Газета «Без Бар’єрів» – № 21-22 (147-148), листопад 2014 by “Національна Асамблея інвалідів України”

бе ту а і д ь н де й і н т і в с Все – а д а п о 14 лист

№21-22(147-148) листопад 2014 www.naiu.org.ua

www.bbnews.com.ua

bbarier@ukr.net

Всеукраїнський Форум підприємців

Анонс

У Львові шукали шляхи удосконалення допомоги хворим на муковісцидоз

«Наразі на Львівщині ми маємо 48 дітей, яким поставлено діагноз муковісцидоз. І якщо лікування діточок відбувається під пильним оком професійної небайдужої команди лікарів Львівщини, то хворі, які перетинають рубіж у 18 років, залишаються сам на сам з проблемою», – наголосила Оксана Дарморіз і пояснила, що в нашій країні вважають муковісцидоз дитячою хворобою, Детальніше на стор. адже діти просто не доживають до повноліття.

Вперше в історії України цирк став доступним для дітей та дорослих з інвалідністю

У київському готелі «Україна» пройшов ІІІ Всеукраїнський Форум підприємств громадських об’єднань інвалідів та працюючих інвалідів України. Організаторами заходу виступили Національна Асамблея інвалідів України спільно з Асоціацією підприємців та працюючих інвалідів України та Українським товариством сліпих.

Уперше 24 жовтня кияни та жителі Київської області, які мають інвалідність, дітки з інвалідністю (багато з яких – проживають в інтернатах) стали глядачами у цирку «Кобзов». Подія відбулась у рамках спеціальної благодійної програми «Мистецтво без бар’єрів», започаткованої Національною Асамблеєю інвалідів України спільно з легендарним цир- Детальніше на стор. ком «Кобзов».

Первые шаги с диабетом Санофи в Украине запускает информационный проект «Первые шаги с диабетом» для помощи детям, у которых недавно обнаружен диабет. Сахарный диабет – это одно из наиболее распространенных хронических заболеваний в нашей стране, с которым живут более 1,3 млн. человек, в том числе 8000 детей. В Украине наблюдается неутешительная тенденция роста количества пациентов с этой болезнью. Ежегодно общий показатель новых случаев диабета среди детей показывает прирост 0,5%. Каждый новый случай в этой статистике – это ребенок и его родители, которые находятся в сложной жизненной ситуации и нуждаются в информационной поддержке, чтобы как можно быстрее начать эффективный контроль заболевания. Киев, 21 октября 2014 г. – Санофи в Украине, социально-ответственная компания с многолетним опытом борьбы с диабетом, в рамках глобальной программы компании «Диабет. Поможем вместе» при поддержке Ассоциации детских эндокринологов Украины запустили информационный проект «Первые шаги с диабетом», направленный на помощь и поддержку маленьких пациентов, у которых недавно диагностировано это заболевание. В рамках проекта

в социальной сети Фейсбук на странице «Конкурса рисунка среди детей с сахарным диабетом» публикуется серия инфографик с практическими советами для маленького пациента и тех, кто его окружает – школьного персонала (учителей и медсестер), родителей, друзей и сверстников. Впервые сталкиваясь с диагнозом «сахарный диабет», дети и их родители часто чувствуют растерянность, страх и даже отчаяние. В школе ребенок, у которого было диагностировано это заболевание, может сталкиваться с дополнительными проблемами: с непониманием своего состояния и специфики стиля жизни со стороны школьного персонала (учителей и медсестер) и неприятием со стороны друзей и сверстников. Проект «Первые шаги с диабетом» был инициирован именно для того, чтобы облегчить период адаптации маленьких пациентов и их семей к новым реалиям жизни, помочь им принять диагноз и как можно скорее сделать первые шаги на пути самоконтроля диабета. Советы были разработаны в сотрудничестве с Натальей Зелинской, главным детским эндокринологом МЗ Украины и президентом Ассоциации детских эндокринологов Украины, которая поддержала этот проект.

Продолжение на стр. 6

У роботі форуму взяли участь Голова Комітету ВР України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич, представники Ради підприємців при КМУ, Секретаріату КМУ, Фонду соціального захисту інвалідів України, директор Департаменту соціального захисту інвалідів Мінсоцполітики Оксана Полякова та начальник відділу надання пільг і роботи з громадськими об’єднаннями інвалідів Департаменту соціального захисту інвалідів Мінсоцполітики Світлана Руда, Міжнародний експерт з питань працевлаштування та зайнятості людей з інвалідністю (Франція) та понад 80 керівників підприємств громадських організацій інвалідів та громадських об’єднань. Учасники обговорили актуальні питання надання державної допомоги підприємствам громадських об’єднань інвалідів у вигляді пільг з оподаткування та фінансової допомоги за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, отримання державного замовлення, створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та винайдення шляхів подальшого розвитку соціальних підприємств в Україні. Також були представлені результати проекту «Громадське лобіювання впровадження окремих стандартів ЄС у сфері забезпечення прав інвалідів», що реалізується Харківською громадською організацією «Інститут прикладних гуманітарних досліджень» за участі Національної Асамблеї інвалідів України і підтриманий МФ «Відродження». Продовження на стор.

Розпочалася передплата на 2015 рік Передплатіть газету “Без Бар’єрів” та переконайтесь “Інвалідність – не вирок” Вартість передплати: Пільгова передплата для осіб з інвалідністю:

на 1 рік - 66.04 грн.

Індекс: 37520

на 1 рік - 44.04 грн.

Індекс: 37392

Соціальний вектор

№21-22 (147-148) листопад 2014

Правительство определило сроки предоставления финансовой помощи переселенцам Постановлением от 16 октября 2014 года № 554 Кабинет Министров Украины внес изменения в постановление о предоставлении адресной помощи переселенцам. Нововведения касаются финансовой стороны вопроса.

ормативным актом установлено, что финансирование расходов, связанных с предоставлением ежемесячной адресной помощи переселенцам, осуществляется за счет средств резервного фонда госбюджета и средств, поступающих в качестве благотворительной или международной помощи. В частности, Минсоцполитики получит 510 000 000 гривень для покрытия расходов на проживание, в

том числе на оплату жилищно-коммунальных услуг переселенцев. Уполномоченные органы будут ежемесячно до 10 и 20 числа подавать заявки о потребностях в средствах структурным подразделениям по вопросам соцзащиты населения областных, Киевской городской госадминистраций. Эти подразделения будут подавать обобщенную заявку в Минсоцполитики, которое не позднее 3 рабочих дней перечислит им необходимые средства. Структурные подразделения перечислят, в свою очередь, в течение 2 дней средства уполномоченным органам. И не позднее 2 рабочих дней после этого помощь должна попасть на счета семей-переселенцев. Правовые известия

Фонд соціального захисту інвалідів уклав угоди на послуги санаторно-курортного лікування на суму 28 мільйонів гривень усього зазначається, Як мають оздоровитися 6922 особи. Тривалість перебування особи в закладі – 18 днів. Путівки замовлено як для людей з інвалідністю, так і для осіб, що їх супроводжують. Замовлено 124 596 ліжкоднів. У середньому вартість одного дня путівки становить 225 грн.

айбільше замовлень на 8,5 млн грн. отримало ЗАТ ЛОЗ «Трускавецькурорт», яке контролюється колишнім міністром енергетики Юрієм Бойко. Решту підрядів отримали санаторій «Нафтуся Прикарпаття» – 3,04 млн грн., ПП «Курорти Приазов’я» – 2,61 млн грн., ДП «Санаторій «Новомосковський» – 2,84 млн грн, ДП «Санаторій «Дніпровський» – 2,5 млн

грн, ТОВ «Санаторій «Борисфен» – 2,03 млн грн. Також, Міжгосподарський санаторій «Токарі» – 1,71 млн грн., ПБП «Парітет» – 1,46 млн грн, ТОВ «Санаторій «Гусарське урочище» – 1,08 млн грн, «Клінічний санаторій «Жовтень» – 0,87 млн грн, Волинський обласний санаторій «Лісова пісня» – 0,74 млн грн, ТОВ «Санаторій «Сонячний» – 0,43 млн грн. nikorupciji.org

ДОРОЖНЯ КАРТА-4 для людей, переміщених в межах країни ДОРОЖНЯ КАРТА-4 для людей, переміщених в межах країни, містить телефони «гарячих ліній», детальну інформацію про порядок постановки на облік та оформлення щомісячної грошової допомоги, а також містить актуалізовану інформацію з інших питань. Підготовку матеріалів до брошури здійснювали Міністерство соціальної політики України та проект ПРООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні. Якщо плануєте виїзд із небезпечної зони ТЕЛЕФОНУЙТЕ 101 зі стаціонарного або мобільного телефону або відвідайте веб-сайти www.vpo.gov.ua www.mns.gov.ua Сайт Міністерства соціальної політики України www.misp.gov.ua

УРЯДОВА «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» 0 800 507 309 безкоштовно цілодобово ГАРЯЧА ЛІНІЯ Пенсійного фонду України 0 800 500 753 (безкоштовно) ГАРЯЧА ЛІНІЯ Державної служби зайнятості 0 800 50 50 60 (безкоштовнозі стаціонарного або мобільного телефонів) 730 (безкоштовно з мобільних телефонів) МІЖВІДОМЧИЙ КООРДИНАЦІЙНИЙ ШТАБ з питань щодо СОЦІАЛЬНОГО забезпечення громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції 101 та (044) 247-30-02 Адреса штабу м. Київ, вул. Гончара. 55 а ПОШУК ЖИТЛА : Інформація про вільні місця на вебсайті http: //migrants.gov.ua З питань порушення прав людини звертайтеся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 0 800 501 720; (044) 253 75 89 УВАГА! ДІТИ! Відомості про неповнолітніх осіб, які перемацуються разом з батьками або членами сім'ї, зазначаються у довідці одного їз заявників. Для отримання довідки про взяття на облік неповнолітніх дітей, які переміщуються без батьків або членів сім’ї; заява подається їх опікуном чи піклувальником або законним представником. Вам може бути відмовлено у видачі довідки якщо: - втрачено або викрадемо документи, що посвідчують особу, яка переміщується, та підвереджують громадянство України, до їх відновлення. У разі відмови у видачі довідки вимагайте письмового повідомлення про підстави для такої відмови.

Людям с инвалидностью персонализируют услуги по реабилитации Правительство одобрило законопроект об изменениях в Закон Украины «О реабилитации инвалидов в Украине», которыми предусмотрено осуществить ряд уточнений. В частности, предлагается уточнить объем мероприятий, средств, услуг, которые определяются в индивидуальной программе реабилитации инвалида в соответствии с Государственной типовой программой реабилитации инвалидов (действующая редакция устанавливает, что ее объемы не могут быть меньше предусмотренных Программой). Цель изменений – дать основания врачу назначать человеку с инвалидностью исключительно те услуги, средства и изделия, которые действительно необходимы конкретному человеку, а не все, что предусмотрено Госпрограммой. Кроме того, предлагается в соответствии с Законом «О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности» изъять нормы о лицензировании деятельности протезно-ортопедических предприятий, поскольку такой вид хозяйственной деятельности не подлежит лицензированию. Минсоцполитики

Переселенцы могут получить дубликаты трудовых книжек Дубликат трудовой книжки выдается переселенцу на основании заявления и информации Антитеррористического центра. Приказом от 6 октября № 720/1642/5 Минсоцполитики совместно с Минюстом внесли изменения в Инструкцию о порядке ведения трудовых книжек работников. Согласно изменениям, дубликат трудовой книжки также может быть выдан по новому месту работы в связи с отсутствием доступа к трудовой в результате проведения антитеррористической операции на территории, где работал переселенец, или в связи с чрезвычайной ситуацией. В таких случаях дубликат выдается на основании заявления работника и полученной им в письменном виде информации из Антитеррористического центра при СБУ о проведении АТО на территории, где работал человек, или из штаба по ликвидации последствий чрезвычайной ситуации. Если доступ к трудовой книжке возобновился, то в нее переносятся записи из дубликата о периодах работы. При этом на первой странице дубликата делается надпись: «Дубликат аннулировано», он заверяется печатью работодателя по последнему месту работы и возвращается его владельцу. Правовые известия

З 7 листопада підключено додаткові номери Контакт-центру Пенсійного фонду

У Пенсійному фонді України працює контакт-центр, в якому за безкоштовним багатоканальним телефонним номером 0-800-503-753 громадяни можуть отримати відповіді на свої запитання. Кожного робочого дня тижня профільні спеціалісти Контакт-центру Фонду надають відповідні роз’яснення та консультації громадянам з тих чи інших питань, що стосується компетенції Фонду.

У зв’язку з великою кількістю звернень до Контакт-центру Пенсійного фонду України з 7 листопада 2014 року запроваджено додаткові номери (044) 281-08-70 та (044) 281-08-71, за якими можна отримати відповіді на запитання щодо пенсійного забезпечення громадян.

Додаткові номери працюють:

понеділок та четвер – з 09.00 до 18.00, п'ятниця – з 09.00 до 16.45;

обідня перерва – з 13.00 до 13.45; субота та неділя – вихідний день. Принагідно нагадуємо, що гарячі телефонні лінії працюють в усіх управліннях Пенсійного фонду України в областях, а також у місті Києві. Продовжує також працювати багатоканальна телефонна лінія Контакт-центру Пенсійного фонду України 0-800-503-753. Урядовий портал

№21-22 (147-148) листопад 2014

2 листопада - День працівника соціальної сфери

Статус внутрішньо переміщених осіб нарешті врегульовано законом 20 жовтня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». акон прийнято в редакції, запропонованій парламентським Комітетом з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Закон розроблено за участю представників Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, ОБСЄ, Міністерства юстиції України, Державної міграційної служби, представників громадських організацій. Закон спрямований на вирішення нагальних питань з обліку та життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб та членів їх сімей у нових умовах проживання, спрощення порядку тимчасової реєстрації вимушених переселенців, містить норми щодо удосконалення порядку та скорочення граничних строків розгляду заяв про оформлення, переоформлення, продовження соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, забезпечення їх соціальними та медичними послугами. Закон, зокрема, передбачає створення правових передумов з розробки спеціальних комплексних державних програм щодо внутрішньо переміщених осіб, створення та ведення єдиного реєстру та бази даних таких осіб, надання вимушеним переселенцям інформації щодо місць поселення та

можливостей працевлаштування, забезпечення функціонування системи гарантій соціального та пенсійного забезпечення переселенців. Положення Закону також стосуються питань фінансування витрат, пов'язаних з тимчасовим поселенням сімей внутрішньо переміщених осіб у державні та комунальні заклади, уможливлює залучення ресурсів міжнародних організацій, міжнародної технічної допомоги для облаштування місць довгострокового розміщення внутрішньо переміщених осіб та засад забезпечення їх житлом. Ще на початку червня цього року національна конференція з питань юридичного та соціального супроводу внутрішньо переміщених осіб (проведена в Івано-Франківську благодійною організацією «Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги», звернулась до Верховної Ради із закликомпропозицією прийняти закон про права внутрішньо переміщених осіб. Слід зазначити, що у тексті новоприйнятого Закону враховано низку рекомендацій, зафіксованих у підсумковому документі згаданої конференції. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» спрямований на підпис Президенту України та має набрати чинність з наступного дня після офіційного опублікування.

