Місіонар 12 2012

Page 1

І/f')

w

,.......;~

?n1? ГР №12

(239)



СЛОВО РЕДАКТОРА

ГРУДЕНЬ2012

МІСІЯ ссМІСІОПАРИ•• Слава Ісусу Христу!

о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ головний редактор

Щиросердечно вітаю вас, дорогі читачі нашого василіянського часопису «Мі­ сіонар»! Як дуже влучно зазначив у своєму вступному слові до попереднього числа о. Корнилій Яремак, наше життя - це постійний рух і зміна. Час - це Божий дар, даний людині для сповнення своєї місії - втілення Божих задумів у світі; а з іншого боку - виклик для людини, який змушує відкинути лінивість і байдужість, ставати до праці та йти вперед. Місяцем груднем закінчується 2012 календарний рік. Поріг, який ми готуємося пе­ реступити з Новим Роком - це, без сумніву, нагода зробити висновки про пережитий шматок життя, а також приготуватися до всього, що чекає нас за тим порогом. З

превеликої Божої ласки й завдяки таємничому Його провидінню для мене кінець цьо­ го року стає початком нового служіння у редакції часопису «Місонар». Розумію, на­ скільки важливе значення має друкована місія - видання й розповсюдження релігійної літератури - для поширення Божого Слова з метою спасіння людських душ. Завдан­ ня «Місіонаря» - це участь у місії самого Христа-Месіі; який з волі Отця небесного «прийшов шукати і спасти те, що загинуло» (Лк.19,10). Стоячи вже зовсім поруч Но­

вонародженого Дитятка у яслах разом Пречистою Дівою і святим Йосифом, варто переосмислити значення великої місії Христа для кожного із нас, а разом з тим по­ новому подивитися на свою участь у цій місіі; зокрема через журнал «Місіонар». Пригадую себе ще у шкільні роки, коли одного разу мені потрапив до рук черговий номер «Місіонаря», де я знайшов чудову статтю про Крехівський новіціят і монаше життя. З того часу в моїй душі сталася світла переміна. Ясною свічкою промовляв голос Божий у тиші спраглої душі, який кликав мене до монашого життя. Звичайно, Всемогутній Господь міг це зробити якось по-іншому, але відкрився мені саме через простий «Місіонар». Я безмежно вдячний Богові за цю нагоду йти разом із Христом, з іншими членами редколегії «Місіонаря» і нести спасительну місію до кожного із вас, дорогі читачі, у ваші родини, у ваш дім, щоб через духовне слово Господь міг завітати до вашого серця і наповнити його миром, любов'ю і благословенням. Сьогодні висловлюю щиру вдячність о. Корнилію Яремаку, попередньому головному редактору, а також усім тим, які клопіткою працею трудилися й підтримували цю прадавню василіянську традицію. Водночас усвідомлюю, що не буде так легко дорів­ нятися до моі:Х попередників, велетнів духа і слова у цій справі, місіонерів, таких як

отці Василій Зінько та Йосафат Воротняк. Але Божа благодать доповнює те, що не вистачає простій обмеженій людині, Його сила проявляється в безсиллі. Тому щиро надіюся на милість Божу та, звичайно, на підтримку редколегіі; а також на вас, любі читачі, що «Місіонар» стане віконцем, через яке проллються промені Божої любові

та милосердя на кожного із вас.

Заохочую вас бути активними в місії Христа, щоб Його превелика жертва любові на хресті не була даремна, а народжувала нових учнів, апостолів, справжніх дітей Божих для зросту Божого Царства в людських серцях. Чекаємо на ваші листи з ціка­ вими статтями, особистими переживаннями чи просто висловами подяки Богові та святим за отримані ласки. Також просимо детальніше вказувати, за які саме ласки ви дякуєте. Це має велике значення для успіху нашої місії. Поручаю всіх вас любові Найсвятішого Серця Ісуса та віддаю під материнський покров Непорочного Серця Маріі~ Нехай благословить вас Господь! 8

,:U

11' І о н (JJ rа український ~~~~~:~нський

• 11 \1

з


ЗМІСТ

4

ГРУДЕН Ь2012


ЗМІСТ

ГРУДЕНЬ 2012

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА 2013 РІК

IEJ

ПОКРОВИТЕЛІ НА

ВИ

іИІGІОНіІР Головний редактор:

2013 РІК

13 ТИЖНІВ МІСІЙ НА ГАЛИЧИНІ

І1Ш

УТВЕРДИТИ У ВІРІ

І!ПІ

ВИФЛЕЄМСЬКА НІЧ

r!Ш

о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ Радакційна колегія:

о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

о. Йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Літературне редагування:

СВЯТИЙ МИКОЛАЮ, НА ВКРАЇНУЗАВІТАЙ ЕШ

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Коректура:

НЕСПОКІЙНЕ СЕРЦЕ МАТЕРІ ПОДЯКА ЛИНЕ ДО НЕБЕС

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА Фото: бр. Іпатій ВАЩИШИН, ЧСВВ

КРОСВОРД

На обкладинці - Добромиль

- 400 років.

Заснований у 1897 році Засновники - Отці Васишяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 від 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у м1сяць

Передплатний індекс м. Львів,

- 23959

Адреса ре~акції:

79019, вул. Б. Хмельницького, 36

Святоонуфріївськии монастир Отців Василіян тел/Факс: 272-46-94

e-mail: misionar@ukr.net, misionarchik@i.ua URL: www.osbm.in.ua

Підписано до друку 26.11.2012 Формат 70х100 1/16. Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківсьюи друкарні видавництва Отців Василіян «Місіонер».1!0300, Львівська обл., м. Жовква, вул.Василіянська, 8

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела.

Редакція зберігає за со~ою право ВJ!Правляти і скорочувати над1слаю матер1али.

©Журнал "Місіонар•,

.).І І f\ Іон JІ п український

ІІІ

\1

or

~~~сіп~~нський

2012

5


-

СВЯТЕ ПИСЬМО

ГРУДЕНЬ 2012

ЄВАПГЕlІІЄ ВЩ СВЯТОГО ІВАПА Філіпе Фернандес РАМОС

великі промови та дискусії. Все те, що пред­

(Переклад з іспанської: о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ)

ставляє Ісуса як Відкупителя, посланого

Отцем, Сина Чоловічого". А також описа­

Продовження, початок у ч.

9 за 2012р.Б.

ні в первісному Євангелію діла були опра­ цьовані євангелистом в цьому напрямку.

Використовував, звичайно, Його вчення

4. Композиція четвертого Євангелія Це Євангеліє представляє набагато біль­ шу внутрішню єдність та згуртованість у

та діла як основу для свого роздумування.

Правильна відповідь для такого Ісуса

-

це

віра і любов. Це представлення, настільки

порівнянні із синоптиками. Даний факт,

«піднесене», створило великі проблеми як

проте, не має на меті показати, що цей твір

для внутрішнього рівня, внутрі спільноти,

було складено за один раз й одним авто­

так і для зовнішнього, у його відношенню з

ром. Маємо чіткі ознаки того, що проходив

юдейськими провідниками.

процес «компонування». Щоб підкреслити

Історично-культурні

обставини

стали

найважливіше: Йо.14,31 має своє логічне продовження в Йо.18,1. Це означає, що між

яке повинно було розставити всі крапки

двома текстами відкритий простір, щоб

над «і» в певних питаннях, як наприклад,

вставити Йо.15-17. Природний порядок Йо.4-7 був би наступний: 4.6.5.7 - проблема, яку бачили вже віддавна. Йо.21 - це явний

тії і смерть Христа, конкретна відповідь ві­

необхідними для остаточного редагування,

повна дійсність втілення, реалізм Євхарис­ руючого перед ненавистю світу і т.д.

додаток до вже завершеного Євангелія, як про це свідчить, серед іншого, попереднє

5. Характеристики і ключі читання

завершення, що міститься в Йо.20,30-наст.

Твір Івана

доктинальне писання у

формі Євангелія. Його перший намір - на­

нилися до написання даного твору.

вчання, оповідання. Друге служить першо­

Це надзвичайно складне питання. Най­

му, тобто, оповідання є повчальним, має

більш підхожий підхід до того, що від­

доктинальний характер (зодягнене в до­

булося, розрізняє три основні моменти у

ктинальне тіло). Це означає, що особливе

його композиції: перед написанням само­

зацікавлення цього твору богословського,

го Євангелія, яке маємо тепер, існувало

а не історичного характеру. У ньому чуда

писання, первісне Євангеліє, дуже подібне

є знаками; дискурси

до синоптиків, і те, що складається зі слів

Ісуса, як промови про Ісуса. Його зацікав­

і діл Ісуса. Дане писання представляє Ісуса

лення завжди христологічне; розповіді не

як сповіщеного Месію, на зразок Мойсея

говорять про проблеми, які існували під

(Втор.18,15-наст.); Він був сином Йосифа з Назарету (Йо.1,45-наст.; 6,42), без боже­ ственних претензій по відношенню до Його особи (багато Його так сприймали і не мо­

-

не стільки промови

час Ісусового життя: закон, субота, чиста і нечиста їжа". але мають на меті представи­

ти Ісуса як посланого Отцем". Централь­ ною темою доктрини не є Боже Царство,

гли повірити, збагнути, що Він Син Божий).

але інші категорії, що представляють цю

Це перше писання було глибоко опра­

ж реальність: правда, життя, світло, час

цьоване євангелистом. До нього належать

б

-

Це означає, що було багато осіб, які спричи­

(світ), що настає".

український ,:U Ір І о н

христи~~~~~~~ І 11

\1

J. п

(J

r


СВЯТЕ ПИСЬМО

ГРУДЕНЬ 2012

шляхи: євангелист вдається до нерозуміння,

хрещення у Йордані аж до страждання, під час якого покинув Його. Перед такою тен­

як педагогічного методу для того, щоб подати

денцією наше Євангеліє наполягає, більше

додаткові пояснення зі сторони Ісуса; навмис­

від будь-якого іншого новозавітнього до­

Також літературні ресурси мають

свої

не залишає розпливчасті сцени: що сталося з

кументу,

Никодимом або самарянкою, чи греками, що

які rностиків роблять несумісними з хрис­

бажали бачити Ісуса? В цей спосіб усувається

тиянською вірою: втілення (Йо.1,14), смерть (Йо.19,17-41) та Євхаристія (Йо.6,Slб-58).

їхній епізодичиний характер і поміщується в

богословське та представницьке поле. Деколи

-

на

трьох принципових

пунктах,

Антиюдейська тенденція: ця тенденція

слова або фрази мають подвійне, а то й мно­

представлена в дискусіях Ісуса з юдеями, які

жинне значення, якого надає їм євангелист,

заперечували те, що Ісус говорив про себе.

тому що одне уточнює і доповнює інше. У

Найкращий приклад маємо у

згадуванні та описі осіб дуже часто він нама­

У рішеннях

гається представити більше їхню репрезента­

чення християн від синагоги (Йо.9,22; 12,42;

-

6 та 8 главах.

юдейський декрет про відлу­

тивність або функціональність, ніж їхню суто

16,2).

особисту реальність.

собу представлення євангелиста: «юдейське»

У дистанціюванні, що випливає зі спо­

святкування пасхи (Йо.6,4;

6. Основні тенденції

12,1; 13,1), що є за­

мінена християнською пасхою. В образах та

Щоб мати поняття про якийсь твір, потріб­

висловлюванях, які представляють Церкву

но ознайомитися з його тенденціями та ме­

як новий Ізраїль (виноградина і гілки, пас­

тою. У даному випадку відкриваємо наступні:

тух і стадо, сини Божі ... привласнюючи в цей

-

Анти-Хрестителева

Івана Хрестителя

учні

спосіб дещо з того, що юдеї вважали їхнім ви­

особу

ключним правом). У представленні ворогів

тенденція:

переоцінювали

свого вчителя, кажучи про нього все те, що

Ісуса: це не книжники і фарисеї, а юдеї, про­

наше Євангеліє заперечує: не був світлом,

відники народу, але не юдейський народ.

ані Месією, ані пророком, ані чоловіком,

-

Тенденції десакралізації: не говоримо

ані не зробив якогось знаку... (Мт.1,6-8.15; 1,19-наст.; 3,27-30; 5,33-35; 10,41). Єванге­

Мається на увазі магічну концепцію щодо

лист розставляє крапки над « і>> : Хрести­

святих Таїнств. Зауважуємо, що наголошуть­

« антицерковна тенденція>>, а десакралізація.

тель був предтечею Ісуса, і, перш за все,

ся на трьох текстах, які приймали виключно

Його правдивим свідком.

за сакраментальні: що відносилися до Хре­

-

Антигностична тенденція: єресь rнос­

тицизму заперечувала будь-який зв'язок

щення (Йо.3,3.5), Євхаристії (6, 51б-58) та двох разом (Йо.19,34). Євангелист у всьому контек­

між світом часу і світом Божим, із нижнім

сті наголошує на необхідності віри аж до та­

світом

(чистилищем) та світом людини.

кого ступеня, що кожний повинен розуміти

Згідно із rностичним вченням, християн­

достатньо чітко, що таїнства без віри нічого

ське твердження "Ісус є Сином Божим" за­

не вартують. Звичайно, що євангелист при­

перечувало правдиве втілення, смерть та

ймає таїнства, але представляє певні застере­

Євхаристію. А навіть більше, для rностиків

ження щодо способу їхнього служіння. Ті ж

Ісус був «посередником», яким послугову­

самі застереження представляє щодо концеп­

вався небесний Христос, щоби звістити лю­

ції «учня». Вже в той час існували тенденції

дині об'явлене пізнання або пізнання (зна­

ототожнювати учнів із групою Дванадцяти

ння, rнозу) про спасіння. Небесний Христос

Апостолів. Про це згадується лише два рази в

«використовував»

нашому Євангелію (Йо.6,67 та 20,24).•

MIGIOHdp

український

Ісуса,

_

християнс ьки и часоп ис

починаючи

від

-7


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2012

lІІТУРГІЯ КРОК ЗА КРОКОМ

Апостольських» (кн.8;гл.12;ч.13), в Літур­

ієромонах Андрей ПАВЛИШИН, ЧСВВ

гії Якова й інших вчителів перших часів

Продовження, початок у ч.1-9 за

2012 р.Б.

християнства. Святий Кирило Єрусалим­ ський говорить про це так: « потім ще зга­

дуємо раніш померлих отців, єпископів і Після спогадування хорів святих свя­

всіх померлих .. .» Такі поминання бувають

щеник бере кадило і, тричі обкаджуючи

під час проскомидії і на завершення освя­

святе Тіло і Кров Ісуса Христа, виголошує

чення, бо так завжди спогадували святих,

«особливо за пресвяту, пречисту, пребла­

живих і померлих. Ціллю жертви Христо­

гословенну, славну Владичицю нашу Бо­

вої на хресті було відкуплення людського

-

городицю і приснодіву Марію». Тоді ієрей

роду, цю саму ціль продовжує євхарис­

передає кадильницю диякону, який обка­

тійна Жертва. В давніх часах тут ще від­

джує престол з трьох інших сторін, при

читували диптихи (від давньогрецького

цьому спогадуючи померлих.

8lтттuхщ

-

подвійний, складений удвічі): у

Ці спогадування й поминання святих,

Давній Греції так спочатку називали вкри­

живих і померлих, є в «Чиноположеннях

ту воском дощечку, на якій писали. Це були

8

українськи~ х ристиянськии часопис

CIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2012

так звані записні книжки, що являли со­

по шість крил: двома закривав собі кожен

бою дві дерев'яні, кістяні або металеві до­

обличчя, двома закривав ноги, а двома

щечки, з'єднані одна з одною; для записів

літав» (Іс.6,2), а Богородиця носила Його

призначалися внутрішні сторони складня,

у своєму лоні, тому вона вища і славніша

зовнішні ж сторони могли покриватися

від них.

-

різного роду прикрасами. Згодом словом

Цю пісню написав святий Косма, єпис­

диптих стали називати списки імен, що

коп Маюнський, який жив у VIII ст., і вона

поминалися під час літургії в стародавній

є однією з багатьох його пам'яток. У свята

Церкві. Подібні книжки могли містити

Господські та Богородичні, як і в деякі по­

додаткові аркуші й тоді вони називали­

свяття, замість пісні «Достойно ... » може

ся триптихами (тplrпuxa), пентаптихами

співатись також ірмос із заспівом празни­

(ш:vтатттuха) і т.д., або й узагалі поліптиха­

ка. Під час Великого Посту співаються піс­

ми (ттоЛuтттuха) . Диптихи

ні святого Івана Дамаскина.

-

це імена живих

і померлих (тому і двоє), які складали цілі

Ірмос (з грецької єlрµос;

зв'язок, спле­

-

тіння, ланка, пісня) у візантійських гімнах

довгі списки .

Згадки про диптихи безпосередньо міс­

строфа, яка з'єднує біблійну піснь із хрис­

тить Святе Письмо, в якому апостол Павло

тиянськими гімнами іншого віршування,

повчає Тимотея : «Передусім, отже, бла­

встановлюючи для них метрику наспіву

гаю, щоб відбувалися прохання, молитви,

на біблійну тематику. В

благання, подяки за всіх людей, за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам

канонів Ірмосом називали перший тропар

VII

ст., після появи

кожної пісні канону. Ірмологійний спів,

тихо та спокійно вести життя з усією по­

монодія

божністю та пристойністю. Це добре й

духовний спів в Україні. Ірмос

приємне в очах нашого Спаса Бога, який

строфа в кожній з дев'яти пісень канону, в

хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до

якій прославляються священні події або

розуміння правдю> (Пим.2,1-4). По виголосі ієрея хор починає співати

-

традиційний

християнський

-

це перша

особи. Музично ірмоси підкоряються сис­ темі восьмиголосся.

«Достойно є воістину величати блажен­

Ірмос служить зразком і по наспіву, і по

ную Тебе, Богородицю, всеблаженну, і пре­ непорочну, і Матір Бога нашого». Ці слова

ритмічній будові для тропарів: в тропарі повинно бути стільки ж строф і такої ж до­

молитви вказують, що Пресвята Богороди­

вжини, і стільки ж музичних рядків, як в

ця гідна похвали, як і те, що немає більш

ірмосі. На недільному каноні хвалебні ір­

блаженної людини на землі, як Матір Ісу­

моси чергуються в кожному гласі з моли­

са Христа, яка породила правдивого Бога.

товно-скорботними

Пренепорочну

вказує на те, що Марія

ірмоси охоплюють всю систему христи­

завжди Діва, що вона непорочно зачала і

янського віровчення і говорять про сотво­

по народженні Сина надалі залишилась

рення світу (переважно ірмос третій), Вті­

Дівою.

-

«.. .Чеснішу

від Херувимів і незрів­

ірмосами.

Хвалебні

лення Сина Божого (в основному

іноді і

4 і 5,

тління Бога Слово породила, сущу Богоро­

образи пісень пророків Ісаї та Йони ірмо­

3),

про Церкву

(3

або

4, іноді 4). Через

нянно славнішу від Серафимів, що без зо­ дицю, Тебе величаємо». Ця частина стиха

си висловлюють прагнення душі до світла

пригадує нам, що небесні сили не могли

Христового, в шостому ірмосі містяться

споглядати на Бога, вони прикривались

молитви про позбавлення від гріховної

-

«Над ним стояли серафими. Кожен мав

MIGIOH

безодні і страждань. Ірмоси

1, 7 і 8 присвя-

9


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 20 12

чені також подіям Старого Завіту.

9 ірмос у

з цієї частини молитви, священик святих

всіх канонах прославляє Богоматір. Бого­

і померлих поминає, молячись тихо, а Бо­

службові збірники ірмосів відомі з глибо­

городицю

кої давнини, вони носять назву Ірмологій,

на велике її почитання і вшановування як

або Ірмологіон.

цариці всіх святих. При поминанні Бого­

Ірмологіон

-

голосно визнавши, що вказує

це книга, збірник ірмосів,

матері священик і диякон також кадять

давньоукраїнських гімнів літургійної від­

престол, що є ознакою того, що молитва є

прави. Походить з Візантії, близько Х сто­

сердечною, з глибини людського серця. З

ліття. Ірмологіон повного складу містить

великого числа святих в небі Церква виріз­

близько

-

няє Марію-Богородицю, св. Йоана Хрес­

1050 ірмосів.

У Національній бібліотеці України іме­

тителя, який був предтечею Ісуса Христа;

ні В. І. Вернадського зберігається Ірмоло­

апостолів, які голосили Христову науку по

гіон, написаний у

всьому світі.

1596-1601

роках на те­

риторії Західного Поділля. Книга має

Такий

325

порядок молінь

встановлений

паперових аркушів. Вона написана піву­

Церквою ще від давніх християнських

ставом чіткого, виразного малюнка з еле­

часів і є подячним

ментами скоропису. Оздоблена дев'ятьма

Цим складається подяка Богу, що благо­

рослинними заставками із своєрідними

волив наших померлих взяти на вічний

народними мотивами

листя, подані в розрізі і поділені попере­

відпочинок до себе, і вони тепер також моляться за нас (святі): «... молитвами їх

чними смугами).

навідай нас, Боже». Святий Кирило Єру­

(квіти,

бутони і

-

«благодарственне».

Хор величаво співає, а священик в цей

салимський пише, що «поминали всіх па­

момент творить тиху молитву: «За святого

тріярхів, пророків, апостолів, мучеників,

Йоана, пророка, предтечу і хрестителя, за

щоби Бог молитвами і заступництвом їх

святих славних і всехвальних апостолів,

прийняв і нашу молитву». Священик при­

за святого (ім'я), що його пам'ять сьогодні

носить цю жертву за всіх, що будь-коли

вшановуємо, і за всіх Святих Твоїх, молит­

померли, які вірили у воскресіння мерт­

вами їх навідай нас, Боже. Пом'яни і всіх

вих. «І упокой їх, де світить світло лиця

померлих в надії воскресіння життя вічно­

твого ... »

го (і поминає померлих поіменно). І упокой

Завіті, коли Юда Макавейський приніс

їх, де світить світло лиця твого». Як бачимо

жертву за померлих, які порушили закон

-

подібна згадка є в Старому

Мойсея, взявши недозволене: «Тесані по­

доби їхніх богів попалиш вогнем, не за­ зіхатимеш на срібло й золото, що на них, і не братимеш собі, щоб не потрапити в пастку, бо це гидота перед Господом, Бо­

гом твоїм» (Втор.7,25). А тоді чітко ствер­ джує: «Він зібрав, з кожного поголовно, зо

2000

драхм сріблом, і послав їх у Єру­

салим, щоб принести жертву за гріх; тим вельми гарним та благородним вчинком він виявив, що мав на думці воскресіння,

бо якби він не надіявся, що поляглі вста­ нуть (з мертвих), зайвим і смішним було

10

український

).11 р І о н а;t rп

христи~~~~~~~ І 11 \1


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ2012

нім житті перебувають, за богобережений

~'~) \~.

народ наш, правління і все військо . Дай їм,

,P-.fvl о 11 or І

Господи, мирне царство, щоб і ми в спокою

О'Н 'Ь

їх тихе й сумирне життя пожили в усяко­

І \ ;,0.~ 1~ n cs.< 1,,,3.J;.,,1.1"" nit.1i.• Ц,~ 6vrWi1~.1 , M1иtn, Н Tl'"W.i.~WS'l,

му благочесті й чистоті». Як бачимо, далі

\ (!

1'.)

"

"

,,,, •

відбувається поминання цілої Христової

4pit~~,\'~ ~Л" pJ.З'i~~..f.~їtt, " с:,ог.і~:і'~ ~s;i 1~

'4 !-:~

.~tt с~wм\'і, """~tr1ш n~ є~1м.~1.t....,..~,"

Церкви, Містичного Тіла Христового, де

rii~rt.1\• nm1 .1&&ft~.

І;

\

З.t .ltf%lw {..:ru_":" f.(rf.ю:-rн Jt~ІWW H~10U

t 1UfБGrl11M

ставиться

iil''fьGT.d

'·'"'r~1.\\'I. €rW o 1 1'.ut&.t.lpl11М"и Hi~f

і/ ~ , ~ V іІ ~· Л

<;,;

І

.fi 1, ,

ЄО І !і

F

11

В

catholikos

Р ~

rl

І'

(,')

~~WtJ:;=~1~"oira01нcii &rr~

2##""8-t~~~

-~

115

року, а в

381

році на Пер­

шому Константинопольському соборі в до­

І

повнення Нікейського символу віри даний

}

'"u'СІ.~\'І. КtuJr.tМ...

сі.с:.Uи ~~- ~

католиць­

(Ка80Л1кос;), що означає «собор­

Богоносець

І.~'""'~~~'·""' М.:~н.І~ ~l~~~AIW І

~

святу

значенні цей термін вживав святий Ігнатій

І: 'ffЦ К .11 f W tJ.\"' ~r• f~Ін, t\~Ч'f.vw Н OrreOr1cArw ~ •

" . .: . {f~:

« За

ний», «з агальний», «всесвітній » . У такому

\f,};.J., 1

L~

наголос :

ку». Назва походить від грецького слова

термін став одним із чотирьох визначаль­

.

них для Церкви

-

так, згідно з цим симво­

лом Церква вважається «єдиною, святою,

соборною (Ка80Л1к~v) і апостольською » . Апостольською, бо зберегла правдиву віру від апостолів Христових, що прийняли її від самого Господа нашого Ісуса Христа і передали своїм наступникам .

« За тих, що в чистоті і чеснім житті пе­

б молитися за мертвих» (2МакJ2,39). Про

ребуваютЬ». Тут вся Церква молиться за

подібні речі говорить і Новий Завіт. Апос­

тих християн, які зберігають закон Бо­

тол Павло молиться за померлого Ониси­

жий і ведуть праведне, святе християнське

фа : «Хай Господь дасть йому знайти ми­

життя . Жити таким життям досить важко,

лосердя в той день» (2ТимJ,18). Про те, що потрібно молитись за по­

тому Церква молиться за цих людей, щоб

мерлих, говорить й Іван Злотоустий: « Самі

ти в своєму починанні.

апостоли установили в Церкві Христовій

Господь допоміг їм своєю ласкою витрима­

«За богобережений народ наш, прав­ ління і все військо ». Народ Божий свідо­

поминати померлих».

Далі текст літургії говорить: «Ще моли­

мий того, що він не витримає без допо­

мо Тебе, пом'яни, Господи, все єпископство

моги Божої. Він не зможе привселюдно і

православне,

вільно славити Бога без мудрого прави­

що

право

правлять

слово

Твоєї істини, все пресвітерство, у Хрис­

теля, адже раніше було переслідування

ті дияконство, і ввесь священичий чин».

християн з боку правителя і війська, тому

Церква поминає ієрархію, щоб Бог беріг їх від неправдивого вчення, але щоб була збе­

народ молиться за них і просить, як і за

самого себе: «щоб і ми в спокою їх тихе й

режена правдива наука Христова.

сумирне життя пожили в усякому благо­

«Ще приносимо Тобі цю духовну служ­ бу за вселенну, за святу католицьку й апос­

честі й чистоті » . •

тольську Церкву, за тих, що в чистоті і чес-

м І f\ І О Н

ІІІ

'1

11 а український or ~~~сі~~~нський

(Далі буде)

11


ПОСТАТІ ЧСВВ

ГРУДЕНЬ 2012

МАТИ МОПІКА ПОlUІПСЬКА, ЧСВВ: ._,

ІСКРА МУЖПОСТІ И ВІРИ підготувала Уляна СТЕЦІВ-ТИМЧУК

(за матеріалами архіву сестер Василіянок)

Вірні Католицької Церкви вступили у Рік Віри, який буде тривати до листопада 2013 року. А чи часто ми роздумуємо над вірою апостолів, перших християн, Отців Церкви? Чи знаємо мучеників, ісповідників віри на­ шого краю, які жили і працювали на Україні? Українська Греко-Католицька Церква як Церква-Мучениця ХХ століття дала світові приклад мужності і вірності Богові. Горта­ ючи сторінки минулих літ, зустрічаємося

з яскравими особистостями, які, незважа­ ючи на війни, переслідування, тортури і смерть, залишилися вірними Христові.

Таким прикладом є Мати Моніка Ма­ рія Полянська, ЧСВВ, ігуменя Підмихай­ лівського монастиря. Подвиг її життя ще мало відомий широкому загалу, але зараз

триває процес беатифікації, що веде до «хорових» (освічених) і «домашніх» (тих,

проголошення її блаженною. Марія народилася в

1885

році на Іва­

но-Франківщині в сім'ї священика

отця

відчуваючи потребу в упокоренні, тиші й

Миколи Теодоровича. Родина була над­

молитві, спочатку займалася важкою фі­

звичайно побожною. Кожного ранку сім'я

зичною роботою. Бачачи духовну працю,

і домашня прислуга вставали о

організаційні здібності, веселу і лагідну

5

-

годині,

спільно молилися і йшли на Божественну

вдачу сестри Моніки, її було переведено

Літургію, під час якої приступали до Свя­

до «Хорових» сестер, а потім, у

того Причастя. Батько і мати дбали про

благословення митрополита Андрея Шеп­

належне виховання своїх сімох дітей, не­

тицького, обрано настоятелькою Словіт­

даремно усі вони пішли на службу Богові.

ського монастиря.

Троє дочок стали монахинями василіян­ ками, а четверо синів

12

що вели домашнє господарство). Моніка,

-

священиками.

1917

році, з

За часів ігуменства Матері Моніки в мо­

настирі був порядок і дисципліна, Мати

Марія вступила до Словітського монас­

була справедливою і вимогливою, за що її

тиря і, не зважаючи на вищу освіту, захоті­

любили і поважали. Сестер вона заохочу­

ла стати «домашньою» сестрою. На той час

вала посвячуватися Богові та віддано слу­

у жіночих монастирях був поділ сестер на

жити ближньому.

український ..:UІРІОН Jб f l I \1 (J

христи~~~~~~~

r


ПОСТАТІ ЧСВВ

ГРУДЕНЬ 2012

Впродовж багатьох років 11 духовним провідником був митрополит Андрей Шеп­ тицький, якому вона у численних листах до­ віряла найпотаємніші пориви свого серця.

Бачачи здібності та плідну працю Матері Моніки, у

1927 році її призначили

Ігуменею

монастиря сестер василіянок в Журавно.

Саме приміщення монастиря потребувало

великого ремонту і не там не було перспек­ тив для проживання, тому дім продали й у

1930 році купили землю в селі Підмихайлів­ ці на Івано-Франківщині, де й почалася роз­

її

будова нового великого монастиря.

Моніка провела в Станіславівській (Іва­

У

1933

році Мати Моніка зреклася ігу­

27

листопада

1945

року. Два роки Мати

но-Франківській) тюрмі, де пережила

25

менства і з дозволу вищої церковної влади

допитів за перших півроку. Очевидці зга­

стала затворницею. Її замурували у келії,

дували, що Мати Моніку садили в такий

залишивши два віконця: одне

бокс, де не можна було поворухнутися, а їй

-

до каплиці,

щоб приймати Святе Причастя, а друге - для

на голову капала вода. Це був один з най­

отримання скромної їжі .

важчих видів тортур.

В затворі Мати вела аскетичне життя

21червня1947 року їй було винесено ви­ - вісім років позбавлення волі. 62-річ­

лише кілька місяців, бо з наказу отця Кли­

рок

ментія Шептицького вийшла і прийняла

на Ігуменя, вже на той час хвора, товарним

уряд ігумені Підмихайлівського монасти­

вагоном була вивезен

ря. «Я нічого не хочу,

(Мордовська АРСР, поселення Явас).

ка,

-

писала Мати Моні­

а в табір Дубравлаг

лише, щоб у тому монастирі Пресвята

Але й на чужині вона не покладала рук,

Тройця була вповні прославлена і зродилось

вела активну духовну працю, підтримува­

багато СВЯТИХ».

ла і допомагала ув'язненим. Наглядачі на­

Як ігуменя, Мати Моніка була дуже ак­ тивною, чуйною до потреб інших. Дбала про

джені кликали мамою.

-

освіту молоді, готувала подарунки для дітей,

зивали її праведною людиною, а самі засу­

26

грудня

1951

року Мати Моніка По­

випікала тістечка, щоб пригощати інших.

лянська померла від недуги, коли йшла на

Хоч основною працею Підмихайлівського

пошту отримувати посилку. Могилу Ма­

монастиря був сиротинець, Мати Моніка

тері Моніки не вдалося знайти, хоча була

співпрацювала з місцевою «Просвітою» і

організована експедиція в Мордовію, на

«Союзом Україною>, спільно з ними готува­

цвинтар, де вона похоронена. У

ла святкування з нагоди українських націо­

в Підмихайлівцях відбулося поховання

нальних свят.

капсули із землею, яку набрали з табірного

Маючи милосердя і співчуття до потре­

2009

році

цвинтаря в селі Парца в Мордовії.

буючих, Мати у важкі воєнні часи давала

На сьогодні істориками, сестрами васи -

людям з села добре оплачувану роботу в

ліянками зібрано та опрацьовано деталь­

монастирі, допомагала пораненим воякам

ну інформацію про життя і смерть Матері

ОУН-УПА, переховувала євреїв.

Моніки Полянської, особа якої для нас,

За активну працю і служіння своєму народові радянський режим заарештував

м1111он

ІІІ

\1

Jd

О

r

український

