Місіонар 12 2009

Page 1

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС


відпустові святкування

14.11.2009 р.Б. (м. Вільнус, ЛИТВА)


ЗМІСТ

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

СЛОВО РЕДАКТОРА ....... ".. "..... ".. "... ".... "."."".""."""".""."""""""". 3 НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА СІЧЕНЬ ......................................................................................................... 5 ПОКРОВИТЕЛЬ НА СІЧЕНЬ: СВ. МАРЦЕЛІН

.......................... .

............................................. 6

УПОВАННЯ НА БОГА -

НАЙВИЩА МЕТА

Напередодні президентських виборів в Укра­

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА 20!0 РІК БОЖИЙ

............. 7

їні на нас вкотре накочується хвиля найрізнома­

о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

нітніших інформацій, переважно негативного

ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ГАЛАТІВ .................................. 9

характеру. Ми дізнаємося про прорахунки, по­

о. Вінкентій ПЕЛИХ, ЧСВВ

милки, заподіяну шкоду, а то й чуємо відверту

ПРАЗНИК СВЯТОГО СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА ЙОСАФАТА У ВІЛЬНЮСІ (ЛИТВА) ............................................................................

брехню про тих, які сьогодні претендують по­

12

жаві. Якщо уважно прислухатися до того, що

о. Прокопій ЛОТОЦЬКИЙ, ЧСВВ

РІК ТАЇНСТВА СВЯЩЕНСТВА "... ".. ".. ""." ...... ""." ... "" .. ".. ".... ".. "... 14

говорять політики, то всі в один голос звинува­

чуть інших у брехні і нездатності бути біля кер­

Віра ЗАЯЦЬ

ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ БОРИСЛАВА." ... "."" ... ".... ".. "..""." .. ".16

ма влади. Цікаво, що і влада, і опозиція сьогодні

-

о. Йосиф БУДАЙ, ЧСВВ МОЛИТВА ... "..... "... ".. ".. ".. "... ".. "" ... "." .... "...... "... ".......... ".. "... ".. "... ".17

це частини одного цілого. Якщо хтось заявляє,

що останні п'ять років перебував в опозиції, то, м'яко кажучи, кривить душею. Всі всигли побу­

о. ГавриіЛ ГАБЕР

ВЗАЄМИНИ МІЖ ЦЕРКВОЮ І ДЕРЖАВОЮ" ... ".. ".... "".""." ...... ".

22

Вікторія ВДОВІН,

АБО КОМУ ВИГІДНО НАС З ВАМИ ПОСВАРИТИ".""" .. ".. ".. ".. "". 25 Тарас ЛЕХМАН,

НАЗВАНО ІМЕНЕМ о. ЙОСАФАТА ВОРОТНЯКА, ЧСВВ"." ... "... " 27 о. Юрій ТРУХАН,

Так, на жаль від радянської системи, в якій часто проявлялися

...... "...... ".. ".. "... "... "... ""." ... "... ".. ".. 28

бр. Онуфрій КНЯЗЕВИЧ, ЧСВВ

найрізноманітніші гріховні

схильності кожної людини, ми отримали брехли­

ву та безвідповідальну владу, але не тільки владу

-

РІЧНИЦЯ ВІДХОДУ ДО ВІЧНОСТІ ЄПИСКОПА

всю так звану владну еліту. В Україні склалася

майже класична олігархія, коли кількасот над­ звичайно багатих осіб управляють цілою держа­ вою, умовно розподіляючись на опозицію і вла­

СПОГАДИ ПРО БРАТА

ДІОНІСІЯ МАСЬОВИЧА, чсвв."

вати на владному олімпі і показати свої можли­

вості. Якщо ж послухати заяви, то видно, що по

суті всі обманюють.

СПРОБА РОЗДІЛИТИ ЦЕРКВУ,

СОФРОНА ДМИТЕРКА, ЧСВВ

сісти крісло головної політичної фігури в дер­

................ "... ".. "... ".... "... "....... ".... 29

ду. По суті, на сьогодні ми обираємо одних і тих же людей, які протягом довшого часу крутяться

о. Прокопій ЛОТОЦЬКИЙ, ЧСВВ НЕВИННІСТЬ - ВІДПОВІДЬ МАРІЇ

на владному олімпі і є по суті недоторканими. На

НА ПРИЯЗНЬ ГОСПОДА ." ...... "..... ".. "... "."" .. "." ... ".. "" ... "....... ".. "."31

них не діють жодні закони, якщо, наприклад, без­ відповідально розтратять

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

ДО ЦАРИЦІ МИРУ В МЕДЖУГОР'Є .. "... "....... "." ... "..... ".. ".. "... ".. " 36

18

мільйонів гривень

або якщо зіб'ють на смерть людину на пішохід­ ному переході, або якщо просто влаштують на

Леся ШТИКАЛО

КРОСВОРД •СВЯТИЙ АПОСТОЛ АНДРІЙ• ....... "... "" ....... ".. "... ".. 43 ДВІ СЛОВІ." .. "... ""...... "... "... "........ "........... ".. "... "." ... ".. "" ... ".. ".. "".". 44

людину полювання.

Остання епідемія грипу, загроза якої справді непомірно роздута через засоби масової інфор­

Тарас ЛЕХМАН

мації, показала повну неспроможність наших по­

ДРУЗІ .. ".... """ ... "" .. """ .. """" .... """" ... "... "." ....... "... """ .... ".. "... "... "... 47

літиків подолати і найменшу, бодай трохи нестан­

Надійка ГЕРБІШ

дартну ситуацію. Це і сміхотворні потуги влади

СВІТИЛЬНИК ...... ".. "." ... ".. "...... ".........•... ".. "... "...... "... "" ... "..... ".... ". 48

виправдати себе, і чисто популістські роздаван­

Марта БОГДАНИЧ

ня марлевих пов'язок представниками опозиції з

ЗАГАДКА •СВЯТИЙ МИКОЛАЙ•" .. "."""".. ".. ".. """"."" .. ".. ""." .. " 50

ім'ям партії, ніби-то доброчинця народу.

хрJ~т'і,"~~~~~~а МІСІОНАР

-----• ---------~--часопис


В такій ситуації запитуємо одні одних : що ж

що Всемогутній просвітить розум і на добро по­

робити? Чи здатні ми вплинути на цю ситуацію і

керує тими, яким вручено відповідальність за на­

змінити її? Чи й справді не варто покинути « грати

род. Подібно чинить хлібороб, коли оре ниву й

комедію» на чергових виборах і просто їх проіг­

готує якомога краще грунт для нового урожаю .

норувати? На жаль, багато людей сьогодні стоять

Але коли зерно посіяне, терпеливо чекає. І не до­

саме перед таким вибором. Однак, це не вихід!

поможе турбуватися, буде дощ , чи ні , на погоду

Насамперед тому, що людина отримала неоцінен­

він не впливає. Подібно й ми, зробивши все, що

ний Божий дар

залежить від нас, очікуємо слова і вердикту Бо­

- свободу волі, завдяки якій саме

вона стає СПІВТВОРЦЕМ свого життя. Не наслідком

жого, а він не забариться!

сліпого випадку, жертвою нерозумних обставин, а

Наприкінці цього важкого року згадуємо тих,

співвідповідальною за все, що діється навколо неї!

які не змогли його пережити: через те, що на них

Тому ми повинні у сумлінні, наскільки це можливо,

влаштовували

брати участь у розбудові свого життя, долі, країни,

автомобілями на пішохідних переходах, через

майбутнього. Інакше, за свою бездіяльність буде­

халатну недбалість в час небезпечної епідемії,

мо відповідати не тільки перед людським судом,

чи просто тихо і спокійно відійшли по небесну

але й перед судом Божим .

полювання, збивали дорогими

нагороду, і молимося за них. З надією дивимо­

· Ми покликані брати участь в політичному

ся в майбутнє. Не з надією, що новий президент

житті із глибоким усвідомленням, що сьогодні

облаштує наше життя. З надією і упованням, що

обираємо олігархів, які в даній ситуації прине­

наші імена записані в книзі життя і ми зможемо в

суть якомога більше добра для народу (чи, скажі ­

терпеливості та наполегливій праці разом із Не­

мо, нанесуть йому якомога менше шкоди). Потім

бесним Отцем стати справжніми СПІВТВОРЦЯМИ

залишаємося повністю порученими Божій ласці,

свого життєвого шляху. Щасти в новому році!

Заснований у 1897 році Засновники - Отці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 від 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у місяць

Передпnатнийіндекс-23959 Адреса редакції: м. Львів, 79019, вул. Б. Хмельницького, Зб Святоонуфріївський монастир Отців Василіян тел/факс: 272-4б-94

Головний редактор:

URL: www.osbm.in.ua

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Підписано до друку 27.11.2009 Формат 70х100 1/16.Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2.Умов. Фарбо-відб. 5,7.

Радакційна к9легія: о. Иосафат ХАИМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

Обn.-вид. арк. 5,0.Зам. Тираж 5500 прим.

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

ЦІНА ДОГОВІРНА

В і ра АРІВ

Літературне редагування: Віра АРІВ

Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківській друкарні видавництва .Отців Василіян

« Місіонер». 80ЗОО, Львівська обл., м . Жовква, вул.

Коректура: ІгорЯРЕМКО

Васиnіянська,

Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА Фото: бр . Іпатій ВАЩИШИН , ЧСВВ

8

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела. Редакція зберігає за собою право виправляти і скорочувати надіслані матеріали. ©Журнал •Місіонар•,

МІСІОНАР

2009

укра1нський християнський _ _ _ _ _ _ _ _ _ ___._ _ _ __ часопис


МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня у винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.

Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви,

призначених на цей місяць і на сьогоднішний день.

Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св Миколаю, св.

Володимире, св. Йосафате, Заступники України,

моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так полюбило нас."

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НАСІЧЕНЬ

(3 благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб молоді люди вміли

користуватися новітніми досягненнями техніки.

користуватися сучасними засобами масової

Та , на жаль, психіка людини, особливо молодої,

інформації для їх особистого розвитку,

не розрахована на поглинання LJKoї кількості

а також могли краще 'підготуватися до

інформацій, різних філософських та моральних

служіння суспільству.

пропозицій. Тому молоді люди, заглиблюючись у світ сучасних ЗМІ, втрачають контроль над со­

Сучасні засоби масової інформації поволі за ­

бою, розчаровуються в житті, дезорієнтуються в

полонюють життя нашого суспільства і по суті ми

моральних засадах . На жаль, дорослі не можуть

не можемо звільнитися від їхнього впливу. Вони

їм допомогти , тому що не мають достатньо досві­

не тільки з карколомною швидкістю повідомля­

ду і кваліфікації, щоб правильно і фахово надати

ють нам про останні події, але й значним чином

молодим допомогу. Тому нам необхідно моли­

через різноманітні про_грами, ток-шоу, рекламу

тися, щоб молоді люди, керовані Божою ласкою,

та інші впливи мас-медіа непомітно для нас самих

досвідчені у християнському житті і чеснотах, не

формують наш світогляд. Насправді, більшість

боячись новітніх комунікаційних засобів (адже

дорослих вже не встигають слідкувати за роз­

заборонами тут нічого не вдієш!), змогли само­

витком інформаційних технологій, залишаючи

стійно розрізняти добре і погане та використо­

все « сліпому випадку » . Дійсно, молоді, особливо

вувати дані засоби масової інформації для свого

діти, набагато швидше вчаться і краще вміють

формування і розвитку.

хр!іfиа~·~~:~~ МІСІОНАР

-----• -----------~ часотк


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ 8

МІСІЙНИЙ: Щоб кожен, хто вірує в Христа,

церковної спільноти, то у слухачів виникне за­

усвідомив, що єдність всіх християн

кономірне запитання: якщо Христос

є однією з умов дієвішого rолошення

- любов, то чому вони не разом? Саме через брак єдно.сті,

Євангелія.

особливо в м і сійних країнах, відвічне і правдиве Євангеліє Христове тратить свою автентичність

Другий

Ватиканський

Вселенський

Собор

і блідне через непорозуміння поміж визнавця ­

зазначив, що найбільшою спокусою для світу є

ми Христа. Молімося, щоб усі, хто називає себе

роз'єднання християн. Сам Христос в Оливно­

християнами ,

му саді молився, щоб Отець вчинив так, аби усі

голошення правдивого Євангелія Христового

збагнули

своє

покликання

до

були одно, як Отець у Сині, а Син в Отці . Так само

і зрозуміли, що внаслідок роз 'єднання ми не

й апостол Павло закликає, щоб усі браття « одне

можемо свідчити Христа . Усвідомлення цього

говорили». Якщо до громади, яка не знає Хрис­

покликання нехай стане потужною спонукою

та, прийдуть проповідувати св. Євангеліє одні

до взаємних і глибоких пошуків єдності поміж

люди, а потім представники іншої християнської

християнами .

МІСЦЕВ,1Й: Щоб президентські

чуває над народом Божим . Тому кожен христия­

вибори в Україні пройшли спокійно

нин покликаний не ті льки взяти участь у виборах

і чесно, а народ, за Божою ласкою,

в демократичній державі, а в першу чергу при ­

обрав особу, яка найбільше

клонити свої коліна в молитві.Треба молитися за

відповідатиме викликам і потребам

те, щоб, по - перше, ті, які відповідають за прове­

українського суспільства.

дення виборів, відкинули будь-які спокуси фаль­

шувати волевиявлення громадян ; по -друге, щоб Кожного разу напередодні виборів в Україні

розум виборців просвітило світло Христового

часто чути голоси про те, що їх результати будуть

Євангелія та ласка Святого Духа і вони обирали

фальшувати , що можновладці просто обманюють

у совісті того, хто до цього часу подав приклад

народ, немає сенсу брати участь у виборах тощо.

морального та відповідального життя і в майбут­

Такі заяви можуть звучати виключно зі сторони

ньому буде не обіцянками, а ділом чесно викону­

тих, які не вірять у Бога і Його Провидіння, яке

вати обов'язки державного керманича .

Покровитель на січень:

СВ. МАРЦЕЛІН,

9 січня . Під час понтификату у Марцеліна сталась

й заявили, щоб він видав владі богослужбові

301

книги та приніс разом з кількома пресвітерами

році Вірменія стала першою державою, де хрис­

жертви поганським божкам. Однак пошана, яку

тиянство було оголошено державною релігією. У

віддавали християни біля могили св . Марцелі­

знаменна для християнського світу подія: в

році імператор Діоклетіан розпочав останні

на в катакомбах Прискили, заперечує їх точку

масштабні переслідування християн, протягом

зору і підтверджує мученицьку смерть єписко ­

303

року видавши чотири едикти, які зростали за

па. Марцелін був першим з єпископів Риму, хто

своєю

уник­

почав називати себе грецьким терміном « папа »,

квітня

тобто « отець », як звичайно називали єпископів

суворістю .

Марцеліну

вдалось

нути перших переслідувань, та все ж

304

1

року він був схоплений та страчений. На

початку

V

ст. донатисти, противники римської

Церкви, звинуватили Марцеліна у відступництві

МІСІОНАР

на Сході. Проте тільки з початку

VI

ст. цей тер­

мін почав вживатися виключно щодо означення

римських єпископів.

укра1нськии

~·рисrиянськ.ий часо

иr;


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

8

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

НА 201 О РІК БОЖИЙ (Поблагословені Святішим Отцем) ЛЮТИЙ ЗАГАЛЬНИЙ· За всіх учених і діячів культури, щоб завдяки щирому пошуку істини вони змогли прийти до пізнання правдивого Бога.

МІСІЙНИЙ: Щоб Церква, усвідомлюючи свою місійну ідентичність, прагнула вірно наслідувати Христа й голосити Його Євангеліє всім народам. МІСЦЕВИЙ: Щоб в Україні та в нашій Церкві настав мир і взаєморозуміння та щоб навернулися всі ті, які відпали від єдності з Католицькою Церквою. ПОКРОВИТЕЛЬ: св. Симеон Богоприємець,

16 лютого

БЕРЕЗЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ. Щоб світова економіка управлялась відповідно р.о критеріїв справедливості й рівності, з урахуванням реальних потреб людей, особливо бідних верств населення.

МІСІЙНИЙ: Щоб Церкви в Африці були знаком та знаряддям примирення і справедливості в кожному регіоні цього континенту.

МІСЦЕВИИ: Щоб на теренах «Великої України» поширювалася цивілізація віри, прощення та

правдивої християнської любові, а також відновлювалася і укріплювалася свята Католицька Церква. ПОКРОВИ'

.

І

св. Клавдія,

20 березня

КВІТЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб відповіддю на кожний вияв фундаменталізму й екстремізму було постійне проти­ ставлення поваги, толерантності та діалогу між усіма віруючими.

МІСІІЙНИЙ Щоб християни, переслідувані за Євангеліє, завдяки силі Святого Духа, витривали у вірному свідченні Божої любові для цілого людства.

МІСЦЕВИЙ Щоб народ України в молитві та праці глибше усвідомлював свою національну гідність, християнське коріння та відповідальність перед Богом за своє життя. ПОКРОВИТЕЛЬ: св. Іпатій,

13

квітня

ТРАВЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ~ Щоб було покладено кінець трагічній і несправедливій торгівлі людськими істотами, жертвами якої, на жаяь, стають мільйони жінок і дітей.

МІСІЙНИЙ: Щоб священики, ченці та черниці, миряни, задіяні в апостольстві, зуміли вдихнути місій­ ний ентузіазм в спільноти, які є ввіреними в їхню духовну опіку.

МІСЦЕВИЙ: Щоб серця молодих хлопців і дівчат відкрилися на поклик Божий і щоб вони не боялися відповідати на нього, посвячуючи себе Христу в монашому стані. ПОКРОВИТЕЛЬ· свв. Кирило і Методій,

24 травня

ЧЕРВЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ Щоб усі національні й наднаціональні інституції зобов'язалися гарантувати повагу до людського життя від зачаття до природної смерті.

МІСІЙНИЙ: Щоб Церкви в Азії, які являють собою «невелике стадо» серед нехристиянських народів, змогли проголошувати Євангеліє і давати свідчення радості через свою приналежність до Христа.

МІСЦЕВИЙ: Щоб люди, які в Україні з різних причин втратили житло і тепер проживають на вулиці, за Божою ласкою змогли піднятися зі свого упадку і повернутися до впорядкованого життя. ПОКРОВИТЕЛЬ: св. Тома Мор,

22

червня

xpJ~~~~~~~

часоnиt

МІСІОНАР


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

8

ЛИПЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб в усіх країнах світу вибори

ЖОВТЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ· Щоб католицькі університети

влади проводились у відповідності із засадами

ставали дедалі частіше територіями, де завдяки

справедливості, прозорості та поваги, із

світлу Євангелія можна було б відчути гармонію

шанобливим ставленням до свобідного

єдності віри і розуму.

волевиявлення громадян .

МІСІЙНИЙ: Щоб відзначення Всесвітнього

МІСІЙНИЙ: Щоб християни скрізь, особливо

Дня місій дало можливість зрозуміти , що

у великих містах , взяли на себе зобов 'язання

завдання проповідувати Христа є остаточним

вносити суттєвий вклад в ширення культури,

і невід'ємним служінням, яке, згідно із своїм

справедливості, солідарності та миру.

покликанням, Церква повинна використовувати

МІСЦЕВИЙ: Щоб українці спромоглися

для добра людства .

викоренити з-поміж себе порожнє

МІСЦЕВИЙ: Щоб люди в Україні під покровом

використання часу і зуміли орган і зовувати свій

Пресвятої Богородиці глибше усвідомили своє

відпочинок , дотримуючись засад х ристиянської

життєве покликання і вибір.

моралі .

ПОКРОВИТЕЛЬ: св . преп. Євтимія,

28 жовтня

ПОКРОВИТЕЛЬ: св. Єлизавета Португальська,

ЛИСТОПАД

4липня

ЗАГАЛЬНИЙ; Щоб жертви наркоманії та

СЕРПЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб безробітні, бездомні та

всіх інших форм узалежнення , за підтримки християнської спільноти , віднайшли в сил і Бога­

особи, що проживають у важких обставина х,

Спасителя здатність радикально змінити своє

віднаходили розуміння , гостинність і практичну

життя .

допомогу в подоланні своїх труднощів.

МІСІЙНИЙ: Щоб Церкви Латинської Америки

МІСІЙНИЙ: Щоб Церква була «ДОМОМ » і з

продовжували місію на цьому континенті,

готовністю відчиняла свої двері для тих,

ініціаторами якої є місцеві єпископи, пов'язуючи

хто змушений через расову та релігійну

її із загальним місій ним покликанням народу

дискримінацію, голод та війни , емігрувати в інші

Божого .

країни.

МІСЦЕВИЙ: Щоб у народі та офіційно в Церкві

МІСЦЕВИЙ: Щоб родини в Україні були

були вшановані мученики та ісповідники віри

осередком миру, радості , взаємної допомоги та

Срібної Землі.

поваги .

ПОКРОВИТЕЛЬ: св. преп . Лазар,

ПОКРОВИТЕЛЬ: св . муч . Теофіл ,

20 листопада

5 серпня

ГРУДЕНЬ ВЕРЕСЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб у менш розвинених регіона х

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб досвід страждань став

світу проповідь Слова Божого оновила людські

з якими зустрічаються самотні , хворі та люди

нагодою для розуміння ситуації нестатків і болю,

серця , заохочуючи їх стати безпосередніми

похилого віку, і спонукав усіх великодушно

учасниками справжнього суспільного прогресу.

