбувся обряд

тримати та супроводжувати

єї братії зі словами подяки

постриження, під час якого

новопосталих

на

звернувся брат Матей Крав­

брати-кандидати

шляху до Бога. Отець Пан­

чишин. Також було проде­

монаші імена: Рафаїл Мико­

телеймон

монстровано фільм «Історія

ла Герич, Фаустин Євген Сав­ чин, Іриней Богдан Гурняк,

на тому, що будуть трудно­ щі, випробування, злети та

Антоній Юрій Канюк, Ма­

падіння,

карій Богдан Мазурака, Ка­

але найважливішим є іти за

історію

сіян Василь Касіян, Йосафат

Христом.

на

Цей день подарував неймо­

не ля­

вірні почуття новопосталим

отримали

новиків

наголосив також

щастя та смуток,

Незважаючи

мого

покликання»,

змон­

тований братами, в якому кожний щиро розповів про свого

покликання.

Іван Ковалюк, Герард Степан

труднощі, важливо

Дольний, Віталій Ігор Пав­

катися, не опускати рук, не

новикам, щастя для батьків,

люк, Яків Богдан Шумило,

зневірюватися,

прямува­

радість для друзів, та надію,

Матей Віталій Кравчишин.

ти маленькими кроками до

що молоді та креативні чен­

Опісля брати отримали мо­

великої цілі. Після Літургії

ці у близькому майбутньому

нашу рясу

габіт, каптур та

отець Пантелеймон ще раз

продовжать

шкіряний пояс, а також їм

привітав братів із знамен­

славу Божу, освячуючи свою

вручено вервицю та ручний

ним днем у їхньому житті,

душу та душі ближніх.

-

а

працювати

на

)

український ,:U І р І о н р христи~~~~~~~ f І І \1 (J


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2012

БОЖЕ МИlІОСЕРДВ о. Василь МЕНДРУНЬ,ЧСВВ

Продовження початок в ч .

3-5

за 2012р.

Приклад із життя: Одинока дочка зали­

шає батьківський дім і йде слідами Марії Магдалини . А мати безперестанку молить­ ся за навернення своєї дитини. Минає рік за роком ... Раз уночі, коли мати на колінах молилася, почула в кімнаті чиїсь кроки.

Оглянулася,

-

та це ж її блудна доня. При­

пали одна до одної. « Мамо,

-

-

питає дочка,

що це значить , що навіть опівночі двері

не замкнені?» А мати каже: «Відколи ти пішла, я ніколи не замикала дверей, ані

вдень, ані вночі. Я хотіла, щоб ти їх застала будь-якої хвилини відчиненими». Христове

Серце

завжди

відчинене

у

своєму безмежному милосерді до грішни­ ків. Воно готове простити. Але чи захоче

людина? Чи не забракне їй відваги, а може й віри? Як гарно повчає святий Іван Золо­

тоустий : «Роби лише те, що можеш, а ре­ шту зробить Господь Бог, аби поєднатися з

Тобою ». Ось, наприклад, варто лише при­ кля кнути, а Бог допоможе до бре поспові­ датись.

Приклад .

Сказав

Ісус

святій

Б еніні:

«Двері Мого Милосердя не замкнені на ключ, ті льки п рихилені,

-

д осит ь д отор ­

кнутися д о н их, а в они вже в ідчиняють­

ся . Може їх відчинити навіть дитина, на­

віть безсилий старець. Але зате двері Моєї справедлив ості зам кн ені н а ключ. Відчи ­

лос е рд я , н е п і д в л адне воно ні л юдс ь ко му,

няю їх тільки тим, що Мене змушують їх

ні ангельському розумінню; всі ангели і

відчинити; добровільно не відчинив би їх

люди вийшли з глибин Твого Милосерд я. Милосердя є цвітом любові, бо Ти, Боже,

ніколи."»

нез б аг ­

є Л юбов, а Милосердя є Твоїм діянням, у

ненний Боже, яким великим є Твоє Ми-

любові воно починається, і в Милосерді

Молитва сестри Фаустини:

;u І

ІІІ

GІон (JІ rа український ~~~~~~~нський

«0

47


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ЧЕРВЕНЬ 2012

виявляється. Навіть Твоя Божа справед­

над ним у надії, що, може, він таки на­

ливість говорить мені про Твоє незгли­

вернеться.

биме Милосердя, бо справедливість ви­ пливає з любові».

Як тут не згадати слова святого єван­

гелиста Івана: «Мої дітоньки, пишу вам

Ісусе, я розумію, що Твоє Милосер­

те, щоб ви не грішили. Як же згрішить

дя незбагненне, тому благаю Тебе, зроби

хтось, ми маємо Заступника перед От­

моє серце таким великим, щоб умісти­

цем, Ісуса Христа, праведного. Він

лись у ньому потреби всіх душ, які жи­

мирення за наші гріхи, і не лише за наші,

вуть на земній кулі. О Ісусе, моя любов

а й за гріхи усього світу» (lЙо.2,1-2).

«0

при­

сягає поза світи, до душ, що страждають

Ісус Христос сестрі Фаустині: «Нехай

у чистилищі, і для них хочу чинити ми­

покладають надію на Моє Милосердя

лосердя через

найбільші грішники. Вони першими ма­

відпустові молитви...

О

Ісусе, зроби моє серце чуйним до кожно­

ють право на довіру безодні Мого Ми­

го страждання душі чи тіла моїх ближ­

лосердя. Дочко Моя, пиши про Моє Ми­

ніх. О мій Ісусе, знаю, що Ти так чиниш

лосердя для змучених душ. Задоволення

з нами, як і ми чинимо з ближніми. Мій

приносять Мені душі, які звертаються до

Ісусе, зроби моє серце подібним до Сво­

Мого Милосердя. Таким душам уділяю

го милосердного Серця. Ісусе, допомо­

ласки понад їх бажання. Не можу карати,

жи мені пройти по житті, чинячи добро

навіть якби хтось був найбільшим гріш­ ником, якщо він звертається до Мого

... »

кожному

Згадана мати молилася за свою доню і

Милосердя. Я оправдовую його в без­

чекала. Бог теж чекає і зносить грішника

межному Своєму Милосерді. Напиши:

незбагненною великодушністю. Але цим

поки прийду як справедливий

ще

спочатку відкриваю навстіж двері Мого

не

вичерпується

Боже Милосердя.

Суддя,

Бог не тільки очікує, Він кличе і шукає

Милосердя. Хто не хоче пройти через

грішника!

двері Милосердя, той мусить пройти че­

Чи дуже частими є випадки, щоб об­ ражений перший старався простягнути

руку приязніше тому, хто Його знева­

рез двері Моєї Справедливості». Молитва сестри Фаустини:

«0

Вічний

жив? А Бог це робить. Помимо безконеч­

Боже, в якому Милосердя незглибиме, а скарб Милості невичерпний, споглянь на

ної віддалі між Ним і грішником, Він

нас ласкаво і помнож у нас Своє Мило­

старається всіма можливими способами

сердя, щоб ми у важкі хвилини не впа­

привести грішника до навернення.

дали в розпач, ні не падали духом, але з

Ось

неплідну

великою довірою віддавалися Твоїй свя­

смоковницю. Пан хоче викорчувати це

згадаймо

притчу про

тій волі, яка є Любов'ю та самим Мило­

дерево, бо вже кілька років не дає нія­

сердям».

кого плоду. А що робить городник? Він

Милосердя Боже, хто Тебе гідно возвели­

просить:

чити і прославити може? Найбільша при­

«Пане, дозволь, хай ще буде

- «0

незбагненне і незглибиме

один рік! Я буду це дерево особливо пле­

кмета Всемогутнього Бога

кати: обкопаю його, обкладу гноєм, може

надіє для кожного грішника. В одному

цього року дасть плід?»

Смоковниця

-

це образ грішника, за

якого Спаситель просить Отця Небесно­

-

Ти, солодка

гимні поєднайтеся зірки, земле і море, і

разом вдячно прославляйте незбагненне Боже Милосердя».

(Далі буде)

го. І не тільки просить, але й трудиться

48

-

український християнський часопис

GIOHdP


~\~\\\~L~t. -

,:.,.,". '"'

ji.°. ·"G<1 M<JI.

МОЄJІСПВ сопцв зоаотв Мов ясне сонце золоте

Свої проміння розсипає Та землицю

- нашу матір

Теплом щоденним розливає. Так Христове любе Серце, Це сонце всего, що жиє

Ласк премногих усім людям Рукою щирою дає.

Кличе замучених, прибитих, Щоб тягар життя злегчити,

Кличе хорих та недужих, Щоб і:Х рани улічити.

Сумних кличе теж до себе, Щоби вляти в серце втіху Та взиває неспокій н их,

Щоб подати мужність тиху. Котрих хрест

-

важке терпіння

Гнобить сильно, угнітає

Цих Ісуса любе Серце Також мило закрашає. І так всіх малих і старих

Вчених, простих та убогих Найсолодше Серце кличе, Щоб ім дати ласк премногих. Приходім до цього Серця, Щоб Воно благословило Та нас всіх у кожн ій хвилі

Даром, поміччю дарило. Іриней Назарко, ЧСВВ

ЧPVV

l"oJ- -

Ao сві-rА& привести,

Та

Щоб іх сnаст11.

в·1

11

f P" Иn!СЬ ЯК САІА

нас, 'ІІІ

6

•~:i

коrа

6,,...•..;.. _ ие. багаті, мА№Ч о& можем 6 UІЬ~ ? и

~

едатн

.

ие

любови цв1т

.

АtобоВИ цmт 1 ... .~· r "n•11J9


-

11=>·

"

ТАИПА СВ. ТРОНЦІ. O 'r'»

"'~~"

'6 1"

V:..

eoJ\ІJ" --~г.J\\\fi\J _

-

.~\І, ..,е"-~.:..

І;,:,""~- ·~б";::'!' 4:,~061," ~ОбJ

't18

В попереднім числі пізнали ми зі слів :~ ственно і се пізнанє або слово є другою ~=~~~ Ісуса Христа, що суть три особи Божі і сї

б Б ожі суть одним Б огом; даль-

три осо и

1і\ ' i(';1C

ше, що сї три особи Божі суть зовсім рів- -ь

1

особою Божою. Св. Іван Богослов мав те саме на мисли, коли писав: «В нача-

4

,

toa1,·

лі було Слово, і Слово було о Бозі, й Бог :ь.

