Місіонар 07 08 2012

Page 1



СЛ ОВО РЕДАКТОРА

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

ПВ СХИБИТИ СЬОГОДПІ Слава Ісусу Христу!

о. Корниnій ЯРЕМАК, ЧСВВ головний редактор

Часто задумуюся над тим, як почувалися християни в перших віках християнства, коли ще не було так званого «вільного світу», до якого можна було апелювати, не було держави Ватикан і тисячолітньої християнської традиціі; а найбільша світова по­ туга, Римська імперія, усіма можливими засобами пропаганди, агітаціі; судів, законів, підзаконних актів, таємних агентів, війська, катів заповзялася знищити Христову Церкву, бо вважала, що Христова віра неприродна, а мораль сковує і принижує людину і шкодить цілому суспільству і державі. Багато людей тоді просто покинули Церкву. Щоправда, після закінчення переслідувань і гонінь знову поверталися. Але, чи могли всі покинути? Чи було б тоді куди повертатися? Та ще важливіше: чи думали єпископи, священики і миряни, які йшли на муки і смерть і знали, що в іншій частині світу немає

Христової Церкви і ніхто за неї не заступиться, чи думали вони про майбутнє, про те, як буде Церква розвиватися далі, хто проповідуватиме Слово, якщо вони помруть? Чи тільки думали про власне спасіння і швидку зустріч із Христом, якому служать? Христос доручив Церкві дбати не тільки про власне спасіння кожного христия­ нина, а зробити учнями народи. Не могли вони про це не думати. Але, чи могли за­ безпечити спадковість проповідування Слова Божого власною малодушністю, ви­ правдовуванням, мовляв, ми втечемо, бо хтось же мусить залишитися? Чи можна неморальними, малодушними вчинками сьогодні забезпечити гідне майбутнє? Так, вони вмирали тому, що не могли піти на компроміс із своім сумлінням сьогодні, не могли вимовлятися вдаваною турботою про майбутнє Христової спільноти, піклу­ вання про яку Господь доручив таки людям. А вмира19чи, вірили, надіялись і знали, що ця їхня жертва не буде gаремною і Господь знаним Иому одному способом подбає про продовження проповіді Иого Слова між людьми. Сьогодні в Україні офіційно Церкву ніхто не бажає знищити. Просто час від часу з'являються нові розколи, секти, створюються штучні скандали. Ніби не проти, але релігії у школах не навчають. І батьків не питають. Ані дітей. А вимовляються тим, що мовляв, конфесій багато, то щоб не сварилися, хай краще нічого не знають. Бо темним народом таки легше керувати і його обдирати. Та й мораль сковує. Засоби масової інформації постійно «борютьея» проти СНІДУ пропагандою неморального способу життя, бо навіщо себе стримувати? Незабаром будуть вибори, людям, яким бракує релігійної освіти, пропонуватимуть за гроші проголосувати за «потрібного» кандидата. І багато хто піде на компроміс: «1так мій голос ні на що не вплине». Якщо не вплине, то чому за нього пропонують гроші?

Чи можемо осягнути добре майбутнє, перебуваючи сьогодні у відчаі; недовір'ї до Бога і рятуючись, хто як зможе? Для християнина настає дуже відповідальний мо­ мент: чи ми готові не піддаватися загальному стану апатіі; не йти на компроміс із сумлінням, не піддаватися спокусам різного роду аморальності (брехні, розгнузданос­ ті, п'янства), а свідчити про істину Христового Євангелія навіть тоді, коли, здаєть­ ся, все руйнується? Чи ми готові, подібно до тих свідків віри перших віків християн­ ства, твердо вірити - якщо ми не схибимо сьогодні, Євангеліє буде проповідуватися для прийдешніх поколінь? Тому постановімо - не схибити сьогодні, про результати Господь обов'язково по­ дбає, бо ж сам сказав: «Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку». •

мІсІонdр

український

_

християнськии часопис

з


-

ЗМІСТ

ЛИПЕНЬ·СЕРПЕНЬ 2Оl

2

НЕПОДІЛЬНИМ СЕРЦЕМ ВІДДАТИСЯ ХРИСТУ

l'D

ВІХИ ІСТОРІЇ ЛЬВІВСЬКОЇ СВЯТООНУФРІЇВСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ ВИ

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД СВЯТОГО ЛУКИ

16

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛІТУРГІЯ КРОК ЗА КРОКОМ

ПРЕСВЯТА ТАЙНА ЄВХАРИСТІЇ

на серпень

И!І

І!Ш

ПРАВЕДНИЙ ЄВДОКИМ КАПАДОКІЙСЬКИЙ

ип

ва

на ве~есень

ІВІ

МУЧЕНИК АНДРІЙ СТРАТИЛАТ

І'ЕІ

ВІ

СВЯТА ТАЙНА СПОВІДІ ПРИМИРЕННЯ

3 БОГОМ

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ І ЦЕРКВОЮ

СЛУГА БОЖИЙ ПАВЛО ПЕТРО ОЛЕНСЬКИЙ, ЧСВВ (1887-1955) ЩОДЕННА МОЛИТВА

ID

13 НАСТОЯТЕЛЯМИ ВАСИЛІЯНСЬКИХ

3 ЧИТАННЯМ

СВЯТОГО ПИСЬМА В СІМ'Ї

АПОСТОЛЬСЬКИЙ НУНЦІЙ ЗУСТРІВСЯ

ІІІ])

МО,!іАСТИРІВ ПРОВІНЦІЇ

НАИСВЯТІШОГО СПАСИТЕЛЯ

МОНАСТИРОК

І!Ш

ВУКРАЇНІ

нп

ДИЯКОНСЬКІ СВЯЧЕННЯ В ЧОРТКОВІ

ЧУДОТВОРНА ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

4

український м І р І О Н

христи~~~~~~~

111 \1

)п

Ur


ЗМІСТ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2 0 12

itllGIOHdV

НОВІ ПРАЦІВНИКИ

НА ХРИСТОВІЙ НИВІ БОЖЕ МИЛОСЕРДЯ

Головний редактор: о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

РЕТРО

Відповідальний секретар:

ІrорСАВ'ЯК

ВІРА В БОГА, ПІДТВЕРДЖЕНА ЖИТТЯМ ВВ

Радакційна колегія:

ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ

о. 1.ристофор Гf>.НИНЕЦЬ, ЧСВВ о. Иосафат ХАИМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

П'ЯТДЕСЯТ ПРИЧИН ЧИТАТИ БІБЛІЮ

ВВ

ЧЕРЕЗ ПОЛЕ БІГЛИ ДІТИ

ВВ

«АННА ГЛОВА БУДЕ ЩЕ СВЯТА»

mJ

ПОЕЗІЯ

m.J

ПОДЯКА ЛИНЕ ДО НЕБЕС

IDJ

КРОСВОРД

ІІИ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Літературне редагування: о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Коректура: о . Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА Фото: бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

Фото обкладинки На обкладинці

- бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

- Парасковея Віра Довганик

Заснований у 1897 році Засновники - Отці Васишяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 ~ід 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у м 1сяць

Передплатний індекс

- 23959

Адреса 11е~акції: м. Львів, 79019, вул. Б. Хмельницького, 36 Святоонуфріївськии монастир Отців Василіян тел/Факс: 272-46-94 e-mail: misionar@ukr.ne~ mi.sionarchik@i.ua URL: www.osom . ш .ua Підписано до друку 21.06.2012 Формат 70х100 1/16. Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківсьюи друкарні вир;авництва Отців Василіян

«Місіонер ». 80300, Льв1вська обл" м. Жовква, вул. Василіянська ,

8

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела.

Редакція зберігає за со~ою право ВJ!Правляти і скорочувати над1слаю матер1али .

©Журнал • Місіонар», 2012

1'1

м р ІОН

ІІІ

1 а український or ~~~сіп~~нський

5


ОФІЦІЙНО

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

ПЕПОДИЬПИМ СЕРЦЕМ ВІДДАТИСЯ ХРИСТУ Привітааьне СlІово Апостоаьськоrо ПунцШ Томаса Едварда

fаааіксона дав ченців Провінції Пайсвятішоrо Спаситеая в Україні Високопреподобні, дорогі отці! Щиро дякую за запрошення відвідати

вас і звернутися до вашого зібрання декіль­ кома словами. Я так само дуже задоволений

з цієї додаткової можливості ближче з вами запізнатися.

Оскільки я перебуваю в Україні мен­ ше року і мій досвід ще не такий багатий, я поки що не знаю ситуації в Україні до

кінця, тому заздалегідь прошу вибачення, якщо де в чому буду помилятися . Дозвольте мені звернутися до авторитету великого Митрополита Андрея Шептицько­

го і висловити переконання, що ви як бого­ посвячені мужі відіграєте незамінну роль в житті Української Греко-Католицької Церк­ ви. Життя Церкви та її постійне оновлення

у значній мірі є у ваших руках. У той час, як

світські священики формують основу пара­ фіяльного життя, підтримуючи літургійне і молитовне життя Божого народу, ви, ченці,

сини Святого Василія Великого, покликані

Апостольський Нунцій Томас Едвард (алліксон.

до того, аби набагато радикальніше і з непо­

очікувати від них, що вони за пе~ний час,

дільним серцем віддатися Христові та Його

після завершення навчання, просто по­

Царству. Ви відіграєте надзвичайно особли­

вернуться додому. Дехто із них знаходить

ву роль, ви сіль і світло цілого світу, тут в

роботу в Києві або в інших містах, і тому

Україні і поза її межами.

вони потребують спільнот віри в цих но­

користати з вашого особливого свідчен­

вих місцях свого перебування, щоб вони могли їх доброзичливо прийняти до себе і

ня ripo Христа, через ваше святе життя у

дати їм можливість віддавати хвалу Бого­

спільноті обітами убогості, чистоти та по­

ві, який створив і спас нас .

Очевидно, що ви є для всіх і всі можуть

б

слуху, як це приписують правила вашого

Ми знаємо з розповіді про життя свя­

Чину, однак я думаю, що у сьогоднішньому

того Василія Великого, що він був вро­

світі ви маєте особливо що сказати молоді.

дженим лідером. Ви, як його сини, також

Чи це пов'язано з навчанням, чи з робо­

не можете нічого кращого дати світові, як

тою, молоді люди в Україні часто переїж­

бути подібними до нього, особливо у від­

джають з одного місця на інше. Вони не

ношенні до молодих людей: допомогти ,

затримуються вдома, на парафії. Оскільки

щоб віра їхнього дитинства визріла у щось

саме суспільство міняється, ми не можемо

шляхетне і велике.

український христи~~~~~~~

;ulGIOH Ur

111


СВЯТЕ ПИСЬМО

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 20 1 2

Я чув багато добрих речей про свою пара­ фію в Києві, парафію Святого Василія Вели­

ською діяльністю ви б не займалися і в яких тільки місцях ви б її не проводили, свідчен­

кого. І знаю, що Його Блаженство Верховний

ня вашого життя у спільноті є або може бути

Архиєпископ надіється, що ви зможете ще

свого роду оазисом для багатьох, хто руха­

більше вийти назустріч тим багатьом людям

ється за течією світу.

із Західної України, які є трохи розгублени­

Я надіюся і молюся, щоб Бог благословив

ми, не знаючи куди їм піти у великому міс­

вас численними і добрими покликаннями.

ті. Ваша спільнота є наріжним каменем цієї

З переміщенням багатьох ваших співвіт­

живої парафії. Я бажав би більше довідати­

чизників на Захід хто краще, ніж ви, зможе

ся про ваш апостолят в інших місцях. Ваша

працювати для них, супроводити їх і допо­

парафія в Івано-Франківську справила дуже

магати їм увійти в нові соціальні умови, але

велике враження на мене, коли я відвідав

разом з тим не втратити своєї культурної

її під час Великодніх свят. Якою апостоль-

ідентичності і свого релігійного коріння? •

ЄВАПГЕlІІЄ ВІД СВ.ЯТОГО lІУКИ Луїз Фернандо rарсія-Віяна Перекла з іспанської: о. йосафат Коваль, ЧСВВ

решпине ~мя. Потрібно, однак, відзначити, що Лука виводить ім'я Кіріос-Господь з тих самих коренів, звідки виростає сам Ісус. Так,

Продовження, початок у ч .

5-6 за 2012 р.

воно з'являється в небесному об'явленні пас­

тушкам біля Вифлеєму чи привітанні Єлиса­ вети Марії (Лк. 2,11; 1,43). Власне ім'я Воскрес­

Ісус - Господь, пророк і Спаситель.

лого Ісуса у найдавнішій христології таким

Євангеліє від Луки іноді передає нам дже­

чином впливає на Його прилюдне життя і

рела своєї христології, але, якщо бути уваж­

разом з тим пояснює значення дитятка, що

ними до змін, які Лука в них вставляє, або

має народитися. Все те, що передбачала віра

до його власних оповідань , можемо вловити

у прославленого Ісуса, насправді збувалося в

погляд на Ісуса, що є особливо специфічним у

Його житті. Звичайно, не варто забувати про

цього Євангелиста.

трансценденцію цього титулу (грецька Біблія

Титул, який Лука найчастіше надає Ісусові

використовує Кіріос, перекладаючи єврей­

у своєму Євангелію - це Кіріос (Господь). Тоді,

ське Ягве), що допомагає також проголошува­

як у первісній християнській проповіді цей

ти Його божественний вимір.

титул відносився до Ісуса після воскресіння

Інша особливість христології Луки

-

те,

(Ді.2,36), чи до Його присутності у Церкві

що він описує Ісуса на зразок пророків. На­

та у світі (павлівське богослов'я), в Луки він

справді, вже в Євангелію від Марка про це

стосується Ісуса під час Його місійної діяль­

говориться (Мр.6,4.15), але Лука це розши­

ності. Те, чого не було у Марка (за вийнят­

рює відповідно до історично зумовленої точ­

ком Мр.11,3), в Луки стає чимось звичайним

ки зору на спасіння. Так, Ісус починає свою

(див. Лк.7,13.19;

В

місію в Назареті, об'являючись як пророк,

тому числі клична форма «Господи», що пе­

вибраний Богом, щоб принести добру нови­ ну бідним (Лк.4,16-30). Знову ж, Лука має на меті відкрити в Ісусі образ Іллі, повернення

10,1,39.41; 11,39; 12,42; і т.д.).

реважно вживається як звичайне виявлення ввічливості, в Луки часто перетворюється на

MIGIOHdv

український

х ри стиян с ь кии часо п ис

7


СВЯТЕ ПИСЬМО

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

якого очікувалося при кінці часів (Мал.3,23).

спасіння у геленістичному світі, який творив

І так його використовує, принаймні як лі­

середовище навколо Луки, мало дві різні ха­

тературний зразок, для свого оповідання

рактеристики. З однієї сторони, імперський

Зразок, що часом

культ, метою якого було заснувати соціо­

функціонує більше як контраст, аніж як

(Лк.7,11-17;

економічний імперіалізм. З іншої сторони,

близькість (див. Лк.9,54;

9,61 наст. і 2Цар.1,10-

містерійні релігії, які шукали втечі від туги

Щар.19,19-21). Але образ Іллі не вичерпує

та страху перед псевдорелігійною ілюзією.

12;

9,38-42; 9,58).

відношення Ісуса з образом пророків. Також

Проте, спасіння, яке проголошує Євангеліє

інтерпретація, яку Ісус дає щодо своєї смерті

від Луки, подібно до старозавітніх пророків,

(Лк.13,32-34) представляє нам Його як про­

роздумує про цілісну людину у її багато­

рока, що має померти в Єрусалимі.

Можливо, найвиразніша христологічна перспектива Луки

-

його розуміння Ісуса

як Спасителя. «І нема ні в кому іншому спа­

гранності соціальних стосунків і прямує до

повноти майбуття. Можливо, в тому, що Ісус був оточений найбільш потребуючими, бідними та грішни­

сіння, бо й імени немає іншого під небом,

ками, і проявлявся конкретний характер цьо­

що було дане людям, яким ми маємо спас­

го спасіння. Милосердя і близькість Ісуса до

тися» (Ді.4,12). Лука

єдиний синоптичний

цих чоловіків і жінок, яких ізраїльські «пра­

євангелист, який використовує цей титул,

ведники» викреслили з числа Божого наро­

коли говорить про Ісуса (Лк.1,47;

ду, об'являють нам автентичного Спасителя

13,23).

-

2,11; Ді.5,31;

Також він частіше використовує тер­

і змальовують дорогу до Його наслідування.

міни «спасіння», «спасти» у контексті, який

Зацікавленість Ісуса відкиненими своїм

чітко вказує на Ісуса. Не забуваючи корін­

часом має притаманну Луці маніфестацію

ня цього терміну у Старому Завіті, де Бог

по відношенню до жінки. Це типова цьому

з'являється як спаститель Ізраїля, більш

Євангелію зацікавленість жінкою, не зва­

сильний вплив на цю тематику в Луки мало,

жаючи на те, що соціальний статус жінки

як виглядає, геленістичне

у давнину був цілковито другорядним. І

середовище. У

цьому поганському світі боги, царі та релі­

його наполягання на цьому є дивовижним,

гійні люди були вшановувані як спасителі та

якщо порівняти з Матеєм і Марком. Між

доброчинці (Лк.22,25).

жінками, яких Лука вводить до євангель­

Але, окрім на титул «Спаситель», по­

ських традицій є: Єлисавета, мати Йоана

трібно подивитися на діяльність і слова Ісуса, щоб відкрити спасіння, яке Він нам

Хрестителя (Лк.1,39-45); Анна, пророчиця храму (Лк.2,36-50); галилейські жінки, що

приносить. Якщо з однієї сторони прино­

супроводжували Ісуса під час його місійної

сить визволення бідних, ув'язнених та при­ гноблених (Лк.4,18 наст.), з іншої - дає дар

діяльності (Лк.8,2-3;

воскресіння

переважаючу роль Пречистої Діви Марії у

(Лк.1,79;

(Лк.7,16)

і месіянський мир

23,55-56);

Марта і Ма­

рія (Лк.10,38-42). Не можемо забувати про

Спасіння для Луки,

Євангелію дитинства, в порівнянні з Мате­

концепція, що охоплює все життя

єм, який, як добрий юдеохристиянин, зо­

особи у її багатогранній мережі відносин,

середжує своє оповідання на особі Йосифа.

отож,

-

2,14; 19,38.42).

які не можуть скасувати відношень з Богом.

Поведінка Ісуса у традиції Луки долає ан­

Це духовна реальність (діло Духа), але не

дроцентричні бар'єри давнини. Також тут

«спіритичне» (яке стосується лише душі чи

представляється інша особливість Ісусового

духовного життя), як це видно у прагматич­

спасіння.

ному тексті (Лк.4,16-30). Маємо на увазі, що

8

(Далі буде)

український

A.1 fр Іон J п V Оr

хриаи~~~~~~~ 111


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

lІІТУРГІ.И КРОК ЗА КРОКОМ Ієродиякон АндР-ей ПАВЛИШИН, ЧСВВ

Продовження, початок в ч.

1-6 за 2012р.

Ми продовжуємо крокувати, розбираючи частини літургії. Так, минулого разу ми за­ вершили пояснення «Херувимської пісні» та великого входу. Після нього проходить діа­

лог, який розпочинає священик: «Пом'яни мене, брате і співслужителю», на що диякон відповідає~ «Нехай пом'яне Господь Бог свя­ щенство твоє в Царстві Своїм». Священик далі наполегливо просить диякона про мо­ литву

-

«Помолися за мене, співслужителю

поклонившись йому, виходить північними дверима на єктенію.

мій». Диякон схиляє свою голову перед свя­

Ставши на своєму місці перед іконоста­

щеником, що є виявом пошани до нього і його священства, і відповідає: «Дух Святий

сом, диякон розпочинає просительну (про­ хальну, благальну) єктенію, в якій закликає

зійде на тебе, і сила Вишнього осінить тебе».

до братньої любові і визнання своєї віри.

Відповідь диякона вказує і пригадує свяще­

Розпочинається вона закликом до молитви:

никові, що все здійснюється з волі Божої і в

«Сповнім молитву нашу Господеві», а потім

силі Святого Духа. Ієрей відповідає: «Той же

переходить до благання за дари, які стоять

Дух нехай співдіє з нами по всі дні життя на­

на престолі й мають бути освяченими в Тіло

шого». Цей вислів має глибокий зміст

і Кров Христову

-

свя­

-

«За принесені чесні дари

щеник розуміє важливість і святість літургії,

Господеві помолімся». Молитись за дари нас

мало того, священик вказує дияконові на те,

також закликає Миколай Кавасила (пояс­

що священство походить від Бога, і воно за­

нення літургії,

вжди є під опікою Святого Духа. Таїнство

25).

Диякон закликає молитись і за саме місце,

-

священства звершується навіки, коли при­

де звершується ця літургія

йняв його, то усунути вже буде неможли­

Церкву- народ, що прийшов на молитву: «За

храм, як і за всю

це печать і дар Святого Духа. Диякон,

святий храм цей, і тих, що з вірою, побожніс­

усвідомлюючи це, звертається з проханням

тю і страхом Божим входять до нього, Госпо­

до священика «Пом'яни мене, владико свя­

деві помолімся». Щоб молитва справді була

во

-

тий», чим показує, що він також приступає

гідна і возносилась до неба, необхідно очис­

до цього служіння із страхом Божим, усві­

тити

домлюючи важливість тієї частини літургії.

-

Ієрей благословляє диякона рукою, мовив­ ши: «Нехай пом'яне тебе Господь Бог у Цар­

гніву, й нужди, Господеві помолімсЯ>>.

серце,

тому диякон взиває молитись

«Щоб визволитися нам від усякої скорби, В час, коли церква молиться з дияконом,

стві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки

священик

вічні». Диякон погоджується із служителем

в якій слуга Господній звертається до Бога,

Господнім, відповідаючи ієреєві «Амінь», і

щоб Той вчинив його достойним прине-

м І GІон dр

український

християнськии часопис

проказує

молитву

приношення,

9


ОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 20 1 2

сти безкровну жертву: «Господи Боже, все­

«Коли, отже, приносиш на жертовник дар

жертву хваління від тих, що призивають

твій і там згадаєш, що твій брат має щось

Тебе всім серцем, прийми моління і нас

на тебе, зостав там перед жертовником твій

грішних, і принеси до святого Твого жертов­

дар; піди, помирись перше з твоїм братом і

ника, і вчини нас здатними приносити Тобі

тоді прийдеш і принесеш дар твій» (Мт.5,24),

дари і жертви духовні за наші гріхи і людські

як в іншому місці нас повчає писання: «Бо

невідання, і сподоби нас знайти благодать

хто не любить брата свого, якого бачить, той

перед Тобою, щоб була Тобі приємна жерт­ ва наша та щоб вселився дух благодаті Твоєї

не може любити Бога, якого він не бачить»

благий у нас, і на цих дарах, що перед нами,

є цілком закономірним: «Возлюбім один од­

і на всіх людях твоїх». Цією молитвою вже

ного, щоб однодумно визнавати».

(lЙо.4,20). Тому наступний виголос диякона

вдруге священик приносить дари Богові в

У давні часи після цього виголосу всі при­

жертву, бо перший раз було під час проско­

сутні в храмі обмінювались «поцілунком

мидії, що в сиву давнину звершувалось над

миру», виявляючи так примирення. Про «по­

всіма принесеними дарами, а тепер тільки

цілунок миру» говорить святий Кирило Єру­

над вибраними, що були вже на престолі. Та все це тільки приготування до третього

салимський: «Не думай, щоб твій поцілунок був інший, який дається звичайно на торго­

і остаточного звершення

вій площі один одному. То не той поцілунок.

-

хліб і вино пере­

По завершені чотирьох виголосів єктенії

Він поєднує душі між собою, і обіцяє проба­ чити несправедливості між собою. Так твій

диякон може брати ще просительні виголо­

поцілунок є знаком, що всяка злопам'ятність

си, але Синод єпископів УГКЦ в

році

пробачилась. Цілунок є святим, бо і Петро,

дозволив їх опускати, оскільки вони повто­

апостол Христовий навчає: «Вітайте один

творюються в Тіло і Кров Христову.

1969

рюватимуться перед молитвою «Отче наш».

одного поцілунком любови. Мир вам усім у

Коли диякон завершив виголоси єктенії,

Христі!» (lПт.5,14) . Святий Августин повчав

священик закріплює все своїм виголосом:

про цей поцілунок так: «Говориться «мир

«Щедротами єдинородного Сина Твого, що

вам», і цілують себе християни цілунком

з Ним благословенний єси, з пресвятим і

святим, що є знаком миру, бо як вуста підно­

благим і животворним Твоїм Духом, нині і

сяться до брата, так серце до серця». З часом,

повсякчас, і на віки вічні», з чим Церква по­

коли вірних стало багато у храмі, порядок

годжується

10

у злобі чи гніві, бо сам Христос навчав нас:

держителю, єдиний святий, Ти приймаєш

-

«Амінь».

