СЛОВНИК ДІАЛЕКТИЗМІВ ТА АРХАЇЗМІВ* Аврах – ховрах. Агафія – свята мучениця Агафія. Ад – пекло. Амінь – тут: кінець. Амінь (від церк. сл.) – дослівно: хай буде так! Анна – можливо, свята Анна Кашинська (Московська). Антипій (Антосій) – святий мученик Антипа. Антоній – святий преподобний Антоній Печерський. Апріль – квітень. Аптипинська земля – міфологічний простір. Аркан – довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловили коней та інших тварин. Архирей – архієрей; єпископ. Аршин – міра довжини 0,711 м. Ассігнація * тут: паперові гроші. Афанасій – можливо, святий Афанасій Печерський. Баба – пелікан, птиця*баба. Бабувати – приймати роди. Багата кутя – Святий вечір перед Різдвом (6 січня). Багатиня – багатство. Багатирь – богатир, тут: силач. Багатирь – тут: богатир, силач. Багатирьский – богатирський. Багацько – багато. Бадринці (весь у бадринці) – ? База – хлів для худоби (примітка Новицького). Байдак – невелике річкове судно (примітка Новицького). Байдаки – великий річковий човен, уміщав 50*100 осіб. Байрак – лісок (примітка Новицького); ліс в яру, в долині або яр, порослий чагарником. Банить – лити. Барзо – дуже. Баришня – панна. Барка – вантажне річкове судно. Басувати – вставати на диби (кінь басує). Батура – батіг (примітка Новицького). Башта (“на башті стати”) – стати на оборону, на оборонні стіни Січі. Бездна – безодня. Безкеття – бескиддя, провалля. Безсчастній – нещасний. Бех (бих)– хвороба, споріднена з бешихою. Бешиха – рожа, рожисте запалення шкіри (підшкірної клітковини), * лікують лише бабки. Биндюг – високий віз на чотирьох колесах.
446
Бистря – течія, бистрина (примітка Новицького). Бич – кийок. Бичковський Марк – можливо, святий преподобний Марк Печерський (Гробокопатель). Бичовочка – вірьовка зі шкіри (примітка Новицького). Більмо – помутніння роговиці. Біть*то – ніби*то. Благословенний – той, який має благословення, сприяння. Благословитись на світ – світати. Блещять – блищать. Блуква – низина, переважно поблизу річки, де пасуть худобу (примітка Новицького). Богомілля – проща. Бодня – дубова бочка. Боклаг – баклага. Болість – хвороба. Болющий – дуже болючий. Болячка – нарив, чиряк, виразка (може, й виразка шлунка або 12*палої кишки). Боляще місто – болюче місце (примітка Новицького). Болящий (від церк. сл.) – хворий. Бомага – тут: документ. Борона – с/г знаряддя для розпушування землі. Бочьонок – барильце, невелика бочечка. Бравий – енергійний, жвавий. Броварник, браговарник –пивовар (?) Брозументи – ? Бугор – горб, пагорби. Бумажка – тут: обгортка. Бургари – болгари. Бурлака – людина без постійного місця проживання і роботи; неодружений чоловік. Бурлашня * бурлаки Бурса – тут: ватага, загін (примітка Новицького). Бусурмени – загальна назва турків і татар (не християни). Бутиль – бутель, велика пляшка. Буцімто – нібито. В’яз – риба язь. В’ятір – ятер, невід. Вuльоти – складки одягу. Вuнниця – винокурня. Вuрій – південь, теплий край (примітка Новицького). Вuрнуть – випливуть. Вuтане – розтане вода, крига. Вuшпурнути – викинути. Вавель – Авель. Вагани – горшки (примітка Новицького); дерев’яні ночви. Валах – баран. Валка – обоз (примітка Новицького). Вангелія – Євангеліє.
447
Варвара – свята Великомучениця Варвара. Варенуха – горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами. Ватаг – ватажок. Вбгаю – обірву; підріжу; знищу. Вгайка – втрата часу (примітка Новицького). Велень – велетень. Великдон – міфологічна істота, велетень. Венгер – гар від люльки. Вентелія – Італія (примітка Новицького). Верстак – ткацький верстат. Верства, верста – міра довжини, приблизно 1,6 км. Верф – сукупність споруд на березі річки або моря, де ремонтують судна. Вершляг – молот (примітка Новицького). Весенній – весняний. Вечерня – вечірня, богослужіння вечірнє. Вжитки – тут: життя, існування, місця проживання. Взамітку – відомо. Взбільшки – завбільшки. Взвар – узвар із сухофруктів. Взяша (від церк. сл.) – взяли. Вибалочок – вершина балки (примітка Новицького); ярок. Вибичуватись – вибитись. Вибрехати – вигавкати. Видать – бачити. Вилки – розвилини (примітка Новицького). Винбар – можливо, винний погріб. Витушка – прилад, на який змотують у клубок прядиво. Відавсюди – звідусюди. Відниха – видра (примітка Новицького). Відрегаїця – виділяється зі стравоходу в рот. Відьмічі – відьмаки. Війце (війя) – дишло в упряжі плуга, розташоване між двома парами волів. Вісі – дерев’яні осі для чумацьких та інших возів (примітка Новицького). Віскривий – сопливий (примітка Новицького). Вістці – гінці з вістями (примітка Новицького). Віха – висока жердка із колесом вгорі, на яке клали копицю сіна і запалювали, щоб попередити про небезпеку. Віхоть – невеличка ганчірка. Вмісті – разом. Вмісто – замість. Внезaпу (від церк. сл.) – несподівано. Внутрі – всередині. Вовківня – вовча нора (в народі часто – скота) (примітка Новицького). Вовкулака – за міфологічними уявленнями слов’янських народів, людина, яка внаслідок чарів стала вовком; перевертень (примітка Новицького). Водка – горілка. Водохреща, Водосвяття, Крещеніє – свято Хрещення Господнього (Богоявлення) –
448
