Місіонар 07 08 2011

Page 1

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ

ЧАСОПИС .

%

"""' 2011 ЛИПЕНЬ­ СЕРПЕНЬ N~?-.

~,

ЗВЕРНЕННЯ

'ПРОТОАРХИМАНДРИТА 3 • НАГОДИ ПРОГОЛОШЕННЯ КАТЕХИЗМУ УГКЦ

«НЕ ВАРТО ВЕСЬ ЧАС

ГАНИТИ ВЛАДУ»

ЯК ЧИНИТИ ОПІР СПОКУСАМ ПРОТИ чистоти

~



ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201

СЛОВО РЕДАКТОРА

l

ЗМІСТ СЛОВО РЕДАКТОРА

............." ..................................................................... 3

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА СЕРПЕНЬ ........................ """ ... """ .. """"" .. """""" ....".................. "........

6

~°У~~хІ~И'стИИд;б~~пня "" . """"". . ."... .. .......". . . """" . """""""" 1 НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА ВЕРЕСЕНЬ

"" .. """"""""""""."""""" .............................. """""""""". "."". 8

БУДУЙМО РІДНУ ХАТУ БЕЗ ГНІВУ!

Покровитель на серпень:

СВ. lРИНЕЙ ЛІОНСЬКИЙ, 5 вересня """""""""""" .... "... "" .. "................ 8

ЄtднгtЛІя~~~~~~:":.~~~""""... . """""""... . ...... "". . "."""""""... . . . 10 о. Анастасій КАБАЛЬ, ЧСВВ ПСАЛМИ ПРО ПРОЩІ ДО СВЯТИНЬ

.........."................ "....." ... "."""" 12

ВАЖЛИВІСТЬ СВЯТОЇ ЛІТУРГІЇ ...... "" ..."""""""""" о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ, 62. Андрей БОЙЧУК, ЧСВВ

"""."". 13

«ВАСИJ1ІЯНСЬКА РОДИНА Є ВЕЛИКОЮ СИЛОЮ

НАШОІ ЦЕРКВИ» """"" .. "...... ".""."."""""""""""""""""""""""""""""". 14 ЗВЕРНЕННЯ ПРОТОАРХИМАНДРИТА З НАГОДИ ПРОГОЛОШЕННЯ КАТЕХИЗМУУГКЦ

."......."... ".. """"" 16

В УГКЦ ВИКЛЮЧИЛИ З ЧИНУ СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО 29 МОНАХИНЬ

........... ........"".". 17

10-ТА РІЧНИЦЯ ВІЗИТУ БЛАЖЕННОГО ІВАНА ПАВЛА

"

11 В УКРАІНУ

""" 18 ............ 19

ПРАЗНИК СВ. ОНУФРІЯ У ВАСИЛІЯНСЬКИХ ОБИТЕЛЯХ 60-ТА РІЧНИЦЯ СВЯЩЕНИЧИХ СВЯЧЕНЬ СВЯТІШОГО ОТЦЯ БЕНЕДИКТА XVI "."

"." ... "" 20

о. Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

РУКИ, ЯКІ СЛУХАЮТЬСЯ

(J

.................. ".... ""..""""""""""""""""""""""" 21

І м3ВІНОЧКІ' тА ДЗВОІІ

·' ик

к" !КУРС •СТОРІК ~АІ'И СВfІТО•о ~" ЬМА• Г

"1КОВІДІТ

1

'& 10

о. Миколай МИ КОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

ЯК ЧИНИТИ ОПІР СПОКУСАМ ПРОТИ ЧИСТОТИ

"" .. """". 31

~fи~тмо~~~~~~~' :.~~~. " """.""""""."" . .""""" . ...". . . . "...32 САМОТНІЙ ПОДВИЖНИК """""""

".. "" .........."."""...

Любомир ГУЗАР «НЕ ВАРТО ВЕСЬ ЧАС ГАНИТИ ВЛАДУ»

.. "... """""

.."""" 34 "" 35

Ольга КІС

КНЯЖИЙ ЛАВРІВСЬКИЙ МОНАСТИР "" ... """"" ...... ".... "..

. 37

о. Мелетій БАТІГ,, ЧСВВ

БАРСЬКІ ІСТОРІІ

""""""""""""""""".... """..

......... ".. ".... " 39

Марія ГОРОДЕЧНА

«ЖИТТЄНОСНІ СТОВПИ ЦЕРКВИ».ЧАСИ ВИПРОБУВАНЬ

"""""" 43

о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ СВЯТкУВАННЯ ПРАЗНИКА ПРЕСВЯТОГО СЕРЦЯ ХРИСТОВОГО В ЖОВКВІ о. Роман БЕЗПАЛЬКО • " ПОДОРОЖ ПО СРІБНІИ УКРАІНІ

""""" .. "............. "... 45

... "." ....... "..... "......................."" ... ".. 42

Леся ШТИКАЛО

КРОСВОРД

""""""""""" ... ".... ".... "."" ... ".................... ".. """ .. """""""""" 50

MIGIOH

українськи й х ри стиянський часопис

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ головний редактор

Слава Ісусу Христу! Під час візиту в Україну Святіший Отець Іван Павло 11 побажав нам жи­ витися ідеалами особистої, суспільної і церковної моралі, служачи загально­ му добру, гідності і самопосвяті. Папа заохотив нас до обов'язку будувати рідну хату наново здобутою незалеж­ ністю. Через цей проміжок років, пе­ реживши ряд «Шквальних» політичних негод, знову мусимо пригадувати своє

першочергове завдання, оскільки стає­ мо свідками ситуацій, які виводять нас із рівноваги, спонукають гніватися. Це найчастіше продиктовано несправед ­ ливістю або злом, яке нас вражає. Як опанувати себе, стримати від гніву, від необдуманих вчинків, від гріха? Не кожний внутрішній рух, який ми називаємо гнівом, можемо засудити як гріх. Є випадки, коли можемо або на­ віть мусимо скипіти гнівом проти зла. Якщо гнів спрямований проти гріха, він

є корисний, тому що підбадьорить нас у житті чеснот. Якщо ж на людей, то він справедливий лише тоді , коли веде до перемоги над злом і діє з користю для

ближнього, є доречним і поміркованим. Існує також загальний народний гнів, який з'являється як реакція на політич­ ну чи економічну ситуацію, коли «силь­ ні гублять людину» ... Найчастіше такий рід гніву є об'єктивним, але за будь­ яких умов не може виходити за рамки

розумного.

Самоконтроль,

стрима­

ність, цивілізованість нації формується

з


СЛОВО РЕДАКТОРА

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2011

кожним зокрема. Святі Отці кажуть, що до володіння над собою можемо дійти

бражає справжнє лице, подумав собі: «Художник не обманув мене, обману­

завдяки старанним зусиллям, засвоїв­

ли мене мудреці, коли описували риси

ши лагідність, терпеливість, довіру до Божого Провидіння та справедливість.

Але пророк відчитав думки царя і за­

пророка. Треба кинути їх до в'язниці».

Тобто, щоб ми могли осягати певного

спокоїв його: «Не обманув тебе ні ху­

духовного

рівня, мусимо усвідомити,

дожник, ні мудреці, всі ці вади я дійсно

що всі ми маємо вади, яких маємо по­

маю в собі. Але відколи зрозумів, що їх маю - відтоді веду з ними боротьбу і їх

збуватися, з якими маємо боротися. Так, як це зробив цар з однієї давньої історії. Цей чоловік хQтів побачити

перемагаю»

...

нулися всі люди. Але оскільки не міг з ним зустрітися, то послав свого худож­

Ми, українці, знаємо своє обличчя і свідомі вад особистих і вад тих, хто провокує народний гнів. Всі ці вади ми бачили і знаємо не тільки через

ника, щоб той намалював його портрет.

«портрети». Але Боже Провидіння по­

дуже славного

пророка, до якого тяг­

Коли художник приніс портрет до царя,

керувало,

цар покликав мудреців, щоб вони від­ читали по обличчі, яка це людина. Му­

му цареві, при такій владі. Щоразу на Божественній Літургії ми молимося за наше правління. Тому нехай наші про­ хальні моління допоможуть усунути

дреці довго оглядали портрет і нарешті відповіли: «Це образ злої людини». Ми бачимо ознаки гордості, егоїзму, на­

сильства. «Цього не може бути, худож­ ник мене обманув», - сказав цар і кинув

що живемо саме

при тако­

гнів з наших сердець до тих, хто гре­

його до в'язниці. Сам поїхав до проро­

бує справедливістю, а їм хай Творець дасть свідомість своїх помилок і най­ швидше бажання виправити їх мир­

ка і побачив, що портрет точно відо-

ним шляхом.

Заснований_у 1897 році Засновники - Отці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 в,ід 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у м1сяць

Передплатний індекс

Головний редактор: о. Корниліи ЯРЕМАК, ЧСВВ Відповідальний секретар: Ігор САВ'ЯК Радакційна колегія:

о. ~ристофор (АНИНЕЦЬ, ЧСВВ о. Иосафат ХАИМИК, ЧСВВ

- 23959

Адреса редакції: м. Львів, 79019, в~л. Б. Хмельницького, Зб Святоонуфріївськии монастир Отців Василіян тел/Факс: 272-46-94

e-mail: misionar@ukr.net, misionarchik@i.ua URL: www.osbm.in.ua

Підписано до друку 10.07.2011 Формат 70х1001/16. Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам.Тираж 5500 прим.

о. Мелетій БАЩ ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Літературне редагування: Христина МИХАЛЮК Коректура: Віктор ПОЛЄТКО

Дизайн та комп'ютерна верстка: ОлегПЕЛЕНИЧКА

Фото на обкладинці: РоманДАЦЬО

4

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківськ1и друкарні видавництва Отців Василіян

«Місіонер». 80ЗОО, Льв1вська обл" м. Жовква, вул. Василіянська, 8

Пере!\руки і.пеР.еКІJади дозволені за поданням джерела. Редакц1я збер1гає за со~ою право в~правляти 1 скорочувати над1слан1 матер1али. ©Журнал «Місіонар», 2011

українськи~

християнськии

часопис

IG OHd


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

l

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.

Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире,

св. Йосафате, заступники України, моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так полюбило нас."

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ЛИПЕНЬ

(3 благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб християни спричинялися до полегшення фізичних і духовних страждань осіб, хворих на СНІД, особливо в найбільш убогих країнах.

МІСІЙНИЙ: Щоб сестри-монахині, які працюють на місійних територіях, були свідками євангельської радості і живим знаком Христової любові.

МІСЦЕВИЙ: Щоб змінювалося ставлення наших земляків, особливо студентів, до «чорної роботи», без якої не можуть існувати «білі руки», й виконання якої робить людину готовою до будь-яких випробувань і негараздів.

ІС Н

5


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ·СЕРПЕНЬ 2011

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА СЕРПЕНЬ

(З благословення Святішого Отця) о. Христофор ГАНИНЕЦЬ,ЧСВВ

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб Всесвітній день молоді,

но на основі Христових порад та заповідей.

який відбувається у Мадриді, заохотив

Про сенс, якість духовного життя починають

усіх молодих людей світу вкорінювати

думати, коли їх спіткають якісь невдачі. Але

своє життя у Христі.

ті, молоді люди, які живуть християнськи­ ми ідеалами, мають допомогти зустрітися

«Хочу, щоб молоді люди

- і ті, які поді­

з Христом тим, хто від Нього втікає. З'їзд у

ляють нашу віру в Ісуса Христа, і ті, які вага­

Мадриді під гаслом «Сильні у вірі й закорі­

ються, сумніваються або не вірять у Нього,

нені на Христі» має переконати цю частину

- брали участь у цьому досвіді, який може

молодого покоління, що з Христом легше і

виявитися вирішальним для їхнього життя», своєму посланні з нагоди Всесвітнього дня

впевненіше можна планувати своє майбут­ нє. Побудувати справжню дружбу, пізнати справжн~ любов, створити міцну родину

молоді у Мадриді. Не всі молоді люди усві­

можна не через порожні мрії, а з чистим сер­

домлюють, що будувати своє життя потріб-

цем, яке живе вірою.

-

наголосив Святіший Отець Бенедикт

XVI

у

МІСІЙНИЙ: Щоб християни Заходу, відкриті на діяння Святого Духа, наново віднайшли життєву силу та ентузіазм своєї віри.

хованим,

культурним,

здатним

правильно

оцінювати речі і численні пропозиції. Хрис­

тиянство

зробило

колосальний

внесок

у

культурний розвиток Европи, а тепер це все Спостерігаючи за станом духовності За­

нівелюється, а на перший план виноситься

ходу, можемо бачити дуже мале бажання

те, що штовхає людину діяти за інстинктами.

пересічних християн

правдивою ві­

Але Святий Дух дає просвітлення і силу цьо­

рою. Часто це бажання замінює участь у різ­

му опертися. Потрібно тільки відкриватися на Божу ласку, співпрацювати з нею і бути

жити

них сумнівних релігійних практиках, рухах тощо, які не мають нічого спільного з хрис­

приготованим до прийняття Бога у своє жит­

тиянською вірою. А християнин має бути не

тя. І тоді не загубимося у круговерті різних

тільки побожним і покірним, але також і ви-

релігійних течій.

МІСЦЕВИЙ: Щоб батьки залишалися для

критичними і менш розважливими. Це несе

своїх дітей перш за все авторитетами

небезпеку знецінення моральних вартостей

з правом при потребі зобов'язувати

взагалі, а молоде покоління може залиши­

і картати їх, і водночас могли подати

тися без майбутнього, оскільки не матиме

дружну руку.

орієнтирів через те, що батьки перебувають

Сучасні тенденції виховання в сім'ї мають

батьків завжди мусить залишатися головним

подекуди у своїй основі стиль взаємин, побу­

джерелом, з якого діти черпатимуть досвід,

дований на рівноправних, дружніх стосунках

знання і вміння ставати особистостями. Допо­

на одному рівні стосунків з ними. Авторитет

б

батьків і дітей. З одного боку це непогано, але

мога, дружня рука є необхідною завжди, але

з іншого є небезпека крайності, коли батьки,

з пам'яттю про те, що у справах віри і моралі

аби догодити дітям, стають сучасними, менш

батьки не можуть потурати своїм дітям.

GIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2011

ПОКРОВИТЕЛЬ НА СЕРПЕНЬ

МУЧ. ХРИСТИНА, б серпня Мучениця Христина жила в

над тим, хто ж створив цей пре­

Дізнавшись про те, що трапи­

ІІІ столітті. Вона народилася .в

красний світ, і поступово при­

лося,

багатій родині . Батько її Урван

йшла до думки про єдиного

з плачем прийшла до дочки,

був правителем міста Тиру. У

Творця всього світу.

віці

11

нялася

років дівчинка відріз­ незвичайною

мати

святої Христини

просячи її зректися Христа і

Одного разу Христина удо­

повернутися до батьк і вських

красою,

стоїлася відвідування Ангела,

вірувань. Проте Христина за ­

і багато хто хотів одружитися

який наставив її в істинній вірі

лишилася непохитною . Юній

з нею. Однак батько Христини

в Христа, Спасителя світу. Ан­

мучениці не завдали шкоди

мріяв про те, щоб донька стала

гел назвав її нареченою Хрис­

жахливі тортури ані вогонем, ані водою. Щоразу ангел до­

жрицею. Для цього він поміс­

товою та

тив її в особливе приміщення,

бутній страдницький подвиг.

помагав їй . Але зрештою свята

де поставив безліч золотих і

Свята діва розбила всіх ідолів,

Христина віддала свою душу

провіщав їй

май­

срібних ідолів, і звелів дочці ка­

що стояли у неї, і викинула їх

Богу, прийнявши мученицьку

дили перед ними фіміам. Однак

за вікно. За це Урван, жорстоко . побивши, кинув її до в'язниці.

смерть через усічення мечем

Христина стала замислюватися

MIGIOH

близько

300

року.

7


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

l

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ВЕРЕСЕНЬ

(3 благословення Святішого Отця) о. Христофор ГАНИНЕЦЬ,ЧСВВ

3Af r\ЛЬnИй· Щоби вчителі вміли

ву з особою і несуть за неї відповідальність пе­

прищеплювати любов до істини і справжні

ред суспільством і перед Богом. Якщо ці люди є

моральні та духовні цінності.

«На своєму місці», то вони докладають максимум

Священик, лікар і вчитель завжди були і за­

у Церкві любов до істини, до Бога, людини. Коли

зусиль, щоб прищепити дитині в школі, в лікарні, лишаються моральними провідниками суспіль­

всі ці напрямки виховання і турботи взаємно пе­

ства, незважаючи на економічні негаразди, по­

реплітаються

літичну ситуацію чи знецінення вартостей у світі,

здорову і розумну. Потрібне тільки розуміння і

тому що ці категорії людей мають особливу сп ра-

підтримка з боку батьків, Церкви і держави.

-

вони формують Людину духовну,

МІ(.Н'1r!ИІ і: Щоб християнські спільноти на

при певні культурні надбання цих вірувань, все­

азіатському континенті з запалом звіщали

таки Істина, до якої прямує християнство, є одна,

Євангеліє, радістю віри засвідчуючи його красу.

і міститься вона саме в Добрій Новині

-

Євангелії,

яке єдине звіщає радість і надію через віру у Свя­ Християнські спільноти, які розвиваються в

ту Трійцю і через співпрацю з Божою ласкою, яка

Азії, зустрічаються з неприйняттям, а подекуди і

допомагає людині перебувати в благодаті. Про­

ворожим ставленням через домінування інших

повідувати Христа розп'ятого і воскреслого че­

нехристиянських релігій, як, наприклад, буд­

рез віддане служіння Богові і людям є обов'язком нас, християн, як «вибраного народу».

дизм, конфуціанство, синтоїзм, даосизм та ін. По-

МІ•

1

.!11 • 1 Щоб допомога хворим і одиноким

людям, які мають житло, не починалася з

може допомогти той, хто є поруч

-

люди­

на, яку попросили про таку працю. Якщо її

користолюбства, тобто наміру успадкувати

бажання буде випливати з безкорисливої

матеріальні блага такої особи, але випливала з любові до неї як до дитини Божої, яка в очах Всевишнього має найбільшу цінність.

християнської любові, якщо вона не чека­ тиме на заповіт і спадок, але буде діяти від­

Від одинокості, як і від бідності, ніхто не

ної людини не буде безнадійною, а хвороба

повідно до принципу любові до людей і до Бога, тоді й самотність дорученої їй неміч­

застрахований. Але гідно дожити свій вік

не стане тягарем.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ВЕРЕСЕНЬ

СВ. ІРИ НЕЙ ЛІОНСЬКИЙ, 5 вересня Іриней,

вивчивши поезію, філософію,

єпископ Ліонський, народився

Священномученик

риторику і інші науки. його

юнака, висвятив його згодом

в

наставником у вірі був учень

на пресвітера і послав у галль­

апостола йоана Богослова -

ське місто Лугдун (нині Ліон у

130

він

8

році в місті Смирні. Там

здобув

блискучу

освіту,

св. Полікарп. Він же хрестив

українськи~

християнськии

часопис

І

(, І о н dр


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2011

Франції) до престарілого єпис­

доксальне віровчення в одно­

з'єднуючи людину з

копа Пофіна.

му з основних своїх творінь під

Проти навчання іншого єрети­

У

177 році християнська

громада

міста

відправила

Богом ».

назвою : «Викриття і спросту­

ка, Маркіона, що заперечував

вання неправдивого розуму »,

божественність Старого Заві­

Папи

або «П'ять книг проти єресей».

ту, святитель навчав про єдине

Елевтерія. Це посольство вря­

У той час виник ряд релігійно­

джерело Старого і Нового За­

тувало йому життя під час пе­

філософських

вітів: натхнення Духа Божого.

реслідування християн

Мар­

вчень, які, зокрема, говорили

Істинність церковного вчення

ком Аврелієм. Невдовзі після

про неможливість воплочен­

святитель

мучеництва єпископа Пофіна у

ня Бога. Задля спростування

вав наступністю єпископату, а

також тим, що Церква є давні­

Іринея

посланцем

до

гностичних

Іриней

обrрунту­

178 році святитель Іриней був

цієї

обраний єпископом і своєю

розвинув вчення про спасін­

проповіддю перетворив весь

ня: «Ісус Христос

- Син Божий

У часі царювання імперато­

Лугдун в місто християнське.

