Сборник тезисов by Наталья Калиненко

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ ІНСТИТУТ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ

ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ ІV Міжнародної відкритої науково-практичної конференції «ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТІ» 15 листопада 2013 р.

Київ – 2013

ББК 74ф.я77 3-41 Схвалено на спільному засіданні вчених рад Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти та Інституту відкритої освіти (протокол № 8 від 13 листопада 2013 р.)

Рецензенти: В.І. МАСЛОВ, доктор педагогічних наук, професор кафедри менеджменту освіти, економіки та маркетингу ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України. О.М. СПІРІН, доктор педагогічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України.

3-41 Збірник тез доповідей ІV Міжнародної відкритої науково-практичної конференції «Теорія і практика дистанційного навчання в освіті» / За заг. ред. В.В. Олійника; НАПН України, Ун-т менеджменту освіти. – К., 2013. –32 с.

У збірнику представлено тези доповідей ІV Міжнародної відкритої науковопрактичної конференції «Теорія і практика дистанційного навчання в освіті», яка відбулася 15 листопада 2013 року на базі ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України. Збірник призначено для викладачів, науково-педагогічних працівників, аспірантів, докторантів, здобувачів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, усіх, хто цікавиться проблемами дистанційного навчання в освіті.

ББК 74ф.я77 © ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, 2013 2

ЗМІСТ ВСТУП .................................................................................................................................................... 5 Johnson J. Gharacteristics of effective on-line instructors ..................................................................... 6 Johnson B. Leadership in American online education............................................................................ 6 Антощук С.В. Нові підходи до планування навчального процесу у вищіх навчальних закладах післядипломної педагогічної освіти….….….….….….….….….….….….……..….….……..…….. 7 Балалаєва О.Ю. Аналітичний огляд електронних ресурсів для вивчення латинської мови......... 8 Бессарабов В.І. Застосування хмарних технологій для розробки системи управління навчальними ресурсами ......................................................................................................................... 9 Здерко Н.П., Бессарабов В.І., Кузьміна Г.І., Кліменко А.Л. Компетентність в області інформаційно-комунікаційних технологій як основа ефективної самостійної роботи студента ... 9 Бондарчук О. І. Психологічна підготовка керівників освітніх організацій до взаємодії у віртуальному освітньому середовищі на дистанційному етапі підвищення кваліфікації ............. 10 Бугайчук К.Л. E-learning та дистанційне навчання: деякі аспекти співвідношення .................... 11 Велікодна О.В. Проблема впровадження дистанційної математичної освіти в умовах кредитно-модульної системи побудови навчального процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації .................................................................................................................................. 12 Гришечкін С.А. Мотиваційні можливості дистанційного навчання ............................................ 13 Євсєєва О.В., Ляхоцька Л.Л. Забезпечення випереджувального характеру підвищення кваліфікації керівників ВНЗ відповідно до викликів інформаційного суспільства………………………………………………………. ........................................................ 14 Жорницька Т.В. Формування іміджу сучасного навчального закладу засобами інформаційнокомунікаційних технологій (на прикладі Летичівського НВК №2 «ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназії»)………………………….…. .................................................................................................. 15 Іванческул Ю.О. Організація самостійної роботи з елементами дистанційного навчання для студентів 1 курсу з дисципліни «Основи правознавства» ................................................................ 16 Ильницкий А.Н., Прощаев К.И., Пономарева И.П., Злобина И.А. Актуальные проблемы дистанционного обучения: возрастной аспект.................................................................................. 16 Кабанкова Л.М., Градінаров Г.М. Використання хмарних технологій у викладанні інформатики та фізики на сайті викладача www.phijsicsportal.at.ua .............................................. 18 Калачова Л.В. Пошук ефективних шляхів підвищення кваліфікації викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти .................................................................................................... 19 Калиненко Н.А. Дистанционное повышение квалификации преподавателей .............................. 20 Калініна Л.В.Впровадження елементів дистанційної форми навчання на спеціальності 5.02010501 «Діловодство» ................................................................................................................... 21 Коломієць А.І. Організація самостійної роботи студентів при дистанційному вивченні принципу дії електричних схем рудникових апаратів ...................................................................... 22 Кузнецов А.Ю. Практика внедрения дистанционного обучения по дисциплине «Менеджмент»23 Ляхоцкая Л.Л. Педагогический дизайн в дистанционном повышении квалификации руководящих кадров образования ...................................................................................................... 23 Ляхоцкий В.П., Ляхоцкая А.В., Ляхоцкая М.В. Информационно-цифровое обеспечение научно-педагогической деятельности ................................................................................................. 24

Новак Ю.О. Психолого-педагогічні умови самостійної роботи студентів у дистанційній освіті25 Остапова Л.В. Педагогічні проблеми впровадження дистанційної освіти у вищих навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації .......................................................................................................... 26 Пінчук Н.К. Використання навчальних презентацій з дисципліни «Інженерна графіка» (теми: «Спряження», «Розрізи») як системи комп'ютерної підтримки викладача .................................. 27 Самойленко О.О.Технології дистанційного навчання у післядипломній освіті керівних кадрів професійно-технічних навчальних закладів ....................................................................................... 27 Тындюк Л.А., Бессарабов В.И. Использование сайтов на основе облачных технологий Googleдля организации внеклассной воспитательной работы с детьми школьного возраста ...... 28 Франкевич И.А. Особенности внедрения дистанционного образования ..................................... 29 Чапкіс А.Б. Основні чинники інформаційної компетентності ННВ ВНЗ .................................. 30 Шуляк А.П. Перспективи дистанційної освіти при викладанні іноземної мови за професійним спрямуванням ........................................................................................................................................ 31

ВСТУП

Людиноцентристська спрямованість сучасної освіти, інтеграція освіти України в європейський освітній простір вимагають ретельного вивчення світового досвіду, детального наукового аналізу новітніх педагогічних технологій та засобів навчання. В умовах розбудови інформаційного суспільства, змін характеристик і параметрів середовища життєдіяльності людини постає об’єктивна необхідність у трансформації системи освіти на принципах відкритої освіти. Основні системоутворювальні принципи відкритої освіти відповідають сучасним потребам людини, об’єктивним процесам розвитку, завданням і можливостям суспільства, процесам інтеграції, демократизації та інформатизації освіти. Серед головних завдань «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» визначено «забезпечення системного підвищення якості освіти на інноваційній основі, сучасного психолого-педагогічного та науковометодичного супроводу навчально-виховного процесу». Цим ознакам відповідають технології та методи дистанційного навчання, що підтримують і забезпечують реалізацію відкритого освітнього процесу в навчальному середовищі, в якому він здійснюється, і є однією з основ відкритої освіти як системи навчання. Розвиваючи інноваційні підходи в освіті, вирішуючи практичні завдання науково-методичного обґрунтування процесу модернізації освіти в Україні Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти» НАПН України організував та провів IV Міжнародну науково-практичну конференцію «Теорія і практика дистанційного навчання в освіті», яка відбулася 15 листопада 2013 р. в м. Києві. У роботі конференції брали участь вчені та спеціалісти-практики з різних регіонів України, Росії, Сполучених Штатів Америки, тези доповідей яких представлено у цьому збірнику: усього авторів – 38, з них докторів наук – 5, кандидатів наук – 10, аспірантів – 2, авторів з України – 31 , РФ – 5; США – 2. Університет менеджменту освіти НАПН України, кафедра дистанційної освіти, дякує всім учасникам IV Міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика дистанційного навчання в освіті» за участь в її роботі і запрошує до подальшої співпраці. Поштова адреса: 04053,Україна, м. Київ, вул. Артема, 52-А, 3-й корпус, Контактні телефони: 380(44) 481-38-42 – кафедра дистанційної освіти Інституту відкритої освіти УМО НАПН України. Електронна адреса: kafoedu@cippe.edu.ua

J. Johnson CHARACTERISTICS OF EFFECTIVE ON-LINE INSTRUCTORS The topics discussed in the presentation on the Characteristics of an Effective Online Instructor go far beyond the explanation of what is required from an online faculty member to work successfully. Dr. John Johnson starts with telling the audience about statistical data to show how fast online education in the United States is growing. For instance, the number of students taking at least one online course fall 2011 was 6.7 million and that demonstrates the annual growth rate of 17.3 % (Allen & Seaman, 2013) Such a growth determines the need for qualified instructors to work in various higher educational establishments all over the United States. Many college faculty have had little training in online teaching, they are not ready to take such a turn in their career due to a perceived unsettled nature of this kind of pedagogy. However, according to some studies, the attitudes of faculty toward distance education improve as they engage in it. Faculty members are the primary point of contact with students, with whom they interact exclusively in online virtual learning environments. It is their responsibility to satisfy key clients of the online programs – the learners. Effective online instructors have to establish social presence, cognitive presence, andteaching presence. Dr. John Johnson further discusses the main features of an effective instructor’s feedback. Since successful faculty member’s responsibilities go beyond instructing only, the presenter tells about their other responsibilities: constant development and training. As an effective online instructor who taught over 200 university courses, with 100 in the OnLine Environment, Dr. John Johnson also shares his personal tips and insights on effective online teaching. He finishes his presentation with answering the questions from the audience. Dr. John Johnson, Senior Lead Faculty,Walden University, USA, Tel: +1 (317) 3738650,e-mail: john.johnson@walden.edu B.Johnson LEADERSHIP IN AMERICAN ONLINE EDUCATION In his presentation author discusses current trends in Online Education Leadership in the United States. In the introductory part of his presentation Dr. Boyd Johnson mentions statistical data that depicts the growth of the number of online courses offered by American high education institutions. For example, as noted by Allen and Seaman (2013) much bigger number of the Universities has moved from offering only online courses to providing complete online programs (34,5% in 2002 to 64% in 2012). In the main part of his presentation Dr. Boyd Johnson notes how e-education leaders and administrators are dealing with two main trends: 1. the growth in online education 2. significant increase in adjunct faculty Because of that they have to learn how to manage an extensive team of online educators and students. The author explains how effective educational leader has to be able to ensure the success in communication with distance learning professors and students. In current US online education students are the target clients, hence their satisfaction and quality support are of main priority for the administration.

