Місіонар 11 2001 by mykolaslotvinskyy

НОВІ КНИГИ ВИДАВНИЦТВА

•

ОТЦІВ ВАСИЛІЯН "МІСІ.ОНЕР": о.Юліан Катрій, ЧСВВ. Божественна Літу

ргія

138

·-:'"

джерело святости І 2-е вид.

- 2001. -

с.

Цією книгою віЛ.ОJ\ІНЙ богослов 11родовжує ряд своїх нраць, які мають на меті поглибити у нашого народу любов до святої віри, знання Божої науки, а також ро:~у мі1шя церковного обряду. Служба Божа як найбільше

таїнство снільної молитви Богові стала нредметом роз думів й аналі:іу автора. Він вводить нас в історію виш1к не1111я Божественної Літургії, нідшуковуючи її 11ер11ю1ю

чатки

"аш;>етольських часах", і разоJ\1 з тим 11осліДов110

110ясшоє значення і зміст кожної частини, кожної окремої молитви, сунрово

джуючи їх відповідними коментарЯJ\ІИ. Бо це, 11а думку автора, 1юви~1110 до110-

могти християшшові uідкр1,іти все багатство с11ілкуuа1шя з Богом. Снодівае мося, що во11а зацікавить широке коло мирян і духовенства.

о.Атанасій Пекар, ЧСВВ. Ісповідники віри нашої сучасности: Причш-юк до мартиролоzа Української J<.атоли цької Церкви під совіта.ми/ 2-е вид. - 2001. 288 с. Збірка доповідей під загал1>ною назвою "Іс1ювід11ик11 віри нашої сучасности" охоплює найважливіші моменти

су'1ас1юї історії Католицької Церкви па захіJLІІОукраїнсь

ких землях (у Закарнатті та н Галичині) і на території

Чехословаччини (Пряшівщи11а), яка у ХХ ст. дала герой ське свідчення не110хит1юї віри і своеї вірності Анос

тольс1,кому нрестолу. У ЮІИ:іі відображено тернистий шлях

Католицької Церкви в Україні і Словаччині, її духовних 11ровідників, митрополитів, священиків, монахів та прос

тих вірних в уІ"ювах радянськшо режиму. Це все базує ться на документальних свід'Іешшх.

Викликавши велике заціщшле1111я серед українців діаснори; ця юшга, бсзнс речно, стане корисною для широі<ш;о загалу 'ІИтачів в Україні.

/{учt#{Jявий В., Олеток О., Лук'я7ічук Н. Сади і парки Л~вова. С., іл. ~

2001. - 48

"У всіх с1юїх найпрекрасніших снах людина 11е зможе винайти 11ічого нрекраснішого, ніж нрнро;щ ... "

так внс1ювився фра1щуз1,кий ю1слитель Ал1,

фо11с де Ляртіме. Здійснити 11рогуля11ку зеленими стежками Львова

- його

відомими своєю красою парками, відчути дух минулого, нобачит~ сьогодення

та уявити майбутнє можна з допомогою нропо11она11ої юшже<ши-альбому. Вона дасть змогу побачити, яким все ж таки був княжий Львів років тому.

100-150

,··;·

СЛОВО РЕДhКТОРА

Хоча у листопаді до нас завітали перші заморозки, все-ж-таки на вулиця.х 1tаших міст і сіл досить людио. Зокрема, першого листопада, коли багато людей йшли з букетами квітів до братських могил Січо

вих Стрільців віддати ім остаиню шаиу і помолитися за кращу д~лю нашої Батьківщиии.

Молімся згідно з місцевим иаміром Апостольства молитви на цей

місяЦь за зростаиня здорового патріотизму серед нашої інтелігенції, щоб всі об' єдналися під гаслом "Бог і Україна". У листопаді вшановуємо двох велетнів духа, зокрема, відхід до

вічності Митрополита Андрея Шептицького та св.свщм.Йосафата

Кунцевича, апостола з' єдинетtя. Тому змістовиа стаття богослова Степаиа Суса, присвячеиа

100

-ій річниці вступлеиию иа митрополи

чий престіл Слуги Божого Аидрея та публікація о.Василя Зіиька,

ЧСВВ про духовну і сподвижиицьку працю св.свщм.Йосафата є акту

альиими у цьому числі. Члеи 1tашої редколегії о.Корнилій Яремак, ЧСВВ взяв активну

участь у нараді греко-католицьких видавців і редакторів та пропо нує читачам оз1tайомитися з власиими міркуваш-tЯМи про роль церко

виих ЗМІ у нашому суспільстві. Отець Васшtь Мендруиь, ЧСВВ продовжує знайомити з постатя ми ЧСВВ, подаючи короткі відомості про иих, та про цікаві покли

каюtя до Чииу. Наш постійиий дописувач Андрій Бідюк збагачує руб рику "Постаті ЧСВВ" життєписо>t о.Пахомія Бориса.

Вельми обширною є стаття Ольги Крак про місійие служітtя

сестер Йосифіток у цілому світі. Під рубрикою "З життя Церкви"

повідомляємо про прощу до Крилоса, відпуст у Жовкві, а рубрика "Це рква і молодь" висвітлить цікаві подорожі молоді Львіщиии, тощо. У цьому числі поетичиа сторі1tка містить вірш Івана Довгаиюка, присвячеиий темі неиароджених дітей. Для дітей пізиавальиим ста

не оповідатtя про одне з чудес блаженної сестри Йосафати Гордашев ської, СНДМ.

Завершує це число иекролог і спомшt про одного з иайславиіших місіонерів під час нашого духовного відроджеюtя о. Тараса Олійника, чсвв.

·Наприкінці цього місяця розпочинається вже і різдвяний піст або Пилипівка. На наших городах, полях і в садах буде вже набагато менше праці, тому присвятімо більше уваги праці над собою - духов- . ному зростові не лише самим постом і відсутністю різиих розваг, але· · й молитві, ділам милосердя, духовним читатtям, прийиятті Святих Тайн. Таким чином сповнимо бажашtя і заклик Святішого Отця, сфор мульований у загальному намірі Апостольства молитви: щб всі ми за прикладом і заступництвом святих сміливо голосили Єваигеліє Царства Божого.

• о.Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ

"".

·--·-

.....

•,СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА· .'.МОЛИТВИ-·· МОJШТВА щотmого ПОЖЕРГВУВАІПІЯ ДЛЯ ЧЛЕІПВ

...

• ,fli

АПОСГОльсrБА МОJШТВИ О, БожесmеІПІе Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі відда вав славу Боrові і тепер щоденно відда

єш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жерт

вую Тобі через Непорочне Серце Пре чистої Діви Марії всі свої молитви, спра

ви, слова, думки й витривалість у тер піннях нинішньоrо дня у винаrороду за

всі зневаrи, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішоrо Отця Папу Римськоrо, за святу Церк ву, за навернення rрішників та у всіх намірах Апостольства Молитви, призна чених на цей місяць і на сьоrоднішній день.

Пресвяте Серце Ісуса і Марії, спо маrайте св. Церкву та Україну! Ось Серце, що так дуже полюбило людей ...

Святий Йосифе, Покровителю і За ступнику приятелів Ісусовоrо Серця, моли Боrа за нас І Святий Арханrеле Михаїле, св. Ми

колаю, св. Володимире, св. Йосафате, Заступники України, моліть Боrа за нас!

НАМІР АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ЛИСТОПАД: (Поблагословлене Святішим Отцем) Зhrальний: ЩОБ ВСІ МИ ЗА ПРИКЛАДОМ І ЗАСТУПНИ ЦТВОМ СВЯТИХ СМІЛИВО ГОЛОСИЛИ ЄВАНГЕЛІЄ ЦАРС ТВА БОЖОГО. Всі люди покликані до Царства Божого. Ті з-поміж них, які завдяки дарові

св.віри стали дітьми Божими,

повинні донести

цю радісну вістку про Царство Боже до всіх тих, які· ще не пізнали

св.віру. Молімося за те, щоб за прикладом святих і блаженних ціло-

290

"МІСІОНАР"

ЛИС.ТQПАД

-·2D01

го світу, які свого часу сміливо голосили Євангеліє своїм сучасни кам, всі христИЯJІИ не менш відважно сьогодні доносили Слово Боже. В країнах, де християнство дуже мало поширене, це назива ють євангелізацією. Молімося за те, що·б ~а прикладом і за заступни цтвом святих всі вірні в усіх християнських країнах, де первісний запал погас, відважно і плідно євангелізували тих, які не пізнали дару св.віри.

Місійний: ЩОБ УСІ ХРИСТИЯНИ СПІВДІЯЛИ в ЄВАнгЕ

ЛІЗАЦІЙН О МУ СЛУЖІННІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОР МАЦІЇ НА МІСІЙНИХ ТЕРЕНАХ. На місійних теренах (це здебільшого убогі країни) дуже необ хідною є християнська література, аудіо- та відеотехніка для успіш

ного ширення Божого· Слова. Мало хто може туди поїхати, але всі

можемо підтримати їх молитвою. Молімося за те, щоб всі христия ни, які спроможні нині матеріально підтримати, фінансово допомо

гли місіонерам у придбанні необхідних засобів інформації для плідного ширення Божого Слова на місійних теренах.

Місцевий: ЩОБ У СЕРЕДОВИЩІ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ЗРОСТА

ЛА НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ І ШАНУВАВСЯ ПАТРІО

ТИЗМ. Сьогодні окрім духовного відродження повинна відроджувати ся національна свідомість. Потрібно нам усім молитися за те, щоб в середовищі інтелігенції, та й серед студентства - її майбутнього пробуджувався і зростав здоровий патріотизм, до якого закликав наш славетний поет Тарас Шевченко: "Чужого научайтесь, і свого

не цурайтесь!". Цей патріотизм мав би об'єднати усіх українців довкола гасла: "Бог і Україна". Церква не закликає до шовінізму, а до пошани національних меншостей. Попри це, український народ

має панувати у своїй хаті, а кожний інший - у своїй. Значна біль шість жителів України вважає себе українцями, але багато з них не говорить рідною мовою. Модімося, та й робімо все, що у наших си лах у напрямку зростання національної свідомості, а ще більше правдивого християнського життя серед наших збайдужілих спів вітчизників.

Покровитель на листопад

Мироточець,

Листопада

св.Димитрій

(26

жовтня)

Св.Димитрій був, мабуть, дияконом, що загинув мученицькою смертю під час переслідуватtя християн у Дальмації. Згодом, коли частину його мощей перенесли до м.Солу1-tя в Македонії і постави ли там церкву на його честь, почали християни вшановувати як

високого царського достойника

проконсула й начальника міста

Солуня. За переказом св. вояк загинув мученицькою смертю за імпе ратора Максимілмта.

СТОРІНКА

АПОСТОЛЬСТВА

МОЛИТВИ

Св.Димитрій - правдивий християнський мученик" але, на жаль, не маємо достовірних подробиць про його життя й мученицьку смерть.

Ще віддавна цей святий дуже вшановувався в Україні. Коли християнська віра поширилася серед нашого народу, князі, військо

тсz ·й усі вірні віддавали себе в опіщ; св.Димитрієві. Нестор-літо писець свідчить, що до Володимира привезли з Сол.7J1tЯ чудотворну ікону цього святого і дуже її вшановували. На честь св.Димитрія в Україні побудоваио багато церков.

НАМІР АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ГРУДЕНЬ: Загальний: ЩОБ ВСІ ХРИСТИЯНИ ПОЗБУЛИСЯ УПЕРЕ ДЖЕНЬ ЩОДО ІНШИХ КУЛЬТУР І ШАНУВАЛИ ГІДНІСТЬ ТА ПРАВА ЛЮДИНИ. Місійний: ЩОБ У СВІТ ЛІ ВЧЕННЯ ЄВАНГЕЛІЯ СЕРЕД

НАРОДІВ АЗІЇ ПОШИРЮВАВСЯ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ГУМА НІЗМ.

