Газета «Без Бар’єрів» – № 17-18 (167-168), вересень 2015 by “Національна Асамблея інвалідів України”

№17-18 (167-168) вересень 2015 www.naiu.org.ua

www.bbnews.com.ua

bbarier@ukr.net

Анонс

Порошенко підписав указ про Національну стратегію з прав людини Указ передбачає удосконалення діяльності держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини в Україні. Стратегія розроблена для розуміння цінності прав і свобод людини. Реалізація стратегії спиратиметься на вітчизняний досвід з прав людини, напрацьований міжнародним співтовариством, досвід Верховної Ради України, правозахисних організацій України, Організації Об’єднаДетальніше на стор. них Націй, Ради Європи тощо.

Відмова від інтернатів – це ще один крок, який має зробити Україна, аби вважати себе цивілізованою Нещодавно директорка недержавної організації «Міжнародний захист прав людей з інвалідністю» (Disabled Rights International) Лорі Ейгерн у інтерв'ю «Голосу Америки» прокоментувала звіт про стан дитячих будинків, інтернатів та інших закладів, в яких перебувають діти-сироти в Україні, матеріали для якого вони збирали протягом двох попередніх років. ...«Гроші мають йти за родинами, яким потрібна допомога. До 95% дітей в українських сиротинцях мають родини. Інвалідність та бідність штовхають дітей в дитячі будинки. Велика частина цієї проблеми була б вирішена, якби невелика частина цих грошей, що йдуть на будівництво чи ремонт будинків, надходила Детальніше на стор. б безпосередньо в родини».

Звіт держави в комітеті ООН з прав людей з інвалідністю – що далі?

19 -20 серпня 2015 року в Женеві в Комітеті ООН з прав людей з інвалідністю відбувся звіт держави про виконання Конвенції ООН про права людей з інвалідністю. За офіційною інформ а ц і є ю Комітету, Василь Шевченко, перший заступник Міністра соціальної політики України, представляючи доповідь, повідомив, що Україна прийняла в 2012 році Національний план дій щодо реалізації Конвенції про права інвалідів, ряд важливих правових актів для поліпшення політики з питань інвалідності і забезпечення прав осіб з інвалідністю на незалежність, соціальну інтеграцію та повну участь у житті суспільства без дискримінації.

Продовження на стор.

ЮНІСЕФ та ВООЗ закликають до негайних заходів, щоб зупинити поширення вірусу поліомієліту в Україні

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) закликають батьків вакцинувати дітей у той час, як прикладаються всі зусилля для якнайскорішого розподілу та розвезення вакцин до всіх регіонів після підтвердження спалаху поліомієліту в Україні. Поліомієліт є інфекційним захворюванням, яке може призвести до паралічу або навіть смерті. Два випадки захворювання поліомієлітом дітей в Україні були підтверджені результатами аналізу лабораторії ВООЗ. Ці двоє дітей із Закарпатської області (одній дитині десять місяців, другій – чотири роки) не були щеплені від поліомієліту і, після зараження циркулюючим вірусом поліомієліту похідного від вакцинного штаму, в них з’явились симптоми паралічу. Циркуляція такого вірусу стала можливою через дуже низький рівень імунізації в Україні протягом декількох років. «Єдиний надійний захист дітей від поліомієліту – це вакцинація. Вакцини, надані ЮНІСЕФ, мають бути використані якнайшвидше, щоб захистити дітей від поліомієліту в Україні», зазначила Джованна Барберіс, голова представництва ЮНІСЕФ в Україні. Спалахи циркулюючого вірусу поліомієліту похідного від вакцинного штаму можуть бути швидко зупинені шляхом імунізації дітей оральною поліо вакциною (ОПВ). Наразі, обізнаність про ризик захворювання серед українських батьків є дуже низькою. Згідно з опитуванням ЮНІСЕФ/ВООЗ, лише 18 відсотків українських мам вважають поліомієліт дуже небезпечним захворюванням, і тільки 27 відсотків - знають про те, що він викликає параліч. Експерти ВООЗ і ЮНІСЕФ тісно співпрацюють з Міністерством охорони здоров'я, щоб вжити всіх необхідних заходів для швидкої зупинки циркуляції вірусу. Частина з 4.8 мільйона доз вакцин проти поліомієліту, у тому числі 3.8 мільйона доз ОПВ, наданих ЮНІСЕФ за підтримки Уряду Канади, вже в країні і ці вакцини мають бути розподілені Міністерством охорони здоров’я відповідно до плану реагування. «ВООЗ рекомендує масштабну імунізацію у відповідь на спалах. Вакцина проти поліомієліту, що надана Україні, є безпечною і ефективною, її якість відповідає стандартам ВООЗ, і вона готова до використання», підкреслила Доріт Ніцан, голова бюро ВООЗ в Україні. «Я закликаю батьків не баритися та приводити дітей на щеплення, коли протягом найближчих днів чи тижнів вони отримують таке повідомлення від Міністерства охорони здоров’я». ВООЗ і ЮНІСЕФ продовжують надавати повну підтримку Уряду України у справі захисту дітей і запобігання подальшого поширення вірусу. Оксана ЗАБУЛОВА

Триває передплата на 2015 рік Передплатіть газету “Без Бар’єрів” та переконайтесь “Інвалідність – не вирок” Вартість передплати: Пільгова передплата для осіб з інвалідністю:

на 3 міс. - 16.51 грн.

Індекс: 37520

на 3 міс. - 11.01 грн.

Індекс: 37392

Соціальний вектор

№17-18(167-168) вересень 2015

В ід бу л и сь зм ін и в П о д ат к о в о м у к о д е к сі У к р аїн и що д о о п о д ат к у в ан н я н е п р и бу т к о в и х о р г ан ізац ій

Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування неприбуткових організацій» передбачає звільнення від сплати податку доходів неприбуткових організацій при їх використанні в рамках установчих документів, в той час як раніше неприбуткові організації сплачували податок з доходу, одержаного від господарської діяльності.

акон забезпечує рівність підходів до оподаткування неприбуткових організацій і дозволяє знизити податкове навантаження на благодійну діяльність. Визначаються чіткі критерії віднесення організацій до неприбуткових, а також механізм повного звільнення неприбуткових організацій від податків у разі спрямування доходів на виконання статутних цілей. Крім цього, закон передбачає, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: • утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; • установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб; • установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); • внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Також до Податкового кодексу повернена норма щодо цільового використання грошових коштів непри-

бутковими організаціями. У разі недотримання неприбутковою організацією вимог закону, неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій. З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду. Координатор проектів Українського незалежного центру політичних досліджень Анастасія Красносільська так охарактеризувала закон і його можливості для НПО: «Ми нарешті встановили чіткі правила отримання статусу неприбутковості. Законом встановлюється дуже прості критерії, яким мають відповідати статути організацій для отримання статусу неприбутковості. Зокрема, вони мусять не розподіляти отриманий прибуток між членами, засновниками, працівниками організації та іншими, пов’язаними з ними особами. Тут важливо розуміти, що організації можуть отримувати прибуток, але, підкреслюю, не можуть його розподіляти. Також організація має зафіксувати, що всі свої доходи вона використовує винятково на статутну мету (соціальну чи благодійну). За наявності цих норм у статуті організація може отримати статус неприбутковості», – роз’яснює норми закону А. Красносільська. Ця норма стосується підприємств, які допомагають українським військовим із двома умовами. Перше – є обмеження щодо того, чим саме допомагають, а друге – щодо того, кому передають цю допомогу. Пільга сто-

сується тільки підприємств, які передають визначені види товарів, наприклад: каски, ліки, бронежилети, засоби індивідуального захисту, продукти харчування, – що надаються безпосередньо військовим підрозділам або органам влади, які забезпечують проведення Антитерористичної операції. Однак в цій нормі є ложка зради в бочці перемоги. З одного боку, чітко встановлено, що підприємства, які передають каски, бронежилети та інше, можуть отримувати податкову пільгу. Але з іншого – вказано, що податкова пільга можлива й для інших товарів згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Однак КабМін не визначає такий перелік. Благодійникам та бізнесу варто активніше працювати з Міністерством фінансів і гучніше вимагати від Кабінету Міністрів все ж таки виконати вимогу Податкового кодексу й створити умови, коли бізнес може отримати пільгу, яку Закон йому вже гарантував. Йдеться про створення умов для соціального підприємництва в Україні. Соціальне підприємництво – це можливість заробити гроші для благодійної або соціальної мети. Наприклад, можна створити підприємство або організацію, метою якої буде працевлаштування переселенців. Всі прибутки такого підприємства не можуть лягти в кишені засновників, натомість вони будуть використані на працевлаштування людей або на вирішення інших соціальних проблем. В усьому цивілізованому світі соціальні підприємства мають податкові пільги, тому що через них люди, яким потрібна допомога, допомагають собі самі, а не сідають на шию державі. В Україні раніше неприбуткові організації не могли здійснювати підприємницьку діяльність в межах статусу неприбутковості. Вони могли або мати статус, або займатися підприємницькою діяльністю. Тепер цього обмеження немає. Експерт радить всім організаціям переглянути свої статути щодо заборони на розподіл прибутку, в тому числі після ліквідації організації, і вимога щодо використання надходжень винятково на цілі, передбачені статутом. Якщо цих норм немає, то варто внести зміни, а копію оновленого статуту передати до податкових органів, де організація перебуває на обліку. Правові відомості

Ухвалено зміни до техрегламенту щодо засобів реабілітації людей з інвалідністю

Слід зазначити, що технічні засоби реабілітації законодавчо віднесли до медичних виробів лише з ухваленням 15 січня ц.р. Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

процесі роботи над запровадженням Технічного регламенту виявлено невідповідність окремих його норм положенням Директиви Ради ЄС, на підставі якої він був розроблений (директива від 14.06.1993 № 93/42/ЄЕС). Ці невідповідності необґрунтовано змінили існуючі в європейських країнах процедури взаємодії виробників і органу ринкового нагляду в напрямку зарегульованості та контролю. Зокрема, у пункті 19 регламенту міститься норма, згідно до якої виробники медичних виробів, виготовлених на замовлення, а це майже 500 тисяч протезно-ортопедичних виробів щороку, мають подати заяву на виготовлений виріб, що не передбачено директивою. Термін «prescription» перекладено в тексті регламенту в різних його частинах по-різному – як «припис» і як «рецепт». Це вкрай важливо уніфікувати як «припис», оскільки для протезів і крісел колісних рецепти не виписуються. Тобто створюються перешкоди у забезпеченні людей з інвалідністю засобами реабілітації. Водночас виявились неготовими до застосування Технічного регламенту МОЗ та Держлікслужба. На жоден запит Мінсоцполітики зазначені центральні органи виконавчої влади не можуть дати ґрунтовні детальні роз’яснення. Зокрема, надають протилежні відповіді щодо переліку видів і класів технічних засобів реабілітації, які є медичними виробами. Наприклад, щодо протезів молочної залози два органи оцінки відповідності підтверджують їх належність до медичних виробів, один – вважає, що вони не відносяться до медичних виробів. Така ж ситуація з комплектуючими до протезно-ортопедичних виробів, ліфами для кріплення протезів, стільцями, партами, вертикалізаторами тощо. Тобто різні органи оцінки відповідності класифікують їх по-різному, МОЗ та Дер-

жлікслужба власну позицію не висловлюють, а в даний час розпочали готувати методичні рекомендації щодо віднесення технічних та інших засобів реабілітації до медичних виробів. Також в Держлікслужбі відсутній перелік підприємств, що подали заявки відповідно до пункту 31 Технічного регламенту на реєстрацію, з метою введення в обіг медичних виробів. З метою реалізації положень Директиви ЄС від 14.06.1993 №93/42/ЄЕС в країнах ЄС було розроблено низку методичних рекомендацій, зокрема настанову ЄС щодо проведення клінічних оцінювань, які не перекладені та не можуть застосовуватись підприємствами. Згідно з інформацією, наданою МОЗ України, такий порядок (клінічного оцінювання) в Україні відсутній, він має бути підготовлений у ІІ півріччі 2015 року. Станом на 10.07.15 не використано 420 млн. грн. (52%) коштів за напрямом забезпечення окремих категорій населення ТЗР. Проте зазначені вироби люди вже обрали, виробники їх виготовили чи завершують виготовлення, а люди на них чекають, іноді більше року (ходунки, милиці). Тому ухваленою за пропозицією Мінсоцполітики постановою усунено неузгодженості з Директивою ЄС та призупинено до 1 січня 2016 р. дію техрегламенту на технічні засоби реабілітації серійного виробництва. На вироби, що виготовлені за індивідуальним замовленням, він буде поширюватися. Ухвалення постанови дає змогу завершити бюджетний рік, підприємствам підготувати необхідну документацію і не створювати соціальну напругу серед людей з інвалідністю. Окрім того, у Технічному регламенті вже існують винятки щодо поширення його норм з більш пізнього терміну, зокрема з 1 липня 2016 р. щодо виробів, які пройшли державну реєстрацію в Держлікслужбі і внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Це ставить виробників у нерівні умови, коли з 1 липня 2015 року не на всі підприємства буде поширюватись дія Технічного регламенту. Київська ОДА

В. Сушкевич: Уряд продемонструє свою європейськість, спростивши доступ до системи протезування Український уряд продемонструє свою європейськість, спрощуючи доступ до системи протезування та забезпечивши воїнів АТО і людей з інвалідністю візками, ходунками та іншими необхідними засобами.

ро це Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич заявив на прес-конференції в Укрінформі. «Завдяки міністру соціальної політики Павлу Розенку нам вдалося домогтися того, аби уряд відтермінував дію постанови №753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів» до 1 січня. Адже в Україні законодавчо-нормативна база не готова до такого переходу. Тому деяким протезним заводам у країні на певний час довелося зупинити свою роботу. Я закликаю представників Мінсоцполітики, МОЗ, Мінекономіки і загалом уряд забезпечити до кінця року дієздатність системи протезування», – сказав Сушкевич. За словами виконавчого директора Національної Асамблеї інвалідів України Наталії Скрипки, на певний час їм вдалося домогтися відтермінування дії цього технічного регламенту. «Нас почув міністр соціальної політики, і люди з інвалідністю отримають візки, ходунки та інше необхідне обладнання на суму 420 мільйонів гривень. Проте, враховуючи ситуацію на сході України, кількість людей з інвалідністю збільшується щодня. Тому систему отримання протезів потрібно спрощувати», – зазначила вона. Михайло Мельник

Актуально

№17-18(167-168) вересень 2015

Порошенко підписав указ про Національну стратегію з прав людини Забезпечення Забезпечення права на справедливий суд -

25 серпня Президент України Петро Порошенко підписав указ «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини».