Мінсоцполітики створює єдину базу внутрішньо переміщених осіб

В Україні створюється Єдина інформаційна база даних про взяття на облік осіб, які були переміщені з Криму або зони антитерористичної операції, яка буде містити вказану переселенцями інформацію та їх фото. жовтня вступив в силу Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затверджений постановою Кабміну від 1 жовтня 2014 №509. Згідно з документом переселенцям з Криму та зони АТО будуть видаватися довідки про взяття на облік. Для її отримання повнолітній переселенець може звернутися особисто або через законного представника із заявою та копією паспорта в органи соціального захисту населення за місцем перебування. У заяві, серед іншого, мають бути зазначені відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби переселенця, а також інформація про наявність у членів сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, крім Криму та зони АТО. Довідка видаватиметься в день подачі заяви безоплатно, за встановленою формою. Прийняття заяв та видача довідок про взяття на облік можуть здійснюватися в місцях проживання переміщених осіб, працівниками житлово-експлуатаційних орга-

Вітаємо

нізацій або уповноваженими особами, визначеними виконавчими органами сільських і селищних рад, за погодженням з уповноваженим органом. Якщо переселенці розміщуються регіональним штабом з питань, пов'язаних з соцзабезпеченням громадян України, переміщених з Криму і зони АТО, заява подається посадовій особі. Для отримання довідки про взяття на облік неповнолітніх дітей, які переміщені без батьків або членів сім'ї, заява подається їх опікуном, піклувальником або законним представником. У видачі довідки може бути відмовлено, якщо: 1) відсутні обставини, що спричинили переміщення особи з тимчасово окупованої території України і районів проведення АТО; 2) втрачені або викрадені документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України, до їх відновлення. У разі відсутності документа, що посвідчує особу, переселенець повідомляє про це в територіальні підрозділи ДМС, які в 1-денний термін видають тимчасове посвідчення. Якщо переселенці розміщуються регіональним штабом з питань, пов'язаних з соцзабезпеченням громадян України, переміщених з Криму і зони АТО, заява подається посадовій особі. Марина ЯСИНСЬКА

Привітання Голови НАІУ Валерія Сушкевича з Днем працівника соціальної сфери України!

Шановні колеги, дорогі друзі! У першу неділю листопада Україна святкує День працівника соціальної сфери! Дозвольте мені від імені Національної Асамблеї інвалідів України та себе особисто сказати вам всім і кожному окремо слова подяки за ваш нелегкий труд. Вірю, що Ваш досвід, компетентність, працездатність та професіоналізм стануть запорукою вирішення завдань соціального захисту тих, хто його потребує. Нехай глибоке усвідомлення важливості Вашої місії зробить ще більш плідною та натхненною Вашу працю, а кожен день буде сповнений теплом людської вдячності. Від усього серця бажаємо Вам і членам Ваших організацій, шановні колеги, міцного здоров’я, щастя, активного довголіття, родинного затишку, любові та радості в домі, нових творчих успіхів у роботі, мудрості і витримки у всіх життєвих випробуваннях, заслуженої шани! З глибокою повагою Голова Національної Асамблеї інвалідів України

Валерій Сушкевич

Ви запитуєте – ми відповідаємо

Грошова допомога вимушеним переселенцям

Кабінет Міністрів України постановою від 01.10.2014 № 505 затвердив Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (надалі – Порядок). же перші дні застосування Порядку зумовили ряд питань та проблем для переміщених осіб. Ця консультація має на меті спробу відповісти на деякі поширені питання. Чи поширюється Порядок лише на непрацевлаштованих переселенців і чи потрібно підтверджувати відсутність місця праці? Відповідно до п. 2 Порядку грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції а також стоять на обліку в органах соцзахисту з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. Пункт 3 Порядку встановлює різні розміри допомоги залежно від факту працездатності, а не працевлаштування(884 грн. на непрацездатну та 442 грн. на працездатну особу). Крім того п. 5 Порядку, що встановлює фактично вичерпні вимоги до документів для призначення допомоги, не передбачає зазначення у заяві відомостей про працевлаштування, а також подання до органу соцзахисту будь-яких документів про місце роботи. Виходячи з цього, будь–які вимоги вказувати у заяві та документально підтверджувати відсутність місця праці є неправомірними. Відповідно до п. 7 Порядку особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов’язані інформувати у триденний строк орган соцзахисту про факт працевлаштування (таке інформування може здійснюватись заявою довільної форми і також не передбачає подання будь-яких довідок). Якими є форма та порядок видачі довідок про взяття на облік осіб, які переміщуються? Як передбачає п. 5 Порядку для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім’ї при поданні заяви про призначення допомоги пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік осіб, які переміщуються. Іншою постановою КМУ від 01.10.2014 №509 затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а також встановлено форму зазначеної довідки. Заяву про видачу вказаної довідки затверджено наказом Мінсоцполітики від 08.10.2014 № 738. Заява подається до того самого органу соцзахисту, що призначає грошову допомогу, та видається заявнику у день звернення. Чи правомірні вимоги банківських установ про відкриття банківських рахунків для одержання допомоги виключно за місцем проживання одержувача? Ні Закон України «Про банки та банківську діяльність», ні Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12 11.2003 року № 492, (зі змінами) не містять жодних обмежень щодо відкриття рахунків в банківських установах України поза пунктом проживання (перебування) фізичної особи. Таким чином, відмова у відкритті рахунку, мотивована зверненням особи не за місцем її проживання або перебування, є незаконною та абсурдною. Щоправда для відкриття рахунку слід подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу. Подальше застосування Порядку, очевидно, потребуватиме роз’яснень Мінсоцполітики. Деякі норми документу дійсно потребують вдосконалення (наприклад, щодо одержання допомоги особами, які втратили паспорт). Однак факт прийняття подібного документа є реальним кроком в напрямку визначення статусу вимушених переселенців та вирішення їх проблем. Юрист НАІУ

Гостра тема

№21-22 (147-148) листопад 2014

Всеукраїнський Форум підприємців відбувся. Що далі? Зайнятість і реалізація права на працю завжди були основою економічної незалежності. Проте, порівняно з особами без інвалідності, рівень зайнятості та економічної активності людей з інвалідністю у нас в країні знаходиться на низькому рівні. Як відомо, «спасіння потопаючих, справа рук самих потопаючих». Тому люди з інвалідністю об’єднуються, щоб вирішувати свої проблеми. На Всеукраїнському форумі підприємств громадських об’єднань інвалідів, на якому обговорювалися актуальні питання зайнятості та працевлаштування людей з інвалідністю на підприємствах громадських об’єднань інвалідів, запропоновані зміни до цілого ряду нормативно-правових актів у цій сфері. Ці зміни направлені на підвищення рівня працевлаштування людей з інвалідністю на відкритому ринку праці за допомогою впровадження нових фінансових підходів стимулювання роботодавців, зокрема за рахунок адміністративно-господарських санкцій, що надходять до Фонду соціального захисту інвалідів. Наголошувалось на необхідності повернення підприємствам громадських об’єднань інвалідів державної допомоги у вигляді преференційної поправки для участі у процедурах держзакупівель, спрощення механізму отримання такими підприємствами фінансової допомоги та податкових пільг. Учасники Форуму зазначили, що підприємства громадських організацій інвалідів повинні стати учбово-виробничими базами для працівника з інвалідністю перед тим, як він отримає можливість працювати на відкритому ринку праці. Тому, нагальним сьогодні є запровадження системи «супроводу» працівника з інвалідністю на робочому місці. Особливий інтерес викликали пропозиції до Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні. Було запропоновано до тексту її нової редакції під час укладення колективних договорів на підприємствах всіх форм власності включати положення про заборону дискримінації працівників за ознакою інвалідності та передбачати в галузевих угодах заходи із забезпечення нормативу

робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Виступаючі, в основному – керівники підприємств громадських об’єднань інвалідів, на яких більше 50% працюючих з інвалідністю, говорили про суттєве зменшення чисельності самих підприємств (з 400 до 288), як наслідок скорочення працюючих на них людей з інвалідністю. Наголошували на необхідності державної підтримки у модернізації виробництва, підвищення матеріально-технічного забезпечення своєї діяльності, освоєння нових видів продукції, створення нових та збереження діючих робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю. Для цього необхідно забезпечити міжвідомчу співпрацю, починаючи від Мінсоцполітики, Мінекономіки, Мінфіну, ДФС України, Фонду соціального захисту інвалідів та безпосередньо громадських об’єднань інвалідів.

Учасники Форуму зазначили, що останні події, які відбуваються в Україні, призвели до фактичної втрати 24 підприємств громадських об’єднань інвалідів, які прибутково працювали в Автономній Республіці Крим. На жаль, сьогодні практично знищено підприємства Українського товариства сліпих, інших громадських об’єднань в Луганській та Донецькій областях. Директори підприємств висловлюють занепокоєння щодо можливого скасування податкових пільг для їх підприємств при підготовці чиновниками змін до Податкового кодексу України. «Завжди із страхом відношусь до змін, – продовжує розмову директор Харківського підприємства об'єднання громадян «Спорт-інвест» Олександр Громов. – От, наприклад, вже діє норма, в якій говориться, що за рахунок робочих місць можна розміщувати замовлення на підприємстві через створення госпрозрахункового об’єднання, але до неї не розроблено ніякої інструкції, як її використовувати. Впровадження цієї законодавчої норми зняло б питання в забезпеченні 4% нормативу працевлаштування людей з інвалідністю у металургії, на залізниці, у вугільній промисловості, та дала б існуючим підприємствам можливість не лише зберігати, а й збільшувати чисельність працюючих осіб з інвалідністю».

Там, де панує середньовіччя В ООН оприлюднили шосту доповідь щодо прав людини на окупованій території України. Верховний комісар ООН з прав людини Зеїд Ра’адаль Хусейн представив громадськості шосту доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні, підготовлену за результатами роботи в нашій країні Моніторингової місії ООН з прав людини (ММПЛ) у період з 18 серпня по 16 вересня 2014 року. Світ вкотре почув, що діється на нашій землі у зв’язку з агресією, спровокованою Росією. Місія відзначила ескалацію бойових дій у період між 24 серпня і 5 вересня. Згідно з документом, у сутичках з боку незаконних збройних формувань бере участь більша кількість іноземних бойовиків, зокрема з Російської Федерації. Наводяться слова самопроголошеного «прем’єра» так званої Донецької народної республіки Олександра Захарченка про те, що на їхньому боці воює три-чотири тисячі росіян, включно солдати — «відставні чи у відпустці». Озброєні групи продовжують тероризувати населення на контрольованих ними територіях, вдаючись до тортур, жорстокого поводження, викрадень (близько 30-50 осіб на добу), вбивств та інших порушень прав людини, включно з правом на власність. Наводиться шокуючий випадок викрадення і вбивства Почесного консула Литви в Луганську. Самопроголошена влада «ДНР» запровадила на території власний «кримінальний кодекс», який базується на КК РФ і пе-

редбачає створення військових трибуналів та застосування смертної кари. У доповіді говориться про обстріли мирного населення бойовиками, про перешкоджання з їхнього боку тим, хто намагається покинути зону конфлікту. Так, 18 серпня терористами була обстріляна колона машин, в яких евакуйовували цивільне населення з Луганська. Унаслідок цього загинули 17 осіб і шестеро були поранені. Автори документа привертають увагу до випадків захоплення озброєними формуваннями українських громадян та подальшого їх незаконного переправлення на територію Росії. Проблеми з правами людини не лише в зоні бойових дій, а й в окупованому Криму. Моніторингова місія продовжує фіксувати там репресії стосовно меншин, передусім кримських татар та українців, яких постійно залякують, піддають обшукам та арештам. Ми вдячні за рекомендації, покликані покращити стан захисту прав людини, і за готовність сприяти в їх реалізації. Однак сподіваємося на більш широке висвітлення місією не лише внутрішніх, а й зовнішніх чинників, які впливають на розвиток ситуації на сході України. Російська агресія, російські найманці, розв’язана Росією брудна ідеологічна війна, шантаж та інші злочини мають бути не лише названі, а й отримати відповідну оцінку правозахисних організацій системи ООН. ukurier.gov.ua

«У нас чиновники вважають підприємців або шахраями або ворогами», – бідкаються виробники, а ще просто благають не створювати інструкції з будьякого приводу. Директор Сумського учбово-виробничого підприємства УТОГ «Стиль» Людмила Яковчук взагалі порівняла роботу на підприємствах інвалідів із боротьбою за виживання. На очолюваному нею підприємстві зараз шиють форму для армії: куртки, камуфляжні костюми, спальні мішки. Працюють по суботах, бо розуміють, що їхня продукція зараз вкрай необхідна. На рахунку швачок уже 15 тисяч виробів. При всьому цьому, у підприємства 350 тисяч гривень не відшкодованого НДС. «Як за таких умов виживати? Коли нас не підтримує держава, – запитує директор. – Нас бачать лише ті чиновники, у яких в сім'ї є люди з інвалідністю. Це визнавати важко, але реальність саме така». Голова Національної Асамблеї інвалідів України Валерій Сушкевич підсумовуючи обговорення змін до нормативно-правових актів у сфері праці інвалідів також висловив кілька пропозиції: «Нам би дуже хотілося, щоб підписавши Угоду «Про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом», обравши демократичний шлях розвитку, де права кожної людини будуть дотримуватись, зокрема право на працю людей з інвалідністю, Держава не забувала про підприємства громадських об’єднань інвалідів, на яких працюють тисячі громадян з інвалідністю, реалізуючи своє право на працю та достойне життя. Необхідно впровадження державного замовлення для таких підприємств, а не через посередників, надання пільгових тарифів на оплату енергоносіїв, можливо, монопольне виготовлення підприємствами інвалідів певного списку товарів, впровадження ефективних та прозових механізмів державної фінансової підтримки, забезпечення своєчасного погашення ПДВ та багато іншого. І це наше спільне завдання на майбутнє!» Сподіваємось, що напрацьовані Форумом підприємців законодавчо-нормативні пропозиції будуть почуті українською владою та на найближчу перспективу прийняті новим складом Верховної Ради України, що в свою чергу підвищить зайнятість та працевлаштування громадян з інвалідністю в Україні. Олена БУЛАТ

НАІУ прозвітувала

У Києві відбулось чергове засідання вищого керівного органу Національної Асамблеї інвалідів України (НАІУ) – Генеральної Асамблеї. На заході були присутні представники близько 110 громадських організацій людей з інвалідністю – члени та партнери НАІУ, а також регіональні представники організації. Учасники Генеральної Асамблеї підвели підсумки діяльності 2014 року щодо участі у формуванні та реалізації державної політики щодо соціального захисту та забезпечення прав осіб з інвалідністю, презентували результати діяльності всеукраїнських програм та проектів, представили стратегічні напрямки діяльності на 2015 рік, а також презентували кращі практики діяльності всеукраїнських та обласних громадських організацій – членів НАІУ щодо реалізації Конвенції ООН про права людей з інвалідністю у 2014 року. Під час засідання було прийнято рішення про прийняття нових членів до лав НАІУ. Новими членами стали: • Всеукраїнська громадська організація «Рух за рівні можливості», м. Черкаси, голова – Каленчук Анатолій Полікарпович; • Чернівецька обласна громадська організація «Захист», голова – Бойко Богдан Олегович. Прес-служба НАІУ

Гостра тема

№21-22 (147-148) листопад 2014

Забезпечення рівності та недискримінаціі людей з інвалідністю в Україні Підписавши угоду про асоціацію з Європейським Союзом, наша країна підтвердила курс на євроінтеграцію. Влада чекає від Європи допомоги: матеріальної, військової, дипломатичної. Ми розраховуємо бути прийнятими у європейському співтоваристві з великою приязню. Та для цього нам потрібно здійснити багато змін у різних сферах життя суспільства. Європа, говорячи метафорично, є великим будинком, в якому жити зручно кожному, адже однією з фундаментальних європейських цінностей є рівність усіх людей, незалежно від будь-яких їхніх ознак чи характеристик. І сьогодні ми звертаємо увагу на ситуацію із забезпеченням рівних прав та можливостей для людей з інвалідністю, яких в Україні проживає 2,8 мільйони, а осіб з вадами зору серед них понад 70 тисяч. Європейські країни змогли створити для всіх своїх співвітчизників належні умови не з жалю, лише для того, аби люди з інвалідністю відчували себе незабутими, але для повної їх інтеграції в суспільство, де вони на рівні з усіма самореалізовуються, приносячи свій вклад у загальносуспільний розвиток. Абсолютно на рівних люди з інвалідністю в Європі навчаються в інклюзивних закладах освіти, займаються бізнесом, працюють у державних органах влади, народжують дітей, відвідують культурні заходи і їздять відпочивати. І платять податки. У Європі вже давно не вживають слова «неповносправний», «з особливими потребами», «з обмеженими можливостями», «інвалід», «змилостивитися», «обділені долею» по відношенню до людей з інвалідністю, бо це не є правдою. І якщо Україна хоче бути частиною європейського простору, ми повинні усіма силами прагнути досягнути таких змін і в нашому суспіль-

