Всеукраїнська громадсько-політична газета
E-mail: bbarrier@ukr.net http://www.naiu.org.ua
З Днем Перемоги!
№9 (15) 11 травня 2009 рік читайте в номері
дискримінація людей з інвалідністю — реальність чи перебільшення
Дорогі ветерани Великої Вітчизняної війни — учасники бойових дій і трудового фронту!
стор. 4
Сердечно вітаю Вас із 64-ю річницею Перемоги у Великій Вітчизняній війні!
транспорт для маломобільних пасажирів — реалії нашого часу стор. 6
9 Травня наша держава та її громадяни урочисто вшановують своїх синів і дочок, які у 1941-1945 роках захистили і відстояли свободу й незалежність нашої Батьківщини, врятували людство від фашистської чуми. У цей знаменний день ми ще раз схиляємо перед Вами голови і засвідчуємо свою вдячність за порятунок від фашистського поневолення, за те, що підняли нашу Вітчизну з руїн у повоєнні роки, за розбудову народного господарства, освіти, науки та культури України. Вам – нашим батькам і матерям, дідусям і бабусям – нинішнє молоде покоління зобов’язане своїм життям, майбутнім наших дітей і онуків. Без ваших ратних і трудових подвигів сьогодні не було б України як держави. Ваш подвиг – це жива історія нашого народу з усіма її героїчними подвигами. Для нас, нащадків солдатів Великої Перемоги, найвищою життєвою істиною є ваша вірність справі та громадянському обов’язку. Ви є взірцем честі, гідності, патріотизму, безкорисливого служіння Батьківщині. Наш доземний уклін всім, хто воював на фронтах Великої Вітчизняної війни, хто пережив тяжкі роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував рідний край. Подвиг Ваш – безсмертний, пам’ять про Вас, живих і мертвих, – нетлінна, вдячність народу – безмежна. Здоров’я Вам і життєвих сил, щоб кожен день для Вас був спокійним і радісним! травня За сонце в весняній блакиті, За те, що розцвіли каштани, За мир і за спокій у світі Земний Вам уклін, ветерани! З глибокою повагою, Валерій Сушкевич,
Долі людські
“Ми були сильні патріотизмом і вірою в перемогу“ стор. 7
в НАСТУПНОМУ номері: Відкриття VІ спеціалізованої виставки реабілітаційного обладнання та адаптаційних технологій для людей з обмеженими фізичними можливостями “ІНВАЕКСПО 2009“, яка відбудеться в Київському палаці спорту 20 травня 2009 року. Всеукраїнська громадсько-політична газета
Розпочато передплату на Всеукраїнську газету на ІІ півріччя 2009 року
Всеукраїнська
громадсько-по
літична
газета
E-mail: bbarrier@ukr.net http://www.naiu.org.ua
° ¥¦ ¥ ¢¦£ ¨«
№1 (7) 12 січня 2009 рік ¨ ¨ £¤¢ ¦Ü
§¨ ¡¤ ª´ ± ¨ ª ¥¥· ¥¦ ¤ ¨¦¢¦¤ №5 (5) 8 грудня
2008 рік ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ª ¨ ¦¤ ¨ ©ª¦ ¤ ¨ ¨ £¤¢ РЕАБІЛІТАЦІЇ. ¦Ü ¥ ® ¦¥ £´¥¦Þ © ¤ £ Þ ¥ £ «¢¨ Þ¥ ІХ Міжнаро ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУконфере дна науково
E-mail: bbarrier@ ukr.net http://www .naiu.org. ua
-практична нція ¦ÉÔ ÆÉÔ ¼Æ ÂƾÅÆ Æɽà ¿¸º ʸ ¥ÆºÀÁ È Â стор. 2ІНТЕГРОВАНЕ ·Â ¿¸º¾¼À ¿ ͺÀÃÖº¸ÅÅ×Ä Å¸¼ Ö º ÈÆÖ ¿ËÉÊÈ Ï¸ ÄÆ ÁÆ»Æ ÑÆȸ¿Ë ¹Ã¸»¸ СЕРЕДОВИЩЕ ОСВІТНЄ ÄÆ Æ»¸ ¹ËÊÀ ¼Æ¹ÈÀÄ ¼Æ Å¸É Å¸ÐÆ ÈƼÀÅÀ ¼Æ È ¼ÅÀÍ ¹ÃÀ¿ÔÂÀÍ Å¸Ä ÃÖ¼½Á
— міф чи реальність НЕ ВЗАЄМОЗВИНУВАЧЕННЯ, ªÈ¸¼ÀÎ ÁÅÆ ÄÀ ÉÇƼ º¸ ÄÆÉÔ Å¸ Âȸѽ Ÿ¼ ÄÆÉÔ Å¸ ¿¼ ÁÉŽÅÅ× ºÉ Í Å¸ÐÀÍ для українс дітей та молоді ьких а спільний пошук шляхів ¿¸¼ËÄ º ÇøŠº ÊÆ Å½Í¸Á ¾½ ʸ ¹Ë¼½ з інвалід ністю подолання «бар’єрності» ±Æ¹ ¥ÆºÀÁ È Â Éʸº ¼Ã× ¸É ¸ÐÀÍ ÈƼÀÅ ÇÆ ÉÇȸº¾ÅÔÆÄË ËÉÇ ÐÅÀÄ ÇÈÀÅ É стор. 2 суспільства »¸ÈÄÆÅ Ö Éʸ¹ ÃÔÅ ÉÊÔ Ñƹ ȸ¿ÆÄ ¿ ×ÃÀÅÂƺÀÄ ¸ÈÆĸÊÆÄ ÅƺÆÈ ÏÅÀÄÀ ÂË ГІДНІС
ТЬ стор. 3 ȸÅʸÄÀ ¿¸º ʸÃÀ ¼Æ ¸ÐÀÍ ÆɽÃÔ ¹Ã¸»ÆÇÆÃËÏÏ× Ñ¸ÉÊ× È¸¼ ÉÊÔ ТА СПРАВ ЕДЛИВІСТЬ ¤À º¼×ÏÅ ¸Ä ¿¸ ÉÇ ºÇȸÎÖ ¹¸¾¸ ÄÆ ÇƼ¸ÃÔÐÀÍ ËÉÇ Í º »¸ÈÅÀÍ Å½ÉÇƼ º¸ ДЛЯ ВСІХ ÅÆ ʸ ÇÈÀ ÄÅÀÍ ºÈ¸¾½ÅÔ º½É½ÃÆ»Æ ¨ ¿¼º¸ ʸ ѸÉÃÀºÆ»Æ ¥ÆºÆ»Æ ÈÆÂË Київській середній спеціалізованій школі-інтернату №6 для стор. 4 глухих дітей подарували спор“ЛЕЛЕКА“ Çƺ¸»ÆÖ ¤ ©ËнºÀÏ НЕ В ПІДНЕБ тивний майданчик А ЕССІ, »ÆÃƺ¸ ¥¸Î ÆŸÃÔÅÆ É¸Ä¹Ã½ ź¸Ã ¼ º «Âȸ ÅÀ стор.НА 5 ЗЕМЛІ 3 ГРУДНЯ 2008 ŸÈƼÅÀÁ ¼½ÇËÊ¸Ê «Âȸ ÅÀ Долі людські
МАТЕМАТИК ЗА ФАХОМ, Долі людськ і ЛІРИК У ДУШІ ДЛЯ
стор. 5
КОЖНОГО ДЕНЬ ПЕРЕМ СОЛДАТА ОГИ НАСТУ стор. ТОДІ,7КОЛИ ПАВ ПІД ВЕЧІР ЗАЛИШАВСЯ ВІН ЖИВИМ
ªÈÀº¸ ǽȽ¼Çøʸ Ÿ ɽËÂȸ ÅÉÔÂË »¸¿½ÊË Å¸ Ç ºÈ ÏÏ× ÈÆÂË
стор. 7 ¨Æ¿ÇÆϸøÉ× Ç ½È½¼Çøʸ Ÿ ɽËÂȸ ÅÉ ÔÂË »¸¿½ÊË Å¸ Ç ºÈ ÏÏ× ÈÆÂË
§ ¨ §£ ª § ¨ §£ ª
°¸ÅƺŠÏÀÊ¸Ï À ĸ ʽ ÄƾÃÀº ÉÊÔ Ç½È½¼ÇøÊÀÊÀ Ÿн ºÀ¼¸ÅÅ× º ¹Ë¼Ô ×ÂÆÄË ÇÆÐÊƺÆÄË º ¼¼ ýÅÅ «Âȸ ÅÀ
¨ª ©ª´ § ¨ §£ ª Ÿ Ä É×Î º »ÈŠŸ Ä É×ÎÔ »ÈÅ
¥ ¢©
§ £´ ¦ § ¨ §£ ª Ÿ Ä É×Î º »ÈŠŸ Ä É×ÎÔ »ÈÅ
¥ ¢©
°¸ÅƺŠÏÀʸ Ï À ĸ ʽ Ä Æ¾ÃÀº ÉÊÔ Ç½ Ÿн ºÀ¼¸ÅŠȽ¼ÇøÊÀÊÀ × º ¹Ë¼Ô ×ÂÆ ¨ª ©ª´ § ¨ §£ ÄË ÇÆÐÊƺÆÄË º ¼¼ ýÅÅ « Âȸ ÅÀ ª
Ÿ Ä É×Î º Ÿ Ä É×ÎÔ »ÈÅ »ÈÅ
¥ ¢©
§ £´ ¦
§ ¨ §£ ª
Ÿ Ä É×Î º »ÈŠŸ Ä É×ÎÔ »ÈÅ
¥ ¢©
В УКРАЇНСЬК РОКУ ОМУ ДОМІ ВІДБУЛОСЯ УРОЧИ ВСЕУКРАЇНС СТЕ ВІДКРИТТЯ ЬКОЇ ВИСТАВКИ МІЖНАРОДНОМУ, ПРИСВЯЧЕНОЇ ДНЮ ІНВАЛ ІДІВ ËÈÆÏÀÉÊÆÉÊ× §È½¿À¼½ÅÊ Í º¿×ÃÀ ËϸÉÊÔ «Âȸ ÅÀ e6 8?HI68M⠶ѽÅÂÆ VA6 IG?86I?C; Ä Å ÉÊÈ ÇȸΠÂÊÆÈ 9GJ:DV Î ¸ÃÔÅÆ J IGSEL ʸ ÉÆ ÇÆà ÊÀÂÀ ;AHFE>?MâVL :E | HI68B;Dâ ÄÀø ½Å Éƺ¸ «Âȸ ÅÀ FG;:Ù 8?GE7? £Ö¼ I8EG? C?HI;MI86 »ÆÃƺ¸ ½ÈÍƺÅÆ ¢ÆÄ Ê½ÊË 8?9EIE8B;Dâ BU:SC? ¨¸¼À «Âȸ ǽÅÉ ÆÅ½È º FGE:JAMâV > âD86Bâ:DâHIU ÅÀ Ë ÉÇȸº¸ º½Ê½È¸Å º FGEI;>DEÙEG Í »ÆÃƺ¸ ¥¸Î ÆŸÃÔŠʸ ź¸Ã ¼ º Fâ:FG?ÎCHI8 IEF;:?ND?L Æ É¸Ä¹Ã½ º¸Ã ¼ º «ÂÈ 9GEC6:HSA? 6 I6AE= Fâ:FG?ÎCHI8 ¸ ÅÀ ¸Ã½È Å L EG96Dâ>6Mâ g;GOEU :E Á ©ËнºÀ gâHBV JGEN?HIEHI; @ âD86Bâ:â8 Ï HBE86 7JB6 cU:C?B6 @ 8â:7J8HV >6FGEO;D6 9GE86D?@ AE [;DâHE86 âDI;Ù DM;GI Yâ:N FG?HJIDâL YED6 I6 8?HBE8?B6 FG?8âI6B6 IV >6 JN6HIU EGA;HIGJ e6?D?BEHV =?IÙ BU:? > EHE7B?8?C? I;6IGJ âC D6:âU MâED6BSDE9E FEIG;76C? PE JAG6äDHSA?Ld _6DSAE8;MSAEä I?CJIS D6B; 8â:EC?L =DJ J869J I6 C6Ù 6GI?HIâM 8 I 7EAJ :;G=6 Fâ:IG?CAJ > âD86Bâ:DâHI 6 8?AED68M 8? > U > Gâ>D?L G â8 Y6B;Gâ@ äD? ;9âEDâ8 kAG6 d?L6@BE8? Ù H8EÎCJ 8?HIJFâ N iJOA;8?N J ½Ê¸ÃÔŠн AE8EU FE:âÎU D69EBEH?8 PE >D6Ù Ë Å¸ÉÊËÇÅÆÄ ÇÈÆ ÎÖ ÇƼ Ö ÏÀʸÁʽ :;DIEC kAG6äD? Î Fâ:F?H6DDV Ë ÅÆÄ½È gG;>?Ù FG686 âD86Bâ:â8 bED8;DMâä ffe FGE f:D?C AGEAâ8 C6Î H I6I? G6I?Kâ > D6HIJFD?L Mâä JAG6äDHSA A6MâV bED8; ?C F6GB6C; DÙ gG;>?:;DI DIEC AE GE>FE8â8 kAG6äD? YâAIEG FGE IJ GE7EIJ vP;DÙ G6>â FGE8E:?ISH VA6 D6Ù V PE:E 7;>76G ÎGDE :EHV9D;DDV FGE DE8â HIâ 8 D6OECJ HJHFâBSHI8â AGEA? D6>JHIGâN EHE7B?8?C? BU:VC > FEIG;76C? gG;>?:;DI k Dâ D69EGE:? AG6äD? 8GJN?8 :;G=68Ù 9GEC6:HSA? AG6P?C FG;:HI68D? L A6C HEMâ6BSD?L H EG96Dâ>6Mâ@ âD86Bâ:â8 DE9E >6L?HIJ BJ=7 I6 HIGJAIJG HEMâ6BS âD86Bâ:â8 Ù
