Місіонар 09 2013

Page 1

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ

2013 ВЕРЕСЕНЬ №9

(248)

ЧАСОПИС


ОТЦІ ВАСИЛІЯНИ ЗАПРОШУЮТЬ СВЯТКУВАННЯ ПРАЗНИКА на честь святого мученика Партенія покровителя храму і міста Жовкви

28-29

вересня

2013

р.

ПРОГРАМА СВЯТКУВАНЬ

20-28 вересня - Девятниця ДО св. Партенія (кожного дня ввечері о

19.00 год. Служба

Божа і Молебень до св. Партен ія перед мощами)

Субота, 28 вересня

20:00 - Велика Вечірня з Литією 21 :ОО- Молитовний хід містом з мощами св. Партенія . Недіnя, 29 вересня

00:00- Свята Літургія. Молебень до св. Партенія . Виставлення Найсвятіших Тайн. 02:30 - Спільна адорація Найсвятіших Тайн біля мощей св. Партенія. 04:00 - Співана Верви ця. 04:30 - Молитва заступництва за посередництвом св. Партенія. 05:00 - Молитви на оздоровлення і помазання святим єлеєм, освяченим на мощах св. Парте 06:00 - Молебень до Пресвятого Серця Христового. Суплікація.

ія.

Освячення води.

09:00 - Святкова Утреня. 11 :ОО - Урочиста Свята Літургія. Під час святкувань можна отримати повний відпуст, виконавши умови : Сповідь, участь у Святій Літургії, Святе Причастя.

Наша адреса: Церква Пресвятого Серця Хриаового Отців Василія н у Жовкві. вул. Василіянська, 4, м . Жовква , Львівська об,

.

І ПРОГРАМА

26 вересня 'F" оза Вечірня з Литією і мирування

27в.ересня

9:00 - Утреня . Освячення води 10:00 - Урочиста свята Літургія. Освячення релігійних предметів

Наша адреса: Монастир Святого О у рія м. Добро~%-~ Старосамбірс~ - .-- ::>-І' Львівсь - '


ВЕРЕСЕНЬ

СЛОВО РЕДАКТОРА

201 З

МОЄ ЖИТТЯ - ХРИСТОС! Слава Ісусу Христу!

Найдорожчі наші читачі, знову «Місіонар» єднає нас навколо нашого

любого Господа через Його божественне Слово, яке не тільки промовляє до нас, але наповнює життєдайною силою. Я вдячний кожному з вас за

вашу небайдужість до нашого часопису, у якому щораз черпаємо духовну силу, наснагу в житті.

Цього року вся наша Батьківщина Україна вшановує великий ювілей о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ головний редактор

1025-ліття свого Хрещення. Святий рівноапостольний князь Володи­ мир Великий добре розумів на той час необхідність прийняття хрис­ тиянства для всього народу, на чолі якого його поставила Божа десниця. Перехід від поганства до християнства - це не просто заміна релігіі; пе­ реконань, світогляду, але зміна життя, більше того - перехід до життя, від смерті до життя. Він не уявляв кращого шляху до успішної могут­

ньої держави, добробуту всього народу як тільки шлях християнства, шлях єдності й любові. І цей шлях життя починається від Хрещення. Одного разу Христос запитав учнів: «За кого мають люди Сина Чо­

ловічого?» Вони відповіли: «Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків». СЬQгодні Христос, як апостолів, питає і нас: «На вашу ж думку, хто я?» (пор. Мт.

16, 13-15).

Не спішімо

з відповіддю, пригадуючи собі Святе Письмо, яке може вже давно брали до рук, навчання катехизму, яке ми отримали, можливо, ще в дитин­

стві, проповідь священика, яку слухали одним вухом і перекрутили по­ своєму. Це запитання Христа зовсім не стосується того, що ми знаємо

про Нього, хто Він. Христос питає нас, яку вартість Він має для нашого життя, на що ми готові заради нього, яким є наше ставлення до Нього,

чи є бодай якесь місце в нашому серці для Нього, щоб він міг у ньому при­ хилити свою голову.

Святий апостол Павло добре зрозумів у своєму житті, ким є Хрис­ тос, і засвідчив це не лише словами, а й життям: «Для мене бо життя

-

Христос» (Флп.

1, 21).

Ці слова не просто значать жити з Христом,

для Нього, бути його учнем, послідовником, християнином, бо це лише усиновлення, дружба, яка єднає два окремих життя, два різних серця:

Боже і людське. Але апостол Павло стверджує вище наведеними ёловами на багато глибшу істину нашого життя

-

Христос не є частиною на­

шого життя, але самим Життям, і поза Ним людина мертва.

Хрещення у Христі

-

це народження, початок життя у Бозі. Ось уже

понад тисячоліття ми живемо у Бозі як народ, з часу нашого Хрещення живемо у Ньому особисто. Нехай нашим життям завжди буде Христос,

не втрачаймо його через гріх, відкиньмо смерть, а оберімо життя. •

МІ СІОН 111 український ІІІ О ~~~g~~нський

r

з


ЗМІСТ

ВЕРЕСЕНЬ 201 З

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО

НАЙПОШИРЕНІШІ ГРІХИ

1'!111

ПРО НАЙВАЖЛИВІШЕ

ВЕІ

КОРОТКА ІСТОРІЯ УГКЦ

ID

ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА молитви

ID

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ЖОВТЕНЬ

16

СВЯЩЕННОМУЧЕНИК ГРИГОРІЙ епископ ВІРМЕНІЇ

ОСВЯЧЕННЯ ПАТРІАРШОГО СОБОРУ ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО УГКЦ В КИЄВІ

ви

ВІ МОЛЕБЕНЬ У ВАТИКАНІ З НАГОДИ

ВІРА-

1025-РІЧЧЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ

СОЮЗ БОГА З ЛЮДЬМИ

11]1

m.J

ПЕРША ЕНЦИКЛІКА

ПАПА ФРАНЦИСК: ХРИСТИЯНИН

-

ПАПИ ФРАНЦИСКА

m.J

ЦЕ ЛЮДИНА РАДОСТІ І'!Ш ВРЯТОВАНІ ВІД АБОРТУ БЛИЗНЮКИ

ЗАБОБОННІСТЬ СУПЕРЕЧИТЬ

СТАЛИ СВЯЩЕНИКАМИ

ХРИСТИЯНСЬКІЙ ВІРІ

Н9

БЛАЖЕННІ ЧИСТІ СЕРЦЕМ."

1111

m.J

ТИСЯЧА ОСІБ ПРОЙШЛА ВУЛИЦЯМИ ЛЬВОВА, ВШАНОВУЮЧИ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ БАЧИТИ ЩАСТЯ В ОЧАХ ІНШОГО

l'l:rJ

БЕЗ ЛЮБОВІ".

l'l:rJ

m.J

ІРЛАНДІЯ: МАСОВІ ПРОТЕСТИ ПРОТИ

4

ЛЕГАЛІЗАЦІЇ АБОРТІВ

нп

український МІР ІОН Jd христи~;~~~~~ 111 \1 U

r


ЗМІСТ

ВЕРЕСЕНЬ 20l3

itllGIOHdP

СПІВЧУТТЯ ПАПИ 3 ПРИВОДУ АВАРІЇ ПОРОМУ НА ФІЛІППІНАХ

ВВ

Головний редактор: о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ

МУСУЛЬМАНИ ПЕРЕСТАЮТЬ БУТИ

Заступник Головного редактора

МЕНШІСТЮ

о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

У ЗАХІДНОМУ СВІТІ

ВВ

Редакційна колегія: о. Севастіян БОНДАРЕНКО, ЧСВВ

МИР, МИР, МИР!

ІНТЕРВ'Ю ПРО МЕДЖУГОР'Є

о. Юстин БОРИС, ЧСВВ

3

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

О. ІГНАТІЄМ МОСКАЛЮКОМ, ЧСВВ,

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

НАСТОЯТЕЛЕМ МОНАСТИРЯ СВЯТОГО

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

ЮРІЯ В ЧЕРВОНОГРАДІ

11I!J

Літературне редагування:

о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ

ПАНІ МАРІЯ РЕПКО-ВУЙЦІК

(1910-2013)

І!Ш

ПРАВО НА ЖИТТЯ

КОРОЛЬ І СЕЛЯНИН

І!Ш

УСЕ ЦЕ, ГОСПОДИ, ТВОЄ

ви

Коректура: о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ

Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА Заснований у 1897 році Засновники - Отці Васишяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 J!ід 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у м1сяць

Передплатний індекс

ПОДЯКА ЛИНЕ ДО НЕБЕС

ВЕІ

КРОСВОРД «ЛІТЕРА «С»

І!ИІ

- 23959

Адреса р~дакції: «Місіонар», вул. Б.Хмельницького, м. Львів, 79019 тел/факс: 272-46-94

36,

e-mail: misionar@ukr.net URL: www.osbm.in.ua

Підписано до друку 20.08.2013 Формат 70х100 1/16.

Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів ·• у Жовківсьюи друкарні в11давництва Отців Василіян

«Місіонер». 80300, Львівська обл" м. Жовква, вул. Василіянська,

8

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела.

Редакція зберігає за со~ою право ВJ!Правляти і скорочувати над1слаю матер1али.

©Журнал «Місіонар•,

м І f' І О Н 1 а український '11 " (J r ~~~~~~~нський

2013

5


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ВЕРЕСЕНЬ

201 З

М:О/ІИТВА ЩОДЕППОГО ПОЖЕРТВУВАПШІ ДlІЯ Ч/ІЕПІВ АПОСТО/ІЬСТВА М:О/ІИТВИ О Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на

землі віддавав славу Богові і тeпt;JJ щоденно віддаєш у Пресвятій Таині Євхаристіі~ жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи,

слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей

місяць і на сьогоднішний день. Пресвяті Серця Ісуса і Маріі~ спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового

Серця, моли J)ога за нас! Святий Архангеле Михаїле,

св. !І:f иколаю, св. Володимире, св. JІ!осафате, заступники України,

мол~ть Бога за нас{

Ось Серце, що так nолюб1шо нас...

ПЛМ:ІРИ АПОСТО/ІЬСТВА М:О/ІИТВИ на жовтень (3 благословення Святішого Отця) ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб ті, кого тягар життя пригнічує настільки, що вони прагнуть з ним покінчити, змогли відчути близькість Божої любові.

МІСІЙНИЙ: Щоб відзначення Всесвітнього дня місій усвідомило всіх християн, що вони є не тільки одержувачами, а й провісниками Слова Божого.

МІСЦЕВИЙ: Щоб через молитву на Вервиці християни України більше довіряли опіці Пресвятої Богородиці, Матері України.

б

український м І

христи~~~~~~~

{) І О Н U:t rа

111 '1


ВЕРЕСЕНЬ

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

201 З

ПАМІРИ АПОСТОlІЬСТВА МОlІИТВИ на жовтень Підrотував о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

Загальний: Щоб ті, коrо тяrар життя приrнічує настільки, що вони прагнуть з ним покінчити, змоrли відчути близькість Божої любові. Існує думка, що людина, яка хоче вкоротити свій вік, просто є слабкою, нездатною подола­ ти проблеми, нездатна боротися з життєвими негараздами, сприймати поразки, нещастя тощо. Кілька років тому в Німеччині, в пік економічної кризи, покінчив життям, кинувшись під потяг,

відомий мільйонер, власник фармацевтичної компанії, тому що почав банкрутувати. Виникає питання: чому? Адже саме банкрутство не загрожувало його життю. Щось інше стало причиною.

Ймовірно те, що він не міг змиритися з тим, що його чекає в майбутньому, адже він не звик задо­ вольнятися мізерним. Його життєва позиція була саме такою, тому що християнські принципи були для нього чужими. Дійсно є важко вистояти у проблемах, якщо надіятися тільки на свої сили. Давно був звичай освячувати майбутнє молитовними закликами, які дуже часто зустріча­ ються в листах апостолів: «Як Бог дасть», «Якщо Божа воля на те>>, «надіючись на Бога», «З Божого

милосердю> ... Це не означає, що Бог має переставити нам меблі в будинку. Це означає, що, якщо моє християнське життя узгоджене з Божими заповідями від хрещення, то в ньому буде наймен­ ше помилок і думок про те, що хтось поробив, і найменше причин для розчарувань. Це вже як формула у математиці ... У Книзі пророка Єремії Бог серйозно попереджує нас з цього приводу:

«Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своім слабу плоть, а від Госпо­ да серце його відступає! Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь - то надія його! І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння свої; і не боїться, як прийде спекота ... » (Єр.

17, 5-8).

Бог говорить у Писанні також про водойми, які не

можуть тримати води. Що це? Це надія на те, що в реальності не може нам допомогти. Можна

навести величезний список таких водойм. Суть їх одна: ми обираємо щось чи когось, що буде задовольняти наші потреби. І в наші дні таких «водойм» стає дедалі більше. Людина вигадує все більше способів, як задовольнити свої потреби без Бога. Навіщо молитися про зцілення, якщо є лікарі та ліки? Навіщо просити мудрості в Бога, якщо ми маємо стільки знань та мудрості в цьому

світі, що самі розберемося зі своїми проблемами? Навіщо покладатися на Бога в mпаннях матері­ ального забезпечення, якщо у світі є стільки можливостей заробити гроші? Так думають не тільки невіруючі, а й багато християн. А Бог хоче, щоб ми надіялися тільки на Нього. Він може діяти через людей і організації, Він може дати нам мудрість і силу через думки, через збіг обставин, Він

хоче нас заохотити, щоб ми почали робити неможливе і щоб ми вміли подякували за дароване. •

Місійний: Щоб відзначення Всесвітнього дня місій усвідомило всіх християн, що вони Е ·

не тільки одержувачами, а й провісниками Слова Божоrо.

«Місіонерська діяльність відновлює Церкву, оживляє віру і християнську ідентичність, а

також пропонує свіжий ентузіазм і новий стимул. Віра посилюється тоді, коли її передають

АІІGІОН JIJ український ІІІ О ~~~~~~нський

r

7


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ВЕРЕСЕНЬ

2013

іншим! Саме в посвяті вселенській місії Церкви знайде своє натхнення і підтримку нова єван­ гелізація християнських народів» (Іван Павло П, енц.

Redemptoris Missio, 2). Вселенська місія

поєднує всіх, все і завжди. Євангеліє не є ексклюзивною власністю тих, хто його прийняв,

воно є даром, яким треба ділитися, радісною звісткою, яку треба передавати іншим. І цей дар-зобов'язання довірений не лише декотрим, але всім хрещеним, які є «родом вибраним ...

народом святим, народом Божим» (1 Пт.

2, 9), щоб вони могли звіщати Його величні діла.

День Місії є не просто окремою подією року, а цінною нагодою зупинитись і роздумати над тим, як ми відповідаємо на місійне покликання і який від цього результат. Ця відповідь

є дуже важливою для життя Церкви. Для цього кожна охрещена Людина має бачити перед собою мету і способи, як поширити Добру Новину, як подарувати надію тим, хто її втратив, як примирити тих, які ще недавно були друзями, тобто в остаточному підсумку - як змінити світ на краще, як зберегти людський рід, і як не перестати називатися дітьми Божими. •

Місцевий: Щоб через молитву на Вервиці християни України більше довіряли опіці Пресвятої Богородиці

-

Матері України.

П'ятнадцять обітниць Матері Божої тим, хто молиться на Вервиці:

1. 2. 3.

Кожен, хто вірно служитиме мені, відмовляючи Вервицю, одержить особливі ласки.

Обіцяю свій особливий захист і найбільші ласки всім, хто відмовлятиме Вервицю. Вервиця стане потужною зброєю проти пекла; вона буде руйнувати зло, нищити гріх і перемагати єресі.

4.

Вервиця сприятиме процвітанню доброчесності та добрих трудів; вона отримає для

душ щедре Боже Милосердя, вона відвертатиме серця людей від любові до світу і його марнот, і піднесе їх до прагнення вічних цінностей. О, щоб тільки душі себе тим

способом освячували!

5. 6.

Душа котра присвятить себе мені через молитву на Вервиці, не загине. Хто побожно відмовлятиме Вервицю, заглиблюючись в розважання її святих Та­ їнств, того не подолає нещастя. Бог у своєму правосудді того не каратиме; він не заги­

не несподіваною смертю; якщо він буде справедливим, то залишиться в Божій ласці і стане достойним вічного життя.

7. 8.

Кожен, хто матиме правдиву набожність до Вервиці, не помре без святих Тайн Церкви. Ті, що вірно відмовлятимуть Вервицю, будуть мати Боже світло і щедрі Божі ласки протягом життя і в час смерті, а в хвилину смерті матимуть свою частку в заслугах святих у раю.

9. 10. 11. 12. 13.

Я звільнятиму з чистилища тих, що з набожністю ставилися до Вервиці. Вірні діти Вервиці заслужать на високий ступінь слави в небі . Відмовляючи Вервицю, ви одержите все, про що мене просите.

Кожному, хто поширює молитву на Святій Вервиці, я допомагатиму в їхніх потребах. Мій Божественний Син запевнив мене, що кожен, хто пропагує молитву на Вервиці,

матиме заступниками цілий Небесний Двір впродовж свого життя та в годину смерті.

14.

Всі ті, що відмовляють Вервицю, є моїми синами й братами мого єдиного Сина Ісуса

Христа.

15.

8

Любов до моєї Вервиці є важливим передвісником майбутньої долі людини.

український ,ІІІ f\ Іон

христи~~~~~~~ 111

\1

)r

(J

І)


ВЕРЕСЕНЬ

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

201 З

Покровитель на жовтень:

СВJІЩЕППОМУЧЕПИК ГРИГОРІЙ - ЄПИСКОП ВІРМЕПІЇ Священномученик Гриrорій народився у 257 році. Він походив з роду парфянських царів Арсакидів. Батько святителя Гриrорія, Анакій, домаrаючись

вірменськоrо престолу, вбив своrо родича царя Курсара, за що весь рід царя Анакія був знищений. Григорія врятував

якийсь із родичів: він вивіз немовля з Вірменії до Кесарії Кападокійської і виховав у християнській вірі. Змужнівши, Гриrорій одружився, мав двох синів,

але незабаром овдовів. Синів Гриrорій виховав у блаrочесті. Один з них - Орфан, зrодом став священиком, а друrий Аростан, прийняв чернецтво і віддалився в пустелю.

Тим часом імператор Діоклеціан поста­

Святий

наказав

зібрати

останки

за­

вив на царський престол Тіридата. Саме від

катованих дів; їх з честю поховали, а на

нього святий Григорій терпів багато пере­

місці поховання побудували церкву. У цю

слідувань і мук за сповідування християн­

церкву святий Григорій привів біснувато­

ства. У той час, коли святий Григорій тер­

го царя і велів йому молитися до святих

пів муки, благочестива жінка живила його

мучениць. Тіридат зцілився, покаявшись

хлібом, таємно опускаючи їжу в рів. Ангел

у своїх злочинах проти Бога, і прийняв

сходив до мученика, підбадьорював його і

з усім своїм домом святе Хрещення. На­

зміцнював дух. Так минуло

слідуючи приклад царя, хрестився і весь

14 років.

