Місіонар 10 2013 by mykolaslotvinskyy

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

2013 ЖОВТЕНЬ №10

(249)

Програма прощі Субота, 5 жовтня

. Програма прощі Неділя, 6 жовтня оо.оо - Ватра, духовна програма:

ц.оо

15.00 -

учасників прощі

розважання, духовні пісні,

Співана вервиця

в церкві

Молодіжна програма і складання Дарів

07.00 -

17.00 -

Співана вервиця

Освячення Собору Матері Божої, що славиться

повертаються додому

08.00 - Урочисте винесення

Чудотворної ікони

20.00 -

09.30 -

Молебень до Матері Божої із Погоні

21.00 -

22.00 -

Матері Божої

Архієрейська

Свята Літургія

Свята mтургія

які після нічних чувань

світлі таїнства

Чудами в Погоні

18.00 -

нічні чування

(для священиків, сповідників та віруючих (мирян),

для Цариці Покутrя

16.00 -

радісні таїнства

u.oo -

Співана вервиця Славні таїнства Архієрейська

Співана вервнця

Свята mтургія

страстні таїнства

віднова nОСВJІТИ

Хресна Дорога

Непорочному Серцю Марії

ОТЦІ ВАСИЛІЯНИ ЗАПРОШУЮТЬ на 10-літній ювілей посвячення дерев'яного храму в КРЕХОВІ

14 жовтня 2013

р., на празник Покрову Матері Божої

СЛОВО РЕДАКТОРА

жовтень 201з

ЦАРЮЙ МІЖ НАМИ, ІСУСЕ! Серце людини

штурвал корабля. Залежно від того, хто

стоїть за ним і як управляє, так корабель і пливе. Певним чином людина також є кораблем, який пливе по морю життя. Це море буває спокійне, а іноді розбурхані вітром хвилі вигойдують

кораблем то вліво, то вправо, спричинюючи небезпеку для плавця, а то й топлять його. Якого мудрого й сильного керманича потре о. Віталій

бує плавун, аби не піддатися великим випробуванням невблаган

ПОПАДЮК, ЧСВВ

ного моря! Не менші виклики ставить перед людиною й життя.

головний редактор

Ми пливемо, і чим дальше від берега, тим краще розуміємо, що без доброго капітана нам не обійтися. То правда: яке серце людини, таке іїжиття. Якщо наше серце наповнене Божим Духом, миром, правдою, любов'ю

світ не

може нас подолати, потопити, ми сильні й непереможні. Зате коли серцем керують лихі думки, спокуси, пусті бажання - це не

тільки значить, що ми віддаємо свій корабель у руки нерозумного, недосвідченого провідника, але ставимо за штурвал того, хто хитро й підступно прагне розтрощити наше судно й безжалісно

пустити нас і всіх, що з нами, під глибокі морські води на саме дно. У жовтні ми святкуватимемо дуже важливе католицьке свято - празник Христа Царя. Цей день особливий тим для прак тикуючих католиків, що кожна родина в особливий спосіб віддає себе всеціло у посвяту Христа Царя під час так званої Інтро нізації: Бракує нам сьогодні в державі добрих керівників, у Церкві святих, а в родинах·-чистих сердець, які міцно й на віки наповню вав і єднав би Христос, Цар Всесвіту. Подумаймо тільки, скільки

розбитих кораблів на морському дні! А чи були б вони там, коли б віддали себе в руки Того, хто є Дорогою, Правдою й Життям? Віддаймо своє серце-штурвал Христові, щоб тільки Він його безпечно провадив до вічного життя, будьмо завжди послушні

кожному Його Слову. Пильно ідімо назустріч Йому з Марією, особливо в цей місяць жовтень у молитві на Вервиці шукаймо

Світла, яке покаже нам шлях до Неба. Через В ервицю Христос

царює в наших серцях і провадить нас до спасіння. Знdменні слова-заклик написав папа Пій Ху своєму тестаменті: «Поміж усіма молитвами Вервиця є найкращою, вона приносить

найбільше ласк. Вона є молитвою, яка найбільше зворушує Серце Божої Матері. Хочете миру вдома, моліться на Вервиці у сім'ї ... З Вервицею

в Серце Матері! Через Серце Матері

до Серця

Спасителя! З Вервицею -до Неба!» Нехай Христос-Цар і Цариця Вервиці святої повсякчасно скріплюють і підносять наші душі до небесних висот.

tfllGIOHd

український християнський часопис

ЗМІСТ

жовтень 201з

КРОСВОРД «МОЛИТВА ТА ПІСНЯ»

1191

український

христи~~~~~:~

І~ І о L.. "

11 а

жовтень

ЗМІСТ

201 з

itllGIOHi1P

Головний редактор: о. Віталій Попадюк, ЧСВВ Заступник головного редактора:

о. Христофор Ганинець, ЧСВВ Редакційна колегія: о. Корнилій Яремак, ЧСВВ о. Севастіян Бондаренко, ЧСВВ о. Мелетій Батіг, ЧСВВ

о. Миколай Микосовський, ЧСВВ бр. Юстин Борис, ЧСВВ Літературний редактор і коректура:

о. Віталій Попадюк, ЧСВВ

Дизайн і комп'ютерна верстка: о. Севастіян Бондаренко, ЧСВВ Заснованийу 1897 році Засновники - Uтці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133від18.05.2001 р. Часопис виходить раз у місяць

Передплатний індекс

- 23959

Адреса редакції: "Місіонар", вул. Б. Хмельницького, м. Львів, 79019 тел/факс: 272-46-94

36,

e-mail: misionar@ukr.net www.misionar.info Підписано до друку

25.09.13. Формат 70х100 1/16.

Друк офсетний. Папір друк. № І. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

5,7.

ЦІНА ДОГОВІРНА Відцруковано з готових діапозитивів у Жовківській друкарні видавництва Оrців Василіян

«Місіонер».

80300, Львівська обл" 8

•

м. Жовква, вул. Василіянська,

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела.

Редакція зберігає за собою право виправляти і скорочувати надіслані матеріали. ©Журнал «Місіонар»,