з чудової любові до Свого тво­

ра Півночі (19З-211) святитель

Коли вщухли гоніння на хрис­

ріння зійшов до народження

Іриней був усічений мечем за

тиян, святитель

від Діви, через Себе Самого

визнання віри в

виклав

український

w

хриаиянськии часопис

орто-

єресі

святитель

Іриней

шою від усіх єретиків.

202 році.

9


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

ЄВАНГЕЛІЯ

l

життя. Євангелія будуть написані також і з тою метою, Закінчення

щоб

протистояти

тим

твердженням та чітко визна­

чити, що історія Ісуса, Його о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ

втілення належить до осно­

ви християнської віри.

Вірність отриманій традиції

На

Турбота про те, щоб вірно зберігати отри­

початку другої

нерації

християн

ге­

Церква

мані традиції, зросла під час другої генерації

набула своєї власної іден­

християн. Це, без сумніву, важлива зміна: га­

тичності перед юдейською

рантією традицій вже не є Господь

7,10;

синагогою. В результаті цієї

11,2З-26), але апостоли, спогади яких набува­

нової ситуації деякі спіль~

(1

Кор.

ють характеру священної традиції.

У вступі до свого Євангелія святий Лука гово­

ноти (Марка, Івана) потре­

бували власних шляхів, щоб

рить про ланцюг передавання, створений нао­

протистояти

чними свідками, слугами слова та редакторами

з боку своїх сусідів-юдеїв.

Євангелій, до яких він зараховує себе (Лк. 1,1-З).

Тобто

Зверніть увагу, що ланцюг цей творять особи,

своєрідному

здатні дати свідчення свого власного досвіду

християнського життя», щоб бути незалежними від вчення

(наочні свідки) або ті, що отримали завдання ві­ рно зберігати традицію (слуги слова).

запереченням

виникла

потреба

у

«Підручнику

синагоги.

Завдання цих слуг слова так описані в урив­

Інші

християнські

групи

ку пасторальних послань (так називаються по­

потребували

впорядкованого

слання Павла до Тимотея і до Тита): «А що ти

оповідання про події та вчення

чув від мене при багатьох свідках, те передай

Ісуса

вірним людям, які будуть здібні інших теж на­

ставлення»

вчити»

Це вказує на те, що впро­

аудиторії Римської імперії. Це

довж процесу формування Євангелій існувало явне занепокоєння, щоб бути вірними отрима­ ним традиціям, і що згадане передання було доручене людям, гідним довір'я, які могли б зберігати та передавати ці традиції.

є одна з причин, яку ми чітко

(2

Тим.

2,2).

-

свого роду «листа пред­ для

різноманітної

бачимо в Луки, який присвячує свій

твір

«ВИСОКОДОСТОЙНОМУ

Теофілові» (Лк. 1,З). Нарешті, всі Євангелія мали за

основну

мету

пасторальний

Для чого були написані Євангелія?

мотив. Спільноти другої генерації християн

Впродовж

років християнські спільноти

мали потребу слухати вчення Ісуса з усією його

жили без написаних Євангелій. Без сумніву, в

радикальністю, тому що з плином часу існувала

40

перших роках другої християнської генерації

небезпека щораз більше пристосовуватися до

у короткий проміжок часу було написано при­

світу. Євангелія давали можливість відновити

наймні чотири канонічні Євангелія. Які ж були

цю радикальність.

обставини, що спричинилися до написання Євангелій?

Основною причиною була смерть наочних

10

ІІІ. Читання Євангелія Довгий

процес

формування

Євангелій

свідків. Щоб не забути їхнього свідчення, було не­ обхідно його записати. Із смертю наочних свідків

спричинився до того, що слова та діяння Ісуса

ставало дедалі складніше розрізнити між різно­

християн. Читання Євангелія є невичерпним

манітними поясненнями, що почали з'являтися

джерелом

щодо Ісуса та його вчення. Дехто стверджував, що єдино важливим є вчення Ісуса, а не Його

брати до уваги деякі дані при дослідженні їх­

прийшли до нас збагачені досвідом перших для

християнського

життя,

якщо

нього формування.

українськи~

християнськии

часопис

ICIOHdV


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2011

Три ключі для читання Євангелій

питання, що відповідають трьом рівням чи­

Насамперед , дуже важливо мати на увазі ,

тання:

що Євангелія - це оповідання. їх розповідний характер не є випадковим, але має на меті продовжити вчення та таємницю Іс­

уса і Його історію. Тому-то читання

а) що хотів сказати автор своїм адресатам? б) що сказав чи зробив Ісус? в) чого сьогодні нас навчає досвід віри у

цьому тексті?

окремих уривків Євангелій, ви­

На першому рівні треба збагнути вістку, яку

ключених з історії або з розпо­

автор кожного Євангелія хотів передати своїм

відного контексту вчення Ісуса,

адресатам. Дуже частим занедбання цього рів­ ня читання є забуття, що за кожним Євангелієм

не є повним читанням.

Впродовж довгого проце­

су формування євангельська традиція

стоїть його автор, який пише для конкретної

спільноти . Найлегше увійти в уривок та забу­

пристосовувалась

ти, для кого він написаний і про кого оповідає .

до різноманітних обставин у спільнотах, які пам'ятали

Щоб віднайти вістку, що її хотів передати єван ­ гелист своїм адресатам, потрібно найперше

слова (вчення) та діяння

зрозуміти епоху, в якій кожен з авторів реда ­

Ісуса. Євангелисти стара­

гував свій твір, пізнати ситуацію спільноти, до

лися бути вірними отри­

якої писав, теми, на яких наголошує, та струк­

маній традиції та об­

туру, яку він надав своєму творові . Вступ до

ставинам, в яких жили

кожного Євангелія представляє вказівник для

їхні

спільноти .

читаючи

Тому,

першого рівня читання. Коли євангелист вико­

певний

ристовує відоме джерело (напр., коли Матей

уривок з Євангелія,

або Лука мають за джерело Марка), корисним

нам потрібно запи­

є вивчати, як вони змінювали свої джерела, на

тувати самих себе: як його розуміли

завдання дуже добре використовувати комен­

перші християни в

різноманітних

обставинах? постійне

чому наголошували, що відкидали. Для цього тар до текстів . Другий рівень читання відповідає на питан­

Це

ня: що зробив Ісус? Ніколи не можемо забува­

тлума­

ти , що оповідання та вчення , які зустрічаємо

чення запрошує та­

кож читати Євангелія, беручи до уваги наші теперішні спільноти .

в Євангеліях, передавалися усно чи письмо­

во впродовж

40 років . Найкращим критерієм - це помі­

для читання тексту на другому рівні

Нарешті, не можемо забути, що Євангелія є

щати вчення та діяння Ісуса у культурний, со ­

свідченням віри, що наближає нас до Ісуса та

ціальний та релігійний контексти Палестини

досвідчення

першої половини І-го століття після Христа .

Воскреслого

в

перших христи­

янських спільнотах. Читання, що шукає в них

Нарешті, третій рівень : чого навчає нас

лише новину про Ісуса, не беручи до уваги велич віри, не допоможе збагнути багатство

сьогодні

Євангелій. Євангелія є не лише новиною про Іс­

християни і яке наближає нас до Євангелій.

цей євангельський уривок? Це є

важливе питання, яке ставили собі вже перші

уса, але Доброю Новиною Ісуса, яку розповіда­

Поза всяким сумнівом, це питання, на яке не

ють вірні, віра яких змінилася від зустрічі з Ним.

можемо давати поспішної відповіді, не беру­

Цей досвід перших християн є також частиною

чи до уваги інші рівні, адже можемо наразити­

об'явлення, а також дорогою, що веде до Ісуса .

ся на дуже суб'єктивне читання і відчитаємо в Євангеліях те, про що насправді вони не гово ­

Три питання перед читанням Євангелія

рять . У цьому останньому рівні читання важ­

Щоб читання Євангелій об'явило нам все своє багатство, маємо поставити собі три

ливо мати на увазі, як цей конкретний текст

MIGIOH

відчитує жива традиція Церкви.

11


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2Оl

1

ПСАЛМИ ПРО ПРОЩІ ДО СВЯТИНЬ о. Анастасій КАБАЛЬ, ЧСВВ

У літній час багато вірних здійснюють прощі до відпустових місць як на нашій землі, так і по цілому світу. Ця побожна практика не є новою. Такі прощі відбувалися також у єврейському народі, про що у молитовно-поетичний спо­

сіб говорять псалми. У книзі Псалмів часто оспівуються святкування, які народилися з особливих моментів життя ізраїльтян - таких, як, наприклад, інтронізація царя, весілля,

паломництво, подяка за успішне діло. Отож, під час паломництв до святинь, про

і як любо» (Пс. 133,1) робити все разом, відчувати

мами. Одним із них є Пс.

себе одною великою спільнотою, яка піднесеним

133. Він належить до

жанру дидактичних творів , складається з по­

співом прославляє свого Творця.

вчальної сентенції про красу братнього життя,

На жаль, сьогоднішня ситуац і я в Україні не

яку у світлі теології Сіону християни і нтерпре­

завжди дозволяє повністю відчувати себе од­ нією великою родиною, одною Церквою Бо­

тують як місце благословення . Молячись цим псалом, прочани, які ішли з

жою, головою якої є Христос. Всі конфесії про­

різних місцевостей Палестини та її діаспори,

славляють Бога, але відокремлено, а хотілось

створювали ним відповідну атмосферу. А по­

би, щоб всі вірні в Україні і у цілому світі одним

тім, вже у Єрусалимській святин і , немов одна

серцем і душею прославляли свого Творця .

родина , виражали радість та прославляли сво­

Єдність Церков цілком можлива і близька, але

го Творця, від якого походить благословення: « Господь зсилає благословення » (Пс. 133,3).

за неї потрібно молитись. Молитва - це душа єдності. Про це добре знає автор 122 псалма, у

Ісус Христос, будучи євреєм , зі своїми бать­ ками також ходив до Єрусалиму (Лк.

якому він закликає прочан , як і і шли до Єруса­

2,41 -42),

лимської святині, молитись за єдність: « просіть

щоб там спільно зі всіма молитися до Бога Отця . Пізніше у своїй архиєрейській молитві

для Єрусалиму миру» (Пс. 122,6), « задля братів моїх друзів скажу я : «Мир неха й буде у тобі! »

Христос закликав усіх людей до єднання на

(Пс.

зразок Його єдності з Отцем: «щоб усі були одно, як ти , Отче, в мені , а я в тобі .. .» (Ів . 17,21).

122,8).

Відбуваючи

прощі,

відчуваючи

цю вели­

ку радість, ОДНОГОЛОСНО потрібно молитись,

Урочиста Літургія на відпустовому місці чи

щоб вся Україна і весь світ разом прославля­

недільна у своїй парафії виражає красу з'єднаної

ли свого Господа, який є Добрим Пастирем, а

на молитві всієї спільноти зібраних. Вірні , злуче­

ми - Його одним великим стадом (Ів. 10,14.16).

ні в одну родину, разом прославляють Господа ,

Кожний вірний, незалежно від конфесії, пови­

слухають його слово, єднаються з Ним у Євха­

нен молитись за єдність м іж Церквами. Окрім

ристії та просять благословення, яке сходить

молитви за єдність, необхідною є любов до всіх

від Нього, як « миро, що на бороду стікає, бороду

людей, толерантність, пошана до гідності кож­

Арона . .. немов роса хермонська, що спадає на

ної особи. Потрібно також бути свідомим, що

133,2-3). Благословення , яке

всі люди - це діти одного Бога , тобто браття і

вірні отримують у Божому храмі , дає силу жити

сестри. Потрібно відкидати різні упередження

по-християнськи. Тільки у Божому домі , тільки у

чи рани минулого, але творити атмосферу по-

сіонські гори » (Пс.

12

спільній молитві можна досвідчувати, «ЯК добре

що зараз мова, і зраїльтяни теж молилися псал­

українськи~ християнськии ч а со пис

GIOHdV


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 І

розуміння, поваги, довіри та сп і льних дій для

тового, Святе Письмо, подібні моління та бого­

добра інших . Головною тактикою поєднання є

служіння, тощо.

пошук тих рече й, які єднають всі конфесії, а не

Відвідуючи паломницькі місця, де панує атмос­

тих, які розділяють. Ми, українці, належимо до

фера великої Божої родини, з'єднаної у молитві,

гілки Східних Церков , маємо спільну літургійну

молімось також і за єдність всіх Церков, а Господь

традицію, яка нас єднає, наприклад, одне Хре­

нам її пошле, бо ж його благословення рясно схо­ дить на тих, які зібрані в його ім'я (Мт. 18,20).

щення, що робить нас учасниками Тіла Хрис-

ВАЖЛИВІСТЬ СВЯТОЇ ЛІТУРГІЇ Переклав з англійської К. ПЕТРИШИН

Колись в маленькому містечку в Люксембурзі один капітан лісової охорони вів розмову із продавцем м'ясних виробів. І старша жінка увійшла до крамниці. Продавець перервав розмову, спитавши її, чого вона хоче.

Довідався, що прийшла попросити трохи м'яса, хоч не мала грошей. Капітана розвеселила

ситуація. Він втрутився: «Тільки трохи м'яса." І скільки ти збираєшся їй дати?» Жінка сказала продавцеві : « На жаль, в мене

немає грошей, але я вислухаю за вас Службу Божу». І м'ясник, і капітан були байдужі до релігії, так що почали насміхатися із тих слів . Вкінці м'ясник сказав: «Значить так.Ти підеш і ви­

слухаєш Службу Божу за мене, вернешся

- і я дам тобі стільки, скільки вартує Служба Божа». Жінка пішла. Вернулася пізніше. Підійшла до прилавка, а продавець мовив: «Отож, добре, подивимось». Жінка взяла листок паперу і написала на ньо­

Щодо капітана, то він покинув крамницю ін­

му: «Я вислухала Службу Божу за Вас». Він поклав

шою людиною і став палким прихильником що­

папір на одну шальку терезів, а малу кісточку на

денної участі у Службі Божій . Два його сини ста­

другу. Вага не хитнулася . Потім замінив кісточ­

ли священиками: один єзуїтом, другий

ку на кусень м'яса, але папір дал і важив більше.

Чину Пресвятого Серця.

Обидва чоловіки почали відчувати сором за свої

...Отець

-

отцем

Станіслав завершив історію, мовля ­

жарти, однак продовжували гру. Роздратований

чи: « Це я із згромадження Пресвятого Серця , а

продавець перевірив вагу, але вона була справ­

капітан був моїм батьком». Після того випадку

на, а тоді мовив: « Що ж ти бажаєш, мила жінко?

капітан став учасником щоденної Служби Божої,

Щоб я подарував тобі цілу баранячу ногу?» При тім він поклав баранячу ногу на шальку, але папір важив більше, ніж м'ясо. Ще поклав більший кусок м'яса на терези, але папір і його

а його діти були навчені йти за ним. Пізніше, коли його сини стали священиками, він радив їм щоденно служити Літургію і ніколи з влас­

ної вини не пропускати Жертви Служби Божої.

переважив. Це так вразило м'ясника, що він на­

Якщо і сторія подобається вам, поділіться нею

вернувся і обіцяв щодня давати отій жінці належ­

з іншими. Також пам'ятайте, що щоденна Служба.

ну їй порцію м'яса.

Божа тримає диявола здалеку.

MIGIOH

13


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

l

«ВАСИЛІЯНСЬКА РОДИНА Є ВЕЛИКОЮ СИЛОЮ НАШОЇ ЦЕРКВИ», сказав Блаженніший Святослав під час відпусту Крехові о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ бр. Андрей БОЙЧУК, ЧСВВ

22 травня Церква пригадує подію перенесення чесних мощей святого Отця Миколая, Мир­ Ликійського Чудотворця, вшановуючи цим

.

Божого угодника. Саме у ці травневі дні

святитель Миколай збирає у Крехівському василіянському монастирі, який є під його опікою, десятки тисяч прочан з усіх куточків України та з-за кордону. Традиційно відпустові моління розпочина­

впроваджуючи в тематику Хресної дороги, о.

ються у переддень празника . З самого ранку в

Йоанікій Чверенчук, ЧСВВ, протоігумен Про­

суботу,

вінції Найсвятішого Спасителя в Україні Отців

21 травня, до Крехівської святині поча­

ли прибувати прочани (а дехто ще у п'ятницю

Василіян, наголосив на тому, що віра

ввечері). Вже відтоді та впродовж всього від­

який ми отримуємо від Бога і є відповідальні

пусту (в суботу і неділю) вірні мали нагоду

за його плекання. Завершуючи Хресну ходу,

прийняти Святі Тайни Покаяння та Пресвятої

протоархимандрит

Євхаристії.

Василій Ковбич, ЧСВВ, звернувся до присут­

Відпуст на «теплого» Миколая, як назвали його в народі, розпочався посвяченням води звершили

Василій

Тучапець,

Чину о.

Воскресіння Христа.

Опісля о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ, ігу­ мен Крехівського монастиря, подякував усім

ЧСВВ, настоятель монастиря св. Василія Вели­

присутнім за участь у спільній молитві. Після

кого у Києві, та о. Йосафат Коваль, ЧСВВ. О 16:00 год. монастирські дзвони сповісти­

завершення Хресної Дороги розпочалася Ве­ лика вечірня з Литією, яку відслужив о. Пан­

ли прочан про початок Хресної дороги, що

телеймон, а відтак, під супровід крехівського

відбулася на горі Побійній. Перед початком

монастирського дзвону відбулося урочисте

ходи ігумен Крехівського монастиря о. Панте­

винесення чудотворної ікони святого Миколая

леймон Саламаха, ЧСВВ, пригадав, що цього

на відпустову площу.

року відзначаємо 20-ту річницю повернення

О десятій годині вечора розпочалася Боже­

чудотворних ікон (Матері Божої Верхратської

ственна Літургія, яку відслужив о. Теодозій Ян­

та Чудотворця Миколая) до монастиря після

ків, ЧСВВ, перший ігумен крехівського монас­

більше як сорокарічного «вигнання».

тиря після виходу нашої Церкви з підпілля та

Провідною

14

о.

це дар,

ніх із словом, в якому роздумував над подією

на джерелі, що недалеко від монастиря. Чин водосвяття

Василіянського

-

молитовної

повернення обителі законним власникам. З ним

роздуми було розважання про віру та Символ

темою

зупинок

співслужили багато священиків. Під час пропо­

віри. Під час зупинок хресного ходу почерго­

віді о. Теодозій пригадав події двадцятилітньої

во проповідували священики

давності. Зокрема, він розповів про те

-

василіяни та

29

серп­

єпархіальні. Під чудовий спів братів, відлуння

ня

якого розходилося по всій околиці так, що

ціят. З Гошева прибули біля двадцяти навиків. А

здавалося, немовби співає сама Побій на гора, вервичкою тягнувся побожний люд, вслуха­

травня відбувся перший за останні десятиліття

1990 року,

коли до Крехова повернувся нові­

вже наступного, 1991-го, року в останню неділю

ючись у повчальні слова духовних осіб. Так,

відпуст. Отець журився: якщо прийдуть тільки

зокрема,

ті, що до війни ходили на відпуст, то хто покличе

розпочинаючи

молитовну ходу

і


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2011

молодь? Але, Богу дякувати, молоді було навіть більше, ніж старших. Отець це все завдячував заступництву святого Миколая .

Починаючи з півночі , відбулося нічне чуван­ ня для молоді на відпустовій площі, яке про­

вадили брати василіяни. У храмі в той же час відбувалося молитовне чування : Акафіст до св . Миколая, молитви за . покликання до монашо­

го і священичого станів, молитва на вервиці, Канон св. Миколая.

Наступного дня, в неділю, о

8:00

год. було від­

служено урочисту Утреню та Молебень до св. Миколая . Біля дев'ятої години до Крехівської ва­

дякував святому Миколаю, який так чисельно

силіянської обителі прибув Глава УГКЦ Блаженні­

згуртував біля двадцяти тисяч вірних .

