Місіонар 06 2013

Page 1

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ

2013 ЧЕРВЕНЬ №б

(245)

ЧАСОПИС


ОТЦІ ВАСИЛІЯНИ РОЗПОЧАЛИ БУДІВНИЦТВО Х

БРЮХОВИЧАХ

25-27 квітня 201 Зр. Видавництво «МІСІОНЕР» на фестивалі української книги

«Джура-Фест» (м. Тернопіль).

МОНАШІ ОБЛЕЧИНИ В КРЕХІВСЬКОМУ МОНАСТИРІ


СЛОВО РЕДАКТОРА

червень 201з

НЕПЕРЕМОЖНА СИЛА ЛЮБОВІ «Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного!» (Ів.

13, 34)

Після гріхопадіння в раю mодина постійно відчуває потяг до гріха. Тому Господь Бог постійно закликає свій народ до усвідомлення потреби покаяння, навернення до свого Творця, зміни життя: «Як не покаєтеся,

-

заzuнетеІ» З цією метою Творець через Святе Писання дає Заповіді, щоб не впасти у спокусу. Однак весь Божий закон, як величезна будівля, має

о. Віталій

свою основу, фундамент, без якої вона не може встояти. Це без сумніву

ПОПАДЮК, ЧСВВ

Любов. Саме вона є непохитною підвалиною святого християнського

головний редактор

життя. Немає смислу старатися про різні чесноти, творити добро, чинити

діла покаяння, якщо в серці нема любові. Апостол Павло роздумує: «Якби я говорив мовами людськи.ми й ангельськи.ми, але не мав любові, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний»

(1

Кор.

13,

І). Правдива

mобов - основа життя. Вистачить її лише одну покалічити, і тоді рухне

ціла будівля. Чому людина, скріплена ласкою Божою через молитву, Святі Тайни, так часто, зазнавІІШ спокус, впадає у гріх? Причина одна - брак любові.

Не можеш як слід молитися, твоя увага розсіяна, лізуть різні думки? - Не маєш mобові! Неможливо бути байдужим до того, кого справді mобиш. Стверджуєш, що не маєш сили простити провину своєму ближньому? -

Не маєш любові! Любов все прощає, і навіть ворогам. Жалієшся, що ніхто тебе не цінить, не вдячний тобі, не mобить тебе? - Не маєш любові! Досконала любов не вимагає подяк, відплати, але безкорисливо дарує себе. Нарікаєш на життя, нестачу часу, сил, здоров'я, можливостей? - Не маєш любові! Любов завжди знаходить все це, щоб подарувти себе.

Найдорожчі наші читачі, в червні ми віддаємо особливе почитання Пресвятому Серцю Христовому - бездонному джерелу милосердя й любові Божої. Папа Пій ХІ в енцикліці "Всемилостивий Відкупитель" .наводить такі повчальні слова: "У цьому набо;женстві міститься увесь зміст релігй; тим самим воно слу.ж:uть за правило досконалого :ж:иття, бо воно якнайлегше веде до вникнення і пізнання Ісуса Христа, воно нахиляє душі до палкоі'любові і до вірнішого наслідування Христа:' Святіший Отець висловив жаль з того приводу, що таке шляхетне

набQженство недооцінюють деякі християни, часом навіть і ті, котрі вважаюгь себе за дуже ревних у справах каголицької віри.

Український люд здавна виявляв свою відверту любов до Спасового Серця. Раніше набожність називалася вшануванням зраненого Христового Боку. До вшанування Христового Серця горнулися Митрополит Андрей Шептицький, о. Ізидор Дольницький та ін.

Звеличують повсюдно Боже Серце Апостольства молитви при багатьох каголицьких церквах.

Просімо в Найсвятішого Серця Ісусового найбільшого дару mобові до Бога й ближніх сутносn життя.

tНIGIOHdV

український християнський часопис

-

непереможної сили в духовній боротьбі та вічної


1911

ЗМІСТ

червень 201з

український християнський часопис

llGIOHdP


ЗМІСТ

червень 201з

itllCIOHdP

Головний редактор: о. Віталій Попадюк, ЧСВВ Заступник головного редактора: о. Христофор Ганинець, ЧСВВ Редакційна колегія: о. Корнилій Яремак, ЧСВВ о. Севастіян Бондаренко, ЧСВВ о. Мелетій Батіг, ЧСВВ о. Миколай Микосовський, ЧСВВ бр. Юстин Борис, ЧСВВ Літературний редактор і коректура:

о. Віталій Попадюк, ЧСВВ

Дизайн і комп'ютерна верстка: о. Севастіян Бондаренко, ЧСВВ Заснований у 1897 році Засновники - Отці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ No 5133від18.05.2001 р. Часопис виходить раз у місяць

Передплатний індекс

- 23959

Адреса редакції: "Місіонар", вул. Б. Хмельницького, м. Львів, 79019 тел/факс: 27246-94

36,

e-mail: misionar@ukr.net www.misionar.info Підписано до друку 25.05.2013 Формат 70х100

1/16.

Друк офсетний.

Папір друк. № Обл.-вид. арк.

1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. 5,0. Зам. Тираж 5000 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Відцруковано з готових діапозитивів у Жовківській друкарні видавництва Ощів Василіян «Місіонер» . 80300, Львівська oбJL, м. Жовква, BYJL Василіянська, 8

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела.

Редакція зберігає за собою право виправпяти і скорочувати надіслані матеріали. ©Журн ал «Місіон ар» ,

itllGIOHd

українс ь кий х р истиян с ь ки й часопис

2013


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

червень 201з

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О

Божественне

Серце

Ісуса!

У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні

Євхаристії; Непорочне

жертвую Серце

Тобі

через

Пречистої Діви

Маріїусі своїмолитви, справи, слова,

думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую

їх

особливо

за

Святішого Отця Папу Римського, за святу

Церкву,

за

навернення

грішників та в усіх намірах Апо­ стольства молитви, призначених на

цей місяць і на сьогоднішній день. Пресвяті

Серця Ісуса

спомагайте

святу

і Маріі;

Церкву

та

Україну!

Святий Йосифе, покровителю і заступнику

приятелів

Ісусового

Серця, моли Бога за нас! Святий

О Найсвятіше Серце Ісуса, помилуй нас!

св.

Архангеле

Миколаю,

св.

Михаїле,

Володимире,

св. Йосафате, заступники України, моліть Бога за нас!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ЧЕРВЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб відповідальні за правосуддя завжди керувалися справедливістю і здоровим сумлінням.

МІСІЙНИЙ: Щоб семінарії, особливо в місійних Церквах, формували пастирів за Серцем Христовим, цілковито посвячених проповідуванню Євангелія.

МІСЦЕВИЙ: Щоб окрилені вірою у Христове Воскресіння укра'інці навчалися цінувати Божі дари у щоденному житті.

llDI

український

християнський часопис

iltlGIOHdP


червень

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

201 з

11дм1Рn дпостоnьавд моnnтвn 11А nnПElib підготував о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

ЗАГАЛЬНИЙ:

Щоб Всесвітній день молоді, який відбувається у Бразилії, заохотив усіх молодих християн ставати

учнями й місіонерами Євангелія. ~~~~~~~~~

«Дні Молоді це довга дорога підготовки внутрішньої та зовнішньої, котра веде до них. Хрест разом з іконою Матері Божої подорожують прощею різними країнами.

Віра потребує, щоб її «побачити» та «торкнутись». Зустріч з хрестом, якого торкаються і несуть, стає внутрішньою зустріччю з Тим, Котрий на хресті за нас помер. Зустріч з Христом в серцях молодих пробуджує пам'ять про Бога, Кагрий захотів стати людиною і захотів терпіти за нас» (Венедикт XVI). Сучасна християнська молодь добре обізнана в економічній, політичній, еколо­

гічній кризах, але мало уваги приділяє, щоб дізнатися або розповісти про Того, Хто дарує повноту життя без криз

-

Христа.

вані часто-густо на історичному факті про Ісуса (минулого), а натомість мало або зовсім молода особа не веде мову про Христа віри (реального) в теперішньому часі. Тільки особиста зустріч з Христом на молитві зі своїми однолітками, у той спосіб, який пропонує Церква, матиме перспективу у вічності, тільки тоді молоде християнство

зуміє переобразити себе і світ та переконає літніх людей, що молодь вміє закладати фундамент своєї долі і має майбутнє. «Із Христом серце ніколи не старіє!»

-

зауважує теперішній Папа Франциск, заохочуючи молодих людей дарувати себе взаємно одне одному, набуваючи таким чином для себе депозит справжньої радості, та залишатися завжди молодими духом.

Особисті стосунки зі Спасителем побудо-

МІСІЙНИЙ:

Щоб семінарії, особливо в місійних Церквах, формували пастирів за Серцем Христовим, цілковито посвячених проповідуванню Євангелія.

Особливої уваги і Божої опіки в наш час потребують народи, де перед Христом ще

зачинені двері. Картина віри в цих регіонах є приблизно такою: в Туреччині є трохи більше

1% християн, у Лівані - майже 50%, у Сирії - 7%, в Ізраїлі - є католики, правос­ лавні, але більшість належить мусуль­

манам. У Йорданії - 5 %, у Саудівській Аравії немусульман мало. У місті Джідца (Хідоказ) є невеликі групи юдаїстів, право­