стві, де поки панує, вкорінений з часів радянського союзу, негативний стереотип людини з інвалідністю, як неповноцінної, що призводить до поширення проявів дискримінації у різних сферах життя. І вирішувати ці питання ми маємо на різних рівнях, об’єднавши зусилля громадських організацій, влади, ЗМІ, усього суспільства. Для того аби продемонструвати владі нагальність здійснення невідкладних дій, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей для українців з інвалідністю, Всеукраїнська молодіжна громадська організація людей з інвалідністю «Генерація Успішної Дії» в межах проекту «Право на доступність», за підтримки Посольства США в Україні та під егідою Коаліції з протидії дискримінації в Україні, проводить опитування осіб з порушеннями зору, аби дізнатися якнайбільше про їх життя, потреби, проблеми, з якими стикаються незрячі, визначити сфери, де порушення їх прав мають найсерйозніший характер та найчастіше відбуваються випадки дискримінації. У результаті отриманої інформації експерти підготують аналітичний звіт про становище з дотриманням прав людини, що стосується людей з інвалідністю по зору, а отже, і стан виконання Україною ратифікованої у 2009 році Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, Державної цільової програми «Національного план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року та можливостей застосування і дієвості Закону України «Про засади запобігання та протидію дискримінації в Україні». Першочергові дії повинні бути спрямовані на забезпечення належних умов доступності навколишнього середовища для людей з інвалідністю. В Україні звикли вважати, що зведенням пандусів, при чому не так вже й важливо, чи вони відповідають нормам, все має обмежуватись. Про те, що

серед нас живуть люди з порушеннями зору чи слуху, і вони часто непомітні у натовпі, а відтак, проблеми, з якими стикаються такі люди, можна вважати неіснуючими. Мало хто з українців задумується над тим, що кожен громадянин деякий час у своєму житті буває позбавленим мобільності та може умовно бути прирівняним до людей з інвалідністю, хай і з тимчасовою. Наші вулиці не готові прийняти таких людей. Вплинути на ситуацію могла б влада, проявивши політичну волю задля вирішення проблем виключення та неможливості інтеграції людей з інвалідністю у суспільство, але, в основному, її дії мають лише декларативний характер. Прийняті закони, програми та положення дій дуже часто не відповідають вимогам міжнародного законодавства в галузі захисту прав людини, а ще частіше не місять жодних ефективних та реальних планів дій та інструкцій щодо їх впровадження. Ми вважаємо, щоб побудувати в Україні систему європейських цінностей, треба почати кожному з себе. Відтак ми зробимо перший крок задля подолання означеної вище проблеми. В Україні вже так склалося, що обов’язки державної влади часто виконують громадські організації. Слідкуйте за перебігом проекту і долучайтесь до його реалізації. Ви можете запропонувати волонтерську допомогу, або, якщо маєте інвалідність по зору заповніть опитувальник щодо потреб та проявів дискримінації незрячих в Україні. Отримати детальнішу інформацію про проект та/чи взяти участь в опитуванні можна, написавши на sachuk@gud.org.ua, або зателефонувавши 063 443 29 32 – Юлія Сачук. Думка кожного з Вас важлива і допоможе разом збудувати кращу, комфортнішу країну. Геннадій ЄВСЕВ'ЄВ

У Львові шукали шляхи удосконалення допомоги хворим на муковісцидоз Голова Асоціації хворих на муковісцидоз «ДЗВІН» Оксана Дарморіз каже, що сьогодні на Львівщині проживає 48 дітей з муковісцидозом. Про це вона повідомила під час круглого столу. «Наразі в регіоні ми маємо 48 дітей, яким поставлено діагноз муковісцидоз. І якщо лікування діточок відбувається під пильним оком професійної небайдужої команди лікарів Львівщини, то хворі, які перетинають рубіж у 18 років, залишаються сам на сам з проблемою», – наголосила Оксана Дарморіз і пояснила, що в нашій країні вважають муковісцидоз дитячою хворобою, адже діти просто не доживають до повноліття. Проте життя плине і щороку троє-п'ятеро дітей дорослішають. Як каже голова Львівського центру надання допомоги хворим на муковісцидоз КЗ ЛОР «ЗУСДМЦ»

Людмила Бобер, наразі в області 17 дорослих хворих на муковісцидоз. «Всі вони вимагають спеціалізованої медичної допомоги, але окремого місця для лікування таких пацієнтів ми не маємо. А педіатричне відділення не може одночасно займатися і дітьми, і дорослими», – підкреслила лікар. Людмила Бобер також пояснила, що разом з повноліттям хворого на муковісцидоз припиняється забезпечення його медикаментами, які дуже дорого коштують. Вартість лікування одного пацієнта на місяць коливається від 13,5 тис. грн до 27 тис. грн. Все залежить від віку пацієнта та занедбаності хвороби. Крім того, за словами голови Львівського центру, хворий на муковісцидоз для підтримки власного здоров'я та життя має кілька разів на рік лікуватися в стаціонарі. А це також вимагає неабияких фінансів. Вирішення даного питання лікар разом з батьками хворих дітей та дорослих на муковісцидоз бачить у затвердженні спеціальної обласної програми, яка б передбачала захист даної категорії пацієнтів. Адже від того, яким буде лікувальний процес, залежить якість життя пацієнтів. Солідарна з українською колегою і президент Словацької Асоціації муковісцидоз Катаріна Степанкова. Вона говорить, що лікуватися без державної підтримки неможливо у будь-якій європейській країні, навіть там де діє система страхової медицини. «Має бути спеціальна дер-

жавна програма, яка дбатиме про хворих на муковісцидоз. Мають бути спеціальні центри, в яких лікуватимуться і діти, і дорослі пацієнти. Інакше діти не доживатимуть до 18 років», – сказала фахівець. Задля того, аби діалог відбувся, в круглому столі взяли участь директор департаменту охорони здоров'я ЛОДА Богдан Чечотка і депутат Львівської обласної ради Сергій Федоренко. Зокрема, Богдан Чечотка пообіцяв присутнім лобіювати дане питання у своєму колі, а саме під час формування обласного бюджету на наступний рік. «Сподіваюсь, мені вдасться переконати депутатський корпус звернути увагу на проблему й спрямувати необхідні кошти для підтримки здоров'я хворих на муковісцидоз», – підкреслив чиновник. У свою чергу, Сергій Федоренко підтримав позицію лікарського складу щодо прийняття ефективної програми на рівні області. «Важливо на рівні області прийняти дієву програму підтримки хворих на муковісцидоз, яка б дозволила у Львові створити унікальний Центр, де б хворі отримали медичну допомогу згідно європейським нормам», – сказав депутат і додав, що задля цього вже незабаром буде розглянуто питання підвищення кваліфікації львівських фахівців на базі одного з трьох словацьких центрів, де лікують дану патологію. «Вголос»

14 листопада – Всесвітній день діабету

№21-22 (147-148) листопад 2014

Первые шаги с диабетом Начало на стр. 1 Проект «Первые поможет:

шаги

диабетом»

• детям, которые недавно заболели диабетом, преодолеть страх, сохранить позитивное отношение к своему будущему, узнать больше о болезни и рассказать о ней сверстникам, а также сделать первые шаги к эффективному самоконтролю; • родителям, у чьих детей обнаружен диабет, быстро адаптироваться к новым потребностям ребенка, помочь ему наладить самоконтроль, а также сформировать должное отношение к стилю жизни маленького пациента со стороны членов семьи, школьного персонала, сверстников; • школьным педагогам и медсестрам лучше понять потребности ученика с диабетом, обеспечить в полном объеме его право на образование, создать комфортные условия и дружественную атмосферу во время пребывания ребенка в школе; • друзьям и одноклассникам ребенка, у которого недавно диагностировали диабет, сформировать правильное отношение к его заболеванию и поддерживать его в повседневной жизни с диабетом. К распространению информации, которую предоставляет проект «Первые шаги с диабетом», в средних общеобразовательных учреждениях Украины привлекаются родители: они могут распечатать предложенные материалы и передать их школьным педагогам и медсестрам лично. Те роди-

тели, которые сделают фотографию процесса такой передачи и пришлют ее на страницу «Конкурса рисунка среди детей с сахарным диабетом», примут участие в конкурсе, победители которого будут награждены сборником детской поэзии, иллюстрированным рисунками детей, которые живут с этим заболеванием – «Кмітливі вірші». Наталья Зелинская, главный детский эндокринолог МЗ Украины и президент Ассоциации детских эндокринологов Украины: «Сразу после постановки диагноза «диабет» для маленького пациента и его родителей наступают очень сложные времена. Из-за низкой осведомленности общества об этом заболевании, они часто сталкиваются со страхами и мифами о диабете. Ученики с этим заболеванием часто имеют проблемы в школе по причине отсутствия понимания их потребностей со стороны работников школы, других одноклассников и друзей. Проект «Первые шаги с диабетом» решает эти сложности путем повышения осведомленности о стиле жизни с диабетом и контроле этого заболевания. Информационные материалы проекта можно свбодно распространять среди детей и взрослых, тем самым предоставляя людям возможность узнать больше о том, как правильно себя вести и поддерживать детей, у которых недавно был диагностирован диабет. Я уверена, что благодаря этой инициативе компании Санофи в Украине мы сможем совместными усилиями создать более ком-

фортные и безопасные условия для маленьких пациентов». «Первые шаги с диабетом» стал следующим важным проектом в ряде инициатив компании в рамках программы «Диабет. Поможем вместе», которые реализуются в социальной сети Фейсбук для маленьких пациентов. Так, в прошлом году было создано Фейсбук-приложение «Рисуй для здоровья» – для малышей, которые вместе с родителями в процессе игры и творчества могут узнать больше о своем заболевании, о том, как правильно его контролировать, и о здоровом образе жизни. Жан-Поль Шоер, Генеральный директор Санофи в Украине и Беларуси: «Диабет – это серьезное хроническое заболевание, которое требует значительных усилий для его контроля и организации надлежащего образа жизни даже у взрослых, не говоря уже о детях. После постановки диагноза «диабет» ребенок и его родители переживают очень сложное время, и наша задача – поддержать их, помочь как можно быстрее организовать самоконтроль, создать благоприятный микроклимат в коллективах, в которых находится ребенок (прежде всего в школах и в кругу друзей). Именно для решения этих задач был инициирован проект «Первые шаги с диабетом». Ведь от первых шагов на пути борьбы с болезнью в значительной степени зависит качество жизни маленького пациента с диабетом в будущем». За матеріалами sanofi.ua

В У ж г о р о д і в и в ч ал и п р ак т и ч н і асп е к т и заст о су в ан н я со бак - п о в о д и р ів

Собака-поводир – розкіш чи необхідність?

В Україні й досі законодавчо не визначені правила застосування собак-поводирів людьми з порушеннями зору в громадському транспорті, різних закладах і установах. Аби розставити крапки над «і», в Ужгороді днями зібралися небайдужі до проблеми українці й провели Всеукраїнський форум «Теоретичні та практичні аспекти застосування собак-поводирів в Україні». Форум зібрав представників громадських організацій людей з інвалідністю по зору з усіх регіонів України, голів обласних і первинних організацій Українського Товариства Сліпих, кінологів, юристів, представників вищих навчальних закладів та усіх небайдужих, хто вболіває за повноцінне життя людей з порушеннями зору. Організаторами виступили Національна Асамблея інвалідів України та Ужгородська міська громадська організація інвалідів зору «Дивосвіт». Варто зазначити, що це вже другий захід, який присвячується темі собак-поводирів. Минулого

року, в жовтні, відбувся міжнародний інформаційний семінар «Перспективи впровадження міжнародного досвіду використання собак-поводирів, як активних помічників осіб з вадами зору у забезпеченні мобільності та незалежності у всіх сферах життєдіяльності». Того разу присутні могли ознайомитись з досвідом угорських і румунських спеціалістів в сфері підготовки і використання собак-поводирів. Участь ГО «Дивосвіт» у міжнародному українсько-угорсько-румунському проекті, дозволила не тільки підняти проблему підготовки собак-поводирів в нашій державі, але й дала змогу незрячій з м. Мукачева отримати сертифіковану собаку-поводиря. Тепер ця власниця професійного тренованого поводиря насолоджується своєю мобільністю і незалежністю. А серед багатьох аспектів використання собакповодирів в Україні, розглядалось таке питання – «Собака-поводир – розкіш чи необхідність?» На цьогорічному форумі такого питання вже не виникало. Всім зрозуміло, собака-поводир – це необхідність! «Собака-поводир – це не тільки прекрасний друг для людини з вадами зору. Це чудовий терапевт, який допомагає сліпому пристосуватися до життя й відчувати себе у безпеці», – підкреслила Голова правління Ужгородської міської громадської організації інвалідів зору «Дивосвіт» Оксана Богданець, і пояснила, що навчена у спеціальній школі собакаповодир не тільки допомагає людині з інвалідністю орієнтуватися містом, а й вберігає її від небезпеки. Єдине, що для цього потрібно, – тісний взаємозв’язок між людиною та собакою, який дозволить відчувати один одного. Протягом 23-25 жовтня понад 50 представників громадських організацій вивчали європейський досвід дресирування собак-поводирів для незрячих людей, говорили про попит на чотирилапих друзів серед інвалідів, про створення спеціального кіно-

логічного центру, а також про вдосконалення даного питання на законодавчому рівні. «Якщо, наприклад, в Угорщині держава дбає про адаптацію сліпих і безкоштовно надає їм собак-поводирів, то українці можуть лише мріяти про таке. У нас й досі немає жодної школи, де б фахівці-кінологи навчали собак бути поводирями», – наголосила Оксана Богданець. В Україну прийшла війна! Війна, яку ми не починали, яку нам нав’язали… Тисячі наших громадян стали на захист своєї Батьківщини. Багато наших захисників отримали поранення і каліцтва, дехто повністю втратив зір. Ці мужні і активні люди не будуть сидіти в чотирьох стінах. Їм особливо, потрібні собаки-поводирі. Обов’язок держави, яку вони захищали, забезпечити героїв засобами реабілітації, що успішно використовуються у всьому цивілізованому світі вже більше як півстоліття. Отож, команда експертів, що зібралася цього року в Ужгороді, впродовж роботи форуму – вивчила попит на собак-поводирів серед незрячих, визначила вимоги до претендентів на отримання собак-поводирів, обговорила механізми видачі, заміни та повернення собаки-поводиря, порядку і умов її утримання, а також механізми компенсування вартості утримання та ветеринарного обслуговування собак-поводирів. Результатом форуму стало прийняття резолюції, в якій узагальнюються усі обговорені питання, і направлення листа до Президента України, Уряду та громадськості з конкретними практичними пропозиції по впровадженню такого інструмента реабілітації, як собака-поводир. Залишається сподіватися, що, незважаючи на складний для країни час, високопосадовці звернуть увагу на проблему й не залишать незрячих людей наодинці з темрявою. Наталія ПІСКУН

«Хочете, щоб про Вашу продукцію чи послуги дізнались більше – розмістіть інформацію у нашій газеті»

Гостра тема

№21-22 (147-148) листопад 2014

Шукаю роботу! Підпис – людина з інвалідністю «Ось уже близько трьох місяців я сиджу дома без роботи. У податковій інспекції Куйбишівського району м. Донецька (останнє місце роботи. – Авт.) не працює зв'язок, район контролюється бойовиками. Упродовж цього часу я намагаюся знайти роботу в Києві, оскільки вже давно мрію жити й працювати саме в столиці. Та через те, що я маю групу інвалідності з діагнозом ДЦП (легка форма), на моє резюме роботодавці не звертають увагу. Попри те, що я заДонецький університет за кінчив спеціальністю «Фінанси» із червоним дипломом, маю загальний стаж роботи – понад 10 років…». Це повідомлення у фейсбуці написав Григорій Гришкан, «людина із зони АТО». Незважаючи на непросту ситуацію, він вірить, що знайде роботу в столиці України. Знайде роботу, яка б відповідала його кваліфікації й гідно оплачувалася.

