Місіонар 10 2009

Page 1

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

жовтень

2009


КОРОНАЦІЯ

Чудотворної ікони Гошівської Богородиці

28

серпня

2009

р.Б

ІЄРЕЙСЬКІ СВЯЧЕННЯ Бучач ЗО серпня

2009

р.Б

СВЯТКУВАННЯ 20-ЛІПЯ

легалізації Української Греко-Католицької Церкви Львів,

20

вересня

2009

р.Б.


8

СЛОВО РЕДАКТОРА

Ієромонах Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ головний редактор

ЗМІСТ СЛОВО РЕДАКТОРА .. "."".""""" .... """""."""""".."" ..""" .. "" .. """. 3 НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ЛИСТОПАД "".""" .. "6 ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЛИСТОПАД:

СВ. КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА .. "."""." .. " ................................... 8

НЕОБХІДНО МОЛИТИСЯ ЗА ІНШИХ

о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

ПОСЛАННЯАПОСТОЛАПАВЛАДОГАЛАТІВ""""""""""""""""""""8 о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

У жовтні ми єднаємо свої уми і серця в мо­ литві на вервиці. На ній Пресвята Богородиця

УРОЧИСТОСТІ З НАГОДИ 20-ЛІТТЯ

ВИХОДУ УГКЦ З ПІДПІЛЛЯ""""."""""""""""""".""."""""""""11

просила молитися щодня, жертвуючи таку мо­

литву за навернення грішників. Часто ми недо­

о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ, о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

оцінюємо сили молитви на вервиці, а ще менше

ВОНИ ЗАБАЖАЛИ БУТИ ДОСКОНАЛИМИ

ЗА ЄВАНГЕЛЬСЬКИМИ РАДАМИ """""""""""""""""""""""""14

вміємо доцінити молитву за грішників. Адже

УКРАЇНСЬКІ КАТОЛИКИ В НІМЕЧЧИНІ

більшість молитов звернена до Бога, Його Пре­

ТА СКАНДИНАВІЇ ВІДЗНАЧИЛИ ЮВІЛЕЙ"""""""""""""""""17 25-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ ЗАСНУВАННЯ ЗГРОМАДЖЕННЯ

ВОПЛОЧЕНОГО СЛОВА""""""""""""""""""".""""""""". """". 18 о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ

ЗОЛОТИЙ ЮВІЛЕЙ ПРАЦІВНИЦІ ВВП «МІСІОНЕР»""""""". 18 о. Франціск ОНИСЬКО,ЧСВВ

СІЧОВИКІВ ПОХОВАЛИ З ПОЧЕСТЯМИ"""""""""""""""""" 19 о. Прокопій ЛОТОЦЬКИЙ, ЧСВВ ПАМ'ЯТІ ВЛАДИКИ МИРОСЛАВА СТЕФАНА МАРУСИНА " .. 20

святої Матері і святих насамперед за вирішення

наших проблем, покращення стану наших рід­ них і знайомих. Ми самі, наші рідні й знайомі жи­ вемо у світі, який має дуже тісні зв'язки, а дії та

рішення одного впливають на життя багатьох. Відхід від Бога, руйнування моралі та духов­

ності є найбільшим злочином, який впливає не тільки на ту особу, яка таке чинить, але й на ба­ гатьох інших. Прикладами цього переповнене

Віра АРІВ

Святе Письмо, життєписи святих та й наше що­

«У МАЛОМУ БУВ ТИ ВІРНИЙ -

УВІЙДИ В РАДІСТЬ ПАНА ТВОГО»""""""""""""""""""""""". 28

денне життя. Нещодавно Україна визволилася з

Ігор СКЛЕНАР,

важкого рабства комуністичної системи, в якій

РІК БЕЗ ДУХОВНОГО ПРИЯТЕЛЯ""""""""""""""""""""""""".31

гріх не був приватною, особистою справою по­

f!p. Партеній ПІДЧЕХА,

ЧСВВ иого СОВІСТЬ БУЛА чистою ПЕРЕД БОГОМ І людьми" 32

одиноких осіб, а потягав за собою маси народу.

о. Прокопій ЛОТОЦЬКИЙ, ЧСВВ ОЗНАКИ СУЧАСНОГО ЛЕДАРЯ"""""""""""""""""""""""""". 34

то хто мусів брехати, красти, обманювати ... Як

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

ДО ЦАРИЦІ МИРУ В МЕДЖУГОР'Є ".""""""""""""""""""""". 36 Леся ШТИКАЛО

КРОСВОРД «АРХІТЕКТУРНИЙ»"""""""""""""""""""""""""" 41 Соломія КОРНИЧ

ДВА СЛОВА""."""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""". 42 Соломія КОРНИЧ

СВЯТО ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ""""""""""""". 44 Оксана ЛУЩЕВСЬКА

ПОРА - НЕ ПОРА"""""""""""""""""""""""""""""""""""""""". 46 Соломія КОРНИЧ

КРОСВОРД «ДЛЯ РОЗУМНИКІВ І РОЗУМНИЦЬ» """""""""" 48

Як багато людей мусіли кривити душею, як бага­

багато хто почав обманювати себе самого, чи­ нячи беззаконня: розрив подружнього зв'язку, вбивство ненароджених дітей". Це не може не мати наслідків для людей! Часто люди запитують, чому ж таки терплять

праведники, адже вони не чинять тих беззаконь! Та тому, що світ - це одне ціле, і праведник ще більше відповідальний за долю світу і людей, аніж грішник.

Якби хтось хотів «втекти від світу», щоб

псрушником закону і злочинцем. Так чинить ба­ гато тих, які збираються у різноманітні секти, або

українськи~ МІСІОНАР

християнськии

часопис

практи­

кувати приватно праведне життя, то сам став би


СЛОВО РЕДАКТОРА

8 -------

-----~

творять рухи «винятково чистих» християн серед

католиків. Сьогодні це дедалі частіше стається. За істину, за правду необхідно вміти постраж­

ця до найбільш потребуючих; тих, які втратили найдорожче у своєму житті

єдність з Богом та

Не треба гадати, що молитися за грішників

дати, як і сам Христос страждав. Тому ми не мо­

жемо потішати себе тим, що живемо праведно, і

-

освячуючу ласку.

-

це постійно про них думати. Саме молитва на

надітися, що Бог визволить нас від терпінь за нашу

вервиці допоможе нам правильно поставитися

праведність. Адже ми відповідальні за інших. І

до нашого обов'язку. Адже коли молимося на

найбільше за тих, які цієї правди ще не пізнали, за

вервиці, устами промовляємо слова молитви, ум

грішників. Як можемо надіятися, що нас обминуть

же скеровуємо на розважання вічних таїнств. Та­

страждання, як от грішник, наш сусід намірився

ким чином перебуваємо у єднанні з Богом, жер­

убити дитину в лоні своєї дружини? Як можемо

твуючи Йому наш час і зусилля. Свідомі того, що

надіятися, коли через обман і гріх політик нама­

грішники потребують навернення серця, на по­

гається отримати відповідне становище у владі?

чатку нашої молитви зробімо звичайний намір:

Як можемо надіятися, коли й ми самі не можемо

«Цю верви цю жертвую за навернення грішників».

бути вірними своїм обітницям перед Господом і

А Бог знає, як доброту нашого серця спрямувати

так часто впадаємо у гріхи? Тому молитися за на­

на зміну закам'янілих сердець грішників.

вернення грішників

це одна з найбільш важли­

Богородиця у Фатімі просила молитися за

вих цілей молитви. Молитися саме за тих, хто най­

бідних грішників і за них терпіти. У жовтні, коли

більше нам дошкуляє, хто найменше, здавалося б,

часто, здебільшого спільно у церкві, молимося

гідний нашої молитви. Саме тому варто, щоб цей

щодня на вервиці, отримуємо шанс

жовтень став для нас місяцем переосмислення

помітно, але одночасно діяльно та глибоко впли­

нашої молитви, місяцем навернення нашого сер-

нути на наше життя і життя багатьох людей.

-

-

тихо й не­

Заснований у 1897 році Засновники - Отці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 від 18.05.2001 р.

Передпnатнийіндекс-23959 Адреса редакції:

Головний редактор: о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ РаЕІакційна к~легія: о. Иосафат ХАИМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

м. Львів, 79019, вул. Б. Хмельницького, Зб Святоонуфріївський монастир Отців Василіян тел/факс: 272-46-94

URL: www.osbm.in.ua Підписано до друку 30.09.2009 Формат 70х100 1 /16. Друк офсетний. Папір друк. № 1.Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.·вид. арк. 5,0. Зам.

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

ЦІНА ДОГОВІРНА

Віра АРІВ Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківській друкарні видавництва Отців Василіян • Місіонер».

Літературна редакція: ІгорЯРЕМКО

80300, Львівська обл " м. Жовква, вул . Василіянська, 8

Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА Фото: бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

МІСІОНАР

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела. Редакція зберігає за собою право виправляти і скорочувати надіслані матеріали .

·

©Журн ал • Місіонар», 2009

український християнський _ _ _ _ _ _ _ _ _ _J_ _ _ _ __ чl(ОПИС


В СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня у винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на

цей місяць і на сьогоднішний день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св Миколаю,

св. Володимире, св. Йосафате,

Заступники України, моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так nоnюбиnо нас".

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ЖОВТЕНЬ

(З благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб неділю переживали як день, в якому християни збираються для прослави воскреслого Господа, беручи участь в Євхаристійній Трапезі.

МІСІЙНИЙ: Щоб увесь Божий народ, якому Христос довірив завдання йти і проповідувати Євангеліє всякому створінню , сумлінно брав на себе особисту в і дповідальність за місію і вважав її найвищим служінням, яке може пожертвувати людству.

МІСЦЕВИЙ: Щоб українське суспільство подолало давні поділи, особливо, щоб настало поро­ зуміння і примирення між усіма ветеранами часів Другої світової війни.

украінськи~ МІСІОНАР

хрисtиянськии

----- ----------ч~ асоn_ис


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

8

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ЛИСТОПАД П і дготував

о. Йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб усі чоловіки та жінки сві­

збереження всього створіння . Це їх прямий

ту, особливо ті, які несуть відповідальність

обов'язок, адже слово « політика » походить

у ділянці політики й економіки, ніколи не

від грецького

послаблювали своїх зусиль щодо захисту

« громада », « суспільство », « населення », « краї­

на ». Отже,

всього створіння.

справи » ),

-

he polis, що означає « місто»,

ta politika (дослівно : « суспільні це

діяльність,

спрямована

на

Органі­

зорганізування і розвиток суспільної форми

за ц ії Об'єднаних Націй, дві третини людства

життя , її збереження та зміцнення, захист

прож иває за межею бідності. З них близько

від зовнішніх ворогів та забезпечення прав

ЗО мільйонів людей становлять біженці, які

і добробуту окремих осіб , які творять дану

в н аслідок воєн шукають притулку в інших краї­

спільноту.

Згідно зі

нах , а майже

статистичними даними

800 мільйонів людей страждає від

Святіший Отець Венедикт

XVI у своїй остан­ «Caritas in veritate»

голоду та браку найелементарніших умов для

ній енцикліці, яка має назву

життя . Якщо продовжити цей сумний список,

(« Любов у істині ») , подає багато цінних думок

то слід зазначити, що навіть дотепер ніхто

на тему сучасної політики і економіки у світі.

не спроможний підрахувати тих осіб, які по­

У третьому розділі Вселенський Архиерей за­

повнюють лави безробітних, старих і хворих,

значає, що вигода як єдина ціль , що не огля­

особливо т и х з них, хто живе в самотності чи

дається на спільне благо, загрожує зруйнувати

в ізоляції в і д суспільства . Неможливо не зга­

багатства і спричинитися до убогості . Сильніші

дати про наростаючу загрозу наркоман ії, СНІ­

економічні одиниці не повинні використува­

Ду, алкоголізму та інших руйнівних хворіб для

ти слабш і. Папа знову нагадав про традиційні

здоров'я людини .

принципи соціальної етики: прозорість, чес­

Це тільки маленьке резюме тих загроз, які

ність і відповідальність, без яких неможливий

реально нависли над цілим людством . Щоб

не лише розвиток нормальних економічних

протиставитись їм, необхідна згуртованість

відносин, а людства загалом .

та д і алог ц і лих держав, а навіть їх окремих

Молімося, щоб у світі завдяки чесним і від­

соціальних груп. Ось тому так потрібна в наш

повідальним політикам панували спокій, доб­

час будь -яка ініціатива з боку політиків на

робут та соціальна справедливість .

МІСІЙНИЙ: Щоб визнавці різних релігій

немов у калейдоскопі постійно змінюється .

свідоцтвом свого життя і при допомозі

Динамічність сучасного світу спричиняє те ,

братерського діалогу ясно показували, що

що часто визнавці різних релігій живуть по­

Боже ім'я є носієм ми ру.

ряд, а особливо між тими, які вважають себе атеїстами (по - іншому звучить як «агностики ») ,

ка

Вже не одне століття на с в іті і снує вел и ­

а по суті людьми невіруючими . При цьому

кількість релігій та вірувань . Це явище

виникає своєрідний взаємозв 'язок у суспіль-

МІСІОНАР

український часопис _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ християнський


8

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

стві, зумовлений присутністю однієї або кіль­ кох релігій. Як засвідчує історія, релігія

і сьогодні глибоко непокоять людські серця:

це

що таке людина, який сенс і яка ціль нашого

могутня сила, що є міцною опорою в житті

життя, що добре, а що грішне, звідкіля і чому

людини. Релігійність особи в основному про­

терпіння, який

являється в трьох вимірах: усному визнанні,

щастя, що таке смерть, суд і заплата по смер­

-

шлях веде до справжнього

внутрішньому переконанні та в її поведінці,

ті, що, на кінець, оте найглибше і невимовне

тобто конкретних вчинках, які співмірні із ду­

таїнство, яке огортає наше існування, з якого

ховними принципами і вартостями конкрет­

ми вийшли і до якого йдемо?»

ної сповідуваної релігії. Католицька Церква

Церква не намагається засудити інші релігії

на Другому Ватиканському Соборі, проголо­

світу, але пізнати їх та знайти можливості для

шуючи Декларацію про відношення Церкви

діалогу і співпраці хоча б в деяких ділянках сус­

до нехристиянських релігій, офіційно подала

пільного життя, проте якщо це не суперечить

свою позицію на тему «іновірців». У докумен­

основним правдам християнської віри.

ті знаходимо такі слова: «Люди різнорідних

Тому молімося, щоб цей діалог і співпраця

вірувань очікують відповіді на малозрозумілі

ще більше сприяли тому, аби між народами ці­

загадки людського життя, які, як і давніше, так

лої земної кулі панували мир та злагода.

МІСЦЕВИЙ: Щоб батьки в Україні радісно і з

Із цієї фундаментальної правди походить те,

вдячністю приймали кожну зачату дитину

що здатність до дітонародження є вписаною

як Божий дар і благословення.

в людську статевість,

-

це є співпраця з твор­

чою Божою силою. Як відомо, сьогодні в цілому Кожен з нас приходить на цей світ, незалеж­

но від того, хоче він цього, чи ні. Самозрозумі­

світі внаслідок абортів гинуть мільйони нена­ роджених дітей.

ла, що у перші дні, місяці й роки своєї земно'і

В нашій країні також немилосердно вбива­

історії ми повністю віддані у руки своїх батьків.

ють їх в лоні свідомих чи несвідомих матерів.

Бути батьком і матір'ю

- це покликання, яке

За неофіційною статистикою, за роки неза­

стосується певних дій, прикмет, способу реалі­

лежності в Україні було зроблено

зації життя. Бути батьком і матір'ю

це не озна­

абортів! Задумаймося над цією цифрою. Кіль­

Покликання до батьківства не зводиться до

годні перевищила втрати нашого народу у всіх

-

чає володіти своїми чадами.

30 мільйонів

кість дітей, що загинули в лоні матері, на сьо­

того, щоб лише мати дітей, але, щоб виконува­

війнах, разом взятих. Хоча кількість цих актів

ти батьківські функції, бути направду мамою і

суттєво знизилась за останні роки, але наша

татом. «За самою своєю природою установа

держава і надалі утримує сумне лідерство у

подружжя і подружня любов спрямовані до

світі за кількістю абортів. На жаль, Україна ста­

народжування й виховання дітей, якими вони

ла країною вбивць,,цо того ж таких вбивць, які

немов увінчуються»; «Діти є найціннішим да­

є несвідомі такого свого злочинного вчинку

ром подружжя і приносять батькам найбільше

проти Божих законів. Молімося, щоб українсь­

добра»,

- такі твердження читаємо у важливих

кі батьки й матері, розуміючи свою важливу місію дітонародження, з великою вдячністю

церковних документах.

Жодна людина не приходить на світ випад­

ково, вона завжди є ціллю творчої любові Бога.

український

християнський

""""""І~~~~~~~~~~~ ч~ас~о~nис

приймали Творцем

-

МІСІОНАР

кожну

дитину,

Господом Богом.

даровану

самим


СВЯТЕ ПИСЬМО

Покровитель на листопад:

8

V

СВ. КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІИСЬКА,

(25 листопада) Св. мучениця Катерина (ім'я з грецької означає

спокійно підійшла до знаряддя мук, то ангел Гос­

«чиста») походила зі славного міста Олександрії.

подній розбив його в щепки. Тоді Катерина, підій­

Оповідання про неї стало відомим в Х ст. Згідно з

шовши до місця страти, з глибокою вірою в Бога,

переданням, св. Катерина була гарною і високо­

сама поклала голову під меч ката, слізно моля­

освіченою дівчиною і у віці

18

років навернулась

на християнство. Коли в місті почалося пересліду­

чись за всіх людей. Уі було обезголовлено. Сталося це приблизно

310 року.

вання християн, св. Катерина, користуючись своїм

Мощі св. Катерини спочивають в монастирі її імені

знатним походженням, звернулась до імператора,

на горі Сина й в Єгипті. Сьогодні це великий духовний

заступаючись за них.

центр, в якому знаходиться стародавній архів і вели­

Щоб переконати знатну римлянку та інших

ка бібліотека стародруків та церковних раритетів. Св.

християн, імператор наказав скликати п'ятдесят

Катерина є покровителькою вчителів, освічених лю­

найосвіченіших мужів імперії. Св. Катерина від­

дей та науковців. На її честь будуються храми, багато

вертістю своїх переконань і доказів навернула їх

монастирів називають її іменем.

в християнство. Всі вчені за наказом імператора

були вкинуті у вогнище. Сама ж дівчина була під­ дана страшним мукам

-

її колесували. Коли вона

Св.

великомученицю

Катерину

поминають

7 грудня за григоріянським календарем, а 25 листо­ пада - за юліянським.

ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ГАЛАТІВ йому місце серед чотирьох «великих» послань

о. Діонисій 3АВЕДЮК, ЧСВВ

апостола Павла (Рим,

1 і 2 Кор,

Гал).

«Послання до галатів» - одне з найбільш важ­ ливих Павлових послань не тільки через теми,

Адресати посnання

які в ньому порушуються. У цьому посланні є

Павло двічі виразно називає адресатів свого

важливий момент: мова йде про оправдання у

листа. На початку послання, там де звичайно

Христі та свободу від норм старозавітнього За­

подаються імена адресатів, він пише «церквам

кону. Воно також містить багато відомостей про

Галатії», маючи на увазі вірних цих церков. Далі

самого апостола Павла і його діяльність у по­

багато разів Павло називає своїх адресатів бра­

ширенні Євангелія. Хоч «Послання до галатів»

тами (Гал

менше за розміром від обидвох послань до ко­

один раз, коли дає волю почуттям, звертається

1,11; 3,15; 4,12.28.31; 5,11.13; 6,1.18). Лише

ринтян і від листа до римлян, проте його сила ар­

до них так: «О нерозумні галати!»

(3,1).

гументів, глибина думки, багатство автобіогра­

Зрозуміло, що адресатами послання є чле­

фічних подробиць та, можливо, близькість за

ни християнських спільнот, церков, які знахо­

змістом до «Послання до римлян», гарантували

дилися в місцевості Галатія і тому їх Павло міг

МІСІОНАР

укра1нс."кнй

.