Місцевий: ЩОБ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД ВІРИВ У СИЛУ

МОЛИТВИ ТА НЕ ЗВЕРТАВСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ДО РІЗ НИХ ЕКСТРАСЕНСІВ.

Покровитель на грудень

гру дня

( 24

св.Амброзій,

листопада)

ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ! Віднині "Місіонар" м:ожна передплатити у будь-яком:у поштовому відділенні України на

2002 рік.

Вартість передплати: на

на

1 місяць - 1 грн. 43 коп. 3 місяці - 4 грн. 29 коп.

на на

6 місяців - 8 грн. 58 коп. 12 місяців - 17 грн. 16 коп.

Вартість прийма~тя передплати (послуги працівиика пошти, який приймає передплату): на

на

3 місяці - 0,80

місяць

- 0,35

грн.

на на

6 місяців - 1,00 грн. 12 місяців - 1,50 грн .

Поштовий індекс "Місіонаря"

292

"МІСІОНАР"

- 23959 ЛИСТОПАД -

2001

~'СЛОВО ЖИ'П'Я" "Вас будуть ненавидіти всі за моє· ім'я. Але волосина з голо ви у вас не пропаде!" (Лк 21, 17-18). Святий євангелист Лука пише своє Євангеліє тоді, коли Bj<e розпочалися переслідування християн. Слово Боже звернене до всіх християн всіх часів і до їхнього щоденного життя, проте містить

одну .пересторогу і одну обіцянку: перше більше стосується тепері шнього життя, а друге

до майбутнього. Вони точно здійснюються

в історії Церкви і кожна особа, яка намагається насправді бути вірним учнем Христа, має у цьому досвід. Існує одна закономір

ність: хто наслідує Ісуса Христа, то його будуть ненавидіти. Це доля Не треба собі робити жодних ілюзій, .бо св.Павло нам пригадує: "Всі ті, які бажають жити практикуючого християнина в цьому світі.

побожно в Христі Ісусі, будуть переслідувані" (2 Тим З, 12). Ісус пояснює чому воно так є: "Якщо б ви були з цього світу, то світ своє любив би. А тому, що ви не з цього світу, а я вас вибрав від світу, то тому вас цей світ ненавидить" (/в 15, 19). Завжди існуватиме велика різниця між способом життя хрис тиянина і способом життя суспільства, яке нехтує цінностями та засадами Євангелія. Той контраст може проявлятися у формі пере слідування, навіть жорстокого, або незацікавленням Божою наукою, що теж боляче для християн.

"Вас будуть ненавидіти всі за моє ім'я. Але волосина з голо ви у вас не пропаде!" (Лк 21, 17-18). Нас попереджено, хоча цей спосіб поведінки: дуже незрозумі лий і не вкладається у рамки людської логіки. Але це нехай не буде для нас великою несподіванкою, оскільки можемо отримати

ненависть замість любові, яку намагалися подарувати. Нехай це нас

ДИСТОПА:Д

..,.,.: 20D1 -

не зіб'є з дороги, не згіршує, не дивуймося такій пове.цінці людей у світі. Це ніщо інше, як зовнішній вияв тої суперечності між люди ною, яка є закритою сама у собі, і Богом. Ці слова є гарантією того, що ми на добрій дорозі, що ми дійсно наслідуємо Учителя. Слід з цього приводу радіти. Цього, по-суті, бажає також Ісус, коли гово рить: "Блаженні ви, rшли вас ображатимуть і переслідуватимуть заради мене. Радійте і веселіться ... ". У такі прикрі хвилини у на ших серцях має панувати радість, така радість·, яка характеризує

справжнього християнина у будь-яких обставинах життя. Далеко не всі нас ненавидять. Ми маємо ще й багато приятелів між брата

ми і сестрами по вірі, які нас по-справжньому люблять і підтриму ють духом.

"Вас будуть ненавидіти всі за моє ім'я. А.ле волосина з голо ви у вас не пропаде!" (Лк

21, 17-18).

Має~о обіцянку Ісуса: ані одна волосина з голови вашої не впа де. Що означають ці слова? Ісус покликається на вислів з книги Самуїла і застосовує його до остаточної долі своїх учнів, щоб запев нити. нас у тому, що маємо численні терпіння, труднощі через пере

слідування. Ми повинні завжди почувати себе впевнено в руках Бога Отця, який все знає про нас і який нас ніколи не залишає. Словами "волосина з голови у вас не нропаде", Ісус хоче сказати,

що Отець Небесний сам дбає про нас, навіть за найменші дрібниці, про наше життя, наших ближніх, родичів і за все, що у нас на серці.

"Вас будуть ненавидіти всі за моє ім'я. А.ле волосина з голо ви у вас не пропаде!" (Лк 21, 17-18). Скільки мучеників, навіть невідомих нам, почерпнули з цих слів Ісуса відвагу мужньо перенести переслідування, депортації,

зневаги, аж до насильницької смерті. Будьмо переконані у тому, що

добрий Бог допускає і такі прикрі обставини життя.

"Вас будуть ненавидіти всі за моє ім'я. А.ле волосина з голо ви у вас не пропаде!" (Лк 21, 17-18). Завжди, коли відчуваємо невимовний біль у серці через нена висть чи жорстоке переслідування, знаючи поведінку Ісуса, який нам заповів, що маємо любити ворога і чинити добро тому, хто нас ненавидить, і благословити того, хто нас проклинає, і молитися за того, хто нас зневажає, слід перемогти ненависть любов'ю. Яким

способом? Відповідь лиuі одна: маємо любити першими. Мусимо завжди оберігати себе від усякої ненависті, і навіть тієї внутріш

ньої

f прихованої, бо цей світ, який відкидає Бога, має потребу у Ньому, прагне Його любові і спроможний відповісти на Його за

клик. Врешті питаємося: як жити цим Словом ·життя? Через те, що світ нас ненавидить, це є Ісусовою гарантією, що ми насправді на

слідуємо Його. Ми повинні саме туди, де виникає ненависть, приносити любов.

• К'яраЛЮБІХ

ВЕЛИЧ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО ті багряні сліди свідків віри, то ус відомлюєш те, що покликаний й~rи все далі і далі, мусиш також свід

чити свою віру. Потрібно брати при1<лад з їхнього життя, пересвідчую чись в тому, що і людина нинішніх часів, попри різні життєві труднощі

може бути святою. Великим прикладом для нас

сьогодні є постать Мужа сильної Віри і Духа митрополита Андрея

Шептиць1<ого, якому присвячений у нашій Цер1<ві минає

1ОО

2001

рік. Цього року

років від дня інавгурації

Андрея Шептицького на митропо

лита Києво-Галицької митрополії. З нагоди цього проводилися та й три вають численні прощі, конференції, бо "треба зробити належне поси лання на його героїчну апостольсь

ку діяльність, щоби зрозуміти по На світлииі: фотопортрет митро полита А. Шептицького початку 1900-х років

людському незбагненну живучість У країнсь1<ої Греко-Католицької Церкви у жахливі роки переслі

дувань" (З промови Святішого "Пам' ять про иих 1te може

бути втрачена, бо воиа є благо словеииям.

. .. воии

стаиовлять

з1шк иадії для иаших і прийдеш иіх часів.

Ощя під час Св. Літургії у візан тійсько-українському обряді у Львові). Митрополит Шептицький став

Воии показали, що лю

новим апостолом Андреєм, запалю

бов є сильиіша від смерті" (З про мови Святішого Отця під час

ських серцях. Ще у дитинстві він

Св.Літургії у візантійсько-україн

важко хворів, мав великі випробу

ському обряді у Львові).

вання, але вже тоді засвідчив, що то

Мабуть для того, щоб пережити у своєму серці цю таємницю Божої

ючи полум'я Божої любові у люд

значить горіти любов'ю до Бога,.·. жити духовними ідеалами. Він від

любові, потрібно, направду, всеціло

чував, що є признаЧ:еним для чо

ввійти у життя Христа, злучитися

гось вищого, що дорога покликання

з Ним. Хоч би якими не були жит

пролягатиме не через багатство, до

тєві буревії, та коАи споглядаєш на

помогу ближніх, а через шлях, де

сам собі мусиш виймати колючки

Його Господь послав до рідного на

зі стіп. ІОний Роман (світське ім'я)

роду у той час, коли вирувала зне-

під впливом матері набирав ще біль

ВІра, а окупанти принижували иого

шої відваги до праці над своїм по кликанням. Щире мамине "Богоро

гідність. Своїм добрим пастирським словом митрополит Андрей вмів лі

дице Діво" навчило Андрея Шеп ТИJ!ЬІ<ого ще у дитинстві уподібни

чимось таким,

ти своє життя до життя Пречистої,

дорогу до майбутнього, заохочує до

сприймати з покорою усе, що по

праці над собою, до збереження духа віри і любові до Батьківщини.

шле щедра Господня рука. Допомо

га ближнім, підтримка у найваж

•

кувати людські душі, стати для них що показує світлу

нього міг надіятись кожен, він вмів

Сьогодні ми повинні зрозуміти велич особи Митрополита Андрея, читати його дум1<И, молитися про Божу Мудрість для Церкви і на роду. Мусимо жити тою любов'ю,

усім уділити увагу, допомоrrи ма

якою керувався він ціле своє життя,

теріально і духовно. Яким важли

просити в Бога ласки зарахувати

ливіших моментах життя ясно про слід1<0вується впродовж цілого слу

жіння Митрополита Андрея. На

вим є батьківське виховання, чого

його до лику святих. А батьки мали

у нинішній день дуже бракує у на

б ставити в приклад своїм дітям

ших родинах!

Митрополита, як того, хто вмів рев

Правдивість майбутнього свят

но молитися ще в дитинстві, прося

Божий палець торкнеться його сер

чи в Бога про покликання, ласку великої любові. В той час, коли світ

ця, він вже назавжди загоряється

перестає цінувати тих осіб, які свід

ця проявляється у тому,

що коли

любов'ю до Творця, хоче перебува

чили високу мораль, вміння збере

ти разом з Ним кожної хвилі і по чити поміж людьми, що окрім ма

гти у суспільстві добро і дотриман ня Божих Законів, ми повинні ще з більшим оптимізмом працювати

теріальних дібр, є щось найважли віше - Божа благодать. Митропо лит Кир Андрей зі словами "Хри

над собою, пад осягненням тих ха ризм, які мав Кир Андрей Шепти цький. Християнин третього тися

стос поміж нас!" пройшов ціле своє

чоліття має над чим працювати, має

всякчасно, щоб в такий спосіб свід

життя, навіть у неволі, де потішав

бу ду вати ту "рідну хату" (так на

інших, нагадував про ту особливу

зивається одна з праць Митропо

Божу любов до кожного чолові1<а,

лита Андрея), знаходити у ній міс

незалежно від його віри і

це для Бога. Він мусить жити сло вом, що дає Церква, має розуміти

націо

нальності. Тому частка, яку вибрав для себе, не віднялась від нього, а

те, що таке віра і для чого він вірує.

ще примножились ті дари, я1<і дав

А понад усе повинен пам'ятати про

йому Творець.

те, що та віра, яку дав нам Господь,

є збережена кров'ю мучеників, до

Ставши на чолі Церкви, митро

полиf Андрей Шептицький добре

свідчена життям не одного правед

знав, що мусить вести с~юю паству

ника, серед них і Митрополита Ан

через великі випробування, неволю, де в та1шй спосіб мав би першим

дрея Шептицького .

йти серед людей на муки . Був це дійсно помазаник Божий.

