Всеукраїнська громадсько-політична газета
E-mail: bbarrier@ukr.net http://www.naiu.org.ua
№3 (9) 9 лютого 2009 рік читайте в номері
Актуально
“Кризу ми подолаємо значно скоріше, ніж прогнозують аналітики” —
вважає національний координатор в Україні Міжнародного бюро праці Василь Іванович Костриця
інвалідний візок — це розкіш, чи засіб для пересування?
Останнім часом мало не всі повідомлення у засобах масової інформації так чи інакше стосуються фінансової кризи. Спілкуючись між собою, люди розказують про те, кого скоротили, хто пішов у відпустку за свій рахунок, кому і де не виплатили заробітну плату за попередні місяці… Це говорять здорові люди, котрі можуть реалізувати себе в тій чи іншій галузі. Що ж робити людям з інвалідністю? Які є шляхи для можливого вирішення проблем, пов’язаних із кризою, і як людям у даній ситуації себе реалізувати? Прокоментувати ці проблеми ми попрохали національного координатора в Україні Міжнародного бюро праці Василя Івановича Кострицю:
стор. 2 Із регіонів
у дорогу життя — з добрим серцем стор. 4 Спорт
українські паралімпійці — другі у світі стор. 6 Долі людські
орієнтир на життя стор. 7
- Що стосуєтья ринку праці, впливу фінансової, економічної криз, то тут є реалії, але й є міфи. Реалії полягають в тому, що насправді поглиблюється фінансова криза, до якої, можливо, Україна виявилась неготовою. Це пов’язано з тим, що за всі роки незалежності в нашій державі відсутня цілісна Програма соціальноекономічного розвитку України. Звичайно, така програма повинна адаптуватися до відповідних умов, які складаються внаслідок фінансової кризи, чи економічної кризи. Але така програма повинна містити більш виважені і дії, і показники – все те, чого ми плануємо досягти. Вся проблема в тому, що відсутність такої програми, безумовно, має вплив і на певну невизначеність на ринку праці, який характеризується не тільки незайнятістю та безробіттям. Адже в першу чергу, ринок
ОФІЦІЙНО
Прийом громадян у Комітеті Верховної Ради України! 16 лютого о 14.00 год. Голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів В.М Сушкевич буде проводити прийом громадян по вул. Банкова 6/8, 5-й під’їзд, за попереднім записом. Записатися на прийом можна 16 лютого з 9:00 по 12:30 год. (при собі обов’язково мати документи які засвідчують особу).
праці - це ринок зайнятості, це допомога з професійної перепідготовки, підготовки, працевлаштування, в решті-решт – це те, що ми називаємо активною політикою на ринку праці. Але є, звичайно, пасивна політика – це те, що дає людям заміщення заробітної плати соціальною допомогою з фонду соціального страхування по безробіттю. Ще один важливий момент – це інституції ринку праці. Інституції ринку праці – це заробіток, це заробітна плата, це інші складові заохочення чи функціонування ринку праці, бо якщо низька заробітна плата, низький рівень захищеності на робочому місці, подвійні ризики для людей бути травмованими або отримати професійне захворювання, що для людей з інвалідністю створює насправді ще додатковий ризик – загрозу погіршення ступеня інвалідності. Усі перераховані складові в такому
взаємозв’язку, можливо, і не розглядаються в Україні, і не реалізуються. Стосовно загроз фінансової кризи для ринку праці, повинен сказати, що рівень безробіття і показник обсягів безробіття зростає. Про це кажуть цифри листопаду, грудня: темпи приросту незайнятого населення, що скористалися можливістю стати на облік в службах зайнятості по безробіттю, були досить високі - спостерігався справжній сплеск. За тим же моніторингом державної служби зайнятості у нас немає такого сплеску зараз, впродовж січня. Тут пояснень багато – одне з них полягає у тому, що, відповідно до законодавства роботодавці при вивільненні працівників з економічних причин або реструктуризації підприємства зобов’язані поінформувати службу зайнятості за два місяці до звільнення працівника. Продовження на стор.2
ПЕРЕДПЛАТА Звернення до керівників громадських організацій інвалідів - членів та партнерів НАІУ Відповідно до наказу Мінпраці №10 від 20.01.09 газету «Без Бар’єрів» включено до «Переліку друкованих періодичних видань, засновником (засновниками) яких є всеукраїнські громадські організації інвалідів, для передплати інвалідам» за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів. Шановні колеги, просимо Вашого сприяння щодо
інформування організацій, які працюють в інтересах інвалідів, людей з інвалідністю – членів громадських організацій та пересічних громадян, про зазначене видання та можливість його передплати за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів. Передплата на Всеукраїнську газету «Без Бар’єрів» на І півріччя 2009 рік: Для ветеранів війни, пен-
сіонерів, чорнобильців, людей з інвалідністю можна передплатити газету за пільговою ціною, яка становить : на місяць – 1,14 грн., на 6 міс. – 6,84 грн., (Передплатний індекс - 37392). Для підприємств установ та організацій передплатна вартість газети: на місяць – 1,77 грн., на 6 міс. – 10,62 грн., (Передплатний індекс - 37520). Газета виходить двічі на місяць. Перед-
платити видання можна в будь-якому поштовому відділенні України (передплата проводиться щомісяця до 20-го числа). Інформація про газету знаходиться в Інформаційному листі №2 – додатку до Каталогу видань України – 2009 рік. Дякуємо за співпрацю. З повагою, Наталія Скрипка, виконавчий директор Національної асамблеї інвалідів України
актуально
№3 (9) 9 лютого 2009 рік
Продовження. Початок на стор.1
Інвалідний візок — “Кризу ми подолаємо значно це розкіш, скоріше, ніж прогнозують аналітики” — чи засіб для пересування? вважає національний координатор в Україні Міжнародного бюро праці Василь Іванович Костриця
Тому ці два місяці для багатьох підприємств уже закінчились в січні. Окрім того, і це ми всі знаємо, – значно зросли кількість людей, які переведені на неповну зайнятість, неповний робочий день чи тиждень, а також тих, хто відправлені в адміністративні відпустки. Насправді це явище – адміністративні неоплачувані відпустки і скорочений робочий час (день або тиждень) - в Україні існує постійно. Навіть якщо взяти статистику за минулі роки, а саме більш позитивний рік у динаміці економічного зростання - 2007 рік - майже 7% росту - то й там для провідних галузей ви побачите, що для близько 5 % працівників (від загальної кількості штатних працівників) знаходились або в адміністративних відпустках, або мали скорочений робочий час. Це явище з одного боку можна і потрібно розглядати як негативне, а з
іншого боку – до певної міри роботодавці тут застосовують підходи гнучкості з тим, щоб все-таки зберегти кваліфікованих працівників. І на це йдуть і самі працівники, бо вони розуміють, що звільнитися не важко, набагато важче влаштуватись за спеціальністю. І роботодавці прекрасно розуміють, якщо звільнити кваліфікованих працівників сьогодні, то у майбутньому відновлення власного виробництва буде протікати складніше. Важливо враховувати рівень оплати праці, рівень соціальної захищеності, охорони праці, бо іноді людині, можливо, не вигідно за ту заробітну плату їздити і працювати, а краще стояти на обліку в службі зайнятості або займатися своїм приватним господарством. У той же час статистика показує, що в кінці року, особливо в листопаді, у нас відбулось значне
зниження не тільки реальної зарплати, але й номінальної зарплати, що теж буде мати вплив на показник зайнятості на ринку праці. Особливе питання - працевлаштування та зайнятості, збереження робочих місць для людей з інвалідністю… Адже саме ця верства населення є однією з найбільш незахищених. Я хотів би окремо наголосити, що потрібна детальна оцінка зайнятості, рівня вивільнення працівників з інвалідністю з робочих місць і темпи їхнього працевлаштування... Оскільки тема, якої ми спробували торкнутися, є досить глибокою та складною, у наступних номерах нашої газети ми продовжимо розмову з національним координатором в Україні Міжнародного бюро праці Василем Івановичем Кострицею. Спілкувалася Наталя Гарач
ОФІЦІЙНО Верховна Рада України прийняла за основу проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту прав дітей”. Законопроектом (реєстр. №2409) пропонується привести чинне законодавство України у відповідність до положень міжнародних договорів України щодо забезпечення захисту прав дітей. Зокрема, передбачається доповнити Закон “Про охорону дитинства” переліком запобіжних заходів і гарантій забезпечення виконання рішення суду про реалізацію права дитини на контакт. Цивільний процесуальний кодекс України доповнюється нормами щодо надання дитині додаткових процесуальних прав під час розгляду справи та розширення кола осіб, в присутності яких має проводитися допит малолітніх і неповнолітніх свідків. На забезпечення захисту прав дитини спрямовані зміни до Сімейного кодексу України, якими уточнюються умови участі батьків у вихованні дитини. Джерело: Апарат Верховної Ради України
На розгляд Верховної Ради України внесено проект Закону України (реєстр. № 1270, автор Самойлик К. С.) «Про освіту осіб, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (спеціальну освіту)». Цей Закон спрямований на забезпечення права осіб, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на рівний доступ до початкової загальної, базової загальної, повної загальної середньої освіти шляхом створення спеціальних умов для їх навчання, адаптації та інтеграції у суспільство. Прийняття законопроекту дозволить на законодавчому рівні врегулювати комплекс питань, які пов`язані із здобут-
тям освіти осіб з обмеженими можливостями здоров`я, а саме, визначити засади державної політики, управляння, організації та міжнародного співробітництва у сфері спеціальної освіти; закріпити права у сфері спеціальної освіти осіб з обмеженими можливостями здоров`я та їх батьків чи інших законних представників, визначити особливості фінансування, матеріально-технічного, науково-методичного забезпечення спеціальних навчальних закладів, а також специфіку підготовки, соціальні гарантії та пільги працівників у сфері спеціальної освіти. Інформаційна служба НАІУ
Згідно з договором з Міністерством промислової політики України Державним підприємством «Український науково-дослідний інститут вагонобудування» (ДП «УкрНДІВ») розроблені другі редакції проектів Державного стандарту України «Вагони метрополітену, пристосовані для перевезення інвалідів у кріслах колісних. Технічні вимоги» та Державного стандарту України «Вагони трамвайні, пристосовані для перевезення інвалідів у кріслах колісних. Технічні вимоги». На даний час проекти зазначених Державних стандартів за пропозицією Мінпраці надані громадським організаціям інвалідів для опрацювання, підготовки пропозицій та зауважень. Інформаційна служба НАІУ
4 лютого - Всесвітній день боротьби з онкологічними захворюваннями За рішенням Міжнародного протиракового союзу 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби з онкологічними захворюваннями. Міжнародні принципи протиракової боротьби задекларовані у Паризькій хартії, прийнятій у 2000 році на Всесвітньому саміті боротьби з раком. Україна офіційно приєдналася до неї 26 березня 2007 року, ставши 33-ю державоюучасницею всесвітнього
2
руху проти раку. Це говорить про визнання міжнародним співтовариством високого рівня розвитку онкології в Україні. Довідка. Щорічно у світі злоякісні пухлини і лейкоз діагностують у більше, ніж 160 тис. дітей, близько 90 тис. з них помирають. В Україні захворюваність і смертність від раку постійно зростають у зв’язку з несприятливою екологічною ситуацією, на-
слідками Чорнобильської катастрофи і значним старінням населення, що призводить до значущих соціально-економічних втрат держави. Серед причин смертності й інвалідності населення онкологічні захворювання посідають друге місце (після серцево-судинних), а частка онкохворих залишається неприпустимо високою. Спостерігається щорічне збільшення кількості хворих із вперше встановле-
ним діагнозом злоякісного новоутворення, особливо серед осіб молодого віку.