ПЕРЕДПЛАТА-2009 Шановні читачі, Ви маєте можливість передплатити наше видання в будь-якому поштовому відділенні України.
Вартість передплати на 6 місяців - 16, 80 грн, на 1 місяць - 2, 80 грн
ІНДЕКС 37520 Пільгова передплата на 6 місяців - 8, 40 грн, на 1 місяць - 1, 40 грн
ІНДЕКС 37392
9
голова Національної Асамблеї інвалідів України, народний депутат України
Працевлаштування людей з інвалідністю. Досвід Франції Нещодавно українська делегація у складі 11 осіб відвідала Париж. Візит відбувався в межах проекту “Соціальна інтеграція людей з інвалідністю шляхом забезпечення доступу до зайнятості”.
Д
елегацію очолила перший заступник директора державного центру зайнятості Наталія Зінкевич. До складу делегації входили представники державного центру зайнятості, регіональних, а саме Київського міського і Чернігівського обласного центрів зайнятості, представники профспілок, недержавних організацій, зокрема, виконавчий директор Національної Асамблеї інвалідів України Наталія Скрипка і керівник проекту технічного співробітництва ПРОООН “Соціальна інтеграція людей з інвалідністю шляхом забезпечення доступу до зайнятості” Олена Іванова. Нагадаємо, що реалізація даного проекту розпочалася восени 2008 р. і він розрахований на два роки. Головна мета проекту – розробити модель і методологію покращення роботи державної служби зайнятості з метою більш ефективного працевлаштування людей з інвалідністю в Україні. Продовження на стор. 3
Зустріч української делегації з керівництвом Бюро Міжнародної організації праці Франції
актуально
№9 (15) 11 травня 2009 рік
ЧИ ВЛАШТОВУЄ УКРАЇНЦІВ сучасна система пенсійного забезпечення? Голова Пенсійного Фонду України Олексій Зарудний: «Ми виконуємо і будемо виконувати всі зобов’язання, хоча це нелегко»
- Більш детально хотілося б дізнатись про пенсійне забезпечення всіх категорій осіб із інвалідністю: які перспективи та прогнози на рік? Знаємо, що з 1 квітня цього року збільшення пенсій для інвалідів становитиме 7 грн. 50 коп. Наскільки виправдане таке підви-
щення на тлі загальної інфляційної картини (21,9% - зростання рівня інфляції станом на лютий 2009 року в порівнянні з лютим 2008 року)? Чи можливі перегляд цього питання в більш позитивному ключі та збільшення пенсій для цієї категорії пенсіонерів? Минулого року збільшено розміри мінімальних пенсій інвалідам війни, інвалідамчорнобильцям. Щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам підвищувався до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з 1 липня Урядом встановлено доплату з урахуванням зазначених виплат – до 544 гривень. З 1 вересня 2008 року
втратила чинність постанова Уряду про обчислення окремих надбавок та підвищень, виходячи із розміру мінімальної пенсії - 19,91 грн. Одночасно з цим, розміри окремих виплат, які визначались із цього показника, було збільшено, зокрема розмір надбавки інваліду на догляд підвищено до 50 грн., на непрацездатного члена сім’ї – до 150 грн. У березні цього року Урядом прийнято рішення про підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, у тому числі й інвалідам у межах наявних фінансових можливостей Пенсійного фонду. Це зроблено з метою підтримки їхньої купівельної спроможності з урахуванням зростання цін. Визначено, що з 1 квітня до всіх пенсій буде встановлено доплату на 7,5 грн., з 1 липня
ОФІЦІЙНО
Одноразова грошова допомога ветеранам, учасникам, жертвам війни до 5 травня
К
абінет Міністрів України 18 березня 2009 р. прийняв постанову, якою встановив розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”. Разова грошова допомога до 5 травня буде виплачена у таких розмірах: - інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: інвалідам війни І групи – 540 гривень, інвалідам ІІ групи – 430 гривень; інвалідам війни ІІІ групи – 380 гривень; - учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 340 гривень; - особам, які мають особливі за-
слуги перед Батьківщиною - 540 гривень; - членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге, - 180 гривень; - учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога – 70 гривень. Виплати здійснюватимуться за рахунок і в межах коштів, передбачених Міністерству праці та соціальної політики за бюджетною програмою 2501150 „Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань”. Обсяг видатків у 2009 році на зазначену мету становить 402,9 млн. гривень. Інформація Міністерства праці та соціальної політики України
Мінпраці встановило, яку суму грошової компенсації виплачуватимуть інвалідам замість санаторно-курортної путівки
Н
аказом Мінпраці від 13.03.2009 рік середню вартість путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки в сумі: - інвалідам війни I та II груп: 260 грн.; - інвалідам війни III групи: 195 грн. Середню вартість путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та за самостійне лікування деяким категоріям інвалідів, крім осіб, інвалідність яких пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, інвалідів війни, інвалідів, зазначених у ст.6 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000р. № 1584III, та дітей-інвалідів, установлено в сумі; - інвалідам I та II груп: 195 грн.; -інвалідам III групи: 130 грн. Наказ № 103 зареєстрований у Мін’юсті 06.04.2009 р. за № 310/16326 та набрав чинності 17.04.2009р.
