Місіонар 11 2006

Page 1

листопад

2006

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС


ХІІ

1жнародна за є

роща

ерви

ість Церкви

1


СЛОВО РЕДАКТОРА

3МІСГ

Ієромонах Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ,

головний редактор

Слово редактора ............ " ..... " ..... 3 Наміри

Апостольства

Слава Ісусу Христу! Приходить час, коли свята Церква

молитви

пропонує нам глибше задуматися над

на листопад ..... "." ......... ""."."." ...... 5

Тайною Божого Воплочення. Для цього,

Наміри Апостольства молитви на ~рудень ........................................ 7

вже вщ юнця листопада ми

входимо в

сорокаденний період передріздвяного посту, який називаємо Пилипівкою,

.

.

.

.

о. Діонисій 3АВЕДЮК, ЧСВВ

оск1льки вш розпочинається вщразу шсля

Святе

дня св. апостола Пилипа,

Письмо

в

документах

Католицької Церкви .............................. 8 Тетяна ЛУЦИК, Лідія ГУБИЧ Живемо тому, що Бог потобив нас"".14

28

листопада.

Піст для Церкви завжди залишався засобом, щоб приборкати свої низькі пристрасп

чистоп душ1

по-новому

поглянути на Божий план щодо нас, Любов ДІВЧУР Умерти

за

Христа

значить

вічно жити""""""""" .. "."."""".""19

примиритися з Ним та оновити наші

стосунки із Всевишнім та ближніми. Христос наголошує, що піст сам по собі

о. йосафат РОМАНИК, ЧСВВ

не є метою нашого життя і його ніколи

Змова""""."."""""".""""""" ... " "20

не можна трактувати як мету. Тому не

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Біля стіп Цариці Покуття""""" .... ".22 с. Домініка ДАНКАНИЧ, ЧСВВ

Сильний духом і незламний у вірі"".24

варто виставляти на загал свої досяг­

нення в цьому: «Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони

виснажують своє обличчя, щоб було видно

людям,

мовляв,

вони

постять.

Істинно кажу вам: вони вже мають свою Тетяна ЛУЦИК, Лідія ГУБИЧ

нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти

Життя під знаком милосердя".""""26

свою голову й умий своє обличчя, щоб

о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ

не показати людям, що ти постиш, але

Дім їх був підпільним храмом".""""29

Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і

Отець твій, що бачить таємне, віддасть

Богдана ГУНКЕВИЧ

тобі» (Мт

".3 любов'ю у серці""""."""""""".30

бути тільки один

о. Мелетій Батіг, ЧСВВ

Ангел у людському тілі""""" """.32

6, 16-18). Результат посту може - глибше відношення

до Бога та радість від спілкування з ближніми. Якщо його немає, ми не пра­ вильно тлумачимо піст і його мету. Приступаючи до часу приготування до свята Христового Різдва, кожен з нас

покликаний проаналізувати теперішній стан своєї душі, зробити глибокий іспит

листопад

2006

місіонар

3


СЛОВО РЕДАКТОРА

сумління і визнати всі недоліки, перепони

закликає не показувати, що ми постимо,

1 гр1хи,

у живому

а поглянути новими очима на Таїнство

спілкуванні з Богом. Ніколи не можемо

Бога Отця, пізнати Євангелію і в її світлі

.

.

.

яю

заважають нам

бути задоволені тим, що ці сорок днів

свої помилки і хиби. Для цього не треба,

провели в обмеженнях та терпіннях, бо

щоб люди бачили, що ми, мовляв,

вони-тільки засіб для осягнення вищої

постимо.

мети. Тому, якщо хтось буде задо­

Вступаючи в цей благословенний час

волений, що не переступив жодного

приготування, побажаймо собі

припису посту, але натом1сть не простив

відальності за свою душу, щоб змогти не

свого

тільки дивуватися народженню Божого

ближнього,

не

вдосконалив

відпо­

до

Сина, а й через Його народження поба­

обов'язків -такий піст не мав жодного

чити себе, свою цінність в Божих очах

значення і людина даремно терпіла голод

(не стільки в наших), збагнути значення

та інші обмеження!

Воплочення для нашого життя, при­

молитви,

не

змінив

ставлення

Саме поняття навернення передбачає,

хилитися до Божого плану нашого спа­

що людина змінить напрям. руху, тобто,

сіння і не шукати власних шляхів вирі­

повинен змінитися швидше спосіб мис­

шення проблем. У листопаді маємо

лення, мотивації, наміри, а тільки після

досить часу, щоб разом зі святими нашої

того може змінитися поведінка. Дуже

Церкви у молитві споглядати на чудові

шкода, що багато людей, хоча й точно і

Божі діла, згадуючи, що всі вони сталися

скурпульозно притримуються приписш

завдяки Воплоченню Божого Сина. Якщо

посту,

як

Він сам захотів стати людиною, то як

«стара людина», вірячи в забобони чи

сильно перейнятий тим, щоб ми були

приносячи зло іншим людям. Христос

добрими людьми і Божими дітьми!

все

ж

продовжують

жити,

Заснований у

Заснов~шки

-

році

1897

Отці Васнліяви

Реєстраційне свідоцтво КВ №

від

5133

Передплатний індекс -

18.05.2001

р.

23959

Адреса редакції: м. Львів,

Головний редактор о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Редакційна колегія:

о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Віра АРІВ Літературна редакція Богдана ЩУРКО Дизайн та комп'ютерна верстка: Микола ЯЦКІВ

79019,

вул. Б. Хмельницького.

36,

Святоонуфріївськнй монастир Отuів Василіян тел./факс

72-46-94

е-шаіl:

inisi onar@lviv.far lep.net

Підт1сано до друку 26.10.2006 Формат 70х 100 1/ 16· Друк офсет1111й. Па11ір друк. № І . Умов. друк. арк.

5,2.

Умов. фарОО-відб.

5,7.

Обп.-в1tд. арк.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з rотов11х діапозитивів у Жовківській друкарні в~щавництва Отців Василіян «Місіонер)). Жовква, вул. Вас~1лія11ська,

80300,

Львівської обл., м.

8.

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела. Редакція зберігає за собою право виправляти мову і скорочувати надіслані матеріали. ©Журнал "Місіо нар",

4

5,0. Зам.

листопад

2006

2006

місіонар


СТОРПІКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О,

Божественне

Серце

Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії,

жертвую

Тобі

через Непорочне Серце Пре­ чистої Діви Марії усі свої мо­ литви, справи, слова, дум:ки й витривалість у терпіннях ни­ нішнього дня у винагороду за

всі зневаги, образи і :кривди, завдані Тобі. JКертвую їх особливо за

Святішого Отця Папу Рим­ ського, за святу Церкву, за на­

вернення грішників та в усіх намірах Апостольства мо­ литви, призначених на цей місяць і на сьогоднішній день.

Пресвяті Серця Ісуса і Марії,

спомагайте

святу

Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покрови­ телю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире,

св. Йосафате, Заступники

Ось Серце, що так дуже полюбило нас ...

України, моліть Бога за нас!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ЛИСТОПАД (Поблагословені Святішим Отцем)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб у всіх країнах світу був назавжди викорінений будь­ який вид тероризму.

Світ перебуває у стані постійної політичної боротьби за владу чи певні впливи. Ця боротьба часто є нерівною, тому що одні політичні сили є могутнішими, а інші або слабкими, або такими, що не мають достатньої підтримки в суспільстві. Для того, щоб ця боротьба виглядала, бодай якимсь чином, рівною, політичні сили та рухи вдаються до насильства над тими, над ким можуть його вчинити. Такий вид

листопад

2006

.місіонар

5


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

боротьби називаємо тероризмом. Найчастіше від нього страждають невинні люди, які жодним чином не задіяні у згаданій боротьбі. Не варто думати, що до терористичних дій вдаються тільки слабші сторони. Варто згадати, що коли США

не могли перемогти у звичайних бойових діях комуністичних партизанів у В'єтнамі, то застосували хімічну зброю, внаслідок чого постраждали сотні тисяч невинних людей. Тепер ми найчастіше під тероризмом розуміємо напади підпільних терористичних груп як наприклад Алькаїда чи ЕТА, але не можемо зняти з шальок

терезів також терористичні дії великих світових сил проти звичайних людей. Вже

саме визначення тероризму показує, що це цілком нечесний та аморальний спосіб боротьби, він противиться всім Божим і моральним законам. Тому молімося, щоб будь-який вид тероризму був назавжди викорінений в усіх країнах світу.

МІСІЙНИЙ: Щоб християни разом з людьми доброї волі у суспільстві об'єднали свої зусилля, аби розірвати старі й нові кайдани, що заважають

розвиткові африканського континенту.

Від давніх часів більшість територій Африки перебувала під владою інших держав. Цей континент відігравав роль сировинного додатку для розвинених країн, крім того протягом історії людей з іншим кольором шкіри вважали людьми нижчого сорту. В

другій половині двадцятого століття більшість африканських народів звільнилась від колоніальної залежності та створила свої держави. Однак, злиденність населення, міжетнічні непорозуміння, бажання багатих держав іншими способами втримати контроль над африканськими державами призвели до того, що ці держави не змогли здійснити якісних перемін на краще. Так само й політична еліта багатьох африканських держав не була готовою до нових умов, тому в багатьох країнах встановились жахливі диктатури, континент загруз у війнах та військових конфліктах та національному чи релігійному rрунті. Ми повинні бути свідомі, що кожна людина створена на образ і подобу Божу та покликана до вічного щастя у Небесному Царстві. Тому кожна повинна осягнути свободу дітей Божих. Молімося разом, щоб

люди на африканському континенті звільнилися від внутрішньої залежності від гріха, пізнали Істину, а також за те, щоб усувалися наслідки колоніального правління чи новітніх нелюдських політичних систем у цій частині світу, а його мешканці з радістю і надією могли жити і очікувати майбуття.

МІСЦЕВИЙ: Щоб усі вірні України частіше зверталися з проханнями про заступництво до нових українських Слуг Божих і блаженних, сприяючи таким чином проголошенню нових блаженних і святих українського наро­ ду.

Жива людина потребує спілкування з іншими людьми від самого дитинства й аж

до самої смерті. Правдива любов не проминає ніколи. Ми віримо і знаємо, що ті, кого ми любимо, живуть вічно згідно із словом Христовим: «Хто в мене вірує, той, навіть і вмерши, житиме» (Ів

11,25).

Спільнота святих

-

це єднання всіх християн,

які живуть на землі, в чистилищі чи у Небі. Церква завжди ставить нам святих і

6

листопад

2006

місіонар


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

блаженних, які жили між нами недавно, в подібних до наших обставинах, зберегли віру й осягнули вічне житгя, як приклад для наслідування. Тому й заохочує якомога більше молитися до них, спілкуватися з ними, живими у Бозі, щоб, маючи перед очима їхній подвиг, долати життєві труднощі та осягати Небесне Царство. Тому

молімося, щоб ми відкрили якомога більше таких святих, щоб Церква це проголосила і так подала для нас свідчення правдивої віри і жертвенного житгя.

ПОКРОВИТЕЛІ НА ЛИСТОПАД

СВЯТІ ЗИНОВІЙ ТА ЗИНОВІЯ (12 ЛИСТОПАДА) За правління імператора Діоклетіана жив у Малій Азії побожний християнський

лікар Зиновій, який мав дар від Бога

чудесним способом оздоровлювати хворих.

Був він дуже милосердним, і зі своєї спадщини, яку одержав після смерті батьків, давав щедру милостиню вбогим. Разом з ним жила його рідна сестра Зиновія, яка вела вбоге й тихе християнське житгя.

Завдяки побожності й чудам Зиновія люди його знали, шанували і любили, а згодом вибрали єпископом. Зиновій та Зиновія, яких ув' яз нили під час переслідування християн, прославили Бога мученицькою смертю від меча.

