Місіонар 11 2012 by mykolaslotvinskyy

БУЧАЧ-

300-ліття

ВіJ~,Уі~·ця 2р 12 р.Б.

СЛОВО РЕДАКТОРА

ЛИСТОПАД 2012

СТАВАИМО ДО СПІВПРАЦІ Слава Ісусу Христу!

Кожний, хто вірує у Христа, повинен бути готовим до зміни, руху вперед, до нових відкриттів і висот. Віра - величина динамічна, яка вимагає від нас по стійноїуваги, залучення, зусилля і праці. Тому віра передбачає постійне оновлен ня і зміну. І така зміна стосується всіх ділянок нашого життя. Інакше людина нидіє і пропадає. Християнин не може залишатися на місці, а завжди повинен себе запитувати: чи ми зробили все, що могли? Чи не можемо зробити більше? Що можемо змінити на краще? о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Ми знаходимося у складній ситуацй; з якого боку не дивилися б. Насамперед сучасна суспільна думка зруйнована намаганнями вирішити всі проблеми світу матеріальними і політичними засобами. Боротьба після парламентських вибо рів дуже добре передає дух нашого часу. Та разом з тим людина втрачає орієнти ри в житті і дедалі більше заплутується, намагаючись відшукати вихід із важ ких ситуацій. З іншого боку, людські душі вражені численними забобонами та поганськими віруваннями, які зроджують великий і тривалий духовний страх

перед майбутнім та теперішнім життям. Зміна, яка потрібна нам сьогодні це стати на шлях навернення, рішуче відкинути всі неправдиві вірування і в молитві та покорі прийняти Боже Слово і в ньому перебувати.

Одним з найбільш ефективних помічників на нашому шляху пізнання Божо го Слова є й наш часопис «Місіонар», який супроводжує своїх читачів, постійно спрямовуючи і:Х і підбадьорюючи. Часопис також постійно потребує оновлення. Нові автори, ідеі; пояснення Слова Божого та церковної науки відкривають для його читачів дорогу повсякчасного глибокого і по_слідовного наслідування Христа Господа й осягнення Божого Царства згідно із Иого заповітом. Саме тому нові люди у редакції часопису - природний і звичайний стан постійного оновлення. Сьогодні ми сердечно вітаємо нового головного редактора часопису, отця Ві талія Попадюка, який виконував різноманітні служіння в нашому Чині, а тепер переймає цю відповідальну посаду. У притчі про гірчичне зерно (див. Мт.13,31-32) Христос звертає нашу увагу на те, що Царство Боже розвивається поступово із маленької зернини. Та варто звернути увагу ще й на те, що ця зернина - най

менша з усіх зерен, невидима і неприваблива. Сучасне суспільство шукає більш привабливих і, здавалося б, певніших гарантій свого майбутнього, аніж Євангеліє і Боже Провидіння. Бажаю новому головному редактору духовної наснаги, миру, радості, багато нових ідей, опіки Пресвятої Богородиці, а найбільше - Божої лас ки у виконуванні свого нового завдання, у чернечому житті й у свідченні істини Христового Євангелія для народу Божого. З цілого серця дякую всім читачам часопису «Місіонар» та працівникам ре дакції за постійну підтримку молитвою, співпрацею, любов'ю і прихильністю до нього. За останні шість років ми намагалися разом шукати нові підходи до того, яким чином саме через друковане слово, періодичне видання звіщати людям Єван геліє Ісуса Христа. Протягом цього періоду часопис поволі змінював своє обличчя, зовнішній вигляд, структуру. Вірю, що приходить час ще більшої активізаціі; коли на сторінках журналу із дедалі більшою силою будуть представлені свідчен ня, актуальні для сьогоднішнього часу і для нашого народу. Прошу всіх читачів якомога активніше співпрацювати із редакцією, новим головним редактором для

популяризації та розповсюдження Божого Слова через наше видання.

MIGIOH

український

християнськии часопис

ЗМІСТ

ЛИСТОПАД2012

СТАВАЙМО ДО СПІВПРАЦІ

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД СВЯТОГО ІВАНА

МШАНЦІ ВШАНОВУЮТЬ ГЕРОЯ

СУТНІСТЬ ЧЕСНОТИ МУЖНОСТІ

ll!J

БУТИ АКТИВНИМИ

У МІСІЇ ЦЕРКВИ

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ГРУДЕНЬ

ЛІТУРГІЄЮ КРОК ЗА КРОКОМ

МУЧЕНИЦЯ ВАРВАРА

ип

ПРОСТО ОТЕЦЬ

l!ID

БОЖЕ МИЛОСЕРДЯ

ВВ

ЗА СОВЄТСЬКОІ ОКУПАЦІЇ

ДИЯКОНСЬКІ СВЯЧЕННЯ В ПОГОНІ ТА ПОКОТИЛІВЦІ

І'ІВ

П'ЯТДЕСЯТ ПРИЧИН ЧИТАТИ БІБЛІЮ ВІ!І

400-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ

ВІ!)

БЕЗЦІННИЙ ДАР

МОЛОДЬ І РЕЛJ.~ІЯ

XVII МІЖНАРОДНА ПРОЩА ВЕРВИЦІ В ПОГОНІ

В ГАЛИЧИНІ

І'!Ш

ВІ!]

ЗМІСТ

ЛИСТОПАД2012

itllGIOHdP

«КАЛИНОВА ПІСНЯ» 200 НАЙПОПУЛЯРНІШИХ

УКРАЇНСЬКИХ ПІСЕНЬ З НОТАМИ

Головний редактор:

о. Корнилій Яремак, ЧСВВ

ВИЙШОВ СІЯЧ СІЯТИ

Радакційна колегія:

о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

ДАР БОЖОГО

о. Йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ

МИЛОСЕРДЯ

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

ЛЬВІВ З «НОВОЮ ІКОНОЮ» ДМИТРА СТЕПОВИКА

Літературне редагування:

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Коректура: о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

РОЗПОВІДЬ БІЛЯ ЦЕРКВИ

Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА

ПОДЯКА ЛИНЕ ДО НЕБЕС

Фото: бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

КРОСВОРД «ЛІТЕРА Л»

На обкладинці - Крехів

Фото обкадинки: бр. Володимир Кмиць, ЧСВВ

- 400 років.

Заснований у 1897 році Засновники - Отці Васишяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 ~ід 18.05.2001 р. Часопис ВИХОДИТЬ раз у МІСЯЦЬ

Передплатний індекс м. Львів,

- 23959

Адреса !Jе~tакції:

79019, вул. Б. Хмельницького, 36

Святоонуфріївськии монастир Отців Василіян тел/Факс: 272-46-94

e-mail: misionar@ukr.net, misionarchik@i.ua URL: www.osbm.in.ua

Підписано до друку 29.10.2012 Формат 70xl00 1/16. Друк офсетний. Папір друк. № l. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА

()

Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківсьюи друкарні видавництва Отців Василіян «Місіонер)) . "80300, Львівська обл., м. Жовква, вул. Василіянська, 8

tr'E DrrbJ»OOAf· ,JJ;O

U'<

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела.

Редакція зберігає за со~ою право ВJ!Правляти і скорочувати над1слаю матер1али.

©Журнал «Місіонар»,

2012

СВЯТЕ ПИСЬМО

ЛИСТОПАД2012

ЄВАПГЕlІІЄ ВІД СВВТОГО ІВАПА Продовження, поч. у ч.

9 за 2012р.Б,

Який світ, яка ментальність, яка філосо фія життя були перед Євангелієм від Івана? Існує багато гіпотез щодо цього питання.

Деякі автори думають про юдейський

світ. У Євангелію говориться про юдейські свята; відомі юдейські традиції; автор до

бре обізнаний із проблемами, пов'язаними із суботнім відпочинком; відчутною є при сутність Старого Завіту... Вплив юдейсько

го світу у цьому Євангелію є незаперечним,

але цього недостатньо, щоб пояснити його особливості.

Багато дослідників Євангелія від Івана

наголошують на необхідності враховувати грецький світ, або світ геленістичної філо софії. Цей вплив також є незаперечним. Присутність терміну «лоrос-слово» це під тверджує.

Останньою модою був Кумран. Дуже

чіткими є паралелізми . Досить пригада

лософсько-релігійний рух, що переймав

ти підзаголовок основної книги Кумрану:

ся питанням спасіння людини . За їхнім

«Війна синів світла зі синами темряви».

вченням, це спасіння можливо осягну

Проте, Кумран не є місцем, де народилося

ти лише за допомогою rнози, знання, та

Євангеліє від Івана.

об'явленого пізнання. Цей рух розпоро

Як висновок, можемо сказати: не можна

шився на різні течії: мандеїзм (rноза ман

відкидати чи заперечувати присутність та

дея), що залишив по сьогодні певний слід

вплив Старого Завіту і равинського юдаїз

вІраку;християнськаrноза,представлена

му на четверте Євангеліє. Незаперечні по

в «приповідках Соломона» та в «Єванге

дібності з іншими релігійно-культурними

лію правди». Два напрямки rнози мають

світами потрібно пояснювати, беручи до

дещо спільне з Євангелієм від Івана в ба

уваги спільну культуру.

гатьох речах: дуалістична концепція сві

Разом з великими подібностями з юдей

ту; такі висловлювання як буття правди,

ським світом та з грецькою ментальністю,

світла та інші .

відмінності між ними і Євангелієм від Іва

Герметичні писання або герметизм,

на є кричущими. Для юдейського світу був

що походили з грецько-римського світу.

неминучим скандал теперішньості; те, чого

Також наполягають на об'явленому піз

вони очікували в майбутнтьому, Євангеліє

нанні, безсмертності та правдивому житті.

від Івана представляє як теперішню реаль-

- tностичний світ. Мається на увазі фі

українськи~

християнськии

часопис

Іс

10 н dр

СВЯТЕ ПИСЬМО

ЛИСТОПАД2012

ність: поява Месії, суд, воскресіння, прав

зароджувалася, була ще недостатньою - Ісус

диве життя, новий вихід, нове народжен

сповіщений пророками як Месія (Втор.18,15 наст.), не божественного походження, лише

ня. Для читача з грецькою ментальністю перемагає тіло, долає закони природи в

звичайна людина, послана Богом, син Йо сифа з Назарету (Йо.1,45 наст.; 6,42) - не

цьому матеріальному світі, людському та

привела їх до жодних протиріч, ані до кон

злому самому по собі

флікту з офіційним юдаїзмом. Зрештою,

так само був неминучим скандал тіла: Бог

це було немислимо.

Для згаданої ментальності було недопус

цей новий рух належав до однієї з багатьох

тимим, щоб слово стало тілом.

сект та релігійних груп, що існували в юда

Цей виклик, кинутий релігійно-куль

їзмі й тому ним не дуже переймалися. Осо

турним світам того часу, треба поставити на перше місце, щоб не підпасти легкій

бі Ісуса не надавали належної ваги в усьо му Иого вимірі. Було необхідно поставити

спокусі наголошувати на подібності між

на перший план Його божество: Ісус - Син

згаданими світами та четвертим Євангелі

Божий. Це нове представлення спричини

єм, що і справді має місце.

лося до серйозних проблем на двох рівнях. У самій початковій спільноті багато її чле нів відмовлялися робити так потрібний на

Коли говоримо про

спільноту Івана,

ступний крок. Таким чином зароджувався

маємо на увазі всі ті групи християн, що

перший розділ чи поділ всередині спільно

бачили пережиту ним віру, представлену в

ти. Велике число членів полишали почат

четвертому Євангелію. Не легко відтвори

ковий ентузіазм та цю початкову віру. Ма

ти її вигляд, оскільки єдиною глибинною

ємо чимало вказівок щодо цього в Йо.6,60

точкою співвідношення є саме Євангеліє і,

наст. та в

частково, також Іванові послання.

відношенні з офіційним юдаїзмом, ця нова

главах. Поза спільнотою, у

Дуже вірогідно, що згадана спільнота

віра, що до цього часу не складала жодної

виникає на півночі Палестини, на «околи

загрози, ставала нестерпною, несумісною з

ці» офіційного юдаїзму; перебуває в кон

правдивим монотеїзмом, основною догмою

такті з неортодоксальним юдаїзмом та з

Старго Завіту. І тому до послідовників нової

ним бере участь у змінах, що походять із

віри приймалися жорсткі міри

грецького світу, а точніше, у Гностичних

ли їх із синагоги (Йо.9,22; 12,42; 16,2). В тому

течіях. Подібно, як згаданий гетеродок

числі зазнавали переслідувать аж до смерті

виключа

сальний юдаїзм, була також жертвою на

(Йо.10,28 наст.; 15,18; 16,2). Це спричинило

падів та атак зі сторони представників ор

ся до нових розподілів, що призводило до

тодоксії офіційного юдаїзму.

зменшення кількості членів спільноти.

Іванова спільнота народжується як на

Прийняття Ісуса як Сина Божого було

слідок контакту з християнським рухом.

причиною, що багато хто думав, ніби Він не

Цікавиться Ісусом, в Якому відкриває очі

міг бути правдивою людиною. Божий світ є

куваного пророка, що мав прийти, коли

настільки відмінним від світу людини, що

сповниться час, подібного до Мойсея. Це

неможливо навіть думати про можливість

були перші кроки цієї групи християн, яка

увійти в контакт із Ним. Саме так представ

характеризувалася «прихильністю» до Ісу

лялися деякі тогочасні філософсько-релігійні

са та руху, що виник навколо Його Особи.

течії, як наприклад Гностична. З цієї причини

Прихильники, однак, ще не можуть назива

стався новий поділ у спільноті Івана. Про неї

тися християнами. Їхня початкова віра, що

розповідає перше його послання (lЙо.2,19).

І ІСІОН

український

християнськии часопис

ОФІЦІЙНО

ЛИСТОПАД2012

Пастирське посаання Синоду єпископів Української Греко·Катоаицької Церкви до мирян «Ви ж

рід вибраний,

царське священство,

народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав

з темряви

у дивне своє світло» (1Пт.2,

9).

Улюбленим у Христі мирянам Україн ської Греко-Католицької Церкви

мир у Христі, Господі нашому! Ми, єпископи Української Греко-Като

лицької Церкви, зібравшись на чергово му священному Синоді в місті Вінніпег, Канада, засилаємо вам наші сердечні ві

тання та архипастирське благословення. Хочемо щиро подякувати вам, що своїми молитвами підтримували нашу синодаль ну працю, допомагаючи нам у спільних

пошуках Божої волі для нашої Церкви. Проводячи синодальні засідання у Ві

славиться по всьому світі» (Рим.1,8). Тож

нніпезі з нагоди 100-річчя прибуття до Ка

цими днями ми заносили подячні молит

нади першого єпископа для українських

ви до престолу Всевишнього за дар святої

греко-католиків

блаженного священно

віри, яким Господь поблагословив наш

мученика Микити Будки, спілкуючись із

народ, учинивши його « родом вибраним,

духовенством, монашеством і мирянами

царським священством, народом святим,

та спогадуючи історію нашої Церкви й

людом, придбаним на те, щоб звістувати

рідного народу, ми сміливо могли про

похвали того, хто нас покликав з темря

мовляти словами святого апостола Павла:

ви у дивне своє світло» (lПет.2,9). Зокрема

«Насамперед дякую Богові моєму, через

ми дякуємо Господу Богу за вас, мирян

Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша

нашої Церкви, які спільно з єпископа-

українськи~ християнськии часопис

ОФІЦІЙНО

ЛИСТОПАД2012

ми, духовенством і монашеством завжди

Христа у таїнстві Хрещення, становлять

підтримували полум'я Христового світ

Божий народ та, помазані Святим Духом

ла, отриманого в Хрещенні, та зв'язок із

у таїнстві Миропомазання, беруть участь

рідною Церквою, даючи світові свідчення

у Христовому пророчому, священичому і

своєї стійкої віри, живої надії та діяльної

царському служінні для спасіння світу.

любові. Це свідчення в особливий спосіб

Своє пророче служіння миряни здій

проявилося в нелегких обставинах емі

снюють

грації та впродовж десятиліть жорстоких

віри, поглибленні її розуміння та свідчен

переслідувань на рідних землях. Нехай

ні Христа у світі » (Катехизм УГКЦ,

буде прославлений Господь, який підтри

Бог хоче, щоб усі люди спаслися і тому

мав нас своєю благодаттю та допоміг усім

колись

нам витривати у святій батьківській вірі!

пророків» (пор. Євр.1,1), які, закликаючи

«В

непохитному

« промовляв

сповідуванні

устами

слуг

425). своїх

нагадуючи

до навернення та передбачаючи спасін

всім вірним, ким вони є і до чого покли

ня, звіщали прихід Христа. Сьогодні ж

кані (див. епіграф), бачить у Христовій

миряни є свідками Божого спасіння, вже

Церкві здійснення Божої обітниці: «Тож

здійсненого в Христі, і тому продовжують

коли щиро слухатиметеся мого голосу й

закликати всіх до навернення та до при

дотримуватиметеся

будете

йняття Царства Божого не тільки слова

моєю особливою власністю з-поміж усіх

ми, а й своєю працею, присутністю у всіх

Святий

апостол

Петро,

мого завіту,

народів, бо моя вся земля . Ви будете в

сферах людського життя: від соціальної

мене царством священиків, народом свя

до економічної, від науково-дослідниць

тим» (Вих.19,3-6). А святий апостол Павло

кої до політичної ... Нема такої ділянки

вказує на те, як саме християни завдяки

людського життя, де Слово Боже не мало

Христові стали спадкоємцями цієї обі

б звучати, де спасіння не мало б проповід

тниці: «Ви того часу були без Христа ... без надії і без Бога в цьому світі. Тепер же у Христі Ісусі, ви, що колись були далекі, стали близькі кров'ю Христовою ... Отже

уватися!

ж ви більше не чужинці і не приходні, а

миряни звершують

своє священиче слу

співгромадяни святих і домашні Божі»

жіння,

за

(Еф.2,12-13;19).

Папи Лева Великого, « На вівтарі свого сер

Цей Божий вибір народу та кожної

Наслідуючи Христа

Вічного Архи

єрея, який приніс себе самого в жертву

примирення на Хресті (пор. Євр.9,11-28), приносячи,

словами

святого

ця чисті жертви побожного життя ». Усі

особи зокрема означає також і важливе

діла віруючих мирян

та

відповідальне

покликан

справи, щоденна праця, відпочинок душі

ня

бути святими, тобто бути місцем

й тіла, якщо вони звершуються у Свято

завдання,

присутності на землі Господньої святос ті,

місцем, де кожен і всі зможуть зустрі

молитви, сімейні

му Дусі, а навіть життєві випробування і терпіння, пережиті у віддаванні себе спа

тися з Богом. Крім того, цей Божий народ,

сенній Божій волі,

як «царство священиків » , має не тільки

жертвами, приємними Богові, через Ісуса

стають « духовними

представляти Спасителя перед народами

Христа» (Шет.2,5).

і народи перед Ним, а й бути священиком

А царське служіння мирян !рунтуєть

для всіх народів, тобто посередником їх

ся на тому, що Христос бажає зробити нас

нього освячення та Божого благословен

учасниками Його перемоги над смертю і Його прослави у Воскресінні та робить

ня для них. Миряни, отже, «зодягнуті» в

IGIO

україн с ь к ий х риаи я нський часоп и с

ОФІЦІЙНО

ЛИСТОПАД2012

нас спроможними у співпраці з боже

перед злом, показує їм дорогу, підносить

ственною

самовідре

їх серця до неба, очищує плями їх душ ...

ченням перемогти в собі царство гріха і

Тому звичай читати Святе Письмо кож

провадити християнське життя у Свя -

ного дня, хоч би хвилинку, повинен стати

тому Дусі (пор. Рим.6,12), а також послу

звичаєм кожної християнської родини».

жити нашим ближнім, тому що саме слу

Рівно ж пам'ятайте про обов'язок глибше

жити іншому

пізнавати правди святої віри, навчати їх

благодаттю

своїм

це і є царювати з Христом

(пор. Мр.10,42-45).

У цьому листі, дорогі брати і сестри в Христі, прагнемо закликати вас до щоразу

тос

більшого усвідомлення власного покли

ною книгою кожного віруючого, оскільки

кання бути Божим народом і до способу

містить фундаментальні для нашого хрис

життя й дій, які з цього випливають. На

тиянського життя істини.

самперед читайте і вивчайте Святе Пись

інших, зокрема дітей і молодь. У цьому вам допоможе Катехизм нашої Церкви «Хрис

наша Пасха», який має стати настіль

Не занедбуйте молитви

особистої,

мо. Тут доречно згадати слова слуги Божо

щоденної. А особливо

го Митрополита Андрея: «Святе Євангеліє

молитов своїх дітей, найкраще через осо

вчіть щоденних

є предметом, що хату освячує і стягає на неї

бистий приклад і спільну родинну мо

благодать. Воно стереже їх [жителів хати]

литву, щоб українські сім'ї стали справж-

GIOHdP

ОФІЦІЙНО

ЛИСТОПАД2012

ньою школою молит ви та християнської

в апостоляті і місії Церкви, зокрема зві

любові. Спільна молитва є надзвичайно

щати Євангеліє тим, які його ще не чули,

милою Богові, оскільки сам Христос за

щоб Боже Слово проповідувалося усім

певняє, що «де двоє або троє зібрані в моє

народам. Сподіваємося, що завдяки ак

ім'я, там і я є серед них» (пор. Мт.18,20),

тивній участі кожного з вас у житті своєї

а також: «Все, що попросите в моє ім'я,

церковної спільноти

вчиню вам» (пор. Йо.14,13). Цінуймо як

УГКЦ стануть справді «живими парафія

найбільший дар Воскреслого Спасителя

ми»

Його таїнственну присутність між нами

Його присутності у світі.

у літургійному зібранні та в Євхаристії і

громади

віруючих

місцем зустрічі з Христом і виявом

Вдивляймося

святі

постаті

наших

не пропускаймо нагоди брати активну й

мучеників-мирян, а саме: святих страс

повну участь у Божественній Літургії та

тотерпців Бориса і Гліба, які віддали своє

інших богослужіннях не лише в неділі та

життя за те, щоб не проливалася братня

свята, а і в інші дні тижня.

Ця літургійна дія церковної спільно

кров; святих Пратулинських мучеників,

які були розстріляні, бо не зреклися бать

ти повинна також проявлятися в «літур

ківської віри; і блаженного мученика Во

гії життя»

в побуті, в родинному колі і

лодимира Прийми, який своїм життям та

серед друзів, в місцях праці і відпочин

мученицькою смертю дав свідчення жер

ку, у зустрічах і спілкуванні з іншими.

товної співпраці зі своїм душпастирем в

Нехай у вашій любові одне до одного, у

нероздільній єдності Христового Тіла. Бе

ділах милосердя, у турботі про потребу

рімо за приклад їхнє життя та наслідуймо

ючих, у піклуванні про хворих і неміч

їхній приклад святості.