2
її буде збільшено до 14 грн., а з 1 жовтня – до 28 грн. Це, звичайно, не такі великі підвищення, як минулого року. Коли ситуація з наповненням бюджету Пенсійного фонду поліпшиться, буде розглядатися питання про подальше підвищення пенсій. Але для Пенсійного Фонду України питання людей з інвалідністю розглядається не тільки в контексті призначення та підвищення пенсій; це насамперед якісне обслуговування інвалідів у органах Пенсійного фонду. В управліннях Пенсійного фонду приймальні для громадян обладнані пандусами для осіб із обмеженими фізичними можливостями. На сьогодні підвідомчі установи Фонду разом із місцевими органами влади продовжують роботу по створенню належних умов для безпере-
шкодного доступу до приміщень Фонду. Організовуються також виїзні прийоми для осіб із обмеженими фізичними можливостями, інвалідів по зору. - Останнє «болюче» запитання: до НАІУ звертаються батьки дітей-інвалідів. Їх хвилює, чи буде зараховуватися до їхнього трудового стажу термін догляду за дитиною? На яку пенсію у майбутньому вони можуть розраховувати? Базовим Законом про пенсійне забезпечення передбачено зарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною-інвалідом одним з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу
УКРАЇНА І СВІТ
Продовження. Початок в № 8
або компенсацію відповідно до законодавства, і за цих осіб сплачуються внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за рахунок коштів державного бюджету. Законом також визначено, що мати інваліда з дитинства, яка виховала його до шестирічного віку, має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, тобто до досягнення 55 років, за наявності не менше 15 років страхового стажу. Розмір пенсії визначається індивідуально – залежно від набутого страхового стажу та отриманої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески до Пенсійного фонду. Наталя Гарач
АКтуАЛЬНО
№9 (15) 11 травня 2009 рік
Працевлаштування людей з інвалідністю. Досвід Франції Д
ля того, щоб вивчити досвід інших країн, міжнародною організацією праці (МОП) було рекомендовано Францію, як одну з країн, що має цікавий досвід працевлаштування людей з інвалідністю. Після повернення делегації в Україну ми поспілкувалися з Оленою Леонідівною Івановою, яка люб’язно погодилася розповісти про французький досвід. Їй слово:
- Під час візиту ми відвідали Міністерство праці, соціальних відносин, сімї та солідарності Франції, зустрілися з представниками Міністерства економіки, індустрії та зайнятості Франції , поспілкувалися з Міжміністерською делегацією, що координує питання людей з інвалідністю, якими займаються різні Міністерства Франції. Також ми познайомилися з роботою Національної каси солідарності автономій, Фондом, який займається підтримкою професійної реабілітації, працевлаштуванням, зайнятості людей з обмеженими фізичними можливостями.
- У Франції певно теж є проблеми з працевлаштуванням людей з інвалідністю? Як вони їх виршують? - У Франції, як і в Україні існують проблеми з працевлаштуванням людей з інвалідністю. Якщо аналізувати цифри, то ситуація у них, начебто не краща, ніж у нас. В Україні працевлаштовано 20% від усіх людей з інвалідністю, а у Франції ця цифра становить 10%. Втім, у Франції інший підхід до стану інвалідності. У нас люди переважно фіксують свою інвалідність, навіть ІІІ групи. І як правило, у нас працевлаштовуються люди ІІІ групи інвалідності, з неважкими обмеженнями. У Франції люди часто приховують свій стан інвалідності і не завжди отримують статус людини з інвалідністю (за власним бажанням), щоб не вимагати для себе якихось особливих умов.
Вони працевлаштовуються на загальному ринку праці і займається їх працевлаштуванням французька служба зайнятості. Тому це може бути поясненням такої цифри працевлаштованих. Тобто, 10% - це від числа тих людей з інвалідністю, які отримали цей статус і не приховують його під час влаштування на роботу. Детальніше: люди з незначними порушеннями здоров’я (які в Україні визнаються як інваліди ІІІ групи) взагалі не отримують інвалідності. А 10% працевлаштованих інвалідів стосується людей зі значними порушеннями здоров’я. Якщо їх не можна працевлаштувати на загальному ринку праці, їх спрямовують у спеціальну службу працевлаштування. Це – недержавна організація. Втім вона працює вже досить давно, здобула авторитет серед неселення і фактично співпрацює з державними структурами, якими вона визнається і є єдиною у своєму роді.
- Розкажіть, будь ласка, детальніше про цю службу. - Вона має кілька підрозділів у різних районах Франції і спеціалізується на працевлаштуванні людей з інвалідністю. Cлужба допомагає людям з особливими потребами знайти роботу, облаштувати робоче місце, а також проводить роботу з роботодавцями. Це і є відмінністю від української системи. Адже у нас є державна служба зайнятості, на яку покладено функції з працевлаштування усіх безробітних, у тому числі й людей з інвалідністю. Якщо ж у нас існують недержавні служби з працевлаштування, то вони мають місцеве значення і офіційно не співпрацюють з державними структурами. - А що являє собою Фонд, який займається підтримкою професійної реабілітації, працевлаштуванням, зайнятості людей з обмеженими фізичними можливостями у Франції? - У перекладі з французької, абревіатура назви означає, що цей фонд займається професійною орієнтацією дорослих людей з інвалідністю. За функціями він приблизно схожий на наш Фонд соціального захисту інвалідів. Проте є відмінності. Фонд має ресурси, які отримуються за рахунок коштів роботодавців, що сплачують внески до Фонду. У цьому моменті є цікава відмінність від нашої системи. Скажімо, у нас є подібний фонд, куди
Продовження. Початок на стор. 1
допомогу (при цьому вони можуть працювати).
У Фонді професійної інтеграції людей з інвалідністю
сплачуються внески роботодавців і вони називаються “штрафи”(штрафні санкції). Французи ж вирішили закласти інше емоційне навантаження у ці внески. Відповідно до французького законодавства 6% людей з інваділністю повинні бути працевлаштовані на підприємства (в Україні цей показник 4% від чисельності працюючих). Але якщо французький роботодавець не хоче чи не може працевлаштовувати людину з інвалідністю на своєму підприємстві, він може оплачувати її роботу на іншому підприємстві. Або ж якось по-іншому сприяти зайнятості людей з інвалідністю. Тільки у разі, якщо він жодних заходів з цього приводу не здійснює, він повинен сплачувати внески у цей фонд. Реально лише 2,8% інвалідів у Франції працевлаштовуються. Третина підприємців Франції не працевлаштували жодного з інвалідів. До речі, з 2007 року розмір внесків роботодавців у Фонд по квоті збільшився у 5 разів. Якщо в Україні це складає 100% середньої заробітної плати по підприємству, то у Франції – близько 120%. Крім того є й інші форми підтримки людей з інвалідністю. Наприклад, роботодавець може організувати на своєму підприємстві стажування людей з інвалідністю на проміжний період (транзитні робочі місця). А Фонд виплачує різні види допомоги і безробітним і роботодавцям.
- Хто координує діяльність Фонду? - Фонд керується 4-ма сторонами: роботодавцями, профспілками, асоціаціями інвалідів і державними експертами у галузі інвалідності. Рішення фонду є колегіальними. Вони мають 22 регіональних представництва.
- Цікаво, які послуги
вони надають людям з інвалідністю? - Називають близько 100 видів допомоги людям з інвалідністю. Допомога може бути технічна і фінансова. Якщо розглядати фінасову допомогу, то це може бути одноразова виплата для того, щоб підготувати людину до роботи. Це те, чого немає в Україні.
- Що мається на увазі? - Перед тим, як людина приступає до нової роботи, їй виплачується одноразова допомога, орієнтовно від 1 до 3 тис. євро для того, щоб людина підготувалася: купила собі новий одяг, можливо їй необхідно переїхати в інший район, зняти квартиру тощо. Технічна допомога передбачає облаштування робочого місця технічними засобами (Придбання слухового апарату, переоблаштування комп’ютера, інші пристрої). Окрім того надається допомога за рахунок коштів фонду і фінансування на відкриття власної справи, і консультативна допомога людям з інвалідністю. Зокрема, це може бути також профнавчання через Фонд. Цікаво, що й для роботодавців так само надаються субвенції, технічна допомога з облаштування робочого місця (розширення дверних пройомів, облаштування туалетних кімнат, обладнання ліфтами тощо). Роботодавцям також надаються поради, консультації стосовно роботи людей з інвалідністю. Отже, з одного боку є підтримка роботодавців, з іншого боку – підтримка людей з інвалідністю.