Dr. Boyd Johnson analyses latest research data and emphasizes the effectiveness of empathetic communication in online education leadership. He lists the ways to successful online course management: faculty hiring, training, and networking. The scholar explains that with current tendencies the roles of all educational process participants have shifted. Students now have to be much more responsible in their work, faculty members – more supportive and administrative chairs have to play the role of coaches for successful transactional and situational leadership. These key theoretical elements are followed with personal tips and stories that are discussed at the end of the presentation. Boyd Johnson Doctor of Business Administration Program, WaldenUniversity, Tel: +1(317)5858654, e-mail: richard.johnson2@waldenu.edu С. В. Антощук НОВІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУУ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ Визначення основних напрямів модернізації системи післядипломної педагогічної освіти України є однією з найважливіших проблем сучасного етапу розвитку та становлення нашої держави. Насамперед, ці напрями визначаються загальними тенденціями глобалізацією та інформатизацією всього суспільства в цілому. Вони також визначають принципово новий напрям у педагогіці – електронну педагогіку. Модернізація освітньої діяльності у вищих навчальних закладах післядипломної педагогічної освіти (ВНЗ ППО) передбачає запровадження принципів відкритої освіти, дистанційного навчання та кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП). Водночас модернізація навчального процесу у ВНЗ ППО за очно-дистанційною формою навчання вимагає інноваційного підходу до структури, змісту та забезпечення самостійної роботи слухачів на дистанційному етапі підвищення кваліфікації. Запропонований нами підхід вирішить проблему вибору слухачем змісту самостійної роботи і відповідатиме його запитам та інтересам. Для його реалізації кожна провідна кафедра має розробити певну кількість (не менше п’яти) додаткових навчальних модулів, до складу яких увійдуть не менше 20 змістових модулів. Їх зміст має розкривати найбільш актуальні проблеми та питання професійної діяльності слухача певного напряму або категорії підвищення кваліфікації. Кожен модуль слід забезпечити начальними та методичними матеріалами, а також відповідною кількістю запитань або завдань для самоперевірки та тестових запитань для проведення модульного контролю. Кількість модулів, що пропонуються слухачу, має перевищувати запланований бюджет часу на дистанційному етапі підвищення кваліфікації у 2–3 рази, щоб реально забезпечити свободу вибору змісту навчання. Відповідний перелік навчальних модулів буде запропонований слухачам для вільного вибору. Слухач самостійно планувує зміст самостійної роботи на дистанційному етапі підвищення кваліфікації, але в рамках бюджету часу, встановленого навчальним планом. Кожен навчальний модуль має супроводжувати викладач-консультант, який закріплюється кафедрою, що надала цей модуль. Такий викладач-консультант спільно із куратором-тьютором навчальної групи (до складу якої входить слухач) консультує слухачів та здійснює керівництво самостійною роботою слухача за модулем, як правило, в асинхронному режимі.

Вільний вибір слухачем змісту навчання під час дистанційного етапу підвищення кваліфікації відповідає європейському підходу до проблеми, реалізація якого значною мірою підвищить мотивацію та якість навчання. Запропонований підхід створює умови для забезпечення реальних можливостей вільного вибору змісту підвищення кваліфікації для кожного слухача. Це дасть змогу втілити на практиці головну ідею Болонського процесу про вільний вибір слухачами форм, методів і змісту навчання ВНЗ рішення цього завдання (проблеми) безумовно посилить зацікавленість (мотивацію) слухачів у підвищенні кваліфікації, підвищить імідж, якість та ефективність післядипломної педагогічної освіти. Антощук Світлана Володимирівна, старший викладач кафедри дистанційної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України тел.: (067) 4659112, e-mail: svetlana_a@ua.fm О.Ю. Балалаєва АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ Загальні тенденції впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому просторі значно розширили і можливості вивчення латинської мови, відкрили доступ до колосальних ресурсів бібліотек, дали змогу активніше використовувати науковий і освітній потенціал та накопичений досвід викладання латини провідних світових університетів. У 2009 р. було започатковано проект «Медієвіст. Українська латиномовна література» (http://www.medievist.org.ua) з метою об’єднати науковий доробок сучасних авторів, оригінальні латиномовні тексти та переклади на одному ресурсі. Сайт є платформою, де науковці можуть ділитися власним доробком та спілкуватися з колегами і орієнтований на виконання таких місій: інформаційної, інноваційної та наукової. Проте фахівці сайту пропонують і навчальні послуги: курси латинської мови, консультації з окремих тем нормативної граматики та синтаксису, а також у галузі медичної, фармацевтичної, природничої термінології. Крім численних популяризованих онлайн ресурсів для вивчення латини, існують також курси, розроблені для певних напрямів і спеціальностей. Як правило, створюються вони викладачами навчальних закладів для студентів заочної або дистанційної форм навчання і реалізуються на основі платформи Moodle. Характерними недоліками більшоісті вітчизняних дистанційних курсів латини є їх неінтерактивний характер. Майже всі матеріали (навіть вправи, тестові завдання і контрольні роботи) являють собою аналоги паперових видань у форматах pdf. На сайтах звертає увагу не лише відсутність електронних тестів, а й перекладних словників з латини. Аналіз сучасного світового ринку освітніх послуг і продуктів дає можливість виявити такі основні тенденції розвитку інформаційних ресурсів і електронних видань для вивчення латини: найширше представлені і найбільшим попитом користуються мультимедійні курси з елементами інтерактивних вправ або окремі збірки інтерактивних тестів з латини, а також різноманітні словники й он лайн перекладачі. Доводиться констатувати помітне відставання вітчизняної освіти і комп’ютерної лінгвістики як за кількісними, так і за якісними показниками. Створення електронного навчального контенту з латинської мови в Україні лише набуває розвитку. Враховуючи світові тенденції, вважаємо найбільш перспективними напрямами у цій сфері розробку інтерактивних курсів з латини та латинсько-українських електронних словників. Балалаєва Олена Юріївна, ст. викладач кафедри української, англійської та латинської мов ім. М.О. Драй-Хмари Національного університету біоресурсів і природокористування України тел.: +38 (097) 5422458,е-mail: l.balalaeva@yandex.ru

В.І. Бессарабов ЗАСТОСУВАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ РОЗРОБКИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ Впровадження елементів дистанційного навчання в очний процес навчання, створення повноцінних дистанційних курсів передбачає використання сучасної програмної основи, на якій реалізується електронний навчально-методичний комплекс. Мета роботи: пошук оптимальної програмної бази для створення системи управління навчальними ресурсами. Матеріал і методи дослідження: аналіз власних експериментальних даних, результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень. Результати дослідження. Розробка електронного навчально-методичного комплексу для організації дистанційного навчання можлива з використанням різних систем управління навчальними ресурсами. Водночас система управління навчальними ресурсами може бути реалізована за серверною, хмарною, змішаною технологією. Нами показано, що найбільш доступною, маловитратною і зручною базою для розробки сучасної системи управління навчальними ресурсами можуть стати хмарні технології розподілених обчислень. Як експеримент нами розроблено систему управління навчальними ресурсами «Хмара», на основі якої створено кілька електронних навчально-методичних комплексів для дистанційного етапу підвищення кваліфікації керівників та викладачів вищих навчальних закладів у галузі післядипломної педагогічної освіти. Програмною основою розробки стали хмарні сервіси, реалізовані в Google APPS for education. Аналіз результативності в забезпеченні самостійної роботи слухачів на дистанційному етапі підвищення кваліфікації в рамках проекту «Хмара» показав високу ефективність використання хмарних технологій. Висновок. Оптимальною програмною базою для розробки системи управління навчальними ресурсами є хмарні сервіси, реалізовані в Google APPS for education. Хмарна система управління навчальними ресурсами дає змогу створювати сучасні електронні навчально-методичні комплекси для організації дистанційного навчання. Бессарабов Володимир Іванович, доцент кафедри дистанційної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, канд. хім. наук, тел.:+380(44)4813842,e-mail: drvib500@gmail.com

Н.П. Здерко, В.І. Бессарабов, Г.І. Кузьміна, А.Л. Кліменко КОМПЕТЕНТНІСТЬ В ОБЛАСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ОСНОВА ЕФЕКТИВНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Модернізація навчального процесу у вищих навчальних закладах (ВНЗ) України передбачає поступове збільшення частки самостійної роботи студента (СРС) у процесі вивчення програмного матеріалу дисциплін. Ефективна організація цієї роботи неможлива без впровадження в навчальний процес елементів дистанційних технологій навчання (ДТН), які передбачають певний рівень володіння інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ). Мета роботи: визначення ролі компетентності студента в інформаційно-комунікаційній сфері (КСІКС) у організації ефективної СРС у вивченні навчального матеріалу. Матеріал і методи дослідження: аналіз власних експериментальних даних, результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень. Результати дослідження. Послідовна модернізація вищої освіти в Україні передбачає перехід на засади відкритої освіти, поступову гармонізацію навчального процесу з європейськими підходами та нормами. Вимогою сьогодення в цьому контексті є збільшення

частки СРС у загальному обсязі навчального часу за робочою програмою дисципліни, що неможливо без впровадження ДТН. Однак при цьому гостро постає проблема відповідності рівня КСІКС рівню ДТН, які пропонує ВНЗ. Показано, що першочерговим завданням організації СРС на основі електронних навчально-методичних комплексів (ЕНМК) має стати вимірювання, оцінювання рівня КСІКС та доведення рівня цього показника за необхідності до такого, що відповідає достатнім вимогам для використання ЕНМК. Встановлено, що більш ефективним для студентів очної форми навчання може бути використання консервативної моделі організації навчального процесу, коли навчальні матеріали видаються строго дозовано відповідно до графіка навчального процесу. Висновок. Забезпечення відповідного рівня КСІКС є ключовим завданням у організації ефективної самостійної роботи студентів на основі ЕНМК. Здерко Назар Петрович, студент V курсу факультету ХБФТКНУТД МОН України, тел.: +380(97)6042406,e-mail: nzderko@gmail.com Бессарабов Володимир Іванович, доцент кафедри дистанційної освітиДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, канд. хім. наук, тел.:+380(44)4813842,e-mail: drvib500@gmail.com Кузьміна Галина Іванівна, доцент кафедри промислової фармації КНУТД МОН України, тел.: +380(44) 2562176,e-mail: galina_kuzmina@ukr.net Кліменко Андрій Лукич, заступник директора Інституту відкритої освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, тел.:+380(44)4813842,e-mail: andrew_9svo@ukr.net О. І. Бондарчук ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА КЕРІВНИКІВ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДО ВЗАЄМОДІЇ У ВІРТУАЛЬНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ДИСТАНЦІЙНОМУ ЕТАПІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ Ефективна взаємодія керівників освітніх організацій у віртуальному освітньому просторі на дистанційному етапі підвищення кваліфікації зумовлює необхідність спеціальної психологічної підготовки через особливості контингенту управлінців (О. Бондарчук, В. Семиченко): 1) мають ґрунтовні професійні знання, що більш-менш упорядковані на етапі попереднього навчання; 2) спираються на власний управлінський досвід, що може не збігатися з пропонованими теоретичними знаннями, в тому числі, на досвід управлінської взаємодії, що характеризується асиметричністю (наявністю в одного з суб’єктів взаємодії владних повноважень) та структурованістю (чітким розподілом функцій залежно від функціональнопосадових обов’язків суб’єктів взаємодії); 3) мають систему смислів, цінностей, оцінних критеріїв, яка часто відрізняється певною інерційністю, обмеженою здатністю до змін; 4) амбівалентний характер мотивації здобуття психологічної компетентності тощо. Взаємодію у віртуальному освітньому середовищі можна інтерпретувати як організацію спільної діяльності віртуальної спільноти на основі інформаційно-комп’ютерних технологій, що має на меті акумулювання інформації, її упорядкування, колективний доступ, обмін інформацією та обговорення на основі соціального сприйняття, взаєморозуміння, емоційного ставлення та підтримки між користувачами. Така взаємодія має як позитивні (розширення можливостей людини щодо спілкування та інтеракцій, полілогічність, партнерство і самореалізація тощо), так і негативні (обмеження сенсорного досвіду, утруднення у здійсненні

