Місіонар 12 2010 by mykolaslotvinskyy

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

2010

ГРУДЕНЬ №12

(217)

Перша Служебниця свого

народу с. Томія БРОДОВИЧ, СНДМ, Сербія

І «Віра в Бога додаvє нам

оптимізму".» о. Иоанікій ЧВЕРЕНЧУК,ЧСВВ

Чому люди йдуть у секти? бр. Климент ГРЕЩАК, ЧСВВ

СЛОВО РЕДАКТОРА

ГРУДЕНЬ 2010

ЗМІСТ СЛОВО РЕДАКТОРА

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ головний редактор

........................ 3 Слава Ісусу Христу!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НАСІЧЕНЬ........ . ...... . .... .............. ....

......... 6

родинним святом, бо саме у ньому виявляється

ПОКРОВИТЕЛЬ НА СІЧЕНЬ: СВ. ТЕТЯНА, 25 СІЧНЯ

.......................................................

....... 7

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА 2011 РІК БОЖИЙ ........... 8 о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

ДУХОВНІ ХАРИЗМИ І ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

................................................ 10

ПЕРША СЛУЖЕБНИЦЯ СВОГО НАРОДУ .............................................

................................................

......... 15

Ми увійшли у передріздвяний піст не для вико

.... 16

Піст - це призупинення життєвого бігу, зма

нання простої традиції чи церковного припису.

РОЗМОВА З О. ЙОАНІКІЄМ ЧВЕРЕНЧУКОМ, ЧСВВ .......

гання, щоб поглянути щирим оком, сприйняти

ОСТРОБРАМСЬКА ЧУДОТВОРНА

................. .

................................................... 19

чистим серцем відвічне Боже послання, яким

Він кличе нас до справжнього життя у повноті

бр. Климент ГРЕЩАК, ЧСВВ

ЧОМУ ЛЮДИ ЙДУТЬ У СЕКТИ? .......... .

. 20

Ярослав ПОЛЬОВИЙ ХРЕСТ НА ЗАБУТОМУ ЦВИНТАРІ

............. .

та промовляє через свого Єдинородного Сина,

«якого зробив спадкоємцем усього і яким ство рив віки » (Евр

........... ··············· 25

ВЕЛИКИЙ СКАРБ ДЛЯ ЦЕРКВИ ............ ............................. .

1,2). Кожного року ми готуємося

до святкування Різдва насамперед через очи щення у святій Тайні Покаяння, але також через

Володимир КУЛАК

.... 29

роздумування, молитву і приймання духовних

постанов, які стосуватимуться нашого майбут

Іван КОБАСЯР

РОЛЬ І МІСЦЕ МИРЯН У ХРИСТОВІЙ ЦЕРКВІ

..... 32

нього життя. Саме тому нашою постановою

............... 33

повинно бути насамперед обмеження наших бажань якомога більше собі догодити, особли

Галина ГОРДАСЕВИЧ

НОЇВ КОВЧЕГ .......................................................................

во у харчах та забавах - гучних вечірках, без

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

АПОСТОЛ ПРОКАЖЕНИХ

........................................................

.................. ·······················································

........... 37 ................... 41

перервному слуханні музики чи перегляданню

телевізійних серіалів. Натомість необхідно біль ше часу і зусиль виділити для молитви, читання духовної літератури та творіння діл милосердя.

Леся ШТИКАЛО

КРОСВОРД

не світло, щоб у світлі свічок розділити мир і одне про одного. Проте, не може бути миру цієї святої ночі без миру кожного серця зокрема.

« ВІРА В БОГА ДОДАЄ НАМ ОПТИМІЗМУ".»

подяки

Ісуса. Кожна християнська родина збереться навколо святкового столу, вимкнуть електрич

ХОР «ХРИСТИЯНСЬКА РОДИНА»

СВЯТКУЄ ДВАДЦЯТИЛІТТЯ

радість любові і турботи святого Йосифа і Пре святої Богородиці за новонароджене дитятко

затишок різдвяної ночі, виявляючи турботу

с. Томія БРОДОВИЧ, СНДМ

ІКОНА БОГОРОДИЦІ

Свято Христового Різдва часто називають

....... .

.......................................................... 43

Готуючись до сьогорічного Різдва, звернімо увагу насамперед не стільки на кількість мо

Бр. Юстин Борис, ЧСВВ

БОГ Є СПРАВЕДЛИВИЙ СУДДЯ, ЩО ДОБРО ВИНАГОРОДЖУЄ, А ЗА ЗЛО КАРАЄ

литов, а на спосіб, яким ми молимося. До нас

.............................. 45

часто звертаються люди, які мають проблеми із молитвою, оскільки під час молитви зустріча

Григорій СТАХІВ

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ .................................................................................... 46

ються із труднощами

МІСІОНАРЧИКОВА ПОШТА

ся, не розуміють мовних зворотів, які містяться

..................................

ВЕСЕЛИНКИ ...............................................................

.. 47

......................... 48

не можуть зосередити

у молитві, думають про щось інше тощо. Хрис

тос Господь закликає нас: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені , і я облегшу вас » (Мт.

Христина ГНОТ

ЗАГУБЛЕНИЙ ЛИСТ ................................................

····················· 49

Життєві

труднощі,

переживання,

11,28).

враження

Леся ШТИКАЛО

дуже часто нас непокоять, захоплюючи наше

КРОСВОРД «МИКОЛАЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ» ........................................ 50

серце і розум, саме вони і є нашими найбільши-

,ulplOH Jn V ur ~~~~~:~нський

ІІІ

український

СЛОВО РЕДАКТОРА

ГРУДЕНЬ 2010

ми обтяженнями і труднощами, які ми прагне

може бути подібним до перечитування будь-якої

мо вирішити. Відповідаючи на слова Христові,

іншої літератури. Саме тому свята Церква повчає,

ми повинні всі свої труднощі і проблеми вияви

що ми повинні практикувати так зване молитов

ти Йому. Найвідповіднішим місцем і способом

не читання Святого Письма. Насамперед треба

для цього буде, очевидно, молитва. Вона буде

Біблію трактувати не тільки як книгу, але також

правдивою і щирою тоді, коли ми відійдемо від

як молитовник, і тому до ранішньої або вечірньої

звичайного відчитування молитовних форм, а

молитви приступати разом із книгою книг. Після

звернемося до Бога своїми словами, виявляю

вступних молитов, відкриття нашого серця Бо

чи Йому всі свої переживання. Вчителі духовно

гові важливо дізнатися і про його слово до нас.

го життя про такий спосіб молитви говорять, що людині необхідно «предмет розсіяння пере

спокої невеликими уривками, не більше одного

творити у предмет молитви». Також важливим є

двох абзаців. Після читання слід повторити текст

Варто розпочати від Нового Заповіту і читати у

пригадування про

декілька разів і просити в Бога ласки розуміння.

Божу присутність та заспокоєння свого серця.

Не варто засмучуватися, якщо ми не зрозуміли

попереднє приготування

Очевидно, для такої молитви буде потрібно

послання з першого разу - прийде час і Бог по

більше часу, але нехай така перспектива нас не

дарує нам його своїм милосердям. Однак вже

лякає. Той , хто знайде час для молитви, зуміє

саме читання допомагає нам сприймати Боже

знайти його і для всього іншого.

слово і Його святу волю та проживати і досвідчу

Дуже важливим елементом молитви, особли во тепер, під час Різдвяного посту, є також роз думування над словом Божим. Читання Святого

вати зустріч із Всевишнім у його Слові.

Запровадження

нових

способів

молитви

стане для нас найкращим пережиттям перед

Письма - це не обов'язок тільки осіб духовного

початком посту та підготовкою до свята Різдва

покликання

Христового. Бажаємо усім читачам «МІСІОНА

ченців чи священиків

але й кож

ного вірного учня або учениці Христової. Воно не

РЯ» миру, радості і Божого благословення. •

Заснований_у 1897 pol\i Засновники - Отці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 в.ід 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у м1сяць

Передпnатнийіндекс-23959 Адреса редакції:

Головний редактор: о. Корниліи ЯРЕМА/\, ЧСВВ Відповід_альний секретар: Ігор САВ'ЯК Радакційна колегія: о. ~ристофор (АНИНЕUЬ, ЧСВВ

о. Иосафат ХАИМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Віра АРІВ

Літературне редагування: Христина МИХАИЛЮК Коректура:

Віктор ПОЛЄТКО

,qизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА

Фото: бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

м. Львів 79019, вул. Б. Хмельницького, 36 Святоону~ріївськии монастир Отців Василіян тел/Факс: 272-46-94 e-mail: misionar@ukr.net, misionarchik@i.ua URL: www.osbm.in.ua

Підписано до друку 02.12.2010 Формат 70х100 1/1 б. Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківсьюи друкарні видавництва Отців Василіян

«Місіонер». 80300, Льв1вська обл., м. Жовква, вул. Василіянська,

Передруки і .пеР.еКІ!ади дозволені за поданням джерела. Редакц1я збер1гає за соf?ою право ВІr!Правляти 1 скорочувати над1слан1 матер1али. ОЖурнал сМіс іонар»,

2010

ГРУДЕНЬ 2010

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день.

Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире,

св. Йосафате, заступники України, моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так полюбило нас •••

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА ГРУДЕНЬ

(З благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб досвід страждань став нагодою для розуміння ситуації нестат ків і болю, з якими зустрічаються самотні, хворі та люди похилого віку, і спону кав усіх великодушно вийти назустріч їхнім потребам.

МІСІЙНИЙ: Щоб народи світу відкрили двері Христу та його Євангелію миру, братерства і справедливості.

МІСЦЕВИЙ: Щоб наприкінці ще одного року вірні в дусі християнської любові і покаяння сумлінно переглянули свої вчинки та зробили тверду постанову змі нити життя відповідно до Христового Євангелія.

,:U Ір Іон J ІJ український І І І \1 U ~~~~~~нський

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 201 О

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА СІЧЕНЬ

(З благословення Святішого Отця)

ність сучасного світу: Це коли доауп дітей Африки

о. Христофор ГАНИНЕЦЬ,ЧСВВ

тягнеться через ситі Європу й Америку й держави

: Щоб збережені й належно оцінені

на зразок України, де надлишок зерна утилізується

багатства створеного світу були доступні всім

(висипається в море), коли є загроза обвалу ціни на

як дорогоцінний дар Бога людям.

хліб. Це коли в гігантських супермаркетах в кінці ро бочого дня на смітник викидають не продані вчас

Показник володіння багатствами й пропорції

но продукти тому, що 'іх забагато, а забагато тому,

доаупу до нього бідних виявляють факт зло

що все мало і мало грошей виробнику- хоче мати

вживання людини владою над створеним світом.

більше. Не просто мати

Оперуючи капіталом, потрібно пам'ятати, що гро

багатодітна сім'я майструє «буржуйку» у квартирі

ші

щоб зігрітися, а «зіркова пара» огріває п'ятдесят по

це придумана річ , яка не спроможна повністю

перетворити дари Божі

земні ресурси в розмінну

хоче' володіти. Це коли

рожніх кімнат вілли, до якої навідується двічі на рік.

монету, як засіб збагачення для одних, яких є мен

(. .. ).

ше, й для зубожіння інших, яких більше. Якщо це

вудку» і працю, а не рибу. Але корінь проблеми ле

дар Бога - то це дар Бога. «Бо Бог не зважає на осо

жить глибше. Потрібно навчитися дякувати Богові

бу» (Рм

не тільки за дар власного життя але любити й по

2.11). Якщо це дар людини, то

це дар люди

Багато хто запропонує у цих випадках «дати

ни . Цей звичайно показує рівень людяності особи

важати інше життя. Допомагати ставати на ноги й

яка дарує. З цього умовиводу випливає, яка людя -

дбати за того, кому є найважче. •

Щоб християни змогли осягнути

єдність, даючи свідчення цілому людському родові, що Бог є Отцем усіх.

біть один одного як я полюбив вас». Любов за

вжди має думати тільки про іншого, а не про себе. Вона спішить служити, не для того щоб її бачили, а тому, що для неї це природно

Єдн і сть народиться якщо ми, християни, при

католицький богослов

HJ.

додає відомий

Райт. На жаль, ми сьо

гадаємо й зрозуміємо нову заповідь Христа: «Як я

годні пригадуючи цю нову заповідь, забуваємо її

полюбив вас, так любіте й ви один одного! З того усі спізнають, що ви мої учні, коли любов взаємну

зрозуміти: сприймаємо як пораду любити того,

будете мати» (Йо 13,35). Ось де початок того, чого

Замість того щоб стати слугою, вмити ноги іншо

бракує, те щоб через це свідчити й те, що вказува

му, бажати щоб нас впізнали у світі, ми використо

ло б хто ми є. Любов не є новим поняттям, само

вуємо нову заповідь щоб підкорити собі ближньо го. Показуючи на людях, що прагнемо любові та

собою зрозуміло. Новизна любові, коли Христос

хто вигідний нам, хто підвищує нашу самооцінку.

звертається до учнів і до нас також, полягає не в

єдності, насправді не живемо новою заповіддю.

тім, що ніхто до того і до цього часу не чув схожих

Такий стан речей гальмує шлях до християнської

слів, а в тім

єдності й унеможливлює пізнання всіма людьми

як змінилася ця любов з приходом

Христа, яку глибину й силу вона осягнула: «ЛЮ-

И· Щоб українці на початку Нового

Року, беручись за нові починання й покладаю чи сподівання на користь від праці своїх рук, не забували про велику Надію.

Бога-Творця. •

якщо воно веде до якоїсь мети, якщо ми можемо

бути впевнені у цій меті, якщо ця мета настіль ки велика, що виправдовує тягарі шляху» (Папа Бенедикт

XVI).

Розпочинаючи свої праці, витра

чаємо для цього багато часу й прикладаємо зу «Сьогодення, навіть важке, можна прийняти,

силля, далі покладаємо великі сподівання, щоб

українськи~

християнськии

часопис

MIGIOHdV

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2010

отримати користь з цього, й нарешті - або заспо

Святіший Отець у енцикліці

коюємося на схилі літ, або розчаровуємося. Але

перейшов земне життя, зійшов у царство смерті,

«Spe Salvi». «Христос

навіть, якщо зриваються плани, не все виходить,

переміг її й повернувся, щоб супроводжувати

не потрібно впадати у відчай. А для цього по

нас і дати нам упевненість, що разом з Ним ми

трібно не зачаровуватися скарбами цього світу

пройдемо цей шлях»

на початку, щоб потім легше пережити втрату.

дикт. Отже, мусимо згадувати про велику надію

- аргументує Папа Вене

Провідною ідеєю, орієнтиром і допомогою у

не тільки, коли тривога, але пам'ятати про Того,

житті має бути «велика надія», про яку говорить

хто дає надію. •

ПОКРОВИТЕЛЬ НА СІЧЕНЬ

СВ. ТЕТЯНА,

25 січня

Свята мучениця Тетяна

лась кров християн. Схопили

і дияконису Тетяну. Коли її

(від грецького «татто»

встановлювати, визначати

привели в храм Аполона, щоб

- «засновниця») народилася в знатній римській сімrі -

примусити

її батько тричі обирався консулом. Він був таємним

сподівано стався землетрус,

християнином.Свою

храму завалилась і придавила

дочку Тетяну виховував у

багатьох язичників і жреців.

принести

жертву

ідолу, дівчина молилась

і не

ідол впав і розбився, а частина

християнській вірі, відданою

Майбутня мучениця мужньо

Богу і Церкві.

терпіла

страждання.

Суддя,

не знаючи, що ще їй завдати, виголосив

Коли дівчина досягла по

вноліття, вона стала

Мужня

байду

смертний

вирок.

страждальниця була

жою до багатства та інших

усічена мечем у

благ і полюбила всім серцем

віру Христову. Разом зі святою

духовний спосіб життя, вирі

Тетяною стратили і її батька,

шила не виходити заміж і всі

тому що дізналися, що й він

226

році за

свої сили віддати . Церкві. Те

християнин. Саме він відкрив

тяна хотіла провадити життя

дочці істину віри Христової.

в дівстві і служити Богу день

Спочатку мучителі позбавили його почесного звання, від

і ніч молитвою і постом. За

поклонявся їм як давнім рим

доброчесне, цнотливе життя вона була поставлена дияко

ським богам. Він не був гони

няли в нього все майно, потім

телем християн, але його на

засудили на смерть. Пам'ять

нисою

місники, правителі областей

мучениці Тетяни встановлена

одному

римських

храмів, допомагала

нужден

консули

переслідували їх.

Церквою

січня

(12

січня за

ст. ст.). Свята особливо шану

відувала темниці. В цей час

Вони розіслали наказ, щоб галилеян (так вони називали

Римом

християн)

примушу

дентів. Життя мучениці Тетяни

римським

є для християн прикладом не

ним, доглядала хворих, від почав

правити

річний Олександр Севір

16-ти

(222-

вали

всюди

поклонятися

ється

як

покровителька

сту

2З5), син християнки. Завдяки

богам, погрожуючи за неви

похитної віри в Ісуса Христа,

матері він навчився шанувати

конання

тому що ніякі страждання не

наказу

жорстокими

Христа, але в той же час про

покараннями, і навіть смертю.

переконали її зректися Спа

довжував

Тоді в римській державі поли-

сителя. •

служити

MIGIOHdp

український

ідолам

хрисrиянськии часопис

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ2010

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА 2011 РІК БОЖИЙ (з благословення Святішого Отця) СІЧЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб збережені й належно

КВІТЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб Церква, через достовірне

оцінені багатства створеного світу були

звіщання Євангелія, вміла подавати

доступні всім як дорогоцінний дар Бога

прийдешнім поколінням нові мотиви для

людям.

життя і надії.

МІСІЙНИЙ: Щоб християни змогли осягнути

МІСІЙНИЙ: Щоб місіонери, через проповідь

єдність, даючи свідчення цілому людському

Євангелія і свідчення життям, вміли донести

родові, що Бог є Отцем усіх.

Нового Року, беручись за нові починання й

Христа тим, які його ще не пізнали. МІСЦЕВИЙ: Щоб національна свідомість українців сходу прокидаласЯ від бажання

покладаючи сподівання на користь від праці

знань про минуле своєї Батьківщини.

своїх рук, не забували про надію на Бога.

ПОКРОВИТЕЛЬКА: преп. Марія Єгипетська,

Пut.РОВИТЕЛЬКА · св. Тетяна,

1~ІСЦЕВИй· Щоб українці на початку

січня

ЛЮТИЙ

квітня

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб усі шанували сім'ю в її

ТРАВЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб працівники засобів

ідентичності й визнавали її незамінну цінність

комунікації завжди з пошаною ставилися до

для цілого суспільства.

правди, солідарності й гідності кожної особи.

МІСІЙНИЙ: Щоб на тих місійних територіях,

МІСІЙНИЙ: Щоб Господь дарував Церкві в

де першочерговою справою є боротьба

Китаї витри вання у вірності Євангелію та

з хворобами, християнські спільноти

зростання в єдності.

вміли свідчити, що Христос є поруч із

\11СЦЕВИЙ: Щоб молоді люди прагнучи

страждаючими.

достатку, більше виявляли ініціативу

МІСЦЕВИЙ. Щоб авторитет педагогів сільських

в розвитку інтелектуальної основи й

і міських шкіл формувався найперше у

власноручно прикладалися до виконання

християнському вихованні дітей вдома.

необхідної праці.

ПОКРОВИТЕЛЬ: преп. Макарій Єгипетський,

ПОКРОВИТЕЛЬ: праведний Йов, 19 травня

1 лютого БЕРЕЗЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ. Щоб народи Латинської

ЧЕРВЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб священики, з'єднані з Серцем Христа, завжди були правдивими свідками

Америки зберегли вірність Євангелію і щоб

турботливої і милосердної Божої любові.

у них щораз більше зростали соціальна

МІСІЙНИЙ: Щоб Святий Дух покликав до

справедливість і мир.

місійної діяльності з-посеред наших спільнот

МІСІЙНИЙ: Щоб Святий Дух дарував світло

багатьох осіб, готових цілковито посвятити

і силу християнським спільнотам і вірним у

себе поширенню Божого Царства.

багатьох регіонах світу, де їх переслідують чи

МІСЦЕВИЙ: Щоб покликання хлопців і дівчат

утискають задля Євангелія.

до богопосвяченого й свяченичого стану

МІСЦЕВИЙ: Щоб молоді батьки розуміли

залишалося незалежним від впливу сучасної

важливість участі бабусь і дідусів у духовній

культури, яка часто релятивізує дійсність і

зрілості нащадків.

робить нездатною молоду особу до відкриття

ПОКРОВИТЕЛЬ: свщмч. Полікарп

на божественне.

Смирнський, 8 березня

ПОКРОВИТЕЛЬКА: муч. Теодосія,

українськи~

християнськии часопис

11 червня

MIGIOHdV

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2010

ЛИПЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ. Щоб християни

ЖОВТЕНЬ

спричинялися до полегшення фізичних і

віра в Бога і любов братів підтримувал и їх у

духовни х страждань осіб, хворих на СНІД,

їхніх стражданнях .

особливо в найбільш убогих країнах.

МІСІЙНИЙ· За сестер монахинь, які

ГІ\ЛЬНL-1

С -

· За невиліковно хворих, щоб

lfi 1· Щоб відзначення Всесвітнього

Дня Місій посилило серед Божого народу

працюють на місійних територіях, щоб

євангелізаційний запал і підтримку місійної

вони були свідками євангельської радості і

діяльності через молитву і матеріальну

живим знаком Христової любові.

допомогу найбільш убогим Церквам.

МІСЦЕВИЙ: Щоб змінювалося ставлення

ЦЕВ, . 1: Щоб жителі гірських регіонів

наших земляк і в, особливо студентів до

усвідомили загрозу, яку несе вирубування

так званої « чорної роботи », виконання

лісів і забруднення річок, і старалися

якої робить людину готовою до будь-яких

зберігати чистою флору як Божий дар . ПО\о\Р ВІАТЕГЬ св . Фрациск з Асижу,

випробувань і негараздів. ПОКРОВИТЕЛЬ. муч. Еміліян,

31 липня

17 жовтня

СЕРПЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб Всесвітній День Молоді,

ЛИСТОПАД З ЬН й· За Східні Католицькі

який проходить у Мадриді, заохотив

Церкви , щоб їхню славну традицію знали і поважали як духовний скарб, цінний для

усіх молодих людей світу закорінювати і

будувати своє життя у Христі.

цілої Церкви .

МІСІЙНИЙ: Щоб християни Заходу,

МІСІЙІ-fИЙ· Щоб африканський континент

відкриті на діяння Святого Духа, наново

знайшов у Христі силу стати на шлях

віднайшли свіжість та ентузіазм своєї віри.

примирення і справедливості згідно з

МІСЦЕВИЙ: Щоб батьки не ставали

вказівками другого Синоду Єпископів ,

дуже скоро просто друзями своїм дітям,

присвяченого Африці .

але залишали за собою право навчати,

зобов'язувати, картати і звичайно

переконані у важливості своєї активної

ЦЕ 111: Щоб вірні на парафіях були

подавали їм дружну руку допомоги.

