Створення сучасного танцю by Natasha Kachkovskaya

Управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради Центр дитячої та юнацької творчості

Лілія Пашинська

СТВОРЕННЯ СУЧАСНОГО ТАНЦЮ – ТВОРЧИЙ ПОШУК ТА ВТІЛЕННЯ НОВІТНІХ СЦЕНІЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙ Методичний посібник

2018

Автор: Пашинська Л.В. – керівник зразкового гуртка, театру-студії сучасного танцю «Абра» Рецензенти: Нцколайчук Н.Є. – методист науково-методичного центру управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради Пугач Л.А. – завідувач художньо-естетичного відділу Кам’янецьПодільського центру дитячої та юнацької творчості

Пашинська Л.В. Створення сучасного танцю – творчий пошук та втілення

новітніх

сценічних

тенденцій:

Методичний

посібник

/Л.

Пашинська // Кам’янець-Подільський, 2017 – 105 с. (Фото із архіву зразкового театру-студії сучасного танцю «Абра») В методичному посібнику висвітлено теоретичні і практичні аспекти створення сучасного танцю. Активовано увагу з питань формування і розвитку хореографічних та творчих здібностей дитини засобами різних видів сучасної хореографії, збагачення їх емоційно-естетичного досвіду та розкрито питання формування ціннісних орієнтирів, потреб в творчій самореалізації, духовно-естетичному самовдосконаленні та професійному самовизначенні. Матеріали адресовані керівникам хореографічних гуртків, керівникам з виховної роботи закладів позашкільної та загальної середньої освіти.

ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………….6 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ…………..9 1.1. Загальна характеристика сучасного хореографічного мистецтва………9 1.2. Виховання творчої особистості дитини засобами сучасної хореографії……………………………………………………………………….14 РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ЗАНЯТТЯ СУЧАСНОГО ТАНЦЮ……………………………………………………….19 2.1. Завдання та принципи побудови заняття сучасного танцю……………19 2.2. Взаємодія танцю з іншими видами мистецтва на занятті……………...23 РОЗДІЛ 3. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ КЛУБНИХ ТАНЦЮВАЛЬНИХ НАПРЯМІВ……………………………………………………………………...33 3.1. Історія розвитку танцю moderne…………………………………………...33 3.2. Технічні принципи танцю moderne…………………………………….......36 3.3. Тренувальні вправи………………………………………………………....41 РОЗДІЛ 4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТАНЦЮВАЛЬНОГО НАПРЯМУ CONTEMPORARY DANCE…………………………………….46 4.1. Технічні принципи танцювального напряму contemporary dance……….46 4.2. Музика як основа для створення сучасного танцю contemporary dance........................................................................................................................49 4.3. Поєднання танцювального напряму contemporary та йоги………………53 4.4. Тренувальні вправи………………………………………………………....55 РОЗДІЛ 5. СТРЕТЧІНГ ЯК ЧАСТИНА ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ……………………………………………………………………….63 5.1. Технічні принципи стрейчінгу……………………………………………..63 5.2. Тренувальні вправи для розтягнення м’язів………………………….…..65 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..77 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….79 ДОДАТКИ……………………………………………………………………….82 Додаток 1. План-конспект заняття молодшої групи зразкового гуртка, театрустудії сучасного танцю «Абра»………………………………………………...83 Додаток 2. Сценарій ювілейного концерту, присвяченого двадцятиріччю зразкового гуртка, театру-студії сучасного танцю «Абра»…………………...86

ВСТУП Сучасна хореографія України є живою та постійно змінною формою мистецтва, в якому важливу роль відіграє особисте відношення хореографа до руху. Змістоутворюючим стрижнем сьогоденної сучасної хореографії є не хореографічні твори в їх часовій послідовності, а людина-творець в її суперечливій цілісності з різними принципами осмислення основ власного буття. Вічні проблеми народження, життя, смерті, кохання, ненависті, свободи, вибору, зради, вірності та інші наскрізні для кожної з культур, але кожна розв’язує їх по-своєму. Таке бачення стає поліфонічним, а картина світу набуває культурологічної стереоскопічності. І тому на сьогоднішній день ми, українські митці танцю, вже не можемо обмежитись тільки тими знаннями, яких було достатньо для роботи у хореографічному просторі ще декілька років тому. На відміну від класичного балету форма, концепція та складові рухи сучасного

танцю

підлягають

постійним

змінам,

розширюються

та

збагачуються новими напрямками та лініями, які виникають завдяки здобутим знанням, фізичному вдосконаленню та психологічному відношенню хореографа до минулих подій його життя та інших. Особистості артистичного світу різних країн (скульптори, художники, письменники, композитори) показують у своїх творах власне бачення сучасної хореографії, розширюючи його далеко за межі існуючих понять. Сьогоденне мистецтво танцю з легкістю вбирає в себе локальні елементи рухів з різних напрямків світових шкіл руху, а також з багатої культурної спадщини танців народів світу та намагається все це поєднати з відображенням відтінків людської індивідуальності. Найчастіше цінність таких хореографічних робіт повстає із особистого ставлення хореографа до своїх творінь, змістовна основа яких, за звичай, бере свій початок із «істинно» виплеканих традицій «глибин душі народної», від «прабатька» та «праматері». Хореографічна лексика та техніка виконання у їх понятті це не 7

тільки удосконалення фізичної роботи тіла, а й психологічного стану виконавців, бо символом українського танцю завжди була душа, точніше – серце. Тіло ж, на відміну від культур деяких інших народів, ніколи не було ідолом обожнювання. Цілісність сучасної хореографії України породжується співіснуванням багатьох національних танцювальних культур у просторі й часі. Саме буття України на стику територіального розміщення зумовило її зв’язок із загальносвітовим історико-культурним простором. Таким чином, і у сучасній хореографічній культурі домінуючими стають процеси загальної інтеграції. Це співіснування, взаємовплив, взаємопроникнення різноманітних типів знання про мистецтво руху, які сприяють створенню цілісної світової моделі побудови

хореографічного

твору.

Діалог

між

різними

світоглядами

уможливлюється тим, що всі вони мають спільну основу для свого розвитку універсальні людські цінності. Хореографічне

мистецтво

виступає

як

механізм

вироблення,

закріплення і трансляції цих цінностей, як баланс поєднання постійної модернізації з високим ступенем наслідування. Розуміння закономірностей функціонування та розвитку творчих процесів у царині хореографії різних культур, поглиблює наші знання в області побудови загальної теорії мистецтва танцю, виявлення принципів, його організуючих, проникнення в його природу. Сучасні хореографи різних країн наголошують, що форма сама по собі мало їх цікавить, головне – висловити нові ідеї та почуття, наочно представити те, що ще тільки ледь майорить в їх уяві на обрії самовідчуття. І тому сучасне хореографічне мистецтво легко грає з будь-якими формами, ситуаціями, ідеями у танці. Таким чином, танець у сучасній хореографії не самоціль, а є засобом вираження внутрішніх емоційних станів, переданих рухом. Мова руху є універсальною формою осмислення буття, яка дає змогу людям вступати в комунікативні зв’язки одне з одним, орієнтуватись у просторі світової хореографічної культури, тому проблема сучасної мови руху, це проблема 8

зрозуміння, проблема ефективності діалогу між культурними епохами, між різними танцювальними стилями та напрямками, що співіснують в одному часовому вимірі. Нова інформація асимілюється шляхом співвіднесення з тим, що вже відоме, новий досвід поєднуються з уже набутим. Чим більшим стає діапазон знань людини про мистецтво руху, тим глибшає її розуміння світу. Через поліфонізм руху нам відкривається поліфонізм буття, оскільки рухи різних шкіл хореографічного мистецтва багатьох країн, рухи танцювальних культур народів світу являють різні світогляди, способи мислення та сприйняття світобудови.