~~~~~~нський

людей ХХІ століття, є прикладом мужнос­ ті, віри, прикладом вірності Христові. •

-13


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2012

~

РІЗДВВПИИ ПІСТ

Цей піст має ще назву «Пилипівка», тому

ділок і середу, хоча у ці дні християни не

що він починається наступного дня після

зобов'язані постити.

полієлейного празника святого апостола Пилипа

(27 листопада). Подібно, як під

Свята Церква також закликає, щоб під час

час Великого посту та двох літніх постів -

різдвяного посту, тобто часу підготовки до свята Різдва Христового, всі християни біль­

Петрівки та Спасівки - у різдвяному пості заборонені гучні забави, весілля тощо.

навернення. Усі християни повинні присту­

ше звертали увагу на свій духовний зріст,

пити до святої Тайни Покаяння та частіше

Однак, зауважмо, що немає заборони на

приймати святе Причастя, взаємно прими­

уділення святої Тайни Подружжя, зокрема

ритися, практикувати діла милосердя і при­

тим, які вже живуть на віру або живуть ра­

нести своїми добрими ділами Богу честь.

зом, як кажуть, чекаючи на те, поки мине

Таким чином вірні зроблять теплі ясел­

піст. Якщо гучної забави не справляти, то

ка для Христа Господа, народження якого

вінчатися можна і під час посту.

молитовним способом кожного року свят­

У чому ще

полягає

суть

Різдвяного

куємо в цей час. У нашому народі є звичай

посту? Свята Церква закликає своїх ві­

вже перед Різдвом Христовим колядувати,

рних утримуватися від м'ясних страв у всі п'ятниці, а хто ще може, то й у поне-

зокрема під час останнього тижня різдвя­

14

.•

ного посту

український МІР ІОН :.п

христи~~~~~~~ 111 \1

О

r


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2012

ИК УПИКПУТИ ГРІХА? 5.

Необхідно бути уважними до себе, стежити за своїми почуттями, бажаннями та вчинками.

осіб, речей, які можуть нас спокушати і навіювати нам гріховні бажання .

6.

Якомога частіше приходити до Святої Сповіді та достойно приймати Святі Тайни.

Необхідно постійно пам'ятати про смерть, Суд, Воскресіння, майбутнє життя.

7.

Якомога частіше згадувати про всюдиприсутність Божу, роздумувати

8.

1. Потрібно уникати всіх випадків, що спонукають до гріха, різних місць,

2. 3.

Частіше провадити бесіди на благочестиві теми й уникати пустопорожніх розмов.

про Божі благодіяння, особливо

9.

про життя ГоспОІJ.а нашого Ісуса Христа на землі, Иого страждання та смерть, і взагалі - про головні істини

Постійно у вільний від богослужінь час займа­ тися корисною справою, щоб не байдикувати.

Отож пам'ятаймо, що потрібно робити хрис­ тиянину, щоб уникнути гріха - це молитися, працювати та постійно бути уважними до себе.

християнської віри.

Щиросердечна молитва та часте звернення до Господа Ісуса Христа дуже допомагають стриматися від гріха.

4.

Не пропускати богослужінь та читати духовні книги.

Боже, допоможи нам у цьому!

~

26 ПРЕКРАСПИХ lІІПІИОК 1. Давай Богові те, що праве - не те, що ліве. 2. Людська дорога веде до безнадійного кінця Божа дорога веде до безконечної надії.

4. Той, хто клякає перед Богом, може встоятися перед будь-ким .

5. У реченні життя диявол може бути комою, але ніколи не дозволяй йому бути крапкою. вить крапку.

життя? Прийди до церкви випростатись.

20. Співчуття важко віддати геть, бо воно завжди повертається.

8. Коли молишся, не давай Богові інструкцій просто дай звіт з обов'язків.

9. Не чекай на шістьох міцних мужів, щоб тебе привели в церкву.

10. Ми не змінюємо Божого послання - Його по­ слання змінює нас.

21. Той, хто тебе дратує, тобою панує. 22. Хвилювання є темною кімнатою, в якій мо­ жуть проявитися негативи.

23. Поступися сатані на сантиметр, і він стане паном.

24. Так будь рибалкою людей мо­

литися.

ти можеш спійма­

ти їх, і Він буде очищати їх.

25. Бог не покликає фахівців, Він чинить фахів­

12. Коли Бог наказує, Він підтримує. 13. ПОПЕРЕДЖЕННЯ: Контакт із Сином може запобігти опікам .

)r ~g~~~нський

О

19. Ніщо так не руйнує правди, як її розтягуван­ ня .

7. Чи ти ходиш з лицем, похиленим від тягарів

11. Входити до церкви можна під умовою -

своє знання Святого Письма .

17. Вправляйся щоденно - крокуй з Господом. 18. Ніколи не бери диявола пасажиром - він за­ вжди захоче керма .

6. Ніколи не став знак запитання, коли Бог ста­

\1

тільки як порадники.

16. Страждання від загнивання правди? Віднови

стоянні.

,:u Ір Іон IJ

коли Ной будував ковчег,

ЗЛИВИ не було.

15. Більшість людей бажають служити Богові, але

3. Багато клякання буде утримувати у доброму

ІІІ

14. Плануй наперед -

український

цями покликаних .

26. Читай Святе Письмо -

це буде страшити і проганяти пекло з тебе.

-15


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2012

lIIAlIOГ ПРО АБОРТИ: rl О самовиправдань і І О заперечень

- 16

льозом, діабетом, важкими захворюван­

о. Феогност ПУШКОВ

нями, в тому числі

для «УНІАН-Релігії»

вагітна не досягла

У Верховній Раді України

12 березня 10170,

- онкологічними; якщо 16 років; знаходиться в

місцях позбавлення волі; вже має п'ятьох

зареєстрований законопроект №

дітей; а також у разі смерті чоловіка або ін­

ініційований народним депутатом від

валідності вже наявної дитини.

Кандидат

фракції БЮТБ, про внесення змін до

богослов'я

священноігумен

деяких законодавчих актів України

Феогност Пушков представляє

щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів).

виправдань жінок, які вчинили аборт, і

10

само­

10

заперечень проти законодавчої заборони абортів.

Законопроектом

ронити

аборти.

пропонується

Проводити

забо­

10 САМОВИПРАВДАНЬ ТИХ, ХТО ЗРОБИВ АБОРТ

операції зі

штучного переривання вагітності, згідно

із законопроектом, можна буде лише в тих

випадках, якщо вагітна страждає туберку-

1.

Сьогодні це законне право в нашій державі, багато ним користуються.

український ,:U Ір І о н

христи~~~~~~~ ( 11 "

J ІJ

(J

r


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2012

На жаль, закони людського суспільства

тому, що вона житиме в злиднях, то чому

не завжди благі, обrрунтовані і гуманні.

б не піти далі цим шляхом і не відстоювати

А інший раз виявляються і прямо руй­

право «заможних громадян» на ліквіда ­

нівними для суспільства. Легалізація гей­

цію тих, хто живе в злиднях? Приректи на

руху і наркотиків в Голландії вже при­

злидні

носить свої суїцидальні плоди. Чи варто

смерть. Навіть жебрак має право жити. І

нам вибирати найгірше, а не найкраще з

хоче жити! Натовпи жебраків

законів?

ме підтвердження.

2.

Мене змусили члени моєї сім'ї і

5.

зовнішні обставини. Більшість

-

не так страшно, як приректи на

-

тому пря­

Винне суспільство, що змусило мене, а

не я. Адже у мене не було виходу.

вчинених

у

світі

злочинів

Винен завжди той, хто скоює злочин.

скоюються «Під тиском обставин». Тільки

Навіть якщо це з примусу. Якщо в руку лю­

маніяки і психічно хворі люди скоюють

дини вбивці кладуть автомат і змушують

почуття непере­

стріляти в дітей чи сусідів, у людини є пра ­

борного потягу до самого злочину. Всі

во залишитися людиною ціною власного

інші

більш-менш психічно здорові люди

життя. Приклади Другої світової війни це

здійснюючи злочин, «розуміють, що тво­

наочно підтверджують: не всі ті, кого зму­

злочин

-

-

через

одне лише

рять». Чи означає це, що такі злочини не

шували вбивати

повинні каратися в нашому суспільстві?

Це не знімає провини з суспільства, з чле­

-

піддалися цьому тиску.

Чи означає це, що ізолювати від суспіль­

нів сім'ї. Але не зменшує і провину самого

ства необхідно лише тих злочинців, які за­

злочинця. Так, що вихід завжди є. І диктує

являють: «мені подобається творити зло»?

його совість і любов! Якщо вони є

А тих, які говорять, що вони цього не хо­

на не зламається, а якщо їх немає

тіли, але їх «примусили»

опуститься нижче худоби.

-

чи слід негайно

-

-

люди­

людина

відпускати на волю?

6. 3.

Чому я не вправі розпоряджатися

Яке вам діло до моїх дітей? Твої діти

-

люди, і людська гідність спо­

своїм тілом?

нукає мене захищати твоїх беззахисних

Своїм тілом розпоряджатися ти вправі,

дітей, яких ти вирішила знищити, корис­

а ось життям іншого суб'єкта людського

туючись злочинними нормами сучасного

роду

законодавства.

-

не маєш права. Те, що з моменту за­

чаття і до народження він живе в нутрі ма­

тері, не робить її повноправною господи­

7.

У мене є інші діти, і я не в силах вигодувати й виховати більше.

нею його життя. Так і після пологів дитина ще не знаходить самостійності, але живе

Твоя ситуація не виправдовує дітовбив ­

виключно турботами матері. Чи означає

ства. Народи і здай в притулок. Не забирай

це, що він все ще «частина матері своєї, і

життя, яке вже виникло. Люди

вона може його знищити»?

з редискою, щоб «прополювати непотрібні

-

не грядка

сходи». Кожне людське життя має свою не­

4.

Навіщо плодити злидні?

повторну цінність.

Планувати свою сім'ю треба до зачат­ тя. Відносно ж злиднів

-

ну, якщо хтось

вважає себе вправі вбивати дитину лише

,:U І р І о н J п український І І І \1 U ~~~~~~нський

r

8.

Я завагітніла, я маю право і вбити.

Чудово! Але щоб бути послідовною, ти

-17


ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ2012

повинна вимагати закріплення за тобою

представляє собою по суті

цього права не тільки до пологів, але й піс­

цікаво. Проблема в тому, що термін «люди­

ля, і до самої твоєї смерті. Так, це логічно

на» кожен став визначати по-своєму. По­

-

це закону не

випливає з атеїстичного твердження, що

няття «нелюдЬ» заперечує за його носієм

життя дають батьки. Не розумію, чому тоді

людську гідність, тобто суспільство піддає

ти згодна вважати злочинним вбивство

його остракізму. Але позбавляє це нелюда

дитини після пологів? Адже вона, по суті,

людської природи? Та ж сама проблема є і тут: поняття «особистості» стали визна­

залишається такою ж людиною, якою була за кілька хвилин до пологів. Та й надалі: ти

чати світські філософи «від вітру своєї

дала життя дитині, і раптом зубожіла, усві­

голови». Юнг визначив особистість як су­

-

купність властивостей, що виявляються у

чому ж ти не вбиваєш його? Ти ж вважаєш,

громадянина в суспільстві. Інші філософи

що це право за тим, хто зачав це життя.

та мислителі вважали, що людина є сукуп­

Релігія каже, що життя дає Бог. Ти із цим

не згодна. Ти вважаєш, що життя дають

ність розумових функцій, а тому говорити про суб'єкта поза суспільством або позбав­

виключно батьки, значить, вони повинні

леного розуму, як про людину

мати право забирати його будь-який час,

Деякі «філософи» відкрили двері гітлериз­

а не тільки до пологів. А тут якесь дивне

му: діти з синдромами Дауна або «Мауглі»

домила, що прогодувати його не в змозі

-

безглуздо.

«обмеження батьківських прав»? А раптом

оголошуються тільки зовні «Схожими на

передумає після пологів? А раптом дитина

людину, але людьми не є». Не дивно, що при

тобі не сподобається, коли подорослішає? Чому б не «виправити помилку»?

такому розкладі

заперечується

людська

гідність і за дитиною в утробі матері. Гото­ ві ви йти цим шляхом і віддати визначення

9.

Ну, так повелося в суспільстві, що

«людини» на відкуп всяким «вільним і не­

дозволяють припиняти життя плода

залежним мислителям»? Чи впевнені, що

тільки до народження.

завтра вони не поставлять («філософськи

Тобто, по суті, ти була б згодна скорис­

обгрунтувавши») під сумнів і вашу людя­

татися цим правом і після? З суспільством

ність? Або хотіли б мати якийсь твердий

все зрозуміло: наше суспільство оцінює

базис під своїм існуванням? В такому ви­

все через призму громадянина. Коли сус­

падку вам якраз доведеться стати на грунт

пільство приймає дитину, воно заявляє

точної науки: поняття «людини» визначає

на нього свої права й обмежує твої. Але в

тільки генетика. Те, що визначається гене­

суті то дитини нічого не змінюється. З на­

тично як людина

родженням змінюється її статус, а не при­

давно засвідчила, що з перших секунд за­

рода!

чаття йдеться про виникнення і розвиток

-

людиною є. Генетика ж

нової особини людського роду.

10.

Нас вчили, що це ще не людина.

Ще Люїс зазначив, що у людей часто сло­

18

10 ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ва втрачають сенс і перетворюються на по­

ПРОТИ ЗАКОНОДАВЧОЇ

рожні звуки. Завдяки постійним спробам

ЗАБОРОНИ АБОРТІВ

визначити невизначене, слово «людина» в

Оскільки з першої частини нашого дип­

нашому суспільстві перетворилося на по­

тиха ми бачили, що аборт на будь-якій

рожній звук. У законодавчій базі люди­

стадії від зачаття є безсумнівним людино­

на

вбивством, ми розглянемо заперечення,

-

це громадянин суспільства. А що він

українськи~

християнськии

часопис

t111CIOHdP


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ2012

які висловлюють уже ті, хто, хоча й визна­

дадуть нам статистичні свідчення, мов­

ють, що аборт є вбивством, однак, всупе­

ляв, «розмова з 50-ма кілерами принесла

реч здоровому глузду і логіці, не є при­

100%

хильниками його законодавчої заборони.

погодимося, що цим шляхом варто йти

позитивний результат», тоді й ми

переважно, не вдаючись до репресивних

1.

Все одно будуть робити".