За цей

час цар Тіридат здійснив ще один злочин:

вірменський народ. У

він замучив святу діву Рипсиму

Григорій попрямував до Кесарії Кападо­

-

ігуменю і

всіх монахинь місцевого монастиря.

Після таких подій Божий гнів покарав

305

році святитель

кійської і там був висвячений на єпископа Вірменії. За свою апостольську працю він

царя Тіридата, а також тих воїнів, що бра­

отримав ім'я Просвітителя Вірменії. Свя­

ли участь у катуванні святих дів. Одержимі

титель Григорій навернув до Христа також

бісами, вони уподібнилися диким вепрам,

багатьох людей із сусідніх країн: Персії та

носилися по лісах, розривали на собі одяг і

Ассирії. Зорганізувавши Вірменську Церк­

гризли власне тіло. Через деякий час сестрі

ву, святитель Григорій поставив на єпис­

Тіридата було сповіщено у сні: «Якщо не

копське служіння свого сина

звільнять святого Григорія, цар Тіридат не

пустельника, а сам віддалився в пустелю.

-

Аростана­

буде вилікуваний». Тоді царські слуги піш­

Святитель Аростан в

ли до в'язниці і вивели святого мученика,

ком І Вселенського Собору, який засудив

оброслого, почорнілого і дуже висохлого.

єресь Арія. Святитель Григорій, віддалив­

Але, як і раніше, він був твердий духом.

шись в пустелю, переставився в

J.І І р І о н )І ІJ український

І І І \1

О

r

~~~~~~нський

325

році був учасни­

335 році. •

9


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ВЕРЕСЕНЬ 201 З

ВІРА

СОЮЗ БОГА З lІЮДЬМИ Богом і людьми. Підготовка, яка тривала

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

багато століть, саме після виходу народу

Вірити - свобідно прийняти Божу пропозицію

з Єгипту, добігла до свого логічного за­ вершення. Привівши народ до гори Си­

Віра в Бога, як ми вже неодноразово стверджували

-

це не знання про те, що

най, Мойсей наказує тут отаборитися і чекати, а сам сходить на гору, щоби без­

Бог існує і діє. У тому смислі апостол Яків

посередньо розмовляти з Богом. Опісля

стверджує: «І біси вірять, та тремтять»

наказує людям привести себе в порядок,

(Як. 2, 19). Зрештою, таке розуміння віри

випрати одяг і зібратися на площі в під­

передбачає, що людина цілковито і по­

ніжжі гори (читай Бут.

19-20; 24).

вністю підлягає зовнішнім обставинам і їй не залишається нічого, як тільки при­

Синайський Союз

йняти чи не прийняти факт існування і дії Божої. З іншого боку, в цьому випад­

союз крові Писання свідчить, що ціла гора тряс­

ку ніяк не задіяна свобідна воля людини,

лася і диміла, бо Бог зійшов на неї. На­

яка насправді є найбільш виразною і гли­

род зі страхом і трепетом спостерігав це

бокою ознакою, що вчиняє людину обра­

явище, а тоді залунав голос, немов голос

зом і подобою Божою. Сотворивши нас із

могутнього грому. Бог промовив до сво­

такою внутрішньою снагою, Бог у своїх

їх людей, пропонуючи їм дотримуватися

відносинах із нами не тільки що не може,

певних життєвих правил. Натомість, Він

але й не хоче її обминути. Саме свобідна

зобов'язався бути їхнім Богом і завжди

воля людини є основою і фундаментом

боронити в усіх обставинах життя. Мой­

тих стосунків із Богом, які ми називаємо

сей звертається до народу із запитанням:

вірою.

чи згідні вони виконувати все, що Гос­

Задіяння свобідної волі у відносинах

подь їм пропонує? Народ стверджує го­

з Богом за Його бажанням і ласкою від­

товність виконувати Божі накази і про­

бувається через укладення союзу, або, як

понує Мойсею бути посередником між

його ще називають, завіту. Таких союзів

народом і Богом. Однак, це ще не союз.

було укладено більше: і з Ноєм (пор. Бут. 9, 8-17), і з Авраамом (пор. Бут. 17, 6-14),

дій. Тут же стається перший випадок

з Яковом (пор. Бут.

10

-

28, 11-16).

Проте, всі

Біля Синаю, відбувається багато по­ слабодухості

народу,

коли

вони

ство­

вони були спрямовані на укладення со­

рюють для себе ідола. Тут і бунт, і бага­

юзу, який стане квінтесенцією всіх по­

то чого інщого. Однак, Мойсей поволі і

передніх союзів, але й підготовкою до

цілеспрямовано гуртує народ, щоби він

встановлення нового і вічного союзу між

свідомо й добровільно відповів Богові на

укра'1нський

,111 р Іон ОJ rп

хриаи~~~~~~~ f 11 V


ВЕРЕСЕНЬ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

201 З

Його заклик . Також пророк повинен все

пропозицію

зробити так, щоб людям було все зрозу­

Його слухати, Мойсей робить наступний

міло, тобто створиtи новий обряд, який

крок в укладені союзу

стане знаком союзу і розвіє будь-які сум­

гу частину жертовної крові й окроплює

ніви в цьому питанні. Мойсей наказує

всіх присутніх, кажучи: «Це кров союзу,

збудувати жертовник

Господню

і

-

зобов'язався

він бере дру­

зна'К Божої при­

що уклав Господь з вами, згідно з усіма

та встановити навколо нього

цими словами». І так жертовник Господ­

дванадцять стовпів як образ дванадцяти

ній і всі люди залишилися позначені од­

колін Ізраїля. Після цього він на горі у

нією і тією ж кров'ю

спілкуванні з Богом пише книгу закону,

втратила своє життя на знак союзу між

сутності

-

-

-

кров'ю жертви, яка

яку на всенародних зборах явно прочи­

Богом і людьми. З давніх-давен й аж по­

тують усім ізраїльтянам. Весь народ по­

нині існує такий звичай: якщо незнайомі

годжується виконати всі Божі заповіти.

до цього люди разом пережили якісь сер­

Опісля

Мойсей

наказує

принести

йозні переживання і труднощі, хочуть

жертву Богу. Саме ця жертва є централь­

своє знайомство і дружбу, що виникла

ною подією в укладенні союзу, оскільки

у важких обставинах, закріпити. З на­

його затвердження відбувається під час

міром, аби вона тривала до смерті, вони

її тривання. Жертва потрібна для того,

надрізують собі долоні, подають руки

щоб усі були свідомі - цей союз не на життя, а на смерть, тобто кожна сторо­

знак повинен означати так званий союз

на бере на себе зобов'язання не для того,

крові

щоб тільки забезпечити комфортне і без­

рвати, а хто порушить цей зв'язок, буде

одне одному і так змішують кров . Цей

-

зв'язок, який ніщо не здатне розі­

хмарне життя, а навпаки: на перше місце

винний на смерть. Народ добре розумів

виходить саме питання зв'язку, спільнос­

цей знак

ті між Богом і людьми, їх стосунків без

го народу став Божим «братом по крові»

огляду на обставини. Цей союз важливі­

аж до смерті. Цей зв'язок важливіший,

ший, ніж саме життя! Жертовні тварини

ніж будь-який інший, навіть родинний,

-

у союзі з Богом кожний із цьо­

втрачають життя, щоб засвідчити, що

бо настав він не внаслідок необхідності,

цей союз підкріплений смертю. І тепер

наприклад через народження, або через

для того, щоб дотриматися союзу, по­

похіть, а у важких обставинах гніту, за­

трібно бути готовим відректися навіть

грози смерті, голоду, поневірянь цього

власного життя.

народу. Діти не обирають своїх батьків,

Приносячи

жертву,

Мойсей

збирає

з необхідності повинні їх любити і по­

кров у посудини і розділяє її на дві рівні

важати;

частини . Коли згас вогонь жертви, на знак

прагне одружитися, тому створює союз з

освячення союзу він бере половину крові

іншою людиною, щоби не терпіти. Кров­

і рясно зливає її на жертовник, на якому

ний союз, як і союз Бога й людей, вини­

коли

приходить

час,

людина

щойно принесли жертву. Потім урочис­

кає у важких обставинах, в яких людина

то розгортає книгу завіту і голосно, аби

зближається до пропасті й смерті. Але не

всі присутні чули, читає книгу, а народ

ці обставини спонукають укласт~ союз,

уважно слухає. Коли Мойсей закінчив

ані вони, ані якась попередня умова не

читання,

є

весь

народ

однодушно

склик­

причиною

укладення

союзу;

навпаки,

нув: «Усе, що сказав Господь, зробимо і

коли тяжкі обставини подолано, особи

слухатимемося». Коли ж народ прийняв

аналізують, як вони пережили оці важ-

.;u Ір І о н J fJ fll \1 or

український

~~~g~~нський

11


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ВЕРЕСЕНЬ 201 З

кі часи, і розуміють, що тому іншому

це не просто знання і довір'я до Бога, а

можна довіритися у найважчій ситуа­

союз крові, який Бог уклав з ними. Тому

ції, бо навіть тоді, коли ще не мав жод­

вони завжди пильно вважали, щоб до­

них зобов'язань, прийшов на допомогу і

триматися цього союзу, деколи так бук­

підтримав. Тому цей союз важливіший,

вально, що за буквою втрачали відчуття

аніж життєвий добробут, успіх чи ро­

духа та реальності. Але завжди себе по­

динні ~в'язки.

чували тими, яких Бог обрав, щоби бути

Заключним етапом укладення союзу між Богом і людьми стало святкування,

з ними. Тому й переживали відповідаль­ ність за цю дружбу з Богом.

головною частиною якого була гостина:

Щоб зберегти цей союз, вони не боя­

((І зійшли вгору Мойсей та Арон, Надав

та Навігу й сімдесят старійшин Ізраїля.

лися піти на смерть, бо знали: якщо буде потрібно, то Бог готовий за них навіть

І побачили вони Бога Ізраїля; під ногами в

померти. Очевидно, що історія народу

нього

налічує багато прикладів відступлення народу від завіту-союзу. Але тоді була ці­

-

наче плита з сафіру, й така чис­

та, мов саме небо. Та він не поклав руки своєї на цих вибранців із синів Ізраїля;

кавою реакція людей: якщо вони страж­

вони побачили Бога, проте їли й пили»

дали від голоду чи нападу ворогів, то не

(Вих.

ставили перед собою питання, чому то

24, 9-11).

У Старому Завіті вважа­

ли, що якщо людина побачить Бога, то

Бог так чинить із ними. Ні, вони були

обов'язково помре. Саме тому Священне

переконані: якщо так сталося, то існує

Писання наголошує це як велику зміну

достатня причина. Тому запитували: що

люди,

ми не так зробили, у чому не дотрима­

які стали друзями-союзниками Божими,

лися закону, що Бог відвернувся від нас

у стосунках між Богом і людьми

-

змогли бачити Бога, їсти і пити перед

і тепер нас не супроводжує? Тоді нама­

Його обличчям і не померли!

галися навернутися до відповідальності й відновити свою повагу до союзу, який

Очікування нового і вічного союзу

Бог уклав із ними.

Подальша історія цього народу часто

Та цей союз залишався недосконалим,

сумна і трагічна. Він довго залишається

бо по-перше не вирішував головних ек­

в пустелі, а коли входить в обіцяну зем­

зистенціальних питань: чи осягнемо ві­

лю, тривалий час не може створити своєї

чне життя? Чи справедливість переможе?

держави. Створена врешті держава іс­

А по-друге, він був освячений тільки зо­

нувала дуже коротко

-

через півстоліт­

тя стався прикрий поділ на два царства.

волів і телят. Тому

-

Південне царство, яке зберегло правдиву

той

віру і традицію, проіснувало ще кілька

я був їхнім Владикою,

-

мій завіт!

-

Вони його зламали, хоч

століть і було знищене могутніми сусіда­

- слово Господнє. Ні, ось який завіт я створю з домом Ізраї­

ми, і вже ніколи не відновилося як три­

ля після тих днів,

вала політична структура. Прийшов час,

ду закон мій у їхнє нутро і напишу його

і народ втратив своє значення; віра через

у них на серці. Я буду їхнім Богом, вони

Ісуса Христа поширилася на інші народи,

ж

а цей став чужинцем по всьому світі. Але

ння цього нового союзу-завіту народ не­

від того часу і до тепер всі, приналежні

терпляче очікував.

до цього народу, знають, що їхня віра

12

внішньою жертвою

через пророків Бог проголошує: ((Завіт

-

-

слово Господнє: Вкла­

моїм народом» (Єр.

31, 32-33).

Сповне­

• Далі буде

український

;u Ір І о н }J d

хриаи~~~~~~~ 111 \1

О

r


ВЕРЕСЕНЬ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

201 З

ПАПА ФРАПЦИСК: ХРИСТІUІПИП" ЦЕ lІЮДИПА РАДОСТІ Є люди, які надягають маску

замість любити скелю, тобто Ісуса Христа,

християн і грішать, або живуть

люблять лише гарні слова, а тому залиша­

дуже поверхневим життям чи

ються лише на поверхні християнського

відзначаються надмірною впертістю,

життя, як слід не занурюючись у нього.

забуваючи таким чином про те, що

Вони є гностиками наших днів. Інший

справжній християнин - це людина

зразок

радості, яка опирає свою віру

як пожартував Святіший Отець, завжди

на скелі Христа.

дивляться у підлогу. Вони вважають, що

-

це суворі і сумні християни, які,

бути християнином вимагає жити у по­ Папа звертає увагу на дві крайності у

стійній

жалобі.

Вселенський Архиєрей

християнському житті: часто християни

наголосив, що у наш час є досить багато

є або суворими і сумними, або радісними,

таких християн, але вони не є справжні­

але без розуміння ідеї християнської ра­

ми

дості. А також, аналізуючи історію хрис­

маску християн. «Вони не знають, Ким

християнами,

вони

лише

надягають

тиянства, можна сказати, що існували два

є Господь, не знають, що це є Скеля, не є

типи християн: «християни слів», тобто

вільними християнами. І, говорячи дещо

ті, які лише говорять «Господи, Господи»,

простіше, вони не мають радості».

і «християни вчинків», які своєю пове­ дінкою дають свідчення своїх християн­

Той

перший

зразок

християн,

про

яких ми говорили, можна охарактеризу­

вати певною веселістю, але вона є лише

ських переконань.

Єпископ Риму, коментуючи біблійний уривок з Євангелії від Матея наголошує,

поверхнева ."

відзначається

Натомість

другий

«безперервним

зразок

похорон­

що завжди існувала спокуса жити поза

ним чуванням», не усвідомлюючи, чим є

скалою, якою є сам Христос, тобто буду­

християнська радість і не вміючи втіша­

вати своє життя на чомусь іншому, а не на

тись життям, яке нам подарував Господь,

міцній основі, на Господі Ісусі. Лише тоді,

оскільки не вміють говорити із Спасите­

коли будуємо своє життя на надійній ске­

лем. Вони не відчувають себе на Христі,

лі, на Ісусі, то навіть, як випаде сильний

як на міцній скелі, і не лише не є радіс­

дощ, розіллються потоки і подують силь­

ними, але й не є вільними. Як бачимо,

ні вітри, той дім встоїться. На жаль, ска­

одні є в'язнями поверхневості, а другі є

зав Папа, в минулому, а також і у наші дні,

в'язнями суворості. У житті таких людей

є чимало християн лише на словах, які

Святий Дух, Який чинить особу вільною,

впадають у спокусу будувати своє хрис­

не знаходить місця. А на закінчення Папа

підкреслює, що Господь запрошує нас бу­

тиянське життя без Христа. Придивляючись ближче до тих «хрис­

дувати своє християнське життя на Ньо­

тиян слів», які лише на словах є учнями

му, на Скелі, на Тому, що дає нам свободу

Ісуса, Єпископ Риму вказує на деякі їхні

і радість. •

характеристики. Він наголошує, що є два зразки таких християн. Перші

)

..:U І{\ Іон п український \1 (J r ~~~~~~нський

ІІІ

-

це ті, які

http://uk.radiovaticana.va

13


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ВЕРЕСЕНЬ 2013

ЗАБОБОППІСТЬ ""'СУПЕРЕЧИТЬ ХРИСТШІПСЬКІИ ВІРІ о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Все більше і більше в наш час український люд продовжує фальшиво вірити у різно­ манітні нісенітниці, насамперед видумані та такі, що теж суперечать здоровому глуздові попри часті зауваги святої Церкви. Наприклад, ті ж забобони, серед котрих найбільш поширеними є так звана неро­ зумна віра у підкову «на щастя» (особливо знайдену), у шкідливу силу чорного кота,

порожнього відра, п'ятниці 13-го тощо.

Найбільш дивує, що часто подібним пере­ ймаються особи, що називають себе". християнами. Як це розуміти?

Віра у дрімуче забобонство ти

-

гріх про­

1-ої Заповіді Господа. Цим грішать

до Всевишнього та забуття про повсюдне Боже Провидіння.

тоді, коли речам, які створив Бог чи сама

Через таке зайве вірування дехто, буває,

людина, приписують силу, котрої вони

може зчинити навіть сварку, осудити зліс­

за своєю природою фактично не мають

но іншого: якщо йому перейти дорогу з по­

і не матимуть, чи приписують їм більшу

рожнім відро~1 ... Пригадую, що як був ще

силу, ніж вони насправді вже мають. Це

малим, то одного разу в Карпатах не про­

помилкове переконання спонукає, отже,

пустив якогось заїжджого незнайомця по­

багатьох до вірування в різні безглузді

руч своєї оселі

практики, що начебто їх захоронять пе­

що була зовсім близько ... Він був досить не­

ред якимось нещастям і також принесуть

вдоволений, спитавшись, чому я так з ним

відповідне щастя ...

повівся. Потім узяв мене обома руками за

Чим

людство

менш

релігійне,

тим

-

я йшов по воду біля річки,

голову, що аж закрились очі, та трохи при­

більш схильне до смішних вірувань у

підняв ... Навіщо? Мабуть, аби те «ЗЛО» від

всілякі забобони, що не мають під собою

нього перейшло на мене. Чогось подібного

найменшої раціональної основи. «Забобо­

ніколи перед тим не бачив. Дивні бувають забобонні люди.

ни є відхиленням від релігійного почуття і практик, які воно передбачає» (Катехизм Католицької Церкви, №

2111).

Забобон­

ність так само належить до фальшивого

Забобони заважають нормально жити

та бути правдивим послідовником Христа. Нам вони не потрібні. Невір'я і забобонність часто два чоботи пара. Будьмо врешті­

вшанування Господа Бога. Це шлях тем­

-

ряви, котрий контролює диявол; недовіра

решт християнами, а не напівпоганами!