християнськии

часопис


•СВЯТЕ ПИСЬМО

назвати галатами. При цьому Павло згадує про

об'єднувала крім Галатії частини інших малоазій ­

своє перебування між ними, зазначаючи, що

ських земель: Пісидії, Лікаонії, Ісаврії, Памфілії на

перший раз (а, отже, був і другий!) він звістував

півдні, Пафлагонії на півночі, Понту- на сході.

їм Євангеліє «з-за недуги тіла » (Гал

Отже,

Загально вважалося, що Павло адресує своє

християни цих церков особисто добре знають

послання до християн, мешканців історичної

4,13).

Павла, він був серед них принаймні двічі.

Галатії, поки у середині

18

ст. не запропонова­

Хто ж такі галати і який край називався

ли іншу версію: чи не писав Павло до християн

Галатією? Відповідь на це запитання вимагає

Антіохії, Іконії, Лістри і Дерби, які знаходилися

короткого екскурсу в історію.

в приєднаних південних територіях тодішньої

Назва « галати » має той сам корінь слова, що

римської провінції Галатії? І справді, набагато

й « кельти », яких римляни чомусь називали « гал­

більше відомостей залишилося про перебуван­

лами »: звідси також назва « Валлія », за англій ­

ня і проповідь Павла у цих містах (Ді

ською вимовою

16,1-2; 2 Тим З,11).

-

«Уельс» (у Великобританії) і

« Галісія » в сучасній Іспанії (але не наша « (аліціЯ>>

ла у північній, тобто корінній Галатії, надто скупі .

від міста Галича).

Ця пропозиція мала своїх прихильників, але не

Отож, тих кельтів, які на початку ІІІ ст. до Христа,

треба забувати, що і галатський край згаданий, і то

мандруючи на схід вздовж нижньої течії Дунаю,

двічі, у « Діяннях апостолів ». Через Галатію Павло

-

з нім . «Галичина », бо вона

13,14-14,24;

Відомості ж про діяльність Пав­

-

перейшли не без бою через північну Італію,

подорожує із Силою та Тимотеєм під час другої

Ілірію, Македонію, переправилися в Малу Азію

місійної подорожі (Ді

і були відтіснені володарями Пергаму до око­

(Ді 18,2З), при цьому у зворотньому напрямку, ніж

лиць Анкири (сучасна Анкара, столиця Туреч­

під час другої, що цілком зрозуміло: « Павло, прой­

чини), римляни назвали , на відміну від західних

шовши через горішні околиці, прийшов у Ефес»

галлів, « галлогреками », скорочено- « галатами ».

(Ді

16,6), а також під час третьої

19,1). Тоді апостол мав іншу ціль подорожі.

Насправді це були кельтські племена трокмів,

Крім того, у всіх інших окресленнях територій

тектосаrів та толістобоrів, які у мандрівці на схід

у «Посланні до галатів» Павло вживає їхн і тради­

з усім своїм маєтком і сім'ями (усього коло

ційні назви , незважаючи на їх тод і шній адм і н і стра­

тис. осіб, з них біля

10

20

тис. воїнів) хотіли осісти

десь на території сучасної Греції. Не змогли цьо­

го зробити через опір гре~ів.

тивний статус: Аравія , Сирія і Килікія, Юдея (Гал

17, 21, 22). Крім того, чи міг Павло звертатися словами : «0, нерозумні галати! » до тих, які галатами не були

році в Малу Азію, зазнали

і себе за таких не вважали? Тобто до мешканців

не однієї поразки , поки не осіли на відносно ней­

Антіохії, Іконії, Лістри, Дерби? Зрозуміло, що ні,

тральних землях в гористій місцевості Кападокії

адже Павло хотів здобути симпатію і сприйняття

між ріками Галис (тепер Кизилирмак) на сході

в очах адресатів. Тому більше аргументів є за тим,

Перейшовши в

279

року

щоб вважати адресатами мешканців корінної Га­

Галатія стала частиною Римської держави . У на­

латії, мабуть, з околиць м. Пессін. Це сучасне міс­

городу за вірність Римові під час війни з Мітри­

течко Балагіссар, у кількох десятках кілометрів на

датом

південний захід від Анкари (Туреччина).

та Санrарій (тепер Сакар'я) на заході . З

189

(74-64 р. до Христа) вождь галатів Дейотар от римав у 64 році від Помпея звання короля. Проте вже у 25 році до Р.Х., після смерті остан­

Місце і час написання посnання

нього царя Амінти, Римська імперія приєднала

Важлива вказівка про час написання « Пос­

Галатію до себе. Тоді ж було утворено окрему

лання до галатів » міститься в ньому ж само ­

римську провінцію з центром в Анкирі, яка

му (Гал

2,1-10): Автор

укра·1нськи~ МІСІОНАР

християнськии

часопис

повідомляє , що разом з


СВЯТЕ ПИСЬМО

Варнавою і Титом був у Єрусалимі, де вирішу­

8

Ефесі під час його третьої місійної подорожі,

валося питання проповіді Євангелія між пога­

ймовірно в 54 році. В Ефес до Павла дуже

нами. Мова тут йде, очевидно, про апостоль­

швидко могли дійти звістки з Галатії, звідти він

ський собор у Єрусалимі в

49 році. Також там

міг легко передати свого листа, але сам, з ог­

описана дещо пізніша подія, про яку, однак, не

ляду на потреби спільноти в Ефесі , не вважав

маємо точніших хронологічних даних

за потрібне вирушати особисто в дорогу.

- зуст­ 2,11-14).

річ з Петром (Кифою) в Антіохії (Гал

Велика подібність Павлових послань до

Обставини

галатів і до римлян між собою, а також без­

написання послання

перечний фак~ що «Послання до римлян »

З тону « Послання до галатів » та сили його

використовує, розвиває і

поглиблює теми,

представлені у «Посланні до галатів », дає змо­

аргументів

можна

зробити

висновок,

що

Павло вирішив написати до галатів, як тіль­

58

ки дізнався про тривожні новини , які від них

роком. Адже відомо, що лист до церкви в Римі

надійшли, і що здійснив це якнайшвидше. Як

Павло написав у Коринті на початку

можна зрозуміти з самого послання, після

гу окреслити час його написання

-

перед

58

року.

Якщо вважати адресатами « Послання до

других відвідин Павла до спільнот у Галатії

галатів » християн з Галатії у вужчому значенні

прибули якісь проповідники (Гал

слова (як історичної території, а не римської

які, на противагу Павлові, навчали, що хрис­

провінції, про що була мова вище), уперше

тияни, як вихідці з поган , мають виконува­

Павло прибув до них не під час своєї першої,

ти усі норми старозавітнього Закону

а тільки під час другої місійної подорожі

Зокрема, повинні святкувати юдейські свята

(50-52

1,6-7; 4,17),

(4,21).

рр .), коли проходив через цей край , прямуючи

(4,10), зобов'язані до обрізання (5,2). Для Павла

на захід. Мабуть, тоді Павло затримався у них

такий поворот справи означав заперечення

надовше, ймовірно « з-за недуги тіла » (Гал

усього, що він проповідував: свободи у Хрис­

4,1315; Ді 18,2З). Ця вимушена зупинка була для

ті, яку несе Євангеліє, рівності у Христі, без

Павла нагодою проповідувати правду про Ісу­

уваги на національність , стать, походження

са Христа серед галатів і засновувати там хрис­

(З , 27-28; 5,1З) . Відхід від правди Євангелія був

тиянські спільноти .

рівнозначний із зрадою самого Ісуса Христа,

Коли Павло повернувся до Антіохії і мав на­

відступом від віри в Нього.

мір здійснити ще одну подорож, зупинкою якої був Ефес (Ді

18,19-23),

він знову використовує

Структура

нагоду, щоб відвідати свої новозасновані під час

«Послання до rаnатів»

другої подорожі спільноти у Галатії (18, 2З;

Як і деякі інші Павлові листи (до римлян,

19,1;

пор. 16,6), подібно як давніше подбав про спіль­

ефесян, колосян), « Послання до галатів » має

ноти у Килікії і Памфілії (Ді 15,З6;

двочленну побудову: перша частина є доктри­

15,41-16,5). Хоч

«Діяння апостолів» дуже лаконічно представ­

нального характеру, друга

ляють побут Павла в Галатії, обидві згадки про

повідомляє і проголошує християнське вчення,

його подорож називають « Галатський край •. Ці

проповідує спасіння, друга

дані цілком узгоджуються з тими , що їх отри­

об'явленої правди для адресатів, повчає, спо­

« Послання

до

галатів »

-

етичного. Перша вказує на наслідки

нукає до дії, до доброго християнського життя .

муємо із самого « Послання до галатів ».

Написане

-

було,

Зрозуміло, що крім проголошення спасіння,

очевидно, на початку перебування Павла у

всього того, що здійснив для людей Бог в Ісусі

МІСІОНА Р

українськии

християнський часопис


8

Христі,

Павло

СВЯТЕ ПИСЬМО

відчував

свій

- propositio, тобто заповідь теми цілого послання (1,11-12) - про це докладніше див. « Місіонар » за квітень 2009 р.; - перше доведення з доказами (1 ,13-2,14) і підсумком (2,15-19); - друге доведення зі вступним звертанням (3,1-5), доказами (3,6-29) і підсумком (4,1-7); - третє доведення зі вступним звертан­ ням (4,8 -11), похвалою галатів (4,12-20) та підсумком (5,2-12); - четверте доведення з пересторогою (5,13-15), доказами (5,16 -6,10) і заключним

апостольський

обов'язок подати віруючим у Христа засади життя згідно з Євангелієм, основи того, що ма­

ють чинити ті(яких запрошено до життя з Богом. У «Посланні до галатів» перші чотири розділи є

доктринального характеру, тоді як два останніх, зокрема,

5 і 6, -

етично-повчального.

Великою допомогою

у

розумінні

думки

апостола Павла у «Посланні до галатів» стало дослідження цього листа з допомогою мето­

ду риторичного аналізу. До найбільш вдалих і

грунтовних

висновків

при

використанні

цього методу щодо «Послання до галатів»

словом, яке відіграє роль кінцевого під­

здійснив у своїх працях католицький бібліїст

сумку

А.Пітта.

3

(6,11-18).

Як бачимо, метод риторичного аналізу не

риторично-літературної точки зору

лише виявляє логічну і продуману побудову

він виокремлює:

- вступ послання (епістолярного жанру) (1,1-5); - перше звертання (риторичний вступ) (1,6-10);

послання, але і дає змогу побачити ораторські й письменницькі якості апостола Павла. (Закінчення у наступному числі)

УРОЧИСТОСТІ З НАГОДИ 20-ЛІТТЯ ВИХОДУ УГКЦ З ПІДПІЛЛЯ о. Миколай МИ КОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ)

-

одна з чотирьох традиційних українських

Христова Церква в Україні та світі ... Містич­

Церков

не Тіло Божественного Спасителя, боголюдська

щення, що налічує біля шести мільйонів вірних

-

спадкоємиць Володимирового хре­

інституція." У ній м и освячуємось, народжує­

в усіх регіонах України та на шести континентах

мося до щасливої вічності, зростаючи духовно

світу; є найбільшою Східною Католицькою са ­

у світлі Божого Слова. «На Церкву не переста­

моуправною Церквою

ють нападати, а вона

га є візантійська-український обряд, тобто

-

перема гати. ..

Чим

(Ecclesia sui juris); збері­ -

сильніше на неї нападають, тим більше вона

лі тургічне, богословське, духовне та правове

росте. Хвилі роз биваються, а скеля стоїть

насліддя; перебуває у повному сопричасті зі

непорушно" . Хто нападає на Церкву, т ой по ­

Вселенським Архиєреєм

губить самого себе, а Церква стане ще силь ні­

і визнає його духовну та юрисдикційну вла ­

шою. Хто атакує їі; т ой руйнує вл а с н і сили »,

ду; пра г не до відновлення первісної єдності

-

Київської Церкви; твердо й послідовно відстоює

писав якось с в. Іван З олотоустий ...

українськи~ МІСІОНАР

християнськии

часопис

-

Папою Римським


З ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

8

-----~

право українського народу на свою незалежну

соборну державу та становлення в ній зрілого громадянського суспільства; реалізує велику

кількість благодійних та громадських проектів в Україні та поза її межами (інформацію взято з

офіційного сайту

http://www.ugcc.org.ua).

Наприкінці цьогорічного сонячного вересня Українська Греко-Католицька Церква відзначи­ ла 20-ліття виходу з підпілля. Адже

17 вересня 1989 року після більш ніж 40-літньої «мовчан­ ки» духовенство з мирянами заявили на весь

світ, що наша Церква ще жива, хоч її жорстоко

переслідують. На відродження УГКЦ були спря­ мовані різноманітні акції свідомих греко-като­

ликів і звичайних патріотів власної держави.

Чимало пам'ятних заходів відбулося у ве­

•Урочиста хода з наrоди 20-ти nіття nеrаnізаціїУГКЦ.

ресневі дні з цієї нагоди. Вони мали різний вимір: науковий, літургійний

і навіть спор­

на якій можна було докладніше довідатися про

тивний. Наприклад, футбольний турнір серед

історичні події 80-их років ХХ ст. В ній взяли

молодіжних команд

вересня організувала

участь учасники руху за легалізацію УГКЦ, як

Молодіжна комісія Львівської архиєпархії УГКЦ

миряни, так і духовні особи, які поділилися ці­

під промовистим гаслом: «Збери друзів, ство­

кавими спогадами про ті драматичні, але вод­

ри команду, приходи, грай та вигравай».

ночас радісні події.

12

вересня у Львівській духовній семінарії

Кульмінацією святкування 20-літньої свобо­

Святого Духа тривала наукова конференція,

ди УГКЦ стала велелюдна Архиєрейська Літур­

18

гія, що відбулась

20 вересня на встановленому

престолі у підніжжях храму св. архистратига Михаїла у Львові, який належить монахам Сту­ дитського Уставу. У спільній молитві-подяці за

свободу УГКЦ взяли участь ієрархи УГКЦ. Голо­

вним служителем був архиєпископ Львівський Ігор Возьняк, а спіслужителями

-

владики Бог­

дан Дзюрах, Юліан Вороновський, Михаїл Вів­

чар з Канади; деякі священики, які брали участь в молитовній події 20-літньої давності; чисель­ не духовенство й вірні різних єпархій і екзар­

хатів УГКЦ. Перед початком Богослужіння в усіх храмах Львівської архиєпархії УГКЦ гучно

лунав передзвін, який сповіщав в такий спосіб «осінь

відродження

Української Греко-Като­

лицької Церкви». Після Літургії архиєпископ

Львівський владика Ігор (Возьняк) пам'ятним

Вручення наrород за вірність Церкві.