Степан СУС,

Львівська духовиа семінарія

св.Духа (смт.Рудно)

МІСІОНАР

ПРЕСВЯТОГО

ІСУСОВОГО

СЕРЦЯ

Львівська ветеринарна академія нещодавно відзначила 120 ро ків своєї діsvtьності. Лід час трьохденної конференції будо виго дошено чимадо доповідей науковцями з України та з-за кордону. Сдово мав о.Василь Зінько, ЧСВВ; який впродовж кідькох років почергово з доцентом Вододимиром Андрушком читає декції з християнської етики та редігієзнавства дJUІ студентів цього відомого вузу. lt

Витяги з доповіді о.Василя Зінька, ЧСВВ "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ У СВІТЛІ НАУКИ ЦЕРКВИ" Село є колискою вікової 1<ультури, традиції та релігійності. Основою сільського господарства у цивілізованих країнах є приватна вла сність, яка випливає з Божого природного права. За неї люди відповідальні перед Творцем, родиною, суспільством і Церквою. Екологія у цьому контексті - це усталена Господом Богом рівновага при родного середовища, враховуючи флору і фауну. Сільське господарство та екологія стисло пов'язані між собою. Вони зале жать від людської співпраці. У Святому Письмі йде мова про те, щоб люди опановували землю й панували над її творіннями. Сільське господарство та екологія не можуть розвиватися без релігійної свідомості людей. Тільки правдива релігія зроджує почуття відповідальності за належне раціональне використання природних багатств, забезпечує нормаль ний стан екології. Це означатиме, що людина визнає піклування Творця всього сущого про все живе. Але не тільки працівники сільського господарства, але й усі громадяни повинні мати сильне довір'я до Божого Провидіння. З усього цього мусимо усвідомити такі богословські питання: • Бог є творцем усього; •Господь про все ним сотворене піклується; •Бог провадить все до цілі, поставленої своїм Провидінням. Ми живемо на родючій землі, у країні "медом і молоком текучій". Цим нас обдарував Господь. Згідно з дослідженнями деяких економістів, Україна за рік мог ла би прогодувати дві Європи. Тому мусимо мати на увазі такі речі: належно зреформувати сільське господарство та пропонувати споживачам якісну продукцію;

працівникам цієї сфери потрібно керуватися у своїй роботі моральними засадами, слід позбуватися таких ганебних явищ як нетверезий тракторист, зоотехнік чи агроном;

сільське господарство в Украіні залежить від Божого благословення. і опіки Пресвятої Богородиці, і чим більше християнського духу буде серед працівників, тим родючішими будуть ниви, сади, городи, тим більшими будуть надої молока, тощо. У Псламах читаємо: якщо Господь Бог не збудує дому, то марно трудитимуться будівничі. Завершимо цю доповідь такою приказкою: "Ти, Боже, поможи, а ти, небоже,

не лежи!"

ЛИСТОПАД

•

2001

"МІСІОНАР"

297

МОНАШОГО

ЖИТТЯ

СЕРЦЯ, ЗІГРІП ДУХОВНОЮ РАДІСТЮ (Сестри Згромадження св.Йосифа продовжують апостольську працю

блаженних монахинь Олімпії і Лаврентії) За Божим Провидінням це жіноче Зrромадження зростає монашими по

кликаннями. Монахині проводять апостольську працю в багатьох країнах світу, зокрема у Польщі, Канаді, ~разилії та ін. Нещодавно вони урочисто

вшанували двох блаженних сестер йосифіток

Олімпію Біду та Лаврентію

Гарасимів. Їхні імена, наче зорі, сяють з висоти небес, вони заступаються у небі за свою Церкву і народ.

У монастирських каплицях та келіях сестер Йосифіток завжди витав

дух молитви і святості. Добрим прикладом жертвенності і працьовитості був для цих монахинь засновник їхнього Зrромадження о.Кирило Селець кий. Він залишив у спадок прийдешнім поколінням багату духовну і писемну спадщину, зокрема, "Житіє Івана Боска", "Життя доброї законниці", "Життя Івана Золотоустого", "Катехизм для молоді" та ін. Бачачи духов

ний занепад народу, він відкриває читальні, створює братства тверезості,

тощо. Колись владика Кир Йосафат Коциловський, ЧСВВ, також блажен ний, так про нього писав: нце людина анге.і~ьської доброти, покірна, любить усе добре, поширює його всюди. Він готовий на все, чого вимагає від нього воля Божа і Божа слава".

Сестри Йосифітки багато працювали над пошуком нових матеріалів про

о.Кирила Селецького та його родину, яка теж пережила важкі випробуван ня долі, переслідування за віру, за глибокий патріотизм і любов до рідної України. ·

Ми попросили сестру Йосифітку Павлу Дубасюк розповісти нові цікаві

факти з життя засновника цього Згромадження та початки діяльності сес

тер Йосифіток. Ось що вона розповіла:

Ще за життя о.Кирила Селецькоzо про uьozo ходили легеuди. Люди

розповідали про те, як віu зияв з себе сорочку і віддав бідuому. Під час посту віи весь хліб від парастасу роздавав бідиим та вдовам. Це була людииа великої доброти і жертовиості, спов11еиа любов'ю до Бога та бли жuього.

Спочатку о.Кирило був духовиим провідииком сестер Василіяиок у Яво

рові, а потім - засиовииком і фуидатором Згромаджешtя сестер св.Йосифа.

Звичиою справою для uьozo було опікуватtя убогими та сиротами. Здібіtі ших хлопців віи посилав

ua иавчття в ремісиичі школи та духовuі семі11аріЇ,,j1. дівчат готував до духовuоzо подвижиицького життя. - Сестри св.Йосифа - продовжує розповідь с.Павла- займалися пошука ми матеріалів про блажеuuих сестер Олімпію і Л авреитію. Зиайшлися по томки славиого роду Селецьких, які також пережш1й переслідуваиия за віру та були віриими Богові і Церкві. Зькрема, правиучка о.Кирила Селецького Ольzа Добряиська - була вивеаеиа службою НКВС в Томську обл., де відбу вали заслття духовиі дочки о.Кирила - моиахииі Лавреитія і Олімпія. Ще раиіше цей свящеиик взяв ua виховат~я матір Ольzи - Євтимію, яка ще

298

"МІСІОНАР"

ЛИСТОПАД

2Q01

:ювсім дитииою залишша ся сиротою. Віи дбав про ії 1шлеж11.е оихован1ІЯ, духовиий

вишкіл і освіту.

- 28 -

квітня

" 1918 рок~,

продоuжує свою розповідь

с.Паnла Дубасюк,

о.Кирило

Селецький помирав у домі

сестер св.Йосифа у Цеблоuі. За нього відправлялася Слу жба Божа. Поруч з ним сиді ла Євтимія. Перед смертю о.Кирило наспівував ледь чутно улюблену пісню "Про-

симо тя, Діво".". Євтимія, пе-

редчуваючи його скору

смерть, заплакала. Оrець Ки-

На світли11і: с.Михаїла Квятковська та

c."'!aP.zapema Табачук у дитячо.му садочку

( Вштпег, /(а11ада)

рило с1<азаu: "Не плач. Навіть коли я помру, буду усім допомагати". Так воно і було. Обіцяну допомогу відчувала впродовж свого життя. Донька Ольга була чудом зцілена від важкої недуги. Згодом, 1<0ли родина відбувала заслання,

стався ще один прю<рий випадок: Оля ледь не втопилася у ріці Об, але відчула мовби руку порятую<у від о.К.Селецького. Та1шх прикладів немало. І нині завдя1<И його молитвам і заступництву наше Згромадження розвивається. - Сестро Павло, детuьніше про це розкажіть.

Багато домів сестер сп.Йосифа діє у Польщі, зокрема у Вроцлаві, Кракові,

Перемишлі та ін. У Вроцлаві монахині дбають за І<расу храму, де служить ВJІадИІ<а Вроцлаnсько-Гдансь1шй Володимир Ющак, ЧСВВ, а також катехизу ють дітей. В селі Бані Мазурські с.Мирослава Гнилиця навчає дітей І<атехизму

у ш1<0лі. В Канаді є два uеликі доми. Перший

- у Сакскатуні. Тут сестри

опікуються домом перестарілих.Видається ними часопис "Дім св.Йосифа". Дру гий

у Вінніпезі, де сестри впродовж багатьох ро1<ів працюють у захоронці, тобто українському дитсад ку. Влітку виїжджають з ді тьми в мальовничі місце вості, вчать наших пісень,

звичаїв і обрядів. Нещода шю монахині У. Вінніпезі ви

дали книгу о.й.Скрайверса "Чудесне життя с.Варвари Шашш". Отож, і в далекій Канаді люди знатимуть про цю ісповідницю віри з Укра їни. Багатогранною є праця·.

сестер Йосифіток у Бра~ ЗUАЇЇ. Вони утримують си ротинець для у1<раїнських

дітей, катехизують дітей і

На світли11і: сесmр'11-Св.Йосифа з .митрополитом

Кир Михаїло.м БіJh.?~е.м,ЧН/ (Ві11ніпеz,Ка11ада)

молодь при школах і пара

фіях, вчать плекати україн-

На світли1lі: діти із сироmи1lЦЯ св.Йосифа у Бразилії ське слово і зберігати звичаї рідного народу. - Нині в Україні діють кілька домів, - розповідає далі с.Павла.

с.Потеличі на Львівщині сестри активно працюють з дітьми та молоддю м.Рави Руської та навколишніх сіл. Настоятелька дому с. Єлизавета Бігун є керівником молодіжного хору "Дзвони Богородиці". А скільки цікавих духовних заходів

провели сестри йосифітки в організації "Українська молодь Христові". Вони беруть участь і у фестивалях української духовної пісні. У За1<арпатті наші монахині взяли під особливу опіку дітей-сиріт. Вони часто відвідують Виногра дівський дитячий будинок "Берізка", катехизують дітей і молодь на парафіях.

Сестра Йосафата Карватська веде змістовні телепередачі "З вірою у Бога", керує дитячим хором при церкві та ансамблем молодіжного центру смт. Королево

"Аве Марія". Тут проходять обласні фестивалі духовної пісні. Монастир сестер

св.Йосифа у Закарпатті носить ім'я владики Теодора Ромжі, нещодавно прого

лошеного блаженним. Місцевою молодіжною організацією було підготовлено кон цертну програму, присвячену цьому мученикові. Велике піднесення духовної

праці відчувається і у с.Цеблові, де було засноване наше Згромадження: Насто ятелькою монастиря є Анна Василишин, директор початкової школи. Одразу після виходу з Церкви з підпілля тут завирувал;о монаше життя. Сестри приді лили велику увагу духовній пра:ці з молоддю та дітьми. Сестри надають духов ну опіку у домі перестарілих сіл Лешків, Унів, хворим у лікарні, узалежненим від аfпюголю і наркоманії та ін.

В монастирських стінах - тиша. У кап.лиці сестри св.Йосифа

прихи.ли.ли свої коліна перед кивотом, віддаючи шану Євхаристій ному Христу. З глибини монаших сердець линула молитва вдяч ності і прослави Богу. 11lmерв'ю в~ла Ольга КРАК

300

"МІСІОНАР"

ЛИСТОПАД

2001

ЦЕРКВА

ЗМІ

НОВИН ЕТАП ДІЯЛЬНОСП

ЦЕРКОВНИХ ЗМІ Свята Євангелія і свята Церква

вірних, які активно відвідують цеакви.