Інформаційна служба НАІУ
Вибираючи одяг чи взуття, ми враховуємо і зручність, і практичність, і, що дуже важливо, естетичний вигляд. Даруйте за порівняння, але інвалідний візок – невід’ємний «аксесуар» людини, яка не може ходити, має бути і зручним, і практичним, і по розміру підібраним - естетично прийнятним. Уявіть гарненьке дівча, яке сидить у величезному візку, бокові перила якого сягають майже її плеча. І вона з великим зусиллям, перекинувши руки через ці перила, намагається дістати до коліс, щоб візок спонукати до руху. Звичайно у дівчини виникає роздратування та відчай. На такому візку вона не тільки не може зробити те що їй потрібно та хочеться, а ще гостріше відчуває свою безпорадність та неповносправність. Та й у оточуючих така картина викликає жалість та розпач. Без візка – лише прикута до ліжка, а з таким візком теж не дуже поворотка. Постає питання: «Як обійти себе, коли не можеш заїхати (даруйте) до туалету, потрапити до ліфта, щоб вийти на двір, піти до магазину?» І не тому, що слабкі руки, а тому що не правильно підібраний візок. Такі випадки непоодинокі. І повірте, що цей не найскладніший механізм – візок здатний вершити долю. Надії пощастило – нарешті видали візок, який відповідав її розмірам. І життя круто змінилося. Від безпорадності – до бальних танців на візку. Надія не лише могла робити все по домашньому господарству: готувати, прати, прибирати, вона навчилася танцювати на візку, поступила до інституту, а через деякий час вийшла заміж і народила дитину. Це – не казка, а реальне життя. Інвалідний візок з індивідуальним підбором ще досі для багатьох людей з особливими потребами є заповітною мрією. Щорічні виставки інватехніки, які проходять у Києві, вражають різноманітністю візків. Вітчизняні та закордонні виробники наввипередки вихваляють свою продукцію. Так і хочеться пересісти зі старого на новий легкий, маневровий візок і з задоволенням долати круті віражі… Знову постає безліч запитань: чому існує проблема по забезпеченню якісними візками? Чому
Раїса Панасюк
ті візки, які потрапили до споживача, не витримують терміну експлуатації? Гальма, в кращому випадку, тримають аж місяць, а далі їздиш без гальмів. Життя набуває особливого екстриму, тому що при пересіданні з візка і на візок потрібно фіксувати його, щоб не сісти повз нього. Коли буде налагоджено систему індивідуального підбору інвалідних візків? Де взяти комплектуючі для ремонту візка, якщо неможливо поміняти його? Що робити і як жити людині, яка пересувається лише за допомогою інвалідного візка, якщо він зламався? Адже, згідно з нормативами, особа з особливими потребами має право мати одночасно лише один кімнатний і один прогулянковий візок. Ці візки зовсім різні і взаємонезамінні. Як споживач на візку може захистити свої права в разі виявлення недоліків, коли візок отримує через управління праці та соціального захисту населення? Як, і за чий рахунок ремонтувати електровізки? У них часто виходить з ладу електронна система. Якщо, згідно з інструкцією по експлуатації - везти до виробника. То за які кошти наймати машину для транспортування електровізка в зазначене місто. І як жити людині без візка на період ремонту? Акумулятори в електровізках працюють справно аж рік, а потім виходять з ладу. Але ніде не передбачена їх заміна протягом гарантійного терміну експлуатації. І виробник відповідальності не несе, і відділи соціального захисту розводять руками: «Коштів на це не передбачено.» То інвалідний візок - це розкіш, чи засіб для пересування? Раїса Панасюк Від редакції
Для розяснення лист направлено до Міністрства праці та соціальної політики України. В наступних номерах газети ми поінформуємо читачів про результати запиту.
безбар’єрність
№3 (9) 9 лютого 2009 рік
Від «забезпечення пандусами» — до «забезпечення доступності» Доступність середовища для кожної людини вимірюється її потребами та характером діяльності. Чи є безпроблемним маршрут людини похилого віку, якій потрібно в аптеку, до нотаріуса, чи у відділ соціального забезпечення? Але набагато проблемнішим є пересування людини, яка користується візком у повсякденному житті.І відповідно до законів, до людської моралі, - люди з інвалідністю повинні мати рівні права на вільне пересування, проживання, отримання інформації, доступ до всіх суспільних інституцій. Щоденно штучні обмеження, архітектурні небезпеки і бар’єри принижують людську гідність десятків тисяч громадян України з інвалідністю, викликають справедливий протест і сприймаються нами власне в площині порушення Прав Людини. Національна Асамблея інвалідів України проблемою архітектурних бар’єрів займається від початку свого створення, тобто від 2001 року. Продовж діяльності НАІУ здобула досвід вирішення цієї проблеми, налагодивши співпрацю у проектах з міжнародними партнерами Канади, США, країн Євросоюзу. Не випадково саме тому ми були визначені суб’єктами розробки та виконання Указу Президента від 1 червня 2005 року № 900. Наше суспільство стоїть лише на початку дороги до повної доступності. Я, як людина, котра стояла у витоках руху інвалідів за створення безбар’єрного середови-
ща, яка була причетна до розробки нормативної та законодавчої бази, можу сказати, що за останні роки все ж таки відбулися певні зрушення по створенню «Безбар’єрної України». Але, Україна залишається архітектурно бар’єрною державою, яка дискримінує в цьому сенсі сотні тисяч своїх громадян, і насамперед інвалідів. Саме про це я буду говорити. Лише 4 Міністерства відповіли згодою на звернення-пропозицію Національної Асамблеї щодо проведення громадського аудиту доступності. Обласні і районні адміністрації – здебільшого підійшли традиційно формально. Вони прозвітували % (відсотками) зведених пандусів, не звертаючи увагу, що ці пандуси не забезпечують доступність і того, що їхніми пристосуваннями інвалід ніколи не зможе скористатися. Всі ці архітектурні витвори та пристосування зроблені без врахування будівельних норм, шляхом зведення якихось конструкцій, наприклад 2-х швелерів, чи просто залиття бетоном частини сходів. Давайте розмежовувати поняття: «забезпечення пандусами» і «забезпечення доступністю»!!!. Майже усі приміщення судів в нашій державі, починаючи від Конституційного Суду аж до будьякого місцевого - є недоступними
Довідково 18 років працювала у Київському технікумі легкої промисловості сурдоперекладачем та класним керівником груп, де навчалися глухі студенти. 2 роки працювала сурдоперекладачем на телебаченні у програмі “Київська панорама”. Стала першим сурдоперекладачем Відкритого міжнародного Університету розвитку людини “Україна”, що був створений у 1999 році. З 2002 року дикторсурдоперекладач відділу випуску творчо-виробничого об’єднання “Новини”. 10 років поспіль - сурдоперекладач Національної збірної команди глухих спортсменів України. У 2005 році Указом Президента присвоєне звання “Заслужений працівник освіти”. Журналом “Time” визнана героєм Європи 2005 р. Нагороджена Премією імені Мохамеда Алі від міжнародної інформаційної агенції “Рейтерс”. Нагороджена Премією Дж. Об’юшона від Вашингтонського прес-клубу.
