Місіонар 10 2006 by mykolaslotvinskyy

жовтень

2006

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

C\J ~

C\J

(')

~~~-" ~ :І:

:Е

C\J

\О

C\J

І ІХІ

·3 ~

КРЕХІВ.Дияконські свячення. Божественну літургію очолює Кир Гліб Лончина.

ГОШІВ. Складення вічних обітів . Архиєрей - Кир Іриней Білик, ЧСВВ. Обіти приймає протоігумен о. Григорій Гриньків, ЧСВВ

СЛОВО РЕДАКТОРА

31\ПСГ

Ієромонах Кррнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ,

головний редактор

Слово редактора .......................... 3 Наміри Апостольства

молитви

на жовтень ....................................... 5

Наміри Апостольства молитви на листопад ..................................... 7

Слава Ісусу Христу!

Осінь приносить в наше життя нові сум'яття і переживання. Нестабільність

у поштищ посилюється непорозумшнями

в міжрелігійному діалозі. Католицька Церква знову опинилась під прицілом

о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

КНИГИ СВЯТОГО ПИСЬМА ............ 8

критики, цього разу через неправильне

розумшня

СЛІВ

ВЯТІШОГО

тця .

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

можемо зробити ми, католики, християни,

кожний на своєму місці?

молодий василіянин склав вічні

обіти ................................................... 12

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Дияконські свячення у Крехівському

монастирі ................................... 13

Насамперед покликані дбати про свою віру. Можливо, не стільки радикально назовні, не протестами, демонстраціями чи чимсь подібним. Але радикально до крайності, як того навчає Божественний

життя Церкви .................................. 14

диякон Йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ Про щирість і неуважність ................. 16

Спаситель: «коли твоя правиця тебе спокушає, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло у пекло»

с. Домініка ДАНКАНИЧ, ЧСВВ

(Мт

«Він не збирав сокровище на земли».

себе калічити, лишень рішуче відрікатися

Отець П. Орос .................................... 18

того, що може спричинити нам ~1чну

5,30).

Тими словами не закликає

смерть, р1шуче прихилятись до того, що

Ро.ман ГАВРИЛЮК Знищений фізично, але не морально .. 21

принесе нам ючне життя.

Саме бажання подарувати радість

о. Прокопій ЛОТОЦЬКИЙ, ЧСВВ Архипастир скитальців ...................... 22

вічного життя керувала Божественним

Спасителем у Його щоденних вчинках. Хто вірний у малому, той вірний у

Володимир ГІЩИНСЬКИЙ васи-

великому. Тому християнин не може

ліянами .. ·................. ............... 26

втратити рівнов.аги чи засумніватися.

Взаємини

Івана

Франка

о. Мелетій Батіг, ЧСВВ Добрий

посів ............................. 28

Насамперед дбати про свою віру, чинячи

для того дрібні речі. Віра ж, як внутрішній стан, вимагає впорядкування . Наш

Проща ...................... . . . . . ...... .. ... 32

часопис є одним із засобів постійного

Передплата .............................. 33

Читаючи його, налагоджуючи так званий

Любов д о М атінки Божої ............. 28

2006

боrословських

чеснот.

зворотний зв' язок, тобто висловлюючи

Л ю ба ЛУЧКО

жовтень

виховання

.місіонар

нам свої побажання, кожний читач

СЛОВО РЕДАКТОРА

вносить свою лепту і робить мале діло, яке

юнц1

приведе

до

з начних

результапв.

Нарешті , редакщя часопису шукає меценапв,

яю

зможуть

посильними

внесками прилучитися до вдосконалення

Як вже наголошувалося у попередніх

зм1сту,

1 зовюшшнього

наповнення

числах часопису, з наступного року ми

вигляду часопису. Тільки спіл ьними

збільшимо його обсяг, іншими словами

зусиллями

зросте кількість сторінок . Таке ро з

ре зультати.

ширення може потягнути за собою також

зможемо

осягнути

яюсю

Ми не можемо втікати від життя , від

і збагачення тематики публікацій та

процесів глобалізації, політичних чи

статтей. Тому на сьогодні редакція

релігійних перемін. Та все воно, хоча й

часопису шукає нових авторів , з якими

вплива є

могла б тривало співпрацювати.

далеко від нас нас. Ми зможемо змінити

на

наше

житт я ,

про х о д и т ь

Також варто звернути увагу на те, що

світ тільки тоді , коли ві д повід ал ьно

збільшення обсягу неминуче приведе до

поставимося до малих речей і справ.

нових

Згадаймо притчу Ісуса Христ а про

витрат,

тому

ПІДВИЩИТЬСЯ

вартість ·часопису. Проте, гадаю , най

таланти (Мт

менше добре діло, яке можемо вчинити

звертається до слуги: «Гаразд, слу го

для своєї віри і вічного спасіння

добрий і вірний . У малому ти був вірний,

д е госпо д ар

25 , 14-30),

залишитися вірними йому навіть і після

поставлю тебе над вел иким. Увій..Jи в

цього. Редакція йде назустріч читачам і

рад1сть пана твого».

пропонує

передплатити

часопис

поштовому відділенні, тим більше , що наступного року передплатити його буде

дешевше, аніж придбати його в кіосках.

Засновани й у Засн ов н ики

році

1897

Отці Василіяни

Реєстраці й н е свідо цтво К В №

від

5 133

Перед платний індекс -

18.05.2001

р.

23959

Ад р е са ред акції :

м. Льві в ,

Головний редактор

790 19, вул.

Б. Хмельницького,

36,

Св ятоонуф ріївський монастир Отців Василіян

тел ./фа кс

72-46-94 e-mail : misionar@;lviv.fa rlep.net

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Редакційна колегія:

о . Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ,

ЧСВВ

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Віра АРІВ Літературна редакція

Ол.єна КОБИЛЕЦЬКА Дизайн та комп'ютерна верстка: Володимир ЩУРКО, Микола ЯЦКІВ

Підпи сано до дру ку 24.09.2006 Формат 70х І ОО І / 16· Друк офсетний . Папір друк. № І . Умов. друк. арк.

5,2.

Умов. фарбо-відб.

5,7.

Обл.- в 1щ. арк_

В іддруковано з rотов11 х діапозитивів у Жовківській друкарні видавництва От ців Василі"н «Місіонер}) . Жовква, вул. Василіянська ,

80300.

Львівської обл., м.

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела. Редакція зберігає за собою право виправляти мову і скорочувати надіслані матеріали . ©Жур н ал " Місіонар·.

5,0. Зам .

ЦІНА ДОГОВІРНА

жовтень

2006

місіонар

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О,

Божественне

Серце

Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі відцавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні

Євхаристії,

через

жертвую Тобі

Непорочне

Серце

Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки

й витривалість у терпіннях

нинішнього дня у винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. JКертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Рим ського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства

молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішній день. Пресвяті Серця Марії,

спомагайте

Ісуса і святу

Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покрови телю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире,

св. Йосафате, Заступники

Ось Серце, що так дуже полюбило нас ...

України, моліть Бога за нас!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ЖОВТЕНЬ (Поблагословенні Святішим Отцем) Загальний: Щоб усі християни зрощували свою віру, проявляючи її

чіткими, послідовними і відважними життєвими кроками. Кожний християнин насамперед і повністю відповідальний за свою віру, яку зобов'язаний плекати, обороняти та розвивати. Віра ж у житті виявляється через

діла, як про це каже Христос: «За їхніми плодами

...

пізнаєте їх» (Мт

7,20),

а своїх

учнів і послідовників закликає: «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб

жовтень

2006

місіонар

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт

5,16).

Одночасно зважені, чіткі, послідовні життєві рішення спонукають людину до глибшого довір'я до Бога, зміцнюють віру. Так, апостоли пішли за Христом, ще не маючи глибокої віри -

її вони відкривали і пізнавали, подорожуючи разом із Христом дорогами

Палестини. Саме тому важливо відповідати на запрошення Христа, чинити відважно,

згідно з Його заповітом, -

тоді віра зростатиме. Молімося за відвагу християн,

щоб вони своїми вчинками дбали про свою віру. Місійний: Щоб відзначення Всесвітнього Місійного Дня усюди в світі збільшило дух піднесення і співпраці. В сучасному світі багато говориться про толерантність між релігіями, а часто

мається на увазі переконання, що зовсім неважливо, до якої віри людина належить, бо кожна релігія несе в собі певну крихту істини. Христос послав своїх учнів

проповідувати істину, яку чув від Отця: «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангелію всякому творінню. Хто увірує й охриститься , той буде спасенний» (Мкl 6, 15-16). Тому, поважаючи свободу кожної людини, Христос і сьогодні пропонує їй істину через свою Церкву. Тому Церква за самою своєю суттю є місійною, тобто такою, яка через голошення Євангелії пропонує істину кожній людині. Відзначаючи

Всесвітній Місійний День, молімося, щоб цей дух піднесення і проголошення істини запалав у душах християн, а також, щоб зродилося бажання взаємної співпраці згідно з заповітом Христа. Місцевий: Щоб молоді люди в Україні, розважаючи над життям Пресвятої Богородиці, відповідально ставилися до свого життєвого вибору, не боялися труднощів і не розчаровувалися через невдачі чи то в подружньому, чи в богопосвяченому стані. Життя Пресвятої Богородиці для кожного з нас, особливо для молоді, є неза\1інним

прикладом і дороговказом. Будучи зовсім юною, Марія отримала від Господа Бога через архангела Гавриїла запрошення стати матір'ю Божого Сина: «Ось Ти народиш

Сина і даси Йому ім'я Ісус. Він буде великим і Сином Всевишнього назветься» (Лкl,31-32). З одного боку, напевно, кожний радів би такому запрошенню, з іншого ж, щодня Господь запрошує нас до співпраці з Ним, до відповідальності за своє життя, до сміливого вибору в подружньому чи посвяченому житті. Однак, часто ми

втікаємо від відповідальності, не довіряємо Божій любові і Його Провидінню. Марія не знала, що Її чекало, яким саме буде життя Божого Сина, не передбачала, що і Її життя буде повним страждань і терпінь. Та Вона повністю довірилась Небесному Отцеві: «Оце я слугиня Господня, нехай Мені станеться за твоїм словом» (Лк

1,38).

Вона не помилилась, зробила крок назустріч, наблизила спасіння людства. Тому,

вдивляючись у Її життя і рішення, нехай кожен молодий юнак чи дівчина повторюють разом з Богородицею: нехай зі мною станеться за словом Божим. Так вони ніколи

не помиляться. Тому молімося за сміливість молоді, щоб вони могли у своєму житті наслідувати Богородицю.

жовтень

2006

місіонар

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЖОВТЕНЬ СВ. ПЕЛАГІЯ

(21

ЖОВТНЯ)

Свята Пелагія народилася у ІП столітті в сирійському місті Антіохії і була побожною християнкою. Вона посвятила своє життя на служіння Богові у дівицтві. Померла Пелагія, обороняючи від поган свою невинність і святу віру в Христа. Наша Церква величає її словами:

«3 любові до Господа, преподобна Пелагіє, ти відкинула бажання

спокою, а просвітивши дух твій постом, ти мужньо перемогла пристрасті, тому молитвами твоїми зруйнуй диявольські гордощі супротивників».