них кожен побачить Божу любов та ми

Дорогі в Христі! Засвідчуймо всі разом,

лосердя. Підтримуйте діяльність різних

у єдності Христової Церкви, своєю святіс

об'єднань, братств і сестринств, ставайте

тю, своїм служінням ближньому, своєю

їхніми членами, а там, де їх ще немає, ра

працею та присутністю у всіх сферах при

зом із душпастирями творіть нові, щоб

ватного й публічного життя той дар Хре

об'єднати спільні зусилля в служінні Бо

щення, що його ми прийняли, і ту силу

гові й ближнім. Святий Павло закликає:

Святого Духа, яким ми були помазані та

«Поки маємо час, робімо добро всім, а зо крема рідним у вірі» (Гал.6,10). Посеред

завдяки якому ми спроможні освячувати

й переображувати цей світ.

«рід них у вірі» нашої Церкви сьогодні

Віддаємо всіх вас під опіку блаженного

особливо потребують підтримки пред

мученика Володимира Прийми, призива

ставники четвертої хвилі еміграції, які

ючи на вас і ваші родини, на нашу Церкву

знаходяться в різних країнах Європи та

та весь улюблений український народ ще

Північної Америки. Тому просимо наших

дре благословення Всемогутнього Бога

вірних, які вже тривалий час проживають

Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

на поселеннях, виявити до новоприбулих християнську гостинність, допомагаючи

Від імені Синоду Єпископів

їм інтегруватися в життя місцевої парафі

Української Греко-Католицької Церкви

яльної спільноти та підтримати їх рівно ж

+СВЯТОСЛАВ

в їхніх побутових потребах . Будьте готові відгукнутися на заклик

своїх душпастирів брати активну участь

MIGIOH

Дано у Вінніпезі,

дня

15 вересня 2012 року Божого

ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ЛИСТОПАД2012

lІІТУРГІЄЮ КРОК ЗА КРОКОМ Ієродиякон Андрей ПАВЛИШИН, ЧСВВ

Під час того, як вірні у церкві урочисто співають «Тебе оспівуємо, Тебе благословимо, Тобі дякуємо, Господи, і молимось Тобі, Боже наш», Божий ієрей схиляєголовуірозпочинаєвеличаву молитву до Господа, з допомогою якої прикликає Святого Духа - «Епіклезу» (епіклесис - лат. epiclesis, грец. ЄпікА1101<; - закликання). Суть епіклези полягає в

молитві до Бога за сутнісне перетворення хліба й вина в Тіло і Кров Господні. При цьому варіанти тексту епіклези в різ

термін, що використовується для уточнення

них обрядах дуже різняться. Епіклези поді

сенсу перетворення хліба і вина в Тіло і Кров

ляються на низхідні і висхідні. В низхідних

Ісуса Христа в таїнстві Євхаристії): в часі

епіклезах молитва містить прошення про

Епіклези (Ерісlеsіs/tттікЛ11т~), чи в часі Анам

сходження Святого Духа на Дари та їх освя

нези (Anamnesis/avaµv11aю). Тому на Сході

чення. У висхідних епіклезах молитва зверне

не прийнято поділяти Анафору на частини,

на до Бога-Отця або Святої Тройці і містить

а все розуміється як одне ціле, в якому від

прохання про прийняття Дарів у жертву, під

бувається найбільше таїнство християнства

креслюючи жертвенний момент Євхаристії.

- Таїнство ЄВХАРИСТІЇ.

Висхідну епіклезу називають також імплі

На Сході свято вірять, що переісточен

цитною, оскільки відкритого заклику до дії

ня відбувається під час Анафори, тому не

Святого Духа на Дари в ній немає, він лише

вільно будь-що опускати чи змінювати, а

мається на увазі. Низхідна епіклеза характер

необхідно все зберігати до дрібниць. Про це

на для візантійського і вірменського обряду,

чудово свідчить святий Атанасій Великий:

висхідна

для західних літургійних обрядів

і окремих східних анафор. Багато хто вважає, що освячення дарів

лі, і доки ще не звершена молитов і прино

відбувається на слова священика (зокрема в

шення, то хліб і чаша залишаються звичай

Західній традиції), який проголошує слова

ними . Але, коли виконуються великі і дивні

Христові у першій особі, немовби сам Ісус

молитви, тоді хліб стає Тілом, а вино Кров'ю

промовляв (Встановлення

Господа нашого Ісуса Христа» (лист до Мак

- Institutio; Спо гад - Anamnesis/avaµv11aю - спогад Таємної

«ТИ побачиш священиків, які приносять хліб і чашу з вином і ставлять їх на престо

сима Філософа). З його слів можна добре

Вечері з проголошенням слів Ісуса Христа).

бачити, що святий наголошує на тому, що

Але це не зовсім правильне твердження,

«... доки ще не звершена молитов (Epiclesis/

оскільки ніхто достеменно не знає, коли

tттікЛ11т~)

саме сходить Святий Дух і відбувається пе

avaµv11aю) ... », тобто все це сприймається

приношення

реміна дарів - переісточення (богословський

єдино і нероздільно.

український хриаиянський часопис

(Anamnesis/

GIOH

ДОСЛШЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ЛИСТОПАД 2012

Отже, знову повертаємось до дуже старої

молитви

епіклези: «Ще приносимо Тобі

способом знову жертвується за нас. Сама молитва про це говорить

: «ще

приносимо

цю духовну і безкровну службу, і просимо, і

Тобі цю духовну і безкровну службу». Від

молимо, і благаємо, зішли Духа Твого Свя

повідно, слуга Божий митрополит Андрей

того на нас, і на ці дари, що перед нами». По

Шептицький писав: «немає святішого, ве

цій молитві диякон залишає рипіду, і, щоб

личавішого

продовжити молитву, підходить ближче до

страшну жертву Служби Божої».

престолу і разом із священиком творять три

та важливішого

діяння

над

Священик молиться «просимо, і молимо,

малі метанії перед святою трапезою. Тоді

і благаємо".», бо літургія

диякон, схиливши голову і вказуючи ора

жих, за Його волею розпочата, і з Його волі звершується в Його жертві - «Чиніть це на

рем на святий хліб, мовить тихо до ієрея:

це діло рук Бо

«Благослови, владико, святий хліб». Свяще

мій спомин» (Лк.22,19). Тому просить зісла

ник,

ти Святого Духа на дари і на тих, що звер

нахилившись, хрестовидно

знаменує

святий хліб на дискосі, кажучи: «і сотвори

шують цю безкровну жертву, бо саме Його

ото хліб цей чесним Тілом Христа Твого». Диякон немов запечатує словом «Амінь»,

Духом вони були покликані до священства - «Не ви мене вибрали, але Я вибрав вас, і

що все є згідно, і священик чинить пра

вас настановив, щоб ви йшли і плід прине

вильно. І знову звертається до ієрея, вка

сли» (Йо.15,16). Так-то кожний священик

зуючи орарем: «Благослови, владико, святу

спокійно може сказати словами псалмос

чашу».

чашу, мовивши: «а те, що в чаші цій, чесною

півця: «На Тебе оперся я був від народжен ня, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в

Кров'ю Христа Твого». Диякон знову опе

Тобі моя слава постійно!» (Пс.70,6).

Священик хрестовидно

знаменує

чатує словом «Амінь». Далі диякон вказує

Далі священик продовжує молитву: «щоб

орарем на Святе і говорить: «Благослови,

були причасниками на тверезість душі,»

владико, обидві», а священик, хрестовидно

тобто, на прагнення до всякого доброго

благословляючи разом дискос і чашу, про

діла, до якого потягає Святий Дух; «На від

мовляє: «перетворивши Духом Твоїм Свя

пущення гріхів», оскільки святе Причастя

тим». Диякон запечатує незмінною печаттю

змиває легкі гріхи, за які ми щиро жаліє

слів «Амінь, амінь, амінь», що є ознакою

мо; «на спільність зі Святим Твоїм Духом,

того, що змінити того, що тепер відбулось,

на повноту Царства Небесного», щоб кожен

уже неможливо.

міг спокійно приступити до Господа і стати

Священик тричі хрестовидно благослов

з ним одним цілим у святості та отримати

ляв святі дари не для того, щоб їх благосло

Царство Небесне; «на сміливість перед То

вити, бо сам Бог їх благословляє і освячує,

бою», тобто, щоб свобідно визнавати Хрис

а для того, щоб показати, що ця безкровна

та і приймати всі Його ласки; «Не на суд і

жертва має всю свою силу і достоїнство від

не в осудженню>, щоб Бог не судив нас по

жертви хресної, що всі ласки наші похо

своїй справедливості, але був до нас мило

дять від тієї жертви, на якій помер Христос.

сердний у своєму суді, бо інакше будемо всі

Хресна Жертва відбулась раз і на всі часи

засуджені.

«Христос один раз був у жертву принесе ний, щоб понести гріхи багатьох» (Євр.9,28),

Прокла, молитва на призивання Святого

а кожна літургія бере участь у тій жертві

Духа бере свій початок ще з апостольських

За переданням, яке походить від святого

духовним чином, вона немов продовження

часів, коли апостоли після Вознесіння Гос

цієї події. Але тепер Христос безкровним

поднього перебували в єдності, в молитві і

ltl

український

християнськии часопис

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИСТОПАД 2012

Мелхиседек (євр.

молінню, живучи в очікуванні зішестя Свя

того Духа згідно з обітницею Ісуса Христа

«Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв

був. А ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти»

хицедек

~??:

Мал-

«мій цар», Цедек

«справедливістЬ»), був

царем Салима, але в той же сам час він був і

(Лк.24,49).

священиком Господа. Це звичайна людина,

Тому ця молитва зберігається в усіх давніх

але його священство не від Леві, і його по

літургічних писаннях святих Отців. Так,

ходження невідоме. Між богословами і бі

святий Кирило Єрусалимський у «Тайново

блістами побутують три версії про Мелхи

ді» описує: «Також, освятившись духовни

седека.

ми силами пісень, молимо чоловіколюбця

він мав батьків, тільки вони не згадані в Бі

1).

Природно, що будучи людиною,

Бога вниз послати Духа на предлежачі дари

блії, не записані в історії, тому що ця істо

та сотворити хліб цей Тілом Христовим, а

рія не відносилася до єврейського народу.

вино це Кров'ю Христовою». Святий патрі

2). Це міг бути ангел, який прийняв на себе

ярх Герман говорить про це: «Святий Дух

вид царя Салима. Подібне траплялося, і

благословенням Отця і бажанням й волею Сина, невидимо присутній, дійство боже

може траплятися в житті людей і ангелів,

ственне творить, і рукою священика опеча

випадку він дійсно був без батька і мате

тує, звершуючи, хрестовидно благословляє,

рі та без родоводу.

перемінює і перетворює предлежащії дари

подь, що з'явився Аврааму в такому вигля

в Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа».

ді. Тим більше, що він відіграв певну роль

Святий Амвросій описує звершуване дій

в історії Ізраїльського народу. Саме тому

ство так: «якщо б відкриті були небеса, то

спочатку Давид, а потім і апостол Павло

якщо це відповідає Божій волі. У такому

3).

Це міг бути сам Гос

нічого святішого знайти неможливо було б,

порівняли його з Ісусом, чиє священство

ніж те, що відбувається на престолі».

також походить не від Леві: «Ти священик

Далі священик продовжує молитву: «Ще

навіки за чином Мелхиседека» (Пс.109,4),

приносимо Тобі оцю духовну службу за

«Ти мій Син, Я сьогодні Тебе породив. Як

спочилих у вірі праотців, отців, патріярхів,

і на іншому місці говорить: Ти Священик

пророків, апостолів, пророків, євангелистів,

навіки за чином Мелхиседека» (Євр.5,1-9);

мучеників, ісповідників, посників і за вся

«Бо цей Мелхиседек, цар Салима, свяще

ку праведну душу, що у вірі спочила». Цією

ник Бога Всевишнього,

молитвою священик вказує на те, що «Він є

визначає цар правди, а потім цар Салиму,

Бог не мертвих, а живих, бо всі в Нього жи

цебто цар миру. Він без батька, без матері,

...

найперше бо він

вутЬ» (Лк.20,38). Та й сама мета Христова

без родоводу, не мав ані початку днів, ані

була відкупити весь людський рід, тому лі

кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди» (Євр.7:1-3).

тургія приноситься за всіх, вона поєднує в

собі світ живих на землі, та світ живих у Бозі

В цей великий час приношення починали

покійних. Ієрей, освячуючи ці дари і при

бити у дзвони, щоб не тільки вірні у храмі,

носячи їх Богу в безкровній жертві («духо

але й відсутні, почувши дзвони, могли від

вній службі»), являє собою самого архиєрея

дати у своїх серцях пошану Богові, який ви

Ісуса Христа. Так сам Ісус, через священика

димо перебуває на престолі в церкві під ви

освячує святі дари і приносить їх Богові От

дами хліба й вина. Дзвоніння у цей момент

цеві в жертву. Христос, як вічний Спаситель,

зветься БЛАГОВІСТОМ, або по-народному

приносить Богу на вівтарі хліб і вино в пере

«на Достойно».

(Далі буде)

істоченні, по чину Мелхиседека.

:!lJ[?

цар справедливості, від «малки»

український

християнський

часопис

ICIOHdV

ПОСТАТІ ЧСВВ

ЛИСТОПАД 2012

ПРОСТО ОТЕЦЬ о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ

22 жовтня 2012 р. виповнилося чотири роки відтоді, як передчасно відійшов у вічність по Божу нагороду великий чернець-василіянин, священик, місіонер, духівник, ревний душпастир на теренах України і за її межами, редактор часопису

«Місіонар»,

(1997-2005) добродушна з усіх

оглядів людина, о. Йосафат Воротняк ЧСВВ. Його знали й поважали усі - духовен ство й миряни. Сонячне тепло його щиро го й простого слова, жертовність його рук, милу потіху й підтримку в скрутну хвили

ну досвідчила на собі не одна християн

ська родина, яка горнулася до о. Йосафата, як до свого духовного батька.

Якось випадково до о. Йосафата зверну лася одна жінка: « Святий отче Йосафате! » На це він їй відповів: «Святі на небі, а я

просто отець ». Його велич і святість поля гала в його простоті та щирості. Через це

до нього з синівським довір'ям горнулися

люди. І завжди отець Йосафат знаходив час, силу й мудрість, щоб вислухати, пора

У книзі посмертних відгуків, яка збе

дити, потішити. Навіть тепер його небес

рігається в нашому монастирі, парафіяни

на молитва і заступництво за всіх тих, які

з церкви святого Андрія у Львові так на

пам'ятають про нього, мають велику силу

писали свою молитву за о. Йосафата: «Не питаємо, Господи, навіщо Ти від нас його

перед Богом.

Ще досі часом до нашого монастиря свя

того Онуфрія у Львові звертаються люди

здалека, з-за кордону, безпосередньо чи

забрав, але дякуємо Тобі, що Ти нам його подарував».

В особі о. Йосафта кожен чернець, свя

листовно, з наміром зустрітися чи пого

щеник чи

ворити з о. Йосафатом, не знаючи, що, на

зразок правдивого наслідування Христа ,

жаль, його більше нема з нами

нашого

порадника, друга, чи просто отця. Однак

мирянин

знаходить

великий

терпеливості, жертовності, палкої любові

та ревної молитви й бажання неба.

його слава, світлий приклад життя горить

Нехай від Господа буде йому вічний упо

вічною свічкою в наших серцях, а пам'ять

кій, а від людей повсякчасна шана й молит

про нього

М ІОН

в наших молитвах.

ва . Ви з нами, отче Йосафате, назавжди!

З ЖИТТЯ УГКЦ

ЛИСТОПАД2012

XVII МІЖПАРОДПА ПРОЩА ВЕРВИЦІ В ПОГОПІ ієродиякон Роман МЕЛЬНИК, ЧСВВ

Жовтень. Якою красою чарує наше око цей місяць золотистої осені! На сонячному світлі виграють маленькі краплинки води, які вже не встигають так скоро пропасти з жовтогарячих листочків. Серед цієї золотистої чаші природи, неподалік від Івано-Франківська, розташований Василіянський Погінський монастир. Природа надихає кожного, хто сюди

приходить, до такої необхідної для життя злуки з Тим, хто є нашим Творцем,

і з усім, що нас оточує. Монастир радіє

мим їх примножуємо. Потрібно побачити в

перебуванням тут Матері Божої, яка

них спасительний сенс.

прославлена в Погінській чудотворній

Наступного

дня

молитва

на

вервиці

іконі. Вже багато років, як сюди приходять

продовжилась. Сама проща урочисто за

із відкритими серцями люди, щоб Мати Божа зцілила їх, дала розраду і

вершилась архиєрейською святою Літургі

підтримку. Кожної першої неділі місяця

трополит Володимир Війтишин і єпископ

сюди прибувають прочани

- хто просити,

єю, яку відслужили преосвященніший ми

Софрон Мудрий, ЧСВВ. Владика Софрон

їм дає. Але вже кілька років поспіль тут

виголосив своє батьківське слово з вели ким акцентом на те, як нам дуже потрібна

продовжується традиція прощі Вервиці.

молитва на вервиці.

хто подякувати Марії за ласки, які Вона

Власне, цього року, завдяки Божому

Провидінню, вона була сімнадцятою.

Вервиця - це зброя проти диявола. В книзі Буття

3,15

мовиться: «Я покладу ворожнечу

між тобою і жінкою і між твоїм потомством Багато прочан з різник куточків нашої

та її потомством. Воно розчавить тобі голо

рідної України прибули сюди, щоб спільно

ву, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту». Це слова Господа Бога до змія. Марія

прославити Бога і Його Матір за Її заступ

ництво. Маючи можливість молитись спі

є тією жінкою. У різних об'явленнях Вона

вано цілу вервицю, а це

просить молитися на вервиці. То хіба ми, по

таємниць, роз

важань над життям Марії і Її Сина, кожна

томки Її, не маємо сили встояти проти того,

людина старалась пережити їх глибоко в

хто нас поневолює? Ось яка велика сила си

серці. Також під час Хресної дороги, завдя

нівства Марії, і сила вервиці.

ки роздумам о. Корнилія Яремака, ЧСВВ,

З великим довір'ям до Матері Божої о. Ни

прочани мали можливість роздумати над

кодим Гуралюк, ЧСВВ наприкінці Літургії

сенсом терпіння і їх прийманням у своєму

запросив усіх на

житті. Бо, відкидаючи терпіння, ми цим са-

відбудеться в Погоні наступного року.

XVIII

прощу Вервиці, яка

українськи~ християнськии часопис

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛИСТОПАД2012

ДИНКОПСЬКІ СВИЧЕППЯ в поrоп1 ТА ПОКОТИlІІВЦІ бр. Амвросій КОЗАК, ЧСВВ

У місяці жовтні під час XVII Міжнародної прощі Вервиці, що проходила 6-7 жовтня в монастирі ус. Погоня (Івано-Франківщина),

були висвячені на дияконів троЕ наших ченців василіян: д. Роман Мельник, д. Іван

Українець, д. Йосафат Вінтоняк. Також

14 жовтня відбулися ще одні дияконські свячення у василіянському монастирі Покрову Матері Божої в смт. Покотилівка (Харківщина), які прийняв чернець василіянин д. Кипріян Стефаниwин. Дияконське служіння бере свій початок з першого століття християнства, тобто ще з апостольських часів . Про це знаходимо свідчення у книзі Діянь

6,1-7,

де сказано,

що через постійне зростання числа вірую чих християн апостоли не встигали голо

сити слово Боже та водночас допомагати

вбогим і потребуючим. Тому із громади учнів було вибрано « сімох мужів доброї слави, повних Духа та мудрості» й апосто

теперішня Свята Літургія. На них вони

ли, «помолившись, поклали на них руки»

відбирали з принесених людьми плодів ті,

(Ді.6,3;6). Першим дияконом вважається

які йшли на спільну трапезу, а решту ро з

Стефан, який у скорому часі загинув муче

носили вбогим. В пізніших часах диякони носили святе Причастя християнам, які не

ницькою смертю.

До обов'язків дияконів входила різного

могли бути на спільній аrапе .

роду харитативна діяльність. Це в першу

Великою мірою ці обов'язки залишили

чергу допомога бідним і вдовам. Диякони

ся й до наших часів, тому диякони можуть

у своєму розпорядженні мали чималу суму

виголошувати проповідь на Святій Літур

грошей, які їм жертвували інші заможніші

гії чи проповідувати при і нших можли

християни, і з неї вони допомагали бідним

востях, роздавати святе Причастя, тобто

різними харчами, майном, аж до тієї міри,

причащати вірних, та й у всьому іншому

що за гроші могли викупляли християн

допомагати священикові. Варто також за

з рабства . Також диякони допомагали на

значити, що дияконство є першим ступе

спільних зібраннях християн при ламан ні хліба, т.зв. аrапе, з чого розвинулася

МІGІ

український

християнськии часопис

нем священства (другим є священство і третім - єпископство) .

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

400·ll ТПІЙ

ЛИСТОПАД2012

>.;

. ЕИ

Крехівський Васиаівнський Монастир святкує

Бр. Матей КРАВЧИШИН, ЧСВВ

400 років від ди.я заснуванн.я

ївського монастиря святкують 400-ліття від

дня заснування обителі. Гортаючи сторінки Якщо ви коли-небудь прагнули покинути

історичної хроніки, можна довідатися ба

гамір та шум великого міста, мріяли від класти усі надто важливі справи, або хоча б

двоє ченців на ім'я Йоїл та Сильвестр у 1612

гато цікавого та захоплюючого. А саме, що

на деякий час забути про надумані людьми проблеми, а відтак бажали поринути у незна ний вимір людської душі, спробувати пізнати себе, насолодитися спокоєм, повірити у чудо та врешті-решт знайти кілька хвилин для щирої молитви Богові, тоді вам варто сісти в авто, наповнити бак пальним та прямувати до села Крехів, яке знаходиться приблизно

році прибули з Києво-Печерської лаври, осе

за сорок кілометрів від Львова.

фортеця, за якою стоїть довголітня історія.

Рік 2012 є особливим для ченців василіян

Австро-Угорщини) та нестримне бажання

ського формаційного новіціятського дому,

знищити українську культуру, Церкву та за

де починають свій монаший подвиг багато

терти нашу ідентичність не оминула сторо

лилися неподалік села Крехів у печерах та й розпочали тут монаше життя. Минали дні,

змінювалися обставини, своїм ходом кроку вало життя

...

Коли Ви приїдете до монастиря, то пер ше, що кинеться в очі

це високі вежі, мури

з бійницями, в'їзна брама і рів

перед вами

Панування різних держав (Польщі, Росії,

молодих юнаків, які сміливо сказали своє

ною Крехівський монастир. Набіги турків та

«так» Богові, який покликав їх до більшого,

татар, закриття церкви та облаштування ди

кращого та вічного. Ченці Свято-Микола-

тячого будинку у стінах монашої обителі не

у країнський

християнський часопис

GO V

ЛИСТОПАД 2012

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

давало змоги вільно розвиватися духовному

тимете змогу просити Божих ласк, молячись

життю. Монастир неодноразово був пошко

перед двома чудотворними іконами

джений, та на щастя, це не зашкодило пря

Матері Верхратської та святого Миколая. А

мувати до святості багатьом українським

перебуваючи у дерев'яному храмі Покрови

Божої

Пресвятої Богородиці, матимете змогу від

ченцям.

