Місіонар 07 08 2010 by mykolaslotvinskyy

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

2010

ЛИПЕНЬ СЕРПЕНЬ №7-8

(213)

Щаая приходить через любов Олеся Процайло

РобИти видимими діла Бржі

є. Наіпаля Мельник, ЗСПР

Старість моя благословенна с. Томія Бродович, СНДМ

Краснопущанська ~ Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

•

СЛОВО РЕДАКТОРА

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

ЗМІСТ СЛОВО РЕДАКТОРА

""" ... """.""""".""""."".""."""." """"."." .. ""." ..... ". 3

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА СЕРПЕНЬ"""""""""""""""""""""""". """""""""""""""".

ЗАХИСТИТИ ІСТОРИЧНУ ПРАВДУ

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

ПОКРОВИТЕЛЬ НА СЕРПЕНЬ:

СВ.ТЕОФІЛ ....""" ... ""."""."""."."".".""".""."""""""""""""".

головний редактор

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА ВЕРЕСЕНЬ ".""""."".""."""".. """.""."."".""""".""""."" .." .".""".""."" .. 8 БЛАЖЕННА ТЕРЕЗА 3 КАЛЬКУТТИ

""""""""""""""""" """"""""""" 9

о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

ПЕРШЕПОСЛАННЯАПОСТОЛАПАВЛАДОКОРИНТЯН

СВЯТКУВАННЯ В ЖОВКВІ

Політичні події і заяви державних високопо садовців за останні місяці змушують кожного

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ВЕРЕСЕНЬ:

""""""". 10

.""." """" """""""""""". """"""""""""""". 13

християнина та кожну чесну людину глибоко за

думатися над історією, сьогоденням та майбут тям нашого народу, обдарованого Богом мовою, землею та вірою. А разом з тим напрошуються

ХОДИ І ПОДИВИСЬ! """"""""""""""""""""""""""""""""""""""""""". 13

висновки, що свобода, яку ми, українці, здобули

~і~(/::шАВІ-СВЯТАМІСІЯ """"""""""""""""""""""."".".""""".. 14

так несподівано і негадано, потребує ще охоро

о. Миколай МИ КОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

ни, захисту та скріплення, а, можливо, навіть на шої жертви

передовсім працею та молитвою.

~~~f~~~~~fi :~~~~rк~iAARgїp .~~~.~8.~~~.~.8.~.~.~Я." . "... ..15

Свободу повинен захищати кожний християнин,

Надія ГУПАЛО,

оскільки тільки у свободі може сказати Богові

МОНАСТИР ОТЦІВ ВАСИЛІЯН У КРАСНОПУЩІ с. Наталія МЕЛЬНИК

"""""""""""""""". 16

ЗГРОМАДЖЕННЯ СЕСТЕР ПРЕСВЯТО! РОДИНИ МОНАХИ-ВАСИЛІЯНИ В ЛИТВІ

"""""".

""""""""""""""" 19 """""""""""". 21

с. Томія БРОДОВИЧ, СНДМ

СТАРІСТЬ- РАДІСТЬ

"""""""""""""""". """" ..""""""""" ... """"".""" 22 _

Ольга КІС

ДОРОГОЮ ДУХОВНОСТІ И КРАСИ """". Олеся ПРОЦАЙЛО ЩАСТЯ ПРИХОДИТЬ ЧЕРЕЗ ЛЮБОВ

"""""""""".""" .. """"" """ 23

""""""""""""""""""""""""""" 23

МІСІЯ МИРЯН У ЦЕРКВІ: СВЯЩЕНСТВО " .. """""""""""""""""""""" 26 Іван КОБАСЯР

МІСІЯ МИРЯН У ЦЕРКВІ: СВЯЩЕНСТВО """""""""""""""""""" . """ . 30 Галуна ГОРДАСЕВИЧ

НОІВ КОВЧЕГ " .. "."""."".""."".""""""".".""""""".""""""."."""".. """.""" 28 о. Мелет ій Б~ТІГ. ЧСВВ

НЕВДЯЧНИИ СИН """""""""""""""""""""""""""""""""""""""""" .."". 34

о. Йоси~ БУДА Й, ЧСВВ

ЯК МИ СВЯТКУЄМО ПРАЗНИКИ?

""".

"""""""" 38

нищила Церкву та віру, а також душу та сумління християн, тим самим перешкоджаючи їм осягати вічне життя, до якого вони призначені. Насамперед йдеться про заяви вищого керів

ництва держави, включно із Президентом Укра

О. РОСТИСЛАВ ГЛАДЯК СВЯТКУЄ 60-ЛІТТЯ Роман ГАЛУШКА

""""""".. ".... """"""" 39

•

ХРЕСНА ДОРОГА НА СВЯТІИ ГОРІ В СЛОВІТІ

""""""""""""""""" ... 40

Леся ШТИКАЛО

КРОСВОРД .""""""".""""."".".".""""".""."".""""""""""""""""" """"". 41 с. Єремія СТЕБЛИНА, ЧСВВ

ПЕРШЕ СВ. ПРИЧАСТЯ В ЦЕРКВІ СВ. АНДРІЯ

"""""""""" """"""". 42

ЗУСТРІЧ 3 ЦІКАВОЮ ЛЮДИНОЮ """""""""""""""""""""""""""""" 44 «ВЕСЕЛІ КАНІКУЛИ З БОГОМ»

""""""""""""""".""""""" """"""""". 47

Леся ШТИКАЛQ

ЕОГРАФІЧНИИ КРОСВОРД «НАВКОЛО СВІТУ»

Jа

українськи й

1932-33

років не був

геноцидом українського народу, а спільною тра гедією радянських народів. Політика, яка при

меншує весь трагізм тих подій, безпосередньо влучає в саме серце українства, яке так завзято старалися знищити різного роду «сусіди », орга нізовуючи масові знищення саме українського селянства та інтелігенції. Говорити про спільну

трагедію

це нівелювати історичну пам'ять про

цілеспрямований удар саме на український на

Пщюхіяни хр. Івана Богослова

м Ір ІОН

нам, зовсім не байдуже, як поводиться держава, оскільки більшість із нас пам'ятають, як держава

їни, про те, що Голодомор

Іван КОБАСЯР

' 11 \1

своє «так» і тільки у свободі може виявити любов

до Бога та до сво'іх ближніх. Тому нам, як христия

~~~~~~нський

""". """ .."""."""". 50

род, тим самим применшуючи й значення траге дії, та її наслідки. Народ, для котрого історію пи шуть чужинці на угоду різним ,- '1літичним цілям, залишається відірваним від свого історичного

коріння, не здатний подбати про своє теперішнє та майбутнє. Яка мета заяв про те, що Голодомор

не геноцид нашого народу? Єврейський народ,

який постраждав під час друго'і світової війни,

був одним із багатьох народів, які страждали . Політика тотального винищення проводилася

СЛОВО РЕДАКТОРА

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201 О

також і щодо циганів, інших народів. Однак, ні

можливість для своїх громадян не тільки визна

кому й на думку не спаде через це заперечити

вати себе тими, ким вони є, а й осягати спасіння

Голокост, назвавши його «спільною трагедією ба

та Боже Царство.

гатьох народів». Найбільш вражає те, що така іні

Якщо споглядати на останні події з християн

ціатива виходить з уст саме українських держав

ської точки зору, то ми не можемо стояти осто

них посадовців, котрі, насправді, повинні були б

ронь того, що відбувається. Господь Бог дав нам

якнайбільше дбати про те, щоб не була страчена

у посідання чудову землю і дарував мову, якою

пам'ять про цю жахливу сторінку історії нашого

ми вперше звертаємося до своєї матері, якою

народу.

мати

Друга заява

не менш драматична: про те,

навчає

дитя

молитися,

якою

говоримо

«Отче наш» до Небесного Отця, прохаючи його

що немає потреби перекладати іноземні філь

небесної ласки. Насамперед всі ми покликані

ми українською мовою та про запровадження

російської як другої державної мови . З цього

молитися за навернення ти~ осіб, котрі зайняли відповідальні посади в нашій країні, щоб вони

приводу необхідно ствердити, що, якщо якась

владу, яку їм делегував народ, спрямовували на

мова потребує захисту в Україні

покращення життя цього народу і розширення

то це укра

їнська мова. Переважна більшість друкованих

його прав і свободи . Також ми повинні молитися

видань виходить російською, радіо та телеефір

за весь народ, щоб кожний українець зокрема,

переважно заповнені російськомовними про

кожний громадянин нашої держави, глибоко

грамами. Переважно таке бажання виправдо

перейнявся відповідальністю за країну та за сво

вують ТИМ, що, МОВЛЯВ, « Все ОДНО, якою мовою

їх братів і сестер. Як важливо сьогодні стати· на

говорити ». Якщо « все одно», то чому б не гово рити українською? Запроваджуючи, як держав

сторожі справедливості, щоб не допустити до нівелювання історичної пам'яті нашого народу.

ну, мову сусідньої держави, Україна тим самим

Молімося всі, щоб Господь Бог благословив наш

підписалася б під вироком про скасування своєї

народ rподав ласку навернення для всіх, хто по

незалежності . А втративши свободу, втратила б

винен дбати про !!Юдей та про країну. •

Заснован ий_у 1897 році Засновн ики - Отці Василіяни Реєстраційне св ідоцтво КВ № 5133 в,ід 18.05.2001 р. Часопис в иходи ть раз у м1сяць

Передnnатнмііндекс-23959 Головний редактор: о. Корниліи ЯРЕ~АК, ЧСВВ

Відповідальний секретар: Ігор САВ 'ЯК Ра11акц,ійна колегія:

о. Иосафат ХАЙМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАЩ ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ В і ра АРІВ

Літературне редагування: Галина КАЛИНСЬКА Коректура: Галина КАЛИНСЬКА

Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА

Фото: бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

м. Львів

Адреса редакції:

79019, в~л . Б. Хмельницького, 36 Святоонуфріївськии монастир Отців Василіян тел/Факс: 272-46-94 e-mail: misionar@ukr.net, misionarchik@i.ua URL: www.osbm.in.ua Підписано до друку 29.06.2010 Формат 70х100 1/16. Друк офсетний. Папір друк. № 1.Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0.Зам. Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готови х діапозитивів у Жовківськ1и друкарн і видавництва Отців Василіян « Місіонер». 80300, Льв1вська обл ., м . Жовква , вул . Василіянська, 8

Пере,gруки і.пеР.еКІJади дозволені за поданням джерела. Редакц1я збер1гає за со~ою право в"правляти 1 скорочувати над1слан1 матер1али. QЖурн а л «Міс іонар•,

українськи~

християнськии часо п и с

2010

MIGIOHdP

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201 О

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня, як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.

Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире, св.

Йосафате, Заступники України,

моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так полюбило нас •••

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ЛИПЕНЬ

(З благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб в усіх країнах світу вибори влади проводились у відпо відності з засадами справедливості, прозорості та поваги, із шанобливим ставленням до вільного волевиявлення громадян.

МІСІЙНИЙ: Щоб християни скрізь, особливо у великих містах, взяли на себе зобов'язання вносити суттєвий вклад в поширення культури, справедливос ті, солідарності та миру.

МІСЦЕВИЙ: Щоб українці спромоглися викоренити з-поміж себе марне ви користання часу і уміли організувати свій відпочинок, дотримуючись засад християнської культури.

t111Gloнdp

український

•

християнськии часопис

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 20 1 О

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА СЕРПЕНЬ

(3 благословення Святішого Отця)

ті, чи навіть злісне шахрайство

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

й вона опи

няється без засобів до існування, часто про

ЗАГАЛЬН ~А Щоб безробітні, безхатченки та

сто на вулиці. Очевидно, нам відомі випадки,

особи, що проживають у важких обставинах,

коли декотрі нечесні особи використовують

віднаходили розуміння, rостинність і

схильність людей до милосердя , й симуляці

практичну допомоrу в подоланні своїх

єю « Важкого стану » перетворюють прохання

про допомогу на власний бізнес. Але це не

труднощів.

означає, що між нами не про>j<ивають ті, ко

Христос Господь судитиме цей світ за тим,

трі насправді знаходяться в великій нужді та

наскільки ми , люди, були чутливими щодо по

потребують нашої допомоги . Тому молімося,

треб інших: « Я голодував

і ви дали мені їсти,

помоги потребуючим , перш за все, державні

ви одягли мене, подорожній був

- і ви мене в - і ви навідалися до

чиновники, виявляли до потребуючих прав

дім прийняли, був хворий

диве розуміння та надавали практичну до

- і ви прийшли до мене» .

помогу. Також молімося, щоб державні уряди

і ви мене напоїли, був нагий

мене, у в'язниці був

Людина часто уповає на свої сили, поки не зу

приймали такі закони, які допомагали б всім

стрінеться з нездоланними труднощами, коли

людям, котрі переживають важкі обставини,

сама собі зарадити не в силі. Найчастіше такі

перемогти труднощі та могти , з матеріальною

обставини виникають не стільки з вини самої

та моральною підтримкою, долати свої про

людини -економічна криза, криза ідентичнос-

блеми. •

Щоб Церква була «домом» і з

виникають конфлікти та війни через расо

rотовністю відчиняла свої двері для тих,

ву, національну чи релігійну приналежність.

хто змушений через расову чи реліrійну

Варто тільки згадати Святу Землю, провін

дискримінацію, rолод та війни, еміrрувати в

цію Дарфур у Судан і , масові безлади в Фран ції чи політичний конфлікт у Бельгії. Такі та подібні події спонукають багатьох людей

інші країни. У пр и тч і пр о доброго самарянина Ісус

покидати свої домівки та шукати захисту на

Христос непрямо наголошує , що ближнім

чужині. Проте й там ніхто не чекає з розпро

для людини є не тільки брат по крові , а й

стертими обіймами цих збідованих біженців.

чужинець, і тому кожний , хто слухає го

Саме тому слова Христові « усе, що ви вчини

лос Христа , покликаний чинити згідно із

ли одному із оцих братів моїх найменших

його заповітом: «Іди і чини так само », тоб

ви мені вчинили» залишаються актуальними

то чини милосердя не зважаючи на расу чи

для нас, християн. Тому молімося, щоб Церк

національність. Хоча останнім часом у світі

ва в усіх країнах стала домом, де знайдуть

дедалі більше проповідується терпимість і

моральну підтримку й допомогу ті, котрі

толерантність щодо інших осіб, не менше

страждають від різної дискримінації. •

МІt:ЦЕВИІЇІ Щоб родини в

щоб люди, від котрих залежить надання до

був спраглий

У нашому житті часто стаються неймовірні

Україні були осередком миру,

речі. Наприклад, ми найбільше любимо свої

радості, взаємної допомоrи та

сім'ї, родини, але часто саме з ними найбільше

поваrи.

конфліктуємо. Останнім часом урбанізація та

український ЛІ І{\ Іон ;t б

хриаи~~~~~:~ 111 V

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

технологізація нашого суспільства спричини

образом і подобою. Це найбільше виявляєть

ли те, що сім 'я, родина перетворилися тільки

ся в родинному союзі. Сім 'я

в місце спільного проживання. Люди намага

явище, а основна форма життя суспільства,

це не тимчасове

ються досягти успіхів у кар'єрі, отримати по

основа

вагу в суспільстві, та, поряд із цим, приносять

Тому просімо Бога, щоб він надихнув чолові

до своїх домівок відголоски

ків і жінок, батьків і дітей проживати в мирі та

різноманітних

виховання

та

психічного здоров'я.

суспільних чи виробничих конфліктів. Тим ча

радості, зносячи тягарі один одного, в постій

сом, Бог сотворив людину, щоб вона була Його

ній взаємній підтримці та повазі.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА СЕРПЕНЬ

СВ. ТЕОФІЛ,

5 серпня

Св. Теофіл був

уродженцем Сирії. Він жив у друrій половині

11 ст., а розквіт йоrо діяльності припадає на

70-80 роки. Йоrо твори свідчать про те, що він отримав солідну на той час освіту. Він

навряд чи

був

«філософом

професіоналом», що аж ніяк не пони жує св. Теофіла як богослова. З його творів можна припустити, що Теофіл знав єврейську мову. З творінь свя тителя залишився «До Автоліка», що складає три книги. Цей твір був напи саний після

св. Теофіла

180 року. Інші творіння - «Про історичні розпові

ді», «Проти єресі Гермогена», «Чудова книга проти Маркіона», а також, за Євсевієм Кесарійським, «Деякі кате

хитичні книги». Св. Теофіл був пер шим

християнським

письменником,

котрий використав поняття «Трійця».

Біблійний характер його богослов'я відбивається основні

і на етиці апологета,

контури

якої

визначають

ся десятьма заповідями. Св. Теофіла вважають

необхідним рушієм для розвитку богословської думки свого часу. •

)r ~~~сіn~~нський

,;u Ір І о н IJ український

І І І \1

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ВЕРЕСЕНЬ

(З благословення Святішого Отця) о. Корнилій ЯРЕ~АК, ЧСВВ

тощо, а також рівня

- про забезпечення певного

матеріального життя, який

дозволив

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб у менш розвинутих

би людині піднятися від забезпечення най

реrіонах світу проповідь Слова Божоrо

необхідніших матеріальних потреб до рівня

оновила людські серця і заохотила людей стати безпосередніми учасниками

тичним духовним життям. Історично склалося

справжньоrо суспільноrо проrресу.

так, що основи такого суспільного ладу в менш

Поняття суспільного прогресу передбачає

тори з Європи. А місцеве населення ставило

культурної особи , котра живе глибоким автен

розвинутих регіонах світу будували колоніза досягнення суспільством найвищого ступеня

ся до цього процесу з острахом і недовір'ям .

так званого суспільного добра, тобто найви

Тому молімося, щоб завдяки проповіді Божого

щого можливого добра для якомога більшої

Слова людські серця у цих регіонах оновилися

кількості членів суспільства. Насамперед тут

та щоб широкі верстви суспільства стали ді

йдеться про чесність та прозорість, викорі

яльними учасниками правдивого суспільного

нення обману, грабунку, корупції, бандитизму

прогресу.•

МІСІЙНИЙ: Щоб серця, відкриті до любові,

розвивати мир у своїх серцях, а також моли

поклали кінець численним війнам і конфліктам,

тися за мир у серцях багатьох відповідаль

під час яких проливається кров у світі.

них осіб, котрі вирішують проблеми війни та миру в світі . Адже, якщо політики будуть пе

Хоча останнім часом дедалі очевиднішим

реконані, що необхідно мирними способами

стає факт, що у сучасній війні немає перемож

вирішувати конфлікти , спаде також і напруга

ців і вона призводить тільки до руйнування та

в народах, які тепер так войовничо налашто

поглиблення конфлікту, на жаль, багато полі

вані. Також молімося, щоб у світі було дедалі

тиків та ведених ними народів вважають, що

більше людей, серця яких відкриті на Хрис

тільки військовий конфлікт може вирішити іс

товий мир, любов, щоб вони якомога більше

нуючі проблеми. Через це проливається кров

впливали на інших і так могли припинити без

переважно невинних людей. Нам необхідно

глузде пролиття крові. •

МІСЦЕВИЙ: щоб Христове вчення, викладене

змаганні подібно до політичної партії. Однак, і

у Св. Єванrелії, дедалі більше було присутнє

члени Церкви, і громадяни держави

в різних навчальних закладах України через

ті ж люди . Навіть більше

це одні й

громадяни винайма

навчання, а також практику християнськоrо

ють державу для того, щоб вона забезпечила

життя.

для них мирне життя та свободу, як також, сво

боду совісті та високий рівень моралі. Держа Дуже часто згадуваний принцип « відділен

ва ніколи не може бути мірилом моральності.

ня Церкви від держави» сьогодні, на жаль, ціл

Тому вона повинна орієнтуватися на Єван

ком хибно трактується деякими політиками

гельську науку, що її подає Церква. Саме тому

та частиною суспільства. Цей принцип перед

викладання Катехизму у державних закладах

бачає, що ані держава не буде втручатися в

освіти не тільки не противиться державним

упорядкування внутрішнього устрою Церкви,

законам, а, навпаки, мало б стати невід'ємною

ані Церква не буде брати участь у політичному

частиною начального процесу. •

українськи~ м І с

христия нськи и часоп ис

10 н dр

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201 О

8 ПОКРОВИТЕЛЬ НА ВЕРЕСЕНЬ

БЛАЖЕННА ТЕРЕЗА Блаженна мати Тереза

3 КАЛЬКУТТИ, Sсерпня

(1910-1997)- католицька

черниця, засновниця Сестер місіонерок

Милосердя, лауреат Нобелівської премії миру 1979 року. Понад сорок років допомагала злиденним, хворим і сиротам в місті Калькутті в Індії. Зростаючи під керівництвом матері Терези, сестри-місіонерки розповсюдили свою діяльність на інші країни. На початку сімдесятих років ХХ століття мати Тереза стала

відомою на весь світ і отримала визнання як заступниця злиденних і безпомічних, а після смерті була беатифікована як блаженна Тереза з Калькутти.