навчає r<ожного християнина розпіз

моляться і в ній працюють. Сьогодні

навати знаки часу, тобто розуміти і

запити вірних постають дедалі серйо

правильно прийняти те, що тепер від

знішими і глибшими, потребують по

бувається і правильно на нього відре

глибленого вивчення і солідних та ви

агувати. Одним з таких знаків нашого

черпних відповідей для широкого за

часу є розвиток і вплив на людей за

галу. Минулися часи, коли будь-який

собів масової інформації. Сьогодні

священик був незаперечним авторите

більше не державна влада, ані не Цер

том у всіх ділянках церковного і сус

ква формують громадську думку, а саме

пільного життя, тому саме через засо

те, що написано в газетах, сказано по

би суспільної комунікації до кожно

радіо чи показано на телебаченні. Ко

го вірного можуть дійти богословські

жний, хто хоче мати якийсь вплив у

міркування фахівців та офіційні твер

суспільстві, хто хоче для суспільства

дження Церкви.

працювати, хто хоче суспільство змі

До цього часу в Українській Гре

нювати, мусить розвивати свій вплив

ко-Католицькій Церкві не було визна

на засоби масової інформації. Але й

чено яrюїсь єдиної точки зору на за

це ще не кінець, бо засоби масової

соби масової інформації. Хоча Вселен

інформації розвиваються у суспільстві

ська Церr<ва уже давно визнала їхню

вільних економічних стосунr<ів і для

велику роль в житті Церкви, то, однак,

того, щоб були рентабельними, щоб їх

нам не вистачає тільки посилатися на

придбали, мусять для простої людини

загальноцерковні докумеmи, а необхід

бути привабливими. Тому навіть дер

но творити єдину політичну лінію

жавні політики, особливо у країнах

щодо масмедіа, пристосовану до конк

розвиненої демократії, поважають жу·

ретних умов життя і діяльності УГКЦ.

рналістів і стараються їх прихилити

В Україні існує досить церковних за

на свій бік, щоб могти впливати на

собів масової інформації, але до те

суспільство, яким, по суті, керують.

пер це були тільки поодинокі спро

Так само і Церква не може сьо

би пробитися у широкий інформацій

годні' обмежитися тільки проповіддю

ний простір і бодай якимось чином

в церквах чи інших місцях, де вона

про себе заявити.

традиційно мала вrиив. Бо навіть сюди

Розрізненість і розпорошеність

тоди, вірні християни, приходять з уже

греко-католицьких засобів масової

великою мірою сформованою думкою,

інформації спонукала їх керівників і

на яку вплину ли засоби масової інфор

працівників зібратися на нараду і роз:

мації. Церква не сміє нехтувати цією

почати розмову про актуальний стан·

великою силою впливу, бо через засо

цих ЗМІ, їхні потреби і проблеми.

би масової інформації вона не тільки

Перша зустріч відбулася у травні цьо

може промовити до людей, які іншим

го року, і саме на тій зустрічі було

способом ніколи не почули б її нау

вирішено, щоб такі зустрічі відбува

ки, але в наші часй тільки таким спо

лися частіше. Тому друга зустріч мала

собом може задовільнити таки своіх

вже конкретні завдання: що конкрет-

ЛИСТОПАД

2001

"МІСІОНАР"

301

,'"•.

но ЗМІ можуть зробити для пожвав

вої інформації. Також мусять добре

лення своєї діяльності і ЯІ<а їхня роль

uибирати, яку рекла~ давати на сво

у сьогоднішній Церкві. Учасників зу

їх сторінках чи у своїх програмах, щоб

стрічі привітав і поблагословив Глава

не переступити норм християнської

УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар,

моралі, а то, чи й давати рею1аму вза

13ИЯІ3ИВШИ таким чином не ТіЛЬІ<И ува

галі. Тому церковна ієрархія, духовен

гу до проблем церковних засобів ма

ство і вірні мусять вважати своїм обо

сової інформації, але й розпочавши

в'язком допомагати вирішувати і такі

шлях до відкритого діалогу на ці теми

проблеми цер1ювних ЗМІ.

між мирянами та церІ<ошюю ієрархі

Учаснюш другої наради та1<ож

єю. Першим кроком у цьому напрям-

наголосили на визначній ролі ЗМІ у

1<у стало створення Департаменту

євангелізації, пасторальному процесі і

інформації при Києво- Галицькій мит

плеканні християнських цінностей

рополії, ЯІ<ИЙ виконуватиме функції

українського народу.

пресцентру при Митрополії, визнача

Створено робочу групу з підго

тиме основи інформаційної політики

товки статутних документів творчої

та певним чином координуватиме пра

спілки християнських журналістів, до

цю 1<атолиць1шх ЗМІ. Його головою

якої ввійшли б не тільки католиць1<і,

призначено п. Мирослава Паuлюка,

але й журналісти інших засобів масо

директора радіо "Вос1<ресіння". Та~юж

вої інформації, навіть і нецерковних,

призначено особистого прес-секрета

я1<і мають бажання утверджувати у

ря Блаженнішого Любомира, диякона

нашому суспільстві християнські вар

Юрія Са~шука. Великою проблемою в

тості. За попередніми обрахунками,

нашій Цер1ші сьогодні є відсутність

установчі збори мали б відбутися най

точної і офіційної інформації з цент

пізніше у травні наступного року.

ру Церкви, з патріаршої Курії. Такі

Під час зустрічі для її учасників

нововведення дозволять церковним за

виступив із концертом співак і ком

собам масової інформації швидше і то

позитор Тарас Курчик, автор гімну

чніше передавати і пропагувати офі

до приїзду Папи Івана Павла

ційну церковну думку, таким чином її

Україну "Нам Україну благослови", а

пропагуючи. Нашим бажанням за.тm::ша

в останній день праці з богословсь-

ється тільки одне

щоб новоство

1юю доповіддю на тему "Слово у Свя

рені інституції якомога швидше роз

тому письмі і в житті людини" висту

почали свою активну діяльність.

пив біблієзнавець, викладач Львівсь

Велика проблема церковних ЗМІ

кої Богословської Академії о. Тарас

це фінансування. Вони дуже специ

Барщевський.

фічні, бо їхнім завданням є не стільки

Здавалося б, вирішено не бага:rо.

інформувати вірних про певні подіі,

Але ми надіємося, що цих кіль1<а рі

як вірних формувати, тобто, навіть че

шень, про які домовилися учасники

рез І<І~роткі інформації проповідува

зустрічі, відкриють нову сторінку у

ти Євангеліє. Вони мусять пропові

діяльності церковних ЗМІ, у житті всіх

дувати християнську мораль, тому не

журналістів-християн та позначаться

на якості проповіді Євангелії в сучас

можуть інтригувати своїх читачів пе

вними надто проблемними, чи скандальними матеріалами, чим часто мо

жуть "грішити" світські засоби маса-

ному світі, і в Украіні зокрема.

о.Кориилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

,,,,:;)_, :':;-.

НА ПРОЩІ У КРИЛОСІ 7

Восьма міжнародна проща вервиці відбулася 6 і жовтня знову у древньому Крилосі на Івано-Фран

І<івщині. Я1< і 11011ередні, вона була немовби суціль ною молитвою за єдність християн. Вже з самого ранку 6 жшпня діти і молодь почали заповнювати територію великого релігійно-1<ультурного заповід ника, площа якого охоплює десятки гектарів. Післ~ співаної вервиці правилася Служба Божа багатьма священиками з У1<раїни. Урочисто відбулася проце сія з чудотворною Крилоською іконою Богородиці, ЯІ<а йшла від цер1ши до своєрідного амфітеатру, тут було вже встановлено престіл. Діти виконали гар но підготовлену концертну програму. Молодь зби ралася біля дерев'яної церкви, яка згодом буде пе ренесена у Москву як дарунок місцевим гре1<0-1<а толикам. Опісля груни молоді підt1ялися на підвищення, де виконали програму

нро блаженних у1<раїнського і російсь1юго народів. Про блаженних сестер

Служебниць Йосафату і Тарсикію гарну виставу поставили монахині з ІОгос лавії, а про блаженного владику Теодора Ромжу

- молодь з смт.Імстичево на Закарnатті, яку провадив бр.Августин Векля1<, ЧСВВ. Фрагменти з життя блаженних з Чину Найсвятішого Ізбавителя показали молодь під проводом отців Редемптористів. О 21 годині св.Літургію на імпровізованому престолі відправив ш~ади1<а Павло Василик, єпарх Коломийсько-Черніuецький. Після цьо1·0 відбулася нроцесія зі сuічками до чудотворного джерела і ні•1ні чування аж

до раю<у. Неділя

7 жовтня була напрочуд теплою. Гарний снів Утрені василі янсь1<0ї братії із Золочева розночав недільні урочистості. Після співаної вер виці розночалася відправа Архиєрсйської св.Літургії, яку очолив владика Соф рон Мудрий, ЧСВВ у снівслужінні кількох дссяп<ів священиків, а ще стільки сповідало. Тисячі і тисячі вірних приступили до сu.Причастя. У заключному слові

прощі

організатор

Вольф Богові,

п.Й.М.дс

нодякував владиці та

всім учасню<ам за ці

прекрасні е1<уменічні дні і запросив усіх на деu'яту прощу до Чсрніuців у жовтні

2002

ро1<у. Духовно

віднесені паломники

з України, Литви, Бі

лорусі, Югославії т~ інших країн нокида-·

ли історичний Кри лос, хuалячи і слав

лячи Бога.

о.Йосафат

• На світлині: багато 111исяч вір11их у Кршюсі,

2001

рік

ВОРОТНЯ/(, ЧСВВ

. ;. ~::~':.~,,~_,,.,·<

ВІДПУСТОВІ СВЯТКУВАННЯ У ЖОВКВІ У старовинному храмі Пресвятого Се рця Христвого, що у Жовкві на Львівщині, з давніх-давен почитали св.мученика Пар

тенія: Його вважають покровителем Жовк ви. В позолоченому саркофазі у цій церкві зберігаються нетлінні мощі мученика Пар

тенія. В день його празника відбуваються відпустові святкування у Жовкві, на які прибувають багато вірних з усіх навколи шніх сіл та Львівщини. Цього року у переддеаь празниr<а в храмі відправлено Вечірню з Литією, яку гарно співали монахи Василіянського Чину та сестри Служебниці з новіціяту м.Жовкви.

Потім процесія духовенства, вірних з мо щами св.Партенія зі свічечками в руках пройшла ву лицями древньої Жовкви. Наступного дня відправлено Архиєрей ську св.Літургію, яку очолив Преосвящен ний єпископ Кир Михаїл Колтун, ЧНІ у співслужінні ігумена Жовr<івського мона

стиря о.Марка Максиміна, ЧСВВ, ігумена На світлині: сотні людей, які не Крехівського монастиря о.Василя Тучап вмістилися у храмі на урочистій ця, ЧСВВ, ігумена Червоноградського мо св.Літургії у Жовкві. настиря о.Назарія Леха, ЧСВВ та ін. Мелодійно лину ли величальні пісні на честь мученика Партенія. На закінчення святкувань владика Михаїл Колтун, ЧНІ благословив усіх вірних і окропив свяченою водою.

СВЯЩЕННОМУЧЕНИК ЙОСАФАТ КУНЦЕВИЧ Наближається де1lь пам'яті мшого св.свщм.Йосафата. Звер1lемо у цій статті увагу м те, як ві1l вико1lував душпастирське служі1l1lЯ і як дбав про млеж1lу службу своїх свяще1lиків.

СВ.ЙОСАФАТ - ДУШПАСТИР Ha!h св.апостол з'єдинення серйозно ставився до священичого слу жіння і тру див ся у трьох напрямках: голосив Слово Боже й передавав його на письмі, прощав гріхи та вів до праведності душі, врешті провадив місійну працю та мирив розсварених та порозділюваних на релігійному

грунті земляків.

Цей наш святий дуже дбав за єдність, ніколи не оминав н,агод:И навчати народ Божого Слова, навіть за церквою пригадував людям про правди

304

"МІСІОНАР"

ЛИСТОПАД

20Ql

МІСІОНАР

віри й покаяння.