ні, бо всі мають одну і ту саму природу )\\f було Слово». (Йо.1,1) . На початку було Божу. Заходить питає : Єсли всі три осо- >t''3. Слово, і то Слово (пізнане) було у Бога

би рівні, то як пізнати, котрий Отець, а котрий Син, а котрий Дух Сьвятий? На се питанє таке відповідаємо. Сі три особи Божі суть ріжні, то зна-

ес Отця і Слово було Богом. Походженє ~,

<>

\І Духа Сьвятого толкують тим способом:

,!і,

що Отець любить Сина, Син любить

'3'\\ Отця і ся взаїмна существенна любов

чить Отець не є Син, Син не є Дух Сьвя- ~\\ є третою особою Божою. І для того то тий . А Дух Сьвятий не є ні Отець, анї Син, 'j Духа сьвятого називає св. Письмо «лю­ або як мовить св. Атаназій в своїм симво- І\

бовию ». Таке є толкованє богословів.

лі віри : «Иньша особа є Бога Отця, иньша

'3'\\

Бога Сина, а иньша Бога Духа Сьвятого».

\).

Отець, Син і Дух Сьвятий не суть то три ве~ імена одного Божества, але суть то три Q\\~

~ ріжні особи, з яких кожда має щось та- ~"'$

Хто старший? Приходить дитина зі школи домів.

Невіруючий батько питає синка : «А що нового навчив ся ти в школі?» «Та нам

кого, чим ріжнить ся від двох иньших. А ~і\\ нинї о. катехит говорили так гарно о св . • чимжеж сї три особи Божі поміж собою 't~ Тройці» - відповів синок. ріжнять ся? Відповідаємо! Они ріжнять

«0

анї від нікого не походить. Син родить ся перед віками від Отця. Дух Сьвятий

походить від Отця і Сина. Або инакше: Отець має природу Божу сам від себе,

Так?»

lh :.-

Син має ту саму природу Божу від Отця

-

казав зі злим сміхом невірний

батько. «Так, прошу татка. Казав що всі три

особи рівні, нема ні старшої, ні більшої, ні могутнійшої!»

через рождество, Дух Сьвятий має ту

саму природу Божу від Отця і Сина через

Тройці говорив? Що ж вам ска­

зав? Певно казав, що всі три особи рівні!

ся лише тим: що Отець анї не родивсь ся,

-

відповіла дитина .

«Ов, так?! А скажи ж мені сину, хто

'

старший, чи я, чи ти; чи отець, чи син? Чи Бог Отець, чи Бог Син?»

походженя.

Коли мовимо о рождестві і походже­

Дитина хвильку

подумала

каже:

ню, не може тут бути бесіди о рождестві

«Тату, Ви маєте більше літ від мене, але

тілеснім, бо Бог єсть духом. Ми мовимо

Ви не від мене. Бо коли я зістав Вашим

о духовім рождестві і походженю. Щось

сином, Ви доперва тоді зістали моїм

подібного є і в людскій природі. В на­

батьком. БОГ Отець не є старшим від

шім розумі родять ся духово мисли, а

Сина, бо Син родив ся не в часі, але пе­

з того розуму і мислей повстає бажанє.

ред усїма віками».

Подібним способом богослови католиц­ кі толкують рождество Сина і походже­

Умовк завстиджений недовірок, ма­

лий синок навчив єго розуму!

нє Духа Сьвятого. Они кажуть так: Бог

Кілько а кілько є таких мудрагелїв,

,~:~; Отець пізнає себе і свою природу суще-

що хотіли би розправляти о св. Тройці,

'·j ~

----

~·~-()~\!-~~е'''"~..,-.11 •'

~~ \\• р 1/~~ 17•, І

\\,О "'" "" 'j.0

" е

А'!

,р\ 1'.,.о 1\'/ІФ " "І''/1~'()11 '/\у., У, '(О. t..P"'" .p'f" "'" • '""'

~о і'\ W'""~-i'\\111' ~о

,,,-

"оі'\І.'11:"'"'

СВ1ТА4

Щоб

.,.,..,f.9'1' .~•.:o~'J' "/-~ 9''[. \"/- "" v ,"otO•

"

е"І'.,.о"

n•'"'"'- ~o~\011f~" о"".

Та

"

ii<

••у--- -

cnac-rи .

иас, чи

в яка спромога

.. " .

.

Віµ.ячитма~ х!j]{~··•~ МІР ІОН І м.. бідиі - 11~ !13~i;.LI І \1 U Шоа можем бІЛь'!''? ~ ве ....,бови цв1т

"

__ "" .....ї.,.І

І


ltJ ~t;що f1 о~

тепла не відділиш від сонця і сьвітла. ЬаСГJосі

та не знають навіть того, що знають малі ~

Сонце сьвітло і тепло разом сполучене

дїти.

Р/1111,

і нероздільне. Маєш недокладний образ Сонце.

о дин

з

· неюрними

с ьвятих о тців таке

мовив:

?оа І

П

«

св. Тройцї. Отець - се сонце, з котуого /Jor11

в розмові з un><f родить ся Син, правдиве сьвітло (Ио.1). оглянь,

не-

1 sзІ

iчt<Іs

вірний, на сонце а й оно є прообразом У ~' св. Тройці. Як тілько сонце покаже ся рає" на о б рії землі, сейчас по б ачиш сьвітло, ,~· m1

Дух Сьвятий - се тепло, котрим дихає е

Отець і Син. Отця не відділиш від Сина,

що пливе з того сонця і почуєш на своїм

• н• дільна Тройця». • 1)10 1

сьвітло. Сьвітла не розділиш від сонця;

~а rt!

""•·--

r

fl.Opc 3

1 Сина від Духа Сьвятого, а Духа СьвятоР1<111 го від Отця і Сина. Одна, Сьвята нероз- ар1'1ер

тїлї тепло, що пливе з того сонця через AU•U

8

Гу

.

n но

1'Реб

(Місіонар,8, Лист

о.к.

із,цв~

8, 1904)

lllJt

-

Вй так:І знов х.рист~~"~ .. "

Продовжуємо серію листувань о. Сильвестра «Зь Бразилія»

З'Ь БРАЗИlІІ.Я ({]исть монаха Софронів)

Прец1нь ко~~~"_:~::

#1 ._. ._

., _.,

aiottutt_ -~o.ft{C'!'~·n;o!rn

__

;.оt1у· -

Як'Ь знаєте, люби братя, до Брази- ~Jo. закликав'Ь: Слава Іисусу Христу! Мені ліи виїхало В'Ь серпні двох'Ь наших'Ь B}J ажь серце забило ся В'Ь грудях'Ь, почув­

J ши той ГОЛОС'Ь, и ЯК'Ь стояв вибігь я на двір'Ь. Вижу, і очам'Ь своим'Ь не вірю, Горощук'Ь. Щасливо прибули они на 11~ що навколо отця Антонія зобрала ся

монахов'Ь

-

один'Ь

священик'Ь

отець

Антоній Мартинюк'Ь и брат'Ь Софроній

далеку чужу землю, и зараз'Ь написали С:~

вже купка людей и крізь слезьr радости

до нась лист'Ь о том'Ь, що В'Ь перших'Ь

вьrтають ся З'Ь ним'Ь, як'Ь бьr давні зна­

днях'Ь виділи та чули, та як'Ь жити роз­

комі. Були то наші З'Ь повіту Сокаль­

почали. Щобьr и З'Ь Вами, люби братя,

ського и Жовківського, котрьrх біда

поділити ся

их'Ь вісткою , вьrпишемо

1

тут'Ь пару слов'Ь З'Ь листу брата, нашо-

го монаха Софронія, котрьrй межи ин-

1_)1 1,.,І?. 11

/Щflt

l'/l/IU/

-1.,,.

"

.//ІJшr.

шими вістями, так'Ь описує: «Першого

хаючи, що они нам'Ь оповідали. Казали

так'Ь: мьr ще їдучи на корабли, страти-

мьr найняли собі в'Ь місточку вже бра-

ли були надію на житє, їхало нас'Ь

зилійскому Купіум'Ь фіру запряжену

родин'Ь. Але яки то були родиньr. Ко-

В'Ь пять коней, бо дорога була страшно

рабельники поталювали всіх'Ь нас на такі фамілії, що кожда фамілія мусіла

Под'Ь вечер'Ь

складати ся З'Ь

заіхали

мьr до якоись

наши пакунки и складати ИХ'Ь В'Ь ком-

.Я.6/ 31(Іtttt.6, re/1 .., 'lit'6 rJм.1ta.ka /fl,'l.'np", .r:ча1г, 0

~ дJAfІtJD;tt~P'-=r~~"~.~й ·'I06U . ' t'f'p1(11

18

осіб, то значить, що

гостинниці и тут'Ь постановили зано- ~;: нас'Ь ніби то було 300 фамілій, але осіб

Аж'Ь нараз'Ь чую я, що хтось на дворі

"fl()11.r0

300

тяжка, и пустили ся В'Ь дальшу путь.

і було пять тьrсяч вісімсот. Тіснота була

"•1t.

Лfе il наті, а о. Антоній зостав'Ь при фірі. ~

"

а мьr их'Ь вьrпитувати про всілякі річи. Жаль страшньrй брав'Ь нашу душу, слу-

вересня В'Ь четвер'Ь по Службі Божий

.lpt: чувати. Я зачав'Ь зараз'Ь вьrпаковувати

ТttJ/t

тут'Ь загнала. Зараз'Ь зачали они нас'Ь

ІІ ;Jfrup

~~

fll1"

страшна. Ні де лягчи, ні де сісти, ні де Ori,..~ JІq

вьrгодно станути. День за днем'Ь мерли 1ец

наші люди, що ажь страх'Ь було диви-

c."",i'"1q"'"•" •;

"• "JJollJ..,," o1,q4to • "ео

"У.

