Газета «Без Бар’єрів» – № 13-14 (163-164), липень 2015 by “Національна Асамблея інвалідів України”

№13-14 (163-164) липень 2015 www.naiu.org.ua

www.bbnews.com.ua

bbarier@ukr.net

Анонс

Репродуктивное здоровье женщин с инвалидностью

Доступ до лікування для вимушених переселенців

Национальная Ассамблея инвалидов Украины совместно с Программой USAID «Здоровье женщин Украины» провели Всеукраинскую конференцию «Репродуктивное здоровье женщин с инвалидностью». Украина, ратифицировав в 2009 году Конвенцию ООН о правах инвалидов, обязалась обеспечить доступ людей с инвалидностью к качественным услугам в сфере здравоохранения, включая сферу репродуктивного Подробнее на стр. здоровья.

Відбулась презентація результатів громадського моніторингу доступу внутрішньо переміщених осіб (ВПО) до медичної допомоги. Експерти виділили дві основні проблеми з доступністю медичної допомоги для переселенців із зони військового конфлікту: відсутність належного інформування ВПО про механізми надання допомоги та відсутність додаткового фінансування медичних потреб для регіонів з най- Детальніше на стор. більшою кількістю ВПО.

Дл я м е шка нц і в мі с та Л ь в ов а , як і пе р ен е сл и ін с ул ь т, ді є п р ог ра ма ре а бі лі та ц ії

Розрив шаблонів. Зірки з інвалідністю – на шпальтах газет, в ТВ-шоу та рекламі

Метою Програми реабілітації осіб, які перенесли інсульт, є організація і проведення реабілітації осіб, які перенесли інсульт та яким не встановлено інвалідності, для збереження і відновлення втрачених фізичних можливостей, стимулювання рухових функцій через вплив на Детальніше на стор. рухові і сенсорні аналізатори.

ТВ-програма, в якій ведучі мають інвалідність, може бути рейтинговою і цікавою. Доведено популярним ток-шоу Miffo TV, яке транслюється в прайм-тайм на шведському телеканалі UR.. Швеція за різними дослідженнями визнана країною, в якій добре живеться. Та замість того, щоб цитувати серйозні дослідження, хочу розказати три історії про людську гідність. Детальніше на стор.

Г ла ва П ен сій н о г о ф он д у О лек с ій За ру д н и й : Як щ о т и хо ч еш ма т и б іль ш у пе нс ію, від к ла д а й со б і б і льш е

Нова версія пенсійної реформи була презентована Кабміном ще в березні цього року. Та поки що її розгляд у Верховній Раді затягується. Як зазначав Міністр соціальної політики Павло Розенко, уряд намагається зібрати потрібну кількість голосів, але в парламенті є лобі, що будь-якою ціною намагається «зірвати законопроект та не допустити єдиних принципів нарахування пенсій, щоби і далі були дві касти пенсіонерів». Проте питань до авторів документу, дійсно,

набирається достатньо. Це і невдало обраний час для реформи, і «шанс» збільшити і без того немалий дефіцит Пенсійного фонду в результаті перекидання коштів із солідарної системи в накопичувальну, і неможливість спрогнозувати цінність цих накопичень через 30 і більше років. 20 квітня 2015 року Кабмін вніс до парламенту проект закону «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування і єдиних принципів нарахування пенсій». Документ, серед іншого, передбачає з 1 січня 2017 року запровадити другий, накопичувальний рівень пенсійного забезпечення. Учасниками мають стати особи, яким станом на визначену дату виповниться не більше 35 років. Можливість взяти участь у системі також буде надана людям, молодшим за 55 років. Розмір внеску в перший рік має скласти 2% (які сьогодні сплачуються людиною в солідарну систему). Щороку відрахування будуть збільшуватися на 1%, поки не досягнуть 7%. З початку 2018 року, із збільшенням розміру внеску застрахованої персони, відповідно буде скорочуватися і розмір єдиного соціального внеску. Це призведе до часткового перерозподілу уплати розміру єдиного внеску від роботодавця до робітника по 1% щорічно, в результаті чого в 2022 році ставка єдиного соціального внеску для роботодавця знизиться на 5%. Для акумулювання накопичувальних пенсійних внесків планується створити Державний накопичувальний фонд. Голова Пенсійного фонду України Олексій Зарудний (був призначений на цю посаду вдруге ще в грудні 2014 року – до того очолював фонд в часи президентства Віктора Ющенка) на урядову реформу пенсійної системи дивиться з оптимізмом. Він запевняє, що за оптимістичних прогнозів та дії усіх трьох рівнів пенсійного забезпечення людина, не спецпенсіонер, може в результаті мати пенсію – до 80% заробітної плати. Хоча й визнає: ризики є – при чому, як в накопичувальній системі, так і в солідарній, проте «поки що в світі Продовження на стор. 4 ніхто нічого іншого не придумав».

Триває передплата на 2015 рік Передплатіть газету “Без Бар’єрів” та переконайтесь “Інвалідність – не вирок” Вартість передплати: Пільгова передплата для осіб з інвалідністю:

на 3 міс. - 16.51 грн.

Індекс: 37520

на 3 міс. - 11.01 грн.

Індекс: 37392

Соціальний вектор

Верховна Рада дозволила надавати пільги на проїзд особам з інвалідністю на підставі довідок Відтепер особи з інвалідністю, які не мають права на призначення пенсії чи соціальної допомоги, мають право на безкоштовний проїзд.

епутати Верховної Ради України підтримали законопроект, який передбачає видачу людям з інвалідністю без відповідних посвідчень довідок, які дають право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті. За відповідне рішення проголосували 283 народних обранців при 226 мінімально необхідних. Ухвалений законопроект № 2884 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту інвалідів, які не мають права на призначення пенсії чи соціальних допомог» вносить зміни до закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», якими встановлюється, що особи з інвалідністю, які не мають права на призначення пенсії чи соціальної допомоги відповідно до законів «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», мають право на отримання відповідних пільг на підставі довідки, в якій зазначено прізвище, ім'я, по батькові, група та причина інвалідності, а у відповідних випадках також їх основні нозологічні форми захворювань (зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).

Порядок видачі такої довідки та її форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. У свою чергу, до законів «Про міський електричний транспорт» та «Про автомобільний транспорт» вносяться зміни, згідно з якими пільги щодо відповідних транспортних пільг надаються також на підставі названої довідки. Правові відомості

№13-14(163-164) липень 2015

Президент України схвалив збереження суми допомоги дітям з інвалідністю після 18 років

Президент України Петро Порошенко підписав закон України № 495-VIII «Про внесення змін до статті 18 закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» щодо встановлення доплати інвалідам з дитинства 1 групи підгрупи А».

ак, закон вносить до статті 18 цього закону зміну, згідно з якою в разі, коли щомісячний розмір державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд особам з інвалідністю з дитинства 1 групи підгрупи А не досягає розміру державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, яка виплачується на дітей з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років, буде здійснюватися щомісячна доплата у сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Закон вступає в силу з 1 січня 2016 р. Нагадаємо, Верховна Рада України підтримала цей закон в першому читанні й в цілому 2 червня 2015 р. За відповідний законопроект № 2026 проголосували 265 депутатів при 226 мінімально необхідних. Правові відомості

Особи, які отримали інвалідність під час Революції Гідності, зможуть отримати статус «інвалід війни»

Особи, які отримали інвалідність під час Революції Гідності, зможуть отримати статус «інвалід війни». Відповідну Постанову «Про деякі питання реалізації Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та внесення змін до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» прийняв Кабінет Міністрів України.

рядовий документ було підготовлено Міністерством охорони здоров'я України» на виконання доручення Віце-прем'єр-міністра України – Міністра культури України В.А. Кириленка від 04.03.2015№8254/1/1-15 до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 10 лютого 2015 року №17-VIII. Постанова передбачає затвердження: - Порядку встановлення участі осіб, які отримали інвалідність внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революція Гідності) і отримання ними під час Революції Гідності поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я. - Порядку встановлення зв'язку інвалідності з пораненнями, каліцтвом контузією чи іншим ушкодженням здоров'я, отриманими особами, які отримали інвалідність внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових

акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (у Революції Гідності). «Ініціативу Міністерства охорони здоров'я України підтримали громадські організації, які особливо допомогли на кожному етапі просування проекту постанови через процедуру погодження з центральними органами виконавчої влади. Це дійсно співпраця», – підкреслила Перший заступник Міністра охорони здоров'я Олександра Павленко. Затвердження зазначених нормативних документів дає змогу надати статус інваліда війни особам, які стали інвалідами під час Революції Гідності та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. Рішення про встановлення участі особи у Революції Гідності, отримання нею ушкоджень та про направлення цієї особи на медико-соціальну експертизу (МСЕК) для встановлення зв'язку інвалідності з ушкодженнями здоров'я, отриманими під час Революції Гідності, ухвалюються міжвідомчою комісією, що утворюється МОЗ України. Положення про міжвідомчу комісію затверджується МОЗ України. До складу міжвідомчої комісії входять фахівці МОЗ, Мінсоцполітики та МВС. Також до роботи міжвідомчої комісії залучатимуться представники органів прокуратури та громадськості, а у разі необхідності – інших державних органів. Прес-служба МОЗ України

В е р хо в н ая Рад а в н е сл а и зм е н е н и я в зак о н « О ж и л и щн о - к о м м у н ал ьн ы х у сл у г ах»

Парламент Украины принял изменения в законодательство относительно субсидий.

рганы социальной защиты населения отныне обязаны автоматически назначать субсидии малообеспеченным пенсионерам и людям с инвалидностью. Об этом говорится в изменениях к закону «О жилищно-коммунальных услугах», которые приняла Верховная Рада. «Субсидии для возмещения расходов на оплату жилищно-коммунальных услуг, приобретение сжиженного газа, твердого и жидкого печного бытового топлива рассчитываются, назначаются и предоставляются пенсионерам и особам с инвалидностью автоматически – на основе данных, полу-

чаемых органами труда и социальной защиты населения от Пенсионного фонда Украины, Государственной фискальной службы, фондов социального страхования и других органов государственной власти и органов местного самоуправления», – говорится в изменения к закону. Ранее Министр социальной политики Павел Розенко говорил, что обновленная система субсидий позволит воспользоваться льготами около 4 млн украинских семей. В то же время, по данным органов статистики, в Украине насчитывается около 13,5 млн пенсионеров, которые получают в среднем 1526 грн пенсии (по возрасту – 1521 грн, по инвалидности – 1407 грн). Правовые ведомости

IFES оголошує конкурс грантів для НУО Міжнародний фонд виборчих систем (IFES, International Foundation for Electoral Systems) оголошує конкурс грантів для НУО, що захищають інтереси людей з інвалідністю, для проведення моніторингу щодо забезпечення доступу осіб з інвалідністю в день голосування, 25 жовтня 2015 року, на виборчих дільницях у трьох областях – Дніпропетровській, Львівській та Одеській.

брана організація залучить приблизно 210 довгострокових та короткострокових спостерігачів серед людей з інвалідністю, які пройдуть необхідну підготовку і проводитимуть моніторинг у трьох визначених областях за наступними напрямами: міру доступності та прилаштованості виборчих приміщень для виборців з інвалідністю, обізнаність членів виборчих комісій щодо потреб таких виборців, наявність доступних інформаційних матеріалів тощо. Організація працюватиме в тісній взаємодії з іншою відібраною на основі конкурсу НУО, що має належний досвід у проведенні спостереження та моніторингу за перебігом виборів, і яка надаватиме допомогу у проведенні навчань для спостерігачів та інші консультативні послуги. Для покриття витрат такої допоміжної організації буде наданий окремий грант.

Актуально

№13-14(163-164) липень 2015

Підтримка зайнятості в Україні – у фокусі зусиль ПРООН ПРООН надала підтримку в організації Першої Міжнародної Конференції щодо ринку праці в Україні

онад 20 років ПРООН працює в Україні, щоб подолати бідність, зменшити нерівність і підвищити рівень життя. У відповідь на економічну, соціальну та гуманітарну ситуацію, що склалася в Україні, ПРООН постійно розширює свою діяльність для забезпечення сталого розвитку. «Конфлікт у Східній Україні продовжує негативно впливати на країну, що створює несприятливі умови для збереження робочих місць. Розуміючи потреби уразливих груп, Програма розвитку ООН тісно співпрацює з Міністерством соціальної політики України, Державною службою зайнятості та іншими партнерами щодо надання можливостей працевлаштування та перекваліфікації людям з інвалідністю, особам старшого віку, молоді, а віднедавна – і внутрішньо переміщеним особам та демобілізованим учасникам збройного конфлікту та їх сім’ям», – підкреслив Янтомас Хіемстра (Janthomas Hiemstra), директор ПРООН під час міжнародної конференції «Ринок праці в Україні: Європейський вимір».

Міжнародна конференція, що відбулася в Києві, організована Державною службою зайнятості України спільно з Міністерством соціальної політики за підтримки Програми розвитку ООН, Фонду Фрідріха Еберта в Україні та МОП.

Основна мета конференція – забезпечення розуміння кращих практик та трендів на глобальному, регіональному та національному ринках праці шляхом встановлення платформи для обміну знаннями і досвідом між іноземними та українськими установами. Кінцева ціль конференції полягає у зміцненні потенціалу державних установ та соціальних партнерів для вирішення поточних проблем на ринку праці України, а також для оцінки перспектив розвитку політики в галузі зайнятості в Україні та внесення істотних змін в законодавство, керуючись кращими європейськими практиками. У ході конференції фахівець ПРООН з питань зайнятості зі Стамбульського регіонального офісу Весна Дзутеска-Бішева поділилися позитивним досвідом щодо політики зайнятості та державних програм в Балканських країнах: «За два десятиліття Балканські країни стикнулися з серйозними проблемами у сфері зайнятості. Однією з причин є також невідповідність навичок: 25% вакансій не може бути заповнена з цієї причини. Державна політика зайнятості була галузевою і, перш за все, спрямованою на розвиток навичок, з презумпцією, що бізнес буде створювати робочі місця і наймати кваліфікованих працівників. Однак такий підхід призвів до зростання безробіття. Нові підходи щодо формування політики зайнятості в

Балканських країнах передбачають цілісність та відповідність з політикою соціального захисту та інклюзії, освіти, регіонального розвитку, управління природними ресурсами і зниження ризику стихійних лих. Для підтримки даного підходу ПРООН було сформовано команди з напрацювання рішень (Development Solutions Teams), до яких входять експерти з різних сфер, як-от з питань зайнятості, соціального захисту та інклюзії, зеленої економіки, управління, нерівності, розвитку територій та гендеру. Ці команди надають підтримку країнам у розробці та реалізації програм зайнятості, розвитку продуктів і платформ для обміну досвідом та передовою практикою». Зважаючи на низький рівень зайнятості молоді в Україні, ПРООН було запущено проект «Зміцнення національної спроможності для ефективного розвитку молоді та відповіді на епідемію ВІЛ/СНІДу в Україні» у 2014 році. Як пояснює Віра Профазі, керівник проекту ПРООН, в ході конференції: «У сьогоднішніх мінливих умовах ринку праці і зменшення безпеки зайнятості, дедалі важливішим стає для молодих людей ретельно підійти до вибору освіти й професії та усвідомити наслідки такого вибору для свого майбутнього. На сьогодні велика кількість молодих людей стикаються з серйозними труднощами виходу на ринок праці. Одна з причин для таких несприятливих результатів на ринку праці полягає в недостатній роботі щодо профорієнтації на рівні шкіл та університетів, а також відсутність сучасних інтернет-ресурсів щодо вибору кар’єрного шляху та професійної реалізації. Портали з профорієнтації для молоді дуже популярні на Заході, однак вони не існують в Україні. У відповідь на цей виклик ПРООН у співпраці з Міністерством у справах молоді та спорту України розробили веб-сайт для старшокласників www.mycareer.org.ua. Сайт покликаний допомогти молодим людям у виборі кар'єри».