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ХОРЕОГРАФІЯ 1.1. Загальна характеристика сучасного хореографічного мистецтва Художньо-естетичний компонент, як невід’ємна складова фахової та загальнопедагогічної

підготовки,

визначають

важливим

чинником

формування його професійно значущих та особистісних якостей дитини, загальної та естетичної культури, мистецького світогляду. Хореографічній підготовці в Україні, що здійсняються в умовах вищої педагогічної освіти у формах аудиторної та студійної роботи, відводиться належне місце в реалізації зазначених цілей. Сучасна хореографія – це новітній вид хореографічного мистецтва, сформований

під

впливом

соціально-політичних,

філософських,

технологічних, стилістичних характеристик культури ХХ ст., що виявили в танці імпровізаційність та індивідуальність, а також стабілізували його синтезовану структуру. Д. Шариков визначив чинники і особливості сучасної хореографії. Перший чинник – це соціально-політичні перетворення в США та країнах Західної Європи протягом ХХ ст. Демократизація західного суспільства, а також рок-музика, сприяли зародженню серед молоді масової культури, що сприяла становленню рок-і-популярних тенденцій в танці. Вони виявились

розважальній

молодіжно-побутовій,

вуличній

манері

демонстрації себе в суспільстві, а саме: в еротизації та сексуальній розкутості у взаєминах та в одязі, агресивній репрезентації власного потенціалу, акцентуванні

стилю

танцю

як

відображення

музики,

виразному

динамічному русі. Другий чинник – це філософські ідеї ХХ ст.: психоаналіз З. Фрейда, К. Юнга викликав інтерес до свідомих та підсвідомих психологічних процесів, фантазій, неврозів, агресій та сексуальності, колективного підсвідомого. Ці особливості сприяли появі авангардних течій (футуризму, сюрреалізму, дадаїзму), що паралельно з рок-і-поп стилями танцю увійшли в хореографію 10

ХХ ст. Інтуїтивізм А. Бергсона сприяв вивільненню митця від суспільно колективних штампів та законів, віддаючи перевагу авторському баченню та втіленню у творчості. Ці ідеї вплинули на формування імпресіоністичних, неокласичних, модерних, пізніше – постмодерністських форм танцю. Третій чинник – це формально-технічні пошуки Ф. Дельсарта і Е. Жак-Далькроза у сфері ритму й руху та зв’язку руху й музики. Їх ритмопластика

набула

технічного

застосування

джаз-танці,

імпресіоністичних, неокласичних, модерних та модерністських тенденціях в танці, що поєднували музичний ритм і пластику, виразний рух. Четвертий чинник – це вплив стилістики образотворчого мистецтва та музики. Поява в американський музичній культурі джазу, а також прояви архітектури модерну в танці, імпресіонізму в музиці і образотворчому мистецтві,

що

знайшли

своє

переломлення

імпресіоністичних

танцювальних тенденціях (як імпровізації на вільну тему, показ свіжості, вібрації світла, фіксація миті) в модерн-танці як символічність та орнаментація, активне застосування стилізації різних стилів, форм. П’ятий чинник – це авангардні течії в мистецтві: експресіонізм, що надав танцю виразності руху й жесту, трагічності, емоційної напруги, психологічності; футуризм, який зумовив впровадження в танець атрибутики, чужої художньої реальності (плакати, маніфести); дадаїзм, що заперечував традиційні

принципи

хореографії;

сюрреалізм,

що

сприяв

показу

підсвідомого і реального світу та вчинків; абстракціонізм, що сформував у танці візуальні асоціації від музичного твору чи задуму хореографа; кубізм, що визначив у танці появу кутових позицій, положень, форм; конструктивізм, що виявив у танці візуальний показ механічних процесів. Особливість сучасної хореографії, що є імпровізаційно-синтезованою структурою у дослідженнях Д. Шарикова, втіленою як: - імпровізація в танцювальних формах (вільна пластика, класичний, народний, бальний танець – позиції та положення корпусу, рук, ніг, голови, нахили, скручування та перегинання тулуба, кроки, стрибки, біг, оберти); 11

- синтез балетної традиції кінця ХІХ ст. (створення балету: libretto, музичне оформлення, хореографія та постановка – pas de trois, divertisments, danse d’action, класичний, характерний танець, танцювальна пантоміма, художнє оформлення – сценографія та костюми, професійне навчання на основі класичної системи танцю – danse d’ecole) з танцювальними інноваціями першої половини ХХ ст. (модерн-танець, джаз-танець, хіп-хоп танець, імпровізація з тканиною, відтворення миттєвості, показ потворного, еротизація, символізація та асоціативний образ, перфоманс); - новітні форми взаємодії хореографії з іншими мистецтвами, серед яких – синтез, симбіоз, концентрація, трансляційне сполучення; -

синтез

всіх

видів

хореографії:

народної,

класичної

та

латиноамериканського танцю;

- синтез інших видів мистецтва: образотворчого (живопис, скульптура, дизайн), музики (оперна, церковна, рок, популярна, романс), театру (ляльковий, оперета, пантоміма, театр тіней, інтерактивний), принципів поетики кіно (стоп-кадр, зворотній рух дії), відео-арт [31]. 12

Хореографія – мистецтво постановки танцю як послідовності кроків, рухів, фігур для створення найкращого сценічного ефекту. Мистецтво створення сценічного танцю ґрунтується на маніпуляції абстрактних елементів рухів людського тіла: простору, форми, часу, енергії в рамках емоціонального контексту з метою вираження унікального творчого голосу. Мова рухів хореографії – це мова танцювальної техніки балету, сучасного чи джазового танцю, хіп-хопу, народного танцю, обрядового танцю чи звичних повсякденних рухів. Заняття хореографії базується на розученні рухів, вправ, елементів танцю, перешикувань і, звичайно, танцях. Танцювальне мистецтво включає в себе розвиток відчуття ритму, вміння чути і розуміти музику та погоджувати з нею свої рухи; розвиває і тренує м’язову силу корпусу ніг, пластику рук, грацію, виразність. Заняття танцем формує правильну поставу, прищеплює основи етикету, грамотної манери поведінки, дає уявлення про акторську майстерність. Крім того, дуже важливо, що танець сприяє психологічній розрядці, подоланню негативних емоцій, знімає напруження. Танцюристи прагнуть виразити себе саме через танець. 13

Хореографія

намагається

досягти

танцювальній

композиції

органічної цілісності, ритмічної і неритмічної артикуляції, теми й варіації, повторення та імпровізації. Танець – є основою хореографічної діяльності, джерелом естетичних вражень людини, формує іі «художнє я». Танець складається з кількох фігур, кожна з яких – це певна кількість рухів і перешикувань. Обов’язково рух має мати певну асоціативну назву, що допомагає учням уявити, що саме і чому вони вивчають. Ігрове завдання робить процес вивчення цікавим. Майстерність хореографа полягає в тому, щоб орієнтуватися на особливості вихованців різних вікових груп і знайти певний метод, крім показу, щоб полегшити їх сприймання даного завдання, що допоможе зорієнтуватися в просторі, швидко знайти своє місце у фігурі, в залі.