казом затверджується Національна стратегія у сфері прав людини і даються доручення Кабінету міністрів України щодо розробки Плану дій з реалізації Національної стратегії в галузі прав людини на період до 2020 року. Стратегія спрямована на вирішення основних системних проблем у сфері захисту прав і свобод людини, а також на нових викликах, що постали перед суспільством через збройний конфлікт, який розпочався після подій Революції Гідності. У документі, затвердженому главою держави, представлено 24 стратегічні напрями, що охоплюють основні права та свободи людини. Це протидія катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, протидія безкарності, підвищення ефективності правоохоронної системи та судової влади, забезпечення права на справедливий суд, попередження та протидія дискримінації, забезпечення прав корінних народів і національних меншин, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ужиття необхідних заходів для захисту прав осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України, захист прав внутрішньо переміщених осіб, забезпечення права на охорону здоров'я та забезпечення свободи думки і слова, мирних зібрань і об'єднань та свободи релігійних переконань. Стратегічними напрямами зокрема передбачено покращення сфер життя та діяльності людей з інвалідністю. А саме:

(зокрема йдеться про забезпечення відповідно до європейських стандартів доступ до правосуддя дітей, людей з інвалідністю, повнолітніх недієздатних осіб та осіб з обмеженою дієздатністю). Забезпечення свободи думки і слова, вираження поглядів і переконань, доступу до інформації та вільного розвитку особистості (серед очікуваних результатів передбачено уживання заходів щодо забезпечення надання інформації людям з інвалідністю у максимально доступній для них формі; створення умов для вільного розвитку особистості, зокрема, шляхом реформування системи освіти в Україні; забезпечення ефективного доступу до інформації, у тому числі публічної інформації; забезпечення системи гарантій доступу кожного до інформаційних ресурсів, зокрема до мережі Інтернет). Забезпечення свободи мирних зібрань та об'єднань (за результатами виконання Стратегії очікується заборонена втручання держави у статутну діяльність громадських об'єднань, мінімізація втручання держави у створення, діяльність та припинення громадських об'єднань через реєстраційні процедури; забезпечення рівних умов та прозорі процедури доступу громадських об'єднань до бюджетного фінансування). Попередження та протидія дискримінації (серед інших очікуваних результатів передбачається посилити відповідальність за відмову в розумному пристосуванні об'єктів фізичного оточення для забезпечення потреб людей з інвалідністю). Забезпечення права на працю та соціальний захист (забезпечити розумне пристосування робочих місць для потреб людей з інвалідністю, їх супровід на робочому місці; створити ефективну систему надання соціальних послуг, у тому числі із забезпечення соціального супроводу та підтриманого проживання людей з інвалідністю). Забезпечення права на охорону здоров'я (приведено у відповідність із Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я критерії встановлення інвалідності та отримання реабілітаційних засобів і послуг людьми з інвалідністю; створено рівний доступ до високоякісної медико-соціальної допомоги наркозалежним особам, людям, які живуть з ВІЛ, особам, хворим на туберкульоз та інші соціально небезпечні захворювання; упроваджено заходи із попередження поширення психічних та інтелектуальних розладів, забезпечено надання відповідної допомоги). Забезпечення права на освіту (упроваджено інклюзивне навчання для можливості реалізації людьми з інвалідністю права на освіту).

прав дитини (серед очікуваних результатів передбачається запровадити та забезпечити функціонування системи послуг раннього втручання з метою створення сприятливих умов життєдіяльності для дітей, які мають порушення розвитку, підтримки сімей, в яких вони виховуються, запобігти відмовам батьків від дітей, які мають порушення розвитку, інвалідизації дитячого населення). Прес-служба адміністрації Президента України

Рада Європи привітала ухвалення в Україні Національної стратегії з прав людини

Генеральний секретар Турбьорн Ягланд привітав затвердження Президентом України Петром Порошенком Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року та пообіцяв подальшу підтримку Ради Європи Україні в її здійсненні. За його словами, Рада Європи готова продовжувати ділитися своїм досвідом та робити внесок ресурсами в рамках діяльності Ради європейських інститутів, органів спостереження і управління в Києві, на всіх етапах підготовки і реалізації Плану дій відповідно до стандартів Ради Європи щодо втілення Національної стратегії у сфері прав людини в життя. «Цей план буде життєво важливим для забезпечення стабільності, для вирішення проблем, пов'язаних з конфліктами і підвищення довіри населення до влади», – сказав Турбьорн Ягландн.

Програма малих грантів ПРООН: Підтримка підприємництва серед ВПО та місцевого населення Донецької та Луганської областей

Програма розвитку ООН запрошує внутрішньо переміщених осіб, які проживають в Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Одеській, Полтавській, Харківській, Луганській та Донецькій областях та місцеве населення Донецької та Луганської областей (з підконтрольних Уряду України територій) брати участь у конкурсах на здобуття малих грантів для започаткування та/або відновлення підприємницької діяльності.

рограму малих грантів для започаткування або відновлення підприємницької діяльності адмініструє благодійний фонд «Творчий центр ТЦК» у партнерстві з благодійним фондом «Горєніє», Всеукраїнською організація зі справ вимушених переселенців. Мета конкурсу – поліпшити життя внутрішньо переміщених осіб та місцевого населення Донецької та Луганської областей шляхом підтримки підприємницької діяльності та малого бізнесу. Грантова підтримка надається на започаткування та/чи відновлення, розширення підприємницької діяльності та малого бізнесу. Подані на конкурс бізнесплани мають демонструвати високий потенціал та

довгострокові перспективи отримання прибутку та мати реалістичні ринкові показники, передбачати створення умов для самозайнятості та/або створення додаткових робочих місць, включаючи й для членів сімей. Кошти гранту можуть бути використані, зокрема, на такі види діяльності в межах реалізації бізнес-планів: • купівля обладнання для виробництва товарів; • забезпечення інструментами для надання послуг; • збільшення штату персоналу або розширення бізнесу; • оренду приміщень для виробництва товарів та надання послуг; • забезпечення ресурсами для виробництва товарів та надання послуг; • купівлю франшизи за договором комерційної концесії (франчайзингу) з відповідним обладнанням; • придбання ліцензій та дозволів у разі, якщо цього потребує окремий вид підприємницької діяльності. Цей перелік не є вичерпним. Максимальний розмір гранту на реалізацію одного бізнес – проекту становить:

- до 225 000 грн. зможуть отримати особи, які в рамках запропонованого бізнес-плану планують створити не менше 4-х робочих місць; - до 150 000 грн. зможуть отримати ті, хто створюватиме не менше 3-х робочих місць; - до 100 000 грн. буде максимальною сумою для підприємців, що запропонують бізнес-план, в рамках якого створюватиметься 2 робочих місця; - до 75 000 грн. буде виділено для підприємців, що створюватимуть 1 робоче місце (під одним робочим місцем розуміється у даному випадку власне сам підприємець). Підприємці, які отримають грант, мають зробити власний внесок у реалізацію проекту (в грошовій чи іншій формі, наприклад, працею, наданням обладнання, приміщення тощо) у розмірі не менше 25% вартості проекту. Також у конкурсі можуть брати участь фізичні особи з числа місцевого населення Донецької та Луганської областей, які мають підтвердити місце реєстрації свого проживання. Заявка має бути подана виключно в електронному вигляді на адресу grant@ccc.kiev.ua до 23:59 (за київським часом) 25 вересня 2015 року.

Актуально

№17-18(167-168) вересень 2015

Грошова допомога та облік українських переселенців Кабiнет Мiнiстрiв України щуються без супроводу батьків.

постановою від 26.08.2015 № 636 уніс зміни до низки постанов, уточсвоїх нивши, що надання щомісячної адресної грошової допомоги та взяття на облік у структурних підрозділах соцзахисту для її отримання здійснюватимуться щодо внутрішньо переміщених осіб, якими українське законодавство визнає лише громадян України.

обто на іноземців та осіб без громадянства відповідні прерогативи вже не поширюватимуться. Крім цього, у заяві на отримання грошової допомоги заявнику вже не треба буде зазначати інформацію про наявність у володінні всіх членів сім’ї автотранспорту, що підлягає реєстрації в ДАІ. Відповідно, й наявність у сім’ї двох і більше авто теж не буде підставою для відмови в призначенні такої допомоги. Водночас Кабмін розширив категорії осіб, яких беруть на облік як внутрішньо переміщених з отриманням відповідної довідки. Ці ряди поповнили малолітні діти (нині фігурують лише неповнолітні), які перемі-

До того ж урядовці дещо розширили і конкретизували перелік осіб, які можуть подавати заяву для отримання довідки про взяття на облік таких малолітніх/неповнолітніх дітей. Уточнення зазнав і перелік документів, які разом із заявою про взяття на облік має пред’являти внутрішньо переміщена особа. У самій же заяві тепер не потрібно буде зазначати: • реєстраційний номер облікової картки платника податків; • відомості про місце роботи та час, з якого особа там працює. Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування.

Нове видання Національна Асамблея інвалідів України (НАІУ) спільно з Міжнародним фондом виборчих систем (International Foundation for Electoral Systems, IFES) за підтримки Посольства Канади в Україні та Агенції міжнародного розвитку USAID провели у 2015 році пілотне оцінювання ситуації щодо забезпечення доступу осіб з інвалідністю до виборчих та політичних процесів в Україні, результати якого були представлені у даному виданні.

ропонуємо аналіз права щодо гарантій для громадян з інвалідністю брати активну участь у політичному житті суспільства, результати оцінювання бар’єрів, з якими вони стикаються під час реалізації своїх прав в Україні, а також рекомендації щодо необхідних змін політики і процедур задля покращення ситуації. НАІУ дякує за підтримку й відвертість учасників фокус-груп людей з інвалідністю, їх опікунів та помічників, експертів неурядових організації, учасників робочих заходів з проблем дослідження. Надзвичайно важливою була допомога тих людей, організацій, які надавали партнерську

консультативну допомогу. Єдиною командою, з відданістю працювали регіональні представники Національної Асамблеї інвалідів України та організаціїпартнери. Особлива вдячність волонтерам – тим, хто своєю добровільною працею на різних етапах проведення досліджень зробили свій вагомий внесок. НАІУ висловлює щиру подяку Міжнародному фонду виборчих систем (IFES, International Foundation for Electoral Systems), його співробітникам за підтримку ініціативи. З виданням ви можете ознайомитись на офіційному сайті НАІУ в розділі видання, або замовити книгу через Секретаріат НАІУ, надіславши листа за адресою: вул. Рейтарська, 8/5 А, офіс 110, м. Київ, 01030). Прес-служба НАІУ

Як зміняться соцвиплати з 1 вересня

Мінімальна заробітна плата з 1 вересня підвищиться більше ніж на 13%.

Україні у перший день осені змінюються суми соціальних виплат. Зокрема, мінімальний прожитковий мінімум підвищується з 1176 гривень до 1330 гривень, що становить 13,1%. Крім того, сума мінімальної зарплати також збільшується на 13,1% та становитиме 1378 гривень замість 1218 гривень. Зміни торка-

ються й мінімальної пенсії, яка становитиме 1074 гривень замість 949 гривень (13,2%). У Мінфіні обіцяють, що 80 видів соціальних виплат, компенсацій та стипендій підвищаться з 1 вересня разом із підвищенням прожиткового мінімуму для українців. Зауважимо, що, відповідно до інформації Міністерства фінансів, підвищення соціальних виплат у вересні торкнеться 12 мільйонів громадян України. ТСН

УВАГА! Змінено порядок надання пільг окремим категоріям громадян

Новий порядок нарахування пільг окремим категоріям громадян запроваджено з 1 липня 2015 року (постанова КМУ від 04.06.2015 № 389). Хто отримує допомогу за новим порядком?

• учасники війни; • члени сім’ї загиблого(померлого) ветерана війни; • особи з особливими та трудовими заслугами перед Батьківщиною; • батьки та вдови(вдівці) померлої особи з особливими та трудовими заслугами; • діти війни; • жертви нацистських переслідувань; • багатодітні, прийомні сім’ї; • дитячі будинки сімейного типу; • сім’я опікуна (піклувальника); • опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов’язана з аварією на ЧАЕС (3 кат.); • дружина (чоловік) померлого громадянина, смерть якого пов’язана з аварією на ЧАЕС (3 кат.); • працівник служби цивільного захисту на пенсії; • діти-інваліди (інвалідність пов’язана з аварією на ЧАЕС); • батьки та члени сім’ї працівника служби цивільного захисту, який загинув (помер) або пропав безвісти; • звільнені зі служби за віком, у зв’язку з хворобою або за вислугою років працівники міліції, кримінально-виконавчої системи, податкової міліції; • непрацездатний член сім’ї загиблого міліціонера, податкового міліціонера, працівника кримінальновиконавчої системи. Основним критерієм, за яким буде визначатися право на зазначену пільгу, є середньомісячний сукупний дохід родини. Цей показник розраховується для кожної родини окремо. Цей показник доходу становить на одну особу 1710 гривень. Якщо дохід родини на одну особу не перевищує зазначену суму – родина має пільгу для оплати житлово-комунальних послуг; придбання палива та скрапленого газу; встановлення та користування квартирним телефоном. До сукупного доходу сім’ї пільговика включаються нараховані: • пенсія;

• заробітна плата; • грошове забезпечення; • стипендія; • соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності); • доходи від підприємницької діяльності. Впродовж липня-вересня 2015 року визначаються родини з правом для подальшого отримання пільг із урахуванням доходів сім’ї. Для пільговиків та членів їхніх родин, які є непрацюючими пенсіонерами, буде проведено розрахунок доходів сім’ї та визначено право на отримання пільг автоматично, без особистого звернення до управління праці та соціального захисту населення. Якщо в родині є працездатні особи, то вони подають документи для отримання пільги до районного управління праці соціального захисту населення. Це декларація про доходи сім’ї пільговика за формою розміщено на сайті: http://dsp.kievcity.gov.ua. До декларації додаються довідки про доходи пільговика та членів його сім’ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) або підтверджують їх відсутність за попередні 6 місяців. Пільговик має право на отримання пільг протягом шести місяців з місяця визначення його права. Якщо таке право визначено у липні-вересні 2015 року, то пільга буде діяти протягом шести місяців починаючи з 1 липня 2015 року. За дорученням Кабінету Міністрів України, пільги за липень-серпень 2015 року будуть відображені в квитанціях-рахунках за сплату житлово-комунальних послуг за серпень 2015 року (що надійдуть у вересні). Якщо за розмірами доходу родина не підпадає під категорію пільговика, то вона може звернутися за отриманням іншого виду пільги – житлової субсидії. Додатково повідомляємо, що за такими категоріями пільговиків, як діти війни, пільги на членів сім’ї