Інші зусилля ПРООН в плані підтримки зайнятості в Україні, включають в себе, але не обмежуються такими проектами:

- У 2008 році ПРООН спільно з МОП було розпочато трирічний проект з соціальної інтеграції людей з інвалідністю через забезпечення доступу до зайня-

тості. Проект був спрямований на зміцнення інституційного потенціалу Державної служби зайнятості щодо сприяння зайнятості людей з інвалідністю шляхом впровадження нової методології, розвитку потенціалу спеціалістів служби зайнятості та їх партнерів, а також покращення інформування цієї групи населення щодо можливостей працевлаштування та зайнятості. Головним результатом проекту стало зниження рівня безробіття серед клієнтів з інвалідністю та періоду пошуку роботи в центрах зайнятості, які застосовували нову методологію. - У рамках Спільної Програми ПРООН, МПО, ЮНІСЕФ та ВООЗ «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні» (що фінансується Партнерством ООН щодо сприяння правам осіб з інвалідністю UNPRPD спільно з ПРООН та ЮНІСЕФ у 2012-2015 рр.), ПРООН сприяла розробки моделі підтримки та супроводу на робочому місці для людей з інвалідністю. Модель була розроблена і представлена для реалізації в Міністерство соціальної політики України у березні 2015 року. - У 2014 році між ПРООН та Державною службою зайнятості було підписано Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю в галузі зайнятості, міграції, перепідготовки громадян старше 45 років, підтримки зайнятості молоді та підприємництва. Меморандум передбачає впровадження інноваційних моделей зайнятості молоді на основі фактичних даних, які можуть бути в подальшому відтворені по всій країні, особливо в сфері раннього професійної орієнтації, підтримки молодіжного підприємництва та скорочення розриву між освітою і роботодавцями, а також інших ініціатив щодо забезпечення першого робочого місця. - У 2014-2015 в рамках проекту ПРООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» була проведена оцінка системи ваучерів щодо перепідготовки та підвищення кваліфікації громадян старше 45 років. У результаті Державній службі зайнятості було рекомендовано проведення реформи в три етапи на основі кращих міжнародних практик. - ПРООН було мобілізовано фінансування від уряду Японії для двох проектів «Швидке реагування на соціальні та економічні проблеми внутрішньо переміщених осіб» в розмірі 6,3 млн. дол. і «Економічне відновлення Донбасу» на суму 5 млн. дол. Обидва проекти включають в себе заходи, спрямовані на спів-фінансування створення робочих місць (як тимчасових і постійних) та малих грантів для початку, відновлення або розширення малого і середнього бізнесу, а також навчання, юридичні та консалтингові послуги. За інформацією ПРООН

Уряд Японії допоможе створити робочі місця на Харківщині для переселенців

У Харківському кризовому інфоцентрі відбулась презентація проекту «Швидке реагування на соціальні та економічні проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні», що реалізується ПРООН за фінансування Уряду Японії.

а кількістю внутрішньо переміщених осіб, що проживають на території регіону, Харківська область посідає 3 місце після Донецької та Луганської (на сьогодні офіційно зареєстровано 177 тис. 118 переселенців). Однією з найбільш гострих проблем в плані надання допомоги переселенцям є питання їх працевлаштування. Під час презентації Кунал Дхар, радник ПРООН в Україні з питань відновлення та стабілізації, зазначив, що «проект реалізується в 8 областях України: Харківській, Київській, Одеській, Полтавській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій та Луганській». За його словами, «головні проблеми, з якими стикаються переселенці – це погані умови проживання, відсутність роботи, обмежений доступ до соціальних послуг та потреба в безпеці. Вирішення цих

проблем дозволить подолати конфлікт на Сході України». Більш детально про напрями діяльності в рамках проекту розповів Руслан Федоров, керівник проекту. За його словами, «п'ять ключових напрямів діяльності проекту: створення робочих місць; підтримка самозайнятості та розвитку малого бізнесу серед переселенців; надання психологічної, соціальної та юридичної допомоги переселенцям; допомога урядовим інституціям у вирішенні проблем внутрішньо переміщених осіб, а також проведення заходів, спрямованих на розвиток соціальної згуртованості між ВПО та членами приймаючих громад. Так, в межах напряму з розвитку самозайнятості та підприємництва передбачається проведення конкурсу бізнес-планів з виділенням фінансування з боку ПРООН у розмірі до 10 тисяч доларів США на один бізнес проект». Проект «Швидке реагування на соціальні та економічні проблеми внутрішньо переміщених осіб в

Україні» реалізується ПРООН за фінансової підтримки Уряду Японії і в партнерстві з Урядом України, регіональною та місцевою владою. Основна мета проекту полягає у наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам, які постраждали внаслідок конфлікту на Донбасі. Проект реалізується в рамках зобов'язань Прем'єр-Міністра Японії Сіндзо Абе щодо надання допомоги Східній Україні, про що було оголошено на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2014 року. Загальна сума допомоги Японії за час незалежності України – понад 2,9 млрд доларів.

Актуально

№13-14(163-164) липень 2015

Г л ав а П е н сій н о г о ф о н д у О л е к сій З ар у д н и й : Я к що т и хо ч е ш м ат и біл ьшу п е н сію, в ід к л ад ай со бі біл ьше

Початок на стор. 1

На Пенсійний фонд покладено багато невластивих виплат

Пане Олексію, які основні причини накопичення? Я би назвав дві головні. Перша – в різні роки приймалось багато рішень про підвищення пенсій, про встановлення різного роду доплат, коли фактично вони не були покриті реальними джерелами надходжень. Друга – на Пенсійний фонд покладено багато, як ми їх називаємо, невластивих виплат, що у сумі становлять 35 мільярдів гривень на рік. Це при тому, що дефіцит бюджету – 15,1 мільярд. Якщо вирішити це питання, і Пенсійний фонд від невластивих виплат звільнити, збалансувати, то бюджет Пенсійного фонду не буде дефіцитний. Щодо обов’язкової накопичувальної системи. Чи доцільно сьогодні говорити про її запровадження? Накопичувальна система – це додаток до солідарної системи. Навіть якщо ми очистимо солідарну систему, треба розуміти: сьогодні у нас кількість пенсіонерів і кількість працюючих практично однакова, один до одного. І сплачують сьогодні в середньому єдиний соціальний внесок десь 37%. Це разом і роботодавець, і працівник. При тому, що один до одного, пенсія яка мала б бути? У середньому 37% на виході по солідарній системі. А сьогодні ми маємо десь 45% в середньому. Тобто людина, коли іде на пенсію в солідарній системі, отримує 45% свого заробітку. Якщо говорити про можливості солідарної системи, то треба, щоб у нас була інша демографічна ситуація, щоб у нас, скажімо, на кожного пенсіонера було два працюючих, або потрібно підвищувати розмір внесків. Умовно, якщо ми хочемо мати на виході 60-70% пенсії в солідарній системі за такої демографічної ситуації, то треба 70% мати внесків. Ну ми ж розуміємо, що в нас і так доволі висока ставка. Тому, щоб людина, коли виходить на пенсію, не обмежувалась 45%, запропоновано запровадити другий рівень, обов’язкову накопичувальну систему. Це не альтернатива. Це додаток. Якщо вона буде діяти, то ще десь 10-15%, до 20% людина зможе отримувати з цієї накопичувальної системи. Разом можемо виходити на 60-65%. Журналісти вже порахували, що людина, яка з 2017 року буде отримувати заробітну платню у розмірі 5 тисяч гривень (яка щороку буде зростати на 500 гривень) і сплачувати 2% з неї на накопичувальний рахунок, поступово збільшуючи його до 7%, врешті, після виходу на пенсію після 30 років трудового стажу, зможе ще 13 років отримувати близько 2,5 тисяч за накопичувальною складовою. Але постає питання індексації. У накопичувальній системі дещо інший механізм формування пенсій. 20-25 років накопичується певна сума. Ця сума не просто лежить – вона інвестується. Є певний інвестиційний дохід, це все плюсується, і через 25 років формується пенсійний актив. Далі є різні форми виплат. У тому законі, який ще був прийнятий в 2003 році, є можливість одноразової виплати або можливість отримання довічної пенсії, коли це передається страховій кампанії, яку людина обирає самостійно. У накопичувальній системі ці кошти – власність людини. Більше того, якщо людина, не дай Боже, не дожила до пенсійного віку, все, що у неї є на рахунку,

отримують спадкоємці. Далі, коли людина виходить на пенсію, – це її актив: чи довічна пенсія, чи разова виплата. Зміст накопичувальної системи в тому, що вона формує певну суму на старість. Щодо питання індексації – можливо, людина візьме цей мільйон, чи скільки в неї буде, віднесе в банк, покладе на рахунок, і буде жити за отримані відсотки. Питання в тому, як буде відбуватись професійне управління цими коштами. Тут важливо, щоб був долучений ринковий механізм, конкуренція. Законопроект передбачає, що людина, яка формує обов’язкові накопичення і зобов’язана віддати 2%, зможе обрати недержавний фонд, в який буде вкладати кошти. Є дуже жорсткі умови відбору фондів, компаній по управлінню активами. Тобто, не єдиний Державний накопичувальний фонд буде здійснювати управління активами? Є диверсифікація щодо доступу і щодо використання цих коштів. Накопичувальний фонд – або обов’язковий централізований або навіть будуть згодом недержавні пенсійні фонди – це структура, яка відображає пенсійний капітал кожної людини. Але цей фонд грошима безпосередньо не розпоряджається. Рада фонду чи органи управління приймають рішення, яку компанію і не одну долучити до управління цими коштами. Долучати можуть з числа тих компаній, які отримали відповідну ліцензію у регулятора, які відповідають вимогам: в тому числі, період роботи на ринку, наявність менеджменту і так далі. Рада фонду, крім того, що вона обирає компанії, затверджує ще інвестиційну декларацію – куди будуть чи не будуть вкладатися кошти цього фонду. Крім цього, є ще такий учасник, суб’єкт процесу, як банк-зберігач. Він також обирається на конкурсній основі. Це банк, в якому фізично розміщуються гроші від людини. Компанія, яка управляє активами і керується обмеженнями інвестиційної декларації, може звертатися до банка-зберігача з проханням надати кошти під певні інвестиції. Після ретельної перевірки банком-зберігачем, рада фонду і керуюча компанія приймають рішення. Фізично операцію виконує банк-зберігач, який також контролюється Національним банком. При накопичувальній системі кожна людина визначає та формує додатковий капітал на пенсію. Та важливо розуміти, ідеально, коли поєднувати ці дві системи. Солідарна система практично не залежна від кризових явищ, які можуть бути на фондовому ринку. Накопичувальна система не залежить від демографічних ризиків. І там, і там є ризики, але поки що в світі ніхто нічого іншого не придумав. У Вас є розуміння, коли урядовий законопроект може перетворитися на закон? Хотілося, щоб це було скоріше. Якби цей закон був прийнятий найближчим часом, ми вже з наступного року могли б по-іншому формувати бюджет Пенсійного фонду, і в нас були б можливості, якщо не повністю скоротити, то значно зменшити дефіцит бюджету Пенсійного фонду. Зараз проект закону запропонований на перше читання. Дискусій стосовно нього багато, та це нормально і зрозуміло. Моя думка: було б правильно, щоб він був прийнятий в першому читанні. А скажімо, до кінця року, можна було б доопрацювати всі деталі. Що таке перше читання? Це прийняття концепції, політичне рішення – чи треба нам звільняти солідарну систему від невластивих виплат? Загалом, ніхто з цим не сперечається. Є питання, як це зробити: одразу чи поступово? Та це питання також можливості державного бюджету, давайте його обговорювати на другому читанні.

«3200 гривень – це середня пенсія за спецзаконами»

У невластиві виплати, про необхідність оптимізації яких Ви говорите, також входять і спеціальні пенсії… Так, відповідно до нового законопроекту, питання із нарахуванням спеціальних пенсій буде вирішуватися інакше ніж сьогодні.