Наталя Дмитрук Я народилася і виросла в сім’ї нечуючих батьків. Мабуть, тому я і стала перекладачем жестової мови. Я впевнена що жестова українська мова не поступається жодній звуковій мові. Необхідно усвідомити, того що одним із головних суб’єктів і явищ подолання бар’єрності для людини, яка не чує – є перекладач жестової мови і власне сама жестова мова. Для глухої людини – перекладач був, є і буде основним джерелом інформації, підтрим-
в архітектурному плані. Подивімося, а що робиться в державних нотаріальних конторах! В цих інституціях існують поки що нездоланні бар’єри для людей з вадами слуху, і вадами зору. Тому змушений зазначити, що при визначених Законом і Конституцією рівних правах - людина з інвалідністю в судах і органах юстиції немає просто можливостей ні для захисту, ні для відстоювання своїх громадянських прав, ні для виконання громадянських обов’язків. Одним із не багатьох позитивних прикладів створення доступності можуть бути Центри зайнятості та Соціальні служби для молоді. Щодо закладів освіти, то керівники управлінь освіти поняття «доступність» розуміють як необхідність укладання спеціальних навчальних програм для інвалідів, або створення можливості для дистанційного навчання. В багатьох випадках, при складанні звітів, такі керівники повідомляли нам, що створювати архітектурну доступність немає потреби, оскільки організовано навчання на дому. А в деяких, особливо шокуючих інформаціях нам повідомляли, що створювати доступність до будівель вищих навчальних закладів немає потреби, оскільки немає заяв від абітурієнтів-інвалідів на вступ. А бар’єрність, яка існує в навчанні дітей з вадами слуху, зору! - Це особлива і сумна тема в освіті. Вона яскраво демонструє освітні та інтелектуальні бар’єри нашого суспільства.
ки та комунікації з світом чуючих.Свого часу в «перекладачі» йшли діти з сімей нечуючих, їх готували на курсах при громадській організації, обмежуючись тільки переліком термінів-жестів, використовуючи застарілі методики викладання, які не включали жодної спеціальної дисципліни саме з перекладу – ні теорії, ні техніки перекладу. І сьогодні фактично, статус і рівень підготовки перекладача жестової мови залишився на рівні відповідної громадської організації, яка свого часу зробила багато для розвитку жестової мови. Але настав час, коли і підготовка, і кваліфікаційний рівень, і статус перекладача –повинні стати державною справою. Сьогодні жодний ВУЗ не готує фахівців такого профілю, хоча філологічні факультети випускають дипломованих спеціалістів з перекладу англійської, фінської, китайської мов, де під час навчання майбутні перекладачі вивчають не лише мову, а й історію та культуру конкретної спільноти, тому вони ма-
Ярослав Грибальський
Також дуже поширена практика, коли житлові приміщення перших поверхів переводяться у нежитлові і там створюються приватні та комерційні заклади громадського призначення, які є недоступними. І це стосується як будівель радянської епохи, так і старих, часто історичних будівель. Як правило Інспекції архбудконтролю автоматично дають дозвіл на початок будівельних робіт. А державні Комісії продовжуючи ланцюг порушень закону - приймають в експлуатацію такі об’єкти, які є фактично недоступними. За 900-тим Указом було передбачено громадський вплив на процеси створення безбар’єрності через дорадчоконсультаційні органи - Комітети доступності, - за участю представників Національної Асамблеї інвалідів України. Сьогодні у більшості областей і районах ми добились фактичного створення і їх діяльності не для протоколів і звітів, а для вирішення проблеми. За нашим спостереженням, лише в частині областей також є не тільки місцеві програми щодо
ліквідації бар’єрів, але і проводиться їх моніторинг. Національна Асамблея вимушена констатувати факти, що лише в поодиноких областях взято органами місцевого самоврядування до уваги Указ Президента, і за їхніми рішеннями, до складу державних приймальних комісій - залучаються люди з інвалідністю, які є користувачами і експертами у питаннях доступності. Саме вони часто стають перепоною у здачі в експлуатацію бар’єрного об’єкту, при цьому витримуючи шалений тиск з цього приводу. Проблема бар’єрності в Україні - не у відсутності законодавчої і нормативної бази, як це було на початку 90-х років. Сьогодні в державі це вже прописано не гірше, аніж в цивілізованих країнах. Чого вартий лише останній нормативний документ ДБН «Доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення». Ми вдячні, що в свій час Держбуд і проектний інститут дали можливість Національній Асамблеї прийняти участь у розробці цього державного документа. Ці будівельні норми передбачають гідність, безпечне користування будь-якої людини з різними можливостями в довкіллі, в тому числі і інвалідів. Цей документ відповідає Правам Людини! Проблема сидить в ментальності суспільства, його неусвідомлення, що понад 10 % населення країни - це люди з обмеженою можливостями чи неповносправні, що життя їм дається набагато складніше. І усвідомлення цього повинно відбутися в українському суспільстві. Ярослав Грибальський, координатор з питань безбар’єрності НАІУ
Жестова мова – доступність суспільства для нечуючих ють статус перекладача іноземної мови і відповідну оплату праці. В цивілізованих країнах світу перекладачів жестової мови готують у вищих учбових закладах, де крім жестової мови викладають основи психології і педагогіки глухих, медицини, законодавства і діловодства. І головне, і підготовка перекладачів і їх робота щодо надання послуг нечуючим фінансуються державою. Хочу нагадати, що сьогодні в Україні навчання перекладачів жестової мови здійснюються при громадській організації на 2-омісячних курсах. А статус і оплата їхньої праці прирівняні до працівників допоміжного персоналу. А їх робота по подоланню бар’єрності між світом чуючих і нечуючих не фінансується ні з місцевого ні з державного бюджетів. Саме тому, сьогодні не має відповідного статусу
у перекладача вищих та середніх учбових закладів – ми перекладаємо на жестову мову всі предмети, яких навчаються глухі студенти – починаючи від вищої математики, літератури, технології, креслення… З першої до останньої пари, з першого до останнього курсу. Але при цьому студент отримує вищу освіту, а нам, перекладачам треба кожен раз доводити, «що ми не просто махаємо руками», а є основними особами, які передають знання від викладачів до учнів з вадами слуху. В Кодексі Законів про працю, в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику посадові обо-в`язки перекладача-дакти-лолога нагадують перелік функцій комсомольського лідера, соціального працівника, адвоката, психотерапевта, тощо, а не професійні обов’язки саме перекладача мови.
В переліку, затвердженому Кабміном не існує послуги – переклад на жестову мову для осіб з вадами слуху. Але жодний нотаріус не вчинить правові дії, якщо однією із сторін виступає нечуючий, тобто – БАР’ЄР! В органах внутрішніх справ, в закладах охорони здоров’я, в пенсійному фонді – нечуючим відмовляють в обслуговуванні в разі відсутності перекладача жестової мови – знову БАР’ЄР! Цей БАР’ЄРНИЙ ряд для глухої людини можна продовжувати безкінечно… Ми, перекладачі жестової мови, віримо і сподіваємось, що разом з українською владою зможемо подолати цей бар’єр. Наталя Дмитрук, перекладач жестової мови
3
з регіонів
№3 (9) 9 лютого 2009 рік
У дорогу життя — із добрим серцем За принципом: «Всі - талановиті, кожен з нас має особливі потреби» не перший рік працює Ужгородський міський медико-соціальний реабілітаційний центр «Дорога життя». Кожен співробітник Центру не просто працює в реабілітаційному центрі, а посправжньому живе серед вихованців, із справжнім ентузіазмом вкладаючи у справу душу, розум, серце. Це видно зі тих дрібниць, з яких, власне, й складається наше життя: як працівники центру вітаються із вихованцями, вислуховують їх, терпляче пояснюють. Вихователі, соціальні працівники, волонтери безкінечно довго можуть говорити про заслуги та надбання дітей у різних сферах діяльності та оздоровленні – про турботи і успіхи, проблеми та досягнення. Керівник центру реабілітації Олег Кірілін, доклав чимало зусиль для організації роботи закладу, що відкрився у жовтні 1999го року. І ця робота тепер приносить ефективний результат – у співпраці вихованців, батьків, педагогів, психологів, логопедів, фізіотерапевтів, рефлексотерапевтів, масажистів, медичних сестер. Мирослава Чорней, заступник директора з соціальної роботи, працює з першого дня заснування Центру і добре знає специфіку його діяльності, зокрема, про те, як необхідна допомога не лише дітям, але й їхнім батькам. Наразі на щоденній основі у Центрі перебуває 55 молодих людей, а загалом під опікою знаходяться 180 сімей. У Центрі серед провідних векторів - Программа раннього втручання до 6 років, яка впроваджена три роки тому, а також - післяшкільна адаптація та соціальнотрудова реабілітація молоді з інтелектуальними та фізичними обмеженнями, адже вікова категорія вихованців - від народження до 35 років. Заступник директора з організаційних питань Ірина Рошкович, яка кілька років тому назад прийшла до Центру волонтером, розповіла: - Наші вихованці приїздять кожного дня до нас у центр. Діє спеціальна транспортна програма, згідно з якою діток збирають по місту двома маршрутами: один автобус ми орендуємо в АТП Ужгорода, другий – наш власний спеціалізований мікроавтобус «Фольксваген». Цікаво, що цей мікроавтобус – результат нашої спільної благодійної акції з голандськими
4
партнерами: два с половиною роки тому ужгородський художник Наум Рєпкін, який є давнім другом нашого Центру, вирішив передати свої роботи для організації благодійної виставки у Голандії, у місті Найкерк. До збору коштів долучилися студенти коледжу цього голандського містечка, а також їхній благодійний фонд із цікавою назвою «Дикий гусак». Ось на зібрані кошти й було куплено цей мікроавтобус. До недавнього часу це була єдина транспортна одиниця, яка пристосована для перевезення дітей у інвалідних візочках.