ПРЕСВЯТОГО

ІСУСОВОГО

СЕРЦЯ

бачили не тільки вірні нашої Церкви, але і його

противники. Вони прозвали св.Йосафата "душехватом", іншими слова ми - ловцем дyllf. На ньому здійснилися слова Христові: "зроблю вас рибалками людей". .

Його проповіді не мали риторичного характеру та ораторської майс

терності, але були спрямqвані на те, щоб переконати слухачів у Христо вій правді, бо лише вона їх може визволити. Будучи свідомим того, що не завжди можна переконати живим словом, він писав багато. Викладав,t1а папері Христову науку та розбивав вщент закиди противників простими, але водночас логічними думками.

Апостол з'єдинення був незрівнянний сповідник і свідомий того, що

замало закликати: "Покайтеся, бо Царство Небесне близько". Необхідно бу ло особисто та індивідуально помогти окремим душам дати собі раду з пристрастями, пороками та гріхами. Він це вміло робив. Сповідав навіть поза церквою, як одного разу, коли годі було через повінь дістатися на другий берег ріки Двіни. Тоді сів на камені і сповідав. Сам давав добрий приклад частої св.Сповіді і двічі на день каявся. Вірні це бачили' і самі ставали охочі до частої св.Сповіді.

Св.Йосафат був невтомним місіонером і миротворцем, добре розу

мів Христовий заклик, звернений до апостолів: "Ідіть і навчайте всі наро ди". Тим самим охоплював своїм духовним впливом не тільки тих, що відновили єдність з Петровим престолом, але й звертав особливу увагу на тих, які віддалилися від нього. Він добре збагнув засаду Господа Ісуса, що не здорові, але хворі потребують лікаря. Невтомно намагався приводити заблуканих овець до єдиного стада та примирювати їх з правдивою Христовою Церквою.

СВ.ЙОСАФАТ - ВИХОВНИК ДУХОВЕНСТВА Ставши архиєпископом Полоцьким, він дбав за те, щоб священики уміли правильно навчати вірних. Часто скликував соборчики. На них навчав духовенство тому, як потрібно трудитися для безсмертних душ. Він за ці соборчики дуже старався і вимагав присутності ієреїв під загро-

·.

зою канонічних кар.

Св.Йосафат вимагав, щоб священики-парохи у визначені дні прави ли св.Літургії для народу й не опускали їх. Непослушних карав і позба вляв становища в своїй єпархії. У катехизмі для священиків подавав не лише вказівки того, як проповідувати Божі правди та пояснювати зміст Декалогу, але й визначив перелік днів, у які Богослужіння для народу мали обов'язково відправлятися. Дуже велику увагу приділяв тому, щоб священики регулярно спові далися та дбали за можливість членів їхніх родин приступити до св.Тайни покаяння. З цього огляду наш святий був дуже вимогливий. Мав повне право це робити, бо він в першу чергу сам сповідався, любив сидіти у сповідальниці та лікувати душі, очищаючи їх від гріховних пут.

Тому справедливо величають св.свщм.Йосафата Кунцевича "пасти

рем добрим, який поклав душу свою за вівці" (З тропаря празника).

• ЛИСТОПАД

2001

о.Василь ЗІНЬКО, ЧСВВ

"МІСІОНАР"

305

СВАРКА ДО ДОБРА НЕ .ВЕДЕ -

Пташ1<И, коти1<И, собачка і овеч

ки будуть? - У бабусі нашої овечок немає, а 1<0тик і собачка є. Діти під час вечері весь час зада вали питання. Потім полягали спати

в повній надії, що ранок вони зустрі

нуть в У країні. А як тільки пробудились вранці, так відразу діти заглянули у вікно.

- Оксанко, дивись, вже Україна, говорила захоплено Оленка.

О1<сана глянула у вікно, але нічо

го особливого не побачила. -Тут все так, як вчора, - відпові ла менша дівчина.

- Ідіть, помийтесь, будемо моли тись, а потім поснідаємо, бо ми вже дійсно вУкраїні. Пасажири, які їхали разом з діть ми і матір'ю, дивувались їхньою поря дністю.

А що, вони їдуть перший раз на

Україну? - запитували Ганну. - Старша вже була в Україні, а молодша вперше,

У вагоні поїзда панувала тишина.

П'ятирічна О1<сана стояла біля вікна на лавочці і спостерігала, як промина

ли краєвиди· перед її очима. Мамо, коли вже буде Україна?

Я ж говорила тобі, що аж завт-

ра вранці.

Оксаноч1<0, сядь собі, ось пове

відповідала мати.

Під вечір Ганна з дітьми була вже на своїй станції. До села вони добира лися автобусом. Ганна зраділа неспо~ діваною зустріччю з бабусею. Діти так і припали до неї, обнімають, цілують ... - У вас так гарно, бабусю, - го ворила Оленка, коли бабуся привела їх до хати. Вона проживала одна. Діти,

черяємо і ти ляжеш спати, а завтра

вто!'>ІЛені від довгої поїздки, полягали

вранці пробудишся, а ми вже будемо

спати. А дочка з матір'ю ще довго роз

в рідній Україні. Мати закрила занавіскою вікно у

мовляли про різні життєві спршш.

вагоні поїзда і почала готувати на сто

дати сусіди. Сестри прийшли аж у неділю разом з чоловіІ«lМИ. Гостей була

лик' вечерю для дітей. Ій помагала

А на другий день прийшли прові

старша донеч1<а Оленка.· - Мамо, а в Украіні будуть варе

повна хата. Ганна всіх старалась при

нюш?

ля Служби Божої записала дітей на катехизацію і до Урочистого Святого Причастя. - Сестри Служебниці прийняли

запитала знову допитлива.Ок-

санка.

Ая1сже, будуть, та ще й зі смета

нао.

"._

гостити. Будучи вранці

n церкві,

піс

дітей на Божу науrсу і вони таrсі раді, що все переказують мені. Ми rюлись цього всього не знали, - говорила Ган Це ш1.ш священиrс таrс підняв

духовність у нашому селі. Тепер у нас n церкві набагато більше людей: діти і молодь,

відповідала сусідrса.

Я лише відчула в Сибіру справ жній духовний голод. Би маєте добро го пароха, церкву, цього немає в нас. А якщо є, то не так, яrс тут ... Там усюди на першому місці горілrса, без якої ніде не обходяться, - міркувала Ганна. Та й тут за столом не обходилось без чарки. Пили чоловіки, а потім сес три і почалась жвава розмова. Розпи тували про заробітки, про .r<вартплату, про пенсії і таrсе інше. Аж тут старша

·-

Стільrш їхати і не привезти

дарушсів, ось тобі сестра.

Я ніrюли нікуди не їду з голи

ми руками,

відповіла друга сестра.

Тут Ганна образилась і почала ви правдовуватись.

Я про це і не подумала, адже ж

тут дешевші товари, як там. Скажіть, що вам потрібно, я rсуплю. Суперечка переросла у сварrсу, а потім пішло лихослів'я, образи і лайка. - Мамо, а ви говорили, що в Ук раїні не лаються,

Ідемо додому. Нас не хочуть в

Україні. Тут одні сварки.

Сестри розійшлися, але в <!"ерцях залишилась гіркота. Ввечері Ганна пі дійшла до свого пароха.

- Прошу отця, ми не можемо тут жити аж до Спаса. Саме на Преобра ження Господнє діти будуть приступа ти до Урочистого Святого Причастя. - Та підождіть ще два тижні. Це буде у нас велике торжество. І дітям буде велика радість. Що сталося? - Як вам сказати, - о6тирала сльо зи Ганна і розказала про негаразди у їхній родині. Ганна витирала сльози, а парох по чав її засrюrюювати:

сестра вимовила:

Бона нас запрошувала.

ТУ.:Г підійшла до мами Оленка.

на гостям.

рідної мами. Діти теж хотіли бачити

· сцою бабусю.

дорікала маленька

О1ссана. Гості розходились незадоволені і розсварені. Б хаті залишався неспоrсій. Швидrсо минав час. Діти rюжен дею, знаходили собі заняття. Між ді тьми Оrссана і Оленrса себе по•1ували, яrс вдома, але в бабусі часто ииникали сварrси, rюли до них приходила їх тіт

rса. Сварились між собою сестри, втру чалась їх мати, а коли приходив зять

напідпитку, то в хаті я1с в пеклі все

- Замість того, щоб разом в лrо бові до Бога звернутись, ви послуха ли злого. Ось зараз буде Служба Божа, ідіть, rюсповідайтесь, прийміть Святе Причастя і просіть заспокоєння.

Після Служби Божої Ганна підійш ла до священика з просьбою: - Ось даю на Службу Божу за мир і спокій в нашій сім'ї, а нам треба виїжджати.

Та тут її Оленка перебила; - Мамо, та ще почекаємо два тижні.

- Ось, діти дають вам гарну відповідь. Як би не було важrю, всіх пе репросіть і кожного иечора моліться

за спокій. Добро все-таки переможе зло. Біля хати на Ганну чекала бабуся. - Що вам сказав священиrс?

Він с1сазав, щоб ми були терпе-

ливими і все простили і щоб скоро не їхали додому.

Ні, ні! Не залишайте бабусю·. У

мене кожного дня таке житrя

...

А нам мама і батько казали, що

в Украіні не лаються, не п'ють горіл-

колотилось.

1си. Так де ж ця Україна?

- Приїхала зrсвоїми дітьми об'їда ти нас, - кричала сестра на Ганну. - Не до тебе приїхала, а до своєї

діти.

запитали

- Не знаю, - відповіла бабуся. Дай Боже, щоб ви цього горя не за-

ХРИСТИЯНСЬКА МОРАЛЬ

знали і завжди любилися між собою, як зараз.

- Священик сказав нам молитися за маму і за тітку, щоб вони не свари лись.

Бабуся з Ганною і з діточками ув!йшли в хату, всі разом коротко від

Саме на Христових словах: хто Царства Божого не ПІ'ИЙме як дитина,

то не ввійде до нього (Лк

18, 17),

свя

щеник будував свою проповідь. Через тиждень Ганна прощалася зі священи ком:

Ми сьогодні їдемо. Діти вас

мовили одну десятку вервиці за спо

полюбили і попросили

кій у хаті. Все немовби втихомирилось. Свято Преображення Господнього припало на неділю. Людей у церкві, як ніколи, було дуже багато. Велика ра

за катехизацію.

подякувати

А коли ще приїдете? Не знаю, ми живемо далеко зві-

дси. Хоч діти дуже задоволені селом,

дість охоплювала всіх з приводу при

церквою, а найбільше Святим Причас

йняття Урочистого Святого Причастя. На Службі Божій діти стояли попе

тям. Однак вони розчарувались постій ними сварками і постійно запитують: чому в Україні так багато зла? Я го

реду, очікуючи торжественної хвили

ни в своєму житті. Під час проповіді

ворила, що наші люди культурні, не

священик нагадував дітям про значен

сваряться, не гніваються, не п'ють го

ня Служби Божої і Святого Причас

рілки."

тя. В кінці запитав деЯІ<ИХ дітей:

Крім ласк особистих, що будете просити у Бога? - Здоров'я для моєї мами. - Щоб батько не приходив додому п'яний. - Хочу бути священиком. - О, це дуже похвально. Щасти тобі Боже, - відповів священик.

Врешті підійшов до Оленки, яка

Діти ваші мають рацію. Наш

народ стане вільним тільки тоді, коли

скине з себе гріховні пута,

відпові

дав парох. - Нехай Бог благословить вас, щасливої дороги!

Оці квіти діти хочуть переда

ти сестрі катехитці. Вони щиро дяку ють їй. Вечері Ганна з дітьми сиділа вже у поїзді. Вони знову у вікні огляда

сказала:

ли краєвиди мальовничої України,

Я хочу ... Ну ... Я бажаю, щоб в Україні не сварились, не лаялись і го

мовчки прощаючись з рідним r<раєм.