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ГРУДЕНЬ Загальний: Щоб Ісус Христос, лагідний і сумирний серцем, надихнув державних мужів кожного народу використовувати свою владу в мудрий і відповідальний спосіб. Місійний: Щоб у кожній країні світу місіонери з радістю і захопленням виконували

своє служіння, вірно наслідуючи Ісуса Христа. Місцевий: Щоб в Україні створювались нові і розвивались вже існуючі доброчинні організації, а заможні люди запалювались духом меценатства.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ГРУДЕНЬ СВЯТА ВАРВАРА листопад

2006

місіонар

(17

ГРУДНЯ)

7


СВЯТЕ ПИСЬМО

о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ Крехів

СВЯТЕ ПИСЬМО

В ДОКУМЕНТАХ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ Свята Церква від початку свого існу­

гуманітарних наук, а також культурного

вання ставилася з глибокою пошаною до

розвитку. Зріст суспільної свідомості

книг Біблії. Вважала їх, поряд з святим

привів не тільки до скасування таких

Переданням, частиною скарбниці Бо­

принизливих інституцій визиску, як

жого Об'явлення. У книгах Старого і

кріпосна праця, цілковита залежність від

Нового Заві ту християнська Церква

панів чи роботодавців , але привів до

знаходила основу своєї віри та закон і

формування національної свідомості у

норму щоденного життя. Дбала про збе­

різних народів. Так настало остаточне

реження священних книг та їх правильне

об'єднання за національними ознаками колись розрізнених володінь у держави,

пояснення.

Таку ж дбайливість у відношенні до

такі як Італія, Німеччина. Водночас роз-

Свя.того Письма Католицька Церква

виток наук прив1в до ламання закоршених

виявляє і в наш час. Короткий перегляд

стереотипів, а також до нових запитань,

.

.

офіційних документів Учительського

відповіді на які, здавалося, суперечили

уряду Церкви протягом останнього

деяким правдам Віри.

.

.

.

СТОЛІТТЯ дасть нам МОЖЛИВІСТЬ не ТІЛЬКИ

Гіпотеза Чарльза Дарвіна про по­

у цьому переконатися, але побачити, як

ходження видів, яка з часом розвинулася

поступово Церква поглиблює своє розу­

в теорію еволюції, хоч не мала ще дос­

міння Святого Письма.

татньої доказової бази, здавалося, ішла

Нові пита1111я

всупереч правді про походження людини

вимагають 11ових відповідей

від Бога. Нелегко було її погодити з

Дев'ятнадцяте століття було часом не лише

великих

.

.

СОЦJаЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ,

економічних змін, але й величезного

.

поступу в галуз1 як природничих, так

8

.

1

описами перших глав Книги Буття про створення свпу

1людини.

Дослідження старовинних цивілізацій у басейнах рік Нілу, Тигру та Євфрату

листопад

2006

місіонар


СВЯТЕ ПИСЬМО

Крім того, значно швидший розвиток біблійних наук у протестантському сере­ довищі тієї епохи ставив серйозний виклик перед Католицькою Церквою, бо

висновки цих біблійних досліджень часто не

враховували

суттєвих

правд като­

лицької віри, а то і суперечили їм. Біблійна енцикліка папи Льва ХІІІ

.

.

.

.

привело до неспод1ваних вщкритпв, яю

У такій-от атмосфері жила і діяла Церква наприкінці ХІХ ст. Як відомо,

виявили сліди цивілізацій давніших і більш

Папська держава була тоді уже обме­

розвинутих, як та, у Палестині. Стало

жена до Ватикану, бо решту її колишніх

відомо, що деякі біблійні оповідання

територій насильно здобуто і приєднано

далеко не перші і не найбільш оригінальні

до Італійської республіки. Папа, хоч

літературні твори, а деякі з них таки

позбавлений земельних володінь, не

мають ознаки запозичень з творів інших,

тшьки залишався

більш давніх культур: старохананейських

тетом, але надалі був найвищим пасти­

гімнів, вавилонських епосів тощо.

рем у Церкві, за яким І Ватиканський

Навіть описи історичних подій у Біблії

собор

1870

моральним

автори­

р. визнав не тільки право

не завжди легко можна було погодити з

почесної зверхності серед інших єпис­

даними, відомими з позабіблійних

копів, але і посідання найвищої влади у

джерел. Повстання нових течій у філосо­

Церкві.

фії та дух епохи раціоналізму, який наго­ лошував на можливостях розуму

1 посу­

Дбаючи про чистоту віри та бажаючи піднести авторитет Божого Об'явлення в нових часах, папа Лев ХІІІ

віри в Бога та Об'явлення. Здавалося, що

(1878-1903) 18 листопада 1893 року видав окружний лист (енцикліку) «Providentissimus Deus»

розвиток техюки та вщкриття у галуз1

про вивчення Святого Письма (назва

фізики, невдовзі приведуть до пояснення

папських

вався аж до заперечення ~снування над­

природного, вів до сумншш у питаннях

.

.

.

документів

береться,

як

різних явищ виключно раціонально, без

правило, з перших їх слів, які, звичайно,

відношення до Бога.

не становлять повного речення. Назва

Зріст зацікавлення літературою, в тому

цієї енцикліки по-українськи: «Незрів­

числі більш старанне дослідження змісту

нянний у провидінні Бог»). У ньому папа

самої Біблії, вів до постановки запитань,

передусім пригадує правду про натхнений

на які навіть самі вчені-біблісти не вміли,

характер Біблії, її значення для життя і

покищо дати виваженої та врівноваженої

місії Церкви, переглядає коротко історію

відповіді. Запитання ставилися в дусі

її вивчення у різних періодах історії

часу, стар~ ВІДПОВІДІ уже не задовольняли,

Церкви, а відтак переходить до акту­

а нових ще не було, треба було їх шукати.

альних питань свого часу.

листопад

2006

місіонар

9


СВЯТЕ ПИСЬМО

Вказуючи на помилки у розумінні Святого Письма, давні і нові, папа Лев

інакше Він не був би автором цшого Святого Письма».

ХІІІ звертає увагу на необхідність

Наприкінці папа Лев ХІІІ закликає усіх

підготовки вчених, які могли б дослідити

християн-католиків до діяльної участі у

і оборонити правду, та подає принципи

вивченні та поширенні Святого Письма.

правильного підходу у вивченні та

Бачимо в цьому документі широту

навчанні Святого Письма. Нагадує папа

горизонтів думки папи Льва ХІІІ (хоч

про необхідність зважати на думку

програма біблійних досліджень була

Церкви, щоб пояснення кожного біб­

тільки насвітлена), його відкритість на

лійного тексту було згідне з думкою

пошуки нових засобів та підходів у

Вчительського уряду Церкви та з цілістю

вивченні Біблії. Цей же папа, наприкінці

католицького вчення. Треба враховувати

свого понтифікату,

досвід Отців Церкви, як і думку інших

заснував Папську біблійну комісію, у

30 жовтня 1902

року,

католицьких дослідників, і пам'ятати, що

склад якої ввійшли деякі кардинали та

Святе Письмо є натхненим в цілості.

визначні католицькі вчені-біблісти, поста­

Папа нагадує, що Святе Письмо є ду­

вивши їй завдання: сприяти розвиткові

шею богослов'я, яке не буде плідним,

біблійних студій у Католицькій Церкві, а

коли не черпатиме силу з чистих джерел

також давати свою оцінку щодо різних

Об'явлення, і закликає до вивчення

питань, зв'язаних з дослідженням Біблії.

східних мов, зокрема тих, у яких біблійні книги постали. Порушує питання відно­

шення між богослов' ям та природничими науками, пригадуючи норму, що правда правд~

не може

суперечити,

тому

не

може бути і мови про протиставлення результатів наукових досліджень даним Об'явлення, бо віра не суперечить науці, а мета їх обох

-

пізнання правди. По­

тверджує Лев ХІІІ також вчення про

непомильність Біблії, яке Грунтується на правді про те, що Бог не може ніколи бути причиною жодної помилки. Папа гово­

рить, що Святий Дух, як основний автор Святого Письма, так натхнених авторів

«побудив і спонукав до писання своєю надприродною силою, так їм допомагав шд час писання, що усе те

1 пльки

те, що

Він хотів, і правильно сприйняли розумом, і мали бажання вірно записати, і його ПАПА ЛЕВ ХІП

виразили у спосіб безперечно правдою:

10

листопад

2006

місіонар


СВЯТЕ ПИСЬМО

Через кілька років пізніше,

1909 року,

папа Пій Х

7 травня ( 1903-1914) своїм

в дус1 мо­ литви

апостольським листом «Вибраний вино­

в~ддання

градник» (лат.

себе

«Vinea electa»)

заснував

Папський біблійний інститут у Римі для

гов1

якнайефективнішого сприяння розвиткові

несе

Бо­ при­

со­

біблійного вчення та усіх дотичних наук,

лодю пло­

згідно з духом Католицької Церкви.

ди шзнан­

Одним з його завдань стала підготовка

ня Богом

фахівців з біблійних наук.

об'явленої

Енцикліка папи Венедиюпа

XV

правди.

15 вересня 1920 р. папа Венедикт XV (1914-1922) опублікував енцикліку «Spiritus paraclitus» (з лат. «Дух утішитель»), яку присвятив 1500 річниці від смерті св .

Наголо­

Єроніма, визначного вченого, дослідника

текстів треба завжди виходити від їх

і перекладача Святого Письма. У цьому

буквального значення, а вже потім

документі папа хотів подати деякі важ­

шукати

ливі думки про Святе Письмо, маючи за

СИМВОЛІЧНОГО значення.

шує, щучи

ПАПА ВЕНЕДИКТ

XV

Єронімом, що в інтерпретації священних

незрівнянний приклад св. Єроніма. На початку послання він нагадує обставини

......... .....~

за святим

можливого

духовного

чи

Енцикліка папи Лія ХІІ

У

50 річницю

від написання енцикліки

життя і праці святого, потім переходить

«Providentissiшus

до аналізу його творів та вчення про

року, папа Пій

Святе Письмо. Має на меті подати, з ко­

своє апостольське повчання, енцикшку

Deus», 30 вересня 1943 Xll (1939-1958) оголошує

ристю для католицьких дослідників, ясні

«Divino afflante Spiritu» («За натхненням

принципи інтерпретації Святого Письма,

Божого Духа»). У цьому документі він

які застосовував святий Єронім.

не тільки намагався наново підкреслити

перестерігає перед

суттєві елементи повчання своїх попе­

надто вільним і легковажним підходом

Папа Венедикт

редників на престолі св. Петра і подати

при дослідженні Біблії і подає цілий ряд

вчення Церкви щодо Біблії та способу її

хибних поглядів, які не мають нічого

дослідження, розуміння, викладання, а й

спільного з правильним розумінням

зробив змістовний підсумок цілої 50-ти

натхнених книг. Він вдивляється в особу

літньої праці католицьких вчених Ї

св. Єроніма, в його любов до Святого

дослідників Святого Письма.

XV

Письма, його дбайливість і ретельність

На початку папа нагадує, що свята

у праці, а також підкреслює значення

Церква Божі книги, «цей скарб, дарований

Біблії для розвитку духовного життя, для

їй із Неба, зберігає, як прецінне джерело

оборони правд віри, для практикування

та божественну норму правди віри й мо­

християнського життя. Папа підкреслює,

ралі. Як його прийняла чистим з рук

що тільки витривале дослідження Біблії

Апостолів, так з усякою обережністю

листопад

2006

місіонар

11


СВЯТЕ ПИСЬМО

його зберегла, його оборонила перед

лити їх з більшою точністю, викласти їх

усяким хибним і помилковим тлумачен­

з якнайбільшою ясністю».

ням та турботливо його використала з

Папа настоює на тому, що дослідники

.

.

метою принести душам ВІчне спасшня».

Святого Письма повинні серйозно вив­

Метою енцикліки є потвердити вчення

чати біблійні мови, а також інші мови

Церкви та повчити про те, «чого, як зда­

Сходу, щоб мати можливість виконати

своє завдання, підкреслює необхідність

ється, вимагають тепер1шю часи».

Папа коротко підсумовує вклад у

застосування принципів критики тексту,

розвиток біблійних наук та поширення

тобто наукової оцінки його вірогідності,

знання Святого Письма серед вірних ка­

при дослідженні поодиноких рукописів, бо

толиків своїх попередників на апос­

нерідко копіювальники при їх перепи­

тольському римському престолі: Льва

суванні вносили ненавмисні

ХІІІ, Пія Х, Венедикта

навмисні зміни. Папа наголошує, що

XV

та Пія ХІ.

або і

Центральною і головною частиною

необхідно здійснити видання оригіналь­

енцикліки є повчання про герменевтичні

них текстів Святих Книг та їх старовинних

критерії підходу до Біблії, тобто про

перекладів згідно з цими принципами і

спосіб тлумачення та дослідження Свя­

нормами. Також необхідно здійснювати,

того Письма в наш час.

