Місіонар 12 2011

Page 1

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ

ЧАСОПИС

2011 ГРУДЕНЬ

ІНТРОНІЗАЦІЯ МИТРОПОЛИТА ЛЬВІВСЬКОГО УГКЦ

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА2012 РІК

СЕНС людського

життя."



СЛОВО РЕДАКТОРА

ГРУДЕНЬ 2011

ЗБЕРЕГТИ СЛОВО ЖИТТЯ

ЗМІСТ СЛОВО РЕДАКТОРА

........................................".

......... 3

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НАСІЧЕНЬ ............................................................................................................. Покровитель на січень: ПРЕПОДОБНА МЕЛАНІЯ

6

.............................................................................. 7

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА 2012 РІК . . . ......... .. . .... . . . . . ....... .......................................................

........ 8

головний редактор

Слава Ісусу Христу! Закінчується непростий рік над1и

1 розчару­

вань. Але також він став роком втрачених мож­

У ЛЬВОВІ ІНТРОНІЗОВАНО МИТРОПОЛИТА ЛЬВІВСЬКОГО УГКЦ ...... ..... ...

.. 10

РОСІЙСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВ~ НЕ ЗАДОВОЛЕНА

. 11

СТВОРЕННЯМ НОВИХ МИТРОПОЛІИ В УГКЦ ...... . ...

ПАПА ВЕНЕДИКТ XVI: Ісус вимаrатиме від нас звіту про плоди своєї любові

............. 12

ПРОВІДНИЙ НАУКОВЕЦЬ ПІДТРИМАВ ПАПУ В ПИТАННІ ПРЕЗЕРВАТИВІВ

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

.......................................

............. 12

ливостей. І не говоримо тільки про похолодання відносин між Українською державою та Євросо­ юзом. Багато можливостей втрачаємо ми самі в

Україні, в наших сім'ях та у стосунках між людьми. Пригадується, як на початку року говорилося про

те, що необхідно відновляти економіку- якомога

БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ВЗЯВ УЧАСТЬ

швидше відновити її кредитування. Вже тоді це

В УРОЧИСТОСТЯХ~ НАГОДИ ДЕСЯТИРІЧНОГО ЮВІЛЕЮ ПОВЕРНЕННЯ У КИІВ ОТЦІВ· ВАСИЛІЯН .. ......................

13

серйозно насторожувало, адже саме через непо­

«ОСНОВQЮ МУЧЕНИЦТВА Є ЛЮБОВ, ЯКА СВОІМ КОРІННЯМ СЯГАЄ БОГА » .................................................

14

людина і суспільство не можуть жити на ще не

УКРАЇНС~КІ ГРЕК9·КАТОЛИКИ В РИМІ ВІДЗНАЧИЛИ 90·ЛІТНІИ ЮВІЛЕИ ОТЦЯ ІВАНА МУЗИЧКИ

.................................... 15

бр. Терентій ТЕРТУЛА, ЧСВВ УРОЧИСТОСТІ З НАГОДИ ПРАЗНИ~А СВЯТОГО СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА ИОСАФАТА

зароблені гроші. На жаль, стиль сьогоднішнього життя і економіки полягає якраз в тому, щоб жити

.............................. 16

краще, працюючи менше, не заробляючи на себе. Ми не говоримо про звичайних робітників, які

о. Анастасій КАБАЛЬ, ЧСВВ

МОНАШЕ ПОКЛИКАННЯ - ДАР БОЖИЙ .... ..... ... ... .

17

о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

СЛУЖИМО ТАМ, ДЕ НАС КЛИЧУТЬ." ................

. 18

часто залежать від примх своїх прямих робото­ давців, говоримо про загальну тенденцію. Банки знову, не дивлячись на

ПІДПІЛЬНИЙ Д~ШПАСТИР УГКЦ ОТЕЦЬ ЮСТИН ИОСИФ РОМАН, ЧСВВ

мірне кредитування настала криза кількарічної

давності . Це не економічна, а моральна криза, бо

....

. 21

кризу, що насувається,

пропонують депозити під неймовірні відсотки та

кредитування без гарантій відповідальності. Тим И

АМІ

самим спонукаючи людей до марної надї1; бо ви­ сокий відсоток означає високий рівень інфляції.

-4

'іО·І КА\\ИСВЯТО,0 ІИСь

Через рік за більшу суму можна буде купити мен­ ше, аніж сьогодні. Очевидно, постраждають ті, які

ТЕПЕР ПАПА ІВАН ПАВЛО 11

«ОСЕЛИВСЯ» У ЛЬВІВСЬКІЙ ОПЕРІ .....

·························· 31

Володимир, м . Ір ш а ва За карпат ської обл.

СЕНС ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ •••

."..".. "........"....".."............................... 32

............................... .

........ 35

Валент ин а ВЗДУЛЬСЬКА

КНИГА, ЯКУ НАПИСАВ БОГ .. .

.... .........................

....... 36

ЧОМУ ПОТРІБНО СПОВІДАТИСЯ ПЕРЕД РІЗДВОМ?

......"............ 37

Борис ВОЗНИЦЬКИЙ

ДУХОВНИЙ СВІТ ЗБАГАТИВСЯ ........

.................. 39 ············ 40

о.Йосиф БУДАЙ, ЧСВВ СПОВІДЬ ............................................................................................................ 42 Ярина ЯРКО

НЕЗВИЧНЕ ПРОХАННЯ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ

......."....."......"... 44

о. Мелетій БАТІГ. ЧСВВ

.....""."""""""."""""""".. """.""".. "".. ""....... ""...."...... "...""... 46

Леся ШТИКАЛО

КРОСВОРД

........................................................................................................ 50

MIGIOH

україн ський х р исти я нсь к ий ча со п ис

вернення до попереднього стану. По- перше тому,.

що це шкідливо. Адже саме попередній стан при­ звів до теперішньої кризи. Тому, коли говориться,

наприклад, про відродження Церкви, ми не мо­

жемо брати за приклад діяльність і стан Церкви у міжвоєнний період. Бо, зустрівшись із трудно­

Уляна ТИМЧУК

" НЕ ЗГАСАЙТЕ, ЯСНІ ЗОРІ"." ............

МАТИ І ДОЧКА

римо про кризу моралі. Поняття відродження не може стосуватися по­

Наталія РОМАН

ХЛІБ

сьогодні найменше захищені . Саме тому ми гово­

щами в сучасному світі, християни в багатьох сег­ ментах не витримали, піддались спокусі, впали у гріх і, зрештою, від Церкви відпали . І не тільки під тиском страшного сталінського режиму, а й у,

здавалось би, благополучній західній демократЇІ! Саме тому, якщо бажаємо щось відроджувати, ми повинні дивитися більше вперед. А назад тільки


СЛОВО РЕДАКТОРА

ГРУДЕНЬ 201

тому, щоб не повторити старих помилок і знову не потрапити у стан, подібний до теперішнього.

Такі напрямні стосуються не тіль ки відро­ дження Церкви, але й відродження нашого

По -друге, відновити колишній стан неможли­

суспільства . Ані Україна , ані українськи й патрі­

во то му, що немає методів повернути назад час.

отизм не можуть бути зразка сімнадцятого сто ­

Саме час, який проминув, поставив перед нами

ліття чи вісімдесятилітньої давності . Ми повинні

зовс ім нові виклики , питання , проблеми і сумн і ­

будувати нову хату, не « стаючи знову і знову на

ви, відповідь на які ми не можемо знайти у за ­

ті самі граблі », не повторюючи тих самих поми­

старілих прикладах-парадигмах . Ніколи Церква

лок, що й у минулому. Вони стосуються також і

не зустрічалася із такою інтенсивною урбані­

нашого особистого життя. Відродження родин­

зацією, обміном інформації, плюралістичністю

них цінностей, скріплення стосунків у сім 'ї, по­

поглядів, рівнем освіти широких верств насе­

вага до старших і шанування молодих має стати

лення . Методи праці , які використовувалися ще

на якісно новий р і вень й аргум ент, що, мовляв,

двадцять років тому, вже не будуть ефективні

« МИ в молодості такими не були » сьогодні ціл­

сьогодні . Очевидно, ми можемо і повинні брати приклади з минулого, але будувати покликані

ковито втратив свою актуальність.

теперішнє, яке відповідатиме на поставлені ви­

може бути тільки Господнє Слово, звернене до

клики, запитання, сумніви і проблеми .

нас через писання і навчання Церкви, а найви­

Основою для відродження нашого життя

Нарешті, по-третє, якби Господь не перед­

разніше об'явлене в Христі Ісусі. Тільки це Сло­

бачив у своєму милосердному Промислі такий

во може подолати самообман у наших душах, а

розвиток подій, то очевидно, людина не змогла

разом з тим обман у суспільному та церковно­

б самостійно нічого осягнути. Саме тому ми

му житт і . І тільки воно додає сміливості, щоб ви були «бездоганні й щирі, непорочні діти Божі

покликані із вдячністю приймати все, що Бог нам посилає, завжди пам'ятаючи , що його воля

серед лукавого й розбещеного роду, серед

- щоб ми в будь-якому часі й обставинах зали­

якого сяєте, немов світила у світі, зберігаючи

шалися святими і непорочними Божими дітьми.

слово ЖИТТЯ » . (Флп.2 . 15-16).

uiCi003.P '

~~ ~ ; l ~ " ~" IP11nм1t.CO-#>

Головний редактор: о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Відловідальний секретар: Ігор САВ'ЯК Радакційна колегія:

о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

о. йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ о. Мелеті й БАТІГ, ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Літературне редагування:

бр. Віктор КВАСНІЙ, ЧСВВ Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА Фото на обкладинці: РоманДАЦЬО

4

l

Заснован ий_у 1897 році Засновники - Отц і Василіян и Реєстраційне св ідоцтво К В № 5133 в.ід 18.05.2001 р. Часоп и с в иход и ть раз у м 1сяць

Передплатнийіндекс-23959 м . Львів

Адреса ре.!Іакції:

79019, вул. Б. Хм ельницького, З6 Святоонуфріївськии монасти р Отців Василіян тел/фа кс: 272-46-94 e-mail: misioпar@ u kr. пet, misionarchik@i.ua URL: www.osbm.in.ua Підписано до друку ЗО.11 . 2011 Формат 70х100 1/16. Друк офсетни й. Папір друк. № 1.Умов. друк. арк. 5,2.Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл .-вид. арк. 5,0. Зам.Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готови х діапозитивів у Жовківськ1и друкарні видавництва Отці в Васил ія н « Місіонер». 80ЗОО, Льв1вська обл ., м. Жовква, вул. Василіянська,

8

Передруки і .пеР.ек11ади дозволені за поданням джерела . Редакц1я збер1гає за соf?ою право в~правляти 1 скорочувати над1слан1 матер1али.

СІЖурнал ~·

украі~~ х р истмянсьюv

часоп..с

aon.p•, 201 1


ГРУДЕНЬ --

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

І

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер

щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства

молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день.

Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире,

св. Йосафате, заступники України, моліть Бога за нас!

ост о

(З благословення Святішого Отця)

Ось Серце, що так полюбило нас •••

СТВА молитви НА ГРУДЕНЬ

Ий· Щоб усі народи землі через взаємне пізнання й пошану зростали у згоді й мирі. М С 1 Щоб діти і молодь були вісниками Євангелія та щоб їхню гідність завжди шанували і захищали від усякого насильства та експлуатації.

МІСЦЕ&~' Щоб була видимою допомога місцевих органів влади у

задоволенні потреб найменш захищених верств населення.

t

GI Н

5


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ГРУДЕНЬ 201

l

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НАСІЧЕНЬ

(З благословення Святішого Отця) о. Христофор ГАНИНЕЦЬ,ЧСВВ

:.ЛЬ!-' ·.; Щоб жертви природних

кратичне голосування не спроможні зупинити

катастроф отримували духовну і

снігопади, шторми, землетруси тощо. Тільки

матеріальну підтримку, необхідну для відбудови їхнього життя.

усвідомлення, що пора слухати Слово Боже і

Люди, які потрапляють у біду через стихій­

моряки слухали власника судна

жити ним, визнавши свої помилки, буде кро­ ком до обнови життя. Як у Діяннях Апостолів

- багатого

ні лиха, мали б отримати спочатку необхідну

чоловіка

матеріальну допомогу від держави, від добро­ чинних організацій, щоб знову стати на ноги .

до уваги застереження апостола Павла, через

Це був би один бік вирішення проблеми. А з

якого говорив Господь, так і в наші часи люд­

іншого боку, потрібно, щоб усі люди, навіть

ство покладаючись на власний добробут в

коли ще немає природного лиха, катаклізмів,

певний період втрачає те, що, здається, має,

глобального

потепління,

економічної

-

покладалися на нього, тому що ба­

гатий завжди правий, замість того щоб взяти

кри­

розводячи руками: як так? Апостол дав зрозу­

зи, не покладали надію тільки на власні сили .

міти всім, що хай навіть човен і потоне, але ми

Гроші , соціальний статус, успіх можуть стати

не маємо загинути. Надія дає силу щоб вижити,

зайвими. Тому що ні гроші, ні досвід, ні демо-

гроші, добробут тільки підживлюють .

' ri ~ Щоб діяльність християн на користь миру в світі була нагодою свідчити про ім'я

Вираховували мир внутрішній і зовнішній тіль­

Христове всім людям доброї волі.

який доступ до неї, скільки загиблих людей у

Кілька років тому британський тижневик

дільниць, яка ймовірність терактів і т. ін. Чомусь

склав рейтинг найбільш мирних і найбільш войовничих країн. Найбільш мирною була ви­

забувають або не вважають за важливе вказати

ки на основі того, скільки є зброї у населення, конфліктах, яка армія, скільки є поліцейських

на те, що саме діяльність християн у світі спону­

знана холодна Ісландія на другому і третьому

кає лідерів держав до зміни політики, до брат­

місці

ніх взаємин з усіма народами і, таким чином,

- Данія і Норвегія. Найнебезпечнішою

країною визнано Ірак. Загадково, що у перелі­

надає справжній миролюбний рейтинг кожній

ку чинників, які формують те чи інше суспіль­

державі. Де проповідується Христос і є відкри­

ство, не брали до уваги рівень релігійності чи

тими людські серця для прийняття Істини, там

відсоток приналежності до тієї чи іншої релігії.

одночасно закладається і мир.

МІСЦЕ И

•. Щоб християни в Україні свідчили

«Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?» (Іван

про надію на Боже Провидіння на противагу

Світличний). По-людськи ніби все правильно:

зневірі в суспільстві.

мають бути рішучість, мужність і патріотич­ ність. Але, як показує досвід, цього замало.

«Якщо даруєш комусь надію, то залишаєш­ ся ще й винуватим »

б

-

каже народна мудрість.

Невідомо, чи відчувають вони себе винува­ тими зараз " .Відомо тільки, що вони мають

Ті, що подарували українським громадянам

бажання спробувати ще раз подарувати на­

надію в певний час, а тепер зійшли зі сцени,

дію. На фоні теперішньої зневіри легко можна

напевно, питали себе ще тоді, перед стартом:

купитися на чергову надію. Це з одного боку,

GIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2011

ще важче перебувати у безна­

роблять непоодинокі лідери . Творець зажди

дії, яка є тепер. Тому потрібно найперше пле ­

але з іншого

дотримує свого слова і подає руку допомоги

кати надію на Боже Провидіння і просити му­

через своїх слуг: Папу, єпископів, священиків,

дрості, щоб гідно перейти « пустелю » і відчути

ченців і черниць. Потрібно тільк и бути від­

-

справжню землю під ногами . Господь, даючи

критим на дію Святого Духа і корисні поради

надію, ніколи не покидає своїх дітей, як це

богопосвячених осіб .

ПОКРОВИТЕЛЬ НА СІЧЕНЬ

ПРЕПОДОБНА МЕЛАНІЯ Преподобна Меланія, яка першою зі знатних римлянок "з юних років линула до Христа та жадала тілесної непорочності, уражена Боже­

ственною любов'ю", народилася в християн­ ській родині. Батьки її, люди знамениті й багаті, бачили в дочці спадкоємицю й продовжувачку роду. В чотирнадцять років Меланія проти

своєї волі була видана заміж за знатного юнака Апініана. З самого початку спільного життя свя­

та благала чоловіка жити з нею в непорочності або відпустити незаплямованою тілом і душею. Апініан відповідав: "Коли, за велінням Госпо­ да, ми набудемо двох дітей для спадкоємства

нашого майна, тоді разом відречемося від світу". Незабаром свята Меланія народила дівчинку, яку молоді батьки присвятили Богові. Продо­ вжуючи жити в шлюбі, Меланія таємно носила волосяницю й проводила ночі в молитвах. Другі

пологи Меланії були передчасними і боЛісними. Народився хлопчик, його охрестили, і він від­ разу відійшов до Господа . Бачачи страждання своєї дружини, блаженний Апініан просив Бога

24 роки, а

зберегти життя Меланії і дав обітницю провести

хворих, приймати подорожніх, щедро допома­

залишок спільного життя в непорочності.

гати убогим. Обходили в'язниці, місця заслань і

Меланії -

20. Вони

взялися відвідувати

Одужавши, свята зняла назавжди свою, шов­

копальні та звільняли нещасних, яких тримували

кову одежу. Незабаром померла їхня дочка. Тим часом батьки святих противилися їхньому ба­

там за борги. Продавши маєтки в Італії та Іспанії, вони щедрою рукою допомагали старцям і мо­

жанню присвятити себе Богові. Лише тоді, коли

настирям, купуючи для них землі в Месопотамії,

на батька Меланії надійшла смертельна хвороба,

Сирії, Єгипті, Фінікії та Палестині.

він попросив у них пробачення і дав настанову йти вибраним ними шляхом, прохаючи молити­

жя заснувало чоловічий та жіночий монастирі. У

ся й за нього. Святі відразу полишили місто Рим,

417 році вони виїхали до Святої Землі, де у молит­

і для них почалося нове життя, цілком присвяче­

ві й пості провели решту свого життя. Св. Мела­

не служінню Богові. Апініанові було на той час

нія закінчила своє праведне життя

MIGIOH

Поселившись у місті Тагасті в Африці, подруж­

439 року.

7


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2Оl

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА

2012 РІК

(з благословення Святішого Отця) СІЧЕНЬ

КВІТЕНЬ

ЗАГАЛЬІ-tИЙ: Щоб жертви природних

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб багато МОЛОДИХ людей

катастроф отримували духовну і матеріальну підтримку, необхідну для відбудови їхнього

змогли відповісти на поклик Христа

життя.

чернечому житті.

та наслідувати Його у священстві та

МІСІЙНИЙ: Щоб діяльність християн на

МІСІЙНИЙ: Щоб воскреслий Христос був

користь миру в св іті була нагодою свідчити про ім 'я Христове всім людям доброї волі.

знаком непохитної надії для мешканців африканського континенту.

МІСЦЕВИЙ Щоб християни в Україні

МІСЦЕВИЙ Щоб християни різних

свідчили про надію на Боже Провидіння на противагу зневірі в суспільстві.

конфесій працювали над зміцненням миру та встановленням єдності Церков.

ПОКРОВИТЕЛЬ· преподобна Меланія .

ПОКРОВИТЕЛЬ; святий Микита Готський .

ЛЮТИЙ

ТРАВЕНЬ

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб усі ЛЮДИ мали повний

ЗАГАЛЬНИЙ. Щоб суспільство

доступ до води та інших ресурсів, необхідних

підтримувало ініціативи, які захищають і посилюють роль сім'ї.

для щоденного життя .

МІСІЙН 1й, Щоб Господь підтримував старання працівників служби охорони здоров'я найбільш убогих регіонів, що опікуються хворими і похилими віком.

ІАІСІАf-ІИй, Щоб Марія, Цариця світу і Зоря Євангелізації, супроводжувала всіх місіонерів, які проповідують її Сина Ісуса.

МІСЦЕВИЙ: Щоб відпустові центри в

МІСЦЕВИЙ: Щоб ченці та черниці сміливо

Україні дедалі більше причинялися до

свідчили Істину Христового Євангелія в

євангелізації нашого народу.

нашому народі .

ПОКРОВИТЕЛЬ: мучениця Ірина.

ПОКРОВИТЕЛЬ· священномученик Власій.

БЕРЕЗЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ Щоб у цілому світі був належно оцінений внесок жінок у розвиток суспільства.

МІСІЙНИЙ: Щоб Святий Дух подавав витривалість тим, яких - особливо в Азії утискають, переслідують і вбивають за ім'я Христове .

ЧЕРВЕНЬ ЗАГАЛЬНИЙ; Щоб вірні вміли розпізнавати в Євхаристії живу присутність Воскреслого, як и й супроводжує їх у щоденному житті .

МІСІЙНИЙ: Щоб християни в Європі наново відкрили свою тотожність і з більшим запалом брали участь у звіщанні Євангелія.

МІСЦЕВИЙ. Щоб у нашому суспільстві

МІСЦЕВИЙ: Щоб християни в Україні

розвивалися доброчинність і милосердя .

ставали на шлях навернення і покаяння за посередництвом ПресвятоїТайни Євхаристії.

ПОКРОВИТЕЛЬ: преподобномучениця Євдок і я.