19 січня. Водрузіся (від церк. сл.) – вгніздилися, всілися. Воздвиження – свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього (27 вересня). Возопuша (від церк. сл.) – заволали. Волики – гнойові жуки (примітка Новицького). Волос – пухлина з наривом на пальці, * чиряк, спричинений підшкірними паразитами (глистами). Волость – адміністративно*територіальна одиниця, що входила до складу повіту; населений пункт, де була розташована волосна управа. Вопроша (від церк. сл.) – спитали. Вори – злодії. Воробейко – горобець. Вороний – чорний із синюватим полиском. Вперве – спершу. Вподовш – вздовж. Времня, время – час. Всеношна – церковна служба, що поєднує Вечірню і Утреню. Встрічний – зустрічний. Вугол – куток; ріг хати. Вутка – качка. Вьязі – в’язи. Ґава – ворона. Ґавинята – вороненята. Гавриїл – святий архангел Гавриїл. Гаврях – ховрах (примітка Новицького). Гадина Яселуха * міфологічна істота. Гайка – болт, металева деталь плуга. Гаки – гострі зубці знизу підкови (примітка Новицького). Гаківниці – вид вогнепальної зброї, маленька гармата. Галдовитий – відьмакуватий, демонічний. Галдовник – чаклун (примітка Новицького); ворожбит. Галдовство – чаклунство, відьомство. Галдун – чаклун, відьмак. Галера – гребне судно (турецький корабель). Гапсом – все, що було разом, оптом (примітка Новицького). Гарба – віз (високий, на двох чи на чотирьох колесах). Гард – сторожа. Гардон – укріплення (примітка Новицького); кордон; укріплення; рибний ставок; прикордонний пост; невеличка фортеця. Гас – керосин. Гаспід – біс (примітка Новицького). Гаспідські – диявольські (примітка Новицького). Гате – сильно б’є, гатить. Гетманці – реєстрові козаки. Гикавка – ікавка, судомне скорочення діафрагми. Гиндик – індик.
449
Гиря – тут: булава. Гільки – гілки. Гірше (змерз) – дужче. Гладати – їсти, ковтати. Гладкий – товстий, жирний. Глиб – глибина. Глупа ніч – опівночі (примітка Новицького). Гнідий – темно*коричневий. Гнітити – припікати на вогні, сушити. Год – рік. Годованик, годованець – нерідний, прийомний син. Головня – риба. Голодець – холодець, драглі. Голодна кутя – Навечір’я Богоявлення, святий вечір. Гони (“гонів двоє”) – старовинна народна міра довжини від 60 до 120 сажнів. Гора Ялина – Оливна гора поблизу Єрусалима, де часто молився і був схоплений Ісус Христос. Горниця – світлиця. Город – місто. Городи – міста. Городки – окопи. Городовик – міщанин; житель Полтавської губ. (примітка Новицького). Городовики – полтавці (примітка Новицького). Городок – невелике укріплення , редут (примітка Новицького). Горпина – свята мучениця Агрифина. Горщок – горщик. Гостець – хронічний ревматизм. Гостріє – лезо. Грабити – грабувати. Грати конем – козакувати (примітка Новицького). Гребінка – гребінь, пластинка з зубцями для розчісування куделі. Гребінь – прядильний гребінець (великий). Гріховодниця – жінка аморальної поведінки. Гробки – могилки. Гряда – ряд каміння; підвищення, горб на залитому лузі, куди рідко або зовсім не досягає вода в час весняної повені (примітка Новицького); витягнута в довжину височина Грязь – болото. Гряниця – кордон. Губернія – губернське місто (примітка Новицького). Гулять конем – грати конем. Густи – гудіти. Гущіня – гущавина. Давнина – старовина. Дальше – далі. Дання – отрута; яйця комах, кинуті в горілку, яку підносять тому, кого хочуть отруїти. Дарна неділя – друга неділя після Великодня (Фомина).
450
Дарник – антидор. Тут мається на увазі не антидор, а артос, частина освяченої паски, яку роздають у храмах на Світлу суботу (через тиждень після Великодня) і яка має чудодійну, захисну та лікувальну силу. Даш – даси. Даша (від церк. сл.) – дали. Двухлітовий – дворічний. Дейна, дейниченько – стихійний повстанець із села, озброєний києм. Деміян – можливо, преподобний лікар Даміан Печерський. Дернина – пласт незворушеної плугом нової землі (примітка Новицького); кизил. Десятина – стара одиниця земельної площі, 1,09 га. Десяцький – поліцай на селі, обраний селянами. Джура – козацький слуга, зброєносець. Диннивці – хвороба, наведена вдень. Дінжал – кинджал. Для охітності – для розваги, для безпечності. Днище – дошка, на одному кінці якої сидить пряля, а в інший вставляє гребінь або куделю. До їх – до них. До пицька – до рила. До скончанія мира – до кінця світу. До созданія – до початку світу. Докрута – круто, важко, скрутно. Допропасти – багато. Дорове – здоров, здрастуй. Дратись – дертись (на яблуню). Дружко – боярин. Дуб – човен (примітка Новицького). Дубіян * міфологічна назва дуба. Дука – багач (примітка Новицького). Дула б’є – б’є в долоні, плеще в долоні (примітка Новицького). Дщери (від церк. сл.) – дочки. Дятіл – дятел. Дьоготь – березова смола, якою мазали шкіряне взуття. Ерифон – можливо, перекручене від “Єрехон”. Єй – гей. Єретики – християни, які відступили від православної віри. Єретичий син – козацька лайка. Жидівські кучкі – свято кущів у стародавніх іудеїв. Жлукто – видовбана колода, в якій селяни золять (парять) особливим наваром з попелу білизну (примітка Новицького). Жовтобрюх – вид удава. Жовтяниці – гепатит, хвороба Боткіна (жовтуха). Жодного (літа) – кожного. Жорства – гравій. Жостир – крушина. Жрети (від церк. сл.) – жерти. З матерею – з матір’ю.