участі у справах місцевої церкви стали

ПОКРОВИТЕЛЬКА: муч. Христина,

допомогою священикам у поширенні Божого Царства.

бсерпня

ПО РОВ

ТЕЛЬ· св . Мартин де Лорес,

З листопада

ВЕРЕСЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ: За всіх учителів, щоб вони

ГРУДЕНЬ

вміли прищепл'ювати любов до істини і

ЗАГ ЛЬН Й: Щоб усі народи землі , через

справжні моральні та духовні цінності.

взаємне пізнання й пошану, зростали у

МІСІЙНИЙ: Щоб християнські спільноти

згоді й мирі.

на азіатському континенті з запалом

~ІСІЙНІ~1~. Щоб діти і молодь були

звіщали Євангеліє, радістю віри

вісниками Євангелія та щоб їхню гідність

засвідчуючи його красу.

завжди шанували і захищали від усякого

МІСЦЕВИЙ: Щоб допомога хворим

насильства та експлуатації.

одиноким людям не починалася з

МІСЦЕВИЙ: Щоб була видимою допомога

користолюбства, але випливала з любові

місцевих органів влади у задоволенні

до неї як до дитини Божої, яка в очах

потреб найменш захищених верств

Всевишнього має найбільшу цінність.

населення .

ПОКРОВИТЕЛЬ: св. Іриней Ліонський,

'lОКРОВИТЕГЬ: св. Іван від Хреста,

Sвересня

14 грудня

,;u І р Іон J п ухраїнський

ІІІ \1

ar ~~~g:~нський

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ201 О

ДУХОВНІ ХАРИЗМИ І ЖИТТЯ ЦЕРКВИ (1 Кор 12, 1-14,40) о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ

(14,3.5.12.26).

«Тим то й ви

нете, отих духовних дарів,

Провідною думкою розділів

12-14 «Першого

коли вже так їх праг

старайтеся їх мати

вдосталь на збудування Церкви», - пояснює Пав

послання до коринтян» є питання про духовні

ло і, відштовхуючись від цієї думки, переходить

дари або харизми, які виявляються у спільноті християн. Чому обговоренню цього питання

до подальшого обr'рунтування своєї позиції: «Тож хто говорить мовами, хай молиться, щоб

апостол Павло присвячує так багато місця?

умів ВИЯСНИТИ»

Чому найбільше часу обговорює дар мов?

(14,12-13).

Для апостола є ненормальною ситуація, коли

Яким чином проводить свою думку і до яких

хтось говорить мовами, та ще й у присутності

висновків доходить?

спільноти, а не здатний виразити словами те, що

Метою цієї статті буде прослідкувати хід аргу

молиться, а розум мій без плоду... Буду молитися

ментації апостола Павла, щоб виявити і пробле

духом, а й розумом буду молитись. Буду співати

ми, на які він звертає особливу увагу, і висновки,

духом, а й розумом буду співати»

до яких він приводить своїх адресатів.

переживає: «Бо коли я молюся мовами, дух мій

(14,14-15).

Тут

У загальному цю частину послання можна по

ідеться, очевидно, не так про особисту молитву кожного, як про спільну молитву на літургійних

ділити так: Святий Дух як податель харизм (12,1-11);

зібраннях: «Коли благословлятимеш духом, то

Церква

як проста людина скаже «Амінь» на твою подяку,

(12,12-26); дари і служіння у Церкві (12,27-31); гимн любові (13,1-13); перевага дару пророцтва (14,1-5); дар глосолалії (14,6-25); порядок у спільноті (14,26-36); підсумок (14,37-40). -

Христове тіло

коли вона не знає, що ти кажеш? Ти гарно дякуєш (Богові), та другий тим не повчається»

(14,16-17).

Молитва, а особливо спільна, має бути звер ненням до Бога цілої людини, не тільки її духа і по

Дар глосолалії (14,6-25)

чуттів, але й розуму, і волі. «Дякую Богові моєму,

Але Павло не зупиняється тільки на визнанні

що я більш усіх вас мовами говорю; але в Церкві

вищості дару пророцтва над даром глосолалії,

волію п'ять слів розумом моїм сказати, щоб навчи

він хоче вберегти християн від надмірного за

ти й інших, ніж десять тисяч слів мовами»

хоплення тим, що такої уваги не варте. «А тепер,

19). Подальші

брати, якщо б я прийшов до вас і заговорив мо

почуття адресатів: «Брати (і сестри), не будьте ді

вами, яка вам користь із мене, коли я, говоривши

тьми розумом! Щодо зла, будьте дітьми, а щодо

до вас, не вділю вам ні об'явлення, ні знання, ні

розуму, то будьте зрілі»

пророцтва, ні науки?»

(14,6) -

запитує апостол.

Він порівнює людську мову з музичними інстру ментами: якщо вони звучать невиразно

(14,18-

слова послання зачіпають особисті

немож

(14,20; пор. Мт 18,1-4).

Останній для Павла аргумент і остаточний

слово Боже: «Написано в законі: «Чужими мова

ми й іншими устами я буду говорити до народу

ливо розпізнати, який саме з них звучить і яка

цього, та вони й так мене не послухають»,- каже

мелодія. Так само буває, коли мова невиразна і

Господь»

ніхто її не розуміє, коли звуки позбавлені змісту,

на подавати аргументи «За» і «проти», коли роз

зрозумілого для всіх. «Е їх чимало, тих усіляких

мова іде на рівні людей, але коли слово Боже, за

(14,21).

Апостол тут категоричний: мож

мов на світі, і ні одна з них не позбавлена значен

писане в Святому Писанні, щось наказує

ня»,

слухати і виконувати. Павлова цитата не є взята з

пише Павло,

«Та коли я не розумію зна

треба

чення слів, я буду тому, хто говорить, чужинцем, і

Тори, П'ятикнижжя, а з Книги пророка Ісаї

той, хто говорить, буде мені чужоземцем»

(14,11).

проте як колишній фарисей, а тим більше тепер,

При обговоренні даного питання апостол

як християнин, Павло знає, що це теж об'явлене

(28,11),

ставить такий головний принцип: «щоб Церква

Боже слово. Який зміст цієї цитати? «Мова знак не

мала повчання» (більш дослівно

для віруючих, а для невіруючих)},

«збудування»)

так розуміє це

українськи~

християнськии

часопис

MIGIOHdP

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 201 О

слово Апостол,

не для не

їм бо не дозволено говорити; нехай будуть у поко

У наступних двох реченнях Павло описує на

тися, хай спитають удома своіх чоловіків: бо непри

слідки впливу молитви мовами та, відповідно,

стойно в церкві жінці говорити» (14,33-35). В дечому

«а пророцтво

віруючих, а для віруючих»

- (знак) (14,22).

рі, як і закон говорить. Коли хочуть чогось навчи

оголошення пророцтв на неосвічених або не

ці слова співзвучні з рядками «Першого послання

віруючих, які потрапили на літургійну зустріч

до Тимотея»

християн: ці наслідки дуже відмінні. У першому

уже після смерті апостола Павла одним з його най

випадку може в новоприбулих скластися вра ження, що християни навіжені, не при собі; у

авторство своєму вчителеві.

другому, навпаки,

слова, які промовляють до

(2,11-14), яке

було написане, імовірно,

ближчих учнів, який, у дусі свого часу, присвятив Як можна в одному і тому ж посланні писати,

серця, оскільки є Божими словами, зрозуміли

що жінка може пророкувати

ми і правдивими, вчинять, що той, хто прийшов,

згодом це заперечувати: «Їм не дозволено гово

(11,5;

пор. Ді

21,9),

упаде ниць на землю, «поклониться Богові й за

рити... непристойно в церкві жінці говорити»

явить, що Бог є справді поміж вами»

(14,34-35; пор. однак 14,29.31). Якщо повернутися до 1 Кор 11,2-16, бачимо, що там апостол намага

(14,25).

Порядок у спільноті (14,26-36)

ється подати серйозні аргументи, як і в інших міс

Апостол не відкидає цінності дару мов, але

підпорядковує його добру спільноти: «Коли ви

цях цього послання, наприклад, у главі 7. Тут же в 14,33-35 -майже голослівно, без доказів, аргумен

сходитеся, а той має пісню, той навчання, той

тації, подається норма, яка має бути визначаль

об'явлення, той мову, той пояснення - все хай буде

ною для поведінки жінок на літургійних зібраннях

для збудування!» (14,26). Варто звернути увагу зно

християн. Аргументи: «ЯК у всіх святих Церквах»,

ву на порядок слів: пісня, навчання, об'явлення, а

«нехай будуть у покорі, як і закон говорить»

вже потім - мова і обов'язково - пояснення. Також

в стилі апостола Павла, який, як досвідчений про

не

звертає увагу Павло на необхідність належного

мовець, рідко дозволяв собі на заяви, не потвер

порядку під час зібрань громади: «Коли хтось го

джені прикладом з життя чи конкретним текстом

ворить мовами, нехай буде їх двоє, а щонайбіль

Святого Писання, взяти хоча б

ше троє, і нехай один пояснює, і то по черзі. Коли

1 Кор 11,2-16.

Можливо, Павло вважав цю заувагу достат

ж немає кому пояснити, нехай мовчить у церкві;

ньою і не хотів далі розвивати цієї теми? Як також

нехай собі й Богові говорить»

можливо, що пізніший переписувач цього листа

(14,27-28).

Але тут питання уже не тільки про дар мов,

(чи не один з коринтян?) доклав зусиль, щоб ці

але і про поведінку на літургійних зібраннях в

слова стали частиною Павлового послання

загальному. Апостол дає кілька вказівок і тим, які

деяких рукописах стихи

виголошують пророцтва: «нехай двох або трьох

- в 14,34-35 розміщені після 14,40.1 справді, слова з 1 Кор 14,36 дуже добре до

говорять, інші ж хай розсуджують. А як комусь з

повнюють думку 14,ЗЗа: «Бо Бог є Бог не безладу,

присутніх дано об'явлення, хай він перший мов

а миру». «Хіба то від вас вийшло слово Боже? Хіба

чить»

до вас одних тільки прибуло?»

(14,29-30).

Апостол заохочує до активної

запитує апостол

а по черзі, дотримуючись встановленого поряд

Павло, а фактично стверджує: Слово Боже не від вас вийшло і не тільки до вас одних спрямоване,

ку: «всі ви можете один за одним пророкувати,

тож ви маєте бути слухняні йому, а також брати

участі всіх учасників зустрічі, проте не одночасно,

щоб усі навчились і всі були підбадьорені»

(14,31).

За думкою Павла, сам Господь сприяє такому

порядку: «Духи пророків коряться пророкам, бо Бог є Бог не безладу, а миру» (14,32-33).

приклад з інших Церков, до яких слово Боже було спрямоване, дивлячись на порядок у них.

Підсумок (14,37-40)

Наступні два речення настільки не відповідають

Очевидно, питання, яке порушує Павло у цій

духові аргументації апостола Павла, що багато хто

частині свого послання до коринтян, було, при

схиляється до висновку, що вони були вставлені

наймні, з його точки зору, неабиякої ваги. Це ви

згодом у текст послання і що не Павло є їх автором:

дно не тільки з того, скільки часу йому присвячує

«Жінки ж, як у всіх Церквах святих, нехай мовчать,

апостол і які добірні аргументи використовує,

,U І р І о н ІІІ V

J ІJ український or ~~~~~~нський

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

але також з того, як рішуче це питання підносить:

я прийшов до вас і заговорив мовами, яка вам ко

«Якже комусь здається, що він пророк або має

ристь із мене, коли я, говоривши до вас, не вділю

якийсь духовний дар, хай розуміє, що те, що пишу,

це заповідь Господня»

Кор

від стилю, який зустрічаємо,

14,37). Тут далеко наприклад, у 1 Кор 7,

де Павло розрізняє між тим, що є Господньою за

повіддю, а що є його особистою радою. Така рішуча заява в 14,37 має на меті раз і на завжди покласти край проблемі, яка вносила неспокій і безлад у коринтській спільноті

(14,1-

зати, щоб навчити й інших, ніж десять тисяч слів мовами»

(14,6.19).

Дар глосолалії в наш час Чи можливий дар мов у наш час, у Церкві ХХІ

століття? Звичайно, що так, і деякі його отримали.

Відкликання Павла до свого апостольського

Проте, ми знаємо про дар мов у первісній Церкві

авторитету після таких довгих доведень є по

настільки небагато, що робити пряму аналогію

твердженням складності цієї проблеми. Імовірно,

між тим, що переживає на молитві сучасна люди

19).

шукання надзвичайних виявів дії Святого Духа

на, яка отримала цей дар, з тим,' що переживали

в житті громади християн у Коринті привело до

апостоли та їхні учні,

надмірного захоплення даром глосолалїі, зі шко

більшого глосолалія виявляється назовні у не

дою як для правопорядку у спільноті, зокрема під

зрозумілому для сторонніх мимренні та вимові

досить ризиковано. Зде

час літургійних зібрань, так і для самої проповіді

незнаних слів неіснуючої мови, хоча сама людина,

Євангелія (пор.

«Те, що пишу» відно

яка переживає це, сповнюється глибоким почут

сяться, очевидно, не лише до кількох попередніх

тям миру і єдності з Богом, якщо, звичайно, це

рядків послання, а до цілої цієї частини (глави

справді дар від Бога, а не щось інше.

14,23). Слова

оскільки в них Павло поступово розвиває

Гірше, якщо хтось пробує доповнити цей дар

думку про Церкву, правопорядок у ній та ставлен

пророкуванням, але не в значенні, в якому вжи

12-14),

ня до харизм

Божих дарів, які дані не тільки для

Справа настільки важлива, що Павло не тільки застерігає: «Те, що пишу,

ває це слово апостол Павло, а в значенні перед

бачення майбутнього або зобов'язання себе чи

кожного зокрема, а для цілої спільноти. це заповідь Господня»,

когось до якихось дій, нібито «за Божою волею».

Тут справді треба бути дуже обачними, щоб не

але і додає з погрозою: «А коли хтось її не знає,

чинити того, що насправді Божою волею може не

то й він незнаним буде», тобто Бог не визнає його

бути або навіть виразно не є. Це, зрештою, легко

своїм (пор. Мт 7,23: «Я вас не знав ніколи»).

перевірити, досить порівняти, чи справді дана

Апостол Павло не заперечує дару мов, одного з цінних проявів дії Духа в апостольських часах, пор. Ді

2,1-11; 10,44-47 (хоч і тоді це сприймалося 2,12-13). Проте наголошує,

порада чи рішення згідні з Євангелієм, з цілістю Христового вчення.

От один приклад. Засновники сумнозвісної

неоднозначно, пор. Ді

секти о. Антоніна Догнала починали з захоплен

що це не найважливіший з духовних дарів, що не обов'язково всі його повинні отримати або праг

ня, як вони вважали, даром говорення мовами.

нути, а головне, що наявність цього дару в части

слух церковній владі, очорнення, привласнення

І що? Які плоди вони сьогодні пожинають? Непо

ни членів спільноти не може і не повинна вносити

собі церковних звань і урядів, зрештою, велика

заколоту в житті громади, зокрема, під час літур

екскомуніка! За прагненням «говорити мовами»

гійних зустрічей. «Тому, брати мо'1; прагніть проро

може приховуватися, як в даному випадку, зви

кування, і говорити мовами не бороніте, але все

чайна людська гордість, з її багатьма негативними

нехай діється пристойно й доладно»

наслідками.

(14,40).

Тут

знову слід звернути увагу на порядок дарів: спер шу пророкування, потім

говорення мовами.

Хоч Павло сам отримав дар глосолалії, і то,

вам ні об'явлення, ні знання, ні пророцтва, ні на уки?" У Церкві волію п'ять слів розумом моїм ска

Мабуть, до тих, які отримали дар глосолалії в

наш час, Павло міг би написати те саме, що колись написав коринтянам: щоб приймали цей дар з

можливо, в більшій мірі від інших, і за нього вдяч

вдячністю, але не переоцінювали його значення, а

ний Богові (14, 18), він, однак, не вважає, що цей дар

також, щоб прагнули інших дарів, зокрема ж зрос

має велику користь для життя спільноти: «Якщо б

тали у любові, яка «ніколи не переминає» (13,8). •

український А,4 Ір Іон

хриаи~~~~~~~ І 11 \1

J ІJ

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

ПЕРША СЛУЖЕБНИЦЯ СВОГО НАРОДУ с. Томія БРОДОВИЧ, СНДМ,

Служебниць Непорочної Діви Марії в Україні.

Сербія

З початком діяльності Блаженної йосафати

20 листопада вся

і багатьох їхніх послідовниць, «життя Церкви

Українська Церква

стало багатшим, а її апостолят живішим і плід

Гордашевської і перших кандидаток, а пізніше

і Згромадження

нішим» (декр. Другого Ватиканського Собору

Сестер Служебниць Непорочної Діви

«Про чернече життя»,

Марії святкували

і значенням нашого Згромадження, але над

1).

Не будемо тепер застановлятися над роллю

день Блаженної

першою світлою постаттю, сестрою, яка «стала

Йосафати

жінкою всіх часів», як співаємо у літургійно

Гордашевської. Хто

му кондаку. Спинімося і погляньмо на світлу

була ця скромна

Зорю, яка високо піднеслася на небесному

сестра Служебниця,

схилі і світить у наших душах прикладом свого

яка розпочала таку

святого життя. Своїми ясними променями чес

велику справу у

нот Блаженна Йосафата освітлює нашу дорогу

нашій Церкві?

до Небесного Єрусалиму, вказує шлях, яким ми напевно дійдемо до Бога Отця.