,;u І р І о н }J tJ

ІІІ

український

~~~~~~~нський

2013

11118 11

llGll

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

жовтень 201з

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О

Божественне

Серце

Ісуса!

У злуці з тим наміро".1, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер

щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристіі; Непорочне

жертвую

Тобі

через

Серце Пречистої Діви

Маріі'усі своїмолитви, справи, слова,

думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую

їх

особливо

за

Святішого Отця Папу Римського, за святу

Церкву,

за

навернення

грішників та в усіх намірах Апо сто,1ьства молитви, призначених на

цей ."1ісяць і на сьогоднішній день. Пресвяті

Серця Ісуса і Маріі;

спо.на г айте

святу

Церкву

та

Украіну!

Святий Йосифе, покровителю і заступнику

приятелів

Ісусового

Серця, _ноли Бога за нас І Святий

О Найсвятіше Серце Ісуса, помилуй нас!

св.

Архангеле

Мико.~аю ,

св.

Михаїле,

Володимире,

св. Йосафате, заступники Украіни, моліть Бога за нас І

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ЖОВТЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб священики, які переживають труд нощі, одержали полегшу у своїх стражданнях, допомогу в сумнівах та утвердження у вірності.

МІСІЙНИЙ: Щоб Церкви Латинської Америки, як плід континентальної місії, посилали місіонерів в інші помісні Церкви.

МІСЦЕВИЙ: Щоб в Україні була подолана корупція та несправедливість. український

християнський часопис

11GIOHdJ'

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

жовтень 201з

11дм1Рn дпостоnьствд моnnтвn 11д nnстопд.а підготував о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

ЗАГАЛЬНИЙ

Щоб священики, які переживають труднощі, одержали полегшу у своїх стражданнях, допомогу в сумнівах та утвердження у вірності.

Згідно з дослідженням «Словника біб лійного богослов'я», ще у всіх стародавніх

релігіях були служите;rі культу, охоронці священних переказів. провидці, - герольди божества. В Ізраїлі, без оmяду на соціальну еволюцію і догматичний розвиток, що

панував упродовж віків, священство постійно здійснюва..10 .:ma основоположні служіння , дві форми посередництва

служіння культу й служіння слова. Свяще ниче служіння у старозавітніх народів,

сусідніх із Ізраїлем, часто здійснював цар, для прикладу, в Месопотамії та Єгипті.

Йому допомагало в цьому ~овенство, яке було ієрархічно організоване, найчастіше спадково. Це була, так би мовити, автентич

на каста. Чогось подібного не було в патрі архів. Вони не мали ані храму, ані особли вих священиків для служіння Богові Авра

ама, Ісаака і Якова. Патріярхи поставили жертовники в Ханаанській землі і при носили Богові жертви. У них було родинне

священство, притаманне більшості старо завітніх народів. Єдині священики, про яких згадується,

чужинці: Таким був цар

священик Салемський, Мелхиседек- «свя

щеник Бога Всевишнього» і жерці фараона. За Святим Писанням, коліно Леві в той час ще зовсім не знало Богослужіння. Є

iUIGIOHd

український християнський часопис

відомим у християнському світі свя щенство Арона. Свята Тайна священства у сьогодні

шньому вигляді, безперечно, має свій від повідний процес розвитку, вона форму валася відповідно до планів Господа,

Божого Об'явлення. До зобов'язань свяще ників Старого Завіту входило здебільшого служіння Торі. Духовне старозавітне

надбання набуло своєрідної повноти значення лишень в Ісусі Христі, адже він виповнив його та переверппm ... Загальний

закон Одкровення в найбільшій мірі стосується священства. Божий Син чи Син Людський

єдиний священик, хоча сам

Господь Себе таким ніколи не іменував, бо

в Його тодішньому середовищі цей сан, маючи особливе призначення, належав до прерогативи Левітів. Христове.;завдання

було відмінне , більш широке і більш творче. Спаситель визначав свою місію, користуючись священичими термінами, таємничими й образними висловами, як наприклад, у притчах. Христос не говорив безпосередньо про своє Священство,

одначе діяв як священик, думаючи при тому про новозавітній народ як про народ священичий. Особисте Священство Господь у людському тілі започаткував

1611

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

жовтень 201з

принесенням жертви і служінням Слова.

стю на службу Творцеві та пам'ятаючи, що

Наслідуючи науку Христа, апостоли пред

він є Божим служителем і отцем душ. За

ставляли християнське життя як літургію,

ним через цей закон целіба1)' священний

участь у священстві Єдиного Священика.

служитель у цілості не втрачає привілею

Праведне життя християн стає немовби

батьківства, бо в дійсності його безмежно

священнодійством. Спаситель залучив свій

побільшує: хоч і не кличе потомства до

народ до свого Священства. У Новому

цього 1)'Земного та проминаючоrо життя,

Завіrі, як і в старозавітному часі, оте свя

зате породжує його до життя позаземного

щенство не може здійснюватися інакше, як

тав1чноrо.

через служителів, яких покликав на службу Бог. І, між іншим, Хрисrос закликав Дванад

цятьох з метою довірити їм відповідаль ність за Божу Церкву, підготувавши не

абияк до служіння Слова- апостоли пішли шляхом своrо небесноrо Вчителя ... Яким має 6yrn сучасний пастир-священик,

щоб доrодити своїй пастві?

Підсумовуючою є думка Папи Фран циска, що «обуржуазнювання серця

паралізує душу». Люди розуміють, якщо священик відчуває себе батьком душ і поводиться вЩповідно, якщо він перебуває з

ними, щоб знати і розділяти радість і труд нощі повсякденного життя. Люди відчу вають, чи є він пастирем чи найманцем,

Святий Йоан Золотоустий писав: «Свя щеник має володіти великою мудрістю й

розважливістю і мати безліч очей зусібіч, бо живе не для себе одноrо, а для багатьох людей» ... А римський Понтифік Пій ХІІ в енцикліці «Про священство» пише, що свя щеник має відректися світової реальності і більше журитися тим, що є якраз Господ нім ... Христова Церква тому й установила закон целіба1)', щоб він міг цей Щеал швид

ше та краще осягнути, віддавшись повні-

якщо знову використовувати євангельський образ, чи є він батьком чи чиновником, посередником або маклером, який вико

ристовує Церкву замість тоrо, щоб служити їй усім ЖИТІЯМ. Також люди мають не тво

рити свій образ про нього, але намагатися

зрозуміщ .::~:опомогти у сумнівах чи страж даннях, допомогти повернути якщо є по

треба, священику людську подобу. Тільки тісна співпраця у духовній і побутовій площині бу.:rе запорукою розвитку Церкви і спасlННЯ mо.Jських душ.

МІСІЙНИЙ:

Щоб Церкви Латинської Америки як плід континентальної місії посилали місіонерів в інші помісні Церкви.

У різний спосіб Святий Дух ГО1)'Є, ви ховує і кличе відважні душі для посвяти справі місії. Один місіонер, після довгих років служіння в Індії, повернувшись на батьківщину, в Шотландію, виступав у

соборі із закликом до місії. Відгуків не

llDll

було ... Тоді він вигукнув: «Коли наша

королева має потребу у добровольцях для війни, то відгукуються сотні молодих людей, а коли кличе сам Господь, то не йде

ніхто! Хіба у Шотландії немає більше синів для проповіді Христа в Індії?» Ці слова зворушили людей. Багато пЩнялися українськ ий християнський часопис

t111GIOHdJ'

жовтень

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

201 з

із своїх місць з словами: «Я піду! Я пі

за навернення грішників. Це бути ніби

олівцем у руках Бога: ламатися, затуптова

ду!»". Якщо Господь кличе нас бути місіо нерами, то ми самі маємо спочатку пере

тися, але знову загострюватися й списува

тися до кінця ради Христа ...

жити зустріч з ним у житті, в серці, щоб

Важливо пам'ятати, що місія не окрес

служіння було природним, органічним, не

люється тільки офіційним післаництвом

задля ... Знати Христа не зі слів інших ду

Церкви, місія починається там, де ми є.

ховних осіб, наукових праць чи богослов

Місія - це також бути уважним чоловіком,

ської літератури, хоч і це потрібне, але

mоблячим батьком, добрим сусідом, коле

пережити особистий досвід зустрічі й

гою по роботі. Якщо нас не турбує душа

спілкування з Богом. Дипломи, звання й

сусіда, ми не відчуємо потреби душ на

посади не допоможуть місіонеру без

іншому континенті, значить зустріч, як

знання Бога й mобові до mодей. Місія - це

така, з Христом у нас ще не відбулася. Наш

не робота, не хобі. Це життя, до кінця

святий обов'язок, відповідальність і вели

віддане Богу й спасінню mодей. Вставати,

кий привілей: нести людям Євангеліє

жити, прокидатися серед ночі з мошпвою

Христа й показувати їм дорогу до Небес ного Ощя.

МІСЦЕВ

Щоб в Україні була подолана корупція та

•

панувала справедливість.

Що стосується цього пороку то, на

Бога, «котра здобуває перемогу над злом і

приклад, архієпископ Маніли констатує,

гріхом світу». Подібно як mодина залежна

що «ми живемо у світі, де коруrщія присут

від алкоголю чи від наркотиків: поки не

ня в політиці та в суспільстві>>, і нічого див

визнає свою несвободу- не зцішпься ...

ного, що «навіть у Церкві є така спокуса».

Україна також не осторонь цієї зваби.

Папа Франциск напевно буде мати опір з різних сторін, як мають це й чесні політи

Папа Франциск, говорячи про коруп

ки в нашій державі, але істина - дорожча.

цію, зауважує: «Ми маємо визнати, що ці

Стояти на сторожі правди і справедливості

речі є і в Церкві, і не з учорашнього дня».

є обов'язком кожної християнської душі.

Але він нагадав, що Церкву завжди очи

Але потрібно спочатку викорінити із свідо

щали і очищають «Євангеліє, сміливість, відкритість і Дух Господній». А далі Церква

мості пересічних громадян, що йдучи до якогось чиновника, потрібно «щось мати»

має дішпися цією чистотою із державою, з

чи «щось дати», а ці слуги суспільства ма

кожним її громадянином. Це є актом муж

ють навчитися забувати

ності «визнати, що хвороба є в серцях

ти» ... Та щоб були <<Вовки ситі і вівці цілі»,

«щось бра

mодей, в суспільстві та, нажаль, в Церкві»,

мають бути відповідні зарплати, відповід

і що це не мужність авантюриста, «який

ний президент, відповідна держава: «Хіба

хоче реалізувати амбіції», але довіра до

ревуть воли, як ясла повні?»

MIGIOHd

український християнський часопис

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

жовтень 201з

покровnтеnь 1-1а nncтonaa: ~

МУЧЕНИК ТЕРЕНТІИ

ДЕНЬ В КАЛЕНДАРІ

10 ЛИСТОПАДА

Цього місяця свята Церква (східного обрsо;у) вЩцає честь пам'яті святих мучеників Терентія, Неоніли і їх семи дітей. Блаженний Терентій був благочестивим християнином. Він законним шлюбом поєднався із єдиновірною Неонілою і народив із нею се~1еро ,::~:ітей: Савила, Фота, Теодула, Вила, Єракса, Нита і Євникію-і виховали їх у благочесті .

«Узяті були від нечестивих усі вкупі, батьки й діти і, поставлені перед без законним судищем, ясно Христа сповідали, ідолів же ганьбили, через що підвішені були і терзані без милосердя, також оцтом рани поливали їхні і вогнем підпалювали. Святі ж молилися тихо й одне одного втішали. Не зневажив Бог моління їхнього,

послав святих своїх ангелів, котрі від вуз і:Х звільнили і цільбу ранам і:Хнім подали. Злочестиві :ж, бачачи святих, раптово від вуз звільнених і від ран зцілених, вельми жахнулися. По тому звірам дані на з'іЖу, але анітрохи зле не постраждали, звірі-бо, за Божим повелінням, лютість змінили на овечу покірливість. Тоді у ко нов із киплячою

смолою були вкинені, відтак погас вогонь і ко нов охолов, і стала смола як вода холодна. Побачили злочестиві, що не беруться до них муки, і відсікли мечем і:Хні

голови» (згідно з книгою «Життя святих»).

ІІІШ

український

християнський часопис

~ 11GIOHdP

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 2013

воr

живи

МІЖ

ЛfОДLМИ

о. КорнWІіЙ ЯРЕМАК, ЧСВВ Христос- намет Божий між людьми

«Багаторазово і багать:иа способами Бог говорив колись до батьків наших через

пророків. За останніх же оцих днів Він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоє.мцем всього і яким створив віки» (Євр.

1, 1-2).

Такими словами розпочинається послання

до Євреїв і вони найбільш ясно і зрозуміло представляють нам час і спосіб, яким до нас промовляє Господь Бог, Творець неба і землі, той, який усе суще, також і нас,

утримує в бугг~ й надає йому сенс. Апостол і Євангелист Иоан описує появу Божого Сина між людьми через алюзію на Старий

MIGIOHd

український християнський часопис

Заповіт. Він каже: «І Слово стало тілом і оселWІося між нами, і ми славу його бачWІи

славу Єдинородного від Отц5!:: благо

даттю та істиною сповненого» (Ио.

1, 14).

Українське слово «оселився» в сучасній

інтерпретації тільки віддалене. нагадує

грецьке слово «EcrкijvФcrєv» ( ескеносен),

яким Йоан Богослов передає уприсутнення Божого слова між людьми. Від цього грецького слова походить слово скиюя

(crкrivi]) -

намет. Отож, за словами святого

Йоана, Боже Слово влаштувало між

людьми свою скинію, намет.

611

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 201з

Відразу пригадується картина із Старого

табором, і за Господнім велінням вирушали

Заповіту, коли ізраїльтяни, встановивши

в дорогу, пильнуючи волю Господню згідно з

союз із Богом, ще довгий час залишалися в

пустел~, мешкаючи в наметах

1 переходячи

наказом Господнім, як передав його

Мойсей» (Чис.

9, 23).

Такі rлибокі стосунки

від однієї стоянки до іншої. Говорячи про

між Богом і людьми були завжди ідеалом і

союз із народом, «Господь сказав Мойсеєві:

надією тих, які в нього вірили. Тому пророк

Нака:жи синам ІзраіЛя, щоб приносили мені

Єзекиїл пророкує відновлення Ізраїля, а

податі; від кожного, хто добровільно схоче

основою нового життя буде оновлення

дати, візьміть від нього пожертву; (. . .)

союзу і житло Бога між людьми: «Я зроблю

Нехай вони мені спорудять святиню, щоб я

з ними союз миру; це буде союз вічний з

міг жити серед них. Усе згідно із взірцем

ними. Я іх намножу й постав.1ю мою

храмини (намету, шатра) та згідно з

святиню серед них навіки. Жити .\tОЄ буде

взірцем утварі, що покажу тобі, так

посеред них, і я буду їхнім Бого.н, а вони

зробите усе» (пор. Бут.

будутьмоіМ народом» (Єз.

25, 1-9). Мойсей

зробив усе так, як наказав Господь, і

37, 26-27). Саме в тому смислі Євангелист Йоан

спорудив святиню у вигляді великого

наголошує, що Син Божий, Боже Слово, не

намету з огорожею, і встановив цей намет

просто прийшов до людей, а власне посе

посередині табору Тоді Господь виявив

лився між людьми, поставив своє шатро,

свою славу через сходження хмари на

свій намет, або ж, буквально перекладаючи

намет. Ця хмара впродовж багатьох років

грецьке слово, «унаметився» м1ж нами.

була знаком і провідником для ізраїльтян:

Подібно, як колись люди споглядали на

коли вона піднімалася над наметом зборів,

Божу скинію, тепер Йоан Хреститель

вони знали, що пора вирушати в дорогу:

вказує на того, хто забирає гріхи світу: «Ось

«Тоді хмара вкрила намет зборів, і слава

Агнець Божий» (Йо. 1, 36Ь). Саме Ісус є

Господня сповнила храмину, і не міг Мойсей

«житлом Бога між людьми», тому Йоанові

увійти в намет зборів, бо на ньому поко

учні, йдучи за ним, запитують: «Учителю,

ї'лася хмара, й слава Господня сповнила

де перебуваєш (живеш, мешкаєш)?» (Йо. 1, 38). Уся діяльність Ісуса Христа, всі його

храмину. І як хмара піднімалась, з-над храмини, сини Ізраlля рушали в дорогу в усіх

слова нагадують нам, що Він прийшов до

своїх переходах. А як хмара не піднімалась,

нас, аби з нами бути, щоб стати мешканням

то й вони не рушали, аж поки вона знову не

Бога між людьми, і ми, дивлячись на нього,

піднімалась. Бо хмара Господня була над

пам'ятали, що хоча Бога не може вмістити і

храминою вдень, уночі ж вогонь був над

цілий всесвіт, Він перебуває дуже близько з

нею, перед очима всього дому Ізраі:ля, в усіх

нами. Саме тому в суперечці з юдеями Він

їхніх мандрівках» (Вих.

40, 34-38).

називає своє тіло храмом: «Юдеї озвались і

Намет зборів був знаком постійної

мовили до нього: Яким знаком доведеш, що

присутності Бога між своїм народом, і хоча

таке чиниш?» Ісус відрік ім у відповідь:

вони знали, що цілий всесвіт не може Бога

«Зруйнуйте храм цей, ая його за три дні

вмістити, і Бог не може мешкати в руко

поставлю». Юдеї ж відказали: «Будовано

творних святинях, та однак мали зовс1м

храм цей сорок і шість років, а ти його

унікальний досвід - всемогутній Господь

поставиш за три дні?» Та Він говорив про

перебував поряд з ними, а знаком і нагаду

храм свого тіла, тож коли воскрес із

ванням цієї присутності був намет зборів,

мертвих, то й пригадали його учні, що Він

огорнений хмарою. Писання зазначає, що

оте говорив ім, і увірували Писанню та

«За Господнім велінням ставали вони

слову,яке!сусбуввирік» (Йо. 2, 18-22).

116

український м І

християнський

часопис

GІон dр

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 201з

Христос прийшов укласти Новий

Цікаво, що Господь Ісус виразно зазна чає, що не прийшов змінювати суспільний

Завіт

Боже слово вічне і незмінне: «Спокон

лад чи наводити порядок. Він також не

віку було Слово, і з Богом було Слово, і Сло

прийшов як цілитель і чудотворець. Часто

во було - Бог. З Богом було воно споконвіку.

ми зустрічаємося з таким типом віри, коли

Ним постало все, і ніщо, що постало, не

люди за посередництвом Бога, Ісуса Христа

постало без нього» (Йо. 1, 1-32. Бог гово

намагаються вирішити свої тимчасові

рить від початку сотворення. Иого Слово

нагальні проблеми чи питання: вилікувати

однакове до всіх поколінь, до всіх людей і

хворобу, тому обсідають святині в надії

до кожного. Тому й не відрізняється те, що

знайти втрачене здоров'я; налагодити

говорив до Авраама, від того, що бажає ска

стосунки в сім'ї чи з іншими людьми, тому

зати і говорить до нас. Тому автор послання

часто приходять до Сповіді як на розмову з

до Євреїв нагадує, що Бог багаторазово і

психологом у бажанні, щоб священик дав

багатьма способами промовляв до батьків

необхідні відповіді на актуальні життєві

наших. Ісус Христос як відвічне Боже Сло

обставини; усунути страхи і непевність , і

во, відкрив усю повноту Божого послання

тому думають , що в результат~ тривалих

до людини і, щоб ми з~югли його зрозуміти,

молитов і духовних практик змінять стан

Божественний Спаситель використовує

своєї психіки. У таких випадках люди

мову, зрозумілу для нас. Він хоче остаточно

сприймають віру, як міцне переконання в

встановити свій вічний союз із людьми і

тому, що Бог здатний вирішити наші

закласти житло Бога ~rіж нами.

проблеми і дарувати нам більш-менш

Покинувши в три.:щятилітньому віці

комфортне життя. Та Христос поводиться

свій рідний дім, Ісус після глибокої підго

дещо інакше. На прохання бути посеред

товки на самоті прийшов до народу,

ником у майнових справах відповідає:

оголосивши прогр~!)' своєї діяльності: «І

«Чоловіче, хто настановив мене суддею

прибув він у Назарет, де був вихований,

або подільником над вами». Не всіх

увійшов сво ім звичає.11 суботmого дня в

оздоровив, що видно із події при Витесді,

синагогу й встав, щоб читати. Йому

де лежала сила недужих, сліпих, кривих,

подано книгу пророка Ісаї; і, розгорнувши

усохлих, а Ісус підійшов тільки до одного

книгу, Він натрапив на .нісце, де було

(пор. Йо. 5, 1-15). А про здоров'я Він

написано: «Господній Дух на .мені, бо він

говорив: «Ліпше тобі ввійти вжиття

мене помазав. Послав мене нести добру

однооким чи кульгавим, ніж з обома руками

новину бідним, звіщати полоненим

чи обома ногами бути вкинутим у вогоm

визволення, сліпим прозріння, випустити

вічний» (Мт.

пригноблених на волю, оповістити рік

з нього зробили царя (пор. Йо. 6, 15), бо

Господній сприятливий». А згорнувши

казав, що «Царство моє не від світу цього»

18,

8Ь). Так само не хотів, щоб

книгу, він віддав ії слузі та й сів. Очі всіх у

(Йо. 18, З 6). Прилюдна діяльність Ісуса

синагозі були пильно звернені на нього. І Він

повністю зосереджена саме на тому, щоб

почав до них говорити: «Сьогодні збулось

укласти новий вічний союз між Богом

4, 16-21).

людьми, записаний на серці людини, щоб

Євангелист Марко зазначає, що «Ісус

люди остаточно впевнилися у відвічній

це писання у вухах ваших» (Лк.

прийшов у Галилею і проповідував там

Божій любові і могли черпати з цього

Боже Євангеліє, кажучи: «Сповнився час, і

джерела ласки.

Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангелію» (Мр.1,

t111GIO

Дщ~і буде ...

14-15).

український

християнський часопис

ВІ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень

201 з

Літурrіа крок за кроком (продовження)

І\Н.\ІН ,\С~І\~ 114'1'1111,\ \\Н

н~рО,.\ nрНЧ ~.\ ЩМі

XG Коли люди на слова священика відпові ли «Єдин свят, єдин Господь, Ісус Хрис

тос, на славу Бога Отця. Амінь», то далі продовжують співати причасний,

дня

тижня чи святого. Причасний- це піснеспів в одну стрічку, співається під час причастя священнослужителів. Коли починають співати причасний, то диякон входить у

святилище і стає праворуч священика або

смерті Ісуса Христа. Святі отці застерігають і повчають: Коли розділюється святий

Агнець- це не означає, що розділилося, або розділяється Тіло Христа- ні! Ділиться

тільки види, тобто хліб, що є Тілом Христо вим. У кожній частиці, як і в кришці, є всеціло Христос з усім своїм Божеством і людськістю. Потвердження цього всього є

молитва в час роздроблення: «Роздроблю

єпископа і мовить: «Роздроби, Владико,

ється (тобто розділюється на частиці) і

Святий Хліб».

розділюється (для тих вірних, що ідуть до

Священик, або сам Архиєрей, якщо

причастя) Агнець Божий, роздроблю

присутній, роздробляє Агнець на чотири

ваний і нероздільний (що розділяється

частини з увагою й благоговінням і мовить:

лише в хлібі, але нероздільний як Бог), що

«Роздроблюється і розділюється Агнець

його завжди їдять і ніколи не з'їдають

Божий, роздроблюваний і нероздільний,

(що з"ідається в Євхаристії, але залишається

що його завжди їдять і ніколи не з'їда

непорушний як Бог, що знову сходить на

ють, але причасників Він освячуо>. Розді

престіл в часі нового освячення), але

лення Агнця на частини - це передання, яке

причасників Він освячує (через прийнят

достеменно ми прийняли від самого Госпо

тя святих Тайн- Тіла і Крові Христової ми

да в час святої вечері, коли було встанов

справді освячуємось)».

лено Тайну Євхаристії. Святий Агнець роз

На Агнці зображені літери «ІС, ХС, Ш,

діляється на чотири частини, як стверджує

КА», що достеменно значить «Ісус

св. Симеон, щоб зробити Ним знак хреста на дискосі

11111

це уособлення страждань і

Христос

Перемога». Він розділяється

так, що ІС ставиться на верху дискоса, що є

український

християнський часопис

111 GІ о н dр .

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 201з

від кивоту, тобто на схід; ХС

ставиться

внизу, на захід, коло священика; НІ

на

но згідно свідчень св. Германа, св. Єфрема Сиріна та інших.

північ, а КА - на південь (див мШІюнок).

Після слів диякона «Благослови,

Тоді диякон, показуючи орарем на святу

Владико, теплоту» священик благословляє

чашу, мовить: «Сповни, Владико, святу

і мовить: «Благословенна теплота святих

чашу». Як лише диякон мовив, священик

Твоїх завжди, нині і повсякчас, і на віки

бере частиц:ю, яка лежить вгорі, ІС, творить

вічні. Амінь». І Диякон хрестовидно

нею хрест поверх святої чаші, мовлячи:

вливає до святої чаші теплої води, мовлячи:

«Повнота Святого Духа», опускаючи її в

«Теплота віри, повна Духа Святого.

Кров Христову. Цим єпископ чи священик

Амінь». І відставивши теплmу, стоїть дещо

показує, що хоч ми і бачимо хліб і вино, але

оподаmк.

воно вже стало Тілом і Кров'ю Христовою,

Проте, на Замойському синоді в

1720 р.,

де є правдивий Богочоловік Ісус Христос.

де були певні реформи й постанови, було

На це диякон відповідає ствердно: <<Амінь».

прийнято рішення:

У Східних народів також є вірування, що коли проливається кров з тша, то це

1) заборонити уживати 2) було скасовано

губки на Службі Божій;

вживання теплоти, себто доливання теплої

неминуча смерть і душа відділяється від

води до чаші перед святим Причастям; З)

тіла. Опускання в чашу з святою Кров'ю

прийнято поминання Римського Папи, 4) до

частиці святого Тіла Христового символізує

символу віри додано «і Сина». Крім того,

воскресіння Господнє. Слова священика

були прийняті рішення, що стосуються спо

«Повнота Святого Духа» вказують на те,

собу життя та вигляду греко-католицького

що вся дія відбувається під покровом і

духовенста: священики почали стригти

участю Святого Духа, як таїнство зачаття,

волосся, голити бороди, носити дещо

родження і воскресіння, так і це таїнство

реформований одяг. На цей час в багатьох

Євхаристії не обходиться без дії Святого

церквах УГКЦ після заклику повертатися

Духа.

до першоджерел вщновилось вживання

Далі диякон, взявпш теплоту, мовить до

теплоти й губки.

ієрея: «Благослови, Владико, теплоту».

Далі священик звертається до диякона:

Теплота - це трохи теплої води, яку з неве

«Дияконе, приступи», і диякон з північної

ликого кухлика вливають перед причастям

сторони приступає до 1єрея мовлячи:

до чаші. Теплота має досить практичне

«Подай мені, Владико, чесне і святе Тіло

застосування, коли раніше храми не обігрі

Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса

вались і в середині приміщень було досить

Христа». Священик бере з дискоса ча.сти-

холодно, а нерідко і мінусова температура,

ЦЮ

коли приходив час святого Причастя, то

«Священнодияконові (ім'я) подається

1 подає

в руки ДИЯКОНОВІ, мовлячи:

чаша-потир була досить холодна, так що

чесне і святе і пречисте Тіло Господа і

могли примерзнути уста священика до ча

Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на

ш~, тому почали використовувати теплу

відпущення гріхів його і на життя вічне».

воду, яка підігрівала чашу і робила теплою

Прийнявши від ієрея Тіло Христове, дия-

Кров Христову. Святі отці Сходу- це також

кон, накривши праву руку швою, вщходить

пояснювали як зшестя Святого Духа на

(або, за звичаєм, ліву руку правою), обі

Церкву Христову, що є містичним Тілом

йшовши престіл і ставши позаду нього з

Христа, як і це таїнство. Ця традиція у

трепетом і любов'ю, чекає на спільну мо

греків вже була в N столітті. Це встановле-

литву разом з пресвітером. Священик,

tНIGIOHd

український

християнський часопис

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 201 з

взявпш здолу одну частицю Святого Хліба з

покаяння: «Один із повішених злочинців зне

літерами ХС, мовить: «Чесне і пресвяте

важав його, кажучи: "Хіба ти не Хрис

Тіло Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса

тос? Спаси себе і нас І" А другий, озвав

Христа подається мені, (ім'я), єреєві, на

шися, скартав його й мовив: Чи не боїшся

відпущення гріхів і на життя вічне.

Бога, ти, що покутуєш ту саму кару? Бо ж

Амінь».

ми приймаємо кару, гідну наших учинків;

Приклонивши голову, всі разом мо

цей же не зробив нічого злого. І додав:

ляться: «Вірую, Господи, й ісповідую, що

Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє

Ти єси воістину Христос, Син Бога живо

Царство. Сказав Ісус до нього: Істинно

го, що прийшов у світ грішників спасти,

ка:JІСУ тобі: Сьогодні будеш зо .~1ною в раї)>

з яких перший я. Вечері Твоєї тайної

(Лк.

сьогодні, Сину Божий, мене причасни

гріхи словами молитви розбійника: «По

23, 39-43)), і перепрошуємо за всі свої

ком прийми, бо ворогам Твоїм тайни не

м' яни мене, Господи, коли прийдеш, у

повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда,

царстві Твоїм. Пом'яни мене, Владико,

але, як розбійник, сповідаюся Тобі:

коли прийдеш, у царстві Твоїм. Пом'яни

Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш, у

мене, Святий, коли прийдеш, у царстві

царстві Твоїм. Пом'яни мене, Владико,

Твоїм». Далі слідують слова молитви, яку

коли прийдеш, у царстві Твоїм. Пом'яни

уклала рання Церква- «Нехай не на суд і

мене, Святий, коли прийдеш, у царстві

не на осудження буде мені причастя свя

Твоїм. Нехай не на суд і не на осудження

тих Твоїх Тайн, Господи, а на зцілення

буде мені причастя святих Твоїх Таїн,

душі й тіла» згідно зі словами Святого

Господи, а на зцілення душі й тіла.

Писання: «Бо кожного разу, як їсте Хліб

Боже, милостивий будь мені гріш

цей і п'єте цю Чашу, звіщаєте смерть Гос

ному. Боже, очисти мої гріхи і помилуй

подню, аж доки Він не прийде. Тому хто

мене. Без числа нагрішив я, Господи,

буде їсти Хліб або пити Чашу Господню

прости мені>>.

недостойно, буде винний за Тіло і Кров

Ця молитва має досить глибоке й зміст

Господню. Хай, отже, кожний випробує

овне значення, вона вказує на ісповідування

себе самого і тоді їсть цей Хліб і п 'є цю

віри й свідомість своєї недосконалості

Чашу. Бо той, хто їсть і п'є, не розрізняючи

«Вірую, Господи, й ісповідую, що Ти єси

Господнього Тіла, суд собі їсть і п'є. Ось

воістину Христос, Син Бога живого, що

чому у вас багато недужих та хворих, а

прийшов у світ грішників спасти, з яких

чимШІо й умирають» (1Кор.11,

26-30).

перший Я». Далі слова цієї молитви

Завершальні слова молитви «Боже,

провадять нас до свідомості того, що ми є

милостивий будь мені грішному. Боже,

учасниками спасительної жертви, що була

очисти мої гріхи і помилуй мене. Без

встановлена Христом на Тайній Вечері і

числа нагрішив я, Господи, прости мені>>

триває тепер: <<Вечері Твоєї тайної сьогод

ні, Сину Божий, мене причасником

митаря, що був оправданий словами Хрис

прийми, бо ворогам Твоїм тайни не по

та: «А митар, ставши здалека, не смів і

вім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але,

очей звести до неба, тільки бив себе в гру

це перефразовані слова розкаяного

як розбійник сповідаюся Тобі>>. Також ми

ди, кажучи: Боже, змилуйся наді мною

запевняємо Христа у своєму щирому

грішним! Кажу вам: Цей повернувся ви

розкаянні (як розбійник, що перший увій

правданий до свого дому ... » (Лк.

ІІШJ

18, 13-14)

ДаЛі буде ...

шов до Небесного Царства через щире

український

християнський часопис

11 GІон dV

жовтень

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

201 з

Папа

Франциск:

вбаваfімо бражпього

0 своїм язако ! Там, де перебуває Бог, там відсутні

вбити Ісуса, але, за словами Папи Фран

ненависть, заздрощ1, завидування, там

циска, ті, хто у спільноті пліткують про

відсутні балачки, які «вбивають ближніх».

ближніх, про співбратів, чинять так само. У

На цьому наголосив Папа Франциск, про

цьому контексті він пригадав повчання

повідуючи під час святої Меси у каплиці

святого Івана Богослова, який у своєму

ватиканської резиденції «Дім Святої

першому Посланні перестерігає, що той,

Марти», відновивши після літньої перерви

«хто в серці ненавидить брата, той є люди

практику ранкових святих Мес у присут

новбивцею». «Ми звикли до пустослів'я, до

пліток. Скільки-ж то разів наші спільноти,

носn р1зних груп.

Святіший Отець коментував уривок з

наша родина, стають пеклом, у якому

Євангелії від святого Луки, в якому розпо

звершується отой злочин вбивання брата чи

відається про зустріч Ісуса з земляками під

сестри за допомогою язика!»

час відвідин Назарету. Назаретяни подивля

папа, наголошуючи, що заздрість, посіяна у

ли Ісуса, але чекали від Нього чогось вража

людському серці дияволом, спричиняється

ючого, «хотіли чуда, спектаклю», щоб

до руйнування, до нищення сімей та спіль

увірувати в Нього. А коли Христос докорив

нот.

відзначив

їм за їхнє маловір'я, «вони дуже розізли

Святіший Отець підкреслив, що в ці дні

лися. Підвелися і виштовхали Його на гору, щоб скинути вниз, щоб убити Його». «Погляньте, - сказав Святіший Отець, -

багато говоримо про мир, бачимо жертви застосування зброї, але потрібно замисли

тися і над нашою щоденною зброєю, якою є

як змінилася ситуація: вони розпочали з

<<Язик, обмови, пліткування». Кожна спіль

нота, родина, натомість, має жити з Госпо

хотіли вбити Ісуса. Це з причини завиду

дом Богом, бути «немов Небом». «Щоб у

гарного, з подиву, а завершили злочином

вання, заздрості, всіх подібних речей ... І це

спільноті, в сім'ї, в країні, у світі був мир,

не є подія, яка трапилася дві тисячі років

підсумував він, - ми повинні розпочати від

тому, бо це щодня трапляється у нашому

того, щоб перебувати з Богом. А там, де є

серці, в наших спільнотах. Коли в спільноті

Господь, там відсутня заздрість, там немає

кажуть:

«0, який добрий той, що прибув до

злочинності, ненависті , завидування. Є,

нас!» Про нього добре відзиваються першо

натомість, братерство. Просімо в Господа

го дня, другого вже не так дуже, третього

цієї ласки: ніколи не вбивати ближнього

дня починаються плітки, а закінчується все

своїм язиком, і завжди перебувати з Богом,

здиранням шкури». Назаретяни намагалися

подібно то того, як завжди будемо з Ним у небі», - закликав Папа Франциск.

t111GIOHd

український християнський часопис

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 201з

Іванна ПІСКУРСЬКА,

хвилювання від першого кохання

студентка факультету :журналістики

намарно.

Львівського національного університету ім.

все

Тому, цінуймо життя ще з юних шт, бо

Франка

це найпрекрасніший час для здійснення

Чи замислюємось ми над красою ЖИТТЯ,

яка дуже часто пролітає пов;з нас і зали шається непомітною. За великою горою буденних проблем ми не помічаємо най важливішого

саме життя, яке, як спалах

зорі, згасає. Ми крок за кроком йдемо до

мети, долаємо труднощі, нарікаємо, плаче мо, відказуємо самі на себе, забуваючи

його не повернеш. Не зміниш нічого, не перекреслиш минуле і не почнеш жити заново.

Правду кажуть: «Починаєш цінувати, коли вграчаєШ>>. Так і стається з нами, ~е коли прожито життя, починаєш розумпи

його велич і красу. Розумієш, скількох

помилок допустився, скількох добрих справ не зробив, чи то через суєrу, чи просто через лінивство. І коли вже з паличкою в руках

сидиш на лавці, помічаєш ті речі, яким ніколи не надавав значення. Тебе тішить спів пташок, сонечко, яке виглядає з-за хмар, і навіть подих вітру надає тобі сил. Ти вже не той, що колись, не ті вподобання,

мрій, фантазій, шукання себе та свого

покликання. Це час радості, сміху, любові.

Все невідоме нам і загадкове, прекрасне і хвилююче одночасно. Ми прагнемо, самі не знаємо чого, створюємо в уяві ідеальни~ світ, віримо в казку і просто чекаємо. Ц1нуймо молодість! Вона ж така прекрасн~. А ріка життя пливе, і її не зупиниш ... Часnше

усміхаймося, будьмо самим~ собо~ без всяких модних брендів та стишв поведшки,

будьмо добрішими, не падаймо у відча~ коли не складається на роботі чи в навчаню, коли доводиться переживати зраду або коли розчарування заполонило наші серця. Все налагодиться, варто тільки почекати. Дя куймо Богу за дар життя, промінчик сонця

над головою. Радіймо тоді, коли хочеться плакати. Цінуймо життя, воно ж таке швид коплинне

...

Час пливе непомітною рікою,

Забираючи все за собою, А ми ;живемо, не помічаючи цього.

погляд вже не той, і усмішка не та ...

Так рік за роком пропадає,

Розумієш - життя прожито . І якби не хотів

Життя окрилене минає...

ще раз відчути запал молодості, енергію та

ІІІШ

український християнський часопис

IGIOHdP

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 201 з

з nояснення.м їх 9ухое,ноzо з.місту (продовження)

Підготував о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

Єресі та марновірства

Єресь

це хибне вчення, яке стосується духовного світу й спілкування з ним,

відкинуте Церквою як таке, що явно протирічить Святому Письму та Передаюпо. До єресі часто веде особиста гординя, надмірна довіра до власного розуму та особистого духовного

MIGIOHd

український християнський часопис

ІШІ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 201з

досвіду. Причиною єретичних думок та

служіння, яка не відповідає волі Божій.

суджень може бути також недостатньо

Обрядовірство, досить поширене серед

повне знання вчення Церкви, богословська

церковного народу, тягне за собою марно

неосв1чеюсть.

вірство, законництво, гордість, розділення. окрема думка про

Недовіра до Бога. Цей гріх виражається

практичні моменти духовного житгя, яка ви

у вщсутності впевненості в тому, що пер

Марновірство

ходить за межі Святого Передання та цер

винною причиною всіх зовнішніх та внут

ковної віри, часто має корені в язичеських

рішніх життєвих обставин є Господь, який бажає нам істинного добра.

пережитках (магія, чаклунство, гадання, прикмети) і паразитує на церковному орга

Недовіра до Бога викликається тим, що

нізмі. Сюди належать: народні повір'я, ри

людина недостатньо вжилася в євангель

туали та прикмети, пов'язані з церковними

ське Одкровення, не відчула його основно

святами і днями пам'яті певних святих, ви

го вузла: добровільного страждання, роз

користання священних церковних предме

п'яття, смерті й воскресіння Сина Божого.

тів і навіть Святих Дарів в блюзнірсько

Від недовіри до Бога походять такі гріхи, як

магічних цілях. Марновірства - це бур'яни

відсутність постійної вдячності Йому,

на душевній ниві, що заглушують паростки

зневіра, розпач (особливо у хворобах, скор

духовності та правдивої віри. Паразитуючи

ботах), малодушність при важких обста

на людській душі, вони поглинають її енер-

винах, страх перед майбутнім, суєтні спро

пю, викривляють духовний шлях, заслоня

би застрахуватися від страждань й уникну

ють Істину Христову. Марновірства вини

ти випробувань, а у випадку невдачі

слшої довіри неправильним, нехристиян

приховане або явне ремство на Бога та Його промисел про себе. Протилежна чеснота -

ським джерелам і традиціям.

покладання своїх надій та сподівань на

кають внаслідок незнання вчення Церкви й

Обрядовірство. Відданість букві Писання та Передання, надання значення

Бога, повне прийняття Його промислу про себе.

тільки зовнішньому боці церковного життя

Ремствування на Бога. Цей гріх є

при забуванні його змісту та мети - ці по

наслідком недовіри Богові, що може при

роки об'єднуються під назвою обрядовір

вести до повного відпадання від Церкви,

ства. Віра в спасительне значення лише точ

втрати віри, боговідступництва та богобор

ного виконання обрядових дій, без враху

ства. Протилежна до цього гріха чеснота -

вання їх внутрішнього духовного змісту,

смиренність перед Промислом Божим про

свідчить про ущербність віри та зниження

себе.

благоговіння перед Богом, забуття того, що

Невдячність Богові. Людина часто

християнин має служити Богові в обновлен

звертається до Бога в періоди випробувань,

ні духа, а не згідно з старим законом (Рим. 7, 6). Обрядовірство виникає через не

навіть позбавити від них, навпаки ж, в

скорбот та хвороб, просячи пом'якшити або

достатнє вникання в Благу Вість Христову,

періоди зовнішнього благополуччя забуває

а Він нас зробив здібними слугами Нового

про Нього, не усвідомлюючи, що користу

Обря-

ється Його благим даром, не дякує за нього. Протилежна чеснота - постійна вдячність

доюрство свщчить про неадекватне сприй-

Отцеві Небесному за всі ті випробування,

Завіту не з букви, але з духу, бо буква

убиває, ~х же оживлює (2 Кор. З,

6).

втіхи, духовні радості та земне щастя, які

величі, або ж про нерозумну ревність

Він посилає.

ІИШ

няття вчення Церкви, яке не відповідає його

український

християнський часопис

MIGIOHd9

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 201з

ЯК НЕ ВАРТО СПОВІДАТИСЯ

,U Ір Іон

ІІІ

український

