Місіонар 12 1999 by mykolaslotvinskyy

Український католицький часопис

Рік заснування

1897

№

12 (Вб)

груgень

1999

КНИГИ ВИДАВНИЦТВА <(МІСІОНЕР~

ЦЕДОРОІУJВКАЗ У ВАШОМУ ХРИСТИЯНСЬКОМУ ЖИТТІ: Мельничук П. Владика Григорій Хомишип.

- 416

с.

До пантеону греко-католицьких ісповідників віри, що за

знали переслідувань з боку комуністичного режиму після Львівського псевдособору

1946

року, належить Станіславів

ський єпископ Г. Хомишин. Автор знайомить читачів не лише з його життєвим шляхом, а й детально зупиняється на бага тогранній діяльності владики

пасторальній, проповідниць

кій, видавничій тощо. Книгу суттєво доповнюють докумен

тальні матеріали про цього визначного церковного діяча половини

ст. В першу чергу книга зацікавить істориків

Церквц~ '

- 184 с.

((Отче наш1)1): роздуми над Господньою молитвою.

Господній молитві присвячено цілий ряд проповідей блаж. кардинала М. І. Любачівського, архиєп. Мирослава Маруси на, єп. Софрона Мудрого та ін. Поважні духовні особи пода

ли тлумачення цієї чудової молитви, яка є розмовою з Бо гом, нашим НебеСJjИМ Батьком. Видання спонукатиме ши рокі кола читачі:В--:Цо свідомої молитви і релігійного життя.

о. Головацький Р. Пояснення богослужень.

- 304

2-ге видання

с.

Під час Богослужень ми не тільки молимося до Господа,

але й складаємо Йому подяку і хвалимо Його за усі добро дійства. Але чи розуміємо ми значення богослужінь? Чи озна йомлені з їх історією та структурою? Відповісти на ці питан ня допоможе книга вищезгаданого автора. Вперше вона по

бачила світ у Римі, у 70-их роках, в.ле не втратила своєї актуальності. Отож, тут унаочнено особливості й відмінності українського обряду. Книга складається з

частин

Вечір

ня, Повечір'я, Північня, Утреня, які поєднані і доповнюють

одна одну. Адресована священикам, семінаристам, катехи там та й усім, хто цікавиться даною тематикою.

Часописи <сМісіовар•>, <сСвітло•>, вісник <сДзвівиця•> альманах, <сКиївська Церква•> містять публікації про су часне' життя Церкви і дають відповіді ва чимало релі гійних питань.

КУПУЙТЕ І ПОШИРДJЙТЕ ЦІ ВИДАННЯ!

*** Пропонуємо церковні календарі на

2000

настінниЦ. та ілюстрований

рік

;

rtlICIOIIЛP ПРЕСВJІтрr9 ~,С~(;ОВОІ'О ЄЕРЦЯ

СЛОВО

PERAKTOPA

•

Добігає кінця останній рік двадцятого століття. та·к багато

різних подій збулося у році, що минає; у. житті кожного з нас. Хотілося б перегорну.ти сторінку та на ній писати те, що

було б на cлat;Jy Божу. Допоможи нам у цьому, Г()споди! Під рубрикою "З життя Церкви" цього разу інформуємо пре

місії отців Василіян не лише на Заході, але й на Сході України. Кожне мо наше Згромадження нашої ЦеjJІС~и .має властиве .по кликання і завдання. Про це засвідчують статті про сестер Пресвятої Родини та монахинь Милосердя св. Вінкентія, які про понує.мо прочитати у цьому числі. Матеріал о. Мелетія Батога, ЧСВВ нагадає усім нам про той атеїстичний світогляд, який панував у колишньому СРСР. Наш край славиться численними чудотворними ікона.ми. М алознаною широкому колу вірних є ікона у церкві с. Буцнів, що на Тернопільщині. Про ії історію та чудо дійні властивості дізнаєтеся зі статті о. Ярослава Півторака. Продовжуємо знайомити вас з визначними священиками Ва силіянського Чину. о. Макарій Каровець, ЧСВВ, про якого піде мова у цьому числі, у перші десятиліття

ст. був відомий як капе

лан (душпастир серед наших вояків) та науковець. о. Ро.ман Каспришин у своєму матеріалі розповідає про терни сту дорогу Лева Стефановича, монаха Чину Найсвятішого Ізба

вителя, який у нелегких життєвих обставинах ff/i}tJ вірним Бо гові та не втратив віри.

Покровителем у грудні є св. Миколай. Його життєвий при клад (зречення .майна на користь бідних) повинен спонукати усіх нас до доброчинності і .милосердя. Допоможе збагнути зна чення такого ставлення до наиіих ближніх стаття Р. Дисака "Акція Святий Миколай" на Львівщині.

Усі діти з нетерпінням чекають

грудня, коли за їхньою

уявою вночі завітає цей Святий і принесе дарунки.

Молоді та дітям також корисною духовною поживою будуть два оповідання. Перше спонукатиме до розуміння потреб знедо лених людей, а друге допоможе збагнути значення приходу у світ Божого Сина. Під рубрикою зі "Святими упокой, Господи" вміщуємо інфор мацію про двох священиків ЧСВВ, що нещодавно упокоїлися у Бозі.

Отож, в першу чергу духовно підготуймося до зустрічі юві лейного 2000-ого року та Різдва Христового.

•

о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ

СТОРІІІІ{А АІІОСТОЛ:І.СТІІА iJtO.lltl'l'BJI МОЛИТВАЩОДЕШЮГО

ПОЖЕУІ'ВУВАННЯ J\ЛЯ ЧЛЕІПВ АПОСГО.ЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злу ці з тим наміром, з яким Ти ва земШ. віддавав славу Боrові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце

Пречистої Діви Марії всі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпівиях вивішвьоrо дня у виваrороду

за всі звеваrи, образи і кривди, завдані Тобі.

Жертвую їх особливо за Святішоrо Отця Папу Римськоrо, за святу Церк ву, за вавервеввя rріІІППП(іВ та у всіх

намірах Апостольства Молитви, при значених ва цей місяць і ва сьоrодвіш вій день.

Пресвяте Серце Ісуса і Марії, спомаrайте св. Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровитеmо і За ступнику приятелів Ісусовоrо Серця, моли Боrа за вас! Святий Архавrеле Михаїле, св. Ми

Ось Серце, що так

колаю, св. Володимире, св. Йосафате,

дуже полюбило людей ...

3аступвики Ущ)аї:в:и, моліть Бога за вас!

НА!\\ІІ• AПttt~,1~tt!\l•4l~,1~11A

i\\tt!\N,l~llN НА І"ІІІ•У"\І~НІ•: (Поблагословлене

. 3аrа.пь:ций:

Святійшим

Отцем)

ЩОБ СЛОВА "ХРИСТОС НАРОДИВСЯ НАМ. ВІН

ХРІіСТОС господь

... " БУЛИ

СПІВЗВУЧНІ

НАШОЮ ВІРОЮ.

Коли Христос народився у Вифлеємі, деякі люди не сприйня

ли Його, як Месію і не раділи Його приходові. Однак убогі пас тирі і три царі зі Сходу вклщшлись Йому, як Богу, щиро раділи і твердо вірили, що Він є Месія 0 прихід якого провіщали старозавітні пророки.

322

" .....,"*:'

··· -;···

FР~ДЕІІЬ -j~9

Молімося за те, щоб у часі цього великого ювілею всі христи

яни були подібними до вифлеємських пастирів і царів зі Сходу,

раділи приходовt Месії і вірили в Його Божество. Місійний: ЩОБ ЄПАРХІАЛЬНІ -СВЯЩЕНИКИ БУЛИ ЗАВ

ЖДИ ВІДКРИТІ ДО Дtµ>У ВІРИ І МІСІЙНОГО СЛУЖІННЯ.

Більшість вважає, що лише монахи і монахині повинні спов няти місійне служіння в Церкві. Тим часом свята Церква постіj: но нагадує усім єпархіальним священикам про їхнє важливе за

вдання ширити Євангеліє серед усіх людей доброї волі. Молімся, щоб вони це завдання успішно та жертвенн·о виконували.

Місцевий: ЩОБ ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ, ЗОКРЕМА ХРИС ТИЯНИ, ШЛЯХОМ НАВЕРНЕННЯ І ЗРОСТУ У ВІРІ ГІДНО ВІД

СВЯТКУВАЛИ ЮВІЛЕЙ 2000-ліття НАРОДЖЕННЯ ІСУСА ХРИ СТА. Основна вимога християнського вчення це навернення від гріха і тверда віра в Бога. Для нехристиян видима ознака навер нення - це святе хрещення. Однак навернення - це процес, який триває ціле життя, тому що людина є постійно грішною. Отож, молімся, щоб усі громадяни, зокрема християни Украї ни, щиро каялись у своїх гріхах і за допомогою частої святої Сповіді чимраз більше наверталися на дорогу спасіння.

Покровитель на грудень

св. Миколай,

19 (6)

~с~ ~довг~· вятии

елике вшанування, яким втzшається цеи

сто-

ліття серед християн обох обрядів, є свідченням його надзвичай ної святості і небесної слави.

Про його життя у

ст. дізнавалися з різних оповідань, пере

дань і легенд. Відомо, що св. Миколай народився у м. Патарі. Побожні батьки виховували юнака у християнському дусі, а стрий, що був єпископом, подбав про його освіту. Ще з юних -~іт Миколай відзначався щедрістю та бажанням матеріально допо магати іншим. Він обрав духовне служіння у своем:; житті і був єпископом у місті Мирі (Мала Азія), у лікійській провінції. Як душпастир, ревно дбав за спасіння душ своїх вірних і у чудес ний спосіб допомагав їм. Приміром, він явився у сні імператорові Констянтинові та наказав йому відпустити на волю трьох старшин, які несправедливо були засуджені на смерть. Згідно з усіма переданнями св. Миколай помер у м. Мирі, де над його гробом поставили церкву. На його честь відзначали окре ме свято. Коли місто захопили мусульмани, італійцям вдалося 1087 року перевезrпи мощі св. Миколая з Мири дом. Бар, де вони знаходяться і донині. Наш народ теж здавна вшановує цього Святого. Багато є хра-

•

323

CТOPJJll{,\ АПОСІ'ОЛЬСТВА rtl0ЛJ11'1Cll

мів, посвячених йому. Кожний четвер наші богослуження його

особливо вшановують. На численних іконостасах •наших церков видніється його образ ... Бог прославив св. Миколая великими чудами, як за життя, так і після смерті. Він увійшов в історію Церкви як Великий

Чудотворець. В Україні відомими є чудотворні ікони, серед них

сб. Миколая Мокрого (Морського), опікуна вояків-моряків.