Отже, навчаючись у зразковій театр-студії «Абра», діти знайомляться з мистецтвом

хореографії,

набувають

певну

танцювальну

підготовку,

розвивають пластичність, вміння красиво рухатися, зміцнюють організм, виправляють деякі фізичні вади.

1.2. Виховання особистості засобами хореографічного мистецтва Мистецтво хореографії надає безмежні можливості для пластичного відображення людських почуттів, переживань, образів, характеру цілого народу. Танець – мистецтво, близьке й доступне усім людям. Воно не тільки дає можливість відображувати, а й в першу чергу засвоювати знання, моральні цінності накопичені людством впродовж віків. Хореографічне мистецтво може відігравати важливу роль в навчанні і вихованні особистості. Виховання – процес цілеспрямованого, систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних суб’єктивних факторів. Метою виховання є сприяння розвиткові у вихованця виявленого обдарування чи стримання якихось задатків відповідно до мети («ідеал виховання»). Засобом виховання є насамперед приклад, який вихователь подає вихованцеві, потім – переконання, привчання й навчання. Виховання поширюється на тіло, душу й дух і ставить завданням утворення із задатків і здібностей, що розвиваються, гармонійного цілого, а також набуття підростаючим вихованцем сприятливих для нього самого і для суспільства душевно-духовних установок стосовно до інших людей, сім’ї, народу, держави тощо. Увесь

процес

хореографічного

виховання

сприяє

формуванню

фізичних та вольових якостей, високій духовності та самосвідомості. Мистецтву хореографії властива багатофункціональність, яка проявляється в естетичній, інформативній, організуючій,

психофізіологічній, комунікативній, просвітницькій,

виховній,

освітній,

пізнавальній,

соціально-емоційній,

мотиваційній,

культурологічній,

культуротворчій,

гедоністичній, релаксаційній та інших функціях. Із розмаїттям функцій пов’язаний розвивальний потенціал мистецтва танцю та його педагогічний вплив на дитину. Так, хореографія не може конкретно, як поетичне слово, виражати думки людини. Але вона через музику і виражальну пластику, через 15

зміст і сюжет з особливою силою впливає на емоції та почуття, отже – стає засобом виховання особистості загалом. Завдання виховання хореографом – відтворити засобами свого мистецтва атмосферу того часу, про який він розказує в своєму сценічному творі; через відображення конкретної події, тобто створити художній образ, що практикується на заняттях зразкового гуртка, театру-студії «Абра».

Це конкретний характер дитини, який проявляється в його відношенні до оточуючого середовища. Характер героя виявляється на сцені в лінії його поведінки, в його діях засобами хореографічного мистецтва. Так, як мистецтво хореографії у зразковому театрі-студії «Абра» найтіснішим чином пов’язане з музикою, отож і хореографічний образ, його розвиток розглядається в тісній взаємодії з музичним твором. Музика – основа хореографічного твору і від неї залежить чи сприйметься хореографічний номер глядачем. Музика повинна відповідати ідейному задуму хореографа і допомагати йому в розкритті образу. Прослуховуючи музику, в уяві хореографа спочатку виникає музичний образ, потім появляється після кропіткої роботи хореографічний образ. 16

І якщо музичний образ зливається з хореографічним і несучи ідейну нагрузку – можна з впевненістю сказати, що номер вдався, що в ньому присутня архітектоніка, і поезія і він має спільній роботі хореографа і композитора, захоплених своєю ідеєю створити високохудожній твір. При створенні художнього образу велике значення має світогляд хореографа, для того, щоб володіти асоціативним і хореографічним мисленням, застосовувати знання з композиційної і драматургічної побудови танцю та бути хорошим режисером і психологом. Аналізуючи весь комплекс одержаних знань, вражень – хореограф виробляє своє судження, свій погляд. Вміння вибрати найголовніше, найбільш суттєве і донести це до глядача грає велику роль для кінцевого результату роботи – створення хореографічного образу.

Від вміння узагальнювати образ, зробити його типовим в тісному взаємозв’язку з грамотно побудованим сюжетом – залежить вагомість створеного твору і його успіх у глядача. Велике значення в створенні образу героя використовуємо знання дитячої психології. Це дає можливість правильно вибудовувати спочатку в уяві, а потім і на сцені логічну лінію поведінки героїв хореографічного твору. 17

В першу чергу, для створення художньо-правдивого образу хореограф повинен бути професіоналом вищого ступеня, досконало знати не тільки технологію хореографічного мистецтва, але й вміти проаналізувати музичний твір, щоб визначити його форму, стиль, характер, музичну характеристику кожного персонажу, воєдино зв’язати розвиток хореографічних образів з розвитком музичної форми, що проявляється у сценічних постановках зразкового театру-студії «Абра». Різноманітність рухів, логічна послідовність фігур, швидкість і легкість, точність рухів, рівновага і контрастність рук і ніг, темпу, фігур – все це якості

танці.

Для зразкового

театру-студії

«Абра» в створенні

хореографічного образу найголовніше місце займає танцювальна мова і його хореографічний текст. Танцювальний текст, який придумав хореограф, повинне бути образним і дієвим для конкретного персонажу.

Займаючись хореографічним мистецтвом, творча особистість отримує велику кількістю знань, які стосуються не тільки мистецтва, а й різних сфер життя – дитина стає всебічно розвиненою. Хореографія виховує дитину, робить її духовно багатою, прививає вміння правильно себе поводити в різних життєвих ситуаціях, бути впевненою в собі. Однією з вихідних умов 18

забезпечення відкритості і цілісності хореографічної освітньої системи є реалізація в ній принципів самореалізації, свободи і відповідальності. Принцип самореалізації полягає не тільки в самовираженні індивіда через втілення ним власних творчих задумів, ідей, але у постійній потребі пізнання і творення. Свобода виступає як свобода вибору, готовність до сприйняття нетрадиційних напрямів, форм і методів навчання і виховання, супроводжувана усвідомленням глибокої особистої відповідальності за кінцевий результат навчального процесу, його відповідальності потребам сьогодення.