Пройшовши крізь браму, опинитесь на

датися під покров Пречистої Діви Марії.

доглянутому монастирському подвір'ї, по

Дух історичної епохи, спокій монашої

якому ступали визначні історичні постаті,

обителі, Живий Бог, який промовляє через

такі як Богдан Хмельницький, Іван Мазепа

уста молодих монахів, подарують Вам чудо

та Іван Франко. Андрей Шептицький, який

ві враження, мир та хороший настрій. Саме

залишив вагомий внесок у історії нашої

тому запрошуємо усіх бажаючих відвідати

Церкви та висадив алею віковічних лип у мо

Крехівський монастир та розділити радість

настирському саду. Зайшовши до муровано

великого свята з нагоди 400-ліття від дня за

го храму Преображення Господнього, ви ма-

снування монастиря.

МІС ІОН

український християнський часопис

ЗЖИТТЯУГКU

ЛИСТОПАД2012

МШАПUІ

ВШАПОВУЮТЬ ГЕРОЯ Мар'ян СЛІПАК

літарним режимом, а продовжували ви

с. Мшана, Львівська обJ:!.

конувати свої функції.

Мшана і Покропивна. На перший погляд

ній, о. Хмільовський значну частину сво

Народившись у

1880

нічого спільного між цими селами,

го життя провів у Мшані, обіймаючи слу

одне з яких знаходиться у Львівській

жіння пароха. Сюди він повернувся після

області, а інше на Тернопільщині, немає.

звільнення із в'язниці. Тут у

Однак, такий об'єднавчий чинник все

був похований на сільському цвинтарі,

ж існує. Ці два галицькі села навіки

поруч з могилою своєї дружини.

об'єднала біографія однієї людини, якій

році він

1963

Віднедавна мешканці обох сіл

свого часу судилося відіграти важливу

новили доволі тісні контакти.

вста

Першим

роль в релігійному і політичному житті

кроком на шляху до плідної співпраці

Західної України. Мова йде про отця

став акт посвячення місця під майбутній

Миколу Хмільовського, знакової для

пам'ятник о. Хмільовському, який від

України постаті. Повний перелік усіх його

бувся

посад і звань і членство у різноманітних

і на якому довелося виступати

товариствах та організаціях зайняв би чимало місця. Тому доречно зупинитися

цих рядків. Далі було ще чимало спіль них проектів, пов'язаних із вшануванням

червня

2005

ній з яких відбувся Микола

року у Покропивній автору

пам'яті о. Миколи Хмільовського, остан

лише на окремих.

Хмільовський,

зокрема,

як

досвідчений педагог, був засновником і

березня

2012

р. в

Народному Домі Тернополя і де було уро чисто представлено проект пам'ятника.

директором Золочівської гімназії, зго

Слід відзначити, що відсутність коштів

дом очолював гімназію при Малій духо

відтягувала на невизначений час спору

вній семінарії у Львові, обіймав посади

дження монументу. Коли мешканці Мша

радника Митрополичої Консисторії та

ни внесли свою лепту, справа зрушилася

члена Митрополичого Суду, був ка пеланом УГА, в'язнем польських і ра

з мертвої точки. Врешті, за сприяння ін

дянських

дено до логічного завершення. Відтак на

концтаборів.

Та

найбільше

ших небайдужих людей справу було дове

його

адресу жертводавців та колишніх парафі

морально-вольові якості і організаційні

ян о. Миколи Хмільовського надійшло за

здібності проявилася в середині соро

прошення взяти участь у відкритті довго

харизма

Миколи

Хмільовського,

кових років ХХ ст., коли він увійшов до

очікуваного пам'ятника, яке вони, звісно

складу УГВР і очолив Катакомбну УГКЦ.

ж, не мали права Проігнорувати.

Значною мірою, саме завдяки його вмі

році в Покропив

В неділю,

вересня, попри дощову

лому і безстрашному керівництву в роки найбільших гонінь підпільна Церква та

похмуру

її духовенство не скорилися перед тота-

близьку дорогу. Подорож розпочалася зі

погоду,

мшанці,

прихопивши

з собою гарний настрій, вирушили в не

українськи~ християнськии часопис

GIOH Р

З ЖИТТЯ УГКЦ

ЛИСТОПАД 2012

спільної молитви за щасливу дорогу. Ав

ських земель у відповідності до Акту Злу

тобус рушив, а пасажири і не збиралися

ки УНР та ЗУНР від

січня

1919 р.

нудьгувати та взялися співати пісні. За ві

Приїзд дорогих гостей не залишився

кнами мелькали населенні пункти. Перша

непоміченим для організаторів відкриття

і єдина зупинка була зроблена за селом з

пам'ятника. Щойно мшанці почали вихо

назвою Червоне. Тут, навпроти військо

дити з автобуса, як їм назустріч вийшли

вого

організатори святкувань

цвинтаря

полеглих

воїнів

дивізії

голова Терно

«Галичина» мшанці помолилися за душі

пільської «Просвіти» Петро Шимків та

полеглих героїв. Водночас у їх пам'яті

його дружина Надія, голова Ліги Україн

спливли спогади про подію, що сталася

ських жінок, у супроводі почесної варти

січня

1990

р. Саме за цим селом, на даній

ділянці траси стояло понад

100

рухівців

вершника в козацькому одязі. Після при вітальної промови, мшанці взяли участь у

і симпатиків під час живого ланцюга єд

архиєрейській Службі Божій у храмі Різд

нання, який символізував єдність україн-

ва Пресвятої Богородиці. Урочисту літур-

З ЖИТТЯ УГКЦ

ЛИСТОПАД2012

гію служив митрополит Тернопільський

мерник о. Хмільовського

Василь Семенюк. З ним співслужили па

та екс-голова СБУ Валентин Наливайчен

рох Покропивної отець-декан Роман Гук

ко, а також кандидат в народні депутати

Юрій Шухевич

та ряд інших священиків. Під час літургії

Володимир Петровський . На жаль, не всі

відбулися свячення Андрія Гураля. Ця

присутні, яких зібралося багато, могли

небуденна подія стала особливо знаковою

почути виступаючих. Врешті, коли тільки

та символічною з огляду на те, що рукопо

виступи звершилися і розпочалася цікава

ложений новопресвітер, як і Микола Хмі

концертна програма, то електроенергія

льовський, є уродженцем Покропивни.

відразу ж з'явилася. Чи не свідчить цей

По завершенні Служби Божої відбуло

факт про те, що це була наперед сплано

ся посвячення пам'ятника, спорудженого

вана акція, яка мала на меті перешкодити

на церковному подвір'ї біля храму. З про

учасникам

мовою до присутніх звернувся ієромонах

про о. Хмільовського та про сучасне по

Михайло Шевчишин, якому пощастило

літичне становище в Україні?

бути особисто знайомим з о. Хмільов

ським і брати участь у його похороні. Піс

заходу почути

слово

Далі погода прояснилася

правди

на небі

яскраво засвітило сонце. Скориставшись

ля цього відбулося покладання квітів до

цим подарунком, мшанці зробили чи

відкритого пам'ятника. Слід відзначИти,

мало світлин на фоні першого в Україні

що мшанці саме для цієї події приготува

пам'ятника Великому Українцю та огля

ли вінки, один з яких був виконаний в на

нули місце, де колись стояла хата, в якій

ціональних кольорах з такою ж стрічкою

він народився. Після цього мшанці отри

і написом: «Блаженному о. Миколі від па

мали нагоду коротко поспілкуватися

рафіян села Мшана». Інший, з дубових гі

Валентином Наливайченком, задати йому

лок і кетягів калини, власноруч виготови

ряд запитань і почути на них відповіді.

ли Сліпак Ольга та Гевак Світлана. Були

Вдалося перекинутися кількома словами

також корзина живих квітів від Богдана

з екс-головою СБУ і автору цих рядків, і

та Лесі Пристайко та букет квітів від Слі

отримати від нього подяку за змістовний

пак Ольги.

виступ.

Далі

частина

А далі організатори гостинно запро

урочистостей. З огляду на те, що релігій

сили мшанців до Народного Дому, де їх

на частина святкувань дещо затягнулася,

очікував святковий стіл. За столом атмос

цю

розпочалася

скоротити,

фера стала ще більш святковою та неви -

а окремі достойні гості так і не отрима

мушеною. А через кілька хвилин стіни

другу

частину

цивільна

довелося

ли можливості виступити. Високої чес

Народного Дому сколихнув мелодійний

ті розпочати другу частину святкувань

спів мшанців, який чергувався із пре

був удостоєний автор цих рядків. Через

красним співом хору «Заграва» з Тернопо

кілька хвилин його виступ про роль отця

ля. Таким чином відбувся ще один імпро

Миколи

національно

візований концерт, від якого усі присутні

визвольних змаганнях та в забезпеченні

Хмільовського

отримали справжню насолоду. Ще дов

життєдіяльності УГКЦ був несподівано

го не відпускали покропивляни гостей

перерваний відключенням електроенергії

зі Мшани. І хоч дорога додому видалася

в селі. То ж виступ довелося продовжити

вдвічі коротшою, в Мшану втомлені, але

вже без мікрофона. Так само виступали

радісні учасники святкувань повернули

наступні промовці: політв'язень і співка-

ся, коли надворі вже сутеніло.

GIOH V

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИСТОПАД 2012

УТПІСТ

ЧЕСПОТИ МУЖІІОСТІ

(Viri dignitatem.") Петро ГУСАК, Ph.D. Кафедра філософіїУКУ

Якщо ми відкриємо будь-який трохи об'ємніший греко-католицький молитвос

лов (візьмімо для прикладу

«Прийдіте,

поклонімося»), то знайдемо там розділ під назвою «Катихизмові правди», а в ньому

класичний поділ на «Божі» (точніше мало би бути - богословські: віра, надія любов) та «моральні» чесноти, часто звані також «кар

динальними», тобто головними: мудрість, справедливість,

мужність і здержливість.

Цей поділ за своїм походженням римо-като

лицький, його (як і весь розділ «Катихизмо ві правди») взято зі знаменитого Катехизму

присвячено один звичайний параграф та

Папи святого Пія Х, однак добре, що він є в

один стислий (у рубриці «Коротко»):

греко-католицьких молитвословах, тому що

це

один з дуже небагатьох текстів, де взага

«Мужність є моральною чеснотою, яка

забезпечує стійкість у труднощах і витри

лі згадується чеснота мужності. (Наприклад,

валість у старанні про добро. Вона зміцнює

у Православному молитвослові чогось тако

рішучість протистояти спокусам і долати пе

решкоди в моральному житті. Чеснота муж

взагалі немає). Однак

ності робить людину здатною перемогти

виникає запитання: що далі після того, як

страх, навіть перед смертю, виступати проти

го, як «моральні чесноти», і разом з ними

чесноти мужності

ми віднайшли чесноту мужності в перелі

випробувань і переслідувань. Вона робить

ку моральних чеснот? Яке моральне вчення

людину здатною до самозречення і жертви

ми маємо, що розвивало б і поглиблювало

свого життя, щоб захистити справедливу

розуміння чесноти мужності? Яку душпас

справу. «Сила моя й пісня моя

тирську практику чи парохіяльне життя, де

(Пс.

свідомо й осмислено практикували б чесно

дьортеся! Я бо подолав світ» (Йо.16,33).

ту мужності, (окрім двох недавніх заяв бла женнішого Святослава Шевчука на захист

118, 14).

Господь»

«У світі страждатимете. Та ба

2) «Мужність забезпечує у труднощах твер дість і витривалість у прямуванні до добра».

ще ненароджених дітей та проти пропаган

Якщо прослідкувати це морально-бого

ди гомосексуалізму? Залишається закрити

словське розуміння мужності до його ви

молитвослов і забути?!

токів, то дійдемо до св. Томи Аквінського, по

який у "Сумі теології" навчає про мужність

українськи новий загальний Катехизм Ка

у вісімнадцяти квестіях. Він на означення

толицької Церкви, в якому чесноті мужності

мужності вживає латинське слово fortitudo

На

щастя,

dllC ОН

ми

маємо

виданий

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИСТОПАД 2012

сила, міць, хоробрість, твердість, безстраш

повідь на погрози тортур всадив свою праву

ність. (Це все

руку у вогонь і тримав її там, доки вона не

ті, однак

аспекти та елементи мужнос

не сама мужність). З латини через

«лівору

кий»); Маркус Манліус Капітолінус, консул,

ську, де ми маємо той сам термін

що у

- fortitude, і

його вживають в тому самому значенні. Так

390 р. до Р. Хр. врятував Рим від нічного

нападу rаллів, але через шість років римляни

само через французьку було привнесено ще

(в подяку за порятунок) звинуватили його у

один термін

(відвага, сміливість,

зраді і скинули з Тарпейської скелі; його на

хоробрість), що походить від латинського

щадок Тітус Манліус Капітолінус Торкватус,

cura -

- courage

старання, турбота, зусилля.

що в

340 р. до

Р.Хр. стратив власного сина за

В усіх цих термінах нічого не говорить

порушення військової дисципліни ... Це все ві

ся про мужність (те, що зберегла українська

дійшло в далеке минуле й тепер поняття муж

мова): про її сутнісний зв'язок з мужем

не в

і мужність часто «розведені по різних кутках»

зв'язок між ними тепер далеко не самозро

подружньому, а в персоналістично-статевому

значенні. Тут український термін мужність є

зумілий, й на підставі самого лише факту, що

точним відповідником грецького

хтось є «мужем», не можна зробити висновок,

що він володіє чеснотою мужності. Цей стан

властивості, притаманної о

ri avopaa avrip - мужеві,

мужчині, чоловікові як такому. Ця сутнісна притаманність мужності мужеві в наш час

вивітрилася

і на поняттєвому (в західних

мовах і моральному богослов'ї

починаю

чи від середньовічної латини, якою писав св.

Тома Аквінський і вжив термін fortitudo, не пов'язаний з мужем), і на практично-суспіль ному рівнях (на цьому останньому - внаслі док деградації чоловічості). Незважаючи на це, у самій латинській мові є поняття

(англійський відповідник

virtus

справ я називаю деградацією чоловічості.

Виступаючи на Всекураїнському громад

ському форумі «Важливість ролі батька в сім'ї та суспільстві» (Київ,

18.09.2008

р.Б.) я

сказав:

«Сьогодні у світі стає дедалі помітнішою деградація чоловіків: психічна, духовна, сус

пільна і також фізична. Дехто вважає такий стан справ «нормою», пропагуючи для її озна чення «гендерні вислови», такі, як, наприклад,

яке тепер

«метросексуал» (не говорячи вже про «ген

означає чесноту взагалі, а первісно означало

дерні ролі», такі як трансвестит, транссексуал

мужність і все, що з нею пов'язане

і т.д.), що по суті означають втратучоловічос ті, але намагаються цей сумний факт замас

- virtue),

хоро

брість, військову доблесть, стійкість, енергію,

силу (у тому сенсі ще звучав напис на нагоро

кувати. Інші ж дійсно бачать цю деградацію,

дних і пам'ятних хрестах часів Першої світо

б'ють на сполох і наводять для її пояснення

вої війни:

цілий ряд причин: втрата чоловіками «Керів

Virtuti militari). Virtus vir - муж,

же є одно справжній

ної і спрямовуючої ролі» в суспільстві, через

мужчина, воїн, боєць. І в античну епоху саме

те, що при сучасних суспільних відносинах

кореневим словом з

військова доблесть та відвага була головною

й технологіях їхні чоловічі якості мисливця,

чоловічою чеснотою. Варто згадати лише дав

воїна-завойовника, воїна-захисника та году

ньоримських легендарних героїв, таких, як

вальника вже більше не користуються таким

Публій Горацій Коклес («одноокий»), який

попитом, як раніше: за м'ясом не потрібно по

разом із Спурієм Лацієм і Тітом Герміні

лювати, його можна купити в супермаркеті;

єм

завойовувати, згідно з міжнародним правом,

- утрьох - захищав міст під Римом (Pons sublicius) від війська етрусків; rай Муцій Сце вола - посол до етруського табору, який у від-

згоріла (звідси прізвисько Сцевола

французьку це слово перекочувало в англій

нікого не можна (замість воїнів це роблять економісти й бізнесмени, завойовуючи ринок

українськи~ християнськии часопис

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИСТОПАД 2012

праці і збуту); захищати країну проживання

втрачають сенс свого чоловічого буття, вда

покликані сучасні військові технології та про

ються до деструктивної поведінки, стають за

фесійні найманці (серед яких, до речі, можуть

лежними від алкоголю й наркотиків.

бути і жінки); захист своєї сім'ї та житла від нападників чи грабіжників можна передору

Однак ці причини деградації чоловічості, хоча й дійсні та слушно помічені,

не єдині

чити поліції й тілоохоронцям; емансипована

і не основні. Я стверджую: основною причи

жінка може отримувати достатню платню,

ною деградації чоловічості в сучасному сві

аби прогодувати своїх дітей і не потребує для

ті є масова відмова від батьківства

цього чоловіка; жінки-заробітчани за заро

заперечення власного батьківства у контра

блені на трудовій еміграції кошти утримують

цептивній та абортивній ментальності.

IGIOH

масове

Зрештою, і той факт, що у світовій політи

своїх дітей і чоловіків. Через те, згідно з цією

версією, чоловіки не бачать своєї потрібності,

ці

особливо європейській

спостерігаємо

ОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИСТОПАД 2012

чоловіків, про чию «чоловічість» свідчить

іншої можливості для людини. Тому й пану

лише їхня біологічна стать, чоловіків, по

вання чоловіка над жінкою є і покаранням, й

збавлених

одночасно

«хребта»,

нездатних

серйозно

благом для жінки).

відстоювати правду і протистояти злу, не

У тому сенсі розуміє становище і якості

здатних по-чоловічому «гримнути кулаком

мужа, його панування в сенсі служіння, й

по столу» й чітко висловити свою позицію

св. Апостол Павло. Всюди, де він говорить

та непохитно її дотримуватися, а спромож

про підкорення жінки чоловікові, має на

них лише винувато викручуватися й шукати

увазі чоловікову волю до пануваня 3 (у сенсі

спокою за всяку ціну, не гидуючи компро

служіння) як невід'ємну складову його муж

місами зі злом, аби у їхніх країнах й надалі

ності. Спробуймо прослідкувати його думку

процвітало сите та безтурботне спожива

у його посланнях:

цтво,

краях

свідчить, наскільки зруйноване у цих <<Постмодерного

раю»

саме

поняття

«Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чо ловікові голова Христос, а жінці голова чо ловік, голова ж Христові Бог. Отож, чоловік

чоловічості».

В нашому контексті я хотів би, не зважа

покривати голови не повинен, бо він образ і

ючи на сучасну повсюдну деградацію чоло

слава Бога, а жінка чоловікові слава. Бо чоло

вічості, спробувати реабілітувати

як

вік не походить від жінки, але жінка від чо

сутнісна чоловічу чесноту і зробити це зі

ловіка, не створений бо чоловік ради жінки,

virtus

змішаного, філософсько-богословського по

але жінка ради чоловіка. Тому жінка пови

гляду.

нна мати на голові знак влади над нею, ради

Анголів».

(lKop.11,3-10).

Сенс цього тексту такий, що так як Хрис

Почнімо з Книги Буття, з того діалогу

тос по відношенню до чоловіка є владарем,

Бога з людьми, який слідує відразу після грі

однак не деспотом, бо Його панування спо внене миру, благодаті і піклування, то й чо

хопадіння:

«А жінці сказав: «Помножу вельми болі

ловік, наслідуючи Христа, повинен так само

твої і твою вагітність, в болях будеш на

ставитися до жінки (а в кінцевому підсумку - до всього сущого). Наступні тексти під

роджувати дітей. І тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою» (Бут.3,16).

тверджують такий погляд: «Жінки, слухайтеся чоловіків своїх, як

Оце панування, яке блаженний Папа Іван

личить то в Господі! Чоловіки, любіть жінок

Павло П вважає «розривом і загрозою «Єд

своїх, і не будьте суворі до них! » (Кол.3,18-19).

ності двох»,

... «порушенням і нестабільністю

«Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви

rрунтоВНОЇ ріВНОСТі», яку В «ЄДНОСТі ДВОХ»

на кожному місці, підіймаючи чисті руки без

мають чоловік і жінка», має ще й інший,

гніву та сумніву. Так само й жінки, у скром

«зворотний бік медалі»: панування означає

нім убранні, з соромливістю та невинністю,

брання на себе відповідальності, піклуван

нехай прикрашають себе не плетінням во

ня, захист і впорядкування 1 , тобто

слу

лосся, не коштовними шатами, але добрими

жіння благу жінки 2 • Всяке інше панування

вчинками, як то личить жінкам, що присвя

деспотичне, пригноблююче, знущальне

чуються на побожність. Нехай жінка навча

не є справжнім пануванням (Бог ніколи не

ється мовчки в повній покорі. А жінці навча

карає просто так, заради самого покарання.

ти я не дозволяю, ані панувати над мужем,

Його покарання одночасно містить в собі

але бути в мовчанні. Адам бо був створений

милість і добро

перше, а Єва потому. І Адам не був зведений,

у вигляді іншої «опції»,

українськи~ хрисrиянськии часопис

GIOHdP

ДОСЛІдЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИСТОПАД 2012

але, зведена бувши, жінка попала в переступ.

Свого часу, на одному з Круглих столів у

якщо

Міжнародній Академії Філософії в Князів

пробуватиме у вірі й любові, та в посвяті з

стві Ліхтенштейн розгорілася суперечка з

розвагою» (lТим.2,8-15).

єпископом Андреасом Ляуном (вікарієм ді

Та

спасеться вона дітородженням,

ня для мужів: «Чинити молитви на кожному

єцезії Зальцбург, професором морального богослов'я) стосовно цього тексту. Заверши

місці», тобто бути священиками для своїх

лася вона так, що ми з єпископом зійшлися

У цьому тексті додається ще одне завдан

дружин (й так само це значить

для всього сущого), а

ось на цій думці: якщо чоловіки любитимуть

брати на себе і нести перед Бо

своїх жінок так, як Христос полюбив Церкву,

гом відповідальність за них.

Однак, найпромовистіший текст знаходи

то жінкам нічого більше не потрібно й вони радо коритимуться своїм чоловікам.

мо у Посланні св. Апостола Павла до Єфесян:

Щоби не бути однобоким й не аргументу

«Жінки, коріться своїм чоловікам, як Гос

вати лише на основі Священного Писання, я

подеві, бо чоловік голова жінки, як і Христос

хочу завершити ось цією цитатою:

Голова Церкви, Сам Спаситель тіла! І як ко

«Ось, тільки тепер став світ досконалим!»