і каральних методів. Але поки ми бачимо,

Будь-який закон, що обмежує злочин­

що більшість реальних і потенційних зло­

ний напрям людської волі, порушували,

чинців утримує тільки страх покарання.

порушують, і будуть порушувати. Чи озна­

До того ж «погані приклади

чає це, що слід зовсім скасувати наше за­

а тому повинні бути строго заборонені в

конодавство, Кримінальний кодекс і ви­

суспільстві, що формується на морально­

пустити всіх, хто утримується у в'язницях?

-

заразливі»,

му фундаменті. Хвороби (в тому числі й моральні) заразні, а ось здоров'я, на жаль

2.

Спочатку потрібно створити умови

-

ні.

життя, тоді й аборти можна буде забороняти.

4.

Ідеальних умов життя не буває ніколи.

Це дасть зайвий привід законникам зловживати законом: винні уникнуть

Наш світ не ідеальний. Однак, вбивство є гріхом. І це безумовно за будь-яких еконо­

покарання, а сядуть у в'язницю

мічних, соціальних, політичних режимів.

Так існують в нашому недосконалому

З іншого боку, поняття «благополуччя» за­

суспільстві всі закони. Що ж, через це їх

«стрілочники».

вжди відносне. Зовні благополучні грома­

слід скасувати? Через те, що трапляють­

дяни в СРСР втопили країну в крові своїх

ся помилкові звинувачення у вбивстві, чи

дітей, тому що «благополуччя» вимагало

слід скасувати переслідування убивць за

певної програми життя, в яку не вписува­

законом?

лися діти (або вписувалися в дуже обме­ женій кількості). Тоді як в найбільш «не­

5.

благополучних» країнах «третього світу»

Заборона аборту

-

це релігійна, а не

світська норма.

народжуваність була на найвищому рівні.

Всі світські норми етики народилися з

Вся проблема впирається не в добробут,

релігійних норм. Взагалі, сама постановка

а в запити споживача. Досить стримати

етичної норми

останні

права й не науки. Яка наука може навчи­

-

і питання «контролю народжу­

ваності» буде знято в принципі.

-

акт релігії, а не світського

ти нас цінувати в людині її серце, її душу,

її особистість? З природи це не випливає. Потрібно переконувати, а не

Це

забороняти.

ним принципом ставлення до людини та

Пропоную порадникам застосувати цей

світу. Як тільки визначати межу етичного

принцип щодо покарання злодіїв, коруп­

і неетичного стали філософія, політика,

3.

-

етичні норми, продиктовані релігій­

ціонерів, насильників і вбивць: замінити

економіка і взагалі все, що завгодно, крім

тюремне обмеження їх свободи умовлян­

релігії

нями «більше так не робити». Особливо,

єї безумовності, свого фундаменту. І ми

- самі етичні норми позбулися сво­

якщо злочин буде вчинено проти самих

бачимо, як «філософію> епохи постмодер­

цих порадників чи проти членів їхніх

нізму з легкістю розкидала всі об'єктивні

сімей. Ось коли автори цієї поради на-

норми, залишаючи їх на особистий роз-

MIGIOHdV

-19


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2012

суд кожного. Але якщо так піде далі, не­

натовпу, думка оточуючих і т.п.). У першо­

забаром «переглянуть» не тільки цінності сім'ї, статевої дефініції (що вже фактично

му випадку закон буде дійсно гуманним,

зроблено), а й межі поняття особистості (а

бо буде оберігати особистість людини, не «починаючи з такої-то фази буття», а зса­

ми бачимо, що в сучасній «філософії» це

мого виникнення цієї самої нової людської

деякі «Вчені та мислителі »

особини. Зважившись же йти другим шля­

вважають, ніби людина втрачає свою лю­

хом, наш закон продемонструє свою нелю­

дяність у комі, при захворюваннях мозку і

дяність.

вже намічено

-

психіки, що фактично відкриває двері гіт­ леризму) . На підставі чого будується «світ­

7.

Будуть кримінальні аборти «у бабусь».

ська етика » ? На підставі думки натовпу?

Сумнівна цінність! Особливо в епоху піс­

Будуть! Як і переслідування убивць і

ля краху всіх авторитетів, коли не знайдеш

злодіїв говорить нам про те, що і злодії, і

двох громадян, які мислять однаково. З ін­

вбивці будуть існувати в нашому суспіль­

шого боку, якщо ми вважаємо себе людь­

стві. Легалізувати їх?

ми і розумними й моральним істотами, то,

визнавши безперечним факт генетичного

Багаті і заможні будуть їздити

8.

закордон - в ті країни, де аборти дозволені.

й антропологічного висновку, розуміючи,

що аборт є людиновбивством

-

ми просто

зобов'язані заборонити його (незалежно

І це буде. І зараз «багаті і заможні» їз­

від релігійності чи безрелігійності нашого суспільства).

дять закордон для наркоторгівлі та інших

злочинів. Здорове суспільство зі здоро­ вими законами має відловлювати таких

6.

Поняття «особистості»

громадян і передавати через суд каральній

сформульовано мовою релігійної

дисципліні .

філософії~ а не науки. На розсуд носіїв першої і слід віднести ставлення до

няття «людина »

-

це якраз сфера науки.

зовнішніми сусідами. Ну, якщо с усіди то й річ, що намага­ ються

розкласти

наш

народ

зсередини

Тому що межу людського визначає генети­

-

ка, а не філософія. Генетично ж ми бачимо,

нення морального здоров'я в суспільстві

вони цим нашим рішенням щодо зміц­

що з самих перших секунд від зачаття роз­

будуть незадоволені. А якщо це сусіди

вивається вже не частина організму мате­

добрі, вони порадіють за нас. Так кого із

рі, але новий суб'єкт людського роду. Від­

сусідів ми повинні радувати

повідно, закон повинен враховувати дані

чи друзів?

науки, а не думки мислителів

-

-

ворогів,

у першу

чергу генетики й антропології. Розуміючи, що генетика й антропологія тут згодні з

20

Загострить наші взаємини із

9.

аборту як до вбивства. Поняття « особистості» - так, а ось по­

10.

Це «вийде боком» з якою-небудь іншого боку.

релігією, наш закон може піти по одному

Будь-яке переслідування злочину вихо­

з двох шляхів: або стане оберігати те, що

дить державі і суспільству «боком», так як

затвердила релігія і підтвердила наука, або

злочинний світ теж не дрімає. Це не привід

в основу своїх норм покладе щось сумнів­

«скласти зброю» і чекати, коли злочинці

не і те, що зовсім не має цінності (свавілля

досягнуть своєї низької мети.

український ,:UІРІОН

христи~~~~~~~ І 11

\1

Jd

О

r


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2012

••

3 ІСТОРІІ ОДПОЮ ХРАМУ Мар'ян СЛІПАК

Подібно до людини, кожний храм має свою біографію. В одних вона коротка і менш цікава, в інших довга і насичена різноманітними важливими подіями. До числа останніх цілком заслужено можна віднести церкву в селі Мшана Городоцького

району на Львівщині. Детальна історія зайняла б чимало місця, тому варто зупинитися хоча б на деяких фактах з минувшини храму.

Церква Введення в Храм Пресвятої Бого­

родиці була збудована у

1799 році на кошти

графині Анни Шептицької, вдови по Симо­ ну Шептицькому, який доводився рідним

братом митрополита Льва Шептицького.

тирював у Мшані загалом понад півстоліт­ тя. Він і став першим настоятелем церкви Введення в Храм Пресвятої Богородиці.

Завдяки щедрості

фундаторки

мшан­

ський храм став найкрасивішим з-поміж

ясновельможна пані

усіх довколишніх. Своїми куполами він

особисто принесла у подолі багато монет і

возвеличувався над сільськими стріхами.

Згідно

переказів,

висипала їх на місці закладання фундамен­

Селяни по праву пишалися новою церквою

ту майбутнього храму. Графиня Шептицька

та раділи, немов діти, щедрому дарунку гра­

не скупилася на святиню й у підсумку на

фині. Ясновельможна пані також залиши­

околиці села виріс новий мурований храм

лася задоволена роботою будівничих. Но­

із трьома куполами, покритими бляхою і

возбудований храм настільки вразив Анну

rонтовим дахом. Був він споруджений у так

Шептицьку, що вона висловила бажання,

званому «Йосифінському» стилі. На жаль,

щоб по смерті бути похованою у крипті

прізвище архітектора загубилося у віках.

церкви. Не виключено, що з самого початку

Однак, з огляду на соціальний статус Анни

церква планувалася також як усипальниця

Шептицької, це мав бути досвідчений архі­ тектор з добре відомим ім'ям. Так, напри­

чини, що змусили Анну Шептицьку з вели­

фундаторки. Очевидно, були ще якісь при­

клад, палац в сусідніх Мальчицях, в якому

кої кількості маєтків обрати саме Мшану. В

проживала графиня, проектував славноз­

жовтні

вісний Ян де Вітте. У випадку з мшанською

мерла і була похована в крипті храму.

1818 року на 82 році життя вона по­

церквою очевидно, мала місце аналогічна

Впродовж багатьох років церква була міс­

ситуація. Зате достеменно відомо, що роз­

цем духовного зібрання місцевих селян. Змі­

писував церкву Лука Долинський, один з

нювалися парохи і парафіяни, розпадалися

найвизначніших українських живописців

одні держави, утворювалися інші, проходи­

другої половини

ли цілі епохи, а мшанська церква непохитно

XVIII -

першої чверті ХІХ

століття. Освятив новий храм старенький

стояла на своєму місці, радо зустрічаючи усіх

парох о. Іван Крижанівський, який душпас-

тих, хто йшов до неї з добрими намірами.