стало важко зберігати і цей звичай у Східній

Наша молитва все більше і більше підхо­

церкві усунули. Проте, кожний зобов'язаний

дить до кульмінації, основної частини звер­

настроїти своє серце і відпустити провини

шення, тому Церква закликає люд Божий до

брату своєму, якщо такі є. Сам Симеон Со­

збудження своєї віри. Молитва, яка не на­

лунський повчав про це: «людям належить

чинена вірою, попросту не має ціни, а віра

любити один одного, як Христос із любові

наша вимагає перебувати в любові. Тому

приніс себе в жертву; ті, що бажають при­

наступний виголос священика звучить так:

ступити до святого Причастя, мають стати

«Мир всім». З цими словами ієрей поверта­

без ворожнечі, бо в майбутньому віці будуть

ється до храму вірних і благословляє всіх

всі приятелями, і не буде жодного ворога, бо

рукою, а люди одноголосно відповідають «і

вороги будуть повержені».

духові твоєму», що є ознакою того, що всі

В теперішній час священик обмінюється

примирені між собою і ніхто не перебуває

«Поцілунком миру» з єпископом, священики

український м Ір ІОН

христи~~~~~~~ 111 V

)r

О

п


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

між собою (якщо їх є декілька), диякони між

склали святі Отці на Нікейському та Кон­

собою (якщо їх теж декілька). Люди, обміню­ ючись поцілунком, вітались - «Мир тобі», а

хоч правильно буде поправити, доповнили,

стантинопольському вселенських соборах,

«І духові твоєму». Ієреї ві­

бо складений він був вже за апостольських

таються по-іншому- «Христос посеред нас»,

часів. Святий Епіфаній Єгипетський навчає:

відповідь була

-

а відповідають: «І є, і буде». У католицькій

«Апостоли

церкві Римського обряду залишилась про

повідництво склали собі символ віри, щоб

це згадка

-

вірні подають один одному руку,

перед розходженням на про ­

їх вчення не різнилось, так під дією Свято­

що має значення: приходжу до тебе з миром

го Духа уклали цю молитву, щоб зібрати їх

і відкритим серцем .

думки і вчення во єдино. Тому і назвали зна­

Після поцілунку миру Церква відповідала в голос дияконові: «Отця, і Сина, і Святого Духа, Тройцю єдиносущну і нероздільну». Ця відповідь люду Божого вказує на те, що

ком віри - символом (auµ~oЛov - це грецьке слово то auµ~oЛov, auµ - префікс, ~6Лос; - ки­ дання, метання; аuµ~аЛЛє1v - спільно кіль­ ком особам кидати що-небудь; пізніше стало

люди знають свого Бога, розуміють Його по­

означати у греків всякий матеріальний знак,

вчання і радо їх виконують, бо написано «Я

який мав умовне таємне значення для відо­

Пасти_е Добрий, і знаю своїх, і мої Мене зна­

мої групи осіб) ».

ють» (Ио.10,14) .

Вживати «Символ віри» під час літургії

Коли церква відповідає диякону, то свя­

почали в Антіохії в

V - VI

ст" після викрит­

щеник разом з дияконом, кожний на сво­

тя Македонія Духоборця, бо до того читали

єму місці, промовляють молитву, творячи

лиш в часі Хрещення. Більш детально про

три малі поклони «Возлюблю Тебе, Господи,

символ віри можна прочитати в катехизмі

кріпосте моя; Господь твердиня моя і за­

УГКЦ «Христос

хист мій». Вчинивши поклони, диякон цілує

хизмі Католицької Церкви».

хрест на своєму орарі, виголошуючи: «Двері,

двері, в премудрості будьмо уважні». Варто було б розглянути, від чого похо­

Коли

-

наша Пасха», або «Кате ­

починається

молитва

священик знімає покрівець

-

«Вірую " . »,

воздух, трима­

ючи його в повітрі над дарами промовляючи

дить цей виголос диякона «Двері, двері! »

Символ віри разом із церквою. Ці жести і ді­

Він походить здавна. Диякон пригадував

яння ієрея мають свої символічні значення.

воротарям (ттuЛороі), щоб зачинили вхідні

Це означає, що камінь від гробу Господньо­

брами храму і стерегли їх, щоб бува хтось з вірних не вийшов, або не зайшов з поган,

го відвалений і Христос воскрес із мертвих.

які не мали права знаходитись у храмі при

яснення

приношені Євхаристії. Слова «В премудрості

час воскресіння: «І великий ось ставсь зем­

Саме потрясання воздухом має теж своє по ­

-

це символ землетрусу, що стався в

буДьмо уважні» нагадують вірним, що почи­

летрус, бо зійшов іЗ неба Ангел Господній, і,

нається дуже важлива частина літургії і що

приступивши, відвалив від гробу камінь, та

вона показується в тайні. Патріарх Герман

й сів на ньому» (Мт.28,2). Піднімає священик

навчав про цей виголос так: «Коли диякон

воздух на рівні своєї голови, очей, закрива­

закликає «Двері, двері, в премудрості будь­

ючи ним вигляд дарів, що пояснюється так:

мо уважні», то ми маємо розуміти наші двері

Бога ми бачити не можемо своїми очима

вуст і вух, щоб уважно слухати і промовляти премудрість Божу

-

символ віри нашої».

(Вих.33,20), але ми споглядаємо Його своєю вірою. •

Далі слідує Символ Віри, який промов­ ляє ціла церква. Цей Символ нашої віри

tff ICIOH~v

україн с ьки й

_

хр исrиян с ьк и и часопис

(Далі буде)

11


-

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

'W

••

ПРЕСВЯТА ТАИПА ЄВХАРИСТІІ Підrотував о. ГеР.ман НИЧАК, ЧСВВ

Тайна Євхаристії є наступною, яку ми при­ ймаємо після Хрещення та Миропомазання, і вона поєднує нас із Христом в спосіб, най­

більш вичерпний і досконалий в порівнянні з іншими Тайнами, які ведуть нас до цього поєднання через освячуючу ласку. Катехизм

Католицької Церкви навчає, що «Ті, хто був піднятий до гідності царського священства

через Хрещення і глибше уподібнилися Христові через Миропомазання, через Євха­ ристію стають учасниками в жертві Господній разом зі всією спільнотою» (1322). Тайну Євхаристії установив Ісус Хрис­ тос на Тайній вечері зі своїми апостолами

воскрешу його останнього дня» (Йо.6,54).

ще перед своєю смертю, і заповів їм робити

Завдяки Причастю Тіла і Крові Христової

це на його спомин . Під час вечері Христос

охрещені стають одним Христовим тілом,

промовив до своїх учнів: «Я сильно бажав

тобто єдиною Церквою: «Тому що один хліб, нас багато становить одне тіло, бо всі ми бе­

спожити оцю Пасху з вами, перш ніж мені

-

страждати, бо кажу вам, Я її більш не буду

ремо участь у одному хлібі»

їсти, аж поки вона не звершиться в Божім

ристійне поєднання з Христом поєднує всіх

Царстві».

вірних одного з одним духовним зв'язком, що

(...)

І, взявши хліб, віддав хвалу,

(lKp.10, 17). Євха­

переломив, дав їм і мовив: «Це Моє Тіло,

виражено в Анафорі Літургії святого Васи­

що за вас віддається. Чиніть це на Мій спо­

лія Великого: «Нас усіх, що від одного Хліба

мию>. Так само чашу по вечері, кажучи: «Ця

і Чаші причащаємося, з'єднай одного з одним

чаша

на причастя єдиного Духа Святого».

-

це Новий Завіт у Моїй крові, що за

вас проливається» (Лк.22 ,7-20; Мт.26,17-19; Мр.14,12-25;

12

кров Мою п'є, той живе життям вічним, і Я

lKop.11,23-26).

Таїнство Євхаристії звершується під час

Служби Божої, яка є безкровною жертвою

Катехизм УГКЦ навчає, що «у Святому

Христа: «Божественна Літургія є спомином,

Причасті Христос дарує нам Самого Себе,

триванням Тайної Вечері» - навчає Катехизм

Своє Тіло і Кров, на поживу для зростання

УГКЦ

в новому житті»

імені Церкви та в імені Христа, однак голо­

(432). Це зростання у Хрис­

(345). Цю жертву священик служить в

товій благодаті виявляється в любові до Бога

вним служителем є завжди Христос, який

та до ближнього, щоб подібно як Христос на

приносить себе у безкровну жертву Отцеві

Тайній Вечері віддав Себе за нас, і ми теж

за спасіння тих, хто увірував в Його ім'я.

були готові віддавати своє життя для ближ­

Катехизм Католицької Церкви говорить,

ніх і за ближніх, як Він це зробив (Йо.13,34).

що Жертва Христа і жертва Євхаристії ста­

Причастя Господнього Тіла і Крові є запо­

новлять єдину жертву: «Це одна і та ж жерт­

рукою вічного життя: «Хто тіло Моє їсть і

ва, і Той, Хто тоді приніс Себе в жертву на

українськи й JІІРfОН Jб

христи~~~~~~~

111 \1

О

r


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2012

Хресті, тепер приносить Себе через служін­

поділу. «Невже й ви бажаєте відступитися?»

ня священиків. Лише спосіб приношення є

(Йо.6,67) - це запитання Господа звучить і

інший. І тому, що в цій Божественній жерт­

сьогодні, у ньому міститься запрошення

ві, яка здійснюється у Службі Божій, Той

Його любові - щоб ми відкрили, що Він один має «слова життя вічного» (Йо.6,68) і щоб ми прийняли у вірі дар Його Євхаристії - тобто прийняли Його Самого.

Самий Христос, що один раз приніс Себе у кривавій жертві на жертовнику хреста, при­

сутній і безкровно жертвується, ця жертва є насправді жертвою примирення» (Тридент­ ський Собор;

Христос, який через своїх священиків і

єпископів приносить безкровну жертву за

DS1743).

Христос один раз приніс себе у жертву

вірних і для вірних, годує їх своїм Тілом і

Отцеві на хресті, віддавши своє життя за

Кров'ю, Він правдиво присутній у святому

спасіння всього світу і за всіх людей, однак

Причасті під видами хліба і вина. Хліб і вино

безкровна жертва Служби Божої прино­

завдяки Христовим словам, які священик

ситься лише за вірних Церкви, містичного

вимовляє під час освячення і завдяки при­

Тіла Христового, тобто за охрещених. Нато­

зиванню Святого Духа стають правдивим

мість той, хто не є охрещений, не може впо­

Тілом і Кров'ю Христовими, хоч і надалі

вні брати участь у безкровній жертві Христа,

зберігається форма і смак хліба і вина. «На

тому що не може причащатися Тіла і Крові

Літургії Христос причащає нас, як і апосто­

Христової, може лише бути присутнім і слу­

лів, не простим хлібом і вином, а правдивим

хати Слово Боже, тобто Євангеліє, добру но­ вину про спасіння в Христі - для того, щоби

УГКЦ

увірувати, охреститися і аж тоді поєднатися

і тому неможливо людським розумом зро­

з Христом у Святому Причасті. «У Євхарис­

зуміти глибину цього таїнства, тут потрібно

тії Христос дарує нам участь у Його боголюд­

лише вірити, вірити і ще раз вірити .

Своїм Тілом і Кров'ю»

(436).

-

навчає Катехизм

Тайна Євхаристії є тайною віри

ському житті з милостивої любові, а не через

Саме слово євхаристія означає подяка і

наші заслуги. Найвищим виявом цієї любові

перші християни у Службі Божій прино­

є Голготська кривава жертва Христа, споми­

сили подяку Отцеві за діло спасіння, яке

ном якої є літургійна безкровна жертва - Єв­

Христос довершив кривавим способом. Ті,

харистію>

хто увірували в Христа завдяки пропові­

-

читаємо у Катехизмі УГКЦ

(442).

Ще за свого життя Христос говорив апос­

ді апостолів та охрестилися, брали участь

толам та іншим людям про те, що дасть їм

у євхаристійній жертві Служби Божої та

їсти своє тіло і пити свою кров, однак не всі

причащалися Тіла і Крові Христової і тим

люди прийняли Христові слова, навіть самим

самим приносили подяку Отцеві за спасін­

апостолам було нелегко чути це, бо вони при­

ня, яке отримали .

ймали все дослівно, не знали бо, що Христос

Кожний охрещений може причащатися

дасть їм своє Тіло і Кров під видами хліба і

Тіла і Крові Христової, якщо на своєму сум­

вина.

лінні не має тяжкого смертного гріха, який є

Перші слова Христа про Євхаристію роз­

перешкодою до причастя з Христом. Святий

ділили учнів, як і слова про Його страс­

Павло закликає до перевірки сумління пе­

ті

обурення:

ред тим, як приступати до Святого Причас­

«Жорстока ця мова! Хто може її слухати?»

стали для

них причиною

тя: «Тому, хто буде їсти хліб або пити чашу

(Йо. 6,60). Євхаристія і Хрест були і є каме­

Господню недостойно, буде винний за Тіло і

нем спотикання для багатьох. Це та сама

Кров Господню. Хай, отже, кожний випробує

містерія, і вона не перестає бути приводом

себе самого і тоді їсть цей хліб і п'є цю чашу.

м

11' ІОН О1 rа український ~~~~~~нський

І І І \1

13


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

Бо той, хто їсть і п'є, не розрізняючи Господ­

життя з Богом і єдність Божого Народу, які

нього Тіла, суд собі їсть і п'є»

(lKop.11,27-29).

роблять Церкву тим, чим вона є. У ній ми

Тому, приступаючи до святого Причастя, ма­

знаходимо одночасно вершину діяння, яким

ємо бути вільними від тяжкого гріха, визна­

Бог освячує світ у Христі, і вершину культу,

вши його у святій Тайні Сповіді та отримати

який люди у Святому Дусі віддають Христо­

розрішення, тобто відпущення гріхів.

ві і через Нього

Приступаючи до святого Причастя, збері­

-

Отцеві»

(1325).

Завдяки таїнству Євхаристії Христос є за­

гаємо євхаристійний піст, який триває одну

вжди присутнім у Церкві, через неї Він при­

годину (раніше євхаристійний піст тривав

ходить до сердець своїх вірних та освячує

значно довше, але задля того, що не всі люди

їх душі. Пресвята Євхаристія є «джерелом і

можуть

вершиною всього християнського життя»

перенести

кількагодинний

піст,

-

Церква злагіднила цей припис), хворі і ті, що

є життям християнина у Христі й життям

приймають ліки є звільнені від посту; чисту

Христа в охрещеному, щось більше від цьо­

воду можна пити, оскільки вона не порушує

го Таїнства ми не можемо отримати в цьому

євхаристійного посту.

житті, бо Євхаристія є повнотою і звершен­

Катехизм Католицької Церкви навчає, що «Євхаристія означає і здійснює спільність

ням життя християнина у Христі та прова­ дить до вічного життя з Ним у вічності.

....

СВ.ЯТА ТАИПА СПОВІДІ -

ПРИМИРЕПШІ 3 БОГОМ І ЦЕРКВОЮ затримаєте

.!!!,qrотував о. Ге11ман НИЧАК, ЧСВВ

- затримаються» (Йо.20,22-23) .

Цими словами Ісус Христос вказав вірним

Установлення святоїТайни Покаяння (Сповіді) у Святому Письмі Свята Тайна Покаяння (Сповіді) є другою

визнавати свої гріхи тільки перед священи­

після Хрещення, яка відпускає гріхи. Цю

служіння в таїнстві Покаяння, розрішаючи

Тайну установив Ісус Христос після свого Во­

вірних від гріхів і примирюючи із Церквою.

скресіння, вділивши своїм апостолам владу

Через молитву розрішення (розв'язання від

відпускати гріхи силою Святого Духа. Люди­

гріховної неволі), яку промовляє священик,

ні, яка згрішила після Хрещення, Тайна По­

кожний каянник отримує Христове про­

каяння так само необхідна, як неохрещеному

щення»

Хрещення (Тридентський Собор,

ком, якщо хочуть здобути відпущення гріхів. «Кожен священик продовжує апостольське

-

навчає Катехизм УГКЦ

(450).

14, 2), бо і в

одній, і в другій Тайні людина отримує відпу­

Приготування до святої Тайни Покаяння

щення гріхів, лише з тією різницею, що у Хре­

Цим приготуванням є іспит совісті

-

про­

щенні один раз, а в Тайні Сповіді щоразу, як

симо Святого Духа, щоб допоміг нам прига­

тільки отримує розрішення священика.

дати гріхи, які ми поповнили від останньої

Тому Церква через єпископів та священи­

доброї сповіді (сповідь зроблена добре тоді,

ків уділяє святу Тайну Покаяння, здійснюю­

коли ми щиро визнали всі наші гріхи, яких

чи Христові слова, сказані до апостолів та їх

ми були свідомі на час сповіді, навіть, якщо

наступників: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи

14

-

відпустяться їм, кому ж

ми забули сказати якийсь гріх, чи гріхи; на­

томість недобра сповідь є тоді, коли свідомо

,'UIGIOH U1р

український христи~~~~~~~ І І І


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2012

та добровільно не сказали якийсь гріх, чи

них, чи родинних. Після визнання наших

гріхи). Після іспиту сумління збуджуємо

гріхів слідує повчання та молитва розрі­

щирий жаль за гріхи, постановляємо випра­

шення, яку мовить священик, тобто відпу­

вити наше життя, визнаємо гріхи у Сповіді

щення гріхів, якщо каянник виявив добру

перед священиком та виконуємо покуту

-

ось п'ять умов доброї Сповіді, які запевню­ ють відпущення гріхів та освячуючу ласку.

волю і бажання виправитися . Приступаючи до сповіді, маємо обов'язок сповідатися найперше зі всіх тяжких, тобто

Слуга Божий митрополит Андрей у пас­

смертельних гріхів, які позбавляють нас Божої

тирському посланні до вірних про підготов­

ласки, а вже після них можемо визнати всі інші

ку до Сповіді говорить так: «До доброї святої

гріхи, через які ми не втратили Божої ласки.

Сповіді треба, може, й довше приготовля­

Таїнство Сповіді є святою Тайною для всіх

тись. Перед святою Сповіддю треба ревною

охрещених, хто ж не є охрещеним, той не

й покірною молитвою випросити собі дар

може сповідатися до часу, поки не охрестить­

покаяння, дар сердечних сліз, а, може, й тре­

ся. Однак, не всі охрещені можуть отримати

ба постити, бо знаєте, що Ісус Христос ска­

відпущення гріхів, навіть тоді, коли вони ви­

зав: «Той рід не виходить інакше, тільки по­

знають свої гріхи. Це можуть бути ті люди, які

стом і молитвою». Є гріхи, що їх не можна з

живуть у постійній нагоді до гріха, люди, що

душі вигнати без посту, без молитви».

часто поповнюють ті самі гріхи і не роблять

Щире розкаяння є важливою умовою Спо­

віді, це бажання змінити своє життя, усунути гріх і жити у Божій ласці. Щирий жаль та на­

ніякого старання, щоби поправитися з цих гріхів, чи щоби уникнути нагоди до гріха. Якщо ж людина, приступивши до святої

«це насамперед усвідом­

тайни Покаяння, не бажає покаятися та від­

лення себе грішником, що потребує Божого

мовляється виправити заподіяне гріхом зло,

вернення від зла

-

прощення, а кожного свого гріха

-

як відвер­

то тим самим стає нездатною прийняти про­

нення від Бога та відкинення Його любові»

щення гріхів. В такому випадку священик

-

навчає Катехизм УГКЦ

(457).

Важливою

може відмовити у розрішенні до того часу,

вимогою до гідної сповіді є також примирен­

аж поки вона не виявить доброї волі зроби­

ня з ближніми, як про це говорить Христос:

ти все можливе, щоби виправитися. «Щоб

«Коли, отже, приносиш на жертовник дар

допомогти людині усвідомити її нерозкая­

твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе, зостав там перед жертовником твій дар;

ність і спонукати її до правдивого навернен­

піди помирись перше з твоїм братом і тоді

Хто в Сповіді свідомо приховує гріхи, той

прийдеш і принесеш дар твій» (Мт.5,23-24). Іспит сумління робимо

ня, священик тоді відмовляє їй у роз рішенні. залишається незціленим і чинить гріх свя­

передовсім на

тотатства. Якщо людина в такому стані при­

основі заповідей Божих та церковних: «До

ступає до Святого Причастя, то зневажає

святої Сповіді треба приготуватися молитов­

Господа Бога і чинить великий гріх»

ним іспитом совісті, який полягає в узгоджен­

Катехизм УГКЦ

-

каже

(459).

ні власного життя з Божими і Церковними

заповідями та Євангельськими блаженства­ ми»

-

читаємо в Катехизмі УГКЦ

(457).

Значення тайни Сповіді в духовному житті християнина

Щоб краще побачити себе самих, важ­

У Тайні Хрещення було започатковане ду­

ливо застановитися, яким було наше відно­

ховне життя людини, яке виявляється у зрос­

шення до Бога, до себе самих, до ближніх, а

танні в чеснотах. У святій Тайні Сповіді Бог

також до наших обов'язків, чи то професій-

дарує християнинові освячуючу ласку для

15


ПОСТАТІ ЧСВВ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2012

плекання духовного життя через зростання в

все сказане зберігається в таємниці, так неначе

любові до Нього, до себе та до ближніх.

ніхто не знає, про що говорилося у сповіді.

Завдяки тайні Покаяння християнин на­

Коли ж людина не має змоги приступити

ближається до Бога, а з цим наближенням

до святої Тайни Покаяння, але щиро жаліє

краще бачить власні немочі та усвідомлює

за свої гріхи, наприклад в небезпеці смерті і

свою гріховність. З цього усвідомлення влас­

не тільки, то Бог прощає і дарує спасіння на­

ної гріховності та духовного поступу, потреба

віть тоді, коли хтось помер би без Сповіді та

частіше приступати до Сповіді стає певним

розрішення священика. Такий жаль за гріхи

ритмом духовного життя. Якщо ж людина

вистачає для спасіння. Натомість, коли не­

рідко сповідається, то втрачає здатність роз­

безпека смерті минула, для того, щоби при­

різняти добро і зло та віддаляється від Бога.

йняти Святе Причастя, необхідно визнати

Практика часто приступати до святої Тай­

ни Покаяння сприяє духовному здоров'ю

гріхи у Святій Тайні Сповіді перед священи­ ком та отримати розрішення.

християнина, він стає здатним протистоя­

Таїнство Сповіді є зустріччю людини з Бо­

ти спокусам завдяки помноженню духовної

гом, де людина не тільки перед священиком,

навчає Катехизм

але передовсім перед Богом обіцяє виправи­

Вказуючи на обов'язок принай­

ти своє життя, залишити гріх та розпочати

сили в духовній боротьбі

УГКЦ

(460).

-

мні раз на рік у пасхальному часі сповідатися

нове життя. Тайна покаяння є тайною Бо­

та причащатися, Церква поручає вірним не

жого милосердя, в якій Бог прощає грішни­

тільки один раз на рік, але часто приступати

кові, огортає своїм милосердям, підводить з

до святої Тайни Сповіді для того, щоби вони

гріховного упадку до стану благодаті, тобто

зростали у Божій ласці та тісніше єдналися з

зцілює людину від зла.

Євхаристійним Христом у Святому Причас­

Сповідь, або Таїнство Покаяння є при­

ті щоразу, як тільки мають можливість бути миренням людини з Богом, поверненням від присутніми та брати участь у Службі Божій, · гріха до Отця, приверненням Божої ласки а

безкровній жертві Ісуса Христа, Божого Сина.

з нею невинності й чистоти душі, яку кожен

Сповідь є таємною, має відбуватися так,

охрещений отримав у Таїнстві Хрещення.

щоб ніхто не чув, про що говориться у сповіді. До зберігання таємниці є зобов'язані обидвоє­

через щире покаяння, робить нас улюбле­

як каянник, так і священик, тому ніхто не має

ними синами і доньками Отця через віднов­

боятися приступати до цієї Тайни, оскільки

лення подоби Ісуса Христа в наших душах. •

Божа ласка, яку отримуємо у Тайні Сповіді

СlІУГА БОЖИЙ ПАВlІО ПЕТРО ОlІЕПСЬКИЙ, ЧСВВ ( 1887- 1955) Підrотував о. ПолікаР-П МАРЦЕЛЮК, ЧСВВ_ _ __

Народився Петро

18

червня

1887 року у

с . Грусятичі Стрілецького району на Львів­

щині. До монастиря вступив

1905

11

березня

року, а курс філософії пройшов, ма­

буть, у Лаврівському монастирі. На свяще­ 26 жовтня 1913

ника його було висвячено

16

український АІІРІQНdб христи~~~~~~~ ( 11 \1

r


ПОСТАТІ ЧСВВ

ЛИПЕНЬ·СЕРПЕНЬ 2012

року. У

1915-1916 рр. його переведено в Го­ - до Дрогобича помічником

грошей для підтримки освітянської ініціати­

шів, а згодом

ви створення товариства педагогів українців

адміністратора парафії та катехитом в па­

«Рідна школа» у Львові.