3200 з чимось гривень – це середня пенсія за спец законами, за якими виходили на пенсію не тільки міністри й депутати, але й працівники районних адміністрацій тощо. До речі, коли почало діяти обмеження в 60% спец пенсії від розміру заробітної плати, багатьом з них стало вигідніше виходити на пенсію за загальним законом. Що стосується максимальних розмірів пенсій. У минулому році було введено обмеження – десять мінімальних розмірів – відповідно, це 9490 гривень. Але пенсії, що були призначені раніше, більші. Наприклад, пенсія у народних депутатів, які вже встигли вийти на пенсію, складає в середньому біля 15 тисяч. Несправедливість – це коли за рахунок всіх одні люди отримують пенсії за одними умовами, інші – за іншими. Є питання недовіри до пенсійної системи. Люди не хочуть сплачувати внески до Пенсійного фонду. Нещодавно у Верховній Раді провалили законопроекти про пониження пенсійного віку для жінок: з 60 до 55 років. Давайте розберемось, а що дало це підвищення пенсійного віку для жінок та чоловіків за часів президента Януковича? Ефект був? Якимось певним чином це вплинуло на бюджет Пенсійного фонду. Хоча, як ви бачите, сьогодні ми все одно маємо дефіцит. Але проблема в тому, що ця реформа не була комплексною. Взяли пенсійний вік, підвищили як один з елементів для збалансування. Але ж проблеми невластивих виплат, пільг не було вирішено. Та й, відверто скажу, для введення тієї ж накопичувальної системи умови були більш сприятливими кілька років тому. Якби був комплексний підхід, можна було б мати від тієї реформи більший результат. Щодо поточних показників виплат пенсій. Чи вчасно виплачуються пенсії українцям? Чи є борги? У нас все фінансується в штатному режимі. Ніяких боргів немає. Але людей що хвилює? Добре, що отримують пенсію вчасно, але люди хочуть отримувати більше. На сьогоднішній день ситуація стабільна, але, звісно, не все так райдужно. Ми маємо великі борги з єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду – це близько 5,9 мільярда гривень. Але найголовніша проблема – це легалізація заробітних плат. Бо за різними оцінками, у нас близько 200 мільярдів перебуває в тіньовому обігу. Відповідно, близько 60 мільярдів не надходить до Пенсійного фонду. Це дуже великі резерви. Також Пенсійний фонд втратив і через війну на сході. Якщо в річному вимірі, то близько 9,5 мільярдів недоотримує Пенсійний фонд. Скільки пенсіонерів з непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей сьогодні отримують пенсію? На непідконтрольній території на серпень минулого року в нас було 1 мільйон 278 тисяч пенсіонерів. З них до нас звернулось близко 1 мільйона 50 тисяч, з них отримують пенсії 780 тисяч. А що робити, щоб отримати пенсію тим мешканцям непідконтрольних територій, які ще не встигли вийти на пенсію, але, втративши з війною роботу з різних причин, не можуть залишити свої домівки? Чи матимуть вони змогу, досягнувши пенсійного віку і маючи (чи не маючи) відповідний стаж, отримати пенсію в Україні? Вони можуть отримати пенсію в Україні. Щодо стажу. Загалом, з 2000 року вся інформація зберігається в системі персоніфікованого обліку, помісячно є всі дані по зарплатах, по стажу людей. Принаймні, якщо людина звертається, ми не відмовляємо в пенсії. Їй навіть призначається не обов’язково мінімальна пенсія. Можливо, не враховані якісь там кілька років стажу. Але це не означає, що їй не платиться пенсія. Вона може отримувати пенсію поки без урахування цих двох років стажу, а ми поки що працюємо з підтвердженнями. За матеріалами «ГЛАВКОМ»

Актуально

№13-14(163-164) липень 2015

З 1 л и п н я п іл ьг н а о п л ат у Ж К Г п о збу л о ся ч и м ал о у к р аїн ц ів

Однак з 1 липня чимало з них втратили це право. Набула чинності норма закону від 28.12.2014 №76VIII, за якою пільги на оплату ЖКП надаватимуть з урахуванням доходів членів родини пільговика! Щоправда, нововведення торкнеться лише окремих категорій. - То в якому випадку пільга зберігатиметься після 1 липня? - Якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (у 2015 році це 1710 грн.), – розповідає Оксана Яковець, заступник начальника Головного управління праці та соцзахисту населення ОДА. - Яких категорій пільговиків стосується нововведення? - Учасників війни, дітей війни, жертв нацистських переслідувань, багатодітних сімей. А також – звільнених зі служби за віком, у зв'язку з хворобою або за вислугою років працівників міліції, чорнобильців 3 категорії, пенсіонерів з числа педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників та працівників культури й інших категорій. -- Про які саме пільги йдеться? - Це пільги з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), послугами (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послугами з встановлення квартирних телефонів. - Що включатимуть у сукупний дохід пільговика?

- Нараховані заробітна плата, пенсія, грошове забезпечення, стипендія, соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні (усиновленні) дитини, що виплачується одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яку надають відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності), доходи від підприємницької діяльності. Для працездатних осіб, у яких відсутні доходи (крім осіб, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх і вищих навчальних закладах, осіб, призваних на строкову військову службу) та фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на відповідний місяць (1218 грн.). Для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку другої групи, до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні двох прожиткових мінімумів, третьої групи – трьох прожиткових мінімумів. - Дохід яких членів родини враховуватимуть у сукупний дохід? - До членів родини пільговика, на яких поширюється його пільга і які враховуватимуться при визначенні права на пільги, належать дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років), неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства І чи ІІ групи або інвалідами І групи, непрацездатні батьки, особи, які перебувають під опікою або піклуванням пільговика і проживають разом із ним. - Припустімо, у помешканні проживають пільговик - учасник війни, його дружина-пенсіонерка, син, невістка та двоє їхніх неповнолітніх дітей. У пенсіонера пенсія – 1300 гривень на місяць, у пенсіонерки – 1400 гривень. Жодних інших виплат за останні півроку сім'я не отримувала. Чи матиме ця родина після 1 липня пільгу при сплаті ЖКП?

Депутати пропонують посилити відповідальність за працевлаштування людей з інвалідністю

Новий Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності в частині працевлаштування людей з інвалідністю посилить контроль за нарахуванням і сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені за невиконання нормативу робочих місць.

Відповідний законопроект зареєстрований 6 липня 2015 року під номером 2299а. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» роботодавці повинні надати робочі місця людям з інвалідністю у розмірі 4% середньоспискової чисельності штатних працівників за рік, або в кількості одного робочого місця, якщо працює від 8 до 25 чоловік. При недотриманні цієї вимоги роботодавці щорічно платять до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Величина відрахувань відповідає розміру середньорічної зарплати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для особи з інвалідністю, але ним не зайняте. На жаль, за останні декілька років істотно знизилася соціальна відповідальність роботодавців по відношенню до людей з інвалідністю. Сума відрахувань, самостійно сплачених підприємствами до Фонду захисту інвалідів, зменшилася з 27,7% у 2012 році до 8,6% в минулому році. Законопроект покликаний захистити громадян, які зазнають найбільших складнощів із працевлаштуванням шляхом контролю за відрахуван-

нями до їхнього фонду. Що більше коштів від роботодавців надійде до цього фонду, то більше можливостей фінансувати зайнятість, соціальну, трудову, фізкультурно-спортивну і професійну реабілітацію осіб з інвалідністю отримає держава. Запропонований законопроект 2299а визначає основні завдання Фонду соціального захисту людей з інвалідністю, конкретизує критерії виконання нормативу робочих місць для їх працевлаштування, визначає повноваження державних органів при здійсненні перевірок за його невиконання, вводить відповідальність посадових осіб підприємств за невчасну подачу звітів по працевлаштуванню цієї категорії громадян. В Україні зареєстровано понад 2,7 млн людей з інвалідністю, з яких працевлаштовано близько 25% - 680 тис чоловік. Правові відомості

Д о в і д н и к

До 1 липня близько 5,5 мільйона українців мали пільги з оплати комунальних послуг. В одних пільговиків 25% знижки при оплаті комунальних послуги у межах норм споживання, в інших – 50%, 75% чи 100%.

- Учасник війни має 50% знижку з оплати ЖКП. У цьому випадку пільгою повинні користуватися лише він та його дружина. Розраховуємо середньомісячний сукупний дохід на одного члена родини, який становить (1300+1400):2=1350 грн. Розрахункова величина доходу (1350 грн.) є меншою за величину податкової соціальної пільги, тому учасник війни й далі матиме право на пільги. - На який термін призначатимуть пільгу? - На шість місяців з місяця визначення відповідного права. Після закінчення цього терміну структурний підрозділ із питань соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період. У разі зменшення доходу сім'ї пільговик має право звернутися до управління соціального захисту населення для визначення права на отримання пільг із місяця звернення . - Як пільговик дізнається, чи матиме він право на пільгу після 1 липня? - Для реалізації свого права на пільги він повинен подати органу соціального захисту населення за місцем проживання заяву та заповнити декларацію про доходи сім'ї пільговика. - У якому випадку надання пільг припиняють? - Якщо пільговик приховано або навмисно подав недостовірні дані про доходи будь-кого з членів сім'ї, що вплинуло на визначення права на пільги, – з місяця, в якому виявлено порушення. Суму пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, треба буде повернути. Нагадую, що пільга – це вид соціальної підтримки. Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються підприємствами та організаціями у безготівковій формі шляхом зменшення або звільнення від оплати за послуги. Вони обраховуються як знижка плати за фактично спожитий обсяг пільгових послуг, але не більше від встановлених норм споживання (за наявності засобів обліку) або за обсяг послуг, визначений за нормами споживання (за відсутності засобів обліку). Леся ЯСИНЧУК

Візьміть на замітку

Міністерство соціальної політики України

Відділ звернень та прийому громадян тел. (044) 289-54-48; (044) 226-24-45; (044) 289-66-89 – інформація з питань організації особистого прийому громадян фахівцями та керівництвом Міністерства тел. (044) 226-24-45, (044) 289-66-89 – інформація з питань реєстрації, місця знаходження, стану розгляду звернень громадян, що надійшли під час особистого прийому та проведення телефонної лінії у Кабінеті Міністрів України тел. (044) 289-53-68 – інформація з питань реєстрації, місця знаходження, стану розгляду звернень громадян, що надійшли до Міністерства Сектор організації доступу до публічної інформації та архівної роботи тел. (044) 289-41-95 – інформація про реєстрацію, місце знаходження та стан розгляду запитів на отримання публічної інформації Адреса: м.Київ, вул. Еспланадна, 8/10, 01601 Тел. (044) 289-66-89 (044) 226-24-45 Факс (044) 289-00-98 Eл. адреса: info@mlsp.gov.ua

Пенсійний фонд України

Телефонний контактний центр Пенсійного фонду України: 0-800-503-753, (044) 281-08-70, (044) 281-08-71 Приймальня громадян Пенсійного фонду України: м. Київ, вул. Бастіонна, 9, окремий вхід в приміщення зі сторони вулиці Сергія Струтинського. Довідка з питань звернень громадян: (044) 284-93-38 - довідка про реєстрацію та розгляд звернень громадян; (044) 285-87-45 - запис на особистий прийом громадян до керівництва Пенсійного фонду України. Довідка з питань пенсійного забезпечення (призначення, перерахунок, отримання пенсій): 0-800-503-753 (зі стаціонарних телефонів по всій Україні – безкоштовно).

№13-14(163-164) липень 2015

Р еп ро ду к тив н о е з до ро вь е же н щ ин с и н в а ли дн ос ть ю

Женщины с инвалидностью имеют такие же проблемы со здоровьем, как и все другие женщины. Однако нередко медицинские работники видят только инвалидность и, как результат, большинство проблем, связанных со здоровьем женщин с инвалидностью игнорируется, так же как и их право на свободу выбора в принятии решений. В 2014 году по инициативе НАИУ и при поддержке Программы USAID «Здоровье женщин Украины» начался инновационный проект «Преодолеть препятствия – предоставить возможности», касающийся обеспечения репродуктивных прав женщин с травмой позвоночника и спинного мозга. Проект реализовывался в 4 пилотных областях: Винницкой, Львовской, Луганской, Житомирской. За время реализации проекта, получив поддержку местных органов власти, удалось достичь определенных положительных результатов, которые и были представлены на вышеупомянутой итоговой конференции. Участники имели возможность узнать о существующих барьерах в оказании медицинских услуг женщинам с травмой позвоночника и спинного мозга; о положительных практиках, которые были введены во время реализации проекта, обменялись мнениями относительно возможностей улучшения ситуации в сфере репродуктивных прав женщин с травмой позвоночника и спинного мозг, а также обсудили дальнейшие шаги работы в этом направлении. Участие в конференции приняли врачи, работники управлений здравоохранения, представители органов законодательной и исполнительной власти, общественные организации людей с инвалидностью пилотных регионов Украины. Директор программы АМР США «Здоровье женщин Украины» Олег Кузьменко и заместитель директора программы Наталья Карбовская выразили признательность всем тем, кто принимал непосредственное участие в проекте, а также надежду на дальнейшее сотрудничество и продолжение работы. Председатель общественной организации «Молодёжь. Женщина. Семья», депутат Житомирского городского совета Неля Ковалюк: «Практически два года в 4 областях Украины – Винницкой, Житомирской, Луганской и Львовской шла плодотворная работа, направленная на естественное право мужчин и женщин быть родителями, чувствовать себя полноценными членами общества, которым в равной мере будут доступны медицинские услуги и необходимая информация. Не скрою, поначалу я мало представляла, каким образом смогу влиять на этот процесс и что смогу сделать для улучшения ситуации. Теперь же с гордостью заявляю, что проведенные аудиты, рабочие встречи, заседания слаженные действия команды медиков, специалистов различных ведомств и структур привели к тому, что в нашем городе появились доступные больницы и поликлиники, име-

ются кресла-трансформеры и женщина, идя к гинекологу, может ощущать себя настоящей женщиной с возможностью качественного обследования». Исполнительный директор НАИУ Наталья Скрипка отметила: «За годы работы, Ассамблеей поднимались вопросы самого широкого спектра – образование, занятость, архитектурная доступность, творческая самореализации. Материнство же стало активно обсуждаться сравнительно недавно, хотя суть проблематики на самом деле гораздо глубже и актуальнее, чем может показаться. В этом случае главное понимать, что мы говорим не только о праве, как таковом, но о том, как именно оно может реализовываться. Проект не ставил перед собой задачу собрать критику, а лишь констатировать факт и предпринять необходимые действия. Значимо, что в этом зале сегодня в равном соотношении присутствуют мужчины и женщины, ведь репродуктивное здоровье неотъемлемая часть жизни не только для представительниц прекрасного пола, но и для сильной половины человечества». Председатель Луганской областной молодёжной общественной организации «Ассоциация молодых инвалидов Восточного Донбасса-Восток», руководитель проекта в Луганской области Татьяна Баранцова: «Ещё до начала военных действий, находясь в Луганске, нам удалось наладить контакт с медицинскими структурами – подписать меморандумы о сотрудничестве, которые дали возможность проводить подробные аудиты доступности, организовывать семинары, тренинги, информационные встречи с докторами и медперсоналом, привлекать женщин с инвалидностью к участию в фокус-группах, и мониторинговых исследованиях. Пришло более отчётливое понимание сложностей, с которыми сталкиваются женщины с разными нозологиями заболеваний и соответственно поиск вариантов их преодоления. Безусловно, с момента начала АТО реализовывать программу в родном городе, на прежнем уровне, не было никаких шансов. Но и останавливаться на достигнутом не было ни желания, ни морального права. Женщины и их семьи, стали вынужденными переселенцами, которые в одночасье лишились родного крова, налаженного быта, устоявшихся семейных и дружеских связей, не говоря уже о том, что поправить состояние здоровье, находясь в чужом городе, практически без средств к существованию весьма и весьма затруднительно. Проект «пошёл» за нами. Та помощь и поддержка, которые оказывались и продолжают оказываться, существенно повлияли на проживание людей в санаториях, реабилитационных центрах, пансионатах, заметны значительные подвижки в медицинском обеспечении, создании условий безбарьерности, устранении хотя бы частично жилищных проблем, получении консультаций, касающихся репродуктивных функций и мн.др. Быть родителями – одна из первоочередных человеческих ценностей и заботиться о том, чтобы познать это непередаваемое счастье под силу проекту, которому мы говорим – большое спасибо!». Начальник отдела НАИУ Лариса Байда: «К сожалению, проблема репродуктивного здоровья не является приоритетной для нашего государства, но право женщины на сексуальную жизнь, зачатие, вынашивание и роды ребенка является безоговорочным, правом, которое не обходимо отстаивать». Л.Байда представила результаты проекта. Прежде всего – это улучшение доступа к услугам по планированию семьи и репродуктивного здоровья женщин с инвалидностью; привлечение внимания к данному вопросу со стороны специалистов и содействие изменению многолетней позиции, отношения к таким пациентам среди них; привнесение системных изменений по областям. Л.Байда также остановилась на том, почему возникла потребность в реализации данного проекта. Первое – это существующие стереотипы у врачей, лиц, которые принимают решения, формируют политику относительно сексуальной и репродуктивной функции этой группы женщин. Второе – репродуктивный выбор является неотъемлемым ус-