Отже, освітньо-виховний вплив сучасного хореографічного мистецтва на поінформованість, елементарну компетентність, оцінне ставлення, становлення моральних якостей є безперечним. Займаючись хореографією у зразковому театрі-студії «Абра», вихованці збагачуються позитивними людськими якостями, збільшують свій багаж знань, стають інтелектуально розвинутими та вихованими.

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ СУЧАСНОГО ЗАНЯТТЯ ПОПУЛЯРНОГО ТАНЦЮ 2.1. Завдання та принципи побудови заняття сучасного танцю Методика побудови заняття зразкового театру-студії сучасного танцю «Абра» складається з чотирьох частин. 1. У вступній частині заняття вирішуються наступні задачі: - привітання; - перевірка присутніх; - висвітлення мети та завдань уроку; загальний розігрів.

2. Тренувальні вправи. У цій частині виконується комплекс тренувальних вправ, який після загального розігріву збільшує навантаження на всі м’язи, суглоби та сухожилля, збільшує амплітуду багатьох рухів і відіграє

важливу

роль

вихованні

хореографічного колективу «Абра».

рухового

апарату

вихованців

Комплекс тренувальних вправ обов’язковий перед основною частиною тренувального заняття або концертним виступом «Абри». Розминочні вправи мають позитивний вплив на терморегуляцію, полегшують тепловіддачу, запобігаючи надмірному перегріванню тіла під час його руху. Під час комплексу тренувальних вправ у тілі студійців поліпшується кровообіг та обмін речовин, що сприяє виробленню енергії, знижується в’язкість м’язів, збільшується їх еластичність; суглоби отримують додаткову кількість синовіальної рідини для змащення суглобів, що зменшує тертя під час рухів. Все це дозволяє відчути приплив бадьорості і при бажанні спокійно і без ризику перейти до основної частини заняття мого колективу. Кожна вправа виконується повільно, поступово збільшуючи темп, активно та старанно, в повну силу, від 8 до 16 разів кожне. У навчально-тренувальному процесі на заняттях з сучасного танцю використовуються два види розминок-комплексів: -

базовий комплекс тренувальних вправ; 21

специфічний комплекс тренувальних вправ.

В процесі навчання та виконання базового комплексу тренувальних вправ у вихованців «Абри» відбувається розвиток рухливості і автономної роботи ізольованих частин тіла незалежно від усього тулуба. Скорочений варіант проводиться перед концертним виступом чи перед специфічним розігрівом. Повний варіант базового комплексу тренувальних вправ широко застосовується на початкових етапах навчання, так як ту закладається основа постановки і роботи корпусу, рук, ніг, стегон застосовуваних у сучасній хореографії. Велика увага приділяєтьсі розвитку основ танцювальної техніки: -

координації (зовнішньої, внутрішньої); пластиці руху (природної, штучної);

грамотності

виконання

(грамотність

початкових

чіткість, амплітуда; відповідність характеру та стилю); - музикальності (ритмічність).

положень,

Специфічний комплекс тренувальних вправ «Абри» – це комплекс вправ, спрямований на попереднє розігрівання, підтримання м’язового тонусу,

контролю

над

тілом

розвиток

координації

рухії

які

використовуються згодом в основній частині навчально-тренувального заняття. Охоплює найбільш характерні або базові рухи будь-якого напрямку або стилю сучасної хореографії, призначені для навчання та розвитку функціональних можливостей учнів. Групи комплексу тренувальних вправ колективу «Абра»: - вправи, пов’язані з постановкою дихання (засвоєння трифазного дихання); - вправи, пов’язані з розігрівом ніг (пальці ніг, голіностоп, колінні суглоби, тазостегнові суглоби); - група вправ, пов’язана з розтягненням, нахилами поворотами торсу (поперековий відділ, грудний відділ шийний відділ); -

група

вправ,

пов’язана

розтягненням,

поворотами

координаційними рухами рук (плечові суглоби, ліктьові суглоби, кисті рук і пальці); - вправи загальної та спеціальної фізичної підготовки на розвиток сили основних груп м’язів і витривалість; - вправи стрейтчхарактера, тобто розтягування, повʼязане зі статичним напруженням м’язів різних частин тіла. Методи навчання розігріву та їх подальше використання навчальнотренувальному процесі «Абри» залежить від основних завдань заняття. У зв’язку з цим я, як педагог-хореограф навантажую тренувальними вправами саме ті групи м’язів, на які лягає основне навантаження. 2.

Змістом основної танцювальної частини заняття є рухи, технічні

елементи та їх поєднання, які складаються в навчальні або танцювальні комбінації, а у процесі засвоєння матеріалу в розгорнуті комбінації та етюди.

Ця частина уроку є найбільшою за змістом та лексичним і стильовим матеріалом, тому що методичні принципи вивчення рухів та окремих елементів, а також поєднання музичного матеріалу з танцювальною лексикою вимагає чимало часу. 3. Заключна частина заняття в студії «Абра» дозволяє знизити навантаження, зняти втому, підвищити емоційний тонус або надмірне збудження, підвести підсумки заняття і визначити завдання майбутнього. Засобами заключної частини є вправи на розслаблення, дихання або стрейтчінг. При побудові заняття у театрі-студії сучасного танцю «Абра» принциповим є чергування навантаження та відпочинку. 2.2. Взаємодія танцю з іншими видами мистецтва на сучасному занятті За останні роки серед різних груп населення набув популярності такий чудовий вид синтезу танцювального мистецтва і спорту, як сучасний танець. 24

Особливий прояв інтересу до спортивного танцю спостерігається серед дітей та підлітків. Сучасні танці сприяють покращенню здоров’я, відновленню роботоздатності, реабілітації. Крім того, впровадження сучасних танців – це один із шляхів гуманізації сучасної освіти, зміцнення зв’язків між спортом і мистецтвом. Особливе місце в системі шкільного навчання займає молодший шкільний вік (молодша група театру-студії «Абра»), тому що він виступає основним періодом набуття соціального досвіду, зокрема інтенсивно формуються інтереси, потреби, збільшуються пізнавальні здібності дитини. На жаль, сьогодні в Україні велике значення набуває проблема збереження здоров’я дітей, що, насамперед, пов’язано із зростанням числа різних факторів, які негативно впливають на процеси росту та загальний розвиток дитини. Формування зростаючого організму зумовлене значними змінами показників фізичного розвитку та фізичної підготовленості, особливо в молодшому шкільному віці. Обов’язкові заняття з фізичного виховання в школі не завжди спроможні доповнити дефіцит рухової активності молодших школярів, забезпечити відновлення їх розумової роботоздатності, запобігти захворюванням. Одним із напрямків вирішення цієї проблеми є застосування сучасних танців в позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладах. В своєму генезисі і розвитку, сучасні танці «Абри», з одного боку, є хореографічним мистецтвом, з іншого – результатом своєрідного синтезу мистецтва і спорту. В наш час, визначились основні тенденції розвитку танцювальної програми: – збільшення видовищності виступів танцюристів, перш за все, в модерні; – розвиток швидкості і динамічності танцю; – підвищення складності і різноманітності програм за рахунок включення в танцювальні програми нових комбінацій; – збільшення амплітуди шейпів; – поліпшення технічної підготовленості танцюристів. 25