"о

з

ь

10

іqь

f'1 O-

51


jf(O

УЛЬТУРА І ДОСВІД -

4

Jf'Ї':>

1.-~l

"-J"'iJI'.~·

\"~ Ql)P V

_.._

1;'t'il>' $1"1.•f\l.")t-i:.

\){\0'

ти ся, як'Ь що дня несли якусь дитину,

або старця на поклад'Ь

-

~

молоді діти дванайцятилітні дівчата,

і шубовсть '"·~\' кажуть, йшли, бо їх'Ь родичі силували

З'Ь ними в воду. А дурили нас'Ь на ко-

рабли так'Ь, що ніхто тому не дав'Ь бь1

;е1'1

f01

с,\\~

на той діявольскій заробись. А коли тото

зачало

недописувати,

диявол

до

віри. Казали, там'Ь В'Ь Бразилії все до­ ~ 1 решти змусив наших'Ь людей на звірюк, станете готове, на що вам'Ь везти З'Ь .с."\.О і родичі зачали продавати свої діти

ь

собою такі гарячі кожухи, такі брудні

<

Бразилійцям'Ь. Тожь повідають: був'Ь ~lf,

сермяги, подушки . І не оден, подпивши ~\\: торг'Ь на діти, як'Ь на худобу. Бразилій-

собі З'Ь журбь1, жалів і кидав'Ь кожух'Ь, t1'з. ці приїздили навіть З'Ь дальших'Ь міст сермягу В'Ь море.

-

Коли нас'Ь на конець

с,с великими возами. В одному місці ро-

привезли до міста Ріо Жанейро, агент ) \! дичі зносили дітей, а Бразилійці купукаже: кажіть люди, як'Ь прийде доктор'Ь

Іt,

вас'Ь оглядадати, що вь1 всі здорові. А

·3\\ платили но

мь1 такі були здорові, що один другого J\

вали ЇХ'Ь. За вродливших і здоровших'Ь

25 мільрейсов, за менше 20 и по 10 міль. Повіда­

доборних'Ь по

'5 ють, що то сум'Ь було дивити ся на ту

мусів підтримувати, бо З'Ь голоду и З'Ь горівки не моглисьмо ся на ногах'Ь три- >\

здичілість нашого народу. Ту несуть

мати. З'Ь корабля колією завезли нас'Ь, -;;\\ двох, трех'Ь вмерль1х'Ь до гробу, за ними але вже не пять тьrсячь вісім'Ь сотень, з.

але только дві тисячі пятсот, бо решта ;еР

&:

"•

вь1мерла на мори

-

-

до м істочка Шнегро

и тут'Ь тримали нас'Ь В'Ь бараках ці-

лих

4

вдовь1 або сьшь1, доньки плачуть, руки ломлять З'Ь розпуки; а ту знов'Ь музь1ка

~\\1 грає, а інші кричать, танцюють як'Ь збо­

11

жеволілі, а там'Ь знов'Ь бють ся на ножі,

місяці. Нас'Ь тут'Ь вимерла знов'Ь u% а на боці торг'Ь йде на діти .

трета часть, розуміє ся без'Ь сповїди, -rє

А коли и дітей на продажь не стаю,

без священика. Решту нас'Ь, що лиши­

тогді наши люди нападали на фільварки

лисьмо ся при житю, брала роспука.

бразилійців, палили хату и все рабували.

Що робити, як'Ь жити без'Ь гроша, без хліба

О. Кизима застав'Ь іх'Ь В'Ь такім'Ь зди -

питали мь1 себе и заливалисьмо

журбу горівкою, за котру з нас'Ь тягну­

чіню. Як'Ь ОН'Ь потрафив ту дичь навер­ нути и опамятати, то хиба Бог'Ь один'Ь

ли Бразилійці послідній грош'Ь, оста­

знав.

-

ній лах'Ь. По

нас'Ь

А щобь1 вь1 не гадали, що то є пере­

до

нас'Ь

сада, то колись напишу по имени, хто

больше, бо тут'Ь вже перед'Ь нами на­

свои діти попродав'Ь, що ажь волося

4 місяцях'Ь перевезли Куритибь1 - де вже забрало ся

:'С-і/1'-6.::81" везли були наших'Ь людей споро. Всім'Ь

стає на голові, таке слухаючи.

им'Ь було так'Ь, як'Ь и нам'Ь. Голі, голо­

Нині то все вже майже устало. О. Ки­

дні, розпяничені, здичілі, зрозначені.

зима богато-богато тут'Ь зробив'Ь, але ще

Тут'Ь нашими трупами застелили ся

находять ся таки зухвальці, що не хотять

вже два цминтарі.

навернути ся, сидять на віру З'Ь бразилій­

Хліба не було, а голод і пянство

то

цями, а зачепи котрого, то готов'Ь и за­

лихі порадники. Бразилійці рознесли

стрілити, хотяй о. Кизима З'Ь правдивою

-

меже наших людей розпусту. І настало

апостольскою водвагою не перестав упо­

таке, якого хіба не було і В'Ь Содомі і Га ­

минати, але годі дати раду, бо то розбігли

морі.

-

ІЦоби достати дальший грошь

ся ЛЮДИ по ТЬІХ'Ь лісах'Ь по

на хліб та горівку, муж виганяв'Ь жін­ ку, батько доньку на розпусту. Навіть

більше

'

-

10 и 20 милях і

так'Ь що годі її вишукати . • (Далі буде)

І


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2012

••

КРОКИ РОДИППОІ МОlІИТВИ Джуnія Мак Карті

разом коротку формулу вечірньої молит­

(Julie McCarty)

ви, щоденну молитву Церкви, засновану на

Переклад з англійської:

о. Микоnа ~икосовський, чсвв

_____

1. Складіть план.

псалмах та інших читаннях.

5. Ніколи не використовуйте молитви

Якщо ви хочете піти на футбольний

для маніпулювання іншою людиною.

матч, то вживаєте заходів. Коли хочете мо­

Наприклад, молитися вголос, щоб ваш

литися як пара, вам потрібний план. По­

чоловік відмовився від шкідливої звички.

просіть Святого Духа , щоб провадив вас.

Моліться для власного перетворення.

Тоді обговоріть: коли, де і який метод мо­ литви ви використовуватимете; які прості

кроки ви зробите, щоб забезпечити най­

б. Поважайте потреби ОДИН ОДНОГО,

Одна особа у шлюбі часто є більшим

меншу кількість можливих перерв?

екстравертом, ніж інша . Якщо ви природ­

2. Виберіть стиль молитви,

но балакучі, шукайте способів дати вашо­

який діє для вас обох. Шукайте

точку

дотику.

му чоловікові/дружині тишу, якої він/вона Наприклад,

потребує, щоб набратися сміливості гово ­

якщо ваш чоловік не католик, йому може

рити. Якщо ви спокійні, спробуйте думати

бути незручно молитися вервицю. Будьте

заздалегідь про один простий молитовний

готові спробувати щось нове.

намір. Ви не повинні ділитися кожною

особистою думкою під час молитви.

З. Зробіть ще один крок у той час. Спонтанна молитва, своїми словами,

7. Дозвольте запанувати -

це чудовий спосіб, аби молитися разом, але

священній тиші. Багато з нас бояться мовчанки . Однак,

спочатку воно може злякати. Розпочніть

коли наша молитва є поглибленою, ми ви­

разом молитися знайому молитву, напри­

являємо особливі, священні моменти тиші.

клад, «Отче наш ». Потім по черзі моліться

Дозвольте на малі проміжки часу між час­

за ваші потреби, дітей, друзів, або в інших

тинами вашої молитви. Це дає Богові мож­

спеціальних намірах. Дякуйте Богові за

ливість говорити всередині нас.

добрі речі, що трапилися вдень. Закінчіть відомою молитвою « Слава Отцю, Сину і Святому Духові ... »

4. Спробуйте вживати Святе Писання на основі молитовних форм.

8. Закінчіть обіймами та поцілунком після кінцевого «Амінь». Як таїнство, ваш шлюб призначений бути знаком Божої любові у світі. «Ми піз­

прихованою землею» автори Патрік і Кла­

нали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові,

дет Мак Дональд описують простий спосіб

той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньо­

для подружніх пар поділитися разом Свя­

му» (lЙо.4,16) . Отже, вперед, запечатайте

тим Письмом. Пара, яку я знаю, відмовляє

вашу молитву поцілунком!

У творі «Сімейна духовність: пошук за

J.11 \1р Іон а)rп український ~~~~~~нський

ІІІ

53


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2012

ДЕЩО ПРО ТОВАРИСТВО АПОСТОlІЬСТВА МОlІИТВИ о. йоса~т ХАЙМИК,,_ч__ св_в_ _ __

!

Одним із мотивів проголошення

І

2012 року

в УГКЦ роком мирян є звернення уваги на

ту частину членів Христової Церкви, яка,

в порівнянні з духовенством, виконує не менш важливу місію і складає більшість у Церкві. Це допоможе всім братам і

І

сестрам у Христі Господі усвідомити велику відповідальність, яку покладено на всіх мирян і яка, зрештою, походить з їхньої звичайної приналежності до Церкви Христової, їхнього спільного покликання

до святості, а особливо можливості різноманітного й необхідного служіння,

яке відображає не тільки прагнення християн приймати участь у будуванні Христового Тіла, але також великого

духовного добра, що походить від цієї місії. Одним із прикладів мирянського руху, який діє в межах цілої Католицької Церкви є Товариство Апостольства Молитви. Товариство Апостольства Молитви ви­

написав

книжку

« Апостольство

Молитви », де ви клав основні богословські

Колегії міста Вальс, що на півдні країни.

підстави, які великою мірою будуються на

1844

Духівник тамтешньої колегії о. Франциск

приватних об'явленнях св. Марії Маргаре­

rотреле, ТІ (Fraщ:ois-Xavier Gautrelet, 1807-

ти Алякок

(1647-1690),

відомі для україн­

для того, щоб оживити апостоль­

ського читача через книжку о. Артура Мі­

ський запал, дух жертви і добрих діл між

лані «Велика Обітниця». о. Генріх Рам'єре

1886),

моли­

також заснував часопис «Посланець Серця

товний гурток, щоб таким способом біль­

Христового », завдяки якому Товариство

ше присвятитися побудові Царства Божого

Апостольства Молитви дуже швидко роз­

на землі . Молоді студенти охоче прийняли

повсюдилося у цілій Католицькій Церкві.