невербальної комунікації, загроза автентичної самопрезентації особистості та ін.) аспекти (Р. Берт, А. Войскунський, М. Грановеттер, А. Журавльов та ін.). Учасників взаємодії у віртуальному освітньому середовищі об’єднує їхня зацікавленість у спільному об’єкті, що має для них предметно-практичну, пізнавальну цінність. Мотивуючим фактором взаємодії у віртуальному освітньому середовищі є також новизна пропонованих форм роботи, що формує відчуття причетності до сучасних технологій, прагнення бути сучасним тощо. Утруднює організацію взаємодії наявність психологічних бар’єрів в управлінців (особливо, старшого віку) у роботі з комп’ютером, недостатній рівень ІКТ-компетентності тощо. Наш досвід організації взаємодії управлінців у віртуальному освітньому середовищі у процесі очно-дистанційної форми підвищення кваліфікації на базі ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» свідчить про її доцільність та ефективність не лише в контексті здобуття професійних знань, але й особистісного розвитку («внутрішніх надбань» за Ю. Машбицем).на основі таких принципів, як особистісна орієнтованість спілкування, проблемність, рефлексивність тощо (Ю. Машбиць, М. Смульсон та ін.). Це висуває особливі вимоги до відповідної психологічної підготовки як керівників освітніх організацій, так і викладачів закладів ПО як суб’єктів управління взаємодією, адже дійсний авторитет у віртуальному просторі, за даними С. Бондаренка, підтримується завдяки високому інтелекту, наданню регулярної допомоги іншим, емоційному позитиву, турботі про збереження власної репутації, здійсненню інтегруючих дій тощо. Бондарчук Олена Іванівна, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології управління ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, e-mail: bei.07@mail.ru К.Л. Бугайчук E-LEARNING ТА ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ СПІВВІДНОШЕННЯ Термін «e-learning» з’явився в 1999 році, коли поширення технологій Internet привело до витіснення комп’ютерних курсів на CD-ROM тренінгами на базі Web. Ними було набагато легше і дешевше охопити персонал територіально-розподілених організацій будь-якого масштабу. Простішою і ефективнішою стала і організація централізованого управління навчальним процесом. Згодом із розвитком мережі Інтернет та її освітніх можливостей з’явилося багато визначень цього терміну: від використання технологій Інтернет у навчальному процесі, де реалізуються педагогічні технології до різних форм освіти за допомогою комп’ютерних технологій і різних сучасних засобів зв’язку і телекомунікацій. Взагалі на теренах СНД поняття «e-learning» частіше використовують представники корпоративного сектору, а «дистанційне навчання» − академічного. Це пояснюється тим, що в корпоративному секторі переважно використовуються електронні курси, побудовані за слайдовою технологією з використанням переважно тестів, як контрольного заходу і «взаємодії» тільки з програмою, а не викладачем (тренером). Представники бізнес компаній та фахівці у корпоративному електронному навчанні Російської Федерації визначають Е-(lectronic) learning як засоби, за допомогою яких ми отримуємо доступ до навчальних матеріалів. Це можуть бути веб-технології (он-лайн навчання), або мультимедійні платформи CD-ROM або DVD (он-лайн навчання). Такий підхід бере свій початок від концепції (технології) програмованого (автоматизованого, комп’ютерного) навчання. Основним його принципом є передавання змісту навчального матеріалу невеликими логічно завершеними частинами. Часто навчальну інформацію учні отримують не від викладача, а з програмованого посібника або дисплея комп’ютера (комп’ютерної програми).

Згодом, у міру розвитку комунікаційної складової комп’ютерних мереж, ідея комп’ютерного (програмованого) навчання дещо трансформувалася. Вже викладач міг повноцінно брати участь у навчальному процесі. І на відміну від комп’ютерного навчання, коли користувач працює один на один з комп’ютером, до змісту терміна «електронне навчання» стали додавати використання мережевих можливостей: передачу результатів навчання, можливості спільної роботи, консультацій та обговорення, обмін досвідом, підтримку викладача і багато іншого. Отже, незважаючи на відомі відмінності у визначеннях електронного навчання, майже всі автори розглядають е-learning як навчання, що базується на використанні комп’ютерних, інформаційних та Інтернет-технологій. Якщо ми візьмемо одну зі складових терміна «дистанційне навчання»  «дистанційне», то електронне навчання не обов’язково має здійснюватися на відстані, наприклад, воно може існувати у аудиторіях навчального закладу, а дистанційне навчання, як кореспондентська модель, не обов’язково використовує можливості мережі Інтернет та комп’ютера. І коли в розрізі електронного та дистанційного навчання говорять тільки про доставку інформації, а інколи й знань та вмінь (!), це уявляється невірним. Навчання не зводиться до контенту, а наявність, наприклад, підручника в будь-якій формі і з будь-якою доставкою не гарантує навчання. Навчання  це соціальний процес. І навколо контенту потрібен контекст: вчитель, учні (слухачі, студенти), методи навчання, сценарії навчання і т. ін. На сьогодні практично немає сенсу говорити про дистанційне навчання поза телекомунікаційними мережами і електронними пристроями на сьогодні дистанційне навчання стало практично повністю електронним. Сучасне дистанційне навчання практично повністю відбувається за допомогою мережі Інтернет і з використанням сучасних мережевих сервісів, встановлюваних і доступних через Інтернет/Інтранет (LMS, засоби веб-конференцій, віртуальні світи тощо). Отже на сучасному етапі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій доцільним буде прийняти ці терміни як синоніми і таким самим чином використовувати їх у роботі або навіть розуміти дистанційне навчання, як похідне від електронного, адже воно може здійснюватися і не дистанційно. Бугайчук Костянтин Леонідович провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії з проблем протидії злочинності навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції Харківський національний університет внутрішніх справ тел.: +38(067) - 574-30-42; +38(050) - 573-37- 00; e-mail: klbugaychuk@gmail.com О.В. Велікодна ПРОБЛЕМА ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПОБУДОВИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ІІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ Специфіка математики як навчальної дисципліни визначається універсальністю її ідей і методів, що знаходять широке застосування в різних галузях науки і практичної діяльності людини. Серед засобів, що сприяють якісній математичній освіті є самостійна робота студентів, організована з врахуванням їх особистісних і діяльнісних особливостей. Але індивідуалізація самостійної роботи студентів та контроль її результатів з боку викладача є найбільш проблемними питаннями організації сучасного навчального процесу у ВНЗ ІІІ рівнів акредитації. Ми вважаємо, що одним із перспективних та рентабельних напрямів впровадження поглибленого і розширеного вивчення математики може бути дистанційна освіта в умовах кредитно-модульної системи побудови навчального процесу. Ми розглядаємо дистанційне навчання як одну з форм організації вивчення математичних дисципліну процесі якої викладач розробляє робочу програму, що базується на самостійній роботі студента.

Важливими вимогами впровадження дистанційної математичної освіти у ВНЗ ІІІ рівнів акредитації стає технологізація навчання, розробка відповідного дидактичного, математичного та програмного забезпечення, алгоритмів формування та структурування навчального матеріалу, побудова індивідуальної траєкторії навчання для кожного студента. В умовах технологізації, особливої актуальності набуває проблема професійної підготовки викладача математичних дисциплін, зокрема його психолого-педагогічної та інформаційно-технологічної підготовки, як структурних елементів впровадження дистанційної освіти. Велікодна Ольга Володимирівна, магістр управління навчальними закладами, голова циклової комісії інформаційних технологій та прикладної математики, Горлівський технікум Донецького національного університету, тел. (+38)050 85 84 544, e-mail: olga.velikodnaya@yandex.ru С.А. Гришечкін МОТИВАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та ті безперечні переваги, які притаманні дистанційним інтерактивним курсам, сприяють впровадженню дистанційного навчання у ВНЗ. Як правило, дистанційна форма займає нішу самостійної складової навчального навантаження студента і тому є доповненням до традиційних форм: денної та заочної. Але з огляду на те, що на самостійну підготовку студента і денної, і, особливо, заочної форми припадає більше навчальних годин, ніж на аудиторну, то і роль дистанційного навчання значно зростає. З іншого боку, ефективність навчального процесу визначається великою мірою вмотивованістю студента до навчання. В останні роки відсоток внутрішньо вмотивованих до навчання студентів зменшився. Не виправляє цей процес і та система вступу до ВНЗ, яка прийнята в нашій країні. Можливість подачі документів до декількох ВНЗ та на декілька напрямів підготовки, призводить до «випадкових» студентів, яким все одно де навчатися. Крім того, як показують соціологічні опитування, зростає кількість вступників, які керуються в основному емоціями під час вибору ВНЗ та спеціальності. За цих умов збільшується значення зовнішньої мотивації студента до навчання. Яка ж педагогічно-мотиваційна модель реалізується в навчальному процесі в нашій країні? Модель така: навчальні заняття, самостійна робота студентів, контрольні заходи. Підтвердженням виконання навчального плану, та його результату є семестровий контроль, який нормативними документами рекомендується проводити у вигляді педагогічного тесту. Тобто, студент вмотивований на отримання оцінки. Студент не говорить, що «Мені необхідно вивчити фізику», а говорить, що «Мені необхідно здати тест з фізики». Результати ж досліджень професора гарвардського університету Р. Фреєра показали, що більший приріст в успішності навчання дають ті студенти, які вмотивовані на процес навчання (відвідування лекцій, читання підручників та іншої навчально-методичної літератури, виконання самостійних завдань тощо), а не на результат. Тому пропонується в рамках кредитно-модульної системи організації навчального процесу реалізувати дещо іншу мотиваційну модель. Пригадаємо, що таке заліковий кредит? Як наведено у Конвенції Ради Європи ЮНЕСКО, кредит – точно документована мінімальна умовна одиниця «вартості» якоїсь складової навчальної програми, виконаної студентом під час навчання. Один кредит – це 36 навчальних годин. Таким чином, якщо студент присвятив 36 навчальних годин роботі над навчальними матеріалами, запланованими на змістовий модуль об’ємом в 1 кредит, то можна стверджувати, що цей змістовий модуль він успішно засвоїв. Тобто, досяг рівня Е «Достатньо» за шкалою ECTS. Отже, слід бали шкали ECTS до рівня Е нараховувати за навчальні години, після документально підтвердженої роботи над навчальним