славних (греки), протестантів (американці й

;u 1' \r

ІІІ

он

11

JI d

О

r

український

~~~~~~~нський

анrnі:йці) і католиків (італійці та ін.); загаль­ на чисельність в країні-

13 тис.).

В Адені

(Ємен) є лише кілька десятків християн­

католиків з числа місцевих жителів. В Омані християнами є тільки португальці і англійці. В Арабських Еміратах і в Кувейті -близько

6% християн, в Іраку- 3%, в Ірані

- 0,5%,

Близько 500тис християн є

Пакистані, в Індії-

3%, 4 тис. є в Непалі і 200 тис. у Бангладеші. У Шрі-Ланці є біля 1 млн. католиків, у Бірмі - більше 5%, у

ІD І


18111

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

- 0,5% (І 60тис. - католики), у - 43 тис. католиків, у Кампучії - 14

червень

201 з

Таїланді

стати деревом життя. Натомість, на дереві,

Лаосі

яке обрав Бог, ростуть плоди іновірців. Все почалося ще від Авраама. Коли померла

тис.

Апостол Павло пише до Римлян: «Деякі

Сара, утворився новий народ від Агар

-

гілки були відламані, а ви, погани, дике

араби, які проживали до часів Мухамеда

оливне дерево, прищеплені були. Ви тепер

вздовж Червоного моря від Ізраїлю на

здобуваєте життя від сильного кореня

південь до Ємену, з головними центрами

оливи. Та не вихваляйся зламаним гіллям.

Мекки і Медіни. Мухамед створює нову

Коли ж хвалишся, то пам'ятай, що це не

релігію, як пише Коран, на основі араб­

ти живиш коріння, а воно годує тебе. Якщо

ських вірувань про Бога, щоб мусульмани

ти є та гілка, яку відрізано від дички і

не повірили, що Ісус

наперекір природі прищеплено до домаш­

протягом віків ця релігі~ витісняє віру в

ньої оливи, то наскільки легше прижи­

правдивого Спасителя, Який помер за всіх

веться гілка від культурної оливи до своєї ж

нас і за них. Дух Святий є над усіма, має

-

Син Божий. І так

11, 17-24). Цей вірш зображує

бути тільки бажання з боку держави

реалії нашого християнства протягом

захищати і гарантувати права вірним оби­

останніх віків. Христове Євангеліє

рати особисто Христа чи Мухамеда, але в

поширилося між народами, які не мали в

жодному разі не «прищеплюватю> і не

рослини» (Рм.

собі християнського коріння, але які були

«відламувати» віру екстремістськими

готові прийняти християнську гілку, щоб

методами.

МІСЦЕВИЙ

Щоб українські меценати щедро підтримували Церкву

та потребуючих, не очікуючи подяки чи відплати.

Якшо зазирнути в історію, то в усі часи

таких меценатів, тільки почерк інший. Ще

були меценати , доброчинці, які вміли

10 років тому нинішній президент Віктор

ділитися з ближніми . Якщо наприклад

Янукович і ще кілька політичних діячів

візьмемо меценатство князів, гетьманів, то

було поміщено на Донецькій Богородичній

розуміємо, що це було їх внутрішньою

іконі, на фоні храмів. Що буде на іконах ще

потребою як людей культурних і високо­

через

освічених. Вони задавали тон у благодій­

знаємо напевно, що назвати меценатами на

1О років -

не важко здогадатися. Але

ництві для всієї старшини, подавали їй

«іконах» у розумінні київська-руському

приклад, надихали на доброд ійність. Це

таких добродіїв не наважиться ніхто.

було нормою , невід'ємним атрибутом

Сьогодні це і ніби меценатство, але має

д~яльності людей, що належали до націо­

наслідок більше спонсорства і моди, тобто

нальної еліти. На одній зі старовинних

коли почесна особа чекає на якусь віддачу,

панегіричних гравюр зображено герб Івана

хоча б електоральну. «Уважайте,

Мазепи і його самого в бойовому споряд­

Христос, - коли чините добрі вчинки перед

женні. А вгорі вкомпоновано шість велич­

ЛЮДЬМИ» (Мт.

них храмів, що їх спорудив великий бу­

справжньому, по-християнськи, потрібно

6, 1-4).

-

каже

Щоб це було по­

дівничий України. Автор вважав це однією

чинити це все ДШІ зростання людей і тоді це

з визначальних рис у духовному портреті

тайне буде належно прийняте, оцінене

гетьмана України. Сьогодні також не бракує

пагребуючими і стане ЯВІШМ ДШІ Бога.

український

християнський часопис

11 GІ о н dр


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

червень 201з

покровnтеnь 1-1а nnne1-1ь. ; . ~.~ ·: СВЯТА МУЧЕНИЦЯ АГРИПИНА Свята мучениця Агрипина, родом римлянка, не побажала вступати в

шлюб, цілком присвятивши своє життя Господу. Під час гоніння хри­ стиян при імператорі Валеріані

259

(253-

рр.) свята постала перед судом і

мужньо визнала свою віру в Христа,

за що була віддана на муки. Святу діву

били палицями так, що кістки лама­ лися. Потім святу Агрипину закували в ланцюги, але ангел звільнив її від кайданів. Від перенесених мук свята

сповідниця померла. Християнки Васса, Павла і Агатоніка викрали тіло святої мучениці і відвезли в Сицилію,

де від її труни здійснювалися численні зцілення. Приблизно в ХІ столітті мощі святої мучениці Агрипини перенесли до Константинополя.

ДЕНЬ В КАЛЕНДАРІ

- 6 ЛИПНЯ

Запрошуємо всіх членів Апостольства молитви на

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД В М. ЖОВКВІ

13-14 ЛИПНЯ 2013 Р. Під час святкувань Храмового Празника Пресвятого Христового Серця при монастирі Отців Василіян Зустріч відбуватиметься під гаслом «ПРЕСВЯТЕ СЕРЦЕ ХРИСТОВЕ

-

ЦЕ ВІРА СЕРЦЯ, ЦЕ НАДІЯ В ЖИТТІ, ЦЕ СИМВОЛ ЛЮБОВІ»

і розпочнеться в суботу о

16 год.

в Жовківському народному домі «Просвіта».

Чекаємо на вас на спільній молитві, яка має об'єднати всіх нас у Божих чеснотах віри, надії, любові та стати джерелом натхнення в щоденному християнському житт1 .

itllGIOHdP

український християнський часопис

ІВІ


ІІШ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

червень 201з

Bfpa ПЕРЕДВА~АЄ

ПРЮБУ о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Життя не буває без смерті

Святе Писання досить неспо­ дівано переходить до однієї з най­ важчих тем - теми життя і смерті.

Також несподіваним виявляється ракурс, шд яким воно цю тему

піднімає. Бог вимагає від Авраама,

щоб той пожертвував Йому свого єдиного сина: «Після того Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: «Аврааме!» Той же від-. повів: «Я тут!» Бог сказав: <<Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її Я тобі вкажу» (Бут.

22, 1-2).

Сучасні християни, читаючи це оповідання, бувають збентежені і вкрай розчаровані: як міг люблячий, добрий Господь зажадати вбивства дитини? Відповідь на це питання непроста. Необхідно врахувати багато обставин, щоби бодай на крок приблизитися до неї. Насамперед мусимо визнати, що запитуючи, «як Бог міг зажадати вбивства?», ми насправді керуємось не Словом Божим і не намагаємося відкрити істину, а підлягаємо своїм емоціям і страху перед смертю і карою. Якщо подивимось уважно, як влаштовано цей світ, то побачимо, що життя завжди потребує великого зусилля і важкого труду, і в дійсності життя одних сотворінь залежить від стану життя інших. Для того, щоб виросла трава, мусить бути родючий rрунт, який є наслідком давнішого відмирання багатьох поколінь

різних трав. Козуля, для того щоб вижити, з'їдає, знищує траву- Боже сотворіння, а хижак, для того щоб вижити, вбиває і з'їдає козулю . Людина, щоб оборонитися від хижаків, вбиває їх, і так забезпечує своє життя. Переважно ми навіть не

український

християнський

часопис

itl І GІон dр


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

червень 201з

задумуємося, скільки живих сотворінь

Авраам довіряє Богові, де межа цієї довіри?

Божих ми знищимо, вб'ємо, щоб забезпе­

Чи сам Авраам це знає, чи досвідчив Авра­

чити своє життя! Скільки тварин ми вбили,

ам віру, яка не має меж? Святе Писання

щоб їх просто з"істи; скільки мікробів убили

зазначає, що Бог Авраама випробував (пор.

своїм лікуванням і антибіотиками; скільки

Бут.

дерев знищили, щоби зігрітися, збудувати

експеримент на кшталт «витримає Авраам

собі житло чи перетворити їх на меблі;

це випробування, чи ні?». Бог поставив

22, 1 а),

але тут не йдеться про

скільки комах убили тільки тому, що вони

Авраама на пробу так, як вогнем випро­

нам заважали! Наш шлях до життя направ­

бовують золото: всі домішки згорають і

ду вистелений трупами. Але, чи могло бути

пропадають, а благородний метал зали­

інакше? Ми живемо завдяки смерті інших.

шається. І ця проба стосувалася найдорож­

У тому й полягає істина, що життя без смерті не буває. Тому Христос скаже:

чого, що в Авраама було на землі

-

його

єдиного сина. Зрештою, вона стосувалася і

«Істинно, істинно говорю вам: Пшеничне

майбутніх поколінь: яку віру передасть

зерно, коли не впаде на землю і не завмре,

Авраам своєму сину і його потомкам? Він

залишиться саме-одне; коли ж завмре, то

чекав на народження цієї дитини двадцять

рясний плід принесе» (Йо. 12, 24). Бог,

п'ять років. Скільки сумнівів, труднощів,

Який є Господарем життя і смерті, може

перепон і проблем подолав Авраам на

свобідно дарувати одне і посилати інше.

своєму шляху? І от слова й обітниці Господ­

Одного разу якийсь селянин обурювався на

ні починають збуватися. Авраам не може

Бога за смерть невинних людей, кажучи:

натішитися своїм єдиним спадкоємцем. І

«Як Бог може допускати, що помирають

він скаже йому: «Я Богові довіряв довго і в

зовсім молоді, невинні люди?» Тієї ночі

усьому. Я покинув свою землю і пішов на

йому приснилося, що він увіходить у свою

його поклик у землю, якої я не знав. Я

кошару і виглядає, яку б то вівцю взяти на

протягом цілого покоління очікував на твоє

заколення. Угледівпш відповідну, він бере її

народження, сину, і скільки душевних мук

на руки і несе. Та в той момент чує голос:

перетерпів? .. Але я все це подолав і нарешті

<<Як то

Сара, твоя маги, подарувала мені тебе. Я був

куди? Несу її заколоти, бо мають прийти

щасливий і радісний, я нарешті побачив, як

гості»

Бог виконує Свої обіцянки. Але сталося

«А куди ти відносиш цю овечку?»

-

відповіn селянин.

-

-

«А вони не

бунтуються, твої вівці?» - «А то чому вони

інакше: Бог зажадав, щоби я тебе пожертву­

мали б бунтуватись? Вони мої, і що хочу, те

вав Йому. І я сказав: Боже, цього вже

з ними роблю». «Бачиш, - відповів голос, -

забагато, в цьому я Тобі довіритися не можу.

а мої вівці часто бунтуються, коли я їх

І так ми залипшлисm>. Чи не здалась би Ісаакові така віра

забираю».

неповною і недолугою? А чого навчив би Віра потребує жертви

він своїх синів і внуків? Легко вірити в Бога

Ще одним дуже важливим елементом

і Йому довіряти, коли в нашому житті все

наших стосунків із Богом є жертва - вияв

гаразд і немає жодних проблем. А зовсім

Богові нашої пошани і любові. А любов

по-іншому, коли ми із проблемами зустрі­

може мати тільки одну межу: смерть. Так і

чаємось віч-на-віч; важко, коли маємо дола­

Христос нас навчає, що більшої любові

ти проблеми, а ще важче тоді, коли питання

немає від тієї, коли хтось за друзів життя

постає про життя чи смерть! Смерть- це та

своє віддає (пор. Йо 15, 13). До якої міри

межа, яка цілковито і повністю відкриває

i111GIOHdP

український

християнський часопис

ШІ


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

червень 201з

наше відношення до Бога. І не просто

обітниці Божі насправді не здійсняться. Бог

смерть, а смерть важка, яка може вчинити

обіцяв Аврааму численне потомство, землю

безглуздим ціле наше життя і всю дотепе­

і своє благословення. Авраам вже похилий

рішню віру. Саме тому Господь закликає

віком і сам він не користатиме з цієї земш 1

Авраама, щоб він приніс у жертву свого

не бачитиме розмноження свого потомства.

сина. Багато бать:Юв у такій ситуації воліли

Тільки Ісаак, ставши продовжувачем роду

б сказати: «Боже, нехай так не буде! Нехай я

Авраама, може бути також гарантією того,

помру, а він нехай живе!» Та Бог невблаган­

що ці Божі обітниці стануть дійсністю.

ний: <<Ні, ти будеш жити. Малий помре. І не

Проте, якщо Ісаак помре, вже не матимуть

просто помре, а стане жертвою, і ніхто

смислу всі обітниці Божі про землю і благо­

інший не принесе його в жертву, а саме ти».

словення. Адже й Авраам, і Сара стали ще

А для того, щоб Авраам не засумнівався,

більш похилі віком і народити ще одну

кого саме треба принести в жертву, Бог роб­

дитину вони таки НІЯК не зможуть.

Отримавши такий наказ і міркуючи по­

ить чотириступеневе уточнення:

1. Візьми 2. Твого єди­

людськи, Авраам відразу побачив, як

ного, а не того, що від рабині єгиптянки; З.

руйнусrься все, на що він надіявся протягом

сина твого, а не якогось слугу;

Якого любиш, яким радієш і на якого

багатьох років, а навіть десятиліть. Та мір­

покладаєш всі тво]· надії;

куючи по-Божому, він бачив, що насправді

4.

Ісаака, того,

якого ти так довго чекав, якого Сара наро­

віра в Бога - це не здійснення його слів, не

дила і якому я дав ім'я; і принеси мені в

перевірка, вчинить Бог так, як обіцяв, чи ні.

жертву на горі, яку я тобі вкажу.

Віра - це впевненість у Ньому Самому, в тому, що, що б Він не говорив і не чинив Він говорить і чинить добре, Він знає, Він

Бог- Розпорядник :життя і смерті

Запитаймося й інше: чи зміг би Авраам

не бажає нам зла. Саме це внутрішнє пере­

зберегти життя Ісааку, якби відмовився

конання Авраама є фундаментальним для

принести цю жертву? Чи людина є розпо­

його слів і вчинків. Тому він не ставить

рядником життя і смерті? Бо часто деякі

питання, чи Бог дав правильні вказівки?

люди переживають докори сумління і

Що буде по тому? Яким чином Бог здій­

картають себе, мовляв, якби ми вчинили

снить Свої обіцянки?

інакше, можливо, інші жили б: якби батько

Читаючи сторінки книги Буття, на яких

не купив синові машину, син не розбився б;

Бог наказує Авраамові принести в жертву

якби донька швидше звернулась до лікарів,

свого сина, ми відкриваємо, що насправді

мати жила б; якби мати не впустила доньку

віри без проби не буває. І то не просто

на вечірку, вона не опинилась би в такому

проби, а проби на життя і смерть. Подиві­

небезпечному місці і жила б ... Ісаак міг

мося, як часто християни <<Втрачають смисл

померти з будь-якої причини: чи від хворо­

життя», коли зустр1чаються 1з труднощами,

.

.

би, чи у війні, або внаслідок природного

а навtть потрапляють у розпуку, коли опи­

нещастя. Якщо Бог тебе не оберігає, чи

няються перед обличчям смерті

можеш без нього зберегти себе чи іншого?

важливо, чи смерп р1дних, друзів, чи своєї

-

не так

Хіба не тримає Він у Своїй руці всіх: і

власної. А кожний з нас повинен тільки себе

живих і мертвих? Тому віра в Бога

запитати: чи довіряю Богу на слово, без

-

це

довір'я до Нього і в житті, й у смерті. Авраам не ставить Богові претензій і з

гарантії, і в цій ситуації? Авраам довірився

... Далі буде

іншої причини: якщо помре Ісаак, то всі

116

український християнський часопис

llGIOHdV


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

червень 201з

,

1181 •

(Щїтурrія крок аа кроком о. Андрей ПАВЛИШИН, ЧСВВ

(продовження)

tfllGIOHd

український

християнський часопис


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

червень 201з

Після завершеlllіЯ виголосів диякона сам

душу», прославляючи Його своїм життям,

священик виголошує: «І сподоби нас,

ми самі освячуємося через це ім'я. Бог

Владико, зі сміливістю, неосудно сміти

об'являє Своє ім'я, але об'являє його, вико­

призивати Тебе, небесного Бога Отця, і

нуючи Своє спасенне діло. А для нас і в нас

мовити». Цими словами ієрей звертається

це діло здійснюється тільки тоді, якщо ім'я

до Бога з проханням, щоб вірні могли

достойно Його просити і прославляти тією

Його святиться нами і в нас СККU: 2808). « ... нехай прийде царство Твоє». Святе

молитвою, якої Він сам навчив людей.

Письмо говорить про це так: «Царство

Молитва «Отче наш» досить важлива у

Боже

житті християнина, найперше тому, що це

Святому Дусі» (Рим.

молитва Сина до Отця - цим Христос по­

до Бога з цим проханням, щоб Він панував

-

це праведність, мир і радість у

14, 17).

Ми взиваємо

казує, що ми справді діти Божі за благо­

у наших серцях, приносячи в них мир і

даттю, що Бог нас усиновлює через Свого

радість. Також Церква навчає, що Бог є

Єдинородного Сина Ісуса. Гадаю, буде

Творцем Всесвіту та його Царем, як світу

доречно детальніше розглянути цю

матеріального, так і надприродного, про що

молитву, бо слова цієї молитви, які Ісус дає

говорить молитва <<Вірую».

нам, Йому дав Отець «Нині збагнули вони, що все, Тобою дане мені, - від Тебе»

так і на землі>>. Щоб ми могли це зрозумі­

(/в.17,7).

ти, треба найперше відмовитися від уперед­

«Отче Наш, що єси на небесах, нехай

«... нехай буде воля Твоя, як на небі, жених думок, похітливих бажань. Це

святиться ім'я Твоє, нехай прийде Цар­

очищує серця, що дає можливість пізнати,

ство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на

чого очікує від нас Бог. Бог

небі, так і на землі. Хліб наш насущний

Добро, - схиляє наші думки до добра, і про­

-

найбільше

дай нам сьогодні, і прости нам провини

мовляє до нас у серці. Правдива воля Божа

наші, як і ми прощаємо винуватцям

-

нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».

це свяnсть наша.

На небі служать Богові ангели, так щоб і

ми навчились служити Йому на землі.

Перший рядок «Отче наш, що єси на

Ангели ніколи не ображають на небі Бога,

небесах» вказує на те, як Бог нас полюбив -

так і нам потрібно жити, уникаючи гріха на

«Бог бо так полюбив світ, що Сина Свого

землі. Як вони творять волю Його, так і ми

Єдинородного дав, щоб кожен, хто увірує в

маємо творити її, а тому молимось, щоб

Нього, не згинув, ШІе мав життя вічне» (Ів.

бути нам добрими.

З, 16), також і на Його святість, бо Він

<<Хліб наш насущний дай нам сьогод­

перебуває на небі, звідкіля приходить

ні ... ». Цими словами ми просимо у Бога

світло, тепло і життя - це символ. Відпо­

хліба, необхідного для нашого існування,

відно до старих християнських традицій

тому ми вживаємо слова «насущний» і

небом називається увесь світ і весь всесвіт

«сьогодні», бо просимо кожного дня про те,

крім нашої планети Землі - це весь всесвіт, де перебуває Бог, що і стверджує катехизм:

що необхідне нам для життя.

Бог є Дух Всюдисущий.

Соломона з Книги Приповідок (ЗО,

До цих слів Святі Отці додають слова

8-9):

це

«Неправду та брехливе слово віддали від

конкретна мета для людини, де чітко

мене; не давай мені ані злиднів, ані багат­

вказане її покликання

«любити Бога,

ства, подай мені лиш достатнього хліба,

служити Йому і через це спасти свою

щоб я, наситившись, Тебе не зрікся, та не

« ... нехай

І ІЕІ

святиться ім'я Твоє»

-

-

український христи:~~~~~~

1'І~ІОН ~п І \1 (J

r


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

червень 201з

сказав: "Хто Господь?" - або, збіднівши, не став красти та не безчестив імені Бога

мого». Тому просимо хліба щоденного, що є тимчасовим, кожного дня для підтриман­ ня житгя, подібно як манна в пустелі. Ще й про інший хліб Святі Отці гово­ рять - хліб духовний, що символізує добро­ го проповідника, духівника, старця, який

наситить і наповнить душу доброю і свя­ тою наукою, як написано в Євангелії:

«Людина житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих» (Мт

4, 4).

Згідно з вченням Отців Церкви третій хліб - Хліб Небесний, який дав нам Хрис­ тос - це Його Пресвяті Тіло і Кров: «Беріть, т'жте: це Моє Тіло» (Мт 26, 26). Сам Ісус говорить: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатиметеJіла Чоловічого Сина й не питимете Иого Крові, не матимете життя в собі. Хто

Тіло Моє і'сть і Кров Мою п 'є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його остан­

нього дня. Бо Тіло Моє - і'жа правдива, і Кров Моя- правдивий напій. Хто споживає Тіло Моє і Кров Мою п'є, той у Мені перебу­

ває, а Я в ньому» (Мт

6, 33).

Цей Хліб по

можливості має бути щоденним, оскільки кожного дня ми маємо відчувати потребу в Господі.

« ... і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». У цих

словах Церква через вчення Апостолів

вбачає наші гріхи. Ми повинні самі про­ щати тим, які нас скривдили чи завдали нам певне лихо чи дискомфорт. Тому, в ц~ому проханні під «провинами» ми розум1ємо

гріхи, а під словом «винуватцям» (боржни­ кам) розуміємо осіб, що чимось завинили перед нами. Це тому, що Господь дав нам

цим можливість зупинити помсту і поши­

рення злоби, але навпаки стягувати на себе

ласку Його і прихильність. Христос сам навчав нас цього через притчу: «Я простив

тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи

MIGIOHd

український християнський часопис

не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був з.милосердився

над тобою?» (Мт.18,

33-35). « ... і не введи нас у спокусу, але визво­

ли нас від лукавого». Спокуси оточують людину всюди, і в кожного вони свої, тому просимо у Бога ласки вистояти в них: бо «Господь знає, як визволяти побожних від спокуси» (2 Пет. 2, 9). Проте, певні люди думають, що Бог спокушає. На це відповідь

подає Новий Завіт: «Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випро­

буваний, дістане вінець життя, що Гос­

подь обіцяв тим, які Його люблять. Ніхто спокушуваний нехай не ка:же: Бог мене

спокушає; бо Бог не мо:же бути спокушу­ ваний злом, і сам Він не спокушає нікого; кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зво­ дить. А потім пожадливість, завагіт­ нівши, пород:жує гріх; гріх же, здійснений, пород:жуєсмерть» (Як. 1, 12-15). Якще по іншому Святе Писання навчає про спокусу: «Вас не спостигла ще спокуса понад люд­ ську силу. Бог вірний: Він не допустить,

щоб вас спокушувано над вашу спромож­ ність, але разом із спокусою дасть вам змогу ії перенести»

(1 Кор. 1 О, 13), тому і

молимось. Сам Христос навчає через апостола Марка: «Пильнуйте й моліться,

щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло!» (Мр.

14, 38).

Коли триває молитва «Отче наш», ієрей

піднімає руки до неба, що символізує дуже ревну і благальну молитву за всю Церкву, яку Бог йому поручив. Свяшеник завершує Господню молитву виголосом: «Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і

Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків». Виголос священика немов робить

підсумок і запечатує Господню молитву, цілковито погоджуючись з всім проказаним у молитві. Нащо вірні в храмі відповідають хором: «Амінь».

Далі буде".

ll+JI


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

червень 201з

Аюбсв не :QСАСНИЩЬ

визволитись. Враз із цим прийшло почуття страху і потреба опіки. В одну мить, десь зовсім недалеко, ягня відчуло якесь гарчан­

о. Віталій ТАРАСЕНКО

ня і важкий, лякаючий подих. Проміння, що відходило від місяця, стрімко прорізало цю темряву і вже стало видно якусь постать ~з

страшними обрисами, зеленими очима і виблискуючими зубами. "Небезпека!" -усвідомило ягнятко і по­ чало втікати що було сил, але все намарно. Воно здійняло крик благало про допомогу. Небезпека насувалась все ближче і ближче.

Прийшла думка про кінець свободи, більше того, вже наблизився кінець життю. На превеликий подив небезпека враз відступи­

ла, а натомість ягня відчуло чиїсь міцні але ніжні руки, що взяли і пригорнули міцно до теплих грудей. Це був пастир, його кликали

"Добрим Пастирем". Він нічого не питав, не домагався пояснень, не сварив, лише

міцно притиснув до грудей, передаючи

тепло, враз із ним також почуття безпеки і спокою.

Незабаром були в дома. Пастир положив

спляче, втомлене ягня у стайні, а сам далі сів біля вогню на сторожі. Наступного ран­ ку всі просили, щоб Добрий Пастир залатав

дірку у загорожі, але на превеликий подив усіх він цього не зробив. Багато потім наближувалось до діри, багато заглядало крізь діру, щоб побачити щось інше, а може вдихнути іншого повітря? Ягня дивилось Одного разу мале ягня побачило діру в загорожі, через яку могло пролізти тільки

час від часу дивилось на свого Доброго

воно. Не довго думаючи, вистрибнуло і

пастиря, бажаючи переконатися, що воно

опинилося на волі. Радості не було меж:

біля нього.

ягня підстрибувало, співало, глибоко вди­

Незабаром вони всі вийдуть із кошари і

хало повітря, вказуючи, що вдихає свободу.

будуть поза огорожею, будуть на свободі. Та

"Яке гарне відчуття бути вільним!"

-

Так

сказавши, воно побігло у незнаний край і зникло у далині. Поволі день хилився до

все ж будуть почуватися в безпеці, дивля­ чись час від часу за пастирем і переко­ нуючись, що є близько нього.

заходу, наставала темрява, насувалася юч І

Любов не полонить- вона завжди зали­

глибока темінь, нічого не було видно. У цій

шає можливість вибору. А якщо і ставить

темряві воно на нещастя заплуталось у тернині і після багатьох намагань не змогло

lllm

на них і не відповідало нічого, от лишень

якусь загорожу, то для того, щоб вберегти і захоронити від небезпеки.

український

християнський часопис

11 GІ о н і1 V


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

червень 201з

JCe 9нихай піти 90

церхВи, хаЖ9чи:

''J9e 9ощ, адо снів" - Jl&a Ж ти і 8 дJІрю й9еш на праи,ю! "uCa98opi

спеха" -

JZ- на

''JІ&ак zо.по9но на98орі" -

'~~ такий JІдовий" -

фgтдол спехи наmає?

Jt 8 и,ерк8і так

Sa 8zi9 90

теп.по і приuно!

и,ерк8и врошей не дерJІть.

'~~ давач" - ~ьо.тg .тоЖна 3аподівти. "uCizтo .тене 90 и,ерх8и не 3апроси8!" - JZ, 8 хіно адо театр 3апрошення треда?

'~ .тене .та.пі 9іти" - d'оспо9ь 9ітей людить. '~а.т сті.пьхи лице.тірі8"

- &tu

Ж iz стрічаєш 9сю9и що9енно.

'~ .тене Ж гості" - бJони по8аЖатUJ11gть теде, холи ти iz п·опросиш піти 3 тодою, адо попросиш почекати, похи ти по8ернешся.

'~ .тене наmає 8і9по8і9ної 09еЖини"

-

~ и,ерхВі 8иста8 .то9и наmає.

'~ и,ерхВі 3а8Ж9и грошей zочgть"

- 4/ta

й J/ .тава3ині гроші треда 9ати.

''Jli99, .тоЖе, пі:Jніше" -

ІУ _( "'." _( " ~k що 099е, холи того п13шше не поаачиш~

.,U І р Іон JI

ІІІ

\1

О

український