вийти назустріч їхнім потребам.

МІСІЙНИЙ: Щоб серця, відкриті до любові,

МІСІЙНИЙ: Щоб народи світу відкрили двері

поклали кінець численним війнам і конфліктам,

Христу та його Євангелії миру, братерства і

під час яких проливається кров у світі.

справедливості .

МІСЦЕВИЙ: Щоб Христове вчення, викладене

МІСЦЕВИЙ: Щоб наприкінці року вірні, в дусі

у св. Євангелії, дедалі більше було присутнє

християнської любові та покаяння, сумлінно

в різних навчальни х закладах України через

переглянули свої вчинки та зробили тверду

навчання, а також практику християнського

постанову змінити життя згідно із Христовою

Євангеліє~.

життя.

ПОКРОВИТЕЛЬ: блаж . Тереза з Калькутти,

ПОКРОВИТЕЛЬ: св. Петро Канізій,

5 вересня

21 грудня

МІСІОНАР

український

~

християнськии

часопис, _ _ _ _ _ _ _ ~--- ·----·


8

СВЯТЕ ПИСЬМО

ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ГАЛАТІВ ві сини Авраама » (Гал

о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

3,6-7). Обітниця: «У тобі бу­ 12,3; 18,18), -

дуть благословенні всі народи » (Бут Закінчення.

Початок у ч. за жовтень і листопад 2009 р.

здійснюється по відношенню до всіх , які вірують,

подібно як Авраам. Далі апостол стверджує, що закон не пере­

дає тим, які його виконують, благословення

ДРУГА ГРУПА ДОКАЗІВ (3,1-4,7)

Авраама, навпаки, всі, які виконують закон, зна­

Після докладного вияснення, як саме Павло

ходяться під погрозою прокляття: « Проклятуся­

прийняв

обов'язок

проповідувати

Євангелію,

кий, хто не пильнує, щоб виконати все, що напи­

він переходить до головної теми послання: зміст

сано в книзі закону » (Втор

Євангелії не передбачає повернення до норм

на слова з книги пророка Ава кума : « Праведний

27,26). Покликаючись

старозавітнього культу.

з віри буде жити » (Ав

2,4), - Павло робить ви­

сновок , що оправдує не виконання закону, але

Досвід віри rаnатів (3,1-5)

віра . Щоб викупити нас від прокляття закону,

Павло звертається тепер до досвіду самих га­

Христос став за нас прокляттям , адже на Ньо­

латів, які вже прийняли Євангелію, « перед очима

му сповнилися слова : « Проклят усякий , хто ви­

в яких був зображений Ісус Христос розп'ятий »

сить на дереві » (Гал

(3,1).

Апостол переконаний, що цей досвід віри

3,13, пор . Втор 21,23), - щоб

благословення, дане через Авраама , перейшло

мав би зберегти їх перед впливом нових про­

на всіх, у тому числі і на поган , які не виконува­

повідників, а що так не сталося, звертається до

ли перед тим закону, а тому були під погрозою

них: « О нерозумні галати! Хто вас зачарував?».

прокляття.

Це слово « нерозумні» Павло вживає ще раз

(3,3),

Наступний аргумент Павла

- з людського до­

коли доводить, що дари Духа виявилися серед

свіду. Як не можна відкликати чи змінити заповіт,

християн Галатії завдяки їх вірі, а не внаслідок

який став правосильним , так тим більше не мож­

виконання закону: « Одне лиш хочу від вас знати:

на змінити Божу обітницю, дану Авраамові ( Бут

чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що повірили проповіді? .. Чи ж той, хто по ­

12,7, Гал 3,16), оскільки у першому випадку заповіт - вираз волі людини, а в другому - самого Бога.

дає вам Духа і творить чудеса між вами, чи ж він

А спадкоємцем обітниці є Христос. І закон , яки й

робить це завдяки ділам закону, а чи тому, що ви

був даний через Мойсея

повірили проповіді? »

шення заповіту, не може вчинити дану Авраамові

(3,2.4).

Питання риторичні, відповіді не потребують,

430 років після проголо­

обітницю недійсною .

бо відповідь є в них укрита: галати прийняли

Чому ж був даний закон ? Задля переступів, до

Духа завдяки вірі в проповідь Євангелії. Чому ж,

часу, поки не прийде потомство, якому була дана

почавши духом, закінчують тілом? Мають зрозу­

обітниця . Таким чином, за думкою Павла, закон

міти свою помилку, брак логіки в їх діях, мають

був вихователем, аж до приходу Христа .

стати розумними.

Досвід охрещених (3,23-29) Досвід віри Авраама

(3,6-26)

То хіба закон проти обітниць Божих? Ні. Бо від­

Павло продовжує обr'рунтування своєї тези про оправдання через віру в Ісуса Христа

коли з'явився спадкоємець об ітниці

- Ісус Хрис­

(2,15)

тос, кожен, хто вірує в Нього, стає оправданий

наведенням прикладу зі священної історії. По­

завдяки цій вірі. Вихователя уже не потрібно,

силаючись на відомі біблійні розповіді з книги

коли син осягнув зрілість. « А як прийшла віра,

Буття, Павло відстоює думку, що оскільки « Авра­

ми вже не під вихователем. Бо всі ви сини Божі

ам увірував у Бога, і це було зараховано йому за

через віру в Христа Ісуса. Всі бо ви , що у Христа

оправдання» (Бут

христилися, у Христа одягнулися »,

15,6), «тільки

віруючі

-

правди-

-

проголошує


СВЯТЕ ПИСЬМО

8

Павло. Хрещення як наслідок віри започатковує

запитання започатковує

участь віруючого в житті самого Христа . При цьо­

Бога і Його задум у Христі, галати щойно стали

нову тему.

Пізнавши

му зникають усі попередні різниці: « Нема юдея ,

вільними завдяки вірі , синами Божими у Христі! І

ані грека, нема невільника , ні вільного, немає ні

тепер хочуть повернутися до неволі?

чоловіка, ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі ». Єдність у вірі і хрещення (дослівно з грецької

-

Звертання уваги на часові ра~лки: дні , місяці,

пори, роки,

- натяк на зберігання юдейського

«занурення») у Христа чинять, що віруючі стають

літургійного календаря . Павло переживає, чи

Христовими, потомством Авраама, спадкоємця ­

не безуспішним було його проповідування.

ми за обітницею .

Галатам бракує хіба ще тільки прийняття об­ різання!

Підсумок друrо1 серії дока~1в

(4,1 -7)

Хтось може бути спадкоємцем, але стає ним правно аж після осягнення відповідного віку,

Похваnа rаnатів

(4,12-20)

« Будьте як Я », - закликає Павло галатів, по­

а до того нічим не відрізняється від слуг, має

вертається до лагідних слів, називає братами,

своїх опікунів. Так було з людством до приходу

дітоньками . Пригадує як прийняли його, незва­

Христа. « Як же сповнився час, Бог послав свого

жаючи на його недугу,

Сина, що народився від жінки, народився під за­

Христа Ісуса. Якби можна було, вирвали б і від­

коном, щоб викупити тих, які під законом, щоб

дали б йому свої очі! Павло виявляє свою щиру

ми прийнялv: усиновлення »

вдячність, а воднораз турботу, щоб галати не

{4,4}.

Єдиний Син

- як ангела Божого, як

Божий об'являє людям, які осягнули повноліт­

йняли віри тим горе-проповідникам, які хочуть

тя у вірі, яких Він викупив , що вони

їх відсторонити від нього. Свій стан стурбова­

-

Божі діти.

голос Святого Духа в

ності під час писання листа апостол порівнює до

серці відкуплених . « А що ви сини , Бог послав у

народження матір'ю дітей у муках, уболіває, що

Підтвердження цьому

-

ваші серця Духа Сина свого, який взиває: « Авва,

не може негайно прибути до них: « Я хотів би бути

Отче! ». Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то

серед вас тепер і змінити свій голос, бо й сам не

спадкоємець завдяки Богові »,

знаю, що з вами робити! ».

завершує своє

-

доведення Павло.

ТРЕТЯ ГРУПА ДОКАЗІВ (4,8-5,12)

Два сини, рабині і віnьної (4,21-5,1) « Чи ж ви не розумієте закону?» - переходить Павло до нового аргументу. Авраам мав двох си­

Але це ще не все. Попереднє доведення було

нів, один був від слугині, Агар, другий від вільної,

необхідним, щоб перейти до відповіді на запи ­

Сари, дружини Авраама. Проводячи паралель

тання: чи треба охрещеним виконувати Закон?

між Сараю і Агар, Ісааком та Ізмаїлом, свободою

Саме відповідь на це питання є основною метою

і рабством, народженням за обітницею і природ­ ним походженням, вишнім Єрусалимом і горою

листа.

Синай, а, отже, Новим і Старим Завітом, Павло

Хочете знову до невоnі7 (4,

11)

підводить підсумок: «Ви ж, брати, як Ісаак, діти

Павло ставить на одному рівні служіння «бо­

обітниці ... ми сини не рабині, а вільної. Хрис­

гам, що не були справді богами », і дотримання

тос нас визволив на те, щоб ми були свобідні ».

Закону: і одне, і друге було би для ньог.о рівно ­

А звідси заклик не піддаватися знову під ярмо

значним із поверненням християн Галатії « до не­

рабства.

мічних та вбогих первнів » (« первні » - термін, взя­ тий з філософії, дослівно «елементи », « складові

Перестороrа щодо обрізання

частини природи»).

Але є такі, що шукають у законі оправдання,

«Тепер же, коли ви спізнали Бога, чи радше,

(4,8-11)

повірили, що треба виконувати увесь закон, у

як можете ви повертатися

тому числі приймати обрізання. Павло катего­

знову до немічних та вбогих первнів, яким, як і

ричний: «Коли ви обрізуєтеся, Христос вам ні

колись, хочете знову служити?»

в чому не допоможе ... Ви, що шукаєте в законі

коли Бог спізнав вас,

-

-

це риторичне

укра1 нський

МІСІОНАР , х ристиянс ь ки й часоn.1о1с


8

СВЯТЕ ПИСЬМО

оправдання, від Христа відлучилися, від благо­

техизму): «Любов, радість, мир, довготерпіння,

даті ви відпали».

лагідність, доброта, вірність, тихість, здержли­

Підсумком цієї серії аргументів є слова Павла:

вість» (5,22-2З) . Коли Дух когось водить

- така

«Ми духом з віри очікуємо надії оправдання, бо у

людина не під законом (у старозавітньому розу­

Христі Ісусі нічого не означають ні обрізання, ні

мінні): вона здатна сповнити заповіді і плекати

необрізання, але

плоди Духа.

- віра, чинна любов'ю». Віра, яка

діє через любов, є рисою справжніх дітей Божих. внесли неспокій до громади християн у Галатії,

Заохота до добоої nовед1нки

Павло категорично заперечує, що він проповідує

Не бажання марної слави, не заздрість і су­

Ставлячи себе в опозиції до проповідників, які

(5,26-6,1О)

необхідність обрізання. Зовсім навпаки, Павлові

перечки мають бути рисами християн, але лагід­

переконання є причиною, що його переслідують,

ність, пильність

а сам він не боїться «згіршення хреста», визна­

й тим робом виконаєте закон Христа», - закликає

ння, що Христос був розп'ятий.

Павло, маючи на увазі здійснення заповіді любо­

(5,21). «Носіте тягарі один одного

ві ближнього. Закликає також до відповідальнос­ ті: «Що хто посіє, те й жатиме ... Робімо добро без

ЧЕТВЕРТА ГРУПА ДОКАЗІВ

(5,13-6,10)

утоми: своєчасно, як не ослабнемо, жатимемо »

Тему останньої частини листа Павло заповів

(6,7.9).

уже давніше: в Ісусі Христі має значення тільки

«віра, чинна любов'ю»

(5,6). Життя такою вірою є

не тільки наслідком прагнення самої людини, але і дії Святого Духа.

Під умок ~закінчення

(6,11-17)

«Гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою»,

-

ці слова Павло записав власноруч, тоді

як ціле послання міг писати під диктування про­

Свобода- служіння в nюбові

(5,13-15)

фесійний писар або хтось з помічників Павла.

Свобода, до якої визволив нас Христос, має

Останні речення є підсумком головних тем і

свої рамки, а їх визначає заповідь любові ближ­

думок послання. Причиною прийняття деякими

нього, яка вимагає служіння іншим для їх добра.

християнами обрізання могло бути не так щире

«Увесь закон міститься у цій одній заповіді: «Люби

переконання в його необхідності, як бажання

ближнього твого, як себе самого»»,

«уникнути переслідування за хрест Христа ».

- впевнений

апостол Павло. Така любов виключає неприязнь і

« Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися,

чвари, які ведуть до взаємного знищення (Павло

як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа,

вживає порівняння: «гризти, їсти один одного»).

яким для мене світ розп'ятий, а я

світові»,

-

-

під­

тверджує свій давно зроблений радикальний

Ходити Духом (5,16-25) Свобода - це не вседозволеність, навпаки,

вибір Павло. Ранами Ісуса Христа на тілі Павла,

приборкання злих нахилів (апостол вживає про­

побоїв, яких Павло зазнав, проповідуючи віру

про які він згадує, могли бути численні сліди

тиставлення тіла (чи плоті) до духа, розуміючи

в Ісуса Христа (Ді

під словом «Тіло» не матеріальне тіло як таке, а

та ін.).

те, що в людині погане, грішне). Павло закликає «ходити Духом»

14,19; 16,22-2З; 2 Кор 11,2З-25

Наприкінці Павло встановлює норму оцінки

а уникати чинення по­

(вживає тут слова «канон», що означає «міра »,

жадливостей тіла, перестерігає: «Ви не можете

«правило», « норма») будь-якої справи, яка мо­

(5,16.25),

робити того, що хотіли б»

гла б постати: «Ані обрізання, ані необрізання

(5,15). Подаючи ката­ лог головних гріхів і вад, апостол підсумовує: «Ті,

є щось, лише

що таке чинять, царства Божого не успадкують»

а нове створіння бере свій початок від хресної

(5,21).

смерті Ісуса Христа!

Протиставляє

тілесним

вчинкам

Павло

-

нове створіння»

(6,16;

пор.

5,6),

ті

Залишається закінчити Павловими словами:

добрі, які є плодом дії Святого Духа (в такому

«Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай

порядку вони й увійшли до католицького ка-

буде з вашим духом, брати! Амінь».


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ•

ПРАЗНИК СВЯТОГО СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА ЙОСАФАТА У ВІЛЬНЮСІ (ЛИТВА) о. Вінкентій ПЕЛИХ, ЧСВВ

«Величаємо тебе, священномученику Йосафате, і вшановуємо славні твої страждання, що і:Х ти витерпів за з'єднанню>.

Празник св. свящмуч. йосафата для вірних УГКЦ особливо дорогий, світлий і радісний, бо це празник нашого українського святого, праз­

ник нашого брата по крові й кості, празник ве­ ликого апостола й мученика за святу віру і єд­ ність Церков. Та не тільки наша Церква, але й ціла Католиць­ ка Церква його почитає, його славить, до нього

молиться, на його честь будує святині, а його мощі спочивають у серці християнсько-католицького світу

-

у базиліці св. апостола Петра в Римі. Свя­

тий Йосафат - це перший український святий, якого канонізувала Католицька Церква, йому і його мученицькій крові ми завдячуємо, що сьо­

годні визнаємо правдиву Христову віру та що ми члени правдивої Христової Церкви .

У василіянському Святотроїцькому монастирі

у Вільнюсі, де св. Йосафат робив свої перші кро­ ки в чернечому житті, а сьогодні є його небесним покровителем,

14 листопада

цього року, торже­

сТІJенними відпустовими моліннями відбулося

ших василіянських монастирів України і Польщі.

урочисте відзначення празника на честь цього

Також розділити радість празника завітало духо­

великого святого українського народу.

венство з Литви і Білорусії, зокрема з Полоцька,

«Прийдім о всі й побожними піснями звелич­

Мінська , Битеня.

мо пам'ять священномученика Йосафата, бо він

Очолив св. Літургію апостольський візитатор

усував тернину розбрату й насаджував у душах

для греко - католиків Білорусії архимандрит о.

спасенні навчання, багаті на плоди святості". »

Сергій Гаєк. Звертаючись зі словами повчання,

лунало в церкві на урочистій вечірні, якою в

о. Сергій вказав на актуальність боротьби за

-

навечір'я

празника

розпочалися

святкування.

правду в теперішній час, за правду, котра не

А вже в неділю зранку на святковій Утрені з уст

є абстрактною правдою. Саме таким зразком

зібраного люду неслися слова величання: «Ве­

правдивого борця за правду і доброго пастиря

личаємо тебе, священномученику йосафате, і

є св. свящмуч. Йосафат, який «.:.вірно проповід­

вшановуємо славні твої страждання, що їх ти ви­

ував нам справжню і непорочну віру Христову і,

терпів за з'єднання».

як добрий пастир, пролляв свою кров за Христа

Урочиста Божественна Літургія, котра стала

центральною частиною відпустових святкувань,

зібрала численне духовенство, яке прибуло з ін-

МІСІОНАР

Бога » .

Після завершення Служби Божої зі словами привітання

'ікраїнськиИ Християнський часопис_

від

імені

Провінції

Найсвятішого


8

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

Проповідь о. Серrіи fаЕка.

• n. lrop Прокопчук вітаЕ зі святом.

Спасителя в Україні звернувся до присутніх о .

вітаючи зі святом, висловив надію на швидку від­

Іван Майкович, ЧСВВ, від імені Провінції Покрову

будову цієї величної святині, котра мала б стати

Пресвятої Богородиці в Польщі

-

о. Дмитро Гара­

сим, ЧСВВ, котрий завітав на свято разом із хором

Об'єднання українців у Польщі « Камертон ». Свої привітання склали також о. Олександр з Полоцька і кс. Аліонідас

-

- парох

римо-католицький

священик з Шяуляйської єпархії.

центром духовної єдності, як це було за часів

свящмуч. Йосафата. Настоятель монастиря

Пресвятої Тройці о.

Павло Я хи мець, ЧСВВ подякував поіменно усім священикам , які прибули на празник, а також усім тим, хто допомагав в організації свята . Зо­

В урочистостях взяв участь посол України в

крема о. Павло склав подяку ду ховенству, владі ,

Питовській Республіці п. Ігор Прокопчук, який,

хору і вс і м в і рним парафіянам, які прийшли, щоб, як одна велика парафіяльна родина , подякувати Богові через посередництво свого небесного

покровителя св. свящмуч. йосафата за отримані дари і ласки. Опісля відбулося посвячення ікони

св. Йосафата . Сповнені радісними почуваннями та зміцнені

Божою благодаттю, люди розходились по своїх домівках, вітаючи одні одних зі святом .

Треба також зазначити, що цього року Бого­

служ і ння відбулися в центральній частині хра­ му, який звільнено від ремонтних риштувань . Також відреставрована чотири основні колони храму, планується відновити вівтарну частину,

а відтак

- цілий храм . Отож, будемо плекати

надію, що в недалекому майбутньому храм

Пресвятої Тройці набере своєї величі і краси ,

як колись за св . свящмуч . Йосафата, який напо ­ внював його молитвою і цілопальною жертвою І

СпіваЕХор«Камертон».

свого ЖИТТЯ.

украІнськи~

хрисrиянськии

часопис

MJCJQHAP


РОЗДУМИ8

РІК ТАЇНСТВА СВЯЩЕНСТВА о. Прокопій ЛОТОЦЬКИЙ, ЧСВВ Минулого століття,

1950 року, у Франції

появилась відома книжка «Чого ви очікуЕте від священика?», у якій було поміщено відповіді одинадцяти відомих письменників на питання: «Чим для вас Е священик?» і «Чого ви від священика

очікуЕте?». Відповіді були різні, так як і Е різні люди. Наприклад, один вчений коротко і ясно від­ повів на ці два питання так: « Священик для мене

-

це представник Ісуса Христа на Землі » і друге:

«Очікую від священика Життя через Святі Тай­ ни». Для іншого письменника-філософа, Фран ­ суа Моріака, священик

-

це той, хто в ім'я Боже

8

Папа Венедикт XVI навчаЕ про священство.

в'яже і розрішає, який тоді, коли підносить руку, щоб простити гріхи, не відрізняється від Сина

для Церкви, але для всього людства. Душпастирі

Чоловічого, Якому дана влада прощати і роз­

щоденно подають віруючим Слово Боже. їх апос­

рішати гріхи на Землі. Священик

це чоловік,

тольські труди, як про це згадує Папа Венедикт XVI,

обдарований Божою владою, а тому від нього

часто нікому не знані, завжди відважні, готові на

очікується, щоб він сам був святим, як і ті Святі

найбільшу жертву, аж до проливу крові. Бувають

-

Таїнства, які він звершує у своєму священстві.

і жалюгідні випадки, але вони ніким не оплакані

Ще інші бачать в особі священика харитатив­

і тим вони трагічні, коли священик перестає ним

ного соціального активіста, який заклопотаний

бути, втративши з виду свого Господа, Який пер­

усіма людськими проблемами

-

є «усім для всіх».