матеріалом. А остаточну оцінку, тобто, рівні D, С, В, А визначати за результатами педагогічного тестування. Мабуть у читача виникло питання: «А до чого тут дистанційне навчання?» Справа в тому, що тільки за умови винесення самостійного навантаження студента у інформаційне освітнє середовище (ІОС) з’являється можливість отримати документальне підтвердження його виконання. Більш того, якщо студент пропустив аудиторне заняття, в ІОС він зможе надолужити пропуск. Таким чином, студент буде вмотивованим на процес навчання. Гришечкін Сергій Анатолійович, канд. тех. наук, доцент кафедри фізики Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна тел.: 0506035235, zmc@nv.diit.edu.ua О.В. Євсєєва, Л.Л. Ляхоцька ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИКІВ ВНЗ ВІДПОВІДНО ДО ВИКЛИКІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Серед основних завдань Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року визначено: «Модернізація і розвиток освіти повинні набути випереджувального безперервного характеру, гнучко реагувати на всі процеси, що відбуваються в Україні та світі» (http://president.gov.ua/documents/15828.html). Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти, саме післядипломна освіта призвана забезпечити випереджувальний характер підвищення кваліфікації педагогічних, науковопедагогічних і керівних кадрів відповідно до потреб реформування системи освіти, викликів сучасного суспільного розвитку. Дійсно, система післядипломної освіти є одночасно споживачем, користувачем, акумулятором, виробником і джерелом інформації, але оскільки інформація відзначається швидким застаріванням, постійним оновленням та розширенням, то для нормального функціонування освітньої системи стають вагомими проблеми випереджувальної інформації – передбачення. Постійне вдосконалення й оновлення знань педагогічних працівників під час курсів підвищення кваліфікації та у міжкурсовий період із метою засвоєння ними новітніх технологій та впровадження в навчальний процес сучасних педагогічних технологій – це завдання випереджувального розвитку післядипломної освіти педагогічних кадрів. У цьому напрямку заслуговує на увагу співпраця науковців кафедри дистанційної освіти Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України (УМО) та методичного об’єднання (МО) заступників директорів з навчальної роботи (НР) вищих навчальних закладів (ВНЗ) ІІІ рівня акредитації Горлівського регіону, який представляє 11 навчальних закладів. З метою випереджувального здійснення організаційного, науково-методичного забезпечення діяльності ВНЗ ІІІ р.а. в рамках МО створено банки даних з вивчення проблемних питань для подальшого здійснення адресної методичної допомоги щодо інформаційно-методичного забезпечення професійного зростання педагогів. На засіданнях МО певна увага приділяється вивченню, узагальненню і поширенню педагогічного досвіду (проведення «круглих столів», педагогічних конференцій, творчих звітів, методичних семінарів, педагогічних практикумів). Саме тому користується популярністю серед освітян-управлінців запропонована науковцями УМО низка тематичних вебінарів «Впровадження інформаційних технологій у ВНЗ IІІ р.а.: педагогічний процес, управління, методична та інформаційна робота», проведених в рамках постійно діючого педагогічного практикуму. Зазвичай технологічний та інформаційний розвиток передують соціальним змінам, але здатність суспільства змінюватися й пристосовуватися до нових науково-технічних досягнень за обраний відрізок часу невелика. І в цьому на допомогу керівникам-практикам приходять

науковці з навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти. Саме така творча співпраця у міжкурсовий період забезпечує випереджувальний характер підвищення кваліфікації керівників освіти. На нашу думку, випереджувальна освіта є одним з найбільш ефективних і перспективних інструментів, що дають змогу навчити керівників освіти, яким чином підготуватися до вирішення майбутніх управлінських та педагогічних задач. Євсєєва Олена Вікторівна, заступник директора з навчальної роботи Горлівського технікуму Донецького національного університету, голова методичного об’єднаннязаступників директорів з навчальної роботи ВНЗ ІІІ р.а. Горлівського регіону, тел.: +38(050)6805991, e-mail:e_evseeva@ukr.net Ляхоцька Лариса Леонідівна, канд. пед. наук, доцент, завідувач кафедри дистанційної освіти ДВНЗ«Університет менеджменту освіти» НАПН України, тел.: +38(067)2914354,e-mail: lyahotska@ua.fm

Т.В. Жорницька ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ СУЧАСНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (НА ПРИКЛАДІ ЛЕТИЧІВСЬКОГО НВК №2 «ЗОШ ІІІІ СТ. – ГІМНАЗІЇ») Школа, відповідно до нових завдань освіти в 21 столітті, повинна готувати людину, органічно адаптовану до життя у відкритому інформаційному суспільстві. Це вимагає нового концептуального бачення розвитку всіх складових загальноосвітнього навчального закладу, починаючи, на нашу думку, з формування його іміджу засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Виходячи з цих позицій, необхідність всебічного різнопланового вивчення процесу формування іміджу сучасного навчального закладу (НЗ), факторів впливу на формування іміджу, зокрема засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), як найбільш затребуваними в сучасній системі освіти, та власний педагогічний досвід послужила приводом для проведення відповідного дослідження у Летичівському навчально-виховному комплексі №2 «ЗОШ ІІІІ ст. – гімназії» Хмельницької області. У результаті дослідження розроблено модель формування іміджу сучасного загальноосвітнього навчального закладу засобами інформаційно-комунікаційних технологій та пропонуються шляхи його підвищення, а саме:  чітке визначення термінової і перспективної мети, визначення і формулювання місії НЗ, бачення перспектив, складання планів діяльності;  діагностування рівня вже сформованого іміджу НЗ, виявлення позитивних та негативних сторін діяльності закладу, виявлення очікувань основних «клієнтів» школи – учнів та їх батьків, а також аналіз діяльності найбільш престижних українських та зарубіжних закладів у галузі освіти;  планування заходів щодо усунення негативних результатів діяльності освітнього закладу (підвищення кваліфікації вчителів, впровадження нових засобів ІКТ у навчальновиховний процес, участь у різноманітних конференціях, семінарах, олімпіадах, змаганнях тощо) та втілення їх у життя;  керівництво і контроль, які також мають базуватися на використанні сучасних засобів ІКТ;  аналіз результатів діяльності, підтримка, коригування та оновлення вже створеного іміджу. Таким чином, гіпотеза про те, що формування позитивного іміджу сучасної освітньої

установи засобами ІКТ є необхідною умовою підтримки конкуренції та збільшення числа учнів, у результаті проведеної роботи знайшла повне підтвердження. Жорницька Тетяна Василівна, Директор Летичівського навчально-виховного комплексу №2 «ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназія» Хмельницької області тел.: +38(097)2275607, e-mail: letuchiv_scool2@mail.ru Ю.О. Іванческул ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ЕЛЕМЕНТАМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ З ДИСЦИПЛІНИ ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА У сучасному вищому навчальному закладі організація навчального процесу базується на принципах достатності наукового, пізнавального, інформаційного та методичного забезпечення, здатного закласти основу для самостійного творчого опанування й осмислення знань і прояву творчої та дослідницької ініціативи. На основі застосування системно-діяльнісного підходу нами розроблено структурнофункціональну модель організації дистанційної та самостійної роботи студентів, яка включає зміст, структуру, функції, умови її здійснення. Комп’ютерна підтримка з дисципліни «Основи правознавства» включає: змістовні матеріали з дисциплін, програмні матеріали підтримки навчання, каталог навчальної та наукової літератури з дисциплін, навчальні документи, тести, індивідуальні завдання. Робота з дисципліни складається з двох етапів 1. Використання новітніх комп’ютерних технологій у процесі викладання дисципліни «Основи правознавства» 2. Створення в період навчання компонентів дисципліни, під час підготовки самостійної роботи. Використання новітніх комп’ютерних технологій у поєднанні з традиційними і новими формами і методами навчальної діяльності спрямовано на вдосконалення навчального процесу, включення в свою сферу як окремого студента, так і академічної групи, колективу викладачів у цілому. Іванческул Юрій Октавіанович, викладач, Горлівський технікум Донецького національного університету, тел.: (066) 519-80-75, e-mail: tavrida58@maail.ru А.Н. Ильницкий, К.И. Прощаев, И.П. Пономарева, И.А. Злобина АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ: ВОЗРАСТНОЙ АСПЕКТ Актуальность. В настоящее время в России происходит системное реформирование профессионального образования, что вызвано необходимостью интеграции в мировое образовательное пространство и адаптации к рыночным условиям развития общества. Современная ситуация в обществе, характеризующаяся технологическим переоснащением основных видов человеческой деятельности, стремительный рост необходимой для жизнедеятельности и постоянно обновляющейся информации, повышение конкуренции на рынке труда в условиях экономического кризиса, ставят задачу повышения мотивации включения взрослого в различные образовательные программы. Реализация этой задачи предполагает освоение новых технологий обучения, и прежде всего дистанционной формы, открывающей возможности для удовлетворения интеллектуальных потребностей современного специалиста. Необходимость повышения адаптации взрослых к процессу дистанционного обучения как условию самореализации в современном обществе

актуализирует проблему изучения барьеров при организации и проведении данной формы повышения квалификации. Цель исследования: анализ современных тенденций развития и актуальных проблем дистанционного обучения в андрагогическом аспекте. Материалы и методы: использовались общенаучные методы. На основе системного подхода раскрыта сущность исследуемых вопросов. Результатами исследования стали данные о положительном опыте использования дистанционной формы обучения у взрослых, так как она является удобной и приемлемой для данной категории людей, позволяет совмещать обучение с работой, осуществлять освоение образовательной программы в индивидуальном темпе. Тем не менее, возникают и некоторые барьеры, трудности при организации дистанционного обучения у взрослых. Разделяя точку зрения ряда авторов и учитывая собственный опыт, мы можем говорить сегодня о некоторых барьерах при дистанционном обучении взрослых, связанных: 1) со специфической особенностью взрослых обучающихся; 2) со спецификой процесса дистанционного обучения; 3) с индивидуальными особенностями личности. На возникновение барьеров, затрудняющих процесс дистанционного обучения взрослых, влияют такие факторы, как низкая мотивация, недостаток времени, ограниченные ресурсы, стесненные жизненные обстоятельства, уровень информационно-коммуникационной компетентности, уровень интернет-коммуникации, собственная инерция, заниженная самооценка, повышенная тревожность. Результатом является снижение эффективности учебного процесса, уровня удовлетворенности обучающихся как процессом, так и результатом обучения. Выводы: Таким образом, дистанционное образование у взрослых в определенной степени является той возможностью, которая позволяет соединить потребности общества и потребности личности в самореализации. При организации дистанционного обучения попрежнему актуальным является предупреждение действия факторов, препятствующих эффективному процессу обучения. Для этого необходимо проводить консультационную и профилактическую работу по преодолению имеющихся барьеров, что потенцирует возрастание эффективности курсов дистанционного обучения, повышение уровня удовлетворенности обучающихся процессом и результатом обучения, а также соблюдение таких принципов как системность в планировании курсов, модульность и индивидуальный подход. Ильницкий Андрей Николаевич, доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой терапии и патологии пожилого возраста Федерального государственного учреждения «Институт повышения квалификации Федерального медико-биологического агентства России», a-ilnitski@yandex.ru Прощаев Кирилл Иванович, доктор медицинских наук, профессор кафедры терапии и патологии пожилого возраста Федерального государственного учреждения «Институт повышения квалификации Федерального медико-биологического агентства России», nimcgerontologija@mail.ru Пономарева Ирина Петровна, кандидат медицинских наук, доцент кафедры терапии и патологии пожилого возраста Федерального государственного учреждения «Институт повышения квалификации Федерального медико-биологического агентства России», shepeleva.ponomarewa@yandex.ru Злобина Инна Александровна, аспирант кафедры внутренних болезней № 2 ФГАОУ ВПО «Белгородский государственный национальный исследовательский университет», InulkaZ@yandex.ru