14

1

український м р І о н І IJ

христи~~~~~~~ І 11

V

О

r


ВЕРЕСЕНЬ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

2013

БlІАЖЕППІ ЧИСТІ СЕРЦЕМ ••• oJJaCl!J!b М_Еl!.ЧРУНЬ, ч~в .

невинного Йоана-Апостола Ісус любив

Всі ми любимо чистоту: чисті руки, чистий

дозволив йому притулитись до Своїх гру­

одяг, чисте повітря, чисте приміщення,

дей. А як любив Ісус діточок!

чисте небо. Але є ще інша чистота: це чисті

Отже, «хто любить чистоту серця, той буде мати приятелем Небесного Царя» (Прип. 20, 11). Більше того: чисту

більше від інших учнів, і на Тайній Вечері

думки, чистий погляд, чистий намір, чйсте сумління.

душу Бог називає «сестрою», приятель­

Дихають чистотою скромність, добро­ та, лагідність і покора. Дихають чистотою

кою, «нареченою» (Пісня пісень

4, 6-8).

А

св. Амвросій каже, що «кожна чиста душа

невибагливість, щирість, стриманість, ви­

-

розумілість і побожність.

рем всіх царів».

то цариця, бо є подружена з Богом, Ца­

та, яка оберігає тіло і душу від усього, що

Такою душею був блаженний єпископ Павло rойдич, ЧСВВ. Він прийшов до Ва­

ображає невинність. А ображають неви­

силіянського Чину, вже будучи священи­

нність непристойні слова, погані фільми,

ком. І хоч дуже любив молитву, душевне

Отож, котра людина є чистою? Лише

а особливо гріхи тіла, а ними є: розпуста,

зосередження і спокій, однак завжди вмів

нечистота, розгнузданість, ідолослужін -

утримувати

НЯ, чари, ворогування, сварки, ГНіВ, не­

дісний настрій та погідну атмосферу, яка

згода, єресі, суперечки, пияцтво та інші

всім додавала сил вистояти у святому по­

гріхи.

кликанні та в ангельській чистоті. За час

між

новиками

гарний,

ра­

Тож не дивно, що всі Святі дуже бояли­

його присутності не покинув новіціяту

ся цих гріхів і готові були втратити все, навіть життя, аби лише не порушити чи­

жоден новик - так благородно впливали на всіх його особистість та постійний до­

стоти. Вони були свідомі, що цей скарб є

брий приклад.

Божого походження, бо сам Господь при­

Сказав Ісус Петрові: «Коли я тебе не

ніс його з неба на землю (св. Амвросій).

вмию,

Вони знали, що лише «чисті серцем поба­

«Господи,

чать Бога».

тро,

Невинні, непорочні люди є в пошані, бо 2, 1); лі­

-

то не матимеш зо мною частки».

-

проказує до нього Симон Пе­

то не тільки ноги, але і руки, і го­

лову!» А Ісус йому: «Тому, хто обмитий,

вони схожі на лілеї (Пісня пісень

нічого не треба вмивати, крім самих ніг;

лея наповнює приємним ароматом увесь

увесь бо він чистий. І ви чисті, та не всі!

дім, а невинна людина своїм добрим при кладом

позитивно,

оздоровлююче

впли­

(Йо. 13, 8-10). Ісус знав, хто Його зрадить, тому й

ває на все оточення.

сказав: «Не всі ви чисті». Ісус з.нає кож­

Господь наш Ісус Христос усіх любить, але найбільше любив і любить чисті душі.

ного з нас! Тому просімо Його словами

Ось погляньмо, Пречисту Діву Він обрав

мені, Боже, і духа правого обнови в нутрі

собі Матір'ю, ангельської чистоти Йосифа

моєму» (Ле.

-

.!f

((Серце

чисте

утвори

в

50). •

опікуном, освячений ще в лоні матері

Йоан Хреститель став Його Предтечею;

ІІІ

псалмопівця:

I(\V dr ~~~~~~~нський Іо н

б український

Далі буде

15


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ВЕРЕСЕНЬ

201 З

БАЧИТИ ЩАСТИ В ОЧАХ ІПШОГО Вона вдала, що нічого не зауважила.

о. Віталій ТАРАСЕНКО

Коли видовище закінчилось, жінка зі­

Чоловік і жінка повертались додому. День був нелеrкий, втома давалася в знаки.

тхнула: «Ти весь час дивився на мене ...

Жаль, що ти не бачив цієї краси. Таке рідко

Хотілось Jfиwe одноrо: wвидwе дістатись

коли побачиш. Сьогодні щасливий день».

додому і відпочити. Йшли мовчки немов

Чоловік спокійно усміхнувся і лагідно

економили кожну частинку енерrії, щоб

відповів: «Так, сьогодні справді щасливий

вистачило дійти до кінця. Несподівано до·

день. Сьогодні для мене сталось величез­

неслась дивна мелодія. Вони пришвидшили

не відкриття. Я бачив твої щасливі очі і

хід і незабаром побачили на великій площі

не зміг відвести свій погляд, адже у твоїх

міста спектакль із феєрверків. Музика поло­

очах я бачив відблиск феєрверків. Це було

нила серця людей, а воrні на небі заворожу­

щось неймовірне.» Двоє щасливих людей

вали своєю яскравістю і красою спалахів.

повертались додому. День був нелегкий,

Жінка із великим захопленням слідкувала

тя. І в кожного була своя причина щастя.

але наповнений великим почуттям щас­

за цим дивовижним дійством. Вона ще ніко­

І кожний розумів, що цієї щасливої миті

ли в житті не бачила такої краси. Краса музи­

могло би і не бути, як би не було їх обох.

ки і світла магічно тримала в увазі всіх гляда­

Пройшло трохи часу і одного вечо­

чів. Та все ж жінка на якусь мить відвела свій

ра жінка підійшла до свого чоловіка та

погляд на чоловіка, бажаючи розділити свої

пильно поглянула йому в очі і в них по­

емоції. На великий подив вона зауважила, що

чоловік не дивився в бік спалахів, натомість

бачила щасливе обличчя, побачила своє обличчя. Чоловік сказав: «Ти бачиш те,

не відводив своїх очей від неї.

що бачу я".» •

БЕЗ lІЮБОВІ ..• Підrотував о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

Обов'язок без любові - робить людину нервовою, Відповідальність без любові - робить людину байдужою, Справедливість без любові - робить людину жорстокою, Правда без любові - робить людину критичною, Виховання без любові - робить людину дволичною, Розум без любові - робить людину хитрою, Привітність без любові - робить людину лицемірною, Компетентність без любові - робить людину непоступливою, Влада без любові - робить людину насильником, Честь без любові - робить людину високомірною, Багатство без любові - робить людину скупою, Віра без любові - робить людину фанатом, І є тільки одна велика переображаюча сила - це ЛЮБОВ!

16

український АІ І f1 Іон І а

христи~~~~~~~ І 11 \1

" ur


ВЕРЕСЕНЬ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

2013

.._

ПАИПОШИРВПІШІ ГРІХИ з поясненням іх духовного змісту ПЦ~rотував о. ~иоофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

Гріхи проти Бога та Церкви Маловір'я, сумніви в правдивості Свято­ го Письма та Передання (тобто в догматах Церкви, її канонах, законності та правиль­

ності єрархії, здійсненні богослужіння, в авторитетності писань святих отців). Відре­ чення від віри в Бога зі страху перед людь­

ми і турбота про земне благополуччя. Ма­

ловірство

відсутність повного, глибокого

-

переконання у якійсь християнській істині чи прийняття цієї істини тільки розумом,

але не серцем. Цей гріховний стан виникає

криття перед Господом в присутності духів­

на rрунті сумнівів або відсутності ревнос­

ника . Краще сповідатися зі всіх сумнівів: і

ті у правдивому богопізнанні. Маловірство

ті, які були відкинуті внутрішнім духовним

для серця

оком, і особливо ті, які були прийняті в сер­

те ж саме, що сумнів для розуму.

-

Воно розслаблює серце на дорогах сповне­

ці і породили там сум'яття та зневіру. Таким

ння волі Божої. Сповідь допомагає вигнати

чином очищується і просвічується розум

маловірство та скріпити серце.

Сумнів

-

думка, що порушує (виразно і

та скріплюється віра. Сумнів може виника­

ти на rрунті надм~рної довіри до себе, захо­

неясно) переконаність в істинності вчення

пленості чужими Думками, малої ревності в

Христа і Його Церкви в цілому і зокрема, на­

усвідомленні своєї віри. Плід сумніву

приклад, сумніви у євангельських заповід­

слабленість в проходженні шляхом Спасін­

ях, сумніви у догматах, тобто у якійсь правді

ня, спротив волі Божій.

-

роз­

віри, у святості якогось визнаного Церквою

Пасивність (мала ревність, брак старан­

святого або подій Священної історії, які

ня) в пізнанні християнської істини, вчення

святкує Церква, в богонатхненності святих

Христа та Його Церкви. Відсутність бажан­

отців; сумнів у почитанні святих ікон і мо­

ня (при наявності такої можливості) читати

щей святих угодників, у невидимій Божій

Святе Письмо, духовні книжки, вдумувати­

присутності в богослужінні й таїнствах.

ся та осягати серцем догмати віри, усвідом­

У житті треба вчитися розрізняти «пусті» сумніви, збуджувані бісами, навколишнім

лювати зміст богослужіння. Цей гріх вини­

середовищем (світом) та власним затьмаре­ ним гріхом розумом, - такі сумніви потрібно відбивати актом волі

кає на rрунті розумової лінії або надмірної боязні впасти в той чи інший сумнів. У ре­ зультаті істини віри засвоюються поверх­

і дійсні духовні про­

нево, бездумно, механічно, і врешті решт у

блеми, які треба розв'язувати, rрунтуючись

людини підривається здатність дієво-_!:;відо­

на повній довірі до Бога та Його Церкви,

мого виконання волі Божої в житті.