Агнес народилася в Скоп 'є, столиці тепе

рішньої Македонії. Вона була наймолодшою у великій албанській родині. У

18 років Агнес

покинула домівку і вступила до місіонерської

організації Сестер Лорето . Після перебуван ня в Ірландії, де вона вивчила англійську, щоб мати змогу навчати індійських дітей, Агнес поїхала до Індії в

1929

році , де вступила до

монастиря Дарджілінг в Гімалаях. В 19З1 році

вона прийняла перші обіти, обравши ім'я Те реза на честь Терези де Ліз'є, покровительки місіонерів, а в 19З7 році - вічні обіти. Тереза була вчителькою в монастирській школі в схід

ній Калькутті, й, хоча їй подобалося навчати ді тей, вона дедалі б ільше переймалася бідністю, яка її оточувала. Із голодом 194З року до міста

прийшли страждання 'й смерть, а в 1946 році почалися запеклі сутички між індусами та му

незабаром почала піклуватися про голодних

сульманами. Подорожуючи під час відпустки

і зневірених. Дуже швидко її зусилля стали

до монастиря Лорето в Дарджілінгу, черниця

відомими

Тереза відчула те, що вона охарактеризувала

висловив їй свою подяку.

« покликанням у покликанні »: « Я повинна ви

Тереза отримала дозвіл Ватикану заснувати

індійській

владі.

Прем'єр - міністр

жовтня

1950

року

йти з монастиря й допомагати бідним, живучи

конгрегацію, яка незабаром перетвориться

їхнім життям. Це було веління . Не скоритися

Згромадження Сестер Милосердя. Завданням

йому означало б зраду віри ». Вона розпочала

Згромадження стало піклування, за словами

працювати серед бідних у

св. Терези, «про голодних, голих, бездомних,

1948 році, замінив

ши чернечий одяг монастиря Лорето на про

скалічених, сліпих, прокажених, усіх тих, хто

сту бавовняну чіру з блакитним обрамленням .

для суспільства небажаний, про кого воно не

Спочатку вона заснувала школу в Мотіджгілі, а

піклується, про людей, котрі стали тягарем ». •

t111Gloнdv

українсь кий

християнськии часопис

-9

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ· СЕРПЕНЬ 201 О

ПЕРШЕ ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДО КОРИНТЯН Апостоли і церковна громада (З,1-4,5)

о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

Мудрості, яку об'являє Бог своїм Духом, не (продовження, початок у ч.

6 за червень 2010 р.)

може сприйняти тілесна людина

(2,14; 3,1.3),

та, котра не живе духовним життям, за Божою волею. Тож Павло докоряє християнам Корин

Риси справжньої мудрості

(2,6-16)

та , що поводяться не як духовні, а як тілесні ,

Апостол протиставляє людській мудрості , яку ще називає « мудрістю слова », « мудрістю

не як християни, котрі

прийняли Святого Духа; що між ними ще є за

цього світу », «цього віку» або ж « князів цього

здрість, суперечки, зокрема у тому, що поділи

віку »,

лися на групи . Павло називає себе й Аполлоса

Божу мудрість . Вона не об'являється у

високомовних словах, але в простому прого

лошенні правди про Божий задум спасіння

християнській проповіді . Павло дає найвищу

слугами, завдяки яким коринтяни « увірували, і то як кому дав Господь »

(3,5).

Павло розуміє, що одна з причин непорозу

оцінку цій мудрості Божій: вона « мудрість між

міння в коринтській спільноті ,

досконалими », « у тайні, закрита, що її Бог при

тя його авторитету частиною християн цього

значив перед віками нам на славу » У цілому цьому уривку

(2,6-16)

(2,6-7).

підметом ре

несприйнят

міста, зокрема ти м и, я кі були високої думки про свої інтелектуальні здібності та здобутки

чень є «Ми ». Павло говорить не тільки від свого

в осягненні мудрості . Апостол хоче відкинут и

імені , але має на увазі й інших проповідників

докори опонентів про недостатньо високий

християнського вчення, зокрема ж

(3,9; 4,1.6).

Аполлоса

На відміну від « князів цього вік)'», які

ораторський рівень його проповідування і ро

бить це таким чином.

Божої мудрості не пізнали, тому розп 'яли Госпо

Він нагадує, що змушений був починати

да Слави, Ісуса Христа, - його апостолам «Бог

проповідь від найпростіших справ, що гово

об'явив Духом» свою мудрість. На потвердження

рив, « ЯК до немовляток у Христі », неначе го

своєї аргументації Павло подає цитату з добре

дував молоком , а не їжею для дорослих, якої

відомої йому книги «Одкровення Іллі », яка є од

вони ще не могли тоді їсти, та і тепер ще не

ним з апокрифів

можуть

книг, що не ввійшли до старо

завітнього канону: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготу

вав Бог тим, що його люблять»

(2,9).

(3,1-2).

Павло порівнює коринтську Церкву до Бо жої ниви, Божої будівлі

(3,9) і до Божого храму (3,16). Не той, хто садив, ані не той, хто поливав,

Апостол рішуче стверджує, що розуміння

тобто не Павло, ані Аполлос заслуговують у

Божої мудрості є наслідком дії Божого Духа,

першу чергу на похвалу, але Бог, який є причи

який « досліджує все, навіть глибини Божі »

ною зростання посадженого. Павло і Аполлос,

Ніхто зі сторонніх не знає, про що ми ду

як співробітники Бога, не є конкурентами, але

(2,10).

маємо, які наші наміри, сподівання, самих. Наше розуміння цих справ

крім нас

одним цілим

наслідок

Павло.

(1,8),

проте тим, хто садив, є таки

розумні, одухотворені іс

Єдиною основою, на якій можна будувати

тоти, здатні оцінювати свої вчинки і контролю

духовне життя , життя в Бозі, є Ісус Христос.

того, що ми, люди,

як « звичайні люди »,

вати хід власних думок. «Так само й того, що

Павло заклав добру основу, а далі кожний має

в Бозі, ніхто не знає, крім Духа Божого »

сам пильнувати, з якого матеріалу, міцного чи

(2,11).

Проте тих, котрі вірують в Ісуса Христа і котрі

нетривкого, будуватиме свій духовний храм.

прийняли Святого Духа, Бог навчає справж

Якщо з міцного і надійного -отримає нагороду,

ньої мудрості. Тому Павло урочисто заявляє:

якщо з нетривкого

« Нам Бог об'явив Духом .. . Ми маємо задум Христовий » (2,10.16).

кожний сам, на свою відповідальність; переві

зазнає шкоди . Отож, будує

ряти міцність будівлі буде сам Господь; проте

українськи~

християнсь кии часоп и с

MIGIOHdP

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

якраз Павло є тим, який, мов мудрий будівни

діяльності апостолів (тут знову використано

чий, поклав добру, єдино надійну основу.

займенник « МИ ») з поставою частини христи

Термінологія,

яку

використовує

Павло:

ян Коринта дають змогу Павлові вказати на

«день Господній », « вогонь », « спастися», «Горі

скрутні обставини, в яких він та інші апостоли

ти», «випробування »

трудяться , та знову підкреслити свій статус

однозначно вказує на

час майбутнього Божого суду, тож не дивно,

щодо коринтської Церкви : « Не щоб осоромити

що Церква цей текст пояснює у відношенні до

вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюбле

майбутнього призначення людини: діло кож

них навести на розум. Бо хоч би ви мали тисячі

ного буде випробуване, неначе матеріал, який

учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас

переходить пробу вогнем (пор.

1 Пт. З,10-15).

Павло пригадує християнам Коринту, що вони, котрі прийняли Святого Духа, є храмом

породив через Євангелію в Христі Ісусі. Отож

благаю вас: Будьте моїми послідовниками »

(4,14-16).

Божим, у якому Дух Божий перебуває (З,16).

У подальших словах апостол повідомляє

Тож перестерігає кожного, щоб зберігав свя

про майбутнє прибуття у Коринт його відпо

тість цього Божого храму, а також не доводив

ручника Тимотея та про намір відвідати невдо

до його руйнування

взі коринтську Церкву особисто .

до поділів у спільноті. Бо

ж нерозумно ділитися на групи, мотивуючи це шуканням мудрості, на зразок поділів серед

представників

різних

тогочасних

філософ

ських шкіл. Така «мудрість цього світу»

- глу - в Ісусі Христі. За Його посередництвом коринтяни пота в Бога, а справжня Божа мудрість

Друга тема - засади моральної поведінки християн (5,1-6,20) У цій частині послання Павло порушує про

блеми, про які дізнався, можливо, від пред ставників коринтської Церкви, з котрими зу

все прийняли від Бога і матимуть надалі, про

стрівся в Ефесі. Апостол вживає безособове

те самі вони

дієслово « чути (між вами) », не подає точнішого

Христові, як і Христос

Божий

(З,21-2З).

джерела інформації, проте воно відмінне від

Підсумовуючи, Павло заявляє: « Нехай, отже,

того, що в

1 Кор. 7,1.

кожний уважає нас як слуг Христових і завід

увачів тайн Божих»

(4,1). Той,

кого поставлено

відповідальним за якусь справу, звітуватиме

перед своїм керівництвом, а не перед будь

Ставлення до християн негідної поведінки (5,1-13) Перша проблема, про яку Павло не може

ким стороннім. Оцінюватиметься передусім

мовчати,

його вірність обов'язкові. Свідомий своєї від повідальності перед Богом, Павло не боїться

ною свого батька

і найбільш прискіпливого людського суду, але

той одружився після смерті першої дружини.

подружжя християнина з дружи

(5,1-7). Безперечно,

мова тут

про другу жінку померлого батька, з котрою

радить коринтянам не судити нічого перед

По смерті батька син від першого подружжя

часно.

вирішив одружитися з батьковою другою дружиною, своєю мачухою, котра була, ма

Підсумок

(4,6-21)

буть, набагато молодшою від батька. Павло в

Павло переходить від оборони до наступу.

оцінці даного випадку виходить з норм ста

Тепер він може оцінити поставу коринтян на

розавітнього Закону: «Той, хто сходитиметь

фоні своєї діяльності апостола. « Хто бо тебе

ся з батьковою жінкою, наr._' ту свого батька

вирізняє? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли

відкрив він; обоє мусять бути покарані смер

ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не

тю; кров їхня на них» (Лев

одержав? Ви вже наситилися! Вже збагатилися!

те знаходить інший, менш жорсткий вихід із

20,11; 18,8), -

про

Без нас зацарювали! Коли б то вже зацарюва

ситуації: « " .виключити з-поміж себе того, хто

ли, щоб і ми разом з вами царювали!»

сері

допустився цього вчинку!" видати такого са

єю запитань та докорів звертається до своїх

тані на погибіль тіла, щоб спасся дух у день

адресатів Павло

Господній. »

(4,7-8).

Подальші порівняння

Кор .

5,2-5).

-11

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

Подібний наказ: «Виключіть злого з-поміж

себе!»

(5,13) - завершує Павлове повчання, що

Божого не успадкують? Не обманюйте себе!»

(6,9;

пор. Еф .

5,5) -

заявляє апостол Павло.

з поганами слід підтримувати добрі взаємини,

До попереднього переліку прилюдних гріхів

хто б вони не були, намагаючись жити з ними

(5,11

в мирі й уникати їхніх гріхів. Проте не можна

ники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники,

вище) він додає ще й інші: «Ані розпус

миритися «З тим, що, називаючи себе братом, є

ані розгнуздані, ані мужоложники, ані зло

розпусник чи зажерливий, чи ідолопоклонник,

дії, ані зажерливі, ані п'яниці, ані злоріки, ані

чи злоріка, чи п'яниця, чи грабіжник; з таким

грабіжники - царства Божого не успадкують» (6,9-10). Не треба додавати, що український переклад вірний, і що Церква - як колись, так і тепер - не відмінила погляду на ці прояви

навіть не їсти»

(5,11)!

Строга позиція Павла? Можливо, але необ хідна, бо «трохи закваски заквашує усе тісто»

(5,6),

а християнам треба жити, святкуючи

поведінки людей, які ганИв апостол Павло.

щоденно новозавітню Пасху,

якою є сам

Гріх є зневагою Бога, який вклав моральний

Христос, принесений у

«не у старій

закон у серце людини і вимагає його виконан

жертву, -

заквасці, ані у заквасці злоби і лукавства, а в

ня для добра самої ж людини, а також цілого

опрісноках чистоти й правди»

людського суспільства. Моральні норми ма

(5,7-8). Зрештою,

Павло вимагає виключення грішників зі спіль

ють свій фундамент у творчому Божому заду

ноти, але не остаточного їх осудження, бо має

мі, тож тільки ті люди, які живуть, виконуючи

надію на їх покаяння, «щоб спасся дух у день Господній» (5,5).

моральний закон, можуть бути учасниками Божого царства, інакше стають Божими ворогами.

Вирішення спірних питань (6,1-8)

Який же вихід для тих, що грішили, але

У кожній людській спільноті можуть виник

зрозуміли хибність своїх вчинків? Такий, який

нути непорозуміння, суперечки, бо людське

вибрали

життя позначене недосконалістю: те, що для

тились," оправдались іменем Господа Ісуса

коринтяни, які «обмились," освя

одних корисне, для других може вийти на шко

Христа та Духом нашого Бога»

Особливо Павло звертає увагу на ганеб

ті вирішувати спірні справи. Апостол Павло й

ність розпусти, тобто співжиття чоловіка з

тут категоричний: як можна взаємні суперечки

чужою жінкою для тілесної втіхи. Коринт був

між християнами вирішувати поза громадою,

містом, де процвітав поганський культ Аф

«судитися перед неправедними, замість свя

родити, складовою частиною якого була са

тими»

кральна розпуста

не:

(6,1)?

Вістря Павлової критики

подвій

як можна брати за суддів «таких, що за

ніщо вважаються у Церкві»

проституція, пов'язана з

культом. Очевидно, вплив цього культу міг за

(6,4), тобто поган?

торкувати і представників християнської гро

«вже це взагалі для вас пониження, що суди

мади. Павло застерігає християн від такої по

теся між собою»

(6,7).

Ми знаємо, що компетенція судді не зале

ведінки: розпуста є несумісна з вірою в Бога та сопричастям з Ісусом Христом. «Тіло ж не

жить від конфесійної приналежності, як також

для розпусти, але для Господа, і Господь для

розуміємо, що деякі спірні справи обов'язково

тіла,»

вимагають судових рішень. Проте Павло, як

(6,13) - нагадує Апостол і звертає увагу на велику ціну Христово'і жертви, внаслідок

зрештою, кожн v Л , мабуть, християнин, прагне

якої християни отримали дар Святого Духа.

такого суспільства, у якому б людська недоско

- «Хіба ж не знаєте, що ваше тіло - храм Свя того Духа, який живе у вас? його ви маєте від

налість не заважала виявленню Божої справед ливості, про яку каже Христос, проголошуючи

Бога, тож уже не належите до себе самих. Ви

блаженства (Мт.

бо куплені високою ціною! Тож прославляйте

5,3-12).

Бога у вашому тілі»

(6,11).

ду, бути кривдою. Необхідно по справедливос

(6,19-20)! •

Пересторога перед неморальністю (6,9-20)

(продовження

«Чи ж не знаєте, що неправедні царства

в наступному числі)

український ].І Ір І о н

христи~~~~~~~ f 11 "

u)rІJ

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

СВЯТКУВАННЯ В ЖОВКВІ 310 до 13 червня Василіянський монастир у місті Жовкві зібрав паломників з усіх куточків нашої держави на традиційне святкування храмового празника Пресвятого Серця

Христового і Всеукраїнський з'їзд Апостольства Молитви.

Святкуванням храмового празника в Жовкві завжди передують кількаденні реколекції, що

збирають як парафіян церкви Серця Христо вого, так і всіх охочих прихожан з навколишніх міст і сіл. В цьому році передсвяткові реколек

ційні науки виголошував о. Василь Тучапець, ЧСВВ

- настоятель Київського монастиря св .

Василія Великого. •

ХОДИ І ПОДИВИСЬ! 3 21

по 25 липня

2010 р. Б., напередодні

празника преп. Антонія Печерського,

зачинателя чернечого життя на українських землях, відбудеться молитовна зустріч з хлопцями, віком від 15 до 25 років. Зустріч відбудеться при монастирі отців Ва силіян ус. Крехів. Мета зустрічі

- .помолитися

разом за нові

покликання до священичого та монашого ста

ну, ознайомитись з монашим життям та в тиші і молитві призадуматись над своїм покликан

ням, яке Господь дає. Із собою потрібно взяти: Св. Письмо, моли

товник, вервицю, а також рушник, зубну щітку і пасту та інші необхідні речі. НАША АДРЕСА: НІЧЛІГ ТА ХАРЧУВАННЯ БУДЕ ЗАБЕЗПЕЧЕНО.

Монастир св. Миколая

80352, с.

Крехів, Жовківський р-н, Львівська обл.

Тел. до монастиря: Умовою участі у молитовній зустрічі є завчас не повідомлення про приїзд до нас.