- Наприклад? - Минулого року акцій було багато, всі вони були дуже цікаві. Наприклад, проведення благодійного концерту у Сполучених Штатах Америки, у місті Техас. Звязки за цією акцією у нас з’явилися через певні обставини: у нас 18 місяців працювала волонтер Корпусу миру Пи Джей Вернер, яка займалася питаннями менеджменту, фанрейзингу, написання грантів. Два гранти ми отримали від Корпусу миру, один з яких був направлений на обладнення ліцею «Лідер» школи №20. Для зручності дітей – в’їзд до школи обладнаний
Габріела Байвельман
Фінансову допомогу ми отримуємо і від міста.Щороку з міського бюджету виділяються кошти, зокрема, на 2009 рік нам виділили 420 тисяч гривень. Ця сума йде на зарплату працівникам, на харчування, частково оплачується транспортна програма та комунальні послуги. На все інше ми залучаємо додаткові кошти, фанрейзинги, співпрацюємо із міжнародними фондами (зокрема, фонд «Україна 3000»). Багато спонсорів стають нашими постійними друзями. Ми активно беремо участь у різноманітних акціях.
пандусом, пристосовані всі двері в приміщенні, щоб діти могли без складнощів пересуватися в різних приміщеннях – у класах, спілкуватися на перервах, пообідати в кафе тощо. Наразі вже повністю готовий перший поверх школи. Зрозуміло, що головною метою нашої діяльності є інтеграція дітей з обмеженими можливостями у здоровому суспільстві. Ця програма часткової інтеграції діє вже стільки, скільки існує Центр – з 1999 року. Другий грант, який ми захистили, стосувався проекту започаткування швейної справи, в
Помічник педагога Марія Прокопець з підопічними
якому акцент ставився на молодь із вадами розумового розвитку від 18 років і старше. У певному сенсі нам пощастило ще й з тими обставинами, що один з синів нашої волонтерки Корпусу миру – оперний співак Ерік Нельсон Вернер, який разом із своєю теперішньою дружиною Каприз Корони погодився співати в Ужгороді на благодійному концерті 2006 року, а також – в Києві, де був присутній посол США в Україні. Причому, поїхавши додому вона нас не забула: у рідному Даласі вона організувала концерти за підтримки наших музикантів-емігрантів... Багато ми працювали й в Ужгороді, організовуючи і силами наших вихованців, й інтегровані концерти, коли діти, молоді людиаматори виступають поряд із професійними колективами, із досвідченими співаками (наприклад, заслужений артист України Олександр Садварі, ескучасник «Барселони» Галина Гаврилко та інші). До речі, цікавою була акція в останні дні минулого 2008 року року до дня святого Миколая, коли професійні художники взяли активну участь у благодійному дійстві в Ужгороді. Було проведено благодійний аукціон за підтримки Закарпатського осередку Спілки художників України, Творчої спілки професійних художників Закарпаття: художники надали 12 картин, які знайшли своїх прихильників і були продані. Ми започаткували цікаву ініціативу: до Центру почали приходити волонтери з коледжу мистецтв, викладачі з Ужгородського Палацу дітей та юнацтва «Падіюн». Організовані виставки яскраво свідчать про те,
наскільки талановиті наші діти, скільки всього вони вміють! Малювання різною технікою, вишивка з бісером, ліпка з соленого тіста – і це ще не все!.. Прекрасно вдалася літня триденна поїздка з інтегрованими концертами по Закарпаттю – своєрідний творчий «маршкидок», під час якого ми й відпочили і показали свої таланти. Хочеться підкреслити співпрацю й тісну дружбу із спортивнохореографічною студією «Вікторія». Навіть двоє наших діток (16-річна Світлана Соломон, 17-річний Василь Мирявчик) чудово справляються із танцювальними завданнями, танцюючи із здоровими дітками. На фестивалі в Луганську, Дніпропетровську вони
І у нас, на щастя, є приємні плани на 2009 рік. Ще однією «родзинкою» серед наших виконаних завдань стала програма, яка була реалізована завдяки співпраці із відділом міжнародних відносин Ужгородського міськвиконкому: наші діти брали участь у футбольному чемпіонаті в місті Ярославль у Польщі. Привезли свої перші кубки, пишалися ними!
- Хто тренує юних футболістів? - Тренує дітей дідусь однієї з наших вихованок – Володимир Сезанський, який працює вчителем фізкультури в одній з ужгородських шкіл. Працівники Центру та вихованці їздили також в Угорщину – для ознайомлення із діяльністю благодійних організацій, що займається інтеграцією
Валерій Дорофійчук
також стали лауреатами, у жовтні брали участь у Міжнародному інтеграційному театральному фестивалі у Києві, і навіть у Польщі на такому фестивалі ми були єдині, хто представив Україну. Повірте, що це були такі класні інтегровані танці, які здатні запалювати будь-який глядацький зал!
молодих людей від 18 років і старше у доросле життя. Це трудова, соціальнопрофесійна реабілітація.... Крім того, наш Центр є членом міжнародної організації «Міжнародний фонд SOFT» (Голандія, Угорщина, Румунія, Молдова, Україна), і два роки тому ми провели у нас міжнародну
з регіонів
№3 (9) 9 лютого 2009 рік
конференцію, зібравши досить серйозне представництво. До річниці Центру восени 2008 року ми провели широку конференцію у рамках Національної асамблеї інвалідів України. А ми відвідали кімнати, де відбувалися практичні заняття – діти із цікавістю знайомилися із гостями, із задоволенням показували свої роботи, розвішані по стінах кімнати, розкладені на столах – малюнки, вишивки. Не лише у кімнатах, але й на сходах Центру око милують цікаві роботи. Ось, наприклад, колективна робота вихованців, зроблена у техниці аплікації з природних матеріалів (мох, лоза, нитки, тканина). Ця робота була підготовлена до виставки в Українському домі в Києві, що була присвячена Дню інваліда в грудні 2008 року, де її було гідно відзначено. Поряд із роботами вихованців висять професійні фотографії багатьох моментів життя закладу, зроблені і подаровані Центру художникамифотографами. Неподалік знаходиться також корпус медичної реабілітації, про основні засади якого журналістам розповів Валерій Валентинович Дорофійчук, завідуючий корпусу медичної реабілітації Центру «Дорога життя». Валерій Валентинович працює у центрі шостий рік і наголошує, що популярність Центру щороку зростає, особливо з огляду на те, що таким дітям держава і суспільство мали б приділяти дільше уваги:
«Тут займаються діти, які поділені на 5 груп, кожна з яких щомісячно проходять курс реабілітації. Тут є кімнати, які обладнані таким чином, щоб діти займалися лікувальною фізкультурою. Також проводяться масажі, манульна терапія, фізіопроцедури, водні
працюємо вже 10-й рік, і, звичайно, бачимо щодня реальні результати. Діти, які тут займаються, мають, як правило, тяжку патологію – дитячий церебральний параліч, ментальні ураження. Для цих дітей обов’язковими є два напрямки реабілітації - ме-
Вихованці центру
процедури, рекреаційнооздоровча програма. Отже, протягом 3-4 тижнів кожна група проходить реабілітацію. З дітьми займаються психологи, педагоги, спеціалісти з арт-терапії, музичної, спортивної терапії. У нас є спеціально обладнані кімнати, крім реабілітаційного залу - спеціалізована ванна для водних процедур (по типу джакузі), сенсорна кімната, психоемоційного розвантаження, тренажерна зала. На кожну дитину окремо у нас заведені карти, де вказано, що заплановано по курсу, що має бути проведено. Крім дітей, що займаються у нас стаціонарно, до нас приходять батьки з дітьми, які відвідують суто заняття медичної реабілітації. Ми
дична та соціально-трудова реабілітація. І тим більше видно, коли дитина, яка спочатку приходить до нас - буквально лише повзає на колінах, а після лікування ходить своїми ніжками. Діти з більш ментальною паталогією, то є, як правило, старші групи, займаються більш соціальнотрудовою реабілітацією». Кожен з корпусів Центру має свої завдання. Так, скажімо, один з корпусів має акценти на професійній діяльності. Дійсно, у корпусі по вулиці Котляревського, де групи більш дорослої молоді, займаються різними трудовими заняттями, спортом, відбуваються зустрічі, які можна назвати творчими – тут вишивають, співають. Є навіть певна
домовленість із місцевим зеленим господарством, на базі якого у літній період молодь працює на землі, доглядає за зеленими насадженнями, що стає чудовою нагодою адаптуватися до різних життєвих ситуацій. Результати такої роботи не соромно виставити на виставки вищого рівня. І такі творчі роботи – картини, вишивки бісером, ліпка, малюнки. Навіть не хочеться бюрократично й сухо назвати «результатами трудової реабілітації». Насправді ж їх сприймаєш як творчі надбання, що є чудовими сходинками до входження у навколишній світ. Адже далеко не кожній людині вдається таким чином себе реалізувати. Слова Ірини Рошкович, яка із гордістю розповіла про діяльність Центру хочеться навести наостанок як ключові: «Ми багато часу присвячуємо творчий діяльності Центру, прагнемо привернути увагу до діяльності Центру, до проблем людей із особливими потребами, а, головне - ми хочемо закріпити в людях здорових розуміння того, що всі ми однакові. Так, ми хочемо змінити упереджене ставлення до дітей та молоді з обмеженими можливостями. В кожному є задатки, таланти – їх лише треба розвивати. Всі почуття, проблеми, радості – все це притаманне нашим вихованцям так само, як і всім іншим дітям. Треба пам’ятати, що кожна людина має свої особливі потреби! Ми всі різні, але ми всі – рівні».