-

примушуючи себе до цілковитого самороз-

МІР ІОН

111 V

Ja Ur

український

~~~~~~нський

Далі буде

17


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ВЕРЕСЕНЬ

201 З

..,,,

ПРО ПАИВАЖlІИВІШВ (До відзначення 1025-ліття хрещення Русі)

У цьому році Україна відзначає 1025-ліття

Проголошення християнської віри держав­

Хрещення Русі. Відрадно, що українська

ною релігією об'єднало всі руські племена в

влада прийняла рішення відзначати цей

один народ. Воно мало-помалу викорінюва­

знаковий ювілей на державному рівні.

ло поганські звичаї або християнізувало їх.

Разом з тим, обов'язок всіх rромадян -

Християнська

віра

облагородила

по­

відзначити цю подію у власних думах

дружжя, родинне життя та взаємини між

і серцях, а також спільно поміркувати над тим, як сучасне суспільство крокує

повідує любов до ближнього, а тому поволі

вибраним

1025 літ тому шляхом.

зникали у княжій Русі дикі й жорстокі по­

Ми всі знаємо про наших славних предків

християнські церкви на місцях, де стояли

блаженну княгиню Ольгу і святого князя

ідоли. Призначив допомогу бідним, буду­

батьками й дітьми. Христове вчення про­

ганські звичаї. Володимир звелів будувати

-

Володимира Великого. Вони змінили долю

вав притулки для знедолених, заїзні доми

Київської Русі, направивши її на воістину

для подорожуючих і лічниці для хворих.

Божий, християнський шлях. Княгиня

18

Ольга,

ставши

Християнство в Київській державі ста­

християнкою,

ло на сторожі справедливості. Передусім

показала народові нове життя. За її пану­

воно поборювало рабство, несумісне з на­

цання християнство

з

укою Христа. Духовенство закликало бояр

стає другою,

поруч

поганською, державною релігією. А її внук,

покинути міжусобиці й розбрат та жити у

великий Князь Володимир, довершив поча­

згоді й любові. Коли вони прислухалися до

ту княгинею справу

охрестив свій народ,

повчань духовних наставників, то в держа­

і Київська Русь стала повністю християн­

ві панували мир і згода, нація процвітала.

-

ською державою. Хрещення Київської Русі

Коли ж нехтували ними, то країна зазнава­

мало епохальне значення для всього народу.

ла багатьох лих.

український іJ1ІР ІОН )d " (J

христи~~~~~~~

r


ВЕРЕСЕНЬ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

201 З

*** Отакі процеси відбувалися

по-справжньому повернутися до християн­

1025 літ тому в

ства. Для цього необхідно ввести вчення про

нашій країні! А задумаймося над сучасними

Бога та Божі закони у всю систему освіти.

суспільними й релігійними процесами. Тут

Варто взяти за приклад вивчення релігії,

бачимо величезну проблему... Щораз більше

яким воно було у довоєнній Галичині, коли у

сучасне суспільство відходить від засад хрис­

шкільних і гімназійних свідоцтвах предмет

тиянства, щораз більше негативних, дияволь­

релігії стояв на першому місці.

Всі ми прагнемо для своїх дітей різно­

ських явищ спостерігаємо в цьому світі.

Основна причина цих явищ криється у

бічного знання та пізнання. То чому ж вони

незнанні сучасниками Творця всього світу

і його основоположних для добра законів.

позбавлені можливості вчити теологію, як вивчають біологію, психологію, філологію?

Атеїстична система совєтської держави по­

Чому вивчають закони природи й суспіль­

збавила кілька поколінь громадян України

ства, а позбавлені знань про їхнього Творця?

знань про Господа Бога. Релігія заважала ко­

Не можна приймати аргумент, що тепер

муністичній ідеології, якій треба було позбу­ тися засад моралі і совісті, щоб вершити свої

так не прийнято у світі. На який світ хочемо

беззаконня. Чи не тому носії тієї ідеології і за­

де бачимо стільки аморальності й злочин­

рівнятися? На Америку та Західну Європу,

раз піднімають галас проти вивчення релігії

ності? Хіба не кр,аще відновити власну, ко­

в школах? Бояться, що їхні нащадки почнуть

лись так високу, моральність і духовність?

виконувати заповіді «Не убий», «Не свідчи

Також не приймаймо аргументу, що вивчати

ложно», «Не привласнюй чужого»? Не буде

релігію не варто через існування багатьох

тоді кому продовжувати їхні чорні справи ...

конфесій. Творець Всесвіту - єдиний, і вчен­

Натомість, обов'язком усіх, хто прагне

ня про нього може бути понадконфесійним!

справедливості й загального добра, є повер­

Проте сучасні релігійно неграмотні керівни -

нення до християнських засад, чого найбіль­

ки держави й чиновники не відають про це і

ше бракує людям у наш час. Народ, який по­

позбавляють наступні покоління можливос­

над тисячоліття вважається християнським,

ті знати основну науку.

через незнання основ християнського вчен­

Хотілося б порадити всім посадовим осо­

ня стрімко скочується до аморальності, зло­

бам пройти короткий релігійний всеобуч,

чинності, несправедливості й жорстокості ...

щоб надолужити те, чого їх позбавила па­

У релігійному невігластві криється пер­

нуюча раніше безбожна й злочинна систе­

шопричина кризи моральності, яка поро­

ма, яка затуманювала всіх комуністичним

джує всі інші кризи .

гаслом «релігія

До того ж зраджуються заповіти нашого

-

опіум народу». Пожинає­

мо плоди багаторічного виховання суспіль­

великого Князя Володимира, котрий охрес­

ства войовничим атеїзмом. Тож не повинні

тив Київську Русь і віддав український на­

дивуватися сучасним негараздам. Людська

род під опіку Всевишнього Творця. А чи

природа мусить мати якийсь духовний стер­

може народ-відступник сподіватися на щас­

жень. І коли її позбавили духовного культу,

вона собі знаходить культ сили, культ гро­

ливе життя?

Тож найважливішими у відзначенні зна­

шей, культ різноманітного дурману.

кового ювілею мають стати заходи з ліквіда­

Чому колись повсюдно примусово чи­

ції релігійної неграмотності. Не достатньо

тались лекції про відсутність Бога, (і цим

пишними урочистостями, піснями й вистав­

керувала держава під проводом злочинної

ками відзначати доленосний ювілей

мІ р ІО Н

І І І \1

український

О f' ~~~~~інський

-

слід

партії!), а тепер нічого з боку державних та

19


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

освітніх чинників не робиться, щоб реабілі­

ніх гріхів, як от до абортів, до одностатевих

тувати релігію в людських умах? Чому дер­

шлюбів та інших збочень? Навіщо обстою­

жавні чинники, славлячи великого Князя

вати свободу до гріхів? Так згодом можна

Володимира, не наслідують його прикладу?

дійти до толеризації різних маніакальних

Дві тисячі літ тому Господь послав нам сво­

злочинів, трактуючи їх як потребу хворого

го Сина-чоловіка, який дав людству вичерпну

індивіда! Христова ж наука нагадує, що не

науку про добро і зло, а до нас вона ніяк не

можна мовчати на гріх, не можна до гріха за­

може дійти! Лишень уявімо собі: коли б кожен

охочувати. Тож задумаймося над цим!

громадянин дотримувався таких простих і

І не біймося про це вголос говорити. А то

гуманних заповідей, як «Не вбий», «Не свідчи

здається, що багатьом посадовим і публічним

ложно», «Не посягай на чужу власність», «Не

людям бракне сміливості вголос визнавати

затримуй платню», «Люби ближнього свого,

Всевишнього Творця і слідувати його запо­

як себе самого» тощо

яким ідеальним стало

відям. Бо як інакше пояснити, що люди, які

Вчення про основну суть людського іс­

вести християнським шляхом свою країну?

-

б людське суспільство!

вважають себе християнами, соромляться

нування трактують, як якийсь міф. І чим

Прикриваються облудними словами про де­

більшим релігійним невігласом є індивід,

мократію, свободу совісті, а насправді боять­

тим впевненіше твердить про свою право­

ся розірвати пута силоміць насадженого ате­

ту. Воістину, кого Бог хоче покарати, тому

їзму. Атеїзму, що є добровільною сліпотою, бо

розум відбирає!

як інакше назвати тих, хто говорить про зако­

Не позбавляймо самі себе розуму! Доби­ ваймося від Держави забезпечення здобуття

ни природи і закони суспільного розвитку, не задумуючись, хто ж створив, видав ці закони.

всіма громадянами знання про Творця усьо­

Та чи ми, будуючи і відвідуючи численні

го сущого та про вчення Ісуса Христа, яке

храми, йдемо тим шляхом, який вказав Ве­

1025 літ тому і яке тепер так

ликий Князь, чи розуміємо потребу жити

прийшло до нас

занепало в Україні.

з Богом, виконувати Божі Заповіді?! Чи не

Предмет теології повинен посісти таке ж

пора вже усвідомити головну причину всіх

поважне місце в освіті, як посідає філосо­

негараздів сучасного суспільства і, не че­

фія. Лише допомігши людям пізнати Бога та

каючи, що хтось знову навертатиме нас на

Його закони, вичерпні й універсальні, оздо­

правильну путь, взятися за самоочищення й

ровимо наше суспільство. Зрозуміймо, що

відновлення себе і всього люду?

лише морально-здорове суспільство здатне

створити міцну, справедливу Державу!

Пора вже зліквідувати релігійну негра­

мотність, вникнути у вчення Христа, засво­

Тож на відзначення 1025-ліття Хрещення

їти його і застосовувати у всіх сферах життя!

Русі зробімо крок до пізнання Христового

Тоді зникнуть і всі негаразди: обман, шах­

вчення, даймо всім людям знання про Бога!

райство, злодійства, розбої, гріхи, які чи­

І не треба винаходити якісь новітні науки й закони, не треба намагатися бути мудрі­ шими за Господа Бога. Бо це ні до чого до­

брого не призводить. Для прикладу, навіщо видумувати якийсь

20

ВЕРЕСЕНЬ 201 З

нять люди, що не знають Бога, а обрали собі за ідола гроші й розкіш. Коротше кажучи, час не лише відзнача­ ти ювілей Хрещення України, а й жити по­

християнськи!

предмет так званої толерантності, який те­

Лідія КУПЧИК,

пер входить у освітню моду. Чого доброго він

голова Львівської міської організації

навчить? Бути толерантним до сьогодніш-

Всеукраїнської Ліги Українських Жінок

український

,:Ulf\IOH )0 '1 or

христи~~~~~~~ ІІІ


ВЕРЕСЕНЬ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

201 З

КОРОТКА ІСТОРDІ УГКЦ Віталій КОВАЛИШИН

Початки християнства на українських

землях сягають апостольських часів. Що­ правда, наше церковне життя тоді ще не

набуло організованих форм, але важли­ ве значення має літописне свідчення про євангельську місію на наших землях апос­

тола св. Андрія Первозванного та його

благословення для київських гір. Наприкінці І ст. на Кримському півост­

рр. просвітитель слов'ян святий рів­

рові в Херсонесі проповідував християн­

861

ство і був замучений за віру священному­

ноапостольний Кирило (Філософ) під час своєї хозарської місії мав нагоду бачити в

ченик Климент Папа Римський.

Св. Іван Золотоустий

(+407) у своїх

«Ко­

ментарях до Євангелія від Матея» заува­

жував, що«". і скіфи, і сармати,

...

перекла­

Херсонесі «Євангеліє та Псалтир, руськи­ ми письменами писані».

У

р. прийняла християнство Бла­

954

даючи Святе Письмо кожні на свою мову,

женна Ольга княгиня Київська (у Хрещен­

філософствують про ці словеса». Св. Єро­

ні названа Оленою).

нім

(+420)

наголошував, що «холодна Скі­

У

988

р.

Святий

рівноапостольний

фія кипить жаром віри». Існують згадки

князь Володимир (у Хрещенні

про участь у І Вселенському Соборі

(325)

запровадив християнство в його східній

ст. деякі слов'янські володарі

жавну релігію Київської Русі. Це сталося

єпископів Босфору та Корсуня. У

VII- ІХ

запроваджували

християнство

-

Василій)

(візантійсько-слов'янській) традиції як дер­ в

межах

перед тим, як великий церковний розкол

своїх володінь і тим торували шлях до за­

1054 р. розділив християнський Схід і Захід.

гальнодержавного утвердження Христової

Київська Митрополія була підпорядкова­

віри. Відомою подією з цього ряду було

ною Патріархові Константинопольському,

хрещення на переломі

та ІХ століть

проте ця Церква продовжувала підтриму­

новгородського князя Бравлина в Сурожі

вати зв'язки із латинським Заходом і його

(сучасний Судак) в Криму. Київський каган (князь) Аскольд вва­

Патріархом

VIII

-

Папою Римським.

За князювання Ярослава Мудрого, у

р" на митрополичий престол був по­

жав запровадження візантійського хрис­

1051

тиянства як державної релігії за найваж­

ставлений руський митрополит Іларіон.

ливіший і найперспективніший захід. У

Цього ж року преподобний Антоній Пе­

р. за Константинопольського Патріар­

черський заснував Києво-Печерський мо­

ха Фотія та імператора Костянтина Багря­

настир, а преподобний Теодосій, .що був

860

нородного відбулося перше хрещення Русі.

місцевого походження, збагатив ,z:\уховне

У

р. була заснована Руська митрополія

життя благодаттю монашого уставу. На

під проводом митрополита Михайла Си­

цей період також припадає початок цер­

рина та шістьох єпископів. Взимку

ковного

863

11'

)

,;u Іон б український ( 11 " ur ~~~~~~нський

860-

почитання

святих нашої землі

21


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ВЕРЕСЕНЬ

фом

11

2013

був одним з ініціаторів Флорентій­

ської унії

(1439).

Починаючи з початку

століття, на

XIV

північ від Києва в Москві сформувався та зміцнів новий церковно-державний осе­

редок.

Московська

Церква

відмовилася

визнати Флорентійську унію і відокреми­ лась від давньої митрополії в Києві, про­

голосивши свою автокефалію (самовряду­ вання) у

1448

р. У

1589 р.

Церква в Москві

здобула статус патріархату. У

1458

р. Ми­

трополитом Київським і всієї Русі з бла­

гословення Папи Римського стає Йосиф Болгаринович,

визнаний

і

Патріархом

Константинопольським.

Берестейська унія

1596 р.

Як результат тривалого процесу уній­

них змагань Синод єпископів Київської митрополії під

проводом

Митрополита

Михайла Рогози приймає рішення пере­ йти під юрисдикцію Римського престо­

лу, забезпечивши при цьому збереження

-

мучеників Бориса і Гліба (у Хрещенні

названих Романом і Давидом). У

Церковної та етна-культурної самобут­

митрополичу катедру в Києві посів на­

ності. Таку модель Церковної єдності було

ступний русич

утверджено на соборі

-

Клим Смолятич. УХ-ХІІ

1596

року в Бересті,

століттях Київ стає одним із найбільших

від якого й починається інституційне іс­

духовно-культурних центрів тодішнього

нування УГКЦ. У

християнського світу.

На початку

XIV

століття Патріарх Кон­

стантинопольський

засновує

Галицьку

Мирополію.

1646

р. Мукачівська та Пряшівська

єпархії проголосили «Ужгородську унію»,

яка стала опорою для збереження україн­ ської релігійної та культурної ідентичності

Незважаючи на те, що між Константи­ нополем та Римом існували суперечнос­

ті, київські ієрархи намагалися зберегти

в умовах чужоземної окупації.

У

1620

р., через внутрішній розкол в се­

редовищі ієрархії та вірних, єрусалимський

р. було вста­

Патріарх Теофан висвятив на Митрополи­

новлено празник на честь перенесення до

та Київського Йова Борецького та шістьох

християнську єдність. У

22

східної християнської Традиції і власної

р.

1147

1095

міста Барі в Італії чесних мощей св. Мико­

єпископів. У 30-40-х рр"

лая Мирлікійського Чудотворця. Послан­

Митрополитів Йосифа Велямина Рутсько­

ці з Русі брали участь у соборах Західної Церкви в Ліоні (1245) та Констанці (1418 р.).

го та Петра Могили примирення «Русі з

Сам київський митрополит Ісидор разом з

проголошення · Київського Патріархату за­

Патріархом Константинопольським Йоси-

кінчилися невдачею. Невдовзі православна

XVII

ст. спроби

Руссю», скликання спільного Собору та

український МІР ІОН

христи~~~~~~~ ' 11 "

1n

оr


ВЕРЕСЕНЬ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

2013

Київська митрополія була підпорядкована Московському патріархатові (1686) й пере­ творена на звичайну єпархію в процесі по­

слідовної, жорстокої уніфікаційної та руси­ фікаторської політики царату. З розвитком російської імперії поси­ лювались і репресії проти Унії та насиль­ ницьке навернення вірних на одержав­

лене

російське

1839, 1876).

православ'я

(1772, 1795,

Пратулинські мученики стали

символом стійкості холмських українців

у батьківській вірі. Не кращою була доля в Росії й для православних українців. За висловом

історика

Дмитра

Дорошенка

«До нового ХІХ ст. український народ пе­

рейшов позбавлений не тільки свого авто­ номного устрою, своєї школи, але й своєї

національної Церкви. Над його духовним життям залягла темна ніч». Незадоволення

пов'язаністю

в

Україні

Російської

тісною

Православної

Церкви з імперською владою та з велико­ російськими

національними

привело

зародження

до

інтересами

«українофіль­

вником культурно-освітнього товариства

ської» течії, яка після російської революції

«Просвіта», яке ширило українську освіту

року переросла в організований рух

й національну свідомість в Україні й на по­

1917

за автокефалію українського православ'я . Спроби проголошення Української Право­

селеннях .

Світлою сторінкою вписана в історію

славної Автокефальної Церкви у 1920-х та

нашої

в 1940-х рр. натрапили на рішучий спро­

та Йосифа Сембратовича (1870-1882 рр.)

тив та репресії з боку радянської влади. У 1808 р. у Львові була створена греко­

щодо морального, фізичного та економіч­

Церкви

діяльність

Митрополи­

ного оздоровлення в Галичині, створення

католицька Галицька Митрополія. З ініці­

братств та товариств тверезості. Основи

ативи Галицького митрополита Михайла

для духовного і матеріального піднесення

Левицького започатковано процес відро­

Галичини було закладено в його посланні

дження української церковної та народної

«Про велику гідність людини»

(1876 р.).

мови. «Головна Руська Рада», створена в

1848

р. у Львові й очолена єпископом Гри­

горієм Яхимовичем (Галицький Митро­ полит в

1860-1863

рр.), висунула перед ав­

Тривожні часи ХХ ст. На

порозі

стрійським урядом вимогу про автономію

постаті

для Східної Галичини.

кого

ст.

Греко-Католицька

митрополита

(1901-1944).

Андрея

Шептиць­

На час його пастирсько­

року греко-католицький

го служіння припадають тривожні часи

священик Степан Качала виступив засно-

двох світових воєн та семиразової зміни

8

грудня

ХХ

Церква в Галичині удостоїлася визначної

t111Gloнdp

1868

український

християнськии часопис

23


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ВЕРЕСЕНЬ

політичних режимів. За цей період, за­

тоталітарного режиму.

вдяки його жертовній посвяті та талантам

радянська влада заарештувала Архиєпис­

церковного і народного провідника, ГКЦ

копа Йосифа Сліпого, а згодом було ре­

досягнула найбільших висот за весь доте­

пресовано і всіх інших владик. У березні

11

квітня

1945 року

року у Львові відбувся псевдособор,

перішній період свого історичного розви­

1946

тку. Його стараннями відкрито семінарії

на якому проголошено ліквідацію УГКЦ,

для підготовки духовенства в Станіславові

значну частину її майна передано Росій­

(тепер· - Івано-Франківськ) та Перемишлі,

ській Православній Церкві, а вірних та ду­

засновувалися українські школи,

ховенство насильно змушували зрікатися

бурси

для молоді, шпиталі, сиротинці, надавала­

своєї віри. Свідками вірності Христові та

ся підтримка українському мистецтву та

українській Церкві стали мільйони жертв

культурі та допомога обдарованим студен­

новітніх

там. ГКЦ у цей період вкладала значні фі­

щеники і миряни, монахи і монахині. Під

нанси з метою становлення українського

час свого Пастирського візиту в Україну в

переслідувань:

2001

вперше відвідав українських поселенців у

голосив блаженними

Північній Америці та заснував для їхньої

нашої Церкви.

В

єпископи,

р. Святіший отець Іван Павло

економічного життя. Митрополит Андрей

духовної опіки греко-католицьку ієрархію.

1946-1989 рр.

11

свя­

про­

новомучеників

28

УГКЦ була змушена дія­

Він відновив автентичні форми східного

ти в підпіллі. Провід Церкви продовжував

чернецтва, дбав про подолання латиніза­

здійснювати Митрополит Йосиф Сліпий

торських впливів та відновлення східно­

протягом довгих

християнської

ув'язнення. Після його звільнення в

ідентичності

церковного

життя. На початку минулого століття він

18 років

свого тюремного

1963 р.

завдяки старанням папи Івана ХХІІІ в

виступив як зачинатель міжцерковного ді­

1964 р.

алогу сучасних українських церков

ісповідник віри Митрополит Володимир

-

спад­

підпільну Церкву в Україні очолив

коємниць Хрещення святого Володимира,

Стернюк. Незважаючи на всі зусилля без­

щоби наблизити час їхнього єднання на­

божного режиму, під проводом підпільної

вколо престолу Митрополита Київського.

ієрархії продовжувалося церковне життя

Саме оновлена ГКЦ, на думку Митропо­

на Батьківщині та в місцях заслань: діяли

лита, мала б бути не перешкодою, але го­

підпільні семінарії та монастирі, зроджу­

ловною сполучною ланкою у відновленні

валися нові покликання до священичого

сопричастя між християнським Сходом і

та монашого життя.

Заходом.

Завдячуючи твердій волі та невтомній

Наступником Митрополита Андрея піс­

праці Митрополита Йосифа Сліпого, після

1 листопада 1944 року став

його насильного вивезення за межі Укра­

Йосиф Сліпий (1944-1984). Він належав до

їни значно пожвавилося церковне життя

ля його смерті

найближчих сподвижників Митрополита

на українських поселеннях на Заході. Ми­

Андрея як довголітній ректор Львівської

трополит брав участь у

семінарії та Богословської Академії

Соборі

1944) та єпископ (1939 р.).

24

201 З

(1928-

(1962-1965),

11

Ватиканському

на якому виступив з

з правом з наступництва

пропозицією про довершення церковної

На цей час припадає початок жорсто­

дує Патріарший собор Святої Софії в Римі

структури ГКЦ Патріаршим устроєм, бу­

ких переслідувань ГКЦ як в Радянському

та

Союзі так і в усіх інших країнах-сателітах

Університет священномученика Климен-

засновує

Український

Католицький

український

;u І{\ І о н }І п

хриаи~~~~~~~ І 11 \1

О

r


ВЕРЕСЕНЬ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

201 З

та, папи Римського. Наполегливі старан­

позначений

ня ієрархії та вірних з метою збереження

янням на тлі майнових суперечок, усклад­

церковної ідентичності були увінчані в

нений розколом всередині українського

1975 р., коли Кардинал Йосиф Сліпий при­

православ'я. У 90-х рр. була відновлена

йняв титул Патріарха.

єпархіальна структура та створено Києво­

Наступником Патріарха Йосифа, Вер­

(1984-

У

1996 р.

єпископом-помічником Глави

УГКЦ обрано єпископа Любомира Гузара, а після смерті

2000).

протисто­

Вишгородський екзархат.

ховного Архиєпископа УГКЦ і Кардинала

став Мирослав-Іван Любачівський

міжконфесійним

14 грудня 2000

р. Верховно­

го Архиєпископа Мирослава Івана Кар­

Вихід з підпілля

динала Любачівського Синод Єпископів

З середини 80-х років в Україні розпо­ чався

процес

люваний

відродження

Митрополитом

УГКЦ,

очо­

УГКЦ обрав Владику Любомира його на­ ступником.

Важливе місце в житті Церкви мали

Володимиром

Стернюком та підпільною ієрархією. Пе­

Патріарші Собори УГКЦ

реломними

з

подіями

були

багатотисяч­

метою

(1996, 1998, 2002)

обговорення усією

церковною

ний молитовний похід у Львові до Собору

спільнотою

Святого Юра

лігійного і суспільного життя: навчання і

17

вересня

1989

р. з вимогою

найважливіших

питань

ре­

легалізації УГКЦ в Радянському Союзі і

виховання у вірі, духовного відродження

зустріч Папи Івана Павла П з главою СРСР

та соціального служіння.

Михайлом Горбачовим в грудні цього ж

Під час історичного візиту Івана Павла

року. Ці події дали початок відродженню

П в Україну в

легальної структури УГКЦ, віднові мона­

них зустрічей з ним у Києві та ·Львові, в

2001

р., численних молитов­

шого життя, процесу повернення відібра­

повній мірі виявився благодатний вплив

них святинь, відбудові системи духовної

відновленої Церкви на українське суспіль­

освіти. За короткий час відновлено діяль­

ство, її значний духовний потенціал та

ність єпархіальних семінарій та Львівської

міжнародний авторитет.

Богословської Академії, розгорнулася ви­ давнича діяльність, налагоджено співпра­

У

2002

р. Синод Єпископів УГКЦ при­

йняв рішення про перенесення Патріаршо­

цю зі школою та душпастирство молоді, у

го престолу нашої Церкви до столиці Укра­

війську. На жаль, початок 90-х років був

їни та будову в Києві Патріаршого собору. •

А.І І р І о н

ІІІ

V

)r ~~~~~~~нський

О

п український

25


ОСВ.ЯЧЕПШІ ПАТРІАРШОЮ СОБОРУ ВОСКРЕСІПШІ ХРИСТОВОЮ УГКЦ В КИЄВІ 18 серпня з нагоди

1025-річчя Хрещення

України-Русі відбулася історична подія

жевою водою. Виливаючи тричі навхрест вино

на престол, Глава Церкви промовив: «Окропи

в житті Української Греко-Католицької

мене іссопом, і очищуся, обмий мене, і стану бі­

Церкви - Отець і Глава Церкви

ліший від снігу». Потім трапезу помастили ми­

Блаженніший Святослав (Шевчук)

ром, після чого всередину престолу Блаженні­

освятив головний храм греко-католиків -

ший Святослав заклав мощі святих мучеників.

Патріарший собор Воскресіння Христового.

«У цю трапезу ми вклали мощі цілої спіль­ ноти святих: апостолів Петра і Павла; свя -

«Цей Собор є видимим знаком єдності й

того Андрія Первозванного, першого з по­

соборності нашої Церкви як в Україні, так і

кликаних і благовісника Божого Слова на

далеко поза її межами. Ми будували його всі разом

-

цеглинками-пожертвами, що надхо­

дили сюди з усього світу. Цей Собор збирає

кримських землях; святого

усіх синів і дочок Володимирового Хрещен­

ника Йосафата, що своєю кров'ю запечатав

священномуче­

ня, закликає їх до єдності, до відновлення у

єдність Київської Церкви з Римським Апос­

вірі, до джерела небесної поживи в духовній

тольським престолом; блаженних священно­

пустелі сучасного світу»,

26

київських горах; Папи Климента Римського та Мартина, які загинули на українських