МІСІОНАР

український

християнський часопис


• 3

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

~~~~~~~~-

хрестом св. Юрія Переможця відзначив осіб,

щеників,

які засвідчили своїм незламним християнсь­

мирян тощо. « Наші попередники пам'ятали, що

ким життям вірність Церкві та Небесному Спа­

мудрість перемагає глупоту, як світло

сителеві. Велика к ількість заслужених осіб, як

ву»,

духовних, так і світських, нагороджена при

своїх церковних спільнотах .

-

молитовне

чернецтво,

відважних

-

темря­

зазначив львівський архиєрей.

Урочисті заходи ввечері

20

вересня пере­

неслися до Львівського національного теат­

Після урочистої Літургії відбувся багатолюд­

ру опери і балету ім. М. Заньковецької. Після

ний урочистий похід до архикатедрального

вступного слова архиєпископа Ігоря Возняка

собору св. Юра, в якому взяло участь за деяки­

деякі активні діячі і священики отримали де­

ми підрахунками біля 100 тисяч осіб. Вірних,

ржавні нагороди України за вагомий особистий

зокрема молодь, бачили у вишиванках, адже

внесок у відродження УГКЦ. Зокрема, громад­

загальнов ідомим фактом є те, що відродження

ський діяч Іван Гель нагороджений « Орденом

рідної Церкви стало предтечею незалежності

Свободи », «Орден князя Ярослава Мудрого» 5

неньки-України. Недарма український прези­

ступеня посмертно отримав колишній секре­

дент Віктор Ющенко на літньому відпусті у За­

тар Комітету захисту УГКЦ ієромонах-студит

року назвав УГКЦ « опо­

Григорій Будзінський. Орденом « За заслуги » ІІІ

рою нації». Коли УГКЦ закликала українців до

ступеня нагороджено: о. Михайла Волошина,

об'єднання, то вона насамперед спиралася на

ЧНІ, ігумена монастиря Покрови Пресвятої Бо­

рваниці

19 липня 2009

духовно-релігійну єдність . Історію Української

городиці у Вінниці; о . Віталія Дуткевича , ЧСВВ,

Греко-Католицько'і Церкви ще характеризують

синкела у справах монашества Львівської ар­

як боротьбу за національну самобутність і на­

хиєпархії УГКЦ; о. Михайла Нискогуза, пароха

ціональне відродження нашого народу ...

церкви св . йосафата ум . Червоно град Льв і всь­

«Сьогодні з особливою увагою говорю про

кої обл. (у відповідному указі Президента Ук­

подвиги Української Греко-Католицької Церк­

раїни такий орден отримають владика Тарас

ви, її ієрархів, священнослужителів і всіх вір­

(Сеньків), єпископ-помічник Стрийської єпар­

них. У найчорніші часи вона стала опорою нації

хії УГКЦ; о. Матей (Михайло) Гаврилів, ректор

і береже цю місію до цього часу» (В. Ющенко).

папської колегії св. Йосафата в Римі; священик­

Так, ці президентові слова виражають історич­

емерит Володимир Юрга ; о. Петро Зеленюх,

ні дійсність і автентичну правду. Бо подвиги

парох храму УГКЦ у селі Калинівка Львівської

Церкви явні .. . Московська Православна Цер­

області).

ква, безперечно, не близька ж до цієї похвали. Бо як висловилась раз одна мудра людина, з

Після

цих

урочистих

львівської опери

хвилин

відбулася

на

сцені

мистецько-роз­

побудовою кожного храму МП в Україні втра­

важальна програма духовного змісту, під час

чається її кусень ... УГКЦ завжди була разом з

якої звучали духовні монологи осіб різного

Україною, разом зі своїми національними інте­

віку і соціального стану. Ведучий, народний ар­

ресами на противагу до тих проросійських сил,

тист України Богдан Козак декламував штрихи

що благословляли захоплення та поневолення

до історії УГКЦ в ХХ ст. Учасники дійства мали

інших народів ...

нагоду почути релігійні пісні різних колективів

Як висловився на урочистій Літургії в місті

Лева архиєпископ Львівський

владика

тощо.

Ігор

Подякуймо Богові за дар свободи нашої Цер­

(Возьняк), ми дякуємо Господеві за те, що да­

кви не тільки молитвою, але й добрим христи­

вав нам мужніх єпископів, безстрашних свя-

янським життям!

украінськи~. МІСІОНАР

христ."янськии

"""""" ~~~~~~~~~~ча~со~nис


3

ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ 8

ВОНИЗА&АЖАЛИ&УТИДОСКОНАЛИМИ ЗА ЄВАНГЕЛЬСЬКИМИ РАДАМИ о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ,

що має, залишить все і йде слідом за мною» (Лк.

о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

10,21). Саме таку

відповідь дали диякони ЧСВВ,

які того дня отримали св. Тайну священства.

30 серпня цьоrо року в храмі

Владика Софрон побажав їм стати добрими та

Чесноrо Хреста Господньоrо, який

ревними священиками, сміливими проповід­

діє при василіянському монастирі

никами Слова Божого.

в м. Бучачі Тернопільської області,

Після

Великого

входу

розпочався

чин

ієрейських свячень: Flротоігумен о. йоанікій

з блаrословення о. Дмитра Гриrорака,ЧСВВ,Апостольськоrо

Чверенчук увів дияконів Вінкентія, Венедикта,

адміністратора Бучацької єпархії

Атанасія, Матея та Полікарпа, яких тричі при­

УГКЦ, відбулася знаменна подія

вітав єпископ Софрон. Вони поцілували хрест

- ієрейські свячення п'ятьох

у руці єпископа та його рамено і чотири кути

дияконів Василіанськоrо Чину:

престолу, тричі обходячи довкола нього. Опіс­

Вінкентія Пелиха, Венедикта

ля владика Софрон прочитав молитви ієрейсь­

Деркача, Атанасія Слободяна, Матея

ких свячень ... Відтак нововисвячені ієреї зняли

Дзюрбана та Полікарпа Марцелюка.

дияконські ризи й були облечені у священичі:

Урочисту Архиєрейську св. Літургію очолив

владика Софрон Мудрий, ЧСВВ, єпископ-еме­ рит Івано-Франківський. З ним співслужили

о.

йоанікій

Чверенчук,

ЧСВВ,

Протоігумен

Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні;

о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, ректор ВІФБС у Брю­ ховичах та понад двадцять священиків, серед

них

-

викладачі

Перемишльської семінарії

(Польща), у якій впродовж тринадцяти остан­ ніх років навчалися василіянські студенти. В урочистій св. Літургії взяли участь чимало мо­

нахів, монахинь, родичі й ~айомі кандидатів до священства та багато вірних. Під час проповіді, на

основі

недільного

євангельського читання про зустріч багато­ го юнака з Ісусом Христом, владика Софрон звернув увагу на те, Христос і сьогодні звер­

тається до кожного віруючого, бо заповіді Божі повинні бути основою нашого життя. «А хто бажає бути досконалим,

- нехай продасть,

МІСІОНАР

•Визнання віри.

український

_

християнськии

часопис_~---~~~- -------


8 3

ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

епітрахиль, пояс, нарукавники та фелон. Після цього вони стали до престолу і далі з усіма свя­

щениками відправляли св. Літургію.

Протоігумен о. Йоанікій Чверенчук най­ перше подякував Богові за дар життя та пок­

ликання новоієреїв, подякував їхнім батькам за виховання своїх синів, а також за те, що від­

дали їх на служіння Богові у Василіянському Чині. Також Протоігумен склав подяку владиці

Софрону за уділення св. Тайни священства цим п'ятьом ченцям-василія нам. Від імені нововисвячених ієреїв-василіян

зі словами подяки звернувся о. Вінкентій Пе­

лих, ЧСВВ, який подякував Богові за дар життя і за покликання. Окремо ще подякував гостям з Польщі, де він навчався в семінарії і де далі

буде продовжувати навчання. Після Архиєрейської св. Літургії новоієреї

уділили своє перше священиче благословення. Василіянський Чин і ціла УГКЦ збагатилися ще п'ятьма священиками, які нестимуть своєму на­

родові світле знання Божої правди і зміцнюва­ тимуть його у цій земній мандрівці до небесної

Батьківщини щедрими дарами Божої благодаті.

8 Перwе іЕрейське бnаrосnовення.

КОРОТКІ ЖИТТЄПИСИ НОВОПОСТАВЛЕНИХ СВЯЩЕНИКІВ ЧСВВ

8

НОВОІЄРЕЙ ВІНКЕНТІЙ ВАСИЛЬ ПЕЛИХ народився 23 червня 1981 року вс. Сорока Гусятинського району Тернопільської обл . З

1988 по 1996 рр. навчався в школі рідного 1996-1998 рр. - в загальноосвітній школі м. Чорткова, де здобув середню осві­ ту. У вересні 1998 року вступив до Василіянського Чину. Після завершення новіціяту в Крехові і складення перших чернечих обітів у серпні 2000 року навчався один рік у ва­ села, а в

силіянському Інституті філософсько-богословських студій ім . й. В. Рутського (м. Золочів Львівської обл.). У 2001-2002 роках був помічником префекта Бучацького василіянського

коле~іуму ім. св . Йосафата . В 2002-2007 рр. навчався в теологічному Інституті при Вищі й духовній семінарії в Перемишлі (Польща). Потім один рік виконував служіння у монастирі св. Юрія в Черво­ нограді. Вічні обіти склав 24 липня 2005 року у Жовкві . Після закінчення програми богослов'я у вересні - грудні 2008 року у василіянському Інституті філософсько-богословських студій ім. й. В. Рутського (Львів- Брюхович і). Деякий час служив в монастирі св. Онуфрія у Львові . Завершив богословські студії в лютому 2009 року, здобув ­ ши ступінь магістра теології у Вищій духовній семінарії в Перемишлі . Дияконськ і свячення прийняв 28 травня 2009 року з рук владики Святослава Шевчука у Брюховичах (Львів) .

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _укра1нський _часопис

християнський

МІСІОНАР


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ 8

НОВОІЄРЕЙ МАТЕЙ ВІТАЛІЙ ДЗЮРБАН народився 5 лютого 1984 року вс. Пилява Буча­

8

цького району Тернопільської обл. Коли сім'я переїхала вс. Доброполе Бучацького району

тієї ж області, в

1990 році

Віталій розпочав навчання у місцевій школі. Після закінчення

9

класів в 1999 році вступив до історико-філософського ліцею (тепер коле~іуму) ім. св. Йоса­ фата при Бучацькому василіянському монастирі, де в липні

2001

2001

році здобув середню освіту. У

року вступив на кандидатуру до Крехівського монастиря.

28 серпня 2003 року

склав перші обіти. Протягом 2003-2009 рр. навчався у василіянському Інституті філософсь­

ко-богословських студій ім. й. В. Рутського (Львів-Брюховичі). Довічну професію склав у Гошеві

19 серпня 2009 року, а 26 липня в м. Івано-Франківську прийняв дияконські свячення з рук єпископа Софрона

Мудрого, ЧСВВ. На даний час служить в монастирі Вознесіння Господнього ум. Золочеві Львівської обл .

НОВОІЄРЕЙ АТАНАСІЙ ТАРАС СЛОБОДЯН народився 18 березня 1974 року в с. Возилів

8

Бучацького району Тернопільської обл. У

1981-1989 рр. навчався у школі рідного села, а з 1989 по 1990 р. -у Бучацькому СПТУ № 26, де здобув спеціальність «бджоло вод». Одночас­ но навчався у вечірній школі м. Бучача . З 1990 року навчався в Івано-Франківському СПТУ № 19 за спеціальністю <<ТОкар», а також у вечірній школі № 2, де в 1992 році здобув середню освіту. Цього ж року вступив на богословський факультет Івано-Франківського теологіч­ но-катехитичного духовного інституту (нині теологічна академія). У червні

1996 року всту­

пив на кандидатуру до Крехівського василіянського монастиря. Після закінчення новіція-

ту у

1998 році склав перші обіти. Того ж року отримав призначення до Гошівського василіянського монастиря, де 19 серпня 2003 року склав вічні обіти, а 14 жовтня того ж року з рук владики Софрона Мудрого, ЧСВВ прийняв дияконські свячення. У 2005-2009 роках продовжував навчання у василіянському Інсти­ туті філософсько-богословських студій ім. й. В. Рутського (Львів-Брюховичі). У червні 2009 року скерований на перебував до 2005 року. Там

служіння до монастиря Преображення Господнього ус. Погоня Івано-Франківської обл.

НОВОІЄРЕЙ ПОЛІКАРП ВОЛОДИМИР МАРЦЕЛЮК народився 22 травня 1976 року в м.

8

Жовква Львівської обл. У

1991 році закінчив Жовківську неповну середню школу № 2. З 1991 по 1995 роки навчався в Львівському деревообробному технікумі. Після цього в 1995 -1998 рр. був студентом Українського державного лісотехнічного університету (м.

Львів). Після закінчення цього навчального закладу поповнив лави питомців Львівської

духовної семінарії Святого Духа, але відчув покликання до монашого життя і у вересні

1999 року вступив до Василіянського Чину. Після завершення новіціятського вишколу в 21 жовтня 2001 року склав перші обіти. З лютого 2002 року перебував у монастирі св. Онуфрія у Львові, був також катехитом вівтарної дружини при церкві св. Андрія (Львів). В 2002-2006 роках Крехові

навчався в Українському Католицькому Університеті, після чого здобув ступінь бакалавра філософії і богослов'я. Вічні обіти склав

19 серпня 2006 року у Жовкві. В 2007 році

в УКУ захистив магістерську працю з історії Церкви

на тему «Діяльність Василіянського Чину св. йосафата на Галичині і Закарпатті в період 1964- 1989 рр.», а невдовзі здобув ступінь спеціаліста богослов'я. З осені

2007 року продовжує навчання у Григоріянському університеті в

Римі для здобуття ліцензіяту з історії Церкви. 28 липня цього року у соборі св. Юрія у Львові прийняв дияконські свячення з рук владики Ігоря Возьняка, архиєпископа Львівського.

МІСІОН А Р


8 3 ЖИТТЯ

ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

НОВОІЄРЕЙ ВЕНЕДИКТ ОЛЕКСІЙ ДЕРКАЧ народився 23 грудня 1981 року в с. Сапова

8

Теребовлянського району Тернопільської обл., має двох сестер - старшу Оксану і молод­ шу Ольгу. Після переїзду родини дом. Чорткова в в місцев і й школі №

5.

1989 році Олексій розпочав навчання 1997 році вступив до історико­

Після закінчення восьми класів в

філософського ліцею (тепер колеtіуму) ім. св. Йосафата при Бучацькому василіянському монастирі, де в

1999 році здобув повну середню освіту.

У червні того ж року вступив на кандидатуру до Крехівського василіянського монастиря, а після закінчення новіціяту

28 серпня 2001

року склав перші обіти . Один рік навчався

у василіянському Інституті філософсько-богословських студій ім. й. В. Рутського в Золочеві. Був скерований настоятелями до василіянської Провінції у Бразилії, де в

2001-2005 роках навчався в Інституті філософії св. Ва­ 2006 року на Україну, отримав призначення до монастиря св. Онуфрія у Львові . Довічну професію склав 19 серпня 2006 року у Гошеві. В 2007-2009 роках завершив повний силія Великого (м. Куритиба). Повернувшись у січні

курс богослов'я у василіянському Інституті філософсько-богословських студій ім. й . В. Рутського (Львів- Брюхо­ вичі). Після того був призначений економом монастиря св. Онуфрія у Лаврові. Дияконські свячення прийняв 26 липня

2009 року з рук владики Софрона Мудрого, ЧСВВ в м. Івано-Франківську.

Редакція «Місіонаря» від імені своїх читачів бажає нововисвяченим ієреям Василіянського Чину щедрого Божого благословення у їхньому служінні в

Христовому винограднику для добра Божого народу!

УКРАЇНСЬКІ КАТОЛИКИ В НІМЕЧЧИНІ ТА СКАНДИНАВІЇ ВІДЗНАЧИЛИ ЮВІЛЕЙ Урочистості з нагоди 50-ліття засну­

із зичливими господарями, які нас на німецькій

вання Апостольського екзархату для

землі прийняли ».

українців-католиків візантійського об­

Святкування

ювілею

Апостольського

ек­

ряду в Німеччині й Скандинавії відбули­

зархату розпочалися

ся

лодіжною програмою з молитовними чування­

18-20 вересня цього року в Мюнхені.

18

вересня духовною мо­

ми. Наступного дня відбулася святкова академія, З цієї нагоди глава УГКЦ Блаженніший Любо­ мир надіслав вітального листа владиці Петрові Крику, Апостольському екзархові для українців­

греко-католиків в Німеччині. «Створюючи цей

у якій взяли участь представники політичного та наукового світу, суспільні та церковні діячі.

20

вересня в катедральному соборі Покрови

Пресвятої Богородиці і св. Андрія Первозванно­

екзархат, Апостольська Столиця дала нам, тим

го була відслужена Архиєрейська Л ітургія, яку

українцям, які залишилися на постійний побут в

очолив Петро Крик у співслужінні Апостольсько­

Німеччині, нагоду зберігати наші церковні та на­

го нунція в Німеччині архиєпископа Жана-Клода

родні традиції. І це продовжується до сьогодні »,

Періссета, єпископів Греко-Католицької та Римо­

-

зазначив Глава УГКЦ, закликаючи і надалі збері­

Католицької Церков.

гати духовні скарби рідної землі і «ділитися ними

украінський

християнський -----• ----------ч"асоnис

За повідомленням РІСУ

МІСІОНАР


ЮВІЛЕЇ8

25-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ

ЗОЛОТИЙ ЮВІЛЕЙ ПРАЦІВНИЦІ

ЗАСНУВАННЯ ЗГРОМАДЖЕННЯ ВОПЛОЧЕНОГО СЛОВА

ВВП «МІСІОНЕР» о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ

19 вересня цього року в м. Івано-Фран­ ківську відбулося урочисте святку­

У видавництві отців василіян

вання 25-літнього ювілею заснування

« Місіонер » Зl серпня

Згромадження Воплоченого Слова у

відбулася знаменна подія

2009 року - пані

присутності самого засновника, гене­

Ольга Голуб відзначила золо­

рального настоятеля Згромадження

тий (50-літній) ювілей трудової

о. Карлоса МіІ'еля Буели з Аргентини.

діЯльності

у

Жовківській

ва­

силіянській друкарні. Урочистості відбулися у приміщенні обласної

Саме у згаданий день

1959 року молода дівчи­

філармонії. У вступному слові єпископ Софрон

на Оля переступила поріг цієї друкарні і ось уже

Мудрий, ЧСВВ пригадав історію приходу отців

впродовж півстоліття трудиться в ній. З великою

та сестер Згромадження Воплоченого Слова до

приємністю

Івано-Франківської єпархії (на той час владика

лектив видавництва та друкарні. Директор ВВП

ювілярку

привітав

трудовий

ко­

Софрон був правлячим єпископом

прим.ред.) та

«Місіонер» о. Климентій Стасів, ЧСВВ побажав пані

наголосив на їхній допомозі в організації єпар­

Ользі міцного здоров'я, Божого благословення,

хіальної семінарії.

щоб запал до праці ніколи не покидав її. Він на­

-

На урочистості були присутні також духовні

гадав, що О. Голуб також доклала чимало зусиль

особи з-за кордону, зокрема, мати Аніма Крісті,

для того, щоб друкарню було повернено отцям­

генеральна настоятелька сестер Згромадження

василіянам. Як відомо, в

Воплоченого Слова; сестри Згромадження з Росії.

монастир і друкарню в Жовкві ліквідувала ра­

Після показу відеофільму про ювілей ЗВС

дянська держава, зокрема, відкрила тут друкар­

генеральний настоятель о. Буела виголосив до­

1946 році

василіянський

ню із державною формою власності

-

«районна».

повідь про 25-ліття заснування, де згадав про

Від імені Протоігумена о. Йоанікія Чверенчука

посвяту цілого світу Непорочному Серцю Марії

п. Ольгу Голуб привітав автор цих рядків, зачитав­

25

березня

1984

року, що співпав із днем засну­

ши вітальну грамоту з подякою за віддану працю

та з побажаннями Божого благословення. У цей

вання Згромадження .

У другій частині відбулася презентація двох

святковий день кожен працівник видавництва

книг, зокрема, « Молодь у третьому тисячоліт­

та друкарні з радістю складав щирі вітання своїй

ті » о. Карлоса Буели в українському перекладі

колезі-ювілярці, адже вона є душею колективу і

та «Згромадження Воплоченого Слова. Чверть

намагається кожному допомогти, чи то в роботі,

століття місії у світі », написана та редагована

чи в житті. Пані Ольга Голуб подякувала усім за

сестрами і отцями Згромадження . Усі ці заходи

щирі вітання і сказала, що й надалі намагати­

чергувалися виконанням музчиних творів ду­

меться жити і працювати в такому ж дусі, на Божу

ховного змісту.

славу, на добро людям. Нехай же всемилостивий

За повідомпенням о. йосафата БОЙКА

Господь щедро поблагословить п. Ольгу за дов­

(Згромадження Волоченого Слова)

голітню жертовну трудову діяльність, за великий

для Департаменту інформації УГКЦ

вклад у благородну справу книгодрукування!

МІСІОНАР 1 kp·~к~:О~J:!!,нlS,с,.ьн~к~-ь~_и_и--~---~-JІ•••••• ~ асоnис


8

РЕЛІГІЯ І ДЕРЖАВА

КАРПАТСЬКИХ СІЧОВИКІВ ПОХОВАЛИ З ПОЧЕСТЯМИ о. Франціск ОНИСЬКО,ЧСВВ Через

70 років після загибелі січовиків

Карпатської України останки 10-х

з них було поховано із належними християнськими та військовими

почестями. Церемонія відбулась

14

вересня цього року на Верецькому

перевалі, який знаходиться на межі

Львівської та Закарпатської областей. На могилі загиблих вояків шестеро свяще­ ників УГКЦ взяли участь у похоронній відправі,

серед них був також Протоігумен Провінції св. Миколая о. Павло Райчинець, ЧСВВ. Військовий оркестр,

почесна

варта

та

салютна

команда

Львівського інституту сухопутних військ від­ дали почесті героям, які загинули за Україну. У

rерої, які заrинуnи за Україну.

сво.іх виступах представники державної влади та Церкви наголосили на важливості цієї події в

що на правому березі Тиси поблизу Хуста. У цьо­

контексті самоусвідомлення українців. Молоді