~~~:П:~нський


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

червень

Ми знаємо найбільше про тих

201 з

27 українських мучеників,

котрих папа Іван Павло 11беатифікуваву2001 році в Україні. Але є ще багато інших світлих постатей, які потрохи відходять по свою нагороду до Небесного Отця. Владика Софрон Мудрий, ЧСВВ

Марія ГОРОДЕЧНА Драматичні сторінки історії нашої Цер~ кви, які багаті прикладами милосердя І жертовності, формують наше сьог~дення. Пізнати Церкву, яка творить тональmсть на­ шого життя, доктрина якої формує церков­

ний вимір у суспільному житті нашої кр~~ їни, вимір у прагненні до незалежносп І свободи покликані допомогти книги, що вийшли друком у видавництві «МІСІО ­

НЕР» Про тих, які «перед нами світять своїм непересічним геройством терпінь за свою Церкву і віру», про вартових Господ­ нього світильника, не можна читати без хвилювання. Вони промовляють до нас

своїм ЖИТТЯМ. І як актуально промовляють! Поезія о. Маркіяна Когута, прозові твори владики Софрона Мудрого, «Вартовий Господнього світильника» о. Климентія

Василя Стасіва, «Провінція Пресвятої Тройці Сестер Чину Святого Василія Вели­ кого. Нариси з історії» Серафими Сало, «Слугині Світла» Ольги Кіс, «Життєносні стовпи Церкви» Лідії Купчик творять

«велике історичне дерево» з іменами лю­ дей, які прислужилися до слави Церкви.» Про часи гонінь, мучеництва, ісповідництва та відступництва йдеться у збірнику доку­ ментів «Хресною дорогою. Функціо­ нування і спроби ліквідації УГКЦ в умовах СРСР у 1939-1941та1944-1947 роках», у

книзі Михайла Гайковського «Хресна до­ рога УГКЦ (1939-1941та1944-1947 р. р.),

ІІІШ

яка rрунтується на маловідомих фактах або зовсім не відомих. Зазвичай, ми не замислюємось над тим,

що релігійні книги, які обираємо ми, авто­ рами яких є богопосвячені особи,

Любові. Вони

-

-

це дар

джерело нашої віри і

патріотизму. Є складовою духовного гарту не лише християн, а й тих, хто розпочинає

свій пшях до пізнання Бога. Приємно констатувати ріст популяр­ ності релігійних юmг <<Місіонер» на україн­ ських книжкових форумах. Найкращою книгою цьогорічного фестивалю україн­

ської книги <<джура- фест 2013» (м. Терно­ піль), що названий організаторами «Вели­ коднем книги», визнано працю отця Кли­ ментія Василя Стасіва «Вартовий Господ­ нього світильника». Книга-переможець у

номінації «Духовна література», є не лише розповіддю про життя сільського свяще­

ника, який став утаєним світочем у часи гонінь християнської віри. Це самобутня пісня любові до Бога, до Церкви, до рідної землі. Вона запрошує у мандрівку зеле~ отавами Прикарпаття, де ~ародився І служив Богові о. Иосафат Лесш, утверджу­ ючи християнські цінності ЖИТТЯ, захоплю­ ючи з першої сторінки, де " .. . пам'ять. несе

у своїх скарбницях образ Вітчизни, я~ матерній святий лик, як ікону Богородиц1, що вперше постала перед дитячими

очима>>. Перед нами проходять події з ЖИТТЯ катакомбної Церкви і її відродження. Як

зазначає у Вступному слові Владика

український християнський часопис

IGIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

червень 201з

Фестиваль украУасько1 каижки "ДЖУР Лфес~

Грамота аагороджується

о. Климеатій Василь Стасів у аоміаації "Духоваа література" за книжку ... Вартовий госпо.о.аьоrо світильаи1<а" (вилаваицтво "Місіонер•)

У кра'fв.сь1еий Іім с.Перемога.,.

ч а.:вjтu: 10'3 Року Божого

Софрон Мудрий: «Можу сміло говорити

На цьогорічному святі вшанування

про цю книгу як про вз1рець уюков1чення

Української Греко-Католицької Церкви під

багатьох інших ревних і відданих душ­

час культурно-просвітницького вечор а

.

.

.

пастирів цієї епохи, які несли на собі тягар

пам'яті про Львівський псевдособор

1946

катакомбної Церкви, зберегли дух синів­

року та його наслідки

була

(9.03.2013)

ської любові до своєї Церкви й України,

представлена історично-пізнавальної літе­

донесли живу віру, і пам'ять про них не має

ратура видавництва «МІСІОНЕР» - спад­

пропаети>>.

щина святої віри . Святковий захід, що був

З якою сердечною щирістю, теплотою і

організований Інститутом Історії Церкви,

любов'ю напоумляє нас книга, написана

Лігою Українських Жінок та Музеєм історії

священиком, (скільки тонкої делікатності і

релігії, від імені Преосвященного Владики

лагідності!) Вона вчить на прикладах умін­

Венедикта привітав і поблагословив о .

ня отця Йосафата Лесіва, як об'єднати

Юрій Васьків. Всечесні отці Зиновій Хорка­

паству, про пагребу вдосконалювати себе за

вий та Віталій Дудкевич, ЧСВВ, побажали

будь-яких обставин та послуху. І, найважли­

учасникам у патріотичних промовах збаг­

віше,

нути , як досягнути мети і призначення

-

масштабності мислення і дії про

цілу Церкву, завдяки якій «наш народ зможе

людини - якнайтіснішого співжиття з Бо­

відновити свої знищені голодоморами,

гом. Розповідь Світлани Гуркіної, канди­

сибірами, гулагами і соловками генетичні

дата історичних наук, виконувача обов'язків

духовні й національні риси та повернутися

директора Інституту Історії Церкви Україн­

до своїх первинних християнських коре­

ського Католицького Університету, про

НІВ».

задум, підготовку та організацію Львівсько-

tfllGIOHil

український

християнський часопис


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

червень

201 з

го псевдособору поєднувалася із докумен­

книги видавництва "МІСІОНЕР". Вірю,

тальним фільмом "Псевдособор на Свято­

поширення історичної правди стане

юрській горі" та слайдами з кінохроніки собору 1946 року.

ського суспільства, адже, як зазначає о.

Про рани на церковному тілі, жертов­ ність і муки, які зазнала Церква внаслідок переслідування, про становище священи­

-

основою гармонійного розвитку україн­

Климентій Василь Стасів, не всі сьогодні усвідомлюють «який це був ризик для підпільного священика, яке геройство і

чих родин та людські долі йшлося у висту­

самопожертву виявляли ті, хто ... зважився

пах Ірини Коломієць, менеджера Інституту

на виклик безбожній системі . Однак люди

Історії Церкви зі зв'язків з громадськістю,

мусять знати про ті події ... та з вдячністю

завідувача музею Йосифа Сліпого та Лідії

пам'ятати тих, хто очолив цей небувалий

Купчик, Голови Львівської міської Ліги

сплеск довго приховуваної духовної сили

Українських Жінок.

українців, незнищенної віри і любові до

Автор книги «Життєносні стовпи Цер­

Господа» («Вартовий Господнього світиль­ ника>>). Вірю, прийде час, коли збереження і

кви» Лідія Купчик побудувала свою розпо­ відь на прикладі мучеництва отців Володи­ мира і Романа Лисків, наголосивши: «Їхній

духовних традицій України набуде держав­

мартиролог

ної ваги. І перейде у державну площину

-

типовий для галицького

поширення християнських цінностей і

священства». На вечорі була присутня

поширення місії непересічного образу тих,

родина о. Романа Лиска. Гармонійно,

хто відновлював національну пам'ять, бла­

проникливо, щиро звучали музичні твори

гословляв національно-визвольні змагання,

та поезія.

навчав українських дітей у братських, у

У канву гідного вшанування історичної пам'яті вплелася розповідь представника

українські книги та поповнив блаженство

видавництва про скарбницю духовності

переслідуваних за правду.