риться Церква Христові, так і жінки своїм

чоловікам у всьому. Чоловіки, любіть своїх

повноті любові своєї.

так думає кожна жінка, коли кориться у

жінок, як і Христос полюбив Церкву, і від

Коритися повинна жінка і знайти глиби

дав за неї Себе, щоб її освятити, очистивши

ну для поверховності своєї. Тому що вона

купіллю води у слові, щоб поставити її Собі

неглибока

славною Церквою, що не має плями чи вади,

лині.

неспокійна, бурлива піна на мі

чи чогось такого, але щоб була свята й непо

Натомість, мужчина глибокий, в підзем

рочна! Чоловіки повинні любити жінок своїх так, як власні тіла, бо хто любить жінку свою,

них печерах бушує його бурний потік: жінка лише неясно відчуває, але не може збагнути

той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не

його силу» (Фрідріх Ніцше).

зненавидів власного тіла, а годує та гріє його,

як і Христос Церкву, бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його! Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до жінки

Спробуймо

підсумувати:

мужність

(avOpEta, virtus) - це чеснота, яка повинна

своєї, і будуть обоє вони одним тілом. Ця та

бути притаманна мужеві як такому, на під

ємниця велика, а я говорю про Христа та про

ставі його чоловічої природи й характери

Церкву! Отже, нехай кожен зокрема із вас лю

зувати її. Вона включає в себе: військову

бить так свою жінку, як самого себе, а жінка

доблесть та відвагу, стійкість, витривалість,

нехай боїться свого чоловіка!» (Еф.5,22-33).

рішучість, силу, твердість

Тут ставлення чоловіка до жінки прямо

плюється

парою

все те, що охо

ангшиських

терм1юв

прирівнюється до ставлення Христа до Його

courage & fortitude.

Церкви: панування у сенсі служіння («полю

означає суто чоловічу волю до панування

бив і віддав за неї Себе»), відповідальність,

та обов'язок панування над жінкою, дітьми

Однак понад те, вона

провадження, турбота, піклування і любов.

і світом -у сенсі служіння їм. Чоловік-хрис

І, відповідно,

тиянин повинен наслідувати у цьому Хрис

безумовна слухняність Хрис

тові з боку Його Церкви. Як тільки у Церкві

та, який «прийшов не на те, щоб Йому слу

припиняється слухняність Христові, вона

перестає бути Його Церквою. Те саме стосу

жили, лише щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох» (Мр.10,45).

ється жінки.

Таке панування/служіння конче включає в

ПОВЧАННЯ

себе відповідальність

спільноту і суспільство

ЛИСТОПАД2012

за жінку, за дітей, за

у значенні участі

та громадянської позиції, а передовсім - від

як і всяку іншу чесноту, неможливо здобути суто власними зусиллями: вона є даром Бо

жим; про неї потрібно просити в молитві.

повідальність за свої слова і вчинки. Воно

включає в себе також стремління до правди і справедливості, й волю та рішучість здій

снювати їх в житті і так робити світ кращим

Залишається

останнє

запитання:

чи

може мужність як суто чоловіча чеснота

бути притаманна жінкам? Відповідь: може через µє8є~tс; (participatio): участь у спіль

чого б це йому не коштувало. Сюди нале

ній природі 4 (власне, через µє8є~tс;, а не че

жить також здатність називати речі своїми

рез µ1µ11тс;, наслідування, як її намагають

іменами, не йти на хибні компроміси та не

ся осягнути феміністки) та у спільному

толерувати того, що не підлягає толеруван

оправданні:

ню. Мужність означає, врешті, здатність

«Одначе в Господі ані чоловік без жінки,

перебороти страх перед тортурами і смер

ані жінка без чоловіка. Бо як жінка від чо

тю в ситуації свідчення про свою віру, пере

ловіка, так і чоловік через жінку; а все від

конання та ідеали. Врешті-решт, мужність,

Бога»

Це все

(lKop.11,11-12).

суто чоловічі якості, притаманні мужеві за його природою. Окремої уваги заслуговує впорядку

вання. Жінка, піддавшись хитрощам змія і спокусившись принадами дерева («добре для поживи, гарне для очей, приманювало."» (Бут.3,6)), стала невпорядкованою, підвладною примхам і емоціям, тому по ставлення її під владу чоловіка (більш раціонального, наділеного аналітичним розумом) означає її благо. Це розуміли також автори язичеських міфів (витворених вже в історичну епоху- після факту гріхопадін ня) і філософських систем, у яких жінка є символом хаотичного, невпорядкованого начала. Наприклад,

в шумеро-аккадській міфології Мардук (чоловіче начало) впорядковує Тіамат (хаос, праокеан начало) і так витворює світ. В таоїзмі «ЯНЬ»

жіноче

чоловіче, чітке, світле, сухе (тобто, впорядковане), а «інь»

жіноче, вологе, темне, хаотичне. В піфагорействі непарне число

чоловіче, воно

значеність, а парне - жіноче, воно двоїстість (велике і мале, гаряче і холодне,

- то ттєрщ: межа, ви ". і все в суміші) - то аттєtроv:

безмежний хаос. Світ постає таким чином, що чоловіче начало (то ттєрщ) обмежує і впорядковує жіноче

(то аттєtроv). Ці якості чоловічого та жіночого помітні й досьогодні. Наприклад, навчаючись і спілкуючись в рамках своєї діяльності з жінками, які генетично походили з мусульманських країн, я прийшов до ви

сновку, що їм для їхнього ж блага і впорядкування потрібні би були чадор, бурка і шаріат. 2

Папа Іван Павло П в тому самому документі

(Mulieris dignitatem, § 5. -

див.: Там само, С.

13-14) стверджує,

що «служити - означає панувати». Тому я, обертаючи це судження, можу ствердити, що «панувати - озна чає служити».

Зокрема, воля до панування над світом була закладена в людину ще при її сотворенні: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі» (Бут.1,28). У тому сенсі чоловік прагне запану

вати над світом, підпорядкувати його собі, щоби у своєму служінні жінці могти принести їй цей світ як дар. (Думка належить Дам'янові Федориці). 4

В єврейському оригіналі Книги Буття чоловік і жінка названі однокореневими словами

вказує на спільну природу. Тому Мартін Лютер перекладає: «Мап

ish та ishah, що wird sie Mannin hei!3en, darum daG sie

vom Manne genommen ist» («Вона зватиметься жінкою (дослівно - "чоловічицею"), бо її взято від чоло віка» - Бут 2, 23). Подібно є і в англійській мові, де woman - жінка, містить у собі корінь man - чоловік.

український

християнський

часопис

Слава Ісусу Христу! Дорогі друзі! Ми зустрілися знову. І хочу висловити вдячність за можливість бути разом. Ми живемо у нелегкий час, коли любов між людьми холоне, коли наші душі

заполонюють все нові й нові досягнення техніки і так званої «свободи». І за всім цим все важче

бачити свого ближнього, розуміти його потреби. А Господь наш саме

наголошує на тому, щоб любити своїх ближніх. Тому хочу побажати вам, любі читачі, щоб ви любили Бога і свого ближнього, щоб училися спілкуванню

і дружбі. Щоб ви були справжньою спільнотою у

*** Господь любить всіх людей,

але хто шукає Його, того більше любить. «Тих, хто любить Мене, люблю, говорить Господь,

і ті, що шукають Мене, зна

йдуть благодать».

А з нею добре жити, весело на душі, і душа говорить: «Господи мій, я - раб твій».

Христовій Церкві. Отож, з цими побажаннями запрошую у цікаву й

У цих словах велика радість:

повчальну мандрівку

то все наше.

сторінками

Місіонарчика". Ваш Місіонарчик.

зо

якщо Господь наш, Ось які ми багаті.

СПРАВЕДЛИВІСТЬ РЯТУЄ ТТРАВЕДНИХ

Ліля Семеренко

14 р.

м. Володимир Волинський

Часто ми бачимо лише зовнішність людини, не знаючи, що у неї в серці. Бог

Кожна людина, доросла чи дитина,

дивиться на це зовсім по-іншому. Для

вимагають уваги, потребують спілку вання, сім'ї, роботи, а також відпочин

добрі вчинки, ми відкриваємо своє сер

Бога головне

душа. Коли ми робимо

ку. Загострене відчуття несправедли

це, яке наповнене добротою, справед

вості змушує людину страждати. Коли

ливістю та прагненням довіри.

панує справедливість навколо людини,

Зараз, так як і колись, люди, вима

тоді в її серці є відчуття спокою. Щоб

гаючи справедливості, звертаються до

дати людині те, що їй потрібно, слід бути надзвичайно уважним до людей, пам'ятаючи про свої переживання. Усе те, що не подобається тобі, не подо

суду. Коли суд справедливий, то він

стає на сторону ображеного, а коли ні, то на сторону кривдника. Ісус закликає нас до справедливого суду, даючи нам

бається й іншому. Усе те, що заважає тобі - заважає й іншим. Такий світ - усі

усе, чого тільки бажаєте, щоби чинили

люди схожі й різні водночас.

вам люди, те саме чиніть їм і ви».

золоте правило справедливості: «Тож

•

жила

ти будь-які бажання, мати все, що

на світі маленька дівчинка на ім'я

захочеш!» Червонощока Ганнуся

Ганнуся. Вона мала багато друзів, чудових батьків, які її любили,

довго мріяла, сидячи біля вікна,

піклувались про неї та у всьому

сон.

Колись,

давним-давно,

догоджали. Та одного дня їй на

Цієї ночі до неї прийшла чарів

бридло все це. Дівчинці захоті лось чогось нового, незабутнього,

на незнайомка. Дівчинка була у прекрасному вбранні, з довгим ку

незвичайного.

черявим волоссям і запропонува

Якось

ввечері,

дивлячись

на

зорі, маленька Ганнуся подумала:

«От якби стати феєю! Виконува-

аж поки її не взяв у свої володіння

ла дивний обмін: - Я чула, ти хочеш стати феєю. Я можу тобі у цьому допомогти.

Мовила переляка

у магазині: і хліб, і торти, і печиво,

но Ганнуся, потираючи рученята

смачна риба, ковбаса, одним сло

Справді?

ми свої заспані очка.

вом все, що душа бажає. Її радості

- А як? - Ти будеш мати все, що захо

не було меж: дівчинка стрибала,

чеш: зможеш діставати зорі з неба,

танцювала, співала ... Аж нарешті

затуляти сонце пухнастими хма

вона зрозуміла, що здійснилось те,

ринками, зупиняти дощик, бави

чого вона так довго чекала. Ганнуся

тися сонячними промінчиками,

могла робити все, що лиш спадало

але ... але взамін ти повинна від

на думку. Але куди поділися мама

мовитись від усього ТОГО, ЩО В

з татом? Хоча зараз це не мало ні

тебе є. Подумай добре! .. з радістю

якого значення, адже їй було так добре.

- я погоджую. «< ... от ... от тшьки скажи, хто ти ...

день, другий, незчулась як прой

Проте, відповіді маленька не

шов тиждень, за ним другий, а

Та що тут думати,

вигукнула Ганнуся, ся

отримала. Дивна незнайомка зне нацька зникла так, як і появила ся

Таким життям дівчинка жила

мала залишалася сама-самісінька.

Та одного сонячного дня Ган нуся проходила повз своїх друзів.

... Ганнуся довго думала над тим,

«Ну, нарешті! Куди ж ви ділися? Де

хто б це міг бути і що це все могло б означати, аж поки її не огорнув

були весь цей час?»

міцний сон.

лось підбігти до друзів і бавитися з

Прокинулась дівчинка від того,

промайну

ло в думках у малої. Їй дуже хоті ними, як колись, але діти її не впіз

що змерзла в ніжки. Розплющив

нали. Вони просто відійшли в сто

ши очі, вона здивувалася, бо за

рону і весело загомоніли. Їм було

мість прекрасного ліжечка, яке

так добре, вони щиро сміялись,

було в Ганнусі, її оточувала лише

танцювали, грали у «жмурки». Аж

зелена трава. Довкола не було ні

раптом зненацька почав накрапа

чого і нікого: ні мами, яка кож

ти дощик. Діти засмутилися, адже

ного ранку будила її ніжним по

змушені були припинити свої за

ліжечка,

бави та повертатися до своїх до

нічогісінько ... Хіба що неподалік

мівок. Ганнуся підбігла до дітвори

лежало маленьке дзеркальце .

знову.

цілунком,

ані

хоч щось Є»,

теплого

«0,

буркнула незадово

Зачекайте, я можу вам допо

лено Ганнуся. Взявши дзеркальце

могти!

у руки, нишком глянула на своє

вчинка.

відображення і мовила: - От би поїсти ...

це,

радісно

вигукнула ді

Вона глянула у своє дзеркаль щось

шепнула,

дмухнула

на

Аж тут неждано-негадано поя

хмаринки і вони зникли, неначе їх

вилось стільки всякої всячини, як

зовсім не було. На небі знову по-

явилось сонечко. Але діти не пові

рівне дзеркальце," воно впало і роз

рили в те, що все це зробила Ган

билося на дрібні шматочки ...

нуся. Вони думали, що це просто співпадіння хмари,

вітер розігнав темні

та й дальше грались, не

звертаючи уваги на малу. Тоді роз

гнівана фея спересердя витягла

Видовище закінчилося... Діти розійшлися

своїх

домівках,

над землею і гірко плакала.

Небо плакало разом з Ганну

щось

сею. Воно зі співчуття до цієї те

і знову почав падати дощ . Проте

пер повністю самотньої дівчинки

своє

дзеркальце,

шепнула

діти й цього разу не повірили Ган

зібрало свої сльозинки і пролило

нусі.

їх на землю. Дрібний дощик ряс

Розчарована дівчинка так хоті

но вкрив ніжне дитяче тіло. Адже

ла довести своїм друзям, що все це

тепер у маленької феї не було ні

її заслуги. Вона почала просити у

чарівного дзеркальця, ні батьків,

дзеркальця все, що тільки спадало їй

ані друзів. Дівчинка віддала все,

на думку: цукерки, тістечка, гроші,

та взамін не отримала нічого.

іграшки. Діти, звичайно, були здиво

Недарма говорять: «Перш ніж

вані і чекали продовження. Ганнуся

щось у когось просити, добре по думай, чи воно тобі справді по трібно » .

робила все це настільки емоційно, що непомітно випустила із рук ча-

по

тільки одна дівчинка схилилась

:~ n~-ь, ~ro•r· JrJ ~

Джерело: http://www.rozdum.org.ua

БАЧИТИ НА МОЛИТВІ ТІЛЬКИ БОГА Одного разу син запитав у матері: «Чому ти, коли хочеш молитися, за палюєш свічку?»

«Це для того, щоб побачити обличчя Христа на іконі!»

спокійно від

повіла мама.

Але в той же момент ти вимикаєш всюди світло ... Це ж нерозумно!

бурхливо запротестував син. - Може й так, та все ж свічка мені допомагає бачити обличчя Христа і більше нічого, - з покорою відповіла мама. Минуло багато років. Одного вечора мати випадково заглянула у кім нату до сина. Дивним було те, що син стояв на колінах і в руках тримав ікону, губи його щось шепотіли, а очі його були закриті.

lІЮБІ ДР}'ЗІІ ми oroaotm'~~Nпя РС ПА КРАЩЕ опов~~~

~~:: ПУБlІОО'ЄМО ДЕЯКІ 3 пих.

КОНВАЛІЯ Ярина Гриновець м.Львів

Одного дня я прийшла до лісу. І побачила дивовижну квітку. Зачарована її кра сою, я довго не відходила від неї. Захотілося мені її зірвати і понести додому. Але у

дзвінок цієї квітки сіла бджілка. І я передумала зірвати це чудо природи.

*** Михайло Грущак 12 р.

с. Верхній Дорожів.

Слава Ісусу Христу!

Дорогий Місіонарчику. Я, як і всі інші діти, навчаюсь у школі. Тому хотів би поділитися з усіма читачами журналу молитвою учня, яку потрібно молитися перед уроками:

МОЛИТВА УЧНЯ УЧЕНИ І Мій любий Ісусе! З цілого серця дякую Тобі за ласку, що можу ходити до школи. З вдячності за це обіцяю добре навчатися. Обіцяю завжди бути чемним (чемною) і слухняним (слухняною) перед моїми вчителями, бо знаю, що й Ти, любий Ісу се, зростаючи в Назареті, був пильним, уважним і слухняним своїй Матері та

опікунові, святому Йосифові. Благослови мене, любий Спасителю! Твоєю ласкою допоможи мені, щоб я виконав (виконала) мої постанови, щоб я добре навчався (навчалася) і тим приносив (приносила) Тобі більшу славу, батькам потіху, укра їнському народу честь, а собі, як для душі, так і для тіла, користь. Амінь.

ня Святослав Білий, 9 років с.Лавочне.

У одному маленькому селищі жило

двоє братів: Іванко і Юрко. Іванко був

старший на рік. Їхня мама була важко хвора.

Одного разу брати потрапили в кра їну чарівних чоловічків. Через кілька хвилин вони зустрілися з вождем їх нього племені. Він підійшов і сказав:

Чого ви тут хочете?

Старший брат відповів:

Ми хочемо повернутися додому, і

ще у нас дуже хвора мама!

Ну, що ж. Я вам можу допомогти,

А що хочеш ти?

запитав чарівник, по

казуючи на меншого брата . Юрко каже:

Я хочу такого слугу, щоб усе робив

і мені, і за мене.

Чоловічок каже:

Я здійсню твоє бажання, але твій

брат вибрав краще, тому що він заба жав, щоб ваша мама одужала і за це я даю йому ще одне бажання. Іванко подумав і сказав:

Я хочу, щоб мій брат усім допома

гав і завжди не думав тільки про себе,

кожному з вас я даю можливість зага

а й про інших, а ще

дати по одному бажанню.

вернулися додому до здорової мами.

Іванко каже:

Я хочу, щоб наша мама одужала.

Чарівник відповідає:

Гаразд, твоє бажання здійсниться.

я хочу щоб ми по

Чарівник сказав:

Я здійсню твоє бажання.

І через кілька хвилин вони опинили

ся вдома, біля здорової мами.

Знайди притчу у Біблії (Євангеліє від Луки,

16 розділ, з 19 по 31 вірш},

прочитай і встав пропущені слова.

Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкету вав щодня розкішне. Убогий же якийсь, на ім'я Лазар, лежав у нього при _ _ _ _ ___, увесь струпами вкритий; він бажав насититися тим, що пада

ло в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали

його.

Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно-------' Помер також багатий, і його поховали. В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека та Лазаря на його лоні, і він закричав

уголос: Отче

змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умо-

чить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я

в полум'ї цім.

______

же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав

твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він ті

шиться тут, а ти мучишся. А крім того всього між нами й вами вирита велика

-----~ тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять. Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого; я маю п'ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки. мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають. Той відповів: Ні, отче але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються. А той відозвавсь до нього: Як вони не слухають

Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.

Намалюйте, або ~апиwіть, як ви розум1єте цю притчу

fi~@rof!~IШ1~~

ПРИСJІЇВ''R ПРО навqаннн і H8VlfV

Не кажи

не вмію, а кажи

навчуся.

І сила перед розумом никне. Книжка вчить, як на світі жить.

Голова без розуму, як ліхтарня без свічки. За одного вченого дають десять невчених. Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш. Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

V Е НА УРОЦІ ГЕОГРАФІЇ

- Костику, покажи на карті Червоне море. - Щось я такого не бачу. На цій карті всі моря лише блакитні.

КОЛИ ВИВЧИШ?

СПИТАЙТЕ ПРО СУПУТНИКИ

- Славку, скажи мені, скільки буде - чотири рази по чотири? -Не знаю. - В такому разі про що тебе спитати, щоб ти знав? - Про супутники, прошу, спитайте.

- Чому ж ти, Петре, не вивчив уроку? - спитав учитель.

КОЛУМБ

- Підручника не було. -А де ж твій підручник?

Розмовляє двоє хлопчиків:

- Батько привезли на зиму сіно й привалили". - То коли ж ти все-таки підготуєш урок? - Коли корова сіно з'їсть.

- Чи ти знаєш, що Колумб відкрив Америку? - Ну то що ж тут такого? Вона така велика, що кожен її зауважить.

(

1j Q,

ВЕРТИКАЛЬНО:

ГОРИЗОНТАЛЬНО: 2. Крупа, виготов лена з проса. 4. «Печу, печу бабку, кла ду на лопатку. Шусть -у ... !» (з книжки «Ходить котик по лавочці»). 5. Держава у Центральній Африці. 7. Перша нота музичної абетки. 8. Живописне, мозаїч не, рельєфне зображення Бога, святих, яким надають священного характеру.

(морква, капуста, петрушка).

13. Назва щомісячно 6-13 років ,

з якого діти України можуть черпати християнські цінності правди та любові

до Бога (виходить з родатий

...

2001

року).

м л А

14. «Бо

Предмет домашнього вжитку, в який

пісень-псалмів , у яких прославляв велич

Господа Бога. 10. Столиця Норвегії. 11. Підліток на судні, що навчається мор ської справи, готується стати матросом.

- Ну-бо, мудра голова, скільки буде два і два?» («Українська абетка»).

. за жовтень 2012 р.: ючове слово>>, вміщену у чис~~ь. 8.Максим. 9.Баскетбоn. ~о.Троянда.

Відповіді на загадку <~:шко. 4.Ре. s.Помідор. б.Франко. 7.Жовт l.Житомир. 2.lспан1я . з .Коти р

Павло Білик,

Україн

можна налити або щось насипати. 6. Цар Ізраїлю, котрий склав багато побожних

півдня вчив лічити цапеня:

бр. Юстин Борис, ЧСВВ

ми, дитячими оздоровчими таборами.

ється у книгу, зошит, для позначення

го часопису для дітей віком

Городні плоди та

ська письменниця, мати Лесі Українки, автор віршів для дітей « Як швидко літо проминуло! », «До діточок», «Дивна хат ка». 3. Місто у Миколаївській області на Україні, котре славиться курорта

Одиниця площі, яка дорівнює 100 м. кв. 12. Смужка паперу, тасьма, що заклада

потрібного місця.

зелень, які є продуктами харчування

Віталій Павлучкович.

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛИСТОПАД 2012

м:оаиrвА ЩОДЕППОГО ПОЖЕРТВУВАПШІ ДШІ ЧlІЕПІВ АПОСЮlІЬСТВА М:ОlІИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні

Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.

Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в ус1х намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день.

Пресвят! Серця

lcr_ca і Марії,

спомагаите святу Церкву та

Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового

Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св. ~иколаю, св. Володимире,

св. Иосафате, застrпники України, моліть Бога за нас.

(3 благословення Святішого Отця)

Ось Серце, що так полюбило нас ...

ВА МОlІИТВІ на аистопад

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб єпископи, священики і всі служителі Євангелія давали відважне свідчення вірності розп'ятому і воскреслому Господеві.

МІСІЙНИЙ: Щоб Церква, що подорожує на землі, сяяла як світло народів.