В сучасній практиці зразкового театру-студії «Абра» існує велика кількість видів змагальної діяльності. Крім того, використовуємо різні варіанти коротких (скорочених) програм для танцюристів-початківців, що складаються з двох, трьох, чотирьох і шести танців. Відбувається розширення програми міжнародних змагань. Доступність і популярність спортивних танців серед дітей дозволяє поєднувати хореографію, гімнастику та акробатику в системі навчання в студії «Абра». Систематичні заняття вихованцями сучасними танцями та їх зацікавленість дають можливість проводити з ними велику виховну роботу, використовуючи специфічні засоби танцювального мистецтва. При виконанні вправ, танцювальних елементів і рухів необхідно стежити за тим, щоб вони виконувались в ритм музики. Можливо, міняти темп вправи, що виконується. При виконанні рухів під різний музичний супровід акцент робити на різні удари такту, підбирати вправи таким чином, щоб вони гармонійно поєднувалися з музичними фразами музичного твору. 26

Заняття із сучасного танцю, складається з підготовчої, основної та заключної частин. У сучасних танцях в підготовчий частині виконуються нескладні елементи, що були засвоєні раніше, сполучення бігу, хотьби, стрибків, елементів хореографії, з поступово зростаючим, але помірним навантаженням. В основній частині заняття із сучасних танців робота може бути спрямована на розвиток і вдосконалення різних сторін фізичної та психологічної

підготовленості,

вивчення

та

вдосконалення

елементів

спортивної програми танців. Тривалість основної частини заняття залежить від характеру та методики виконання вправ та величини навантаження. Послідовність вправ основної частини повинні забезпечувати відповідний рівень готовності учнів до їх виконання. Вправи, що спрямовані на навчання новим елементам танцювальної програми, слід розміщувати на початку основної частини заняття, а розвиток витривалості планувати – в другій його частині. Заключна частина складається із вправ, що сприяють зниженню збудження від попередньої роботи, створюються умови для ефективного протікання відновлювальних процесів. У процесі занять сучасними танцями особливу увагу треба звернути на збагачення рухового досвіду студійців хореографічного колективу «Абра» і вдосконалення їхніх психомоторних здібностей. Це сприяє полегшенню опанування складних вправ. Серед завдань, які вирішуються в ході занять, особливе місце відводиться оздоровчим завданням – формування постави, сприяння розвитку функціональних систем організму та розвитку рухових якостей, які мають вирішальне значення для покращення техніки виконання танцювальних вправ. В процесі занять звертаю увагу на урізноманітнення виконання вправ під час іхнього багаторазового повторення, надаю перевагу цілісному методу розучування, використанню підвідних вправ. Процес навчання основним технічним

елементам

сучасних

танців

передбачає

використання

різноманітних способів показу вправи, а саме: предметні орієнтири, образне мовлення, різноманітні сигнали під час засвоєння темпу і ритму вправи, 27

прийоми поєднання вправ з речетативами. Планування фізичних навантажень необхідно здійснювати з урахуванням фізіологічних особливостей адаптації дітей. Короткі навантаження чередувати з достатніми для відпочинку паузами, змінювати характер вправ (біг, стрибки, ігрова діяльність, елементи гімнастики), використовувати велику кількість різноманітних рухових дій та їх часте чергування. На заняттях «Абри» уникаємо великих навантажень на хребет, сильних поштовхів і струсів тіла, перенапруження суглобо-зв’язкового апрату та м’язів, вправ із надмірним обтяженням, завищених навантажень на серцево-судинну систему. При проведені занять із сучасного танцю краще використовувати індивідуальну, групову та фронтальну форму організації занять. Групова форма дозволяє ефективно виконувати різні вправи та елементи

танцювальної

програми.

Індивідуальна

форма

занять

застосовується при роботі в парі, фронтальна форма роботи ефективна в межах окремого заняття, а саме при проведенні розминки, або розвитку та вдосконаленню фізичних якостей дітей. Головне завдання на заняттях сучасними танцями – різноманітна (особливо координаційна) підготовка та засвоєння базових фігур і елементів спортивної програми танців.

Принципово важливою є відсутність вираженої втоми після виконання програми заняття, широке використання ігрових методів при виконанні різних вправ і комплексів, різноманітна та емоційная насиченість програми занять. Між тим, ігровий характер вправ не повинен заважати досягненню головної мети – різнобічному засвоєнню елементів і фігур танцювальної програми та координаційної підготовки. Вправи, що потребують швидкісних здібностей або витривалості, займають в заняттях невеликий об’єм і застосовуються на фоні повного відновлення. Вивчення нового матеріалу теат-студії «Абра» базується на рухових навичках, що сформовані на попередніх заняттях. Специфіка

сучасних

спортивних

танців

визначається

великою

кількістю різноманітних рухових дій. При переміщенні по паркету паралельно або послідовно об’єднуються повороти або оберти, «підйоми або зниження», нахили, окремі рухи рук і ніг, рухи окремих частин корпусу. В зв’язку з цим, танцюристи мого колективу повинні постійно працювати над 29

засвоєнням нових технічних елементів, що ускладнюються з переходом учнів із класу в клас. У сучасних танцях обов’язковим компонентом технічної підготовки є музикальна або музикально-ритмічна підготовка. Основи техніки всіх видів танців тісно пов’язані між собою, відмінність полягає в ритмічній структурі руху, в «дрібних» рухах кистей рук, роботі стегон та інших ланок тіла, що разом з музикальними акцентами може складати основи технічної майстерності.

Такий вид спорту, як танці поступово розвиває музичний слух і відчуття ритму у тих, хто займається. Крім того, період молодшого шкільного віку є сенсетивним для розвитку цілого ряду рухових здібностей: спритності, гнучкості, швидкості, статичної та динамічної сили, загальної витривалості. А комплексна серія спеціальних взаємозв’язків значно підсилює цей ефект. Одним з основних засобів, який використовуємо при засвоєнні танцювальних елементів в сучасних танцях, є танцювальна практика – тренінг, в процесі якого вдосконалюється технічна, фізична та психологічні 30