з потвердженням церковної влади, перек­

Папа Пій ХІІ звертає увагу на те, що

лади Біблії з оригінальних мов на сучасні.

за останні півстоліття, внаслідок праці

З-посеред усіх завдань дослідників

археологів та дослідників, з' явилося

Біблії «найвищим є віднайти та подати

багато знахідок і документів, які дають

справжню думку святих Книг». Тому, «Їх

можливість пізнати «мови, літератури,

найбільшим старанням має бути те, щоб

події, звичаї та культи найдавніших

дійти до визначення і уточнення, яким є

народностей». Було віднайдено багато

так званий буквальний смисл біблійних

старовинних папірусів, опубліковано давні

слів». У віднайденні буквального зна­

рукописи біблійних Книг, краще дос­

чення

мови,

ліджено тво­

контексту, порівняння подібних місць чи

Отців

висловів. При цьому не треба забувати,

Церкви. Та­

що Писання є богонатхненим та дору­

ким

чином,

ченим Церкві, тому слід брати до уваги

повстала не­

пояснення і проголошення її Вчи­

о б хідні сть

тельського уряду, вислови Святих Отців

використати

та «аналогію віри» (не може бути супе­

щ

речності між правдами віри). Щодо ду­

.

знахщки,

щоб

їх

ховного значення поодиноких біблійних

СВІТШ «ДОСШ-

текстів, тут треба деякої обережності,

.

.

у

.

ДИТИ глибше

щоб не надавати словам і подіям того

Божі

значення, якого насправді не було в

.

12

знання

ри

.

ПАПА ПІЙ ХІІ

може допомогти

Сто-

.

ршки, ВИСВІТ-

Божому задумі.

листопад

2006

місіонар


СВЯТЕ ПИСЬМО

Папа закликає католицьких вчених

є

роз-

.

вивчати твори святих Отців, Учителів

пІЗнати

.

t

Церкви та визначних біблійних комен­

визначити,

таторів попередніх століть. Водночас

ЩО

вказує

стали

сказати

доступними багато відомостей, які були

письмен­

незнані навіть для самих Отців, тому

нию> .

на те,

що

у

наш1

часи

сучасний дослідник Святого Письма не

ХОТІВ

Звертає

тільки має доповнювати те, що не

увагу

дослідили Отці, його завдання значно

те, що при

ширше . Ілюструючи це, Папа звертає

дослt­

увагу

на таке дешкатне

питання,

1 на

як

дж е Н НІ

природа і наслідки Божого натхнення, і

думки

стверджує, що католицькі богослови,

автор~ в

ідучи за вченням святих отців, а особливо

Святого

св. Томи з Аквіну, дослідили і вияснили

Письма

це питання з більшою точністю і витон­

треба враховувати спосіб висловлювання

ченістю, як в попередні віки. Папа пише:

і мислення їх сучасників, бо вони вживали

«Виходячи у своїх пошуках з принципу,

форм та стилів, які були у вжитку в їх

що святий автор у написанні святої книги

середовищі. Крім того наголошує на

ТОМА АКВІНСЬКИЙ

є органом, тобто знаряддям Святого

необхідності правильного визначення

Духа, але знаряддям живим і обдаро­

штературних жанрш, яких письменники

ваним

вживали, бо без цього не вдасться пра­

розумом,

правильно

спостер1-

гають, що він під Божою дією у такій мірі вживає власних здібностей та можли ­

.

.

вильно зрозуміти змісту їхніх творів.

Папа, пригадує, що Святе Писання має

востей, що з книги, яка повстала з його

бути основою у проповідуванні Слова

праці, усі можуть легко розпізнати власну

Божого в Церкві, подає норми вивчення

його вдачу

і немов

його особисті

Святого Письма в католицьких семіна­

властивості та його характер. Отож,

ріях, пригадує, що центром Святого Пись­

коментатор

.

.

не

ма є Христос, і що духовне життя бере

занедбуючи цих нових роз'яснень, які

початок і силу для розвитку від читання і

сучасні дослідження принесли, буде

роздумування над Біблією.

з

УСІЄЮ

ПИЛЬНІСТЮ,

старатися розпізнати, якою була вдача

Енцикліка

«Divino afflante Spiritu»

по­

святого автора, які обставини його

клала край недовір'ю багатьох католиків

життя, у який час жив, які писемні чи усні

до сучасних біблійних досліджень,

джерела використовував, які форми

потвердила цінність творчого здобутку

вислову вживав . Так зможе точніше

кількох поколінь католицьких біблістів, а

пізнати, ким був гагіограф ( святописець ),

також була важливим кроком у розвитку

і що хотів сказати у своєму творі. Кожний

вчення Католицької Церкви.

знає, що найвищою нормою інтерпретації

листопад

2006

місіонар

(продовження буде)

13


РОЗДУМИ

Тетяна ЛУЦИК, Лідія ГУБИЧ

ЖИВЕМО ТОМУ, ЩО БОГ ПОЛЮБИВ ПАС Зло аборту Кожен з нас бачить і відчуває, скільки

університету, говорить про те, що офіційна

проблем має сьогоднішній світ, скільки

статистика Всесвітньої організації охо­

в ньому болю, який спрямований на

рони здоров' я людини вказує на те, що у

знищення людини. Усе це призводить до

світі щороку здійснюється понад

активного пропагування

мільйонів абортів. В Америці легалізація

філософії

песимізму, у людини зароджується страх,

абортів відбулася в

що, як стверджують найавторитетніші

цей рік було здійснено

450

1973 році і саме за 750 тисяч абортів.

соціологи, не спостерігався досі про­

Через сім років кількість абортів зросла

тягом усієї людської історії. Людина

до півтора мільйона. І такий показник

боїться жити, повно і повноцінно, жити з

зберігається й по сьогодні. Слід наголосити на тому, що найбільша

Богом.

Та коли заглибимося у причину наших

кількість абортів здійснюється у країнах,

найбільших нещасть, то побачимо, що

що є найрозвиненішими. Це свідчить про

там, на жаль, не обійшлось без людини.

те, що наш розвиток проходить пара­

Причиною, що через неї ми плачемо, з

лельно з розвитком страху, через який ми

якою боремося, яку прагнемо викорінити,

починаємо боятися життя, відводити

вона розвиває

йому другорядне місце, не хочемо пода­

ці проблеми, керуючись надмірними

рувати світові щасливу дитину. Ми на­

амбіціями, егоїзмом, бажанням наживи

чебто творимо цивілізоване щастя, але

чи хворобливим жаданням влади.

часто сходимо на маювщ.

породила людина,

1 саме

Однією з найболючіших ран на тілі нашого світу є аборти.

Справа полягає не в тому, аби народжу­

рік Греко­

вати дітей, не маючи жодних ресурсів,

католицька Церква проголосила роком

знаючи, що вони є небажані, що завтра

2006

.

.

захисту духовного свпу дитини, оскшьки

віддамо їх на вулицю. Ні, проблема в

в наш час саме дитина є найменш

тому, що ми повиню навчитись цшувати

захищеною та найбільш зраненою;

життя, розуміти усю відповідальність за

дитина, якій відкриті двері у Царство

його збереження. Тому у нас є можли-

Боже, яка є основою розвитку світу. У

в1сть вир1шувати,

цьому контексті проблема абортів постає

життю, але лише перед зачаттям. Та

дуже

з

дедал1 часпше ми думаємо лише шсля.

Калькутти (Мати Тереза) назвала аборт

Невже у цьому винна дитинка, катами

«основним правопорушником спокою у

якої ми стаємо?

гостро.

Блаженна

Тереза

.

.

.

.

чи

.

давати початок

.

.

світі». Число абортів невпинно зростає.

Щоб почалось життя, «так» спершу

Отець Ігор Бойко, що є викладачем

має сказати Бог. У книзі пророка Єремії

біоетики Українського католицького

сказано: «Перш ніж я уклав тебе в утробі,

14

листопад

2006

місіонар


РОЗДУМИ

я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона,

країною, яка легалізувала аборти. Після

освятив я тебе» . Тому мусимо розуміти,

цього кожна жінка могла безкоштовно

що коли в лоні жінки почалась таємниця

зробити аборт. У

життя, то Бог чекає на цю дитину, маємо

відмінено, але

1936 році цей закон було 1955 року знову поновлено.

любити і чекати її разом з Творцем. Але

В Україні, на превеликий жаль, законо­

чомусь все частіше батьки, лікарі, інші

давство теж дозволяє аборт. Жінка за

люди

право

власним бажанням до третього місяця

керувати життям в утробі, ставлячи себе

вагітності може піти до лікарні для про­

вважають,

що

мають

таким чином над Божою волею, а це

ведення такої операції. Оскільки законо­

-

найбільший гріх! Працівник Інституту

давство було змінене

родини УКУ пані Галина Кришталь

то сьогодні можна знищити життя навіть

стверджує: «Бог є джерелом життя, і

на шдстав1 певних сощальних показниюв

ніхто, крім Нього, не має права розпо­

протягом шести м1сяцш ваптност1.

ряджатися життям іншого . На сторожі

.

15

січня

2002 року,

.

.

.

.

.

.

.

Значно покращити ситуацію могло б

кожного життя стоїть заповідь Божа Ї

визнання аборту злочином на держав­

Не вбивай! Людське життя є святим.»

ному рівні. Це доводять безліч історій.

Батьки мають опікуватися своєю дити­

Пані Галина наводить кілька рядків з

ною, але найчастіше саме вони стають її

листа однієї жінки до священика: «Кілька

вбивцями, втрачаючи контакт з Богом ,

рою в тому я скористалася тим, що закон

що є основною запорукою чутливосп до

дозволяв аборт, і до сьогодні не можу

інших людей.

оговтатися після цього вчинку. Вважаю,

Не лише Церква наголошує на тому, що

що якшо би закон не дозволяв цього, моя

з першої секунди зачаття в організмі

дитина могла б жити. До сьогодні пам'я­

жінки живе і розвивається людина з без­

таю цей аргумент, якшо закон дозволяє,

1 наука.

значить, це не є щось погане». Пані Гали­

Ще відомий грецький лікар Гіпократ

на переконана, що не одна жшка, яка зро­

висловлювався проти аборту та вважав

била аборт, могла б сказати ці слова, цей

його злочином. У його клятві знаходимо

момент часто приводить до моральної

слова, що шкар не повинен давати ЖІНЦІ

кризи.

смертною душею, це доводить

.

.

.

жодного абортивного засобу. Та, на жаль,

Продовжуючи розглядати проблему

багато лікарів не виконує сьогодні цього

абортів, зупинимося детальніше на їх

обов' язку, шукаючи виправдання зокрема

медичній стороні. Залежно від терміну

і у законодавстві.

вагітності аборти поділяють на ранні (до

Справді, дуже вагомим аргументом

12

тижня вагітності), пізні (від

12

до

22

для тих, хто хоче виправдати аборт, є

тижня) та, так звані, передчасні пологи

закон, що на певному термш1 вагпносп

(після

дозволяє аборт, у зв'язку з цим акту­

ня). Наголосимо, що тут говоримо про

альність протесту Церкви проти абортів

штучні аборти, не беремо поки що до

зростає. Легалізація абортів відбулася

уваги спонтанних абортів або викиднів.

1920 року, Радянський Союз став першою

У залежності від віку дитини, яка роз-

листопад

2006

.місіонар

22

тижня і до моменту народжен­

15


РОЗДУМИ

.

.

вивається в лою матер~,

застосовують

розривають на шматки тіло дитини. Якщо

різні способи аборту, але кожен спосіб у

це вакуумна асшрац~я, то вакуум витягує

цих випадках є вбивством дитини. Зов-

дитину по шматках, шсля цього важко

юшньо, можливо, яюсь є менш варвар-

розрізнити, де нога, а де рука. Якщо це

ськими, аніж інші, та зміст їх один і той

отруєння, то пло дитини перетворюється

.

.

самий. Фізіолог, вчитель методів розпіз­

на згусток тканин, який знищено опі­

нання плідності, пані Олеся Кука, одноз­

ками

начно говорить про те, що аборти

-

... »

Перш ніж обговорити різні ситуації, які

це

вбивство людини, яка живе і розвива­

штовхають жінок на аборт, показати, що

ється у материнському лоні. «Аборти з

це найперше серйозні суспільні проблеми,

медичної точки зору можна поділити на

звернемось до випадків, за яких аборт є

.