НА.\UІ•Н AПttt~r1~tt!\l•t~r1~11A

:ltt••••

!\\tt!~r1~11н НА •~1•11~н1. •

1•••1су:

3аrа.пьиий: ЩОБ ХРИСТИЯНИ КОЖНОГО НАРОДУ І КУЛЬ ТУРИ ЖИЛИ У ЧИМРАЗ У БІЛЬШОМУ СОПРИЧАСТІ І ВЗАЄ МОПОШАНІ:'

Місійний: ЩОБ ЮВІЛЕЙНИЙ 2000 РІК, НАДХНЕНИЙ ТА ЇНСТВОМ РІЗД]И ХРИСТОВОГО, СТАВ ДЖЕРЕЛОМ СПРАВЖ НЬОГО І ТРИВАЛОГО МИРУ ДЛЯ ВСІХ ЛЮДЕЙ. Місцевий: ЩОБ ВСІ ГРОМАДЯНИ, ПЕРЕДУСІМ ХРИСТИЯ

НИ УКРАЇНИ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА УСІ ТРУДНОЩІ ТА НЕГА РАЗДИ, ТВЕРДО ПОВІРИЛИ, ЩО

Покровителі на січень

НАМИ БОГ".

бл. мученики з Пратулина,

23 (10)

НАМ ПИШУТЬ Слава Ісусу Христу!

Складаємо щиру подяку Господеві і Матері Божій Неустанної

Помочі за вислухані молитви. Дев'ятниці і Служби Божі допомо гли оздоровитися синові Богдану, який після страшних опіків

ВИ)VИВ і за місяць почав поправлятися.

Ми вдячні о. Йосифу Будаю, ЧСВВ і всім священикам Василі явського Чину за щирі молитви в намірі за оздоровлення сина.

повагою Марія-Тереза,

член Апостоль~тва мол_итви

і ІІІ-го ЧСВВ м. Львова

32.:.і

ГРУДЕІІІ•

..... 99

•\\14І~ЦІ~ІІІ НА•\\ІІ•Н AП41tt~'1~41t•\l•41~'1~11A ·

НА

. 2tttttt

•\\41t •\Н'1~ІІН

1ti1~:

Січень: ЩОБ ВСІ ГРОМАДЯНИ, ПЕРЕДУСІМ ХРИСТИЯНИ

УКРАЇНИ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВСІ ТРУДНОЩІ ТА НЕГАРАЗ ДИ, ТВЕРДО ПОВІРИЛИ, ЩО "З НАМИ БОГ". Лютий: ЩОБ СВІТЛО ВІРИ В ТРИЄДИНОГО БОГА РОЗВІЯ ЛО ТЕМРЯВУ БЕЗБОЖНИЦТВА І ЗАЛИШКИ ПОГАНСЬКИХ

ВІРУВАНЬ НАШОГО НАРОДУ.

Березень: ЩОБ КОЖНИЙ ХРИСТИЯНИН УКРАЇНИ, НЕСУ ЧИ ОХОЧЕ І ВИТРИВАЛО СВІЙ ХРЕСТ, ЗРОСТАВ У НАДІЇ В КІНЦЕВУ ПЕРЕМОГУ НАД ЗЛОМ І СМЕРТЮ. Квітень: ЩОБ ХРИСТОВА ПЕРЕМОГА НАД СМЕРТЮ НА

ПОВНИЛА ВСІХ НАС, ХРИСТИЯН УКРАЇНИ, РАДІСТЮ І МИ РОМ.

Травень: ЩОБ ВСІ МИ, ХРИСТИЯНИ УКРАЇНИ, СТАЛИ ПО СЛІДОВНИКАМИ ЧЕСНОТ НАШОЇ НЕБЕСНОЇ М~ЕРІ - ПРЕ СВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. Червень: ЩОБ ДУХ СВЯТИЙ СВОЇМИ ЩЕДРИМИ ДАРАМИ, А ПЕРЕДОВСІМ МУДРІСТЮ, ОБДАРУВАВ ВСІХ ГРОМАДЯН

НАШОЇ БАТЬКІВЩИНИ.

Липень: ЩОБ ВСІ ХРИСТИЯНИ УКРАЇНИ ОБ'ЄДНАЛИСЬ У ВІРІ І ЛЮБОВІ, ОПИРАЮЧИСЬ НА СКЕЛЮ АПОСТОЛА ПЕТ-

РА.

•

Серпень: ЩОБ ВСІ МИ, ХРИСТИЯНИ-ПАЛОМНИКИ НА ЦІЙ ЗЕМЛІ, ПРЯМУВАЛИ ДО "СЯЙВА ТАБОРУ", ТОБТО ДО НЕБА. Вересень: ЩОБ УЧНІ ВСІЄЇ УКРАЇНИ ЗДОБУВАЛИ, ОКРІМ НАУКИ, ЩЕ І ЗНАННЯ СВЯТОЇ ВІРИ. Жовтень: ЩОБ ШЛЯХОМ МОЛИТВИ НА ВЕРВИЦІ ХРИС

ТИЯНИ УКРАЇНИ ЗБАГНУЛИ СПАСЕННЕ ТАЇНСТВО ВІДКУП ЛЕННЯ. Листопад: ЩОБ МУЧЕНИЧА КРОВ, ПРОЛИТА ЗА ВІРУ.,

СКРІПЛЮВАЛА У МУЖНОСТІ ВСІХ ХРИСТИЯН УКРАЇНИ.

Грудень: ЩОБ ХРИСТИЯНИ УКРАЇНИ ВВІЙШЛИ У ТРЕТЄ ТИСЯЧОЛІТТЯ ВЗАЄМНО ПРИМИРЕНИМИ.

РОЗ,11,У!tІІІ НА)): ~ВАJН'ЕJІІЄІО

"Слово життя"· ••Нічого бо немає неможл.ивого в Бога'' (Лкl,37)

Запитання Пречистої Діви Марії на благовість Ангела: "Як же 1, 34), мало таку відповідь: "Нічого бо

воно станеться?" (пор. Лк

немає неможливого в Бога". І як доказ цього їй був наведений

приклад Єлисавети, яка на схилі своїх літ зачала сина. Марія повірила і стала Божою Матір'ю. Бог є всемогутній. Про це часто читаємо у Святому Письмі. "Всемогутній" вживається тоді, коли хочемо висловитись про Божу силу: коли Він благословляє, коли судить, коли своїм Провидін

ням ~прокладає шляхи подій для здійснення Його задумів. є· лише єдине обмеження Божої всемогутності: свобода люди

ни, яка може противитися Його волі. Вона робить людину безси лою, в той час коли та покликана бути співучасником Божої сили. "Ніч,оzо 6о немає неможл.ивоzо в Бога"

Є ця цитата дуже принагідною напередодні завершення в Ка толицькій Церкві року Оrця перед ювілеєм 2000 року. Ця цитата змушує нас по!Црити у безмежну любов Бога Отця. Бо якщо Бог є і його сутність є Любов, то цілковита довіра до Нього є нічим іншим, як логічним наслідком цього.

Всі ласки є у Його владі: матеріальні і духовні, можливі і неможливі. І Він їх дає тому, хто у Нього просить, а також тим, хто не просить. Бо каже Євангеліє, що Він, Отець "велить своєму

сон.цю сходити н.а злих і н.а добрих" (пор. Мт

5, 45).

Господь всіх

нас просить чинити так, як Він чинить, з тією самою всеохоплю ючою любов'ю, підкріпленою вірою у те, що "нічого бо немає неможливого в Бога".

Як впровадити, отже, це Слово у н.аше щоден.н.е життя? Ми всі час від часу мусимо вирішувати важкі, болючі пробле ми, як в особистому житті, так і в стосунках з іншими. І відчува ємо деколи всю велику нашу

неміч, тому що помічаємо в собі

певні прив'язання до речей і осіб. Вони роблять рабами цих зв'яз ків, від яких ми хотіяи б визволитись. Опиняємось часто Перед стіною байдужості та самолюбства і опускаються наші руки пе реі подіями, які перевищують наші сили, спроможності.

У ці хвилини ЩІ думка зі Святого Письма може прийти нам на допомогу. Ісус дозволяє нам відчувати .нашу неспроможність,

lfe

щоби знеохотити, але п:~;оби допомогти краще зрозуміти, що

"нічого бо немає неможливого- в Бога". Це для того, щоб приготу

вати нас виявляти надзвичайну силу Його ласки." Вона ви.являє ться власне тоді, коли бачимо, що власними силами не можемо нічому зарадити.

РОа~ІІІ ІІАД ЄВАІІJ'Е""JІСІО "Нічоzо бо на.має немо:нсл,ивого в Бога" Повторюючи це в найтяжчі хвилини, відчуємо, як вас напов

нює енергія, що походить від Слова Божого, роблячи вас певним чином співпричасиикам11 всемогутності самого Бога. Однак при

умові, що будемо виковувати Його волю, намагаючись випромі нювати навколо себе цю любов, яка знайшла місце у иашом;т

серці. Тоді це буде співзвучним з Всемогутньою Божою-любов'ю, якою Вів любить свої створіння, якому все можливо у справі

здійснения своїх планів щодо окремих осіб і щодо всього людст ва.

Але є ще один особливий момент, щоб могти втілити цю думку і відчути його на собі: на молитві.

Ісус сказав, що коли будь-що попросимо Отця в Його ім'я, Він нам дасть. Спробуймо, отже, попросити Його про те, що нам дуже лежить на серці. Але з твердою вірою, що у Нього немає нічого

неможливого: починаючи від вирішення безнадійних ситуацій до миру в усьому світі, від лікування важких хвороб до налаго дження родинних і соціальних непорозумінь. Якщо ми ще й до того разом у повній взаємній згоді молимо про ту саму річ, тоді сам Ісус є :між вами і разом: з вами просить

Отця. Тоді згідно з Його обітницею иеодмінво отримаємо те, про що просимо. При такій вірі у Божу всемогутність і любов також і

ми певного дня попросимо для когось, щоби, ПР!Р«іром, ракова

пухлина цієї людини "зникла", так наче б це був61ікийсь привид чи помилка. І так станеться.

Це безмежне довір'я, що дає відчуття перебування в- обіймах. Отця, якому все можливо, повинно супроводжувати нас ціле жит

тя. Це не означає, що завжди отримаємо те, про що просимо. Бо

Його всемогутність є всемогутністю Отця, яку він застосовує лише для добра своїх дітей, незалежно, чи вони розуміють це чи· ві.

Важливо є жити впевненістю, що у Бога немає нічого немоЖЛи вого і це дозволить відчути душевний мир, раніше нам невідо мий. К'яра ЛЮВІХ

НАМ ПИШУТЬ Слава Ісусу Христу! Я, член Апостол.ьства молитви церкви св. Андрія, Анна Засадна скла даю сердечну подяку отцеві Антонію Масюку, ЧСВВ за його щирі молитви

перед перед чудотворною іконою Страждальної Матері Божої, що знаходи ться у Жовківському храмі Пресвятого Серця Христового. Після такої стра шної недуги я оздоровилася. У

1998 році я

перенесАа дві складні операцїі.

