Всеукраїнська громадсько-політична газета
E-mail: bbarrier@ukr.net http://www.naiu.org.ua
З Великоднем!
№8 (14) 20 квітня 2009 рік читайте в номері
Актуально україна зробила вагомий крок до захисту прав дітей
стор. 3
ніхто не хотів помирати... стор. 5 З регіонів мукачівський міський реабілітаційний центр: шлях здолає той, хто йде!
стор. 6
Долі людські
У великобританії знайшла родину дівчинка з України стор. 7
Любі друзі!
Від щирого серця вітаю Вас зі Світлим святом Воскресіння Христового! Чудо Христового Воскресіння об’єднує всіх нас вірою у перемогу світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю. У цей день ми дякуємо Господу Богу за те, що у дні випробувань ми відчували його захист і підтримку. Святий Великдень допомагає особливо зрозуміти й усвідомити історичні джерела та глибокі традиції народу, його етичні цінності – милосердя, терпіння, співчуття та любов. Від щирого серця бажаю всім душевної чистоти і гармонії, миру і злагоди, тепла і взаєморозуміння, непохитної віри в Любов і Добро, виконання всіх добрих починань. Божого Вам благословіння і гарних Великодніх свят! Христос Воскрес! З глибокою повагою, голова Національної Асамблеї інвалідів України, народний депутат України Валерій Сушкевич
ЧИ ВЛАШТОВУЄ УКРАЇНЦІВ
сучасна система пенсійного забезпечення?
в НАСТУПНОМУ номері:
Працевлаштування людей з інвалідністю.
Голова Пенсійного Фонду України О.Зарудний: «Ми виконуємо і будемо виконувати всі зобов’язання, хоча це нелегко»
Досвід Франції Всеукраїнська громадсько-політична газета
Триває передплата на Всеукраїнську газету на І півріччя 2009 року
Всеукраї
нська громадс
ько-політ
ична газета
E-mail: bbarrier@ukr.net http://www.naiu.org.ua
° ¥¦ ¥ ¢¦£ ¨«
№1 (7) 12 січня 2009 рік ¨ ¨ £¤¢ ¦Ü
§¨ ¡¤ ª´ ± ¨ ª ¥¥· ¥¦ ¤ ¨¦¢¦¤ №5 (5) 8 грудня 2008 рік ª ¨ ¦¤ ¨ ©ª¦ ¤ ¨ ¨ £¤¢ ¦ Ü ¥ ® ¦¥ £´¥¦Þ © ¤ £ Þ ¥ £ «¢¨ Þ¥ Міжнарод
ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ РЕАБІЛІТАЦІЇ. ІХ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУконферен
E-mail: bbarrier@u http://www. kr.net naiu.org.ua
Ь стор. 3 ȸÅʸÄÀ ¿¸º ʸÃÀ ¼Æ ¸ÐÀÍ ÆɽÃÔ ¹Ã¸»ÆÇÆÃËÏÏ× Ñ¸ÉÊ× È¸¼ ÉÊÔ ТА СПРАВЕ ДЛИВІСТЬ ¤À º¼×ÏÅ ¸Ä ¿¸ ÉÇ ºÇȸÎÖ ¹¸¾¸ ÄÆ ÇƼ¸ÃÔÐÀÍ ËÉÇ Í º »¸ÈÅÀÍ Å½ÉÇƼ º¸ ДЛЯ ВСІХ ÅÆ ʸ ÇÈÀ ÄÅÀÍ ºÈ¸¾½ÅÔ º½É½ÃÆ»Æ ¨ ¿¼º¸ ʸ ѸÉÃÀºÆ»Æ ¥ÆºÆ»Æ ÈÆÂË
Київській середній спеціалізованій школі-інтернату №6 для стор. 4 глухих дітей подарували спор“ЛЕЛЕКА “ НЕ В ПІДНЕБ тивний майданчик А НА ЕССІ,
стор. 5 ЗЕМЛІ
Долі людські
МАТЕМАТИК ЗА ФАХОМ, Долі людські ЛІРИК У ДУШІ ДЛЯ
ªÈÀº¸ ǽȽ¼Çøʸ Ÿ ɽËÂȸ ÅÉÔÂË »¸¿½ÊË Å¸ Ç ºÈ ÏÏ× ÈÆÂË
стор. 5
КОЖНОГ ДЕНЬ ПЕРЕМОО СОЛДАТА ГИ НАСТУП стор. ТОДІ,7КОЛИ АВ ПІД ВЕЧІР ЗАЛИША ВСЯ ЖИВИМ ВІН стор. 7
¨Æ¿ÇÆϸøÉ× Ç½È ½¼Çøʸ Ÿ ɽËÂȸ ÅÉÔÂË »¸¿½ÊË Å¸ Ç ºÈ ÏÏ× ÈÆÂË
§ ¨ §£ ª § ¨ §£ ª
°¸ÅƺŠÏÀÊ¸Ï À ĸ ʽ ÄƾÃÀº ÉÊÔ Ç½È½¼ÇøÊÀÊÀ Ÿн ºÀ¼¸ÅÅ× º ¹Ë¼Ô ×ÂÆÄË ÇÆÐÊƺÆÄË º ¼¼ ýÅÅ «Âȸ ÅÀ
¨ª ©ª´ § ¨ §£ ª Ÿ Ä É×Î º »ÈŠŸ Ä É×ÎÔ »ÈÅ
°¸ÅƺŠÏÀÊ¸Ï À ĸ ʽ Äƾà Àº ÉÊÔ Ç½È½¼Çø Ÿн ºÀ¼¸ÅÅ× ÊÀÊÀ º ¹Ë¼Ô ×ÂÆÄË Ç ÆÐÊƺÆÄË º ¼¼ ¨ª ©ª´ § ýÅÅ «Âȸ ÅÀ Ÿ Ä É×Î º ¨ §£ ª
Çƺ¸»ÆÖ ¤ ©ËнºÀÏ »ÆÃƺ¸ ¥¸Î ÆŸÃÔÅÆ É¸Ä¹Ã½ ź¸Ã ¼ º «Âȸ ÅÀ 3 ГРУДНЯ 2008 ŸÈƼÅÀÁ ¼½ÇËÊ¸Ê «Âȸ ÅÀ
В УКРАЇНСЬКОМРОКУ У ДОМІ ВІДБУЛОСЯ УРОЧИ ВСЕУКРАЇНСЬ СТЕ ВІДКРИТТЯ КОЇ ВИСТАВКИ, МІЖНАРОДНО ПРИСВЯЧЕНОЇ МУ ДНЮ ІНВАЛІ ДІВ ËÈÆÏÀÉÊÆÉÊ×Í §È½¿À¼½ÅÊ º¿×ÃÀ ËϸÉÊÔ «Âȸ ÅÀ e6 8?HI68M⠶ѽÅÂÆ VA6 IG?86I?C; Ä Å ÉÊÈ ÇȸΠÂÊÆÈ 9GJ:DV Î ¸ÃÔÅÆ J IGSEL ʸ ÉÆ ÇÆà ÊÀÂÀ ;AHFE>?MâVL :E | HI68B;Dâ ÄÀø ½Å Éƺ¸ «Âȸ ÅÀ 8?GE7? FG;:Ù £Ö¼ I8EG? C?HI;MI86 »ÆÃƺ¸ ½ÈÍƺÅÆ ¨¸ ¢ÆÄ Ê½ÊË 8?9EIE8B;Dâ ǽÅÉ ÆÅ½È º ¼À «Âȸ ÅÀ Ë ÉÇȸº¸Í FGE:JAMâV BU:SC? > âD86Bâ:DâHIU º½Ê½È¸Å º FGEI;>DEÙEGIE »ÆÃƺ¸ ¥¸Î ÆŸÃÔÅÆ Ê¸ ź¸Ã ¼ º Fâ:FG?ÎCHI8 F;:?ND?L º¸Ã ¼ º «Âȸ ɸĹý 9GEC6:HSA?L E 6 I6AE= Fâ:FG?ÎCHI8 Å ÅÀ ¸Ã½È Á ©Ë G96Dâ>6Mâ@ âD8 g;GOEU :E HB gâHBV JGEN?HIEHI;@ нºÀÏ 6Bâ:â8 E86 7JB6 >6FG cU:C?B6 8â:7J8HV EO;D6 9GE86D?@ AEDM;GI Yâ:N?D? [;DâHE86 âDI;Ù FG?HJIDâL YED6 I6 8?HBE8?B6 FG?8âI6B6 IV >6 JN6HIU EGA;HIGJ e6MâEDBEHV =?IÙ BU:? > EHE7B?8?C? I;6IGJ âC D6:âU 6BSDE9E d _6DSAE8;MS I?CJIS D6B;= FEIG;76C? PE JAG6äDHSA?L 6G AEä 8â:EC?L C6Ù 7EAJ :;G=68? DJ J869J I6 Fâ:IG?CAJ > > âD86Bâ:DâHIU I?HIâM 8 I6 8?AED68Mâ8 > Gâ>D?L G;9âE Y6B;Gâ@ äD? d?L6@BE8?N Dâ8 kAG6Ù H8EÎCJ 8?HIJFâ iJOA;8?N J ½Ê¸ÃÔŠн Ç AE8EU FE:âÎU D69EBEH?8 PE >D6Ù Ë Å¸ÉÊËÇÅÆÄË ÈÆ ÎÖ ÇƼ Ö Ï :;DIEC kAG6äD? Î Fâ:F?H6DDV ÀʸÁʽ ÅÆÄ½È gG;>?Ù FG686 âD86Bâ:â8 bED8;DMâä ffe FGE f:D?C > AGEAâ8 C6Î HI6 D6HIJFD?L Mâä JAG6äDHSA?CI? G6I?KâA6MâV bED8;DÙ gG;>?:;DI F6GB6C;DIEC AE GE>FE8â8 kAG6äD? YâAIEG FGE IJ GE7EIJ vP;DÙ G6>â FGE8E:?ISHV VA6 D6Ù PE:E :EHV9D;DDV 7;>76G ÎGDEHI â 8 D6OECJ FGE DE8â AGEA? D6>JHIGâN HJHFâBSHI8â EHE7B?8?C? F BU:VC > EIG;76C? gG;>?:;DI kAG 6äD? 8GJN?8 :; Dâ D69EGE:? G=68Ù 9GEC6:HSA?L AG6P?C FG;:HI68D?A6 C HEMâ6BSD?L HBJ EG96Dâ>6Mâ@ âD86Bâ:â8 DE9E >6L?HIJ âD=7 I6 HIGJAIJG HEMâ6BSÙ 86Bâ:â8
ПЕРЕДПЛАТА-2009 ¥ ¢©
§ £´ ¦ § ¨ §£ ª Ÿ Ä É×Î º »ÈŠŸ Ä É×ÎÔ »ÈÅ
¥ ¢©
Ÿ Ä É×ÎÔ »ÈÅ »ÈÅ
¥ ¢©
§ £´ ¦ §
¨ §£ ª
Ÿ Ä É×Î º Ÿ Ä É×ÎÔ »ÈÅ »ÈÅ
¥ ¢©
Шановні читачі, Ви маєте можливість передплатити наше видання в будь-якому поштовому відділенні України.