.

.

.

.

.

рlЗНl види: х1рурпчю, до яких ВІДНОСИТЬСЯ

неминучий з медичної точки зору. Щодо

так звана чистка; вакуумна аспірація або

погляду церкви на таку ситуацію о. Ігор

міні-аборт; в західному світі є аборти за

каже, що «на підставі принципу подвій­

допомогою кесаревих розтинів. Окрім

ного наслідку, Церква говорить, що коли

таких хірургічних методів, до аборту

життя жінки є в небезпеці, тоді завданням

відносять і медикаментозні або фармако­

лікаря є лікувальна ціль

логічні, які здійснюються за допомогою

життя матері. Не знищення життя, а

р1зних х1м1чних речовин, якими є, на-

рятування життя матері через фактор

приклад, «Мефіпристон» чи «Ру-486-ий»,

видалення фалопієвої труби, коли йдеться

окрім цього, сюди також відносять ранні

про позаматкову вагітність, в якій роз­

абортивні засоби, що нам пода-ються як

містився ембріон, що може спричинити

.

. .

-

врятувати

контрацептиви, і які ними насправді не є.

кровотечу, і мати смертельний ризик для

Це різноманітні абортивні вакцини, таб­

життя матері . Без сумніву, цей ембріон,

летки наступного дня, внутрішньоматкові

практично не має шансів на життя. В

засоби, які спричиняють аборти. Кожен зі способів аборту є способом

більшості випадків позаматкова ва-

.

.

гпюсть

.

заюнчується

спонтанним

вбивства. Якщо це відбувається хірур­

абортом. Часто необхідне хірургічне

гічним методом, то в материнському лоні

втручання, але лікар не ставить собі за мету вбити це життя, а лише видалити те, що може спричинити смерть матер1.

Може бути інша ситуація, в якій Церква оправдує, наприклад, такий тип аборту.

Уявімо собі ситуацію: жінка на третьому місяці вагітності дізнається, що у не]" ракова пухлина. Лікарі пропонують робити

хіміотерапію,

а

це

може

призвести до втрати дитини. Тут необ­ хідно лікувати жінку, оскільки можна втратити обох. Аборт у такому випадку

16

листопад

2006

місіонар


РОЗДУМИ

розцінюється як небажаний наслідок дії,

на жаль,на сьогодні не існує якихось

що скерована на рятування життя ма­

таких центрів, які могли б комплексно

тері».

допомагати жінкам, але є порадня для ро­

Окрім того, не можна розглядати аборт

дини, яка вже кілька років працює на ву­

лише як вбивство дитини, це, звичайно ,

лиці Городоцькій біля церкви Христово­

найважливіший аспект, але далеко не

го Воскресіння. Там працюють спеціа­

єдиний. Аборт

це зло в усіх відно­

лісти з методів розпізнання плідності, а

шеннях, він руйнує здоров' я і психіку

також психологи, які можуть надати жінці

жінки, негативно впливає на усіх, хто був

кваліфіковану консультацію.

-

причетний до цього гріха, а також навіть

Не можемо оминути і таких даних:

на майбутніх дітей жінки чи тих дітей, які

після одного аборту загроза викидня при

уже є у сім'ї. Так, аборт виходить на

наступній вагітності становить

рівень

двох до

суспільного ,

світового

зла ,

32%,

20%, після

а після трьох і більше не­

пристосовуючи психіку людини до

безпека мимовільного викидня досягає

схвалення або просто нейтрального

41%.

сприйняття вбивства беззахисної дитини.

То ж чи маємо ми право осуджувати

Психолог пані Христина Решетило­

жінок, які зробили аборт, виносити їм

Ковальчук

стверджує,

що

великою

смертний вирок? Ні, не можемо цього

це

робити! Ці нещасні жінки є жертвами

фізичних

гр1ха, який не виправдати, але з яким

симптомів, які жінка відчуває після

маємо боротися, викорінюючи причини,

аборту. Він має багато проявів: депресія,

працюючи з людьми, підтримуючи один

проблемою є постабортний синдром

поєднання

псих1чних

скорбота, біль , смуток, почуття провини.

одного, оскільки найчастіше аборт є нас­

Дуже часто буває така стресова ситуація

лідком суспільної байдужості, пересудів,

через рік. Цей день закарбовується в

які залишають людину наодинці з її

пам' яті жінки, і вона це пригадує. Пост­

проблемою.

абортний синдром вражає не лише саму

жінку, але цілу родину. Чоловік по-своєму переживає цей стан, бо так чи інакше він є батько. Діти дуже часто відчувають синдром «вцілілості» від аборту. У

70%

жінок, які зробили абор~ постабортний

синдром проявляється у відкритій формі , інші відтісняють його десь у підсві­ домість і він може проявитись через або навіть

20

років.

На питання, чи є на сьогодні в Україні,

Дуже часто на аборт зважуються

незаміжні жінки. У цьому випадку до­ мінують такі пояснення: немає батька, не хочу за нього заміж чи він не хоче одружуватись,

я

не

готова до

мате­

ринства, що я дам цій дитині, батьки з дому проженуть ... Виходить абсурд: ми пояснюємо,

що

саме

заради

дитини

вирішуємо вбити її. Часто , особливо коли майбутня мама ще неповнолітня , саме батьки підштовхують її до аборту. А вік

у Львові зокрема, центри, що працювали

таких мам, що зважуються на аборт,

б із жінками, які зробили чи хочуть зро­

зменшується, доходячи вже до

бити аборт, пані Христина відповіла, що,

То чи не у вихованні тут проблема, чи не

листопад

2006

місіопар

13

років.

17


згадали батьки про свій обовязок лише тоді, коли потрібно до лікаря йти? Сус­ пільство дуже гарно уміє показувати пальцем, коли є невпшю результати, але не тод1,

коли зароджуються

причини.

Ніхто не виправдовує бездумства скоро­ спішних батьків, але не можемо розгля­ дати цю проблему поверхово, бо від цього вона лише розвиватиметься.

Не менш «популярні» аборти і серед одружених. Основною тут є матеріальна причина. Що ми дамо цій дитині? Перш за все, дорогі батьки, себе! Не можемо і

невичерпне милосердя Христового

не

життя

серця. Щире покаяння Господь чує і до­

місцем у будинку, кількістю одягу, мож­

помагає. Зосереджує увагу на цьому і

ливістю освіти. Не знаємо Божих планів

отець Ігор: «Іван Павло

щодо цього життя, смерть ще юкого не

таких жінок через енцикліку «Євангеліє

вберегла та не захистила.

життя»: «Церква розуміє, Церква знає,

маємо

права

вим1рювати

Сьогодні неодноразово чуємо скарги на

.

.

.

11

звертався до

скільки труднощів перейшли ви, зва­

сусшльств1,

жившись на цей крок, однак не втрачайте

незадоволення його лідерами, чи то в

надії, якщо ви ще не покаялися, зробіть

поштищ, чи в економщ1, в культур~ чи в

це. Бог усього милосердя чекає на вас».

бізнесі; чекає на нового Шептицького

З іншого боку Папа заохочує словами:

ситуащю,

.

.

що

склалася

. .

у

.

зокрема і українська Церква. Усі ми в

«Моліться, моліться до своєї дитини,

очікуванні Людини. Але тоді виникає

дайте їй ім'я, ваша дитина зараз пере­

запитання: як прийти людині, коли цей світ

буває в Бозі. Можливо, цей досвід, який

відкрив лише маленьку щілинку для

ви пережили, був складним для вас. Але

дитини? Ми дуже добре навчились ви­

можливо, саме це стане нагодою, аби ви

правдовувати себе, але в більшості ви­

від сьогоднішнього дня стали на захист

падюв ми лише невдало маскуємо свою

ще не народженого життя. Цей болісний

малодухість. Так, виховати дитину не­

досвід дозволить вам по-новому поди-

просто, але це щастя, не можемо так ма­

витись нfі цінність людського життя і про-

літи врешті-решт. Ми розучились що­

довжити його з Богом».

~

денного героїзму, який є найбільшим

Невтомну боротьбу на захист зачатого

героїзмом, розучились бути готовими до

життя завжди вела Мати Тереза. Наве­

самопожертви, хоча б у сфері примітив­

демо кілька думок з її послання учас­

них бажань. Тому й пожинаємо такі плоди.

никам Міжнародної конференції з проб­

Але Бог створив цей світ у Любові, для

лем людства і розвитку, що відбулась в

.

.

свпла, вш не залишає нас наодинц1

жодною з проблем, нас завжди чекає

18

Каїрі

5-13

вересня

1994

року: «Не вби­

вайте зачатих дітей! Усі живемо сьогодні

листопад

2006

місіонар


ПОЕЗІЯ

тому, що Бог полюбив нас. Жютя -

най ­

людей, використовувати для того, аби на­

прекрасніший подарунок Бога. Але його

годувати дітей, дати їм житло і виховува­

навмисне гублять війнами, насильством,

ти, яким чудовим міг би стати світ! Ми

абортами. Аборти основна причина зни­

боїмося жертв, проте, де є любов, там

щення світу в сьогоднішній час! Нена­

присутнє зречення.

роджена дитина

-

це людська ~стота ,

возлюблена Богом , як і кожен з нас.

Дитина найпрекрасніший дар Бога для

сім'ї, народу. Не відкидаймо його!»

Страшно стає, що є люди, котрі, вбивши

Підіймаймося назахистжиття і черпай­

свою совість , можуть схвалювати аборт!

мо силу з люблячого серця Христа, тво ­

Бог створив світ достатньо великим для усіх творінь. Коли б ті гроші, які вкла­

рячи

св1т миру для

утвердження лю­

дини!

даються в нові винаходи для вбивства

Любов ДІВЧУР, Червоноград

УМЕРТИ ЗА ХРИСТА

-

ЗНАЧИТЬ ВІЧНО ЖИТИ

Блаженний Теодор Ромжа На мить розцвів, засяяв і погас ...

«Возлюблю Тебе, Господи-твердине,

Упав на землю , мов косою стятий.

Прибіжище та кріпосте моя .

Цвісти й творити саме тобі час,

Під Твоїм гаслом проживаєм нині,

Укоротили вік кати прокляті.

Під ним лилася кров свята Твоя».

Реве, аж стогне студебекер шляхом,

Безстрашно йшов на смерть, всі її муки,

Ще мить

Ти за Христову Церкву пресвяту,

-

на кінний екіпаж наїзд.

Летить все шкереберть, безсилим птахом ­

Сміливо взявши хрест у свої руки,

Свою завершив місію святу.

Владика падає поміж розбитий віз. Своє життя провів у тіні смерті, Ще залізяччям били

-

озвіріли,

Святою кров'ю землю ти просяк.

Не знаючи, коли прийде вже кат. Ти добре знав, «що скоро мусиш

Пізніше у лікарні отруїли,

вмерти»,

Тебе позбутись вирішили так.

Та ні на мить не озиравсь назад.

Останнє ще зітхання:

На мить розцвів , засяяв і погас .. .

«0

Ісусе ... »

Й душа в обійми Божі відійшла

У

Ти йшов услід розп'ятого Ісуса,

Та мучеництвом закликаєш нас:

В ньому вона спочинок свій знайшла.

«Умерти за Христа

36 тобі

цвісти та жити!

-

це значить

вічно жити!»

листопад

2006

місіонар

19


ПОСТАТІ УГКЦ

о. Йосафат РОМАНИ!{, ЧСВВ м. Перемишль

ЗМОВА Роки з

1621 до 1623 були найтяжчими в житті святого Йосафата. Впродовж тих

залишається збунтованим. Там виникає

трьох років утратив він усе, що здобув

змова проти Йосафата. Мешканці вирі­

за

шують його вбити, щоб, таким чином,

.

цше

своє

єпископське

.

служшня

в

Полоцькій архиєпархії. Як знаємо, від час~

коли

став

позбутись найважнішого оборонця Унії.