Також дякую медпlрсонал.у Львівського обАаСноzо онкол.огічного диспансеру за

вдало проведені операції.

327

"ОДНЕ СЕРЦЕ І ОДНА ДУША" .Читаємо в Діяннях апосто

рки Єлисавета й Любомира ка

лі"в такі слова про перших хри

техизували дітей і молодь, а по

сти.ян:

"Громада вірних мала

тім ще на запрошення Всеч. о.

одне серце й одну душу ... " (Ді

мітрата Івана Бойка їздили до

Подібне відбувається і

сусіднього села Красна. Мав і

сьогодні. Зокрема, в селі Доб

о. місіонер три проповіді в цій

ротові ва Надвірияищииі, де па

церкві. Також відбулася його

4, 32).

рохом є молодий і ревний свя

зустріч з педагогами місцевої

щеник Всеч. о. Андрій Григо

школи і сестри-монахині мали

раш, :Відбувалася свята місія 9-17 жовтня цього року. Її про

нагоду голосити у ній науки. За це ми щиро вдячні керівництву

вадив автор цих рядків.

школи.

Місій вико

Свято Покрови випало у бу

нувати сестри Йосафатки Єли

дний день. Обидві процесії біля

савета й Любомира.

могили борців за волю України

не

завдання

допомагали

неділю

ц~.я

Служби

відслужили панахиду.

Після

Божої до нашого храму з сусід

цього зібралися у школі, де був

ньої православної церкви під

поставлений гарний концерт,

проводом о. Михайла, настоя

приурочений роковинам Укра

теля, прийшла процесі.я. Обидві

їнської Повстанської Армії.

процесії привіталися перед хра

Наприкінці місії, у неділю по

мом свв. Володимира й Ольги,

полудні, був окремий концерт

де мав змістовне слово о. Ми

за участю дітей з сусіднього

хайло. Отак за Божою ласкою

села Красна під проводом кате

та миром Господнім почалися

хитки п. Марії Стільбицької.

місійні подвиги. Головна тема

Під час місії священики обид

місії така: "Робімо добро, бо воно

вох конфесій сповідали, бо гар

ніколи не пропаде й ніколи не

но між собою живуть та й один

будемо шкодувати, що чинили

одному

його іншим". Програма мала два етапи.

ЗраJ'ку -

Служба Божа й мі

радо

помагають.

Ми дуже вдячні отцям і вір ним обох церков у селі Добро тові та й у селі Красна за за

сійна наука, ввечері також св.

пр ош енu.я

Літургія, після .якої наука для

участь і сrЇівпрацю. Нехай Гос

на

місії

та

їхню

усіх вірних. Приходили вірні: З·

подь винагородить їх, а Пресвя

обидвох церков та й уважно слу

та Богородиця огорне своїм омо

хали проповіді. Сестри-місіоне-

фором! о. Василь ЗІНЬКО, ЧСВВ

ЖІІТТJІ ЦЕР:СВІІ . . . .

ОТЦІ ВАСИЛІЯНИ ДІЮТЬ НА СХОДІ .УКРАЇНИ З

по

жовтня головний редактор часопису

о. Йосафат Воротняк, ЧСВВ разом

"Місіонар"

3 о. Никифором Донченком,

ЧСВВ перебували на Харківщині і Донеччині. о.Йосафат розповів

про цю місійну подорож кореспондентові "Місі01:~аря".

Якою була ц.іль ц.іЄі чергової поїздки? " Дл.Я мене вона була черговою, а о. Никифор вперше після

ієрейських свячень побував на рідних тере:вах. Він походить з м.

Нікополя Дніпропетровської обл. і є ЄДИНИМ отцем Василіянином звідти.

Як проходив ваш побут? Спершу я читав лекції з літургіки, гомілетики і аскетики у

Колегії Патріарха Мстислава, що належить Українській Автоке фальній Православній Церкві. Дехто з моїх студентів є вже свя

щеником, дехто готується до священства. Інші є катехитами. Ре ктором і в той же час викладачем Колегії є Архиєпископ Харків ський і Полтавський УАПЦ Ігор Ісіченко. Ця співпраця УАПЦ і УГКЦ вже триває роками і є гарним прикладом зближення Цер

ков. о. Никифор знайомився з релігійно-культурними пам'ятка ми та визначними місцями Харкова й був дуже здивований, що у нових мікрорайонах не зауважив храмів. Ми проживали у неве

ликому василіянському монастирі смт. Покотилівка, поблизу Харкова. Там вже понад 5 років ревно служить о. Ов:уфрій Репе

цький, ЧСВВ, а нині йому допомагає брат АзаріnІриходченко, чсвв.

Як розвивається духовн,е життя у тому "оазцсі" н,ашої

Церкви н,а Харківщипі? З якими проблемами зіштовхуються там отці Василіян,и?

Вірні і загалом місцеві жителі прихильно ставляться до

монахів і щоденно задовольняють свої духовні потреби завд~ки

о. Онуфрію. Місцева влада ставиться негативно ДО наших мона

хів під тиском УПЦ Московського патріархату. Вона не хоче за реєструвати монастир і не дає дозволу на будівництво храму.

- Чи відвідали ви іпші греко-католиц.ькі громади н,а Сході Україпи? -

Так,

23-24

жовтня ми побували на Донеччині, зокрема, у

трьох селах, де більшість становлять греко-католики: Званівка,

Роздолівка й Верхньо-1'ам'янське. Особливістю релігійного життя у цих селах є те, що люди чис ленно приступають до св. Тайн Сповіді і Причастя. У вищезгада

них селах два священики сповідали до кінця Служби ·Божої. - Які перспективи діяльн,ості отців Василіян, н,а Сході Україпи?

• ;f,PYJl,EUЬ

- 99

:::::-

' :::;~щ~Щt~Щ~k ,р·

329

а ЖІІ'FІ'Я ЦЕРRПІІ

- Отці Василіяни планують, крім згаданого монастиря і хра му у смт. Покоти.n:івка, збудувати монастир у Зва:dівці. Звичайно, з Божою допомогою і за сприянням влади. Також на Донеччині

можливе заснування монастиря сестер Василіянок. Розмову вів

Izop

СКЛЕНАР

Напередодні Христового Різдва публікуємо ноти і слова КОJІЯДИ "До яскині", автором яких є магістр Крехівського

вовіціяту отців Василіян о. Василь Мевдрувь, ЧСВВ. За основу взята мелодія коляди "Дар ниві пребагатий".

ДО ЯСКИНІ

·--·.

• rf7Lк

КQ. -

r-r-=ca

\ki"'=t..-.tи' kLЦ1.)

Новину приніс я вині

А іздалеку, зі сходу,

У земне життя: 2. Поспішайте до яскині,

Вже й царі ідуть.

f>оже там Дитя.

Кличе зірка з небозводу У незвану путь.

Поклонилися Христові

в вашім краї -

Пастушки отар,

Доля непроста ... 2. Любі діти 'України,

І ягнятко із любові Віддали, як дар.

переміни -

Йдімо до ХриётаІ

.·.·='t,

ПОСВЯЧЕНО ХРАМ ХРИСТА ЦАРЯ У С. КУПИЧВОЛЯ Це дочірня церква парафії

св.

Михаїла у с.

Боянець на

За три дні перед 31-им жо• тня

днем посвячення відбу

Львівщині, де вже десятий рік

лася духовна віднова для вір

ревно і дбайливо душпастирює

них. Науки голосив о. Василь

Всеч. о. Володимир Валевський.

Зінько, а помагали сестри св.

Ці села обслуговували ще за

Йосафата Тадея і Матея.

підпілля ревні священики Ва

На посвячення прибули ви

силіянського Чину Єронім Тим

щезгадані жертводавці, а також

чук, Юрій та Ігнатій Янтухи,

отці Домінікани з Польщі, ди

о. Павло Дмуховський, Редем

ректор львівської фірми «Вес

пторист. Громада чисельно роз

на• п. Марія Забігайло та інші.

рослася, у селі підростає багато

Взяли участь у торжестві і вірні

дітей і молоді.

сіл Чижиків, Винники, Лиси

Раз на тиждень, у суботу,

ничі, Убині й Якимів, Спасів

проводиться катехизація за уча

(Сокальський р-н),

стю

МОЛОДИХ лю

Великі Мости ~овківський

дей. Вівтарна дружина склада

р-н), з парафії св. Ольги та Єли

ється з

савети (Львів) та інші.

дітей та

хлопців, Апостольс

тво молитви з

членів. Досі у

Боянець і

Обряд посвячення церкви у

с. Купичволя правилися бого

с. Купичволя відбувся

служіння в старому костелі.

лудні. Його здійснив єпископ

Тому село потребувало повно

помічник Львівської Архиє

цінного храму. Його будівниц тво розпочалося у

1991

попо

пархії Кир Юліан Гбур в асИ'сті

році під

численних священиків УГКЦ, а

керівництвом п. Миколи Воля

також трьох отців латинського

ника, а потім п. Михайла Ви

обряду. Потім була відслужена

соцького. Архітектором церкви

Архиєрейська св. Літургія. Вар

є Микола Рабянчук зі Львова.

то підкреслити високий релігій

Серед найбільших

жертводав

ний рівень

жителів цього села

ців були отці Ярослав Рій та

та ревність Всеч. о. Володими

Ігор Хмурик з Англії, о. Зенон

ра Валевського.

Хоркавий з Австр8:лії, п. Василь Проць з Бельгії, п. Михайло

Сенюк зі США.

•

Бажає.мо їм щедрих Божих ласн: на .майбутнє!

о. Василь ЗІНЬКО, ЧСВВ

3 ІСТОРІЇ БУЦНІВСЬКОЇ ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ Всі подоляни знають мальо

вниче село Буциів, що розташо ване неподалік Тернополя. 3 нагоди святкувань

грудня

цього року 255-літиього ювілею церкви у с. Буциів публікуємо цей допис про одву з численних чудотворних ікон вашого краю.

У Буцневі був монастир от ців Василіян. Вони мали й свою церкву. Буцнівський "губерна

тор" Матвій Цивинський у 1 729 році подарував отцям Василія нам гарну ікону Пречистої Діви

Марії, мальовану на полотні (на зразок Белзької ікони Богома тері, що її поляки вивезли до

Ченстохова).