МІСЦЕВИЙ: Щоб в Україні було створено достатньо робочих місць для зме~шення трудової міграції та уникнення руйнування українських сімей.

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

(З благословення Святішого Отця) Підrотував о~ Корнилій Я~ЕМАК,~С~В

ЛИСТОПАД2012

1ЬСТВА М:О{ІИТВИ на грудень _

відвічний і неосяжний Бог об'явився нам як чоло вік, тим самим відкривши, наскільки важлива для

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб у цілому світі, особливо

Нього людина. Сам став людиною, аби її привести

в християнських спільнотах, мігрантів

до себе. Щоб зрозуміти весь смисл сотворення і на

приймали з великодушністю і справжньою

шого життя, необхідно поглянути на маленьку ста

любов'ю.

єнку в околиці Вифлеєма, де Пречиста Діва Марія

Під час великого голоду в Палестині праотець

поклала в яслах Божого Сина. Дивлячись на Нього,

Яків із своїми синами мусили прибути до Єгипту,

починаємо розуміти, що найважливіше любити

щоб спочатку просити збіжжя, а потім замешкати

Бога, а в Ньому своє життя і життя кожної особи

в тій країні (пор. Бут.

зокрема. Не матеріальний добробут чи політична

народ був

стабільність, а любов і душевний мир, повага до

42-50). Та й цілий Ізраїльський приходнем на чужині (Вих. 1,1-14). Сам

Христос Господь із своєю святою Матір'ю та опіку

життя від початку до природного кінця приводить

ном Йосифом перед небезпекою втекли до Єгипту і

людину до щастя. Цю добру звістку передає людству

проживали там деякий час (Мт. 2,13-23). Найрізнома

Церква, на обличчі якої віддзеркалюється Христос,

нітніші причини, починаючи від збройних конфлік

воплочений у Вифлеємі. Молімося, щоб Церква яко

тів і закінчуючи важкими суспільно-економічними

мога краще свідчила про Нього всім людям у світі.

обставинами, спонукають людей і сьогодні покидати рідні краї в пошуках кращої долі на чужині. Згадай

МІСЦЕВИЙ: Щоб мирянські організації УГКЦ

мо, що мільйони українців за останнє століття також

дедалі більше допомагали своїм членам

знайшли нову батьківщину в інших країнах. Проте,

наслідувати Христа.

часто мігранти зазнають невиправданих переслі

До одного юнака Христос сказав :

«.. .прийди,

і,

дувань і знущань у країнах, куди вони прибувають.

взявши хрест, іди за мною» (Мк.10,21). Наслідуван

Вони отримають нижчу платню за виконану роботу,

ня Христа

їх частіше переслідують чи підозрюють у злочинах,

ного в ім'я Пресвятої Тройці. Тому іншим разом Ісус

а буває, що приписують погіршення загального еко

попереджує: «Хто любить батька або матір більше,

номічно-політичного стану в тій країні. Згадуючи

ніж мене, той недостойний мене. І хто любить сина

це головне завдання кожного охреще

про Христа, який сам жив на чужині, й апостолів,

або дочку більше, ніж мене, той недостойний мене.

яких Він послав проповідувати Євангеліє різним на

Хто не бере свого хреста і не йде за мною, той недо

родам, молімося, щоб у різних народах і спільнотах,

стойний мене» (Мт.10,

особливо християнських, були усунені ненависть до

ні важко самостійно пізнавати правду Євангелія та

мігрантів, а навпаки, їх приймали з великодушністю

віднаходити шляхи і методи, як найкраще втілити

та правдивою християнською любов'ю.

в життя ідею наслідування нашого Господа. Для

37-38). Кожній окремій люди

цього в Церкві існують різні спільноти й організа

МІСІЙНИЙ: Щоб Христос об'явився всьому

ції, які допомагають кожному, хто до них належить,

людству як світло, що сяє з Вифлеєму і

більш усвідомлено і діяльно у своєму щоденному

віддзеркалюється на обличчі Його Церкви.

житті йти за Ісусом. Однією з таких організацій є й

Христос Господь сказав: «Я

світло світу. Хто

Апостольство Молитви. Молімося, щоб усі мирян

йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світ

ські організації в Українській Греко-Католицькій

ло життя» (Йо.8,12). Це світло насамперед сяє у во

Церкві виконували своє пряме призначення і допо

плоченні, земному житті, стражданні, жертві і во

магали християнам виконувати заповіт Христа: що

скресінні Божого Сина. Сталася неймовірна подія:

денно Його наслідувати .

українськи0 х риаиянськии

часопис

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛИСТОПАД2012

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ГРУДЕНЬ

ВАРА ст. за часів жорстокого

ру схованку дочки. Осатанілий

імператора Максиміана у малоа

зійському місті Іліополі жив зна

батько на місці вчинив розправу над рідною дочкою: бив ногами,

тний і багатий язичник Діоскор.

кидав об землю, топтав і тягав за

Його дружина померла після по

волосся, всіляко змушував зрек

логів, народивши доньку, яку на

тися віри у Христа. Проте бла

звали Варварою.

женна Варвара була непохитною.

Вона була обдарована дивним

Наступного дня Діоскор повів

розумом і неземною красою. Щоб

понівечену дочку до правителя

АІ

N т

християнами,

краю і сказав: «Якщо вона не по

батько вирішив збудувати для

клониться моїм богам, вона мені

ДОЧКИ

пишними

не дочка. Катуй її стільки, скіль

Варвара

ки дозволяє тобі твоя влада».

блакитне

Правитель почав умовляти Вар

небо, споглядала чудову приро

вару покоритися батьковій волі

ду і думала, хто ж зумів створи

задля спадку, просив бути мило

ти все це? Виховательки казали,

сердною до самої себе. На те свята

«Ваші боги

що боги. Але які боги, невже оті

діва йому відповіла: «Я приношу

ж зцілив істинний Бог

бездушні ідоли? Та вони ж самі

жертву хвали моєму Богові і хочу

Христос, Йому одному я покло

створені руками людей. Під час

сама стати жертвою Йому!»

няюсь і молюсь». Тоді тортури

не

зустрілася

високу вежу з

палатами.

часто

На

самоті

вдивлялася

ЇМ». У відповідь почули слова:

мертві ідоли. Мене

Ісус

роздумів її вмить осяяла Небесна

Розгніваний правитель нака

поновилися. Святу Варвару пові

Благодать, очам і розуму відкри

зав роздягнути Варвару та бити її

сили на дереві, стругали тіло залі

лося пізнання Єдиного Неосяж

воловими жилами так, щоб земля

зом, обпалювали і били молотом

ного і Невидимого Бога. Невдовзі

почервоніла від її крові. Але ніщо

по голові. Нарешті рідний батько

вона прийняла святе Хрещення,

не похитнуло її святої віри. Цілу

відсік мечем Варварі голову. Так

потоваришувала

дівчатами

ніч Варвара молилася. Рівно опів

звершилося написане у Писанні:

християнками та дізналася від

ночі темницю осяяло неземне

«Видасть на смерть ... батько ди

них більше про Ісуса Христа.

світло і вона побачила, як набли

тину» (Мт.10,21).

Коли батько поїхав у далеку

зився до неї Цар Слави і сказав:

Святі мощі Варвари були пе

подорож, Варвара наказала ви

«Сміливо, наречена Моя. Я з то

ревезені до Константинополя, а

кинути всіх ідолів з його палат.

бою. Я приготував тобі винагоро

Повернувшись додому, він дізна

ду у небесній оселі». Ісус ізцілив

київського

вся, що Варвара стала християн

її рани так, що жодного сліду від

правнука рівноапостольного Во

кою. Батьком оволоділа страшна

них не залишилося.

лодимира, і візантійської царівни

лють і він вихопив меча, щоб тут

Наступного

дня

1108

році із шлюбним поїздом князя

Святополка,

бездушні

Варвари прибули до Києва. Там

Варвару

вони встановлені у новозбудова

же вбити дочку. І вбив би, якби

язичники, побачивши

Варвара не втекла в гори та не

неушкодженою,

свято

ному Свято-Михайлівському Зо

сховалася у печері. Та серед вівча

татствувати: «От бачиш, як наші

лотоверхому монастирі, а тепер

рів, що пасли отари поряд, знай

милосердні боги потурбувалися

знаходяться у Володимирському

шовся зрадник і показав Діоско-

за тебе: поклонися й помолися

соборі Києва.

1 ІGІПН

український

християнськии часопис

почали

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ЛИСТОПАД2012

БОЖЕ МИlІОСЕРДЯ запитала: «Чи ти зауважив, що дощ іде уже

о. Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

довго? Це, на твою думку, щось означає?»

Продовження, поч. у ч.3-8 за 2012р.

Бог

приймає

найбільшою

любов'ю

грішника, який кається. Читаємо в пророка

«Ми багато грішимо, а Бог не втомлюється вибачати нам» (Бруно Ферреро «Життя

це

все, що ми маємо»). Що й казати: чимало в

Ісаї: «Коли б гріхи ваші були, як багряни

нас гріхів! І ми їх пам'ятаємо. Про це навіть

ця,

цар Давид написав у псалмі: «Бо беззакон

каже Господь,

вони стануть білими,

як сніг, коли б мов кармазин були червоні,

ня моє я знаю, і гріх мій є завжди переді

стануть, як вовна»

мною». Цар Давид покаявся, і Бог простив

(1,18).

Як приймає Бог

грішника, показує Спаситель у притчі про

йому. Ми теж покаялись,

заблукану вівцю. Що робить пастир, коли нарешті її знаходить? Чи, може, б'є, шарпає,

стив. Якщо так, то «не існує жодної книги,

у яку вписували б наші гріхи. Бог не веде

щоб вилляти свою злість, бо ж так довго му

жодних реєстрів, не має жодного каталогу.

сів шукати її? Ні, навпаки! Він співчуває з

бідною твариною, і щоб зберегти її останні

Він бере під увагу лише наше сьогодні й огортає нас любов'ю, не ставлячи жодних

і Бог нам про

сили, бере на свої рамена і несе до отари. А

умов» (Бруно Ферреро «Життя

притча про блудного сина?" Коли він по

ми маємо»). Так поступає Боже Милосердя.

вертається цілком опущений, з розпусти

Слова Ісуса Христа до грішної душі: «Не

і нужди опоганений, збідований, нужден

бійся, грішна душе, свого Спасителя. Я пер

це все, що

дрантям-лахами,

шим приходжу до тебе, бо знаю, що сама по

без взуття на ногах, чи батько червоніє зі

ний,

Син і хвилини не зволікав із відповіддю:

ледве

прикритий

злості? Чи може надумується, під якими

собі ти не здатна піднятися до Мене. Не вті кай, дитино, від свого Отця, вияви бажан

умовами прийняти його назад до хати? Ні,

ня порозмовляти зі своїм Богом Милосердя

він обнімає і цілує його! Ось так приймає

сам на сам. Він Сам хоче сказати тобі слова

Бог того, хто зі щирим жалем навертаєть

пробачення і осипати тебе Своїми ласками.

ся до Нього. О, як чудово сказав про Боже

О, яка дорога Мені твоя душа. Я записав

Милосердя святий Єфрем: «Благаючий ще

тебе на Своїх руках. І відкрилася глибока

не торкнувся воріт, а Ти вже їх відчиняєш,

рана у Моєму Серці. Я є твоєю силою, Я дам

Господи! Він ще не впав перед Тобою, а Ти

тобі силу до боротьби. Чому ж боїшся, ди

вже подаєш йому руку». І ще один приклад.

тино Моя, Бога Милосердя? Моя святість не

Дощовий полудень. Дорога мокра і слизь

заважає Мені бути для тебе милосердним.

ка. Жінка надзвичайно обережно веде авто

Дивися, душе, Я для тебе заснував трон ми

однією з головних вулиць міста. Раптом до

лосердя на землі; цим троном є Кивот, і з

неї озивається синочок, що сидить поруч:

цього трону милосердя Я прагну вступати

«Знаєш мамо, думаю про одну річ». Жін

до твого серця. Дивися, Я не оточив Себе ні

ка зацікавилась, що ж прийшло в голову

свитою, ні сторожею, маєш доступ до Мене

її семирічному синові: «Про що думаєш?».

щохвилини; у будь-яку пору дня хочу роз

«Дощ подібний до гріха,

мовляти з Тобою і прагну наділити тебе

хлопчик,

- почав тлумачити «двірники» - як Бог, Який да

ласками»

леко відкидає наші гріхи». Здивована мати

Далі буде

...

~\\\)J.U :'° ---·

'!'!-

)'І

І І'

r· - -r'\,\"Ь·

ЛИСТОПАД 2012

<.! """

1"· ~

" пе ь "1 . 6у13 Н OJJ01'j17

>ннщ

,,,.,-

"t,

lt•-.~

r'a.'

....

МОlІОДЬ І PE(JJГDI ••

••

ЗА СОВЄТСЬКОІ ОКУПАЦІІ

В ГАlІИЧИПІ До

22 вересня 1939 р., це є до дня, коли

й інших, які могли зацікавити не

червона навала зайняла всю Галичину,

лише молодь, що має вже в своїй

комунізм був для нас - молодих -

природі цей вічний гін до здобу

досить незрозумілий. Жахливі вістки

вання чогось нового, ліпшого, до

про життя наших братів, які змогли

сконалішого, але навіть зовсім па

продертись через китайський мур,

сивних і обоятних людей. І дійсно

що відгороджував нас від цієї таємної

молодь кинулася зразу розглядати,

країни страхіть, видавалися нам

критикувати, роздумувати, а то і

скоріше страшною казкою, чи менш

переживати.

правдоподібною сплетнею, що числила

на зацікавлення широкої публики, чим

Але тарних

згодом коли кличів

біля

гумані

появилися

релігійні й інтернаціональні

правдою.

анти

за

цікавлення молоді остигло, багато Щойно тоді, коли ми станули пе

відскочило, криючи на дні серця

ред фактом, перед дійсністю, що не

найдорожче, по що сягнув загарб

далася ні завернути, ні оминути,

ник. І тоді саме почався поділ мо

ми зрозуміли, що таке комунізм і

лоді, за яким слідкували усі з по

що він обіцяє в теорії, та до яких

вним неспокою зацікавленням.

результатів може він дійти по не

Молодь поділилася на таку, що

вмілім проведенні його в практику.

критично поставилася до комуніз

І тоді

саме прийшла хвилина,

коли молодь, - це краще майбутнє народу, цей фундамент, на якому наші батьки та прабатьки поклада ли стільки надій і будували неза

му, розуміючи що для неї шкідливе, а що корисне, і таку, що, захоплена

ідеєю комунізму і вихованням, що

потурало її самолюбству, пішла за

ним. Її числили пропавшою.

лежне існування, мала показати чи

Щоправда невеликий був про

вона в силі сповнити завдання, які

цент молоді, яка дала потягнути

на неї положили. Час більшовиць

ся тим брехливим комуністичним

кої інвазії був для нас часом проби

кличам, але він був

наших сил, проби сталости погля

можна заперечити. І то була власне

дів і вірности Ідеї.

одна з темних сторінок тогочасної

Комунізм ніс зі

собою

цього не

багато

молоді. Траплялися випадки, що

нового: ніс кличі єдности, рівно

наші товариші чи товаришки, які

сти, братерства, помочі слабшим,

ще недавно так щиро з

спільної праці для добра загалу

мовляли і видавалися нам не зли-

нами роз

-t..·· r€'t;.:;1'.~ :,-;\і\9 '{ \'\,_\ j._OQ:, -:-.. . у

~\\\J~U~";__~: t'·

€

j;" _,;QJ.

ми,

ідейними

одиницями,

всту

уку

організовувала

хори,

які співали на

всього,

В церковні свята, що випадали в

що

чесній,

характерній

коли

Службах Божих.

людині дороге, відрікаючись своєї

будень,

віри і народу і міняючи їх за фаль

мальні заняття, молодь, виходячи

шиву честь.

зі

шкіл

провадились

маніфестаційними

нор гурт

Мало цього. Ці темні типи підні

ками, спішила на 12-ту годину до

мались діла Юди і за марних кілька

церкви на богослуження. А коли

копійок продавали своїх друзів ка

шкільна влада спостерегла, що ні

там. І завдяки їм власне по тюрмах

просьби, ні погрози не помагають

стільки молоді сиділо, завдяки їм

і проводила науку в ці дні довше,

власне стільки її валяється по да

як нормально, тоді всі старались

леких просторах дикої Азії. Вони

обов'язково заповнити святині на

власне помагали енкаведистам ви

вечірніх Службах Божих, опуска

шуковувати серед молоді найкра-

ючи пополудневі лекції, які були

щі, найбільш ідейні одиниці.

також

пляново

установлені.

Мо

Це були ці слабі, невироблені

лодь зачинала і кінчила кожний

характери, що клонились «куди ві-

рік шкільний спільною Службою

тер віє», що дрижачи про власну шкуру, йшли дорогою найменшого

'\\••

Божою, Сповіддю і св. Причастям. Але праця йшла не лише у ну

опору. Перевага тих, що вступали

трі між тісним і добре собі знаним

в комсомол, робили це не з переко

гуртком. Молодь старалась втягну

нання, лиш з глупоти, чи пустоти,

ти між себе своїх товаришів і то

сподіваючись, що може там змо

варишок зі східних областей Укра

жуть вирізнитися з посеред інших,

їни. І справді та праця давала не

показати,

раз гарні результати, так що ком

своїм

товаришам

своє

сомольці признавалися до цього,

«Я».

На жаль комсомол не був в силі відповісти домаганням, які до ньо-

що вони хрещені, вірять і бували

)

не раз в церкві, а навіть приймали

го ставила молодь і дати вдоволен-

Найсвятіші

ня охотникам, які до нього всту

що тоді старалися ми не випустити

пали. Тому їх не було багато і вони

такої одиниці зі своїх рук, вивести

Тайни.

Розуміється,

витку молоді. Бо мимо пересліду

на добру путь. Але згодом

вання політруків і комсоргів ряди

шовицький терор. Щораз частіше

не могли здержати духовного роз

комсомолу поповнювалися

мляво,

1 '•

проводили

почав

масові

діяти

біль

вивози, щораз

а молодь голосувала проти антире

частіше з нашого гуртка зникали

лігійних гутірок, які з засади ігно

найбільш цінені і люблені одиниці,

рувала. І чим більше агітували без

щоб назавжди пропасти в темних

божники, тим більше наповнялись

льохах

церкви і каплиці. Дії відповідала

Ми знали, що нас чекає як не за-

протидія.

втра, то внедовзі така сама доля,

Молодь почала сходитися вечо-

рами до церков і каплиць на на,""! е\!> "fJ ,...,"....

;tj:f_''\.\\.·~~~)о"е•',·•

-;;:-'

релігії,

пали до комсомолу, відрікаючись

-;.е• ~о~" "о'& 1-Ф""'~'~ '°'\о<~~о· ~""' ~·1·:~'1J.. ,t-0 .,..,..,.,

"~\ ~ 'V r.'li \\ il- 4<J..i~f:,'I> -<.111 "•1"'1>" і<І>"" ""'"

\ ~о \_?;_~>(. '>-\11-'>-"

~"~'

11\ '"'

,_о~~""~~""

але

L,ІZI

не

енкаведистських

опускали

рук.

тюрем.

Почалися

збірки на поміч ув'язненим друзям

{J:J

~ У ' Г'-;. /, $

.1.со1 Щоб 'Та в 1:а<

'~'.,с•. '\

Ми б1д1 Ulom ._п

- "

_ук. ра'Ц-іськиИ

BJ~t..,.. с хрИСТИЯ~=~ '•'

е ат

,/J С(

, ?'oll ~ lt ес 1

озr,

ltf;

•,

1р

J "-1-fSІ 0ву •

)'·

.< н;і~-,

ЛИС,ТОПАД.2о~,.1.J (fk//' Щоб позискати собі й зацікавити

і вивезеним. Кожний помагав, чим

працюючу молодь, яка, замість обі

міг.

цяних

Умовини життя по школах і пра

ці в інститутах і фабриках сталися

оз

'ІJorJ...

іу

невиносимі. За кожним з нас сліди

.n•

бриках, вони уладжували для них

ли не лише товариші але й учителі,

чJ(]

спортивні залі, де робітниці й ро

.lfc

а час до часу кликали на довіроч

бітники мали зміцнити виснажені

ні розмови до дирекції, по котрих

довго томлячою працею організми і

Зір 1

часто багато з молоді більше не

закладали «червоні кутки», де мали

Рм

поверталося. Ми знали, що це зна

вони знайти «культурний відпочи

Треба було затиснути зуби і вислуховувати пустих бесід про щасливе

µ>О

чить.

життя

Радянського

"'•'

про

ною>. Але наша молодь усувалася від тих «приємностей» оставляючи їх жидам, які загорнули в свої руки провід і чільні місця в усіх устано

вірних громадян

Союзу,

світлу

вах.

будучність, яка чекає нас по всту

Так було в місті: в інститутах,

пленні до комсомолу і треба було

школах,

брати участь в маніфестаціях, хоч

доля ніраз була ласкавіша і для

фабриках,

урядах.

Але

у нас в душі все бунтувалося про

сільської молоді. Селяни, хоч може

ти них. Треба було панувати над

часом здавалося б не такі свідомі,

обуренням, яке огортало нас, слу хаючи, як

зацофаними стариками, яких ми, повнолітні

громадяни,

не

маємо

як міська молодь, жиючи в таких

стояли при церкві й народі.

Селяни дали найкращий доказ відданости вірі, удержуючи

своїх

обов'язку слухати, бо нас виховує

душпастирів і платячи великі суми

більшовицька школа.

за податки, які уряд наложив на

Але ці бесіди перелітали попри

церкви.

нас, не даючи позитивних резуль

Таке було ставлення молоді до

татів. Молодь стояла твердо при

комунізму. Вона устала вірна до кін ця Богу та Україні, не страхаючись

своїх засадах, даючи на це доказ, хоч може не раз на перший погляд

жертв, які її чекали. І як прийшов

той момент, коли треба було молоді

наївні, дитинні.

Тоді наші «Спасителі» звернули

показати, що вона готова життя по

ся до насильства. Учням грозили

ложити за свої святощі, тоді тисячі

позбавленням батьків праці, уче

мучеників, а між ними Марійських

ниць замикали у Великий Тиждень

дружинників і дружинниць кров'ю

посту з червоноармійцями і при

своєю

мушували

клятву вірности.

танцювати.

школах

неповинною

препичатали

та інститутах впроваджувана такі

новості, оперті на більшовицькій моралі, як приміром спільні лекції руханки хлопців і дівчат, спортові змагання і інші.

(Місіонар, Ч. І

Софія Капустяк) Підrотувала: Олена КОВАЛЬСЬКА

християнськии часопис

1-2, 1942.

Автор: членкиня Марійської дружини

31(

український

71А

самих важких обставинах, твердо

ці зненавиджені нами

опікуни, називали наших батьків

7 годин, дусилася по 14 і біль

ше годин в брудних і зимних фа

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД2012

П'ЯТДЕСЯТ ПРИЧИП ЧИТАТИ БІБlІІЮ Підготував о. Терентій ДОВГАНЮК,ЧСВВ

Продовження, початок в ч.