по­

Митрополит Рутський так описує ті

1618-1620 рр., вдало­

події: В часі, коли цього всього довер­

архиєпископом

лоцьким, впродовж

Полоцька місто в його архиєпархії,

ся йому утвердити в з' єдиненні цілу свою

шував

розлогу архиєпархію , зреформувати і

волокита, називаючи себе єрусалим­

ревний

архипастир,

якийсь

піднести моральний рівень духовенства,

ським патріархом, прибув із Московщини

повідбудовувати багато підупалих і

до Польського королівства. Назначив

понищених церков. Здавалося, що вже

псевдо-митрополита для Київської

тепер зможе він спокійно зайнятися

митрополії і псевдо-єпископів для всіх

працею над зміцненням і поглибленням

наших руських єпархій, якими ми, уніяти,

з' єдиннення і морального життя серед

легально володіємо і поназначував пооди­

своїх вірних. Вірні любили його і поважали

ноких єпископів для кожної з них, між

але, на жаль, сталося інакше. Для святого

іншими, і для Полоцької назначив Мелетія

Йосафата та Берестейської Унії настали

Смотрицького. Цей відразу розсилає до

дуже тяжкі і небезпечні часи. В

р.

цілої архиєпархії, недавно наверненої до

Єрусалимський патріарх, повертаючись

Унії і ще не цілком у ній утвердженої,

з Москви, зупинився в Україні, в Києві, і,

листи, заохочуючи і наказуючи, щоб

1державних

свого легального пастиря, як нелегаль­

закоюв висвятив на кожну єпископську

ного, єретика і папіста, вже більше не

.

таємно, проти вс1х церковних

1620

.

столицю, зайняту з'єдиненим єпископом,

слухали, а щоб визнали за свого пастиря

єпископа нез ' єдиненого. На полоцького

його, правдиво православного, і легально

архиєпископа, на місце Йосафата, висвя­

висвяченого легальним пастирем. Разом

тив Мелетія Смотрицького, запеклого во­

~з тими листами розсилає слуг сатани,

рога Унії.

якихось монахш

.

1 свпських

.

священиюв,

Він своїми листами і через своїх

щоб ті проголошували нового єпископа,

посланців, підбурює проти Йосафата його

ширили серед простого народу зам1шан­

1 провокує до того, що впродовж трьох років відтягає від Йосафата та від

ня і відтягали його від послуху правди­

Унії майже цілу архиєпархію. Святий

труди, бо підбурили майже всю архи­

юрних

.

.

вому пастиреві. Не були даремними їхні

вщшукати

єпархію (добрий пастир перебував тоді

свої овечки і, певною мірою, це йому

у Варшаві на Сеймі, щоб захистити

вдається. Однак Вітебськ, друге після

справи Церкви й Унії); всі повернулись

вс1ми

20

силами

намагається

листопад

2006

місіопар


ПОСТАТІ УГКЦ

до схизми, як пси до блювотини; ледве

вили його посередником у деяких супе­

хто залишився, щоб йти за Давидом( ... ),

речках між ними. Радо згодився на те

всі підпорядкувалися Смотрицькому,

цей муж, завжди у примирюванні щасли­

бажаючи , щоб він прийшов до них на

вий, щоб принаймні таким чином

єпископа, а цього (Йосафата) постано­

поєднати розсварених. Але вони самі

вили прогнати.

свого примирителя планують вбити і

Ці сумні вістки дійшли до архипастиря.

таким диявольським способом усунути

Він негайно прибув до вівчарні і застав її

того, якого завжди вважали найбільшим

винищеною вовками і розпорошеною. Що

ворогом своєї схизматицької неправості.

ж? Великодушний пастир не падає на

Тому в суботу,

дусі, не залишає овець, але шукає їх ,

ляють ваалового жреця, схизматицького

розсіяних , знаходить, починає наново те,

священика, щоб він накидався зухвалими

що вже був закінчив, знову відвідує міста

зневагами на архиєрея, де тшьки зустр1-

11

листопада, п і дмов­

.

.

своєї єпархії, повчає, нагадує, завертає

не когось з його домашніх. При тім так

заблуканих, впертих примушує королів­

думали: неможливо, щоб слуги єпископа

ськими декретами, вовка Смотрицького,

такі зневаги і образи, спрямовані проти

щоб не вдерся до вівчарні, тримає

їхнього пана, могли терпеливо зносити,

здалека. Тим усім змучений , хоч у

тому нема жодного сумюву, що свяще ­

Полоцьку, столиці свого архиєпископства,

ника, який так їх зневажає, схоплять й

зискав багато, однак в інших містах,

замкнуть його у в'язниці, яка була в

передусім у Вітебську, мало що; що

єпископському домі, або почнуть його

більше, на що жодне інше місто ніколи

бити, чи вдадуться до інших зневаг.

не було б наважилося, це одне проти

Якщо так зроблять, то тоді ми, нібито

всякої духовної і світської влади цілої

стаючи в обороні несправедливо битого

держави збунтувалося, а тому, що інші

або ув'язненого священика, увірвемось

церкви були в руках Уніятів, вибудував і

до єпископського дому і при тій нагоді

божниці, до яких впровадив схизма­

знищимо самого єпископа, як того, що

тицьких священиків, ніби-висвячених

ширить заколот, щоб нам уже більше не

тим же псевдо-єпископом Смотрицьким.

надокучав своєю Унією. Так вирішили

Вони підбурили народ і тих, що відпали

між собою ...

від Унії, у схизмі утверджували. Діз­

На цьому ми закінчуємо друк Звіту

навшись про те, не зламаний трудами і

митрополита Йосифа Рутського для

не лякаючись таких небезпек, архипас­

Апостольської столиці про героїчну

тир постановив здійснити візитацію своєї

смерть св. Йосафата,

Церкви і найперше поспішив у Вітебськ,

подали у квітневому числі часопису.

опис якої

до неслухняних і збунтованих своїх ове­ чок, бажаючи їх повернути до своєї

отари. Коли він туди прибув, мешканці прийняли

його

радо

і

прихильно

(виявилось, що це була облуда), встано-

листопад

2006

м.ісіонар

21


3

ЖИТТЯ УГКЦ

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ студент

V курсу

ВІФБС у Львові-Брюховичах

БІЛЯ стm ЦАРИЦІ ПОКУТТЯ

п

ро тягом

у

Молебень до Погінської Божої Матері,

мальовничому селі Погоня, що

що, як відомо, залишила в Погоні свій

на Івано-Франківщині, відбу-

світлий

7-8

жовтня

лась ХІІ Міжнародна Проща вервиці за

єдність Христової Церкви. Цієї події чекало багато вірних. Палом­

слід

під

-

час

Молебня

одинокий чернець Погінської обителі" невтомний о. ігумен Никодим Гуралюк, ЧСВВ, заторкнувши історичний аспект,

ники прибули до цієї святої місцини зріз­

сказав спершу: «Бог об'явився колись

них куточків України, а також із закор­

тут і дав перемогу над татарами ... ».

дону

з

Отець так само підкреслив і

Австрії). Кожен хотів від­

(наприклад,

духовне значення чудотворної

свіжити власну душу в

ікони Діви Марії з Погінського

купелі ласки Всевиш­

васи-ліянського монастиря

нього, зустрітись з ми­

Успіння Пресвятої Богоро­

лим поглядом небесної

диці, яка, пройшовши не­

Неньки, яка радо чекала

легкий тернистий шлях, чу­

на всіх своїх дітей, спраг­

десно віднайшлася, стала

лих справжнього Щастя,

нині, за словами о. Никодима,

Добра,

невмирушої

центром уваги, скарбом, до­

Істини ...

роговказом століть ... «Сьо­

Програма святкування

годні, дивлячись на історичну

була оригінальною. Після

спадщину, хочеться виявити

реєстрації учасників про­

своє

щі, християни, які прибу­

матері»,

ли, мали можливість молитись співано

пошанування

-

Бого­

зазначив у про­

повіді священик-василіянин. Після цього

вервицю. Загальна програма включала в

проходила Хресна дорога, на якій голосив

себе ще й програму для дітей (кате­

змістовно вічне Господнє слово місіонер,

хитичну працю)

директор місій, о. Корнилій Яремак ,

-

знаємо, що цей рік

присвячено саме їм, нашому цвітові.

Мелодійно співав дитячий хор «Божі ангелята».

ЧСВВ.

Вночі палала традиційна ватра, з темряви виринало полум'я свічок, лунали

В унісон разом з початком вечірньої

співи, духовні пісні у виконанні душпас­

суботньої Богослужби пробудився під

тирів, семінаристів, мирян, яскраві салю­

гучні звуки трембіт сивий місяць, вибігши

ти ... Ведучим нічної частини був львів­

на видноту з-за дрімучих лісів. А після

ський артист Юрій Цвєтков, який сшв­

Літургії відбувся, в рамках запланованого,

працює з отцями Василіянами.

22

листопад

2006

місіопар


3

ЖИТТЯ УГКЦ

Наступної осінньої днини, як закінчився

ринського серця. Є могутніми чудеса

ряд ранкових молінь, відбулась Архи­

Пресвятої Діви, Цариці славного По­

єрейська Свята Літургія. Її очолив

куття. Чимало молитов прийняла Христо­

Правлячий архиєрей Івано-Франківської

ва Мати. Послідовники Христа зустрі­

єпархії Кир Володимир Війтишин у

лись чисельно з божественним Спаси­

співслужінні з владиками Миколою

телем у Пресвятій Тайні Євхаристії, оми­

Сімкайлом, Іринеєм Біликом, ЧСВВ,

лись щирим покаянням.

Софроном Мудрим, ЧСВВ і Софроном Дмитерком,

ЧСВВ

священиками.

є пископів

та

численними

«3

вишневого косогору село Погоня на

шанованих

Прикарпатті здається великою квіткою,

з присутніми

що білими пелюстками-хатами приту­

Кожен

з

поділився

Це місце, направду, особливе.

прочанами Словом Божим, пригадав

лилася до зеленої долини»,

дорогу до віри. Кир Володимир Війтишин,

поетично у своїй книзі «На крилах мо­

наприклад, звернув увагу на велику роль

литви до Погонської Матері Божої» про

молитви

житп.

Погоню і монастир Володимир Пого­

у

християнському

-

написав

«Спільна молитва християнських сердець

рецький. Згідно зі словами отця Никодима

нагадує нам, що вервиця стає запорукою

Гуралюка, ЧСВВ, та праведна місцевість

миру у цілому світі ... ». «Молитва

схожа на маленький Єрусалим. Цікаво

-

найбільша сила в наших руках». Як

знати, що миро на час прощі святої

наголосив владика, у наш час ми вщчу­

Вервиці було привезене з Єрусалима,

ваємо

вино

якраз

брак

миру.

Звичайно,

-

з Кани Галилейської, ладан

-

з

згадували про Йозефа Марію де Вольфа,

Вифлиєма ... Паломники з подивом

що відійшов до Господа по заслужену

задивлялись потім у гроно синьо-білих

вічну нагороду, палкого натхненника

кульок,

таких прощ за єдність Церкви, навер­

відзвітувати небо, що проща в Погоні

нення Росії ...

вдалася

ЯКІ

помчали

в

синю

даль:

...

Наприкінці прощі вірні-паломники відновили, згідно з традицією, акт

Посвяти Непорочному Серцю Марії, який розпочав о. Михайло Лучків, ЧСВВ, ігумен львівського святоонуфріївського монастиря. Він також оголосив, що наступну ХІІІ прощу Вервиці планують провести у Крехівському василіянському монастирі, що на Львівщині.

Проща у старовинній Погоні, що також стала

одним

.

.

центр1в

.

духовност1,

скріпила віру і надію. Марія, Опікунка Церви та Володарка української держави, пригорнула

листопад

в1рних

2006

до

свого

місіонар

мате-

23


МАЙБУТНІ БЛАЖЕННІ УГКЦ -

СВІДКИ ВІРНОСТІ с. Домініка ДАНКАНИЧ, ЧСВВ

СИЛЬНИЙ ДУХОМ І НЕЗЛАМНИЙ У ВІРІ о. Василь Лончина «Я готовий піти на страту з Ім'ям. мого Бога,

мого народу, моєї України на устах» отець Василь Лончина

Народився Василь Лончина 1 лютого 1886 року у селянській сім'ї в селі Дернів,

тання протоігумена Чину святого Василія

Кам'янко-Бузького району. Батько був

Великого о. Василь отримав звільнення і

війтом у селі. Василь мав молодшого

повернувся до Львова.

брата Матвія і трьох сестер: Меланію,

лано до Талерrофу, однак після клопо-

Сильний духом і незламний у вірі, він

Марію, Анну. Після закін- - - - - - - - - - - - - - - - . ще з більшою ревнісчення початкової школи,

тю продовжує душ-

вступив до німецької гім-

пастирську

назії у Львові, а потім на

ність у церквах святої

д1яль-

Богословський факультет

П'ятниці та св. Ми-

Львівського Університету.