рафіяльній школі і українсько-польсько­ єврейській гімназії. В

1930

році отець пе­

У часі першої Радянської окупації

1941

1939-

рр. влада розташувала в монастирі дім

реїхав на місійну працю серед українських

для людей похилого віку, залишивши для

галичан-емігрантів до Канади. Там, у Мон­

потреб отців лише кілька келій. Однак і в

дері (Альберта), він викладав грецьку й ла­

цих складних умовах отці не залишають

тинську мови та був префектом студій для

своєї пастви. А оскільки священиків в де­

студентів гуманітарних дисциплін .

канаті було обмаль, о. Павло у 1940-1941 рр. бере на себе відповідальність за виконання обов'язків адміністратора парафії Бураківка біля Улашківців.

В

1934

році вже трудиться як місіонер в

Едмонтоні. Після повернення до Галичи­ ни, від

12 червня 1937 року стає

ігуменом в

Улашківцях. Слуга Божий чуває над збере­

Під час війни Слуга Божий неодноразово

женням духа молитви в монастирі. Духовне

попереджував своїх парафіян про можли­

життя Слуги Божого базувалося на регуляр­

вість приходу в село радянської влади, закли­

ній молитві церковного правила та вервиці.

каючи: «Моліться, бо йде велика хмара і біда

Чи в сповідальниці, чи під час проходів до

нам буде». Зближався

неподалік розташованого кладовища, його

ширилась поголоска, що скоро повернуться

завжди бачили з вервицею в руках. Служив

совіти, які уже були відомі ворожим ставлен­

1944 рік,

між людьми

Літургії о. Ігумен в храмі, а в часі великих

ням до Церкви. Священики про це знали, од­

відпустів, на Усікновення голови святого

нак не могли залишити без духовної обслуги

Івана Хрестителя, коли до монастиря при­

людей, а церкви без богослужінь.

ходили люди з навколишніх сіл і навіть з-за

Заарештували Слугу Божого

10 січня 1946

Збруча, очолював Літургію. Отець Павло

року. З матеріалів кримінальної справи ви­

виголошував проповіді, пояснював правди

пливає, що до отця приходили вояки УПА,

віри на прикладах з життя, під час Літургії

адже в монастирі о. Павло переховував кіль­

закликав до сповіді, а по Літургії частував

ка поляків, чим поміг їм уникнути смерті з

дітей цукерками, горіхами і виноградом, мо­

рук українських повстанців. В часі розмови

лодь закликав приходити на науки катехиз­

о. Павла з повстанцями, які вимагали ви­

му, до старших був вирозумілим, допомагав

дачі о. Мар'яна Лютака і поляків, ми бачи­

вдовам і бідним. Слуга Божий був добрим господарем мо­

мо його однозначну позицію щодо оборони життя ввірених йому монахів і мирян. Слуга

настирських земель, про що свідчить розви­

Божий не зважаючи на загрозу для власно­

нуте сільське господарство. За настоятельства

го життя, дбає про добро повіреного йому

о. Павла частина монастирських посілостей

стада. Засуджено Слугу Божого на

була віддана безземельним мешканцям села

таборів. Помер отець Павло на Сибіру

і силами громади було забезпечено сім сімей

резня

не лише житлом, а й роботою, адже люди пра­

Абезь, під номером 3-47.

10

років

2 бе­ 1955 року і похований на кладовищі с.

цювали у господарстві монастиря. Як людина

Бажання охоронити вірних від брато­

молитви і чину, отець швидко здобув авто­

вбивчої різні, яке випливає з заповіді любові

ритет у вірних. З його ініціативи в с. Милівці

був організований «Союз україною>, куховар­

ближнього та відмова переходу на «держав­ не» православ'я, стало причиною арешту,

ський курс для господинь, проведена збірка

ув'язнення і смерті Слуги Божого. •

рІОН

it1 І \1

u1 rа український ~~~~~~нський

17


- 18

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

ЩОДЕППА МОlІИТВА З ЧИТАПШІМ У рамках підготовки до святкування 1025-ліття Хрещення Руси-України. о. Тарас БАРЩЕВСЬКИЙ

ВЕРЕСЕПЬ

2012 Пс715~

йов21~ Йов 2,7-13

Йов 3 1-11 Йов 3,12-26 Иов

і і

2, 17-28 2, 29-41

і

5, 33-42

61-14

Иов

161-10 Йов 1611-22 йов 171-16 ов 19,1-14 Йов 19,15-29 Йов 28,1-11 йов 28,12-19 йов 28 20-28

іб і

7 1-8

і 7 9-22=--===

===::..=:~-=====:====::~===:~~~===::::::~IJi 7 23-34 і

7 35-4

український

христи~~~~~~~

;u І f' І о н J IJ 111 V Оr


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

••

сввтоrо ПИСЬМА в СІМ'І

жовтвпь

2012

01 жовт.1 Понеділок 02 жовт_,, Вівторок 03 жовт., Середа 04 жовт., Четвер 05 жовт., П'ятниця 06 жовт., Субота

77,5-10 77,11-16 Пс 77,17-21 Пс 78,1-2 Пс 78,3-4 Пс 78,5-8

07 жовт., НеАіnя

Пс

08 жовт. Поне,qілок 09 жовт., Вівторок 10 жовт., Середа 11 жовт., Четвер 12 жовт., П'ятниця 13 жовт., Субота

Пс Пс

78,9-12

Пс

Прип

Ді Щ34-48

Прип

Ді

1,20-33 2,1-10 Прип 2,11-22 Прип 3,1-12 П рип З, 13-24 Прип 3,25-35

_ді

11, 1-15 11, 16-30 12, 1-11 12, 12-25 13, 1-12

Прип

Ді

13, 13-25

4,1-9

Прип

,Ці Ді

Ді

Ді

78,13-16 78,17-20 Пс 78,21-24 Пс 78,25-28 Пс 78,29-33 Пс 78,34-37

4,10-19 4,20-27 Прип 5,1-14 Прип 5,16-23 Прип 6,1-15 Прип 6,16-35

13, 26-35 13, 36-47 Ді 13, 48-14, 7 ,Qi 14,8-18 Ді 14, 19-28 Ді 15, 1-15

14 жовт., Недіnя

Пс78

38-41

Прип

Ді

15 жовт., Понеділок 16 жовт.t Вівторок 17 жовт., СеР.еда 18 жовт., Четвер 19 жовт., П'ятниця 20 жовт., Субота

Пс

7 42-45 Пс 78,46-49 Пс 78,50-53 Пс 78,54-57 Пс 78,58-61 Пс 78,62-66

Прип

8,12-21 Прип 8,22-36 Пgип 9,1-9 Прип 9, 10-18 Прип 10,1-12 Прип 10,13-22

15, 30-16, 5 ,Qi 16, 6-15 Ді 16, 16-24 Ді 16, 25-40 Ді 17, 1-9 Ді 17, 10-21

Пс

Прип

8,1-11

Ді

15, 16-29

Ді

21 жовт., Heg!nя

Пс78,67-72

Прип

10,23-32

Ді

17, 22-31

22 жовт., Понеділок 23 жовт., Вівторок 24 жовт., Середа 25 жовт., Четвер 26 жовт., П'ятниуя 27 жовт., Субота

Пс

79,1-3 Пс 79,4-7 Пс 79,8-10 Пс 79,11-13 Пс 80,2-3 Пс 80,4-7

Прип

Ді

Прип

11,1-14 11,15-31 12,1-12 12,13-28 13,1-12 13,13-25

Ді

17,32-18, 11 18, 12-23 18, 24-19, 10 19, 11-22 19, 23-34 19, 35-20, 6

28 жовт., НеАіnя

Пс 80,8-12

Прип

25,1-13

Ді

20, 7-18

29 жовт., Понеділок

Пс

ПQ,ИП

Пс

Прип

25,14-28 26,1-14 Прип 26,15-28

Ді

ЗО жовт., Вівторок

31

жовт., Сеgеда

tНIGIOHdV украінський _ християнсь кии часопис

80,13-16 80,17-20 Пс 81,2-5

Прип Прип

Прип Прип

Ді Ді Ді

Ді

Ді

20, 19-33 20, 34-21, 6 Ді 21 , 7-16

19


- 20

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

(JИСТОПАД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2Оl 2

2012 Прип

31,1-9

П~:>ИП

31,10-21

==--:~

ЗО лист., П'ятниця

Пс

Ді

22, 30-23, 11

Ді

23, 12-22

Ді

23, 23-24, 2

Ді

24, 3-21

Ді

24, 22-25, 5

==

89,20-22

український ,:U Ір І о н J р христи~~~~~~~ І І І V U


З ІСТОРІЇ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

МОПАСТИРОК

ЧЕРПЕЧА ОБИТЕ{ІЬ ВОЗДВИЖЕПІІВ ЧЕСПОГО І ЖИВОТВОР.ИЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДА ПАШОГО ІСУСА ХРИСТА

Чернеча обитель в селі Монастирок,

Згідно з «Житієм св. Кирила і Методія »

що знаходиться в дуже мальовничому

ці

місці на скелі над річкою Серет,

місіонерів

без сумніву, заснована ще задовго

вчення на території сучасних Закарпаття,

до офіційного запровадження

Галичини і Поділля . Зокрема, один з них

християнства на Русі.

християнські

просвітителі

проповідувати

«... просвітив

посилали

християнське

світлом Христового вчення»

жителів сучасного Галицького Поділля аж Ще раніше, ймовірно задовго до ІХ ст. ,

до Ушиці ». Із другої половини ІХ ст. на По­

тут був слов'янський язичеський печерний

діллі з'являються храми, як печерні так і

храм . До сьогодні добре збереглася печера­

рублені із дерева. Водночас почала рости

храм довжиною

мі площею

28

50

м 2 , по­

близу якої знаходиться язичницький жер­ товник. Свідком тих незапам'ятних часів є велика кам'яна брила

-

жертовник, діаме­

кількість християн в цих краях. Ймовірно, виникають і чернечі обителі. Перші монастирі на території сучасних

Закарпаття, Галичини і Поділля беруть

см . В христи­

початок із цього часу- тобто з часу поши­

янські часи в ній було вирубано заглиблен­

рення християнства власне із Великомо ­

ня у вигляді хреста .

равської держави. В «Житії» святого Мето -

тром біля

MIGIOHd

і товщиною

ук раїн сь ки й

V

х ристиянськии часопис

65

21


3 ІСТОРІ'і ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2012

дія мова йде про те, що моравський князь

рі . Згодом, із офіційним запровадженням

Святополк

християнства, поруч збудували і дерев'яну

(870-894)

«."доручив йому всі

церкви і ченців у всіх городах держави і

монастирську церкву.

вказав, щоб ті монахи навертали поган у

Тут, у тривозі й у вельми суворих умо­

Христову віру, несли вчення Боже в далекі

вах чернечого побуту проживало постій­

краї ... Із цього часу почали ці погани віру­

но декілька монахів. Тут вони терпеливо,

вати у правдивого Бога».

щиро, з вірою молилися до Всевишнього

На придністровському Поділлі знаходи­

біля ікони Пресвятої Богородиці, блага­

лася значна кількість скельних монастирів,

ючи у неї небесного заступництва селам

зосереджених як у наддністрянській смузі,

і містам під час численних лихоліть, які

так і вздовж дністровських допливів

Ба­

не раз переживав цей край. Зокрема, на

кота, Лядава, Студениця, Стінка, Монас­

Галицьке Поділля неодноразово робила

тирок, Черче, Сокілець та ін. До речі, «Жи­

набіги татарська орда мурзи Кантеміра із

тіє» святого Методія було написане одним

Буджака. Під час одного з таких набігів, у 1530 році, дерев'яна церква згоріла, чудом уцілів тільки образ Божої Матері. Влас­

-

із його учнів, мабуть на теренах сучасної Галичини чи Галицького Поділля. Воно

було тут популярне і дуже поширене, бо всі вісім примірників, що їх знайдено, збе­

не, на честь цієї дивом врятованої ікони й

реглися тільки в Україні. Коли на початку

Успіння Пресвятої Богородиці.

назвали відбудовану у

році церкву

-

Х ст. Велико-Моравське єпископство при­

Саме тут, у мальовничому куточку Га­

пиняє своє існування, його проповідниць­

лицького Поділля, на лівому березі Серету,

ку місію продовжують моравські монахи,

у

які невеликими групами розселяються на

вкотре відновили чернечу обитель, за­

сусідніх слов'янських землях, в основному

снували Святовоздвиженський монастир.

на території сучасних Закарпаття, Галичи­

Його фундатором був Стефан Потоцький.

1600

році ченці-василіяни із Улашківців

В другій половині

ни і Поділля .

XVII

ст" в жорстокі

Водночас, ймовірно, в цьому скельному

часи татаро-турецького лихоліття, черне­

монастирі над Серетом ще до офіційного

ча обитель в Монастирку була повністю

прийняття християнства на Русі-Україні

знищена і тимчасово припинила своє іс ­

була одна із перших християнських гро­

нування. Адже тривалий час

мад в краї.

27

років

-

-

протягом

більша частина Галицького По­

Моравські монахи не тільки вели місі­

ділля відповідно до умов Бучацького до­

онерську діяльність, вони засновували на

говору відійшла до Османської імперії.

цих землях монастирі . Більше того, вони

Тоді Борщівщина входила в склад окре­

особистим прикладом заохочували місце­

мого Подільського турецького пашалику,

вих жителів до чернечого життя, щоб було

Кам'янецького ейялету, Чортківської нахії

нести

(адміністративний центр нахії знаходився

Оселившись у мальовничому куточку

у Чорткові). Збереглися документи, що засвідчують

Галицького Поділля, на лівому березі Се­

акти вандалізму бусурман: татари й турки

кому продовжити їхню працю

-

світло Христової віри в цих краях.

рету, християнські ченці заснували тут, в

знищували всі християнські церкви, кос­

традиціях того часу, невеличкий монас­

тели,

тир, облаштували келії. Це був скельний

ські цвинтарі. З часом уцілілі жителі краю

монастир з церковцею

22

1560

-

каплицею в пече-

каплички,

плюндрували

християн­

на місці спалених церков, капличок чи

український

христи~~~~~~~

;u І р І о н J п 111 \1 Оr


З ІСТОРІЇ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ20 1 2

монастирів, якщо була така можливість, ставили нові церкви, а якщо ні

-

то лише

кам'яний хрест.

жинських . Власне, їх коштом і було у

1768

році побудовано нову Хрестовоздвижен­ ську церкву на місці дерев'яної, що згоріла . Поступово,

Та з Божої ласки чернече життя в цій

в

останній

чверті

XVIII

обителі знову відродилося. Сюди, про­

ст., настає розвій обителі і вона стає од­

топтуючи

ним із добре відомих чернечих осідків

стежки-дороги,

йшли

вцілілі

богомільні жителі краю і мандрівні ченці.

Галицького Поділля. При монастирі була

Доленосну роль у відродженні чернечої

невелика бібліотека, де зберігалося чима­

обителі знову відіграли ченці з Улашків­

ло цінних старовинних рукописів і ста­

ського василіянського монастиря. У

1735

родруків. Ченцям монастиря завдяки їх

році ця давня чернеча обитель була вкотре

душпастирській і місіонерській праці в

відновлена шляхетною родиною Потоць­

краї вдалося на тривалий час уникати за­

ких. Фундатором цього разу був Ян По­

криття монастиря.

В час розквіту монастиря тут прожива­

тоцький. Активне чернече життя в Монастирець­

ло

5-6

монахів василіян. Відомі й їхні іме­

кій обителі знову завирувало лише в трид­

на: ігумени Зосим Марковський, Гервасій

цятих роках XVIII ст. Тоді ж була збудова­ на й невелика дерев'яна церква.

Завалькевич, Пахомій Гловацький, єро­

Переповідають, що десь років триста

довищ, Іоан Волков ський, Георгій Свири -

тому, поруч, у печерному храмі, невідомо

довський, Тадей Ковальський, Севастьян

звідки з'явився дерев'яний хрест. Його пер ­

Ільницький та ін.

монахи Венедикт Білевич, Атанасій Сере­

шим угледів один хлопчина, який випасав

На той час монастир був одним із добре

неподалік худобу. Коли він зайшов до пе­

відомих відпустових місць краю. Відпусти

черного храму, то побачив там невеликий

тут були масовими . У

дерев'яний хрест у сяйві . Хлопчина повідо­

тель було перенесено ще й Чудотворну іко­

1783

році в цю оби­

мив про це ченців. Монахи, священики із

ну Божої Матері з Лановецького (Тулин)

навколишніх парафій при великому згро­

василіянського

мадженні вірних урочисто, із процесією

того року припинив своє існування. Тут

перенесли цей хрест до монастирського

ця ікона знаходилася тривалий час.

храму. Наступного ранку хрест знову опи­ нився в печерному храмі .

Згодом було вирішено цей хрест но­

монастиря

ЧСВВ,

який

Внаслідок йосифінської реформи ав­ стрійського уряду і Більче-Золотецький василіянський монастир в

селі Монас­

сити від села до села зі співами, служачи

тирку з часом було ліквідовано. Це ста­

Службу Божу і залишаючи його на ніч у

лося у

кожній сільській церкві. За народними

функціонування

переказами, цей хрест завжди на ранок чу­

ховне життя тут не припинилося. В ко­

десним спосіб зникав звідти і знову і знову

лишній монастирській церкві бодай одну

з'являвся у Монастирку, в печерному хра­

неділю в місяць парафіяльний священик

мі. Монахи побачили у цьому знамення

правив Службу Божу. На празник Чесно­

1788

році. Проте, із припиненням

обителі

релігійно-ду­

Боже і відтоді назвали печерний храм на

го Хреста сюди й надалі приходило бага­

честь Воздвиження Чесного Жив отворя­

то богомольців з усієї околиці на відпуст.

щого Хреста Господнього.

Не одноразово на таких відпустах лунало

Великі пожертвування на розбудову мо­

слово науки Божої з уст відомих василіян­

настиря надала шляхетна родина Сікир -

ських місіонерів, очолюваних о. Сотером

MIGIOHdp

україн ський

х р истиянс ь кии

часоп ис

23


З ІСТОРІЇ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

Ортинським, що прибували сюди з Улаш­ ківців і Михалківців. У

роках ХХ

20-30

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2Оl

Сьогодні, монаст ирська церква після тривалого

ремон т у

щоденно

гостинно

ст. сестри Служебниці в чернечих келіях,

відкриває двері д л я вс і х бажа ючих взяти

завдяки сприянню магнатів князів Льва

участь у Богослужінні. Ро з писи, які ви­

і Терези Сапєгів, влаштовували в літню

конав художник Іван Сухий на с клепінні

пору

храму, вівтарній част ині, пронизані ду­

відпочинок

для

дітей

польських

хом віри та любові , да ють усім богомоль­

аристократів.

В роки радянської комуністичної вла­ ди активні атеїстично налаштовані пред­ ставники місцевої влади в монастирській

цям відчути тут дивни й подих Божої ласки.

З

2001

року чернеча обитель Воздвижен­

церкві влаштували колгоспний склад для

ня Чесного і Животворящого Хреста Гос­

зберігання зерна, а чернечі келії доведено

пода Нашого Ісуса Христа в Монастирку

до запустіння .

перебуває під юрисдикцією УПЦ КП .

••

ЧУДОТВОРПА ІКОПА ПРЕСВИТОІ БОГОРОДИЦІ Богородиця Одигітріи, перша поаовина

XVI ст.

Народний переказ, письмові

джерела наводять чимало фактів, які переконливо засвідчують, що першопочатки пошанування ікони

Божої Матері в чернечій обителі села Монастирок як чудотворної,

сягають першої половини

XVI ст.

На той час в монастирі проживало постійно декілька монахів. Тут вони терпеливо, щиро, з вірою молилися до Всевишнього біля ікони Пресвятої

Богородиці, благаючи небесного заступництва.

Під час одного із нападів на край та­

тарської орди мурзи Кантеміра з Буджака,

у

1530

р., чернеча обитель в Монастирку

була повністю знищена. Монастирська дерев'яна церква згоріла до тла. На попе­ лищі вцілілі жителі села знайшли тільки

ікону Пресвятої Богородиці. Вона була абсолютно неушкоджена вогнем, більше того, навіть не покрита кіптявою. Дивом врятовану ікону в

24

2

1560

році помістили в

GIOHd


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2Оl

З ІСТОРІЇ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

2

новозбудованій монастирській дерев'яній

сителя . Сотні років тому місцеві народні

церкві

умільці вирішили прикрасити природ­

Успіння

Пресвятої

Богородиці .

Коли з часом монастир став одним із добре

н у ікону і намалювали на стіні навколо

відомих відпустових місць краю, то від­

Л и ку Іс уса вишивані рушнички . Проте ,

п усти тут стал и м асов ими.

як свідчит ь давній переказ, фарба неза­

Але, коли у

році обитель в Монас­

баром зблякла . Вона постійно зн и кала ,

тирку припинила своє існування, чудо ­

скільки б її не поновлювали. Гірська по­

творну ікону Божої Матері з Лановецького

рода наче втягувала її всю, залишаючи

монастиря, на прохання ігумена, взяла на

первісне зображення без змін. Утім, по­

1793

збереження відома в краю побожна шля­

бачити

хетна українська родина Гординських. В

таки можна . Достатньо лише сфотогра­

малюнок

прадавніх

рушників

їх домі ікона також прославилася чудами.

фувати стіну. На фото образ виходить на

Вона стала дуже шанованою серед жителів

тлі вишиваних рушників, а подивишся

неозброєним оком

краю.

Ікону, яка з давніх часів була у церкві в

-

рушників немає.

Хіба не диво?

монастирі, після й ого закриття перенесли

В роки радянської комуністичної вла­

в парафіяльну церкву. Сьогодні ця старо­

ди місцеві войовничі атеїсти за намовою

винна чудотворна ікона Пресвятої Богоро­

районного партійного керівництва не раз

диці знаходиться в капличці. Перед нею,

намагалися нерукотворний Лик Господа

на церковному подвір' ї, просто неба, якщо

Нашого Ісуса Христа затерти дротяною

дозволяє погода, відбуваються багатолюд­

щіткою, замалювати фарбою, забризкати болотом, але з цієї варварської затії їм ні­

ні Богослужіння.

Саме під час Богослужіння, і в щирій з вірою молитві перед чудотворною іконою

чого не виходило. Образ неодноразово сам оновлювався

Пресвятої Богородиці на цьому прослав­

...

У Монастирку існує т радиція. Від церк­

леному святому місці, в цій святій обителі

ви

віками зсилала і сьогодні посилає благо­

Хресну дорогу. Кожний хрест поставлений

даті Небесна Матір, Заступниця, Покро­

на честь одного із сільських родів. А всьо­

вителька, Опікунка, Дарителька Господніх

го таких родин у поселенні

ласк на всіх, хто вшановує Всечесне Її Ім'я.

сюди з'їжджаються родичі, вихідці з Мо­

Народні перекази не одне століття пере­

настирка, які тепер живуть по всій Україні

до

печерного

храму

тут

прокладено

12.

Раз на рік

дають свідчення паломників про тих, хто

і за її межами. Кожна родина прикрашає

з вірою в щирих молитвах перед Її чудот­

зеленню свій хрест. Тисячі людей із запа­

ворною іконою просив і просить у Пре­

леними свічками проходять тією Хресною

святої Богородиці помочі і ніколи не чу­

дорогою.

вано, щоб Божа Матір не вислухала їх і не

Недалеко від печерного храму стоїть

дарувала душевне і тілесне зцілення всім,

кам'яний хрест, у народі його називають:

хто звертається до Неї. Достатньо побути

«Хрест родинного щастя». Говорять, що

кілька хвилин після Служби Божої серед

коли біля нього щиро помоляться моло­

паломників, і можна послухати безліч іс­

ді люди

торій про дивовижні зцілення з уст самих

вони знайдуть своє сімейне щастя.

свідків та очевидців. В печерному храмі з давніх-давен є

чудотворний , неру котворний Лик Спа-

MIGIOH

українсь кий

~

ХрИСП1ЯНС ЬКИИ часо п ис

-

хлопець чи дівчина, то невдов зі

У Монастирку кожний прочанин у змозі сам відчути дивний подих Божої ласки та

любові. •

25


- 26

З ІСТОРІЇ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2Оl 2

••

••

ВІХИ ІСТОРІІ lІЬВІВСЬКОІ ••

••

СВЯТООПУФРІІВСЬКОІ БІБlІІОТЕКИ

Політику просвітництва вели не лише

Олена КОВАЛЬСЬКА

київські, але й галицько-волинські князі.