ІІІа

-

церковно-приходських школах, плекав

український християнський часопис

tПIGIOHdV


НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

червень 201з

ПАМ'ЯТЬ НОВИХ УКРАЇНСЬКИХ МУЧЕНИКІВ ВАСИЛІЯН В УКРАЇНСЬКІЙ ПАРОХІЇ МАДРИДА (ІСПАНІЯ)

~~~~~

Любомир КАЛИНЕЦЬ Мадрид, Іспанія Це дійство відбулося під час вечора

василіянина, колишнього ігумена Дрогоби­

пам'яті <<Величаємо вас, святі страстотерп­

цького монастиря о. Северіяна Бараника,

ці»

ЧСВВ. Про о Якима Сеньківського, ЧСВВ,

21

квітня в українській мадридській

парохії Благовіщення Пресвятої Діви Марії

вихідця з с. Гаї Великі, поблизу Тернополя,

на Аргуелєсі. Присвятили вечір пам'яті

згадував його земляк Степан Оліяр. Корін­

50-

літтю виходу з тюремних застінків на волю

ня нашого співбрата-заробітчанина Яросла­

Патріарха УГКЦ Иосипа Сліпого та вшану­

ва Допілка в Лемківщині. Відповідно він

ванню нових священномучеників нашої

розказав про уродженця с. Пакошівка, по­

Церкви, беатифікованих Папою Іваном­

ряд із Сяноком (тепер територія Польщі),

року у Львові.

преосвященного Владику Йосафата Коци­

Захід проведено також у рамках 1025-ліття

ловського, ЧСВВ. Нарешті співак з Чортків­

Хрещення Русі-України та Року віри, прого­

щини, що на Тернопіллі, Іван Голяк подав

Павлом

1127

червня

2001

лошеного цьогоріч Синодом єпископів

коротку довідку про свого земляка із сусід­

УГКЦ.

нього с. Швайківці о. Віталія Байрака,

Організатори літературно-музичної

чсвв.

композиції майстерно поєднали як біогра­

Цікавою деталлю вечора-реквієму стала

фічні дані з життя страждальців за віру, так і

присутність і виступ найстаршого члена

багатющий ілюстративний матеріал, а

мадридської парохії 90-літнього пана

заразом страсні пісні, молитви, вірші.

Теодора Барабаша, який поділився своїми

влення кожного із блаженних мучеників

спогадами про приїзд Патріарха Йосипа в іспанську столицю в 1970 році. Тоді сімей­

їхніми близькими земляками з числа наших

ство Барабашів гостинно приймало ієрарха

співбратів-заробітчан, які походять з тере­

УГКЦ у себе вдома, про що свідчать родин­

н і в Львівщини, Івано-Франківщини,

ні світлини-реліквії.

Родзинкою програми стало предста­

Тернопільщини, Закарпаття, Лемківщини.

Безперечно, прикрасили композицію

Зокрема уродженець м. Яворова Львівської

стали виступи парохіяльного хору під керів­

обл., Голова асоціації "Українська Громада

ництвом Галини Лях, молодіжного хору

Іспанії за права, честь і гідність українців",

(регент Лідія Скальська), квартету, яким

Юрій Чопик представив присутнім у залі ко­

керує Ліля Ткачук, співака Івана Голяка та

роткі біографічні дані про свого близького краянина з містечка Угнів мІ

ІІІ

...V

-

ієромонаха-

Наталі Стефанишин, котра продекламувала поезію Ліни Костенко «Ісус Христос розп'я­ тий був нераз ... ».

ІОН

JI а

О

r

український

~~~~~:~нський


червень

201 з

ня дня Анни Ярославни ь містечку Санліс

(

12 травня українці Парижа і околиць з'їхалися до королівського містечка Санліс, щоб відзначити пам'ять Анни Ярославни, доньки Ярослава Мудрого, королеви Фртщії.

У містечку Санліс розташований монастир, заснований Анною, а місцева школа носить її ім'я. У

2005

році Україна подарувала

містечкові пам'ятник королеви. Святкування розпочалися покладенням квітів до пам'ятника Анни Ярославни та меморіальної дошки пам'яті жертв Голодомору. Тут

відбулася Божественна Лі'І)'Ргія за участю владики Бориса (І'удзяка) та владики Гліба (Лончини), Єпарха Лондонського, і численного клиру. Також відбувся конкурс для дітей на найкращу вИшиванку і святковий пасхальний копrnк.

Пап

Францисk канонізував

800 італійців

Папа Франциск на церемонії у Ватикані канонізував різанини, вчиненої в

800 1480 році солдатами Оrтоманської імперії.

жертв

У південно-італійському місті Огранто турки відрубали їм голови

за те, що вони відмовилися прийняти іслам. Імена цих людей невідомі, за винятком лише одного чоловіка

-

Антоніо Примальдо. Серед

канонізованих у неділю є дві черниці з Латинської Америки - Лаура

Монтойя з Колумбії та Марія Гвадалупе Гарсіа Завала з Мексики, які померли в ХХ столітті . Свята Мати Лаура Монтойя присвятила своє життя допомозі місцевим людям. Інша жінка, яку Папа Франциск нарік Мати "Лупі та", переховувала католиків під час боротьби уряду з релігією в

1920 році.

На Всесвітній день молоді прибуде понад сто делегатів зі Свято~

115

л·

молодих християн зі Святої Землі збираються взяти участь у

Всесвітньому дні молоді , який відбудеться в Ріо-де-Жанейро

липня. У складі rрупи -

23-28 95 осіб з Ізраїшо і 20 з території Палестинської

національної адміністрації. Молодь буде супроводжувати латинський Патріарший вікарій в Єрусалимі та Палестині єпископ Вільям

Шомалі. Всесвітній день молоді в Бразилії стане наймасштабнішою подією, яку організовує Католицька Церква

2013

року. За словами посла

Бразилії при Святому Престолі Андреса Бельтрама Альвареса, на

нього приїдуть більше іноземців, ніж на чемпіонат світу з футболу, який відбудеться у Бразилії 2014 року. Консульства Бразилії в усіх країнах видаватимуть безкоштовні візи

учасникам Всесвітнього дня молоді. Взяти участь у молодіжному форумі, де здійснить кілька богослужінь Папа Римський Франциск, висловили бажання близько 2 МШІ. молодих людей з усього світу.

український

х ри стиян с ький ч асопи с

tG І

Іо н

l1 J'


НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ~~~~~~~~~~~~~~~~~-

Помер владика Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Микола Сім ·айло

21

травня у реанімаційному відділенні Коломийської районної

лікарні помер владика Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Микола Сімкайло. Причиною смерті стало хворе серце. Микола Сімкайло народився

21

листопада

1952 року в Караганді, 1963 році батьки

де відбували заслання його батьки за участь в УПА. У

повернулися в Україну. Родина Сімкайлів була близько знайомою з

єпископом підпільної УГКЦ Павлом (Василиком), який часто відправляв Богослужіння в їхній хаті.

15

травня

1974 року

в селі

Підпечари під час Божественної Літургії владика Павло (Василик) уділив Миколі дияконські і священичі свячення. У той момент

розпочався тернистий шлях підпільного священика: переважно вночі їздив по станицях УГКЦ Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей, несучи людям Боже Слово. Він був членом

делегації, яка виборювала права УГКЦ в Москві, а також ланцюгового голодування, що тривало з І жовтня

1989 року

19 травня до 24 листопада 1989 року.

в Івано-Франківську відбулася 50-тисячна

демонстрація вірних і прихильників УГКЦ, під час якої отець Микола відслужив панахиду і виголосив проповідь на могилі січових стрmьцш.

2

червня

2005

року Микола Сімкайло номінований єпархом

Коломийсько-Чернівецьким УГКЦ. Єпископська хіротонія владики Миколи Сімкайла відбулася

12 липня 2005 року.

80 в1дсотк1в християн Іра у по инул ба 80 відсотків іракських християн покинули свою батьківщину 'після падіння режиму Саддама Хусейна 2003 року. Ситуацію в Іраку можна назвати справжньою арабською зимою. Країна, яка є

колискою цивілізації і християнства, стала місцем, де християни є у вигнанні або перебувають під загрозою і мусять переховуватися.

VI

Фестиваль Христового міста «Вгору серця

-2013»

в

Івано-Франківську У неділю, 12 травня 2013 року, в Івано-Франківську заверrшmся VI Фестиваль Христового міста «Вгору серця

- 2013».

Цей захід ,

організований Молодіжною комісією Івано-Франківської архиєпархії,

традиційно проходить в Івано-Франківську в рамках святкування Дня м1ста.

Усіх присутніх та учасників Фестивалю привітали: владика Воло­ димир (Війтишин), Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський, отець Віталій Дем'янець, голова Молодіжної комісії Івано­ Франківської архиєпархії, та п. Михайло Верес, заступник міського голови Івано-Франківська.


llPJJ

НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

червень

201 з

DІдГОПІn DLЛПКОдnл

у nлдrnдCLКifi ОКОЛПUІ (І СПJlІІІЛ)

Любомир КАЛИНЕЦЬ, Мадрид, Іспанія

Напрочуд урожайною і насиченою на яскраві та незабутні події виявилася субот­ ня днина

11

травня в українському куль­

турно-освітньому центрі «Дивосвіт», що

діє в містечку Алькоркон поблизу іспан­ ської столиці. Напередодні Провідної неді­

лі, яку з давніх-давен по-особливому прийнято вшановувати у нас вдома, члени

цієї асоціації вирішили не залишатися осторонь милих серцю будь-кого з нас,

заробітчан, традицій.

Коротка довідка. Українську асоціацію «Культурно-освітній центр «Дивосвіт» започатковано торік у вересні

6 грудня

ії

офіційно зареєстрували відповідні іспанські органи.

Проте від листопада 2007 року під та­ кою ж назвою вже функціонує українська

суботня школа. Відповідно, вона і дала поштовх до утворення надбудовчої струк­ тури, яким і став центр. Навчальний

заклад, який діє тепер під його егідою, є одним з найчисельніших у Європі. Тут навчається понад 200 українських діток.

Одним з перших заходів новоутвореної асоціації стало проведення днів святого

Миколая в грудні минулого року. В рамках цього святкування в центрі «Дивосвіт»

приймали дорогих гостей

-

учасників

Національного заслу;женого академічного

народного хору імені Григорія Верьовки, які

завітали до школярів з концертом. Спочатку в програмі святкувань органі­ затори запрограмували проведення гаївок.

По-різному називають їх в Україні. Залежно від конкретних регіонів побутують такі

назви: ягівка, ягілка, гаілка, гагілка, магілка, галанівка, лаголайка, риндзівка та інші. Проте єднає їх усіх те, що виконуються вони тільки у часі Великодніх свят, і є, безу­ мовно, дорогоцінним надбанням культури

наших дідів-прадідів. Крім цього, що не ма­ ловажно, вони звеселяють наш заробітчан­

ський люд за тисячі кілометрів від отчих

місць, несуть в його душу красу й оптимізм, не дають розбурхатися тузі-ностальгії. Участь в алькорконівських гаївках взяли дошкільнята та учні першого-п'ятих класів суботньої школи. Звісно, виступ дітей у та­

кому заході не міг не викликати підвищеної уваги зі сторони їхніх батьків. Отож вони численно заполонили шкільне подвір'я. Гарно оформлена площа перед приміщен­ ням центру розцвіла прегарними барвами наших вишиваних строїв, наповнилася

звучними голосочками дітлахів. Вони ж і водили відомі багатьом гаївки «Пані Іван­ на>>, «Купса>>, <<.Жучою>, «Маю>, «Кривий та­ нець», «Подоляночка». Особливезац~ кавлення викликала у школярів проведена в ігровій формі «Вербовая дощечка», до якої вдалося залучити ще й батьків. український ./І.І

христи:~~~~~~

11'

111 \1

Іон ~ ІJ

О F'


НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

червень 201з

Мабуть, не було в той час жодної байду­

жої душі на прилеглій території. Без сумні­ ву, свято гаївок вдалося на славу. І в його

успіху є чимала заслуга організаторів і безпосередніх учасників

-

музичного ке­

рівника школи Оксани Маланяк, учителів

та. Ці два слова є першими в пречудовій воскресній пісні, у якій велично лунає: «Согласно заспіваймо, веселімся разом

днесь, Ісуса прославляймо, Він бо із мертвих воскрес!»

та працівників: Наталі Бігун, Наталі Бонда­

Безперечно, цей вислів мав на меті

ренко, Світлани Михашок, Тетяни Оршцич,

передати надзвичайно піднесену й іскро­

Надії Ляхоцької, Анни Гречин, Зоряни

метну атмосферу торжества, яке заплану­

Байко, Наталі Жилки, директора та клас­

вали режисери-постановники в рамках

ного керівника 5-го класу Оксани Горін.

святкування Воскресіння Христового.

Дещо пізніше у 9-Б класі урочисто

Щоб втілити цю ідею в життя та звесе­

відзначили День Матері. Цікава деталь:

лити своїм співом алькорконівську україн­

наш1 д1ти мають чудову нагоду вітати своїх

ську громаду, до неї в гості завітали вже

матусь двічі

добре знані серед заробітчанської братії

-

спочатку в першу неділю

травня, коли це свято приходить в осеш

країни фламенко наші виконавці Любомира

іспанців. А ось наступного вихідного день

Нарозя, Іван Голяк, Степан Оліяр, Ліля

Матері святкують уже в Україні. Ясна річ,

Ткачук. До них долучилася також уже

«Дивосвіт» не міг не провести це свято

згадувана тутешня бандуристка та співачка

згідно з нашими традиціями. Гарні вірші,

Оксана Маланяк.

мелодійні пісні дарували цього дня дев'яти­

Концерт викликав зливу пречудових

класники як своїм ненькам, так і класному

емоцій: і радісних, і сумних. По-іншому й

керівникові Оксані Ганич.

не могло бути, адже пісні, підібрані учасни­

Завершувалося ж це урочисте дійство

ками програми, розповідали про вічне,

концертна-розважальною програмою

розумне, добре. Виступи артистів супро­

«Согласно заспіваймо», підготовленою

воджували бурхливі оплески та непрохані

спільними зусиллями господарів і вірян

сльози.

української греко-католицької парохії

А увінчали святочну програму запальні

Благовіщення Пречистої Діви Марії в

танці для всіх присутніх, які затяглися аж до

Мадриді, зокрема її адміністратором отцем

півночі. Що ж, як мовиться, є час працю­

Іваном Липкою.

вати, а є час відпочивати по-нашому. І це,

Саме таку назву було вибрано неспрос-

незважаючи на віддаль, що розділяє нас з рІДНИМ краєм.

MIGIOHdP

український християнський часопис


----

ІІВШ

НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

червень 201з

12 РОКІВ МІСІЙ 3 ІКОНОІО 11ПРЕСТІА ПPEMHRPDCTl11 Світлої пам 'яті візиту

блаженного Папи Івана Павла

11 в

Україну

ПрєtтіА Прємvдроtті сЛrолитВа 90

&ramepi

J&pecmoлe J&pвm99pocm4 JffOЛиCR JQ НеСі, J/&и,

t;/)i8o

ооЖої «С/&рестіл J&рвт99рості"

HQC.

J&pec8яma Ооzоро9ии,е, J/&и наііІJільша

dO HOCU/CQ J/&ого, c1tozo недеса

і &rати, с ЖиBwrt J&рестолот Вічного Єло8а. що

Єина оога ~и.я, дого.люgської J&рвт99рост4

8

і Jt3ЛИЛ не JffOMи носити.

cmatrocsr ~олоВікот.

!f якій Все існує, до J&рвт99рість !f

людоВі од 'с9н9с Все.

український

християнський часопис

j І GІ о н dJ'


НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

червень 201з

З ласки Божої та благословення Архи­

університет ветеринарної медицини від­

єпископа і Митрополита Львівської Архи­

стояв свою незалежність від об'єднання з

єпархії УГКЦ кир Ігоря Возьняка від

Аграрним університетом.

7 .11.2002

р. та блаженного Папи Івана

Павла П від

23.02.2003

р. на діяльність

За свідченнями директора Львівської

СШ №78 урочистості й моління з іконою

товариства «Престіл Премудрості» з метою

«Престіл Премудрості» дали нове дихання

духовного відродження учнів, студентів,

школі під опікою Пресвятої Богородиці.

іншої молоді, <<Щоб усі були одно», продов­

Вчителіхристиянськоїетики:п.Галина

жуються паломництва-місії з копією ікони

Бавдис та інші підготували учнів, які висло­

«Престіл Премудрості». Автор оригіналу

вили свої привітання на прославу Божій

мозаїки о. Марко Іван Рупнік, член Пап­

Матері.

ської ради у справах культури.