рілки не пили ...

о.Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

ю~ ~.~~ ~.1"'~ 15

листопада цього року о.мітратові Іванові Музичці виповнюється

80 років.

У травні він вже відзначив 50-ліття священства. Отець Іван народився 1921 року ус.Пукові Рогатинського району на Івано-Франківщині. У 1945-1953 рр. навчався в Українсьr<ій Папській сем~ нарії і в Папському університеті Урбаніанум, де отримав ступінь бакалавра з філософії і докторат з теології. У 1954-1975 рр. був парохом в одному з мі~ Англії, з 1975 року - професор Уr<раїнського Католицького Універси тету св.Климента. У 1976 році призначений парохом церкви св.Сергія і Вакха у Римі. З 16 квітня 1985 року - о.Іван Муз}fчка працює ректором Уr<раїнської r<атолицьrюї семінарії при храмі св.Софії у Римі. Таrюж він

написав ряд статтей з історії нашої Церкви. Редакція •Місіонаря• вітає о.Івана Музичку з 80-літнім ювілеєм і бажає йому щедрих Божих даек/ ·

308

"МІСІОНАР"

ЛИСТОПАД

2001

БОГОПОСВЯЧЕНЕ ЖИТТЯ -.

МИ

ОДНА РОДИНА

( Продовжен:н.я.

Початок у ч.10 за

у третьому ряді нашого "мов чазного монастиря"

спочиває

бр.Панкратій (ураль Був засуджений на

( 190510 ро

2001

рік)

Отець Сироїд був лагідною, добродушною людиною. ЗWJжди вмів вислухати, дати добру по

хові, в домі о.Антонія Масюка,

раду; любив і пожартувати. В нього Я відбув генеральну спо відь з цілого життя. Він був теж

ЧСВВ, де мав старанний догляд

присутній

1983).

ків концтаборів. Помер у Мале

і духовну опіку.

І, нарешті, четвертий, передос

на моїй перш1и Службі Божій, яку я відправив

у Львові.

танній ряд. Тут спочиває отець

Тут похований також брат

Доротей Сироїд, ЧСВВ ( 18981987). Був добрим істориком. Пе

Пафнутій ( аздівський ( 19121987). Арештований у Гошеві 27

реклав з німецької історію Рим ських Архиєреїв. Чудом уникнув

березня 1950 р.; засуджений на років. Повернувшись із за

25+5

в'язниці. Помер теж у Малехові,

слання, працював у дитячому са

в домі о.Антонія, під час Вечірні.

дочку у Львові.

Я часто навідувався до нього,

Був лагідної вдачі любив молитву. Був зав

не раз засиджувався цілий день:

жди життєрадісним.

не так легко було "вирватися"

навідувався до нього, переважно

від о.Доротея, який розповідав і

в неділю, разом з бр. Йосафатом

розповідав про все, що "на серце

Фостяком, ЧСВВ, який жив у Львові по вул. Копальній, з бра том по Чину Іваном Слюзаром

лягло". Це бу ли повчальні роз повіді про підпільне життя, про

Я деколи

переслідування, яких зазнав, про

(бр. Йосафат похований в с. Ке

тих, кого пам'ятав. Що й казати:

рниця, коло Городка, а бр. Іван

отець вмів і любив говорити. З

Слюзар

у Львові, на Личакові).

ним навіть трапилась одна ціка

Брат Пафнутій частував нас яб

ва пригода. Отець Юрій Янтух,

луками і, звичайно, мав, що зга

ЧСВВ, повів якось о.Доротея до

дувати. Жив він по вулиці Тракт

дантиста. "Пане доктор,

сив о.Доротей,

попро

прошу підпи

Глинянський аж до своєї смерті

разом з о.

Методієм Скралем,

ляти оцей зуб, бо заважає мені

ЧСВВ. В цьому домі, як і в Ма

говорити". Отець Юрій, як це по

лехові, о.Антонія, ми часто зби

чув, аж підскочив:

рались на духовні розмови. Тут

"Не пиляй

відбувались реколекції, облечи

те! Я прошу Вас: не пиляйте! Він і так говорить без кінця, а як

ни, свячення,

ще підпиляєте, то хто ж тоді ви

Таке не забувається".

тримає його слухати?" І всі троє розсміялися. ЛИСТОПАД

• -

2001

навіть ·хіротонії.

о. Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

"МІСІОНАР"

309

БОГОПОСВЯЧЕНЕ ЖИТТЯ

Продовжуємо дру1Суеати "ІGmopii~. nо1Слuкань" (Мова оригіналу збережена!). • Історія покликання

No 13

Я ... народився в м.Львові. Змалку бабця вчила мене молитися, водила до цеР.І<Ви. Велике враження було у мене, коли ми їздили па прощу до Унівської лаври.

У школі навчали катехизму деколи сестри Студитки; читали Бі6лію,

розповідали про Ісуса, Його життя, навчання. Це все впливало на мене великою силою. І я рвався душевно до цих наук, до церкви, до Христа. У моїм виборі мене підтримували сусіди, родичі, але не хотіла мати, щоб я став монахом. Воліла, щоб був світсь1<иr-1 свящеt1ш<0м. Але мене тягнуло до злуки з Богом. Велике натхнення дала мені зустріч із Святішим Отцем Іваном Павлом 11. Дуже мене вразили його слова: "Дорога молоде, не бійтеся ставати святими." І з Благословенням Папи Івана Павла 11 я остаточно внрішив присвятити своє життя Бргові і вступити на новіціят до Крехівсь1<0го монастиря.

·Дай, Боже, мені Своє благословення, щоб я був ревним Твоїм слугою.

Історія покликання №14 Моя історія покликання бере початок від тоді, коли мені було

років.

Одного разу я ходив з батьками відвідувати тяж1<0 хвору жінку, і тут позна

йомився з о.Йосифом Будаєм. Він запропонував мені прийти в неділю до церкви св.Онуфрія, щоб пройти там катехизацію, а згодом навчитись прислу говувати отцям до Служби Божої. Саме так усе і сталося: у неділю ми з

мамою раненько встали, вона взяла мене за руку і ми пішли до церкви. Там мене записав брат Мшюлай, і з того часу я постійно відвідував недільні навчання. Uей день мені запам'ятався так, якби це було сьогодні. Можливо, я вже ніколи не забуду цього дня. Оце саме і був зародок мого поклш<ання. Минав день за днем. Я вже поступово навчився прислуговувати, і тому навіть частіше став

відвідувати Слу:Жбу Божу. Минув рі1<. Вже тоді з'явилась в мене така думка, щоби колись піти в монастир, бо часто біля себе бачив братів і отців, і мені дуже хотілося бути не іншим, а саме таким, як вони. Але водночас це здавалось неможливим, і я відки д~ оті думки ... Та одного разу брат, який відповідав за Євхаристійну дружину запропонував нам: хто хоче йти вчитись до "Малого місійного інституту" при монастирі. Я вирішив ·себе випробувати ... Не дивлячись на великий опір батька, я вступив до нього. Спочатку навчався у Лаврові а потім у Жовкві. Мені сподобалось щоденно ходити на Службу Божу, приймати Св.Причастя, МОJJИ тись ... Коли довелось залишити цей навчальний заклад, мені було дуже тяжко.

Вже не міг щоденно приймати Ісуса до свого серця, розмовляти з ним ... І так тягну~ся цілий рік. Я навіть перестав ходити до церкви, молитися ... Та при

йшов такий день, що й сам не знав, що зі мною робиться: почав більше ходити до церкви, поновився в Євхаристійній дружині, відчував тугу за Св.Причастям. І знрву став думати про монастир і за деякий час остаточно вирішив вступи

ти на новіціят до Василіянсь1<0го ЧиНу. Мені навіть снилося, що там моє місце. Тепер, пишучи цю історію покликання, не можу собі уявити: що було б зі

мною, якби і далі де слухав Божого Слова ? . .

310

"МІСІОНАР"

• ЛИСТОПАД

2001

НЕВТОМНИЙ ВАСИЛІЯНИН "Ви світло світу" (Мт

5, 14)

П ід час Архиєрейської Літургії у візаитій ському обряді Павло

червпя цього року Папа Іваи

проголосив блажетtи.ми

27 иовомучеии 20

ків нашої Церкви. А скільки іх ще було у

ст.олітті! Їхиі імеиа тші иевідомі для широко го кола людей. Хочемо привідкрити ще одиу сто ріику, яка пролиє світло па життя ісповідиика віри, ієромоиаха Василіянського Чину о. П ахомія

(Петра) Бориса,ЧСВВ. Він народився у с.Колоденці тодішнього Жоn ківсь1<0го повіту на Львівшині у

1903 році.

Там же

здобув початкову освіту, за два роки закінчивши чотири 1шаси місцевої ш1<0ли. Потім навчання у гімназії, вступ на новіціят отців Василіян у Кре

хові, семінарія. Під час складання перших обітів

прийняв ім'я "Пахомій" (цей святий був пустин-

На світли11і: о.Пахомій

ножителем). Висвячений на священика у 1933 році.

Борис, ЧСВВ

Як відомо, часопис "Місіонар" 1<0ристувався тоді

ширшюю популярністю серед nірних. Саме о.Пахомій у

1935-1939 рр.

був його

редактором.

Ліквідація УГКЦ позначилася і на монашому служінні о.Пахомія. Він був безпідставно

джений 1юмуністичною владою на

засу

25 років таборів

і засланий до Комі АРСР, де виконував непосиль ну для багатьох працю лісоруба. Тоді, у ті жорстокі для нього роки, стався такий випадок. Під час од

ного з допитіn слідчий

вдарив о.Бориса так, що

той аж впав з І<рісла. В ту мить задзвонив. телефон і слідчому повідомили, що у його дружини інфаркт. Через кілька днів слідчий знову викликав свяще НИІ<а. Запитавши про здоров'я дружини, о.Пахомій

додав: "Я цілий час молився за неї". Нелюдські умови на засланні призвели до того, що о.П.Борис захворів на тубер1<ульоз легенів. і

цу1<ровий діабет. Відбувши сім важких років .за слання, повернувся на рідну землю. За ним постій но стежили, переслідували, та відважний ієромонах

і далі нродовжував своє священиче служіння. В На світли11і: могила

о.Бориса, ЧСВВ • .

JІИЄ.ТОП'АД '~. i0&1

приватних помешканнях уділяв Святі Тайни, під правляв Богослужіння, допомагав багатьом мана-

.·,_ :· ;:·:·/<_· .·: ' ~"' :

: ~,·; . -~.':.

хам і монахиням з працевлаштуванням і львівською пропискою. Із життя цього невтомного священика відомий факт, що він відвідував wдому художницю

Олену Кульчицьку у Львові. Саме від нього вона отримала розрішення і прийняла св.Причастя. В останні роки свого життя о.Пахомій був підпільним

Протоігуменом василіянської Провінції в У1<раїні. Перед смертю, лежачи у лікарні, о.Борис мав у палаті сексота, який мусів доносити в КДБ усе те, про ·Що говорив він та його відвідувачі.

Відійшов до вічності ЗО листопада

1973

року цей невтомний і стійкий у

вірі ієромонах ЧСВВ, не доживши кілька днів до 40-ліття священства. Похова ний на цвинтарі у рідних Колоденцях.

Аидрій Б/ДЮК

ПОЇЗДКА В КАРПАТИ Дуже цікавими і насиченими

яскрави

ми враженнями стала

для дітей із села Воля Висоцька Жовківського району на Львівщині поїздка в Карпати.