У книгах особлива загадка і краса,

Як відомо, книги в Галицькій і Волинській

Книги викликають у нас насолоду,

землях з'явилися ще за часів Київської

Вони розмовляють з нами, коли нам сумно,

Русі. Спочатку поширювалися писані у

Єдині дають нам добру пораду,

Києві, а згодом налагодилося перепису­

Вони стають для нас справжніми друзями ...

вання 1щиг по містах. До монастирських

Ф. Петрарка.

бібліотек мала доступ невелика кількість

осіб. Тому почали влаштовувати бібліо­ Про утворення і розвиток книгозбірень в

теки при єпископських катедрах. Ними

Україні є чимало досліджень. Але, далеко

керували «книгохранителі». Книгами ко­

не про всі бібліотеки, які зародилися в

ристувалося духовенство, ченці та учні,

середньовіччі і продовжують існувати,

які готувалися до священства. До прикла­

тепер нам відомо. Першими були

ду, Онуфріївська бібліотека, починаючи з

бібліотеки при церквах чи монастирях,

кінця

також у княжих родинах.

книг для навчання спудеїв монастирської

XVI

ст., служила єдиним джерелом

український м1111он )б

христи~~~~~~~ ' 11 "

ur


З ІСТОРІЇ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ201 2

школи, адже там навчались сироти і бід­ ні діти, згодом для

-

навчання молодих

залишали дарчі записи на полях . Четвер­

те джерело

-

це придбання книг самими

священиків. Часто центром освіченості,

ченцями. У ХІХ ст. найбільшим джерелом

поряд із монастирями, був і княжий двір.

поповнення стало об'єднання із Свято ­

Прикладом є бібліотека у місті Галичі, за­

юріївською бібліотекою і надходження

снована князем Осмомислом у ХІІ ст. Від­

книг з малих монастирів, які потрапили

так, згадки про ряд великих книгозбірень

під касату в кінці

збереглися в літописах, зокрема в «Га­

XVIII

ст.

Досліджуючи хроніку монастиря, спо ­

стерігаємо розвиток бібліотеки у кожно­

лицько-Волинському» .

Справедливо свою нішу серед інших

му столітті, але у ХІХ і початку ХХ Свя­

книгозбірень займає Святоонуфріївська

тоонуфріївська бібліотека набула слави

бібліотека, бо вона є однією з найдавні­

найбагатшої книгозбірні Львова. Книж­ ковий фонд бібліотеки наприкінці ХІХ

ших у Львові, яку можна пов'язати з по­ чатком існування монастиря і церкви у

століття налічував

другій половині ХІІІ ст. Початково біблі­ отека складалася з богослужбових книг. А, починаючи з XVI ст. у бібліотечних фондах осідатимуть безцінні рукописи та книги . Так, за три століття книгозбірня стане однією з найчисленніших і найба­

рукописів і рідкісних видань коливалося

від

600

до

1000

40

тисяч книг, а число

одиниць. Про зацікавле­

ність бібліотекою у цей час свідчать хоча б прізвища відвідувачів: Комарницький, Ол . Колесса, Огієнко, Щурат, І . Франко, Я. Гординський, Студинський, Томашів­ ський, Шашкевич, Петрушевич, Шаране ­

гатших у Львові.

Онуфріївська бібліот ека мала кілька джерел надходжень. Очевидно, що най­

вич, Зубрицький, Головацький та ін . Так, Яків Головацький , один із членів «Руської

першим джерелом були книги, переписа­

трійці», проявив чималий інтерес у вJ­

ні для богослужіння. Ми не можемо від­

вченні фондів бібліотеки.

кидати можливості книгопереписування

архівні зібрання, він відкрив для науки цінні пам'ятки давньоукраїнського зако­

при Онуфріївському монастирі. Ця гіпо­

Обстежуючи

теза має право на існування навіть з тих

нодавства

міркувань, що в середньовіччі монастир

і чимало актових джерел: грамот, листів

користувався

популярністю

серед

кня­

жих родин та Успенського братства. Друге

1573

-

Кормчі книги ХІІІ і

XIV

ст.

тощо. Яків Головацький розміщує в аль­

манасі «Русалка Дністрова », поряд з поезі­

це книги, отримані з друкар­

єю «Два віночки », перекладами сербських

році в одній із монастирських

народних пісень, бібліографічний опис

келій розпочав друкарську справу Іван

давніх слов'янських рукописів з бібліоте­

Федоров, після його смерті друкарський

ки Онуфріївського монастиря у Львові,

станок, хоч з труднощами, але успадкував

після якого зазначає: « При декотрих кни­

ні. У

монастир. У

році друкарня була пе­

гах находяться примітки й уваги високо

ренесена до Успенської церкви на вулицю

ученого ієромонаха Модеста Гриневець­

Руську, але всі книги, які вона видавала

кого, котрі колись в ширшій розправі по­

протягом багатьох років , передавались до бібліотеки, про що свідчить хроніка

містити гадаю ». Це стало неабиякою по­

Ставропігійського братства. Третє

не лише серед наукових кіл.

1616

-

кни­

ги, подаровані заможними братчиками ставропігійського братства

dIGIOH

-

вони часто

пуляризацією Онуфріївської книгозбірні Іларіон Свенціцький на початку ХХ ст. одним з перших окреслив коло україн-

27


З ІСТОРІЇ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2012

ських наукових бібліотек Львова. Відтак,

стійно, вірна давним своїм традиціям та

поряд з бібліотеками НТШ, Ставропігій­

монашому післанництву». Не бракувало

ського інституту, Народного дому, згада­

й тих, хто критикував монастирські бі­

но

бліотеки, зокрема Онуфріївську. Так др.

книгозбірню

Львівського

Василіян -

ського монастиря, а перелічені бібліотеки

Б. Барвінський, жодного разу не відві­

науковець

вагомої

давши бібліотеки, вирішив виступити з критикою, яку опублікувало «Діло»: «ПО

назвав

«Осередком

праці».

Головацького

василянських бібліотеках, а так у Львові

про цю бібліотеку писало чимало нау­

в бібліотеці і архів бутвіють (плісніють)

ковців, зокрема др. Ол. Колесса: «львів­

цінні річи, або йдуть мишам на сніда­

ська бібліотека василіян є свого роду

нок». Проте, у

одинокою львівською бібліотекою, го­

ніші збірки Львівської бібліотеки були

ловно

Крім

Свенціцького

завдяки

і

свому рукописному

роках найцін­

й

широко представлені на археологічно­

старинному відділови. Вона дальше слу­

бібліографічній виставці у Ставропігій-

жить загальним справам науки і пись­

ському інституті. •

менства і се завданнє сповнятиме по-

28

1888-1889

(Далі буде)

український Мf РІОН

христи~~~~~~~ f 11 "

Jd

(J

r


lІІТО - РАДІСПА ПОРА, lІІТУ РАДА ДІТВОРА.


Слава Ісусу Христу! Найдорожчі мої друзі!

Перебуваючи в чудовому часі літніх канікул, напевно, всі

ви переживаєте незабутні

враженн.я від подорожей, забав та різних пригод. Сподіваюся, що не забуваєте

про найкращого нашого друга Ісуса та проводите весело та цікаво, а головне

корисно цей подарований

час. Не забувайте читати Місіонарчик та, головне, писати свої листи, на які

я з нетерпінням чекаю.

Ну а зараз, гайда у цікаву подорож моїми

сторінками " .

ВАШ МІСІОНАРЧИК.

зо

о. Васмnь Мендрунь, ЧСВВ


-------І Як ДІТИ ПОВИННІ

r

І ПОВОДИТИСЯ у «ГолосЖивоїВе .!І~і>> №3

храм'~?

18 2010

Дороrі діти, ви разом із батьками щонеділі і щосвята ходите до Церкви на Божественну

Літурrію. Та чи знаєте, як повинен поводити себе християнин у храмі? Якщо ти вже ходиш до школи, а осо­

бливо, якщо вже приступав до Урочистого Святого Причастя та Пресвятої Тайни По­

каяння, то ти спроможний і зобов'язаний поводитися у храмі правильно. Отож:

коли входиш у Храм і бачиш Святі Ікони, ду­ май про те, що Сам Господь і всі Святі див­

ляться на тебе;

приходити до Служби потрібно завчасно (за

увійшовши, перехрестися і поцілуй ікону на

5-10 хвилин); тетраподі;

• • •

перед входом чоловіки (хлопці) знімають го­

Євхаристії (якщо ти відчуваєш, що тобі по­ трібно висповідатися, то, підготувавшись

вітатися в церкві потрібно: «Слава Ісусу Хрис­

попроси батьків, щоб вони тобі дали моли­ товник, і слідкуй по ньому

-

«Воістину воскрес».

у храмі не можна голосно розмовляти, а най­

-

без потреби не варто ходити по храмі;

(якщо тобі важко стояти, в храмі спекотно,

тобі легше буде

не лінуйся йти до церкви, навпаки, запро­

хлопці можуть вступити у вівтарну дружину

шуй своїх друзів до храму;

(прислуговувати під час Богослужінь);

якщо ти спізнився, то спокійно увійди до

дітям не можна бігати, пустувати, сміятися

-

молитися;

перебувати в тиші;

храму, щоб не завадити молитві інших;

• •

якщо тобі важко зосередитися на Літургії,

вяний час, то «Христос рождається», відпові­

краще

удома, приступи до Тайни Покаяння);

дати: «Славімо Иого»; якщо великодній час: «Христос воскрес»

• •

разом із батьками приступай до Пресвятої

одяг повинен бути пристойним і охайним; ту», відповідати: «Слава навіки»; якщо це різд­

ловні убори;

дівчата можуть вступити в процесійне това­

риство (тримати хоругви). Пам'ятай, що Господь любить дітей, які

то спокійно вийди і уважно молися перед

приходять

храмом);

приступають до Причастя . Молися за своїх

до

Церкви,

щиро

моляться,

не можна сидіти, закинувши ногу на ногу;

батьків, братів і сестер, дідусів і бабусь, за

не можна йти з Літургії до її повного завер­

добре навчання і здоров'я. Розповідай Бо­

шення (не можна виходити з храму, доки

гові про всі свої переживання

священик не закриє Царські ворота);

вислухає і допоможе.

-

і Він тебе

31


Джерело: Хр и стия н ська читанка, Львів, Свічадо,

2012.

7 липня - РІЗДВО ЙОА Н А Х Р ЕСТИТЕЛЯ Батьком Йоана Предтечі був священик Захарія, а матір'ю - Єлисавета, ро­ дичка Богородиці. Довго Захарія і Єлисавета не мали дітей. І от, коли по­

дружжя вже було поважного віку, ангел явився Захарії і сповістив йому,

що в них народиться син Йоан, який приведе до Бога силу-силенну людей. Він стане тим, хто приготує шлях Спасителю. Саме тому й називатимуть його Предтечею.

Це Йоан хрестив Ісуса в ріці Йордані. Жив він у пустелі. Був справедливим і сміливо викривав чужі гріхи. Та не всім це подобалось, особливо багатим

і владним. Доля Йоана Предтечі була непроста і закінчилася трагічно. Різдво Йоана Предтечі збіглося з народним святом Купала, тому іноді ці два свята поєднують, називаючи «Івана Купала». Кажуть, що у цей день

сонце купається перед тим, як вийти на небо. А також; що травИ і квіти мають лікувальну силу.

Про народження Йоана Хрестителя прочитай у Євангелії від Луки 1,5-25.

1 2липня -

'

бсерпня-

СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА БОРИСА І ГЛІБА

Ім'я святого Петра недарма означає «камінь», адже саме він став наріжним каменем Христової Церкви. Пригадай собі:

Ці святі були братами, одни­

найвеличнішою святинею усіх християн є собор святого Пе­

ми з перших, кого Церква в

тра у Римі. Святий Петро був близьким приятелем Ісуса. Він

Київській Русі проголосила

став свідком Христового прославлення на Таворі та разом

святими мучениками. Борис

зі святим Йоаном приготував Пасху для свого Учителя. У

і Гліб походили з княжого

Святому Письмі є два послання апостола Петра.

роду. Однак їх підступно

Апостол Павло не належав до числа дванадцяти апостолів,

вбив старший брат Свято­

але за свою апостольську працю отримав титул верховного

полк. І Борис, і Гліб здогаду­

апостола. Святий Павло спочатку переслідував християн,

вались про криваві плани

але навернувся до віри у Христа, ставши «З вовка ягням » ,

братовбивства, але мужньо

як каже про нього святий Іван Золотоустий. Апостол Павло

прийняли смерть. Нам це

був не тільки талановитим проповідником, а й визначним богословом і письменником . У Біблії вміщено 14 його листів, написаних до різних Церков чи осіб. Святі апостоли Петро

видається

дивним,

проте

саме цією покорою і смирен­ ням вони показали всім нам,

і Павло є такими важливими, що їх називають стовпами

що не бояться померти за

Церкви .

віру та не прагнуть помсти.


19 серпня -

ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ, СПАСА

Якось Ісус Христос із трьома учнями - Петром, Яковом та Йоа­ ном

- піднялися на гору Тавор. Раптом Ісусове погідне обличчя

засяяло, як сонце, а одежа його стала сліпучо-білою. Побачивши це диво, апостоли зі страху попадали ниць перед Христом. Аж раптом усіх огорнула хмара, з якої залунав могутній голос: «Це

- мій любий Син. Його слухайте». Сяюче світло, яке йшло від Божого Сина, засвідчило велич і всемогутність Бога. Від постаті Спасителя не падала жодна тінь

- це означало, що Ісус є не лише

людиною, а й справжнім Господом, який має Божу природу.

За народними віруваннями в цей день святкують Спаса, і всі

українські бджолярі вивозять на ярмарки зібраний за літо мед. Недарма ж бджолу називають «Божою птахою», яка трудиться з ранку до ночі, живе у великій дружній родині і обдаровує людей цим цілющим продуктом . А ще серпень

-

пора жнив. Для

того, аби хліб родив і наступного року, на полі зали­ шали кілька колосків та називали їх « спасовою боро­ дою ». У цей день також посвячують плоди дерев.

24серпня-

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

УКРАЇНИ У

1991

році наша держа­

ва здобула Незалежність. Про це мріяло не одне по­ коління

патріотів

укра­

їнців. Багато хто навіть

загинув на полі бою чи у засланні за свої переко­ нання, так і не дочекав­

шись цього свята. Чимало

людей змушені були на­ завжди виїхати з України і жити за кордоном. Не дивно, що вільному наро­

дові хочеться бути госпо­ дарем у своєму домі. Тарас Шевченко казав: «В своїй хаті своя правда, і сила, і

воля». Здобути Незалеж­ ність

-

справи.

тільки половина

Ще

важливіше

зберегти її. А це будуть робити саме такі молоді люди, як ти та твої Друзі.

28 серпня - УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Цього дня Богородиця покинула земне життя

- вона «усну­

ла». Саме тому цей день називаємо «успінням». Дивним

чином попереджені, апостоли прибули звідусюди, аби по­

прощатися з Матір'ю їхнього Вчителя. Її душа разом із ті­ лом у супроводі ангельських хорів оселилася у Небесному

Царстві. Таким був задум самого Бога, адже Богородиця недарма була обрана Матір'ю Ісуса Христа. Осягнувши не­ бесну славу, Марія як блага цариця, приймає моління усіх, хто до неї звертається, і адресує прохання своєму Синові. Це свято в народі ще називають Першою Пречистою.


ДЕНЬ МАТ РІ ~ у монастирі св. Иосисра На ія МИРКА

Ще в колисці немовля

Слово «мама» вимовля.

Найдорожче в світі слово Так звучить у рідній мові: Мати, матінка, матуся, Мама, мамочка, мамуся.

Називаю тебе я, Рідна ненечко моя! В.Гринько

13

травня

ми

відзначили

ніжне та зворушливе свято

День Матері! Мама

-

перше

-

слово! З першого кроку вона завжди

поряд з

нами .

ніжна та турботлива.

Така

Мама

подарувала нам цілий світ! Що

може бути цінніше? Саме з цієї нагоди у смт.

Брюховичах відбувся конкурс малюнка для дітей від З до

років.

Маленькі

18

художники

мали нагоду показати свій та­

лант бачення матусі, намалю­ вавши малюнок на тему: «Най­ дорожча

матуся».

А

також,

розказати віршик чи заспівати

пісеньку на святі. Переможців

конкурсу

було

нагороджено

призами,яківручив о.Роберт Лисейко ЧСВВ.

Тож бажаємо маленьким і великим

художникам

зроста­

ти у своєму таланті та завжди

приносити радість своїм най­ ріднішим матусям.


смт. Брюховичі


Джерело: ~tp://www.rozdum.org.ua

Один чарівник завітав до звичайноrо села. Люди жили просто, працювали день

і ніч, заробляючи на життя. І ось, коли він з'явився серед них, то запропонував свої послуrи і сказав, що може полеrwити їм

життя. Потрібно було лиш виявити своє бажання. Перш и ми поскаржилися хворі, щоб той

забрав усі хвороби, і щоб вон и ніколи не хворіли . Так і сталось .

Люди були щасливі, їх нікол и вже не

турбував ніякий біль, от лише лікар-зна­ хар був зажурений, бо вже не знав, що йому

сто тішились, бо кожен все мав під рукою і

життя вже не було як, і тому він попросив чарівника, щоб кожен мав вдосталь їжі,

всього було вдосталь.

тоді вже не треба було б працювати, щоб

і те, що він побачив, його дуже здивувало.

заробити на прожиття. Так і сталось. Люди мали вдосталь всього. Не хворіли

і їжі було вдосталь. Всі були задоволені, от лише пекар, що

пік хліб та ті, що вирощувал и овочі і до­

Одно дня забрів у це село один чоловік Це було мертве село: де ніхто не потребу­ вав допомоги, де ніхто нікого не бачив, ніх­

то ні в чому не мав потреби, бо кожен жив своїм життям. Довкола панувала мертва

тиша і нікого не можна було побачити.

глядали за тваринами залишил ись у відчаї,

Минули дні і люди засумували. Мали

бо вже не знали, чим їм зайнятися . Та інші

все, але чогось ще бракувало. Навіть коли

ремісники також, подумавши, сказали: «А

сходились, то не мали про що поговорити,

навіщо нам працювати , їжу маємо, а все

бо всі були самодостатні.

інше можна попросити і мати відразу». Так

і почалось щасливе, безтурботне життя. Дехто просто від радості підскочив, бо

Тоді зібрались усі і попросили у чарів­ ника, щоб той виконав останнє бажання: «Поверни нам наше колишнє життя ... »

всі тости і побажання здійснялися без

І хоч було важко їм усім розставатися з

жодного старання. Люди забули про фі­

безтурботністю, але виявляється, у турбо­

зичну втому.

тах і є сенс спільного життя.

З часом хтось сказав: «Нам не зручно

кожного разу йти і брати їжу, краще, щоб

36

мали все у хаті». Так і сталось. Люди про­

робити і чувся непотрібним . Заробляти на

Це і є щастя: жити разом, коли один по­

требує іншого.


rJ Ш~ Ul?-~

чотири тисячі років тому?

Це можна дізнатися по наскальних

ходиться хлопчик із зв'язаними за спи­

малюнках, що збереглися до наших днів, на

ною руками і з маскою лева на обличчі.

яких зображені різні дитячі забави. Цікаво

Це, очевидно, полювання.

те, що дитячі ігри в давнину небагато чим

розмахує зброєю із стебел папірусу. А

Решта дітей

відрізнялися від тих, якими захоплюються

ще була така гра, коли діти, вишикував ­

сучасні діти. В ті далекі часи діти дуже любили, піднявшись верхи на товариша,

ли один одному випрямлене тіло свого

кататися на ньому, як на конячці. Або

товариша. Або, розділившись на дві ко­

шись в ряд, на піднятих руках передава­

бувало так: четверо хлопчиків стоять один

манди по троє, хлопчики прагнули пере­

за одним, а п'ятий балансує на їхніх плечах,

тягнути канат.

прагнучи утримати рівновагу.

Багато часу приділяли хлопчики спор­

тивним іграм, робили стійки на голові з Діти бігали і стрибали так само, як і

схрещеними на грудях руками або метали

зараз, а ще дуже любили грати у війну. У багатьох саркофагах збереглися малюнки,

загострені палиці в мішені, а то почина­

ли боротися парами, а поряд обов'язково

що зображають цю гру, в яку до цих пір

стояли уболівальники і підбадьорювали

грають хлопчики у всіх країнах світу.

товаришів. Зустрічаються на цих малюн­

На одному з малюнків зображена гру­ па дітей, що біжать. У центрі групи знас

ках і зображення дівчаток. Вони більше

всього любили грати в м'яча.

о

tr8 ficc

37


В неділю,

настирі

17 червня у мо­

святого

Онуфрія

у Львові відбулася зустріч учасників конкурсу «Сто­ рінками Святого Письма », на

якій

ся

читачі Місіонарчика

змогли

зустріти­

різних місцевостей.

з

Рівно

вполудне всі разом моли­

лися

на

Святій

Літургії.

Опісля зустрілися за чаєм, де

поспілкувалися та по­

знайомилися ближче. Піз-

m"AW///.1//-##///#/#/.1/////#///////////////////////.1/////#////////////#//////////////////..W//H//##м\N ніше вирушили на спільну

прогулянку.

Щиро дякую

всім учасникам

Також

вдячний

конкурсу.

тим,

які

змогли приїхати на зустріч і так гарно провели час ра­

зом. Запрошую всіх бажаю­ чих брати участь в наступ­ них конкурсах. Бажаю всім усіляких

Божих

ласк

та

опіки Матері Божої, багато

справжніх друзів, любові і добра. Будьте завжди весе­ лі. Чекаю на ваші листи ...

38


~, __ ... J 1нa-a~~-a-~-tt3I~rШ!fJП r1~ІІІ1 пrгєш:І:І ' \дІРОfИЙ дІІJИІе. RНЩО JТBl&MV ІІИПІ rpanиnacн цІкава ПІДІІ, І nlcnн неї ПІ

'\ ~ : ,/ VBArA!

'

дещо зрозvмів чи чоrось навчився, аІіо просто це цікава і повчаnьна історія,

то можеш подіnитися нею з читачами Місіонарчика. дnя цьоrо напиши свою історію і надішnи на адресv редакції:

(

79019 iC1v••••P-s1·111 Кращі оповідання Ііvдvть опvІіnіковані на сторінках жvpнanv. а їхні автори отримають призи. Отож. чекаю на ваші історії,

,

І

які можна надсипати до 30 серпня.

' VV' ... ... ·:f. ... ••• ...'

..*

"

"'

с ЧИ МОЖНА?

'~ - Я люблю літати по школі, як реактивний

t •

"

........ ...................... ...... .... ..... ........ .....

літак. Це можна? - Еге ж. Але випадково можна вилетіти зі школи. В ПУСТЕЛІ

- Миколко~ ти знаєш, чому в пустелі їздять на

Група школярів повернулася з Парижа. Директор школи цікавиться:

- Чи були у вас труднощі з французькою

мовою?

- У нас - ні! Були у французів.

верблюдах? - Знаю, щоб пісок не потрапляв у черевики. СКІЛЬКИ ВАС У ШКОЛІ?

- Катрусю, скільки вас у кл~~і? - З учителькою І!;Вадцять ВІСІМ. - То, виходить, без вчительки - ~вадцять сім? - Де там! Без учительки немає юскільки.

НА УРО І ЗООЛОГІЇ Вчителька:

- Діти, чим нам допомагають птахи?

.......... ........

Учень: - Птахи нам допомагають

дзьобати комах.

.•.•...•..•..•.. .•...•......

•• •• • ••

.......

39


Підrоrувала Леся ШТИК .:\ЛО

Допишіть замість крапок пропущені літери і вставте їх у кросворд .

ГОРИЗОНТАЛЬНО:

ВЕРТИКАЛЬНО:

П. Найдорожча П .. " з якою мати тебе колисала.

Л. Один шпак

У. Наполегливість та праця

О. Хліб

- У.. . приносять.

- О ... життя.

-

З. Окраса землі

ще не весна, одна ластівка

-

врожай, окраса людини

- ще не Л .. .. - З ....

І. І ... силі крила дає.

Р. Де твоя Р.. " там гарна кожна травина.

Б. Б .. . вчить, як у світі жить.

Г. Дрібка пилу може скаламутити Г.. . чистої води.

Ц. В'яне як Ц ... на сонці.

Н. Добра Н .. " як новин нема.

М. Слово до слова

Ч. Не золото прикрашає людину, а Ч ....

Д. Навіть добре Д ... може дати поганий плід.

К. Назвався грибом

Ж. Ж. ..

- лізь у К. ...