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ЛИСТОПАД Загальний: Щоб у всіх країнах світу був назавжди викорінений будь-який вид тероризму.

Місійний: Щоб християни разом з людьми доброї волі у суспільстві об'єднали

свої зусилля, аби розірвати нові й старі кайдани, що заважають розвиткові африканського континенту. Місцевий: Щоб усі вірні України частіше зверталися з проханнями про заступництво до нових українських Слуг Божих і блаженних, сприяючи таким чином проголошенню нових блаженних і святих українського народу.

ПОКРОВИТЕЛІ НА ЛИСТОПАД

СВЯТІ ЗИНОВІЙ ТА ЗИНОВІЯ (12 ЛИСТОПАДА) жовтень

2006

місіонар

СВЯТЕ ПИСЬМО

о. Діонисій Заведюк, ЧСВВ Крехів

КНИГИ СВЯТОГО ПИСЬМА (продовження) Наука, яка займається

характер біблійних книг, внаслідок чого

дослідженням Біблії

Біблія є нічим іншим , як справжнім

Для наших сучасників не є таємницею,

Божим Словом, у якому виражена Божа

що для того, аби здобути Грунтовну

воля і Його задум щодо до людства,

підготовку в певній ділянці знання, треба

зокрема до тих, хто з вірою приймає це

неабияких зусиль, праці та витривалого

слово і живе ним.

навчання. Це спостереження правдиве

Біблія як свята книга юдаїзму та

також , коли йдеться про здобування

християнства, будила зацікавлення бага

знання Святого Письма.

тьох поколінь віруючих та спонукала їх

Систематичні і цілеспрямовані зусилля

до старанного, витривалого, глибокого

у вивченНі Біблії багатьох поколінь людей

вивчення як змісту біблійних книг, так і

знайшли своє вираження у ділянці

значення поодиноких

знання, яку можна назвати біблістикою

описаних, висловів, речень, слів. Оскільки

або біблієзнавством, в найширшому

від правильності розуміння Божого слова,

значеню цих термшш.

утриваленого в Біблії, залежить спасіння

подій в них

Не треба великої проникливості, щоб

кожної людини, відповідальні за церковну

збагнути , яким обширним є предмет

спільноту як в юдаїзмі, так і в христи

дослідження біблійної науки. Біблія

янстві, завжди намагалися посприяти

постає перед непосвяченим у її таємниці

належному

читачем передусім як скарбниця літе

Святого Письма вірними, вважаючи це

ратури одного з народів світу. І ця літе

одним з найважливіших своїх обов ' язків.

ратура охоплює великий проміжок часу:

більше, як тисячу років. Уся ця понад

тисячолітня історія народу знаходить свій відбиток у творах, які були з часом зібрані в одній книзі. Біблія

це не тільки літературна, але

й релігійна спадщина, до якої постійно звертаються як юдаїзм, так і христи

янство, вбачаючи у вірі первісного Ізраїля

свої історичні та догматичні корені. І це ще не все. Від найдавніших часів, спочатку серед ізраїльського народу, а

згодом і в християнській Церкві, було живим переконання про натхненний

вивченню

та розумшню

Предмет дослідження біблістики

Сучасна біблістика

надзвичайно

розвинута ділянка наукових знань. Можна виділити в ній цілий ряд дисциплін, які взаємно себе доповнюють і разом склад аються у цілісність біблійних наук. Відріз няються вони одна від одної як специ фічним предметом досліджень, так і відмінністю методів і підходів у дос лідженні окремої ділянки біблійного знання.

Першим і головним предметом у

дослідженні Біблії є сам текст

жовтень

2006

той

місіонар

СВЯТЕ ПИСЬМО

це факт її Божого походження, який отримав

назву

натхнення.

Можна

поставити запитання: Що є причиною

винятковості Біблії як святої книги? Важливо прослідкувати висловлювання самих біблійних книг на тему виникнення Біблії та її частин, а також на історію ставлення до Святого Письма різних

поколінь як в юдаїзмі, так і в християнстві. Звичайно, в рамках єдності богослов

записаний під натхненням Святого Духа,

ських дисциплін питанням богонат

але авторами-людьми. Саме текст є тим,

хненності Біблії займається фундамен

до чого ми маємо безпосередній доступ:

тальне богослов'я, наука, яка ставить

його можемо читати, досліджувати,

собі за мету дослідити історичні та

Найваж

богословські основи існування об'явленої

ливішим завданням біблійної науки є

аналізувати, пояснювати.

релігії, як також її інституцій у такій а не

екзегезис, тобто наукове дослідження

іншій історичній формі. Фундаментальне

змісту натхненного тексту, та його

богослов'я досліджує факт Божого

правильна богословська інтерпретація.

об'явлення в історії, конкретним проявом

Слово

якого є Святе Письмо.

«екзегезис»

(з

грецької

пояснення, вияснення) означає тут

Наступне питання, яке має право на

сукупність заходів, спрямованих на

існування: чому з численної кількості

досшдження, вияснення зм1сту певного

творів єврейської, а згодом і християн

біблійного

ської літератури лише деякі були визнані

тексту.

З-посеред

усіх увагу

святими і натхненими? Хто і згідно з

тлумачення

якими критеріями вирішив долю збірки

змісту біблійних творів, яке не супе-

святих книг біблійного канону? Відповідь

речить

на це питання дає дослідження історії

можливих

інтерпретацій

заслуговує

тшьке

аю

таке

на

самому текстов1,

аю

юр1

Церкви, в якій цей текст виник і якій був

канону Святого Письма, яке приводить

доручений як Боже об'явлення.

до висновку, що Церква має в собі

Щоб виконати таке важливе завдання

здатність розпізнати зміст та обсяг

пояснення

Божого об'явлення та окреслити біблій

Святого Письма, біблійна наука корис

ний канон, тобто визнати, які книги є

тується багатьома додатковими дисцип

натхненими, а які ні. Ця здатність Церкви

лінами та науковими дослідженнями. Ось

та її Вчительського Уряду є частиною

їх неповний перелік та коротка характе

Божого задуму спасіння людства.

правильного зрозумшня

Навіть якщо Біблія виникла з Божої

ристика.

Допомі.JІсні біблійні дисципліни Перше, над чим треба зупинитися,

розглядаючи саме явище Біблії як книги, жовтень

2006

місіонар

інщ1ативи, де певність, що той текст, який маємо перед собою, є правдивим? Адже між кінцевим записом біблійних книг на

СВЯТЕ ПИСЬМО

письмі і нашим часом минули два тисячо

науками. У цьому випадку науковий

ліття. Книги переписувалися, люди, які це

шдхщ вимагає дотримання в досшдженю

чинили, могли помилятися. Чи не позначи

книг Святого Письма усього цінного, що

лося багатовікове передавання святих

було результатом досліджень у питанні

книг з покоління в покоління на самому їх

інтерпретації літературних творів.

тексті, змісті? В дійсності, до наших

Можливе використання при цьому

часів не зберігся жодний оригінал біблій

здобутків таких дисциплін як семіотика,

них книг, а переважна більшість рукописів

герменевтика, текстологія, тощо. Такий

походять з пізніших століть. Тим часом

шдхщ все таки

не

може применшити

дослідження в рамках так званої критики

факту винятковості Біблії як богонат-

тексту, спеціальної наукової дисципліни,

хненої книги, а тому вимагає засто-

покликаної визначити

сування крІм загально-

ступінь правдивості

наукових, також бого-

Історичних

славських

джерел,

ку,

що

ми

принцишв

інтерпретації.

приходять до виснов

Неабияку роль для

маємо

доступ таки до автен

кращого

тичного тексту Свя

змІсту поодиноких книг

того Письма, не спот

Святого Письма, а та

вореного,

кож

зпдного

зрозумшня

обставин

його

оригіналами біблійних

виникнення, вщІграють

книг. Деякі ж наявні

біблійна історія, гео

ВІДМІННОСТІ МІЖ ПООДИ-

графія та археологія.

НОКИМИ

Так біблійна історія

рукописами

того самого біблій

допомагає

ного

кувати впродовж ВІКІВ

тексту

торка

ються справ невеликої

долю

ваги;

при детальному

життя народу, який був

порІВНЯННl цих В!ДМІН-

здатний прийняти, збе

ностей неважко побачити текст най

та

просшд

обставини

регти та передати нащадкам Боже об'явлення, збережене у вигляді книг

ближчий до оригіналу.

Тільки визначення тексту найбільш

Біблії.

правдивого, найближчого до оригі

Знання біблійної географії є необхідною

нального, відкриває дорогу до його пра

умовою зрозуміння як ходу подій, пред

вильного з' я сування, інтерпретації.

ставлених на сторінках Біблії, так і

Оскільки Біблія, з людської точки зору,

життєвих обставин, в яких розвивалися

НІЧИМ

описані події, а також того, як відбувався

не

ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ

ВІД

ІНШИХ

літературних творів, то при її тлумаченні

процес виникнення самої Біблії.

можна з успіхом застосовувати прин

Біблійна археологія була і надалі зали

ципи, напрацьоваю штературознавчими

шається великою допомогою у пщтвер-

жовтень

2006

місіонар

СВЯТЕ ПИСЬМО

дженні правдивосп ~сторичних под

зробити це таким чином, щоб читач від

робиць, поданих у Біблії, та у висвітленні

чув, що це звучить у його мові. Саме то

культури, побуту, звичаїв, обставин життя

му з часом будуть потрібні щораз нові

тогочасних людей. Хоч не завжди просто

переклади, адже жива мова змінюється,

поєднати даю,

як змінюється суспільство і людина.

отримаю

через

анашз

археологічних знахідок з конкретним

Заохочення для початківців

періодом історії краю та його мешканців, археологія Близького Сходу в цілому, а біблійна археологія зокрема, зробили

неоціненний внесок у зрозуміння та правильне висвітлення подій, описаних у

Святому Письмі. Оскільки Біблія є живим Словом Божим, справжнім словом життя, дуже важливим завданням залишається вив

чення способів навчання та пропові дування Божого слова, зокрема у Церкві, яка має на меті не тільки берегти скарб Божого слова, але й правильно його про

повідувати, нести до всіх народів світу. Не можна не згадати також про той

факт, що Біблія була написаца мовами, які були у вжитку багато століть тому: давньоєврейською та давньогрецькою

епохи еллінізму. Дослідник Святого Письма, який не знає цих мов, змушений

покладатися на правильюсть переклад1в

на сучасні мови, що чинить його працю

не зовсім ефективною. Адже відомо, що

Дехто може розчаруватися і подумати, що Біблія

це книга під печаттю, про

яку згадує пророк Ісая

ні, Біблія

(29,11-12).