Вартість передплати на 6 місяців - 10, 62 грн, на 1 місяць - 1, 77 грн
ІНДЕКС 37520
Пільгова передплата на 6 місяців - 6, 84 грн, на 1 місяць - 1, 14 грн
Олексій Зарудний
на науково-п
рактична ція ¦ÉÔ ÆÉÔ ¼Æ ÂƾÅÆ Æɽà ¿¸º ʸ ¥ÆºÀÁ È Â стор. 2ІНТЕГРО ·Â ¿¸º¾¼À ¿ ͺÀÃÖº¸ÅÅ×Ä Å¸¼ Ö º ÈÆÖ ¿ËÉÊÈ Ï¸ ÄÆ ÁÆ»Æ ÑÆȸ¿Ë ¹Ã¸»¸ ВАНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ОСВІТНЄ ÄÆ Æ»¸ ¹ËÊÀ ¼Æ¹ÈÀÄ ¼Æ Å¸É Å¸ÐÆ ÈƼÀÅÀ ¼Æ È ¼ÅÀÍ ¹ÃÀ¿ÔÂÀÍ Å¸Ä ÃÖ¼½Á
— міф чи реальність НЕ ВЗАЄМОЗВИНУВАЧЕННЯ, ªÈ¸¼ÀÎ ÁÅÆ ÄÀ ÉÇƼ º¸ ÄÆÉÔ Å¸ Âȸѽ Ÿ¼ ÄÆÉÔ Å¸ ¿¼ ÁÉŽÅÅ× ºÉ Í Å¸ÐÀÍ для українсь дітей та молоді ких а спільний пошук шляхів ¿¸¼ËÄ º ÇøŠº ÊÆ Å½Í¸Á ¾½ ʸ ¹Ë¼½ з інвалідн подолання «бар’єрності» істю ±Æ¹ ¥ÆºÀÁ È Â Éʸº ¼Ã× ¸É ¸ÐÀÍ ÈƼÀÅ ÇÆ ÉÇȸº¾ÅÔÆÄË ËÉÇ ÐÅÀÄ ÇÈÀÅ É стор. 2 суспільства »¸ÈÄÆÅ Ö Éʸ¹ ÃÔÅ ÉÊÔ Ñƹ ȸ¿ÆÄ ¿ ×ÃÀÅÂƺÀÄ ¸ÈÆĸÊÆÄ ÅƺÆÈ ÏÅÀÄÀ ÂË ГІДНІСТ
ІНДЕКС 37392
С
ьогоднішнім інтерв’ю з Головою Пенсійного Фонду ми розпочинаємо цикл публікацій у нашому виданні матеріалів з проблем та питань пенсійного забезпечення всіх без винятку категорій нашого населення. Такі публікації плануються також і за вашої безпосередньої участі, дорогі читачі. Просимо звертатися до редакції із запитаннями, адресованими представникам Пенсійного фонду України. Радо розмістимо відповіді на шпальтах газети «Без бар’єрів».
- Шановний Олексію Борисовичу, щиро вдячні Вам за можливість поспілкуватися з нашими читачами за допомогою газети «Без бар’єрів» та відповісти на запитання, що їх турбують. Яка Ваша думка щодо системи пенсійного забезпечення всіх категорій громадян в Україні? Чи буде вона реформуватись? Як прогнозовані зміни впливатимуть на систему вітчизняного пенсійного забезпечення? - Будь-яка система потребує і зазнає певного реформування у зв’язку з динамічними процесами розвитку суспільства та у відповідності до етапів становлення нашої державності. Це стосується і системи пенсійного забезпечення в Україні. Саме питання реформування системи вже не один рік обговорюється на всіх рівнях влади. І реформи поступово впроваджуються. Питання досить об’ємне - воно потребує, ма-
буть, окремої публікації. Зараз мені хочеться звернути увагу лише на окремі аспекти реформ. Так, минулого року багато зроблено для вдосконалення солідарної системи: поглиблено диференціацію пенсій, підвищено вартість страхового стажу, актуалізовано зарплату. Внаслідок проведених перерахунків середній розмір пенсії збільшився з 591 грн. (у грудні 2007 року) до 898 грн. (у грудні 2008 року), або на 51%. Якби не економічні труднощі, можна було б цю роботу продовжити. Проте сьогодні важливо зберегти минулорічні досягнення. А надалі, коли економічна ситуація в країні поліпшиться, необхідно буде продовжувати системні зміни у пенсійній системі, спрямовані на забезпечення людям похилого віку та іншим категоріям громадян, які втратили працездатність, рівня життя, адекватного їхнім життєвим потребам. Наповне-
ння бюджету Пенсійного фонду залежить від двох основних чинників – розмірів нарахованого фонду оплати праці та своєчасної сплати нарахованих на нього страхових внесків. В умовах фінансово-економічної кризи, яка сьогодні охопила всі галузі економіки, не доводиться розраховувати на значне зростання фонду оплати праці, тому головне завдання сьогодні - своєчасні розрахунки платників з Фондом та погашення їхньої заборгованості. Ми виконуємо і будемо виконувати всі зобов’язання, хоча це нелегко. Запровадження обов’язкової накопичувальної системи дасть можливість скоротити майбутні видатки солідарної пенсійної системи і водночас підтримати рівень пенсійних виплат на належному рівні. Продовження на стор. 2
актуально
№8 (14) 20 квітня 2009 рік
ЧИ ВЛАШТОВУЄ УКРАЇНЦІВ
Продовження. Початок на стор. 1
сучасна система пенсійного забезпечення? А
ле це питання пов’язане насамперед із економічними чинниками. Водночас, незважаючи на кризу, нині створюються організаційні передумови для цього – розробляються відповідні інформаційні технології, вдосконалюється організаційно-технічна інфраструктура, проводиться роз’яснювальна робота. Ми маємо намір активізувати в суспільстві дискусію про те, як надалі функціонуватиме накопичувальна система. - Незважаючи на попередні песимістичні прогнози, нещодавно сталася приємна для всіх регіонів України подія: за березень поточного року 100відсотково було здійснено виплату пенсій усім категоріям населення. Яким чином Пенсійному фонду України вдалося вирішити це питання? Адже приблизно місяць тому ще були повідомлення про борг підприємств Пенсійному фонду - близько 2,3 млрд. грн., й це становило реальну загрозу своєчасним виплатам пенсії? Чи можливі такі ситуації в майбутньому, особливо якщо зважати на закриття та банкрутство багатьох вітчизняних та закордонних підприємств, які працюють на ринку України? Як на тлі їх масового закриття здійснюватиметься наповнення Пенсійного фонду?
- Сьогодні недоїмка по внесках у першу чергу зростає там, де зростає заборгованість по заробітній платі. Це насамперед підприємства вугільної галузі та ті, що підпорядковані
2,6 тис. підприємств погасили заборгованість частково. Все це склало загальну суму в 126,8 млн. грн. Така робота проводиться і в цьому році. Але на сьогодні важливо
Український чоловік у середньому живе на 1213, а жінка - на 8-9 років менше, ніж у країнах Європейського Союзу. Міністерству промислової політики й Фонду державного майна України. Значні суми прострочених платежів залишаються і в житлово-комунальній сфері. Проте є певні розпорядження Уряду й ми проводимо роботу із соціальними партнерами щодо легалізації заробітної плати. Такий важливий показник, як фактор збору страхових внесків від фонду оплати праці сьогодні становить 99 відсотків. Минулого року в рахунок погашення заборгованості по страхових внесках та нарахованих пені й штрафних санкцій мобілізовано понад мільярд гривень. На поліпшення стану розрахунків із Пенсійним фондом спрямоване й спільне із соціальними партнерами рішення про узгодження дій для захисту прав найманих працівників, прийняте в 2008 році. Його результатом стало повне погашення боргів 3,5 тис. підприємств-боржників;
попередити виникнення заборгованості, а не боротися з її наслідками. На це спрямовано ініціативи Пенсійного фонду щодо посилення контролю з боку комерційних банків за повнотою сплати страхових внесків при отриманні коштів на заробітну плату. Поряд із цим Державний бюджет відповідно до норм пенсійного законодавства фінансує частину виплат, призначених за різними пенсійними програмами. Що стосується власних коштів, то бюджет Пенсійного фонду сформовано на макро-показниках фонду оплати праці, розрахованого Міністерством економіки України на 2009 рік. Протягом І кварталу 2009 року виконання бюджету Пенсійного фонду України відповідає запланованим обсягам фонду оплати праці. - Останнім часом в окремих засобах масової
інформації з’являються повідомлення про те, що виникають проблеми з виплатою пенсій через банківські установи. Багато Головних управлінь Пенсійного фонду України в областях спростовують цю інформацію, повідомляючи, що, за даними моніторингу, в березні виплата пенсій через установи банків проводилася своєчасно і в повному обсязі. Яка ж ситуаця в цьому секторі на-
обмежень ліміту отримання пенсіонерами коштів, незабезпечення банкоматів готівковими коштами, що спричиняє певну соціальну напругу. Зростає потік листів, створюються черги в приймальні дні, трапляються вияви невдоволення пенсіонерів. У окремих випадках відбувається навіть скорочення чисельності пенсіонерівклієнтів банків. Рішенням міжвідомчої конкурсної комісії до-
Протягом І кварталу 2009 року виконання бюджету Пенсійного фонду України відповідає запланованим обсягам фонду оплати праці. справді та наскільки вона сьогодні прогнозована? - Останнім часом питання співпраці з банками по виплаті пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки отримувачів стало дуже актуальним. Органи Пенсійного фонду України виконують свої договірні зобов’язання. Справді, перерахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки отримувачів проводиться своєчасно і в повному обсязі визначеної потреби. Але, починаючи з вересня минулого року, мають місце випадки несвоєчасної виплати пенсій безпосередньо окремими банками, встановлення ними
строково припинено дії договорів про співпрацю з деякими банками. Проте припинення дії угод не означає, що Фонд не зможе співпрацювати із зазначеними банками у майбутньому, після стабілізації їхнього фінансового стану. Отже, для нас критерій один: у пенсіонера не повинно виникати складнощів із отриманням коштів, проблеми банку не повинні відбиватися на пенсійних виплатах. Хочу наголосити, що пенсіонер обирає банк, який йому до вподоби, та має право змінити його в будь-який момент. - Ще одне проблемне запитання: у січні цього року чисельність насе-
лення України скоротилася на 27,8 тисячі осіб у порівнянні з груднем минулого року, й станом на 1 лютого 2009 року становила 46,12 млн. З такою тенденцією до зниження чисельності населення України - який можливий прогноз наповнення Пенсійного фонду в наступному десятилітті? Чи є загроза для теперішніх молодих працівників (віком від 26 до 36 років) у майбутньому не отримувати пенсію за віком? Чи буде збільшуватись у зв’язку з цим пенсійний вік для всіх категорій громадян? - Загалом, демографічна ситуація в Україні складна. Вже зараз, враховуючи неповну зайнятість населення, майже кожен працюючий громадянин утримує пенсіонера, при цьому кількість громадян, старших 60-ти років, стрімко зростатиме (з 23,8% у 2006-му до 35 % у 2046 році). Сьогодні в Україні середня тривалість життя, зокрема у чоловіків, становить 62,3 роки. Український чоловік у середньому живе на 12-13, а жінка - на 8-9 років менше, ніж у країнах Європейського Союзу. Отже, слід заспокоїти людей передпенсійного віку, що зараз питання підвищення пенсійного віку не стоїть на порядку денному. І це принципова позиція Уряду. Інтерв’ю провела Наталія Гарач Продовження читайте в наступному номері
Людмила Денісова, міністр праці та соціальної політики:
Святкові та вихідні дні “В умовах обмежених ресурсів державного бюджету підтримка найбільш незахищених у квітні, травні та червні 2009 року таттею 73 Кодек- вихідний день у неділю верств постраждалого від Чорнобиля населення є пріоритетним завданням Уряду”
С
ьогодні, в умовах обмежених ресурсів державного бюджету, нагальним завданням соціальної політики має стати пріоритетність надання пільг та компенсацій найбільш незахищеним верствам населення, яке зазнало впливу наслідків Чорнобильської катастрофи, а саме – ліквідаторам, інвалідам та дітям. Про це сказала після наради у Кабміні Міністр праці та соціальної політики Людмила Денісова.