,UІРІОН

ІІІ

V

JIJ ur

український

~~~~~~нський

21


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ2012

Двадцяте століття виявилося менш при­

липня

Першої світової і українсько-польської війн

органами влади. Про ці нюанси знала лише

зробили свою справу. Церква зазнала зна­

обмежена кількість людей. Навіть каральні

чних пошкоджень.

1947

року, коли церква була закрита

Відсутність коштів у

органи зі своєю широко розгалуженою ме­

місцевої громади тривалий час не дозволя­

режею сексотів й гадки не мали про те, що

ла в повному об'ємі провести реставраційні

діялося в стінах, на перший погляд, звичай­

роботи. Лише у

ної сільської церкви під самим Львовом.

1929-30

роках під керівни­

цтвом пароха о. Лукіяна Січинського вда­

Навесні

1950

року, у зв'язку з арештом

лося здійснити ремонт і храм набув такого

о. Миколи Хмільовського, церкву було по­

зовнішнього вигляду, який має на сьогодні.

грабовано. Та, не зважаючи на жорстокий

Незадовго до цього у церкві відбулася одна важлива подія. У

1922

році в ній об­

атеїстичний режим і репресії, церква не

була обділена увагою мшанців, не стояла

вінчалися внучка пароха Ольга Федак і

пусткою. Станом на початок 70-х років не­

Євген Коновалець. А дещо пізніше інша

легальні богослужіння у Мшані вже стали

внучка, Софія Федак, одружилася з Андрі­

звичною справою. Звістка про діючу церкву

єм Мельником. А загалом храм відвідало

ширилася серед греко-католиків далеко за

чимало визначних постатей. Це, зокрема,

межами села. Спочатку під мурами, а зго­

митрополити Сильвестр Сембратович та

дом всередині церкви вірні УГКЦ нелегаль­

Андрей Шептицький, владика Іван Бучко,

но збиралися і відправляли Богослужіння.

архимандрит Климентій Шептицький, ціла

На великі церковні свята їх чисельність час­

низка інших визначних духовних осіб, ка­

то доходила до тисячі осіб. В цей час церква

такомбних священиків. Побували у церкві

у Мшані виконувала роль консолідуючого

також Іван Франко, Лев Лепкий, Катря Гри­

фактора, що об'єднував греко-католиків

невичева, Степан Федак, Роман Шухевич та

у боротьбі проти комуністичної влади та

багато інших.

її шкідливої ідеології.

Вона залишалася

Ще важчі роки довелося пережити церк­

духовним джерелом, у якому всі бажаючі

ві в період панування комуністичної влади.

черпали наснагу, віру в перемогу здорового

Доходило навіть до застосування зброї. За

глузду та відновлення УГКЦ. А найбільше

свідченням старожилів, в підземелля храму

спричинилися до цього отці

було кинуто гранату. Енкаведисти вважали,

Смаль, Василь Каваців, Роман Єсип та ряд

що там можуть переховуватися повстанці.

інших катакомбних душпастирів.

Особливо важливу роль в житті УГКЦ

-

Євстахій

У ці непрості роки мшанці зважилися

судилося відіграти храму в середині ХХ

на нечувану річ

ст. Після так званого Львівського собору,

стелили плиткою підлогу, провели елек­

влаштованого комуністичним режимом у

трику. Скільки потрібно було мати віри і відваги, щоби взятися за такий великий

березні

1946

року, церква Введення в Храм

-

ремонт храму. Вони ви -

мала

об'єм роботи, до того ж виконувати все по­

статус головного храму підпільної УГКЦ,

тайки, щоби зайвий раз не провокувати

Пресвятої

22

Катакомбної Церкви. Так тривало аж до

хильним до храму. Спочатку буремні роки

Богородиці

деякий

час

тобто замінила Собор святого Юра, який

місцеву владу?! Готуючись у

на той час перейшов у власність РПЦ. Це

храмового празника, парафіяни належним

було зумовлено тим, що настоятелем храму був о. Микола Хмільовський. У ці складні

чином прикрасили церкву. Купили кили­

часи він виконував також обов'язки Глави

церковні речі, зокрема нову монстранцію.

1978

році до

ми, вишили рушники та обруси, придбали

українськи~

хрисrnянськии часопис

t111GIOHdV


ДОСЛІДЖЕННЯ І ПОВЧАННЯ

ГРУДЕНЬ 2012

Свято пройшло дуже величаво, при вели­

формами. Цікаво, що купол не має сигна­

кій кількості людей. А вже за кілька днів

турки, який є у переважної більшості цер­

дала про себе чути влада. Вона черговий

ков. Ця ніби-то дрібниця, також виокрем­

раз організувала масштабне пограбування

лює мшанський храм з великої кількості

із залученням великої кількості міліціоне­

інших.

рів та застосуванням грубої фізичної сили і собак. Людей, які кинулися захищати

його хори. Вони розташовані в середній

храм, було жорстоко побито, а найактив­

частині храму, а не при вході, як це буває

ніших арештовано. Все награбоване майно

зазвичай. Важко збагнути, чим керував­

вивезли до Городка і знищили.

Іншою цікавинкою місцевого храму є

ся архітектор, приймаючи таке рішення.

Деякий час, щоб унеможливлювати не­

Можливо, частина храму була добудована

легальні богослужіння, церкву використо­

пізніше, а може, так було задумано з самого

вували як склад кінескопів. Висловлюва­

початку. Як би там не було, від цього храм

лися навіть припущення, щоб розібрати її

лише виграв

і тим самим покласти край надокучливій

сприймається зовсім по-іншому. Ще бага­

греко-католицькій спільноті Мшани, яка

то інших цікавих речей можна побачити

завдавала головного болю владним орга­

при спогляданні архітектури церкви.

-

він набув оригінальності і

нам різних рівнів, починаючи від місцевих

Сьогодні храм потребує повномасштаб­

і закінчуючи центральними, у Москві. Та

ного ремонту. Навіть короткий огляд по­

з Божої волі сталося все з точністю до на­

дій, пов'язаний з історією храму, змушує

впаки. Розвалилася «імперія зла>>, а церква

з усією відповідальністю поставитися до

Введення в храм Пресвятої Богородиці за­

цієї проблеми. Тому важливим завдан­ ням є проведення саме реставраційних

лишилася неушкодженою.

Не менш драматичним виявився кінець

робіт

з

дотриманням усіх

відповідних

80-х років. Церква стала ареною гостро­

вимог. Необхідно зберегти первісний ви­

го протистояння між двома конфесіями,

гляд храму з усіма його особливостями,

кожна з яких висловлювала свої права на

не вносячи жодної новизни. Хоча лунають

храм. Врешті-решт у

році на закон­

окремі пропозиції про осучаснення храму

них підставах храм було повернуто гре­

і запровадження нововведень, які, на пре­

1990

ко-католицькій громаді Мшани. В умовах

великий жаль, спотворили вже не один

незалежної України в історії церкви роз­

храм. Такі думки не фахові й тому їх реалі­

почався новий період, який відкрив нові

зація є цілковитим абсурдом, адже завдає

перспективи перед місцевою громадою.

непоправної шкоди сакральній спадщині.

Окрім історії, щире зацікавлення ви­

кликає

також

архітектура

церкви.

Ще

Видається також цілком логічним пошук і відновлення первісного настінного розпи­

на підході до храму у вічі впадає її непо­

су, що суттєво збільшило б історико - куль­

вторність. Незабутнє враження справляє

турну цінність храму.

дивовижний купол. За формою він нага­

В час відродження духовності храм при­

дує повітряну кулю, яка, здається, ось-ось

вертає все більшу увагу зі сторони вели­

підніметься і полетить у небесну височінь.

кої кількості людей. Вони приїжджають,

Сьогодні важко собі уявити церкву без

щоб на власні очі побачити святиню, яка

«повітряного» купола. Він чинить неорди­

відіграла особливо важливу роль в житті

нарним мшанський храм, змушує милу­

УГКЦ та житті окремих видатних релігій­

ватися його простими, але довершеними

них і громадсько-політичних діячів.

.:U І f\ Іон J п український 1І І '1 0 r ~~~~А~~нський

-

23


-

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ГРУДЕНЬ 2012

СВ.ЯТКУВАПШІ

4ОО·lІІТТ.Я МОПАСТИР.Я В ДОБРОМИlІІ ~t

,r

о. Віктор КВАСНІЙ, ЧСВВ

довколишніх теренах, а згодом, напри­

Провінційний секретар

кінці наступного століття, з добромиль­

Добромильський монастир святкує

їнського чернецтва

400-ліття.

1612 року два монахи, Анастасій

з благословення Святішого Отця Лева

та Йоіл, втікаючи від татарської небезпеки,

ХІІІ взялися єзуїти. Вони впорядкували

оселились в добромильських лісах, а вже

й оновили тогочасне василіянське чер­

за рік місцеві землеволодільці ~ербурти

нецтво. Вже тоді,

надали обителі фундаційну грамоту.

викликала бурю в суспільстві: чи, бува,

ської обителі почалося оновлення укра­

літ відтоді

-

400

це роки слави й занепаду,

реформа,

-

1882

за яку

року, ця реформа

не станеться златинщення нашої Церкви,

чи не прийшли єзуїти, щоб сполонізува­

нищення й відродження.

ти наш люд? Славний своїми відпустами, у

XVIII

ст. монастир став духовним осередком на

24

Якщо сьогодні святкуємо 130-ту річ­

ницю

Добромильської реформи,

український м І

христи~~~~~~~

111

а

не

GІ О Н Ur Jп


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ГРУДЕНЬ 2012

добромильського заносимо

Богові

експерименту, молитви

якщо

за прослану

в небі Митрополита Андрея, одного з перших «Зреформованих» у Добромилі, маємо визнати: з віддаленого, часом за­

бутого Добромиля почалася нова, світла сторінка в житті Церкви й народу. Від ­ роджене монашество стало знаряддям в

Божих руках, щоб зберегти Церкву в бу­ ревіях ХХ століття. Після років радянського запустіння, коли

монастир

перетворили

на

психо ­

неврологічний інтернат, а в храмі зроби­ ли клуб і склад, Добромильська обитель

течі

помалу відроджується. Знов чути у храмі

ків. Глава нашої Церкви особливу увагу

молитовний спів, знову сходяться сюди

звернув на чернецтво. Відзначивши ще­

богомольці.

дрі плоди Добромильської реформи, за­ незабутній

кликав ченців і черниць бути знаком Бо­

для Добромиля день. Вперше сюди заві­

жої присутності серед народу, тими, хто

тав Глава і Отець Української Греко-Ка­

допомагає ближнім торкнутися Христа,

18

листопада цього року

витягнути з усіх гріховних упад­

-

толицької

-

Церкви Блаженніший Свя­

тослав Шевчук. Урочисту Божественну Літургію

з

ним

співслужили

Владики

насамперед там, де про Нього так мало знають

-

на місійних територіях.

По Літургії довго лунали в храмі по­

Ярослав Приріз, єпарх Самбірсько -Дро­

дяки й многоліття, вдячні василіяни по­

гобицький,

дарували

Папської джоре

в

та

Іриней

базиліки Римі,

силіянського

Білик,

Санта

Канонік

Марія

Протоархимандрит

Чину о.

Ма­ Ва­

Блаженнішому

його покровителя,

велику

ікону

святого князя Свя­

тослава, а ще василіянські друковані ви­

rенезій Віомар,

дання, між якими й і часопис «Місіонар»

Протоігумени Провінцій Найсвятішого

та, безперечно, найкращий за останній

Спасителя та святого Миколая в Укра­

час

їні о. Пантелеймон Саламаха і о. Павло

пісня». Відтак усі вийшли на подвір'я, де

Райчинець та ще багато священиків, як

перед церквою Владики пам'ятний хрест.

василіян,

так і

з-поміж

єпархіального

клиру. Оригінальним співом урочистість супроводжував хор василіянських семі­

український

400

і

130

пісенник

«Калинова

благословили

років. Не так уже й багато.

Ще кілька років тому були між нами ті,

наристів з Брюхович під орудою п. Рома­

що особисто пам'ятали перших вихідців

на Дзундзи.

з реформованого Добромиля. А все ж, це

В проповіді на євангельську тему про

історія

-

час, який збіг, та не безслідно.

дочку Яіра та кровоточиву жінку Бла­

З пам'ятним хрестом на подвір'ї входить

женніший Святослав наголосив на Божій

Добромильська обитель в свою п'яту со­

присутності між людьми і на відповіді

тню літ. Будуть ще, певно, нові ювілейні

віри, яку люди дають Богові, коли «тор­

хрести й пам'ятні дошки, а між ними

каються» його, як кровоточива жінка . А

наше життя. Чи зуміємо наповнити його

Бог має силу спинити всі людські крово-

свідченням віри?"

АІІРІОН

ІІІ

V

l rIJ український ~~сі;~~~нський

-

25


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ГРУДЕНЬ2012

,..,,

ІЄРЕИСЬКІ СВИЧЕПШІ У lІЬВОВІ У Свято-Онуфріївському монастирі у Львові

4 листопада відбулись священичі свячення о. Андрея Павлиwина, ЧСВВ і дияконські свячення д. Луіса Велтера, ЧСВВ, ченця Аргентинської Провінції. Таїнство

священства

уділив

екзарх

Одесько-Кримський владика Василій Іва­ сюк. Під час час літургії владика Василь наголосив на важливості покликання до

священства і монашества. За це він по ­

дякував батькам , бо саме вони плекають Божі покликання, саме в християнській родині народжуються працівники Божого

виноградника. Кир Василій наголосив та­ кож на служінні священика, який повинен

їхній дорозі до свячень. Також попросив

завжди бути готовим до служіння і жерт­

усіх присутніх у храмі про молитву, щоб

ви, складаючи на вівтар Божий рясні пло­

добре виконувати священиче служіння .

ди своєї праці і святості.

Після святої Літургії високопреподоб­

Редакція

«Місіонаря»

сердечно

вітає

ний отець Пантелеймон Саламаха, Прото­

отця Андрея та диякона Луіса з прийнят­

ігумен Провінції Найсвятішого Спасителя

тям святої Тайни священства. Нехай Гос­

Чину Святого Василія Великого склав по­

подь щедро благословить і кріпить у їхньо­

дяку владиці за теплі слова і повчання. До

му служінні!

слів Протоігумена приєднався новоієрей

Андрей, що провів паралель з митропо­

26

Отець Андрей Степан Павлишин, ЧСВВ

литом Андреєм Шептицьким. В ці дні у

Народився

1944 році Львів

селищі Солонка Пустомитівського райо­

прощався з митрополитом

16 листопада 1980 року в

Андреєм. Тепер у Львові до праці стають

ну Львівської області.

нові ієреї, яким відкривається простір для

року вступив на новіціят до Крехівського

1 листопада 2002

служіння в Божому винограднику, в якому

монастиря отців Василіян. У червні

буде потрібно рясно сіяти слова святого

розпочав філософсько-богословські студії

Євангелія. Це той шлях, на який Бог вка­

у Василіянському Інституті в Брюховичах.

2006

зує кожному священику, як він повинен

12 липня 2009 року склав монашу профе­

працювати, подібно, як працював слуга

сію довічних обітів у Василіянському Чині.

Божий, великий митрополит Андрей Шеп­

9 вересня 2010 був

тицький .

кона єпископом Мироном Мазуром, ЧСВВ.

Ієромонах

Андрей

подякував

рукоположений на дия­

також від імені свого і нововисвяченого

На цей час отець Андрей виконує служін­

ієродиякона Луїса батькам, рідним, Васи­

ня в Свято-Онуфріївському монастирі у

ліянському Чину, всім, хто прилучився на

Львові. •

українськи~

христия нськии ча сопис

t111GIOHdP


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ГРУДЕНЬ 2012

VIVAT,

АLМА МАТЕК!:

1О років Васиаіянському Інституту в Брюховичах Апоппінарій ГЕНТОШ, ЧСВВ, студент ІІІ курсу ВІФБС

11 листопада у Василіянському інституті фі­ лософсько-богословських студій ім. Йосифа Велямина Рутського відбулися святкування з нагоди 10-ліnя перенесення осідку студій

із Золочева до Брюхович біля Львова. Свято розпочалось архиєрейською Божественною

літургією, яку очолив єпископ кир Софрон Мудрий. На святкування прибуло багато

Діонізій Ляхович, ЧСВВ. Пізніше в Золочеві

гостей, а саме отці і брати з двох україн­

ректорами ВІФБС були брат Гавриїл Коро­

ських провінцій, викладачі ВІФБС, добродії

пецький, отці Григорій Гриньків, Діонисій

та меценати. Після завершення Служби Божої гості мали змогу поділитися вражен­

Заведюк, Климентій Стасів, Макарій Ленів.

нями про навчальний заклад чи то просто

кращого і ближчого географічного роз­

поспілкуватися під час гостини. Наступною частиною стала Святкова академія, приуро­

ташування відносно освітньо-культурно­

чена круглій даті, на завершення якої брати­

Львів. Тому, отримавши в якості компенса­

студенти показали виставу-пантоміму.

ції за конфісковане церковне майно земель­ ну ділянку, в Брюховичах було створено мо­

Дещо з історії ВІФБС

настир святого Йосифа. На його території

Після виходу УГКЦ з підпілля виникла

в

потреба відновлення церковних структур

Та василіянський осідок студій вимагав

го центру, яким на Галичині залишається

1999 році стараннями о.

протоігумена Те­

одозія Янківа розпочато будівництво ново­

усіх рівнів, зокрема у сфері філософсько­

го сучасного навчального комплексу. Ство­

богословської підготовки майбутніх свя­

ривши більш-менш придатні умови для

щеників. Ця нагальна потреба торкнулася

проживання і навчання студентів, за роз­

також української провінції отців Василі­

порядженням тодішнього о. протоігумена

ян. Отож, було вирішено створити новий

Йосифа Будая осідок студій було перенесе­

освітній заклад, в якому навчалися б молоді

но з Золочева до Брюхович у

василіяни. Вибір випав на монастир у Золо­

так, розпочалась нова сторінка ВІФБС.

корпусу монастиря, придатного для студій.

За підтримки о. протоархимандрита Ісидо­ ра Патрила в

1994 році розпочалося навчання

в новоствореному студійному закладі. Він

Від­

Ректорами у Брюховичах були отці Мар­ (2002-2004), Діонисій Заведюк

чеві. Стараннями о. Володимира Палчин­

ського було розпочато будівництво нового

2002 році.

тин Хабурський

(2005), Павло (2006-2007), Роберт Лисейко (2007-2012). З липня 2012 року служіння ректо­

(2004-2005),

Діонісій Ляхович

Ясиновський

ра ВІФБС виконує о. Йосафат Хаймик, ЧСВВ.

отримав назву «Василіянський інститут фі­

На даний час інститут закінчило понад

лософсько-богословських студій ім. Йосифа

60

Велямина Рутського». Першим ректором, від

жить душпастирями по різних монасти­

1994 до 1996 року,

рях в Україні та за її межами.

MIGIOH

був нинішній владика кир

випусників, з яких значна частина слу­

27


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ГРУДЕНЬ2012

СВЯТО 400-lІІТТВ У КРЕХІВСЬКОМУ МОПАСТИРІ бр. Матей КРАВЧИШИН ЧСВВ, Крехівський монастир

Піднесімо молитву до небес! Відчинена навстіж монастирська брама, звук голосних дзвонів, майоріння церковних

хоругв, присутність осіб у чернечих рясах та невимушена щира рдість на обличчях парафіян

- фактори, які свідчили про 27 жовтня 2012 року Божого

те, що день

особливий для Крехівського монастиря. Обитель святкує 400 років від дня свого

те, що, не зважаючи на різні обставини,

заснування.

руйнації та утиски Крехівський монастир

Розділити радість цього великого свята

чинають перші кроки духовної мандрівки,

функціонує та є домівкою для осіб, які по­ приїхали владика-емерит Івано-Франків­

місцем призначення якої

ський Софрон Мудрий, ЧСВВ та місце­

тя, яке проявляється у спогляданні Бога.

вічність та щас­

вий ієрарх владика Михаїл Колтун. Під

Після святої Літургії владика Михаїл

час Літургії архиєреям співслужили отці

привітав отців Василіян із святкуванням

василіяни та єпархіальні священики. А

400-ліття Крехівської обителі та уділив

чернечий хор із Василіянського інституту

Архиєрейське благословення. А Протоігу­

філософсько-богословських студій ім. Ио­

мен Провінції Найсвятішого Спасителя в

сифа Велямина Рутського в унісон з усіма

Україні о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ,

присутніми велично та побожно підноси­

від імені ченців висловив вдячність архи­

ли свої молитви до небес. Цікавим було й

єреям, а також о. Атанасію Євушу, ЧСВВ,

те, що промовляв Господь до свого народу

настоятелю монастиря, та прибулим гос­

у тиші та темряві. Цього дня в окрузі, де

тям і добродіям за спільну молитву.

розташована монаша обитель, вимкнули

Важливою подією стало також і те, що

електроенергію. Мерехтіння свічок, запах

на монастирському подвір'ї було освячено пам'ятний хрест з нагоди 400-ліття обителі.

кадила та невимовно спокійний душевний

стан змусили присутніх поглянути на Кре­

Закінчилися святкування у монастир­

хівський монастир дещо з іншої сторони.

ській трапезній, в якій присутні мали змо­

Не лишень як на архітектурну оборонну

гу насолоджуватися чудовим співом Павла

споруду

з

високими

мурами

та

чудови­

ми будівлями, але як на потужний духо­ вний центр, де народжується та проходить справжнє чернече життя.

Під час проповіді владика Софрон Му­ дрий, ЧСВВ подякував Господу Богу за

28

-

Саврана, Роксолани Зінчук та о. Вітольда Левицького. Дякуємо Господу Богу за те, що завжди охороняв Крехівський монастир, дарував

надію у те, що все буде добре, та незбагнен­ ну любов, яку засвідчив на Хресті.


-=------

ОЙ, ХТО, ХТО MИKOllAJI llЮБИТЬ, ОЙ, ХТО, ХТО МИКОlІАЮ СlІУЖИТЬ, ТОМУ СВ.ЯТИЙ МИКОllАЙ ПА ВС.ЯКИЙ ЧАС ПОМАГАЙ, MИKOll йr


Слава Ісусу Христу! Найдорожчі мої друзі! Щиро вітаю вас із настанням

цікавої пори року, коли ви можете кататися на

санках, ковзанах чи лижах,

кидатися снігом, а також

незабаром до вас завітає святий Миколай. Тож бажаю вам багато радості й успіхів, а найголовніше - Божої Ласки. Будьте справжніми друзями ... Ваш Місіонарчик.

Багато років тому в Китаї жило двоє

друзів. Один дуже гарно грав на арфі, а другий мав великий дар слухання. Коли

перший грав або співав про гору, другий казав: «Я бачу гору, наче б стою перед нею». Коли перший грав, неначе б то струмок, той, що слухав, казав: «Я чую, як вода сходить поміж камінці». Але одного дня, той, що слухав, захворів і помер.

Перший друг порвав струни своєї арфи і ні­ коли більше не грав. Насправді ми живемо тоді, коли нас хтось

слухає. Найкращий дар, який ми можемо зро­

бити іншій людині - це справді її слухати. Тому постарайтеся послухати те, що до вас будуть говорити ваші рідні: мама, тато, брат чи сестра, або друзі.

зо


РОЗДУМИ

РАНА ПОТРЕБУЄ

Один чоловік образив свого друга.

джерело: http://www.rozdum.org.ua

Через деякий час різко відкрились

Після вечері він довго роздумував про

двері і було лише чути слова

те, що завдав великого болю своєму

і зневаги ...

-

погрози

Він вирішив

Згодом можна було бачити одного

негайно піти і перепросити його. Захо­

чоловіка, який ішов по вулиці і бурко­

тів принести йому мир і утішення!

тів собі під ніс у великому гніві.

найкращому товаришу.

Хоч було вже пізно, але він все ж на­

Якщо прислухатись, то це були слова

важився піти до нього. Коли подзвонив

звинувачення,

у двері, ніхто не відповідав, але було

Але виразніше з усіх слів було чути: «Ось,

видно, що хтось є вдома.

так завжди, хочеш людині зробити до­

Тоді він почав ще голосніше стукати,

прокльону,

дорікання.

бро, а стаєш ще сам винним ... » Дивним

і коли почув голос друга, то попросив

було те, що у того ж чоловіка за кілька

у нього прощення вголос. Відповіді не

днів з'явилась рана, яка чомусь не гоїлась.

було. Тоді він ще голосніше сказав, і далі продовжив стукати в двері.

Коли він пішов до лікаря, то лікар розпи­ тав усе і, коли дізнався про процес ліку­

вання, сказав дивну річ. Справа в тому,

Голос з другої сторони дверей не­

що чоловік відразу приймав багато ліків

дружелюбно відказав, що йому краще

і постійно перемотував рану. Ось тому

йти геть. Але це не допомогло, і той

лікар виписав простий рецепт.

далі продовжував наполягати на роз­

мові.

Надпис

був

великими

буквами:

ДАТИ РАНІ СПОКІЙ!

31


м усеСвятий иколай Чудотворець своє життя п

милосердя для р~~в~тив справі за життя нази:уш1 и" т1ла. Тож ще 0 сир~·т, удш . і б' али иог б атько

Господь Бог п;:;л::и~~ля см~

иого даром

32

:ворення чудес 'І. ~ме

. ння великого тому в·ІН отримав НІ чуда бул и якра чудотворця · Слав-

чиною його .

культу

з головною пр швидкого й шир и-

Народився

око го

М иколай

у

Малій


Азії, в місті Патарі, у ІІІ столітті після Різдва Христового у замож­

вати його приклад, обдаровуючи дітлахів, бідних та знедолених.

ній та побожній родині. З дитин­

1087

році мощі його було пе­

та

ренесено у місто Барі, що в Італії. І

скривджених, а ставши дорослим,

біля мощей одразу почали діятися

ства

не

цурався

знедолених

обрав священицьку путь. З часом

великі чудеса. Тому його стали на­

він став архиєпископом у місті

зивати великим чудотворцем. Чуда

були якраз головною

Міри у Лікії.

причиною

Отримавши після смерті батьків

швидкого й широкого поширення

спадок, він роздав його бідним та

його культу. З Візантії цей культ

нужденним. Саме тому ще за жит­

поширюється по цілому світу. Най­

тя його почали називати «батьком

давніший життєпис святого Мико­

сиріт, вдів та знедолених». Він по­

лая походить з ІХ сторіччя.

стійно, чим міг, обдаровував бага­ тодітні родини, бідних та хворих. Усе своє життя святий Миколай

На Заході папа Миколай (858867) - перший папа з цим іменем - близько 860 року збудував у Римі

присвятив справі милосердя для

церкву святого Миколая. До Німеч­

душі й тіла. Про його щедрість хо­

чини його культ принесла візантій­

дили навіть легенди. Своїм мило­

ська княжна Теофанія, жінка ціса­

сердям Миколай заслужив вина­

ря Оттона П

городу Бога

Церква також святкує свято Мико­

-

благодать творення

(973-983).

Латинська

чудес, а люди нарекли його Чудот­

лая

ворцем.

є понад дві тисячі, а в Англії близь­

Упокоївся Святий Миколай грудня

345 року.

6

Після смерті його

ко

6 грудня. У Франції і Німеччині

400

церков, які названо в честь

Миколая.

було визнано святим. Культ свято­

На українські землі культ свя­

го Миколая починає поширюва­

того Миколая приходить разом із

тися від часу, коли цісар Юстиніян

християнською вірою. У другій по­

І

(527-565)

церкву в

збудував на його честь Царгороді.

ський канонар з

Єрусалим­ грудня

святого Миколая. У Києві під по­

кровом святого Миколая був жі­

па одного великого города». Усі

ночий монастир, який фондувала

грецькі місяцеслови з ІХ століття

жінка князя Ізяслава Святославича

VII

ст.

ловині ХІ сторіччя в Києві, на моги­

лі Аскольда, було збудовано церкву

каже: «Пам'ять Миколая, єписко­

6

мають його празник. Цісар Ману­

(+1078). У цьому монастирі прийня­

їл Комнен

державним

ла чернечий постриг мати святого

законом приписав святкувати свя­

Теодосія Печерського. На рідних

(1143-1181)

того Миколая

"

У

грудня. Відто­

землях у нас було багато церков на

ді щороку ми й згадуємо святого

честь святого Миколая. До най­

Миколая й намагаємося насліду-

давніших з них належить церква

-.

,

1~

·r .

19 (6)

33


святого Миколая у Львові, що по­

ку. А неслухняним дітлахам Свя­

ходить з кінця ХІІІ ст.

тий приносить різочки й лишає

Українознавства

їх у куточку. Кажуть, що напере­

про почитання святого Миколая в

Енциклопедія

додні свята Миколай цілу ніч пече

нашому народі каже: «У численних

печиво для дітлахів. Саме тому ті

народних переказах Миколай бо­

солодощі, знайдені малюками під

ро нить людей від стихійного лиха;

подушкою, і називають «Миколай­

найбільше він опікується тими, хто

чиками ».

перебуває у плаванні, тому чорно­ морські рибалки, виходячи на про­

ки в Україні. На честь Миколая в

мисел, брали з собою образ Мико­

усьому християнському світі збу­

лая ... У давнину

святий Миколай

довано чимало храмів, до нього в

також заступник перед небезпеками

молитвах звертаються мандрівни­

із степів. В Україні на честь святого

ки та подорожні.

-

Миколая збудовано багато храмів.

У ніч перед Миколаєм усі мають

Відомі його чудотворні ікони. Над­

бути щасливими. І ті, хто робить

звичайно шанували цього угодни­

подарунки, і ті, хто їх отримує. З

ка Божого запорозькі козаки. Пісні

давніх-давен до Дня святого Ми­

про святого Миколая належать до

колая

найдавніших

української

пої, запрошували музик, скликали

поезії, серед них такі популярні, як

друзів. І, звичайно ж, чекали най­

зразків

«О хто, хто Миколая любить». У ніч із

18 на 19 грудня Миколай

кладе подарунки слухняним дітям

під подушку, або до черевика біля порога,

чи

глиняного

полумиска,

пекли

печиво,

варили

головнішого нічного гостя колая-Чудотворця

-

-

на­

Ми­

запалювали

свічки, читали молитви.

А ще в народних легендах та пе­ реказах святий Миколай постає як

який увечері перед сном малеча

покровитель рибалок, заступник

ставить на підвіконня. Подарунки

від стихійних лих та опікун диких

одне одному іноді готують і дорос­

звірів. Усе встигнути зробити він

лі. Насамперед

не може, тому йому повсякчас до­

-

тим, хто протягом

року не скупився на добрі діла. В Україні святого Миколая за­

34

Шанують цього святого не тіль­

помагають добрі ангели. Де лихо чи халепа, має линути молитва до

вжди вважали покровителем і за­

Миколая-Чудотворця. Він і допо­

ступником дітей. Тож саме малю­

може в скрутну годину, і порадить,

ки найбільше чекають на це свято.

і втішить.

Адже вони знають, що за їхню

Проте, не можна ображатися,

слухняність, старанність, працьо­

коли допомога не надійде швидко.

витість Святий принесе їм безліч

Бо Миколай на небі не сидить, він

подарунків і покладе їх під подуш-

на землі добро робить .. .


ТРИ СИНИ І

Три жінки йшли до криниці по

старець. Глеки були важкі, жінки аж