колая. У

28 квітня 1912 року Слу-

1922

році

організовує при церкві

га Божий одружився з

святого

панною Ольгою Сологуб,

вперше

у

Львові

дочкою о. Івана Сологуба,

«Братство

Доброї

який був парохом у селі

Смерті», йому нале-

Неслухівтакож Кам'янко-

житься також шщ~а-

Бузького району. Того ж

тива

року отримав священич1

«Братства

свячення, а в червні

1912

тольства Молитви»,

року відбулася його перша

«Братства Св. Мико-

Св. Літургія. Священичу

у

Миколая

створенн1 Апос-

лая», «Братства Хри-

працю отець починає як сотрудник у селі

стиянської Любови

Глиняни на Золочівщині. Вже з перших

«Братства Тверезости».

і Милосердя» ,

роюв свого душпастирювання починає

При церкві отець організував Марійську

брати активну участь У житті Церкви. Отець Василь мав прекрасні організа-

Дружину, викладав катехизм в польській гімназії імені Ольги Філіппі, працював в

торські здібності і відзначався надзвичайною любов'ю, співчуттям до ближніх. Священича діяльність Слуги Божого суперечила урядовій політиці австрійської держави, тому невдовзі його було вис-

«Українській захоронці», в товаристві «Будуч­ ність», в товаристві допомоги вдовам і сиротам. Був довголітнім головою професійного товариства «Взаємна поміч дяків», яке в Гали­ чині діяло у період між світовими війнами.

24

листопад

2006

місіонар


МАйБУТНІ БЛАЖЕІПП УГКЦ -

СВІДКИ ВІРНОСТІ

Слуга Божий брав активну участь у

проти ретельно спланованих руйнівних

Богословському Науковому Товаристві,

дій, спрямованих на фізичне знищення

був членом Контрольної Комісії, відважно

Греко-Католицької Церкви, її духовенства

стояв в обороні рідної мови і виступав

таюрних .

проти порушення прав людини. В

1930

Розпочались масові репресії проти

травня, перед сенатом Най­

греко-католицьких священиків. Ворогам

вищого Суду відбулася карна розправа

Церкви неможливо було зрозуміти Слуг

році,

24

проти отця Василя і ще двох священиків.

Божих, яких не лякали ні тортури, ні

Обвинувачення такого змісту стосу­

заслання, ні тюрми, ні навіть смерть.

валось порушення статті № 1:

« .. .язико­ 1924 року. В з. ч.

Отець Василь Лончина також часто був

вого закону з

викликуваний органами НКВД на допити,

липня

поповнене через те, що в

де його випитували про інших священиків,

кореспонденції з властями в справах

про унію. На одному із викликів отець

метрикальних зглядно

повторив свої пророчі слова: «Бачу, що я

73,

поз.

31

724,

статистичних

уживали української мови».

Завдяки отцю Василю, в церкві свя­

опинюсь на Сибірі». Енкаведист запе­ речив ці слова, кажучи: «Никогда в

того Миколая часто відбувалися реко­

:жизни», але

лекції, торжественно проходили храмові

квартирі отця Василя провели обшук, а

празники. Отець Василь, як добрий

самого його заарештували як анти­

22

жовтня

1945

року в

духовний батько і як настоятель храму

радянського «ворога», звинувачуючи в

св. Миколая, дбав не тільки про духовний

антидержавних настроях та агітації проти

стан парафіян, але також займався і

Радянської влади. Незважаючи на те, що

відбудовою храму. Оцінюючи його ревну

не знайшлося жодного доказу антира­

і успішну діяльність на церковному полі,

дянської діяльності Слуги Божого, в січні

а також взірцеве духовне життя, Митро­

1946 року арештували

полит Андрей Шептицький іменував

Ї

ще й дружину отця

Ольгу Іванівну Лончину. В часі пере­

Слугу Божого «Дійсним Совітником

бування в місцях позбавлення волі, о. Ва­

Митрополичої Консисторії».

силь пережив безліч затяжних допитів,

Після смерті Митрополита Андрея Шептицького, радянська влада розпо­

чала масовану інформаційну атаку на

нелюдських фізичних і моральних зну­ щань.

Вироком від

22 березня 1946 року, на 54-10. ч. П, Лончину Василя

цього могутнього українського Мойсея,

основі ст.

який був грізним для більшовиків як за

Степановича було засуджено терміном на

життя, так і після смерті. Метою цього

нападу було дискредитувати добре ім' я

Слуга Божий відбував міру покарання в

Митрополита, «переконати» суспільний

одному з таборів Донбасу (Сталінська

років з конфіскацією всього майна.

загал у його ворожій і антинародній

область, Макіївський район, шахта

діяльності, щоби відвернути увагу

Новобутовка.) Там був страшний голод,

світової громадськості від власних

тож не дивно,

ЗЛОЧИНІВ перед ЛЮДСТВОМ та, зокрема,

страждаючих від постійної катастро-

листопад

2006

місіонар

що раз-по-раз посеред

25


МАЙБУТНІ БЛАЖЕІПІІ УГКЦ -

СВІДКИ ВІРНОСТІ

фічної нестачі харчів в'язнів, які були

закладені в фундамент його духовного

змушені рятуватися бодай яким-небудь

життя, стали міцним зв'язком, що зали-

прожитком, спалахували епідемії дизен­

шився назавжди м~ж юрними

терії, внаслідок яких в короткому часі

тирем. Вороги нищили його фізично, але

гинули сотні і тисячі ув'язнених. Вже сам

духовно зломити не змогли. Незважаючи

розпорядок

на те, що здоров'я отця Василя було ду­

дня

був

принизливим

знущанням. Маленька пайка хліба

.

.

.

1 душпас-

(150

же шд1рване, оргаюзм цшковито висна­

грам) для робочого на тяжкій праці

жений, його все ще викликали на пере­

вистачало заледве, щоб не вмерти від го­

слуховування, супроводжувані постійни­

лоду відразу, до того ж, при невиконанні

ми знущаннями і побиттями. Одне з та­

встановленої денної норми, людей і

ких «переслуховувань»

зовсім залишали голодними. Петро

передчасної смерті Слуги Божого.

1стало причиною

Сосінський, співв'язень Слуги Божого,

Отець Василь Лончина відійшов до віч­

свідчить: «Так, він є мученик за віру. Він

ності

присягнув на вірність Греко-Като­

страшних і нелюдських умов життя, в

лицькій Церкві і тої присяги не змінив,

голоді і серед непосильних трудів, але з

віри московськоі" не визнав і свідомо

любов'ю, вірою, вірністю, і чистим сер­

пішов до тюрми на знущання».

цем.

21

листопада

1946

року, серед

Відповідно до Закону України від

Пан Петро не може забути того дня,

17

коли він побачив отця Лончину, який сидів

квітня

на лавці із кусником хліба на долонях і,

жертв політичних репресій на Україні»,

схиливши голову, молився. Ані тюрма, ні

в травні

знущання не змінили сильного духом

було реабілітовано.

1991

року «Про реабілітацію

1994

року о. Василя Лончину

Слуги Божого. Молитва і любов, які були

Тетяна ЛУЦИК, Лідія ГУБИЧ

ЖИТТЯ ПІД ЗНАКОМ МИЛОСЕРДЯ Вона

лише одна із багатьох, хто

хвилинку. Вона не любить говорити про

присвятив своє життя Господу. Сестра­

свій вік: пояснює

василіянка Бернарда Аркатин не вважає

рокам. Кожен день дає нам Господь,

своє служіння винятковим, «Роблю те, що

даруючи його для того, щоб ми служили

вимагає від мене Господь, до чого

ІНШИМ.

завжди дає необхідні силу та засоби». Ця

.

.

жшка переповнена енерпєю,

хоча за

не слід дивуватись

-

Сестра Бернарда

-

американка укра­

їнського походження. Тому впродовж

14

плечима давно залишився восьмий

років щоліта перебуває з місіями в

десяток віку. Зовсім недавно вона зійшла

Україні. Вона відвідує сиротинці, лікарні.

на Говерлу, є активною місіонеркою, пише

Допомагає чим сама може і чим можуть

музику, ніколи не відпочине зайву

п, хто вщгукується на справи милосердя.

26

.

.

листопад

2006

місіопар


МЛЙБУТНІ БЛАЖЕІПП УГКЦ- СВІДКИ ВІРНОСТІ «Найголовніше,

наголошує сестра,

-

-

я ніколи нічого не просила. Люди самі пропонують свою допомогу. Знаю, їх приводить Господь».

Невдовзі

зрозуміла,

що

її

зможе

заповнити лише Господь. Усе життя сестру супроводжують му­

зика, танець і пісня. Вона не любить українці, обоє тут

«сидіти без діла, гайнувати життя», живе

народилися, але шзюше з р1зних причин

за таким принципом: брати максимум від

Батьки сестри

-

. .

.

виїхали до США, і вже там позна­

кожно] хвилини. Сестра грає практично

йомились. Крім сестри, у родині було ще

на усіх музичних інструментах, знає цілу

дев'ятеро дітей. Батько з дитинства вчив

низку українських пісень. У США, нав­

їх відповідально ставитись до кожного

чаючи дітей, намагається, насамперед,

обов' язку. «Я дуже вдячна батьку за

відкрити для них неповторну українську

виховання. Хто знає, чи змогла б хоча

культуру, яку добре знає. Вона завжди

якусь місію у житті виконати гідно без

поповнює свої знання, досить часто

цього». Сестрі особливо прикро чути, як

навчає цьому самих українців, що, на

багато наших громадян стверджують,

жаль, зараз мало цікавляться своєю

що у США легко мати гроші: «Чесний

культурою.

успіх вимагає надзвичайно багато праці у будь-якій країні».

У США сестра понад сорок років пра­ цювала у католицьких школах,

оргаю­

Дорога до покликання

зованих спеціально для вихідців з

Марія Аркатин після закінчення школи

України. Колись вони були переповнені,

навчалась в Греко-Католицькій академії

сьогодні ж українці якось менше дбають

для дівчат при монастирі сестер Ва­

про добру школу для своїх дітей.

силіянок, потім здобула музичну та

Початок місійного слу:жіння

педагогічну освіту. Уже під час навчання в

академії відчула покликання

1989

року сестра вперше відвідала

до

Україну. «Завжди хотіла приїхати сюди,

монашого життя. Але реалізувала його

побачити те, що люблю цілим серцем». І

не одразу, бо хотіла переконатись у силі

тут

покликання. Повернувшись додому після

Філадельфії оплачують сестрі поїздку в

навчання, не сприймала розваг, якими

Україну. «Коли побачила Карпати, то у

жили друзі, у душі була порожнеча.

перш~

листопад

2006

місіонар

щасливий випадок: батьки учнів з

хвилини

лише

спромоглася

27


МАЙБУТНІ БЛАЖЕІПП "УГКЦ -

затамувати подих,

виявляється, такою

СВІДКИ ВІРНОСТІ

постіль, одяг, іграшки. Інколи відпові­

красивою є моя земля! Вирішила, що

дальні люди спрямовують допомогу не в

мушу чимось прислужитися тут».

те русло, але це не може знеохотити до

У цей період сестра познайомилася з

праці. Сестра часто дізнається про важко

кардиналом Любачівським. Саме він

хворих осіб, які не можуть забезпечити

допоміг їй з місійною працею в Україні.

собі лікування, завжди шукає спосіб отри­

Розпочалась вона

мання шюв .

1992

року. Перед тим

сестра потрапила в автокатастрофу, де

Найважливішим обов ' язком для сестри

була важко травмована. «Переді мною

є навчити любити Христа тих людей , з

лікар відкрив два шляхи: інвалідне крісло

якими її зводить доля. Як дарунки, усюди

або смерть. Тоді я пообіцяла собі -

скіль­

з нею вервиці і тексти молитов . Особливе

ки днів ще б не подарував мені Господь,

м1сце у розповщях та навчаннях сестри

використаю їх вдюч1 повніше».

займає постать Андрея Шептицького. На

.

.

Бог допоміг сестрі підвестись з ліжка.