ший полюбив його і покликав, щоб брати участь у

А ще інші хочуть бачити священика, щоб він був

божественному житті Спасителя

зразком безкорисливості, убогості, любові, про­

ника. Свята Церква терпить із-за невірності таких

пов ідником справедливості, потіхою для тих,

своїх служителів, та не людські слабості зносить

Тому, у святковий день Христа Чоловіколюбця Пресвятого Серця Христового, Святіший Отець

Венеди кт

Вічного Свяще­

вона, а дивиться радше на той Божий дар, що здій­

хто терпить.

-

-

снюється постійно у великих починаннях душ пас­ тирів, ревних монахів і монахинь.

цьогоріч проголосив Рік Таїнства

Світлим прикладом для нас є парох з Арсу, по­

Священства. Нагодою послужило 150-ліття від дня

кірний, але також свідомий того, що він є дар пре­

XVI

народження до вічного життя святого пароха з

цінний для своїх парафіян. Так він говорив своїм

Арсу- Івана Марії Віанея . Папа Пій ХІ ще у

духовним дітям: «О, яка то велич священства!

1929 році,

проголосив його Опікуном усіх душпастирів світу.

Якби він це цілковито зрозумів, то міг би помер­

Рік цей має збагатити ревність священиків уїх єван­

ти. Бог його слухає: він к<ще одне слово і Господь

гельській проповіді в сучасному світі. Рік закінчить­

сходить з неба та скривається під куснем євха­

ся в день Пресвятого Серця наступного «Священство

-

-

201 О року.

це любов Христового Серця»,

мав звичай повторяти отець-парох з Арсу. Цей

ристійного хліба. Не було б священика, не мали б ми Пресвятої Євхаристії. А хто приготовляє нас до зустрічі з Богом в годині нашої смерті?

-

Свя­

вислів особливо допомагає нам зрозуміти той

щению>. По Бозі священик є все, і це він зрозумів,

прецінний дар, яким є священики, і то не тільки

будучи «всім для всіх » у своєму священстві.

МІСІОНАР

у"\ра·1нськии

_

)(р~стиянс:ькии

часопис


8РОЗДУМИ

Священик продовжує на землі діло спасіння.

Іван Марія Віаней прибув до Арсу, маленького французького села, яке налічувало тільки 2ЗО жи­ телів. Єпископ, посилаючи його туди, сказав: « В

тім селі нема багато любові до Бога , а ти прине­ сеш ЇЇ». Молодий священик так і вчинив : вибрав собі церковний храм за помешкання

- входив

до нього ще не раз ранньою зорею, не виходив

з церкви скоріше як по вечірній молитві « Ангел Господній » . Кожного вечора дзвонив дзвін і скли­ кав народ на науку катехизму, а його приклад мо ­ литви мав спасенний вплив на віруючих . І вони клякали перед кивотом та молились. А тоді він кликав: « Приступайте до Пресвятої Євхаристії,

прийдіть, браття, до Ісуса ».

В убогій сповідальниці перебував він увесь день, в зимовому холоді і в літній спекоті. А чис­ ло каянників зростало, і то з цілої Франції, а тоді сповідав він не менш

16 годин денно. Він був яс­

новидець і віруючі зрозуміли, що він був здібний бачити їх совість ще заки вони починали визна­ вати гріхи . Знали й те, що парох з Арсу мав свою думку про сповідь: «То не грішник вертається до

Бога, але то Господь біжить за грішником, щоб

Функція нaworo спіnьноrо священства - це освячувати світ, щоб він ставав живою ЕвхаристіЕю та ЛітурrіЕю.

його навернути до Себе! » . І нині ми, священики, можемо пристосувати до себе слова святого па­

Бога. Він все казав: « Мій секрет

роха, які він вкладає в уста Христові: « Доручу це

шим, потребуючим, а собі не залишити нічого».

-

це дати все ін­

Моїм священикам, щоб голосили грішникам : « Я

Рік Священства, у 150-ліття смерті пароха з

завжди готовий їх прийняти, Моє милосердя без­

Арсу, відразу слідує по 150 -літті появ Пречистої

межне ». Багаті люди не жаліли пожертв і отець­

Діви Марії в Люрді . Писав , отож, Папа Іван ХХІІІ :

парох мав часто великі заощадження. Але не для

« Коротко перед тим, як парох з Арсу закінчив

себе приймав він ці дари, а відразу спрямовував

своє повне заслуг життя , Пречиста Діва , Непо ­

їх для бідних, сиріт, хворих; був багатий, щоб дати

рочно Зачата , появилась в іншій області Франції

іншим, а був бідний для себе, щоб збагатитися на

бідній пастушці із закликом до мол и тви і до по ­ кути ». Отець - парох Віаней посвятив свою церкву

і парафію Пречистій Діві без гріха зачат і й і з ра­ дістю прийняв вістку про правду вір и, що її про­ голосив Папа Пій ІХ в

1854 році .

Отож, функція нашого спільного священства це освячувати світ, щоб він ставав живою Євхарис­ тією та Літургією, яка не є додатковим обрядом чи ритуалом у нашому житті , але є самим Життям .

Скільки дихаємо, настільки потребуємо не та к по­

вітря, як Бога Живого і Його милосердя. Тому ми повинні просити Господа, щоб Він допоміг нам

бути його «священиками » у відчутті потреби на­ вернення нас самих, переображення світу на п ро­

Священик - це той, хто в ім'я Боже в'яже і розріwаЕ.

славу Бога; щоб наше життя говорило і свідчило

xplc"li."~~~:::t:~ МІСІОНАР

_ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _..:...__часопис


РО3ДУМИ8

про Бога та було справді радісною Літургією на

За словами Папи Венедикта

XVI,

сьогоднішній

Його служінні; щоб ми стали благовісниками Бога

світ відчуває не лише голод хліба, але також брак

і тими посередниками, через яких «далекий» і «не­

справедливості і любові, потребує глибшого піз­

зрозумілий» Бог стане для всіх близьким Богом

-

даром нас самих у Бозі для інших.

нання Бога. Ось це і є наша спільна місія у єдино­ му Христовому Священстві.

МОЛИТВА ЗА СВЯЩЕНИКІВ І ЄПИСКОПІВ

Ісусе Христе, Божественний Спасителю і Вічний Священику, що довірив Твоім пастирям всі радості і терпіння Твоєї Святої Церкви, від щирого серця ввіряємо Тобі всі добрі наміри Твоіх священиків та єпископів. Зроби іх святими пастирями! Даруй ім велике апостольське серце, наповнене любов'ю до Тебе, щоб вони, освячені в Тобі, освячували тих, хто доручений ім, і впевнено вели іх дорогою спасіння. Обдаруй іХ, Господи, щедро всяким небесним благом! Нехай вони, в любові і вірності Святій Церкві, словом і прикладом завжди виявляють приклад євангельських чеснот. Чоловіколюбний Ісусе, поблагослови іХ священство! Благослови іХ жертвоприношення і молитви, вимолені біля Твого престолу! Захисти іх від всіх зовнішніх і внутрішніх небезпек! Подай ім духа правдивої віри і ангельської покори, щоб вони завжди з легким серцем наслідували Тебе, Господи, скоро вислухай нас і помилуй.

ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ БОРИСЛАВА Віра ЗАЯЦЬ,

ЧСВВ. Реколекцїі - це той час, який потрібен для

катехит храму Вознесіння Господнього м. Борислава

духовного оновлення. Тому багато вірних при­ ступило до свв. Тайн Сповіді і Причастя. Серед

Напередодні парафіяльного празника

них багато молоді.

св. великомученика Димитрія о. Григорій

Науки, які голосив отець-реколектант, не за­

Поворозник, який є нашим душпастирем,

лишили байдужими нікого. Підкріплені яскрави­

спричинився до духовного відновлення

ми прикладами, вони зворушували кожне серце.

вірних.

У неділю,

8

листопада, на храмовий празник

св. Димитрія, у церкві була відслужена соборо­

2

листопада цього року він привіз мощі св.

ва св. Літургія за участю священиків Борислава

Пантелеймона, котрі перебувають у соборі св.

і навколишніх сіл. Отець Мартин, виголосивши

Юра у Львові. Ці мощі були у нашому храмі до

останню науку, завершив реколекцїі і уділив по­ вний відпуст усім, хто в тім часі приступив до свв.

13 листопада. В усі ці дні члени Апостольства молитви орга­

Сповіді і Причастя та вислухав більшість наук.

нізували чергування, щоб кожний бажаючий міг

Після Служби Божої парох о. Григорій виголо­

безперешкодно вклонитися мощам св. Пантелей­

сив подячне слово отцю-реколектанту та отцям,

мона. Щоранку служилася Божественна Літургія,

які співслужили з ним.

а ввечері

акафіст до цього святого. Хоча перебу­

Нехай Всемилостивий Господь нас благословить,

вання мощей у храмі випало на час епідемії грипу,

нехай праця отця-реколектанта Мартина і пароха о.

-

однак, на Богослужіннях завжди було людно.

3 четверга, 5 листопада, розпочалися реколек­ цїі, які проводив ієромонах Мартин Хабурський,

МІС ІОН АР

Григорія Поворозника дасть добрі сходи зерна ду­ ховності, а Святий Димитрій, наш покровитель, обе­

рігає нас від бід і вимолює для нас Божі благодаті!


8РОЗДУМИ

МОЛИТВА о. Йосиф БУДАЙ, ЧСВВ «У книгах шукаємо Бога,

а в молитві Його знаходимо» (св. отець Піо з П'єтрельчини). Часто у нас є невідповідне розуміння молит­ ви. Ми вважаємо, що для молитви слід усаміт­

нитися, забути про все: і про ближнього, і про нашу родину, і про працю". Та це не зовсім так.

Молитва повинна бути тісно пов'язана з на­ шим життям. Ми не можемо розмовляти з Бо­

гом, забуваючи про людей. Ми навчимося моли­

тися, коли будемо, подібно до Христа, бачити:

- людський гріх; - потребуючого ближнього; - людську несправедливість; - брехню і лукавство. Ревнішою стає молитва, коли ми залишимо

затишний куточок вдома і підемо до людей. Там ми бачимо пиятику, бійки, заплаканих матерів, наркоманів та інше зло, гріх. Після повернення

наша молитва не буде сонною, лінивою. Часто будемо плакати над собою і над іншими. І тоді кожен з нас проситиме Бога:

за

- навчи мене, як краще це зробити; - прости, що до кінця не люблю їх; - прости, що ще не вмію добром віддячувати насмішки, слова nогорди ...

Ми повинні навчитися відчувати радість у мовчазному єднанні з Боrом.

Якщо так будемо поєднувати життя і молитву,

служіння і любов, між ними ніколи не буде роз­ риву, а життя перетвориться у палаючий кущ

-

поєднання нашої немочі й Божої досконалості,

поверхові. Подібно є і у ставленні до Бога : ми повинні навчитися відчувати радість у мовчаз­

ному єднанні з Ним.

Одного разу душпастир з Арсу св. Іван Віаней

любові. Неможливо правильно молитися, якщо не

запитав старшого селянина, що той робить, го­

будемо мати розуміння чи відчуття ЖИВОГО

динами сидячи на самоті в церкв і. « Я дивлюся на

БОГА. Необхідно ставитися до Бога, як до живої

Бога, а Він дивиться на мене, і нам добре разо м»,

особи, як до найкращого приятеля. В іншому ви­

-

падку молитва переміниться у виконання яко­

навчився молитися без слів, своїм серцем.

гось обов'язку, який мусимо виконати. З досвіду людських відносин знаємо, що лю­ бов і дружба є тоді

міцні, коли люди можуть

відповів селянин поважно . Отож, цей чоловік Молитва єднає в одне ціле « Я» і « Він » . Доки іс­

нують окремо « Я » і « Він»

-

вас є двоє. Два різні

погляди, два різні думання . Пресвята Богороди ­

просто мовчати один із одним. Якщо для під­

ця під хрестом стояла не в наріканні на ворогів,

тримання контакту нам необхідно постійно го­

можливо, навіть і не в сльозах. Вона досягла

ворити, то будьмо певні, що наwі стосунки ще

такої повноти єдІ-!ання з Христом, що ні в чому


РОЗД УМИ8

з Тобою ». А Ісус відповів: « Геть, сатано, бо дума­

єш не про Боже, а про людське» (Мк 8,ЗЗ). Один священик зовсім молодим потрапив

за Христову віру у в 'язницю . Коли він вийшов з тюрми, його запитали, що від нього залишилось.

Він відповів: « Залишилась тільки любов». А ось французький Єзуїт Жан Даниїл пише, що страждання

-

це поєднуюча ланка між праведни­

ками і грішниками . Праведник переносить страж­ дання, а грішник йому цих страждань завдає (хоч

він також часом терпить). Без цього вони були б на різних орбітах і ніколи не зустрілися б. У тако­ му випадку праведник ніколи не мав би влади

над грішником, не було б зустрічі. Таким чином, грішники спасаються через праведників. Часто чуємо, що суєта , клопоти, шум, гамір не

дозволяють спокійно молитися . Це так, · але роз­ повім одну історію.

Прийшов до одного господаря подорожній . Вони розмовляли між собою, а всі домашні тихо сиділи навколо вогню. Потім господар сказав до гостя : « Мені час молитися ». Увесь дім ожив , усі стали розмовляти, ходити . Гість здивувався: « Що ви робите? Він молиться , а ви йому пере­

шкоджаєте» . Хтось відказав: « Не турбуйся. Поки він говорив із тобою, найменший шум міг йому перешкодити. Але тепер, коли він говорить з Богом, ніщо не відірве його від цієї розмови » .

Ми ще не є настільки заглиблені в своїй мо­

литві до Бога, щоб усе для нас було другоряд­ не, коли розмовляємо з Ним. Ми недоскона­

лі, тому потребуємо тиші для молитви. Однак пам'ятаймо, що Бог повинен завжди бути в цен­ трі наших думок , розмов, усього нашого життя.

Моnитва-

зброя християнина Молитва - це найбільша не противилася Божому плану спасіння через

сила в наших руках .

Хто з молитвою, той завжди перемагає. Завдя­

страждання. Вона тільки співстраждала і про­

ки молитві на нашу сторону стає Господь . Коли

ходила через співстраждання разом з Ним . Ні

Господь з нами, то хто проти нас? Молитва не

вона, ані св. апостол Іван не протестували про ­

тільки залізо ламає, для неї не існує ні океанів, ні

ти Божої волі. Вони разом з Ним були розіп 'яті.

А ми ще, подібно як Петро, в дорозі до повно­ го єднання з Божою волею . Коли по дорозі до

найвищих гір. Щира молитва все небо обіймає. Особливо літургійна молитва, спільна молитва в родині, молитва на вервиці, Ісусова молитва.

Єрусалиму Христос говорив про Свої страждан­

Однак, щоб наша молитва мала таку без ­

ня, Петро промовив: « Нехай цього не станеться

межну силу, потрібно бути досконалим . Навчає

МІС ІО НА Р

українськии

"

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _"_ _ _ _ __

християнськии чзсопис:


8РОЗДУМИ

св. апостол Яків: « Ревна молитва праведника має

велику силу » (Як

5,6).

Кожного разу у молитві ми

повинні просити Бога, щоб допом і г нам ставати кращими, покірнішими, людянішими".

Про велику силу молитви читаємо у Старо ­

му Завіті, коли ізраїльський народ боровся з амалекитами . Велике військо Амалека воювало

супроти малочисельного війська Ісуса Навина . « Зробив Ісус так, як повелів йому Мойсей, і по­ чав битися з Амалеком. А Мойсей, Арон та Хур вийшли на вершину горба. І сталось: як підіймав руки Мойсей (молився), то брав гору Ізраїль, а

як опу.скав (переставав молитися), брав гору Амалек » (пор. Вих

17).

Військо билося на рівній долині , а високо на горі молився Мойсей . Від його щирої молитви залежало, хто переможе. Молитва однієї святої людини вирішила долю цілого народу, а не ве­

лика, добре озброєна армія . Подібних випадків у історії людства багато. Коли на Філіпінах до влади повторно прийшла диктатура президента Маркоса , майже весь на­ род , очолюваний Церквою, з вервицями в руках протиставився озброєній армії. І молитва пере ­

могла. Вояки зупинили танки, опустили зброю, бо Господь стояв на боці людей, які воювали молитвою .

Найкращим

прикладом

може

послужити

і доля нашого народу. П'ятдесят років Греко ­

католицька Церква в Україні була переслідува­ на, та її вірні постійно молилися. І Господь став на їхній бік. Впала страшна несправедлива сис­ тема. Сила молитви виявилася сильнішою . Та на ­ род продовжував молитися.

Пригадую, як цілу зиму парафіяни , члени Апостольства молитви і Третього Чину св . Васи­ лія Великого, молилися біля каплиці на Високо­

му Замку у Львові . А зима того року була суво ­ рою, з сильними морозами. Цілу ніч чоловіки і

жінки перебували під відкритим небом . Інколи

фронту », постійно лунало: « Україна », « Ющенко »,

хтось з них уночі приходив до брами монасти­

« Ми разом », а в той же час по всіх храмах і м о ­

ря св. Онуфрія, просячи якусь теплішу одежину

настирях не стихала ти х а молитва : « Пресвята

або покривало, бо холод пробирав до кісток " .

Богородице, спаси нас " . ».

А скільки молитов, нічних чувань по храмах України , скільки постів і відмовлених вервиць

пожертвував наш побожний люд у час виборів Президента України

2004

року. У Києві на Май­

дані Незалежності, де проходила « головна лінія

Христос також молився Чому Ісус Христос, будучи Богом , молиться? Адже знаємо, що молитва

хр~~~~~~~~ М І СІОНАР часопис

-

це розмова людини


РО3ДУМИ8 ~~~~~~~~~~~~

з Богом . Христос Господь є Другою Особою Бо­ жою. Для Христа молитва

Якось зустрів його, розговорились. Вчителює

це спілкування з

в одній із львівських шкіл, викладає історію. Од­

Отцем і Святим Духом. Це розмова, розмова в

ного року не було вчителя англійської у молод­

любові. Вдень Христос мав багато праці: навчав,

ших класах, то він викладав і англійську.

-

оздоровляв, долав великі відстані, проповід­

Якби ми з такою наполегливістю молилися ,

уючи Добру Новину. А вночі, як бачимо, часто

то, напевно, за короткий час досягли б значних

усамітнювався і молився.

висот у поєднанні з Богом .

З іншого боку, Ісус Своїм прикладом показує

Попросив якось у ректора семінарії знайомий

нам, що ми також повинні багато молитися . Про

студент- музикант дозволу замешкати

молитву написано багато книг, але це нам не до­

час у гуртожитку семінарії. Через кілька тижнів

якийсь

поможе, коли не будемо мати досвіду молитов­

при зустрічі з ректором сказав, що дивується, як

ної практики .

майбутні священнослужителі, які мають стати

Виконуючи чотири роки обов'язки Протоігу­

вчителями духовного життя, так мало молять­

мена, я постійно відчував брак часу на особисту

ся . Він сам , бажаючи стати в.чителем музики, по

молитву. Адміністративні обов'язки, інші справи

8-10

годин кожного дня присвячує музиці.

по наших монастирях забирали весь мій віль­

Цей приклад показує нам, як ми, християни,

ний час. Думав собі, що після закінчення цього

повинні присвячувати молитві більше часу, ста ­

урядування

вити її вище над іншими нашими заняттями .

24

години на добу буду молитися!

І Господь дав мені таку можливість . Сім тиж­

Легше осягнути духа молитви тому, хто є ма­

нів перебував я в такому монастирі, де, крім

ломовний, мовчазливий. Хто ж багато говорить,

недільної св . Літургії для невеличкої кількості

швидко втрачає те, чого досягнув. Щоб молитва

людей , мав я багаїо вільного часу. І що думаєте?

« Йшла », потрібно мати чисте серце не тільки від

Може, один тиждень більш-менш я молився. А

важких гріхів, але і від малих , а також від сві­

поза тим завжди шукав собі щось « важливе » . Не

домих недосконалостей. Цьому сприяє часта і

використав цієї можливості, щоб здобути духа

щира сповідь.

молитви. Молився, але замало.

У Святих Отців читаємо: « Отче, яка чесно­

та чи праця найважчі?»

-

запитали брати авву

Сnіпий хnопець

Агатона . « Мені здається, що немає важчої пра­

В Оливному городі перед Своїми страстями

ці як молитва. Бо завжди, як людина молиться,

Христос молиться, навчаючи нас, як маємо по­

вороги намагаються їй перешкодити »,

відпо­

ступати у наших терпіннях . Він просить у Небес­

Розповім один приклад великої наполегли­

ли від Мене цю чашу! Та не що Я хочу, а що Ти ...»

-

ного Отця : « Авва Отче, усе Тобі можл11ве: відда­

вів їм авва » .

вості . Коли я вчився, а потім працював разом

( Мк

14,36).

із добрим приятелем Володимиром зі Львова

Виконання Божої волі повинно бути голо­

у майстернях поліграфічного технікуму, то він

вним у нашому житті . Розповідають, що св . Те­

хотів поступити в університет на історичний

реза Авільська

факультет. На вступних іспитах потрібно було

Господи, воля нехай буде, а Твоя ». Це була її Іс­

здавати англійську.