3-10.2012 р.Б.

У Святому Письмі потрібно wукати істину, а не красиві формулювання. Біблію потрібно читати в тому дусі, в якому її було написано.

Ми маємо шукати у Святому Письмі рад ше користі, ніж тонкощів стилю. Так само

охоче ми повинні читати книжки побожні й прості, як і піднесені й глибокі. Не бери до уваги того, більшу чи меншу славу має той чи інший письменник, або чи він посі

Бібnія - Сnово Боже

дає великі знання, чи ні, але нехай тебе до

читання притягує радше любов до самої іс

самою своєю міццю і хто не змушений ви

те, що було сказане. Бог говорить до нас різ ними способами, не зважаючи на те, чи нам

добувати її з-під скороминущих слів або зі

подобаються люди, через яких Він гово

підводять і мало розпізнають. Як же це не

рить. У читанні Святого Письма нам часто

мудро, що ми занедбуємо справи важливі

заважає цікавість, бо ми хочемо розуміти й «розкопувати» те, що варто би прийняти

Маючи очі, не бачимо. Той, до кого промов

у простоті духа. Якщо хочеш отримати ко

ляє предвічне Слово, визволяється від ба

знаків. Наше пізнання і почуття часто нас

й корисні, а притягує нас згубне і порожнє!

читай смиренно, з простотою і ві

гатьох фальшивих поглядів. Все походить

рою. Також ніколи не прагни добитися нау

з одного Слова і все говорить про одне: це

ристь

кової слави. Запитуй охоче і слухай мовчки

є сам Початок, що до нас промовляє (пор.

слів святих людей, не відкидай легковажно

Йо.8,25). Без нього ніхто нічого не зрозуміє

оповідок старших, бо вони без причини не

і правильно не сприйме. Той, для кого все

проголошувані (пор. Сир.6,35;

Ісус за

становить одно, хто все зводить до одного і

охочує нас наслідувати Його життя і зви чаї (пор. Йо.8,12), якщо ми справді хочемо

хто помічає, що все міститься в одному, зу

бути просвітлені та вільні від усілякої слі

в Бозі.

поти серця. Найважливішою вправою для

з'єднаний з тобою у вічній любові! Часто

нас, отже, мають бути роздуми над життям

відчуваю огиду до читання і слухання про

Ісуса Христа. Його вчення перевищує всі

різні речі. У Тобі є все, чого я хочу і прагну.

8,9).

повчання святих; а хто має в собі духа цієї науки

завжди зуміє знайти в ній прихо

вану манну (пор. Одкр.2,17). Щасливий той,

до кого істина потрапляє безпосередньо,

тини. Не питай, хто це сказав, але зважай на

міє бути незламним і перебувати спокійно

«0

Боже-Істино! Вчини, щоб я був

Нехай замовкнуть усі вчені, нехай стихнуть

усі створіння перед лицем Твоїм: Ти сам го

вори до мене» (Тома Кемпійський).

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД2012

Як читати Біблію? Варто мати цілу Бі

це найважчі розділи Біблії. Пропонується

блію, або принаймні Новий Завіт. Хоч де й

черговість від книг, які ближчі нам за ча

коли ми мали б трішки часу, можемо його для читання (пор. Ді.8,28;

сом: Мудрість, Сирах, книги Макавейські,

використати

Притчі, Йов, Псалми. З плином часу зрозу

Еф.5,16). Дотримуйся таких принципів: по

мієш: обидва Завіти становлять одну нероз

станови, що кожного дня справді проведеш

ривну цілість, що так виразно підкреслено

хоча б тільки 15 хвилин у мирі і з Богом (пор. Ді.17,11). Не важливо, яку саме пору дня ви

в Катехизмі Католицької Церкви

(120-130).

Молитва Біблією. Духовне читання, зва

береш, однак уранці буває найбільше тиші

не також

й найменше втоми (пор. Мк.1,35). Читай Бі

словом Божим. Святий Венедикт у своєму

блію у спокої, ніколи не в поспіху. Не пере

Уставі заохочує читати Слово Боже і роз

lectio divina, -

це форма молитви

ходь до подальших слів, не замислившись

думувати над ним, повертатися до відомих

над уже прочитаним, але роздумуй над

уривків, щоби посмакувати Святе Письмо.

цим у своєму серці (пор. Пс.119,15.27.48.148).

Не потрібно до цього читання підходити

Проси Бога, щоб дав зрозуміти Його Слово,

надто інтелектуально. Його метою бо не є

бо ж ніхто інший не може тобі краще по

аналіз релігійного змісту. Не потрібно та

яснити, ніж Той, Хто наказав це записати

кож впадати в крайнощі і сприймати все че

(пор. Мт.11,25). Читаючи, роздумуй, що ці

рез почуття. Метою

слова можуть означати для тебе особисто?

lectio divina не є також розбурхання емоційної сфери. Нею є спо

Читай їх так, немовби вони були написані

глядання (контемпляція).

Боже послання,

Спілкування з Біблією через відповідне і

адресоване саме тобі. При застереженнях

регулярно практиковане духовне читання

виключно заради тебе. Це

подумай: «Це стосується мене». При обітни

може сильно вплинути на наше внутріш

цях можеш подумати: «Це може стосувати

нє життя. Першим, що ми повинні мати на

ся мене». В молитві обговори з Богом те, що

увазі, є те, що Господь Бог запропонував

прочитав. Читай цілу Біблію фрагментами,

нам своє Слово, і тому його потрібно роз

почергово, і йди щораз далі. Коли закінчиш

глядати як привілейований простір зустрі

починай спочатку. Побачиш, що вона буде

чі з Ним. Жоден християнин не повинен

для тебе щоразу цінніша і щоразу прекрас

забувати про цей сповнений любові й тур

ніша . Місця, які для тебе особисто дорогі й важливі, навіть вивчи напам'ять; вони бу

з нас. Ми так високо цінуємо звістки від

дуть для тебе завжди великим благословен ням (пор. Пс.119,11).

різних форм спілкування з ними: електро

Не розпочинай читати Біблію так, як чи

нну пошту, СМС, ММС тощо. Парадок

таєш інші книжки

боти лист, адресований Богом до кожного наших друзів і приятелів, так багато маємо

від першої сторінки.

сальним чином люди, які надають стільки

Найкраще почати з Діянь Апостолів. Потім

значення постійному зв'язку з іншими, за

- Послання святого Йоана, Євангелія, Пав

бувають про Того, Хто невпинно скеровує

лові листи, Послання Апостолів. Одкро

до них своє Слово. Оскільки Господь сам

вення радше відклади насамкінець, до того

хоче, щоб ми Його слухали, щоб ми чули

часу, коли ближче познайомишся з апока

те, що Він нам хоче сказати,

ліптичним жанром у пророків, зокрема у

до труду

Даниїла та Єзекиїла. Старий Завіт не варто

до Марії, про яку Господь Ісус сказав, що

читати, починаючи з книги Буття, оскільки,

вона «обрала найкращу частку» (с. Бруна від Марії) .

всупереч переконанням, перші її

український

християнськии

часопис

11 розділів

lectio divina,

ми, беручись

стаємо подібними

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД 2012

БЕЗ ІППИИ ДАР Theol.lic. Володимир ТЕРЛЕЦЬКИЙ

спішають. А все для того, щоб здобути засо би для життя. Коли увімкнемо телевізор, то

В людському житті є вдосталь різних

побачимо, як майже безперервно політичні

цінностей. Фізичні

сонячна погода, матеріальні, як, напри

партії і блоки рекламують свої програми й агітують голосувати саме за них на виборах.

клад, золото, душевні - спокій, радість і

А все для того, щоб здобути собі прихиль

багато інших. Цими вартостями людина

ність і перемогти на них. Коли ми спостері

- здоров'я, кліматичні -

дуже дорожить: всіма зусиллями здобу-

гаємо за чемпіонатом Європи по футболу, то

ває їх і всіляко оберігає та примножує. І це

бачимо, як кожна команда, навіть найслаб

нормально. Та ці коштовності, які «міль і

ша, віддає усі свої фізичні сили, щоби посіс

хробацтво нівечить, і підкопують злодії та

ти якнайвище місце і здобути нагороду.

викрадають» (Мт.6,19), на жаль, дуже часто

А тепер призадумаймося ми, християни,

затьмарюють, а то й взагалі заміняють

які живемо у цьому вирію дочасного життя,

зовсім інший, ще один безцінний скарб і Бо

чи ми поспішаємо кожного ранку, щоб здо

жий дар - людську душу, без якої, власне,

бути засоби до вічного життя? Чи ми, які сто

не було б і самого життя.

їмо перед часом вічного вибору, що-небудь робимо для того, щоб здобути прихильність

Душа людини є незрівнянно ціннішою від

Бога і перемогти у боротьбі з дияволом? А чи

усіх вище перелічених дібр і коштовностей,

може ми, що змагаємося у власному життє

а навіть усіх разом узятих. Цей безмежно

вому чемпіонаті, щоб потрапити до неба, до

дорогий скарб, дарований нам Богом без

кладаємо всіх зусиль, щоб пройти його гідно

коштовно, є понад усе на землі: душа під

і на фініші отримати в нагороду від Бога ві

тримує життя в людині, керує її діяльністю,

чне життя? ..

всіляко намагається дійти до свого Творця,

Зараз ми маємо час для відкинення каме

зрештою, вона є безсмертною, а все, що є ві

ня від свого серця і духовного воскресіння,

чним, є саме по собі безцінне.

час, щоби вознести своє життя від матері

Всі ці судження є людськими. Окрім цьо

ального до духовного, а також ревізії свого

го мусимо пам'ятати, що вартість людської

минулого і призадуми над майбутнім, щоби

душі високо цінить сам її Творець

Господь

ємо

віддав, щоб її відкупити. А що робимо ми

слова і навіть думки. Кожен з нас, напевно,

для своєї душі? Чи живимо, напуваємо її, як

знайде там якийсь недолік, похибку, недо

нагоду проаналізувати

свої

вчинки,

своє тіло? Чи ми лікуємо її, коли вона хвора?

сконалість, непорядок. А, може, в когось

Чи прикрашаємо її, як, наприклад, свої до

там суцільний безлад? .. Отож, оновімо свої

мівки? Чи намагаємося вберегти її, як своє

помисли, очистьмо слова і поправмо влас

здоров'я? Чи ми, врешті, дбаємо про її спа-

. ( СlННЯ ...

ні вчинки, щоб наш безцінний скарб, тобто душа, могла чистою потрапити у блаженну і

Кожного ранку, коли виглянемо з вікна

благодать Духа Святого зійшла на нас. Ма

Бог. Він настільки її цінує, що Сина свого

щасливу вічність.

свого помешкання, можемо побачити на

Пам'ятаймо завжди слова Святого Єван

вулиці багато заклопотаних людей, які по

гелія: «Яка користь людині, як цілий світ здо

спішають на роботу. Треба наголосити

буде, а занапастить власну душу?» (Мт.16,26).

по-

GIOHdV

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД2012

...

ссКАlІИПОВА ПІСШІ••

- 200 ПАИПОПУlШРПІШИХ УКРАЇПСЬКИХ ПІСЕПЬ 3 ПОТАМИ Любов до Бога й

стає вдвічі сильнішою. Піс

Батьківщини - два крила

ня,

нашого українського

литву

народу. Якщо любов

переживання, що народжу

яка

переростає

мо

це глибоке людське

до Бога виявляється в

ється в серці з палкої любо

молитві, то любов до

ві до рідного краю.

неньки України -у пісні.

У Василіянському видав ництві «Місіонер» вийшла

Як бачимо з історії, наш народ дани

завжди

рвав

неволі, мужньо

кай від

збірка «Калинова пісня»

200

найпопулярніших

українських пісень з нота

стоював свої права єдиної

ми

нації й держави, злітав до

й любі кожному небайду

небес свободи та благопо

жому українцеві, ревному

луччя

саме

на

оцих

двох

(420

с.), які добре відомі

патріотові

своєї

Батьків

крилах молитви та рідної

щини, її віковічної історії

української

ли

та культури. Співаник як

зом з нею дух, любов і па

нули з глибин ЛЮДСЬКОГО

своєрідний молитовник, де

тріотизм. Пам'ятаймо свою

серця. Молитва і пісня, як

зібрана у пісні молитва «За

історію,

два крила, одне без одного

Україну, за її долю, за честь

традиції, національної сві

пісні,

які

не

губімо

своєї

не можуть, вони завжди в

і славу за народ». Метою ви

домості й культури. Будьмо

парі. Вони настільки поєд

дання цього співаника є не

правдивими християнами і

нані між собою, що інколи

дати згаснути українській

справжніми українцями!

стають

Молитва,

пісні, яка поволі, на жаль,

Упорядник

яка поєднується з піснею,

відходить в забуття, а ра-

о. Віталій Попадюк, ЧСВВ

одним.

ВідбуlІИси рекоаекції ДШІ катехитів Донецько·Харківського Екзархату На реколекції приїхали

Людмила ФЕДОРЯЧЕНКО

цька,

м.Донецьк

осіб з Доне

Дніпродзержинська, Харкова,

По

котилівки, с. Вільче, Люботина, Красноар Кінця вересня катехити Донецько

мійська, Енергодару. Здавалося, реколекції

Харківського екзархату завжди чекають

проходять завжди за одним чітким гра

з нетерпінням, бо саме напередодні Дня

фіком, проте кожного разу реколектант

катехита вони щорічно збираються на

силою Святого Духа вносить у спільноту

реколекції, які цього року проходили з по

30 вересня у Донецьку.

fllGIOH

український

християнськии часопис

катехитів якусь особливу атмосферу. Так було і цього разу. З першого ж заняття о.

~~КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД2012

Йосиф Будай, ЧСВВ, захопив своєю від вертістю, лагідністю, добрим, відкритим поглядом. Катехити почули чимало жит

тєвих

свідчень

про

любов,

прощення,

сповідь, таланти, молитву, про «Життєві

колодязі» як особливі дарунки Божі. Це розбудило бажання ділення, такої ж від вертості. Одкровення кожного катехита

ще більше зблизило спільноту. А Ісусова молитва і нічна «молитовна сторожа» до дали

нам

душевного

спокою,

християн

ської твердості, впевненості, що Господь посеред нас! На останній зустрічі отець

Йосиф подарував нам свою книжку реко лекційних наук «І вийшов сіяч», щоб му

дрість Божа і роздуми про Любов Божу були з нами завжди. Тож, додому повертались друзі з Хрис

том й у Христі, щоб нести Христову науку у світ. Хочеться подякувати за ці прекрас ні реколекції організаторам: о. Михайлу

Будаю. Нехай Господь благословляє Вас у

Гарвату, с. Людмилі Панасюк, о. Йосифу

Вашому служінні.

ОГО МИlІОСЕРДЯ мною різноманіття релігійних видань для

Марія ГОРОДЕЧНА

потреб української читацької еліти, які сягнули нового рівня. Вони не дозволяють «Слуги Божі ... зазнали різних випро

бувань з боку послідовників згубних

нудьгувати. Адже серед авторів видавни цтва «Місіонер»

науковці, психоаналіти

ідеологій нацизму і комунізму. Підтримані Божою благодаттю, вони до

А я, немов маленьке дівча з далекого ди

кін.ця пройшли непереможним шляхом .

тинства, заховане у золоте колосся і по

. ..Нехай же їхня жертва стане кон

льові квіти, що шукає свою музику серця,

кретною життєвою наукою. Нехай же

святість буде прагненням усіх вас!» Блаженний Іван Павло П

ки, богослови, найвідоміші письменники.

пісню прослави Бога,

підбираю слова,

виспівую мелодію любові. І дякую, дякую,

безмежно дякую ... Багато з авторів, кого мені вдалося піз

Мене не полишає думка, що перебуваю

нати за короткий період, є правдивими

на святі Божого милосердя, яке вийшло за

визнаними авторитетами для нашого сус

межі відведеного часу і простору. Переді

пільства. Серед них Йосиф Рацінгер - Ве-

українськиg християнськии часопис

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД2012

недикт XVI, Софрон Мудрий, Карло Марія

яким довелося оплакувати насильницьку

Мартіні, Батіста Мондін, Маркіян Когут,

смерть нині блаженної с. Тарсикії Маць

Ансельм Грюн, Святослав Кияк, Томаш

ків та попелище любого свого Кристи

Галік, Василь Мендрунь, Дмитро Степо

нополя, стало «ходячою формацією» для

вик, Едит Штайн, Мелетій Батіг, Серафи

сучасників.

Скільки скарбів містить наша духовна Мене зацікавила інформа

ма Сало. До цієї когорти належать сестри

служебниці. Вони сьогодні, як і

120

років

спадщина!

тому, з часу заснування їхнього Згрома

ція про історичні передумови створення

дження, допомагають спраглим відкрива

Згромадження та його колиску

ти двері у досконалий Божий світ.

тинопільський новіціят в тодішній Ав

Крис

Свято Божого милосердя прийшло до

стро-Угорській імперії, мала змогу почу

мене не лише під впливом перевиданого

ти свідчення сестер під час презентації

втретє у видавництві «Місіонер» ексклю

книги О. Кіс «Слугині Світла» у містах

зивного, добре відомого у світі, улюблено

Червонограді, Белзі, Тернополі, Львові, у

го особливо серед молоді «Щоденника бла

тому числі під час Форуму видавців у ве

женної сестри М. Фаустини Ковальської».

ресні

Радше зі світлом, яке дарували сестри слу

Безпалько, презентуючи книгу про вели

жебниці Непорочної Діви Марії, презенту

ку віру, про відданість і вірність слугинь

2012

р. Сестра служебниця Тереза

ючи книгу О. Кіс «Слугині Світла». Книга

Світла, нагадала слова із Євангелія, як со

на прикладі скарбів життя десяти сестер

тник просить про свого вірного слугу, і

служебниць відтворює шлях духовного

сам Бог дивується вірі.

росту служебницької родини у Вірі, Надії і

Ще й досі зворушена теплом сучасної

Любові. «Слугині Світла» допомагають та

служебницької родини сестер, просла

кож відкрити святість життя на землі тих,

вою Бога, яка звучала у слові, молитві,

яких вже немає з нами; окремі із сестер по

музиці, пісні. Водночас, на різних рівнях

стають переді мною в уяві у ніжному сяйві

на небесно-мобілях, які прикрашені квіта

єднують сучасне навчання дітей із вищи

подячними словами від батьків, які по

ми з великими пелюстками, вони продо

ми можливостями їх розвитку у гуртках,

вжують свою місію, перебуваючи у Божій

які проводять богопосвячені особи. «Ми

Славі. Як зазначає у «Вступному слові»

живемо з Богом під одним дахом»

провінційна настоятелька с. Надія Котур,

стоятель кристинопільського монастиря

СНДМ,

на

виданням вдалося здій

отців Василіян та церкви святого ІОра

снити наш задум, який мав не один вимір».

отець Ігнатій Москалюк скеровує своє

Послідовниці блаженної Йосафати. Ми

слово у глибинну таїну покликання. Де

нуло

«... цим

120

років з часу заснування першого

б не працювали сестри, чи в каплиці,

Сестер Служебниць Непорочної Діви Ма

чи з дітьми, чи при гаптуванні обрусів та вишиванні риз, на їхньому обличчі

рії Української Греко-Католицької Церкви,

завжди щаслива посмішка. Сестри віді

співзасновником якого були перша сестра

грають чималу роль у вихованні дітей у

жіночого

апостольського

Згромадження

служебниця Йосафата Гордашевська, о.

любові до Бога, до України. Отець Ігна

Єремія Ломницький, ЧСВВ, о. Кирило Се

тій згадує про церковний дитячий хор,

лецький.

хор молодіжний та розповідає, як сестри

Із «Вступного слова» дізнаємося, що

старше

покоління

український

сестер

християнськии

часопис

служебниць,

служебниці провадять музичне вихован ня, піклуються про розвиток духовного

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД 2012

життя молоді у гуртках, ревно догляда

Старших мешканців села Жужеляни за

ють у лічницях хворих та плекають Боже

питували сестри: «Чи це є ця підлога, де

Слово. У цьому служінні проявляється

ходили ноги нашої настоятельки Йосафа ти?» «Хоча село було виселене, але залиши

харизма сестер.

З подяки Богу за життя, за батьків, які

ділиться споминами отець

виховали в християнському дусі, за любов

із Жужелян. Сестри жили дуже сутужно,

з малих літ до сестер служебниць, за най

а навіть бідно. Отець пригадує розповідь,

кращі дні життя у монастирі розпочинає

коли о. Кирило заніс розсіл до сестер, щоб

вони не були голодні. Як говорив митро

16 років

полит Андрей Шептицький, «Найбільша

пішла до монастиря. Сестра Дарія розпо

благодать набуває часом вигляду терпіння

свою розмову с. Дарія Градюк, СНДМ

уродженка Кристинополя. Вона у

відає: «Нас було до

сестер. Працювали

на городі, носили воду з криниці, не було

і хреста. І не тільки часом, але таки завжди

терпіння є знаком Божої благодаті».

так легко, як тепер. Хоча були змучені,

«Ця книга писалася дуже просто. Бо я

любили нічні чування, пізнавали Христа.

тільки людина, яка трішки вміє писати.

Я була свідком, коли у

Десь почула, підгледіла, зрозуміла, відчу

1944

році спалили

монастир, забили нашу сестру, ми всі її на

ла десять прекрасних авторок свого жит

руках тримали. Вона всіх нас витягнула на

тя»,

подвір'я. Бог дав, що ми залишилися живі.

кожна із сестер є автором свого життя, яке

Трохи бідували на згарищах. Жили, як мо

промовляє до світу. Вони вибудували своє

гли. Нас почали переслідувати, щоб під

життя дуже достойно . І додає, що кожна

зізнається Ольга Кіс і продовжує, що

писалися на православіє. Сестри не під

зустріч із сестрами була надзвичайна, як

писали і нас розігнали. Пішли працювати.

любов з першого погляду. Автор книги

Я переїхала до родини у Львів, працювала

розповідає про свої переживання, коли

медсестрою в лікарні. У

1964

році почали

вперше зустрічалась із с. Мироною Шклян

повертатися із заслання наші єпископи,

кою,

священики. Повернувся мій стрийко, який

на і відразу зняла комплекси, страхи щодо

мав

років, коли його арештували. Жив

з нами ще сім років, відправляв Службу

Божу. У Львові було понад зустрічалися.

Божа Любов

сестер, ми

проявлялася

вона при зустрічі була весела, радіс

проекту сестер:

«Світові дуже потрібні

такі книги. Часи тепер не простіші. Трохи

є більше що їсти, трохи більше волі ... Вони добре замасковані під «добрі часи».