За роки діяльності товариства настоятелі

У кожному навчальному закладі учні, студенти, як весняні квіти, в українських

храмів, керівники навчальних закладів дуже

вишиванках у єдності сердець молились у

радо проводили з1 священиками молитву та

рамках святкування 1025-річчя хрещення

урочистості з копією ікони <<Престіл Пре­

України- Руси. Вчитель християнської

мудрості» під особливим духовним прово­

етики ЛСШ №57 п. Романа Ковальська роз­

дом блаженної пам'яті о. Йосафата Вораг­

повіла про те, що з хрещенням українського

няка, ЧСВВ. Члени товариства звершували

народу поширилась пошана і любов до

паломництва, представляли Україну в

Пречистої Діви Марії, Україна та її народ

Ватикані у 2004 р., в Люрді на останньому паломництві Папи Івана Павла П, в Парижі,

віддані під Покров Пресвятої Богородиці.

на ТЕЗЕ у Варшаві, в Будапешті, в Кракові

Божою мудрістю навчальні заклади та

2006 р"

на молитві, святій Літургїї з Папою

На молитовну пам'ять і просвітлення

храми отримали ікону <<Престіл Премудро­ сті» (копію) та образки кожному учневі,

Венедиктом XVI. З нагоди ювілею 10-річчя товариства

студентов~.

«Престіл Премудрості» п. Іван Луць, член

Дякуємо всевишньому Господеві, Пре­

Папської Академії за життя у Ватикані,

святій Богородиці, о. Віталію Дудкевичу,

директор медичного коледжу у Львові,

ЧСВВ, синкелу Львівської Митрополії

представив студентам коледжу д~яльюсть

УГКЦ, о. Михайлу Гарвату, о. Оресту

Фердині, настоятелям, священикам мона­

товариства.

Було організовано урочистості з іконою

стирів і храмів, керівникам навчальних

«Престіл Премудрості» також у Львівсько­

закладів та всім співучасникам за участь у

му національному університеті ветеринар­

молитв~, заходах

.

.

1 паломництвах.

ної медицини ім. С. Гжицького. П. Олег

Заохочуємо всіх бажаючих, особливо

Огірка, професор, виступив з доповіддю на

молодь, до сшвучасп та поповнення лав

тему «Митрополит Андрей Шептицький

товариства «Перстіл Премудрості». Проси­

про Божу мудрість». П. Марія Бачинська,

мо й будемо молитовно вдячні людям

.

.

ветеран цього університету, розповіла про

доброї волі за фінансову підтримку і

чудотворну Теребовлянську ікону Божої

транспорт для проведення паломництв.

Матері та про інші чудотворні стародавні

З молитвою

прекрасні українські ікони та святі місця. У

Ярослава ЦАРУК, катех,ит,

р. після багаторічної боротьби з

голова товариства «Престіл

молитвою до Божої Матері Львівський

Премудрості»,

2013

м. Львів

itllGIOHd

український християнський часопис

ШІ


lfla

.

.

постат1 СВЯТОСТІ

червень 201з

Марія ОЛЬХОВА, с. Кліцко,

Городоцький р-н, Львівська обл.

Отець Антін Бачинський отримав пара­

фію сіл Кліцка та Якимчиць, Чулович і Катеринич на Городоччині, була це орієнто­ вно остання чверть ХІХ ст.

Місія життя священика

парафіян сіл Кліцка і Якимчиць щодо навчаюfЯ дітей у вищих школах. Ще однією віхою в суспільному житті сіл Кліцка та Якимчиць була діяльність

-

насамперед

товариства «Просвіта». Отець А. Бачин­

духовне служіння парафіянам (відправа

ський звертається в письмовій формі

богослужінь, сповідь, хрестини, шлюб,

червня

(5 1897 р.) до Цісарсько-Королівського

похорон). О. Антін розумів цю місію далеко

Намісництва у Львові з проханням дозволу

ширше і глибше. Він почав рішучу бороть­

заснувати ус. Кліцку та Якимчицях Товари­

бу з пияцтвом, яке було великою бідою

ство і Читальню «Просвіти». Одержавши

селян. Як проповідник і добрий оратор він

дозвіл, за підтримки найбільш свідомих і

поєднував Божу науку з настановами про

активних мешканців сіл, створює Читаль­

шюдлив1сть алкоголю, зокрема для розумо­

ню «Просвіти», яка у

вих здібностей потомства. Така праця о.

1ОО

1904 р. налічує вже 150 книжок, а у

членів, в бібліотеці

Антона дала добрі результати: число п'я­

власному домі «Просвіти» містилася

ниць значно зметпилось, а корчма в Яким­

громадська крамниця.

чицях, не даю'Ш зиску, була закрита.

О. А. Бачинський був на подив енергій­

О. Антін Бачинський активно боровся з

ною людиною, добрим організатором і,

москвофільством, бо Клітецька парафія

окрім недільних проповідей, встигав готу­

була в оточенні москвофілів-священиків сіл

вати реферати до кожної дати чи свята, в

Грімно, Велика Горожанна (теперішня

цьому йому допомагали хлопці-студенти з

Градівка). Москвофіли «проповідували»

обох сіл.

селянам, що українська нація не є самодостатньою, а часткою «рускаго

народа». Вони категорично виступали

проти української державності.

Степан Онишкевич та о Яків Косоноцький. Усі вони разом під проводом о. Антона

Отець А. Бачинський спричинився до освіти і просвіти народу. У

У Комарному його соратником і учнем був о. Володимир Петрик, на РудеЧ'ШНі - о.

1894

р. він

спричинилися до того, що Комарнівщина і РудеЧ'ШНа, зокрема села Кліцко і Яким'Шці,

відкрив у Кліцку чотирирічну народну

були одними із найсвідоміших у Галичині,

школу. Будинок, який збудував о. Бачин­

дали багато людей з вищою освітою, які

ський за кошти громади, стоїть дотепер.

стали оборонцями та подвижниками

Добрий парох провадив велику організа­

української державності в 1918-20-х рр. в

торську, заохочувальну роботу серед

Галичині.

український християнський часопис

IGIOHdV


.

.

постат1 СВЯТОСТІ

червень 201з

Як визначний церковний і гро­ мадський діяч Комарнівщини і Рудеччини о. А. Бачинський бага­ то зробив для Кліцка і Якимчиць, Чулович і Катеринич, для духов­ ного оздоровлеІПІЯ людей, заклав

міцну основу освітньо-суспільної праці. Упродовж свого життя о. Антін Бачинський твердо стояв на rрунті української національ­ ної ідеї, неухильно виконував

священичий обов'язок. Він нав­ чив людей найвище цінувати подвижницьку працю в ім'я свого

народу, самовіддано любити Бога й Україну. У священнослужінні

о. А. Бачинський відзначився

.

i

.

.

є прикладом НИНlШНІМ свя-

щеникам, яким духом пови­ нен жити дупшастир.

Помер о. Антін Бачинсь­ кий у

1911

р. на Зелені свята,

був похований з великими по­ честями в Кліцку за участю

багатьох священиків і тисяч людей з навколишніх сіл, Ко­ марна і Рудок. На могилі ви­ ступали священики, а також

Григорій Тершаківець, що був учнем і духовним спад­ коємцем отця.

MIGIOHdV

український християнський часопис

ІШ І


ІВМ

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

OTUI

червень 201з

ВАСИАІЯНИ РОЗПОЧААИ БУАІВНИUТВО ХРАМУ

бр. Мар'ян ДОЛІШНИЙ, ЧСВВ, Студент П курсу ВІФБС У суботу,

11

травня

2013

року, було

здійснено чин освячення наріжного каменя під забудову храму на честь Собору Пре­

В БРІО ХОВИЧАХ академічної діяльності ВІФБС. «Просіть Господаря жнив, щоб послав

святої Богородиці при Василіянській семі­

робітників на свої жнива... » (Мт

нарії в Брюховичах. У присутності васи­

Цими словами Христос закликає всіх нас

9, 37-38).

ліянської братії з Брюховичі з навколишніх

дбати про покликання до монашого подви­

монастирів, жертводавців та виконавців

гу та свяшеничого служіння. Найперше,

робіт Протоігумен Провllщії Найсвятішого

долучаємося до цього молитвою за нові й

Спасителя в Україні о. Пантелеймон Сала­

ревні покликання до монашого і свяшени­

маха, ЧСВВ, очолив чин освячення. Зверта­

чого стану, а також своєю жертовною

ючись до учасників дійства, о. Пантелей­

допомогою на утримання і забезпечення

мон наголосив на тому, що Василіянська

найнеобхіднішим студентської чернечої

семінарія давно потребувала своєї святині.

братії.

Відповідальний за будівництво храму о. Михайло Лучків, ЧСВВ, парох храму Святого Андрія Первозванного в м. Львові.

P.S. Висловлюємо щиру подяку всім, хто матеріально чи молитовно долучився чи

Василіянський інстиЕУТ філософсько­

має намір долучитися до утримання васи­

богословських С1)'Дій ім. Иосифа Велямина

ліянської семінарії в Брюховичах, а разом з

це

тим до поширення Божого Царства в люд­

навчальний заклад, де готуються майбутні

ських душах. Нехай Милосердний Господь і

Рутського (повна назва семінарії)

-

ченці-священики, які згодом понесуть Боже

Його Пречиста Мати завжди супровод­

слово людям. Впродовж шести років

ж:ують вас на дорозі життя.

семінаристи-василіяни вивчають філософ­

Для добродіїв і жертводавців будів­

ські, богословські та біблійні дисципліни.

mщтва храму при Василіян ській семінарії в

На п'ятому курсі, після складення довічних

Брюховичах подаємо ось ці реквізити:

обітів у Василіянському Чині, ченці прий­ мають дияконські свячення, а після закін­ чення шестирічних С1)'Дій отримують святу Тайну Священства. Кожного року вище згадана семінарія Отців Василіян у Брюхо­ в и чах дає Чинові та Церкві нових священиків, богословів. року ми святкували

11 листопада 2012 ювілей 1 О-річчя

Центральна філія ПАТ «Кредобаню> МФО325365

САЛАМАХА МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ Рах.2620801450895 Ід. Код

2634921239

*Під час переведення коштів обов'язково зазначайте ціль: «на будівництво храму в Брюховичах». Наперед вдячні вам за щедрість і

доброту. український християнський часопис

11GIOHdP


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

червень 201з

БУЧАЦЬКИЙ КОЛЕГІУМ ІМЕНІ СВЯТОГО ЙОСАФАТА ПРИ МОНАСТИРІ ОТЦІВ ВАСИЛІЯН ЧЕСНОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

ОГОЛОШУЄ Конкурсний набір учнів У

8, 9,

10-ті класи на

2013-2014

навчальний рік

Колегіум має державну акредитацію. (іноземна мова навчання

-

англійська або німецька)

Для вступу необхідні такі документи (зразки окремих документів можна завантажити з сайту колегіуму http: //Ьuchachkolegium.at.ua/):

• свідоцтво про базову освіту • (після 7-го і 8-го класу - табель успішності); • свідоцтво про народження (копія); • свідоцтво про св. Тайну Хрещення та Миропомазання (оригінал); • медичні довідки (форма 086-У, 063-0); • 4 фото розміром Зх4 см.; • характеристика з1 школи; • довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; • автобіографія; • довідка з місця проживання про склад сім'ї; • рекомендація від пароха (якщо можливо); • чотири конверти з марками; • заява батьків; • папка із зав'язками для документів. Прийом документів з

17 червня до 5 липня (з 9:00до17:00 год.) 6 липня з 10:00 год. з таких предметів:

Вступні випробування в суботу,

Для вступу в 10-й клас:

Комплексна співбесіда з християнської етики, історії України, іноземної мови

(англійська або німецька);

Українська мова (диктант).

• •

Співбесіда з християнської етики,

Для вступу у 8-й і 9-й класи:

Українська мова (диктант)

Адреса колегіуму:

Бучацький колегіум імені святого Йосафата, вул. Міцкевича,

19, м. Бучач, Тернопільська обл . 48400 (035-44) 215-49 Факс: (035-44) 222-91 Тел. :

Сайт : http: //Ьuchachkolegium . at.ua/

E-mail: buchach-kolegium@ukr.net, kolegiumbuch@gmail.com

itllGIOHd

український

християнський часопис

ВВІ


ІІВВ

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

MDHAWI

В

червень 201з

ОІІАЕЧИНИ

KPEXIBChKDM9

МОНАСТИРІ

12 травня 2013 р., у ва­

о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ,

ситянському монастирі святого Миколая в

Соцій Крехівського новіціяту

у Томину недішо,

Крехові, відбулися монаші Облечини д;а­

надцяти браrів-кандидатів. Урочисту Божественну Літургію, яка розпочалася об

11 :ОО год.

очолив Прото-

1гумен о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ. З

ним Епівслужили

-

14 свяшеників, серед яких

о. Иоан Лубів, ЧСВВ, маrістр новіціяту, о.

Макарій Флячок, ЧСВВ, Провінційний Радник, о. Макарій Солюк, ЧСВВ, Провін­ ційний Економ, о. Микола Шикітка, батько одного з братів, що облекалися цієї неділі

та інші ~~яше~. Службу Божу співав хо~ з параф п Матер~ Божої Неустанної Помочі при монастирі Отців Редемптористів у Івано-Франківську.

Під час Літургії брати-новики Антоній Канюк та Віталій Павлюк ввели кандидатів до храму. Прийшовши перед іконостас,

брати зробили три доземні поклони та ляг­ ли хрестовидно. Опісля, приклякнувши, зачитали заяву про бажання розпочати

дванадцятимісячний канонічний новіціят. Після цього відбувся обряд постриження ..... ...... . . . ...... ' якии здшснив маr~стр новщ~яту о. Иоан, під

час якого брати-кандидати отримали

монаше ім'я. Ось імена новооблечених

братів: Миколай Павло Баранюк, Хрис­ тофор Тарас Кушпіт, Ігнатій Василь

Кучирка, Августин Ігор Панас, Єфрем Микола Шикітка, Арсеній Андрій Бакай, Лука Мирослав Горгота, Давид Тарас Козин, Юліян Іван Пилипів

Стефан Роман Дуда, Микита ВіталіЙ

Овчар, Мартин Сергій Буркут (з Закар­ паття). Згодом брати отримали монаший одяг- габіт, каптур та шкіряний пояс. Після цього братам було вручено вервицю та

ручний хрест. На закінчення обряду

Облечин о. Пантелеймон уділив братам­

новикам благословення та привітав їх із знаменним днем у їхньому житті. Як також

він привітав всіх присутніх у храмі, особли­ во матерів, адже в цю неділю в особливий спосіб вшановуємо наших дорогих матерів.

Опісля зі словами подяки від імені всіх новооблечених братів звернувся брат Христофор Кушпіт, який найперше подяку­ вав Богові за дар життя і покликання. Потів він подякував батькам за все, що подарува­ ли_ в житті, подякував друзям та знайомим, вс1м, що супроводжували їх в житті, особ­ ливо в часі кандидагури.

Опісля батьків, родичів та знайомих

б~ло запрошено до монастирської трапези, шд час якої новооблечені брати привітали

своїх матерів з Днем Матері, подарувавши їм декілька пісень та квіти. Відтак було продемонстровано фільм "Історія мого покликання", змонтований самими бра­ тами. У цьому фільмі кожен по-простому,

але щиро розповів про історію свого покли­ кання.

.

Сьогоднішній день подарував неймовір­

и~ почуття навикам, щастя для батьків, ра­ щсть для друзів, та надію, що молоді та творчі ченці у близькому майбутньому про­ довжать працювати на славу Божу.