усова (безперервна) молитва . Наша воля, хоч

Мені запам 'яталось, як Володимир постійно сидів за книжками. Навколо шум від друкар­

постійно молилася : « Не моя,

би і найкраща, є недосконала у відношенні до Божої волі.

ських машин, повно студентів, а він кожної віль­

Чудовий приклад дає нам _ сліпий хлопець,

ної хвилини вчився. Так міг відключатися, що

який був біля о. Піо. Кожного ранку люди ба­

ніщо йому не перешкоджало . Коли перший раз

чили як він ішов попереду о. Піо на ранкову св.

поступав, то не набрав балів . Потім знову цілий

Літургію, уважно її вислуховував, а опісля знову

рік із підручниками англійської мови проводив

повертався у захристію.

увесь свій вільний час. Його працелюбність і на­

Отець Піо бачив великий його поступ у ду­ ховному житті. Одного разу, щоб упевнитись у

полегливість взяли гору.

МІС ІО Н АР


чесноті хлопця, він запитав його, чи хоче бачи­ ти. « Мати Божа мене завжди вислуховує і до­ носить мої молитви до свого Сина, попрошу її і ти прозрієш »,

-

сказав священик до хлопця. Той

мовчав. «Хочеш чи ні?», --' вдруге запитав о. Піо. Знову мовчання . Втретє, із притиском, питає

хлопчика, чи має за нього молитися, щоб про­ зрів. Тоді на такі настирливі питання священика

хлопчина відповів : « Я колись, отче, бачив . Та одного разу сталось , що я по Божій волі осліп. Напевно, Господь знає, що це краще для моєї душі. Якщо Він колись відкриє мої очі, то я

буду так само йому вдячний, як і тепер, коли я сліпий» .

Та отець Піо й далі продовжував його випро­ бовувати: « Але ж написано : « Просіть і одержи­ те». «Та це написано для тих, що не мають великої

віри ... А для тих, що у всьому довіряють Богові, нічого не треба в Нього просити, як тільки за все

йому дякувати. Господь сам дає, що для нас най­ краще»,

-

відповів хлопець. Зворушений о . Піо

міцно притулив малого до своїх грудей і поцілу­ ми або хтось і нший її образив . Тепер розумію ...

вав у чоло.

Ось приклад зрілої молитви і повної довіри

Це були сльози щирої, сердечної молитви.

до Божого провидіння.

Після молитви мама читала Святе Письмо.

Якщо ми не спали, то вголос , а якщо мали якесь заняття , то тихо. Наступного дня, коли з жінка­

Моnіnьниця Коли мені було

ми працювала в полі, то розповідала про про­

10-11

років, мама вирішила

запровадити в нашій родині спільну вечірню

читане. Мала добру пам'ять і розповідала , ніби читала .

молитву. Це було нелегко . До того часу ми всі

Так у житті трапляється: те, що батьки гово­

молилися, але кожен окремо, коли хотів і скіль­

рять, діти одним вухом послухають, а через дру­

ки хотів.

ге

Десь з півроку мама «воювала» з нами . То

батько приходив з роботи змучений, то ми, діти,

-

випустять. Але те, що діти могли побачити,

-

приклад батька чи матері , як добрий, так і злий,

-

залишиться в пам 'ят і на все життя.

хотіли телевізор подивитися, бо в той час був

Думаю, що на життя мами такий самий вплив

футбол чи цікавий фільм, то уроки вчили. Але

мала наша бабуня. Вона, скільки її пам'ятаю,

мама від свого не відступала.

була щира молільниця. Коли вже не могла ходи­

Згодом ми вже звикли до спільноі сімейної

ти до церкви через далеку дорогу і похилий вік,

молитви. У деякі дні молитва тривала довго . На­

то завжди, з ранку до обіду, вдома молилася .

приклад, у п'ятницю 1"у1ама провадила Хресну

Особливо любила акафісти .

дорогу, в понеділок

-

акафіст до GB . архангела

Михаїла .

Роздумуючи про це, можу сказати, що у на­ ших християнських родинах здебільшого бабусі

Коли спільна молитва закінчувалась, мама

мають найбільший вплив на релігійне вихован­

ще довго молилась сама. Молилася і плакала. Ці

ня дітей. Вони є ніби тими родинними священи­

сльози мені дуже запам'яталися. Тоді, бувши ма ­

ками, які повчають нас своєю молитвою і живим

лим, я не розумів, чому вона плаче, думав, може,

прикладом.

МІСІОНАР


ЦЕРКВА І СУСПІЛЬСТВО

8

ВЗАЄМИНИ МІЖ ЦЕРКВОЮ І ДЕРЖАВОЮ о. Гавриїл ГАБЕР

В одній газеті надрукували матеріал

про парламент. І в ньому була така фраза: «Половина членів нашого парламенту

-

корумпована».

Парламентарі це прочитали і почали вимагати спростування. В наступному

номері у газеті було написано: «Половина членів нашого парламенту

-

не корумпована»". Як людині

ставитись до держави? Як ставитись до втілення влади? Питання держави

та її суті повинно було б відігравати важливу роль у християнській думці.

Знаний політолог Гайнріх фон Трайчке сказав: «Політика займається не мораллю, а секретами мистецтва

здобуття, зміцнення та розширення влади». Яким же має бути ставлення християн і Церкви до держави? Перш

ніж дати відповідь на це питання, потрібно визначитись з трактуванням

виникнення держави та їі суті.

Христос Пантократор.

Евоnюція розвитку держави

в

Єрусалимі

Існує кілька трактувань держави. Здійснімо

теократичне панування в Ізраїлі. Це знайшло

невеликий екскурс в історію. Перше трактуван­

своє відображення і в середні віки, коли відбу­

ня держави

вався синтез держави і Церкви. В ті часи Папа

-

теократичне. Існує два підходи

до нього: перший

-

це монарх, цар, імператор,

що представляє державу. В ньому люди бачили уособлення самого Бога. Римських імператорів

-

Доміціана , Аврел і я , Д і оклетіана

-

величали па­

повинен

провадити

політично­

Римський керував як церковними, так і держав­ ними справами.

Наступне трактування держави

не. Право сильного

-

-

ідеологіч­

це найдавніше і найперше

ном і богом . Вони самі вимагали до себе такого

з усіх прав. « Правий той, хто має силу ». В книзі

ставлення. Ця форма мислення стверджує, що

«Держава » соціолог Франц Оппенгаймер заяв ­

монарх є представником Бога.

ляє: «До голоду, що є інстинктом самозбережен­

Другий підхід чи друга форма тео к ратичного

ня, та любові, що є інстинктом збереження виду,

трактування держави така: Богові належить вся

додалась ще й третя сила

влада, тому державну владу повинні представ­

ня власної значущості та сили. Людина пізнала,

ляти і уособлювати лише священнослужителі,

зрозу м іла , що влада забезпечує багатством і що

як намісники Бога на землі . Партія зилотів за

земні блага м ожна здобувати двома шляхами:

-

потяг до утверджен­

часів Ісуса Христа заперечувала будь-яку само­

власною пра цею, тобто економічними засобами,

стійну політичну владу. Вони були переконані,

або привласненням за допомогою сили, тобто

що один тільки Бог через храмове священство

політичними засобами ».

М ІС ІОН А Р

: ~~~с;:~кий

ЧІt ОПИС


8

ЦЕРКВА І СУСПІЛЬСТВО

Здавна у суспільстві були кочівники та земле­

А хто ж правий?

роби. Землероби були роздроблені, займались

Найперше, держава не репрезентує Бога на

сільським господарством і не мали часу думати

землі. Ісус Христос є Спаситель і Бог, як апостол

про зброю. Кочівники мали багато часу і думали

народів Павло підкреслює: «А тепер об'явилась

про зброю. Вони кочували, вбивали землеробів

через з'явлення Спасителя нашого Христа Ісуса,

і забирали продукти їхньої праці. Виходило так,

що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та

що одні створювали матеріальні блага економіч­

нетління Євангелією ... »

но, а інші «політично»: методом насильства. По­

мо вчить молитись за царя, а не до царя . Жоден

(2

Тим

1,10).

Святе Пись­

тім кочівники зрозуміли, що, вбивши землероба,

цар, жоден президент не може привласнити собі

вони не матимуть прибутку, і вирішили його при­

титул Спасителя. Ісус дуже вміло відповів людям

ручити та оберігати. І стали солдатами. Відбувся

того часу: «Віддайте кесареве кесареві, а Боже

синтез кочового племені із землеробським

Богові! І дивувалися з Нього вони» (Мр

-

і

утворився симбіоз, який називається держава. Ось таким є одне з ідеологічних трактувань

-

12,17).

Пригадайте: що робили зилоти? Вони вбива­ ли всіх, хто сплачував подат~и Римській імперії.

виникнення держави. До ідеологічного тракту­

Ісус висуває подвійне заперечення як тим, хто

вання належить і більшовицька теорія тракту­

обожнював державу, так і тим, хто повністю запе­

вання держави. Згідно з нею, держава виникає з

речував існування держави кесаря. «Віддайте ке­

приватної власності. Після перемоги соціалізму

сарю кесареве, а Богові

держава буде існувати як диктатура пролетарі­

ділення між державною владою і Божою владою.

ату. Хто вчився у радянські часи

Держава має обмежений вплив на суспільство.

-

знає, що згід­

-

Боже». Він провів роз­

но марксистсько-ленінської теорії про державу,

Божа влада діє в Церкві і через неї впливає на

держава

суспільство. Форма держави із насильницькою

-

це апарат насильства. «Коли на місце

керування людьми прийде керування виробни­

владою існує в часовому проміжку між гріхопа­

чим процесом

дінням і другим пришестям Христа. У Царстві Бо­

-

держава як така помре» (Фрідріх

Енгельс) . Чи правильною була ця теорія, як це від­

жому не буде держави, як не буде і сім'ї. Витоки

бувалось і чим закінчилось, ми можемо судити

диктаторської влади держави та судової влади

самі, тому що більшість із нас жили в Радянсько­

беруть свій початок від гріхопадіння, тому що

му Союзі. Існує й наступне ідеологічне трактуван­

гріховне людство потребувало функції наведен­

ня: щоб не було анархії, ЛЮДИ «ДОМОВИЛИСЬ» між

ня державного порядку стосовно правопоруш­

собою

ників та зловмисників.

-

і таким чином постала держава .

Ідеолог Томас Гобс стверджував, що природним станом людства є війна всіх проти всіх. Він керу­ вався відомим висловом: «Людина людині

Держава бере свій початок не від сатани

-

во­

лодаря гріха, а від Бога. Знову звернім свою увагу

вовк»

на апостола Павла, що спільноту в Римі напоу­

і стверджував, що держава утворилась внаслідок

мляв: «Нехай кожна людина кориться вищій вла ­

війни. Згідно з філософським трактуванням, держа­

ді, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі

ва є найвищою формою суспільного устрою, який

встановлені від Бога. Тому той, хто противиться

-

бере свій початок від природного права, служить

владі, противиться Божій постанові; а ті, хто про­

для влаштування земного добробуту і тримається

тивиться, самі візьмуть осуд на себе» (Рим

на праві та владі. Держава повинна створити су­

Диктат влади спричинений гріхом. Знову апос­

купність передумов для успішного розвитку окре­

тол каже: «Бо володарі пострах не на добрі діла,

мих індивідуумів, малих соціальних груп і всього

а на злі. Хочеш не бояти~я влади? Роби добро,

13,1-2).

суспільства. Громадяни держави є, з одного боку,

і матимеш похвалу від неї, бо володар

носіями державної влади, а з другого - підлеглими .

слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся,

Якщо немає єдиного державного авторитету вла­

бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга,

ди, спрямованого на досягнення спільного блага,

месник у гніві злочинцеві!» (Рим 13,З-4) .

-

Божий

то здійснення державних цілей неможливе, тому

Разом з тим, Святе Писання застерігає, що

що кожен відокремлено полює за власною виго­

держава може виродитись у ворожу щодо Бога

дою, яка суперечить спільному благу.

контролюючу силу. Святий Богослов Іван у книзі

xpJ;.,r;.·~~~:~~~ МІСІОНАР

-----• -------------чсасопис


ЦЕРКВА І СУСПІЛЬСТВО

8

--~-----~

Об'явлення говорить: « І зробить вона, щоб усім малим і великим, багатим і вбогим , вільним і ра ­ бам було дано знамено на їхню правицю або на їх ні чола, щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини або чис­ ла ймення його ...» (13,16-17).

Які ж тоді відносини між Церквою і державою? Останнім часом у світі зростає небезпечне сум 'яття відносно моральних цінностей та пе­ реконань . В епоху постмодернізму, в епоху гу­ манізму, де центром уваги є людина, а не Бог, іс­

нує велика небезпека розпаду моралі і розпаду держави як такої. Бути гуманним

-

це нормально,

але гуманістична ідея є людиноцентричною сис­ темою. Відносно моралі повинен діяти єдиний

стандарт. Різні точки зору можуть існувати у сфе­ рах зовнішніх відносин , економіки, соціальної політики, але спільне визнання засадних мораль­

них принципів

- обов'язкове.

Держава, яка не турбується про мораль сус­ пільства , яка не шанує моральні цінності, яка

задовольняється

тільки

внішнього порядку,

-

функціонуванням

зо­

розвалиться, як старе та

недоглянуте авто, що просувається по вибоїстих дорогах. Первинно державна влада належить

усьому народові (а не окремим людям чи сукуп­ ності окремих людей). І оскільки державну владу не може здійснювати натовп людей, володіння нею делегується одному чи кільком людям. Тому

суспільства: правова захищеність, увага до прав

є різні форми державного устрою. Доменіко Ба ­

людини і дотримання їх. Все це є необхідною

ньєз на цю тему має що сказати: « Влада, якою

умовою для розвитку кожної людини і суспіль­

володіє правитель, походить від народу. Прави­

ства загалом. Папа Іван Павло

тель не має більшої влади, як та, що від усього

ці « Ceпtesimus аппus » подає наступне : « Церква

11 у своїй енциклі­

народу». З того можемо зробити висновок : якщо

цінує систему демократії, поки та забезпечує

правитель перетворюється на тирана або не ви­

участь громадян у прийнятті політичних рішень

конує своєї функції, до чого він зобов'язався, а

і гарантує народу можливість обирати уряд, при­

люд своїм голосом довірився йому, то народ має

тягувати його до відповідальності, а там, де це

право від і брати в нього державну владу і скину­

виявиться потрібним,

ти деспота .

шляхом. Тому Церква не може миритись із утво­

На сьогоднішній день ментальним почуттям сучасної людини

найбільше відповідає демо­

кратичний устрій. Сьогодні і ми живемо в демо­

- скидати його мирним

ренням замкнутої, панівної еліти, яка з певних

особистих інтересів або ідеологічних міркувань прагне державної влади».

Право

З усього сказаного можемо зробити висно­

на рівність, право голосу, як форма вираження

вок, що у світі без істини свобода втрачає своє

кратичному

суспільстві .

Стараємось...

людської гідності. Демократичний устрій само­

підrрунтя . Отож, якщо немає абсолютної істини,

врядування означає участь усіх громадян у житті

то немає і свободи. Тоді людина стає беззахис-

МІСІОНАР ~~~~':,~ь:~~ий часопис _ _ _ _~~-----"-----•


8

ЦЕРКВА І СУСПІЛЬСТВО

ною перед впливом влади пристрастей. Якими ж

Церква і держава є автономними кожна у своїй

є обов 'язки держави?

сфері. Церква не підпорядкована державі, і дер ­

·захист від зовнішньої агресії;

жава не підпорядкована Церкві . Вони існують па­

• чесна , справедлива зовнішня політика; • побудова і захист внутрішнього правового

ралельно. Але, незважаючи на різницю їхні х сфер впливу, завдань і повноважень, вони багато в чому перетинаються. Держава і Церква мають справу з

устрою.

Ці тези повинні знайти своє відображення в

тією самою людиною. Не забуваймо, що м і ж ними

конституції держави, економічних закона х, ци­

виникає напруженість через те, що Церква по­

вільному та кримінальному праві. Справедливе

кликана бути х ранителькою моральни х засад сус­

державне адміністрування, судочинство, піклу­

пільства і держави . Церква не є служницею і не є

вання про загальний добробут, що включає до­

володаркою . Церква

тримання соціальної справедливості , високий рі­

держави. І коли Церква починає говорити про мо­

-

це честь, розум і сумління

вень науки та культури , взірцева система охорони

ральні засади

здоров'я, свобода слова та релігійна свобода.

ти напруження. Ігор Гарін у книзі « Что такое зтика,

Інши й велетень Церкви Папа Лев ХІІІ у своїй енцикліці

«lmmorate Dei»

дає дуже чітку відпо­

-

між нею і державою може виника­

культура, религия » каже: «Тщательно скрь1ваемая

тайна, тайна , которую не всегда осознают да же ее

відь на наше запитання : « Піклування про рід

могущественнь1е хранители, состоит

людський Бог доручив двом владам : церковній

нравственность чаще всего находится в непри­

та світській . Одну зробив відповідальною за ду­

миримом антагонизме с общественнь1ми уста­

ховні справи , іншу

новлениями :

-

за земні . Кожна влада є в

своїй царині найвищою. І кожна влада має свої

властью,

государством ,

в том,

что

законами ,

государственнь1ми стражами ».

Одним словом , Церква має велике і в той же

чіткі межі ».

Отож, маємо дуже чіткі визначення, а й відмін­

час неповторне

покликання

-

допомогти дер­

ності, що держава і Церква відрізняються одна від

жаві не розпастися , а ви кон а ти дане їй Богом

одної: своїм походженням, метою і структурою.

призначення .

СПРОБА РОЗДІЛИТИ ЦЕРКВУ,

або кому в.игідно нас з вами посварити Вікторія ВДОВІН,

любов.

свідок подій 10-11 жовтня 2 009 р .

дете мати любов між собою »,

«3 того пізнаю Я , що ви учні Мої, коли бу­ - сказав Ісус Хрис­

тос. Хто ж тут виконує заповідь Христа про лю­

Стосовно останніх подій в церкві Успення

бов і єдність, а хто зневажає, виконуючи бажання

Пресвятої Богородиці вс. Пробіжна

лукавого про розкол і розбрат?

Чортківського р-ну Тернопільської обл.

Я

виросла

в

Пробіжній

і,

скільки

себе

10-11жовтня2009 року, я, як свідок тих

пам'ятаю, тут завжди було тихо і спокійно

подій, стверджую, що відбулася спроба

на Вселенська Церква : мирні , дружні стосунки

розділити Церкву, заколот

між парафіянами римо-католицького костелу і

-

з метою

посварити людей. Чому так сталось?

-

єди­

нашої греко-католицької церкви. В нашій пара­

фії ніколи не було суперечок і розбрату. Навіть Основни й закон сатани є: « Розділяй і влада ­

люди з сусідні х сіл , де були конфлікти мі ж като­

рюй », а Святе Письмо говорить нам : «Жодне цар­

ликами і православними, по-доброму заздрили

ство, поділене саме у собі , не встоїть ». Господь

нам, що в Пробіжній є спокій . Хто ж вніс неспокій

Бог бажає, щоб люди мали між собою єдність і

і розбрат в наше мирне село? Хто посварив лю-

хрХ~fи·~~~~~~~

-----• ----~~--~---часопис

МІСІОНАР


ЦЕРКВА І СУСПІЛЬСТВО

8

дей між собою і хто є проти єдності Вселенської

шений відмовити їм в уділенні свв. Тайн. Так пре­

Церкви? Існує багато запитань, на які треба дати

святі сестри почали відвідувати парафіяльний

відповідь.

римо-католицький костел у нашому селі, проте і

На початку свого прибуття в село пресвяті і

там його парох за деякий час відмовився уділяти

преподобні сестри-монахині просто виконува­

монахиням свв. Тайни, мотивуючи це нерозкая­

ли свій монаший обов'язок катехизували дітей і

ністю і непокорою сестер, бо суть монашества

молодь, надавали реколекцїі парафіянам, а по­

-

тім". повстали проти пароха церкви

вого монашества.

-

о. Зеновія

це покора, і коли її немає, то не існує і правди­

Пасічника, і вже цілий рік, як отець і наша церква

Тоді преподобні сестри, вважаючи, що вже

втратили свій звичний спокій. Чому пресвяті се­

здобули більше довір'я парафіян, аніж сам парох

стри відмовились визнавати наставництво отця

о. Зеновій, покликали на допомогу своїх само­

і верховенство всіх духовних церковних провід­

званих священиків-єпископів, щоб ті самозванці

ників, виступаючи проти Глави Церкви

уділили їм свв. Тайни та підготували парафіян до

-

карди­

нала Любомира Гузара?

початку перехоплення' церковної влади (цер­

Тут треба сказати єдину річ: навіть якщо Гла­

ковного розколу). Та їхні листівки з прокляттями

ва Церкви, просто як людина, висловив у книжці

для всієї УГКЦ і прибуття незваних «чужоземних

«Бесіди з Блаженнішим. Роздуми до постконфе­

гостей» (їхніх не визнаних Вселенською Церквою

сійного християнства» незрозумілу чи нелогічну

єпископів) були для них фатальною помилкою, бо

думку або слово, то це ще не привід для того,

практично всі мудрі парафіяни підтримали закон­ ного пароха о. Зеновія Пасічника, прийшовши

щоб робити розкол у Церкві.