-

наголосив Бла­

мучеників ХХ століття Миколая Чарнець­

женніший Святослав у проповіді до духо­

кого та Йосафата Коциловського»,

венства та вірних.

Отець і Глава Церкви.

- сказав

Перед освяченням престолу архиєреї поми­

Після освячення престолу свяченою во­

ли його водою з милом, червоним вином, ро-

дою окропили стіни Собору з внутрішньої

MIGIOHdP


сторони. Власне цим і довершили Чин освя­

Лунгро,

чення храму.

Владика Юрій Джуджар

У Богослужінні взяли участь офіційні де­

Італо-албанської

Церкви

-

(Італія);

Апостольський

екзарх для греко-католиків Сербії та Чорно­

легації від Римо-Католицької Церкви та Схід­

горії; Владика Ладіслав Гучко

них католицьких церков. Римо-католицьку

ський екзарх для католиків візантійського

Церкву представили: Кардинал Аюдріс Юзас

обряду Чеської Республіки; Ставрофорний

Бачкіс

-

Архиєпископ-емерит Вільнюса

Папський легат; Кардинал Тімоті Долан

-

-

Ар­

Протієрей Михайло Стахнек

-

-

Апостоль­

делегат Вла­

дики Кекіча з Боснії та Герцеговини.

хиєпископ Нью-Йорка, Президент Американ­

Також на освяченні були представники

ської єпископської конференції; Архиєпископ

благодійних організацій: Монс. Джон Ко­ зар - президент «Кневи» (США); п. Карл Ітю

Томас Едвард fалліксон -Апостольський нун­

президент «Кневи» (Канада); о. Штефан

цій в Україні; Архиєпископ Ричард Смит - Ар­

-

хиєпископ Едмонтона, Президент Канадської

Дартман

єпископської конференції; Архиєпископ Ста­

на); п. Йоганес Фрайхер Хеерман фон Зюдвік

ніслав Будзік

-

Архиєпископ Любліна, пред­

-

-

президент «Реновабісу» (Німеччи­

президент «Церкви в потребі» (Німеччина);

ставник Польської єпископської конференції;

п. Майкл Оконор

Архиєпископ Петро Мальчук

Лицаря «Лицарів Колумба» (США).

-

представник

Римо-католицької Церкви в Україні; Владика

f ерхард

Файr'е

-

єпископ Магдебургу, пред­

ставник Німецької єпископської конференції. Від Східних католицьких церков були присутні Владика Мілан Шашік

-

єпарх Му­

качівський; Владика Фюлоп Кочіш Хайдудорога

Угорської

єпарх

греко-католицької

церкви; Владика Донат0 Олів'єро

tНIGIOHdP

-

-

представник Верховного

На прощу з нагоди освячення С<?бору при­ були вірні з усіх континентів сві'fу, різних міст і сіл України. Загалом за попередніми

підрахунками прибуло Вірні

під час

хресні обіти.

18 тисяч прочан.

Богослужіння

відновили

• Департамент інформації УГКЦ

єпарх

27


-

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ВЕРЕСЕНЬ

201 З

МИР, МИР, МИР! (ІПТЕРВ'Ю ПРО МЕДЖУГОР'Є З О. ІГПАТІЄМ МОСКАІІЮКОМ, ЧСВВ,

ПАСТО.ЯТЕlІЕМ МОПАСТИР.Я св.ятоrо ЮРІ.я в ЧЕРВОПОГРАДІ) Для баrатьох людей із різних країн світу, ба­ rатих і бідних, найріднішим на Землі місцем стало Меджугор'є. Це містечко в Боснії та Гер­ цеrовині, де приблизно 4 тисячі мешканців, щорічно відвідує близько мільйона християн різних конфесій. Значна частина духовних осіб і мирян вірить, що вже більше 31-ro року тут об'являється Пресвята Діва Марія.

особливу силу побороти свої слабкості, зро­ бити певні постанови та отримати цей мир. Що Ви можете сказати про

об'явлення Пресвятої Богородиці? Вже 31 рік Пресвята Діва Марія приходить до цього малесенького містечка в Боснії та Герцеговині. І в першому посланні шістьом дітям Вона сказала: «Мир, мир, мир!)) І щора­

Зі своїми парафіянами не раз побував

зу, коли Діва Марія приходить до дітей і че­

у Меджугор'ї о. Ігнатій Москалюк, ЧСВВ,

рез них передає послання цілому світу, Вона

Ігумен Червоноградського монастиря Свя­

просить про таке: найперше

того Юрія. Отож я попросив його розпові­

молитва, щоб люди не забували щодня мо­

сти про це місце.

литися, щоби відвідували недільні Богослу­

-

це щоденна

жіння; щомісячна Сповідь; а також взаємне

Отче Ігнатію, розкажіть, будь

прощення, щоб ніхто не тримав образи один

ласка, що спонукало Вас поїхати до

на одного. І власне це допомагає зрозуміти

Меджугор'я? Дуже багато разів я чув про Меджугор'є,

людині сенс свого життя. І тому так багато людей приїжджають у Меджугор'є.

про об'явлення Божої Матері, і багато разів по­ становляв поїхати в це місце. Були різні пере­

Що Ви відчували під час цього

шкоди, труднощі, але у 2012 р. так Господь до­

паломництва?

поміг мені, що я тричі побував у Меджугор'ї:

Я б краще так сказав: не що я відчував,

з паломниками з Червонограда, у

а що переосмислив, бо почуття час від часу

на священичих реколекціях і в жовтні

зраджують людину. Бог дав людині розум,

у травні липні

-

-

-

знову з паломниками з Червонограда.

Коли вперше я відвідав Меджугор'є, то зрозумів, що це місце особливе. Особливе

щоби вона оцінювала певні речі, аналізу­ вала. Переосмислив я немало, побачив свої недоліки, зробив певні висновки. І прошу

чим? Особливе тим, що в цьому місці кожна

Бога та Пречисту Діву Марію, щоби допо­

людина відчуває спокій і мир. Мир, який дає

могли мені виправити мої недомагання.

Бог. Сьогодні у світі людині бракує миру: Вона його не знаходить. І лише тоді зможе його

Скажіть, будь ласка, що, на Вашу

знайти, коли зрозуміє те, що робить у своєму

думку, є найважливішим у Меджугор'ї?

житті неправильно, та коли все це виправить

Багато

або буде принаймні старатися виправити

Меджугор'є

своє життя. О тоді вона отримає мир.

чудо. Але найбільше чудо Меджугор'я

У

зо

Меджугор'ї

людина

людей

з

старається

наміром

приїхати

побачити

в

якесь

-

це

переосмислює

те, що людина повертається додому після

своє життя в особливий спосіб, має якусь

цього паломництва 'з великими змінами у

український АІІGІОН Jd христи~~~~~~~ І 11 (J

r


ВЕРЕСЕНЬ

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

2013

своєму житті. Можливо, ці зміни відразу

і можу твердо сказати, що їхнє життя поча­

непомітно, тому що людське серце не мож­

ло змінюватися. Про це свідчать не тільки

ливо побачити. Власне найбільше чудо

-

люди, які були в Меджугор'ї, але свідчать

коли людина, приїхавши в Меджугор'є

їхні родини, їхні близькі, друзі чи знайомі.

однією, повертається іншою. Навернення

Багато чого вони в цих людях не впізнають,

людини

кажуть, що людина стала іншою - добрішою.

-

це найбільше чудо.

Вона стала чулою на болі свого ближнього. Отче, а до чого на цій землі

Вона стала такою ранимою, коли відчуває,

закликають священики?

що ближній Потребує її допомоги. Іншими допомог­

словами можу сказати: що ці люди, які були в

ти людині йти по дорозі, яка провадить її до

Меджугор'ї, почали більше жити живим Бо­

Бога. Бо тільки та людина є щасливою, яка

гом тут на місці. Адже людина, яка пережила

Завдання кожного священика

-

йде дорогою до Бога. На Землі кожен бажає

цього Бога в Меджугор'ї за допомогою Божої

бути щасливим. І коли людина збагне, що

Матері, продовжує ним жити і тепер у своїй

правдиве щастя є тільки з Богом і в Бозі, тоді

родині, у сім'ї. Ці люди стали активнішими,

вона буде щаслива. Оце власне і є найваж­

радіснішими. На їхніх обличчях можна по­

ливіше

-

дати людині Бога. Бо нічого немає

важливішого в житті людини, ніж привести

мітити усмішку, але таку правдиву усмішку

радості. Так що зміни, можу сказати, є.

її до радості, любові, привести людину до внутрішнього миру, спокою, який все ж таки

Отче Ігнатію, що б Ви хотіли

в кінцевому результаті дає тільки Бог.

побажати нашим читачам? Кажуть: «Краще один раз побачити, ніж

Вже більше 31-го року християни

сто разів почути». Моя думка така: якщо

свідчать, що в Меджугор'ї Пресвята

будете мати таку можливість,

Діва Марія змінила їхнє життя. Чи

можуть і кошти,

Ви помітили зміни на Вашій парафії

необхідне,

після того, як почали організовувати

пережити у своєму житті те, що пережива­

поїздки до Меджугор'я? Якби

всі

парафіяни

то

- вам допо­

якщо будете мати все

-

обов'язково

постарайтеся

ють інші. Так, як сказав колись у

поїхали

до

IV

ст. св.

Августин: Поставив собі запитання: «Ав­

Меджугор'я, я міг би сказати про парафію

густине, подивися

в загальному, але могла поїхати лише ма­

чому не ти? Ти що, гірший від інших?» Те

-

той може, той може, а

ленька частина парафіян монастиря Святого

саме кажу і вам: спробуйте і подивіться,

Юрія. І цього мені вистачить, щоб зробити

який добрий є Господь! •

висновки. Адже зустрічався з цими людьми

,\І Ір І О Н

ІІІ

V

1 а український or ~~~~~~~нський

Інтерв'ю підготував Тарас ШМИГЕЛЬ

31


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ВЕРЕСЕНЬ

201 З

ПАПІ МАРШ РЕПКО·ВУЙЦІК (1910·2013) Її життєве кредо - це віра в Бога, музика, спів ... і приклад для мирян ... 23 липня 2013 р. на

104-му році життя

упокоїлася в Бозі п. Марія Репко-Вуйцік, активАий член Апостольства Молитви і

почесна Голова Марійської дружини пань при церкві Св. Онуфрія у Львові. Марія Репко народилася

7 березня 1910 р.

у с. Желдець Жовківського повіту на Львів­ щині у селянській родині. Мати Параскевія

(з дому Чех), домогосподарка, вільно володіла німецькою; батько Микола Репко, майстер на всіруки,добрезнавіноземнімови:німецьк~ польську, єврейську. Батьки

-

дуже віруючі

та практикуючі греко-католики. Мама дуже

любила Церкву, ходила на відпусти. Малень­ кій Марії батьки привили велику любов до релігії. Село, де зростала Марічка, було неда­ леко від лісу, і вона дуже любила милуватися природою, співом пташок, красою рідного

краю. У школі вчилася дуже добре, була аку­

Пані Марія відповіла, що мешкає у сестри.

ратна і старанна, особливо захоплювалася

Дитино, прийди,

співом. Спів для неї був понад усе. Коли померли батьки, Марія поїхала до

-

сказав отець; я тебе запи­

шу до братства. Прийдеш?

-

Прийду,

-

відпо­

віла Марія. На другий раз отець записав її до

Львова, де тоді жила старша сестра Анна.

Апостольства Молитви і до інструктора, щоб

Сестра запропонувала Марії шукати працю

приготувалася до Марійської Конгрегації.

у місті Львові і тут залишитися. «Щоб шука­

Ця підготовка мала тривати рік, але п. Марію

ти працю потрібно піти до церкви і виспові­

прийняли швидше. Цей найщасливіший мо­

датися, прийняти Святе Причастя і з Богом шукати працю»

32

-

-

так думала Марія. Вперше,

мент її життя відбувся

24

травня

1931

року.

Тоді й почалася активна діяльність п. Марії у

коли вона зайшла до церкви Святого Онуф­

церкві. При храмі Святого Онуфрія було два

рія у Львові, її вразив ангельський спів хору

хори: «Звук» та мішаний хор. Марія Репко

і вона сильно заплакала та почала говорити:

співала у хорі молоді «Звук», який мав вели­

«Матінко Божа, це не люди співають, але ан­

ку популярність, а також і в мішаному хорі.

гели. Якби я туди дісталася, я б їм ноги цілу­ вала». Поглянула вона, а в сповідальниці си­

Пані Марія не могла пережити, щоб у цьому хорі не співати, хор для неї був хлібом насуш­

дить священик. Почала сповідь: «Я приїхала

ним, без якого не могла жити.

до Львова і буду шукати роботу». Священик

Брат-монах Теоктист Довірак, ЧСВВ, ди­

звернувся до неї з такими словами: «Доньцю, може ти голодна, може ти хочеш їсти, може

ригував мішаним хором (був музикантом і диригентом). Це була освічена, толерантна

не маєш де переночувати, я тобі дам адресу».

і надзвичайно інтелігентна особа, чернець

український

J.ll('IOH (J r

христи~~~~~~~ ' 11 "


ВЕРЕСЕНЬ

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

201 З

з покликання, аскет.

Брат Теоктист ВІДІ­

шала до праці чи на молитву, уникала зайвих

грав важливу роль у духовному формуванні

беззмістовних розмов. Молитва і праця, як

п. Марії Репко. Пані Марія, де тільки могла,

два крила, були рушієм її життя. За посередництвом п. Марії вірні мали

намагалася всіх залучити до активного духо­

вного життя, вона горіла любов'ю до Бога.

можливість підтримувати зв'язок зі священи­

Марійською Дружиною молоді керував

ком, брати участь у Службі Божій, хрестити

о. Йосиф Лучинський, ЧСВВ. При церкві

дітей, брати шлюб. Вона часто супроводжу­

було ще одне славне товариство Марій­

вала священика до хворих чи вмираючих, не­

ська Дружина пань, провідником якого був

втомно

о. Іриней Назарко, ЧСВВ. Це був час повної

ковні товариства, з її уст багато вірних в часи

радості. Тоді говорили: прийти до церкви

підпілля вперше почули про Апостольство

Св. Онуфрія у Львові

Молитви та інші церковні організації.

-

це така велика ра­

катехизувала,

популяризувала цер­

Плекала набожність до Пречистої Діви

дість, що важко передати словами.

Пані Марія проживала у Львові та вчила­

Марії, святого Йосифа, Архангела Михаїла,

ся у педучилищі по вулиці Валовій. Бог об­

часто з вдячністю згадувала оздоровлення

дарував її великою любов'ю до співу. Ходили

біля чудотворної ікони Гошівської Богоро­

чутки, що священиків заарештують, церкву

диці.

закриють, але цьому не йняли віри. Свя­

нас, що до Тебе прибігаємо»

щеників заарештували, монастир закрили.

вана та люблена нею молитовна формула

О. Іриней дістався поза межі України, згодом,

джерело її невтомності та наснаги.

у журналі «Патріархат» повідомлялося, що там, де зупинявся о. Іриней Назарко, відразу

створювалися Марійські Дружини.

«0

Маріє, без гріха зачата, молись за

Настав ля.

16

-

часто повторю­

-

1990 рік. Церква вийшла з підпіл­ 1995 р. завдяки п. Марії Репко

липня

при церкві Святого Онуфрія у Львові поча­

Тоді дорога до Бога п. Марії продовжу­

ла діяти Марійська Дружина пань, першим

валася у римо-католицькій катедрі, де вона

провідником якої став о. Василь Зінько,ЧСВВ.

співала в хорі більше

Тут доводи­

Першою головою Марійської Дружини була

лося співати спочатку все латинською. Її · сповідником тоді став о. Рафаїл Керниць­

обрана п. Марія Репко-Вуйцік. Завдяки їй

кий, з

1994 р. -

40 років.

владика.

У час підпілля в хаті відбувалися події, у

які сьогодні важко повірити. Її помешкання

з

21

вересня

2002

р. хор пань почав співати

святу Літургію, молебні, коляди. Організа­ ційні здібності і велика сила волі не полиша­ ли її до останніх днів її життя.

стало церквою, все, що було потрібно, вико­

Покійна дуже любила товариство Ма­

нував Ісус Утаєний, Він переселився до по­

рійської Дружини пань, вболівала за нього,

мешкання п. Марії. Про це знають, але не всі.

прагнула до збільшення його членів, все жит­

Помешкання п. Марії було справжнім оази­

тя залишалась вірною Тій, ім'я якої носила,

сом духовності. Тут збиралися друзі, зна­ йомі, сусіди: Сповідь, Служба Божа, Святе

Яку віддано любила, на честь Якої трудилася,

Причастя, опісля

-

спільна трапеза, можли­

вість зустрітись і поспілкуватися з духовним

до Якої приводила інших, в чиї РУ.!<И віддала своє життя. Своїм праведним життям вона є свідченням самого Христа для нас.

отцем, тепла атмосфера побожних розмов,

Нехай її понадстолітнє життя на Землі

духовний спів. П. Марію без перебільшення

стане яскравим прикладом в історії нашої

можна назвати добрим ангелом-охоронцем

Церкви і народу! Вічная їй пам'ять!

будинку, в якому вона проживала. Пані Вуй­

Марійська Дружина пань

цікова (так називали її сусіди) завжди послі-

при церкві Святого Онуфрія у Львові

АІІРІОН

ІІІ

\1

Jn український or ~~~~~~~нський

33


- 34

змусила сумна статистика кількості опе­

Іван ЯР

рацій на штучне переривання вагітності,

-

То що ж ви від мене хочете?

-

У голосі

лікаря відчувалося нетерпіння.

-

Ми хочемо, щоб ви припинили роби -

ти аборти, бо це є не що інше, як вбивство

ознайомившись з якою, вони були просто приголомшені.

-

І все?

-

дещо глузливо запитав лікар.

Ця іронія ще більше розпалила молодих

лись на нього осудливо і з викликом. Їх

людей. - А хіба цього мало? - А ви, часом, не забули про те, що

було троє

ненароджених дітей.

-

Очі дівчини диви­

дві дівчини і один хлопець. Це

аборти узаконені в нашій країні і що ро­

були юнаки років під двадцять. Всі вони

бити такі операції входить у мої обов'язки

були активістами релігійного руху за при­

лікаря?

-

пинення абортів і право вже зачатих дітей

-

Це обов'язки не лікаря, а ката!

-

вигук­

на народження і життя, як право, дане лю­

нула запально одна з дівчат.

дині Богом і яке ніхто не смів від них за­

вірить в Бога і вважає себе християнином,

бирати. Вдатися до таких рішучих дій їх

ніколи не буде вдаватися до вбивства, тим

-

Людина, яка

український

;u І(' Іон J п

христи~~~~~~~ ' 11 "

ur


ВЕРЕСЕНЬ

вчимося з життя

2013

більше беззахисних дітей. Лікарі поклика­

стояти всім можливим аргументам лікаря,

ні рятувати життя, а не забирати його!

що будуть суперечити тим вимогам, з яки­

-

Ката.

-

ми вони прийшли до нього. Засувавшись

Повільно вимовив лікар.

Так, ката! І вбивці. Чи знаєте ви, що

плід, якого ви ріжете на шматки чи ви­ смоктуєте

за

допомогою

вакууму з

на своїх стільцях, вони чекали, що він ска­ же далі.

А лікар, зачеплений за живе, продо­

лона

матері, вже має нервові закінчення і від­

вжував:

чуває всю ту біль смертельної тортури,

-

Тепер, скажіть мені, а хто ж виносить

не маючи можливості сказати про це? Як

цей вирок, за виконання якого ви готові

у вас рука піднімається робити таке, адже

мене розіп'яти? Хіба не та завагітніла мати

вас також народила мати!

чи батько за настійними порадами своїх

Лікар встав і пройшовся по кабінету.

-

Я бачу розмова перестає бути світ­

ською.

-

Він пильно глянув на кожного з

власних батьків, родичів, друзів? Ви вже досить дорослі дітки, щоб знати, що сім'я, з якого в лоні жінки відбувається зачаття,

молодих людей. Цього разу його очі ди­

не

вились на них холодно і навіть з відтін­

шляхом, його не можна підчепити в тран­

ком ворожості.

переноситься

повітряно-краплинним

А тепер, любі хлопчики

спорті чи на вулиці, його не можна випити з

і дівчатка, послухайте уважно, що я вам

якоюсь рідиною чи з'їсти з якоюсь стравою.

Він зробив наголос на слові «Я».

Сам фізіологічний процес зачаття є тільки

По-перше, я не можу назвати себе прак­

наслідком. Наслідком цілого комплексу мо­

скажу.

-

-

-

тикуючим християнином, рівно як і ате­

рально-етичних,

їстом. По-друге, ви називаєте мене катом.

передумов, які призводять до того акту в

соціальних,

суспільних

Припустимо. Але кат не виносить вироку.

стосунках між чоловіком і жінкою, внаслі­

Кат є лише виконавцем. Виконавцем того

док якого і зароджується нове і, я абсолют­

вироку, який вже винесений тій нещасній

но згоден з вами, цілком невинне життя. І

невинній жертві, як ви її називаєте, яка ще

від того, як людина ставиться до таких сто­

розвивається в утробі матері. Ну добре, до­

сунків і залежить спосіб статевого життя,

пустимо, ви переговорили зі всіма гінеко­

який ведуть члени суспільства і, відповід­

логами, акушерами і акушерками, взагалі

но, кількість небажаних запліднень. Тобто

зі всіма медиками, в тій чи іншій мірі при­

стан нашого суспільства, ті моральні цін­

четними до дітородження, і переконали їх

ності, які в ньому існують і визначають всю

відмовитись від участі у будь-яких діях,

систему його моральності. І це стосується

пов'язаних з перериванням вагітності. І

не тільки проблеми статевих зносин, це сто­

що, після цього жінки перестануть роби­

сується всіх сфер нашого житrя.

ти аборти? Ні, вони підуть до підпільних

Лікар зупинився.

-

Я не надто складно

повитух і «акушерів», які за гроші не тіль­

вам про все розповідаю?

ки вчинять цей, за вашими словами, акт

ли головою.

вбивства, а й нанесуть непоправної шкоди

-

здоров'ю матері небажаної дитини, якщо

-

Вагітність

-

внаслідок

продовжував він,

-

Юнаки похита­ згвалтування,

є одиничною, і я за-

взагалі не призведуть до її смерті. То ска­

раз не хочу торкатися цього питання. Але

жіть мені на милість, це і є ваш шлях ви­

ж в решті випадків люди свідомо йдуть на

рішення цієї проблеми?

ті короткохвилеві приємності, «насолоди»

Широко відкриті очі юнаків вже не ви ражали тієї войовничої рішучості проти-

АІІРІОНdd український ~~~~А~~нський

1І І V

r

один одним, які в багатьох, а в межах на­ шої злиденної країни

-

десятках тисячах

35


вчимося з життя

випадків

-

ВЕРЕСЕНЬ

закінчуються небажаною ва­

- У будь-якому випадку... , - повторив - Гаразд, тоді в мене до вас конкрет­

гітністю і абортами, або дітовбивством. А

лікар.

де ж суспільна і християнська мораль? На

не запитання. Уявіть ситуацію: ви під­

дітей, які щойно вступають у це наше спо­ творене ?J<Иття, цілими потоками вилива­

далися фізичній нарузі з боку закінчених відморозків-наркоманів, яких було, скажі­

ється з екранів телевізорів чи моніторів

мо, троє. Колячись одним шприцом, вони

комп'ютерів весь той бруд нечистоти, від

були носіями цілого букету різних хвороб.

якого ми не хочемо їх захистити. Тих, хто

І ось, з жахом довідавшись, що ви зава­

ділить з цього прибутки і яких давно вже

гітніли від когось із них (бо ви зберігали

треба посадити у в'язницю за пропаганду

дівичу чистоту), ви біжите до гінеколога.

насилля та розбещення, я вже не кажу не­

Через деякий час вам роблять діагностику

повнолітніх,

а дітей зовсім не хвилює мо­

і повідомляють, що дитина народиться з

ральна сторона цього питання. Так само,

явною патологією у фізичному та психіч­

як і наші прогнилі і наскрізь корумповані

ному плані. Тобто жити буде, але це буде

-

правоохоронні органи. Але гроші, як відо­

неповноцінний,

мо, не пахнуть.

біл. Що ви будете в такому випадку роби­

спотворений

інвалід-де­

Той лікар, який робить аборти «зале­

ти? Виношувати плід, чи все-таки зробите

тілим» підліткам чи жінкам, є лише стрі­

аборт? Не треба, не відповідайте, я не хочу,

лочником, який стоїть в кінці всього цього

щоб ви кривили душею.

ланцюжка, і який, в силу своєї професії, є

Моральна чистота суспільства

-

ось,

«видимим» негідником, що позбавляє не­

мої любі, з чого вам слід починати, бо саме

винних дітей життя. Але хочу знову повто­

тут є корінь цієї проблеми. Колись про не­

він є лише виконавцем вироку.

шлюбну вагітність говорили як про подію

Так, я робив аборти жінкам, але це були ще

екстраординарну, а такі завагітнілі жінки

ритись

-

зовсім молоденькі зелені дівчата, які зава­

зі в стиду часто взагалі покидали рідні краї,

гітніли і пішли на цей крок внаслідок цієї

я вже не кажу про більш трагічні випадки.

вседозволеності, яка насаджується підліт­

І якщо вас дійсно болить ця проблема, і

кам. Вони є недосвідченими гвинтиками

це не є просто тимчасова піарівська ак­

в руках цих аморальних мерзотників, які

ція, то тут треба добре засукати рукави,

й пропагують всі ці насолоди в будь-який

бо нам треба міняти суспільні цінності

можливий спосіб, наживаючись на цьому

в комплексі. А зробити це можна тільки

і маючи покровителів на самих верхах на­

об'єднавшись, об'єднавшись для самовід­

ших владних структур, бо тільки маючи

даної праці в цьому напрямку, а не для

таких нічим не стримуваних молодих лю­

пустих партійних лозунгів з метою набра­

дей, з яких за будь-яке задоволення можна

ти більше голосів на виборах. Ніхто за нас

викачувати гроші, вони забезпечують свої

прибутки. Якщо б не я зробив їм ці опе­

цього не зробить. Повикидати цю наволоч з владних кабінетів, заборонити будь-яку

рації, тобто не спеціаліст, який знає, як це

рекламу, що веде до розтління тіла і душі,

зробити з найменш негативними наслідка­

заборонити шкідливі програми і фільми,

ми для жінки, то вони все одно це зробили

а то й самі телеканали, очистити Інтернет,

б, хтозна в кого і хтозна як.

заборонити іг.ри, що ведуть до психічних

-

Все одно, я вважаю, що цього не мож­

на робити в будь-якому випадку, валась одна з дівчат.

36

2013

-

не зда­

патологій. І не треба нікого боятись і не казати, що з цього нічого не вийде. Все ви­

йде і все станеться так, як треба там, де є

український

,;u І ('"Іон

христи~~~~~~~ 111 \1

)r

(J

б


ВЕРЕСЕНЬ

вчимося з життя

201 З

бажання і єдність, бо та нечисть сама вас

вався допомогти їм всім, чим зможу. Але

боїться.

виявляється, вони хотіли зробити аборт,

Тепер

щодо

релігійного

аспекту цієї

тому що жінка завагітніла в найнесприят­

проблеми. А чи знаєте ви, що до мене нео­

ливіший для цього момент, бо через шість

дноразово звертались з просьбою про пе­

місяців вона мала захищати дисертацію і,

реривання вагітності молоді батьки, які, я

в разі успішного захисту, їй обіцяли дуже

наголошую на цьому, перебували в шлюбі

перспективну роботу в солідній

і для яких тодішня вагітність була про­

а вагітність і народження дитини могли

фірмі,

сто на заваді? Чи знаєте ви, що жінки ро­

цьому перешкодити.

блять аборти навіть не знімаючи хрестика з грудей? Зовні вони ведуть цілком благо­

вони хотіли без всякого афішування і за­ писів, пообіцявши мені якнайщедрішу ви­

пристойний образ життя, ходять до церк­

нагороду. На грудях в жінки я побачив на

ви, їздять на прощі, жертвують на благо­ чинність, але коли настає момент вибору

Зробити операцію

золотому ланцюжку золотий хрестик і зо­

між своєю совістю і власною вигодою, то

лотий медалик із зображенням Богороди­ ці. Такі ж атрибути християнина я побачив

совість часто програє, незважаючи на За­

і на грудях чоловіка. Опустивши очі на па­

повіді, на Біблію, на християнську мораль.

пери, я якомога спокійніше запитав їх, чи

історію.

вони перебували в шлюбі і чи вони відвід­

Прийшла до мене якось на прийом одна

ують по святах і неділях церкву. Почерво­

інтелігентна пара і, ніяково посміхаючись,

нівши, жінка сказала, що так. Найменше,

Послухайте

одну

повчальну

попросили про допомогу. Ну, думаю, щось

що мені хотілося в той момент зробити,

не так з перебігом вагітності і пригату-

це повибивати їм зуби. Не стримуючись

J.ІІРІОН )б українськи й

ІІІ

V

ur