на кожному кроці. Наші зусилля про по

Переглядаю виткане полотно подій, ми

вернення дому, який подарував нам ми -

луючись сестрами служебницями. Давно

трополит Андрей Шептицький, не були

вже не нарікаю, чого мене школяркою пе

марними. Спочатку там зробили музей

ревезли з рідної хати у дім, де немає любо

«Холм Слави», потім повернули полови

ві... Не схиляю зажурено низько голову,

ну будинку, а потім

лася церква»,

цілий дім. Тепер це

повертаючись з дороги до родинного сто

наш Провінційний Дім. Господь поблаго

лу, щоб не видно було

словив, щоб ми були разом. Дякую Богу за

сльозу із різдвяною стравою. Не нарікаю.

- ковтаю сирітську

милосердя». Із привітною усмішкою сестра

Бо люблю. І Любов з нами. Та защеміло

Дарія завше звертається до батьків, щоб

серце: «Чому мене не відвезли у монастир?»

посміхаюсь подумки, добре знаючи від

не відмовляли дитині, коли вона хоче іти

в монастир, бо це велике щастя для всієї

повідь про покликання. Які ж вони, слу

родини.

жебниці, щасливі! Їх вибрав Господь.

українськи~ хриСТlІІRНСЬКИИ часопис

ЛИСТОПАД2012

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

llbBIB з

ссПОВОЮ ІКО о МИТРА СТВПОВ

)

Занепад чи відродження української ікони? Марія ГОРОДЕЧНА

На це запитання дає відповідь монографія історика, відомого у світі дослідника сакрального мистецтва професора Дмитра Степовика «Нова українська ікона ХХ - початку ХХІ століть. Традиційна іконографія та нова стилістика.» Презентація книги, що вийшла друком

у видавництві «МІСІОНЕР», відбулася жовтня

8 2012 року у Національному музеї

ім. Андрея Шептицького у Львові. Ніжні звучання мелодій квартету Львів

ського церковного мистецтва, автор пише:

ського молодіжного камерного ансамблю,

«Я зрозумів, що Святослав Гординський

світлі поетичні слова виступаючих під

це Мікеланджело українського мистецтва

креслювали небуденність події, яку влучно

ХХ ст. , що Промислом Божим йому, колись

назвав храмовим святом ведучий презен

повністю світському мистцеві, дано стати

тації Заслужений артист України Григорій

на чолі нового українського священного

Шумейко. Ікона приходить у наше життя

мистецтва . Богословію, стилістику, іконо

як дар Світла. Тему глибинної суті ікони та

графію він опанував самотужки, будучи

її значення у нашому житті висвітлив Про

вже в еміграції

тоігумен о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ.

в Америці».

спочатку в Європі, потім

В екскурсі про ікону він зокрема зазначив:

Про значимість виданої праці автори

«У ній ми можемо побачити і зрозуміти

тетно говорили знані науковці та керівни

суть свого життя. Ікона говорить до нас,

ки вищих навчальних закладів. «Пробле

про нас і для нас.

це нова

матика монографії, що вийшла друком у

епоха, але яка несе і хоче передати, що було

видавництві « Місіонер » цього року, є над

Нові ікони

звичайно актуальною. Питання, до яких

в історії».

Книга покликана розвивати Божі дари.

звертається автор у своїй книзі, фокусу

Як зазначає автор видання Дмитро Сте

ють увагу на основних рисах новітньої

повик « .. .ікона потребує глибоких бого

ікони українських художників-емігран

словських знань, твердих навичок праці і

тів ХХ ст. , а також створеної сучасними

відповідного покликання та натхнення від

іконописцями. Ця тема потребує особли

Святого Духа». Аналізуючи творчість Свя

вого вивчення та дискусій, адже в останні

тослава Гординського

ключову постать

десятиліття помітна тенденція у розписі

ХХ ст. у відродженні й оновленні україн-

храмів, у оздобленні їх інтер'єрів іконами,

МІСІ Н

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД2012

виконаними молодим поколінням худож

ного пастиря Й. Сліпого, поєднав розпо

ників. Для прикладу, ми можемо просте

відь про відомі у світі українські храми,

жити це у середовищі Львова. Помітна

серед яких

прогресія також і у виставкових проек

храм святого Климентія (Рим), підсумову

тах, які представляють творчий доробок

ючи словами: «Важливо у цей день це від

молодих іконописців, випускників Львів

мітити». Схвальні відгуки стосувалися та

ської національної академії мистецтв. У

кож і автора монографії: «І те, що Дмитро

святих Володимира і Ольги,

їхніх роботах ми прочитуємо звернення

Степовик знайшов кожного художника і

до традицій давньої української ікони, її

показав нашу культуру

тематичного наповнення, іконографічно

Хочу нас усіх привітати із прекрасним ви

композиційного

данням».

та

художньо-образно

це дуже важливо.

го ладу. Водночас, у них простежуємо ті

Наче Боже осяяння прийшло до отця

зміни, які відбуваються у декоративно

Дмитра Блажейовського рішення зайня

стилістичному ладі ікон, їх колористич -

тися вишиванням

ному вирішенні, оригінальності декору.

тиканські архіви, священик збагнув, що

Розв'язуючи цю тему, автор у передмові

Україна має одну з найкращих у світі на

видання налаштовує нас на дискусію у

ціональних шкіл сакрального мистецтва,

питанні занепаду чи відродження ікони»,

зазначила Оксана Ярославівна Біла, за

ікон.

«Вивчаючи

ва

однак зовнішній світ про неї майже нічого

не знає»

пише Д. Степовик, досліджуючи

ступник директора Національного музею

творчість отця Дмитра Блажейовського,

імені

яку отець розпочав з потреби вишиваних

Андрея

Шептицького.

Науковий

директор музею підсумувала, що моно

речей для Церков, коли йому було

графія професора Д. Степовика стане те

і трактував цей дар як один із видів свяще

оретичною базою сучасним іконописцям,

63 роки,

ничого служіння: «Якщо витримав суховії

викладачам та студентам вищих навчаль

Колорадо й спеку Техасу, витримаю і слу

них закладів, а також слугуватиме інте

жіння голкою». Дмитро Степовик у кни

лектуальною

зі зазначає:

поживою

шанувальникам

«... вишивання

ікон потребує

більше майстерності, терпіння й часу, аніж

мистецтва.

Не обійшлося без несподіванок. У день

малювання фарбами».

rрунтовний

аналіз

років

монографії підготував кандидат наук Олег

відомому художнику, керівнику кафедри

Сидор. Він також зазначив, що Дмитро

сакрального мистецтва Львівської націо

Степовик добре знає історію релігії, осно

нальної академії мистецтв професору Ро

ви християнства. Своїми спогадами про

презентації книги виповнилось

ману Василику, який після теплих приві

співпрацю із Дмитром Степовиком поді

тань з нагоди ювілейних уродин зізнався:

лився проректор Львівського національ

«Готувався до виступу та вирішив його

ного університету ім. Івана Франка Мар'ян

змінити під впливом почутого поетичного

Лозинський.

слова Тараса Шевченка, що прозвучало з

Від нової української ікони

до нової

уст Протоігумена отця Пантелеймона Са

української культури. Ця теза актуальна

ламахю>. Свій виступ професор Роман Ва

для сучасної України. Величавим завер

силик побудував на основі яскравих спо

шальним акордом прозвучав виступ гене

гадів і свідчень у концептуальній площині.

рального директора ВВП «Місіонер» отця

Він також привів цікаві приклади та подав

Климентія-Василя Стасіва, ЧСВВ. Розпо

стратегічну основу діяльності харизматич-

відаючи про важливість культури у житті

с н

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД 2012

людини, «Життя без культури безбарвне,

народів. Українська ікона

це життя без таїни ... воно пов'язане із при

ке національне багатство. Веде нас у світ

це наше вели

ватними, споживацькими інтересами», він

Бога». У його словах чувся тріумф. Тріумф

проаналізував значення української ікони,

нашої Церкви.

зазначивши: «Україна може пишатися, що

Організатор презентації подякував вла

вона стала колискою християнської куль

диці Софрону Мудрому за благословення і

тури серед багатьох інших християнських

фінансову підтримку видання.

ІДЬБ

ви голос, немов дзвін, привітався: «Слава Іс

о. Мелетій БАТІГ ЧСВВ

усу Христу!». І всі в один голос відповіли,

Кожний місяць листопад дає мені

встаючи: «Слава навіки!». Всі його поважа

наснагу, щоб описати щось із подій

ли за доброту і щире серце. Тоді він всім

Визвольних змагань українського народу

подав руку, і навіть мені, погладивши сво

18-20 років минулого століття. Це були

єю мужньою рукою мою голову. Мені було

драматичні події, коли невелика горстка

дуже приємно і це запам'яталось на ціле

відважних молодих борців за свободу, не

життя, а його поведінка і повага до інших,

жаліючи свого життя, стала на боротьбу

навіть до мене, ще малого хлопчика, зали

за незалежність і державність своєї

шилася надовго у моїй пам'яті.

Батьківщини України.

- Йосифе, що нового нам розкажете? тут же запитували його.

Як малий хлопчик, я з батьком ходив до

Я нічого не знаю нового, газет не чи

церкви на друге село, коли у нашому селі

таю, радіо не слухаю, тільки те, що почую

не відправлялась Служба Божа. Свяще ник часто запізнювався, бо обслуговував

від інших людей, - відповідав Йосиф спо кійним голосом.

ще інші села. Особливо в літню пору біля церкви окремо збиралися мужчини, а жін

того під час війни, як ви Україну здобува

ки молились у церкві, очікуючи пароха.

ли?

-А може розкажете нам щось з пережи

запитували молодики.

Мені було цікаво почути, про що розмов

Слово по слові, і Йосиф почав розказу

ляють старші люди, і тому я завжди стояв

вати пережиті події з визвольних змагань,

біля батька й уважно слухав, хто що гово

коли він перебував на Східному Поділлі.

рить. В основному вони вели розмови про

Всі його уважно слухали, і мені також було

те, як проходила Перша чи Друга світова

цікаво, хоча багато дечого не розумів.

війна, яку вони пережили особисто.

Будучи вояком австрійського війська,

Одного разу, коли всі чоловіки сиділи на

він був добре обізнаний з усіма воєнними

колодах зрізаних лип, на церковне подвір'я

подіями. З італійського фронту Йосиф по

увійшов високий на зріст чоловік з вусами,

вернувся у свій рідний край, ставши воя

якого звали всі капралом Йосифом. Він

ком УГА. Сьогоднішню розповідь він по

зняв свою стареньку шапку мазепинку, по

чав, як завжди, піднесеним голосом:

важно перехрестився, підійшовши до гур ту мужчин, низенько вклонився і на весь

український

християнськии часопис

Нелегко нам було залишати свій рід

ний край і переходити за річку Збруч. Що

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

нас чекає там, ми не знали. Добре розумі

ся до нас: старі, малі і вся сільська молодь.

ючи, що йдемо на територію Московії ви

То така була для всіх несподіванка, що вся

зволяти своїх братів і разом з народною

втома десь відійшла, а настрій такий, що

армією будемо творити Україну, ми не зна

не кажіть ...

ли всього того, що нас жде в майбутньому. Та коли перейшли за Збруч й увійшли в

Тоді наш сотник звернувся до людей:

Дорогі наші побратими. Не думайте,

перше село Східного Поділля, то відразу

що ми чужинці. Ми з вами один народ і

відчули, що ми на своїй землі, що тут ці ж

хочемо з вами бути однією сім'єю, як і всі

самі подоляни, і вимова також, як і в нас, і

народи, і разом жити в одній державі, яка

звичаї ці ж самі.

буде називатися Україна.

Галичину ми залишили, багато понісши втрат у боях, та ми горіли ідеєю, думками, що піднімемо народ за своє визволення і

І тут підійшов до нього один з жителів села, кажучи:

Поясніть їм добре, що таке Україна і

переможно знову повернемось у свій край.

скажіть, що ми нащадки козацького роду,

Та з часом ми розчарувалися. Про Украї

які постійно боролися за цю ж саме Украї

ну ніхто тут нічого не говорив. Газети і вся

ну, яку ви виборюєте.

преса тут була російська, де писалось про

Сотник продовжував говорити:

доброго царя-батюшку, якого знову кому

У кожної людини є щось найдорож

ністи у своїх газетах лаяли, зате хвалили

че: це мати, батько та й вся родина. Цією

«більшовицький рай». Як не дивно, ні в

родиною є ми з вами. Нас Господь обда

кого не було Шевченківського Кобзаря, чи

рував доброю родючою землею, ми маємо

якоїсь іншої української книжки. Моли

свої звичаї, які увійшли в нашу традицію.

товники і вся духовна література видава

Та найбільшим даром для нас є наша віра

лись російською мовою. Майже всі нази

Христова і мова рідна, яку ми повинні ша

вали себе «рускими», а про Україну майже

нувати і берегти. Оце і є наша дорога Бать ківщина Україна. Ми її обстоюємо і боре

нічого не знали.

Коли ми входили у якесь село, то нас зу

мось, щоб наш народ був вільним і багатим

стрічали якось тривожно, кажучи «австрі

на своїй землі і займав гідне місце між ін

яки знову прийшли», бо ми мали австрій

шими народами держав світу, втішаючись

ські мундири. Але наші жовніри давали

своїм добробутом і свободою.

собі раду. Найперше щирою розмовою,

Після такої промови пролунали оплес

жартами і співами. А жінки тут же гово

ки, овації з вигуком «Слава!» Вояки роз

рили: «Боже, та це наші хлопці галичани

мовляли з присутніми, розказуючи їм про

воюють за нашу Україну».

свої будні. Співи і жарти, на що були спо сібні наші хлопці, ще довго не втихали.

Одного разу ми були дуже втомлені і за мучені походом, і як увійшли в одне село,

На другий день ми навіть не сподіва

то наш сотник Сильвестр Корончевський

лись, мали вже хліб і все до хліба. Хто що

тут же подав команду:

міг, несли до нашої кухні. А наш пан со

ЛИСТОПАД2012

Оркестра і музиканти, до роботи!

тник всім лиш дякує, обнімає і цілує, коли

Це було під вечір. Тільки-но почалась

хтось щось приносить. Ми на Поділлі по

осінь. Наші музиканти як заграли, а ще як

чувались, як вдома. Через два дні приїхав

всі разом заспівали, то було чути ген-ген,

наш капелан, о. Яким, щоб у неділю від

аж на друге село. Лунала далеко наша стрі

правити Службу Божу, бо священики нас

лецька пісня. Дивимось, все село сходить-

завжди піднімали на дусі.

українськи~ хриаиянськии

часопис

CIOHdP

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД2012

Під час походів були зупинки і кожний

Христову і про єдність християн, що хрис

бажав хоч трохи відпочити, щоб скріпити

тияни не можуть бути поділені, бо Христос

свої сили до нових походів, а навіть боїв.

створив одну Церкву, а за єдність христи

Лиш священик не відпочивав. Він підхо

ян Він молився перед своїми страстями:

див до гурту вояків, підбадьорював їх на

«Щоб усі були одно!».

дусі і по-батьківськи всіх розраджував, а

Після Служби Божої люди з натхненням

навіть веселив, жартуючи з нами. Свяще

і радістю у своїх думках розходились по

ники були великою потіхою для нас. Коли

своїх домівках.

ми опинились за Збручем, вони віддава

Людям дуже подобалось наше богослу

лись своїм служінням повністю воякам і

жіння . Поки ми були в цьому селі, вони

місцевим жителям, які також часто звер

завжди приходили до нас . Після обіду до

тались до них.

самого вечора вся молодь села була з нами.

В неділю всі вояки готувались до Служ

Грали музиканти. А біля ставу на доли

би Божої. Вже традиційно милилися, го

ні співали, танцювали і здавалося, що ми

лилися, чистили свою одежу і взуття, щоб

знаходилися в рідній оселі. У нас були со

по-святковому приймати участь у святій

пілкарі, скрипалі, навіть один грав на ста

Літургії. І коли стали на Службу Божу, то це був справжній цвіт нашого народу. Та

рих цимбалах. Тут не тільки було весело

не тільки зовнішністю ми добре трима

наших музик і пісні, навіть сльози обтира

лись, але й дух наших хлопців був на ви

ли, коли пісня була жалібною.

молодим, а навіть старші бабусі слухали

соті, бо ми йдемо за святу справу, якої не

Та так було недовго . Весь час ми були

може перемогти ніяка сила. І це бачили

в поході. Ми знову йшли в похід, проща

місцеві жителі, тому нас поважали, що ми

ючись з жителями села. Пам'ятаю, як в

не на словах, а на ділі обстоюємо правду,

центрі біля бідної хати стояв старенький

свободу і визволення свого народу від чу

дідусь з бабусею, похиливши свою сиву

жого ярма.

голову, глянувши на нас, нужденних, крізь

Перед Службою Божою з самого ранку о. Яким сповідав бажаючих, тому трохи запізнювався на Богослужіння.

На відправу прийшло багато жителів села. Співав наш хор, а за ним підспівува ли всі, хто мав кращий голос з наших жов

нірів. Місцеві жителі дуже були захопле

сльози промовив:

Куди ви це, хлопці, йдете, і на кого нас

покидаєте? Лише наш отець підійшов до них, поті

шив їх, обняв і поцілував, кажучи:

Прощавайте, і не забувайте за нас. Мо

літься Богові, щоб наші мрії збулися.

ні нашою, як вони говорили, уніятською

Дівчата і вся молодь сільська проводжа

Службою Божою. Адже ж їхні прабатьки

ла аж за село з піснями. Прощання, обійми,

теж були уніятами. Та найбільше було див

сльози, а найбільше відчувалася щедрість

ним для них, коли в два ряди наші жовніри

людей, яких ми залишали. Все, що можливо

стали на коліна і приймали Святе Причас

з харчів і одежі, вони виносили і дарували

тя, а всі співали «Витай між нами, Христе,

нам на дорогу. Був смуток, але заодно було

витай!» Спів лунав так, що було чути да

велике відчуття і піднесення національної

леко, і розносився на все село. А коли наш

гідності людей навіть навколишніх сіл. Ми

отець проповідував, то настала тиша, бо

залишали своїх знайомих сільських друзів,

кожний хотів почути Слово Боже, яке ви

а вони довго ще махали нам руками і хусти

ходило з його уст. Отець говорив про віру

нами на прощання.

MIGI

український

хрисrnянськии часопис

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

*** Нас затиснули з усіх сторін вороги, а

всередині пошесть тифу. Всі ці події в іс

ЛИСТОПАД2012

Цю пісню, яку вони співали , коли я ле

жав на возі, будучи також хворим на ти ф, пам'ятаю до сьогодні:

торію увійшли під назвою чотирикутник

смерті . Осінь дев'ятнадцятого року була

.. .Впав хорунжий на

для нас дуже несприятливою. Постійні

Хтось обтер йому з уст чорну кров.

вижате п оле,

дощі, в'язке болото, чорнозем і глейка,

І скричав: гей, хорунжого вбито!

крім цього нас тиснуть звідусіль. Постій

Не лишіть, не лишіть хоругов!

ні походи з боями: Вінниця, Ладижин, Браїлів, Жмеринка, Бар, де був великий

І забрали прапор по дорозі,

лазарет для хворих тифом. До двох тисяч

Та й пішли без хорунжого вдаль ...

вояків знаходилось там на лікуванні, і ба

Йшли голодні без сил, лиш о Бозі, Йшли на довгу далеку скиталь.

гато помирало. Помирали вояки кожен день, а їхні тіла вивозили на цвинтар, де

вони лежали на землі по декілька днів, бо

А за нами лишилося жито

хоронили їх потім разом, у братській мо

Й безраменні хрести серед піль .. .

гилі .

В цьому житі хорунжого вбито,

Нас дуже підтримували, дякувати Бого ві, місцеві жителі. А наші старшини все ро

Там остав наш спасаючий біль. (В . Лім ниченко).

били, щоб зберегти нашу армію. Ми були походом на південь до Бершаді . Мене, вже

зарети. Бувало, що одного дня наші вояки

тяжко хворого, залишили в селі Баланівка .

веселі, жартують, співають, а вже другого

Я знаходився в критичному стані. В одній

дня гарячка, слабість, судороги і звичайна

хаті нас, вісьмох осіб, розмістили разом з

сільська постіль. Добре, що хоч люди від

сільськими хворими на тиф. Лікував усіх

нас не відмовлялись і приймали деколи

хворих полковий фельдшер російської ар

навіть до своїх домівок. Наше військо ви -

мії, що повернувся з австрійського полону.

глядало дуже нужденне і знаходилося в

Тому він добре знав галичан і добре до нас відносився. Ліків майже не було, щось з л і

жахливому стані.

Скоро почалася дощова зима. Скрізь

ків отримували через Червоний хрест, але

болото, одежа мокра, взуття в болоті,

це було недостатньо. Фельдшер Олександр мав багатий досвід і лікував нас народним

коні ледве тягнуть за собою вози, на яких

Це було тоді, коли наше в1исько йшло

дуже ослаблені: ні відповідної зброї, одягу, взуття, ні провіанту і фуражу, а тут ще ла

хворі поранені і все, що необхідне було

способом: мед, липовий цвіт, чебрець, по

для нас . Деколи увійдемо в якесь село,

лин, м'ята, звіробій і інші трави, що давало

люди на нас дивляться, як на якихось ди

можливість в деякій мірі виживати хворим.

ваків, і жаліють нас, дивуючись, що ми

Я відчував велику слабість. Хоч темпера

вибрали собі таку долю. Одна надія була

тура спала, мені здавалось, що помру, т ому

на Бога. І коли ми входили у якесь село,

дуже бажав одного

нам важко було пояснити людям ціль на

ник був у Бершаді. І я просив, навіть бла

сповіді. Наш свяще

ших змагань. Чомусь вся ця ситуація їм

гав Олександра, щоб завіз нас до Бершаді,

видавалась дивною . Наша боротьба була

до нашого священика. Трьома возами ми

подібна до пісні, яку часто співали наші

їхали до нашої бригади. Наш о. Яким на

вояки .

цей час на цвинтарі відправляв Службу

GIO dP

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД 2012

Божу, а після відправи всіх нас висповідав,

запричастив

вділив

Завдяки доброму лікуванню фельдше

Оливопомазання.

ра Олександра ми почали приходи до

Крім нас, вояків, були з нами, сільські жи

здоров'я. Мій організм був дуже ослабле

телі, які також хотіли сповідатися, буду

ний. Тиф найбільше розносили воші, тому

чи також хворими на тиф. Біля могил ми,

наш лікар вимагав часто міняти білизну.

хворі, лежали на возах тепер спокійні, як

Коли я став на ноги, то мене прийняла

ангели, вкриті старими коцами, і пошепки

одна родина, де я продовжував лікуван -

молилися до Бога за своє оздоровлення.

ня. Настала весна і почалися весняні по

Мені стало так легко на душі, що навіть

льові роботи. Незважаючи на те, що про

бажав я залишитися між своїми вояками,

являлися всюди повстанські рухи, люди

але наша команда вирішила, щоб ми знову

не опускали рук і почали засівати поля .