PS. Не можемо не згадати про блаженної пам'яті брата Мирона Максиміва, який та­ кож мав облекатися цієї неділі, але через сер­ дечну недостатність відійшов у вічність за

день до Облечин, перед тим примірявши василіянську монашу рясу.

український ..J.I І" І о н ~ христи~:~~~~~ f l I \1 (J І'


червень

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

201 з

А.І Ір Іон ]І d український

( 11 \1

U"

~~~:П~~~ський

ВJ І


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

червень 201з

НАПОЧАТКУ МОНАШОГО ЖИТТЯ

ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ БРАТ МИРОН МАКСИМІВ Бр. Лука ГОРГОТА, ЧСВВ, новик Крехівського монастиря У суботу житгя,

11 травня в Крехові на 54 році 2 році чернечого покликання помер

березня більше,

Розтин тіла показав, що смерть настала

внаслідок сильної серцевої недостатності.

брат-кандидат Мирон Максимllі.

Брат Мирон прийшов до монастиря

келії. Зранку браьи знайшли його мертвим.

26

Під час облечин Протоігумен о. Пан­

2012 року. На той час йому було як 50 років, отож він потребував

телеймон закликав нас, братів, що облек­ лися, завжди пам'ятати про бр. Мирона,

окремого дозволу від Протоархимандрита

який, на жаль, не дожив одного дня, щоб бу­

на ВС1)'П до монастиря.

ти з нами. Напевно така була Божа воля ,

У монастирі бр. Мирон виконував слу­

щоб він перший з усіх нас зустрівся з Вос­

жіння водія, а також, будучи за спеціаль­

креслим Христом. Певно Бог хотів, щоб ми

нісnо медиком, він відповідав за ліки і нада­

мали заС1)'ПНИКа на небі.

вав братам першу медичну допомогу.

13 травня відбувся похорон. Рідний брат

Неодноразово бр. Мирон серед ночі вико­

бр. Мирона о. Марко Максимів, ЧСВВ, у

нував цей свій обов'язок, коли хтось із

своєму прощальному слові сказав, що,

ченців нездужав.

незважаючи на короткий час свого перебу­

Останнім часом бр. Мирон частково

вання в монастирі, бр. Мирон осягнув

скаржився на свій стан здоров'я. Мав сильні

велику досконалість у чеснотах, зумів в

болі у спині. Лікар поставив невтішний

один момент відкинути принади грішного

діагноз

життя і посвятити себе Богові.

-

хребтова грижа. Була потрібна

Також і ми, брати, завжди будемо у своїх

операцш.

1О травня разом з

іншими 12-ма канди­

молитвах і серцях пам'ятати бр. Мирона,

датами бр. Мирон склав допускний іспит

його доброту, щирість, ревність, жертов­

перед облечинами в чернечий одяг. Цього

ність, вміння порадити, допомогти. Маючи

дня, приміряючи габіт, він радів, наче дити­

54 роки, він годився нам за батька, але зумів

на, ділячись цією радісnо з іншими. І того ж

себе понизити до наймолодшого. Деколи

вечора, немов би передчуваючи свій відхід,

він з любов'ю міг сказати: «Мої діточки».

11811

подякував магістру новіціяту о. Йоану,

Він умів по-дитячому радіти простими

Ігумену о. Атанасію за гарне виховання та

речами, про які ми забуваємо чи навіть не

за добрий приклад.

зауважуємо. Ми щиро вдячні Богові за те,

У ночі бр. Мирон відчув сильний біль у спині і пішов у лазарет прийняти шки. Проте звідги він уже не повернувся до своєї

що мали можливість бути з ним цей рік кан­ дидатури.

Молися за нас, наш брате Мироне,

проси в Бога ласк для нас, твоїх братів! український християнський часопис


червень

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

201 з

ЄВЯТО-МИRОЛJІ.ЇВЄЬRИЙ

ВІАПУЄТ У

RPJEXOBI

о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ У другій половині травня свята Церква

хресного ходу на кожній зупинці священи­

вшановує святого Отця Миколая, Мир

ки воголошували проповщ1

Лікійського Чудотворця, а саме - перене­

про послання Святішого Отця Венедикта

сення його святих мощей до італійського

XVI, Папи Римського "Porta fidei -

міста Барі. Цей святий користується особ­

віри", про кожну із частин Символу віри та

ливою набожністю в українському народі:

про послання Блаженнішого Святослава з

на його честь побудовано багато церков і

нагоди Року Віри "Одна віра, одне хре­

каплиць, у кожній християнській родині є

щення".

його ікона чи образ, складено чимало

О

20:00

-

роздумували

Двері

год. розпочалася урочиста

богослужінь, молитов на його честь. Саме

Вечірня з Литією, яку відслужив Прагоігу­

цьому святому посвяttено василіянський

мен о. Пантелеймон. Після Вечірні було

монастир у Крехові, недалеко від Жовкви.

урочисто перенесено з монастирської кап­

Цього року відпустові святкування відбу­

лиці на відпустову площу чудотворну ікону

лися

18-19 травня.

святого Отця Миколая. О

22:00 год. розпо­

Відпустові святкування розпочалися о

чалася Служба Божа, яку очолив о. Василій

14:00 год. процесійним ходом до чудагвор­

Тучапець, ЧСВВ, Вікарій Протоігумена та

ного джерела, недалеко від монастиря. Під

ігумен монастиря св. Василія Великого в

час походу юрю молилися вервицю та сш-

Києві.

. .

.

вали побожні пісні. На джерелі о. Йосафат

Опівночі розпочалися нічні чування: на

Коваль, ЧСВВ освятив воду. Опісля кілько­

відпустовій площі чування для молоді про­

ма словами звернуся до прочан, привпавши

водив о. Йосиф Щур, ЧСВВ, настоятель

їх у Крехові. О

василіянського монастиря в смт. Покоти­

16:00 год. розпочалася Хресна Дорога

лівка, біля Харкова, а в храмі для вірних

по горі Побійній, яку очолив Протоігумен о.

чування проводив о. Віталій Попадюк,

Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ. Під час

ЧСВВ,

головний редактор часопису

"Місіонар".

i111GIOH

rIJ

у1<раїнський

християнський часоnис

ІИ І


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

Наступного дня, в неділю,

червень 201з

19 травня, 8:00 год.

відпустові моління розпочалися о

урочистою Утренею та Молебнем до св. Отця Миколая, які відслужив Протоігумен.

О

10:30 год. урочиста процесія на чолі з

Преосвященним Владикою Василієм Іва­

сюком, Єпископом Одесько-Кримським вирушила на відпустову площу. На площі Владику привітала, за давнім українським звичаєм, молодь села хлібом і сіллю. Об

11 :ОО

год. розпочалася урочиста

Архиєрейська Свята Літургія, яку очолив

Преосвященний Владика Василій. З ним співслужили: о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ, о. Павло Райчинець, ЧСВВ, Прото-

того Отця Миколая, головно на його твердій

вірі, оскільки цього року роздумуємо саме про віру. Владика закликав усіх вірних на­ слідувати приклад цього святого та плекати СВОЮВІру.

По завершенні Служби Божої о. Панте­

леймон передав всім прочанам вітання від Блаженнішого Святослава, Отця і Глави УГКЦ. Опісля подякував Преосвященному

Владиці, отцям Протоігуменам, всім свяще­ никам, монахам та монахиням, а особливо всім прочанам, за участь у цьогорічних від­ пустових святкуваннях.

Опісля всі разом помолилися в наміренні Святішого Отця для отримання повного

відпусту. ігумен Провінції святого Миколая, що на Закарпатті, о. Ігор Колісник, ЧНІ, Прото­

ігумен Отців Редемптористів в Україні, о. Василій Тучапець, ЧСВВ, о. Макарій Флячок, ЧСВВ, Провінційний Радник, о.

Макарій Солюк, ЧСВВ, Провінційний

r

Економ, о. Теодосій рень, ЧСВВ, Редактор Української секції Радіо Ватикан та віце­ ректор української Колегії Покрову Пресвя­

тої Богородиці в Римі, о. Макарій Ленів, ЧСВВ, настоятель василіянського монасти­ ря у Херсоні, о. Ярослав Малиш, секретар Владики Михаїла Колтуна, та інші свяще­ ники.

Під час проповіді Преосвященний Вла­ дика Василій наголосив на чеснотах свя-

lllm

Відпустові моління завершилися про­

цесійною ходою до монастиря, під час якої Владика Василій та о. Протоігумен Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ окропили речі духовного вжитку та вірних освяченою водою.


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

червень 201з

о . Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ Блаженна мить дотику Божественної

благодаті через покладання рук єrшско­ па настала в житті двох молодих василі­ ян дияконів Миколая Козелківського та Терентія Тертули в суботу

2013

25

травня

р. у Івано-Франківській монашій

обителі Отців Василіян

-

преосвяше­

ніший владика кир Дмитро Григорак, Єпарх Бучацький поставив їх у свяще­ ничий стан.

У присутності численної василіян­

ської братії з різних монастирів, родини, гостей відбулася урочиста Архиєрей­ ська літургія, незвично, правда, о

17 год.

Це пов'язано з похороном владики Ми­

коли Сімкайла, Єпарх Коломийсько­ Чернівецького, на якому був присутній владика-святитель. Після Херувимської

пісні благоговійні диякони з трепетом приступають до святого престолу, роб­

лячи три доземні поклони під супрово­ дом Протоігумена о. Пантелеймона Саламахи, ЧСВВ. Обійшовши тричі престіл під спів глибоко змістовних тропарів «Святії мученики» (до слова, ті ж самі тропарі співають під час укла­ дання святої Тайни Подружжя), два диякони по черзі на колінах перед

tlllGIOH

український християнський часопис

живим Христом, утаєним у Пресвятій

Тайні Євхаристії, прочитали свої визнання віри на доказ того, що вони мають твердий намір бути правдивими священиками правдивої Христової

Церкви, а також склали свої присяги

священичої вірності та дбайливості. Далі єпископ, кладучи свою Архиєрей­ ську руку на голову диякона, промовляє

слова: «Божестветта благодать, що завжди неду.жих оздоровлює і те, що

ijw

недостає, доповнює, поставляє благоговійного диякона (ім'я) у священ­ ство». Саме в цю мить стається чудесна безповоротна переміна, народження священнослужителя, нового робітника на Христовій ниві, який житиме не для себе, але в служінні Богу і людям злю­

бов'ю віддаватиме себе цілковито. І ніхто цієї Тайни від нього не відбере: «Ти-священик навіки!» (Євр.

5, 6)

Цікаво, що серед гостей на святі були присутні також іноземці: римо­ католицькі семінаристи з Вільнюса

(Литва), бо саме там навчався наш спів­ брат новоієрей о . Терентій; також були присутні гості з Румунії, Канади - друзі та знайомі о. Миколая, які приїхали


ІІІШ

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

.

.

червень 201з

роздшити з ним цю превелику рад1сть,

Божу, за превеликий дар Божий, якого

адже добре знають його з Канади, де він

вони сьогодні удостоїлися, а також

кілька років продовжував богословські

батькам, родині та всім, хто причетний

студії.

до їхнього духовного зросту. На кінець,

Після закінчення святої Літургії ли­

.

.

нововисвячею Ієромонахи вдшили ВСІМ

нули подяки та привітання з уст Вла­

присутнім своє ієрейське благословен­

дики, Протоігумена, а також о. Терентій

ня. Нехай ці руки завжди благословля­

вщ ІМені двох новоієреїв висловив вдяч­

ють всіх людей і несуть їм живого Хрис­

ність Господеві, Матері Божій за ласку

та.

український християнський часопис

IGIOHdP


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

червень 201з

ІЄРОМОНАХ мнколдн РУ<ААН КОЗЕАКІВ(ЬКНН, Ч<ВВ Народився

5 травня 1983

р. в с. Залуква Галицького

району Івано-Франківської області. У

1999 р.

вступив у

Бучацький історико-філософський ліцей ім. Святого

Йосафата при монастирі Отців Василіян (тепер Колегіум Святого Йосафата).

1О шптя 2001 року вступив на новіціят у Крехові. У 2003 р. розпочав навчання у Василіянському інституті філософсько­ богословських студій у Брюховичах. У

2008 р.

склав довічну

професію. Того ж року переїхав на навчання в Ньюменський коледж в Едмонтоні (Канада), де в

2012 р. отримав диплом про

успіпше закінчення бакалаврату з богослов'я.

12 лютого 20013 р. у Свято-Онуфріївському василіян­ ському монастирі з рук Преосвященнішого Венедикта Алексійчука отримав дияконські свячення.

25 травня 2013 р. у Івано-Франківському монастирі Христа Царя отримав ієрейські свячення з рук Преосвя­ щеннішого Дмитра Григорака, ЧСВВ.

ІЄРОМОНАХ ТЕРЕНТІН РОМАН ТЕРТУ ЛА, Ч<ВВ Народився

9 листопада 1984 р. в м. Львові.

У

2000 р.

вступив до Бучацького Історико-філософського ліцею ім.

Святого Йосафата.

2 липня 2002 р. вступив на кандидатуру в Крехів­ 2004 р. був призначений до монастиря Пресвятої Трійці у Вільнюсі (Литва). У 2006 р. вступив до Вільнюської семінарії Святого Йосифа. У 2009 р. у Гошів­ ському монастирі. У

ському монастирі склав довічні обіти. 1Очервня2012 р. в Катедральному Соборі Верховних

Апостолів Петра і Павлам. Чорткова Преосвященніший Дмитро Григорак, ЧСВВ, Єпископ Бучацької єпархії,

.

.

удшив дияконсью свячення.

У 2013 р. закінчив Вільнюську семінарію Святого Йосифа з відзнакою "найкращого студента" і був переведений для служіння в Україну.

25 травня 2013 р.

в Івано-Франківську прийняв пре­

світерські свячення з рук Преосвященнішого Дмитра Григорака, ЧСВВ.

tlllGIOHdJ'

український

християнський часопис


ІІІШ

вчимося з життя

червень

201 з

~руtйнованиtй храм

Закінчувались весняні роботи на селі. Погідного вечора, коли ще не зайпmо сшще,

клубу. Адже ж за відсутність можна по­ пасти у немилість колгосшюго начальства.

селом йшов завідувач клубу зі шкільним

Коли сонце стало заходити, із всіх кінців

дзвінком, дзвонячи, зупиняючись біля

села тягнулись люди до сільського клубу.

кожної хати, викрикував:

Недалеко на горбочку за парканом стояла

-Запрошуємо всіх на кіно за колгоспний рахунок.

Коли люди виходили на дорогу, він пояснював:

старенька церковця, яка була закрита ще з передвоєнних часів. Подвір'я заросло кро­ пивою, бур'янами, здавалося, що за святи­

ню цю люди повністю забули. Повибивані

Кіно дуже цікаве, повчальне і ще до

шибки вікон, через які влітали пташки в

цього воєнне. Перед кінофільмом лектор з

середину церкви, поржавіла бляха на

-

району прочитає дуже інтересну лекцію.

куполі, а також обшарпані стіни придавали

Явка для всіх обов'язкова.

їй якусь убогість і жалюгідність. Навіть

Діти з радістю сприймали цю вістку, але

хрест, що на куполі, похилився від вітру,

старші люди непокоїлися - потрібно було

створював вид запущеної церкви, що

залишати всяку роботу і йти до сільського