не поширюються. Тому, при розрахунку пільги дохід членів сім’ї враховуватися не буде. При цьому, залишається незмінним порядок надання пільг для: • учасників бойових дій; • інвалідів війни 1-3 груп; • реабілітованих осіб; • опікунів дітей померлого громадянина, смерть якого пов’язана з аварією на ЧАЕС (1, 2 категорія); • дружин (чоловіків) померлого громадянина, смерть якого пов’язана з аварією на ЧАЕС (1, 2 категорії); • постраждалих осіб внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 та 2 категорій (ліквідатор та потерпілий); • ветеранів військової служби; • вдів (вдівців) ветерана військової; • ветеранів органів внутрішніх справ; • вдів (вдівців) ветерана органів внутрішніх справ; • ветеранів державної пожежної охорони; • вдів (вдівець) ветерана державної пожежної охорони; • ветеранів Державної служби спеціального зв’язку; • вдів (вдівців) державної служби спеціального зв’язку; • ветеранів служби цивільного захисту; • вдів (вдівців) ветерана служби цивільного захисту; • ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби; • вдів (вдівців) ветерана Державної кримінальновиконавчої служби; • ветеранів податкової міліції; • вдів (вдівців) ветерана податкової міліції; • батьків та членів сім’ї працівника Державної служби спеціального зв’язку, який загинув (помер), пропав безвісти або став інвалідом; • військовослужбовців СБУ на пенсії; • вдів (вдівців) військовослужбовця, її (його) діти; • дружин (чоловіків) військовослужбовця, який пропав безвісти, її (його) діти; • батьків загиблого військовослужбовця; • інвалідів військової служби. Правові відомості

№17-18(167-168) вересень 2015

Звіт держави в комітеті ООНз прав людей з інвалідністю – що далі?

Продовження. Початок на стор.1 Валерій Сушкевич, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, заявив в Женеві в Комітеті ООН з прав людей з інвалідністю під час звіту держави про виконання Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, що війна на території України позбавила більш 300000 людей з інвалідністю майже всіх прав, передбачених Конвенцією. Він підкреслив, що, незважаючи на позитивні зміни, які були здійснені в національному законодавстві з метою забезпечення прав осіб з інвалідністю, вони не були реалізовані державними органами. Пан Сушкевич висловив занепокоєння тим, що в Національній доповіді уряду немає адекватного аналізу проблем людей з інвалідністю, держава не вирішує проблеми системно. У питаннях членів Комітету до урядової делегації відчутна була зацікавленість у більш глибокому вивчені тієї чи іншої ситуації.

Члени Комітету ООН привітали прийняття Національного плану дій по реалізації Конвенції про права людей з інвалідністю, відмітили позитивні кроки в його реалізації. Поряд з тим, висловили занепокоєння щодо системних прогалини та недосконалості законодавства, звернули увагу на термінологію і використання застарілого терміну «інвалід». Стурбованість членів комітету викликала ситуацією з дітьми з інвалідністю, в тому числі з тими, хто знаходиться в зоні конфлікту. Занепокоєння викликала ситуація з порушенням прав осіб з інвалідністю, які знаходяться в державних закладах опіки, а також питання осіб з інтелектуальними та психічними порушеннями та їх включення в життя громади. Питання надання якісних послуг в сфері охорони здоров’я, в тому числі питання репродуктивного здоров’я викликали стурбованість членів комітету.

Питанням дискримінації жінок з інвалідністю, недоступність послуг для них в різних сферах було приділено значну кількість питань. Експерти цікавились ситуацією у сфері доступності, соціального захисту, освіти, працевлаштування, доступ до правосуддя, питаннями надання допомоги особам з інвалідністю в надзвичайних ситуаціях тощо. Нині, до Уряду надійшли Рекомендації Комітету ООН з прав людей з інвалідністю. З ними можна ознайомитись на сайті Комітету, або на сайті

НАІУ. Виникає питання – що далі? Відзвітувалась держава, відзвітувались громадські організації, отримали рекомендації, а далі…? Звичайно, коли Національна Асамблея інвалідів України в 2010 році починала готувати Альтернативний звіт до Комітету ООН з прав людей з інвалідністю, ми розуміли, що це тільки початок шляху. Навчити організації, здійснити моніторинг виконання статей, звести всю інформацію, подати і представити звіт і зробити це професійно – це тільки частина етапу. Сьогодні, мені хочеться подякувати тим організаціям, які розпочинали цей процес : ВГО інвалідів користувачів психіатричної допомоги «ЮЗЕР», ВГОІ « Група активної реабілітації», Волинський осередок ВГМО інвалідів з вадами зору «Генерація успішної дії», Вінницька обласна ГО «Асоціація захисту та допомоги інвалідам» «Відкриті серця», ВФ «Крок за кроком», Ж ОГОІ «Жінка. Молодь. Сім’я.», Запорізький обласний конгрес інвалідів, ЛОМГО «Асоціація молодих інвалідів Східного Донбасу – Схід», Харківська громадська організація незрячих юристів, Херсонська МГОІ «Ініціатива на захист громадських прав інвалідів», Міська молодіжна ГОМ’АРТ («Молодіжна Альтернатива»), Чернівецька обласна ГО інвалідів – віз очників «Лідер», МО «Дитячий культурно-просвітницький центр». ВГО « Коаліція захисту прав інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю», яка подавала в Комітет свій самостійний звіт, але на останньому етапі ми об’єднали зусилля для досягнення кращих результатів. Далі? Професійна підготовка громадських організацій у питаннях інвалідності та єдиний підхід у вирішенні того чи іншого питання – запорука позитивних зрушень. Знати та вміти – щоб діяти. Безперечно громадські організації мають одну мету – досягти того, щоб права людей з інвалідністю в нашій країні дотримувались. Важливим є те, щоб Рекомендації Комітету ООН з прав людей з інвалідністю

були реалізовані. Тому, ми маємо чітко усвідомлювати на що будуть спрямовані наші дії і чи є у нас чітке усвідомлення вирішення проблеми. Професійна підготовка посадових осіб та фахівців в питаннях інвалідності – запорука позитивних змін. Чи завжди, ми громадські організації та представники державних структур розуміємо один одного? Мабуть «ні». І проблема не тільки у громадських організаціях, хоча присутня і така ситуація. Можливо і в питаннях відсутності необхідних знань у державних службовців. Вірно побудована стратегія у навчанні фахівців та посадових осіб з питань інвалідності дає сталі та ефективні результати.

Співпраця громадських організацій людей з інвалідністю та державних структур у вирішенні питань інвалідності та Рекомендації Комітету – запорука позитивних змін. Участь осіб з інвалідністю у процесах прийняття рішень, залучення державними структурами « експертів зі стажем» – гарний плацдарм для впливу на політику держави по виконанню рекомендацій. Чітка стратегія виконання Рекомендації – запорука позитивних змін. Спільна підготовка плану виконання Рекомендації, моніторинг його виконання зі сторони громадськості, конструктивний діалог можуть призвести до позитивних змін. Оксана ЗАБУЛОВА

№17-18(167-168) вересень 2015

П ро б ле му зай н я т ос ті лю д ей з і н валі д ні с тю на Ві н н и ччи н і б уде грама витрудової рі ше но зайнятості для молодих людей з

Нещодавно у Вінниці пройшов Всеукраїнський форум щодо підвищення спроможності батьківських об’єднань у представленні інтересів дітей та молоді.

Наталя Головко, організаційний менеджер Форуму, зазначила, що цьогорічний форум особливий тим, що батьки й діти вперше збираються разом – попередні форуми проходили без участі молоді: «Особливість Форуму полягає в тому, що вперше в Україні ми збираємо батьків разом зі своїми дітьми. На сьогоднішній день зареєстровано 86 осіб-учасників цього Форуму з 16 областей України. Серед тих 86 є батьки-переселенці. Є батьки, які приїхали безпосередньо з Донецької області зі своїми дітьми». Світлана, учасниця форуму, приїхала на захід разом зі своєю донькою Настею – наймолодшою з усіх учасників форуму (їй усього 3,5 рочки): «Настя в мене задоволена усім. Вона ще зранку була задоволена, коли я її у чотири ранку розбудила, а зараз – так взагалі на емоціях. У нас у родині 2 особи з інвалідністю, тому намагаємося жити на позитиві – не сидіти вдома, страждати, не плакати – якщо б сльози допомогли, тоді б плакали, а так треба жити далі». На форумі був представлений проект «Соціальні майстерні для неповносправних», створений для людей з інвалідністю. За словами Світлани Демко, одної з організаторів форуму, регіонального представника Національної Асамблеї інвалідів України, проект «Соціальні майстерні», відкритий на базі Центру реабілітації «Обрій», має в недалекому майбутньому вирішити проблему зайнятості людей з інвалідністю: «Ми мали змогу перейняти у польських партнерів досвід створення соціальних майстерень – його ми перенесли на терени Вінницької області, і в селі Дорожньому відкрили спільну з центром «Обрій» програму «Соціальні майстерні для неповносправних». Це про-

важкими формами інвалідності, які, на жаль, не зможуть поки що працювати на ринку праці, бо деякі, народжені ще в Радянському союзі, були визнані ненавчуваними. Дякувати Богові, на сьогоднішній день таких вердиктів у нашій країні не виносять, зараз дуже гарна законодавча база інклюзивної освіти у державі. Коли трудові майстерні будуть створені по всій Україні, зможемо подати заявку на держстандарт». Паралельно, за словами Світлани, планується запустити проект реабілітації для учасників АТО, що дістали інвалідність внаслідок бойових дій на сході: «На сьогоднішній день в Україні йде війна. Чоловік пішов на війну здоровим, був главою сім'ї, повертається, на жаль, в інвалідному візку, або з серйозними вадами слуху чи зору. Ми відремонтуємо приміщення у «Обрії» відповідно до будівельних норм, підготуємо кімнати, де буде проживати чоловік з дружиною, дитиною, і ми будемо тренувати бійців на інвалідному візку, як переїжджати через трамвайні, залізничні рейси, як тримати баланс на піску, як підійматися чи спускатися по сходах – вони максимально навчаться самостійності. Тренери теж будуть на візках – бо найкраще це розповість той, хто сам через це пройшов». Юлія Дегтярьова з міста Горняк Донецької області, член організації «Щире серце», розповідає, що взяла собі на замітку деякі аспекти проекту щодо інклюзії дітей з інвалідністю у суспільство: «У мого Сашка розлад аутичного спектру. Коли він пішов до звичайного дитсадка, деякі батьки були ворожо налаштовані. А ось діти не звертають уваги на цю особливість, а навпаки, завжди допомагають йому, якщо виникають якісь проблеми. Наше суспільство буде неповноцінним без цих дітей. Вони навчають інших стійкості й толерантності до відмінностей». Вл.кор.

У рамках виставки експонуватимуться творчі роботи Никифора Скрипко – 12-тирічного нечуючого хлопчика з аутизмом та ретроспективна експозиція художнього спадку українського нечуючого художника – примітивіста Никифора (Єпифанія) Дровняка (21 травня 1895, Криниця – 10 жовтня 1968, Фолюш). Виставка проводиться в рамках Національної інформаційної соціальної кампанії «Діти як діти» – громадської ініціативи небайдужих людей, яка потрібна для розширення простору людяності та дружелюбності між дітьми. Протягом 2011-2015 років різноманітні акції проходили і проходять в

Можливості для ВСІХ

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з Національною Асамблеєю інвалідів України в рамках проекту «Інформаційна кампанія з підвищення толерантності щодо дітей з інвалідністю та сімей, що виховують таких дітей та промоція інклюзивних громад» провели конкурс серед громад на встановлення 4 інклюзивних дитячих майданчиків. На адресу конкурсу надійшло понад 250 заявок від територіальних громад, громадських об’єднань, органів самоврядування, навчальних закладів, реабілітаційних установ, а також від просто зацікавлених осіб у створенні інклюзивного суспільства. Про переможців конкурсу читайте в наступному номері газети.

Нарада комітетів доступності

З 29.09 по 03.10.2015 р у Львівській області пройде Всеукраїнська нарада/збори представників ГОІ – членів місцевих комітетів доступності, яку організовує Національна Асамблея інвалідів в рамках реалізації Всеукраїнської програми НАІУ «Створення в Україні безперешкодного доступу людей з інвалідністю до об’єктів житлово-громадського призначення». Під час наради буде розглянуто проблемні питання забезпечення та здійснення громадського контролю щодо відповідності об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури вимогам чинних будівельних норм; співпраці з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо створення безперешкодного доступу до об’єктів житлового та громадського призначення; додержання нормативних та методичних засад, проведення аудитів доступності.

Реабілітація жінок, хворих на РМЗ

Сві т б ез з в у кі в

Яким бачить світ нечуючий дорослий і який він для нечуючого хлопчика з аутизмом? Що їх турбує? Про що їх думки і чим живе їх душа? Спробувати знайти відповіді на ці питання зможуть відвідувачі виставки творчих робіт «Світ без звуків. Два Никифори – погляд через століття», що проходитиме з 27 вересня по 11 жовтня 2015р. у Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченко (м. Київ, пров. Шевченка, 8-а, поруч із Майданом Незалежності) та буде приурочена до Всесвітньщго дня глухих (27 вересня 2015 р.).

Короткі новини від НАІУ

містах та містечках України (зокрема, її вже підхопили десять регіонів) під девізом «Якщо ви нас не бачите, це не означає, що нас немає». Кампанія «Діти як діти» об’єднала державні установи, громадські організації, благодійні фонди, міжнародні організації та посольства іноземних країн, родини, вчителів, вихователів та всіх тих людей, які небайдужі до дітей, що потребують особливої уваги: дітей з вадами слуху і зору, з синдромом Дауна, з розладами зі спектру аутизму, з порушеннями фізичного та розумового розвитку, ВІЛ-позитивних, з онкологічними захворюваннями та інших «особливих» дітей.