му бою загинуло близько

вояки, що віддали своє життя за Україну, спону­

воїнів і добровольців. Це була найбільша битва

кають застановитись, як ми ставимося до своєї

під час короткого протистояння між Карпатсь­

держави,

-

наголошували на цьому промовці.

230 січовиків,

чеських

кою Україною та Угорщиною, яку очолював тоді

Трохи передісторії до цієї події. Ще торік на

диктатор Хорті. Також чимало січовиків загинуло

Верецькому перевалі знайшли останки розстрі­

та потрапило в полон під час боїв поблизу Сваля­

ляних військових. Розкопки проводили експерти

ви та Іршави.

комунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учас­

17 березня 1939 року угорці

поблизу Верець­

кого перевалу передали полонених українців

ників національно-визвольних змагань та жертв

польським прикордонникам -саме у цьому місці

воєн, депортацій і політичних репресій «Доля».

проходив новоутворений кордон між Польщею

Вони встановили, що останки належать карпат­

та Угорщиною. Невдовзі близько

ським січовикам. У могилі були поховані здебіль­

розстріляли та поховали поблизу Верецького пе­

шого молоді люди. Як свідчили знайдені під час

ревалу. Подія перепоховання січовиків стала ви­

розкопок матеріали, це були вояки Карпатської

явом пошани до загиблих, як також поставила за

Січі, що потрапили в полон до угорців

15 березня 1938 року після битви на Красному полі - рівнині,

полонених

приклад їхню жертовність та високу національну

свідомість, якої бракує у наші часи.

хрХ;~~~~~~~~ МІСІОНАР

-----~ ----------ч~ асоnис

600


ПОСТАТІ УГКЦ 8

--------

«ПІШОВ 3 ЖИТТЯ ВИДАТНИЙ УЧЕttИЙ· БОГОСЛОВ, ІСТОРИК, &ЛИСКУЧИИ

ПРОПОВІДНИК, ВІДДАНИЙ СИН УКРАЇНИ»

Пам'яті владики Мирослава Стефана Марусина (26 червня 1924 року - 22 вересня 2009 року)

о. Прокопій ЛОТОЦЬКИЙ, ЧСВВ (Рим) спеціально для часопису « Місіонар » Вранці

21

вересня

2009

року,

у празник Різдва Пресвятої Богородиці, в українській Папській колегії святого

йосафата в Римі на 86-му році 61 році священичого і 35 році єпископського

життя,

служіння відійшов до Господа

архиєпископ Мирослав Стефан Марусин.

• Владика Мирослав як невтомний праців­

Префект Конtреrації дnя Східних Церков кардинаn Леонардо Сандрі.

ник у Христовому винограднику був одним з найвизначніших проповідників Ватиканського

нонік Папської базиліки св. Марії Маджоре у

Радіо та одним з найулюбленіших серед кола

Римі: « Боже Слово Кир Мирослава через хвилі

його слухачів. Майже

50 років його голос ли­

Ватиканського Радіо проникало в кожну ук­

нув на хвилях « Радіо Ватикан » до рідного краю,

раїнську християнську хату, в кожне спрагле

несучи слова Божої мудрості, сповнені віри й

Божого слова українське серце ... У вистраж­

надії. Владика Мирослав підтримував у вірі,

даній свободі нашої Церкви є і його духовні

навчав, підбадьорював, заохочував, серцем і

страждання, бо коли ми в Україні не могли го­

душею був із своїм українським народом, без­

ворити про нашу Церкву, він за нас говорив пе­

настанно молячись за його кращу долю. Ще й

ред світом . Коли ми не могли свідчити світові

до сьогодні до української редакції « Радіо Ва­

про нас, він свідчив за нас. ..».

тикан » надходять листи, в яких радіослухачі

В

2006

році, коли « Радіо Ватикан » відзна ­

не перестають дякувати владиці Марусину за

чало 40-літній ювілей трансляції щонеділь­

його духовну підтримку за посередництвом

них св . Літургій в українсько-візантійському

цього засобу масової інформації.

обряді, вислужений архиєпископ М. Марусин

Ось як висловився під час панахиди про

відправив урочисту Службу Божу. У своїй про­

його заслуги єпископ Іриней Білик, ЧСВВ, ка-

повіді він згадав: « Коли в Україні атеїзм заку-

МІСІОНАР

український християнський _________" часопис

_ _ _ __


вав священиків і віру в кайдани, коли кожну

релігію називали опіумом народу ... до неба піднімався голос Божественної Служби від самого гробу святого апостола Петра, що на Ватиканському пагорбі. Люди збирались по хатах малими гуртками, старші й діти. Ставили радіоприймач, запалювали свічки, а тоді пів­ голосом молились при співі хору ... Слова Бо­ жого ніяка сила не могла закувати в кайдани, воно досягало не тільки нашого рідного краю,

але й далекі поселення в Казахстані, на Сибірі та на півночі

- ген до Фінляндії та Соловків" .

Всюди можна було почути богомільний спів і духовну проповідь. Боже слово доходило

і до в'язниць, до карних таборів в непрохід­ них місцях Єнісейського та Красноярського

Під час похорону в соборі св. Софії (Рим).

краю». Такою була велика місія проповіді са­ Діонісій Ляхович, ЧСВВ, Апостольський візита­

мого владики Мирослава ... У цій же передачі він поділився зворуш­

тор для українців-католиків в Італії та Іспанії;

ливим спогадом із свого власного життя: «У

владика Михаїл Гринчишин, Апостольський ек­

неділю,

року, везли на санях в

зарх для українців-католиків у Франції, країнах

галицькому селі померлого на поховання. Був

Бенілюксу та Швейцарії; єпископ Іри ней Білик,

13

січня

1980

сильний мороз і лежав великий сніг та ніяка

ЧСВВ; владика Юрій Джуждар, Апостольський

сила не перешкодила тоді поставити над мо­

екзарх для вірних візантійського обряду в Сер­

гилою покійного радіоприймач, щоб вислуха­

бії та Чорногорії; єпископ Даниїл Козлінський,

ти Божественну Службу, яку в цей час служив

єпископ-помічник Куритибської єпархії для

над гробом святого Петра священик

українців-католиків у Бразилії. З греко-католи­

-

син того

власне покійного, свого рідного батька».

А

служив тоді Літургію, яку транслювало «Радіо Ватикан», власне о. Мирослав Марусин ...

Дочекався

владика

Мирослав

того

цьким єпископатом співслужило також понад

20

священиків. Телеграму, яку від імені Вселенського Архи­

дня,

єрея отримав Префект Конrрегацїідля Східних

коли УГКЦ в Україні стала свобідною і почала

Церков кардинал Леонардо Сандрі, зачитав

розвиватися у милій його серцю Укра·іні. Хоча

монсеньйор

поховали його з відповідними почестями у

Секретаря цієї Конгрегації. У ній Папа висловив

Клаудіо

Малвестіті,

заступник

Римі, де він служив Богові і Католицькій Церкві

щире співчуття кардиналові Л. Сандрі, служ­

понад

40 літ свого життя. 24 вересня 2009 року заупокійна св. Літургія

бовцям та співробітникам цього ватикансько­

та Чин Архиєрейського похорону були відслу­

кож і на адресу улюбленої УГКЦ, всім, хто був з

жені вранці в соборі св. Софії. Чин похорону

ним знайомий та його цінував. Ввіряючи душу

очолив архиєпископ Василь Циріл, ТІ, Секретар

ревного пастиря Божому милосердю, пригаду­

го відомства. Співчуття Папи прозвучали та­

Конrрегації для Східних Церков. З ним співслу­

ючи його самовіддане та вірне служіння Апос­

жили відпоручник від імені глави УГКЦ єпископ

тольському престолові та українській Церкві,

український МІСІОНАР

християнськии

часопис


ПОСТАТІ УГКЦ

Вселенський Архиєрей від усього серця уділив

8

6іоrрафія архиЕnискоnа Миросnава Стефана МАРУСИНА

апостольське благословення « всім тим, хто оп­ лакує його смерть » .

брав

Він прийшов на світ на празник Пре­

участь також кардинал Л . Сандрі. У проповіді

У

Чині

Архиєрейського

похорону

святої Євхарист ії в побожній сім'ї дяка

він згадав: того самого ранку, коли владика

Андрія та Марії (з роду Качоровських).

Мирослав Марусин відійшов до дому Небесно­

До початкової, народної школи ходив у

го Отця, він мав нагоду зустрітись із Святішим

власному селі, а до середньої школи

Отцем у його літній резиденцій в Кастель Іан­

Золочеві. Останній рік цієї школи закін­

дольфо і особисто повідомити йому цю сумну

чив в Малій семінарії у Львові , де

звістку. Таким чином, за словами кардинала

194З року з відзнакою склав матуру, тобто

Л . Сандрі, молитви Папи за упокій душі архи­

іспиt зр ілості .

-

у

9 травня

єпископа УГКЦ М. Марусина супроводили вхід

Богословські студії Мирослава Стефана

покійного до Небесного Єрусалима. Карди­

Марусина припадають на важкі й бурхливі

нал Л.Сандрі накреслив також життєвий шлях

воєнні роки : філософію він починає студію­

покійного владики Мирослава , його великі

вати в Богословській академії у Львові

заслуги перед усією Католицькою Церквою,

(194З-1944 рр.), а продовжує на німецькій

зокрема, перед УГКЦ, та процитував найбільш

землі у м. Падеборн. Там він завершує

промовисті уривки з його « Духовного запові­

вивчення богослов'я

ту » . На св. Літургії була присутня посол Украї­

свячення, від нижчих і до єпископських,

(1944-1949

рр). Всі

ни при Святому Престолі п . Тетяна Іжевська

отримує з рук архиєпископа Івана Бучка ,

та

тодішнього

інші

дипломатичні

представники.

Після

Апостольського

візитатора

завершення заупокійної св. Літургії відбулось

для українців-католиків у Західній Європі:

останнє цілування. Під спів стихир присутні із зворушенням попрощались з архиєреєм Ми­

24 квітня 1948 року на піддиякона, 25 квіт­ ня на диякона. 2 травня того ж року Миро­

рославом . Того ж дня по обіді його поховали на

слав Стефан Марусин стає священиком,

міському кладовищі Рима

отримуючи з рук свого духовного батька

«Prima Porta» (« Пер­

ші Ворота »). Молитвами

також і священичі свячення у Мюнхені. і

Богослужіннями

владику Мирослава в Україні . Так,

пом'янули

22

вересня

В

1954

році владика Іван Бучка кличе

о. М. Марусина до Рима. Тут молодий ук­

у Львівській духовній семінарії Святого Духа її

раїнський священик навчається в Папсь­

ректор о. Миколай Фредина відслужив панахи­

кому Інституті східних богословських наук,

ду за його душу, адже у молоді роки покійний

там же в

був студентом богословської академії у Львові .

спективного ієрея призначають канцлером

В день похорону,

1961 році здобуває докторат. Пер­

24 вересня , парафі яни греко­

і секретарем Апостольської візитатури для

католицької церкви с. Княже Золочівського

українців-католиків в Західній Європі. З того

району на Львівщині взяли активну участь у

часу о. Мирослав постійно супроводжує

поминальному Богослужінні за участі місцево­

архиєпископа Івана Бучка в його чисельних

го пароха та отців-василіян із Золочева, адже

душпастирських подорожах. З

саме в їхньому селі,

наро­

М. Марусин стає членом літургійно'і комісії

дився майбутній заслужений робітник в лоні

Конrрегації для Східних Церков. З 196З

Католицької Церкви.

року обіймає становище професора літур-

26

червня

1924 року,

МІСІОНАР

укра1нський

_

християнськии

часопис

1958 року о.


8

ПОСТАТІ УГКЦ

гії в Українському католицькому університеті в

меччини, Володимир Маланчук з Франції, Авгус­

Римі, а також виконує обов'язки душпастиря для

тин Горняк з Англії та йоаким Сегеді з Югославії.

українців-католиків в Італії, Швейцарії та Сканди­

15 червня 1977 року Папа

Павло

VI

призначив

навії. З приїздом митрополита йосифа Сліпого,

владику Мирослава заступником голови папсь­

потім Верховного Архиєпископа нашої Церкви і

кої Комісії перевірки Кодексу східного каноніч ­

кардинала, о. Мирослав став його приватним сек­

ного права. Через те, що головою цієї комісії був

ретарем і супроводжував під часдушпастирських

кардинал Перекатіль, який постійно проживав в

відвідин багатьох країн української діаспори. За

Індії, практично всю роботу виконував владика

особливі заслуги перед Католицькою Церквою

Мирослав. Крім того, він увійшов у склад спіль­

Папа Іван ХХІІІ в

1959

році надає о. М. Марусину

звання «папського шамбеляна». Наступник Івана

но·; Комісії богословського діалогу з православ­ ними Церквами .

ХХІІІ Папа Павло VI під­ носить

10 квітня 1978 року Папа Павло VI призначив єпископа

українського

М. Марусина членом

священика до дедалі

Конrрегації для Схід­

вищої грудня

24

гідності:

1971

значає

них Церков.

року при­

На

наступником

відповідальстановищі

ному

владики Івана Бучка,

-

Апостольським

Комісії

візи­

заступника

голови

перевірки

татором українців-ка­

Кодексу східного ка ­

толиків в Західній Єв­

нон і чного права

ропі . 2З березня

перебував до вересня

року

о.

отримує

1972

Мирослав звання

1982

він

14 вересня

того ж року Папа Іван

«по­

чесного прелата » Все­

року.

-

Павло

Вnадика Миросnав Марусин з Папою Венедиктом XVI.

ленського Архиєрея.

11

владику

призначив Мирослава

Невдовзі для нього розпочинається наси­

Секретарем Конrрегації для Східних Церков і

чений період життя і діяльності у ватиканських

підніс його до гідності архиєпископа. Цей висо­

інституціях.

7 травня 1973

року Папа Іван ХХІІІ

призначив о. М . Марусина консультором Конг­

регації для Східних Церков,

-

кий пост він за й мав до

Згадаємо

також,

11

квітня

що

з

2001

року.

проголошенням

10 липня 1974 року

Марійського року владика Мирослав був при­

членом Папської комісії інтерпретації де­

значений заступником голови Комітету святку­

кретів 11 Ватиканського Собору і консультором

вань в Римі та у світі, адже був членом Папської

папської Комісії перевірки Кодексу східного

Марійської академії. Окрім відповідальних ватиканських

канонічного права.

Знаменним став день коли Папа Павло

VI

27

червня

1974

року,

іменував цього заслуженого

пос­

тів, український архиєрей Р и ма став автором

численних

видань

і

наукових

праць

бого­

українського священика в Римі титулярним єпис­

словського, історичного, літург і чного та б і б­

копом Каді йським . Єпископська хіротонія відбу­

лійного змісту. До важливих праць належать

Папської колегії

« З 'єдинення Перемиської і Львівської єпархії

св. Йосафата в Рим і . Святителями були архиєпис­

з Апостольським Престолом », « Святительські

коп Іван Бучка, єп и скопи Платон Корниляк з Ні-

служби в Київському Евхологіоні на початку

лась

28 липня 1974 року в церкві

український МІСІОНАР

християнський час

ис


П ОС ТАТ І УГКЦ

«МІЙ ДУХОВНИЙ ЗАПОВІТ»

сторіччя », « Погляд на виховання кан­

XVI

8

дидатів духовного стану на Україні », « Бо­ жественна Літургія в Київській митрополії по списку /сидорового Літургікіона з

XV

сторіччя » та ін .

В

1997

році у видавництві « Місіонер»

(Львів) вийшла збірка його проповідей « Іде­ мо до нашого Бога ». В

2008 році теж у Львові

побачили світ дві збірки творів мемуарно­ історичного жанру: « Архипастир скиталь­ ців Архиєпископ Іван Буч ко» та « Життя моє

- Христос. Рефлексії у 60 -ліття священичого служіння ».

Папська Марійська академія, Орден ли­

царів Божого Гробу, Наукове товариство ім. Шевченка та інші наукові установи ще за жит­ тя удостоїли владику М . Марусина почесни­

ми

відзнаками. Віденський університет та

Український вільний університет присвоїли йому звання почесного доктора. І хоч уже не почуємо на хвилях « Радіо Ва­ тикан » голосу владики Мирослава, такого

близького і рідного цілим поколінням гре­ ко-католиків в Україні і світі, проте духовне зерно, яке він протягом майже пів століття

8

Вnадика Миросnав Марусин.

засівав на цьому впливовому католицькому радіо, принесло і далі нестиме вагомі плоди.

«Я , многогрішний раб Господа мого Ісуса

Співчуття з приводу смерті владики Ми­

Христа, недостойний архиєрей Мирослав, пе­

рослава Марусина

надіслав також Прези­

ред останнім моїм віддихом і переходом з цьо­

дент України Віктор Ющенко. « Пішов з життя

го світу у вічність віддаю ще раз тут на землі

видатний учений-богослов, історик, блиску­

славу, честь і поклін Пресвятій, одноістотній,

чий проповідник , відданий син України . Все

животворній і нероздільній Тройці, Отцю і Си­

своє життя він присвятив вірному та рев­

нові , і Святому Духові. Вірую сильно і визнаю

ному служінню Господеві, Церкві й рідному

все те, чого навчав Ісус Христос, що проповіду­

народові. Світла пам'ять про архиєпископа

вали св . Апостоли, що учили святі і богоносні

Мирослава Марусина назавжди залишиться

Отці, а зосібна Вселенські Собори, чого навча­

у наших серцях »,

йдеться у співчутті Глави

ли римські Архиєреї та що подає до віруван­

держави, надісланому главі УГКЦ Блаженні­

ня свята Католицька Церква. В тій святій вірі

шому Любомиру Гузару та єпископату УГКЦ .

я жив, сам її як єпископ проповідав і в тій вірі

-

хочу вмерти з надією на воскресення і на вічне

життя та безконечне блаженство з Ангелами і

ВІЧНАЯ ПАМ'ЯТЬ ВЛАДИЦІ

Святими.

МИРОСЛАВУ МАРУСИНУ!

МІСІОНАР

укра1нський

християнськи<1 часопис


•ПОСТАТІ УГКЦ

Прощаючись з цим світом, заявляю пере­

Святий Дух їм повірив. У вічності буду неус­

дусім вірність та послух Святішому Вселенсь­

танна молити Бога про церковну єдність в ук­

кому Римському Архиєреєві, Намісникові Ісу­

раїнському народі, бо одна-єдина є Христова

са Христа на землі, та видимому Голові святої

Церква, яку ми в Символі віри визнаємо за свя ­

Церкви. Заявляю рівно ж мою єдність з цілим

ту, соборну, тобто католицьку, й апостольську.

католицьким Єпископатом, як продовженням

В тій Церкві наше спасення. Вона наша мати.

апостольського собору, що є тісно з'єднаний з Римським Архиєреєм, наступником св. Петра.

Як пастир повірених мені душ, звертаю моє слово до моїх священиків та всіх вірних. Прошу

Дякую Всевишньому Господеві за його пре­

в них прощення за всі мої слабості і недоско­

велику ласку, що від юности моєї влив у моє

налості, зокрема за брак напоумлення тоді,

серце велику любов до Вселенського Архи­

коли деякі люди не зносили здорової науки і від правди відвернули вуха, за своїми пожа­

єрея, заступника Ісуса Христа на землі.

Знимка Папи Пія ХІІ, за Архиєрейського

даннями вибирали собі вчителів та у важливих

служіння якого я прийшов на світ, висіла в моїй

церковних справах поступали незгідно з нав­

с ільській хатині разом з портретом Митропо­

чанням Церкви та святих і богоносних Отців.

л ита Андрея . Мій батько не раз висловлювався

Боже, май в опіці мою паству, щоб не загинула

з великою пошаною про Папу Римського .

ні одна овечка.

Як прибув я до Риму, мав ласку вже в навечір'я Різдва Христового,

грудня

В моєму архиєрейському служінні старався

1949

я наслідувати взір та приклад великого нашо­

року, клячати у стіп ангельського Пастиря Пія

го Митрополита йосифа В. Рутського та його співбрата св.Йосафата, Архиєпископа Полоць­

24

Х ІІ і дістати від нього особливе благословен­ ня для мене і для моїх рідних та для цілого

кого, а в наших часах слуги Божого Митропо­

українського народу. Папа Іван ХХІІІ іменував

лита Андрея Шептицького та його Помічника, а

м ене своїм шамбеляном і кілька разів благо­

мого духовного отця

-

Владики Архиєпископа

словляв мене. Для нього моя безмірна вдяч­

Івана Бучка, Архипастиря скитальців . Від мого

ність. Полюбив я вельми Папу Павла

святителя Архиєрея Івана навчився я любити

VI,

що

і менував мене єпископом і дав відповідальне

цілим серцем Церкву святу та мій рідний нарід.

завдання у підготовці Кодексу східного ка­

Отож, для цього народу я жив і працював та

нонічного права .

моє серце оставив близько Підлиської Маркія­

За Папи Івана Павла І ніс я далі цю відпові­

нової гори, звідки також мій рід і де плили мої

дальність, доки Папа Іван Павло 11 не призна­

юні роки. Не перестану благати Господа, що

чив мене бути ще ближче себе передусім в

любить увесь людський рід, щоб дав українсь­

його журбі за Церкви Сходу, зосібна ж тих, що

кому народові нове і краще тисячоріччя, щоб

переслідувані терплять імені Ісусового ради.

Слово мого братнього прощання звертаю з особливою любов'ю до моїх співбратів ук­

цей нарід був дійсно християнським, щоб чис­

тою зберігав ласку хрещення і щоб був наро­ дом святим.

раїнських Єпископів всюди, де вони не були б,

З волі Вселенських Архиєреїв сповняв я в

на Україні і на чужині, на волі і в неволі, в тюр­

Римі деякі важливі послуги для цілої Католи­

мах та на засланнях, щоб усі вони під проводом

цької Церкви . Велика це була ласка для мене

свого Первоієрарха та в тісній злуці з Папою

грішного. Мої слова

Римським у здоров'ї і мирі правили словом

Апостольській Столиці та всім, з ким я спільно

Христової істини та пасли те стадо, що його

трудився і сповняв мої завдання . Серед тих

вдячности

висловлюю


ПОСТАТІ УГКЦ

8