В короткому часі Буцнівська ікона Пречистої Діви Марії про славилася чудами. Перше чудо Ч енстоховська

( Белзька)

чудотворна ікона Матері Божої

було те, що на обличчі Божої Ма тері з'явилися сльози. Так ствер джувало багато людей були при

сутні у той час у церкві. І віруючі почали шукати допомоги через молитву до Богородиці. Навіть з далеких околиць приходили до

буцнівської церкви. Слава про великі чуда поширилася по всій Україні. Дійшла також до Львова, до тодішнього митрополита Атанасія Шептиць кого. Він направив у березні 1733 року комісію до Буцнева під проводом о. Інокентія Липницького, ЧСВВ, який під присяr:окі переслухав дев'ять свідків, що власними очима бачили чуда. Зго

дом митрошщит скерував другу комісію під проводом о. Олексія

Лицницького, зборівського декана і о. Сильвестра Мальського, ЧСВВ. Вони прибули до Буцнева 1 липня 1736 року і вислухали під присягою двадцять нових свідків. Після сумлінно проведених досліджень та незаперечних сві доцтв про надприродні дії, що іх зазнавали на собі ті, хто просив

допомоги перед Буцнівською іконою,

січня

173'1

року митро

полит Атанасій Шептицький особливою грамотою проголосив

. • . rtІІСЇОЇІАР ПРЕСВ1ІТОІ'О ІСУСОВОІ'О -CEJ•JJ.Л ікону Пречистої Діви Марії у Буцневі чудотворною. Між числен

ними чудами, Що записані в літописі буцнівської церкви і влас норучно підписані тими, що їх зазнал~, виділяється перемога над турками під Хотином. Вона оспівана у пісні до буцнівської ікони

Пречистої Діви Марії. Ось один з її фрагментів:

"За помощію Пресвятия

І кони Буцневскія, Ще не дала христіянам.

Впасти в руки бусурменам· у неволю ... " Численні прочани з далеких сторін прибували до буцнівської церкви. Наче ріками плили-йшли вони до ікони Небесної Нень ки.

Невелика монастирська церква не була в змозі помістити їх. Тоді буцнівський староста Андрій Шумлянський вимурував у 1744 році гарну церкву з тесаного каміння, що була посвячена під Покров Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. При великому здвизі народу і численному зборі світського і монашого духовенства перенесено ікону Пречистої Діви Марії до нової церкви і поставлено її на головному престолі, де вона є і до сьогодні. Отці Василіяни записували в літописі буцнівського монастиря чудесні оздоровлення тих віруючих, які молилися перед Буцнів

ською чудотворною іконою Божої Матері (від 17~року до

1751

року).

Ось кілька прикладів. Євдокія Гучинська втратила опромож

ність ходити і рухати руками. Її чоловік Іван привіз ,111;0 церкви в 5уцневі. Опершись на палиці, вона у молитві віддала себе під покров Богоматері. Після закінчення Служби Божої, що відправ

лялася в намірі за здоров'я, жінка самостійно, без ніякої допо-

моги, вийшла здоровою з церкви.

Василь Розембавський з Волині мав зсохлі ноги. Коли приве зли його до Буцнева, просив, щоби занесли його до церкви. Після ревної молитви перед чудотворною іконою він повністю виздоро вів. Матвій Марковський прийшов на милицях до церкви у Буц неві. В часі Служби Божої лежав хрестом. перед чудотворною іко

ною Матері Божої і гаряче молився. В часі благословення Найс вятішими Тайнами він несподівано встав, як зовсім здоровий чо ловік. Це бачили численні прочани. Вони під присягою підтвер дили правдивість цього чуда.

Петро Стопневич приїхав до Буцнева в

1 738

році разом зі своє:Ю

сліпою жінкою. 'клякнули обидвоє перед чудотворною іконою

Божої Матері і щиро благали про оздоровлення. Несподівано ця жінка встала і l"олосно, на всю церкву, скрикнула: "Я бачу, я прозріла!"

мІuіоІІА.Р ПPECBJITOro ICYCOBOro СЕРІ~11

•

Таких чудес записано більше шестидесяти. За свідченням силя Мокрія, ще приблизно

Ва-

років тому, коли малювали церк

ву, то з горища зняли багато милиць. Коли отці Василіяни поки нули Буцнів, монастирська церква (разом з чудотворною іконою

..Богоматері)

стала парафіяльною.

Минули неспокійні воєнні часи. Комуністична влада передала буцнівську церкву у лоно Російської православної церкви ...

Буцнівчани сьогодні намагаються відновити давню славу чу дотворної ікони. Після кожної Служби Божої вони відмовляють молитви до Пресвятої Богородиці, просять 11 заступництва, а та кож проказують три "Богородице Діво ... " за відновлення слави чудотворної ікони.

"Благослови нас, Буцнівська чудотворна Божа Мати, Щоб жити безгрішно і добре вмирати,

Матінко Божа Буцнівська, поклін наш прийми. Під могутній покров усіх нас візьми",

співають вони.

о. Ярослав ПІВТОРАК. парох с. Буцн.ева н.а Терн.опільщин.і

НАМ ПИШУТЬ Слава Ісусу Христу! Складаю щиру подяку на сторінках Вашого часопису святому апостолу Юді-Тадею за його заступництво перед Богом. Мої молитви були вислухані і я захистила диплом в техні кумі.

Закликайте всіх, хто знаходиться в складному становищі мо литися до апостола Юди-Тадея. Р. ЛИХОВЕЦЬКА. Львівська обл .• с. Борусів Слава Ісусу Христу! Щира подяка за одержану допомогу :милосердному Господеві, Пресвятому Серцю Ісусовому.

"Також дякую за заступництво Матері Божій, апостолу Юді Тадею і всім святим. Вийти з того становища, в якому я була, :могла лише з Божою допомогою. Я вдова, маю двох дітей, зали

шилася без роботи. Мала великий борг і позичила гроші під про центи. Я їх повернула. Зараз .перебуваю у Римі і маю :можливість подякувати за все Богові у соборі св. ап. Петра. Отож, закликаю

всіх зневірених :молитися і вірити, що Господь в:Ислухає нас. Богдан.на

З 1'10ПАІІІОІ'О .3{ПТТ.П

3 ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОГО ЖИТТЯ ЗГРОМАДЖЕННЯ СЕСТЕР ПРЕСВЯТОЇ РОДИНИ Згромадження СестЕ!р Пресвятої Родини завдячує своє наро дження в першу чергу Божому Провидінню, . lІ!итрополичому ор

динаріатові, засновникові Всеч. о. Олександру Дикому і співз~ иовникам о. Теофілу Горникевичу та Тек.ці Юзефів.

У стіп чудотворної ікони Гошівської Матері Божої на Ясв:ій Горі в

1911

році розпочалося життя в:ової спільноти, яку бзІаrо

словив Митрополит А. Шептицький. У Гошеві сестри прова.ци.JІИ посильну для них працю: займалися окрасою церков, обс.11уrову вали хворих, працювали у полі. В 1913 р. митрополичий ор.цииа ріат затвердив назву Згромадження сестер Пресвятої Родини.

1918

р. у м. Долина в:а Стаиіславівщині (нині

Іваво

Франківська обл.) був заснований сирітський дім під цілковитою

опікою сестер. З цього часу і аж до Другої світової

війни розпо

чалася їхня плідна праця в різJІИХ місцях Галичини, де сестри провадили захоронки і сиротинці .цжа: дітей. В часи воєнного ли холіття довелося більше працювати в .іІd.карнях~ опікуватися хво

рими, особливо під час епідемії тифу. З другим приходом радянської влади розпочалось пересліду

вання УГКЦ, в тому числі і цих сестер. Доми їхні знищено або

переобладнано у різні державні установи. Багато-тер було аре штовано, а четверо з них вивезено у Сибір. Не дивлячись на те, що сестри на деякий час лишились без проводу, були •розпоро

шені•, та завдяки Божій допомозі зуміли зорганізува'І'ись. У різ ний спосіб продовжували виконувати свою місійну працю у ліка рнях, дитячих садочках, допомагали священикам у їхній праці. Одночасно виковували свої духовні вправи. Ховаючись від влади

і сторонніх людей, сестри також готували дітей до першої-~Св. Сповіді і урочистого Св. Причастя, молодь життя,

до подружнього

збирали вірних на спільні молитви і Богослуження.

Важкі часи переСJІідування сестри мужньо пережили і взяли активну участь у перших спробах виходу Церкви з підпілля. Ра

зом із священиками вони їздили на богослужіння з нагоди

1000-

літт.я хрещення України. Московський Арбат •пам'ятає• їхнє голодування

...

Та нині почалася інша праця. 3 п:і,цпілля Згромадження: вий-. шло сильне вірою і молитвою· і почало приймати нових, молодих. · членів. На сьогоднішній день маємо 99 сестер, з них 61 з віч ними обітами, 28 з тимчасовими і 10 новичок. Маємо 7 домів

осідків у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській

єпархіях УГКЦ .

•

[f'P)'fl,Ellb - 99

335

а l'tlOllAШOro ЖІІТТЯ

• Усвідомлюючи потребу ду ховного відродження українсь кого народу, наше Згромаджен

ня найбільше праці вкладає у катехизацію дітей,

молоді у

школах, при парохіях. Сестри провадять місії в різних селах і містах Галичини, працюють у Кам'янці-Подільському, що на Сході України, в Естонії. Сест ри нашого Згромадження нада ють допомогу священикам і ві рним при церквах, трудяться у

медичних

установах,

навчаються

також

духовних

закла

дах.

У своєму житті сестри нама гаються наслідувати своїх по

кровителів любити

Пресвяту Родину:

як Ісус, жити як Ма

рія, працювати як Йосиф, щоб приносити людям щастя і Бо На світлині: під час облечин кількох сестер ЗгромадженІ-tЯ Пресвятої Родини, які здійснив

о . Теодор Пилявський, ЧСВВ

гові славу.

О пресвята Родипо, паш пре святий взоре, вчини, щоб ми на

слідували чес поти Ісуса, Марії

і св. Йосифа!

З ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

СВЯТІ МІСІЇ В ОПІЛЬСЬКУ Величні святі місії нещодавно відбулись вс. Опільсько, що ва Сокальщиві, в яких взяло участь також !)агато вірних із навколишніх сіл. Таких місій 'ТУТ не пам'ятають, навіть, старожи;;rіІ:. Отож, потреба у їх проведенні була велика. Місії

проводив о. Йосафат Воротвяк, ЧСВВ, допомагали йому місцевий парох о. Тарас В~грив та брат Вівкевтій Смуляк, ЧСВВ. Місійві науки голосив о. Йосафат під час Богослужевь у храмах с. Опільсько і с. Боявичі. Багато вірних приступило до Сповіді. Брат Вівкевтій, ЧСВВ та сестри Служебниці НДМ з Мукачева проводили

катехизацію дітей, духовні зустрічі з молоддю. В суботу пополудні в с. Опільсько біля храму зібрався великий здвиг народу з цієї парафії ва Хресну дорогу. Вули

цями села несли великий дубовий місійний хрест, ва якому було прибито медали ки вірних, що приступали до св. Тайв Сповіді і Пресвятої ~харистії. Місійний хрест несли спочатку чоловіки, потім жінки, молодь і діти. А згодом його встав0" вили біля храму вс. Опільсько. На завершення місій в~і присутні отримали пам'ятні образки.