завжди віддзеркалює відповідно культуру

український

християнський

часопис

11 GІ о н dV


вчимося з життя

ч ервень 201з

села. Сільський клуб також вимагав ре­

релігійного мракобісся. Раніше люди

монту, хоч побілені стіни і помальовані

ходили в церкву, де попи їх обдурювали.

червоною фарбою вікна і двері відтво­

Тепер замість церкви вам щотижня крутять

рювали враження, що тут є господар, який

кіно. Та на жаль, ваш клуб не може поміс­

дбає про цей дім.

тити всіх людей. Тож потрібно побудувати

Цього вечора біля кубу зібралося багато

новий, більший і світліший. Багато є

людей. На двір винесли лавки, і хто прий­

пропозицій з вашого села. Ми маємо багато

шов раніше, сідали на них, хоч більшість

заяв ваших жителів, які просять знести

людей стояли по боках. Діти сідали на траву

вашу колишню церкву, яка закрита і не діє, а

і чекали одного

-

коли будуть показувати

на цьому місці спорудити новий будинок культури. Частину коштів бере на себе дер­

юно.

Кіномеханік завів двигун, який крутив

.

.

.

жава, а частина коштів надійде з бюджету

яскравим свплом

колгоспу. Не годиться, щоб у наш час такого

електрична лампочка, так як електрики ще

високого культурного і технічного розвитку

не було в селі.

на сеш, де працюють таю трудшники, до

генератор,

1 засвпилась

.

.

.

З колгоспної контори прийшли всі пра­

цього часу стояла церква. Церкву можна

цівники адмш1страції, а серед них голова

акуратно розібрати і побудувати новий

колгоспу і сільської ради. Вони були задово­

будинок культури, використавши для цього

лені, що зібралися люди, а також дякували

розібраний матеріал.

.

.

.

Аж тепер люди заметушились і почали

юномехан~ку за осВІтлення.

Голова колгоспу виступив з коротким

часі піднявся шум, як у вулику. Та лектор

словом:

Хочу всіх вас привітати із закінченням

-

між собою перешіптуватися, а в скорому

весняних робіт. Хоч були несприятливі по-

.

.

.

тут же став вгамовувати їх.

-

Я ще не все сказав. Я хочу вам пояс­

1

нити про шкідливість релігії як опіуму для

тепер будемо готовитись вже до жнив.

народу. Наш народ був нещасний тому, що

годю умови, але ми справилися з посшною

Соціалістичні наші зобов'язання ми вико­

його постійно обдурювали і страшили їх

нали. Сьогодні до нас приїхав з області

потойбічним світом, якого насправді немає і

високодостойний професор з сільсько­

не може бути. Якщо Бога немає, то нащо

господарського інституту, з кафедри науко­

вам храм, це не робить честі вашому селу.

вого атеїзму, і прочитає зараз дуже цікаву і

Адже ж будуємо з вами світле майбутнє

змістовну лекцію.

комунізму і клуб стане осередком ...

Люди завжди хочуть почути щось ново­

Лектор, не доказавши речення , на

го, тому було бажання в них почути якісь

хвилинку замовк, бо ніхто не чув його через

новини. Лектор поважно став перед трибу­

шум присутніх людей.

ною і по~ав голосно говорити до жителів се­

Люди ще більше стали щось говорити

ла, хвалячи їх за сумлінну працю у колгоспі,

між собою і вже не слухали, що говорить

яка є добрим вкладом у побудову комунізму.

лектор.

Не забув сказати дещо з історії села, як

-

Тихіше, прошу вас! Мене послано пар­

знущалися поміщики з кріпаків, про бо­

тійним керівництвом з області, тож слу­

ротьбу селян з багатіями, про революційні

хайте уважно, що я говорю. Прошу підняти

події і таке інше. Він продовжував гово­

активно всім руки, хто за це , щоб побуду­

рити:

вати новий клуб, де б ви могли так численно

-

Товариші, ви щасливі, що позбулися

MIGIOHd

український християнський часопис

збиратись, але на новому місці ... , самі

ШІІ


вчимося з життя

знаєге

...

Спереду дехто з людей підняли руки. В

червень 201з

само розберуть нашу церкву, бо вже до мене

підходили, щоб я перший розбирав нашу

основному це були працівники кошоспної

святиню. Я сказав <<НЇ>>, то за це став

адм1юстрації і також, як тоді говорили,

ворогом.

На початку місяця червня одного дня

передовики сшьського господарства.

І rут лектор поставив друге питання:

-

Хто проти, щоб побудувати новий

:urn них

біля церкви, зібралось усе сільське началь ­ ство, щоб вирішити, як розбирати uеркву.

клуб, про що говорилось раніше.

Одні говорили, щоб розбирати храм зверху,

Руки ніхто не піднімав всі очікували, що він знову скаже: - Хто утримався?

починаючи з хреста, другі говорили, що

потрібно розбирати церкву знизу.

Знову тиша охопила всіх учасників зібрання. Тоді він звернувся до секретаря, сказав­

-Ось rут зачепити трактором оuю пі.J;ва­ лину і витягнуги її, а потім ще одну, і uерква завалиться,

-

ши:

-

Запиши: одноголосно. Оце справді по­

більшовицькому.

-

говорив один урядовеuь.

Але нам потрібний матеріал, щоб не

пошкодити почнемо зверху,

-

говорив

інший член правління колгоспу.

Після чого став вихваляти мудрого

-

Це затягнеться на довший час, а нам

керівника найбільшої держави у світі Ми­

треба вже сповістити, що зроблено, - ві.::цю­

юпу Сергійовича, як вірного ленінця:

відав рішуче голова колгоспу, тож завтра

-

Завтра ми йому пошлемо телеграму

про мудре рішення працівників вашого

задіяти трактори і за один день розтягнуги її на вс1 сторони.

-

колективного господарства та всіх жителів вашого села . Голова колгоспу подякував

Можна ще сьогодні після обіду. - хтось

доповнював вказmку голови .

лектору за проведені збори, сказавши своє

-

заключне слово.

Ще цього дня після обіду до церкви

-

Вже з початком нового місяця ми по ­

Це ще краще!

під'їхали трактори. Зійшлися люди. бо всім

ВИІПІі виконати партійне рішення, яке ви всі

було цікаво, як буде зруйнована свяrnня. На

підтримали , а зараз ще всі переглянемо

жаль, ніхто не прийшов, щоб захистити

епохальний фільм про народного героя гро­

храм і обійшлось тільки мовчанням і невдо­

мадянської війни Чапаєва.

воленням.

Дехто зі старших людей , почувши це

Дехто з трактористів відмовився, зали­

все, йшли додому, хоч голова показував ні­

шивши трактора біля церкви. Було питання,

кому не розходитися. А на другий день по

хто перший?

селу ходили різні чутки. Одні говорили, що

До праці приступили навіть члени прав­

будуть будувати новий клуб, інші, що

mння, а голова колгоспу вказував, за що тяг­

будуть старий клуб розбирати, а ще інші,

нути, свердлили отвори, щоб можна було

що будуть руйнувати церкву і будуть там

пропхати канати і витягувати підвалини. І

щось будувати.

коли тягнули трактором за один кут, то вся

Шанований всіма жителями колгоспний

церква захиталася , заскришла, а трактор за­

коваль Олексій Ставницький, коли до нього

буксував, так що тракторист Ігор злякався,

прийшли сільські жінки, шукаючи поради,

вийшов з трактора і на повний голос сказав,

говорив:

ЩО

-Що хочуть, те і зроблять. Ви були свід­

ками, як вони хитро провели збори, так

11116

BCl

-

почули:

Я цього робити не буду. Ми ж тобі дали новий трактор і прий-

український християнський часопис

llGIOHdP


вчимося з життя

червень 201з

маємо тебе в партію, як це ти не будеш

тільки за третім разом на землі лежав брухт.

робити цього, що тобі говорять?

Церква була розвалена. Піднявся високо

-

Не буду ... Мені страшно. Ви розу­

мієте? У мене є діти!

стовп пилу над селом. Здавалось, що горить щось. Від гуркоту почали сходитися жителі,

Після Ігоря відмовились інші його друзі

що недалеко проживали біля церкви. Саме в цей час виганяли корови на пасовище. На

трактористи розтяrуваги церкву.

Ми вас з роботи повиганяємо ... На­

цій розвалині було видно баню з хрестом,

страхалися Бога. Та під час війни таких

яка виблискувала до сонця, немов би скри­

боягузів знаєте що ...

вала цю всю руїну церкви під собою.

-

Тут не війна. Це варварство і більше

-

Негайно повідомте в райком,

-

звер­

нічого! -Говорив тракторист, який також

тався голова до парторга, а до бригадира він

вщмовився валити церкву.

говорив з наказом:

Люди, що стояли і дивилися на це все,

-

Весь з дерева матеріал

перевезти на пилораму, а все що металічне;

почали просити голову, щоб залишив цер­

хрести, завіси, бляху перевезти до кузні.

кву в спокої.

Все, що всередині окремо поскладати.

-

Якщо хочете будувати новий клуб, то

землі rут багато, а церква нехай стоїть собі. -А рішення партії, як по-вашому?

Розбирати вам допоможуть солдати.

Цілий день кипіла робота. Спорохнявілі

-

бруси відкидали в сторону на дрова, а кращі

Голова колгоспу зрозумів, що нічого не

ругви, віконні рами також складали в одне

відповідав парторг. вдіє, вирішив діяти по-іншому. Люди розій­

возили на пилораму. Престоли, ікони, хо­ призначене місце, як непотріб на дрова.

шлися, залишилися біля церкви тільки

Перед обідом приїхав секретар райкому

трактори. Ввечері він прийшов до коваля і

з району. Він потиснув руку голові колгоспу

просив, щоб він негайно зробив у кузні

кажучи:

-

гаки.

-

А це для чого? - запитав Олексій.

От що значить порядність. Сказано, і

тут же зроблено, якби ми мали всюди таких

Твоє завдання їх виготовити, і то ще

керівників, не було б у нас давно проблем.

сьогодні. Олексій здогадувався для чого

Ви показали добрий приклад для інших,

потрібні гаки, тому н;е хотів йти до кузні,

про це я буду говорити на партійному активі

відмовляючись:

району.

-

Я сьогодні прихворів і себе погано

Голова колгоспу, як ніколи, був задово­ лений своєю роботою. Донедавна він пере­

почуваю.

Ось ключі від кузні, і там нехай, хто змо­

же, зробить ці гаки. Арматура там є. Голова взяв ключі і двом хлопцям, які

живав , що його знімуть з посади, а тепер забезпечив собі місце на довгі роки. Він увійшов у довір'я партії.

помагали у кузні Олексієві, передав ключі і

Як виявилося, доброго матеріалу для

сказав їм виготовити гаки. На другий день

будівництва було зовсім мало. В основному

вже зранку біля церкви були солдати з

це були дрова, які потім використали на

військової частини, яких запросив голова.

свинофермі, де на кухні готовили корми.

Вже з самого ранку вони завели трактори

Вечором ще багато дечого залишилось

зачепили підвалини і одночасно рвонули.

біля розвалини. Прийшли сільські жінки

Церква заскрипіла і похилилась повністю

старшого і молодшого віку, хрестилися і

на один бік. Після чого таким же методом

молилися, а деЯКl витирали сльози, кажучи:

розвалювали другу стінку з іншої сторони. І

tlllGIOHdP

український християнський часопис

-

Нас тут хрестили, ми тут вінчалися, ми

EIJ I


вчимося з життя

тут паски святили, сходилися на богослу­

червень 201з

розібрали церкву, а що збудуєте, і чи взагалі

жіння в неділю і в свята ... Хто міг подума­

щось збудуєте? Ви бачили, як жінки пла­

ти, що одного дня церкву розберуть так

кали. Сльози невинних жінок так даром не

швидко, і наше село осиротіє. Дві війни

проходять.

видержала ця наша святиня, а тепер усе

згорить.

Найбільше було клопоту з Олексієм Ставницьким. Він ніяк не хотів переко­ вувати хрестів і дуже був незадоволений

Ці останні слова роздратували голову

колгоспу і він сказав:

-

Час покаже, Олексію, хто був правий!

Вони один на одного зо раз поглянули і розійшлися.

владою, яка вирішила в такий спосіб лікві­

Через тиждень спочатку районна , а

дувати духовне серце села. Одного разу він

потім обласна газета схвально писали про

взяв хрест, що був на куполі церкви встано­

активного голову в селі Якушенці Аркадія

вив на місці, де стояла церква. Це було

Васильовича, який перший в районні вико­

вечором, а в ранці вже всі бачили цей хрест.

нав «волю» селян, розібравши нікому

Знову жінки розмовляли між собою:

непотрібну церкву. Його вихваляли, навіть

Це справді святе місце . Не дай, Боже,

фотографію помістили і ставили за приклад

щоб тут побудували сільський клуб. Але це

для інших керівників . Зате жителі села

-

не від нас залежить. Дай, Боже, здоров'я

сприймали це по-своєму, розуміючи всю

тому, хто цей хрест тут поставив . Хоч він

цю систему управлпmя.

буде нагадувати і буде тою пам'яткою про нашу святиню.

Голова тут же почав сваритися з кова­

З часом весь матеріал з розібраної цер­

кви був використаний як дрова на фермі. Навіть старі липи, що росли навколо церкви позрізали на дрова. Минув час і люди при­

лем:

Хто вам, Олексію, дав право встанов­

-

викли до цього і стали забувати, що там, де

лювати хрести. Чому ви його не перекува­

пасли корови, колись стояла сшьська цер­

ли.

ковця, і тільки згадували про неї ті , які

-

Я не знаю, хто його встановив. Він був

добре пам'ятали про свою святиню.

біля кузні, а хто його заніс туди, кажу вам,

Трохи згодом під час автомобільної

що не знаю, - відрікався Олексій, як колись

аварії Аркадій Васильович чудом залишив­

апостол Петро від Христа, що це не його

ся живий, але дуже був травмований і за

затія.

-

станом здоров'я його відправили на пенсію. Ось зараз його заберіть і більше не

встановлюйте своїх порядків. Вам зрозу­ міло? Тоді Олексій підійшов ближче до голови

і тихо спокійно сказав йому:

Він ніяк не міг зрозуміти, як так швидко залишився без посади.

Так як мивають швидко пори року, так і

.

.

.

проходять швидко ПОШТИЧНІ ЗМlНИ у сус-

пільстві. Настав час перебудови. Україна

Аркадію Васильовичу, ми тут не вічні.

здобула самостійність. Розпались колгоспи.

Не знаємо, що навіть завтра буде з нами. Це

Всі колгоспні будівлі стали руйнуватися .

-

все є витвором рук наших прабатьків. Хіба

Голови і партійні керівники колгоспів про­

можна так глумитися над їхньою пам'яmо.

давали все, що можна і що не можна. Арка­

А що буде, коли дійсно все переміниться, а

дій лежав хворий з інсультом. Дружина не

ми будемо чекати останнім подихом, на ? .. щ о дат. "? 'Т' u кого. i ои, що дав нам життя, а це

дуже дбала про нього, та діти роз"іхались по

Господь Бог, спитає нас за це життя, як ми