ший Святослав Шевчук, якого на монастирському

Святкова

Божественна Літургія заверши ­

подвір'! зустріли високопреподобні отці протоар­

лась многоліттям і уділенням повного відпус­

химандрит, протоігумен, ігумен та економ монас­

ту. Опісля зі словами подяки до Блаженнішого

тиря, монаша братія та інші священики.

Святослава звернувся о. протоархимандрит

О 9:ЗО год . під звуки дзвонів та спів хору під

Василій, який від імені Чину подякував достой ­

керівництвом о. Василія Мендруня, ЧСВВ, свят­

ному гостеві за участь у відпустових моліннях.

кова процесія вирушила з монастиря до від­

Глава Української Греко-Католицької Церкви

пустової площі. Перед початком Служби Божої

в особливий спосіб привітав усю « василіянську

ігумен монастиря о. Пантелеймон та молодь

родину », а також наголосив на важливості Ва­

Крехова привітали Блаженнішого Святослава.

силіянського Чину як для нього особисто, так і

Перш за все Глава УГКЦ звернувся до прочан ,

для всієї Католицької Церкви. Звертаючись до

що прибули з різних куточків України

отця протоархимадрита Василія Ковбича, Бла­

-

Схо­

ду, Волині, Буковини та Галичини, а особливо

женніший мовив : « Василіянська родина є ве­

до молоді, яка чисельно зібралася у Крехові .

ликою силою нашої Церкви. І мені, як Главі тої

Свою пропов і дь побудував на євангельській

Церкви, лежить на серці , щоб цей Чин направ­

розповіді про самарянку та на постаті святого

ду свято і добре розвивався ». Відтак, вітаючи

Миколая. Провідною думкою проповіді Глави

присутніх протоігуменів та ігуменів різних ва ­

нашої Церкви була єдність та любов до Бать ­

силіянських монастирів, Блаженніший звернув увагу на Закарпаття: « Особливо в і таю отців із

ківщини. Українська земля багата на джерела, з яких черпаємо Божі ласки. І Крехів є одним

Закарпаття, із Березного. Мені особливо за­

із них,

від Отця через Сина у Святому

лежить на єдності Греко-Католицької Церкви в

Дусі отримуємо благодать». Блаженніший по -

Україні. Я хочу щиро подякувати, що василіяни

«... де

на Закарпатті моляться і будують цю єдність». Також він згадав про нещодавню зустріч з

о. протоархимандритом у Римі , «З і ншого боку світу». Особливо втішним було для Блаженні ­ шого Святослава те, що люди « тиснулися до

Христа » у Пресвятій Євхаристії (в цей день до Святого Причастя приступили понад

14 тисяч

вірних). Тоді з подячним словом від імені мо ­ нашої спільноти звернувся ігумен монастиря. Відпустові моління завершилися урочистою ходою святкової процесії і внесенням чудот­ ворної ікони св. Миколая до храму.

MIGIOH.

український

V

х ри аи ян ськии ч асо пи с

15


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

l

ЗВЕРНЕННЯ ПРОТОАРХИМАНДРИТА З НАГОДИ ПРОГОЛОШЕННЯ КАТЕХИЗМУУГКЦ Звернення протоархимандрита Високопреподобного о. Василія Ковбича до ченців

Василіянського Чину св. Йосафата з нагоди проголошення катехизму УГКЦ. Слава Ісусу Христу!

Високопреподобні й дорогі Отці та Брати, Українська Греко-Католицька свій КАТЕХИЗМ

Церква має

- «ХРИСТОС - НАША ПАСХА ».

У контексті проведення Канон і чної візитації ЧСВВ в Україні ,

24 червня 2011 у Львові я мав

честь і приємність бути учасником події осо ­ бливої вагомості в історії нашої Церкви , а саме презентації Катехизму Української Греко­ католицької Церкви . Хочу накреслити на тому,

що це не плід якоїсь поспішної праці деяких осіб, але десятилітня праця багатьох відпо ­

відно кваліфікованих і призначених Церквою осіб, як наприклад (без наміру перерахувати всіх), Преосвященний владика Петро Стасюк

- голова комісії, сам Блаженніший Святослав - у своїх попередніх обов'язках, Преосвящен ний владика Ярослав Приріз, о. Мирон Бендик,

тургійне життя Церкви, зберігання всього, що притаманне обрядові нашої Церкви; З) Життя

д-р Михайло Петрович, о. Тарас Барщевський і десятки інших осіб, які допомогли в редакції

Церкви

частин Катехизму або подавали свої заува­

хвали . За словами Блаженнішого Святослава :

ги або пропозиції до тексту. Із Згромадження

« Протягом багатьох років найкращі богослови

Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії з

намагалися цілісно зібрати і висловити відпо ­

-

християнська мораль і аскеза . Це пра­

ця УГКЦ, яка гідна особливого визнання і по ­

благословення Головної настоятельки постій ­

відно до нашої духовної та літургійної традиції

но була задіяна в цій праці с. Луїза Цюпа, а з

усю віру Сх ідної Католицької Церкви » .

нашого Чину співпрацював, зокрема, о. Матей

Отож поручаю усім Високопреподобним от­

Гаврилів . Треба зазначити : окрім того, що до

цям і братам нашого Чину, зокрема в тих Про­

цієї праці були особисто залучені деякі єпис­

вінціях, що знаходяться в рамках УГКЦ, корис­

копи УГКЦ, Синод нашої Церкви створив Сино ­

туватись Катехизмом « Христос

дальну комісію у складі семи владик для пере ­

у своєму особистому й сп і льнотному житті, зо­

вірки Катехизму та висловлення зауважень та

крема у вихованн і тих , хто вступає до нашого

висновків, а остаточний текст був схвалений

Чину, та в душ пастирській праці.

-

наша Пасха »

тим же Синодом . Саме на цьому Грунтуються

Нехай Предвічний Бог Отець зішле на Вас

слова Блаженнішого Святослава, що це ви­

повноту дарів Святого Духа і Ним веде Вас най­

дання « Є першим Катехизмом нашої помісної

кращою Дорогою, що нею є Споконвічний Син

Церкви ».

Ісус Христос.

Католицька віра і вірність східній київській

традиції гармонійно зібрані в цьому Катехизмі, що складається з трьох частин:

-

Львів,

26 червня 207 7р.

Б.

Віра Церкви

правди віри, яких повинен дотримуватись

кожен християнин;

16

1)

2) Молитва Церкви - лі-

о. Василій Ковбич, ЧСВВ

Протоархимандрит


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

l

В УГКЦ ВИКЛЮЧИЛИ З ЧИНУ СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО

29 МОНАХИНЬ

У Львові виключили з Чину святого Василія Великого

29 монахинь

контемплятивно-адораційного монастиря св. пророка Іллі (Львів­ Брюховичі). Про це повідомив сьогодні на прес-конференції владика Венедикт Алексійчук, єпископ-помічник Львівської архиєпархії Української Греко­

католицької Церкви. Декрет Генеральної управи сестер ЧСВВ про виключення затвердив Папа Римський Бенедикт

Документ, що вийшов

XVI.

5 квітня у Ватикані

і був проголошений сьогодні, ЗО червня, у Львові, називає кілька причин такого рішен­ ня. Головною з них є те, що

19

грудня

2008

року сестри монастиря «зробили публічну заяву, в якій визнали свою підчиненість відлу­ ченим від католицької Церкви священикам»

- так зв. « групі Догнала» або « підгорецьким отцям». Подальша поведінка сестер монасти­ Контемплятивно-адораційний

ря «призвела групу вірних до непослуху су­ проти єрархії УГКЦ». Окрім того, зазначено в

монастир

під покровом св. пророка Іллі, за адресою

копії декрету, управління монастирем св. Іллі

вул. Шкільна,

здійснюється « незаконно і неправосильно»,

лю сестер Чину святого Василія Великого. Всі

оскільки

передбаченої прави ­

сестри, що є повноправними членами цього

лами Чину процедури в разі смерті ігумені, яка сталася кілька років тому. Відповідно мо­

монастиря, підпорядковуються Генеральній

невиконана

27,

Львів-Брюховичі, є обител­

Управі сестер Чину святого Василія Велико­

настир не має права приймати кандидаток і

го з осідком у місті Римі

допускати навичок до вічних обітів, як це ро­

Roma).

биться тепер. «Нам дуже прикро, що поведін­ ка сестер спричинилася до замішання в Церк­

ві,

- зазначила на прес-конференції с. Ігнатія

У квітні

(via Sant Alessio, 26,

2007 р. 29 монахинь монастиря св.

Іллі розірвали зв'язок з Генеральною Упра­

вою, а

19

грудня

2008

р. зробили публічну

Гаврилик, радниця Генеральної настоятельки

заяву про нове підпорядкування так зва­

сестер ЧСВВ.

ному "синоду єпископів правовірної Греко­

- Адже дівчата, які начебто всту­

пали в Брюховичах до монастиря, фактично

Католицької Церкви". Цей "синод" склада­

були обмануті ». «Виключення 29-ти монахинь із Чину не є

ється із офіційно відлучених від Католицької

приватною справою Церкви, як може видати­

гналом, які обманюють людей, видаючи себе

ся,

за

- зауважив владика Венедикт Алексійчук. -

Церкви священиків, на чолі з Антоніном До­ єпископів,

створюють

псевдоцерковні

Останнім часом сестри активно роздають свої

структури, накладають «анафему» на Папу

агітки, проводять пікети з різних оказій, роз­

Бенедикта

повсюджують свої погляди в ЗМІ, таким чином

XVI та всю єрархію Католицької Церкви, а також публічно зневажають ім'я

впливаючи на суспільство ».

блаженного Папи Івана Павла П .

MIGIOH

17


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2011

Цей вплив, як розповів промотор справед­

неральна управа сестер ЧСВВ у Римі прийняла

ливості Трибуналу Львівської архиєпархії УГКЦ

рішення про виключення, звернулася з ним до

о. Михайло Палій, з погляду УГКЦ є « деструк­

префекта Конгрегації у справах Східних Цер­

тивним ». Тому у листопаді

2010

року в монас­

ков , і він видав лист-затвердження. Рішення є

тир св. Іллі було надіслано з Ватикану перше

остаточним.

канонічне попередження; у грудні

Юридичні дії Генерального управління стосу­ ються лише сестер як фізичних осіб. Сам монас­

-

2010

року

друге. Жодного з них сестри не прийняли, як

і перед тим , у

2008

та

2009

роках не побажа ­

тир, що зареєстрований у державних органах

ли зустрітися з архимандринею сестер ЧСВВ

влади як юридична особа, залишається в юрис­

м . Міріям Кларою Коваль . Усю відповідну в

дикції УГКЦ. Наразі виключені сестри живуть у

таких випадках канонічну процедуру, зазна­

ньому, проте, як розповів о. Михайло, Церква

чив о. Михайло, було виконано, але сестри не

має намір звернутися з питанням звільнення

взяли до уваги жодних попереджень. Тому Ге-

цього приміщення до світських правників .

1О-ТА РІЧНИЦЯ

ВІЗИТУ .. БЛАЖЕННОГО ІВАНА ПАВЛА 11 В УКРАІНУ

21

червня у храмі Різдва Пресвятої Богородиці

хунками, близько

вірни х . Минає також

десятиліття, відколи блаженний Іван Павло

очолив Блаженніший Святослав Шевчук, Глава

беатифікував

УГКЦ, з нагоди святкування 10-ї річниці візиту

католицької Церкви .

блаженного Івана Павла 11 в Україну. З ним спів­

28

11

мучеників Української Греко­

У проповіді Блаженніший Святослав згадав

служили: владика Ігор Возьняк, архиєпископ

про зустріч Папи Івана Павла

Львівський, владика Петро Стасюк, єпарх для українців-католиків в Австралії, Новій Зелан­

« під час холодного, але літнього дощу, Святі ­

дії та Океанії, архиєпископ Микола Етерович,

ва : « Дощ іде, діти ростуть».

Генеральний секретар Синоду Єпископів Като­

11

з молоддю, як

ший Отець заспівав пісню, в якій були такі сло­ Предстоятель

УГКЦ

підкреслив,

що

під

лицької Церкви, владика Василь Івасюк, екзарх

час візиту Іван Павло

Одесько-Кримський. Були також семінаристи,

«Справжня свобода настає тоді, коли ми на­

монахи і монахині та більше ніж 50 священиків.

ближаємося до Бога, коли ми обираємо його,

Рівно

років тому, тут, біля церкви Різдва

заповідей . Говорячи про цю дорогу, про той

Пресвятої Богородиці (тепер це майдан Івана Павла 11) відбулася зустріч Папи з молоддю.

розвиток цивілізації, він тоді сказав всім нам,

Тоді зійшлося понад

економічному поступі, а найперше у розвитку

коли ми

10

500

тис. людей. Сьогодні ,

з нагоди десятиріччя візиту, у Божественній Літургії взяли участь, за приблизними підра -

18

100 тис.

м. Львова відбулася Божественна Літургія, яку

11

говорив про свободу.

прямуємо дорогою десяти

що справжня цивілізація

Божих

полягає не лише в

людському, моральному і духовному »,

-

зазна ­

чив Блаженніши й Святослав .

GIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2011

Подарувавши УГКЦ блаженни х новомучени­ ків, Іван Павло

11 дав

нам дороговказ, приклад,

який ми повинні наслідувати і за яким маємо

шляхом, на який нас повів блаженний Папа Іван Павло

11,

ми твердо ішли разом »,

-

сказав

на завершення Блаженніший Святослав.

йти. Тоді, під час беатифікаційної Літургії, він

Після Літургії Глава УГКЦ надав слово Архи­

сказав нам, що « мучеництво є найвищим спо­

єпископу Миколі Етеровичу, яки й згадав про

собом служіння Богові й Церкві ».

зустріч Папи з молоддю, що відбулася на тому

Крім того, Глава УГКЦ згадав, що під час ві­ зиту Івана Павла

11 до Львова у місті зменшила­

ж місці, « КОЛИ своїм словом і молитвою він зму­ сив виглянути сонце, проганяючи темні хмари

ся злочинність, « ніхто більше не хотів творити

і дощ, майже як знак того, що після періоду

зла, бо відчули, що від цієї особи, наслідника

бурі настане краще майбутнє для молоді, яка є

апостола Петра, випливає велика сила Божа,

над і єю Церкви і України ».

Дух Святий, який потягує усіх нас до Христа ».

« Між 1345 блаженними святими, проголо­

« Ми дякуємо Господу Богу за дар цього ві­

шеними Іваном Павлом 11, є багато українців», -

зиту, за дар мучеництва для нашої Церкви , дя­

зазначив у своєму слові Генеральний секретар

куємо йому за те, що наша Церква живе і роз­

Синоду Єпископів Католицької Церкви влади ­

вивається . Просимо у Господа Бога, щоб тим

ка Микола.

ПРАЗНИК СВ. ОНУФРІЯ У ВАСИЛІЯНСЬКИХ ОБИТЕЛЯХ Урочистості з наrоди празника св. Онуфрія Великоrо відбулися

24-ro червня 2011

р. Б.

у трьох василіянських обителях, зокрема у Львові, Лаврові та Підrірцях. ЛЬВІВ. Особливістю празника у Святоонуф ­ ріївському монастирі було передання мощей св. Онуфрія Великого на постійне перебування у храмі . Посприяв отриманню мощей владика

Іриней, який напередодні празника прибув з Рима, щоб передати мощі. Урочисту Архиєрейську Літургію владика

очолив

Венедикт, єпископ-помічник Львів­

ської архиєпархії УГКЦ.

Після завершення Святої Літургії відбулося благословення мощами. ЛАВРІВ. Цьогорічний празник у Лаврівсько­

ПІДГІРЦІ. Урочистості з нагоди празника св .

му Святоонуфріївському монастирі був теж

Онуфрія пройшли і в Підгорецькому монастирі.

особливим, адже мощі святого Онуфрія майже

Святу Літургію очолив та виголосив проповідь

через п'ятсот років знову повернулися до цього

отець Іван Майкович, ЧСВВ, адміністратор Золо­

монастиря . Тими днями відбулася піша проща

чівської парафії святого Миколая Чудотворця .

до Лаврівського монастиря у наміренні за дар

По завершенні Богослужіння усі присутні

материнства, під час якої урочисто передали

під час святкувань процесійно вирушили до

Лаврівському монастирю на вічне поклоніння

фігури святого пустельника Онуфрія , де відспі­

мощі святого Онуфрія, привезені з Рима.

вали молебень на честь преподобного.

MIGIOH

український

християнськии часопис

19


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2011

1О-ЛІТТЯ ВІД ЗАСНУВАННЯ ХРАМУ, СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО У КИЄВІ У другу неділю по Зісланні Святого Духа,

26 червня 2011

р. Б. василіянська спільнота

монастиря св. Василія Великого у Києві разом з парафіянами зібралися на спільну подячну Святу Літургію з нагоди 10-ліття заснування парафії. Урочисту Архиєрейську Св . Літургію очо ­ лив владика Іриней Білик, ЧСВВ, канонік пап­

ської базиліки св. Марії Більшої

(Santa Maria Maggiore). Проповідь виголосив о. Теодозій Янків, ЧСВВ, - перший ігумен монастиря у Киє­ ві. «На цьому київському узгір 'ї, на цьому місці,

- згадує о. Теодозій, - в день 22 червня 1О років тому, відкрилися двері до цього храму, може,

голову перед Найсвятішими Тайнами, просив

ще не до кінця завершеного у будові, але вже пристосованого, аби могла служитися Боже ­

Господа Бога рясного благословення ».

ственна Літургія .. .».

гословенна для цього народу київського, будь

Підкреслюючи роль і значення храму в

світлом для всіх, які тут приходитимуть і пізна­

житті людини, о. Теодозій пригадав про одну

ватимуть мудрість життя, будь благословенна і

важливу подію, зокрема про візит блаженно­

будь дорогою для тих, які ведуть християнське

го Івана Павла

життя ... », - завершив о. Теодозій .

11. «" .25 червня, під час свого

пам'ятного візиту для нас усіх, завітав до цього храму Святіший Отець Іван Павло

11 •.. Тут він ,

припавши своїми колінами і схиливши свою

60-ТА РІЧНИЦЯ СВЯЩЕНИЧИХ СВЯЧЕНЬ СВЯТІШОГО ОТЦЯ БЕНЕДИКТА XVI 29 червня 2011

р. - це 60-та річниця

священичого служіння Святішого Отця Бенедикта XVI. Наприкінці червня

1951

року,

коли за новим стилем відзначалася пам'ять святих апостолів Петра і Павла, кардинал

Міхаель Фаульгабер, архиєпископ Мюнхена і Фрайзінга, в катедральному соборі Фрайзінга уділив пресвітерські свячення 44-ом дияконам, між якими був його майбутній наступник на архиєрейській катедрі та теперішній Папа.

20

« Будь благословенна ти, святине, будь бла­

Щодня двері храму є відкриті для всіх бажа­ ючих взяти участь у богослужіннях або в тиші серця звернутися до Господа.


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

l

Йозеф Ратцінгер народився у Велику суботу,

забобонними, але в тій хвилині, коли старенький

квітня

року. За наполяганнями пароха,

архиєпископ поклав на мене руки, якась пташка,

який бажав систематичніше залучити хлопчину

можливо жайворонок, вилетіла з-за головного ві­

16

1927

до церковного життя, 19З9 року переступив поріг

втаря катедри та заспівала коротку радісну пісню;

1943

для мене це було немовби голосом згори, який

року Йозеф розпочав навчання в духовній семіна­ рії, але по кількох місяцях був призваний на вій ­

сказав: усе гаразд, ти на добрій дорозі». Святкування 60-ліття священичого служін­

ськову службу. Не погоджуючись з нацистською

ня Папи Венедикт

політикою, намагався дезертирувати з війська,

Церков засвідчити свою вірність Наступникові

малої семінарії. Закінчивши середню освіту,

XVI

є нагодою для місцевих

але був схоплений та мало не був розстріляний. 1945 року потрапив до табору військово­

Святого Петра, виявити свою любов до нього. З

У квітні

різних кінців світу до Ватикану надходять приві­

полонених, і лише після звільнення у червні зміг

тання, а на місцях відбуваються подячні молитви.