У серпні 1892 року в с. Жужель біля Крис

Ісус був життям душі Блаженно"~~ в Ньому, для

тинополя (тепер Червоноград) на Львівщині

Нього і через Нього вона жила. Увесь вільний від

було відкрито перший дім Сестер Служеб

праці час вона посвячувала молитві, у якій знахо

ниць новозаснованого Згромадження Сестер

дила сили жити серед людей, працювати і терпіти

м І i- І О Н

ІІІ

J 11

український

~~~~~~нський

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

разом з ними. У всіх своїх справах вона бажала

дорозі, щоб відвернути мене від служіння Тобі".»

лише того, чого бажав Ісус. Таким чином, Він був

Часто говорила: «З Богом можу довершити все».

єдиним скарбом і джерелом життя Блаженної, на

Часто Блаженна просила сили і витривалос

Нього вона уповала у всіх труднощах свого мона-

ті у доброму в своєї Покровительки, Заступниці

шого життя .

Служебницької монашої родини, і заохочувала до

А життя було нелегке, і починалося воно не з

цього співсестер. Вона молилася до Матері Божої,

дороги, встеленої трояндами. Як і кожне добре

якій віддала під Покров Згромадження, словами:

діло, так і заснування нової монашої спільноти

«Ти є наша Покровителька. Покривай надалі своїм

супроводжувалося перешкодами, які, здавалося

Омофором цю малу родину, наше Згромадження, і під твоєю опікою не загинемо, хоча би повстало

б, робилися з добрим наміром «встерегти» нашу Церкву від «чогось нового і непевного»». Після

проти нас і ціле пекло». У своєму житті і служінні

майже

бажала лише одної нагороди

120 років

існування Згромадження ми ба

любити Бога що

разу більше. І цього просила у Матері свого Не

о. Єремія Ломницький, ЧСВВ, і о. Кирило Селець

бесного Обручника: «Пречи<::та Діва, Божа Мати!

кий були наділені даром візії у Святому Дусі, Який

Навчи мене любити Господа».

їх надихав відважно творити і бути Божими нова

Все своє життя Блаженна йосафата посвятила своєму бідному народові, убогим духом людям.

торами задля добра своїх ближніх. Співзасновник о. Єремія писав у одному з

листів: «". пригноблений морально нарід жадає піднесення духом, піднесення, ублагороднення серця. А то є головною ціллю, то є задачею Сестер

«Вона була всім для всіх". дочка свого народу". лю била свій народ, для якого посвятила своє життя». Блаженна була «всюди, де тільки є серця людські», бо знала, що там «треба й праці над ними».

Служебниць Пренепорочної Діви Марії. Ту задачу

Блаженна Йосафата була людиною надзвичай

вони вірно і успішно сповняють через виховання

но чеснотливою, великої покори і серця, повно

маленьких діточок, через опіку і обслугування

го любові до людей. Серед фізичних терпінь, які

хворих, через вплив моральний на жіночу мо

мала останні роки свого життя, не переставала

лодь. Яким є виховання дівчат, майбутніх жінок і

співати гімн слави своєму Богові, Творцеві, Спа

матерів, таким є нарід, такою є його будучність".»

сителеві і Подателю усіх дібр: «Мій Боже, моє все!"

Хоча Блаженна Йосафата - тоді ще побожна дівчина Михайлина Гордашевська

і «наляка

Яка я щаслива, що можу служити Тому, служіння

Якому є царювати, не тільки на тому світі, але й у

лась трохи», почувши пропозицію о. Єремії про

вічності». Ціле її життя можна охарактеризувати

заснуван н я жіночої активної монашої спільноти,

одними словами: «Чекаю нічого і нікого іншого,

«бо не бачила перед собою нічого певного», але

тільки Тебе, о мій Боже».

після молитви і довшої роздуми вона погоди

Своїм духовним дочкам Мати Йосафата по

лась здійснити це важке завдання. Так, 23-річна

ручає бути «світлом для всіх дітей Русі-України»,

Михайлина після духовного приготування стала

обіцяючи молитися за ціле Згромадження і всіх

першою Служебницею. Вона охоче послухала

сестер, щоб стали святими.

голос Божий і посвятипа себе на цю так потрібну

Просімо в Господа за заступництвом Блажен

тоді справу, яку можна охарактеризувати кілько

ної йосафати, аби «Він вписав наші імена в Книгу

ма словами

«підносити серце людське всюди, де

Життя». Молімося до Пресвятої Богородиці, щоб

б'ється воно, служити, де найбільша потреба, все

«після дочасних трудів пригорнула нас усіх до

на славу Божу». Бажання засновників переросло

себе у Небесному Царстві, щоби ми повіки вели

у харизму цілого Згромадження, у єдиний дух,

чали нашу найдорожчу Матір». Поручаймося з

яким намагається жити кожна послідовниця Бла

дитячою довірою молитвам Блаженної і просімо

женної, кожна сестра Служебниця.

в неї всі потрібні нам ласки праведно закінчити

Своє служебницьке життя Блаженна йосафата

чимо, що Блаженна Йосафата та співзасновники

наше життя і прибути до тихої пристані щасливої

вела з молитвою на устах: «Нехай Твоя ласка за

вічності, де «святі разом з Богом поділяють ту ве

вжди буде зі мною". Я сама не зможу побороти

лику славу, яку, якось отримавши, вже ніколи не

всіх труднощів, які ворог моєї душі ставить на моїй

стратять». 8

український

J.11 р І о н о)rп

христи~~~~~~~ f 11 "

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ХОР«ХРИСТИЯНСЬКАРОДИНА» СВЯТКУЄ ДВАДЦЯТИЛІТТЯ В неділю, 14-го листопада, в монастирі

св. Онуфрія відбулося святкування 20-ї

«Християнська родина» народилася тоді, коли

храм святого Онуфрія передали отцям василія

річниці хору «Християнська родина», який

нам. Тодішній протоігумен о. Василь Мендрунь

кожної неділі та на великі свята о 9.30 співає

розпочав улюблену справу: організацію церков ного хору. Кілька разів на тиждень збирав усіх,

Божественну Літургію.

хто бажав вчитися співати. Приємно було диви На урочистість були запрошені хори кількох

тися, коли від ста до ста п'ятдесяти осіб співали

храмів Львова: церкви св. Анни, церкви Преоб

на репетиціях. І в цей час Господь послав дири

раження Господнього, Домініканського собо

гента, п. Марію Мельник, яка продовжила працю

ру, церкви св. Андрія, і ще один колектив, що

о. Василя й до сьогодні керує хором.

- хор «Марійської дружини».

За час існування колектив опанував Літургію

Свято розпочали з молитви «Отче наш». Вступ

при монастирі,

о. й. Кишакевича, фрагменти з Літургії Вербиць

не слово виголосив намісник монастиря о. Юс

кого, Бортнянського, Людкевича. В репертуарі

тин Кучер, ЧСВВ, привітавши ювілярів та гос

хору понад ЗО колядок, пісні на всі свята року,

тей. Після цього розпочався концерт-вітання у

Воскресна Утреня, пісні воскресні, твори різних

виконанні запрошених колективів і господаря

композиторів, а також власне аранжування. Пані

свята

«Християнської родини». Хори попере

Марія керувала хором «Звук», брала активну

мінно наповнювали храм піснями релігійного

участь у вертепах, гаївках. ЇЇ колектив супрово

характеру, між якими були вплетені вітальні

див вінчання в монастирській церкві.

слова, вірші тощо. Під кінець свята чотирьом

Спів хору лунав у храмах Львова та

ін

ювілярам було вручено подяки і велику гра

ших міст і сіл України, зокрема Володимира

моту для всього колективу від Архієпископа

Волинського, Луцька, Івано-Франківська, Києва,

Львівського Ігоря, також подяки від Василіян

Крехова і Херсона. До сьогодні дружна хорова

ського Чину. Були відзначені нагородами та

родина, немов ангельським відлунням, про

кож і керівники хорів львівських церков, а всі

славляє Бога молитовним співом, запрошуючи

учасники отримали пам'ятні образки і книж

вірних храму причаститися майбутньої радості

ки. Виконання гимну «Боже великий єдиний»,

неба. Мистецтво, як і людська душа, - безсмерт не, тож многая і благая літа ювілярам!

спільні світлини та солодкий стіл стали кульмі нацією урочистостей.

].І І

ІІ І

GІон (JJІ rп ~~~~~~~нський український

Редакція журналу «Місіонар»

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

«ВІРА В БОГА ДОДАЄ НАМ ОПТИМІЗМУ... » Інтерв'ю з протоігумен ом П ровінції На~святішого Спасителя в Україні о. Иоанікієм Чверенчуком, ЧСВВ Отче протоігумене, ми з однієї чернечої сім'і: Від чого, на вашу думку, нам

потрібно абстрагуватися при розмові, щоб спілкування було живе й корисне для читача?

Згідно з повчанням нашого отця Василія

Великого, чернече життя є життям досконалого християнина, а отже, охоплює загальнолюдські християнські цінності, тому під цим аспектом роз

думи й тема богопосвяченого життя будуть ко

зроджується з віри, бо без неї важко прийти до

рисні для всіх, утому числі й читачів « Місіонаря ».

Бога, і, я б навіть сказав, з усвідомлення того, що Бог мене кличе не за мої заслуги, але тому, що Він

перший полюбив мене, віддав Себе за мене і хоче,

- Папа Венедикт XVI у своіu енцикліці ((Spe Salvi» пише, що віра- це також надія. На вашу думку, покликання до

щоб я був близько до Нього. Господь не дивить ся на те, яким я є, але ким я можу бути, якщо буду

богопосвяченого життя народжується

спрямовувати свої роздуми і волю на пізнання і

лише з віри, чи також від знання про ((велику надію»?

сповнення його задуму у своєму житті.

Слова Святішого Отця є повні глибокого до

У представників різних релігій, у тому числі й дохристиянських, було бажання пізнати істину

свіду Церкви і його особистого. Дякувати Богові,

про світ і людину, віднайти гармонію, тому що ці

тепер маємо доступ до багатьох джерел мудрості

прагнення закладені в природі людини, в її серці.

Церкви. У видавництві «Місіонер» впродовж кіль

Ми, можливо, не до кінця свідомі цього багатства,

кох останніх років вийшло кілька книг Венеди

яке дає нам Господь Бог, яке ми називаємо спасін

кта XVI: «Бог і світ», «Божа революція », «Сіль землі»,

ням і одкровенням, яке в кожному часі розкриває

«Ісус з Назарету», які допомагають осмислювати

це

перед нами Церква - Обручниця Христа . Життя богопосвяченої особи має багато заохочень й обіцянок Бога. Вони є дальшою перспективою, адже Бог приготував нам те, чого ані око не бачи

наше довір'я до Бога, якого не бачимо фізичними

ло, ані вухо не чуло, що і на думку не спало ... Але

очима, але з яким спілкуємося у молитві, святих

ми також живемо ближчою перспективою, що це

нашу віру, жити нею та здобувати власний досвід про правдивість науки Христа Господа, яку пред ставляє Церква через своїх вчителів. Віра

Таїнствах, у Слові, - іншими словами, Бога пережи

краща частка

ваємо у глибині душі, якщо дійсно прагнемо цього

тобто жити надією, яка не розчарує.

жити словом і благодаттю Божою,

єднання від усього серця. Якщо прагнемо правди,

любові, то неодмінно прийдемо до Бога, Творця

- Ви -лідер найбільшої чернечої спільноти

всього. Віра в Бога додає нам оптимізму, адже все

в Україні й духовний батько кожного ченця

в Божих руках. Але оскільки Бог бажає співпраці

Провінц;;: Що допомагає вам при виконанні

з нами, то в нашій відповіді на Боже натхнення

чернечих обітів?

лежить правдиве розуміння Божого одкровення,

Працюючи помічником у документальних

а також власного покликання, тобто свого місця

справах, я мав щастя навчитися від попередніх

у житті. Покликання до богопосвяченого життя

протоігуменів багатьох практичних речей. До

український АІІРІОН )р

христи~~~~~~~

f l J \1

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

того ж, перед вступом до монастиря я закінчив

Літургії чи участь у ній, адже вона є вершиною та

Тернопільський інститут народного господар

центром християнського життя . Крім того, читання

ства, де вивчав організаційну працю, облік, аналіз

Святого Писання, побожної літератури, духовний

і контроль господарської діяльності. Навчався в

провід, Таїнство Покаяння, частинний іспит совісті

Римі у Папському східному інституті, де вивчав

всередині дня і загальний під час вечірніх молитов,

Канонічне право, й був Намісником у домі Гене

участь в утрені й вечірні, часто -формаційні зустрі

ральної курії. Тепер краще розумію, що Бог має

чі. Спільність життя, праця й відпочинок - це непо

свої плани щодо кожної людини. Правда, ми за

вний перелік усіх засобів, які мають підтримувати

лишилися вільними у виборі, і коли говоримо,

у ченця вогонь любові до Бога й ближнього, про

що християнин є рабом Божим, то це розуміємо у

вадити його до святості і відкритості на натхнення

тому сенсі, що ми довіряємо Йому свою свободу, а

Святого Духа. Відомо, що найбільшими сучасними

Він збереже її для нас. Наша Провінція є матірною,

викликами у Церкві є індивідуалізм і суб'єктивізм.

тобто головною, хоч Чин як Інституція зродився у

Можливо, у наших реаліях надмірна праця і, як на

Литві. Вона налічує на сьогодні

ченців. Всі ми

слідок, занедбання спільних духовних вправ та за

різні, але нас зібрав Христос, який є центром на

нять приводять до відчуження й забуття високих

270

шого життя. Хоч є різні служіння, але ми свідомі,

ідеалів. Небезпека є і в бажанні посідати сучасні

що беремо участь у заслугах одні одних, адже всі

блага, як-от телефони чи комп'ютери, що можуть

разом

порушувати клявзуру- монаший спокій .

це одна василіянська родина, що живе

за нормами, які первинно на основі Святого Пи

сання уклав св. Василій Великий. До життя у цій

-До одного майстра спорту прийшов учень

спільноті ченці готуються на новіціяті впродовж

з проханням навчатися. Він, входячи в

двох років. Хто бажає залишитися в Чині, складає

приміщення, скидав свою куртку де-небудь.

обіти, тобто дає свідому й добровільну обітницю

Вчитель погодився після того, як хлопець

всеціло служити Богові, віддаючи Йому свої та

три дні по тисячі разів знімав, кидав на

ланти, усі сили, здоров'я, інтелект і волю. Господь

землю, одягав, знову знімав і вішав на вішак

не позбавляє нас особистості. Він не вимагає від

свою куртку. Як визначити готовність

нас запрограмованості, але вільного вибору Його

служіння ченця в монастирі?

волі, яка є кращою часткою. Отож, з одного боку,

Служіння

вимагає

виконання

певних

є навчання й розуміння основ Церкви, монашого

обов'язків, до яких людина готується. Період для

життя з його вимогами, з іншого боку- пошана до

усіх однаковий (кандидатура і новіціят), впродовж

особи ченця з боку настоятеля, визнання обдару

яких вступник пізнає Чин, свою придатність бути в

вань кожного і власна відповідальність. Все це до

ньому, а Чин зі свого боку пізнає особу кандидата. Настоятелі створюють умови для особистого роз

помагає виконати обіти.

У всякому разі, паrрібно брати до уваги загаль

витку ченця, його вдосконалення, яке здійснює

нолюдський вимір-дотримуватися норм статуту,

спеціально підготована особа

дбати про супровід осіб і ведення справ, виразно розрізняти між спільним і особистим добром.

Він сприяє розвитку природних чи набутих на

магістр новіціяту.

виків, чеснот. Наступним етапом є філософсько богословські студії як підготовка до священства,

- Попри те, що кожний чернець проходить

а паралельно до них

формацію з постійним наголосом на самовдосконаленні, осягненні святості,

Чині. Про готовність ченця до служіння свідчить те, наскільки він виконав програму виховання й

все-таки ніщо людське нам не чуже. Що

навчання, дотримувався порядку дня та конкрет

різноманітні завдання в

мало би бути найбільш чужим для ченця

них обов'язків. На відповідальні посади монахи

василіянина?

можуть

-Справді, кожний чернець проходить багаторіч

професії вічних обітів, тобто через

ну підготовку. Крім того, порядок вимагає від кож

претендувати тільки

після складення

7-8 років пере

бування в Чині. Без сумніву, інколи треба долати

ного монаха, щоб той присвятив необхідний час на

власні страхи, тобто приступати з трепетом до

духовні вправи . Насамперед, це служіння Святої

служіння на Божій ниві .

..:UІРІОН Jб український

'11 \1

~~~~~~~нський

ГРУДЕНЬ 201 О

Церква - це також свого роду держава.

Кілька років тому Львівська газета

Отче, скажіть, яка діяльність ченців

вирізняє Василіянський Чин з-поміж

11Експрес» запевнила, що 11Слово має

інших в УГКЦ?

вагу», журналісти каналу

1+1, під час

Помаранчевої революції відстояли

Василіянський Чин впродовж кількох століть

(до початку ХХ ст.) був єдиним в УГКЦ. Незважаючи

правду через слово. Наскільки вагоме

на відсутність державності, лихоліття, війни, пере

слово Василіянського Чину у суспільно

слідування і заборони він здав іспит на вірність

релігійному житті?

Богові і Церкві, а тому заслуговує на пошану з боку

Слово дійсно є силою. Христос є Словом

ієрархії та мирян . Тепер Чин присутній у десятках

Божим, яке прийшло у наш світ, щоб об'явити

країн Європи й Америки. Специфічним є для нас

нам Отця, викупити з неволі гріха, зробити спадкоємцями Царства Божого. Тому і ми від

душпастирство парафій, які стали великими духо вними осередками, обслуговування відпустових

повідальні за слово : чи воно несе правду, лю

центрів, серед яких найбільш знані: Гошів, Крехів,

бов та наповнене конкретним змістом, чи є дезінформацією і засобом маніпулювання дум

Червоноград,

Погоня,

Краснопуща,

Улашківці.

Важливою складовою нашої діяльності є місії й ре колекці1; духовний провід, виховання молоді. Не

кою людей.

Василіянський Чин завжди був з народом че

замінною є видавнича діяльність нашого видавни

рез проповідь слова Божого. Думаю, що воно

цтва ~<Місіонер», директором якого є о. Климентій

вагоме, інакше навіщо російський уряд нищив

Стасів. Тільки після виходу нашої Церкви з підпілля

монастирі й друкарні? Це робила і польська

вийшло друком сотні видань духовної й наукової

влада, яка запроторила кілька десятків василі

літератури, серед яких - джерела з історії Церкви й

ян в Домб'є. Відомо нам і про радянські злочи ни. У Дрогобичі загинули мученики Северіян,

держави, Святе Письмо, Молитвослов, Служебник,

Яким

(1941

р.) і Віталій

(1946

роду. Минулого року українська секція радіо « Ватикан » відзначала

Біблійний словник та багато інших.

р .), яких знищили

за їхній вплив на суспільно-релігійне життя на

років трансляцій рід

ною мовою. його впродовж всього цього часу

Ваші побажання читачам. Насамперед хочу скласти подяку за те, що

вони

наші читачі

є і підтримують нас. Бажаю

їм плекати Божі чесноти віри , надії та любові,

провадили наші отці. Проповідування, реко

виявляти вдячність Богові за всі дари. Щастя ,

лекцій, місій, видавнича діяльність є не тільки

здоров 'я для наших родин, духовної зрілості і

духовною поживою, але й вихованням вірних у

правильного життєвого вибору! •

правді і любові.

Розмовляв о. Христофор Ганинець, ЧСВВ

українськи~

х р истиянськи и

часо п ис

'111GIOHdP

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 201 О

ОСТРОБРАМСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОГОРОДИЦІ Це найголовніша святиня Вільно. Про

походження ікони існує кілька переказів. За одним з них, вона принесена великим

князем Ольгердом з Корсуня після

якогось з його кримських походів проти татар і подарована ним своїй першій дружині Марії, а другою дружиною Юліанією передана в Троїцьку церкву, з якої перенесена в каплицю біля «гострих воріт». За іншим, ікона надіслана Ольгердугрецькимімператором

Іоанном Палеологом, коли він дізнався про прийняття князем християнства.

За третім, ікона чудесно з'явилася на «гострих воротах» 14квітня14З1 р. В усякому разі, в 14З1 р. ікона вже, безсумнівно, перебувала в каплиці поблизу Троїцької церкви в гострому кінці міста Вільни й іменувалася Корсунською.

1498 р. у Вільні внаслідок небезпеки від

навали татар було здійснене закладення нових міських кам'яних стін, в гострому кінці спору

джено браму з вежею, на верху я кої була капли ця. У цю каплицю і помістили Корсунську ікону, зовні, ликом до міста. З цього часу колишня назва ікони стало поступово замінюватися но

вою: «Островоротна» або «Остробрамська». Після страшної пожежі у Вільно в

1714

р.

ікона була перенесена в Терезенскій костел, але в

1744

р., з відновленням каплиці, знову

поміщена над воротами. У відреставрована,

1829 р. ікона була

причому, при

знятті

ризи

під час роботи, на іконі виявилася написаною

нею фігура закрита ок.

слов'янськими літерами хвалебна пісня Бого

в нижній частині образу- вотум

матері: «Чеснішу херувим».

двух яросною короною з променистим сяй

Ікона написана на дубовій дошці в

2.5 х 2

вом

1671 . Срібний півмісяць 1849. На голові

- Царицею Небес. Урочистий акт коронації 1920

аршина, зображення поясний в натуральну величину. Пречиста Діва зображена в момент

за декретом папи римського Пія ХІ (який в

Благовіщення.

Службу Божу перед вівтарем Остробрамської

Постать Богоматері повністю закрита позо

в якості апостольського нунція служив святу

Божої Матері) був здійснений

2 липня 1927 ми

лоченим срібним сукнею; відкриті тільки схи

трополитом варшавським кардиналом Олек

лений набік лик і схрещені руки. Срібним сук-

сандром Каковськи. •

м1~-1он JІб український

І І І \1

U r ~~~;~~~нський

ЧОМУ ЛЮДИ ЙДУТЬ У СЕКТИ? Підготував бр. Климент ГРЕЩАК, ЧСВВ

Україні сектами прийнято називати християнські

В сьогоднішній час ми не раз стикаємося із

ли в діяльності як за царської Росії, так і в СРСР.

різними видами сект, однак чи копи-небудь

Аналіз причин появи та особливостей поширен

угрупування, яких переслідували або обмежува

застановnяnися ми над їхнім способом життя та

ня неорелігій та характеристика сучасного стану

діяльності? Спід відзначити, що першопричиною виникнення будь-якої секти переважно є

сектантства дає змогу визначити

протест. В неохристиянських сектах ці початки

так і негативні моменти.

характеризуються «nогікою євангеnізму», що часто призводить до відокремлення від

перспективи

розвитку різних течій, врахувавши як позитивні, Відомий в Україні сектознавець, доцент київ ської Духовної семінарії Віктор Чернишев, нази

традиційної церковної спільноти. Потрібно також

ває секти раковою Пухлиною суспільства. «Сек

відзначити, що секти складаються здебільшого з колишніх вірних Церкви, які, покинувши її,

ти

перебувають найчастіше у гострій опозиції. Це пояснюється бажанням замінити «падіння» євангельського духу «повернення» до Біблії,

це насправді форма самореалізації пасторів,

полігон для відробітку різних психологічних ме тодик і, звичайно, економічний прибуток - адже прихожани часто змушені віддавати матеріальні ресурси наставникам! У сектах використовують

інтерпретованої під кутом зору засновника

прищеплення фобій, контролюють свідомість

секти.

прихожан і зомбують людей. Заманюють люди ну, користуючись її пригніченим станом, напри

Як правило, секти в Україні були звичайно не місцевого походження, а проникали з Росії,

клад, через смерть близької людини, хвороби, втрати роботи або нерозділеної любові.

Польщі й Західної Європи чи виникали в формі

Вирвати прихожанина з такого середовища

наслідування німецьких колоністів-протестантів.

складно, і навіть в разі успіху зазвичай постає

Вони почали особливо поширюватися у ХІХ ст. В

проблема психологічних травм. Часто вчораш-

український .:UІРІОН )б

хриаи~~~~~~~ І 11 V

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

ні сектанти без звичного оточення закінчують

вими заходами, що проводяться протягом доби.

життя самогубсТ<вом або втрачають розум. Вида

Участь в подібних заходах віруючі та їх наставни

ється незрозумілим, чому в Україні реєструють

ки розглядають як зразок високої релігійної дис

організації, які мають невиразні віровчення. Тех

ципліни. У побуті це отримало назву «Промиван

нології у них традиційні: щоб утримати адепта,

ня мізків». Для «промивання мізків» віруючих у

«наставники» переконують його, що їм він дуже

релігійній організації існують сприятливі умови.

яка у людини колекція марок, як він чудово грає

впливу на віруючих. Вони різними способами

потрібн~й. Наприклад, можуть захопитися тим,

Лідери

сект

прагнуть домогтися

повного

на гітарі і, в той же час, поспівчувати, що вдома

ізолюють членів громади

його «ПИЛЯЄ» дружина, а дитина двійку прине

лишнього світу, відвертають їх від світських мо

від впливу навко

сла. Секти не збагачують суспільство, а руйну

ральних цінностей і звичок, паралізують волю і

ють життя індивідів, що його формують. До реч[,

самосвідомість, намагаються контролювати на

щодо останнього, то багато хто не приховує на явності подібних методів; більш того: там циніч

та інтереси. Вони безапеляційно втручаються в

но говорять, мовляв: «Не хвилюйся, знайдеш у

найінтимніші стосунки віруючих, регламентують

нас нову дружину, правильну», - говорить Віктор

почуття, їх власні симпатії, право обирати друзів

Михайлович. «Ознаки вступу

і супутників життя, особливо за межами релігій

сумнівна літера

віть почуття і переживання віруючих, їх думки

тура із зображенням окультних символів, циту

ної громади. Жорсткі засоби впливу вживаються

вання Біблії у відповідь на буденні питання, різка зміна поведінки, манери одягатися або навпаки

до тих, хто не досить лояльний або вагається у

нехтування зовнішнім виглядом»,

виборі релігії. Їх залякують, погрожують різними

пояснює

карами, чинять тиск на свідомість, нерідко вда

Стосовно основних ознак сект, слід відзначи

мального сну і харчування. Не випадково деякі

ти деякі риси, що притаманні їхньому способу

дослідники сект вказують на їх антигуманний ха

діяльності. Релігійну громаду очолює харизма

рактер, називаючи тоталітарними культами.

доцент Чернишев.

ються до тілесних покарань, позбавляють нор

тичний лідер, який маніфестує, що нібито отри

В наш час фунт для сектантів створюють бай

мав від надприродної сили, Бога, нове унікальне

дужі в релігійному плані, а також люди, які роз

«об'явлення» і покликаний виконувати роль но

чарувались в недосконалості своїх традиційних

вого месії. Кожний, хто не поділяє його поглядів,

релігій. Людина шукає новизни і під впливом ЗМІ

глибоко помиляється і є послідовником сатани.

впевнена, що сама собі може вибрати норми

Лідер створює власну релігійну громаду, яку на

поведінки і погляди на життя. Часто вона легко

зиває «сім'єю», «КОМУНОЮ», «Місією», «колонією»

піддається особистостям з сильним характером.

або «центром». У цій релігійній громаді лідера

В певній мірі, причиною того, що люди йдуть

називають «батьком» або· «вчителем». Він має

з Церкви в секти є поведінка ортодоксальних

необмежену владу. Лідер, як керівник спільноти,

християн і їх стиль життя, який не співпадає з

встановлює обов'язкові правила та норми пове

Євангелієм. Людина, яка шукає високі ідеали

дінки членів громади, що вважаються священни

автоматично ототожнює таких християн з Церк

ми. Сам же лідер не обов'язково дотримується

вою і починає думати, що офіційне християнство

встановлених правил і зазвичай живе в значно

втратило свою силу і що вона не знайде того, що

кращих умовах, ніж його послідовники. Релігій

шукає.