воду. На кам'яній лавці біля джерела

угиналися, несучи їх на раменах. Тож

сидів старий чоловік і прислухався до

вирішили перепочити.

їхньої розмови. Кожна жінка вихва­

Один одразу почав маленьку виставу:

ляла свого сина.

Перша сказала: «Мій син такий би­ стрий та спритний, що ніхто не може

-

промовила друга,

-

співає, як соловейко. Ніхто в світі не може похвалитися таким голосом».

«А ти що скажеш про свого сина?»

-

запитали третю жінку, яка нічого не «Не знаю, чи можу щось надзвичай­

ного сказати про свою дитину,

-

-

від­

Він добрий хлопчик, як

багато інших, але нічим особливим не вирізняється ... »

Наповнивши дзбани, жінки виру­ шили додому. Пішов услід за ними і

t

л

потім закрутив карколомні сальто.

спритний!» Другий

хлопчина

заспівав

якусь

пісеньку. Голос він мав справді, як у соловейка.

Жінки зворушено слухали: «Що за ангельський голос!»

говорила.

повіла вона.

став на руки і почав дриrати ногами,

Жінки були в захопленні: «Який

з ним зрівнятися». «А мій син,

Аж ось до них підбігло троє хлопців.

а~ • ~J• ~~а ~

Третій хлопчина підійшов до ма­

тері, узяв у неї дзбан з водою, завдав собі на плече і поніс, йдучи поряд. Жінки запитали старця: «Що ска­ жеш про наших синів?»

«Про синів?

-

здивувався чоловік.

Я бачив лише одного сина.»

-


{ІЮБІ Дn'ЗІ, КОПКУРС ПА КРАЩЕ ОПОВІДАППЯ

ЗАВЕРШИВСЯ. ПЕРЕМОЖЦЯ.МИ СТА{ІИ: свяrосмв

БШИЙ 9 РОКІВ, С. {ІАВОЧПЕ (ОПОВІДАППЯ ~~ДОБРЕ влжліtпя11 Бf{10 ОП'УБШКОВАПЕ в МИПУ{ІОМУ ПОМЕРІ), ТА МАРКІЯП аЕХМАП, 11 РОКІВ, М. ЧЕРВОПОГРАД (ОПОВІДАППЯ ,,МА.ПДfІВКА КРЕХІВСЬКИМ ШСОМ••).

ТАКОЖ ДЯКУЮ ВСІМ 'УЧАСПИКАМ КОПКУРСУ ЗА 'УЧАСТЬ.

МАНДРІВКА КРЕХІВСЬКИМ ЛІСОМ Маркіян ЛЕХМАН. Учень

6 -Б класу

м. Червоноград

У травні батьки мали кілька вихідних, а я

-

додаткових канікул. Тож попросив

їх поїхати на день у Крехівський монас­

тир. Тато і мама побували там кілька ра­ зів, а я лише раз відвідував Крехів разом зі своїми однокласниками з катехитич­

ної школи. Мене відразу зачарувала ця

місцевість і чернеча обитель. Знаю, що

тут буває багато шахтарів з Червоногра­ А потім ми вирушили до печери, яка

да, їхніх дітей.

Вже підходячи до монастиря, опови­

розташована високо у скелі. У ній колись

того горами та лісами, нас вразило чисте

проживали перші монахи. Мрії збувалися

повітря, краса природи. Я дуже хотів по­

одна за одною. Ліс сповнився багатоголос­

бачити лісових мешканців, «познайоми­

сям птахів. Їх голоси чули звідусіль, але

тися» з ними, бо дуже люблю звірят, хоча

важко було побачити самих виконавців, і

рідко їх бачив і дізнаюся про них здебіль­

не знаю, що то за птахи. Розпізнавав тіль­

шого з книжок, телевізора та". Інтернету.

ки пісні солов'їв, і то перепитував батьків:

Однак, спочатку ми відвідали монас­

Це

-

соловейко? ..

де

Першою нам зустрілася білочка. Вона

нас зустрів старенький отець, цікаво і

щось вишукувала поміж деревами, крути­

люб'язно розмовляв з нами, дуже зрадів, що я сам захотів тут побувати, і на згадку подарував мені образочок, на якому зо­ бражена Богородиця з Дитятком.

ла пухнастим хвостиком і не звертала на

тирську церкву святого

36

-

Миколая,

нас уваги. Звірятко вже звикло до людей, адже цими лісовими стежинами їх прохо­

дить багато. І ніхто не ображає звірят. Інак-

4

~

~([ '!,8006f'(~[}f ~


ше бути не може біля монастиря. Навіть бджоли, які вилітали з монастирської пасі­ ки, не кусали нас. Справді - Божі комахи!

Ось ми й біля печери. Високо забратися

Ні я, ні батьки у такі прикмети не ві­ римо.

Знову йдемо лісовою стежиною до

монастиря, аби встигнути на автобус.

до неї відважилися я і тато. Мама лячно

Кумедно було поспостерігати за двома

спостерігала за нами знизу. Тепер пря­

жабками та ящіркою. Гріх казати, що

муємо до чудотворного джерела, де вста­

вони огидні . Я переступив через якусь

новлена статуя Богородиці. Дорогою нас

маленьку чорну гілочку, і мене зупинив

супроводжував чорний дрізд (так сказали батьки), наче перевіряв: куди ми йдемо, і чи в правильному напрямку. Але в цьому

лісі скрізь є вказівники, щоб люди не за­ блукали. Втомлені, ми помолились біля джерела, вмились водичкою, набрали її ще про запас

-

Маркіяне, маєш копійчини у кише­

-

запитала мама.

-

Маю,

-

-

жовтими

вуж, а маленький вужик. Він грівся на сонечку посеред піщаної стежини.

Який же ти необачний,

до вужа.

-

-

сказав я

Розлігся посеред дороги".

Тато торкнувся до вужика, а той по­

але також сонячне. Вужик не пручався,

ють добра. Дякую Богу і за зустріч з цим лісовим

потім відповів:

-

це

те, що ви зі мною, і зустріч з цим лісом та монастирем.

з

не шипів, наче розумів, що йому бажа­

промовила вона".

Для мене найкраще багатство

«гілочка»

Ми віднесли його у безпечніше місце,

відповів.

Я не відразу зрозумів мамин жарт. А

-

ця

цятками на голові була вуж, навіть не

казав роздвоєного та тремтячого язика.

То подзеленькай ними - і будеш бага-

тим,

Маркіяне, подивися, вуж!

Справді,

Так можуть тебе і розчавити.

упинно кувала.

-

-

-

і вмить вся втома щезла.

Раптом почули голос зозулі, яка без­

ні~

голос тата:

мешканцем. І вужі

-

не огидні!

Сповнені духовного піднесення, ми щасливо повернулися додому.

37


Знайди притчу в Біблії(Єванrеліє від Луки, 19розділ,з11по28 вірші!, прочитай і встав пропущені слова .

-------------------

Ісус сказав ще одну притчу, бо він був близько Єрусалиму, і вони думали,'

/

що Царство Боже негайно має з'явитись. Отож, він мовив: «Один чоловік,

знатного роду, пішов у далеку землю прийняти собі царство та й поверну­ тись потім. Покликав він слуг своїх, дав їм десять мін і мовив до них: Промишляйте ними, поки я повернуся. Співгромадяни ж його нена­ виділи його й вислали слідом за ним посольство, щоб сказати: Не хочемо, щоб отой царював над нами! І от, як він, прийнявши царство, назад повер­ нувся, звелів прикликати до себе слуг тих, що їм дав гроші, щоб довідатися, хто що придбав. Перший прийшов і каже: Пане, міна твоя придбала інших

Гаразд, - сказав пан, - тому, що ти вірний у маленькім, візьми управу над десятьма містами. І прийшов другий і каже: Пане, міна твоя, принесла _______ мін. Він сказав і цьому: Ти теж будь над

--------'·

п'ятьма містами. Прийшов ще інший й каже: Ось твоя міна, пане, що я три­ мав заховану в хустинці, бо я лякався тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого і жнеш, чого • А пан до нього й каже: 3 уст твоїх я тебе суджу, лукавий слуго! Ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого і жну, чого • Чому ж тоді не дав ти моїх гро­ шей в обіг? Я, повернувшись, відібрав би їх з

•І

він сказав тим,

що там стояли: Візьміть від нього міну й дайте тому, що має мін. Пане! - сказали йому, - він має вже десять! Кажу вам: Кожному, хто має,

______,

а в того, хто не має, відберуть і те, що має. А ворогів моїх, отих,

що не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте на очах у мене». Сказавши це, Ісус пішов попереду, простуючи вгору до Єрусалиму.

------------------

38


,, '

"' \ ·м1СІОНАРЧИКОВА ПОШТА І

\

~

І

Слава Ісусу Христу! Читаю ваш журнал уже давно. Він є дуже цікавий

,

'

і дуже мені подобається. Там дуже багато повчального: різних творів, ві­ ршів, смішинки. Ваш журнал читає вся моя сім'я. Дуже вдячні за вашу працю і нехай Господь благословить і надалі розвиток журналу Місіо­ нарчик.

Назар Павлучкович,

10 р.

(

с. Лавочне, Сколівського району Львівської області.

,

Дякую тобі, Назарчику, за теплі слова подяки. Нехай Всемилости­

вий Господь благословить і тебе Своїми ласками. Також дякую всім читачам.

V'-''

• .... ..... ·w·. . ' . .... .. ... .. ... ·~·.. ••• •.r....• ••• 11 · ' - • • ~

/

>-./

,,-

«КМІТЛИВИЙ»

ЧУВ ДЗВІН

Учитель вирішив перевірити учнів на кмітливісrь:

Закінчується навчальний рік. Син збирається

- Хто хоч один раз обпікся, той завжди боїться

до школи:

воrню. Скажи що-небудь схоже.

- Мамо, зараз я першокласник, а наступноrо

Учень відповів:

року я буду друrорічником?

- Koro один раз вимили, той боїться води!

...••..... .•..••. ....

МОВНИЙ РЕБУС ЗАНЕДУЖАЛИ КОТЛЕТИ

Irop побачив, що батько кладе rірчицю на котлети . - Мамо, іди швидше, котлети захворіли, тож

••

- Як на твою думку, - питає вчителька, - слово «штаню> - в однині чи в множині? - Я так думаю, що верхня частина у них однина, а нижня - множина.

батько ставить їм rірчичники!

••·.·. •• ··; • • •·~· •

-

f' •

• ,

,.,,,~

•.. . ........·..·@·· · .... ..·'*··"........... •• ••

••

• •

•.... . •..... • • • • •.• ..~." .•••••••• .... .-. •••••• ••••••• •"• • •• • ••

('

'

,•"t"•,·.·

~·-1""'F'·-·~

г~

... .. •.•.•

і............. .•..•

............. ....••...·•••...• • "


tfPOCBOPД (доповніть його}

Підrотуваr~а Леся Ш ШКАЛ О

є

ч

Е

л

Б

р

ГОРИЗОНТАЛЬНО: В. Дівчина, надзвичайної краси і багатого роду, став­ ши християнкою загинула від рук рідного батька-по­ ганина, жила у Малій Азії, її святі мощі тепер знахо­ дяться у Володимирському соборі Києва. Л. Герой відомої казки Івана Франка.

ВЕРТИКАЛЬНО:

І. Многостраждальний пророк.

край. Ось-ось в наші всі оселі завітає .... П. Предмет, під яким діти, звичайно вранці, знаходять пакуночки від святого Миколая. Ф. Священичий одяг. А. Охоронець дітей. Ц. Лев - ... звірів. Т. Хвойне вічнозелене дерево. Х. Великий співочий колектив.

З. Дрібний плід хлібних злаків. Б .... любить всіх людей, і мене, і тебе, і великих, і ма­ лих з радістю прийме.

К. ". калини ламала і в пучечки в'язала. С. Підвищення в церкві, на якому знаходиться іконо­ стас.

Р. Яка радість, який

... : іде святий Миколай!

Ч. Ароматичний напій.

Є. Адам і" .. Е. Початок літочислення, зв'язаний з видатною істо­ ричною або легендарною подією. М. Вже надходить ніч чарівна, спить увесь рідненький

О. Орган зору.

Д. Річ, яку дарують.

·

ворд

А сольКА>>, опу б л

«ПАРп.

9 Ар

" у числі за листопад 20 _ ц 13 «ВодоrраИ>>. 14. ап.

12 року:

іковаяии

12.Закладк

а

· ·

Відповід~ яа кро~ о 4 Піч. 5Чад. 7.До. 8.\кона .. 6 ДАВИД. 10.Осло. 11.Юнrа. ГОРИЗОНТАЛЬНО: 2. шон '2 Пчілка. з.Очаків. 4.Посуд .. ВЕРТИКАЛЬНО: l.Городина. .

.!

40

бр. Юстин Борис, ЧСВВ

.1

r

1

Павло Білик, Віталій Павлучкович.


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ГРУДЕНЬ 2012

МО{ІИТВА ОДЕППОГО ПОЖЕРТВУВАПШІ ДШІ Ч{ІЕПШ АПОСТО{ІЬСТВА моnитви О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Маріі усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як

винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в ус1х намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день.

Пресвят! Серця Ісуса і Марії, спомагаите святу Церкву та

Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Святий Архангеле Михаїле, св. ~иколаю, св. Володимире, св. Иосафате, заступники України,

моліть Бога за нас!

ПА (3 благословення Святішого Отця)

Ось Серце, що так полюбило нас".

ТВА МО{ІИТВ

на грудень

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб у цілому світі, особливо в християнських спільнотах, мігрантів приймали з великодушністю і справжньою

любов'ю.

МІСІЙНИЙ: Щоб Христос об'явився всьому людству як світло, що сяє з Вифлеєму і віддзеркалюється на обличчі Його Церкви. МІСЦЕВИЙ: Щоб мирянські організації УГКЦ дедалі більше допомагали своїм членам наслідувати Христа.

t IGIOH

41


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ГРУДЕНЬ 20 1 2

ПАМІРИ АПОСТОlІЬСТВА МОlІИТВИ на січень (З благословення Святішого Отця)

Підготував о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

слідувань. Варто згадати хоча б християнські церкви в Лівані, Сирії, Іраку чи Єгипті, які за­

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб у цьому Році віри християни

знають неймовірного тиску, а навіть не рідко

змогли глибше пізнати таїнство Христа і

стаються фізичні розправи чи терористичні

радісно свідчити про дар віри в Нього.

акти по -відношенню до їх членів. Також і в

Віра

це динамічна величина, яка потребує

багатьох інших країнах Близького Сходу, не

постійного оновлення. Саме тому 2013 рік у Ка­

дивлячись на багатовікову присутність , хрис­

толицькій Церкві проголошений Роком віри. У

тияни знаходяться на нелегальному становищі

щоденному житті нам доводиться довіряти в

і не можуть відкрито визнавати свою віру. Ми

-

багатьох випадках. Часто люди вважають, що

повинні багато молитися, щоб християни цих

будь-які думки про Бога є також і надприрод­

древніх Церков прийняли силу Святого Духа і

ною вірою. Насправді ж, як нас повчає Апостол

були вірними Христу Господу та витривалими

Павло, «віра зі слухання ». Кожний християнин

у важких обставинах, терпіннях і небезпеках,

покликаний не тільки роздумувати про Бога, а

у яких тепер перебувають.

постійно перебувати у стані слухання, загли­ блюючись і пізнаючи таїнство Христа Госпо­

МІСЦЕВИЙ: Щоб завдяки світлу Христового

да через читання і вивчення Святого Письма,

Різдва в українському суспільстві зникали

катехизму, а також участі в богослужіннях

непорозуміння і чвари, а утверджувалися

Церкви . Наступним етапом поглиблення над­

єдність і любов.

природної віри постає радість згідно із словом

Сучасне українське суспільство позначене

Христовим, який каже: «Ви мене знову побачи­

глибокими поділами і протиріччями. Також і

те, і зрадіє ваше серце, і радощів ваших від вас

нечесні політики стараються постійно наголо­

ніхто не відніме». Молімося, щоб християни

сити на відмінностях у світогляді представни­

пізнавали Христа і радісно свідчили про Ньо­

ків різних регіонів України. Вони намагаються

го у своєму щоденному житті.

грати на питаннях мови, відмінного тлумачення історичних подій та ставлення до історичних по­

42

МІСІЙНИЙ: Щоб християнські громади

статей, а також на відмінності поглядів на полі­

Близького Сходу, які часто зазнають

тичні пріоритети та шляхи розвитку українсько­

дискримінації, отримали від Святого Духа

го суспільства і держави. Насправді ж, більшість

силу бути вірними й витривалими.

цих непорозумінь носять штучний характер.

Близький Схід став колискою Христової

Проте, вирішити їх буде неможливо тільки во­

Церкви, саме звідси через проповідь апостолів

льовими рішеннями. Необхідна Божа ласка, щоб

християнська віра поширилась на цілий світ.

люди змогли виявити розуміння одне до одного

Від апостольських часів тут існують христи­

і прийняти Істину. Христос прийшов на цей світ,

янські спільноти. Проте, історично склало­

щоб дати свій мир людям, які вірують у Нього. І

ся так, що Близький Схід став перехрестям

тепер, святкуючи Його Різдво, ми проповідуємо

різноманітних релігій та культур. Протягом

світові Божу ласку, «на землі мир людям доброї

історії різні державні та суспільні чинники

волі». Молімося, щоб світло Різдва розтопило

по-різному ставилися до християнських спіль­

лід нерозуміння і чвар, а в серцях людей у різних

нот. Так само й сьогодні християнські Церкви

частинах нашої країни зродилися любов, бажан­

Близького Сходу зазнають утисків та пере-

ня єдності, взаємної допомоги і розуміння.

українськи~ християнсь ки и часопи с

GIOHdP


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ГРУДЕНЬ 2 0 12

8

ПОКРОВИТЕЛЬ НА СІЧЕНЬ

ВЕlІИКОМУЧЕПИЦЯ АПАСТАСІ.И УЗОРІШИТЕlІЬПИЦЯ Великомучениця Анастасія

багатьох сповідників Імені

(IV ст.), родом римлянка,

Христового.

Свята

постраждала за Христа в го­

тасія

неодноразово

ніння при Діоклетіяні. Бать­

засуджена до смерті. Вона

була

Анас­

ко її був язичником, мати

провела у в'язниці без їжі

- таємною християнкою.

60

Вчителем святої Анастасії в

ніч являлась свята Феодота

юності був благочестивий і

і зміцнювала її. Побачивши,

днів.

Мучениці кожну

освічений християнин Хри­

що голод не заподіяв свя­

согон. Після смерті дружини

тій Анастасії ніякої шкоди,

батько видав святу Анас­

суддя

тасію за язичника Помплія,

разом із засудженими зло­

але, під приводом вигаданої

чинцями. Серед цих людей

хвороби, вона зберегла

був і гнаний за християн­

дівицтво.

ську віру Євтихіян.

наказав

втопити

її

Коли

корабель вийшов у відкрите Виконуючи

мощі святої Анастасії були

заповідане

море, воїни просвердлили в

перенесені до Константино­

вчителем Хрисогоном, Ана­

ньому отвори, а самі пересі­

поля, де в ім'я її був побудо­

стасія

ли в човен. В'язням явилася

ваний храм. Пізніше голову

часу

свята Феодота і повела кора­

та правицю великомучениці

мистецтвом.

бель до берега. Вийшовши на

перенесли у створений непо­

120

далік від Святої Гори Афон

почала мандрувати,

оволодівши

до

лікарським

того

Вона всюди ревно служи­

сушу, дивом врятовані

ла в'язням. За свої подвиги

чоловік увірували в Христа і

монастир

свята

здобула

були хрещені святими Анас­

Узорішительниці.

собі ім'я Узорішительниці,

тасією та Євтихіяном. Неза­

так як

баром свята Анастасія була

тасії

схоплена і віддана на муче­

помагає породіллям у звіль­

ницьку смерть. У

ненні від важкого тягаря.

Анастасія

багато працюючи,

визволяла

від

довготривалих

тяжких

уз

страждань

День пам'яті:4 січня

V столітті

святої

Анастасії

Молитва до святої Анас­ Узорішительниці

до­

(22 грудня за старим стилем).

Молитва до святої великомучениці Анастасії Узорішительниці. О багатостраждальна і премудра великомученице Христова Анастасіє! Ти душею на Небесах біля Престолу Господнього перебуваєш, а на землі, даною тобі благодаттю, різ­ ні зцілення здійснюєш. Зглянься милостиво на нас, що стоїмо і молимось перед іконою твоєю, просячи твоєї допомоги. Вознеси до Господа святі молитви наші і виблагай нам прощення гріхів наших, недужим - ізцілення, тим, що у скорботі та бідах перебувають - швидку допомогу. Ублагай Господа, щоб сподобив нас усіх християнської кончини, доброї відповіді на Страшному Суді Своєму, щоб сподобилися і ми разом з тобою славити Отця, і Сина, і Святого Духа на віки віків. Амінь.

МІGІонdv

український

_

хрисrиянськии часопис

-

43


- 44

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ГРУДЕНЬ 2012

ПАМІРИ АПОСТОlІЬСТВА МОlІИТВИ ПА 2013 РІК З бааrосаовення Святішого Отця Венедикта XVI Січень

Квітень

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб у цьому Році віри христи­

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб прилюдне й молитовне ви­

яни змогли глибше пізнати таїнство Христа і

МІСІЙНИЙ: Щоб християнські громади

знава~ня в!Ри було джерелом життя для вірних. МІСІИНИИ: Щоб помісні Церкви на місій­ них теренах були знаками і знаряддям надії

Близького Сходу, які часто зазнають дис­

та воскресіння.

радісно свідчити про дар віри в Нього.

кримінації, отримали від Святого Духа силу

МІСЦЕВИЙ: Щоб під час Великого посту

бути вірними й витривалими.

християни України намагалися здобути богословські чесноти віри, надії та любові.

МІСЦЕВИЙ: Щоб завдяки світлу Христового Різдва в українському суспільстві зникали непорозуміння і чвари, а утверджувалися

Травень

єдність і любов

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб відповідальні за право­ суддя завжди керувалися справедливістю і

Лютий

здоровим сумлінням.

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб сім'ї мігрантів, особливо

МІСІЙНИЙ: Щоб семінарії, особливо в місій­

матері, отримали підтримку й допомогу у

них Церквах, формували пастирів за Серцем

своїх труднощах.

Христовим, цілковито посвячених проповід­

МІСІЙНИЙ: Щоб народи регіонів, охоплених

уванню Євангелія.

війнами та конфліктами, стали на шлях по­

МІСЦЕВИЙ: Щоб окрилені вірою у Христове

будови мирного майбутнього.

Воскресіння українці навчалися цінувати

МІСЦЕВИИ: Щоб Боже Слово дедалі більше

Божі дари у щоденному житті.

знаходило шлях до сердець тих, які його

ще не пізнали, особливо на теренах Великої

Червень

України.

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб між народами поширюва­ лася ~ультура діалогу, слухання і взаємоповаги.

Березень

МІСІИНИИ: Щоб там, де сильнішим є вплив

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб зростала пошана до при­

секуляризації, християнські спільноти

роди, з усвідомленням того, що все творіння

змогли ефективно проводити нову євангелі­

є Божим ділом, дорученим людській відпо­

зацію.

відальності.

МІСЦЕВИЙ: Щоб ієрархія і провід Україн­

МІСІЙНИЙ: Щоб єпископи, священики і

ської Греко - Католицької Церкви повсякчас­

диякони були невтомними проповідниками

но були прикладом віри і свідками Істини

Євангелія аж до кінців землі.

Христового Євангелія для всіх вірних.

МІСЦЕВИЙ: Щоб в Україні для кожного, хто терпить біль і страждання, були створені

Липень

умови для відповідного лікування в атмос­

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб Всесвітній день молоді,

фері любові, розуміння і співчуття.

який відбувається у Бразилії, заохотив

український

;ulplOH Ja V Оr

христи~~~~~~~ І 11


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ГРУДЕНЬ 2012

усіх молодих християн ставати учнями й

Жовтень

місіонерами Євангелія.

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб ті, кого тягар життя пригні­

МІСІЙНИЙ: Щоб на цілому азіатському

чує настільки, що вони прагнуть з ним покін­

континенті відчинялися двері перед

чити, змогли відчути близькість Божої любові.

посланцями Євангелія.

МІСІЙНИЙ: Щоб відзначення Всесвітнього

МІСЦЕВИЙ: Щоб українські меценати

дня місій усвідомило всіх християн, що вони

щедро підтримували Церкву та

є не тільки одержувачами, а й провісниками

потребуючих, не очікуючи подяки чи

Слова Божого.

МІСЦЕВИЙ: Щоб через молитву на вервиці

відплати.

християни України більше довіряли опіці

Серпень

Пресвятої Богородиці, Матері України.

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб батьки й вихователі допомагали новому поколінню зростати у

Листопад

чистоті сумління та в доброчесному житті.

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб священики, які пере­

МІСІЙНИЙ: Щоб Церкви африканського

живають труднощі, одержали полегшу у

континенту, вірні вченню Євангелія,

своїх стражданнях, допомогу в сумнівах та

сприяли встановленню миру і

утвердження у вірності.

справедливості.

МІСІЙНИЙ: Щоб Церкви Латинської Амери­

МІСЦЕВИЙ: Щоб чоловіки і жінки в

ки, як плід континентальної місії, посилали

українських сім'ях беззастережно любили

місіонерів в інші помісні Церкви.

МІСЦЕВИЙ: Щоб в Україні була подолана

дітей і не боялися народжувати.

корупція та несправедливість.

Вересень

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб люди нашого часу, часто

Грудень

занурені в галас світу, наново відкрили для

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб діти, які були покинуті

себе цінність тиші і вміли слухати голос

або стали жертвами насильства в будь-якій формі, знайшли необхідну їм любов і захист.

Бога і ближніх.

МІСІЙНИЙ: Щоб християни, які зазнають

МІСІЙНИЙ: Щоб християни, просвічені світ­

переслідувань у багатьох частинах світу,

лом Воплоченого Слова, готували людство

завдяки своєму свідченню були пророками

до приходу Спасителя.

Христової любові.

МІСЦЕВИЙ: Щоб миряни в Українській

МІСЦЕВИЙ: Щоб молоді хлопці і

Греко-Католицькій Церкві, пізнаючи правди

дівчата в Україні сміливо обирали шлях

віри, дедалі більше брали участь процесах

наслідування Христа у монашому стані.

євангелізації та катехизації.

ПОКРОВИТВlІІ ПА

2013

РІК - мучениця Агрипина - мученик Євсигній Вересень - мучениця Євдокія Жовтень - священомученик Григорій - єпископ Вірменії Листопад - мученик Терентій Грудень - апостол Филимон

Січень

Липень

Лютий

Серпень

- мучениця Анастасія - преподобний Ісидор Пилюсіотський Березень - преподобний Герасим що в Йордані Квітень - преподобний Іларіон Новий Травень - преподобний Віталій Червень - мученик Єрмей

;ulplOH (ІJIJr ~~~~~~~нський

f 11 "

український

45


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2012

13 ТИЖПІВ _, МІСІИ ПА ГАlІИЧИПІ

бр. Миколай КОЗЕЛКІВСЬКИЙ, ЧСВВ Християнська віра, яка виражається у певному стилі чи способі життя, не постає сама від себе. Апостол Павло говорить, що віра, а ми можемо сказати, що також і життя з Богом, є

наслідком слухання. У своєму земному житті Ісус об'явив себе як правдивого воплоченого Бога разом із Отцем та Святим Духом; про це читаємо у Святому Письмі та чуємо у навчанні Христової Церкви. Тому духовне життя - це слухання та приймання усього того, що Бог

Отець через Ісуса Христа та Святого Духа учинив (і продовжує чинити) у нашому світі, щоб спасти нас, привести до щасливого життя у Самому Собі. Отож, якщо хтось віруючий та практикуючий християнин, то таким він став тому, що дізнався про Ісуса-Бога від когось іншого. Саме апостоли отримали завдання від Христа іти по всьому світу, «христячи та навчаючи усі народи» усього того, що Він як Бог у тілі, навчив їх. Тепер Він продовжує навчати нас, свою Церкву, через Святого Духа.

46

українськие

христия нськии часопис

MIGIOHdP


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2012

Це

проповідування

«усім

народам»

можна назвати місією, тобто дорученим завданням. Завдання місії є двохсторон­

Корнилій Яремак, о. Теодозій Янків, бр. Миколай Козелківський. Тема місій

-

відновлення християн­

нім: з одного боку є ті, які проповідують

ського життя через часту Сповідь та При­

Слово Боже, все, чого Христос навчав та

частя Тіла і Крові самого Бога

-

Пресвяту

повернувши їх до

Євхаристію. Це відновлення має відбу­

вічного щасливого життя; а з іншого боку

ватися на особистісному, сімейному, сус­

є ті, які слухають Слово про Божі діла у

пільному

цьому світі та в їхньому житті і прийма­

Святі Тайни, дані самим Богом, є Боже­

вчинив для всіх людей

-

і

навіть

державному

рівнях.

ють та живуть цим Словом. Через Ісуса

ственним засобом спасіння та життя у Бо­

Бог говорить до людини. Тому, як ті, хто

жому Дусі, щасливого життя. Тайна Пре­

проповідують, так і ті, які слухають, по­

святої Євхаристії є центром, вершиною та

винні перебувати у Слові Божому, живу­

метою правдивого християнського духо­

чи ним, думаючи та чинячи так, як гово­

вного життя. Євхаристія є чітким знаком

рить нам наш добрий Бог через Христа й у

єднання Бога з людиною, єднання Бога з

Святому Дусі.

кожним із нас . І все це тому, що Бог сотво­

Така Місія, як відновлення-оживлення

рив нас, щоб ми жили у Ньому і розділяли

та поширення християнської віри, необ­

з Ним Його щастя . Тому місіонери наго­

хідна на теренах України також і в наш

лошують на частій Сповіді (кожний раз,

час.

тих,

коли людина згрішить тяжким гріхом) і

хто охрещений, та тих, хто щоденно живе

на частій участі у Службі Божій і причасті

християнською вірою, ми спокійно може­

живого та люблячого Бога навіть на кож­

мо сказати, що й у наш час в Україні існує

ній Літургії, на якій ми буваємо присут­

Враховуючи

співвідношення

велика потреба у проповідуванні того, що

ні. Отож, завданням-ціллю місії є: дізна­

Ісус Христос нам об'явив

реального та

тися якомога більше про нашого доброго

правдивого Бога, який любить людину й

Бога, примиритися з Ним через Сповідь,

-

усіма способами веде її до вічного щастя у

з'єднатися з Ним у Святому Причасті Його

блаженному житті Триєдиного Бога Лю­

Тіла і Крові, і побачити, що Бог сотворив

бові. Іншими словами, щоб жити вірою,

нас для щасливого життя з Ним, Ним і у

необхідно її знати. Щоб правильно моли -

Ньому. Так ми зможемо навчитися радіти

тися, треба знати, як та до кого ми моли -

любов'ю Триєдиного Бога до нас . Місії відбуваються під покровом бла­

мо ся.

Місійна діяльність серед українського

женного Папи Івана Павла

11,

який так

народу, серед різних його верств та кате­

любив український народ і з ласки Божої,

горій відповідно до професій та зайня­

як намісник святого апостола Петра, від­

тості, від школярів до людей похилого

відав Україну у 2001 році. Ікона блажен­

віку, є однією з найчіткіших рис Василі­

ного Івана Павла

янського монашого Чину. Проте, місія

нашим

-

11,

теперішнім

освячена у папою

та реліквії Івана Павла

2011

році

Венедиктом

супрово­

не просто харизма Василіянського чину,

XVI,

а насамперед бажання та доручення Во­

джують місіонерів по теренах України,

плоченого Бога

- Христа. Саме тому про­ 13 тижнів восени 2012 року Божого

закликаючи усіх «Широко відкрити двері

відбуваються тижневі місії на Галичині,

любов Отця, і Сина, і Святого Духа уві­

які проводять отці і брати Василіяни: о.

йшла у кожного і зцілила його. •

тягом

;u

ІІІ

11'\1

Іон }11 п український

or