дав вщ самотноСТІ.

містах, а він тепер хворий найбільше страж-

.

.

його провели, що ми зробили доброго? .. Ви

1191

український

християнський часопис

11 GІ о н іІ р


вчимося з життя

червень 201з

Як йому здавалось, вів був тепер нікому не потрібний.

Аркадій одного разу покликав до себе Олексія Ставницького. Колишній кол­ госmmй коваль ніяк не міг зрозуміти, що від

нього вимагатиме колишній голова бо

часто були з ним суперечки і непороз;ів­ ня.

Зайшовши у хату, Олексій привітався, коли відкрив двері кімнати, де лежав

Аркадій на постелі біля вікна. Аркадій від­ крив очі, побачивІШІ Олексія, просив його:

-

Сідай ось тут біля мене. Колись ми

були молодими, працювали, піднімали

господарство, а тепер не можу навіть сам повернутись. Це вже у мене третій інсульт. Вибачай за мову, бо важко мені говорити, говорив важко хворий. На кожне слово

приходилось чекати . У свою чергу Олексій не знав, що йому сказати. Була якась мов­

чанка, та через декілька хвилин Аркадій знову почав говорити:

-

Пам'ятаєш суперечки, які були між

нами, коли валили церкву. Тож я хочу перед

тобою вибачитися. Ти тоді був вище мене, бо краще розумів всю цю ситуацію, до чого це все йде, а я засліплений ідеологією партії старався якнайкраще виконати її вказівки. За це мабуть мене Бог покарав, хоч я вико­

нував не свою волю, а волю партії. Та з ча­ сом Микиту Хрущова зняли, Брежнєв помер і, на кінець, держава розпалася,

колгоспи розтягнули, і ми один за одним

помираємо . Все таки відчуваю, що Бог є і Вів мене прокляв і люди мене прокляли. То я хочу хоч перед людьми отак, як перед

тобою, перепросити за свій бездарний вчинок. Не мав я тоді розуму, бо думав, що

завжди буду здоровий і при владі ... Тут Олексій став заспокоюваги Аркадія:

-

Ви і зараз гнівите Господа Бога. Бо Бог

усіх людей любить великою любов'ю

навіть найбільІШІХ своїх ворогів. В особли~ вий спосіб Він, Всемогутній, дає Вам тер-

i111GIOHd

український християнський часопис

~іння, щоб Ви покаялися, перепросили Иого, і Він, Милосердний, простить Вам все, що Ви зробили недоброго. Першими

словами, коли голосив Господь Добру

Новину були слова: «Покайтесь, бо Цар­ ство Небесне близько!» (Мт.

4, 17).

Тож

найперше перепросіть Господа Бога, а люди вас знають і все вам простять. Бо багато чогось Ви робили також і доброго для лю­

дей. Я і тоді на Вас не сердився, бо розумів, чиї Ви вказівки виконуєте . Тепер люди

знову хочуть збудувати на тому місці нову

церковцю, тільки шукають кошти, щоб хтось допоміг.

-

Ох, якби я мав здоров'я ... Це вже інші постараються, Ви не

переймайтеся тим. А для Вас, якщо бажа­ єте, то я можу попросити священика, щоб

Вам висповідатися за все життя, і Вам від­ разу стане легше на душі. Сповідь- це зус­ тріч з Милосердним Христом, Який про­

щає через священика всі наші провини. А для цього потрібно визнати свої гріхи і вия­

вити глибокий жаль все, що ми недоброго вчинили, тільки не бійтесь сповіді.

-

~ тебе завжди поважав, як мудрого

чолоюка, тому вчини для мене те, що вва­

жаєш за потрібне,

-

вимовляв з притиском

кожне слово хворий, погоджуючись на

сповідь. Дякую тобі за добру пораду, мені

вже полегшало на душі. Олексій майже кожного дня приходив до

Аркадія, підготовляючи його до сповіді. Прийшов час і він сповідався перед свяще­ ником зі своїх гріхів за ціле своє життя. Через декілька тижнів Аркадій помер.

Хоронили його на сільському цвинтарі. Грав духовий оркестр . Та коли проходили

біля зруйнованої церкви, процесія зупини­ лася. Стояли мовчки хвилину, щоб перепро­

сити Господа за провину покійного у руйну­ ванні тут колись збудованого храму. Що відчувала його душа на цей час, ніхто не знав. У кожного були свої думки . Та Божі думки - не людські думки. Така правда.

ІИ ІІ


РЯДКИ ПОЕЗІЇ

червень 201з

Серце, серце ... (Артилох)

Серце, серце! Біди люті звідусіль тебе смутятьТи ж відважно захищайся, з ворогами поборись.

Хай на тебе скрізь чатує ворожнеча-завжди будь Непохитне. Переможеш- не хвались відкрито цим, Переможене-удома в самотині стримуй плач, Радість є- радій не надто, є нещастя - не сумуй

Понад міру. Вмій пізнати зміни в людському житті ...

Я притуляюсь серцем до Христа ГШІинаЛЕВИЦЬКА Моя душа, як океан бурхливий:

Кипить, вирує, в шумі поспіша •.. Який же Бог до мене терпеливий!

Кажу тобі: спинись, моя душа!!! Спинись. Спочинь. Не поспішай нікуди. В покорі будь. І біля ніг Христа

Посидь, послухай ... Поспішають люди? Дивись на Нього! В Ньому повнота!!! Час вибирати: Марта чи Марія?

Чи серед буднів є шабат святий? До Бога я приношу свої мрії, Тривоги, болі ... Бо мій Батько- Ти! Є глибина утіхи в спілкуванні. Я притуляюсь серцем до Христа,

Щоб пізнавати всі Його бажання: Любов, спасіння, вірність, чистота ... В моєму дусі править Божий Дух. Веселкою ясніється дорога. На морі- спокій. Вітер вмить ущух.

Є світло й радість. Це реальність Бога!!!

укра·інський

християнський часопис

t111GIOHdV


червень

РЯДКИ ПОЕЗІЇ

201 з

СЕРЦЕ СПАСИТЕЛЯ о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Христа сяйливе Серце притяга, Проміння обійма усе сягни сто. До вірних лине запальна снага, Котрі несуть Царю чеснот намисто.

Сердечко Спаса- щастя джерело. Воно немовби провідна зірниця, Теж зранює його пекуче зло ... Та через це Господь, наш Пан, не мститься. Ісус, як знаєм, закликав колись: "Прийдіть до Мене втомлені, злиденні ... " Чом в бідах всі не дивляться на вись? -

Вагомі ж ті слова у сьогоденні. Водн6 зберімось Пана прославляти -

Пливе бо чиtтвй ласк потік із серця.

~адітиме тоді Господня Мати, И не рине віри цінної фортеця. З Христом крокуймо, браття, якомога, Просім розрад щиренько у житті.

Пізнати треба люблячого Бога, Щоб не вернутись з бою на щиті!

Чим більше слів

-

тим більше сліз Люба ДІВЧУР

Словами Бога прославляв, А сам у темряві блукав. Як хочеш бути в житті першим, То будь Людиною найперше!

Багатство є у повноті­ Бути Людиною в житті! Той, хто апостолом зоветься,

На горе зразу відізветься. Поводився: ні нам, ні вам?­

Служив і Богу, й ворогам. Молився в церкві до нестями, А розпинав уже при брамі. На світі інших не суди Себе засудиш назавжди.

Молися вдень та серед ночі, Але й до світла йди охоче! Не бий чоло аж до підлоги, Лиш серцем обійми ти Бога!

..

-,

Нутро своє відкрий ти людям -

Краса душі сіяє всюди!

MІGIOHdP український 111 християнський часопис


ІІ ЕШ

МОЛИТВА БЛАГАННЯ ТА ВДЯЧНОСТІ

червень 201з

ПОДЯКА ЛИНЕ ДО НЕБЕС На сторінках Вашого часопису хочу висловити свою глибоку вдячність Господу Богу за вислухані молитви, святому Юді-Тадею за заступництво перед Богом за мою родину і особливо за опіку і добру роботу для Марії. Щиро вдячна і Вам

-

працівникам часопису «Місіонар», що надаєте нам таку

можливість бути вдячними і дякувати Господу і всім нашим заступникам через Ваш журнал. Хай Господь допомагає Вам у Вашій нелегкій праці. Олеся, м. Дрогобич

Складаю щиру подяку Господу Богу за отриману ласку і вислухані молитви. Я з онукою

молилася до Господа Бога, до Матері Божої, до Юди-Тадея за місце праці для внучки. Наші молитви були почуті. Моя внучка без проблем отримала місце праці. Дарія,

с. Смогів, Миколаївський р-н, Львівська обл.

Через журнал «Місіонар» складаю щиру подяку Господу Богу Ісусові Христові, Його Милосердю, Пречистій Діві Марії, св. апостолу Юді-Тадею, о. Піо, св. Йосифові, св. Марті, Ашелу-Хоронителю, душам у чистилищі і всім святим за отримані ласки Ольга, м. Яворів

Шановна редакціє, хочу скласти щиру подяку через ваш журнал всім святим, особливо св. Пантелеймону, св. Тадею, св. Шарбелю, блаженному Миколаю Чарнецькому і всім святим українського народу, а особливо Матінці Божій за всі ласки, які ми одержали і одержуємо.

Постійна читачка Вашого :ж:урнш~у

ОляКліцко Минуло багато часу з цієї пори, коли я пообіцяла скласти щиру подяку через журнал «Місіонар» Господу Богу, Матері Божій, св. ап. Юді-Тадею, святому Шарбелю, блаженному Миколаю Чарнецькому, св. Анні, Матері Божій Неустанної Помочі, св. Антонію Падевському, всім святим, до яких звертаюся щоденно у своїх молитвах. Дякую за оздоровлення і їхню опіку наді мною і моєю родиною. Перепрошую , що так довго не виконувала обіцянки. Закликаю всіх до молитви. Віра і щира молитва - то велика сила! Стефанія, смт. Підволочиськ, Тернопільська обл.

Я хочу подякувати через журнал «Місіонар» Господу Богу, Пречистій Діві Марії, св .

Юді-Тадею, св. Філомені, св. Йосифу, св. Шарбелю, святому Отцю Піо за отримані ласки і за вислухані молитви. Читаю ваш журнал з чоловіком, а потім читає онука. Хай благословить Господь Бог вашу працю, щоб ви невтомно проголошували релігійні науки і вели журналістську роботу.

З вдячністю, Яцина Ольга Петрівна, смт. Обертин, Тлумацький р-н, Івано-Франківська обл.

український

християнський

часопис

11 GІ о н dр


МОЛИТВА БЛАГАННЯ ТА ВДЯЧНОСТІ

червень 201з

ПРОШУ ПРО МОЛИТВУ Христос воскрес!

Ласкаво прошу всіх читачів «Місіонаря» про молитву за мого батька Володимира, який був жорстокою й несправедливою людиною, а тепер на

старість літ залишився самотнім. Помоліться за всі необхідні ласки для нього. Дякую!

Галина Христос воскрес!

Через часопис «Місіонар» прошу всіх читачів про молитву за просвітлення розуму і навернення мого сина Дам' яна на дорогу спасіння, за душевний спокій, ласку мудрості й покори для нього. Наперед щиро дякую всім вам! Оксана, м. Львів Христос воскрес!

Дуже прошу вас, читачі «Місіонаря», про молитву за мене та мою родину. Про подолання сімейної кризи. А також за дар здоров'я для мого батька Ігоря, а також за дар Божої мудрості й навернення для мого брата. Яна Христос воскрес!

Велике прохання до всіх читачів часопису «Місіонар» про молитву за здоров'я моєї мами Валентини. У неї дуже великі проблеми з суглобами. Дякую!

Вікторія

***

Дорогі наші читачі, на цій сторінці «Місіонаря» ви можете розмістити свої прохання про молитву за себе, своіх рідних, друзів чи знайомих, за живих чи померлих. Вас почують і молитовно, а .лtоже ще якось, підтримають інUІі чшпачі. Надсилайте нам свої листи з проханнями й

подяками. Читайте «Місіонар» і заохочуйте до цього інUІих. Ми живе.мо для вас! Пишіть нам. Чекаємо! Редакція «Місіонаря»

iUIGIOHd

український християнський часопис

ЕШ ІІ


У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

червень 201з

КРОСВОРД 8 (Три крапки замініть словом з книги

«А ТИ ЛЮБИШ ГОСПОДА? Роздуми на кож:ний

13

день року»

о. Йосифа Будая, ЧСВВ) Підготувала Леся ШТИКАЛО

17

ГОРИЗОНТАЛЬНО:

5.

З дитинства чую оповідання

про ті чудеса, знаю, що країна, у якій

перебуваю, - це не моя

24

.. " що за нею

є інша країна, до якої я безперестан­ ку маю прагнути.

8 .... є царицею 9.... - це тимчасове при­ становище. 10. Мені дуже подоба­ всіх чеснот.

ються слова святого старця Силуана, монаха Афону: «Молитися- це кров проливати за

... ». 13. « ... 14. Стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого­ небудь неприємного, небажаного. 17. Надзвичайне здивування від когось, чогось, захоплення ким­ небудь, чим-небудь. 18. І як ... - цілий світ будує свої відносини в любові й правді. 20. Але й цього ще не вистачало, бо ... має пізнати глибину покори свого Учителя і мати про себе покірну думку, як Ісус є покірним. 24. Людина, яка написала яку-небудь працю, твір. 25. Не минуло багато часу, а Божа ... в її душі відкрила пізнання свого стану. 26. Подібно і святий Іван ... каже: «Хоч би ти увесь свій велике, а робітників мало».

великий маєток роздав бідним, то однак більше зробиш, коли одну душу навернеш з грішної дороги до Бога>>. ВЕРТИКАЛЬНО:

1. Бере Петра на ... , щоб укріпити віру в своє Божество, і в Гетсиманський 2. Зображення на картині Бога, або святого. 3. День, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати, празник. 4. Сказав ... до Товії: «Тому, що Бог любить тебе за твою праведність, зіслав на тебе терпіння-сліпоту». 6. Піст такий давній, як .... 7. Синонім до слова правитель, володар. 11. Другий засіб спасіння ближніх - .... 12. Майже 20 років пройшло з того часу, як народилась ця .... 15. Місто на Львівщині, де знаходиться відома василіянська друкарня «Місіонер». 16. Розглянемо ще один важливий момент - виконання Божої волі, тобто постійно мати відкрите серце і слух на Божий .... 19. Закохана душа кличе зі святим Паrоюм: «Хто мене відлучить від любові Христової? Переслідування? ... ? Меч?». 21. Найактивніша, найкраще освічена частина суспільства, народу, певного угруповання. 22. Щасливий, що Бог дав ... і силу переборювати гріховні стереотипи. 23. Цар ... наголошує: <<Жертви Богові - дух сокрушений: сад, щоб бачив страждання Учителя.

серцем сокрушеним і смиренним Ти, Боже, не нехтуєш».

Відповіді на кросворд «ВЕJІИКОДНІЙ», опублікований у числі за травень 20 І З року: ГОРИЗОНТАЛЬНО: 2.Слово. 5.Понеділок. 8.Серце. 9.Добро. І О.Рід. !З.Початок. 14.«Голгофа>>. 17.«Ера>>. 19.Ашел. 20.Кредо. 21.Плащающя. 22.Омега.

ВЕРТИКАЛЬНО: І .Йорданія. З.Сонце. 4.Голос . б.Величання. 7.Проповідь. 11.Бог. 12.Хор. 15.Ариматея.

_ _ _ _ !б.Земля.

ІІВШ

18.Праця.

український ,М І" І о н )І d

христи:~~~~~~

111 \1

О

r


tінно

- очі ~~gімі. 3ро~іmь tаш nомяg на c&im яснра&ішuі\\!

Установлення вітражів будь-яких розмірів у храмах,

каплицях, будинках. Виконуємо всі види робіт: проектування, виготовлення, встановлення вітражів у герметичні склопакети та конструкції ПВХ, алюмінію.

Звертайтесь за тел.:

067-307-13-39, 093-006-1-007


www.ladangreece.blogspot.com ladangreece@gmail.com

ефірні олії

тел.+380966964320

-понад 3000 товарів -гнучка система знижок ·

ладан,

вугілля

натуральні

смоли

кадильниці

вервиці, хрестики

лампади

та медалики

www.t-shirtpr.Ьlogspot.com

ladangreece@gmail.com

тел.

+380966964320

РОЗКАЖИ ПРО СЕБЕ В КОЛЬОРІ !

,


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.