на громада дотримується, як правило, апокаліп

тичних поглядів на світ. її члени відмовляються

Причини

поповнення

рядів

сект

новими

адептами можна поділити в основному на чоти

від власного майна на користь релігійної групи,

ри групи. Перша

змінюють місця проживання, а також власні іме

фізичного і духовного здоров'я. До цієї групи

на. Вони переважно ізолюються від зовнішнього

можна віднести людей похилого віку і, так би

соматичні мотиви. Проблеми

світу з допомогою своєрідної техніки контролю

мовити, «комуністичної звички». Ця категорія

за поведінкою віруючих. Це досягається макси

людей звикла, що ними має піклуватися суспіль

мальною насиченістю програми різними група-

ство: надавати різноманітні пільги, а то й повніс-

МІР ІОН ~п український

І І І \1

~~~~~~нський

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

тю утримувати. Отримавши якусь фізіологічну ваду, яка перешкоджає її нормальному життю, людина задається питанням: чому мене Бог ка

рає, коли я вірю в усе, що подає Церква? В тако

му розбалансованому стані особа легко падає в довіру сектантам, де є зовнішній вияв любові у спільноті. Друга

соціальні мотиви. Прагнен

ня позбутися самотності, знайти нових друзів, дружню підтримку і людей, які б були солідарні з її думкою, пройти процес раціоналізації. Людина

є соціальною істотою, тобто має потребу належа ти, спілкуватись, жити в суспільстві та його допо внювати. В ранньому середньовіччі, якщо ти не належав до якогось села чи графства, ти був ніхто

та не мав жодних прав. Так і зараз, людина, вису

живання. Депресантів притягує сповнене пере

нута за маргінес суспільства, є «пустим місцем».

живання жертовності. Рухи, які несуть із собою

Такі люди є «пустими дошками», вони потребу

ненависть до ворогів віри, притягують до себе

ють уваги зі сторони соціуму. Ці особи тягнуться

параноїків. Переважно секти поповнюють свої

до тих, хто перший приділить їм увагу. Такий стан

ряди особистостями із нарцистичним розладом.

людини використовують секти, які показують

Четверта

свою «зацікавленість» в цій людині. Багато моло дих людей, переважно вихованих в нерелігійних

життя, потреба віри у вищу справедливість. Осо бливу групу ризику складають особи, які живуть

сім'ях, в обмеженому середовищі, прагнуть зна

духовним пошуком «повної і абсолютної істини».

йти нових друзів, які б підтримували їхню думку.

Деякі, почувши про Святе Письмо, вважають, що

Вони хочуть виокремитись із натовпу, створити

саме воно є істина і в ньому є відповіді на всі за

духовні мотиви. Пошук Бога, сенсу

певний образ свого «Я » і усвідомити власну ви

питання, і тут нав'язлива думка проповідника

нятковість. Все це сприяє сектам, які створюють

баптистів: «Святе Письмо - єдине джерело бого

ілюзію дружньої сім'ї у своїй спільноті . До цих

пізнання, правил віри і життя». Дуже важливо, за

категорій особистостей можна віднести сиріт,

їхніми словами, дбати про добробут своїх духо

дітей які виросли в сім'ях алкоголіків та нарко манів, а також у неповних сім'ях (розлучених).

вних братів. Така доктрина притягує малозабез печених людей. Іншим способом притягання

Третя

нових членів у свою релігійну спільноту є вико

психологічні мотиви. Секти реалізовують

бажання особистості заповнити психологічний

ристання ними людського бажання людини до

дефіцит і перемогти страх, створюючи міраж

здобуття містичного досвіду: чуда, входження

впевненості в собі. Якщо людину переслідують

в екстаз. До харизматичних рухів вступають ба

часті переживання страху за себе, за близьких, за

гато наркоманів і алкоголіків. Секти пишаються

все суспільство в загальному, така людина шукає

тим, що вони можуть позбавити залежності від

швидкого і легкого вирішення своїх проблем, а

наркотичних речовин та алкоголю. В своїй агіта

таку швидку їжу подає кожна секта. А також люди

ційній кампанії вони використовують так званий

з шизофренічними проявами, або ті, що втрати

принцип «Жахливе до і яскраве після». Західні

ли особисте «Я». Дана втрата настає внаслідок

психологи вважають, що стан який відчувають

приниження особистості і гордості людини. Такі

підчас харизматичного служіння і наркотичний

особи витворюють свій власний світ, власні жит

стан мають дещо спільне в своїй основі. Також,

тєві цінності, що призводять до затуманення ду

зцілення, що приваблює багатьох, а тим більше,

мок і поглядів, і тут секта знову пропонує просту

прикрашені ім'ям Ісуса. Проте, їхні зцілення мало

втоптану дорогу без жодних проблем. Істериків

чим відрізняються від сеансу екстрасенсів.

приваблюють ірраціональні форми релігійного

Віра Тимченко, психолог, що працює з жерт

досвіду, які включають екстаз і містичне пере-

вами таких організацій, говорить, що в секти

українськи~ м І

х ристиянськии часопис

GІон dр

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

часто йдуть через те, що в сім'ї порушені вза

сітях. Це справді тривала дослідницька робота.

ємини. «Тому спершу вкрай

Але спробуємо проаналізувати ті причини, які є

важливо розі

братися, де першоджерело. Не можна йти на

на поверхні.

конфлікт. Необхідно дати рідній людині зрозу

Секти спрощують погляд на світ і дають

міти, що вона потрібна удома, що про неї тур

прості відповіді на глобальні питання людсько

буються, доводити це і словами, і вчинками. Потім треба навести довідки про ту організа

го буття. Бачення світу в їхній інтерпретації є,

цію, в якій вона полягає, і знайти людей, які з

є непохитною правдою та світлом, а все інше

неї вийшли (можна піти на хитрість і дізнатися

це зло та темрява. Таке формулювання питання

немовби, чорно-біле. Усе, чого навчають вони,

у членів секти, можливо, хтось розповість про

приваблює людей, які звикли поверхнево реа

тих, хто «не зміг бути з ними»), зрозуміти, як їм

гувати на різні життєві ситуації, не вдаючись до

це вдалося. Важливо створити вдома таку об

розпізнання в них Божої педагогіки та Божого

становку, в якій рідна вам людина почувала б

промислу. До цієї категорії можна віднести тих

себе краще, ніж в секті. Тоді є шанси, що вона

осіб, які, зважаючи на психологічні властивості,

вважатиме секту для себе непотрібною»,

го

ворить Тимченко.

не спроможні приймати відповідальні, вивести логічні рішення.

За словами експертів, секти «беруть» тим,

Сектанти практикують менш стереотипні

що створюють відчуття потрібності і любові.

богослужіння і більш доступну символіку. Моли

Приведу такий приклад. Молода жінка пішла з

товні зібрання проходять у клубах, на стадіонах,

дому тому, що чоловік тиснув на неї, мовляв,

у концертних залах. На таких зустрічах викорис

вона зобов'язана йому тим, що він вибрав її собі в дружини. Одночасно з цим батьки дівчи ни переконували її в тому, що вона їм багатьом

товуються сучасні технічні засоби, дуже часто

зобов'язана, оскільки вони дали їй життя. У

вплив на смислову природу людини, знечулити

результаті вона пішла в секту, де їй говорили,

розум і зробити його здатним реагувати та при

це просто видовищне шоу. Проведення таких

зібрань має конкретну мету - нанести потужний

що її цінують і люблять. Зараз вона вже позбу

ймати лише ту інформацію, яку подають сектант

вається від цієї залежності завдяки тому, що

ські лідери.

отримує психологічну допомогу. Рідні зрозу

З. Сектанти спираються на антиклерикальні

міли свою помилку, змінили поведінку, стали

настрої. Серйозні прогрішення, допущені свя

уважнішими.

щениками в душпастирстві, та людські помилки

Детальне вивчення доктрин деяких сект,

від таких проступків стають плодючим r'рунтом

що активно діють у нашій державі, дають пра

для розвитку сект. Безкарність та тривале пере

во стверджувати, що не всі вони несуть людині

бування на парафії подібного горе-душпастира

звільнення від гріха та сподівання на зустріч з

Богом. Методика вербування адептів, яку вони

само допоміжним чинником для активного по

це найкраща агітація для будь-якої секти. Так

використовують, опирається на брехню та на

ширення сектантських навчань є поведінка лю

маніпуляції свідомістю. Виникає питання: чому

дей, які декларують, що є християнами, ходять

людина, яка є істотою релігійною, потребуючи

до Церкви і одночасно ведуть безбожне та амо

віри більше, аніж знань, втрачає пильність та

ральне життя.

обирає секти, а не Церкву?

4. Секти діють серед соціальних

груп, просяк

Відповідь на це питання, напевно, не можна

нутих почуттям самотності, безсилля від немож

помістити в одну статтю, адже потрібно деталь

ливості знайти своє місце в житті. До таких груп

но вивчати динаміку зростання популярності

можна віднести людей, що мають різні форми

різних сект, досліджувати, яку методику агітації

узалежнень: алкоголіки, наркомани, азартомани

вони використовують, мати точну інформацію

тощо. Методи впливу, використані традиційною

про те, які групи населення і з якою гамою жи

Церквою, зводяться до співпраці з людиною та

тейських проблем опиняються в так званій «гру

до повної згоди до такої співпраці. Неможливо

пі ризику», тобто опиняються в сектантських

насильно втручатися в особисте життя, а лише

..Uf PfQH JllJ \1 (J r ~~~~:~нський

ІІІ

український

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

навчати та переконувати, неможливо насильно

місце, очікування прогресивних можливостей у

сповідати, причащати, примушувати молитись

новій культурі

чи брати участь в церковних богослужіннях. На

ний світ. Особливо такий момент спостерігаєть

томість методика сект, яка передбачає тиск на

ся, коли йде мова про східні культури.

людську свідомість, робить таких людей більш уразливими перед сектантським вченням.

5. Успіх проповідників і «сектантських місіоне

своєрідна еміграція в екзотич

Специфічний для посткомуністичних країн

мотив входження в секту- це гостра реакція на державний ідеологічний матеріалізм минулих

рів» завдячує браку або відсутності активності

років і побутовий міщанський матеріалізм, ко

й ентузіазму (а найбільше любові) у місіонерів

румпованість, брехливість, аморальність сьо

традиційних Церков. Слід врахувати, що енту

годнішнього дня. Системна політична криза та

зіазм сектантських проповідників має поважну

хаос влади так само поважно деморалізує сус

фінансову підтримку, за якої вони легко входять

пільство та штовхає зневірених та розчарованих

в інформаційний простір, займають телевізійний та радіоефір, масово розповсюджують свої часо

людей у сіті різних сект.

писи. Слід звернути увагу на досить високий ви

виховання, інту'~'тивно приймають близько до серця ідею надконфесійності. Інтелігенція, а та

шкіл саме в майстерності проповідництва. Деякі

9. Багато

з тих, хто не мав ніякого релігійного

семінарії традиційних Церков, що діють на Украї

кож молодь, як правило, внутрішньо схильна до

ні, не приділяють достатньо уваги для Грунтовної

толерантності. Багато хто «КЛЮЄ» на цікаві роз

підготовки своїх вихованців. Коли вони стають

повіді проповідників, цілителів, магів, шаманів,

священиками, то через брак доброї освіти, через

екстрасенсів, біоенергетиків, які завжди вико

простакувате проповідування опиняються в тіні

ристовують релігійну християнську атрибутику,

тих закордонних ораторів.

молитви, балачки про Бога і стверджують про

б. Секти зазнають успіху та швидкого поши рення, завдячуючи майже цілковитій релігійній

безграмотності суспільства. У церковному се редовищі відчувається явна відсутність актив

Його всюдиприсутність та можливість зустрічі з Ним, аби отримати спасіння поза Церквою.

1О. Деякі

групи (типу сайєнтології) заманюють

своїм дієвим ставленням до практичних питань

ності у вивченні мирянами Біблії. А в світських

психології, соціології, тілесного здоров'я та інших

колах

тем, які в традиційному церковному оточенні не

ані в школах, ні у вузах

до цього часу

немає повноцінного вивчення релігії. Державні

прийнято висвітлювати. Досягнення науки у цих

заклади, правлячі структури та органи місцево

сферах подаються як прозріння їхніх лідерів,

го врядування не мають відповідних спеціаліс

припускається, що саме вони (лідери) володіють

тів, однак призначають на посади уповноваже

істинним знанням.

них з урегулювання взаємин релігійних громад

11.

Безумовно, суттєвими є й економічні при

з державою людей без будь-якої духовної чи

чини. Економічна руїна привела до того, що за

церковно-історичної освіти. Відсутність релігій

хідні гроші, якими володіє чимало сект, відчиня

ної освіти у суспільстві та брак катехизації (духо

ють деякі адміністративні двері (хочеться вірити,

вного просвітництва) у необхідному обсязі в па

що не всі), дозволяють орендувати зали, друку

рафіях пояснює деяку відчуженість потенційних парафіян від традиційних церков, оскільки тра

вати відповідну літературу, спокушати новачків

диційні церковні культури являють собою осо

ним харчуванням та іншим.

різними подорожами, семінарами, безкоштов

бливий світ, котрий вимагає знайомства з ним,

Звичайно, що це не весь перелік причин по

розуміння, поступового входження, турботливо

ширення сект в нашій країні. Але нехай кожен,

го керівництва під час цих взаємин. Ця ситуація є

хто зацікавиться цією темою та кому не бай

найбільш відчутною в центральних, південних та

дуже, яким буде релігійний простір України

східних регіонах України.

Ще одна причина, чому захоплюються сек

тами,

це бажання екзотики, невдоволення ре

альним життям, нездатність знайти в ньому своє

через декілька років, подумає, що може осо

бисто зробити, щоб підсилити авторитет нашої Церкви та запобігти швидкому поширенню не

безпечних сект. •

український

христи~~~~~~~

.111

{)Іон

111 \1

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 201 О

ХРЕСТ НА ЗАБУТОМУ ЦВИНТАРІ Ярослав ПОЛЬОВИЙ Там під кожною сосною, невільник вічним сном заснув.

Так висловився поет про тих приречених, що перебували в радянському «Дубравлагу» і яких щоденно десятками хоронили в чужій землі. Со

тні тисяч людей перейшли через страшну дій сність мордовських таборів, у яких переважали українці . Саме там перебувало в неволі українське греко-католицьке духовенство, яке разом зі своїм

митрополитом йосифом Сліпим сміливо прийня ло виклик долі, не зрадивши Христову Церкву.

Жахливі умови тюремного побуту, виснажли ва праця заганяли засуджених у могилу, а ті, що вижили, повернулися до рідних домівок хвори ми чи інвалідами. Серед каторжників, чиї тлінні

останки знайшли свій вічний спокій у лісах Мор довії, була ігуменя Підмихайлівського монасти

ря Моніка Полянська. Тоді було арештовано

монахинь, трьох із них змушували перейти під опіку московської церкви. Дарма старалися. Го лод, холод, тортури не зламали духу сестер ва

силіянок, і в 1947-муїм оголосили вирок: ігумені

рідному краю, біля могил близьких ігумені: мами,

Моніці

брата, тітки.

5 років

- 8 років, а

сестрам Стефанії та Дарії - по

неволі . Якщо дві сестри щасливо повер

25 листопада 2009 р.,

в день священомученика

нулися з каторги на рідну землю, то про ігуменю

йосафата, на Підмихайлівському цвинтарі відбу

відомостей не було. Згодом вдалося встановити,

лося перезахоронення капсули, в якій знаходила

що наприкінці 40-х рокіІЗ ХХ ст. вона перебувала

ся привезена з Мордовського кладовища земля.

у таборах Мордовії.

Дійство пройшло величаво, за присутності великої

З розпадом Радянського союзу розпочалися

кількості людей, з участю владики Володимира Ві

пошуки ігумені Полянської. Вони були важкими,

йтишина й 10-и священиків, під спів хору сестер ва

але врешті-решт вдалося отримати довідку, у якій

силія нок. Через 64 роки ігуменя Моніка повернула

повідомлялося, що Полянська М. М. померла

ся з далекого Мордовського краю до рідної землі.

Мордовської респу

Повернулася в особливий спосіб, радше як символ

бліки, де й похована . Відразу визріла думка пере

людини, що ревно сповідувала християнські чес

грудня

1951

р. в тюрмі №

нести останки ігумені в Україну. З цією метою у

ноти, людини з твердою, непохитною вірою. Коли

вересні

над нашою Церквою згустилися темні хмари зла,

2009 р. до

Мордовії виїхали василіянки с.

Романа і с. Наталія з дияконом Даниїлом Сікорою,

вона не відійшла у тінь, не шукала затишку, а смі

ЧСВВ. Більше двох тижнів дослідники розшукува

ливо виступила назустріч незгодам і свідомо пішла

ли поховання ігумені, але даремно: на місці цвин

на жертву в ім'я віри Христової. Немає сумніву, що

таря шумить сосновий ліс. Тому шукачі привезли

в недалекому майбутньому монахиня Моніка По-J

землю з колишнього мордовського кладовища,

лянська буде проголошена блаженною й зарахо-

де спочивають «вороги народу», щоб покласти її у

ваною до мучеників Української Церкви .

.м І ~І О Н

І І І \1

11 а український or ~~~~~~~нський

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

Здавалося б, зроблено все можливе, щоб збе

служіння, на які навідуються й місцеві мешканці.

Підмихайлівського монастиря. Але у цьому, дале

Тож о. Ян обіцяв розповідати прихожанам про

ко не простому, процесі, починаючи з пошукових

важливість встановлення нами хреста на місці

робіт і закінчуючи перевезенням капсули зі зем

колишнього цвинтаря, де кожний може прийти

лею в Україну, була одна надзвичайно важлива

й помолитися за своїх рідних, знайомих, які не

обставина, яка тривожила душу. Справа в тому,

вернулися з війни, пропали безвісті або з інших

що угорці, німці та італійці встановили на місцях

причин упокоїлися у чужих краях.

імовірних поховань своїх військовополонених

16 червня

наш мікроавтобус зупинився на за

співвітчизників символічні хрести, які нагадують

лізничній станції «Потьма», через яку щоденно

людству, що нація пам'ятає про своїх невинно

проїжджає, мабуть, кілька десятків поїздів у на

убієнних синів, а ми, українці, маючи сьогодні не

прямку Далекого Сходу. Сама назва «Потьма»

залежну державу

ні ... Це питання неодноразо

синонім слів «пітьма», «темрява». І це відповідає

во порушувалося у розмовах з ігуменею сестер

дійсності. Із розповідей старожилів-мордвинів,

василіянок в Україні Маргаретою Гутник. Нарешті

з якими я спілкувався, до революції в тих краях

вирішили: ·~демо!

були непрохідні болота з лісами. Тільки на окра

На світанку 14 червня 2010 р. мікроавтобус із ві

їнах «Потьми» заготовляли дрова для потреб

сьмома пасажирами виїхав зі Львова до Мордовії.

Москви. Гасло «Для коммунистов нет преград»

Серед присутніх був василіянин о. Іриней, ієро

швидкими темпами почало впроваджуватися в

диякон Даниїл, ігуменя Маргарета, василіянки с.

життя. У південно-східному напрямку, на відстані

Наталя та с. Романа, монах студит, провідний спе

близько

ціаліст Інституту релігії та суспільства УКУ п. Ірина

близько ста метрів, по якій проклали залізни

Коломієць-Петришин і автор цих рядків. Ми везли

цю. Досі красуються написи: «Станция основана

60 км, була освоєна територія

г.», або «Станция основана

шириною

1929 г.» На моє за

металевий хрест, цемент, фарбу, бітумну мастику,

1921

навіть гравій.

питання про те, хто будував залізницю, відповідь

Пізно ввечері після прибуття у Чернігів нас

була очікуваною: «Під кожною шпалою людські

радо прийняв отець Ігор, ЧНІ, а наступного дня

кості спочивають». Питання людських ресурсів

наш кортеж пересік російський кордон. Для

було вирішено у комуністичному дусі: по обидва

об'єктивності слід зауважити, що ставлення мит

боки від залізниці радянські будівничі створили

ників як з українського, так і з російського боку

табори. Станом на 1949 р. на цьому відтинку за лізниці було збудовано 31 табір, в кожному з яких

було дуже добрим. Коли ми пояснили росіянам,

тамтешніх засуджених католиків здійснює бого

регти для нащадків світлу пам'ять про ігуменю

що веземо хрест, щоби встановити на могилі, то

перебувало від 3-х до 7-ми тисяч засуджених.

вони, не перевіряючи багажу, швидко видали до

Особливе поповнення їх припадає на післявоєн

звіл на в'їзд у Росію. Вночі ми прибули у Тамбов,

ний період, коли в Мордовію почали прибувати

де нас очікував римо-католицький священик - о.

ешелони зі Західної України з «ворогами наро

Ян. Зустріч була цікавою й дружньою. Польський

ду». Для кращого орієнтування у великій кіль

священик був здивований нашою місією. Пообі

кості цих «машин смерті» винахідливі комуністи

цяв, що й він до неї приєднається, але в особли

об'єднували їх у своєрідну систему. Так виникли

вий спосіб. Річ у тім, що о. Ян належить до свя

«Воркутлаг», «Сиблаг», «Дальлаг», «Омськлаг» і

щеників, які постійно перебувають на місійній

т. д. Мордовські табори входили в об'єднання

праці. Йому вже доводилося побувати на місіях

«Темлаг» (назва пов'язана зі словом «темрява»).

в Африці, Новій Зеландії, а тепер він виконує свої

Очевидно, що таке визначення не влаштовувало

обов'язки в Росії. У Тамбові під його керівни

когось із кремлівських «доброчинців», і у

цтвом відновлено зруйнований за радянської

ця установа отримала назву «Дубравлаг», яка іс

влади костел Воздвиження Чесного Хреста, де

тепер відбуваються щоденні меси. Крім того,

нує до наших днів. Сьогодні шістдесятикіломе трової залізниці немає. В часи перебудови рейки

раз у місяць отець їде у зону таборів, де сьогод

порізали і здали на металолом, облаштувавши

ні діють церкви Московського патріархату, і для

поряд шосейну дорогу сумнівної якості. Правда,

український

христи~~~~~~~

1948 р.

;u l' Іон J fJ f 11 \1 (J r

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

мить сосновий ліс. Тільки добре приглянувшись, можна зауважити багато горбків, порослих кон валією, поміж якої висунули свої червоні голівки

суниці. Це і є загублені у часі могили радянських невільників. Чи можна розшукати поховання кон

кретної особи? Однозначно, що ні! Ми мали змогу бачити поховання нинішніх в'язнів. Вони нічим не відрізняються від похо вань колишніх . У викопаний рівчак, довжиною

близько 9 метрів, кладуть вряд переважно чо тирьох покійників . Загорнувши тіла небі ж чиків фунтом, основу якого складає пісок, формують спільну могилу витягнутої форми . Над кожним похованням встановлюють дерев'яний стов

пець із фанерною дощечкою, на якій фломасте ром написано прізвище, ім'я, дату народження й смерті, а також указано загадкові номери : И-З27, Ж-ЗО7... Через кілька років написи на

табличках зникають, падають стовпці, відтак і слід могил пропадає. Правда , трапляються по

у деяких місцях роблять доволі фаховий ремонт

одинокі більш -менш доглянуті могили, із трьох раменним хрестом, встановлені рідними або

дорожнього полотна.

друзями померлого . Кілька таких скромних по

Щойно машина покинула «Потьму», як нас

ховань компактно лежать на перехресті лісових

зустрів військовий пост зі шлагбаумом. Поряд

доріг колишнього цвинтаря «лагпункту » №

висіла вивіска, повідомляючи, що починається

На тому місці й ми встановили привезений з

заборонена зона . У нас перевірили документи, запитали, куди прямуємо, і попередили, що фо тографування, зйомка на камеру заборонені .. .

України хрест із терновим вінком . Над землею

13.

він здіймається майже на З,5 м . його видно зда леку. На гранітній плиті викарбувані слова : «Тут

По дорозі перед нами поставали сумні пейзажі.

спочиває ігуменя Моніка Полянська

На тлі вічнозелених лісів непривітно виднілися

Усім упокоєнним у цій землі вічна пам'ять ».

1885-1951.

покинуті бараки, зарослі кропивою, з дахами,

Отець Іриней відслужив панахиду, освятив

покритими ржавоЮ бляхою, битим шифером,

хрест, ми спільно заспівали « Вічна пам'ять»,

навхрест забитими вікнами. Час від часу трапля

а відтак, під нашим національним прапором,

лися високі дерев'яні паркани зі сторожовими

вишками, оплутані кількома рядами колючого

розшукати поховання ігумені, але горді з того,

Гімн України . Засмучені тим, що не вдалося

дроту. Це і є табори «Дубравлагу». На сьогодні

що й від України встановлено хрест нашим спів

там діє

вітчизникам, які упокоїлися на цвинтарях «Ду

18 таких установ.

Вони й служать місцем

праці тутешніх жителів.

бравлагу», ми довго молилися того вечора ...

До поселення «Парца» ми прибули перед обі

Другого дня вирішили навідатися до началь

дом. На лічильнику автомобіля висвітлилася циф

ника колонії, щоб дозволив нам зайти до розта

Це шлях зі Львова до мордовського

шованої на території діючого табору каплички,

цвинтаря, де знайшла свій останній спочинок

де донині існує швейний цех, в якому колись

ігуменя Підмихайлівського монастиря Моніка По

трудилася, заробляючи « учети», ігуменя Моніка

ра

«1990 км ».

лянська . Властиво, це тільки місце, де колись було

Полянська. Нас зустріла висока, худорлява ша

кладовище, яке ніхто ніколи не доглядав і яке по

тенка зі званням майора і запитала: « Вь1 хрис

вністю знищене. На цьому місці тепер проліг газо

тиане или католики?» «Християни! »

провід, високовольтна лінія електропередач, шу-

одним духом, осінивши себе хрестом. «Хорошо,

MIGIOHdp

у країн с ьки й

христия н ськии часо п ис

випалив я

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

достойними і поважними людьми . Екскурсовод

намагалася нам довести, що «Дубравлаг» був і залишається

гуманною

установою,

де

«людям

оступившемся» завжди було затишно і сито ( ра дянська пропаганда в чистому вигляді!). В темно

му кутку великої кімнати був скромни й експонат національного одя гу мордвинки: чорні чоботи, темна спідниця і біла блузка з ледь помітним ви шитим орнаментом на рукавах. Ось і весь спогад

про народ, який живе на тій землі з давніх-давен,

мова і звичаї якого канули у небуття . Біля колишнього табору №

знаходиться до

вга одноповерхова будіщ1я із замком на дверях. Це колишня лікарня «Дубравлагу», в якій свого часу заполняйте анкети ». Ми заповнили відповідні

перебував на лікуванні митр. йосиф Сліпи й. Була

циркуляри і з паспортами віддали суворій на

спокуса дістати фотоапарат і зробити кілька знім

вигляд начальниці-майору, яка тут же зникла за

ків, але навкруги вишки, і ми розуміли, що за нами,

дверима на й вищого керівника табору.

« католиками », наглядають, а може, й чекають на

Нас восьмеро збилося у коридорі біля вікна,

нашу необачність .. . Зустрічалися зі старожилами,

надіючись, що ось-ось відкриються двері і нам до

мали з ними бесіди, але почерпнути корисну інфор

зволять зайти до каплиці та помолитися. Час ми

мацію не вдалося . Вони могли описати події тільки

нав, а про нас наче забули. Тільки через 40 хвилин

сорокалітньої давності, а тих, які могли би пролити

вийшла та сама майор і, віддаючи нам паспорти,

світло на 50-ті роки, немає в живих. А ще ми нама

промовила: «Вь1 с другой странь1 . Надо разреше

галися розшукати хрести, що їх встановили угорці,

ние вь1шестоящего начальства ». Чемно подякував

німці, італійці, та був потрібний провідник, щоб об

ши за «гостинність», ми направилися у поселення

минути непрохідн і болота, тож молилися тільки

«Явас», де колись перебував у таборі №

Йосиф Сліпий, єпископ Микола Чарнецький, єпис

біля угорського хреста . Він, як і наш, українськи й, був металевий і такої ж висоти. На плиті зроблени й

коп Матей Шивітка і багато-багато українців.

напис угорською та росі йською мовами: «Здесь по

Через 20 км, на узбіччі, ми побачили великий стенд, на якому червоною фарбою було написа

коятся венгерские военнопленнь1е погибшие во второй мировой войне». Слово « погибшие» слід

но «ЯВАС», а трохи нижче

розуміти як « розстріляні».

«Основан в

митр.

1921

г.»

Власне, там і знаходиться УФСИН (Управление

блений цвинтар «Дубравлагу»

Росии по республике Мордовия). Ми не пішли

Кожний по-своєму переживав останні хвилини

помолитися .. .

просити дозволу, щоб нас пропустили на молитву

перебування на тій землі . Хтось на згадку взяв

до каплиці, бо розуміли, що нас знову будуть три

конвалію, щоб засушити, хтось

мати у коридорі і дадуть таку ж відповідь: « Надо

я прихопив три маленькі шишки ...

разрешение МосквьІ ». Тому ми в ідвідали місцеву гордість - « Музей УФСИН».

гілочку сосни, а

Через вікно автомашини ми довго спостерігали

за хрестом, який щораз більше ховався, аж поки

На стіні висіла карта з позначеними таборами,

зовсім не зник, за стовбурами великих дерев ...

був зображений кабінет слідчого 30-х років із пор третом Сталіна на стіні . Є там макет «Дубравлагу»,

обов'язку. Відтепер і від України стоятиме хрест

Чужий край ми покидали з почуттям виконаного

показана система охорони із п'ятьма рядами ко

на забутому цвинтарі «Дубравлагу» як пам'ятник

лючого дроту, партизанська землянка, також із

тим сотням тисяч невинного люду, серед яких

портретом Сталіна. Але видне місце займають

й ігуменя Підмихайлівського монастиря, Моніка

генерали

керівники цього табору, починаючи

від першого і аж до нинішнього. Зображено їх

Перед відrіздом ми ще раз завітали на загу

федиральной службь1 исправлений и наказаний

Полянська, спокій останків якої навіки стережуть

мордовські сосни". •

український А.І І i- І О Н

христи~;~~~~~ І 11

) rа

ВЕЛИКИЙ СКАРБ ДЛЯ ЦЕРКВИ З щирої поваги до отця Миколи Сиви ка і з нагод и його 90- р іччя Володимир КУЛАК

Хавлюку, який був ним дуже задоволений. Після

м.Тернопіль

закінчення школи Микола допомагав батькам у господарстві. За німецької окупації три роки на

Довге життя о. Миколи Сивика повне невтом

вчався в Стрийській торгівельній школі. Церкву

ної праці: він є прикладом людини, у якої справді

Микола не забував, відвідуючи богослужіння у

можна навчитися, як працювати, молитися, люби

рідному Жидачеві та у Стрию. В

ти церкву та народ, виховувати людей , протистоя

роною УГКЦ перестав ходити до храму разом зі

1946 році зі забо

ти злу, як робити серйозні речі немовби жартома,

шістдесятьма родинами з Жидачева, які не при

як усміхатися до в0рога ... Адже душевну гармонію

йняли російського православ'я . Організував таєм

та спокій, що є запорукою майбутнього, забезпе

ні зустрічі у дитячому садочку. Сюди ж приходили

чує нам віра у Бога . До неї потрібно дозрівати ці

чотири сестри монахині. Вони почали схиляти

лим серцем, збуджувати її кожного дня.

його до думки стати священиком. Незважаючи року

на велику загрозу потрапити під ковпак безбож

в м. Жидачеві в селянській родині. Мама Анна

ницької влади, яка почала переслідування греко

Народився отець Микола

7 грудня 1920

померла в ЗЗ-річному віці, коли синочкові випо

католиків, до Жидачева приїжджали підпільні

внилося лише сім тижнів. Окрім нього залиши

священики : спочатку о. Мар'ян Шабан з Гошева,

лося ще троє малих дітей . Потім з'явилася друга

а пізніше о. Тарас Бобкович, о. Ілля Мисак. Люди

мама . Діти дуже любили її, любив її і Миколка, бо,

боялися, бо були випадки, коли за релігійні пере

зрештою, рідної матері не пам'ятав. Закінчив сім

конання «брали на список» і вивозили до Сибіру.

класів у жидачівській школі. Четвертокласником

Така доля спіткала і сестер монахинь. Гадаєте, цей

уже прислуговував у церкві. Деканом тоді був о.

випадок зупинив Миколу? Деякий час, щоправда,

о. Михайло

він вичікував, але потім знову взявся дякувати,

Хавлюк. Перш ніж іти до школи, хлопчина йшов

допомагати священикам . Чимало доріг довелося

на Службу Божу. Прислуговував, як правило, о.

пройти разом з о. Антоном Бучацьким, який піс-

Михайло Раковський, а катехитом

;ulCIOH or ~~~;rі~~нський

'11

;1а українськи й

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 201 О

ля повернення з Сибіру продовжив свою нелегку

повідомив у відповідні органи про те, що в його

священичу місію в підпіллі, виїжджали до Болехо

хаті збирається до сорока осіб на Служби Божі.

ва, Долини, на Перемишлянщину. Щораз більше

Розповів, до яких маскувальних заходів вони вда

людей запрошували їх до себе. Навідувався до

ються. Наступного дня отця викликали до КГБ,

Сивиків і єпископ йосафат Федорик, що доводив

але він усе заперечував. Поки « вищі чини » ради

ся дружині майбутнього о. Миколи вуйком, у їхній

лися, «молодші » випробовували на священикові

хаті служив Літургію, сповідав. Якось владика йо

силу своїх кулаків. Потім відпустили, наказавши

сафат сказав: «Миколо, ти можеш бути священи

прийти наступного дня. Під час нічної зміни (тоді

ком, бо маєш здібності, але, напевно, боїшся або

отець Сивик працював черговим електриком на

соромишся ». «Та вже застарий»,

відповів той. « Ні,

целюлозно-картонному комбінаті) до нього піді

це не причина, - напосідав владика. - Обов'язково

йшла жінка і повідомила, що в того хлопця, який

вчися ». І давав книжки, перевіряв знання катехиз

продав священика, затьмарився розум, і його

му, пояснював чимало незрозумілих речей. Із ча

забрали до психлікарні . Коли ж він повернувся

сом у здібного учня визріло бажання висвятити

звідти, то прийшов просити пробачення у свого

ся . А настав цей хвилюючий і радісний момент у

духовного наставника, і, зрозуміло, отець Микола

жовтні

йому все простив. Після цього випадку він повис

1970 року, коли єпископ Федорик вс. Віль

хівці рукоположив на священиків Миколу Сивика,

на волоску у КГБ. Проте, треба було їхати спові

Любомира Матуру, Макарія Флячка, Августина

дати, вінчати, хрестити, служити Літургії" . І він це

Дзюрбана. Після цього роботи стало ще більше.

робив, незважаючи на небезпеку, аж до виходу

Значно пізніше о. Микола Сивик почав записува

Церкви з підпілля.

ти села, де побував. Назбиралося дев'яносто три,

У сімдесятих роках минулого століття, перебу

а коли пригадав, що не вписав ще декілька, то й

ваючи у Стрию, о. Сивик познайомився з матір'ю

перестав вести підрахунок. Отож, точне число

блаженнішого Мирослава Івана, кардинала Лю

достеменно не відоме, але є у цьому списку такі

бачівського, став її сповідником. Про цю жінку він

населені пункти, про які в пам'яті відклалися осо

згадує з теплою посмішкою на устах: «Я одразу ж

бливі спогади. Ось, наприклад, село Гериня біля

полюбив її, бо вона називалась так, як і моя мама

Гошева. Там його ледь не заарештували після

водосвяття напередодні Йордану: «Пам'ятаю, що

залишився сиротою, то вона обняла мене, поці

прийшло дуже багато людей до сповіді. Серед них і партійні, але спочатку я не знав про це. Сповідаю

лувала і сказала : «Відтепер ти будеш моїм сином, бо мій син далеко-далеко». Це була людина дійсно

годину-другу, бачу, що запізнююсь на автобус, і

побожна і простенька, як свічечка. Пам'ять мала

кажу: «Люди добрі, мені треба на роботу встиг

чудову до останніх днів. Померла у віці

нути». Аж ось підступає один чоловік і говорить:

Провести покійну в останню путь, окрім мене, зі

«Отче, ви думаєте, якщо я бригадир і партійний,

священиків більше ніхто не прийшов. Працівники

років.

то не маю права висповідатись? Що хочете, те й

КГБ фотографували присутніх. Я не став ховатися ,

робіть, але без сповіді не залишуся». Почувши

лише просив заступництва у Всевишнього. По

таке, я ледь не онімів, але через хвилю промовив

дорозі приєдналися ще два священики в цивіль

до себе: « Нехай діється Божа воля». Закінчивши

ному. На цвинтарі люди просили мене покинути

сповідати, виходжу на подвір'я, а люди шепочуть

процесію, боячись, що мене можуть арештувати .

мені за ворітьми: «Засада». Але підходить один

Але я відмовився, наголосивши, що це моя мати,

чоловік і каже: «Ходіть зі мною». Не знаючи його,

і я повинен похоронити її як належить. Тепер,

я змушений був довіритись. Випровадив мене він

оглядаючись назад, можу ствердити, що навіть у

через город до своєї хати і говорить: « Не бійтесь,

найприкріші часи переслідувань тим людям, які

до мене не прийдуть. Там є наші хлопці, які трима

зверталися до мене по духовну опіку, мені само

тимуть язик за зубами». Я перелякався не на жарт, але, дякувати Богу, все обійшлося».

му та іншим священикам допомагала вистояти

Був і такий випадок: хлопець, що прислуго

вував о. Миколі, бажаючи отримати квартиру,

зо

Анна. Коли я їй розповів, що ще семитижневим

віра» - говорить отець-емерит Микола Сивик.

1990 році о. Микола був скерований ус. Люб

ша поблизу Жидачева в храм Симеона Стовпника.

українськи~ ЛllGIOHdV

хриаиянськ и и

часопис

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2010

Запросили його місцеві жителі, бо добре знали ще з часів підпілля. Там він на душпастирській

Отець

Микола

Сивик

провадив душпас

тирську діяльність у Божому винограднику

ниві доклав багато зусиль для духовного розви

в Любші до

тку своєї парафії. Його було призначено також

вийшов на пенсію. Живе в Жидачеві з донькою

2005

року, а потім, у віці

років,

деканом Журавенським. Отець Микола став ми

та зятем. Молиться за людей, за Україну. Жит

трофорним протоієреєм. Він став найстаршим

тя його складне, повне боротьби, страждань,

деканом у Львівській архиєпархії. Під час його

але також і перемог та злетів. І нині він не хоче

служіння о чимало було зроблено у церкві і навко

багато про що говорити, лише переходить на

ло неї: придбано новий кивот, перекрито церкву бляхою, оновлено її ззовні. Отець усе вкладав в

жарти. Але ділиться радістю, що зять

церкву, а сам вів аскетичний спосіб життя. Ходив

ховав багатьох таких, хто служить Богові та

пішки на свою парафію. У нього в помешканні

працює для народу.

було тільки найнеобхідніше: стіл, крісло, ліжко,

свяще

ник, що два внуки на тій самій дорозі, що ви

... Він

лише жив та довіряв Богові кожен свій

шафа . Це дуже проста людина. Отець Микола вміє дуже гарно і влучно пожартувати. Він був і за

день. І донині з довір'ям дивиться в майбутнє.

лишається прикладом того, як потрібно жити на

кола працює, бо Ісус працював, він молиться,

землі. Справжньою втіхою для отця стали хлопці,

бо сам Христос уклав в уста апостолів молитву

яких він виховав на священників. Почавши ними

«Отче наш». Він щирий та простий, люблячий і

опікуватися в

4-5

класі, він поставив їх на шлях іс

Прикладом для нього є сам Христос. Отець Ми

вимогливий, незламний і постійний, і так

день

тини, привернув до Бога, коли ж настав час скла

за днем. Дякуємо таким людям, які для нас, ми

дати іспити

рян, семінаристів і духовенства, є зразком, при

поїхав з ними до Івано-Франківська,

щоби підтримати. Один з тих хлопців сьогодні є

кладом і опорою. Для Церкви це великий скарб.

ректором Івано-Франківської духовної семінарії

З днем народження Вас, отче Миколо! І многая

та благая літ! •

протоієрей Олександр Левицький.

19 грудня

виповнюється

10 років,

відколи отець Петро Палюх приїхав в с. Лещатів Сокальсько

го району на парафію св. Юрія, щоб разом з нами заносити молитви до Господа і задовольняти наші духовні потреби . Хочеться, щоб Бог дарував нашому духовному наставникові ще не один рік священства, щоб

зерна науки, які він сіє серед людей, проростали плодами віри, покори, любові, моління і до брих справ. Здоров'я Вам, отче, терпеливості, великої сили і наснаги продовжувати давно роз почату Вами дуже важливу справу.

Дай, Боже, сили і здоров'я Вам За ті труди, що в Церкву Ви вложили, Благослови, зігрій, у трудностях скріпи, Щоб довгі роки Ви Господу служили. Хвала Всевишньому за сили, що нам дав, Хвала Всевишньому за пастиря такого! Отож несім всі щирі молитви

За здравіє отця до Бога. Вдячні парафіяни храму св. Юрія с.Лещатів, Сокальський р-н,

Львівська обл.

АІІРІОН

ІІІ

:td український