~~~~~~нський

37


вчимося з життя

ВЕРЕСЕНЬ

у виразах, я, найостаннішими словами,

«улюбленим пивом вболівальників» і усі­

які тільки були в моєму лексиконі, на всю

лякими енергетичними напоями, які пода­

лікарню, поки вони навипередки, ледь не

ються з рекламних роликів як щось таке,

збиваючи з ніг один одного, бігли до вихо­

без чого молода людина є неповноцінною і

ду, висказував їм все, що я про них думав.

відсталою, але що є нічим іншим, як алко­

А перед .~амим виходом пообіцяв, що, не­

голем? Чому їм все одно, у що грають наші

зважаючи ні на що, повідомлю установи, в

діти на комп'ютерах, адже від більшості

яких вони працюють, про те, що вони зби­

з них за милю тхне дияволом? Доклавши

ралися зробити. І що ж ви думаєте? Через дев'ять місяців з'являється до мене та сама

тися і викинути з нашого життя. Говори­

пара з величезним оберемком квітів і, зі

ти правильні слова на проповідях ще не

сльозами цілуючи мені руки, дякують мені

є повним виконанням своїх обов'язків як

певних зусиль цього всього можна позбу­

за ту сердечну консультацію, яку я дав їм у

пастиря по відношенню до доручених їм

свій час ... Після народження дитини жін­

людей. Добрий пастир залишає 99 овець, що є в безпеці і йде шукати і визволяти

ка ледь не посивіла, уявляючи, що могло

статися, якби я пристав на їх пропозицію.

одну, яка знаходиться в небезпеці. А в нас,

Свого сина вони назвали Володимиром, на

на жаль, зі

мою честь

Юнаки тепер із захопленням дивились

небезпеці знаходяться

99.

наші священнослужителі, які ще ніколи не мали таких прекрасних умов для існу­

не зробив

вання. Я не хочу так сказати про всіх, але

жодного аборту заміжнім жінкам. Це моє правило. Але кількість бажаючих позбу­

Якщо ви, мої любі, хочете щось змінити в

тися небажаної дитини справді величезна.

цій країні, а це напряму стосується і вашо­

І тут в мене питання до вас як до христи­

го питання, то доведіть це нашим церков­

-

Я,

100 в

І в цьому далеко не в останню чергу винні

...

на лікаря.

38

201 З

-

продовжував він,

-

зараз, на жаль, це не виняток, а тенденція.

ян: Чому Церква так пасивно ставиться до

ним служителям, щоб вийшли, нарешті,

всього цього неподобства, яке твориться

до народу, рішуче повели його за собою

в нашому суспільстві? Адже зараз не ра­

шляхом очищення і навернення. Якщо для

дянські часи і її можливості незрівнянно

більші. Чому ваші єпископи, священики

цього буде потрібна моя допомога, може­ те повністю розраховувати на мене, бо я

рішуче не виступлять проти всього цього

вважаю, що в теперішній ситуації тільки

бруду, який нав'язує всьому суспільству

згуртувавши весь народ навколо певної

купка морально деградованих типів? Чому

праведної мети можна чогось досягти. А в

ті, кому Ісус Христос доручив пасти своє

умовах теперішньої ситуації в нашій краї­

стадо,

ні це може зробити ніяка політична партія,

миряться

з тим, що показують по

нашому телебаченню навіть у денний час,

а тільки Церква. Якщо цього не зробити,

що завдяки цьому розпуста поширюється

то ви будете справляти панахиди по нена­

серед наших підлітків і таке поняття як

роджених дітях до суду віку. Ось так, мої

дошлюбна чистота все більше стає чимось далеким і абстрактним? Чому їм все одно, що аборти роблять навіть жінки, що пе­ ребувають у шлюбі? Чому їм все одно, що

любі юні друзі. Ще якісь питання до мене?

нашу молодь, нашу надію і наше майбут­

той день, так і залишився лежати в кишені

нє, яка ще росте і розвивається, споюють

штанів ... •

Листок паперу, на якому був написаний список лікарів, складений юнаками, яких

треба було наставити на шлях істинний в

український МІР ІОН

христи~;~~~~~ І І І \1

Jn

а

r


ВЕРЕСЕНЬ

вчимося з життя

201 З

KOPOllb І СЕlШПИП (ПЕРША ПРИТЧА) -

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

не зміг. Налякавшись, що його сили за­

лишили, він дуже став переживати. Ця

З самого ранку тепле літнє сонечко

звістка швидко рознеслася по всій краї­

зливало своє проміння на королівські

ні, що володар краю тяжко захворів. По

палаци,

різному сприймали люди недугу короля.

збудовані

на

пагорбах

міста,

звідки було видно всю столицю славно­

Одні жаліли його, а інші раділи, очікую­

го королівства, яким володів король Ра­

чи зміни влади, надіючись на покращен­

домир. З одного боку країну обмивало

ня їхнього життя.

море, а з протилежного примикали жи­

По різних країнах придворні короля

вописні гори із зеленими лісами. Тому

шукали

найбільшим багатством король вважав

їжджали до хворого монарха, але стан

Богом даровані ці гори, до яких завжди

здоров'я

він їздив на відпочинок, об'їжджаючи

йому з кожним днем ставало важче і

досвідчених

не

лікарів,

покращувався,

а

які

при­

навпаки

заодно поля, лани, ліси, луги, на яких він

важче. По церквах також молилися як

часто зустрічався з роботящими людьми

духовенство, так і миряни.

своєї країни. Його завжди приваблюва­

Кожного дня до короля приходили зі

ли бистрі гірські річки, через які, пере­

їжджаючи, він зупинявся, щоб трохи

співчуттям вельможі й близькі, урядовці й рідні. Всі йому бажали швидкого оду­

відпочити і напоїти своїх коней. За тими

жання. Під час відвідин король дуже не

горами

землях

любив, коли йому щось суперечили або

славний народ, створивши своє князів­

згадували минуле, пов'язане з його по­

проживав

на

родючих

ство, на яке з самих початків свого воло­

милками і з жорстокістю над підлеглими

дарювання зазіхав король.

людьми. Тому його завжди хвалили і ста­

Кожного ранку король виходив на бал­

рались задовольнити, як тільки можна,

кон свого замку, щоб привітати гвардію,

виправдовуючи навіть вчинки, несумісні

яка перед палатами на площі королів­

з християнською мораллю.

самим

Будучи важко хворим, король не поки­

засвідчували міць своєї держави. Та ко­

дав мрій завоювати князівство, яке зна­

роль, як і всі люди, постарівся. Незважа­

ходилося за гірським бескидами, яким

ючи, що короля обслуговували найкращі

управляв князь Ростислав. Два рази ко­

лікарі, але він в один час захворів. Як

роль Радомир об'являв війну цьому ма­

кажуть, старість не радість. Одного разу

лому князівству, але безуспішно. Увесь

він сказав до своїх слуг:

народ від малого до великого ставав на

ського

замку

марширувала,

тим

Поставте моє ліжко біля вікна, щоб

оборону свого рідного краю, і, проливши

я міг бачити, як марширують мої гвар­

багато невинної крові, король Радомир

-

був змушений відступати зі своїм вій­

дійці.

Та коли він хотів піднятися і встати на

ськом. Велика ворожнеча повстала між

повний зріст, щоб привітати своїх вояків

сусідніми народами. Духовенство: єпис-

МІР ІОН

f 11 "

Jd український

о

r ~~~~~~~нський

39


вчимося з життя

ВЕРЕСЕНЬ

копи і священики також не схвалювали

Божими назвуться» (Мт.

завойовницьких дій короля, адже ж вою­

передали листа, де було написано: «Яс­

вали християни між собою, що привело

новельможний володарю, якщо ми щось

до ненависті двох колись мирних наро­

дів. Король виправдовував свої дії, що це

провинилися перед тобою, то прости нам. І просимо вас вибачитися перед на­

князівство входило колись до одної дер­

шим народом. Просимо і молимо Господа

жави і зараз має бути одним народом з

Бога, щоб між нашими народами запа­

5, 9).

Посланці

його королівством, що стане могутністю

нував довгожданий мир. Особисто вам,

йогр держави. Знову ж народ князівства

Ваша величносте, бажаємо швидкого ви­

вважав, що він є іншим народом і має

дужання

... »

право на своє вільне існування у своїй

Коли цього листа прочитав король, він

державі, й таким чином зможе зберегти

ще більше розхвилювався, промовивши

свою рідну мову і культуру.

до канцлера:

Та коли князь Ростислав дізнався про недугу короля Радомира, вирішив перед

-

Ось що захотіли. Це вони мене до­

вели до такого стану. На жаль, не може

його смертю перепросити його і вибачи­

цей народ зрозуміти, що їхній край

тися взаємно, щоб більше війна не повто­

тина нашої держави. Прийде час і вони

-

час­

рювалася. Для цього князь послав велике

будуть розмовляти по-нашому і забудуть

посольство. Це були найдостойніші мужі

про свої вольності, а наша держава стане

його князівства: радники, вчені учителі,

могутньою і прославиться на цілий світ.