Національна Асамблея інвалідів України (НАІУ) спільно з Львівським центром соціального захисту та реабілітації інвалідів «СОЗАРІН» 24-25 вересня 2015 року в м. Львові проводить науково-практичний семінар «Сучасні методи попередження та профілактики, лікування, забезпечення соціально-психологічної та медичної реабілітації жінок, хворих на рак молочної залози (РМЗ) в післяопераційний та реабілітаційний періоди». Програма заходу передбачає обговорення сучасного стану та перспектив розвитку системи комплексної реабілітації, правового забезпечення та соціального захисту жінок з онкологічними захворюваннями в Україні. До участі у заході запрошені представники Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації, Департаменту охорони здоров`я, Департаменту соціального захисту населення, Львівського відділення фонду соціального захисту інвалідів, фахівці онкологічних лікувально-діагностичних установ та закладів, представники громадських організацій інвалідів з різних регіонів Ук-

№17-18(167-168) вересень 2015

Інтегруватися в соціум

Кожна дитина має право на освіту

Марина Порошенко відвідала урочисту лінійку Білоцерківської школи з інклюзивним навчанням.

Дружина Президента взяла участь в урочистостях з нагоди Дня знань у Білоцерківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №20. Цього року навчальний заклад поповнився на 89 першокласників. У цій школі, разом з іншими дітьми, навчаються 26 учнів з

порушенням опорно-рухового апарату. У вітальному слові Марина Порошенко наголосила: «Атмосфера радості й надії сьогодні панує в кожній українській школі. Але ваша школа – особлива. У цих стінах відбувається діалог гуманізму й толерантності. Спільними зусиллями ви робите надважливу справу – допомагаєте особливим дітям знайти себе у житті». Пані Порошенко висловила подяку викладачам та батькам за те, що виховують підростаюче покоління в дусі взаємоповаги, рівних прав і можливостей, а також плекають справжніх патріотів України: «Немає чужих діточок. Вони всі наші – це український народ.

Важлива соціалізація цих дітей, щоб вони відчували, що їх сприймають у суспільстві, що їх люблять, з ними рахуються і їм допомагають». За словами директора школи Ольги Борисюк, учні вчаться одне в одного чутливості, гуманності, розумінню чужого болю – вони готові прийти на допомогу і подарувати нові можливості тим, кому цього не вистачає. У цьому навчальному закладі спеціально для дітей з інвалідністю створене безбар’єрне середовище для здобуття освіти: побудовано пандуси, облаштовано кабінети фізичної реабілітації та психологічного розвантаження, санітарно-гігієнічні кімнати, введено в експлуатацію ліфт, організовано транспортування дітей. Дружина Президента подарувала школі обладнання для кабінету фізичної реабілітації: масажний стіл, профілактор Євмінова та велотренажер. Марина Порошенко виокремила питання впровадження інклюзивної освіти як один з пріоритетних напрямків своєї діяльності: «Я впевнена, що ця методика має розповсюджуватися всією Україною, щоб діти в усіх регіонах відчували себе не покинутими, а рівноправними членами українського суспільства. Вл. кор.

У р я д зат в е р д и в п о р я д о к т а р о зм ір и в и п л ат г р о шо в о ї д о п о м о г и у р азі заг и бе л і або ін в ал ід н о ст і в о л о н т е р ів - інвалідність ІІІ групи – 150 прожиткових мініму-

Уряд затвердив порядок та розміри виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, бойових дій та збройного конфлікту. Відповідне рішення прийнято на засіданні Кабінету Міністрів.

Уряд встановив одноразову грошову допомогу у разі загибелі волонтера в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На сьогодні ця сума становить 609 тис. грн. Допомога виплачується членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого в рівних частинах. У разі отримання інвалідності передбачена така допомога волонтерам від держави: - інвалідність І групи – 250 прожиткових мінімумів (304 тис.грн.);- інвалідність ІІ групи – 200 прожиткових мінімумів (243 тис.грн.);

Із 1 вересня учасники та інваліди війни не будуть сплачувати податок з пенсій

Починаючи з 1 вересня 2015 року Управліннями Пенсійного фонду при нарахуванні та виплаті пенсій учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», податок на доходи фізичних осіб нараховуватись та утримуватись не буде. «Так, 17 липня п.р. Законом України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» № 653-VIII було внесено такі зміни до податкового законодавства. А саме: підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим стосовно того, що положення цього підпункту

не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Мінфіну від 31.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 30 січня 2015 року за №111/26556. До набрання чинності Законом заповнення розрахунку за формою № 1-ДФ відбувалося за наступним принципом. Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб до Порядку суми пенсій, розмір яких не перевищує суму оподаткування, а саме 3654,0 грн. з 1.01.2015, відображалися у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ під ознакою доходу «128». Суми пенсій, розмір яких перевищує вказану суму,– у частині такого перевищення відображалися у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ під ознакою доходу ,"184". Тож, починаючи з 1.09.2015 вказані вище доходи будуть зазначатися у розрахунку за формою №1-ДФ тільки з ознакою доходу «128» та будуть звільнені від оподаткування податком на доходи фізичних осіб», - констатували в ДФС. Прес-служба ДФС

мів (182 тис.грн). Розмір допомоги обчислюватиметься на дату смерті, зазначену в свідоцтві, чи на дату, зазначену в довідці медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності. Рішення про призначення допомоги буде прийматися Міжвідомчою комісією, яка утворена у Державній службі ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. Департамент інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату КМУ

Н а В ін н и ч ч и н і о г о л о си л и ф о т о п о л юв ан н я н а “п ан д у си ”

У вересні біля будівлі Вінницької міської ради пройде виставка фотографій пандусів з усієї області. Сфотографувати пандус, побудований за всіма правилами, або, навпаки, незрозумілої конструкції та таким чином долучитися до проекту «Доступність для всіх» пропонує усім бажаючим ГО «Гарморнія». Як розповіла керівник організації Раїса Панасюк, проект реалізується із метою створити доступне середовище, в якому усі почуватимуться безпечно та комфортно. «У вересні ми плануємо провести форум «Включення людей з інвалідністю в процеси реформування». Тоді ж на площі перед Вінницькою міською радою пройде виставка цих фото, а також відбудеться голосування за них», – зазначила пані Раїса. Вл.кор.

№17-18(167-168) вересень 2015

Рідний дім для особливих учнів

Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю дає право на якісну освіту кожній дитині з порушеннями розвитку. У Запорізькій області цим питанням постійно переймається обласна влада. Зокрема, профільний Департамент. Створюються умови для дітей, які мають проблеми з зором, слухом, мовленням, опорно-руховим апаратом та іншими захворюваннями.

регіоні існують різні форми освіти. Інклюзія, що передбачає перебування таких дітей разом зі своїми здоровими однолітками у загальноосвітніх навчальних закладах, знаходиться лише на початковій стадії впровадження через брак коштів і, значною мірою, неготовність суспільства сприймати таких дітей як рівних. У нинішніх умовах діти з інвалідністю переважно отримують освіту в спеціальних школах-інтернатах, де учні можуть значно поліпшити фізичний стан, розвинути творчі здібності.

Однією з кращих в Україні серед спеціальних навчальних закладів для дітей із вадами слуху є Кам’янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Запорізької обласної ради. Тут навчаються діти, котрі мають різні нозології: порушення слуху, затримку психічного розвитку та комбіновані дефекти. Навчання під одним дахом сприяє розвитку в учнів толерантності, гуманності, взаємодопомоги, розуміння чужих проблем. Педагогічний колектив прагне створити максимум умов, аби після закінчення школи-інтернату випускники успішно інтегрувалися в соціум. Індивідуальний підхід до кожного учня та дружня атмосфера спрямовані зробити освітній процес ефективним, приємним і цікавим. Значна увага приділяється новітнім навчальним технологіям. Невелика наповненість класу – від шести до восьми чоловік, а також розставлені півколом парти дозволяють значно легше засвоїти навчальний матеріал і оволодіти необхідним обсягом знань. Дитина повинна добре чути свого вчителя, а головне – бачити його артикуляцію, міміку, жести. Школа-інтернат має необхідну базу та кваліфікованих фахівців – дефектологів, сурдопедагогів, логопедів, реабілітологів. Як стверджує директор Кам’янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Галина Панченко, навчальний заклад у повній мірі забезпечений такими кадрами. Досвідчені вчителі вже мають кілька спеціальностей. Молоді педагоги підвищують рівень знань, здобуваючи додаткову спеціальну освіту у вищих закладах Києва. Сурдопедагоги і логопеди забезпечені новітніми програмами. Кожен другий клас обладнаний комп’ютерами, проекторами,

смарт-дошками. Особливо вони необхідні для індивідуальних занять. «Чим раніше розпочати навчання з особливими дітками, тим ліпшим буде результат, – говорить директор Галина Панченко. – Тому в школі-інтернаті функціонує дошкільне відділення, де вчаться діти з порушеннями слуху та діти з затримкою психічного розвитку. Разом вони швидше опановують нові теми. Відбувається процес адаптації, а ігрові елементи в навчанні дають можливість легко сприймати матеріал, із задоволенням виконуючи завдання педагога. Всі програми, що застосовуються в дошкільному відділенні і на уроках, мають гриф Міністерства освіти і науки України». Старшокласники зацікавлено здобувають в школі-інтернаті професійну освіту за напрямком «Кухар». Також освоюють основи перукарської майстерності, масажу, домашнього господарювання. Це дає їм впевненість у майбутньому, шанс знайти своє місце у соціумі. 90 % учнів школи-інтернату безкоштовно протезовані слуховими апаратами, 10 % мають кохліарний імплантант. Відповідно до захворювання школярі проходять курс комплексної реабілітації. Для цього відвідують уроки ритміки, фізичної корекції, заняття з логопедом, психологом, соціальним педагогом. Реабілітація через творчість – потужний засіб розкрити талант дитини, показати її можливості та багатий внутрішній світ. У навчальному закладі діють різноманітні гуртки: пісенний «Веселі дзвіночки», танцювальний, жестової пісні, перукарської справи, квілінгу, вишивки, флористики, в’язання, бісероплетіння, оркестр шумових інструментів, ляльковий театр. Вихованці школи-інтернату займають призові місця в різних творчих конкурсах. Колектив жестової пісні «Співочі руки» – багаторазовий переможець міжнародних фестивалів дитячої творчості «Назустріч мрії», «Шлях до успіху» (Україна), «Слов’янський вінець», «Червоні вітрила» (Болгарія) та обласних конкурсів. Народний ансамбль танцю «Ритм» – гордість школи-інтернату. Під керівництвом відмінника освіти України Ірини Китманової вихованці показують найвищі результати на багатьох міжнародних фестивалях «Містерія танцю», «Назустріч мрії», «Зірки XXI століття», «Шлях до успіху», «Дивосвіт», всеукраїнських творчих конкурсах «Повір у себе», «Барви життя». Гідно представляють нашу державу за кордоном. Заступник директора з навчально- виховної роботи, керівник «Ритму» Ірина Китманова зізнається: «Успіх неможливий без кропіткої та наполегливої праці як учнів, так і всього колективу. До того ж у нас дуже добрі діти. В них відкриті серця, вони люблять усіх. Раді

спілкуватися та дружити з усіма». Вже 18 років пані Ірина запалює іскри таланту в маленьких танцюристів. «Я вже так звикла, що і не помічаю їхніх вад. Інколи треба докласти чимало зусиль, щоб вони повірили в себе. А що стосується техніки виконання, то всі моменти ми відпрацьовуємо на репетиціях. Головне – навчитися посміхатися на сцені, вміти себе показати. Діти часто після виступу кажуть нам: «Бачили, як нас зустрічали? Люди плакали!..» Це їх зачіпає за серце та надихає на нові виступи». Спорт – одна зі складових реабілітаційного процесу в школі-інтернаті. Учні відновлюють своє здоров’я у секціях баскетболу, футболу, новусу (морський більярд) та лікувальної фізкультури. Завойовують призові місця в області та країні. Баскетболісти входять до трійки кращих в Україні. Вихованці, що грають у новус, виборюють перші та другі місця на всеукраїнських змаганнях.

Знання та вміння, отримані в школі-інтернаті, допомагають випускникам Кам’янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату знайти своє місце в суспільстві. Юнаки та дівчата успішно закінчують вищі навчальні заклади, беруть участь у діяльності Всеукраїнської організації УТОГ, працюють у різних закладах, установах. Викладають у рідній школі. Вихованці школи-інтернату завжди згадують добрим словом вчителів, котрі окрилили їх і дали путівку в життя і дали віру в те, що вони – такі ж, як і всі. Оксана Дроздовська, позаштатний кореспондент газети «Без Бар’єрів»

№17-18(167-168) вересень 2015

Чи стане наше телебачення ближчим до людей з інвалідністю? Моніторинг телеканалів, здійснений Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, щодо субтитрування і сурдоперекладу засвідчує, що в Україні субтитрування фільмів ніколи не мало свідомої мети задовольнити потреби людей із вадами слуху. Субтитри часто не мають достатньої «мовної якості» та транслюються на неконтрастному тлі. 2010 році в Україні набула чинності Конвенція ООН про права людей з інвалідністю (далі – Конвенція). Відповідно до неї держави-учасниці вживають усіх належних заходів для забезпечення людей з інвалідністю інформацією, призначеною для широкої публіки, у доступних форматах і з використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності, своєчасно й без додаткової плати, щоб такі особи мали доступ до телевізійних програм і фільмів у доступних форматах, а також спонукати засоби масової інформації до перетворення своїх послуг на доступні для людей з інвалідністю. У ході обговорення на 14-й сесії Комітету ООН з прав людей з інвалідністю першої доповіді щодо виконання Україною Конвенції міжнародні експерти висловили суттєву стурбованість обмеженням доступу до інформації осіб з порушеннями органів слуху. Про це йдеться і в заключних рекомендаціях зазначеного Комітету за підсумками розгляду ним першої доповіді України. Слід зауважити, що на даний час розробляються зміни до Законів України «Про телебачення і радіомовлення» та «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» щодо визначення в обсязі добового телевізійного мовлення частки програм, доступних для сприйняття особами з порушеннями слуху, та урахування під час проведення серед телерадіоорганізацій конкурсу на отримання ліцензії на мовлення намірів телерадіоорганізацій щодо здійснення субтитрування або сурдоперекладу телевізійної продукції. Проте, на жаль, до цього часу зміни до законів не внесені, а порядок та умови забезпечення субтитрування або перекладу на жестову мову не затверджені. У липні регуляторний орган у сфері електронних ЗМІ провів моніторинг 14 загальнонаціональних телеканалів (аналогове мовлення), аби з’ясувати, як забезпечується доступ до інформації особам із вадами слуху. Відомо, що це можна робити за допомогою субтитрування і сурдоперекладу.