~~~~~~~нський

11,

сердець для Христа», щоби Божественна

-

47


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2012

УТВЕРДИТИ У ВІРІ

Ярослав КРУПНИК, доцент кафедри хірургії

ЛНУВМБ ім. rжицького, студент УКУ

По суті, тут виникають два питання. Можна говорити про великий розрив між

вірою і життям у суспільстві, тобто в су­ часному світі, а також протиріччя у самій

Як подолати великий розрив між вірою і життям в сучасному світі, в умовах

людині.

сьогодення? Таке запитання сьогодні

живемо? Які особливості сучасного світу?

не може не зародитися в душі глибоко

Що являє собою «сьогодення»?

віруючої людини. Адже, сучасний світ може

48

Спочатку задумаймося: у який час ми

Очевидно,

сучасний

світ

-

непроста

полонити дуже серйозна проблема, назва

формація, щоб дати визначення одним ре­

якої - криза. І не так фінансово-економічна,

ченням. Бо, все-таки, кожний «на свій лад»

як «криза наших сердець». Маємо, як

щось бачить, чує, торкається, думає, ана­

кажемо, роздвоєння особи, чвари в сім'ї та

лізує та, врешті-решт, використовуючи ро­

часті розводи, міжусобиці у суспільстві та

зум та свобідну волю, вибирає, свідомо чи

цілий пласт інших негараздів. Це і є розрив

підсвідомо, між добром і злом, а в розумін­

між вірою і життям. Цей розрив не тільки

ні християнської етики

науково доведений, але й очевидний.

та гріховністю. Іншими словами, сьогоден-

-

між праведністю

український

;ul"IOH ОJldr

христи~~~~~~~ 111 \1


КУЛЬТУРА І ДОСВІД_

ГРУДЕНЬ 2012

ня

А чи запитуємо себе: а що Господь по ­

це існування жителів нашої планети

-

у єдності та « боротьбі протилежностей» за

требує натомість від нас?

певних умов ... і не тільки довкілля (з тра­

Господь відповідає: «Як хочеш ув1ити

диційним його визначенням), а й ще чо­

в життя, додержуй заповідей » (Мт.19,17).

гось більшого.

«Істинно кажу вам: те, чого ви не зроби л и

Згадаймо Ісуса, Дванадцятьох". « І зня­ лася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі лину­

одному з моїх братів найменших - мені та­ кож ви того не зробили » (Мт. 25,45) . Саме так, Господь потребує від людей

ли у човен". А Він". погрозив вітрові і ска­ зав до моря: «Замовкни! Ущухни! »

-

І затих

також

жертовності:

жертовної

любові,

вітер, і залягла велика тиша » (Мр.4,37-39).

жертовних терпінь , і навіть життя:

Отже, це « щось більше» можемо абсолют­

своє життя погубить задля мене, той його

но впевнено назвати Божою присутністю.

знайде» (Мт.10,39). Або ж: «Візьміть ярмо

Таким

чином,

найбільш

стисло

про

хто

моє на себе й навчіться від мене» (Мт.11,29). О, тут вже і лячно стає, і сумніви якісь

« сьогоденню> можна сказати так: Бог дає

появляються " .

нам".

-

«."

Що Бог дає?".

-

«Чого ви лякливі, маловіри?» (Мт.8,26)

Життя, віру". «сьогодні».

Бог, що дає нам життя, « Не може не да­

-

каже Господь своїм учням під час вели­

вати нам необхідної для життя поживи,

кої бурі на морі. Як тут не порівняти наші

усіх «відповідних» благ, матеріальних і ду­

життєві труднощі із цією бурею, що так

ховних». Приймаючи ці блага, ми інколи

панічно лякала учнів Христа? До речі, тіло

спрощено кажемо, що Бог дає нам життя

не лякається. Ляклива душа. Вона, мов

матеріальне і життя моральне чи духовне.

лань у передчутті небезпеки, дає сигнал до

Адже, маючи можливість вибору та корис­

самозбереження . Саме вона потребує віри

туючись « свободою вибору», ми самі напо­

та захисту тіла.

внюємо змістом наше життя, де переважа­

«Господь же сказав: «Якби ви мали віру,

ють певні блага, зокрема матеріальні, які

як зерно гірчичне, сказали б цій шовкови­

не завжди можуть бути нам на користь. Як

ці: Вирвися з корінням і посадися в морі,

тут принагідно не згадати слова апостола

і вона б послухала вас» (Лк.17,6). Звернімо

-

Павла із І послання до коринтян: «Усе до­

увагу на порівняння

зволене, але не все корисне; усе дозволене,

слів Ісуса бачимо, що віра

але не все будує» (lКор.10,23) .

горія, тобто її можна визначити у певних

Отже, життя

-

«віра, як зерно." » Із

-

вимірна кате­

це існування у сьогоден­

« корисних одиницях дії». Ось де наш КОД!

ні («сьогодні»), і, знову ж таки, не тільки як

На відміну від того, що пропонує світ, це

« спосіб існування білкових тіл». Для хрис­

не якась стала затаврована величина, а ди­

тиян твердої віри життя

це Христос. «Ісус

намічна оцінка, що спасає наші душі. Осо­

хліб життя. Хто приходить до

бливо потрібна тверда віра в часи випро­

же їм: «Я

-

-

-

мене, не голодуватиме, хто в мене вірує

-

не матиме спраги ніколи» (Йо.6,35). Засвід­

бувань. «Ісус

...

сказав їм: «Істинно кажу вам, що

чуючи ці слова Христа та підкреслюючи

коли матимете віру й не завагаєтесь

безсмертя людської душі, апостол Павло

коли горі цій скажете: Двигнись і кинься

...

й

наголошує: «Живу вже не я, а живе Хрис­

в море!

тос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу

це художній засіб мови. Бо немає потреби

вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене» (Гал.2,20).

горе, дуже важливо утвердити у вірі!

tJllGIOH

україн сь кий

х ристиянський часопи с

-

воно станеться » (Мт.21,21). Так,

горі кидатися в море. Але, щоб подолати

-

49


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

Як бачимо, віра

ГРУДЕНЬ 2012

це наше оздоровлен­

І знову перед нами постають два питан­

ня, як духовне, так і тілесне (пор. Мт.8,13;

ня, що говорять про наявність віри у мо­

Мт.9,22; Мт.9,29); це «вузькі двері» до Цар­

ральному житті, та сумніви, а то й невіру

ства Небесного (пор. Мт.7,13; Мт.8,11]. Віра

за аморального життя. Ще можуть запита­

-

-

для всіх, навіть «недостойних підвлад­

ти

ральний спосіб життя? І лиш тепер, вник­

він робить» (Мт.8,8-9). І яка тверда віра

нувши в суть проблеми, розуміємо, що на

була у капернаумського сотника, що са­

запитання «Як подолати великий розрив

мого Ісуса здивувала! Дивна віра

між вірою і життям в сучасному світі?» ми,

-

-

тверда

віра.

з ласки Божої, можемо дати відповідь:

Або ж, коли апостоли сказали Господеві: «Додай нам віри» (Лк.17,5), Ісус, після по­

чи менший розрив між вірою і життям,

вчання, наголосив: «Отак і ви, як зробите

потрібно утвердити у вірі, тобто очистити

-

якщо віра є, то, щоб подолати більший

все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги не­

«джерело», впустити «світло» у своє сер­

потрібні, виконали те, що повинні були зробити» (Лк.17,10).

це; іти «ДО світла, щоб виявилися діла ...

Із зазначених висловів ми однозначно

- якщо ж немає віри, і «закам'яніле серце» - то й питання ніби немає. Однак,

розуміємо, що питання віри голосяться

сподіяні ... в Бозі» (Йо.3,21);

Ісусом у контексті Божих заповідей як воля

віри й тому немає, що «закам'яніло серце».

Отця, милосердя Сина, благодать Святого

А «Камінне серце»

Духа. Отже, тверда віра

волі та духовне лінивство.

-

святий обов'язок

То що таке віра? «Віра є запорукою того, чого сподіваємось, димих»

-

через брак свобідної

-

Таким чином, у нашій темі визначаються

кожного християнина.

доказ речей неви­

дві паралелі: віра;

2)

1)

невіра

гріховність

-

-

мала віра

праведність

-

-

тверда

святість.

пише апостол Павло у послан­

Якщо на початок вирішення цих про­

ні до євреїв. Оспівуючи разючі приклади

блем потрібна євангелізація: «А треба, щоб

зразкової віри у Старому Завіті, Апостол

Євангелія була проповідувана спершу всім

народів суттєво підкреслює, що, хоч вони

народам» (Мр.13,10), «покайтеся і вірте в

-

«мали добре засвідчення вірою, не одержа­

Євангелію» (Мр.1,15); потрібно «відчини­

ли обіцяного, бо Бог зберіг нам щось кра­

ти двері Христові», то у подальшому шля­

ще

ху обов'язково потрібно утвердити у вірі,

". - ".

Ісуса, засновника й завершителя

віри» (Євр.11,11). «Тому і ми

".

біжімо ви­

тривало до змагання, що призначене нам,

вдивляючись пильно в Ісуса», щоб при­ йняти «непохитне царство» (Євр.11,12).

-

як Божий наказ,

-

«Місіонерський на­

каз Господа ". зробити людей учасниками співпричастя» (кінцева мета місії Церкви) (ККЦ,850), як «нова заповідь», що в осо­

особливо

бливий спосіб пов'язана з усіма Божими

полегшують нам відповідь на задане пи­

заповідями, а понад усе з першою, «до чого

тання, зазначені у Катехизмі Католицької

зобов'язує «благодать та істина», яка здій­

Церкви: «Віра означає насамперед особис­

снилася Христом Господом».

Інші тлумачення

віри, які

те пригорнення до Бога; водночас і невід­

Надзвичайна важливість питання поля­

дільно вона є добровільним визнанням усієї Правди, яку Бог об'явив» (150). Віра

гає ще й у тому, що «без віри неможливо

в Бога

- це «джерело ЖИТТЯ» (2087).

50

чи невіруючий чоловік може вести мо­

-

і

них чоловіків», які кажуть: «Зроби це,

нашого морального

подобатися Богу» (Євр.11,6), щоб спастися. «Та хто витримає до кінця,

-

той буде спа­

сенний» (Мр.13,13).

український іUІРІОН

христи~~~~~~~. 11

\1

JIJ

о

r


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2012

Роздумуючи

над

цими

словами,

ми

ще раз згадуємо притчу про сіяча (пор. Мр.4,3-20). Тому апостол Павло не тільки

каже, але й повчально підкреслює: «Я бо­ ровся

... -

віру зберіг » (2Тим.4,7) .

Отже, для того, щоб мати віру, найперше своєю свобідною волею прийняти Госпо­

да Бога і любити Його усім своїм єством «Всім серцем твоїм, усією душею твоєю,

всією думкою твоєю й усією силою твоєю »

(Мр.12,30). Очевидно , що все не так просто, як зда­

валось би. Адже , колись, майже дві тися­ чі років тому, не могли розуміти багатьох слів Христових, зокрема притч, щоб спас­ тися (пор. Мр.4, 11-12), а тепер готового, «розжованого»,

а

точніше

-

« пророслого

зерна» часто не сприймаємо, бо « марнота

зціляє людину від роздвоєння особи

(пор. ККЦ,

-

потрібно «розкам 'янити » своє серце , тобто

-

Що вже сьогодні дає нам утвердження у вірі:

159);

через віру дається нам Божа благодать,

особливо любов (пор. ККЦ,

1889, 19961997); - зміцнюються сімейні стосунки (пор. lKop.6,12-20); - узгоджуються відносини Церкви й держави (пор.: ККЦ, 1888, 1916, 2244); - зникають міжконфесійні суперечки (пор. Мт.23,8-12);

-

настає мир у суспільстві (пор. Мр.9,50;

Мт.10,12-13; ККЦ,

-

Мт.10,32; ККЦ,

мим собою. Звичайно, найкращим взірцем для нас є людська природа Ісуса, якщо ми

Бажання.

Вирішенням цієї болючої проблеми є на­ вернення через прикладання більших чи

менших зусиль, тобто, за сучасною лекси­ кою, потрібно отримати перемогу над са­

не розуміємо досконалості Отця Небесно­

(пор.

93, 782, 890).

Що потрібно для утвердження віри: бажання пізнання Бога;

-

марнот » вельми дається взнаки.

1909, 2820);

утверджується Божий Народ

навчання; праця;

молитва;

долання спокус та інших труднощів; постійне вдосконалення;

стремління до святості.

Якщо

бажання

до

пізнан­

ня Бога є, то йти до поставленої мети,

го. Ісус - Учитель віри. Хоча б Його пиль­

якщо ж такого бажання немає

на молитва, коли « піт його став, мов кра­

ти ж поки Господь «розкам'янить» серце.

плі крові, що падали на землю » (Лк.22,

44).

Пам'ятаймо, що віра в Бога

-

-

не чека­

це дотриман­

Ймовірно, саме через велику силу молитви,

ня Божих заповідей. «Тож зрозумійте, що

якою промовляв до Отця, наш Господь на­

тільки віруючі

перед бачив свій Хрест і муки

(Гал.3,7). «Всі бо ви, що у Христа хрестили­

-

«ЦЮ чашу»,

яку перетерпів задля нашого спасіння . Для

« сильних світу цього»

прикладом

для

вдосконалення

яскравим є

життя

євангелиста Матея. Але тут йдеться не про

перемогу Матея над собою як таку, а про

-

правдиві сини Авраама»

ся, у Христа одягнулися» (Гал.3,27). Знову ж, «духом ходіте, і діла пожадливостей не

будете ЧИНИТИ» (Гал.5,16). Навчання

повинно

бути

професійне.

Для цього, за бажанням та покликанням,

її ціль. «Коли хтось хоче йти за мною, хай

є духовні семінарії, богословські універси­

зречеться себе самого, візьме на себе хрест

тети, катехитичні школи, фахова літерату­

свій і йде слідом за мною. Бо хто хоче спас­

ра, а також всім доступна літургія Церкви

ти свою душу, той її погубить; а хто по­

(літургійна катехиза). Тепер практикуєть­

губить свою душу мене ради та Євангелії,

ся здобуття другої освіти, то чому б не здобути освіту «для Бога», якщо здобува-

той її спасе» (Мр.8,34-35).

MIGIOHdp

у країнськи й

х ристиянськи и часо пи с

51


.

КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2012

ємо «для кесаря». Адже, «коли хтось думає

собі, що він щось знає, той ще не знає, як треба знати»

(lKop.8,2).

Праця, знову ж, відповідно до бажання та покликання. І тут «широкий фронт» ро­ боти. І допомога потребуючим, і праця для Церкви. Все одно ця праця повертається

нам сторицею . Головне

-

перемагати ліно­

щі, тобто духовне лінивство. «Як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мерт­ ва» (Як.2,26). Молитва

-

це також дар Божий. Потріб­

но тільки відчувати поривання Святого Духа, через якого «Бог, Живий і Правди­ вий, невтомно закликає кожну людину до

таємничої зустрічі у молитві. У молитві цей

крок любові вірного Бога завжди є першим, - завжди відповідь» (ККЦ,

а крок людини

2567).

Молитва

це також і рішучість, і

-

тверда витривалість. Господь потребує на­ ших молитов не тільки під час літургійної відправи чи у «куточку молитви», але й на

лоні природи чи у громадських місцях (у почекальнях, транспорті), де подумки теж можна втілити нашу віру, пам'ятаючи, що «усна молитва є невід'ємною християнського життя» (ККЦ,

частиною

2700).

Долання спокус та інших труднощів.

Спокуса

-

думати «не про Боже, а про люд­

ське» (Мт.16,

Оскільки вони були, є і

23).

будуть, саме тому ми повинні утвердити

«Тож будьте досконалі, як Отець ваш

у вірі, пам'ятаючи, що коли «ми з Богом»

небесний досконалий» (Мт.5,48). Тоді ж,

ми вже не самі. Очевидно, вирішення

якщо Ісус Христос знає про те, що ми мо­

даного питання тісно пов'язане із попере­

жемо утвердити у вірі задля нашої доско­

дніми, адже: «Син Чоловічий

налості, то хіба не повіримо Сину Божому?!

-

".

віддасть

кожному згідно з його ділами» (Мт.16,27).

Стремління до святості. Християнин

Постійне вдосконалення через Святу Традицію,

Святе

служіння Церкви.

52

Письмо,

Учительське

«Все Писання

-

на­

не захоплення, християнин

-

-

місія. Якщо

Господь говорить та настановляє

-

потріб­

но «уважно прислухатися до Його слів»,

тхненне Богом і корисне, щоб навчати,

а також «плекання дедалі глибшого ро­

докоряти,

зуміння Божої волі та уповання на Його

направляти,

виховувати

у

справедливості, щоб Божий чоловік був

Провидіння». То як вже сьогодні нам не

досконалий, до всякого доброго діла гото­ вий» (2Тим.3,16-17).

звернутись у довір'ї до Бога: «Господи, по­ милуй та подай утвердити у вірі».

український ,І.І І(' Іон ;t п

христи~~~~~~~ І 11 \1

Оr


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2012

ВИФlІЕЄМСЬКА ПІЧ

(сценарій Різдввноrо вертепу з часів підпіаав УГКЦ) Падає світло, пастирі прокидаються.

Анна НАОРЛЕВИЧ

І пастир: Чи то горить, чи то вже дніє, та ні,

Катехитка в часи підпілля

то таки горить. Гей, Миколо, вставай, вста­

ДІЯ 1 На поляні сидять купкою пастирі

11

Коляда «Темненькая нічка »

Діду, діду, дивіться

І пастир: Яка темна, страшна і сумна ніч,

куди нам іти і що робити, нещасним?

здається ніби ціла природа дожидається

Старший пастир: Не сплю я, діти, а коли

чогось надзвичайно великого.

ви поснули, я довго сидів і дивився, аж

вай, дивись

-

горить все кругом нас.

пастир: Ох, нещастя, справді горить.

-

горить все кругом нас,

пастир: І мені якось так сумно і страшно,

бачу: вогонь з неба на землю упав, вогонь

розкажіть нам, діду, щось про того Царя, що

великий. А потім чи то птиці співали, чи

нераз Ви нам про нього розповідали.

ангели

Старший пастир: Гай, гай, що то говорити,

І Пастир: Дивіться, дивіться, хтось до нас

11

-

сам не знаю .

ще покійний дідусь мені оповідали, що наро­

наближається.

диться колись Цар Великий, а мешкати буде

Зближаються ангели

серед простих людей, а буде Він дуже добрий,

Чути тихеньку коляду «Небо і земля»

бо буде Богом у людському тілі.

Приходять ангели:

І пастир: Ох, коби скоріше народився той

Старший Ангел: Не журіться, пастирі, не зго­

Цар. Я дав би Йому все, все своє, співав би Йому пісні і пішов би до Нього на службу,

ріли ваші стада. Звіщаю вам велику радість,

може б мене прийняв.

зує рукою) народився вам Бог Правдивий, зна­

11 пастир:

йдете Його на сіні, як маленьке бідне Дитятко. Зоря Його честь голосить, в небі радіють анге­ ли, а ви спішіть Йому поклін віддати.

Що народиться, то певно, але чи

ми діждемо тих щасливих часів? Старший пастир: Ви, діти, ще можливо ді­ ждете тих щасливих часів, а мені

-

де там,

де . От краще полягаймо , може хоча у сні

що там ген, у Вифлеємі, в бідній стаєнці (пока­

(Ангели з колядою «Слава во вишніх Богу» відходять).

побачимо ті щасливі часи.

І пастир: Чи то сон, чи то з' ява, чи що таке,

Пастирі сплять, а старший пастир хвили­

зрозуміти я того ніяк не можу. Бог наро­

ну сидить в задумі і починає пісню:

дився в стаєнці, а до нас ангели приходили.

Як дивно і гарно! Від дитинства в полонині При отарі виріс я,

Наді мною небо синє, А від неба жизнь моя . Рад би орлом я взлетіти, В ті простори аж до зір, Там з хмарами ся пестити, Погуляти серед гір . Ходжу, тужу та й думаю,

Що робити буду я, Лиш на небо споглядаю, Там надія вся моя.

J.ІІРІОН 1р український О ~~~~~~нський

fІ І V

Старший пастир: Тіштеся, діти, небо від­ крилося нам, небо промовило до нас. На ­ родився нам Той, кого очікували наші діди і прадіди, про кого писали пророки .

11 пастир: Але як нам іти витати такого Ве­ ликого Пана, коли ми такі убогі? Що Йому подаруємо, коли самі нічого не маємо?

Старший пастир: Не журіться, діти, ві­

зьмемо з собою, хто що зможе, і піснею привітаємо Дитятко Боже.

-

53


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ2012

ДІЯ2 Ірод сидить на троні.

ред твоїм троном. Якої прислуги ти від

Ірод: Чого сьогодні всюди тихо, чого за­

Ірод: Ти учитель закону, скажи, що напи­

тихла вся земля, чогось неначе дожидає, і

сано у ваших книгах про народження Но­

сам в страху неначе я . Я цар тюрем, кайдан

вого Царя?

землі, чого ж боятися мені?

Книжник: Великий царю, в законі на­

Воїн : Царю Іроде, три царі зі Сходу шука­

шому написано ось таке: Новий Цар Ме­

мене жадаєш?

ють новонародженого Царя.

сія народиться у Вифлеємі Юдейському,

Ірод: Що ти говориш? ". Царі зі Сходу ...

бо ось що сказано у писаннях пророка: І

Новонародженого Царя.. .

Ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не гірша

Приведи

тих

царів до мене.

є між князями Юдиними, бо з тебе вийде

Приходять царі.

вождь, що буде панувати над моїм наро­

Ірод: Звідки ви приїхали і чого шукаєте в

дом Ізраїлевим.

моїй державі

Кланяється і виходить.

-

помочі моєї, чи ласки?

І Цар: О, так царю, помочі твоєї просимо,

з вами, ідіть і поклоніться Йому. А як бу­

держави і хочемо, щоб ти показав нам, де

дете вертати, вступіть до мене, щоби я пі­

народився Той, що про славу, силу і велич

шов поклонитися Новому Цареві .

Його писали пророки?

Царі кланяються і виходять.