Письмо святой Татьяне День святой Татьяны – это один из немногих праздников, который олицетворяет собой саму молодость, вдохновение, душевное тепло и радость. Именно поэтому для ребят с ограниченными физическими возможностями 20 января в Луганском областном доме творческой интеллигенции «Светлица» состоялось социокультурное мероприятие «Письмо святой Татьяне». Организаторами мероприятия выступили – Управление по делам семьи молодёжи и спорта Луганской облгосадминистрации, Луганский областной центр социокультурной адаптации молодёжи с ограниченными физическими возможностями, Луганская областная молодежная общественная организация «АМИ-Восток», при всесторонней поддержке Луганского областного отделения Фонда социальной защиты инвалидов, Луганской областной универсальной научной библиотеки имени М.Горького (информационно-ресурсный центр «Джерело), ЛОД-
ТИ «Светлица». Праздник получился очень тёплым и весёлым. Организаторы постарались, чтобы мероприятие было задорным, располагающим к общению, и вместе написали письмо…письмо святой Татьяне, которая непременно прийдёт на помощь. Студия юных телеведущих «Веселка» подготовила массу занимательных конкурсов и игр! А что же написано в письме святой Татьяне, наверняка, спросите вы? Оно получилось очень интересным, немного наивным и искренним! А желание было общим – одним на всех!!! Чаще встречаться на таких вот праздниках, дарить друг другу тепло своих сердец, веселиться и радоваться жизни! Что ж … Уверены, святая Татьяна его обязательно исполнит! Наталия Охрименко, главный специалист Луганского областного центра социокультурной адаптации молодежи с ограниченными физическими возможностями
Наталія Світла
україна і світ Малюки виграли грант Павлоградський центр медичної реабілітації дітей-інвалідів виграв грант у розмірі 100 тисяч гривень. Ці гроші центр отримав, здобувши перемогу у Всеукраїнському конкурсі проектів по розвитку місцевого самоврядування. За словами завідуючої центру Тетяни Нестеренко, ці гроші будуть витрачені на закупівлю нового обладнання, яке конче потрібне малюкам. Центр буде оснащений спеціальною сенсорною кімнатою. Вона дозволяє розвивати у дітей вміння орієнтуватися у просторі та розвиває координацію рухів. У Павлограді проживає близько 300 дітей з обмеженими фізичними можливостями, і проблема їхньої реабілітації стоїть досить гостро. Рік тому міська рада прийняла рішення про відкриття Центру
медико-соціальної реабілітації дітей з обмеженими фізичними можливостями. Зараз у центрі дітей лікують масажем, фізкультурою і фізіотерапевтичними процедурами. Особлива увага приділяється заняттям з логопедом і психологом. Тут створені умови, максимально наближені до домашніх, що дає можливість дитині відчувати себе вільно і розкуто. За рік роботи центру допомогу в ньому отримали 480 дітей, із них 25% однорічок зняли з диспансерного обліку. У 2008 році від Дніпропетровської області для участі у Всеукраїнському конкурсі був розроблений і надісланий дирекції конкурсу 41 проект – це більше ніж в інших областях України. Найбільш активним учасником на Дніпропетровщині був Павлоград. Джерело: http:// invak.info/content/ view/6958/1/
На одну вакансию в Украине в среднем претендуют 10 безработных Если на 1 января 2008 года на одно свободное рабочее место претендовали 4 безработных человека, то на 1 января 2009 года - 10 граждан. В частности, в Винницкой области на 1 вакантное место претендовали 39 лиц, в Ивано-Франковской и Хмельницкой областях 48, в Черкасской области 77 безработных. Так, по состоянию на 15 января 2009 года численность лиц, которые искали работу с помощью центров занятости, по сравнению с данными на начало месяца, выросла на 43,5 тыс. и
составила 919,7 тыс. лиц. Вместе с тем, количество свободных рабочих мест на рынке труда сократилось на 6,6 тыс. и составило лишь 84,5 тыс. позиций. Напомним, ранее директор Государственного центра занятости Владимир Галицкий заявил, что ежедневно численность незанятых граждан, которые обращаются в службу занятости, увеличивается на 9-11 тыс. лиц, а количество рабочих мест, наоборот, каждый день сокращается на 2 тыс. единиц. Источник: irtafax.com.ua
Мінтранс: Діти-сироти, діти-інваліди, діти загиблих шахтарів, військовослужбовців та працівників правоохоронних органів не платитимуть за проїзд на залізниці Протягом першого кварталу 2009 року Укрзалізниця проводить акцію безкоштовного перевезення дітей віком до 16 років серед категорій діти-сироти, діти-інваліди, діти загиблих шахтарів, військовослужбовців та працівників правоохоронних органів. Акції безкоштовного перевезення дітей до 16 років деяких категорій була започаткована Укрзалізницею ще у 2000 році. Усі витрати на перевезення цих дітей залізничники взяли на себе.
Нагадуємо, що, в Україні, згідно з чинним законодавством, діти віком до 6 років мають безкоштовний проїзд, від 6 до 14 років сплачують за проїзд зі знижкою 25%, діти старші 14 років сплачують повну вартість квитка, а студенти денної форми навчання протягом року сплачують 50% у плацкартних і загальних вагонах від повної вартості проїзного документа. Джерело: Урядовий портал
Триває акція допомоги дітям з діагнозом ДЦП з регіонів, постраждалих від повені «Радість дитинства – вільні рухи», спільна програма Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» і компанії «ТНК-ВР Коммерс», та директор Міжнародної клініки відновного лікування Володимир Козявкін продовжують акцію допомоги дітям з діагнозом ДЦП, які проживають у
регіонах, постраждалих від стихійного лиха влітку 2008 року. Нагадаємо, з ініціативи Володимира Козявкіна дітям із ІваноФранківської, Закарпатської, Львівської, Вінницької, Тернопільської та Чернівецької областей виділено 50 безкоштовних путівок до Міжнарод-
ної клініки відновного лікування. Збір інформації про постраждалих та формування списків відбувалися за допомогою бази програми «Радість дитинства – вільні рухи», яка на сьогодні містить дані про близько 16 тисяч дітей з діагнозом ДЦП по всій країні.
5
№3 (9) 9 лютого 2009 рік
спорт
Українські паралімпійці — другі у світі Чемпіонат світу-2009 з зимових видів спорту серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату та вадами зору відбувся у м. Вуокаті (Фінляндія) та об’єднав спортсменів 20-ти країн світу. Ці змагання стали успішними для української паралімпійської збірної коман-
Н
аша паралімпійська жіноча збірна у складі спортсменокпаралімпійок Олени Юрковської, Олександри Кононової та ЮліїБатенкової в естафеті стала другою після росіянок, а чоловіча трійка в складі паралімпійців: Юрія Костюка, Григорія Вовчинського та ВіталіяЛук’яненка в естафеті стала третьою після росіян та норвежців. Всього в естафеті брало участь 6 чоловічих та 5 жіночих команд. Загалом у складі національної збірної команди з зимових видів спорту наразі 20 спортсменів-паралімпійців, серед яких 8 жінок та 12 чоловіків, представників м. Києва та 8 областей України: Київської, Волинської, Кіровоградської, Чернігівської, ІваноФранківської, Черкаської, Харківської та Львівської. До складу збірної команди увійшли відомі всьому світові паралімпійці: Олена Юрковська, Людмила Павленко, Світлана Трифонова, Юлія Батенкова, Юрій Костюк, Віталій Лук’яненко, Олег Мунц, Сергій Хижняк. Чемпіонат світу у м. Вуокаті був основним ліцензійним етапом у процесі підготовки до Х зимових Паралімпійських ігор, що відбудуться у березні 2010 року у м. Ванкувер (Канада). Він показав наші сильні сторони, розкривши і широке поле для подальшої інтенсивної роботи. Попереду ще будуть інші змагання, і ми щиро вболіватимемо за усіх потенційних учасників Х зимових Паралімпійських ігор. Отримані нині спортивні результати вказують на те, що є всі шанси стати майбутньою гордістю української держави, але потрібно прикласти ще багато зусиль для здійснення заповітної мети… Прес-служба НКСІУ
ди з зимових видів спорту. В доробку нашої команди 22 медалі, з яких 6 золотих, 8 срібних та 8 бронзових. Це дозволило українцям зайняти другу світову позицію після збірної команди Росії . Третю сходинку п’єдесталу пошани посіла команда Норвегії.