8

ПОКРОВИТЕЛЬ: ісповідник Никифор

україн сь ки~ християнськии часопис

1


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2011

ЛИПЕНЬ

ЖОВТЕНЬ

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб усі мали можливість

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб розвиток і поступ

знайти роботу і виконувати її в умовах стабільності й безпеки.

нової євангелізації відбувався у споконвіку християнських країнах.

МІСІЙНИЙ: Щоб християнські

МІСІЙНИЙ: Щоб відзначення

волонтери на місійних територіях вміли давати свідчення Христової

Всесвітнього Дня Місій було нагодою до відновлення євангелізаційного

любові.

запалу.

МІСЦЕВИЙ: Щоб працедавці ставилися

МІСЦЕВИЙ: Щоб побожність до

з розумінням і підтримкою для людей передпенсійного віку.

Пресвятої Богородиці провадила християн до сміливого свідчення Христового Євангелія у щоденному житті .

ПОКРОВИТЕЛЬ: преподобномучениця Февронія

ПОКРОВИТЕЛЬ: мучениця Харитина

ЛИСТОПАД

СЕРПЕНЬ

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб із в'язнями

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб єпископи,

поводилисясправедливоізпошаною до їхньої людської гідності.

священики і всі служителі Євангелія давали відважне свідчення вірності розп'ятому і воскреслому Господеві.

МІСІЙНИЙ: Щоб молоді ЛЮДИ, покликані наслідувати Христа, були готові проповідувати Євангеліє і свідчити про нього аж до кінців землі.

МІСІЙНИЙ: Щоб Церква, що подорожує на землі, сяяла як світло

народів.

МІСЦЕВИЙ: Щоб політики в Україні

МІСЦЕВИЙ: Щоб в Україні було створено

працювали не на власні інтереси, а для створення справедливого суспільства .

достатньо робочих місць для зменшення

ПОКРОВИТЕЛЬ: праведний Євдоким Кападокійський

ВЕРЕСЕНЬ

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб політики

трудової міграції та уникнення

руйнування українських сімей.

ПОКРОВИТЕЛЬ: преподобний

Йоанікій Великий ГРУДЕНЬ

поводилися завжди чесно, порядно і з

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб у цілому світі,

любов'ю до істини.

особливо в християнських спільнотах, мігрантів приймали з великодушністю і справжньою любов'ю.

МІСІЙНИЙ: Щоб у християнських спільнотах зростала готовність дарувати місіонерів, священиків і мирян, а також конкретні ресурси

найбільш убогим Церквам .

МІСЦЕВИЙ: Щоб в Україні зберігалися правдиві цінності християнських сімейн их традицій.

ПОКРОВИТЕЛЬ: мученик Андрій Стратилат

tlOH

українськи й християнський часопис

МІСІЙНИЙ: Щоб Христос об'явився всьому людству як світло, що сяє

з Вифлеєму і віддзеркалюється на

обличчі його Церкви.

МІСЦЕВИЙ: Щоб мирянські організації УГКЦ дедалі більше допомагали своїм членам наслідувати Христа. ПОКРОВИТЕЛЬ: мучениця Варвара

9


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2011

У ЛЬВОВІ ІНТРОНІЗОВАНО МИТРОПОЛИТА ЛЬВІВСЬКОГО УГКЦ Під час Архиєрейської Літургії

Бенедикт

в архикатедральному соборі

грамоті .

св. Юрія у Львові

29 листо­

пада урочисто проголошено

Також оголошено,

що до

складу Львівської митрополії

про створення Львівської

входить Львівська архиєпар­

митрополії Української

хія,

Греко-Католицької Церкви та інтронізовано Митропо­

Дрогобицька та Сокальсько­

Стрийська,

До Івано-Франківської ми­

архиєпископ Львівський Ігор

трополії

Возьняк. Від названого дня

та

2011

єпархії.

року титул правлячого

Львівського архиєрея буде

Самбірсько­

Жовківська єпархії.

лита Львівського. Ним став

- Івано-Франківська

Коломийсько-Чернівецька

До

Тернопільсько-Зборів­

«Львівський архиєпископ і ми­

ської

- Тернопільсько-Зборів­

трополит». Архиєпископство

ська та Бучацька єпархії.

ського

архиєпископа

Ігоря

Возьняка здійснив Глава УГКЦ

Львова піднесене до гідності

Першими

Митрополії, а собор святого

новостворених

Юра у Львові оголошено

проголошено

Ігоря

« Подібної події мабуть давно

архикатедральним собором

Возьняка, Архиєпископа Львів­

не було у Львові. Ми можемо

Львівської митрополії УГКЦ.

ського,

сказати,

митрополитами

митрополій владику

владику

Володимира

Патріарх Святослав.

що

подібною

поді­

Війтишина, єпарха Івано-Фран­

єю двісті років тому тішився

Дзюрах,

ківського та владику Василя Се­

Львів, коли тут створювалася

Адміністратор Патріаршої ку­

менюка, єпарха Тернопільсько­

Галицька Митрополія, але рад­

рії, секретар Синоду єпископів

Зборівського.

ше з відчуттям смутку, оскіль­

Владика

Богдан

УГКЦ зачитав грамоту про ство­ рення

Львівської

митрополії

Крім

новостворених,

ки наші єпископи, наші єпархії

в

були від'єднані від свого отця і

митрополією

УГКЦ . У ній йшлося про всю істо­

Україні

є

ми­

глави у стольному граді Києві.

рію УГКЦ, про її важкий шля х до

трополія, яку очолює Блажен­

Але сьогоднішня подія є осо ­

створення, а потім відновлення

ніший Святослав. До її складу

бливою,

структур Києво-Галицької Ми ­

входять Київська архиєпархія ,

рена Львівська Митрополія у

трополії, про легалізацію УГКЦ

Донецько-Харківський,

своїй природі і своїй структурі

після

ко-Кримський та Луцький ек­

продовжує традицію, спадко ­

зархати.

ємство

тоталітарного

режиму,

«Боже

повеління

виявило

УГКЦ

ще

однією

про повернення УГКЦ до Києва.

Києво-Галицька

Оголошено,

що

Одесь­

Києво-Га­

справедливість, і наша Церква

лицька Митрополія є спадко­

повернулася

ємницею усього майна УГКЦ.

до

первопрес­

оскільки

і

новоство­

правонаступництво

цього славного княжого града »,

-

сказав Глава УГКЦ.

У промові Патріарх Святос­

відноситься

лав назвав Львівську митро­

прямує до утвердження патрі­

до Івано-Франківської області,

полію другою за важливістю

аршого устрою,

і ці старання

підлягає безпосередньо в роз­

після Києво-Галицької Митро­

визнають у Римі. Синод вирі­

порядження Києво-Галицького

полії

шив створити на землях Киє­

Верховеного архиєпископа, а в

здійснилася воля усіх попере ­

во-Галицької Церкви три нових

майбутньому Патріарха.

дніх Глав УГКЦ: Митрополита

тольного

граду

митрополії.

Ці

Києва.

наші

УГКЦ

рішення

поблагословив і схвалив Папа

10

оголошено у

XVI», -

Місто

Галич, яке

Церемонію

престол

на

Андрея Шептицького, Патріар­

Львів-

ха йосифа Сліпого, кардинала

возведення

Митрополита

УГКЦ і наголосив, що

українс ь ки~ христ и я нс ь кии часопис

GIOHdV


ГРУДЕНЬ 201

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

l

Мирослава-Івана

Любачів­

архом Святославом Шевчуком,

Патріарха Любомира

Апостольськи й нунцій в Україн і

ківську буде проголошена

Гузара, які впродовж своїх слу­

архиєпископ Томас Едвард Гал ­

грудня. Митрополія у Тернопо­

жінь йшли до цієї мети.

ліксон , єпископ-ординарій Му­

лі

Участь у Літургії

качівський ГКЦ владика Мілан

ського,

взяли усі

владики УГКЦ на чолі з Патрі-

Митрополія

в

Івано- Фран­

13

- 22 грудня . За матеріаnами РІСУ

Шашік.

РОСІЙСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВ~ НЕ ЗАДОВОЛЕНА СТВОРЕННЯМ НОВИХ МИТРОПОЛІИ В УГКЦ «Створення трьох нових митропопій Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) ускладнить православно-католицький діалог в Україні, - вважають в Московському Патріархаті», - повідомляє РИА Новости.

«Ми

завжди

стурбовані

активізацією

ді­

яльності католиків на територіях, які не вва­

жаються католицькими. Україна католицьким регіоном не вважається . Звичайно, реформи церковних структур

-

це внутрішня справа

УГКЦ, але створення митрополій

- це знак того,

що вони посилюють свої позиції, і це неминуче викличе

напругу

в

православно-католицьких

відносинах в Україні »,

-

заявив секретар Відді­

лу зовнішніх церковних зв'язків з міжхристиян­ ських відносин священик Димитрій Сизоненко.

Багато дій УГКЦ в постперебудовні роки в РПЦ розцінюють як агресивну експансію на

природний стан розвитку церковної структури

схід, на канонічні території Московського Па­

потребує вдосконалення. Отож, для того, щоб

тріархату.

краще надати душпастирську опіку нашим ві­

Нагадаємо: про створення трьох нових ми­

трополій УГКЦ повідомив

8 листопада Глава

УГКЦ Святослав (Шевчук). Народження нових митрополій є важливим кроком на шляху до

рним , рішенням Синоду єпископ і в УГКЦ і з бла­ гословення Апостольської Столиці ми створили три нові митрополії»,

-

наголосив першоієрарх .

Створити три нові митрополії вирішив Си­

нод єпископів УГКЦ . Тепер в УГКЦ буде сім

проголошення Патріархату УГКЦ. «Ми є напередодні створення трьох митро­

митрополій . Крім новостворених, ще однією

полій. Сьогодні в Україні існує єдина Києво-Га­

митрополією УГКЦ в Україні є Києво-Галицька

лицька митрополія з осідком у Києві. Такою

митрополія, яку очолює Блаженніший Святос­

структурою

лав. До її складу входять Київська архиєпархія,

наша

митрополія

віддзеркалює

той стан Церкви, який у нас був за часів Київ­

Донецько-Харківський, Одесько-Кримський та

ської Русі. Єдиний митрополит був де-факто

Луцький екзархати. Крім того, до УГКЦ нале ­

главою Помісної Церкви та мав, відповідно, вла­

жать Перемишльсько-Варшавська митрополія

ду над єпископами своєї території. Очевидно,

у Польщі, Філадельфійська митрополія у США та

що більш як за тисячу років наша Церква роз­

Вінніпезька митрополія в Канаді.