продовжити вишкіл у семінарії. Філософські студії

Від ювілею Святішого Отця не стоять осторонь

проходили у Фрайзінгу, а богословські

в Мюн­

й українські католики . Зі словами заохочення до

хенському університеті. Після заключного іспиту

особливої молитви в наміреннях Папи до вірних

-

з богослов'я влітку 1950 року семінарист йозеф

звернулися Синод Єпископів УГКЦ на чолі з Бла­

Ратцінгер несподівано отримав пропозицію, яка

женнішим Святославом Шевчуком та Голова Кон ­

позначила його подальше життя : він переміг у

ференції Римо-Католицьких єпископів України

конкурсі богословських праць та отримав спеці­

Архиєпископ-Митрополит Львівський Мечислав

альну премію й можливість розпочати докторат.

Мокшицький.

І ось,

хвилина

1951 року прийшла очікувана свячень: 44 диякони, між якими - брати

29

червня

Піднесімо і ми слова подяки до Всемогутнього Бога, маючи перед очима довгі роки священичо­

йозеф і Георг Ратцінгери, в катедральному соборі

го служіння Папи Венедикта

Фрайзінга отримали з рук кардинала Фаульгабе­

бокими богословськими дослідженнями і апос­

ра благодать Христового священства. Кардинал

тольською ревністю, та просімо у Всевишнього

XVI,

позначені гли­

Йозеф Ратцінrер у своїй автобіографії, яка побачи­

повноти небесних дарів для Ювіляра, щоб Боже

1997 року, так згадував про ці події: « Був чу­

милосердя підтримувало його та дарувало усі

довий літній день, що залишається незабутнім, як найважливіша хвилина мого життя. Не можна бути

ласки, необхідні для піклування про вселенську

ла світ

ру

и

к

л

Церкву.

А ЮТЬСЯ

о.Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

від тіла, бо вона була злодійською! Назавжди залишаться

благословенними

в

людськ1и

У Старому. Завіті знаходимо численні заборони дотикатися нечистих речей, звірят

пам'яті щедрі руки бідної вдови, що вкинули до скарбоні дві останні лепти, увесь свій прожи­

чи людини. І ті руки, що вміли слухатись

ток (Мр.

Господа, були чистими перед Ним. Навіки були

жертводавців, що дають зі щедрості своєї душі!

б чистими руки Єви і її чоловіка Адама, якби не

Як тут не згадати слова св. Павла в Посланні до

12,42-44). Які

переступили заповідь Божу: «3 усякого дерева

Коринтян

в саду їстимеш; з дерева ж пізнання добра і зла

буде жати; хто ж щедро сіє, той щедро жати­

(1

Кор.

ж то гарні руки сучасних

9,6-9):

«Хто скупо сіє, скупо

не їстимеш, бо того самого дня, копи з нього

ме. Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не

скуwтуєw, напевно вмреw» (Бут. 2,16-17).

з жалю чи з примусу: Бог любить того, хто дає

Тому скажімо собі: які ж то мудрі руки, що бояться навіть грішного дотику! Якою ж не­

радо. А Бог спроможний обсипати вас усякою благодаттю, щоб ви у всьому мали завжди те, що вам потрібне, та щоб вам ще й зосталось на

щасною була в давнину та рука, яку відтинали

всяке добре діло, як написано: «Хто дав убо-

ук раїнськ и й

w

християнськии часоп ис

21


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2011

гим; праведність його перебуває вічно». Од­ наче, всім, хто жертвує, треба пам'ятати науку

Господа Ісуса, щоб не попасти в гординю і не

втратити небесної нагороди. І ця наука поля­ гає в тому, щоб наша лівиця не знала, що ро­ бить правиця. Так сталося у моєму житті, що тепер час­ то тримаю в руці перо. Тому для мене такі

милі руки св. Павла, який власною працею заробляв собі на хліб насущний. А особливо славна його правиця, яка написала стільки геніальних послань! І як мило чути оце його слово: «Привіт моєю рукою, Павловою»

16,21).

(1

Кор.

Та всі ми знаємо його історію і те, що

раніше він був Савлом, гонителем християн. І саме до нього, сліпого, був посланий Госпо­ дом Ананія, про що розповідає Лука в Діяннях

апостолів: «Ананія, увійшовши в дім та по­

клавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом». І вмить немов лус­

ка з очей йому впала і він прозрів знову, і за­ раз же хрестився» (Ді.

9,17).

Щаслива та люди­

на, що, поклавши руку на рало не оглядається

назад!

Щаслива та людина, яка має таку любов до

пояснює євангелист Іван: «Сказав же він

(Ісус) це, вказуючи, якою то смертю прославить

читаємо на початку

(Симон-Петро) Бога» (Ів.

24

глави книги Буття: «По­

21,19).

старівся віком Авраам, і Господь благословив

А Діяння апостолів розповідають, що до

Авраама в усьому. Тоді Авраам сказав своєму

Кесарії прибув з Юдеї якийсь пророк, Агав на

слузі, найстаршому в його господі, що правив

ім'я. Він, взявши пояс Павла, зв'язав собі руки

усім його маєтком, а був це Елієзер з Дамаску:

й ноги та й мовив: «Святий Дух каже це: так

«Поклади лишень руку під моє стегно. Я закли­

юде'і зв'яжуть в Єрусалимі того чоловіка, що

наю тебе Господом, Богом неба й Богом землі,

йому належить цей пояс, і видадуть в руки

що не візьмеш ти моєму синові жінку з дочок

поган» (Ді.

ханаанян, серед яких я перебуваю; а підеш у

Павло знали, що їх чекає. А нам вистачає не

мій край, до рідні моєї, і візьмеш жінку синові

забувати, що наша доля є в руках Отця Небес­

моєму Ісаакові». Ось що було на серці старень­

ного. Проте є ще й друга правда: нас без нас

кого батька Авраама!

Бог не спасе, про що каже св. Августин. Отож,

Ніхто з нас не відає, що його чекає у майбут­

22

21,18).1

свого краю, до своєї рідні, як Авраам, про що

21, 10-11).

Таким чином, Петро і

наша доля і в наших руках, тобто залежить від

ньому і коли покличе його Господь до Себе. Та

нашої співпраці з Богом. І не тільки наша доля,

знали про це і св. Петро, і св. Павло. Першому

але й доля нашої родини, нашого народу, на­

виразно заповідає сам Христос: «Істинно, істин­

шої Церкви. А коли прийде нам остання годи­

но говорю тобі: коли ти був молодший, то підпе­

на, то скажімо те, що сказав вмираючий папа

різувався сам і ходив, куди сам бажав. А як по­

Пій ХІ. Коли лікарі повідомили, що наступає

старієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже

його смерть, він спокійно відповів: «Моя душа

тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш» (Ів.

є в Божих руках».

українськи~

християнськии

часопис

GIOHdP


~

~

trao~oo. t· .Jm ~ Май . Мужність ...

Небо -Твій Дім


Слава Ісусу Христу! Любі друзі «Місіонарчика»! В цей чудесний літній час вкотре з радістю приходжу до

ваших гостинних домівок і

вельми радію, що пам'sпаєте про мене. Впевнений, що гарно проводите свій час. Проте хочу нагадати про те, що навіть тоді, коли

ви відпочиваєте, Господь все ж чекає на вас і хоче відпочивати разом з

вами. Тому запрошую, як і завжди, у цікаву

подорож сторінками «Місіонарчика», які,

сподіваюсь, хоч трохи

наблизять вас до Бога та

зміцнять дружбу з Ним". ВАШ «МІСІОНАРЧИК»

7-святої Анни, матері Пресв. 19- Преображення Господнє Богородиці

(Спаса)

28-Успіння

~

Пресв Богоро

і

,

~

..

І

І

МИ ХРЕСТИМОСЯ В ХРИСТА В ДЕНЬ НАШОГО ХРЕЩЕННЯ.

МИ ПРИЙМАЄМО ДАР СВЯТОГО ДУХА В ТАЇНСТВІ МИРОПОМАЗАННЯ. МИ СЛУХАЄМО, ЯК БОГ ПРОМОВЛЯЄ ДО НАС ЧЕРЕЗ ЧИТАННЯ АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛІЯ ПІД ЧАС БОГОСЛУЖІНЬ.


---

ПОСВЯЧЕННЯ КРАСИВОГО ХРЕСТИКА

Після

богослу-

жіння якась жінка піді-

йшла до священика і попросила поблагосло­

вити річ, що її вона нещодавно придбала. Жінка простягнула долоню, на якій виднівся великий золотий хрестик, і гордовито про­

мовила: «Ось, погляньте, який він красивий. Я спеціально вибирала такий величавий та з багатьма орнаментами. Я вже приміряла: він мені і до мого одягу гарно підходить. Буде при­ ємно його носити і зовсім не со­ ромно перед людьми».

Жінка ще далі милувалась при­ красою, а священик скривився.

Здивована парафіянка насторо­ жено запитала: «А що, він вам не по­

добається? Я вибрала найкращий».

.

Отець не відповів нічого, натомість по­ чав шукати молитву. Пошуки молитви трива­

людям,

ли довго, а жінка знудьгована чекала. Врешті

перед іншими цією

священик, зітхаючи, промовив: «Навіть не

красою?»

хвалячись

Після

знаю, що робити. Бо у цій книжці не знайшов

цих

молитви на посвячення «Красивих хрестів

жінка

для носіння на показ людям». Може в_и зна­

і відійшла.

слів

почервоніла

Хтось потім ска­

єте, де є така молитва?»

зав, що хрестик їй

Жінка у відповідь на таке приниження, та

ще й у подружок на очах, підвищила голос:

таки

«Як ви смієте? Ви насміхаєтеся з мене, я до

але

вас по-людськи прийшла, а ви поводитесь як

урочистостей.

посвятили,

без

жодних

хрестик вона

дивак».

Цей носи-

Священик спокійно відповів: «Простіть,

ла, але ніхто не ба­

якщо образив, але це ви, мабуть, насміха­

чив його. Лиш деколи,

єтеся із хресного знамення. Якщо би вашу дитину розіп'яли на хресті, то ви би, прикра­ сивши це місце тортур, показували би всім

неділю вона його знімала, щоб поцілувати на

коли

в

Хрестопоклінну

знак пошани.

25


Леся ШТИКАЛО

дуйся, велична Пані, в співі всіх пташок!

Це було давно. Один побожний єпис­

лісового струмочка, у грі хмар, в листі й у

Радуйся у плину всіх вод землі, в журкоті коп ішов у свято Благовіщення Пречи­

траві. Радуйся в гудінні бджілок, в по '?ОТі

стої Діви Марії лісовою галявиною. Був

метеликів, в усіх квітах, що тут ростуть і

гарний, тихий вечір. Було так, неначе б

гойдаються на вітрі! Ах, якби було щось,

земля затримала подих та з захватом

прислухувалася до неба, на якому купка

що людям по всі дні нагадувало б, щоб думали про Тебе та Тебе вітали, як вітав

хмаринок, схожих на овечок, плила повз

Тебе архангел Господній у цей Твій день!

вечірнє сонце. Мир і ласка Божа сплива­

Дай мені знак, о Пречиста, маленький

ли з неба на землю. Побожний єпископ

знак, щоб я приніс таке людям ...

роздумував над вічною красою, з якої

Він спинився й, зачарований, спогля­

походить усе чисте й величне. І свята

дав на ліс. Туди йшла Пречиста Діва під

туга наповнила його серце. Він склав

зеленим верховіттям буків і виходила на

руки, підніс очі до неба й молився:

галявину. З похиленим лицем проходи­

Хвала та слава Тобі, Господи! Слава

ла вона, а її пальці торкалися легесенько

та хвала Тобі у Твоїй людськості. З неї від­

квітів, що горнулися до неї. Перед нею й обіч неї ішли ангели. Тоді почув єпископ

-

дзеркалюється блиск Твого божества. Слава та хвала Тобі в Твоїй Пресвятій Ма­

ніжне дзвеніння, що неслося галявиною.

тері. Вона носила Тебе на руках і до сер­

Воно плило з квітів, до яких торкалися

ця пригортала, голубила Тебе та співала

Марія й ангели. Єпископ підійшов до кві­

Тобі. З її уст навчився Ти, Предвічне Сло­

ток та приглянувся до них. Це були сині

во, слів часу. Завдяки Твоїй Матері став Ти

дзвіночки.

нашим братом, а завдяки Тобі стала вона Матір'ю нашою. О Царице Неба, Мати

-

Це знак для мене,

-

подумав він і зі­

рвав один та взяв з собою до міста.

Творця, вся краса світу нехай припаде до

У місті пішов він до коваля, що кував

Тво'іх ніг, всю красу тієї години нехай по­

кладуть Тобі на голову, немов вінок моло­

різні предмети з металу, і доручив йому вилити таку ж квітку, але у сто разів біль­

дих троянд. Така година мусила бути тоді,

шу, зі срібла. Із Божим благословенням

коли архангел зійшов до Тебе та привітав

вдалося вилити таку квітку, і так виник

Тебе благою звісткою. Радуйся, Маріє, ра-

перший дзвін.


Єпископ велів дзвонити ним перед кожною Службою Божою. А також велів дзвонити ввечері, коли йому Пречиста

Діва об'явилася у свято Благовіщення. Коли вірні приходили до нього та до­ питувалися, що має означати вечірнє

дзвоніння, то він пояснив їм, що дзвін дає знак, що треба помолитися « Бого­ родице Діво ».

Незабаром прийшли до єпископа діти та просили в нього, щоб він велів дзвонити й ранком, щоб вони, як тіль­ ки прокинуться, думали про Марію. І

знову через деякий час прийшли до

нього робітники, селяни й матері та

просили в нього, щоб він велів дзво ­ нити й у п і вдень, бо вони не можуть ні обідати, ні спочивати, не привітавши Матінки Божої. Помалу всі церкви отримали дзво ­ ни, й ті дзвони дзвонили зранку, в по­ лудень й ввечері ангельське вітання Марії скрізь по католицьких церквах. Дзвонять маленькі дзвіночки, мов дитя­ чі ГОЛОСОЧКИ, дзвонять і великі дзвони могутніми голосами. І мільйони віруючих чують їх і ки­

дають тоді всі свої думки, бажання та працю, складають руки до молитви та

моляться до Марії, Пречистої Діви, що народила нам Спасителя.


С

v

0

'G

о?

а) в Юдеї Він уже проповідував;

б) не прийшов ще час;

в) хотіли вбити Його.

Шановний QИT8QJ, ПРОДОВЖVt:МО ИОНКVРС 11СторІнками Свнтоrо nисьма11. ЦІ запитання CTOCVIOTЬCR ЕванrеnІн rocnoдa

с

а

11,

Haworo Ісvса Христа

у

б) в Самарії; в) в Юдеї.

nравипьні вІдnовідІ на всІ запитання.

Ч е ас ненавидіти, - а мене він ненавидить. бо я свідчу проти о

79019, М. ЛЬВІВ, ВУЛ. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, 36,

СВЯТООНУФРІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР ОТЦІВ ВАСИЛІЯН, •МІСІОНАРЧИКОВІ».

а·

...

а) несправедливі;

НайаитивнІwІ уqасники. ниІ надІwnють щонайменше

3

писти а вІ,qnовіднми [тоІіто аав,qаннн а рІаних номерів жvpнanvJ. віаьмvть уqасть cvnepnpиav.

vpoalrpawi

б) лихі;

в) недоброзичливі .

n

~:вященики

в ·. :s , а) щоб не богохулив;

д

номер тепефонv та свій вік.

r'

б) щоб не затьмарював людям

&АІНАЄМО VСПІХІВІ

розуму;

в) щоб схопити його.

М Приїхавши в гори на відпочинок, мати чотирилітнього арка почала вбивати павуків, що по всіх кутках розпле-

ли своє павутиння.

Марко спостерігав якийсь час за нею, а потім каже:

- Мамо, малих павуків не вбивай!

Мати питає його:

- Чому? Хіба ти не бачиш, які вони огидні? - Але для своїх мамів вони такі гарні! "Бог - це батько, що любиІl!ь так, як мам

ла на уроці катехизму одна д1вчинка.

сус

а) в Галилеї;

J жереІікvваннІ вІаьмvть уqасть тІnьки ті, що дадvть

28

- .

ь

а"

.

'-

-

сказа­

.

Може не знаходиш у собі багато рис, як1 б то.б~ по­ добали:я, але для Бога ти - найгарніше створ1ння у світі: немає нікого подібного до тебе.


13, <<А Ісус їм: «б л б

І сnраг

roixa. А11е

а) ~е,хай прийде до мене 1 пє;

б) нехай прийде до мене і

б) гріха невільник;

зачерпне води живої·

спраги н1коли не зазнає. с

~І') ибу

т 0

а) на гору Сина й·

І)" а »'

б) на Оливну гору;

n"J,

1~

ачить".11:

t.

е

Є"ІЩОЧ'1 О

І

а) через гріхи матері; у. Хто йде за

в) матиме радісне життя. , . "'

. ·; ,

б) щоб ділам Божим виявитись на ньому;

·yr1

-

or

•• •

5

у~ ть

а) бо їх вб'ють· ~ о боялись юдеів?

бj жорстоко п~карають·

в виключать із синагог~. BID.ПOBID./ н 4 ЗА

.:., т

Ь

1

а) споготовив слиною

сліпому очі; б) протер очі водою;

в) просто сказав, щоб оздоровився .

НАДІЯ НА ДІДУСЯ

Бабуся приїхала до онука. Той, знаючи, що в неї немає кота; запропонував:

- Баоусю, візьм1ть собі цьQrо KOf'!Ka, він - чудовий.

Має пише один маnенькии недо111к: не любить повити мишей. Ane нічоrо, дідусь буде повити і йоrо годувати. ЗАВБАЧЛИВА

- Шо це ти в'яжеш; Софійко? - Шкарпетк~ для оратика. - Б~ мама каже, що я дуже повіпьно в'яжу: копи я їх зак1нчу, то братик виросте.

вся чоловік?

в) через гріхи батька .

глей і помастив

-А чому так1 веnикІ?

-

а) У вівторок· б) У середу; '

в) у суботу.

в) чистилища.

не блvкати~·" JІ темояв·/,

•на

п

б) пекла;

а) а матиме світле життя· б) здобуде насолоду в ра~·

.

в) відпускаєт~ся.

в) від Бога відвертається.

а) смерті;

в) в Юдею. по с

а) прощається· б) зостається · '

а) має прощення;

в) нехай п~ийде до мен~ і

. w!к:ж ~ие..стпбими, не мали ми ачимо, - то'

ПИТАННЯ КОНКУРСУ 1) а; 2) в; 3) б; 3) в; 4) в; 5) а· .

в; 12) в; 13) в; 14) б; 15) а; 1616~.а, 7) а; В) а; 9) в; 10) а; r

Христина Ткачук ( О Христина Біпяк (с ~· у~ова Вишня), Тетяна nаспавськ~ ~ушП1в-Крас~е), 1С. оповичі).

-

ТРІЙКА З ІСТОРІЇ

- .Чому в тебе з іа:орії Т.Рійка? Коп.и я в~ився, - каже д111ус~,-: у ме~е з 1стор11 бупи сам! п'ят1рки.

- Тод1 ж ~стор1я бупа коротша, - в1дпов1в онук. ПОЩАСТИЛО

- Мамо, скажи, будь паска, де ти народипася? - У Донецьку, синку.

-А я у Києві, так? -Так. -А 11е ж н~родився тато? -УЛЬВОВІ. -Дивно, як це нам пощастипо зустрітися?

29


ю

КРОСВОР д «УКРАЇНА» Підготувала Леся ШТИКАЛО

По горизонталі : 2. Молимось, Боже Єдиний, нам Україну храни, всі Свої ласки, щедроти, Ти на ... наш зверни (слова О. Кониського, музика М. Лисенка « Боже великий єдиний»). 6. Символічний знак держави, міаа, роду або окремої особи тощо, зображений на пра­ порах, монетах, печатках, документах. 7. З якої корисної копалини виготовляють коштовні ювелірні прикраси? 13. Адмініаративний центр автономної республіки- Крим. 14. Подай нам сили днесь до обнови, ... привеаи знов до любови (з пісні «Святий, Великий Воло­ димире»). 15. Наша дума, наша ... не вмре, не загине. От де, люде, наша слава, слава України (Т. Шевченко).17. Український композитор, автор дитячих опер « Коза-дереза », «Пан Коцький » - Микола .. . . 19. Монах-літописець, котрий описав життя багатьох українських святих. 21.Україна в рідній мові, і в пісні прекрасній, - Україна в рідній школі, в майбутноаі ясній - автор вірша «Де Україна?» Юрій .... 22. Один із засновників міаа Києва. 23. Де згода в сімейаві, де ... і тишина,

щасливі там люди, блаженна аорона. Їх Бог благословляє, добро їм

посилає і з ними ввік живе, і з ними ввік живе («Де згода в сімействі» слова І. Котляревського, музика М.Лисенка). 24. Український народ­ ний танець. 26. Наш ". серця в пісні звучить, для всіх українців над світом летить. Молодь України, молодь України, живи на Божу славу

і віру зберігай (Теодор Кукуруза «Молодь України»). 27. Ріка в Україні у Чернігівській, Київській областях, ліва притока Дніпра.