СЕСТРИ МИЛОСЕРДЯ НЕСУТЬ

ДО ЛЮДЕЙ СВІТЛО РАДОСТІ Скільки-то сьоrодні є у світі та й в нашій Україні бідних,

одиноких, знедолених mодей, які потребують опіки, турботи, спіІ чуття і милосердя. Хто протяrие їм руку допомоrи, потішить? На жаль, в наш час є небаrато mодей, правдивих християн, які проявляють mобов і милосердя до потребуючих. Цю нелеrку мі сію виконують нині також сестри Зrромадження Милосердя св. Вінкеитія. Харизмою цих монахинь є служити Боrу, опікуватись бідними, працювати в шпиталях, займатись вихованням дітей в сиротиицях. Отож, де б не працювали сестри, вони намаrаються робити все з mобові до Боrа, нести до mодей світло віри і духов ну радість, допомаrати їм у складних життєвих ситуаціях. У монастирі сестер Милосердя вже є 68 монахинь. Настоя телькою цього Згромадження є с. Іванна Білецька, магістрою с. Василія Оркуm. Відрадно відмітити, що сестри св. Вінкентія те пер мають у своїй опіці шпиталь ім. Митрополита А. Шептицько го у м. Львові. Адміністратором цього шпиталю є с. Димитрія Губарчук. Ми попросили с. Димитрію розповісти про лічницю,

працю сестер Милосердя, поділитись планами на майбутнє.

Преподобна сестро Димитріє, розкажіть, б~-ласка, про

історію шпитаmо і йоrо діяльність у наш час.

Шпиталь ім. Митрополита А. Шептицького має св·ою дав

ню історію. Як відомо, Слуга Божий Митрополит Андрей Шепти цький був постійним покровителем медиків, регулярно цікавив ся питанням не лише духовного, а й фізичного здоров'я нашого

народу.

1902-1903

рр. за ініціативи доктора Озаркевича, який був

членом товариства "Народна лічниця" та за благословенням Слу ги Божого Андрея було відкрито першу амбулаторію у м. Львові для лікування бідних. Згодом виникла потреба у будівництві шпиталю, яке було розпочато у вересні 1930 року. Великою радістю для лікарів "Народної лічниці" і Митропо лита А. Шептицького було урочисте відкриття шпиталю, що від булось

квітня

1938

року на узгір'ї Святоюрської гори. Та не

довго довелось цій медичній установі служити своєму народові. У жовтні

1939

року під час більшовицької окупації Львова шпи

таль став лікувальною установою

Впродовж

для панівної верхівки НКВС.

років сестри Милосердя св. Вінкенті.Я працюва

ли у підпіллі, опікувались хворими у лікарнях.

Лише у

1990

році з Божого благословення була відновлена

діяльність шпитаЛю ім. А. Шептицького. В цьому була чимала

337

...

З ~ІОІІАШОІ'О Я~ПТТJІ

заслуrа глави УГКЦ кардинала Мирослава Івана Любачівського, всеч. о. Кеннета Новаківського президента "Карітасу" Украї ни, сестер Милосердя, української і:етел:ігенції . .Вже в січні року шпиталь прийняв перших пацієнтів. А з

черви.я

1992

1994

року

був переданий під повну юрисдикцію УГКЦ. Тепер тут мають мо-

·. "жливість лікуватись ті, які потребують медичної допомоги, неза лежно від національності і віросповідання. Значна частина відді лів має хороше сучасне обладнання, певну допомогу медикамен тами одержуємо від благодійних фірм.

Як здійснюється у вае духовна обс.луrа хворих? У вашому шпиталі є капличка. Тут кожного ранку відправ-

л.яєтьс.я Служба Божа, в .якій беруть участь сестри-монахині, ме дичні працівники і пацієнти лікарні.

f:Ia

першому місці у нас, звичайно є молитва, .яка чергується з

пра.Цею, опікою про хворими, потребуючими. - Сестро Димитріє, яку ще працю провод.ять монахині щодо тих, які потребують допомоrи і опіки?

При nашому монастирі організована також допомога оди

ноким, перестарілим, багатодітним матер.ям, іншим категоріям потребуІ6чих людей, .яким розвоз.ятьс.я двічі ва день обіди, виді л.яєтьс.я гумаисr,.риа допомога од.ягом і продуктами харчування.

Багатодітним 1\fатер.ям видають також молоко, хліб.

На світлині: колектив шпиталю ім. А Шептицьн:ого.

з38

ГРУJІ,ЕІІЬ

- 9!!

,,.,,"

''·

ltlOllAШOro ЖІІТІ'JІ

На світлині: в каплиці шпиталю.

Розкажіть, будь ласка, де працюють і навчаються сестри

вamoro Зrромаджеиия? - Здебільшого наші сестри мають чи здобувають м~чну осві

ту, але є у нас монахині, які студіюють глибше боfОслов'я, є і вчителі. Сестри· опановують інші професії, до яких мають .здіб

ності і таланти. Крім того, монахині повинні бути всесторонньо розвинутими,

готовими

завжди

на

жертвенну працю для

людеи,

блага Церкви.

Одна з поміж наших сестер є лікарем за фахом (с. Єлизавета Білоус), є чних

медсестер. Чимало наших сестер навчаються у меди-·

закладах.

Багато монахинь Милосердя св. Вінкентія працюють у ліч ниці ім. А. Шептицького медсестрами, лаборантами, проводять необхідні процедури. Серед них - с. Мокрина Теліщак, с. Марта Кузь, с. Маргарета Репела, с. Вікторія Садова, с. Юліана Вовк та ін. Так, за Божим Провидінням в монастир св. Вінкентія прихо дить все більше молодих дівчат, яхі прагнуть служити Богові, Церкві і жертвенно працювати для потребуючих, творячи діла милосердя, даруючи людям духовну радість, теплоту своїх сер дець.

Хай же Господь благословить всі добрі починання і жертвен

ну працю сестер Милосердя св. Вінкентія на славу Вожу і дл.я добра народу!

•

Ольга КРАК

339~

ХРІІGОІЯИ()Ь

СВЯТО МИКОЛАЯ У ГУРТQЖИТКУ (Спогад

60-тих років)

Діду, чуєте, всіх нас кличуть на лекцію. А про що там будуть говорити?

А хіба ви не знаєте? Та післязавтра свято Миколая, то ж

будуть говорити, що Бога немає і немає потреби святкувати. Тут увійшла на кухню вихователь гуртожитку і піднесеним тоном

заявила:

Ви що, не читали внизу оголошення? Зараз же ідіть на лекцію, а опісля будете готувати собі вечерю. Григорію і ви обо

в'язково йдіть, це вам потрібно послухати.

А щоб вам добре було. Мені вже шістдесят четвертий рік

піпtов, а ви ще мене зб:Ираєтесь вчити. Цілий день був на морозі,

на вітрі, будинок ДО Нового року хочуть здати, а тут лекції.

Я вас розумію, Григорію Васильовичу. Але я вас дуже про

шу. Бо щойно лектор приїхав з райкому і буде незадоволений відсутністю людей.

Добродій Григорій

усміхнувся і спокійно вийшов з кухні. Пі

шов на лекцію в агіткімнату. На жителів гуртожитку вже чекав

лектор середніі' літ. Коли всі зійшлись, він почав читати лекцію на тему "Атеїзм і світле майбутнє комунізм". В кінці він сказав

впевнено:

Та, на жаль, нашому старшому поколінню не доведеться

жити при комунізмі, але ви

молоді, щасливі, що в скорому

часі, відкинувши будь-яку віру в Бога, увійдете в найщасливішу епоху

епоху комунізму. А ось я бачу між вами старшого това

риша. Скажіть що-небудь до молодих,

і тут лектор кивнув у

бік добродія Григорія. - Що вам сказати? Я був на Першій і на Другій світовій війнах і бачив багато таких розумних, як ви. Але як прийшла

біда, то всі до Бога, а сьогодні". Він не доказав чогось і немов ображений вийшов з кімнати.

За ним почали розходитись і всі інші слухачі".

На свято Миколая був гарний моро.звий день. Працівники один

одного на роботі вже зранку вітали, ділились спогадами з своїх

дитячих років, як їм батьки підкладали під подушку дарунки, а ПІІІ'іМ говорили, що це святий Миколай приніс. А тут перевірка. Виявилось, що зранку не було добродія Григорія. На другий день його викликали у кабінет начальника, де ·сидів на цей час агіта тор будівельного управління. Вчора він був "ревізором" від рай кому, а сьогодні проводив ідеологічну роботу з порушниками трудової дисципліни.

. XPJl()ТJIJIІi.UGltA МОРАJІБ

Підвели ви нас, Григорію Васильовичу, і св1и колектив.

Ваша дільниця залишається без премії. Добре "посвяткували".

А це як через мене? -

захвилювався Григорій. -

Якщо я

винен, то відберіть у мене премію, тільк~ не з робітників. Вони ні в чому не винні.

- У нас такий закон;_ один за всіх, а всі за одного. Ви краще скажіть, чому запізнились на роботу? запитував агітатор.

Тому що я був на Службі Божій. У мене такий обов'язок~

Ще коли був я на Першій світовій війні, зокрема на Італійському фронті, дав собі слово, що якщо залишусь живим, то ніколи не

опущу Служби Божої в неділю і у свято. І це

по-можливості

виконую. Не можу не дотримуватися цієї обітниці. Її я подумки склав і на фронтах Другої світової війни.

Та я вам говорив, що Бога немає. А ви далі своє торочите.

Хіба ви бачили Бога? Ви були в страсі і що завгодно могли собі говорити. Бога немає, тому звільніть себе від цього обов'язку. - Як то звільнити? Я дав Богові слово тоді, коли бомби пада ли і снаряди рвались. Хіба це не чудо, що із нашого полку зали шилось всього шістдесят чоловік.

А що ви бачили тоді Бога?

Не бачив, але відчував своїм серцем, що Бог є зі мною. І

цього сьогодні мені ніхто не відніме, бо віра - це дар Божий. Ви кажете, що будуєте комунізм. У вас не має твердого фундамен'\'у, а дім, збудований на піску, зруйнується.

Григорію Васильовичу, ви добра і порядна №Дина. Роботу

виконуєте бездоганно, як справжній фахівець. Тільки ви не йде те в ногу з часом. На вас дивляться молоді хлопці й дівчата і беруть недобрий приклад з вашої побожності. - Хіба я щось з молодими людьми маю? Я тільки знаю робо ту, а на вихідні дні їду в село до своєї сім'ї: - Саме тому руйнуєте нашу виховну роботу. Ми говори~ю молодим, що до церкви ходять несвідомі люди і старенькі бабуєі, які доживають свій вік. А вони тут же нам суперечать. Кажуть, що наш добродій Григорій щонеділі ходить до церкви, а його сві домості ще й слід повчитись. Не по дорозі нам з вами.