винулася, зокрема, і в Україні. Сьогодні такий

MIGIOH

~~~~~~':н~ь~ий часопис

За матеріалами РІСУ

-11


ПОДІЇ ТА люди

ГРУДЕНЬ2011

ПАПА ВЕНЕДИКТ XVI: Ісус вимагатиме від нас звіту п о плоди своєї любові Прожити життя, як паломництво, спрямовуючи

сповнення. «Було б нерозсудливим думати, що

погляд до Бога, Який нас створив, а оскільки

ці дари нам належаться, натомість, відмовитися

створив для Себе, то є нашою остаточною метою

від користування ними означало б не виконати

та повнотою сенсу нашого життя. До цього, за

завдання нашого існування »,

словами Венедикта

дикт

XVI, нас заохочує Христова

XVI,

- зазначив Вене­

заохочуючи вірних всім серцем при­

йняти заклик до пильності, який неодноразово

притча про таланти, яку Папа коментував

перед молитвою «Ангел Господній» у неділю,

13

зустрічаємо на сторінках Святого Писання.

листопада, під час загальної аудієнції.

Ця пильність, за словами Папи , означає по­

ведінку людини, яка знає, що Господь повер­ Ісус розповідає про трьох слуг, яким пан, ви­

неться та схоче побачити в нас плоди Своєї лю­

рушаючи в дорогу, довірив своє майно. Двоє з

бові. «Милосердна любов є фундаментальним

них повелися добре, подвоївши отримані ко­

благом, і ніхто не повинен його змарнувати, не

шти. Третій , натомість, заховав одержане. Коли

принісши плодів. Без нього будь-який інший

пан

повернувся, то двох перших похвалив, а

дар є марним . Якщо Ісус полюбив нас настіль­

третім був розчарований. « Цей слуга, який за­

ки, що віддав за нас своє життя, як ми можемо

ховав талант, не оцінивши його, прорахувався:

не любити Бога усім нашим єством, як можемо

він повод и вся так, ніби його пан не мав ніколи

не любити щирим серцем одні одних? Лише

повернутися, ніби не існувало того дня, коли

практикуючи любов, ми також зможемо взяти

в і н вимагатиме звіту про його дії»,

участь в радості нашого Господа. Нехай Пре­

-

сказав

Святіший Отець, пояснюючи, що цією притчею

чиста Діва Марія буде для нас вчителькою цієї

Ісус навчає учнів добре користуватися дара­

дієвої та радісної пильності на шляху до зустрічі

ми, отриманими від Бога, який покликав кожну

з Богом»,

- побажав Венедикт XVI.

людину до життя й доручив їй певну місію для

За матеріалами Радіо Ватикан

ПРОВІДНИЙ НАУКОВЕЦЬ ПІДТРИМАВ ПАПУ В ПИТАННІ ПРЕЗЕРВАТИВІВ Едвард Грін, голова Дослідницького проекту запобігання СНІДу при

світ, що розвивається ». Він назвав цю книжку

Гарвардській школі охорони здоров'я,

принаймні у питанні так званої генералізова­

знову висловився на підтримку слів Папи

ної епідемії ВІЛу в Африці ».

Венедикта

« розширеною

XVI про СНІД та презервативи.

підтримкою

Папи

Венедикта ,

« Ми спостерігали зменшення кількості за­

У 2009 році під час подорожі до

хворювань на ВІЛ у Африці тоді , коли знизився

Африки Папа сказав журналістам, що

рівень статевих стосунків із кількома партне­

СНІД «неможливо подолати шляхом

рами і ЛЮДИ стали більш вірНИМИ », -додав rрін.

розповсюдження профілактичних

-

засобів. Навпаки, вони лише активізують

в таких країнах, як Уганда та Зімбабве, все ще

його зростання».

обговорюють, але ми не бачили, щоб зростан­

« Роль презервативів у розповсюдженні ВІЛу

ня кількості використання презервативів су­ В нещодавньому інтерв'ю Едвард Грін роз­ повів про свою нову книжку під назвою «Пору­

шені обіцянки: Як становлення СНІДу зрадило

12

проводжувалося зниженням захворюваності на ВІЛ ».

За матеріалами сайту «Католицький Оглядач»


ГРУДЕНЬ ..:О

ПОДІ.і ТА ЛЮДИ

І

БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ВЗЯВ УЧАСТЬ В УРОЧИСТОСТЯХ 3 НАГ0Дt1 ДЕСЯТИРІЧНОГО ЮВІЛЕЮ ПОВЕРНЕННЯ У КИІВ ОТЦІВ-ВАСИЛІЯН ЗО жовтня в храмі Святого Васиnія Веnикого в Києві відбуnися святкування з нагоди десяти­ річного ювіnею повернення у Київ отців-васи­ nіян. Урочистості розпочалися Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Блаженні­ ший Святослав Шевчук, Предстоятель Україн­ ської Греко-Католицької Церкви. Під час проповіді він привітав «ченців цієї свя­ тої обителі, які сьогодні святкують десять років відновлення чернечого життя Чину Святого Васи­ лія Великого тут, у стольному граді Києв і». Блаженніший наголосив саме на слові « Від­ новлення», адже ми, за його словами, насправді повертаємося «ДО коріння Київської Церкви ».

Привітавши увесь Василіянський Чин в особі протоархимандрита о. Василія Ковбича, ЧСВВ, першоієрарх УГКЦ звернув увагу на те, які рясні плоди принесли молитва і праця отців-василіян

у Києві. Крім того, Блаженніший Святослав при­ вітав громаду храму Святого Василія Великого

жила історичний момент, тому що її голос, го­

із завершенням духовних вправ-реколекцій, які

лос проповідника, від цього дня буде чутно не

проводив отець Теодозій Янків, відновник васи­

лише всередині храму: він ширитиметься назо­

ліянського чернецтва в Києві .

вні, будитиме всіх людей до зустрічі з Господом

«Переступити поріг надії». Це назва книги,

Богом». « Найбільший дзвін у нашій слов'янській

яку свого часу спрямував до сучасної людини

традиції називаємо «благовістом». А тою бла­

блаженний Папа Іван Павло

11.

« Бо він хотів,

-

гою вістю є Євангеліє, Боже слово, яке кличе,

промовляв глава УГКЦ до вірних, - аби людство

будить на зустріч з живим Христом»,

марширувало не в похоронній процесії, а йшло

Предстоятель УГКЦ.

- додав

дорогою життя вічного, якою є Христос. Тому

Дзвони освятили та ще й охрестили. Тепер

знаю, що під час реколекційних вправ розду­

кожен з них має власне ім'я: Богдан , Михайло,

мували над особою Івана Павла

11. Нехай він для

всіх нас буде прикладом людини, яка сама іде за Христом у життя вічне і провадить за собою всю громаду, всю свою Церкву. Нехай Христос буде

Роман, Тарас, Любомир, Василь, Рафаїл, Теодо­ зій, Іван, Сергій, Юрій, Олег. Також вірні у храмі Святого Василія віднови­

ли хресні обітниці.

нашим світлом, нашим дороговказом, поводи­

Ігумен монастиря Святого Василія Великого

ре м до життя вічного, аби це святе місто, наш

отець Василь Тучапець подякував Богові, що він

золотоглавий Київ, який називаємо «другим

благословить працю василіян, бо вони справді

Єрусалимом», не був « пасткою смерті», а місцем

відчули присутність живого Христа, адже за

живих і дорогою до життя вічного».

Говорячи про освячення дзвонів, Блаженні ­

ший наголосив, що сьогодні « ця обитель пере-

ці десять років до їхнього храму на Львівській

площі прийшли сотні нових парафіян, з-поміж яких багато молоді.

13


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 201

l

«ОСНОВОЮ МУЧЕНИЦТВА Є ЛЮБОВ,

ЯКА СВОІМ КОРІННЯМ СЯГАЄ БОГА»

Вшанування святого Йосафата в базиліці Святого Петра На любов як запоруку автентичності всіх інших чеснот на прикладі життя та служіння

святого священномученика Йосафата вказав Високопреосвященний архиєпископ Циріл Васіль, ТІ, Секретар Конгрегації Східних Церков, проповідуючи під час Служби Божої, яку він очолив

12 листопада 2011

року, в

базиліці Святого Петра у Ватикані. Як і щороку, в день, коли за новим кален­ дарним стилем припадає пам'ять цього свя­

того, українська громада Риму зібралася біля престолу святого Василія в головному храмі Католицької Церкви, під яким спочивають не­ тлінні мощі їхнього земляка

-

сина волинської

землі, мученика за єдність Церкви. У богослу­ жінні також взяли участь представники інших Церков східного обряду та римо-католицьке духовенство.

неправильно зрозуміти, вони можуть набрати

Разом з Секретарем Конгрегації для Східних

негативного характеру, стати вадами, яких слід,

Церков служили о. Василій Ковбич, Головний

за прикладом святого Йосафата, уникати. Віра

Настоятель Василіянського Чину святого йоса­

може виродитися в ірраціональне ставлення

фата, о. Ігор Гарасим, ЧСВВ, Протоігумен Про­

до релігії, безперервне принижування себе та

вінції Покрова Пресвятої Богородиці в Польщі,

втрату власної гідності можна помилково при­

Ректори Українських Папських Колегій у Римі

йняти за покору, ревність може підштовхнути

та ще понад

людину до фанатизму, а мужність може вилитися

50 священиків. У спільній молитві

єдналися представники всіх українських чер­

в нерозсудливість. « В кожній чесноті існує не­

нечих спільнот Вічного Міста та околиць, семі­

безпека її надужиття,

наристи та миряни.

Циріл. - Тож запитуємо себе: що саме може на­

Віра, покора, ревність та мужність - чотири слова, які характеризують святого Йосафата як людину, монаха, єпископа, святого, - зазначив

тивного значення?» Відповіддю на це запитання

під час проповіді архиєпископ Циріл. «Всі ці чес­

смертю. «Якщо існують чесноти, вони повинні

- зазначив архиєпископ

справді об'єднати чесноти, привести їх до пози­

є любов, яка перемагає страх, навіть страх перед

ноти можемо зауважити, якщо знаємо його біо­

бути об'єднані довкола головного пілястру, на

графію»,

- пригадав проповідник. Він вказав на

віру юнака, що вирішив іти за Христом, який ді­

який спираються, щоб не скотитися в крайнощі. Цією опорою є любов. Вірність, покора, ревність

ткнувся його серця, на покору ченця, що чинив

та мужність повинні об'єднуватися та керувати­

численні акти покаяння, на ревність єпископа,

ся узами любові, що стає можливим лише тоді,

який здобув славу «душехвата», відвагу муче­

коли існує справжня любов Бога. Саме це вчиняє

ника, що добровільно вийшов назустріч своїм

мучениками людей, які вмерли за якийсь ідеал»,

убивцям. Ці чесноти, за словами проповідника,

-

можемо подивляти й наслідувати, але, якщо їх

14

наголосив проповідник.

За повідомленням Радіо Ватикан


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2011

УКРАЇНСЬКІ ГРЕКО-КАТОЛИКИ В РИМІ відзначили 90-літній ювілей отця Івана Музички «Патріарший» ювілей

- 90-ліття - відсвяткував 1Sлистопада отець-доктор Іван Музичка,

довголітній співпрацівник Патріарха

йосифа (Сліпого), науковець, публіцист, колишній ректор Українського католицького

університету в Римі та української колегії Святої Софії. Урочисту Літургію з ц1є1 нагоди у колегії

Святої Софії очолив владика Діонізій Ляхо­ вич, Апостольський візитатор для українців­

греко-католиків в Італії та Іспанії. Він привітав ювіляра, наголосивши, що о. Іван «Є справжнім

духовним отцем усіх нас, ми багато скориста­ ли з його викладів, проповідей, його навчань і духовного проводу».

«Життя о. Івана Музички було здійсненням слів з молитви «Отче наш»: «Нехай буде воля Твоя ... »»,

- зазначив у вітальному слові о. Іван

Дацько, голова Товариства «Свята Софія» для українців-католиків в Італії, членом якого ба­ гато років є ювіляр. Він нагадав присутнім, що

2011 рік особливий для о. Івана Музички ще й тим, що З травня виповнилося 60 років його

До вітань долучилися члени управи Това­

священства, а також передав слова подяки й

риства «Свята Софія», представники монаших

привітання від спільноти й ректора Україн­

Згромаджень та парафій УГКЦ в Римі, а також

ського католицького університету у Львові о.

українські студенти, що навчаються в Римі.

Бориса Іудзяка.

народився

святили на священика Греко­

парохом української парафії

року на Івано-Франків­

Католицької Церкви і призна­

святих Сергія і Вакха в Римі,

Іван

1921

За повідомленням РІСУ

Музичка

чили на парафію в Англії, де

опікувався українськими за­

ській гімназії й водночас у

о. Іван був парохом понад

робітчанами в Італії. Від

музичній школі, опісля вчи­

років.

щині,

навчався

в

Рогатин­

1991

року о. Іван Музичка щорік

року о. Іван Музич­

приїжджає в Україну викла­

вої війни опинився в Італії,

ка живе в Римі. Тут допо­

дати в світських та духовних

наприкінці

телював. Після Другої світо­

З

20

1975

став

магав Патріархові Йосифові

навчальних

колегії,

Сліпому, пізніше був ректо­

публічні лекції, друкує бо­

вивчав філософію в Папсько­

ром Українського католиць­

гословські, катехитичні, фі­

му

університеті

кого

Римі,

лософські статті в наукових

на».

1951

року став доктором

ректором колегії Святої Со­

часописах, редагував часопис

богослов'я. Тоді ж його ви-

фії. Також багато років був

« Богословія».

студентом

MIGIOH

1945

року

Папської

«Урбаніа­

університету

в

закладах,

читає

15


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2 1'

УРОЧИСТОСТІ 3 НАГОДИ ПРАЗНИ~А свят го св ll Е ом ник иоr ФАТ у вільнюському василіянському монастирі Пресвятої Трійці бр. Терентій ТЕРТУЛА, ЧСВВ

Життя святого священномученика йосафата Кунцевича тісно пов'язане з містом Вільнюсом: у

1604 р. Іван Кунцевич розпочав свій чернечий

подвиг у Вільнюському Святотроїцькому

монастирі, у цій обителі як простий монах, а опісля ієромонах та архимандрит, провів тринадцять років чернечого життя аж до

номінування помічником та коад'ютором Полоцького архиєпископа. Вільнюс має свої древні та глибокі традиції

почитання святого Йосафата вірними обох грецького та римського - обрядів. Тож не див­ но, що вже з перших днів після повернення до Вільнюса монахів-василіян (у

1990

році) осо­

ЧСВВ,

ко-католицької парафії, що діє при монастирі ,

ВенІожевського

стало плекання культу св. Йосафата: у 2004 році

ліянського монастиря

ВенІожевським

деканом

та

ігуменом

Святомихайлівського

васи­

(Польща), о. Артуром

відбувся ряд ювілейних заходів, приурочених

Маслеєм, парохом греко-католицької парафії

400-ій річниці початку чернечого подвигу св.

св. Архангела Михаїла в м . Пєнєжно (Польща),

йосафата; у 2005 році Генеральна управа Васи­ ліянського Чину св. Йосафата передала церкві

толицької парафії Покрови Пресвятої Богоро ­

Пресвятої Трійці частину мощей святого (архи­

диці м. Ольштина (Польща) та о. Володимиром

о. Станіславом Тарапацьким , парохом греко-ка­

єрейський набедреник); щороку особливо уро­

Палієнком, парохом греко-католицької парафії

чисто відзначають празник священномученика .

Покрови Пресвятої Богородиці м. Таллінна (Есто­

Не були винятком і цьогорічні святкування . До

празника

святого

нія) . У проповіді о. Корнилій Яремак, ЧСВВ, пред­

священномученика

ставив постать святого Йосафата як приклад лю­

йосафата протягом п'яти днів (6-10 листопада)

дини, котрій вдалось змінити світ довкола себе,

вірні готувалися реколекціями, які проводив іє­

та як доказ того, що добро варто робити навіть

ром . Корнилій Яремак, ЧСВВ, Протоконсультор

тоді, коли важко очікувати його плодів. Преосвя­

Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні та

щенніший Арунас привітав зібраних на спільну

головний редактор християнського часопису

молитву зі святом та поділився досвідом свого

« Місіонар». спільноти,

11

листопада за участю чернечої

студентів

Вільнюської

римо-като­

першого знайомства з йосафатом біля мощей святого під час свого навчання в Римі.

лицької семінарії св. Йосифа та парафіян від­

У Божественній Літургії також взяли участь

служили Велику Вечірню з Литією. Центром

Надзвичайний і Повноважний Посол України

святкувань стала Божественна Літургія, яку піс­

у Литовській республіці Валерій Жовтенко, па­

ля святкової Утрені

рафіяни храму, численні гості й прочани з Лит­

12 листопада очолив Пре­

освященніший Арунас Понішкайтіс, єпископ­

ви , Північної Польщі та Естонії.

римо-католицького

За повідомленням Інтернет- представництва

архиєпископа, у співслужінні з ієром. Корнилі-

Отців Василіан в Україні

помічник

16

єм Ярема ком, ЧСВВ, ієром. Дмитром Гарасимом ,

бливою рисою життя чернечої спільноти та гре­

Вільнюського


МО НАШЕ

ОКЛИКАННЯ-ДАР БОЖИЙ

о. Анастасій КАБАЛЬ, ЧСВВ

своєму зверненні до учасників Монашого Со ­

Кожне покликання до монашого життя є даром

бору УГКЦ сказав, що "богопосвячені особи, як у минулому, так і тепер, та й на майбутнє є цін ­

самого Бога. Він звертає до вибраних ним

ним даром, який допомагає Церкві та підтри ­

хлопців та дівчат своє слово, яким запрошує до

мує її(."), бо ж вони становлять велики й духо ­ вний та моральний скарб для неї." З огляду на

цілковитого віддання йому свого життя.

це учасники

V сесії Патріаршого Собору УГКЦ у

Пророк Єремія про своє покликання як дар

Бразилії закликають, щоб богопосвячених осіб

Божий говорить так: І надійшло до мене таке слово Господнє: «Перш, ніж я уклав тебе в утробі,

« шанувати і плекати у всіх вимірах як безцін ­ ний Божий дар » для нашої Церкви і Ііё!РОду.

я знав тебе; і перш, ніж вийшов ти з лона, освятив

Зближаємось до завершення Року монашо ­

я тебе; пророком для народів я тебе призначив».

го покликання , під час якого на цю тематику

Про це говорить також сам Христос до

відбулося багато різних заходів, що мали озна ­

своїх учнів: "Не ви мене вибрали, але я вас ви­

йомити людей з цінністю богопосвяченого

брав" (Ів.

життя, спонукати до молитви за нові покли ­

(Єр.

1, 5).

15, 16).

Однак це Боже покликання не

має у собі ані найменшого знаку зневолення .

кання до чернецтва . Цей рік

Кожна людина цілковито у вільний спосіб може

мав розпалити вогники у наших серцях, його

-

це вогонь , який

відповісти на цей Божий поклик від якого, на

потрібно постійно плекати і ділитися ним з ін ­

жаль, відмовився молодий юнак у Євангелії від Луки (18, 22-2З) і від якого відмовляється також

шими .

сьогодні багато молодих людей, бо бояться за­

монашого покликання, нехай у ньому удоско­

лишити земські добра і вигоду.

Отож, ті, які пізнали та прийняли цей дар налюються та своєю молитвою і прикладом

Кожне покликання до монашого життя є

життя заохочують інших піти цією ж дорогою.

Ви, що знаходитесь на дорозі розпізнання

даром Божим не тільки для самої особи, але і для цілої Церкви. У Документі 11 Ватикансько­

свого покликання і думаєте про Богові віддане

го Собору «Світло народів » вказано: « Бого­

життя, не бійтесь прийняти цей дар Божий , який

посвячені особи своїм наслідуванням Христа

є « милим ярмом і легким тягарем » (Мт.

дівственного, убогого та послушного Отцю Небесному виконують

(" .) важливу

місій ну ді­

11, ЗО) .

А всі вірні спільно чи особисто нехай плека ­ ють у собі дух молитви за нові і ревні покли­

яльність серед свого народу». Верховний Ар­

кання до монашого життя, які служитимуть на

хиєпископ Києво-Галицький Любомир Гузар у

славу Божу, для добра Церкви і народу.

український хриаиянський часопис

17


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2011

СЛУЖИМО ТАМ,

ДЕ НАС КЛИЧУТЬ". Розмова з Генеральною Настоятелькою Сестер Мироносиць матір'ю Августиною Мати Августи но, на Вашу думку, чому так бракує ((мирних харизм»

сьогоднішньому світові? Ми живемо у такий час, у який живемо. Не ми

вибираємо собі епоху чи національність, тому ми можемо лише з вдячністю сприйняти те, що

нам дано Всевишнім. Читачі вашого часопису

Ваше Згромадження в особливий спосіб вдячне історичній Марії Магдалині. Як ми, богопосвячені особи, маємо трактувати людей, в яких до певного часу ще живе ненавернена Марія? Наше Згромадження в особливий спосіб

самі бачать і відчувають, наскільки стрімко бі­ жить життя, і заледве встигаєш зробити те, що

найконечніше. Правда, час біжить значно швид­ ше, ніж, скажімо,

20 років тому. Це є об'єктивним

фактом. І нічого не вдієш. Але правдою є також і те, що ми самі часто марнуємо час на, здавалося

пов'язане з біблійною постаттю Марії Магда­

б, потрібні справи, праці і т. ін. Ви питаєте мене

лини. Ще засновник нашої чернечої спільноти

про «мирні харизми». Як на мене, їх бракує тому,

у

що люди, очевидно, ще не досить втомили самі

риство, яке об'єднувало в собі як чоловіків, так

році зорганізував у Кристинополі това­

себе цією суєтою і бігом життя. Самі себе гони­

і жіноцтво й молодь та мало опікуватися тими,

мо, женемо, підганяємо, і часто без необхіднос­

з якими життя повелося дуже і дуже жорстоко,

ті, даремно. Світ рекламує все різнокольорове,

якось їм допомагати. Каліки, діти-сироти та на­

таке зручне і блискуче, і ми вже того прагнемо

півсироти, безхатченки

і переконані, що нам воно конче потрібне, тому

була в серці ієромонаха Юліана Дація, який для

й намагаємося наздогнати все і задовольнити

помочі їм зорганізував Товариство Мироносиць

-

ось ця категорія людей

свої примхи. І кінця тому нема й не буде. Допо­

під покровом св. Марії Магдалини. Що може най­

ки ми не прозріємо або не втомимося від цієї

більше потішити опущених людей, як не радісна