По вертикалі : 1.Любовзбудує Україну! ... збудує цілий світ! Любов є справжня Божа ласка! Любов-рятунок від всіх бід! (Роман Голубович «Любов збудує Україну!»). З. За синєє ..., за жовте колосся боротися треба, щоб краще жилося («Як же нам жити на рідній землі» слова Федо_ра Тишка, музика Геннадія Татарченка). 4. Велики й князь Київ­ ськии, який запровадив християнство на Русі у 988 році. 5. Всесвітньо відома пам'ятка архітектури - ... Київська, споруджена 10З7 р. у пе­ ріод князювання Ярослава Мудрого. 8. Любіть Україну, як .. ., любіть як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди! (з вірша «Любіть Україну» В. Сосюри). 9. Київ - ... іс­ торичне, йому вже багато літ, а воно красиве, вічне, навесні каштанів цвіт (з вірша« Київ» Н.Забіло'і). 10. Курорт на Львівщині, відомий з 1580 р. 11 . Найвища вершина Українських Карпат, всієїУкраїни.12. Місто на Чернігівщині, відоме, як резиденція гетьманів Лівобережної України. 16. Без якої корисної копалини їжа не смачна? 18. Тарас ... - автор музики гімну до приїзду Папи Римського Івана Павла 11 до України у 2001 році « Нам Україну благослови». 20. Назва села, яке змальова­ не в історичній повісті І. Франка «Захар Беркут». 23. Польова квітка, про неї складено пісні . 24. Герой казки Лесі Українки «Біда навчить». 25. Море між Європою і Західною Азією, у яке впадають ріки: Дніпро, Дністер, Дунай, Дон, Південний Буг.