«Люди з інвалідністю – конкурентоспроможні» Григорій надсилав офіційний запит у державну податкову інспекцію (ДПІ) з проханням його переведення в інші відділення в Києві. На що отримав відповідь, що у зв'язку з АТО «встановлено простій у роботі ДПІ» до закінчення обставин, що створюють з а г р о з у життю та здоров’ю працівників. «Додатково повідомляємо, що працівники органів Міндоходів із зони АТО можуть звернутись з питання переведення до інших податкових інспекцій на території України за умови згоди керівництва та наявності вакантних посад у обраній ними ДПІ за власним бажанням», – йдеться у відповіді. Також у листі зазначено, що згідно з п.п. 4.6 п. 6 наказу Міндоходів від 08.07.2014 №381 термін виплати збереженого середнього заробітку триватиме на період дії простою. Відповідно, оформлення документів щодо переведення чи звільнення працівників ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька буде здійснюватись після закінчення простою в роботі. «Але заробітна плата за вересень-місяць досі не виплачена, оскільки є додаткове розпорядження, що забороняє виплату грошей в зоні АТО… Нещодавно стало відомо, що податкові ліквідовують, а людей повністю скорочують. Їх нікуди не переводять…», – коментує Гришкан. Григорій не сидить склавши руки – усюди розсилає своє резюме. Про свою інвалідність вказує не всюди. «У нашій країні не прийнято працевлаштовувати людей з інвалідністю на звичайні посади з гідною зарплатою. Оскільки прийнято, якщо «інвалід», то не зможе впоратися з дорученою йому роботою… хай навіть якщо в нього диплом Гарварду чи Кембриджа. Я не інформую про свою інвалідність ще й тому, що це не заважає мені працювати», – каже Григорій і додає: «На попередніх своїх роботах я працював на рівних. І тепер не претендую на поблажливість з боку роботодавців. Однак я хочу отримувати зарплату нарівні з іншими. Так, я не зможу виконувати важку фізичну роботу, працювати на будівництві. Але у своїй сфері готовий працювати хоч по 12 годин на день. Я

готовий переїхати в Київ. Хоч завтра. Я не вибагливий – кімнати в хостелі мені цілком вистачить. Але для мене важлива реалізація в суспільстві». Нині Григорій живе в Красноармійську – невеличке містечко за 60 км від Донецька. «Мешканці Красноамрійська пробивають свердловини, щоб мати воду… А так – у нас тихо», – каже про ситуацію в своєму місті. Доки спокійно – нікуди не виїжджає. Тим більше розуміє – поки немає роботи, не має сенсу кудись зриватися. І продовжує шукати працевлаштування. Ми всі хочемо бути європейською країною, але при цьому не хочемо нічого змінювати в нашому суспільстві. Я звик руйнувати ці стереотипи. Я все так само не втомлююся вірити, що мені пощастить, і я зможу знайти роботу в Києві. З гідною оплатою праці, кар’єрним ростом та перспективою. Незалежно від того, що я з Донбасу…», – на прощання каже мені Григорій.

Навіщо роботодавцям платити штрафи? У приватній розмові працівник державної служби зайнятості зауважив, що частина підприємств згодна платити штрафні санкції, аніж працевлаштовувати людину з інвалідністю. І цьому є кілька причин. Одна з них – немає відповідних вакансій. Так, на ринку праці серед людей, які мають інвалідність, на обліку служби зайнятості в Києві 73 % – це фахівці інженерно-технічних спеціальностей та службовці (зокрема, бухгалтери, економісти, лікарі, вчителі тощо). І зовсім небагато можуть з них претендувати на робітничі вакансії, яких значно більше в загальноміському банку даних про вакансії. Інша причина – чимало робіт з важкими умовами праці (є потреба у вантажниках, двірниках, прибиральниках, у виконанні дорожніх робіт). Таких – близько 22 % вакантних місць. Третя причина – відсутність на ринку праці потреби в працівниках з надомними умовами праці. Ті, хто покинув зону АТО і мають де жити, змогли б працювати дистанційно (гнучкий графік тощо), однак для цього поки не створені умови, а по-друге, немає розуміння з боку роботодавців, що це ефективно. На відміну від Європи, де нараховується близько 20 мільйонів осіб, які працюють дистанційно. До слова, одна американська хімічна корпорація, яка працює у сфері послуг, провела вимірювання показників роботи своїх працівників з інвалідністю. Таке оцінювання тривало упродовж тридцяти років, починаючи з 1970-х років. Виявилося, що показники працівників, які мали інвалідність, були або однаковими, або кращими, ніж показники працівників без інвалідності щодо безпеки праці, виконання робочих обов’язків, присутності на роботі та стабільності/плинності кадрів. Про подібні тенденції повідомляли і роботодавці, яких опитували в Австралії, Нідерландах та Великій Британії.

Роботу знайти можна

«Знайти роботу – це велика проблема», – відзначає Олександр Стадніченко, киянин, який з дитинства пересувається на візку. Чимало роботодавців, дізнавшись, що хлопець має інвалідність, йому відмовляли. «Думають, що я не зможу з’являтися в офісі, а отже, виконувати свою роботу. У нас досі більшість роботодавців переконані, що працівник повинен сидіти в офісі. Та найголовніше – це грамотно організувати своє ро-

боче місце та робочий час. І не важливо – дома ти працюєш, чи в офісі», – міркує Стадніченко. Хоч роботу знайти складно, однак можливо, переконаний Олександр. Якщо бути наполегливим, а не розчаровуватися при першій відмові. «Я можу гордо сказати, кожну свою роботу я знаходив сам. Ніхто ніколи мене не влаштовував… При тому, що я не маю вищої освіти», – каже чоловік. Він розповів, як якось шукаючи роботу в сфері інтернет-продажів, на одне його резюме не відреагував роботодавець. Тоді Олександр зателефонував сам і призначив зустріч. Керівник був трохи здивований від такої настирливості. Ще більшим його було здивування, коли побачив у своєму офісі Стадніченка… на візку. «Я йому сказав: давайте забудемо про мою інвалідність, освіту, забудемо будь-які стереотипи. Проведіть мені іспит на мою компетентність. Тут і зараз. Він погодився. Я успішно пройшов співбесіду. А вже через три місяці на цій роботі мене підвищили до начальника відділу продажів. В офісі я за весь цей час з’явився три рази. Завдяки IP-телефонії, інтернету я міг виконувати свої обов’язки, контролювати роботу менеджерів, які працювали під моїм керівництвом...», – каже Олександр.

«Брати відповідальність за своє життя в свої руки» Особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку та отримують пенсію по інвалідності, можуть звертатися до Державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні (відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»). При чому – незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування. Щоб стати на облік у службу зайнятості, для цього подається паспорт, трудова книжка (контракт, трудова угода, цивільно-правовий договір), довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), а в разі потреби також військовий квиток, диплом або інший документ про освіту. Особи з інвалідністю пред’являють пенсійне посвідчення і подають довідку до акту огляду медикосоціальної експертної комісії та індивідуальну програму реабілітації. Допомогти в пошуку роботи можуть і в Центрі зайнятості вільних людей. Ця волонтерська ініціатива займається допомогою з працевлаштування, зокрема, переселенцям, людям, які повернулися із зони АТО, а також тим, хто втратив роботу через політичні погляди або участь у політичних акціях, пов’язані з Майданом. «Люди з інвалідністю до нас ще не зверталися», – каже Марина Лебідь, координаторка волонтерів Центру зайнятості вільних людей. Утім, не виключено, що серед їхніх клієнтів стануть з’являться люди, які отримали інвалідність на війні. «Треба брати відповідальність за своє життя в свої руки, – каже Марина Лебідь. – Не чекайте від когось, робіть перший крок, використовуйте всі можливості – наші, державної служби зайнятості…».

ДОВІДКА

Державна служба зайнятості всі послуги надає безкоштовно. 0-800-50-50-60 (із стаціонарного телефону) 730 (з мобільного телефону) Працевлаштування людей з інвалідністю – http://www.intrud.gov.ua/ Каталог вакансій та резюме – http://trud.gov.ua/control/uk/index#typeSearch=1&startPos=0 http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index Ірина ВИРТОСУ, Центр інформації про права людини

Новини з регіонів

№21-22 (147-148) листопад 2014

Н а д ія Ло зб ен ь : « Ау т изм – це пр об л ема н е ли ше б а т ь кі в , а йз’являється усьагресія, о горозгубленість, сусп ізамкнутість л ьст ву а »

Надія Лозбень більше десяти років займається волонтерською діяльністю. Зараз вона директор Чернігівської благодійної організації батьків і дітей-інвалідів з дитинства «Логос». Крім того, вона стала переможницею Національного конкурсу «Волонтер року 2013» у номінації соціальний захист населення. Ми поговорили із пані Надією про життя людей із особливими розумовими можливостями та їхню соціальну адаптацію. адіє Миколаївно, розкажіть, над чим працюєте зараз і що нового вдалося досягти?

Зараз наша діяльність направлена на виконання індивідуальних програм реабілітації людей інвалідністю. Ми створили відповідну базу для соціально-побутової, фізичної, психологічної реабілітації, розвитку творчих здібностей. Майстерня має назву «Фантазіям нашим немає обмежень».

собі, може виникати істерика. Від того часу, як я зрозуміла, що у мого сина аутизм, життєві пріоритети змінилися. Почала займатися самоосвітою, вивчала всі методики розвитку людей із аутизмом. Це порушення комунікативної поведінки, емоційного контакту дитини з навколишнім світом і невміння правильно реагувати на зовнішні ситуації, однак про аутизм мало хто знав 20 років тому. Основна його ознака – неконтактність дитини, яка нездатна обробляти й засвоювати соціальну інформацію. Але такі дітки мають прекрасну механічну пам’ять, хороші когнітивні задатки. Я не можу пояснити як виглядає світ очима моєї дитини, тому що у сина порушення мовлення. У нього «своя» мова, яку не завжди можна зрозуміти. Але ми дуже багато досягли в його соціалізації. Він не має проблеми в самообслуговуванні, у нього хороший фізичний стан. 23 вересня Богдану виповнився 21 рік, він самостійно готує їжу, дев’ять років відвідує Центр, який я створила, в першу чергу, для нього та інших дітей, яким не вистачає спілкування з однолітками, яким сумно вдома, яких не сприймають звичайні люди. У дворі Центру ми маємо багато квітів, і Богдан кожного ранку їх всі поливає, ця робота йому подобається, тому її він виконує із задоволенням.

З якими проблемами найчастіше зіштовхуються ці особливі дітки та їхні батьки?

Також є поліграфічна міні-майстерня, де виготовляємо блокноти. Протягом 2013–2014 років займалися навчанням людей із інвалідністю професії квітникаря та овочівника, створили базу для розвитку професійних навичок, маємо гарну теплицю. Квіти вирощуємо власними руками в нашому ошатному дворику. Тобто створили квітучий райський куточок для людей із аутизмом, вадами розвитку, синдромом Дауна, в якому немає сліз та самотності й щоденно знаходять зайнятість від 15 до 20 осіб.

Ви не тільки міжнародний фахівець з корекційних послуг для осіб із іншою формою сприйняття дійсності, а й людина, яка особисто зіштовхнулася з проблемою дитячого аутизму. Поясніть, як виглядає світ очима дитини, хворої на аутизм?

Під час однієї з консультацій лікар сказав мені, що не хоче лякати, але, швидше за все, це аутизм. Це невиліковно, але з цим живуть. Подібні речі визначаються як тип характеру і коригуються педагогічними методиками. Мовляв, я за фахом педагог, тому варто працювати. Лікар пояснив, що я виховую незвичайну особистість, яку потрібно пристосувати до суспільства. Діти-аутисти не розуміють нашого світу. А від цього нерозуміння

Передусім проблема несприйняття таких діток та дорослих суспільством, порушення їхнього права на щастя, сприйняття їх як особистості, а не як носія хвороби чи інваліда. Життя батьків від народження особливої дитини перетворюється на боротьбу – спочатку за життя дитини, потім за право жити в суспільстві та за її розвиток. У нашій країні батьки особливої дитини повинні мати всі фахові навички: як цілодобово за нею доглядати, як навчати, як надати першу медичну допомогу, як розвивати дитину за всіма методиками. А в нашому випадку ще й створити умови реабілітації, денної зайнятості, знайти фахівців та фінансування для оплати їхньої праці. І доводити всім, що це проблема не лише батьків, а й усього суспільства.

Ваша організація орієнтована на соціально-побутову та фізичну реабілітацію. Як ці реабілітаційні програми допомагають дітям? Чому навчають їх?

Соціально-побутова реабілітація потрібна таким людям як повітря. Цю категорію можна зробити утриманцями, роблячи все за них, ми ж навчаємо їх виконувати необхідну щоденну роботу з самообслуговування, вчимо випікати хліб, готувати їсти, накривати на стіл, мити посуд, користуватися побутовою технікою, прибирати в приміщенні та на подвір`ї. Також навчаємо виконувати нескладну роботу з виготовлення блокнотів, вирощування овочів, квітів. Фізична реабілітація допомагає підтримувати оптимальний стан здоров’я. Кожний день починається з зарядки, потім, протягом дня, на перервах між заняттями, проводяться різноманітні фізичні

вправи в ігровій формі, наші вихованці грають в теніс, займаються на тренажерах, беруть участь у спортивних змаганнях. Молодь, яка приходить до нас, реалізовує увесь свій внутрішній потенціал, відчуває себе потрібною суспільству. Вони спілкуються між собою, займаються улюбленою справою, навчаються жити.

Яка існує правова підтримка людей із інвалідністю та їхніх батьків в Україні? На що можуть розраховувати такі сім’ї й куди їм звертатися за допомогою?

Для того, щоб знати свої права і вміти їх захищати, ми проводимо навчальні семінари для законних представників людей із інтелектуальною недостатністю. В організації ми маємо юридичну бібліотеку по захисту прав таких людей. Розраховувати сім’ї можуть тільки на себе і на організацію. Коли ми разом, можемо відстоювати будь-яке право, гарантоване людині Конституцією України, Конвенцією ООН «Про права інвалідів», ЗУ «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Також Верхова Рада України в червні 2014 внесла зміни до законодавства, які передбачають кримінальну відповідальність за обмеження прав та дискримінацію людей із інвалідністю. Тобто будь-яке подібне порушення можна відстоювати в суді. Правда, ми ще такого не робили, але вже обговорювали з батьками деякі можливі позови до суду у зв’язку з порушенням прав наших дітей.

Які ще подібні організації, крім «Логоса», діють в нашій країні?

В Україні є більше ста організацій, які об`єдналися у ВГО «Коаліція захисту прав інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю». Майже у кожному регіоні країни є подібні організації, але в Чернігівському тільки наша займається реабілітацією молоді від 18 років, які мають розумові вади.

Чим наші читачі можуть допомогти в реалізації ваших ідей? Допомога нашій організації потрібна різноманітна: волонтери для проведення заходів, фахівці на волонтерських засадах, матеріали для творчості, канцтовари, спортивний інвентар, тренажери, обладнання для кімнати психологічного розвантаження. Спілкувалася Крістіна УСТИМЕНКО

На Вінниччині людей з інвалідністю навчатимуть новим професіям Відтепер, ще 8 нових професій можливо опанувати у Вінницькому міжрегіональному центрі професійної реабілітації інвалідів «Поділля». Не зважаючи на обмежені фізичні можливості, «особливі люди» зможуть за короткий термін здобути фах адміністратора, агента з організації туризму, діловода, фотографа, касира, кондитера, повара, штукатура.