Л.М. Кабанкова, Г.М. Градінаров ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИКЛАДАННІ ІНФОРМАТИКИ ТА ФІЗИКИ НА САЙТІ ВИКЛАДАЧА WWW.PHIJSICSPORTAL.AT.UA Сьогоднішнім світом править інформація. Багатим є той, хто володіє інформацією. В інформаційному світі виграє той,хто вміє та хоче отримувати нову інформацію та вчиться використовувати її собі на користь. Е.Тофлер «Третя хвиля» Невпинний розвиток освіти в Україні, підвищення її якості та доступності, інтеграція в європейський освітній простір із збереженням національних досягнень і традицій – усе це потребує впровадження у вищий школі новітніх методів навчання, що ґрунтуються на застосуванні сучасних комп'ютерних технологій. До таких технологій слід віднести: дистанційне навчання, хмарні технології. Хмарні технології – це технології, які надають користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса. Користувачам зазначених методик немає потреби купувати дорогі комп'ютери, з великим обсягом пам'яті і дисків, щоб використовувати програми через веб-інтерфейс. Також немає потреби в CD і DVD-приводах, оскільки вся інформація і програми залишаються в «хмарі». Тому, на наш погляд, найбільш широкі можливості для реалізації задач формування сучасної широко освіченої особистості в нових умовах інформаційного суспільства є використання «хмарних технологій» у навчальному процесі. Саме «хмарні технології» надають можливість користуватися навчальним закладам через мережу Інтернет обчислювальними ресурсами і програмними додатками як сервісом, дозволяють інтенсифікувати процес навчання, посилити мотивацію навчання. Прикладами сучасних сервісів, побудованих на основі технології «хмарних обчислень» для освіти, є Live @ edu від Microsoft і Google Apps Education Edition. Нами зроблена спроба інноваційного проектування процесу навчання з використанням мережі Інтернет та врахуванням технічних можливостей навчального закладу.З метою пошуку найбільш ефективних шляхів реалізації основної освітньої задачі – надання якісних знань та формування висококласного фахівця нами розроблено систему інтеграції «хмарних технологій» у різні форми навчальних занять, як традиційних, так і інноваційних, з інформатики, фізики, математики. У позааудиторній роботі, в межах підготовки до занять використовуємо соціальну мережу «В Контакте», де студенти можуть подивитися навчальне відео, завантажити навчальні матеріали для підготовки до занять з вищезгаданих дисциплін. Після основних занять один чи два рази на тиждень проводяться додаткові заняття, так звані батли. На батлах студенти повторюють теорію, розв’язують якісні та кількісні задачі. Така дистанційна форма роботи суттєво відрізняється від поурочної, оскільки на заняттях студенти можуть поводитися більш вільно, відлучатися на деякий час, повертатись, знову включатися в роботу і це не завжди впливає на якість результату. За допомогою ресурсів Google, Microsoft, Moodle, соціальних мереж процес навчання організований, на нашу думку, максимально ефективно та захоплююче. У проектній діяльності найбільш поширеною в нашій практиці є робота з ресурсами Google-середовища. Можливості, що надають Google-сервіси для навчального процесу, надзвичайно різноманітні. Ми використовуємо: 1. Служби спілкування з безкоштовним розміщенням електронної пошти. 2. Служби співпраці з доступом до даних, обміном між ними та співпрацею з іншими користувачами, зберіганням матеріалів в безкоштовному онлайновому сховищі.

3. Служби підвищення продуктивності з функцією створення, перегляду, редагування текстових файлів, електронних таблиць, презентацій, створення форм, а також обміну ними через Інтернет. У процесі роботи над проектами студенти: • створюють Google-акаунти; • об’єднуються в групи; • працюють спільно з документами; • використовують фотогалерею Picasa для публікації матеріалів; • обговорюють проблеми та шляхи розв’язування в блогах. Найвагоміші переваги такого способу навчання – це можливість отримувати знання із багатьох джерел будь-де і будь-коли, набувати навички «людини 21-го століття». У проектній діяльності, як в навчальних, так і в виховних проектах, робота студентів організована таким чином: студенти вчаться бачити проблему та обговорювати її в блогах та групах, робити висновки з викладених фактів, які можна побачити у фотогалереї або у документах Google тощо. Так окремі кроки приводять до конкретного результату. Звичайно, такі методи навчання потребують сучасних технічних засобів. Тому на заняттях і в позааудиторній діяльності студенти формують навички використання фотоапарата, мобільного телефону, відеокамери, персонального комп’ютера, проектора тощо. Таким чином, сучасні методи, форми та засоби навчальної діяльності підвищують мотивацію студентів та ефективність занять з інформатики, фізики, математики. Кабанкова Людмила Миколаївна, викладач Горлівського технікуму Донецького національного університету, спеціаліст вищої категорії, тел. (050) 959-89-71 e-mail: lyudpozh@mail.ru адреса сайту: http//physicshjutal.at.ua/load/raznoe/15 Градінаров Григорій Миколайович, викладач Горлівського технікуму Донецького національного університету, спеціаліст першої категорії, тел. (050) 864-53-12 e-mail: ggn_gtdonnu@ mail.ru адреса сайту: http//physicshjutal.at.ua/load/raznoe/15 Калачова Л.В. ПОШУК ЕФЕКТИВНИХ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ІНСТИТУТІВ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ У ході розробки та апробації моделі підготовки викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти до застосування аудіовізуальних засобів навчання було розроблено програму авторського курсу, яка передбачала підвищення кваліфікації викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти за різними формами і в різному обсязі залежно від їхніх потреб. Педагогічним працівникам було запропоновано обирати зручну для себе форму навчання: очну, очно-дистанційну та повністю дистанційну. Результати підвищення кваліфікації у різних експериментальних групах дають змогу зробити певні висновки за результатами навчальної діяльності слухачів курсу. Під час проходження курсу тими викладачами, які обрали очну форму навчання виявилися деякі ускладнення: у зв’язку з безвідривністю учасників курсу від виробництва, графік аудиторних занять часто збігався із власним навантаженням слухачів за основним місцем роботи, як наслідок, спостерігалася низька відвідуваність курсу на кожному занятті; низька відвідуваність занять призвела до різного рівня підготовки аудиторії при сприйнятті нового матеріалу (ті, хто були присутні на попередньому занятті, легко орієнтувалися у новому

матеріалі, решта – погано розуміла його суть) і появі психологічного дискомфорту, хибного уявлення про рівень складності засвоєння необхідного теоретичного матеріалу та практичних навичок. Але перевагою даної форми навчання був безпосередній контакт з викладачем і можливість спілкування з одногрупниками (що дуже важливо для слухачів з низьким рівнем ІКТ-компетентності). За підсумками роботи групи, яка обрала очно-дистанційну підготовку, ми можемо говорити про переваги цього способу навчання, а саме: слухачі мають постійний доступ до теоретичних матеріалів курсу, можливість спілкування із викладачем та колегами у зручний час, своєчасного отримання консультації; слухачі мають змогу побудувати індивідуальну траєкторію навчання, вивчаючи матеріали та виконуючи завдання у зручному для себе темпі із врахуванням індивідуального графіку роботи; існує можливість зворотнього зв’язку – відгуку на результати діяльності, коли інші слухачі курсу або викладач звертає увагу на помилки та неточності виконання певного завдання; рейтинг успішності слухачів та можливість споглядання діяльності інших учасників курсу стимулюють до активної діяльності. Результати підвищення кваліфікації групи за дистанційною формою навчання говорить про необхідність високої внутрішньої мотивації, жорсткої самодисципліни та самоконтролю у дотриманні поставлених цілей, завершенні розпочатої справи, яка була присутня не у всіх учасників групи. Крім того, повністю дистанційна форма навчання вимагає від слухачів курсу достатньої ІКТ-компетентності (навичок спілкування засобами мережі Інтернет, вміння працювати з необхідними додатками та програмними засобами тощо), відсутність якої породжує психологічний дискомфорт і бар’єри для подальшої роботи над навчальними матеріалами. Проте підсумкова якість підвищення кваліфікації у цій групі виявилася найвищою. Отже, ми можемо зробити висновки, що найбільш оптимальною формою для підвищення кваліфікації викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти є очнодистанційна, адже вона виключає недоліки очної та дистанційної і поєднує у собі їх переваги. При достатньому рівні ІКТ-компетентності слухачів та високій мотивації, самодисципліні можна також використовувати повністю дистанційну форму навчання. Калачова Людмила Володимирівна, ст. викладач кафедри дистанційної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, тел: 0639849591,e-mail: kalachova_lyuda@mail.ru Н.А. Калиненко ДИСТАНЦИОННОЕ ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ Образование – это индустрия,направленная в будущее. С.П. Капица Составлена примерная программа повышения квалификации (ПК) на основе опыта работы дистанционных преподавателей, состоящая из отдельных модулей. ПК ориентировано на дистанционные занятия в группах с использованием платформ для проведения вебинаров и Skype. Предлагаемая программа ПК составлена на основе практического опыта группового и индивидуального обучения учащихся, студентов, учителей и преподавателей ВУЗов. Содержание ориентировано на принципы Образования 3.0. Настоящий проект ПК, представленный в модулях, имеет целью создание новой среды для непрерывного получения знаний в Образовании 3.0 и обмена опытом. Основная цель заключается в передаче опыта использования средств интернета для создания сферы творческой атмосферы обучения. Для достижения поставленной цели необходимо решить следующие задачи: 1. Организовать процесс обучения на основе деятельностного подхода к обучению с использованием средств Интернета. 2. Изменить подход учителя к оценке результатов обучения, оценивая не только знания, умения и навыки, но и метапредметные (самоорганизация, управление временными ресурсами и т. д.) и личностные