~~~~~~нський

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2010

РОЛЬ І МІСЦЕ МИРЯН У ХРИСТОВІЙ ЦЕРКВІ Іван КОБАСЯР

Церква як Божа установа тут, на землі, є в

тісному зв'язку з суспільними процесами і змінами, які супроводжуються швидкими темпами розвитку, змінами пріоритетів, росту можливостей і переконань людини. Тому вона

повинна, як і в кожний період людської історії, нести добру новину Христового Євангелія до кожного без винятку, і шукати цю надмірно секуляризовану людину в хаосі її думок і пошуків істини. Саме таким дороговказом

Церкви у цих намаганнях і пошуках сучасності є Другий Ватиканський Собор. Він, прагнучи пожвавити християнське життя, закликає до

об'єднання всіх віруючих у Христі, щоб спільно дбати про віднову і плекання Божественної

Літургії, в якій здійснюється наше відкуплення, і щоб ми як християни, кожен у свій спосіб,

своїм життям свідчили про правдивість і дійсність цього Таїнства тут у світі.

мо, подібно як Церква, чекає на працьовитих світських людей, які з великим натхненням

братимуться за завдання, покладені на них, Саме з слів Папи Пія ХІІ прослідковується

будуть вносити дух Євангелія в усі сфери по

зміна усвідомлення ролі мирян у Церкві : « вірні,

літичної реальності, суспільно-господарської

а точніше, миряни, займають місце у передо

діяльності і християнізувати сучасну культуру.

вих рядах Церкви[ .. .]. Тому вони, і насамперед

Дана праця не є джерелом прикладів анга

вони, все б і льш чітко повинні усвідомлювати

жування мирян, а лише певним дороговказом,

не тільки свою приналежність до церкви, але

де зібрана найбільш важлива інформація, яка

й те, що самі є Церквою ... » Тому для нас було

опирається на думки Івана Павла

дуже важливо згадувати біблійні описи Божо

Христової Церкви.

го народу, опират и ся на вчення і напрацюван

і вчення

На завершення слід пригадати слова Івана

ня Церкви в цій ділянці, і лише завдяки цьому

Павла

ми проаналізували цю зміну розуміння мирян і

толиків Східної Європи і які ще й досі не втра

показали роль і місце їх у Церкві.

11, якими він звернувся до Конгресу ка

чають своєї актуальності та, завдяки своїй силі,

вищезгадане, можна дійти

будуть давати поштовх як церковній ієрархії

висновку, що людина через таїнство Хрещен

до гідної і доброї формації мирян, так і самим

Підсумовуючи

ня, після якого стає членом Божого Народу,

вірним до активної праці в « Господньому ви

зобов'язана до реалізації завдань, які виника

нограднику »:

ють з її участі в потрійній місії Христа як Свя

«У Церкві надійшов час мирян! Вчиніть так,

щеника , Пророка і Царя. Всі охрещені повинні

щоб його світло засяяло у вашому особистому

здійснити одну місію, яка полягає у відпові

житті, у ваших сім'ях, на місцях праці, у сфері

дальності за Церкву і світ. Кожен вірний має в

культури, політики, у всіх ділянках, які сприя

Церкві і світі єдине і неповторне завдання, але,

ють зміцненні миру й будуванню суспільного

щоб його розпізнати, потрібна формація всіх

ладу, що більше відповідає людині та шанує її

членів Божого Народу. Світ, в якому ми живе-

невід 'ємну гідність ». •

український ,:U І р І о н хриаи~~~~~~~ ІІІ V

)fJ or

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ.Ю1J

НОЇВ КОВЧЕГ туго забинтованою ногою мусив сидіти вдома.

Галина ГОРДАСЕВИЧ

Варто йому було пришкандибати в кімнату, де Продовження, Початок у ч.

7-7 7за 2070 р.

була матушка Олена, як вона починала пустот ливо співати:

- Женчичок-бренчичок вилітає,

*** У великому домі повним ходом ішло при

готування до свят. Матушка Софія й отець Іла рій несказанно зраділи появі старших дітей.

Високо ніженьку підіймає,

Якби-то, ніби-то ніженьку підбито, В зеленім лугу шукай собі другу.

Закололи свиню, і зараз усі жінки мали повні

руки роботи: готувати паштет і сальцисон , на

кров'янку гречки не було, то робили з пшоном,

- Знали, що робили, коли назвали тебе Ля - беззлобно огризався Евген. - З дитячо

лею,

запікали шинку. Начиняли ковбаси , а крутити

го віку так і не вийшла. Подарую тобі на день

м'ясорубку залучали молодих батюшок. А вже

народження ляльку. Таку, як ти мріяла: щоб

копченням ковбас і полядвиці займався отець

очі заплющувала і розплющувала і говорила

Іларій, то була його давня спеціальність. Запахи

« мама ».

по дому розносилися

« умопомрачительнь1е »,

як говорив той же отець Іларій, і дражнив усіх,

- Запізнився , Женчику, зі своїм подарунком, - сміялась Ляля. - В мене уже дві таких ляльки.