Володарями високих нагород стали: Олена Юрковська, ураження опорно-рухового апарату (Київська обл.) – золото у гонці переслідування на дистанції 3 км, золото на довгій дистанції 10 км з біатлоном, золото в спринті, срібло у лижних гонках, класичний стиль на дистанції 10 км, срібло на дистанції 5 км вільним стилем Сергій Хижняк, ураження опорно-рухового апарату (Чернігівська обл.) – золото у гонці переслідування на дистанції 3 км, срібло на довгій дистанції 12,5 км з біатлоном Юлія Батенкова, ураження опорно-рухового апарату (Волинська обл.) – золото у лижних гонках, класичний стиль на дистанції 15 км, срібло на дистанції 5 км вільним стилем, бронза у спринті Олександра Кононова, ураження опорно-рухового апарату (м. Київ ) – золото на довгій дистанції 12,5 км з біатлоном, срібло у спринті Людмила Павленко, ураження опорно-рухового апарату (Харківська обл.) – срібло у гонці переслідування на дистанції 3 км, бронза у лижних гонках, класичний стиль на дистанції 10 км, бронза на дистанції 5 км вільним стилем , бронза на довгій дистанції 10 км з біатлоном Віталій Лук’яненко, вади зору (Харківська обл.) - срібло у гонці переслідування на дистанції 3 км, бронза на довгій дистанції 12,5 з біатлоном Тетяна Тимошенко, ураження опорно-рухового апарату (Чернігівська обл.) бронза у гонці переслідування на дистанції 3 км Юрій Костюк, ураження опорно-рухового апарату (Волинська обл.) – бронза у гонці переслідування на дистанції 3 км
Українські спортсменипаралімпійці у Ванкувері змагатимуться за нагороди у лижних гонках та біатлоні До програми Х зимових Паралімпійських ігор 2010 року у Ванкувері (Канада) входять змагання з п’яти видів спорту.
Н
аші паралімпійці є світовими лідерами саме у цих видах спорту і неодноразово доводили це на змаганнях міжнародного рівня. 22 золоті, 29 срібних та 27 бронзових медалей вибороли українські спортсмени з ураженням опорно-рухового апарату та вадами зору на Кубках світу з лижних гонок та біатлону протягом 2007– 2008 років. Національний комітет спорту інвалідів України вже затвердив відповідні критерії та принципи відбору, за якими здійснюється формування національної збірної та підготовка паралімпійців до Х зимових ігор у Ванкувері. Тренування національної збірної проводиться на базі Національного центру паралімпійської та дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів у Євпаторії, спеціальну підготовку до змагань з лижних гонок спортсмени проходять на базі олімпійської підготовки “Тисовець” (м. Сколе, Львівська обл.) та за кордоном: у Болгарії, Росії і Фінляндії. У 2009 році Українським центром з фізичної культури і спорту інвалідів “Інваспорт” заплановано придбання спеціального спортивного інвентарю індивідуального користування на 164000 гривень, спортивного одягу і взуття – на 974000 гривень. Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту
Довідково: На ІХ зимових Паралімпійських іграх 2006 року, які проходили у Турині (Італія), до національної збірної України увійшли 12 спортсменів, які змагалися у лижних гонках та біатлоні. У загальнокомандному заліку національна збірна України посіла третє місце (після Росії та Німеччини). Спортсмени-паралімпійці завоювали 25 медалей: 7 золотих, 9 срібних та 9 бронзових.
запитуєте — відповідаємо Відповідає директор Департаменту у справах інвалідів Міністерства праці та соціальної політики О. Ю. Полякова
До якого типу відносяться крісла колісні активного типу: вуличного чи кімнатного? Відповідно до Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації і формування відповідного державного замовлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.06 № 1652 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.08 № 1015), класифікація угрупувань крісел колісних визначена за способом приведення в рух та керуванням відповідно до міжнародного стандарту 180 9999.
6
Відповідно до нормативної документації (технічних умов) виробників до дорожніх крісел колісних відносяться: крісла з важільним приводом, які призначені для переміщень осіб з обмеженими фізичними можливостями поза приміщеннями на значні відстані по дорогах з твердим покриттям, за винятком автошляхів. Всі інші крісла колісні з ручним приводом призначені для переміщення в умовах приміщення, а також поза ними при сприятливих погодних умовах (відсутність дощу, снігу, ожеледиці). Відповідно до „Номенклатури технічних та інших засобів реабілітації для осіб з фізичними вадами, що виробляються та/або реалізуються в Україні”, затвердженої наказом Мінпраці від 02.06.08 № 284, шифр крісла колісного, який закінчується літерою А, признача-
ється для активного інваліда і має свої конструктивні особливості та технічні характеристики. Ці крісла колісні використовуються, як в приміщеннях, так і поза ними відповідно до вимог зазначених у керівництві з експлуатації.
Чи мають право інваліди, які користуються лише кріслом колісним активного типу, як вуличним так і кімнатним, забезпечуватись двома кріслами колісними цього типу? При вирішенні порушеного питання слід керуватися пунктом 40 Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації і формування відповідного державного замовлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.06 № 1652
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.08 № 1015), яким передбачено, що інвалід чи дитина-інвалід може бути забезпечений одночасно не більш як двома кріслами колісними, кімнатним і дорожним, зокрема кріслом колісним з електроприводом (за наявності медичних показань згідно з висновком МСЕК). Крісло колісне активного типу призначене для користування як у домашніх умовах, так і на вулиці. Враховуючи зазначене, воно може видаватися замість однієї з двох типів колясок, якими забезпечуються інваліди.
Чи має право інвалід забезпечуватись кріслом колісним активного типу, маючи в користуванні крісло колісне кімнатного типу і навпаки?
У разі коли інвалід має в користуванні крісло колісне кімнатного типу, то він може бути одночасно забезпечений активним кріслом колісним як кріслом колісним вуличного типу. Які терміни експлуатації крісел колісних активного типу? При вирішенні порушеного питання слід керуватися Переліком технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечуються окремі категорії населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.06 № 1652 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.08 № 1015), в якому, зокрема, зменшено строки експлуатації крісел колісних для активних інвалідів та дітей-інвалідів до двох років.
долі людські
№2 (8) 23 січня 2009 рік
Орієнтир І
нколи, йдучи вулицею, спостерігаєш, як сліпа людина рухається тротуаром, як палиця незрячого торкається асфальту на метр вперед або ж нею вона шукає край бордюру. Колись давно мені довелося спілкуватися зтакою людиною. Розуміючи, що він мене не бачить, я відчувала, як із під темних окулярів незрячі очі дивляться мені у ввічі. Микола Іванович Трохимець 1940 року народження. З 1956р., пропрацював на Білоцерківському УТОСі що на Київщині. Не залишає роботу й нині. Він – складальник. Таке підприємство надає роботу кожному інваліду по зору. Познайомившись з ним на робочому місці, здивувалася, як вправно і чітко працюють його руки, збираючи електропатрон. Він не хвалиться, але зізнався, що за зміну складає 1600 штук. Це підприємство стало для нього рідним, бо тут він зустрів свою любу Женічку – дружину. Вона теж страждає на сліпоту. Вони одружилися в 58-му році, а в 59-му у них народилася донька Світлана, через шість років у родині Трохимців з’являється друга донечка – Тетянка. Кажуть, що хвороба незрячих передається у спадок, тобто такі захворюван-
на життя ня відбуваються на генетичному рівні. Діти родини Трохимців теж страждають на захворювання зору. Микола Іванович відданий підприємству, бо не уявляє свого життя без роботи. «Не кожна здорова людина в силі працювати, якщо їй вже під 70, а тут така, яка нічого не бачить”, - подумала я. «Ви знаєте, я маю добрий орієнтир. Один час я втратив зір зовсім, довелося робити операцію, після того я почав трохи бачити», - ніби прочитав мої думки Микола Іванович. Інтерв’ю про родину продовжила записувати в кімнаті відпочинку УТОСу. Гадала зустрітися зі всією родиною Трохимців, адже всі вони працюють на цьому підприємстві. Але втрутився неприємний випадок. Євгенія Федорівна перебувала в лікарні з інфарктом, а донька Тетяна постійно була поруч з мамою. Довелося спілкуватися тільки з главою сімейства та його старшою помічницею – Світланою. Взагалі Микола Іванович довго не міг второпати, чому журналіст зацікавився саме його персоною
та його родиною. Як він каже: «Я ж не видатна людина, щоб в мене брали інтерв’ю!». Не видатна, ні, але керівництво показало мені записи в трудовій книзі. Всі відведені сторінки були списані подяками, нагородами від підприємства. В 1983 році його нагороджено медаллю „Ветеран праці”. Дивлячись на цього спокійного, виваженого, худенького чоловіка, що час від часу поправляв оправу окулярів із товстими товстими лінзами, я розуміла, що Микола Іванович дуже хвилюється, але виду не подавав. Та й про кого писати, якщо не про таких людей, яких доля ще з дитинства випробовувала на міцність. І в Миколи Івановича, і в Євгенії Федорівни життя було важким. Малою, рівненчанка Женя, в 43-му році втратила маму. Її позвірячому вбили, батько загинув на фронті. Залишилася сама. Та, як каже Микола Іванович, світ не без добрих людей. Згодом закінчила Київську школу-інтернат для незрячих. Пізніше цей же інтернат закінчили дві доньки Трохимців. Микола Іванович навчався в Черкаському інтернаті. Трохи попрацював у Ніжинському УТОСі, а потім попросився до Білої Церкви. «Тут швидкими темпами розбудовували підприємство», - каже УТОСівець, - нині його не впізнати. Все виробництво автоматизоване». На запитання, що крім роботи, його хвилює і чим займається у
вільний час, Микола Іванович зі спокійним йому виглядом відповів: «Люблю грати в шахи. Об’їздив майже всю Україну…». Тут в розмову втрутилася донька Світлана: «Для батька шахи - це все!..»