451
З нутра – з середини, з нутрощів. Зaкрутки – можливо, запаморочення (“голова закрутилася”). Забіждати – кривдити. Забора – ряд, гряда каміння, що перерізає русло річки впоперек; затоплений острів (примітка Новицького). Заброди – рибні заводи Азовського моря; рибні заводи; рибний промисел, рибна ловля (примітки Новицького). Забує – зареве. Завійна – хвороба, сильна різь в животі. Загата – плетена стіна хліва, набита соломою. Загін – обора (для худоби). Загони (людей) – великі юрби. Заграбувати – загарбати; схопити. Загурчати – тут: захурчати. Заджуле – заб’є, вдарить. Зазнавати – пам’ятати. Заїдений – заїджений (якого можна заїсти, запити). Заклинаша (від церк. сл.) – заклинали. Заковатий – закований. Закрився – тут: сховався. Закрутки – скручені на полі з метою чарування кульки жита або пшениці. Замерати – помирати не насправді. Заміз, заміс – замість. Замісто – замість. Замітити – помітити. Замутuся (від церк. сл.) – скаламутилось. Заноза – дерев’яна або залізна палиця, яку вставляють у край ярма. Заохотилось – забажалося. Заперти – зачинити, замкнути. Запитений – запитий. Заплішити – силою взяти, постригти. Запоганитий – забруднений. Запола – пола, край одежини. Зарже – заірже. Зарів – заревів. Засідатель – виборний представник населення в суді, присяжний. Заставити – примусити. Застив – захолов (примітка Новицького). Затвердение груди (рос.) – мастопатія, лактостаз. Заутреня – церковне богослужіння, утреня. Захарпати – захопити, заграбастати. Захворати – захворіти. Заходиться – починати. Зачортованний (гад) – зачарований, заворожений. Збіжжя – пожитки (примітка Новицького). Збільшки – завбільшки. Звалити – збити вовну у товсте сукно.
452
Звалувати – відійти, переселитись в інше місце (примітка Новицького). Звіряка – звір, тварина. Звод – склепіння. Зворушити – зрушити. Згарбати – схопити. Згербує – погребує, погордує. Зглаз (рос.) – пристріт. Згодя – згодом. Здихнути – зітхнути. Здоровкаться – вітатися. Зжалитись – змилуватись. Ззів – з’їв. Ззім – з’їм. Зіма – зима. Зімовник – зимове житло запорожців за межами Січі. Зіновать – рокитник. Змандрувати – безповоротно зійшти, перекочувати в інший край (примітка Новицького). Змисленний – розумний (примітка Новицького). Змія Орпія – міфологічна істота. Знадобья – засоби; засіб. Знахурь – знахар. Знобити – морозити. Золотник – матка. Золотуха – туберкульоз шкіри. Зопригірщ – пригорщу. Зорвався – знявся, піднявся. Изыдо’ша (від церк. сл.) – вийшли. Инчий, інчій – інший. Іашани (штани) – шкіряні хутряні штани вовною всередину, які носили пастухи взимку. Іван Хреститель * святий пророк, предтеча і Хреститель Господній Іоан. Іжарився – спікся, засмажився. Ізмінник – зрадник. Ізогоду – щороку, з року в рік. Інчий – котрий, інший. Іоанн Богослов * святий апостол і євангеліст Іоан. Іродиця – міфологічна істота, уособлення зла (походить від царя Ірода, який намагався знищити Христа). Ірод*царь – цар Ірод, який переслідував Христа. Уособлення зла в християнстві. Ісаакій – Ісаак (біблійний праотець). Іскушати – ц.слов. випробовувати, спокушати. Іуда, Юда – апостол Юда Іскаріотський. Йдти – йти. Кабат – довга безрукавка. Кабатчики – так називали євреїв за те, що ходили в довгих безрукавках. Кабашник – той, який сидить в кабаку (в корчмі).
453
Кабиця – відкрита піч, вогнище в землі. Кабичники – кухарі, помічники кухарів (примітка Новицького). Каблучка – кільце, петля. Кавель – Каїн. Каганець – нічник; ліхтар. Кажна – кожна. Казанок – горщик. Казна (рос.) – гроші. Каламар(чик) – чорнильниця; пляшечка. Каменний – кам’яний. Камлик – калмик. Канун – вода з медом (поминальна обрядова їжа). Канфета – цукерка. Канчук – батіг. Капличка – храмова споруда без вівтаря. Каптан – жупан; верхня чоловіча одежина з сукна з чотирма рукавами. Караван – винокурний завод (примітка Новицького). Карпо * святий мученик Карп. Кацап, кацапня – народна назва росіян. Каюк – човен (примітка Новицького). Каючак – човник. Кватиря – вікно; квартира; кватирка; віконне скло. Кгирлига – палиця. Келеп – старовинна ручна зброя, що має форму молота на довгому дерев’яному держаку. Керсет – корсетка, верхня жіноча одежа без рукавів. Кигті – кігті. Кий – палиця. Кишло – попелище; місце осілості (примітка Новицького). Кібітка – тут: халупа. Кімлашня – калмики (примітка Новицького). Кімлики – калмики (примітка Новицького). Кірець – корець, дерев’яна посудина з ручкою. Кісто – тісто. Кіт*риба – кит. Клад – скарб. Клекіт – шум, гамір (примітка Новицького). Клещі – кліщі, обценьки. Ключі – тут: струмки талої води (примітка Новицького). Ключка – гачок. Кобилиця – ешафот; дошка, на якій сікли батогом (примітка Новицького). Ковганка – дерев’яна посудина для затовкування сала (ступка). Ковінька – палиця із загнутим кінцем. Козиняча –козина. Козолуп – той, який лупить шкуру з кози. Колішня – передня колісна частина плуга. Колодізь – криниця, колодязь.