заклик

Перший Статут новоствореного молитов­

молоддю,

запропонував

свого

духовного

Генріх Рам'єре, ТІ

54

Генріх

році в Єзуїтській

никло у Франції у

створити

наставника,

(1821-1884),

а

о.

співбрат о.

ного руху затвердив у

1866 році Папа Пій 1968 року, після нео­

Франциска і визначний теолог та пись­

ІХ, а через століття,

менник, виступив основним популяриза­

дноразових поправок, особливо після П

тором нової молитовної спільноти. Отець

Ватиканського Собору

(1962-1965), український

Папа

J.11 fl' Iо н О)J'б

христи~~~~~~~ ( 11 V


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2012

благословив Товариству Апос­

В Україну Апостольство Молитви при­

тольства Молитви для вживання онов­

Павло

йшло приблизно у 1886 році. Його за­

VI

лений відповідно до вимог часу і потреб

провадили отці Василіяни, а перший мо­

Церкви новий Статут.

литовний гурток постав серед молодих

«Товариство

Апостольства Молитви»

зреформованих василіян Добромильсько­

молитовний рух людей, які почитають

го монастиря. Згодом молитовне вогнище

Христове Серце і якнайчастіше прийма­

виникло у Львові, Кристинополі і Жовкві,

ють активну участь у Божественній Лі­

де

тургії. Члени Товариства жертвують Бо­

давати часопис «Місіонар Серця Христо ­

гові свою щоденну молитву, а одночасно

вого», який сьогодні відомий під назвою

-

1897

року отці Василіяни почали ви­

намагаються провадити просте й щире

«Місіонар» і завдяки якому Товариство

християнське життя. Обов'язки учасни­

Апостольства

ків цих молитовних групи, які здебільшо­

на теренах сучасної України.

го складаються з

15-20

осіб і творять так

Молитви

розповсюдилося

Сьогодні у світі нараховується більше млн. членів Товариства Апостольства

званий молитовний гурток, не складні.

40

Кожен бере участь у спільноті і освячу­

Молитви, які діють у вісімдесяти краї­

ється відповідно до свого прагнення й на­

нах по всіх континентах. Членами Апос­

скільки дозволяють обов'язки його стану.

тольсва Молитви у нашій Церкві, незва­

Обов'язково відмовляється молитва ра­

жаючи на спустошливий слід комунізму

нішнього пожертвування в наміреннях

і труднощі підпілля, залишається кілька

«Апостольства Молитви», що змінюються

тисяч офіційно прийнятих осіб в Україні.

кожного місяця, один раз «Отче наш» і

Також не слід забувати тих, які прожи­

десять «Богородице, Діво» з роздумуван­

вають , наприклад, у Бразилії, Аргентині,

ням над Таїнством з життя Ісуса Христа

США, Канаді, а також в Італії, Португалії,

і Пресвятої Богородиці, яке зображено на образочках-таємничках (ними обміню­

Іспанії тощо. Вони становлять, можливо,

більш молитовну групу, аніж в межах на­

ються між собою члени гуртка кожного

шої держави. Статистикою і координа­

місяця). На звороті таємничок написана

цією цього молитовного руху в Україні

В

сьогодні займається о. Ілля Сірук, ЧСВВ,

такий спосіб, молячись, члени Апостоль­

молитва ранішнього пожертвування.

який перебуває в жовківському василіян -

ства Молитви є учасниками живої верви­

ському монастирі Різдва Христового

ці, бо відмовляючи в різних місцях, чи то

ховній та історичній столиці Товариства

вдома, чи на роботі, або й під час відпо­

Апостольства Молитви, де відбуваються

-

ду­

чинку, принаймні один десяток Вервиці

щорічні з'їзди членів Товариства з цілої

і духовно єднаючись з іншими учасника­

України.

ми свого молитовного гуртка, щодня мо­

ляться повну Вервицю.

Набожність шанувальників Христово­

Апостольство Молитви зі своєю ба­ гатою історією і традицією й надалі слу­ жить для оживлення молитовного й духо­

го Серця тісно пов'язана з Євхаристійною

вного життя Церкви. Апостолуючи своєю

Жертвою. Кожний член Апостольсва Мо­

жертвенною молитвою, кожний молитов ­

литви має обов'язок якнайчастіше брати

ний гурток свідчить про безмірне Боже

активну участь у Божественній Літургії,

Милосердя і Його неустанну присутність,

часто сповідатись, причащатись, допома­

особливо через Пресвяту Євхаристію

гати в церкві .

живого й вічного Бога між нами. •

..Uf PІOH (JJldr український ~~~~~~~нський

'11 \1

55


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2012

П'ЯТДЕСЯТ ПРИЧИП ЧИТАТИ БІБlІІЮ Підrоту_оа! о. Те~нтій АОВГАНЮК, ЧСВВ _ _ __

ми можемо для Господа Бога здійснити щось

абсолютно прекрасне» (Мати Тереза з Каль­ Продовження, початок в ч.

3-5 за 2012 р.

кутти). Запрошую тебе: зробімо щось спіль­ но для Господа Бога, а також у справах нашої віри, нашої Церкви!

30.

«Мати і вміти

хотіти невміло»,

-

не одне й те саме, це

Не хотіти слухати мовця

-

це погор­

джувати ним . Пізнаючи Слово Боже , ти ви­

твоя ситуація не нагадує цю пісеньку: ти хо­

являєш повагу і любов до Бога! Пізнавати

-

чеш, але не вмієш? Бо це не одне й те саме.

Слово Боже

Коли не вмієш плавати, то у воді тонеш ... Чи­

читання газет або жадібний перегляд теле­

таєш: «Ти

програм і т.п. Це дотримання першої, най­

- Бог» (пор. Йо. 10,34; Пс. 82,6), але

-

це не втрата часу, як порожнє

мимовільно залишаєшся мертвий, глухий,

важливішої заповіді: Люби Господа, Бога

сліпий, голий (Одкр.

твого, всім твоїм серцем, усією твоєю ду­

3,17-18;

Пс.

82,7).

Піз­

най Голос Бога, нехай кожне слово Боже тебе пасе (пор. Пс.23), не вибирай дороги до Ше­

шею і всією думкою твоєю (Мт.

33.

22, 37).

Біблія показує нам чимало важливих

олу (пор. Пс.49,15;

чей, справ. Ми йдемо по житті без необхід­

Ісуса і бути при

141,7), де буде плач і скре­ 22,1-13). Бути з наукою власному переконанні - це

і обов'язкових у нашому житті ситуацій, ре­

гіт зубів (пор. Мт. 8,12;

них нам Божих вказівок, за взірець життя

справді не те саме! Не даси ради без «Манни»

приймаємо те, що нам дає світ. А Ісус сказав:

(пор. Втор.8,3). І ще одне: ти читаєш і чуєш,

«Коли сліпий веде сліпого, обидва впадуть у

але чи носиш у собі те, що прочитав? Бо мати і вміти - це не те ж саме. Біблійні кола - це

яму» (Мт.15,14). Ми, як Адам і Єва, з'їдаємо

корисне місце для тебе, там особливим спо­ собом діє Святий Дух. Включайся в Біблійні

і зла (пор. Бут.

кола (пор. Йо.14,23; Мт.28,20). Бо тільки Свя­

ми здобули знання й не потребуємо допо­

тий Дух може зробити так, щоб ти мав, а не тільки вмів (Флп. 1,1-14; lKop. 12,1-11).

моги. А Ісус каже: «Я

31. Якщо ж, як каже апостол Павло, Хрис­ тос є міццю Божою і мудрістю Божою, то той, хто не знає Писання

-

не знає ані міці

«яблуко» з дерева мудрості, пізнання добра

3, 1-7),

і самі, без Божих вка­

зівок, рушаємо вперед. Нам видається, що

-

путь, істина і життя! »

(Йо.14,6). Читай Святе Письмо. Пізнай путь, істину і життя. Ісус хоче допомогти тобі, для

цього Він прийшов (пор. Йо.

34.

12, 47).

«Блажен, хто читає, і ті, які слухають

Божої, ані Його любові. Ісус висилає своїх

слова цього пророцтва» (Одкр.1,3). Не від­

учнів до міст і сіл, до людей, аби учні прого­

мовляй собі у розкоші благословення Бо­

лошували їм новину про Христа, про Боже

Царство. Ми також вислані, кожний на свою

жого - розпочни читати вже сьогодні (пор. Мт.13,45-6). Як у дитинстві ми збирали лис­

ниву, для євангелізації світу, але без знання

точки і каштани, так сьогодні збираймо

Святого Письма це неможливо. Чому? Бо слухати слово

56

32.

співається в пісні. Хіба

-

-

це наставляти вітрила на по­

благословення від самого Творця. Почни читати хоч би у себе вдома, запроси сусідів

дув Духа, не знаючи, до якого берега людина

на спільне читання. Запишися до біблійного

добереться (св. €ронім). Віра зі слухання, а

кола. Бог прагне особисто тебе благословити.

слухання через слово Христове (Рим.

Не позбавляй себе того, що найпрекрасніше:

10,17).

«Ти можеш робити те, чого я не зумію. Я

Божого благословення! У Слові Божому міс7

можу робити те, що тобі не вдається. Разом

титься сила, що дає життя й перемінює ну-

український МІРІQН

хриаи~~~~~~~

111 \1

Jd

Ur


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2012

тро. Слово Боже, прийняте з вірою, спасає і

Якщо знаєш інший спосіб

освячує (о. Йосип Кудасевич) .

скажи мені про це! Як я маю шукати? Як я по­

35.

Комп'ютер слухняний тому, хто ним

керує. Так само й ми повинні виконувати

-

то, будь ласка,

винен знайти? Бог не каже Його знаходити Він каже Його шукати (пор. Рим. 15, 4).