- зложиться М ....

- школа, яку треба пройти. - мало, один В ... багато.

В. Сто друзів

С. Краще С. .. в руках, як журавель у небі.

"

в

. за червень 2012 року:

ДЕ ЩО КОЛИ?», ~публіко:а~::То~і~~~фtя. 9.Яків. 10.Волошка. 11.Aeponop

. дповіді ва чайнворд « '4 Торт.' 5.Трамвай. 6.Иод. 7.Друж а. . 1 3Орнамент. · 1 .Африка. 2.Анrелфят~~·Ф~. 15.Альбом. 16.Марко. .тире. 13 .Еnнра · · 12 Номер підготував:

40

бр. Юстин Борис, ЧСВВ

Допомаrа;ш:

Павло Білик, Віталій Павлучкович.

т

.


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

М:ОlІИТВА ЩОДЕППОГО ПОЖЕРТВУВАПП.Я ДlІЯ ЧlІЕПШ АПОСТОlІЬСТВА М:ОlІИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Маріі усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і

кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в ус1х намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день.

Пресвят! Серця

Icrca і Марії,

спомагаите святу Церкву та

Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового

Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св. ~иколаю, св. Володимире,

св. Иосафате, застrпники України, моліть Бога за нас.

Ось Серце, що так полюбило нас ...

ІІАМІРИ АПОСТОlІЬСТВА М:ОlІИТВИ на аипень (З благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб усі мали можливість знайти роботу і виконувати їі в умовах стабільності й безпеки.

МІСІЙНИЙ: Щоб християнські волонтери на місійних територіях вміли давати свідчення Христової любові.

МІСЦЕВИЙ: Щоб працедавці ставилися з розумінням і підтримкою для людей передпенсійного віку.

MIGIOH

41


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2Оl 2

ПАМІРИ А ОСТО(JЬСТВА МО(JИТВИ на серпень (З благословення Святішого Отця)

МІСІЙНИЙ: Щоб молоді люди, покликані

Пі rот вав о. Ко ниnій ЯРЕМАК ЧСВВ

наслідувати Христа, були готові

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб із в'язнями поводилися

проповідувати Євангеліє і свідчити про

справедливо і з пошаною до їхньої

нього аж до кінців землі.

людської гідності.

Одного разу до Ісуса Христа звернувся

Господь наш Ісус Христос, говорячи

юнак, який хотів осягнути життя вічне

про майбутній суд, наголошує, що наша

(пор. Мт.19,16-26). Почувши відповідь, що

вічність залежить від того, як ми стави­

необхідно продати все і наслідувати Хрис­ та, відійшов смутний, бо не бажав втрати­

лися до ближніх, зокрема, до в'язнів (пор. Мт.25,31-46). Декого може це здивувати, адже в'язні - злочинці, які топтали спра­ ведливість та істину, самі, порушивши закон,

заслужили

на

кару та зневажли­

ти майно. Ісус же Господь кличе кожного,

особливо молодих, повних сил та енергії, щоб не боялися брати щоденно хрест і його (пор. Мт.16,26-26), світили

наслідувати

ве відношення до них. Однак, необхід­

своїм світлом перед іншими людьми, щоб

но пам'ятати деякі важливі особливос­

вони завдяки такому свідченню пізнава­

ті людського суспільства та свідомості.

ли і прославляли Отця Небесного (пор.

Адже люди не можуть пізнати серця ін­

Мт.5,16). Сьогодні, як і в усі часи, Христос

ших, мотиви їхніх вчинків та глибин­

закликає молодих наслідувати Його, на­

них причин. Саме тому часто у в'язниці

вчаючи всі народи (Мт.28,19), не лякаючись

опиняються ті, які нічого злого не намі­

покинути свій дім, рідних, майно, кар'єру

ряли. Ув'язненим був сам Христос, святі

(пор. Мк.10,29-31). . . Дуже важливо, щоб

апостоли Петро, Павло чи інші, багато

дорослі не ставали на перешкоді молодим,

праведників Старого і Нового Запові­

а також створювали умови для проповіді

тів! Деякі правозахисники твердять, що

Слова святого Євангелія. Молімося, щоб

третина ув'язнених в Україні

невинні,

молоді люди, не як юнак із згаданої події,

ув'язнені тільки через помилки слідства чи суду, або навіть через людську злобу. З іншого боку, навіть ті, які провинилися,

відування і свідчення всюди, куди Боже

не перестають бути людьми, не втрача­

Христовим:

ють безсмертної душі і продовжують на­

Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії і аж до

діятися на вічне щастя у Небесному Цар­

краю землі» (Ді.1,8).

-

а сміливо й радісно вирушали для пропо­ Провидіння їх покличе, згідно із словом

«.. .і

будете моїми свідками в

стві. Тим більше, що саме суспільство не може скинути із шальок терезів свою

МІСЦЕ В ИЙ: Щоб політики в Україні

частину відповідальності за те, що у ньо­

працювали не на власні інтереси, а для

му виростають і виховуються злочинці.

створення справедливого суспільства.

Нарешті ж ми не можемо поводитися

Христос

так, як поводяться злочинці, бо інакше

42

зауважив,

що

«князі

народів

панують над ними, а вельможі гнітять ЇХ»

станемо переступниками, подібними до

(Мт.20,25). На жаль, історично складалося

них. Тому молімося, щоб до в'язнів по ці­

так, що державна влада у різних формах сус­

лому світі ставилися з повагою до їхньої

пільної організації створювалася переважно

людської гідності.

для насильного збереження порядку та за-

CIOHdP


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2012

хисту панівних верств суспільства. Сучасна демократія принесла дещо відмінне розу­ міння держави

-

ками, хоча повинні були б займатися своїм бізнесом, на інше їм не повинно вистачати

джерелом державної влади

часу! Також суспільство спокійно споглядає

і цілої її структури є народ, для загального

на такий стан речей, мовчки терплячи зну­

добра якого держава і створюється, а також

щання і грабунок з боку багатьох інституцій,

саме народ «наймає » політиків для піклуван­

пов'язаних із державою. Христос говорить:

ня про це спільне добро. На жаль, на практи­

«Не так має бути між вами. Але як хтось

ці дуже часто державні посади для багатьох є не засобом піклування про спільне добро,

хотів би бути у вас великий, нехай буде вам слуга» (Мт. 20,26). Молімося за зміну серця

а швидше засобом збагачення. Тому політи­

всього українського народу, а особливо по­

ка перетворюється у ще одну ділянку під­

літиків, щоб вони перестали сприймати своє

приємництва, яке, особливо в Україні, дає

завдання як власний бізнес, а виконували

великі прибутки. І саме тому найбільші під­

його згідно із волею Божою, дбаючи і піклу­

приємці України також є відомими політи-

ючись про спільне суспільне добро. •

8

ПОКРОВИТЕЛЬ НА СЕРПЕНЬ

ПРАВЕДПИЙ Євдоким КАПАДОКІЙСЬКИЙ Праведний Євдоким, уродженець Капа­

докії (Мала Азія), жив у ІХ столітті за па­ нування імператора Теофіла

класти себе в труну в тому одязі, в якому його застане смерть.

Був

Одразу ж після кончини праведного Єв­

сином благочестивих християн Василя і Єв­

докима біля його гробу стали відбуватися

докії

-

(829-842).

знатних родом і відомих імператору.

Євдоким вів праведне життя, кожним своїм вчинком старався вгодити Богові, допома­

чуда: багато хворих зцілювалося. Слава про дивні зцілення розходилася по всіх-усюдах. Через

18 місяців з Константинополя, куди

гав ближнім. Давши обітницю безшлюб­

після

ності і здорового розуму, він уникав розмов

батьки, прийшла вклонитися мощам мати

смерті

святого

переселилися

його

з жінками і не дивився на них. Контактував

святого Євдокима. Вона наказала зняти ка­

тільки зі своєю матір'ю, яку глибоко шану­

мінь, відкопати землю і відкрити труну. Всі

вав . За доброчесне життя імператор призна­

побачили обличчя святого

чив святого Євдокима правителем Харсіан ­

і зовсім не піддане й найменшому тлінню.

ської області. Виконуючи свої обов'язки як

Тоді труну з мощами винесли з землі й свя­

-

світле, як живе,

Божий слуга, праведний Євдоким керував

того переодягнули в новий одяг. Мати хоті­

людьми, судив їх справедливо і з лагідніс­

ла взяти мощі сина до Константинополя, але

тю, дбав про бідних, сиріт і вдів, заступався

Харсіанські жителі не погодились на виве­

за покривджених. Приватні християнські

зення дорогої для них святині.

подвиги, які ніс потай, були відомі тільки

Однак через якийсь час ієромонах Йосип, що жив і служив при гробі святого, все ж

Богові.

Своїм богоугодним життям Євдоким до­

відвіз мощі святого Євдокима до Констан­

годив Богові і Господь покликав його до

тинополя. Там вони були покладені в срібну

Себе в 33-річному віці. В останні хвилини

домовину у церкві Пресвятої Богородиці,

свого життя святий Євдоким заповів по-

побудованої батьками праведника. •

,UIGIOH U)dr ~~~~~~нський

111

украІнський

43


СТОР І НКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2Оl

2

ПАМ:ІРИ АПОСТОlІЬСТВА М:ОlІИТВИ на вересень (3 благословення Святішого Отця)

Підготува~ Корнилій Я~МАК, ЧСВ L

__ _

Один священик з України поїхав допо­ магати Католицькій Церкві у Шрі-Ланці,

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб політики поводилися

невеликій острівній державі в Індійському

завжди чесно, порядно і з любов'ю до істини.

океані. Там він служить як духівник у се­

Святе Євангеліє протиставляє євангель-

мінарії. Церква у цій країні розвивається

ську істину поширеній в часи Ісуса Христа

дуже динамічно, але бракує вихователів,

практиці політичного управління: «Ви зна­

духівників, професорів. Часто бракує зви­

єте, що князі народів панують над ними,

чайних фахівців

а вельможі гнітять їх. Не так має бути між

кажучи про катехитів. Відвідуючи Україну,

вами. Але як хтось хотів би у вас бути вели­

показував фотографії. Ціла семінарія (біля

кий, нехай буде вам слуга. І хто б хотів у вас

70 семінаристів) проживає за 900 американ­

-

лікарів чи вчителів, не

бути перший, нехай стане вам за раба. Так

ських долярів на місяць, на обід звичайно

само Син Чоловічий прийшов не для того,

мають рис і воду, а у свята рис заправляють

послужити й дати

зеленню. Їм бракує знань і засобів. Але дуже

життя своє на викуп за багатьох» (Мт.20,25-

люблять Бога і Пречисту Богоматір. Як важ­

26). Тим самим закликає кожного християни­

ливо, щоб Церква в тих країнах, які мають і

щоб йому служили, але

-

на, особливо тих, які претендують на поша­

вживають багато зайвого, вміла ділитися з

ну та правління, розуміти своє покликання

тими, що не мають. Насамперед, щоб не бо­

насамперед як служіння іншим. Можемо з

ялися вступати в монастирі і готуватися до

певністю сказати, що однією з найбільших проблем і прокляттям нашого часу є немо­

місійної діяльності. А також збирати засоби і ділитися. Це можемо робити й ми в Украї­

ральні брехливі провідники народу, полі­

ні. Не треба постійно нарікати, що ми бідні.

тики. Іван Хреститель закликав царя Ірода,

Варто із своєї убогості дати те, що зможе­

який не визначався суворим дотриманням

мо, бо «Хто скупо сіє, скупо буде жати; хто

приписів закону, до морального навернення і

ж щедро сіє, щедро жатиме» (2Кор.9,6, пор.

за це був готовий постраждати, навіть життя

Лк.21,1-4). Тому молімося за всі церкви в

своє віддати (пор. Мр.6,14-29). Християни не

більш заможних країнах, а також за наших

можуть стояти осторонь політичних подій,

співвітчизників, щоб у доброті серця були

бо саме політичні події впливають на життя

готові насамперед поділитися, а деякі з них

суспільства, особливо, коли приймаються не­

готові піти за покликом Христовим, працю­

справедливі та неморальні рішення і закони.

ючи і трудячись на тих теренах, які свята

Тому ми покликані в першу чергу молитися,

Церква

щоб політики, ті, які відповідають за спільне

тамтешні християнські спільноти. •

визнає

місійними,

підтримуючи

життя і добро на землі згідно із даною Богом заповіддю, завжди схилялися до істини, розу­ міння, порядності і чесності. •

МІСЦЕВИЙ: Щоб в Україні зберігалися правдиві цінності християнських сімейних

традицій.

МІСІЙНИЙ: Щоб у християнських спільнотах

44

Христос Господь дуже високо підніс гід­

зростала готовність дарувати місіонерів,

ність подружжя, яке в Церкві укладається як

священиків і мирян, а також конкретні

свята Тайна: «Тому покине чоловік батька й

ресурси найбільш убогим Церквам.

матір і пристане до своєї жінки, і будуть вони

український м 1р10 н

хриаи~~~~~~~ ' 11 \І

;t п (J

r


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

двоє одним тілом, так що вони не будуть біль­

нак залишаються спільні для народу і Церкви

ше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог злучив,

риси. Проте, протягом останніх десятиліть

людина хай не розлучає» (Мт.19,5-6). Живучи

світське

глибоким християнським життям, кожне по­

зруйнувати

дружжя насамперед прибирає для себе тра­

насамперед через неморальні закони, відірва­

дицію святої Церкви і народу, а потім створює

ність батьків від дітей та подругів між собою

власну

християнського

задля праці і навчання, через засоби масової

життя і віри. В українському народі до таких

інформації. Від цього страждають передовсім

християнських сімейних традицій належать,

самі християни, а не виграє ані суспільство.

наприклад, спільна вечірня молитва чоловіка,

Без здорової сім'ї не буде ані здорових людей,

сімейну

традицію

суспільство

активно

намагається

сімейні християнські традиції

дружини і дітей, відзначення релігійних свят,

ані здорового суспільства, ані здорової Церк­

спільне відвідування храму, повага всередині

ви. Тому молімося, щоб в українських сім'ях

сім'ї та багато інших. Кожна сім'я може прак­

пильно зберігалися правдиві цінності христи­

тикувати це своїм специфічним способом, од-

янських традицій нашого народу і Церкви.

8

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ВЕРЕСЕНЬ

..,

МУЧВПИК АПДРІИ СТРАТИlІАТ 1 вересня - пам'ять мученика Андрія Стратилата і

2593

дали разом з ним

Тоді імператор, боячись обурення в1и­

мучеників, які постраж­

ська, відпустив святого Андрія і його дру­

Мученик Ан­

жину, але таємно наказав під яким-небудь

дрій був римським воєначальником при

приводом стратити порізно кожного. Звіль­

імператорі Максиміяні. Під час війни з

нившись, святий разом зі своїми воїнами

Сирією святому Андрію дали титул «стра­

прийшов у Тарс, там вони прийняли Хре­

тилат»,

Ви­

щення, а потім були вбиті в ущелині Тавра.

бравши невеликий загін, святий Андрій

Перед смертю святий Андрій молився за

виступив проти супротивника. Його воїни

всіх, хто шануватиме їх пам'ять і просив

(284-305).

тобто головнокомандуючий.

були язичниками, і сам він ще не прийняв

Господа послати людям цілюще джерело на

Хрещення, але увірував у Христа. Перед

місці, де проллється їхня кров. Під час цієї

битвою святий Андрій переконував воїнів

молитви мученики були вбиті мечем. І в ту

в тому, що язичницькі боги

ж мить із землі заструмило джерело.

-

біси, і пропо­

відував їм істинного Бога. З вірою в допо­

Єпископи Петро і Нон, які хрестили во­

могу Божу невеликий загін воїнів обернув

їнів, разом з клириками похоронили тіла

на втечу численне військо персів. Коли святий Андрій повернувся з походу

мучеників. Один з клириків, який вже з давнього часу страждав від злого духа, на­

з перемогою, то багато хто почав заздрити

пився з джерела і відразу отримав зцілення .

його славі і доніс правителю Антіоху, що він

Чутка про це рознеслася серед навколишніх

-

християнин, який навернув до Христа під­

жителів і вони почали приходити до джере ­

леглих воїнів. Святий, викликаний на суд,

ла й за молитвами святого Андрія і інших

визнав Христа, за що був підданий торту­

мучеників отримували благодатну допомо­

рам. Воїнів, які були з ним, розіп'яли на де­

гу від Бога. Мученицької смерті святі зазна­

ревах, але жоден з них не вfдрікся від Христа.

ли у

Ml~IOHd

302 році.

45


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 2

АПОСТОlІЬСЬКИЙ ІМІЦІЙ ЗУСТРШСЯ 13 ПАСТОЯТВlІИМ:И ВАСИlШІПСЬКИХ М:ОПАСТИРІВ

ПРОВІПЦІЇ ПАЙСВЯТІШОГО СПАСИТВlІИ В УКРАЇПІ 1 червня 2012 р. до Провінційного дому Отців Василіян завітав Апостольський

Нунцій Високопреосвященний Архиє­

пископ Томас Едвард (алліксон. Місце­ вий настоятель отець Макарій Солюк,

ЧСВВ, зустрів достойного гостя у храмі Святого Онуфрія. Опісля відбулась зустріч Протоігумена та настоятелів із Апостольським Нунцієм. У другій половині дня Папськ и й Нунцій відвідав храм св. Андрія Пер ­

возванного у Львові. •

ДШІКОПСЬКІ СВИЧВППЯ В ЧОРТКОВІ д. Климент ГРЕЩАК, ЧСВВ

ставив о. Атанасій Євуш, ЧСВВ, ігумен Кре­ хівського монастиря, делегат о. Протоігумена

У неділю всіх Святих,

10 червня 2012 року

Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні.

студент семінарії св. Йосифа Обручника

Наприкінці цього дійства грецьким виголо­

у Вільнюсі в Литві брат Терентій Тертула,

сом «Аксіос», що означає «Гідний», владика

ЧСВВ отримав дияконські свячення з

Дмитро вручив отцю диякону Терентію орар,

рук преосвященного владики Дмитра

знак дияконської служби, щоб служити біля

Григорака, ЧСВВ, єпарха Бучацького.

престолу і заносити молитви до Господа Бога.

Архиєрейську Святу Літургію в цей день

силій привітав присутніх, зокрема випус­

На завершення Літургії Митрополит Ва­ очолив

46

Тернопільський Кир

кників дяківської академії. Опісля із приві­

Василій Семенюк, який перед її початком

Митрополит

тальним словом звернувся єпарх Бучацький

разом із владикою Дмитром уділив також

Дмитро Григорак, який подякував Митро­

нижчі свячення читця, співця і свіченосця

политові за відвідини та участь у Святій

студентам Чортківської дяківської академії.

Літургії, а також привітав від імені Церкви

У проповіді Митрополит Василій заохотив

та Василіянського Чину новопоставленого

студентів академії до більш ревної праці у по­ стійному змаганні до побожності та святості.

отця диякона Терентія Тертулу, ЧСВВ, який

Після літургійного виголосу «І нехай будуть

духовного та фізичного формування . При­

милості великого Бога і Спаса нашого Ісуса

Христа ...» розпочався обряд свячень у ди­

єднуємось до вітань та бажаємо новопостав­ леному дияконові сил, наснаги та здоров'я

яконський сан. Кандидата у дияконат пред-

для праці на Христовій ниві на многії літа! •

подякував усім, хто спричинився до його

український

.111 "р І о н (JJ IJr

христи~~~~:~ f 11


ЛИПЕНЬ·СЕРПЕНЬ 2Оl

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

2

... ПОВІ ПРАЦІВПИКИ ПА ХРИСТОВІИ ПИВІ 16 та І 7 червм у монастирських храмах в Івано-Франківську та в lІуцьку ієрейські свяченм отримааи отці Антоній 1Іренчук та Каимент Грещак. Отець Антоній Любомир Яремчук, ЧСВВ Отець Антоній народився

13 жовтня 1981 р.Б. в селі Старий Косів Косівського 1992 року навчався у сільській школі, а згодом у Косівській гімназії. З 1994 по 1999 рік належав до вівтарної дружини району Івано-Франківської області. До

при церкві святого Василія Великого міста Косова.

13 вересня 1999 року вступив на кандидатуру до Василіянського чину у Крехів­ 28 серпня 2001 року склав перші тимчасові обіти у Крехові, а 19 серпня 2006 року - професію довічних обі­ ському монастирі святого Миколая. Після новіціяту

тів у Гошівському монастирі отців Василіян. Перебуваючи у Чині, виконував різ­ номанітні служіння: у 2001-2002 роках як брат-помічник у Бучацькому монастирі Чесного Хреста Господнього; у 2002-2003

- в Київському монастирі святого Васи­

лія Великого; вже як диякон у монастирі отців Василіян у Погоні тощо.

З вересня

2003 по 2009 рік навчався в Василіянському Інституті філософсько­

богословських студій ім. Йосифа Велямина Рутського в Брюховичах. Там же отримав нижчі свячення. А

19 серпня 2008 року в

Гошійвському святопрео­

браженському монастирі прийняв дияконські свячення з рук преосвященного владики Софрона Мудрого, ЧСВВ.

16 червня 2012 р.

під час архиєрейської літургії в Івано-Франківському храмі

Христа Царя отримав ієрейські свячення з рук преосвященного Кир Володи­ мира Війтишина, митрополита Івано-Франківського.

отець Кпимент Васипь Грещак, ЧСВВ Отець Коимент народився

15 червня 1987 р.Б. в селі Туринка Жовківського ра­ 1994-2004 роках навчався в Туринківській середній школі, після закінчення якої 1 жовтня 2004 року вступив до Василіянського Чину святого Йосафата у Крехові. Після закінчення новіціяту у Крехові 28 серпня 2006 року склав перші тимчасові обіти, а 28 серпня 2011 року-урочисту йону Львівської області. У

професію довічних обітів у Василіянському монастирі в Підгірцях. З

2006

до

2012

року навчався у Василіянському Інституті філософсько-бого­

словських студій у Брюховичах, де

6 вересня 2010 року отримав нижчі свячен­ 29 грудня 2012 року о.

ня з рук преосвященного владики Діонісія Ляховича.

Климент прийняв дияконські свячення з рук преосвященного кир Венедикта Алексійчука, єпископа-помічника львівського, у Брюховичах.

17 червня 2012 р. отримав ієрейські свячення з рук преосвященного Кир Йосафа­ •

та Говери, луцького екзарха, в Луцькому монастирі святого Василія Великого.

Бажаємо новоієреям наснаги і Божої паски ДlІЯ ruІідної праці на Христовій

ниві на многая і бпагая піта! ;u І р І о н JІ п український f 11 \І (J r ~~~~~~~нський

47


ОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

БОЖЕ МИlІОСВРДЯ гріха. І щоб полегшити повернення, Ісус

о. Василь МЕН РУНЬ, ЧСВВ

ставиться до них з повною любов'ю.

Продовження. Початок в ч.3-6 за 2012

Бог шукає за грішником. І цей приклад

є чудовою ілюстрацією.

-

Троє старанних

і допитливих юнаків успішно завершили

Старання Боже для грішника дуже до­

навчання. На прощання постановили, що

бре показане у притчі про заблукану овеч­

об'їдуть увесь світ, а через рік зустрінуться,

ку. Пастир лишає дев'ятдесят дев'ять овець,

і кожен привезе найціннішу річ, яку тільки

а біжить за однією, заблуканою, шукає її, і

зможе віднайти. Перший із них точно знав,

не спочине, поки не знайде.

Чи не дивна річ: Бог шукає за грішником?

що шукати - найбільший і найгарніший у світі коштовний камінь. Невдовзі прибув із

Чи не виглядає, мов би Господь що-небудь

мандрів і другий юнак, тримаючи за руку

втратив, якщо грішник пропав би? Ми,

найвродливішу дівчину. Чекали третього.

зрештою, добре знаємо, що Бог від людини

Та багато років пройшло, перш ніж той по­

нічого не може ні скористати, ні втратити.

вернувся. Чому так довго? Бо він шукав Бога.

Проте, у своїй безконечній любові Він спів­

Побував у різних містах, розпитував у най­

чуває з грішником, який перебуває в небез­

відоміших людей, відмовившись від усього,

пеці навіки пропасти. Тому дивиться Бог не

поринув у книги, але Бога не знайшов. Одно­

на те, що йому прийде з нього, а на те не­

го дня, виснажений довгою мандрівкою, він

щастя, яке бідному грішнику загрожує. Він

упав у траву на березі озера. Аж раптом його

бажав би захоронити його перед тим не­

увагу привернула дика качка, що занепоко ­

щастям. Тому й не знеохочується Бог, якщо

єно шукала своїх каченят. Їх було багато, усі

грішник не приймає Його ласки. Він понов­

напрочуд рухливі. Увесь день, аж до заходу

ляє щораз свої спроби, щоб його рятувати.