гонитви. «Мирну харизму» не можна спустити

вістка, що всі терпіння

комусь зверху чи збоку, людина сама, завдя­

кого хреста наступає Воскресіння. І першими

-

минущі, що після важ­

ки Божій благодаті, здатна собі усвідомити, що

вістунами Воскресіння Ісуса є саме мироносиці,

вона може заспокоїтися, умиротворитися, пе­

зокрема Марія Магдалина. Тому вона є покрови­

рестати щось наздоганяти. Тому і бракує мир­

телькою нашої спільноти, нашою учителькою не

них харизм, що ми ще не втомилися від своїх

тільки великого покаяння, але стократ більшої

апетитів самі, ще хочемо блискіток світу. А ці

любові до Господа Ісуса. Господь знав, хто має

блискітки не є справжнім цінним матеріалом,

найбільше серце, хто стане спосібним так сильно його любити, що буде чувати біля його гробу на­

це лиш фольга, обгортка цукерки. Ось тому ми

18

1910

і такі «бідні», втомлені життям і самими собою.

віть після погребання. Господь знав серце Марії,

А задуматися: заради чого? Що є справді цін­

тому й притягнув її до себе.

ним у житті, во ім'я чого варто трудитися? Тому

Люди, у яких живе ще не навернена Марія?

мирні харизми осягають одиниці, окремі люди,

Ми нічого про них не кажемо. Ми знаємо, що

але вони стають знаками для співбратів і спів­

вони терплять. Вони перші потребують любові

сестер. І завдяки їм можуть інші зупинитися і за­

і прощення, співчуття і витримки. Для них ще

спокоїтися у мирі та в Бозі.

не прийшов час прозріння і покаяння. Господь

українськи~

християнськии

часопис

IGIOHdP


ГРУДЕНЬ201

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

l

нам заповідав нікого не судити передчасно.

реформованих василіян. Був людиною глибоко

Ми всі ходимо перед Богом, і хтозна, до якої

духовною, освіченою. Виконував служіння со­

слави вони можуть бути вознесені Господом,

ція новіціяту, ігумена у василіянських монасти­

коли прийде їх час покаяння.

рях в Жовкві, Бучачі, Підгірцях, Улашківцях. Також з великою пошаною згадуємо митропо­

Які церковні постаті пов'язані з долею

лита Андрея Шептицького, який від початків за­

Вашого Згромадження?

снування цікавився життям спільноти, із батьків­

Так покерувало Боже Провидіння, що від за­

ською второпністю піклувався нею та

1925

року

снування і до сьогодні сестри нашої спільноти

потвердив Статут спільноти, визнавши Згрома­

зустрічали людей богонатхненних, непересіч­

дження сестер-мироносиць у складі УГКЦ.

них, які тепер в нашій молитовній пам'яті за­

ймають особливе місце. Зокрема, своїм існуванням Згромадження

сестер-мироносиць

Неабияке місце в історії нашого Згрома­ дження посідає блаженний священномученик

завдячує

преподобному

о. Юліану Дацію, ЧСВВ, який був відкритий на

Григорій Хомишин. Саме він у

1928

році за­

просив сестер на служіння до Богородчан і до

1945

року опікувався сестрами.

дію Святого Духа та зумів у певних суспільних

У час, коли наша Церква була в підпіллі, ду­

обставинах відчитати знаки часу. «Щоб поді­

ховну опіку для сестер здійснювали о. Симе­

бно, як євангельські мироносиці зі св. Марією

он Лукач та о. Іван Слезюк (сьогодні блаженні

Магдалиною служили Христові за життя і після

священномученики нашої Церкви), а також о.

смерті, так і сестри-мироносиці, крім старання

Григорій Балагурак, ЧСВВ.

про власну досконалість і святість, мали при­

ймати до своїх приютів убогих, котрі всіма були

Якому служінню сестри мироносиці

погорджені, опущені, забуті, і власним коштом

посвячуються сьогодні?

їх утримувати аж до смерті»,

-

такою була візія

Після

важких підпільних часів до нашої

отця-засновника щодохаризми новостворено­

спільноти Бог покликав чимало дівчат, які ви­

го згромадження. О. Юліан був серед перших

ростали якраз у час національного піднесення

MIGIOH

19


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 201

України. Можна сказати, що вся молодь спіль­ ноти

l

молитву, читання духовної літератури, мати

- це вже діти незалежної України або ті,

внутрішню силу для духовної боротьби, яка є у

які входили у свою юність у 90-ті роки. Сьогод­

житті кожної сестри, невидима для сторонньо­

ні це зріле покоління сестер, які всі свої сили віддають для праці у суспільстві. Правдою є

го ока. Так, перемагаючи у собі зло і пристрас­ ті, вносимо добро у світ, свій народ, родину. ї

також те, що ми переживаємо разом з нашою

це також є нашим служінням світові.

державою і всі наші труднощі: наприклад, ми не можемо сьогодні працювати на всю поту­

Надіючись на Божі щедроти і на те, що Гос­

Часто ми самі потребуємо допомоги і підтрим­

подь ще перед нашим народженням призна­

ки. Але що можемо, те робимо. Наші сестри, Божим благословенням, працюють там,

чив нам в нагороду своє Царство, ми віримо,

за

що він укріпить і нас, як укріпив безчисленну

де їх кличе послужити Церква, там, де є по­

кількість наших попередників. Ми вдячні Гос­

треба наших рук і сердець. Коли нас кличуть

подеві за дар життя та служіння нашого засно­

працювати у галузі виховання дітей чи меди­ цини,

-

служимо там, коли кличуть послужити

при семінаріях чи при храмах,

-

ідемо туди. І

вника о. Юліана Дація, ЧСВВ, та всіх сестер, які впродовж майже столітньої історії звершува­ ли монаший подвиг з любові до Господа.

так ми чуємося корисними і задіяними при

Ми всі добре знаємо, що людина слабка,

Божих справах. Бо чого потребує з природи

часто не має в собі достатньо сил виконувати

кожна людина? Чутися потрібною, здатною по­

своє служіння до кінця, плекати в собі чесноти.

служити для інших. Це приносить нам радість,

Однак, просімо наших святих попередників,

задоволеність життям у спільноті, це прино­

щоб єдиний наш Заступник, єдиний Спаси­

сить нам і чесноту покори. Також не можемо

тель, силою своєї любові і благодаті зробив нас

не сказати

служителями його правди, вчинив нас «миро­

читачам,

що

все-таки

кожної богопосвяченої особи

суть життя

- не суперпра­

ця чи стовідсоткова заангажованість у роботу, але - бути з Богом у своєму серці, мати час на

Згромадження сестер-мироносиць під по­ кровом св. Марії Магдалини заснував світлої

пам'яті о. Ю. Дацій, ЧСВВ, у

1914 році

носцями» в нашому житті, в наших думках, по­ чуттях та справах

Розмовляв о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

Спільнота

сестер-мироносиць

пишається

своїми попередницями, які всі залишилися

на Львів­

вірними Богові і Церкві, відходили до вічнос­

щині. Ієромонах Юліан горів бажанням послу­

ті святими і тихими смертями, а ми, молодші,

жити і допомогти якимось чином бідним і опу­

мали з кого брати приклад. Нині наша спільно­

щеним людям, дітям-сиротам і калікам, яких

та готується до свого сторіччя, працює у лоні

у той час було чимало. З цією метою він згур­

Церкви і між своїм народом у школах , лікар­

товував молодь у «Товариство Мироносицм,

нях, семінаріях і молячись по домах Згрома­

яке згодом переросло у чернече жіноче згрома­

дження.

дження і продовжувало діло любові до Господа

Генеральний дім розташований у м . Івано­

у своїх потребуючих ближніх. Сестри о. Дація

Франківську. Це наше родинне гніздечко з часів

жили з праці своїх рук і утримували « приют»,

підпілля, і проживає у ньому

де і мешкали « приютовці».

У радянські часи черниці були вигнані з рідного монастиря у смт. Богородчанах Івано­

Франківської області. Все підпілля апостолува­ ли і витривало молилися.

20

Ваші побажання нашим читачам:

гу у тій сфері, в якій бачив нас наш засновник.

15 сестер.

Новіціат розташований у смт. Богородчанах

цієї ж області. Ще наші сестри є ум. Яремчі та у м. Чорткові. Ми вдячні Господеві за дар покликання до його виноградника.

українськи~ хриаиянськии часопис


ГРУДЕНЬ 20'

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

1

ПІДПІЛЬНИЙ Д~ШПАСТИР УГКЦ

ОТ Ц

Т4

~ОСИФ

(*2.02.1912 - t 31.12.1981)

МАН, ЧСВВ

В тридцяту річницю з дня смерті Свого часу на сторінках «Місіонаря» вже були коротенькі замітки про отця Юстина Романа (о.

д. Богун, ЧСВВ. Сумний мартиролог, квітень 1995,

с. 20 та О. Дзюбан. Останні передвоєнні новоєреї ЧСВВ, липень-серпень 2000, с. 216-217), та в цьому номері хочемо дещо обwирніwе згадати про цього ієромонаха-василіянина.

Народився Йосиф Роман 2 лютого 1912 р. в селі Босько Сяноцького повіту Ряшівського во­

єводства (етнічна Лемківщина, тепер територія Республіки Польща) в родині Василя та Єви з роду Каршин. Початкову освіту здобув спершу в рідно­ му селі, а згодом,

1924 року,

разом із двоюрідним

братом Михайлом Войнаром (пізніше

-

о. Меле­

тій, ЧСВВ) вступив до Місійного Інституту ім. св.

йосафата при Хрестовоздвиженському монасти­ рі отців-василіян у Бучачі. По закінченні п'ятого гімназійного класу,

22

серпня

1929 р.,

вступив до

Василіянського Чину на новіціят у Крехові. На об­ лечинах отримав чернечу рясу і нове ім'я Юстин

(на честь святого мученика і філософа Юстина). У Крехові

7

квітня

1931

р. брат Юстин склав перші

тимчасові обіти, після яких, враховуючи бажання і здібності ченця, настоятелі направили його на

1933 рр.)

подальше навчання і підготовку до священства в

водом отців Єроніма Тимчука, Платона Мартиню­

вивчав філософські дисципліни під про­

Лаврівський монастир, де містилися гуманістичні

ка та Євтимія Бобрецького в Добромильському

студії, тобто останні гімназійні класи. Після року

Святоонуфріївському монастирі

«rуманістики» і року риторики в Лаврові

В Лаврові

(1931-

12

лютого

1935

(1933-1935

рр.).

р. брат Юстин Роман

склав Господеві професію довічних обітів у Васи­ ліянському Чині. Перший рік богослов'я розпо­ чав у Кристинополі

(1936-1939

рр.), а згодом пе­

реїхав до Лаврова, куди перенесли василіянські

богословські студії. В Лаврівському монастирі впродовж трьох років

(1936-1939

рр.) його про­

фесорами були отці йосафат Федорик, Інокен­ тій Ба~ан, Аристарх Кацалай, йоан Лікі, Корнилій Войтович та Єронім Тимчук. Ієрейські свячення отримав у Лаврові

10

червня

1939

р. з рук Пре­

освященнішого йосафата Коциловського, ЧСВВ, єпископа

Перемишльського (нині

-

блаженний

21


_ _ ДОСЛІДЖЕННЯ

І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2011

1939-

отця Юрія Мельничина, ЧСВВ, зібрав усі папери,

навчати фізики, музики й співу в

необхідні для виїзду до Аргентинської Республі­

Місійному Інституті отців-василіян в Бучачі, проте

ки, та у місцевому відділені міліції в Самборі йому

з приходом «совітів» Інститут припинив своє існу­

відмовили в оформленні документів на виїзд.

вання, а більшість отців-професорів розійшлися по галицьких парафіях. Так отець Юстин опинив­

Марними виявилися апеляції до Президії Верхо­

священномученик).

1940 року почав

3

нового навчального

вної Ради СРСР в Москві й до різних комітетів. Хо­

ся в приміському селі Трибухівці на становищі

рошою вісткою стала постанова Президії Львів­

сотрудника пароха, де пробув до кінця

ського обласного суду від

1941

р.

12

квітня

р. про

1972

Потім переїхав до с. Вороблик Королівський біля

скасування вироку (від 23.08.1947) і закриття його

Сянока

р. призна­

« кримінальної» справи за недоведеністю скоєння

чений катехитом у семикласній школі ім. Маркія­

злочину, та це не звільнило отця від постійного

на Шашкевича у Перемишлі. Також був капеланом

нагляду, який здійснювали органи безпеки.

(1942-1943

рр.).

11

серпня

1943

у міській лікарні. Ще за часів німецької окупації врятував від гестапівців

Підп1льний дvшпастир.

15 поляків, за що отримав

від Міністерства громадської безпеки свідоцтво

Основним місцем душпастирської праці отця

лояльності і таким чином після переселення всіх

Юстина стала його власна домівка, перетворена

василіян до варшавського монастиря в жовтні

на своєрідну мікроцерковцю. Там, при закритих

1945 р. фактично сам-один залишився при обслу­

дверях і при повному церковному облаченні, він

зі місцевої церкви і вірних обох обрядів.

служив Божественні Літургії, сповідав, причащав, вінчав. Неодноразово в

Арешти й понев1ряння Вперше о. Юстин був заарештований співро­ бітниками польської служби безпеки в середині січня

1947

р. Тоді його, хворого, чотири дні про­

тримали під вартою і відпустили. ж року арештували вдруге і

20

15

серпня

лосипедом, що давало можливість відірватися

від «хвостів», які постійно, на певній відстані, слід­

МДБ СРСР за ст.ст.20-54-2,

54-11

23

КК УРСР до

8 ро­

ків виправних трудових таборів «За посібництво учасникам банди УПА». Термін покарання відбу­ вав у воркутських таборах, звідки звільнений 14 січня 1955 р. В село Нагірне Самбірського р-ну до рідного брата Олександра (переселений з Польщі

1945 р.) приїхав 24 січня 1955 р" хворий на гіпер. тонію, інвалідом другої групи" Відтак переселився

кували за ним. Отець Юстин Роман та отець Ми­ кола Ревть, греко-католицький священик родом

з Біскович, Самбірського р-ну, разом насмілюва­ лися навіть відкривати церкви, зняті з реєстрації, і служити там прилюдні богослужіння . Це над­

звичайно дратувало КДБ. Щоб дискредитувати отця Юстина в очах· самбірців, у місцевій пресі (газета « Червоний прапор» від

16

квітня

1971

р.

до Самбора, де влаштувався на роботу в аптеку

та від ЗО червня

№38 фасувальником, а вже з

розповідали про його особу". І так, гонений, але

16

травня

1959

р.

1981

р.) спотворено і викривлено

працював обліковцем Самбірської лісоторговель­

незламний, вичерпаний з сил, упокоївся в Господі

ної бази. Ще в грудні

31

1956 р. отець Юстин отримав

грудня

1981

р. в Дрогобицькій лікарні на 70-му

посвідку на проживання в СРСР для осіб без гро­

році життя, 53-му чернечого покликання та 43-му

мадянства і щоквартально мусів реєструватися в Самбірському паспортному столі. Спершу робив

священичого служіння. Похоронений в Самборі

старання виїхати до Польщі, проте йому як ко­

У публікацПвикористані матеріали, зібрані

лишньому польському громадянину, який втра­

о. Богданом Прахом, та матеріали Архіву

тив своє громадянство у цій державі, відмовили

Провінції Отців Василіян Найсвятішого

на міському кладовищі. Вічна Йому Пам'ять!

р. отець Юстин

Спасителя в Україні

Роман за сприяння свого товариша з Аргентини

Підготував д. Єронім Грім, ЧСВВ

в польському консульстві. В

22

проводили

р. засуджений Особливою Нарадою при

радянським органам НКВД у Львові.

1947

квітня того

квітня передали

квартирі

обшуки: забирали ризи, виготовлені фотогра­ фічним способом молитовники, Біблії, образки. Часто з духовною обслугою бував отець в Івано­ Франківську, Львові, Тернополі, Старому Самборі, Дрогобичі, та інших містах і селах Галичини. Для ближчих виїздів користувався мопедом або ве­

1962

GIO dP


Хтось до хати проник нишком, Під подушку поклав книжку,

М'Аку іграшку, цукерки . Рукавички і свитерка,

Шоколадку, казочки,

Щоб читали малюки . Нумо, друже, відгадай, Хто це" .вА . . Миколай .

Любов Дівчур

~ /~)~

{ ~~

~

с

\ ''--.../)


nава Ісусу Христу!

МУДРІСТЬ - ЦЕ ЗНАТИ, ЩО РОБИТИ;

ЗДІБНІСТЬ - ЦЕ ЗНАТИ, ЯК РОБИТИ; ЧЕСНОТА - ЦЕ РОБИТИ.

Qбі мої Діточки! Ми з вами )ЖИЛИ до прекрасного

1 мового місяця

-

грудня.

юву до ваших домівок

вітає святий Миколай, якого

1так з

нетерпінням чекаєте

1жного року. Сподіваюся,

J всі ви цілий рік були :мні й слухняні і зможете )ХВаЛИТИСЯ СВОЇМИ

У

tPYJRH1

свяmк~~то:

1сягненнями. Тож щиро юю вас з цим чудовим

ятом Святого Миколая, а кож з усіма святами, які яткуємо в грудні . Бажаю 1жих ласк та натхнення

, подальшу

працю над

·

·ховним зростом . ВАШ « МІСІОНАРЧИК»

ЗА '5 ХВИЛИН ПОЛЮВАННfІ t{A)l{AH з~ищує 175 KOfl' АРІВ.

НАЙКОРОТША У СВІТІ ЗАЛІЗНИЦЯ

·в ьоrо 600 МЕТРІВ) З'ЄДНУЄ ВАТ~' іЗ Pl1Nl'bl\OIO 3АЛf3н,•u~;ю.

н


ШАНУ ТРЕБА ЗАРОБИТИ Якось вирядився святий Касіян паном та пішов до Бога на святого Миколая жалітися. Каже:

-

Люди Миколая шанують, в його ім'я церкви

будують. А про мене й не згадують. Бог йому й відповідає:

- Без Миколая тут розбиратися негоже. А покличте-но його до мене!

- Немає його на небі, - відповідають ангели. - Пішов на Чорне море людей рятувати. Минув якийсь час. Знову Бог Миколая кличе.

-

Та немає його,

-

кажуть ангели.

-

На землі

людей від пожежі рятує.

І третього разу Святого Миколая не зна­ йшли, бо він козаків із турецької неволі визво­ ляв. Лише вчетверте явився той перед Богом: у старій свитині, мотузком підперезаний, чобо­

ти в болоті.

- Де був так довго? - Бог запитує. - Допомагав мужикові воза з болота тягнути. Тоді Бог відповів Касіяну:

- Бач, за що Миколая шанують. Він, як ти, паном не походжає. Отож іди собі геть. Шану

заробляти треба. Джерело www.rozdum.org.ua ~

Sсп~~10•r· ,оо t<

25


V

На березі моря грався хлопчик. Він

і коли лагідні хвилі моря 'іх колихали,

піднімав камінчики і кидав 'іх у море.

вони терлися один до одного і так сти­

Час до часу перед тим, як камінчики ки­

рали сво'і гострі кути. Кусок гострого

нути у пінисті хвилі, він пильно розгля­

скла також попав між камінчики, і вони

дав 'іх. Деякі з них відкладав у торбинку. Як потім виявилось, він це робив, щоб

сторони.

показати сво'ій матусі.

його

відшліфували,

стираючи

Хлопчина стиснув свій

гострі

камінчик і

дуже дбайливо показував сво'і знахід­

скрикнув: "Це добре, що він потрапив між ці камінчики. Він тепер не тільки

ки. Вкінці він витягнув останній і сказав:

красивий, але ще й гладкий. Він найкра­

"Це мій улюблений камінець. Він мені

щий!"

Витягував камінчик за камінчиком і

найбільше сподобався. Такий зелений і гладенький". Мама усміхнулась і сказала: "Він дій­ сно гарний, але це не камінець. Це ку­ сочок скла".

"Не камінець?"

- здивувався син. його маленькі пальчики ковзали по

ребрах зеленого предмета, який лагід­ но пестив 'іх своєю поверхнею. "Ні! Не

може бути, що це кусочок скла. Скло є гострим. Я би порізав сво'і пальчики, коли б доторкнувся до нього. Він гла­ - далі твер­

денький, як і всі камінчики" див маленький хлопчик.

Тоді мама пояснила, що маленькі ка­

мінчики також колись були гострими,


За кілька тижнів хлопчик пішов до

Синочок сильно обійняв маму і хотів

школи. У класі виявились різні діти:

ще щось сказати, але цього разу жодно­

кожний із своїм характером, своїми

го слова не було чути. Він мовчки взяв

звичками, уподобаннями. Минув час, і

свій наплічник, витер сльози і міцно

синок сказав, що не хоче йти до школи,

стиснув щось в руках.

бо там є бешкетні діти і між ними часто бувають непорозуміння.

Не завжди можемо зауважити гострі сторони нашого характеру. Лише, коли зустрічаємось із іншими, стає явним

Мама пішла у його кімнату і звідти щось принесла. Присіла і глянула в очі:

"Синку, пам'ятаєш про море?"

Далі показала зелений "камінець" і

приховане.

Проходить час спільного життя, і го­ строта десь зникає . Залишаємось ми,

шліфовані долями інших, тих, хто був

нагадала й ому історію про те, як стира­

поруч нас, хто також став лагідним і за­

ються гострі кути .

лишив найкраще .. .

27


t ГЛАВА4

' 1)

Що ві бvnося з ЗІ'рном.

eь::ian

ри 1

о: і

а) прилетіло птаство і видзьобало його;

6) згоріло коли зійшло сонце;

шановний читачу, продовжусмо конкурс 11Сторінками

святоrо nисьма11. ЦІ запитання стосуються ~~ LЬ &ванrеnІя rоспода нaworo Ісуса Христа ~ к

в) нічого.

2) скіnьки u ьwе разів дало плоду те зерно, 1::впаn

иш

vжереІкуванні вІзьмуть участь тіnьки тІ, ІЦІ дадvть правиnьнІ вІдповІді на всІ запитання. ДПОВІ Д Q - Т 3а адр 79019, М. ЛЬВІВ, ВУЛ. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, 36,

~)

ю

.•з u

u;

причинять вам".»

в) що розумієте .

4) ~

поиаа.

астvпний ро3І111аw суперпри3Ів вІдОудеться у травнІ 2012 р. ОцІнуватимуться роОоти 3а мІсяцІ з nистоnада 2011 р. no квітень 2012 р.

нв ааоvдь в азати свою адр

·

б) що слухаєте;

3Іі,UІІІА&ІІt (НІ 311AIHRR 3•1311ІІІ ІІІІІІІ ІОUІJ),

-

Ч

а) що виконуєте;

ІайІІПІІіІІІ ytІICllltBlt, RBI НЦ\ШRІ'\'Ь ЩІНІЙІІНВІІ 3RltCTlt -ть р "Іr

ю.

.,, j)

СВЯТООНУФРІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР ОТЦІВ ВАСИЛІЯН, «МІСІОНАРЧИКОВІ•.

~ьмvт

~

а) в двадцять, в тридцять й у сто разів; б) в сорок, в п'ятдесят, й у сто разів; в) у тридцять, у шістдесят, й у сто разів.

ів

oro

арство Боже?

а) до зерна гірчичного;

6) до виноградника; в) до смоківниці. rc вітер й море?

.н мер теnеФонv та свій вік.