,UІРІQН

fІ І V

український

~~~~~~~нський

(03252) 66446

Зі Львова можна доїхати з вул. Джерельної марш рутними таксі №

295.

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

В БОРИСЛАВІ

СВЯТА МІСІЯ

Віра ЗАЯЦЬ, катехит храму Воз нес і ння Господнього, м . Борислав

9-16 травня в церкві Вознесіння Господнього в місті Бориславі відбулася Свята Місія для народу. Парохом церкви

вже багато років є о. Григорій Поворозник.

Святу

Місію

очолював

і єромонах отець

Мартин Хабурськи й, ЧСВВ (директор Василі

займалися з дітьми, готували їх до Першого Св. Причастя .

янських місі й), котри й проводив реколекц ії

Недільний ранок розпочався Утренею, яку

в листопаді перед парафіяльним празником .

співали сестри-монахині . Перед Св. Літургі

Йому допомагали: отець йоан Школик, ЧСВВ,

єю отець-місіонер Мартин разом із сестами

отець -диякон Антоній Яремчук , ЧСВВ та се

служебницями урочисто привели групу дітей

стри Вінкентія Фурдь, СНДМ і Макрина Ма

до храму, щоб вони святково вдягнені, могли

лярчук, СНДМ .

вперше в житті прийняти Св.Тайни. На Св. Лі

Кожного місійного дня вранці та ввечері

тургії отець Мартин виголосив заключну міс і й

відправлялась Св . Літург і я та проводились

ну науку. Багато людей цього дня приступило

науки .

до Св. Тайни Сповіді та Св . Причастя .

Вірні багато нового почерпнули з цих наук.

Після закінчення відправи, незважаючи на

Заохочувані отцем Мартином, багато людей

проливний дощ, всі вірні очолювані отцями

щоденно приступали до Св. Тайни Сповіді та

місіонерами, разом зі сестрами -служебницями

Св. Причастя.

та дітьми першопричасниками, зробили обхід

На храмовий празник Св. Літургія розпо

навколо церкви з Місійним Хрестом.

годині, вона відправлялась за

Згодом Місійний Хрест було встановлено

участю численних священиків Борислава та

біля церкви на відведеному м ісці. Опісля вірні

навколишніх сіл Дрогобиччини.

відновили Хресні обіти, отримали благосло

чалася о

Незабутнє

вра ження

на

всіх

справила

вення і новий відпуст.

Хресна дорога зі свічками, яка відбулася в

Парох отець Григорій по завершенню Місії

п 'ятницю ввечер і. Після Літургії та наук мо

виголосив подячне слово отцям-місіонерам та

лодь зібралася на нічні чування .

монахиням.

Протягом М і сії отці відвідували школи, лі

Нехай Всемилостивий Господь поблагосло

карні, де голосили науки, провідували хво

вить парафію, а праця отців-місіонерів дасть

рих, уділяли їм Св. Тайни . А сестри-монахині

добрі сходи зерна духовності. •

український ;uІРІQН 10 (J

христи~~~~~~~ f 11 "

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕнь ~о1 о

ЄПИСКОПСЬКІ ВІД~ІДИНИ ТА СВЯТКУВАННЯ

11 О-ЛІТТЯ ПАРАФІ І УГКЦ У СКАРО (КАНАДА) о. Микоnай МИ КОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

своєї парафії до Першого Святого Причастя,

13 червня в Аnьберті у маnьовничій місцевості

духовну підготовку.

пройшовши перед тим традиційно відповідну

Ска ро відбуnася веnика подія в житті парафіян

Після святкової Божественної Літургії, яку від

храму, яким опікуються васиnіяни, а саме,

правили на чолі з єпископом кілька священиків

о. парох Гавриїn Габер, ЧСВВ - відпуст,

Василіянського Чину, а саме, згаданий уже о.

відвідини місцевого ієрарха Кир Давида Мотюка з Едмонтона, також відбуnося

Едмонтона , о. Ігнатій Головайчук, ЧСВВ, ігумен

святкування 110-nіття парафії Воздвиження

монастиря Василіян у Мондері та о. Миколай Ми

Гаври·іл Габер, ЧСВВ, директор дому студій із м .

косовський, ЧСВВ з м. Едмонтона був спільний

Чесного Хреста.

обід для всіх прибулих на свято парафії. Лунали З цієї нагоди прибуло вельми багато вірних

р ізноманітні привітання, подяки, пісні тощо, а та

зокрема українського походження, із різних око

кож виступало семеро діте й, котрі того дня мали

лиць, прилеглих до Скаро. Можна було побачити

перше урочисте Святе Причастя . Присутні дізна

також і представників від влади : прем'єра Про

лися більше про історію храму від самих почат

вінції Альберти п. Едварда Стельмаха (англ.

ків до сьогодення.

Stelmach),

етнічн ого українця з його дружиною

Греко-католицький храм Воздвиження Чесно

та колишнього депутата Верховної Ради попере

го Хреста у Скаро починаючи від

днього скликання п. Ігора Осташа зі столиці Ка

значить для українських емігрантів у Північній

нади, Оттави, а сьогодн і

Америці. Людям довелося багато перетерпіти

Надзвичайного та По

1900 р.

чимало

вноважного Посла України в Канаді з дружиною.

колись на чужині, далеко від рідної України . Але

Завітали й канадійські Л и царі Колумба в своєму пишному вбранні, сестри Служебниці. Семеро

вони навчилися ділити радість і труднощі . Усіх єд

діток приступали в час святкування 110-ліття

надія на світле майбутнє .. . •

;u Ір І о н J б український 111 \1 U r ~~іо'rі~~нський

нала жертовність і глибока віра у Всевишнього, та

- 16

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

МОНАСТИР ОТЦІВ ВАСИЛІЯН У КРАСНОПУЩІ Надія ГУПАЛО, директор Золочівського замку Про заснування Краснопущанського монас

тиря збереглася легенда.

Під час одного з полювань в околицях Помо рян

Красній пущі, господар поморянських зе

мель Ян Собеський поранив оленя. Цей олень

привів його до хатини пустельника Гедеона, учасника походу Станіслава Жолкевського на Москву, духівника війська Богдана Хмель ницького. Пустельник Гедеон на основі свого

видіння напророкував Янові Собеському вій ськову славу та королівську корону. Коли Ян Собеський став королем, то започаткував монастир св. Івана Хрестителя в Краснопу щі, першим ігуменом якого став старець Ге

деон Буйницький. Так каже легенда.

Монастир був заснований ченцями Варлаа мом і Феодосієм у 1664 році з благословення львівського владики Атанасія Желіборського. У

1665

році господар земель, на яких був за

снований монастир, Ян Собеський, майбутній король Речі Посполитої Ян ІІІ Собеський (1674-

1696), виділив

великі кошти для Краснопущан

Легендарний Гедеон Буйницький став ігу меном

Краснопущанського

чно пізніше, у

нинішнього

ві Крехівського монастиря, в церкві святого Миколая

ського монастиря.

1735-1750

монастиря

Бучачі.

Пишною декоративною

різьбою були оздоблені Царські ворота та

зна

колони іконостасу. Про Краснопущанський

роках. Недалеко від

іконостас говорили, що йому немає рівного у

ст. та іменем Гедеона

Галичині. З цього іконостасу робили копії для інших церков і монастирів. Різьбу повторено

Буйницького. Завдяки діяльності ігумена Ге

в іконостасі церкви Святоонуфріївського мо

камені, з написами

XVIII

збереглися

межеві

деона Буйницького монастир не потрапив на

настиря у Львові, а живопис

розформування, коли у

му монастирі. Сам іконостас відомий тільки

1740 роках до більших

у Підгорецько

монастирів приєднували менші . Навпаки, до

з фотографій. У

Краснопущанського

приєднали

непогашену свічку, почалася пожежа. Церква

два сусідні менші монастирі -у Лісниках (Бере

згоріла дощенту. Вдалося врятувати лише де

жани) і Підгородді (поблизу Рогатина).

кілька фрагментів іконостасу.

Первісний

монастиря

монастир

церква

були

1899 році в церкві залишили

Мурований двоповерховий монастирський

дерев 'яними. У церкві був розміщений іко

будинок побудовано в

ностас високої художньої вартості. Живопис

мена Йосафата Скотинського. Під час пожежі

для іконостасу виконав відомий український

1899 року тут згорів дах.

1786- 1797 роках за ігу

ст. Василь Петранович, він ма

Нова мурована церква Різдва Івана Хрес

лював іконостас у Святомиколаївській церк-

тителя в Краснопущанському монастирі збу-

художник

XVIII

український

;u І р Іон ~ р

христи~~~~~~~ І І І

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

дована в

1906

році . Церкву в

1912

році розпи

1912

Найбільший відпуст, який в ідбувається тут

році

липня, у день Різдва Івана Хрестителя , на пре

для церкви придбали іконостас, який походив

стольний празник у монастирській церкві, сьо

з Деревацького монастиря поблизу Львова,

годні, як і колись, збирає тисячі людей з близь

датований початком ХVІІІст. У цей іконостас

ких і далеки х околиц~

сував художник Сергій Дідушенко. У

закомпонували врятовані фрагменти старого Інтер'єр церкви був знищений після закрит тя монастиря в

вали, а в

Найбільшою реліквією Краснопущанського мо настиря є плачуча Чудотворна ікона Матері Божої,

іконостасу.

1952 році

яка є копією Іверської ікони (тепер знаходиться на

році. Іконостас демонту

горі Афон). Спочатку ця ікона була у Віцинському

місцева влада продала його

монастирі. « Віцинська Богородиця плакала три

1946

громаді села Вербова Бережанського району. Спочатку в Краснопущанському монастирі

місяці, коло

1660

року. І

10.06.1695

року єпископ

Львівський йосиф Шумлянський спровадив до Ві

розмістили будинок перестарілих. У колишній

циня монахів закону Василія Великого, монастир

захристії обладнали кухню для підопічних . До

їм побудував і ікону під опіку віддав»

кухні ходили через церкву. У

1979

році в Крас

нопущанському монастирі розмістили Бере

жанський психоневрологічний інтернат. Після виходу Української Греко - Католицької

Церкви з підпілля до своєї давньої обителі по вернулися в

1992 році

Краснопущанський

отці Василіяни. монастир є

пам'яткою історії та культури. Він завжди був джерелом духовної сили всієї околиці. Коли в

1810 році

влада заборонила викладати у Львів

ському університеті філософію та богослов'я ,

Василіяни відкрили курс богослов'я в Красно

читаємо в

Від знищення у радянський час ікону збере гла жителька Краснопущі Марія Лещук, і повер нула її до монастирської церкви відразу після повернення до Краснопущі отців Василіян.

9 не лише

хроніці Віцинського монастиря про ікону.

грудня

року монастирю повернули

1993

церкву, каплицю та частину приміщень .

жовтня

1998

року ІІІ сесія Бережанської

районної Ради народних депутатів своїм рі шенням повернула решту приміщень монас

тиреві. Але підопічні залишилися в монастирі. Є

відповідне

рішення

про

переведення

пущанському монастирі. Викладали тут укра

підопічних з Краснопущі до будинку у смт.

їнською мовою. У монастирі була багата бібліо

Мельниця-Подільська, про що свідчить лист

тека, з якої користали відомі діячі різних часів.

від начальника управління соціального захис

Сюди попрацювати та відпочити часто приїж

ту від

джали Іван Франко, Богдан Лепкий.

дяться в монастирі. •

у країнськи й

1111 GІ о н dV

•

х ристиянськии ч асопи с

15.07.2005

року. Та підопічні досі знахо

- 18

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201 О

БОГ ПОТРЕБУЄ НАС,

ЯК ЗНАРЯДДЯ, ЩОБ

ПЕРЕМІНИТИ ЦЕЙ СВІТ с. Наталія МЕЛЬНИК, Головна Настоятелька

- Яким є шлях покликання до монашоzо стану і як Ви відчули Ваше покликання? Папа Іван Павло

11,

говорячи про покликан-

ня кожної людини , назвав його « Божою мрією

про людину». У світлі цього стають зрозумілими слова пророка Ісаї: «У лоні матері твоєї Я тебе

покликав». Тобто Бог з моменту сотворення кожної людини має щодо неї певний задум. Він творить її, наділяючи всім необх ідним для ре алізації цього задуму, Він вкладає в неї певний

потенціал, певні здібності, розвиваючи їх, лю дина віднаходить глибину щастя . Однак, покли кання є дійсністю, в як і й беруть участь двоє: Бог і людина . І цей Божий задум, його реалізація за

куди Він каже, робити те, що Він каже, залишити

торбу і калитку, довіритися в усьому Йому, від дати своє життя в Його руки. Це покликання, як

лежить від участі самої людини, від того, як вона

і кожне інше, є нелегким, адже, як ми бачимо,

відгукується на Божий поклик. Таким чином, іс

Христос часто докоряв учням, картав їх, тим са

торія одного покликання

мим навчаючи їх довіряти йому і відкриваючи

- це історія зустрічі з Богом, коли особа в якийсь момент свого життя

таємниці Божого Царства. Отже, покликання до

відчуває порухи Святого Духа і відповідає на

богопосвяченого життя є одним із шляхів для

них своєю згодою . В більшості випадків йдеться

осягнення святості.

про певний шля х, який може тривати кілька ро ків, шлях навернення, шлях очищення, шлях, на

Стосовно

мого

особистого

покликання

йдеться про поступовий шлях навернення, який

якому ми вчимося п і знавати Бож і наміри. Кож

розпочинався з систематичної участі у Богослу

не покликання є школою святості . З цієї точки

жіннях, постійної Сповіді та Причастя, які про

зору я називаю покликання до богопосвячено

будили в мені прагнення більшого богопізнання,

го життя спеціалізованою школою . Не йдеться

що продовжилося

про те, що богопосвячен і особи

кращі, адже є

курсах, зорганізованих у перші роки після виходу

навчанням на

катехитичних

обдаровані діти у загальноосвітній школі, котрі

нашої Церкви з підпілля. Участь у театральному

досягають значно більше, в порівнянні з най

гуртку при недільній катехитичній школі, а також

кращими учнями спеціалізованої школи. Та спе

катехизація дали змогу відчути радість від служін

ціалізована школа має більше засобів для того,

ня Господеві, дали зрозуміти, що всі ми можемо

щоб здобути кращі знання. Так і богопосвячене життя має багато засобів для зростання у свя тості. Тож покликання до богопосвяченого жит

брати участь у ширенні Божого Царства, що Бог

тя є покликанням до наслідування Ісуса Христа

ло любов до Бога та дало можливість переживати

в особливий спосіб, бути поруч з ним, подібно, як були з Ним учні. Для цього необхідно зрек

життів і народилося бажання віддати себе цілко

тися всього: забути про власну волю, іти туди,

вито в Його руки, посвятити себе йому.

потребує нас, як знаряддя для того, щоб перемі

нити цей світ. Тож це служіння ще більше поглиби

Його присутність у наших діях. Десь із цих пере

український

христи~~~~~~~

;u І р Іон ;t б 111 V Ur

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

Та, незважаючи на численні переслідування,

обшуки, сестри перенесли через ці лихоліття любов до Церкви та любов до Згромадження, яку передали молодшому поколінню.

Яким є молитовне життя монахині?

Молитва в монастирі є не просто головним завданням, а нашим способом життя, адже, якщо

ми хочемо віддати себе цілковито в руки Госпо

деві, то повинні бути з Ним, слухати Його, в Ньо му отримувати силу для служіння . Тому богопос

вячена особа повинна прагнути до того, щоб її серце було повсякчас відкрите на Господа. Тобто ми є покликані до безперервної молитви . Молитовний день, однак, містить як елементи спільної, так і елементи приватної молитви. Зокре

ма, правила Згромадження передбачають участь у Божественній Літургії, Утреню, Вечірню та Часи, щоденне розважання, духовне читання, читання

Святого Письма, молитву на вервиці, щоденний іспит сумління та ряд специфічних молитов Згро

мадження (як, наприклад, молитва при вставанні

Яким чином за часів підпілля Церкви

з постелі, при умиванні, вечірні молитви). Моли

сестри витривали у вірі та давали

товний день сестри укладений таким чином, щоб

свідчення Христа? Якщо говорити про підпілля, то не хотілось би

повсякчас спрямовувати думку до Бога .

виділяти окремих сестер, адже всі вони несли

- Яким чином реалізується апостольське служіння Згромадження?

нелегкий хрест, всі стали жертвами пересліду

Згідно з правилами Згромадження, наше апос

вання . Навіть ті, котрі й зламалися в цих випро

тольське служіння може змінюватися відповідно

буваннях. Нам, можливо, нелегко зрозуміти пе

до потреб Церкви та світу. І, якщо в перші роки

режиття, які вони мали. Ті ж сестри, що у підпіллі залишалися вірними своєму покликанню, всі

існування Згромадження, головним завданням було виховання дітей з бідних родин, - зокрема,

без вийнятку давали свідчення Христа, напри

сестри до війни утримувати чотири сиротинці та

клад, тим, що доп.ома гали священикам у їхньому

2З притулки в різних містах та селах Західної Укра

служінні, тим, що давали свідчення правдивого

їни, то тепер наша праця є більш різноманітною.

християнського життя і намагалися повсякчас

Можна виокремити кілька провідних сфер нашої

навернути до Бога людей, котрих Бог ставив на

діяльності : перш за все, це катехитично-місійна

їхньому життєвому шляху. Якщо йдеться про

праця, виховання дітей сиріт у сиротинці, засно

конкретні випадки, то в деяких монастирях, на

ваному при монастирі ум. Бібрка та служіння хво

приклад, ус. Ялівець та ус. Гошів, сестри були за

рим. Окрім цієї важливої праці, є ще інші численні

арештовані лише за те, що не хотіли добровіль

служіння, в яких сестри беруть участь.

но залишити монастир. С. Андрея Брошівська,

Катехитично-місійна прац >. включає систе

котра була на той час Головною Настоятелькою,

матичну працю при парохіях, зокрема, Згрома

говорила про те, що «якщо ми добровільно за

дження має три місійні осередки: в м . Бровари,

лишимо монастир, ми його втратимо. Якщо ж нас

в м. Хмельницьк, та в м. Міжгір'я. До всього, вже

силою виженуть з нього, ми обов'язково повер

два роки функціонує реколекційний дім ус. Го

немося.» За це вона разом з трьома іншими се

шів, де ми приймаємо численні групи дітей і

страми була засуджена на десять років заслання,

молоді та проводимо для них різні духовні

яке вони відбували поблизу м. Чита.

вправи. Не менш важливою ділянкою праці є

м І GІон dр

ук раїнськи й

хр истиян ськии часопис

-19

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 G

проведення літніх таборів та літньої виїзної ка

техизації на тих парохіях, які ми не в змозі охо

та подальший розвиток життя

пити систематичною працею протягом року.

богопосвяченоїособи?

Особливим служінням для нас є сироти нець, відкритий в

2007 р. Зараз у сиротинці

Якими є умови вступу до монастиря

Вступити до монастиря може дівчина, віком від 17-ти років. Першим етапом формації є час

виховується дев'ятеро дітей (шість дівчат і три

кандидатури, який триває один рік, хоча в осо

хлопчики), віком від 5-ти до 12-ти років. Наші

бливих випадках він може бути скороченим

зусилля спрямовані на те, щоб допомогти ді

або продовженим, але не більше, ніж на півро

тям подолати

наслідки

депривації та дати

ку. Час кандидатури призначений для утвер

можливості для їхнього всебічного розвитку.

дження в вірі, а також для того, щоб навчитися

Тому діти, крім навчання в школі, займаються в

розуміти свої стани, свої пережиття і в якійсь

різноманітних гуртках (наприклад, танцюваль

мірі почати їх опановувати.

ному), часто беруть участь у пізнавальних та

Після

успішного

завершення

кандидату

ри відбуваються облечини, тобто кандидатка

розвиваючих поїздках.

Багато сестер мають медичну освіту та пра

отримує монашу одежу та розпочинає новіці

цюють у медичних закладах. Їх присутність у

ят або «школу духовності». Новіцят у нашому

цих закладах є перш за все нагодою допомог

Згромадженні триває два роки і призначений

ти опущеним людям або тим, хто має серйозні труднощі зі здоров'ям, і котрі потребують не

для того, щоб навичка навчилася молитися,

лише фізичного лікування, але й підтримки.

Як виглядає сучасний духовний провід

сестер? За роки після виходу з підпілля в Згрома

дженні поволі налагоджується формаційний

відчувати Бога, переживати єднання з Ним. Після закінчення новіціяту навичка протягом

п'яти років щороку складає тимчасові обіти (на один рік), а після цього складає вічні обіти.

Як заохотити молодь приходити до

наших

монастиря? Думаю, що завданням монастирів є бути від

сестер. Зокрема, для виховання тих, хто при

критими для людей. Не тільки, щоб хтось прий

процес,

який

реалізується

силами

призначається сестра,

шов до монастиря, а щоб вони були доступними

Вчителька Новіціяту. Е сестра, що відповідає

для можливості ділитися духовним досвідом.

за виховання сестер з тимчасовими обітами та

Саме тому ми проводимо реколекції в реколек

сестра, що відповідає за виховання сестер, які

ційному домі в Гошеві, для цього ми радо відгу

вже склали вічні обіти. Безумовно, у реалізації виховного процесу ми потребуємо допомоги

також проводимо заняття для дорослих, дітей та

ходить до монастиря,

куємося на прохання про літню катехизацію, а

інших осіб, отців, сестер, котрих запрошуємо

молоді при Головному домі Згромадження. Всі ці

для висвітлення тих чи інших аспектів бого

зусилля спрямовані на те, аби допомогти іншим

посвяченого життя.

особам пізнати Бога. Важливо, щоб той, хто при ходить до монастиря, пішов від нас кращим.

В нашому монастирі у Львові запрестольна

ікона містить зображення Пречистої Діви Марії з піднесеними вгору руками та ликом Христа в

Її лоні. Ця ікона відображає наше покликання: перебуваючи у постійній молитві відкривати іншим обличчя Христа. Якщо ми будемо вірні своєму покликанню, молодь сама прийде до

нас для того, щоб віднайти Бога. • Адреса Головного дому Згромадження Сестер Пресвятої Родини: м. Львів, вул. Ялівець,

75, тел.: 2240904.

Розмовляв lrop Сав'як

українсьК!1Й

..:Uf PIQH О;1а r

христи~~~~~~~ 111 \1

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

МОНАХИ-ВАСИЛІЯНИ В ЛИТВІ Д·р Алдона ВАСІЛЯУСКЕНЄ

21-24 травня в Литві гостювали монахи Василіяни Чину Св. Василія Великого

директор Місій о. Мартин Хабурський, ЧСВВ, ігумен монастиря Св. Онуфрія о. Юстин Кучер, ЧСВВ та бр. Вартоломей Яремко, ЧСВВ (з Дрогобича). травня, разом з о. Павлом

тісної співпраці є те, що д-ром Алдоною Васіля

Яхимцем, ЧСВВ, парохом церкви і настоятелем

У понеділок,

ускенє вже підготована до друку 600-сторінкова

монастиря Пресв . Трійці, що у Вільнюсі , вони

монографі я «Студія о. Василя Зінька . «Сестра Ра фаїла »: історично - біографічний контекст, наукові

побували у Скапішкісі

(Купішкіський район) ,

де ознайомилися зі зібраними матеріалами на

коментарі і теологічна термінологія », що її змаке

тему україністики.

тувало видавництво Шяуляйськогоуніверситету,

Отці Василіяни відвідали також і в Шяуляй

ський університет, ректор якого, проф. Відас Ла

зутка, вручив о. Мартину Хабурському подяку

а збираються надрукувати монахи-Васил іяни. Монахи

також

відвідали

Базілійонайську

середню школу, де на них вже чекав директор

наукових, освітніх,

школи Рімантас Горіс. Гості оглянули зібрану

культурних зв'язків між Василіянським інститутом

у школ і україністику, добре та інформативно

філософсько-богословських студій імені Митро

полита Йосифа Велямина Рутського в Брюхови

упорядковані альбоми світлин , у яких в ідобра жаються і зустрічі з українцями, зафіксовані

чах (Україна) і Шяуляйським Університетом. Ця

моменти міжнародних конференцій « Чин Св.

подяка гостеві, колишньому ректорові згаданого

Василія Великого ».

університету за

зміцнення

інституту, з яким у

2004

р. підписано договір про

спіпрацю, була присвячена 5-річчю підписання

Гості

України

були

приємно

вражені

4-метровою дерев'яною скульптурою, присвя

договору 2009-го р., що стосувався організації в

ченою Чинові Св . Василія Великого, що спору

Базілійонайській середній школі ІХ Міжнародної

джена з ініціативи колективу школи (скульптор

конференції з циклу « Чин Св. Василія Великого». На зустрічі в ректораті Шяуляйського універ

ситету зі сторони господарів брали участь: про

Бірутє

Каспаравічіенє).

Базілійонайському

храмі Св. Василія Великого монахи зустрілися з

парохом парафії Станісловасом Жукаускасом.

ректор у-ту проф. Донатас Юрrайтіс, директор

П ід час відвідин Гори Хрестів монахи моли

видавництва Шяуляйського у-ту Алоїзас Тубу

лися біля українського хреста, поставленого в

тіс, менеджер ансамблю «Саулутє » (« Сонечко »)

ювілейному 2000-му році. Хрест був посвяче

Зенонас Ріпінскіс та д-р Алдана Васіляускенє.

ний Каунаським архиєпископом Сіrітасом Там

Під час зустрічі було висловлено радість з того, що договір про співпрацю

не просто документ:

кявічюсом під час Великого відпусту у Шілуві

(одне з перших місць об'яви П rе чистої Діви Ма

про це свідчать конференції, що тривають й далі,

рії у Европі

зустрічі викладачів і студентів у Шяуляйському

Хрестів. Також гості відвідали францисканський

- 1608 р.)

і був поставлений на Горі

університеті та Василіянському існтитуті, Дні Шя

монастир, де з монахами-Васил і янами з при

уляйського університету у Василіянському інсти

ємністю спілкувався новик бр.Роландас Таучюс.

туті філософсько-богословських студій у Брюхо

Після духовно і зм істовно насичених зустрічей

вичах; окрім того, проф. Геновайтє Качюшкіенє

гості з України поспішили у Вільнюс

викладала в інституті литовську мову. Наслідком

ступного дня на них чекала дорога в Україну.

,:UІРІОН

f l I \1

;tD український

~~~~~~~нський

вже на

-21

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

СТАРІСТЬ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

РАДІСТЬ

(СПОСТЕРЕЖЕННЯ) с. Томія БРОДОВИЧ, СНДМ,

Кущ Сербія

І я був колись молодим, таким, як ви. Не віриться? Певне, дивитесь на мене і тихо собі смієтесь з мене. Добре, що не показуєте цього так явно. Ще маєте серце - боїтесь мене зранити. Але кого боїтесь зранити? Мене, 87-річного чоловіка, котрий у своєму житті надивився вже всього, котрий, ще ви не встигли поглянути на мене, вже знає, що думаєте, коли дивитеся

на

мене з жалем і сумною посмішкою.