- Світлано, а ви теж граєте в шахи? - Я відддаю перевагу шашкам. Неодноразово брала участь у змаганнях з шашок і не один раз перемагала на рівні області. Але зараз, з хворобою мами… Все якось відійшло. Раніше часто збиралися в колі родини. Любили щось смачненьке приготувати, поспівати. Мама в хорі співала. А в минулому році помер мій чоловік, то вже якось, знаєте, не до співів…
Смуток трохи охопив батька та доньку, і мені здалося, що вони дещо втомилися розмовою. Подякувавши за діалог, Микола Іванович та Світлана поспішили на робоче місце. Така вона проста історія однієї звичайної родини, яка живе турботами підприємства, справами сімейними та й проблемами суспільства. Не може Микола Іванович без… політики. Він щораз слухає по телевізору, що ж то відбувається в країні, і на моє запитання: «Тож якому політику симпатизуєте?» Микола Іванович, як справжній дипломат, посміхнувшись, відповіді уник. В нього дійсно хороший орієнтир… на життя. Спілкувалася Надія Кащук
калейдоскоп Слуховий апарат розміром з горошину
Н
адсучасний слуховий апарат, який з’явився у Краматорському центрі слухопротезування, відповідає найвищим світовим стандартам. У технологіях слухопротезувння Краматорськ не відстає від світових стандартів. Підтвердженням цьому слугує той факт, що зовсім нещодавно у міському центрі слухопротезування, який розташований у поліклініці № 4, з’явилися слухові апарати, які є новинкою у всьому світі. Практично непомітні для ока, повністю автоматичні слухові апарати фірми “Отикон” для тих людей, хто погано чує – справжня знахідка. Адже цифрові технології дозволяють не лише точно налаштовувати мініатюрні пристрої,
Дідусь створив браузер для онука
але, скажімом, вирізняти голос співрозмовника із загального шуму. Спрямовані мікрофони слухового апарату здатні підсилювати голос саме тієї людини, з якою спілкується людина з вадами слуху. За словами лікаряаудіолога Олекандра Мінаєва, новинка покликана зробити життя людей з проблемами слуху посправжньому повноцінним. “Висока якість цих слухових апаратів дарує багатогранну радість спілкування. А дивовижно маленькі розміри роблять їх дуже зручними і позбавляють від комплексів при носінні”, - впевнений спеціаліст. Оксана Чернікова Джерело
А
мериканець Джон Лесьєр займається бізнесом у сфері розробки софта, а тому його дуже турбував той факт, що для його внука можливості комп’ютера були недоступні – дитина хворіє на аутизм. Опції і кількість налаштувань ПК настільки бентежили хлопчину, що він щоразу спересердя кидав мишку, сердячись через неможливість зрозуміти принципи керування комп’ютером. Лесьєр спробував знайти в Мережі вже готові розробки, які могли б допомогти дітям, які страждають на аутизм, вільно використовувати можливості Інтернета, та нічого потрібного не знайшов. Після цього
Джон і створив “Браузер Зак” для дітей з аутизмом”, який назвав на честь свого онука Заккері. Зараз Лесьєр намагається популяризувати свою розробку, надаючи її безплатно усім охочим. Неможливість знайти необхідний софт для хворих людей – чергове нагадування про те, що, незважаючи на появу багатьох важливих комунікаційних і навчальних програм, можливості інвалідів відвідувати Мережу залишились переважно такими, як і п’ять років тому. “Зак”значно спрощує процес використання функцій Інтернету. По-перше, у нього вбудовані фільтри, які відсіюють матеріали з
Экзоскелет для рук
насиллям і сексом, подруге, браузер пропонує спектр безплатних веб-сторінок, які містять навчальні ігри, безплатні дитячі відеоролики і музику. Автор браузера акцентує увагу на тому, що більшість дитячого софта надто складна для аутистів, а тому “Зак” частково прибирає зайві, на думку Лесьєра, можливості. Наприклад, він відключає клавішу “Print Screen” і не реагує на натискання правої кнопки мишки. До списку так званих зручностей увійшли незвичні іконки, які значно більші за своїх нормальних “побратимів”.
“Вебпланета”
Ученые сконструировали инвалидную коляску, управляемая силой мысли
И
т ал ь я н с к и е ученые разработали и сконструировали действующий прототип электронной инвалидной коляски для управления которой достаточно лишь силы мысли. Благодаря устройству, считывающему мозговую деятельность человека, разработанному в Лаборатории искус-
ственного интеллекта и робототехники миланского Политехнического института, для управления этой коляской достаточно лишь захотеть или представить, куда надо ехать. Ответственный за разработке проекта “Мозгового компьютерного интерфейса” Маттео Маттеуччи
объяснил, что электроды, расположенные на специальной шапочке, соединенной с креслом, считывают электромагнитную деятельность нейронов мозга и, благодаря разработанному устройству и процессору, переводят эти импульсы в команды для инвалидной коляски. Она оснащена световым
экраном, на котором появляются слова, обозначающие “пункт назначения”, например, “кухня”, “ванная”, “гостиная”. Коляска оснащена двумя специальными лазерными датчиками, которые распознают находящиеся на пути предметы, такие как машины и пешеходы, в случае движения по ули-
це, эти приспособления позволяют избежать столкновения с препятствиями. В случае передвижения внутри помещений, камера, нацеленная на потолок, определяет правильный маршрут. Об этом сообщает ИТАРТАСС. “Електронні Вісті”
И
нженеры играют с робототехническими разработками, постоянно создавая все новые и новые механизмы. Одной из последних находок стало направление экзоскелетов. Представляя собой возможность прямого взаимодействия с машиной, экзоскелеты окажут неоценимую помощь в первую очередь инвалидам и паралитикам. Джейкоб Розен (Jacob Rosen), инженер из Университета Калифорнии, продемонстрировал прототип экзоскелета для рук, созданный для того, чтобы нуждающиеся могли увеличивать свою мускульную силу. Электронно-механические конечности будут надеваться непосредственно на руки и использоваться в самых различных медицинских целях, неинвазивная поверхностная электромиография (измерение электрического потенциала в скелетных мышцах) обеспечит работу прямого человекомашинного интерфейса; сигналы нейронной сети буду преобразовываться в команды для моторов. В конечном итоге, такой механизм обеспечит до 95% всего диапазона движений рук. Олег Федоров Новостной портал MobileDevice.ru
7
ДОЗВІЛЛЯ
№3 (9) 9 лютого 2009 рік
ТЕСТ
ГОРОСКОП
ВАША СКЛОННОСТЬ К КОНФЛИКТАМ 1.Представьте, что в общественном транспорте начинается спор. Что вы предпринимаете? а) обычно избегаю вмешиваться; б) могу встать на сторону потерпевшего или того, кто прав; в) всегда вмешиваюсь и отстаиваю свою точку зрения. 2. Если ваше руководство допускает ошибки, можете ли вы на общем собрании высказать это? а) нет; б) да, но в зависимости от моего личного отношения к нему; в) всегда высказываю свою точку зрения. 3. Ваш непосредственный начальник излагает план работы, который вам кажется нерациональным. Предложите ли вы свой план, который кажется вам лучше? а) если другие меня поддержат, то да; б) обязательно предложу свой план, покажу все его преимущества; в) боюсь, что за критику у меня могут быть неприятности. 4. Любите ли вы спорить со своими коллегами, друзьями? а) только с теми, кто не обижается, и когда споры не портят наших отношений; б) только по принципиальным, важным вопросам; в) я имею привычку спорить со всеми и по любому поводу. 5. Кто-то пытается пролезть вперед вас без очереди. Ваши действия? а) считая себя не хуже него, тоже пытаюсь обойти очередь; б) возмущаюсь, но про себя; в) открыто высказываю свое негодование.