що вони вже поскоромились, бо, як сказано в

І очі заплющують і розплющують, і « мама » ка

Святому Письмі, « Не согріши ні ділом, ні сло

жуть, а як крик здіймуть, то хоч із хати тікай.

вом, ні помислом », так і відносно посту нале

У зв'язку із прибиранням трапилася неспо

жить скоромного не ковтати, не лизати і не

дівана оказія. Коли після килимів настала чер

нюхати . А воно ж і лизнути доводилося, бо як

га виносити і витрушувати сінники, Катерина

же готувати той же паштет і не попробувати,

чи не в останню чергу добралася до постелі

чи досить у нього покладено солі і перцю? Та

циганочки . І знайшла під її сінником цілу купу

й то ж: витерпіть цілий місяць посту. Дуже вже

різного дріб 'язку: позолочену чайну ложечку,

набридли пісний борщ, квасоляна юшка, тов

разок намиста, яке належало Наталі, зелену

мач із маком і каша з конопляним молоком.

атласну стрічку, яку отець Іларій використову

« Ох, спокуса! »

вав як закладку в молитовнику, ручку, яку Інна

пів більше

- говорив отець Іларій . « Витер - витерпиш менше », - незворушно

отримала в подарунок від святого Миколая, а

відповідала матушка Софія .'

потім все не могла знайти, але соромилася по

Потім почалося генеральне прибирання в

скаржитися на пропажу. Там навіть була ніке

домі . Щіткою з м 'якої ковили з довгою ручкою

льована кулька, яка таємничим чином зникла

обміталася павутина по кутках. Виносилися

з ліжка матушки Софії, і матушка Софія все ди

всі килими, розстелялися на чистому снігу в

вувалася, що нехай та кулька могла закотитися

саду між деревами і вибивалися лозовою ви

десь під шафу, але як вона могла сама відкру

бивалкою . Олена зайнялася великим пран

титися?

ням, а матушка Софія за власним рецептом,

Ану, матушко, йдіть сюди!

гукнула Кате

розтопивши в каструлі з гарячою водою віск і

рина, не зводячи очей з того «сорочачого гніз

домішавши до нього скипидару, приготувала

да ».

на

Матушка Софія прийшла, глянула , сплес

тирати меблі. Робота була досить нудна, отож,

нула руками і покликала Раду, яка займалася

Ляля і Наталя уприємнювали собі роботу тим,

своєю улюбленою справою; сиділа на кухні,

що пригадували різні смішні випадки зі свого

вимахуючи ногами, і дражнилася з Лавриком.

дитинства, а ще знущалися з Евгена, який із

Почувши, що її кличуть, Рада побігла в уми -

мастику і дала завдання своїм донькам

м1111он Ій український

' 11 "

о r ~~~~~~нський

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ2010

вальню, де за параваною стояла її розкладач

дженою, коли туди поселили польського гра

ка, відразу зорієнтувалася в ситуації, і не всти

фа. Правда, граф не перечив, щоб вона туди

гла матушка Софія і слова промовити, як Рада

приходила, копалася в книжкових шафах, а по

вже залилася сльозами і обціловувала її руки,

тім, вибравши щось, влаштовувалася в кріслі

примовляючи:

за письмовим столом і читала. Сам граф ціли

Ой, панюсю, ой, то не я, ой, я ні в чому не

ми днями сидів під грубою, тулив свої долоні

винна, ой, то якийсь недобрий чоловік мені

до нагрітої стіни, хитав головою і час від часу

підклав, щоб ви мене вигнали! Ой, дальбо, при

питав сам себе:

сяльбо, то не я. То Лаврик, він усе мені каже, що буде так, що ви мене виженете! Ой, бідна я

- Со to b~dzie? Со to b~dzie? Інна

повитирала

скрізь

пил,

вирівняла

сирота, нема в мене тата-мами, ніхто за мене

книжки в шафах, помила в теплій мильній воді

не заступиться, ніхто мене не пожаліє!

той чорнильний прибор з червоного каменю,

- Та годі, Радо, годі, - боронилася матушка Софія, оглушена цим бурхливим натиском. Навіщо ти говориш неправду? Бо красти - це гріх, а брехати - це другий гріх. Ну, хотілося

який так їй подобався. Окрім самих чорниль ниць, ясна річ, які вона обережно вийняла з хою ганчіркою і поставила на місця. Тепер за

тобі мати стрічку або намисто, треба було мені

лишилося ще помити фікус. Він ріс у дерев'яній

гнізд і обтерла зверху. Потім усе витерла су

сказати. Я б тобі дала, і ти могла б їх носити, а

кадці, яка стояла на підлозі,

не ховати під сінником. А для чого тобі ручка, коли ж ти писати не вмієш? І для чого тобі ота

з великими овальними листками, наче виріза

кулька з ліжка, що б ти з нею робила?

було спочатку помити добре намоченою ган чіркою, а потім витерти сухою. Робота була од

справжнє дерево

ними з зеленої клейонки. Кожен листок треба

- Ой, а що я можу зробити, коли в мені ци кров? - продовжувала заливатися слізьми Рада. - А коли воно таке гарне, таке

до кінця треба було, адже вона не дитина, яка

блискуче, що я ніяк втриматися не могла? Ой,

кидає гру, як тільки набридне.

ганська

то ж не я, то мої руки винні! Ой, панюсю, ви їх

бийте, може, вони тоді не будуть! І вона простягнула свої смагляві рученята,

які вона умудрилася забруднити, хоча й нічого

номанітна і скоро Інні набридла, але довести її

Вона

доросла жінка, яка вже навіть ... вже

навіть закохана. Інна закусила нижню губу і продовжувала мити те кляте листя, яке, здава

лося, виростало просто на її очах.

не робила. Матушка Софія мимоволі засміяла ся і погладила Раду по чорних коротеньких ку

черях, в яких принаймні вже вошей не було. Ой, дитино, дитино, чи то циганська кров,

з Василем поїхали в ліс за ялинкою і привезли

чи то циганське виховання? Але пам'ятай, що

таку, аж здавалося, вона не вміститься в кім

в цьому домі нічого не пропадало. Отож, як

наті. Але ялинка якраз стала в їдальні, в най

щось знову пропаде, то я вже буду знати, що

дальшому кутку від коминка, вершечок її саме

це твоя робота.

сягав суфіту, гілля стирчало врізнобіч, важке,

- Ой, панюсенько, ой, дальбо, присяльбо!

колюче, темно-зелене. В кімнаті запахло жи

Ой, та щоб мені руки повсихали, та щоб мене

вицею і морозом. Лаврику було дано суворий

покорчило, та щоб я ... Ці ойкання, з усього видно, могли продо

пресуворий наказ тримати дітей у колишній спальні хлопців, де тепер жив отець Володи

вжуватися без кінця, але матушка Софія не

мир з сім'єю, бо це була найдальша кімната від

мала ні часу, ні охоти їх слухати.

їдальні. Всі жінки, окрім Катерини і матушки

Інна дуже зраділа, отримавши назад свою

*** І от настав Святвечір. З самого ранку дядя

Софії, зате включно з Інною, яка вже остаточ

ручку, і, потішена, з новою охотою взялася до

но віднесла себе до дорослих жінок, зайняли

дорученої їй роботи - прибрати в бібліотеці. Взагалі вона вважала цю кімнату майже своєю

ся прибиранням ялинки. Правда, тут ще було чимало нудно·і роботи, бо дядя вніс із льоху

власною і в глибині душі почувалася скрив-

кошик із невеликими, але дуже гарними чер-

український

;u І f) Іон J п

христи~~~~~~~ 111 \1

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2010

воними яблуками, а Єлизавета Петрівна при

дерши хвору ногу на бильця, пришкандибав

несла велике блюдо печива. Воно було найріз

на кухню і попросив, щоб йому дали роботу.

номанітніше за формою: листочки, квіточки,

Отож, йому доручили терти мак, він затиснув

зірочки, сердечка, рибки, але найбільше зди

макітру межи колінами і, щоб уприємнити собі

вувало Інну, що в кожному з них був невели

цю роботу, розважався усякими жартами.

кий круглий отвір. З'ясувалося: це спеціально

зроблено для того, щоб можна було протягну ти нитку, бо це печиво мало бути розвішане на

ялинку. Так само, як і яблука, до хвостиків яких

- Катерино, а в який бік слід крутити мако - вправо чи вліво? - допитувався він. - Та як хочете, - незлобиво відповідала за

гоном

теж треба було прив'язувати нитки. Звичайно,

вжди сердита Катерина, видно, Евген був її любимчиком, - але ж крутіть макогоном, а не

ця робота дісталася саме Інні, а ці справді до

язиком.

рослі жінки, включно з її мамою і вже сивою

- Катерино, як будете так недооцінювати мої

Єлизаветою Петрівною, тішилися, як маленькі,

старання, то я вам помщуся . Я вже п'ятдесят

розвішуючи забавки на ялинку і вишукуючи

разів повернув макогоном вправо, а тепер по

для кожної найбільш підходяще місце. Зре

верну вліво стільки ж разів, і розітертий мак

штою, Інна мусила визнати, що чим більше бар

знову відновиться.

вистих плям з'являлося серед темної зелені

Час від часу Евген виймав макогон і лизькав

ялинки, тим кращою вона ставала. Коли вже всі

його, ніби щоб переконатися, чи мак уже до

забавки було розвішано, і всі золочені горіхи, і

сить втертий, тоді матушка Софія говорила:

печиво, і яблука, і ялинка вся була обснована паперовими ланцюгами, прийшла черга на

- Не облизуй макогона, бо буде в твоєї жін ки чоловік лисий.

свічки. Кожну свічку різали на чотири менші,

На що Евген незмінне відповідав:

брали підсвічник - він був схожий на прищіпку

- Так їй і треба, якщо вона покине такого

для білизни, тільки металеву, і до тієї прищіпки був припаяний такий собі ніби наперсток, - у

кучерявого, як я. А ще в домі йшло велике ку пання. Що народу було багато, то воно затягну

той наперсток капали розтоплений віск, тоді

лося на цілий день. Василь двома відрами но

вставляли туди шматок свічки. Ч~рез кілька

сив із криниці воду, Катерина в баняках гріла,

хвилин віск застигав, свічка трималася надій

а матушка Софія командувала, хто за ким має

но, і тоді для неї шукали на ялинці місця, щоб

йти в умивальню і купатися. Найбільший кло

коли запалять свічку, то її полум'я не досягло

піт був із брудною водою, бо Василь її не хотів

якоїсь паперової цяцьки. Єлизавета Петрівна

виносити, матушка Софія починала докоряти,

згадувала, які колись були гарні свічки, спеці

що Катерина і так натягалася баняків, тоді при

ально для ялинки: з.кольорового воску, круче

ходив дядя і мовчки одним відром виносив усі

ні. Правда, Інна була розчарована, дізнавшись,

помиї.

що горіли вони всі однаково,

Під вечір матушка Ірина і матушка Олена по

Коли ялинка була вбрана, жінки пішли на

чали хвилюватися, бо їхні чоловіки вже кілька

кухню, де Катерина з матушкою Софією готу

днів мандрували десь по своїх парафіях, щоб

вали різдвяну вечерю, але ще було багато ро

на свято не лишилось жодної непохрещеної

боти: і терти для куті мак, і різати овочі для ві

дитини чи непосвяченої могили, і всі бажаючі

негрету, і ліпити вушка до борщу. Всього цього

могли посповідатися і причаститися та й зу

треба було робити дуже багато, бо ж сімеєчка

стріти Різдво Христове з чистою душею. Але на

зібралася нівроку. - А пан грабя теж будуть?

до схилу, скоро зірка зблисне, а їх нема.

Вілію обіцяли вернутися, а тут уже сонце йде

- питалася Кате

рина.

- Адже він католик. - Ну то й що? - відповідала матушка Софія.

- Не буде ж він на самоті сидіти, коли всі зберуться за столом? Евген, якому набридло лежати на ліжку, за-

J.llf1'10H or )IJ український ~~~5~~~нський

111 \1

- Матушки, не беріть дурного в голову, а - потішав їх отець Іларій.

важкого в руки,

Може б це їх і не дуже потішило, якби не те, що на кухню вийшла процесія. Першим

ішов Лаврик, а за ним, один за одним, Ромчик,

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2010

Андрійко і Данилко, але у всіх трьох очі були зав'язані хустинами, і вони трималися за до

пісними стравами, але найпершу увагу всіх

вгий рушник, один кінець якого був у руках у

привернула ялинка. Аж дивно: ніби ж усі мало

Лаврика.

не місяць робили всі ці цяцьки, а зараз так усі

- Це що таке? - здивовано запитала матуш ка Олена.

дивувалися і захоплювалися, ніби це була най більша несподіванка цього урочого дня. Може,

Це ми вночі мандруємо через ліс,

сер

йозно пояснив Лаврик. -А коли ніч, то ж нічого не ВИДНО.

Оце таким чином Лаврикові вдалося про

вести дітей через їдальню, щоб вони не поба

це малеча була огорнена такою радістю, що її вистачило і на дорослих?

- Ну, годі, годі, - притишила цей загальний - ще буде час на ялинку.

захват матушка Софія,

Чоловіче, починай молитву.

чили ялинки, бо ж їх теж треба було покупати,

Після молитви всілися за стіл, освячений

а іншої дороги не було. Всі посміялися над

заради такого свята аж двома гасовими лам

винахідливістю Лаврика, тільки Інна навіть не

пами

усміхнулася. Цей Лаврик чомусь її дратував.

говілися кутею і почали вечеряти. Спочатку

- по одній на кожному кінці столу, роз

Може, тим, що був приблизно її віку і що весь

холодні страви: вінегрет, мариновані гриби,

час возився з тією малечею. З одного боку, це для Інни було на краще, бо інакше мама не раз змусила б її гратися з Данилком, а так вона ви кинула цей клопіт з голови. Але з другого боку, якби не Лаврик, то матушка Софія називала б

риба в томаті, потім борщ із вушками, потім ва реники з картоплею і смажена риба, нарешті, пили узвар і вже досхочу їли кутю, смачну, з

медом, із горіхами і сушеними без кісточок ви шнями замість родзинок. Хоч ішов уже третій

дітьми лише отих малюків, а зараз вона приєд

рік важкої війни,

нує до дітей і її, Інну, разом із Лавриком.

що п'ятий,

- а може, навіть слід рахувати, - але ось зібралася вся сім'я довко

І ще того дня Інна відчула укол неприязні

ла святкового столу, а коли й прибилися чужі

до Лаврика, коли діти, вже помиті й одягнені в

люди, то їм теж знайшлося місце, і в домі мир,

святкове, стояли на табуретках біля вікна, яке

затишок і порядок, і стіл накритий, як запові

виходило на захід, і стежили, коли в небі за

дано від дідів і прадідів. Це так, окидаючи по

блисне перша зоря, яка сповістить, що в місті

глядом стіл, думали, не змовляючись, і отець

Вифлеємі у Діви Марії народився маленький

Іларій, і матушка Софія.

Ісус. Лаврик, звичайно, стояв поруч із дітьми

А Наталя була дуже щаслива з того, що

біля самого вікна, Інна вважала принизливим

вона надягнула своє улюблене плаття в по

долучитися до них. Зрештою не втерпіла і зро

маранчеві квіти, і ноги, звиклі до чобіт, зараз

била вигляд, що підійшла поправити комірець

здавалися невагомими в легеньких черевич

Данилкові, і в ту ж мить побачила на такому

ках. На мить в її пам'яті промайнув спокус

прекрасному ніжно-бла•китному небі мерехт

ливий спогад, як вона почала розпо•відати

ливу блискітку. Хотіла сказати: «А я бачу першу

Єлизаветі Петрівні, що слухала в Львівсько

зірку»,

му оперному театрі «Аїду», і спіймала докір

і не встигла.

- Зірка! - закричав Лаврик. - Зірка! - дружно закричали діти, хоча вони, напевно, ніякої зірки помітити не могли.

Л юдей було так багато,

- бо ж за різдвя

ливий погляд Євгена, бо ж не повинна вона була нікому розповідати про свою поїздку до

Львова, і в лісі вона б нікому не сказала, а от

повернулась додому і забула про всі правила

ний стіл сів не лише грабя Ольшанський, але

конспірації. Але все одно їй було тихо і щас

й Катерина з Лавриком і навіть циганочка

ливо. Зате Василеві було якось тривожно на

Рада, яка, трохи перелякана незвичною об

душі, бо якраз проти нього сиділа ця незна

становкою, поводилася на диво тихо, так що

йома йому досі матушка Ірина, час від часу

стіл довелося розкласти і застелити аж трьо

дивилася на нього загадковими зеленими, як

ма скатертями, бо одної такої великої не було. Стіл був гарно накритий, хоча, природно, лише

у русалки, очима. І чого б його тривожитися,

адже вона значно старша від нього, заміжня.

український

.111 f\\1 Іон ОJ rIJ

христи~~~~~~~ І 11

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2010

Он поруч сидить її чоловік, веселий, рудий,

а отця Володимира попередили, що по місту

щось смішне розповідає, всі з того сміються,

розклеєно оголошення з його фотокартками,

одна вона сидить так гордовито, бліда, навіть

що, мовляв, розшукується небезпечний злочи

не усміхнеться і тільки іноді дивиться на ньо

нець і обіцяється нагорода. А Лаврик дуже пи

го, але так, ніби й не помічає. А Інні теж було

шався з того, що вони з мамою не вечеряють,

тривожно і радісно, бо випадково,

- тільки ж

як звичайно, в кухні, а сидять за цим великим

чи випадково? Але вона, далебі, нічого для

столом разом з усіма, ото лише якби мати не

того не робила!

- їй випало сидіти з правого

смикала його під столом кожного разу, коли

боку « Його», і «він » час від часу повертався до неї і питав: «Що панянці подати?» А пан грабя

дядя думав про те, що ось ще один рік життя

він хотів щось покласти сам собі на тарілку. А

Ольшанський згадував, що він ніколи не ду

позаду, життя минає так непомітно, і вже ніко

мав про те, що коли - небудь йому доведеться

ли в нього не закохається юна прекрасна ді

Boze Narodzenie зі схизматиками

вчина, і ніколи не повториться те, що було так

та ще й у від діда - прадіда власній Трощаниці,

зустрічати

давно, чверть століття тому, і так безжалісно

але не в своєму родовому, щоправда, грун

було обірвано жорстокою долею. А Єлизавета

товно перебудованому, згідно з сучасними

Петрівна думала про те, що їй так тепло і до

уявленнями про гігієну житла, палаці, а в домі

бре в цьому домі, що вона ладна б назавжди

того православного пробоща, з яким він ко

залишитися з цими людьми, бо ж більше в неї

лись так зверхньо вітався, а тепер ось сидить у

в цілому світі нема жодної близької істоти. А

його штанах, бо власних не має. А Евген думав,

матушка Олена трохи тривожилася, бо Ромчик

що йому таки дуже повезло, що він народився саме в таких батьків, і має таких брата, і сестер,

сьогодні весь день капризував і під вечір мав

навіть температуру; добре, якщо це лише зуб

і племінників, і що він готовий у будь-яку мить

ки ріжуться. А матушка Ірина думала, що все

померти, аби лише вони були живі, здорові і

дуже мило, але вона б воліла зустрічати цей

щасливі. А Катерина просто відпочивала після

вечір у власному домі, в колі своєї сім'ї, а то он

напруженого передсвяткового тижня і думала,

цей чорнявий красень навпроти неї чомусь

що завтра треба лише худобу попорати і само

так вороже на неї позирає, мабуть, йому при

вар поставити, бо їсти вже все приготовано,

кро, що приїхав на свята додому, а тут стільки

отож, вона може піти в церкву і прослухати

чужих людей, і вони з братом змушені спати в

всю службу. А отець Володимир і отець Леонід

їдальні на розкладачках. А що думала циганоч

почували себе винуватими, що їхні парафія

ка Рада, того не знали, мабуть, навіть ангели

ни полишилися без Різдвяної служби, але ж у

небесні, бо один хіба Господь в змозі розібра

Вербному церква згоріла разом з усім селом,

тися в закручених циганських думках. •

АПОСТОЛ ПРОКАЖЕНИХ Дитячі і юнацькі роки з життя святого отця Даміяна.

(за твором Вільгельма Гюнермана) о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

священиків до нелегкої місіонерської праці за

океаном. Молодий Даміян горів ревністю до

науки і бажав якнайшвидше працювати місі

Склавши урочисті обіти у Провінційному

онером у найвіддаленіших куточках, де люди

домі Парижа, брат Даміян залишився у ньому на вищі студії богослов'я . Тут також готували

мало або зовсім не знають віри в єдиного

;ulplOH )dr ~~~~~~нський

'11 \1

український

Бога.

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

брат Даміяна . Він повинен був їхати як місі

- Отут ти , Йосифе, вперше борозною хо - промовляв батько. - Добра рілля, тату. А тут ми з вами моли лися за добрий урожай. " - відповідав син . - Хлопче, скажу тобі одне. Пам'ятай про

онер на Гавайські острови. Лікар заборонив

свою батьківщину. Ось грудочка землі з на

Памфілію активний спосіб життя. Гарячка не

шої Фландрії, візьми її в торбинку з собою .

Закінчивши студії, брат Даміян повернув ся у свій монастир до Лювену. Був 186З рік .

Тут панувала страшна пошесть тифу. Захво

рів також отець Памфілій Вьостер, старший

див за плугом,

відступала. його життя висіло на волосині.

Далі вони пройшли лісом , де рядами сто

Щодня Даміян провідував брата і надавав

яли високі ялини. Там, у густому великому

необхідну допомогу.

лісі , мали й Йосифко колись шукав Бога й за

Одного разу отець Памф і лі й запитав Дамі

блукав ... Все це була його рідна земля, з якою тепер прощався , і залишалася вона в неве

яна:

Цікаво, хто замість мене поїде на місій ну

личкій грудочці, яку взяв із батькових рук

працю? - Коли б я мав свячення, то із задоволен

напам'ять.

ням поїхав би на Гаваї.

ж, прощання з мат і р'ю. Третього дня, після

Та найважчим переживанням було, звісно

Брате, на місіях також є єпископ, він

Служби Божої, брат Даміян довго молився з

може тебе висвятити на священика . Все за

нею на вервиці . Матуся обвила руки вервич

лежить від твого бажання . Тоді брат схопив його за руку, промовив

кою, втирала сльози, але кожне слово вимов

ляла чітко. А після молитви сказала вголос:

ши:

Пресвята Діво, Мати Божа, тепер я пізна

Я зараз же спробую зайти до настояте

ла біль, який Ти відчувала на четвертій стації

Коли Даміян зачинив двері, отець Памф і лій щиро молився за успішне вирішення цьо

ти молилася за здоров'я його старшого бра та, отця Памфілія . Дякую Тобі, Пресвята Діво,

го питання . Настоятель, отець Вацлав Вінцке,

за гідне покликання моїх дітей .

ля!