&A1RA&MO VСПІХІВ! ~~~-~-~~~-!~~~~~~~-~~ріис та надіwnи в редакцію: -------------------------------------------------------------------------

:

4 5 б

ІР

Отскж ілеьки виявилося, що по три і більше листів написали лише шість учасників конкурсу, то всі шестеро отримають суперпризи

О

. Р ож~;.

ст~nи:

~ристи~а Ткач(ик (м. Судова Вишня біля Львова), Христина Біляк (с. Грушів-Красне Дрогобицького р-ну львівської обл)

·

ксана енюк с. 3 авишень Сокальського р-ну Львівської обл.), Тетяна Паславська (с. Поповичі Мостиського -н л '.' " Ярина Левицька (с. Васючин Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Назар Павлучкович (с. Лавочне Сколі~ь!ог~~~~;~~в~~~~~ої обл.). Щиро

~8

'

''

'

о

в часть

с


ГЛАВА

5

1) ~кий чоловік перестрів Ісуса в еразинсь" .раїн 7

-1 в

есив Ісус дівчину?

5) Скіль ·~ з11nиwків хn'б назбмрал"' ·еля їж ? ' а

а) ні;

6) так;

а) 12 кошиків·

в) Ісус нікого не воскрешав.

а) чоловік з гробу, що мав у собі

б) 14 кошиків.' в) 17 кошиків.'

нечистого духа·

б) розспабпений·' в) сухорукий. '

ГЛАВА6

1) К·

а) лікарем;

а) в стадо корів;

в) теслею;

гнав з

ono

б) рибалкою;

1 ·а?

Глава 13: 1) а; 2) а; 3) б·~f ~Ь ~ОВТЕНЬ ~пава 14: 1) б; 2) в; 3) а; 4) ~: ~J ::

а) Іродіади; б) Філомени;

1 о nonpoc tв і в Ісус· а) оздоровлення дпя себе· б) оздоровлення дпя спуг~· в) оздоровлення дпя дочк~;

"

в1дnов1п1 НА ~АПІАТАН КОНКУРСУ ЗА МІ НЯ

2) Заради ·ого Ірод вбив Івана?

б) в стадо свиней ·

в) в стадо овець. '

1 ~..~оров п

---

б в с с?

Куди ВВІ - шпv f и, яких Ісус

ПРИЗИ ОТРИЛ ,д

З) як помер Іван 'І(риститель? б) йому відрубали голову;

Софія Цветкова (м 6. -Франювської обп. 6ка Льв1вської обл.) Ярина Левицька rc. в'

в) його розіп'яли.

і;,~:rтечу, доторкнувшись д~nа

4) Скількох людей Іс1с нагодував

а) так;

l' • асючин).

чvдесн"' способом

б) так, апе пізніше· в) ні. '

Ь.

~~::н~::~~ь;~~ )~~~~сючин .

а) його каменували;

ін 'і'

а) чотири тисячі чоловіків; б) три тисячі чоловіків; в) п'ять тисяч чоловіків.

....·.·. ...". .

. . '~ ·....

пава 15: 1) в; 2) б; 3) а;4) в; 5) б.'

в) Клеопатри .

'

·.·~

ПОМИЛИВСЯ НОМЕРОМ

ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ

Батько був приємно здивований, почувши, що йоrо баnакуча дочка закінчиnа теnефонну розмову всьоrо

- Пам'ятаєш, тату, ти якось розповідав, що у тебе в

за 30 хвиnин. Завжди вона rовориnа не менше rодини. - Тобі дзвониnа подруrа?- запитав він.

- Чоrо це ти раптом запитав? - Просто подумав, що історія повторюється.

шкоnі буnи поrані оцінки."

- Ні, тату, це буnа не подруrа. Просто хтось помиnився номером.

ЩО БУДЕ?

Хnопчик нахиnився з вікна третьоrо поверху, під яким

І ТАТО МОЖЕ

ростуть троянди.

- От бачиш, і тато вміє тебе викупати, а ти rадав, що без

- Ти знаєш, що буде, коnи випадеш з вікна?- суворо

мами не обійтися. -Звичайно, тіnьки мама перед купанням знімає з мене

- Ere ж. Я поnамаю троянди.

черевички.

... •...... .... ....

питає мати.

.". ..'.•..." ... ......... ............ •• •• • І

~

29


виберіть слово

....-к

м

р

А

й

н

І

ч

к

А

и

к

о

л

А

й

п

н

и

к

з

А

с

т

у

ч

у

д

о

т

в

о

р

Е

ц

ь

к

в

о

л

о

д

и

м

и

р

п

І

к

р

у

к

о

л

в

с

ь

к

А

І

Е

к

л

Е

р

о

л

и

т

в

А

Б

л

и

р

с

д

о

Е

І

І

-

-

м

А

м

-

-

А р

А

А

Е

л

м

н

р

и

А

к

н

т

л

д

о

с

р

р

І

А

о

ж

Б

Е

у

и

с

н

г

А

І

н

ш

п

т

І

р

р

к

к

к

к

Е

к

А

о

А

о

А

А

р

А

м

м

1. Хто

на землю сходить з неба , йде по св іту, в кожн и й .. .?То святий наш Миколай! Чудотворець Миколай! (о. Василь Мендрунь, ЧСВВ). 2. Заварне тістечко з кремом усередині. З . Ріка на південному заході України та у Молдові . 4. Вірш Юрія Шкрумеляка «... і спо к ій в кожну хату». 5. Героїня каз к и Божени Немцової « Сіль дорожча за золото». б . Любий отче Мико­ лаю, я тебе щорік чекаю. Як приходить грудень місяць - не засну, лише дрімаю. Любий отче Миколаю, я тебе вже добре знаю: йдеш туди, де є .. ., глянь : я ручень к и складаю . Люби й отче Миколаю, з нетерпіння я згораю . Приходи хоч раз на місяць- я дверей не замикаю (о. Василь Мендрунь, ЧСВВ) . 7. Найвища вершина Африки . 8. «... наш добродій Миколай, він учить нас любити рідний край і для пото м к ів берегт и Дніпро, для України сіяти добро» (« Робіть добро», муз. Богдана - Юрія Янівського). 9. Чотирикутник, що має дві пари паралельних сторін . 10. Струнний смичкови й музичний інструмент. 11 . «Я чекаю Миколая » - автор вірша ... Герман . 12. Наука про рослини . 13. Українськи й композитор, піаніст, хоровий диригент, педагог, автор дитячих опер « Коза-Дереза », « Пан Коць к и й». 14. Хто приносить чемним дітям подарунки? Відгадай! То свя­ тий наш Миколай! ... Миколай! (о. Василь Мендрунь, ЧСВВ). 15. Яка радість, я к и й рай- іде святий ..., несе нам даруночки , втіху і пакуночки . 16. Комплекс оздоровчих фізичн и х вправ, я кі в иконують під р и тмічну музику (ритмічна гімнастика) . 17. Тиха ..., світять зорі, сніг біленький мерехтить . За селом , ген там, під лісом , десь дзвіночок гомонить (Роман Завадович , « Каравана йде свята »). 18. Свято радісне прийшло в кож не мі сто і село ! Цьо му святу кожен рад: школа і дитячий сад, старі люди й молоді, а найбільше - ми, малі (Володимира ... ).

8іАnовіАі ка ча~кворА, оnубnік?.~::;~:~~~~~~~~~~~л~~~. ~i~~op. 8.Руслан. 9.Народ.10.Діло.11.Око.12.Осінь. 1Лідл11сся.2Яюв. З.Ваr11лев11ч. .

зо

Ном р ід1 у в: бр. Юстин Борис, ЧСВВ

Доnомагаn

Павло Біл ик, Віталій Павлучкович.


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2011

ТЕПЕР ПАПА ІВАН ПАВЛО

11

«ОСЕЛИВСЯ» У ЛЬВІВСЬКІЙ ОПЕРІ 14листопада в Львівському Національному

Академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької відбулася урочиста прем'єра фільму «Шлях до України», присвяченого Папі Іванові Павлу 11, та урочисте відкриття його погрумя. Ці дійства приурочені до 1О-ліття з часу паломництва Папи до України.

Урочистості відбулися за участю мера міс­ та Львова Андрія Садового, голови Львівської

обласної

державної

адміністрації

Михайла

Костюка , представників духовенства, освіти та

культури міста Львова . Після освячення погруддя, вітальне сло­

во мали о. Теодоз і й Янків, ЧСВВ, та директор Національного Академічного театру опери

та балету ім . Соломії Крушельницької Тадей Едер. Така зацікавленість представників україн­

ської культури постаттю Івана Павла

11 зовсім

не є випадковою. Адже відомо, що Папа у свій час підтримував театр, зокрема й матеріально. Так, саме завдяки папському благословенню

та фінансуванню в 2001 році світ побачила опера Мирослава Скорика « Мойсей ». Тадей Едер від імені усієї львівської опери

сказав: «Ми зробили те, що повинні були зро­ бити,

- ми засвідчили свою пам'ять, свою по­ 11». А допомогли в

шану до Папи Івана Павла

цьому народний скульптор Ярослав Скакун, який і став автором погруддя, та Орест Бла­

більших таких перешкод можна назвати й саму

щук, директор Західного головного регіональ­

Україну, її політичний вимір. Адже саме в 2001

ного управління ВАТ « Приватбанк », який без­

році Україна переживала глибоку політичну кризу, пов'язану з утисками свобод, грубим по­

посередньо також спричинився до створення

цієї пам'ятки. Таке засвідчення є органічним і

рушенням прав людини, тотальною корупцією

загальнозрозумілим, бо добре вливається у ці­

та зневірою самого народу. Однак Папа все ж

лісне розуміння Папи, якого у молодості знали

зважився відбути паломництво до України, не

ще й як доброго й талановитого актора.

зважаючи на численні перестороги та навіть

Один із головних авторів фільму о. Теодозій

відверті погрози. І ще ніхто до того в історії не

Янків у вітальному слові висловив захоплення

говорив про Україну з такою пошаною до неї у

Папою, блаженним Католицької Церкви, якого

всій її трагічності та з розумінням її перспек-

шанують далеко за межами цієї Церкви. « Папа

тиви ».

здолав великі перешкоди на своєму шляху до України,

-

IGIOH

говорив о. Теодозій.

-

Однією з най-

.

Сам же фільм, присвячений Папі Івану Пав­ лові

11, відзначився високою професійністю та

31


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ГРУДЕНЬ20

1

Грунтовністю при створенні. Ведучий Андрій

тощами , юнацькими захопленнями та зрілими

Охрімович, вже знаний за низкою інших поді­

поглядами на життя.

бних документальних стрічок, у цьому фільмі

Шлях першого Папи-слов'янина зображе­

ще раз зумів захопити глядача настільки, що

ний настільки різносторонньо і з усіх боків

постать Папи видається ще більш феноме­

сильно, що навіть пересічний глядач зможе з'ясувати для себе ті моменти політичного

нальною.

Добрий журналістський критичний погляд

життя світу, які часто ставали рушійними у при­

комен­

йнятті важливих рішень. А коли сюжет фільму

тарями численних дослідників та науковців:

дійшов до теми замаху на блаженного, жінки ,

о. Бориса (удзяка, ректора УКУ, Олега Турія,

не соромлячись, витирали сльози , а чоловіки

історика Церкви, єпископа Віталія Скомаров­

недвозначно кивали головами.

на історичну ситуацію підкріплений

ського, кардинала Любомира (Гузара), о. Іва­

на Дацька, доктора

Папа все ж приїхав до України , здається , і то

богослов'я, Мечислава

в момент, коли його найбільше потребувал и, і

Мокшицького, Митрополита Львівської архи­

виправдав, а можливо, й перевершив, очіку­

дієцезїї Римо-Католицької Церкви в Україні,

вання. Саме такий підтекст можна побачити у

Мирослава Мариновича, віце - ректора УКУ, о.

Теодозія Янківа, доктора богослов'я, та ще ба­

презентованому фільмі . Папа Іван Павло 11 був живим свідком надії,

гатьох інших .

який закликав « відкрити двері широко для

Однак варто відзначити , що попри вели­

Христа ». Він усе своє життя ніс над і ю туди, де

ку насиченість історичним матеріалом, щоб

інші опускали руки, радів з тими , до кого бо ­

показати в д і йсності історичний контекст, в

ялись наближатися, молився за тих, кого на ­

якому народився, виріс і сформувався як осо­

вмисне забули. Він був тим, якого так вдало

бистість майбутній Папа, сюжет фільму подано

описав у книзі « Свідок надії» Джордж Вайгер і

в доступній та зрозумій формі . Івана Павла

11,

про якого тепер є ще й добрий фільм « Не бій­

ще просто Короля Войтилу, автори показали

теся бути святими . Шлях Папи Івана Павла

глядачам, як справді живу людину, а не зіде­

Україну ».

алізований персонаж,

-

з його дитячими пус-

11 в

Джерело: Юnя Гнатів, сайт РІСУ

сенс людського життя". Володимир,

нього. Живучи в цьому матеріальному свп1,

м. Іршава Закарпатської обл.

людина часто забуває за Бога -Творця всього видимого й невидимого, Він є початок і кінець,

Найбільший дарунок від Бога, воно коротке й

Він є любов, бо створив нас на образ і подобу

швидкоминуче. Часто ми забуваємо для чого

Свою . І полюбив нас перед віками, і Сина сво ­

воно нам, чому воно є?

го Єдинородного послав, щоб спасти нас від гріха та диявола, смертю смерть подолавши і

Чому народжуємось і помираємо? Напевно, щось спричиняє цю смерть? Так, це гріх . Саме

неба-Царства Небесного.

через гріх ми помираємо, але маємо надію на

Людина часто забуває цю любов Отця Не­

життя вічне. Перебуваючи на цій землі, ми час­

бесного до нас, грішних . Далеко не всі йдуть

то забуваємо, що перебуваємо у вигнанні.

тією стежкою, яка веде до Царства Небесного.

Всі якось метушаться, збирають, нагрома­

32

дарувавши нам життя вічне, відчинивши двері

Саме гріх нас віддаляє від Бога і Життя Вічного

джують багатства світу цього, не знаючи, хто

і зближує з дияволом та пеклом ... Звичайно,

це збере та забуваючи, що є ще й Царство

людині не~росто збагнути це, будучи тут, на

Небесне і потрібно збирати скарби саме для

землі, вона настільки немічна, що навіть не

01 d


ГРУДЕНЬ 201

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

l

може пізнати світ цей, а що тоді говорити про

розпрощатись. Смерть, як знаємо, приходить

світ духовний-Небо-Царство Небесне.

як злодій, не знаєш якої хвилини наступить.

Саме наша смерть нам повинна нагадувати,

Одних смерть забирає в зовсім юному віці,

що життя-це подарунок і воно не належить

а інших, навпаки , з сивиною на скронях, і вони

нам, якщо б належало нам, то хіба ми не могли

побачили своїх внуків чи правнуків. Щодо

б його продовжити до вічності .Та не можемо,

смерті в юному віці, то нам це дуже складно

бо воно належить Богу-Творцю Небесному.

зрозуміти і сприйняти, що на це воля Божа.

Маємо постійно чудову нагоду позбавитись

Припустимо, одна людина грішила в молодос­

гріха через Св.Тайну Сповіді і Св.Причастя Тіла

ті, а інша, навпаки, жила праведно, то першій

й Крові Ісуса Христа .

Бог може продовжити життя, щоб покаялась і

І ми повинні все робити для того, щоб мати

мала життя вічне. Всемогутній Бог не хоче при­

Життя Вічне. Смерть зупиняє наше життя тут на

мушувати людину йти до Нього, бо Бог дав нам

землі, але наша душа в і чна , через яку ми уподі ­

волю виб и рати добро або зло. Бог постійно

бнюємось до Бога. для справедливого суду Бог

кличе й чекає як люблячий Батько. Мудра та

створив рай і пекло, в рай ввійдуть праведні, в

людина, яка відгукнеться на Господній заклик .

пекло-грішники, які не хотіли позбутися гріха

« Наверніться й вірте! »,

й чинили зло в очах Господніх до кінця життя, і

актуальний на дорозі спасіння.

цей заклик постійно

Щоб нагадати у чому полягає шлях до спа­

не хотіли покаятись .

Через смерть пройшли всі, навіть жий

-

- Син Бо­

- Ісус Христос і на третій день Воскрес!

Саме Воскресінням Ісус Христос-Агнець Бо­

сіння-потрібно пригадати

10 БОЖИХ ЗАПОВІДЕЙ, даних Богом всьому людству через пророка Мойсея .

жий-смертю смерть подолав і диявола знищив

Ось вони:

і подарував нам можливість, навіть вмерши ,

1. Не знай інших богів, крім Мене. 2. Не взивай намарно ім'я Господа Бога

мати життя вічне! Важко уявити нам, перебуваючи тут на зем­

свого.

лі, яке воно, життя вічне. Якщо людина-хрис­

З. Пам'ятай день святий святкувати.

тиянин усвідомлює, що вона покликана до ві­

4. Шануй батька твого й матір свою, щоб

чності, то повинна робити все для того, щоб

було добре тобі і щоб довго прожив на

успадкувати вічне щастя

- Небо.

землі.

Для цього усвідомлення життя вічного і

5. Не вбивай.

спасіння існує Біблія-Святе Письмо. Воно від­

б. Не чужолож.

криває нам очі на вічну істину, бо натхненне

7. Не кради . 8. Не свідчи ложно на ближнього свого. 9. Не пожадай жінки ближнього свого. 10. Не пожадай ніякого добра, що є в ближ-

Святим Духом через пророків та євангелистів.

Саме Біблія допомагає нам пізнати Бога через Слово Боже, і таким чином наблизитись до Нього.

нього твого.

Проблема в тому що дуже багато людей не­

Зробивши іспит сумління, християнин по­

хтують Святим Письмом , вважаючи його «ху­

винен би покаятись у кожному грісі, який яв­

дожньою книгою».Це велика помилка

ляє собою свідомий і добровільний переступ

-

вва­

жати втраченим часом читання Біблії. Кожна

певної Заповіді Божої.

людина відчуває у серці спрагу за Словом Бо­

Однак жоден християнин не йде до Бога

жим. Навіть якби кожного дня читала уривок з Біблії, то всього б не збагнула, бо там виявля­

сам, але зростає у чеснотах у спільноті вірую­

ється Мудрість Божа.

Церква як добра мати вчить, що слід, а що не слід робити. І нагадує, що людині необхідно

Однак життя швидко проминає. Пам'ятаю

себе як учня школи, а вже закінчую універси­ тет, було колись

15 років, а зараз вже 24, і не

знаю, якої хвилини мені доведеться з життям

чих людей, яку називаємо Церквою.

вірити повсякчас. І показувати свою віру на практиці щоден­ ного життя.

33


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 201

l

Ось перелік гріхів, яких аж ніяк не повинен

Церква навчає, що душа людська є без­

християнин допускатись і чесноти, до яких потрібно прагнути:

смертна, однак диявол намагається засліпити

1. Го дість 2. Захланність

1. Покора 2. Щедрість

З. Нечистота

З . Чистота

4. Зазд исть 5. Обжерливість

4.Любов

думала про душу і про потойбічне життя. Наведемо один приклад: хоча кожна ста­

тистика відносна, користуємось однією анке­

тою, проведеною в одному з університетів США.

5. Пом і ркованість у їжі

й пия тво

та спиртни х напоях

б . Гнів

Студентам і викладачам задали

1. Чи

2 запитання.

віриш ти, що людська душа людська є

безсмертною? 40% відповіли «так», біля

б. Терпеливість

7. Ревність.

7. Лінивство

людину до такого ступеня, щоб вона зовсім не

35% відповіли

«не знаю, не задумувувався», а інших 35%

Працьовитість

сказали <<Ні». Гріхи, що кличуть за пімсту з неба:

1. Навмисне чоловіковбивство. 2. Содомський гріх (гомосексуалізм ,

2. лесб і ­

янство, педофілія). З. Покривдження вдів й сиріт.

4. Затримання

На запитання « ЧИ віриш ти у потойбічне

життя? »

зарплати за належно викона­

ну працю.

45% відповіло так, 35% не задумувались, а 20% сказало ні. Це показує те, що злим духам вдалося звес­ ти на дорогу у пропасть дуже велике число лю­

дей, з яких деякі вважають себе християнами . Закінчуючи ці наші роздуми про сенс життя

П'ять умов доброї Сповіді:

людини , мусимо собі усвідомити , що кожен з

1. Іспит сумління. 2. Жаль за гріхи.

нас мусить визначитись, чи буде цілковито до­

З. Постанова поправити життя .

ті , а також вірити і слухняно виконувати те, що

4. Визнання гріхів. 5. Здійснення покути.

спокусам диявола і сенс свого життя бачити в

Щирий жаль є тоді , коли ми шкодуємо за

грошах, у славі , насолодах тілесних тощо .

віряти Богу, як джерелу життя і любові у всесві­ Церква навчає, або навпаки буде віддаватися

наші гріхи не зі страху перед карою, а з любов і

Очевидно, що тільки та людина , яка стоїть на

до Бога , що м и тими гріхами тяжко образили

стороні Божій, на стежині добра і шляху до ві­

його, найвище добро, гідне всякої любові .

чного щастя, може допомогт и людині , яку дия­

вол обманув. Шість церковних заповідей:

1. Встановлені свята святкувати . 2. В неділю й свята Службу Божу відвідуват и і брати в ній активну участь.

Ісус Христос дав своїм послідовникам ви­ разне завдання , в тому числ і і нам з вами: « Ідіть

по всьому світу і зробіть моїми учнями усі на­ роди » (М к

16,15).

З . Пости заховувати. Дотримуватись прип и­

саних Церквою постів, але без показовості цих дій.

4.

1) Спасти

свою душу і стати на шлях спасін­

Кожного року хоч один раз сповідатись й

ня , щоби у потойбічному житті втішатися наві­

у Великодному часі причащатись.

ки небесною радістю.

5. Весіль і забав у заборонені часи не справляти . б. Поганих книжок і часописів не читати (гор оскопи,магія,окультизм,спіритуалізм).

Крім того, Церква вчить, що треба вірити,

34

Отож, сенс нашого життя має два виміри:

2) Своїм прикладом, своєю молитвою та

інши­

ми засобами комунікації, і усним переконанням допомогти більшому числу людей, які живуть у полоні диявола, тобто у тяжкому гріху, або ще

щоб спастися. Точний зміст знаходимо у « Сим­

взагалі не знають про Ісуса Христа, перейти на

волі Віри », який починається такими словами :

сторону Божу і стати поруч з нами, щоб таким

« Вірую в Единого Бога Отця." ».

чином стати на шлях спасіння.

GIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ2011

ХЛІБ Наталія РОМАН

Як смачно пахне хліб! Ніжно пригорнув він до себе золоте проміння сонця і срібне мерехтіння зір. Увібрав щедрість і багатство землі, наповнився теплотою людських рук. Прийшов до нас на стіл велінням Творця.

Дякуємо тобі, Господи за цей скарб! Господня мудрість створила землю і напо­

внила океани водою. І Господня мудрість зі­ брала докупочки на тоненькому стебельці ма­

кам волосся примерзало до стіни, бо й накри­

тися не було чим. А ще, згадує батько, дуже хотілося їсти. Ма­ лий Михайлик не раз обнімав татка за шию і з

ленькі зернятка пшениці.

Смачним хлібчиком годувала свого улюбле­ ного Сина Мати Марія. А через деякий час Він,

надією шепотів на вухо:

- Тату, дайте хлібчика! ...

Господь, Сам наситив хлібом тисячі тих, хто

А справжнє свято настало тоді, коли дідові

слухав Його науку. І в Тайній Вечері наш Гос­

вперше за роботу видали невеликий мішок

подь поблагословив хліб і вино, встановлюю­

пшениці.

чи Тайну Пресвятої Євхаристії.

Щасливий, усміхнений

Дякуємо Тобі, Господи, за хліб. Бо як нам без нього!

він переступив по­