сторони підготовки танцюристів. В якості допоміжних інструментів використовують засоби хореографії. Для підвищення гнучкості в суглобах, покращення еластичності м’язів та зв’язок і укріплення різних груп м’язів я застосовуємо вправи на підлозі, або партерний екзерсис. При проведенні партерного екзерсису пропонуємо вправи, які мають умовні ігрові назви, що несуть образний наслідувальний характер. Тим самим, набувають форму гри, що привертає увагу дітей, викликає їхній інтерес: • вправи для стопи з положення сидячи; • вправи для гнучкості («кішечка», «равлик», «гойдалки»); • махові рухи; • вправи на зміцнення м’язів черевного преса («рибка», «чоник»); • вправи для розвитку гнучкості («жабка», «шпагат», «кішечка», «метелик»); • вправи на корегування постави. Хореографія складається з елементів класичного танцю. Ускладнення матеріалу відбувається за рахунок поєднання елементів, зміни музичної розкладки, зміни опорної ноги в межах однієї комбінації та виконання вправ в позах. Одним із основних методів, що застосовується при засвоєнні рухових навичок дітьми молодшого шкільного віку, є ігровий метод. Гра викликає інтерес у дітей та дозволяє засвоювати ті чи інші рухові навики, узгоджуючи рухи з музикою. Цьому, головним чином, сприяє виконання музичноритмічних ігор. Використовуємо ігри на розвиток слуху. Для підвищення емоційного стану, розвитку фізичних якостей, перевірки ступеня оволодіння тими або іншими руховими навичками, розвитку музикальності (ритмічності) в основній частині застосовуються музичні ігри на розвиток почуття ритму – «Вгадай рахунок», естафета «Знайди рахунок «1» та «4»», та інші. Залогом успішного фізичного виховання молодших учнів є правильне планування навантаження на заняттях з фізичної культури. 31

При проведенні занять з використанням елементів сучасних танців з кожним роком відбувається ускладнення програми за рахунок вивчення нових елементів танців, що вивчаються, і додаванням нових танців, які раніше не вивчались. В сучасних танцях розподіляються за віковими категоріями і групами. Взагалі при поясненні дітям технічних прийомів краще всього проводити різні асоціації з діями та предметами, які є в посякденному житті. Створювати різні ігрові ситуації, які допоможуть засвоїти правильне виконання складних танцювальних елементів без перевантаження нервової системи і передчасної втоми. Для підтримки інтересу до занять сучасними танцями необхідно широко застосовуємо оцінку діяльності студійців. При визначенні спеціальної підготовленості молодших учнів, які займаються сучасними танцями слід оцінювати наступні компоненти:

1. Темп і основний ритм («музикальність» – оцінка музикальності виконання в межах кожного такту) 2. Лінії корпусу (правильні елегантні лінії пари, які відповідають характеру конкурсного танцю) 3. Рух («динаміка» – чітке виконання фігур, рухи, які відповідають характеру танцю, який виконують танцюристи) 4. Ритмічна інтерпретація (чітка виразність в середені такту, емоційна чутність на музику – артистичність) 5. Робота стопи («техніка» – чітке виконання фігур). Таким чином, використання сучасних танців у закладах позашкільної освіти дозволяє в повній мірі вирішити навчально-виховні та оздоровчі завдання художньо-естетичного виховання гуртківців молодшого шкільного віку і створити умови забезпечення високого рівня освітнього процесу.

РОЗДІЛ

СУЧАСНІ

ТЕНДЕНЦІЇ

КЛУБНИХ

ТАНЦЮВАЛЬНИХ НАПРЯМІВ 3.1. Історія розвитку танцю moderne Модерн (moderne) з’явився на рубежі дев’ятнадцятого і двадцятого століть в Штатах і Німеччині. В Америці назва асоціювалася зі сценічної хореографією, яка опиралася стандартним формам балету. Для тих, хто займався танцями модерн, було важливо уявити хореографію нового порядку, відповідну людині нового століття і його духовних потреб. Принципами такого мистецтва можна вважати заперечення традицій і передачу нових сюжетів допомогою унікальних елементів танцю і пластики. У своїй тривалій війні з кліше танцюристи-модерністи не змогли повністю відмовитися від традиційних балетних форм. Вони змирилися з деякими технічними прийомами. Вважається, що модерн – танці, які заснувала Айседора Дункан. Вона надихалася природою і пропагувала свободу рухів, їх стихійністю. Танець Айседори був імпровізацією без спеціальних костюмів і взуття з живою музикою. Ще один ресурс для виникнення танцю модерн – ритміка, система Жака-Далькроза. Швейцарський педагог і композитор трактував музику аналітично і поза емоційного сприйняття. Танець служив своєрідним контрапунктом. Вже в перших своїх постановках Далькроз віддався повного підкорення танцю музиці. У відповідь йому в 1928 році було опубліковано працю

австрійського

хореографа

Р.

Лабана

«Кінетографія»,

де

стверджувалося, що рух обґрунтовується внутрішнім світом творця, а не є основою музиці. Пізніше виникає новий напрямок – модерн-джаз, який сьогодні захоплює своїм неповторним контрастом білої класики і чорного джазу. Танцюристи застосовують па з класичного балету і ламані руху з модерну, хвилі з танців латини і стрибки з хіп-хопу, елементи з брейка. Це не створює еклектичний ефект, навпаки, допомагає танцюристу повноцінно висловитися енергійної і пластичної композиції. Джаз-модерн – танець, що має в арсеналі 34

широкий вибір засобів вираження. Завдяки цьому він вільний і видовищний, ні в чому не обмежує танцюриста. Модерн-джаз вважається складним танцем, адже, крім техніки, виконавцю необхідні сила, витривалість, натхнення і ясне мислення. В даний час, можна виділити наступні види джазу: степ, бродвей джаз, класичний джаз, афроджаз, флеш, стріт, слоу (ліричний джаз), фанк. Бродвей-джаз. Сама назва говорить про те, що цей джаз найчастіше можна побачити на Бродвеї. Саме з підмостків бродвейских театрів зійшло таке поняття, як «мюзикл» і виник свій стиль джазу і техніка рухів (одночасне виконання вокальної і танцювальної партії). Для віртуозного виконання танців

бродвейских

постановках

використовувалися

танцівники

класичною школою.

Джаз здобуває риси класичної форми. Це злегка веде убік від імпровізаційно-навмисної волі, властивий джаз танцю споконвічно, але стає одним зі шляхів його подальшого розвитку. Афроджаз

– це спроба з’єднати джаз сьогоднішній з його

африканським предком. Розходження полягає в тім, що африканський танець 35

несе в собі велике функціональне навантаження і не настільки віртуозний, як його нинішня інтерпретація. Самий віртуозний і яскравий напрямок у джаз танці на сьогоднішній день - це флеш. Сама назва – у перекладі «спалах» - говорить про те, що це щось сліпуче. Дивлячись на виконавців цього стилю уражаєшся їхній силовій витривалості

пружності,

надзвичайної

внутрішній

танцювальності,

миттєвості переходів танцювальних па, складності танцювальних трюків. Здається, усе тіло підлегле одній задачі – відтанцювати кожну ноту і викинути на глядача максимум енергії. У цьому флеш схожий з бальним танцем, особливо з «латиною», але більш віртуозний. Однак найбільше джаз у його первісному виді виражений у «стрітджазі». Вуличний джаз перетерпів найменше змін. Усі сучасні молодіжні напрямки: брейк, реп, хаус і колишні раніше твіст, чарльстон, шейк, буги-вуги і багато інших танців-однинків – це нащадки джазу і джазових з’єднань з історико-побутовим танцем. Ще один відносно молоде на сьогоднішній день напрямок – «соул». Це назва відома серед вокалістів і в танцювальній його частині відрізняється великою кількістю різних рухів на одиницю темпу, виконуваних дуже м’яко без видимої напруги. Рух при всій складності виконуються з максимальним розтягуванням їх у часі. З однієї сторони, максимальна кількість рухів на одиницю темпу, з іншої – уповільнення їхнього виконання за рахунок мінімуму напруги і створень видимої відсутності складності. Під час занять важливо навчитися технікам напруги/розслаблення і ізоляції. Ізоляція – техніка, при якій частині тіла виконують руху, не зв’язуючись між собою. Це вимагає додаткових тренувань, виглядає особливо видовищно і чудово. Техніка ізоляції пов’язана з умінням напружити одну частину тіла і в той же час розслабити іншу. У танці модерн-джаз важлива імпровізація. Чуттєвість модерну переплітається з пластикою класики, в поєднанні з ритмами джазу виникають унікальні творіння, джерелом яких 36