Хресної дороги . Молися за мого сина так, як

погодився, але потрібен був ще дозвіл від ге

Коли брат від'їжджав із рідного дому на

нерального настоятеля. Невдовзі з Парижа

підводі, мати ще довго махала рукою, з якої

прийшла відповідь, що на Гавайські острови

звисала вервичка: вона ніколи з нею не роз

замість отця Памфілія може їхати брат Дамі

лучалася.

ян . Останній, як ніколи, був цьому радий . Він

Минув день. Брат Даміян відправився ко

побіг до свого брата і на весь голос радісно

раблем на Гавайські острови. З першого лис

закричав :

топада по дев'ятнадцяте березня

1864 року

- Їду, їду!"

незвіданою, величною стихією для нього був

Отець Памфілій стиснув йому руку, а з Наприкінці жовтня брат Даміян поїхав до

безмежний океан". Із братами та духовним отцем вони ство рили справжній монастир на кораблі. Адже

своїх родичів, щоби попрощатися з ними .

їм сприяла тиха й лагідна погода. Щоправда,

очей потекли сльози.

Увечер і в садибі Вьостерів навколо дубового

не оминув їх і буревій ". Та Бог був завжди

столу зібралася вся родина. Брат Даміян ви

з ними. Брати дотримувалися свого повно

тягнув « Життя святих» і дав матері прочитати

го правила. І навіть тоді, коли вони хворі

про життя святого на двадцять третє жовтня.

ли морською хворобою, молитва ніколи не

Мати зворушено читала, а Даміян уважно

стихала на їхніх устах. Отець щодня служив

слухав про францисканця Івана Капістрана,

Святу Літургію . Даміян і ще два однодумці не

що потрапив у турецький полон.

втрачали дорогого часу: вивчали і повторю

Наступного дня брат пішов із батьком у поле . Господар знав, що синові важко про

щатися з рідною землею.

ГРУДЕНЬ 2010

вали курс семінарійного навчання .

Брат Даміян був усюди активним. Працю вав як економ, захристіянин і санітар, а також

український

христи~~~~~~~

)

;u Ір Іон п 111 V (І r

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 201 0

виконував різні роботи на кораблі. Він пото

хвилина

варишував з моряками, навчав їх моральних

землі, щоби вмивати ноги знеможених, пе

наказує

вам

схилитися

низько

до

засад, а вони ділилися з ним знанням кора

рейнятися печаллю прокажених і відкине

бельної справи : як управляти вітрилами, як

них, класти руки на голови нечистих, брати

орієнтуватися за компасом і зірками на небі .

ярмо пригноблених, а всім зажуреним і за

Все це було для нього новим і цікавим . Дамі

смученим звіщати радісну новину спасіння.

ян швидко засвоїв корабельну службу і, зда

Коли ж будуть вас ганьбити , погорджувати

валося, міг замінити кого-небудь з моряків.

вами і лихословити

Найбільша радість була тоді, коли вони перетинали

екватор .

Згідно з

морськими

благословляйте та

ких, а коли будуть вас бити

- оздоровляйте. - не

Можливо, на вас чекатиме й мучеництво

традиціями, з цієї нагоди відбулись урочисті

бійтеся: « Більшої від цієї любові ніхто не має,

церемонії, які дуже зацікавили братів. Вони

як та, коли хто життя своє кладе за друзів»

дякували

(Ів .

Богові за

щасливу подорож . На

15,13).

морі відсвяткували і Різдво Христове, моли

А наступного дня у катедрі була преміція.

товно готувалися до нової місійної праці на

Отець Даміян вперше служив Літургію. Після

Гавайських островах.

Служби Божої всі полинули до новоієрея, щоб отримати благословення. Свої тремтячі руки ІІІ

Корабель із братами успішно прибув до столиці Гаваїв

Гонолулу. Після тривалої по

він з великою побожністю клав на голови цих темношкірих людей. Деякі з них були нещодав но навернені у християнство, а вже складали

дорожі брати ступили на берег сонячного

руки й хрестилися. Не було поряд ні батька, ні

острова Оаху. Їх зустріли монахи і монахині

матері, ні знайомих . Всі чужі навколо, але отець

в білому, які тут уже давно перебували, а та

Даміян згадав слова з Євангелії: «Ось моя мати

кож місцеві жителі з темн і шим, коричневим

і брати мої» (Пор. Мт.

кольором шкіри, у барвистій одежі . Співаю

стали рідними .

12,49). Для

нього всі люди

чи й танцюючи, вони, за своїм звичаєм, вби

Згідно з розпорядженням єпископа, отець

рали прибулих братів вінками з квітів. Відтак

Даміян з отцем Клетенсом були направлені

усі разом пішли до катедри, де їх зустрічав

на місійну працю до острова Гаваї. Та й тут не

ЄПИСКОП Мейгре.

обійшлося без пригод. На кораблі, недалеко

Епископ щиро привітав усіх і пообіцяв за

від Гавайської протоки, спалахнула

поже

короткий час висвятити їх на священиків .

жа . Отці з самого початку кинулися гасити.

Брати розмістилися в монастирі біля кате

Отець Даміян, показуючи добрий приклад,

дри. Тропічні дерева, пташки, ставки нага

заходився біля насосів, а коли вони запрацю

дували райське життя. Даміян міг молитися,

вали , він разом з іншими відчайдушно кинув

як і всі брати , у каплиці, а також на природі ,

ся туди, де палало червоне полум'я. Пожежу

де все живе свідчило про Бога-Творця. Від

погасили, але корабель потребував ремон

щирого серця Даміян молився перед своїми

ту. Він мав продовжити свою подорож від

свяченнями, відчуваючи велику відповідаль

о. Мауї через Гавайську протоку на о . Гаваї.

ність і згадуючи слова святого Августина:

На о. Мауї їх застало свято апостолів Петра і

«Нема в цьому житті чогось щасливішого та

Павла. Отці з єпископом мали Службу Божу

більш любого для людей, ніж уряд священи

у каплиці, а отець Даміян виголосив пропо

ка ; але й водночас нема нічого більш нуж

відь . Все було добре. За тиждень корабель

денного, сумнішого та більш проклятого в

знову вирушив у плавання. Прибувши на

очах Божих».

острів Гаваї, два отці та єпископ на конях та

Під час свячень єпископ Мейгре виголо сив змістовну проповідь:

ослах добиралися ще десять днів до осідку єпископа . А вже звідти чотири дні отець Да

В цю годину вас, раби, Господь поста

міян долав дорогу до своєї місійної зупинки.

вив вище від ангельських хорів. Однак ця

Прибувши туди, отець не застав ні церкви,

,UІРІОН

І І І \1

JIJ українськи й U r ~~~~~~нський

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2010

ні каплиці, лише стояла розвалина з дерева,

Бог, який все створив, дав потрясіння землі .

без вікон і дверей.

Він вас не покине".

Ось я вже й удома,

отець,

спокійно промовив

тут буде моя місій на праця.

Наступного дня разом із місцевими жи

телями

він

почав

відбудовувати

церкву.

охрещену дитину й зі страхом мовила: «Ма ріє!» Тільки один отець Даміян став на коліна

Швидко будинок із вежею був готовий. Храм

перед вівтарем і зі сльозами на очах молив

посвятили Марії Матері-Цариці. Яка велика

ся за нещасних людей:

радість була, коли білошкірий священик і два

Скажи, Маріє, що мені робити? Дай мені,

смагляві хлопці під звуки дзвіночків вийшли

Маріє, своє святе Серце! Чому такий поча

на Службу Божу! П'ятсот жителів острова прийшли на безкровну жертву Спасителя.

ток? Тільки на тебе, Мати, моя надія!

Багато з них стояли у дворі. На освячення да

ні клубки хмар вітер ніс далеко поза острів.

Протягом цілого дня гримів вулкан. Чор

рів всі ставали на коліна. Після Служби Божої

Отець Даміян пішов до хиж, аби заспокоїти

лунали пісні до Пресвятої Богородиці. Люди

жителів. Вони були вороже налаштовані. Ди

тужили за Божим словом. Давно не було тут

вилися на нього з острахом, а то й з ненави

богослужіння.

стю, навіть зневажали його .

Після Служби Божої отець Даміян навчав

- Це ти розгнівив нашого бога. Іди геть,

людей їхньою мовою. Розказував, як служи

звідки прийшов! Ми хочемо спокою, - говори

ли Літургію у тростиновій хижі, а тепер це

ли йому в очі, закриваючи перед ним двері.

вже була церква, прекрасний храм. Ніхто не

Матір Божа є тут з нами.

Найбільше людям подобалося, коли отець

Невже це кінець моєї піврічної місійної

розпачливо питав отець Даміян. Здавалося, Бог мовчав. Але серце свяще

ника відчувало потребу щирої і побожної

розказував про Богородицю : але

праці? Боже, я втомлений. Що маю робити?

хотів залишати цієї убогої святині.

Як я розумію, всім відоме слово «Мати»,

молитви до Нього . Він молився, хоча гуркіт

важко зрозуміти

посилювався і земля здригалася щораз силь

чистоту цієї Матері.

Ми тому називаємо її Дівою, бо, народивши

ніше. Перелякані люди майже всі повтікали

Сина, нашого Спасителя, вона надалі зали

ДО СВОЇХ ХИЖ.

шилася Дівою. Я буду вас навчати про пер вородний гріх і про Непорочне Зачаття Пре

- Господи Боже мій, чому Ти залишив мене самого? Не дозволь, щоб мої починання були

святої Діви. Вона буде для нас Заступницею і

даремними. Відверни зневіру від цих нещас

Покровителькою.

них, бідних людей. Не залиш нікого без своєї допомоги. Дай, щоб у цьому нещасті вони

І тут після Служби Божої всі захотіли до торкнутися до статуї Пресвятої Богородиці.

краще зрозуміли Твою могутність і водночас

Одна мати принесла дитину до хрещення.

пізнали Твою велику любов, яку Ти виявив

Отець Даміян прилюдно охрестив дитину,

через післанництво Свого улюбленого Сина

давши ім'я Марія. Знову пісні й радість напо

Ісуса Христа. А мені подай добру думку і світ

внили серця острів'ян.

лий розум, що маю робити в даний час. Не

Раптом земля зригнулася. Почувся глухий

хай буде ім'я Твоє благословенне, Господи,

гул і шум якогось буревію. На горі з'явилося полум'я й дим. Щоразу звуки від землетрусу

від нині і до кінця віків! Амінь.

й вогонь ставали сильнішими. Перелякані

заспокоювати переляканих людей. Він бачив

жителі острова зірвали з голів вінки, якими

обличчя з виразом страху і ворожість ще до

були прикрашені, і з переляку втекли до сво

недавна доброзичливих людей. Дехто закри

їх хиж. Отець Даміян вирішив їх заспокоїти:

Це Бог говорить. Бог торкнувся гір

вони димлять. Вулкан

Та люди не чули отця і наввипередки бігли до домівок. Мати притиснула свою щойно

Після цього о. Даміян став з колін і пішов

вав перед ним двері своїх хатин. В о. Даміяна і

залишалась надія тільки на Бога. •

Далі буде

це Божий вогонь.

український

христи~~~~~~~

;u І '11

G u)r Іон

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ2010

• Слава Ісусу Христу!

вителю хворих на рак, усім ангелам за вислухані

Складаю щиру подяку і прославляю святого

молитви. З їх допомогою покращилося моє здоров'я,

Юду-Тадея за вислухані молитви. Я щиро моли

коли я пережила операцію ока (глаукома).

лася за одержання роботи. Бог вислухав мої мо

Мізик Ярослава, с. Стуnниця, Дрогобицький р-н., Львівська обл.

литви, і я працевлаштувалась.

Закликаю всіх людей звертатися до св. апостола

Юди-Тадея з просьбою про допомогу у своїх по

требах.

• Слава Ісусу Христу! Леся,

м. Стрий, Львівсько'~ обл.

Хочу від моєї родини скласти подяку Ісусу Хрис ту, Матері Божій Марії, апостолу Юді-Тадею, свя

тому Йосифу, святій Філомені, святому Шарбелю, святому Антонію, святому отцю Піо, блаженному • Висловлюю щиру подяку святому Юді-Тадею та

Миколаю Чарнецькому, святій Варварі, Архангелу

святому Антонію за неустанну поміч та постійну

Михаїлу за допомогу мені, моїй дружині Оксані та

опіку.

сімом нашим дітям: Тарасові, Роману, Миколі, Во

Через їхні молитви до Матері Божої ми отримуємо

лодимиру, Іванові, Марії, Святославові.

Валерій,

цінну допомогу.

м. Червоноград, Львівська обл.

Тетяна, м.Львів • Дорогий «Місіонарю»! • На сторінках часопису «Місіонар» складаю щиру

Через Ваш часопис хочу висловити щиру по

подяку Господу Богу, Матері Божій, нашій небесній

дяку Господу Богу, Матері Божій, св. Апосто

Заступниці, св. Шарбелю, св. апостолу Юді-Тадею,

лу Юді-Тадею, якому Господь Бог уділив ласку

св. Філомені, блаженному Миколаю Чарнецькому

приходити зі своїм могутнім заступництвом

і всім святим за вислухані молитви, духовну під

на допомогу у безнадійних справах. Я вірю, що

тримкуу житті. Дякую також душам у чистилищі і

Юда-Тадей вимолив у Господа Бога, Ісуса Хрис

своєму Ангелу Хоронителю. А особливо - св. Шар

та і Матері Божої допомогу у судовій справі, яка

белю, через миро якого я отримала ласку тілесного

тривала більше п'ятнадцяти років. Дуже дякую

і душевного оздоровлення. І на майбутнє прошу

всім святим за вислухані молитви і зіслану Бо

всіх святих, щоб ніколи не залишали нас у житті і

гом ласку, і постановляю ніколи не забувати

провадили наші душі до вічності в небі. Людмила, постійна читачка,

про великого чудотворця і заступника у важкій

с. Товсте, Тернопільська обл.

гає усім, хто звертається до нього з проханнями

годині- Юду-Тадея. Щиро вірю, що він допома і вірою.

Оксана Мазепа, • Висловлюю щиру подяку Господу Богу, Матері Бо

м. Буськ, Львівська обл.

жій, св. Антонію з Падуї, св. Юді-Тадею, св. Вене дикту за вислухані молитви і за порятунок у важ

• На сторінках часопису «Місіонар» складаю щиру

кій ситуації в Греції.

п.Майя,

м.Львів

подяку Господу Богу, Матері Божій, св. Йосифу, св. Юді-Тадею, св. Антонію Падевському, Ангелу Хоронителю мого сина Остапчика та всім свя тим за його швидке одужання від важкої недуги

• Хочу скласти щиру подяку Господу Богу, Пре

святій Діві Марії, св. Йосипу, моїм покровителям:

і за ласки, отримані мною, моїм синочком і на шою родиною.

св. Терезі, св. Антонію, св. Юді-Тадею, св. Анні,

Раджу всім людям молитовно звертатися до них по

св. Венедикту, св. Шарбелю, св. Перегрину - покро-

допомогу в кожній потребі. І прошу Господа Бога,

.JІІРІОН )d український \1 (J ~~~~~~~нський

ІІІ

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ2010

Матір Божу і всіх святих Божого благословення

щиро молились майже цілий рік. І наша дочка

для моєї родини на майбутнє.

успішно здала зовнішнє незалежне оцінювання

Галина, с. Воnсвин,

і вступила в університет на державну форму на

Сокальський р-н" Львівська обл.

вчання. На екзамени брала із собою мощі бл. Ми колая Чарнецького.

Молимося тепер за успішне навчання і те, щоб на

8 Родина з міста ПершотравенськаДніпропетровської обл. через часопис «Місіонар» бажає скласти щиру

життєвій дорозі нашої дитини зустрічались тільки ті люди, які щиро вірять в Бога.

подяку Господу Богу, Пречистій Діві Марії, святому

Галина,

апостолу Юді-Тадею за допомогу та заступництво

м.Львів

при складанні нашою донькою та онукою держав них іспитів після закінчення університету.

Будемо молитися до Господа нашого Ісуса Хрис

8 Слава Ісусу Христу!

та, Пресвятої Діви Марії, святого апостола Юди

На сторінках часопису «Місіонар» складаю щи

Тадея, щоб, вислухавши наші молитви, допомогли

росердечну подяку Господу Богу, Пречистій Діві

з гідним працевлаштуванням нашої доньки.

Марії і всім святим за все, що було в моєму житті,

Повсякчас відчуваємо Божу допомогу і заступни-

за радості і смутки, за моє одужання . Прикута до

цтво святих.

ліжка, я просила: «Матінко Божа, дай мені ласку,

3поваrою, родини Лавренюк і Прийдун м. Першотравенськ, Дніnроnетровська обл.

щоб я стала на свої ноги». Пресвята Діва вислухала мене, негідну. Поступово

болі припинилися . Мені за 70 років, живу самотня, але тепер ходжу, все сама роблю. Це велике добро-

8 Слава Ісусу Христу!

дійство для мене.

На сторінках часопису «Місіонар» хочу висловити

Катерина Кnимочко,

щиросердечну подяку Господу Богу, Матері Бо

с. Лавриків, Жовківський р-н" Львівська обл.

жій, а також св. Юді-Тадею, св. монаху Шарбелю,

св. Антонію, св. Йосифові, блаженному Миколаю

• Дякую Пресвятій Трійці, Матері Божій, св. Юді

Чарнецькому, св. Бенедикту, св. мучениці Філомені

Тадею, св. Венедикту, св. Антонію, св. Шарбелю, св .

та іншим святим за вислухані ними мої прохання,

Філомені, св. Миколаю Мирлікійському, бл. Мико

а особливо за віднайдення згубленої речі і за те, що

лаю Чарнецькому, усім ангельським силам, душам

вони допомогли одним людям похилого віку, які

в чистилищі за вислухані молитви і швидку допо

жили без шлюбу, прийняти Таїнство Подружжя і

могу в справах душевних, тілесних і побутових.

Святі Тайни та з миром відійти у Бозі.

Оксана,

Дорогі читачі журналу «Місіонар» ! Звертайтесь у

Львів

своїх повсякденних клопотах до святих, бо вони вислуховують нас і моляться за нас!

• Висловлюю щиру подяку Господу нашому Ісусові

Onьra, м.Золочів

Христові, Пречистій Діві Марії і св. Юді Тадею за вислухані молитви.

Щира молитва

це найлегший спосіб вирішення

нерозв'язаних життєвих проблем, це найкращий • Слава Ісусу Христу! Хочу засвідчити те, що вважаю чудом, здійсненим

порадник у вирішенні життєвих виборів, це вияв вдячності Господу Богу за отримані ласки.

Богом за молитвами до святого апостола Юди

Особливо дякую св. Юді Тадею, який мене вислу

Тадея, св. Антонія, бл. Миколая Чарнецького,

ховує, а я до кінця життя з вдячністю буду почи

Матері Божої Неустанної Помочі, Дитятка Ісуса із

тати св. Юду Тадея, як мого особливого опікуна, і

Праги, св. Шарбеля, св. Миколая.

буду Богові дякувати за отримані ласки.

Наша дочка закінчувала школу і в одинадцятому

Микола,

класі мала велике навантаження. Ми з чоловіком

Ви ники, Львівської обл.

український

;u Ір І о н J fJ

христи~~~~~~~ 111 \1

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ201 О

КРОСВОРД Підготувала Леся ШТИКАЛО

По горизонталі: 5. Місто, де народився Святий Миколай . 6. В Єрусалиськім храмі ... : Богу на службу прийшла дитина, невинна, чиста, як та л~лія, Пренепорочна Діва Марія (із пісні « В Єрусалимськім храмі ») . 8. В ідбиття звуку, відгук, луна. 10. Підстава, привід для якої-небудь дії, вчинку. 11. Людина, яка обрала богопосвячений спосіб життя. 12. Жінка патріарха Ав раама. 13. Радуйся, світе! Ликуйте нині, земле і небо і вся все ленна, бо тайни повна зірниця денна вже засіяла. Облаки сині золотом ткає, ... озаряє.Три важить пекло і покоряє . Радосте радість, як Тебе звати, Святосте, святість, Маріє Мати! (із пісні « Радуйся, світе») . ]7. Це бо ... до Бога: берегти його заповіді (Перше послання Иоана Богослова) . 19. ... Господній благовіс тив Пречистій Діві Марії. 20. Важке ..., тяжкий пісок - та гнів дурного обидвоє переважить (Старий Завіт, поетична книга « Приповідки ») . 21. Один із семи дарів Святого Духа . 22. Назва вірша « ... зустрів Христа » о . Василя Мендруня, ЧСВВ .

По вертикалі: 1. Титул царя в Стародавньому Єгипті. 2. Від діл установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи, тощо . З . Широкі представницькі збори з'їзд, конференція, конгрес. 4. Великий, овальної форми, со ковитий і запашний плід. 7. Найбільша частина світу. 8. Те, що сталося,трапилося (звичайно несподівано). 9. Нехай не буде між вами ... , що плодить отруту й полин (Старий Завіт « Вто розаконня»). 14. Де Мати єдина, - щаслива родина, зростають любові плоди . Ми знаєм: без Бога .. . убога . Веди нас, Маріє, веди (із пісні « Веди нас, Маріє, веди » о. Василя Мендруня, ЧСВВ) . 15. Ансамбль із трьох співаків. 16. Одна з частин, ді лянок, що складають яке-небудь ціле. 18. Місто у Болгарії, на

березі Чор~ого моря .

!.9.Попереднє оголошення про наступні

вистави, ф1льми, лекц11.

Відповіді на кросворд «АПОСТОЛ І ЄВАНГЕЛИСТ МАТЕЙ», опублікований у числі за листопад 2010 року: ПО-ГОРИЗОНТАЛІ: 4.Чоловік. 7.Народ. В.Череп. 11.Ранок. 14.Земля. 15.Напис. 16.Віра. 17.Ісус. 19.Місто. 21.Автор. 22.Йосиф. 25.Честь. 26. Майно. 28.Правитель. • ПО-ВЕРТИКАЛІ: Нолос. 2 . Бог. З . Вітер. 5.Закон. б.Жереб. 9.Варрава. 10. Власник. 12.Марія. В.Життя . 18.Поле. 20.Иоан . 23 .Страх. 24. Матей . 27. Син .

.:UІРІQН

ІІІ \1

ia український or ~~~~~~нський

МІСІОНАРЧИК

ГРУДЕНЬ 2010

()

~ cg.м.r·crJю t( Бр. Юстин Борис, ЧСВВ Ілюстрації: Павло Білик, Гриrорій Стахів, Евrен Шпирка Комп'ютерний набір: Максим Бервецький

Слава Ісусу Христу!

вам, дорогі діточки, багато радості і миру.

Дорогі читачі «Місіонарчика»! Ось і настав перший місяць нової пори року

зими.

А щоб радість була повною, бажаю щоб ви були чемними, добрими, уважно і постійно

А приносить вона улюблені свята всіх дітей,

молилися. Ну а зараз, як завжди, запрошую

серед яких

у цікаву та пізнавальну подорож сторінками

ну, звичайно!

День св. Мико-

лая. Його з великим нетерпінням чекає вся

«Місіонарчика».