Навчання проходить у формі курсів. Залежно від складності професії слухачі вчаться від 3-х місяців до 1го року. Загалом центр готує фахівців з 21 напрямку. «Ми прагнемо, щоб люди з інвалідністю мали більше можливостей розкрити свій потенціал і знайти себе, тому і розширюємо вибір професій», – зазначає директор центру Роман Штогрин.

Важливо, що групи для навчання формуються безперервно, до кожної людини застосовують індивідуальний підхід, враховуючи рівень знань, умінь, можливостей та базової підготовки. Слухачі отримують можливість безкоштовно жити у гуртожитку, харчуватися та бути під постійним медичним наглядом. Після завершення навчання випускники отримують свідоцтво державного зразка.

Довідка. Вінницький МЦПРІ «Поділля» заснований Міністерством соціальної політики України для підготовки людей з інвалідністю віком від 16 років до професійної діяльності, відновлення працездатності та здобуття професії. Наразі у Центрі проводиться навчання за 21 робітничою професією. На професійну реабілітацію центр приймає з усіх областей України. Вл. кор.

№21-22 (147-148) листопад 2014

Спільними зусиллями

Майже 83 тисячі гривень зібрано на допомогу жителям зі Сходу України під час марафону «Рятуймо разом!»

24 жовтня в Одесі, в Будинку вчених, пройшов благодійний аукціон предметів мистецтва (картин, фоторобіт, книг), який став заключною акцією марафону «Рятуймо разом!», організованого з метою збору коштів на лікування людей з інвалідністю з Луганської та Донецької областей.

На аукціоні було вирішено не зупиняти марафон «Рятуймо разом!», а продовжити його. Згідно з оперативною інформацією загальна кількість громадян України, які переселені з Автономної

івтора місяця, починаючи від 17 вересня – Дня рятівника – в рамках марафону проходили арт-фестивалі, майстер-класи, концерти, за участю тимчасово переміщених осіб, відкриття художньої виставки, передача картин відомих художників. Протягом цього часу рятувальники активно долучалися до всіх заходів, організовували їх проведення. І в результаті – провели аукціон зібраних картин, фоторобіт, книг, на якому були представлені 33 твори мистецтва художників Одеської, Луганської, Донецької, Сумської областей та м. Київ.

За підсумками аукціону продано 11 лотів, на загальну суму 82860 грн. Таким чином, відповідно до індивідуальних заявок людей для них будуть закуплені та передані необхідні медикаменти.

Корисні Інтернет ресурси • Дорожня карта для людей, внутрішньо переміщених в межах країни, для вирішення питань соціального захисту та забезпечення першочергових потреб http://www.mns.gov.ua/files/2014/7/15/dorogn_ka rta.pdf • Дорожня карта як знайти роботу внутрішньо переміщеним особам http://www.mns.gov.ua/files/2014/8/7/UNDP_employm_IDPsUkraine.pdf

Триває Благодійна програма «Рятуймо разом!»

Республіки Крим та міста Севастополь до інших регіонів, складає 19 тис. 30 осіб, у тому числі 5 тис. 330 дітей, 1 тис. 360 людей з інвалідністю та осіб похилого віку. За добу – 2 особи, з них 1 особа з інвалідністю або похилого віку. З району проведення АТО до інших регіонів переселено 387 тис. 153 особи, у тому числі 117 тис. 804 дитини, 79 тис. 263 особи з інвалідністю та похилого віку (у тому числі тимчасово переміщених в межах Донецької області – 62 тис. 197 осіб). За добу – 289 осіб, у тому числі 30 дітей та 111 людей з інвалідністю і осіб похилого віку. Всього тимчасово розміщено 406 тис. 183 особи, у тому числі 123 тис. 134 дитини, 80 тис. 623 осіб з інвалідністю та похилого віку. За добу – 291 особа, у тому числі 30 дітей та 112 осіб з інвалідністю та похилого віку. З урахуванням тимчасово переміщених в межах Луганської області (за повідомленням Луганської ОДА – 29 тис. 727 осіб), загальна кількість внутрішньо переміщених осіб становить 435 тис. 910 осіб. Оксана ЗАБУЛОВА

Організатори Благодійної програми «Рятуймо разом!» Національна Асамблея інвалідів України та Європейська Асоціація прав інвалідів висловлюють вдячність всім, хто вже відгукнувся та надіслав кошти для надання допомоги особам з інвалідністю та членам їх родин, вимушеним переселенцям із зони АТО.

Як Ви можете допомогти:

Перерахувати кошти на банківський рахунок. Для перерахування коштів використовуйте наступні дані: одержувач платежу: ВГО НАІУ; код ЄДРПОУ/ДРФО: 26114037; банк одержувача: ПАТ КБ «ПриватБанк», Печерська філія, м. Київ (Україна); номер рахунку 26007052624054, валюта UAH (Українська гривня); код банку (МФО): 320649; призначення платежу: Безповоротна фінансова допомога людям з інвалідністю. Ми щиро вдячні Вам за виявлену довіру та співчуття. Адже саме завдяки Вашій підтримці ми маємо змогу допомогти більшості вимушеним переселенцям. ВСІ ДОВІДКИ ЗА ТЕЛЕФОНОМ: (044) 279 61 82 Детальніше з програмою Ви можете ознайомитись за посиланням

www. sos.naiu.org.ua

Правозахисники допомагають вимушеним переселенцям із зони АТО З жовтня 2014 року в Україні впроваджується масштабний проект, який спрямований на сприяння правовому захисту громадян, які вимушені залишити окуповані та небезпечні території.

роект реалізовує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED) у співпраці з 11 потужними регіональними неурядовими організаціями. У рамках проекту внутрішніх переселенців інформують через ЗМІ про їхні законні права, засоби правового захисту і доступність юридичних послуг. Також кваліфіковані юристи надають первинну і вторинну правову допомогу: консультують, зокрема, через Skype, готують необхідні процесуальні документи та, за необхідності, представляють інтереси людей у судах. Основними цільовими групами проекту є внутрішньо переміщені особи (ВПО), які були вимушені залишити окуповані території та зону бойових дій, а також громадські активісти, які опікуються проблемами внутрішніх переселенців, або які самі зазнали переслідувань через свою громадську або професійну діяльність на окупованих територіях. «Трагічні події на сході країни та зовнішня окупація призвели до широкого поширення випадків порушення прав громадян, – розповідає виконавчий директор Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги Віталій Місяць. – Багато наших громадян, у тому числі представники вразливих груп, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, або через загрози насильства і переслідувань, змушені покинути свої оселі і шукати притулку в інших регіонах

України. На жаль, більшість внутрішньо переміщених осіб в Україні досі не мають можливості реалізувати свої права. Багато з них втратили все, включаючи домівки, документи, засоби існування та навіть зв’язки з членами своїх сімей. Деякі громадяни втратили робочі місця, інші були позбавлені законних пільг та послуг, окремі зазнали майнових збитків. Найтрагічнішими є випадки, коли люди були поранені та втратили життя. Тому одним із завдань проекту є всебічна правова підтримка постраждалих осіб. Важливим компонентом проекту є надання юридичної та ресурсної підтримки громадським активістам, які покинули свої регіони через переслідування і загрози репресій, або чиє життя знаходиться в небезпеці, а також юристам і правозахисникам з усіх регіонів України, які надають юридичну допомогу внутрішнім переселенцям та жертвам переслідувань». Проект «Захист цивільних та громадянських прав внутрішньо переміщених осіб та вразливих груп» реалізовується у Волинській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій та Чернігівській областях. *** Для отримання безоплатної правової допомоги та іншої інформації щодо свого статусу, вимушені переселенці можуть звертатися до: 1) Чернігівського громадського комітету захисту прав людини за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Горького 57/1, телефон «гарячої лінії»: (0462) 612-532.

2) ВМГО «Агентство економічного розвитку», адреса: 56500, м. Вознесенськ, вул. Пушкінська, 3 оф. 35, тел./факс: +380 5134 - 3-22-50; E-mail: aerbox@ukr.net; Web-site: aer.net.ua. 3) Хмельницька обласна громадська організація «Подільська правова ліга» (ХОГО "Подільська правова ліга", адреса: 29000, м. Хмельницький, пров. Пушкіна,1; тел/факс. (382) 72-01-95; e-mail: podil.liga@gmail.com; web site: http://podilliga.at.ua/. 4) Молодіжний громадський центр "Еталон" (МГЦ "Еталон"), адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Павлика,10, офіс 17-19, тел/факс +380342-50-25-25, www.mgcetalon.org.ua, e-mail:mgcetalon@mail.ru та office@mgcetalon.org.ua, дистанційний правовий центр для надання правової безоплатної допомоги: www.pravo.mgcetalon.org.ua. 5) Волинська обласна організація Спілки юристів України, м. Луцьк, вул. Словацького, 30. 6) Центр права РОГО «Комітет виборців України», м. Рівне, вул. Короленка, 6, оф. 4. 7) Павлоградський міський благодійний фонд «Горєніє», Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Полтавська 129, оф. 403. 8) Харківська громадська організація незрячих юристів, м. Харків, вул. Данилевського, 16/8, 3 під'їзд. 9) Центр захисту і відновного правосуддя, адреса: 61000, м. Харків, пров. Короленка, 19, 2-й пов., оф. 5. 10) ГО «Агентство з розвитку приватної ініціативи», м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 26. Оксана ЗАБУЛОВА

13 листопада – Міжнародний день сліпих

№21-22 (147-148) листопад 2014

Мистецтво без бар’єрів: створюється база музеїв доступних для осіб з інвалідністю

У жовтні в Палаці Потоцьких у Львові відбулася навчальна конференція «Гість з обмеженими фізичними можливостями в музеї». Регіональний музей у Стальовій Волі, Львівський історичний музей та Національний музей у Львові імені Андрія Шептицького протягом двох років реалізовували в Польщі та Україні спільний проект «Музей без бар’єрів». Медіа-партнером проекту є газета «Без Бар’єрів».

авчання відбулося в рамках виїзної сесії Академії «Культура без бар’єрів». Кошти на міжнародну діяльність отримано з програми Транскордонної співпраці ПольщаБілорусь-Україна 2007-2013. Учасниками конференції стали 60 працівників музеїв Львівської області та Одеського, Підгорецького замків, Державного історико-культурного заповідника Тустань. Лекторами, окрім музейників зі Стальової Волі, Познані та Варшави, були також представники польських недержавних організацій осіб з інвалідністю. Загалом у рамках проекту навчання з питань передового сучасного досвіду обслуговування людей з інвалідністю пройшли майже сто музейників із понад п’ятдесяти музеїв Львівщини. Усі вони отримали відповідні сертифікати, що дають їм статус лекторів з питань обслуговування людей з інвалідністю. Офіційно проект завершується 30 січня 2015 року. Окрім вищезгаданої Академії як платформи для навчання і обміну досвідом, постав також Інтернетпортал з безкоштовним доступом до навчально-освітніх матеріалів та прикладів «добрих практик», якими можуть скористатися всі охочі. Його важливою складовою стала закладка «Путівник» – створена база доступних музеїв для осіб з інвалідністю, що є свого роду довідником про польські та українські музеї із зазначенням пропозицій, адресованих цій групі екскурсантів. На сьогодні тут польською та українською мовами можна знайти дані про 332 музейні заклади (219 – з Польщі та 113 – з України). У першій частині конференції учасники обговорили специфіку відвідування музеїв. Приведення музеїв у стан, сприятливий для відвідування людьми з різними формами інвалідності. У другій частині конференції говорили про позитивні практики, ділилися досвідом роботи музеїв з людьми з інвалідністю. «Люди з інвалідністю серед нас і вони, як і ми, хочуть користуватися надбанням культури, наше завдання – надати їм цю можливість», – каже директор

Регіонального музею у Сталевій Волі Люцина Мізера. – Як приклад позитивної практики, можна навести проект у Регіональному музеї, у Стальовій Волі, де я працюю, для людей із проблемами зору, «Галерея на дотик». Ми створили набір скульптурних композицій, їх 23. Вони виконані українськими і польськими митцями. Передбачалося, що люди будуть торкатися скульптур. Тому скульптури мають бути довговічними. І митці створили їх з каменю. Взагалі, наш музей є доступним для людей із різними порушеннями. Музей знаходиться у приміщенні, яке є пам’яткою архітектури 18 століття. Міська адміністрація надала нам дозвіл на деякі зміни в архітектурі музею. Ми розмістили пандуси для зручності користування людьми на візках. Ми ліквідували архітектурні бар’єри. Створили спеціальні парковки. Люди з інвалідністю можуть безпечно доїхати від воріт до приміщення музею.

На підлогах встановлено спеціальні направляючі доріжки, які ведуть слабозорих відвідувачів до експозиційних і навчальних залів. Наявні відповідні аудіо дескрипції, спеціальні інформаційні повідомлення шрифтом Брайля. Для людей із порушеннями слуху працює співробітник музею, перекладач жестової мови. Він проводить екскурсії та навчання. Також ми працюємо із особами, яка мають порушення слуху та мови (глухоніма), мають вади розумового розвитку. Для людей, що користуються спеціальними пристроями у нас є індукційна петля, яка дає змогу підсилювати звук у слухових апаратах. Я задоволена результатами цього проекту. Завдяки проведеним заходам збільшилася кількість

людей з інвалідністю, яка відвідує музей. Вони більш активно інтегруються у суспільство». Найголовніше, що проект дав свої перші плоди в Україні. Своїми враженнями від конференції поділилася Анастасія Сімферовська, молодший науковий співробітник Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Возницького. «Я є учасником сьогоднішнього заходу. Також я є організатором першого у Львові проекту з удосконалення музеїв для людей з інвалідністю. Музей – це закрита зона для незрячих, і нам хотілося зробити цю зону доступнішою. Ми в нашій галереї зробили проект для незрячих людей, який представили тут. Для проекту обрали саме портрети, оскільки їх легше зобразити у тривимірному просторі. Перед студентами Львівської академії мистецтв постало завдання не лише зобразити портрет людини у скульптурі, але й передати також техніку, в якій написано цей портрет, щоб незрячі теж могли відчути різницю між стилями. Студентів ми вирішили залучити для того, щоб цей проект був «живий», а молоді скульптори спробували себе в цьому нелегкому завданні. Погруддя розміщені в залах постійної експозиції відділу Європейського мистецтва XIX–XX ст. серед інших музейних експонатів, у безпосередній близькості з оригіналами. З одного боку, для того, щоб не лише незрячі (через дотик та опис шрифтом Брайля), а й інші категорії відвідувачів могли наочно порівняти технічний рівень виконання копій із зображеннями на полотні. А з другого, – щоб представники різних категорій могли інтегруватися у мистецький світ водночас, пізнаючи не лише експонати, а й специфіку одне одного. Виставка триватиме щонайменше до Нового року. Далі скульптури перейдуть у власність «Ротаракт клубу». Очевидно, що проект можна буде повторювати. Оскільки експозиція нашої галереї оновлюється, ми плануємо оновлювати і експозицію в рамках цього проекту. Портрети дуже різні, виконані у різних стилях. Для виставки ми намагалися підібрати якомога яскравіші образи. Звичне розміщення портретів ми не змінювали, таким чином намагаючись гармонізувати простір у галереї для зрячих і незрячих. Зрячі також можуть спробувати відчути портрет на дотик, і це якраз є основною відмінністю від традиційної експозиції, адже ми порушуємо основний музейний канон – «не можна торкатися експонатів. Наталія ПІСКУН

В мобильной женской консультации снова обследуются люди с инвалидностью

30 октября. Мариуполь. Мобильная женская консультация фонда Рината Ахметова теперь будет работать в две смены. За день в ней смогут обследоваться уже не 20, а 30 женщин. Пока на приём записывали только переселенцев и мариупольчанок, которые оказались в сложной жизненной ситуации. А с сегодняшнего дня в передвижной консультации смогли пройти обследование и мариупольские женщины с инвалидностью.