Але ж

це книга життя, незглибиме

джерело Божої мудрості, безсумнівне запевнення духовної сили для усіх, що

читають її та укладають згідно з її вказів ками своє життя. Зрозуміло, тут пере дусім треба наголосити, що ключем до розуміння цілого Святого Письма є особа Ісуса Христа Спасителя, а водночас, за словами св. Єроніма: «Незнання Святих Писань є незнанням Христа». З чого починати? З уважного перечиту

вання: спочатку Нового, потім Старого Завіту. Найважливішим є таки текст.

Його зрозуміння, правильне тлумачення

дуже важливе завдання, вщ якого мо

же залежати наше спасшня, але воно при ходитиме згодом, з поюрним

1 сповненим

любові до Бога уважним читання цих натхнених Ним повчань.

переклад, навіть найбільш точний, не

відображає мови оригіналу належним чином, хоч, звичайно, переклад спрямо

ваний на те, щоб подолати бар'єр між людиною, яка не знає мови орипналу, та

змістом цього твору. Завдяки кропіткій

та

жертвенній

праці

наших

спів

вітчизників можемо втішатися кількома добрими перекладами Святого Письма на українську мову. Переклад має на меті

не лише передати зм1ст орипналу, але

жовтень

2006

місіонар

ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

21 МОЛОДИЙ ВАСИЛІЯНИН СКЛАВ ВІЧНІ ОБІТИ Божої

Яремчук, Василь Огірка, Венедикт

Матері ... Це славне відпустове

Деркач, В' ячеслав Сеник, Єремія Риба

місце відоме багатьом. До нього

ка в, Інокентій Меша, Іриней Ігумен,

спішать у духовних потребах вірні-проча

Йоаким Ошуст, Йосафат Сичкун, Йосиф

ни з різних куточків нашої України і не

Кралька, Клавдій Марунчак, Любомир

ошів...

Ясна

Гора

тільки. І так, мабуть, буде, поки існувати

Кушнір, Назарій Ляхович, Полікарп

ме цей світ.

Марцелюк, Роман Шуп'яний, Севастіян

У цьому році до василіянської обителі була організована піша молодіжна проща

Бондаренко, Тадей Мисюк, Терентій Цапчук, Юліян Хомечко.

зі Львова та Івано-Франківська, які при

Вічні обіти прийняв Протоігумен о. Гри

були сюди напередодні свята Христового

горій Гриньків, ЧСВВ. Ті, що обрали

Преображення. Вночі юні паломники мо

чернечий шлях, робили, це також з

лилися разом, чували, як заповідав своїм

повною свідомістю

учням Господь Ісус, пам'ятаючи про фун

розуміють за правилами Чину, які

даментальні слова Спасителя: «Щоб усі

затвердив Апостольський Престіл. Брати

були одно» (Йо. 17, 21).

зазначали, що все

отримали чернечий параман на знак

11.00

повної посвяти Всевишньому, хрест на

почалась Архиєрейська Свята Літургія,

повсякчасну пам'ять про терпіння і

яку у співслужінні багатьох священиків

приниження, темну мантію і каптур,

очолив Кир Іриней Білик, ЧСВВ, єпископ

тобто ризу спасіння і броню правди, щоб

На празник Преображення об

Бучацький. Як ніколи з часів свободи

відгородити себе від усякої неправди,

УГКЦ, брати-василіяни складали чи

відсікти небезпечні хитрощі свого розуму,

сельно перед Всевишнім довічні обіти,

мудрування своєї волі й мати постійно на

прирікаючи служити Богові ревно аж до

гадці думку про смерть та бути завжди

останнього поддиху життя: Августин

готовими і пильними до будь-якої

Запоточний, Андрій Белеканич, Антоній

Господньої чесноти, свічу, щоб бути видимим світлом для цього не завжди

світлого світу. Святкову проповідь виголосив о. Гри горій Гриньків, ЧСВВ. Лейтмотивом проповіді було ясне Світло Тавору. «Образ Преображення

образ кожного

покликання ... Світло Тавору є не тільки

Світлом

Об'явлення,

Світлом

запрошення. Сьогодні брати прилюдно сказали: Для мене бо життя

Христос.

Біблійні слова «Господи, добре нам тут

жовтень

2006

місіонар

ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

владика Іриней Білик, ЧСВВ, який зазна чив, що ці вічні обіти є на служіння Васи ліянського Чину, Церкви та Божого наро ду. Всі ми покликані бути святими, новіт німи апостолами . Святу Літургію співав хор зі старовинної церкви св. Пантелей мона з м. Сколе на Львівщині.

Згідно із св . Василієм Великим, монах не живе для себе, а для інших .. . Тому наші новопрофеси, збагнувши суть

бути» виражають природу і покликання до монашества

...

життя в чернечому стані, у Христі, вирі шили віддати Рятівникові людини найцін

Наприкінці Богослужби зі своїм архи

єрейське словом до присутніх звернувся

ніше

ціле своє життя, подібно як Він

раніш віддав своє за нас.

ДИЯКОНСЬКІ СВЯЧЕННЯ УКРЕХІВСЬКОМУМОНАСТИРІ

(\серп~

2006 р. недільної дн~ни у \Jкрехшському монастир~ оо.

Василіян відбулися дияконські свячення

допомогти людям у їхніх потребах. За них треба молитися ...

Безперечно, лунали знову задушевні

сімох молодих василіян: Єремії Рибакова,

слова подяки, радості і щастя. Дякував

Єфрема Кончака, Полікарпа Погоріляка,

щиро о. Протоігумен Григорій Гриньків,

Романа Шуп'яного, Теодозія Греня,

ЧСВВ, який пригадав очевидцям цієї

Терентія Цапчука, Тимотея Коцура, які під час Божественної Літургії вділив преосвященний владика Гліб Лончина, Візитатор для українців греко -католиків в Італії, Іспанії та Ірландії, Прокуратор

Верховного Архиєпископа в Римі . На це свято прибуло чимало вірних, серед кола

величної події, зокрема, новим дияконам, головні етапи їхнього монашого шляху

новіціят з його духовними вчителями, студії ... Теж висловив свою вдячність згаданим новодияконам від імені ченщв Провінції. Дияконське «спасибі» висло вив диякон Роман Шуп'яний, ЧСВВ.

інших душпастирів був і о. Михайло Погоріляк із Закарпаття, батько Полі карпа Погоріляка.

У проповіді єпископ Гліб Лончина зробив акцент на недавній вікопомній події: святі Преображення, наголосивши на необхідності зв'язку між духовним і щоденним життям. Бог, що допускає наші труднощі,

це той самий Ісус Христос,

що преобразився на горі Тавор, диякони сьогодні стануть на службу Церкви, щоб

жовтень

2006

місіопар

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

ІЄРЕЙСЬКІ СВЯЧЕННЯ У ЛЬВОВІ

вересня У_ львівській церкв! св.

Андр1я

преосвященнии

митрополит Кир Лаврентій Гуцуляк, ЧСВВ, висвятив двох василіян на священиків. О. Натанаїл Штурмак, ЧСВВ, народився

серпня

1976

р. у

с. Церківна Долинського р-ну Івано Франківської обл. У Василіянському

Чині перебува є з

1994

року. Тепер

навчається у Духовній семінарії св.

Йосифа у Вільнюсі в Литві. О. Єфрем Кончак, ЧСВВ, народився

лютого

1976р. ус. Долобів Самбірського р-ну Львівської обл. До Василіянського Чину вступив

богослов ' я

1995

році.

закінчив

О.

Єфрем

Папському

Латеранському університеті в Римі.

)І<ИТТЯ ІJЕРІ(ВИ

ержавний Секретар Ватикану

кардинал Тарчізіо Бертоне у верненні від імені Святішого О ц

ідомив, що Венедиктові

XVI

дуже прикро за те, що деякі слова з його виступу в Реrензбурrському університеті могли

прозвучати

образливо

для

релігійних почуттів визнавцm ~еламу і що ці слова були інтерпретовані в цілковито незгідний з його намірами спосіб. Новий Державний

Секретар

підкреслив,

що

Ватикану

позиціЯ

Папи

Собору

"Nostra Aetate"

про стосунки

повністю збігається з

Церкви з нехристиянськими релігіями, в

Декларацією Другого Ватиканського

якій висловлено повагу до мусульман .

Венедикта

XVI

жовтень

2006

місіонар

3 Під

час

минулорічної

представниками

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

зустр1ч1

ісламу

Кельні

значення слів, які він сказав, а також сподівається,

що

подолання

цієї

Святіший Отець висловив побажання,

непростої

щоб визнавці обидвох релігій взаємно

зміцнить спільне свідчення про Бога і

шанували одні одних і шукали шляхів для

співпрацю задля оборони і поширення

поєднання. Вжита в Реrензбурrському

суспільної справедливості, моральних

Університеті цитата візантійського

цінностей, миру і свободи.

Імператора Мануїла

Палеолога мала

на меті стати нагодою до призадуми над

ситуації,

яка

склалася,

Після того, як Папа Венедикт

XVI

під

час свого перебування в Баварії в виступі

стосунками між релігією і насильством.

перед представниками наукового свпу

Венедикт

засудив явище «джихаду», як способу

XVI,

перед обличчям гарячої

віри визнавців ісламу, також прагнув

поширення

в1ри

застерегти західну культуру від погорди

насильства, у

мусульманському

Бога і від цинізму, який насмішку на

вибухнула хвиля протестів, спричинена,

святими речами вважає згідною з правом

передовсім,

свободи.

інтерпретацією його слів. Дійшло до

Святіший

Отець,

повідомленні,

йдеться

шанує мусульман та

прагне, щоб вони правильно зрозуміли

вересня

2006

року було

урочисте відкриття та по свячення нового будинку

за

допомогою св1п

неправильною

актів насильства проти християнських святинь, пролунали

погрози на адресу

Ватикану.

дарські приміщення. Будова ЛДС розпо

чалася

1 липня 2002 року,

будинку філо

софсько-богословського факультету

філософсько-богословського факультету

УКУ -у вересні

Українського католицького університету

отців редемптористів

2003 року, семінарії для - 27 квітня 2004

(УКУ). Все розпочалося Архиєрейською Божественною Літургією, яку в церкві Львівської Духовної семінарії Святого Духа відслужив Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Кардинал Гузар, співслужили

майже всі владики Синоду єпископів УГКЦ, який цими днями працює у Львові. Цей будинок став елементом новоство реного Богословського центру, який

включає будинок Львівської духовної се мінарії Святого Духа та семінарійну цер кву, приміщення філософсько-богослов

ського факультету УКУ, семінарію отців редемптористів (ще будується), госпо-

жовтень

2006

місіонар

РОЗДУМИ

диякон Йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ м. Перемишль

ПРО ЩИРІСТЬ І НЕУВАЖНІСТЬ Напевне кожен християнин практи

битком того, чим є зайнята наша особа

куючи особисту чи спільнотову молитву,

протягом останнього відрізку часу. Це

відчував та потрапляв у розсіяння, тобто

щось природне та відповідне для кожної

замість того щоб концентрувати свою

людини. Крокуючи від дитинства до

увагу на спілкуванні з Всевишнім, мимо

старості та збагачуючись різними

вільно або й свідомо перебував думками

життєвими досвідами, ми насичуємо

деінде. Особливо це стосується ситуації,

свою пам'ять сотнями думок, що час від

коли на молитві до голови приходять

часу хочемо цього чи ні , стають перед

думки, що за своєю природою зовсім

очима та полонять нашу увагу. Інколи ці

далекі від того стану, в якому перебуває

думки , пов'язані між собою логічно та

душа, розмовляючи зі своїм Творцем. Це

хронологічно , а деколи неочікувана

не тільки приносить віруючому мало

випливають на поверхню нашої сві

користі, але й духовно розбиває людину

домості та інтригують нашу особу,

та знеохочує до практикування молитви.