ловием для самоопределения женщин с инвалидностью, тем не менее, женщины с нарушением опорнодвигательного аппарата сталкиваются с попытками ограничить их право иметь детей. И наконец – это участие женщин с инвалидностью в формировании инклюзивной политики. Л.Байда остановилась и на барьерах, которые были очерчены в проекте: - декларативность нормативно-правовой базы. Неисполнение/незнание/нежелание внедрять изменения; - программы/политика не включают вопросы женщин/мужчин с инвалидностью («невидимые» пациенты). Отсутствие статистики; - физические барьеры, которые связаны с архитектурной недоступностью заведений/помещений/медицинского оборудования; - отсутствие уважения к человеческому достоинству; - информационные барьеры; - отсутствие понимания проблем людей с инвалидностью; - отсутствие просветительской работы среди родителей, которые воспитывают девочек с инвалидностью. О выполнении государством обязательств согласно статьи 25 «Здоровье» Конвенции ООН о правах людей с инвалидностью шла речь в презентации, продемонстрированной директором коммунального учреждения Городской центр социально-психологической реабилитации детей и молодёжи с функциональными ограничениями «Гармония» (г.Винница) Раисой Панасюк. Интересными и запоминающимися были выступления заведующей отделением Центральной городской больницы г.Рубежное (Луганская область) Нечипорук Натальи и акушера-гинеколога Центрального клинического военного санатория (г.Хмельник) Пугач Валентины. Так, Наталья рассказала о том, какие положительные изменения произошли в её собственном мировоззрении (к примеру, Наталья самостоятельно провела аудит доступности отделения, сев в инвалидное кресло и проехав по всем территориям помещений, поняла, что нужно и можно усовершенствовать, какие ресурсы привлечь), о желании помогать женщинам с инвалидностью в их стремлении вести активную жизнь, становится заботливыми женами и мамами. Валентина является единственным в Украине врачом-гинекологом, передвигающимся на инвалидной коляске. В своё время для женщины было невозможным даже представить, что имея такую травму, она сможет работать, приносить пользу людям. Сейчас же будучи реализованной в семейном и трудовом плане, Валентина Пугач говорит, что в ста процентах случаев, проводя приемы пациентов, не было ни единого момента связанного с отказом посещать доктора на коляске или проявлением дискриминации. Исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Группа активной реабилитации» Владимир Азин рассказал об основных принципах универсального дизайна, как дизайна доступного для всех (равенство в использовании, гибкость в использовании, простой и интуитивно понятный дизайн, легко вспринимаемая информация, допустимость ошибок, низкое физическое усилие, размер и пространство для доступа и использования) и о разумных приспособлениях в сфере здравоохранения. С докладом о позитивных практиках относительно формирования политики в области репродуктивного здоровья женщин с травмой позвоночника и спинного мозга во Львове выступил руководитель организации «Львовское областное отделение Украинского Фонда реабилитации инвалидов Ярослав Грибальский. Далее присутствующие приняли участие в 4-х платформах, общей темой которых стала тема: «Улучшение услуг в сфере репродуктивного здоровья женщиной с травмой позвоночника и спинного мозга». Следует отметить, что дискуссии получились «живыми», динамичными, что говорит о заинтересованности приглашённых. Наталья ОХРИМЕНКО

Важливо

№13-14(163-164) липень 2015

До ст у п д о л ік у в ан н я д л я в и м у ше н и х п е р е с е л е н ц і в : результати громадського моніторингу Наприкінці червня відбулась презентація

результатів громадського моніторингу доступу внутрішньо переміщених осіб (ВПО) до медичної допомоги.

Експерти виділили дві основні проблеми з доступністю медичної допомоги для переселенців із зони військового конфлікту: відсутність належного інформування ВПО про механізми надання допомоги та відсутність додаткового фінансування медичних потреб для регіонів з найбільшою кількістю ВПО, а Міністерство охорони здоров'я, що є основним розпорядником медичних субвенцій для регіонів, де зареєстровано найбільшу кількість переселенців, не поспішає виділяти кошти на забезпечення медичних потреб ВПО. Роман Лихачов, голова Чугуївської правозахисної групи, повідомив, що станом на березень 2015 року до медичних закладів охорони здоров’я Харківщини звернулося за медичною допомогою 55 285 внутрішньо переміщених осіб, з них 11% потребували медичної допомоги у стаціонарі. Також до медичних установ Харківщини звернулись 1 784 особи з онкологічними патологіями, 220 хворих на туберкульоз, 338 пацієнтам з діабетом було надано інсулін. До будинків дитини Харківської області прибуло 150 дітей з Донецької та Луганської областей.

інвалідністю та людей, які мають хронічні захворювання – опорно-рухового апарату, діабет, хронічну ниркову недостатність, серцево-судинні захворювання, психоневрологічні захворювання, фінілкетонурію тощо.

Усі респонденти засвідчили значні проблеми з доступністю медичних закладів для людей зі спеціальними потребами, відсутність належного інформування цієї категорії осіб, а також проблеми із забезпеченням лікарськими засобами. «Від людини з інвалідністю, вимушеного переселенця, у лікарнях та поліклініках вимагають десятки довідок для реєстрації та отримання допомоги, у той час як навіть потрапити у приміщення медичного закладу дуже проблематично», – розповіла Баранцова. Приблизно 2% з числа вимушених переселенців – це користувачі психіатричної допомоги. Враховуючи напружену соціально-політичну ситуацію в країні, кількість користувачів психіатричної допомоги в Україні найближчим часом зростатиме, як серед населення країни в цілому, так і серед внутрішньо переміщених осіб, повідомив Руслан Іміреллі, керівник ВГО користувачів психіатричної допомоги «ЮЗЕР» з міста Вінниця. У рамках громадського моніторингу громадські активісти здійснили 20 моніторингових візитів у заклади охорони здоров’я у Вінницькій, Донецькій, Харківській та Чернівецькій областях.

У ході моніторингу було з’ясовано, що додаткове фінансування галузі охорони здоров’я районів не проводиться. Резервні Серед основних системних недоліків – фонди медичних препаратів майже в усіх районах області не створено у зв’язку з об- відсутність системи обліку медичних потреб ВПО, користувачів психіатричної допомеженим фінансуванням. «На національному рівні відсутні механізми ком- моги, а також відсутність механізму пенсації навантаження на медичну інфраструктуру оперативного корегування бюджетних вигромад з найбільшою кількістю внутрішньо перемі- трат на надання медичної допомоги ВПО. щених осіб», – зазначив Лихачов. «360 000 людей з інвалідністю, мешканців Луганської та Дон е ц ь к о ї області та значна частина людей групи ризику по здоров’ю з цих областей стали найуразливішою категорією серед вимушених переселенців», – зазначила Тетяна Баранцова, голова Луганської обласної молодіжної громадської організації «Асоціація молодих інвалідів Східного Донбасу – Схід». У рамках моніторингу ми опитали щодо проблем медичного забезпечення 318 людей з

Віталій Захарчук, представник благодійного товариства «Центр суспільних програм» зазначив, що в рамках громадського моніторингу було опитано 300 вимушених переселенців в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. Серед найбільш поширених проблем переселенців до південних областей України – проблеми з доступом по первинної медицини, а також недоступність спеціалізованого лікування. На думку Захарчука, причиною цього є застаріла дотаційна система фінансування медичних установ. «Коли за лікуванням звертаються пацієнти, лікарні направляють запити на додаткове фінансування, проте часто на національному рівні на ці запити або не реагують, або кошти приходять із затримкою», – повідомив Захарчук. Щодо рекомендацій для державних органів влади, то експерти наполягають на необхідності створення на усій території України електронного реєстру ВПО для обліку медичних потреб переселен-

ців та відповідного перерозподілу бюджетних коштів, виходячи з кількості ВПО, що проживають на адміністративно-територіальній одиниці за принципом «бюджетні кошти – місце проживання внутрішньо переміщеної особи» та при цьому забезпечуючи нерозголошення персональних даних переселенців та їх медичних діагнозів. З метою захисту прав пацієнтів необхідно створити незалежні наглядові ради при лікарнях для контролю за використанням державних і благодійних коштів, які б включали волонтерів та внутрішньо переміщених осіб. Важливим є питання інформування внутрішніх переселенців про комунальні заклади охорони здоров’я, до яких вони можуть звернутись, а також про аптеки, з якими укладені угоди про продаж ліків на пільгових умовах. Зокрема, на сайтах державних установ та у приміщеннях державних установ охорони здоров‘я передбачити розміщення інформації (інформаційні стенди, буклети) щодо звернення ВПО за медичною допомогою з переліком номерів телефонів гарячих ліній, номерів телефонів керівних органів медичних установ, поштових адрес для скарг та пропозицій, зразків оформлення вказаних документів. Також існує нагальна необхідність створення в медичних закладах резервних фондів лікарських препаратів для забезпечення потреб ВПО, а також доукомплектування закладів охорони здоров’я медичним персоналом відповідно до навантаження, враховуючи кількість внутрішньо переміщених осіб у відповідному регіоні.

За офіційними даними ООН, на початок червня 2015 року в Україні налічується 1,3 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Протягом 2015 року низка громадських організацій з різних регіонів України здійснювала моніторинг стану справ щодо дотримання права ВПО на доступ до медичної допомоги. Громадський моніторинг було проведено за підтримки програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».

В У к р аїн і за о ст ан н і п ’я т ь р о к ів в д в іч і ск о р о т и л ася к іл ьк іст ь сл іп и х т а сл або зо р и х д іт е й В Україні дитяча офтальмологія порівняно з іншими країнами посідає доволі високе місце. За останні п'ять років майже вдвічі скоротилася кількість сліпих та слабозорих дітей. Водночас українським лікарням дуже бракує сучасного діагностичного обладнання.

Про це повідомив головний позаштатний дитячий офтальмолог Міністерства охорони здоров'я Юрій Барінов після наради у львівському Навчальнореабілітаційному центрі для дітей з вадами зору «Левеня». Зокрема, він зазначив, що українська дитяча офтальмологія посідає доволі високе місце у світі. Основними ж причинами сліпоти є проблеми дальнозоркості та близорукості. На другому місці – спадкові проблеми, вроджена патологія, захворювання сітківки, судинної оболонки ока. «ВООЗ у 1999 році запровадила глобальну програму «Зір – 2020», мета якої – вдвічі скоротити сліпоту і слабозорість. Україна підключилася до цієї

програми у 2004 році. Щороку ми скорочуємо на 5-7% показники сліпоти. Наприклад, п'ять-сім років тому цей показник становив 1,4-1,5 на 10 тис. населення. Сьогодні цей показник – 0,6 на 10 тисяч дітей. У 2020 році потрібно вийти на показник у 0,4», – говорить лікар. Водночас медик додає, що держава взагалі не виділяє коштів на дитячу офтальмологію. «У ВООЗ впевнені, що 80% сліпих та слабозорих дітей могли би бути зрячими, якби їм своєчасно поставили діагноз за допомогою сучасного обладнання. В Україні фактично немає обладнання на первинній ланці – тільки у спеціалізованих центрах, яких мало у країні», – додав Юрій Барінов. IA ZIK

Вл.кор.

В регіонах

№13-14(163-164) липень 2015

Для мешканців міста Львова, які перенесли інсульт, діє програма реабілітації

Метою Програми реабілітації осіб, які перенесли інсульт, є організація і проведення реабілітації осіб, які перенесли інсульт та яким не встановлено інвалідності, для збереження і відновлення втрачених фізичних можливостей, стимулювання рухових функцій через вплив на рухові і сенсорні аналізатори.

ля осіб, яким встановлено інвалідність, в тому числі для дітей з інвалідністю, реабілітація здійснюється, відповідно до Порядку надання реабілітаційних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 80. Завданням Програми є забезпечення загального оздоровлення організму, поліпшення функцій органів і систем, порушених хворобою, розвиток і закріплення моторних навичок і вольових якостей та, як результат, забезпечення стабільного рівня фізичного, соматичного і психічного стану осіб, які перенесли інсульт. Також програма навчить осіб, які перенесли інсульт, самостійним заняттям.

Для участі у Програмі особа, яка перенесла інсульт, або її законний представник, письмово звертається за зареєстрованим місцем проживання до відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики та подає такі документи: • Заяву про надання реабілітаційних послуг • Висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про необхідність надання реабілітаційних послуг (зокрема, проведення реабілітації за допомогою гідрокінезотерапії) • Паспорт або інший документ, що посвідчує особу. • Документ, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (паспорт – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). «Заняття з реабілітації призначаються 10-денними курсами та проводяться у спеціально обладнаних приміщеннях Львівського міжрегіонального центру соціально-трудової, професійної та медичної

С а мо за йн я ті ст ь лю де й з ін в а л і дн і ст ю

З метою сприяння соціальній та трудовій адаптації осіб з інвалідністю та для більш дієвої допомоги цій категорії громадян у вирішенні питань щодо їх зайнятості на базі Донбаського міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів (ДМЦПРІ) проведено виїзний захід – семінар «Самозайнятість людей з інвалідністю».

заході взяли участь працівники ДМЦПРІ, представники Донбаської державної машинобудівної академії (ДДМА) та Краматорського міського центру зайнятості (КМЦЗ).

Цей цільовий захід організовано для осіб з інвалідністю – слухачів курсів, випускників, переселенців, які перебувають в центрі. Для багатьох присутніх в рекомендаціях МСЕК показана надомна праця, саме у них є можливість організувати для себе роботу в домашніх умовах. Тематика семінару виявилася своєчасною та цікавою для присутніх, про що свідчить безліч питань, на які відповіли запрошені фахівці та ті люди з інвалідністю, які вже успішно вирішили питання самозайнятості. Атмосфера семінару була доброзичливою, що дало змогу майже всім присутнім поспілкуватися та обговорити злободенні проблеми, які їх хвилюють. А отримані відповіді, безумовно, дозволять особам з інвалідністю, врешті-решт, повірити в свої сили та спробувати вирішити питання свого подальшого працевлаштування через самозай- нятість.

реабілітації інвалідів (м. Львів, вул. Хуторівка, 38), які відповідають умовам використання з врахуванням особливих потреб людей та дітей з інвалідністю та осіб, які перенесли інсульт», – скаазав в. о. начальника управління соціального захисту Львівської міської ради Ігор Кобрин. За консультаціями та для подання заяви про надання реабілітаційних послуг слід звертатись у відділи соціального захисту управління. Контакти відділів соціального захисту районів міста Львова: Галицький: тел.: (0 32) 261-44-50, вул. Ф. Ліста, 5. Личаківський: тел.: (0 32) 235-71-62, вул. Театральна, 10. Залізничний: тел.: (0 32) 295-82-28, вул. І. Виговського, 34. Франківський: тел.: (0 32) 237-50-81, вул. Генерала Т. Чупринки, 85. Шевченківський: тел.: (0 32) 252-28-40, вул. В. Липинського, 11. Сихівський: тел.: (0 32) 254-64-80, просп. Червоної Калини, 66. Львівська міська рада

Л ю ди з ін в а л і дн і ст ю ш у ка л и с в оє к о ха н ня у Ві н н иц і

Люди з інвалідністю шукали собі другу половинку на всеукраїнському інтегрованому етнографічному фестивалі «Кохання з першого погляду», який відбувся на території півострова «Бригантина».