ріг хати, перехрестився і мовив:

-

Діти! Бог вислухав наші молитви і дав нам

...У далекому 1949 році моєму батькові Івану було 14 років, коли йому і двом меншим брати­

хліб.

кам: одинадцятирічному Миколці і восьмиріч­

кла хліб. Спечені запашні хлібини лежали на

Перемоловши зерно на муку, мачуха спе­

ному Михасику померла мама. Через деякий

дерев'яній лаві, як злитки золота. Від духмяно­

час дід Ілько одружився вдруге. А через рік,

го хлібного запаху, здавалося, паморочиться

на саме Різдво, серед ночі, компартійні нелю­

в голові. Вони, діти, радо бігали, стрибали на­

ди вивезли дідов~ сім'ю у далекий і холодний

вколо хліба і гладили руками його золотисту

Сибір.

скоринку. У цей день напевно усміхався кожен

Після довгої і тяжкої тридцятиденно'і поїзд­

куточок старенької хати. Усміхався й Ісус з Бло­

ки в жахливих умовах у товарному поїзді рідні

городицею на маленькій іконці, схованій у щі­

прибули в Іркутську область, в одне із сіл Зи­

лині біля вікна ... З цього часу минуло майже шістдесят років.

мінського району.

Поселили дідову сім'ю в старій закинутій

Батько навчив нас, дітей, хрестити хліб, перш

дерев'яній хаті. Дід почав працювати столяром

ніж його надрізати. І зараз вчить цього своїх

у колгоспі. Тато часто допомагав йому. Мачуха

внуків:

з маленькими дітьми поралася на господар­

- Дякуйте Богові, діти, за кожен день, про­

стві .

житий на Батьківщині, і за кожен шматок хліба.

Тато часто згадує, як довгими холодними сибірськими вечорами він тулився з братика­

Дуже хочу, щоб ви ніколи не пережили того,

ми до теплої глиняної печі і сумував за рідною

розлуку з рідною землею.

домівкою, за Україною. Надворі вдень

що пережило наше покоління: голод, холод,

- мінус

Тому ніколи не переставайте просити у Гос­

40°С і більше градусів морозу, а вночі більше, ніж - 50 ° С. Тож не дивно, що на ранок хлопчи-

пода миру і спокою, і хліба насущного на ко­

tHIGIOH

жен день!

35


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2011

КНИГА, ЯКУ НАПИСАВ БОГ Валентина ВЗДУЛЬСЬКА

про перших людей Адама і Еву, про братів Каїна та Авеля, про Ноїв ковчег, потоп на землі, Вавилон­

Якось до старої професорки (звали її пані

ську башту, Авраама та його нащадків. З появою

Добридень) завітали двійко сусідських дітей

писемності ці перекази почали записувати, аби не

- хлопчик Роман і дівчинка Маринка. Обидвоє

втратилось з них жодної дрібнички.

набурмосились, немов хмари перед дощем.

Мудра бабуся спершу зварила їм гарячого

-

-

переможно вигукнув Ромчик.

Не перебивай!

-

серйозно сказала Марин-

шоколаду, а вже тоді взялася розпитувати, що

ка. Пані професорка їй подякувала і продовжила

там сталося за страхіття.

свою розповідь.

Ромчик - бевзь, бо не вірить, що Біблію напи­ сав Бог, - буркнула Маринка, сьорбаючи напій .

-

Це дурниця,

-

заперечив Ромчик, рішуче ви­

Окремі найдавніші записи про всі ці диво­

вижні події,

-

сказала вона,

-

з'явилися ще за ти­

сячу років до народження Ісуса Христа! Так, так, саме так! Згодом переказів та всіляких творів на­

терши шоколадні вуса. -Ніхто ніколи не чув, щоб

збиралося так багато, що настав час дати їм лад та

Бог писав книжки. Біблію написали люди!

укласти в збірку. Цим зайнялися юдейські книж­

Нещодавно Ромчику виповнилося десять ро­ ків, тоді як Маринці

ники та священики. І от, працею багатьох поко­

тільки сім. Хлопчик вважав,

лінь, за два-три століття до народження Спасите­

що розуміється на житті краще за сестру. Марин­

ля така збірка з'явилася і відома вона як юдейська

ка ж любила сперечатися про все на світі.

Біблія або Танах, священна книга юдеїв. - А я знаю, що означає слово «Біблія»!

-

-

Які -такі люди? Чому ж тоді на Книзі не напи­

сано ім'я автора?

-

вигукнула Маринка, втішена

своїм здогадом . - Це тому, що всі й так знають, що

Біблію написав Бог!

Гм,

-

сказала вона поважно й начепила на

носа маленькі кругленькі окуляри.

-

Бачу, справа

серйозна.

-

-

попроси­

ви­

складу Біблії входить багато книг. От же ж розумник узявся,

-

пробурмотіла

сердито Маринка.

-

Так, так, саме так! Багато книг! Пятикнижжя

Мойсеєве, книги історичні, книги повчальні та по­

книги! їх писали, записували і переписували різні люди майже тисячу літ! І ми з вами легко можемо

Гм, - повторила старенька професорка й рап­

том сказала.

-

Справа в тім, що ви обидва, і ти, Ро­

мане, і ти, Мари нко, маєте рацію. Біблію написав і Бог, і люди.

-

-

Воно означає «КНИГИ», бо до

етичні, а також книги пророків! Дивовижні, цікаві

Розсудіть нас, пані Добридень!

ли діти.

-

-

Але пані професорка захоплено вигукнула:

сти, але".

-

гукнув Ромчик.

-

Ромчик задумався і збирався вже було відпові­

їх почитати, бо усі вони лягли в основу нашого Старого Заповіту!

-

А тоді з'явився Новий Заповіт?

-

запитала

Маринка.

Як таке може бути?!

-

вигукнули спантели­

-

Не одразу!

-

підморгнула професорка .

-

Спершу на землю прийшов наш Спаситель, Ісус

чені діти.

Так-так, саме так і було! Але ви правильно

Христос. Він жив, проповідував, зцілював лю­

робите, що дивуєтеся. Бо це й справді дивовижна

дей і помер на хресті за гріхи всього людства,

історія. Дивовижніша за найдивовижнішу казку.

воскрес і вознісся на небо.

-

Якщо ви сидітимете тихенько, я вам її розповім.

Діти пообіцяли сидіти, як миші, й пані профе­

-

захитали голова­

ня учні Ісуса, святі апостоли, розійшлися світом

раного Богом народу з покоління у покоління

звіщати новину про спасіння, яке приніс людям

передавалася правда про те, як Бог створив світ,

Господь. А тоді, само-собою, з'явилися люди, які

-

оповідала вона,

Ми знаємо! Ми знаємо!

серед об­

-

З давніх давен,

-

ми діти.

- Після Його смерті й дивовижного воскресін­

сорка почала свою розповідь.

36

Ага!

-

,1 Ht


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ~О

вирішили записати історію життя та вчення Ісуса,

тримала добрячу паузу, і лише тоді продовжила

щоб блага вість про спасіння стала доступною

оповідь:

-

всім. Це були ...

-

Євангелісти! Матвій, Марк, Лука та Іван,

-

пе­

-

Молодець!

-

Птоломей 11 Філадельф. І була у Птоломея

одна з найбагатших у світі бібліотек, розташована

релічив Ромчик. ка.

Правив у тій країні цар з довгим незвичним

ім'ям

похвалила його пані професор­

у славетному місті Александрія. Якось почув цар

Так до кінця першого століття від народжен­

від свого бібліотекаря, що мають юдеї у себе диво­

-

продовжила

вижну книгу, в якій розповідається про сотворен­

вона. Слово «Евангеліє» і означає «блага вість»,

ня світу, перших людей, пророка Мойсея та всіля ­

тобто «добра звістка» про Ісуса як нашого Спаси­

кі інші дива, що творилися на землі за давніх часів.

ня Христа з'явилися Євангелія,

-

теля. Євангелія лягли в основу Нового Заповіту, до

Йшлося, як ви вже знаєте, про юдейську Біблію,

них додали розповіді про життя і діяння апосто­

точніше, про її першу частину

лів, їх послання-проповіді, а найостаннішим уві­

Мойсеєве, яке юдеї звуть «Тора». Будь-що зажадав

-

П'ятикнижжя

пророцтво

Птоломей мати її у своїй бібліотеці. Цар відрядив

про друге пришестя Христа і кінець світу. Всього

до Єрусалима послів, а ті, діставши згоду перво­

до Нового Заповіту увійшло

йшло Одкровення або Апокаліпсис

-

27 книг. Так, так, саме - Старий і Новий -

священика, привезли в Египет сувоїТори. Разом з

так! Згодом обидва заповіти

ними приїхали і перекладачі, що мали переклас­

були об'єднані у християнську Біблію або Святе

ти священну книгу зрозумілою цареві грецькою

Письмо, священну книгу всіх християн.

мовою. Як розповідає легенда, сімдесят два книж­

Пані професорка зняла окуляри, відпила трохи

ники трудилися над П'ятикнижжям сімдесят два

шоколаду і лише потім помітила, що дівчинка си­

дні окремо один від одного. Та кола настав час

дить, як у воду опущена .

звіряти роботу, здивований цар побачив, що всі

-

Що сталося, Маринка?

переклади однаковісінькі, немов хто надиктову­ промовила вона

вав його перекладачам на вухо! Так і Птоломей, і

так сумно, що навіть Ромчику стало незручно ра­

всі, хто довідався про це диво, повірили в те, що

діти з перемоги у суперечці.

рукою перекладачів водив сам Бог. От і до тепер

То Біблію написав не Бог...

-

Та ж ні, маленька, найцікавіше якраз в тому,

всі християни вірять уте, що зміст Святого Письма

що саме Бог і є справжнім автором Святого Пись­

з'явився під натхненням Святого Духа, а людина,

-

ма, хоча різні книги Біблії й писали різні люди по­

яка написала ту чи іншу книгу Біблї1; передала

над тисячу років. Так, так, саме так! А зрозуміло це

досконале Боже Одкровення мовою й образами

стало завдяки одному диву, що сталося в далеко­

своєї епохи.

му Египті ще за два з половиною сторіччя до на­ Так сказала пані професорка, а вона завжди

говорила тільки правду. І в дітей аж очі заблисті­ ли від цікавості. Та хитра добродійка спершу ви-

о

ч

-

Ось така історія про Книгу, яку написав Бог,

-

додала пані професорка.

родження Ісуса Христа.

-

Руками людей!

додав Ромчик.

-

додала Маринка і всі троє

весело засміялися.

п

Зазвичай сповідь досить часто у нас

-

Так, так, саме так!

р Сповідь

-

РІ

в

'

це не якийсь ритуал, не формаль­

асоціюється передусім із Великим постом,

ність, яку треба відбути, і навіть не гігієна душі,

бо сказано, що християнин має хоча б раз у

яку треба періодично очищати. Це таїнство,

році у великодньому часі сповідатися. Такий

яке нерозривно пов'язане з іншим таїнством

підхід настільки вкоренився, що сьогодні

хрещенням, бо у сповіді ми можемо відновити

побутує дещо спрощене, формалізоване, а навіть перевернуте уявлення про таїнство

той стан чистоти, безгрішності, який отримали

сповіді.

ний богослов о. Олександр Шмеман, перво-

-

при хрещенні. Як писав російський православ­

37


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ2011

радний гріх полягає не в порушенні певних

радить обов'язково піти до спов1д1

боговстановлених правил, а у відпадінні від

Різдвом, приступити до причастя, відчути його

Бога, у тому, що замість Бога людина вибрала

силу, потребу святості. А тоді на Йордан варто

щось інше: чи то світ, чи саму себе. І ми щодня

спитати себе, чи я готовий приступити до при­

приречені робити цей вибір. Ми є свідомі на­

частя, чи потребую цього. Адже сповідь

шої гріховності, яка є нашим онтологічним

поворотний момент в житті, який спонукає до

станом, бо немає людини, що жила б і не згрі­

якоїсь зміни, до внутрішнього преображення.

шила. «Сповідь не є самоціллю. Сповідь є на­

Наше

завдання

є

стриміти

до

1 перед

- це

святості,

годою, щоби очистити душу, стати в стан, який

стриміти, щоби певних речей уже не робити.

богослов'я називає «стан освячуючої ласки»,

Те, що священик говорить наприкінці сповіді:

щоби могти увійти в єдність через Причастя»,

«Йди і більше не гріши», - не може залишити­

розповідає духівник Українського католиць­

ся порожньою фразою, ритуалом. Це має бути

-

кого університету, доктор богослов'я о. Ігор

справді настановою

Пецюх.

шити. «Ми свідомі того, що б ми не робили, все

- робити все, щоби не грі­

Це не означає, що кожне причастя вимагає

одно впадемо, але важливо, коли і де я впаду.

сповіді, але сповідь дозволяє нам залишити

Навіть якщо диявол приступить до мене з ін­

свої гріхи і просити Бога про силу, яку він дає

шого боку, об іншу річ я спіткнуся іншого разу,

у причасті, щоби більше не грішити, щоб жити

то до тої я вже не хочу вертатися, іншим разом

у святості. Причастя є тою силою, бо Господь

, я вже буду боротися з іншою проблемою», -

входить у нас, стає одним із нас на молекуляр­

каже священик.

ному рівні, стає для нас поживою, щоби ми

Важливо робити іспит сумління якомога

могли жити Його життям, щоби, вийшовши з

частіше. Давня традиція каже: щодня перед

церкви, ми могли любити, як Він, прощати, як

сном проаналізуй свій день, подякуй Богові за

Він, сприймати інших, незалежно від того чи

те, що було добре, перепроси, що було погано.

подобаються вони нам, чи ні. Зрештою, щоби

Якщо в такий спосіб підходити до життя, щоб у

жити іншою якістю життя, бо все, що ми роби­

кінці дня підбити його підсумок, то в кінці тиж­

мо в церкві, всі наші співи, всі богослужіння

ня виникне бажання сказати, що більше з тим я

тільки для того служать, щоб ми могли жити

жити не хочу, не можу.

інакше, жити любов'ю.

Змагання за святість Підготувати ясла своєї душі «Уся лірика різдвяного періоду спонукає

Не можна розглядати сповідь як рутинну

справу, оскільки вона є змаганням за святість.

нас, щоб приготувати ясла своєї душі, щоб

Це змагання триватиме все життя, воно не ма­

вони були чисті, прибрані, щоб Христос, який

тиме кінця. Воно має бути духовним прогре­

народився колись, більше ніж

сом, навіть якщо здаватиметься, що я стаю що­

2000 років тому

в Вифлеємі, міг також народитися в моїй душі,

раз гіршим. За словами о. Ігоря, це характерне

- каже о. Ігор. - І сповідь необхідний елемент

явище для людей, які починають жити духо­

цих приготувань». Але, як зазначає отець, хоч

вним життям, що поки сповідався раз у році,

Великдень і Різдво

- два найбільші свята, до

яких ми намагаємося гідно приготуватися, за­ мало є і двічі в році сповідатися, адже важко

все було гаразд. Почав сповідатися частіше, і то не так, і там не так. «Це не ти стаєш гіршим, але краще почина­

проаналізувати своє життя впродовж шести

єш бачити себе, стаєш вимогливішим до себе,

місяців. «Чи є можливо пригадати, що було зі мною три місяці тому, хто мене чи я кого об­

зазначає він. - Навпаки, дуже часто інші бачать у тобі якийсь розвиток, а ти в собі - регрес.

разив у трамваї, чому я тоді був такий злий, на

Якщо людина певні речі бачить, то є шанс, що

кого»,

-

зазначає священик.

-

почне з ними боротися».

Але якщо в кого виникла думка, що один раз у році сповідатися замало, то отець Ігор

38

Джерело: dyvensvit.org

GIOHdP


ГРУДЕНЬ 201

ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

l

ДУХОВНИЙ СВІТ ЗБАГАТИВСЯ Борис ВОЗНИЦЬКИЙ Директор Львівської галереї мистецтв, Герой України, член-кореспондент НАМ України,

лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка

Про книгу «Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова» Заслуженого діяча мистецтв України,

професора Богдана Тимківа. Українська сакральна й ужиткова дереворізь­

ба є однією з яскравих складових національного мистецтва, однак, на жаль, ще й досі містить бага­ то прогалин у своїй багатовіковій історії. Тому на часі постало видання зазначеної книги . Ця праця акумулювала на своїх сторінках увесь шлях становлення та розвитку мистецтва

дереворізьби: від оздоблення декором при­ мітивних знарядь праці й побуту до шедеврів іконостасного різьблення різних історико­ культурних епох . Твори сакрального мистецтва

є невід'ємною частиною художнь ої дерево­

обробки. У радянський період сакральна тема­ тика в силу соціально-політичних обставин по­ ступово втрачала перспективу свого розвитку,

а сьогодні її роль у суспільному житті, духо­

заклали підмурівок для створення узагальню­

вному розвої і поступі держави зростає. Тому

ючих праць, що лягають в основу концепції

необхідно повернутись до тисячолітніх тради­

розвитку іконопису і виготовлення сакраль­

цій сакрального мистецтва, детальніше вивчати

них творів в Україні та за її межами. Власне,

і висвітлювати духовну спадщину, освоювати

першим кроком у вивченні монументально­

ідеї, набуток світової культури, від якої майже

декоративного

століття Україна була ізольована . Нове поколін­

дослідження

ня митців намагається пізнати першоджерела

різьбленому декору царських врат іконостаса.

різьблення

в

Україні

стало

Михайла Драгана, присвячене

прекрасного і духовного, що зародилося в сиву

Майже через

давнину під впливом магічних вірувань наших

досліджень, започаткованих М. Драга ном ста­

предків. І своєрідним путівником цього пізнан­

ла праця професора Б. Тимківа. Він опрацював

ня стане книга Богдана Тимківа.

На превеликий жаль, ми маємо не так бага­

40 років гідним продовженням

в ширшому масштабі велику кількість артефак­ тів сакрального й ужиткового дереворізьблен­

то фундаментальних досліджень саме в галузі

ня, зосередивши свою увагу на декоративно­

сакральної дереворізьби. І. Свєнціцький, С. Та­

му оформленні як іконостасів, літургійних та

ранушенко, М. Драган, Я. Константинович, В.

обрядових предметів, так і ужиткових речей.

Свєнціцька, В . Овсійчук, В. Пуцко написали цілу

Книга Богдана Тимківа є вагомим внеском

низку r'рунтовних досліджень, які, безумовно,

в українське мистецтвознавство, яке завдяки

11GIOH

український

християнський часопис

з~


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2011

йому збагатилося новими фунтовними напра­

Своїм багатогранним дослідженням Б. Тим­

цюваннями, що досі були невідомими широко­

ків значно розширив наші знання про складні

му загалу науковців, митців та шанувальників

художньо-мистецькі процеси, що відбувалися

національного мистецтва.

за межами України. За століття перебування на чужині українська діаспора зберегла та роз­

Сьогодні гостро назріла необхідність збере­ ження істотних знань про художні особливості, традиції мистецької спадщини минулого, про

винула кращі тенденції і риси національного мистецтва.

шляхи розвитку і взаємозв'язку мистецтва дере­

Загалом, праця Богдана Тимківа є актуаль­

ворізьби України та західної української діаспо­

ною, завдяки тому, що в ній проаналізовано

ри як у духовно-сакральному, так і в побутовому

не тільки мистецтво минулого, а й творчість

контекстах національного життя. Автор ретельно

сучасних митців, на значно вищий рівень під­

вивчив аспекти і цієї проблеми, адже внаслідок

нято роль українського митця в збереженні

давніх еміграційних та рееміграційних процесів,

та розвитку різних видів . мистецтв, зокрема,

в яких активну участь брали й українські митці,

сакрального.

Джерело: Тимків Б. Мистецтво України та діаспори:

творилася своєрідна палітра мистецько-культур­

них взаємозв'язків, запозичень і творчих надбань

дереворізьба сакральна й ужиткова.

Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2010. -

у художній культурі українського народу.

11

312 с., 563 іл.

НЕ ЗГАСАЙТЕ, ЯСНІ ЗОРІ":'

Пам'яті о. Маркіяна Шашкевича Уляна ТИМЧУК,

діжного товариства "Містична троянда" та під­

журналіст, катехит,

член товари ста "Містична троянда",

готували вечір "Не згасайте, ясні зорі"." Марійське молодіжне товариство "Містич­

церква св. Андрія ум. Львові

на троянда" при церкві св. Андрія у м. Льво­ ві заснував

6 листопада 2011

року минуло

200 років з дня

народження українського поета і просвітителя

1995 року отець Антоній Масюк,

ЧСВВ. З тих часів і дотепер воно активно гуртує

на молитовні зустрічі десятки молодих людей.

отця Маркіяна Шашкевича. Приємно, що майже

Члени товариства зустрічаються двічі на тиж­

на всіх рівнях вшанували цю славну постать,

день зі своїм духовним провідником о. Воло­

відбулися численні передачі, вечори, святкові

димиром Кусим, ЧСВВ, для молитви, читання

заходи.

Святого Письма і бесід на актуальні теми. Спів­ головою товариства упродовж усього його іс­

Маркіян Шашкевич

- особистість, яку не

змогли викреслити навіть з радянської укра­ їнської літератури, лише подали її дещо ви­

-

натхненник та

ініціатор добрих ідей і проектів. 5 листопада цього року в Палаці культури

кевича як громадського діяча, поета, просві­

ім. Петрушевича у Львові відбувся духовний концерт під назвою "Не згасайте, ясні зорі".", метою якого було зберегти пам'ять і донести

тителя, будителя Галичини, навіть словом не

правду про отця Маркіяна Шашкевича.

кривлено. На жаль, і сьогодні зустрічаємося з

подібними явищами, коли говорять про Шаш­

згадуючи

про

нього

як

греко-католицького

священика.

40

нування є п. Анна Дудикевич

У вступному слові о. Володимир Кусий, ЧСВВ, відзначив, що праця над сценарієм

Читаючи сторінки його біографії і творчос­

була непростою. Матеріалу життя о. Маркі­

ті, згадати славне ім'я великого українця отця

яна Шашкевича, на превеликий жаль, не так

Маркіяна Шашкевича, вирішили і члени мало-

вже й багато. Варто сказати, що о. Маркіян