сонця качка розшукувала їх, невтомно пла­

Посилає йому нові ласки, застерігає його,

ваючи в густих очеретах, аж поки останнє

лякає, щоб тільки навернувся.

пискляве маля не повернулось під її крило.

І це свята правда . Чи не признаються

Тоді чоловік усміхнувся і почав збиратися

не раз люди: «Не можу довше витримати!

на батьківщину. Коли друзі зустріли його,

День і ніч не маю спокою! Мушу примири­

перший одразу ж показав свій дорогоцінний

тися з Богом! »

камінь, другий

Отож, щоб додати нам відваги, Ісус за­ лишив нам вже добре відомі притчі: про

жиною. Тоді нетерпляче запитали товари­

милосердного самарянина, загублену ві­

щось надзвичайне, адже ти так довго шукав.

вцю, доброго Пастиря, загублену драх­ му, блудного сина, яку часто називають

З твоєї усмішки бачимо, що теж повернувся

притчею про милосердного батька. Ними

відповів третій товариш. «І знайшов Його?»

хоче підкреслити, що не прийшов задля

-

праведників, але задля грішників. Ісус не

це Він шукав мене»".

-

дівчину, яка стала його дру­

ша: «Чи знайшов ти щось цінне? Мабуть, це

не з порожніми руками». «Я шукав Бога»,

запитали здивовано друзі! «Я зрозумів, що

ставить тяжких умов, якщо грішник ба­

Чудовий висновок: «Ти не мусиш щось

жає навернутись, не говорить про потребу

робити. Дозволь лише знайти себе. Бог

тяжкої покути,

тебе шукає»".

-

зовсім ні! Він тільки жа­

(Далі буде)

дає одного: щоб грішник відвернувся від

48

-

український

хриаи~~~~~~~

)

;u І f' І о н й 111 \1 (J r


ОБОРОПА ПЕРЕД

ПРОТЕСТАПТСЬКОЮ АГІТАЦІЄЮ (Місячне наміреннє)

~Вже не одно чули і знають наші І чита~~

віру хоче знищити, а засіяти лож і замі-

чі про протестантські віри і церкви. До

,

шаннє.

світі ні слиху, ні диху. Колиж в тих часах

:::

ложи були і основателі протестантизму.

шіснацятого столітя не було про них в о/11

Історія показує, що такими післанцями

настали в Европі такі заверухи, як ось іІіііі Про головного творця протестантизму наші воєнні і повоєнні, аж тоді виплили

.,.

Лютра звіщає історія, що був він грубий

на верх в Німеччині, Англії та по інших

пяниця, брехун, кривоприсяжник і роз-

краях Германської породи всілякі

«про-

пустник. Сам жив з наложницею, і кня-

роки нових вір». А бралися до тої поганої

зеви, що пійшов за його сектою, дозволив

роботи звичайно люди з поганою душею.

тримати дві жінки. Кальвін, який дальше

Розуміється . Бо-ж голосити людям якусь

поширював

нову віру, може тільки або правдивий післанець від Бога, (як се в Старім Законі

розпусті содомського гріха. Також був кривоприсяжником і чоловіком тиранським,

був Мойсей, з Новім Законі сам Христос),

віддав на смерть много католицького наро-

або післанець від діявола, котрий Божу

ду. Розпусником був і третий «пророк про-

-

протестантизм,

віддавався

До с.в1тла nривсv·1"•1

ІЦоб іх спасти.

fPo" ВідАІІЧИТИСЬ ІІК CJUд

Таї• нас, чи в як~ Ми бідні -

"': баr-атt~тм Шоа< можем бІJІьUІ? д 'ЯК н~ любови цв1т

ora


~\~\\\ ~н~~ ~"' """" ,".

r'"1Іky13

*НіИ. Ь

- --~ ~"91/:.

С~О

'Р·

_ ~з,'fз.~":_

тестантизму» Цвінглій. За розпусту

був

•·10JJ

'fЗ.·

..,,,"І~б;"'1t, с ~о 1''1.fr "Pe,q 11

17е'Р

1'о ·~ 1'о

0 Уз

AAr

н.,

jf('o61'6LL

РО

. 'JJYLЦн

д/]11

От1·11

"Іі.

!l1t".

11

с бо..,

)'Р 1?0 він прогнаний з парохії, де був парохом. 11оJІ. від Бога, не від Христа, не від Апостолів, Четвертий основатель протестантизму в~'.І не від чистої совісти, а від людий і то лю-

Карлостад, був голосний пяниця, чоловік :~ дий грубо поганих. звірячий, без ніякої науки і стиду. Подібні

Годиться спитати, як то може бути, що

•'

були і прочі. Точнісіньке, як нині в Росії де ,с.~ така віра поширилася межи народами,

люди без чести і совісти перевертають до

1> 1

~ 11 ra

Іі<lс:)'::":":,"ге~"~" ~

Але-ж всякий видить, що така віра не

1

111о1'

llq,. "·

ЛИПЕІ-&~!РІ;ІЕНЬ~ІН:1" ..,""-

u\\e· ~с

~

41~ "lofi'""e" ;·еб4 c"'!t "" UІf"

"lf.

І

ll/ocl>

l(ylil .1 ~ 80 '1 110"_1t1'"

~~ 1': 8о.

0

"'о

rf собі ~;~~"·

/1

~

с

будь-що-будь просвіченими, якими є: :~

гори коріннями православну церкву і ро- ~\\' Німці і Американці, та що її тримається

блять собі з неї, що їм подобається.

Якуж то «нову віру» голосили такі-то пророки?!

1,;'3о

нині близько 100 міліонів людий?

ес

На се ми відповімо іншим питаниєм: ,,

~ Скажіть, як то могло статися, що нашого

\)

Революційну!! І то аж до коріня револю- ;1\ 1 Господа Ісуса, котрий і мертвих воскре­

ційну!! Всьо, що христіянській душі було

~\\ шав, і сліпих та калік уздоровлював, і

святе, протестантизм змішав з болотом ~1\

всіх до себе пригортав, і на потверджен­ 'j нє своєї Божої сили творив безчисленні

і подоптав ногами. Щож дорожшого дав Господь Ісус, як ті предивні свої св. Тайни, S\

чуда, мимо сего люди відреклися, та роз­

особливо Тайну відпущення гріхів і Тайну -о\\ бійника Варраву обдарувати свободою, найсвятійшої ЕвхаристШ Протестантські з.

..... ,

а Христа оплювали, розпяли і на смерть

.r>"' революціонери викинули із своєї віри і ве1 замучили? Як то могло статися, бо-ж пре­ релігії та із церкви всі св. Тайни, лиш одно tl\\~ цінь ті Фарисеї, Садукеї і Книжники про-

~ хрещення оставили, але і сего не вважають ~

, Тайною, а простою якоюсь церемонією. • Що-ж милійшого є для христіянського сер-

r.'j

чі, котрі таке зробили, то були люди дуже

\3

«просвічені»?

"{і.

І єще друге поставимо питаннє, близше

't

ця, як почитання Божої Матери?! Протес-

до наших часів. Скажіть, як то пояснити,

тантизм викинув зі своєї реліrії почитаниє

що між нашими людьми, початку в Кана-

всіх Святих і не пощадив також Пречистої

ді і Америці, а тепер і тут, по деяких селах і

Божої Матери. Наука святих Отців, цер-

:.-

місцевостях вилазять такі осібняки, котрі

ковні Собори, культ св. образів, культ чес- іі, ледви читати привчилися, а беруться заного і животворячого Хреста, память св.

кладати «нові віри» (Серафимівців, Свис-

мучеників, св. пости, монаші шлюби, і так

тунівців, Баптистів, Штундистів і такі

дальше і так дальше, все те вимазали «Нові

інші), та-й болотом обкидують і Еписко-

пророки» зі своєї «нової віри». - Справді така нова, що в ній зі старої не

' пів, і Митрополита, і Папу, і цілу катол. : : Церкву? Як то собі пояснити, не лиш хло­

лишилося нічого. Лиш одну біблію затри-

пи, але і жінки такого біснуватого «про­

нова віра

-

мав протестантизм. «Читай біблію, і віруй ~ свічення» набираються, хоч гаразд навіть

в біблію а вольно тобі толкувати її, як сам хочеш та й врешті гріши, як тобі до впо-

mОтченашу відмовити не вміють?

доби - віра в біблію спасе тебе». Ось таке є коротке, але правдиве розуміннє тої нової

Таке воно було і з протестантизмом, і таке повторюєсь з кождою єресію. Не холодний, розважний розум, не побож-

віри.

на совість тут ділають, а ділає через них

-

Та й вигіднаж така віра. Ще й яка

вигідна. Не дивно, що за нею пішло богато,

«враг сіющій кукіль».

богато народу, особливо тих, котрі легким

осліплює розум, підважує совість а роз-

коштом хотіли-би і тут на землі прожитии,

путує всі злі пристрасти в людськім серц11

-

Душевний ворог

''-~; і єще лекшим способом до неба дістатисяfі .ри помочи того осліплення і пристрастій

,,,

!!1'

---"•

50

'j.".,.- &~\\.· 'е<'""

·,~,"1,

ry,

"" •

~""і< )\О " ""•"'

r.

~o-t'fJ

До СВІТ"" "t''·- Щоб іх спасти.

.,.,,.".,.~""е, ~

~ 1-'9•:: '\1-- :" ~~~о~о· "\""о ~.,.Ф "~"~~,ь" ""''

І \

\;"і<\\\0"~""'"'~~"'"~"·" \ \\.'/і ~~~ Ф.0

""' •""' 1

".,. .,.,.. "оі>~""'" .&..ае _, ~о ....

,

Та ІІ нас, qи в :11.к~ СПJ?°мога ·

~

ВіААJ<читнсь .11.~t""r'lки~ Mit

бі»tі - ....~ !!~с;. можем бU\ь~е?

111 0 ,,, ОР

__ .:.

"annnяи .u.в1т

.

І"ІОН І \1

(І _ __..


t.ц~;:;Що 110 Народи, що пішли за протестантизмом ЬаСІ7ос1

І.

кидається Христа і на Церкву, перемішує з

''

болотом все, що святе, підсуває на те місце

і нині ще його тримаються, радять собі

свою лож, котру охрещує шумною назвою

зі своєю вірою, як вміють. Протестант-

«нова віра». А люди - се така, бачите, ціка­

роз'

ська так звана «інтелігенція», чи вона є

ва рода, що між ними не забракне ніколи ~""' німецька, чи американська рабів ложи, нехай хто придумає хоч яку глупоту і хоч яке лукавство, знайдуться

І 13Зі1 1чfСіВ

nc

у раЕП'

P1t111,

-

-

чи яка інша

на загал ніякої віри не має, і ніякої ре­

лігії не практикує. Се в цілім світі є знана

справа, і її самі протестанти не затаюють. oro ' пляться руками і ногами, і сто пар волів ) lllf Лиш виїмково знайдеться який такий

такі, що тої глупоти і того лукавства вхо­

не відтягне їх упору. Особливо, як з глу­

а "'

інтелігент, що ще в Бога вірить, від часу

потою і лукавством в парі буде який ін­ ~ 0"~ до часу до протестантської кірхи загляне терес. Той інтерес має всілякі хороші на­ 1а

1'11

і Богови помолиться. А простий народ в

зви-титули. Як Пилат видавав Христа на

протестантів, як се ми вже нераз згадува­

смерть, інтересом для нього було то, щоби

ли, розбився на сотки найріжнійших сект. І се є найвиразнійший доказ, що душа

жиди не скаржили його перед кесаром.

· Як

жидівська синаrоrа убивала Христа,

того народу не чується вдоволеною з про­

інтересом для неї було се, що позбудеться

тестантизму та все шукає якоїсь Божої

Ісуса, за котрим народ ішов, а її оставляв.

правди, все розбігається на нові стежки,

Як наші радикали в Канаді і Америці да­

нема кому навести його на ту, котра веде

валися «викроплювати на серафимських

до єдиної спасительної Христової Церкви.

попів», інтересом для них було, за кілька

Подібно діється нині в Росії з «новими

чи кільканацять долярів зробитися «ПО­

вірами». А таке саме бачимо і на тих на­

ПОМ». Як опісля ті-ж Серафимці пішли в

ших нещасних нововірцях, що в Канаді

найми до пресвітеріянів, інтересом для

і Америці пустилися на манівці. Дума­

них було побирати

40

долярів місячної 11~

ли знайти небо, коли там пq,явилися так

платні, за котру мали наганяти простий с~ звані «Серафимці» викроплені на попів

пяницею Серафимом. А знайшли ганьбу

народ в пресвітеріянські сіти. А як тепер

і тут в нас вилазять на верх байбелники,

і пекло. Кинулися опісля до «пресвітері­

евангелики, суботники і таке інше хаба­

ян». І знов скінчилося на новій ганьбі і

зє, шукайте і в них за інтересом, а цілком

7

певно знайдете, що великому «пророкови долярів, голосному «пророко­

і автокефальний український «Епископ»

ви» зі Станіславівщини платять місячну

Фтеодорович, про котрого ходять слухи,

пенсію кількадесять долярів, а тим «мен­

що він такий самий «Епископ», як всі ті

шим», що по селах бунтують народ, як що

Крати, Кузіви, Свистуни і Хомяки, Лисі і

вдасться, «котюзі по заслузі». Всюди та

Феді

секти

500

сама історія, яку розпочав був прабатько

Юда, що продав Христа за серебняки! -1.1" .l'pt: їх основателями, провідниками і наганя1

щ" ,i

чами

rf!/%

бr6 д61.;~/().;//

P.'t7

до(); ~

священиками ...

С1о

І

тестантської агітації».

Чим пустійша і чим дивачнійша є сек-

та, тим вона може бути небезпечнійша для людий легковірних і ненравосвічених. 01'in·~

А як-же стоїть діло зі звичайним на- ;i, li, с е-ж б ачимо, скільки то вже душ з нашого ?ець'І родом? ~~ народу пішло на бездорожа. Легковажи•

r" 31(11 "'.6,

· ov"~

...

-

Мимо того легковажити не треба «про -

Таке-то діло з «пророками нових вір», з ffe1o

1;111а

шуму так звана церква «Свистунівська», котру поширює головно апостат Свистун

нової віри» з Коломиї дали Американські ~

/'/ /lflr.

нечести. Від недавна знов робить багато

"""

lllдi!"JJa,

а .r..J(~ a "

'

4

k <Ід;

r: 'JJtte .!1/ОіJв

'

І& .Nrapa.

український ~ ~стиянськии

·ч:~оопис

(."",,,.."~·;"..,";;. ".., "fоІІJ,/

І

~">.~

10

з ~ь

/tlJ О_

51


"1U(Jlf -,", ('

~о "11<tt lifoc1. """lf fl1t1o, 1'о -~ 1-о /{у,,," І/ .t

llo,.

~о lloJir """ " .fty<: lqO(j 1(111( /ІJ<

J,.."??>-с~

-r:i."'(.'1> u\\e·

.... ~ -""' ,:.3n ти протестантизму не можна ще-й з того

-З~ ~О приводу, що американські протестанти дають великі гроші на агітацію.

Недавно

запросило

кількох

наших

людий одного з голосних проповідників

~\' ~е

ro1 с,\{1

\\ 1

«нової віри» в Станіславові на пиво. А .01.О

"lf1'.c.

І "

ТВОРЦЕВЦ. ВСЕlІЕППОІ

пророче горло споре число гальб, вигово­

.

~\\·

рився отверто, що ні він ні його товариші

,r:i.

(Єремія Х,7)

по правді в ніщо не вірять, а за протестан­

ес

ством агітують, бо за те їм платять.

\> (

баламутити наш простий нарід?»

-

пита­

«Нас се не обходить, но «пророк».

-

-

Дайте нам ви такий зарі­

агітувати «За чим ви схочете».

Ось як воно йде!!!

-

~

відповів безлич­

бок, як ми маємо, а ми зараз завтра будемо

А гріш

·3\\. _\~

ли його.

лакома річ і ніколи не забрак­

~ не таких, що по гріш витягнуть свою руку, ':: хочби за то прийшлося заплатити душею і небом".

народи від злочасної отруї, а всіх вірних до щирої молитви о Божу поміч для кат.

Церкви і Боже світло для заблудивших. Св. Отець звертає ще увагу нашу на то, що протестантизм, як довго він декуда

І зорі, що на небі сяють

-

І сонце і місяць і єства всі

У Твоїй всемогучій руці спочивають.

~\\

~

·е,

~\\~ t~

Діти Твоі~ що на сліз цій долині Томляться в важкій боротьбі, Всі одною душею співають Пісню похвальну Тобі.

~~ '\'Є

Славлять Тебе всі: убогі і ті,

Сам св. Отець Папа каже нам не лег­

праці, котра-б захоронювала католицькі

Землиця і моря безмежні

"'

коважити тої сумної появи в світі. Він взиває єпископів і клир до енергічної

Що на головах іх сяє царський вінець.

.... 1/1Іt1.

~

є ще слабий, там він лиш слабо підіймає ~ ііі

Одну вони пісню співають Тобі,

-

Бо Батьком Ти всім, бо всіх Ти Творець .

Ця пісня похвальна дітей Твоїх,

До Твойого лине престола, Владарю! Приняти зволь мольби синів Твоїх вірних Отче й вселенної Царю!

VJi'&~~~ свою голову і свої напасливі нігті ховає.

Бачимо се по тих наших «нововірцях»,

чесними, аж страх. Але там, де вони під­

З жертівника сердець наших несеться Кадило любови зглядом Вітця; І єства усі - Твоїх рук діла -

ростуть в число і силу, там вони виявля­

По вічнії віки хай славлять Творця!

що то люблять себе виявляти невинни­ ми ягнятами і такими набожними та

ються справдішними фанатиками, котрі не відстрашуються і від кровавого пере­ слідування католиків.

Не дай Господи, щоби в нашім народі та

с6 ІJ/ •

ІІо

'"1.

1'

<lto

"

І, "oІJJ

'"о lf :&cl,

." //с

'oar,

~J/,

\(

)

«Та не жаль вам такими підступами ,\\,

,

l//. .

:/frlfJl

- Хто не боїться Тебе, о Царю народів" .

коли вже «пророк» перепустив через своє

~

.lf"

1

""~

нь~z..," "}/. " сQl/ о.., 1'р lt l'(J }/. о ""ч/"ffo;""".tr1."ІJ<1~ ""'

,-rз.·

(Северин Тарнавський. Місіонар, 1926)

І


ПОСТАТІ УГКЦ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

ВІРА В БОГА, ПІДТВВРДЖЕПА ЖИТТЯМ завдяки яким ми сьогодні можемо практи­

О· Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

кувати правдиву віру. Однією з них є Парас­

Святе Євангеліє свідчить: «Ісус обходив усі

ковея Віра Довганик.

міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, про­

Парасковея Віра Довганик народилася

березня

року в селі Звертів Жовків­

повідуючи Євангеліє Царства та вигоюючи

2

всяку хворобу й недугу. Він, бачивши юрми

ського району. Після закінчення школи в

1925

народу, милосердився над ними, бо вони

Жовтанцях навчалась у Львівській торго­

були стомлені і прибиті, немов ті вівці, що не

вій школі. У

мають пастуха» (Мт.9,35-36). Христос при­

і всю еліту українського народу, її було за­

1947

році в повоєнні роки, як

носить Спасіння - через життя, смерть і во­

суджено по статтях

скресіння насамперед єднає людину з Богом,

54,1; 54,12 як ворога на­

повертає її до життя у повноті тут, на землі, та

роду на десять років таборів і відправлено в Магаданську область. У 1956 році звільнена

дарує вічне життя в Царстві Отця Небесного.

на спецпоселення (проживання лише на

Христос потребує співпрацівників, по­

табори вісім років і шість місяців.

Східних теренах України). Отже відбувала між якими є багато тих, які не відзначили­

У

1963 році із сім'єю переїжджає в Комар ­ 1964 після

ся гучними промовами, чудесами чи про­

но Городоцького району, а вже у

рокуваннями. Євангелист Лука зауважує,

смерті чоловіка переїжджає до Жовкви, де

що Ісуса, наслідуючи, супроводжували і

продовжує активну участь у житті підпіль­

йому допомагали жінки

ної Католицької Церкви. У

-

Марія Магдали­

1977

році всту­

на, Иоанна, Сузанна та багато інших (пор.

пає до Апостольства Молитви, а у

Лк.8,1-3). Христос жертвується для людей,

її обрано ревнителькою Апостольства Мо­

приймаючи від них посильну послугу. Так

литви, якою є і по сьогоднішній день. В усі

відбувається і сьогодні. Христос і Церква

роки підпілля радо допомагала підпільним

1980 році

існує та працює для народу, для того, щоб

отцям : Володимиру Палчинському, Юрію

відновляти життя у повноті та провадити

Янтуху, Матею Гавриліву.

до вічності. Христос приймає послуги від

У

1990 році була однією з перших, яка

багатьох, які не відзначилися проповіддю

допомагала відкрити церкву Серця Христо­

чи чудесами, а покірно на своїх плечах ви­

вого оців Василіян у Жовкві. Із цього часу

несли весь тягар підпілля, служили і охоро­

практично кожного дня вона присутня на

няли священиків, боронили Церкву, моли­

богослужіннях і по сьогоднішній день, не­

лися, любили Бога і передали своїм дітям й

зважаючи на свій поважний вік життя.

онукам безцінний скарб віри через глибоку

Вона довгі роки активно брала участь, спі­

родинну традицію. Сьогодні їх стає дедалі

ваючи щодня на Службі Божій та інших

менше. Відходять по свою нагороду до Того,

церковних відправах. Як людина, христи­

кому ціле життя покірно й віддано служи­

янка добра, лагідна, скромна і чуйна.