онад 50 охочих з різних регіонів України приїхали у Вінницю. Із них двадцять погодились взяти участь у конкурсі: 10 чоловіків та 10 жінок, які захотіли знайти собі кохання. Під час конкурсів вони обирали собі пару під музику, називали перших сім імен, які спадуть на думку на швидкість та виконували інші завдання організаторів. Із учасників організатори вибрали три пари переможців, яким вручили призи та подарункові сертифікати на вечерю в одному з Вінницьких ресторанів. Також проводився

Вл. кор.

збір коштів на лікування поранених в АТО, людей з інвалідністю, придбання медикаментів, апаратури та пересувного шпиталю біля Луганська. Голова союзу організацій інвалідів України у Вінницькій області та організатор цього фестивалю Віктор Діденко відзначив важливість цього заходу: «Наше завдання – адаптувати інвалідів до суспільства. Ми повинні допомогти таким людям», – сказав він. Для учасників та гостей фесту виступали співаки, репери, хор «Дзвін», автори читали власні вірші. Серед них були і люди з інвалідністю. Всі охочі могли купити собі сувеніри на пам'ять на невеличкому ярмарку, що розташувався недалеко від дійства. Вінниця поєднала в собі людей з Хмельниччини, Одещини, Чернігівщини та Полтавщини. Андрій Лящук та В'ячеслав Пиріжкін поділилися своїми враженнями: «Нам дуже сподобалось, дуже гарно виступають. Приємно, що про нас не забувають навіть в такий важкий для України час. Подобається, що приїхало нас так багато з різних міст. Ми можемо поспілкуватися». Ну а по завершенню фестивалю приїхало таксі та відвезло три пари переможців-щасливчиків до ресторану на вечерю. Євгеній ЦИБРІЙ

Долі людей із рідкісними захворюваннями – у світлинах

У Запоріжжі відбулася фотовиставка «Рідкісне право жити», присвячена долям дітей, хворим на орфанні (рідкісні) захворювання, за підтримки Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації.

а даними Департаменту, в Запоріжжі зареєстровано близько 1100 пацієнтів, які мають орфанні захворювання. Найпоширеніші з них – гемофілія, муковисцидоз, фенілкетонурія, хвороба Гоше тощо. Організатори виставки – Український фонд «Здоров’я» та ГС «Орфанні захворювання України» – прагнуть привернути увагу парламентаріїв, урядовців, журналістів та загалом суспільства до долі таких людей, переважно дітей. Крім того, на виставці можна довідатись, куди саме недужі можуть звертатись по допомогу, поспілкуватись із такими ж хворими та з представниками громадських організацій пацієнтів. Ще одна мета, яку переслідують організатори виставки, – сприяти поширенню інформації про права пацієнтів та сучасні профілактичні, діагностичні, лікувальні методи щодо орфанних захворювань серед медиків. Виставка складається з фотоісторій 18-ти родин, у яких є або були хворі на рідкісні хвороби. У 2013 та

2014 роках фотограф Геннадій Мінченко зустрічався з людьми, які страждають на орфанні захворювання, в різних куточках України, побував у їхніх родинах, проживаючи поряд з ними звичайні будні, що вдало відобразив у своїх світлинах. Запоріжжя стало четвертим містом, де відбулася виставка в рамках просвітницької акції – Всеукраїнського туру виставки «Рідкісне право жити». Виставка вже експонувалась у Києві, Полтаві, Сумах і тепер у Запоріжжі. Довідково: Орфанні хвороби – це рідкісні захворювання, частота яких у більшості країн світу не перевищує одного випадка на дві тисячі осіб. Це спадкові порушення обміну речовин, рідкісні форми онкологічних та онкогематологічних захворювань, рідкісні інфекційні ураження, аутоімунні процеси. 80 % рідкісних захворювань обумовлені генетичними причинами. Кількість цих хвороб у світі досягає 8 тисяч. Вл.кор

№13-14(163-164) липень 2015

Суспільство без бар’єрів

Міжнародний проект навігації в метрополітені «Метро для всіх» тепер і в Києві КП «Київський метрополітен» відбулася

У прес-конференція з нагоди презентації проекту навігації в метрополітені – «Метро для всіх». Основним завданням проекту «Метро для всіх» є надання людям з інвалідністю та іншим маломобільним групам насення зручного засобу навігації, який допомагає визначити перешкоди та обмеженя на шляху. ротягом одного тижня – з 18 по 25 квітня, команда спеціалістів проекту із залученням волонтерів збирали дані про перешкоди при пересуванні по всіх станціях міста – турнікети, ескалатори, двері, сходи, ліфти та інше, що може перешкодити маломобільним групам населення успішно скористатися метрополітеном, або навпаки – допомогти. Цей проект є результатом діяльності ГПО «Права людини», за фінансової підтримки Агентства з міжнародного розвитку USAID і за сприяння Київського інвестиційного агентства та КП «Київський метрополітен». За результатами аналізу 52-х станцій, експертам проекту вдалося встановити, що 44 з них зручні для пересування батьків з дитячими візками, 16 – для людей похилого віку, і лише 12 мають ліфти для переміщення людей з інвалідністю і шість – придатні для використання людьми на візках. Проект – результат спільної діяльності Київського інвестиційного агентства, міжнародної місії з підтримки правових реформ USAID та громадської організації «Права людини». «Доступність метро – це головна мета проекту, – розповідає директор місії USAID в Україні Джед Бартон. – Забезпечуючи людям можливість користуватися громадським транспортом, ми покращимо життя не лише для людей з інвалідністю, а й для членів їхніх родин. Це відображає принципи інклюзивного розвитку. Проект стане хорошою допомогою для усіх верств населення, яким необхідно пересуватися містом. Зокрема тих, хто орієнтується тут не найкраще: внутрішньо перемі-

щених осіб з інвалідністю та поранених військових, що прибули до міста на лікування». Люди з інвалідністю сподіваються, що цим проектом розвиток інклюзивного середовища у місті не завершиться. «Щодо людей, які належать до маломобільних груп, їм представники метрополітену зобов'язані надавати супровід, – розповідає представник Національної Асамблеї інвалідів України Олег Полозюк. – Я сам проживаю у районі станції метро «Теремки», а працюю на вулиці Рейтарській. Щодня я долаю перехід між станціями метро «Площа Льва Толстого» та «Палац спорту». Через те, що у метрополітені зараз відбулося скорочення і кількість персоналу зменшилася, людей, що мають мене супроводжувати, вдається знайти не завжди. Зазвичай

допомагають пасажири. На це теж треба звертати увагу». Наразі проект «Метро для всіх» працює у шести країнах світу, зокрема у Білорусі, Росії, Польщі, Нідерландах, Швейцарії, Великобританії. Окрім схем станцій метро, у Києві розроблено окрему сторінку, де пасажири можуть повідомити про невідповідність тієї чи іншої станції вимогам інклюзивності. Також для зручності у користуванні розроблено додатки для смартфонів. Скористатися можливостями проекту можна за посиланням www.metro4all.org. Вл.кор.

У столичному метро безкоштовно їздитимуть лише пільговики, які мають «Картку киянина» З 1 липня столичні пільговики аби скористатися правом безоплатного проїзду в метро, повинні будуть пред'явити «Картку киянина». Без неї проїхатися безкоштовно в метро не буде змоги. Громадянам вищезазначених категорій, які ще не отримали «Картку киянина», для її оформлення та отримання необхідно звертатися в управління праці та соціального захисту населення районних в місті Києві державних адміністрацій або до Департаменту соціальної політики КМДА. Громадяни можуть записатися на прийом за телефонами гарячої лінії районних управлінь праці та соціального захисту населення», – наголосили в прес-службі метрополітену. На безкоштовний проїзд із «Карткою киянина» мають право такі пільговики: – пенсіонери міста Києва; – люди з інвалідністю III групи; – учасники війни; – члени сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни; – особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; – особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; – непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за людиною з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю або за престарілим, який досяг 80-річного віку; – соціальні працівники, соціальні робітники, фахівці із соціальної роботи комунальних установ/закладів соціального захисту населення та державні соціальні інспектори; – патронажні сестри міського Товариства Червоного Хреста; – перекладачі жестової мови Київської організації УТОГ; – батьки багатодітної сім'ї; – особи, які не мають право на пенсію в розумінні Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»; – особи, переміщені з районів проведення АТО, які віднесені виключно до зазначених категорій. Прес-служба Київського метрополітену

Громадська рада ДАБІ пропонує змінити низку В он о вле н и х залах ДБНів, щоб забезпечити доступність навколиш- к і н о те ат ру « Ж ов те н ь» нього простору для людей з інвалідністю з'я вля ть ся м і с ця д ля

Громадська рада Державної архітектурно-будівельної інспекції України за пропозицією Ярослава Грибальського – представника Національної Асамблеї інвалідів України - на своєму засіданні ухвалила рішення звернутися до Мінрегіону з проханням доопрацювати низку державних будівельних норм. етою такого доопрацювання є забезпечення доступності будинків, споруд, вуличної мережі і транспорту для усіх людей без різниці їхніх фізичних можливостей. Зокрема, на думку Громадської ради, варто вилучити з текстів ДБНів визначення «інвалід», замінивши його поняттям «особа з інвалідністю». Слід зобов'язати забудовників проектувати споруди, які б враховували інтереси усіх груп громадян, в тому числі осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення. Зазначити, що тротуари та доріжки з високим кутом похилу мають дублюватися похи-

лими шляхами або пандусами, які могли б долати люди в колісних кріслах. Так само варто прибрати норму про 8-10 сантиметрову висоту тротуарів в місцях сполучення з проїжджою частиною. При цьому слід передбачити тактильні засоби орієнтації в просторі для незрячих людей. При влаштуванні сходів на тротуарах на штучних спорудах обов'язково передбачати пандуси або вертикальні ліфти. Також Громадська рада ДАБІ запропонувала внести зміни до ДБНів, щоб передбачити вихід із тротуару на пішохідний перехід в один рівень з рівнем проїжджої частини, застосувавши тактильні та контрастні елементи. Також вхід в будь-яку будівлю має бути запроектований під нуль, щоб не створювати перешкод людям з інвалідністю. Такі зміни допоможуть привести нашу транспортну та житлову інфраструктуру до європейських стандартів, які передбачають функціонування універсального дизайну – облаштування навколишнього простору з максимальною зручністю для усіх категорій населення.

лю д е й н а ві зк ах

Кінотеатр «Жовтень», що у Києві, реставрують, а для глядачів, які пересуваються на візках облаштовують спеціальні місця. Про це повідомляє сторінка громадської організації «Врятуй Жовтень» у «Фейсбуці». Для маломобільних груп населення в чотирьох залах «Жовтня» спеціально облаштують місця. Вони будуть передбачені в залах першого поверху кінотеатру. Так, будуть відведені місця для візків, а також врахована висота візка, щоб людям було добре видно екран кінотеатру. Нагадаємо, кінотеатр «Жовтень» планують відреставрувати до кінця жовтня, тож саме тут проведуть фестиваль «Молодість».

№13-14(163-164) липень 2015

Міністр соцполітики підтримав ініціативу розвитку Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства Міністр соціальної політики Павло Розенко підтримав ініціативу розвитку державного експериментального протезноортопедичного підприємства, що у Хмельницькому. Про це він сказав на нараді з головою облдержадміністрації Михайлом Загородним та представниками соціально сфери після відвідин підприємства.

олектив закладу сподівається на подальше створення на базі їхнього підприємства Західноукраїнського виробничого центру протезно-ортопедичного забезпечення та реабілітації. Міністр на це відповідав, що на сьогодні і без цього формального статусу у Хмельницькому проходять протезування та реабілітацію люди зі всієї України. «Повна підтримка у підприємства буде, моє добро на розширення є. Не залежно від того як підприємство називається, фактично

воно вже стало таким центром, адже реабілітацію там проходять інваліди зі всієї України», – сказав Павло Розенко. За словами Міністра, це один з найкращих подібних закладів в Україні. В центрі пацієнти можуть не тільки встановити протез, а й пройти курс реабілітації та навчитись користуватись протезом. Це дуже важливо, оскільки така можливість безпосередньо впливає на подальше входження людини соціум. «Центр відомий на всю Україну. Технічно тут є чим пишатись. Українська протезна галузь дійсно може надати якісне протезування хлопцям, що повернулись з АТО», – підкреслив Міністр. Також Розенко наголосив, що в свій час для нього було незрозумілим рішення щодо можливого знищення протезного підприємства. Зараз центру нічого не загрожує і він може далі працювати, у міністерстві будуть робити все для його підтримки та розвитку, пообіцяв міністр. Хмельницька обласна державна адміністрація

У Вінниці відкрили майданчик зі смугою перешкод для людей з інвалідністю

В останній день червня відбулося урочисте відкриття універсального спортивно-тренувального комплексу зі смугою орієнтації (перешкод) для людей з інвалідністю. Комплекс знаходиться у с. Дорожному Вінницького району (Вінницька область) на території реабілітаційного центру для людей з інвалідністю, яким опікується Вінницька обласна громадська організація « Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця» разом із Вінницьким обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій».

еабілітаційний центр, який розпочне роботу у вересні, буде надавати медичну та психологічну допомогу людям з інвалідністю, у тому числі військовим, котрі набули інвалідність у зоні АТО. На даний час вже завершено будівництво спортивного майданчику та смуги перешкод для людей з інвалідністю, яка надасть їм змогу пристосовуватися до оточуючого світу, менше залежати від допомоги сторонніх і відчувати себе впевненими членами суспільства. Відкриття спортивно-тренувального комплексу стало святом для організаторів, гостей і учасників, серед яких були діти та молодь з інвалідністю з Вінниці, і Стрижавки, а також з інших областей України. До них звернулися зі словами привітання керівники

районної влади, представники організацій допомоги людям з інвалідністю, а також меценати. Будівництво реабілітаційного центру і зокрема тренувального майданчику реалізується в рамках проекту «Разом живемо – разом відпочиваємо», за фінансової підтримки програми соціальних інвестицій «Україна – житниця майбутнього» Кампанії «Монсанто Україна». Почалось з нагородження та слів вдячності всім, хто взяв у ньому участь. За словами організаторів, таких людей виявилось аж 892. «Головна наша мета, щоб люди з інвалідністю навчилися самостійно обслуговувати себе у повсякденному житті та максимально бути незалежними від сторонньої допомоги», – каже заступник голови Асоціації «Відкриті серця» координатор проекту Наталія Головко. Тут інструктори навчатимуть людей жити повноцінним життям. Тренажер «смуга перешкод» допомагає долати різні перешкоди, з якими стикаєшся в повсякденному житті. Тут вчать долати пороги, спускатися зі сходів, переїжджати рейки, підніматися та спускатися з гори. «На жаль, такий тренажер один в Україні, а вони б мали бути не тільки в кожній області, але й в кожному районі. Війна багатьох позбавила повноцінного життя, а місць для реабілітації воїнів АТО немає», –

ловний спеціаліст Національної Асамблеї інвалідів України, виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації «Група активної реабілітації» Володимир Азін. – Відповідно до моїх рекомендацій все зроблено точно. Це дуже важливо, адже якщо сходинка трохи вища – складно зробити якусь вправу, трішки нижча – людина не опанує тих навиків, які потрібні». Організатори проекту також планують видати методичні рекомендації для вінницьких шкіл про те,

як потрібно організовувати спортивно-оздоровчу роботу для дітей з інвалідністю. Окрім самого відкриття тренувального майданчика і смуги перешкод на заході відбулось спортивне свято - перша спартакіада «Дружні ігри». Вл.кор.