454
Колодій – великий ніж з колодкою. Колючка – колька, симптом, коли всередині колючий біль (може давати хвора печінка, виразка тощо). Комиш – очерет. Конопатить – затикати дірки. Копa (грошей) – одиниця лічби грошей, що дорівнює 50 коп. Копанка – невелике водоймище з ґрунтовою водою, викопане для господарських потреб. Копіє – спис. Копіювати – вбивати списом (?). Корить – докорять (примітка Новицького). Корогва – знамено. Корольок – ватажок. Коряк, корячок – дерев’яний кухлик. Котолуп – той, хто лупить шкуру з кота. Кошикувати – проживати, товктися, мати притулок (примітка Новицького). Крамар – купець, людина, яка промишляла торгівлею. Красний – червоний. Крашанка – яйце. Кресла – чересла, стегна. Кресло – крісло; постійне місцеперебування; місце; сидіння. Крикливці – персоніфікація стану дитини. Крик – це симптом: дитина кричить при різних випадках, а конкретного діагнозу немає. Крилля – крила. Крильцe – ґанок. Криця – кресало. Криша – дах, стріха. Кріпость – фортеця. Кроква – два бруси, з’єднані під кутом, на яких тримається дах. Круль – король. Крюки – чорні ворони (примітка Новицького). Кряж – пагорб, горб. Кряжі – крижі. Кувадло – ковадло, залізна підставка, на якій обробляли метал. Кузнець – коваль. Кузько – святий мученик Косма. Кузьма і Дем’ян – святі мученики безсрібники Косма і Даміан. Кукурвас – купорос мідний. Купена – купина, кущ. Курай – степова рослина з родини перекотиполе. Куриця – курка. Курії – курці тютюну. Курява – стовп пилу(примітка Новицького). Куряча сліпота – хвороба очей (гіповітаміноз А). Кутя – варена пшениця з медом і маком. Кучка – клітка. Кучугури – горби, піщані насипи.
455
Кушир * вид водоростей (примітка Новицького). Лiса – тин. Лавка – магазин. Ладан –пахуча смола, фіміам. Ладимир – святий рівноапостольний князь Володимир Великий. Ладунки – ріг, в який насипали порох. Левенець – синонім до слова “опришок” – повстанці на Поділлі. Козак*гультипаха (примітка Новицького); здоровило. Левентарь – воєначальник в Речі Посполитій (“регіментар”). Леміш – частина плуга, що підрізує пласт землі знизу. Лепсько – гарно. Литвини (литвинці) – переважно білоруси (етнонім білорусів). Лихоманка – висока температура (гарячка). Лихорадошний – що супроводжується високою температурою. Личко – постіл. Лишай – грибкове ураження шкіри. Лісa – лисиця. Ловкий – гарний. Локай – лакей, слуга. Лопатники – люди, які копали вали. Лоцман – суднопровідник (примітка Новицького). Лошя – лоша. Лощина – видолинок, виярок, вибалок. Лука * святий євангеліст Лука. Лукавий – злий дух, демон. Лукерья – свята мучениця Лукерія діва. Лукно – вид водоростей (примітка Новицького). Лут (сам як лут) – спеціально обточений камінь, яким придавлювали квашені огірки, капусту. Луципир – цар темряви, диявол (примітка Новицького). Люлешники – ті, які курили люльку. Мaзури – можливо, вихідці з Польщі, етнічна група. Мажара – довгий чумацький віз, мажа. Мазниця – посуд для дьогтю. Май – травень. Майдани – тут: центральна частина міста. Маковим, дробовим, перовим хмелем – дуже дрібним. Мамай – кам’яна баба (примітка Новицького). Мара – страшидло, пугало (примітка Новицького). Марина – свята мучениця Марина. Марія – можливо, преподобна Марія (Московська). Марк – святий євангеліст Марк. Март – березень. Маска (мазка) – кров (примітка Новицького). Маслак – кістка. Маслаки – кістки (примітка Новицького). Маслачки – кісточки.
456
Масть – колір тварини. Матфей – можливо, святий євангеліст Матфей. Махaн – м’ясо, що вживають в їжу (примітка Новицького). Маюріти – виднітися, рябіти (примітка Новицького); майоріти. Мення – ім’я. Менчий – менший. Мережa – рибальська сіть. Мертвьяки – мерці. Мерщі – швидко, негайно (мерщій). Метарства (митарства) – випробування, які проходить душа після смерті; страждання, муки. Мечик – дерев’яна ударна частина терниці. Мизинний – найменший. Миколай угодник – святий Миколай, архієпископ Мірлікійський, чудотворець. Миля –міра довжини, 1,6 км. Мирошник – мельник, мірошник. Митар – збирач податків, митарник. Митусь – степова рослина. Михаїл – святий Архістратиг Михаїл. Мишастий – сірий. Мишиний – мишачий. Міні – мені. Місний – міцний. Місто – місце. Мішa – заважає. Младенець – немовля. Младенческій – дитячий. Младенческое – спазмофілія – судоми в дитини, коли буває низкий кальцій у крові. Мнясниці – м’ясниці (період між двома постами). Могоричек – могорич. Мокрий Миколай – мається на увазі ікона “Миколи Мокрого”, що перебувала в Софії Київській. Назва її походить від чуда врятування святим Миколаєм, потопленої в Дніпрі дитини. Дитя знайшов вранці ключник перед образом святого Миколая, в мокрих пелюшках, з яких стікала вода. Молитвенний – той, за якого моляться. Молодик – молодий місяць. Молодик – молодий, новачок (примітка Новицького); молодий чоловік. Мотовило – знаряддя для змотування прядива, шовку. Мочар – болото біля озера чи річки, вкрите травою (примітка Новицького). Мочі – сили. Мулявка – дрібна риба (примітка Новицького). Муравка – комашка (мурашка). Мусій – пророк Мойсей. Мущество – майно. Нaбор – в займи, у борг. На восход сонця – на схід сонця. На восход, на восток – на схід.