~~~~~:~нський

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 201з

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

3. Не варто сповідатися з гріхів інших

Свята тайна Сповіді (Покаяння)

примирення з Всевишнім і відвернення від огидного гріха. Вона установлена самим

Господом Христом, який дав раніше владу апостолам (свяшеникам чи Церкві) відпус

кати чи не відпускати mодські гріхи: «Прий міть Духа Святого! Кому відпустите гріхи

відпустяться ім, кому ж затримаєте

затримаютьсю> (Ів.

20, 22-23). Або ще це

сказав Спаситель: «Поправді ка:ж:у вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі,

розв'язане буде на небі ... » (Мт .. 18,

18).

Є й так, що певні люди, яю роками вщ

відують регулярно церкву, не в~~ють ~обр~ сповідатися, повторюючи поспино п сам1 помилки ... Тому це також належить до одних із вагомих завдань сумлінного

священика, щоби навчити вірних дійсно сповідатися із особистих гріхів, належно

каятися, зростати в духовності на дорозі спасіння. Інколи дитина м,оже краще

сповідатися за свою бабцю ... Отож, щоб краще знати, яка сповідь є доброю, треба наперед визначити, як не

варто сповідатися.

1. Не варто йти до сповіді непригото ваним (без іспиту сумління перед тим) На жаль, не раз так трапляється, що

хтось іде сповідатися без ретельної підго товки, тобто не перейшовши Божі чи церковні заповіді. Якщо, для при~ладу, учень чи студент не підготувався до ~спиту, то досвідчений учитель (викладач) швидко

це зауважить. Тож варто тут бути_ серйоз ним, розуміти, що насамперед сповщаємось перед самим Богом.

2. Не варто йти сповідатися, не вико навши покуту за попередню сповідь Взагалі-то на самому початку, після того, коли сказали час останньої сповіді, слід

сказати, що <<Покуту відмовив». Просто буде далі інша покута і можна забути, що до чого.

Як не дивно, часто це полюбляють

практикувати саме жінки. У спов_іді треба поставити себе перед Всевишюм, свою

власну ситуацію, життя. «Чоловік- пияю>, <<Невістка погана», «діти не слухають» тощо

не цілком клеїться зі щирим особистим

покаянням.

4. Не варто йти до сповіді з примусу Виявлення прогрішень у Таїнстві Пока яння

глибока потреба кожної християн

ської душі. Краще пояснити її теж с_воїм дітям, друзям, знайомим, ще комусь, ючого

не накидаючи і нікого не заставляючи проти

волі. Сам Господь Христос нікого не тягнув за собою силою, немовби на мотузці, наго лошуючи, що хай за ним іде той, хто хоче. Розповідав якось один священик, що,

мовляв, він раніше сповідав у храмі :п?~ей в часі Великого Посту. І от до нього ПІД1ишов

один хлопець. Душпастир відразу зауважив, що він далекий від тих справ ... Спитав його, чому він узагалі прийшов. Той відповів, що його заставила це зробити мама, зазначив ши, що ... не дасть на Великдень їсти паски,

якщо той не висповідається. Отець при нагоді ще спитався, чи хлопець хоч вірить у Бога. Виявилося, що - ні. Прийшлося тривало пояснювати, що Всевишній все таки існує ...

5. Не варто розуміти святу сповідь як «психологічну розрядку», роблячи з неї своєрідну карикатуру

Хоч Таїнство Сповіді й дотичне до люд ської душі, однак священик не є тради

ційний психолог. Найперше він духовна особа, служитель Вселенської Христової Церкви. Буває, що в деко.го появл~ється

якась проблема в родиш, зразу б1жить

сповідатися, точніше переповідати все докладно, щоб потім «стало легше». Не раз за надмірною багатослівністю не видно сердечного розкаяння. Дехто іде нібито й до сповіді, та насправді хоче просто погово рити, бо може й не мати вдома з ким. ~ час

на . сповідь, є на духовну розмову 1 т.д. український християнський

часопис

І~ о "

urfJ А

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

•

жовтень 201з

Справжнє покаяння, між іншим, часто

божевільні ... Всі грішні без винятку, тільки

ходить у пар1 з лакоючюстю.