(активность, ответственность, инициативность и т. п.) результаты. 3. Помочь создать основу для персональной среды обучения 3.0. Образование 1.0, как и первое поколение в Интернете, в значительной степени односторонний процесс: учебники, раздаточные материалы, видео, информация из Интернета поставляется от учителя к ученику. Образование осуществляется по четкому учебному плану, где ученик исполнитель воли учителя. Образование 2.0 включает в себя более тесное взаимодействие, ученики устанавливают связи друг с другом в сотрудничестве. Возможно использование Skypе, вики, блоги и другие в том числе и социальные сети. Образование 3.0 отличается тем, что в центре усилий учителя не шаблоны программы, а конкретный ученик. Разнообразие форм, методов учебной деятельности, темп и динамичность занятий соответствуют потребностям развития самого ученика. Акцентом в Образовании 3.0 служит самостоятельная деятельность ученика в получении знаний и развитии коммуникационных навыков. Социальные сети начинают играть активную роль в создании и обмене информацией. Модели видео лекций, проведение блицтурниров помогают мотивировать учеников и осуществлять поэтапное оценивание знаний. Необычные, «неудобные» ученики для модели Образования 1.0, получают новые возможности для развития в модели Образования 3.0. Настоящий проект ПК, представленный в модулях, имеет целью создание новой среды для непрерывного получения знаний в Образовании 3.0 и обмена опытом. При создании привлекательной и мотивированной среды обучения необходимо оценить и рассмотреть потребности учащихся, качество уровня учебной подготовки и выбрать инструменты и способы мотивации. Учащийся должен чувствовать постоянную поддержку во время обучения и при решении организационных вопросов. Программа ПК направлена на предоставление новых форм преподавания, обучения и оценивания знаний. Изучив множество инструментов для работы, педагог может только сам решить какие из них самые лучшие для использования в учебном процессе http://youtu.be/JmQhJ73Tg_U. Калиненко Наталья Алексеевна, доцент кафедры экономической кибернетики Восточноукраинского национального университета им. В. Даля, к. ф.-м. н., тел.: +380(642)471086,e-mail: kalinenkon@mail.ru Л.В. Калініна ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ НА СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.02010501 «ДІЛОВОДСТВО» Дистанційне навчання розширює і оновлює роль викладача, який координує пізнавальний процес, постійно удосконалює навчально-методичний комплекс дисциплін, які викладає, підвищує творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій. Через потреби часу та з власної ініціативи викладачі циклової комісії Діловодства в своїй роботі використовують елементи дистанційної освіти (ДО). Викладачі оволоділи прийомами та технологіями ДО на професійному рівні, стали тьютерами, пройшовши необхідну підготовку та навчання на курсах викладачів-тьюторів. На сучасному етапі дистанційне навчання в цикловій комісії Діловодства впроваджується на рівні експерименту. Звичним для викладачів циклової комісії є спілкування зі студентами через мережу Internet: консультації, обмін завданнями та їх виконання, підготовка проектів та інше. Студенти-діловоди забезпечуються повним комплексом навчально-методичних матеріалів до кожної дисципліни, що включає:  Електронну підтримку дисципліни;

 методичні рекомендації та опорний конспект з графіком і планом навчального процесу, завданнями для всіх видів занять;  доступ до електронної бібліотеки;  додаткові інформаційні матеріали на компакт-диску. Студенти-діловоди на практиці засвоюють сучасні інформаційні технології та методи навчання і діяльності в інформаційному суспільстві. Впровадження елементів дистанційної форми навчання в цикловій комісії Діловодства є необхідною умовою для досягнення сучасного рівня якості освіти. Позитивно впливає дистанційна освіта і на студента, підвищуючи його творчий і інтелектуальний потенціал за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, уміння взаємодіяти з комп'ютерною технікою і самостійно приймати відповідальні рішення.

Калініна Лариса Вікторівна, викладач Горлівського технікуму Донецького національного університету, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист тел. (050) 97-35-279,e-mail: kalinina_lorik1961@mail.ru А.І. Коломієць ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ДИСТАНЦІЙНОМУВИВЧЕННІ ПРИНЦИПУ ДІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ СХЕМ РУДНИКОВИХ АПАРАТІВ Сьогодні ми говоримо про відкриту освіту як інноваційну систему навчання, яка доступна будь-кому з бажаючих, без аналізу його початкового рівня знань, яка використовує технології і методики дистанційного навчання і забезпечує навчання в ритмі, зручному для того, хто навчається. Глобалізація та розвиток суспільства, зміна характеристик та параметрів середовища, інноваційні ідеї в освіті обумовили об’єктивну необхідність перегляду підходів до організації, змісту й забезпечення самостійної роботи студентів (СРС). Ефективність СРС залежить від багатьох зовнішніх та внутрішніх факторів: змісту та складності її завдань, рівня знань та загального розвиту студентів, їхніх інтелектуальних навичок і вмінь, мотивів і установок, способів і прийомів навчальної діяльності, досвіду минулої пізнавальної діяльності тощо. Нами запропоновано авторську методику організації самостійної роботи студентів підчас опанування навичками читання електричних схем. На конкретному прикладі наведено рекомендації зі складання наочних графічних алгоритмів роботи електричних апаратів, які дають змогу студентам обирати шлях активного навчання. Для якісної дистанційної підготовки студентів з рудникової автоматики як і з інших електротехнічних дисциплін, на нашу думку, слід мати технічно підготовлений електронний навчальний матеріал у вигляді навчальнометодичного посібника. Таким чином, системний комплексний підхід для впровадження інноваційних технологій навчання в усі елементи навчального процесу з повним сучасним методичним забезпеченням, розвинутою інфраструктурою навчального процесу дозволить провести реструктуризацію навчального процесу і запровадження нових концептуальних підходів до організації й контролю самостійної роботи студентів з кожної дисципліни. А.І.Коломієць, викладач рудникової автоматики Горлівського технікуму Донецького національного університету, викладач-методист, спеціаліст вищої категорії, Заслужений учитель України.

А.Ю. Кузнецов ПРАКТИКА ВНЕДРЕНИЯ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ ПО ДИСЦИПЛИНЕ «МЕНЕДЖМЕНТ» В эпоху формирования глобального информационного общества и развития информационно-коммуникационных технологий образования приобретает особый, приоритетный статус и выступает фактором становления личности, гражданского общества, ускорения общественного развития и экономического роста. Важную роль в этом играет профессиональная подготовка будущих специалистов в высших учебных заведениях, которая в современных условиях развития новых информационных технологий требует не только традиционного учебно-методического обеспечения, а и информационно-технологического. Примером может служить преподавание дисциплины «Менеджмент» в Горловском техникуме Донецкого национального университета с использованием облачной среды Google Apps для учебных заведений. Нами была разработана и создана с использованием всех вебприложений Google Apps виртуальная учебная среда (ВУС) по данной дисциплине. Студенты, изучающие вышеупомянутую дисциплину, были зарегистрированы в поисковой системе Google. После чего им был дан доступ к ВУС. Для заполнения ВУС нами разработан электронный учебно-методический комплекс по дисциплине «Менеджмент», в который включены: программы по дисциплине, планы занятий с учетом кредитно-модульной системы организации учебного процесса, методический материал для практических, самостоятельных работ, а также список рекомендованной литературы, тесты для контроля. Таким образом, практический опыт показал, использование сайтов в сети Интернет с методическим наполнением материалами для помощи в разработке дисциплин при подготовке будущих специалистов является продуктивным и современным средством увеличения эффективности процесса передачи знаний. Анализ показывает, что наиболее доступной, малозатратной и удобной базой для организации таких ВУС могут стать облачные технологии распределенных вычислений. Кузнецов Алексей Юрьевич, зав. производственной практикой Горловский техникум Донецкого национального университета тел. (050) 254-78-52,ел. адреса: alex130587@ukr.net Л.Л. Ляхоцкая ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ ДИЗАЙН В ДИСТАНЦИОННОМ ПОВЫШЕНИИ КВАЛИФИКАЦИИ РУКОВОДЯЩИХ КАДРОВ ОБРАЗОВАНИЯ Современная образовательная парадигма дистанционного повышения квалификации руководящих кадров образования, строящаяся на компьютерных средствах обучения, берет за основу не передачу готовых знаний, умений и навыков слушателю, а привитие обучаемому умений и навыков самому добывать необходимые для себя знания. При этом активно используется самостоятельная работа слушателя, которая носит характер общения с преподавателем, опосредованного с помощью интерактивных компьютерных программ и аудиовизуальных средств. Преподаватель продумывает несколько путей изучения моделей представления знаний, различные приемы познавательной деятельности, структурирует информацию, которую имеет и обеспечивает ее хранение, фильтрацию и передачу. То есть мы говорим о педагогическом дизайне – системном подходе к построению учебного процесса, который позволяет выстроить единую систему из целей обучения, учебного материала и инструментов, доступных для передачи знаний. Как лучше реализовать ее на конкретном мультимедийном материале с использованием персональных компьютеров со слушателями, учитывая их общие возрастные, психологические и индивидуальные особенности, а также их стартовый уровень владения персональным комп’ютером, определяет преподаватель самостоятельно, создавая многомодельную среду, в

которой поддерживаются и учитываются связи между многими объектами, создание условий для возможности выбора схемы взаимодействия с учебным материалом самим слушателем, способа выполнения задания, манипуляций с объектами. Для создания методически грамотного продукта – электронных учебных материалов, от преподавателя требуется творческий подход и личный педагогический опыт по применению современных дидактических средств в учебном процессе. Особое место при разработке качественных образовательных ресурсов занимает проблема технологической реализации учета психофизиологических особенностей обучающегося. Значимость данных принципов заключается в том, что они порождают психолого-педагогические и методические требования к цифровым образовательным ресурсам, соблюдение которых повышает качество разработанного учебного материала. На сегодняшний день в Украине отсутствует системный подход в изучении современных достижений в области педагогического дизайна вообще, в системе последипломного педагогического образования в частности, нет профессиональной подготовки специалистов в этой области, не сформулированы требования к уровню профессиональной компетентности педагога, владеющего педагогическим дизайном, практически отсутствуют учебнометодические материалы для подобной подготовки. Внедрение электронного образования в учебные заведения Украины является сложным многовекторным процессом, требующим значительных материальных, интеллектуальных и финансовых ресурсов и решения комплекса правовых, организационных, технологических, методологических и других проблем. Ляхоцкая Лариса Леонидовна, канд. пед. наук, доцент заведующая кафедрой дистанционного образования ГВУЗ «Университет менеджмента образования» НАПН Украины, тел.: +38(067)2914354, e-mail: lyahotska@ua.fm В.П. Ляхоцкий, А.В. Ляхоцкая, М.В. Ляхоцкая ИНФОРМАЦИОННО-ЦИФРОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ НАУЧНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ Повышение национальной конкурентоспособности достигается в современном мире, прежде всего развитием науки и инноваций, что обеспечивается ускоренным внедрением информационно-коммуникационных технологий (ИКТ), созданием на их основе новых ресурсов, методов, инструментов, технологий; повышением цифровой компетентности научных кадров. Международный опыт, в частности европейская политика «Цифровая повестка дня для Европы до 2020 года», показывает, что цифровые технологии уже стали движущей силой социально-экономического развития, восстановления экономик многих стран мира и закладывают основы для устойчивого развития в будущем. Демократическое развитие Украины, курс на модернизацию образования обусловливают инновационные изменения, как в содержании последипломного образования вообще, так и во внедрении новых форм обучения в системе последипломного педагогического образования (СППО) в частности. Использование Интернета, его сервисов и ресурсов, информационно-цифровых технологий, аудиовизуальных средств обучения, системы мультимедиа при подготовке научных кадров для СППО дает возможность не только обеспечить учебный процесс при очном обучении, но и создать магистрантам, аспирантам, соискателям условия для самообразования и самосовершенствования. При этом создается открытая учебная среда и набирает обороты виртуальное обучение, построенное на принципах электронной педагогики – нового направления в науке. Особого внимания заслуживает такая педагогическая инновация в последипломном педагогическом образовании как мобильное обучение.