служить душа хореографа. Саме тому джаз-модерн отримав ім’я танцю для особливих особистостей. Історія танцю модерн справила значний вплив на класичні зразки. Багато

балетмейстери

двадцятого

століття

не

змогли

пройти

повз

впровадження елементів модерну в свої твори. Джазовий танець воістину всеїдний, він використовується в шоу і рев’ю, у мюзиклах і кінематографі, вар’єте й у драматичних спектаклях. Це відбувається тому, що джазовий танець по своїй природі – дансантний. Йому далекі ідеї філософії і височина класичного балету. Джазовий танець, насамперед, танець емоцій, танець енергії і сили. Однак, саме джазовий танець став другий системою танцювального мистецтва після класичного танцю, зі своєю стилістикою і лексикою, а головне – школою.

Танець модерн, насамперед танець ідеї і визначеної філософії. А рух «винаходиться» у залежності від того, що хоче виразити виконавець. Танець модерн вплинув на мистецтво хореографії. 3.2.

Технічні принципи танцю moderne

Загальним для представників танцю модерн, незалежно від того, до якої течії вони належали і в який період проголошували свої естетичні 37

програми, був намір створити нову хореографію, котра відповідала, на їх думку, духовним потребам 20 століття. Основні його принципи виконання танцю-модерн у зразковій театр-студії «Абра» є: відмова від канонів, втілення нових тем та сюжетів оригінальними танцювально-пластичними засобами. В прагненні до повної незалежності від традицій студії «Абра» прийшов, зрештою, до прийняття окремих технічних прийомів, в протиборстві з котрими зародився новий напрямок. Основні принципи танцю джаз-модерн відносяться перш за все до техніки руху. Вони склалися в процесі еволюції різних систем танцю. Ці принципи були запозичені в основному з джазового танцю і з танцю-модерн, а також з класичного балету. При аналізі африканського фольклорного танцю Кетрін Данхем виділила наступні технічні особливості цього стилю, які застосовуємо на заняттях. 1. Використання в танці пози колапсу. Йдеться про своєрідне тримання тіла, коли немає напруги і витягнутості вгору. Тіло вільне і розслаблене, його вигини трохи перебільшуються, коліна зігнуті, торс і голова трохи нахилені вперед. Основна відмінність джаз-танцю, танцю-модерн і класичного балету насамперед лежить в триманні хребта. У танці-модерн хребет, як і в класичному танці, є віссю руху, але ця вісь не завжди спрямована строго вертикально, а дуже часто вигинається і обертається в різних відділах. При напрузі неможливий рух окремих центрів, в той час як при достатньому розслабленні такі рухи можливі. Основне завдання, як педагога, на першому етапі навчання – домогтися достатньої свободи хребта, щоб здійснювати рухи різних його частин. Але в той же час, тіло повинно бути досить напруженим, щоб руху були

енергійні.

Уміння

розподіляти

напругу

хребті

називається

релаксацією. Розподіл напруги і розслаблення - основи техніки джазового танцю. 38

2. Активне пересування виконавця в просторі як по горизонталі, так і по вертикалі або координація При русі двох або більше центрів одночасно виникає необхідність їх скоординувати. Координація здійснюється двома способами: імпульсом, який дозволяє двом або декільком центрам наводитися в одночасний рух, або застосовувати принцип управління. Центри включаються в рух послідовно. Координуватися можуть самі різні центри: голова і таз, руки і голова, плечі і голова. 3. Ізольовані руху різних частин тіла. В африканському танці тіло як би складається з окремих частинцентрів: це голова і шия, плечовий пояс, грудна клітка, таз, руки і ноги. Оскільки руки і ноги складаються з окремих зчленувань: в руці - кисть, передпліччя, в нозі - стопа і голеностоп, то ці частини центрів, які називаються ареалами, можуть також ізолюватися і виконувати рухи незалежно від інших центрів. Ці центри можуть просторово і ритмічно незалежно рухатися, саме це і створює Поліцентр руху. Кожна частина тіла, або кожен центр, має своє власне поле напруги і свій власний центр руху. В своєму русі ізольовані центри можуть поєднуватися один з одним (координуватися). При русі двох центрів одночасно, говоримо про біцентрію, трьох - тріцентрію, при русі всіх центрів - поліцентр. 4. Використання ритмічно складних і синкопованих рухів. Рухи допомагають повніше сприймати твір, який, у свою чергу, надає рухові особливої виразності. В цій взаємодії музика відіграє провідну роль, а рухи стають своєрідним засобом вираження художніх образів. Заняття ритмікою сприяють формуванню особистості дитини, її пізнавальної, вольової та емоційної сфери. Пізнавальні процеси під час занять ритмікою активізуються в тому разі, якщо дитина здатна зосередитися на особливостях музичних засобів вираження. 5. Поліритмія танцю. 39

Поліритмія тісно пов’язана з музикою. Сучасна музика, особливо джазова, монометрічна за своєю структурою, тобто, ми маємо можливість під час імпровізації того чи іншого інструменту на основний, базовий ритм накладається ритм імпровізації, що часто використовується у сценічних постановках театру-студії «Абра». Сучасна музика, не тільки джазова, в основному дуже складна по ритмічній структурі. Особливу складність в учнів викликають непарні розміри, які незвичні для естетики класичного балету. Це вимагає уважного ставлення до розвитку ритмічного сприйняття у вихованців. 1.

Комбінування

взаємопроникнення

(мультиплікація).

музики

танцю

Це поняття також тісно пов’язане з ритмом. Воно означає, що єдиний рух розкладається на складові частини, фазує або мультиплікується. Мультипліковані рухи можуть бути неоднаковими за часом і нерегулярними. Вони можуть займати весь такт, але можуть і тільки якусь його частину. При мультиплікації в проміжку між кроками виповнюється кілька рухів, але лише одне пов’язане з перенесенням ваги тіла. 2. Індивідуальні імпровізації в загальному танці. Розвиток тієї чи іншої системи танцю-модерн базувалися передусім на певному філософському підході до руху. У танці-модерн, на відміну від джазового танцю, все тіло виконавця приймає участь в русі, тобто основою руху служить хребет. І саме робота над рухливістю хребта лежить в основі багатьох систем танцю-модерн. Модерн-джаз танець в деяких розділах заняття запозичує з різних технік вправи, спрямовані на розвиток рухливості хребта, що яскраво видно у сценічних постановках театр-студії «Абра». 3. Явний функціоналізм танцю. Contraction і release тісно пов’язані з диханням. Contraction виповнюється на видиху, release на вдиху. Взаємозв’язок дихання і руху 41

призводить до природності, надає динамічну забарвлення рухам. У танцімодерн вибудовуємо зв’язок між формою танцю і внутрішнім станом. Будучи «відкритою» системою, танець-модерн звертається до засобів виразності інших систем і напрямків танцю, вбираючи в себе досягнення, відкриті джазовим танцем, класичним танцем, народної хореографією та іншими напрямками танцювального мистецтва. 3.3.