- Чим ще ця структура різниться від українського аналогу? - Фонд фінансує широкий спектр витрат, які пов’язані з працевлаштуванням, професійною орієнтацією, підготовкою до
роботи людей з інвалідністю. Це помітно відрізняється від нашого фонду, який виконує досить вузькі функції: здійснює фінансування центрів професійної реабілітації, надає фінансову підтримку на створення робочих місць для інвалідів та на покращення санітарно-гігієнічних умов для підприємств інвалідів, заснованих громадськими організаціями інвалідів. - Ви згадували про Національну касу солідарності автономій, яка існує у Франції. Розкажіть, будь ласка, детальніше про її функції і роботу. - Національна каса солідарності автономій - це
- За рахунок яких коштів наповнюється каса? - У 2007 році бюджет каси складав 15 млрд євро. Це кошти страхових внесків - обовязкове соціальномедичне страхування і внески роботодавців (1 млрд євро). Цікавим є й такий факт: один раз на рік усі люди в країні свою одноденну заробітну плату перераховують у цю касу. Орієнтовно, це близько 2 млрд євро. - На яку ще допомогу можуть розраховувати люди з інвалідністю у Франції? - Вони можуть отримувати додаткову допомогу на оренду квартири – 104 євро. Допомога надається не лише на прожиття чи компенсацію здоров’я, а й на переобладнання житла людей з інвалідністю. Фінансування розподілене таким чином: з державного бюджету сплачується видатки на робочі місця для людей з інвалідністю, переобладнання у квартирі, а з медичного страхування надходять кошти на освіту дітей з інвалідністю і для людей з тяжкою формою інвалідності. Тобто допомога по інвалід-
У Франції перед тим, як людина приступає до нової роботи, їй виплачується одноразова допомога, орієнтовно від 1 до 3 тис. євро для того, щоб людина підготувалася: купила собі новий одяг, можливо їй необхідно перїхати в інший район, зняти квартиру тощо. фактично фонд, з якого виплачується допомога людям з інвалідністю. З 2007 року каса стала державною структурою. Виплати здійснюються в залежності від ступеня інвалідності і стосуються втрати здоров’я. Цікаво, що навіть після того, як людина працевлаштувалася, не завжди ці виплати припиняють. В Україні проблема у тому, що якщо людина працевлаштувалася, її допомога по інвалідності може бути зменшена. У Франції інший підхід. Вважається, що то є компенсація за втрату здоров’я і ці кошти людина отримує на підтримку свого здоров’я. А робота – є тим, чим вона заробляє на життя. Національна каса солідарності займається виплатами по старості й по інвалідності. У Франції поділяють існують ступені поділу на інвалідність: І - до 50% втрати здоров’я, ІІ – 51-79%, ІІІ – 80% і більше. Ті, хто має ІІІ ступінь, отримують 100%
ності залежить від того, чи може людина працювати. Окрім усього, у Франції ще є поняття прожиткового мінімуму, який отримують громадяни. Це ще 458 євро. Для порівняння, мінімальна заробітна плата у Франції – близько 100 євро.
- Як у Франції дотримуються прав людей з інвалідністю в умовах світової фінансової кризи? - Одним із завдань діяльності Фонду в умовах кризи є те, що вони намагаються зберегти робочі місця там, де працюють люди з інвалідністю. Роботодавцям навіть надаються субсидії, щоб вони не звільняли людину з інвалідністю в умовах кризи. Це теж суттєво різниться від України. Тож нам є чому повчитися у французьких колег і сподіваємося, що нинішній візит у Париж принесе свої позитивні плоди. Спілкувалася Олена Ткаченко
3
до міжнародного дня боротьби за права інвалідів
№9 (15) 11 травня 2009 рік
5 травня — Міжнародний день боротьби за права інвалідів. В 1992 році активні представники інвалідів із 17 країн провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації. Жодна категорія громадян не повинна залишитись без уваги влади, незалежно від національності, релігії, статусу та стану здоров’я.
Представники громадських організацій інвалідів виборюють свої права
Г
енеральний прокурор України Олександр Медведько провів розширене засідання колегії для вивчення проблем дотримання законодавчих норм у сфері соціального захисту людей із обмеженими фізичними можливостями. Ішлося також про стан прокурорського нагляду з цих питань. У роботі колегії взяли участь запрошені на засідання Голова Комітету Верховної Ради України в справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів Валерій Сушкевич, керівники міністерств праці та соціальної політики, транспорту і зв’язку, охорони здоров’я, освіти й науки, регіонального розвитку та будівництва, директор Фонду соціального захисту інвалідів, а також прокурори областей. Із доповіддю виступила заступник Генерального прокурора України Тетяна Корнякова, яка поінформувала зібрання: кількість людей із особливими потребами в Україні щороку зростає. Упродовж 15-ти років їхня частка в структурі населення зросла вдвічі – до 2,6 млн. осіб, із яких 168 тисяч – діти. Перевірками виявлено порушення прав осіб із обмеженими фізичними можливостями у сферах житлового, пенсійного та медичного забезпечення, пільгового проїзду в транспорті, безперешкодного доступу до будівель, працевлаштування, трудової та соціальної реабілітації. Числен-
ними залишаються факти протиправного заволодіння майном осіб із особливими потребами, розтрати коштів, виділених на створення робочих місць для них тощо. Однією з причин цього є відсутність належного фінансування. Так, у минулому році за бюджетні кошти закуплено засобів реабілітації на 220 тис. менше від потреби. Щороку не більше 3% із 100 тис. інвалідів, які перебувають у черзі, забезпечуються спеціальним автотранспортом. Більшість із 6,5 тис. дітей із обмеженими фізичними можливостями очікують його отримання понад 10 років. Через відсутність коштів лише кожна восьма особа з особливими потребами має змогу пройти санаторно-курортне лікування. Мінпраці не забезпечило також раціонального використання бюджетних коштів, виділених на придбання засобів реабілітації та санаторно-курортне лікування. Засоби реабілітації, як з’ясувалося перевірками, закуповуються без врахування реальної потреби, за завищеними цінами або неналежної якості. Не завершено створення централізованого банку даних з проблем інвалідності, не ліцензується діяльність з надання соціальних послуг. Регіональні управління праці та соціального захисту населення з порушенням черговості забез-
Як дотримуються норми законодавства про соціальний захист інвалідів печують людей із особливими потребами санаторно-курортним лікуванням, не виплачують компенсацію за невикористані путівки та надані соціальні послуги. Тільки кожен третій інвалід, який перебуває на обліку в Державній службі зайнятості, забезпечений роботою. Не краща ситуація і з працевлаштуванням людей з обмеженими фізичними можливостями. Фондом соціального захисту інвалідів не взято на облік майже 20 тис. суб’єктів господарювання, які зобов’язані працевлаштувати таких осіб. Через відсутність належного контролю понад 45 тис. підприємств не звітуються з цих питань. Кошти Фонду, виділені на створення нових робочих місць, використовуються не за цільовим призначенням, люди з обмеженими фізичними можливостями фактично не працевлаштовуються. Органи місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування фінансують потреби пільгових категорій громадян у лікуванні за залишковим принципом, скорочують мережу комунальних закладів охорони здоров’я, порушують права осіб із особливими потребами при забезпеченні медикаментами та засобами реабілітації, вимагають сплати благодійних внесків за лікування. За відсутності контролю з боку Мінрегіонбуду порушуються будівельні норми доступності
об’єктів житлового та громадського призначення для людей із особливими потребами. Значна частина будівель не обладнана пандусами та іншими засобами. Мінпромполітики дотепер не розроблено державні стандарти на виготовлення транспортних засобів, пристосованих для перевезення інвалідів, а також не організовано їх серійного виготовлення. Мінтрансзв’язку не повною мірою забезпечило спеціальним обладнанням аеропорти, вокзали та пасажирські поїзди. Додатковими переговорними пристроями з квитковими касами не обладнано аеропорти в Івано-Франківську, Одесі, Харкові, Сімферополі, Чернівцях. Ужгороді. Тільки 32 % пасажирських поїздів далекого сполучення мають спеціалізовані пасажирські вагони для людей, що пересуваються на візках. Лише 0,5 % автомобільного транспорту, які перевозять пасажирів, обладнані для осіб із особливими потребами. Медико-соціальними експертними комісіями МОЗ України не розроблено індивідуальних програм реабілітації кожній п’ятій особі з обмеженими фізичними можливостями. У половині регіонів МСЕК не забезпечені фахівцями та необхідними приміщеннями. Кожне шосте рішення комісій скасовується як незаконне. Численними є порушення прав
дітей із особливими потребами. Через бездіяльність Мінфіну, МОЗ, Мінпраці понад 2,5 тис. дітей із захворюваннями, які відповідають ознакам інвалідності, не можуть отримати відповідного статусу. У Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській та інших областях органами влади не забезпечено належної діяльності реабілітаційних установ для дітей з інвалідністю. Порушується їхнє право на поліпшення житлових умов у Донецькій, Київській, Полтавській та Херсонській областях. У переважній більшості областей не забезпечується право дітей з особливими потребами на отримання освіти, учні спеціалізованих закладів для незрячих не отримують необхідних підручників. У минулому та поточному роках прокурорами у сфері соціального захисту прав інвалідів порушено 226 кримінальних справ, з яких 103 направлено до суду, до відповідальності притягнуто 1,8 тис. посадових осіб, відшкодовано 23 млн. грн. Колегією Генеральної прокуратури України констатовано підвищення ефективності прокурорського нагляду в сфері соціального захисту людей із особливими потребами. Прес-служба Генеральної прокуратури України
Дискримінація людей з інвалідністю — реальність чи перебільшення? Чи переслідують у нашій країні інвалідів? Дивне питання, скажете ви. Навпаки, їм допомагають як слабшим і потребуючим. Держава платить їм пенсію, безкоштовно видає автомобілі та інвалідні візки, вони їздять на курорти, лікуються в санаторіях.