один з ювілеїв митрополита, сестра

Звичайно, здоров'я погіршилось, хребет

поклала на музику твір Богдана Лепкого

зі штучними вставками неабияк протес­

«Ворог іде». Вона розповіла цікаву істо­

тував проти ритму життя,

почала

рію його виконання на ювілеї митро­

вести сестра, але змушений був звик­

полита в Прилбичах. Сестра організувала

що

після операції сестра

концерт, домовилась про піаніно. Коли ж

дарує любов та допомагає тим, кому

концерт розпочався, піаніно було ще в

може. Це лише додає їй сили.

машині. Як проспівати поему без музич­

нути. Уже

14 років

Цього року в Україні побували також

ного супроводу? «Все гаразд,

-

заспо­

двоє лікарів-американців , які хочуть у

коїли сестру: Ви в машині зіграєте, а хор

вересні привезти ще

15 медиків для того,

на сцені проспіває». Сестра не могла собі

щоб вивчити ситуацію з медобслу­

уявити, як це можливо. Не менш здиву-

говуванням у місцях, які відвідує сестра,

вались

та якось допомогти. Сестра уже обїздила

перший акорд

.

1 хористи

-

.

на сцеш , коли пролунав

а сестри не було видно.

Донецьку, Одеську, Харківську області,

Та поема вдалась на славу. Сестра зрозу­

зараз працює у Львівській, планує побу­

міла

вати на Івано-Франківщині, Терно­

особливу любов до мистецтва сестра

пільщині. Вона відвідала уже більше

пояснює тим, що воно прилучає нас до

тисячі дітей, яким дає гроші, продукти,

краси, у кожному прояві якої присутній Бог.

-

в Україні все можливо! Свою

У сестри ще низка різноманітних планів:

тим спробувати матеріально допомогти, тим розпов1сти щось, тих чогось навчити,

усіх -

любити і просити Творця за ласку

для людини. «Кожен з нас заслуговує

цього, лише багатьох потрібно вчити від­ кривати своє серце Господу!»

28

листопад

2006

місіонар


3І СВЯТИМИ УПОКІЙ

о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ, настоятель Боронявського монастиря на Закарпатті

ДІМ ЇХ БУВ ШДПІЛЬНИМ ХРАМОМ В листопаді вшановуємо Велетів Духа

рочної Діви Марії, яка в ті часи викону­

нашої Церкви, як от: блаженних Теодора

вала своє служіння в Югославії. Завдяки

Ромжу та Йосафату Гордашевську, Слу­

частим відвідинам п. Євою та іншими

гу Божого Андрея Шептицького , творців

членами родини Бугель і Починок монас­

Листопадового Чину та ін . Хотілося б

тиря сестер Служебниць НДМ у Русь­

поруч з ними згадати дуже заслужену

ком у Керестурі встановився тісний

для нашої Церкви подружню пару Василя

зв'язок

і Єви Бугель , яких нещодавно покликав

Югославії з УГКЦ . Сестрам Служебни­

Господь по вічну нагороду.

цям

Єва Бугель народилася

травня

Греко-Католицької

1 сестрам

5

Василіянкам, як також автору

193 8 року у побожній

Церкви

цих

в1дкрилась

рядюв, можли­

сім'їПочинок, ус. Щеполоти

в1сть

Яворівського р-ну на Львів­

побувати в Україні.

щині. Василь

(1938-2006) на­

До вже існуючого

родився у багатодітній по­

мосту між Україною

неодноразово

божній сім'ї Бугель, яка жи­

і Польщею додався

ла у нинішньому с. Бартатів ,

ще й міст між Украї­

Городоцького району, неда­

ною і Югославією, а

леко від Львова.

через них

Маленька ростом, але ве­

-

з Ри­

мом.

лика духом була ця скромна

Кожного разу до

жінка В житті нашої пере­

хати сімейства Бу­

слідуваної Греко-Католиць­

гель приносили бого­

кої Церкви подружжя Бугель

службову та духовну

відіграло важливу роль, про яку говорить

літературу і церковні приналежності.

Слуга Божий Папа Іван Павло П у своєму

Завдяки цим «подарункам» у цьому домі

апостольському посланні «Покликання і

був створений підпільний храм і катехи­

місія мирян»: «У Церкві завжди більш чи

тичні осередки. Так, у квартирі п . Єви

менш помітним чином вщ1гравали вирі­

багато разів відправлялася Божественна

шальну роль і виконували завдання ве­

Літургія і уділялися Святі Тайни. До цього гостинного дому частенько

ликого значення».

До відважного апостоляту в нелегкі

навідувалися підпільні владики УГКЦ:

часи комуністичної диктатури надихнула

Софрон Дмитерко, ЧСВВ, Павло Васи­

п. Єву тітка (мамина сестра), монахиня

лик, Іриней Білик, ЧСВВ, а навіть владики

Згромадження сестер Служебниць Нетто-

зі Закарпаття

листопад

2006

місіонар

-

Іван Семедій та Іван

29


31 СВЯТИМИ УПОКІЙ Маргітич. Частенько тут бував о. Василь

разово побував тут о . д-р Іван Музичка

Вороновський, студит, разом з яким пані

з

Єва працювала в санепідемстанції ,

Сестрами Служебницями катехитичну

численю Ієромонахи , серед яких отці

діяльність УГКЦ, яка тільки відроджу­

.

метою

оргаюзувати

.

у

.

сшвпрац~

з

Василіяни Матей Гаврилів та Віталій

валася. В останні роки цей дім широко

Дудкевич , багато монахинь , а також

відкрив свої двері для студентів з

відважні борці за права переслідуваної

Югославії та Закарпаття, які в пошуках

УГКЦ:

за помешканням чи в будь-якій іншій

Іван Гель , Ірина Калинець,

Зиновій Красівський. Зустрічалися тут із

нагальній потребі втішалися щирою .

гостями

гостинністю п. Єви і її чоловіка Василя.

духовними особами з Югос­

-

вали контакти і розвивали всебічну

Один з внуків пані Єви Ї Назар Мися­ ковський Ї навчається у семінарії і

сшвпрацю.

невдовзі стане священиком.

лавії, обмінювалися досвідом, нав'язу­

Пані Єва відійшла до Господа по вічну

Залишиться незабутньою для автора цих рядків одна літня днина

1986 р.,

коли

нагороду в неділю

30

липня

2006 р. у 1 серпня в селі

в квартирі родини Бугель побували один

Львові. Похорон відбувся

за одним владики Софрон Дмитерко, Пав­

Бірки неподалік Львова. Через сім тижнів

ло Василик, а також теперішні владики

після цього у вічність відійшов також її

Микола Сімкайло і Володимир Війтишин.

чоловік Ї

Дух Святий наділив мудрістю і мужністю

Помер у Львові

Єву і Василя, які відважилися всупереч

ваний у с. Бартатові (Городоцький р-н)

цілій хмарі кагебістів організувати нам,

неподалік Львова 22.09.2006 р. Він також

Василь Бугель (1938-2006) .

20.09.2006

року. Похо­

гостям з Югославії, стільки зустрічей з

спричинився до успішної діяльності

видатними людьми підпільної УГКЦ, і що

УГКЦ у підпіллі. Вічна їм пам'ять! Висловлюємо їм

нікого того дня не було арештовано. Дім подружжя Бугель не переставав

свою вдячність з молитвою , щоби

виконувати роль місця зустрічей і після

Господь оселив душі їх там, де немає ні

виходу нашої Церкви з підпілля. Неодно-

печалі, ні зітхання, а життя безконечне.

імость Богдана ГУЛКЕВИЧ

... З

ЛЮБОВ'Ю У СЕРЦІ

У спареному номері часопису за липень-серпень

2006

року було надру­

су, бо відчуваю велику моральну потребу

поділитись цим на сторінках саме Вашого

ковано статтю п. Івана Луця «Лікарі­

часопису. Це розповідь про п. Любомира

католики

Дурбака з м. Городка Львівської області

-

глобалізація та бідність», в

якій подається об' ємний опис 22 конгресу

-

великого Лікаря і надзвичайну людину.

Світової Федерації Асоціацій лікарів-като­

У червні минулого року в мого чоловіка

ликів. Я ж у своєму листі хочу розповісти

раптово почала підпухати нога. Спочатку

про одного з

на це не зверталося уваги, оскільки свя-

30

400 учасників цього конгре-

листопад

2006

.місіонар


3 РЕДАКЦІЙНОЇПОІІГІИ щенича робота дає дуже велике наван­ таження на ноги та й вдома завжди є

робота. Але нога не тільки збільшува­ лась

вона почала боліти і щоразу

-

більше. Нарешті настав момент, коли

неминуче треба було звертатися до ліка­ рів. Влітку лікарів у поліклініці обмаль, і ми звернулися у Лічницю ім. А. Шеп­ тицького, де зіткнулися з різними пробле­ мами:

здати

анашзи

того

ж

дня

не­

можливо, бо треба було записатися

рого, а медсестри, санпарки, працшники

раніше; на наступних

кухні стараються в той чи інший спосіб

дні не запи­

2-3

сують, бо вже зайнято, а до лікаря черга.

полегшити стан хворого і роблять це ду­

Так було втрачено

же щиро і самовіддано, з любов'ю у

2

тижні. Коли ми

звернулися в Лікарню швидкої медичної

серці, а не тільки з обов'язку. При кожній

допомоги, то нам сказали, що операц1ю

зустрічі з п. Любомиром Дурбаком я ди­

треба робити вже і негайно направили на

вуюся тій кількості сили й енергії цього

дообстеження в Медичний університет.

сивочолого Лікаря і маю на це лише одну

Обстеження показало, що відірваний

відповідь

тромб закрінився за З см від глибинної

наших терпіннях справжніх Людей, для

вени. Стояло питання життя і смерті.

яких бути Лікарем -

-

це Господь нам посилає у

не професія а Пок­

Чоловік не хотів іти на операцію і ми

ликання. А тому я, насамперед, дякую

поїхали в городок до п. Любомира Дур­

Господу Богу за те, що, через хворобу,

бака, який відразу прийняв нас, незна­

дав нам можливість пізнати таку дос­

йомих йому людей, і тут же, незважаючи

тойну особу, як п. Любомир Дурбак, яко­

на втому та післяобідній час, почав огля­

му ми безмежно вдячні.

дати мого чоловіка. Я спостерігала за

Але моя розповідь була б неповною,

точними і вправними рухами рук і дуже

якби не згадала таких чудових лікарів як

допитливим й уважним поглядом цього

п. Володимир Мончак (м. Городок), п.

Лікаря -

це були руки й очі Фахівця, який

Василь Восух з дружиною (м. Львів,

повністю перейнявся болем хворої лю­

ЛШМД), безвідмовних рятівників нашо­

дини, яка звернулася до нього. Так відбу­

го здоров'я протягом багатьох років

лося наше перше знайомство, а потім був

чуйних, людяних, безмежно відданих

-

місяць лікування, яке врятувало чоловіка

своїй справі фахівців. Окремо хочу подя­

від важкої недуги і операції, а в наступні

кувати о. Василю Вороновському за чис­

півроку

ленні молитви і Благословення, отцям

-

щомісячний огляд. Мене вра­

зили не тільки доступність і простота п.

Студитам, сестрам Йосифіткам, всім

Любомира, але й та атмосфера спілку­

друзям-отцям, парафіянам і всім, хто у

вання, яка існує в хірургічному відділенні,

важкі хвилини був поруч.

.

.

яким вш керує, де вс1 шкар1

листопад

2006

-

.

друз~ хво-

місіопар

Дякую Тобі, Господи, що Ти був з нами!

31


ОПОВІДАННЯ

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

м. Бар, Вінницька обл.

АНГЕЛ У ЛЮДСЬКОМУ ТІЛІ

Спогади про о. Йосифа Новака, ЧСВВ У вересні цього року минуло 90 років, як народився о. Йосиф Новак, ЧСВВ, і

рук в інші. Дехто повністю переписував

ось вже

молитовники, а також необхідні високо­

2 роки, як він відійшов у вічність.

книжки дуже швидко переходили з одних

Для мене він був незмінним духівником

вартісні книжечки, і потім передавали свої

протягом багатьох років. У своїх спога­

рукописи іншим. Знайомство з отцем

дах про цього великого ісповідника віри

Йосифом було надзвичайною подією у

хочу наголосити на його глибокій духов­

МОЄМУ ЖИТТІ.

В отця Йосифа також було багато

ност1.