По дорозі в Коло мию діти відвідали в

м.Бучачі на Тернопіль щині василіянську це

ркву Воздвиження Че сного Хреста, при якій

організовано ліцей для хлопців. Невеличку ек супрсію по монастирі

провів о.Яків Яремчук,

ЧСВВ, який також при єднався до подорожую

чих і брав участь в Бо

На світлииі: група дітей с.Воля Висоцька під час подорожі в Карпатах

гослужіннях. Серед дітей були учасники дитячого церковного хору, вони співали на

св.Літургіях в церкві с.Дора біля Яремча, церкві св.свщм.Йосафата в Коломиї та на молебні до Христа Чоловіколюбця в старовинній дерев'яній церкві св.Василія Вели кого в Косові. Поряд з тим діти ближче пізнали культуру

народні традиції та звичаї кар

патського краю, відвідали в Коломиї музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, приватні музеї родини Кармелюків та Михайла Струтинського в Косові.

А на згадку дітям залишаться чудесні світлини, зроблені біля водоспаду в Ярем че '1-А на гірських схилах, біля святинь та музеїв.

Від імені дітей, молоді та їхніх ·батьків висловлюю щиру подяку нашому паро ху о. Терентію Довганюку, ЧСВВ і_ сестрам Служебницям НДМ Йосафаті та Ро манні за організацію чудової подорожі, яка духовно збагатила наших дітей і зали-

шила глибокий слід у пам'яті.

· Тетяна ГАРАСИМ,

регент церкви св'.архистр.Михаїла, с.Воля Висоцька на Львівщині

312

"МІСІОНАР"

ЛИСТОПАД

~001

'~ ·•

-;-: . '

ПІД ПОКРОВ МАТЕРІ БОЖОЇ Віддаnна Пресвята Богородиця була покровитель1<0ю українсь1<0го народу. До неї звертаються і горнуться багато людей і сьогодні. Молодіжне товарист во "Містична троянда" при василіянсь1<ій церкві св.Андрія ум.Львові о(м:>ало

своєю покровителькою і заступницею Пресвяту Богородицю. Тут в особливий

спосіб Її вшановують і віддаються під Її покров.

жовтня члени "Містичної троянди" побували на Ясній Горі в Гошеві,

де знаходиться василіянський монастир. Саме в цей день повернулася сюди віднайдена чудотворна і1<0на Матері Божої. Урочисто була відправлена Архиє

рейська св.Літургія владююю Софроном Мудрим, ЧСВВ, який віддав ченців Василіянського Чину під п01<ров Пресвятої Богородиці. Велика кількість вір них підходили до чудотворної ікони і належно її вшановували. Чудова пого ла сприяла духовному піднесенню людей.

Після св.Літургії члени товариства "Містична троянда" у вишиванках приступили до престолу, де в присутності о.Ореста, відновили посвяту Матері Божій та урочисто прийняли нових членів.

Направду, того дня ми ПОІ<Идали Ясну Гору з бажанням ще і ще сюди приїжджати, аби поновлювати своє духовне життя.

Васш~ь ГОЛОВАТИЙ, член "Містичної троянди"

( м.Львів)

--------:-··

На сітлииі: члеии· "Містичної трояиди" біля вf!lсиліяиської церкви у

Гошеві з о.Протоігумеиом Йосифом Будаєм, ЧСВВ JІИСТJ}ИАД

-·2001

ПОЕТИЧНА

СТОРІНКА

·1а.у до 'вас з .любо-в~ю У видавництві отців Василіян "Місіонер" нещодавно вийшла з друку

перша збірка поезій Івана Довганюка. Народився він 15 квітня 1941 р. вс. ВоскресіІЩі На Івано-Франківщині. Збірка сповнена словами глибокої вдя чf(ості Богові за прожите життя. Він разом з дружиною Марією на христи янських засадах виховав двох синів Баси.ля і Володимира і віддав їх на служіння Богові, Церкві і Україні. Тепер його син о.Тереіпій (Володимир) Довганюк проводить душпастирську працю в Жовківському монастирі от ців Василіян, є парохом храму вс. Во.ля Висоцька. Іван Довганюк відійшов у вічність 23 вересня 2001 р., ко.ли друкува лась у видавництеі "Місіонар" його книжка. Та пам'ять про нього за.лиши ться в серцях тих, хто його знав і .любив, тих хто читатиме його прекрасні вірші.

Іван Довганюк

П одаруй мені, мамо, життя Подаруй мені, мамо, життя.

Не вбивай мене в своїй утробі. Буду вдячна тобі без І<інця. Не раз стану тобі у пригоді. Я

маленька дитина твоя,

Я так хочу побачити неба. О, матусю моя дорога, Не вбивай мене, прошу, не треба. Подаруй мені, мамо, житrя, Нехай в очі твої я загляну,

А як будеш уже ти стара, Приголюблю, потішу, догляну. Я так хочу побачити світ, Я так хочу погратись ляльками ... Не вбивай мене мамо, не ріж, Нехай навіть чужими ру1<ами. Подаруй мені, мамо, життя, Щирим серцем тобі я віддячу.

Нехай бідна крихіточка я У житті позагробнім не плачу. Нехай сльози мої не впадуть На колись і твою домовину.

Я за тебе в утробі молюсь: Не вбивай свою рідну дитину!".

314

"МІСІОНАР"

ЛИСТОПАД

2001

СЕСТРО'ЙОСАФАТО, _молися ЗА НАС У видавництві "Край"

( м.Львів)

з нагоди візиту Святішого

Отця Івана Павла ІІ було видано книжечку {mовідань для дітей Костя Чаваги "Добрий знак". .•

Кость Чавага - журналіст. Його матеріали, (mовідання дм ді

тей звучали на Ватиканському радіо, друку.валися в журналах "Мі~ сіонар", "Світ дитини", часописі "Нова Зоря". В основу оповідань взято реальні події, які сприймаються як легенди. В кожної людини

є паростки добра, любові, милосердя,' які спонукаЮmь нас до жертоfr ності. Пропонуємо нашим читачам оповідания з цієї книжки. Світланка знає,

що негоже

темного покою.

Туди входили

підслуховувати старших. Прос

через балкон з ПО.L:J:Вір'я-колодя

то так сталося, що, йдучи вранці

зя, де чомусь часто бігали щурі.

до школи, дівчинка почула, як за

П ри згадці про цих бридких

прочиненими дверима її бабуся

потвор Світланка витерла хус

перешіптувалася

тинкою сльози і подалася на ву

сусідкою.

Йшлося про хворобу Світланчи

лицю Пекарську до Медичного

ноі мами.

університету

Вчора лікар Манів із діаг

ностичного

центру

попередив

шукати

лікаря

Маніна. Вона довгенько блукала поверхами клініки,

поки її 1:1е

мене, що ій залишилося жити не

спинила молода жінка в Габі ті,

більше півроку,

поверх якого мала білий халат.

бабуся.

схлипувала

Щоби заплатити за

Чи можу я тобі чимсь за

операцію, мусимо хіба продати

радити?

це помешкання. Заберу донь1<у з внучкою до себе, якось вже

вона.

потісни мо ся.

повіла незнайомЦі про своє горе.

Ледве стримавшись,

- лагідно запитала - Ти як називаєшся?

Світланка чомусь відразу роз

аби не

розплакатися, Світланка прошми гнула вниз сходами. Та замість

йти до школи, звернула на По

гулянку. Їй дуже подобався цей нарк, нонад яким височів їхній

будинок. Їз вікна виднілося мало не пів Львова, а з балкона влітку можна було зривати смачні че решні. Світланці аж нія1< не хо

тілося назовсім перебиратися звідси в дільниую Краківського ринку до бабусиного напів-

~~,п лr~,._._,~ ·~ ~. оІОі"V'.а: ..

"!Wt$~ .. .. -

. .

:.-~ :~

Я називаюся сестра Діоге на і тут працюю, ниця.

сказала чер

Лікар, котрий лікує твою

матусю, поїхав у відрядження до

Америки і повернеться нескоро. Але я тобі щось пораджу.

·. ·

Черниця вийняла з торбинки

схожу на іконку листівку і дала дівчинці:

Ось тобі образок сестри

Йосафати. Спробуй через її за ступництв о

допомогти

своїй

матусі.

Помітивши, що дівчинка зні тилася,

черниця запитала,

чи та

вміє молитися.

Ні,

т лан1<а.

чесно відповіла Сві Але я

би

хотіла

навчитися.

Вперше їй стало соромно при знатися, що в них удома не було ікон, як в

інших людей.

Над

маминим ліжком висіла пожов

кла картина з березами. А над Світланчиним

з-поза рами

дивилися ведмеді, яких вона ма

лою дуже боялася, хоча бабуся казала, що то сімейна реліквія.

Одначе сестра Діогена ні про що не розпитувала,

а,

навпаки,

роз

повіла про побожну дівчину Михайлину Гордашевську, яка колись жила у Львові. Вона хо дила

молитися

до

церкви

свя

Непомітно вони зупинилися на вулиці Пасічній.

живу,

Ось у цьому монастирі я

показала черниця на га

того Онуфрія, а потім подалася

рний дім за огорожею.

до віддаленого села Жужель і

відчуєш потребу, то заходь. Я та

заснувала там український жіно

кож помолюся за твою маму.

чиіJ~ монастир Сестер Служеб

Вночі

Коли

Світланка намацала

ниць Непорочної Діви Марії.

сховану під подушкою складену

Нині по всьому світу служать кат~хи

вдвоє каР.тку з образком і поду мки повторювала: "Сестро Ио

зують діточок, лікують хворих,

сафато! Вилікуй мою матусю ... "

доглядають немічних.

Вдень вона вивч1:1ла молитву на-

вони своєму народові:

.··;-

. _ !-'"'..:.;· '- . . у.•:·.

МОЛОДІ

пам'ять

відтак старалася непо

ТА

ДІТЯМ

не терпілося Світланчиній мамі.

мітно якомога, частіше приклада

На жаль, це неможливо,

ти той образок до хворих місць

~:~ромовила черниця,

на маминому тілі. Якось проки

йосафата померла у важких му

нувшись,

мама підозріло запи

1919

бо сестра

році. А її тлінні

останки спочивають в Головно

тала:

ках ще у

Доню, чи до нас хтось при

му Домі наших сестер у РfІ:мі.

ходив, коли я спала?

Але я точно її бачила у

-Ні, мамо, не було нікого,

здивовано відповіла Світланка.

нас вдома, коли лежала хвора,

не вірилося Світланчиній мамі.

Під весну Світлаичина мама

Тим часом до "Розмовниці"

стала одужувати, й одного разу

увійшла й привіталася настоя

доня

телька монастиря. Вона розказа

насмілилася

розповісти

про помічний образок. Мати з

ла,

недовірою посміхнулася,

ри Иосафати сталося багато рі

проте

що

через

заступництво

сест

погодилася зайти до монастиря

зних чуд і

на Пасічній.

Святіший Отець Папа Римський

Разом вони підня

лися східцями до глухої дере

Іван Павло

в' ян ої фіртки

женною.

подзвонили.

оздоровлень,

молитовники

повіла, що сестри Діогени немає

стоятелька

Ми би хотіли їй чимсь

віддячити,

розгублено мови

проголосив її Бла

Подарувавши гостям

Молоденька черниця чемно від у монастирі.

тому

та

вервички,

:монастиря

на

порадила:

Якщо і ви, пані, відчули

Божу ласку за посередництвом

сестри Иосафати, то опишіть, як це сталося. І що на те каже ваш

ла Світ ланка.

Їй дуже кортіло затриматися

лікар?

обителі. Можливо, що черниця її

Лікар Манів спочатку дуже здивувався, коли побачив Світ

зрозуміла,

ланчину маму бадьорою.

тут і бодай трішки заглянути до

бо запропонувала

пройти до середини

і провела

У кого ви лікувалися?

до кімнати, яка називалася "Роз

запитав лікар.

мовниця".

дили якийсь курс за кордоном?