вимагаючи від неї уваги. Людський

може

організм , а особливо головний мозок,

торкатися слів та їх змісту; вона може

який є основним генератором наших

торкатися

Під час

молитви розсіяність

і Того, до Кого

думок по-суті дуже мало досліджені, щоб

ми молимося в усній молитві (літургійній

конкретно можна було б скласти якісь

чи особистій), в розважанні і в контем

схеми взаємозалежності виникнення тих

глибше

плятивній молитві. Розсіяність під час

чи інших думок. Внутрішній світ кожного

молитви

для

з нас є надзвичайно багатим та інтен

християнина, а найнеутішнішим в цьому

сивним і навіть під час сну не втрачає

є те, що практично неможливо відразу

своєї жвавості, що проявляється у снах.

опанувати це явище, і кожен християнин,

Запанувати отже над собою вповні

вправляючись в молитві ціле своє життя,

вимагає багато терпеливості та старан

буде ловити себе на тому, що, його серце

ня, особливо це стосується явища, яким

чи то на мить чи то на довший час

є молитва.

великим

викликом

перебуває не з Господом, а блукає

Книга «Мистецтво молитви», яку уклав

думками десь у мріях чи в інших пере

ігумен валаамського монастиря Хари

життях. Однак, можливо максимально

тон, подає багато порад щодо ревної та

зменшити у своїй молитві присутність

постійної молитви. Між іншими, у ній

неуважості, а навіть саме розсіяння вико

можна знайти такі слова: «найпростіший

ристовувати для особистого вдоско

закон для молитви

налення і Слави Божої.

а зібравшись умом у серці , стати у пере

нічого не уявляти,

Найперше варто пригадати, що наші

конанні, що Бог поряд, бачить і слухає, і

думки, що вирують в голові, часто є від-

в цьому переконанні припадати до Нього,

жовтень

2006

місіонар

РОЗДУМИ

страшного у своїй величі й близького у

вувати чому саме в той чи інший момент

милості до нас.. .

Образи втримують

у мене зроджуються ті чи інші думки.

увагу назовні, якими б священними вони

Як зазначує Катехизм Католицької

не були, а під час молитви увага має бути

Церкви: «Намагатись знайти причини

внутрі, у серці» . Святий Іван Золотоустий

неуважності -

означає потрапити в їхню

(344-407), запитуючи що означають слова

пастку, тим часом як потрібно всього

«співаючи в серцях ваших Господеві»,

лиш

пояснює

увагою

Розсіяння виявляє нам те, до чого ми

розпочинати це діло , бо «неуважні

прив'язанні , і покірне усвідомлення цього

співають без користі, лише вимовляють

перед Господом повинно передусім

що

це

значить:

повернутись до

власного

серця .

слова, тоді як серце їх блукає в іншому

побудити нашу любов до Нього , рішуче

місці». Блаженний Теодорит один з

жертвуючи Йому серце, аби Він очистив

церковних письменників, який жив на

його . Катехизм своїм висловлюванням

переломі

століть до цього додає:

нав'язує передусім до шостого розділу

«Співає серцем той, хто не тільки рухає

Євангелії від Матея де сказано: «Бо де

устами, але й ум свій побуджує до

твій скарб, там буде і твоє серце», або

III-IV

розуміння того, що промовляє». Як

«ніхто не може двом панам служити: бо

виходить з наведених вище цитат, саме

або одного зненавидить, а другого буде

увага є суттєво необхідною приналеж

любити, або триматиметься одного, а

ністю молитви. Без уваги немає молитви,

того знехтує».

тому кожен християнин покликаний

плекати уважну молитву

і рішуче

Євагрій Понтійський

(345-399)- відо

мий письменник патристичної доби

боротися з неуважністю. Молитися ж без

вважає, що саме завдяки молитві відкри

розсіяння це знову і знову повертати свою

вається найвища гідність людини. «Чи

увагу до Господа, тобто знову і знову

може бути щось більше

відновляти в собі свідомість щодо

за особисте спілкування з Богом та

каже він,

молитви та щодо Того перед Ким цю

життя у його присутності?». Євагрій ро

молитву творимо.

зуміє молитву як спрямованість усіх ду

Варто згадати про ще одну важливу

шевних сил до Бога, свою повну присут

необхідність: покору та щирість. Без цих

ність у Його присутності. Це є найбіль

рис

буде

ший дарунок, який лише може зробити

подолати труднощі, які супроводжують

Бог людині. Це підносить людину над її

практикування молитви. Згадані риси

власною природою та робить її за сло

виявляються у тому,

вами святого Євагрія рівною з ангелами:

християнину

неможливо

щоб

покірно

усвідомлювати і приймати стан своєї

«Людина, яка по справжньому молиться,

розсіяності, навіть якщо це відбувається

подібна до ангелів , бо вона безперес

у найневідповідніший час (напр. момент

танку прагне бачити Отця, що перебуває

освячення під час Божественної Літургії)

на небі».

1 з1 щирістю дитини звертати очі своєї

душі знову до Господа. Не треба з' ясо-

жовтень

2006

місіонар

ПОСТАТІ УГКЦ

Підготувала с. Домініка Данканич, ЧСВВ

«ВІН НЕ ЗБИРАВ СОКРОВИЩЕ НА ЗЕМЛИ» о. Петро Орос

14 липня 1917 р.

в угорському містечку

мирян. «Він не збирав сокровище на

Бірі у греко-католицькій священичій

земли, а што достав, то розділяв бідним».

родині о. Івана Ороса народився другий

Колишня

син

(плебанії)» в селі В. Ком'яти розповідає,

Петро.

1918 р.

приносить смуток

несподівано помирає батько Петра.

Мати в

1921

р. вдруге виходить заміж

за нотаря Тіберія Дудинського. У селі

«служителька

на

фарі

що одного разу о. Петро повернувся додому

без

верхнього

одягу.

На

запитання, де його костюм, о. Орос

Скотарське, Петро здо

відповів, що віддав

буває початкову освіту,

його бідному чолові

продовжує навчання

кові, якого зустрів на

Хустській гімназії. Згодом

навчався

вулиці. Отець Орос був в

відомий своєю надзви

чайною вбогістю та

місті Оломоуц та Ужго

великою любов'ю до

род. Ієрейські свячення

потребуючих.

духовних семшар1ях

Петро Орос, як безжен

Отець пильно слід

ний священик, прийняв 28

кував за тим аби усі

червня

його парохіяни брали

1942

р. з рук

єпископа Мукачівської

активну участь у євха

греко-католицької єпархії

ристійному житті па

Олександра

рохії, щоб часто спові

Після

Стойки.

свячень

отець

далися й причащалися.

Петро Орос, як читаємо

Однак, успішній праці

у спогадах єпископа І. Марrітича, був

о. Ороса, як й іншим греко-католицьким

призначений священиком-помічником у

священикам, став на перешкоді атеїстич

с. Великі Ком'яти Виноградівського ра

ний режим. У

йону. Молодий священик відразу поринув

Закарпаття Радянської влади, становище

у вир душпастирської діяльності: він

Греко-Католицької Церкви різко погірши

реорганізував роботу з молоддю та за

лося. Політика переходу на російське пра

провадив «Марійський круг».

вослав'я досягла апогею у

1944

р., з приходом на

1948

році.

У численних свідченнях парохіян отця

Єпископ Теодор Ромжа, ще будучи в

Ороса, жителів с. Великі Ком'яти, чи

Римі на навчанні й готуючись до місіо

таємо про те, що о. Петро відрізнявся

нерської праці, чітко усвідомив ту небез

від інших добротою і щирістю серця,

печну ситуацію, в якій перебувала його

своїм душпастирським ставленням до

Церква. Він був добре обізнаний з мето-

жовтень

2006

місіонар

ПОСТАТІ УГКЦ

дами боротьби атеїстичного режиму

стань. Але нерідко ніч, котра так надійно

проти Греко-Католицької Церкви, то му

скривала їх від «дбайливого» ока КДБ,

за даними архіву о. С. Бендаса

ставала доброю помічницею і для їхніх

таємно надає єпископські

ворогів. Одного разу її підступність дове

грудня

1944 р.

році було

лося досвідчити і молодому душпасти

арештовано о . Івана Поповича, пароха

реві. Запроданці-недоброзичливці та

села Білки Іршавського району, і єпископ

КДБістські посіпаки скинули його з мос

Теодор Ромжа призначив на його місце

та в крижану воду бистрої карпатської

о. Петра Ороса.

ріки. Але чудом Божого Провидіння та

свячення о. П. Оросу. У

1946

У своїм помешканні отець навчав

за допомогою своїх вірних о. Петру цього

людей, давав їм поради, знаходив слова

разу вдалося щасливо уникнути смерті.

потіхи для кожної людини, яка зверталася

Отець Петро мав велику довіру та

до нього. Є свідчення й про працю отця

набожність до Пречистої Діви Марії. Він

Ороса з атеїстами . «Він приходив до ате

був безженним священиком. Люди нази

їстів на дім. Він прекрасні з ними прово

вали його самотнім монахом. Священик

див розмови. Вони відчували в ньому

багато молився до Богородиці сам та

духовість». Один з них, «директор Васи

привчав до молитви й любові до Богоро

левський.», навіть пишався знайомством

диці своїх парохіян.

з о. Петром перед іншими. Святість

життя о. Ороса знаходила свій відбиток

Слуга Божий по-доброму заздрив арештованим священикам. «Отці,

й на людях іншого віроісповідання. Як

казав він,

згадує Фірцак Еміліян, знайомство отця

никами за віру, а я негідний зістався». Він

Петра так вплинуло на одного єврея , що

хотів померти за віру Христову муче

той прийняв християнську віру.

ницькою смертю. Слуга Божий перед

Однак така праця о. Петра не була тривалою.