Під час моїх перших знайомств, коли

рукописів. Він постійно готувався до

ще наша Церква перебувала в підпіллі, я

реколекцій, які давав підпільним групам

запитав отця Йосифа:

братів і сестер. Цих реколекцій не можна

Знаю, що у вас, отче, є великий

забути. Вони були настільки високо­

досвід душпастирської праці, чи не могли

духовними, що здавалося, наче це його

б ви поділитись ним, а також своїми знан­

власні пережиття чи з родинного життя,

нями з богослов'я?

чи під час душпастирської праці, чи під

-

На це питання отець Йосиф скромно відповів:

час каторжних робіт на засланні у Сибіру. Наприклад, образ Матері Божої отець

У мене глибоких знань немає, тому

вимальовував із почуття до своєї матері.

що я вчився в семінарії під час війни. Це

Рідна мати отця Йосифа, давши своєму

були тяжкі і непевні часи, насувалась но­

синов1 прекрасне виховання в християнсь­

ва загроза безбожного радянського режи­

кому дусі, не забувала про нього до кінця

-

му. Програма навчання була скороченою.

свого життя. Коли отець, як ісповідник

Згодом я вдосконалювався і здобував

віри, не зрадивши її, був засланий у Сибір,

знання, читаючи духовну літературу. І

його мати не могла спокійно перебувати

вам раджу читати більше духовних кни­

у своїй домівці. Вона поїхала до свого си­

жок, зокрема ті, які подає наша Церква.

на і там перебувала з ним аж до його по­

І тут він відкрив невеличку шафу, де на

.

.

.

поличц1 лежали р1зю книжечки.

вернення в Україну. Залишивши село, ро­

дину, мати вирішила взяти частину тер­

Ось візьміть собі ці книжки, вони є

пінь, які дарував Господь її синові, і разом

повчальними і глибоко духовними . Тільки,

нести хрест за Греко-Католицьку Церкву.

-

як прочитаєте їх, поверніть. Бо інколи

Їх об'єднувала любов до Господа Бога,

буває так, що я свої книжки знаходжу зов­

до рідної Батьківщини. Це було справжнє

сім в інших людей.

геройство української жінки-матері.

Це були часи, коли панував духовний

Про свою матір отець Йосиф мало роз­

голод на релігійну літературу. Тому такі

повідав. Він більше згадував про сибі-

32

листопад

2006

місіонар


ОПОВІДАННЯ

ряюв, яю прийняли його як високо­

валось, що це ангел у людському тілі,

духовного священика

який терпить з великою покорою як ті­

1 шанували

як свого

лесні, так і душевні болі. До кінця свого

пароха.

Здається, що я був далеко від своєї

життя володів собою і повчав братів, які

родини, але між сибіряками я почувався

його обслуговували. Одного разу брат

так, немовби я був у своєму домі. Вони

сказав до нього:

-

були дуже засмучені, коли ми вже були

-

звшьнею з каторги

Він одразу звернув увагу:

.

.

.

1 поверталися

додому.

Я не можу забути їхніх сліз. Дорогу вони

Бог про вас пам'ятає ... Дорогий брате, не говоріть Бог, а Гос­

-

нам оплатили своїм коштом, ще й про­

подь Бог. Бо Він один є паном нашого

дуктів дали. У мене були труднощі з про­

життя. Шануймо це велике і святе ім'я.

пискою у Львівській області, після повер­

Коли лежав у своєму ліжку, йому інколи

нення мене не хотіли прописувати, згідно

здавалось, що він може підвестися і йти

з вказівкою вищих органів влади. Тож

до церкви, до каплиці, щоб служити

сибіряки писали мені і просили, щоб я

Службу Божу, і навіть деколи говорив: Братику мій дорогий, підніміть мене на

знову вертався до них.

Одного разу отець Йосиф показував . .

меш

книжки

1

часописи видавництва

сестер і я б відслужив Святу Літургію.

Московської патріархії, кажучи:

-

ноги, я так хочу відслужити Службу Божу, а якщо можна відвезіть мене до

Якщо православні брати нам заки­

Може мені полегшає.

дають неправдивість нашої віри, то я їм

-

Прошу отця,

-

відповідав брат,

доводжу і на прикладах з їхніх публікацій,

який його обслуговував, Господь Бог

чи то про Непорочне Зачаття Діви Марії,

бачить вашу неміч, а щоб їхати треба

чи про чистилище, чи ІНШІ ВІДМІННОСТІ, І

дозволу отця ігумена. Ось ваша вервиця,

тоді вони погоджуються зі мною. Тільки

моліться тут в келії.

.

.

це слід робити делікатно, з любов'ю.

Свою місійну і душпастирську працю

-

Прошу вас, попросіть отця ігумена

до келії.

отець Йосиф виконував також на Поділлі.

Коли увійшов ігумен монастиря отець

Він часто приїжджав до Бару, Мурафи,

Дам'ян, то отець Йосиф найперше подя­

Жмеринки, де обслуговував католиків.

кував йому, а потім попросив дозволу від­

Ще до сьогодні його згадують тутешні

правити Службу Божу.

парафіяни як доброго усміхненого свя­

-

Прошу отця, у вас є добрий намір і

щеника, який завжди був готовий послу­

про це знає Господь, але Божа воля така,

жити їм у кожній потребі, а особливо у

що вівтарем для вас служить

святій Сповіді.

у якому ви постійно приносите жертву

Та найбільшу святість отець Йосиф

oue

ліжко,

своїх терпінь. Будьте спокійні, Ісус зав­

виявив під час своїх терпінь, переносячи

жди вас відвідує у Пресвятій Євхарис­

важку недугу, перед своєю смертю.

тії. Він повністю єднається з вами у ва­

Коли я зайшов до отця Йосифа у келію,

ших терпіннях під час святого Причастя.

де він лежав у своєму ліжку, то мені зда-

Ваші терпіння є золотим скарбом для

листопад

2006

місіонар

33


ОПОВІДАННЯ

Отець Йосиф почав відмовляти молит­

всього нашого Василіянського Чину. І ми вдячні вам, отче, за ваш хрест, який ви

ву перед Святим Причастям. Кожне с_-ю­

щоденно несете у своїх терпіннях. Я за­

во він вимовляв своїм дрижачим голосом

хоплююсь вашою мужністю. Моліться за

з якимось трепетом і відчуттям та розу­

нас ус1х, а ми молимося за вас.

мінням Пресвятої Євхаристїї.

Отець Йосиф після цих слів смиренно

Після святого Причастя

-

мовчанка.

вибачився і, перепросивши отця ігумена,

Брат, положивши отця на подушку, теж

дякував йому.

мовчав . І тільки через декілька хви.:1ин

-

Дуже вам дякую, що провідали мене

і дякую за напімнення, що вчите мене не­

він спокійно промовив:

-

Дякую Тобі, Ісусе, що нагодував

мічного довірятись Господу. Хай Господь

мене своїм Тілом і Кров'ю. І вам, брате,

благословить вас.

дякую за послугу.

Коли я відвідував отця Йосифа, я відчу­

Обличчя отця випромінювало спокій. а

вав у цій келії великий спокій. Отець мо-

очі вдивлялися в розп'яття Ісуса Христа

лився

.

i,

.

.

коли я привпався, вш запитав:

на Голгофі. Цей погляд особливо вира­

-Звідки отець приїхав?

жав його святість у терпіннях.

Коли я відповів на його запитання, почув

Як свідчить брат Йоаким Староста, ЧСВВ, який був у келії, коли отець Йосиф

лагідний тихий голос:

-

Поздоровте всіх людей у вашому

помирав, смерть він сприйняв у ду­

місті. Я часто приїжджав до Бару перед

шевному спокої. Його прийшли відвідати

Великоднем сповідати. Там дуже добрі і

найближчі родичі, а також небіж- отець

милі люди . Хай Бог вам помагає у вашій

Атанасій Сольськи;й Студійського уставу.

пращ .

Своїм поглядом отець висловив подяку

Тоді я запитав про його терпіння, а отець з болем відповідав:

присутнім і немовби благословив всіх ,

.

вщтак закривши

.

оч1 ,

.

прошепопв мо-

Дуже тяжко доводиться терпіти. Я

литву «Отче наш» і заснув вічним сном.

вас прошу, хоч краплиночку моїх терпінь

Його душа розсталася з тілом, очікуючи

візьміть на себе, бо болить мене всере­

вічної нагороди у небі. У святості отця

дині, як вдень, так і вночі. Прошу щоден­

Йосифа немає сумніву. Він був і зали­

ної вашої молитви за витривалість . Про

шається гідним назви отця Василіянина

терпіння можна говорити багато, але їх

впродовж цілого життя. І сьогодні нам є

-

зносити нелегко. Це щось таємниче. Ось

кого наслідувати. Особливо братам і

дзвоник чую в коридорі, до мене йде Ісус

отцям треба наслідувати наших достой­

Христос. Підведіть мене, брате, це вели­

них отців і братів, які відійшли у вічність.

ка под~я для мене .

34

листопад

2006

місіонар


П о горизонталі: . . " мудрістю будують і розумом його скріплюють. б. Хто

".

відкидає, свою

.J,ywy зневажає. 9. Їж мед мій сину, бо то річ добра, і крижка меду тобі на". солодка.

11. Вухо, що чує, й"., що бачить , - Господь створив одне й друге. 12 . ."праведних радість. 13. Як". твій голодний, нагодуй його хлібом, як хоче пити, подай води напитись. 14 . . " Господній то ненависть до зла. 15. ". брехливий ненавидить правду. 1б. Як . " судить по правді бідних, п рестол його назавжди утвердиться. По вертикалі:

". улюбленого сина. З. Хто за ". злом 4. Господь любить чисте"., хто має на устах у себе ласку, тому цар другом. 5. Хто в словах здержливий , той має" . 7. Славу випереджає " .. 8. Як вода холодна людині в спразі, так добра ". з далекої країни. 10. Благословенням праведників". йде угору, устами грішників занепадає. 17. Дурнота впилася дитині в серце, але навчальна". 2.

Кого Бог любить, того й картає, як

п латить, від хати того зло не відійде.

п рожене її геть від неї . Відповіді на кр о с во рд вм іщен и й в МІСІОНАРІ за Вересень : 1.Граніт. 2.Хата. З.Хрест. 4.Гачок. 5. Хід. б. Жар. 7.Язик. В.Тиждень. 9.Час. 10.Вухо. 11.Фортуна. 12.Талант. 13.Пан. 14.Вузол. 15. Серце. 16. Нота. 17. Сніг. 18.Небо. 19.Вус.


"Перлини Східних Отців " Юліан Катрій, ЧСВВ

- Львів: Перед Вами

-

Місіонер ,

2006

третє видання книги отця Ю. Катр і я , я ка є

своєрідною енциклопедією творів Святих Отців . Во н а ці нна не лише для священиків ,

монахів і монахинь , а й для м ирян .

Віримо , що це видання послужить не ті льки духовн им особам , а й мирянам , які бажають іти за духовними вказ і в ка ми Святих Отців . Зібрані

вислови

Східних

Отців

Васидія

Велик ого ,

Золотоустого , Єфрема Сирійського , Теодора С тудита , Касіяна та інших надхнених Богом мужів

-

Івана Івана

справд і дорогоцінні

перлини мудрості , які втішать і навчать кожне сер це , що шукає Бога .

"Коли всього, що ти маєш не досить" Гарольд С. Кушнер

переклад з польської Мирослав Василь Куян . - Львів : Місіонер , 2006 Популярний ,

перекладений

багатьма

мовами

б е стс елер

американського рабина-теолога Гарольда С. Кушнера . Це книга

про непроминальну сутність наwого життя , про те , що во но мусить бути наповнене сенсом . Навіть коли м и розчаровуємося , н а м м оже

допомогти зрозуміти себе та дов колишній світ Біблія , зокрема Книга Проповідника (Когелета ). Для кожного з на с щастя щоразу є н адзвичайно близь ким , але ми його не помічає м о, бо не розуміємо , чим воно є. Автор н а м а гається

по казати

нам

шлях

до

справжнього

розум і ння

присутності у світі .

oєZнAVu фото дизайн поліграфія м. Ль вів, вул. Енергетична , тел.:

7114 8 (032) 245-02-59 8 (050) 132-41-66

8

• • • • •

Професійне студійне та виїздне ФОТО

Авторське відео Дизайнерські послуги

Малотиражний лазерний друк Додрукарська підготовка Повний спектр поліграфічних послуг

се н су

н ашої


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.