волю Творця, який нами керує. Але як ми

37. Ті, хто читав Святе Письмо до нас, ствер­

можемо знати волю Бога, не читаючи Святе

джують, крім усього, що величезною допомо­

Письмо? Комп'ютер, який зависає і не вико­

гою в індивідуальному читанні текстів є при­

нує команд, якщо не піддається ремонтові,

належність до Біблійного кола - групи осіб, які

буде списаний. Ісус прийшов нас спасти від «списання на брухт». Він звертається до нас,

регулярно зустрічаються, аби разом читати

бажаючи допомогти, щоб ми могли успадку­

які виникають із надприродних заохочень: ті,

вати вічність. Ми не користуємося Божими вказівками, навіть не стараємося їх пізнава­

хто збирається в Колах, - приходять, керова­ ні любов'ю до Господа Ісуса. Тому й Він сам на

ти. Зміни це сьогодні й не чекай завтрашньо­

таких зустрічах присутній в особливий спосіб

го дня, бо завтра може стати запізно. Святе

і особливо обдаровує учасників благодатями

Біблію та поглиблювати знання її. Це зустрічі,

Письмо тільки вісім разів каже: «Не кради»

свого Святого Духа, відповідно до залишеної

і ми пам'ятаємо, що красти гріх; а коли Бі­

учням обітниці: «Де двоє або троє зібрані в

-

блія

200 разів

каже, що мусимо пізнавати й

роздумувати у своєму серці, і дітям своїм та

Моє Ім'я, там Я посеред них» (Мт.

18, 20).

Ісус

вислуховує все, про що на таких зустрічах ми

іншим говорити, щоб роздумували й чита­

Його спільно просимо (пор. Мт. 18, 19) - надто

ли, запам'ятовували Його слова (пор. Втор.

ж якщо просимо про світло Святого Духа (пор. Лк. 11, 13). Активна участь у Біблійному колі

11, 18-21), а ми цього не робимо, не пізнаємо, - то цим самим ми

власними силами домагаємося « списання на

відкриває людині очі, пробуджує приспані доти прагнення (о. Людвік Мицельський, OSB

запчастини», бо кожен комп'ютер, який ви­

з книжки «Як читати Святе Письмо»).

не знаємо Слова Божого,

конує тільки

36.

38. Бог нас ні до чого не змушує, ми повніс­

8 із 208 команд, списують .

Ісус Христос сказав: «Шукайте, і зна­

тю вільні. Тим не менше Ісус сказав: «Треба

це

вам народитися з висоти» (Йн. 3, 7) - чи ж на­

нам зрозуміло. Але питання звучить ще й

справді треба? Мусить бути електрика: лампа

так: а що ж саме ми маємо знайти? .. Що кож­

без живлення

ний з нас повинен знайти? І тут сама собою

сказав: «На друга сподівайся, що прийде Він

насувається відповідь: я мушу читати Святе Письмо, якщо хочу це «щось» зайти, бо не від­

до тебе, поки живеш, пізнавай Його, поки живеш, розумій Його, доки живеш, бо в житті

йдете» (Мт.

7, 7).

Ми повинні шукати

-

-

це непотріб. Один мудрець

шукаю його під каменем, під кущиком, ніде,

знайдеш визволення. Якщо не розіб'єш своїх

по всьому світу не знайду. Бога зможу знайти

кайданів, поки живеш, то яку ж можеш мати

тільки у Слові Божому, у словах Ісуса Христа,

надію на визволення під час смерті? Дарем­

у Словах, написаних під натхненням Святого

ним мріянням є думка, що душа з'єднається

Духа, і це віднайдення має бути в мені всере­

з Ним, коли полишить тіло. Якщо знайдемо

дині. Я мушу цього зазнати, особисто знайти

Його тепер, то знайдемо Його і потім, а якщо Його не знайдемо, то оселимося єдино лише

(пор. Рим. 8,14). Бо неможливо поставити від­ найдення на стіл, як вазу із квітами, або ж по­

в Місці Смерті» (Кабцір). Запрошую тебе до

вісити на стіну, як ікону. Ми мусимо читати

спільного шукання, вивчення Слова, замис-

Святе Письмо. Ми повинні вивчати Слово

лімося над словами Ісуса і цього мудреця.

Боже, якщо хочемо знайти. Інакше не вийде!

.:u І GІОН ОJJI rа український ~~~~~~нський

ІІІ

(далі буде)

~ 57


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2012

ДВІ БАБУСІ о. Мелетій БАТІ,-'-' Г,-" Ч= СВ=В_ _ _ _ _ _ _ __

Софія, як ніколи радісна, вечором по­ верталася з міста додому. А прийшовши на

поріг, кинулась в обійми своєї вкрай зди­ вованої бабусі й, поцілувавши її, поясню­ вала:

-

Мене направляють

вчитись на вчи­

тельку.

-

Хто тебе направляє?

-

запитала бабуся

Франя.

-

Я була в районному відділі освіти, і там

мені сказали їхати до Вінниці на навчання.

-

Про батька твого нічого не говорили,

що був репресований, бо за їхніми закона­ ми ми всі з його родини є ворогами народу,

-

здивовано запитала старенька.

-

Я про батьків сказала, що вони по-

вмирали в тридцять третьому році. Тоді жінка, яка зі мною розмовляла, записала

Але Ви раді, що я їду вчитися, то чому

-

Коли ти була в Німеччині, я кожного

щось в зошит, а те, що я була в Німеччині

дня молила Бога і виглядала тебе, а тепер

на роботі не згадувала,

сповнена надією,

знову залишаєш мене. Мабуть, так Господь

що буде навчатись , відповіла Софія. То були важкі післявоєнні часи. Софія

дійсно будеш вчителькою, то найперше

-

Бог велить і це треба пережити. А, може,

повернулась з Німеччини із примусових

навчай дітей, щоб вони робили іншим до­

робіт, помагала бабусі, як могла. Знову

бро, щоб слухались батьків і вірили в Бога.

голодовка, поїздки на Західну Україну за

На жаль, у Бога вірити тепер забороняють.

хлібом... Старенька хата також потребу­ вала ремонту. Вона жила надією, що після

Але як без Бога? Та нічого не вдіємо, вони всі себе вважають розумними. Коли згадаю

навчання буде вчителькою і життя покра­

своє прожите життя, то я ні одного дня не

щиться. Та одного вечора, коли поверну­

вижила б без Бога. Тож молися щодня, і я за

лась додому трохи пізніше, застала бабусю

тебе молитимусь. Бог нас не опустить.

в сльозах. Та сиділа на призьбі перед ві­

-

Що з Вами, бабусю?

запитала стриво­

мати довідку з сільради про місце її пере­

Переживаю . Відколи повмирали з го­

записано, що вона перебувала у Німеччині.

-

жена Софія.

-

Наступного дня Софія почала збирати довідки. Найбільшою проблемою було отри­

кном.

лоду батьки, твоя мама, діти, не маю спо­ кою. А тут ще за тебе переживаю. Ото, як

58

-

сумуєте?

бування під час німецької окупації, бо було Прочитавши написане, вона аж обурилась:

-

З такою довідкою мене не приймуть

ти пішла з дому сьогодні, молилась цілий

на навчання. Напишіть, що мене насильно

день, а потім виплакалась. Така наша доля.

вивезли до Німеччини!

український .J.ІІРІОН

христи~~~~~~~ '11 "

JIJ

(J

r


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2012

-

А хто про це знає, як там тебе вивози­

ли, цим займаються слідчі органи,

-

була

жорстка відповідь. Як не прохала Софія, секретарка стояла твердо на своєму. І вона зі сльозами прийшла додому.

-

Що з тобою?

-

запитала бабуся. А коли

довідалась, в чому річ, сказала:

ше треба надіятись на свої сили. Бог за вас не зробить роботи.

-

Я не сподівалась такого від тебе. Як

ти була в Німеччині, я щодня благала Бога про твоє повернення. Він вислухав мене, а тепер ти навчаєшся з Божою допомогою,

та й мені ще на старість Бог дає здоров'я і

Тут потрібно тільки просити, у них

силу. Я в літах, але не хворію, і ще іншим

влада, нічого не вдіємо. Я піду до неї і щось

допомагаю. Не гріши, дитино, у тебе все ще

з твого занесу їй .

попереду.

-

Довго вибирала бабуся із одежі, яку при -

-

Де ж був Бог, коли вся наша родина

везла внука, і зупинилась на гарній куртці,

вимерла від голоду? Чому батька арешту­

кажучи:

вали? За що? А війна ... Я була у світі і нади­

-

Оця курточка, мабуть, їй сподобаєть­

вилась, як людей нізащо голодом морили.

Чому багатьох дівчат і хлопців, яких при­

ся.

Софія змирилась і мовчки подала знак

мусово вивезли до Німеччини на роботу,

згоди, хоч стало жаль на душі курточки,

оголосили ворогами народу і вивезли у

яка дісталась їй важкою працею.

Сибір? Хіба це по-Божому?

Літо минуло швидко, а на осінь поїхала

Бабуся не могла дати якусь авторитетну

Софія на навчання у Вінницю. Найбіль­

відповідь. Витираючи сльозу, мовила ти,хе­

шою радість була тоді, коли вона приїж­

сеньким голосом:

джала до своєї бабусі. Восени було багато

-

Є злі і добрі люди. Добрі

- це Божі - це від са­

роботи на селі. Бабуся готувалась до зими.

люди, вони роблять добро, а злі

Тому потрібно було подбати про корову,

тани, і роблять вони зло. Все це тому відбу­

поросятко, кури, та й хату утеплити. Тож

вається, бо над світом панує диявол, а злі

вона працювала разом з бабусею з ранку до

люди виконують його волю.

вечора.

Одного разу ввечері, коли бабуся Фра­ ня молилась, Софія вийшла надвір і, стоя­

Пояснила, як могла і вміла.

-

У нас колишній священик викладає

«науковий атеїзм ». Дуже добра людина.

чи біля воріт, роздумувала про сво є жит­

Він пояснює, що Бога немає з наукової

тя, про роки, які вже проминули, і мріяла

точки зору. Свідомість у людей міняється.