Але кого жалієте? Чи мене треба жаліти? Того, котрий своє життя прожив так, як Бог приказав?

Мене жаліти не треба, хіба тих, котрі прожили свій вік, а не здобули нічого. А я здобув". І тепер спо кійно, тихо можу відходити від вас, котрі мене лю

блять і котрих я люблю. Дивитесь на мене і шкодуєте мене. Чому? Та ж ніхто, коли побачить, скільки я прожив, не скаже, що мене жаль. Я прожив своє, й Богу вдячний.

ро не стане. Хіба ви теперішні? Та ж усі знають, що

Шкода тих молодих, юних, які нічого не встигли за

життя закінчується, смерть приближається. Неми

своє життя, але і їх Бог призначив для чогось, щоб

нуча смерть". Але я не боюся. Чого маю боятися? Бояться хіба ті, що в темряві жили. А мої діла світлі .

вони сповнили Його волю за свій короткий вік. Я згадую свою молодість, зрілість". Гарно було" .

Жартуєте зі мною, а не розумієте мене. Бо мо

лися б мої роки - я вчинив би так само. Маю спокій

лоді. Думаєте про кінець, але не так, як я. Я вже

і мир у душі, той мир, який тільки від Бога отриму

бачу його, відчуваю."

вав і отримую далі . Дивитеся на мене, спостерігаєте". Думаєте, що

Не шкодуйте мене, не кажіть, що стільки я за

вжди робив, а тепер мало що. Я вже своє зробив.

я не бачу ваших поглядів. Але я все бачу. Я старий,

А тепер проживаю дні, живу, насолоджуюся. Сміє

але розумію, що є об'єктом ваших спостережень.

теся, думаєте, що старий чоловік не має радощів.

Дивіться й вчіться. Думаю, що можу вас навчити,

Але ж має. Усмішка, увага, плитка шоколаду

як слід прожити життя, не каючись ні за хвилину

ті дрібні радощі, які тільки дитину тішать. А тепер

його. Було всякого, та чи Господь не давав мож

мене, старого. Правду кажете - старі, як діти.

це

ливості каятися з гріхів, і навіть тих незнаних, чи

Дивитеся на мене й дивуєтеся, що я постійно

Боже милосердя не є більше понад всяку гріш

шепочу губами. То я молюся. Що мені ще лишаєть

ність? Я помалу відходжу, й лише надія на Боже

ся робити". Ні, не так, це єдине, що варто робити в

милосердя мене тримає, мій дух спокійний і врів-

житті, завжди бути в зв'язку з Богом. І людина для

новажений.

цього живе. Тільки усвідомлює це кожен у свій

Уже готуюся йти, ви смієтеся, але я знаю, що й

ви себе внутрішньо готуєте до того, що мене ско-

Тому й старість моя благословенна.

Важко, але гарно. Не шкодую ні за чим, бо верну

час. Я це усвідомив вже давно, й тому мені легко було переживати втрати, труднощі життя.

українськи~ м І

християнським часопи с

GІон dр

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ·СЕРПЕНЬ 201 О

І так шепочу, ні, не балакаю із собою, а з Богом,

І знову мене хапає дрімка, і я вже помалу впа

з Котрим скоро вже доведеться зустрітися. Страх

даю в сон . Не знаю, чи прокинусь ще, чи так тихо

маю, але й велика надія огортає моє серце, надія

відійду до Бога . Але хай вже Він відряджає, а я

на його Милосердя, на його батьківську Любов

поки що користатиму з тих хвилин життя, які мені

до мене.

такі важливі та дорогоцінні, бо вони вже останні.

Маю багато гарних споминів, але найкраща мить

це теперішня хвилина. Важко мені й хо

Хоч, обертаючись в минуле, бачу, що кожна хви лина була важлива: чи це була радість, чи сум, чи

дити, довго сплю, поті м дрімаю. Скажете, що це

щось вдале, чи пропуск. Засинаю. Мої найближчі

змарнований час. Але, на мою думку, це час, який

зі мною. А мої друзі? Вони вже давно переступили

називається життя. Немовля так само ніби мар

поріг до вічності. Я сам-саміський".

нує час, але воно живе. Радіє, плаче, живе ... Так і я.

Мої друзі й пр иятелі, вірю, що скоро зустріне

Живу, втішаюся життям. Такий, який є - немічний,

мося. я жив ЖИТТЯ, як і ВИ, прожив його, як і ВИ, ні

безсилий, безвольний, але у радості, яку важко

чого значного не повинен був навчитися, як тіль

вам, молодим, зрозуміти.

ки радіти життям, тішитися ним, дякувати Богу за

Тепер смієтесь. І я посміюсь з вами. Люблю

нього. Жив, як і ви, падаючи і встаючи, безліч разів

жартувати, навіть і з себе. Не вірте, що старі

падаючи і встаючи, і все ж таки йдучи далі. Йшли

люди не хочуть жити . Не вірте тим, котрі таке

ми по-різному, але наші дороги вели лише до од

кажуть. У будь-якому віці людина хоче жити, її

нієї мети

тягне жити, й із ж и ттям їй розстатись нелегко.

море, так і воно впадає в єдине Джерело вічності.

Навіть якщо їй і щось дошкуляє, мучить, вона

А Він". Що Він? Він милосердний, сама любов". Він."

радіє, що живе. Але я пам'ятаю, що життя

чекає." на мене". а я". чекатиму з Ним". вас". усіх". там." у вічності". Не смійтеся". Цей день настане." Сон перемагає мене". Я ж старий чоловік."•

це

шлях, який не закінчується, а продовжується за порогом вічності.

Бога, наше життя

як ріка, яка впадає в

ДОРОГОЮ ДУХОВНОСТІ Й КРАСИ ючи обрії свого пізнання, зростаючи духовно та

Ольга КІС

культурно.

Наділивши кожну людину талантом, Господь

Так і цього року відбулася поїздка чималого

прикрасив цей світ, і краса ця -у плодах праці

колективу до чудового куточка Умані, який спра

кожного. Скільки людей - стільки особливих

ведливо називають перлиною України, Націо

здібностей. Ще великий філософ Григорій

нального дендрологічного парку «Софіївка» На

Сковорода писав про «сродну працю», себто

ціональної академії наук України . З молитовним

таку працю, яка мила душі, яка робить людину

благословенням, яке уділили подорожуючим свя щеники о. Климентій Стасів, керівник підприєм

щасливою.

ства, о. Роман Безпалько, керівник видавничого

Професійне свято

День працівників видав

відділу, о. Тома Кушка та о. Іван Возняк, вирушили

ництв, яке щороку в Україні святкується в остан

в дорогу. І коли перед очима постало це видатне

ню суботу травня, об'єднує людей, залюблених

творіння кінця

у свою професію, працьовитих і творчих . Саме

диво, сотворене з каменю, води, рослин, архі

XVIII -

початку ХІХ ст., справжнє

такі люди працюють у видавництві «Місіонер».

тектурних споруд і мармурових скульптур, виго

І щороку в це свято працівники видавництва

товлених будівничими Італії,

«Місіонер»

було приховати.

Жовківська друкарня, видавничий

відділ , відділ замовлення, відділ реалізації та адміністрація

святкують його, мандруючи ма

льовничими куточками Батьківщини, розширю -

МІР ІОН

'11 "