~~~~~~~~~~~~

мужів церковних зустрів я немало святих, для

цять, а потім доля розлучила нас. Побачимося

яких метою життя була слава Божа і поширення

у Небесних Дворах, де людська сила не зможе

та закріплення Христового Царства на землі.

розділити нас. Нехай мої рідні поможуть мені

В годину моєї смерти спогадую з вдячністю

подякувати Господеві за ласку покликання до

усіх моїх учителів та настоятелів, зачинаючи

священства. Я виріс у крилосі церкви св.Іллі

від народної школи в селі Княжім коло Золоче­

в Княжім, де дід мій Михайло і батько Андрій

ва, де я прийшов на світ на празник Пресвятої

сповняли чин співців. Моя мати Марія вела

Євхаристії,

мене за руку до престола. Моє ім'я вже тепер

26

червня

1924 р.,

почерез народну

школу та середню школу в Золочеві та Духов­

вписую у діптих святої Церкви, щоб сподоби­

ну Семінарію у Львові, Академію в Падеборні

тись тут на землі аж до кінця світу молитви

та Орієнтальний Інститут у Римі. Благословлю

праведних та жертви

Бога за тих учителів: українців, поляків, німців,

і щоб ради страждань і смерти Христової

а в Римі

-

отців Товариства Ісусового з різних

І;lресвятої Євхаристії

спасся я на Страшному суді. А моїх домашніх

неукраїнців

благаю покірно вчинити мені ще останнє діло

знайшов я немало приятелів та доброчинців,

милосердя та похоронити тіло моє у землі, бо

європейських

що

народів.

Серед

великим

й так написано: Згадай, чоловіче, що ти земля

духовним добром. Нехай Господь відплатить

безкорисно обдарували

мене

єси і в порох повернеш. Нічого не приніс я з

їм усім у цім житті та у вічності найбагатшими

собою на цей світ і нічого не забираю з собою.

скарбами Своєї безконечної Любови.

Воістину, суєта все; а жизнь оця сон і сно­

Відходжу до Господа в надії на його мило­

сердя для мене бідного, щоб побачити сяйво

видіння. Але упокой, Господи, з праведними душу мою!

Божественного Лиця, щоб прибігнути під ве­

В годині смерти все, що я мав, вже не моє.

лику милость Пресвятої Богородиці і щоб жити

Нагим прийшов я на світ. А про мої дочасні

вічно зі Святими в небі. Маю непохитну надію

добра заряджую осібним листом, моїм теста­

побачити в небі моїх Родичів, що їм по Бозі

ментом, написаним власною рукою, згідно з

завдячую життя та виховання. Йду у вічність

правними вимогами та порядком. Моїм оди­

радо, бо там ч~кає мене спільнота Святих та

ноким спадкоємцем та виконавцем цього тес­

горний Єрусалим і ціла Церква, а в ній праотці,

таменту назначую Священну Конrрегацію для

отці, патріярхи, пророки, апостоли, ісповід­

Східних Церков або ще точніше св. Апостоль­

ники, мученики, євангелисти,

проповідники

ську Столицю, наколи б зайшла яка зміна в но­

та всі праведні, що від віка спочили в надії на

менклатурі та завданнях дикастерій римської

воскресення, між ними ж Пресвята і Пречиста,

Курії: На моїм гробі нехай буде напис: «Пут

Преблагословенна Діва Марія, Мати Бога Сло­

очікує воскресення з мертвих

ва, Неповинного Ягняти, що взяло на себе гріхи

слав Марусин

t

єпископ Миро­

t».

світу, щоб кров'ю Своєю відкупити синів Адама

Від спадкоємства в залишених мною дочас­

і всіх до Отця привести, що царює повіки Бог

них речах є виключені всі, навіть мої рідні, бо з

істинний: Отець з Сином і Святим Духом, єдине

природи речі все церковне належить Церкві. А

Божество й єдине Существо.

особистих дібр я зрікся з хвилиною рукополо­

Лишаю тут на землі моїх рідних, а між ними

мого брата Ореста і всіх їх прощаю зі сльоза­

ження на священика так, що і не бувши мона­ хом, вів життя по євангельським радам.

ми, як колись Йосиф у Єгипті прощав братію

Усіх моїх співбратів Єпископів, священиків,

свою. Був я з ними на Україні всього літ двад-

монахів, монахинь та всіх моїх братів і сестер

МІСІОНАР

український

_

християнськии

часоnис


8

ПОСТАТІ УГКЦ

у Христі в годину моєї смерти прошу прощен­

Вчини, Господи, щоб ім'я моє було

-

ня моїх провин вольних та невольних, якщо

вписане у книзі життя

кого я образив чи скривдив, якщо осудив чи

щоб я сподобився лона Авраама, Ісаака і Якова

згіршив, якщо вчинив прикрість або не виявив

щоб жити мені у країні живих -

доброти і любови. А я зі свого боку заявляю

в раї насолоди, у Царстві Небеснім

торжественно, що нікого не маю за довжника

з Ангелами і Святими.

мені, ніхто під сонцем не був мені неприязно

Піднеси, Владико, і тіло моє в день,

наставлений, ніхто не винен мені й одної леп­

що його Ти призначив за Твоєю святою

-

ти. Я сам тільки остаюсь для всіх довжником з

і необманною обітницею.

любові.

Як благий і чоловіколюбець Бог наш

Під кінець благаю всіх Отців моїх і братів,

-

ослаби, відпусти і прости гріхопадіння мої

щоб зберігали вірно заповідь Христової любо­

вальні й невольні, свідомі й несвідомі,

ви і щоб дбали про єдність віри в союзі мира.

явні й неявні, ділом, помислом і словом

Бо один є Господь, одна Церква, одне хрещен­

і відкрий мені бідному на страшному Твоєму суді

ня, один Бог і Отець усіх.

серце милостиве, добре і чоловіколюбне. Амінь, амінь.

Господи, Боже мій!

Християнської кончини життя мого: безболізноі;

В марноті ізчезнули дні моі;

бездоганно і; мирної та доброго одвіту

я позбавлений Твоєї помочі

на Страшнім суді Господнім благаю

й остався без усякого одвіту.

та спом'янувши на Пречисту і Преблагословенну

Але в надії на Твої щедроти взиваю:

Владичицю і Вседіву Марію та усіх Святих,

гріхів юности моєї і невідання не пом'яни.

усе життя віддаю Христу Богу.

Від таємних моі:Х гріхів очисти мене і

Прийди, Господи Ісусе. Амінь.

Не відкинь мене від себе.

В руки Твоі; Ісусе, віддаю мого духа.

Перш ніж повернуся в землю дай мені повернутись до Тебе, мого Створителя.

Цей мій заповіт духовний написав я в мо­

Зміряй мої беззаконня не справедливістю,

настирі отців пассіоністів у Римі, на Монте

але милосердям Твоїм.

Челіо, в часі моїх духовних вправ, дня

Напроти безлічі моі:Х прогріхів постав безодню

ня р.Б.

17

груд­

1981.

Твоі:Х щедрот.

+Мирослав, Еп.

Коментар редакції: Просимо звернути увагу наших читачів на написання цього духовного заповіту

- 1981

рік.

Родичі автора вже не змогли виконати його прохання про поховання тіла, про це подбала наша Церква у Римі. Будьмо переконаними в тому, що з такими думками відходив до віч­

ності через майже

28

років після написання свого заповіту визначний архиєрей другої по­

ловини ХХ ст. владика Мирослав Марусин. Він до кінця свого життя залишався вірним науці Католицької Церкви, якій він посвятив ціле своє життя, починаючи з юних літ. Запалімо не лише свічку пам'яті, а й помолімося у своїх парафіях за упокій його душі!

український

християнський

------ --------~-часопис

МІСІОНАР


ПОСТАТІ ЧСВВ

8

Світлій пам'яті духовного Батька

о. Йосафата Воротняка, ЧСВВ

«У МАЛОМУ &УВ ТИ ВІРНИЙ УВІЙДИ В РАДІСТЬ ПАНА ТВОГО» Віра АРІВ «Щасливий той слуга, як його Пан,

повернувшися, знайде його при роботі. Істинно кажу вам, що Він поставить його

над усім своі:М маєтком» (Мт.

. . .За

24, 46-47) .

вікном монастирської келії у вранішній

мряці постукує потяг... Світає ... Ледь зачинаєть­ ся ранок ... Сивоголовий священик починає свій день ... Хоч приїхав учора (чи скоріше сьогодні) о другій ночі

-

встає на молитву, розважання і Ут­

реню. Так робить він завжди як би не почувався

-

-

коли б не приїхав і

Такі правила Чину Святого Василія Великого. А він

-

• о. йосафат Воротник nрнчащаЕ вірних.

завжди встає на молитву... Спочатку Марія, далі дитинка .. .і вже9.ОО годи­ на. Як безжалісно швидко летить час, а ще нічого

монах, і послух перш за все ...

В голові проносяться плани-начерки, які

не зроблено ... Треба бігти ... Щось поснідати і до

має зробити сьогодні, хоч знає, що це навіть

роботи

не половина з того, що буде зроблене. Завжди

дактор, відповідає за його випуск. Швидко іде ... І

є щось непередбачуване". Це він знає". Так є

ось вже вертається зі сніданком для Богдана". А

кожного дня

«Місіонар» нині іде в друк. А він

-

ре­

біля редакції вже чекають люди. І не дзвонили до

...

Після Утрені

-

годині Служба Божа. Він

нього, і не домовлялися ... Жінка -до сповіді, має

буде правити. По тому, як він править, видно, що

сина пияка, шукає розради-поради ... А алкоголік

-

о

7.00

це його Життя і його Радість. Знає, що по Службі

Михайло просить гроші, щоб підстригтися ... Чо­

Божій на молитву має прийти Марія, яка віддав­

ловік чекає, щоб домовитися про хрещення своєї

на важко хворіє. Кожний день приходить, щоб

восьмої дитинки -Андрійком-йосафатом хочуть

він помолився над нею. Їй таки набагато ліпше, і

назвати з дружиною

дасть Господь милосердний

-

оздоровиться. А

ще на молитву прийде молоде подружжя з мале­ сенькою дитинкою, яка ночами зривається, плаче,

Посповідав,

...

порадив,

пообіцяв. . .

Комусь

сказав почекати .. . Заходить до редакції і з ус­ мішкою говорить до своїх співпрацівників: «Як

чекають ... А ще чекає узалежне­

буду в небі, то тільки між пияками і наркомана­

ний Богдан, що просить їсти, і ще один чоловік

ми». І вийшло так щиро і так просто ... Задзво­

кричить. Так і є

-

-

незнайомий, який теж прийшов до нього ...

МІСІОНАР

нив телефон . У трубці схвильований голос Кате -

украінський

,

християнськии

часопис


8

ПОСТАТІ ЧСВВ

чоловік вийшов зі запою, і вона просить

кви, а також інтенції для бідних священиків. Дуже

приїхати. Швидко встає. Треба бігти ... Може «На

зрадів ... Відразу зателефонував одному свяще­

тверезо» достукається, щоб змінився, щоб пі­

никові-каліці і кільком багатодітним душпасти­

шов до групи АА (Товариство анонімних алко­

рям, щоб і їх потішити ...

рини

-

голіків), що при церкві св . Андр і я у Львові.

Стукає хтось в двері. Дівчина років

Виходить, каже Михайлові сідати до авта

-

20. Вже

не

перший раз приходить .. . Хоче йти до монасти­

завезе його до перукарні , заплатить і за стриж­

ря, та батьки не пускають. Телефонний дзвінок ...

ку, бо як дасть гроші

Знову збирається, знову до авта ... Треба їхати

-

підуть на горілку ... При

виїзді з подвір'я монастиря бачить жінку, яка

в лікарню швидкої допомоги

щодуху біжить, бо впізнала його авто. Він зу­

хворий Ігор, дружина дзвонила, дуже просила

пиняється і каже сідати

-

там в реанімації

на зворотній дорозі

приїхати. Бере Найсвятіші Тайни для нього, і ще

виясни ть, що їй треба і чим може помогти. До­

для брата по Чину, що лежить в тій лікарні з хво­

-

рогою проводить бесіду з Михайлом (тепер той

рою ногою. Оксана їде з ним

Ми хайло не п'є, вже п 'ять років як не п'є, і всім

порадити, як має поступити, щоби батьки все ж

каже, що це отця заслуга, до того ж ще й іншим

таки згодилися відпустити її до монастиря ...

узалежненим допомагає). Десять хвилин їзди до

-

спробує їй щось

На зворотній дорозі ще мусить бути в Анни

перукарні, а вже З рази дзвонив його мобільний

-

телефон, і кожен щось від нього потребує ...

ти їй хату, недавно обrу~іняла на більшу, щось «хо­

Вернувся пополудні . Змучений, але задово­ лений ... Виглядає , що зусилля підуть не намар­

но

-

шкода Катерини, двох діток, але і Андрія

добре, що по дорозі ... Пообіцяв нині посвяти­

дить» по тій хаті.Людина мучиться, боїться, треба їй зарадити ... Дорогою молиться верви цю .. .

Повертається до монастиря біля

20.00 години.

ш кода, з'їсть його та горілка, як не зміниться, а

У редакції - світло, працюють ... Радіє серце ... Іде

так людина добра ...

на кухню щось пошукати «На зуб» і собі, і їм . Добре,

У редакції чекають співробітники. Сідає писа­ ти статтю, час підтискає, нині закінчують чергове

число « Місіонаря », а його сторінки порожні, ще

що вечір, ніхто з парафіян уже не прийде, хіба що подзвонить, то спокійно закінчать «Місіонар» ... Після швидкої вечері вертається, а під две­

нічого не написав .. . Пише ... Часто дзвонить те­

рима редакції стоїть кілька людей

лефон

чекають.

-

то Дарія . просить про молитву над хво­

Закінчилась

рою дитинкою, то Наталка проситься на розмову, то Петро не може з дружиною помиритися ...

На об і д пішов біля

15.00 години, а

по обіді

-10

хвилин сну, не більше, так практикує роками, так навчив свій орган і зм .. . Після короткого відпо -

чинку іде до редакції... По дорозі треба зайти ще на кухню, щоб принести перекуску співпраців­ никам, цілий день нині певно будуть працювати, до пізнього вечора, щоб усе встигнути на час, щоб « Місіонар» вийшов вчасно .,. Працював десь до

17.00

години . Більш-менш

доходять до фін і шу, аж серце радіє, що добре все виходить ... І знову телефонні дзвінки . Є і приємні

новини - вдалося знайти гроші на купол для цер-

Г-

•о. йосафат nюбив дітей.

українс1>ки~ МІСІОНАР

' христиЯНСі>КИИ ------ ---------- часопис

вечірня

-

на нього

Служба

Божа,


ПОСТАТІ ЧСВВ

то прийшли до нього на молитву... Нікого не від­

8

Любов ДІВЧУР

пускає з нічим, всім порадив-зарадив ...

Сяє зоря на Божім небокраї

Заходить у редакцію ... Усміхнений, але вже

досить втомлений ... Сідає ... Читає один переклад ... Тиша ... Жарт ... Зауваження щодо однієї

Жовтень ... Цвинтарна тиша ... Сутеніє ...

фотографії ... Знову тиша

Лиш тихо-тихо до гора свіча .. .

...

Кілька телефонних

дзвінків у міжчасі, кілька візитів співбратів по

Осінній вітерець легенько віє,

Чину ... Останній перегляд сторінок ... Пізній

Та «Отче наш» підносить до Отця.

вечір ... Праця завершена ...

Ясна зоря в нічному небосхилі

Сідає до авта ... Відвозить обох співпраців­

Погасла, вмить упавши з висоти,

ників додому, бо вже нічого не їздить (добре, що живуть в одному районі). Дорогою назад,

Їй ще б сіяти, та уже не в силі ...

до монастиря, слухає останні вісті, щоби бути в

Прийшла година. Час до Бога йти.

курсі подій, а і мобільний не втихає, люди і піз­

Не рік, не два служила вона людям,

но ввечері не дають спокою, просять, щоб вик­

Вказавши шлях до Господа Отця,

роїв для них завтра хоч хвилинку, бо хочуть на

Її віками згадувати будем,

сповідь, на розмову або просто на пораду ...

Бо незвичайна в небі зірка ця.

Заїхав на подвір'я. Іде до каплиці ... Молить­ ся ... Іде на відпочинок ... Дякувати Богу, ще один

Вже рік, як ясна зіронька погасла,

звичайний день минув. А завтра? .. Завтра ... дасть

За нею тужимо усі ми повсякчас,

Бог... все буде так само, тільки не буде «Місіона­

Встигла осяяти усіх промінням ясним

ря», бо здали в друк, але буде запис на Телеба­ ченні

-

програма для дітей ... І вінчання вже стар­

шого подружжя, яке багато років живе «на віру»

-

Проміння ясне

дуже просили, щоб він їх вінчав, бо йому завдя­

її заповіти,

Маленькі зіроньки, її духовні діти,

життя ... А ще робота в Бродовичів над книжкою

Ми зберігати будемо щодня.

о. Василя Вороновського ... І молитва над хвори­ ми у церкві св. Андрія ... І наука для молоді ... І ...

Сяє зоря на Божім небокраї,

Ще ... Але то буде завтра ... А нині ... дякую Тобі

-

-

Котрі так ревно сіяла вона,

чують це рішення після стількох років спільного

за все, мій милосердний Боже, і Тобі

-

Безсмертний це дороговказ для нас.

Ясніше інших світить устократ,

за покров,

Країну цю ми називаєм раєм,

Пресвята Богородице!

Зіронька наша - отець Йосафат.

Дякуємо Вам, отче Йосафате, за Ваше жит­ тя, за Ваше служіння, за Вашу любов до нас заради

Моліться, отче, щоб були з нас Люди,

Бога, Якому прирекли вірно служити ціле життя!

Нам ще, малим, в Бозі рости й рости,

Молимось за Вас і до Вас, віримо, що маєте робо­

Чесноти ми наслідувати будем,

ти і в небі, бо не стихають молитви і прохання

Щоби дійти до спільної мети.

всіх, які Вас знали при житті... Віримо, що не сти­

хають Ваші молитви перед престолом Всевиш­

Малехів ... Цвинтар ... Рано сутеніє ...

нього, Якого Ви були вірним слугою у найменших

Лиш тихо-тихо догора свіча ...

речах і Який за це, як і обіцяв, поставив Вас над

Осінній вітерець легенько віє,

великим у Своєму Небесному Царстві!

Ми «Отче наш» підносим за отця.

МІСІОНАР

. :у;~кр;,а·о.Ш;нс~ь-ки_й

християнський ча

с

___

~~----8-----


8

ПОСТАТІ ЧСВВ

«ОДИН РІК МИ &ЕЗ ВАС ••• » 3~ходи! присвячені ~epwi~ РІЧ.НИЦІ ВІДХОДJ ДО ВІЧНОСТІ

о. Иосафата Воротняка,ЧСВВ (22 жовтня 2009 року)

10.00 Служба Божа в храмі св. Онуфрія (Львів) 11.30 Парастас 12.30 Панахида на могилі о. йосафата Воротняка, ЧСВВ і посвячення пам 'ятника

17.00

Урочиста академія і концерт у палаці ім. Г. Хоткевича (Львів)

РІК &ЕЗ ДУХОВНОГО ПРИЯТЕЛЯ Ігор СКЛЕНАР,

співробітник о. йосаф_ата Воротняка (19~-2005)

На могилі о. йосафата Воротняка, ЧСВВ за­ вжди прйбрано. Стежка не заросла бур'яном . Про нього пам'ятають ті , хто запізнав його при різних нагодах і в різних місцях. І це свідчить про авторитет священика, який віддано слу­

жив Богові у Чині св. Василія Великого більше

40

років. Не судилося йому прожити довше, до

останнього боровся за життя (за словами вла­

дики Гліба Лончини під час парастасу), міг би ще багато зробити для спасіння людських душ.

Воля Божа була іншою і о. Йосафат її виконав, попри всі фізичні страждання. У моїй свідомості протягом року постійно присутні епізоди із нашої спільної редакційної праці. Вони мов картинки на екрані: то вирина­ ють, то згасають ". Світлі епізоди заглушує не­ приємний щем у серці від усвідомлення втра­ ти.

Іноді швидкий темп праці не давав змоги

все записати у блокноті, проаналізувати, та

все ж найголовніше вже висловлено багатьма

людьми : в особі о. й. Воротняка були сконцен­

• о. Йосафат Воротняк у капnиці 6оронявськоrо васиnіанськоrо монастиря, 31.08.2007.

тровані духовн і дари, якими він ділився з ін­

ниче служіння немало написано у минулоріч­

шими, якими він допомагав іншим і освячував

ному « Місіонарі ». Цього місяця 22- ого числа

інших. Його важко було роздратувати, завжди

ми лише запалюємо свічку пам'яті на знак по­

врівноважений і спокійний в умовах емоційної

шани про людину з великої букви, яка йшла на

загрузки ... Про його життя, монаше та свяще-

допомогу тим, хто її потребував .