457
На морі, на Діяні, на острові Кіяні – очевидно, “на морі, на океані, на острові Буяні” чи якомусь іншому, * тут перекручено. На обхід – на вжиток (ужиток). На Орданку – на річці Йордан. Набігли – тут: надибали. Навзніч – навзнак. Навідлі (навидлі) – од себе, навпаки (примітка Новицького). Наврочений – від зурочення, зурочений. Нагuбають – досягнуть (примітка Новицького). Нагавиці – штани (примітка Новицького). Нагайва – див.: нагайці. Нагайці – ногайці, народність тюркської групи, яка живе на Кавказі. Дикий кочовий народ, найбільший ворог України в XVI – XVII ст. Нагаяки – ногайці. Нагулювати скот – відгодовувати худобу (примітка Новицького). Над миром – над світом. Надівать – одягати. Надіти – зодягати. Нажарити (піч) – напалити, розпекти. Найменчий – найменший. Наладитись – налагодитись. Налигані цепом – з ланцюгом на шиї; див.: налиганий – взятий на ланцюг. Налигати – взяти на налигач (мотузок, який в’яжуть на роги). Налигач – мотузка або ремінь, який прив’язують до рогів худоби. Налопом – з великою сміливістю (примітка Новицького). Налучити місто – вибрати місце. Намовитись – домовитись. Напався – напосівся. Напасть – біда, нещастя. Напитавсь – наївсь. Напутре кишку – надме. Нараяти – нарадити. Нарожденний – народжений. Наряжений – вбраний. Насередна (вода) – чиста, набрана на середині річки чи озера. Насилу – ледве. Насип – земляний вал (примітка Новицького). Наслання’ – хвороба, що виникла внаслідок чарів, відьомства (часто призводить до смерті родини, всіляких нещасть у сім’ї та господарстві). Натопити – напалити. Натощак – натщесерце. Наумеруще – на смерть. Нашмагають – наб’ють нагайками (примітка Новицького). Не було й заводу – не заводились. Не движись – не рухайся. Не зійдеш – тут: не застанеш зненацька. Не случаїця – не трапляється.
458
Не сполня – не виконує. Не спускають – не прощають (примітка Новицького). Не шкодійте – не жалійте. Невзамітку – непомітно. Неділя – тиждень. Недостало – не вистачило. Нежерь – стара трава (примітка Новицького). Некрутчіна – рекрутчина. Неприятель – ворог. Нерушимо – непорушно. Нещадим – тут: пісний борщ. Нізче – нижче. Нора – тут: землянка. Нудючий, нудющий – такий, що нудить. Нужа – воша. Нюхарі – любителі нюхати табаку. Обгудували – перегодували. Обідити – скривдити. Обідня – так у народі називали Божественну Літургію; церковна служба «обідниця» – частина Літургії без євхаристійного канону. Обіждати, обіжати * кривдити. Обіщав – обіцяв. Обманив – обдурив. Оборонити – обступити, оточити. Обути – взути. Оглашенний – той, який готується прийняти хрещення (оголошений). У стародавній церкві їм дозволяли стояти на Літургії до читання Євангелії, а після того вигонили (“Оголошенні вийдіть, щоб ніхто з оголошених не залишився, а тільки вірні!” – виголошує і досі священик). Звідси вираз “біжить, як оглашенний”. Оглобля – голобля, одна з двох жердин у возі, до яких запрягають коня. Оглядуваться – оглядатись. Огник – пузирчастий висип на обличчі, екзема. Огнище – багаття (примітка Новицького). Одбігли (мішків) – загубили. Див.: одбігти – загубити. Одбігти (мішків) – загубити. Одвіча – відповідає. Оддихать – відпочивати. Одзволяти – визволяти. Одказуватись – відмовлятися. Одміт – звивина в руслі річки, де тиха вода (примітка Новицького). Однії – однієї, одної. Однога – гілка, розгалуження (примітка Новицького). Одоліти – перемогти. Окаменіти – закам’яніти. Окошитися – негативно відобразитись на комусь. Окріп – кип’яток. Округи – околиці (примітка Новицького).
459
Окуга – куга, водяна та болотяна рослина з родини осокових. Олекса – можливо, преподобний Олексій, чоловік Божий. Они – вони. О’ныя (від церк. сл.) – ці. Оплітати – тут: жадібно їсти. Опух – пухлина. Орошина – горошина. Оружіє – зброя. Оситняг – болотна рослина Butomue umbelatus (примітка Новицького). Осідлище – поселення. Осіянська гора * міфологічна гора (можливо, Сіонська, гора Сіон або Сінай). Ослін – стілець. Оснувати – зробити основу для ткання. Особий – окремий. Особо – окремо. Оставка – відставка. Остатися – залишитися. Острог – тюрма, в’язниця. Остуда – застуда; темно*жовті плямки на обличчі вагітної жінки. Ося – вісь. Отвіча – відповідає. Отказуїться – див.: отказуватися – відмовлятися. Откіснутись – відчепитись, відійти. Отнимать – відбирати. Оттепель – відлига. Охітніше – безпечніше і веселіше (примітка Новицького). Охота – полювання. Охотники – охочі, бажаючі. Охрімко – можливо, святий Єфрем Печерський. Очинетий – відчинений. Очкур – шнурок, на якому трималися штани. Очуманіти – тут: розгубитися. Павло – святий першоверховний апостол Павел. Падуча – така, що від неї вмирають. Пакілля – кілки. Палатка – намет. Палаш – вид шаблі. Палющий – такий, що палить гарячкою. Паля – гострий залізний кілок, на який саджали злочинців (примітка Новицького). Панахида – церковне богослужіння, присвячене поминанню померлих. Парень – хлопець. Парняга – козарлюга. Паровиця – віз для пари волів; пара волів і чумацька мажа (примітка Новицького). Пархимко – можливо, святий мученик Пархомій (Пахомій). Пасти (від церк. сл.) – впасти. Пахви – піхви. Пейси – довгі нестрижені пасма волосся на скронях. Перевести – тут: погубити, звести зі світу.