квітня

1949

р. комуністи

закрили церкву, фару відібрали, свяше ника вигнали . Отець Петро Орос рішуче

заслужили собі бути муче

бачав якою смертю помре: «Мені буде не арешт, але куля сюди» ,

і показував

на свій лоб». Одного ранку, навесні

1953 року, обійстя

відмовився підписувати пропонований

сім'ї Станко вс. Білки оточили праців

йому КДБістами перехід до москов

ники міліції і КДБ. Священика арешту

ського православія. «Як Христа мучили,

вали й відправили до Ужгорода, у

так і мене будуть мучити

слідчий ізолятор КДБ, де він перебував

за Христову віру». Отець Орос деякий

під арештом біля двох тижнів, але

час переховувався в Імстичівському

невдовзі Слугу Божого було звільнено.

чоловічому василіянському монастирі . В

За тих обставин, коли треба було завжди

казав він,

умовах підпілля, відповідаючи на потреби

бути насторожі, без відпочинку, сну й на

в1рних , священикам не раз доводилося

дійного притулку, для о. Петра наближав

переходити з місця на місце лише під

ся трагічний день мученицької смерті.

покровом ночі. Тоді вони, йдучи від села до села, мусили долати величезну від-

жовтень

2006

місіопар

серпня

1953

р., у передсвяття праз

ника Успіння Пресвятої Богородиці, в

ПОСТАТІ УГКЦ

селі Великі Ком ' яти зібралося багато

здогадки повідомили дорослих, які хотіли

віруючих, а о. Орос підкріплював їх на

належно поховати отця Петра. Але віру

дусі , проводив з ними вірооборонні бесіди,

ючих випередила мшщ1я

тієї ж ночі

сповідав і причащав їх в часі Божествен

міліціонери разом із співробітниками

ної Літургії.

КДБ відкопали тіло й повезли його в нап

«У селі Білки був хтось хворий й свя

рямку Іршави. Перепоховали священика

щеника попросили його висповідати. По

на подвір'ю Іршавської районної міліції в

дорозі Слугу Божого було заарештовано.

одному гаражі і місце спочинку отця за

Отець Петро наполегливо почав просити

бетонували.

міліціонера, щоб той відпустив його до

Тридцять девять років місце поховання

хворого. У відповідь на прохання свяще

о. Петра зберігалося у найсуворішій

ника міліціонер пригрозив: «Молися, бо

таємниці. Після легалізації Греко

тобі кінець!» Отець Петро, ставши на

католицької Церкви було віднайдено

коліна, спожив Євхаристійні Дари, і в цей

тлінні останки Слуги Божого . Після

час пролунали два пострши: один у ноги,

ексгумації і проведеної в м. Ужгороді

а другий у голову. Отець Петро впав на

експертизи,

землю з вервицею в руках , прошепотів,

ло ся

що має

серпня

торжественне

1992

року відбу

перепоховання

невідслужених Літургій, і з

тлінних останків о. Петра Ороса та пок

виразом блаженного спокою на обличчі

ладення їх для приватного почитання

віддав душу Творцеві.

вірних в каплиці с. Білки. Мученицька

Парафіяни сіл Білки і Великі Ком'яти

смерть Слуги Божого була вінцем його

просили передати їм тіло священика, щоб

повного чеснот і святості життя і наго

похоронити з

як належить

родою за віддане душпастирське слу

його священичому сану. Тогочасна влада

жіння. Народ глибоко поважав і від усьо

почестями,

відмовила: «Собаці собача смерть ... Ви

го серця любив свого духовного настав

хочете ходити на його могилу й молитися,

ника, який у важкі часи переслідувань

як до святого, але ми йому зробимо свої

був з ними, був їх потіхою, добрим і

похорони». «КДБ дало наказ заховати тіло

дбайливим пастирем. Він своїм життям

отця Петра Ороса, щоб його ніхто не

підтвердив слова Спасителя: «Добрий

знайшов. Навіть його документи знищи

пастир душу свою віддає за вівці».

ли, що такої людини ніколи ніде не було. Вночі

серпня

У народі його вважають святим. Мо

р. на вантажній

литви, які вірні засилають до Господа

машию у трую шсля експертизи завезли

через посередництво о. Ороса, вислухо

1953

з трупарні у сторону с. Брід, Загаття і на

вуються. Слуга Божий Петро Орос допо

кругову біля Залужа; автомашина зупи

магає тим, хто просить його, й досі.

нилася на дорозі за ЗООм до села Кам'ян

ське. Край ліса у Красному яру о. Петра заховали». Діти, які неподалік пасли худо бу, побачивши свіжорозриту землю, здога дались, що там хтось похований. Про свої

жовтень

2006

місіонар

ПОСТАТІ УГКЦ

Роман Гаврилюк

ЗНИЩЕНИЙ ФІЗИЧНО, АЛЕ НЕ МОРАЛЬНО Пам 'яті о. Олександра Гарасиміва Отець Олександр Гарасимів народився

січня

1907

року в с. Чепелі в родині

братом у його шжку. Мати перед приходом до

квартири енкаведиспв

священика Петра Гарасиміва і Філіпіни

поклала мею шд сорочку чашу та ще

Чередарчук. У родині було ще три

щось з м'яких речей (здається епіт

рахиль), накрила нас із братом ковдрою

сестри.

Навчання:

1914-1918 -

школа в с. Білий Камінь;

початкова

1918-1930 -

1 попросила

сховати реч1 та юкому не

показувати. Енкаведисти не обшуку

Державна гімназія імені

вали

Йозефа Коженьовсь кого в м. Броди; 19341938- Греко-католицька

Мені тоді було

Богословська Акаде

сандр був катова

мія ум. Львові.

ний майже півтора

червня

1939

в шжку.

8-9

рокm».

Отець

Закінчивши Акаде мію у м. Львові

нас

року,

моя

носила

року був

Олек-

мама

кожного

дня передач~, вис

висвячений, і отримав

тоювала в черз~

парохію в с. Острів.

шостої

години

Після ліквідації УГКЦ

ранку, поверталася

1946 році

ПІЗНО

проживав у

біля

м. Львові в однокімнат

восьмої вечора зі

ній квартирі у своєї

сльозами, коли не

сестри Стефанії Гаври

прийняли передачу,

люк, разом з її чоло

виснажена психо

віком Богданом та синами Романом

л огі чн о. Я варив їжу для брата та

(1940 р.

матері, яку міг. Мати ж по чотирнадцять

н.) і Яремою

(1946 р.н.)

о. Олек

сандр працював у музичній школі

годин вистоювала в черзі. Засуджений о. Олександр стандартно

переписувачем нот.

Цю розповідь з пам'яті та знайдених

на

років. Основне звинувачення:

матеріалів відтворив його племінник

накормив партизан, які зайшли до нього

Роман: «Він підпільно відправляв у нашій

в хату в с. Острові. За надзвичайно

квартирі Служби Божі. Був заареш

важких

тований у

признався. Відбував покарання в таборі

1948

році. Ревізію в квартирі

проводили цілу ніч. Я сидів з молодшим

жовтень

2006

місіонар

тортур

до

звинувачень

не

м. Воркути.

ПОСТАТІ УГКЦ

За його переказами півтора року після

1959 року.

А було йому тоді лише

52 ро

приїзду до табору з його вуха сочилась

ки. В останні хвилини перед смертю в

кров. Це він пояснював тим, що під час

непритомності кликав сестру Стефанію.

одного з допитів слідчий жбурнув у його

Його парафіяни несли домовину на руках

голову велику скляну попільничку. Двічі

з помешкання до МІСЦЯ ВІЧНОГО спочинку.

на р1к мати вщправляла посилку у м1сто

Похований на Личаківському цвинтарі.

Воркуту (більше було заборонено). За

Речі, які о. Олександр використовував

розповіддю вуйка, це втримало його при

під час відправи, зберігалися в мого

житт1 на каторз1.

молодшого брата Яреми. Він передав їх

Повністю реабілітований після смерті Сталіна. Виплатили йому за поневіряння та тортури

«зарплату»,

здається за де

кілька місяців. Повернувся жити до хати сестри, в якій його заарештували,

перед від'їздом за кордон священикові церкви м. Львова.

Вічна пам'ять отцю Олександру! Не забудьте його пом'янути, коли вже не буде кому, мученик

знищений, але

знищений фізично, але не морально.Огцю

не поставлений на коліна комуністичною

дошкуляла гшертоюя високого ступеня.

державною машиною смерті, а він

Прожив після тюрми недовго, помер від

повинен був довше служити людям та

інсульту протягом одного дня

.Рогові.

липня

о. Прокопій ЛОТОЦЬКИЙ, ЧСВВ директор у.'<раїнської редакціі" Радіо Ватикан Рим, Італія

АРХИПАСТИР СКИТАЛЬЦШ

сь вже минає

115

років від часу,

як

національну,

так

духовну

коли у простій побожній родині в

ідентичність. Перед сучасним поко

селі Германові, теперішній Тарасівці, що

лінням важливість такої неповторної

на Львівщині, прийшов на світ

особистості , як Преосвященний Владика

1 жовтня

року, славний муж та невтомний ду

Іван Бучко, постає перед нами не тільки

ховний пастир для українців-скитальців на

як сам мемуаристичний фактор, що

чужині , Преосвященний Кир Іван Бучко.

висвітлює нам сиве історичне минуле ХХ

Ця велика і, одночасно, скромна

ст. Цей Апостол віри дарує нам ключ

постать Владики Івана, своїм життям і

розуміння нашого українського народу,

1891

посвятою у Божім винограднику змогла

його душі, що виражає себе народом

зберегти та відкрити сучасним поко

відданим Господу Богові, зі своїм

л1нням

власним іменем, майбутністю, історією,

молодого

багатогранну

духовного

зросту

спадщину

мовою та державністю; але й також ключ

українського народу, який не перестає

розуміння нашого особистого христи

переосмислювати у своїх велетнях свою,

янського покликання.

культурну

жовтень

2006

місіонар

Гімназійну матуру склав Владика Іван

Про особу Преосвященного Івана

Бучка знаємо досить небагато, бо і не

1910

року у Львові, й по недовгому ва

було достатньо написано про діяльність

ганні виїхав до Рима на філософсько

Владики. Досі ніхто ще сміливо не взяв

богословські студії, де і застала його

у свої руки справи систематичного вив

перша світова війна. Тут у Римі,

1915 року,

чення історичного періоду ХХ століття,

лютого

яке залишило незатертий слід на долі

священика. Висвятив його болгарський

він був висвячений на

всього людства. Проте, дякуючи Гос

єпископ Лазар Младенов, що жив тоді в

поду Богові за дар життя тим свідкам,

Римі, і протягом десяти років був пос

ЯКІ

тійним гостем у нашій Семінарії.