український МІСІОНАР

християнський

------.~-~-~---

ча опис


ПОСТАТІ ЧСВВ

8

ЙОГО СОВІСТЬ &УЛА ЧИСТОЮ ПЕРЕД &ОГОі~ І ЛЮДЬМИ З нагоди першої річниці смерті

далекої родини в с. Зимна Вода, бо батьківське

бр. Партеній ПІДЧЕХА, ЧСВВ

село -домівка опинилося у прикордонн ій зоні .

14

Згодом проходив 91ужбу в армії на далекому

року у с. Тростянець Яворівського

Сахаліні. За тодішнім звичаєм українців висилал и

повіту на Львівщині . Був третьою дитиною, пер­

в найдальші точки СССР. Коли повернувся додому,

Бр. Севастіян Семен Батіг, ЧСВВ народився грудня

1933

шим сином у сім 'ї. Через два тижні охрещений

працював і навчався у вечірній школі, здобувши в

і миропомазаний . Зростав Семенко, майбутній

1961 році середню освіту. Згодом вступив у Львівсь­

монах-василіянин у глибоко духовній родині .

кий державний інститут прикладного мистецтва

Його батько був учасником Першої світової вій­

на спеціальність «кераміка». Під час навчання в ін­

ни . Він зумів прищепити своїм дітям палку лю ­

ституті Семен приватно малював релігійні образи .

бов до Бога і Церкви, а також до праці.

Коли у нього замовили намалювати портрет Лені­

Батьківські науки неодноразово віддзерка­ лювалися у житті Семена. В

1939

році батько за

на, Семен відмовився. Саме у той час було здійсне­

но замах на його життя і, щоб уникнути загибелі,

політичну і просвітницьку діяльність був деякий

він був змушений втікати і переховуватися у роди­

час переслідуваний радянською владою. Дитячі

чів на Радехівщині . Покидає навчання в інституті,

роки хлопця минули на хуторі Велика Березина,

рятуючи себе втечею, так як колись Пресвята Діва

де сім 'я проживала до

з Йосифом і маленьким Ісусом втікали до Єгипту. У

1940

року. Коли родина

переїхала до села Глинці, Семен закінчив почат­

цей час пережив духовну кризу, яка відбилася на

кову школу. Ще змалку у нього виявився талант

здоров'!. Повернувшись до батьків, лікувався від

художника. Вчителі радили батькам віддати сина

депресії. Згодом повернувся до живопису, малю­

в інтернат, щоб він міг краще розвинути свій дар .

вав образи . Ще змалку Семен був дуже побожним,

Для цього їм треба було написати заяву, що він

вірним слугою Ісуса і Марії. З юнацьких літ вирішив

не їхній син. «Коли батьки були згідні написати

залишитися неодруженим і, скільки мав сили, мо­

заяву, хоч і боялися за моє виховання, я ховався,

литвою і працею допомагав людям і служив Богові.

втікав, не дозволяв, щоб мене забрали від моєї родини »,

-

згадував потім бр. Севастіян.

Коли досягнув повноліття, поїхав у Донбас на

З настанням релігійної свободи вирішив зд ій­ снити своє бажання більш досконалого, віддано­ го Богов і життя . В

1991

році, маючи

58 літ життя,

заробітки. Він був змушений виїхати і там всту­

вступив у Василіянський Чин. Вишкіл на канди­

пив у школу фабрично-заводського навчання.

датурі пройшов у монастирі Різдва Божої Матері

Був розчарований умовами життя, відсутністю

в с. Улашківці Тернопільської обл. В

релігійного духа в робітничому середовищі, де

одягнув чернечу рясу.

1992 році 12 липня 1998 року разом

не згадували про Бога і мораль, де горілка стояла

із кількома братами склав довічну професію у

на першому місці. Після короткого періоду праці

львівському монастирі св. Онуфрія. З того часу

Семен повернувся на Львівщину, де проживав у

перебував у Крехівському монастирі, де працю-

МІСІОНАР

украінський

_

християнськии часопис


8

ПОСТАТІ ЧСВВ

вав на славу Божу як реставратор ікон, різьбив

«Своєю терпеливістю Бога прославляв»

хрести і розп'яття, а також майстрував. Два роки бр. Севастіян Батіг виїжджав на літ­ ній період ум. Бар Вінницької області, де рестав­

Вже з малих літ

Ти Господу служив, Хоч диявол

рував ікони в храмі св. Івана Хрестителя, а також

Різними спокусами,

написав ікону св. Анни для римо-католицького

Дорогий брате, тебе бив.

костелу у тому ж місті. Не сприймав бр. Севастіян

Любив Ти Хрест,

того, коли ікону малювали як-небудь. Майстрів

Взяв Ти Хрест, Приніс ти Хрест,

такого легковажного стилю він називав «богома­ зами ». « Ікона повинна захоплювати, а не лякати,

-

казав він.

Навесні

- Ікона - це молитва». 2008 року стало зрозуміло,

що бр. Се­

вастіян захворів, як виявилося на рак легенів. До

лікарів звернулися запізно

-

хвороба була на піз­

ній стадії. Найбільше терпіння для бр. Севастіяна було тоді, коли він перебував у спільній палаті, де не говорили про Бога, де був гучно включений те­ левізор, де бракувало тиші ... Великим полегшен­ ням для монаха стало повернення до Крехівсько­ го монастиря, де панує молитовно-духовна тиша

і спокій. З терпеливістю і покорою переносив страшний біль, жертвуючи його на славу Божу, а теж хворобу, яка прогресувала щораз сильніше. За життя бр. Севастіян любив говорити: «У мене

совість чиста». І не тільки совість, але й життя бр. Севастіяна було чисте. Це відобразилося у хвилині

його терпіння і смерті. Своїм життям бр. Севастіян показав блискучий приклад того, як молитися. Зі спогадів випливає те, що в останню ніч перед

смертю він провів у глибокій молитві на вервиці. Був повністю знесилений. Але молитви не покидав, вважав її найголовнішою духовною їжею.

2008

-

Важкий цей текст!

Мета твоя Сталась! З Ісусом навіки

Душа поєдналась! Тебе били КДБ,

Тебе переслідували З Тобою тоді був Бог, Звільнив тебе від багатьох тривог. Сімнадцять років Ревним монахом

Ти був. І так скоро ти

Спільну мету здобув. У хворобі не нарікав, Хоч страшний біль легенів Тобі докучав .. . Ти зуби стискав, ЦимТиБога Своєю терпеливістю прославляв.

У полегші собі відмовляв, Бх.ти з Ним навіки Щиро бажав. Так пройшло Твоє життя, Згасла свічка Твоя. Шостого серпня

Бр. Севастіян Батіг відійшов по вічну нагороду б серпня

Здав без нар1кань

року. З легким подихом відійшла

його душа до Небесного Отця . Його поховали на Крехівському чернечому цвинтарі.

Цей монах-василіянин був особою, приклад

Відійшла по нагороду вічну ТвоядушаВічне і солодке це буття. Приклад свій Ти залишив: Святості, покори, терпеливості, мовчання. Такі останні твої тихі смертні

життя якої закарбувався у серцях чисельних

До Небесного Отця зітхання!

братів-монахів, «особою молитви, мовчання, тер­

Брате Севастіяне!

пеливості, працьовитості». Коли хтось звертався

Прийняли Ви Святий, безмірний Цей для нас щасливий стан! Вічна пам'ять Вам!

до нього з потребою, брат радо ішов назустріч, не відкладав «Н а потім ». Вічна йому пам'ять!

укра1нський християнський часопис

МІСІОНАР


РОЗДУМИ8

ОЗНАКИ СУЧАСНОГО ЛЕДАРЯ о. Прокопій ЛОТОЦЬКИЙ, ЧСВВ

віку тощо?

Чи дійсно вони відчувають труд­

ність подолати різноманітні перешкоди, які Складається враження, що в нашому

стають причиною їхньої пасивності?

побутовому лексиконі такі слова як

Навпаки, сьогодні для багатьох молодих

«лінь», «лінивство», «лінивий» сьогодні

осіб « лінивство » стало непомітним пороком,

набрали застарілого характеру. Навіть

набуло розумових (ментальних) ознак. Ліни­

порочна «заздрість», і то більше є в моді,

вий ніколи не бачить, що він лінивий

ніж поняття про «лінивство» як таке.

за все. Таке явище набрало настільки широких

- це перш

Чому роздумую над цією темою? Дивлячись

способом пристосування себе самих до життя

масштабів в суспільстві, що лінь стала немов би на теперішню молодь, яка не дуже хоче вчи­

з іншими людьми та окремим відношенням до

тися, планувати щось надзвичайне; байдикує;

цілого світу. В основі такого стану людсько­

не шукає ніякої праці, як це завзято роблять

го характеру лежить дуже простий принцип

інші, виникає таке враження : юні особи прос­

- схильність до здійснення особистих бажань,

то « протестують », оскільки вони переживають

не прикладаючи при цьому жодних зусиль, і

молодість. Але чи дійсно цей факт є оправда­

намір отримати задоволення. Навіть не досить

ним? Чи справді в них виникає нудьга від шко­

отримати якісь добрі результати в житті кош ­

ли, моралізаторства своїх батьків, від свого

том малого труду... І справді, а хто хоче сього-

8 ". безжурне nедарство.

МІСІОНАР

український

християнськии

а

оnи


8РОЗДУМИ

дні забагато робити, думати, дбати чи пережи­

палець об палець. Ледар живе єдиним прави­

вати? А ось отримати задоволення відразу- це

лом: «ШВИДКО, хитро і малим КОШТОМ». його іде­ ал - це отримувати вдома гроші, не працюючи

вже інша справа.

Сучасний ледар найперше оберігає себе від

ніде, і щоб ними хтось опікувався. Ледар обож­

важкої праці своїми внутрішніми особистими рі­

нює власні звички та зручності. Коли він вже

шеннями. Він є «єдиним» управителем власного

все здобув, то за ніяку ціну не хоче залишати

блага і задоволення. Якщо це потребує виконан­

це все. Коли хтось просить його щось зробити,

ня багатьох зобов'язань, він просто не виконує

тоді він відповідає: «так», тому що важче сказа­

жодної роботи. І це стосується як важкої фізичної,

ти «Ні». Однак потім він цього і так не зробить.

так і розумової праці. Тому він особливо не про­

Оскільки кожна людина прагне, аби її оціни­

грамує свого майбутнього, лише уявляє, вигадує,

ли, поважали, то й в цьому випадку ледар знахо­

вимальовує у власному умі. Ледар мріє про те,

дить собі спосіб пошани, так як йому набридає

щоб мати добру роботу, сім'ю, кар'єру, успіх, але

часта критика, яку він отримує за своє безділля

не готує себе самого до того, щоб це отримати.

і невиконання обіцянок. У розумі ледачого ви­

Йому бракує дійсних середників для життя. Ле­

никає захист у вигляді постійного оправдання,

дар все відставляє на бік. Якщо він ще молодий, а

при цьому він говорить неправду, яка тільки

його підтримують батьки, то він радо залишаєть­

йому прийде до голови, а потім, як це характер­

ся в сім\ знаходить тисячу оправдань, щоб не

но для ледаря, він її швидко забуває.

вийти з цієї колиски. Якщо йому таки вдається

У Святому Писанні можемо знайти немало

знайти сидячу роботу, то він тим задовільняєть­

цитат, які

ся. Якщо ледар приходить на місце серйозної

йому категоричну оцінку:

праці, то він себе зручно пристосує так, щоб його

ніхто більше не зачіпав.

характеризують лінивство, дають

«Ось який був злочин Содому, сестри твоєї: гординя, ненажерливість, безжурне ледарс­

Така людина мовби костеніє у своїх лінивих думках і рішеннях, вона вже не хоче змінювати

тво. Такі були її злочини та її дочок. Бідному й злиденному вони не помагали» (Єз

16, 49).

в житті нічого: ні будинку, ні місця вигідної «со­

«Іди, ледащо, до мурашки; приглянься до її

лодкої» праці, ні десь подорожувати, комусь

звичаїв, будь розумним. Нема в неї ні начальс­

допомогти, зробити щось корисне ... Все це її не­

тва, ні назирателя, ані вождя,

стерпно обтяжує і дратує, навіть обтяжливим є

собі готує, у жнива збирає корм свій. Докіль

повернення боргів,·оплата комунальних послуг,

лежатимеш, лінивче коли ти встанеш зо сну

- і літом вона хліб

не кажучи вже про діла милосердя. Така особа

свого? Не довго будеш спати, не довго й куня­

постійно надіється, що, можливо, інші про все

ти, не довго будеш, розлігшися, згортати руки,

це забудуть і більше не будуть пам'ятати.

і злидні, наче волоцюга, прийдуть на тебе; і не­

Ледарі завжди приймають рішення за ко­

достача, мов муж збройний» (Прип 6, 6-11);

роткий час, щоб могти отримати «все і зараз».

«Двері обертаються на завісах, а лінивий

Вони іноді нам видаються настільки повільни­

- на сво"ім ліжку. Лінивий занурює руку в мис­

ми, вдумливими і покірними особами, що ми

ку, та трудно йому донести її до рота. Лінивий

готові подумати про те, які вони наполегливі й

вважає себе за мудрішого, ніж семеро, що в лад

терпеливі у всьому.

відповідають» (П рип

26, 14-16).

«Бо коли ми були у вас, ми вам це наказали:

Проте це не так, це тільки зовнішній вигляд

людини та її діяльності. Такі особи хочуть отри­

Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть»

мати все безпосереднім шляхом, не вдаряючи

з,

10).

украУнськи~ МІСІОНАР

християнськии

часопис

(2 Сол


ОПОВІДАННЯ ~~~~~-

8

-~~~~~~

ДО ЦАРИЦІ МИРУ В МЕДЖУГОР'Е о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ (Продовження. Початок у ч. 9за 2009 р.)

Патрік тут же витягнув з кишені стодоларо­ ву купюру і різко відповів дітям:

Замок для священиків як nniд покаяння

потім повернувся до молодшого сина і захоп­

З історії Церкви знаємо, що багато мирян,

лено повторив.

- Ось ваш бог! Це - мій бог і ваш бог, - а - І твій бог теж.

сприймаючи Слово Боже своїм серцем, благо­

Отримавши таку відповідь, діти більше не

вістили його іншим людям. Своїм праведним

запитували його про Бога. Вони провадили

життям вони свідчили самого Христа для своїх

своє життя, відкидаючи моральні цінності, за­

рідних і ближніх, які про Нього мало знали. Така

кладені у християнстві. У сімейному житті Пат­

євангелізація і сьогодні має добрі успіхи серед

рік не був щасливий. Він два рази одружувався

різних верств населення. Адже ж як наголошує

і два рази розлучався. Маючи четверо дітей,

св. апостол Яків «Як тіло без душі мертве, так

він нарікав на свою нещасливу долю. Свої біз­

само й віра без діл мертва» (Як

2, 26).

Будучи в Мєджугор'є, наші священики мали

несові справи часто вирішував через суд. Одну з таких судових справ вела досвідчений адво­

можливість зустрітися з меценатами палом­

кат на ім'я Ненсі. Вона була емігранткою з Хор­

ництв

ватії та щирою католичкою.

- подружжям (чоловік Патрік і дружина

Нен сі). Саме розповідь Патріка надихнула мене

Патрік познайомився із Ненсі, а потім под­ ружився з нею. А коли запропонував одружи­

написати це оповідання.

його навернення до Бога є особливо ціка­

тися, Ненсі дала згоду. На весілля він замовив

вим. Патрік був одним з найбільших бізнес­

літак, спеціально приготований для церемонії.

менів в Канаді. Його автомобільні салони діяли

Торжество відбулося у польоті на літаку. Весіл­

у різних містах країни і щоденно він продавав

ля відзначалося помпезно, були запрошені ба­

понад

гаті бізнесмени і знатні особи Ванкувера. Але

50 автомобілів різних марок. Прожива­

ючи у Ванкувері, він успішно торгував авто­

вже наступного дня він застав Ненсі у своїй

мобілями, отримував чималий прибуток. Цей

світлиці в сльозах.

бізнес був пріоритетом його життя, в ньому він

-

Що сталося? Чому ти плачеш? Та я все, що

бачив свій зиск і з кожним роком розширював

міг зробити, виконав! Ось глянь, в газетах пи­

свою справу.

шуть про наше весілля. Чого ще бажаєш?

Хоча Патрік вважав себе католиком, та од­

-

за­

питував стривожено чоловік.

нак ніколи не відвідував церкву і не виконував

- Я не можу заспокоїтися, бо почуваю себе

християнські практики. Основною ціллю його

незаміжньою. Я хочу взяти з тобою шлюб у нашій

життя були гроші. І коли одного разу він повер­

хорватській церкві, - відкрито вимагала дружина.

нувся з роботи додому, то діти попросили його,

-

Без проблем. Але я вже два рази розлуче­

щоб він їм щось розповів про Бога. Особливо

ний,

докладно хотів знати про Бога його молодший

вирішити справу єпископ, який розглядає

син, якого охрестили протестанти і він часто

правосильність цивільних шлюбів,

навідувався на зібрання до них.

свою подругу.

МІСІОНАР

-

різко промовив Патрік,

український християнський часоп111с

-

туттільки може

-

не­

запевняв


8

ОПОВІДАННЯ

Ненсі вирішила сама іти до єпископа . При зуст­

жить нам, а є даром Божим, з допомогою якого

річі він згадав Патріка, якого знав вже давно. Пат­

ми повинні приносити радість іншим та прова­

рік поставляв єпископу автомобілі, які служили

дити їхдо життя вічного; час належить Богові і він

для єпархіальних справ. Патрік був здивований,

дається один раз грішникові для поправи свого

що єпископ про нього пам'ятає. Невдовзі він уне­

життя. Сатана дуже сильний і всіма своїми засо­

важнив його цивільні шлюби і дозволив Патріку і

бами прагне притягнути якомога більше людей

Ненсі прийняти св. Тайну Подружжя у церкві.

до себе через гріх . Прочитавши ці рядки, Патрік

Парох хорватської церкви прийняв їх, але

закрив книжку і задумався, а через хвилину він

сказав, що вони повинні пройти повну перед­

знову її відкрив і прочитав перші рядки згори,

шлюбну катехизацію. Через деякий час парох

де було написано: «Для навернення може вже не

сказав Ненсі, що такого грішника у своїй прак­

бути більше шансу і в один момент можеш втра­

тиці ще не бачив.

тити все». «Яка ж користь людині, що ввесь світ

-

З усім, що я говорю, Патрік погоджуєть­

здобуде, себе ж саму погубить ".» (Лк

9, 25). Впала

ся, але на роботі, у своєму бізнесі, він робить

Патріку у вічі ще й така цитата: « Безумний! Цієї ж

протилежне. Я сумніваюся, чи ваш шлюб буде

ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав,

тривалим. Якщо би не протекція єпископа, я

кому воно буде? » (Лк

12, 20).

б відклав цей шлюб до того часу, поки він не

Ці євангельські слова так його вразили, що

виправив би свого життя. У нього зовсім інші

він почав плакати . Вітоді як Патрік повінчався з

поняття про Бога, несумісні із навчанням Като­

Ненсі, у його сім 'ї почався безлад з його власни­

лицької Церкви,

ми дітьми . Він почувався нещасним і його горю

- пояснював священик Ненсі.

Потім доповнив розмову:

ніхто не мі г зарадити. Молодшого сина виг­

- Надіюся на ваше добре серце, що ви доб­

нали з престижної гімназії і віддали під суд,

рим своїм прикладом життя направите свого

що було великим ударом по його престижу. І

чоловіка на добру дорогу, адже ж ви

коли Патрік звернувся до директор а гімназії із

- досвід­

чений юрист.