хтось більше, а хтось менше. Одні відвер-

6. Не варто переносити вину на інших

таються вщ гріхів, інші до них звикають,

за скоєне, когось обмовляти, втягуючи

називаючи чорне білим. Криза усвідом-

сповідника у новий гріх обмови

лення гріха, на жаль, в наш час наявна ...

Звинувачувати треба передусім свої

11. Не варто себе весь час хвалити

гріховю дша, за них щиро жаліти з великої mобові до Господа, їх ненавидіти. Рекомен

литься рано й увечері», <<Ходить до церкви»,

довано починати сповідатися з найважчих

«нікого не вбив», «нічого не вкрав» і т.д"

провин, доходячи поступово до легших.

7. Не варто звинувачувати священика, у якого сповідаєтесь

І таке буває. Якщо вам щось у комусь не подобається (теж священикові), це ще не означає, що можна вже вдаватися до образ, зокрема, у цілком не відповідний для цього час. Так можуть поступати теж особи з

психічними відхиленнями.

8. Не варто постійно на всіх сповідях говорити те саме, немовби якийсь вив чений заздалегідь сценарій

Одна з умов доброї сповіді - постанова

Звичайно, це похвально, що хтось «мо

однак у сповіді ми маємо казаrn те, що зроби ли насамперед погане. Священик же вкінці

має дати розгрішення саме від гріхів". Якщо людина себе протягом сповіді весь час хвалить, то хіба дуже вона відрізняється від фарисея в тій біблійній притчі, котрий теж себе вихваляв перед Богом на противагу до митаря, що чітко усвідомлював свою грішність? Не раз великі святі на землі вважали себе «великими грішниками» з великої щжори. Покора - маш всіх чеснот.

12. Не варто

йти до сповіді і не розу

міти, що таке гріх у Церкві

поправитися, не вертатися до колишніх

Гріховне зло має своє жахне обличчя,

гріхів, особливо тяжких. Тому треба над

має здатність поширюватися скрізь. Треба

собою працювати, вдосконалюватися,

знати, що є насправді гріхом, які є гріхи в

позбуватися «улюблених» гріхів (анти чеснот), що призводять до духовної смерті.

суті, щоб не сповідатися з того, що ним узагалі не є, ніколи не було і не може бути.

9. Не варто сповідатися лише раз на рік чи на кілька років

цький катехизм, відповіду духовну літера

Сповідь «раз на рік» у час Великого Посту - це мінімум. Хто дійсно дбає за чистоту власної душі, за щасливе вічне

життя, то робитиме це якомога частіше - раз

Не проблема сьогодні придбати католи туру про Таїнство Сповіді. Не живемо ж у Середньовіччі ...

13. Не

варто приховувати свої певні

«страшні гріхи»

на тиждень, місяць тощо. Як би це, нап

Священики нині обізнані неабияк з

риклад, виглядало, якби хтось так рідко

численними mодськими гріх~. Рідко кого здивуєш чимось новим - ніхто не впав

мився

один раз у році? Як би він тоді

почувався сам чи інші біля нього? Справжні

несподівано з неба. Треба грішити встида

християни сповщаються часто, як і прича

тися, а не виявляти прогрішення на сповіді.

щаються. Не знаємо, чи доживемо до наступної сповіді ... Час непевний.

стилася до кінця від гріховного тягаря і

10. Не варто йти до сповіді й мовчати, казати, що цілком нема гріхів". У такому разі священику треба спитати, чому особа до нього прийшла. Відомо, що

Для чого поступати так, щоб душа не очи сумління (Божий голос у ній) не давало попм належного спокою та внутрішньої

радості? Отож, сповідайтеся добре!

гр1хш не мають лишень маленькі діти та

itllGIOHdJ'

український християнський часопис

ВІ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 201з

(];.ІLа.Жеииі •

eepge.;n ...

чtLn!nL

(продовження)

о. ВасWІь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ Люди, які ведуть праведне життя, над

"Під час Великого посту особливо і з

звичайно приємні Богові. Чому? Бо вони

глибокою участю роздумуймо над

схожі на ангелів. Тому св. Василій Великий

страстями Христовими й робімо іспит

так і каже: "Непорочні є ангелами в люд

совісті, замислюючись над тим, котрий із

ській подобі". Та й св. Іван Золотоустий

наших гріхів завдав Христові особливого

навчає, що "чистота- це ангельська чесно

болю. Я намагатимусь виправитися й бути

та, завдяки котрій людина уподібнюється

співучасницею терпінь, удвічі більше

ангелам".

покутуючи. Я суворо контролюватиму свої

Якщо так, то є дві ангельські родини:

очі, плекатиму чисті думки, торкатимусь

одну створив Бог і вона живе у небі, про

хворих більш лагідно й більш співчутливо,

славляючи свого Творця; а другу ангель

більше дбатиму про тишу серця, щоб краше

ську родину започаткував на землі сам Ісус

чути Його слова втіхи й уміти цілих серцем

Христос, щоб і вона прославляла Бога, як

потішити Ісуса". "Ми постійно чуємо таке:

ангели в небі (св. Єронім). Ці дві родини дуже любляться, бо як

"Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство" (Мт.

свідчать життєписи багатьох Святих, анге

18, 3).

ли охоче приятелюють із непорочними

дитиною означає мати чисте

Що ж означає бути дитиною? Бути

людьми, доводячи, що вважають їх рівними

серце; серце, в якому живе Ісус; серце, яке

собі . Але, строго кажучи, праведні душі

може завжди казати: "Ісусе, Ти в моєму

невинне

перевищують ангелів, бо вони змушені

серці, я вірю в Твою ніжну любов до мене.

боротися з власним тілом, а ось ангели

Я люблю Тебе". Саме таким має бути наше

позбавлені подібної боротьби.

серце, твоє і моє, і тих найменших цього

І до такої боротьби, закликає сам Хрис

світу, щоб ми могли підносити очі вгору,

тос: "І коли твоє праве око тебе спокушає,

дивитися на хрест й усвідомлювати, як

вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі,

сильно Ісус полюбив мене і кожного з нас

щоб один твій член загинув, аніж щоб усе

зокрема".

твоє тіло вкинуто в пекло. І коли твоя пра

"Чому я хочу заховати чистоту? Бо я -

виця тебе спокушає, відітни іУ і кинь геть

Христова наречена, наречена Сина живого

від себе: ліпше тобі, щоб один твій член

Бога. Я хочу доховати чистоту з огляду на

загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло в

працю, яку маю виконати як Христова

пекло" (Мт.

5, 29-30).

співробітниця. Моя чистота мусить бути

В ангельській родині на землі донедавна

настільки великою, щоб могла притягнути

перебувала блаженна мати Тереса з Каль

до Найсвятішого Ісусового Серця найбільш

кутrn, а зараз вона вже в небесній родині. Та

нечистих".

з нами залишились її листи, її думки, її лю

ДШІібуде .. .

бов до найбідніших. Чудові роздуми знахо димо в її листах і про святу чистоту:

ІІ Ш

український християнський часопис

IGIOHdP

жовтень

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

201 з

Отець MuиaUno Меnьнuк Йосип САЛЯК Огець М. Мельник- доктор богослов'я, професор Перемишльської духовної

семінарії, парох Нижанковицької церкви народився в

1903 р.

вс. Лихачі Любачів

ського повіту в селянській сімrі.

ковичах свої сім'ї: Качковських, Ціцімір ських, Котинських. Отець М. Мельник допомагав сестрам виховувати їх дітей, дати їм освіту. Одна з племінниць Софія згадує, що у своєму жит

Батько Іван працював лісником, а мати

ті не зустрічала більш чутливої, гуманної

Катерина виховувала дітей, вела домашню

людини, якою був їх вуйко. Він замінив їм

господарку. Крім Михайла, в сім'ї було

батька.

п'ятеро дітей. З них

4 сестри Юлія, Софія,

З прибуттям о. Мельника в Нижанкови

Катерина, Іванна і брат Іван. Всі діти здо

чах активізувалася робота «Просвіти»,

були початкову освіту. До школи доби

гуртків художньої самодіяльнбості, Союзу

ралися з труднощами, доводилося ходити

українок, спортивного клубу, дитячої

через густий ліс, долати кучугури снігу.

Марійської дружини. При «Просвіті» пра

Сестри обмежилися 4-ма класами почат

цювала бібліотека з великим читальним за

кової школи, а Михайла та Івана батьки

лом. З ініціативи отців М. Мельника та

послали на навчання у семінарію в Гінзбург

Степана Кошіля були створені два хори

(Німеччина). Іван пішов по іншому шляху,

(мішаний і чоловічий), які виступали з

залишив семшар1ю, закшчив шсничу

концертами в навколишніх селах, в с. Пі

школу. Працював на посаді лісничого.

куличі на вшануванні пам'яті Січових

Одружився і залишився жити в Німеччині.

стрільців, на концертах, присв'ячених па

Михайло дуже добре вчився успішно

м'яті Великого Кобзаря. Не один раз викли

закінчив семінарію. Після висвячення

кала отця Мельника польська влада за

о. Михайло переїхав до Перемишльської

організацію Шевченківських вечорів. Але

єпархії, здобув звання доктора богослов'я, а

настільки вміло проводив роботу з націо

згодом професора Перемишльської духов

нального та духовного виховання молоді,

ної семінарії.

що не допускав НІЯКИХ порушень.

Отець Мельник розпочав свою душ

Огець Мельник всіляко намагався утри

пастирську діяльність в м. Нижанковичі в

мати від полонізації українських дітей.

1933р. після раптової смерті о. Івана Гриня.

Намагався підтримати здібних дітей, готу

Прибув в Нижанковичі з великою родиною

вав їх до вступу у Краківський, Львівський

(сам був нежонатий): з 4-ма сестрами і 2-ма

університети, у духовну семінарію. Переко

племінницями Софією та Євгенією. Най

нував батьків посилати дітей на навчання у

старша сестра Іванна після розлучення з

Перемишльську гімназію. За його активної

чоловіком з двома доньками Софією і Євге

підтримки прихожани побудували другу

нією в

1942 р.

виїхала на роботу в Німеч

греко-католицьку церкву у

1938 р. у Заболо

чину. Після закінчення П Світової війни

тцях (околиця Нижанкович), а також

переіХала у Францію, де зараз живуть.

побудували новий будинок <<іlросвіТИ>>.