скарбники і духовні особи. Вони йшли з

-

Ваша милосте,

-

говорив канцлер,

-

відозвою до короля підписати мир ще за

але цей народ просить вибачення і миру,

його життя.

і посланцями є також духовні особи.

Коли про це взнав король, дуже за­

-

У нас є своє духовенство. Через їхню

тривожився, що прийшло таке шановне

зухвалість ми стільки втратили найкра­

посольство до нього. Тож він у своїй не­

щих людей під час війн, і це забути? Ні­

нависті до них не хотів їх допустити до

коли! Ще прошу для мого заспокоєння

своєї столиці. І тільки коли йому сказа­

запросити самого архімандрита, котрий

ли, що вони прийшли вибачитися перед

зараз є головним настоятелем всіх наших

королем, то вирішив їх пропустити і на­

монастирів.

Канцлер тут же, заявив королеві, що

віть назначив їм зустріч.

На жаль, король не міг піднятися з

його прохання буде виконане, і відійшов

сво­

від нього, сказавши послам, що він важ­

го канцлера. Провідниками посольства

ко хворий і прийняв їхнього листа. По­

були два священики, котрі заявили кан­

сли повернулися до свого краю, так і не

цлерові:

зустрілися з королем Радомиром.

ліжка

і

провадив

розмову

через

З Божою милістю для спасіння ко­

Архімандрит з поважних причин не

роля і добра наших народів ми прийшли

прийшов до короля, але направив одного

взаємно вибачитися одні перед други­

побожного старенького священика, ма­

ми, щоб наші майбутні покоління забу­

ючи на увазі, що королю потрібна добра

ли непорозуміння і війни, які виникали

Сповідь.

-

40

201 З

між нами, і щоб між нашими народами

З самого початку розмови зі старцем

запанував мир. Бо сказано у Євангелії:

король нарікав на великі труднощі, а з

«Блаженні миротворці, бо вони синами

особлив9ю ненавистю говорив про на-

український

)r

.:U Ір І о н d

христи~~~~~~~ 111 V

(J


вчимося з життя

ВЕРЕСЕНЬ 201 З

род, що проживав за гірськими бески­

вадить до найважчого гріха людини, не­

дами, і що все лихо у його державі похо­

зважаючи чи це король, що володіє по­

дить від зухвальства цього непокірного

ловиною світа, чи бідний жебрак, у якого нічого немає, крім лихої торби.

народу.

Дивлячись на немічного короля, який

все ще не може забути свого гніву, стар­ цеві стало жаль його як людини, яка не тільки не прощає своїм ворогам, хоч тут

і не було ворогів, але хоче покарати цей народ своїм військом.

Король довго слухав духовного отця, сказавши йому:

-

Добре, нехай буде мир. Прошу святої

Сповіді! Після нився

Сповіді він повністю

і заспокоївся.

перемі­

Ще цього вечора

Отець задумався, адже ж перед ним

він зібрав всю свою родину і перед своїм

сам король, від якого залежала у свій

старшим сином, наслідником свого пре­

час доля народу його держави і сусідніх

столу, Арнольдом склав заповіт, де було

народів, та й з Церквою були непорозу­

сказано:

міння. Отець відчуває, що його дні вже

-

Сину мій! Після мене всядеш ти на

пораховані і він скоро стане перед Госпо­

королівський престол. Зміцнюй державу.

дом Богом, щоб здати звіт за своє життя

Я бажав, щоб ти поширив кордони і при­

перед справедливим Суддею. Та як це по­

єднав сусідні народи як на сході, так і на

яснити йому?

заході, але наше духовенство противить­

Ваша королівська милосте, дозволь­

-

ся цьому, хоче примирення, виходячи з

те звернутися до вас з Божим Словом, бо

Євангельських правд. Тож поступай так,

сказав Господь «Хто слухає моє слово й у

як тобі твоє серце велить. По можливос­

того вірує, хто послав мене,

-

живе жит­

ті, на догоду всім побудуй нову катедру,

тям вічним, і на суд не приходить, бо він

щоб нас споминали по всі віки. Я завжди

від смерті перейшов у життя» (Ів.

5, 24).

хотів, щоб наша держава була могутня,

Ісус говорив до юдеїв: «Ви чули, що було

великою, щоб усі перед нами тремтіли,

сказано: люби ближнього свого й нена­

але це людські думки, а ти поступай по­

видь ворога свого. А я кажу вам: любіть

Божому, бо всіх нас чекає Божий спра­

ворогів ваших і моліться за тих, що го­

ведливий Суд

нять

вний отець ... Нехай буде мир між нами

вас;

таким

чином

станете

Отця вашого, що на небі» (Мт

синами

5, 43-45).

-

так говорив мені духо­

й усіма народами ...

Бо Він Святий, посилає сонце і дощ на

Король ще щось говорив хриплим го­

добрих праведних людей і ми не може­

лосом що раз тихіше, тихіше, поки не за­

мо

противимося волі нашого Творця.

снув назавжди. Тут же покликали ліка­

Добро і зло не можуть бути разом, коли

ря, котрий після обстеження його перед

вода попадає на вогонь, вона тут же ви­

присутніми спокійним голосом сказав:

паровується. Тому Божа Любов не може

- Наш король помер. Може.те оголо­

перебувати поруч з людським злом, тоб­

сити про його смерть всьому народові

то з людською ненавистю. А це що ви,

країни.

ясновельможний королю, говорите про

Вістка про смерть короля швидко роз­

наших сусідів, які не хочуть, щоб ми во­

неслася по всьому королівстві, а також

лодарювали над ними, це ніщо інше як

послали гінців до всіх найближчих кра­

сатанинська спокуса влади, яку рішуче

їн, запрошуючи їх володарів на похорон

відкинув Ісус Христос . Ця спокуса про-

короля до столиці.

м І 11 І О Н

І І І \1

1 а український

О

r ~~~~~~нський

41


вчимося з життя

***

201 З

жаючи, що його боліла рука, він справно

Найбіднішими селами у королівстві

пошивав соломою хати, стайні, стодоли і

вважались гірські і підгірські. Зате селяни

говорили, що кращого майстра немає на

цих сіл задовольнялись деякою вільністю.

всій околиці, бо покриття його було на­

Вони не відробляли такої жорстокої пан­

дійним. Йому часто говорили, щоб він не

щини і виживали працею своїх рук, кож­

пошивав хати у селі Гута. Тоді він пере­

ний на своїй господарці.

конливо відповідав:

В одному такому невеличкому селі, що

- Для Бога ми всі Його діти, і Господь

називалося Верхівка проживав вдовець

Бог всіх нас любить, бо з любові до людей

Андріян зі своїм сином Степаном. У мо­

Він свого Сина віддав на розп'яття, щоб

лодості він служив королівському війську

відкупити нас з неволі гріха, який є не

і був учасником усіх воєн, які провадив у

тільки образою Господа Бога нашим не­

свій час король Радомир. У одному з боїв

послухом, але веде нас до повної розлуки

він був важко поранений шаблею в плече

з Ним аж до пекла. Гнів і ненависть не

тому залишив військо, повернувшись до

приносить нам ніякої користі, ні нашим

свого села. Тут він оженився, але скоро

ближнім, а для Господа Бога є великою

померла його молода дружина, залишив­

образою. Я буду все робити, щоб люди на­

ши йому сина Степана.

шого села примирились з селянами Гути.

Андріян був дуже побожний, скром­

По-іншому не може бути.

ний і мало дбав про своє багатство, живу­

Одного разу Андріян вирішив п оман -

чи з праці своїх рук. Та на жаль, ліва рука

друвати через гори до сусідньої країни, де

його не діяла. Будучи теслярем, він тепер

він у свій час воював з цим народом, буду­

не міг працювати ні в лісі дереворубом, ні

чи у війську короля.

вдома. Своє ремесло передав своєму си -

42

ВЕРЕСЕНЬ

-

Степане,

-

сказав він до свого сина

нові Степанові. Степан старався у всьому

перед своєю подорожжю,

наслідувати свого батька, як у праці, так і

дома, а я піду в той край, де мене порани­

в духовному житті. Андріян вважався по­

ли, поклонюся там святим місцям і перед

рядним чоловіком і у невеличкому селі, за

тим народом хочу визнати свою провину і

-

залишайся в

що його всі поважали. Село, як і всі села

буду в них просити пробачення. Не знаю,

тут, більше нагадувало хутір. Про ньо­

як вони сприймуть мене, можливо мене

го знали добре жителі навколишніх сіл.

засудять і покарають, та на все Божа воля,

Тому до нього приходили часто люди за

але зате буде очищена моя душа і мій рід, а

різними життєвими порадами. І він ніко­

отже і ти, Степане. Хочу, щоб мої гріхи не

му не відмовляв своїх послуг, а особливою

висіли над тобою. Що й казати, ми йшли в

увагою ставився до ворогуючих і старав­

цю країну як загарбники, а вони, мужньо

ся помирити їх. Кожної неділі і свята він

обороняючись від нас, перемогли наше

ходив зі Степаном до церкви аж на третє

багато численніше військо. Наш король

село і завжди молився за тих, які жили у

цього не хотів їм простити, тому хотів

ненависті і пояснював, що гнів походить

нову війну розв'язати, але слава Богу, що

від сатани, якого потрібно з Христом по­

так не вийшло, бо занедужав. Як кажуть

борювати і відганяти від себе.

в народі, людина мислить, а Бог креслить.

Та найбільше переживав він за лю­

У неділю Андріян ходив до церкви і

дей свого села, які постійно ворогували

просив у священика благословення на до­

з жителями сусіднього села Гута. Незва-

бру справу, сповідаючись за одно зі своїх

український і11І 11 ІОН 1 а христи~~~~~~~ \1 (J

r


вчимося з життя

ВЕРЕСЕНЬ 2013

гріхів, а вже через два дні вирушив в да­

Та коли привели Андріяна у князів­

леку дорогу. Коли в долині . жнива закін­

ський двір, князь сам вийшов до нього,

чувалися, то в горах тільки починались.

знаючи від людей, з якою ціллю він прий­

Літнє

шов ДО НЬОГО.

сонце,

гірське

повітря

надихало

Андріяна так, що він не відчував великої

Князь запросив Андріяна до своїх па­

втоми, піднімаючись увесь час в гору. А

лат і довго розмовляв з ним. Йому подо­

потім, вийшовши на вершину перевалу,

бався геройський вчинок вояка і навіть

почав спускатися в іншу країну. І коли

нагородив його Своєю відзнакою, відпус­

зійшов вниз побачив таких же людей, які

тивши додому. Це спонукало потім князя

трудилися на своїх полях. Та найбільше

вислати своє посольство з примиренням

здивувало, що всюди стояли воїни на ча­

до короля Радомира, коли він взнав про

тах і сторожили свою країну від нападу

його важку недугу.

Додому Андріян

чужих ворогів.

-

Хто ж ці вороги?

-

запитував Андріян

у прохожих.

Он звідси з гір нападають воїни Радо­

-

мира, тож якби вони появилися, ми всі від

вим,

повернувся

повний радості,

але

скоро

щасли почав

хворіти. Чи це була простуда в горах, чи якась інша хвороба

-

ніхто цього не міг

пояснити. Степан постійно був біля нього

малого до великого захищатимемо свій

і старався якнайкраще послужити сво­

рідний край. Їм ніколи не вдасться нас

єму батькові. Незважаючи, що він ходив

подолати,

до різних знахарів, які давали йому різні

-

відповідали з гордістю вони.

А в неділю Андріян був вже у столич­ ному місті вільного князівства. Він зай­

трави для лікування, хвороба все більше і більше давала про себе знати.

шов до церкви, де було багато людей, а

Одного разу прийшла до села новина,

після закінчення Служби Божої він над­

що помер король Радомир. Степан, почув­

ворі став говорити до всіх людей, які ви­

ши цю вістку, підійшов до батька і просив

ходили з храму Божого:

його:

Люди добрі, я прийшов здалека до

-

-

З нашого села збираються на похорон

вас, щоб перед вами, як перед Господом

короля до столиці. Тож прошу вас мене

Богом, вибачитися за те, що я, будучи у

відпустити. А за цей час будете обходити­

королівському війську, воював проти вас.

ся без мене.

Тому прошу пробачення перед вами за

Батько тут же відповів:

всіх наших воїнів і навіть за короля. Так

-

На похорон іди. Хоч він був жорсто­

велить мені християнський обов'язок і

кий і недобрий, натворивши багато зла,

моя совість.

та молитися за упокій його душі є нашим

Для людей це було, як грім серед ясного

обов'язком перед Богом, тож і від мене по­

неба. Після короткої мовчанки дехто не­

молися за його душу, бо перед Богом всі

вдоволено почав кричати:

ми рівні. Але хочу найперше тоб!· також

Він з глузду з'їхав, яке може бути про­

скласти свій заповіт, бо не знаю, коли Бог

щення ... І тут почали його шарпати, та на

покличе мене до вічності. Сідай ближче біля мене і уважно слухай:

-

цей час вийшов священик, дивлячись не це все дійство, спокійно промовив:

-

Між мешканцями нашого села Вер­

Не робіть йому нічого поганого, а за­

хівки і Гути завжди була ворожнеча. Я

ведіть до нашого князя, нехай перед ним

їх у свій спосіб старався примирити, але

про себе розкаже.

не все вдалося мені зробити. Мою справу

-

МІР ІОН

І І І \1

Jd український

О

r

~~~~~~~нський

43


вчимося з життя

ВЕРЕСЕНЬ

ти повинен завершити. Тому найперше

а за ними йшла військова кавалерія, по­

одружися з тою дівчиною, яку ти вже дав­

тім піхота і багато війська. За покійним

но маєш на думці. Вона походить з цього

села і буде тобі в цьому допомагати. На

йшла вся королівська родина, службовці гості з різних країн і дуже багато людей з

половині дорозі від Верхівки до Гути по­

усіх околиць великого королівства. Коли

будуй невеЛику церковцю, яка повинна

тіло клали до гробниці, то дзвонили дзво­

об'єднати жителів цих сіл. Для цього тобі прийдеться збирати гроші на побудову

що здавалося, що при всьому цьому спі­

церкви з чесних пожертв. Якщо цей задум

вові і молитвах король увійде в небесну

сподобається Богові, то справа ця буде

славу ще сьогодні.

ни, стріляли з гармат, співали гімни. Так

успішною і закінчиться на славу Божу.

Степан був задоволений, що бачив це

Якщо буде збудована церква, то розпо­

все дійство,що він міг також зі всіма разом

чнеш будувати школу, бо без освіти за­

помолитися за упокій душі короля. Після

вжди будуть непорозуміння. - Дорогий мій батеньку, я повністю

похорону він швидко повертався додому.

згідний з вами, та чи зможу я це зробити? Звідки такої наснаги я маю набратись?

живаючи своїм серцем велику тугу, йду­

Я буду помагати тобі з цього світу,

Та коли увійшов на подвір'я, він на дворі

буду молитися, щоб Господь Бог допоміг

побачив голодного собаку, а двері з серед­

тобі у цій великодушній справі. І ти по­

ини були закриті. До хати заліз через ві­

стійно молися у цьому намірі і не втрачай

кно, яке ледве вдалося відкрити і побачив на ліжку мертвого свого батька. Щурі по­

-

віри у Бога

-

надійся, що добрий намір не

Щось його дуже тягнуло до батька, пере­ чи дорогою постійно молився на Вервиці.

може безслідно пропасти. А тепер можеш

обгризали пальці рук його, обличчя і був

спокійно йти на похорон короля,

гово­

дуже неприємний у хаті запах, а тіло його

-

рив поважним голосом батько синові, до­

від давності смерті дуже почорніло. Сте­

даючи: - Дякую тобі, що постарався для мене, щоб я висповідався. Тепер я, поєд­

же закликав сусідів, і всі разом вирішили

навшись з Богом, спокійний за себе.

ще цього ж дня його похоронити, запро­

пан, переживаючи за те, що сталося, тут

Степан ще цього дня пішов з деякими

сивши свого священика. Степан дуже жа­

жителями села на похорон короля Радо­

лів і плакав, що залишив батька самого.

мира. На третій день він прийшов до ве­

Це був жалюгідний похорон. Незважаю­

ликого міста. Цього дня якраз хоронили

чи, що він був відомий у всій околиці, на

короля.

цен­

похорон прийшло декілька осіб з родичів

тральну площу і прилеглі вулиці міста.

На похорон прибули багато священиків,

і сусідів і хоронили доброго Андріяна без квітів і без всякої почесті. Відправляв по­

єпископів і мирян. Прибули посольства

хорон і коротеньку проповідь виголосив

з різних держав. Незважаючи, що король

отець

був жорстоким володарем, людей при­

бо надходив вечір. Похоронили Андріяна

йшло дуже багато. Крім молитовних бо­ гослужінь, багато було промов, якими

ходом сонця.

Маса

народу

заполонила

прославляли короля, говорили про його

заслуги, достоїнства і добродійства. Під

44

201 З

-

парох на цвинтарі. Всі спішилися,

поруч з його дружиною перед самим за­

.

Ця трагедія так зворушила Степана, що він став втрачати навіть віру в Бога.

час похорону йшла церковна процесія:

Де ж тут справедливість Божа, коли не­

єпископи, священики, монахи, монахині,

доброго і жорстокого короля похоронили

український

1.11 rVro н О)rп

христи~~~~~~~ І 11


ВЕРЕСЕНЬ

РЯДКИ ПОЕЗІЇ

201 З

багатолюдно з такими великими почестя­

Твій батько каявся, і Отець Небесний про­

ми, а його доброго чесного батька, можна

стив цей гріх, лише не дозволив величаво­

сказати, святого чоловіка похоронили, як

го похорону. А король Радомир був весь у

жебрака. Чому так?

гріхах і тільки за один добрий вчинок вті­ шився пишним похороном. Цим добрим

-

запитував себе.

Він довго молився і роздумував над

життям свого батька і порівнював його з

вчинком було його примирення

королем і дуже переживав, що так стало­

смертю з народом, проти якого він постій­

перед

ся. Цілими ночами молився, і сон його не

но воював. Його душа дуже просить моли­

брав. А одного разу, коли він молився на

тов як у духовенства, так і вірних. Якщо

Вервиці, заснув і почув у сні дзвіночки.

ніхто не буде за нього молитися, то його

Перед ним стояла прекрасна Діва з ласка­

душа залишиться пропащою.

вою усмішкою на устах. Вона стала гово­ рити приємним голосом до нього:

На цих словах зникло об'явлещ-1я пре­ красної Пані, а Степан, пробудившись зі

Дорогий мій сину, Степане, твій батько

сну став молитися тут же за душу покій­

втішається великою радістю у Небесному Царстві. Я випросила у свого Сина Ісуса,

ного короля і дякував Богові за доброго свого батька. І тільки після смерті Ан­

щоб Він своїм Милосердям огорнув його

дріяна мешканці села Верхівки відчули

-

за велику набожність до мене як до Матері

для себе велику втрату дорогої їм особи і

живих і померлих. Тому Отець Небесний

тепер покладали всю надію на його сина

дав йому перед смертю великі терпіння,

Степана. •

щоб ними він тут ще на землі спокутував

один гріх, який був тягарем на його серці.

рІон

і11 І "

(J

r

український

~~~~~~~нський

(Буде продовження в наступному номері

-

друrа притча.)