рине – 48. У женщины ДЦП и она передвигается только на инвалидной коляске. В мобильную женскую консультацию её привезли родители. За 20 минут Ирина успела обследоваться и у маммолога, и у гинеколога. Лариса Францевна, мама Ирины: «Мы год назад перенесли операцию по поводу рака, поэтому для нас было очень важно пройти это обследование. Чтобы мы поставили точку над всеми

своими проблемами и чтобы всё у нас было хорошо». А это другая пациентка женской консультации на колёсах. Светлане Васильевне 65. Она тоже из организации инвалидов. Говорит, не будь такой передвижной клиники, ещё долго собиралась бы на приём к врачу. Светлана Васильевна, решила обследоваться в мобильной консультации: «Я на учёте по мастопатии, может

быть, пошла бы, но позже. Я второй раз в жизни. Туда надо было бы записываться, платить деньги, а пенсия у нас небольшая. Поэтому это очень удобно и мы очень благодарны». В Мариуполе два мамографа. Один во второй больнице, но пока не подключен. Ещё один – в онкодиспансере. Чтобы попасть на обследование инвалидам, особенно колясочникам, приходилось сначала подниматься по пандусу, потом добираться на 2й этаж. Сергей Волошин – главный врач Городского межрайонного онкодиспансера: «Кроме жителей Мариуполя, есть ещё прилегающие районы, где люди со специфическими возможностями вообще не могут попасть на обследование. А данный автомобиль может приехать в другой район Мариуполя, Донецкой области. В тот же Володарский, Марьинский, тот же Мангуш. Стать, подключиться и обследовать людей».

С 15 октября в мобильной консультации фонда Рината Ахметова обследовались около 200 женщин. У 4-х диагностировали рак. Один случай оказался запущенным. Трём женщинам повезло больше. У них заболевание на начальной стадии. Сергей Волошин , главный врач Городского межрайонного онкодиспансера: «У тех, у кого рак выявили на ранней стадии, шанс выздороветь очень хороший». Виктория Мыколаюк, руководитель программы «Рак излечим» фонда Рината Ахметова: «Они уже проходят лечение на базе онкодиспансера. Фонд Рината Ахметова берёт на себя затраты по закупке медикаментов и расходных материалов по обеспечению лечения людей, у которых подтвердили рак». Уже с понедельника клиника на колёсах станет работать в две смены. Также решено, что она будет находиться в больничном городке третьей горбольницы до начала декабря. Вл.кор.

№21-22 (147-148) листопад 2014

Мистецтво без бар’єрів

Вперше в історії України цирк робить вагомий внесок у європейське майбутнє нашої держави: він стає доступним для дітей та дорослих з інвалідністю Чи бачили ви більше тисячі сяючих очей дітей та людей з інвалідністю? Чи відчували атмосферу неймовірного єднання, піднесення та щастя? Щастя бути рівним, рівноправним, щастя від простої змоги бути присутнім, разом зі всіма, у... шапіто?.. Звичайним людям це не завжди зрозуміло, однак, кожна людина з інвалідністю це відчує серцем: для них, людей у візках, з ураженнями зору, нечуючих і слабочуючих, надзвичайно важливо відчути себе рівними серед рівних і реалізувати своє право не тільки на проїзд у транспорті, доступу до громадських об’єктів, аптек, крамниць тощо, але й потрапити у кінотеатр, театр, цирк…

тім, така неймовірна подія відбулась уперше 24 жовтня. Кияни та жителі Київської області, які мають інвалідність, дітки з інвалідністю, багато з яких проживають в інтернатах, стали глядачами у цирку «Кобзов», що на Московському проспекті, 28. Подія відбулась у рамках спеціальної благодійної програми «Мистецтво без бар’єрів», започаткованої Національною Асамблеєю інвалідів України спільно з легендарним цирком «Кобзов». За словами віце-президента «Циркової спілки «Кобзов», Олександра Кобзова, цирк – це завжди свято і казка! Для діток з інвалідністю наше свято цирку має надзвичайне значення, адже

ці малюки позбавлені багатьох радостей життя. «Наше головне завдання – підтримати цих особливих глядачів, долучити до творчої діяльності, допомогти знайти своє місце в житті, а також показати їм, що потрібно прагнути до досягнення своєї мети, досягати всього власними зусиллями і працею. Тому, ми за підтримки Валерія Сушкевича створили спільну з Національною Асамблеєю інвалідів України та Національним паралімпійським комітетом програму «Мистецтво без бар'єрів». Адже абсолютно всі діти мають право на цю неймовірну казку!», – сказав О. Кобзов. Свою думку про чудове шоу висловив голова Національної Асамблеї інвалідів України, президент Національного паралімпійського комітету Валерій Сушкевич: «Багато років тому я, маленький трьохрічний хлопчик, перестав ходити… Відбулось дитинство, відбулась школа, були юні

роки, але ще у дитинстві я чув про таке чарівне явище як цирк, і …ніколи в ньому не був. Цирк для мене був недоступний. Попри те, ще в дитинстві, я бачив цирк на телебаченні, і так був захоплений, що навіть став мріяти про професію актора цирку… Я дуже мріяв стати таким же вправним, ловким та неймовірним на арені цирку. Але пройшли роки, я став народним депутатом України, і став писати закони, щоб права людей з інвалідністю все-таки були забезпечені. Щоб дітки, які мають проблеми із інвалідністю, все-таки були повносправними в Українській державі, а всі ми – жили в європейській країні – Україні. На жаль, насолодитись більшістю вистав та концертів люди з інвалідністю в нашій країні не можуть, часто це є недоступним для них! Це стосується усіх людей і діток з вадами слуху, слабозорих та з ураженнями опорно-рухового апарату, включаючи дорослих та діток у візках. У залі «Кобзова» дітки з різними ураженнями, багато батьків, які мають проблеми, пов’язані з інвалідністю, прийшли зі здоровими дітками. До речі, для діток і дорослих з вадами слуху працює у залі перекладач жестової мови, на неї спеціально направляють прожектор, аби глядачі змогли побачити жести. Згадую, як намагався колись побувати в Державному цирку, який в Україні та Радянському Союзі мав (і має!) архітектурні бар’єри, але в такий цирк важко прийти і побачити це чудо, яке нам вдалось побачити тут, у цирку Кобзов. Крім того, хотів би відзначити значний внесок у цю добру справу – подолання бар’єрності цирків та благодійність, засновника цирку «Кобзов» Миколу Кобзова, який постійно звертає увагу на діток зі шкіл-інтернатів, з малозабезпечених сімей і організовує для них благодійні вистави. Тому, зважаючи на велике добре серце Миколи Кобзова, всією громадою його обрано Послом Доброї волі благодійної програми «Мистецтво без бар’єрів». За словами В. Сушкевича, Національна Асамблея інвалідів України та цирк «Кобзов» відкривають цим проектом двері для тих діток, для яких цирк був недоступним, які сидять в інтернатах та по домівках і мріють... Мріють про краще життя; життя, де вони – рівні серед рівних. «24 жовтня, вперше ми змогли подарувати їм це свято доступного

Україна отримала першу премію у сфері аутизму Вперше українська активістка отримала світову премію за досягнення в сфері аутизму. Премія INAP в категорії «Community Mentor» (Наставник спільноти) була вручена Інні Сергієнко, Консулу «Аутизм-Європа» і засновнику Фонду допомоги дітям з синдромом аутизму «Дитина з майбутнім» на щорічному фестивалі людей з аутизмом ANCA в Единбурзі (Шотландія).

для них цирку, запалити їхні серця і зробити їхні очі сяючими. Близько 900 діток з інвалідністю вперше прийшли насолодитись цирковим шоу! І це – неймовірно! Треба було бачити очі цих діток, їхні емоції, їхні почуття! Надзвичайно вражає, коли дитина з інвалідністю, яка практично, не виходить на вулицю, дякує за те, що сьогодні вона разом зі здоровими дітками, нарівні зі всіма (!), почувалась щасливою і необмеженою... Дякує одними очима…Від цього серце перевертається у грудях, і вкотре розумієш: ми на вірному шляху! Ми це зможемо робити все частіше і частіше, домагаючись реалізації основного їхнього права – права на життя», – підкреслив Валерій Сушкевич. Наймасштабніше шоу країни від цирку «Кобзов» залишило неймовірні враження у дітей та дорослих: видовищні номери акторів, запальна музика, яскраві костюми, продумана режисура – все це визвало неймовірні почуття у глядачів. У шоу були включені номери на будь-який смак: містичні виступи, зірки європейської дресури з Норвегії з магічними номерами з хижими тваринами, виступи диких тварин, акробатів, еквілібристів, ілюзіоністів і, звичайно ж, циркова клоунада. Окрім самого шоу, юні глядачі безбар’єрно оглянули виставку трансформерів, виставку динозаврів «Дінопарк Юрського періоду», тераріум, міні-зоопарк, єдиний в Україні музей цирку та кімнату сміху. Наталія ГАРАЧ

категорії «Community Mentor» (Наставник спільноти) номінуються ті, хто створює і реалізує для людей з аутизмом значущі проекти у своїй країні. Премія INAР унікальна тим, що її присвоює співтовариство людей з аутизмом. Членами журі є люди з аутизмом, які досягли значних успіхів у суспільстві. Вони оцінюють вклад номінанта в розвиток сфери і допомогу на рівні окремої сім'ї. «Я дуже вдячна колегам, які номінували мене. Ця премія – визнання успіхів усієї України! Адже ще кілька років тому перед нашою країною стояла настільки масштабна задача щодо аутизму, що треба було гарненько подумати, з чого ж починати, – розповідає Інна Сергієнко. – На рівні держави практично нічого не було для людей, а особливо дітей, з аутизмом. Сьогодні пророблена колосальна робота, яка дозволяє нам рухатися далі до мети створення системної допомоги аутистам. Звичайні люди ще мало відчули результати цієї великої праці, але для окремих сімей з дітьми з аутизмом вже створені різні можливості, які дозволяють їм жити в суспільстві, а не за зачиненими дверима».

Участь представника України у фестивалі та отримання премії INAP відкриває країні доступ до передового досвіду інших країн у сфері аутизму, який був оцінений на найвищому рівні.

Цей досвід дозволить українським активістам враховувати успіхи і помилки різних організацій у світі на шляху створення власної системи допомоги людям з аутизмом в Україні. «Я буду намагатися наступного року показати світу українських людей з аутизмом, розповісти про їхні досягнення, познайомити їх з тими, хто, маючи синдром аутизму, зміг побудувати своє життя і добитися багато чого. А ми в свою чергу буде продовжувати навчати кадри, лобіювати освітні програми в університетах, вирішувати ключові питання на рівні держави», – підсумувала пані Сергієнко.

Премія INAP заснована ANCA World Autism Festival - організацією, яка створена аутистами для аутистів.

Їх глобальне завдання – створити мережу людей з аутизмом, які підтримуватимуть, допомагатимуть одне одному і взаємодіятимуть між собою. Ця організація є лакмусовим папірцем діячів сфери по всьому світу. Оксана ЗАБУЛОВА

№21-22 (147-148) листопад 2014

Найвагоміші проблеми людей з порушеннями слуху в Україні Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права інвалідів, згідно з нормами якої взяла на себе зобов’язання створити для осіб з інвалідністю комфортне середовище для їх проживання, професійної, громадської, культурно-спортивної та навчальної діяльності. Проте з 2009 року і на сьогоднішній день програма забезпечення подібної безбар’єрності є суто декларативною. У цьому переконані експерти, які напередодні Міжнародного дня глухих обговорювали становище осіб з порушенням слуху на прес-конференції «Проблеми глухих в Україні на сучасному етапі».

сновною проблемою громадян з порушенням слуху є інформаційний вакуум і порушення права на отримання інформації, що повинна подаватися доступним їм шляхом за допомогою візуалізації (титрування, переклад жестовою мовою, супровід звукових оголошень текстовими повідомленнями). Гостро стоїть проблема технічного забезпечення слабочуючих осіб слухо-

вими апаратами, а також забезпечення всіх осіб з порушенням слуху доступним мобільним зв’язком (за допомогою СМС), а також системами інтернетзв’язку (Skype, ooVoo тощо). «В Європі питаннями створення безбар’єрного середовища для осіб з інвалідністю займаються ще на стадії проектування будівель, споруд, будинків або бізнесу. В нашій країні найголовніші транспортні об’єкти, залізничні та автомобільні вокзали, до цього часу необладнані необхідними для орієнтації і обслуговування інвалідів зі слуху устаткуванням. Наприклад, автобуси, метро та інший рухомий склад громадського транспорту немає електронних табло з назвами зупинок, а касири вокзалів для обслуговування інвалідів, а також патрульна міліція не володіють азами жестової мови», – стверджує Сергій Котельянець, начальник відділу організаційної, культмасової та реабілітаційної роботи виконавчого апарату Центрального правління Українського товариства глухих (УТОГ). Той факт, що мовою жестів володіє недостатня кількість людей, пояснюється тим,

що підготовкою перекладачів жестової мови в Україні займається лише Навчально-відновлювальний центр Українського товариства глухих. За словами Ігора Бондаренко, голови Київської ради перекладачів жестової мови, на початок 2014 року в Україні налічувалось лише 344 перекладачі жестової мови. Це означає, що співвідношення кількості нечуючих користувачів жестової мови на одного перекладача складає 1:150, що в декілька разів більше за будь-яку країну Європи. У той час, коли термін навчання на підготовчих курсах в Європі триває від трьох до п’яти років, в Україні перекладачів навчають лише чотири місяці. На жаль, і українське телебачення не задовольняє в повній мірі інформаційні потреби людей з вадами слуху. Хоч на телеканалах і присутній сурдопереклад на жестову мову, проте подібні програми виходять в той час, коли більшість з людей перебуває на роботі. До того ж, не всі фільми та серіали мають субтитри. А іноді субтитри й взагалі перекриває різна графічна реклама. Центр інформації про права людини

Директор Будинку культури глухих: «Людям із проблемами слуху бракує доступності звичайних речей» У Запоріжжі більше 60-ти років працює Будинок культури глухих, що об’єднує людей, які погано чують. Директор закладу Дмитро Петелин розповів про своє дітище, його досягнення та проблеми, а також недоліки «системи», що заважають людям із вадами слуху жити повним життям.