про майбутнє, як буде вона працювати

Старші повмирають, а молодь хоче жити

вчителькою. А найбільше переживала про

по-новому, без Бога. Так, що я Вам не за­

своє заміжжя. Коли увійшла до хати, ба­

перечую, вірте в Бога, але я хочу жити по­

буся піднялася з колін, подивилась з яко­

іншому, так, як нас навчають в інституті.

юсь недовірою на неї і почала готовити

постіль, бо була стомлена від цілоденної

-

Жаль цього слабодухого священика,

що став безбожником. Юда завжди зна­

праці. Після короткої мовчанки Софія

йдеться,

перша заговорила до бабусі неспокійним

правда залишається одна. Тільки прошу

голосом:

тебе, не виступай ніде проти Бога, не при­

навіть

серед

духовенства,

але

Я вже більше не молюся, бо вбачаю,

ймай участі у руйнуванні церков, каплиць,

що молимось надаремне. Моє переконан­

хрестів, бо може бути велика кара від Гос­

ня сходиться на тому, що Бога немає. А як

пода Бога. Я вже прожила своє життя і

Бога немає, то навіщо щось просити? Біль-

бачила ще не таких розумних. Пам'ятай,

-

MIGIOH

59


1

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

що Господь Бог є дуже милосердний, але і

мені не важко буде звикнути до вас і до ва­

справедливий. А зараз давай, разом помо­

шого села .

лимось перед сном, нехай Господь Бог нам

Заходило сонце, і бабуся Євдокія ста­ ранно готувала вечерю. А під час вечері по­

все простить.

Майже три роки навчалася Софія, а

чалась жвава розмова. Софія розказувала

після закінчення навчання її направили

про своїх батьків, про те, як була на роботі

працювати аж у Тернопільську область, де

в Німеччині, як поверталась додому, як на­

після війни не вистачало насамперед вчи­

вчалась... Євдокія дещо розповідала про

телів у школах. Репресивна машина пере­

себе:

мелювала передовсім інтелігенцію. На змі­

Моя дочка також була в Німеччині,

-

ну присилали вчителів з різних областей.

але не повернулась додому. Нічого не знаю

Коли Софія приїхала до бабусі попрощати­

про неї, кажуть, що в Америці. Дай Боже .. .

ся, то розплакалась. Бабуся також витира­

Син загинув · у лісі, а невістку вивезли че­

ла сльози, кажучи:

рез нього на Сибір. А я, слава Богу, зали­

Я так і знала, що тебе десь далеко на­

-

правлять на роботу. Нехай Господь Бог

шилась сама в цій хаті і буду тут доживати свого віку.

береже тебе. Там тепер неспокійно, запа­

Коли Софія увійшла в кімнату, то, поба­

денці воюють проти нас, але я буду моли­

чивши на стіні образи Пресвятого Серця

тись за тебе, щоб ти щасливо вийшла за­

Ісуса і Марії, відразу запитала:

Моя бабуся також вірить в Бога. А мені

-

між.

Як завжди промайнуло тепле літо, і Со­

сказали не вірити. Оскільки я вчителька,

фія виїхала на постійну роботу в Терно­

то чи можу познімати ці образи? - Ні, ні, цього не можна в нас робити! З

пільську область до Підгайців, а звідти її направили у невелике село за п'ятнадцять

Богом жартувати не можна. Як хтось буде

кілометрів від райцентру, вчителькою по­

тобі дорікати, скажеш, що образи Євдокії,

чаткових класів . Дівчину зустрів голова

господині. У нас в селі всі вірують в Бога,

сільради і запропонував квартиру:

-

Є тут у нас два будинки, в одному живе

одинока бабуся, в другому молода сім'я, але в них є вільна кімната.

Софія хвилинку подумала і вирішила:

-

Піду я до бабусі, а якщо не вийде щось

із нею, то перейду до іншої хати.

і ви також полюбите Бога і людей. Кожна душа бажає Бога . Я навіть не знаю, як мож­ на жити без Бога Святого.

У своїй праці Софія повністю відда­ лась учням, а до людей відносилась із та­

кою любов'ю, як до своїх рідних. Згідно із шкільною програмою, вчителька разом із

Коли вона прийшла до тієї першої квар­

учнями співала пісні про вождів Сталіна і

тири, то на подвір'ї її зустріла старша висо­

Леніна, а також пояснювала дітям, що Бога

ка жінка, зовсім не схожа на рідну бабусю

немає. Тоді діти нахмурювались і не хоті­

Франю. Привітавшись, жінка почала ніби

ли її слухати, бо батьки говорили їм про­

умовляти:

тилежне

-

Шановна пані, не знаю чи вам сподо-

бається така хата.

-

І

Я не пані, називайте мене Софією.

А в школі як Вас будуть величати? В школі

-

Софія Іванівна. Я також за-

лишила таку бабусю, як Ви, на селі. Тому

~ І

ЧЕРВЕНЬ 2012

-

що Бог існує і всім управляє. А

одного разу навіть одна жінка сварилася з нею.

-

Ви приїхали, щоб калічити своїми зна­

ннями наших дітей?

-

В чому справа?

-

запитала здивовано

Софія.

український і11 Ір І о н

христи~~~~~~~

"

.

)r

(J

п


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2012

Мої діти прийшли зі школи і кажуть,

жаючи на свій похилий вік, вона приїхала

що ви їм пояснювали, аби вони не вірили

вчасно . Євдокія прийняла бабусю, як свою

-

рідну. Вона дуже хвалила Софію і називала

в Бога. Ні, я цього не говорила, я тільки ка­

доброю дитиною, хоча їй минав вже двад­

зала, що Бога немає, що це люди собі ви­

цять восьмий рік. ВеСілля було не гучним,

думали Бога.

але для всіх радісним . Василь походив з

-

Прошу пані вчи тельки, про це розка­

багатодітної сім'ї, тому Євдокія прийняла

зуйте своїй мамі, що так гарно вас вихова­

його до своєї хати, як зятя . Найбільше ра­

ла, але не нашим дітям .

діла бабуся Франя за долю своєї внуки .

-

Ці слова заділи за живе Софію й вона у

-

Я ж тобі говорила, що Господь Бог

сльозах прийшла до хати, де на порозі зу­

вислуховує всі мої молитви,

стріла її Євдокія.

вона до Софії. Ввечері до хати прийшов

говорила

запитала

знайомий підпільний священик, який, на

господиня . Софія докладно про все роз­

радість обидвом бабусям, уділив молодим

-

Що з вами? Що сталося?

-

-

святу Тайну Подружжя. Всі висповіда­

казала.

-

Вони не знають моєї долі . Не знають,

що я виросла сиротою

лися . Отець відправив Службу Божу за

здоров'я Василя і Софії. Після Служби він

...

Євдокія почала з аспокоювати Софію, як

довго повчав усіх присутніх Божої науки .

-

тільки могла.

Нам потрібно постійно бути в думках

У людей можна все забрати, - говорила вона, - поле, ліс, худобу, подвір'я, хату і на­

трібно відкинути . Подружжя, укладене че­

віть одежу, але не можна відібрати людям

рез присягу перед Богом , нерозривне, і ні­

Бога. Живемо у часи, коли безбожники

якої іншої думки не може бути. Крім цього,

верховодять нами і заставляють говорити

подружжя повинно бути одне. Це означає,

і виступати проти своєї совісті. І це жах­

що серце чоловіка повинно належати тіль­

-

із Христом, і якщо думка неправдива, її по­

ки одній жінці, а серце жінки тільки одно­

ливо.

Що Ви мені порадите робити?

му чоловікові. Подружжя повинно бути

Я думаю, що ваша бабуся також прав-

святим, бо воно є прообразом таїнствен­

ду говорила . Якщо не вірите в Бога, то щоб

ної злуки Христа з Церквою. Тому, дякуйте

-

не дратувати інших, мовчіть про Нього .

Богові за все, навіть за терпіння, тобто за

Прийде час і Господь Бог відкриється вам,

хрести, які дає нам Господь. Бог знає, чого

нам потрібно, але Він любить, коли Його

і ви повірите в Нього .

Софія прийняла до уваги цю розмову і вже на Різдвяні свята діти приходили до неї

просять. Тож просіть

-

і дасться вам усе,

що просите.

колядувати з побажаннями, за що її визи­

Софії дуже подобалась розмова духо­

вали до П ідгайців, погрожуючи, що звіль­

вного отця і вона розказала, як її втя г нули

н я ть з роботи . А люди ще більше почали

у безбожну колію:

поважати

свою

вчительку

і

приносили

-

Коли я навчалася у Вінницькому педа­

навіть дещо з продуктів . Через рік, влітку,

гогічному інституті, то у нас науковий ате­

Софія вийшла заміж. Її наречений, Василь,

їзм викладав колишній священик. Він був

був лісником. Та найбільше їх поєднувало

доброю людиною і ми вірили у все, що го­

те, що він також був у Німеччині на роботі

ворив, бо він дуже аргументував дії інших

і добр е розумів свою подругу. На весілля

священників і доказував, що вони в Бога

Софія запросила бабусю Франю. Незва-

не вірять, заради свого заробітку і грошей

MIGIOHiJ

у країнськи й

V

х ристиЯНСЬtІ:ИИ часо п ис

61


- ----------- - - ---

--.- ~- ---·

~ -

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2012

проводять богослужіння і вимагають гро­

переписувались короткими листами. Че­

шей. Я йому також вірила, але тепер я ро­

рез рік Франя знову приїхала, але вже на

зумію, що це не так.

хрестини своєї правнучки Лесі. Хрестив

Священики також різні. Ніщо так не

Лесю також отець Софрон. Побувши тиж­

підриває віри в народі, як згіршення свя­

день у гостях, Франя повернулась додому,

щеників і їхнє недбальство у служінні.

захворіла і тихо переставилась у вічність.

-

Тож не дивуйтеся тому, що вам розказува­

Бабуся Софії уважно слухала отця і була

час повних перемін в Україні. Греко-Ка­ толицька Церква вийшла з підпілля . .Бід­

рада за свого внучку.