Ваша воля. Якщо хочете, то звільняйте мене з роботи, хоч

я бажаю ще працювати. Пенсія маленька, та Христа я не відречу ся.

Григорію Васильовичу, за вас клопочеться ваше начальст

во. Пошкодуйте мене, віруйте собі в Бога, тільки щоб це не було явно. А то вас за це зачислили до порушників дисципліни.

Дякую вам за науку, але у вас неспокій саме тому, що ви

йдете проти волі Божої і проти своєї совісті. Тому я буду за вас

просити Господа Бога, щоб вам теж Він помагав у вашій нелегкій

• t~PY)l,EllJ•

- 99

34)

ХРІІСТІІ.ЯПСLR~

праці,

MOP:.t).Jlb .

сказав ва кінець добродій, пом'яв у

py:Itax

свою шапку і

вийшов з кабінету. Тут підійшли хлопці і, жартуючи, промовили:

Діду, ходімо в гуртожиток. Сьогодні вже не буде лекції,

.повечеряємо і зіграємо у доміно. Зимове сонце

заходило за будинки міста. Наступав знову зи

мовий довгий вечір. Добродій Григорій поприбирав робочі місця, пішки йшов вулицями міста до свого гуртожитку. Тут його чекала велика кімната, в якій проживали одинад

цять осіб. Серед них вів був найстарший. Шсля роботи кожний займався своїми справами. Григорій знову з хлопцями готував

вечерю. Був він сьогодні мовчазний. Хлопці завжди з повагою ставились до свого добродія. -г.-. Чому ви такі сумні, діду? запитували. Можливо, вдо ма якась неприємність? - Ні, ні, у мене все в порядку. Повечеряємо і стане веселіше. Сьогодні холодно було, а я вже старий, то себе погано почуваю. А у кімцаті як завжди шум, гамір ... І лише тоді, коли хлопці

лягли спа,тИ, Григорій виклав образочки Пресвятого Серця Ісуса і Пречистої Діви Марії, а біля них - образочок св. Миколая. Ста вши ва колін~почав щиро молитись. Ісус немов би промовляв до нього: "Прийдіть до мене всі стомлені і обтяжені і потішу вас, бо.я добрий і лагідний серцем ... " Григорій, закривши своїми ста речими, натрудженими руками обличчя, роздумував про нелегке життя. По його лиці текли сльози. Відкривши очі, він промовив:

"Святий Миколаю, випроси милосердя для мене і для моїх дру зів, яких я скривдив своїм поступком". Внутрішній його голос

говорив: "Чому засумнівався? З тобою Бог! .. " У вікні виглядав із-за хмар півмісяць. Хлопці міцно спали після цілоденної важкої праці. Лиш добродій ще довго не міг

заснути. Проминув ще один день буденного життя ... Ось таких переслідувань за свою віру зазнавали тисячі хрис тиян у колишньому СРСР. Дякувати Богу за те, що ті часи минулися.

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

СХІДНІ ОТЦІ ПРО ЛЮБОВ ДО БОГА

Моє найбільше багатство слов, Вірші про себе).

Христо~ (св. Григорій Бого

Якщо ти називаєшся християнином тому, що Христа ви знаєш Богом, то будь християнином не лише назвою, але й

ділом (св. Григорій Богослов, Слово 37 ).

342

•

DІІЗІІАЧПІ ПОСТАТІ

•1,cnn

О. МАКАРІЙ (МИХАЙЛО) КАРОВЕЦЬ, ЧСВВ "

Михайло Каровець народився у - Пt!ремисло

щак: який помер у 1920 році. Про

селі Перемислів (вині

його смерть о. Макарій довідався

вичі) неподалік від Белза 14 листо пада 1873 року. Вступив до Чину св.

лише через два тижні. Коли приїхав

Василія Великого 17 червня 1891 року, обрав моваше ім'я Макарій. Висвячений ва священика 28 серп ня 1898 року. О. М. Каровець розпо чав

свою

душпастирську

працю

Дрогобичі у 1901 році. Пізніше вів служив у різних монастирях Гали чини аж до

1914

року. У праці був

ревний і запальний. Боронив Божі

до Чичельяика і йому розповіли, '!цо похорон був величавий. Його відправля~и чотири священики

три

капелани і один римо-католицький

священик. Армію ЗУНР було розфор мовано. Українських січових стрільців інтернували до таборів у Польщі. О. Макарі.я оминула така дол.я і вів душпастирював ва Поділлі ще

до

права і національні ідеали. Одного

1928 року. Йому це вдавалося, бо пре

разу поляки подали, навіть, на ньо

дставлявся громадянином Австрії.

го в суд за "образу цісарського маєс тату''. Суд виніс смертний вирок. Про те його не розстріляли, бо цісар ви

Проте не довго довелося йому спов няти душпастирське служіння, бо з радянської імперії вигнали. Вів все

дав розпорядження про помилуван

так:И повернувся і займався письмен

ня.

ницькою працею, дописував до газет.

Після Першої Світової війни пра

Сумлінно збирав матеріали про ре

цював катехитом у народній школі і гімназії у Дрогобичі.

форму Василіяясь.!$9ГО Чину. Друку

вав їх у "Новій З6рі", а потім вида

Мояаmе життя розпочав разом з

вав окремими книжками п. в. "Ве

майбутнім Протоігумевом о. Авас тазієм Калишем, ЧСВВ. Разом вчи

лика реформа ЧСВВ". Вийшло у світ

лися і разом були висвячені, а на

священичу працю направлені у різні місцевості. З історії знаємо, що у

4томи. Коли почалася німецько-радян ська війна; виїхав до Братіслави і там помер

квітня

1944 року.

1918 році у

Отож, незважаючи на надзвЦчай

Галичині була проголошена Західно Україяська народна республіка

во важкі умови, в яких жив і діяв,

(ЗУНР). На другому березі Збруча

роду, Церкви і Чину. Вартує того,

теж творилася Українська народна

щоб бути зарахованим до визначних

республіка. Формувалася своя армія,

постатей Василі.янського Чину.

у якій відчувалась потреба у капе ланах. Зголосилося 1 О отців Ва силіян, серед яких і о. Макарій. Від

1918

до

1920

року розділяв долю і

недолю українського війська, яке на той час мовби опинилося у чотири кутнику смерті, оточене ворогами.

Брак провіантів, а.муВ:іції, зброї ... Тиф заганяв січових стрільців у могили.

Серед вих був і капелан о. Яким Фе-

зробив вія дуже багато для свого на

О.Дам'ян.БОГУН, ЧСВВ Від редакції: Автор цих рядків

народився на

37 років

пізніше о. М.. ·.

Каровця. Він. взяв собі за приклад його покликання, прийнявши мон.а

ше ім"яДам'ян. (св. безсребрен.н.икам Космі іДам'ян.ові посвячена церква в його рідному селі Цеблів ).

343

ТЕРНИСТА ДОРОГ А БР: ЛЕВА СТЕФАНОВИЧА, ЧНІ Брат Лев Стефанович, монах

стир один із військових началь

Чину Найсвятішого Ізбавителя

ників сказав до вдягненого по

народився

року

цивільному брата Лева: "А ти

у м. Бучачі на Тернопільщині.

что здесь дєлаєш?" "Я тут пра

Вступив до монастиря отців Ре

цюю на кухні'',

квітня

1908

демптористів. У червні

1930

року склав перші монаші обі

відповів той.

"Хватіт попам служіть, будеш

сказав

Можливо,

він по

тепер нам служіть",

ти. :як брат-монах, служив в

військовий.

різних монастирях. На Волині

думав,

у місійній праці допомагав вла

якийсь світський робітник. І

що

це

не

монах,

В.

забрали брата Лева до совєтсь

Величков,еькому, зокрема, в м.

кого війська. Там він сподоба

Ковелі. Був до_ОРим кухарем і

вся старшим офіцерам, бо ва

мав дар до мdювання -

рив для них смачні страви.

диці М. Ч~рнецькому і о.

ма

лював ікони. Коли у вересні

1939

Совєтські війська відступа

року Західну 'Україну оку

ли. Брат Лев у складі з своєї

пували радянські війська, то у

дивізії опинився біля ріки Вол

Львові настоятель отців Редем

ги. Захворів на запалення ле

птористів (родом із Бельгії) до

генів. Думаючи, що він невилі

зволив монахам зняти ряси, щоб

ковно хворий, командири від

не наразитись на переслідуван

пустили його,

кажучи:

"Леве

ня. Всі це зробили, крім о. на

Миколайовичу, втікай від нім

стоятеля. Але коли прийшли в

ців на Схід". Але хворий брат

монастир військові "визволи

Лев не послухав цієї поради і

телі", то нікого не чіпали, бо

подався на Захід. Опинився на

були задоволені смачними мо

якомусь хуторі біля ріки Дон.

настирськими

стравами.

За

Забувши у господарів докумен

як1~йсь час, коли страх прой

ти, пішов на ріку ловити рибу,

шов, отці і брати знову одягну

аби мати щось поїсти. Там був

ли монаші ряси. Брат Лев не

затриманИ:й військовими. Вони

зробив цього, бо думав, що таки

сприйняли його як німецького

можуть настати гірші часи. Під

шпигуна. ХотіЛJІ розстріляти.

час наступного "візиту" у мона-

Але у цю важку хвилину брат

344

Лев гаряче молився, просив у

Після смерті брата Авксен

Всевишнього допомоги. Раптом

тія, ЧНІ жив у Зимній Воді біля

прибіг із хутора хлопчина, син

Львова у підпільному монас

тих господарів і закричав: "Дядя

тирі. Малював гарні ікони й за

Лев, я приніс ваші документи,

це був переслідуваний. КГБісти

які ви забули". Офіцер, який по

пропонували йому малювМ"и

грожував монахові розстрілом,

"пейзажі", забороняючи "Боже

вихопив із рук хлопчини доку

ственне". :у помешканні бр. Сте

менти, і віддаючи їх бр. Леву,

фановича часто робили ревізії,

сказав: "Поздравляю боец, во

бо мешкав з вим підпільний

больше без документов не иди".

священик

Редемпторист,

Коли німці в одному із боїв за

який займався душпастирською

хопили цей хутір, мужній чер

працею.

нець продовжив свій шлях ва

Багато лиха зазнавши, брат

Захід. З'явився за деякий час

Лев ніколи не падав духом, вмів

перед брамою Львівського мо

і пожартувати, і інших потіши

настиря отців Редемптористів

ти. На слова однієї жінки: "Бра

на вулиці Зибликевича (тепер І.