11

Отець Зеновій, як люблячий батько, прийняв

жовтня на богослужіння до рідного храму і таким

монахинь на парафію чотири роки тому: помагав

чином висловивши свій протест«проти незваних

їм всім, чим міг, а головне

-

на прохання сестер

гостей». Тому перша відправа чужоземних т. зв.

надав їм дозвіл приватизувати монастир. Більше

священиків

того, «втершись у довір'я» до о. Зеновія (за намо­

їхньої поразки і невизнання

вою наставників сестер

не пішов до них на відправу. Тільки три-чотири

- самозваних єпископів),

11

жовтня

2009

року стала доказом

- ніхто з парафіян

монахині одержали дарчий договір на право во­

старші особи з цілого села, що, мабуть, втратили

лодіння монастирем, знову ж таки, на «їхнє ім'я».

з віком здоровий глузд, завітали до них.

Пресвяті с~стри постійно ходили до церкви на

Коли громада парафіян стояла біля церкви на

богослужіння, приймаючи свв. Тайни, і отець їм

дорозі, намагаючись мирним способом не пусти­

ні в чому не відмовляв, постійно ставив сестер

ти непрошених гостей з с. Підгірці до монастиря

у приклад для наслідування парафіянам, бажа­

на відправу, мужньо оберігаючи рідну Церкву, до

ючи їм міцного здоров'я, часто просив церков­

гурту підійшла старша жінка і сказала: «Дитино,

ний хор співати сестрам многая і благая літа".

мені вже

А щиро вдячні за все сестри-монахині спочатку

не бачила. Я пам'ятаю тих монахинь, що були тут,

80

років, а я ще такого за весь свій вік

«втерлись у довір'я» до людей і пароха, а потім

в селі, ще до війни

о. Зеновію і нашим гостинним, добрим людям

а ці якісь не такі".».

- вони були скромні і покірні,

«подякувалИ>> листівками (розкиданими по всіх

Мимоволі виникають запитання: чому до нас

подвір'ях) з прокляттями на всіх парафіян, що хо­

прибули ці не визнані Вселенською Церквою

дять до церкви, за те, що їм люди їсти носили, а на

отці і їхні сестри? Чому парафіяни с. Пробіжна

пароха за те, що дав їм дах над головою, «пригрів

змушені приймати і терпіти на своїй рідній з діда­

за пазухою». А також їхні спільники в розкиданих

прадіда землі незареєстровану громаду осіб, що

по селу листівках недвозначно намовляли людей

називає себе «правовірною УГКЦ», адже держава

позбутись о. Зеновія, щоб самим окупувати наше

відмовила їм у реєстрації згромадження? Чому,

мирне с. Пробіжна.

здобувши неправдою довір'я людей, громадяни

А о. Зеновій щиро вірив у навернення сестер,

іншої держави (керівники «правовірної церкви»),

постійно відтерміновуючи його, але так і не до­

а саме: Самуїл Обергаузер, Методій Шпіржік, Ілля

чекавшись щирого каяття сестер, парох був зму-

Догнал, Маркіян Гітюк (єдиний з т. зв . єпископів

МІСІОНАР

-

укра1нськии

хрИСТИЯНСЬЮІІЙ

часоn~~--~------~------·


8

українець),

-

ЦЕРКВА І СУСПІЛЬСТВО

хочуть нас навчити, як вірити в Бога

присвятили своє життя Богові. Навіть в інтернеті

і як молитись? Чи ми не є християнами з давньою

пишуть прокляття на всіх священнослужителів.

традицією, щоб особи з іноземними прізвищами,

За ці їхні дії Церква наклала на них екскомуніку

говорячи з акцентом, приїжджали нас, віруючих

-

християн, повчати? Ми мусимо захистити свою

Венедикт

віру і Церкву.

кару вигнання з Церкви, що потвердив Папа

XVI .

У Євангелії сказано: «Благословляйте тих, що

Стосовно походження цього згромадження,

ненавидять вас, благословляйте, а не прокли­

слід сказати, що воно виникло в Чехословаччи­

найте», а в Старому Завіті: «Незаслужене про­

ні, де сестри одержали монаші облечини з рук

кляття не здійсниться», або як в народі кажуть:

вищезгаданих

«Бог мудрий

самоназваних

єпископів

(тому

сестри відмовились коритись о. Зеновію, бо при­

-

немудрих не слухає». Тому не тре­

ба боятись незаслужених проклять «святих» от­

сягали покору цим іншим особам). Отже, не мо­

ців і сестер, бо вони своїми діями ділять Містичне

жуть монахині і отці визнати помилковість своїх

Тіло Христа

суджень, щоб не втратити довіру людей. Згодом

заслужене прокляття повернеться на них самих.

за бунт і колотнечу ці особи були вигнані з Церк­

Сама суть християнства

ви і з держави. Тоді «правовірні» отці і сестри вте­

і справжні святі

кли до Польщі, та за заколот народу їх також ви­

ляють. А ті, що виконують волю сатани (прокли­

-

Церкву Христову, а тому вже якраз

-

- це любов і милосердя,

не проклинають, а благослов­

гнали з її території .Так це угрупування з'явилось

наючи невинних людей села за те, що ходять в

в Україні, де було з милосердя прийняте до ва­

церкву), є його вірними слугами.

силіянського монастиря в с. Підгірці Львівської

Отже, нехай кожен мудрий житель с. Пробіж­

обл . Та знову збунтувавши народ, новоутворені

на зробить свої мудрі висновки. І як ми співає­

«правовірні » християни захопили парафіяльний

мо у церкві : «В єдності сила народу. Боже, нам

костел і утворили свою т. зв. « правовірну УГКЦ». З

єдність подай», просячи в Бога єдності, будемо

цього часу « правовірні» ширять єресь і бунтують

молитись за навернення т. зв. отців і сестер. І

людей в Україні: роздають і підкидають листівки

від кожного з ~ас залежить - чи збережемо ми

по церквах і на прощах з прокляттями на цілу

єдність Церкви, чи втратимо. А християнське

Вселенську Церкву, з погрозами Папі Римському

милосердя і любов мають міцно закоренитись у

Венедикту

XVI,

тисячам єпископів, священиків­

монахів, які, відрікшись світу і мирських насолод,

наших серцях, бо від цього залежить наш з вами спокій і благополуччя.

НАЗВАНО ІМЕНЕМ о. ЙОСАФАТА ВОРОТНЯКА, ЧСВВ Тара,ЛЕХМАН,

журналіст, м . Червоноград

Уже другий рік учні катехитичної школи

Рішенням священнослужителів і парафіян цій

при церкві св. Йосафата м. Червонограда

катехитичній школі нещодавно присвоєно зван ­

займаються у новозбудованому,

ня о. йосафата Воротняка . його добре пам'ятають

добротно обладнаному приміщенні.

червоноградці, коли

Тут навчається дві сотні учнів різних

Кристинопільського монастиря отців Василіян,

він служив

настоятелем

вікових груп. Хоча заняття з дітьми

регулярно проводив духовні вечори, реколекції,

проводились з часу заснування парафії

а, головне, багато займався з дітьми, сіючи в їхніх

(а це

душах зерна християнської науки, любові й до­

-

понад десять років тому), однак,

для проведення уроків доводилось

броти. Навіть перебуваючи у Львові чи деінде, о.

винаймати класи у місцевих

йосафат часто навідувався з духовними місіями

школах №

у Червоноград.

8 та

9.


ПОСТАТІ УГКЦ8

РІЧНИЦЯ ВІДХОДУ ДО ВІЧНОСТІ ЄПИСКОПА СОФРОНА ДМИТЕРКА, ЧСВВ о. Юрій ТРУХАН, секретар єпископа Івано-Франківського УГКЦ

5 листопада 2009

року Єпископ

Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтиwин, Єпископ

-

емерит Івано-Франківської

єпархії Софрон Мудрий, ЧСВВ очолили заупокійну Літургію в Івано-Франківському катедральномусоборіСвятого Воскресіння ГНІХ за Єпископом

Софроном Дмитерком, ЧСВВ в співслужінні духовенства Івано-Франківської єпархії УГКЦ та інших єпархій УГКЦ.

5 листопада 2008

року о

05:15

год. на 92-му

році життя перестало битися серце Преосвя­ щенного Владики

-

Софрона Дмитерка,

ЧСВВ

Єпископа-емерита Івано-Франківської єпар­

хії УГКЦ. Ця сумна звістка огорнула не тільки

Івано-Франківську єпархію, але й всю Церкву. Перегортаючи сторінки життя Владики, про­ сяться слова

-

це справжній світоч, ревний

душпастир повіреного йому стада, яке прова­ див до Царства Божого, незважаючи на всякі

труднощі в той нелегкий час підпілля Церкви. Власне такі думки і характеристики духо­ вного

життя

Єпископа

Софрона

Дмитерка,

ЧСВВ висловив Владика Софрон Мудрий, ЧСВВ в своїй проповіді в час Літургії. Багато священиків, яких висвятив Владика

Дмитерко (серед них багато отців Чину Святого Василія Великого), сестри Служебниці, які по­

Вnадмка Софрон Дмитерко,ЧСВВ.

стійно доглядали Владику, миряни, яких Влади­ ка провадив через терня радянського атеїзму

крипті під катедральним собором , де похова­

і навіть теперішня молодь , яка була на Літур­

ний Владика Дмитерко і промовлена молитва

гії уважно вслуховувалася в слова проповіді.

« Отче Наш" .» за світлий упокій Владики. Всім

Хтось пригадував, як ще зовсім недавно Влади­

присутнім були роздані пам 'ятні світлини з мо­

ка був з нами, а хтось слухавши, « бачив », яким

литвою з подвижницького життя Єпископа Со­

повинен бути кожний християнин".

фрона Дмитерка, ЧСВВ

Після Літургії була відслужена панахида в

МІСІОНАР

'!Чі1(0ПИ'f.С краінський _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ пиаиянськии


8

РІЧНИЦЯ СМЕРТІ

СПОГАДИ ПРО БРАТА ДІОНІСІЯ МАСЬОВИЧА, ЧСВВ бр. Онуфрій КНЯЗЕВИЧ, ЧСВВ Щороку до нашого монастиря

приходять молоді хлопці, які хочуть служити Богові і все своє життя посвятити Христові.

Ми, монахи, завжди радіємо і Богові дякуємо, що молоде покоління Бог кличе до Свого вино­

градника на службу. Так було і того дня, пада

2004

11 листо­

року, коли вперше переступив поріг

нашого монастиря молодий юнак Юрій Масьович, який народився

11

квітня

1986

року вс. Ясениця

Турківського р - ну Львівської обл. Виховувався у християнській родині . Змалку любив церкву, яку прибирав, також співав у церковному хорі. У монашій спільноті прижився дуже швидко .

Він мав спокійну вдачу, тому брати до нього гор ­ нулися.

З перших днів виявив себе врівноваженим, побожним , тому невдовзі о. магістр Пахомій Сидор, ЧСВВ доручив йому служіння у захристії храму. Цей обов 'язок Юрій виконував старанно, в святилищі й захристії підтримував чистоту і

8

Брат Діонісій Масьович, ЧСВВ біnя Крехівськоrо монастиря.

порядок.

Юрій , хоча завжди був веселий і усміхнений,

А одного весняного дня о. Пахомі й відвіз Юрія

в глибині своєї душі переживав якусь тривогу і

на обстеження у воєнний госпіталь, що у Винни­

очікував, що має щось статися. І це сталося дуже

ках. В цій лікарні було йому поставлено діагноз

швидко, на четвертому місяці його перебування

«остеосаркома ».

у монастирі . Як виявилося пізніше , перед тим, як

У ці хвилини Юрія підтримувала його рідна

він мав піти до монастиря, приснився йому сон і

сестра Оля та братія з монастиря. Сестра перед

цей сон він відкрив своєму парохові, який сказав,

братом не приховала його тяжкої недуги . Тим

що сон не є добрий. Все ж таки Юрій, не вагаю­

часом х вороба прогресувала чимраз сильніше.

чись, поїхав до Крехова, рідним свого сну не ви­

Братія у монастирі молилася за його оздоров­

являв, щоб не переживали.

лення.

Що сталося невдовзі? На перший погляд зда­

Були різні версії лікування. Одні казали, що тре­

валося, що нічого страшного. Юрій вдарився

ба ампутувати, а інші, що можна ще врятувати ногу.

в ліве коліно, а пізніше ще раз в те саме місце.

Отож, вибрали спосіб лікування

Спочатку думав

пізніше - вставлення колінного суглоба. Юрія пере­

- поболить і все пройде. Але

- хіміотерапію, а

його боліло чимраз сильніше. Коліно набрало

вели дот. зв. чорнобильської лікарні. Після першої

більшої пухлини . Юрій був спокійний і тим не

хіміотерапії йому стало краще, припинились болі і

переймався. Тому о . магістр насилу повіз його

трішки зійшла пухлина з коліна. Коли ми його від­

до лікарні . У Львові лікарі оглядали коліно і ні­

відували, то можна було побачити його велику на­

чого загрозливого на перший погляд не бачили,

дію, що все буде добре. Він був спокійний, мабуть,

відправили додому, приписавши ліки.

тому, що довірив себе Богові. На обличчі можна

хрХс"fи·~~~~~~~ МІС/ОНАР

•••••• ·-----------чачасопис


РІЧНИЦЯ СМЕРТІ

8

було побачити усмішку, також не важко було по­

син, ЧСВВ приїхав до Крехова, бо на той час і надалі

мітити, що він багато терпить. Це була весна

2005

брат був у Крехівському монастирі, щоб його завез­

року. Через два місяці його привезли до монасти­

ти до лікарні на хіміотерапію, то його шукали півго­

ря. Це для нього була велика радість. З майже ли­

дини, ніхто не знав, де він подівся. А він молився в

сою головою, з милицями, бо ногою не торкався

церкві перед чудотворною іконою Божої Матері. З

землі, він приходив до церкви на молитву. Через

церкви повернувся веселий і потішений.

тиждень знову поїхав до лікарні на хіміотерапію,

У липні бр. Діонісію зробили знову операцію,

яку переносив нелегко. З-4 дні безперервно йому

на цей раз ампутували високо ногу. В зв'язку

ставили крапельниці, внаслідок чого піднімалась

з тим, що в нього на руках вени «поховалися»,

температура, його нудило, текла кров з носа, яку

то йому після операції крапали ліки через цен­

часом важко було зупинити. Пропадав зовсім апе­

тральну вену,

тит, тому дуже похудав, вилазило волосся

7 липня 2005

...

р. у монастирській каплиці Юрій

мав облечини і отримав нове ім'я -Діонісій.

8 вересня йому зробили важку операцію вставили металевий колінний суглоб. Операція

пришивши

катетер до

грудної

клітки. Після лікування з кожним днем брат на­ бирався сили. Рана добре зажила. І вже в лютому

йому зробили протез. Здавалося, хвороба щезла . Тим більше, що після операції крапали йому дуже сильні ліки, щоб вбити ракові клітини .

тривала вісім годин. Ми всі переживали за ньо­

Та навесні при обстеженні виявилося, що хво­

го і молилися. Після операції постійно біля бр.

роба прогресує далі. На двох легенях виявили

Діонісія сидів співбрат Северіян Гуменюк та інші

декілька пухлин. Важко з цим було миритися .

брати. його стан був важкий, йому знову робили

Братові Діонісію ніхто про це нічого не говорив,

хіміотерапію. Брат отримав три хіміотерапії до

хоча здогадувався. йому давали пити різні при­

операції і три

У листопаді

- після операції. 2005 року закінчився

родні краплі, які вбивають ракові клітини. Але, курс лікування.

мабуть, було вже запізно, хвороба прогресувала .

Брат Діонісій дуже радів, що вже буде постій­

Лікарі опустили руки, бо були вже безсилі боро­

но у монастирі. Крок за кроком він набирав сили.

тися з цією недугою. Виписали йому ліки і чаї від

З

кашлю. Коли пив ліки, ставало краще, переставав

2006

року він легко міг наступати на ногу з па­

личкою, а згодом і без неї. Він радо помагав братії на кухні, в захристії, писав за комп'ютером, в палітурному цеху, не­

пити, знову мав сильний кашель, який тривав до

півгодини, а часом і більше. Про це нікому не го­ ворив, хіба що лікарю.

зважаючи на те, що цей цех знаходився на тре­

В середині вересня хвороба поклала брата до

тьому поверсі. Отже, молився і ревно працював.

ліжка . Він вже не мав сили ходити до церкви на

Дуже любив співати. Він дуже любив хор, який

богослужіння, тому молився в келії, або хтось з

співав на Службі Божій, на якій також постійно

братів читав, а він слухав.

співав Апостола. Через кожних три місяці їздив

до лікарні здавати аналізи. Все було добре.

28 серпня 2006 року бр. Діонісій склав Богові

Відчував біль в спині, хребті, грудях та сер­ ці. Важко було дихати, бракувало повітря. Коли розтирали, робили масажі, йому ставало трохи

свої перші обіти. У вересні його призначили на по­

краще. Найгірше було вночі - щоб заснути, треба

дальше служіння до монастиря, що у Червоногра­

було так вкластися, щоб біль не відчувати. Щоб

ді. Там брат ревно працював, так що настоятель о.

зменшити біль і трохи поспати, вживав раз на

Мартин Хабурський, ЧСВВ нагадував йому за від­

день трамадол.

починок, на що він казав, що і те, і те треба зроби­

Брат Діонісій ніколи не скаржився, не нарікав

ти, що немає часу на відпочинок. У цьому монас­

на свою недугу, все приймав з Божих рук, мовчки

тирі брата за короткий час полюбили. Мабуть, за

і терпеливо. З кожним днем його стан здоров'я

те, що був веселий, працьовитий і послушний.

погіршувався,

Навесні 2007 року під. коліном знову з'явилася пухлина. Знову лікарня, хіміотерапія, операція.

Братові Діонісію нелегко було змиритися з цим лікуванням. Одного разу, коли о. Григорій Анаста-

недуга

чимраз

приносила

все

нові болі. Два тижні перед смертю не міг лягти,

постійно сидів, спершись об спинку крісла . Він сказав, що навесні приснився йому сон, з якого

зрозумів що йому треба готуватися ...


8

РІЧНИЦЯ СМЕРТІ

Без хвилювання сказав, у які речі його одяг­

час не міг спати. Щоб трохи міг відпочити і змен­

нути. Він був свідомий своєї смерті . Прийняв від

шити болі та напруження, йому останні дні ко­

Бога хрест терпіння і ніс мовчки й відважно до

лоли сильніші наркотичні препарати, після яких

самої смерті. Останні дні була мама біля нього,

трохи спав, спершись об спинку крісла . У вечір,

йому часом було легше, тоді він себе і маму поті­

листопада

шав: « Може, я ще вийду з цієї хвороби ». Але Божі

земна мандрівка. Поховали бр. Діонісія

плани були інші. Знову приходили болі, довший

пада на Крехівському цвинтарі , на горі Побійній .

8

2008

2

року, закінчилась його терниста

4 листо­

М А РІ ОЛ О ГІЯ

НЕВИННІСТЬ - ВІДПОВІДЬ МАРІЇ НА ПРИЯЗНЬ ГОСПОДА о. Прокопій ЛОТОЦЬКИЙ, ЧСВВ На Божу обітницю близькості, присутності і дружби з Господом , виражену у словах « Господь з тобою », Марія відповіла рішенням жити в неви­

нності. Невинність Марії підкреслюють обидва євангельські оповідання про дитинство Ісуса: від Матея і від Луки, котрі , проте, Грунтуються на

різних, незалежних один від одного переказах.

« Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія,

його мати , була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком:

« Ось діва матиме в утробі й породить Сина, і

дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог » (Мт 1 , 18.22-2З). У непорочному зачатті Ма­

рії і народженні Месії Матей бачить сповнення Писань. Згідно зі свідченням Луки: « Шостого мі­ сяця ангел Гаврf1ЇЛ був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет, до діви, зарученої

чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марію> (Лк 1,26-27). Яке бого­ словське і етичне значення містить в собі не­ винність Марії? Щоб відповісти на це питання, необхідно придивитися до середовища, з якого походила Марія .

Невинність у Старому Завіті У старозавітн і й етиці високо цінувалася не­

винність до шлюбу, що мала правовий характер і звичайно була необхідною умовою заміжжя

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _часопис

хрХ~fи~~~:~~~ МІ СІОНАР

ПІІ


(Втор 22,14). Перелюбство зарученої дівчини ка­

Господа (Лк 2,22-З9). На цей факт необхідно зва­

ралося каменуванням (Втор

жати, пояснюючи невинність Марії. На цьому

22,23-24); спокушан­

ня незарученої дівчини каралося стягуванням

фоні можна побачити її велич і висоту духу.