*Згідно з Державною цільовою програмою

«Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 706, в Україні має бути забезпечено доступність продукції телерадіоорганізацій для сприйняття особами з порушенням органів слуху до 2015 року - до 15 %, до 2018 року - до 35 %, до 2020 року - до 50 %.

Українським законодавством передбачено, що адаптацію програм для таких категорій людей має здійснювати державне телебачення за фінансування відповідного державного замовлення. За даними Держкомтелерадіо, титрування та переклад дактильно-жестовою мовою глухих кіно-, відеофільмів та інформаційних і тематичних телепрограм здійснюється в обсягах не менше ніж 2500 год. на рік. Порядок і умови розміщення таких інформаційних матеріалів визначені Кабінетом Міністрів України. Моніторинг Національної телекомпанії України, проведений з 6 по 12 липня, серед телевізійного продукту, інформаційно-аналітичних, тематичних і дитячих телепрограм, що вироблялися в рамках державного замовлення, зафіксував такі передачі із сур-

доперекладом: «Прямі включення з Кабінету Міністрів України», два випуски «Новин» (о 13.00 та 18.30), «Перша студія», а також передачі із субтитруванням: культурологічні проекти «Просто мы здесь живем…», «Палімпсест», просвітницькі документальні фільми. Дитячі передачі, адаптовані для аудиторії з вадами слуху, під час моніторингу не транслювалися. Серед супутникових програм державних телерадіокомпаній передачі із сурдоперекладом у зазначений період були в ефірі КДРТРК і УТР. На телеканалі «Культура» їх не зафіксовано. Моніторинг вітчизняних загальнонаціональних комерційних каналів щодо субтитрування і сурдоперекладу програм зафіксував наявність таких передач в ефірі двох загальнонаціональних телеканалів – «СТБ» (передача «Вікна», випуск о 18:00 у будні, хронометраж близько 30 хвилин) і «НТН» (передача «Головний свідок», трансляція з 15:00, хронометраж 45 і 15 хвилин).

Головною ж формою адаптації телевізійного продукту для потреб людей із вадами слуху в ефірі загальнонаціональних телеканалів залишаються відкриті субтитри. Найбільший обсяг продукції субтитрування – фільми різних жанрів і форматів. На жаль, в Україні субтитрування фільмів ніколи не мало свідомої мети щодо задоволення потреб саме людей із вадами слуху. Тому субтитри часто не мають достатньої «мовної якості», транслюються на неконтрастному тлі, що ускладнює їх візуальне сприйняття, можуть перебиватися ефірними заставками. Наявність субтитрів зафіксовано на телеканалах «Новий», «НТН», «ТЕТ», «Інтер», «М1», «Україна», «Перший», «СТБ», «ICTV». Упродовж останнього року на телебаченні спостерігається істотне зменшення обсягів субтитрованих українською мовою фільмів. Причиною найчастіше є зростання обсягів озвучення фільмів українською та зміна у програмному наповненні загальнонаціональних телеканалів, що мала місце за останній рік. Із 14 загальнонаціональних телерадіоорганізацій (з яких 2 працюють на одному каналі – «Перший» і «Ера»): - не розміщують передачі для людей з вадами слуху п’ять телеканалів – «5», «Ера», «Тоніс», «К1» і «1+1»; - розміщують передачі із сурдоперекладом (мовою жестів) телеканали «СТБ», «НТН», «Перший»;

- телеканал «М1» 70% усіх музичних відеокліпів супроводжував субтитрами з текстом мовою оригі-

налу. На загальнонаціональних телеканалах також транслюються передачі із субтитрами, які можуть бути сприйнятими глядачами з вадами слуху, однак вони не створені спеціально для таких людей. Субтитри тут не є синхронним перекладом тексту передачі, а подають самостійну інформацію у вигляді рухомого рядка, не пов’язаного з відеорядом передачі. Такі програми наявні на телеканалах «ICTV» та «5». Стосовно дитячих передач дані моніторингу свідчать, що передачі та фільми для дитячої аудиторії із субтитрами розміщують телеканали «ТЕТ» (0,1% загального обсягу програм) і «Новий канал» (2,5% загального обсягу програм). Дитячих передач із сурдоперекладом, так само як і на державних телеканалах, не зафіксовано взагалі. Загалом порівняно з 2010 роком спостерігається тенденція щодо істотного зменшення (не менше ніж у 10 разів) субтитрування анімаційних фільмів, розрахованих на дитячу аудиторію. Зовсім немає на загальнонаціональних телеканалах дитячих передач із мовою жестів. Для реалізації прав людей, які мають вади слуху, згадана Конвенція пропонує спонукати ЗМІ й приватні підприємства, що надають послуги широкій аудиторії, зокрема через Інтернет, до надання інформаційних послуг у доступних і придатних для людей з інвалідністю форматах. Вимоги щодо забезпечення прав людей з вадами слуху є в ліцензійних умовах телевізійних мовників майже всіх європейських країн і регуляторні органи контролюють їх виконання. На жаль, в Україні такої практики не існує, і регулятор не має законодавчих підстав вимагати від телеканалів надавати такі інформаційні послуги. Перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк зауважує: «Національна рада хотіла б у діалозі з мовниками визначити можливі перспективи. Адже ми адаптуємо вітчизняне законодавство до європейських норм і важливо, щоб питання забезпечення рівного ставлення до всіх громадян і забезпечення прав людини знайшло своє відображення в нових регуляторних документах». Експертне середовище, яке готує оновлену правову базу медіа, мусить брати до уваги ці потреби суспільства. «А приватним компаніям нинішні суспільні змини вже давно подали сигнал про те, що робити бізнес в Україні – означає бути відповідальною частиною цієї країни, громадянами, – каже Ольга Герасим’юк. – Тому подібні речі мають не нав’язуватися регулятором чи наказами – а ініціюватися самими мовниками. Ось чому сподіваємося на такі пропозиції і в закон, і на добру волю каналів». До відома

Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич звернувся до Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з проханням дати доручення Держкомтелерадіо та Мінкультури, який є виконавцем низки завдань щодо покращення доступу осіб з порушеннями органів слуху до інформації, прискорити та забезпечити неухильне виконання Плану заходів щодо поліпшення доступу до інформації осіб з вадами слуху шляхом субтитрування і сурдоперекладу та визначити порядок і умови забезпечення телеорганізаціями субтитрування або переклад на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм.

Оксана ЗАБУЛОВА за матеріалами mediasapiens

№17-18(167-168) вересень 2015

Відмова від інтернатів – це ще один крок, який має зробити Україна, аби вважати себе цивілізованою цих грошей, що йдуть на будівництво чи ремонт будинків, надходила б безпосередньо в родини». «Я б порадила дуже обережно ставитися взагалі до допомоги дитячим будинкам. Дуже часто гроші не

йдуть на користь дітям. Ми це багато бачили і не лише в Україні. Люди, які

бачать наші доповіді, бачать занедбаних, недогодованих дітей чи яких зв’язують, і кажуть «ми хочемо допомогти – надіслати гроші, іграшки, одяг, телевізор». Дев’ять разів з десяти ці речі не дістаються дітей, особливо в бідних країнах, де люди не мають ці речі для своїх власних родин».

Нещодавно директорка недержавної організації «Міжнародний захист прав людей з інвалідністю» (Disabled Rights International) Лорі Ейгерн у інтерв'ю «Голосу Америки» прокоментувала звіт про стан дитячих будинків, інтернатів та інших закладів, в яких перебувають діти-сироти в Україні, матеріали для якого вони збирали протягом двох попередніх років.

У звіті «Немає шляху до дому» описуються проблеми, від яких стигне в жилах кров: залишені напризволяще діти, сексуальна та трудова експлуатація, фізичні та психологічні знущання над дітьми в інтернатах», – зазначає авторка статті Тетяна Ворожко.

Витяги зі звіту.

Ось деякі важливі акценти інтерв'ю «Не допомагати дитбудинкам в Україні радять міжнародні правозахисники» із Лорі Ейгерн, що вийшло у світ 03.08.2015: «...я зробила чимало інтерв’ю з колишніми мешканцями дитбудинків. Їх випускають в 16-18 років і в них дуже важке життя. Вони живуть на

вулиці, в каналізації. Вони дуже вразливі до того, щоб потрапити до торговців дітьми.

Вони дуже наївні. У них немає практичних навичок. Рівень наркоманії та захворювання на ВІЛ серед цих дітей дуже високий. І вони довго не живуть. Нещодавно я бачила доповідь одного НДО, яке з ними працює, в якому говориться, що такі діти, після закінчення дитбудинку, живуть в середньому 10-15 років». «Україна – велика країна з великою кількістю дитячих будинків та сиріт. Ми не побували у всіх них. Ми навіть не могли знайти усі, якщо б ми навіть хотіли, бо ніхто не знає, скільки їх є. Але ми побували в багатьох. І ми побачили те, що ми

бачили в інших країнах, – діти, що постійно в дитячих ліжках, зв’язані діти, діти в клітках, в кімнатах-ізоляторах. Занедбані діти. Ми бачимо це практично скрізь. Сексуальна наруга – це також дуже часто трапляється з дітьми в дитбудинках». «Але навіть якщо дитбудинок гарний, дітям потрібна родина, щоб емоційно розвиватися, їм потрібна індивідуальна увага, особливо маленьким дітям. Це складова частина їхнього розвитку». «Гроші мають йти за родинами, яким потрібна допомога. До 95% дітей в українських сиротинцях мають родини. Інвалідність та бідність штовхають дітей в дитячі будинки. Велика частина цієї проблеми була б вирішена, якби невелика частина

«Голос Америки» також опублікував «Розслідування: що роблять в українських сиротинцях з дітьмиінвалідами?»

вона стандартам прав людини? І все, що НЕДОтягує – не може впроваджуватися. Кожна дитина має право на те, щоб рости в сім'ї чи близькій до сімейної форми життя, бути в безпеці, бути серед людей в громаді. Ніяких НАПІВкроків навіть у планах бути не може.

Як то кажуть – цілься в місяць і опинишся серед зірок.

Дмитро Чуприна, заступник директора, Hope and Homes for Children Ukraine прокоментував згаданий звіт для Громадського Простору: «Як організація, що у світовому масштабі займається просуванням деінституціалізації і вже 15 років реалізовує свої програми в Україні, ми усіляко підтримуємо привернення уваги до теми шкідливості інтернатного виховання дітей. Звіт DRI є ще одним яскравим підтвердженням того, що повномасштабна відмова від інтернатів – це ще один крок, який має зробити Україна, аби вважати себе цивілізованою країною. Євроінтеграційний процес України представляє величезні можливості для реалізації загальнонаціональної реформи системи захисту дітей. Але, незважаючи на беззаперечні переваги для дітей та суспільства в цілому, держава не наголошує на необхідності реформи і продовжує спиратися на застарілу пострадянську систему інституційного догляду. Платники податків витрачають близько 6 млрд грн в рік на фінансування інтернатів, і лише 10% з них направлені на потреби дітей. Всі ці ресурси можуть бути використані для створення якісних соціальних послуг (у тому числі для дітей з особливими потребами) на базі громади, які б допомогли зберегти сім’ю для дитини і запобігти розміщенню в інтернатні заклади.

«З 83 тисяч дітей-сиріт 87 відсотків вже виховуються в сім'ях громадян України, тобто це прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, більшість – це діти у родичів під опікою. Але зараз 7 700 дітей-сиріт перебуває ще в інтернатних закладах», – заявив у репортажі Руслан Ковбаса, директор департаменту захисту прав дітей і усиновлення Мінсоцполітики України. Варто додати, що більшість дітей в інтерНатомість Галина Курило, директорка DRI-Ук- натах – не сироти, і є проблема: замість підраїна, різко прокоментувала зазначену інформа- тримки рідної сім'ї – держава пропонує цію на своїй сторінці Facebook: вилучати дитину і розміщувати в інтернаті. «Як би я не варилася у цій темі тривалий час і Для батьків дітей з інвалідністю взагалі інвперше побачила б це відео – то в жодному разі не тернати – єдиний вихід, оскільки для них відпобачила там дискримінації за ознакою інвалід- сутні будь-які доступні послуги. ності. Чиновники заявили, що з 83 000 дітей-сиріт Україна має вікно можливостей для реалізації вже 87 % виховується в сімейних формах таким реформи системи захисту дітей. Є успішні причином підкресливши досягнення. Згідно планів клади впровадження деінституціалізації у МакаСвітового Банку – за кошти поточного кредиту (35 рівському та Дніпропетровському районах та млн. дол.) буде закрито чи перепрофільовано (!) запровадження широкого спектру сімейно-орієндитбудинки в 4 пілотних областях і очікують, що тованих послуг. У рамках Громадянської кампанії до 40% дітей буде переведено на виховання в гро- «Відкриваємо двері дітям» ми об’єднуємо неурямаду. Успіх, так? дові організації та суспільно-активних громадян А тепер те, про що між рядків можна прочи- для просування реформи системи захисту дітей, тати: аби кожна дитина в Україні мала право на повно• дуже багато дітей в інтернатних закладах, цінне щасливе дитинство. Приєднуйтесь!» Любов ЄРЕМІЧЕВА, особливо з інвалідністю, мають батьків, які від Громадський простір безвиході змушені були віддати дитину на виховання державі. …Немає статусу сироти – не по- Від редакції. Запрошуємо до обговорення цієї теми трапляє під реформу… батьків, фахівців та громадські об’єднання. • якщо планку поставити на 40 % виходу дітей в пілотних областях – то яка доля чекає решту 60%? «перепрофільований» (читайте: косметичний ремонт) інтернат?? • у результаті маємо ситуацію: наші з вами гроші будуть витрачені (це ж кредит, а не грант), інтернатні заклади, які самим своїм існуванням інвалідизують дітей, пАкращені, а батьки, які через брак послуг в громаді і ресурсів – знову залишені сам на сам з проблемою. Будь-яку реформу по- Фото надані VIDIA представництвом Disability Rights International трібно перевіряти на «во- (DRI)-Україна шивість» – чи відповідає

Соціум

№17-18(167-168) вересень 2015

Записки аутиста. У меня аутизм, и вот что я хочу сказать родителям зываю об этом в своей книге «Клуб думающих: кинопленка моей жизни человека с аутизмом».