те, ви святий!", відповідав: "Ні,

Франка). Був бородатий і у ку

грішний! Ігумен мене вже

файці. Монахи-співбрати ледве

років "вирівнює;,._як столяр до

впізнали бр. Лева.

шку і ще є горбііки".

1944

році був другий при

Упокоївся брат Лев у

1987

хід радянських військ до Гали

році,

чини. Почалось знову переслі

дження УГКЦ. Похований ус.

дування УГКЦ аж до її приму

Зимна Вода біля співбратів по

сової ліквідації. Енкаведисти

Чину. Воїн двох армій

шантажували

тової і світської

духовенство,

тому числі брата Лева. Після

не дочекавшись відро

Хрис-

•

пішов по

нагороду до Спасителя.

закриття монастиря він змуше

ний був проживати у свого бра та в м. Бучачі.

•

о. Роман КАСПРИШИН, парох УГКЦ смт. Рудно

,ІІ;ОБРО'ІПІІПІСJ:'Ь

АКЦІЯ "СВЯТИЙ МИКОЛАЙ" НА ЛЬВІВЩИНІ У пам'яті дорослого чи дитини св. Миколай, якого у західно му світі називають "Санта Клаус", асоціюється з великим доб родієм, який приносить дарунки. У легендах йде мова про те, що кожного року тихого, морозя ного грудневого вечора Миколай-Чудотворець спускається з неба,

заглядає у вікна кожного будинку і роздає подарунки усім слухня ним дітям. З нетерпінням дітвора чекає на прихід Святого з гостинцями. У ніч з 18 на 19 грудня кожен стає дитиною і, очікуючи чуда, намагається хоча б краєчком вуха вловити таєм

ниче шарудіння біля ліжка. А чи відомо вам, ян: у цю ніч стиска ється серденько дитини-сироти? Про що думає вона у скрутну

для,с.воєї Батьківщини годину? Чого просить у св. Миколая укра їнська дитина без батьків? Відповіді на ці запитання містяться в листах дітей-сиріт до св. Миколая. Ось їх зміст: "Я ще маленький і дуже хочу шоколадку, і цукерки, і~ мандаринку". "Рідненький Миколаю, ти, напевно, не

уявляєш _робі, як я хотів би мати біля себе свою маму, просто

чути її голос, нехай би вона мене сварила чи пестила". "Я тільки тепер зрозумів~к погано без рідних, як холодно без мами". "МІJ

колаю, дай щастя і здоров'я мені і моїй родині, і всій Україні, і

всім людям на світі!" тощо. Напередодні ювілейного 2000-ого року Мальтійська служба допомоги у Львові з благословення єпископа-помічника глави

УГКЦ Любомира Гузара й за сприяння Управління у справах

сім'ї та молоді, Управління освіти Львівської облдержадмініст рації втретє проводитиме широкомасштабну благодійну акцію "Святий Миколай". Вона пошириться на 18 будинків сиріт та шкіл-інтернатів області, де сьогодні проживають і навчаються

майже 200 дітей. Організатори поставили собі за мету допомогти насамперед т.им дитячим установам на Львівщині, що знаходяться у ·сільській або гірській місцевостях і через відсутність меценатів перебува ють у жалюгідному стані. До кожного з них "Миколай" приїде з

концертною програмою, і кожній дитині подарує гостинеЦь

невеликий, але від щирого серця.

Співзасновниками акції, окрім Мальтійської служби допомо

ги .,у Львові, є молодіжні організації: Студентське братство "Львів

ської Політехніки", молодіжна християнщ.ка організація "Вита нія", Студентське товариство Львівського національного універ

ситету ім. І. Франка, Товариство українських студентів-католи ків "Обнова", Львівська Богословська Академія, ~олодіжне хри стиянське товариство "Посвіт", Товариства "Діти Христа" і "Мо-

346

J'РJ',ІІ;ЕІІЬ

....- 99

)І,ОБРО-.ПОDІІСІ'Ь

лода Просвіта". Кожному fчневі будинку си роти чи школи-інтернату оргко мітет акції з допомогою вихова

телів та вчителів дитячих уста

нов пропонує заздалегідь напи сати Святому листа. Організува ти розподіл дитячих листів між бш:~.годійниками суттєво полег

шує мальтійцям та їхнім парт

нерам давній український зви чай, відновлений після здобут тя Україною незалежності,

до

свята :Миколая ставити у хра

мах "сирітські деревця", на яких замість листя розвішуються ли

сти дітей до Святого. Віруючі багатьох львівських

На світлині: молодь М альтійсь-

парафій розбирають дитячі лис

1(,ОЇ служби допомоги зі Львова

ти і тим самим залучаються до

роздає дарунІ(,и від Ми/(,олая у

проведення акції "Святий :Мико

будинІ(,у-інтернаті села Розділ

лай". :Миряни готують дітворі

Ми/(,олаївсьІ(,оzо р - н.у на Львівщині

подарунки цілими родинами, а потім у заздалегідь призначений день занося~їх до захристії церков.

Завдяки акції "Святий :Миколай" дарунками від :Мйколая ми нулого року було забезпечено

1981

дитину, які проживають у

будинках сироти та школах-інтернатах Львівщини. Разом із по дарунками, складеними за листами до Чудотворця, дітвора отри мала ще й іконки із зображенням Святого від владики }7ГКЦ Любомира Гузара.

Відновлюючи давні традиції доброчинності на Львівщині, за сновники акції звертаються з проханням про допомогу дітям до львівських підприємців. Мальтійська служба допомоги закликає також усіх небайдужих львів'ян зробити свій маленький вклад у благородну справу, і тим самим принести радість тій частині дітвори. Аби таки здійснилися їхні мрії про казковий подарунок

шоколадку, апельсин чи йогурт, рукавички, чобітки, шалик чи

зимову

шапочку...

Від громадської підтримки залежатиме, чи завітає до них доб: рий :Миколай з подарунками, чи торкнеться дитячих сердець світ радості й добра. Скільки радісних споминів матимуть діти на ці лий рік!

• ГРУ}t;ЕИЬ

- 99

Роман ДИСАК,

прес-секретар акції "Святий Миколай"

347

•

* * * Тихо-тихо. Ночі рай. Ходить містом Миколай.

Ходить містом і в селі, Скрізь, де діточки малі.

І дарує їм усім

подарунків й втіху в дім.

МИКОЛАЙ ІДЕ Ніч. Зима. Земля і небо

І чому так міцно спиться,

Ані вогника ніде

І такі солодкі сни,

Чи хто бачив коли-небудь,

Коли дуже нетерпиться

Звідки Миколай іде?

Дочекатись дивини?

Він листи дітей читає

Колискову ніч співає,

Подарунків має міх!

Наче казка

рідний край.

-Чи хто скаже, звідки знає

Ну хіба таке буває,

Миколай дітей усіх?

Щоб спізнився Миколай?

Ольга ЧЕМЕРИС м. Львів

ДВА ДЗЕРКАЛА Одного дня сатана знайшов собі дуже потішну забавку. Це було диявольське даеркало, що мало магічну властивість: воно спотворювало все добре і гарне, а огидне й погане видавалося в

ньому гарним.

Сатана мандрував з тим дзеркалом по цілому світі. Й усі, хто

дивився в нього, здригалися від огиди: ~амість себе вони бачили жахливу, страхітливу істоту.

Лукавий дуже тішився своїм дзеркалом: чим огиднішими були речі, тим більше вони йому подобалися. Одного разу відображен ня в дзеркалі так припало йому до вподоби, що він зайшовся сміхом, аж раптом дзеркало вилетіло йому з рук і розбилося на мільйони скалок. Сильний і злий ураган розніс їх по цілому світу.

Деякі скалки були менші від макового зернятка й запороши

ли очі багатьох людей. Ці люди почали бачити тільки те, що було зле і погане.

Більші стали лінзами до окулярів. Люди, що носили такі оку

ляри, вже не могли бачити те, що було добре, і втратили можли вість справедливо оцінювати свої вчинки і те, що відбувалося довкола.

Деякі скалки того дзеркала були такі вели~ що дехто вико ристав їх для шиб до своїх вікон. Ті бідолахи, що дивилися через такі вікна, бачили своїх сусідів несимпатичними, злими людьми. Коли добрий Бог це побачив, то дуже засмутився і вирішив

допомогти людям, що стали жертвами сатани. Він сказав: "По шлю в світ Свого Сина, який є Моїм образом, Моїм дзеркалом. Він віддзеркалюватиме Мою доброту, Мою справедливість, Мою любов. Мій Син уособлюватиме людину, яку Я вимріяв".

•

Ісус прийшов як дзеркало для людей.

Хто приглядався до Нього,

відкривав добро і любов, вчився

відрізняти їх від самолюбства і фальші, від несправедливості і презирства.

Хворі віднаходили в Ньому відвагу до життя, страждаючі чер

пали силу переносити біль, розчаровані знаходили в ньому на дію. Він потішав засмучених і допомагав перемагати страх смерті.

Багато людей полюбило Боже дзеркало і пішло за Ісусом, на.: слідуючи Його. Однак деякі, бачивши це, сповнилися люттю. Вони вирішили

розбити те Бо.Же дзеркало, і убили Ісуса. Але раптом. з'явився новий, сильний ураган

Святий Дух. Він підніс мільйони ска

лок Божого дзеркала і розсіяв їх по цілому світові.

)І;ІІТЯЧА ·. Щ'ОРІІІRА Якщо у чиєсь око потрапить навіть наймеmпа скалочка з того

дзеркала, то людина починає дивитися на еві~ іншими очима,

очима Бога. Вона бачить насамперед красу і добро, справедли вість і щедрість, любов і :милосердя. А все нес~раведливе й лихе легко перемагається

тими ж чеснотами.

=-+-= ТРОЯНДА Німецький поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою до уні верситету він разом зі своєю прия телькою-француженкою

переходив

дуже людну вулицю.

На розі цієї вулиці сиділа вже стар ша жінка і просила милостиню у пе рехожих

завжди

на

тому

самому

місці, нерухомо, .як стату.я, з простяг

нутою рукою й опущеними до землі очима. Рільке ніколи не давав їй милостині, а його приятелька часто

знаходила длИеї .якийсь гріш. Якось францу.Женка спитала пое та:

Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній? Ми мали б їй дати щось дл.я серця, а не лише для рук,

відповів той. Наступного дня Рільке прийшов з гарною трояндою, що лиш

почала розпускатися, і дав її убогій жінці. Раптом жебрачка під няла очі, подивилася на поета і, жестом затримавши його, з зу силлям підвелася, схопила його за руку й поцілувала її ... І піш ла, притискаючи троянду до грудей.

Цілий тиждень ніхто її не бачив. А потім жінка знову сиділа на тому самому місці

мовчазна, нерухома, як і раніше.

Чим вона жила всі ці дні?

спитала молода францужен-

ка.