іковакиІt у числі за червень 2011 року~

~~~~~~~~:л~~~~:;!;е~~~l~:, s.r~~Ф ~~:~к~~~~;,ft,~~~\~t~~~ 12.овал. По вертикалі: 1JрамвайКанцеляр .3 . 'іо е п' г ·у · · бр. Юстин Борис, ЧСВВ

Допомаrаr.

Павло Білик, Віталій Павлучкович,

Іван Ковалюк, Василь Касі ян.


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2011

якчи

и

О ІР СПОКУСАМ ПРОТИ ЧИСТОТИ

о. Миколай МИ КОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Спокуса - те соме, що й болячка мору. Мор зроджує й умертвляє тіло, о

спокуса - душу людини. Святитель Тихін Задонський Бувало, що люди ділилися зі мною такими про­ блемами свого духовного життя, як докучання різних спокусливо-розпусних думок чи уявлень, які постають перед очима. Буває, що ці « картин­

ки» з'являються, здавалося б, незалежно від лю­ іноді навіть п ід час молитви чи духовних

Ця чеснота є крихкою та делікатною, через що

роздумів. А знайти духівника, якому можна було

потребує особливої оборони . Завдяки їй долаємо

дини

-

б звіритися у цій справі і який би міг це зрозуміти,

одну з найбільших перешкод до досконалості,

буває нелегко ... Тому й люди, яким не байдуже

якою є неконтрольовані тілесні прагнення. Чесно­

їхнє духовне життя, шукають відповідей питання,

та чистоти товаришує заодно і з іншими світлими

як з цим треба боротися і чи варто подібне вияв­

християнськими моральними чеснотами, що так

ляти у Тайні Сповіді. Думаю, що ця маленька пора­

само є її охоронцями,

да зі зверненням до авторитетних джерел стане

Бога і ближнього, покорою, скромністю, помірко­

таким у пригоді .

ваністю тощо.

-

з правдивою любов'ю до

Що таке чистота у властивому значенні? З аске­

Так, людину часто оточують різні спокуси, осо­

тичного катехизму о. Якова Юдерманса, ЧНІ,довід­ уємося, що то передусім чеснота, що намагається

бливо проти б і 9 Божої заповіді, однак головне, щоб привід до них не давали ми самі, не раз не­

втримати тілесні бажання в дусі здорового розу­

мічні і схильні до злого. Проти чистоти, як відомо,

му. Вона також зветься ангельською, бо робить

можна провинитися по-різному: думкою, словом

нас схожими до ангелів, що є чистими та безтілес­

або ділом. Але прогрішення є тільки в тому випад­ ку, коли ми самі (свідомо й добровільно!) бажаємо

ними духами. Існує два види чистоти

-

подружня і

повна (досконала) . Це, по-іншому, стриманість.

чи робимо щось таке, що суперечить Божому за­ думові.

Не раз людина бореться зі схожими спокуса­

ми, а все, здавалося б, дарма ... Один священик у контексті цієї проблеми сказав ось що: «Це схоже - чим сильніше ти його б'єш до землі,

на м'ячик

тим на більшу відстань він відскакує ...» Що ж тут

зробити? Непоганий спосіб

-

цими думками зне­

хтувати, тобто відразу їх відкинути і переключити свою увагу на щось інше. Дивлячись на Розп'яття, думати як про муки Ісуса Христа за нас грішних, так і про власну смерть, яка прийде не знати як і

коли. Добре молитися в ту хвилю, наприклад, до

Богоматері, св. йосифа Обручника, святих, що по­ долали різні життєві труднощі і спокуси тощо.

Звичайно, зараз нелегкий час настав .. . Світ пе­ реповнює культ сексу, скрізь поширюється роз-

31


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

пуста, порнографія

-

все, що ображає людську

гідність, зокрема дівочу... Тому важко іноді через

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201

майже цілим серцем

-

l

лише б противилася воля

(«ні, я все-таки не вчинив би цього гріха»), і тоді

чиєсь свавілля втриматися у чистоті. Бог же допо­

провини нема. Багато, отже, залежить від нашої

магає тій особі, яка прагне бути по-справжньому

людської волі. Ми завжди маємо можливість ви­

вільною. Адже, за євангелистом йоаном, хто чи­ нить гріх, той його невільник. Тобто піддавання

бирати між добром і злом. Отож, коли хтось свідо­ мо не бажає цих думок, то ситуація є іншою, адже

усіляким низьким поривам нас поневолює, а не

така людина прагне в серці бути вільною, чистою,

робить щасливими. Дієвим ліком проти гріха є

аби подобатись Всевишньому.

свого роду «гігієна» очей, бо вони часто майже

Кажуть ще, що головним ліком проти нечис­

насильно тягнуться до нечистоти. Необхідно уни­

тих спокус є виявлення їх у Сповіді та часте при­

кати оглядання нецензурних картинок у газетах,

йняття Святого Причастя. Бо думка переходить

журналах чи Інтернеті, сумнівних фільмів тощо,

часами у вчинок. А наслідки бувають від того

бо це швидко закарбовується в людській пам'яті

жахливими. Треба втікати від розпусти, цього

і розбурхує нашу уяву, що часом схожа на стихію.

насилля над собою. Не годиться забувати про Божу всюдиприсут­

Це

-

наче іскра, що падає на одежу, від чого вона

може спалахнути, загорітися. І якщо хтось свідо­

ність, а варто надіятися на могутню допомогу

мо шукає задоволення в подібному, той тяжко грі­

Триєдиного, бо Він як добрий Батько радо допо­

шить, тому має з цього сповідатися. Не раз нечи­

магає Своїм вірним дітям прямувати до доскона­

стота теж має коріння у нашому серці, з якого, як

лості. Творець бачить людину з її проблемами,

каже Біблія, походять різні лихі думки, перелюби,

недомаганнями. Адже котитися донизу, не чи­

розпуста, вбивства". Серце має бути великим дру­

нячи ніякого спротиву

гом чистоти, бо тільки в ній досягає воно правди­

Та ми покликані найперше до життя в чистоті, у

вої краси. Не годиться теж занадто покладатися

святості. Це загальне покликання всіх Ісусових

-

це найлегший шлях ...

послідовників. Гріхи нечистоти, тілесні пристрас­

на тіло. Нечистота, як дізнаємося, деформує розум лю­

ті принижують християнську гідність людини.

дини, веде до депресій і навіть розпуки. Немало

Наше ж тіло

є на цьому Грунті різних збочень, злочинів, само­

ти в доброму стані, розвивати у собі чесноти.

губств. Коли людина забуває про особисту гід­

-

Інтимність

храм св. Духа, який мусимо берег­

-

великий Божий дар, який варто

ність, то вона падає до рівня тварини ... Бог же дав

використовувати правильно, щоб не мучило

нам розум, щоб ми ним керувалися у світлі святої

опісля наше сумління ... Святість не є тільки при­

віри. Бо ж тільки нерозумні тварини керуються ін­

вілеєм вибраних, духовенства, чернецтва тощо.

стинктами".

«Кожний, хто любить чистоту й невинність, стає

Отож, коли до голови вриваються нечисті спо­

Божим храмом» (св. Єфрем, Сирійський, Про

куси, то не треба надмірно тривожитися, а просто

боротьбу з почуттями). Нехай Господь у цьому

ними погордувати. Якщо б думка схиляла до гріха

допомагає.

ЧСВВ

-

ПАМ'ЯТАЄМО, ВИВЧАЄМО, НАСЛІДУЄМО

(третій річниці смерті брата Себастіяна Батога присвячується) Бр. Партеній ПІДЧЕХА, ЧСВВ,

студент ВІФБС

дості часто не замислюється над тим, що усе

промине, що ніщо не збереже молоді від вси­ хання, приходить час осені життя. Але є щось

32

Як всихається листя, втрачаючи свою при­

більше, ніж просто краса тіла: є краса душі, яка

надну красу, так само і до людини, що в моло-

може з роками не лише не тьмяніти, але й става-

українськи~ християнськии часопис


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2Оl

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

1

добре виховання. Батьки прищепили синові любов до мудрості, Бога і читання святих книг, які під час заборон Семен переписував своєю рукою та розповсюджував між знайомими, за­ ймаючись таким чином свого роду «місіонер­ ством».

З молодечих літ виявив талант художника .

Це зауважили його близькі, які й порадили батькам віддати малого Семена до «будинку», де є можливість краще розвинути цей скарб, та Семен не бажав розлучатися із рідною ро­

диною. Важко переживав, щоб його не забра­ ли, інколи ховався і втікав.

Невеликий ростом і худорлявий, Семен по­

їхав на заробітки у Донбас, куди «добровільно примусово» набирали молодь до виснажливої праці в шахтах. У 195З-1956 рр. відбував службу у далекому Сахаліні . Повернувшись, навчався

у вечірній школі, здобуваючи зразкову серед­ ню освіту, а пізніше вступив до Львівського ін­ ституту мистецтва. Влаштувався на працю на

скульптурну фабрику, щоб заробляти на про­ ти кращою. За нею має пильнувати кожен хрис­

життя. Малював на релігійну тематику, за що

тиянин, а особливо богопосвячена особа, котра

й було скоєно замах на його життя. Щоб уник­

повинна бути зразком краси душі і серця.

нути смерті, Семен переховувався у далеких

Таким чином про це піклувався блаженної пам'яті брат Себастіян Батіг, ЧСВВ, якого вже

та молитви, черпаючи з цього джерела сили.

немає з нами третій рік. Дбаючи про духовну

Важко переживаючи усе це, лікувався від де­

родичів на Радехівщині, але не залишив праці

красу, він часто очищав душу від гріховних

пресії. За Божим Провидінням познайомився

зморшок на Святій Сповіді і запрошував у своє

з підпільним священиком, від якого отримав

серце Евхаристійного Ісуса. І так

аж до остат­

духовну поживу та моральну підтримку. Ще

нього дня і години. Перед смертю б серпня року, коли брати і отці молились духовне

давніше Семен вирішив не одружуватись, а посвятити себе служінню Господу, хоч йому і

правило, брат Себастіян, лежачи немічно хво­

радили по-різному. Але Ісус вибирає собі того,

рим на ліжку, терплячи важку хворобу, очіку­

кого хоче і коли хоче".

2008

-

вав у своїй келії свого Господа, Царя і Батька. І

Без вагань Семен впевнено переступив по­

на подив усім, Ісус прийшов до нього ще перед

початком Святої Літургії, і не у Причасті, а щоб

ріг монастиря, щоб там віддати себе Тому, хто був завжди з ним . Це сталося 1991 року, коли

покликати у свої вічні батьківські обійми.

він вступив до Василіянського Чину Святого

Брат Себастіян Семен Батіг, ЧСВВ, народив­ ся

14

грудня 19ЗЗ р . ус. Тернець Яворівського

повіту на Львівщині у побожній сім'ї Івана Ба­

Йосафата, у якому вже перебували його два рідні брати. Кандидатуру відбував у монастирі в Улаш­ 1992 року Семен отримав облечини,

тога та Анастасії Курляк. Був третьою дитиною,

ківцях .

після двох тижнів народження був хрещений,

прийняв нове монаше ім'я Себастіян.

і отримав ім'я свого покровителя

199З р. склав перші обіти в Крехівському мо­

-

Семен. Із

19 грудня

його спогадів знаємо, що його дитинство було

настирі на руки о. Андрія Шагали, ЧСВВ. Своє

не із легких, а всіяне різними колючками. Ви­

монаше служіння провадив у різних монасти­

ростаючи у висококультурній родині, отримав

ря та щоліта писав і реставрував ікони. Тихо за-

33


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2011

ймався цією справою у монастир і в місті Барі,

рак легенів, та хвороба була вже на важкій ста ­

а після літньої праці повертався до Крехівської

дії. Цю звістку бр. Себастіян сприйняв спокій ­

обителі, де також працював і провадив сумир­ не і багатомолитовне монаше життя. Не один раз брати у служінні зауважували його у мо­

но, хоч мав бажання ще жити і працювати, про

настирській каплиці, як стояв на колінах перед Кивотом з очима, звернутими до Євхаристі й ­

бастіян вже потребував певної допомоги . І в безсиллі постійно молився, очікуючи свою го­

ного Ісуса, та з молитовником у старих спра­

дину. В останній вечір, відраховуючи на паль­

що сам часто говорив .

Здоров'я щодень згасало, так що брат Се­

цьованих руках. Останні два тижні перед тим,

цях, промовляв молитву вервиці.

як зліг від хвороби, бр. Себастіян вирізьбив з

ля довгої кровотечі брат Себастіян вже не мав

липового дерева розп'яття

- на тетрапод до каплиці св. Йосифа у Василіянському інституті

сили щось промовити, ноги і руки стали холод­

у Брюховичах . Під час роботи над розп 'яттям

душа брата Себастіяна відійшла до Небесного

здоров'я вже покидало брата Себастіяна, під­

Добродія по вічну нагороду. Померши в надії блаженства, цей наш тихий співбрат залишив

вищувалася температура, але він не здавався

5 серпня піс­

ними, як лід . О пів на сьому ранку, б серпня,

і далі в майстерні працював над своїм остан­

нам до наслідування приклад любові до мо­

нім твором . Та хвороба сильно зламала брата ,

литви та оспівування Ісуса у Євхаристії.

тож настоятелі відвезли його до Львова на об ­

Ввечері у Крехівському монастирі над тілом

стеження. В лікарні сильно мучився, бо любив

брата Себастіяна було відслужено монаший

спокій та молитву, а в його палаті лежали вісім

парастас. Похоронна процесія відбулася на­

чоловік і завжди гомонів телевізор. Про не­

ступного дня. Цього разу монастирські дзвони

спокій брат часто сам говорив тим, які його

задзвонили не на заклик до молитви, на яку

відвідували : « Не можу спокійно помолитись,

завжди радо спішився брат Себастіян, а про ­

ні Служби Божої по радіо Ватикан послухати,

воджали його спляче тіло в остатню дорогу

усі десь бігають, а ввечері галасують ». Але він

на монаший цвинтар Побійної гори, що при

не озлоблювався, лише чекав, коли його забе­ руть додому. Тим часом лікарі виявили у брата

монастир і. Там він і знайшов собі спочинок, де очікуватиме загального воскресіння.

С МОТНІЙ ПОДВИЖНИК Упокоївся у Гос поді ієромонах

Методій Скраль, ЧСВВ 25 травня у Малоберезнянському василіанському монастирі св. Миколая у покоївся у Господі на

78 році життя, 51

монашого життя, 35 році священичого

служіння ієромонах Методій Михайло Скраль, ЧСВВ, член провінції св. Миколая в Україні. Виходець із Закарпаття, у

1960 році він під­

пільно вступив до одного з місцевих монасти ­

рів, за виготовлення релігійних ікон був засу­ джений до трьох років позбавлення волі, два з яких провів у тюрмі , а рік-у підвалах КДБ . Саме

там, розписуючи стіни графічним знаком вер-

34

українськи~

х р исти я нс ь кии часо п ис

І

GІон dр


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

l

Допомагав багатьом людям, отримував потім

ківщину, у Закарпаття. Останній рік життя отець

від них л и сти вдячност і .

прожив у монастирі в Малому Березному.

1998

Усі, хто знав отця Методія, щиро сумують

2008 р. Жив у монастирі один, але самотність

за втратою і сподіваються на відродження мо­

Отець Методій мешкав у Краснопущі з

по

уже давно не бентежила його, бо навчився дава­ ти собі раду за прожиті

настиря, для якого він працював.

72 роки. У 2008 р. отець

Методій захворів, і відтоді до 2010-го жив у мо ­

'Упокой, Господи, душу слуги Твого ієромонаха Методія,

настирі в Золочеві. Тоді переїхав на свою бать-

де немає ні болю, ні печалі, але життя безконечне!"

«НЕ ВАРТО ВЕСЬ ЧАС ГАНИТИ ВЛАДУ» Любомир ГУЗАР

Ми потребуємо мудрості . Посеред повсякденності, сповненої угод з викривnеним суспіnьством, які виявnяються угодою з вnасним

сумnінням, ми потребуємо мудрості. Яка нагадає нам про ті - можливо, прості на перший погnяд,

навіть трохи дитячі й наївні, ane засадничі - речі, втративши які неможливо зробити наступний

крок уперед. Неможnиво подоnати обставини, які невоnять нас. Неможливо подоnати себе. Любомир кардинаn Гузар шукає відповіді на питання, від яких українське суспіnьство, здається, вже втомиnося. Ane без відповідей на них ми навряд чи зможемо жити завтра з

- особливе благословення своєї Церкви . В де­

гідністю. Отож, нижче подаємо його роздуми з

мократичних обставинах Божа воля здійсню­

цього приводу.

ється через народ, який є і джерелом, і носієм

влади. Через вибори народ передає важелі Як би не ставилися до тези « влада

- від

Бога », я думаю, це непроминаюча дійсність.

влади якійсь групі людей , яких знаходить і обирає з-поміж себе. Тому маємо бути свідомі

Влада

того, що це не вигадана кимось, не нав'язана

- завжди від Бога, незалежно від кон­

кретного устрою. Чи це монархія, чи олігархія, чи демократ і я

-

нам влада

завжди є Бог. Інша справа

-

через кого, через

якого носія ця Божа воля відбувається. Пророк Самуїл помазує Савла

-

помазує на

царя , пров і дн и ка ізраїльського народу. Від­

-

вона наша, рідна.

Але владу треба розуміти ширше, ніж про­

істинним джерелом влади

сто передавання у чиїсь руки важелів управ­

ління. Ми не до кінця розуміємо цю тезу про

« владу від Бога », коли бачимо за помазанням виключно особу імператора чи парламента­

тепер він має специфічне завдання, до якого

ря . Влада

наставлений Богом . Оце помазання

тих, кого має провадити той, хто її має. Треба

-

це вираз

-

це насамперед відповідальність за

пам'ятати і бути обережним з визначеннями

Божого вибору. За цією традицією помазували­ ся як королі , так і церковні особи, набуваючи

-

певних ознак святості. Отже, Бог вибирає того,

говоримо « володіти», то це означає, що влада

саме « провадити», а не « володіти ». Бо якщо

хто відтепер мусить провадити народ. Це ро­

може робити, що захоче. А це не так. Зовсім не

зуміння помазанництва знайшло відображен­

так. Все майже навпаки.

ня у монархічних структурах. І навіть сьогодні

І знову Святе Письмо подає нам приклад

королі продовжують отримувати помазання

того, що направду означає теза « влада від

MIGIOH

35


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2011

Бога ». Отже, Савло з племені Веніям и на був

ності

помазаний на першого царя ізраїльського на­

трапляється навіть таке, що влада дуже не­

мудро вона поводиться чи ні. Часом

роду. Але чому ж його історія скінчилася так

чесна , але працює на користь народу, сама над

гірко? Адже він був особливо відзначений Бо­

тим не замислюючись.

гом ! Та саме тому, що Бог наставив його про ­

Отже, ми повинні перш за все говорити

вадити народ за Божими законами, сповнят и

про те, чи влада ефективна, чи вона служить

волю Божу, а Савло не робив того з гідністю

народу

свого статусу помазаника. І тому втратив все.

життя. А , по-друге,

Натомість наступн и й помазаник

-

чесно згідно з Божими законами. Чому Давид

став ідеалом доброго володаря? Бо жив згід­

-

цар Давид

- тобто чи веде народ до кращого - чи та влада поводиться

виявився гідним цього дару, він сповняв Божу

волю і провадив народ за його запов ітами. І

но з Божими законами та водночас був дуже

прославився як найгідніший монарх, взірець

ефективним як володар. Тобто поєднував і побожність , і практичн і сть . Але це - ідеал, з

правителя-помазаника в історії людства . Нам здається , що ці історії про королів­ помазаників

-

минуле, яке не має відношення

яким у реальному житті доводиться зустрі­

тися нечасто. Історія людства рясніє особами

до сьогодення . Втім, що змінилося? Хіба ми

царів, королів, президентів, яким здавалося ,

більше не маємо влади, хіба Божий закон про

що все вони роблять з Божої волі, але виходи­

те, що хтось має провадити народ, більше не

ло або несправедливо, або неефективно. Вла­

діє? Чи не д і є Божий закон про те, що влада

да світська (і, до речі, церковна також) може

має триматися законів і діяти гідно? Все це, як і

помилятися, робити неефективні кроки. Світ­ ська влада може робити дуже несправедлив і

раніше, актуально . В демократичному суспіль­ стві влада так само має певне завдання і певні

речі, кривдити людей . І при тому бути дуже

правила, за якими мусить діяти . Як лікар через

ефективною.

свою науку, знання, досвід має сумлінно ліку­

Інша річ

-

розрізнити ту межу, за якою нія­

вати людей, політична влада через важелі, як і

кі аргументи на користь ефективності вже не

їй довірили , має гідно провадити народ, заря­

д і ють, коли жодна ефективність не вартує тої

джувати форми суспільного життя. Певне коло

несправедливості, яку чинить влада.

людей отримує повноваження від народу. Але

Нам варто пам'ятати , що мати владу- то ве­

це відбувається з Божої волі. І маємо пам'ятати,

лика спокуса. Зуміти використати її на добро,

що це означає наступне : уповноваження

ви ­

не забути про Боже помазання і ту відпові­

браних є дуже обмежені Божими законами ,

дальність, яка за нею стоїть,

або, як ми зазвичай говоримо, засадами мора­

гословення. Людину у владі спіткає спокуса

лі. Вони мають право нагороджувати чи кара­ але тільки згідно з Божою волею. Той, хто

використати цю владу для власних цілей . Слід упевнитись у тому, що все, що вона робить, ро­

вибраний до влади, не є вийнятий з-під Божо­

бить світ кращим. Згадайте Радянський Союз

го закону

чи гітлерівську Німеччину: вони були впевне­

ти

-

-

навпаки, він має сповняти владу за

Божою волею. Пам'ятаймо історію Савла .

Влада зараз викликає в нас багато нарікань

- і неефективна, і неморальна, і взагалі безта ­

- це велике бла ­

ні , що творять новий, кращий світ. Натомість створювали щось потворне.

Тому не варто ганити весь час владу

-

за­

ланна . Але треба застановитися ось над чим .

мислимося над ТИМ, яку спокусу ці ЛЮДИ ма­

Влада може бути дуже ефективна і моральна.

ють. Спитаємо себе: а чи я сам поводився би інакше, якби потрапив у таку ситуацію? Наша

А може бути моральна, але неефективна. Будь ­ хто з нас може робити щось дуже чесно, але

влада не є чимось чужим для нас, ці люди не

коли не знає, як то робити,

- все одно нічого

з'явилися посеред нас нізвідки, вони не є зо­

не виходить . Але це й невдалий працівник при

всім іншими від решти нашого народу. Просто

тому залишається людиною сумлінною. Влада

політики, їхні рішення і вчинки значно більше

мусить бути чесною, якщо хоче діяти згідно з

впадають в очі .

Божими законами. Питання лише в ефектив-

36

-

«Дзеркало тижня. Україна»


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2Оl

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

1

КНЯЖИЙ ЛАВРІВСЬКИЙ МОНАСТИР Onьra КІС Княжий Лаврівський монастир - намолене

століттями осердя духовності, архітектурна і мистецька окраса прикарпатськоrо краю а й усієї України, твердиня, що захищала свій народ і молитвою, і словом, і наукою, - оця давньоруська обитель отців Василіян чекала

цієї події понад пів тисячоліття. Скільки пам'ятає монастирський храм св. Онуфрія прочан! Побожний люд приходив сюди втамувати духовну спраrу, скинути до стіп Христа свої немочі, болі, й жалі. А ще кожен

пам'ятав, що колись у храмі були мощі св.

ському некрополі єпископів , визначних діячів ,

Онуфрія, великоrо молільника і заступника

вельможних осіб, ктиторів і доброчинців й собі

перед Господом, покровителя породіль та

чекають на молитву. Ось невдовзі почнеться

немовлят.

Служба Божа та вволить потребу в молитві і живих, і мертвих.

З письмових джерел довідуємося про «Лав ­

Суботній ранок похмурий, та це не перешко­

рівський монастир із мощами святого Онуф­

да для побожного люду стікатися потічками до

рія». І справді, частина мощей святого Онуфрія виставлялася у храмі для почитання з другої

монастиря.Церквапереповнена,небавоміна величезному подвір'ї ніде яблуку впасти. По

половини ХІІІ ст.

- єдиному тоді Святоонуф­

Утрені лине до Небесного Престолу акафіст до

ріївському храмі на усю Східну Европу. Релік­

св. Онуфрія, укладений з великою любов'ю на­

вію знищили або викрали під час турецько ­

шою сучасницею Наталею Назар.

ст. Існує думка ,

О пів на дванадцяту біля монастирської

що варварів передусім цікавила коштовна по ­

брами зупиняється автомобіль. Владика Іри ­

татарських нашесть у

XV-XVI

судина, в якій зберігали мощі святого. Може,

ней Білик, що прибув з Риму з мощами св.

прах св. Онуфрія , просто висипали у лаврів­

Онуфрія, прямує до храму. Братство з хоругва­

ську землю

ми, владика Дрогобицька-Самбірської єпархії

...

Ця благословенна

година

-

повернення

Ярослав Приріз, настоятель храму о. Миколай

стала централь­

Ковалишин, четверо священиків процесійно

ною подією п'ятої пішої прощі, що відбулася

виходять йому назустріч, щоб прийняти неоці ­

святих мощей до Лаврова

24-26

червня

2011

-

року, в наміренні за дар ма­

ненний дарунок. Малі дівчатка всипають доро ­

теринства. Розпочалася вона у п 'ятницю зран­

гу Святому пелюстками квітів . Благословенна

ку Службою Божою у храмі Різдва Пресвятої

мить повернення до цього краю святого, що

Богородиці біля Самбірської Чудотворної іко­

насправді ніколи не покидав його духовно, а

ни Матері Божої ум. Самборі.