сьогодн1

нас

впшають

своєю

Коли Італія проголосила війну Австрії,

присутюстю м1ж нами, ми можемо дещо кинути

свпла-правди

це

невщоме

Українська Колегія отримала наказ

тривожне минуле, яке в дійсності, є для

покинути італійську територію. Владика

нас основним матеріалом для вивчення

Іван більше року перебув у тодішній

сучасних проблем, як церковних, так і

українській Духовній Семінарії на чужині

державних. Одним із цих свідків та

в Кромерижі на Моравії, а після звільненні

добродіїв, якого теж можна б назвати,

Західної України від царських російських

«скарбницею історичної правди»

військ переїхав до Львова, і зайняв місце

Преосвященний Архиєпископ, Владика

секретаря відомого в історії нашої Церкви

Мирослав Марусин, який, майже, крок за

отця-офіціала Андрія Білецького, що в

кроком пройшов життєвий шлях разом зі

часі ув' язнення Митрополита Андрія

своїм попередником і духовним настав

правив Львівською архиєпархією. До

ником, Владикою Іваном, будучи його

Рима Владика повернувся ще раз по війні

другою душею та допомогою в апос

тольській місії.

іспити, необхідні для осягнення акаде

Зі свідчення Преосвященного Владики Мирослава дізнаємося, що народився

1921-22

роках, щоб тут скласти всі

мічного ступеня. До

1939 року жив

і діяв

на Святоюрській горі у м. Львові.

Владика Іван Бучко у добрій христи

Перед другою світовою війною виїхав

янській родині, де батько майбутнього

у Південну Америку на Апостольську

Владики, Григорій Бучко був дяком на

візитацію вірних українцш 1 по дворічнім

селі і дожив до глибокої старості та мав

перебуванні на американському кон

щастя читати Апостола на архиєрейській

тиненті прибув до Рима. Отож, половину

Літургії свого сина, коли той приїхав як

свого життя прожив у Рідному Краю, а

нововисвячений єпископ до рідного села.

другу половину на чужині, у Вічному

Мати Агрипина, з дому Бучко, мала

Місті. Свої архиєрейські завдання вико

великий вплив на виховання і характер

нував він

сина. Своїх родичів Владика Іван зга-

Божого Митрополита Андрея, на горі

1О

років як помічник Слуги

святого Юра, а 35 років, як другий Апос

часто правив Служби Божі за блаженний

тол Павло, «у мандрівках часто бував, у

упокій їхніх душ.

небезпеках свого народу, у небезпеках

дував завжди з великим шєтизмом,

жовтень

2006

місіонар

ПОСТАТІ УГКЦ

поган, у виснажуваню та в пращ, часто в

УВУ, УТГІ та в кількох тоді ще існуючих

недосипанні, часто в пості, а окрім зов

наших гімназіях в Німеччині й Австрії.

нішнього, були й є ще й інші повинності й

Владика Іван створив Археологічну

журба про всі Церкви» (пор.

2 Кор 11, 26-

Комісію, що видала низку наукових праць.

Владика Іван, як добрий пастир, за час

двадцять тисяч українців, якими треба

свого довгого архиєрейського служіння,

було заопікуватися. В тому часі, за

так як ніхто інший, поринає в душу свого

старанням Владики, виділено кілька

В самій Італії після війни було понад

28).

народу, і то в усіх часах і відтинках на

мільйонів лір на рімінське шкільництво,

родного життя: в часі воєнного лихоліття

роздано потребуючим

15000 комплектів 100000 пересічно 60 нічлігів

і відомої «пацифікації», в часи святкових

різного одягу, заплачено близько

рухів УМХ та міжнародних Конгресів, в

обідів, оплачувано

часt юзитацій своїх вірних на чужині, по

на добу. Наладнано пошту для полонених

таборах і бараках, починаючи від Ріміні,

і вислано їм понад

а закінчуючи у готелях Шотландії. Його

посилок,

110000 різних листів і

роздано

впкачам

тисяч~

основними заходами було наладнати

примірників доброї книжки і різних

церковне життя в післявоєнній Європі, а

часописів. А що вже говорити про ски

як результат його праці, зародилися в

тальців у Німеччині, Австрії та інших

Європі окремі Апостольські Екзархати.

країнах, які з нетерпінням чекали на

Він був співбудівничим українських мит

можливість еміграції й потребували як

рополій на американському континенті.

моральної так і матеріальної допомоги,

Владика Іван не тільки рятував наших славних

«р1мшців»

від

це були люди різної категорії: науковці,

насильної

студенти, хвор1, старшt, колишю див1-

репатріації після Другої Світової Війни,

зійники, військовополонені, люди з усіх

але в таборі Ріміні допоміг заснувати

земель України, робітники і селяни, пись

власні українські школи. Його заходами

менники, митці, поети. Опіку над убогими

Конrреrація Східних Церков взяла над

Владика доручив церковній організації

тими школами протекторат

створила

«Римську Шкільну Комісію», заходами якої було затверджено біля

«Харітас».

В умовах еміграційного життя багато

270 дипломів

справ полагоджувалось тшьки шляхом

та видано кількасот свідоцтв середньо

кореспонденції. В архіві Апостольського

шкільної освіти. Із закриттям Духовної

Візитатора знаходиться велике число

Семінарії в Кулемборх, в Голландії, виник

листів. Протокольні книги самої корес

проект створення Українського Науково

понденції зі священиками та в церковно

го Інституту. Але не всі бажання могли

громадських справах за повоєнні роки

здійснитись.

мають

Його поміч була звернена на потреби

35700

реєстрованих справ, тобто

томів занотованих рукою листів.

наших науковців, згуртованих у славному

Владика мав звичай кожен лист відда

НТШ, УВАН та в інших наукових осе

вати до протоколу, а при полагодженю

1теж в наших вищих закладах:

справ очікував співпраці своїх співро-

редках, як

жовтепь

2006

місіопар

ПОСТАТІ УГКЦ

бітників в тому значенні, що подані

Божого Андрея, для науковців НТШ

«чернетки» доповнював або виправляв

придбав дім у Сарсель (у Франції), за

відповідно до потреби. Листи його мають

його почином постало на терені Західної

стиль, а послання опрацьовані дбайливо.

Європи поважне число наших громад

Якщо поглянути з деякої відстані часу

ських осередків, в перше десятиліття

на минулі роки, то можна запитати себе,

після війни він сам посвятив ново

якою силою одна людина могла довер

збудовані або набуті храми в Лондоні,

шити так багато справ, будучи не завжди

11анчестері, Рочдейлі, Ноттінrгамі,

у сприятливих умовах. Відповідь одна:

Шарльруа, Льєжі, Новому Ульмі та в

силою молитви, посвяти і жертви. В Римі

інших містах. Його щорічні пастирські

й у світі стало відомим, що Владика Іван

подорожі тривали не менш трьох місяців,

в кожну першу п'ятницю місяця нікого

звичайно поїздами, з відправами Архи

не приймає і з ніким не говорить, бо

єрейських Літургій, проповідями, числен-

відбуває свої духовні вправи. Він багато

ними ауд1єнцІЯМИ, вщВІдинами церковних

молився

вм1в

терпеливо

зносити

та державних чинників. Впевнено можна

прикрощі. А передусім він був дуже сві

сказати, що нема на світі такої частини

домий і переконаний в тому, що Божа

землі, де живе українська людина, і не

воля

стояла б там нога цього невтомного

сповнилася на ньому у момент~,

коли змушений був покинути Рідний Край і найдорожчу

особу 11итрополита

Архипастир я.

Завдяки такому церковному велетню,

Андрея, щоб у Римі й у світі, в часі най

вірному

більшої всенародної скорботи, бути реч

пастирю, світ збагатився на неповторну

святителю

Христовому

ником нашої Церкви та її поневолених

і живу харизматичну особистість, що

Владик, священиків і вірних.

зуміла всім життям зміряти глибоку

Список довершених Владикою Іваном

українськість свого народу та донести її

діл в повоєнному часі довгий і має велику

кожній людині. Вся праця Преосвя

цінність. Потрібно тут згадати: Святку

щенного Владики Івана Бучка була

вання і паломництво до Рима з нагоди

насичена духом посвяти, в якій Владика

Святого Ювілейного Року

1950,

великі

намагався у всій його сиш

1 духовній

торжества з нагоди 700-ліття коронації

красоті охопити будь-який прошарок існу

короля Данила Галицького, 1000-ліття

вання українця на чужині, починаючи

хрещення блаженної княгині Ольги і

розвивати і будувати його від звичайної

зв' язані з цим паломництва до Люрду та

побутової сфери, і таким чином, довершу

інших чудотворних місцевостей, утво

ючи його у площині вже нової церковної

рення 11алої Семінарії в Люрді неподалік

та національно-політичної дійсності.

Орлеану, а потім щасливе перенесення її

Владика Бучко належить до покоління,

до Рима, де ця школа у великому, гарно

яке постійно нам нагадує велич Божого

му будинку, подарованому Папою Пієм

провидіння над українським народом, про

ХІІ, працює посьогодні. Владика запо

що

чаткував беатифікаційний процес Слуги

праця самого Архипастиря для ски-

жовтень

2006

місіонар

свщчить титаючна апостольська

ІМЕНА ТА ДАТИ. ДО ЮВІЛЕЮ ВЕЛИКОГО КАМЕНЯРА

тальців. Все життя такої людини, що слу

Преосвященний Владика Іван Бучка

жила Божій правді, дало змогу сьогодні

тепер з вічності споглядає на нас і нев

заговорити новим українцям про своє

пинно закликає бути прив'язними до

минуле, теперішнє та майбутнє. Тому,

правдивої Христової Церкви, будучи

нехай цей ювілейний спогад стане для

послушними в любові тому єдиному кер

нас усіх як Божа милість, яка у кожний

маничу, що його сам Господь поставив

час і у кожний історичний момент дарує

на землі, Святішому Отцеві Папі Рим

усім світильника віри, який перебу

ському, що є правдивим і непомильним

ватиме завжди зі своєю Церквою і

Учителем Христової Правди .

нацією «у дні торжеств і бід народних».

Володимир ГІЩИНСЬКИЙ викладач Борщівського агротехнічного колед;жу

ВЗАЄМШІИ ІВАНА ФРАНКА З ВАСИЛІЯНАМИ (до 150-ліття з дня народження Івана Франка, продовження) багата

наукову ступінь доктора філософії: «Про

криниця, звідки взято найбільшу частину

«Се,

Варлаама і Йоасафа та притчу про

текстів поміщених у сьому (першому

єдинорога». Таку думку висловив о.

томі

Роман Лукань, ЧСВВ, вважаючи, що

пише Іван Франко,

авт.) томі, се грубезна книга ...

власність Крехівського

«рукопис,

Василіянського монас

користувався Франко

що

ним

тирю> . При цьому він

знаходився

також

що

збірні у Крехівському

писав цю працю «мало

василіянському монас

не

тирІ» .

зауважує,

через

вона

два

роки»

завдала

«багато

заразом чинком

книго

йому

Необхідно також зау

та

важити, що Крехів

відпо

ський список «Варла

труду

була

серед важких

ама

Йоасафа»

І.

обставин того духовного

Франко використав та

і товаристськоrо жит

кож і у своїй праці <<Вар

тя»,

лаам і Йоасаф, старо

якому

доводи

лося йому жити.