Трояндою, відповів поет. "На світі є тільки одна єдина проблема

як знову дати

людству якусь духовну поживу. викликати неспокій духа. Треба,

~б людство було зрошене з висоти. Слухайте: неможливо далі жити, думаючи про холодильники, політику, баланси і кросвор ди. Так неможливо йти далі",

писав Антуан де Сент-Екзюпері. За книгою Бруно ФЕРРЕРО "Троянда також важлива" (Львів "Сt!ічадо", 1999 р.).

31 ЄВ.ЯТІІМИ' YllOROJI, І'ОЄПО,JІ,11

ВІДІЙШОВ ДО ВІЧНОСТІ о. ЙОСИФ ДАНИЛОВИЧ, ЧСВВ 5 листопада цgого року в Івано-Франківсько му монастирі отців Василіян упокоївся у Бозі о. Йосиф (Степан) Данилович ва 85 році ЖИ'М'Я, ому

мовашого і 58-ому

65-

священичого· слу

жіння. Вів народився

1915 року у селі Олеща Товма цького району ва Івано-Франківщині. У 1934 році закінчив гімназію. 15жовтня1935 року вступив у Крехівський василіявський монастир, де отри

мав моваmе ім'я Йосиф. У монастирі здобув вищу

духовну освіту, яку завершив у Празі у Карлово му університеті. 5 вересня 1943 року був висвяче ний ва священика єпископом Кир йосафатом Коциловським у Перемиській дієцезії. Від того часу аж до 194 7 року служив священиком у церквах Кристино поля, Жовкви, Львова, Добромиля, Лаврова, Погоні. Після ліквідації боль

шевиками василіявських монастирів о. Йосиф ще цілий рік нелегально об

слуговував (як вів казав "поміж-пальці") села Клубівці і Надорожва. Але у березні 1948 року, за відмову підписати російське православіє о. Данилови ча було арештовано і ув'язнено.

Після переїздів у Львові, Вильні, Котласі і Воркуті о. Йосиф "столипін ським" вагоном був доставлений до Комі. По прибутті до місця ув'язнення о. Данилович працював землекопом, будівельником, формовщиком у лива рному цеху, контролером якості вугілля, робітником у гравійному кар'єрі, відваитажувачем лісу ...

З переведенням у Воркуту для о. Йосифа, як і для івmих в' язнів, наста ли особливо скрутні часи. Страшні морози ви:морюва.ІdІлюдей сотнями. Умови праці

також.

Звільнення настало у березні 1954 року. О. Йосиф прибув у Борислав,

потім мешкав у Дрогобичі, далі у Солотвиві, Богородчанах і нарешті у Кри му, звідки у 1975 році пішов ва пенсію. І всі ті роки - під посТ:і.йви:м прини зливим наглядом держбезпеки. Незважаючи ва це, як міг, виковував свої священичі обов'язки, за що і родина нераз терпіла. Аж з настанням 1988

року о. Йосиф розпочав прилюдну священичу діяльв:ість у Коломиї, селах Гостів, Прибилів, Тарвовиця, а потім Царя в Івано-Франківську. Вічна йому пам'ять!

у василіявському монастирі Х:rtиста

За матеріалом Ігоря Пелехатого (газета "Нова Зоря")

ПАМ'ЯТІ О.

АВГУСТИНА

СТАНКАНИНЦЯ,

ЧСВВ

Коли минулий номер •Місіоваря• вже був у друкарні, до вашої редакції надійшло повідомлення про те, що о. Августин Станкавивець, ЧСВВ у віці, 94 роки відійшов до вічності. Саме у листопадовому числі :ми опублікували · його короткий життєпис. Витривалість у вірі та жертвеввість о. Августина протягом усього йqго нелегкого життя завжди пам'ятатимуть отці і брати Василіявського Чину, а також усі, хто звав цього ісповідвика віри.

Зі святими упокой, Господи!

У країн ський

Слово редактора ... ""."." .. " ...... " .... " " .. Наміри Апостольства молитви на грудень

католицький

Наміри Апостольства молитви

часопис

на січень

Заснований у 1897 році Заа-ювники - Ощі Василіяни Реєстраційне свідоцтво

ЛВ-№109 від

321 322

9.03.1994

Гол.овн.ий редактор

о. йЦсафат ВОРОТНЯК, чсвв

2000 року """"". ""." """". "" 324

Місцеві наміри Апостольства молитви

на 2000 рік """ ........ " """" """ """" "". 325 К'яраЛюбіх

"Слово життя" "" .. " .. "" .. ""."" """ """. 326 о. Василь Зінько, ЧСВВ

"Одне серце і одна душа"

"" .... " ..... "."" .. 328

Ігор Скленар

Отці Василіяни діють на Сході України

. " 329

о. Василь Зінько, ЧСВВ Посвячено храм Христа Царя

Редаrщійка нояегія:

ус. Купичволя

. ""."".". "" """ """. """ 331

о. Дам' яв БОГУ.Н, ЧСВВ,

о. Ярослав Півторак

о. Василь ЗІНЬКО, ЧСВВ

о. Василь мЕн,цРУНЬ, ЧСВВ

3 3

о. Мелетій БАТІГ, ~ВВ

сестер Пресвятої Родини

історії Буцнівської чудотворної ікони

.... 332

історії та сучасного життя Згромадження

" ... """ ... ". ". " .. 335

ОльгаКрак Літературний редактор Ольга Крак

Літературне редагування та коректура Ігор.я Склеиара

Комп'ютерна верстка Ольги Кузьмич

р.

Формат 70х100 1/16. Друк

офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. фарбо-відб. 5,7. Обп.-вид. арк. 5,0.

Зам.

.... 343

Терниста дорога бр. Лева

Стефановича, ЧНІ

.. ". ". " .... " ..... " "". " ... 344

Роман Дисак Акція "Святий Миколай" на Львівщині Ольга Чемерис Миколай іде

.......................................... 348

Два дзеркала . ""." """ """." """ "" """. Троянда """""""" .. " ". " ......... " .. "."" ..

349 350 Зі святими упокой, Господи "".""". """" 351

Віддруковано з готових

Робота і художнє оформлення

Волсщимира Свідерського.

Василіян «Місіонер•.

292310, Львівська обл., м. Жовква, вул. Василіянська, В

1999.

... 346

Бруно Ферреро

На обкяадиrщі: св. Микол.ай

Журнал "Місіонар",

................. 340

о.Дам'ян Богун, ЧСВВ

Цін.а -ііоговірн.а діапозитивів у Жовківській друкарні видавництва Отців

Свято Миколая у гуртожитку

о. Роман Каспришин, ЧСВВ

м. Львів, 290019, вул. Б. Хмельницького, 36, Святоонуфрїівський монастир ОО. Василіян тел. 72-95-69

26.11.99

о.Мелетій Батіг, ЧСВВ

О. Макарій (Михайло) Каровець, ЧСВВ

Адреса редакції:

Підписано до друку

Сестри Милосердя несуть до людей світло

радості "."" ""." ... "".""".". " .... """ " .. 337

Передруки і переклади дозволені за поданням

• 8 Редакція зберігає за собою право виправляти

джерела.

мову і скорочувати надіслані матеріали.

Кросворд "Мозаїка" По горизонталі:

Свята, яку му

чили на колесі з понабиваними цвяхами. чний

»изна

галицький

іконописець кінця

XVII - початку XVIII ст., працю вав

переважно

Жовкві. 9. "Бо ... Добра Мати, не дасть

дитям

поги

бати, поведе до ща

стя всіх".

10.

Міс

то в Івано-Фран

ківської області.

11.

Українсь

кий скульптор, ав

тор трьох кам' я них статуй на фа

саді собору св. Юра у Львові.

14.

Священичий_J!осуд.

нуждах помагає і від всіх бід заступає, як мона.

19.

Євангелист.

... "~8.

15.

"Вона в

Син царя Соло

"Тому святий ... на всяк час нам пома

23.

гай". 25. Брат Марії і Марти з Витанії. 26. Одна з.Божих чеснот. 27. Український письменник, ініціатор видання альманаху "Ру салка Дністровая".

28.

Вісник Провінції оо. Василіян Найсвяті

шого Спасителя в Україні.

1. Іван ... - святий, богослов і поет. 2. Помеш 3. Один із 12 апостолів, брат св. Петра. Опера А. Вахнянина 5. Святий, якого назвали Сладкопівцем. 6. Один із двох давньослов'янських алфавітів. 12. Великий князь Київсь кий Володимир .... 13. Нижчий церковний слуга. 16. Збірка кон даків. 1 7. Село на Львівщині, де знаходиться василіянський мо настир Благовіщення Пречистої Діви Марії. 20. Автор роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" 21. Відомий італійській спі вак, соліст відомої "Ля Скали" (Мілан). 22. Скульптор, автор пам'ятника І. Франкові у Львові. 24. Чудесна пожива, яку за мість хліба давав Бог ізраїльтянам в пустині протягом 40 рок.ів. По вертикалі:

кання монаха.

Склала Леся ШТИКАЛО, м. Львів

•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••• Відповіді на чайнворд "Думки святих", опублікований у

No 11

за 1999 рік: '· Маргарита. 2. Августин. 3. Йосафат. 4. Тереса.

Роман.

циск.

11.

Тома.

Магдалина.

Пилип. 8.Єронім.

Бернард.

10.

Фран

~рудня

(21

листопада) святкусм о . пра з пи к

Введення у храм Преч,истої Діви М арії. За кл ика ємо

усіх християн прослав ляти цього д н я наzиу Не б есн у М атір п іс нею "У Єр усал имсько м у храмі" . У Єрусали:vrсько:vту

xpa:vri

новпна:

Б огові на службу прийшла дптиш1, Невинна, чиста я 1с та лел і я,

П ренепорочна Діва Марія. А в хрю1і тихо, як серед ночі

Чутп, як тихо :vто:тьби шепочуть: "Тоб і с.rrужпти хочу невпппно,

Ст{ластп у жертві серце невинне". Вибрана Б огом щасливої днини, Пренепорочна свята Дпттшо, Допо::-.южи на::-.1 серцем невшпш:.vт

І на::-.•r с"~:ужптп Богу невпинно. ре::-.1Тять ::-.ш:тенькі святі до.~:оні,

Лнчт~о Пречистої ру::-.1'яніс

Любов'ю і радістю п.~:ю1еніс Яh у СВіТ:Іі СОНЦЯ :ІПСТКІ! лелії. Допо::-.южи на::-.1, Дптя Тн усьо::-.1у світові

l\I a ріє,

вічна надія;

Щобп :.vш раЗО:\1 І-СОЛПСJ, у СП01'ОЇ С.rrужили Богові вічно з тобою. (За збір1сою ·'Цfр тсовиі пісІіі" , Львів

;<Mi cio11r>p", 1996

р.).