2
За її словами, нині в Україні налічується 2,3 млн. постраждалих громадян, з них безпосередніх учасників ліквідації наслідків аварії – майже 267 тисяч і понад півмільйона – потерпілі діти. Міністр поінформувала, зокрема, що у 2008 році, за рахунок збільшення видатків з державного бюджету на харчування дітей, які проживають на забруднених територіях, покращено якість надання цих послуг. Крім того, у 2009 році вперше враховано медичні рекомендації щодо найбільш раціонального режиму харчування учнів. Збільшилася на 10% і середня вартість харчування однієї дитини в день порівняно з 2008 роком. Всього ж Мінпраці реалізує 8 бюджетних програм, спрямованих на соціальний захист „чорнобильців”. Цього року, незважаючи на складну економічну ситуацію у країні, їх фінансування збережено на рівні 2008 року, зазначила міністр. А от видатки на пенсійне забезпечення навіть
збільшено на 600 млн. гривень. При цьому урядовець запевнила, що навіть в умовах світової економічної кризи жодної пенсійної виплати для постраждалих громадян не буде зменшено. „На часі внесення кардинальних змін до законодавчої бази, серед яких передусім - розробка концепції нової редакції „чорнобильського” закону. Також необхідно повернутися до вирішення проблеми збільшення розміру одноразової компенсації при встановленні інвалідності, яка вже протягом останніх 12 років залишається без змін, розглянути питання щодо можливості підвищення пенсійного забезпечення інвалідам з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Маємо ще чимало інших нагальних завдань, розв’язання яких дозволить істотно посилити соціальний захист „чорнобильців”. Хочу запевнити: Уряд ніколи не залишав і не залишить цих людей без уваги і державної підтримки”, - наголосила Людмила Денісова. Сайт Мінпраці
С
су законів про працю встановлені святкові і неробочі дні, зокрема у квітні неробочим днем є Пасха (Великдень), який припадає на 19 квітня, у травні святковими днями є 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих та 9 травня – День Перемоги, в червні неробочим днем є 7 червня - Трійця та святковим днем 28 червня - День Конституції України. Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2009 році
19 квітня переноситься на понеділок 20 квітня, вихідний день у суботу 2 травня – на понеділок 4 травня, вихідний день у суботу 9 травня на понеділок 11 травня, вихідний день у неділю 7 червня – на понеділок 8 червня і вихідний день у неділю 28 червня – на понеділок 29 червня. Отже, працівники, які працюють за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю, на Пасху будуть відпочивати 3 дні (18, 19 і 20 квітня), на травневі свята чотири дні (1, 2, 3 і 4 травня) і потім через чотири робочих дня знову 3 вихідних (9, 10 та 11 травня), у червні 3 дні на Трійцю (6, 7 і 8 червня) та три дні у зв’язку з святкуванням Дня Конституції (27, 28 і 29 червня).
АКтуАЛЬНО
№8 (14) 20 квітня 2009 рік
Україна зробила вагомий крок Конвенцію про права дитини було прийнято 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року. Україна підписала Конвенцію 21 лютого 1990-го, 27 лютого цього ж року документ було ратифіковано Верховною Радою України. Ратифікація набула чинності для України з 27 вересня 1991-го.
У минулому номері нашої газети ми розповідали про засідання прес-клубу. Продовжуємо тему розмови і пропонуємо вашій увазі досвід Міністерства України у справах молоді, сім’ї та спорту щодо ратифікації Конвенції ООН “Про права дітей“. 2002 року Асамблея ООН ухвалила рішення про розробку національних планів дій. Україна взяла на себе це зобов’язання, однак до 2005-го фактично нічого не було зроблено. У 2006 році проект Закону “Про Загальнодержавну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року” розроблено на виконання Указу Президента України від 11 липня 2005 р. № 1086 “Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей” було внесено на розгляд Верховної Ради України. І лише 5 березня 2009 року Верховна Рада ухвалила його. 5 березня 2009 Президент України Віктор Ющенко підписав Закон України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року», який набрав чинності з 27.03.2009р. Згідно з цим документом, Кабінет Міністрів протягом трьох місяців з дня набрання Законом чинності має розробити та затвердити заходи з виконання Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року. Під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік уряд повинен передбачати видатки на забезпечення виконання заходів Програми. Метою Програми є забезпечення функціонування цілісної системи захисту прав дітей в Україні відповідно до вимог Конвенції ООН про права дитини та з урахуванням завдань розвитку, проголошених Декларацією тисячоліття ООН, а також стратегії Підсумкового документа Спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї ООН “Світ, сприят-
ливий для дітей”. Оскільки наразі актуальним питанням є процес ратифікації Конвенції про права інвалідів, підписаної Україною у вересні 2008 року, досвід роботи Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту з ратифікації Конвенції про права дитини може стати дуже корисним. З цього приводу ми поспілкувалися з міністром України у справах сім’ї, молоді та спорту Юрієм Павленком: - Наше міністерство не чекає ратифікації Конвенції чи якихось інших документів. Ми вже сьогодні діємо повною мірою згідно з планами забезпечення повноцінного життя та розвитку для дорослих і дітей з обмеженими фізичними можливостями. Міністерство працює у трьох основних напрямках з питань підтримки й захисту цих людей. Насамперед, це захист прав дітей з особливими потребами, забезпечення доступності всіх спортивних і оздоровчих закладів, соціальна, психологічна підтримка, робота з сім’ями, які опинилися у кризових обставинах з причин хвороби, втрати працездатності та ін. Закон “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року” визначає 4 основні напрямки, зокрема, пропагування здорового способу життя, забезпечення можливості здобувати високоякісну освіту, захист дітей від жорстокого поводження, насильства, експлуатації, боротьба з ВІЛ-СНІДом. Цим Законом також передбачено глобальний план дій, орієнтований на розвиток і захист прав та інтересів молодого покоління. Закон має на меті об’єднання в цілісну систему зусилля держави, спрямовані на захист прав дитини. Я можу відзначити, що з прийняттям цього Закону політика держави, ефективність її роботи в системі захисту прав дітей переходить на якісно новий рівень. Власне Закон підготовлений на реалізацію положень Конвенції по права дитини це другий крок. Далі урядом буде розроблено (закон передбачає 3-місячний термін) деталізовану програму по кожній із позицій, визначених Законом у цих 4-х напрямках. Я хотів би зробити акцент на питаннях щодо дітей з
особливими потребами. Даним Законом визначено окремий розділ з цієї проблеми, оскільки захист прав дитини з обмеженими фізичними можливостями є одним з пріоритетів даного Національного плану дій. Станом на 31.12.2008 року в Україні налічувалося понад 170 тисяч дітей з інвалідністю віком до 18 років. Закон чітко визначає серед головних завдань здійснення заходів, спрямованих на запобігання дитячій інвалідності та поліпшення стану медичної допомоги дітям з особливими потребами. До 2010 року має бути знижений на 10 % рівень смертності дітей від 1 року через вроджені вади розвитку та дітей до 18 років. Можливо, це перший Закон, який чітко ставить такі завдання. Це вже не просто громадські ініціативи або ініціативи окремих міністерств чи відомств, а вимога Закону, обов’язкова до виконання. Зокрема, необхідно до 2010 року забезпечити всім дітям із особливими потребами послуги навчальних закладів незалежно від стану здоров’я дитини й місця її проживання і виховання. Тобто ми вже починаємо реалізовувати положення Конвенції у межах українського законодавства. Планується також до 2016 року забезпечити обладнання всіх дитячих оздоровчих закладів за принципом архітектурної доступності, обладнати їх пристроями для доступу дітей і дорослих з обмеженими фізичними можливостями. Крім того, передбачається надання допомоги й підтримки дітям з особливими потребами, забезпечення соціального супроводу з метою самореалізації, надання психологічних, соціальномедичних, юридичних, інформаційних послуг до 2010-го не менше, ніж 80 % дітей, до 2016 року — всім таким дітям відповідно до потреб. Це вимога Закону. Тож сьогодні завдання усіх рівнів влади - зробити так, щоб підтримку мала кожна дитина з обмеженими фізичними можливостями, кожна родина, яка потребує певної підтримки. Передбачена і волонтерська допомога: до 2010 року — не менше, ніж 60 % дітей. Ми почали діяти на законодавчому рівні, закріплюючи пріоритет державної політики, а головне - гаран-
до захисту прав дітей
туючи дитині захищеність законом. Держава зобов’язана надавати всю можливу допомогу дітям з інвалідністю. Разом з громадськими організаціями ми подумаємо над системою відповідальності — аж до кримінальної - за порушення прав людей з обмеженими фізичними можливостями, і в першу чергу — прав дітей. Наступний важливий момент — формування доступності. Ми розпочали роботу у цьому напрямку ще у 2005 році, а в 2006-му спільно з Національним комітетом спорту інвалідів України були підготовлені й розро-
повинна так само вільно розвиватися й жити у суспільстві, як здорова. Окреме питання — робота з сім’ями, які опинилися у скрутному становищі. Минулого року ми завершили формування загального банку даних таких сімей. На кінець 2008-го їх налічувалося 64 850, виховувалося в них близько 130 тисяч дітей, майже 12 % серед таких родин - а це майже 7,5 тисячі сімей - перебувають у банку даних серед тих, чиї складні сімейні обставини спричинені хворобою батьків або дітей. За кожною такою родиною через центри со-