45


РЯДКИ ПОЕЗІЇ

ВЕРЕСЕНЬ

2013

УСЕ ЦВ, ГОСПОДИ, ТВОЄ Петро Шкраб'юк

-

письменник, науковець (доктор істори ч­

яих наук), історик УГКЦ, зокрема ЧСВВ, автор книг «Виноград­

иик Господній»

(1995), «Крехів: дороги земні і небесні» (2002), «Ві!ісиліянський Чин у національному житті України» (2005) та двох десятків інших. Працює в Інституті українознавства ім. І.

Крип'якевича НАН України, де завідує відділом української лі­ тератури. І продовжує творити ...

Пропонуємо читачам добірку поезій п. Петра, а заодно вітає­ мо його з серпневим ювілеєм.

***

***

Усе це, Господи, Твоє:

Знов соловейко на калині

І сон, й гроза оглушна,

Лящить і тьохка під зірками.

І хвиля, що о скелю б'є,

І ти ступаєш в самотині

І скеля, що незрушна.

Із невідступними думками.

Усе це, Господи, й моє: І край, і гай, і хмари,

І молишся

-

і воєдино

Збираєш в кіш вражіння денні.

І ця билинка, що встає,

І підсумкові ці години

Пробивши тротуари.

Пророчі, мудрі і смиренні.

І вічність, що очима зір

Те, що було незримим мітом,

На землю споглядає; І той сліпий, хто Божий твір

Од серця відвертає.

В одежу зриму одягаєш. Ступаєш в такт із цілим світом

-

І з цілим світом розмовляєш.

Шумить про Тебе чуйний ліс,

А світ безмежний, многоликий

Без Тебе старість плаче ...

Кипить, летить, ятрить, нуртує ...

Ти дар буття мені приніс

Якщо не він, то Бог великий,

І дав чуття гаряче.

Що не спішить, тебе почує.

Бо гріють Всесвіт, що без меж, Рясні Твої долоні. Всевічний Ти

- я вічний теж,

Коли в Твоєму лоні.

46

український

,\11 {' І о н ОJ rп

христи~~~~~~~ 111 \1


ВЕРЕСЕНЬ

ДЯКУЄМО ТОБІ, БОЖЕ!

2013

мости

ЛАМПАДА

УСІМ КАЖУ".

Ніщо не минає безслідно:

Боров ~цодня простори чималі

Усім кажу: життя прекрасне

Горіння, чи тління, чи сміх.

У сяєві побожної задуми,

У сяйвіБожоїмети.

І думи, що в'ються погідно,

І ось уже він на Святій Землі -

Потрібно лиш вперед іти -

Як тінь, переслідує гріх.

Данило наш, з Чернігова ігумен.

І жодна думка не погасне. Відкинь минуще і дочасне.

Ніщо не минає". Під гаєм

Чоло пітне в покорі похилив,

Собор ясночолий дзвенить,

Приклякнув, помолився у жалобі.

Іди в світи - і сам світи.

І цвинтар дорожніх стрічає:

За княжу Русь лампаду засвітив

Усім кажу: життя прекрасне

Подумай! Спинися на мить!

В Єрусалимі на Господнім гробі.

У сяйві Божої мети.

Буття - терпець, чекання страсне,

Як душі, хмарки елегійні

Давним-давно було це. Як у сні ...

У далеч спішать голубу...

Ще край наш не споганили монголи.

Та до сердець шляхи мости,

Все нам залишають покійні:

Котились валом зайди навісні,

Наводь над урвищем мости:

І сни, і любов, і журбу.

В чужих краях валилися престоли.

Там, де нещасне, там і щасне.

Ніщо не минає безслідно...

Але горить, пронизує віки

Край шляху говорять хрести:

Вогонь яркий паломника Данила ...

- Не бійтесь могил, жийте гідно; Могили - до неба мости.

До Господа небесно освітила .

Усім кажу: життя прекрасне.

Його лампада і мої стежки

...,

У КРЕХОВІ И ДОВКОlІА ПЬОГО ДЖЕРЕЛО

ПОЛУДЕНЬ

Яри, вітри ... вчорашній бурелом -

Вже полудень - і чуємо: бім-бам...

І знову буки, небосяжні буки.

Біліє храм. А поруч лунко й строго

Дзюрчить під і:Х склепінням джерело,

Дзвіниці голос промовляє нам:

Де Богоматір і в молитві руки.

Що ти зробив для Господа святого?

І вервиця від ліктя до колін ...

Що ти вчинив для себе і людей?

Ніхто іїзадуми не порушить.

Он знов півдня розтануло в безмежжі...

Лише пташки цвірчать навперегін -

Я озирнувсь: вже близько ювілей,

А це лісів дзвінкі і чисті душі.

А скільки плям ще на моїй одежі!

І ти сахнешся враз не без причин -

І я всі марні справи залишив -

Все Діва знає: що вчинив і хто ти.

Творив для ближніх на пісках алеі:

І хоч душа у стіп ії кричить,

І нині дзвону вже не чув - я шив

Вона мовчить від ласки і скорботи.

Нову одежу для душі своєі:

MIGIOHdp

український

християнськии

часопис

47


МОЛИТВА БЛАГАННЯ ТА ВДЯЧНОСТІ

ВЕРЕСЕНЬ

2013

ПОДЯКА lІИПЕ ДО ПЕБЕС Через ваш часопис висловлюю щиру

• Хочу скласти щиру подяку через жур­

подяку Господу Богу, Пречистій Діві Марії,

нал Господу Богу, Матінці Божій, Ісусу

св. Юді-Тадею, св. Антонію Падевському та

Христу за те, що вислухади та допомогли

всім святим.

мені у моїй потребі. Та ще велику подяку

Молитви мої були вислухані, і дочка по­ ступила в університет, у який найбільше

складаю св. Марті, яка випросила за мене у Бога.

хотіла. Ще раз хочу подякувати Господу

Просила я примирення зі своїм хлоп­

Богу, Пречистій Діві Марії за сина, якого

цем, а точніше, щоб він повернувся до

без Божої допомоги я б не народила. Усім

мене. А за заступництвом св. Марти Бог

людям раджу молитися не лише тоді, коли

дав мені його за чоловіка, і найпрекрасні­

є потреба, але кожного дня славлячи Бога

ший, найдорожчий подарунок для нас

і святих.

донечку! За такий дарунок, за таке Мило­ Ольrа, с. Корчин,

Радехівський р-н, Львівська обл.

-

сердя і за вислухані молитви буду вдячна по віки віків!

Від щирого серця дякую вам за все! Мар'яна, м. Самбір, Львівська обл.

• Хочу через часопис висловити подяку за всі вислухані молитви й отримані ласки під сесії, а також хочу подякувати всім свя­

• Господь любить нас усіх!

тим, до кого я молюся і моя родина. Кутинська Юлія,

Я безмежно вдячна всемогутньому Бо­

м. Золочів, Львівська обл.

гові, Пресвятому Серцю Ісуса, Непорочно­ му Серцю Марії, св. Юді-Тадею, св. Шар­

белю і всім святим за ласку вступу до ВНЗ

Я хочу поділитися своєю радістю від

отримання бажаних ласк через часопис «Місіонар» з усіма читачами цього жур­

моєї донечки.

Не бійся, довіряй ... Неспокій зайвий ... Бог милостивий! Наталія

налу. Я дякую Господу Богу, Ісусу Христу,

Страждальній Діві Марії, св. Юді-Тадею та всім святим за допомогу у складних пері­

одах життя. Завдяки щирим молитвам я

Дозвольте висловити щиру подяку

успішно вступила в університет і щасливо

через журнал Господу Богу, Пресвятій Бо­

продовжую навчання, я отримую велику

городиці, св. Анні, св. Юді-Тадею, святим

підтримку і надію в усіх моїх починаннях,

Антонію,

хворобах, чи інших життєвих негараздах.

Ангелу Хоронителю за отримані ласки, за

Я закликаю всіх звертатися до вище на­ званих святих зі щирими молитвами та із

Шарбелю,

Партенію,

своєму

їхню опіку наді мною і моєю родиною. Моліться і вірте, молитва допоможе.

великою вірою, і ви будете вислухані!!!

48

Іванна,

Христина,

Жовківщина,

м.Львів

Львівська обл.

український і11 Ір І о н

христи~~~~~~~

"

Jп

(J

r


МОЛИТВА БЛАГАННЯ ТА ВДЯЧНОСТІ

ВЕРЕСЕНЬ 201 З

Висловлюю подяку за отриману ласку

від Господа Ісуса Христа . через посеред­

Складаю щиру подяку через журнал

«Місіонар» Господу Богу, Матері Божій в с.

ництво Юди-Тадея, а саме за успішне ви­

Погоня, св. Юді-Тадею, св. Шарбелю, бла­

рішення справи і виздоровлення сина. Я

женному Миколаю Чарнецькому, св. Отцю

пожертвувала 12 Служб Божих за душі в чистилищі і відмовляла дев'ятницю до

Піо, св. Анні, св. Марті, св. Йосифу та всім

апостола Юди-Тадея.

отримані ласки для моєї родини.

святим ангелам за вислухані молитви та

Софія,

Марія,

смт. Рудно, Львівська обn.

Жидачівський р-н, Львівська обn.

На сторінках часопису хочу щиро по­

• Шановна редакціє часопису «Місіонар»!

дякувати з доземним поклоном Господу

Дозвольте висловити щиру подяку через

нашому і всім святим за їх доброту, вислу­

журнал Господу Богу, Пресвятій Богоро­

хані молитви і отримані ласки.

диці, св. Анні, св. Марії, св. Юді-Тадею, св.

Особлива подяка св. Юді-Тадею за те,

Антонію, св. Шарбелю, св. Партенію, своє­

ЩО вислуховує МОЇ МОЛИТВИ і ДОНОСИТЬ ДО

му Ангелу Хоронителю за отримані ласки,

Творця нашого кожне моє слово. Не було

за їхню опіку наді мною і моєю родиною.

випадку, щоб святий Юда-Тадей мені не

Моліться і вірте, молитва допоможе.

допоміг. Моліться і вірте, що Всемогучий

Іванна,

Отець наш через опіку святих завжди є

Жовківщина, Львівська обл.

поряд з нами і обов'язково допомагає. Віддаю Богові честь, поклін і славу. Галина,

м. Трускавець, Львівська обл.

Через

часопис

«Місіонар»

складаю

подяку з цілого серця Отцю Небесному, Пресятому Серцю Христовому, Непороч­

ній Діві Марії, блаженним Йосафаті Горда­ шевській і Тарсикії ССНДМ, які дали лас­ ку відвідати реколекції для мирян: «Боже

• Складаю подяку св. Юді-Тадею за його заступництво. З його допомогою в мене

Слово

в житті християнина».

Складаю

також подяку с. Мирославі і с. Любомирі

налагодились справи на роботі. Цей свя­

ССНДМ і всім сестрам СНДМ, які про­

тий завжди підтримує мене у моїх справах,

живають в монастирі м. Надвірна, Івано­

Франківської обл. за проведення Богом на­

потребах і труднощах. Володимир Галько

тхненних реколекцій.

А для всіх хто хотів би відвідати такі ре­

Через часопис

«Місіонар»

складаю

щиросердечну подяку Господу Богу, Пре­

колекції можете звернутися до с.. Миросла­ ви ССНДМ

чистій Діві Марії, св. Юді-Тадею, св. Мико­

Тел.

лаю Чудотворцю, Миколаю Чарнецькому,

Моб.

св. Марті, св. Ангелу Хоронителю за всі

ЛІ Ір І О Н

JI а український Uf' ~~~~~~~нський

«СЛАВА БОГУ, ЧЕСТЬ МАРІЇ, НАМ МИР!»

отримані ласки.

f 11 \1

(+3803475)2-30-45, (+38-067-367-4813)

Ірина,

Олива Люба,

м. Золочів, Львівська обл.

м. Золочів, Львівська обn.

49


У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

ВЕРЕСЕНЬ

КРОСВОРД

201 З

cclIITBPA ссС•• ГОРИЗОНТАЛЬНО: 4. Відома українська співачка ... Крушельницька. 6. Школа, що

Підготувала Леся ШТИКАЛО

готує художників, скульпторів або акто­ рів.

1 2

9.

«Тоді Адам знову спізнав свою жін­

ку, й вона вродила сина й назвала його .. " бо мовляв, Бог дав мені другого нащадка замість Авеля, що його вбив Каїн» (книга «Буття»). 10. Гора, на котрій Бог дав Мой­ сею десять Заповідей Божих. 11. Внутрішня

3

частина автобуса, тролейбуса тощо, призна­ чена для пасажирів. 13. Екзамени у вищих і спеціальних середніх навчальних закладах.

14. Напій. 16. Найбільше місто в Австралії. 19. Список дійових осіб п'єси із зазначенням

6

порядку та часу їх виходу на сцену.

ВЕРТИКАЛЬНО:

1.

Сухий гарячий вітер у

пустелях Азії й Африки. 2. «Вже іде на муки із донями мати, бо вони не хочуть божкам

10

хвали дати. І глядить

... на діточок

муки, та

в мольбі до Бога лиш підносить руки» (вірш отця Павла Штокалка «Мученця Софія і її три доньки»). 3. Ріка в Україні та Польщі, права притока Вісли. 5. Теодор ... - святий, церков­

13

ний письменник і проповідник, творець суво­

16 18

рого чернечого уставу, перенесеного в Україну святим Теодосієм. 7. Вид середнього навчаль­ ного закладу, переважно духовного. 8. Древнє місто, засноване у 876 р. до н.е" як столиця північного Ізраїльського царства. 12. Країна в центральній частині Балканського півостро­

ва. 15. «.. " серце будь спокійне, збудься журб і всіх тривог, все на світі йде, минає; буде так як хоче Бог». 17. Ситуація, зумовлена певни­ ми обставинами, умовами. 18. «Є і нам про

що згадати; пісне, душу возвелич, ой була в нас ненька мати - Запорізька славна ... (пісня «Гей, ви, козаченьки»). Відповіді на кросворд, опублікований у числі за липень-серпень 2013 року: ГОРИЗОНТАЛЬНО: 5.Жовква. 6.Роздор. 9.Праця. 11.Вітер. 12.Черемшина. 15.Куплет.18.Сотник. 19.Соловей. 20.Четвер. 21.Неділя. 24.Україна.

26.Франко. 27.Оксана. ЗІ.Дитинство. ЗЗ.Поріr. З4.Ватра. З5.Юність. Зб.Скрута. ВЕРТИКАЛЬНО: І.Сонце. 2.Ювілей. З.Родина. 4.Сокіл. ?.Тризуб. 8.Лепкий.10.Смуток. ІЗ.Серденько. 14.Сопілочка. 16.Сонечко.17.Черешня . 22.Калина. 2З.Прапор. 25.Дніпро. 28.Сирота. 29.Свічка. ЗО.Пісня. З2.Щастя.

50

український MІf'IQH Jб

христи~~~~~~~ 111 \r

tl r


НОВІ ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР» Йосиф Рацінfер - Венедикт XVI ІСУС З НАЗАРЕТУ

ЙОСИФ РАЦІНrЕР

ВЕНЕДИКТ

XVI

Пролог Дитячі роки Ісуса Остання з трилогії про Ісуса з Назарету книга Йосифа Рацін~ера (Папи Венедикта

XVI), що розповідає про дитячі роки Ісуса, мала б, навпаки,

бути прологом, початком усієї розповіді про коротке життя Спасителя у світі. І ось тепер у цілісній мозаїці розповіді усе стає на своє місце . Автор

з відвагою богослова-інтелектуала досліджує сповнення обітниці

- на­

родження у Вифлеємі того, якого передвістили давні пророки , а також

ІСУС

усе , що творить містерію Різдва : чудесне походження зорі-провідниці ,

З НАЗАРЕТУ

та історичні рамки події виявляють її істинність та реальність. Розпочи­

при х ід волхвів, поклоніння пастухів. Вибудувані водночас богословські наючи від події Благовіщення, Народження, принесення в храм, зрос­ тання Дитини до дванадцятирічного віку та завершуючи одним неве­ ликим, але цінним переданням про Ісуса у храмі, автор, спираючись на

розповіді євангелистів Луки і Матея та на дослідження сучасних екзеге­ тів, дає вичерпну відповідь на запитання, яке порушив ще Пилат: звід­

~=

'978-966-658-298-3, 776 с., - -- · 220 мм., тверда апр.,

::

кіля Ісус? Ця дійсна історія, по-богословськи осмислена і витлумачена, допомагає глибше збагнути таїнство Ісуса, Сина Божого. Для вчени х-бо­

-е~юбкл.

гословів, духовенства та широкого кола читачів.

Дмитро Степовик

ВІЗАНТОЛОГІЯ Після поновлення Незалежності України

1991

р. візантологія здобула

українську прописку. У тоталітарному самодержавному Московсько­

му царстві, та в Совєтськім Союзі, який замінив це царство, Візантією

дозволяли займатися тільки росіянам, бо Росія

- не тільки « родіна

слонов», але, мовляв, і єдина «спадкоємиця » Візантійської імперії.

Нині цю фальш подолано . І короткий лекційний курс київського про­

фесора Дмитра Степовика з візантології, розрахований на студентів вищих духовних та світських навчальних закладів, став чи не першою

ластівкою щодо українського погляду на Візантію та її Церкву. Це при­ родно, адже Київ, Київська Русь-Україна , а не Москва, не Суздаль і не Рязань, мала вікові стосунки з першою християнською імпері є ю світу

-

з Візантією; Київ же, а не хто інший, хрестився від Константинополя ,

а вже згодом Київ охрещував язичників

насельників темни х країв

-

болотяних Сходу та Півночі Європи. Автор присвячує ілюстроване видання книги « Візантологія» Владиці Єпископу Софрону Мудрому

-

з нагоди знаменної події: 90-річчя від дня народження Владики. Кни ­ га розрахована як на студентів, так і на всіх читачів, хто хоче знати,

BN 978-966-658-297-6, 440 с., іл.,

що ж це за країна Візантія, від якої Україна

1025

років тому прийняла

спасенну віру в Господа нашого Ісуса Христа.

•30 х 200 мм., тверда апр.

З питань придбання nітератури звертатися за адресою:

вул. Б. Хмельницького, м. Львів,

79019,

40

тел.:

0952602157, (032) 272-90-80

http: www.missioner.corn.ua redakzia@missioner.com.ua


Передплатний індекс

23959 Шукайте нас в каталозі видань України


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.