претензією, хто ж має право виганяти зі школи

Хоч Патрік і Ненсі завіряли на словах отця

сина мільйонера, то почув відповідь :

пароха, що будуть відвідувати недільні Бо­

- Ваш син займається наркобізнесом і про­

гослужіння, однак після шлюбу до церкви не

дає наркотики, тож я, як і ви, не можемо на це

ходили. Через деякий. час брат Ненсі з Хорватії

мовчати. Є закон .. .

вислав книжку про Мєджугор'є. Ненсі прочи­ тала цю книжку з великим захопленням і дала

читати Патріку, але він не захотів цього роби­ ти. І коли вона вдруге запропонувала йому цю

книжку, він акуратно знову її відклав, щоб зго­ дом викинути її на смітник. На третій раз вона різко подала йому книжку, кажучи:

- Якщо не хочеш читати цю книжку, викинь її разом із своєю совістю на смітник .

Патрік задумався і почав перевіряти свою совість. Він відкрив цю книжку перед тим, як ви­ кинути її на смітник, і прочитав одне з послань

Марії, з якого зрозумів наступне: життя не нале-

8 «Чому я досі цьоrо не робив? Адже ж це так просто!»

укра1нськи~ МІСІОНАР

християнськии

часопис


ОПОВІДАННЯ

Це

ще

більше

приголомшило

8

Патріка.

Старший син Патріка був гравцем знаної всім

команди з регбі. Вечорами до пізньої ночі він пив пиво і більше ні про що не думав. Донька, якій тільки минуло

18 років,

підійшла до батька,

сказавши:

Я виходжу заміж.

-

Але я ні разу не бачив твого нареченого, тож

не дам тобі дозволу і не підпишу твого прохання. Тату, але ти також не брав дозволу у своїх

-

батьків, коли одружувався, - відповіла дочка. Вона, взявши підпис у своєї матері, вийшла за­ між без згоди свого батька і вже через рік розлу­ чилася із своїм чоловіком. Приїхала зі своїм горем

до батька, ревно плакала

і просила допомоги.

Патрік змилосердився над своєю дочкою і купив їй найдорожчу машину, сказавши:

Поїдь у Каліфорнію і там знайди собі знову

-

чоловіка.

Ще одна донька вела аморальний спосіб життя і це дуже засмучувало Патріка.

Після неодноразових вмовлянь Ненсі він по­

8

чав, сторінку за сторінкою, читати Послання Бо­

«Якщо будемо моnитися на вервиці збережемо цей світ».

жої Матері у Мєджугор'є, які вже видані друком.

Йому здавалося, що Пресвята Богородиця звер­

кви Непорочного Серця Марії. Одного разу Патрік

тається прямо до нього. І сталося так, що в США

почув проповідь священика, який говорив:

проводилася конференція про об'явлення Пре­

-

Якщо у когось є якісь життєві проблеми, хай

святої Діви в Мєджугорrі, описані в тій книжці, яку

посвятить себе і всю свою сім'ю Непорочному

читав Патрік. Погодившись з Ненсі, він поїхав на

Серцю Марії і за всі проблеми, негаразди нехай

цю конференцію. Почувши все сказане, зрозумів,

пожертвує свою працю, терпіння і, навіть, багатс­

що об'явлення Богородиці відбувається вже дов­

тво.

ший час, а цю книжку читають мільйони людей. Подумки сказав собі: «Щось треба робити ... ». А коли повернувся додому, то сказав своїй

чей

Матір Божа вимагає від нас елементарних ре­

-

ходити до церкви і молитися на вервичці.

Тут же він запитав її:

-

з дітьми і, хоч він цього не хотів, сльози текли по

його обличчі .

дружині:

-

Після Служби Божої Патрік запитав у священи­

ка, що йому робити. Розповів про свої проблеми

-

Вам треба приступити до св . Тайни Сповіді,

відповів із співчуттям священик,

-

а щоб не від-

кладати, можете виконати це зараз. У мене є віль­

Чому ми досі цього не робимо? Адже ж це так

просто!

ний час. Патрік приступив до сповіді, яка тривала майже

Ненсі, почувши це, дуже зраділа. Вони купили

годину. Він сповідався за ЗО років свого прожито­

собі вервиці і кожної неділі почали ходити до цер-

го життя! Адже ще перед сповіддю він признався,

МІСІОНАР

український

"

християнськии сопис


8

ОПОВІДАННЯ

що є великим грішником, бо не ходив до церкви,

року на канікули приїхати з ними в Мєджугор'є

двічі розлучався, багато обіцяв і не виконував

до Пресвятої Богородиці . Старший син-регбіст

цих обіцянок. Наприкінці сповіді Патрік отримав

одружився, має свою ферму і двох дітей, які схожі

розрішення і, прийшовши додому, сказав Ненсі:

на мене, і також моляться на вервиці. Старша і мо­

-

Мені Бог простив гріхи через руки нашого

лодша доньки мене дуже непокоять. Думаю, що з

священика. Цього ніхто не міг зробити. Тепер я

Божою поміччю стануть на добру дорогу. Я щас­

повірив, що священик має велику владу. Нам пот­

ливий і в усьому бачу допомогу Пресвятої Діви

рібно молитися і виконувати все, що просить Бо­

Марії. Ось ця вервиця є моїм щоденним успіхом у

городиця у Мєджугор'і. О, яку велику ласку Божу

моїй праці та в житті.

Патрік підніс у руках вервицю і з великою

я отримав!

З цього часу Патрік і Ненс і почали спільно мо­

литися на вервичці . У його сім'і почало усе нала­

вірою у серці стверджував:

-

Вервиця, а точніше молитва на вервиці, є

годжуватися . Молодший син полишив наркотики,

могутньою зброєю проти сатани в кожну пору

а старший покинув регбі і перестав пити пиво.

дня. Я маю тверду надію, що мої дочки також на­

Патрік і Ненсі вирішили в ідвідати Мєджугор'є.

вернуться на добру дорогу. А для цього я хочу

Йому сподобалася місцевість, а найбільше по­

найближчим часом поїхати до Америки і просити

добалося те, що сюди постійно приїжджають па­

у своїх дітей пробачення, що я не дав їм належно­

ломники 1моляться на вервиці. Хоч тут він ніколи

го виховання . Коли батько не молиться у сім\ то

досі не бував, але почував себе, як вдома. І Патрік

і діти не моляться. Вони наслідують своїх батьків.

перед своєю дружиною зробив постанову:

-

Я продам свої офіси в Канаді і ми переїдемо

Моя старша дочка двічі виходила заміж і двічі роз­

лучалася, як і її батько. Тож буду постійно просити

жити в Мєджугор'є. Адже тут, хоч часто падають

Богородицю за її навернення, як Нен сі колись мо­

дощі, але дихати легко і для здоров'я клімат є спри­

лилася за моє навернення. Я вже раз їздив до своїх

ятливий. Ми побудуємо тут замок, де зможуть

синів просити пробачення . Це нелегко мені дало­

проживати священики, які будуть сюди приїжджа­

ся, чи не найважче, але результат очевидний . Тож

ти як паломники . Тут завжди буде молитва. Таким

і вас, як священиків, прошу молитися за всіх нена­

чином він буде також замком для Богородиці та ·1у

вернених людей, і в тому числі, за моїх дочок.

Сина. Цією розбудовою я зможу розповісти іншим

Патрік закінчував розмову, підносячи знову

людям, що священики мають найбільшу владу від

вервицю догори, як колись підносив банкноту у

Бога

сто доларів. Він говорив:

-

відпускати гріхи .

Патрік, повернувшись до Канади, протягом

-

Тільки Пречиста Діва Марія і ми з вами, якщо

трьох місяців продав усі офіси свого бізнесу, яким

будемо молитись на вервиці, збережемо цей світ.

займався ЗО років. Після цього він переїхав до

Тут у Мєджугор'є Марія об'являється як Цариця

Мєджугор'є і почав розбудову замку для свяще­

Миру. «Мир, мир, мир! А для цього потрібно, щоб

ників і семінаристів - майбутніх паломників.

люди поєднались з Богом і поміж собою»,

Патрік з великою повагою ставиться до духов­ них осіб. Приймаючи священиків з різних кінців

-

були

слова Марії на початку об'явлень.

-

Ось сьогодні до мене приїхав мій друг з Аме­

світу, він їх щиросердно вітає і розповідає їм про

рики. Я йому сказав, що маю з України аж сто вісім­

своє грішне життя:

десят священиків.

-

Мій молодший син, що займався наркобізне­

Він запитав:

сом, тепер викладає в університеті і заохочує своїх

-

студентів молитися на вервиці та обіцяє цього

Я здвигнув плечима і відповів:

укра·1н,ький

~ристиянський

------• ----------~часопис

Чим годуватимеш їх?

МІСІОНАР


ОПОВІДАННЯ

----

8

ваний ним на честь дружини Ненсі, символізує

Не знаю.

Тоді він сказав:

князівську владу, яку священик має від Бога

-

- Я тобі допоможу. І ось сьогодні все, що на столі, і так само на майбутні дні - дар від мого

відпускати гріхи . Під час сніданків і обідів Пат­

друга.

дукти, повторюючи слова Папи Івана Павла

І тут священики встали і привітали щедрого

мецената, побажавши «Многая літа!». Це було

рік розносив для священиків хліб та інші про­

а ви Її діти.»

- А найкраще Марію можемо полюбити че­

дуже зворушливо для нового гостя .

Наступного дня

Патрік був

11:

«Любіть Марію, адже ж Вона є вашою Матір'ю,

присутній у

рез молитву на вервиці. Тож завжди молімося

каплиці на нашій Утрені, яку автор цих рядків

на вервиці та й заохочуймо інших це робити,

відправляв вранці з семінаристами. Помолив­

-

шись, він пішов на кухню, щоб разом з волон­

тріч і священикам . Ненсі після кожної трапези

терами приготувати сніданки для священиків,

давала добрі материнські поради , наповнені

яких він завжди поважає. Тому замок, збудо-

християнською мораллю.

завжди говорив усміхнений Патрік при зус­

8 З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ Шановна редакціє і читачі часопису «Місіонар»!

У моєї дружини Надії два рази відбулося переривання вагітності. Як виявилося, було пот­ рібне дороге лікування. Замість нього ми обрали інший шлях: поїхали у листопаді

2008

року

до Зарваниці і віддали себе, своє майбутнє, всі проблеми під опіку Матері Божої. Того ж таки

місяця моя дружина завагітніла! Під час вагітності були у різних церквах і завжди прибігали під опіку Матері Божої.

28 серпня цього року у нас народився здоровий хлопчик, хоч пологи мали відбутися ще 23

серпня. Назвали його Мар'яном і вже охрестили.

Слава і подяка Господеві нашому Ісусу Христу, Пресвятій Трійці і Матері Божій! Микоnа і Надія, м. Новий Розділ Львівської обл.

Слава Ісусу Христу!

Микола Меренков разом із дружиною Антоніною висловлюють щиру подяку о. йосифу Будаю, ЧСВВ, настоятелю місійної станиці у м. Кам'янець-Подільський Хмельницької обл. за духовну опіку над нашою родиною і за папське благословення з нагоди золотого ювілею под­ ружнього життя.

Дякуємо Вам, всечесний отче, за духовну підтримку у житті та бажаємо щедрих Божих ласк і благословення у Вашій праці на славу Божу. Подружжя Меренкових

МІСІОНАР

український християнський

Ч<JSОПИС -------~------·


8

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

КРОСВОРД «АРХІТЕКТУРНИЙ» Підготувала Леся ШТИКАЛО

ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 2. Верхня частина будівлі, що служить її покриттям. 5. Видатні природні здібності людини. 6. Основ­ ний кол і р, тон, на якому щось зображується . 8. Будівля для богослужіння . 10. Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, що застосовується на будівництві. 11. Декоративна споруда у вигляді брами, що завершується склепінням. 12. Вертикальна частина будови, яка служить для підтримання перекрить і для розділення приміщення на частини. 14. Частина храму між пресбітерієм і притвором . 15. Покрівельни й матеріал, виготовлений з товстого картону, просоченого кам'яновугільним дьогтем . 20. Багатомі­ неральна гірська порода, яка переважно походить із осаду і разом з водою утворює пластичну масу, широко використовується у будівництві . 21. Виступ бокової стіни у вигляді опори, має основу і закінчується капітеллю. 22. Випалена глина, застосовується для виготовлення вогнетривких виробів . 25. Картина, написана фарбами на свіжій вогкій штукатурці . 26. Сукупність докумен­ тів, розрахунків, креслень, необхідних для зведення споруд. 28. Купець з Греції, за кошти якого споруджена дзвіниця по вулиці Підвальній у Львові . ПО ВЕРТИКАЛІ: 1. Архі тектор, автор Андріївської церкви та Маріїнського палацу у Києві . З. Металева або дерев'яна основа якої-небудь речі, споруди. 4. Напис на Домініканському костелі (нині - церква Пресвятої Євхаристії): «Soli DEO hoпor et gloria» «Лише Богу .. . і слава» (з книги Юрія Николишина « Елегії Львова »). 7. Український будівничий італійсько г о походження, автор дзвіниці Успенської церкви ум. Львові (вежа Корнякта). 9. Нижня частина зовнішньої стіни якої-небудь будови, що безпосеред­ ньо лежить на фундаменті і дещо виступає вперед, порівняно з частиною, розташованою вище. 12. Духовні та культурні цінності, які створила людина. 13. Стінка, розташована над карнизом, що завершує споруду; призначена для барельефа чи напису. 16. Початок і кінець - ... і омега. 17. Безтілесна істота, посланець Бога, який опікується людиною. 18. Модель чого-небудь, як пра­ вило, у зменшених розмірах. 19. Покрівельний матеріал у вигляді дощечок. 23. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. 24. Італієць, ... , німець, угорець - славні архітектори та будівничі старовинного міста Лева . 27. Архітектор Домініканського костелу ум. Львові ... де Вітте .

Відповіді на кросворд «ЛІТЕРА «К», опублікований у числі за вересень 2009 року: По горизонталі: 7. Колектив . 8. Кардинал . 9. Керіт. 10. Корея. 11. Клавдій. 14. Курчик. 15. Камінь . 18. Класик . 19. Кимвал. 23. Каталог. 25. Кесар. 26. Капрі. 27. Кизилкум. 28. Капітель. По вертикалі: 1. КолеІіум. 2. Келія. 3. Кирило . 4. Катрій. 5. Кивот. 6. Катерина. 12. Кипарис. 13. Катехит. 16. Клавесин . 17. Казаролі. 20. Каптур. 21. Конрад . 22. Канич . 24. Карта .

український

християнський

часопис

МІСІОНАР


'І

\

'

" 'г:5

(

МІСІОНАРЧИК

;\.. ~

~а,

І І І

\

І

1

\

\'

\.

\

ДВА СЛОВА Соnомія КОРНИЧ

Ось і проминув перший місяць осені. Ви , дорогі наші друзі, чемненько ходите до шко­ ли, уважно слухаєте своїх вчителів і вже вс­

тигли отримати чимало хороших оцінок. Чи не так?

Хоч я уже давно не школярка, але багато шкільних подій згадую з приємністю . Коли я

навчалась у четвертому класі (а тоді ще була комуністична влада) , ми з дівчатками органі­ зували підпільний релігійний гурток, на яко­ му говорили про Бога. Записували у зошиті

молитви , які хто знав, бо друковане релігійне

слово тоді було важкодоступним. Цей гур­ ток , на жаль, проіснував недовго, але й цього

часу було достатньо, щоб досі згадувати наше вроджене дитяче бажання більше дізнатися про Бога . На щастя, ми тепер вільно можемо спові­ дувати свої релігійні переконання, ніхто не

забороняє нам молитися, ходити до церкви. Таку можливість ми отримали не так давно

20

років тому, у

1989 році,

-

коли Греко-Католи­

цька Церква вийшла з підп і лля. Ви, діти, вже народилися у часи незалежності України, але

ваші дідусі та бабусі, ваші батьки пам 'ятають ті часи , коли наша Церква була переслідува ­ на . Тож цінуймо цей дар від Бога.

МІСІОНАР

українськии христ~янський часопис

8


8

МІСІОНАРЧИК

Любі друзі, «Місіонарчик» бажає вам роз­

поєднати

приємне

з

корисним:

допомогти

вивати свої здібності і таланти. Адже вони є

дорослим зібрати урожай з полів, у садах,

даром Божим. Хтось любить розв'язувати ма­

на городі. Прогулянка осіннім парком чи лі­

тематичні задачки, креслити складні геомет­

сом

ричні фігури, а комусь краще вдається вив­

дихаємо свіжим повітрям, милуємося багатс­

чення мов та літератури. Інші ж уміють швидко

твом кольорів, які дарує осінь. Під ногами

-

теж непоганий у цю осінню пору. Ми

бігати, спритно лазити по канату чи стрибати

шурхотить різнобарвне листя, яке є чудовим

у висоту та у довжину. Тож пізнавайте свої та­

матеріалом для осіннього букету чи непов­

ланти і розвивайте їх з Божою допомогою.

торної листівки для друга.

Учіться допомагати один одному. Допомо­

14

жовтня святкуємо свято Покрова Пре­

га полягає не в тому, щоб дати списати домаш­

святої Богородиці. Її, Матір нашого Господа

нє завдання чи підказувати на уроках. Така

та Царицю світу, недаремно наш народ об­

«поміч» лише завдасть шкоди. Пам'ятаймо,

рав своєю Покровителькою. До Неї засилає­

що найкраще навчатися,

когось.

мо молитви, прохаючи допомоги і опіки. Тож

Тож охоче пояснюймо друзям незрозуміле і

нехай Пречиста Діва Марія, Яку величаємо

навчаючи

для себе ще краще відкриємо глибини науки.

Престолом Премудрості, допомагає вам усім

А як з вільним від навчання часом?

у навчанні та праці.

Можете

Зоряна ЖИВКА

Осіння моnитва

*** Осінь в садочку листя фарбує.. .

Яблука солодкі яблуню укрили,

Яблука Бог нам рум'яні дарує,

Золота хлібина сяє на столі -

Груші, айву, виноград і горіхи

З Божої любові нива нам вродила.

-

Все задля щироїрадості-втіхи!

Дякуємо, Царю, за qари землі!

Дякую Богу за сонце і дощик! Я назбираю плодів цілий кошик,

Дякуємо, Боже, за кавун і диню,

Щоби всіх друзів почастувати,

За духмяні груші, сливи, виноград!

Радість Господню подарувати.

Хай Тобі лунає, Господи, хваління,

Всіх пригощу: і Маринку, й Андрійка,

Що благословив Ти наш город і сад!

Галю, Оленку, Надійку, Софійку, Петрика, Толика, Віру, Марка,

Знайду гостинець і для Мурка.

Знову кличе поле до роботи стати.

Нас пригощає осінній садок -

Нам даруй годину вчасно і дощі!

Скільки лакоминок виплекав Бог!

Поможи нам, Боже, у Христі зростати,

Я помолюся, подякую в тиші ...

Щоб Тебе прославить плодом у душі!

І побіжу до роботи хутчіше!

український МІСІОНАР

християнський

""""""L -~~~~~~~~~~ч~ ас~ ОП!'_':'<ИС


МІСІОНАРЧИК

8

СВЯТО ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Підrотуваnа Соnомія КОРНИЧ

всіх вірних і запевнили народ, що їхня молитва

вислухана. Ворог в і дступив і це стало великим Покрова Пречистої Діви (відзначається

чудом. Достеменно невідомо, коли саме жив

14 жовтня

св . Андрій Юродивий і коли відбулося велич­

за юліянським календарем

лише Східними Церквами) є в глибокій

не чудо Покрови. Існують версії, що він жив

пошан і у нашого народу, хоча це свято

за правління і мператора Лева І Великого

прийшло в Україну з Царгорода.

Р.Х.). Однак більшість істориків вважають, що

Історія в и ни к нення цього свята незвичай­

ління імператора Лева

(5

ст.

роки його життя припадають на період прав ­

на . Царгород,

VI

Мудрого

(10 ст.

Р.Х.)

столицю колишньої могутньої

Історія свята в Україні. У книзі історика Ан­

Візантійської імперії, взяли в облогу араби.