5 березня 2009 р. Президент України Віктор Ющенко підписав Закон України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року», який набув чинності з 27 березня 2009 року. блені нормативи забезпеченості спортивних об’єктів з точки зору доступності. Відповідно до мого наказу минулого року розпочато також роботу з інвентаризації всіх спортивних об’єктів на відповідність їх доступності та можливості занять спортом для людей з інвалідністю. Ця робота наразі завершується і відповідно до результатів нами буде ухвалено рішення стосовно кожного конкретного спортивного об’єкта, який сьогодні діє, щоб привести його у відповідність до нормативів доступності. Водночас ми звернулися до всіх органів влади з рекомендацією про недопустимість введення в експлуатацію нових спортивних об’єктів, недоступних для людей з інвалідністю. Це стосується також і оздоровчих закладів, причому незалежно від форми власності. Попередній аналіз інвентаризації показує, що 80 % усіх спортивних об’єктів сьогодні недоступні для людей із особливими потребами. Ситуацію слід поліпшити якнайшвидше. І ще кілька слів про паралімпійську збірну України, яка наразі є однією з найсильніших у світі. Ми пішли на безпрецедентний, але важливий політичний сигнал для суспільства — прирівняли нагороди паралімпійцям до олімпійських нагород. Це цілком правильне, чесне й справедливе рішення. Наголошую, що ми не зменшували премій олімпійцям, зате підняли премію паралімційцям до олімпійського рівня. Тут питання не стільки фінансове, скільки політичне: людина з обмеженими фізичними можливостями
ціальних служб сім’ї, дітей і молоді закріплено соціальних працівників, які надають максимальну допомогу та підтримку. Здавалося б, проста річ — оформлення документів. Для людей із особливими потребами це проблема. Протягом минулого року понад 3 тис. таких людей соціальні працівники допомогли оформити документи для отримання соціальної допомоги, фінансових доплат тощо, передбачених законодавством. Досі люди не отримували цього, тому що просто не могли самостійно здолати всі бюрократичні перепони. Крім того, майже 30 тис. осіб було залучено до реабілітаційних програм. Ще одне питання, яке нам вдалося вирішити. Ми домоглися певних зрушень у вдосконаленні процедур, пов’язаних із усиновленням. Існував указ про усиновлення; він визначав перелік хвороб, за якими дитину не можна всиновлювати. Проте минулого року ми змінили цей перелік, максимально звузивши його. Перевірка, здійснена після цього, виявила, що є дуже багато дітей, яким штучно приписано інвалідність. Відтак, збільшилася кількість дітей, яких можна всиновлювати, брати у прийомні сім’ї. З 32209 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені, 19805 — діти з особливими потребами, але при цьому вони мають право і можливість бути всиновленими. Минулого року вперше за всі попередні роки 151 дітей з обмеженими фізичними можливостями знайшли нові родини в прийомних сім’ях чи в ди-
тячих будинках сімейного типу. Найголовніше те, що активізувалися усиновлювачі дітей із особливими потребами серед українських громадян. Ми виступаємо також із ініціативою про певні зміни механізмів надання допомоги з боку держави. Якщо для здорової дитини — це 2 прожиткові мінімуми, то для дитини з особливими потребами допомога повинна становити не менше 3-х, адже проблем у такої дитини значно більше. Ще один момент у плані підтримки родин, які опинилися в складних життєвих обставинах. Із 2006 року започатковано мережі центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями. За три роки створено 13 таких центрів, де надається кваліфікована допомога. Це як реабілітація, так і фізична та моральнопсихологічна підтримка. Наше завдання – домогтися, щоб такі центри було створено в кожному регіоні. Наступне завдання, яке ми ставимо — це вийти на затвердження державних соціальних стандартів та нормативів соціальної роботи з дітьми, молоддю і членами їхніх сімей, затвердити перелік соціальних послуг. Ми хочемо також змінити нинішній порядок оцінювання роботи соціальних служб. Адже сьогодні її оцінюють за кількістю соціальних послуг. Варто ж звертати увагу на результати наданих послуг. Відтак ми змінюємо філософію ставлення держави до людини з особливими потребами, забезпечуючи їй комфортне, вільне життя в суспільстві. До того ж хотілося б наголосити, що Національний план дій з реалізації Конвенції ООН про права дитини, крім загальних позицій, передбачав ще дуже детальний план заходів. На жаль, Верховна Рада вилучила з тіла Закону план заходів, який робить його більше декларативним, ніж конкретним. Але я сподіваюся, що Кабінет Міністрів України візьме на себе відповідальність за виконання Закону. Перший крок, який визначає пріоритети, зроблено. Стосовно дітей із особливими потребами ми розраховуємо на серйозну підтримку з боку громадських організацій і в першу чергу - Національної Асамблеї інвалідів України. Підготувала Олена Ткаченко
3
№8 (14) 20 квітня 2009 рік
благодійність
ГРАЛЬНИЙ БІЗНЕС УКРАЇНИ ПІДТРИМУЄ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ Редакція газети «Без Бар’єрів» висловлює щиру подяку Асоціації «Спілка підприємців грального бізнесу України» та особисто Олегу Вікторовичу Бойку за фінансову підтримку нашого видання в скрутних умовах глобальної фінансової та економічної кризи.
В До середини 90-х років Олег Бойко вважався одним із восьми найвпливовіших бізнесменів Росії. Був головою правління банку «Національний кредит», членом ради директорів телеканалів ГРТ та НТВ, членом наглядової ради Ощадбанку, головою виконкому руху «Демвибір Росії», найкрупнішим акціонером ВД «Известия». З 1999-го, з моменту створення «Євраз-Холдингу», по 2004 рік він – голова ради директорів і співвласник гірничометалургійного комплексу ВАТ «Євраз-Холдинг». Олег Бойко також є акціонером компанії Євразфінанс, яка реалізує проекти лісової галузі та нерухомості. Нині інвестиційний фонд Finstar, співвласником якого є Олег Бойко, продовжує роботу в таких різноманітних сферах, як гральний бізнес, торгова нерухомість, парфумерний та продовольчий роздріб. О.В. Бойко реалізує проект здійснення федеральної мережі продовольчих магазинів, яких уже понад 60 відкрилося на території України. На початку 2006 року Олег Бойко став Президентом найкрупнішого в Східній Європі оператора гральної індустрії холдингу Ritzio Entertainment Group.
сьому світові вже відомо, що протягом останніх років гральний бізнес встиг сформувати сталу традицію соціальної відповідальності, зокрема в царині підтримки громадських організацій інвалідів та людей з інвалідністю. Така практика поширена у багатьох країнах, наприклад, у Іспанії, де гральний бізнес надає підтримку людям з вадами зору, в США – де допомагають людям із інвалідністю різних нозологій тощо. В Україні гральний бізнес також продовжує цю традицію. «Спілка підприємців грального бізнесу України» — цивілізований суб’єкт підприємницької діяльності, орієнтованої на реалізацію соціальної відповідальності перед громадськими організаціями інвалідів та людей з інвалідністю. Одним із засновників Асоціації, ентузіастом усіх її соціальних ініціатив є Олег Бойко – людина неординарна та творча. Як відомий російський підприємець, він, не оминаючи важливих питань розгортання та станов-
лення бізнесу, робить у своїй діяльності акцент на розв’язанні «корпоративних» проблем людей з інвалідністю (Олег Вікторович пересувається в інвалідному візку). Його ініціатива має на меті допомогти всім людям з інвалідністю у світі інтегруватись у життя суспільства завдяки життєдайній силі фізичної культури і спорту. Виявилась вона в створенні на початку 2008 року Міжнародного фонду підтримки паралімпійського руху - International Parasport Foundation, який фінансує відповідні програми в різних куточках світу, в тому числі й в Україні. Зазначимо, що саме починаючи з передпаралімпійського року Олег Бойко ініціював генеральне спонсорство для Національного паралімпійського комітету України з боку Асоціації «Спілка підприємців грального бізнесу України» і Parasport Foundation. Це продовжилося і в паралімпійському році. Забезпечується фінансування тих напрямків, які не фінансувалися з державного бюджету України в системі
підготовки та участі національної паралімпійської команди України на ХІІІ іграх у Пекіні. Вагомий внесок цих інституцій і особисто Олега Бойка в перемогу української команди на Паралімпіаді в Китаї було гідно поціновано урядом. У грудні 2008 року Прем’єр-міністр України Юлія Володимирівна Тимошенко вручила Олегу Вікторовичу Бойку Почесну грамоту Кабінету Міністрів України. Пам’ятний знак отримав президент Міжнародного фонду Parasport Foundation, засновник Асоціації «Спілка грального бізнесу України». Маючи позитивний до-
свід співпраці з громадськими організаціями спорту інвалідів в Україні, Олег Бойко не зупиняється на досягнутому. Нещодавно він ініціював виділення фінансової допомоги для Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Без бар’єрів», нині в його планах - суттєва підтримка участі національної команди України в ХХІ Дефолімпійських літніх іграх, що пройдуть із 5 по 15 вересня 2009 року в м. Тайпеї (Тайвань). Наразі International Parasport Foundation та Асоціація «Спілка підприємців грального бізнесу України», як некомерційні організації, реалізують
також і програми соціальної реабілітації людей з інвалідністю, в тому числі спортсменів. Важливим напрямком діяльності Фонду є, наприклад, фінансування програм, спрямованих не тільки на підтримку паралімпійського спорту, а й на розвиток інфраструктури для людей з інвалідністю у всьому світі, включаючи розробку інноваційних технологій на базі власного науково-дослідного центру. Транспортні засоби, створені фахівцями фонду, дадуть змогу пересуватися раніше недоступними місцями - переходами, сходами тощо. Вони компактні, тому можуть використовуватися також у приміщеннях. Серед розробок є і тренажери та спеціальні методики з галузі спортивної медицини, підготовки спортсменів. Так, у Олега Бойка є проект розробки першого в світі унікального роботизованого скутера «Кенгуру» для інвалідів на візках. Він може рухатися по сходинках, поєднує в собі комфорт, мобільність і багатофункціональність. Людям, котрі не можуть пересуватися самостійно, «Кенгуру» здатен допомогти орієнтуватися в сучасному місті. Все це розробляється як зусиллями власного підрозділу фахівців Фонду, так і шляхом узагальнення передового досвіду провідних країн світу. Наталія Гарач
коментуємо
Забезпечення людей з інвалідністю засобами реабілітації відтепер спрощено До Національної Асамблеї інвалідів України та до редакції Всеукраїнської газети “Без Бар’єрів” часто надходять листи від людей з обмеженим фізичними можливостями та членів їхніх родин з проханням роз’яснити процедуру забезпечення засобами реабілітації. Чимало листів містять прохання чи поради стосовно окремих випадків щодо ремонту чи заміни засобів реабілітації. Тому за кваліфікованим поясненням та коментарями ми звернулися до заступника директора Департаменту – начальника відділу організації забезпечення засобами реабілітації Департаменту у справах інвалідів Міністерства праці та соціальної політики Світлани Петрівни Братинової.