460
Перелоги – корчі, судома (в худоби і в людини). Переполох – переляк, нездужання від переляку. Коли дитина перелякана, вона може захворіти на багато хвороб, навіть на цукровий діабет (він виникає в дітей внаслідок стресу, причиною якого міг бути переляк). Песиголовці – міфологічні істоти, які нібито їли людей. Печатать гріб – завершальна частина похорону, яка полягає в освяченні могили. Тут іронічно: осиковий кіл вбивали в гріб, щоб мертвий не встав. Печища – сліди кострищ (примітка Новицького). Пивниця (польське) – підвал, погріб. Питці – ті, які п’ють. Підбільшати – підрости. Підвій – вид хвороби од вітру (за народнм повір’ям – від вихора, в який може потрапити людина, або “поганого” вітру). Підволок – рід рогатини, на якій перевозять плуг. Піднебення – небо (palatum durum), піднебіння в роті (може бути опухле або под.). Підпасич – хлопець, який допомагав пастухові. Підталдикувать – підбивати, підмовляти. Підхватить – підхопити. Піка (рос.) – спис. Піл – дощаті нари для спання в селянській хаті, що розміщувались між піччю і боковою стіною. Пілат – Понтій Пілат. Пірять мішки – тягати, носити. Пістоль – пістолет, козацька зброя. Пішов потоптом – сам себе топче (примітка Новицького). Плавня – луг, який заливає вода. Платок – хустка. Плесковатий – плоский. Плесо – озеро на пересохлому руслі річки (примітка Новицького). Плигать – стрибать. Плит – пліт. Плитu – плоти. Пліснявка – хвороба язика, молочниця. Пліть (від церк. сл.) – батіг. Плохий – скромний, тихий (примітка Новицького). Плугатирь – чоловік, який оре плугом. Повісмо – в’язка льону або конопель в 10*12 жмень. Повозка – віз. Повстина – сукнина. Повстрічати – зустріти. Повсть – валяна вовна (товсте сукно). Повшивати – пообшивати. Погода – тут: сильний вітер, дощ, буря (примітка Новицького). Погоніч – чоловік, який поганяв воли в плузі. Погонці – переслідувачі. Погорати – горіти, згорати. Поділок – ділянка, виділена в оренду; земляний наділ (примітка Новицького). Пожар – пожежа.
461
Пожарити – посмажити, спекти. Поз – повз. Позивати – подавати на суд. Позірний – від лихих очей. Покатюся – покочуся. Покойний – померлий. Покотився – ліг спочивати (примітка Новицького). Покрова, Покрівонька – свято Покрови Божої Матері (14 жовтня); одна з назв Божої Матері та Її ікони. Покута – покаяння; єпітимія. Поличка – частина плуга. Половник (“лягла в половник”) – засік для полови. Полоз – різновид удава (примітка Новицького). Полома – трава (примітка Новицького). Поломня – полум’я. Полуношна – опівнічна. Поміж, поміз – повз. Поморились – потомились. Понтонні мости – влаштовувались на човнах, через які прокладали дошки (примітка Новицького). Пообшматувати – пообривати. Поперепадались – потомились, змучились. Попілнастий – попелястий, сірий. Попруга – ремінь для укріплення сідла (примітка Новицького). Пораднілись – порадились. Порозрізнятись – розділитись. Порон – паром. Портити коров – псувати чарами з метою відібрати молоко. Поруха – зміщення матки або іншого органа. Порча (рос.) – псування; тут: причина (падуча хвороба). Щодо людини – може бути божевілля. Поселяне – поселенці. Посипальники – засівальники, хлопчики, які ходили засівати на Новий рік. Посімейство – родина, сім’я. Послідній – останній. Поспоритись – посваритись. Постирнака – пастернак. Постоялий (двір) рос. – заїжджий двір. Построїти – збудувати. Посуда – посуд. Посхвачувались – посхоплювались. Потім того – після того. Потомство – нащадки. Потрeбувати – покликати. Потуга – сила, захист(примітка Новицького). Потуга – тут: наступ. Похворав – захворів. Похворати – захворіти.
462
Похожденіє – пригоди. Поштарь – поштар. Пошти – майже. Прейстрітний – з пристріту. Преморитися – втомитися. Преосвященний – дуже святий. Претіснять – утискувати. Пречиста – Матір Божа, Богородиця. Приведо’ша (від церк. сл.) – привели. Призвати – покликати. Прикажчик – осавул, управитель маєтку. Приказувати – тут: наказувати. Прикорень – корінь поверх землі (?). Прилучити, прелучити – приручити (примітка Новицького). Примір – тут: засіб. Приміта (преміта) – прикмета. Припічок – уступ, сходина. Приплів – приплив. Присвятитись – стати святим. Пристріт – хвороба, що походить, за народними уявленнями, від лихої зустрічі, лихих очей (зурочення) – лихоманка, гарячка з нудотою, ломотою, кольками. Пристрітий – від лихих очей. Прихвістья, прохвістья – задня частина острова (примітка Новицького). Причина – тут: епілепсія (примітка Новицького). Пришта – пригода. Прістане – втомиться. Про случай – на випадок. Пробілувата – світла, частково біла. Провальє – крутий завалений рів (примітка Новицького). Провіяти – перевіяти, одвіяти дрібніше. Прозвіще – назва, прізвище. Промантачити – прогуляти (примітка Новицького). Пропасниця – див.: лихоманка. Проріз – залив (примітка Новицького). Прорізні – від злих очей. Просередь – середина озера, річки. Протів – навпроти. Протопоп – протоієрей, тут: єпископ. Прохатирі – прохачі, жебраки. Псалтирь – Книга Псалмів. Пуга – батіг. Пуд – міра ваги в 16 кг. Пужално – дерев’яна палиця, до якої прив’язується ремінь батога; батожище (примітка Новицького). Пужарний – походить від ляку на пожежі. Пустельник – пустинножитель, самітник, відлюдник. Путьом – шляхом. Пушка – гармата.