О це вона до нас приходи

Може прохо

Замість відповіді пацієнтка

раптом

подарувала лікареві Маніву об

вигукнула Світланчина мама, по

разок із зображенням Блажен

ла, коли я була хвора,

бачивши великий портрет чер

ної сестри Иосафати Гордашев

ниці, під яким значилося: "Бла

ської і, попрощавшись, швидко

женна Сестра Йосафата Горда

вийшла з кабінету, щоби обня.

шевська".

ти свою щасливу донечку Світ

Це засновниця нашого мо

нашого Згромадження, нила

пояс

черниця.

А як меm її побачити?

ЛИСТОПАД

2001

ланку.

Кость ЧАВАГА

(З книги "добрий знак" Львів "Край",

2001)

"МІСІОНАР"

317

· . зr·

святиМІfі у,nо:КО.й,.·:11,осподи u

ВІН БУВ НАДЗВИЧАИНО БЛАГОРОДНОЮ. І ЄВАНГЕЛЬСЬКОЮ ЛЮДИНОЮ 15 жовтня цього року у м:.Золочеві на Льві вщині упокоївся у Бозі на 74 році життя, 54 році чернечого покликання, 44-ом:у священи

, чого служіння бл.п.о.ТАРАС (ПЕТРО) ОЛІЙ НИК, ЧСВВ.

Біографія Він народився·

серпня

1928

року в Уніон

да Віторіа (штат Парана, Бразилія). Виховувався в українській родині, яка свого часу емігрувала

до ц1є1 далекої ~<раїни. Окрім Петра Олійника, батьки мали ще ДВОХ ДОЧОК та п'ять СИНіВ. rІісля ЗаІ<іНЧеННЯ сереДНЬОЇ ШКОЛИ Здіб НИЙ юнак вступив на новіціят отців Василіян у Бразилії 15 січня 1947 року. Перші монаші обіти склав 14 квітня 1948 року, а профе сію довічних обітів - 15 червня 1952 року. Висвячений на священи ка 20 жовтня 1957 року митрополитом УГКЦ з Канади Максимом Германюком, ЧНІ. Отец~ Тарас був високоосвіченим духівником ще бр~том при монастирі три роки вивчав філософію, у Римі - у Григоріянському університеrі п' ять років богослов' я, здобув ліцен ціат на бібілійному факультеті, а в Єрусалимі вивчав топографію й

біблійну археологію.

Його служіння у Василіянському Чині було різностороннім.

Окрім місіонерської і душпастирської праці у Бразилії, о. Тарас Олійник, чсвв· навчав монахів, був неодноразово ігуменом, кон сультором.

1990

ро.ці визначний місіонер приїхав до України. Спершу

жив у Крехові, Жовкві, Львові. Довший час вю<анував монаше слу

жіння у Івано-Франківську, потім знову був направлений до Льво ва. У Золочівському василіянському монастирі кілька останніх ро ків він був духівником· і професором василіянського Інституту .фі лософсько-богословських студій. Свої глибокі біблійні знання о.Тарас, ЧСВВ виклав у "Біблій

ній rсторії Старого і Нового Завіту", "Історії спасіння", книзі "Сила хри'щення", яка вийшла дру1<0м у видавництві "Місіонер". Також

він переклав з бразильської мови актуальйу брошуру В. Вроша "Слово Боже. Відповіді Біблії .на закиди сектантів проти Католи цької Церкви" та книгу Прадо Флориса "Ідіть, євангелізуйте охри щених". Незабаром вийде друком статут Апостольспrа молитви, над

яким ретельно праЦював бл.п.о.Тарас Олійник, ЧСВВ. Та його пи-

318 "MfaIOJf11\.P"

сьменницькиі1 доробок набагато більший. Його пу?лікації. те~ вмі~ щувалися на сторінках "Місіонар~",

Похорон

17 жовтня в м.Золочеві на Львівщині відбувся похорон· о."~раса Олійника, ЧСВВ. З 10 години ранку під проводом отця-ігумена Золочівського монастиря Климентія Стасіва, ЧСВВ відспівано мо

наший похоро~: В 11 годині розпочалася Архиєрейська заупокійна Служба Божа. Ії очолив єпископ-ординарій Івано-Франківський Кир

Софрон Мудрий, ЧСВВ. З ним співслужив о.Протоігумен Йосиф Будай, ЧСВВ, чимало отців Василіян; понад тридцять єпархіальних

священиків. Присутніми були численні монахйні різних Чинів і Згромаджень. Монастирська церква і подвір'я були .заповнені-тися чами вірних, які прийшли віддати останню шану ць()му визначно

му місіонерові нашої· Церкви. Зі Зворуmливою проnовіддю' - '1іро

світлий приклад наслідування Ісуса Христа бл.п.о,Т.Олійником, ЧСВВ

- звернувся владика Софрон Мудрий, ЧСВВ. Урочисто· по ховали цього визначного ієромонаха Василіянського Чину на но вому цвинтарі у м.Золочеві. Ніяк не могли розпрощатися з ним маленькі діти, які принесли квіти на його могилу. Це він для них відправляв Богослужіння в церкві св.Миколая. Завжди повідом~ ляв у ній, куди їде і коли повернеться. А останньої неділі нічого

не. сказав, щоб не засмутити маленькі серця.

Спомин о.Йосафата Воротника, ЧСВВ про .бл.п.о. Тараса Олій ника, ЧСВВ: - Він належав до невтомних трудівників Христового виноград

ника як в Бразилії, так і в Україні. Коли приїхав на рід.ну земЛю, то проживав у монастирях, які лише розпочинали відбудовуватися, де не було належних побутових умов. Активно включився у процес відродження духовності у людських душах. Місії; реколекції для священиків та інтелігенції, катехизація, викладання на каrехитич

них курсах

цей перелік можна продовжити.

Досвід керування Апостольством молитви, набутий під час мо нашого служіння у Бразилії, він використав і в Україні. Отець Т.Олійник, ЧСВВ був великим прихильником почитан

ня Пресвятої Богородиці. Він організовував для членів Марійської дружини молоді вечірники, тобто зібрання, під час яких відбуваєть·ея молитва на вервиці. Кожної неділі у Золочівській монастирській церкві відправляв Службу Божу для дітей, яка була дуже популяр ною:

Він любив людей, для яких невтомно працював. Нехай буде йому

вічна нагородсtвід Господа, а від нас прохання, щрб Він щедрQ вина городив свого вірного слугу! Вічная пам'ять! ЛИСТОПАД

2001

"МІСІОПД:Р"

:n.D::

амІЄТ

ПРЕСВЯТОГО ІСУСОВОГО СЕРЦЯ Український

Слово реда1пора

християнський

на листопад

часопис

Заснований у Засновники

1897 році

Отці Василіяни

Реєстраційне свідоцтво

КВ №

5133 від 18.05.2001 р.

Головний редактор

о. Йосафат ВОРОШЯК, чсвв Редакційна колегія: о. Василь ЗІНЬКО, ЧСВВ

................................. 289

Намір Апостольства молитви

........................................ 290

Намір Апостольства молитви

на гру день

......................................... 292

К' яра Любіх

"Слово життя"

.. """"""""""" ... """." 293

Степаи Сус Велич Митрополита

Андрея Шептицького

. " ....... "." .. " ....... 295

Витяги з доповіді

о.Василя Зінька, ЧСВВ

........................ 297

Ольга Кртс Серця, зігріті духовною радістю о. Корнилій Яремак, ЧСВВ

............ 298

о. Вас11ль МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

Новий етап діяльності церковних ЗМІ

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

о. Йосафат Воротиюс, ЧСВВ

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

На прощі у Криласі ............................ Відпустові святкування у Жовкві .........

Літературний редактор

Ольш Крак Коре1пура І горя Скле11ара Комп'ютерна верстка Ольги Кузьмич

Адреса редакції:

Священномученик Йосафат Кунцевич ... 304 о.Мелетій Батіг, ЧСВВ

Сварка до добра не веде

e-mail: misioner@mail.lviv.ua www. realty. lviv. net/M isionar

Василь Головатий

fP Ціна договірна Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківській друкарні видавництва Отців Василіян •Місіонер•. 80300, Львівська обл., м. Жовква, вул. Василіянська, 8

Невтомний Ваиліянин Тетяна Гарасим Поїздка в Карпати

Журнал "Місіонар",

320

2001 .

309

......................... 311

.............................. 312

Під Пш<ров Матері Божої .................... Поетичиа сторіика ............................

313 314

Кость Чавага

Сестро Йосафата, молися за нас ............ 315 Він був надзвичайно благородною і євангельською людиною ......................

318

На обкладинці: к11плиця василіянського монастиря у с.Бороняво на Закарпатті

Передруки і переклади дозволені за поданням

джерела.

...................... 306

о.Васшtь Меидруиь, ЧСВВ Ми - одна родина . " ..........................

Андрій Бідюк

26.10.2001 Формат 70х 1ОО 1/15. Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0.

303 304

о.Василь Зіиько, ЧСВВ

м. Львів, 79019, вул. Б. Хмельницького, 36, Святоонуфріівський монастир ОО. Василіян тел. 72-95-69

Підписано до друку

.. 301

Редакція зберігає за собою право виправляти

мову і скорочувати надіслані матеріали.

" ИОСАФАТ" " КРОСВОРД "СВЯТИИ (аа,чість трьох крапок вставте слово) По

горизонталі:

6. Частина

церкви, ві!l

ділепа іконостасом, де .

розм

"Ти

.flj преспл.

1щено

... -

скеля, і на

цій скелі збудую мою церкву, й пекельні во рота її пе подолають".

10.

Головний

ний .... 11. єпархії

храм

катедраль

Місто в Бі

лорусії, де св. Йосафат був

14.

архиєпископом. Вишуканість у по

nеді нці.

15.

Знаряддя

праці, від якого загинув

св.Йосафат. 18. Укра інський

письменник,

автор пісні "Чуєш, брате мій". 19.Поміч

ник єпископа і священика.

23.

Апостольська столиця.

25.

Світське

ім'я св.Йосафата. 26. Є три Божі особи: Бог ... , Бог Син і Бог Дух Святий. 27.Людина, яка передбачає майбутнє.

28.

Спільні збори пе

шюго керівного органу.

По вертикалі: 1. Києво-Печерська .... 2. Високий столик із по хилим верхом, що його використовують як підставку для богослуж бових книг.

Столиця Білорусії.

ний Вселенським собором.

Церковний закон, уста1ювле

Літописець-монах.

Одна з рис, харак

терна св.Йосафатові. 13. Автор книги "Життя Святого Великому чеюша Йосафата чипу св.Василія В. архієпископа Полоцького".

13.

Місто на Волині, де народився Іван Кунцевич.

16.

Будівля, де

відправляються Служби Бо.ж:і, молебні, акафісти та ін. 17. "Віп за . Церкву і за віру, як святий ... Христа, все, що мав приніс в офіру: душу, тіло, кров, життя".

21.

20. Назва міста, де народився св.Павло. Первісна назва Палестини в Старому Завіті. 22. Ця ". любові з

серця Ісуса запала до серпя Івася. 24. Святий Йосафат боровся за те, щоб був один пастир і одне стадо".

Склала Леся П!ТИКАЛО, .м. Львів

••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••• Відповіді на кросворд "Мєджуrор'я", опублікоnаний у ч.10 за

2001 рік:

По горизонталі: 5. Покров. 6. Покора. 9. Правда. 10. Різдво. 13. Молитва. 14. Христос. 19. Письмо. 20. Ненька. По вертmщлі: 1. Молод.J>. 2. Поклик. З. Родина. 4. Прихід. 7. Природа. 8. Сво бода. 11. Дарунок. 12. Охорона. 15. 13и6ір. 16. Львів. 17. Ангел. 18. Скала.