український християнський часопис


ГРУДЕНЬ 201

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

l

Шашкевич для о. Володимира є особливо близьким. Золочівщина єднає обох священи­ ків-земляків (о. Маркіян народився в с. Під­

Уляна ТИМЧУК

'Не га с:1йте, ясні зо і"."

лисся Золочівського району, а о. Володимир ум. Золочеві). Перед глядачами постали словесні картини

Не згасайте, ясні зорі Маркіянових віршів,

Що освітлюють дорогу для зболілої душі.

з життя о. Маркіяна, його думки, твори, відгу­

ки про нього відомих людей. Варто відмітити

Не згасайте, ясні зорі Маркіянових очей ...

акторські здібності члена товариства Романа

Скільки сліз вони пролили серед темряви ночей!

Брунарського, котрий майстерно справився із роллю о. Маркіяна Шашкевича.

Духовний вечір молитовно зігрівали пісні у

І Підлисся, і колодязь, і дуби минулих літ Колихали, окриляли Маркіяна серця світ.

виконанні о. Володимира Кусого, ЧСВВ, та хору «Містична троянда» під керівництвом Іванни

Як жаринка, як багаття, як вогонь, що все дола,

Олійник.

Так у серці Україна, ніби піснею, жила.

Духовний вечір пам'яті славетного україн­ ця-священика пройшов на одному диханні.

Слово правди

Глядачі у залі довго аплодували. Від імені пара­

ганьби

- меч вогненний -

проти кривди і

фіян слово подяки всім наставникам і членам

Він підняв як пастир ревний, як співець Галичини:

товариства висловила п. Людмила Рудницька. Отець Маркіян Шашкевич завжди залиша­

"Мужньо мову бороніте, пісню мамину любіть,

тиметься будителем Галичини. Він і сьогодні

В злагоді завжди живіте

говорить, навчає, просить нас любити свою

заповіт!

- мій батьківський

мову, народ, берегти свою віру, боронити

Скарб святий - дуби, криниця і калина край вікна,

все українське. Як і колись, закликає взятися

Рідна мова, мов зірниця, і зажурена верба ... "

за руки, обійнятися серцями і совісно працю­ вати на своєму місці, розбудовуючи Церкву й

Не згасайте, ясні зорі Маркіянових віршів,

Україну.

Бо СВЯТЕ вони говорять до зболілої душі!"

українсь ки й х ристиянський часопис

41


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 201

l

СПОВІДЬ о.Йосиф БУДАЙ, ЧСВВ Говорити чи писати про сповідь нелегко. Це дуже делікатна і особиста дія людини. Знаємо, що є багато книг, повчань, як правильно сповідатися. Відомим є повчання св. Альфонса Лі~уорі. Сучасні автори висвітлюють тему сповіді зі сторони психології або психотерапії. Сповідь є важливим засобом не тільки очи­ щення серця і душі від гріхів, а й поглиблення духовного життя у Божій ласці. Тому тут багато залежить як від каянника (грішника), так і від свя­ щеника.

Після розпаду Радянського Союзу, коли наша

Церква отримала свободу, а храмів у Львові було ще порівняно мало, доводилось мені, особливо в

раз у рік, "грубші" гріхи скаже, а деколи і затаїть.

час Великого Посту, сповідати по

що­

ків, то перші його слова: "Я гріха не маю: не вбив,

дня. Довгі черги каянників якось психологічно

не вкрав". Раніше це мене виводило з рівнова­

тиснули на священика, хотілось усіх висповідати,

тому часу для кожного зокрема виділялось неба­

ги, я доказував, сварив, нервувався. Та пізніше зрозумів, що хто часто сповідається, той більше

гато. Якось, пригадую, навіть рахував, скільки за

стежить за собою, своєю поведінкою, своїми по­

день висповідаю, було одного разу й

милками, недосконалостями , а хто рідко

12-16 годин

305 осіб.

Можливо, значення сповіді як великого засобу

20

чи

50 ро­

-

про

це менше думає.

до святості глибше збагнув у часі Великого Посту

Часто люди, також ті, що часто сповідаються,

року, коли перебував у Добромильському монастирі. В кінці Посту людей ще не висповіда­

головні гріхи ставлять на друге місце, а менші вва ­

2006

42

Ну, а хто приходить до сповіді раз у

жають головними. Тобто більшу увагу звертають

них було мало і кожному я міг відвести доволі

на другорядне, а головного не бачать. Наприклад,

часу, щоб не тільки почути чи "витягнути" гріх, але

сповідаються, що пропустили молитву чи піст по­

більше прояснити, заохотити до глибшого духо­ вного життя. І бачив, як на моїх очах люди "вби­

рушили, або не пішли на Службу Божу, бо чулися недобре. А коли запитаєш, які їхні відносини з

рали" в себе сказане мною, і сипалися питання,

людьми (рідними чи колегами на роботі), то вияв­

як ту чи іншу трудність їхнього життя розв'язати,

ляється, що тут набагато більше зла: гніву, ненави­

висловлювались прохання про допомогу у вирі­

сті, осуду. То що важливіше - зrісти ложку сметани

шенні різних проблем. Врешті, і я був щасливий

чи не мати любові до людей? Христос виразно

(хоча й швидко виснажився), і каянник виявляв

сказав, що "не те осквернює людину, що входить

бажання змінити своє життя. Це справді щасливі

до неї, а те, що з уст людини виходить: очорнення,

хвилини для обох!

ненависть, гнів ...".

Аж тепер збагнув, як хтось розповідав, що при

Дуже добре, коли хтось сповідається і найпер­

якомусь монастирі перед одним священиком не­

ше визнає головне: "Я дуже гордий", "Маю мало

спішно висповідався з кожного гріха за все життя .

любові до інших" і т. ін. Хоча, звичайно, найкраще

Коли хтось часто сповідається (щотижня, що­

виконувати увесь Закон. Слід остерігатися і вели­

місяця), то, звичайно, говорить про багато поми­

ких гріхів, і найменших прогрішень: і любов збе­

лок, недосконалостей і гріхів. Хто сповідається

регти, і в молитві чи в пості бути вірним.

GIOHdP


ГРУДЕНЬ 20

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

1

Сповідь, як я вже згадував, сильно допомагає нам в дорозі до святоаі. Якщо хтось сповідаєть­

поповнений перед Богом. Чи Богові такі сповіді

потрібні?

ся раз у рік, то може легко допуаитися і великих

Мені здається, що батьки і родина не повинні

гріхів, бо у свідомоаі є думка, що якось буде: при­

змушувати, зааавляти когось іти до сповіді. Як

йде піа і висповідається, до Великодня ще дале­

уже сповідатися, то сповідатися; як каятись, то

ко, отож, можна грішити скільки хочеш. Коли ж

каятись. Бачила св. Тереза Авільська у видінні, як

хтось сповідається щотижня чи щомісяця, то вже

чисельно летять до пекла ті душі, які сповідалися,

думає: згрішити чи ні, бо вже аільки разів обіцяв

але недобре. Потрібно, щоб людина свідомо, до­

собі, священикові і Богові, що не буде, наприклад,

бровільно і щиро це робила. Інколи потрібно всі­

читати розпусні газети і книжки чи дивитися нічні

єю родиною багато молитов до Господа і до Бого­

фільми , і так з іншими гріхами. Пригадую, що був час, коли я сповідався тричі

для блудного сина чи доньки. Нехай ця сповідь

на день. Хотів, щоб навіть плям від малих гріхів не

буде в пізнішому часі, але з щирого розкаяного

залишалося на душі.

серця. Таких каянників хоче Господь!

родиці прошепотіти, щоб випросити ласку каяття

Деякі люди бояться йти до сповіді, тому що до­

Дехто відмовляється від частої сповіді, моти­

вший час не сповідалися або мають за собою важ­

вуючи тим, що все одно після неї через людську

кі гріхи. Святе Письмо дуже детально описує по­

слабосильніаь впадаємо в гріхи: "Чого буду йти

дію, як Ісус гостював у домі одного Симона, і було

до сповіді, якщо завтра знову можу згрішити?". Так

багато гостей; аж тут прийшла одна жінка

воно, і не так ... Можна таку людину запитати: "Для

-

вели­

ка грішниця, яка, впавши до ніг Ісуса, дуже пла­

чого тоді часто, наприклад, прати сорочку, коли

кала, каялася у своїх гріхах так, що сльозами об­ мивала ноги Ісуса і своїм волоссям обтирала їх. Як

знову за кілька днів вона забрудниться? Виаа­ чить один раз у рік її випрати". Чи не дивно, якби

Ісус поаавився до цієї жінки? З великою любов'ю

так хтось робив? Так само є з нашою душею. Ми

вказав присутнім на неї, щоб брали приклад у

немічні, грішні, недосконалі, але йдемо до сповіді

покаянні і наверненні з грішного життя. "Більша

часто, щоб змити цей грішний бруд з наших душ. І

радість на небі з одного грішника, що кається, ніж

як дехто щодня миє своє тіло, так ревний хриаия­

з дев'ятдесятьох дев'ятьох, що не потребують по­ каяння". А яка гарна притча про блудного сина!

нин чаао миє свою душу в св. Тайні Сповіді.

Був одного разу і я свідком навернення сучас­

Добре для нас прийняти не тільки дущ але й час від часу піти в сауну. А такою духовною сауною

ної "Марії Магдалини". Це був початок 90-х років.

є загальна, генеральна сповідь з цілого життя. Як

Приїхала на екскурсію до Львова "дівчина" з гли­

тоді, коли людина добре пропариться, віником

бокої Росії. Це було в час Великого Посту. Відвід­

ще себе поб'є, то всі шлаки, жири вийдуть, і тіло

увала численні храми, в яких бачила великі черги

легко дихає; так і загальні сповіді з цілого життя

до сповіді. Це так на неї вплинуло, що вирішила і

корисні для здоров'я душі. Кожний із нас з роками

вона вперше в житті посповідатися . Дякую Богові,

мудріє і, аналізуючи прожите життя, краще бачить

що тим щасливим священиком був я. Час був ве­

зроблені помилки. І через цю призму духовного

чірній. Як вона сповідалася! Доки буду жити, не за­

зросту тепер краще розуміємо суть людського

буду. Як вона каялася, плакала! Я не міг її заспоко­ Іти. Все небо споглядало на навернення блудної

життя. Коли ааємо самі батьками, більше розумі­

доньки. Якщо я чув себе на сьомому небі, то який же радий був наш Отець Небесний!

ємо наших батьків ... Часто вже в пізнішому віці усвідомлюємо свої дитячі і юнацькі гріхи. Тому сповідь з цілого життя

А прийде до сповіді такий собі праведник, який

варто деколи відбути, щоб перепросити Господа

щороку зі звички сповідається, і так боляче на

за те, в чому раніше не до кінця розкаялися. Час­

серці, коли не бачиш у ньому найменшого жалю

то згадую свій гріх і в душі гірко картаю себе, що

за гріхи і бажання змінити своє життя. Краще би

коли малим хлопцем грав у футбол зі своїм бра­

не приходив, бо ніякі слова священика, який спо­

том, який був інвалідом, то різними способами

нукає його до навернення, не приносять успіху.

хотів у нього виграти. Бувало, то ногу підаавлю,

Це не сповідь, а тільки ще один гріх святотатава,

то штовхну його. Він впаде, а я тішуся, що виграв

MIGIOH

український

християнський часопис

43


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

10:0. Тепер,

ГРУДЕНЬ 2011

звичайно, не зробив би цього ... А як

вкласти своїм овечкам в душу, - щоб любили одні

часто починаємо любити наших батьків чи друзів,

одних і всіх людей". А потім, при кінці розмови,

коли їх уже між нами немає?..

розповів, що коли молиться, то постійно сльози

Отець Піо, італійський стигматик, постійно три ­

течуть з очей . Я йому по -доброму позаздрив. І

мав у руці хустинку і в сповідальниці часто вити ­

справді , ці сльози любові й покаяння так очисти ­

рав свої сльози . Коли його питали, чому він плаче,

ли його серце, що розмовляти з ним

то відповідав: ''Тому, що люди грішать і не плачуть,

-

це щастя .

Одним людям Господь дарує свої ласки, дари;

я мушу за них перепрошувати Бога". Звичайно,

інші ж з великими зусиллями доробляються ду­

щире розкаяння, дар сліз - це велика Божа ласка .

ховних скарбів. Він як люблячий Батько хоче всім

Одного разу ночував у монастирі св. Онуфрія о.

добра і правдивого щастя . Не засмучуймо його

Олександр Королюк з міста Луцька. Розповідав,

нашими гріхами. А як зашпортаємося і впадемо

що небагато має парафіян, близько двадцяти, у

в калюжу гріха, то якомога швидше піднімаймо­

великі свята, може, сорок. Та велике серце, повне

ся, очищуймо себе і з новими силами прямуймо

любові, має цей пастир: "Найголовніше, що хочу

вузькою доріжкою до Божого Царства .

НЕЗВИЧНЕ ПРОХАННЯ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ Ярина ЯРКО

Андрієва дружина померла. Лікарі не змогли встановити причини раптової смерті. Він залишився з трирічною Улянкою. Протягом довжелезного року Андрій навіть і думки не

припускав, що міг би коли-небудь пов'язати своє життя з іншою жінкою. Він жив лише дпя

Улянки, і йому здавалося, що удвох вони є дуже щасливими, навіть у такому горі. Він робив усе

для того, аби дівчинка не відчувала нестачі материнського тепла.

Від самісінького ранку Уляна чекала на Свя­

переодягається у Святого Миколая і розпитує

того Миколая, котрий щороку розмовляв з ді ­

дітей, чи слухняні, що хотіли би знайти під по­

тьми у холі величезного торговельного центру.

душкою. Батьки, як прав ило, підслуховують, а

Бо дуже хотіла бути першою в черзі ...

-

Тату, прокидайся швидше,

ла Андрія за руку.

-

-

-

Улянка шарпа­

Ми запізнимося.

Уляно, ще до відкриття універмагу дві годи­

ни . Дай поспати, маленька .

-

Але ж, тату, це так важливо. Я мушу бути

першою в черзі до Святого Миколая. Андрій, звичайно, й гадки не мав, що саме цього разу вигадала його найдорожча крихітка .

Пунктуально о 9.00 відчинили широченні двері універмагу, і Улянка потягнула Андрія до ялинки .

Високий фотель вже стояв, а Миколая ще не було.

-

Крім нас на Миколая ніхто не чекав,

Андрій .

-

-

згадує

Але Уляна не зрушила з місця. Святий

Миколай з'явився лише близько одинадцятої. За нами відразу вишикувалася чималенька черга.

Бо ще від літа казала, що обов'язково мусить зу­

Миколай вигідно розсівся в кріслі і махнув

стрітися з Миколаєм, а він обов'язково повинен

рукою Улянці. Вона підбігла, сама видряпалася

виконати її бажання.

Миколаєві на коліна.

У великому універмазі щороку за кілька днів перед

44

пізніше виконують (якщо є така можливість) за­ баганки своїх чад.

19

грудня хтось із працівників магазину

-

Що б ти хотіла, дитинко, отримати від Ми­

колая?


ГРУДЕНЬ 201

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

l

- Хочу просити тільки про одне. Якщо вико­ наєш моє прохання, то обіцяю до кінця життя

піруети, що аж дух запирало. Улянка спостеріга­ ла з розкритим ротом. А потім видала:

- Але ж ви гарно їздите. Я б теж так хотіла. - Але ж ти також добре їздиш, - відповіла

бути чемною. Чи можеш мені подарувати нову маму? Будь ласка .. .Прошу...

Андрій відчував, що сльози от-от бризнуть з

білявка.

очей.

-

- Я хотів забрати Улянку, - розповідає далі питав в Улянки, де її мама. Дівчинка розплакала ­

-

Як ви нази­

-Дуже приємно - відповіла блондинка Люд­

Голубі очі Миколая теж стали вологими. Він

мила і простягнула Андрієві свою теплу руку.

притулив до себе Улянку і поцілував її в чоло. Мила дитинко, -сказав він .

втішилася Уляна.

Андрій.

- вона на небі з ангелами.

-

-

- Мене звати Людмилою, а тебе? - А мене - Уляна А це мій тато. Називається

Андрій , але Миколай затримав мене. Він пере­ ся і розповіла , що у неї вже цілий рік нема мами,

Справді?

ваєтеся?

-

Це не є просте

-А ми після ковзанки ідемо на піцу, вала Уляна.

- не вга­

- Підете з нами?

прохання, навіть для Святого Миколая. Але я

Андрій почервонів і хотів дещо остудити

обіцяю, що зроблю все, аби його виконати. Але

доньчин запал. Та незнайомка випередила його:

ще треба трохи почекати.

- Добре. Дякую. Я почекаю Але не забудь,

-

- Так, так, - пробурмотів Андрій . А за годину

Миколаю! Улянка зіскочила з колін Святого Миколая і

підбігла до Андрія. - Ходімо, тату. Миколай обіцяв допомогти.

Вважаю, що це прекрасна ідея. Тільки не

знаю, чи твій тато думає так само, як ти?

вони троє, як добрі друзі, йшли у піцерію. Коли сиділи за столиком, Андрій зауважив, що Улянка

дуже сподобала собі Людмилу.

Тієї ночі Андрій довго не міг заснути. Тягар ка­

- Ви, випадково, не були в універмазі на зу­ - запитала мала не­

менем душив серце. Він не уявляв собі, як в його

стрічі зі Святим Миколаєм?

житті з'явиться інша жінка. Можливо, колись, але

сподівано.

... Його дружина, Марія, померла раптово,

- Так, була! - І що, Ви теж

коли Уляні було три роки. Вони були щасливим

вгавала дитина.

ще не зараз

щось просили у Миколая?

-

не

подружжям. Одного разу, коли Андрій з Уля­

Людмила розповіла, що працює у тому уні­

ною бавилися вдома, Марія вийшла до магази­

вермазі. А дівчинку вона запам'ятала, бо дуже

ну. У черзі до каси раптом впала і вже не опри­

довго стояла Уляна в черзі.

- Людмила і Уляна розмовляли між собою,

томніла. Лікарі пізніше сказали, що то серце ...

Але зауважили, що смерть була легкою.

ніби знайомі давно, - розповідає далі Андрій.

Час лікує рани, і через рік вони вже адап­

- На мене не звертали жодної уваги, ніби мене

тувалися до ситуації, звикли, що з ними нема

там нема. А коли ми повернулися додому, Уля­

Марії. Улянкою займалася мама Андрія . Вона

на

дуже любила внучку і, відповідно, пестила її.

приятельку

Лише тепер Андрій зрозумів, що Уляні цього

дати слово, що ми ще колись зустрінемося.

замало. Батько і бабуся - дуже важливі люди у її житті, але вона потребувала ще когось.

дувався і запитав, чи могли б ми всі втрьох ще раз

- Що я мав робити? Також просити Святого -

Миколая, щоб « подарував» мені дружину? згадує Андрій .

Тиждень минув швидко, і в суботу тато з до­

нею пішли на ковзанку. Там було ще мало лю­

втомила

мене розмовами

про свою нову

- тьотю Люду. І я змушений був

Отож зателефонував в універмаг. Відрекомен­ відвідати ковзанку. Уляна стрибала від радості.

.. .Після

ковзанки вони пішли на ялинковий

базар, де вибрали найгарніше дерево. Якось так, між іншим, Андрій запросив Людмилу до­

дому на обід.

дей. Але збоку на лавці сиділа висока худорлява

Він був впевнений, що його мама не матиме

блондинка і взувала ковзани. А за хвилину вона вже була на ковзанці і « наїжджала» такі складні

нічого проти. І справді, обід минув у теплій атмос­ фері. Потім Людмила бавилася ще зо дві години з

45


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

Улянкою. Коли Улянка пішла спати, Андрій зробив кави і відкоркував пляшку вина ...

..Людмилу

спіткало в житті розчарування : її

наречений за тиждень перед весіллям «освід­

ГРУДЕНЬ ,(,

Одного дня Андрій подзвонив у двері. Люд­ мила відчинила. Запросила увійти. Він зізна­ вся , що дуже закоханий і просить Людмилу,

чився », що кохає іншу. І з цього часу вона не може

щоб вийшла за нього замі ж. - Я мушу тобі щось розпов і сти ,

повірити жодному чоловікові. Андрій розповів,

сором 'язливо опустила оч і .

як померла його Марія. Навіть не зауважили , як минула ніч ... І тоді мама Андрія підказала, що

Людмила

-

« Щось, мабуть, приховує від мене»,

-

мало

не зойкнув Андрій.

Це я тоді була Святим Миколаєм.

« нічна гостя » може переночувати у вітальні на

-

дивані. Вранці Андрія розбудив приємний запах,

Андрій вибухнув сміхом .

що аж лоскотав у носі. Коли зайшов на кухню, був

1

-

Не смі й ся. Це правда. Тоді , кол и ти пр и й ­

здивований : Людмила з донькою готували сніда ­

шов з донькою в універмаг, я була у ролі Ми ­

нок. Вперше після смерті Марії він звернув увагу

колая. Особа, яку запросили , не з'явилася. Я

на іншу жін ку- щось ніби защеміло у серці ... Після сніданку вони троє гуляли в парку, а

вмію говорити « чоловічим» голосом . От і вбра­ ла його костюм. Я запам 'ятала твою донечку, її

потім знову разом обідали. Увечері Андрій від­

найзаповітніше бажання і сльози в твоїх очах .

провадив Людмилу додому, і йому так захоті­

Звичайно, я не сподівалася, що колись з нею ще

лося її поцілувати. Бажання перемогло сором,

зустрінуся , і зовсім не мала наміру вас двох роз­

і він таки зробив це. - Вибач. Ти така чудова, - видушив зі себе, коли

шукувати. Але доля розпорядилася по-іншо м у...

вона його холодно, але делікатно відіпхнула ... Святий вечір і Різдво теж відсвяткували ра­

Ну, скажи хоч щось.

Андрій не міг нічого сказати, бо сміявся щиро і вперше за якийсь час

-

від щастя. На­

для малої Улянки. Минуло ще кілька місяців, і

решті витиснув зі себе: - Доля? Яка там доля? Я тепер вірю в те, що

після чергової романтичної вечері вони залиши­

на світі є Святий Миколай.

зом. Потім зустрічалися усе частіше, вже не за­

лися тільки вдвох ...

У неділю вони запросили друзів до ресторану

Лише через рік Андрій зрозумів : те, що від­

на святковий обід з нагоди заручин . Нікол и Ан­

чуває до Людмили, це щось більше, ніж симпа­

дрій його не забуде: тоді всім розповів, що навес­

тія. Він думав про неї і мріяв, як було би добре,

ні поберуться. Найбільше раділа Улян ка . Вони

щоби зранку прокидатися поруч із Людмилою.