463
Пуща – пустеля. Равно – все одно, однаково. Разбойство – розбій, розбишацтво. Разні – різні. Ракита – народна назва деяких видів верби. Распатланий – розпатланий. Ратище – древко списа, рукоятка (примітка Новицького). Реви – рев, ревище. Редути – городки; редут – мале укріплення (окоп, дот, частокіл). Рембай главу (польське) – рубай голову. Репіжити – тут: бити. Ретяз – ланцюг, ланцюжок. Рже – ірже. Рилля – рілля. Риндарі – орендарі. Риндувати – орендувати. Різка – лозина. Різник – м’ясник; той, хто забиває худобу або птицю. Роботник – наймит. Роділя – породіля. Рожденіє – народження. Розбой – розбишацтво, грабіж; напад з метою пограбування і вбивства. Розгорюють – розживуться. Роздоли – угіддя (примітка Новицького). Розлітуватися – розлітатися. Розсудки – тут: судді, підсудки. Розталь – відлига. Роман – можливо, святий Роман Слодкоспівець. Роспутство – розпуста. Роспуття – перехрестя. Ругелія – рибальська снасть. Ружжя – рушниці. Руно (вовни) – густа і довга вовна, що не розпадається на окремі пасма, а становить одне ціле. Саваофт – Господь Саваоф. Сагайдак, сагайдук – колчан для стріл. Саженний – великий, в сажень завдовжки (понад 2 м). Сажень (сажінь) – міра довжини, приблизно 2 м. Саква – шкіряна торба (примітка Новицького). Саламаха – див. соломаха. Салимон – цар Соломон. Сами – саме, якраз; самі. Сапьяни – чоботи з тонкої м’якої шкіри. Сарай – господарське приміщення. Сахарь – цукор. Сборня – сільська управа (примітка Новицького). Свадьба – весілля. Связася (від церк. сл.) – зв’язалися.
464
Святий Антипа – мученик, моляться від зубного болю. Святий Оверко – святий мученик Аверкій. Святий Петро * святий першоверховний апостол Петро. Свячена вода – освячена на Водохреща. Серебро – срібло. Сивуха – недостатньо очищена хлібна горілка. Сидень – козак, який постійно проживає на одному місці. Сила – багато (примітка Новицького). Сильчак – силач. Сириця – ремінь з телячої, лошачої або іншої невичиненої шкіри (примітка Новицького). Сібірка – сибірська виразка. Сідалище – місце сидіння, осідлище. Сірівець – сирівець, квас. Сірома – бідний, убогий. Сіромаха – бідолаха(примітка Новицького). Сіромашня – біднота. Сію’ (від церк. сл.) – цю. Сказаше (від церк. сл.) – сказали. Скамелейка – козацька шапка (примітка Новицького). Скарбниця – сховище грошей. Скверний – некрасивий, поганий. Сквернословить – лихословити. Сквернючий – поганючий. Скипітись – зваритись. Скитатися – блукати, тинятися. Скот, скотина – худоба. Скота – нора, печера (примітка Новицького); яма, лігво звіра. Скотарь – пастух рогатої худоби. Скраклі – кріплення у дерев’яному плузі, в яке встромляють дишло. Скріб – шкріб. Скрізь – крізь. Скудно (церк. слов.) – скупо, бідно. Скушно – нудно, сумно. Слабий – хворий. Слихом слихать –чути. Служба Божа – Божественна Літургія. Случатись – траплятись. Случиться – трапитися. Смушеві шапки – з хутра новонародженого ягняти. Снасть – приладдя. Совітувати – радити. Согласитися – згодитися. Согласний – згодний. Создати – створити. Соломаха – рідке тісто (житнє або гречане), варене з олією. Сотвореніє – створення. Соцький – нижчий поліцейський служитель на селі.
465
Сояшниці – спазматичні болі в животі. Спасівка – Успенський піст (від 14 до 28 серпня). Назву таку має тому, що впродовж посту святкуємо три свята: Перший Спас (14 серпня), Другий Спас (19 серпня) і Третій Спас (29 серпня). Спережати – випереджувати. Сплюндровано – вирубано, знищено (примітка Новицького). Спокутувати – покутувати (виконати накладену духівником єпітимію). Спомнянув – згадав, пом’янув. Спразнувати – відсвяткувати. Спрежду – раніше, спершу. Сребренники – срібняки. Стакувати (Січ) – зруйнувати. Стан – стайня. Становий – жандарм, пристав. Становити – ставити. Стати цапа – дибки. Статці – гайдамацька сторожа. Стіко – скільки. Сто локот – сто ліктів (міра довжини). Стовпова дорога – великий поштовий шлях. Сторія – історія. Стоя – стоячи. Странній – заїжджий; подорожній. Страсть – тут: служба Страсного четверга з читанням Євангелії про Страсті Христові. Страшна свічка – страсна свічка (має лікувальну і захисну силу). Стрілиця – передня частина острова, що врізується в русло річки (примітка Новицького). Строїть – будувати. Стугонить (земля) – чути глухий гул, тупіт (примітка Новицького). Ступа – пристрій для лущення та подрібнення зерна. Стьожки – стрічки. Сугорб – пагорб; кряж (примітка Новицького). Судці – судді. Сукати (цівки) – намотувати на шпульки пряжу для ткання. Сукать – скручувати, звивати кілька пасом разом. Сундук – скриня. Супостат – ворог. Супостатьскій – ворожий. Супротивний – тут: диявольський. Супротивнік – тут: диявол. Супротів – проти. Сутки – доба. Сухий Никон * святий преподобний Никон Печерський. Сухоти – дитяча хвороба (туберкульоз ?), коли дитина дуже худне. Сухущий, сухучий – дуже сухий. Схватитися – схопитися. Табунщик – пастух.