А
ле в дійсності все далеко не так чудово. Давайте спитаємо самих людей з інвалідністю, тих що відчуває реальне життя «на своїй шкірі». Когось часто ображали в сім’ї чи на вулиці. Когось не пускали в транспорт. Когось несправедливо вигнали з роботи. Хтось пережив побої, насильство, холод, недоїдання, обмеження свободи пересування.Але чи можливо, щоб хтось спеціально переслідував людину на підставі того, що вона інвалід? Зараз деякі майбутні вади можна визначити ще до появи дитини на світ. Якщо медики виявляють, що май-
4
бутня дитина народиться з інвалідністю, вони радять матері позбутись дитини ще до народження. Якщо подивитись на цю ситуацію принципово, то можна побачити в ній позбавлення права на життя. Ми часто можемо почути, що діти не отримують у закладах опіки достатнього догляду, навіть нормального харчування. Потрапляючи до інтернату, дитина з інвалідністю позбавляється права виховуватися в сім’ї, гарантованого їй Конституцією і Конвенцією про права дитини ООН. У деяких інтернатах діти не мають жодної своєї
власності. Навіть одяг їм довільно міняють після прання. Якщо ж дитина з інвалідністю виховується в сім’ї, це ще не гарантує їй нормального догляду і щасливого життя. Адже витрати на лікування часто непомірно високі, навіть близько не співмірні з розміром соціальної допомоги. На наступному етапі йде школа, далеко не завжди доступна для дитини з особливими потребами. Хоча законодавство гарантує право вибору навчального закладу і форми освіти, в реальності перед такою дитиною здебільшого є одна
перспектива – це спеціалізований інтернат, де, як вважається, вона не буде ображена між «такими самими» дітьми. Але ж неповносправність практично завжди індивідуальна, вимагає унікального підходу, а в інтернаті на всіх індивідуального підходу не напасешся. Професійний вибір молодої людини з інвалідністю доволі обмежений. Спеціалізовані заклади пропонують невеликий набір професій. Існує право вступу поза конкурсом, але попередня підготовка далеко не завжди дозволяє такій людині втриматись у стінах навчального закладу, де вже немає спеціальних скидок на ті чи інші обмеження здоров’я. Існують і загальні перешкоди, адже 99,9% за-
кладів вищої освіти не пристосовані, наприклад, для пересування осіб на інвалідних візках чи незрячих. Доступність середовища і транспорту – це окремий вид дискримінації. Важко навіть сказати, яка частка «загальнодоступних» об’єктів – житлових будинків, магазинів, аптек, вокзалів, автобусних станцій – насправді є доступними для людини у візку. Це дискримінує людину на візку, обмежує у її прагненні вчитись, працювати, подорожувати, рівноправно спілкуватись з іншими людьми. Безробіття або вкрай низькооплачувана робота – це ще одна біда неповносправної людини. Навіть гарантована законом 4-відсоткова квота робочих
місць для працевлаштування інвалідів не заповнюється реальними працівниками, оскільки українські працедавці всіма силами намагаються обійти чи обдурити закон. Незавидне становище старших людей, які рано чи пізніше стають до певної міри немічними – адже вони опиняються на плечах і руках родичів. Насправді побороти дискримінацію можна лише на індивідуальному рівні, коли кожна людина буди вимагати і добиватись реалізації своїх прав. Громадські організації інвалідів в Україні ведуть досить наполегливу боротьбу за свої права, але про це треба розповідати окремо. Микола Сварник
№9 (15) 11 травня 2009 рік
Ерік Блюмкольк: «Я впевнений, що всі разом ми зможемо
покращити якість життя дітей з інвалідністю в інтернатних закладах...» В Україну з робочим візитом наприкінці квітня приїхав пан Ерік Блюмкольк, директор Міжнародної організації SOFT Tulip Foundation. Нашому кореспонденту вдалося поспілкуватися з ним та взяти коротке інтерв`ю.
- Пане Еріку, ми знаємо, що розпочалася реалізація 3-річного проекту “Покращення якості життя та послуг для дітей з інвалідністю в Україні, що перебувають на утриманні в державних закладах» за участі громадських організацій України та Королівства Нідерланди. Чому Ви обрали саме Україну і цей напрямок діяльності? - У 2006 році я брав участь у конференції, проведеній за підтримки Міжнародної організації SOFT Federation в м. Ужгороді. Частиною програми було відвідування інтернатних закладів для дітей з інвалідністю та ще кількох недержавних центрів з надання соціальних послуг для дітей у цьому регіоні. Я був шокований умовами життя та станом здоров’я дітей у державних закладах. Одночасно звернув увагу на копітку роботу деяких громадських організацій, котрі займаються цими питаннями. Мене вразили щире ставлення до дітей, вболівання за їхню долю, намаган-
ня допомогти змінити ситуацію на краще. На конференції мені вдалося познайомитись із багатьма українськими громадськими організаціями, в тому числі й із представниками Львівського навчальнореабілітаційного центру “Джерело”. Волонтери з цієї організації на той час уже почали працювати в інтернатах 3-го та 4-го профілів з метою зміни якості життя вихованців, починаючи з терапевтичного годування спеціальним харчуванням. Я запропонував свою підтримку для покращення догляду за дітьми в цих установах і з того моменту ми розпочали інтенсивну та плідну співпрацю. Відразу ж знайшли чимало однодумців. Багато людей просто виявили бажання допомагати нам. Мабуть, ви також їх знаєте – це представники Національної Асамблеї інвалідів України, Греко-Католицької церкви, ВООЗ, Посольства Канади в Україні, Посольства Нідерландів в Україні, Фундації “Діти Чорнобиля”, Соціально-інвестиційного фонду Світового банку, Компанії Nestl, а також відома українська співачка Руслана Лижичко та багато інших. Під час робочих візитів до України мені довелося познайомитись із дуже цікавою людиною - Валерієм Сушкевичем, головою Комітету Верховної Ради України в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Уже з першої хвилини ми знайшли спільну мову, спільне розуміння ситуації в інтернатах 3-4 профілів. Далі зустрічалися ще не раз, і я відчув, що тепер наші зусилля в Україні будуть не марними. Два роки співпраці та її позитивні результати стали підставою для затвердження проекту й отримання фінансування від Уряду Нідерландів.
- Хто працює в даному проекті? - Основними виконавцями проекту в Україні є кілька організацій: Навчально-реабілітаційний центр «Джерело» (м. Львів), Українська асоціація фахівців з фізичної реабілітації, Національна Асамблея інвалідів України. З боку Нідерландів це Міжнародна організація Socires Foundation, Міжнародна коаліція неурядових організацій інвалідів SOFT Tulip та Асоціація фізіотерапевтів Королівства Нідерланди. - Чого ви очікуєте від реалізації проекту? - Я впевнений, що ми всі разом зможемо покращити якість життя дітей з інвалідністю в інтернатах 3-го та 4-го профілю. Підтримка даного проекту з боку Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України сприятиме змінам у підходах до виховання дітей-інвалідів в інтернатних закладах. Активна участь у проекті громадських та релігійних організацій, а також прос-
Зустріч в Міністерстві закордоних справ Королівства Нідерланди
тих громадян додає мені як керівникові проекту оптимізму та віри в те, що разом - ми велика сила, здатна впоратися з цією нелегкою справою і багато що змінити на краще.
- Чи реалізовано Вашою організацією подібні проекти в інших країнах? Які були результати? - Організація SOFT Tulip з 1991 року працює над покращенням якості життя людей із обмеженими фізичними можливостями в Центральній та Східній Європі, в таких країнах, як Угорщина, Польща та Румунія. Разом із програмами інших урядових та неурядових інституцій це співробітництво сприяло структурному покращенню життя людей з обмеженими можливостями у цих країнах. Так само й Україна має позбутися застарілої пострадянської практики щодо людей з особливими потребами.
- Порівнюючи досвід різних країн у цій сфері, що Ви можете сказати про ситуацію в Україні?
- У реалізації політики щодо людей з обмеженими можливостями Україна перебуває на етапі трансформаційних перетворень. У той час, як пострадянська практика ще існує, мають місце й позитивні зміни. Дуже гостро тут стоїть питання світової економічної кризи, здатне загальмувати модернізацію соціальної політики щодо людей із інвалідністю та громадських організацій, чи навіть спричинити регрес. Я тільки можу сподіватися, що представники української влади, які відповідають за формування державної політики, а також громадськість робитимуть усе від них залежне, щоб не загальмувати процесу покращення життя найвразливіших верств населення.
- Пане Еріку, дякую вам за інтерв`ю. І на завершення нашої розмови: що б ви хотіли побажати нашим читачам? - Успіхів у ваших починаннях, оптимізму та віри. Віталіна Добрянська
коментуємо
Про забезпечення інвалідніми візками У
минулому номері нашої газети ми розпочали розмову із заступником директора Департаменту, начальником відділу організації забезпечення засобами реабілітації Департаменту у справах інвалідів Міністерства праці та соціальної політики Світланою Петрівною Братиновою, яка люб’язно погодилася відповісти на численні запитання читачів газети “Без Бар’єрів” та людей з інвалідністю, які зверталися до Національної Асамблеї інвалідів України. Перший блок запитань стосується інвалідних візків.
- Коли буде налагоджено систему індивідуального підбору інвалідних візків? - Вже затверджений Наказ про створення сервісних центрів у трьох регіонах. Та у 2009 році фінансування на ці сервісні центри не передбачено бюджетом. Тому зараз ми затверджуємо типове Положення про сервісний центр, яким буде передбачено, що туди поступатимуть усі інвалідні візки та інші технічні засоби реабіліта-
ції серійного виробництва і потім людина з інвалідністю безпосередньо звертатиметься у цей сервісний центр і буде обирати візок індивідуально. Надається направлення управліннями праці та соціального захисту населення і видається людині з інвалідністю відповідний візок чи, скажімо, тростина або ходунки. Тобто людина отримуватиме саме те, що їй потрібно. Здійснюватиметься індивідуальний підбір.