Внедрение очно-дистанционной подготовки научных кадров в Университете менеджмента образования НАПН Украины (УМО) обусловило необходимость разработки соответствующей модели этого процесса. Она отвечает таким условиям: адаптации идей развития научной области, обеспечению подготовки соответственно современным образовательным требованиям и личным запросам; стимулированию к системной качественной самостоятельной работе; научности и современности. Интересен опыт УМО в использовании сайтов аспирантуры, научно-практических конференций, блогов методологических семинаров, виртуальных учебных сред, социальных сетей для информационно-цифрового научного обеспечения в профессиональной подготовки магистрантов, аспирантов, соискателей. Таким образом, в научно-педагогическом процессе УМО обеспечивается реальная, а не декларируемая непрерывность. У научно-педагогических работников университета, слушателей, магистрантов, аспирантов, докторантов, соискателей появляется возможность удовлетворять свои научные интересы и запросы в содержательной информации, новых разработках, передовом профессиональном опыте и оперативно информировать друг друга. Ляхоцкий Владимир Павлович, доктор исторических наук, профессор, проректор по научной работе-директор НИИ последипломного педагогического образования ГВУЗ «Университет менеджмента образования» НАПН Украины тел.: +38(067)2914353,e-mail: vistorik@gmail.com Ляхоцкая Ада Владимировна, магистрантка кафедры пропедевтики внутренней медицины №1 НМУ им. А.А.Богомольца тел.: +38(063)3895705,e-mail: ado4kalav@gmail.com Ляхоцкая Марьяна Владимировна, врач-интерн стоматолог тел.: +38(063)31755503,e-mail:kasssablanka@gmail.com Ю.О. Новак ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У ДИСТАНЦІЙНІЙ ОСВІТІ Будь-яка нова форма навчання, у тому числі дистанційна, вимагає створення психологічної бази, без якої не можна говорити про якість навчального процесу. Психологи акцентують увагу на здатності студента самостійно працювати з інформацією. Відомо, що самостійна робота в системі дистанційної освіти є основним елементом навчальної діяльності. Виділяють такі рівні готовності студента до самостійної роботи:  високий, коли переважає пізнавальний, професійний мотив;  проміжний, коли є різні мотиви, актуалізовані різними проблемами;  низький, коли переважає зовнішній мотив: необхідність здати залік або іспит. Провідними мотивами самостійної діяльності можуть виступати навчально-пізнавальні та професійні мотиви. Конкретними стимулами можуть бути інтереси, відповідальність, страх відрахування тощо. Різні за змістом мотиви по-різному впливають на якість навчальної діяльності. Здійсненню самостійної діяльності можуть заважати такі психологічні проблеми, як відсутність досвіду самостійної роботи, недостатня вольова саморегуляція, вплив групових настановлень тощо. Встановлено, що ефективність організації самостійної роботи залежить від професійної спрямованості самостійного навчання , доступності й поступового зростання рівня складності навчальних завдань у самостійній роботі та видів технічного забезпечення, оволодіння студентами уміннями і навичками організації самостійної навчальної діяльності. . Впровадження сучасних технологій сприяє повнішому оволодінню студентами системою знань та вмінь, розвиває творчу спрямованість пізнавальної діяльності студентів, допомагає формуванню відповідних професійних і особистісних якостей, а використання інформаційних технологій у навчальному процесі вищого закладу освіти виступає не

самоціллю, а педагогічно виправданим підходом, що має розглядатися, насамперед, в плані педагогічних переваг порівняно з традиційними технологіями організації самостійної роботи. Для ефективної праці викладачу важливо отримати зворотний зв’язок, тому наприкінці семестру може здійснюватися вивчення думки студентів щодо якості наданих освітніх послуг, тобто якості викладання, шляхом анкетування студентів. Анкетування може проводитися працівниками навчальної частини студентською радою або самим викладачем. Перспективи науково-дослідницької роботи вбачаємо в розкритті проблем, пов’язаних із самостійною роботою в умовах дистанційного та екстернатного навчання студентів, інтенсифікацією науково-пошукової діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій, професійної готовності випускників ВНЗ до використання набутих знань у майбутній професійній діяльності. Новак Юлія Олександрівна, викладач Горлівського технікуму Дон НУ тел.: +38(050)623 88 59,e-mail: novakyuliyaa@mail.ru Л.В. Остапова ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ІІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні визначає одну з її характерних рис – нову роль викладача: дистанційна освіта розширює і оновлює роль викладача, робить його наставником-консультантом, який повинен координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати ті курси, які він викладає, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій. Оскільки дистанційне навчання – це нова, специфічна форма, відмінна від заочної, яка забезпечує входження України в єдиний інформаційний простір; передбачає інші засоби, методи, форми навчання, новий рівень взаємодії викладача та студента; потребує кардинальної перебудови навчального процесу і в першу чергу зміни самого викладача. Він повинен мати універсальну підготовку, володіти інноваційними педагогічними та інформаційними технологіями, бути психологічно готовим до співпраці зі студентами у новому навчальнопізнавальному мережевому середовищі. Звідси виникає низка проблем, серед яких гостро стоять і педагогічні:  підготовка викладачів-тьюторів, передусім, із навчальних дисциплін (визначення функцій та ролі викладача, вивчення технологій дистанційного навчання, формування вмінь створювати електронні курси, тощо);  педагогіка та психологія спілкування ( новий вид спілкування, у якому відсутній безпосередній контакт викладача та студента);  створення навчальних технологій (об’єднання зусиль фахівця-предметника, методиста, програміста, фахівця в області нових інформаційних технологій);  створення, обмін та узагальнення педагогічного досвіду (захист авторських прав на інтелектуальну власність викладача, можливість аналізувати, обговорювати створені компоненти електронних курсів з колегами, тощо). Остапова Людмила Василівна, викладач математичних дисциплін циклової комісії інформаційних технологій та прикладної математики, Горлівський технікум Донецького національного університету, телефон (+38)050 92 98 047, e-mail: l.v.ostapova@yandex.ua

Н.К. Пінчук ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «ІНЖЕНЕРНА ГРАФІКА» (ТЕМИ : «СПРЯЖЕННЯ», «РОЗРІЗИ») ЯК СИСТЕМИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ПІДТРИМКИ ВИКЛАДАЧА Для сучасних вищих навчальних закладах України йде процес створення та організації такого нового структурного підрозділу як медіатека, в якій зберігається найрізноманітніша інформація: від текстової до аудіо- та відеослайдів, комп'ютерних програм тощо. Це означає, що потрібну інформацію можна знайти за декілька секунд, ввівши до комп'ютера лише однедва ключових слова. На основі застосування системно-діяльнісного підходу нами розроблено структурнофункціональну модель організації дистанційної та самостійної роботи студентів, яка включає і презентації, в яких надано теоретичний матеріал, завдання для графічних робіт, креслень та візуальна послідовність здійснення виконання креслень. Презентації озвучені викладачем з поясненням матеріалу. Система комп’ютерної підтримки (СКП) викладача містить: програмні і змістовні матеріали з дисциплін, каталог навчальної та наукової літератури з дисциплін, комп’ютерні тести, індивідуальні завдання, приклади виконання завдань. СКП передбачає використання мережі Internet. Нами досліджено, що використання відеовізуальних презентацій у поєднанні з традиційними і новими формами і методами навчальної діяльності направлено на вдосконалення навчального процесу, включення в свою сферу як окремого студента, так і академічної групи, колективу викладачів у цілому. Таким чином, широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання, що базуються на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, відкриває перспективи щодо гуманізації навчального процесу, розширення та поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості, інтеграції навчальних модулів, диференціації навчання відповідно до запитів та професійної компетентності студентів, інтенсифікації навчального процесу й активізації навчальнопізнавальної діяльності і збільшення питомої ваги самостійної навчальної діяльності дослідницького характеру, розкриття творчого потенціалу студентів із урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки перебігу навчального процесу. Пінчук Надія Кузьмівна, викладач Горлівського технікуму Донецького національного університету, спеціаліст вищої категорії,викладач-методист тел. (095) 498-25-63,e-mail:pinchyk@mail.ru адреса сайту СКП www.pmgtdonnu.hostei.com, пароль 1111 Самойленко О.О. ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ КЕРІВНИХ КАДРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Сучасний етап розвитку системи освіти України і систем освіти європейських країн зокрема, характеризується потоком великої кількості інформації, умінням отримувати, аналізувати та використовувати її. Стрімкий розвиток інформаційних технологій відкриває нові перспективи у сфері післядипломної освіти педагогічних кадрів. Мета: розкриття особливостей використання технологій дистанційного навчання у післядипломній педагогічній освіті керівних кадрів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) та визначення найбільш перспективних напрямів зазначених технологій. Переважна більшість керівників усвідомлюють необхідність модернізації свого освітньопрофесійного рівня шляхом підвищення кваліфікації. Важливим елементом у підвищенні кваліфікації залишається дистанційна освіта. Сукупність методів і засобів навчання й