грошового штрафу на користь батька дівчини, винуватець повинен був одружитися на згань­

Спаситеnьний вимір невинності Марії

бленій (Втор 22,28-29). Первосвященики і навіть

Щоб побачити спасительне значення дівства

прості священики могли одружуватися тільки на

Марії, потрібно уважно досліджувати тексти Пи­

дівиці (Лев

сання. Обидва євангелисти

22,13-14). У суспільному житті до ді­ 24,16; 34,7.31; Судді

виць ставилися з повагою (Бут

- Матей і Лука - ви­

разно говорять, що зачаття і народження Сина

18,24), у них було право навіть знаходитися на

Божого відбулося без участі чоловіка

почесному місці під час здійснення богослужінь

Святого. Початок земного життя Христа Матей

- від Духа

(2 Цар 13,18; Ер 2,32). Втрата невинності вважала­

зображає на зразок початку створення. Він двічі

ся життєвою трагедією і була рівнозначна втраті

в першому розділі вживає іменник geпesis: а) ро­

честі

довід (книга походження

(2 Цар 13,2-18; Плач Ер 5,11; Сир 7,24; 9-11);

Основною метою цих розпоряджень була турбо­

- geпesis) Ісуса Христа 1,1) і б) Різдво (genesis) Ісуса Христа сталося так". (Мт 1,18). Це явне посилання на Книгу Буття - Genesis. Тим самим біблійний автор хоче сказа­

та про збереження чистоти, якої вимагав Закон.

ти, що зі зачаттям і народженням Ісуса наступає

вона ускладнювала або навіть унеможливлюва­ ла укладення подружжя (Вих

22,15; Втор 22,14-19).

Невинність же, як постійний спосіб життя, ви­

(Мт

новий початок, нове творіння, провіщене про­

браний з релігійних чи соціальних міркувань, не

роками (Мт 1,2З). Під час першого творіння Свя­

була відома в старозавітньому етичному вченні.

тий Дух носився над водами, даючи життя (Бут

Залишитися дівою вважалося нещастям; довічну

1,1-2), під час нового творіння також діє Святий

невинність, так само як і безплідність, сприйма­

Дух,

ли як приниження і ганьбу (Бут ЗО,2З;

еру (Мт

розпочинаючи

месіансько-есхатологічну

4,1). Родичка Марії - Єлизавета, зачавши у ста­

1,18.20). Народжений від Святого Духа буде найменований Ісусом, що значить - Спаси­

рості Івана Хрестителя, говорила з радістю: «Так

тель. «Бо Він врятує людей Своїх від гріхів їх» (Мт

Іс

1 Цар 1,1;

учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб ЗНЯТИ мою ганьбу між ЛЮДЬМИ» (Лк

1,25). Смерть

до заміжжя в невинності вважалася життєвою

1,21). Таким чином, це початок повноти спасіння, 1,23). Початок ново­

провіщеного пророками (Мт

го творіння, тобто месіансько-есхатологічного

невдачею. Дочка Ефти, приречена на смерть в ді­

часу, початок повноти спасіння в Ісусі Христі має

вицтві, два місяці оплакувала разом з подругами

свій початок тільки у Бозі, Який діє через Святого

своє дівування (Судді

Духа.

11,37 сл) . Про те, наскільки

ізра·ільські жінки цінували заміжжя, можна суди­

Схожа богословська перспектива вимальо­

ти по періодах воєн, під час яких гинуло багато

вується і у Луки . Зачаття у Благовіщенні і Різдво

чоловіків. Тоді була порушена гендерна рівнова­

Ісуса

га. У такі часи ізраїльські жінки вважали, що кра­

Ангела, що Марія стане Матір'ю Сина Всевишньо­

- це дія Святого Духа (Лк 1,З5). На звістку

ще жити в багатоженстві, відмовившись.від прав

го, Діва відповідає запитанням: «Як буде це, коли

єдиної дружини, ніж взагалі залишитися без чо­

я мужа не знаю?» (Лк 1,З4). Благовіщення Ангела

ловіка (Іс

4,1), бо ідеалом і бажанням кожної ізра­

тепер зрозуміле: Марія була вибрана Богом стати

їльтянки було плідне подружжя, а не невинність.

Матір'ю Месії, Сина Божого. Марія не ухиляється

Потомство вважалося даром, нагородою і благо­

від свого покликання, не відговорюється своєю

словенням (Пс 127,З). На думку Івана Павла

ці

негідністю, але приймає його і радіє йому. Єдино

погляди були пов'язані зі сподіванням Ізраїля, а

вона визнає деяку формальну трудність: «Як буде

11,

особливо ізраїльської жінки, на пришестя Хрис­

це, коли я діва?». Як поєднати материнство, що

та, Який повинен був бути «сім'ям Нареченої»

звіщає Ангел, з її дівуванням? «Я мужа не знаю»

(MULIERIS DIGNITATEM 20).

означає: «Я

- діва». Відповідаючи на це питання,

З цього світу походила і в такому світі жила

Ангел Господній підкреслює творче втручання

Матір Ісуса, що шанувала у своєму житті Закон

Бога: «Дух Святий зійде на тебе» (Лк 1,З5). Вся увага

МІСІОНАР

український

"

християнськии

часо11n•иос:с_~-~--~----- -------


8

МАРІОЛОГІЯ

людина . Такий природний процес розмноження не

може бути адекватним символом таємниці, яку він повинен знаменувати, тобто таємниці об'явлення і народження Бога . Бог, здійснюючи Свої спаситель­

ні задуми, вибрав інший шлях, який пророк Ісая ви ­ значив так: «Думки бо Мої - не ваші думки, і дороги ваші - не Мої дороги » (Іс 55,8). При здійсненні Свого

задуму спасіння Бог вибрав шлях убогості, упоко­ рення, немочі

-

засоби надзвичайно скромні . «Але

Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих,

і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити силь­ них,

-

і незначне світу та погорджене Бог вибрав,

і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, щоб жодне тіло не величалося перед Богом »

(1 Кор 1,2729). Бог йде Своїм шляхом; по-своєму здійснює Свої задуми . Так здійснював Божий задум спасіння Ісус Христос: Він відмовився від сили і влади (Мт

Лк

11,29),

4,6-11;

відкинув потужність грошей, вибравши

нікчемні засоби для здійснення спасіння . Цей спо ­

«Господь з тобою».

сіб втілення Божих задумів особливо виявляється вісника зараз зосереджена лише і винятково на

в зачатті і народженні Месії. Ут. зв. епоху «патріар­

дії Бога, Який віднесеться з повагою до її неви­

хального устрою сім'ї»

нності . Вона зачне і народить Сина, але це за­

обирає діву, що знаходилася в тіні, щоб вона стала

-

переваги чоловіків

-

Бог

чаття і народження будуть невинними. Син Все­

Матір'ю Його Сина. Бог йде по Своєму шляху: Він

вишнього, Ісус (тобто Спаситель) прийде в світ

сам поклав початок історії спасіння; Він же скеро ­

завдяки дії Бога, а не лише людини.

вує її до есхатологічного завершення. Невинне за ­

На підставі цих текстів можна певним чином

зрозуміти основне значення невинності Марії у

чаття досконале, згідно зі способом дії Бога, у плані спасіння .

Підтвердження саме такого способу дії Бога

світлі історії спасіння . Ісус Христос, як початок но­ вого творіння і повноти порятунку,

-

є виключно

ми знаходимо в Старому Завіті . Символ невинно ­

безвідплатним даром Бога. Як перший Адам мав

го народження стає цілком зрозумілим у світлі

свій початок в Бозі , так і новий Адам прийшов у

біблійної традиції Старого Завіту, що згадує про

світ завдяки дії самоrо Бога . Цю і стину виразив

багатьох безплідних жінок : вони стали матерями,

Лука, ведучи родовід Ісуса від Адама, якого нази­

зачали і народили синів, дякуючи особливому

ває сином Божим (З, 38) . Перший син Божий

Адам

втручанню Бога . Саме таким чином Сара наро­

- був створений Богом і оживлений Його дихан­ ням, новий Син БоЖий - Ісус - прийшов у світ за­ вдяки Богу і дії Його Духа (Лк 1,35). Таким чином,

дила Ісаака (Бут 16,2), Рахиль - Йосифа (Бут 29,31),

-

Анна

-

Самуїла

1,5). Самсон теж народився 13,3). На стику двох За­ Єлизавета народила Івана (Лк 1,7). (1

Цар

від безплідної матері (Суд

на початку нового творіння і повноти спасіння

вітів безплідна

являється не всемогутній і бундючний людський

Ангел, закінчуючи послання, дає Марії знамення

«ерос», але Божественне «аr'апе»; це не є пристрас­

(Лк

не бажання людини, що гордиться своєю силою,

сина . Так, дивом народжені діти зіграли величез­

1,36-37): безплідна Єлизавета зачала

в старості

але таємнича дія Святого Духа. Як вірно зазначив

ну роль в історії спасіння Ізраїля. Бог, наділивши

німецький богослов Карл Барт, у будь-якому при­

всіх цих безплідних жінок материнством, вчить,

родному народженні на першому плані завжди

що здійснення обітниць і виконання Закону не

присутній чоловік, зодягнений у свою силу і силь­

відбувається природним шляхом, тобто шляхом

ний у своєму бажанні, що гордиться своєю зді­

людської плідності. Виконання обітниць спасіння

бністю до розмноження,

винятково його справа; Бог безкорисливо Своєю

-

автономна і незалежна


МАРІОЛОГІЯ

8

силою здійснює Свої плани. Єлизавета, остання з

а значить і самого Бога, а в 34-му- в очах Марії, тоб­

таких жінок Ізраїля, була дана Марії- першій хрис­

то з суб'єктивної точки зору. У 34-му вірші мовиться

тиянській Діві

про те, що Марія є дівою саме тому, що вона

-

як знамення. Марія, хоч і не знала

мужа, все ж таки стала Матір 'ю Христа

-

Спасите­

-

«бла­

годатна » і живе у присутності Господа («Господь з

ля людей . Таємниця материнства безплідної жінки

тобою»). Тому її бажання залишитися дівою

знайшла в Марії своє здійснення . Вона була і Дівою,

внутрішня настанова, в якій вона розуміла благо­

і Матір'ю. Народжений від неї Син врятував людей

датне покликання бути з Господом. Марія, спо­

-

це

від гріхів . У цьому контексті видно, що непорочне

внившись благодаттю, була готова на те, щоб жити

зачаття Ісуса

тільки для Господа . Саме це і є, згідно з апостолом

-

це не просто окремий епізод істо­

рії спасіння. Можна сказати, що це надзвичайний

Павлом, відмінна риса дівицтва. Неодружена осо­

спосіб дії Бога в історії спасіння, отож, непорочне

ба піклується « про Боже, як догодити Господеві »

зачаття глибоко вкорінене в планах Божих.

Кор

7,32), благочинна

(1

і невпинно служить Господе­

ві. Тому Марія, хоч і мала чоловіка, проте була як та,

Екзистенціаnьно-етичний вимір невинності Марії Як Марія розуміла і переживала свою неви­

котра не має. На благодать Божої присутності (Лк

1,28) вона відповіла «служінням Господев і» (1 Кор 7,35). Це і є якнайглибше значення її невинності, як і

нність? Щоб хоч щось сказати про це, необхідно

взагалі християнської невинності . Папа Іван Павло

вникнути у значення запитання Марії: «Як буде це,

11 повчає, що християнську невинність неможливо

коли я мужа не знаю? » (Лк

зрозуміти, не «згадуючи про любов у подружжі»

1,35). Про цей

один вірш

написано багато праць і запропоновано безліч тлу­

(MULIERIS DIGNITATEM 20).

мачень. Святий Августин і деякі Отці Церкви вбача­

Таке трактування питання Марії підтверджує і

ли в питанні Марії обітницю невинності. На їх думку,

подальший текст. Відразу після Благовіщення вона

її відповідь можна перефразовувати таким чином :

з поспіхом пішла, щоб радісно прославляти Госпо­

«Я мужа не знаю і не хочу знати, бо я обіцяла Богу

да і служити потребуючим (Лк

чистоту». Августин прямо говорить: « Вона точно не

встві не відриває нас від людських справ і проблем

1,39-56). Життя

в ді ­

сказала б так, якщо раніше не обіцяла б Богу неви­

чи від сім'І. Дівство Марії було не тільки способом

нності ». Він підкреслює .досконалу свободу Марії,

служіння Господеві і приязнь з Ним, але також і

коли вона давала цю обітницю. Сучасна католицька

формою любові до людини . Невинність Марії по­

екзегеза трохи інакше пояснює це питання Марії. ·1\

роджувала любов.

обітниця чистоти вважається анахронізмом, який виник через те, що деякі Отці хотіли побачити в Ма­

Християнське дівство

рії особливий приклад для дів у Церкві. Вона дійсно

Сучасне католицьке богослов'я, що надхнене

служить таким прикладом, але не в тому значенні,

прикладом Марії, підкреслює, що християнське

що вона дала обітницю, яка не була відома в її ото­

дівство

ченні. Це було свобідне рішення, в якому Марія

любові. Вибраним людям Бог пропонує Своє

хотіла виразити всю свою особу. Діва Марія при­

особливе благовоління у всьому їхньому житті .

-

це відповідь на любов і становить суть

йняла його в таємниці своїх відносин з Богом, за

Цей дар містить обітницю друЖби, обітницю осо­

дією Його благодаті. Слова Марії «Я мужа не знаю»

бливої Божої присутності, яка буде їх провади­

не означають наміру, але констатують факт; це про­

ти, утверджувати і підтримувати. Ця близькість

сто означає: «Я діва». Ці слова швидше виражають

або дружба передбачає досвід такого з'єднання

стан її духа, її екзистенціальну ситуацію, її бажання

з Богом, що він виключає можливість співжиття

залишитися дівою (так вважав німецький філософ і

з людиною в таїнстві подружжя. Ще сильніше

богослов Р. Івардіні). Глибше проникнення в контекст Благовіщення (Лк

1,28-38)

дозволяє наблизитися до цього таєм­

роль любові в дівуванні підкреслює німецький богослов К. Ранер: « Отже, остаточне значення і

цінність дівства повинні бути визначені через

ничого рішення Марії. Вірш 34-й у деякому розу­

любов». «У дівстві, якщо його саме так розуміти, •

мінні

то відчувається так званий радикалізм Євангелія:

-

паралель 28-му; в обох віршах описується

справжнє положення Марії: у 28-му- в очах Ангела,

залиши все і слідуй за Христом" . (пор. Мт

19,27).


8

МАРІОЛОГІЯ

нерозривно зв'язана з таємницею його смерті і воскресіння. Межа смерті переживається в бід­ ності і самоті, тісно пов'язаних з дівуванням. Так сприймала свою невинність Марія і тому негай­

но після свого рішення залишитися дівою вона з поспішністю пішла служити старшим людям і ще

не народженій дитині (Лк

1,39) і величати Господа

в пісні любові (Лк 1,46-55). Її дівування принесло плід любові. ТількИ таке дівство дає блаженне життя. Таким було дівство Марії. У результаті можна сказати, що дійсність ді­

вства - це, перш за все, любов до Бога і до люди­ ни за прикладом любові Христової: тільки велика

любов може стати дійсністю дівства; лише вона виправдовує рішення жити

в невинності.

На

думку австрійського психоаналітика В. Франкла,

любов дає значення людському існуванню. Хрис­ тиянській невинності теж додає значення тільки

любов. Дівство без любові безглузде. Діву без лю­

бові можна порівняти зі сяючою глибою льоду, з прекрасними крижаними статуями, від яких віє холодом. Вони прекрасні, але в них немає тепла.

Християнське дівство без любові схоже на євангельську сіль, що стала непридатною, яку викидається геть на потоптання людям (Мт

5,13).

Спадає на думку ще одне порівняння: діви без любові подібні глиняним світильникам без оли­

8

Дівство відображаЕ таЕмницю nюбові Христової.

ви, які не ведуть до зустрічі з Господом: «Не знаю

вас» (Мт

25,12). Саме по собі дівування не врятує

Його не можна порівнювати просто з безшлюб­

людини, необхідна ще й олива любові. Жінка­

ністю у значенні неукладання шлюбу, оскільки дівування не обмежується тільки словом «Ні»,

мати «врятується через дітонародження» (1 Тим 2,15), діва ж - через любов. Найбільшою ганьбою

але включає і глибоке «Так» у шлюбному значен­

для старозавітньої жінки була безплідність (Лк

ні: віддача себе в любові повністю і неподільно»

1,25), найбільша ганьба для жінки в Новому Завіті - безплідність любові, нездатність до любові.

(MULIERIS DIGNIТATEM 20). Саме по собі дівування, сама по собі безшлюб­ ність і рішення утримуватися від статевого життя

-

ще не вершина моральної досконалості. Хрис­

Як дуже необхідне тим, які вибрали шлях неви­ нності, справжнє шанування Пресвятої Діви Марії.

«Жінка від початку покликана до того, щоб

це не прояв сексуального

любити і бути любленою, у покликанні до дівства

табу. Дівство не є чимось замкнутим в самому

знаходить, перш за все, Христа Спасителя, Того,

тиянська невинність

-

собі. Воно знаходить цінність лише тоді, коли

Котрий полюбив нас до кінця, віддав самого

робить можливим єднання людини з іншими

Себе,

людьми поза тілесними стосунками". Бажання

носить, як «безкорисливий дар», все своє життя.

повного з'єднання з іншою людиною по той бік

Таким чином, вона віддає себе Божественному

плотських відносин свідчить про нескінченну

Обручникові, і цей особистий дар веде до ви­

- і на цей Дар жінка відповідає тим, що при­

любов". Треба пам'ятати, що дівство може бути

ключно духовного з'єднання: дією Святого Духа

знаменням цілковитої любові тільки за умови, що

вона стає «одним духом» з Христом-Нареченим

роно відображає таємницю любові Христової, яка

(1 Кор 6,17)» (MULIERIS DIGNITATEM 20).

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _часопис

xpJ;fи~~~~~~~ МІСІОНАР


ОПОВІДАННЯ

Введення в храм Божий Марії Марія ОЛЬХОВА

8

ДО ЦАРИЦІ МИРУ В МЕДЖУГОР'Е.

Отець Сnавко Барбарич

Яким і Анна все своє життя

Чекали довгожданої дитини, І лиш на старість Бог послав дитя -

о. Меnетій БАТІГ, ЧСВВ

Цей Божий дар для їхньої родини. Не було меж для радості батьків, Вітання слала кожна і:М людина,

Неначе хтось із Неба сповістив, Що народилась вибрана дитина. Марія Богом дана і:М була, За те, що ревно Господа благали. Коли трьох років доня досягла, У Божий храм батьки її віддали. Коли вони вели Марію в храм,

То відчували смуток і тривогу. Було нелегко, так здається нам,

Її віддати на служіння Богу. Тривожний щем на душу налягав, Бо цю єдину батьківську надію

Віддати Богові з них кожен обіцяв, Настав цей час і вводять в храм Марію. Ось донечку трирічну повели,

Старий Захарій ввів дитя до храму. Малу Невісту Богу привели

І радість огорнула батька й маму.

Продовження. Початок у числах за жовтень і листопад 2009 р.

Бо в цю хвилину Бог послав батькам

Якесь чудесне, дивне розуміння,

Хто приїжджає до Меджугор'я як паломник,

Що сам Господь і:Х жертви зажадав,

завжди має можливість відвідати могилу

І в цьому було Боже провидіння.

великого подвижника віри о. Славка Бар­

барича, якого тут всі пам'ятають і шанують. А введення Марії в Божий храм -

За ревну душ пастирську і місій ну працю

Це жертва радісна батьків для Бога,

цього отця поважають далеко за межами

І радо залишають доню там,

Меджугор'я. Про нього пам'ятають усі ті, які

Де почалась ії свята дорога.

приїжджають з різних країн світу на місце об'явлень Матері Божої у Меджугорrі. Мож­

За Божим покликом сміливо йде,

ливо, у декого виникне думка, що і в нас

Бо Божий голос кличе вже Марію,

багато ревних священиків, а деякі за віру

Що сам Господь і:Х донечку веде,

віддали своє життя і терпіли. На мою думку,

Яким і Анна від душі радіють.

о. Славко схожий на них.

М І СІОНАР r~~~~"я":~кий

ч асопи_с~---~--~-~


8

ОПОВІДАННЯ

о. Сnавко 6арбаріч із дівчатамм·візіонеркамм.

о. Сnавко 6арбаріч - ревний проповідник в Меджуrор'Е.

Коли розказували про нього, то мені здава­

вої війни їм довелось багато терпіти від переслі­

лось, що він є один з наших отців-ісповідників.

дувань за релігійні переконання. Католицьку віру

Будучи за національністю хорватом, він любив

поєднували зі сепаратизмом і націоналізмом.

свій народ, говорив своєю рідною мовою, мо­

Після війни, внаслідок національного визволь­

лився за незалежність Хорватії та заодно міг по­

ного руху, багато людей віддали своє життя, ви­

батьківськи говорити до кожного прочанина, хто

борюючи свободу і незалежність. Після всіх цих

б він не був. Любов, яка горіла в його серці до

подій велика кількість жителів Меджугор'я ви­

Христа, виявлялась саме у його відданості слу­

їжджала різними способами за кордон, шукаючи

жити всім, які приїжджали сюди, він не дивився

роботи, залишаючи своїх дружин і дітей в надії,

на національність чи расову приналежність. Усіх

щоб знову повернутися додому, так як свій виїзд

вважав Божими дітьми.

вважали тимчасовим.