Я завжди вірила в Бога і довірялась

чиняли закриті церкви, а також будува­

Йому, але ніколи не думала, що Він для нас

ли нові. Незважаючи на свій поважний

виявить стільки милосердя. Я щаслива,

вік, Василь і Софія працювали біля своєї

що Софія, дякуючи добрим людям, навер­

церкви, яка була закритою всі часи і тепер

нулась до Бога, і прийняла Його до свого

потребувала ремонту. А на свято Успіння

серця.

Богородиці її посвячували. Зійшлося ба­

-

Наступного дня, на здивування Софії,

гато людей і після богослужіння парох ви­

обидві бабусі зранку разом молились. Мо­

словлював подяку всім, хто причинився до

литва настільки єднала їх, що вони, незва­

відновлення храму:

жаючи на те, що проживали одна на Схід­

-

Велику подяку складаємо всім братам

ній, а друга на Західній Україні, вважали

і сестрам у Христі, які, незважаючи наваж­

себе рідними . Після молитви разом приго­

кий економічний кризовий стан, склали

тували сніданок й одна іншій розповідали

свої щедрі пожертви, а також дякую всім

про свою гірку долю. Дві долі, які так поді­

хто приклав свої руки, працюючи на від­

бні, як Західне і Східне Поділля. Нажаль,

будові нашої святині. А найбільше дякую

через три дні їм довелось розлучитися. Єв­

тим, які зберегли правдиву віру Христо­

докія подарувала на пам'ять Франі моли­

ву і не пішли шукати собі іншого бога, чи

товник «Отче наш», який мала ще зі своєї

іншу церкву. Пригадую давні часи, як дві

молодості, кажучи :

бабусі, одна зі Східної України, а друга з

-

Ось, моліться за нас, а ми будемо мо­

нашого села, разом молились, випрошую­

чи у Бога ласку вільно визнавати свою віру.

литися за вас.

Бабуся Франя поїхала до свого дому.

Вони були з різних областей, але доля їхня

Проводжала її Євдокія із Софією і зятем

була однакова. І коли я хрестив у їхній хаті

Василем до залізничної станції Потутори .

правнучку, то старша бабуся Євдокія ска­

І тільки коли бабуся сіла у вагон і потяг

зала: «Дай Боже, щоб ця дитиночка віль­

рушив, вони повернулися додому. А через

но могла визнавати свою віру і своїх дітей

деякий час Євдокія отримала щирого лис­

хрестити в нашій церкві». А бабуся Франя

«... Боже, яка я

додала: «Дай Боже, щоб діти наші не були

щаслива за долю Софії. І це все з вашої до­

у чужих наймитами, які навіть їм помоли­

та від Франі, де вона писала:

62

Минуло більше як сорок років пере­ бування Софії на Тернопільщині. Настав

ли в інституті".

брої науки. Я тут всім розказую, який Бог

тись не дають». Тож подякуймо Богові за

милосердний до нас і добрий. Кланяюсь

таку прекрасну святиню, а у своїх серцях

отцю Софрону і дякую йому за щирість і доброту, а також за сповідь. Світ не без до­ брих людей ... » З того часу вони постійно

ли ці побожні наші бабусі віру у правдиво­

збережімо храм Святого Духа, як зберіга­ го Бога у своїх серцях.

• український

христи~~~~~~~

.:U Ір Іон

111 V

)r

О

ІJ


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ2012

ТВРПОПИЬ: ссИ lІЮБlІЮ ссМІСІОПВР))! Ма ія ГОРО ЕЧНА

Які ми щасливі, що Ісус Христос показав нам

велику тайну Свого перебування в нас і з нами! На прикладі Марії та своїх учнів. Що

Він підбадьорює нас, напоумляє - у різних подіях чи обставинах". Слова із духовної науки владики Софрона Мудрого стали лей­ тмотивом виставкових заходів, які проводи­ ло видавництво «Місіонер» цього року. Втретє тернополяни, попри невтішні про­

пахощами цвітіння рідної землі. Свято жило

гнози щодо реалізації релігійних книг у кри­

Словом, дихало Ним, випромінювало Його.

зових умовах, освідчуються у любові видав­

Молитвою, сердечним привітанням та благо­

ництву «Місіонер». Наш книжковий стенд -у

словенням отця Андрія Романківа, синкела

центрі уваги, до нього поспішають і постійні

у справах мирян Тернопільсько-Зборівської

покупці, і ті, хто вперше звернув увагу на ре­

єпархії, розпочав урочисту ходу Фестиваль.

лігійні книги. Працівникам видавництва Олі

Відвідувачів та гостей привітав міський голо­

Фунделі та Василю Безпалько доводиться

ва Сергій Надал, голова Тернопільської об­

слухати різноманітні пропозиції і розпако­

ласної ради Олексій Кайда, заступник голови

вувати книги для спраглих читачів. Багатьох

Тернопільської облдержадміністрації Василь

краян цікавлять праці владики Софрона Му­

Гелько. Серед найкращих видань «Джури­

дрого, чи книги, що вийшли друком за його

фест» виЗнано книгу Д. Степовика «Нова

фінансової підтримки - «Нарис історії Церк­ ви в Україні», «Духовні бесіди», «Словник бі­

українська ікона».

блійного богослов'я », а також поезію о. Васи­

отримала в нагороду лише дзвінкі оплески та

ля Мендруня та новинку

книгу професора

теплі слова подяки, я ще й досі перебуваю під

Дмитра Степовика «Нова українська ікона

враженням від її презентації, яка відбулася в

ХХ

-

-

початку ХХІ століть. Традиційна іконо­

графія та нова стилістика». Приємно, що нікого не доводиться за­

-

прес-центрі Українського дому «Перемога». Хвилюючі спогади отця Михайла Шевчиши­

на, ЧНІ, Христини Скрипиць, Любомири Гер­

пізнай

гель, Галини Слюзар, автора книги. Сестри

організатори фестивалю

служебниці, організатори заходу, змогли вті­

кликати: «Відкинь свій «тренажер»

книги «Місіонер! »,

І хоча книга Ольги Кіс «Слугині Світла»

-

«Джура-фест» подбали про широку інформа­

лити свій проект, в основі якого - скарби жит­

ційну підтримку. На прес-конференції пред­

тя десяти монахинь Згромадження ССНДМ

ставники видавництв «Місіонер», «Каменяр»

провінції Співстраждання Матері Божої, по­

директор

єднавши світло своїх сердець із світлом сві­

В. Ванчура, зазначили, що Тернопільське

чок, музики, пісні і розповіді в гармонію Віри,

-

директор Д. І. Сапіга, «Джура»

-

презентацію вели­

Надії і Любові. Книга кличе до наслідування,

чі українського друкованого слова із духо­

допомагає водночас кожному пізнавати себе

вною традицією краю та із музикою весняної

та сучасний світ у кращих духовних традиці­

зав'язі набубнявілих тюльпанів і п'янкими

ях. Щоб любити щораз то більше.

свято

книги поєднало

)r

,U І р І о н І) український І І І '1 О ~~~~~~нський

63


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2012

СЕРЦЕ ІСУСА Серце Боже в поміч маєм,

З Ним легкий щоденний хрест. Вдячність Богові складаєм, Руки взносим до небес. Вислухай нас, Сину Божий,

І до Серця притули. Знаємо: Любов все може, Хоч на смерть її вели. Серце Спаса прославляти

І любити, у житті

Будемо, як Божа Мати, Як любили всі святі.

ПРИСТАПЬ СПОКОЮ

з1сl1АПІUІ сввтоrо ДУХА

о. Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

Сходить нині Дар чудесний, Серце Ісуса

-

Як світанок на росу.

небо відкрите,

Серце вбоге Цар Небесний

Знаю, Ти хочеш

Одягає у красу.

людям світити. Духа Божого Спаситель Серце Ісуса

-

Посилає від Отця,

милості море,

Зблуджену дитину Вчитель

Знаю, Ти хочеш

Повертає до Творця.

втишити горе.

Дух Господній через терни Серце Ісуса,

Нас провадить по землі,

світом розп'яте,

Щепить Він любові первні

Знаю, Ти хочеш

На охрещенім чолі.

землю обняти. Дух Святий Серце Ісуса

-

-

життя Керманич,

Правди Божої уста

-

пристань спокою,

Невигойні лічить рани

Знаю, Ти хочеш

І веде нас до Христа.

бути зі мною.

64

СІОН~Р


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЧЕРВЕНЬ 2012

ПОДЯКА lІИПВ ДО ПВБВС •

Дозвольте висловити щиру подяку через

На сторінках часопису «Місіонар » вислов­

журнал Господу Богу, Матері Божій, святій

люю найщирішу подяку Господу Богу, Пресвя­

Анні, святій Філомені, святому апостолу Юді­

тій Діві Марії, святому апостолу Юді-Тадею за

Тадею, святому Венедикту, святому Герарду,

отримані ласки. Мій син довго не міг знайти

святому Йосифові, святому Шарбелю, святому

роботу, я все молилася і просила, надіялася, що

отцю Піо, блаженному Миколаю Чарнецькому,

молитва переможе все. Була в нас місія, я ходи­

святому Івану, святому Антонію Падевському,

ла кожний день, сповідалася і причащалася. Хо­

своєму Ангелу Хоронителю, душам у чистили­

дила часто на Службу Божу за здоров'я, і, слава

щі та всім святим за отримані ласки та постійну

Господу Богу, Діві Марії, святому Юді-Тадею,

допомогу в моїх потребах. Щиро вірю, що їхнrо

мої просьби вислухані

опіку я буду відчувати все своє життя. Дякую! Іванна Гнатківська, м. Золочів, Львівська обn.

-

син знайшов роботу.

Моліться люди, вірте, і молитва переможе

все. Доки буду жити, буду дякувати за їхні лас­ ки.

Кіnьницька Г.Ю.,

м . Новий Розділ, Львівська обn.

Шановна редакціє часопису «Місіонар», че­

рез ваш журнал, хочу висловити щиру подяку

Слава Ісусу Христу!

Пресвятій Родині, Ангелу Хоронителю, святому

Юді-Тадею, святим Йоакиму та Анні, святому

Шановна редакціє, хочу через часопис «Місі­

Миколаю Чудотворцю, блаженному Миколаю

онар» скласти подяку Господу Богу, Пречистій

Чарнецькому, святому Йосафатові, святому отцю

Діві Марії, а особливао святому Юді-Тадею за

Піо, блаженному Івану Павлу

вислухані молитви. Я довгий час просила свято­

11, святому монаху

Шарбелю, всім святим, до яких я звертаюся кож­

го Тадея вислухати моє прохання, твердо вірила

ного дня, за їхню опіку наді мною і моєю родиною.