Jld український

~~~:~нський

захоплення важко

Парк «Софіївка», що розкинувся на площі

170

га, був заснований польським магнатом Станісла вом Щенсним (Феліксом) Потоцьким як дарунок

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

своїй коханій дружині,

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

красуні-гречанці, Софії

дивовижне місто,

що потопає в зелені, розкинулося на пагорбах і

топографічного й архітектурного проектів став

молитовно звернуло до небес куполи храмів. Ще

талановитий польський військовий інженер Люд

цілий день, розбрівшись невеличкими групами,

віг Метцель. Щоб якнайбільше вразити Софію,

товариство мало можливість насолодитися про

Метцель втілив у паркових композиціях сюжети

гулянкою по столиці. Для більшості людей Києва

«Одісеї» Гомера, створивши в долині річки Каменки

«малу Елладу». Захоплива розповідь екскурсовода,

забагато не буває. Андріївський узвіз, Андріїв ський, Михайлівський , Володимирський храми,

краса і загадкова романтичність «Софіївки» закар

Софія Київська, а ще

бувалися в серці та пам'яті кожного, хто збагнув цю

Станіслава Городецького, Хрещатик. І на тлі такої піднесеної краси

дивовижну гармонію природи і мистецтва . День добігав кінця . Хто бажав, той ще побачив Умань. У цьому містечку стоїть велика будівля XVIII ст.

колишній монастир отців Василіян, в якому

« Будинок з химерами »

колючка в серце. Біля вхо

ду до Михайлівського собору стоїть пам'ятник жертвам Голодомору, і перед ним

маленька

клумба з кількома відцвілими тюльпанами, будя

200 монаших келій .

ками і двома кущиками лободи ... Зірвати б ... Та

Там господарюють тепер і приватні підприємства,

ні, це ж був їхній хліб. А насамкінець - концерт на

колись розміщувалося понад

і навіть ... нічний клуб. Хочете гострих відчуттів

зверніть праворуч і побачите пам'ятник Леніну, а ще

Майдані Незалежності. Адже місто святкує свій день - День Києва.

прогуляйтеся вулицями цього ж Леніна,

Дорога додому завершувалася подячною мо

Інтернаціоналу, Рози Люксембург, 24-го з'ізду

литвою. Дні, що минули, запам'яталася солодкою

КПРС. .. Справжнє уманське ретро.

з професійним святом. Київ

Вітт-Потоцькій . Головним художником і автором

втомою в ногах. Всі учасники поїздки були вдячні

Далі-дорога на столицю. Втомленихмандрів

організаторам за незабутні враження, за насоло

ників розташували на нічліг в Обухові та Києві.

ду для душі та очей. Ненароком зринає думка:

А недільний ранок розпочався Божественною

ось що означає в нашому швидкоплинному, су

Літургією в монастирському храмі св. Василія

єтному світі любити людину. Це значить

Великого отців Василіян у Києві. Відправляли

їй відчути себе частиною прекрасного Божого

її настоятель храму о. Василь Тучапець у спів

світу, відкрити його красу, дати маленький пере

служінні з отцями зі Львова . Наприкінці Літургії

починок для душі, і ... мрію, мрію про те, що най

о. Василь привітав гостей зі Львова та Жовкви

кращі подорожі ще попереду. •

українськи~

християнськии часо п ис

дати

MIGIOHdP

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ ~

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЩАСТЯ ПРИХОДИТЬ ЧЕРЕЗ ЛЮБОВ Олеся ПРОЦАЙЛО

зовсім забула про те, як «бути щасливою » .

Подаруйтесвоємуближньомутакийструмо В розмові ми часто використовуємо

чок радості, можливо, він так довго чекав на

слово «люблю», та не завжди розуміємо його значення. То що ж є «любов'ю»? Це

одному, то і ми, і люди , які нас оточують,

велике почуття, яке не вимірюється в

були б щасливішими".

нього. Якщо би ми частіше усміхалися один

Любити

грамах чи у відсотках, це дар Божий, який випромінюється з душі людини проміннями

- це щастя. Наше життя корот

ке і швидкоплинне, в кожного воно минає

по-особливому. На мою думку, життя є по

ласки і доброти.

дарунком від Бога, воно є виявом його най Кожній людині в цьому СВІТІ подарова

більшої любові до нас, і тому ми повинні

но талант любити, та не завжди ми можемо

прожити його якнайкраще. Жити потрібно

побачити його в собі та використати щодо

для того, щоб бути щасливим, а щастя при

ближніх. Любов до рідних, дітей, коханої лю

ходить через любов. Для кожного з нас щас

дини

тя вимірюється по- різному. Для автора цих

це любов, яку відчуває кожна люди

на. Та є любов інша, невидима та незбагнен

рядків щастя

на для людського розуму.

чуваючи присутність Бога. Це немов відчут

Одного разу, будучи на природі в горах, я сіла відпочити. Та застановилася на хви

це дихати на повні груди, від

тя подиху вітру, це коли ти йдеш по вулиці й

випадково перехопиш усмішку іншого".

линку, роздумувала про своє життя". Коли

Я обожнюю свою родину, сімейний за

я -:поглядала з висоти на дивовижну красу,

тишок, своїх дітей. Особливо люблю те, що,

у мене промайнула думка: «Яке це щастя

прокидаючись

отримати дар життя, вслухатись в гармонію

самого

ранку,

маю

змогу

побачити їхню ще дитячу невпевнену усміш

тишини». Легенький вітерець ніжно дмухнув

ку. Невже таке життя не можна любити? Не

мені в обличчя, і мені на мить здалося, що

буду заперечувати думку, що в кожній сім'ї

він мовби приніс на крилах важливе пові

є свої негаразди: у когось

домлення від. Господа. Господь хотів мені

не складається на роботі, виникають про

сказати, що сильно мене любить. О, яке це

блеми в навчанні". Звичайно, таке життя не

щастя

хворі діти, щось

переживати такі почуття. Немож

завжди можна назвати повністю щасливим.

ливо стримати сльози радості. Можливо, не

Та труднощі, які нам випадають на цій до

кожен зможе повірити в таку історію, та я

розі життя, ми маємо не оминати, а з поко

впевнена, що кожен може відчути те саме".

Любити

- це дарувати самого себе ко

мусь, не очікуючи віддяки. Ми часто бачимо

рою приймати їх. Ми маємо не переставати молитись, таким чином випрошуючи у Бога різних ласк.

людей, котрі метушаться, постійно кудись

«Що ж таке приймати життя з покорою?»,

не раз запитуємо себе.

«Чому саме мені

поспішають у цьому світі. Погляньмо на їхні

обличчя

в більшості випадків їх затьмарює

випало таке терпіння і як мені його позбу

смуток . Та невже ми, проходячи повз них,

тися?» Такі питання часто виникають сьо

не можемо комусь просто усміхнутися, бо

годні навіть у побожних християн. Зазвичай,

дай на мить подарувати їм свою маленьку

ті люди, котрі приймають з покорою різні

радість? Можливо, та людина настільки за

труднощі в своєму житті, не є «маловірами».

клопотана у своїх щоденних труднощах, що

В такий спосіб Бог випробовує їхню віру що-

;ulf'IOH )dr ~~~g~~~нський

f 11 "

український

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

дня, вводячи їх в різні життєв і ситуації. Та не слід ду м ати, що Господь їх покидає, на

впаки , Він переносить людські страж.дання разом з ними . Чи може люблячий Батько,

Покаяння

це перший крок до очищення

совісті. З цього можна починати боротьбу з труднощами. Піст, добрі діла і ревна молитва в таких випадках стають основною зброєю для

Котрий віддав Свого Сина на Хресну смерть

подолання складних моментів у житті. Інколи

заради людства, покинути нас? Адже не має

людина страждає не зі своєї вини. Звичайно,

н а світі більшої любові, аніж та, яку показав

їй стає незрозуміло, іноді образливо, коли

нам Отець Небесн и й. Як свідчить практика

стається щось страшне, і вона запитує себе,

шукає легкого

чому Господь посилає на неї ту чи іншу кару.

шляху, щоб оминати труднощі чи не відчува

Та ми не застановляємося над тим , що через

ти свого горя. Інколи такі люди шукають ви

таких людей Спаситель хоче виявити свої до

нних у своєму нещасті , виправдовуючи са

брі наміри . Отже, не шукаймо легких шляхів,

мого себе. Вони опускають руки або чинять смертельний грі х , коли самі соб і вкорочу

завжди з нами , і тоді ніщо не буде викликати

життя ,

кожна

друга

людина

ють життя. Перш за все треба запитати себе: « А що я вчинив такого поганого, що маю ту чи іншу кару в житті? »

щоб оминути труднощі, пам 'ятаймо, що Бог

страху. Тому не буває щастя без любові, а лю бові без щастя. Спробуймо навчитися люби ти, і тоді ми разом переборемо зло. •

МІСІЯ МИРЯН У ЦЕРКВІ Продовження. Початок у ч .

1-6 за 2010 р.

в світі повинна виходити з факту, що вони є Церквою, та повинні діяти разом. Як про це

йдеться в Другому Ватиканському Соборі, різні об'єднання католиків є їхнім правом.

Іван КОБАСЯР

Але також вони повинні з повагою ставитись

Публічне боrопочитання

одні до одних і до ієрархії Церкви, з правом

Вже в першому розділі Декрету про апос

заснування нових і можливістю входу до вже

толят мирян є підтвердження того, що су

існуючих об'єднань.

часні обставини світу вимагають щоразу більшого апостоляту мирян. Певним зна ком потреби Церкви в активних мирянах є

Євангелія і освячувати та по-християнськи

дія Святого Духа, який просвічує і веде до

рних до співпраці, з'єднані з ієрархією і

Організації, ц і ллю яких є навчати людей формувати їх сумління, які закликають ві

розуміння своєї необхідності в місії Церкви

потребують пастирської опіки та ін., отри

самих вірних .

мали назву Католицька Акція . Кожна з них

Християни віднаходять своє покликання

існує по різних державах, але всі організа

не лише в індивідуальний спосіб, а й через

ції мають єдину рису, що відповідає потре

спільноту Церкви. Власне, цей церковний

бам апостоляту, який здійснюється через

вимір

них.

післанництва

суспільному

житті

є більш актуальний, бо свідчення великої

Потрібно пригадати, що вся Церква отри

спільноти людей є завжди сильніше, вираз

мала від Христа завдання: « Ідіть же по всьо

ніше і дієвіше. Річ не в тому, що поодиноке

му світу та проповідуйте Євангеліє всякому

свідчення непотрібне або неактуальне, зо

творінню » (Мр.

всім ні . Але справа в тому, що покликання мирян має спільнотний і церковний харак

ність Христового Євангелія повинна бути для вірних стимулом для старанного здій

тер, а тому це означає , що й сама діяльність

снення свого покликання на землі.

16,15).

Саме сила та актуаль

український ,:U Ір Іон

христи~~~~~~~

'11 \1

)

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

Харитативна діяльність

християнської любові, потіхи, щоденної опі

« В Христі і через Христа, теж і Бог стає ви

ки та допомоги .

димим на особливий лад у милосерді, а саме:

Н і хто з вірних не є обмежений у цій ді

наочною стає та властивість Божества, яку

яльності, оскільки важлива не тільки мате

вже Старий Завіт, вживаючи різних понять

ріальна сторона, але й духовна, тобто при

і слів , назвав « Милосердям » . Так, з того що

сутність, молитва , добра порада, хороший

сам Бог є « Воплочене Милосердя » виходить

приклад і захист скривджених . Саме через

справжнє розуміння харитативної заангажо

вияв свого милосердя в вищезгаданих і по

ваності Церкви і мирян в світі. Тому « мило

д і бних ситуаціях миряни беруть участь в

сердя для потребуючих і немічних, і так звані

Царській місії і Христа, і Церкви.

діла любови та взаємної допомоги в злегшу ванні різноманітних людських потреб, Церк

повинна бути християнська сім'я. Заповідь

ва має в особливому пошанівку ». В цій спра

любові найперше стосується її. Бо саме по

ві милосердя любов між ближніми займає

дружню любов « зцілив , вдосконалив і ви

фундаментальне та центральне місце, бо Бог

нищив окремим даруванням ласки і любо

Особливим місцем любові до ближнього

явився людям як найвища і найдосконаліша

ви » сам Господь . Тому подружнє дарування

любов, і тому в кожній своїй діяльності вірні

один одного , яке поєднує і божественне, і

повинні зважати на це .

людське, здійснюється та зростає в любові. В

Доброчинна

діяльність

невід'ємною

частиною місії мирян. Про неї Іван Павло

Christifideles Іаісі говорить, що завдяки

християнській сім'ї повинні зростати свідомі

члени Божого Народу, які б були відкриті до пізнання Божої Любові та любові до інших

« через

людей. Сім'я повинна стати колискою усві

практикування любові до ближнього миря

домлення своєї місії і початковим етапом

ни переживають і виражають свою участь в

формаціїапостолят~

цьому

християнському

апостолят~

Царському уряді Ісуса Христа, а також у владі

Парафія також є місцем для харитативної

Чоловічого Сина, Котрий « прийшов не на те,

діяльності вірних . Вона « ЯК сп і льнота вірних

щоб йому служили, лиш щоб служити » (Мр .

має сакраментальну природу,( ... ] стосунки в

10, 45)». Також

Папа Бенедикт

XVI

в своїй пер

шій Енцикліці зі знаменним заголовком

Deus

якій основуються на духовних дарах Святого Духа, отриманих у Св . Тайнах » . Бо, як ті, котрі

нагадав про нерозривний зв'язок

потребують допомоги, так і ті, котрі можуть

між любов'ю до Бога і любов'ю до ближнього .

її надати, служать одні одним. Здорові дба

caritas est,

Бо « коли хтось каже: « Я люблю Бога », а нена

ють про своєчасне отримання відповідних

видить брата свого той неправдомовець . Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той

Тайн хворими, а хворі, в свою чергу, не за

не може любити Бога, Якого він не бачить» (1 Йо. 4, 20).

стають « дорогою Церкви ».

лишаються пасивними , а через страждання

Церква,

будучи

намісницею

Бога,

має

свою актив

можливість реалізації Божого Милосердя

ність перш за все там, де будь-хто потребує

в світі. Так, як Бог кожному допомагає, всіх

Миряни

повинні

проявити

« хліба, напитку, одягу, помешкання , ліків,

потішає та розраджує, що є образно пред

праці, вишколу, засобів, потрібних до справ

ставлене в постаті євангельського самаря

ді людського життя » або до тих, хто « терпить

нина (Лк.

злидні чи недугу, вигнання чи в 'язницю ».

чинити з усіма потребуючими людьми. Від

10, 30-37),

так і Церква повинна

Їхня допомога потрібна там, де моральні,

повідно, кожен вірний повинен робити діла

релігійні та гуманітарні цінності є в особли

милосердя не тільки через те, що є членом

вій небезпеці, тобто середовищах людей ,

Церкви, свідком Бога , а через те , що ще в Та

узалежнених від пияцтва , наркоманії, зло

їнстві Хрещення , згідно з вченням св . Авгус

чинних та ін. деструктивних . Саме опущені

тина « МИ стали не тільки християнами, але

люди найбільше потребують безкорисливої

й Христом » . •

;u І р І о н J IJ український '11 " or ~~~~~~нський

-27

- 28

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2010

НОЇВ КОВЧЕГ Продовження. Початок у ч.

7-5 за 2070р.

бачити дядю, як він буде йти на полювання. Був дуже гарний, вже зовсім зимовий ранок, вночі землю притрусив невеликий сніг, всі дерева

Галина ГОРДАСЕВИЧ

стояли в інеї, наче наречені, отулені ажурною

фатою. Інна зупинилася в саду на тій стежці, що

***

вела до урвища, потім спускалася до річки, а що

З того часу вже всі вечори в великому домі

річка замерзла, то легко було дістатися на дру гий берег, а звідти вже навпростець через луг

проводилися біля комина. Шити чи вишивати при такому світлі, звичайно, не можна було, але

недалеко до лісу. На стежці не було ніяких слі

для плетіння на шпицях його вистачало. І пре

дів, отже, дядя ще тут не проходив. І дійсно, че

ферансисти відновили свою гру; і співали хо

рез кілька хвилин,

ром або поодинці, і танцювали, і грали в різні

чекати,

невибагливі товариські ігри. А то влаштовували

- їй зовсім недовго довелося

скрипнули двері і почулися кроки.

- Доброго ранку, - сказав дядя і, - о диво! - Я бачу, молода панянка - рання

вечори поетичної декламації. І якось до того

усміхнувся.

всього почали залучати Інну. Коли співали хо

пташка.

ром, вона приєднувала свій голос, сховавшись

І дядя пішов саме тим маршрутом, який

під мамину або татову руку, як маленька . Але

йому визначила Інна: вниз по урвищу, через

- як правило, під патефон,

річку і навпростець через покритий снігом луг

бо виявилося, що вони патефон захопили з со

коли почалися танці,

до лісу. Інна спочатку стояла та слідкувала за

бою, - то Інну, зовсім як дорослу, запрошували

ним, потім сама спустилася до річки . Там росли

всі чоловіки, навіть отець Іларій . Але ніколи вже

похилені верби, всі в інеї. Інна залізла під одну

так не було, як той перший раз, коли її запро

з верб, і їй здалося, що вона потрапила в кри

сив дядя. Та й дядя її чомусь уже не запрошу

шталевий грот. Тонке гнучке гілля було всуціль

вав. Зате Інна почала потихеньку за ним стежи

срібне від інею, а крізь нього, самоцвітна спа

ти. Так, щоб він цього не помітив. Одного разу

лахуючи в льодових кришталиках, пробива

вона сиділа в їдальні, заховавшись за шторою, і

лося сонячне проміння. Інна стояла і боялася

читала , коли увійшов дядя з мисливською руш

дихнути, наче від її найменшого зітхання мо

ницею та почав її чистити і готувати набої. Інна

гла згинути вся ця краса.

зі свого скритку могла без перешкоди розгля дати, як він спокійно та зосереджено управляв

Проте, нарешті, її переповнене серце не ви

тримало, вона схлипнула і сказала:

ся своєю однією рукою з цією досить складною

- Яка я щаслива! Господи, дякую Тобі, що я

роботою. «А він же зовсім не старий, - думала

така щаслива! Ангеле мій, Охоронцю, зроби,

Інна. - Він просто дорослий чоловік. Мазепа був

щоб я усе своє життя була така щаслива!

значно старший, а Мотря ж у нього закохалася.

Правда, Мотря була старша від мене, але коли

* **

взяти різницю в наших роках ... Але що це я? .. Не

На сніданок того дня була сама бульба в ко

вже я в дядю закохана?.. Я

- закохана? .. Це - моє

перше кохання? .. І вже більше ніколи-ніколи ні

жушках.

Сьогодні Пилипівка починається,

оголо

в кого іншого не закохаюся?» Їй раптом стало

сила матушка Софія, - переходимо на пісне.

дуже жаль себе, що віднині все її життя розби

Звичайно, дітей це не торкається. Інночко, ти

те, бо ж вона вже ніколи нікого не полюбить, а

можеш пити молоко.

хіба може бути таке, щоб цей дорослий чоловік звернув на неї увагу? Вранці

Інна

прокинулася

- Дякую, - не дуже люб'язним тоном подя кувала Інна, кинувши сполоханий погляд на

раніше за

всіх,

швидко одягнулася і вийшла надвір, щоб по-

дядю: чи він не почув, як її долучили до дітей .

- я буду постити.

український ,:UІРІОН

христи~~~~~~~

111 V

JIJ

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

лиnЕНЬ-СЕРnЕНЬ 2010

Бульба стояла просто в чавунці, покритому картатою плахтою, та ще стояла велика пляш

- Рука пише, але Сталін тої грамоти не знає, -

сказав отець Леон і д .

ка з лляною ол і єю і миска з квашеною капус

- Знаєте, може, я й не мав рацію, - сказав

тою, але не шаткованою, а кружалками. Кожен

отець Володимир, повертаючись до тієї першої

наливав собі на блюдце олії, клав на тарілку

розмови про сектантів .

кілька картоплин, чистив, вмочав у олію, солив

няли з одної парафії до іншої, іноді і півроку не

Мене ж за Польщі га

крупною сірою сіллю і заїдав приємно-кислою

витримували . Отож, я приїздив у село, дізнавав

капустою. Було дуже смачно, Інна подумала ,

ся, яка тут ситуація, йшов до їхнього пресвітера,

що відтепер, коли вони повернуться додому,

чи хто там у них, і говорив: «Слухай, давай не

вона буде просити маму іноді готувати бульбу

будемо один в одного прихожан відвойовува ти . Давай краще будемо разом боротися за душі

в кожушках. Замість пряженого молока, яке

звичайно подавалося на сніданок, був якийсь дивний напій - св і тло-коричневий, густий,

тих, хто в жодного бога не вірить ».

кисло - солодкий .

на кухню, бо до нього прийшли люди з якоюсь

-А що це таке?

запитала матушка Ірина, яка,

зрештою, вже освоїлася в цьому домі.

- Воно

схоже на чеколяду. Але ж це не чеколяда.

Та вже, звичайно, не чеколяда!

лася матушка Софія.

засмія

- Де б я її взяла? Це ста - кваша . Якщо вам

В цю мить Катерина покликала отця Іларія справою. Він вийшов, а потім повернувся зо всім змінений на обличчі.

- Сонечко, я мушу 'іхати, - звернувся він до дружини, і голос у нього теж був зовсім змі нений.

- Приїхали люди з Залісся, кажуть, там

ровинна українська страва

німці розстріляли циганський табір. То вони не

сподобалося, то дам перепис.

знають, де їх ховати

- ... Штундистів у наших місцях небагато, - в той же час говорив отець Іларій. - А от Свідки Єгови перед війною почали множитися . А ще -

- на цвинтарі чи деінде.

По кімнаті ніби пролетів крижаний вітер . За лісся

- це було зовсім недалеко. Ну, за лісом і

за річкою, але ж річка вже замерзла, так що н і я

Адвентисти Сьомого Дня .

кої перешкоди нема . А вони почували себе так

- З тим рішуче треба боротися, - сказав отець Леонід. - От закінчиться війна ... - Хто його знає, що воно буде, коли за кінчиться війна? - засумнівався отець Іларій . - Може, так, як було в тридцять дев'ятому?

безпечно! Матушка Ірина інстинктивно схопи

Почнуть вимагати відректися від сану або ви возити в Сибір?

ла за руку чоловіка і аж схитнулася, ніби хотіла негайно кудись б і гти . Але отець Володимир відповів їй легким потиском долоні і сказав:

- Я з вами теж поїду. - І я, - обізвався отець Леонід. - Ні , - сказав отець Іларій, - ні, Льодю, тобі

- Ну, що ти таке, Ларчику, говориш? - втру тилася матушка Софія. - Ну, зараз же там, у Мо

дамо собі раду, а раптом німці знову нарвуть

скві, зовсім інша ситуація . Сталін опам'ятався ,

ся ... Не можемо ж ми полишати цілий дім жінок

не слід їхати. Ми там з отцем Володимиром

що без релігії йому не обійтися . І закриті храми

і дітей на дядю. Це навіть на його вмілу руку за

повідкривали, і вже людей не переслідують за

багато . Та й не можемо три парафії залишити без священиків .

віру. Навіть патріарха дозволили обрати .

- Сьогодні Сталін дозволив, а завтра може - зауважив отець Леонід. - Зараз

заборонити,

Матушка Ірина вороже глянула на отця Іла

рія при цих його словах: зятя свого залишає в

йому релігія потрібна, щоб підсилити підйом

безпеці, а її чоловік має важити своїм життям!

патріотизму. А коли в і йна закінчиться, знову

Але тут же їй стало дуже соромно: адже він сам

почнеться загвинчування гайок, як вони це на

зивають. Сталін не бажає мати суперника ні на

теж їде, а її чоловік - благочинний, він же може не послухати, він, безумовно, не послухає ніко

землі, ні на небі.

го і поїде. І вона вкотре вже пожалкувала, що

- Гординя його обуяла, - зітхнув отець Іларій.

вийшла зам і ж за попа, та ще й за такого, що з

Аки нечестивого царя Навуходоносора. Але

жодною владою не ладить: поляки мало не від

невидима рука вже пише: « Мене, текел, фарес » !

правили в Березу Картузьку, більшовики мало

,\І Ір Іон

ІІІ

)

п український

(lf ~~~~~~~нський

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

не відправили на Соловки , тепер ось німці роз

всім і не була потрібна : « Не глядя на жертву, он

стріляти хочуть . Але зовні вона ніяк не про

скрь1лся в горах» . А ще над тим озером жила

явила свої почуття. Лише глянула на матушку

прекрасна дівчина, котрі й розбив серце ви

Софію, котра з діловитим виглядом кинулася

падковий перехожий . Матушка Ірина пригада

за шерстяними шкарпетками для отця Іларія,

ла собі, що цю пісню співала її мама, котру вона

бо ж надворі мороз, в самих онучах ноги по

мало й пам 'ятала , бо й фотокартки від неї не за

мерзнуть.

лишилося, але от пісня ця зараз пригадалася, й

Коли зі столу прибрали посуд, всі жінки

стало так жаль себе, навіть не цю, теперішню,

всілися довкола нього і взялися за шиття. По

а ту шестилітню сироту, котрій потім довело

перше, коли в домі стільки люду, то завжд и

ся рости без материнської ласки. І як вона не

знайдеться щось, що потребує лагодження. А

стримувалася , але сльози потекли по її щоках,

по-друге, отець Леонід і з матушкою Оленою

і вона боялася витирати їх, щоб не привернути

втекли з Вербного, нав іть не зайшовши додому.

до себе загальної уваги .

Але, якщо матушка Олена могла підібрати якісь

Дівчата , та що це ви мені розкисли!

з уда

сукні своєї сестри (правда, вони були на неї тро

ваною строгістю прикрикнула матушка Софі я .

хи тіснуваті , довелося розпорювати складки чи

випускати по швах), а отцеві Леон ідові якраз підійшов одяг найстаршого сина батюшок Тур жанських, Василя, то діти залишилися в тому,

в що вони були одягнені в той день. Довелося матушці Софії витягувати з найглибших закут

Ану, перестаньте! Матушка Олена, витираючи очі , вже сміяла

ся крізь сльози і виправдовувалася:

Та ніколи не могла я слухати цю пісню без

сліз! Пам'ятаєте, Єлизавето Петрівно, як я ри

дала : чайку жаль! А ви погрожували, що біль

ків якісь старі речі, ще дитячий одяг своїх дітей,

ше ніколи не будете співати. А я обіцяла , що

який випадково досі зберігся, але, звичайно, він

більше ніколи-нікол и не буду плакати . І знову

був завеликий для Ромчика з Андрійком , тож

просила співати .

довелося все це перешивати . А тут, як на гріх,

Лялечка, вь1 бь1ли таким очаровательнь1м

зламалася остання голка до швейної машинки ,

ребенком, что, по-моему, никто не мог отка

треба було шити вручну, так що роботи було

зать любой ваше й просьбе,

чимало. Спочатку працювали мовчки, потім ма тушка Софія бадьорим тоном сказала:

Єлизавета Петрівна.

Та що це ми мовчимо, наче води в рот на

посміхнулась

Ну, здається , нічого вийшло,

сказала

матушка Софія , роздивляючись на щойно за

брали? Давайте поговоримо про щось? Або на -

кінчені штанці для Андрійка. Матушка Олена

віть заспіваємо.

раптом весело засміялася.

А в піст можна?

А ми не будемо веселих . Єлизавето Петрівно, заспівайте про чайку,

попросила матушка Олена.

так давно не чула

А ви знаєте, у Вербному слово « нічого»

означає « погано»? Коли ми туди лише приїха

Ну, будь ласка! Я

...

ли, прийшла сусідська дівчина білити кімнати . А на другий день приходить її мати, питає: « Ну, як тут моя Ганя побілила?» Льодик каже: «Та ні

Єлизавета Петрівна не змусила себе довго

чого» . Бідна жінка так розстроїлася: « Нічого? А

просити. Вона ніжно глянула на матушку Оле

вона казала, що старалася! » Довелося поясню

ну,

вати, що він не хотів сказати нічого поганого.

видно, Ляля була загальною улюбленицею

в домі ,

і неголосно засп і вала:

Ну-у,

сказала матушка Софія ,

мені було

Вот вспьrхнуло утро, румянятся горьr,

гірше . Коли ми з отцем Іларієм тільки приїхали

Над озером бь1страя чайка летит.

сюди, у мене була наймичка, вже й не пам'ятаю

Ей много свободь1, ей много простора,

звідки, мені її покійна мама десь знайшла. І ось

Луч солнца у чайки крь1ло серебрит.

одного разу вбігає вона і кричить: « Матушка,

Пісня була дуже печальна, бо чайку смер

з'їв шпирку! » А я стою і ніяк не втямлю, що вона

матушка, кормік вл із в кліть, вивернув фаску і тельно поранив мисливець, котрому вона зо-

зо

говорить.

украІнський J.ІІРІОН )І)

христи~~~6~~~ 111 \1

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

Матушка Софія зобразила ту перелякану

стоїть худоба, де гній і негарно пахне?» Потім

наймичку не гірше, ніж отець Іларій зображав

вона собі пригадала, що коли була зовсім ма ленькою, ще коли була Польща і в них були зна

жида. І всі жінки залилися сміхом, хоча ніхто не второпав, про що йшлося .

Як? .. Як? ..

йомі поляки , то вони говорили про виходок

перепитувала матушка Олена ,

мало не плачучи від сміху.

«Кормік вліз в кліть,

вивернув фаску і з'їв шпирку »? Ой, не можу! -Але що ж це значить?

все-таки допитува

лася матушка Ірина .

й дуже здивувалася, коли дізналася, що саме так

Берлін

«Я зрозуміла!

називається столиця Німеччини.

раптом осінило її.

- Я зрозуміла!

Це всеодно, що назвати хлів сараєм! Монголи

-А дуже просто: свиня залізла в комору, пе

ревернула діжку і з 'їла сало .

« berliпek». Вона тоді вважала, що так і має бути,

Разве свиньи сало едят?

збудували свою столицю, велике місто, по-їхньому, а завойовані

запитала Єлиза

вета Петрівна.

сарай

росіяни почували

себе приниженими, хотіли якось відімстити за войовникам і назвали сараями хліви. А поляки

Поки жінки в їдальні шили, Інна сиділа на своєму улюбленому місці - на дивані в бібліо

були сердиті на німців ще до війни, бо німці в них забрали Гданськ, от вони і стали замість «устемпек» говорити «берлінек », щоб тим при

теці . Їй потрапила в руки дуже цікава книжка :

низити німців ». І дуже задоволена своїм від

А свиня і є свиня, вона з'їсть що завгодно.

про Чингісхана, російською мовою, але вже

криттям , вона знову схилилася над книжкою,

без тих твердих знаків у кінці кожного слова.

де вже Чингісхана змінив його онук Батий.

Особливо сподобалися Інні описи дорогоцін них тканин і різних прикрас. « Малинова, за

ткана золотом парча

думала вона.

це, мабуть, дуже гарно,

Якби я мала таку сукню! Хоча

більше мені хотілося б із синього оксамиту.

*** Батюшки

повернулися

ввечері, стомлені,

бліді, здавалося, навіть схудлі протягом того дня.

Такого кольору, як волошки. І золоті туфельки

на французькому каблуці. А на шию

Батюшка Іларій махнув рукою :

коралі з

кольорових самоцвітів. З бузкових аметистів,

Ну, що там?

запитала матушка Соф ія .

Ох, Сонечко, не питай! Це щось страшне .

малинових турмалінів і золотистих топазів . І

Піди на кухню, там ми привезли дівчинку. Вона

якби тоді мене побачив « він » ... Може б, сказав:

чудом залишилась жива. Лежала в шатрі під

« А молода панянка, виявляється, дуже гарна ».

купою ганчір'я, і німці її не помітили. У неї, ма

Або хоч подумав».

буть, пропасниця, її ніхто не хотів до себе взя

Вона вже ніколи в думках не називала дя дю

дядею, бо це було ... ну, це було якось зовсі~ не

ти. Кажуть: « Циганча, та ще й хворе. А раптом у

неї тиф?» Ну, то я привіз ...

це такий собі старий чоло~ ік,

Матушка Софія вийшла на кухню і на ослоні

у якого ніяк не можна закохатися. Вона гоЕю

побачила, як їй здалося, просто купу неймовір

рила собі

но брудного лахміття . Потім підійшла ближче і

до речі. Дядя

« він ». А з іншими людьми ... Якось

так виходило, що в Інни не виникало потреби

роздивилася дуже брудне смагляве личко з ве

ні з ким говорити про дядю, і вона була з того

ликими чорними очима. Очі дивилися на неї не

рада, бо просто не уявляла, як би вона могла

притомно. Матушка Софія притулила долоню до

вимовити слово «дядя » навіть у присутності

дитячого лоба і переконалася, що температура

тата або мами. Їй здавалося, що тоді всі відра

є, і таки дуже висока . Але ж не можна було поли

зу дізнаються про її таємницю, і тоді трапиться

шати її в цьому лахмітті, де, певно, повно вошей . Катерино,

щось жахливе.

Зрештою, Інна узялася знов до книжки і зі

здивуванням дізналася, що слово «сарай » мо

фія,

скомандувала матушка Со

нагрій побільше води. І запар липового

цвіту. Дядю, затопіть в умивальні і внесіть роз

вою татаро-монголів означає « місто». «Дивно,

кладачку. Відгородимо куток, і нехай вона там

лежить. І не підпускайте до неї дітей , бо якщо

знову почала розмірковувати вона,

чому

тоді росіяни називають цим словом хлів, де

,1ІІРІQН ;tб український

f 11 "

~~~~~:~нський

справді тиф, то щоб не заразилися.