- Світлано Петрівно, прокоментуйте, будь ласка, зміни до Постанови Кабміну № 1652, які прийняті з 1 січня 2009 року. (Пояснюємо, Постанова №1652 від 29.11.2006 “Про затвердження Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації
4
і формування відповідного державного замовлення, переліку таких засобів”. З 1 січня 2009 року Порядок забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації набрав чинності у новій редакції..) - Проектом акта постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації і формування відповідного державного замовлення, переліку таких засобів” передбачається спростити механізм постановки на облік окремих категорій населення для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації шля-
хом викладення в новій редакції Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації і формування відповідного державного замовлення та переліку таких засобів. Зокрема, цим документом передбачається, що при повторному медичному огляді висновок ЛКК та індивідуальну програму реабілітації медичні заклади, що видали такі документи, надсилатимуть до органів праці та соціального захисту населення без участі в цьому інваліда. Інвалідам та іншим особам з ампутаційними куксами, вродженими вадами типу ампутаційних кукс чи вкорочення кінцівок та після мастектомії не потрібно
буде щороку звертатись за направленням на одержання технічного та іншого засобу реабілітації. Для таких осіб направлення діє довічно. Пропонується також встановити, що підставою для забезпечення інвалідів по слуху мобільними телефонами та інвалідів по зору І і ІІ груп годинниками, диктофонами та магнітофонами є лише висновок МСЕК. Суттєвих змін зазнав Перелік технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечуються окремі категорії населення. Він приведений у відповідність до міжнародних стандартів. До Переліку включено нові засоби реабілітації, виключено застарілі, а в деяких засобах змінено термін
користування. Реалізація зазначеного проекту буде здійснюватись у межах видатків на бюджетну програму щодо забезпечення окремих категорій населення України технічними та іншими засобами реабілітації. Проект акта погоджено без зауважень Міністерством фінансів, із зауваженнями, які враховано, – Міністерством економіки, Міністерством охорони здоров’я та Міністерством юстиції. Дякуємо Світлані Петрівні за коментар. У наступному номері газети “Без Бар’єрів” ми запропонуємо вашій увазі відповіді С.П.Братинової на запитання, які хвилюють наших читачів. Підготувала Олена Ткаченко
з регіонів
№8 (14) 20 квітня 2009 рік
Ніхто не хотів помирати…
Чорнобильська трагедія. Страшною радіаційною хмарою накрила вона квітучі сади та щедрі ниви, забрала життя сотні людей, а покалічила – тисячі…Та важко навіть уявити, яких масштабів могла б набути катастрофа, якби не самовідданість сміливців, котрі не рахувалися ні з власним здоров’ям, ані з самим життям, щоб зарадити лихові та врятувати світ. Минуло вже понад два десятиліття з того лиховісного дня, та не минає біль втрат. І сьогодні не можна залишати без уваги тих, кому ми зобов’язані життям...
Повернімося у травень 1986-го. Тривала ліквідація аварії на ЧАЕС. Учені підрахували: якщо не відкачати 72 тисячі кубічних метрів важкої радіаційної води з-під барбатера четвертого реактора АЕС, то під вагою маси, насипаної на реактор під час гасіння пожежі, його основа просяде й розжарене до 1000 градусів дно зіткнеться з цією водою. І тоді станеться водневий вибух. У радіусі 200 км будуть руйнування і жертви, в радіусі 800 км - мертва зона. Із карти світу зникне Україна, не лишиться й половини Європи… На плацу перед АЕС стояв збірний загін 500 пожежників із усього Радянського Союзу. Керівники ліквідації аварії - генерал-лейтенант, начальник управління по-
жежної охорони України Пилип Миколайович Десятников і перевіряючий із Москви, генерал Соколов - поставили завдання перед чоловіками у військовому однострої. Хтось мав добровільно погодитися йти відкачувати радіаційну воду. А чоловіки мовчали. Ніхто не хотів помирати… „Добровольці – вперед!” – скомандував генерал Соколов. І наперед виступила п’ятірка пожежників із Білої Церкви, що на Київщині, на чолі з Георгієм Володимировичем Нагаєвським. До її складу ввійшли Петро Войцехівський, Михайло Дяченко, Микола Павленко, Сергій Бовт. Відкачати воду було не найскладніше: тільки натиснути на кнопку - й насос починає відкачування. Та перш ніж зробити це,
сміливці повинні були пройти заваленими коридорами тунелів під четвертим енергоблоком і прокласти до барбатера пожежні рукави, встановити пожежнонасосну станцію. Усе це слід було виконати втричі швидше, ніж передбачено аварійною нормою! Добровольці зробили все за 7 хвилин… Воду ж відкачували 32 години… Коли мужні пожежники зрештою вийшли з підземелля, їх забрала „швидка допомога”. Добровольців відвезли до Московської клініки № 6, де професор Ангеліна Гуськова визначила їм термін життя – від 2 до 8 років… Кавалери орденів Червоної Зірки і „За мужність” живуть уже 22 роки. Адже Господь дарує милосердя тим, хто пожертвував здоров’ям і життям заради інших. Ці неговіркі чоловіки, не звиклі вимагати чогось для себе чи своїх родин, постійно перебувають у госпіталях та лікарнях. Один поет сказав про таких людей: „Им всегда будут сниться по уставшим больницам в респираторах лица, невеселые сны». 2003 року ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС із діагнозом “променева хвороба” об’єднались у єдину в світі Міжнародну громадську організацію
інвалідів Чорнобиля, які захворіли на гостру променеву хворобу та вдів, чоловіки яких загинули від гострої променевої хвороби “Промінь 5.2”. Штабквартира організації знаходиться в Києві. По всьому Радянському Союзу, а пізніше – в країнах СНД організація об’єднала понад 260 “променевиків”. Це пожежники, шахтарі, атомники, енергетики. Ці суворі люди, як ніхто інший, уміють дружити, пробачати, жаліти, кохати й прощатися назавжди.
Олександр ЗЕЛЕНЦОВ
Розповідає Президент Міжнародної громадської організації „Промінь 5.2”, кавалер численних державних нагород України, Росії, церковних нагород, атомник Олександр Миколайович Зеленцов: - Мені доводилося ви-
поради психолога
Д
осі ми говорили про те, що дитина розвивається тільки у спілкуванні з дорослим. Отже, воно необхідне з перших місяців її життя. Спочатку спілкування емоційне, коли ініціатива належить дорослому, який посміхається, промовляє до дитини, ніжно погладжує її, обіймає. Але дитина швидко перехоплює ініціативу, що яскраво виявляється у комплексі пожвавлення, яким вона сама заохочує дорослого. А що ж складає зміст спілкування дорослого з дитиною? Емоції, вияви прихильності та любові до дитини – важливий чинник, необхідний завжди. Проте дедалі виразніше постає інше: дорослий знайомить дитину з навколишнім світом і це знайомство відбувається за певними закономірностями, хоча ми їх іноді й не помічаюємо. Головна закономірність – це послідовність пізнання властивостей речей, їх будови, призначення тощо. Дитина ще зовсім маленька, а перед нею у візочку вже прикріпили низку різнобарвних кульок, які звучать, коли їх зачепити. Розмахуючи ручками, малюк невдовзі й сам навчиться видобувати звуки, прислухатися до них, хапати іграшки різного кольору, зосереджувати на них увагу. На кінець першого півріччя дитина вже бере предмети ручками. Здатність цілеспрямовано простягати руку, брати якусь річ, обмацувати її - величезне досягнення у дитячому розвитку. З другого півріччя рухи рук швидко вдосконалюються: тепер малюк не тільки простягає руку до іграшки, а коли її отримує, починає розмахувати, вдаряти об
ступати на різноманітних конференціях у Німеччині, Іспанії, у Відні на засіданні МАГАТЕ. Та саме у Білій Церкві я відчуваю якесь особливе хвилювання. Це друге після Києва місто, де мені щастило зустрічатися з гарними людьми і, на жаль, проводити в останню путь чудову людину – Сергія Бовта.
Володимир МАКУХА
Олександр Миколайович розповів про роботу своєї організації: - Нашій організації вже 15 років. Вона об’єднує тих, хто дійсно по праву носить звання „чорнобильці”. Зараз є чимало так званих чорнобильських організацій. Але тих людей, котрі в 1986 році отримали гостру променеву хворобу, в звіті МАГАТЕ про ліквідацію аварії занесено до спеціального поіменного реєстру. Він ще й досі закритий. Та вступити до нашої організації можуть лише ті, чиї імена є в ньому. Ми вижили в той страшний 1986-й. А сьогодні найменше, що можемо зробити – це допомогти один одному. Спілкуємося з ще однією людиною нелегкої долі. Володимир Макуха - інвалід Чорнобиля, що пра-
цював зварювальником на Чорнобильській АЕС, ліквідатор, який отримав значну дозу опромінення. Після пережитого він переосмислив своє життя, скінчив духовну академію і нині є протоієреєм церкви „Неопалима купина”. Отець Володимир розповів про діяльність парафії, яку очолює: - У рамках громадської організації „Промінь 5.2” було відновлено парафію на честь Ікони Божої матері „Неопалима купина” під покровительством Найблаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України. Парафія зробила рішучий крок: ми взяли 3,8 га землі в Києві, на Троєщині, де збираємося розбити Парк мужності та звитяги чорнобильців. Адже скрізь звучать слова: ”Жертви, жертви...”. Є жертви голодомору, репресій, холокосту, а є герої-чорнобильці, про яких, на жаль, наша держава не дуже дбає. У цьому парку ми вже встановили пам’ятник Прометею – статую, відлиту з бронзи, заввишки 3,2 м. Ще плануємо збудувати невеличкий храм, як місце поклоніння, де кожен охочий може поставити свічку, помолитися та подумати про своє, найпотаємніше. Безумовно, паркова зона поєднується із зоною житлового масиву Троєщини. І Московський патріархат, і Священний Синод, і Метрополія Української православної церкви надають допомогу нашій організації та виявляють увагу до чорнобильців. Низький уклін цим людям та щира наша вдячність! Олена Ткаченко.