Дмитре, розкажіть, чим займається Ваша організація. У нас є три гуртки творчої самодіяльності – це народний ансамбль танцю «Славутич», народний цирк «Калейдоскоп» та гурток пісень жестів. Ми проводимо концерти в будинку культури або виїжджаємо в різні міста, бе-

ремо участь у фестивалях. Так, «Калейдоскоп» виступав у різних країнах світу. Зокрема, були в Італії, звідки привезли три призові місця, в Америці, в Санкт-Петербурзі, Ірландії. А цього року нас запросили на Всесвітній фестиваль фокусів. На жаль, через нестабільний стан економіки і політики України поїхати не вдалося. Що стосується танцювального колективу, йому в 2015 році виповнюється 65, вони виступають на концертах і беруть участь у хореографічних фестивалях. Торік у Києві був всеукраїнський зліт ветеранів, і наші запорізькі танцюристи, при чому їм по 60 років, виступили з хореографічним номером і посіли призове місце. Гурток пісні в жестовому виконанні – це виконавці, які співають пісні за допомогою мови жесту. За рахунок чого Вам вдається працювати? Держава допомагає? Будинок культури знаходиться під відомством Запорізької обласної організації УТОГ. Виділення фінансів відбувається тільки через центральне управління організації. А місто не може допомагати. Хоча коли проводимо якісь заходи – до Дня глухих або Міжнародного дня інвалідів, – міський

фонд соціального захисту інвалідів виділяє для подарунків електрочайники або мобільні телефони. Цього року поки не було нічого. Але до 60-річчя будемо готуватися, звертатимемося в різні організації за фінансовою підтримкою. З якими труднощами Вам доводиться боротися? Найголовніша проблема – відсутність опалення. Уже п’ять років! У зв’язку з цим неможливо проводити концерти. Ми іноді все ж виступаємо, але повідомляємо людям, щоб вони одягалися тепліше. Взимку неможливо, бо в БК холодніше, ніж на вулиці. Тому все культурне життя призупиняється. Та й дах тече. Намагаємося знайти спонсора, але поки не виходить. Раніше при будинкові культури був власний спортзал, де проходили змагання з волейболу та інших видів спорту. Але зараз це приміщення більше не належить БК. Як Ви вирішуєте це питання? Так, спортзал здали в оренду. Але, не зважаючи на це, спортивні заходи проводяться. Під керівництвом президента спортивної федерації глухих Сергія Трубіна проходять змагання з міні-футболу, аматорської риболовлі,

турніри з боулінгу, волейболу та баскетболу. Наші баскетболісти навіть брали участь у Дефлімпійських іграх. 27 вересня Ви організовували концерт до Міжнародного дня глухих. Як пройшов захід? У нас було свято, показали концерт – класичний урочистий вечір. Також пройшло нагородження «кращих із кращих» за різні досягнення в спорті та культурі. Крім цього, екскурсія Хортицею, круїз Дніпром і турнір з боулінгу, присвячений Міжнародному дню глухих. Чи займаєтеся Ви з дітками? Ми хочемо залучити дітей до гуртків самодіяльності, але поки не можемо, знову ж таки через відсутність опалення. Якщо вирішимо це питання, будемо працювати і з малятами. Чого не вистачає в Україні, щоб глухі люди могли реалізовуватися? Бракує доступності. Багато глухих дивляться телебачення, але не скрізь є переклад на жестову мову. Люди бачать якусь дію, але їм важко без адаптації, доводиться перепитувати. Також є проблема в тому, щоб викликати таксі чи швидку. За матеріалами Інтернет-сайтів

Фестиваль патриотической песни 4 октября в Днепропетровском драматическом театре им.Горького Объединение инвалидов «Творчество» успешно провело фестиваль патриотической песни «Мы за мир». Многие артисты были участниками «Марша мира», прошедшего в Киеве 27 сентября.

продолжение этого события участники фестиваля своими выступлениями поддержали идеи мира, свободы, добра и справедливости. Для участия в концерте приехали гости из Запорожья, Харькова, Славянска и других регионов Украины. Днепропетровщину представляли делегации Кривого Рога, Днепродзержинска, Никополя, Марганца, других сел и поселков области. Задачей фестиваля было не только приблизить мир на украинской земле, но и обратить внимание общественности на соблюдение прав людей с инвалидностью. Дата проведения концерта совпала с великим осенним праздником – Покровом Пресвятой Богородицы. В программе было много песен и стихов, посвященных Украине.

Трогательно прозвучало авторское стихотворение Валечки Загородней: «Осень наступила, небо голубое. Солнце засветило прямо в нас с тобою. А война ведь рядом, я об этом знаю и кричу: «Не надо! Пусть не убивают!». Парни так красивы и нежны их лица. Быть хочу счастливой, в паренька влюбиться». Заслуженный деятель культуры Украины, пианист Юрий Устименко начал концерт произведением Бетховена «Буря». Величественные звуки музыки наполнили зал торжественностью. Песни А.Матвейчука «Я – украинец», К.Бужинской «Украина- вышиванка», Ю.Рыбчинского «Украина», Мишель «Зажгите свечи», Океана Эльзы «Все б у д е добре» внушали надежду на крепкий мир, поним а н и е между вос-

током и западом. Песни, исполненные Алешей Снисаренко Николы Дмитриева «Я ангелом летал» и в конце концерта Е.Лучникова «Не отнимайте солнце у детей», были встречены зрителями минутой молчания, а затем криками «Браво» и долгими аплодисментами. В день Покрова Пресвятой Богородицы мы желали нашей родной стране благоденствия, чистого и солнечного неба, здоровья всем живущим в Украине – настоящего и доброго МИРА. Вл.кор.

№21-22 (147-148) листопад 2014

Гола Пристань має всі шанси стати доступною територією для туристів з інвалідністю

У рамках реалізації проекту «Посилення спроможності організацій інвалідів у публічному доступі до інформації» його учасники продовжують набувати навички використання інструментарію соціальних мереж для комунікації та відкритого обговорення проблем пов’язаних з інвалідністю. Один з прикладів – це налагодження співпраці між об’єднаннями людей з інвалідністю та місцевими органами влади у сфері створення туристичних маршрутів у Херсонській області, доступних для лю- дей з інвалідністю. Так, у тематичній групі «Дозвілля без обмежень» соціальної мережі Facebook була розміщена інформація обласного управління туризму про туристичні маршрути для людей інвалідністю. Михайло та Яна Лебедєви, які пройшли курс навчання «Інформаційні технології у сфері соціальних медіа для людей з інвалідністю», вирішили особисто перевірити наскільки надана інформація відповідає дійсності, а туристичні маршрути є доступними. Для перевірки був вибраний маршрут в м. Гола Пристань: «Садиба «Чайка» – екскурсія по міській набережній – музей Чорноморського біосферного заповідника». Результати своєї перевірки вони оформили у вигляді слайд-шоу в соціальній мережі Facebook. Цей інструментарій дає якомога кращого розуміння чиновниками місцевих органів влади проблематики, з якою стикаються люди на інвалідних візках, оскільки проблемні місця чітко вказані на фотографіях і мають описання самої перешкоди, або дають рекомендації як її усунути. Сьогоднішня задача для громадських активістів – це популяризація ідеї формування мережі доступних для людей з інвалідністю туристичних маршрутів на території Херсонської області. Основний меседж, які несуть активісти – туристичні послуги для людей з інвалідністю є вигідними для бізнесу, а Херсонська область має всі передумови для надання

доступних туристичних послуг. Люди з інвалідністю – це велика аудиторія, а отже інвестиції в формування доступної інфраструктури означає, що наступного разу приїде більша кількість туристів. Під час проведення моніторингу Михайло познайомився з головою Голопристанської спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму Олександром Долинко, який надав підтримку і зап р о с и в Михайла взяти участь у зустрічі представників громадських організацій, органів влади і бізнесу. Зустріч пройшла в форматі «Діалог Партнерів» і мала на меті обговорити місцеві проблеми та налагодити між секторне партнерство для їх рішення. Участь у цій зустрічі дала можливість Михайлу переконати присутніх у пріоритетності для місцевої громади створювати доступну тротуарну мережу та покращувати умови доступності туристичних місць. Бо така робота дасть громаді обслуговувати групи туристів з інвалідністю, а це збільшення надходжень до місцевого бюджету. Як приклад наводилась статистика: відвідань туристів з інвалідністю до міста Саки в АРК приблизно 20-30 тис. туристів щороку.

Золота дата оптиміста Чудово, коли маєш дружну сім'ю, велику рідню, яка завжди готова прийти на допомогу, розрадити в скрутну годину, та й просто щиро порадіти за тебе. А ще ліпше, коли серед дорогих тобі людей опиняються не лише рідні, а й просто добрі, безкорисливі друзі. Таким справжнім товаришем став для мене Віктор Миколайович Марочко, який днями відзначає свій золотий ювілей. Тому не можу не згадати про цього опти-міста в осінні дні.

Народився чоловік у Смирновому, тут закінчив школу. Починав трудову діяльність у місцевому радгоспі «40 років Жовтня». Потім служив у Забайкальському військовому окрузі, був навідником тактичної ракетної установки. У Куйбишевському районному відділі внутрішніх справ В.М. Марочко починав свою кар’єру з посади міліціонера. Згодом закінчив факультет підготовки дільничних інспекторів міліції Донецької спеціалізованої середньої школи міліції МВС СРСР. Віктор Миколайович курсантом брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильсь-кій АЕС. Після землетрусу у Вірменії правоохоронець служив у місті Кіровокані, забезпечував правопорядок. Наш земляк закінчив також Українську академію внутрішніх

Попереду Михайла чекає напружена робота, адже тепер він член Групи місцевого розвитку – експертне товариство, яке має перетворити пріоритетні завдання у конкретні проекти. Отже він має предметно проаналізувати, чому тротуарна мережа залишається недоступною та запропонувати шляхи вирішення цієї проблеми. Крім того у планах презентувати результати моніторингу та надати свої пропозиції під час засідання за круглим столом, яке проходитиме

в управлінні туризму і курортів Херсонської ОДА, а також під час засідання Громадської ради з питань інвалідів. Громадські активісти починають розуміти, що процес досягнення позитивних змін має декілька складових, і одна з них – це вміння працювати з інформацією, збирати, обробляти і вміло презентувати. Інформація дає підстави для початку між секторного діалогу різних зацікавлених сторін і пошуку алгоритму вирішення проблеми. Вл.кор.

Фотофакт:

справ,після чого знову повернувся до рідного райвідділу міліції, вже на посаду слідчого. Заступником нача-льника райвідділу – начальником слідчого відділення, майор міліції служив до виходу на заслужений відпочинок. Але слово «пенсія» не асоціюється із цією людиною. Віктор Миколайович займає активну життєву позицію. Він очолює раду Куйбишевської районної громадської організації Асоціації ветеранів війни та інвалідів Чорнобиля, є заступником голови ради найкращої в області районної громадської організації пенсіонерів МВС України. Знаю я Віктора Миколайовича вісім років, але щоразу не перестаю дивуватися його оптимізму та готовності приходити на допомогу людям. В.М. Марочко був і залишається частим гостем редакції. Завдячую я цій людині ще й становленням у професії. Адже саме В.М. Марочко з перших днів моєї роботи довіряв недосвідченій молодій журналістці. Знайомив мене із цікавими людьми. Під час співпраці з громадськими організаціями, які очолює колишній правоохоронець, я крок за кроком вчилася брати та готувати інтерв’ю до друку. На організованих Віктором Миколайовичем заходах відточувала майстерність фотокореспондента. Завжди усміхненого, привітного чоловіка знають в усіх організаціях та установах нашого району. Його професійну та громадську діяльність не раз висвітлювали журналісти регіональних та обласних видань. А скільки відзнак має Віктор Миколайович – важко й полічити. Тож, користуючись нагодою, хочеться просто побажати цьому вічному оптимісту здоров’я та родинного тепла. Вікторія РОВНА

Таку розмітку для паркування у наших дворах часто можуть бачити автовласники з інвалідністю

Спеціальний турнікет у Стокгольмі для людей на візках та маленьких дітей, які разом з батьками можуть пройти, тримаючись за руки.

Спорт

№21-22 (147-148) листопад 2014

Чем удивит ноябрь?

А теперь и бадминтон

На пороге Нового года

Календарь последнего месяца осени не Совет управляющих Международного па- Международный Паралимпийский Комитет столь насыщен, как в летний период вре- ралимпийского комитета (IPC) во вторник (МПК) опубликовал антидопинговый кодекс мени, а тем более для нашей команды. утвердил список из 16 видов спорта, кото- МПК на 2015 год. валификационный турнир по керлингу на рые войдут в программу Игр в Токио 2020 они Паскуаль, председатель антидопингоколясках, равно, как и турнир по теннису года. вого комитета МПК заявил: «Антидопинго-

на колясках 2014 UNIQLO Doubles Masters пройдет мимо Украины. В том же направлении надо искать и Международный кубок IPC по следж-хоккею среди женщин. Нам бы с мужским хоккеем когда-нибудь разобраться бы, а тут, женский… Единственное, что привлекает внимание украинских болельщиков в начале ноября, так это чемпионат Европы 2014 по спортивным танцам на колясках, который прошел в этом году в Ломянках (Польша), 8-9 ноября – впервые после подобного турнира 2009-го года. В соревнованиях участвовали 150 танцоров из 20 стран. Чемпионат мира IBSA по футболу 5х5 запланирован на 16-24 ноября в Сибуе (специальный район Токио, Япония). Это крупнейший турнир IBSA в истории футбола 5х5, в нем примут участие 12 команд. Обладатели титулов чемпионов мира и Паралимпийских Игр, бразильцы являются бесспорными фаворитами соревнований. Аргентина была единственной страной кроме Бразилии, выигрывавшей чемпионат мира, аргентинцы должны составить главную конкуренцию сборной Бразилии в стремлении завоевать свой третий титул чемпионов мира. С особым интересом мы будем следить и за соревнованиями фехтовальщиков. Кубок мира IWAS по фехтованию на колясках стартует 20-го и «затянется» аж до 23 ноября в городе Эгер (Венгрия). Спортсмены Китая будут стремиться сохранить свое доминирование в этом виде спорта после успешного выступления на Азиатских Пара-играх 2014 в Инчхоне (Южная Корея), где они выиграли 18 из 24 золотых медалей, включая 7 – в мужских и 11 – в женских соревнованиях.

реди утвержденных видов спорта – легкая атлетика, стрельба из лука, бадминтон, бочча, конный спорт, голбол, пауэрлифтинг, гребля, стрельба, волейбол сидя, плавание, настольный теннис и триатлон, а также баскетбол, регби и теннис на колясках. Кроме того, восемь видов спорта планируется включить в программу Паралимпиады на следующей встрече Совета, которая состоится в Абу-Даби с зимой 2015 года. «Наша цель заключается в том, чтобы итоговая программа Паралимпиады-2020 в Токио была свежей и включала лучшие из возможных видов спорта», — цитирует президента МПК Филиппа Крейвена официальный сайт организации.

Історичні перемоги українців на Чемпіонаті світу з карате Три історичні нагороди везуть українці з Чемпіонату світу з карате, що відбувся в німецькому Бремені. Наша збірна вперше виборола медалі світової першості.

ронзу отримали найкращий каратист України, віце-чемпіон Європи львів’янин Станіслав Горуна та 18-річна одеситка Ірина Зарецька. Також чемпіонкою світу стала Уляна Смірнова, вона перемогла у змаганнях спортсменів на інвалідних візках. Такий турнір у Бремені пройшов уперше в історії чемпіонатів світу з карате.

вый кодекс отражает изменения, внесенные в WADC и мы по-прежнему привержены соблюдению стандартов, положенных для обеспечения честной игры во всех областях нашей ответственности. Мы добились больших успехов во внедрении образовательных и просветительских программ, которые привели к более глубокому пониманию борьбы с допингом федерациями и национальными паралимпийскими комитетами, спортсменами и командами. Новый текст кодекса будет применяться всеми спортивными федерациями и национальными паралимпийскими комитетами с 1 января 2015 года. В дополнение кодекс был принят Всемирным антидопинговым агентством. Ознакомиться с новым изданием антидопингового кодекса можно на странице сайта IPC:

www.par

И снова Россия… Сложнейшая в психологическом плане паралимпиада-2014 в Сочи еще лежит в памяти яркими зернами воспоминаний, а впереди уже год 2015. К сожалению, но на кону снова стоит поездка в Россию. На этот раз это испытание для спортсменов с нарушением слуха. Мы называем их Зимними дефлимпийскими играми, а северные соседи упрямо настаивают на том, что это сурдлимпийские игры. Однако, как бы там ни было, а зима-2015 бросает вызов.

анты-Мансийск готов принять предстоящие XXVIII Сурдлимпийские зимние игры 2015 года, об этом заявил министр спорта России Виталий Мутко. Готовность спортивных сооружений в Югре к предстоящим состязаниям обсудили в городе Чебоксары, где состоялась презентация спортивных площадок Сурдлимпиады. По словам Виталия Мутко, спортивная инфраструктура города настолько разнообразна, что все виды спорта, за исключением горнолыжного, пройдут на территории югорской столицы.