повернулись у село для подальшого ліку

Наша Галицька армія припинила своє іс

вання. Отець Яким тут же почав похорон.

нування, була розформована. Одні піш

Хоронили

вояків.

ли на Одесу, а звідси переправлялись на

Вони лежали на лавах в старих подертих

Захід, інші з більшовиками стали ділити

відразу трьох

наших

мундирах, в дірявих черевиках, сорочках

свою долю, а потім їх майже всіх розстрі

давно праних, зарослі, почорнілі, хоч були

ляли, а третя частина нашого війська опи -

ще молодими хлопцями. В головах стояв

нилася в польських концтаборах. Мені,

хрест, свічка. Ось і все, що заслужили наші

як багатьом іншим, стало можливим за

герої. Така правда.

лишитися тут, на Поділлі. На цей час тут

Ми не чули проповіді о. Якима, та хо

були добрі господарі і наші хлопці одру

тілося піднести голову і все бачити. Наші вояки вже збиралися в похід на південь, а

жувались на місцевих дівчатах і створю

ми поверталися до свого села на лікуван

влада, арештувала і репресувала, це було

ня, очікуючи, що Господь Бог нас оздоро

особливо в тридцятих роках.

вали свої сім'ї. Таких потім розшукувала

вить і ми повернемось до своїх домівок.

Я також мав всі можливості залишити

Отець Яким, хоч був дуже втомлений, ще

ся там. Але я дуже заскучав за домом і за

нас поблагословив на оздоровлення, і ми з

церквою. Хоч там церква була, але батюш

ним назавжди розстались.

ка провадив незвичне життя, пиячив, го

Тільки пізніше мені стало відомо, що

ворив по-російськи і тому ніхто майже не

він помер у Чечельнику, де його похоро

ходив до нього. Мені це було важко зрозу

нив о. Теодор Чайківський, який пізніше

міти, але там ніхто не дивувався цьому.

загинув від більшовицької кінноти у Жме

Одного разу я віднайшов лист від мами,

ринці. Захворівши також на тиф, о. Яким

який вона мені писала ще рік назад, і обра

до кінця свого життя служив іншим. Мені

" запам яталися иого слова:

Всі ми діти Божі, а від святої Тайни

Хрещення ми є учнями Христовими. Згід

зочок: «Сину мій дорогий, де б ти не був, не забувай за мене і обов'язково повертайся додому. Нехай ця Пречиста Діва Неустан

ної Помочі ніколи тебе не опускає».

но із словами Христовими «візьми свій

З цього часу мене ніколи не покидала

хрест і йди за Мною!» ми також взяли свої

думка про повернення додому. Та про це

хрести, тож просімо сили і витривалості,

я нікому нічого не говорив. Більшовицька

щоб гідно виконати свої обов'язки перед

влада також не давала спокою, бо з самого

Богом, людьми і Україною, наскільки Гос

початку почався пошук за «ворогами на

подь нам це дозволить.

роду».

український

християнськии часопис

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

Це було вже літом. Я і мій приятель з

Знімай свою одежу і помийся добре.

Підкарпаття вирушили пішки додому. Про

Надворі скинув свою верхню одежу, со

це ми повідомили своїх господарів. Вони

рочку і після цього як помився, з хати ви

дуже засумували, що ми їх покидаємо, ро

несли чисту сорочку і верхній одяг, а моє

зуміючи, що таким способом рятуємо своє

все спалили, боялись щоб чогось не при

життя, яке кожного дня було під загрозою.

ніс, якоїсь хвороби, тифу.

Влада з людьми у ті часи поводилась там дуже жорстоко.

Подорож була для нас нелегкою. В дорозі завжди у людей просили харчі. Мандрували

До хати почали сходитись сусіди. Я все розказую їм, як вам розказую. А дідусь наш каже:

Найперше помолимось всі разо.\t і по

тільки ночами, а вдень спали, так було більш

дякуємо Богові за твоє щасливе повернен

безпечно. Тоді якраз були жнива, то ми в

ня. З цього можна було б цілу книгу напи

більшості спали на полях в соломі. Людям

сати, та хто буде її читати,

не говорили правди, бо це могло нам тільки

Йосиф закінчував свою розмову і в цей час

нашкодити. Майже через два тижні ми пе

рейшли Збруч. Були всякі пригоди, але Бог

почали дзвонити на Службу Божу, бо вже здалека бачили, що їде священик з сусід

рятував завжди від усякого лиха. Напри

нього села. Всі хрестились і йшли до церк

усміхаючись,

клад, одного разу ми увійшли в одне село, а

ви на богослужіння. А один із старших лю

там шукають якихось злодіїв, які обікрали

дей питає ще Йосифа:

декількох господарів. Нас навіть затримали,

але ми почали їм пояснювати, що добирає мось до своїх родичів на похорон. У нас на

віть був такий лист. З великим трудом нас

А все ж таки, не жалієте, що така вам

випала важка доля, такі скитання?

Ні, ні!

дзвінким голосом відповідає

Йосиф. - Я дякую Богові, що міг в такий

відпустили і ми вже були більш обережни

спосіб щось віддати, і навіть жертвувати

ми. Крім цього ми постійно молилися, як

за волю України, якої досі не маємо. Ми

вдень так і вночі. Тому нам завжди щастило.

не осоромили себе і повернулись досить

У Галичині ми також мандрувати тільки по

пристойно, і з усіх воюючих сторін най

чали, але нам тут легше було порозумітись з

краще ми тримались, завдячуючи Бо

людьми, бо вже могли їм розказати правду.

гові і нашим священикам, на високому

Нас тут добре розуміли. Майже місяць три

моральному рівні, про що говорили на

вала вся наша подорож. Молитва має велику

віть чужинці, і наші вороги, будучи у так

силу і Господь Бог нам допомагав.

званому чотирикутнику смерті. На жаль,

Коли я прийшов додому, то найперше,

тепер інші часи, але я вірю і надіюсь,

як не дивно, зустріла мене мати. Не впізна

що Україна буде, бо ті, які віддали своє

ла вона мене спочатку, а потім як кинеться

життя за Батьківщину, постійно просять

на мене, замість радості плаче:

Бога за нашу свободу. Зрештою, ми мо

Боже, а я думала що ти ніколи не по

гли поступити, як хотіли, свої хрести,

вернешся. Скільки Служб Божих у на шій церкві за тебе відправилось, вже не

терпіння прийняти, чи не прийняти. Ми

їх прийняли і виконали Божу волю. Тож

пам'ятаю, і за живого, і за померлого, бо

надіймося на Господа Бога, а Він нас ні

думала всяке.

коли не опустить.

ЛИСТОПАД 2012

Я заспокоюю її, а вона не може втихоми

Дзвін перестав дзвонити і всі, що були

ритись. Прийшли сестри і брати, а батько

надворі, входили до церкви на святу Літур

каже:

гію.

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД2012

ПОДЯКА lІИПЕ ДО ПЕБЕС Слава Ісусу Христу! На

сторінках часопису

«Місіонар»

вислухану дев'ятницю, за щасливе вико нання обов'язків на роботі.

хочу щиро подякувати Господу Богу, Пре

Я постійно звертаюсь за допомогою до

чистій Діві Марії, св. Йосифові, св. Юді-Та

Юди-Тадея та постійно відчуваю його по

дею, святим Вірі, Надії, Любові і їх матері Софії, Ангелу Хоронителю і всім Небес

міч та опіку. Володимир Гаnько,

ним Силам за отриману ласку. Я знайшла

м.Львів

роботу. Віра, м.Львів

Слава Ісусу Христу!

Дорогий, мій Місіонаре! Пише до тебе твоя шанувальниця

Найщирішу подяку складаю Всеми

Оля! Я проживаю в

Жовківському районі, в селі Стара Сква

лостивому Богу через заступництво Пре

рява.

чистої Діви Марії і святого Юди-Тадея.

дуже працьовитих, а особливо ЛЮБЛЯ

Народилася

багатодітній

сім'ї,

р. я поїхала закордон на роботу.

ЧИХ батьків, які не багаті матеріально, але

Три роки мого перебування там пройшли,

багаті душею та любов'ю до Бога. У моїх

2006

як страшний сон, після чого я захворіла, по

Батьків було важке життя, та й тепер не

їхала додому і цілий рік лікувалася. Подруги

дуже-то легке, проте вони все перебороли,

телефонували мені дзвонили з-закордону,

пройшли, перемогли і отримали те, чого

оскільки знали, яка ситуація в нас, на Укра

прагнули найбільше в житті, а це

їні, і просили повертатись. Я ж казала, що

любов, підтримку та благословення!

Божу

не витримаю там, тому що всі роботи пога

Мої Батьки вчили нас завжди любити

ні. А моя подруга порадила, щоб я молилася

Бога, ходити до церкви, вірити і молитися.

до св. Юди-Тадея і знайду добру роботу. Я не

І от Вам живий приклад того, що «. . .без

вірила, але її пораду послухала і щиро мо

Бога ні крок до порога ... !»

лилася до святого Юди-Тадея.

Я вже маю вищу освіту, великий стаж

Коли я повернулася знову за кордон, то

роботи та й все, чого потребую, бо живу

дуже швидко знайшла роботу, пропрацю

за прикладом Батьків. Думаєте, що все це

вала на ній два роки, як-то кажуть, як у

легко прийшло мені в руки? Ні, це все маю

Бога за дверима. За що я дуже дякую мо

лише завдяки Богу, бо вірю у Його любов

єму дорогому Юді-Тадею. Зараз мене чекає

до нас і всі ці щедрі дари, які Ісус Христос

нове випробування, але мені уже не страш

нам подає, тому що дуже нас всіх ЛЮБИТЬ.

но, тому що у мене є надійний опікун.

Закликаю всіх молитися у безнадійних обставинах до св. Юди-Тадея.

Мені дуже було тяжко одночасно вчи тися, працювати на роботі і вдома, тому

не завжди була підготовлена до здачі сесій, Гапина,

екзаменів, але завжди-завжди молилася та

смт. Журавко, Львівська обn.

вірила у те, що говорив нам Ісус: «Просіть,

і буде вам дано!». І це щира правда, бо уже Слава Ісусу Христу! Висловлюю

щиру

цього року в травні здала останні державні подяку

святому

апостолу Юді-Тадею за отриману ласку та

MIGIOH

екзамени та скоро отримаю диплом з ви

щою освітою.

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ЛИСТОПАД 2012

«Місіонаре», хочу скласти щиру подяку

висла в повітрі. Вирвавшись із траива й них

Богові, Пречистій Діві Марії, св. Юді-Та

дверей, я впала обличчям на проїзну части

дею, св. Антонію Падевському, св. Мико

ну дороги. Падаючи так, я могла травмува

лаю, бл. Йосафаті Гордашевській, Ян Ан

ти собі голову, руки, ноги, або мене могла

тоніо Фаріна, священомученику Партенію,

травмувати машина. Я не можу пояснити,

всім святим, блаженним і мученикам!

що сталося, але я не постраждала. Отямив

Ще хочу усім сказати: Люди, вірте, мо

шись, я побачила, що лежу на боці на про

літься, кайтеся та ходіть до церкви, бо тіль

їжджій частині. Напевно, пройшов ~~алий

ки Бог нас спасе, охоронить і забере до себе

проміжок часу. За мить я побачила , що до

у вічний рай! Все зараз залежить від нас,

мене йде мужчина, який допоміг мені під

і поки маємо таку можливість, міняйтеся,

вестися, за що я йому щиро дякую.

бо життя коротке і можемо не встигнути заслужити цей рай!

Дякую всім святим, а особливо св. Пар тенію і Ангелу Михаїлу, що я щасли во вер

Дякую тобі, «Місіонаре»!!! Ольга,

с. Стара Скварява, Жовківський р-н, Львівська обл.

нулася додому жива і ввечері могла бути присутньою на Службі Божій. Всіх з аохо чую щиро молитися до св. Партенія і Ар хангела Михаїла і всіх святих. З повагою до Вашого журналу.

Слава Ісусу Христу!

Анна,

Дорогий журнале «Місіонар»!

м.Жовква

Через Вас хочу висловити подяку Госпо ду нашому Ісусові Христу, св. Юді-Тадею, Пресвятій Діві Марії, Миколаю Чарнець кому за всі ласки, які через них отримала.

Шановна редакціє «Місіонаря»

14 років тому я захворіла на страшне без соння. За допомогою молитов священи ка я

Прошу Матінки Божої, Господа нашого

вилікувалася. Після цього молилася до св.

про здоров'я, Боже благословення та опіку

Тадея, інколи пропускала молитви, але коли

над моєю родиною і мною, про вислухання

я їх відкинула (просто подумала, що обі

моїх молитов і просьб.

йдуся), до мене все повернулось. Тому дя Гапина,

кую Богу і святому Юді-Тадею за допомогу

смт. Рудно,

протягом цих чотирнадцяти років. За цей

Львівська обл.

час я закінчила училище, інститут, народи

ла двох дітей і з чоловіком побудували хату. Висловлюю щиру подяку Господу Богу,

Не можна відкидати молитов, сумніватися,

Матері Божій, св. Партенію, покровителю

а треба завжди покладати надію на Бога, на

м. Жовкви, св. Архангелу Михаїлу, св. Анні,

віть коли ситуація здається безнадійною.

св. Філомені, св. Юді-Тадею і всім святим за чудо, яке сталося зі мною

Олеся,

16 грудня 2008

м. Бучач,

р. Приїхавши до Львова, я сіла у трамвай,

Тернопільська обл.

який їхав на головний вокзал. На зупинці

біля церкви св. Ольги і Єлизавети сходив чоловік, який погано бачив, і я хотіла йому допомогти. Він зійшов, а я була за ним. Коли

Слава Ісусу Христу! Шановна редакціє! Хочу висловити щиру подяку Господу

я вже хотіла сходити, трамвай закривав

Богу, Божому Милосердю, Пречистій Діві

двері і рушив, я залишилася у дверях, по-

Марії і святому Йосифові, святому апос-

КУЛЬТУРА І ДОСВІд

ЛИСТОПАД2012

толові Юді-Тадею, блаженному Миколаю

Любов Дівчур

Чарнецькому, св. Анні що вони допомага ють мені і моїм дітям, внукам, правнукам.

Я захворіла, два місяці лежала. Тоді вибра ла собі за опікуна святого Юду-Тадея, до нього молилася і він мене підняв з постелі,

УСЕ ПРОХОДИТЬ, ВСВМИПАЄ

а так само мого правнучка Віталика. Якщо мені стає щось погано, страшно

відразу молюся до святого Юди-Тадея і мені

через пару хвилин стає добре. І також часто молюся до Христа Спасителя, до Матері Бо жої в чудотворних іконах, і вони мені допо

магають ходити до церкви на Служби Божі. Максим'юк Дарія, с. Саджавка, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл.

Складаю щиру подяку через журнал «Місіонар» Господу Богу, Матері Божій,

святому апостолові Юді-Тадею, святому

Шарбелю, святому отцю Піо, блаженному Миколаю Чарнецькому, святому Антонію Падевському, всім святим, до яких зверта юся щоденно у своїх молитвах.

Дякую за оздоровлення і їхню опіку наді

І дня пройдешнього немає,

Й не повернути щойну мить. Пливе життя, немов рікою,

А напрям течії один

І не встояти перед ним. Одні пливуть без перешкод, Шукаючи лиш гарних вод, Тому й зусиль не докладають, Бо перешкоди обминають. А інші труднощі долають,

мною і моєю родиною. Закликаю всіх до молитви. Віра і щира

І часу нам не зупинить,

Несе усіх він за собою

Слава Ісусу Христу!

молитва

Усе проходить, все минає,

то велика сила! Христина, смт. Підволочиськ, Тернолільська обл.

Бо дуже добре вони знають, Що до щасливої мети В випробуваннях і:М плисти. І так пливе рікою час,

Все віддаляючи від нас

Слава Ісусу Христу! Минув майже рік з цієї пори, коли я

пообіцяла подякувати Господу Богу за щасливі пологи і за здоров'я своєї донечки. Тому висловлюю щиросердечну подяку Пречистій Діві Марії, святому Юді-Тадею, святій Терезі і перепрошую, що так довго

не виконувала обіцяне. Вікторія, м.Львів

Хвилини радості й турбот, Хвилини щастя і негод. Але журитися не треба, Немає в тім зовсім потреби.

Повинні для добра ми жити

І добрий слід свій залишити.

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

ЛИСТОПАД2 0 1 2

Підrотувала Леся ШТИКАЛО

ВЕРТИКАЛЬНО: 1. «Віків-хвилин суворий плин - на дія в них клекоче. І чути ... з полонин: Уклін, Святіший

Отче!» (з вірша Петра Шкраб'юка «Уклін, Святіший Отче!»). 2. Провідник суден, добре обізнаний із навіга ційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу.

З. Блаженний, єпископ, професор, ректор Перем11шль ської Духовної семінарії - Григорій .... 4. Український театральний художник Львівського театру опери та балету (1930-1991 рр.). 7. Американський письменник, автор роману «Мартін Ідею>. 8. Сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та інших мета лів. 10. Держава в Азії на Індокитайському півострові.

13.

ГОРИЗОНТАЛЬНО: 5. Особа, яка читає лекції публічно, за програмою навчального закладу. 6. Шматочок гуми,

призначений для стирання написаного.

Філософ

просвітитель, українець з Пряшівщини, автор наукової праці «Логічні настанови до пізнання і розрізнення іс тинного та хибного», 1815 р. 11. Затоплене морем роз ширене гирло річки. 12. Водна рослина з великим лис тям і білими або жовтими квітами. 15. Окуляри в оправі з ручкою. 16. Латинська мова. 19. У музиці повільний темп, трохи швидший за ларго. 20. Дипломатичний представник Папи Римського; нунцій. 23. Богдан ... автор слів до пісні «Час рікою пливе». 25. Освітлюваль ний пристрій, в якому джерело світла захищене склом,

слюдою тощо. 29. Чоловіче ім'я. 31. Хімічний елемент, легкий сріблясто-білий метал. 32. Автор слів пісні «Ма мина черешня» - Микола .... 33. Український байкар, поет, автор слів до пісні «Стоїть гора високая>> - ... Глі бов. 34. Приміщення в будинку, заглиблене на фасаді будівлі, як правило, відкрите з одного боку.

Видатний український композитор, хоровий дири

гент, педагог, фольклорист і музичний діяч, автор об робок українських народних пісень «Дударик», «Мак», «Щедрик2>. 14. Блаженна сестра Згромадждення сестер святого Иосифа - ... Гарасимів, котра відзначилась ве ликою набожністю до Пресвятої Богородиці. 17. Поль ський письменник, народився і виріс у Львові, автор повісті «Високий Замок». 18. Понад рікою, ранньою весною ." засіває син, та віще слово, батькову роз~юву не забуває він: «Щедро зрости, ой, зрости щедро, жито, житечко нам, рідній родині, нашій Україні добру долю даруй!» (пісня «Батьківське жито»). 21. Усний виклад навчального предмету викладачем у вищому або серед ньому спеціальному навчальному закладі. 22. Персо наж повісті «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького. 24. Місто у Центральній Франції. 26. Місто у Польщі, де Папа Іван Павло П після докторської дисертації чи

тав лекції в Католицькому університеті. 27. А був то хлопець молодий, його б лишень кохати. Він впав, як той сухий ".,повік буде лежати (з пісні «Повіяв вітер степовий»). 28. Той, хто користується найбільшим ав торитетом у якомусь колективі. ЗО. Монахиня, котрій

з'явилася Мати Божа у Фатімі.

Відповіді на кросворд, вміщений у числі за 2012 року:

жовтень

ГОРИЗОНТАЛЬНО: З.Рембрандт. 7.Левіт. В.Лазар. 11.Слово. 12.Баrаж. 15.Любов. !б.Стадо. 19.Хвала. 21.Життя. 22.Єванrеліє. ВЕРТИКАЛЬНО: І.Месія. 2.Ідеал. 4.Рай. 5.Церква. б.Мадрас. 9.Близнюк. 10.Панеада. ІЗ.Жовква. 14.Втрата. 17.Слава. 18.Литія. 20.Боr.

український

християнський часопис

G10 HdP

нqв1 вид~ння видАвництвА «МІСІОНЕР»

8 жовтня 2012

року Видавництво «Місіонер »

провело презентацію книги Дмитра Степовика « Нова українська ікона ХХ

початку ХХІ століть.

Традиційна іконографія та нова стилістика»

СВЯТИЙ ЙОСАФАТ КУНЦЕВИЧ СВЯТИЙ ЙОСАФАТ

КУІ-Щf.RИЧ

"--

---~~L

Документи щодо беатифікації Йосафат Кунцевич, святий і священомученик, монах-василіянин, архиєпископ одна із найяскравіших постатей в історії Української Грека-Католицької Церкви, великий подвижник з'єдинення Церков, взірець аскетичної стійкості, харизматичний душпастир. Книга "Святий Иосафат Кунцевич" - по суті, перше видання про нього, причому не лише в Укр~Іні, а й у світі, хоча, як видно з документів щодо його беатифікації, святий Иосафат належав до ключових фігур в історії Вселенської Церкви тієї епохи. Будучи вірним своєму духовному постулату, він поєднав жертву свого життя з жертвою Христа.

ISBN 978-966-658-208-2, 324 с., 170 х 240 мм., тверда onp.

Марія ВАЛЬТОРТА

«БОГОЧОЛОВІК. ЖИТТЯ І СТРАСТІ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА» повне зібрання в 12-ти томах пропонована книга є своєрідним конспектом видінь глибоковіруючої християнки з !талії Марії Вальторти. Вона детально відображає життя Ісуса Христа, Иого Матері, апостолів, починаючи від Благовіщення Пречистій Діві Марії і аж до П'ятдесятниці. Сюжет розгортається в хронологічній послідовності знаменних подій історії спасіння та викладений у формі окремих глав-видінь.

З ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ зве1>татися за адресою:

вул. Б. Хмельницького, 40 м . Львів, 79019,

тел.: 0952602157, (032) 272-90-80 shop@missioner.com.ua http: www.missioner.com.ua

КАlІИПОВА ПІСПЯ :.. ПІСВППИК ДШІ СПРАВЖПІХ

ПАТРІОТІВ! У Василіянському видавництві

« Місіонер » вийшла збірка « Калинова пісня »

- 200

найпопулярніших

українських пісень з нотами

(420

с . ), які добре відомі й любі кожному небайдужому українцеві, ревному патріотові своєї Батьківщини, її

віковічної історії та культури. Це видання присвячене 70 - й річниці

створення УПА

1942).

( 14 жовтня

Співаник я к своєрідний

молитовник, де з ібрана у пісні молитва «за Україну, за її долю, за честь і славу за народ». Метою видання цього співаника є не дати згаснути укр аїнській пісні, яка поволі, на жаль, відходить в

забуття, а разом з нею дух, любов і патріотизм . Пам'ятаймо свою історію, не губімо своєї традиції, національної свідомості й культури .

Будьмо правдивими християнами і справжніми українцями!