повсякчас чував над ним і молився за нього!

Цілий день прочани в дорозі, не жалує їх ні

Від такого зворушення у багатьох на очах бри­

дощ, ні вітер . Під вечір дістаються до Лаврова ,

нять сльози. Святий Онуфрій повернувся до

аби після короткого спочинку приєднатися до

Лаврова на постійне перебування і благочес­

людей, що сходяться на нічні чування. Після

тиве вшанування та поклоніння усіма миряна­

Великої вечірні з Литією опівночі розпочина­

ми, що приходитимуть до нього.

ється на Івановій горі Хресна дорога . Маєва

На архієрейській Літургії у співслужінні з

свічок квітне над монастирем, ніч наслухає

владиками молилися численні священики, що

херувимські співи . Душі похованих в Лаврів-

прибули на торжество. Владика Іриней Білик

MIGIOH

37


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

ви голосив проповідь, в якій розповів про жит­

l

ней Білик зачитав грамоту, яка потверджує

тя святого Онуфрія, що понад шістдесят років

передачу святих мощей настоятелю Лаврів­

подвизався в пустелі н а самоті аж поки не пе ­

ського монастиря отців Василіян о. Миколаю

рестав и вся як Божий святи й угодник . Водно ­

Ковалишину, стараннями якого і з дійснилася

час пригада в, що в Україну прибули мощі ще

ця мрія 500-літньої давності . І, як ведеться ,

одного святого

лунали

-

папи Івана Павла

11,

котрий

відвідав нашу державу десять років тому, за ­

слова

подяки

владикам,

священи­

кам, особливо настоятелю та боголюбивим

лишивши українцям надію на Боже милосердя

ченцям цього монастиря. Владика Ярослав

і його невичерпну Любов, а ще проголосивши

зворушливо звернувся до прочан: « Ми вчи­

цілий сонм блаженних, що поклали своє життя на вівтар батьківської віри

мося від Вас, від Ваших сивоголових батьків

На Літургії освятили ікону св. Онуфрія , на ­

до наших церков, на прощі , як вони моляться!

писану

львівськими

мистцями

«Укрзахідпроектреставрація ».

з

Інституту

Владика

Іри -

віри . ..». А й справді, які святі люди приходять Усім

-

« Многая літа! »

Справжньою окрасою Літургії став хоровий спів: злагоджено, урочисто, гармонійно моли ­ лися, співаючи, хористи . І хто, гадаєте, у них за регента? Той самий заклопотаний усіма спра ­ вами , ревний слуга в Божому винограднику настоятель о. Миколай. Містечко Золочів, у

якому він народився, добре пам'ятає талано ­ витого музиканта, викладача музичної школи

Володимира Ковалишина, який , дослухавшись голосу Божого, одного разу зрікся усього і, за ­ лишивши матері коротку записку, пішов у мо ­ настир.

Водосвяття на джерелі скропив рясний дощ з небес. І так увесь день: то сонце сліпуче й те­ пле вигляне, то дощ зливний вперіщить, сим­ волічно виявляючи мінливість людського жит­

тя , а, може й шлях святого Онуфрія до Лаврова впродовж п'яти століть

- з камінням спотикан­

ня і відтинками світлої надії, а, може, то такий шлях людини до Господа. Іще до вечора сила-силенна прочан присту­

пала до святих мощей. Молоді жінки, сповнені довір'я до свого святого, просили дару мате ­ ринства. Хто зна , яке чудо звершилося нині. Неділя, що закінчувала прощу, теж склика­

ла чимало почитателів святого. Була Утреня,

Служба Божа, Вечірня і Молебень до Ісуса Христа. « Настала , Богоносний, ясніша від сон­ ця пам'ять Твоя, що опромінює тих , які з вірою

приходять до тебе ... ». Один з чотирьох най ­ старіших в Україні монастирів, що століттями

плекав непроминаючий духовний скарб на спасіння людських душ, й надалі нестиме сві­

тові Добру Вість, заручившись поміччю свято­ го Онуфр і я.

38

українськи~

хриаия н сь кии

ч асо пи с

IGIUHdP


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

l

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201

БАРСЬКІ ІСТОРІЇ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

З давніх-давен Поділля було побожним краєм і культура подолян носила відповідне

відображення християнської моралі. У кожному селі на видному місці стояла своя церква і люди святкували неділі і призначені свята. Одного разу, виконуючи свій священичий обов'язок, в одному селі я зустрів знайомого мені чоловіка

-

високого на зріст, поважного

віку. Він завжди шанобливо ставився до мене.

вижили мої родичі. Я їм допомагав, як тільки міг.

Так і цього разу, привітавшись зі мною хрис­

І коли приїхав до села через два роки, то багато

тиянським привітом, запросив мене на своє

дечого змінилось, а найбільше здавалось, що

подвір'я, кажучи:

люди не ті. Якась вселилась недовіра один до

Дорогий отче, мені дуже самотньо, бо на

одного. Ще повністю голод не пройшов, як вже

старості років зі мною ніхто не хоче говорити, а

почалась боротьба з релігією і так звані репресії.

можливо, нікого не цікавить минуле, яке я час­

Цього я ніяк не можу забути.

-

то згадую. Мені минає дев'яносто перший рік, а

Коней не було в нас, тож почали розводити

за своє життя добра мало бачив. Весь час мене

худобу, зміцнювали колгоспи. У людей забирали

переслідувало лихо. Певне, в такий час я наро­

стодоли, стайні, погреби, курники, навіть добро­

дився.

тні паркани і огорожі розвалювали. В селі люди

Прийшовши на подвір'я, ми сіли на лавку під

поділились на дві групи. Одні прислужувались

грушею. Мій дідусь оперся на паличку і почав

владі і мали повні права, другі знову ж очікували,

розказувати, як мені здалось, не вперше свою

коли прийдуть до них і будуть в них щось забира­

повість:

ти. Тобто пролетарі, які походили з бідних сімей,

1932 році був затверджений

долучившись до більшовиків, тепер старшували

п'ятирічний план, який був спрямований на бо­

над колишніми господарями, які з кожним днем

ротьбу з релігією. З розмов, плакатів, газет було

втрачали щось зі свого господарства.

-

Я пам'ятаю, як у

видно, що за п'ять років вже не буде потрібний

Одного разу двоє комсомольців підійшли до

ні один молитовний дім, тому що поняття Бога

мене і, запросивши до сільради, почали вмовля­

буде викреслене як пережиток середньовіччя і

ти, щоб я пристав до них. Мене пригощали горіл­

знаряддя сповільнення розвитку народних мас.

кою і відкрито говорили зі мною:

Тоді почався голод, про який тепер так багато го­

- Товариш Сталін будує комунізм, де будуть всі

ворять. Все те, що пишуть і розказують, є правда,

жити щасливо. А для цього найперше потрібно повести рішучу боротьбу з релігійними забобо­

але одне писати, а зовсім інше- це все пережити.

Як кажуть, ситий голодного не розуміє. Тому так

нами і викорінити релігійний дурман з людської

швидко все це забувається. - Але ви пережили це все і зараз добре три­

уяви. Щастя потрібно тут будувати, а не шукати

маєтесь,

-

підбадьорив я старого дідуся, та мені

хотілося почути щось цікаве.

-

Я не дуже зазнав голоду, бо мене молодим

його на небесах. Тут я хотів сперечатись, щось сказати, але мій

співбесідник налив повну склянку оковитої собі і мені, кажучи:

забрали на будівництво шахтарського містечка на Донбасі, але вдома, крім бабусі і дідуся, які по­

мені відомо, що ти користуєшся авторитетом у

вмирали в один день, з великими труднощами

селі. Адже ти побував і працював на Донбасі, а

MIGIOH

український

християнський часопис

-

Випий на початок нашої співпраці. Від людей

39


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201

головне, що знаєш, хто чим дихає. У тебе буде велике майбутнє, тільки тобі потрібно вступити

прохані гості в пошуках навіть на горище за ­ лазили. Ввеч е р і дещо палили , а деякі відвезли

до передового загону, яким є партія більшовиків,

в Бар, щоб показати вищому начальству свою

тобто до комсомолу.

працю. В селі Митках був колись пан Чіхачов.

Я зрозумів, що опинився в скрутному станови ­

В нього була ц і ла картинна галерея , багато

щі. Відмовитись означало зарахувати також себе

різних художн і х картин і ікон. Пан після рево ­

до ворогів народу, і за це мене ніхто не помилує.

люції зник, а палац залишився . Сільські гультяї

Мені хотілось їх запитати , чому від голоду по ­

не опустили цього будинку. Вони дібралися до

вмирали мої дідусь і бабуся, хто в цьому винен . Але знаючи, що тим самим викличу до себе ще

занесли на колгоспну ферму. У хлівах пороби­

більшу підозру, слухав далі, що вони говорять .

-

Ось завтра ми виконуємо партійне доруче н ­

ня: повинні зібрати всі ікони і образи з домівок нашого села Шершнів .

Сашко, я не можу цього зробити, йому відверто, а він мені на те:

-

-

палацу, познімали всі картини і ікони зі стін і

ли з них перегородки для худоб и, кажучи: - Дивились на ці образи очі панів, тепер не ­ хай дивляться на них наші телята. Про це всі говорили і навіть у газеті писали .

-

кажу я

Я тобі не Сашко, а Олександр Тихонович,

Пізніше приїхали з Вінниці представники від

влади, то дещо забрали, а багато ікон було зни ­ щено . ·

представник влади, зрозумів? Завтра запряжеш

В ці часи завжди у селі щось змінювалось. То

коні і підводою будеш їздити селом, а ікони ми

будували колгоспи, то закривали церкви . А по ­

будемо самі виносити з хат.

тім почались репресії. В нашому селі церкви не

Я мовчав, бо в ці часи з нами що хотіли, те і ро­

було. Православні ходили до церкви, а католи ­

били. Я не дав згоди, але і не відмовився брати

ки до костелу, що стоять поруч у Барі. З косте­

участь у цих заходах. Йду додому і думаю, яке

лу зробили склад зерна. Зі вс і х полів у жнива зі

пояснення знайти, бо за це мене в селі ніхто не похвалить, а тим більше у моїй родині , де всі були

всього майже району звозили сюди зерно, яке

глибоко віруючими . Прийшов додому і все роз­ казую, а моя мати каже:

-

Цього не роби, бо на тебе і на нас може впас­

ти кара Божа.

Ввечері всі молились, а на ранок я себе по­

потім пересушували .

Люди були дуже залякані . Це, мабуть, було в 19Зб році. Бог дав тоді гарний урожай на зем­

лях, які відібрали у селян і передали колгос­ пам . Колгоспи не мали відповідних складів для зерна. Костели і церкви у нас часто перетво ­

гано почував чи то від горілки, чи, може, щось

рювали на магазини. Така доля спіткала й наш

зrів недобре. я вирішив прикинутися ще більше

храм . Перед великими дверима, а також перед

хворим . Вдома ми познімали зі стіни образи і по­

вікнами поставили транспортери, якими пода ­

ховали їх у стодолі під соломою, залишивши два

вали зерно і засипали всередину храму. Зерно

малі бліді образи над вікном.

40

l

возили вантажівками і підводами. Багато людей

Після сніданку приїжджає до нас на подвір'я

там працювали. Так що невдовзі наша святиня

ціла бригада, кричать, ввійшовши до хати . Я лежу

була засипана вже державним зерном . Деколи

на ліжку, а біля мене миска на рвоту.

привозили зерно, зволожене дощем . Потрібно

- Гайда вставай. На дворі стоїть тачанка з кінь­ ми, - кричав начальник команди. - Не можу, вчора , мабуть, перебрав, а може, отруївся , - відповідаю. - Слабак! - крикнув начальник і вийшов з хати.

було його пересушувати. Кожного дня до праці привозили дівчат із сіл. Вони розсували зерно лопатами з насипів ,

що утворювались від роботи транспортерів, в різні кутки великого храму. Зерном засипали

В цей час у другій кімнаті зняли зі стіни образ­

повністю вівтар. Через насипи дівчата вийшли

ки, а мене, дякувати Богові, залишили в спокої.

на гору до цього місця, де стояла фігура Непо ­

Вся ця бригада поїхала до наших сусідів. Забирали все, що було на стінах по хатах .

Діви, порівнялась з фігурою і на весь голос з на­

Багато людей ховали образи чи ікони, та не-

смішкою сказала:

рочної Матері Божої. Одна дівчина встала побіч

GIOHdP


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

-

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

l

Погляньте, дівчата, на мене, хіба я не гарніша

від цієї Матері Божої?

і їсти хотів. Пізніше перекинули нас на фронт. Коли ми проходили через Польщу, наша військо­

І дійсно всі на неї поглянули. Враз дівчина впа­

ва частина знаходилась в одному містечку неда­

ла на насип паралізована і зсунулася вниз. До неї

леко від Лодзя біля костелу. Якось випала нагода

підійшли подружки і винесли її на двір. Вона важ­

наблизитися до святині, а я хотів побачити свя­

ко зітхнула, поглянула на всіх і, ввостаннє поди­

щеника. Чесно кажучи, бажав висповідатись, бо

вившись на сонячне небо, тут же померла. Хтось

вже давно перед тим був на сповіді, а фронт, самі

із дівчат побіг до лікарні, але дівчину вже мертву

знаєте, що таке: сьогодні живеш, а завтра невідо­

вантажівкою везли до лікарні, де вона пролежа­

мо, що буде з тобою.

ла цілу добу, а потім відвезли в село і похоронили.

На моє щастя, до мене тоді підійшов ззаду

Люди цим випадком були приголомшені і стали з

якийсь чоловік і запитав тихим голосом, що мене

пошаною ставитися до нашої святині, зокрема

цікавить.

до Матері Божої. Навіть безбожне начальство не

знало, як далі діяти. Божий храм був заповнений зерном, і ніхто не хотів йти до нього працювати.

-

Хочу бачити священика, - відповів я. Та я ним є,

-

каже він і запитує з якоюсь ціка-

вістю: - Чого хочете?

Тоді стали привозити жінок з далеких сіл, які не

Це був старенький низький . ростом тутешній

знали про цю подію. Через деякий час зерно ви­

священик, що розумів по-українськи, бо колись

везли на залізничну станцію і кудись відправили.

був на Україні.

Костел хоч був закритий, але вже сюди нічого не завозили.

Почалися репресії. Ми всі немов на голках си­

-

Прошу отця, я хочу висповідатись. Дуже добре. Зайдете з цієї сторони в захрис-

тію і закриєте двері на ключ.

діли. Не знали, до кого зайдуть і кого заберуть.

Я подивився, чи когось нема з солдатів, і

Ворогом народу можна було стати найчастіше за

швидко увійшов в захристію. Тут я сповідався,

свій язик. Щось сказав не так - і ти вже не сподо­

прийняв Святе Причастя. Почувався дуже щас­

бався комусь.

ливим. Ми з отцем ще деякий час говорили на

Наш сусід Віктор Грабчак був дуже побожний.

різні теf1И. Мене цікавило, що він скаже про те,

Коли забирали образи з хати, то він виніс їх на

як і коли закінчиться ця війна двох тоталітарних

горище і заховав. А пізніше, як ця кампанія за­

імперій. Цей священик був старечого віку і до­

кінчилась, він на горищі їх розвісив і там молився

бре розбирався в тодішній ситуації. Він також

разом з дітьми. Бо людина, звикнувши молити­

ся, без молитви не може бути ні одного дня. Він

переживав за Христову віру, що може бути нове переслідування. Тоді мене по-батьківськи почав

навіть не підозрював, що діти зі своєї щирості

навчати:

не зможуть тримати довго в таємниці від інших

-У історії народів все міняється. Злий перемо­

щось наймиліше їхньому серцю. Вони згадали в

же злого і буде заводити ті ж самі порядки, тільки

присутності інших дітей, що моляться разом з

протилежного змісту. Червоний дракон запа­

батьком на горищі. Дуже скоро про це дізналась

нує над цілим світом. Буде переслідування віри Христової, багато закриватимуть церков і будуть

влада. До нього прийшли і застали його на гори­ щі з дітьми. Казали, що були також ще сусідські

діти. Цього було достатньо, щоб стати ворогом народу і бути репресованим.

Його забрали вдосвіта, як і всіх тоді забирали,

погорджувати християнами. Безбожники будуть висміювати Христа. Вони будуть довгий час при владі. У Римі після смерті Папи Римського будуть

вибори нового Папи. Ним стане людина з наших

і більше він додому не повернувся. Мені і тут по­

країв. Цей Папа буде високого духа, він не війною,

щастило, бо я працював на будівництві залізниці,

а молитвою переможе червоного дракона, і всі

то мене не рухали, а так

народи стануть на самостійний шлях розвитку.

-

хто його знає. Я дуже

дякую своїй мамі. Вона вдень і вночі молилась за

мене, бо часи були непевні.

Будемо вільно визнавати свою віру.

Я тоді просив його як свого духовного отця,

А потім війна почалась. То я спочатку був на

щоб він молився за мене на фронтових дорогах

Далекому Сході під Японією. Ой, намерзся там

і за моє щасливе повернення додому з війни.

МІСІОН

41


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201

Отець мене ще поблагословив і дав мені оцей

До речі, у селі один я не належав до колгос­

хрестик, який я маю на грудях. Ми розійшли­

пу. Принципово. Я був на Донбасі, а потім на

ся. Я пішов до своєї військової частини. Про

фронті, то не могли закидати мені, що я ворог

це я нікому не говорив, але шкодував, що не

народу.

запитував його більше. Мені здавалось, що він

Але коли ми розходились після зібрання,

говорить зі своїх патріотичних почуттів. Я пізні­

то зі мною йшов один Оверко, якого називали

ше забув про нього, хоч до кінця війни, будучи на фронті, не зазнав ні одного поранення. При

циганом. Він був інвалідом ще з першої війни.

мені завжди був оцей хрестик.

хвороби відігнати і таке інше. І ось що він мені

І тільки тоді, коли всі народи здобували сво­ боду і наша Україна одержала незалежність, я

Говорили, що до нього приходили люди, щоб сказав:

-

Антоне, ти побачиш: через сорок років

пригадав цього священика і бачу його як сьо­

ці ферми будуть зруйновані, колгоспи розпа­

годні. Це він говорив про Папу Івана Павла 11. Мабуть, і я так довго живу з його благословен­

дуться, і все це відбудеться без якоїсь війни

ням. Бо мені говорив, що все це побачу.

люди порозбирають це все на дрова, а з цегли

Час дуже швидко біжить. Тепер дійсно ми мо­

чи революції. Начальство продасть худобу, а

щось будуть будувати.

жемо вільно молитися, ходити до церкви. Тепер

А коли я спитав його, чому так станеться,

ці вчителі, що дивились за своїми дітьми, щоб

то він відповів, що колгоспи були створені на

не йшли до церкви, також йдуть до храму і мо­

людському горі і сльозах, викликаних тим, що

ляться. Все змінилося. Наш костел за німців від­ крили, а потім знову хотіли закрити, але колиш­

для цього у них забирали останнє. Чи це було добре, чи погано, але не було благословенне

ні фронтовики не дали. Одного разу приїхала

Богом. А що не від Господа Бога, то є тимчасо­

колона танків і автомашин. Але як люди дізна­

вим. Ось так він мені відповів. А ви мені ска­

лися, то лягли на бруківку- і вони повернулися

жіть, звідки він міг це знати? Бо все це сповни­

назад. Нам довго не давали священика. То, бу­ вало, люди прийдуть до храму через захристію,

лось: ось подивіться, що з цих ферм за селом

помоляться - і стає їм легше на душі. Здавалось,

Отче, я би вам багато дечого розказав. Ціле

залишилось,

-

одна руїна.

що Бог нас не залишає. Часом на вівтар клали

моє життя

священичі ризи і відспівували, як на Службі Бо­

пер не хочуть читати. А я вам це розказав, щоб

жій, а потім поодинці розходились, щоб цього хтось не побачив.

ви іншим говорили, що в житті без Бога ні до

Тільки мені дивно, чому ніхто не є покараний.

Стільки зла було натворено, а ніхто не відпові­ дає. А, може, прийде час

-

і ті, які вели безпо­

-

це неписана книга, яку чомусь те­

порога. Оці всі мудрагелі, що знімали ікони, а потім палили, пішли на фронт - і ні один не

вернувся. На початку війни загинули. Але я за них молюся, бо, може, вони не знали, що ро­

щадну війну з Богом і людьми, будуть хоч на­

блять, і ви моліться, отче. Я бачив на фронті, що

звані злочинцями. Але нехай вже буде як буде.

тоді, коли падали бомби, то навіть найбільші

Головне, щоб не було ворожнечі між людьми.

безбожники руки до Бога простягали.

Адже ми всі діти одного Бога.

Добре, що маємо свою державу. Яка вона не

Я знаю, що ви не вірите у ворожбитів, але,

є, але це наша Україна. А щоб життя стало кра­

дорогий отче, хочу розказати ще одну історію.

щим, то всім треба повернутись до Бога, пере­

Це було десь вже у п'ятдесятих роках. У нас в

просити його, покаятися і почати жити новим

колгоспі збудували для худоби велику цегляну

життям. Поки що цього не бачу. Можливо, май­

ферму. Як звичайно, після закінчення будівни­ цтва у селі зібрали всіх людей, приїхало началь­

бутні покоління зрозуміють все це і більше та­

ство з Бара і навіть з Вінниці. Говорили нам про

наше щасливе життя і будову комунізму, і що за все це ми повинні дякувати нашому мудрому

вождю Сталіну.

42

l

ких помилок не робитимуть.

...Так з досадою у серці

завершив дідусь Ан­

тон свої життєві історії.

(Розмова записана в с. Шершнях білям. Бара весною 2000 року)


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

l

«ЖИТТЄНОСНІ СТОВПИ ЦЕРКВИ». ЧАСИ ВИПРОБУВАНЬ Марія ГОРОДЕЧНА

Книга Лідії Купчик «Життєносні стовпи

Церкви», що вийшла друком у видавництві «Місіонер»,«має не тільки місцевий, і навіть не тільки український вимір. Вона ще раз нагадує усьому світу, за яких страшних

обставин відбувалося служіння священиків УГКЦ. Важко перелічити всі їхні заслуги та успіхи в душ пастирській діяльності, опертій на непохитних богословських підвалинах їхні життєписи, достовірні відомості про їхню багатогранну працю дають змогу розкривати і вивчати різні аспекти існування нашої катакомбної Церкви». Акцентуючи на цих рядках, взятих із передмови до видання генерального директора видавництва о.

Климентія-Василя Стасіва,ЧСВВ, подячно схилімо голови перед вівтарем славного

минулого Греко-Католицької Церкви.

-

Мені завжди хотілося увіковічнити наших

отців. Дитинство було пов'язане з пересліду­

ваннями, двічі арештовували дідуся отця Во­ лодимира

Лиска , безвісти зник у казематах

тюрми на Лонцького брат моєї матері о. Роман Лиско, були арештовані

вуйки о. Ігнатій і о.

Артемій Цегельські та отець йосиф Осташев­

Лідія Купчик

-

правнучка видатного галицького душ­

ський. Чула розмови про них, розуміла, що от­

пасгиря о. Михайла Цегельського, внучка отця-декана Во­

ців переслідують. Вернувся дідусь інвалідом, відправляв Службу Божу сидячи (був напівпа­

лодимира Лиска, племінниця блаженного священомученика

ралізований) . Ми, діти, почергово виконували

українців та плекання національної ідеї. Найбільшої ваги

Романа Лиска. Є автором численних сгатей про визначних

функції дяка». Пані Лідія зізнається, що тоді

надає поширенню серед українського народу християнських

вони, підлітки, не дуже охоче дякували, а те­

засад, дослідженню та висвітленню новітньої ісгорії Україн­

пер вдячні долі за такі можливості.

ської Церкви та України взагалі. Голова Львівської міської

- Чи знали ви тоді про підпільну ГКЦ? з'ясовую у Лідії Купчик.

організації Всеукраїнської Ліги Українських Жінок. Книга Лідії Купчик «Життєносні стовпи Церкви» ви­

- Дещо знала, але тоді це сприймалося як

йшла друком у видавництві «МІСІОНЕР» в рамках корпо­

доля священичих родин. Чула, що священики

ративного проекту «НАСЛІДУЙМО РАЗОМ!», ідея якого

їздять по селах сповняти свою місію, але усві­

полягає у запрошенні читачів наслідувати духовну скарб­

домлення того, наскільки широким, гранді­

ницю найдостойніших людей, популяризувати духовне

озним було це явище, прийшло лише згодом,

слово та історії життя святих нашої Церкви як духовний

коли я працювала інтерв'юером в Інституті іс­

ресурс, що покликаний пожвавити життя української

торії Церкви. Світ не знав подібного феномену

спільноти.

MIGIOH

43


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201

підп і льної Церкви! Розмовляючи із сотнями

магали. Мама потім працювала медсестрою,

мирян , я подивляла, як люди пам'ятають те до ­

їй цього року виповнюється

бро, яке зробили їхні парохи , - розповідає пан і

грати на фортепіано, згадує пісні, яких я ще ні­

Лідія.

89 років. Любить

коли не чула . Тато вмів грати і співати, вся ро ­

Ця книга не залишить байдуж и м нікого. І

дина музикальна " . »

не тому, що у ній висвітлено драматичну сто­

Про отця Анатоля Байрака, ЧСВВ, у книзі п.

рінку історії України. І не тому, що у нарисах

Лідія пише, що він ще за життя став легендою .

21

Мене зворушили спогади Іванни Корнецької ,

душпастиря, що становить образ сили духу

яка у 70-х роках познайомилася з отцем Ана ­

УГКЦ. Передусім

правдиво

відтворено життя

і

служіння

- завдяки жертві , складе ­