каже Голова Асоціації «Відкриті серця», представник Національної Асамблеї інвалідів України у Вінницькій області, директор центру Світлана Демко. Серед почесних гостей свята були і представники Національної Асамблеї інвалідів України. З привітальним словом виступила виконавчий директор Наталія Скрипка. Митрополит Вінницький і Барський Симеон після вітального слова звершив молебень і окропив святою водою новозбудований майданчик, на якому одразу ж розпочалися спортивні ігри. «Тренувальний майданчик для людей з інвалідністю зроблений за моїми ескізами, – розповідає го-

Цікава зустріч

№13-14(163-164) липень 2015

Ігор Шрамко: «Часто держслужбовці ігнорують людину з інвалідністю як особистість» Знати свої права має кожен громадянин, не кажучи вже про людей з інвалідністю, чий правовий статус в Україні досі не є сталим і чітким. Вже сімнадцятий рік поспіль Харківська громадська організація незрячих юристів (ХГОню) боронить права людей з порушеннями зору і не тільки. Про життєдіяльність ХГОню, особливості волонтерства в організаціях людей з інвалідністю, труднощі, здобутки та досвід спілкуємося з Ігорем Шрамком, адвокатом та членом ХГОню.

женні представлені такі питання, як допомога людям похилого віку з укладанням, роз'ясненням договору довічного утримання, дарування, заповіту. Актуальною є юридична підтримка переселенцям з зони АТО, мобілізованим та демобілізованим громадянам. Буквально того тижня допомагали вирішувати питання демобілізованому, якому відмовили у виплаті заробітної плати. Обсяг діяльності, як бачите, досить розлогий, із постійною перспективою. Слід відзначити також і той факт, що три роки тому організація заснувала підприємство «Нодіс», яке займається розробкою та виготовленням різної інформації шрифтом Брайля. Це схеми, мапи, різні таблички. Зайнятися цим напрямком нас підштовхнув брак аналогічних установ. Часто нам телефонували з відповідних держорганів і казали: «Ми готові поставити таблички, повісити мапи, а де їх взяти?». Звісно, ми розуміли, що ніхто краще цього не зробить, крім нас самих.

Не можна не сказати про масштабні проекти, до яких була причетна ХГОню на правах партнера. Серед них потужний проект «Правова країна». Пане Ігоре, познайомте нас із Харківською громадською організацією незрячих юристів. На сьогодні ми маємо досить поважний як для громадської організації вік. ХГОню існує з 1998 року. Серед засновників були юристи з вадами зору, які закінчили вищі навчальні заклади і зустрілися з проблемою працевлаштування, адже працювати незрячому фахівцю на той момент було вкрай складно. Вже пізніше з'явилися різні програми, що синтезують мову, полегшуючи таким чином, робочий процес. Серед наших засновників було п'ятеро юристів, що вирішили об'єднатися задля подолання подібних проблем. Гуртом, як то кажуть, і батька легше бити. Досить швидко організація влилася у громадський рух, з'явилися контакти з іншими групами активістів, перші успіхи. Яка ХГОню зараз? Зараз у нас є постійний офіс – орендуємо приміщення у центрі Харкова. Також маємо багатоканальну телефонну лінію, сім робочих місць, обладнаних базою даних і комп'ютерами з озвучкою. В організації працює п'ять юристів на благодійній основі, допомагають волонтери та студенти юридичних спеціальностей. Ми постійно приймаємо стажерів, чимала кількість теперішніх успішних юристів пройшла через нашу організацію. Іншими словами, ХГОню має напрацьований роками фундамент, що й дозволяє нам рухатися далі. Розкажіть, будь ласка, про напрямки діяльності ХГОню. Перш за все об'єктом нашої діяльності були соціально незахищені верстви населення. Це і проблеми з пенсійним забезпеченням, процедурою встановлення групи інвалідності, представленням інтересів осіб із інвалідністю в судах тощо. З 2002 року нас постійно підтримує департамент праці та соцзахисту міської ради. Завдяки такому партнерству наша організація змогла подавати свої проекти на конкурс соціальних ідей, ініційований департаментом. У межах конкурсних заходів департаменту нам вдалося реалізувати проект створення багатоканальної телефонної лінії, що неабияк потрібна в процесі роботи. Бо консультації досить часто бувають тривалими в часі, особливо коли це людина, якій важко пересуватися. Тож одного телефону не вистачало, аби задовольняти організаційні потреби.

Тривалий час на базі нашої організації діяла також гаряча лінія з протидії домашньому насильству.

Але, на жаль, цей напрям передали міському департаменту. Та люди все одно продовжують телефонувати, і звичайно по мірі можливості ми намагаємося допомогти. Також співпрацюємо з територіальними центрами соціального обслуговування. В цьому відгалу-

Після завершення проекту наша організація стала одним із засновників коаліції з надання безоплатної правової допомоги. Наш керівник Олег Лепетюк є представником Національної Асамблеї інвалідів України у Харківській області. Зараз він також безпосередньо займається адвокатською діяльністю на благодійних засадах. Пане Ігоре, а хто і як може стати волонтером ХГОню? Незважаючи на правознавчу спрямованість нашої організації, ми радо вітаємо волонтерів, не причетних до юриспруденції. Потрібна абсолютно різнопланова допомога. Тому що незрячий фахівець потребує помічника – десь треба оперативно прочитати текст, написати заяву або прийти в той самий суд, адже дотепер нагальною є проблема саме архітектурної доступності судів. Звісно, допомога ззовні необхідна. Що скажете на рахунок справ, якими займається організація? Яка тематика найрозповсюдженіша? Справ розглядаємо дуже багато – всіх за один раз не перерахувати. В середовищі нашого суспільства та правової бази постійно мають місце непорозуміння та порушення законодавчих норм щодо людей із інвалідністю. Запам'яталася, зокрема, справа, що виявила законодавчу прогалину стосовно перевезення людей з інвалідністю.

Виявляється, для міських маршрутів передбачена певна кількість спеціалізованого громадського транспорту, а в правилах для міжміських перевезень така вимога відсутня. Тож ми подали позов проти Кабінету Міністрів. Поки що вирішення затягнулося, але сподіваємося на успіх. Ще одна справа, що виявила дискримінацію людини з інвалідністю в законодавчому акті, пов'язана зі студенткою, яка має інвалідність по зору, вона отримала запрошення на проходження закордонної практики. Щоб виїхати з України, вона повинна була пройти медогляд.

Окуліст, що перевіряв цю студентку, відмовив їй в оформленні довідки, посилаючись на наказ МОЗ, який забороняв виїзд за кордон людям, у яких зір гірший за встановлену норму.

Ми спочатку взагалі не повірили, що таке може трапитися у ХХІ сторіччі. Але потім підняли цей документ, і дійсно там прописувалася така доволі дискримінаційна ситуація. Наша організація звернулася до уповноваженого з прав людини, і той незрозумілий наказ було скасовано. Тобто роботи вистачає, вона цікава і корисна. Мені відомо, що ХГОню виступає партнером у багатьох державних соціально-правових програмах. Наскільки складним є діалог та співпраця з державою? Скажімо так, все залежить безпосередньо від людини. Адже, на жаль, багато ще залишилося чисто споживацьких підходів типу «я інвалід, і мені всі зо-

бов'язані». Інший момент виявляється у ставленні до людини з інвалідністю саме держслужбовця.

Часто виникає ситуація, коли людина з інвалідністю разом із супроводжуючим приходить у той чи інший орган, установу, й посадова особа починає спілкуватися не з людиною з інвалідністю, а з супроводжуючим, повністю ігноруючи таким чином людину, що має інвалідність, як особистість.

Значно полегшує цей, так би мовити, діалог комп'ютеризація діловодства, коли деякі документи можна отримати електронною поштою. З іншої сторони, полегшують комунікацію взагалі технічні засоби, зокрема, смартфон, який виступає як вікно в світ для людини з інвалідністю. На жаль, тут держава не виявляє обіцяної підтримки, тому велика кількість цих людей у зв'язку з фінансовою неспроможністю, засобами, що полегшували б спілкування, не володіє. Одразу постає запитання щодо шляхів фінансування ХГОню. Розкажіть про це. Звісно, хоча б мінімальні фінанси для життєдіяльності необхідні. При тому, що робота відбувається на добровільних засадах, потрібно оплачувати комунальні послуги, оренду та покривати інші витрати. Тривалий час ми отримували підтримку від низки фондів та установ – як закордонних, так і українських (Посольство США в Україні, кошти міського бюджету та ін.). Чи займаєтеся Ви популяризацією своєї організації та її діяльності? Чи є така можливість взагалі? Безперечно можливості є, адже дається взнаки досвід, вік нашої організації.

Ми вже закріпилися в соціальному та інформаційному середовищі. Нас знають, до нас звертаються.

Наших активістів запрошують на телебачення, ми готуємо передачі для харківського радіо «Слобожанщина», і знаєте, дуже приємно, коли нас запрошують на різні заходи та програми не тільки до 3 грудня – Міжнародного дня інвалідів, а й до 8 жовтня – Міжнародного дня юристів. Беремо участь у різних семінарах, і звичайно лекції, правороз'яснювальні бесіди, виїзні консультації в територіальних центрах – теж наш пріоритет. Цільова аудиторія організації обізнана про нашу діяльність, і це тішить. Найкращим виявом нашої діяльності, популярності її серед населення є журнал звернень, що дає нам підставу наводити цифри, а це близько 1000 юридичних консультацій на рік. У межах такої масштабної діяльності, напевне, виникають труднощі? Чесно, труднощі не якісь там особливі, а такі, що виникають у кожної громадської організації. Скажімо, багато часу йде на фандрейзинг, на пошук ресурсів для функціонування. Тобто той час, що можна було б витратити на професійну діяльність, ми витрачаємо на пошук джерел для збереження ХГОню на плаву. Але разом із тим долати будь-які перепони нам допомагає впевненість у тому, що кожного дня ми будуємо громадянське суспільство, що дає свої плоди, а це, погодьтеся, не може не надихати. Підготував Михайло ЛОМОНОСОВ

А як у них

№13-14(163-164) липень 2015

Розрив шаблонів. Зірки з інвалідністю – на шпальтах газет, в ТВ-шоу та рекламі

ТВ-програма, в якій ведучі мають інвалідність, може бути рейтинговою і цікавою. Доведено популярним ток-шоу Miffo TV, яке транслюється в прайм-тайм на шведському телеканалі UR. Швеція за різними дослідженнями визнана країною, в якій добре живеться (наприклад, у рейтингу за Індексом соціального розвитку в 2014 році Швеція посіла 2-ге місце). Та замість того, щоб цитувати серйозні дослідження, хочу розказати три історії про людську гідність у цій країні.

еред поїздкою я була готова побачити безбордюрні дороги, безпорогові коридори, працюючі ліфти у старих приміщеннях та «соціалізованих» людей з інвалідністю. Однак і мене – «просунутої» в питаннях недискримінації – деякі буденні для Швеції речі вкрай здивували. На відміну від Стамбулу, де я з подивом фотографувала елементи доступності (як-то контрастна розмітка, банкомати на різних рівнях, низькополий транспорт тощо), Стокгольм вразив своєю інклюзивністю. Кожній та кожному – незалежно від рівня освіти і можливостей – є місце в суспільстві. Кожний громадянин та кожна громадянка – цінні для суспільства. І для цього держава створює різні інтеграційні програми.

Історія перша. Ранкова газета до кави

Суть ініціативи: Видавати газети форматом легкого прочитання (Easy-to-Read). Здебільшого орієнтовані на людей з інтелектуальними чи психічними порушеннями, синдромом Дауна, аутизмом, дітей, які мають труднощі в навчанні абощо. Це дозволить людям з інвалідністю бути в курсі подій: що нині відбувається в Україні й за кордоном. У Швеції газети, журнали, книжки форматом легкого прочитання видає Агентство доступних ЗМІ (The Agency for Available Media), яке фінансується державою (друк видань, оплата роботи редакційного колективу тощо). Формат легкого прочитання значить, що тексти написані коротко і зрозуміло, без нагромаджень у них смислів та підтекстів, із поясненнями термінів і складних явищ. При цьому, тут нема нічого спільного із «дитячим» форматом. Цікаво, що ці видання користуються популярністю також і серед іммігрантів, для яких швецька – нерідна мова. Вони тільки починають її вивчати, тож їм простіше читати такі газети чи журнали. Це звичайні видання – в них немає позначкистигми «газета для інвалідів» чи «про інвалідів», – інформація про актуальні події. Я б таку купила. Поширення газет часто відбувається через національну мережу бібліотек. Також Агентство доступних ЗМІ діє як ресурсний центр і відкритий для всіх відвідувачів. Як розповіла предПредставниця ставниця Агентства Агентства Міа Сниг Міа Сниг, серед журналістів є й люди з інвалідністю, зокрема й ті, хто мають психічні чи інтелектуальні порушення. В Агентстві вони пройшли спеціальну підготовку – і тепер працюють як штатні працівників. Волонтерів чи стажерів в Агентстві доступних ЗМІ немає – усі офіційно працевлаштовані й отримують зарплату.

Історія друга. Життєве шоу

Суть ініціативи: Створити ТВ-шоу, в якому редакційний колектив, ведучі, адмінперсонал складався також із працівників, які мають інвалідність. «Неформатні»? Для продюсерів унікальний шанс – кинути виклик шаблонам і стереотипам, які на ТВ затерті до дірок. ТВ-програма, в якій ведучі мають інвалідність, може бути рейтинговою і цікавою. Доведено популярним ток-шоу Miffo TV, яке транслюється в прайм-тайм на шведському телеканалі UR. Основна його фішка – до студії запрошують місцевих зірок, політиків, письменників, впливових людей

погомоніти про життя-буття ведучі, які ніяк не вписуються у сучасні «стандарти краси». Це шоу не про проблеми людей з інвалідністю, а «звичайне» розважальне… Імпровізована студія – зала одного із місцевих фешенебельних ресторанів. На ведучих і запрошених – гарні дорогі сукні й костюми. Нічого жалюгідного чи бодай найменшого натяку на приниження через інвалідність. «У нас у гостях також були парламентарі, прем’єрміністр… спочатку шокувало, адже ведучі, які його вели, мали видимі ознаки інвалідності. Через це також було складно переконувати місцевих зірок приходити до нас у гості. Утім, дуже швидко Miffo TV ставало популярним – незалежно від того, як виглядали ведучі, працювали вони професійно, а запрошені гості розповідали цікаві історії», – розповідає продюсер шоу Мец Лунден . Лунден глибоко переконаний, що люди з інтелектуальними чи психічними порушеннями можуть виконувати не тільки роботу в Макдональдсі. Як і інші – вони здатні на більше. «Для мене не існують люди з інвалідністю – для мене всі люди «нормальні», «звичайні». Ми не розділяємо, і тим більше – не виключаємо», – каже Мец Лунден. Телеведуча Софія Бергман – зірка шоу. У неї є хлопець, вона заробляє пристойну для Стокгольма зарплату, її упізнають на вулиці. Софія має інвалідність.