ймовірно також, що І. Франко користувався

християнський духов

ний роман і його л ітера турна історія». Під час

текстом рукопису Крехівського списку

останніх відвідин цієї обителі І. Франко

«Варлаам і Йоасаф» при підготовці до

ознайомився із Крехівськими «Проло

написання своєї докторської дисертації на

гами» хотів дещо з них надрукувати.

жовтень

2006

.л~ісіонар

ІМЕНА ТА ДАТИ. ДО ЮВІЛЕЮ ВЕЛИКОГО КАМЕНЯРА

по-декілька днів

перекладами цієї книги. Іван Франко мав

перебував І. Франко в Дрогобицькому

намір з часом попрацювати над «Кристи

василіянському монастирі. Тут він

нопільським Апостолом».

Неодноразово

працював над монастирськими пом'я

никами і робив із них виписки, ймовірно,

Досліджував І. Франко й «Богогласник»

унікальну українську збірку релігійної

для подальшого використання в своїх

музично-поетичної творчості

XVII-

творах. Часто після тривалої праці над

XVШ ст., що був виданий в

р. у м.

рукописами він вів розмови з братами і

Почаєві. Упорядниками й видавцями

отцями цієї обителі, в яких ділився

«Богогласника» були василіяни.

1790

навчання у васи

Як бачимо, добре релігійне виховання

ліянській школі. А для одного із ченців

у василіянській школі, подальші тісні

монастиря

взаємини з отцями Василіянами, але вже

спогадами

про своє

брата василіянина, з яким

він часто спілкувався, Іван Франко напи

в зрілому віці , дали свої відчутні резуль

сав декілька віршів-молитов. На жаль, їх

тати: він не раз береться і досить таки

втрачено.

успішно за висвітлення в своїй літера

Тривалий час І. Франко працював і в книгозбірні та архіві василіянського

турній творчості біблійних, апокрифічно легендарних, загалом релігійних тем.

монастиря св. Онуфрія у Львові з метою

Варто сказати також і про особисті

познайомитися із стародруками і руко

взаємини І. Франка із Василіянином

писами для наукових цілей. Не маючи

митрополитом Андреєм Іllептицьким.

змоги

Насамперед потрібно наголосити на

книгозбірні , він часто позичав рукописи

тому, що митрополит глибоко цінив і

для праці вдома. Ченці обителі йшли

шанував заслуги І. Франка. На Франко

тривалий

час

працювати

назустріч Франку, так як він, як свідчать

вий ювілей митрополит Андрей не тільки

спогади отців Василіян, що зберігалися в

прийшов особисто відцати йому поклін,

монастирі, належав до добропорядних і

але й під гарячі оплески присутніх провів

чесних гостей-читачів, повертаючи

І. Франка під руку на почесне місце.

вчасно всі позичені рукописи чи книги.

Митрополит відвідав

Більше того, він неоднаразово власним

домівці на вул. Понінського. Із спогадів

коштом виготовляв оправи-палітурки

дочки І. Франка Анни,

взамін пошкоджених на тих рукописах чи

Андрей прийшов до тата продиску

книгах, якими він користувався.

сувати деякі для нього цікаві питання».

Франка у його

«...митрополит

Відвідав І. Франко і Кристинопільський

Анна також згадує про те, що митрополит

монастир. Але був в цій василіянській

Андрей Іllептицький, перебуваючи в

обителі всього один раз. Оглянув чималу

Києві

монастирську книгозбірню. Цікавився

заслання

рукописами і стародруками. Ознайо

упокій душі Івана Франка;

мився із «Апостолом» (ХІІІ ст.), що

митрополит Андрей вийшов і промовив ,

займає одне із найпочесніших місць між

згадуючи тата в словах піднесених і

старовинними церковнослов'янськими

зворушливих

жовтень

2006

місіонар

(повертався

із

російського

авт.), відправив панахиду за

« ... по панахиді

... ». 27

ОПОВІДАННЯ

Востаннє взаємини із отцями Васи

згадав Франкові про сповідь, та він

ліянами І. Франко мав не задовго перед

неначе зажартував собі з пропозиції і

смертю, будучи вже тяжко хворим. Про

скоро звернув увагу на що інше. Час від

їх перебіг, на основі «Хроніки монастиря

часу тратив притомність. На відхіднім

оо. Василіян у Львові ч.4, с.273» отець

просив відвідуючого зайти ще до нього

Й. Скрутень, ЧСВВ розповідає так: «Два рази відвідав його (І. Франка

- авт.)»

завтрішнього дня, бо сам любив з ним

о.

поговорити. Однак о. Теодозію не скла

Теодозій Галущинський, ЧСВВ. Покій

далося зараз на другий день відвідати

ний прийняв його радо , як сина свого

хорого, відклав відвідини на третій день .

колишнього товариша, і в розмові

Та за той час розстався Франко з сим

висловив жаль, що всі його опустили та

світом".».

що не дають ремунерати (винагороди

Такий перебіг мали взаємини І. Франка

авт.) за його книжки, що їх друкують.

з василіянами. Взаємини, що почалися

Православна сусідка запримітила, що до

мало не на порозі його юнацького віку,

Франка ходив католицький священик,

відновилися і набули дальшого розвитку

тому просила православного, щоби сей

в зрілому віці , в час розквіту його

заосмотрив хорого, але Франко не

літературної творчості і тривали аж до

прийняв православного священика. За

смерті Великого Каменяра.

другим разом вищеназваний василіянин

бр. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ м. Бар, Вінницька обл.

ДОБРИЙ ПОСІВ Коли я приїхав до міста Бар, через

деякий час мене запросили до однієї

побожної родини, щоб висповідати їхню стареньку бабусю. Вона, як не дивно , проживши більше як дев' ятдесят років, зберегла добру пам' ять, хоч ходити вже не могла. Після сповіді бабуся Гафія хоті

ла зі мною ще порозмовляти. Вона роз повідала про Першу та Другу світові війни, про голодомори і про важкі часи, які вона пережила за своє життя. Я запи тав її, чи вона пам'ятає про військо гали чан, яке перебувало у свій час на Поділлі. Бабуся задумалась, а коли я пояснив, в

котрому році це було, пригадавши про що йде мова, почала розповідати:

жовтень

2006

місіонар

ОПОВІДАННЯ

Пам'ятаю , їх чомусь називали

австріяками. І коли вони увійшли в наше село, була якась недовіра. Це були часи, коли важко було зрозуміти, де свої, а де чужі. Ми про Україну тоді мало що знали. Нас називали русскими , а католиків поляками .

Батюшки

називали

їх

уніятами , ворогами православ'я і всяке лихо наговорювали на них.

А що вам найкраще запам ' яталось?

запитав я у старенької немічної бабусі,

яка з якимось винятковим бажанням

картоплю, крупу, щоби вони нас не

почала розповідати про вояків Галицької

грабували, бо у всіх така думка була.

армії, яких вона добре запам 'ятала:

Їхня вдячність і ставлення до нас нам

Нічого доброго в ті часи не було.

подобались. Прийшовши ввечері до

Навіть погода не милувала. Осінь була

їхнього табору, молоді хлопці і дівчата,

дуже непогідна. Весь час падали дощі, і

почули багато розповідей. І співали ті ж

був холод, і зима була дощливою і нес

самі пісні, що і у нашому селі. Найперше

приятливою до нас. Коли вони вступали

поставили

в наше село, то ми всі були перелякані.

поранених , а шд горою звели каплицю.

Нам говорили, що вони будуть нас гра

Вже ввечері над каплицею височів хрест.

бувати, то ми все позакривали на замки і очікували чогось страшного .

Деякі з них йшли пішки, а деякі їхали

вояки

намети для хворих

Та найвідраднішим було, що з першого дня змшилася думка наших односельчан,

хоч все ще розходилися їхні судження.

на возах. Коні тягли гармати. В селі було

Одні говорили: «Це наші», інші

багато людей, то помагали коням, пхали

вони тільки так вдають, щоб потім у нас

ті гармати. На возах лежали хворі вояки.

все забрати».

«Це

Хлопці були молоді, гарні, та, на жаль,

Священик наш був дуже стареньким.

зморені і змучені важкими довгими по

Він не забороняв нам спілкуватися з

ходами. Мені ще не було шіснадцяти

галичанами

років, і ми йшли дивитися, як ми говорили,

колись теж були уніятами і в цьому нічого

на австр1ЯК1В.

поганого немає.

1 наВlть

пояснював , що ми

Вони, проходячи селом, віталися з нами

З приходом галицьких вояків село

і розпитували. Ми дуже дивувалися, що

наше немов би ожило. Ввечері було чути

вони розмовляють по-нашому. Зупи

їхні співи, грав оркестр, а діти і молодь

нилися вони за нашим селом неподал1к

так захопились, що вже зранку приходили

річки, де отаборились на лузі. Там була

до їх табору. В суботу ввечері відправ

зелена трава і коні мали тут свій корм,

лялась вечірня. Ми бачили як вояки

паслися. Нам хотілось краще познайо

молилися біля військової каплиці. Вони

митись з ними, тож приносили їм хліб,

всіх нас запрошували на недільне бога-

жовтень

2006

місіонар

ОПОВІДАННЯ

служення. А, коли вже в неділю почалася

гельських правд про любов Отця Небес

Служба Божа, то багато поприходило

ного до своїх дітей . «Коли ми любимо

людей на Літургію. Навіть старенькі ді

один одного, то Бог у нас перебуває, і його

дусі і бабусі поприходили, вже не гово

любов у нас досконала»

рячи про молодь. Деякі просто після

ніхто неспроможен любити більше, ніж

відправи Служби Божої прямо з церкви

тоді, коли він за своїх друзів своє життя

пішли до вояків. Отець нас навіть просив,

віддає» (Ів.

щоб ми відвідали їх.

Ів.

4,12).

Бо

15, 13).

Дорогі мої брати у Христі! Ви

Хоч погода в цей час була неспри

залишили своїх батьків, свої родини і

ятлива, але в цю неділю було надзвичайно

взяли на себе важкий хрест визвольних

тепленько і ясно. Світило сонечко, по

змагань і своїми грудьми стали на захист

вівав прохолодний осінній вітерець і всіх

своєї Батьківщини. Що ж вас спонукало

об'єднував святковий недільний настрій.

до цього? Відповідаю за вас

Коли ми прийшли , то вояки готувалися

до Господа Бога. Бо не можна любити

до Служби Божої. Їхній

любов

Бога, не люблячи сво

священик сповідав вояків

го брата, сестру, свій

ПІСЛЯ СПОВlДl також по

народ. Можливо сум-

чав готуватися до Служ

НІВаємося,

що

наш1

би Божої. Найбільше нас

змагання безуспішні, а

зворушило

на

терпіння є марними , бо

Літургію прийшли хворі і

нагородою є могила з

те ,

що

поранені . Деяких таки привели

1 посадили

спе

реду. Їхні обличчя були сумні, але повні надії на видужання.