Ірод: Не чув я про такого, і не знаю, хто

Ірод, залишається сам, хвилину думає, а

може бути сильнішим від мене. Мою силу

потім сам до себе: Що то за диво, чи жар­

знає цілий світ. Я найсильніший.

тує собі хтось з мене, чи що таке? Якісь

Цар: О ні, царю, цей Цар тільки-що на­

там собі царі приїхали до моєї держави

родився, а пророцтва про Його славу вже

і сміють питати, де народився Цар, який

11

давно ширяться.

буде більший і сильніший від мене . О, не

Ірод: Цікаво, а що про Нього пишуть ваші

допущу, щоби хто- небудь був тут царем

пророки?

наді мною! Я буду царювати і мені будуть

11

Цар: Народиться Він з Чистої Діви, а

коли народиться

-

появиться надзвичайна

зоря, яка звістить про Його прихід. І від­

кланятися всі народи! Я тут цар, я тут Бог! ха-ха-ха!

Ми думали, що ти знаєш місце, де наро­

Встає з трону, ходить по кімнаті. Ірод: Знаю, що маю зробити. Брате чорте, поможи мені. Гей, брате чорте, допоможи мені здобути велику славу і порадь, що маю зробити з тим Великим Царем . Чорт (стає перед Іродом): Порадити-то тобі пораджу, але мусиш мені записати

дився Великий Цар.

свою душу.

Ірод (до Воїна): А ти про те не чув нічого?

Ірод (переляканий): Душу, душу, а буду я

чинить Він небо многим, бо буде правди вим Богом.

ІІІ Цар: І от зорю Його ми побачили на Сході, і за її світлом ми ішли, а вона вела нас цілий час і привела до твоєї держави .

54

Ірод: У Вифлеємі народився, тішуся разом

бо ми з далеких сторін приїхали до твоєї

Воїн: Чув я дещо від людей, але краще тобі

славний на цілий світ?!

скаже вчений книжник в законі.

Чорт: Будеш, будеш .

Ірод: Приведи його до мене, подивимось,

Ірод: А буду я найсильніший на цілий

що про нього пишуть ваші пророки.

світ?

Книжник: Слава і честь тобі, великий

Чорт: Будеш, будеш.

царю Іроде, на твоє бажання являюся пе-

Ірод: А буду я найбагатший на цілий світ?

український

J.llf'IOH (JJIJr

хриаи~~~~~~~ f І І \1


КУЛЬТУРА І ДОСВІД_

ГРУДЕНЬ 2012

Чорт (сміється): Будеш, будеш. (Показує рукою) Бачиш, всі земські багатства тобі

Ірод (подається назад, складає руки з бу­ лавою як до молитви, благально): Даруй,

віддам.

даруй мені життя, хоч рік, хоч день, хоч би

Ірод: Тоді ... Тоді ... Нехай буде!

годину (клякає на коліна). Ох гину, гину." (схиляє голову).

Чорт: Пішли військо, нехай шукає того

Царя і повбиває усіх хлоп'ят, а між ними

Смерть махає косою понад головою Ірода.

напевно буде Новий Цар. Ірод: Всіх хлоп 'ят, всіх хлоп'ят!

Ірод падає на землю як неживий, корона злі­

Ірод хоче ще щось сказати, але чорта вже

чорт.

немає. Сідає на троні, дзвонить, прихо­

Чорт: О, на кінець-то ти попав у мої руки.

дить воїн.

Велика радість буде в пеклі тої ночі (бере

тає з його голови. Смерть відходить. Вбігає

Ірод: Нехай по всій моїй державі повбива­

корону на вила і виходить). Понесу нехай

ють новонароджених хлоп'ят аж до двох

тішаться в пеклі. Ха-ха-ха.

років життя, і останнього мого сина нехай

Коляда «Не плач, Рахиле».

не пощадять.

Воїн кланяється і відходить.

ДІЯЗ

Ангел: Царю Іроде, не проливай крові не­

винних дітей, не губи своєї душі.

Марія клячить над маленьким Дитят­

Ірод (сидить на троні і сміється): Нехай

ком, за нею стоять ангели, старший Ан­

ідуть, нехай шукають ті царі, поки вони

гел посередині, а малі Ангели по боках.

прийдуть, Його вже між живими не буде. Я

Марія співає коляду «Спи, Ісусе, спи», піс­

тут цар, я тут Бог! Ха-ха-ха!

ля закінчення приходить святий Йосиф,

Ангел: Царю Іроде, не роби цього, твоя

поважно, поволі скидає в кутку тлума­ чок з плечей, нахиляється над Дитят­

душа до Бога належить.

Ірод (хапається рукою за серце): Ох, як я

ком.

боюся, страшно, страшно мені! Друже, ти

Йосиф: Вітаю Тебе, Маріє, і Тебе, малень­

обіцяв мені свою поміч, поможи мені те­

кий Ісусе, і приношу вам вістку. Стрічав я

пер.

в місті людей, які розпитують про Месію ,

Чорт: Помогти -то я тобі поможу. Давно

який мав би народитися у Вифлеємі, але

вже чекаю на твою душу. Вона тепер до

вигляд у них ворожий і якийсь неприві ­

мене належить .

тний .

Смерть стає здалека перед Іродом.

Марія: Нерозумні звірята, кінь і віл, піз­

Смерть : Пролив ти кров тисячі невинних

нали Пана свого, а розумні людські серця

дітей, жалобу приніс матерям. О, знай, не

проганяють Тебе, Ісусе. Ти мусиш у тій

мине тебе заслужена кара. Злетить ще сьо­

шопці терпіти холод, а колюче сіно коле

годні корона з твоєї голови.

Ірод (коли побачив смерть, однією рукою

Твоє Тіло. Ти для людей покинув небесні палати і ангельські хори, а вони для Тебе

тримається за серце, а в другій руці дер­

не мають теплої хати.

жить булаву, грізно): Іди звідси (і махає бу­

Йосиф: Не журися, Маріє. Коли Бог по­

лавою на смерть). Геть, геть з моєї палати!

слав свого Сина на землю між людьми

Смерть відходить три кроки назад. Ірод

жити, напевно й надалі подбає про Ньо­

встає з трону і хоче йти за нею.

го, і колись, коли мине вже багато років,

Смерть: О ні, не з таких я, щоби кого-не ­

місця ті, де тепер Ісус перебуває, велики­

будь боятися (підходить до Ірода).

ми будуть у людських очах.

ЛІf РІОН

ІІІ

\1

)d українськи й

(J

r ~~і~~~нський

-55


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

Марія: І справді, великими вони будуть .

ГРУДЕНЬ 2012

клін віддати Його Синові, але чи бачиш,

Чути коляду «В Вифлеємі новина ».

ідуть знову до нас якісь люди, а видно, що

Йосиф: Чи чуєш, Маріє, далеко десь чути

чужинці.

голоси якби якоїсь дитинної пісні.

Чути коляду « Тріє царі».

Марія: Це, Йосифе, так пастирі співають,

Марія: Це, Йосифе, ідуть царі з далекого

котрі при отарі ночують.

Сходу.

(Пісню чути щораз голосніше)

Приходять царі, стають здалека, а пізніше

Йосиф: Бачиш, Маріє, вони до нас ідуть.

підходять ближче.

Приходять пастирі. Ст. Пастир: Ми убогі пастирі, пасли вівці

1 Цар:

ни, і зараз вибрався з далекої країни, і зо­

уночі, а північ вже була, як на небі ясна зоря

лоту корону привіз із собою в дари, щоб у

Чув я про народження Божої Дити­

нам засвітила, а потім ангел прийшов до нас

всьому світі признали тебе усі земські царі .

з неба, казав, що Ісуса витати нам треба. І ми

2 Цар: А я пахуче миро

радо повставали, забрали з собою, що хто

на офіру, щоби Царство Твоє у всьому світі

складаю Тобі, Ісусе,

може і прийшли привітати Дитятко Боже .

було сильніше від запаху дорогого мира.

Марія: О, вітайте, вітайте Новонарожене

3

Дитятко.

щоби Царство Твоє, Ісусе, ширилося у

1

Пастир: Маленький Ісусе, на сіні спови­

Цар: А я складаю Тобі в жертві кадило,

всьому світі, як запах дорого кадила.

тий, що холодом і невдячністю так много

Йосиф: Дякую вам, вельможі світа, що по­

людей Тебе нині стрічає, прийми від нас наші щирі, хоч дуже убогі дари, а Ти, Маріє,

кинули свої багатства і серед трудів та не­

вигод шукали Ісуса, щоби справити Йому

Мати Божа, дозволь нам пісню заспівати

приємність.

Марія: О співайте, співайте сьогодні пісні

Марія: Дякую Вам усім, хто прийшов до

веселі.

нашої убогої стаєнки вітати Ісуса. Він сьо­

Пастирі співають: «Ісусе милий, ми не ба­

годні з вдячністю приймає ваші вітання і

гаті »

щедро благословить вас.

2 Пастир: Як мило

і весело нам тут було, та

час нам в дорогу.

Йосиф: До своїх прийшов, свої Його не прийняли . Підемо шукати пристановища

Марія: Дякую вам, маленькі бідні пастуш­

серед людей, яких віра і звичаї нам незнані.

ки, що перші прийшли Ісуса витати, що пісні співали веселі. Нехай той вечір на­

Царі стають за Пресвятою Родиною. Відтак підходять до них Книжник, Ірод,

довго у пам' яті вам буде.

Смерть, Воїн, Чорт. Усі разом колядують.

Коляда. Пастирі стають справа за Пресвя­ тою Родиною.

Йосиф: Бачиш, Маріє, подбав Бог про нас,

Учасники, які брали участь у вертепі,

і в ті далекі Вифлеємські поля післав нам

з великою радістю згадують ті часи і дуже

убогих пастирів, щоби справити приєм­

вдячні пані Анні Наорлевич за її невтом­

ність Ісусові, а нас розвеселити. Вони пер­

ну працю.

ші Ісусові поклін свій віддали .

56

Всім артистам, які у підпіллі в різні

Марія: О так, Йосифе, не хотіли багаті пус­

роки приймали участь у цьому вертепі,

тити нас до своєї хати, а прийшли убогі

велике-велике спасибі! Нехай новонаро­

пастирі і перші поклін свій Ісусові віддали.

джене Дитятко Ісус кріпить Вас добрим

Йосиф: Напевно, Маріє, Бог Отець щедро

здоров'ям, додасть сил, наснаги на всіх

нагородить тих, що сьогодні прийшли по-

стежках Вашого життя!!! •

українськи й .:UІРІQН

хриаи~~~~~~~ І 11 \1

JIJ

Оr


КУЛЬТУРА І ДОСВІД_

ГРУДЕНЬ 2012

~

"

~

СВЯТИИ МИКОlІАЮ, ПА ВКРАІПУ ЗАВІТАИ

Любов ДІВЧУР

Святий Отче Миколаю,

Святий Миколаю,

Завітай на Україну,

Дай нам злидні перемогти,

Просим Тебе дуже.

Просим тя, благаєм.

Проси наше керівництво

Щоб в обіймах батька й неньки

Збільшити зарплату, Щоб не встидно копійчину

Бо розкидала і:Х доля

Було нести в хату.

По усьому світі.

Щоб змогли собі дозволить

Щоб зібралась вся родина На Різдвяні свята,

Хоч шматочок м'яса,

Поклади нам у торбинку Любові багато.

Дай здоров'я усім людям

За добро твоє і ласку

Рідної Вкраїни,

Будем величати

Поможи нам Христа нести,

Тебе, Святий Миколаю,

Підійми з руїни.

Від хати до хати.

..J.І І р Іон ;t d український

\1

Просинались діти,

Ми впадемо з часом.

Бо на мінімальну, Отче,

ІІІ

Витри сльози нашим дітям,

Небесний наш друже,

or ~~~~~нський

-57


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2Оl 2

.._

ПЕСПОКІИПЕ СЕРЦЕ МАТЕРІ о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

Вже під час дня Нового року Марія

відчувала болі у тілі. Почались знову гір­

кі переживання. Їй здавалось, що все це пройде, а хвороба є наслідком недобро­ якісної їжі. Про це говорив також її рід­

ний брат, який проживав недалеко від неї зі своєю сім'єю і часто навідувався до з того часу, як чоловік Марії загинув від

нещасного випадку, будучи на заробітках у Росії. Дехто говорив, що там не було ні­ якого нещасного випадку, а він помер від

побиття напасників. Різні були чутки, але для Марії від цього не ставало легше. Вона залишилась молодою вдовою з дво­ ма донечками і важко переживала смерть свого чоловіка.

Якось під час Святої Вечері вона висло­ вилась перед дітьми зі смутком:

-

Хоч би ви закінчили навчання ...

Це їх здивувало, що навіть старша дочка Дарія, яка навчалась у педагогічному коле­ джі, запитала:

-

Мамо, що це означає?

Хочу, щоб ви здобули освіту. Сьогодні

нелегко дається життя, особливо тим, хто не має ніякої освіти. Тож молю Бога за вас,

-

після деякої мовчанки відповіла мати,

-

приховуючи свою недугу від дітей.

-

Мамо, годі сумувати, як-не-як, сьогод­

ні Святвечір, щось заколядуймо.

Колядували всі троє, батька згадували, а

Ви

повинні перенести

операцію, відтак пройти лікування нови­ ми методами і сучасними препаратами з

тут ще до хати прийшли колядники з цер­

опроміненням. Тільки не переживайте, з

ковного хору, то й Дарина пішла з ними ко­

часом про недугу забудете, основне - не втрачайте надії. Віра в Бога, віра у майбут­

лядувати. А вже наступного дня зранку всі

йшли до церкви на Різдвяні богослужіння. Після свят Марія пішла до лікарні, щоб перевірити стан свого здоров'я, як це їй радила знайома лікарка. Тільки на третій день лікар їй сказав:

58

Стан вашого здоров'я критичний, але

не безнадійний.

нє

-

це і для лікарів стимул успішного лі­

кування,

-

роз'яснював спокійним урівно­

важеним голосом лікар. Марія ловила кожне його слово. Вона

зрозуміла

-

у неї рак. Це було, як грім

український

христи~~~~~~~

,:U Ір Іон

f 11 \1

)

(J

р


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2012

серед ясного неба. Цього вона не споді­

підтримати на дусі. А прийшов до тебе

валась і, приголомшена, залилась сльо­

як завжди, з відомою радісною вісткою,

зами.

що Бог з нами. Хочу разом стати на твоїй

Я ще не прожила навіть половини

стежині, як колись у дитинстві ми були з

життя. За що мене, Боже, караєш? За які

тобою на ній разом. Не всі стежки у нас

гріхи? В чому моя провина?

були веселими. Кожний з нас часто падає

-

-

говорила

на своїй стежці чи дорозі, але треба під­

вона у відчаї, плачучи.

У цей час в кабінеті лікар писав щось у своїй книзі, а потім виписав для хворої направлення на операцію, попросив Ма­ рію сісти поруч з ним, і почав її заспоко­

німатись, щоб іти далі. Таке життя наше. Іншого життя Бог нам не дав.

Марія, вислухавши свого брата, подяку­ вала йому за підтримку відповідаючи:

-

ювати:

Все це я розумію. Всі мені гарно гово­

Я змушений вам сказати всю правду,

рять, але пережити все це ... Залишається

без процесу лікування вам не обійтися. Я

тільки надіятись на Бога. Мені так хочеть­

розумію ваше переживання, але Бог до­

ся допомогти дітям, щоб їх поставити на

-

брий і милосердний. Він вас не опустить,

ноги, за них найбільше переживаю. Тепер

надійтесь! Ось вам направлення на опера­

в житті все дуже складно ...

цію. Не переживайте, весь процес лікуван­

ня я візьму на себе.

Міська онкологічна лікарня завжди за­ повнена хворими та їх друзями і родича­

Марія вийшла на коридор і вже на ви­

ми, які приходять сюди, щоб підтримати,

ході зустріла свого пароха, отця Павла.

поспівчувати, а навіть бути поруч зі свої­

Він також мав якісь проблеми із здоров'ям

ми близькими, родичами, які несуть тяж­

і прийшов у поліклініку. Засмучена через

кий хрест недуги. На операції, які прохо­

свій діагноз, жінка все розповіла отцю.

дять тут щоденно, не очікують довго, зате

Священик, вислухавши свою парафіян­

процедури після операції тягнуться навіть

ку, відразу почав заспокоювати її, запро­

місяцями, бо деколи життя хворих відлі­

понувавши прийняти Оливопомазання у

чується кожним днем. Жити чи не жити

церкві.

вирішують не лікарі, бо вони роблять те,

-

Але для цього посповідаєтесь і при­

що в їхніх силах, а все залежить від нашого

ймете святе Причастя під час Служби Бо­

Життєдавця, Господа Бога. На все, як ка­

жої, а потім вже підете на операцію. Буде­

жуть, воля Божа.

Марія йшла на операцію в повній свідо­

мо молитись, нема ради.

Вдома діти також з тривогою сприйняли

мості, що потрібно взяти свій хрест і йти за

цю гірку, прикру новину. Засмутилася Да­

Ісусом, наслідуючи Його своїм терпінням.

рина, а молодша Яна стала плакати. Тепер

Про це говорив їй отець Павло після свя­

вже мати, як могла, заспокоювала їх, хоч у

тої Сповіді. Бо ніколи людина не буває так

лікарні і сама, дізнавшись, що аналізи не­

близько з Христом духовно, як тоді, коли

гативні, тяжко плакала. Ця звістка звору­

терпить тяжкі болі, коли лягає на стіл, очі­

шила її родину. На другий день приїхав її

куючи, як скальпель хірурга дотикається

старший брат Василь, що проживав в ін -

до її тіла і буде його ранити й вирізувати

шомумісті.