Допоможемо
дитині розвиватися
ліжечко, прислухатися до звуків. Типове заняття дитини семи-десяти місяців – брати з купи іграшок по одній, куштувати на смак, стукати, махати ними в усі боки й кидати, уважно стежачи, як вони падають. Коли поблизу не залишається жодної іграшки, починається пхинькання або й крик – сигнал для дорослого, який повинен допомогти знайти нове заняття. Тепер спілкування з дорослим - це спільне заняття яким-небудь предметом: дорослий або дає малюкові щось до рук, або заохочує кудись подивитися, щось послухати. Таким чином він організовує сприйняття дитиною розмаїття світу. На таке спілкування не можна шкодувати часу, бо це не пусті забавки, а робота над розвитком дитини. Якби не було таких занять, не було б і розвитку.
Коли дитина здорова й активна, взаємодіяти з нею легко: вона жваво реагує на кожну ініціативу дорослого, швидко і вчасно всього навчається, дорослий не встигає помітити, звідки все взялося. Втім, і здорові діти розвиваються по-різному залежно від того, скільки їм приділяється уваги та чи вміло це робиться. Коли ж дитина має якісь вади у функціонуванні нервової системи, доводиться долати чималі труднощі, поки вона навчиться простих речей: звертати увагу на предмет, який їй показують, брати його до рук, а особливо робити з ним певні маніпуляції, що свідчить про зацікавленість. Може статися, що малюк нібито й бере іграшку, але відразу кидає, не розглядаючи. Це не повинне впливати на бажання продовжувати заняття. Просто дитині потрібно більше часу, більше повторень тих самих дій, щоб вона навчилася їх виконувати. Кілька разів на день дитину заохочують взяти до рук іграшки різного кольору, форми, зроблені з різних матеріалів: наприклад, гладенький пластиковий м’ячик і м’якенького ведмедика зі штучного хутра. Щоб тримати в руках кожну з цих речей, потрібно по-різному
розміщувати й напружувати пальчики, одночасно користуватися обома руками. Усе це – дуже серйозні вправи, які розвивають рухи рук і зір. Особливо важливі такі вправи для дітей, обмежених у можливості рухатися, наприклад, через церебральний параліч. Часто їм буває не тільки складніше навчитися брати речі до рук, але й розглядати все навколо через порушення руху очей, не кажучи вже про те, що неможливість ходити не дозволяє розширювати простір пізнання. Якщо такій дитині не допомагати знайомитися з властивостями різних предметів, її розвиток може штучно затриматися, хоча насправді вона могла б досягти значно більшого. У кожної дитини, особливо у хворобливої, є більш і менш сприятливий час для активності, коли з нею взаємодіяти легше. Батьки це швидко відчують і не будуть її перевантажувати. Детально ж про різні заняття з дітьми та їх послідовність поговоримо вже наступного разу. Тамара Ілляшенко, провідний науковий співробітник Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи.
5
з регіонів
№8 (14) 20 квітня 2009 рік
Мукачівський міський реабілітаційний центр: Шлях здолає той, хто йде! Організація, що опікується реабілітацією людей із особливими потребами в затишному старовинному місті Мукачеві Закарпатської області, має свою цікаву й непросту 10-річну історію. Багато зусиль до успіхів організації доклала її керівник - Марина Дашик, жінка настільки ж тендітна, наскільки сильна духом. Із чого все починалось? Розповідає про Мукачівський центр Марина Володимирівна Дашик. Сторонньому окові не помітно, що 10 років тому вона також страждала від власної безпорадності, адже мала інвалідність 1-ї групи, не могла ходити. Проте власні зусилля, допомога близьких та, мабуть, і власна невгамовна вдача створили умови для того, щоб не тільки позбутися недуги, але й узяти на себе непросту місію. Марина взялася нести людям знання, віру та впевненість, що із лихом можна й потрібно боротися. - До сьогоднішнього Центру, - розповідає вона, - ми йшли десять років. У 1998-му було організовано громадську організацію «Фенікс». Але ми мали на меті створення організації з власним рахунком, здатної себе утримувати. Із 2000 року наша організація почала працювати як Благодійний фонд допомоги інвалідам із назвою «Нове життя». На початку роботи з соціальної інтергації головним нашим завданням було допомогти людям із особливими потребами вирватися з чотирьох стін. Я добре знаю, що це таке - не мати змоги полишити кімнату.
- Хто ж допоміг вам? - Я 8 місяців проходила реабілітацію в Словаччині. Коли Бог допоміг звестися на ноги, я осягнула справжні життєві цінності . Відчула, що маю діяти, й вирішила допомагати дітям і дорослим . Обійшла кожну організацію, пов’язану з проблемами інвалідів, але на запитання про причини їхньої бездіяльності чула одне: «Фінансова скрута...». Щоправда, деколи організовувалися благодійні концерти. Я навіть побувала на з’їзді Всеукраїнської організації жінок-інвалідів, де побачила, яку вони проводять колосальну роботу. Це мене й надихнуло. Там я познайомилася з багатьма цікавими жінками України, а в Мукачівському міськвиконкомі допомогли організувати громадську організацію, реабілітаційне об’єднання «Фенікс». Перша організована нами акція припала на Різдвяні свята. Ми обійшли 70 дітей із діагнозом ДЦП та запросили їх із батьками на свято в Будинок школярів. Спілкувалися з різними організаціями, навчальними закладами, де нам могли безкоштовно надати спортзали. Проводили музичні, спортивні заходи.. Спочатку батькам було важливо, щоб дитина про-
сто вибралася з дому, почала спілкуватися з іншими дітьми. А згодом виникло питання активної реабілітації та навчання дітей, надбання ними знань, навичок, необхідних для майбутнього життя в суспільстві.
- Вам вдалося порушити проблемні питання, розпочати їх практичне вирішення? - Ми поступово рухалися за схемою: спілкування – всебічна реабілітація – навчання. Я пам’ятаю, як мами тішилися елементарним, чого поступово навчалася їхня дитина: самостійно вдягтися, щось спитати в людини, яка опинилася поряд, зорієнтуватися в квартирі та біля будинку... Далі постала потреба шукати приміщення, транспорт (адже більшість дітей не можуть самостійно пересуватися), кошти. Нас добре знають у Закарпатті як організацію «Нове життя», а з вересня 2008 року ми отримали офіційний статус Мукачівського міського реабілітаційного центру. - Як ви потрапили до цього приміщення? - Це був непростий шлях. На наше прохання нам спочатку дали кімнату в приміщенні служби соціального захисту. Потім разом з батьками ми принесли свій
план і фактично «захистили» його перед міської владою. Показали, що вже зроблено, що планується надалі. Й міська влада всетаки нас підтримала, надала дозвіл на розміщення в цьому будинку, який минулого року перетнув 100річну межу. Це пам’ятка архітектури, власність міста. Тут широкі отвори дверей, зручно пересуватися візками, й ми на місці відразу вирішуємо головне питання - питання безбар’єрного середовища. Навколо будівлі невеличка земельна ділянка. За допомогою іноземних спонсорів (із Америки, Швейцарії, Шотландії) ми обладнали тут дитячий майданчик. Маємо ще великі плани, зокрема дуже хочемо збудувати басейн. Кожен шляхетний вчинок наших спонсорів та друзів пам’ятаємо. Наприклад, за допомогою шотландських пенсіонерів 2006-го отримали спеціальну сучасну сенсорну кімнату, якою користуємось і досі. Талант має кожна людина! Про арт-терапію говориться й пишеться багато, а конкретні приклади - це успіхи, яких досягли вихованці Мукачівського центру. Двадцятичотирирічний Федір Бобаль уже не перший рік малює (при тому, що коли вперше прийшов до Центру, взагалі не міг малювати!), а не так давно почав писати олією. Професійні художники, поба-
Правозахисна програма « Разом ми можемо»
Т
аку назву мав семінар – тренінг для літніх людей, який відбувся на початку квітня в Житомирі за підтримки Європейської Комісії Європейського Союзу. Виконавцями проекту на всеукраїнському рівні є громадська організація «Фундація прав людини» місто Київ, на регіональному рівні - Житомирська обласна громадська організація людей з інва-
6
лідністю «Молодь. Жінка. Сім’я.». Робота семінару – тренінгу розпочалася з проведення круглого столу за участю представників виконавчої влади, лідерів громадських організацій, людей похилого віку. Засідання розпочалося виступом радника голови Житомирської ОДА Журбенка Ю.М. Він розповів присутнім про заходи, які проводить виконавча вла-
да у співпраці з громадськими організаціями для покращення життя людей похилого віку в регіоні. З вітальним словом виступив виконавчий директор ГО «Фундація прав людини» Євген Фомін. Він доніс основну мету проекту, завдання та шляхи реалізації запланованих заходів. З цікавою та змістовною доповіддю виступив головний лікар МСЕК Леськів Богдан Богданович, який розповів про результати співпраці влади і громадської організації. Також Богдан Богданович переказав щиру подяку народному депутату України В. М. Сушкевичу, секретаріату Національної Асамблеї інвалідів України, представнику НАІУ в Житомирській області за співпрацю і підтримку Житомирської обласної МСЕК у виділенні більшої площі приміщення
для ефективної роботи комісії. Розповів про шляхи виконання «Закону про реабілітацію інвалідів» в Житомирській області, проходження МСЕК інвалідів різного віку. Головний спеціаліст головного управління праці та соціального захисту населення Мохнюк Петро розповів про забезпечення санаторно – курортними путівками, засобами реабілітації людей похилого віку. Після закінчення круглого столу відбулося знайомство учасників тренінгу і продовжилася робота в групах, відбувся показ і обговорення цікавих документальних фільмів. Результат – гарний настрій учасників семінару – тренінгу, отримання нової цікавої інформації. Що ще потрібно для гарного життя? Неля Ковалюк.