Події в Меджугор'ї у вісімдесятих роках, як і

У ці тяжкі часи жінки і діти звертались за допо­

в Україні, викликали великий резонанс. Ми зна­

могою до Ісуса і Марії і босими ногами з верви­

ємо як влада боролась з релігійними проявами

цями у руках йшли на гору Крижевач, де ще до ві­

- під час поді­

йни був встановлений великий хрест. Сюди вони

бних подій в Грушеві. В Югославії, хоч і не так, як

приходили таємно з твердою вірою, що Христос

в Зарваниці, Гошеві, а найбільше

в Україні, переслідувались віруючі за релігійні

силою

переконання, однак, члени комуністичної партії

ли лукавого і спасе їхні сім'ї. Жінки відмовляли

відрікались від своєї релігії. Найбільш стійкими

дев'ятниці, постили у п'ятниці . Найбільше вони

животворного

хреста

переможе

стрі­

серед християн були хорвати у збереженні сво­

шукали допомоги у монахів, яких також переслі­

єї віри. Тому тільки деякі з них досягли високих

дувала влада . Саме у них вони шукали розради у

посад, забуваючи про свою належність до Като­

своїх труднощах і стражданнях, з гіркотою серця

лицької Церкви.

переживаючи за своїх чоловіків і синів.

Православна Церква співпрацювала в Югос­ лавії

з

комуністичним

атеїстичним

режимом.

Старенька побожна пастушка Маричуша всім людям оповідала, що Божа Матір скоро з'явиться

Тому вона ослабла. Серби дозволяли закрива­

на долині тернових кущів і приведе біле військо

ти свої церкви і лояльно дивились на заборону

ангелів у Меджугор'є. Але з неї всі посміхались

хрещення дітей. Будучи в більшості, вони слу­

і ніхто не сприймав її слів всерйоз, хоч вона за­

жили атеїстичному режимові, а заодно втрачали

вжди повторювала: «Ви це все побачите!».

зв'язки зі своєю релігією і наживали багатства на

З давніх часів у Меджугор'ї вітались: «Слава Ісусу і Марії!». Старші це вітання передавали молодим.

посадових місцях. У самому Меджугор'ї і навколишніх селах про­

Під час об'явлення Матері Божої багато скеп­

живали глибоко віруючі люди. Після Другої світо-

тиків стали свідками приходу її до Меджугор'я.

хрХс",!;,"~~~~~~~ МІСІОНАР

----------~-----_:__;часопис


ОПОВІДАННЯ

8

Але всі ці події роздратовували владу. Парафію

приїхала телевізійна група, щоб зняти фільм про

обслуговували отці Францискани. В цей час па­

дітей-візіонерів, з ціллю їх висміяти. В пресі поя­

рафію обслуговував о. йозо Зовко. Він сміливо

вились карикатури на Матір Божу. Церковна вла­

підтримував візіонерів.

да і єпископат не бажали, щоб Меджугор'є стало

Дівчата Іванка і Мир'яна вийшли на прогулянку.

початком міжнаціонального протистояння, хоч

Вони йшли доріжкою, яка пролягла з села на гору

саме звідси Марія під час об'явлення закликала

Крниця. Коли вони повертались, то по правій сторо­

людей до миру: «Мир, мир, мир!».

ні побачили молоду Діву, осяяну сильним світлом. «Дивись, Божа Мати!»

- закричала Іванка. «О, так ". Божа Мати! Пішли!» - відповіла

В середині літа поліція у школі зібрала людей, щоби їх переконати, що монахи їм розповідають дитячі казки і відтягують їх від праці. І тут висту­ пив один дідусь:

Мар'яна.

Це було 24 червня 1981 року. А через декілька

«Я зранку з піснею працюю на полі, а ввечері

днів Божа Мати під час об'явлення сказала: «Мир,

іду на Службу Божу. На моїх полях все в порядку

мир, мир! Нехай буде мир між Господом і люди­

і я не відстаю від інши'х людей. Навпаки, молитва

ною, нехай повернеться мир між людьми».

помагає мені в праці».

Отець Йозо проповідував значення цих слів і

Один професор із університету хотів пере­

з перших днів став провісником миру. Він деталь­

конати, що ніякого об'явлення немає, що це все

но про все розпитував дівчат, розуміючи важли­

прояви галюцинацій, хоч його студент відповів,

вість усіх цих подій.

що поява Матері Божої абсолютно є реальністю.

Телебачення, преса, радіо звинувачували па­

Газети писали ось такі статті: «Темні ігри бо­

рафіяльного священика Йозо і дітей-візіонерів

говидців», «Звідки взялася Божа Мати?», «Божа

як небезпечних контрреволюціонерів. Із Сараєва

Мати видумана монахами».

Одна зі стацій Хресної дороrи в Меджуrор'Е.

МІСІОНАР ~~~~~':.'я"н~~ий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ._ _ _ _ __ часопис


8

ОПОВІДАННЯ

На свято Успіння Матері Божої до Меджугор'я

послали спецпідрозділи із Сараєва, так як на це свято із-за кордону приїхало багато емігрантів . Містечко було оточене військами, які також пе­ рекрили підходи до гори Крижевач і Крниця, де

відбувалась молитва на вервиці і Хресна дорога . На світанку до Меджугор'я прибуло багато паломників

Боснії

-

з

Хорватії,

Герцеговини, Далматії,

хто на машинах, хто пішки . Потік людей

з вервицями в руках прорвав загородження. На

Службі Божій було понад двадцять тисяч палом­

ників . Із Сараєва прибув спецавтобус солдатів зі собаками . Вони дивувались, для чого їх сюди прислали, тому що люди мирно молились : багато сюди йшло босяком, складаючи таким способом

жертву своїх терпінь, бо асфальт аж плавився від спеки.

А через два дні приїхали агенти тайної поліції

і просили людей показати їм о. йозо. Але він сам підійшов до них і сказав :

«Я о. йозо! В чому справа?» « Ви повинні йти за нами! - наказали йому. І коли він переодягнувся , йому наділи наруч­

ники і він, набравшись сміливості, звернувся до

8

Христос

-

джере110 nюбові.

людей:

« До побачення! З Богом! Не переживайте за мене! З вами і зі мною

-

Божа Мати! »

все спокійно . Та найбільше в і н довго роздумував над посланнями Матері Божої і молився у намірі

Коли його запихали в машину, він підняв руки в наручниках і на прощання помахав людям.

пізнання Божого провидіння . Після молитви ві­ зіонери отримували послання і відповіді на за­

Судили о. Йозо 22 жовтня 1981 року. На суді він

питання . Їм часто задавали складні питання, які

сидів у наручниках як великий злочинець. Незва­

перевищували їх інтелектуальні можливості, але

жаючи на захист адвоката , його засудили на три

вони давали чіткі і ясні відповіді.

з половиною роки виправних робіт. Він перебу­

Отець Славко робить висновок, що всі шесте­

вав у камері , де знаходилось вісімдесят засудже­

ро дітей є дійсно здоровими дітьми, як і всі

них. Отця йозо замінив о. Томіслав, а в скорому

ють людські недостатки. Він, як і інші люди, хоче

часі йому на допомогу

-

ма­

9 січня 1982 року прибув

знати секрети Пресвятої Богородиці , але діти

о. Славко Барбарич. Він продовжував усі справи

мовчали . Як педагог, о. Славко вивчав видіння

о. Йозо і був добрим помічником для о. Томісла­

через призму психології. Він бачив, як Пресвята

ва . Найперше він почав вивчати дітей-візіонерів.

Богородиця виступає у ролі виховательки. Коли

Отець Славко не сумнівався у їх видіннях. « Якщо

Божа Мати їм дорікає, то вона це робить дуже

це сталось у Фатімі , то чому це не може бути у

м'яко і делікатно, не міняючи свого голосу. А

Меджугор'є? »,

якщо вони всі помиляються, то кожний з них від­

-

говорив спокійно .

Отець Славко був завжди життєрадісним, ве­

чуває докори. Якщо вона докоряє тільки одному,

селим і в скорому часі знайшов дорогу до сер­

то це чує тільки ця особа , а більше ніхто не чує.

дець дітей-візіонерів, яким об'являлась Пресвята

Після докорів усі діти відчувають сором .

Богородиця . Будучи за професією педагогом, о.

Отець Славко став усіма любленим. Його по­

Славко був чуйним до всі х, а особливо до молоді

важали візіонери і йому вони відкривали свої

і дітей, ніколи не піддавався емоціям, пояснюючи

серця. Для них він був духівником і своїм батьків-

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _часоnи~-

хрХ~~~~~~

МІСІОНА Р


ОПОВІДАННЯ

8

захищати її від різних затій ворогів, які мали на цейчасвеликусил~ Меджугор'є відвідували визначні особи, які зустрічаються з о. Славкам. На них він справляв

своєю відкритістю і вірою в об'явлення велике враження, коли спілкувався з ними, та найбільше він їм вселяв почуття віри і часто молився разом

у їхніх потребах. Отець Славко всюди встигав бути присутнім . Паломникам давав інформацію на італійській, ні­

мецькій, французькій, а з допомогою перекладач­ ки інформував людей , які говорили англійською мовою. Він молився на ~ервиці на горі об'явлень разом з хворими, а також з паломниками відмов­

ляв Хресну дорогу на горі Крижевач . Під час війни в Югославії, в яку входила Боснія

та Герцеговина, о. Славко переживав всі ці події і щодня заносив молитви за мир в його країні, за

мир у всьому світі. Як психолог, він добре розу­ мів, якою руйнівною силою є ненависть, тож не

тільки особисто молився, а також надихав своїх

«Діти мої, я з вами, мої дороrі. Сьоrодиі я бnизько вас

парафіян відмовляти дев'ятниці, молитви до Свя­

і бnаrосnовnяю вас своїм особnивим материнським

того Духа за ворогів, закликав і наполягав, щоб

бnаrосnовеиням .. .».

за це постити. Таким чином, він бажав створити вервицю любові, яка повинна розтрощити сата­

ським словом завжди потішав, даючи добрі на-

ну і його слуг. Це був нелегкий і непевний час, але

станови для їхнього духовного збагачення.

сила молитви на вервиці з участю Пресвятої Діви

.

Пароха о. Томіслава перевели у село недале­

Марії ламає всі затії диявола.

ко Меджугор 'я, а на його місце став о. Славко.

І дійсно! Бомби падали на гори, на околиці

Він знав декілька мов і міг спілкуватися з палом­

Меджугор'я, але ні одна не впала на церкву чи

никами з різних країн. Про об'явлення Матері

на доми жителів цього міста. І коли закордонні

Божої написав книжки, серед них « Молися всім

паломники запитали в о . Славка, чому Европа і

серцем ». Він міг замінити старого органіста, осо­

Америка дивились крізь пальці на концтабори

бливо влітку, коли була нестерпна спека. Дуже

в Боснії, він відповів: « Якщо народ звик до ідеї,

прекрасно грав на гітарі і співав, найбільше се­

що тисячі молодих людей щоденно вмирають

ред молоді. Так що в скорому часі він став цен­

від наркотиків і тисячі дітей вбивають під час

тральною фігурою для всіх жителів, паломників і

абортів, то чому він повинен турбуватися за

навіть був відомий за межами Меджугор'я . Отець Славко міг поєднати свою душпастир­

відвернення масової різні, в якій загинуло п'ять тисяч хорватів і десять тисяч мусульман? Руїна

ську парафіяльну працю серед мирян з місійною

і війна виростають із коріння повного зневаги

працею з паломниками, які прибували з різних

життя . Мир залежить від нашого повернення до

країн. Будучи високоосвіченим, своєю культур­

життя, від нашої любові до життя, нашого праг­

ною поведінкою привернув увагу навіть ворогів .

нення захистити життя з самого його початку, в .

Поліції не вдавалось знайти проти нього якихось

лоні матері ».

звинувачень. Був до всіх відкритим, завжди ввіч­

Ось звідки починається зло. Та чи застановля­

ливим, тому до нього приходили навіть началь­

ються над цим питанням сьогодні урядовці, пар­

ники, шукаючи розради у своїх життєвих трудно­

ламентарі, діячі різних партій і загалом все наше

щах . Це помагало йому втриматись на парафії і

населення. Захист життя від самого його початку

МІСІОНАР

укра1нськии

християнський часопис


8

ОПОВІДАННЯ

повинен стати усвідомленням кожної свідомої людини .

Після громадянської війни, коли Боснія та Гер­ цеговина одержали незалежність, о. Славко ще невтомніше працює у своїй місійній і душпастир­ ській справі . Майже кожний день він ходить на

гору об'явлень, відмовляє верви цю з паломника­ ми, а також ходить на гору Крижевач, де розва­ жає Хресну дорогу. Інколи повертається з гори з повним мішком сміття , яке залишали паломники

на цих святих місцях. До речі , не відмовлявся і

від фізичної праці при спорудженні стацій Хрес­

Пам'ятний знак на честь о. Сnавка Ііарбаріча.

ної дороги чи влаштуванні зупинок розважань

частин вервиці. На цих місцях потрібно було ви­ конувати важкі роботи: прибрати тяжкі камені, встановити зображення зупинок. В загальному, цю Хресну дорогу потрібно було розчистити, щоб могли вільно проходити паломники. І сьо­ годні, хто проходить цю Хресну дорогу, може завдячувати отцям Францисканцям , особливо о. Славкові за її встановлення.

Отець Славко повністю себе посвячував Діві Марії. Він писав статті про Пресвяту Богородицю.

Образ Марії він вбачав у своїй рідній матері . Його мати проживала в такій убогості , що коли Славко ішов до Чину монахів Францисканців, то не мо­ гла спромогтися купити йому пару сандалів. Як

добра мати, вона передала йому щось більше, а саме: чесноти глибокої віри , добра та серця і лю­ бові до Бога й ближніх. Це вона, будучи дуже по­ божною, надавала перші настанови молитви на вервиці в набожності до Діви Марії. У п'ятницю,

24

листопада

ко з паломниками о

14.00

2000

року, о. Слав­

год. вийшов на Хресну

дорогу на гору Крижевач. Він проводив цю Хрес­

Morиna о. Сnавка Ііарбаріча.

ну дорогу, як це робив протягом багатьох років. Падав осінній дощ. Хресна дорога закінчилась

приблизно о

15.30 год. І група після благословен­

ня побожного ієромонаха почала сходити вниз . І тут отець з добрим серцем застеріг їх: « Будьте обережні, коли спускаєтесь з гори, щоби не по­ слизнулися і не впали ».

І ось коли вони вже йшли вниз, о. Славко не­ сподівано впав на скалу, підняв очі до неба і по­ мер. Ці останні його слова висловили не тільки

його батьківське піклування про своїх паломни­ ків, а щось більше . Кожний з нас може піднятись

Церква св. Якова в Меджуrор'Е.

на якусь духовну висоту, але дуже легко можемо


ОПОВІДАННЯ

-------

посковзнутись і впасти , наражаючи свою душу

за свою віру, другий

на тяжкий біль . Ці слова ще мали інше значен ­

Божому винограднику.

ня: « Не зупиняйтесь, будьте обережні, щоб не

-

8

як невтомний працівник у

За бажанням о. Славка був збудований для

послизнутись, коли мене не буде ». Йому було

сиріт

55 років, які він прожив так, як це він міг зроби­ ти - ні одного дня свого священичого життя він

Меджугор 'ї існує реабілітаційний центр для нар ­

не прожив даремно . Незадовго до своєї смерті

б мертвою. Та все-таки Хресна дорога тут щось

будинок,

а

також дитячий

садочок .

У

команів. Тобто його віра без добрих вчинків була

до емігрантів о. Славко сказав: « Я прошу вас, не

має особливе. Отець Славко її розбудовував, во­

залишайте гір! » Він дуже любив хорватський на­

див групи людей, на вершині якої віддав Богові

род і Батьківщину.

душу. Адже ж ціле його життя виражає хресну

Отець Славко помер у п 'ятницю після третьої години дня , у той самий час, коли помирав Ісус Христос. І помер після Хресної дороги . Як кажуть

його дорогу. Він узяв свій хрест і сміливо йшов за Христом.

І

сьогодні багато

паломників, пройшовши

його співробітники, протягом священичого слу­

Хресну дорогу, повертаючись, ідуть відвідати

жіння він від деяких людей одержав багато ду­

могилу о . Славка , де ніколи не в'януть живі кв і ти,

шевни х ударів, від яких дуже страждав . Все це

в надії на його щасливе вічне життя в небі .

він сприймав терпеливо, приймаючи всі докори

Коли візіонерка Марія стояла біля тіла о . Слав ­

хвилин після

ка, приїхавши з Італії на похорон, то Марія Цари ­

його смерті ввесь світ довідався через інтернет

ця під час об'явлення потішила і сказала, що все

про сумну звістку

проходить по Божій волі.

Службу Божу відправляв правлячий єпископ Ратко

ко вас і благословляю вас своїм особливим ма­

Перич, архиєпископ Томіслав Перван, Франциска­

теринським благословенням, щоб ви мали силу

нець, який висловився: «Отець Славко прожив три

і любов до всіх людей, яких завжди зустрічаєте у

життя: він ніколи не відпочивав, кожного дня вста­

вашому туземному житті, та щоб ви обдарову­

вав раніше інших і піднімався на гору об'явлень;

вали їх Божою любов 'ю. Я радію з вами і хочу вам

заспокоєнням у молитві . Через

15

- про смерть о . Славка. Його похорон відбувся у неділю, 26 листопада.

«Діти маі; я з вами, мої дорогі. Сьогодні я близь­

пізніше всіх лягав спати . Він ніс свій власний хрест

сказати, що ваш брат Славко (о. Славко Барба­

до Крижевача, хрест Меджугор'я, хрест паломни­

рич) народився в небі та заступається за вас».

ків і його архиєпархії».

Жителі Меджугор'я шанують і поважають сво­

102 священики,

їх отців, а тим більше добре ставляться до всіх

багато тисяч паломників і майже всі парафіяни.

священиків, які до них приїжджають, як палом­

Було чути звук скрипки , на якій грали зворушли­

ники. Це відчули і наші українські отці , які були

ву пісню «Дорогенька Мати, ми прийшли », коли

на священичих цьогорічних реколекціях. В кінці

На похороні о. Славка було

тіло о . Славка було покладено до гробниці о. Кри­

реколекцій останнього дня всі наші священики і

жана Галича, який був убитий партизанами під

семінаристи в і двідали могилу о . Славка і відпра­

час Другої світової війни. Обидва вони вмирали

вили панахиду в нашому обряді. « Бо блаженні ті,

з молитвою на устах: перший помер як мученик

яких вибрав і прийняв Ти, Госnоди».

Висловлюю щиру подяку Господу нашому ІСУСОВІ ХРИСТОВІ, ПРЕЧИСТІЙ ДІВІ МАРІЇ і св. ЮДІ ТАДЕЮ за успішну здачу екзаменів та закінчення вишу донечками. Щира молитва

- це найлегший спосіб вирішення нерозв'язаних життєвих проблем, це най ­

кращий порадник у вирішенні життєвих виборів, це вияв вдячності ГОСПОДУ БОГУ за отримані ласки .

Особливо дякую св . ЮДІ ТАДЕЮ, який мене вислуховує, а я до кінця життя з вдячністю буду почитати св. ЮДУ ТАДЕЯ, як мого особливого опікуна, і буду БОГОВІ дякувати за отримані ласки. Микоnа, м . Жидачів Львівської обл .

МІСІОНАР ~~~~~с,,ь:~.~ии

часоnи.с,.-~--------- ·-----


8

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

КРОСВОРД «СВЯТИЙ АПОСТОЛ АНДРІЙ» (Три крапки замініть словом зі Святого Письма чи пісень) Підготувала Леся ШТИКАЛО

[10 ГОРИЗОНТАЛІ 3. Андрій зустрів Христа над сонячним Иорданом, не знав тоді, що стане учнем назавжди. До цього дня він був з Хрестителем Іваном, раніш не чув ц~х слів: «За мною вслід іди!». І він стулив на шлях іще незнаний . Иого віки назвуть: ... Первозванний (з в і рша «Андрій зустрів Христа» о. Василя Мендруня, ЧСВВ). б . « Проходивши ж повз море Галилейське, по­ бачив він Симона й Андрія, й,ого брата, як вони кидали мережу в море, були бо рибалки. Ісусїм сказав: «Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей» - автор цих рядків євангелист .... 7. Частина доби від сходу до заходу сонця. 10. Кого Ісус Христос воскресив із гробу? 11. Вже я прощаю холми Дні л рові, ... вам заніс я - вже ніч минає, слуги надсnіють до вас Христові, вскорі світ правди вам засіяє (з лісні « Послідня молитва св. Андрія »). 12. А як зайдете в якесь місто, чи село, то розпитайте, хто в ньому достойний, і там перебувайте, поки не вийдете. Входячи ж у дім, вітайте його, кажучи: ... дому цьому. 13. Природні здібності св . Андрія nроnо­ відувати . 16. Ім'я молодшого брата святого апостола Андрія . 17. А кол и зібралася сила народу, і з усіх міст приходили до нього, Ісус сказав їм у притчі : « Вийшов сіяч сіяти своє .. ·"· 20. Слова св. Ан­ дрія сповнилися, бо на тому місці справді постало величаве ... Київ, столиця України, яка стала першим центром християнства на Сході Европи і лишається найкращими церковними будівля-

ми. 21. « І ... , яке ви чуєте, не моє, лише Отця, який послав мене». «А коли він побачив хрест, то не зблідло лице його, і він не змінився, але лов ний радості молився : « О добрий, святий хресте, за яким я тужу вже так довго! Спокійно і з радістю йду до тебе . Ти прийняв мого Спасителя, прийми й мене, його учня, щоб через тебе я дійшов до нього! » святий ... - автор цих слів.