2. Не предполагайте, что если ребенок не может говорить, то он или она не может думать.

Пять советов от молодого человека с аутизмом.

Когда мне было 4 года, у меня диагностировали классический аутизм. Мир был для меня пугающим местом. В каком-то смысле он до сих пор меня пугает. Однако я пришел к тому, что начал выступать публично и рассказывать про аутизм. Родители часто просят у меня совета по поводу их детей в спектре аутизма. Они могут не понимать очень многое о своих детях с аутизмом. Вот несколько пунктов, которые я хотел бы объяснить родителям.

1. Аутизм не означает, что вы потеряли своего ребенка.

Это, вероятно, в наибольшей степени относится к родителям маленьких детей с тяжелым классическим аутизмом. Я слышал, как родители говорят, что аутизм захватил разум и душу их ребенка и оставил только тело. Мне бы хотелось донести до всех родителей, что разум их ребенка все еще здесь. Когда мне было четыре года, то я по большей части говорил на своем собственном языке, но в какой-то степени я понимал, что происходит вокруг. Мир казался мне пугающим местом из-за обостренных чувств и страха перед людьми. Я подробнее расска-

Это тесно связано с предыдущим пунктом. Некоторые дети с аутизмом не могут говорить, и есть те, кто никогда не научится говорить. Однако если они не могут говорить, то это еще не значит, что им нечего сказать. Важно искать способ коммуникации, который они смогут использовать вместо речи, будь это язык жестов или печать. Есть невербальные люди с аутизмом, которые проявляют неординарный ум, кода печатают на клавиатуре.

3. Вы не можете предсказать будущее.

Когда родители узнают, что у их ребенка аутизм, им может показаться, что все их надежды и мечты рухнули. Они могут говорить: «Он никогда не станет самостоятельным», «Он никогда не пойдет в колледж», «Он никогда не будет работать» или «Он никогда не женится». Они говорят, что у их ребенка нет будущего. Мне бы хотелось сказать родителям маленьких детей с аутизмом, что будущее не начертано на камне. Если вы будете бороться за ребенка, чтобы он получил ту поддержку, которая ему нужна, то его достижения еще могут вас очень удивить. Мне 21 год, и я пока не добился всех своих целей в жизни, и мне все еще нужно много поддержки. Но я добился большего, чем надеялся. У меня есть работа — я выступаю публично и информирую других людей об аутизме. Моя семья меня очень поддерживает, но когда мне было четыре года, мои родители не думали, что я смогу все то, что я могу сейчас. Так что я хочу сказать родителям, чтобы они не отказывались от надежды на будущее для своих детей.

4. Не надо ограничивать людей с аутизмом.

Это относится не только к людям с аутизмом, но и ко всем людям с особенностями в целом. Я знаю родителей аутичных детей, которые все за них делают, и не учат их делать это самостоятельно. Они не учат детей навыкам, которые нужны для успеха в жизни. Я видел подростков и взрослых с аутизмом, которые не могут сами одеться, хотя очевидно, что они смогли бы, если бы их этому учили. Не поймите меня неправильно: есть очень аутичные люди, у которых также могут быть тяжелые интеллектуальные нарушения, и они всю жизнь будут нуждаться в круглосуточном уходе. Людям на этом уровне может быть очень сложно освоить даже самые простые навыки, но я уверен, что ребенка с аутизмом нужно учить по-максимуму независимо от того, на каком он уровне. И я считаю, что обучение не должно останавливаться. Я считаю, что людей с аутизмом важно учить тем навыкам, которые нужны для жизни в реальном мире. Я до сих пор учусь тому, как жить в реальном мире. Я учусь тому, как пользоваться общественным транспортом, чтобы добираться до знакомых мест. Я верю, что при правильном уровне поддержки, большинство людей с аутизмом смогут жить успешной жизнью.

5. Прогресс людей с аутизмом не останавливается в определенном возрасте.

Очень многие считают, что если у тебя аутизм, ты достигнешь своего потенциала годам к 16 или типа того. Это неверно. Прогресс многих людей с аутизмом продолжается даже во взрослом возрасте. Аутичным людям может исполнится даже 30 лет, но они все равно могут добиваться прогресса. Многие люди с аутизмом продолжают учиться всю свою жизнь. Это очень важно понять тем родителям, которым кажется, что уже слишком поздно, чтобы помочь их детям. Алекс Лоури

Історія, яка розпочалась з кінця...

Чи замислювались ви над тим, як влаштований світ? Що таке доля, і чи існує вона взагалі? Чи в силі ми її змінити, чи краще плисти за течією? Здавалося б, дати конкретні відповіді на абстрактні запитання – неможливо. Та й навіщо? Адже все вирішено за нас, а нам залишається лише відіграти свою роль в театрі під назвою «Світ». Саме з таким гаслом йшов по життю наш герой, звичайна людина зі своєю історією, Сергій.

У кожного з нас є період, день, а у когось, можливо, і конкретна година чи хвилина, коли розумієш, що ти нічого не розумієш.... Здається, ніби світ застиг, і ти в ньому зовсім один… Не знаєш, що робити, чого чекати, в чому сенс і твоє призначення. Кожна людина бореться з таким випробуванням як може: хтось легко опановує себе, а іншому потрібна допомога. Комусь необхідне плече друга, або ж той, хто в нього повірить, інший воліє боротись сам на сам. Сергій, на перший погляд, нічим не примітний чоловік – не виняток. Його історія розпочалася з кінця... Травма, ліжко,безпомічність, зневіра, страшні думки, пошук себе та свого призначення, розлучення... Ось така динаміка розвитку подій, які стались з Сергієм Генадієвичем з квітучим прізвищем – Фіалковський. У голові кожного небайдужого читача виникає безліч запитань та вимальовується ланцюжок подій, які б могли з'єднати окремі слова в історію. Події, які стались 2012 році перевернули життя чоловіка з ніг на голову. Звичайний водій, працюючий на себе, своє майбутнє, заради втілення планів та життєвих позицій – втрачає все. Повертаючись з роботи, пізно ввечері, мав необережність натрапити на двох кремезних молодих «спортсменів»... І хоча наш герой, військовий чоловік, з досвідом східного єдиноборства давав відсіч, як події розгорнулись далі, кожен з нас бачив в епізодах російського кіно. Лікарі, шок, обірвані плани, життя в новому ракурсі та з новими можливостями, безробіття та оформлення інвалідності. Другою домівкою для Сергія стають лікарні та інститути. Різні прогнози та діагнози лікарів лише пригнічують. Вдома, протягом року, ліжко і стеля: білосніжна стеля, яка щохвилини нагадує, що тепер твоє життя теж однотонне. Ти не в силах нічого змінити. Здавалося б,

Бог подарував сім'ю: люблячу дружину та маленьке серденько, сина. Заради них ще вчора був готовий звернути гори... та й сьогодні готовий! Але як? Коли тобі самому потрібні постійний догляд і допомога. «Здався?» – подумали ви. Можливо, сталося б і так, але долю свого батька врятував маленький син. Як крихітне дитя може зробити те, чого не зробив дорослий чоловік? Відповідаю:»Силою віри, любові та чистоти»... Перше слово маленького Фіалковського було...ні не тато... «Іди!!!» Бажання сина стало для батька законом честі. І знову з'явилась мета! Вже через півроку Сергій повністю встає з ліжка. В голові з'являється нова ціль – хочу допомагати людям! А отже – і бажання жити та діяти. Далі життя заносить Сергія до Ужгорода, на консультацію з лікарями. Сидячи в фойє готелю у військовій «камуфляжці» Сергій за спиною чує: «Дозвольте спитати? А можна присісти? Ви з АТО, через це у вас травма?». «Ні...не довелось, а форму ношу, бо зручно». А думки вже вихором в голові...Фіалковський вперше збагнув: «Травма... Саме в цей період, можливо, аби відвернути мою участь в цих страшних подіях, аби бачив як народжується і росте син…». Далі слово за слово, номери телефонів, погляд і все – у кожного свої справи. Цікавість... миттєве спілкування, а стільки емоцій і запитань. Можливо, саме ця людина і допоможе знайти інструмент для втілення нових бажань. Далі обласна лікарня, позитивна новина лікарів: «Продовжуйте працювати над собою і все буде добре. Ніяких страшних наслідків немає». Радість, а в голові незнайомець... набір цифр... миттєвий сумнів... і ось вже домовились зустрітись. «Коли ми помремо, продовження там!», – з таких слів починається розмова двох знайомих незнайомців. Невимушене спілкування, ось вже майже товаришів: історії життя двох різних людей, запитання, відповіді і не зовсім, міркування, думки, ідеї, погляди, пошук істини, досвід, мудрість, сенс, натхнення, віра, страх і сила, любов і вміння прощати, праця і приниження, перепони і досягнення, падіння і злети, зневіра і надія, добро і зло, життєві поради та настанови. Сергій з цікавістю і по-

дивом слухає і дискутує про те, як важливо поважати Страх, щоб заглянути йому просто у вічі, вміти подружитись з ним та поговорити, про важливість сили удару та те, як вдариш, а не про розмір м’язів (мимоволі думки повертаються в той жахливий пізній вечір), про інформаційне поле навколо кожного із нас, звідки й народжуються ніщо інше як думки, а ще – про скромність: хочеш вдарити на 10, бий на 1 – буде до чого прагнути, про те, яка небезпечна людина, коли вона нікому непотрібна, залишена і покинута. Чоловік розповідає, що всередині нас живе і лев, і заєць, і в залежності від того, кого ми годуємо, те й відчуваємо – страх або силу. Тож немає сильних чи слабких – є мудрість. Розповідає про те, що можливо змінювати минуле і моделювати майбутнє, але варто жити тут і зараз. Коли тобі боляче – кричи, хочеш плакати – плач, не стримуйся! Голова Сергія від глибоких думок йде обертом. Мимоволі запитуєш себе: «Що це і навіщо?». Але хвилину потому розумієш: А й справді, як мало ми сьогодні думаємо, вчимося, удосконалюємось. Всі кудись біжать, заклопотані буденними справами, всі бояться змін, бо ж може бути гірше, то хай краще вже буде як є. Нерідко думаємо: «Не піду з роботи, хоча пропонують кращу (а якщо не вийде? – звільнять, залишусь ні з чим), не їду на відпочинок, бо треба ж працювати, працювати, аби собі щось дозволити та бути незалежним, люблю малювати співати чи готувати, але ні, це лише фантазії, буду бухгалтером, бо... так треба, я вийшла заміж (одружився) поспішаючи, але тепер терпітиму – така моя доля». Цей список може бути безкінечний. Ми часто шукаємо винуватців наших, чи то інших людей, чи то Бога, який нас не чує. Проте – часто не бачимо істини в тому, що таким чином маскуємо власні лінощі та небажання працювати над собою. Хоча Сергій і не отримав відповіді на головне запитання та почерпнув він значно більше – у ньому зародилась втрачена віра, прокинулась душа, засяяли очі. Протягом короткої розмови він отримав ніби урок життя в теорії, залишилося лише розгадати, як тепер використати все це на практиці. Адже випадковість – невипадкова. Не проґав і ти свого незнайомця! Іветта ДУМНИЧ

Інклюзивна освіта

№17-18(167-168) вересень 2015

Ас ист ен т учи те л я ЗН З з і н кл ю зив н им т а і н т ег р ов а н им н а в ча нн я м: за ко н од а в ц і на р е шт і в и зна чи лис я з п о са до в им ок л а до м

Не так давно законодавці звернули увагу на питання організації інклюзивного навчання (зокрема, в загальноосвітніх навчальних закладах, далі – ЗНЗ) для дітей з інвалідністю.

першу постановою КМУ від 15.08.2011 р. № 872 було затверджено Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, який встановлював,

що: • освітні послуги надаються дітям з інвалідністю в класах з інклюзивним навчанням (для дітей з вадами фізичного та психічного розвитку, у тому числі дітей з інвалідністю) із застосуванням особистісно орієнтованих методів навчання та з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей; • особистісно орієнтований напрям навчально-виховного процесу забезпечує асистент учителя. Введення такої посади передбачене Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчаль-

них закладів, затвердженими наказом Міносвіти від 06.12.2010 р. № 1205(далі – Типові штати № 1205) з розрахунку 0,5 ставки на клас, у якому навчаються діти з особливими освітніми потребами. Проте питання з визначенням статусу асистента вчителя, нюансів його оплати праці та інші питання, пов’язані з трудовими відносинами, вирішувалися не так швидко. Насамперед законодавці прийняли постанову КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 та від 14 червня 2000 р. № 963» від 18.07.2012 р. № 635. Нею посаду асистента вчителя ЗНЗ з інклюзивним та інтегрованим навчанням було внесено до: • Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963. Отже, асистент учителя набув статусу педагогічного працівника; • розділу III додатка до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам, затвердженого постановою КМУ від 14.04.1997 р. № 346. Було встановлено, що тривалість щорічної основної відпустки асистента вчителя становить 56 календарних днів. Проте на цьому законодавці зупинилися, тоді як потрібно було вирішити головне питання: як встановити такому працівнику посадовий оклад? Без нього ввести посаду асистента вчителя до штатного розпису ЗНЗ було неможливо. Цю проблему свого часу намагалося вирішити МОНмолодьспорту. Так, у листі від 28.09.2012 р. № 1/9-694 фахівці цього міністерства рекомендували замість посади асистента вчителя вводити до штатного розпису ЗНЗ посаду вихователя ЗНЗ з інклюзивним навчанням. І ось, як то кажуть, не минуло і трьох років, як постановою, що коментується, законодавці визначили порядок встановлення посадового окладу асистента вчителя шляхом внесення змін до додатка 2 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на підставі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оп-

лати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298.