Інші три сестри створили у Нижан-

,;u І р Іон JI fJ \1 Ur

ІІІ

український

~~~~~~~нський

Отець Мельник викладав моральне

611

ІІІ!Ш

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 201з

богослов'я у Перемишльській духовній

«0.

семінарії. Семінаристи шанували його як

спокійно. Він сказав: «Успокойтесь, не

Мельник прийняв мене прихильно,

вченого і як Генерального Вікарія Переми

бійтесь і не журіться. Радянська влада хоче

шльського «Єпископа на Дрогобиць

знищити нашу Церкву, але їй не вдасться. Я

ко__:_Самбірській частині Перемишльської

маю секретні зв'язки із сусідніми держа

єпархії»

згадує о. Іван-Иосип Новак,

вами. Західні держави поставили вимогу,

Після П Світової війни вирішувалося

шилися у Польщі. За кілька місяuів тут не

чсвв.

щоб терени Перемишльської єпархії зали

питання кордону між Польщею і Україною.

буде радянської влади. Якщо би ми гостро

Окремі села, зокрема Молодовичі, Мальго

запротестували проти об'єднання, то радян

вичі, які належали до парафії о. Мельника,

ська влада арештувала

відійшли до Польщі. На цих теренах

Церковний провід, наших священиків. Щоб

активно боролася УПА з більшовиками. А з

таких арештів не було, ми за їх наказом

знищила наш

1945 р. розпочалася операція <<Вісла»

створили Ініціативну групу, обіцяли посту

масове знищення та вигнання українців із

пово відокремлюватися від Риму і приєдна

весни

споконвічних земель, які тепер належать

тися до Москви. Але цього не буде, бо влада

Польщі. Необхідно було захищати церкви

невдовзі залишить наші терени. Отже

від руйнування, священиків та віруючих від

працюйте, як до тепер, будьте спокійні, не

масового вивозу та фізичного знищення.

бійтесь».

Отець Мельник входитБ до складу Ініці

Але його надії не здійснилися. Радян

ативної групи щодо приєднання Греко

ська влада залишилася на цих теренах

католицької Церкви ДО Православної

виконувала свої плани. Отця Мельника

російської. На запитання просвітян,

поставили православним єпископом у

місцевої інтелігенції про причину вступу в

Дрогобичі.

Ініціативну групу о. Мельник відповідав:

У цей час релігійна атмосфера ставила

«Не судіть нас строго, ми маємо в цьому

складнішою. Отець Новак шукав вказівок, пояснень як дальше працювати, щоб збе

СВОЮЦШЬ».

А ціль була одна - зберегти Церкву, віру

регти вірність єдиній Католицькій Христо

ючих в радянський період. Отець Мельник

вій Церкві. Шукав поради в отців Редем

надіявся, що окупація теренів Пере

mористів, зустрівся з отцем-монахом Стер

мишльської єпархії є тимчасовою, так його

нюком, який заспокоїв його і заохотив до

втривалості. Ідучи по Львову, зустрів о. Фе

запевняли захщю сусщи.

о. Іван Новак, ЧСВВ, будучи завідателем

парохії Стара Сіль, яка розміщена між

дорика, монаха

- Василіянина, який пора

див йому написати заяву в Центральний

Хировом і Старим Самбором, описує своє

комітет Компартії, обіцяти лояльність до

знайомство з о. Мельником. У

р.

радянської влади та просити можливості

появилося у прес~ повщомлення про ство

залишитися при дотеперішніх релігійних

рення у Львові Ініціативної групи, метою

переконаннях. Цю заяву повинні підписати

1945

якої було об'єднання Греко-Католицької

багато священиків. Отець Новак звертався

Церкви з Православною російською. У

до багатьох священиків, але згоди ні від

склад цієї групи входив о . Мельник. Отець

кого не отримав. Мав надію отець, що на

Новак, молодий священик, затривожився

празнику Преображення Господнього у

ціллю Ініціативної групи і вирішив зустрі

Судовій Вишні він цю справу полагодить.

тися з о. Мельником, з'ясувати, як далі

Але не судилося. За декілька днів .до праз

проводити Служби. Ось що пише о. Новак:

ника енкавидисти арештували о. Новака. український християнський часопис

IGIOHi1P

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

жовтень 201з

Слідство велося безпощадно , жорстоко з

листами до о. Мельника. Листи возила мати

побоями, лайка.ми . У Старій Солі пара

о. Новака. У

фіянка з Запоріжжя , яка знала обласного

церковні справи загострилися і даш

прокурора і за її клопотанням о. Новака

допомагати не зможе.

1950 р.

о. Мельник сказав, що

відпустили. Проь.wор запропонував йому

О . Новак поїхав у Львів на бухгалтерські

відвідати о. Мельника. Зустріч відбулася.

курси, де його арештували і вивезли у

Отець Мельник розмовляв відверто без

Сибір.

свідків, запитав , чи підпишеться на заяю

Отець Новак висловлював думку, що

про перехід до Православної Церкви. Отець

о. Мельник повинен був рішучіше відсто

Новак відмовився. Тоді коротко пропонував

ювати єдність Греко-Католицької Церкви з

о. Новаку не підписуватися, а взяти від

Римом. Ідеї о. Мельника не здійснилися.

нього посвідку про те, що справа полагод

Його використала радянська влада для

жена, щоб цією посвідкою захиститися від ревізій, арештів. Отець Новак відмовився

об'єднання Церков, а коли став непотрібним або не виконував наказів органів влади, його ліквідували (отруїли). Він стає жер

вдруге.

Отець Мельник спокійно сприйняв від

твою більшовицького режиму. Такої ж дум

мови і запропонував розмову перевести на

ки дотримувався вікарій українських греко

іншу тему, бо має прийти його секретар.

католицьких церков у Польщі о.- мітрат

Коли прийшов секретар, о. Новак впізнав в

С. Дюбина. Він писав: «Отець Мельник не

ньому слідчого КГБ, що брав участь у його

був жодним зрадником, а радше мучеником

справі, який жорстоко поводився з ним.

за нашу Церкву. Він хотів рятувати нашу

Вкінці о. Мельник сказав о. Новаку їхати

Церкву, священиків і вірних і за це буq стра

в парохію, лікуватися і коли виникне

чений. Правдивих зрадників ворог ніколи не

необхідність, звертатися до нього, він буде старатися допомогти. Протягом кількох

ліквідовує, а використовує у своїх цілях. Тоді

років о. Новак звертався за порадами лише

були виняткові обставини. Це визнав навіть папа Павло 11 і не називав це зра

дою» (Лист о. С. Дюбини, березень

MIGIOHd

український християнський часопис

1996р.).

---

flJI

І ВШ

жовтень

201 з

НА ПРОХАННЯ ПАПИ ЦЕРКВА ВІДКРИЛА МОНАСТИРІ

ж І -

ДЛЯ БІЖЕНЦІВ

І.

Папа Франциск закликав монахів і монахинь під час свого візиту в єзуїтському центрі біженців в Римі відкрити пусті монастирі для

/L- 1 • ulr'~Pl:.!.tll\~ 1 • !(ар OlfU І,/(1Щ

біженців. Деякі монаші чини вже працюють над цим. «Цей голос Папи на захист бідних є пророчим криком, який закликає Церкву з більшою відповідальністю зайнятися бідними. Про

деякі речі легко просто говорити. Слова Папи є заохоченням до конкретних дій. Вони пробуджують совість», - говорить генеральний вікарій салезіан о. Адріано Бреголін.

,,,

""'. ""'

,~~\\ .._ .....

1й І r:nriep1azr..11i. Р ,r)ю Ваrr.иш11

ЦЕРКВА В ШВЕЙЦАРІЇ ПРОТИ ЄВГЕНІКИ IN VITRO Єпископат Швейцарії скритикував рішення Комісії Науки, Освіти й Культури Ради Кантонів про ухвалення закону на тему передімплант

аційної діагностики. Йдеться про можливість медично досліджувати створений в штучних умовах методикою

in vitro людський ембріон, у

тому числі проводити над ним генетичні тести чи операції на окремих клітинах. Подібну практику євгеніки, тобто покращення людського виду, колись використовували нацисти.

«Суспільство не стане кращим, коли дозволить собі вибирати ті ембріони, які вважаються добрими, і знищувати інші»

написано в

заяві Біоетичної Комісії Конференції Єпископату Швейцарії. «Церква не визнає ·добору, селекції чи знищення людських істот поступом. Натомість, схвалює скерування техніки на новаторські рішення, які шануватимуть кожне людське ЖИJТЯ)> - написано у зверненні.

БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ЗАКЛИКАВ НЕ ПЕРЕДАВА ТИ ЗНАКОВИХ СВЯТИНЬ ОДНІЙ КОНФЕСІЇ Глава УГКЦ Блаженніший Святослав звернувся до Голови Верховної Ради України Володимира Рибака та голів депутатських ju \-tt.д1'1f.r·~ii~ щ 111...1·~s.u,

1"'C:.,.z1r-i

фракцій Партії регіонів, ВО «Батьківщина», партії «УДАР Віталія Кличка» та ВО «Свобода» не підтримувати законопроекти №№

2993, 3194 та 3007, метою яких є передача знакових християнських святинь

одній конфесії. Насамперед ідеться про комплекс споруд Києво-Печерської лаври у

складі

113 об'єктів (ХІ-ХІХ ст.), Почаївську лавру у складі б об'єктів

(ХVШ-:ХХ ст.), церкву Богородиці (Десятинну) ум. Києві. Блаженніший Святослав наголосив, що Українська Держава повинна зберігати ці святині у своїй власності й не передавати жодній

конфесії доти, допоки в Україні не буде відновлено церковної єдності часів Володимирового хрещення. Він попереджає, що спроби передачі цих святинь у власність будь-якої з християнських конфесій <<Викличуть велике збурення в релігійному середовищі та в усьому українському суспільстві». український християнський часопис

11GIOHdP

НОВИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

7 ВЕРЕСНЯ-ДЕНЬ ПОСТУ ТА МОЛИТВИ ЗА МИР У СИРІЇ 7 вересня оголосив у Католицькій

Святіший Отець Франциск

Церкві <<днем молитви і посту за мир у Сирії, на Близькому Сході та в усьому СВlТШ.

/а 'lal'1tpla.IU.1/li:

KptY)O

Папа звернувся до всіх місцевих Церков з проханням організувати

відповідні моління й закликав інші релігії до спільної молитви. Приєднатися вірних до молитви закликав Глава українських римо

католиків архиєпископ Мечислав Мокшицький та Предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. У католицький церквах у той день відбувалися молебні за мир.

На площі Святого Петра у Ватикані Папа Франциск очолив молитовні чування, у яких взяли участь тисячі віруючих: римляни й туристи, серед них були й громадяни Сирії. Прийшло багато членів Колегії кардиналів.

В АМЕРИКАНСЬКІЙ ШКОЛІ ДІВЧИНЦІ ЗАБОРОНИЛИ ПИСАТИ ПРО БОГА В одній зі шкіл міста Мемфіс, штат Тенессі,

1О-річній дівчинці

заборонили писати про Бога в шкільному завданні. 1а НШ1Іt!рt'Щ<'НІ Кр ~r>

Учитель попросив ученицю Ерін Шід написати, кого вона вважає своїм кумиром. Дівчинка написала, що її кумиром є Бог. Вчитель сказав, що вона не може писати про Бога і повинна вибрати когось іншого. Тоді учениця вибрала Майкла Джексона. Після цього випадку мати Ерін Еріка Шід попросила керівництво школи показати статут, який би забороняв говорити про Бога в стінах школи. Представник навчального закладу розповів, що вчителі не мають права говорити про релігію, але також вони не мають права забороняти учням говорити про віру.

АНГЛІКАНСЬКА ЦЕРКВА ВКЛАЛА ГРОШІ В КОМПАНІЮ, ЯКА ВИГОТОВЛЯЄ ЗБРОЮ В Англії вибухнув скандал довкола вкладів Англіканської церкви. Як стало відомо ця протестантська деномінація вклала

1а ~faflkJ ;u'<L'!1/, cat/1011c 111!" <"1.org. ~ю

1О мл:Н. фунтів General Electric, яка є одним з найбільших виробників зброї у світі. Зокрема General Electric та її філія Geleral Aviations виробляють безпілотні літаки, військові гелікоптери та стерлінгів в компанію

військові літаки. Для англійського суспільства виникає питання моральності такого кроку Англіканської церкви.

ИDІ

ІІШ

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

жовтень 201з

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

МолоgіЖна проща

go ГошfвсьkоТ ooameпf З нагоди Року віри і 1025-ліnя хрещеІПІЯ

ЧСВВ (Червоноград), о. Іван Логай, ЧСВВ

Русі-України відбулася чергова молодіжна

(Дрогобич) , браття-василіяни з Крехова й

проща до Гошева на Ясну Гору під єван

Брюховичів, семінаристи та сестри

гельським гаслом «Учителю .благий, що

василіянки з Івано-Франківська. Також до

мені робити, щоб успадкувати життя

успіху молодіжної прощі долучилися

вічне» (Мк

числеmn ашматори-волонтери.

1О, 17).

Цю актуальну прощу

(для молоді та родин), котру зорганізував

Молодь віталась часто по-християнськи

голова молодіжної комісії Провінції Най

з перехожими, несла попереду Господній

святішого Спасителя в Україні о. Йосафат

хрест, українські, Марійські, папські пра

Фітель, ЧСВВ, Ігумен василіянського

пори, а найголовніше - палку віру, надію та

монастиря Царя Христа в Івано-Франківську,

любов у серцях. У нелегкій дорозі всі спіль

благословили правлячий єпископ Івано

но молилися Вервицю, слухали духовні

Франківської Митрополії УГКЦ Володи

повчання священиків, мали богослужіння,

мир Війтишин та Протоігумен о. Пантелей

зупинялися у визначених м1сцях на в1дпо-

мон Саламаха, ЧСВВ.

чинок, трапезували тощо. Господь пода

Молоді люди йшли до святого місця, Цариці Карпат, з усіх усюд: м. Івано

Франківська, м. Червонограда, м. Львова,

рував тоді чудову погоду для паломющгва.

Близько

800 осіб злилися водно вже на

Ясній горі поруч Гошівського Свято

м. Сколе - з численних місцевостей Укра

Преображенського монастиря ОО. Васи

їни. Також до велелюдного паломництва

ліян . У Гошеві на прочан (активних

приєднались учасники з Києва та Вінниці.

молодих християн) чекали великі намети,

Юними паломниками різних потоків

неподалік яких можна було теж періодично

духовно опікувалися о. Иосафат Фітель,

харчуватися.

(Червоноград), о. Захарія Слободян (Чорт

. 18 :ОО відбулась св. Літургія, яку очолив о. Йосафат Фітель, ЧСВВ,

ків), о. Миколай Микосовський, ЧСВВ

відповідальний за працю з молоддю, у

(Івано-Франківськ), о. Ігнатій Москалюк,

співслужінні з о. Севастіяном Бондаренком,

ЧСВВ, о. Севастіян Бондаренко, ЧСВВ

український

християнський

часопис

itl І GІ о н

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

жовтень 201з

ЧСВВ, о. Йосифом Щуром, ЧСВВ, о. Захарією Слободяном і о. Миколаєм Микосовським, ЧСВВ. Затим присутні взяли участь у Хресній Дорозі, яку провадила молодіжно християнська спільнота «Еммануїл» з м. Івано-Франківська у супроводі молодіжного хору «Осанна»

обидвоє належать до

василіянського храму Царя Христа. А після співаної Вервиці

була Адорація Святих Тайн під духовним проводом о. Йосафата Фітеля, ЧСВВ та о. Миколая Микосовського, ЧСВВ. О. Йо сафат виголошував змістовні речі для роздумів перед Євха ристійним Христом, закликаючи до більшої любові нашого

Спасителя, вдячності Йому за все в житті. Як вибило 00:00, розпочалися традиційно нічні чування для численної молоді. Їх провадили о. Севастіян Бондаренко, ЧСВВ, Євген Перепічка з Івано-Франківська та Тетяна Годісь з Червонограда. Зігріли присутніх своїм змістовним співом «Міс

Україна-2013» Анна Заячківська (Івано-Франківськ), о. Йосиф Щур, ЧСВВ, настоятель Покотилівського монастиря (Харків), та бр. Михайло Лехновський, ЧСВВ з м. Кам'янця-Подільского.

Небесне швидко здружилося з земним. Хто бажав, мав нагоду висповідатися зі своїх гр1Х1В, очистити як слід душу.

У не.:rілю

25 ceprrnя після Утрені, сніданку паломники мали

Службу Божу, що стала завершальним акордом цьогорічного молодіжного паломництва до Гошівської Богоматері. Очолив Літургію місцевий ігумен о. Дам'ян Кастран, ЧСВВ у спіль ності з іншими священиками. Вкінці ще було благословення всіх свяченою водою, зокрема перед початком нового шкіль ного року.

Проща .JОдала молодим людям нових сил, потрібних для християнського ЖИТІЯ, окрилила душу, збагатила безцінну віру. Хай всемогутній Господь і надалі кличе охочих на такі важливі духовні заходи попри не раз лукаві нашіптування світу. Наступна така молодіжна проща відбудеться

21-24 серпня

2014р.

i111GIOHd

український християнський часопис

ІП І

І ВИ

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

жовтень

201 з

Освячення каплички в СШ №19 м. Івано-Франківська о. Миколай МИ.КОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

1 вересня цього року на

До цього дійства неабияк спричинився

свято 1-го дзвінка в загальноосвітній школі

Небувала подія

шкільний директор Микола Білоокий, з

19 м. Івано-Франківська: троє місцевих

ініціативи якого було виділено окреме при

священиків, а саме о. Йосафат Фітель,

міщення на першому поверсі для спільної

ЧСВВ, Ігумен та парох василіянської оби

чи приваrnої молитви учнів.

№

телі Царя Христа, що на «Майзлшо>, о. Ми

У своїх промовах священнослужителі

колай Микосовський, ЧСВВ, духівник

дякували дирекції школи за це старання,

згаданого навчального закладу, та о. Ми

висловшовала радість, висловшоючи поба

хайло Віхоть, колишній учень Цієї школи,

жання, щоб подібні каплички були у всіх

освятили у присутності численних учите

школах Івано-Франківська - з інтелеюуаль

лів, школярів, батьків духовний куток

ним вихованням завжди має йти в парі ви

кашnщю Покрови Пресвятої Богородиці.

ховання релігійно-моральне.

український християнський часопис

11GIOHiJJ'

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

жовтень 201з

СВЕРЖАНСЬКИЙ ВАСИЛІЯНСЬКИЙ МОНАСТИР 11

УСПІННЯ ПРЕСВЯТОІ БОГОРОДИЦІ

Володимир ГІЩИНСЬКИЙ, викладач Борщівського агротехнічного коледжу

Василіян ський монастир в Новому Свержані (сучасна Білорусія) заснував гетьман Литовський князь Міхал Радзивіл в

1643 р.

при церкві Успіння Пресвятої Богородиці. Ця

церква була споруджена на кошти родини Радзивілів у дерев'яної церкви, збудованої ймовірно ще в князь Радзивіл на користь василіян записав

il11GIOH

український християнський часопис

1590 р. на місці більш давньої 1511 р. Для забезпечення діяльності обителі

74 тис. злотих і чотири села.

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

1652 р.

жовтень

201 з

Свержанський монастир на

Мінській капітулі був прийнятий до Чину і входив у Конгрегацію Пресвятої Трійці Руського Чину св. Василія Великого. Ігумен монастиря брав участь у Капітулах і мав право голосу на них, тобто монастир нале жав до вока.trьних монастирів Провінції. У Свержанській чернечій обителі васи ліяни відповідно до рішень Дубненської

капітули

1743 р. протягом 1743-18~1 Р~· 1797 р. 1 сем1-

утримували свій новіціат, а з

нарію. У заснованій за велінням князя Міхала Радзивіла обителі, окрім теологіч них наук, тут перших три роки навчання

вивчали латинську, грецьку мови, історію, математику, граматику, а в четвертий

риторику, філософію, теологію, догматичне і моральне богослов'я. Тут навчалося до

вихованців. Протягом всього часу існування

цього василіянського навчального закладу в монастирі його ректорами були: о. Інокен тій Ясткевич, ЧСВВ, о. Ігнатій Шумкевич, ЧСВВ, о. Октавіан Довгірд, ЧСВВ, о. Олек сандр Буткевич, ЧСВВ, о. Владисл~ав Полкотицький, ЧСВВ, а викладачами: о. Ио сафат Маршевич, ЧСВВ, о. Іоан Плевако,

ЧСВВ, о. Мельхіор Попіолковський, ЧСВВ, о. Теоктист Денесович, ЧСВВ та ін. Коли в результаті П поділу Речі Поспо литої у

1793

р. землі Білорусії ввійшли в

склад Російської імперії, почалася посту пова ліквідація З'єднаної Церкви. Згідно з планами Синоду РПЦ передбачалося будь що знищити на цих землях насамперед

Василіянський Чин. Число монастирів Литовської Провінції Чину зменшилося із

83 до 23

а щоб ослабити василіян, закрива-

лися їх навчалью заклади, ус1 монастирсью

маєтки передавалися на різні потреби Цер кви. Зокрема монастирські добра і капітали Свержанського монастиря були передані в

1827 р. під юрисдикцію Раковського Свято Миколаївського монастиря. Василіянська чернеча обитель в Новому Свержані була у

ІПІ

списку серед перших

монастирів, які

мали бути ліквідовані відповідно до указу від

червня

1834 р.,

а також Духовна

Колегія , перед якою російський царизм

ставив завдання ліквідації З'єднаної Церкви і Василіянського Чину. Але остаточно василіянський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в Новому Свержані припинив своє існування тільки у

1836 р.

У монастирській церкві була майстерно виконана ікона Пресвятої Богородиці, яку місцевий люд вважав чудотворною. Образ

Пресвятої Богородиці був коронований: Внизу ікони у вишуканій бароковій рамц~ на латинській мові напис: «Свержанську

ікону Пресвятої Богородиці славну чудами князі Радзивіли Отцям Василіянам пода рували». По обох сторонах рамки під кри лами орла, який розпростер їх над нею, з

правого боку - герб Радзивілів, зліва-:- герб Вишнівецьких. У

1857 р.

на честь ~кони

було укладено Акафіст. Повний перелік чудотворних дійств Матері Божої у Све~ жанській іконі склав о. Петро Дунковськии.

Церква в Новому Свержані ще декілька років була греко-католицькою, і ~е з

1840

р. тут стали відправляти богослужшня пра вославю.

український

християнський

часопис

11 GІон J rd а

вчимося з життя

жовтень 201з

З АЮ0f!В'ю ди 0AIOIOib02fJ Іван ЯР

Івана Кашожного в селі недоmобmовали

дуже добираючи виразів і не зважаючи ні на

і навіть побоювались. Важкий характер мав

що й ні на кого, ставлячи цим декого в дуже

Іван. Та й з вигляду він був не дуже привіт

неприємне становище.

ний. Жив на околиці села сам один після

Одного разу, наприклад, коли Люди йшли

смерті своїх батьків, так і не обзавівшись

до церкви на недільну Службу Божу, Іван

сім'єю. Працював він сторожем в дачному

помітив серед інших секретарку сільради

кооперативі по сусідству, а у вільний від ро

Наталку, яка була дуже повна і на свою біду в

боти час любив займатись столяркою. І все

той день одяmа джинси, які щільно облягали

б нічого, як то кажуть

кожному своє, але

її надто товсті ноги. Виглядала вона в них

була в Івана, на думку багатьох, одна препа

справді карикатурно. Стоячи перед входом на

скудна риса: якщо, на його погляд, було

церковне подвір'я, Іван дошкульно заговорив:

щось не так з кимось або чимось, він міг привселюдно про це вщверто сказати, не

MIGIOHd

український християнський часопис

Що, Наталко, несеш свій смалець до

церкви показати, як тобі добре живеться на

вчимося з життя

жовтень

201 з

сільрадівських харчах? - У селі поговорю

Павлові одна молодиця. Полюбив він її всім

вали про те, що голова сільради робив

re-

серцем. І, хоч казали йому люди, що вона не

шeфrn з земельІШМИ ділянками, і з цього де

для женячки, бо любить погуляти, та він

що перепадало й секретарці.

А ти, Окса

нікого не слухав і, зібравшись духом, освід

но, часом не переплутала, шсля вчора

чився їй і запропонував одружитись. На

шнь.ого, церкву з пляжем? Вважай, щоб твої

диво, жінка швидко погодилась, бо їй підхо

причандали часом не повивалювалися з

див такий тихий, люблячий і працьовитий

твоєї сорочини, коли будеш бити поклони. -

чоловік. Невдовзі народилися в них двоє

Одягнена вона була справді надто нескром

дітей - дівчинка і хлопчик. Павло багато і

но, якщо взяти до уваги те, куди вона йшла.

тяжко працював, щоб забезпечити свою

Присутні при цьому чоловіки глузливо

сім'ю всім необхідним і часто допізна загри

кривили губи, а жінки ховали посмішки в

мувався на роботі. До нього доходили чут

кулак.

ки, що дружина веде себе, м'яко кажучи, не

Червоні від стиду Наталка і Оксана тіль

так, як личить заміжній жінці, але він не

ки гнівно белькотіли, спопеляючи поmядом

вірив цьому, аж поки одного разу, ідучи

Івана та озираючись на інших:

Іди ти, іди

вулицею міста, не став свідком того, як його

ти. Якесь ненормальне, дати б тобі макіт

улюблена дружина, вийшовши з ресторану

рою по голові, знав би як язиком плести! Та Іван не вгавав:

То тобі треба дати

•

.....

може ски

машину і поїхала в невідомому напрямку.

Жінки прожогом

Павло ще довго стояв, немов прибитий, і

прутом по філейних частинах

нула б пару кілограмів.

в компанії підпилих чоловіків, які поводились з нею аж занадто вшьно, сша з ними в

кинулись шд ряnвнии захисток церкви.

довго дивився туди, куди зникла машина.

Та після цього вже ніхто з жінок не до

Те, що він побачив, настільки приголомши

звQJІЯВ собі, під схвалення місцевого свяще

ло його, що все, що він в той момент бачив,

ника, приходити до церкви в не зовс~м при

була компанія чоловіків, рука одного з яких

стойному вигляді. Навпаки, вони подіста

лежала на грудях його коханої дружини ...

вали з шаф або купили українські вишиті со

Відпросившись з роботи (в той день він мав

рочки й спідниці, які на думку всіх без ви

чергувати всю ніч і жінка про це знала), він

нятку чоловіків пасували їм значно більше,

примчав додому і застав сплячих сина й

ніж всі ці обтягнуті джинси й майки. Навіть

дочку на підлозі перед телевізором. Жінки

молоді дівчата навернулись до свого націо

вдома не було. Вона прийшла тільки під

нального одягу.

ранок із стертим макіяжем на обличчі і, на

Особливо боявся потрапити на очі Івану

запитання Павла, де вона була, презирливо

місцевий голова сільради, який, як вже

відповіла, що це його не стосується і що во

говорилося, був нечистий на руку. Навіть до

на не збирається перед ним відчитуватись.

церкви він ходив не в селі, а їздив за 30 кіло

У нього все попливло перед очима. Перша

метрів до міста, щоб тільки з ним не зустрі

думка, яка прийшла йому в цей час в голову,

тися.

була схопити її за патли і бити щосили голо

Але деколи Іван Калюжний вів себе зов

вою об підлогу, але в нього не вистачило на

сім непередбачливо й дивно. Жив у селі в

це духу. Після цього з Павлом сталася біда -

той час один чоловік на ім'я Павло, і був він

він запив. Спочатку він втратив роботу, по

тихої і сумирної вдачі. І хоч не відрізнявся

тім від нього відвернулись знайомі й друз~ 1

великим розумом, але був працьовитий і

нарешті його дружина, втративши заробіт

побожний. Сталося так, що запала в душу

ки чоловіка, чкурнула від нього з якимось

l tm1

український

християнський

часопис

'111 GІон і1 р

вчимося з життя

жовтень 201з

заробіТЧ<іf!ИІІОМ-східняком чи то в Донецьк,

прийшла помогти по дому, нагодувала ді

чи то в Дніпропетровськ. Забув він і за Бога. Тільки діти його, якими опікувалась його заміжня сестра Галина і які успадкували

тей, одягла їх і дозволила їм вийти з санка

лагідну вдачу свого батька, не переставали

тут не було ніякої гірки, з якої можна було б

любити його і по-дитячому переживати за

з'їжджати, і вони пішли до ставка, який був

нього. Яринка та Андрійко справді були золотими дітьми і, навчені своєю тпкою,

вок на той час вже покрився кригою і його

багато молилися за свого тага.

припорошило снігом. Саме тоді до Павла

ми на двір, а сама пішла поратись на кухню. Діти повозилися деякий час біля дому, але

поблизу. До нього йшов пологий схил. Ста

Того дня Павло багато випив. Вийшов

ішов Іван Калюжний, несучи ялинку та де

ши з місцевої забігайлівки, він «На автопі

кілька прикрас, і уявляв, як зрадіють їй діти.

лоті», плентавши ногами, чвалав додому.

Доходячи до ставка з іншого боку, він поба

Ледве подолавши декілька метрів, він схо

чив, як Яринка та Андрійко возяться на

пився за стовпець дорожнього знаку і всіма силами намагався не впасти біля нього, бо сил підвестися, він знав, в нього вже не бу

ялинкою і торбиною з прикрасами. Діти та

санчатах, і в привітанні підняв вверх руки з

кож помітили його і, лишивпm санки, радіс

де. Його рухи при цьому були настільки ку~

но кинулись йому на зустріч. Але побіrnи во

медні, що очевидці почали сміятися, а деяю

ни не навколо ставка, а через нього, бажа

відверто реготали. І тільки Іван Калюжний,

ючи скоротити тим шлях, забувпm, що під

підійшовпm до нього, дивився на Павла з су

снігом ще не міцний лід. Відбігпm від бере

мом і співчуттям. Якби хтось уважно при

га метрів із двадцять, вони раптом відчули,

дивився до нього, він із здивуванням поба

як під ногами затріщало і на снігу з'явились

чив би, як його очі наповнилися слізьми.

мокрі полоси від води, яка пробивалася

Приступивши до Павла, він обхопив його

крізь тріщини. Злякавшись, діти почали

рукою за груди і, мало не несучи, повів до

верещати. Побачивши це, Іван з криками

дому. Після цього він опікувався ним, як ма

вертатися назад якнайшвидше метнувся

лою дитиною. І Павло, завдяки старанням

берегом до них, на ходу скидаючи кожух і

Івана, поборов свою біду. Іван навчив його

шапку. Малята від страху не могли повору

столярної справи і допоміг влаштуватися на

хнутися. Лід під їх ногами все більше осі

роботу. І яке ж це було свято для маленьких

дав. На крики дітей з хати вискочила Галина

Яринки та Андрійка, коли тато з перших

і, лементуючи, кинулась до ставка. Підбіг

зароблених грошей приніс додому великий торт, цукерки і фрукти. Та найбільшим

пm до того місця, звідки було найближче до

щастям було те, що їх улюблений татко поз

кинувся у воду. По дну ставка можна було

бувся своєї недуги і знову став таким, яким

пройти ще метрів десять-дванадцять вщ

дітей, Іван, не роздумуючи, ламаючи кригу,

був колись. А Іван Калюжний став для них

берега, потім треба було тільки пливти. На

найкращим другом .

бухлі від обтікаючої води светр, штани і Вже

черевики тягли його під воду, але Іван був

відсвяткували Новий Рік, і люди були закло

. . . Зима того року прийшла пізно.

сильним чоловіком і найважливішим для нього в той час було встигнути до дітей. До

потані підготовкою до Різдва. І тільки тоді вдарили морози, і земля вкрилася білою ковдрою. Для дітей, які довго очікували на

пливши до дітей на відстань прибли~но

сніг і можливість повозитися на санчатах,

руками і ногами, він якомога спокійніше І

це було великою радістю. Сестра Павла, яка

підбадьорливо наказав Андрійкові під-

t111GIOH

український християнський часопис

одного метра, несамовито працюючи

ВВІ

І ВШ

вчимося з життя

жовтень 201з

повзти до нього і вилізти йому на шию, а

Ярющі сказав відповзти від того місця, де вона була і лягти на лід, тим самим змен ШИВІІІJ1 небезпеку розламу криги. Діти по слушно зробили так, як сказав Іван. Вер таючись з Андрійком до берега, на якому

плакала і викрикала Галина і на зойки якої почали збігатися люди, Іван відчув, як крижана вода все більше сковує його тіло. У той час він молив Господа Бога тільки про одне: щоб той дав йому сили врятувати ще і

ступно знаходився Павло, який чомусь вва

Яринку. Відчувши під ногами тверде дно, Іван узяв Андрійка на руки, підняв його над собою і чимшвидше побрів до берега, де,

жав себе найбільше винним у тому, що

ставши на коліна якнайближче до води,

священика, який висповідав його, уділив

сталося. Їхати в лікарню Іван категорично відмовився, попросив тільки покликати

була готова прийняти від нього хлопця Га

Святе Причастя і Оливопомазання. Перед

лина. Віддавши його, Іван повернув назад

самою кончиною Іван попросив привести

до Яринки, відчуваючи, що занімілим тілом

до нього дітей, яких він дуже любив і, по

все важче стає рухати. Як т~ки він доплив

благословивши іХ, тихо відійшов у вічність.

до краю криги, второпна дівчинка одразу

Ховали Івана одразу після Різдвяних

вибралась йому на шию і Іван, віддаючи

свят. На похорон зібралось усе село. Прий

останні сили задубілого тіла, поплив назад.

шли і оплакували його навіть ті, яким він

Коли до рятівного дна лишалось якихось

найбільше допікав. Перед церемонією

метр-два, він відчув, що вже не в змозі їх

похорону Павло підійшов і запропонував

подолати, і почав поволі занурюватись у

священикові гроші на те, щоб за Івана,

скільки потрібно, правилися заупокійні

воду.

«Ще трошки, дядьку Іване!» - до його

свідомості долинули слова дівчинки. Ніби якась сила примусила його знову запрацю

Служби Божі. Старенький священик лапдно посміхнувся і сказав:

Павле, він не потребує жодних додат

вати руками і ногами і він, нарешті, відчув

кових Служб Божих, бо цим актом пожер

під собою дно. Підняти Яринку над собою

тви свого жиггя за спасіння жиггя інших він

на руках вже не було сили. Значно повільні

з перших хвилин відходу з цього світу за

ше, ніж першого разу він добрався до бере

служив собі на Небо в сонмі святих, серед

га і віддав дівчинку, але вилізти на берег він сам вже не міг, і люди, які прибігли на по-

яких він перебуває вже зараз. Тому молися

м1ч, ледве витягли його, напівживого, з во

редтщтвом, неодмінно вислухає тебе.

до нього як до святого, а Бог, за його посе

ди. Хтось приніс його кожух і шапку і,

У день похорону була відлига і моросив

насилу одягнувши його, за комір і за руки

ко порозтирали і обігріли, і вони навіть не

дрібний дощ~1:к. Відкритий гріб Івана був усипаний живими квітами і, коли священик відправляв Панахиду, несподівано виrnяну ло сонце і заграло міріадами іскорок на кві

простудилися.

тах, що огортали тіло Івана. Так Небо від

поволокли його до Павлової хати. Дітей,

які, хоч і намочилися в холодній воді, швид

Іван Калюжний прожив після цього ще

три дні. Весь цей час біля нього невід-

дало свій останній земний салют тому, кого багато хто вважав непривітною і .qивною людиною

... український

християнський часопис

11 GІ о н dJ'

вчимося з життя

жовтень 201з

Будова святuнь (продовження легенди «Король і селянин») о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

У столиці славного королівства відбува

стане кращим. Тому прошу молитися за

лася під час свята на честь святого Архан

свого новопреставленого короля І за наш

гела Михаїла інавгурація нового короля.

весь народ. Так нам, Боже, допоможи, у

Ним став з волі батька його старший син

Тройці Святій Єдиній, всі ангели і святі . . . -

Арнольд. На інавгурацію з'їхались королі,

закінчував своє перше слово король Ар

князі сусідніх країн. Багато mодей зійшлися

нольд.

зі всієї країни, так що катедра столиці був

Ця вістка швидко розійшлася по всій

переповнена, крім цього велика кількість

країні. Люди раділи, що вже більше не буде

mодей стояли на площі перед собором. Ко

війни, схвалювали будівництво катедри,

роль Арнольд під час інавгурації, звернув

церков і шкіл. Невдовзі від короля вийшло

шись до народу, згадав свого попередника

звернення до всіх громадян країни, щоб

батька короля Радомира, про його заслуги

складали свої пожертви на будову найбіль

перед народом і про те, що повинен і він

шого храму в країні, який мав стати столич

зробити в першу чергу, щоб продовжити

ним собором, а вже через рік мало почина

справу свого попередника . Він захоплено

тись будівництво.

По всіх містах і селах збирали пожертви.

говорив:

Усвідомтоємо, що наша катедра не від

Були такі, що добровільно віддавали свої

повідає сучасним вимогам. Число мешкан

заощадження, але багато відмовлялися, і

ців нашого міста постійно зростає, і тому хо

тому були випадки, коли навіть забирали

тілося б побудувати новий більший собор.

побори під примусом. Знову стали нарікати

Я вдячний своєму попереднику батькові

люди на свого володаря. Хоч будівництво

Радомиру, який почав перемир'я з нашими

величавого храму швидко почалося, але

сусідами, з якими ми постійно воювали, бо

одразу припинилося з р1зних причин.

багато жертв забрали ці війни й багато мате ріальних витрат, а користі не було. Тільки

свої палати, багато грошей витрачували на

Король вирішив відбудувати найперше

мир з іншими державами дасть нам можли

розбудову укріплень і замків, а також про

вість укріпитися у своїй країні. Ми зможемо

кладав дорогу через гори до сусідніх країн,

побудувати великий собор, який стане ка

та й mоди з кожним роком складали менше

тедрою для наших єпископів, і також багато

пожертв. Минали роки, а будівництво хра

церков в шших м1стах, а для просющення

му стояло на місці. Усюди були злидні, бо за

нашого люду побудувати також школи. І

свою працю майже нічого не одержували.

цим ми з вами виконаємо бажання мого

Тому були випадки, коли робітники не

попередника короля Радомира. Але це все я

виходили на роботу, а через деякий час

зможу зробити з вашою допомогою. Разом

зникали з міста, залишаючи свої домівки,

ми змщнимо свою державу,

йшли до інших країн, а дехто виїжджав аж

i111GIOHd

укра·інський християнський часопис

наше життя

ІІЕШ

вчимося з життя

жовтень

201 з

даром від князя сусідньої держави. Він тут

за море в чужі краї.

Були й такі, які не довіряли королеві і

же просив посланц~в передати щиру подяку

ухилялися від податків, підбурювали людей

князев11 вс1м людям, як1 склали пожертву

і подекуди виникали бунти. Король посилав

на побудову храму у його столиці. Він ви

військо. для придушення бунтівників. Це

словився:

його дуже дратувало. А тут через рік наста

Цей ваш подарунок буде новим по

ла засуха. Король рятував населення від

штоRХом побудови нашої катедри. Запро

голоду, як тшьки можна, внасшдок чого зно-

шую на будівництво від вашого князівства

ву опустша каса, тод1 король став закликати

добрих майстрів і робітників. Цей храм,

духовенство, священниюв монахш, мона-

який побудуємо на честь Божої Матері, по

хинь і весь народ молитися за добре поліття

винен нас з вами примирити. Ми не може

в наступному році. А в цей час заворуши

мо проживати з вами у постійній ненависті.

лися бунтівники, які всю вину покладали на

Тому дякую вам за перший ваш крок до при

короля і звинувачували його навіть у тому,

мирення наших народш.

що він не провадить війн і називали боягу

Вже на другий день король зібрав всіх своїх службовців і заявив, що починає про

зом.

Єпископи і священики, як могли, так

довжувати будувати собор, але для цього

втихомирювали людей, закликаючи всіх до

потрібні нові кошти. По всій державі поча

молитви за спокій і мир в країні. Король

лись нові побори. По селах від селян збира

розчарувався у своїх задумах, тому вирішив

ли податки властителі сіл, і гроші передава

порадитися у старенького монаха, до якого

ли до королівської скарбниці.

завжди приходили багато людей з різними життєвими проблемами. Він йому сказав:

Ваша величносте, будова храму це

Та не зважаючи на всі негаразди король Арнольд не тільки будував собор, але також розбудовував свою столицю, як і раніше,

Божий задум і всі труднощі, які ви перено

закладали фундаменти під будинки, розбу

сите, Бог сприймає, як вашу жертву на

дувались школи, торговелью заклади, про

славу Його, тому ви на добрій дорозі, тільки

кладалися дороги, навіть почалось будів

більше молитви потрібно від вас і ваших

ництво старечого будинку. Та на жаль, біль

мирян.

ші сть людей нарікали на тяжку працю.

І одного разу прийшли посланці від кня

Йпти роки, і король мав велике бажання за

зівства, з яким постійно воював у минулому

свого життя побачити новозбудовану свя

його батько король Радомир. Їх з великою

тиню. Рік за роком швидко минає життя, і

увагою прийняв король Арнольд. Старший

король не помітив, як постарівся, а одного

посланець, близький родич самого князя,

разу сказав при всіх своїх слугах:

шд час прив1тання промовив:

Ми дякуємо Богові і вам, Ваша велич

носте, що не воюєте більше проти нас. Нам

Роками я наздогнав свого батька. Пе

реодягнусь на жебрака і буду сам збирати гроші на побудову святині.

відомо, що ви почали будувати велику

Він пішов між люди, а на престолі на

катедру на славу Божу. Тож ми вирішили

деякий час з;шишив свого сина. Перев

подати вам свою невелику пожертву вщ

дягнутий у рвану одежу, король Арнольд

нашого князівства. Люди щедро зібрали ці

заходив до кожної хати, як до багатих, так і

гроші, які ми передаємо вам від усієї щи

до бідних, і збирав скромні пожертви на

росn.

будрву собору, заодно ~найомився з життям

Молодий король був дуже здивований

селян, розпитував про їх ставлення до

від такої несподіваної зустрічі і грошовим

короля. Якось зайшов він до підгірс:qких сіл. український

христи~~~~~~~

!І І" І

11 V

J fJ

жовтень

вчимося з життя

201 з

Бувало зайде до багача і просить милости

добрих підгорян, і хотів виходити з дому, та

mо:

Степан тут же просив: Не для себе прошу, а на Божу славу,

для потреб людських потрібний храм на

У нас так заведено, що ми не маємо

права відпустити гостей голодними, тож з

честь Божої Матері, якщо ваша милість,

нами разом пообідайте, та й ще щось розка

пожертвуйте, що можете, а Бог вам вина

жете, дуже вас просимо,

городить стократно.

Багачі, хоч і давали щось, але скупилися, рахуючи дрібні монети, говорили:

Цього року урожай слабенький, і з

худоби нема доходу, та й шиця не ведеться,

запрошував

господар Степан гостя до хти. Коли сіли за стіл, Степан став розказу вати про свого баrька:

Мій тато ходив із королем походом во

ювати проти загорських сусідів, але не

а тут ще податки великі, - повірте, що нема

змогли ми покорити їх. А потім перед тим,

звідки щось пожертвувати на Боже. На

як мав він померти, ходив до самого князя

наступний рік, як дасть Господь дожити, то

цієї країни і просив пробачення за себе, за

наперед зберемо гроші, бо розуміємо - на

воїнів і за короля, а мені дав заповіт, щоб я

Божу справу не можна жаліти.

побудував також каплицю між нашим

Король подякував за подачку і, вихо

селом Верхівка і Гута, бо дуже ворогують

дячи, сказав, щоб через рік господар зібрав

між собою мешканці цих сіл. Можливо, як

більше грошей на добру справу.

заповідав мій батько, настане мир між нами.

Далі увійшов він до вбогої хатини і по

Ці гроші, які зібрав на будову цієї каплиці,

бачив тут п'ятеро дітей, яких доглядала ма

віддаю вам на більш важливу будову храму

ти, бо батько був на полі недалеко від дому. Привітавшись по-християнськи, король по

Божого у нашій столиці. Це несподівана зустріч так підняла на дусі короля, що він мало що не виявив себе.

чав говорити:

Я посланець самого короля, збираю

Гість набрався сили і висловив Степанові

гроші на будову храму Божого, якщо ваша

щиру подяку. Після таких відвідин король

ласка, скільки зможете.

Мати заметушилася, вибігла надвір і стала звати свого чоловіка з сином, які від разу прийшли до хати.

Це гість від самого короля, - говорила

вона.

ходив по різних підгірських і гірських селах

і потім повернувся до свого королівського замку. Незважаючи на всі труднощі, король просив у Бога одного, щоб за своє життя він ще зміг побудувати величаву катедру на честь Пречистої Діви Марії.

Ми дуже вдячні вам, що загостили до

нас. Ми чули, що король збирає гроші на бу дову святині. Яке щастя, що до нас завітав його посланець. Але найперше просимо з

***

Після смерті батька Степан став ще

нами пообідати. Хочемо вам сказати, що

більш побожним. Завжди в неділю і в свята

дуже багато людей нарікає на короля за

ходив він на богослужіння аж у сусіднє

нелегке життя, та що вдіємо .. . Хоч пережи

село. І лише за рік він вирішив одружитися

ваємо великі труднощі, але на Боже завжди

з дівчиною з села Гута, як це йому цропо

знайдемо гроші. Нехай Господь йому

нував батько.

Гість вклонився їм, сердечно

Марія, майбутня дружина, походила з

подякував і сказав, що особисто від них

убогої сім'ї. Селяни як з Верхівки, так із

щиро привітає короля, а він не забуде своїх

Гути були задоволені, адже ж давно такого

допомагає!

.;u Ір І о н 'J п

ІІІ

український