чивши його роботи, запросили юнака на навчання в Художньому інституті. Двадцятип’ятирічна Вікторія Долинська прийшла до Центру, де захопилася малюванням листівок. Майже десять років дівчина виконує оригінальні малюнки, що так подобаються гостям Центру. Тетяна Бисага займається у Центрі з 2000-го, нині працює в стилі батіку - малює на тканині. «Мультидисциплінарна команда - це сила»! Продовжуючи розмову із керівником Мукачівського центру реабілітації М. Дашик, проходимо коридорами та кімнатами. - Щиро кажучи, самі часом дивуємось із того, яку колосальну роботу зробили разом за ці роки, - із гордістю говорить Марина Дашик. - У нас дуже сильна мультидисциплінарна команда, яка об’єднує в спільній активній роботі батьків та фахівців. Ми стали на шлях створення індивідуальних планів робіт для кожного вихованця Центру. Для прикладу зі значних подій останніх
місяців наведу хоча б таке: 2008 року інвалідам нашого регіону було надано 155 нових візків; у вересні ми приймали гостей із Всесвітньої організації «Візки для світу». Крім того, ми вже 3 роки співпрацюємо з Всеукраїнською громадською організацією «Коаліція захисту прав інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю». На базі центру триває робота над проектами, зокрема - «Кожен день – нове життя». Займаємося соціальною адаптацією - у цьому нам допомагають також наші літні реабілітаційні табори. І на цьому, звичайно, не зупинимося. Планів – безліч! Із квітня 2009 року на базі нашого Центру створюється Закарпатський обласний центр соціальнопсихологічної реабілітації, підпорядкований Міністерству України у справах сім’ї та молоді. Хочеться щиро побажати ентузіастам із Мукачева нових успіхів, а головне – стабільної державної підтримки як законодавчої, так і бюджетної. Наталія Світла.
Нещодавно благодійна організація «Серце Батьківщини», очолювана Валентиною Канвішер, разом із представниками Кіровоградської обласної організації інвалідів із благодійною місією відвідала Полтавську область.
«Серце Батьківщини» відкрилося для полтавчан
С
першу благодійники побували в школі-інтернаті санаторного типу для дітей з ризиком захворювання на туберкульоз. Нині заклад є взірцем втілення новітніх педагогічних ідей, адже тут вирує життя справжньої козацької республіки. Вихованці разом із директором Іваном Фесенко зустріли гостей козацькими піснями та провели для них екскурсію власним музеєм рушників. А гості з «Серця Батьківщини» пригостили дітей солодощами й пообіцяли подарувати спортивний інвентар, такий необхідним школярам, які мають проблеми зі здоров’ям. Наступним пунктом, який відвідали представники «Серця Батьківщини» став центр соціальної опіки дитини «Відродження» у місті Лубнах. Його було створено завдяки подружжю В’ячеслава та Лідії Бєлових. Робота тут ведеться різноманітна – наприклад, допомога безпритульним дітям в усиновленні. Притулок діє також і як стаціонарний дитячий будинок, куди діти за потреби можуть прийти на певний час. Тут працюють волонтери, надається гуманітарна допомога. На зустрічі були присутні депутати міської ради та помічники народних депутатів України. Лише об’єднавши зусилля, ми зможемо змінити світ на краще! Каріне Акопян.
долі людські
№8 (14) 20 квітня 2009 рік
У Великобританії знайшла родину дівчинка з України
Доля буває примхлива, іноді здається нам і жорстокою. А деколи дивує сюрпризами. Втім, що чекає на нас уже наступної миті - відомо лише Всевишньому...
У
далекій Великобританії мешкає подружжя Хомишак - Ярослав та Елейн. Хоча Ярослав народився в Об’єднаному Королівстві, та коріння має українське – батько його був вояком української повстанської армії. З раннього дитинства батьки прищепили синові любов до далекої батьківщини предків. Згодом, коли пара Хомишак створила власну родину, обоє почали займатися доброчинністю – допомагати українським дітям. 2000-го на запрошення благодійної грормадської організації Елейн Хомишак відвідала Україну та побувала в Білій Церкві, на Київщині. Тут вона познайомилася з працівниками та вихованцями дитячих будинків “Волошка”, “Материнка», “Малятко”. В останньому Елейн відразу звернула увагу на дівчинку, яка лежала віддалік, окремо від інших діток. Вона підійшла до ліжечка і взяла на руки маленьку Людочку. Як потім пояснювала гостя, їй здалося, що вони з цією дівчинкою навіть зовні схожі. Й справді, тепер уже всі помітили дивну схожість Люди з її прийомними батьками. А того дня Елейн пригорнула малятко й прошепотіла: “Я хочу забрати цю дитину”. Це виявилося несподіванкою для всіх. У вихованки дитячого будинку “Малятко”, яка прожила тоді ще всього кілька місяців від народження, був невтішний діагноз: артрогрипоз кінцівок, тобто недорозвинені кисті рук та стопи. Виявили у неї також відсутність жувального рефлексу. Дівчинка потребувала негайного лікування, та Елейн Хомишак у своєму шляхетному пориванні допомогти їй наразилася на бюрократичні перепони, мйже нездоланні.
Маленька україночка
Три місяці вона перебувала в Україні й увесь цей час витратила на ходіння різними інстанціями та на спроби проломити стіну чиновницької байдужості. Чималих зусиль коштувало тільки те, щоб довести необхідність якнайшвидшого оперативного втручання, можливого лише у Великобританії. Британські лікарі застерігали: чим швидше дівчинка прибуде до них, тим більше шансів на успішність операцій. Здавалося, вже все пройдено, нарешті з’явилася надія – і раптом Генеральна прокуратура України наклала заборону на вивезення дівчинки. Знову доводилося починати спочатку... Та світ не без добрих людей. Завдяки місцевій владі, голові опікунської ради міста Білої Церкви та директорові дитячого будинку “Малятко” подружжя Хомишак таки отримало права опіки над маленькою Людочкою. Врештірешт вони разом із прийомною донькою вирушили до Великобританії.
Із 2000 року родина Хомишак, яка має трьох власних дітей і дев’ятеро онуків, поповнилася прийомною дочкою з України. Британські лікарі зробили дівчинці шість операцій, однак попри всі зусилля вона ніколи не буде цілком здоровою. І все одно родина щаслива. Нині Людочці вже виповнилося дев’ять. Всі ці роки вона оточена увагою, турботою і щирою батьківською любов’ю. Людочка навчається у звичайній англійській школі, користується повагою вчителів, її щиро люблять товариші. Дівчинка добре вміє користуватися комп’ютером, співає, має диплом “Краща плавчиня класу”, а нещодавно взяла участь у конкурсі малюнка. Коли члени журі дізналися, кому належать роботи, були дуже здивовані, що це зробила дівчинка, яка малює зубами. На жаль, Людочка ніколи не зможе самостійно ходити й користуватися руками. Проте в новій родині вона оточена душевною теплотою, а це найкращі ліки. Найголовніше, чого вдалося досягти родині Хомишак – виховати дівчинку щирою, доброю, відкритою та людяною. Щовечора перед сном Людочка промовляє: “Як шкода, що я не встигла сьогодні зробити ще одну добру справу!”. 2006 року королева Великобританії Єлизавета призначила аудієнцію Елейн Хомишак серед трьохсот доброчинців Великобританії, приділила їй 15 хвилин, високо цінуючи заслуги родини Хомишак перед людством. Особистим наказом ЇЇ Величності їхня прийомна дочка Люда отримала дозвіл на довічне проживання на
території Об’єднаного Королівства. Звідтоді, як Люда оселилася в домі Хомишак, родиною організовано благодійний фонд “Допомога дітям України”, на честь молодшої доньки названий “Конвой Людмила”. Таким шляхом ітимуть в Україну гуманітарні вантажі – конвої, призначені знедоленим людям і хворим дітям. На сьогодні українські діти, переможці конкусу “Що ти знаєш про Великобританію?” , запрошені туди, мають змогу познайомитись і поспілкуватися з англійськими дітьми, що мають обмежені фізичні можливості.
Мені 9 років
Подружжя Хомишак прагне під час таких зустрічей навчати юних гостей ставитися до дітей із особливими потребами не з жалощами, а з повагою, визнаючи їх рівноправними товаришами. Вони ніби застерігають усіх нас: ніхто не застрахований від поді-
Елейн з дочкою
бної ситуації, слід уміти поставити себе на місце іншого. Перше, що планується програмою перебування українських дітей у Великобританії, - це спілкування з Людою. Спочатку, щиро кажучи, маленькі гості відчувають певну незручність, не знають, як поводитися. Та Люда настільки щира й відкрита, що діти швидко знаходять спільну мову і весело бавляться разом. Людині прийомні батьки не забувають про свою обіцянку допомагати знедоленим українцям - надсилають гуманітарні вантажі з інвалідними візками, білизною, одягом, іграшками та іншими необхідними речами. А по тому ретельно стежать, щоб усе надходило за призначенням. Україна високо цінує діяльність доброчинців із Великобританії. І Ярослав, і Елейн Хомишак нагороджені орденами України “За заслуги”. Приклад цієї родини доводить, що людяне ставлення, доброта, розуміння й щира повага роблять людей щасливими незалежно від їхнього фізичного стану, допомагають почуватися повноправними громадянами, здатними приносити користь суспільству. Тож долати бар’єри слід перш за все у власній свідомості. Олена Ткаченко
калейдоскоп
Лифт для ванны
Е
сть в штате Вирджиния замечательная компания first STREET. Фирма занимается производством и продажей продукции, которая должная облегчить жизнь старикам. На настоящий момент изобретение представлено двумя моделями. Одна — Archimedes Bath Lift (то есть примерно “Лифт для ванны Архимеда”), другая —
Neptune Reclining Bath Lift (а это название можно перевести как “Лифт для ванны с откидывающейся спинкой имени Нептуна”). Вторая — чуть более “продвинутая”, ибо, как нетрудно понять, спинку у неё можно отклонить для большего комфорта. Но в целом устройство и принцип подъёмников одинаковые. По бокам у лифта имеются панели, которые в разложенном состоянии находятся горизонтально. Вместе с сиденьем они в исходном состоянии оказываются на одном уровне. Поэтому, чтобы забраться, до-
статочно сесть на этот “стульчик”, а потом спокойно поставить ноги в ванну. Максимальный вес человека, который могут выдерживать эти лифты, — порядка 150 килограммов. Питается конструкция от батареи, которую можно подзарядить от электросети.