- Такі сервісні центри будуть в обласних чи районних центрах? - Поки що планується створення сервісних центрів у областях. Втім, якщо будуть сервісні центри приватної форми власності, то можливо, вони з’являтимуться і у районних центрах.
- Де взяти комплектуючі для ремонту візка, якщо неможливо його поміняти? - Це залежить від того, які саме комплектуючі маються на увазі. Можна безпосередньо звертатися на завод-виробник. Можна також звертатися в “Укрпротез” з
тим, щоб вони зв’язувалися з підприємством. “Укрпротез” уклав договори з підприємствамивиробниками інвалідних візків - виконавцями державного замовлення. Вони забезпечують гарантійний термін експлуатації і післягарантійний ремонт. Варто також наголосити, що і гарантійний, і післягарантійний ремонт здійснюється безоплатно.
- Згідно з нормативами, людина з інвалідністю може мати одночасно 2 візки: кімнатний і прогулянковий. Вони функціонально різні. Як бути людині у тому випадку, якщо зламався один із візків? Чим користуватися людині на час ремонту чи обміну непрацюючого візка?
мав візок через управління праці та соціального захисту населення? - У будь-якому випадку слід звертатися до управління праці та соціального захисту населення.
- Як і за чий рахунок ремонтуються електровізки? Проблема у тому, що у них часто виходить з ладу електронна система. - Якщо це післягарантійний ремонт, то його здійснює підприємство – виконавець державного замовлення. Якщо ж гарантійний ремонт – за рахунок підприємствпостачальників. Та у будь-якому випадку, слід звертатися до органів праці та соціального захисту населення.
- У таких випадках теж треба звертатися до місцевих органів праці та соціального захисту населення, які повинні надати людині у тимчасове користування інвалідний візок.
- Часто споживачі скаржаться на те, що в електровізках вже через рік виходять з ладу акумулятори. Але заміна їх протягом гарантійного терміну експлуатації не передбачена. Як бути у таких випадках?
- Як споживач на візку може захистити свої права у разі виявлення недоліків, коли він отри-
- Ці випадки підлягають класифікації “гарантійний чи післягарантійний ремонт” і такий ремонт
здійснюється за кошти держбюджету або за рахунок коштів підприємств, якщо це гарантійний ремонт. У наступному номері нашої газети ми продовжимо розмову зі Світланою Петрівною Братиновою. Питання стосуватимуться забезпечення інвалідів по зору годинниками. Підготувала Олена Ткаченко
5
№9 (15) 11 травня 2009 рік
Транспорт для маломобільних пасажирів — реалії нашого часу Ми поспілкувалися з директором ТОВ “Дхолландія Україна” Олегом Федоровим: - Компанія “Дхолландія” (Бельгія) є найбільшим в Європі виробником гідравлічного підйомного обладнання. Основний сегмент виробництва – різноманітні вантажопідйомні механізми, які встановлюються на комерційну техніку. Разом з тим є окремий напрямок роботи компанії – виготовлення пасажирських підйомників, які встановлюються на транспортні засоби. Це мікроавтобуси, автобуси різної місткості і окремі види підйомників для спеціальних транспортних засобів, як то ліфти для карети швидкої допомоги тощо. Модельний ряд па-
сажирських ліфтів нараховує кілька основних базових моделей. Асортимент продукції постійно розширюється, оскільки у Європі зараз спостерігається певний бум на обладнання такими підйомниками транспорту, будівель, приміщень для того, щоб люди з обмеженими можливостями могли вільно пересуватися. Компанія “Дхолландія” на ринку України працює вже 5 років. Розвиток відбувається досить успішно, у тому числі й у секторі пасажирських підйомників. Маємо гарні приклади співпраці з Київським міським територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів, з Вінницькою молодіжною громадською організацією інвалідів “Гармонія”. Кілька автобусів було зроблено на замовлення жіночої благодійної організації “Модус Вівенді” (м.Київ). Було кілька приватних замовлень.
6
- Чи складно утримуватись у цій ніші на ринку? - Так. Ринок достатньо складний. Причини різні: починаючи від фінансових проблем, відсутності державних програм і закінчуючи непоінформованістю ринку. Сподіваємося, що з часом все це владнається. Ми плануємо подавати інформацію про наші можливості у спеціалізованій пресі, співпрацювати з локальними місцевими регіональними організаціями інвалідів, щоб показати їм наші можливості для того, щоб люди з обмеженими можливостями знали, що багато з їхніх проблем можна вирішити і почувати себе повносправнішими людьми. І ми готові їм у цьому допомогти. До вирішення цих питань
ми плануємо підійти різносторонньо, із залученням громадських, благодійних організацій і компаній, які займаються переобладнанням транспортних засобів.
- На кого в першу чергу орієнтована ваша продукція? - Наймасовіший сегмент, який діє у Європі, це соціальні служби, які займаються перевезенням людей з інвалідністю. Вони мають у своєму арсеналі мікроавтобуси, обладнанні усім необхідним для зручності людей з обмеженим можливостями. Такі служби мають потужну державну підтримку і зацікавленість підприємницьких структур, які теж отримують державну допомогу для виконання соціально значимих послуг.
- Це зарубіжний досвід. А що ми маємо в Україні? - У нашій країні теж є певні напрацювання у
Людина на інвалідному візку часто стає заручником власної безпорадності, не маючи фізичної можливості пересуватися містом, дістатися вокзалу, аеропорту, театру чи офіційних закладів та багато іншого. Для здорових людей існує громадський транспорт, який легко вирішує ці питання. Люди ж, які пересуваються на інвалідному візку або намагаються самотужки на візках добиратися у потрібне місце, або ж просто залишаються у квартирі, відчуваючи свою неповносправність. Втім, у всьому світі вже давно й успішно вирішується питання транспорту для людей з обмеженими фізичними можливостями. Є певні кроки у цьому напрямі й у нашій країні. Про одну з компаній, яка сприяє вирішенню цієї проблеми наша сьогоднішня розповідь. цьому напрямі. Існують соціальні служби, які мають у своєму арсеналі спеціально обладнані транспортні засоби. Це, знову ж таки, Київський міський територіальний центр соціального обслуговування інвалідів та пенсіонерів. У них є не один десяток автомобілів, які за попереднім замовленням перевозять людей з обмеженими можливостями. Крім того маємо приклади, коли приватні підприємці включають таку послугу у свій перелік транспортних послуг. Вони мають один чи кілька автобусів, обладнаних спеціальними механізмам для перевезення людей на візках. Як приклад, підприємства у Броварах,Вінниці,Харкові, Львові. Тобто вже є реальні приклади вирішення цієї проблеми, котра на рівні України є досить серйозною. Ми достеменно навіть не знаємо кількості людей, які обмежені у пересуванні і не мають можливості вийти з квартири. У цьому вбачаємо певну соціальну роль нашого бізнесу. Ми б хотіли стати учасниками вирішення цієї проблеми і могли б поставляти обладнання компаніям, які займатимуться переобладнанням автотранспорту. Також маємо можливість самостійно робити переобладнання транспортних засобів. Ми зацікавлені у тому, щоб не
лише у Києві, а й у регіонах з’являвся транспорт, обладнаний спеціальними підйомниками для перевезення людей з обмеженими можливостями.
- Наскільки складно переобладнати транспортні засоби? - Є кілька аспектів у цьому питанні. По-перше, вид
транспортного засобу. Виходячи з цього, здійснюється підбір моделі. По-друге, технічна можливість переобладнання, тобто наскільки певний транспортний засіб може бути використаний для перевезення людей на візках. Скажімо для маршрутного засобу є певні обмеження. Якщо це буде соціальне таксі, необхідно, щоб автомобіль був зареєстрований після переобладнання як спеціальний транспортний за-
сіб для перевезення людей на інвалідному візку. Тобто у кожному окремому випадку напрацьований певний досвід. У цьому плані ми тісно співпрацюємо з інститутом “ДержавтотрансНДІпроект”. У минулому році в Україні був прийнятий відповідний стандарт, який передбачає усі умови перевезення лю-
дини з інвалідністю у спеціалізованому транспорті. Ми чітко дотримуємося усіх норм цього стандарту і норм безпеки Європейського Союзу.