непотрібну пухлину для того, щоб продо­

-

Не питай мене, чому я приїхав, зали­

шивши роботу, дім,

Зате, аж тепер діти зрозуміли велику

добре твої переживання, тому хочу тебе

ціну своєї матері, страждання і терпін-

МІР ІОН

І І І \1

Ja

(J

r

український

~~~~~~~нський

говорив він,

вжити життя.

знаю

-

-

-59


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ2012

ня якої є настільки близькими, що вони

Через деякий час Марія вийшла з лікар­

сприймають болі матері, як свій біль. А

ні і, перебуваючи вдома, навіть, ходила по

щоб його вгамувати, вони моляться до

хаті, і до сусідів навідувалась, хоч болі не

Бога. Саме молитва їхніх сердець об'єднає

покидали її.

їх. Тут, мабуть, криється могутня сила мо­

Для Дарини почались випускні екзаме­

литви, помножена на терпіння найближ­

ни і для неї настали нові проблеми, бо хо­

чих осіб. А для матері

це її добрі діти.

тіла якнайкраще закінчити коледж. Най­

Тому терпіння найбільше приближують до

кращим випускникам пообіцяли, що вже з

-

Бога. Бо ніхто перед Богом не сильніший,

нового навчального року їх приймуть, як

чи кращий, чи розумніший. Для нікого не

вчителів, навчати дітей у молодших кла­

є приниженням клякнути перед Богом і

сах. А коли вона здала останній екзамен,

молитися разом з тими, які терплять важ­

то таки прибігла додому й, обнявши свою

кий хрест недуги.

маму, з радості сказала:

Операція з видалення пухлини для Ма­

Мамо, я не тільки добре здала екзамен,

але мене ще приймають у четверту школу

дати гарантії на повне видужання. Наступ­

вчителькою.

ного дня вона почала приходити до нор­

-

Доню, не радій дуже з цього, бо вели­

мального стану, але відчула страшні болі.

кі випробування і труднощі, як і всіх твої

До неї зайшов лікар і запитав:

подруг, чекають на тебе. Всі ми знаряддя Боже. Проси в Бога, щоб твоя праця, до

-

Як почуваєтеся?

Марія крізь біль свого тіла промовила:

якої Він тебе посилає, була корисною як

Найперше, коли я прокинулась, мене

для тебе, так і для тих, кого будеш навчати.

поздоровили мої терпіння і болі. Дякую Богові і вам за ваші труди і добре ваше сер­

хоч би навіть тобі було дуже важко. Якщо

це. Надіюся ...

будеш з Богом, то одного прекрасного ран­

-

Лікар взявши її за руку, злегка потиснув і майже пошепки промовив:

-

Моліться, все, що судилося вам, ви­

тримаєте

...

Про одне прошу тебе: не лякайся життя,

ку воно тобі усміхнеться. Іди тією доро­

гою, яку ти собі вибрала, і не дивись, яка погода, звідки вітер дує, а йди з усмішкою до дітей і до всіх людей.

Після лікаря до неї зайшли її діти, Да­

День за днем минає дуже швидко. Марія

рина і Яна. Вони привітались як звичай­

час від часу їздила на обстеження в онко­

но, поцілунком, але не знали, що сказати і

диспансер. Стан її здоров'я мінявся, як

мовчки обтирали сльози. Надворі був со­

осіння погода. Ставало то краще, то знову

нячний день. Мати спокійно дивилась на

відновлювались болі. З часом діти при­

своїх дочок, а потім запитала:

-

Ви були в церкві?

І коли Дарина дала головою знак, що так, мати знову запитала:

-

викли до хвороби матері. Минали дні за днями. Дарія працювала в школі вчитель­ кою і готувалась до вступу в педагогічний

університет на заочний відділ. Проминуло

А Службу Божу замовили?

більше як рік з того часу. Одного дня зран­

Так. Отець Павло сказав, що про вас

ку до Марії зайшла одна молода жіночка.

пам'ятає і кожний день молиться за ваше

Привітавшись, вона почала розмову про

оздоровлення,

своє подружнє життя:

-

відповіла Дарія.

- І ви моліться, щоб Господь був мило­ сердним до мене, бо дуже болить мене.

60

-

рії пройшла успішно, але лікарі не могли

-

Ми з чоловіком прожили разом вісім

років. У нас є діти. Та нажаль, мій чоловік


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2012

зв'язався з дівчиною, набагато молодшою

Марія махнула рукою, бажаючи щось

від нього. Й у нас тепер немає життя. Він

сказати , але, трохи промовчавши , пошеп­

весь час мені погрожує , навіть руки про ­

ки сказала:

стягає. Так, що в нашій сім 'ї твориться

-

Я захворіла знову,

-

і тут почала вити­

щось жахливе . Ви повинні зрозуміти мене,

рати сльози, але нічого більше їй не гово­

як жінку і матір. Все тепер залежатиме від

рила.

Лише наступного дня Марія мала до­

вас .

-

Я не розумію вас, жіночко, про що йде

мова? При чому тут я?

-

розпитувала Ма­

вгу розмову із своєю дочкою Дарією. Вона у всьому призналась: як з Олегом під час однієї поїздки познайомилась у поїзді, не

рія. Мій чоловік, як не дивно зустрічаєть­

знаючи, що він жонатий . Були зустрічі, і

ся з вашою дочкою . А вона навіть не соро­

одного разу він признався, що одружений,

-

м иться, розбиває нашу сім'ю. Ось де лихо.

але пояснював їй, що для цього є розлу­

Тож звертаюся до вас, як до матері вашої

чення .

д итини. Зрозумійте мене добре, бо я також маю дітей, і допоможіть мені, а найбільше

положення. Це буде найбільша помилка у

с воїй дочці.

твоєму житті. Ти робиш нещасливою себе,

Марія уважно слухала цю жінку, але їй

-

Не роби цього, доню! Це не вихід з

Олега, його дружину і дітей його. Це тяж­

не вірилось, що таке могло статись, що до

кий гріх перед Богом. Я, як це почула, по­

горя цієї жінки причетна її дочка Дарія. В її

думала, що не видержу. Дякувати Богові,

голові щось перевернулось і затьмарилось,

вона не могла відповісти і захистити добре і м'я своєї дитини, але все-таки сказала:

серце моє не розірвалось, а тепер відчуваю, що знову повертається до мене давня неду­

га. Адже ж лікарі запевняли і наказували

завжди була порядною дівчиною, про це

мені, щоб я зберігала спокій. Дитино, дуже прошу тебе, відкинь це все, піди до церкви,

вам можуть всі наші сусіди сказати, і її по­

висповідайся, перепроси Бога і не залазь у

д руги.

чужу душу.

-

Я цьому не можу повірити. Вона в мене

Я також не вірила, коли мені про це

Дарина, як ніколи, розплакалась. Вона

говорили, але переконалась, що це так, і я

обійняла маму за шию і просила, схлипу­

маю докази. Вибачайте, що вас потриво­

ючи:

-

жила,

-

відповідала тривожно молода жі­

-

Пробачте мені, мамо! Я не хотіла за­

вдати вам такого болю. Більше в мене цьо­

н очка , виходячи з хати.

Після такої зустрічі Марія відчула біль у грудях, щось почало колоти її в боці, біля серця. Вона зрозуміла, що в неї піднявся

го не буде. Я виправлю свою помилку. І вона тут же розплакалась, як мала ди­ тина, що аж мати почала її заспокоювати.

тиск . Почала молитись на вервиці, випила

Минали дні. Марії ставало важче і важ­

ліки, але неспокій не залишав її. Вона на­

че підніматися з постелі, а болі відчувала,

віть не поснідала, лягла в ліжко і просила

як вдень, так і вночі, все більше і більше.

Бога, щоб нічого не сталось з нею. Коли

Не раз очікувала дня, надіючись на полег­

після обіду поприходили її дівчата з на­

шення. А коли прийшов день, вижидала,

вчання і роботи, то зрозуміли, що з мамою

щоб хтось зайшов до неї, відвідав. Та, на

щось недобре твориться.

жаль, навіть діти залишали її: праця, на­

-

Що з вами, мамо?

-

J;арії не було в кімнаті.

СІОН

у країнський

w

х ристиян ськии часопис

запитала Яна, коли

вчання і повсякденні турботи, а для мами так мало часу залишали. Брат також тільки

61


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2012

деколи навідувався до сестри, бо весь час

Помирала Марія на руках своєї дочки

був занятий своїми справами. День минає,

Дарії, з молитвою на устах, вдивляючись

і знову вечір, а там довга ніченька, напо­

у глибину кімнати. На похорон Марії зі­

внена болями, стражданнями і новим очі­

йшлось багато людей. Отець виголосив на

куванням нового дня на щось краще.

її честь прощальну промову, а її дочкам

Медицина від хворої Марії також за­ лишилась

осторонь.

Лікарі

розводили

руками, не знаючи, як їй допомогти, ви­

ніколи не опускали храму Божого.

писували обезболюючі уколи і різні пре­

Не минуло ще навіть місяця з часу по­

парати, які не покращували здоров'я, а

хорону Марії, як Дарія підійшла до отця

лише на деякий час знімали болі. Марія

Павла у захристію і запитала:

часто просила Дарію, щоб вона привела

-

священика, бо дуже хотіла сповідатись.

вами?

Тільки сповідь і святе Причастя були для

-

неї найкращим духовним ліком. Старший

Прошу отця, чи я можу поговорити з

А що саме?

-

запитав отець.

Ви недавно, отче, хоронили мою маму,

віком священик отець Павло не тільки

але чомусь вона мені часто сниться і це

сповідав і причащав, але деколи намащу­

мене непокоїть. Це я, її дочка.

вав святою Олією її слабке тіло, даючи

-

Коли померлі сняться, чи навіть появ­

розраду своєю розмовою, і навіть разом з

ляються у сні

нею молився, кажучи:

подякувати за такий сон і щиро помоли­

-

це добре. Богові потрібно

Я завжди всім розповідаю, що терпін­

тись за душу покійного, навіть потрібно

ня є Божою таємницею і що це воля Божа,

зайти до церкви і, по можливості, поспо­

з якою ми повинні змиритись. Ми ще не

відатись, прийняти святе Причастя і жерт­

-

веліли зрозуміти цей світ, не нажившись у

вувати його за померлу дорогу нам особу.

ньому, а Бог вже кличе нас. Нас може ожи­

А ще краще замовити за неї Службу Божу.

вити тільки Дух Божий, якого ми отриму­

Це велика допомога померлим душам. По­

ємо через Ісуса у святих Тайнах. Коли Дух

мерлі душі можуть нам щось нагадувати,

Божий, тобто Святий Дух, і дух людський

якщо ми забуваємо чи занедбуємо якісь

є

важливі справи.

одним

диханням,

це

означає,

що

ми

з

Богом у повній єдності. І коли ми переда­

-

Все це так, але моя мама у сні мені

ємо свій дух у руки Божі, тоді ми віддаємо

з'являється незвичайним способом. Вона

йому все своє єдине багатство своїх почут­ тів і самого себе. Він, як наш Творець, при­

довго дивиться на мене, так, що потім ці­

готовляє нам вічну оселю, яку створив нам

роботі, так і дома.

вже від сотворення світу. І все це з великої

любові до нас, бо ми ж його діти.

лий день я не знаходжу собі місця, як на

-

Я не можу цього зрозуміти. Твоя мама

щиро сповідалась, отримала повний від­

Після такої розмови отець духовний

пуст, дуже багато молилась, а найбільше

підкріпив свою хвору парафіянку на дусі,

покірно терпіла. Мені здається, що вона у

але не забрав болю й терпіння, яке надалі

вічності щаслива. Можливо, ви давно спо­

для неї залишились одиноким небажаним

відались, або щось таке, цього я не можу

приятелем. Особливо були великі терпін­

пояснити,

ня в останні дні життя. Весь час стогнала і кликала на поміч Ісуса Христа і Матір

Божу.

62

побажав наслідувати побожність своєї ма­ тері. Тому заохочував їх до молитви і щоб

- відповідав отець дівчині. - Це правда, що я давно сповідалась, бо ... - Що таке? Яка причина цього? український ].ІІ("ІОН

христи~~~~~~~ І І І

\1

)IJ

О

r


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ2012

Причина в тому, що я зустрічаюсь із

серцях слабинку, тому так часто він зво­

жонатим чоловіком. Він старший від мене

дить багатьох людей. Тому скажи твердо і

на десять років, і мені не дає спокою, і час­

рішуче: «Геть від мене, сатано, я хочу тіль­

то жаліється, що нещасливий у своїй сім'ї.

ки Богові служити».

-

Про це навіть моя мама знала, бо дружи­

Дарія з великою увагою слухала кожне

на його одного разу на мене жалілась їй,

слово свого пароха. І ще цього дня сповіда­

і я мамі давала слово, що не буду більше

лась і причащалась. Додому йшла щасли­

зустрічатися з ним. Але як побачу його

вою з твердим переконанням, що потрібно

знову, починається все спочатку, і немає в

змінити своє життя. Цього вимагало не

мене якоїсь сили, щоб протидіяти цьому,

тільки життя, але й совість, що є очима для

-

щиро признались Дарія, витираючи на

щоці сльози, які одна за одною капали на

душі.

Минуло більше як рік. Була, як кажуть, золота осінь. До церкви йшла весільна

підлогу.

Тепер все зрозуміло. Пам'ятай, що хоч

процесія, в якій приймали участь майже

твоя мати померла, але вона й далі залиша­

всі вчителі школи, бо одружувались їхні

-

ється твоєю матір'ю. Можливо, її душа, як

співробітники Михайло і Дарія. Шлюб уді­

ніколи, тепер переживає за твою майбут­

ляв отець Павло. Після вінчання від щи­

ню долю і за твою вічність, і тому тебе пе­ рестерігає. Вона знає, який гріх тебе чекає,

рого серця молодим бажав щасливої долі, здоров'я на многії літа, кажучи:

тому не дає тобі спокою. Це з великої лю­ бові до тебе вона тобі з'являється у сні, і ти

разом, не оглядайтесь назад, направо, на­

-

Від сьогоднішнього дня ви йдете в парі

подякуй Богові і їй, що в тебе була і є така

ліво, і йдіть вперед, за світлом, яким є Ісус

добра мама. Вже завтра, а навіть сьогодні

Христос. І будете щасливі у своїй долі. Бо

висповідайся і перепроси Господа Бога за

тільки Христос є дорогою, правдою і жит­

свої помилки і забудь про все, що було, і

тям".

починай жити по-новому. Я переконаний,

Через деякий час до отця Павла завіта­

що ти будеш щасливою у своєму житті, так

ли сестри Дарія і Яна. Привітавшись, Да­

говорить мені моє серце.

рія подякувала отцеві за підтримку під час

-

Але я його кохаю, як тут мені бути?

-

запитала знову від щирого серця Дарія.

-

Я, як священик, люблю вас

-

всіх пара­

кризи в її житті, кажучи:

-

Я завжди, отче, згадую ваші добрі по­

вчальні слова напімнення. Це допомогло

фіян. За любов тільки потрібно дякувати

мені зрозуміти мою помилку і з Божою

Богові, бо вона веде до раю. А коли любов

допомогою направити моє життя, можна

веде до пекла, то це не любов, це від дия­

сказати, склалося добре, як на роботі так

вола, який хоче всіх пожерти, як той лев

і дома, ще й до того навчаюся. Відчуваю

рикаючий. Любити ніхто не забороняє.

серцем, що й мати задоволена мною. Я на­

Молися за нього і допоможи йому своєю

віть бажаю побачити її у сні, але чомусь не

щирою молитвою, щоб уникнути гріха, як

сниться мені, та я постійно молюся за неї,

йому, так і тобі, адже ж у нього є дружина і діти. Тоді ця любов буде Богові мила, і пе­

бо відчуваю її постійну допомогу і навіть

ред людьми не буде тобі соромно. Украде­

бре, очікуємо дитинку, що може бути кра­

опіку над нами. З Михайлом живемо до­

ним щастям занапастиш лише свою душу і

ще? Просимо вас відправити Службу Божу

душі тих, у кого крадеш це щастя. Сьогод­

також і за щасливу долю для Яни, бо ж на

ні диявол, як ніколи, знайшов у людських

кого надіятись, як не на Господа Бога?

.:Ulf\IOH 10 український '1 Ur ~~~~~~~нський

ІІІ

63


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2012

ПОДЯКА lІИПЕ ДО ПЕБЕС Зараз сім'я Марії більше почала вірити в

Слава Ісусу Христу! Дорога редакціє журналу «Місіонар». Хочу описати коротко одну історію, яка

сталася

Бога, молитися, і я дуже дякую Богові за їх

навернення і здоров'я.

років тому. Важко захворіла

З повагою

наша мама, не могла ходити. Куди ми тіль­

Катерина, Львів-Мадрид

15

ки не зверталися, все даремно: лікарі лише

Шановна редакціє журналу «Місіонар»!

розводили руками.

Одного разу по телевізору ми побачили

Пише до Вас одна з парафіянок в аси -

виступ о. Василя Вороновського і, не гаю­

ліянської церкви святого Андрія у Львові.

чи часу, звернулися до нього за допомогою.

Як і все інше проминає, з Божої волі про­

Отець Вороновський після Служби Божої

минуло спекотне літо, настала осінь. Кож­

прийняв мене, вислухав і дав коротеньку

на пора року має свою неповторну красу.

пораду

масаж святим єлеєм і свяченою

Часом, через свої життєві турботи ми не

водою, та молитва. Порада отця Воронов­

зауважуємо тієї краси, яка нас оточує. Не­

ського нам допомогла. Наша мама ходить.

дарма у Святому Письмі пишеться

Сталося чудо, у яке я твердо повірила.

ство Небесне поміж вами. Треба відкрити

-

Цар­

Бо і зі мною теж була біда, в нозі

не тільки очі, а й душу, наповнену ласкою,

з'явилася «шпора», я не могла ходити і пра­

добротою і любов'ю, щоб оцінити оту зем­

цювати. Зробивши масаж декілька разів і

ну красу, земний рай.

щиро молившись, я забула про «шпору»,

нога більше не болить.

При такій прекрасній порі року про­ минув місяць жовтень. Проминув непо­

Хочу подякувати Господу Богу за молит­

мітно і скоро. Можливо так швидко через

ви о. Василя Вороновського про заступни -

те, що місяць жовтень проходив у спільній

цтво для всіх, хто його просить.

молитві на вервиці. Наш покійний о. Ан­ Катерина,

тотній Масюк любив часто нагадувати нам

Львів-Мадрид

про силу вервиці святої, особливо: «киньте

в піч

2-3

деревинки

-

буде малий вогонь;

Слава Ісусу Христу!

киньте багато

• Дорога редакціє журналу «Місіонар»!

вервиця має велику силу.

-

буде жар». Отак і спільна

Хочу через цього листа подякувати св.

Пречиста Діва Марія в своєму послан­

Юді-Тадею, блаж. Миколаю Чарнецькому,

ні з Меджугор'я просить нас молитися

о. Піо, блаженній Йосафаті, до яких я мо­

на вервиці. Її слова: «Молитва на вервиці

лилася і молюся за заступництво для од­

може творити дива як у світі, так і у Вашо­

нієї жінки-іспанки Марії. Вона захворіла

му житті; вервиця особливо дорога мені.

на рак і вже вважала, що настав кінець її

Моліться, моліться, моліться».

життя.

64

-

В нашій церкві всі священики з осо­

Ми разом дуже молилися, і до хворої

бливою любов'ю завжди після закінчення

Марії прийшла сильніша надія на одужан­

Служби Божої відмовляли вервицю. Осо­

ня і віра в Боже чудо. За молитвами до цих

бливо хочу відзначити останній день міся­

святих вона одужала, пухлина повністю

ця. В цей день на завершення спільної вер­

зникла.

виці мав відправу отець Володимир Кусий,

українськи~

христи~~~~~~~ І

р.ІОН )б

"

0r


КУЛЬТУРА І ДОСВІД

ГРУДЕНЬ 2012

ЧСВВ. Хотіла б відзначити, як молитовно і

святі, мій Ангел-Хоронитель мене не поки­

з яким старанням, з якою насолодою, ду­

нуть і я видужаю.

шевною красою, при чудовому співочому

З повагою

голосі було завершення спільної молитви!

Марія, м. Самбір, Львівська обл.

А які змістовні і душевні були розважання після кожного таїнства!? Дехто з парафіян

На

сторінках

часопису

«Місіонар»

хочу скласти щиру подяку Пресвятому

сприймав це зі сльозами на очах.

Особливо слід відзначити виконання

Серцю Ісуса, Непорочному Серцю Марії,

о. Володимиром Суплікації. Це, воістину,

св. Юді-Тадею, св. Антонію і всім святим

здається сам

за отримані Ласки Божі, вступ внучки Олі

Господь присутній в храмі і зсилає на всіх

до університету і за допомогу у щоденному

блаженство, Божу благодать.

житті.

дар Божий. Таке почути

-

Від щирого серця бажаємо о. Володи­

Катерина,

миру щедрих ласк від Господа Бога, жити

с. Переспа, Сокальський р-н, Львівська обл.

довгі-довгі роки і своїм прекрасним голо­ сом співати не тільки тут, на землі, але й на

Слава Ісусу Христу!

небесах також. Тож нехай Господь для всіх нас сипле ласк без ліку від нині і до віку.

Через Ваш часопис хочу висловити по­ дяку за чудо, за дар зцілення Господу Богу,

Катерина Горак

Матері Божій, а особливо святому апосто­

м.Львів

лу Юді-Тадею за вислухану молитву. Свя­ тий Юда-Тадей ще жодного разу не зали­

Шановний колектив редакції журна­

шив мене у біді і завжди вимолює у Бога ласки у безнадійних обставинах, навіть

лу « Місіонар». Хочу подякувати Матері

тоді, коли це стосується тварин. Звертай­

Божій Неустанної Помочі, святому Юді­

тесь з проханням про допомогу до Юди­

Тадею і всім святим українського народу

Тадея і Він обов'язково допоможе. «Сту­

за вислухані молитви, що я поступила у

кайте і Вам відчинять».

Слава Ісусу Христу!

З великою вдячністю святому апостолу

Львівський національний університет. Гординська Ольга,

Ірина,

с. Кліцко, Городоцький р-н, Львівська обл.

с. Містки, Пустомитівський р-н, Львівська обл.

Слава Ісусу Христу! На

сторінках

часопису

«Місіонар»

складаю щиру подяку Господу Богу, Мате­

рі Божій, всім святим, а особливо святому

Шановна редакціє «Місіонаря»!

Я хочу подякувати через журнал Гос­

поду Богу, Пречистій Діві Марії, апостолу

Юді-Тадею за вислухані молитви та отри­

Юді-Тадею, св. Антонію, о. Володимиру.

мані ласки.

Через їхні молитви я отримала ласки, які

У мене були проблеми зі здоров'ям, і я

просила.

відмовляла дев'ятницю до святого Юди­

Моліться щиро з вірою і надією, й у Вас

Тадея і вилікувалась від ендометріозу. Та­

теж станеться чудо завдяки Богу та святим

кож допоміг мені із вступом моєї дочки до

угодникам.

коледжу на державну форму навчання.

Зараз

у

мене

є

знову

проблеми

Нехай Бог простить мене, що із запіз­

зі

ненням виконую свою обіцянку.

здоров'ям, але я вірю, що Господь Бог, Ісус

Ганна,

Христос, Мати Божа, св. Юда-Тадей і всі

м. Великі Мости, Сокальський р-н, Львівська обл.

MIGIOHt

український

w

християнськии

часопис

65


У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

ГРУДЕНЬ2012

КРОСВОРД Підrотувала Леся ШТИКАЛО

ГОРИЗОНТАЛЬНО: 5. Блаженний Микола .. " котро­ го Митрополит Андрей Шептицький рукоположив на свящею1ка у 1925 році. 8. «Вона ввійшла у храм - а він зоріє: в Ії руках невинність і .... З'єдналися в одне святе биття Господнє Серце і душа Марії» (з вірша «Грудень» отця Василя Мендруня, ЧСВВ). 9. Держава в Азії на узбережжі Середземного моря. 11. Ім'я матері Святого Миколая .

15. Хто, скажіть, з людей не знає Чудотворця

Миколая? Він дарунки носить в торбі, бо у нього серце добре. " . - людина Божа. Будьмо й ми на нього схожі (з вірша «Святий Миколай» отця Василя Мендруня, ЧСВВ). 16. Гріх - це темрява для ока дуже довга і лиха. Лиш Марія одинока появилась без гріха. Свято третє довірочно об'явила Діва-Мати, щоб ". Непорочне ста­ ла Церква прославляти (з вірша о. Василя Мендруня, ЧСВВ). 20. Хто там по дорозі йде до Вифлеєму? Що се за невіста пречудна при нему? То Марія Діва, ... коло Неї, йдуть шукати місця у рідні своєї (коляда «Хто там по

дорозі»). 22. А "" ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуй­ ся надо мною грішним! (Святе Письмо). 23. Словесне найменування, позначення кого-, чого-небудь. 24. Єги­ петське місто, де народилася свята Катерина.

ВЕРТИКАЛЬНО: 1. Троне наш вишній, цвіте розкіш­ ний світу спасіння, світу наше моління: Чиста Діво, ... Тобі! (З пісні «Славний день нині»). 2. Святий мученик,

страчений у Малій Аз[ї, пам'ять про нього святкуємо 1 грудня. З. Оглянувся Иосиф, ... вся ясна, Анrеш1 співа­ ють, звізда світить красна (коляда «Хто там по дорозі»). 4. Книга о. Жералдо Пірес де Со вза, ЧНІ «... майбутньо­ го», переклад з португальської мови отця Василя Зінь­ ка, ЧСВВ та с. Димитрії Фіялки, СНДМ. 6. Ко~шозитор і диригент, автор пісень «В Єрусалимськім храмі», «Радіє нині Єрусалим». 7. Яке ж воно зрадливе, те " .! (Про­

рок Авакум). 10. Задум, бажання зробити що-небудь. 12. Торжество, влаштоване з якої-небудь нагоди. 13. «Молитися

-

це відпочивати у тихій, мирній, лагідній

присутності Бога»

слова талант.

- автор слів ". Ваньє. 14. Синонім до 17. Предмет, на якому було замучено свя­ 18. В Єрусалимськім храмі новина : Богу на

ту Катерину. службу прийшла .. " невинна, чиста, як та лелія, Прене­ порочна Діва Марія. 19. «Як серед них не згадати Слу­ ги Божого Митрополита Андрея Шептицького? Мій достойний попередник Папа Пій ХІІ сказав, що його

благородне життя було перерване «Не настільки глибо­ ким віком, як стражданнями його душі як Пастиря, що зазнав ударів разом із своїм стадом» - Папа Іван " . П. Слово на летовищі «Чайка» на «Ангел Господній», Київ, 24 червня 2001 року. 21. Ось старенькі тато й мама йдуть

з дитиною до храму, щоб Творцеві поклонитись, а ... щоб лишитись. Перед Богом всі ми слуги. Введення - це свято друге (з вірша о. Василя Мендруня, ЧСВВ).

Відповіді на кросворд «ЛІТЕРА Л», опублікований у числі за листопад 2012 року: ГОРИЗОНТАЛЬНО: 5.Лектор. б.Ластик. 9.Лодій. 11.Лиман. 12.Латаття. 15.Лорнет. !б.Латинь. 19.Ленто. 20.Леrат. 2З.Леnкий. 25.Ліхтар. 29.Любомир. ЗІ.Літій . З2.Луків. ЗЗ.Леонід. З4.Лоджія. ВЕРТИКАЛЬНО: І.Легіт. 2.Лоцман. З.Лакота. 4.Лисик. 7.Лондон. В.Латунь. !О.Лаос. ІЗ.Леонтович.14.Лаврентія. 17.Лем. 18.Лан. 21.Лекція. 22.Лаврін. 24.Ліон. 2б.Люблін. 27.Листок. 28.Лідер. ЗО.Лукія.

-

66

український

;ul,.-IOH Ur Jd

христи~~~~~~~ ІІІ \1


-НОВЇ .-ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР»> Мирон Дацко

РІЗДВЯНА НІЧ Колядки та щедрівки для мішаноrо хору У збірці представлено нові хорові твори різдвяної тематики Львівського композитора Мирона Дацка для мішаного хору. Деякі з них вже відомі, проте

більшість друкується вперше. Видання призначене для широкого кола шанувальників української хорової музики .

ISMN 979-0-707517-12-3, 28 с., 205 х 290 мм ., м 'яка обкл .

о. Мелеті й Батіг ЧСВВ

МІСІЯ В ОПОВІДАННЯХ. Книrа

4

У своїй четвертій книзі, як і в попередніх, о. Мелетій продовжує свою місію, розкриваючи правдиві події з життя звичайних людей, які живуть поряд. Автор на основі життєвих епізодів, зустрічей з парафіянами зворушливо описує непрості ситуацї1; в яких знаходяться люди, і на основі заповідей Божих вказує шляхи подолання різних перешкод, шляхи виходу, із, здається безвихідного становища. Кожний читач зможе почерпнути щось корисне, повчальне для себе, навіть розраду і пораду, та застановитися над своїм життям.

ISBN 978-966-658-273-0, 416 с., 170 х 240 мм " м'яка обкл.

Мирон ДАЦКО

ПІСНЮ СЛАВИ 3АСПІВАИМО Духовні твори для мішаноrо хору на слова о. Василя Боrдана Мендруня ЧСВВ Цією збіркою ми продовжуємо серію видань обробок духовних творів для мішаного твору. Окрім відомих мелодій в книзі опрацьовані зразки пісень які нещодавно з'явилися в практиці церковного співу. У творах оновлено поетичний текст та впорядковано і збагачено гармонічну мову.

Видання призначене для широкого кола любителів хорового співу.

ISMN 979-0-707517-11-6, 56 с., 205 х 290 мм., м 'яка обкл .

3 ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ зве~татися за адресою:

вул. Б. Хмельницького,

40 м . Львів, 79019,

тел . :

0952602157, (032) 272-90-80 http: www.missioner.com.ua redakzia@missioner.com.ua



Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.