В
2006 году Национальная федерация слепых США (National Federation of the Blind) представила уникальное высокотехнологичное портативное устройство под названием K-NFB Reader, способное «читать вслух» практически любой напечатанный текст. О новом чудо-аппарате, равно как и о его создателе, вы сможете узнать больше, прочитав эту статью. Аппарат, позволяет слабовидящим или абсолютно слепым людям быстро и легко узнавать информацию содержащуюся как в печатных изданиях, так и в обычных текстовых документах. Именно об этом чуде техники, получившем название Kurzweil-National Federation of the Blind Reader (сокращённо K-NFB Reader), мы и хотим рассказать вам более подробно. K-NFB Reader – гениаль-
K-NFB Reader — карманный «персональный чтец» для слепых и слабовидящих
ное изобретение Рэя Курцвейла Устройство представляет собой соединённые вместе карманный компьютер и цифровую камеру, которые заключены в прочный кожаный футляр. В ридере использована передовая технология преобразования текстовой информации в речевую, а также установлено новейшее программное обеспечение для осуществления качественного распознавания текстовых символов.
K-NFB Reader в действии Примечательно и то, что ридер позволяет «читать» текст не только с бумажных носителей, но ещё и с экрана компьютера, поэтому возможностей для его эффективного использования открывается великое множество. www.navara.by.Kurzweil
7
ДОЗВІЛЛЯ
№8 (14) 20 квітня 2009 рік
з історії
ГОРОСКОП Великдень — день у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті, при чому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Вважається найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.
В
Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом — ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінкимироносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмасти-
ти тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожній гріб. Тоді схвильованим жінкам з’явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє. Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, яке відзначали іудеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня у євреїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем
Пасхальним, Пасхою. Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з’явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп’яли Христа — дні поменшали. Тепер тільки царські ворота
ДО СВЯТКОВОГО СТОЛУ
ПАСКА 1 кг борошна, 2 склянки молока, 10 жовтків, 100 г дріжджів, 200 г вершкового масла, 200 г цукру, 100 г родзинок, 0,5 чайної ложки солі, цедра половини лимона
ПАСХАЛЬНІ ПРИКМЕТИ
Дріжджі розвести у теплому молоці з 1 столовою ложкою цукру і трьома столовими ложками борошна. Коли почне бродити, влити розчин у посудину з борошном, додати розтерті з цукром жовтки, посолити, замісити. Місити до появи пухирців. Відтак влити розтоплений жир. Ще раз добре перемішати, щоб тісто увібрало жир. Додати вимиті родзинки. Все це разом ще раз вимішати, накрити і поставити, щоб підійшло. Коли тіста стане удвічі більше, викласти його у форми, дно яких заслати змащеним папером. Заповнювати форми на 1/3. Дати тісту підійти. Коли форми заповняться повністю, змазати тісто яйцем чи цукровим сиропом, посипати кольоровим пшоном (кожна господиня прикрашає паску по-своєму). Випікати у гарячій духовці (190-200о) протягом 45 хвилин.
ПАСКА СИРНА ЦАРСЬКА 2 кг сиру протерти через сито, додати 2 склянки вершкового масла, 4 склянки сметани, 6-8 яєць, все добре розтерти і поставити на плиту, помішуючи, щоб не пригоріло. Тільки-но почнуть з’являтися пухирці, зняти з вогню і поставити на лід чи в холодну воду, безперервно помішуючи, доки не прохолоне. Всипати цукор, ваніль, 1/2 склянки товченого солодкого мигдалю з додаванням трьох зернят гіркого мигдалю, родзинок. Все перемішати і вкласти у форми, винести на 3 дні на холод чи поставити у холодильник.
НАТХНЕННЯ Мне в этой жизни много нельзя... Мне в этой жизни много нельзя И благодарен я судьбе за это. Я не пойду на пьянку, предков не спрося, И не вернусь с фингалом на рассвете. Мне не быть бизнесменом и ментом, Мне не разбить машину, не построить дачу. Я никогда не буду мужем и отцом. Да я от этого теперь и не заплачу. Мне на футболе не кричать:”Оле-оле!”. Ни с кем не целоваться под луною. Мне не ходить ногами по земле, Так значит бегать по небу душою. И сердце чувствует, что это не мой дом.
Я здесь в гостях: побуду и уеду Туда, где мир пылает радужным огнем, Где ничего земного нету. Мне в этой жизни многого нельзя, Так значит можно будет позже. Любовь и радость встречному неся, Когда-нибудь я счастлив буду тоже. Мне суждено пройти тяжелый путь, Чтоб в плотских наслажденьях не уснуть, А доказать, что в жизни будущего века Имею право я на званье ЧЕЛОВЕКА
РЕДКОЛЕГІЯ: Валерій СУШКЕВИЧ – голова Комітету ВР України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, голова ВГСПО “Національна Асамблея інвалідів України”
Якщо у господинi гарно пiдiйшло тiсто, то в хатi буде лише добро i родина буде щасливою. А якщо тiсто западається, то це слiд розумiти як застереження про лихо. Тому нашi предки дуже уважно ставилися до випiкання паски. Коли господиня замiшувала тiсто, то нiкому не казала, що пече паску, - аби нiхто не заходив до хати i не скрипiли дверi. Також вiрили в те, що лопата, на якiй пiдносять паску в пiч, має священнi властивостi. I якщо всi члени родини не доторкнуться до неї, то хтось обов’язково захворiє.
20-22 травня у Київському Палаці спорту відбудеться VІ спеціалізована виставка реабілітаційного обладнання та адаптаційних технологій для людей з обмеженими фізичними можливостями “ІНВАЕКСПО 2009” Організатори: ЗАТ «Київський Палац спорту», «Національна Асамблея інвалідів України» за підтримки Міністерства праці та соціальної політики України. Розділи виставки: - реабілітаційне обладнання, техніка та засоби пересування для людей з обмеженими фізичними можливостями, спеціальна продукція для догляду за маломобільними людьми та людьми похилого віку, травматологія, посттравматична реабілітація, фізіотерапія, бальнеологія, ортопедія, протезування, функціональна діагностика, відновлювальна медицина, реабілітаційні центри. Крім того в програмі: практичні конференції, традиційні заходи з обміну довсвідом травматологів-ортопедів, реабілітологів, фізіотерапевтів, неврологів, рефлексотерапевтів, лікарів мануальної терапії, ЛФК і спортивної медицини та ін.
Вхід вільний
Женя Монукало
Свідоцтво про державну реєстрацію №14229-3200Р від 05.06.2008р.
Засновник: Національна Асамблея інвалідів України
в церкві стоять навстіж сім днів…» Згідно з іншою легендою, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів до християнства і було пов’язане з язичницькими культами. У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, котре сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов’язані поминальні обряди навесні.
З питань співробітництва та участі в “ІНВАЕКСПО” звертайтеся по тел.: (044) 246 73 20, 246 72 60, 234 35 63; e-mail: expo@spalace.com.ua
Наталія СКРИПКА – виконавчий директор ВГСПО “Національна Асамблея інвалідів України” Оксана ПОЛЯКОВА – директор Департаменту Міністерства праці та соціальної політики України Алла СТЕПАНЧЕНКО – головний редактор
на 20 — 27 апреля ОВЕН (21 марта – 20 апреля) На этой неделе ситуация на работе будет складываться удачно. Будет шанс, что Вас увидят и услышат. Дела, связанные с работой, будут даваться легко, а любые проблемы отступят на задний план. ТЕЛЕЦ (21 апреля – 21 мая) Если Вы давно собираетесь что-либо осуществить, то наступающая неделя подходит для этого как нельзя лучше. Любое Ваше светлое начинание будет встречено с радостью, и недостатка в единомышленниках не будет. БЛИЗНЕЦЫ (22 мая – 21 июня) Грандиозных успехов на работе на этой неделе пока не предвидится - скорее, по не зависящим от Вас обстоятельствам, хотя творческий потенциал Ваш достаточно высок. В сфере внешних контактов не исключено столкновение с бюрократической волокитой. РАК (22 июня – 22 июля) На этой неделе стоит потратить немного времени, чтобы правильно сориентироваться в ситуации, и тогда Вам не придется лезть в окно, ведь Вы будете точно знать, где находится дверь. ЛЕВ (23 июля – 22 августа) На этой неделе одним из важных вопросов станет согласование с работодателем предельного объема сверхурочных работ и изменений в рабочих графиках. Кстати, пора бы Вам задуматься о предстоящем отпуске. ДЕВА (23 августа – 23 сентября) На этой неделе Вам представится возможность обрести влиятельных знакомых, способных внести приятные перемены в Вашу жизнь. Работа может поглотить большую часть времени и внимания. ВЕСЫ (24 сентября – 23 октября) Наступающая неделя может подарить Вам множество интересных встреч, а новая информация буквально хлынет на Вас благодатным ливнем. Однообразию, скуке и депрессии рядом с Вами места просто не найдется! СКОРПИОН (24 октября – 22 ноября) Эта неделя, по предсказанию звезд, будет наполнена разнообразными многообещающими событиями. На работе покажите себя решительным человеком, который не раздражается по пустякам, но и не позволяет садиться себе на шею. СТРЕЛЕЦ (23 ноября – 21 декабря) На этой неделе может завершаться важный этап в Вашей карьере. В начале этого периода не стоит спешить с принятием решений. Тщательно взвесьте все шансы. Не рекомендуется резко реагировать на высказывания, пусть даже совершенно неуместные. КОЗЕРОГ (22 декабря – 20 января) На этой неделе Вы сможете реализовать свои планы и замыслы. Но будьте внимательнее: опасно как недоработать, так и переработать. Во вторник будут весьма удачны и продуктивны короткие деловые поездки и командировки. ВОДОЛЕЙ (21 января – 19 февраля) На этой неделе фортуна улыбается и покровительствует Вам во многих делах. Воплощайте в жизнь давние проекты - они могут принести Вам удачу. РЫБЫ (20 февраля – 20 марта) Причиной неудач на этой неделе может стать излишняя доверчивость. Перепроверьте информацию, полученную во вторник. Вы слишком долго времени вели себя хорошо пора дать выход внутреннему напряжению.
Матеріали і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Передрук матеріалів тільки з дозволу редакції. За точність викладених матеріалів відповідальність несе автор. За зміст реклами відповідає рекламодавець.
Листи надсилайте за адресою: Київська обл., м.Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, 106, оф. 312
Газету віддруковано у друкарні ПП «Гриф». Індекс 37392 - пільгова передплата, 37520 - для інших передплатників. Друк офсетний. Газета виходить два рази на місяць. Тираж згідно із замовленням. E-mail:bbarrier@ukr.net