з донькою знали , що Людм ила їм н іколи не за­

-

Я врешті зрозумів, що кохаю Людмилу до

мінить Марії. Однак вон и п ер е конан і, що в їхніх

безтями, і що саме на таку жінку чекав . Ще ве ­

серцях ще залишилося багато місця на любов до

лике значення мало те, що Людмила дуже полю ­

ж і нки , яку подарував їм Святий Миколай.

била мою Улянку.

Газета« Львівська реклама»

МАТИ І ДОЧКА о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

Якось у Вінницькій травматологічній лікарн і під час процедур мені довелось порозмовляти з дівчиною, яка також проходила курс лікування .

'!'І звали Надією, і в неї боліли ноги. Від перестуди вона страждала на суглоби колін. Коли підійшла санітарка, почала дорікати :

-

46

Така молода, а вже простудила коліна . Отте-

українськи~

хриСТИRНСЬКИИ

часопис

І

GІон dр


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2011

пер молодь: вдягаються по моді, а потім лікуй їх.

Я мовчав, а Надія ту-т же відповідає:

Немає на вас доброї нагайки. Де ж ваші батьки?

-

Та через мою маму. Вона просила її, свари­

Дівчина мовчала і не знала, що відповісти

ла, молилась Богові, але нічого не допомагало.

старшій жінці, яка ставила електрофорез їй на

Одного разу, як прийшла моя мама розхристана,

коліна . І тільки коли санітарка вийшла з відді­

бабуся схопилась за серце, застогнала і померла

лення, почала мені жалітись: я грів ногу після

на моїх очах. А їй хоч би що. Коли хоронили, на­ віть на цвинтар не ходила: все проспала. А потім

операції поруч . можу зробити, коли мене ноги болять? А винна

сварилася з нами, чому її не розбудили. Ось така наша сім'я. Вам, мабуть, здається, що я вже велика,

в цьому моя мати. Через неї я сюди попала. Дя­

а я всього-на-всього в шостому класі навчаюсь. А

кую Богові, що в мене добрий батько. Завіз мене

знаєте чому? Бо всі мізки мені мама з голови по­

сюди, щоб якось підлікувати.

вибивала. Тепер пам'яті не маю. Все я розумію, що

-

Дивуються люди з мого здоров'я, а що я

-А чому ти так проти своє'і матері налаштова­

на, та ж у тебе вона одна? - запитав я дівчину.

-

Тому що у всіх матері як матері, а в мене не

Мабуть, тяжко хворіє .. . Не те слово. Як вам сказати? Моя мама

п'яна, схопила шнур від праски і давай мене шма­

гати де попало? А одного разу била сковородою

мати, а одне горе.

-

розказують вчителі, але не можу запам'ятати. Та звідки ця пам'ять візьметься, коли вона прийшла

таки по голові так, що я впала, а вона ще й копала

-

не-

мене. Добре, що батько надійшов з роботи і усми­

щасна п'яничка. П'є безпробудно і ще б'ється.

рив її, а мене підняв і почав заспокоювати . Я ста ­

Батька трохи боїться , то до мене чіпляється.

ла заїкатись і всіх боялась. Вчителі про це в школі

Коли я вже бачу, що в неї поганий настрій, то ста­

знали і навіть хотіли мене відправити в інтернат,

раюся втекти до сусідів чи до подружок. І тільки

але мама завжди прийде до школи, виплачеться

коли з роботи прийде батько, повертаюся додо­

перед ними і каже їм, що й пальцем мене не рухає.

му. Він дуже мене любить і захищає. Тоді мама

Про те, що мене мама так била, я нікому не роз­

плаче, кричить, а потім лягає спати. Люди диву­

казувала, бо соромно таке говорити про свій дім.

ються, як ми її витримуємо. Як добре виспиться

Але коли я підросту і наберусь сили, то їй за все

і відлежиться, то знову шукає, що продати, щоб

віддячусь. Так її поб'ю, що й не опам'ятається.

похмелитися. З дому виносить, що попадеться:

-

Хіба можна таке робити? Та це тяжкий гріх.

ковдри, покривала, одежу... Були випадки: мама

А ти кажеш, що віруєш у Бога,

винесе щось з дому, а батько взнає де ці речі, то

повідь дівчини.

забирає назад. Ви, може, не повірите, але я не

-

Ви

-

-

перервав я роз­

священик, тому говорите, що я повинна

маю чим вкритись, коли засинаю вночі. На себе

боятись гріха. А вона хіба ні? Ось минулого року

щось накину: куртку, куфайку чи старе пальто, - і

на Святого Миколая хрещена мати купила мені на

сплю поки не пробуджусь від холоду, бо все це

гуманітарці тепленьку курточку на кожушку. Я так

покриття злазить з мене. От і простудила ноги, а

зраділа, що нарешті не буду взимку мерзнути. Та

тепер потрібно лікувати їх.

моя мама ще до Різдва Господнього продала цю

-

Розкажи це все санітарці, щоб тобі більше не

дорікала,

-

звернувся я зі співчуттям до дівчини,

та вона провадила далі:

-

Що 'ій розказувати ... Думаєте, хтось пові­

курточку, і я не мала в чому ходити з колядниками.

А оці чобітки моя далека родичка купила. Вранці встаю, а моїх чобітків немає. Я до школи не пішла, а батько у неї на базарі відібрав ці чобітки, бо ще не

рить мені? Це я вам тільки розказую, бо бачу, що

встигла їх продати. Добре, що батько відразу зро­

розумієте мене. Я вірую в Бога і знаю, що Він мене

зумів, у чому річ, а то залишилась би на цілу зиму

оздоровить. Я тільки Бога завжди прошу, щоб

без взуття. Я так зраділа з цього. То як по-вашому,

мене не покидав. Бо лише Бог мені завжди допо­

це справедливо, що їй все дозволено, а я маю мов­

магає. Ви правду кажете.

чати? Якщо її Бог не карає, то я її мушу покарати.

-

Молитву «Отч е наш» знаєш?

Трохи знаю. Мене колись навчила молитися

бабуся. Вона померла. А знаєте, чому померла?

~ІІСІОН

До нас підійшла санітарка, щоб зняти елек­ трофорезні подушки. Слухаючи цю розмову, ска­ зала щиро до дівчини:

47


ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

ГРУДЕНЬ 2011

- Мама є мамою, а ти набирайся розуму і не йди дорогою, якою вона йде. Світ не без добрих людей, і тобі допоможуть. Тільки не зв'язуйся з розбещеними хлопцями і дівчатами, щоб тебе не звели до такого стану, в якому знаходиться твоя мати.

Коли ми вийшли з процедур, я їй тихенько сказав:

- Але ж мати в тебе одна. А може вона такою колись не була, як ти зараз думаєш. І вона також вірує в Бога. Але щось сталося з нею ... Що саме

-

цього ніхто не знає.

Ці слова так зворушили мою співбесідницю,

- На вашу думку, як я підросту, що маю роби­

зможу працювати. У нас в районі є ліцей, де на­

вчаються швачки . Мені дуже подобається шити

ти з мамою, як поступати? Ми сіли на стільчики, і я почав дівчину катехи­

плаття чи іншу одежу, вишивати. Я про це вже

зувати. Вона дуже уважно слухала і кожне сло­

батькові говорила, і він погодився. Він також

во немовби ковтала, стараючись запам'ятати

хоче, щоб я була кравчинею. А про маму... Я не

все, що я їй говорив. На жаль, відразу не можна

знаю ... Її вже ніхто не виправить. Але я їй по­

було всього розказати.

дзвоню, щоб вона до мене приїхала, а ви з нею

-

Не зважаючи на те, що ти розказувала так

докладно про свою маму, пам'ятай про Мило­

добре поговоріть. А вона така, що приїде. Тіль­ ки не говоріть "ій про те, що я вам розказувала .

сердя Боже до неї. Пам'ятай і про Матір Божу,

Через два дні до лікарні на відвідини дочки

яка для тебе є також матір'ю. Вона любить тебе

приїхала її мати. Дівчина попросила мене пого­

і твою маму, хоч мама й лиха до тебе. Мати тебе

ворити з нею. Ми троє в коридорі сіли на дива­

народила, кормила тебе своїми грудьми. Може,

ні, і між нами зав'язалася щира розмова. Мати

не одну ніч недоспала. Дала тобі життя, яке Гос­

Надії розповідала про важкі теперішні часи:

подь Бог дарував. Ти підростаєш і набираєшся розуму. Мати потребуватиме твоєї підтримки. І

немає роботи, а грошей потрібно не тільки на

ти це повинна зробити. А Бог тобі дасть велику

ла про те, як її лікують л і карі , що їй стає краще з

нагороду. Молися за себе і за свою матір. Бог ви­

кожним днем.

слухає тебе, і будеш щасливою в Бозі. Не може­ мо нікого проклинати, а тим більше батьків. Та­

прожиття, а ще й на лікування. Над і я ж говори­

-

У вас гарна дитина, дуже розумна. Шануйте

Надійку, щоб вона стала для вас доброю поміч­

кож Бог забороняє дітям бити батьків, а батькам

ницею у житті , щоб її радість була вашою радіс­

- дітей. Він хоче, щоб ти була доброю дитиною.

тю. Найбільшим лихом у сім 'ї є алкоголь. Ваша

Тож, Надійка, вибирай добру дорогу в житті.

дитина говорить про доброго батька і вас хва­

- О, якби це все, що виговорите мені, почула мама . А то вона вранці встане й одразу йде до сусідів, навіть не перехреститься, не помолить­

лить. Тільки оця звичка випити чарку все зво­

дить нанівець .

- Ні, ні, я не п'ю багато горілки. От сьогодні

як чо­

мене вгостили. Щось болить у мене всередині.

ловіки, так і жінки, а церкви немає. Колись за го­

Вип'ю - стає легше. А так вона добра дитина, -

ся. В нас у селі майже всі п 'ють горілку

-

рілку сварили, карали, а тепер кожний що хоче,

говорила стурбовано жінка, - тільки деколи не­

те і робить. Може, це правда, бо хто нас вчить,

покірлива, тож доводиться".

як ми повинні поводитись? Горілка, телевізор,

сварки, лайка

48

гом дала слово, що горілки в рот не візьму. Це нічого, що в мене пам'яті немає до науки, зате я

що вона тут же попросила:

- все це є на кожному кроці. У нас

Довго я з нею говорив, а потім вона навіть просила помолитись над нею.

сусідка померла, то мама на цілий тиждень за­

- Бути матір'ю - це велика честь перед Бо­

пила. Але я вам скажу правду, отче. Я перед Бо-

гом, але й велика відповідальність. Життя наше

україн ськ и~ християнськии ч а со п и с

цон


ГРУДЕНЬ 201

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

l

коротке, і за кожний наш вчинок будемо мати нагороду, або будемо осуджен і. Врешті моя співрозмовниця розплакалась:

Після молитви ми розійшлися, а через кілька днів Надійка, підлікувавшись, також залишила лікарню.

Я щиро признаюсь вам, отче: від вас я по­

З того часу минуло сім років. Одного разу в

чула вперше добре слово. В нас у селі на мене

трамваї у Вінниці до мене підійшла дівчина, ка­

дивляться як на п'яничку, насміхаються з мене,

жучи сором'язливо:

-

а говорять тільки з лайкою. З цього всього мені остається знову напитись, та й тільки ... Одного разу зустрів мене батюшка, змішав з болотом,

-

Ви мене не впізнали? Пам'ятаєте, як ми при­

ймали процедури в лікарні?

-

Це ти, Надійка? Ми приймали електрофо­

то до кого ж мені йти? Я нікому не потрібна. Це

рез, пам'ятаю. Ти вже стала дорослою. Як твоє

правда, що часом свою злість я зганяла на дити­

здоров'я?

ні . Грішниця я велика . А може, у нас виникає в хаті

часто такий гармидер, бо хата наша не освячена. Тоді я почав згідно з християнською мораллю

їй пояснювати:

-

-

Дякую Богові, добре. А як з роботою? З роботою було важко, але я вчилася на кур-

сах крою і шиття, і тепер допомагаю одній жінці з

Освячення хати вам не допоможе, якщо

не зміните свого життя. А для того, щоб зміни­ ти життя, треба повернутись лицем до Господа

ательє, так що я задоволена .

-А як мати твоя?

-

Отче, після того, як вона була в лікарні і ви з

Бога, полюбити його всім серцем і душею, полю­

нею поговорили, мама змінилась. Це вам прав­

бити своїх ближніх, а найперше полюбіть свою

ду кажу. Вже так не лається і менше випиває, але

дочку. Вона у вас єдина . Знайдіть між собою по­

захворіла на цироз печінки, то зараз лікується. Я

розуміння. Шануйте одне одного. У ваших нама­

їй допомагаю, скільки можу. Адже ж вона, як ви

ганнях вам допоможе Господь Бог через добрих

говорили ще тоді, у мене єдина. Пообіцяла всім:

людей . А їх багато довкола: родичі, сусіди, знайо­

як видужає, вже не питиме. А ваше здоров'ячко?

мі. Вони вам допоможуть. Легко можна себе по­

Не болить нога? - Ні, не болить, а здоров'я, як у всіх людей. Те­

губити, але віднайти себе у цьому світі без Бога

пер всі люди жаліються на здоров'я, і я не виня­

неможливо.

І ти, Надійка, допоможи своїй мамі. Вона

ток. Передавай матері поздоровлення . Моліться,

у тебе також одна . Шануй її, то будеш щаслива

і я також буду пам'ятати про вас. Щасти вам Боже.

-

у житті. Твоя мама прийшла, щоб тебе відвіда­

Бажаю тобі всього найкращого".- виходячи з

ти. Ніхто не прийшов до тебе, а мати прийшла.

трамваю, я ще раз побажав Божого благословен­

Господь каже нам у четвертій заповіді: «Шануй

ня для Надії та її родини.

батька свого і матір свою, і добре тобі буде, і дов­ го будеш жити». Бог каже не просто любити, а шанувати батьків. Можливо, і твоя мама Галина

нути проблеми алкоголю в Україні, а особливо

зміниться і не випиватиме. відповіла Галина.

в селі, де він завдає великої шкоди. Великих ста­

Дай вам Боже здоров'я за добре слово! Як видужаєте, то обов'язково заїдьте у наше село.

рань тут доклав блаженної пам'яті митрополит

-

Правду кажете, отче,

*** Роздумуючи над написаним, не можна оми­

-

-

Йосиф Сембратович. Минає 135 років, як він

Будемо Вам раді, і заодно освятите нашу хату. А

послання проти алкоголізму «Про велике до­

зараз ще помоліться наді мною, щоб Господь Бог

стоїнство чоловіка». Цей лист можна вважати

перемінив мене, щоб ніхто на мене не показував

початком нового економічного розвитку укра­

пальцем. Хочу жити з Богом, бо дуже мені важ­

їнців у Галичині, бо із тверезістю покращувався

ко. Іноді жити не хочеться, і всякі думки в голові

добробут населення. Тож нині як духовенство,

маячать. Все розумію, але зарадити собі нічим не

так і миряни повинні зважити, яке зло алкоголь

можу. Мені здається , що всі люди настроєні про­

приносить суспільству, і повести рішучу бороть­

ти мене, тому деколи у мене проявляється така

бу з ним. Надіймося на Божу допомогу. Просімо,

злоба .

і дасться нам.

lf.IOH

49


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 201

l

КРОСВОРД Підготувала Леся ШТИКАЛО

1

2

3

4

5

6

7 9

15

23

31 33

ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 7. Той, хто відвідує святі місця. 8. Древньоруська назва міста Стамбула. 9. «В Єрусалимськім храмі новина : Богу на службу прийшла дитина, невинна чиста, як та ... , Пренепорочна Діва Марія». 11. Блаженний, якого беатифікував Папа Іван Павло 11 у Львові 2001 року, - Симеон .... 12. Європейська держава, звідки походить коріння Матері Терези, лауреата Нобелівської премії миру 1979 р., блаженної з жовтня 2003 р. 15. Один із семи дарів Святого Духа. 16. Співочий колектив, що виконує вокальні твори . 17. Столиця європейської держави. 20. Створення, заснування, підготовка чого­ небудь. 23. «П рийми , о люба Ненько, цей віри наш серця дар. Хочемо Бога - Він наш ... , хочемо Бога - Він наш Цар» (з пісні «0, спомагай нао>). 24. Місто у Вінницькій області, де знаходиться василіянський монастир. 25. Постійний представник Папи в іншій державі. 29. Ціна товару, зазначена у прейскуранті або на самому товарі. 31. Триярус­

ний ГОЛОВНИЙ у_бір Римського Папи. 32. Найбільша ріка Франції 33. На­ зва пісні отця И. Кишакевича « Радіє нині ...». 34. Святии, автор пісні «Тебе, Бога, хвалимо».

ПО ВЕРТИКАЛІ: 1. Свята, яку студенти, філософи, проповідники вшановують як свою небесну покровительку. 2. Що-небудь непе­ редбачене, несподіване. З. Автор кантати «Єднаймося» (слова Івана Франка) - ... Стеценко. 4. Обласний центр України, колишня її столи­ ця (1919-1934 рр.). 5. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутного трикутника навколо одного з катетів. б. Добровільне визнання своєї провини.10.Зараховуваннядо числа святих.13. Пере­ рва між двома діями вистави, між відділами концерту. 14. Найменша кількість чого-небудь. 18. Синонім до слова «талант». 19. Низький чо­ ловічий голос. 21. У Старому Завіті- титул легендарних прабатьків із­ раїльського народу. 22. Християнське Богослужіння, що супроводжу­ ється співом. 26 .... і Анна - батьки Пречистої Діви Марії. 27.Держава Центральної Америки, яку блаженний Папа Іван Павло 11 відвідав у 1983 році. 28. Та незбагненна, як пісні, ... його будов . Бентежний дух Каменяра, що темряву зборов, і дому рідного тепло. Мій перший крок і спів, мої тривоги і любов- це все мій рідний Львів (Анна Канич « Мій любий Львів»). 30. Білий, як сніг, в пошані у всіх, до рота попав, там і пропав (загадка).

Відповіді на кросворд «БЛАЖЕННА СЕСТРА ЙОСА~АТА», опублікований у числі за листопад 2011 року: ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 2 . Мир. 5.Комісар. б.Віра. 7.Воля.10.Знак.11.Крок. 14.Сонце.15.Ангел. 16.Аргентина. ПО ВЕРТИКАЛІ: 1.Вибір. З.Добро. 4.Народ. В.Засновниця. 9. Провидіння.12.Слово.13.Хрест.

50

українськи0 християнськии часопис

GIOHdP


НОВІ ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР»

Святослав Кияк

ДРУГИЙ

у

ВАТИКАНСЬКИИ СОБОР

І РЕЛІГІЙНО­

СУСПІЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

- Львів: Місіонер. - 304 с

У посібнику, що відповідає програмі на вчальної дисципліни «Другий Вати­ канський собор в контексті суспільно-релігійних проблем сучасності» для студентів напряму підготовки «Філософія» ОКР «Магістр (спеціаліст) релігіє­ знавства», з сучасних наукових позицій аналізується Другий Ватиканський собор Католицької Церкви як ХХІ Вселенський собор Христової Церкви . Зокрема, розкривається місце цього собору в історії Вселенської церкви як екуменічного собору і досліджується історична ретроспектива становлення екуменічних ідей через аналіз попередніх Вселенських соборів, простежуєть­ ся на основі історичних документів передісторія і перебіг Другого Ватикан­ ського собору, розкриваються його результати і підсумкові документи ra їх вплив не лише на Католицьку Церкву, але й на увесь сучасний світ впродовж останніх п'ятдесяти років з його суспільними, соціальними й релігійними викликами та проблемами. Використовуючи найновіші публікації і докумен­ ти Апостольської Столиці (міста-держави Ватикан), посібник переконливо ілюструє значення спадщини Другого Ватиканського собору для сучасності та для українського суспільно-релігійного сьогодення зокрема. Навчальний посібник містить плани семінарських занять, тематику допо­ відей і рефератів, список рекомендованих джерел. Для студентів, аспірантів, науковців, викладачів вищих навчальних закладів, вчителів, богословів, усіх, кого цікавить п роблема феномену хри стиянської релігії та її вкладу, на при­ кладі Католицької церкви, у розв'яза ння важли в их й складних суспіл ьних і релігійних проблем сучасності.

'"'"'"'Сос!>Р<"щ:11• 1 n.чсвв

Вл . Софрон Мудрий, ЧСВВ

в.=•"'Сос!>Р<"'""'Р"n.чсвв

Вл . Софрон Муд ри й, ЧСВВ

ДУХОВНІ БЕСІДИ

ДУХОВНІ БЕСІДИ. Книrа друrа.

ДУХОВНІ БЕСІДИ

ДУХОВНІ БЕСІДИ. Книrа третя.

І\11м1~ 1J'l\-YJ

- Львів: Місіонер. - 136 с

У «Духовних бесідах» владика Софрон Мудрий, ЧСВВ, говорить про основн і засад и християнського життя, про те, що основним руш ієм на нашому шляху до Христа є правдива віра . Отож ми, хри стиян и, повинні

зростати у вірі, в любові та надії, кріпитись у життєвих труднощах та пил ьно і беззастережно в усьому насл ідувати Христа Господа . Неха й ця книга стане на м путівн и ком на шляху, яким и простуємо до Царства Божого.

І\Н І І!';І

- Львів: Місюнер. - : 12 с

Людина у своєму житті серед безлічі проблем, переживань та різних труднощів часто губить слід Христа, забуває про Божі чесноти і, таким чином, опиняється наодинці сама зі собою, серед боязні і страху перед невідомим. Владика Софрон Мудрий, ЧСВВ, у «Духовних бесідах>~ пригадує нам про Божі чесноти і дари, які ми маємо леліяти у своєму серці,

щоб не загубитися на життєвому шляху, про те, які риси маємо виховувати у собі і чого понад усе прагнути. Тож «скріпімо себе сильною постановою жити Богом,

~кий за,вжди присутні й у нас!»

З ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ звеJ>татися за адресою:

вул . Б. Хм ельн и ць ко го, 40 м . Ль ві в, 79019,

тел .: 09526021 57,

(032) 272-90-80 http: www.missioner.com.ua redakzia@missioner.com.ua


УІ<РАІН(t>КИ ї1 ХРИС.1 иянс ький LІ І\

В КОЖНУ ХРИСТИЯНСЬКУ РОДИНУ

Християнський часопис « Місіонар» зможе стати для вас духовним приятелем, який допоможе зрости у Христовій

вірі, збільшить у серці любов до Бога і ближніх та розрадить у хвилині смутку.

ф

...""... "" ....."""'.""

_•_іІІІСІОНіІР

ЧАСОПИС «МІС~ОНАР» ви можете пр~\

t ~ ти

В редакції за адр4.Сою: монастир св. Онуфрія, вул. Б. Хмельницького, Зб, м. Львів, тел/факс: (03-2) 272-46-94

.J В буд~-якому

.

79019 ...

васил1янському монастир~ в Укра1н1

Також можна передплатити в будь-якому поштовому відділенні України.

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: 23959


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.