Посадовий оклад

Отже, згідно з постановою, що коментується, асистенту вчителя ЗНЗ з інклюзивним та інтегрованим навчанням встановлюють 8–10 тарифні розряди. Усе б добре, але що робити тим навчальним зак¬ладам, які за рекомендацією профільного міністерства ввели до штатного розпису посаду вихователя ЗНЗ з інклюзивним навчанням? Перший момент: чи потрібно перейменовувати посаду працівника з «вихователя» на «асистент учителя», якщо тепер є порядок визначення посадового окладу? На наш погляд — ні. Взагалі-то Типовими штатами № 1205 передбачено, що до штатного розпису ЗНЗ може бути введено посаду вихователя (асистента вчителя). Тому, якщо у штатному розписі значиться посада вихователя, то законодавство не порушується. З іншого боку, можуть виникнути питання з установленням педнавантаження. Так, у листі від 28.09.2012 р. № 1/9-694 МОНмолодьспорту наполягало на тому, що для вихователя (у тому числі ЗНЗ з інклюзивним навчанням) педнавантаження становить 30 годин на тиждень. Тоді як для асистента вчителя встановлено інший обсяг педнавантаження (див. далі). Другий момент: якщо прийнято рішення про перейменування посади працівника, слід мати на увазі таке. Як вихователю працівнику встановлювали посадовий оклад на рівні: фахівця без категорії — 8–9 тарифні розряди, другої категорії — 10, першої категорії — 11, вищої категорії — 12 (додаток 6 до наказу Миносвіти «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557). Постанова, що коментується, передбачає для асистента вчителя нижчі тарифні розряди. Тому не варто забувати про ст. 103 Кодексу законів про працю і ст. 29 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, які зобов’язують роботодавця про введення нових або зміну діючих умов оп-

розумового розвитку, посадові оклади (ставки зарплати) підвищують на 25 %. При цьому в закладах загального типу, де є класи (групи) спеціального призначення (з особливим режимом), оплата праці педагогів за підвищеними ставками (окладами) здійснюється тільки за час роботи в цих класах (групах). Про це зазначено в п. 28 цієї Інструкції.

Доплати та надбавки

Асистент учителя, як педагогічний працівник, має право на: • встановлення надбавки за вислугу років за наявності відповідного стажу; • отримання надбавки за престижність праці; • отримання допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки, щорічної винагороди за сумлінну працю.

Педнавантаження

Питання з визначенням обсягу педнавантаження для асистента вчителя було вирішене зовсім нещо-

давно. Так, 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» від 05.06.2014 р. № 1324-VII. Ним було внесено зміни, зокрема, до абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р. № 651-XIV, згідно з якими педнавантаження асистента вчителя інклюзивних класів ЗНЗ становить 25 годин на тиждень на ставку.

Посадові обов’язки

лати праці у бік погіршення інформувати працівників не пізніше ніж за 2 місяці. Отже, з метою дотримання трудового законодавства керівник закладу перш ніж перейменувати посаду працівника повинен проінформувати його про зміну умов праці у встановлені строки. Тому тут потрібно зважити всі «за» і «проти», перш ніж прийняти відповідне рішення. Якщо ж ви вперше передбачаєте посаду в штатному розписі для роботи з «особливими дітьми», тоді правильніше ввести посаду асистента вчителя. Далі розглянемо інші питання, пов’язані з оплатою праці асистента вчителя.

Підвищення посадового окладу

Згідно з п. 29 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.1993 р. № 102, педагогічним працівникам ЗНЗ (чи за наявності в них груп) для дітей, які потребують корекції фізичного та/або

Нагадаємо, що орієнтовні кваліфікаційні характеристики асистента вчителя в класі з інклюзивним навчанням МОНмолодьспорту надало листом від 25.09.2012 р. № 1/9-675. Тепер справа за Міносвіти. Воно повинне привести свої нормативні документи у відповідність до законодавства. Крім того, прописати порядок атестації асистента вчителя в Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників, затвердженому наказом Міносвіти від 06.10.2010 р. № 930. Правові відомості

№17-18(167-168) вересень 2015

Варто знати

Юридична консультація

Допомога малозабезпеченим сім’ям — 2015

Кому надається допомога

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Прожитковий мінімум для сім’ї – визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України „Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення. Малозабезпечена сім’я – це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів. Ця допомога призначається відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та Постанови Кабінету міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям».

Хто включається до складу сім’ї при визначені права на допомогу

До складу сім’ї включаються: чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у професійнотехнічних, вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; - - жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. Водночас до складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Куди звертатися за допомогою

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї. У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам праці та соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.

Чи може бути виплачена допомога не за місцем реєстрації

Допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. У разі коли повнолітні члени сім’ї, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за різними адресами, уповноважений представник сім’ї додає до заяви довідки про склад сім’ї та про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Потрібно зазначити, що у цьому випадку рішення про призначення соціальної допомоги приймається органами праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яке проводиться соціальними інспекторами цих органів, із складенням акта за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Перелік документів необхідних для отримання допомоги

Для отримання допомоги потрібно подати заяву, де дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються: документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім’ї; декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї); довідка про наявність та розмір земельної частки (паю). Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

Строк протягом якого виплачується допомога

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати. Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця.

Випадки коли допомога не призначається

У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках коли: працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги; під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно; особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо, на суму, яка на час звернення перевищує 10кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається органами соціального захисту населення на підставі обов’язкового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги; у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

Умови припинення виплати допомоги

Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється: - якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, – з місяця, в якому виявлено порушення; - у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), – з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни; - за заявою уповноваженого представника сім’ї – з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям

Розмір допомоги – це різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї (встановлюється щорічно законом про державний бюджет) та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 % від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіном, Держкомстатом і Держкомсім’ямолоддю. Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для різних категорій осіб, кожного разу визначаються законом про бюджет на відповідний рік. Знайте! Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 %, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, – на 20 %. Для громадян, які отримали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20%. Пам’ятайте! Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям збільшується на кожну дитину віком від 3 до 13 років у 2014 році – на 250 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років збільшується у 2014 році – на 500 гривень.

Приклад розрахунку допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2015 році:

Сім’я складається з 4 осіб (двоє дітей – 4 та 5 років, батько та мати), середньомісячний дохід сім’ї – 1000 грн. З 1 січня 2015 року рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги для сім’ї становить: 2265,96 грн. (255,78 грн. х 2 працездатних + 877,20 грн. х 2 дітей до 6 років). (Цифри 255,78 грн. та 877,20 грн. – з ЗУ «Про державний бюджет на 2015 рік») Розмір допомоги з січня 2015 році становить 1165,96 грн. (2265,96– 1000,00). З 01 квітня 2015 року набуває чинності зміни, прийняті ВРУ 02.03.2015 року, а саме: Розмір державної соціальної допомоги збільшується на кожну дитину віком до 13 років на 250 гривень, на кожну дитину віком від 13 до 18 років – на 500 гривень. Максимальний розмір державної соціальної допомоги з урахуванням збільшення її розміру на кожну дитину, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, не може бути більшим за прожитковий мінімум для сім’ї.». 08.06.2015 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту сімей, члени яких мають у власності чи володінні земельні ділянки» від 10 грудня 2014 року за N 1350. Згідно з законом, розширюється коло сімей, які матимуть право на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. До таких сімей закон відносить сім’ї, у власності чи володінні яких є земельна ділянка, незалежно від розміру такої земельної ділянки. Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними щодо призначення і виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»; Постанова Кабінету міністрів України від 24 лютого 2003 р. N250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям» Юрист НАІУ

Спорт

№17-18(167-168) вересень 2015

Українські стрілки-дефлімпійці стали першими в Європі Яскраво виступила національна дефлімпійська збірна команда України на 13-му чемпіонаті Європи з кульової стрільби серед спортсменів з вадами слуху, що проходив З 2 по 9 серпня 2015 року, в м. Пльзень (Чехія). Наша команда у складі 11 спортсменів, борючись за високі нагороди цього міжнародного спортивного форуму із 55 стрілками з 12 країн континенту (у тому числі 35 чоловіки і 20 жінок), посіла перше місце, здобувши 21 нагороду, у тому числі 8 золотих, 7 срібних та 6 бронзових. На другому місці у командному заліку – Росія, спортсмени якої здобули 18 нагород, а на третьому – Німеччина (8 нагород). Ще одне феноменальне досягнення наших спортсменів - це встановлення 7 рекордів Європи (більше, ніж у інших країн-учасниць). Україну представляли: Сергій Фомін, Олександр Костик (Кіровоград), Олександр Колодій, Світлана Яценко (Луцьк), Анастасія Лазебник, Віолетта Ликова (Дніпропетровськ), Дмитро Петренко (Харків), Наталія Санькіна (Одеса), Олексій Пєтунов, Сергій Валованіс-молодший (Київ), Тетяна Певнєва (Київська область). Очолювали нашу спортивну делегацію головний тренер Алла Томченко, тренер Олександр Платонов, технічний делегат СФГУ з кульової стрільби Сергій Валованіс-старший. У стрільбі з пневматичної гвинтівки(10 метрів) жіноча команда України у складі: Світлани Яценко, Віолетти Ликової, Наталії Санькіної, здобулаперше місце, набравши у сумі 1208,2 очка. Це новий рекорд Європи! Світлана Яценко у індивідуальних змаганнях зі стрільби з пневматичної гвинтівки на 10 метрів посіла третє

місце з результатом 181,6 очка, а у стрільбі на 50 метрів з трьох позицій показала 2-й результат – 434,4 очка. Сергій Валованіс-молодший також здобув перше місце і встановив рекорд Європи, вибивши 612,4 очка у кваліфікаційних змаганнях серед чоловіків у стрільбі з пневматичної гвинтівки на 10 метрів. У фіналі цього виду змагань Олександр Костик, набравши 205,1 очка, також посів перше місце і став рекордсменом Європи, Сергій Валованіс-молодший – третє місце з результатом 179 очок. Чоловіча команда у складі Сергія Валованіса-молодшого, Олександра Костика, Дмитра Петренка здобула золоті нагороди і стала рекордсменами Європи, набравши в підсумку 1820, 4 очка. У змаганні з стрільби на 50 метрів лежачи чоловіча команда у складі Сергія Валованіса-молодшого, Олександра Костика, Дмитра Петренка посіла перше місце з результатом 1835,6 очка, а у стрільбі на 50 м з трьох позицій вони показали третій результат – 3337 очок. З тих же трьох позицій Костик в індивідуальних змаганнях вибив 436,7 очка і посів друге місце. Анастасія Лазебник, виступивши в індивідуальних змаганнях з пневматичного пістолету на 10 метрів, показала третій результат (357 очок). У стрільбі з пневматичного пістолету на 10 метрів чоловіча команда України у складі: Сергія Фоміна, Олександра Колодія і Олексія Пєтунова.Набравши у підсумку 1672 очка, вони також встановили новий рекорд Європи. Ще один рекорд Європи встановив у фіналі індивідуальних чоловічих змагань у стрільбі на 25 метрів по п'яти мішенях Олександр Колодій, який посів перше місце, набравши у підсумку 22 очка. У цьому ж виді змагань Сергій Фомін показав другий результат – 18 очок.

Одна бронзовая медаль и три лицензии в Рио-2016.

Ну, вот, друзья мои, можем перевести дух. Чемпионат мира по академической гребле во Франции завершился. Сборная нашей страны в общем зачете разделила 5-8 восьмое место, также как и сборные команды Канады, Франции и Норвегии, что имеют в своем кейсе по одной бронзовой медали.

Эту единственную награду везет на Родину Игорь Бондарь, который, по моему глубокому убеждению, имеет очень перспективные шансы на медаль в Бразилии. Игорь практически в каждый день своих выступлений показывал весьма и весьма приличные результаты. Приличные до такой степени, что ниже тройки лучших результатов ни разу не опустился, а в первый день даже показал лучшее время среди всех участников ЧМ. Год в запасе – это не только время для размышлений, но и активной работы. Думаю, что

работаться будет хорошо, если знаешь, что заветная путевка уже завоевана. Все остальное зависит только от тебя. Чуть-чуть не дотянули до пьедестала Ирина Кириченко и Дмитрий Иванов. Наша пара имеет богатый опыт совместных выступлений и даже корону чемпионов мира, однако во Франции тандем из Днепропетровска финишировал четвертым. Отставание в одну сотую с «хвостиком» говорит о потенциале и реальном шансе побороться за медаль в Бразилии. Когда вы заходите на самый главный международный паралимпийский сайт и по видам спорта ищете необходимый вид спорта, то сразу же в глаза бросается четверка с рулевым в разделе академическая гребля. Приятно. Много шуму наделал в Лондоне наш замечательный квартет с Владимиром Козловым, который был рулевым. В сегодняшней четверке, что вела борьбу во Франции от прошлых героев только Козлов и остался. Задача номер один была простая – выиграть лицензию в Рио-2016. С поставленной задачей новички справились. Команда вышла в финал А, а там была шестой.

Сторінку підготовлено за матеріалами сайтів: invasport.org.ua, paralympic.org.ua

У фінальних змаганнях з стрільби на 50 метрів чоловіча команда у складі: Сергія Фоміна, Олександра Колодія і Олексія Пєтунова посіла 2 місце з результатом 1537 очок. Олександр Колодій отримав золоту нагороду за виступ в індивідуальних змаганнях по стрільбі на 50 метрів, продемонструвавши результат у 177,5 очка. У стрільбі з пневматичного пістолету на 10 метрів (індивідуальні змагання) він посів друге місце з результатом 189,7 очка, а Сергій Фомін – третє місце (168,8 очка). У змаганнях на відстані 25 метрів Олександр Колодій посів друге місце з результатом 561 очко, а Сергій Фомін – третє місце з результатом у 559 очок. Індивідуальні змагання з стрільби на 25 метрів (стандартний пістолет) виграв Сергій Фомін з результатом 542 очки. Таких чудових результатів наші спортсмени досягли завдяки ефективній підготовці до змагань під час навчально-тренувальних зборів. Одні з трьох таких зборів відбувся у липні цього року у Польському місті Вроцлав. Там є всі необхідні умови, яких, на жаль, немає в Україні: відкритий тир, оснащений електронною системою визначення результатів. Профінансував поїздку нашої збірної на ці збори Український центр «Інваспорт», за що команда висловлює велику вдячність. Українські спеціалісти з кульової стрільби продовжують пошук талановитої нечуючої молоді і оголошує набір нових спортсменів з різних областей України. З питань, які виникають у бажаючих займатись цим цікавим видом спорту, необхідно звертатись до технічного делегата СФГУ з кульової стрільби Сергія Валованісастаршого за телефоном: + 380685919117 (СМС). За інформацією технічного делегата СФГУ з кульової стрільби Сергія Валованіса

Українські плавці-паралімпійці стали другими у світі Чемпіонат світу з плавання, що проходив у Глазго, Великобританія, об'єднав своїм змагальним духом майже 600 спортсменів з 68 країн світу. На ньому національна паралімпійська збірна команда України, яка виступала у складі 43 спортсменів, виборола 63 високі нагороди, серед яких 21 золота, 27 срібних та 15 бронзових медалей та посіла друге місце у світі. Срібні нагороди вибороли: Мащенко Олександр – на дистанції 100 м батерфляй Комаров Олександр – на дистанції 100 м вільним стилем Богодайко Євгеній – на дистанції 50 м вільним стилем Савцова Вікторія – на дистанції 100 м вільним стилем

Соцька Ірина – на дистанції 50 м на спині Бронзові медалі у Ванзенка Дмитра (на дистанції 400 м вільним стилем) та Паламарчука Сергія (на дистанції 50 м на спині). Найкращим с п о рт с м е н о м від команди України, безсумнівно, став Дмитро Виноградець, який виборов 4 золоті ( в індивідуальній програмі) та 1 срібну (естафета) медалі. Найкращою спортсменкою від команди України стала Мерешко Єлизавета, у спортивному доробку котрої на цьому чемпіонаті світу 3 золоті та 2 срібні нагороди (одна срібна медаль - у естафеті).