і надіялась, що Він допоможе мені, пообіцявши

Їх опіку, їхні молитви і благословення я відчуваю

в разі допомоги написати про одержану ласку.

кожного дня, в усіх працях, всюди, де тільки не

була б, особливо у важких життєвих обставинах. Закликаю всіх людей молитися до Господа

Закликаю Вас, щиро моліться до святого

Юди-Тадея, надійтесь, не втрачайте віри і він

обов'язково вислухає ваші прохання.

Бога, до Його Пресвятої Матінки, і завжди ~;~ро­

Гапина,

сити молитви та опіки у цих великих заступн11-

м. Самбір, Львівська обn.

ків, вони завжди допоможуть! Щира молитва

-

то велика сила!

Пам'ятаймо про це.

Слава Ісусу Христу!

Шість років минуло з тієї пори, коли я по­ Onьra,

обіцяла подякувати Пречистій Діві Марії за те,

с. Стара Скварява, Жовківський р-н, Львівська обn.

що мені повернули гаманець, який вкрали на

Складаю подяку святому апостолові Юді­

лик Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії.

базарі. В ньому знаходились золоті речі і меда­

Тадею на сторінках журналу «М ісіонар». Я мо­

Тому висловлюю щиросердечну подяку Пре­

лилася до св. Юди-Тадея за свою онуку. Вона

чистій Діві Марії і Господу Богу та перепрошую,

щасливо закінчила навчання і тепер працює.

що так довго не виконувала обіцяне.

м Ір І О Н

ІІІ

\1

Анастасія Дацюк,

Марія,

с. Спасів, Сокальський р-н, Львівська обn.

с. Воnсвин, Сокальський р-н, Львівська обn.

J а український or ~~~~~~~нський

65


НА ДОЗВІЛЛІ

ЧЕРВЕНЬ 2012

КРОСВОРД Підrотувала Леся ШТИКАЛО

ГОРИЗОНТАЛЬНО:

1. Місто у пів_l!енній Польщі, де 5. Фран­

народився блаженний Папа Іван Павло П.

цузький письменний, автор роману «Червоне і чор­ не». 10. Довгий широкий халат із волосяною сіткою,

що закрfІва~~ обличчя, без як9го мусульманкам у Середюи Азн не дозволялось зявлятись перед сто­ р~нніми. 11. ~инонім до слова літера. 12. Окр~ме від­

дшення у зашзничному пасажирському вагою на два

або чотири спальних місця. 13. Невеликий переліт­ ний співучий птах ряд.У горобиних з коротким хвос­ том, прямим дзьобом І великими крильми. 15. Один із малJ:ІХ пророкі~~ 18. Азербайджанський народ!fИЙ та~ок ІмпровІзацІин_ого характеру, !Jереважно ЖІно­

чии.

19. Друкарськии зн~к у виглядІ зІрочки, яку ви­

користовують на письмІ для позначення посилань.

20. Спосіб лічення д~ів у році. 2_1. Мінерал, складний окис урану; дуже радюактивнии.

ВЕРТИКАЛЬНО:

2. Святий, до котрого молимося

і пр.осимо допомоги від,найти загублену річ .

3. Від­

ПОВІДЬ н~ загад.ку" розвязання загадки, розкриття

таємницІ. 4. Обовязкова безшлюбюсть католиць­ кого духовенс~ва. 6. СтвоР,ення художніх зобра­ жень, ВІзерунюв, орнаментш шля~ом .нашивання ,

наклеюв~ння на тканину . чи пащр рІзнобарвн их шмато';'КІВ якогось матерІалу.

7.

Гpyi:ia морсь ких

островІв, що лежать близько один ВІД одного. 8. Дорогоцінний камінь блакитнувато-зеленого чи бла!<итного кольору; різновиt!_ берилу. ~· Начерк, есюз; малюнок з .натурJ:f. 14. ПлатІж готшко~. 16. Деталь астрономІчних І геодезичних кутом.Ірн их

шструменпв, що оберт~ються навколо ОС!, яка проходить через центр шмба (служить для ВІДЛІКУ кутів). 17. Чеськи~ композитор, піаніст і диригент, автор опери «Дашбор».

Відпов іді на кросворд, опублікований у числі за травень 2012 року: ГОРИЗОНТАЛЬНО: ?.Новгород. 8.Теодосій. 9.Майно. 11.Розум . 12.Дитина. 13.Поклін . 14 .Боr. 15.Сон . 18. Відхід. 19.Покора. 25.Зерно. 2б. Бісер. 27.Іконопис. 28.Смирення. ВЕРТИКАЛЬНО: І.Вогонь. 2.llpoxop. З.Монастир. 4.Ростов. 5.Нестор. б.Літургія. !О.Цар. !б.Містечко. !?.прощення. 20.Пастир. 21.Мед. 22.Письмо. 23.Знання. 24. Кінець.

66

український

христи~~~~~~~

;ulplOH

'11 "

1п

(J

r


нові видання• «МІСІОНЕР»• нові нагороди

1

На ІІІ Всеукраїнському

книжковому фестивалі «Джура-фест» у м. Тернополі

28

квітня

2012 року

Видавництво «МІСІОНЕР» нагороджено за книгу

Дмитра Степовика «Нова українська ікона ХХ

-

початку ХХІ століть»

r рамота на. 1·оро:~жуЄТ1>СЯ

uилаsnицтnо ..,j\ І іс іо 11ср10

(~, істо Л i.uln)

"'

~·-~r д"""ра Crt1-"'

· llow. Y"p:i.tocw:a

t5"UO.;І ХХ 1 ion.. \ХІ С!'О-•ІУ~

ІТ р;~.11щІА•3 kо.оrрафЬ. у;І. ~~ tт11.•im<..a.I·

1~r-....~-

1$ ~ ....... "".

r.... y &м:""'

.:. итро Степо~~к ОВА УКРАІНСЬКА ІКОНА ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ радиційна іконографія та нова стилістика -вN

1

978-966-658-253-2, 288 с., 230 х 300 мм., тверда опр.

монографії відомого дослідника сакрального мистецтва професора Дмитра Степовика

- деться

про нову ікону. Під цим терміном розуміються не тільки ті ікони, які створені

едавно, але й ікони відроджені та оновлені в їх найважливіших рисах: іконографії

виборі кола святих і засобах їх зображення), стилістиці, богословських основах. Ікона

-

не

з ви чайний вид образотворчого мистецтва. Це таїна, сповнена глибокої духовності, зв'язку з Божественним Одкровенням, молитвами, літургійним служінням. Досліджуючи новітню ону як витончене мистецтво, автор приділяє увагу її походженню, зв'язку з традицією.

н алізуються ікони ХХ й початку ХХІ століть в Україні й українській діаспорі. Чільне місце в

онографії приділено передумовам відродження й оновлення ікони, богословії, філософії -а естетиці ікони, історії дослідження ікон в Україні та зарубіжних країнах, сучасному стану онотворчості.

3 ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ зве~>татися за адресою:

вул . Б. Хмельницького, 40 м. Львів, 79019,

тел.:

0952602157, (032) 272-90-80

shop@missioner.com.ua http: www.missioner.com.ua


-.

itllGIOHdP • - · В ІНТЕРНЕТІ! '~

1 травня минуло 115 років, відколи вийшло перше число часопису

«Місіонар Пресвятого Серця Христового » . До цієї дати відкрито сторінку часопису « Місіонар »

в Інтернеті . Сторінка дедалі більше наповнюється.

Особливо важливим є представлення перших чисел часопису. Також В~ знайдете тут розширені матеріали, колонки авторів, повідомлення" .

130

років Добромильській реформі

У ХІХ ст. чере3 ни3ку сусn1.11ьно-попtтичн1 обставин васиJJІянський Чин опинився а криювІИ ситуацН. тому, було nр11tйнято рtwення щодо рефорнуеання чину І ноеІц~яту, до uьoro процесу були долучен1 ОТЦІ езуrти . Проведена ни"'" у 1882 р. так зааена Добро,.,ильс.ьк.а реформа мала sирІwапьний еnnив на nода.nьwиИ розеиток Чину.

Ретро саІ1' лf8нм : 1зо років ДобромИ/1ЬСJ;>КJЙ рефор,.,. У XJX ст. ue(1e3 низку qспJлt.ІКНЮЛrтн<lН/

о6сrавт1 &атіянСЬJtМИ Чин оп;.ннасл а крНзовJй cкryaul. Тону, 6уло прнНнято

/)/шення що.ао ~вання ""'Нf І новщІяту, до цi.oro процесу 6улн долус;енІ отцJ єзуlтн. Праеедеш нимн у !882 р. так зв;Jвна ДООроинльська рефорна f.faлa ' ВНр/ШіJЛ8НИЙ вплив на подальший /)ОЗВНТО«

Чнну. До(іроннл•,

1881 р. Прннцнпн

реdхюнн внк.ладені в АпоаМКJ.І(ОНУ лнаІ

Колонки авторів

Причципи реформи виК11аде111 в Апостольському nиСТ1 Лева ХІП полягали в вщноеІ нонашоf дж:циnл111и nередуам Св. Отець rоворкть про про аступниІdе якt можуrь бути як греко- І римо-католикани, сnрав~сть t 3дІбНК:Ть ЯІU4Х доказана ... аsтентмчними сВІДоцтесн1и про іХ життя й обичаf та сеІДоцтеами о6идвох єли0<оn1в· ординар!ів, так МІСЦЯ народження як І н~сця за неwкання, а кр111 того доказом n1врtчноt проби. щодо npaeocrи І nocnйнod вопІ, що зложили в 11онастмрсьКін

5анкненІ ще перед тин як прийняли чернечий одяг•.

о. йосафат Коваль ЧС9"'

Читайте найцікавіше із ;асопису «Місіонар » за адресою:

http: / / www.misionar.info \:).


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.