Сноубординг пока не украинский вид спорта

Новостью прозвучало сообщение МПК о разделении на два класса спортсменов с травмами ног, выступающих в сноубординге. К сожалению, это пока не украинский вид спорта, но от этого еще никто не застрахован, к новичкам у нас всегда относятся с большим интересом и вниманием, а потому вполне возможно, что кому-то эта идея понравится и тогда…

пока скажу о том, что изменения были введены перед началом зимнего сезона 20142015, который стартует 19-20 ноября в Ландграафе (Нидерланды), где пройдут соревнования Кубка Мира и Европы. Завершится сезон

чемпионатом мира 2015 по пара-сноубординга в Ла Молина (Испания) 23-28 февраля. Решение об изменении классификации последовало после успешного дебюта пара-сноубординга в Сочи 2014 и стало результатом работы по развитию спорта. В процессе этой работы была предложена новая дисциплина – слалом (banked slalom), а соревнования по сноуборд-кроссу были дополнены новым правилом – после квалификационных гонок райдеры соревнуются не в одиночку на время, как раньше, а друг против друга. Согласно утвержденному IPC календарю сезона 2014-15, спортсмены будут разыгрывать по три набора наград во всех соревнованиях сезона: один – для спортсменов с травмами рук и два – для спортсменов с травмами ног. В соревнованиях спортивного класса SB LL-1 будут участвовать райдеры с тяжелыми травмами одной или обеих ног, например, с ампутацией выше колена или с тяжелыми травмами в обеих ногах, например, со слабостью или спастичностью мышц ног, что оказывает влияние на их способность балансировать, контролировать доску и реагировать на из-

менение рельефа. Во время соревнований спортсмены с ампутацией используют протезы. Спортсмены класса SB LL-2 имеют менее тяжелые травмы одной или двух ног, в меньшей степени ограничивающие их движения. Типичным примером является ампутация ниже колена или спастика средней степени. Возможность пройти квалификацию по новым правилам будет предоставлена спортсменам в ноябре в Ландграафе и в январе в Аспене (США). Напомним, что в Сочи 2014 все парасноубордисты с травмами ног соревновались в одном классе, причем при подсчете результатов не использовался коэффициент, учитывающий тяжесть инвалидности, как это делается в других скоростных видах спорта. Не удивительно, что все призовые места этого класса в Сочи заняли спортсмены с ампутацией ног ниже колена. Такая классификация была обусловлена отсутствием исторических результатов, которые используются в параспорте для определения коэффициента. С дальнейшим развитием спорта работа по совершенствованию классификации будет продолжаться для более справедливого судейства.

Сторінку підготовлено за матеріалами сайтів: invasport.org.ua, paralympic.org.ua

№21-22 (147-148) листопад 2014

Життя без бар’єрів

На Волині 19-річний юнак із синдромом Дауна став студентом вишу

Фото надане Ларисою БОНДАРУК

За результатами зовнішнього незалежного оцінювання Богдан Кравчук набрав 470 балів, що в педагогічному світі нашої країни стало сенсацією. З урахуванням пільг для інвалідів ІІ групи він став студентом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

ипускник Луцького навчально-реабілітаційного центру із завданням з історії України впорався на 147 балів. І хоч це середній результат, фахівці знають: далеко не всі його ровесники можуть такий продемонструвати. З української мови та літератури він набрав 129,5 бала, однак через проблеми зі здоров’ям трохи гіршим вийшов результат тестування зі всесвітньої історії – 115 балів. Проте вступний іспит з цього предмета на базі університету Богдан склав на 160 балів.. Так хлопець виборов собі право продовжити освіту за напрямом «Історія» на заочній формі навчання, яка передбачає індивідуальні або дистанційні заняття. Головний секрет цього феноменального успіху полягає в любові, якою з перших днів життя родина оточила маленького Богданчика. Він, на щастя, волею долі має легку форму патології, яка більшість дітей, що страждають на неї, робить неконкурент-

ними в навчанні. А отже, приреченими на виживання з інвалідною пенсією. Упродовж багатьох років здоров’я і найменший успіх малюка в розвитку не лише були найголовнішим пріоритетом для мами Богданка Євгенії Миколаївни, а й постійно перебували в полі уваги дідуся. Василь Остапович був знаним у краї лікарем-урологом, активним учасником демократичних процесів кінця 1980-х – початку 1990-х. Саме він і прищепив онукові цікавість і любов до історії. А завдяки материнському подвигу, розповідь про який – окрема тема, дитина навчилася читати раніше, ніж говорити. Цим і підтвердила пророцтво професора Олени Гречаніної з Харкова, яка має півстолітній досвід роботи із «сонячними» дітьми. Вона свого часу після консультації дала рідним Богданчика настанову: «Будете наполегливо працювати із цією чудесною дитиною – середній рівень розвитку гарантую!» «Уперше я познайомилася з цим цікавим і милим хлопчиком, коли йому було 13 років. Його мама саме шукала репетитора для занять із сином, – розповіла журналістка авторитетної в регіоні газети «Волиньнова», колись учитель історії луцького НВК «Гімназія №14» Лариса Бондарук. – Він має чудову механічну пам’ять. Не кожен із дипломованих істориків послідовно перелічить усіх гетьманів України, може назвати дати їхнього народження і смерті, докладно розповість про найбільші битви людства. А Богдан це може зробити. Через хворобу він не завжди може лише досконало логічно мислити. Пригадую, шість років тому під час занять із цим незвичним учнем шукала, як застосувати його знання на практиці. Невдовзі хлопець навчився самостійно на комп’ютері створювати різноманітні історичні презентації за допомогою програми PowerPoint. Так вийшла цікава тематична добірка: «Гетьманські столиці», «Битва під Берестечком», «Конотопська битва», «Морські походи козаків» тощо. Не всі вчителі загальноосвітніх шкіл уміють самостійно робити такі презентації. А Богдан їх створює і досі».

Богдан Кравчук своїми знаннями виборов право вивчати історію у вищому навчальному закладі.

Те, що Богдан Кравчук виборов право навчатися у виші, – само по собі сенсація. Звісно, йому важко буде, наприклад, опанувати спеціальність педагога, яка потребує швидкої реакції, вміння оцінювати

плюси та мінуси того чи того підопічного, застосовувати нестандартні прийоми у важких педагогічних ситуаціях. Але в родини є надія, що навчання у Східноєвропейському університеті допоможе юнаку не лише зробити черговий крок у саморозвитку, а й опісля знайти роботу. Наприклад в архіві. Адже «сонячні» люди, як відомо, відзначаються особливою педантичністю. Їм лише потрібно допомогти максимально повно усвідомити завдання, які вони мають виконувати. Але не забігатимемо наперед. «Мій син розуміє ці моменти, і він щасливий, що зможе вчитися! – Каже Євгенія Миколаївна.

Уже те, що Богдан Кравчук продемонстрував високий результат ЗНО, – приклад для багатьох інших родин з усіх куточків України, які виховують дітей із синдромом Дауна.

«У європейських країнах двері для таких людей відчиняються значно ширше. Цим суспільство дає їм шанс на інше життя, – прокоментував ситуацію правозахисник виконавчий секретар Асоціації психіатрів України Семен Глузман. – Цей хлопець своїм прикладом довів, що такі, як він, можуть значно більше, ніж ми про це думаємо. І це урок для всього нашого суспільства!» ДО РЕЧІ

«Ми не хворі. Ми просто інші»

Сорокарічний іспанець Пабло Пінеда – перший і поки що єдиний європеєць із синдромом Дауна, який навчався у звичайній школі зі здоровими дітьми. Він здобув вищу освіту в університеті. Має диплом викладача, бакалавра мистецтв і диплом спеціаліста в галузі педагогічної психології. У 2009 році на кінофестивалі в Сан-Себастьяні отримав «Срібну раковину» за кращу чоловічу роль у фільмі «Я також». Фільм розповідає про взаємне кохання викладача із синдромом Дауна і звичайної дівчини. «Ми не хворі. Ми просто інші. Будьмо чесними: людям із синдромом Дауна навчання дається втричі важче, ніж звичайним. За майбутнє треба боротися, – каже він. – Знаю, що у багатьох батьків є «сонячні» діти. Їм потрібен хтось, хто скаже: «Твоя дитина здібна!». Найщасливішим моментом свого життя Пабло Пінеда вважає вручення йому диплома вишу і премії за добре навчання. На запитання, що ще взявся б вивчати, Пабло відповів: «Історію!» Урядовий кур’єр

Житомирське вище професійне училище-інтернат відзначило своє 45-річчя

Житомирське вище професійне училище-інтернат Житомирської обласної ради відзначило 45-у річницю з дня заснування. За роки свого існування, навчальний заклад підготував до дорослого життя близько 10 000 випускників. За словами директора училища Олени Єнько, тут окрім трудового навчання звертають особливу увагу на медичну, а головне соціальну реабілітацію, щоб підготувати учнів до самостійного життя.

Ми намагаємось різносторонньо розвивати наших дітей, у яких досить складне життя, але вони не відчувають себе обділеними. Нам велику допомогу надає не тільки держава, яка фінансує наш навчальний заклад, але і дуже багато

наших друзів, які і сьогодні прийшли нас привітати з сьогоднішнім ювілеєм», – розповідає Олена Єнько. На честь ювілею в училищі відкрилася виставка творчих робіт викладачів та студентського гуртка декоративно-прикладної творчості, а також кулінарна виставка-продаж, усі зібрані кошти з якої відправлять на допомогу воїнам в зону АТО. На урочистості в актовій залі зібралося кількасот студентів, викладачів, а також випускників навчального закладу. Для присутніх виступили творчі гурти, а гостям свята розповіли історію училища. З подарунками на свято завітали й меценати. Серед них і депутат Житомирської

міської ради Валерій Онопрієнко, який неодноразово допомагав закладу. Валерій Онопрієнко каже: приємно, що кваліфіковані спеціалісти, яких готує це училище, працюють не лише на Житомирщині, а й по всій Україні, і додає – щоразу відвідуючи цей навчальний заклад, отримує тільки позитивні емоції. «Тут навчаються дуже талановиті діти і навчають їх талановиті люди. І дійсно їм необхідно допомогти. Вони не просять ніяких речей, окрім уваги, окрім поваги до їхньої праці», – каже Валерій Онопрієнко. Також з нагоди 45-річчя училища почесними грамотам нагородили кращих викладачів та відзначили випускників, які несуть службу в зоні АТО.

№21-22 (147-148) листопад 2014

У кінотеатрах України пройшов показ художнього фільму режисера Олеся Саніна «Поводир». Фільм адаптований для незрячих глядачів окремою звуковою доріжкою з тифлокоментарем.

Американський підприємець Майкл Шемрок разом зі своїм десятирічним сином Пітером приїздить до Харкова. Шемрок планує виміняти в СРСР трактор на зерно. Майкла з сином зустрічає спеціаліст по роботі з іноземцями, який робить підприємцю вигідну пропозицію. Після цього Майкл залишається в Радянській Україні та стає частиною радянської пропаганди. Випадково до рук Шемброка потрапляють секретні документи про заплановані в Україні репресії, через що він гине. Син Майкла стає випадковим свідком убивства батька. Пітеру дивом вдається втекти від переслідувачів – завдяки сліпому бандуристу Івану Кочерзі. Хлопчик пристає до сліпця та стає його поводирем. Подорожуючи Україною разом з кобзарем, він дуже швидко дорослішає.

Поводир (англ. The Guide), – український історичний драматичний фільм, режисера і сценариста Олеся Саніна. В основу сюжету покладено мандри Радянською Україною американського хлопчика та українського сліпого музики. Світова прем'єра фільму відбулася на Одеському міжнародному кінофестивалі 16 липня 2014 року за повного аншлагу.

Робота над стрічкою тривала з 2012. Державною агенцією з питань кіновиробництва на створення фільму було профінансовано 16,6 млн грн. У планах авторів фільму – створення спеціальної версії стрічки для незрячих людей. 9 вересня 2014 Український Оскарівський комітет обрав фільм «Поводир, або Квіти мають очі» представляти Україну у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою» на здобуття премії «Оскар» 2015 року. Події фільму відбуваються на початку 1930-х років в УРСР у часи індустріалізації, колективізації, голодомору та знищення інтелігенції.

Взимку 1934 року сліпця Івана Кочергу разом з іншими кобзарями страчують під Харковом. Пітер лишаться єдиним живим свідком тих трагічних подій. «Поводир або квіти мають очі» – по істинні українське кіно! З гордістю можемо додати, що тифлокоментар до «Поводиря» створила у Львові актриса Олександра Бонковська. «У фільмі знімалися справжні незрячі, які ніколи не могли навіть мріяти про акторську долю», – коментує Бонковська. Я вже бачила «Поводиря», коли ми писали і тестували тифлокоментар. Несподівані ракурси, чудова операторська робота, непрофесійні актори, які внесли власні барви в цей фільм, розкішна музика та спів Джамали і багато іншого. А також відверта правда про події 30-х років. «Поводир» викликає шалену психологічну напруженість і змушує гордитися країною та народом, який таке пережив і зберіг національну ідентичність. Радію з того, що цей фільм зможуть побачити і незрячі глядачі». Маємо надію, що після «Щоденника пам'яті» та «Поводиря» з'являться наступні фільми з тифлокоментарем для незрячих глядачів.

Наталія ПІСКУН

Оголошення Можливості працевлаштування в Британській Раді Станьте частиною динамічної міжнародної організації, націленої на позитивний вплив на життя людей. Британська Рада – це унікальна організація. Ми з усією відповідальністю ставимося до наших цінностей: чесності, креативності, взаємності, поваги до людей та професіоналізму. Робота в Британській Раді дає унікальну можливість отримати досвід і набути навички в галузі міжнародних культурних зв'язків. В офісах, мовних центрах, бібліотеках та інформаційних ресурсних центрах Британської Ради працюють близько 7400 чоловік в більш ніж 100 країнах світу. Ви станете частиною організації, що стрімко розвивається, зі світовим ім'ям і міжнародним авторитетом. Наша організація підтримує в співробітниках багатогранність, ініціативу та креативність. Ми підтримуємо прагнення співробітників до особистого та професійного розвитку за допомогою тренінгів, коучингу та особистого навчання. Вакансії Викладачі англійської мови (freelance) Київ | Останній день прийому документів - 31 грудня 2014 року Call-in асистент рекламіста та фахівця з методів Київ | Останній день прийому документів - 31 грудня 2014 року розширення ринку збуту Вакансії для викладачів в інших країнах у м. Києві, Запоріжжі, Житомирі. Якщо ви бажаєте викладати англійську мову в навчальному центрі Британської Ради в УкВимоги: раїні, або в інших країнах, відвідайте наш глобальний сайт, де регулярно публікуються вакансії • Вища медична або фармацевтична освіта для викладачів. • Розвинуті комунікаційні навички Детальна інформація: телефон у Києві +380 44 490 5600 • ПК – на рівні активного користувача Резюме надсилати на адресу: телефон/факс в Одесі +380 48 718 8139 Рівні можливості та розмаїття olga.tsidulkina@ranbaxy.com Британська Рада послідовно застосовує та підтримує Політику рівних можливостей, яка гаабо факсом (044) 371 -77-22. рантує чесне і справедливе ставлення до усіх людей, запобігання та усунення проявів дискримінації у працевлаштуванні й професійному розвитку.

ТОВ «Ранбаксі Фармасьютікалс Україна» запрошує на роботу людей з інвалідністю на заміщення вакантних посад

Засновник: Національна Асамблея інвалідів України Свідоцтво про державну реєстрацію №19935-9735 ПР від 17.05.2013р. РЕДКОЛЕГІЯ: Валерій СУШКЕВИЧ – голова Комітету ВР України у справах пенсіонерів, вете-

ранів та інвалідів, голова ВГО «Національна Асамблея інвалідів України» Наталія СКРИПКА – виконавчий директор ВГО «Національна Асамблея інвалідів України» Ольга Журбенко – шеф-редактор Софія Шальман – головний редактор

Матеріали і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Передрук матеріалів тільки з дозволу редакції. За зміст та точність викладених матеріалів відповідальність несе автор. За зміст реклами відповідає рекламодавець.

Листи надсилайте за адресою: 01030, м. Київ, вул. Рейтарська, 8/5А оф.107. Газету віддруковано: ТОВ «Укрполіграфмедіа» Індекс 37392 – пільгова передплата, 37520 – для інших передплатників Газета виходить два рази на місяць. Тираж згідно із замовленням. E-mail: bbarier@ukr.net