~~~~~~~нський

ЕІІ ІІ

вчимося з життя

жовтень 201з

не було_, щоб хтось так одружувався. Це був

Оці гроші я зібрав на будову невеликої

знак, що між селами настане мир. У Гуті

церкви, але бачу ваші злидні і хочу вам

навіть виникнули якісь непорозуміння, бо

допомогти. Тож візьміть від усієї щирості

колись у цьому селі побили одного із гостей

від тих, хто їх пожертвував.

Степана. Тож він сам став заспокоювати їх і

Були випадки, що вбогі мешканці від дару відмовляються, а він їм залишає гроші

дав добрий приклад вибачення: Дорогі гості, друзі, можливо ми вас

колись образили, тож найперше просимо у Бога прощення, а також у вас. А щоб між

і говорить:

Це від Господа Бога, і грішно буде,

якщо вщмовитесь.

нами не було більше ворожнечі, побудуємо

Про нього люди говорили, що це людина

між нашими селами церковцю, яка буде нас

від Бога. Тому йому довіряли, жертвуючи

єднати, бо всі ми - діти одного Бога. Ісус

дрібні гроші на будову церкви. Навіть у

Христос нас навчає любити одного. Мож

горах його щедро приймали і давали неве

ливо через нашу ворожнечу стшьки маємо

лик~ пожертви.

бід і всякого лиха. Будемо жертвувати на цю будову гроші і разом збудуємо, щоб потім разом у ній молитися.

Одного разу, будучи в одному гірському селі, Степан зустрів людей, які сердечно просили на погоріле. Він їх розпитав про

Ці ж самі слова Степан сказав у своєму селі, коли гості з Гути прибули на весіJШЯ у Верхівку. Та не всі мешканці сіл сприймали

потерпілих і відвідав їх:

Сьогодні я вам цю збірку дарую, а як

відбудуєтеся, тоді поможете нам будувати

однаково щирий намір Степана. Одні гово

церкву,

рили, що це неможливо, 1нш1 говорили, що

протягом м1сяця.

і віддав їм всі гроші, які зібрав

до цієї церкви ніхто не піде, інші знову

Проходив час, і Степан вже сам у собі

казали, що не варто цього починати. Тільки

зневірився, бо ніяк не зміг зібрати хоч би не

декілька жителів цих сіл були готові підтри

велику суму грошей. Навіть Марія, його дру

мати добрий намір Степана і допомогти

жина стала йому дорікати за його щедрість.

йому. Дружина Марія дуже зраділа, що на

Степан постарівся, діти підросли, та церкви

кінець з Божою допомогою між мешканця

ніяк не мав змоги побудувати. Одного дня

ми сш настане примирення, тому у всьому

прийшла вість з королівського двору, щоб

вона шдтримувала свого чолов~ка.

на свято Успіня Матері Божої всі сходились

Зараз після весілля Степан почав збира

до столиці на освячення новозбудованого

ти на будову церкви гроші. Як міг, так пояс

храму Божого, який мав стати собором для

нював людям свій добрий намір. Одні нарі

всієї країни. Степан вирішив , щоб то не

кали, що збирають гроші для короля на цер

стало, прибути на це освячення. Про це він

кву, а тут ще хочуть будувати у селі церкву, а

сказав своїй дружині:

інші, хоч давали гроші, але дуже мало. Тому

Маріє, - говорив він до неї, - можливо,

він ходив далеко в гори і там пояснював, що

у нас нічого не виходить з будовою церкви,

треба всюди будувати церкви на славу Божу.

бо мало жертвуємо на будову собору. У нас

Хоч Степан був добрим столяром, та його

є трохи грошей, тож JJ. особисто подарую їх

всюди називали лісорубом, бо батько, дід

самому єпископові, щоб він благословив

таки працювали лісорубами у лісі.

наснадобрусправ~

Бувало, Степан зайде до убогої хатини і бачить злидні бідної сім'ї, розпитає про їхнє

важке життя, аж тод1 говорить, для чого юн

Марія від такої несподіванки відповіла йому:

Поступай так, як вважаєш за потрібне.

зайпюв.

український і11 І

християнський

часопис

GІ о н dр

вчимося з життя

жовтень 201з

Звичайно, там є заможніші люди, які вкла

здавалось, Богом забуті люди, переважно ка

дають свої кошти на собор, але і наша

ліки, які простягнутими руками випрошу

частка нехай буде там. Може дійсно Гос подь Бог і нам допоможе.

вали дрібні грошики в паломників. Степан з болем у душі, дивлячись на убо

На другий день Степан залишив дружи

гих жебраків, давав їм дрібні монети, а з

ну на господарстві, а сам пішов до королів ської столиці, щоб особисто побувати на

каліками він ще довго розмовляв, співчува ючи їхнім терпінням. З кожним днем змен

освяченні храму.

шувався гаманець з грошима, які він приз

Серпень. Закінчувалися жнива, і Степан,

начив на собор. Декілька разів давав слово

йдучи полями, всім бажав Божої допомоги і

собі, що буде обходити прошаків. Та чим

щастя, хто працював на полі. А коли його

ближче було до столиці, тим більше Степан бачив жебраків і не міг він не дати їм нічого. Підійшовши до міста Степан, поглянув

запитували, звідки він і куди мандрує, від повщав:

- Йду на освячення нашого собору до

ши у гаманець, побачив декілька монет у

столиці. Тож і ви маєте нагоду побувати на

ньому. Він дуже засумував, що буде зовсім

великому торжестві, адже ж храм будується

малою пожертва на собор, тому заховав

на всі віки.

гаманець у торбу і хотів закрити tвої очі,

- Всі бажали Степанові щасливої дороги 1 повернення додому, висловлюючи своє

уві~1юв у столицю, то побачив сліпу матір

щоб не бачити нещасних жебраків. Та коли кал1ку з малими дітьми, які тулилися до неї,

вдоволення.

Наближаючись до столиці, він зустрічав

простягаючи свої руки до прохожих. Сте

багато прочан, які також йшли на посвячен

пан був зворушений до сліз, зупинився біля

ня собору. Вздовж дороги стояли жебраки,

матері і, нічого не кажучи, віддав їй останні гроші. На жаль, вона не бачила його милос-

які просили милостині. Це були опущені,

MIGIOH

український християнський часопис

ВJ І

вчимося з життя

тині і навіть не подякувала йому, ШПІІ потім

діти її розказали про щедрого паломника. Прийшовпш до новозбудованої катедри,

він побачив масу прибулих людей. Та Сте

жовтень

201 з

Прибувши додому, він все це розповів своїй дружині, тоді вона тут же від радості сказала йому:

Яке велике щастя! Пречиста Діва не

пан дуже зажурився, що всі свої гроші

опустить нас. Вона допоможе також нам

розтратив на милостиню. На другий день

збудувати каплицю і гроші допоможе нам

відбувалося освячення святині. Було дуже

зібрати, і тоді складемо пожертву на ка

багато священиків, єпископів, навіть з

тедру.

інших країв, а також було багато високо

А на другий день Степан з Марією

достойних державних мужів. Торжественне

пішли шукати місце для будови каплиці.

освячення відбулося з усіма почестями, а

Зупинилися вони на галявині біля лісу, до

відтак була урочиста Служба Божа, яку

якого примикало поле, з якого недавно

очолив Легат з Апостольської стоmщі, зачи

зібрали урожай пшениці. Недалеко від

тавши послання самого Святішого Отця.

стежки побачили невеликий струмок, який

Всі проповіді, а також подяку короля за по

витікав з-під землі.

жертви люди сприймали з великою вдяч

ністю Богові.

Тут джерело є. Це місце життєдайне, -

говорив Степан. Вони почали відмовляти

Степан, як ніколи розжалівся і став пла

Вервицю, а після молитви розгрібали

кати, що не може щось пожертвувати на

руками джерельце, з якого струмувала вода,

храм. Та на цей час він побачив над вівта

розтікаючись по всій галявині. А коли вода

рем на іконі Матір Божу, яка також плакала і

очистилася, вони, перехрестившись,

тут же з радісною усмішкою потішала його,

напилися її.

кажучи:

Сину мій, дякуй Богові за придбані

гроші, які ти віддав моєму Синові Ісусові.

Цей добрий знак вказує, що це місце

благословенне, - радіючи, говорив Степан, а ось тут побудуємо криничку.

Не встиг оглянутися Степан, як видіння

Через кілька днів Степан став звозити з

на іконі зникло, а в пам'яті залишилися сло

лісу колоди дерев липи, дуба, ясена й інпшх

ва, які він не міг зрозуміти. Після освячення

дерев. Йому допомагали люди ~к з села

собору раділи всі люди і спокійно розходи

Верхівки, так і Гути. Вістка про джерело у

лися. Пішов і Степан.

І Е!І

український

християнський часопис

MIGIOHdV

вчимося з життя

жовтень 201 з

лузі на галявині під лісом розійшлася по

шила мене. Ісус Христос за всіх жертву

всій околиці, а крім цього, всі раділи, що

вався Отцю Небесному і для кожного хоче

буде біля джерела збудована церква. Степа

особистого навернення і спасіння сьогодні

нові довіряли жителі близьких сіл і скла

Він страждає і терпить з усіма тими нещас

дали свої пожертви на будівmщгво каплиці.

ними, яких ти зустрічав і уділяв їм свою

Кожного дня було видно працю людських

милостиню ... А тут у цьому місці, де збудо

рук. На будові від ранку до вечора працював

вана на мою честь каплиця, я відчуваю убо

Степан і його діти, а також приходила у

гість і щирість сердець і це місце стане чудо

вільний час сюди Марія і допомагала, при

творним, а джерельна вода буде оздоровляти

бираючи сміття, а основне, готувала обіди

страждаючих і немічних. Як у місті, так і в

для робітників. Ввечері перед сном Степан,

селі я радію миром, який ви започаткували.

Марія і їхні діти молилися, дякуючи Богові

Нехай мир настане між вами і Богом, мир

за щасливий відпрацьований день. Поклав

між усіма народами, мир між усіма людьми

ши дубові підвалини, майстри зводили сті

і в тому числі між мешканцями ваших сіл,

ни з липових брусів, дах і покрили гонтою.

мир у ваших родинах і сім'ях, у кожному

Церкву побудували швидко і вже на

серці. Я - Цариця миру. Молюся постійно

свято Покрови Пресвятої Богородиці її

за цей мир. Мир, який дарує Господь,

освячували. За дорученням єпископа цер

означає щось більше, ніж припинення

кву освячував священик парох з сусіднього

війни між народами. Сьогодні я дуже радію

села. Зійшлося багато з навколишніх сіл,

разом з усіма вами. Як каже апостол Павло,

співали пісні на честь Богородиці. А коли

що мир отримуємо через Христа: «Він є

освячували церкву винесли ікону Матері

нашим миром!» (Еф.

Божої з дитятком Ісуса. Після Служби

Христос може дати вам мир, якого ви

Божої біля кринички , яку збудували над

шукаєте. Я буду завжди з вами в особливий

2, 14).

Бо тільки

джерелом, освячували ще воду. Степан зі

спосіб по всі часи. Моліться всі разом моїм

сльозами дивився на ікону Матері Божої,

Псалтирем, яким є мені милим, - це молит

дякуючи Їй за завершення будови. І враз він

ва на Вервиці. Моліться, моліться, моліться

побачив Матір Божу, яка об'являлась йому у

не тільки словами, але й серцем.

столиці, коли він був на освяченні катедри.

Закінчилося об'явлення Матері Божої, і

Там Вона йому об'являлася сумною зі

Степан довго молився, дякуючи Богові за

сльозами на очах, зате тут була дуже ра

все, що бачив. А між сусідніми селами

дісна. Степан запитав Її, чому вона у катедрі

назавжди настав мир. Тепер жителі двох сіл

плакала, а тут радіє? Тоді Мати Божа відпо

творили одну парафію. Їх об'єднала свя

вша:

тиня, яку вони спільно збудували. У місті було багато слави на честь Ісу

Відтоді минуло багато часу, та вода з цієї

са мого Сина, бо собор дійсно збудований

кринички, яка постійно витікає з цілющого

на славу Божу і там завжди прослав

джерела, за Божою благодаттю оздоровляє

лятиметься ім'я Господнє, але гординя і

як душевно, так і тілесно багатьох, хт9 при

фарисейство багатих вельмож і навіть

ходить сюди, щоб помолитись до Небесної

деяких духовних осіб, котрі забули про

Цариці. Тому сюди щорічно приходить ба

бідних, затьмарювала цю урочистість, та

гато прочан на відпуст зі всіх околиць, щоб

пожертви від них не всі були щирими, тому

помолитися спільно на Вервиці

був смуток великий для мене і тільки твоя

самим прославляти Божу Матір, свою

милостива щедрість і увага до вбогих поті-

Небесну Неньку і Царицю Неба й Землі.

t1tlGIOHd

український християнський часопис

тим

111 1

вчимося з життя

жовтень 201з

Нічого немає випадкового Галя, м. Бар (Вінницька обл.)