тона Лотоцького « Княжа слава » розповідаєть ­

Ціле місто та його мешканці були у тривозі. Від­

ся, як руські князі Аскольд і Дир, які були по­

правляли молебні, випрошуючи в Господа Бога

ганами , пішли могутнім військом на Царгород.

милосердя і захисту від нападників.

Царгородський патр і арх і

цар Михайло

цілу

Найбільше людей зібралося у Влахернській

ніч молилися в церкві до Пресвятої Богородиці

церкві, де, згідно з переданням, мала зберіга­

про заступництво . Аскольд і Дир вернулись до

тися риза Пречистої Діви. У цій церкві молився

Києва з поразкою. Та поразка обернулася пе­

св. Андрій Юродивий . Багато істориків вважа­

ремогою для нашого народу, тому що кияни ,

ють, що він був слов'янином і потрапив у нево­

які врятувались у тій битві , вражені силою за­

лю . Оскільки був розумним і гарним, пан пос­

ступництва Божої Матері , повернулись додому

лав його до школи, де Андрій отримав освіту.

християнами . Великий скарб вони принесли із

Там зустрівся із християнами, які навчили його

собою: перші промені Христового Світла .

правдам християнської віри і допомогли прий­

В

11

ст. князь Ярослав Мудрий віддав Київ і

няти св . Тайну хрещення. Згодом Андрій почав

весь український народ під По к ров Пречистої

удавати юродивого (безумного), вважаючи, що

Діви Мар ії, проголошуючи Її нашою Заступни­

в такий спосіб зможе краще навернути людей

цею і Царицею . Коли князі вирушали в похід

до Бога . Він жив дуже бідно, багато постив і мо­

на ворогів, просили допомоги-заступництва у

лився . Познайомився із св. Епіфанієм, який став

нашої Небесної Матері . Отримавши перемогу

його учнем. Коли над Царгородом нависла за­

над ворогами, дякували Їй за ласкаву поміч.

гроза, вони разом заохочували людей , щоб ті молилися і тоді Божа Мати змилосердиться

На Запорозькій Січі була

гарна церква,

присвячена Покрові Божої Матері. На іконі

над ними. Люди ревно молилися, благаючи

Пречистої був

Пресвяту Богородицю про порятунок. Св. Ан­

люди моя » . Козаки, вибираючись у похід на

надпис: « !збавлю і

покрию

дрій побачив, як згори сходила Пречиста Діва

турків і татар, збиралися в церкві, співали до

у супроводі святих, ангелів, пророків і апос­

своєї Заступниці молебень і гаряче молилися

толів. Згідно з переданням, Божа Мати розп­

про щасливий похід й щасливе повернення.

ростерла свій омофор (покрову) і покрила ним

Після зруйнування Січі Московщиною козаки

зібраний у церкві народ. Те видіння бачив та ­

не взяли з собою нічого, лише образ Пресвя­

кож св. Епіфаній. Вони повідомили про цю з 'яву

тої Богородиц і" .

МІСІОНАР

укра1нськии хрис.тиянськии

часопис


8

МІСІОНАРЧИК

Вже у ХХ ст. вояки УПА проголосили свято

людей , яких Діва Марія ніби покриває своїм

омофором . На одній з ікон Покрови можна

Покрови своїм офіційним святом. У празник Покрови Пресвятої Богородиці

побачити зображення Богдана Хмельниць­

ми звеличуємо Її могутню материнську любов,

кого. Це свідчить про те, що козаки дуже ша­

Її ласкаву постійну допомогу, яку Вона, як наша

нували Матір Божу.

Небесна Мати , виявляє нам, людям, протягом

Пресвята Богородиця не залишала нашу

багатьох століть християнської історії та вияв­

країну без своєї могутньої опіки. Не біймо­ ся і ми просити допомоги в особистих, ро­

лятиме аж до кінця віків. Ікона Матері Божої

-

Покрова

-

одна з

динних потребах, потребах Церкви, нашої

найбільш шанованих в Україні. На ній зобра­

спільноти і потребах держави. Не забуваймо

жена Пресвята Богородиця, яка тримає у ру­

дякувати за Її заступництво та материнську

ках покривало. Часто на іконі зображували

любов.

хµХ~fи~~~~~~~ МІС ІОН А Р часопис


МІСІОНАРЧИК 8

ПОРА - НЕ ПОРА Тільки

Оксана ЛУЩЕВСЬКА

й

чути:

« Покрівонько,

Покрівонько,

покрий мені голівоньку! » Ет, їй балачки, а мені Маринка вертілася біля дзеркала.

попаде, як то кажуть, під самий хвіст! Що ж я

Гарно, ой гарно! Вона вдягла мамину

мамі скажу?

сукню з рюшами, підперезала поясом із

Маринка

встала .

Щоки, від сорому та розпачу, червоніли як

мереживну шаль. Ох, і файна дівка! А як

яблука.

взула мамині туфлі на високих підборах, то й геть себе не впізнала. Мов доросла! Дівчинка підійшла до шафи, дістала крис-

-

Довертілася!

-

з розпачем глянула на

своє віддзеркал.ення й посварилася пальчи­ ком. Вона відступила назад, не дивлячись під

латого капелюха, накинула його на руде во­

ноги . І тут

лоссячко і ще раз поглянула на себе. Ох ж і

інший туфель .

краля!

-

- луськ! Необережно наступила на

Ой - ой-ой!

-

тільки й викрикнула дівчинка .

Заспівала :

І залилася гіркими слізьми, бо вже інший каб­

Свята Покрово,

лук лежав надламаний.

почорніть мені брови,

Раптом рипнули двері. Увійшла матуся. Гля­

а личко біле єсть,

нула на заплакану дівчинку і спохопилася:

- Дитино, що, що трапилося? Забилася? Де

якби ще був мені тесть! Крутнулася раптом луськ

-

Ой!

-

-

перед свічадом швидко, але і підбор зломився.

Маринка аж підскочила.

Вона вмить скинула туфлі . А каблука як і не Зажурено посиділа трохи: каблук в одній руці, а туфель

- в іншій. Хотілося плакати, але

Що ж я мамі скажу? Неправду?

плечима.

-

-

- О-о-о-сь! - протягла Маринка крізь сльо ­ - Докрутилася ! - й показала на туфлі. - Ото й лиха! - мама приголубила дівчинку. - О-о-ой, - ще сильніше зойкнула Маринка, - я ж хотіла так, як тітонька! Так і казала, як

вона . Слово в слово : « Свята Покрово, почор­

ніть мені брови . .. ».

ж слізьми лиху не зарадиш.

-

болить? зи.

було!

то

Підійшла до дзеркала.

золотавою пряжкою, накинула на плечі

-

знизала

Чи правду? Ні, чесною бути не вар­

влетить, як Сидоровій козі! Мама не раз

-

А нащо дівчині брови чорні , коли вона

руденька?

застерігала, не дозволяла взуття її приміряти .

-А я?

А я ... Таки скажу неправду . ..

-

-

вагалася мала.

-

розсміялася матуся.

-

То Св і тлана

примовляє так, бо заміж йде . Всьому свій час! Всьому Божа пора!

Ет, задалася мені та тітка Світлана! А хотілося

Маринка дивилася на маму, не зовсім ро­

ж як вона: увібратися-нарядитися, мов на сва ­

зуміючи. Знала певно одне, що мама не гні­

тання. Що воно за сватання таке? Бабуня ка­

вається . Ох, і файно! А була б вона , Маринка,

жуть: їй тепер весілля в голові, а мені ... Може,

доросла, то чи минулося б так?!

-

на тітоньку й сперти? Сказати, що то вона взя­

Увечері, гуляючи осіннім сквером по багря ­

ла й без дозволу туфлі наміряла? Ні, мама не

ному листі, дівчинка не втрималася і запитала:

повірить ... А коли тіточку запитає, то влетить

мені від обох. Їй що - все на побачення біжить!

МІСІОНАР

-

Матусю , а хто вона

-

та Покрова? І чому ті­

точка Світлана все примовляє щось до неї?

український християнський часоnис


8

8

МІСІОНАРЧИК

«". Ох, і файна дівка».

-

Покрова

-

то Діва-Богородиця, вона пок­

Покровонько, Покрівонько!

риває своєю милістю всіх, хто звертається з

Покрий мені голівоньку:

молитвою до її Сина, Господа нашого Ісуса

Щоб я жінкою була,

Христа . А ще Покрова Пресвятої Богородиці

-

велике християнське свято. Колись я покажу

тобі у храмі ікону, яка також зветься Покро­

Щоб я весело жила З чоловіком молоденьким, З дитяточком веселеньким.

вою ". Та це ще не все, бо саме цього дня за

Отак, моя маленька!

народним звичаєм починалася в Україні пора

-

А-а-а! Он, воно що! - кивнула Маринка. - Тоді

весіль. Тому дівчата, що заміж збираються, на

мені ще не пора!

свято йдуть до церкви й особливо моляться до

рати букет із осіннього листя для тітки Світлани,

Богородиці:

аби було що подарувати, бо ж скоро весілля!

укра1нський МІСІОНАР

християнський

часопис

- усміхнулася і заходилася зби­


У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

·--------- -

-

ДІТЯМ

8

КРОСВОРД «ДЛЯ РОЗУМНИКІВ І РОЗУМНИЦЬ» 2 з

4

5 б

7

8

10

9

11

17

20 Підrотувала Соломія КОРНИЧ

ПО ГОРИЗОНТАЛІ:

ПО ВЕРТИКАЛІ:

шованою мовою.

3. Художній твір, написаний невір­ 4. Царівна ... - Дареджан - героїня поеми Шота Руставелі « Витязь у тигровій шкурі ». 6. Столиця однієї із Прибалтійських держав. 9. Небесне світило. 11. Щипкови й багатострунний музичний інструмент. 13. З зерен цього злаку одержують пшоно. 14. Назва піврічного навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах. 15. Відома ук­ раїнська письменниця Олена ... , мати Лесі Українки. Цього року минуло 160 років з дня її народження. 17. Гірське пасмо, де за юдейським переданням зупинився ковчег Ноя . 18. Пере­ рва між діями у виставі, частинами концерту тощо. 20. Птах з родини воронових . 21 . «Була ж у Яффі одна учениця, на ім 'я Та вита, що значить у перекладі Дорка (. ..) » (Ді 10, 36).

вастіана Сабола, ЧСВВ. 2. Їжа, якою у чудесни й спосіб Господь

Е3

МІСІОНАР

1. Псевдонім письменника і поета о. Се ­

насичував ізраїльський народ у пустелі. художниця

5. Відома львівська .. . Кульчицька. 7. І м'я першого Папи, який служив

після надання царем Константином релігійної свободи для християн .

8. « В

Путивлі-граді вранці-рано співає, плаче ... »

(Т. Г. Шевченко). вітрила ».

10. Героїня повісті-феєрії О. Гріна « Пурпурові 12. Особа, яка очолювала сотню протягом 16-18 ст. в

Україні. Спершу призначалася козаками, з годом гетьманом

або царем .

14. Верхній

одяг катол и цького духовенства, яки й

не носять під час Богослужіння .

ного «Хіба ревуть

16. Герой роману Панаса Мир ­ воли , як ясла повні?». 19. Місцевість, з якої

походив св. апостол Павло.

украінськиИ-::­ християнс ь кии

ч acgn~c


РІЗДВЯНА СЛУЖБА 13 СВЯТІШИМ ОТЦЕМ ВЕН ЕДИКТОМ

18 грудня - 29 грудня 2009 р. Б."

XVI

18.12 Виїзд зі Львова . Перетин українського - польського кордону. 19.12 Приїзд до Відня .

Поселення в готель. Вільний час. Нічліг.

20.12

Відень. Служба Божа в українській церкві св. Варвари. В українській церкві знаходяться мощ і св. Катерини.

20.12 Оглядово-пішохідна

екскурсія « Імператорський В і день з Шелбруном». Вільний час.

20.12 21.12

Виїзд до Венеції. Нічна мандрівка до Венеції.

Прибуття до Венеції. Поселення в готель. Вільний час. Нічліг.

22.12

Екскурс і я містом. Площа св. Марка серце Венеції. Служба Божа в соборі св. Марка.

-

22.12

Виїзд до Рима. Нічна мандрівка Римом.

23.12

Рим. Поселення в готель . Служба Божа в базиліці св . Павла. Екскурсія в Колізеї. Базиліка Марії

Маджоре. Служба Божа з владикою Іринеєм Біликом, ЧСВВ.

25.12

Площа св . Петра. Благословення і різдвяне привітання Папи.

25.12

Виїзд до Падуї. Нічна мандрівка в Падуї.

26.12

Падуя. Служба Божа на могилі св. Антонія . Екскурсія містом.Виїзд до Будапешта. Нічна мандрівка Будапештом.

27.12

Поселення в готель у Будапешті. Вільний час.

28.12 Оглядова

екскурсія старовинною частиною Будапешта. Дегустація вин та знаменитого

24.12 Зустріч

з Венедиктом XVI. Різдвяна Служба Божа в базиліці св. Петра. Зустріч зі Святішим Отцем Венедиктом

XVI

в залі Павла

угорського гуляшу.

29.12

VI.

Повернення до Львова .

ВАРТІСТЬ ПАЛОМНИЦТВА:

500 €

У вартість входить: проїзд за маршрутом, проживання з сніданками, візова підтримка, медстраху­ вання, кораблик у Венеції, дегустація вин та знаменитого угорського гуляшу. У вартість не входить: вхідні квитки в музеї 20€, громадський транспорт. Здача документів до

7 грудня 2009 р.Б.

Додаткову інформацію ви можете отримати за тел.

(050) 43-66-303

За адресою вул. Б. Хмельницького, Зб редакція часопису « МІСІОНАР »

______ _________ _часопис українськи~ християнськии

МІСІОНАР


ПЕРДПЛАТА8

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС «МІСІОНАР» - В КОЖНУ ХРИСТИЯНСЬКУ РОДИНУ! Повсякчасно поглиблювати християнську віру, дбати про її чистоту правдивість покликання кожного християнина. Передплативши «Місіонар», зможете якнайкраще сповняти це покликання. За мінімальну пожертву матимете можливість протягом року отримувати релігійні знання й інформації.

ВАРТІСТЬ ПЕРЕДПЛАТИ

на один місяць З грн.

48 коп., на рік 38 грн. 28 копійок.

ПЕРЕВІРТЕ ПРАВИЛЬНІСТЬ ОФОРМЛЕННЯ ПЕРЕДПЛАТИ! Ф. СП-1

Державний комітет зв'язку України

УДППЗ "Укрnошта"

газету

На

АБОНЕМЕНТ

журнал

Місіона~

23959

·t

(Індекс видання)

І Кількість

(найменування видання)

комплектів

І

На 2009рік по місяцях

І

1

2

І І

І Кому

з

І

4

І

І

5

І І

6

І

І

І І

7

8

l І

1

І

9

І

10

І

І 12

11

І

І

І

І (Прізвище, ініціали)

Кvди (адреса)

(nоштовий індекс)

І

І місце І

пв

ДОСТАВОЧНА КАРТКА

І

літер

І

гаае'fу

На

журнал

Міс іона~

23959 (індекс видання)

(найменування видання)

Вартість І

І

передплати

І

грн.

коп. І Кількість

переадресування

І

грн .

коп.1 комплект1в

І

.

На 2009рік по місяцях

1

І

2

І

І І

з

І І

4

І

5

І

І

6

І

поштовий індекс

І

7

І

І

J

8

І

9

J

І

J

10

І

І

11

І

12

І

місто село

район код вулиці

область вулиця

буд .

/корп.

/кв,

І

Кому (Прізвище, ініціали)

МІСІОНАР

український

християнськии

часопис --~-----~J-----


І

НОВИНКИ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР»

Йосиф РацінІ'ер - Венедикт XVI Бог і світ: Таїнства християнської віри. І:!t:НЕДИКТ

Львів: Місіонер,

-

ІіОСИФ !'ЛІ \І! !ГЕР

2009. - 420

с.

XVI

Кардинал Йосиф Рацінrер, а нині Папа Венедикт XVI, БОГІ СВІТ

автор кількох

десятків книг, як Грунтовних богословських досліджень, так і популярних розповідей про Католицьку Церкву. Серед цих публікацій дві щирі і дуже

ТдrНСТВА ХРИСТИЯНСЬКОЇ

цікаві розмови-ріки, «Сіль землі» та «Бог і світ», що їх вів із Йосифом

ВІРИ

Рацінrером

німецький

проникливим

і

журналіст

сміливим

Петер

питанням

Зевальд.

ми

маємо

Завдяки нагоду

його

ближче

познайомитися з вірою і поглядами нашого нинішнього Папи.

Йосиф РацінІ'ер - Венедикт XVI

-

Божа революція. 2009. - 132 с

Львів: Місіонер,

fІОСІІФ РАЦІНГЕР

« Божа революція»

-

це збірка промов Папи Венедикта

XVI

під час та з

.;агоди проведення ХХ Всесвітніх днів молоді. Зібрані разом, вони певним

чином створюють цілісний образ теперішнього Папи, показуючи головні lріоритети його понтифікату та особливості харизми. А оскільки це був

ВЕНЕДИКТ

XVI

БОЖА РЕВОЛЮЦІЯ

lерший папський виїзд закордон, ця книжка є наче першим відбитком цього обра зу, який закарбувався в серцях тисяч і тисяч молодих людей з усього :::віту та мешканців Німеччини, що мали можливість безпосередньо бачити -а чути Понтифіка.

Водночас ця книжка про сучасні проблеми світу, в якому ми живемо, шукаючи в ньому шляху до щастя й миру, про глобальні проблеми людської .4УШі, що не бачить виходу в світовому хаосі, та про справжню - револю4ійну - зміну цього світу, шлях до якої вказує нам Вифлеємська зоря .

Кардинал Вальтер Каспер Служитель радости. - Львів : Місіонер, 2009.

- 140

с

Усім своїм життям священик має бути дороговказом і служити не як

пануючий «над вибраними , але бувши зразком для стада» (1 Пт 5, 2-3). Інакше він уподібнюється до сліпця, що хоче вести невидющого, а внаслідок цього обоє падають у яму. Автор розглядає головні аспекти священичого й мирянського служіння.

Св. Йоан Золотоустий

-

Зібрання повчань. Книга 2. Львів: Місіонер, 2009. - 456 с

У книзі зібрано повчання великого святого ранньої доби християнства

-

Йоана

Золотоустого

.;ай кращого

(t407),

проповідника

Сходу

архиєпископа (походив

із

Константинополя,

Антіохії) .

Наділений

апостольським служінням, він, подібно до апостола Павла, горливо дбає

lpo виховання пастви Христової в Євангельському дусі. 5озі, євангельські правди,

-

Молитва, життя у

ці та інші духовні скарби читач зможе пізнати

за вдяки безцінним словам св. Йоана Золотоустого.


ПРОГРАМА ПРОЩІ 10 жовтня субота

14:00 -

Зустріч і реєстрація учасників

16:00 -

Урочиста молитва на вервиці

зі свічками вулицями міста (із собою мати свічку)

20:00 - Духовний

концерт на

відпустовій площі

24:00 01

:ЗО

-

Свята Літургія Нічні чування у храмах міста

11

жовтня

неділя

09:00 -

Урочисте винесення чудотворної ікони Божої Матері з монастиря оо.Василіян на

ПРОЩА ВЕРВИЦІ м.

відпустову площу

10:00 -

Співана молитва на вервиц!

(Славні таїнства)

10-11 жовтня 2009 р.Б. Червоноград - Кристинопіль

10:45 11 :ОО -

Зустріч єпископів

Урочиста Архиєрейська Свята Літургія та посвята учасників прощі Непорочному Серцю

присвячена двадцятій річниці

Марії

виходу УГКЦ з підпілля

в Сокальсько-Жовківській єпархії

За успішне проведення прощі ласкаво просимо

пожертвувати

9 жовтня

піст на хлібі та воді!

Щоб отримати детальнішу інформацію просимо звертатися за адресою:

Львівська обл" м. Червоноград вул. Б. Хмельницького,

21

монастир св. Юрія оо.Василіян

тел.:

8 (03-249) 39-846


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.