22.

ПО ВЕРТИКАЛІ: 1. По всій земj]і залунав їх ..., на край світу­ їхні слова (з Прокімена на свято святого Андрія). 2. Ні, не страхаюся хресної муки, я ж повертаюсь до Тебе, Творця: ... вручивши у вірнії руки, виконав волю твою докінця.

4. Місто у Греції, де було схопле­

но святого Андрія та прибито до скісного хреста, який називають « Андріївським». 5. На берегах якої ріки на Україні бував св. Андрій Первозванний. 8. Засновник християнства, котрий врr.тував люд­ ство, знаємо, що насправді Він - .. . світу. 9. Той , хто дає поради, навчає; порадник, учитель (ким був Христос для апостолів). 14. Держава, в котрій св. Андрій nроnовідував npo Христа й навертав їх на Христову віру. 15. Матеріал, з якого був зроблений хрест, на яко­ му було лові шено св. Андрія . 18. А вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, ... чиніте тим, які вас ненавидять, благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають . Біблійний патріарх, син Авраама, батько Ісава і Якова.

Відповіді на кросворд «ІСТОРИЧНІ ДАТИ», опублікований у числі за листопад По rоризонтаnі: 1.1921. 3.1039. 4.1292. 6.1997. 7.2007. 9.1113.11.1234.13.1914.15.1981.17.2006. 18.161 7.19.1838. По вертикалі: 1.1991. 2.1107. 3.1990. 5.2001. 7.291. 8.754. 9.141 .10.344.12.2002. 14.1907.15.1661. 16.1918.

xpJ~fи~~~:~~~ МІСІОНАР

-----•-·----------_;часоnис

2009 року:

19.


МІСІОНАРЧИК

8

ДВІ СЛОВІ Слава Ісусу Христу! Хоч

осінь

цьогоріч

ви­

далася дощовою і теплою,

наближення зими не за го­ рами. Ті, хто любить розваги взимку, чекають скрип і ння

сніжку під ногами і хочуть кататися на санях чи лижах.

Але зима

-

це не лише час

для розваг. Це період, коли ви, любі діти, зможете знову

пригадати свого небесного покровителя

-

св. Миколая.

Коли я ще був маленьким, була така велика «наддер­ жава», як Радянський Союз і тоді напередодні Нового року у школі нам показува­

ли дійство із дідом Морозом та Снігуронькою. Але це не

було наше свято, тому що та так звана велика держава

забороняла все Боже і тим більше не дозволяла в школі дітям розповідати про вели-


кого святого, яким був єпископ Миколай із Мир Ликійських. Адже він дійсно жив на землі

і творив великі чуда, діла добра і милосердя, а Дід Мороз

-

це вигадка, яку запропонува­

ли нам, укра"Інським дітям, в період комуністичного режиму. Тому тіштеся тим, що маєте

нагоду сьогодні вільно, без перешкод, разом із своїми вчителями і наставниками розду­

мувати над життям великої людини, якою був св. Миколай, ставити на його честь сценки та ін. В той же час можете заглянути під подушку і придивитися, чи тієї чарівної ночі з

на

19 грудня

18

ви заслужили на добрий подарунок.

Те, яким він буде, залежить, дорогі діти, саме від вас. На сторінках «Місіонарчика» не один раз ви читали, що то є правдиве християнське життя. Тому зараз ще раз прига­

даємо, щоб ви роздумали , чи щедрим буде до вас св. Миколай. Коли недільної днини ваші батьки йшли до церкви, пригадайте, чи охоче брали їх за руку і йшли з ними до храму, уважно там молилися до Небесного Отця? Чи, наприклад, комп'ютер, не був для вас важливішим в той день від молитви? Напевно, коли багато часу проводите у школі, то спілкуєтеся із друзями. Подумайте, чи не порушили заповідь любові до ближнього і

були відкритими до свого друга чи товаришки по шкільній лаві, чи не образили кривень­ ким слівцем або відмовою у чомусь доброму допомогти. Приходячи із школи додому, чи слухали маму чи бабцю, коли вони просили винести сміття, купити хліба чи інших

продуктів. Якщо так, то ви добре шанували своїх батьків, бо той час вони використали для вас. Іноді до вашого ще чистого серця, напевно, закралася спокуса поцупити у ва­ шого друга чи товаришки кращу, ніж у вас самих, ручку. Напевно, ви довго думали над

хрХ~·~~~:~~~ МІСІОНАР ----------

часопис


МІСІОНАРЧИК

8

тим, чи це зробити. Якщо так сталося, то переступили заповідь Божу: «Не кради». Та це можна виправити з допомогою св. Тайни сповіді і прийняття Євхаристії. Не зволікайте з

цим і при першій ж нагоді приступіть до священика, щоб він вам простив цей гріх. І тоді

ваша душа буде ще краще підготовленою, щоб зустрітися із щедрістю великого святого. Напевно, було так, що доводилося казати вчителям про погані вчинки своїх друзів. Але чи казали ви правду? Напевно, не завжди і тому брехали вчителям чи старшим, бо таким чином хотіли допекти тим, які колись вас чимось образили.

Та крім заповідей Божих перегляньте ще заповіді, які встановила наша свята Церква. І там говориться про те, що треба бодай раз у році для тих, які вже свідомі своїх вчин­ ків, приступити до сповіді і прийняти Христа у Євхаристії. Чи слухалися ви своїх батьків,

коли вони закликали вас це зробити і належно приготуватися до такої урочистої події? Не зволікзйте і вже настуnного року зробіть це, бо коли Господь у вигляді хліба та вина завітає до ваших сердець, то св. Миколай, напевно, що вас не забуде і ви знайдете пода­ рунок, про який мріяли не один рік. Також у церковних заповідях є застереження перед

читанням поганих книг і перед тим, щоб дивитися неморальні фільми. Сьогодні настав такий час, що ваші ровесники обмінюються один з одним великою кількістю інформа­ ції, серед якої є нові фільми. Багато з них можуть зашкодити вам тим, що показують на­ сильство, жорстокість, яскраві спецефекти. Церква навчає тому, щоб уникати оглядання таких сцен на моніторі чи телеекрані, тому подумайте спочатку, чи треба вам тратити

час на такі фільми. Краще ще раз відкрийте цікаву книжку і почитайте собі щось пізнавальне: про міста і країни, про тваринний і рос­

линний світ і таким чином ваш сві­

тогляд буде збагачений новими знаннями, якими ви зможете по­

ділитися із своїми вчителями і навіть друзями ...

Святий Миколай

-

це не

строгий святець з бородою, який вас не обдарує в тому випадку, якщо ви не завжди

були побожними і слухняни­ ми. Він конче щось вам підкла­

де під подушку. Адже надіється,

що наступного року ви будете йти

такою

дорогою

життя,

яка

вестиме вас до Джерела правдивого життя

-

Господа нашого Ісуса Христа.


8

МІСІОНАРЧИК

ДРУЗІ (КАРТИНКА З ЖИТТЯ) латі. І тобі не буде скучно. І я закошу від

ТарасЛЕХМАН

школи і контрольн і мене пронесуть.

Максимко, п'ятикласник, захворів ге­

-

Є ідея!

-

зрадів Максим.

Я тобі кину

-

патитом чи, як у нас кажуть, «жовтухою ».

яблуко, а ти його з'їсиш. Певен, що й тебе

Справді жовтуха, бо був жовтий, наче ка­

ця хвороба вчепиться.

нарка. З батьками та друзями поспілкуєш ­

ся тільки з вікна другого поверху інфек­

Сказано

-

зроблено. Яблуко стрімко по­

летіло вниз. Кирило спритно його впіймав

ційної лікарні. А гостинця після ретельної

і не те, що з'їв, ледь чи не проковтнув. Че­

перевірки передасть чергова санітарка.

рез кілька днів опинився поряд з Макси­

Якось прийшов його провідати одно­

мом. Проте в цей же день

класник, друг Кирило. Навіть не привітав­

його друга виписували з

шись як слід, почав говорити про себе та

лікарні .

-

шкільні справи, використовуючи дитячо ­

удружив,

юнацький сленг. Але ви краще його

рило.

не використовуйте . Адже наша

Класно тобі!

ворить Кирило.

-

-

бідкається Ки­

Я й не знав, що ця

ють уколи болючі, і став-

го­

-

-

хвороба така кепська, і да­

мова багата і барвиста.

-

Ну, Максиме, ти мені

За ­

лять

крапельниці .. .

Краще б я того яблука

косив від контроль­ математики ,

не їв, а писав контр­

англійської, україн­

ольні роботи. Може,

ської мови. І вірші

списав

би,

може,

не

чиясь

добра

душа

них

з

зубриш.

Повна

підказала

халява!

но!

-

ді веселіше. Тепер до­

оправдовується

Максим .

Знав

би

розв'язок

задачі. У школі справ­

Та яке там клас­

ти,

ведеться мені скучати­

яка ця хвороба нудотна .

нудьгувати .

-

А так хочеться поганяти м'яча у спортзалі чи з дру-

Та ти не хвилюйся, - за­

спокоював Максим Кирила.

-

Увечері обіцяв прийти наш третій

зями погуляти у дворі. І, взагалі,

краще бути у школі, разом з однокласни­

друг - Данило. Кинь йому яблуко, нехай, не

ками, ніж у лікарні .

МИЮЧИ, ЗrіСТЬ - і тобі не буде скучно.

-

Максиме, друже! Я тобі співчуваю!

гукнув Кирило.

-

-

Щось треба придумати,

аби опинитися поряд з тобою в одній па-

xplc~~~~~~~~ часоп

с

-

Хай же Данило ображається на мене,

але яблука я не кину другові, Кирило.

МІСІОНАР

-

відповів


МІСІОНАРЧИК

8

СВІТИЛЬНИК Надійка ГЕРБІШ

«Для моєї ноги Твоє слово світильник, то св ітло для стежки моєї»

(Пс

118,105).

Маленький Андрійко, на відміну від біль­

шості шестилітніх хлопчиків, дуже любив лягати ввечері спати. Бо тоді мама завжди

сідала біля нього на ліжку, закутувала його в ковдру й читала вголос різні цікаві книж­ ки . Найбільше хлопчик полюбляв збірник

«Біблійні історії». Книжка була товстелез­

Хnопчикзнав,щоБібnія - токниrапроІсуса, Божоrо Сина .

на і, здавалося, нескінченна. У ній були цікаві-прецікаві оповідання про те, як постав світ, з'явилися тварини та люди; про великих царів, різноманітні дива, битви й перемоги. А ще там були яскраві й незвичайні малюнки. Найбільше хлопчик любив слухати оповідку про маленького пастушка Давида, який переміг велета Голіафа,

-

хлопчик вірив, що і він, коли

буде надіятися на Бога, обов'язково переможе якогось велета чи дракона. Андрійко ніколи не засинав посеред розповіді, а з великим зацікавленням слухав до самісінького кінця. Інколи хлопчик так переймався почутим, що не міг заснути навіть тоді, коли мама за­ кривала книжку, ніжно цілувала його в чоло й промовляла разом із ним молитву. Андрій ­

ко прижмурював очі й стиха спостерігав за нею. Щоразу матуся брала до рук товстелез­

ну чорну Біблію, ще більшу за його дитячу, вкривалася пледом і зосереджено читала . Хлопчик знав, що Біблія

-

то книга про Ісуса, Божого Сина, Який прийшов на землю,

щоби спасти грішників і подарувати їм вічне життя. У ній також було багато цікавих роз­ повідей, прикладів, настанов для того, щоби й земне життя людей, які ходять з Богом,

було щасливим і насиченим радістю, миром і добром. Проте хлопчик ніяк не міг збагнути, чим відрізняються його Біблія і мамина те, звісно, що в маминій не було малюнків. Але ж це не дивина

-

-

ну, попри

хлопчик не знаходив

малюнків і в інших маминих книжках, а відтак сприймав це як якесь доросле правило.

-

Матусю,

-

запитав Андрійко маму якось перед сном,

-

а чим відрізняються наші з

тобою Біблії?

-

Моя Біблія

-

то Слово Боже, записане так, як його сказав людям Боr. А твоя

-

це

переказ біблійних оповідей, зроблений для дітей, щоби тобі було більш зрозуміло. А як підростеш, то обов'язково матимеш Біблію, як у мене,

-

відповіла мама, погладжу-

ючи сина по голівці.

МІСІОНАР

українським ~асоnис _ _ _ _ _ _ _ _ _

. . ристиян.сь..:ий

_ _ _ __


8

МІСІОНАРЧИК

-

А як це Бог так колись говорив, що

люди могли Його чути й записувати? Роз­ кажи мені!

Мама усміхнулася, поправила Андрійко­ ві ковдру й почала розповідати:

- Біблія насправді не просто книжка, а ціла бібліотека. ·1у писали різні люди про­ тягом багатьох століть складається аж із

66

-

саме тому вона

книг. Там є історичні

хроніки".

-

Про царя Давида? І про Давида, і про інших царів Ізра·іля. Є

в Біблії вірші, пісні й цілі поеми. Є в ній і ко­ 8

Перед сном вона знову читатиме

роткі притчі, і повчальні прислів'я. Крім того,

йому щось із «Бібnійних історій».

-

вона містить пророцтва про майбутні часи.

Оце справді бібліотека! Люди, які створили ці книги, мали дуже тісне спілкування із Богом, тому все, що вони

писали, було богонатхненим. А ще Біблія поділяється на дві основні частини: Старий За­ повіт і Новий Заповіт.

-

А чому вони так називаються? Чому це Заповіти? Хто і що кому заповідав? І чому є

Старий, а потім Новий? - Андрійко сів на своєму ліжечку й зацікавлено слухав.

-

Коли люди не послухали Господа в едемському саду, Він був змушений їх вигнати,

оскільки гріх не може бути в найсвятішому місці. Але Бог і далі їх любив і хотів все одно спілкуватися з ними. Для цього Він і уклав перший Заповіт із ізраїльтянами. Але коли прийшов Ісус Христос, Божий Заповіт поширився на все людство. Тому книги Біблії, що

оповідають про історію та життя обраного народу, називаються Старим Заповітом. А ті,

що розповідають про Ісуса Христа, Його апостолів і Церкву - Новим. Раніше, щоби спіл­ куватися з Богом, людям доводилося приносити в жертву тварин. Але Ісус, коли його розіп'яли на хрепі, став жертвою за гріхи всіх людей. Тепер будь-хто може прийти до Бога і просто спілкуватися з Ним.

-

Як ми з тобою робимо щовечора? Саме так,

-

мама поцілувала Андрійка в чоло, - через молитву. А ще

Біблії. Адже Біблія

-

-

через читання

це не просто дивовижна книга, але ще й Божий лист до нас із тобою.

Через читання сам Дух Святий промовляє до людського серця, а ті Божі мужі, що писали ці книги, діляться з нами своєю мудрістю.

Андрійко замислено насупив брови і мовчав. Він думав про все те, що розповіла йому мама. Завтра перед сном вона знову читатиме йому щось із «Біблійних історій», а він буде намагатися зрозуміти, що саме через них хотів йому розповісти сам Бог.

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _часопис

xpl;Fи·~~~~~~~ МІСІОНАР


ЗАГАДКА «СВЯТИЙ МИКОЛАЙ» Підrотуваnа Марта БОГДАНИЧ

с

1

І

в

2

я

з

І

т

4

ls

и

й

6 7

м

І

и

8

19

к о

10

л

11 12

А

13

й

1. Словесно-музичний твір, призначений 2. Книга, в якій в алфавітному

для співу.

І «Яків і Катерина». б. Найбільший океан у світі.

7.

Цар, який славився своєю мудріс­

чи тематичному порядку подано слова

тю.

(він може бути орфографічний, іншо­

Тараса Шевченка« .. . вишневий коло

мовний). З . Шостий звук музичної гами,

хати».

а також нота, що позначає цей звук.

дарів Святого Духа.

4.

Місто, де народисвя Святий Миколай.

5.

Героїня книжки Лене Майєр-Скуменц

8.

Розмова з Богом.

. .. : іде святий Миколай! Несе він ночки - для дітей даруночки.

2009 року:

1.Капі~-ул . 2.Капут. З.Титул . 4.Акула . 5.Павук. б.Тупіт. ?Літак. 8 . Вата . 9. Кит. 1О.Тит.

МІСІОНАР

Квітка.

укра1нськии . християнсью"и часопис

10. Вірш

11. Святковий день. , 12. Один із 13. Яка радість, який

Відповіді на кросворд «ДЛЯ РОЗУМНИКІВ І РОЗУМНИЦЬ», опублікований у числі за листопад

9:

паку­


·,·:~НОВ( ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «МІСІО1 НЕР» Марія Стікко

СВЯ

Й

Р

Св.Василій Великий

ИСК 3 СИЖУ.

- Львів: Місіонер, 2009. - 336 с.

ГО ІЛU НА ПСАПМИ. - Львів: Місіонер, 2009. - 240 с.

Г

МШІЇ

на псалми

Це книга про людину, яка долаючи

Святий Василій Великий являється

спокуси, насмішки, труднощі,

проникливим мислителем, людиною

завдяки Божій волі пройшла шлях від

широкого знання і глибоким знавцем

простого, малоосвіченого купця до

Писань обох Завітів. Проповідуючи,

святого; стала зразком милосердя,

св. Василій намагається вжитися в

мудрості, стриманості; людини яка

становище слухачів, зрозуміти їхню

своїм прикладом, вчинками, словами

біду й потреби.

зуміла покликати за собою інших,

В своїх повчаннях св. Василій

спромоглася навернути багатьох

закликає здаватися на Боже

грішників, заснувати монаший Чин, що

Провидіння, прагне навчити

продовжує Боже діло спасіння донині.

слухачів, як у практичному житті

слід поводитися згідно з Божими заповідями і вченням св. Церкви.

3 ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛJТЕРАТУРИ звертатися за адресою:

вул. Б. Хмельницького, 40 м . Льв і в, 79019, тел . : 0952602157, (032) 272-90-80

shop@missioner.com.ua http:www.missioner.com.ua

Святий Василій проповідує до серця, з палким бажанням помогти людям, їх порятувати, ущасливити".

ПІДСУМКИ КОНКУРСУ «ПІЗНАЙ СЕ6Е У ДУХОВНОМУ СВІТЛІ СЛОВА» У рамках проекту « Пізнай себе у духовній скарбниці України» завершився конкурс « Пізнай себе у духовному світлі слова ». 20 жовтня 2009 року координацій но-конкурсна комісія постановила :

1. Нагородити путівками переможців конкурсу: Недовіз Н., Придатченко Л., Плотніков С., Божагора В.;

2. Нагородити комплектами духовної літератури: Блоцький Н., Гайдай О., Ла нько Н. 3. Відзначити заохочувальною нагородою - книгою видавництва «Місіонер»: О. Крайчик, М. Лучка, О.Саляк, О. Держило, Н. Хомиця.

Координаційна-конкурсна комісія.


ЯСНИЙ ПРОМІНЬ ВІЧНОГО СОНЦЯ Присвячується світлій пам'яті ієромонаха

Йосафата Воротняка, Чину Святого Василія Великого

(1948 - 2008) Ця книжка, яка є своєрідною збіркою спогадів, видається з нагоди

річниці з дня відходу до Господа о. йосафата Воротняка, ЧСВВ, який був жертвенним монахом і священиком, вірним Богові й відкритим до людей. Нехай ця книжечка споминів стане нашою вдячністю отцеві за всі

його молитви і працю, яку він зробив для нас. Віримо, що навіть ті, які не знали його, навчаться від нього, як жити і працювати для добра інших і на славу Божу.

Діяльність о. йосафата була широко відома як в Сербії, де він працював

13 років (після остаточного його повернення до Кули з навчання у Римі), так і в Україні, де провів у праці повних 16 років життя. Спогади написані людьми, які знали отця у Сербії (з Кули, Куцури) і в Україні (з Червонограда, Кам'янця-Подільського, Львова).

Книжка адресована усім, хто знав о. Йосафата, і широкому колу читачів, які прагнуть пізнати земний шлях одного «Ясного Променя

Вічного Сонця», який освітлив Христовою присутністю життя багатьох людей.

БУДЕШ МОЄЮ Присвячується 90-й річниці з дня народження

і 65-й річниці мученицької смерті блаженної сестри Тарсикії Мацьків,

служебниці Непорчної Діви Марії

(23

березня р. Б.

- 18 липня 1944 р.

Б.)

Книжечка є художнім твором, написаним на основі спогадів

очевидців, монастирських записів-хронік і біографічних даних . У ній, поряд із достовірними фактами, подані також авторські думки і погляди на життя блаженноїТарсикії, які, однак, не впливають

і не змінюють справжнього образу Блаженної, але підсилюють і

заохочують до її почитання. Події у книЖечці висвітлені у різних часових вимірах.

Нехай ця книжечка буде на добро душі кожного, хто її прочитає.


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.