управління, що забезпечують здійснення навчального процесу на відстані на основі використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, називається технологією дистанційного навчання. Розрізняють такі технології дистанційного навчання: • Кейс-технологія — технологія, що діє на основі наборів (кейсів) навчально-методичних комплексів, інших навчально-методичних матеріалів як на паперовому, так і електронному носіях (CD, DVD диски), відеолекцій, навчально-тренувальних комплексів. • Кореспонденське навчання — це вид дистанційної технології навчання, який передбачає постійний обмін між викладачем і студентом навчальними матеріалами, виконаними завданнями, рекомендаціями, зауваженнями викладача за допомогою пошти або інших засобів зв’язку. • TV-технологія, або умовно її називають «радіотелевізійна технологія». Ця технологія базується на використанні телевізійних і радіолекцій з консультаціями у викладачів. • Мережева технологія – технологія, яку ще називають «інтернет-технологія», або дис¬танційне навчання на основі телематики. Така модель базується на використанні мережі Інтернет. З метою виявлення перспективної технології дистанцйного навчання в групах керівників професійно-технічних навчальних закладів було проведено анкетування у 2012 та 2013 роках. Дослідження надає змогу стверджувати, що 92% опитаних респондентів хотіли б використовувати Інтернет-технологію на дистанційному етапі підвищення кваліфікації у вигляді комунікаційного блоку, а саме електронної пошти, тематичних форумів та тематичних чатів. Навчальна інформація має бути представлена у вигляді електронних текстових документів з поєднанням аудіо- та відеоматеріалів, доступ до яких здійснюється через мережу Інтернет. Самойленко Олексій Олександрович, аспірант кафедри дистанційної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»НАПН України тел.: (067) 378 58 37, e-mail: alex1mdu@gmail.com Л.А. Тындюк, В.И. Бессарабов ИСПОЛЬЗОВАНИЕ САЙТОВ И БЛОГОВ НА ОСНОВЕ ОБЛАЧНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ GOOGLE ДЛЯ ОРГАНИЗАЦИИ ВНЕКЛАССНОЙ ВОСПИТАТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ С ДЕТЬМИ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА В условиях информационного общества организация внеклассной воспитательной работы с детьми школьного возраста приобретает новые черты, требует широкого использования современных информационно-коммуникационных технологий (ИКТ), которые доступных и интересных детям. Цель работы: изучение практических возможностей использования доступных облачных сервисов сети Интернет для организации внеклассной работы со школьниками. Материал и методы исследования: анализ собственных экспериментальных данных по внеклассной воспитательной работе с учениками лицея № 7 г. Красный Сулин Ростовской области РФ. Результаты исследования. Установлено, что одной из наиболее доступных сетевых программных баз для организации внеклассной воспитательной работы с детьми школьного возраста являются облачные сервисы Google. Создание сайтов и блогов внешкольных воспитательных проектов на основе соответствующих облачных сервисов отвечает требованиям высокой экономичности, доступности и простоты наполнения контентом. Возможность несложной интеграции фото- и видеоматериалов, организации подкастинга позволяет использовать современные подходы для воспитания школьников. Так, сайт на основе облачной технологии сайтов Google стал основой внешкольного воспитательного проекта «Фотоквест «Мой Красный Сулин», который вызвал живой интерес у подростков многих школ города.

Показано, что существенным преимуществом организации внеклассной работы со школьниками на основе доступных сайтов и блогов, построенных с использованием облачных сервисов, является повышенная заинтересованность подростков в участии в воспитательных проектах. Сопутствующим результатом внедрения описанной модели организации внеклассной воспитательной работы является повышение компетентности подростков в области использования современных сетевых ИКТ. Вывод. Облачные сервисы Google являются эффективной основой для организации внеклассной воспитательной работы с подростками, позволяют повысить компетентность подростков в области ИКТ, увеличить мотивированность участия в проектах. Тындюк Любовь Александровна, заместитель директора МБОУ лицея №7 г. Красный Сулин Ростовской области РФ, тел.:+7(905)4589670,e-mail: lyubov@tyndyuk.org Бессарабов Владимир Иванович, доцент кафедры дистанционного образования ГВУЗ «Университет менеджмента образования» НАПН Украины, канд. хим. наук, тел.:+380(44)4813842,e-mail: drvib500@gmail.com И.А. Франкевич ОСОБЕННОСТИ ВНЕДРЕНИЯ ДИСТАНЦИОННОГО ОБРАЗОВАНИЯ Возникший в настоящее время интерес общества к технологиям дистанционного образования (ДО) объясняется скорее не новыми потребностями человека, а техническими и технологическими достижениями в области переработки информации, которые позволяют децентрализовать процессы представления знаний субъектам обучения, отделив их от процессов накопления, структуризации и хранения информации, осуществляемых научными работниками и преподавателями. Нами исследовано, что внедрение дистанционного обучения в учебный процесс высших учебных заведений ІІІ уровня аккредитации будет эффективным только при строгом выполнении следующих условий:  подготовленной в полном объеме и с высочайшим качеством учебно-методической базы, доступной каждому участнику образовательного процесса – как педагогу, так и обучаемому;  четким и грамотным сочетанием дистанционных и контактных форм обучения;  оперативным контролем качества усвоения студентом учебного материала (при строгом соблюдении технологии обучения педагогом);  правильной организацией сертификации знаний для каждой ступени дистанционного обучения;  индивидуальным выбором и заинтересованностью именно этой технологией обучения всеми участниками образовательного процесса. Выполнение названных выше условий в комплексе является условием успешной сертификации знаний любого уровня, обеспечивающей получение соответствующих документов государственного, международного и специального образца, в том числе, аттестата о среднем образовании, дипломов о среднем и высшем профессиональном образовании, сертификатов любых уровней и др. Эффективное сочетание дистанционных и контактных форм обучения – это одно из важнейших условий дистанционного образования при реализации образовательных профессиональных программ любого уровня (среднего, высшего, дополнительного, повышения квалификации), так как при профессиональной подготовке теоретические знания, не подкрепленные умениями и навыками и не давшие основ опыта творческой деятельности, недопустимы, бесполезны, а подчас и вредны.

Поэтому дистанционные формы образования должны быть дополнены прямыми контактами с высококвалифицированными педагогами, владеющими технологией ДО, а также со специалистами-практиками, имеющими опыт практической деятельности в данной образовательной и профессиональной области. Такие наставники, в системе ДО – «тьюторы», помогают обучаемому систематизировать и осваивать теорию и практику, осуществляют консультационную деятельность и контролируют качество усвоения изучаемого материала. Говоря о дистанционной форме образования, следует говорить о создании единого информационно-образовательного пространства, куда необхордимо включить всевозможные электронные источники информации (включая сетевые): виртуальные библиотеки, базы данных, консультационные службы, электронные учебные пособия, киберклассы. Когда речь идет о дистанционном обучении следует понимать наличие в системе учителя, учебника и ученика. Отсюда следует, что главным при организации дистанционной формы обучения является создание электронных курсов, разработка дидактических основ дистанционного обучения, подготовка педагогов-координаторов. Франкевич Ирина Анатольевна, преподаватель цикловой комиссии экономических дисциплин, Горловский техникум ДонНУ e-mail: fiarichy@gmail. com А.Б. Чапкіс ОСНОВНІ ЧИННИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕТНОСТІ НАЧАЛЬНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ВІДДІЛІВ ВНЗ Інформаційну компетентність фахівці вважають новим напрямком, який виник в сучасній психолого-педагогічній літературі безпосередньо під впливом нових інформаційних технологій і створення електронних інформаційних технологій. На мій погляд, цікаво, що для позначення знань, умінь і навичок під час роботи з інформаційними ресурсами, інформаційними та комп’ютерними технологіями використовують також поняття комп’ютерна грамотність, технологічна грамотність та інформаційна грамотність. Можливо, це можна певною мірою вважати як напрямком пошуку, так і розумінням поняття інформаційної компетентності у «вузькому» значенні. Адже в більш «широкому» розумінні поняття інформаційної компетентності невід’ємно пов’язане з поняттям інформаційної культури сукупністю норм, правил і стереотипів поводження, пов’язаних з інформаційним обміном у суспільстві. Враховуючи специфіку професійної діяльності начальників навчальних (навчальнометодичних) відділів ВНЗ, їхня інформаційна компетентність сьогодні, безперечно, є поняттям в «широкому» розумінні. Щодо визначення чинників її формування, або розвитку, можна скористатися результатами дослідження фахівців університету штату Каліфорнія за 2001 рік (одного з перших досліджень інформаційної компетентності!) і віднести такі:  увага до здатності формулювання стратегії пошуку відомостей;  можливість визначення форми представлення необхідних відомостей;  уміння організувати відомості у спосіб, найбільш сприятливий для аналізу, синтезу і розуміння;  формування усвідомлення етичних, юридичних і політичних проблем використання інформаційних ресурсів. Реалізація цих завдань передбачає, безумовно, здатність використовувати засоби нових інформаційних технологій, а також має бути в полі зору керівників ВНЗ. Чапкіс Алла Борисівна, кандидат економічних наук, доцент, начальник навчально-методичного відділу Національного авіаційного університету

А.П. Шуляк ПЕРСПЕКТИВИ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ ПРИ ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ На сучасному етапі відбуваються кардинальні зміни в способах поширення та використання інформації, що зумовлюють еволюцію освітніх технологій, сприяють активному впровадженню дистанційної освіти як одного з напрямів реформування і стратегічного розвитку освітньої системи України. Сьогодні на дистанційну форму навчання зроблено величезну ставку. До беззаперечних переваг дистанційного навчання можна віднести індивідуалізацію навчального процесу. Вона дає змогу кожному студентові опрацьовувати навчальний матеріал з власно обраною швидкістю і траєкторією, а також допомагає працювати з викладачем у час, не обмежений розкладом занять. Дистанційне навчання – це відкрита система навчання, що передбачає активне спілкування між викладачем і студентом за допомогою сучасних технологій та мультимедіа. Нами розроблена технологія організації самостійної роботи студентів з навчальними матеріалами в соціальній мережі, що значною мірою допомагає студентам у підготовці до заняття чи в самостійному опануванні навчальними матеріалами причини пропуску заняття. З цією метою при викладанні іноземної мови за професійним спрямуванням (ІМПС) ми розміщуємо певні завдання та матеріали, які в електронному вигляді за необхідності надсилаються студентам, що забезпечує безперервне та ефективне самонавчання. Дистанційне навчання при викладанні ІМПС дає змогу широко використовувати найкращі навчальні ресурси, поєднує ефективність і гнучкість навчання. Процес навчання орієнтується на творчий пошук інформації, вміння самостійно набувати необхідних знань і застосовувати іх для вирішення практичних завдань, використовуючи сучасні технології. У перспективі дискусійні форуми, електронні обговорення матеріалів з ІМПС створюватимуть нове навчальне середовище, в якому студенти почуватимуть себе невід’ємною частиною колективу, що збільшить мотивацію до навчання. Шуляк Аліса Павлівна, викладач Горлівського технікуму Донецького національного університету, тел. 0958200647, e-mail: alliseno4ek@mail.ru

Шановні науковці! Пропонуємо до вашої уваги видання ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, в яких ви можете публікувати результати Ваших наукових досліджень за проблематикою: педагогіка, психо2логія, дидактика, методики дистанційної освіти, методологія, теорія та історія інформатизації освітянської галузі; актуальні питання інформаційних технологій і засобів навчання, правові аспекти формування та використанні інформаційного освітнього простору; шляхи підвищення ефективності дистанційного навчання. 1) Електронне наукове фахове видання «Теорія та методика управління освітою» (http://www.umo.edu.ua/elektronne-naukove-faxove-vidannya-qteorya-tametodika-upravlnnya-osvtoyuq) 2) Електронне наукове фахове видання«Інформаційні технології і засоби навчання» (http://journal.iitta.gov.ua) 3) Збірник наукових праць «Вісник післядипломної освіти» (http://umo.edu.ua/zbrnik-naukovix-pracz-qvsnik-pslyadiplomno-osvtiq) 4) Журнал «Післядипломна освіта в Україні» (http://umo.edu.ua/zhurnalqpslyadiplomna-osvta-v-ukranq). 31

Наукове видання ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ ІV Міжнародної відкритої науково-практичної конференції «ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТІ» 15 листопада 2013 року Відповідальний секретар: Л.В. Калачова Видавництво Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України вул. Артема, 52-А, м. Київ, 04053. Тел.: (044) 484-10-96 e-mail: rector@umo.edu.ua