6. Представьте себе, что рассматривается рационализаторское предложение, экспериментальная работа вашего коллеги, в которой есть смелые предложения, но есть и ошибки. Вы знаете, что ваше мнение будет решающим. Как вы поступите? а) я выскажусь как о положительных, так и об отрицательных сторонах данного проекта; б) выделю положительные стороны работы и предложу предоставить возможность продолжить ее; в) стану критиковать ее, ведь для того, чтобы быть новатором, нужно уметь не допускать ошибок. 7.Представьте, что теща (свекровь), которая постоянно говорит вам о необходимости бережливости, экономии, сама то и дело покупает дорогие вещи. Она интересуется вашим мнением о своей последней покупке. Что вы ей скажете? а) что одобряю покупку, если она доставила ей удовольствие; б) говорю, что эта вещь безвкусная; в) постоянно ругаюсь и ссорюсь с ней изза этого. 9. В ресторане вы замечаете, что официант обсчитал вас: а) в таком случае я не даю ему чаевых, которые заранее приготовил и отдал бы, если бы он поступил честно; б) попрошу еще раз пересчитать сумму, укажу на ошибку; в) это будет поводом для скандала. 10. Вы в доме отдыха. Администратор сам развлекается, вместо того чтобы выполнять свои обязанности, не следит за уборкой в комнатах, разнообразием меню. Ваша реакция? а) мне, конечно, это не нравится, но
даже если я и выскажу свое возмущение, от этого вряд ли что-то изменится; б) я обязательно добьюсь того, чтобы его строго наказали или даже уволили с работы; в) вымещу свое недовольство на младшем персонале – уборщицах, официантках. ПОДСЧЕТ ОЧКОВ. За каждый ответ «а» запишите себе 4 очка, «б» - 2, «в» - 0 очков. От 30 до 44очков. Вы тактичный, деликатный человек, не любите конфликтов, избегаете критических ситуаций. Когда же вам приходится вступить в спор, то вы учитываете, как это отразится на вашем служебном положении, отношениях с друзьями. Вам хочется быть приятным для окружающих, однако в тех случаях, когда им требуется помощь, вы не всегда решаетесь ее оказать. Но ведь таким образом вы теряете уважение к себе в их глазах! От 15 до 29 очков. Вы человек, который умеет, когда нужно, отстаивать свое мнение, делать это аргументированно и последовательно, невзирая на то, как это отразится на вашем положении. Вас за это уважают, хотя некоторые считают вас конфликтной личностью. От 10 до 14 очков. Наверное, многие окружающие не без оснований считают вас любителем поскандалить. Еще бы: ведь вы сами ищете поводы для споров, большая часть из которых излишни и мелочны, зачастую вы просто не в состоянии о чем – либо спокойно договориться, навязываете свое мнение, даже когда не правы. Вы любите покритиковать, но лишь тогда, когда это выгодно вам. Но ведь все это создает только проблемы в вашей жизни! Искренне ответьте себе на вопрос: не скрывается ли за вашим поведением комплекс неполноценности?
ПОСМІХНИСЬ
ВАШЕ ЗДОРОВ’Я
Самодіагностика
за станом вашої шкіри І
снує безліч дуже простих самодіагностик – у тому числі і за станом вашої шкіри. Якщо шкіра пружна і бархатиста — означає, з вашим організмом все гаразд. Але існують 14 небезпечних ознак змін на шкірі, які говорять про ті або інші хвороби. - Шкіра стала жовтуватою — потрібно терміново обстежувати печінку і жовчний міхур (можливий застій жовчі і запальні процеси). - Загальна блідість в поєднанні з синюватим відтінком (особливо носогубного трикутника і нігтів) — явний сигнал проблем з серцем. Терміново зробити ЕКГ і проби з навантаженням! - Млява, в’яла — зовнішній прояв хронічних виснажуючих системних захворювань. - «Мармурова» шкіра говорить про ламкість судин і утворення підшкірних гематом. - Молочна блідість може говорити про дві проблеми — анемії, пов’язаної з дефіцитом заліза, а також про хвороби легенів і бронхів. Бажано здати кров на аналіз і пройти флюорографію. - Лиснюча — ознака невротичних розладів.
- Червонуваті плями на обличчі і шиї — найчастіший прояв алергії (харчової або лікарської). - Жирна — прояв гіперфункції сальних залоз або порушення жирового обміну. Бажано обстежувати травну систему і зробити розгорнений аналіз крові. - Суха шкіра з воскуватим відливом — ознака хронічного гастриту, виразки шлунку або кишки, 12-перстої кишки. Непогано б зробити гастроскопію. - Висипання червоних крупних прищів на обличчі і тілі — проблеми з шлунковокишковим трактом, частіше з кишечником, що дають інтоксикацію, або надлишок чоловічих гормонів. - Суха шкіра на ліктях — знак загального зниження імунітету і авітамінозу, брак вітамінів групи В. - «Гусяча шкіра» — прояв алергії на ліки, миючі засоби або косметику. - Бліда, набрякла, особливо на обличчі і литках ніг — сигнал ниркових захворювань і інших неполадок з видільною системою. Потрібно зробити аналіз сечі, біохімію крові і УЗД органів малого тазу. - Сіра, із землистим відтінком говорить про ниркову недостатність. За матеріалами www. shpola.com
Свідоцтво про державну реєстрацію №14229-3200Р від 05.06.2008р.
Засновник: Національна Асамблея інвалідів України
РЕДКОЛЕГІЯ: Валерій СУШКЕВИЧ – голова Комітету ВР України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, голова ВГСПО “Національна Асамблея інвалідів України”
- Дорогенька!!!! Що тобі подарувати на 8 Березня? - Ой, ну я навіть не знаю... - Тоді я даю тобі ще один рік на міркування.
Син повертається від зубного лікаря - Ну, герой, зуб тепер не хворіє? запитує батько - Не знаю, доктор залишив його собі...
Офіціант, можна ще трохи посмажити цих перепелів? - То хіба вони погано просмажені? - Я не знаю, але вони у мене салат жеруть.
- Дайте мені банку меду! - Звідки він у нас? Ми хворих лікуємо... - Так? А чому у вас тоді вивіска – “Медпункт”?
- Вовочка, відкрий скоріше ротик і скажи а-а-а, щоб цей злий і противний доктор зміг нарешті витягти свій пальчик із твоїх зубків!
Доїхав Іван царевич до каменя на роздоріжжі, а там напис : “Поїдеш на ліво - уб’ю. Твоя Василіса.”
Проблеми? Оселедець з молоком - і все відходить на другий план.
Наталія СКРИПКА – виконавчий директор ВГСПО “Національна Асамблея інвалідів України” Оксана ПОЛЯКОВА – директор Департаменту Міністерства праці та соціальної політики України Алла СТЕПАНЧЕНКО – головний редактор
на 26 января — 1 февраля ОВЕН (21 марта – 20 апреля) Что бы Вы сегодня ни делали, скучать наверняка не придется! Тем более что Ваша “заразительная” энергетика добавит красок в этот мир. Так что непременно улыбайтесь и распространяйте позитив! ТЕЛЕЦ (21 апреля – 21 мая) Не позволяйте своему скептицизму рушить все и вся. Впрочем, если он вдруг посоветует начать некое большое дело, прислушайтесь. В конце концов, не зря же все складывается так хорошо. БЛИЗНЕЦЫ (22 мая – 21 июня) Начинайте поиски достойной альтернативы Вашей ежедневной рутине. Пусть поначалу Вы и будете чувствовать себя не совсем в своей тарелке, однако Ваш позитив направит Вас. Смелей! РАК (22 июня – 22 июля) Прежде чем совершать рискованный шаг, проверьте “тылы” -- это будет более, чем необходимо. Вы же не хотите тратить свою энергию на вещи, в которых наверняка не уверены, правда? ЛЕВ (23 июля – 22 августа) Ну, вот не можете Вы удержаться, чтобы не поделиться своими чувствам с самыми близкими людьми. И это просто замечательно! Ведь благодаря этому Вы и двигаетесь вперед. ДЕВА (23 августа – 23 сентября) Сегодняшний день будет весьма подходящим для переоценки Вашей жизни в целом и некоторых принципов в частности. Вы наверняка найдете пути улучшить положение вещей. ВЕСЫ (24 сентября – 23 октября) Вам необходимо проводить больше времени со своими друзьями в непринужденных беседах. Это окажется замечательной возможностью пообщаться с теми, с кем Вы уже сто лет не виделись. СКОРПИОН (24 октября – 22 ноября) Сегодня, так или иначе, Вы будете единственным, кто будет ответственным за все. Возможно, создастся впечатление, будто Вы пользуетесь каким-то тайным авторитетом или имеете скрытые связи. Пользуйтесь этим. СТРЕЛЕЦ (23 ноября – 21 декабря) Сегодняшний день Вы решите посвятить личному духовному развитию, из-за чего некоторым другим аспектам Вашей жизни придется отступить на второй план. Главное же, что друзья и близкие Вам люди всегда будут рядом. КОЗЕРОГ (22 декабря – 20 января) Вы будете находиться среди грандиозных планов и проектов, которые нуждаются в повышенном внимании. Ваши мыслительные способности будут весьма этому способствовать. ВОДОЛЕЙ (21 января – 19 февраля) Вам не стоит рисковать. Посвятите день отдыху и неторопливости. Так Вы, по крайней мере, не наделаете ошибок, и даже наоборот - укрепите свою позицию. РЫБЫ (20 февраля – 20 марта) Ваша энергичность как нельзя лучше подходит к настрою этого дня. Вы будете собирать вокруг себя единомышленников, с которыми сможете поделиться своими идеями.
Матеріали і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За точність викладених матеріалів відповідальність несе автор. За зміст реклами відповідає рекламодавець.
Листи надсилайте за адресою: Київська обл., м.Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, 106, оф. 312
Газету віддруковано у друкарні ПП «Гриф». Індекс 37392 - пільгова передплата, 37520 - для інших передплатників. Друк офсетний. Газета виходить два рази на місяць. Тираж згідно із замовленням. E-mail:bbarrier@ukr.net