- Обладнання транспортних засобів підйомниками “Дхолландія” ви здійснюєте самостійно чи через інші підприємства? - Одразу зазначу, що неспеціалістам буде досить складно самостійно переобладнати транспортний
засіб нашими підйомниками. Зараз ми самостійно встановлюємо підйомники. З часом ця тенденція зміниться. Адже поки що здійснюємо ці роботи у Києві, куди доставляють автомобілі для переобладнання. Ми плануємо налагодити мережу партнерів у регіонах, які займатимуться встановленням підйомників. Вже є певні напрацювання з компаніями, які займаються переобладнанням мікроавтобусів. Інший напрям роботи – співпраця з виробниками транспортних засобів. Це автобусні заводи міста Іллічівськ “I-VAN”, “Еталон” (Бориспіль), “Богдан” (Черкаси) і ЛАЗ (Львів). З цими виробниками теж попередньо обговорюється питання співпраці. На жаль, у зв’язку з кризою ці програми призупинені. Отже, маємо три напрями роботи: самостійно встановлювати підйомники, навчати партнерів і працювати з виробниками автотранспортних засобів. Сподіваємося, що у одному з наступних номерів нашої газети ми поінформуємо читачів про перебіг та результати цієї акції. Спілкувалася Олена Ткаченко Довідки: Тел.(044) 227-23-27, (050)442-42-40
18-19 травня планується дводенний автотур за маршрутом Ужгород – Київ із заїздом у міста Львів, Рівне, Житомир Програма розрахована на те, щоб з допомогою місцевих представників Національної Асамблеї інвалідів України, за участю громадських організацій інвалідів, приватних осіб, підприємців, органів місцевого самоврядування привернути увагу влади, транспортних компаній, які працюють у цих регіонах, до проблем людей з інвалідністю. І відповідно, ми плануємо запропонувати варіанти вирішення певних проблем. Ми розуміємо, що це лише перші поодинокі кроки. Та це дозволить людям обмінюватися досвідом, створювати соціальні служби таксі для інвалідів, або це можуть бути спільні проекти бізнесових структур з владою для того, щоб повільно, але впевнено вирішувати важливі соціальні питання.
- У якій формі планується впроваджувати цей проект? - Це будуть зустрічі, які будуть відбуватися фактично під стінами міських чи обласних адміністрацій за участю представників місцевої влади, транспортних компаній, громадських організацій людей з інвалідністю, засобів масової інформації. Ми демонструватимемо мікроавтобус, оснащений спеціальними підйомниками. Окрім презентації, розповідатимемо, які є моделі конструкцій, яким чином їх можна встановлювати на транспортні засоби, відповідатимемо на запитання, котрі виникатимуть у присутніх. Окрім того, ми хочемо поінформувати наших потенціальних партнерів та зацікавлених осіб у тих регіонах, де ми перебуватимемо з тим, щоб люди мали можливість побачити нашу продукцію, познайомитися з технічною стороною питання тощо.
долі людські
№9 (15) 11 травня 2009 рік
“Ми були сильні патріотизмом і вірою в перемогу”
Напередодні Дня Перемоги ми за традицією, що склалася до цього свята, зустрілися з мужнім чоловіком, який пройшов настрашнішу війну в історїі людства від першого й до останнього її дня, але в свої 89 років не втратив не тільки бадьорості й любові до життя, відчуття його краси, але й незнищенної віри в перемогу добра. Його ім’я – Петро Федорович Гаєвой, полковник у відставці, член Ради ветеранів міста Білої Церкви на Київщині. - Петре Федоровичу, дозвольте поставити традиційне запитання: як для Вас починалася війна? - Як для кадрового військового. Я був призваний до Радянської армії із свого рідного селища Калити Броварського району Київської області у вересні 1939 року. Служив у Проскурові, де закінчив полкову школу і, як один із кращих її курсан-
тів, був направлений для проходження подальшої служби в Київ. Там отримав звання командира відділення, командував розрахунком 37-міліметрової зенітної гармати. Зараз ця гармата зберігається в музеї, в Петрищеві... Може, й не саме та гармата, з якою я зжився, мов із рідною, але все одно моя... А війна почалась, як для всіх – несподівано. Ви ж знаєте цю пісню: “Киев бомбили, нам объявили, что началася война…»? Так воно й було. Скочили на світанку від вибухів, кинулися до зеніток. Небо – чорне від літаків. Ми знали тоді одне: не дамо знищити Київ. Інших думок не було.
- А страху, відчаю, коли ви побачили цю безліч літаків, – не виникло? - Ні. В таку хвилину не думаєш, страшно тобі, чи ні: думка одна – знищити їх, не пустити. І ми зробили для цього все можливе.
Деяким на нашій ділянці все-таки вдалося прорватись і підпалити цех літаків на Київському авіазаводі № 200, але решту ми запеклим вогнем змусили скинути бомби раніше. Постраждав тоді Святошин, хутір Горошки – й літаки повернули геть від Києва. А далі бійці нашого підрозділу разом із пожежною командою заводу кинулися гасити пожежу. А вже опівдні нам оголосили загальне шикування, по радіо пролунав сигнал із Москви й Молотов повідомив, що напали гітлерівці. Ми стояли й слухали ці слова: «Наше дело правое. Враг будет разбит. Победа будет за нами». І ніхто не сумнівався, що так воно й буде. То й що, коли на нас суне 5-мільйонне військо з потужнішою за нашу технікою? Ми все одно їх здолаємо, бо за свою землю б’ємося! Ми тільки це й знали. “За батьківщину!” – і зникає все: страх, смерть, біль, втрати... Тому вижили, тому перемогли.
- А в тяжкі часи відступу, чи не нападала часом зневіра? - Не до зневіри нам було, ми й слів тоді таких не знали. Вдень відступали, вночі займали оборону. Вистояти мусили будь-що-будь. На наш вогонь сподівалася піхота, нам слід було берегти батареї, щоб прикривати переправи, не було часу про щось замислюватися. Наказ – і вогонь! Пізніше мене послали на курси мо-
Багато пафосних фраз написано про ветеранів Великої Вітчизняної війни та їхній невмирущий подвиг, так багато, що часом відчуваєш розгубленість: що тут можна додати нового? Але часом, вишукуючи найпатетичніші слова, чи замислюємося ми, що стоїть за цією “високою поезією”? Це для нас – патетика й пафос, а для тих, кому присвячуються поетичні рядки, то були біль і кров, щоденна втрата бойових товаришів, тисячі смертей навколо, нелюдська напруга нервів і жил... Тому давайте поговоримо про них без красивих епітетів – просто, але з найглибшою пошаною, на яку вони заслуговують як ніхто інший.
лодших командирів, були такі тимчасові офіцерські курси в Першому Київському артучилищі. Присвоїли звання молодшого лейтенанта й направили в 39-у армію, під Москву. А потім були Калінінський фронт, 1-й Прибалтійський, 3-й Білоруський... Служив у 442-му артилерійському полку резерву головного командування, кидали нас на найтяжчі ділянки. Звільняли Ржев, Великі Луки, Духовщину, Вітебськ, Полоцьк, Невель, Істенбург – це вже в Східній Пруссії... Я був командиром вогневого взводу, старшим офіцером батареї, командиром батареї...
- Мабуть, дуже багато втратили своїх бойових товаришів на всіх цих фронтах. Як воно – переживати смерть людини з котрою поряд пройшов такі нелюдські випробування? - Тяжко, нестерпно. Втрачати бійців – особливо. Скільки міг – намагався берегти їх. Довго потім після війни ті, хто вижив, мені листи писали... Далі їх ставало все менше... Йдуть, ідуть із життя ветерани, хто ж
навчить наших дітей у школі такого патріотизму, який нам помагав усе витерпіти, перед усім вистояти?
- А бувало таке, що ворогові вдавалося розбомбити батарею? - На війні як на війні, тут на удачу покладатися не можна, треба вміти вистояти. Але я пройшов неабияку підготовку в училищі. За весь час нашу батарею не розбомбили жодного разу. Була в мене так звана допоміжна батарея – дерев’яні гармати, пофарбовані в зелене, сяк-так замасковані, щоб з повітря було видно... От її фашистські літаки й бомбили. А я свої гармати й розрахунки беріг... - І після такого довгого й тяжкого шляху – де ж зустріли Ви Перемогу? - У госпіталі. За всю війну мав три поранення, останнє – якраз напередодні закінчення війни. Літаком доправили до Києва, де я і дізнався про Перемогу так само, як про початок війни, - по радіо. Наш евакогоспіталь № 1779 тоді розташовувався на Червоноармійській, у тому 5-поверховику зараз музична школа... А коли видужав, отримав на-
правлення у 72 Гвардійську дивізію міста Білої Церкви, на посаду начальника розвідки дивізіону, де й проходила моя подальша служба, вже в мирний час. Був старшим офіцером батареї, потім – заступником командира окремої зенітної дивізії, яку в подальшому розгорнули в ракетний полк 1129... І нині я там буваю часто, виступаю перед солдатами 72-ї бригади й свого рідного полку. Слухають уважно... Гарна у нас молодь. Замислюєшся після таких розмов, міцно замислюєшся. Через що пройшла людина, який тягар на своїх плечах винесла, а не втратила ні оптимізму, ні віри в людей. І не скаржиться ні на що – радіє життю на повну силу, як у молоді літа. “Ось іду бульваром, - говорить Петро Федорович, - дивлюся на ці липи й клени, що ми саджали зі студентами технічного училища, й серце радіє...” І єдине побажання в сивого ветерана всім нам – вміти жити на повну силу й любити свою Вітчизну так, щоб жоден ворог нас не здолав. Розмову записала Ганна Ручай
калейдоскоп
7
ДОЗВІЛЛЯ
№9 (15) 11 травня 2009 рік
ТЕСТ
ГОРОСКОП
Любовь к себе – это достижение!