466
Табурь – табір, обоз, стан (примітка Новицького). Такувати – атакувати. Таранкуватий – рябий від слідів віспи на обличчі. Тачка – віз. Терник – тернові кущі. Терниця – пристрій для тертя конопель. Тетеря – страва з борошна і пшона (примітка Новицького). Тиква – глечик з вузьким горлечком. Тирло – місце на березі річки, озера, де в спекотні дні літа пасуть худобу (примітка Новицького). Тіки, тіко, тілко – тільки. Тічія – струмок, джерело. Тічок – твердий тік. Ткаля – жінка, яка тче полотно. Товаряка – худобина. Товкач – макогін. Товсто – тут: густо, багато. Тоні – рибальські плавки, де закидають сіті (примітка Новицького). Топірня – частина плуга. Тороки – ремені біля сідла, якими прив’язують дорожній багаж і всякий вантаж (примітка Новицького). Тощакова чарка – ? Тридедесять, тридедесят (від церк. сл., перекручене) – тридцять. Тринога – металева підставка на трьох ніжках. Тритячок – третячок, можливо, трирічний або третій від народжених. Тройка – віз, запряжений трьома кіньми. Тройка – троє коней. Трубка – люлька. Труп – тут: людські кістки (примітка Новицького). Трус – переполох. Трястя – див.: лихоманка. Тузлук – юшка з риби (примітка Новицького). Тума – людина, один із батьків якої турок або татарин. Туча – хмара. Тучний (дощ) – густий, проливний. Тушить – гасить. Тяжло – частина плуга. Увuдя (від церк. сл.) – побачили. Уголля – вугілля. Удерем – втечемо. Уйнятись – заспокоїтись. Уморитися – втомитися. Уплинь – вплав. Упоштовати – пригостити (примітка Новицького). Упьять, впьять, опьять – знову. Урила – можливо, архангел Уриїл. Уроки – нездужання від того, що хтось подивився недобрим оком (може бути гарячка, нудота, слабкість, іноді навіть смерть (так в народі кажуть)).
467
Уряд – порядок (примітка Новицького). Уставки – верхня частина рукава. Устрів – зустрів. Утне – зламає (примітка Новицького). Утрення – церковна служба, що одправляється вранці. Учепіритись – учепитись. Ушей – вух (стара форма двоїни). Феодосій – святий преподобний Феодосій Печерський. Фут – міра довжини / висоти (примітка Новицького). Хoда з хати – бігом, притьмом, мерщій. Хабки – частина плуга. Хазяїнувати – господарювати. Хазяйовитий – хазяйновитий. Хазяйство– господарство. Халупка – тут: навіс, дах (примітка Новицького). Характерник – знахар, чаклун(примітка Новицького). Характерство – характерництво, чаклунство. Харкотить – хропе. Харцизник – розбишака. Херувимський ладан – особливо гарний пахучий ладан (як правило, єрусилимський), яким кадять на Літургії Святі Дари під час співу херувимської пісні. Химородниця – чаклунка, знахарка. Хімородник – ворожбит, чаклун, відьмак. Хлак – прапор. Хландать – канючити. Хлот – флот. Храбрий – хоробрий. Христяни – селяни (від рос. «крестьяне»). Хторий – другий. Хунт вісом – 400 г. ваги (фунт). Цар Гадюн * міфологічна істота, можливо, цар зміїв. Цар Поганин – міфологічна істота, уособлення хвороб і всякого зла. Царина – вигін, пасовисько. Цариця Кіліяна, Іліяна, Веретенниця * міфологічні істоти. Цариця Поганиця * міфологічна істота, уособлення зла, хвороб. Цариця Шевелуха * міфологічна істота. Цариця Яриця * міфологічна істота. Царь Гадіїр – міфологічна істота, можливо, цар гадюк. Цебро (цеберка) – відро. Цеп – ланцюг. Циглова – цегляна. Цівка – шпулька з нитками. Цілке – точне, що потрапляє в ціль. Цупить – тягне. Цур йому – лайливе слово у значенні «чорт з ним» (примітка Новицького). Чабер – чебрець, вид чебрецю (“Порослі чабрем”). Чавунець – казанок. (примітка Новицького). Чагар – кущі, дрібний ліс (примітка Новицького).
468
Чагарник – кущі; густий, зарослий ліс (примітка Новицького). Чайка – великий човен, що вміщував 50 осіб (називався ще «дубом») (примітка Новицького). Чапіги – чепіги, дві дерев’яні рукоятки в плузі. Чахоня – риба чехоня. Чашка – невелика посудина з вушком. Челядники – слуги, наймити. Челядонька – слуги. Челядь – молодь; товариство. Черви – тут: глисти. Черес – шкіряний пояс, в якому носили гроші. Чересло – частина плуга – ніж, різець. Чирип’яний – керамічний. Чі – чи. Чій – чий. Човник – човник ткацький, в якому є веретено, на яке надягається цівка. Чоловічий – людський. Чоп (“забити чопом”) – чіп, дерев’яна затичка в бочці. Чорна болість – епілепсія. Чорниця – черниця, монахиня. Чубурастенька – чубатенька. Чубурашечка – чубата курка. Шабашь – кінець, годі. Шаг – дрібна монета, вартістю півкопійки, гріш. Шайтан – чорт (примітка Новицького). Шамтить – шурхотить. Шанець (“під той шанець”) – під той випадок. Шанці – окопи. Шапка*бирька – овеча шапка. Шаплик (шаплак) – невисока широка бочка без верхнього дна, чан. Шаповал – майстер, який виготовляв з вовни шапки способом валяння. Шата – шайка, громада, гурт. Шашча – порода малих собак (примітка Новицького). Шейма – шельма, хитрун. Шелюг – верболіз. Шкалубина – печера (примітка Новицького). Шкаралуща – шкаралупа. Шкуратяний – зроблений зі шкіри чобота (примітка Новицького). Шлятись – тинятись. Шляховий – підхоплений на шляху. Шматать – рвати, шматувати. Шовбольх – шубовсть. Шпилик – горб (примітка Новицького). Шпирлик – мис (примітка Новицького). Шпійон – шпигун. Штрумент – інструмент (примітка Новицького). Шульбах – шубовсть. Щитати (за собак) – вважати, мати.
469
Щогоду – щороку. Щот – лік. “Щоту не знав” – ліку не знав. Юрій * святий великомученик Юрій. Як забує – зареве. Якономія – економія. Яр – балка, рів, провалля (примітка Новицького). Ярмо – упряж для волів, дерев’яна, у вигляді рами. Ярмолой, бармолой – Ірмологіон (богослужбова книга). Ярчук – перше щеня, первісток у суки; суміш собаки з вовком; собака з вовчим зубом; щеня, що народилось одне*єдине (примітка Новицького). Ясла – відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби. Ячати – кричати, говорити (примітка Новицького). Ячмінець – кон’юнктивіт (запалення мебієвої залози).
470