Я ще раз переконалась у тому, що нами керує Господь. Одного разу мені в руки по

пала книжечка про життя й діяльність Юди Тадея. У своєму житті за Божою допомогою він зцішовав хворих mодей. У

201 О році в мене на грудях з'явилась

гулька. Вона мене не боліла, і я на неї не На третій

зійшла до нього в цю долинку, де він стояв.

рік в травні вона збільшилась і вийшла

У руці він тримав жезл і направив його мені

звертала уваги. Так було

2 роки.

наверх,почалакровити,гнити,утворився

на цю гулю. Я стою й дивуюсь: він випа

свищ з неприємним запахом. Я прийшла до

mоє, а мене навіть не болить. І я зрозуміла,

церкви і розповіла все о. Мелетію. Моє рі

що ця жінка й дівчина, що стоять біля мене,

шення було не йти на операцію, а помирати.

його помічники. Я пробудилась і дуже зди

О. Мелетій довго мене переконував оперу

вувалась цим видінням, і зрозуміла, що це -

ватись. А на кінець сказав мені: «Даю тобі

милосердя святого Юди Тадея, що він

книжку про святого апостола Юду Тадея.

явився мені у сні і дав рятунок. Але чому

Прочитаєш, помолишся до нього і тоді

приснились мені жінка та дівчина, що

зрозумієш, як правильно поступити». Я

стояли біля мене? Я цього довго не могла

почитала, помолилась і своїми словами

зрозуміти. Після цього сну приїхали діти і

звернулась до святого про настанову та

почали вмовляти мене піти на операцію. І

допомогу. Як поступити, якщо така воля

тут в мене виникло бажання оперуватись,

Божа, йти на операцію, чи ні? Через тиж

хоч перед тим я не хотіла навіть думати про

день побачила дивний сон. Раптом переді

це. Після операції мене послали на опромі

мною чудова поляна, повна сонячного

нювання. Там я побачила ту старшу жінку і

світла, спокою, пахощів. Я така щаслива,

молоду дівчину-медсестричку, які робили

радісна іду по цій поляні, і раптом бачу

мені опромінення. І тут я зрозуміла, чому

чоловіка що стоїть праворуч удолині. Він

вони мені приснилися. Сьогодні я сердечно

високого зросту, худенький, світловолосий

дякую Богу і святому Юді Тадею та Божому

стояв від мене метрів три. Я зупинилась і

лікарю. Дякую о. Мелетію за те, що дав

дивлюсь біля мене стоїть старша жінка.

мені ту книжечку, за його mобов та увагу до

Обличчя її я не бачу, а поруч з нею молода

ближнього.

дівчина. Коли я зупинилась цей чоловік

Це святий Юда Тадей дав мені зрозу

дуже милим лагідним голосом сказав мені:

міти, що через цих людей він мене виліку

«Зійди до мене, я тобі його випалю». Я

вав.

І ЕШ

Слава тобі, Боже, навіки слава. АміН:ь. .

український

християнський часопис

11GIOHdP

РЯДКИ ПОЕЗІЇ

жовтень 201з

П'ять літ вже оглядаєте Ви Бога (пам'яті о. Йосафата Воротняка, ЧСВВ) Jlюбов/(ІВЧУР,м. Червоноград У Малехів протоптана стежина,

Уже п'ять років Вас немає з нами,

Туг мир та спокій, легко на душі,

Мов п'ять Христових ран - душа болить,

Похована відома всім Людина,

І часу плин чомусь не гоїть рани,

П'ять років спочиває у тиші.

Не забуваєм, Огче, Вас й на мить.

Взимку та влітку туг не в'януть квіти,

Нема заміни Вам на цьому світі,

Лампадки на могющі мерехтять .

Бракує Ваших усмішок й тепла,

Сюди спішать дорослі, юні й діти,

Лиш на моГИJЩі полум'ям зігріті.

Щоб шану та любов свою віддать.

Згоріли ж Ви, мов свічечка, до тла.

Чому ж так людно майже туг щоднини, Тож ким ти була, дорога Людино,

Знаєм, за нас Ви молитесь до Бога, Піклуєтесь за нас у небесах, Без Вас терниста наша є дорога,

Що так про тебе лю.:~;и гомонять!

Вже творите ДJІЯ нас Ви чудеса.

Туг "Огче наш" ми мОШІМось завзято,

П'ять літ вже оглядаєте Ви Бога, Свяга душа сіяє у раю,

До кого люди зві.Jусіль спішать?

За Вас до Бога шлемо м0JП1ТВи,

Духовний ппу, агче Йосафсrге,

У Малехів не заросте дорога -

Ви скрізь і завжди Лю.:mною були.

Даруєте Ви туг любов свою.

Ласку і любов Ви дарували людям,

За все Вам вдячні, Огче Йосафате,

Вчили любити Бога і людей .

Благаємо, моліться Ви за нас!

Ми любим Вас й ніколи не забудем,

За Вас ми молимось і віримо завзято -

Моліться, Огче, за своїх дітей!

Блаженним проголосять скоро Вас!

ЛЮДИНО, ОДУЖУЙ!

Для ближнього стигне отрута в бокалі Традиція давня людської пихи.

Наталя КРІСМАН У кожній Людині на денці у серця Є крихітка раю -ти знаєш чи ні?

То чом безупинно шукаємо жертву,

Ї1 роздираєм, немов на війні?! Вростає байдужість у нас спор1шшми.

"Яке милосердя? В нас ера вовків!" Ти кажеш, мій друже, без тіні розкаянь,

І в голосі твердо відлунює гнів. Не слово - цикута, жалі в небо квилять, Довіра на друзки, мости у вorni,

Душа на розпутті, надломлені крила, І двом - надто вузько на стежці одній.

MIGIOH

український християнський часопис

Кривавляться стигми, "світ надто лукавий!" Таке виправдання лише ДJІЯ слабких. В ЖИТІЯ круговерті стираюrься rрані

Між світлом і тінню, між добрим і злим, Втрачаюгь опертя людські сподівання На вічне й безцінне, суцільні вузли.

Надміцно сплелися у сіUІХ омани, Що згублені душі затягує в вир. Лиш янголи в висі скривавлені рани

Оплакуюгь дужче, аніж до сих пір ... Людино, одужуй! Сама ж собі лікар, Пусти в душу світло, збори в собі зло!

А знаєш, мій Друже, мистецтво велике Ненависть зцілити любові теплом

ЕВ І

МОЛИТВА БЛАГАННЯ ТА ВДЯЧНОСТІ

жовтень 201з

ПОДЯКА ЛИНЕ ДО НЕБЕС Слава Ісусу Христу!

Шановна редакціє "Місіонаря", хочу подякувати через журнал Господу Богу Ісусу Христу, Матінці Божій, св. Філомені, Отцю Піо і особливу подяку хочу скласти апостолу Юді-Тадею за отримані ласки, за успішний вступ до ВНЗ моєї донечки. Всім низький уклін і подяка! Ваша постійна читачка Баран Лідія, с. Завадів Стрийський район, Львівська обл. Шановна редакціє журналу <<Місіонар»!

Минуло багато часу з цієї пори, коли я пообіцяла скласти подяку Господу Богу, Матері Божій, св .

Юді Тадею, св. Антонію Падевському й іншим святим, які моляться за мою сім'ю . Дякую Господу Богу за всі ласки, які ми одержали.

Не перестаємо молитися до Господа Бога, Матінки Божої, св . Юди-Тадея, св. Йосифа, св. Миколая Чудотворця за ще одну 'ласку і милосердя для нашої дочки. Чекаємо на допомогу, якщо на це воля Божа. Дякую всім святим, які моляться за мою сім'ю.

З повагою Марія

(Іспанія-Мадрид) Слава Ісусу Христу! Пише до Вас постійна читачка журналу «Місіонар». Через журнал «Місіонар» складаю щиру

подяку Господу Богу Ісусові Христові, Його Милосердю, Пречистій Діві Марії, св. Тадею, св . Антонію, св. Отцю Піо, св. Марті, св. Філомені, св . Шарбелю, св. Йосифові, св. Анні, св. Терезі, св. Бенедиктові за отримані ласки та за вислухані молитви. Щиро вдячна Вам - працівникам часопису «Місіонар», що надаєте нам таку можливість бути вдячними і дякувати Господу. Хай Господь допомагає Вам у Вашій нелегкій праці. Леся, м. Івано-Франківськ

Слава Ісусу Хрисrу! Хочу подякувати на сторінках вашого журналу Ісусику, Матінці Божій, книзі «Вервиці визволення», св . Юді-Тадею, св. Філомені, св. Миколаю Чудотворцю , св . Антонію Падевському, св.

Йосифу, св. Миколаю Чарнецькому, св. Шарбелю і всім святим за оздоровлення від душевних недуг, розпачу, страху, тривоm. Я завжди відчуваю Божу ласку й опіку всіх святих, а також Матінки Божої й

Ісуса Христа. Моліться щиро до Господа Бога і Матінки Божої і всіх святих і ваші молитви будуть вислухаю.

З повагою Марія,

м. Старий Самбір, Львівська обл. Шановна редакціє журналу <<Місіонар»!

На сторінках Вашого часопису хочу висловити щиру подяку Господу Богу Всемогутньому,

Пречистій Діві Марії, св. Йосифу, св. апостолу Юді-Тадею, св. Філомені, св. Антонію Падевському,

ІІ ЕШ

український християнський часопис

IGIOHilP

МОЛИТВА БЛАГАННЯ ТА ВДЯЧНОСТІ

жовтень 201з •

св. Шарбелю, св. Отцю Піо, св. Миколаю Чудотворцю, св . Миколаю Чарнецькому, Ангелу

Хоронителю і всім свягим за вислухані молитви й отримані ласки. Жипя важке. Багаго труднощів приходиться переборювати. Але коли щиро, з вірою попросити в

молитві про допомогу, то Бог, якщо на те Його Божа воля, завжди вислуховує і допомагає, і наші тривоги, сум, розпач перемінює у радість.

Просимо і надалі Божої опіки, прощення гріхів, уважності в молитві і Божого благословення для всієї родини. З повагою

Софія Крук,

с. Корчuн, Радехівський р-н, Львівська обл. Дорога редакціє «Місіонарю>!

Передусім, щиро дякую Вам, що публікуєте подяки людей за отримані від неба ласки. Хочу також подякувати за величезну ласку, яку одержали моя сім'я від Всемогучого Отця, жертовного і люблячого нас Ісуса та незбагненного і багатого на ласки Утішителя. А також такої щедрої на ласки Пресвятої Діви Марії та всіх святих вселенської церкви. Один священик порадив мені молитися до Всецариці <<Акафіст» про допомогу для онкохворих. Я молилася цілий рік кожного дня, а тепер молюся один раз на тиждень. Операція, яка була дуже дуже важка і малонадійна, пройшла добре, чоловік себе добре почуває вже другий рік. Вважають, що це чудо. Я знаю, що все в Божих руках, тому молюся і прошу ласк на майбутнє. Вірю, що без

Божої помочі нічого доброго нема. З повагою Ірина Лучко,

США

Через журнал «Місіонар» складаю щиру подяку Господу Богу Ісусу Христу, Його милосердю, Пречистій Діві Марії, св. Юді-Тадею, св. Філомені, Ангелу Хоронителю, душам у чистилищі та всім святим за всі отримані ласки, а саме за те, що моя внучка поступила в інститут, а дочка сплатила великий кредит.

Ольга, Львівська обл. Шановна редакціє!

Хочу на сторінках часопису подякувати Господеві, Матері Божій, Ангелу Хоронителю, а особливо св. Юді-Тадею, до якого зверталася в складних обставинах. Дякую найбільше за Божий дар- я втретє стала мамою.

Господи, не відвертайся від мене, керуй моїм життям. Маги Божа опікуйся моєю сім'єю. Ангеле

Хоронителю, будь зі мною в кожну хвилину життя. Всі святі, моліться за нас, грішних. Ірина Смерека

Золочівський р:н Шановна редакціє! Через Ваш часопис хочу щиро подякувати Господу Богу, Пречистій Діві Марії та св. Юді-Тадею за допомогу мені й моїй сім"і. Мої молитви про вирішення проблем з працевлаштуванням чоловіка та інших матеріальних проблем долинули до св. Юди-Тадея і були вислухані. Натсищ

Львівська обл.

MIGIOHd

український християнський часоп1~1с

ЕШ І

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

жовтень 201з

КРОСВОРД

<<МОЛИТВА ТА ПІСНЯ>> Підготувшю Леся ШТИКАЛО (Три крапки замініть словом зі Святого Письма, із книжки о. Василя Мендруня, ЧСВВ «У молитві і піснях» та молитовника

(<450 Молитов»)

1. Мій Боже, вірую в Тебе, бо Ти - непомильна .... 2. Йду до Тебе із поклоном разом з ... святий, Діво

ангелом своїм .... став для Тебе домом і розрадою усім. З. Під Твій

Свята, прийми дітей своїх, о Всеблага. Маріє, наш покров, на поміч все готов, Маріє, наща любов. Маріє, наш покров, на поміч все готов, Маріє, наша любов.

4. Маріє, Діво ... віддать святій. 5. Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас і цілий .... б. Отче Предвічний! Жертвую Тобі Тіло і ... , Душу і Божество найдорожчого Сина Твого, а нашого Господа Ісуса Христа для перепрошення за наші гріхи і гріхи цілого світу. 7. Пресвята, Ти Дівством краща всіх лелій, одні лиш гідні небеса Тобі

Найвища мета, до якої прагнуть люди і яка керує їхньою діяльністю тощо, прагнення.

8. Наш Марійський цей кружочок для Марії лиш цвіте, і ... з живих квіточок тільки Їй в 9. Марія нам помагала, Марія нам хоче помогти, Марія нам може помогти, ... нам поможе. 1О. Краща від сонця, Діво Святая, на небі світиш, Мати благая, світи на працю, на хліба . .. , учуй наш тихий молитви голос. 11. Господи Ісусе Христе! Сину дарі несе.

Божий! Основнику святої Католицької Церкви! Як з невимовного Твого милосердя зволив Ти зійти з неба на землю й пролити Свою пресвяту Кров за спасіння людського роду, так зійди Своєю всемогучою ласкою й учини, щоб усі Твої вірні жили завжди лише за Твоїми науками і заслужили колись на

Небесному Царстві.

12.

Сказав Ісус до нього: «Іди,

... нев'янучої слави в Твоєму ... твоя спасла тебе». І негайно

прозрів той та й пішов дорогою за ним.

13. Такий ... усіх тих, що на здирство ласі; воно 14. Щодня я згинаю коліна, зі мною духовна сім'я, у серці моїм Україна, в молитві ... моя. 15. Чи ... зневіри віє, чи вітер зимний б'є, - Христове Серце гріє Апостольство Своє. 16. Боже, Отче всякого світла і ... ! Глянь ласкавим оком на моїх дітей-школярів. ПобJJагослови їх, Господи, щоб вони вбиває того, хто його в собі має. («Приповідки»).

набули в школі знань, потрібних до туземного життя, а передовсім, щоб ублаго роднити свої душу і серце.

Відповіді на кросворд «ЛІТЕРА «С», опублікований у числі за вересень 2013 року:

ГОРИЗОНТАЛЬНО: 4.Соломія. б.Студія. 9.Сет. 10.Синай. 11 . Салон. 13.Сесія. 14.Сік. 16.Сідней. 19.Сценарій.

ВЕРТИКАЛЬНО: 1.Самум. 2.Софія. 3.Сян. 5.Студит. 7.Семінарія. 8.Самарія. 12.Сербія.

l lfm

15.Серце.17.Стан.18.Січ. український християнський часопис

11GIOHdV

ХХ Форум видавців у Львові та видавництво

«Місіонер» На ювілейному Форумі видавців у Львові видавництво «Місіонер» представило нові видання: Дмитро Степовик «Візантологія», Андрея Торніеллі «Франциск разом» , Софрон Мудрий «Перехід на

інший обряд», Йосиф Рацінrер - Венедикт XVI «Ісус з Назарету: Пролог». Вже вкотре видавництво отримує визнання на такому великому святі книги та друкованого слова . Так і цьогоріч одну з

нагород присуджено книзі о. Климентія Стасіва , ЧСВВ «Вартовий Господнього світильника».

- ",,., '!'

і ~

, ,,, ,/' ,

1' ~

• • 1 1 ІІІ

~~q11 !;1 І ,'

/; /І/

Благовіщення

Хрещення ГНІХ

Молитва в Оливному городі

Воскресіння ГНІХ

Відвідини Єлисавети

Різдво ГНІХ

Стрітення

Віднайдення Ісуса в храмі

Весілля в Кані Проповідування Преображення Установлення . Галилейській Царства ГНІХ Пресвятої Божого Євхаристії

Бичування

Коронування

Хресна

терням

дорога

ГНІХ

Вознесіння ГНІХ

Зіслання Святого Духа

Успіння Пречистої Діви Марії

Розп'яття і смерть ГНІХ

Коронування Пречистої Діви Марії