толем Байраком , ЧСВВ: « Невисокий на зріст,

ній в ім'я Боже. Жертві, що стала поживою

худорлявий, отець співпрацював з сестрами­

для оновлення життя, відродження Церкви .

монахинями. Коли відправляв Службу Божу

Жертві , що слугує прозрінням для одурмане ­

ми зачиняли щільно вікна , двер і ... Приходили

них та імпульсом для навернення заблуканих.

високопоставлені особи, партійні чиновники ,

Вірю, ця книга сколихне ревність християн ­

комуністи . Були різні люди , але всі однаково

ських покликань, у тому числі

- до монашого і

любили отця . Багатьох підняв до вищого ду­

священичого життя . Про актуальність виходу

ховного рівня, бо хтось випивав, хтось жив на

книги свідчать коментарі і прив і тання, серед

віру. Для дітей завжди мав медалики , хрести­

єпископа-помічника Львівської Архи ­

ки , а в ті часи їх було годі знайти. Пригадую, як

єпархії Преосвященного владики Венедикта ,

отців Михайла Димида й Зиновія Хоркавого,

ми зустрічалися на Службі Божій в оселі матері Івана Геля (вже покійного). Про відправу у цьо­

а також відгуки-розмисли від представників

му домі знали всі, але ніхто не розголошував .

яких

-

львівської інтелігенції: Ігоря Калинця , Адрі­

Молитва отця Анатоля оберігала нас. Він по­

ани Огорчак, Зиновія-Тараса Масного, Ірини

мер у

Коломієць, Софії Федини, Яреми Ванчицького,

ви Св. Андрія, коли Церква вийшла з підпілля,

Іванни Корнецької, Марії Галій . « Надзвичайно

дякувала молитовно, що отець не дав нам за­

щира книга, пристрасна. Це справді гімн лю­

губитись».

1994 році . Я стояла, плачучи біля церк­

дям. Гарно вписалася передмова о. Климентія

Що з приводу виходу книги думають наші

Стасіва . Книжка читається на дуже високій

краяни? Звертаюсь із цим запитанням до Лідіії

ноті . Доля священиків драматична і трагічна.

Садової та п . Євгенії Бульби .

Через тих людей

- це історія нашого краю », -

зазначає Ігор Калинець .

« Життєносні стовпи Церкви » дарують від­

-

Нашому суспільству такі правдиві книги

дуже потрібні. Дуже актуальна тема . Не можу

згадувати про далекі події без сліз ... Чи знаєте

чуття тепла великої української родини, ра ­

про випадок із 20-ма засудженими до смерті

дість спільної молитви, біль спогадів очевидців

дітьми, яких помістили за сибірським табором

подій, поетичні твори і пісні на прославу Божу

у клітку, не встигли стратити через страшну

і , звичайно, обійми та щирі посмішки .

хурделицю? Не знаєте. Про це вже повідомля­

Щасливі діти, що виховуються у священичих

ли у пресі. Священик Іван Кипріян зробив для

родинах! Пам'ять зберігає ще й досі мелодію

дітей із цукру ангеликів, пішов їх розраджува­

привітань з нагоди виходу книги від Звенисла­

ти, загинув добровільно.Діти тримали в руках

ви Карп'як

ангели ків . Всі замерзли,

- дочки блаженного священному­

- зазначає Лідія Садо ­

ченика Романа Лиска та внучки отця Софійки,

ва , колишній секретар Вченої ради Львівської

у виконанні якої прозвучав музичний твір « Мо ­

академії мистецтв .

литва », а також музичний твір - вітання внучки

п. Лідії Купчик-Вероніки . Пані Звенислава при­

44

l

-

Дуже зворушлива, хвилююча для мене,

вихованки отця йосифа Осташевського, кни­

гадує: « Мені було менше п'яти років, як тата

га. Вшанування усіх наших отців на часі. Про це

забрали. Ми жили в Городку. Важкі післявоєнні

свідчить глибока пошана львів'ян до історії під ­

часи , мама виховувала трьох дітей. Нам допо -

пільної Української Греко-Католицької Церкви,

ук раїнськи~ хриаиянськии часопис


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2011

яка була унікальним, вражаючим явищем, по­

виразніше усвідомити потребу молитви за свя­

акцентує пані Єв­

щеників, за нашу УГКЦ. Де б не пролягала ваша

генія Бульба- вчителька, член Союзу Українок,

життєва дорога у складні періоди становлен­

вихованка отця Йосифа Осташевського, най­

ня нашої держави, розвитку нашої Церкви,

дібного якому світ не знав,

-

ближчим приятелем якого (як зазначає автор

ви пізнаватимете у цій книзі себе, і з великою

книги) був йосиф Сліпий.

вдячністю неодмінно згадаєте своїх батьків,

Відкрию вам, шановні читачі, (і, можливо,

дідусів, бабусь, які вчили вас у часи випробо­

для кожного з нас ще не одну) цінність кни­

вувань Божої науки і молитви, які виховали у

ги: пізнання своєї ідентичності. Книга дарує

вас повагу і любов до священиків. Ваша душа

невичерпну

духовну

сил~

наповнює

серця

любов'ю до священства. Водночас, -допомагає

із дитинною щирістю молитовно полине з по­

дякою до Бога.

СВЯТКУВАННЯ ПРАЗНИКА ПРЕСВЯТОГО СЕРЦЯ ХРИСТОВОГО В ЖОВКВІ о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ Велично й велелюдно відбулося цьоrорічне святкування храмовоrо празника Пресвятоrо

Серця Христовоrо у василіанському монастирі в Жовкві. В четвер, ЗО червня

2011

року, розпочалося

приготування до празника. Саме в цей день ввечері Службою Божою та наукою розпоча­ лися передсвяткові реколекції, які проводив о. Григорій Анастасин, ЧСВВ. В наступні дні

після богослужінь було виголошено реколек­ ційні науки.

2 липня відбувся з'їзд Апостольства Молит­ ви. В Народному домі "Просвіта" розпочалася

практична конференція. На початку вступне слово мав о. Ілля Сірук, ЧСВВ, координатор Апостольства Молитви. Після цього він запро­ сив до слова о. протоархимандрита Василія

Ковбича, ЧСВВ, який поділився своїми дум­ ками про Апостольство Молитви, зокрема у Бразилії. Відтак слово мав о. Юрій Іванов, ТІ, з

національного секретаріату Апостольства

Молитви в Польщі. Виступив також п. Зиновій

Пельц, надревнитель Апостольтва Молитви у Червонограді.

tJll\,ІOH

45


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

Після вечірні на вулицях міста під проводом о. Іллі відбулася співана вервиця, а вночі після

Служби Божої

-

прийняття

20

Апостольства Молитви та

нових членів до

нічне чування. На­

ступного дня процесія у супроводі духового

оркестру зі Львова вирушила з храму на Вічеву

площу міста, де було відслужено урочисту Бо­ жественну Літургію та інші відпустові моління. Під час проповіді

о.

протоархимандрит

привітав усіх присутніх священиків, а також

численно зібраних вірних (на Службі Божій молилися декілька тисяч мирян) та подякував їм за спільну молитву. Він наголосив на вели­

чі Божої любові до людини, образним виявом якої є Пресвяте Серце Христове. Святкування завершилося процесійним ходом до храму.

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ Анастасія КОПЕЛЬНИК

3 оков зневіри, безнадії і печалі, 3 оков лукавства, злоби і облуди, 3 оков, в які самі себе ми закували, Бо ми - слабі, бо ми - нікчемні люди.

Моя молитва хай лине

До Тебе, наче фіміам,

А він, наш Бог, нам всім і все прощає,

І серце лине без упину

І кличе знов: «Прийдіть до мене всі,

В чудовий Твій небесний храм.

Я дам життя, яке не проминає

Боже, я молю за Україну,

У повноті, в натхненні, у красі.

Боже, молю Тебе і за людей: Ти і:Х прости, Ти і:Х спаси,

Я дам любов, яка границь не знає,

Милість свою Ти нам яви.

Яка не чваниться і не шукає свого,

Боже, я знаю, що Ти будеш з нами,

Яка звеличує, підносить, оживляє

В храмі своєму - під небесами. Радість і мир Ти дарував, Життя за людей віддав.

І не осуджує ніколи і нікого. Прийдіть до мене, втомлені журбою,

В книгу життя нас записав,

Прийдіть до мене всі з відкритим серцем,

Нас записав ...

Прийдіть до мене, я вас заспокою, Я дам вам ласк невичерпне джерельце,

НЕ БІЙСЯ, ТІЛЬКИ ВІР

Бо я за вас віддав життя в офіру І вам нагадую, що всі ви - Божі діти,

Л. ЧЕБЕНЯК

І вас благаю

-

не втрачайте віру,

І будете зі мною вічно жити

27.09.04 р. В Небеснім Царстві!»

Не бійся, тільки вір

-

і все тобі додасться,

Плекай в душі надію, віру і любов, Бо нас усіх створив Господь для щастя, І Він поможе нам звільнитися з оков

46

- Боже милостивий,

Навчи мене про це не забувати, Навчи мене любити і прощати, Дозволь мені завжди з тобою йти Твоі:М шляхом до вічної мети.

GIOHd

l


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

l

УКРАЇНА ОРися ЦУНІВСЬКА

Я дитина України, Чудового краю. Свою рідну Батьківщину Безмежного кохаю. Поля, ріки, ліси, гори,

Сади плодовиті, І волошки синьоокі,

В сріблих росах влиті. Це моя країна мила,

В якій я зростаю.

Я для неньки-України Доленьку благаю

Пошли, Боже, кращу долю, Щоб Вкраїна процвітала,

Щоб була любов між нами

Й міцніла держава.

Е НЯ СИНА

НАВЕ

Орися ЦУНІВСЬКА

Віє вітер, хилить верби, Листячко зриває, Тужить матінка за сином, А його немає.

Молить Бога і благає: «Вернися, синочку»

Пропив душу з пияками, Душу-одиночку. Б'ється мати, наче чайка

Плач мого ридання,

Й хай почує син мій голос І моє прохання». Знов в черговий раз напився, Ліг у хаті спати.

Аж тут сон йому приснився,

-

Бачить: іде мати.

Вся засмучена, зчорніла,

Очей не видати. Тільки сльози ллють рікою, Можна в них плавати.

І настала буря сліз, Море ся зробило А по морю пливе човен

-

Й мене підхопило. Розгойдалися ці хвилі,

Б'є об скелю човен. Ось уже я погибаю Бачу, - щось біліє. Це на поміч Божа Мати

Спішить і благає, Свого Сина, Бога мого Рятунку шукає:

«Прости душу окаянну, Хай вона спасеться,

Бо піде у вогонь вічний Звідси не вернеться». Враз проснувся бідолаха, Не зна, що робити, Уклякнув він на коліна І стався молити: «Прости, Боже, мою неміч,

О морськії хвилі,

Що гріху піддавсю>.

А син в цей час п'є горілку З пияками, десь радіє.

Й обійняв свою матусю, Й сльзами заллявся.

Впала мати на коліна

Плаче син і плаче мати,

Та й Бога благає.

MIGIOH

«Почуй, Боже, Ти мій голос,

Що син навернувся.

І до неба своїруки

«Ой, спасиб~ Божа Мати,

Вона простягає:

Що мій син вернувся».

український

w

християнськии

часопис

47


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2011

ПОДОРОЖ ПО СРІБНІЙ УКРАЇНІ

о. Роман БЕЗПАЛЬКО

йдешся без доброго гіда, що не тільки може роз­

«Оперезали її високі гори сині, обмаїли зелені ліси, закосичили винниці з золотими

сучасної історії оборони фортець від руй нацї1?

Саме таким першовідкривачем таємниць Сріб­

виноградами, й річки сріберні опоясали

ної Землі став для багатьох п. Микола Гайда , дав­

повісти відомі факти, але й самому бути творцем

блакитними стрічками. Така вона красна та

ній приятель видавництва, талановитий архітек­

Срібна Україна!» Так услід за автором цих

тор, поціновувач мистецтва.

рядків, українським письменником Василем

долиною річки Уж

Закарпаттям - подорожували у День

ші неймовірні враження від побаченого. Кожна

поліграфіста,працівники видавництва отців

легенда про нього зворушлива і майже кожна

Василіян «Місіонер» та Жовківської друкарні.

правдоподібна. За однією з них - у середньо­ віччя в неприступній фортеці ховали молодих

Щоб витворити слово, виплекати, умістити

це про Невицький замок, що підноситься над

-

перше місце зупинки і пер­

наречених з відомих аристократичних родин .

на сторінках книги під ошатною палітуркою, та й

Звідси

взагалі, щоб тримати високу культуру книгодру­ кування, особливо, коли йдеться про духовну

Потім слово « невестський » перетворилося на

спадщину чи набуток видатних богословів сучас­

-

Замок Наречених, Невестськ ий замок .

слово «Левицький».

Замок збудований в ХІІІ ст. на місці раннього

ності, які видавництво успішно доносить до чита­

дерев'яного укріплення.

ча, треба мати, крім великої любові до професії,

він набув на початку

Остаточного

вигляду

XVI ст. До складу оборонних

натхнення і знання, а ще просто інколи гарно та

укріплень входять два вали з ровом між ними,

з користю відпочити. Це дуже добре усвідомлює

оборонна стіна з чотирма вежами

керівництво

ні і одна трикутна- на внутрішньому валу, в'іздова

видавництва

« Місіонер»,

щоразу

-

три півоваль­

прокладаючи для своїх працівників цікавий не­

вежа і внутрішні будівлею з вежею-донжоном. У

звіданий маршруту день професійного свята .

замковому дворі є колодязь діаметром З,5 метра .

Після спільної молитви та благословення в

48

Якщо руїну й можна назвати прекрасною, то

Пачовським, хочеться вигукнути й собі. Адже цьогоріч Срібною Землею - мальовничим

За давніми джерелами

1317

року замок було

дорогу автобус вирушає на сонячне Закарпаття.

передано у володіння італійському магнатові

А там чекають на подорожуючий люд гомінкий

Яну Другету. В

Ужгород зі своєю неповторною історією, а ще

нував трансільванський воєвода Дьордь Ракоці.

Невицьке, Малий Березний, Мукачів. Як тут обі-

Відтоді замок не відбудовувався.

1644

році замок захопив і зруй­

GIOHdP


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

l

Мандрівка Закарпаттям не обійшлася без при­ ємних несподіванок. Усіх дуже втішила звістка,

глибшого змісту і помножила сили, адже попе­ реду ще так багато цікавого.

що на мандрівників зі Львова і Жовкви чекають

На виїзді з міста сто"1ть знаменита корчма

у Василіянському монастирі святого Миколая в

«Деца у нотаря » поціновувача знаменитого гу­

великих відпустів, давній святині, коріння якої

мору Павла Чучки. Хто встиг перехилити гальбу доброго пива, а хто ходив і потішався весели­

сягає

ми експонатами і дотепними написами, що ви­

Малому Березному

15

-

м ісці численних прощ та

ст. Чудотворна ікона «Мукач і вська За­

ступниця», що знаходиться в Малоберезнян­

ринали звідусіль. Ось неподалік цілої шеренги

ському монастирі і зазнала лихоліть разом з

столиків

українським народом, тепер виставляється на

на хрестах у натуральну величину. Один з них

всенародне почитання на храмове свято і всі

-

Марійські свята.

усміхнешся?!

-

імпровізований цвинтар з написами

« Вони помилилися на виборах». Ну як тут не

Протоігумен Закарпатської провінції ЧСВВ

День поволі добігає кінця, та сутінки ще не

о. Павло Райчинець радо зустрів гостей. Була і

мають стільки кольору, щоби заслонити перед

молитва, і розповідь про монастир о. ігумена

очима прекрасне видиво: на високій горі стоїть

Даниїла Дербаля, і задушевна розмова з отцем­

Мукачівський замок « Паланок»

протоігуменом . йшлося про справи Божі і люд­ ські . Особливо болить отцев і несправедливість,

ніших пам'яток Закарпаття XIV-XVII століть. Свою назву - « Паланок» - замок бере від так званого

що чиниться в краї супроти Греко-Католицької

паланку

Церкви, яка завжд и боронила народ і віру.

плені рови навколо замку у XVII ст. Твердиня має

Отець-протоігумен Павло жартома підсумував

три тераси-частини: Нижній, Середній та Верхній

розмову: «Я

-

Райч ин е ц ь, то мушу чинити рай на

-

-

одна із найцін ­

дубового частоколу, яким були укрі­

замки . Нині в Мукачівському замку розміщений історичний музей .

цій землі». Місто над Ужем вразило своїм неповторним

Непересічною

особистістю,

з

ім'ям

якої

обличчям, з древнім замком, що височіє у східній

пов'язано укріплення Мукачівського замку, був

частин і міста. Заснований ще в часи Київської Русі

Федір Коріятович, подільський князь, що свого

ХІІІ ст. Теперішні й вигляд замку- плід чис­

часу значно розбудував і укріпив замок, пере­

ленних реконструкц ій, що завершилися напри­

творив його у свою резиденцію. Тепер у подвір'ї

кінці XVI ст. Замок ви глядає як могутня оборонна

замку стоїть пам'ятник Федору Коріятовичу.

-

в ІХ

-

споруда трапецієвидної форми, на кожному куті

Окрім укріплення замку, князь Коріятович за ­

якої розміщені бастіони . Тепер в Ужгородському

снував на Чернечій горі коло Мукачева монас­

замку діє Закарпатський краєзнавчий музей з ба­

тир для отців василіян, котрих привіз із собою з

гатою та цікавою експозицією.

Поділля. Цей монастир став вогнищем духовно"~:

177З

року

імператриця

Марія-Терезія

на

церковної і світської освіти, єдиним захистом

-

ви­

української культури . За іронією долі на почат­

прохання єпископа Андрія Бачинського

датного релігійного, культурно-освітнього ді­

ках української незалежності монастир переда­

яча, першого просв ітителя краю, що повсякчас

ли УПЦ МП .. .

утверджував національну ідентичність українців

Закарпаття

-

передала Ужгородський замок Му­

Світло й справді почало втрачати свої права, день згас. Попереду- дорога додому. А в серцях

качівській єпархії, яка заснувала тут Ужгородську

людей вирує одна невиповнена потреба

духовну семінарію під покровительством святи­

кувати Генеральному директорові видавництва

-

подя­

телів Східної Церкви Івана Златоустого, Василія

о. Климентію Стасіву за цей чудовий, сповнений

Великого і Григорія Богослова . Навчання велося

див і несподіванок, день. Адже те, що потіши­

українською мовою.

ло очі, заторкнула серце, лягло на душу милим

Та ще більшим скарбом для міста і люду Бо­ жого є мощі блаженного Теодора Ромжі в крип­

спомином

-

назавжди залишається з людиною,

робить її багатшою, дає натхнення до праці, вре­

ті кафедрального собору. Молитва біля мощей

шті, тішить самого Творця, бо саме така щаслива

-

людина була в Його задумі.

кожен у своєму намірені

tHIGIOH

-

додала подорожі

49


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201

l

КРОСВОРД

(Три крапки замініть словом із Послань Апостола Петра) Підготувала Леся ШТИКАЛО

17

ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 5.1коли він не пощадив старовинний світ, -а зберіг ві­ сім душ, з яких був Ной, цей ... правди, - і навів потоп на світ безбожних. 8. А ... Господнє повік перебуває. 9.1цей .. . ми чул и, як сходи в з неба, коли ми були з ним на святій горі. 10.... в них до зажерливости вправне. 13. Згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на ... і на скро­ плення кров'ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться! 15. Проповідник волі Божо·~; апостол . 16.Вони досліджували, на котрий і яки й ... вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті та ту велику славу, яка по них мала настати. 17.Осягаючи ... вашо'І віри - спасіння душ ваших. 18. Говоріть лише у глузді Божих слів, служіть лише у дусі тіЄІ сили, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава й .. . по вічні віки! 19. А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний ..., на святе священство,

щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. 20. Ви ж - рід вибрании, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє ... . 21. Бо в Письмі сто'1'ть: «Ось я кладу в Сіоні ... наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться». 25. Вітає вас Церква, що у Вавилоні, вибрана з вами, і ..., мій син. 27. Заступник, захисник, охоро­ нець людей. 28. Вам, отже, що віруєте, - ... ! 29. Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у сво'Ім великім милосерді відродив нас до живо'! надії через .. . Ісуса Христа з мертвих.

ПО ВЕРТИКАЛІ: 1. Бо кожне тіло, як трава, і вся його слава, немов цвіт трави: ... всохла, і цвіт опав. 2. Тим, що колись були неслухняні , яких очікувало довготерпіння Боже за часів Ноя, коли будувався ... , в якому мало, тобто вісім дХш, урятувал и ся водою. З. І я к з'я виться архипастир, отримаєте нев януч и й ". слави . 4. " . Петро, сл уга й апостол Ісуса Христа, тим, які через справедливість Бога н аш ого і Спаса Ісуса Христа отримали, рівноцінну нашій, віру: благодать вам і мир хай збільшується через спізнання Бога й Ісуса, Господа нашого! б . Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки , бла го словля й ­ те, бо ви на те покликані, щоб успадкувати .. .. 7. Синон ім до слова благодійність. 11 . Назва одного із розділів Першого Посла н н я А п о сто ­ ла Петра «Християни - містична ... ». 12. Власне, на це в и по кл ика ні, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам ... , щоб ви й шли його слідами . 14. Ви через нього віруєте в Бога , який воскрес и в й ого з мертвих і прославив, щоб ваша віра і .. . була на Бога . 22. Звичка ді­ яти певним чином. 23. Нехай ваша ... буде не зовнішня - запл ітання волосся, накладання золотих обручок, чи прибирання в шати, але в середині людського серця, в нетлінності душі, лагідно·~ та мовчазно'!: це многоцінне перед Богом . 24. Свавільний, жорстоки й римськи й

імператор, за час панування якого було розіп'ято Апостола Петра. Той, хто сіє добре ... - це Син Чоловічий (Мт. 13,37).

26.

Відповіді на кросворд «БЛАЖЕННИЙ ПАПА», опублікований у числі за червень 2011 року: ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 2.Дар. ?.Величковський. 10.Йозеф. 11 .Добро. 12.Молитва. 15.Зелень. 16.Норман. 19.Блиск. 20.Театр. 23.Батько. 24.Дніпро. 29.Бараник. 31.Судан. 32.Місія. 33.Благословення. ПОВЕРТИКАЛІ : 1.Паломник. 3.Бегей. 4.Вчинок. 5.Основа. б.Синод. 8.«Мо йсей». 9.Примат.13. Енцикліка. 14.Почитання. 17. Мир. 18.Час. 21.Паліум. 22 . Краків. 25.Дацко. 26.Кароль. 27.Сихів. 28.Гасло. ЗО.Пісня.

50

GIOHdP


-

-

.

НОВІ ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР»

·

МІСІЯ ВЩКУПИТЕЛЯ

REDEMl'ТORIS .'llSSIO

Мирон Керуль-Кмец

ПРОПОВІДІ.

Іван Павло 11

МІСІЯ ВІДКУПИТЕЛЯ

Енцикnіка про постійну актуаnьність емісійноrо

Е Н Ш1 К.Л І І\,\

Кн.2.

11<7.'lllІCi.:•ro ..\l').І~

"

ІМІІ'І!.\tІ.'t.1.11

- Жовква : Місіонер. - 280 с.

посnання

- Жовква: Місіонер. - 108 с.

Друга книга словацького богослова - це

У Енцикліці «М ісія Відкупителя » Папа Іван Павло

християнське послання про те, що людина

не є загрозою інші й людині, а істинний сенс її

11 наголошує на постійну актуальність місійного послання, бо місії відновлюють Церкву,

свободі надає спілкування з ближніми.

зміцнюють віру, збагачують християнське життя, направлені на переконання нехристиян,

до яких спрямована місій на діяльність і

вказують на Божу любов, яка виявляється в Ісусі Христі.

Ярослав Стоцький

БУЧАЦЬКИЙ

Вл . Софрон Мудрий, ЧСВВ

МОНАСТИР ОТЦІВ ВАСИЛІЯН: НА СЛУЖБІ

ПУБЛІЧНЕ ПРАВО ЦЕРКВИ І КОНКОРДАТИ.

БОГОВІ Й УКРАЇНІ.

- Жовква: Місіонер. - 216 с. t 24 ВКЛ.

- Жов ква: Місіонер. - 192 с. Книга проф. д-ра Влади ки Софрона Мудрого, ЧСВВ « Публічне право Церкви і конко рдати »

У монографії досліджено заснування, спорудження, архітектуру, а також духовне, освітнє і наукове служіння

детально пояснює історію, походження та

Бучацького василіянського монастиря Чесного Хреста

розвиток церковного публічного права. Вона

Господнього впродовж його майже 300-літньої історії в

розрахована як на священиків, богословів, юристів, усіх тих, хто глибше цікавиться всіма виявами церковного життя, так і на усіх вірних, які прагнуть більше довідатися про складне, наповнене, сформоване тисячоліттями життя Церкви. Ця книга дасть змогу з'ясувати певні

нерозривному контексті історії Чину св. Василія Великого та Української Грека-Католицької Церкви. На основі

опрацювання бібліограф іч ної бази й архі вних матеріалів проаналізовано, як бучацькі василіяни поширювали віру та освіту серед українського народу, як сформували монастир славним осердям християнського, греко­

юридичні тонкощі у стосунках між Церквою та

католицького, василіянського духу, як зуміли загартувати

державою, а також публічне та приватне право в

себе і мирян у підпільний період УГКЦ, як відроджували

самій Церкві.

греко-католицьке й василіянське життя в Україні загалом

та в Бучачі й на Бучаччині зокрема.

З ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ зве!)татися за адресою:

вул. Б. Хмельницького, 40 . м. Львів, 79019,

тел.:

0952602157, (032) 272-90-80

http:www.missioner.com.ua redakzia@missioner.com.ua


УКРАІНСЬКИИ ХРИСТИЯНСЬКИИ ЧАСОПИС

В КОЖНУ ХРИСТИЯНСЬКУ РОДИНУ

-·r&•]11~r.a.~1,.J:rJA>• ви можете прид

ати

-

. / В редакції за адресою: монастир св. Онуфрія, вул. Б. Хмельницького, 36, м. Львів, тел/факс: (03-2) 272-46-94

79019

./ В будь-якому васил і анському монастирі .в Україні

Також можна передплатити в будь-якому поштовому відділенні України.

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: 23959

Християнський часопис «Місіонар» зможе стати для вас духовним приятелем, який допоможе зрости у Христовій

вірі, збільшить у серці любов до Бога і ближніх та розрадить у хвилині смутку.


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.