на 11 — 17 мая
Этот тест поможет разобраться в том, насколько вы на сегодняшний день живете в согласии с самим (ой) собой. Варианты ответов: «да», «нет», «не знаю». 1. Я вполне доволен (льна) собой. 2. Некоторые люди и события вызывают во мне очень противоречивые мысли и чувства. 3. Я точно могу сказать, в какой период жизни я стал (а) полностью отвечать за себя, обрел (а) самостоятельность и независимость. 4. Я часто рисую в воображении то, как я хотел (а) бы себя вести в различных ситуациях, но в жизни, к сожалению, все бывает иначе. 5. Кроме мелких промахов, мне не в чем себя упрекнуть. 6. Я часто не знаю, чего хочу. 7. Я умею хорошо чувствовать свое тело (организм) и понимаю, когда проблемы со здоровьем бывают вызваны моими внутренними конфликтами и душевным разладом. 8. Я очень переживаю из-за того, что никогда не достигну идеального состояния собственной личности. 9. Когда передо мной стоит проблема, вызывающая противоречивые мнения и чувства, то я не поддаюсь отрицательным эмоциям, а мысленно веду внутренний диалог с собой, чтобы спокойно во всем разобраться и найти оптимальное решение. 10. Иногда моя реакция на некоторые ситуации бывает неадекватной. 11. В моей жизни есть такие ценнос-
ти, во имя которых я бы сделал (а) больше, чем могу сейчас представить. 12. Я часто берусь за выполнение заданий, превышающих возможности одного человека, и потому часто спешу, мне не хватает времени. 13. В тяжелых жизненных ситуациях я могу поддержать себя, и если бывает возможность (время, место), то я позволяю себе «переболеть». 14. Считаю, что сегодня мир изменился настолько, что добро и зло стали относительными понятиями. 15. Я часто соглашаюсь с критическими оценками в свой адрес, хотя на самом деле так не думаю. Подсчет очков. За каждый ответ «да» на вопросы 1,3,5,7,9,11,13 и ответ «нет» 2,4,6,8,10,12,14,15 поставьте себе по 10 очков. Ответ «не знаю» оценивается в 5 очков. 105-150 очков. Вы любите себя и умеете жить с собой в согласии, хорошо себя знаете и можете себе доверять. Именно это помогает вам находить выход в трудных ситуациях. Вы бываете для себя источником силы и поддержки даже тогда, когда другие вашу силу считают слабостью. 55-100 очков. Очевидно, вы недостаточно любите себя, и в этом причина вашего внутреннего разлада с собой. В вас много сомнений и недовольства собой, самоосуждения. Можно предположить существование каких-то пре-
Дід Кузьма до лікаря: - То ви лікували діда Кіндрата? - Я. А що трапилося? - Вчора пішов на той світ. - А тепер демократія, куди хто хоче, туди і йде.
Хлопчик років 4-5-ти приходить в молочний магазин, ставить на прилавок бідончик і каже: - Мама шкажала шметани! Продавець наливає сметану, малий бере бідон і йде до виходу. А продавець йому навздогін: - Хлопче! А гроші!? Малий: - Мама шкажала - в бідоні…
Мавпу, зайця і жирафу посадили в одну клітку в зоопарку. Заєць, після трьох днів, проведених там, приходить до адміністратора зоопарку і каже: - Переселіть мене від них, будь ласка. - Чому? - Я розказую анекдоти, мавпа сміється цілий день, а жирафа - цілу ніч.
- А мені сьогодні в маршрутці наркоман в сумочку заліз. Я спочатку нічого не помітила, а потім дивлюсь - сидить собі в ній. 8 березня. Чоловік накрив до столу, купив квіти, подарунок і чекає на свою кохану. - О 3-й годині ночі дзвінок в двері. Чоловік відкриває, а там — жінка… П’яна і розтріпана вся. Він: - Був би ніж у мене, я б зарізав тебе. Був би шнурок - задушив!!! Вона: - Гик.., а ти рогами заколи
у Київському Палаці спорту відбудеться VІ спеціалізована виставка реабілітаційного обладнання та адаптаційних технологій для людей з обмеженими фізичними можливостями
“ІНВАЕКСПО 2009” Організатори: ЗАТ «Київський Палац спорту», «Національна Асамблея інвалідів України» за підтримки Міністерства праці та соціальної політики України. Розділи виставки: - реабілітаційне обладнання, техніка та засоби пересування для людей з обмеженими фізичними можливостями, спеціальна продукція для догляду за маломобільними людьми та людьми похилого віку, травматологія, посттравматична реабілітація, фізіотерапія, бальнеологія, ортопедія, протезування, функціональна діагностика, відновлювальна медицина, реабілітаційні центри. Крім того, в програмі: практичні конференції, традиційні заходи з обміну досвідом травматологів-ортопедів, реабілітологів, фізіотерапевтів, неврологів, рефлексотерапевтів, лікарів мануальної терапії, ЛФК і спортивної медицини та ін.
Вхід вільний З питань співробітництва та участі в “ІНВАЕКСПО” звертайтеся
по тел.: (044) 246 73 20, 246 72 60, 234 35 63;
Свідоцтво про державну реєстрацію №14229-3200Р від 05.06.2008р.
Засновник: Національна Асамблея інвалідів України
град, мешающих полному принятию собственной личности. Возможно, вы предъявляете к себе завышенные требования и слишком строго себя судите. Примите себя таким(ой), какой (ая) вы есть, попробуйте точнее оценить свои возможности и одновременно быть терпимее к себе (вы – человек мыслящий, но и ошибающийся), и жизнь будет приносить вам гораздо больше удовлетворения. 0-50 очков. Ваши ответы говорят о полном отсутствии принятия себя и согласия с собой. Можете ли вы понять, почему так не любите себя? Сумейте изменить эту ситуацию, станьте для себя добрым, понимающим другом, определите, какие предрассудки и стереотипы относительно самого (ой) себя вам присущи, и сумейте от них отказаться. Наверняка это то, что вам внушили. Вы – это вы, а не то, что о вас говорят и думают. Не мучайте себя игрой воображения. Просто начните делать то, что вам больше всего хочется, даже если этому сопутствует риск.
20-22 травня
ПОСМІХНИСЬ
ОВЕН (21 марта – 20 апреля) На этой неделе будет важна внешняя респектабельность, а дела не дадут забыть о завтрашнем дне. Обострится интуиция - не исключено, что она даже поможет Вам выпутаться из крайне непростой ситуации.
РЕДКОЛЕГІЯ: Валерій СУШКЕВИЧ – голова Комітету ВР України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, голова ВГСПО “Національна Асамблея інвалідів України”
e-mail: expo@spalace.com.ua
Наталія СКРИПКА – виконавчий директор ВГСПО “Національна Асамблея інвалідів України” Оксана ПОЛЯКОВА – директор Департаменту Міністерства праці та соціальної політики України Алла СТЕПАНЧЕНКО – головний редактор
ТЕЛЕЦ (21 апреля – 21 мая) Хорошее время для решения вопросов, которые до этого вызывали определенные трудности. Благоприятное время для принятия ответственных решений. Новые события, которые произойдут на работе, отвлекут от плохого. БЛИЗНЕЦЫ (22 мая – 21 июня) Промелькнула неделя, наполненная ощущением праздников и безмятежного отдыха. Пора стряхнуть с себя лень и негу и вновь устремиться к новым целям и свершениям. РАК (22 июня – 22 июля) Вам будет везти на этой неделе. Причем как в игре, так и в любви, как ни парадоксально. Правда, игра предпочтительно не азартная, а актерская - тут Вы будете вне конкуренции. ЛЕВ (23 июля – 22 августа) Нежелательно строить грандиозные планы на ближайшее будущее - они могут внезапно поменяться. Может быть, Вам придется одновременно решать самые разнообразные деловые проблемы. Возможно, друзья или близкие попросят Вас исполнить роль посредника. ДЕВА (23 августа – 23 сентября) Ваш социальный статус достаточно прочен, но в середине недели понадобится поддержка покровителей. Обращаясь с просьбой, проявите дипломатию и такт. Во вторник или среду постарайтесь быть гибче. ВЕСЫ (24 сентября – 23 октября) Постарайтесь смирить гордыню и не отказывайтесь от предложенной помощи, так как шансы справиться с поставленными задачами в одиночку равны нулю. В понедельник главные новости могут - неожиданно для Вас - ожидать дома. СКОРПИОН (24 октября – 22 ноября) Понедельник и вторник пройдут в размеренной спокойной обстановке, что позволит завершить хотя бы те дела, которые не терпят отлагательства. Начиная со среды события начнут приобретать особенную важность. СТРЕЛЕЦ (23 ноября – 21 декабря) Наступает время для самосовершенствования - Вы вдруг поймете, что пора что-то менять. Изменяя себя, Вы можете почувствовать потребность изменить что-нибудь в доме. В этот период Ваши недостатки будут бросаться в глаза. КОЗЕРОГ (22 декабря – 20 января) На этой неделе многое придется начинать сначала, с чистого листа. Лучше рассчитывать только на свои силы и возможности. Вторник и среда будут связаны с важными профессиональными решениями. Работа, построенная по индивидуальному плану, будет успешной и принесет ощутимые плоды. ВОДОЛЕЙ (21 января – 19 февраля) На этой неделе Вы сможете сделать многое из того, что задумали. Не полагайтесь на других и делайте все самостоятельно: вот увидите, что все у Вас получится. РЫБЫ (20 февраля – 20 марта) На этой неделе Вас ожидает некая вершина, к которой Вы шли долгим и трудным путем. Хорошо бы не пропустить знак, указывающий направление движения на последних метрах, и не проскочить мимо.
Матеріали і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Передрук матеріалів тільки з дозволу редакції. За точність викладених матеріалів відповідальність несе автор. За зміст реклами відповідає рекламодавець.
Листи надсилайте за адресою: Київська обл., м.Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, 106, оф. 312
Газету віддруковано у друкарні ПП «Гриф». Індекс 37392 - пільгова передплата, 37520 - для інших передплатників. Друк офсетний. Газета виходить два рази на місяць. Тираж згідно із замовленням. E-mail:bbarrier@ukr.net