березовим хрестом. Св. Тертуліан говорив, що

кров мучениюв

новим посшом для християн .

Дивлячись на таких молодих знесилених

Кров наших вояків є добрим посівом

і хворих хлопців, бабусі не втримувались

відродження нашої України. Якщо ми її

від сліз. Їхнє життя, а може і жертва цього

не здобудемо, то наші діти, наші внуки

життя було драмою, а може раною моло

обов' язково будуть втішатися своєю сво

дої української держави.

бодою, яку нам дасть Господь Бог».

І ось почалася торжественна відправа Служби Божої. Було чути мелодійний

Які пророчі слова. Не вірилось, що це може здіснитись. А таки здійснилось.

голос священика, а хор вояків відспівував

Та найбільше враження було під час

йому. Хоч у хорі було біля п'ятдесяти чо

святого Причастя, коли два довгих ряди

ловік, але здавалось, що це гармонія

вояків стояли на колінах і причащалися

одного голосу. Ми розуміли кожне слово

Святими Тайнами.

з українською вимовою. Бо в нас є росій

Найперше священик запричастив

ська вимова. І це для нас було чимось

хворих і калік, які з наснагою і насолодою

новим. Ми почули свою мову. Священик

приймали Господню поживу

на проповіді говорив зпдно єван-

Кров самого Господа Ісуса Христа, а

жовтень

2006

Тіло і

місіонар

ОПОВІДАННЯ

потім він ходив між рядами вояків.

кожним днем розширювався

Світило, як ніколи, осіннє сонце. Напрочуд

могилами. Всі лічниці були переповнені

цвинтар з

було спокійно і тільки чути спів-молитву

хворими. Коли почалися морози, багато

військового хору. Це неможливо забути!

вояків перейшли до сільських хат, деякі

Після Служби Божої ще довго наші люди

влаштовувались в стодолах, стайнях.

не розходились, а хор все сшвав.

Здавалося сам Господь Бог відвернувся

А після обіду бабусі, жінки, дівчата зі

від них, бо з півночі тиснули їх більшовики,

всіх сторін несли воякам харчі. Деякі

які з кожним днем звужували, так званий,

несли постіль і дещо з одежі. Між людь

«чотирикутник смерті». Доля їх була

ми було чути: «Та це ж наші, наші ... Вони

незавидною і по-різному вона склалась:

кажуть, що ми також українці і одна є у

багатьох скосила невблаганна смерть,

нас мати

більшовицький терор, полон і табори, ски-

Україна».

Ми були з ними до самого вечора і ще

тання

втеча до рщних.

цього дня навчились співати пісню «Гей

Декілька вояків залишилося у нашому

у лузі червона калина ... » Вояки пере

сеш 1 одружилося з нашими дівчатами.

живали надзвичайно важкі часи, але вони

Та більшовики не хотіли їм простити. По

принесли в наше село радість і надію,

чалися арешти українських патріотів.

незважаючи на те, що їх тиснули зі всіх

Навіть наші сусіди переховували, як тоді

сторін вороги. Від цієї неділі вояки стали

говорили «Ворога народу». У свій час вони

для нас немов рідні. Було так, що вони

його лікували, а потім він оженився з

нам помагали у праці, а ми їм носили

їхньою донькою. Пізніше він тайкома з

продукти.

дружиною перебрався до Галичини.

Та у цей час щораз більше ширилась

Ось все, що я пам'ятаю, розповіла

епідемія тифу. Хворіли тифом вояки, і нас

вам, отче,

також не оминула хвороба. Погода спри

потім додала:

яла цьому. Воякам доводилося часто

нагадує вимову тих вояків. Ви також

мерзнути під час сльоти. Лазарет, де ле

напевно з ї.хніх країв походите. Чи не так?

жали хворі, був у жахливих умовах. Майже кожного дня когось хоронили. З

говорила вкінці бабуся, а

чую , що ваша вимова

Так, бабусю! Усі ми є дітьми Бога,

а тим більше одна у нас мати

Україна.

Моліться, бабусю, до нашої Небесної Неньки Пресвятої Діви Марії і до всіх святих за тих вояків, наших мучеників, які жертвували своє життя за

Батьків

щину! Моліться за кращу долю України. Дорогий читачу, і ти не забудь помоли

тись у ці осінні дні за борців, які віддали своє життя за волю Укоаїни.

ф жовтень

2006

місіонар

ПРОЩА

ПРОГРАМА ХП МІЖНАРОДНОЇ ПРОЩІ ВЕРВИЦІ ЗА ЄДНІСТЬ ЦЕРКВИ с. Погоня, Івано-Франківська область

7-8

жовтня

2006

р. Б.

Неділя,

жовтня

00:00 Ватра. Розважання, співи, духовні ПІСНІ.

06:00 07:00

Утреня.

Свята Літургія (для священиків-

СПОВІДНИКlВ та Віруючих, ЯКІ ПІСЛЯ

нічних чувань повертаються додому)

08:30 Урочисте винесення чудотворної ІКОНИ.

09:00 Співана Вервиця. 10:00 Архиєрейська Свята Літургія . Очолює Правлячий Архиєрей

Івано-Франківської єпархії єпископ Володимир Війтишин. Віднова Посвяти Непорочному Серцю Марії.

Субота,

7 жовтня

14:00 Реєстрація учасників прощі. 15:30 СпіванаВервиця. 16:30 Дитяча програма. Катехитична праця з дітьми .

18:30 Співана Вервиця. 19:30 Свята Літургія. 21 :ЗО Молебень до Погінської Матері Божої, Цариці Покуття.

22:00

Хресна дорога.

жовтень

2006

місіонар

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС «МІСІОНАР»

В КОЖНУ ХРИСТИЯНСЬКУ РОДИНУ!

Повсякчасно поглиблювати християнську віру, дбати про її чистоту правдивість покликання кожного християнина. Передплативши «Місіонар», зможете

якнайкраще сповняти це покликання.

За мінімальну пожертву матимете можливість протягом року отримувати цінні знання й інформації.

Вартість передплати на один місяць

2 грн. 38

коп., на рік

Державни й комітет зв'язку України

грн.

копійок.

Ф. СП-1

УДППЗ "Укрпошта"

На

АБОНЕМЕНТ

/23959

газеті: журнал

МІСІОНАР

(1ндекс видання)

І Кількість . І

(найменування видання)

комплект1в

На 2007рік по місяцях І І

І І

КОМУ

І І

І (Прізвище. ініц1али)

Кvди (адреса)

(поштовий індекс)

І місце І

пв

ДОСТАВОЧНА КАРТКА

літер

123959

газеті:

На

журнал

(індекс видання)

МІСІОНАР (най менування вида1-1ня)

Вартість І

І І

передплати

переадресування

грн.

коп. І Кількість

грн.

коп .1 комплектів

На 2007рік по місяцях І

І І

поштовий індекс

І І

І 12 І

місто село

район код вулиці

область вулиця

буд .

І корп .

jкв.

Кому (Пріз вище, інщіали)

жовтень

2006

місіонар

ПОЕЗІЯ

Люба ЛУЧКО

ЛЮБОВ ДО МАТІНКИ БОЖОЇ Мати Божа Ти моя,

Чи негоди, чи тривоги

ніжна і любима!

у житті моєму, знаю що

Я до Тебе завжди лину в снах,

завжди зі мною мати Божа!

як до України.

Ти зі мною!

Мати мила Ти моя!

Серце я своє навіки

Буду я Тебе любити

я Тобі віддала, знаю,

і завжди в житті своєму

що мене ти любиш, бо

в серці буду я носити.

дитя твоє я.

Перевірте правильність оформлення передплати

На абонементі повинен бути проставлений відтиск касової машини . При оформленні передплати (переадресування) без касової машини на абонементі проставляється відтиск календарного штемпеля відділення зв'язку. В цьому випадку передплатнику видається абонемент з квитанцією про оплату вартості передплати (переадресування).

Всю матеріальну та моральну ві.ІJповідальність перед передплатниками та підприємствами поштового зв' язку за несвоєчасний вихід видань друком, вихід об'єднаних номерів, невихід, ліквідацію видань

- несе Видавець.

Для оформлення передплати на періодичні видання, а також їх переадресування бланк абонемента з доставочною карткою заповнює передплатник ручкою, ро збірливо, без скорочень, у відповідності до умов, викладених у каталогах підприємств поштового зв'язку.

жовтень

2006

місіонар

Підготувала ШТИКАЛО Леся, м. Львів .

По горизонталі: П. Село Тисменицького району на Івано-Франківщині славне чудотворною іконою, яку Атанасій Шептицький оголосив "благодатною", тобто чудотворною.

К. Потому Ти ... вибрала на дім, щоб ласки розляти обильні нам всім. ... , де прекрасна Діва сіяє, з Своїм Сином возлюбленим всіх тут приймає.

Я. Гора

У. Село на Тернопільщині , де почитали чудотворну ікону особливо в часи наїздів татар і ~урків.

И. Єпископ

... Шумлянський проголосив Підгорецьку ікону Матері Божої чудотворною.

Н. Тобі кланяєсь, Пречиста зоре , земля і ... , поле і море, Тобі небесні хори співають, до Тебе люди піснь посилають. (з пісні "Божая Мати" до Ратиської Богородиці).

По вертикалі: Д. Село на Львівщині, де довший час зберігалася ікона Страждальної Матері Божої, яка з

1990

р. зберігається у василіанській церкві св. Андрія у Львові, котру

червня

2001

коронував Святіший Отець Іван Павло 11 під час Божественної Літургії у Львові.

К. Маркіян

... - автор акафісту поверненню чудотворної ікони Матері Божої

Кристинопільської.

З. Там у гаю серед борів в селі

... є чудесна Мати Божа й цілюща криниця.

П. Маріє, Маріє, Ти наша любов, візьми нас, покрий нас під свій ... (з "Пісні до Боронявської чудотворної ікони Божої Матері").

Г. Село на Івано-Франківщині , відоме чудотворною іконою, яка є копією Белзької (Ченстоховської) ікони.

р.

Йосиф РацінІ'ер ЦІННОСТІ В ЧАСИ ПЕРЕМІН

Долання майбутніх викликів Орієнтуватися у швидкому глобалізованому світі

стає дедалі

ламаються.

важче.

Що

Опори,

означають

дотепер - несучі,

релігійні

етичні

цінності для сучасної науки й техніки? Як звільнити і

віру, і розум із темниць їхньої однобокості? Як в

актуальних обставинах позитивно й по-новому визначити їх співвідношення?

Це остання книга Йосифа Рацін~ера перед початком його понтифікату про душу сучасного

світу, зорієнтованого на економіку й політику.

Львів: Місіонер, 2006 168 с.

ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОТОВЛЕННЯ ВІТ РАЖІВ Багаторічне професійне виготовлення вітражів на будь-яку тематику, розмір та рівня складності. Індивідуальний підбір вітражів під інтер'єр та смаки замовника . Ціна залежить від складності, розміру, об'єму

роботи і виду скла.

тел. моб.: 38 (067)

307·13"39