Відвідувачі торгового центру попри велике здивування щиро вітали «незвичних» моделей. Окрім того, щоб розірвати шаблони про інвалідність, для організаторів було важливо переконати і залучити в роботу самих учасників «соціальної авантюри». Для самих моделей це стало знаковою подією. Дехто чи не вперше був на такому людному заході, був у центрі уваги, став зіркою… Щоб організувати дефіле в торговому центрі, також з учасниками працювали хореографи, перукарі, візажисти, дизайнери. «Та найперше учасники відгукуються, що була атмосфера взаєморозуміння, тут вони знайшли багато нових друзів», – пригадує Лу Ренлунд, ініціаторка Funkimodels. До слова, моделей запрошують на зйомки не тільки соціальних роликів чи телесюжетів для ЗМІ. Вони – актори на рівних у рекламі, художніх фільмах і серіалах, їх запрошують на фотосесії в дорогі глянцеві журнали або ж стати обличчям інформаційних кампаній. Їх упізнають, у них беруть автографи...

Інвалідністю тут не торгують. Це просто є. Крапка.

«Нещодавно на бордах висіла реклама із фото однієї нашої моделі. Вродлива дівчина у розкішній пишній сукні… Лиш з боку було видно невеличке колесо мобільного інвалідного візка. Ми спостерігали, як люди спочатку дивилися на обличчя, а потім помічали колесо. Зупинялися, придивлялися, дивувалися…», – каже Лу.

Продюсер Мец Лунден та ведуча Софія Бергман Перед тим, як почати вести шоу, дівчина навчалася разом з іншими журналістами. Однак не на журналістському факультеті одного з університетів Швеції (туди їй шлях закритий). Освітній курс для людей з інвалідністю організувала команда Лундена. На курсі навчали не тільки триматися перед камерами й ставити запитання. Журналісти шоу, хоч і мають кураторів, але самі відповідають за повний цикл: від пошуку й розробки тем – до запрошення гостей у студію та участі в монтажі передачі. Як вдалося переконати босів – «вибити» фінансування для навчання, для програми, більше того – включити цю програму в прайм-тайм на телебаченні (подібне шоу Mifforadio є і на місцевому радіо)? Адже це вимагає багато грошей, а ще реклама, рейтинги… «Я – продюсер! Я захотів таку передачу і я зробив», – поділився «секретом» Мец Лунден.

Історія третя. «Гидке каченя»

Суть ініціативи: Створити модельне агентство, яке б також представляло і людей з інвалідністю. Агентство здійснює промоушн моделей/акторів з інвалідністю для участі в рекламних кампаніях, зйомках фільмів тощо. Навіщо грати в «інваліда», якщо із цією роллю можуть впоратися талановиті зірки з інвалідністю? У Швеції вже є таке модельне агентство. Funkimodels руйнує стереотипні уявлення про красу, нерідко кидаючи виклик навіть толерантному швецькому суспільству. …Якось у «звичний шум» одного із торгових центрів увірвалися рок-ритми. Невеликого зросту чоловік із гучним магнітофоном (такі ще роблять?), пританцьовуючи, рухався по залу. За ним – усміхнені й гарні з’являлися нізвідки дівчата і хлопці, чоловіки і жінки, дітлашня різного віку. Пишу «нізвідки» – тому що навіть для шведів було несподівано побачити в одному місці так багато людей з різними видами інвалідності. Ті, хто пересуваються на візку, ті, хто погано чує чи бачить, хто має синдром Дауна, ДЦП, або ж інтелектуальні чи психічні порушення…

Людина – це просто людина

…Я могла б розповісти більше історій. І про те, як шведи організували «бойкот» тим громадським закладам, які були недоступні людям з інвалідністю, зокрема для тих, хто пересувається на візках. І про те, як Швеція прожила етап, коли всюди на сходах чіплялися дві рейки, тим самим імітуючи пандус. «Це недоступно, нарешті ми собі в цьому зізнались. І почали шукати інші форми. Як зробити доступними, наприклад, старі будинки, де історично були сходи. Ми намагаємося відшукати баланс – між старовинним і сучасним, скажімо, коли будуємо прозорий ліфт біля маєтку ХVIII століття. Це новаторство. І так, це дорого…», – пояснює, як наблизити культурну спадщину Швеції кожній людині Пер-Андерс Йохансон , представник Національної ради нерухомості Швеції . Та мене непокоїть інше. В Україні є дуже багато схожих історій та ініціатив. Особисто я знаю журналістів, які попри свою інвалідність, тримають руку на пульсі громадсько-політичного життя нашої країни. Я пригадую фешн-подію Fashion Chance, коли молоді дизайнери презентували свої колекції, де моделями виступали вродливі дівчата з інвалідністю. Або ж ініціатива Національного музею Тараса Шевченка проводити екскурсію для дітей з аутизмом. Та попри гарні соціальні проекти, Україні ще бракує розуміння, що людина – це просто людина. Без ярликів та штампів. Без вироку "інвалідність". Швеція це зрозуміла. Чому ж нам слабо? Ірина ВИРТОСУ

Моделі Антоніна, Олена та Вікторія у сукнях Діани Агоян з колекції «Квітка душа»

№13-14(163-164) липень 2015

Юридична консультація

Допомога малозабезпеченим сім’ям-2015. Процедура призначення Кому надається допомога

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Прожитковий мінімум для сім’ї – визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення. Малозабезпечена сім’я – це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але й від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів. Ця допомога призначається відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та Постанови Кабінету міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям».

Хто включається до складу сім’ї при визначенні права на допомогу?

До складу сім’ї включаються: – чоловік, дружина; – рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; – неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; – непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; – особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; – жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах IIV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. Водночас до складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Куди звертатися за допомогою

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї. У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам праці та соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.

Чи може бути виплачена допомога не за місцем реєстрації ?

Допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. У разі коли повнолітні члени сім’ї, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за різними адресами, уповноважений представник сім’ї додає до заяви довідки про склад сім’ї та про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Потрібно зазначити, що у цьому випадку рішення про призначення соціальної допомоги приймається органами праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яке проводиться соціальними інспекторами цих орга-

нів, із складенням акта за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Перелік документів необхідних для отримання допомоги

Для отримання допомоги потрібно подати заяву, де дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються: – документ, що посвідчує особу; – довідка про склад сім’ї; – декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї); – довідка про наявність та розмір земельної частки (паю). Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

Строк ,протягом якого виплачується допомога

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати. Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця.

Випадки коли допомога не призначається

У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках коли: – працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги; – під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно; – особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї; Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається органами соціального захисту населення на підставі обов’язкового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги; – у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

Умови припинення виплати допомоги

Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється: – якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, – з місяця, в якому виявлено порушення; – у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), – з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни; – за заявою уповноваженого представника сім’ї – з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям

Розмір допомоги – це різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї (встановлюється щорічно законом про державний бюджет) та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 % від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіном, Держкомстатом і Держкомсім’ямолоддю. Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для різних категорій осіб, кожного разу визначаються законом про бюджет на відповідний рік. Знайте! Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 %, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, — на 20 %. Для громадян, які отримали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20 %. Пам’ятайте! Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям збільшується на кожну дитину віком від 3 до 13 років у 2014 році – на 250 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років збільшується у 2014 році – на 500 гривень. Приклад розрахунку допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2015 році: сім’я складається з 4 осіб (двоє дітей – 4 та 5 років, батько та мати), середньомісячний дохід сім’ї – 1000 грн. З 1 січня 2015 року рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги для сім’ї становить: 2265,96 грн. (255,78 грн. х 2 працездатних + 877,20 грн. х 2 дітей до 6 років). (Цифри 255,78 грн. та 877,20 грн. – з ЗУ «Про державний бюджет на 2015 рік»). Розмір допомоги з січня 2015 році становить 1165,96 грн. (2265,96– 1000,00). З 01 квітня 2015 року набуває чинності зміни, прийняті ВРУ 02.03.2015 року, а саме: Розмір державної соціальної допомоги збільшується на кожну дитину віком до 13 років на 250 гривень, на кожну дитину віком від 13 до 18 років – на 500 гривень. Максимальний розмір державної соціальної допомоги з урахуванням збільшення її розміру на кожну дитину, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, не може бути більшим за прожитковий мінімум для сім’ї». 08.06.2015 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту сімей, члени яких мають у власності чи володінні земельні ділянки» від 10 грудня 2014 року за N 1350. Згідно з законом, розширюється коло сімей, які матимуть право на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. До таких сімей закон відносить сім’ї, у власності чи володінні яких є земельна ділянка, незалежно від розміру такої земельної ділянки. Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними щодо призначення і виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»; Постанова Кабінету міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Юристи НАІУ

Спорт

№13-14(163-164) липень 2015

У Києві зустріли дзюдоїстів з вадами зору — чемпіонів та призерів І Європейських ігор в Баку до 100 кг). Таке рішення мотивувалось високим рівнем розвитку в Азербайджані дзюдо серед спортсменів з вадами зору. Наші спортсменипаралімпійці досить вдало дебютували на цих Іграх, принісши національній збірній команді України 3 високі нагороди, серед яких: 1 золота, 1 срібна та 1 бронзова нагороди. Володаркою золотої нагороди стала Черняк Інна (м. Запоріжжя), майстер спорту України між-

У Києві зустріли разом з олімпійцями наших дзюдоїстів – членів національної паралімпійської збірної команди України, які вдало виступили на І Європейських іграх, принісши в скарбничку України 1 золоту, 1 срібну та 1 бронзову нагороди.

І Європейські ігри стали першим олімпійським спортивним форумом, який об'єднав олімпійців та паралімпійців. Власне на цих Іграх вперше взяли участь дзюдоїсти з вадами зору: Оргкомітетом Ігор по узгодженню з Міжнародною федерацією спорту сліпих (IBSA) до програми Ігор було включено дзюдо серед спортсменів з вадами зору (жінки, вагова категорія до 57 кг, чоловіки, вагова категорія

(м. Рівне). Він – майстер спорту України міжнародного класу, багаторазовий призер чемпіонатів світу 2007, 2010, 2011, 2014 років, призер чемпіонатів Європи 2009, 2011, 2013 років, тренер Романкевич М.Я. Бронзову медаль виборола Ніколайчик Наталія (м. Рівне), Заслужений майстер спорту України, чемпіонка світу 2014 року, срібний призер чемпіонату світу 2015, 2011 рр., бронзовий призер ХІV літніх Паралімпійських ігор 2012 (Лондон, Великобританія), завоювала ліцензію на участь у Паралімпійських іграх 2016 року (Бразилія), тренер -– Романкевич М.Я. Ми ні на мить не сумнівались в дзюдоїстах з вадами зору. Їхній виступ – ще одна яскрава сходинка на шляху до Ріо-де-Жанейро. Прес-служба НКСІУ

народного класу, чемпіонка світу 2014 року, чемпіонка Європи 2013 року, срібний призер чемпіонату світу 2015 року, завоювала ліцензію на участь у Паралімпійських іграх 2016 року (Бразилія), тренер Вертинський К.В. Срібна медаль у – Помінова Олександра

У Львові завершилися рекреаційно-спортивні ігри для осіб з інвалідністю «Крок до Олімпу»

На базі спортивного комплексу Львівської обласної організації ФСТ «Динамо» України відбулися відкриті обласні рекреаційно-спортивні ігри «Крок до Олімпу» для осіб з травмою хребта та спинного мозку.

Організаторами рекреаційно-спортивних ігор виступили Львівська обласна організація активної реабілітації неповносправних осіб «Стимул», Львівський регіональний центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», Благодійний фонд «Серце Лева» та громадська організація «Розвиток громади». Рекреаційно-спортивні ігри «Крок до Олімпу» відбулися за підтримки управління молоді та спорту Львівської облдержадміністрації, Мальтійської служби допомоги, фірми систем санітарії ТОІ-ТОІ, флорбольного клубу Lemberg та СДЮШОР «Прудкий м'яч», студентів-волонтерів Львівського державного університету фізичної культури. Привітати учасників рекреаційно-спортивних ігор прийшли: заступник начальника управління молоді та спорту Львівської облдержадміністрації Оксана Вацеба, голова правління Львівського обласного відділення Українського фонду «Реабілітація інвалідів» Ярослав Грибальський, керівник Львівської обласної організації активної реабілітації неповносправних осіб «Стимул» Ольга Бас, голова благодійного фонду "Серце Лева" Антон Дацко, священик церкви Святої Анни та ін. Гостями свята й одночасно його активними учасниками були уславлені паралімпійці Львівщини: Заслужений майстер спорту України зі стрільби з луку Роман Гутник, Заслужений майстер спорту України з фехтування на візка Антон Дацко, майстри спорту України міжнародного класу зі стрільби з луку Роксолана Дзьоба-Балян і Павло Назар та майстер спорту України зі стрільби з луку Богдан Носевич. У рекреаційних іграх взяли участь понад п'ятдесять учасників, які змагались у флорболі (інструктори Оксана Приймак, Мар'ян Пітин та Юрій Метко), активному слалому на візках - їзда по перешкодах у вигляді архітектурних бар'єрів (інструктори Антон Дацко та Аліна Терещенко),

настільному тенісі (інструктори Гліб Парфенюк, Олег Чуланов, Остап Флейчук та Оля Шегера (Микитів) та бочі (інструктори Артем Колінько з міста Дніпропетровська, Наталя Машталер, Надія Олейнікова). Також у цьому заході взяли участь двоє поранених бійців, учасників АТО на сході України. Чемпіонка Європи зі стрільби з лука на візку Роксолана Дзьоба-Балян продемонструвала показові вправи, а бажаючі люди з інвалідністю змогли випробувати свої можливості у цьому виді спорту. Мiнiстерство молоді та спорту України

Інклюзивне середовище

№13-14(163-164) липень 2015

Н е з л а м н і

зрозуміла, що немає безвихідних ситуацій. Треба просто повірити в свої сили, в себе самого… і життя посміхнеться тобі. Кожен раз, коли мені здавалося, що перешкоди не переборні в моєму житті, з’являлися люди, з допомогою яких все вирішувалося з легкістю».