ли. Тим ціннішими для нас є приклади тих,

які залишаються між нами

Дякуємо Богу за дар життя, віри і свід­

щоб ми на­

чення і заносимо молитву, щоб Парасковея

вчались, як правдиву віру передавати при­

Віра Довганик ще довгі літа у здоров'ї та

йдешнім поколінням у покорі і любові до

молитві могла давати нам свідчення віри і

-

Христа. В рік, коли особливо задумуємося

повчати нас своїм життям, як наслідувати

над покликанням мирян, згадуємо про тих,

Христа і Йому служити. •

J.ІІРІОН

І І І \1

JfJ український

а

r

~~~~~нський

53


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

.,,,,.,

.,,,,.,

ДУШЕВПИИ СПОКІИ Частково ці речі допомагають . Але жод­

с. Кипріяна д!ШНГЕВИЧ, СНДМ

на з них не може заповнити порожнечу в

Росте людина... Її життя розпочина­ ється світанком душі

дитинством . Наза­

-

вжди воно залишається у пам'яті як пота­

Припускаю,

що ця порожнеча в на­

шому житті є одним з найособливіших Божих дарів. Цей дар пригадує нам, що

ємне і світле.

Кожна людина прагне у своєму житті

ми маємо природне прагнення Бога. Це

гармонії і затишку. Але можна зауважи­

бажання виринає в наших найглибших

ти, що не існує тих, хто був би щасливий в

прагненнях душі,

усьому. Хто має багатство, славу, гроші .. "

ти лише тоді, коли будемо шукати Бога і

не має спокою у своєму серці. І навпаки:

мати з Ним особистий зв'язок. Тільки тоді

чиє серце переповнене миром, любов'ю і

відчуємо внутрішній мир і спокій д уші і

гармонією

-

починає легковажити всім

яке можна

заспокої­

серця.

Святий Августин сказав: «Боже, Ти со­

земним і скороминущим.

Ащо краще?

творив нас для себе, і наше серце проймає

Немає людини, життя якої складається

тривога, поки воно не знайде спочинку в

абсолютно щасливо, бо в житті завжди є труднощі, через які повинен пройти ко­

Тобі». Найкраще

виявлення

миру

-

життя

жен . Внутрішнє незадоволення, тривога,

Ісуса Христа. Життя майже завжди було

страх, провина, біль у стосунках з іншими

до нього суворе. Лише кілька людей ро­

людьми, розчарування ... Коли ми опиняє­

зуміли, чому Він прийшов у світ. Вороги

мось у скруті, вони стають джерелом кон­

переслідували, а друзі

флікту. Ми починаємо запитувати себе: де

бігались. Попри важкі випробування, суд,

можна знайти мир серця і душі

з Богом,

глузування, Ісус зміг зберегти внутрішній

Це жадання миру виявляється не тільки

насміхались і глузували. Він ніколи не впа­

в нашому особистому житті, а існує наши­

дав у розпуку. А цілковито довіряв Своєму

рокому суспільному рівні. Брак миру

Небесному Отцеві.

-

собою і ближніми?

яка, маючи все

-

-

це

гаразд на роботі, в сім'ї, за­

безпечена матеріально

-

зрадили і пороз­

спокій. Не гнівався на людей, які з Нього

проблема нашої епохи. Часто з уст людини,

-

виринають слова:

«Але мені все одно чогось бракує в житті».

Спокій або мир приходить як Божий дар. Ми не здатні створити його самі. І не знайдемо його поза межами справжніх,

щирих і глибоких стосунків з Богом. Коли

Ця порожнеча в нашій душі призначена

прийдемо до Небесного Отця через Ісуса

для Бога. Велика пустка, яку може подо­

Христа і щирим серцем попросимо спо­

лати Бог, і тільки Бог. Однак, ми не маємо

кою, то отримаємо дар миру. Але це не

певності, як діяти, і вдаємось до різних

означає, що наше життя буде безтурбо­

спроб:

тним, бо нема тривалого миру без зусиль.

-

54

душі, і тому миру немає.

відвідуємо гімнастичний зал;

Це зерно, яке сіяч сіє. З часом проростає і,

записуємось на якісь нові курси;

зрештою, зацвіте прекрасною квіткою, яка

йдемо за покупками тощо.

буде приносити плоди. •

)r

український Af І f) І о н б христи~~~~~~~ 111 \1 О


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ·СЕРПЕНЬ 2012

П'.ЯТДЕС.ЯТ ПРИЧИП ЧИТАТИ БІБlІІЮ Пі rотував о. Те ентій

Торою і не робить цього; над тим, хто не

ОВГАНЮК, ЧСВВ

має розумових здібностей до такої науки, Продовження,

а попри це займається нею; а також над

3-6 за 2012 р.

правителем, який жорсткою рукою керує

початок в ч.

суспільством. Якщо Тора (П'ятикнижжя) і

39.

Якщо я простягну руки й торкнуся

дроту, крізь який проходить струм, то пе­

Талмуд такі важливі для юдеїв, то наскіль­

ки ж важливіша Біблія для християн!

ретворюся на порох (пор. Бут.3,19). Якщо я пальцем торкнуся плаща Ісуса

відчую

-

41.

Сьогодні, по довгих роках, я можу це

сказати: треба читати Святе Письмо. Я сам

Його цілющу силу, буду здоровий (пор.

пройшов цей шлях, шлях від людини, яка

Мт.9,20-22;

не знала Слова Божого, до людини, яка це

14,36).

Якщо я розплющу очі й

почну читати Біблію

почую Отця, який

Слово пізнає. Читаємо: буква убиває, дух

промовляє до мене: оце вузька стежка, нею

же оживляє (2Кор.3,6). Аби Дух міг ожи­

маєш іти (пор. Мт.7,13-14). Якщо я відкрию

вити, Він повинен мати що оживляти! А

-

почує

отже, ми повинні читати Святе Письмо,

мене мій Отець, мій Господь, я їстиму ман­

ну й мені вистачить сил (пор. Іс.65,13-14).

мати його, бути сповненими Слова Божо­ го. Щоб Святий Дух міг нас оживити, аби

Фізика

Він міг у нас діяти, будувати в нас,

вуста й розпочну день молитвою

-

-

істинна, Біблія

-

-

істинна, любов

істинна, тління істинне і зростання іс­

тинне (пор.

lKop.15,22). Ті ж, що на Господа

-

для

цього обов'язковим є пізнання Слова Бога. Так, як дім не можна розпочинати буду­

вповають, відновлюють сили, немов орел,

вати з комина і даху

здіймають крила, біжать, не знають уто­

класти фундамент і стіни, так і кожен, хто

ми, йдуть уперед, не знемагають (Іс.40,31).

хоче знайти Бога, пізнати особисте зіслан­

Святе Письмо було написане людьми для

ня Святого Духа

нас, людей; і якщо воно було об'явлене їм

Слово Боже (пор. Мт.7,7). Через пізнання

-

-

спершу маємо за­

спершу мусить пізнати

для нас, то тим більше Бог хоче об'являти

Слова Божого я даю Святому Духові час і

його нам самим (пор. Йо.14,16-18; Мт.13,11). Тебе Він також хоче повести і привести до

нагоду, будівельний матеріал, необхідний для будівництва. Тоді цей будівельник

себе (пор. Йо.4,14). Щодня досліджувати

-

Писання, чи так воно? (Ді.17,11)

Божим, може будувати в нас храм Бога

Святий Дух, цим матеріалом

-

Словом

Живого (пор.

lKop.3,16-17).

невпинно, бо ж у ній міститься все; розду­

було слово

слово, яке стало тілом (пор.

муй над нею, посивій і постарій при ній, і

Йо.1,1-3).

40.

Талмуд пише: Перегортай її, Тору,

не відступай від неї. Вкладай менше труду

у справи, а більше займайся Торою. Ніхто

42.

-

Бо на початку

Біблія подібна до хліба, вогню, світ­

ла, меду, золота, до дзеркала, молота, меча,

не повинен відходити з дому навчання,

насіння. Як виглядало б життя людини,

ані віддалятися від слів Тори, навіть у го­

позбавленої усіх цих речей? (пор. Йо.6,50;

дину смерті. Вивчення Тори важливіше за

Єр.23,29;

відбудовування Святині. Сказано також: Святий Єдиний (нехай буде благословен­

тільки одне: світло. Без світла людство

ний!) плаче день у день над трьома родами

-

людей: над тим, хто має змогу займатися

ло на моїй стежці» (Пс.119,105). Але ж ми

МІР ІОН

ІІІ

\1

Jd український

(J

r ~~~~~~~нський

Як.1,23-25;

Еф.6,17).

Візьмімо

зникне, і все, що живе, зникне. «Слово твоє світильник перед ногами в мене, світ­

55


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ2012

створені не для того, щоб зникнути! Їжмо

44.

Відколи я читаю Святе Письмо і беру

солодкий мед і прикрашаймо себе золоти­

участь у заняттях Біблійної школи

ми оздобами. «Слова Господні дорожчі від

багато справ, які доти не завжди були для

золота найщирішого і солодші від меду »

мене зрозумілі. Читання Святого Письма в

збагнув

(Пс.19,11) . І зростаймо, пізнаючи Слово

групі

Боже, яке подібне до насіння, що дає паро ­

ся своїми роздумами: що його зворушило, що

сток. Ви відроджені наново не з тлінного

він відчуває, як розуміє. Це дуже важливо, бо

насіння, а з нетлінного: словом Божим,

показує, що Святий Дух у кожній людині діє

-

це можливість для кожного поділити­

живим і вічним (пор. lПт.1,23-25). Господь

інакше, і ми маємо змогу порівняти свої осо­

прагне, щоб ми читали Його Слово і розду­

бисті переживання й роздуми. Деякі фраг­

мували над ним: Він порівнює своє слово

менти і слова залишаються в мені, й у важкі

з домом, у яком у ми маємо «перебувати»

хвилини можу цим

так довго, аж поки все у ньому стане нам

ючись до Бога. Знаю, що Бог завжди мене

близьким. Порівнює його також із хлібом,

любить, без огляду на мої гріхи та сумніви,

користуватися,

зверта­

якому належить першість з-посеред усієї

прощає і терпляче чекає на мою любов, дові­

їжі. Цей «хліб Євангелія» завжди перебу­

ру та моє «так, Господи, нехай станеться Твоя

ває на відстані простягненої руки: духовне

воля». Бо слово

читання

(lectio divina)

є способом «дозво­

45.

-

живе і діяльне (Євр.4,12).

Читай і пізнавай Святе Письмо, бо

лити, аби Святе Письмо перемінило нас

це колосальні знання про Бога і людину

ізсередини». «Нехай книга цього Закону

та про взаємовідносини поміж Творцем і

ніколи від твоїх уст не віддалиться , і роз­

творінням, стосунки реальні або можливі,

важатимеш над нею день і ніч» (І.Н.1 , 8).

43.

Скільки разів приступаєш до читан­

ня Біблії

-

чиниш акт віри в усе, що Бог - стіль­

об'явив, а Церква до віри подає,

але тривалістю на вічність. Як християнин

я маю потребу та обов'язок глибше пізна­

вати мого Бога, відкривати Його образ і подобу, бо ж і я створений на Його образ і

ки разів з'являється в тобі світло Святого

подобу. Користуючись даром вільної волі,

Духа і прояснює морок усілякої темряви.

яким Бог мене обдарував, я хочу всім сво­

Це

їм життям відбивати образ і подібність до

-

сам головний автор текстів, які ти

читаєш: Він допомагає тобі не заблуди­

БОГА-ТВОРЦЯ, хочу проголошувати Його і

тися. Інколи, однак, може трапитися, що

показувати іншим; отже, мушу Иого невпин­

якась трудність постане перед тобою, не­

но пізнавати, і найкраще - з безпосереднього

мов барикада . Знай, що це також є вираз­

джерела, тобто зі Святого Письма. Читаємо:

ною ознакою дії Духа Істини (пор. Йо.14,17;

«Коли ви перебуватимете в Моїм слові, спіз­

Святого Духа. Це Він особли­

наєте правду і правда вас визволить» (Йо.

15,26; 16,13) -

вим чином нагадує тобі, щоб ти не зано­

8,31-32).

сився, не впадав у пиху

Бути вільним, звільненим, так

-

це

надто мудрого. Він схиляє тебе до зустрічі

можливо: дихати обома легенями у свободі (пор. Лк. 4,18; Рим. 8,18-21; Пс. 118,5-60). Ми

з кимось із братів: може, з кимсь, кому Він

навчалися своїх професій добрячих кілька

дав благодать більш глибокого знання Бі­

років, аби тепер надриватися, як воли. Озна­

-

не вважав себе за

блії. Цей твій брат живе для того, щоб до­

йомся з Божими словами, пізнай «правду»

помогти тобі (о . Людвік Мицельський

з книжки «Як читати Святе Письмо»). Бе­

так, щоб ти був повний Божи"х вказівок, щоб перебував у Иого науці (пор. Ио. 17,17). Читай

реш участь у Біблійному колі

Біблію щодня, ставка висока: СВОБОДА. •

-

OSB,

користай з

-

(далі буде)

допомоги інших і сам допомагай їм!

56

-

українськи й

христи~~~~~~~

..:u Ір ІОН U)rа

111 \1


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

ЧЕРЕЗ ПОlІЕ ВІШИ ДІТИ

мо вважати саботажником, зрозуміло ... Вечором всіх запрошуємо в кіно, де ви по­ В неділю ввечері у селі Пилипівці від ­

бачите революційні події «великого жов­

булися колгоспні збори з нагоди початку

тня». До речі, у фільмі ви побачите самого

жнив, які проводив сам голова. Виступаю­

Леніна. Кінокартину будемо крутити на

чи, він закликав:

дворі, біля клубу, тож приведіть дітей, а та­

Товариші, урожай зберемо вчасно, з

-

мінімальними втратами. А для цього наш уряд і партія допомагають нам всіма тех­

кож запрошуємо дідусів і бабусь. Люди розходились по домівках і невтіш­ но розмовляли про завтрашній день.

нічними засобами. Сьогодні до нашого

На цей рік свято Петра і Павла випало на

села прибув комбайнер з комбайном і за­

понеділок. Вже зранку літнє сонечко злива­

втра буде зжинати пшеницю і заодно об­

ло свої теплі проміння на цілий край. Люди

молочувати. Такого ще у вас не було. На

немовби розділились: одні йшли на поле, де

наших очах життя покращується, і неда­

стояв на роздоріжжі комбайн, інші йшли до

леко вже той час, коли будемо жити при

церкви, як і колись ходили на Службу Божу,

комунізмі.

хоч церква була закрита, а ще інші нікуди не йшли і перебували вдома.

-

Але завтра у нас свято Петра і Павла,

-

хтось із людей обізвався. І тут знову голова висловився:

Незважаючи на те, що вже зранку пови­

нні були початися жнива, комбайнери за­

Під час жнив не може бути ні вихід­

йнялись ремонтом комбайна і не могли за­

них, ні свят, а хто не вийде до праці, буде-

пустити його в роботу. Лише через два дні

-

..:u І 11 ІОН О1 rа український ~~~;~~~нський

І І І \1

57


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2 01 2

почались жнива. Протягом трьох днів лан

- Та це мабуть діти Василя Столярук~.

пшениці був вижатий. На полі залишилась

То такі збитошники, що тільки не витво­

стерня і копиці соломи, ~ зерно пересушу­

ряють. Ось де живуть . Та й Василь не кра­

вали на току.

щий

На другий день дехто косив стерню на

ночами не спить і тягне з поля, що

корм для своєї худоби, а також збирали ко­

Міліціонер, дізнавшись де живуть діти,

лоски, яких на полі було дуже багато. На

тут же поїхав в контору, щоб заявити на­

жаль, колоски збирати забороняли і стро­

чальству. Вже перед вечором до Столярука

то йшли і

прийшли з управління колгоспу з міліці­

Дениску, замість того, щоб бігати по

роху, сушились на сонці. І з цього все по­

го карали, а якщо спіймали

-

онером. Колосочки, обмиті від землі і по­

провіряли, що є в хаті.

-

подвір'ю, ідіть з Марійкою в поле і позби­ райте колоски, тям,

-

-

чалось.

говорив батько своїм ді­

Ось , візьми собі торбинку, а Марійці

дай хустинку. Тільки як буде хтось питати

-

Звідки у вас тут появились колосочки?

запитав міліціонер,

-

хіба ви не знаєте,

що збирати колоски не можна .

вас, чиї ви діти, не говоріть нічого, зали ­

- Та це діти десь назбирали. Вони були

шіть поле і йдіть додому. І не говоріть, що

в болоті, а ми їх помили. Шкода, що так

я вас посилав .

пропадає наш хліб,

Коли діти прийшли на поле, там нікого

не було. Припікало літнє сонечко і вони прим'яв до землі. Не багато часу минуло,

-

відповідав з якимось

острахом Василь, знаючи за чим прийшли гості .

почали підбирати колоски, які комбайн

Тут же з хати вийшла дружина і почала на весь голос:

як у Дениска і в Марійки був повний міше­

-

Ви б мали совість, комбайн стільки

чок і хустинка пшеничних колосків і вони

прим'яв пшениці, а діти повитягували це

радісно побігли додому, а через деякий

все із землі, а вам шкода цього ...

час знову прийшли на поле за колосками .

-

Ганно, мовчи, вони зі мною говорять,

Йдучи додому, вони не замітили, як ззаду

-

під'їхав на коні дільничний міліціонер.

пом'якшити ситуацію.

-

Діти, звідки ви йдете?

-

запитав він їх,

зіскочивши з коня.

-З поля.

-

Ага, то ви збирали колоски? Хто вас

послав це робити? Чиї ви діти? Говоріть ... Діти розплакались, залишивши колоски

на стерні, а самі побігли до села. Міліціонер дивився здивовано на дітей,

які з переляку бігли додому, і щось кричав. А потім розсипав колоски по стерні, а тор­

звернувся

до

дружини Василь,

Міліціонер розкрив планшет і почав пи­ а також до комори і до стайні, навіть заліз­ ли на горище, шукаючи чогось, принесено­

го із колгоспного поля.

До комори, де в куточку стояв невели­ кий мішок пшениці, покликали міліціоне­ ра. Василь почав запевняти, що пшениця ця з минулого року.

-

А ми розберемося. Ось, агроном нехай

подивиться,

коня, спокійно їхав також до села. А коли

знову щось писав на планшеті.

діти. Та ніхто не міг конкретно щось ска­

зати, лише одна бабуся, підслухавши, що розпитує міліціонер, тут же все розказала:

щоб

сати протокол, а всі інші увійшли до хати,

бину і хустину забрав з собою. Сівши на приїхав, почав розпитувати жінок, чиї це

58

-

тільки може. Тож діти не кращі.

-

-

говорив міліціонер і тут же

Пшеницю завезіть на тік і зважте,

-

до­

дав вказівку сам голова.

- А діти що будуть їсти? - запитала Ганна.

український МІРІQН

христи~~~~~~~ І І І

\1

Jd

(J

r


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

Все, що ви заробили, вам дадуть. В

-

стайні знайшли солому, тут знайшли зер­

но, на горищі сіно, як це по-вашому?

-

Корову треба якось кормити. А діти?

а через три тижні відбувся у селі суд і йому присудили три роки примусових робіт на новобудовах Каховської ГЕС. В районній газеті помістили статтю, як покарали у

Та й ми Божим духом не живемо. Вже сьо­

Пилипівці злодія, де було написано: «Не

годні щось треба їсти,

хотів Василь чесно в колгоспі працювати.

говорила Ганна,

-

-

витираючи сльозу,

а ви все забрали.

З колгоспного поля носив колоски та й все,

Ми конкретно в усьому розберемось,

що можна, крав з колгоспних полів. І дітей

і якщо це пшениця ваша, то ми її вам по­

привчав до крадіжок, аж поки їх не впій ­

вернемо, ще раз повторюємо. Та й книжки

мали . А вдома переховував буржуазно-на­

у вас на полиці буржуазно-національного

ціоналістичну і релігійну літературу, яку

-

напрямку,

- · говорив

неспокійно голова

-

Книжки придбав мій покійний дідусь.

Він був дуже побожний і любив читати

йшлися люди, які між собою говорили із заздрістю:

-

книжки .

-

конфіскували. Тому суд виніс йому спра­ ведливе рішення ...» Нажаль, у селі зна­

колгоспу.

Ось воно і дивно, молитесь Богові і

Так йому треба. Нехай знає.

Зате майже всі жителі співчували Ва­

крадете колгоспне майно, та ще й дітей на­

силю і його дружині й допомагали малим

вчаєте того. Кого ви виховуєте?

дітям .

Дай Боже, щоб в усіх були такі діти,

З того часу минуло більше, як п'ятдесят

як мої. А забирати в них останнє не додає

років . Випускники середньої школи від­

вам ... - відповідав зворушливим голосом

значили півстолітній ювілей свого випус­

-

батько.

-

ку. Денис також приїхав на цей ювілей з

Провинився, краще мовчи, а книжки

Литовського міста Каунаса, де у свій час

ми заберемо і проаналізуємо, що там напи­

працював інженером. Хоч він часто при­

сано,

їжджав у своє рідне село, але теперішній

-

пояснив один із членів правління,

приїзд був особливий. Приглядаючись до

ВИХОДЯЧИ з хати.

Коли всі непрошені гості вийшли, до

села і до своєї батьківщини України, він

хати увійшли діти з двору. Батько ходив

порівнював її з Литвою, де пробув майже

сумний по хаті, а мати витирала сльози , зі­

ціле своє життя. Найбільше його вразили

тхаючи, благала заступництва у Пресвятої

колгоспні будівлі, бо здавалось, що про­

Богородиці. Дениска пройняв такий жаль,

йшов якийсь страшний буревій. Все було

що він вибіг надвір і почав плакати на по­ вний голос. Батько вийшов, обняв малого і

чого не зберегли люди, хто це все розікрав,

почав його умовляти:

розпродав і довів до такого жалюгідного

-

Не плач, будь мужнім і терпеливим.

Нелюди завжди були. І це переживемо. Бог

в руїні. Він задавав собі питання: Чому ні­

стану? Чому запущено господарство на

селі? Найперше Денис відвідав свою сестру

нас не опустить.

Наступного дня люди по-різному гово­

Марію, а потім всіх своїх родичів. Марія,

рили про Столяруків. Одні казали, що в

як і Денис, постарілась: сивина, зморщене

коморі в них знайшли багато вкраденого

обличчя, ноги вже не так ходять і рухи рук

зерна, інші, що він ніс із току мішок пше­

вже не такі, та й жалілась то на тиск, то на

ниці, а ще інші

-

що він купив крадене. Ва­

силя викликали декілька разів на слідство,

;u І f\ І о н J п український 111 V а r ~~~~А~~нський

серце, на суглоби, на спину і на різні бо­ лячки, яких завжди вистачає.

59


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

-

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 201 2

Наше село прекрасне, але скільки жи­

телів у свій час залишили його, в тому чис­ лі і я, закінчивши школу, і помандрували

світами. Мені Бог дарував добру дружину литовку, тож у Литві поселився на постій­ не проживання, додому завжди щось тяг­

не, здається, що їду до своїх батьків,

-

го­

ворив Денис Марії біля хати.

Біля них бігали діти, як і колись вони бігали. Згадували, як збирали колоски, як втікали додому. Василь навіть хотів відві­ дати сусідів, які наговорили колись на них,

що було приводом арешту батька. На жаль,

хрестились і сердечно дя1чвали Богові за

на подвір'ї сусідів не залишилось навіть

зустріч.

хати, як і багато інших людей, вони повми­

Ось тут, отче, список нас усіх присут­

ніх, дев'ятнадцять осіб, відправте молебень

було кому жалітись, а їм за все треба про­

за наше здоров'я, а це, які вже померли, їх

щати та ще й молитись за їхні душі.

сім душ, відправте панахиду за їх упокій.

Ніхто не спричинив, сестро, так бага­

Після молитов старший віком священик

то нам зла, як свої люди, такі часи були, та

привітав випускників і зворушливим сло­

й тепер, як бачу не краще на селі. Хоч наше

вом звернувся до них.

-

село виглядає, як справжній рай: садки,

городи, білі хати, і біля хат квіти. Наш поет Шевченко

правду говорив,

-

Після

закінчення

середньої школи,

цього дня ви очікували цілих п'ятдесят ро­

коли писав :

ків " У кожного свій шлях, у кожного своя

неначе писанка

доля, але сьогодні ваші дороги зійшлися

село. Сам Бог витає над селом». А з проти­

перед цією святинею, яка вам відкрилась.

лежної сторони він пише: «Не називаю її

Сам Господь Бог запросив вас до цього хра­

«Село на нашій Україні

-

раєм, тії хатиночки у гаї. В тім гаю, у тій

му, щоб ви йому подякували найперше за

хатині, у раю, я бачив пекло ... ».

дар життя і за своє здоров'я. Багато з ваших

Не міг Шевченко мовчати, дивлячись

друзів не дочекалися цього дня і відійшли

на гірку долю своїх сестер-кріпачок. І нам

до вічності, і їх згадайте, подякуйте Богові

-

не краща доля випала за колгоспних часів.

за добрих батьків, за найближчих добрих

Світ дивується з голодоморів, але причина

друзів, за своїх дружин і чоловіків, і за свої

в цьому таїть велику таємницю. Тому мо­

сім'ї. В особливий спосіб подякуйте за дар святої віри, надії і любові, що наповнюють

лодь сьогодні так насторожено ставиться до села і, як ті пташенята, відростивши

ваші серця. Сьогодні є у вас можливість пе­

свої крила, розлітаються по всьому світі,

реосмислити своє життя, перепросити Гос­

-

говорив Денис до своєї сестри, згадуючи

свої дитячі та юнацькі роки на селі.

60

-

рали, а хата опустіла і завалилась. Тож не

пода Бога за свої провини і просити всіх Бо­

жих ласк для себе і для своїх дітей і внуків.

На другий день всі випускники, які при­

Будучи разом за столом, випускники

їхали до села, зібралися в першій половині

мали можливість ближче поспілкуватись

дня біля церкви, яку відкрили за часів не­

між собою. Кожен з них розказував свої

залежної України. Коли священик відчи­

болючі випадки з життя, а також радісні.

нив церкву, всі увійшли всередину, пере-

І тут Денис згадав свій випадок з дитин-

український м І С ІОН 1

христи~~~~~~~ 111

(J

V


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ·СЕРПЕНЬ 20 12

ства, коли сільські урядовці робили обшук

тим, що відчуваю Божу допомогу, бо лиш

у його домі.

він Святий додає мені сили та витривалос­

Це було тоді, коли мого батька шарпа­

-

ті у моїх стражданнях. Я ніколи не думала,

ли, знайшовши в коморі мішечок пшенич­

що зі своєю хворобою доживу до цього віку.

ного зерна. І коли він оборонявся, то один

Дякую Богові, що живу, що можу бути зі

з них вдарив його. Це так вразило, що я

всіма вами. Навіть тут з вами терплю не­

вибіг надвір і гірко заплакав. Як сьогодні,

стерпний біль моїх кісток. Така вже моя

бачу свого батька з розумними і покірни­

доля,

ми очима, і цих нелюдів, які збиткувались

-

-

розказувала, як її всі звали, Маруся.

Ми всі різні, і життя у кожного скла­

на ним. Коли він повернувся з примусо­

лось по-різному, але нас об'єднує любов до

вих робіт, то все простив своїм ворогам і

рідної землі, до нашої батьківщини Украї­

навіть намагався одному із них будувати хату. А найбільшою радістю було для мене

ни, де б ми не були. Так склалось, що дру­ гою батьківщиною стала для мене Литва.

проголошення України як незалежної дер­

З литовським народом я подружив через

жави. Мені не вірилось, що так могло ста­

свою дружину, але я живу Україною, і всім

тись. Для литовців це було простіше, бо

рідним, що тут є. Хочу, щоб хтось із моїх ді­

вони мали свою державу.

тей жив також на Україні, бо де б ти не був,

Після Дениса говорив Микола Квас:

а вдома найкраще,

Найбільшим стресом для мене було,

-

-

висловився Денис під

час зустрічі перед своїми однокласниками.

коли мій старший син вдарив мене по лиці

Через декілька днів Денис залишав своє

за те, що я йому дорікав, бо він пропив мої

село. Він попросив сестру, щоб подивитись

гроші, а радістю, що він розкаявся пере­

ще на поле, яке колись було власністю його

просив мене і перестав пити горілку.

батька, де в дитинстві вони збирали колоски.

Для мене,

-

-

говорив Павло Хміль,

-

-

Глянь, Маріє, яка гарна пшениця ко­

найбільшим горем була втрата моєї доброї

лоситься. Скоро будуть жнива, пощастило

дружини під час пологів, хоч дитина зали­

господареві на урожай,

шилась живою і здоровою, а радістю стало

своєї сестри, йдучи стежкою через поле на­

навернення до Бога. Якщо людина втрачає

впростець до села.

Господа Бога, то втрачає все, навіть ві­

цьому напрямі з тобою.

чність . А якщо віднаходить Господа Бога,

то знаходить щастя життя вічного на небі.

-

-

-

говорив Денис до

Ось ми колись бігли в

Кожній людині Бог дає якийсь хрест, і

нам дав уже в дитинстві терпіння. Дякува­

Яка це радість була для мене, ви не можете

ти Богові, ми все це пережили. Я часто за­

собі уявити.

даю собі питання: чому не хочемо терпіти?

Після цих виступів кожен хотів щось

Чому не сприймаємо страждань, як Божу

висловити зі свого життя . Лише одна спі ­

волю? Нам говорила наша подруга Маруся,

вучасниця, що сиділа край столу мовчала

що ціле життя терпить тяжкі болі. Це дій­

і слухала, як висловлювались інші про неї

сно ціле мистецтво

і навіть жаліли її. Вона ціле життя про­

без нарікань і терпеливо чекати перемож­ ного кінця . Про це багато пишуть, хоч не

хворіла, залишившись одинокою, не вий­

-

сприймати свій хрест

шовши заміж, і коли всі наполягали щось

завжди розуміють, тому і не сприймають

сказати, то вона промовила:

гідно своїх терпінь, бо терпеливість і муж­

-

Все моє життя повне смутку і болю. На

ність

-

великий дар Святого Духа. Будь­

жаль, деколи нема кому пожалітись. Один

мо готові до всього, надіючись на Господа

лиш Бог знає мої терпіння, а радію постійно

Бога. •

АІ І р І о н

f 11

Jп

r

український

~~~~~~нський

61 ,


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

ссАППА ШОВА БУДЕ ЩЕ СВ.ЯТА•• Любов ДІВЧУР,

далося . Розмовляючи зі мною, вже покі й­

Червогог.~а~~~~~~~~~~~~~

ний о. Йосафат Воротняк заспокоював , що це не поразка, а тріумф. Це ніби в людських

Таку назву я вибрала для одного

очах поразка тіла, мучеництво, але в Бозі

з трьох моїх віршів, присвячених

вона точно буде святою. В мене особисто

мучениці с. Анні Глові, який був

була така ж думка. В перші дні після смерті

надрукований в «Місіонарі» під

сестри я почала молитися до неї, як до свя ­

псевдонімом Христина.