-31

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2010

Виглядало так, - та, зрештою, так воно, мабуть,

і було,

що цю дитину, якій на вигляд було років

долонею її лоба

лоб був холодний і вологий,

вісім, не купали ні разу протягом усього її життя .

віть через їх природну смаглявість, але дихання

Матушка Софія з Катериною в чотири руки шу

було легке, а попалені гарячкою губи червоніли

рували її луб'яними мачулками. Потім Катерина

темно, як перестиглі вишні. А коли матушка Со

підтримувала дівчинку посеред балії, матуш ка облила її чистою водою і відразу закутала в

фія витерлася й підійшла повісити рушник, то побачила, що за нею насторожено стежать ве

старе простирадло, щоб було м'якше. Довелося

личезні циганські очиська.

ще обрізати їй нігті, а також волосся. Жаль було

стригти прегарні смоляно-чорні кучері, але ж

Софія .

там, напевно, було повно вошей

раз. А два, що

коли тиф, то вони все одно вилізуть.

Ріжемо,

ка Софія.

категорично сказала матуш

Потім вони відростуть, то ще ку

Доброго ранку,

посміхнулася матушка

Виспалася? Як ти себе почуваєш?

Дівчинка

дивилася

некліпно

мовчала.

«Може, вона не знає української мови?

черявішими будуть.

по

думала матушка Софія. · - Вони ж межи собою не говорять українською. Але вона вже не така маленька, а вони усі мусять знати українську,

Отож, спочатку обрізали якнайкоротше но

бо як же інакше дівчатам гадати будуть?»

жицями, а потім отець Іларій пройшовся ма

шинкою, і обстрижена догола дівчинка стала

Як тебе звуть?

запитала матушка Софія.

Ім'я твоє як?

дуже жалюгідною. Було видно, яка вона худе

Дівчинка мовчала. «Та не німа ж вона, справ

сенька, відстовбурчилися великі вуха, здава лося, її тоненька шия не втримає цю маленьку,

ді? - подумала матушка Софія. - Може, вона просто мене боїться? Треба , щоб Катерина з

як маківка, голівку. Матушка Софія знайшла

нею поговорила, може, їй краще вдасться».

байкову нічну сорочку котроїсь зі своїх дівчат,

Катерині дійсно краще вдалося, хоч не так від

коли вони ще були підлітками. Сорочка вияви

разу. Вже коли після сніданку матушка Софія за

лась надто довгою і широкою, маленьке тіло

нурилася в свої бездонні шафи, шукаючи якийсь

сховалося в ній, як у мішку.

Нічого,

підхожий одяг для циганочки, зайшла Катерина,

сказала матушка Софія,

так їй те

сказала, що циганочку звати Рада, що вона пла

пліше буде. Розкладачку поставили під стіною,

че й просить, щоб їй віддали її одежу і відпусти

де була вже добре натоплена груба, зібрали

ли. Матушка якраз витягнула цілком підходяще

таку-сяку постіль, поверх усього накрили ди

шерстяне платтячко вишневого кольору, поду

тину старим кожухом. Намагалися ще напоїти

мала, що його треба буде вкоротити, а загалом

липовим напаром з медом, вона була непри

воно дуже личитиме цій смаглявій дівчинці.

томна, і напар стікав по бороді, отож, полишили

Коли матушка Софія знову ввійшла в уми

ці спроби. А лахміття, в яке була одягнена мала

вальню, циганочка сиділа на розкладачці, об

циганочка, дядя з допомогою Лаврика винесли

мацувала свою лису голівку, а з її очей рясно

надвір, дядя хлюпнув трішки гасу, Лаврик підніс

текли сльози .

запалену скіпку, і воно відразу спалахнуло, ку

Ой, панюсенько!

заголосила вона.

Ой,

відпустіть мене! Ой, я більше не буду, дальбо,

рячи чорним смердючим димом.

Коли наступного ранку Катерина, яка встава ла раніше всіх, зайшла вмитися, циганочка ще

присяльбо! Ой, відпустіть мене, бо тато мене битимуть, що я десь пропала!

спала. Катерина підійшла, нагнулася і перекона

Матушка Софія подумала, що коли дівчинка

лася, що дитина спить спокійним, міцним сном

мовчала, то зі своїми великими вухами й очима

і що від неї вже не несе тим жаром, що звечора.

вона була схожа на кажана . А зараз, попри всі

«Що то значить

подумала

сльози, на її личку весь час з'являлися якісь лукаві

Катерина, - ніяка хвороба її не візьме». Циганоч

міни, й вона була схожою на пустотливе мавпеня .

циганська дитина,

ка прокинулася, коли саме вмиватися прийшла

дуже довгі чорні вії лежали на щоках, блідих на

Тебе Радою звуть, так?

запитала матушка

матушка Софія. Зайшовши в умивальню, вона

Софія, сідаючи на табуретці, що стояла поруч із

теж найперше підійшла до дитини, торкнулася

розкладачкою.

український м111ІОН

христи~~~~~~~ І І І

Jn r

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

Радою, панюсенько . Радою,

зацокотіла

не вірять. Проте циганочка припинила своє

Ой , тато з мамою мене шукають, а

ойкання , слухняно приміряла сукенку, потім

я тут вилежуюся . Ой, віддайте мені моє манат

в постелі поїла, що їй Катерина принесла, і на

циганочка .

тя, я побіжу доганяти наших, бо мені буде, що я

віть щось їй на вухо пошептала, на що Катерина

загубилася, ой мені буде! Мен і тато всю шкіру

згідно хитнула головою і принесла їй відро для

ременем спустять.

Радочко, а ти не пам'ятаєш, що було вчора?

запитала обережно матушка Софія .

А що вчора було? А нічого не було. Ми на-

віть ні в яке село не заходили. Ми їхали собі лі сом і їхали. А я дуже змерзла, то мама кажуть:

помий . Після того циганочка знову залізла в по

стіль, трохи покрутилася та й заснула. Прокину лася вдруге вона вже після обіду, якраз матушка встигла переробити ту вишневу сукенку.

Ану, подивися на себе в люстро,

весело

сказала вона.

«Укрийся та й лежи собі ». А я лежала, лежала й

Циганочка якось аж злякано підійшла до

заснула . А більше я нічого не пам'ятаю. І як до

люстра, яке висіло на стіні в умивальні, щоб

вас попала, не пам'ятаю. Ой, а де мої коси? Ой,

чоловіки могли тут собі голитися . Мабуть, вона вперше в житті бачила таке велике люстро. По

а мама мене битимуть, що я далася, щоб наді мною так посміялися, що мене налисо постри

тім знову звела рученята й обмацала свою го

гли! Ой, панюсенько, віддайте моє манаття, я

лівку, наче все не могла повірити, що ота лиса

піду! Ой-йой-йой!

голова

Матушка Софія кілька разів пробувала пе ребити цей безперервний потік ойкання, але

то її власна.

На ось тобі хустину, пов'яжися,

сказала

їй не вдавалося вставити бодай слово. Наре

матушка Софія. Циганочка схопила ту хустину, пов'язалася й відразу погарнішала. Вона по

шті, виведена з терпіння , вона досить сердито

дивилася на себе в люстро, покрутилася на

прикрикнула:

Ану, зараз мені замовкни, та щоб я не чула

всі боки, й раптом кинулася до матушки Софії, схопила її руки та стала обціловувати.

Ой, панюсю,

більше ні слова! Циганочка, справді, замовкла, як відрізало,

але зовсім не жалібно,

вже знову торохтіла вона,

й злякано зиркнула , а матушка Софія відчула

Ой, яка то бунда файна! То ви мені назовсім від

себе незручно, бо зараз вона мала сказати цій дитині жорстокі слова: що ні батько, ні мати її вже й пальцем не торкнуть, бо їх вже нема на світі . Але й не сказати правди не можна було.

даєте? Ой, спасибічки!

ой, спасибічки вам!

Так у великому домі прибавилася ще одна жива душа. Рада ночувала в умивальні на роз кладачці. Дядя стягнув з горища стару парава

Бо скажеш, що батьки залишили її тут хвору,

ну (з французької

а самі помандрували далі , то вона таки втече

хи відремонтував і заставив той куток. Вдень

« ширма », прим. ред.

), тро

і буде їх шукати . Навіть якщо не зустрінеть :я

циганочка сиділа на кухні, Катерина давала їй

німцям, то що вона робитиме сама-одна та ще

лущити горох і квасолю, дерти пір'я, пробувала

й узимку? Поїсти ще одна-друга баба дасть, але

вчити прясти, але з того нічого не вийшло

ночувати в хату не пустять, то вже певно. То й

з циганським терпінням прясти. І ще вона дуже

замерзне десь, як цуценя .

не

не любила митися , викручувалася, як могла,

Слухай, дитино, н і куди іти ти не можеш . Ти

аж поки матушка Софія не вийде з терпіння і

дуже хвора, а надворі мороз і сніг, ти замерз

не крикне на неї. Тоді вона кидалася перепро

неш. Та й не маєш ти куди іти. Твого тата і маму

шувати: «Ой, панюсю, не гнівайтеся, я вже буду

вчора німці вбили. І всіх ваших постріляли. А

митися, тільки можна, щоб без мила?»

ти була вчора хвора, без пам 'яті, то не чула.

А Лаврикові, з яким вона найбільше водила

Нема тобі кого шукати. Циганочка дивилася на матушку Софію тими

ся, одного разу сказала:

своїми очиськами, а на її личку був вираз недо

чу і піду наших шукати . Хай німці тата вбили, й

віри. То вже в циганського роду від народження

маму вбили, але всіх циганів вони не вбили, їх

закладено: вони все брешуть, але й самі нікому

багато. А мені в хаті спати тісно". •

].І Ір І о н JІ б український

ІІІ

~~~~~:інський

А як настане весна, я все одно звідси вте

-33

- 34

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

НЕВДЯЧНИЙ СИН

о. Мелетій БАТ![, ЧСВВ

Колись люди ходили до церкви молитись

у неділю, то Господь Бог дощик посилав, тож і

Був гарний травневий день. Неділя для всіх,

встигали всі поле обробити , а тепер ні свята,

навіть для нехристиян, є завжди надзвичайним

ні неділі немає,

днем. Вже з самого ранку яскраве сонечко

бур'ян на сво.ій ділянці. А через деякий час

відповіла Гафія, вириваючи

немовби всіх привітало Божою благодаттю,

підійшов бригадир, навіть не привітався, зате

ясне проміння сходило на безмежні простори

почав голосно дорікати:

Подільської землі. Проміння сонця висушувало

росу і зволожені водою ~рунти.

Чому, Ви до цього часу не обробили жод

ного рядка своєї ділянки?

Гафія мовчала, бо не знала, що відповідати . Зам і сть того, щоб іти до церкви, люди йшли на поле з сапками обробляти буряки . Брига

І тут знову :

дир дільничої колгоспно·і бригади кожен день

комісія з району. Буряки повинні бути обро

Ви що, не знаєте? Через два тижні приїде

нагадував, щоб не марнувати часу. А хто не об

блені. Державного плану ніхто не має права

робить своєї ділянки

зривати.

такому не буде місця в

колгоспному колективі.

Гафія, взявши сапку в руки, також пішла в

Гафія випросталась і спокійно відповіла:

Запевняю Вас, що буряки будуть оброблен і.

поле на свою ділянку, залишивши вдома двоє

Бригадир, залишивши Гафію в спокої, пішов

своїх дітей. На полі вже було багато таких тру

до інших жінок, щоб дати свої вказівки, як їм

д і вниць і їй здавалось, що вона запізнилась .

працювати.

Боже помагай! Вітаю Вас із святою неді

ленькою!

промовила вона до своєї сусідки,

ділянка котрої була поруч із Гафійчиною.

Дякую!

ла нарікати,

відповіла сусідка , й відразу поча

я навіть не знаю, коли була для

нас неділя . Весь час робота . І Бог нас не милує

земля , як камінь твердою стала, не дає нам

дощику, грішні ми .

Поки Гафія працювала, не помітила, що на став обідній час. Декотрі жінки залишались на полі, інші знову йшли додому на обід . Вдома діти, корова , і тут потрібні її руки. Пообідавши разом із дітьми, вигнала корову на пасовисько,

та й сказала до дітей:

Пообідали, тепер підемо разом в поле на

буряки.

український

.;u Ір І о н

христм~~~~rі~~ І 11 V

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2010

- Мамо, сьогодні неділя, а Ви нам казали , що - говорив стар

гріхом є в нед ілю працювати ,

Вона радіючи, погодилась і написала прохан

ня . Йдучи додому, думала собі, що вже не буде

ший хлопчик Михайлик.

- Будете відпочивати, коли обробимо бу ряки. З колгоспним начальством не можна сперечатись. Так що йдемо в поле,

ша, ніж у колгоспі , і щом і сяця заробіток буде.

- відповіла

мати дітям коротко.

більше колгоспницею, а там і своя квартира у місті та діти навчатимуться в кращих умовах.

Праця на заводі також була нелегкою. Цілий день з лопатою вигрібала бруд землі , що зали

А коли прийшли на поле, вона разом з ді

шався на буряках. До того ж, додому добира

тьми перехрестилась, і всі почали невпиннно

лась пішки, а це було більше десяти кілометрів.

працювати. Тепер їй було веселіше . Діти зада

Удома ще потрібно було зготувати вечерю, а

вали питання, із рядків виносили бур'яни, і на

також сніданок і об ід на наступний день. Вихід

віть обидвоє Оля і Михайлик також пробували

них, коли працював завод , майже не було, бо

сапати . Лише коли звечоріло, мати з дітьми по

знову на першому місці

вернулась додому.

- виробничий план.

Тільки через рік Гафії виділили одну кімна

А прийшовши додому, Гафія найперше ви

ту в сільському гуртожитку. Вона й цьому була

доїла корову, і всі разом повечеряли. Вчораш

ня паляниця, сало і свіже молоко було їхньою

рада . Свого хлопчика Гафія віддала в інтернат на навчання , а біля себе залишила молодшу

їжею. Мати і діти, стомлені важкою працею на

донечку Олю . Тепер можна було забути про

короткий час стали перед образами і помоли

село, хоча й на заводі не було солодко. Щоден

лися Богові, дякувал и за прожитий день, і про

на важка праця повністю її виснажувала . До

сили заодно, щоб Господь Бог простив їм гріх

магатись легшої праці не могла, бо чекала на

за працю в неділю. П і сля молитви мати з дітьми

отримання житла.

полягали спати . По радіо передавали пісню « Бу

Одного дня спіткало її нещастя. Гафія по

ряки рядочками стеляться листочками". ». Стом

слизнулась на мокрій естакаді й впала вниз.

лені від праці діти заснули солодким сном, а

Вона відчула біль у нозі, боліла голова . Викли

мати думала вже про завтрашній день. По радіо

кали швидку допомогу і її забрали до л і карні.

продовжували говорити про великі досягнен

Біля неї постійно сиділа дочка Оля . Незважаю

ня колгоспів та їхніх робітників . Гафії з думок не

чи на нестерпний біль, до Гафії ніхто не підхо

виходила подія загибелі її чоловіка на будівни

див. Лише на другий день її поклали на витяж

цтві цукрового заводу. Здається, недавно було,

ку ноги, щоби підготувати до операції. Важкий

а вже минуло майже п'ять років . Час біжить, а з часом збігає наше життя . Тільки Ти, Боже, є той

перелом ноги і струс мозку ускладнювали лі

самий у вічності, що не має часу. Минуло літо, і настала осінь . Буряки до самої

кування.

- Олю, не залишай школи. Для тебе навчан ня повинно бути на першому місці, - казала

зими виривали і вивозили з поля на цукровий

мати дочці, - а я вже якось обійдусь" . Допомо

завод. Знову Гафія разом із дітьми від ранку до

жуть сан ітарки, чи хто-небудь з хворих у пала т і. Вчися дитино, щоб не бідувала, як я.

вечора поралась із своєю ділянкою. Так що її

- Мамо, Ви в мене одна, хіба я можу зали

навіть нагородили грамотою. За порадою інших, Гафія звернулась до ад

шити вас у біді, - відповіла Оля. Через декілька

міністрації цукрового заводу, щоб якось відре

дн і в вона приходила до матер і зі своїми по

монтували її хатину, яка вже розвалювалась.

дружками, щоб якнайкраще потішити її.

Директор на прохання відповів так:

Ми можемо вид ілити Вам квартиру, але з

умовою, що Ви будете працювати на нашому

Коли Гафія трохи одужала, до неї навідався інженер заводу і вмовляв її:

Ось, підпишіть ці папери, що нещасний ви

падок стався з Вашої вини тоді, коли Ви йшли

заводі.

Гафія погодилась . У неї давно була мрія пе

на роботу. Для Вас це не має значення, а для

ребратись до міста на постійне проживання, а

нас так буде краще. Ми швидше виділимо для

тепер це може стати дійсністю. Та й праця лег-

Вас квартиру. Згода?

)

.iU І р І о н п український ' 11 " (J r ~~~~:~нський

-35

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

Після деякої мовчанки Гафія відповіла:

тись йому, поки зможу, поки буду жити на цьо

Я погоджуюсь, але після лікарняного, щоб

мене не звільнили з роботи, адже ж у мене є діти .

Будьте спокійні, ось вам зарплата за мину

лий місяць.

Гафія піднялась, сидяч и підписа

ла акти, які подав її інженер.

Після першої операції через деякий час у

То де ж був цей Бог, коли нас виганяли

на буряки , чому він батька не врятував, чому Вас не захистив . Мамо, не обманюйте себе. А квартиру нам дали, бо я поступив у партію і на роботі добре виконую свої обов'язки . Ні, ні ,

Гафії була повторна операція . Лікарі причини

мамо, як на роботі дізнаються , що в мене мати

другої операції не пояснювали . Приїжджав з

молиться

Києва син Гафії. Він навчався там у інституті.

Моліться, мамо, але щоб я чи хто інший не ба

Коли вона розповіла про домовленість, він по

чив цього .

чав сваритися з матір'ю:

Вас і тут обдурують, а Ви мовчите, мамо.

не буду мати успіхів у підвищенн і .

Ой, сину, сину, ніколи не очікувала від тебе

такого .

Хіба можна так поступатися. Ще невідомо, що

Після таких суперечок Гафія йшла на кухню

з Вами буде ... Я цю справу виведу на чисту

й ставала мити посуд . І тепер на кухні вона

воду.

глянула на маленьку і конку Почаївської Божої

Сину, дуже тебе прошу, не сперечайся з

Матері та залилась сльозами. Їй нікому було

начальством. Адже в нас ще немає квартири.

жалітись, то пожалілась Пресвятій Богородиці.

По її лиці потекли сльози, Михайло вийшов з

Майже рік Гафія була на лікарняному, дві операції, гі пс, милиці ,

Та найбільше Гаф і ю не злюбила невістка, яка вчителювала у школі . Якось, коли Гафія почула

палати, він нічим її не потішив. все це перетерпіла .

Травма турбувала її все життя . Та й квартири

безбожну лайку, то сказала невістці:

Як же ти виховуєш дітей, коли з твого рота

вил і тає така мерзотність?

на заводі для неї не виділили, мотивуючи це

Це обурило нев і стку ще більше, і вона по

тим, що діти вчаться , вистачить тієї кімнати , де

ставила ліжко на кухні та заборонила Гафії вхо

вона проживає .

дити в кімнату. А коли Гаф і я пожалілась своєму

Старший син Михайло після закінчення ін

синові, то він спокійно в ідпов і в:

ституту три роки працював по направленні

-А хіба Вам, мамо, пога но на кухні? Ви ж самі

в Росії. Повернувшись додому, він також вла

бачите, які тепер приходять гості, в основному - начальники. Одна к і мната - для дітей, для нас

штувався

працювати

на

цукровому заводі .

Мати раділа його успіхами. Вона все ще пра

спальня і вітальня, а для Вас

цювала прибиральницею. Лише тоді, коли син

за це все і не обурюйтесь. Маєте де спати, має

одружився, їм виділили квартиру. Дочка Оля

те що їсти і живіть собі з Богом. Бачите, я навіть

вийшла заміж і відділилася від матері. Гафія те

сказав « З Богом », що Ви його так шануєте.

пер жила зі сім'єю свого сина Михайла .

кухня. Дяку йте

Гафія змирил ась, і цілий день поралась на

Ще будучи в лікарн і, Гафія навчилась від од

кухні .

Вона

вставала

рано-вранці,

помолив

ної глибоковіруючої жінки щоденних молитов .

шись, готувала сніданок для сина та невістки , ко

Вона їх переписала, і завжди молилася вранці

трі поспішали на роботу, а після сніданку- для

після сну та ввечері перед сном. Крім цього,

внуків, кот рі йшли до школи, мила посуд, йшла

жінка навчила Гафію молитися на вервиці . Та,

на базар за продуктами, прибирала кімнати , а

на жаль, тепер Михайло, її син , заборонив їй

там

молитись. Він з криком докоряв їй:

на старий диван на кухні, щоб хоч вночі трохи

му світі.

Щоб я більше цього ніколи не бачив, я ні

обід, вечеря, і тільки пізно ввечері лягала

відпочити . А тут ще ноги крутить хвороба, вся

коли ні перед ким не стояв на колінах і Вам,

кі болячки, як кажуть, старість

мамо, не дозволю, хоч би й перед Богом,

найбільше боліло серце», що залишилась оди

Га

не радість. «Та

фія мовчала, а потім відповіла йому: - Якби не молитва, ніхто б мене не поставив

нокою. Навіть внуки не спілкувалися з нею.

на ноги . І я дала Богов і слово, що буду моли-

до лікарні . Коли до хворих приходили діти ,

Одного разу Гафія захворіла і син відвіз її

український МІР ІОН

христи~~~~~~~ '11 "

JIJ

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201 О

знайомі, то до неї ніхто не приходив. І тільки,

коли Гафію виписували з лікарні, приїхав син,

Правду кажете, отче! Але коли я мала час

на його виховання: колгосп, поле, буряки, а по

щоб подякувати лікарям за успішне лікування.

тім

Коли вони виходили з лікарні, на коридорі, Ми

Та, на жаль, син мене не зрозумів. Це мене най

хайло сказав матері:

більше болить. Та й мене ніхто не виховував,

Мамо, я домовився, щоб Вас прийняли до

будинку перестарілих . Ви знаєте, що ми на ро

боті і нема кому доглядати за Вами, а там вам буде найкраще. Ви погоджуєтесь зі мною?

завод, завжди працювала від зорі до зорі.

виправдовувалась Гафія.

Це правда, що Ви прожили життя в важкій

праці, - говорив до неї священик, - забувши про найголовніше

про свою душу, про душі своїх

Гафія мовчала. Вона все ще відчувала тяж

дітей. Ціллю нашого життя є щасливе вічне жит

кий біль у хребті та ногах. Але, коли вийшла за

тя, яке не закінчується. Щасливі ті, що каються

двері, тихо промовила:

в своїх гріхах і стають на добру дорогу Царства

Вези мене, куди хочеш. Тільки, коли буде

Божого. Із любові до Вас Бог дав Вам можливість

те мене ховати, то поховайте мене в селі, біля

бути в лікарні та зустріти побожну жінку. За все

моєї матері. Вона залишила там місце для бать

дякуйте Богові та моліться за навернення своїх

ка, бо думала, що він все-таки повернеться з

дітей. Молитва матері має велику силу.

Сибіру, куди він був засланий під час репресій. Батько вже давно помер і невідомо, де похова

ний, то нехай".

Що Ви, мамо, живіть ще довго. Вам ніхто

не бажає поганого. Ви потім звикнете до цього будинку, будете, як в рідному домі.

Отче, я Вас дуже прошу, коли я помру, щоб

ви відслужили похорон у моєму рідному селі, -

просила наприкінці Гафія свого сповідника, до даючи,

я про це скажу своєму синові, я хотіла

би, щоб мій похорон був скромний, без вінків, а на могилі лише щоб посадили колючу розу, яка

Михайло ледве запхав маму в машину, за

буде нагадувати про моє нелегке життя. А Ви,

брав з лікарні ще її постіль, поїхав у село Гар

отче, помоліться щиро за мою грішну душу, та

маки. Документи на прийом були заздалегідь

найбільше

приготовані. А в будинку для перестарілих її навіть втішили:

Ми приготували для вас найкращу кімна

ту, подякуйте своєму синові. Він у вас дуже до

брий.

за навернення до Бога мого сина.

Не минуло й три місяці, як Гафія померла. До священика прийшли її син з невісткою, про сили поховати їхню матір. Михайло сказав свя

щеникові:

Мама була доброю, роботящою, про це всі

В тривозі, згорбившись від болю, Гафія на

кажуть, та, на жаль, ми її не розуміли. Ми хотіли

віть зраділа, що похвалили її сина, і тихенько

забрати її додому і в нас десь примістити, але

сказала, входячи в кімнату:

вона не захотіла. Можливо, й тут є наша вина.

-Дякую! Нехай тобі, си1;1у, в твоєму житті Бог

Людина живе не самим хлібом, а й Словом

Божим, і цього вона бажала вам . І якщо ви хо

щастить!

Одного разу попросили священика до бу

чете зробити тепер щось добре для матері, то

динку перестарілих. Одна старенька бабуся

прийміть Слово Боже і живіть згідно з Божи

бажала Св. Сповіді. Вона жила в кімнаті разом

ми заповідями. І ви відчуєте вже радість свого

з Гафією. Гафія також попросила священика,

життя на землі, радість життя яке переходить у

щоб і її висповідав. Вона сповідалась ще в ди

вічність. Час дуже швидко біжить. Дякуйте Бо

тинстві, тож їй потрібно було пригадати гріхи

гові, що дав Вам таку добру матір, котра буде

за все життя. А після сповіді вона в розмові з

пам'ятати про Вас у вічності, куди ми всі підемо, щоб радіти тим, що нам приготовляє Господь, -

священиком сказала йому:

Мала я одного сина, але й він став для

мене чужим, а дочка далеко від мене.

говорив священик. Михайло відповів йому:

Дякую Вам, отче, за добре слово.

Не нарікайте на свого сина, це ж Ваша ди

І тільки після похорону своєї матері Михайло

тина і ніхто Вам не винен, що Ви його так ви

з дружиною повернулися лицем до Церкви та

ховали.

почали практикувати християнське життя. •

,U Ір Іон а український І І І \1 (J ~~~~А~~нський

-37

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

ЯК МИ СВЯТКУЄМО ПРАЗНИКИ? о. Йосиф БУДАЙ, ЧСВВ

християнський народ, який би так по-варварськи,

Можливо, немає у цілому світі народу, який би

вернімось до святкування Різдва Христового. Ті ж самі

по-поганськи святкував християнські празники . По так урочисто святкував релігійні торжества,

колядники (як дорослі, так і молодь) ще в перш і й хаті

як ми, українці. Згадаймо, наприклад, свято

більш-менш прославляють Бога колядкою на твере

Різдва Ісуса Христа. Скільки різних обрядових

зу голову. А далі пішло-покотилось ... У хаті молитва,

звичаїв у підготовці і святкуванні цього

а на вулиці матюки й погані слова, крики та свар ки,

празника!

а інколи й бійки. І чим ближче до півночі чи ранку, то

добра половина вже не розуміє - чи прославляє Бога, Пригадую, як я, будучи ще малим хлопцем, зазда

ручи приклад з дорослих. Над ранок такий «ревний

Святий Вечір. Потім долучав суботу та неділю, то вихо

християнин » приходить додому і починає наводити

дило 5-6 днів святкувань. В інших народів - не більше

порядок, і не раз та бідна жінка з дітьми мусить хова

2-3 дні в.

На йбільше праці мали наші матері й бабусі, щоб приготувати 12 страв. Звичайно, ця праця не була

тися, втікати з хати, бо господар прийшов додому... Потім він цілий день буде спати, бо наступної ночі

тягарем, бо на більшу Божу славу трудилися.

знову має йти «прославляти » Бога . І мало хто п іде до

Та вже найбільше радості було, коли в різних части нах села формувались групи колядників і вертепи, які своїми голосними співами веселили людей. Хто в цей час міг спати більше 2-3-х годин? Хоч це був час, коли

церкви чи почитає добру книжку. Чи Богові мил і такі коляди та вертепи?

Пригадую, як у

1998 році,

перебуваючи в нашому

монастирі в Римі, мав час збоку придивитися до того,

компартія забороняла всілякі релігійні дійства, осо

як святкують Різдво українці. І тоді вирішив написати

бливо для дітей, та ніхто на це не зважав. Навіть з біль

листи в Україну до знайомих священиків, щоб вони,

шою ревністю це робилось, коли з ра й ону при'1Жджав

як добрі пастирі, вчили своїх овечок по-християнськи

хтось на перевірку. Часто по пояс у снігах ходили від

святкувати празники . Через деякий час отримав я

хати до хати, бо дороги патрулювались.

листа від о. Петра Паньківа, яки й зачитав це моє «По

А скільки зусиль і часу забирало приготування

слання» в церкві. І ось після Різдва оди н парафіянин

до Пасхи : Страсний Четвер (тривалі моління з чи

підійшов до нього й сказав, що старався так провес

танням 12-ти Євангелій), довгі черги до Плащаниц і у

ти свята, як «ТОЙ з Риму» написав: сам не пив й іншим

Велику П'ятницю в призадумі та молитві на колінах

не наливав, ходив щодня на Божественну Літургію,

через цілу церкву, Єрусалимська Утреня з чудови

більше молився, читав побожні книжки, та дуже задо

ми мелодійними співами! А як уявити Воскресіння

волений з цього. Це і для мене було маленькою радіс

Христове без пасхальних кошиків з усіляким до

тю, що недарма присвятив час для написання листів.

бром, прикрашених чудовими писанками і виши

Чому ж ми всі не можемо так святкувати?

тими рушниками? І цей гарний звича й наші українці

Згадаймо ще українські весілля. Аж столи вгина

не забувають за кордоном, де перебувають на за

ються від ·1жі і алкогольних напоїв. І то не залежить- чи

робітках . Кульмінацією є Пасхальна ніч - тільки хво

багач на всю околицю справляє весілля, чи бідна вдо

рі, немічні й немовлята мають право залишитися

ва. Не дай Боже не вистачить горілки ... Не раз питає

вдома, всі ж інші йдуть до церкви.

сусід сусіда : «Скільки ящиків горілки ти купив на своє

А хто в світі може похизуватися такими гучними

весілля, скільки літрів самогону вигнав, скільки ящиків

весіллями, як у нас? Так само храмовими празника

ми чи похоронами. " Та й іменини, дні народження

вина і пива придбав?». І вилазить зі шкіри вдова, щоб не дай Боже люди не осудили, що забракло алкоголю.

ми святкуємо по-особливому. Але це тільки «одна

Думаю, що порядні люди не осудять, а оці пияки ... То

сторона медалі ...»

кого ми більше боїмося? Бога чи пияка?" Не боїмося гріха і Бога, що Він скаже, а боїмося, що пияки скажуть. І хочемо потім, щоб Бог благословив таке весілля ...

Коли глибше застановитись над тим, як ми свят куємо, то не знаю, чи знайдеться у світі хоча б один

чи того, «ЩО з ріжками». І діти подібно поводяться, бе

легідь дивився в календар, на який день припадає

український ,:U І f' Іон J б христи~~~~~~~ 111 \1 аr

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

Перебуваючи якось у нашому монастирі в Едмон

горілки? Чи не краще в той день піти до церкви на св.

тоні, відвідав я парафіяльний ді м при церкві . Була су

Л ітургію, висповідатись, прийняти Св. Причастя та по

бота. Хтось з тамтешніх українців справляв весілля для

дякувати Богові за ще один прожитий рік?

сво'1х дітей і винайняв простору залу в парафіяльному

А як ми святкуємо храмові празники? До обіду в

домі. І ось, розмовляючи зі старостою в той час, коли

церкві на молитві, а після обіду все перекреслюємо

інші приготовляли столи і їжу, я багато чого дізнався.

випивкою, поганими словами і богохульствами . Чи

Хоч люди там не бідніш і від наших, але столи не про

радіє цим Пресвята наша Мати, коли бачить своїх ді

гинаються. Головні урочистості весілля

церковний

тей, що так святкують її Благовіщення, Успіння, Різд

шлюб у храмі, потім привітання рідних і знайомих. І

во, Покров? Чи радіє великий посник і молільник св.

вже після того всі йдуть до столу. Подаються одна-дві

Іван Хреститель, коли парафія, якої він є покровите

холодні закуски, перша страва і друга, солодкий стіл і

лем, потопає в ріках алкоголю та брудних слів? Рів

трохи випивки. «А хто хоче більше поїсти чи випити,

но ж св. Миколай, пророк Ілля чи наші покровителі,

каже староста, - то поряд є буфет, де можна собі ку

яких ми носимо імена .. . А ми хвалимося, що україн

пити». Я був приємно здивований. А в нас бідна роди

ці

на вилазить зі шкіри, але хоче доказати, що справить

гучн іше весілля, як сусід-міліонер. Чи мудро це, щоб

побожні ... Особливо наш і чоловіки. У неділі й свята часто мають по дві Служби Божі: одну- до обіду в Бо

потім півжиття борги повертати? А в деяких місцевос

жому храмі, а другу- після обіду в корчмі чи барі .. .

найпобожніший народ у світі. І дійсно, ми дуже

тях, особливо в Карпатах, ще кажуть: «Що то за весіл

Не хочу багато писати про наші християнські похо

ля, коли ніхто не побився?». Напевне, в африканських

рони, які часто-густо перетворюються в гучні забави.

племенах до такого не доходить

А ми кажемо, що українці

...

найпобожніший на

род у світі. Скільки ще праці є перед нами,

щеннослужителями, батьками, вчителями,

свя

Бідна родина, замість посвятити час на молитву за душу померлого, мусить бігати заклопотано, щоб приготува

ти пишні столи, аби не дай Боже хтось не осудив ...

щоби

Чи не час нам уже повертатися до звичаїв наших

міняти поганські звичаї на християнські. І приємно,

предків, які з пляшкою горілки відсвятковували ціле

що тут чи там з'являються добрі плоди . При храмі

весілля, бо тепер на одного пляшки замало. До чого

св. Онуфрія у Львові існує молодіжна християнська

ми дожилися ". Якщо сьогодні на село одна-дві роди

спільнота

Марійська дружина. З цієї спільноти

ни знайдуться, що не дружать з алкоголем, то це ще

зародилось кілька молодих сімей. І вже є доброю

добре. І коли зустрічаєш молоду людину, голову сім'і,

традицією, що весілля проводиться без алкоголю. І

котрому ще й ЗО-ти років немає, а він уже старий,

набагато веселіше, ніж на п'яну голову: і ніч замала,

спитий, згорблений дідусь, то що говорити про якусь

щоб висп і вати усі знані народні та релігійні пісні, по танцювати, поставити кілька цікавих сценок, ршпо

майбутність колись славного нашого народу? Усі повинні оголосити бій цій найбільш заразливій

вісти жарти чи веселі історії. Напевно, Господь б r~ь

хворобі - і священики, і батьки, і державні урядовці ...

ше задоволений, благословляючи такий шлюб. Чи не можна подібно відсвяткувати свої іменини чи

день народження? Чи обов'язково тільки при пляшці

Не бійся почати з себе. Простягни руку допомоги ближньому. Зі св. апостолом Петром киньмося в Божі обійми з молитвою: « Господи, рятуй, бо гинемо».8

О. РОСТИСЛАВ ГЛАДЯК СВЯТКУЄ 60-ЛІТТЯ Парохіяни хр. Івана Богослова,

ремонт храму. У

с. Суховоля, Городоцький р-н

ній ювілей храму. Вже замінено всі дерев'яні кон

2012

р. святкуватиметься століт

струкції церкви, перекрито дах мідною бляхою,

8 червня 2010 р. виповнюється 60 років нашо

побудовано котельню, проведено сучасне газове

му парохові отцеві-крилошанину Ростиславові

опалення, встановлено новий іконостас. Церкву

Гладяку. Своєю сумлінною працею о. Гладяк здо

оздоблюють художніми розписами під керівни

був заслужену повагу серед мешканців села. Під

цтвом Народного художника України Любомира

керівництвом отця - пароха ведеться капітальний

Медвідя. Завдяки зусиллям о. Ростислава видано

,U Ір Іон ;t п український (J r ~~~~:~нський

' 11 "

-39

- 40

КУЛЬТУРА ТА ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

історичний нарис « Суховоля», де висвітлено іс

місяця отець служить Святу Л ітургію для учнів та

торію села, парохії, монастиря сестер Василіянок

викладачів школи у колишній каплиці монастиря,

(контемплятивно-адораційний) св. Пророка Іллі,

розташованій у школі. При парохії діє товариство

який заснував Митрополит Андрей Шептицький.

«Апостольство

О. Ростислав був ініціатором відкриття меморіаль

Пресвятої Богородиці», «Сім'я Найсвятішого Серця

Молитви »,

«Братство

Покрови

ної дошки на честь Митрополита Андрея у Сухо

Ісуса», спільнота «Матері в молитві ». Щороку паро

вільській ЗОШ (колишнє приміщення монастиря),

хія ни та молодіжні організації під керівництвом о.

сприяв виданню художніх альбомів «Іконостас

Гладяка здійснюють паломництва до відпустових

церкви св. Івана Богослова в Суховолі (середина

місць. Частими гостями у церкві бувають видатні

XVII

ст.)» та « Поліхромія святилища церкви св. Іва

на Богослова села Суховоля». Завдяки зусиллям

представники творчої та церковної інтелігенції, мистецтвознавці, музиканти, співаки.

пароха при церкві діє три церковних хори, що

Дорогий отче Ростислщ!е, Ваші парохіяни ба

неділі відправляється дві Святі Літургії. Щороку

жають Вам Божих ласк, Божого благословення у

ведеться підготовка дітей до Першої Сповіді (від

Христовому Винограднику для спасіння наших

повідальна с. Маркіяна, ЧСВВ). Тісно співпрацює

душ, на добро і славу нашій Святій Католицькій

о. Ростислав зі школою: кожної першої п'ятниці

Церкві та рідному народові. •

ХРЕСНА ДОРОГА НА СВЯТІЙ ГОРІ В СЛОВІТІ Роман ГАЛУШКА Маnьовниче ceno Сnовіта розмістиnося при автотрасі Зоnочів - Львів - Вінниця. Воно має

багату природу, nісові масиви. У ceni живуть добрі, розумні, працьовиті nюди, котрі розуміють, що співжиття з Богом - справжнє духовне щастя. Сеnом, роздіnяючи його на

рівні поnовини, протікає ріка, що бере свій початок у nicax. Побnизу річки наші предки будуваnи житnо, розуміючи багатство та ціnющість чистої джереnьної води. В монастирі, де знаходиться туберкульозна лі

карня на стінах почали відкриватись образи свя тих, що мовчазно звертаються до нас: « Чекаємо

на Ваше навернення ... » В

2009

році з ініціативи

п. Богдана Лук'янського, колишнього працівника правоохоронних органів, вихідців із села Слові

ти, директора Жовківського держлісгоспу та ін ших жертводавців села на Святій горі була збудо

з людьми задля любові, і в цьому співстраждан

вана Хресна Дорога. З неї Христос промовляє до

ні Бога з нами полягає спасіння людства. Тому,

нас: «Об'єднаймося, мої рідні ... » Оскільки Бог є

користуючись нагодою, хочу подякувати всім

Любов, Він не може не страждати з тими кого лю бить.Любов, яка не страждає, не може вважатись правдивою любов'ю, любов, яка любить «здале ка», без жодного ризику для люблячої особи, не може називатися любов'ю. Бог хоче страждати

хто брав і буде брати участь у Хресній Дорозі в с. Словіта. Об'єднаймося для Бога, бо попереду стільки роботи для благоустрою Хресної Доро ги, повернення справедливості

монастиря в

селі Словіта. Бог чекає ... •

українськи й МІРІQН

христи~~~~~~~

111 V

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2010

КРОСВОРД Підrотуваnа Леся ШТИКАЛО

По rоризонтаnі: 4. Вищий представницький законодавчий орган держави, побудований повністю або частково на ви борних засадах. 7. Хустка або шарф, що одягають на шию. 8. Населення держави, жителі країни. 9. Помилка, прорахунок у чому-небудь. 12. Країна в Європі на Балканському півострові - ... та Герцеговина. 16. Місто у Тернопільській області, відо ме з 1211 року. 18. Святий ... Савіо, вихованець дона Боско. 19. Спеціально виділена територія лісу, степу, акваторії для з 'і е реження та відтворення характерної флори і фауни. 20. н , й більший острів в Африці . 22. Туристичний центр у Північ~ . ій Італії. 23. Високе швидкоросле листяне дерево з зеленувато сірим стовбуром, широкою кроною та лапатим листям. 25. На прямок в європейській культурі кінця XVI-XVIII ст., започатко ваний в Італії. 29. Італійський фізик, збудував радіотелеграф, лауреат Нобелівської премії 1909 р. 30. Триярусний головний убір Папи Римського. 31. Сухий гарячий вітер у пустелях Азії й Африки. 32. Вічний двигун - .. .-мобіле.

По вертикаnі: 1. Гетьман України, меценат освіти і мисте цтва, фундував побудови низки церков у Києві, Чернігові, Переяславі. 2. Виконання церковних пісень двома хорами . 3. Тропічна трав'яниста рослина, плід якої має овальну фор му, солодкий і запашний. 5. Встановлене найвищим органом державної влади загально-обов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. 6. Український щипковий музичний інструмент, різновид лютні . 10. Весняне розмиття рік. 11. Кос мічна система, що складається із зірок, зоряних скупчень, пи лових і газових туманностей, розсіяного газу і пилу. 13. Штат у США . 14. Провідний, видатний діяч науки, мистецтва. 15. Висока трав'яниста рослина родини пасльонових, поширена в Америці та Східній Азії; в Україні використовують як деко ративну рослину для сухих букетів. 17. Колектив, група людей одного фаху, які разом виконують якесь виробниче завдання чи певну роботу. 21. Вишукана страва . 24. Столиця та великий порт Японії. 26. Здатність людини мислити, відображати та пізнавати обєктивну дійсність. 27. Австрійський композитор, піаніст, скрипаль - Моцарт Вольфганг .. . . 28. Хімічний еле мент, біло-рожевий, крихкий метал, застосовують як домішка при виготовленні електронних приладів.

Відповіді на кросворд, опубnікований у числі за червень 201 О року: ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 1.Бонавентура. 7.Дарниця. 10.Оратор. 11.Бароко. 13.Іван. 14.Хор.15. Київ. 18. Аналоr. 19. Омметр. 21.Христос. 22.Кандидатура. ПО ВЕРТИКАЛІ: 2.Аналой. 3.Етна . 4.Тиціан. 5.Канонізація . б.Чудотворець. В. Каракас. 9.Корифей.12.Сон.16.Конрад. 17.Імпорт. 20.Осад.

.:UІРІQН

ІІІ

Jfi український

~~~~~~нський

МІСІОНАРЧИК

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

нr~rонАРЧИt<

бр. Юстин БОРИС, ЧСВВ

Слава Ісусу Христу! Найдорожчі мої читачі! Ось ми знову зустрілися , і я дуже радий. Сподіваюся, що ви весело проводите час літніх кані

кул. Прошу не забувати чинити добрі вчинки, а також про ваших друзів, серед яких я. Напиш іть мені про свої канікули! У червні сталося багато цікавих подій, і у сьогоднішньому номері я роз повім про деякі з них. • Ваш «Місіонарчик»

ПЕРШЕ СВ. ПРИЧАСТЯ В ЦЕРКВІ СВ. АНДРІЯ с. Єремія СТЕБЛИНА, ЧСВВ

кращим і подарувати нам справжнє щастя, як не зустріч із нашим Приятелем

Ісусом у

Любі юні друзі «Місіонарчика »!