що не відчуваю ніг та думав, що то від сильного удару головою. Потім швидка допомога – Боярка – Лікарня Швидкої медичної допомоги м. Києва. Півтора роки свого життя я повністю присвятив реабілітації. І врештірешт, я усвідомив, що можу от так реабілітуватись ще дуже довго, а життя проходить тим часом повз мене. Тоді я вперше з’їздив на рекреацію в Євпаторію без супроводжуючих, де зрозумів, що я вже можу сам без сторонніх робити абсолютно все. Обожнюю екстрим, прогулянки на природі, ліс, траву, квіти, гори, повітря, воду і вогонь!

Через призму об’єктиву ви побачите силу та волю людей, які кожного дня перемагають себе і не дивлячись ні на що, гордо йдуть своїм життєвим шляхом. Вони допомагають іншим не здаватися. Ці люди живуть заради любові і всупереч негараздам. Незламні надихають людей не опускати руки, не зважаючи на обставини і як би не було складно! Вони точно знають – життя одне і часу на виправдання просто немає.

роект «Незламні» покликаний привернути увагу суспільства до потреб людей з інвалідністю та проблем доступності й на прикладах показати, що люди з інвалідністю можуть і повинні приносити користь суспільству. Організатори проекту мають на меті об’єднати небайдужих людей заради взаємодопомоги та разом будувати соціально-відповідальне суспільство, знищити стереотипи щодо людей з інвалідністю та розвивати волонтерство серед населення. 24 історії. 24 фотознімки з учасників проекту, якими стали успішні люди з інвалідністю і пересуваються за допомогою інвалідного візка, разом з відомими українськими зірками, митцями та політиками. ЦІЛІ ПРОЕКТУ 1. Допомога людям з інвалідністю, які знаходяться в скрутних обставинах. Зібрати кошти і закупити 10 високотехнологічних інвалідних електро та активних колясок, 10 високофункціональних протезів на втрачені кінцівки для бійців АТО та тих хто потребує; 2. Профілактика інвалідності в зоні АТО. Зібрати кошти і закупити 1000 сучасних індивідуальних аптечок для бійців передової фронту та регулярно проводити навчання з медицини; 3. Допомога дітям з вродженими вадами серця . Закупівля оксигенаторів та оклюдерів для оперативного лікування. ПРОЕКТ ПРОХОДИТИМЕ В ДВА ЕТАПИ 1-й етап – серія фотосесій з відомими людьми шоу бізнесу, політики та медицини, разом з людьми з інвалідністю; 2-й етап – доброчинний вечір в Мистецькому арсеналі, де відбудеться виставка фотовитворів та аукціон сучасного українського мистецтва. На доброчинну вечерю будуть запрошені люди, які взяли участь у фотосесії, друзі України з-за кордону, спонсори та організатори. Кожен з присутніх матиме змогу зробити публічну або приватну пожертву на один з трьох стратегічних напрямків проекту Незламні. У перспективі – розширення географії проекту та подальший його розвиток. Наступний проект пройде в одній з європейських країн та з ще більшим розмахом, заради привернення ще більшої уваги до потреб людей з інвалідністю!

Перші герої Знайомтеся – Марія Нікітіна

«Будучи ще зовсім маленькою дівчинкою я знала про те, що в мене попереду важкий життєвий шлях. У зв’язку з хворобою мені довелося пережити 49 переломів ніг за 16 років…. Але це не стало перешкодою жити повноцінно. Я, як і всі вчилася в школі, по закінченню нагороджена золотою медаллю. І ось попереду доросле життя , університет проживання в гуртожитку, та в самому звичайному гуртожитку без доступності для людей з інвалідністю. Саме в той момент я

Сьогодні Марія Нікітіна представник обласного філіалу Благодійного Фонду розвитку комп’ютерних та інформаційних технологій для людей з інвалідністю «АІК», громадський діяч.

Юлія Миронюк

«Чесно кажучи, я не можу сказати, що я маю великі досягнення, але якщо порівняти моє життя 10 років тому і зараз, то зараз я дійсно маю певний успіх. Народилася я з рідкісним генетичним захворюванням — підвищеною ламкістю кісток. Вперше хвороба дала про себе знати у 10-місячному віці, коли я тільки починала вчитися ходити. Проте я все таки ходила і

жила майже звичайним дитячим життям до 9-ти років, а потім сталося загострення хвороби і я перестала ходити. Чому? Досі залишається загадкою для всіх. Минулого року я успішно закінчила університет та отримала ступінь магістра з соціальної роботи і тепер маю намір вдосконалювати свої знання та вміння і втілювати їх у практику саме у соціальній сфері діяльності, і це не тільки тому, що я прагну жити повноцінним активним життям, а ще й бути корисною суспільству і прожити своє життя недаремно. Тому хочеться побажати іншим, щоб вони пам’ятали, що люди з інвалідністю є в першу чергу Людьми зі звичайними потребами (їжа, одяг, харчування, любов, повага, самореалізація тощо), необмеженими можливостями (просто у кожної людини вони є унікальними) і власною життєвою місією, яка дається кожному, незалежно від стану здоров’я і соціального статусу». Зараз Юлія Віце-президент Всеукраїнської молодіжної громадської організації студентів-інвалідів «Гаудеамус».

Дмитро Щебетюк

«Я займався музикою, науковою діяльністю, катався на скейті і обожнював прогулянки на природі. У лютому 2011 року після грандіозного концерту нашого гурту у клубі «Київ» і Дня закоханих ми з дівчиною пішли прогулятися по парку біля озера в Крюківщині. При постановці фотоапарта з штативом на похилому спуску, я підсковзунвся і з’їхав на спині головою вниз. Сильно вдарився головою і відразу зрозумів,

Підтримую як можу військових АТО. І взяти участь у проекті «Незламні» для мене стала чудовою можливістю підтримати хлопців. Тож я з превеликою радістю погодився, і сподіваюсь, що нам все вдасться і навіть більше!»

Виталий Пчелкин

«…Спустя пять лет после травмы, я реализовал самую желанную и тайную мечту, о которой я ранее говорил, но боялся даже подумать – я нашел свою любовь! Спустя ровно пять лет после того «запоминающегося» дня, 25 июля 2012 года, на концерте Red Hot Chili Peppers мы впервые поцеловались, а уже спустя месяц мы начали жить вместе. Этот день стал поворотным в моей жизни, теперь у меня просто нет повода для слабины, именно благодаря моей Ульяне я стал решительней, серьезней, настойчивей. Теперь я точно знаю, чего хочу от этой жизни и всячески стараюсь двигаться согласно этому плану.

На данный момент я считаю себя абсолютно счастливым человеком! Считаю, что моя травма сделала меня сильнее и счастливее! Не вижу повода опускать руки, какая бы трудная ситуация не была, если жизнь сохранила, значит и применение себе найти можно. Кстати, часто спрашивают о работе, как нашел, отвечу тут – просто, она сама меня нашла. Ковыряясь на сайте (invamedia.com) раскритиковал качество видео и мне предложили исправить этот момент, так я начал работать в Бизнес-центре Национального комитета спорта инвалидов Украины, официально. Первую работу нашел подобным способом, так что это на заметку – предлагайте себя сами и все у вас получится. Від редакції. Ми обов’язково будемо слідкувати за ходом проекту та повідомляти нашим читачам його результати. Оксана ЗАБУЛОВА

Життя без бар’єрів

№13-14(163-164) липень 2015

Особливі театри – дітям

Комунальна установа «Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) «Берегиня» за підтримки управління освіти та науки Сумської мі-

ської ради започаткувала акцію «Особливі театри – дітям». Спрямована вона перед усім для духовної підтримки дітей з інвалідністю, які народилися із синдромом Дауна. У ході першого етапу цьогорічної акції актори театральної студії «Забава» відділення соціально-побутової адаптації інвалідів з розумовою відсталістю «Спільнота» територіального центру «Берегиня» відвідали загальноосвітні школи обласного центру, де представили на суд глядачів свою виставу. Її переглянули понад 130 учнів початкових класів шкіл № 3 та № 4. Радість глядачам дарували персонажі музичної мініатюри «Кумедний сон», з якою студія нещодавно стала лауреатом Х Міжнародного ювілейного театрального фестивалю особливих театрів «Непротоптана стежина» (м. Львів). Свої таланти, заспівавши пісень, також продемонструвала

Наталія Кіреєва, яка має інвалідність з дитинства, проте була неодноразовим лауреатом міських та обласних інтегрованих пісенних фестивалів, та відвідує відділення соціально-побутової адаптації «Калина». За словами директора територіального центру «Берегиня» Інни Галіченко, проведення акції є неординарною подією як для учнів загальноосвітніх шкіл Сум, так і для відвідувачів відділення соціально-побутової адаптації інвалідів з розумовою відсталістю «Спільнота». Учні шкіл з подивом відкривають для себе світ спілкування з людьми з інвалідністю. Вони залюбки фотографуються та спілкуються з молоддю, котра має фізичні обмеження. Акція «Особливі театри – дітям» триває. Наступні її етапи будуть проведені у приміських таборах літнього відпочинку, школах міста та у вищих навчальних закладах обласного центру. Муніципальний інформаційний портал

УМОВИ ПРИЙОМУ ДО ЖИТОМИРСЬКОГО ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО УЧИЛИЩА - ІНТЕРНАТУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ НА 2015 - 2016 НАВЧАЛЬНИЙ РІК ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ ЗА ДЕРЖАВНИМ ЗАМОВЛЕННЯМ (БЕЗКОШТОВНО) До ВИЩОГО професійного училища -інтернату приймаються юнаки та дівчата віком від 15 до 45 років, що мають інвалідність, стан здоров'я яких дозволяє навчатись та працювати за обраною професією. Вище професійне училище - інтернат здійснює підготовку кваліфікованих робітників з професій:

На базі 9 класів

- Оператор комп'ютерного набору - Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин; (Термін навчання Зр.) - Оператор комп'ютерного набору. Секретар керівника; (Термін навчання З р.) - Кухар. Кондитер. (Термін навчання 2,5р.)

Випускникам видається атестат про одержання повної загальної середньої освіти та диплом про набуту професію На базі 11 класів - Радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури. Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин; - Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування. (Термін навчання 1,5р.) - Оператор комп'ютерного набору. Конторський (офісний) службовець (бухгалтерія); (Термін навчання 1,5р.) - Оператор комп'ютерного набору. Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин; (Термін навчання 1,5 р.) - Оператор комп'ютерного набору. Соціальний робітник; (Термін навчання 1,5р.) - Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування. Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин; (Термін навчання 1,5р.) - Взуттьовик з індивідуального пошиття взуття. Взуттьовик з пошиття ортопедичного взуття. (Термін навчання 1,5р.) Випускникам видається диплом про набуту професію. На базі спеціалізованих загальноосвітніх шкіл для дітей зі зниженим слухом - Взуттьовик з індивідуального пошиття взуття. Взуттьовик з пошиття ортопедичного взуття. (Термін навчання 1,5р.) - Кухар. Кондитер. (Термін навчання 1,5р.)

Випускникам видається диплом про набуту професію.

Учні одержують стипендію, забезпечуються 4-разовим харчуванням, послугами лікарів, проживанням в гуртожитку. Здійснюється безкоштовне обслуговування перукарем, взуттьовиком тощо. В училищі працюють спортивні секції, гуртки художньої самодіяльності, технічної творчості, прикладного мистецтва та інші.

Для зарахування на навчання абітурієнти подають такі документи:

1. Заяву на ім'я директора. 2. Направлення на навчання відділу міського(районного) управління праці та соціального захисту населення з № пенсійної справи, погоджене з центромзайнятості населення. 3. Довідку ЛКК про можливість навчання певній професії. 4. Довідку медико - соціальної експертної комісії або медичний висновок для осіб до 18 років та форму(картку) індивідуальної програми реабілітації інваліда. 5. Документ про освіту. 6. Медичну довідку (форми 086-у) з відмітками нарколога та психіатра. 7. Довідку з місця проживання про склад сім'ї, 8. Шість фотокарток розміром 3x4 см. 9. Ксерокопію паспорта або свідоцтва пронародження. Військовий квиток подається особисто. 10. Два поштових конверта, папку для паперів, 11. Ксерокопію ідентифікаційного номера. 12. Ксерокопію посвідчення потерпілого від аварії на ЧАЕС (за наявності). 13. Ксерокопію посвідчення про інвалідність, 14. Швидкозшивач та 10 файлів. Зарахування на навчання проводиться без вступних іспитів, без результатів зовнішнього незалежного оцінювання, після співбесіди та тестування в приймальній комісії, на підставі конкурсу свідоцтв та атестатів про освіту. ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ВСТУПУ ПОДАЮТЬСЯ ДО 20 СЕРПНЯ ПОЧАТОК ЗАНЯТЬ 1 ВЕРЕСНЯ Адреса: 10029, м. ЖИТОМИР вул. МОСКОВСЬКА, 43, телефони: 47-32-71,47-32-74 (приймальна директора), 47-32-77 (факс) моб. (068) 677-62-03: (093) 408-32-47 адреса сайту: ztvpui@gmail.ru

ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО БЛАГОДІЙНОЇ ПРОГРАМИ «РЯТУЙМО РАЗОМ!» Триває Благодійна програма «Рятуймо разом!», організована Національною Асамблеєю інвалідів України

Як Ви можете допомогти

Перерахувати кошти на банківський рахунок: одержувач платежу: ВГО НАІУ; код ЄДРПОУ/ДРФО: 26114037; банк одержувача: ПАТ КБ «ПриватБанк», Печерська філія, м. Київ (Україна); номер рахунку 26007052624054, валюта UAH (Українська гривня); код банку (МФО): 320649; призначення платежу: Безповоротна фінансова допомога людям з інвалідністю.

Ми щиро вдячні Вам за виявлену довіру та співчуття. Адже саме завдяки Вашій підтримці ми маємо змогу допомогти тим, хто требує.

найбільше її по-

ВСІ ДОВІДКИ ЗА ТЕЛЕФОНОМ: (044) 279 61 82 Детальніше з програмою Ви можете ознайомитись за посиланням www. sos.naiu.org.ua

Засновник: Національна Асамблея інвалідів України Свідоцтво про державну реєстрацію №19935-9735 ПР від 17.05.2013р. РЕДКОЛЕГІЯ: Валерій СУШКЕВИЧ – Уповноважений Президента України з прав людей з ін-

валідністю, голова ВГО «Національна Асамблея інвалідів України» Наталія СКРИПКА – виконавчий директор ВГО «Національна Асамблея інвалідів України» Ольга Журбенко – шеф-редактор Софія Шальман – головний редактор

Матеріали і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Передрук матеріалів тільки з дозволу редакції. За зміст та точність викладених матеріалів відповідальність несе автор. За зміст реклами відповідає рекламодавець.

Листи надсилайте за адресою: 01030, м. Київ, вул. Рейтарська, 8/5А оф.107. Газету віддруковано: ТОВ «Укрполіграфмедіа» Індекс 37392 – пільгова передплата, 37520 – для інших передплатників Газета виходить два рази на місяць. Тираж згідно із замовленням. E-mail: bbarier@ukr.net