тої. Молилася за свою доньку, щоб допомо­ гла витримати їй в чистоті. Дякувати Богу,

Червень

2002

року Божого.

Декілька

разів телефоную на фірту монастиря свя­ того Онуфрія у Львові, та все марно, ніхто не відповідає. Такого ще не було. Врешті­

моя донька є доброю християнкою.

6

липня

-

день народження с. Анни. І

вже десятиліття вона оглядає Боже облич­ чя. Подаю до друку ще два мої вірші, на­

решт піднімають слухавку. Запитую: «Що

писані

у вас сталося, що не можу ніяк додзвони­

тику паперу, що попався під руки. Ці три

15 червня 2002 року на дачі на к л ап­

тися?» Відповідь сумна : у Вінниці закату­

вірші писала моя душа , пориви мого серця.

вали сестру Анну Главу, сьогодні похорон.

Я лише, наче під диктовку, встигала запи­

Я у відчаї: «У Львові святу ховають, ми ж

сувати те, що випливало з нутра . Не пере­

нічого не знаємо!»

стаю відвідувати могилу с. Анни Глави в

Напевно, як і для багатьох інших, для

Малехові біля Львова. Молюся за неї і до

мене це було шоком та масою обурень.

неї і вірю в те, що через короткий час вона

Душу розривало, в голову це ніяк не вкла-

буде проголошена блаженною.

ПАМ'.ЯТІ с. АППИ mови ПРИСВ.ЯЧУЄТЬС.Я ***

***

Квіточка небесна,

Не плачте матінко, за мною,

Зіронька ясна,

Не плачте, таточку, сес трички,

Швидко як погасла

Душа моя спочила в Бозі,

А тіло

В цім житті вона.

це лише дрібн ич ки.

Не плачте, і ви, бра т тя,

Пташечко ти рання,

Сонечко для всіх.

Духовна вся родина,

Закатував тіло,

Що розпрощалась з вами

Дівоцтва

-

Рідна по духу вам люди на.

не зм іг.

Зберігала святість

Закатували моє тіло,

До кінця вона,

У тяжких муках пом ирала.

Вже терпіння чаша

Моліться ви за мене щиро,

Випита до дна.

Щоби скоріш святою стала.

15.06.2002 р.

62

-

Б.

українськи~ МІGІОНЛР

християнськии

часопи с


ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

-nЕРЕОБРАЖЕППJІ

АПОСТОlІИ ВСЕХВАlІЬПІ

rосподпє

Пішов ти, Петре, на розп'яття,

о. Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

Щоб знали сестри, знали браття Така дорога до спасення.

Павло ж зазнав усікновення,

Що за диво на Таворі? Звідки велич, торжество?

Це Христос моливсь в покорі

І відкрилось Божество.

З неба два мужі з'явились:

В сліди Ісуса йти непросто Противиться під.ступний демон. Та Вчитель і Иого апостол Завжди є разом, не окремо.

То Ілля, а з ним Мойсей, З Сином Божим говорили

Про спасіння всіх людей.

Вже не обтяжать вас кайдани, Не поведе на смерть гонитель. Згоїлися незгойні Еf!Ни Торкнувся і:Х Господь-Цілитель.

Уч1;1;і встали ... Як ім бути? Іх Учитель не один ... З неба голос Божий чх_ти: «Ти возлюблений мій Син!»

Ви наші Пастирі духовні, У Вас є слово для привіту, Моліться, щоб в церковнім лоні Були усі народи світу.

Чули ці слова високі Учні і гора Тавор, Поклонилися пророки,

Ви слуги БожоїЛюбові, Тому й Апостолами стали, Святі Подвижники Христові, Первопрестольні Петре й Павле.

І ми теж Христа вітаймо У молитві, у піснях, З ними Бога прославляймо

У нас сьогодні Ваше свято, Воістину блаженний час! Погляньте: скільки нас багато, І кожне серце любить Вас.

З ними ангельськии собор.

На землі і в небесах.

УСПІППJІ БОГОРОДИЦІ Тебе ми хочем вшанувати,

Ти найсвятіший Божий твір, Твоє Успіння, Божа Мати,

Серця хвилює до цих пір.

Душа Твоя не знала гніту,

Що спричинив прадав~ій ~ріх. Приишли апостоли з~ свzту Тобі вклонитися до ніг.

Була недовго у гробниці, Душа вернулася у плоть. Тепер в неоесній Ти світлиці,

Де наш звеличений Господь.

Тебе ми хочем вшанувати, Ти найсвятіший Божий твір. Твоє Успіння, Божа Мати,

Серця хвилює до цих пір.

J.Іlf\IOH

ІІІ

\1

Jd український ur ~~~~~~нський

63


- 64

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2О l

2

ПОДЯКА lІИПЕ ДО ПЕБЕС ЩИРЕ СПАСИБІ

спішили на відправу, разом молилися на верви­

ці . А в День Незалежності України відправили

• Отці і брати резиденції святого Івана Хрес­

молебень за Україну, всі разом співали патріо­

тителя і греко-католицька громада міста Бар

тичні, стрілецькі пісні, а на закінчення «Боже

Вінницької області сердечно складають подяку

великий ...».

ігумену Золочівського монастиря Вознесіння

Дякуємо викладачам семінарії, що так гарно

ГНІХ о. Томі Кушці, ЧСВВ, а також жертво­

виховують молоде покоління . То є цвіт нашої

давцям парафії їхньої церкви за матеріальну

нації і на них велика надія. Дуже тішимося, що

допомогу в сумі

гривень, за які була при­

є такі наставники майбутніх священиків, осо ­

дбана фігура Матері Божої з Дитятком Ісусом.

бливо преосвященному владиці Василю Семе­

А також висловлюємо щиру подяку о. Івану

нюку і преосвященному владиці Володимиру

Майковичу, ЧСВВ за перевезення її зі Львова до

Війтишину, пароху с. Кривеньке о. Григорію

міста Бар. Після спорудження огорожі навколо

Шафрану.

4000

монастиря фігура Матері Божої буде встановле­ на на церковній території і стане не тільки при­

красою міста, але й духовним надбанням нашої

Ми всі з радістю і нетерпінням чекали вось­

мої години вечора, щоб спільно молитися.

Від імені всіх парафіян бажаємо Вам міцного здоров'я і Божої помочі.

громади.

Нехай Господь Бог за щедрі ваші дари благо­

Недостойна Ірина,

словить вас і ваші родини, а Матір Божа ніколи

с. Кривеньке, Чортківський р-н,

не залишає без свого заступництва.

Тернопільська обл.

о.Йосиф Будай, ЧСВВ о.Мелетій Батіг, ЧСВВ

Хочу висловити щиру подяку та низький

уклін Господу Богу, Матері Божій, св. Юді-Та­

• Слава Ісусу Христу!

дею, св. Йосифу, св. Шарбелю, св. Філомені, всім

Складаю щиру подяку Господу Богу за отри­

святим. Я до них молюся уже

10 років .

Не було

ману ласку! Я з онукою молилася до Матері Бо­

такого разу, щоб мої молитви були не вислухані

жої, до Найсвятішого Серця Ісусового, до Юди­

і почуті. Бог мене ніколи не залишав.

Тадея, до св. Шарбеля за поступлення внучки на навчання. Наші молитви були почуті і моя

Виконую свою обіцянку, написавши у Ваш журнал подяку.

Володимира,

внучка стала студенткою.

І ще раз хочу подякувати від всіх жителів

м. Золочів, Ль в івська обл.

с. Кривеньке, вул. Заболотівка і Гора нашим

братам: семінаристу Тернопільської духовної

семінарії ім. Й. Сліпого Сенюку Ярославу та се­ мінаристам Івано-Франківської семінарії Стус Ігореві і Паламар Івану за те, що під час літніх

канікул вони служили нам біля каплички Ма­

тері Божої Неустанної Помочі Молебні до Бого ­

__

ЦІlІЮЩА lL\CКA

ИОРДАПСЬКОІ ВОДИ • За ласкою Божою, молитвою святого Йосифа, св. Юди-Тадея, св. Філомени сталось велике чудо.

матері, до Серця Ісусового, акафісти, вечірні .

В сестри Ройка Ірини на шиї пару років тому

І так 1<ожного вечора о восьмій годині всі ми

появилась велика бородавка. Вона росла і була

український

христи~~~~~:~

;ulGIOH UJdr

111


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

дуже неприємна на вигляд, такі бородавки опе­

поду Богу честь, поклін і славу! Нехай буде

ративному лікуванню не піддаються. На вигляд

благословенне і препрославлене ім'я Господнє

чорна, роззявлена і велика. Сестра часто, вихо­

по всьому світу нині, і повсякчас, і на віки вічні

дячи з церкви святого Андрія, притуляла вер­

Амінь!

вичку до розп'яття Ісуса Христа і свяченою Йор­

3 поваrою до Вас

данською водичкою змащувала ту бородавку. З

ваwа щира шанувальниця

великою вірою, що їй дійсно свята Йорданська

і читачка Лідія Кулик,

водичка допоможе.

І сталося ЧУДО! Протягом місяця-півтори

с. Залужжя, Роrатинський р-н,

бородавка почала крушитися кусками, навіть

Івано-Франківська обл.

на долоню шматок впав. Диво, щоб таку боро­ давку щось зрушило, але за Божою Ласкою і за

силою Йорданської водички це сталося. Але

• На сторінках часопису «Місіонар» складаю

то ще не все, в мене був аналогічний випадок.

найщирішу подяку Господу Богу, Пречистій

Також появилася бородавка, правда в мене під

Діві Марії, Ангелу Хоронителю, Святому Ан­

оком, і вже підростала, так що оку заважала.

тонію Падевському і всім святим за отримані

При Божій помочі, молитві до святих, я також

Божі ласки та опіку у щоденному житті.

змазувала її святою Йорданською водою. До

Любов,

двох тижнів бородавка відпала.

м.Львів

Щиро дякую Богові, всім святим і за великою

ласкою Свяченої Йорданської водички сталось це ЧУДО.

Люди, звертайтесь більше за ласками до Бога

і вживайте святу Йорданську водичку, і за мо­ литвами Пресвятої Діви Марії, святих уникнете

всяких хвороб.

Слава Ісусу Христу!

В першу чергу хочу подякувати усім праців­ никам часопису «Місіонар».

Збагачуюсь Вашими статтями духовно, ана­ лізую свої вчинки, зауважую, що можна, а чого

3поваrою

не слід робити, переглядаю своє життя. Багато

Христина Наrірняк,

цікавих розповідей, історій з життя людей, по­

м.Львів

кликаних до Бога, кожна сторінка цікава по­ своєму і розрахована на широке коло читачів

..

будь-якого віку, тобто часопис може читати уся • Слава Ісусу Христу!

СІМЯ.

На сторінках вашого журналу хочу скласти

З переповненим радістю серцем, дякую Гос­

щиросердечну подяку Найсолодшому Серцю

поду Ісусу Христу, Його Пречистій Діві Марії,

Ісуса, Гошівській Божій Матері, св. Юді-Тадею

моїм

(до якого молюсь у всіх своїх життєвих по­

Юді-Тадею, Антонію Падевському, Філомені;

требах), отцю Піо, св. Антонію Падевському,

Крехівській, Страдецькій Матері Божій, що до­

вічним помічникам:

святим:

апостолу

св. Марті, св. Анні за отриману ласку, успішну

несли мої молитви до Бога і моя донечка всту­

здачу державних екзаменів, а також успішну

пила до УКУ, про що дуже мріяла. Вкотре пе­

здачу екзаменів в магістратуру у Львівському

реконуюся, який Бог милосердний до нас і не

університеті імені Івана Франка моєю внучкою

забув таку грішницю, як я. Моліться

Оксаною.

молитва буде вислухана!

-

і Ваша

Із щирого серця дякую Господу Богу за ви­

3поваrою

слухані молитви і одержані ласки. Віддаю Гос-

Шимко Леся

MIGIOHdv

український

_

хрисmянськии часопис

65


НА ДОЗВІЛЛІ

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2012

КРОСВОРД Підrотувала Леся ШТИКАЛО

1

2

11

9 12

16

ГОРИЗОНТАЛЬНО: З. Стираємо зневір та13ро

-

хтось, може, і не хоче, але шумить бунтар- ... : Уклін, Святіший Отче! (з в.Рша Петра Шкраб'юка «Уклін, Святіший Отче»). 6. до Тебе лину я .цушею, Пречис­ та Матінко моя. Qrмує ... за Тобою, Тебе в молитвах кличу я (з пісні «Почуй мене, о Мати Божа»). 7. Мова

- ~уховний .. . нації. 1.0. Я!< золотий дзвін монастиря 1 1неба синього зоря в меш зах9ване укрито (автор Юрій .. . «Вірую», 1938 р.). 12. Дев ятниця до Божого .... 13. Висловлене комусь ба­ жання здійснити щось. 14. Тавор- ... засіяла, величіє сшває пристраснеє што,

торжество. Душа знайшлась, а чи пропала, -_для Гос­

пода не все одно (о. Василь МендрУ!fь, ЧСВВ). 16. Іс­ торичний край на південному заході Китаю. 17. Є два апостоли верховні: це Симон, названий Петром, й .. " що став Отцем духовним, хоч був гонителем Савлом

(о. Вас~ль Мендрунь, ~СВВ, вірш .«Верх9вні апостоли

1Іе:1ро 1Павло»). 18. Мкто на Львшщию, ІJе народив­

ся Тарас Курчик, автор гімну до приїзду блаженного

Папи Івана Павла П на Украіну. 20. Ім'я, яке отримала

свята княгиня Ольга при хрещенні. 21. Раі!УЙСЯ, Діво, Мати-Маріє, потіха, щастя бідних сиріт, Ти нам по­ можеш, в Тобі ... на кращу долю, на ліпший світ (з пісні «Твоє Успения»). 22. Столиця Індії.

ВЕРТИКАЛЬНО: 1. Богородична молитва «... Гос­ подній». 2. «Життя - це .. .. МилуJ!ся нею» - автор

цих ~лів блаженна !vfати Тереза.

4. ~~~аль,:~о-україн­

ськии католицькии сусшльно-решг1инии часопис,

видається з

1992 р. 5.

Святий Великий Володимире,

Ти обновив нас силою віри, подай нам сили днесь до обнови, ... привести знов до любови (з пісні «Святий Великий Володимире»). 6. Україн~ький композитор, диригент, педагог, священик, якии пропагР,ав цер­

ковні твори своїх сучасників М. Лисенка, М. Леон­ товича; автор кантати «Єднаймося» на слова Івана Франка. 8. ІJоже, послухай .. " нищить недоля наш край. В єдності сила народу? Боже, нам щність по­

дай (Молитва-пісня за український наро)!J. 9. Брат святого Гліба. 11. «Повністю твій» - ... Святішого Отця Папи Івана Павла П стосовно Божої Матері.

14.

Група людей, об'єднаних спільністю становища, ін­

тересів.

15. Держава на Балканському півострові, над

А,11ріати.чним та. Іонічним морями. 18. Гус~е в~рення з іlіЕJКТІВ або ягщ, що має вигляд желепод1бн01 маси.

l'f до землі впали учні Христові, бо жах прошив їх

серця до дна: бо притьмив зір їх той блиск чуцовий, те непоняте ... Христа (з пісю «Гора Таворська»J.

Відповіді на кросворд, опублікований у числі за червень 2012 року: ГОРИЗОНТАЛЬНО: 1.Вадовіце. 5.Стендаль. !О.Паранджа. 11.Буква. 12.Купе. ІЗ.Шпак. 15.Амос. 18.Інабі . 19.Астериск. 20.Календар. 21.Настуран. ВЕРТИКАЛЬНО: 2.Антоній. З.Відгадка. 4.Целібат. б.Аплікація. ?.Архіпелаг. В.Аквамарин. 9.Зарисовка. 14.llагамент. 16.Алідада.1 7.Сметана.

66

український ЛІf РІОН

христи~~~~~~~ І 11

V

Jld

Ur


НОВІ ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР»

о. Іриней _Назарко, ЧСВВ

святии

Марія Вальторта

ВОЛОДИfЛИР

БОГОЧОЛОВІК: ЖИТТЯ І СТРАСТІ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА

ВЕЛИКИИ: ВОЛОДАРІ ХРЕСТИТЕЛЬ

РУСИ-УКРАЇНИ

- ra о. І. Назар к а - тв і р історично­ ::: - ~ний, в я ко му автор дослід жує .:с- і ші рис и індивідуальности

и ра Великого, його широкої

.: ::- :> " ости та її тривких успіхів. с

і кава тим, що завдяки скрупул ьозній

- автора з пjтьм 11,1 минулого, з туману =--=--.: і фантасі~сі'них уявлень перед з ринає ці кава доба Володимира го, а на її тлі зарисовується велична св . В олодимира - геніального -: .: : ра Хри ст ителя Руси-України , однієї з -х п остатей, які має наша історія.

- ==.-

-

Том

12: ПРОСЛАВА

У завершальному томі містичних видінь іта­

лійки-християнки МаріїНальторти « Богочо­ ловік » охоплено події від Воскресіння Ісуса Христа, його Вознесіння, Зіслання Святого Духа, мучеництва Стефана до небовзяття Дів и Марії.

Особливої уваги заслуговує доданий розділ про життєвий шлях Марії Вальторти. Трагіч­ на доля не зневірила її, але покликала до

особливого завдання

-

опису видінь життя і

страстей Господа нашого Ісуса Христа.

ISBN 978-966-658-265-5, 145х 200 мм., м'яка обкл.

ДУХОВНА СПАДЩИНА СВЯТИХ ОТЦІВ Том 10 Святий Симеон Новий Богослов. С им ео н Благоговійний . Преподобний Микита Стифат. Теолипт Митрополит Філадельфійський . Св. Гри горій Синаїт. Никифор Монах.

«Знати Единого Бога, згідно з Писанням

-

це корінь безсмертя».

Хай ці слова св. Григорія Синаїта заохотять нас пізнавати Бога і Св. Скмоои Новий Боrослов

Симеон Впаrоrовійвкй Преп. Мютта Сmфат

всім серцем любити Иого. А що ліпше допоможе нам у цьому, як не Божественні писання святих Отців?

Teommт

Св. ГрЮ'Орій СивШ Никифор Мовах

ISBN 978-966-658-266-2, 296 с., 130 х 200 мм., м'яка обкл.

3 ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ звеJ>татися за адресою:

вул . Б. Х мельн и цького, 40 м. Львів, 79019,

тел . : 0952602157, (032) 272-90-80

shop@missioner.com.ua http:www.missioner.com.ua


!'травня.минуло

115 років,

відколи вийшло перше _gисло ча-сошку

«Місіонар Пресвятого Серця Христовоrо ». До

цієї дати відкрито сторінку чае<;шису «Місі.онар» в І:нтернеті. Сторінка дедалі більше наповнюється. Особливо важливим є предс'І'аВЛення перших чисел часопису. Також В~ зt~:айдете;rп розширені матеріали, колонки авторw, повід61\1Лення ...

Головна ДОСfІІД)І(емня

130

Но8ІtНИ

Повчання

Дайджест

Ретро Мtаонар

Стор1н><.ам11 ІСТОРІІ ЧСВВ нам~рення на м1С$ІU!>

Інтерв'ю

Добра КІ01rа

П~81ftел" на МtС:JІUЬ

МаНДрІВКИ

Подяка :за вмслухан1 молнпи

років Добромильській реформі

У ХІХ ст. через низку сусnІЛьно-nолrтмчнІ обставин SасилІянський Чин опинився е кризоеtй ситуацІ. Тону, було прийнято рttиення щодо рефорt1ування чину І ноВіцІйту, до цього процесу були дол учені отці fЗУТ'rи. Проведена ними у 1882 р. так звавна Добромильська реформа мала вирІwальний емив на подальший розвиток Чину.

Ретро світnмнм ;

130

років ДобромильСОІ<іИ реформі

У ХІХ ст. 11ерез низку суслfЛь~о-ІЮЛtтнttнІ

обставин В.ЗсиліЯ1-1ськні1 Чин опннн8СІf в кризовій ситуацН. Тону, було понйннто рішення ЩО.ДО peФopt.fY~HHR цнну І

новіцІяrу, до цього процесу були ,tlопуцен/ отцІєзуТти. Пtюгеден<5Нuцн у

l882 D·

так

зивна ДоЩижнль.сьК.1 рефорна нала аwріwал ьниН вплив на подал11шнй разаиток

Чину. До6роннль, l

882 о.

Поннцнпи

рефорни виІСЛаренІ в Апостопьсохону листі

Кол онки аsторів

Принципи

дисциnл1ни

реформи

в икладені

nередуdм

св.

римо-католиками, cnpaelcrь

в

отець

r

Алостольсь.:о"у

говорить

про

листі

про

Лева

ХПІ

вступників

полягали

ЯІ<і

можуть

s

81.QНОвt

бути

як

монаwоf

греко-

і

3.дібнk:Ть яких доказана . - автеtmtчними сSІДоцтвами про іх життя й

обичаl та свідоцтвами обидвох Vlископ~в- ординарів , так міС ця народження як І м1еця .за мешкання, а крfН того доказом n1врІчн0і проби, щодо правости І nocnйнod волІ, що 3Ложипи в монасrирсьІdм замкнені ще перед тим як прийняли чернечиІ4 одяr» .

" ......,

о . Йосафат коваль

" Читайте найцікавіше із часопису «Місіонар » за адресою:

Http:/ / www.misionar.info :


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.