На фото: Виноградець Дмитро та Мерешко Єлизавета

И вновь Пекин

Международный паралимпийский комитет (IPC) поздравил Пекин с избранием столицей зимних Олимпийских и Паралимпийских игр 2022 года.

Международный олимпийский комитет (МОК) во время 128-й сессии в Куала-Лумпуре (Малайзия) выбрал Пекин столицей зимних Олимпийских и Паралимпийских игр 2022

года. Пекин на четыре голоса обошел АлмаАту, которая была его единственным соперником. «Я хотел бы направить мои самые искренние поздравления от всего паралимпийского движения Пекину с победой в борьбе за право проведения в 2022 году зимних Паралимпийских игр, – сказал президент IPC Филип Крейвена. – Я рад, что эти Игры являются реальной возможностью для 85 миллионов китайцев с инвалидностью заниматься зимними видами спорта, стать более активными не только в спорте, но и в обществе. Мы с нетерпением ожидаем сотрудничества с оргкомитетом Игр2022, чтобы сделать успешным проведение турнира через семь лет», – добавил глава IPC.

Інклюзивне середовище

№17-18(167-168) вересень 2015

Згадуємо літо…

Чиновники проігнорували благодійний аукціон людей з інвалідністю

У приміщенні Національного музею Тараса Шевченка проходив благодійний аукціон творчих робіт людей з інвалідністю. Організовано його було Благодійним фондом «Юніті» з метою фінансування розвитку власного проекту «Биття серця».

фоторепортаж У липні на території Національного природного парку «Дністровський каньйон» відбувся навчальний семінар «Організація рекреаційно-реабілітаційних програм для осіб з інвалідністю в природних умовах».

кравіше було проведення сплаву по річці Дністер у супроводі досвідчених інструкторів. Сплав відбувся в Дністровському каньйону (м. Івано-Франківськ), який відомий своїми мальовничими панорамними краєвидами з високих крутих берегів, чарівними ранковими

Учасники пройшли навчання щодо організації та проведення рекреаційно-реабілітаційних програм, отримали навички експлуатації та керування плавзасобом, ознайомились з сучасними методиками та особливостями сплаву для людей з інвалідністю та перебуванні в природному середовищі. Але найцікавіше й найяс-

туманами, сріблястими водоспадами, травертиновими скелями, що нависають над водою, печерами та гротами, в яких здавна шукали усамітнення відлюдники та ченці. Організаторами заходу, в котрий раз, виступили Національна Асамблея інвалідів України спільно з ГО «Товариство «Зелений Хрест». Вл.кор.

21 вересня 2015 року виповнюється 40 днів як пішла з життя Катерина Олегівна Кольченко

«Гаудеамус», кандидат технічних наук, доцент кафедри соціальної роботи та педагогіки Кольченко Катерина Олегівна. Катерину Олегівну поважали і любили колеги. Вона завжди була відкритою й доброзичливою людиною. Світла пам’ять про чудову людину, фахівця, друга і порадника завжди житиме в наших серцях. Національна Асамблея інвалідів України висловлює щирі співчуття рідним та близьким. У цей скорботний час поділяємо Ваше горе та підтримуємо Вас.

Поминаємо

У ніч з 12 на 13 серпня 2015 р. пішла з життя чудова жінка, наша колега та партнер, президент Всеукраїнської молодіжної громадської організації студентів – інвалідів

а аукціон було виставлено 62 лоти від семи учасників, які погодилися передати 10 % коштів, виручених за свої творчі роботи, на розвиток унікального проекту «Биття серця». Проект існує з вересня минулого року і торкається тієї сфери життя людей з інвалідністю, про яку раніше не говорили. Метою проекту є формування позитивного уявлення про поняття «інвалідність і кохання» у свідомості суспільства та людей з інвалідністю. Об’єднує він молодь не лише з інвалідністю, а й без них. Представлені роботи були різноманітними: вироби з сірників, декоративне мистецтво, мереживні серветки, вишивки бісером, текстильні ляльки, картини, написані олівцем і аквареллю. І все це коштує митцям з інвалідністю значних зусиль, часу, а іноді й здоров’я. Так, 36-річна Тетяна Орленко розповідає, що змушена писати свої картини за декілька разів, оскільки стан здоров’я не дозволяє довго сидіти. Ідеї картин їй приходять під час автомобільних прогулянок із сестрою або виїздів на природу. І тоді вона сідає писати з натури. Коли ж Тетяна відчуває, що закінчити роботу несила, то залишає пейзаж у пам’яті, а інколи на фотографії, і дописує картину вдома. Попри діагноз ДЦП, який ускладнює дрібні рухи, 26-річний Михайло Горбаток уже п’ять років захоплений виготовленням виробів із сірників. Саме з цих маленьких предметів Мишко складає моделі вантажівок, водієм яких йому не судилося стати. Одна з таких моделей здобула хлопцеві звання рекордсмена України за кількістю сірників у виробі — 5985. Однак вантажівками цікавиться не кожен, тому юний митець почав робити з сірників різні сувеніри, а також опанував вишивку картин бісером. Із задоволенням Мишко розповів, що виготовляє сувеніри на замовлення, але кожна така робота займає у нього приблизно місяць. Ще одним іменитим учасником аукціону стала триразова чемпіонка світу і абсолютна чемпіонка Європи з танців на візках Ілона Слуговіна. Світом текстильної ляльки вона зацікавилася п’ять років тому, коли її партнер з танців пішов на пенсію і у дівчини з’явилося більше часу. Ілона з посмішкою згадує, якою «страшненькою» була перша зроблена нею лялька з «синцем» під оком, тому що фарба розтіклася. Та попри це, виріб було продано на одній із міжнародних виставок лялькарів. Нині молоду лялькарку регулярно запрошують на подібні виставки, підкреслюючи високий рівень її робіт. Чемпіонка всерйоз замислюється про завершення танцювальної кар’єри, щоби присвятити себе мистецтву текстильної ляльки. Свої картини, написані аквареллю, виставила на аукціон і 31-річна Олександра Хуторова. Її роботи є такими ж яскравими, як і вона сама. Художниця, яка страждає від спастики і гіперкінезів, каже, що для неї мистецтво — як ковток свіжого повітря. Наймолодшою учасницею аукціону виявилася 24-річна Тетяна Яремчук. Незважаючи на важку форму ДЦП, вона малює олівцем картини, які вражають своєю точністю і свідчать про відданість їх творця мистецтву. Представила свої творчі роботи і сама Президент Благодійного фонду «Юніті» Валентина Сухар. Через ДЦП вона змушена докладати додаткових зусиль до роботи з дрібними предметами, однак це не зупиняє її перед вишивкою бісером картин та ікон. Саме у неї з’явилася ідея благодійного аукціону. Керівник Фонду переконана, що не лише допоможе фінансово підтримати проект «Биття серця», а й дасть змогу учасникам реалізувати свій потенціал. Її досвід роботи в соціальній сфері показує, що продаж робіт майстрів з інвалідністю піднімає їх самооцінку. Та попри всі зусилля організатора і сподівання творців з інвалідністю, на аукціон не з’явився ніхто із запрошених гостей. Обурена Валентина Сухар розповіла, що надіслала безліч запрошень політикам, чиновникам, депутатам Київської міської ради і зіркам української естради майже за місяць до події. І лише Віктор Павлік та Іван Пилипець виявили повагу до людей з інвалідністю, повідомивши, що не зможуть відвідати аукціон. Решта відповіли цинічною мовчанкою. Президент Фонду вважає, що причина такого нехтування аукціоном — зневажливе ставлення можновладців і зірок до людей з інвалідністю. Виходить, констатує організатор, що гасло політиків «Ближче до народу» — лише порожні балачки. При цьому Валентина все одно сподівається, що справа в літньому періоді, коли більшість запрошених можуть перебувати на відпочинку. Коли ж хвиля розчарування минула, організатори підбадьорили учасників своїм рішенням провести Інтернет-аукціон. За словами Президента Благодійного фонду «Юніті», цей аукціон не є поразкою, а лише першою сходинкою до Олімпу і загального визнання митців з інвалідністю. Комітет Народного Контролю слідкуватиме за виконанням цієї обіцянки. Роман ГРОМСЬКИ

Світ без обмежень

№17-18(167-168) вересень 2015

Найкрасивішою глухою дівчиною в світі стала українка

Серед нестандартних конкурсів краси є «Міс глуха красуня світу 2015». Цього року почесне перше місце посіла українка із Запоріжжя Наталія Бєлан.

У фіналі конкурсу, який пройшов у Празі (Чехія), взяли участь 60 дівчат з порушеннями слуху.

Українка Наталія Бєлан обійшла представницю з Білорусі, яка отримала титул Віце-міс, та Другу віце-міс з Тайваню. Крім головного призу, Наталії присвоїли звання «Міс глядацьких симпатій». Цікаво, що Бєлан навчається на другому курсі Київського коледжу легкої промисловості. Раніше дівчина неодноразово перемагала в українських конкурсах краси для людей з вадами слуху.

За словами Наталі, вона дуже пишається, що представила свою країну і Українське товариство глухих на міжнародному конкурсі.

«Сонячна» модель. Історія успіху 18-річної манекенниці з синдромом Дауна Австралійка Меделін Стюарт не схожа на моделей, яких ми звикли бачити на обкладинках журналів. 18-річна дівчина з синдромом Дауна мріяла стати зіркою світу моди, але ще кілька місяців тому її бажання здавалося нездійсненним. Проте днями дівчина підписала два рекламних контракти, швидко змінивши статус з безнадійної мрійниці на працівницю фешн-індустрії.

Меделін живе з мамою в Брісбені. Любить танцювати, плавати і базікати. В дитинстві вона, як і багато людей з синдромом Дауна, страждала від зайвої ваги. Але мрія про подіум змусила її виключити з раціону занадто калорійні і некорисні продукти, що допомогло їй схуднути на 20 кілограмів.

Мама, Розанн Стюарт, вирішила, що завзятість доньки заслуговує того, щоб підтримати її в бажанні стати зіркою модного бізнесу. «Люди з синдромом Дауна здатні на багато, просто вони роблять все у своїй власній манері. Дайте їм шанс, і вони перевершать ваші очікування. Вони теж можуть бути гарними», — вважає Розанн. Поступово старання матері і дочки увінчалися успіхом: у міру зростання популярності сторінок Меделін в Instagram і Facebook дівчиною зацікавилося багато англомовних ЗМІ.

Сучасний світ моди відкритий для володарів «іншої краси» — моделей формату plus-size, будьяких рас і національностей. Але для «сонячних людей» як і раніше існує невидимий бар'єр. Щоправда, навесні 2015 на подіум Нью-Йоркського тижня моди вийшла актриса з синдромом Дауна Джеймі Брюер, але вона не професійна модель, її поява була окремим випадком. Так що Меделін стала першопрохідцем. За умовами двох контрактів Меделін буде рекламувати спортивний одяг «Manifesta» і сумки «everMaya». У неї 400 000 підписчиків у Facebook. Про свої успіхи дівчина написала на своїй сторінці в соцмережі: «Я така щаслива, я на вершині блаженства!». У її матері дещо менше захвату, але глобальні мрії: «Я знаю, багато хто думає, що це її п'ять хвилин слави. Але ми віримо в успіх і сподіваємося, що популярність Меделін призведе до того, що людей із синдромом Дауна будуть сприймати інакше».

ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО БЛАГОДІЙНОЇ ПРОГРАМИ «РЯТУЙМО РАЗОМ!» Триває Благодійна програма «Рятуймо разом!», організована Національною Асамблеєю інвалідів України

Як Ви можете допомогти

Перерахувати кошти на банківський рахунок: одержувач платежу: ВГО НАІУ; код ЄДРПОУ/ДРФО: 26114037; банк одержувача: ПАТ КБ «ПриватБанк», Печерська філія, м. Київ (Україна); номер рахунку 26007052624054, валюта UAH (Українська гривня); код банку (МФО): 320649; призначення платежу: Безповоротна фінансова допомога людям з інвалідністю.

Ми щиро вдячні Вам за виявлену довіру та співчуття. Адже саме завдяки Вашій підтримці ми маємо змогу допомогти тим, хто требує.

найбільше її по-

ВСІ ДОВІДКИ ЗА ТЕЛЕФОНОМ: (044) 279 61 82 Детальніше з програмою Ви можете ознайомитись за посиланням www. sos.naiu.org.ua

Засновник: Національна Асамблея інвалідів України Свідоцтво про державну реєстрацію №19935-9735 ПР від 17.05.2013р. РЕДКОЛЕГІЯ: Валерій СУШКЕВИЧ – Уповноважений Президента України з прав людей з ін-

валідністю, голова ВГО «Національна Асамблея інвалідів України» Наталія СКРИПКА – виконавчий директор ВГО «Національна Асамблея інвалідів України» Ольга Журбенко – шеф-редактор Софія Шальман – головний редактор

Матеріали і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Передрук матеріалів тільки з дозволу редакції. За зміст та точність викладених матеріалів відповідальність несе автор. За зміст реклами відповідає рекламодавець.

Листи надсилайте за адресою: 01030, м. Київ, вул. Рейтарська, 8/5А оф.107. Газету віддруковано: ТОВ «Укрполіграфмедіа» Індекс 37392 – пільгова передплата, 37520 – для інших передплатників Газета виходить два рази на місяць. Тираж згідно із замовленням. E-mail: bbarier@ukr.net