дітвора. В цей величний час хочу побажати

Ваш Місіонарчик

ЗА ПИШИ НА СЕРЦІ У ГРУДНІ СВОЇ ІМЕНИНИ СВЯТКУЮТЬ:

Керуйте своєю совістю,

виховуйте в собі вимогливість.

1. Роман

• • • • •

З. Григорій

Катерина

..••

13. Андрій

Завжди пам'ятай слова Ісуса Христа:

17. Іван 19. Микола 26. Орест

•

••

Вітаємо вас, іменинники!

Ростіть щасливі, здорові, слухайтеся

{{/як бажаєте, щоб вам чинили

батьків і ... наслідуйте добрі вчинки своіх небесних опікунів!

люди, чиніть ім і ви так само».

•••••••••••••••••••••••••••••••••••

44ЛllGIOHdP

•

украІнський J.ІІРІОН

христи~~~~~~~ І І І \І

МІСІОНАРЧИК

ГРУДЕНЬ 2010

ТТОЄЗІЯ Надія й Любов

Леся БЕРЕСТ

Все зло переможе! А Віра єдина - спасе! Вклонися, мій любий, До Бога низенько.

Подякуй за щедрість й добро.

ДРУГА ПРАВДА ВІРИ:

...,

БОГ Є СТТРАВЕДЛИВИИ СУДДЯ, ЩО ДОБРО ВИНАГОРОДЖУЄ, А ЗА ЗЛО КАРАЄ Бр. Юстин Борис, ЧСВВ

Любий друже, друга правда віри гово рить нам перш за все про Божу справедли вість. Хоча це слово звучить трохи страшно,

проте не потрібно надто лякатися. Адже Бог насамперед є нашим люблячим Батьком. Навіть більше: Він є сама Любов. Ми знаємо, що Бог Усемогутній, як Він сам про себе каже у книзі пророка Ісаї: «Я - Господь, і іншого немає. Немає бога крім Мене. Я витворюю світло і творю пітьму, чиню добро й допускаю зло. Я, Господь, усе це чиню». Також Бог є Всезнаючий, тобто

йому про нас відомо все: що ми робимо, го воримо, і навіть про що думаємо.

Отож, з ознаками Божої всемогутності та знання тісно пов'язана прикмета, яку ми на

зиваємо Божою 'Справедливістю. Справед ливість - це постійна воля і бажання кож ному віддати те, що йому належить. Отже,

того, хто Йому слухняний, Бог щедро ви нагороджує своїми ласками. А хто не хоче

виконувати Його закону і добровільно від мовляється від Божих ласк, той залишаєть ся за межами Небесного Царства. Попри те, не треба думати, що Бог стоїть з нагайкою і тільки чекає, коли хтось згрішить, щоб його покарати. Божа справедливість поєднується з милосердям. Він, як добрий батько, готовий пробачити завжди і кожно му. І навіть більше - Сам шукає того, хто за блукав.

J.ІІРІОН JІО український

f 11 "

~~~с7п~~нський

Уявімо собі таку ситуацію: батько наказав синові не впихати пальці у розетку, бо вдарить струмом. А син не послухався, і ... його до

бряче сіпнуло. Як бачимо, батько, турбуючись про безпеку дитини, попередив про нещастя, а син через непослух сам себе покарав. Так і Бог, піклуючись про наше добро, дає нам за кон, за допомогою якого вказує на правдивий шлях до спасіння. Тож іди, любий друже, цією дорогою, тримаючись за руку Бога - і ніколи з

тобою нічого поганого не станеться.

-----

МІСІОНАРЧИК

ГРУДЕНЬ201

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ Григорій СТАХІВ

Зовсім скоро прийде свято, якого, я думаю, всі з нетерпінням чекають, а саме

- день св. Миколая. Кожен старається бути слухнянішим, показавши, що недаремно отримає подарунки у ніч на

19 грудня.

Та чи знаєте ви, хто такий св. Миколай

і як започаткувалась традиція його вшанування?

Миколай жив у другій половині ІІІ сто ліття і прославився своєю добротою до всіх людей . Народився у

280

році у місті

Патари у Лікії, в родині багатих та бла

гочестивих батьків Феофана та Нонни. Дядько Миколая був патарським єписко пом. Хлопець ріс у добрі та любові, але його глибоко засмучувала

навколишня

убогість жителів його міста. Він чим міг до помагав бідним родинам, дітям - сиротам. Щоб не принижувати людей милостинею, Миколай ночами розносив їжу, одяг, ласо щі, гроші, залишаючи собі найнеобхідні

ше, і клав на порозі убогих осель. Тому й

здобув величезну любов народу. Після смерті батьків він продав усе до бро, роздав убогим та бідним, а сам ви рушив прочанином у Палестину. Досягши

Палестини. Мав дар зцілювати недужих.

древнього міста, святитель обійшов святі

Але найбільшою його заслугою було те,

місця, зійшов на Голгофу, де склав подяку

що він безмірно любив усіх людей, ціну

Спасителеві. Є переказ, що під час від

вав кожну людину. його життя - то любов

відин одного з храмів Палестини Миколай

і служіння людям.

захотів помолитися всередині, але було замкнено. Коли ж підійшов до дверей

вони самі відчинилися, щоб обранець Бо жий міг увійти до святині.

345

році, залишивши після

себе світлу пам'ять і величезну вдячність всіх, кому він зміг допомогти своїм благо

Ще за життя люди вважали отця Ми

діянням. Церква канонізувала Миколая,

щирою

і в наш час в усіх будинках моляться до

молитвою заспокоїв бурю на морі , тим са

цього святого в горі і радості, а малюки

мим врятувавши чимало рибалок, а також

щороку в день Святого Миколая отриму

корабель, на якому пливли прочани до

ють подарунки.

колая святим. Одного разу він

Помер Миколай, доживши до глибо ко·і старості, в

укра1нський МІР ІОН ~п

христи~~~~~:~ 111 \1

)

МІСІОНАРЧИК

МІСІОНАРЧИКОВА ТТОШТ А Слава Ісусу Христу! Шановні організатори конкурсу на кращий малюнок, присвячений св. Миколаю, пише вам мама Анна з с. Дорожів Дрогобицького р-ну Львівської

обл. - мама найкращих в світі (за що постійно дякую Богу) трьох донечок - Оксанки, Мар'янки і Людмилочки. Незважаючи на повсякденні турботи , часом і сімейні негаразди, я дуже щаслива тим, що Бог нагородив мене на самперед здоровими, а потім уже чемними і красивими дівчатками, які є змістом мого життя. Не личить мамі так сильно хвалити своїх же діток, тому я припиняю це ро

бити, а напишу про інше - про їхню щиру віру і в Бога, і в св. Миколая, бо вже чула, як ровесники не раз переконували їх, що Миколая не існує, а всі подарунки від мами, але нікому не вдалося

їх переконати. В те, що подарунки - завдяки батькам, вони повірити змогли, але в те, що Мико

лая не існує, вони не повірять ніколи. Їхні аргументи: а як же церковне свято, а як же проповіді священика про його життя і т.д. І вони, особливо перед днем св. Миколая, намагаються чинити добро. Кожного року пишуть йому листи, в яких просять не тільки подарунків, а й більшого

здоров'я, ласки й опіки над сім'єю і т.д.

Хочу також подякувати за організацію такого конкурсу, за цікаві публікації на сторінках Вашо го журналу, особливо за статті для дітей, які носять дуже повчальний характер. Я за професією вчитель англійської мови, але часто не шкодую часу на уроці і читаю дітям (своїм учням) деякі, на

мій погляд, важливі статті, які могли б їх зробити вихованішими. Спасибі, що ви є! Анна Михайлівна Гарбовська. С. До рож ів, Дрогобицький р-н., Львівської обл.

Щиро дякую вам, шановна п. Анно, за такого прекрасного листа. На жаль, змушені були його скоротити, але ваше прохання написати про чудове село Дорожів ми зможемо вико нати дещо пізніше. А також просимо у цьому вашої допомоги. Отож, Божого вам благо словення .

Слава Ісусу Христу!

Дорогий «Місіонарчику»! Я перший раз пишу до вас листа. І хочу вам розказати трішки про себе. Мені

років. Я маю двох сестричок

це Христинка та Іринка. Я навчаюся у 3-А класі, в львів-

ській школі «Джерельце». Почувши про цей конкурс, я одразу погодилася. Мама Люба і бабця

Христина порадили мені намалювати св. Миколая. Я Його намалювала на бамбульці. Бажаю, щоб до вас теж завітав щедрий чудотворець Миколай! Оксана Паляниця

4.11.2010, м. Львів Дякую щиро, дорога Оксаночко, за твого листа. Особливо тішуся, коли долучаються нові

читачі. Сподіваюся, що ти ще напишеш багато листів. Тож чекаю з нетерпінням. Бажаю успіхів і натхнення.

ЛІІf'\ІОН

'11 \1

Jld український

~~~~~~~нський

МІСІОНАРЧИК

ГРУДЕНЬ 2010

Слава Ісусу Христу! Дорогий «Місіонарчику»! Вибач, що я так довго тобі не писала і змусила чекати мого листа. Я підготувалася до нашої нової зустрічі, адже, склала два віршики про Миколая.

1. Скільки діток на цей час Вас чекає, Миколаю! Всі вони гарненькі, І співучі та чудненькі. Є і сироти у нас, Ти їм, Боже, помагай! Дай їм щирі подарунки І чудові візерунки, Щоб раділи вони всі, Як радієм завжди ми.

2. Ми усі - вкраїнські діти, Ясним сонечком зігріті. І чекаємо вночі, Миколаю, Ти ж прийди! Ми були гарненькі, Цілий рік чемненькі, Для батьків співали, Святих прославляли. Отче Миколаю, Просимо повсякчас: Подаруй здоров'я

Діточкам й батькам . Нещодавно я прочитала у «Місіонарчику» про новий конкурс: малюнок до дня Миколая! Мені матуся порадила намалювати Миколая, а потім до мене прийшло натхнення, і я вирішила на малювати

2 малюнки.

Надсилаючи цього листа, дуже сподіваюсь, що Миколай Вам принесе щедрі подарунки! Іринка Паляниця,

30.10.2010, м. Львів Щиро дякую тобі, дорога Іринко, за твого чудового листа, а особливо за прекрасні віршики. Ти просто молодець! Я дуже тішуся, що ти не забуваєш про свого друга - «Місіонарчика ». Пиши й надалі, я з нетерпінням чекатиму на твої листи.

Учителька скаржиться батькові пустуна:

- Ваш син намалював на парті мух:у, і я зламала об неї палець на руці. -Це ще нічого, -бідкається батько. - Він нещодавно крокодила у ванній намалював, так я через намальовані двері звідти вискочив ...

Розмовляють двоє учнів:

- Приснилося мені, що я заснув на уроці прямо за партою. -І щодалі?

- Просинаюся - дійсно заснув.

•

Розмовляють двоє учнів після контрольної роботи:

Хтось іде по шкільному коридору і бачить групу радісних д~ей.

- Чого балді1те? - Директор з вікна випав!

...

- Сань, ти щось написав? - Ні, пустий лишдав.

•:•: • :•:•:

- Алежтидурне!

І тут хтось помічає ридаючого хлопчика.

-А це чому???

-А ти чого плачеш?

- Я теж здав чистий, тепер подумають, що ми один в одного спи-

-А я не бачив! ...

~ ~

·.·.· ... . ........... ........·......·'. ••.

сували.

•

•.•• . ... і

українськи~

християнськии часопис

Іі

•••

tfl І GІ о н dV

МІСІОНАРЧИК

ГРУДЕНЬ 2010

ЗАГУБЛЕНИЙ ЛИСТ

(ІСТОРІЯ ТТРО СВЯТОГО МИКОЛАЯ) Христина ГНОТ

Надійка разом з батьками повернулася до дому. Пообідавши, вона сіла за столик писати листа святому Миколаю (замовила книжечку, іграшки, солодощі). Коли закінчила, то піді йшла до вікна. Надворі падав пухнастий сніг. Дівчинка взяла санчата і побігла кататися. Повертаючись додому, Надійка побачила маленький згорточок паперу, що ледь визи рав із-за снігу. Вона підняла і прочитала. Там було написано: «Святому Миколаю. Дорогий Миколаю! Моя мама тяжко захворіла. У мене є ще маленький братик. Нехай наша мама видужає. Ми будемо її слухатися, допомага ти в усьому. Ми Тебе дуже просимо. Оленка і Василько». Надійка підійшла до лавочки, сіла і почала плакати. Вона не знала, як допомогти дітям. Поруч сидів старий дідусь, який читав газету. - Чому ти плачеш? - запитав сусід дівчинку. Вона поглянула на нього і щось простяг нула.

- Лист лежав на снігу. Святий Миколай не отримав його. Як Він виконає їхнє прохання? Що вони будуть робити самі? - зі сльозами в очах промовила дівчинка . - Мені не потріб н о іграшок, солодощів. Нехай святий Миколай допоможе їм. Дідусь посміхнувся і сказав: - Віддай цього листа мені . Я пере'дам його Святому Мико лаю.

Дівчинкапростягну ла аркуш незнайом цеві. За декілька хви лин вона підвелась, щоби взяти санчата, озирнулась,

та старого ді дуся

уже

не

було

на лавці. Дівчинка

побігла дому.

,u І р Іон JI І) \1 or

ІІІ

український

~~~~~~нський

до

Минула ніч. Зранку Надійка прокинулась, заглянула під подушку і знайшла усе, що за мовляла.

Дівчинка розказала батькам про дітей . Оскільки у листі була вказана адреса, сім'я поїхала до них. Двері їм відчинила жінка, за спиною якої стояли двоє дітей. Надійка розповіла Оленці про загублено го листа, а та своєю чергою про те, як вони

з братом прокинулися, побачили маму, яка готувала їм їжу, і дуже зраділи . Оленка за кінчила свою розповідь так:

За декілька хвилин пролунав дзвінок у

двері. На порозі стояв старий дідусь, який тримав у руках велику торбу з подарунка ми. Він, посм іхаючись простягнув її нам. Ми

побігли кликати маму, та коли повернулися, нікого уже не було, - захоплено розповіда ла дівчинка. Надійка згадала про незнайомця на лавці. Вона також принесла своїм новим друзям подарунки. Усі діти весело гралися, дорослі розмовляли.

Землю вкривала ніч. Падав сніг. За вікном чути було пісню:

«Загублений лист у повітрі кружляв, повіяв вітер - на землю упав.

Хоча сніг лежав і заметіль була, та лист зима залишила.

А серце добре його віднайшло, не знало, що робити з ним, проте віддало незнайомцеві, що поруч сидів. А незнайомець цей був не простий сам Миколай святий. Він лист цей узяв, його прочитав

й дарунків торбину зібрав, тихенько під двері поклав, щоб сміх навкруги пролунав. Тож ти пам'ятай: хто просить той отримає свій подарунок, його принесе Святий Миколай». Ось так закінчувався день Святого Миколая.

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНКУ ДІТЯМ

ГРУДЕНЬ 2010

КРОСВОРД «МИКОЛАЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ» Підготувала Леся ШТИКАЛО

чуд

По горизонталі: З. Свято радісне прийшло в кожне ... і село! Цьому святу кожен рад: школа і дитячий сад, старі люди й молоді, а найбільше - ми, малі (Володимира Круковська «Свято Миколая»). 5. Ой втіха, діти, втіха - приходить ... тиха, весела нічка тая: Святого Миколая (Марійка Підгірянка «Святий Миколай»). 9. Щасливі тії діточки, що в нічку Миколая дістануть хоч маленький дар, це - ... ласки раю (Олександр Олесь «Будь славен Миколаю»). 10. І так щоразу, діти, Вам щороку Бог дає: Миколай мандрує світом - подарунки роздає! Він за них не хоче плати, лиш,- як то велить Господь, - батька, матір шанувати, рідну церкву і."! (Леонід Полтава «Про Святого Миколая»).11. В темну нічку, десь на хмарах задзвеніла гра весела - то летіли два янголи понад українські села. Два янголи, а між ними - ... дітей Святий Микола (Юрій Шкрумеляк «Мир і спокій - в кожну хату»). 12. Діти вірять в чудо надзвичайне .",коли нічним небом мчить вогненний кінь. А на ньому в санях,13олотом оббитих, Миколай долає простір й височінь (Ірина Цельняк «Діти вірять в чудо»). 15. Один із семи дарів Святого Духа.16. Колискову ніч співає, наче ." - рідний край. Ну хіба таке буває, щоб спізнився Миколай? (Ольга Чемерис «Миколай іде»). 19. Частина доби

після ночі, коли діти прокидаються та розглядають пакуночки

від Святого Миколая. 20. О хто, хто к Ньому прибігає, на ... Його призиває, той все з горя вийде ціло, охоронить душу й тіло, Миколаю! (із пісні «0 хто, хто Миколая любить»). По вертикалі: 1. В Малій Азії родився, у Патарі - славнім місті.

Про його ... незвичне розносились добрі вісті (Володимира

Круковська «Повість»). 2. Важка моя стежка, терниста дорога, та в моїм серденьку ... на Бога (Юрій Шкрумеляк «Розрада сирітки»). 4.... Франко автор вірша «Чудо з утопленим хлоп цем». б. Вже надходить ніч чарівна, спить увесь рідненький .... Ось-ось в наші всі оселі завітає Миколай (Ірина Шевчук «Миколай, Миколай, Ти до нас завітай»). 7. Ждуть небесні тії

дари українські діточки:." потрібний Насті, Степанкові чобітки (Юрій Шкрумеляк «Преподобний Миколай»). 8. Під що Святий Миколай кладе подарунки. 13. А рано, як світає, під подушкою вмить ... дарунків гарних вже шука Святого Миколая (Антін Лотоцький «Святитель Миколай»). 14. Місто в Італії, де зна ходяться мощі Святого Миколая. 17. Холод, коли температура повітря падає нижче нуля. 18. Святий Миколай виявляв до людей повагу, любов, .. "мудрість, милосердя.

Відповіді на кросворд «ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ», опублікований у чиспі за листопад 2010 року: По горизонталі: б.Скрипка. 7.Коріння. 9.Світ. 10.Час. 11.Хліб.14.Дар.15.Ліс. 17.Соловей. 18.Син.

По вертикалі: 1.Книга. 2.Привіт. З.Світло. 4.Око. 5.Сон. 8.Жар.12.Народ.13.Вітер.16.Кошик.

український

христи~~~~~~~

J.11 р Іон U) rб

111 \1

НОВІ ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР»

1>оз 1ови

~~~

З БОГОМ

о. Мелетій Батіг, ЧСВВ

о. Доротей Шимчій, ЧСВВ

ЛЮБОВІ.

РОЗМОВИ З БОГОМ. КН. 3.

ГОРНИЛО БОЖОЇ

- Львів: Місіонер, 2010. - б88 с.

-Львів: Місіонер, 2010. -1б4 с.

Ця книга - незамінна як для стражденних і терплячих християн,

Серед щоденної життєво! суєти і круговерту подій кожен хрис

бо містить розважання для хворих, так і для цілком здорових, бо

тиянин все-таки повинен знаходити час для застанови і при

нема людини, що не потребувала би ліку Господнього.

задуми над правдами віри, Христовими повчаннями, а також «Приглядатися» до своїх вчинків та життя.

Книга •Розмови з Богом» є якраз добрим помічником і порад ником для таких застанові не лише підручником розважань,

але також підручником християнського життя. Він допоможе

нам краще заглибитися у зміст уривків зі Святого Письма, де

тальніше познайомитися ~ наук9ю Христа і його життям". Три логія розважань пропонується для hvЖного християнина, який

хоче жити за прикладом Христа і йти Його шляхом.

томаw rал1к

~ '

о. Василь МЕНДР~НЬ, ЧСВВ

•

Томаш Галік

•

n•p•.qo1cм мало1 •Іри

у nосtоnтимІс1и1,1ну

enoJCy

НЕТОНУЧИИ КОВЧЕГ.

- Львів: Місіонер, 2010. -192 с. Сонети - давня, ще з ХІІІ ст" канонічна форма, яка вимагає високого таланту і досвіду. В Україні одним із перших сонетярів

був о. Маркіян Шашкевич. Як майстри сонету, проявили себе І . Франко, М. Зеров, М. Рильський, Д. Павличко".

Успішно опанував старовинну поетичну форму і о. Василь Богдан Мендрунь, ЧСВВ. Про це свідчить і його вінок сонетів

у першій збірці 'Побійна гора" (1998), і 'Римські сонети", які побачили світ окремим виданням 2001 року, і ось ця Грунтовна книга - 'Нетанучий ковчег". На відміну від інших поетів, сонети о. В. Б. Мендруня мають

чітке релігійно-національне спрямування, формують у читача цілісний християнський світогляд, особливо в наш час - час матеріальної глобалізації та секуляризації, який дезорієнтує і руйнує людські душі. Отож, дорогі друзі, читайте сонети о. В. Б. Мендруня - і не

НІЧ СПОВІДНИКА.

Парадокси малої віри у nостоnтимістичну епоху. -Львів: Місіонер, 2010. - 288 с.

У шістнадцяти есеях відомого чеського філософа і богослова, То

маша Галі ка, розглядаються духовні та суспільні проблеми сучас ності, такі як ескалація насильства, роль ЗМІ, взаємопроникнен ня культур, діалог науки та віри тощо, а також дозрівання людини

у кризових ситуаціях. Осереддя християнства, великодню істо рію про хрест та Воскресіння, автор розуміє як заклик пережити

крахта •набрати другого дихання». Треба перейти від «примітив ної віри» до «християнства другого дихання» - до відваги при

йняти життя з усіма його парадоксами та таїнствами. Читач знайде тут критичні роздуми про стан суспільства, про су часні перетворення релігії, гумористичні шпильки на адресу свя

щеників, філософські розважання над парадоксальними біблій ними висловами та психологічні спостереження автора, що ви

пливають з його багаторічного досвіду духовного супроводу лю дей, які шукають відповіді на складні життєві питання.

пошкодуєте.

3 ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ зве~>татися за адресою:

вул. Б. Хмельницького, 40 м. Львів, 79019,

тел.: 0952б02157,

(032) 272-90-80

shop@missioner.com.ua http: www.missioner.com.ua

Невмируще джерело українських традицій живуть і надихає нас у житті. С ~оліттями наші предки створювали чудові зразки, які є свідченням

.~::~кої духовності та високої культури нашого народу. Наші традиції

завжди актуальні, вони ніколи не виходять з моди.

ЗАВІТАЙТЕ У КРАМНИЦЮ «ТРАДИЦІЇ» у Львові, в якій зможете віднайти найкращі зразки традиційного церковного та народного вбрання. ЦЕРКОВНІ РИЗИ ТА АТРИБУТИКА:

Фелони, стихарі, далматинки, священичі ряси та сорочки. Фурнітура для церковних риз, хрести ручної роботи, церковн1 тканини. НАРОДНЕ ВБРАННЯ: Вишиті сорочки - дитячі, жіночі та чоловічі, вишивані рушники. Прокат вишитих сорочок.