Пресвятій Євхаристії?! Всемогутній Бог у та

Місяць червень подарував вам нарешті

сіб дарує, віддає себе цілковито нам . Навіть

такі довгожданні канікули . Це, мабуть, для

ангели в небі не можуть так тісно бути з Ним

кожного найпрекрасніша пора в році!

злученими!

кий надзвичайний і, водночас, простий спо

Але я б хотіла розповісти вам, чому цей

Заохочую кожного з вас приймати Ісуса в

час є таким довгоочікуваним для багатьох ді

Тайні Євхаристії якнайчастіше, бо тільки тоді

тей Катехитичної школи ім. свящмч . Йосафа

матимемо Його силу, щоби боротися зі своїми

та, що діє при церкві св. Андрія оо. Василіян.

злими звичками та гріхами (адже ми хочемо їх

Саме у червні місяці, коли урочисто святку

позбутися, правда ж?).

ємо свято Пресвятої Євхаристії, велика кіль

Святий Папа Пій Х сказав колись давно:

кість дітей приступить до своєї Першої Спо

« Будуть святі діти ». А це станеться тільки тоді,

віді та Урочистого Святого Причастя . Гадаю,

коли ми часто будемо в злуці з Ісусом Євха

що цей день стане незабутнім у їхньому жит

ристійним. Цього вам щиро бажаю! Хай Ісус

ті . Адже майже увесь навчальний рік ми ра

притягне вас любов'ю Свого Серця і запалить

зом готувалися до цієї події. Що ж може бути

нею ваші маленькі серця . •

42'111GIOHdP

український

;u Ір І о н IJ

христи~~~~~~~ ' 11 "

МІСІОНАРЧИК

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

ДІТИ З НАШОЇ ШКОЛИ ПОДІЛЯТЬСЯ ДУМКАМИ,

ЯК ВОНИ ГОТУЮТЬСЯ ДО ЦіЕЇ незабутньої зустрічі з живим Богом:

«Якщо спитаєте мене: «Що для тебе означає

«3

великим нетерпінням чекаю цього дня,

Пресвята Євхаристія?», то я відповім: «Це жи

коли можна буде прийняти Ісуса до свого

вий Христос, Котрий дарує Себе нам».

серця під видами Хліба і Вина. Тому хочу зро

8 р.

бити подарунок для Нього: обіцяю більше не

«Зовсім скоро настане той день, коли Ісус

тиком. Я народилася, щоб любити Бога і йому

Віра Оверко,

битися і не сваритися зі своїм молодшим бра завітає й до мого серденька. Впродовж на

служити!»

вчального року я відвідую уроки катехизації.

Ірина Ястремська, 7р.

Вдома намагаюся бути чемною, добре вчити

«Цього року я готуюся до Святого Причас

ся, слухати батьків і вчителів. Щонеділі ходжу

тя. Тому пригадую всі свої гріхи і роблю усе,

до церкви, вдома ніколи не забуваю молитись.

щоб вони не повторювались. Обіцяю молити

Думаю, що я з чистим серцем піду до Святого

ся і не засмучувати Бога.»

Антоній Гриниwин,

Причастя».

Соломія Сорока,

8 р.

9 р. «У Святому Причасті приймаю до себе Ісу

«Боже! Я Тебе люблю! І чекаю цього дня, коли прийде до мене в Святій Тайні Євхаристії Ісус!» Марічка Федак, 7р.

са. Він вибачить усі мої гріхи і вчинить так,

щоб я їх більше не робив. Хочу завжди бути близько до Ісуса». Михайлик Заторський,

8 р.

«У Святому Причасті я зустрінуся з Ісусом. Я

не побачу Його, але відчую серцем. Тоді я по

«Дорогий Ісусе! Я дарую Тобі листівку за

прошу в Ісуса допомогти мені стати кращим,

все, що я маю. Жертвую відмову від телевізо

чемнішим, терпеливішим. Я скажу Йому, щоби

ра на

був зі мною завжди!»

ігри на комп'ютері.» Данило Мартин,

м р І О Н 1 п український І І І \1 О ~~~~~~нський

8 р.

2 тижні. Від червня 2009 року не граю в Олег Шалавило,

8 р.

-4

- 44

МІСІОНАРЧИК

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2010

ЗУСТРІЧ З ЦІКАВОЮ ЛЮДИНОЮ

Нещодавно відбулася зустріч із

закінчився фестиваль «Пісня серця», в якому

відомим співаком Тарасом Курчиком.

я вже З-ій рік беру участь як голова журі . Му

Розмову проводили: бр. Юстин

зика, що я її пишу

Борис, ЧСВВ, Максимко Бервецький,

зуміло, що естрадна. Я зараз створюю альбом

Дениско Яхура, Іринка Криницька та

англомовної музики, дуже радий що в Чехії

Роксоланка.

одна з моїх англомовних пісень займає 14-те

духовна музика, хоч зро

місце серед відомих світових хітів.

Бр. Юстин: Слава Ісусу Христу! Скажіть Бр. Юстин: Що Вам найбільше

на початку кілька слів про себе.

Я розпочав свою діяльність з

1989

року.

Це була перша «Червона Рута». Потім у мене

пригадується з дитинства?

З дитинства мені найбільше пригадуєть

відбувалось багато різних концертів по Укра

ся скрипка, на якій я грав. Спочатку мені дуже

їні та за кордоном. Однією з вагомих подій у

хотілося грати на ній, але я ще не розумів що

моєму житті стало те, що я написав музику

означає грати на скрипці. Потім я плакав від

до офіційного гімну, присвяченого приїзду

скрипки, а скрипка від мене. Все ж таки я ра

Папи Римського Івана-Павла 11 до України та

дий, що отримав освіту в музичному училищі

виконав його. Щасливий, що отримав благо

в м. Дрогобичі, а також

словення з рук Святішого Отця. Нещодавно

працювати на хорошій основі.

можливість надалі

український

)

;u Ір І о н п V (J r

христи~~~~~~~ І І І

МІСІОНАРЧИК

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201 О

Бр. Юстин: Кілька років тому вийшов

Ваш альбом на релігійну тематику «Нас, Боже, не забудь», до якого увійшов гімн, присвячений приїзду Папи Івана Павла 11 в Україну. Чи це якимось чином

пов'язано з подіями з дитинства?

- Я розкажу ще один цікавий момент з мого дитинства. Мій батько любив носити беретки (це такий головний убір) і мене заставляв. Я

її не те що не любив, я ненавидів цю берет ку, але батько заставляв, і я був змушений її носити. Хлопці, як тільки побачили на моїй голові беретку, відразу дали мені псевдонім

«Папа Римський». І уявіть собі, що через бага то років доля мене звела з такою надзвичай ною особою, духовним батьком усіх християн

Папою Іваном Павлом

11,

і саме тоді, коли я

написав гімн до його приїзду. Тому моменти з дитинства часто можуть символізувати мо

менти життя в майбутньому.

Максимко Бервецький: Чи будете Ви записувати новий альбом, до якого

входитимуть релігійні пісні?

більш веселі. Ви будете їх слухати і давати свої відгуки, домовилися? Бр. Юстин: Що Ви можете сказати про

віру, чим вона є для Вас?

Для мене віра

це суть життя, його фун

дамент. Все будується на вірі. Для мене важ ливо вдосконалюватися, знаходити своєрідні

«Острівки віри». В житті людини є багато спо кус, але віра дає можливість їх перемагати.

Стосовно нового альбому, скажу, що це

дуже клопітка праця, тому що для Господа все

має бути не просто добре, а найкраще. З аль бомом, який вийшов, довелося досить попра цювати. Там було багато живих інструментів, декілька хорів, ідеї творів досить цікаві. І зараз

на фестивалі я придивлявся, що би хотілося почути від дітей і від мене. В принципі, я був би готовий взятися за такий альбом. Та спер шу я мушу дозріти своїм нутром, відчути, що

настав потрібний момент для реалізації цього

задуму. Робити просто для кількості мені не підходить, я такого не поважаю. Новий аль

бом буде, я в цьому впевнений. І пісні будуть

,U Ір Іон п український І І І \1 О ~~~~~~нський

-45

- 46

МІСІОНАРЧИК

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

Максимко Бервецький: Чи молитва допомагає Вам у Вашій творчості?

Молитва мені дуже допомагає. Напри

клад, коли я брав участь в першому фестивалі у своєму житті, то стався просто фантастичний випадок. Це був

1989 рік. Тоді

ще не було такої

техніки, як зараз, тому я приніс на репетицію

касетний магнітофон. Він погано грав, щось там шипіло, скрипіло. Я зрозумів, що мені

буде сором на довгий час, і ні на що не роз раховував. Коли я вийшов з репетиції, пішов

на горище щоб побути самому. Дуже щиро помолився. Кажу: «Боже, для чого я сюди при

їхав?». Почався концерт. Багато людей. Коли я

вийшов на сцену, то був страшенно здивова ний

мій магнітофон грав чисто. Коли я пішов

Іринка Криницька: Яким чином

забирати свій старий магнітофон, то побачив,

Вам вдалося досягти успіхів

що він стояв збоку, а на його місці був такий

у творчості?

самий магнітофон, тільки новенький. Звідки

Якби не міцна віра, мені мало що б вда

він взявся? Я не знаю й до сьогодні.

лося. Я знаю, що багато хлопців і дівчат хо чуть стати відомими в музиці чи у інших ви

Бр. Юстин: І наприкінці, що Ви можете

дах творчості. Інколи ця клопітка праця так

порадити нашим маленьким гостям,

набридає, що хочеться все залишити. Тому

а також всім читачам <<Місіонарчика»,

потрібна міца віра, яка триматиме. Віра го

щоб досягнути успіху?

ворить мені, що я повинен іти та працюва

Перше

не треба впадати у відчай. Тре

ти. Особливо це стосується християнської

ба багато молитися, просити Господа за все.

культури. Я повинен нести її для інших. В

Бог знає, що нам краще підходить, а що нам

мене було багато успіхів і багато невдач, і їх

зашкодить. Друге

потрібно було перемагати. І, якщо б я не ста

бути завжди впевненим і ступати твердим

рався перемогти, то нічого б не вийшло. Тре

кроком у своєму житті .Незважаючи на пере

ба працювати багато, довго, самовіддано

тоді все вдасться.

бути міцним у своїй вірі,

шкоди, досягати хороших цілей. Якщо ви має

те хорошу ціль, то за неї варто боротися. Але добрими засобами і щирими молитвами.

Іринка Криницька: А ким Ви мріяли стати в дитинстві?

Бр. Юстин: Дякуємо. Хочемо побажати

В дитинстві в мене було три мрії. Стати

Вам творчих успіхів. Аби Ви з вірою та

або лікарем-хірургом, або священиком, або

молитвою несли Слово Боже, адже му

співаком. Одна мрія майже збулася.

зика неабияк впливає на людей. •

український МІР ІОН Jб 111 V (J

христи~~~~~~~

МІСІОНАРЧИК

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

«ВЕСЕЛІ КАНІКУЛИ З БОГОМ»

бр. Юстин БОРИС, ЧСВВ,

заходи, потрібно лише знати, чи проводяться

Напевне важко знайти дитину, котрій би не

ся. Потім попросити свого тата чи маму піти

подобалось літо. Кожен хоче провести його

на батьківські збори. Лише після того, коли

о. йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ (духівник табору)

вони при вашій церкві і заздалегідь записати

якнайкраще і якнайвеселіше. Інколи нам на

вони дадуть дозвіл на ваше перебування в

допомогу приходять молодіжні організгції,

такому таборі, ви матимете можливість цілий

що діють при різних церквах. При церкві :в.

тиждень проводити час з отцями Василіяна

Онуфрія у Львові цього року вкотре відбулися

ми, а також зі своїми ровесниками, у весело

«Веселі канікули з Богом». На цей захід прихо

му товаристві. Цього року «Веселі канікули з

дять діти віком від 8-ми до 12-ти років. У про

Богом» відбуваються при церкві св. Онуфрія

грамі є не тільки багато цікавих ігор, естафет,

у Львові, у Жовкві, у Брюховичах, у Бучачі. Не

спортивних заходів, велика кількість гуртків,

бракує таких заходів і по всій Україні. Найваж

але й коротка катехизація, пісні, веселі «бан

ливіше - це не гаяти часу, і, поки ще не скінчи

си» (спеціальні танці з рухами), Свята Літургія

лося літо, знайти такий табір, де є можливість

і, звичайно, ще багато всього цікавого. Цей

познайомитись з багатьма іншими хлопцями

час діти проводять весело і разом з Богом.

та дівчатами. Отож, бажаємо успіху для того,

Це чудове поєднання, щоб провести час з ко

щоби літечко проводити дійсно з Богом

ристю та приємністю. Щоб потрапити на такі

на користь і Богові на славу! •

мІсІонdр

український

•

християнськии

часопис

собі

-47

МІСІОНАРЧИК

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 О

ТТРО ТАБІР З УСТ ДІТЕЙ: Я знайшла нову подружку. Вона також називається Уляна. Мені подобаються ігри, які тут є. Я люблю Бога. Уляна Бардин,

Мені все подобається:

1. ми знайшли багато друзів 2. проводити

8 р.

час, тут весело. Валя Гриб, 13р.

Ми прийшли, щоб знайти нових друзів. Тут ми співаємо і танцюємо. Ми ходимо до церкви, граємо в різні ігри. Ще в нас є катехизацїї, які нам допомагають усвідомити, для чого Ісус прий шов на землю.

Марта Кметюк, 9р.

На таборі дуже цікаво. Ми знайшли нових друзів. Тут цікаві катехизацїї. Оля Теселько, 12р.

«Веселі канікули»

це дуже гарний і веселий табір. Я побував на ньому З рази, і надалі буду

ходити.

Олег Щербаченко, 11р. Цей табір

чудова наука для дітей. Тут кожна дитина знаходить нових друзів і можна цікаво

та корисно провести час, можна більше пізнати Бога. Надія Оверко,

10 р.

український м р ІОН

христи~~~~~~~

'11 \1

1п

МІСІОНАРЧИК

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2010

УВАГ АІ КОНКУРСІ Розпочинаємо конкурс на кращий малюнок Святого Миколая. Надсилайте свої малюнки на адресу «Місіонарчика».

Переможці отримають цікаві призи від Тараса Курчика та від редакції. Всі інші учасники конкурсу, активні читачі отримають заохочувальні подарунки.

Переможці конкурсу будуть нагороджені в грудні цього gоку, до свята св, Миколая.

,.,

Найкращі роботи будуть опубліковані на сторінках «Місіонарчика». Отож, поспішайте малювати!

Роботи надсилайте за адресою:

79019, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, Зб, Святоонуфріївський монастир Отців Василіян, «Місіонарчию>.

ВЕСЕЛИНКИ 3Aiot!ЧИBCJ! БЕН3И !:!_

ПРОПОЗИЦІЯ Іде Михась до школи.

В одній руці несе торбинку зі сніданком, а в дру гій книжки. Раптом підбігає сусідський песик і

- Іванку, ти бачиш вертоліт? - Так. - Я зауважив, що він уже хвилин десять висить у

вириває Михасевий сніданок. Хлопчик кидає

повітрі непорушно. І як йому це вдається?

книжки на землю і кричить:

Напевне, у нього закінчився бензин".

-Ах так! То ~ери й книжки і йди до школи!» НЕ ВИТЕРПІВ

ПІ3Н~ПОПЕРЕДЖЕННЯ ~ Синку, не ходи так часто на дискотеки, а то

Учитель звертається до школярів у класі:

- Сидіть так тихо, щоб було чутно, як муха проле

оглухнеш!

тить. Довго сиділи вони тихо, а потім один питає:

- Дякую, мамо, я уже пообідав.

- Ну коли

ЛІ І" І о н ІІІ '1

J п український or ~~і~~~~нський

вже та муха пролетить?

- 50

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНКУ ДІТЯМ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201 О

ГЕОГРА~ІЧНИЙ КРОСВОРД «НАВКОЛО СВІТУ» Підготувала Леся ШТИКАЛО

11 13

ПО ГОРИЗОНТАЛІ:4. Уявна лінія, що проходить на

ПО ВЕРТИКАЛІ:

вколо земної кулі на рівній віддалі від обох полюсів

більшу частину земної кулі й поділяє суходіл на

і ділить її на Північну й Південну півкулі.

материки й острови. 2. Держава у Центральній Африці. З. Красива водяна багаторічна рослина,

7. Гориста 8.

територія поміж Чорним і Каспійським морем.

Водний простір, що вкриває

Прилад для визначення сторін горизонту, темний

росте у водоймах тропічної Азії і Північної Австра

кінець стрілки якого вказує на північний магнітний

лії.

полюс.

б. Дерево родини Букові з плодами у вигляді ве

11. Пора

року.

12.

Птах родини Фазанових,

5. Ягода,

росте на городі (може бути й лісова).

поширений в лісах Азії, акліматизований в Европі.

ликого горіха брунатного кольору.

13. Дніпро - ріка, Чорне - ... , Монблан - гора. 14. А ... цвіте синьо-синьо, а мати жде додому сина

континент Землі на південній півкулі. 10. Озеро в Казахстані, безстічне, солоне; його називають ще

(з пісні «А льон цвіте» сл. Василя Юхимовича, муз.

морем.

Івана Сльоти).

готовлення, виріб целюлозно-паперової промис

17.

Гори в Середній Азії, в Росії, Ка

захстані та Монголії.

18.

Найчарівніший куточок

ні.

збірка

21. Корисна копалина. 22. Відомий географ, ман - ... Пржевальський. 24.

папір особливого ви

16. Найвища точка Подільської височини .... 19. Тематична, детально опрацьована карт, ілюстрацій, таблиць. 20. Найбільший

ловості.

туризму, відпочинок у Волинській області на Украї дрівник, дослідник Азії

15. Товстий твердий

9. Найменший

гора

з океанів планети. 2З. Житель Чехії.

Величезна ділянка суходолу, що з усіх або майже

всіх боків оточена морями або океанами. Відповіді на головоломку опубліковану у числі за червень

2010 року:

1.Сад. 2.Бас. З.Прага.

4.Ісаак. 5.Вітання. б.Ондатра. ?.Синтаксис. В.Єлисавета. 9.Лабораторія. 10.Архимандрит.

11.Наставник. 12.Драматург. 13.Рафаель. 14.Албанія. 15.Драже. 16.Анапа. 17.Цар. 18.Мак.

український

;u Ір Іон fJ

христи~~~~~~~ І 11 V

ВИДАВНИЦТВО «МІСІОНЕР» СВЯТКУЄ День працівників видавництв Умань-Київ

29-30 травня 201 Ор.

Б.

ПОЛИНЬ у .СИР ••

УКР~ІНСLКИХ

ТРЦИЦІЙ

Невмируще джерело українських традицій живе і надихає нас у житті. Століттями наші предки створювали чудові зразки, які Е свідченням rлибокої духовності та високої культури нашоrо народу. Наші традиції - завжди актуальні, вони ніколи не виходять з моди.

ЗАВІТАЙТЕ В КРАМНИЦЮ «ТРАДИЦІЇ» у Львові,

в якій зможете віднайти найкращі зразки традиційноrо церковноrо та народноrо брання. ЦЕРКОВНІ РИЗИ ТА АТРИБУТИКА: Фелони, стихарі, далматики, священичі ряси та сорочки. Фурнітура для церковних риз, хрести ручної роботи, церковні тканини.

НАРОДНЕ ВБРАННЯ: вишиті сорочки: дитячі, жіночі та чоловічі, вишивані рушники. Прокат вишитих сорочок.

Адреса крамниці «ТРАДИЦІЇ»:

23, (03-22) 235-50-64

м. Львів, вул. Валова,

тел.:

Крамниця працює: від понеділка до п'ятниці: 10:00 В суботу: 11 :ОО - 16:00 год. НРліля - RИУілний

- 19:00 год.