Тренувальні вправи

Еластичні та пружні м’язи тримають тіло вихованців зразкового театрустудії сучасного танцю «Абра» у тонусі, гнучкі суглоби і хребет коректують поставу і нададуть граційності рухам.

Виконуючи будь-які вправи необхідно дотримуватись чітких правил: 1. Вправи виконуються регулярно. 2. Перед виконанням вправ необхідно розігрітись, тобто рухатись до відчуття в м’язах тепла. 42

3. Вправи на гнучкість виконуються плавно, без надриву, в повільному темпі. 4. Вправи на покращення еластичності та рухливості виконуються, повільно без перенавантаження. 5. Для покращення рухливості суглобів хребта, необхідно виконувати вправи, що повторюють їх основні рухи: згинання і розгинання, нахили вправо і вліво, колові рухи, скручування. Для того, щоб зменшити навантаження на міжхребетні диски, у переважній більшості, вправи виконуються у положенні стоячи або лежачи. 6. Для виконання вправ на виправлення осанки необхідно слідкувати за збереженням серединного положення голови, хребта, та симетрією шийнонадплічних ліній. 7. Всі вправи біля верстата і підготовка до них виконуються із дуже підтягнутими сідницями і сильно витягнутою опорною ногою. Вправи на підвищення рухливості та еластичності хребта 1. Вихідне положення – стоячи, ноги на ширині плечей. На рахунок «один-два-три-чотири» здійснювати колові рухи тулубом вправо. На рахунок «пять-шість-сім-вісім» здійснювати колові рухи тулубом вліво. Повторювати вправу 16 разів. 2. Вихідне положення – стоячи в горизонтальному нахилі вперед, ноги на ширині плечей, руки на колінах. На рахунок «один-два» вивести поперек вверх, голову опустити, спину округлити. На рахунок «три-чотирип’ять» опустити поперек, підійняти голову, прогнутись. Повторювати вправу 16 разів. Вправи для виправлення осанки 1. Вихідне положення – стоячи біля верстата або гімнастичної стінки. Взятись руками за верстат на рівні плечей. Потім руку, що відповідає стороні викривлення (опущене плече), положити на одну перекладину вище іншої руки, намагаючись вирівняти лінію плечей та лопаток. Зробити глибоке присідання і повернутись у вихідне положення.

Тренування дихання на стрибках 1. При гімнастичних рухах або при рухах у танці більше, ніж при інших рухах порушується ритм дихання. Дуже часто при стрибках у танцюристи припиняють дихання, затискають губи,а разом з тим і шию та плечі. При цьому швидше наступає втома, сильне серцебиття, порушення ритму дихання. Тому, якщо використовувати під час стрибків трьохфазне дихання наднапруга знімається, пульс ледве пришвидшується, а ритм його швидше повертається в норму.

Саме тому необхідно при стрибках

використовувати довгий видох, як насичений та, як беззвучний. Спочатку краще тренуватись на легких гімнастичних стрибках на місці. Перед початком тренажу необхідно почати з «ПФ» і стрибаючи, продовжувати дихати з довгим видихом пффф, не скорочуючи паузи і вільно повертаючись до дихання. В слідуючий раз видох відтворювати іже не на пффф, а на ссс, дотримуючись тих самих умов.В третій раз вже необхідно використати довгий беззвучний видох. 44

Після стрибків видох особливо необхідний. Під час будь-якого вказаних способів спочатку необхідно виконати не більше десяти-п’ятнадцяти стрибків підряд: збільшувати кількість треба поступово, щоб не доводити організм до перевтоми. Тренування економного видиху на сміхові Необхідно посміятись на низьких і середніх тонах так, щоб вийшов сміх і не порушувалось дихання. Спочатку потрібно добре проговорити довге «відправлене» тааак. Якщо сміємось повільно і важно, беремо тааак на низькому тоні і рот прикриваємо; якщо дзвінко і високо, то говоримо тааак, ніби здивовано і на сміхові відкриваємо рот. Для сміху на високих тонах необхідно підбирати черевний прес. Нагадуємо, що сміх не повинен використовувати дихання до кінця. Дихальна гімнастика Стояти прямо, руки на стегнах. На видоху повільно висуваються вперед плечі та лікті. На паузі – зупинка руху. На поверненні дихання плечі та лікті енергійним рухом відводяться назад. Голова і корпус положення не змінюють. Затримка дихання. На видоху – знову лікті і плечі вперед, на поверненні дихання – назад. На початку тренування вправа виконується не більше двох разів підряд. Пізніше – три – чотири рази. Затримку робити так, щоб видох після неї виходив спокійним. Впродовж тренувань затримка дихання поступово пролонговується. Вправи на дослідження змісту танцю та форми його вираження 1.

Спочатку уважно прослухайте музику, детально

розберіться в ній. Які інтонації ви чуєте, які відчуття при цьому у вас виникають? 2. Уважно дослідіть рухові деталі танцю, спробуйте протанцювати

танець

без

музики.

При

цьому

необхідно

зосередитись на пластичних інтонаціях. Які вони, що відчуває ваше тіло, ваші м’язи? 45

3. Визначте, в чому схожі музичні та пластичні інтонації танцю, чим вони відрізняються? Проаналізуйте зв’язок рухів м’язів із музикою. Спробуйте відчути, яким чином вони доповнюють одне одного. Вправи – обертальні рухи 1. Виконати тури ан дедан по діагоналі з правої ноги вісім раз поспіль. Танець виконувати владно, висловлюючи силу, самовпевненість, як би наказ не заперечувати і коритися. 2. Виконати тури ан дедан по колу в швидкому темпі і зупинка в будьякій позі. Танець виконувати пристрасно, висловити почуття любові –гарячої, трепетної, самовідданої. 3. Виконати за діагоналлю тур на аттитюд, па-де-бурре сюіві – всі чотири рази поспіль. Танець виконувати з відчуттям відчаю, висловлюючи стан безвиході, нестримні ридання. 4. Виконати тури по п’ятій позиції по діагоналі вправо у швидкому темпі. Танець виконувати каверзно і висловлювати єхидство, зловтіху, підступність. 5. Виконати шене по колу 24 такту із зупинкою в будь-який позі. Танець виконувати у стані радості – радість, що нарешті вільний! 6. Встати в препарасьон – нога (ліва) назад на еффасе. Шассе – со де баск, томбе – кабріоль назад. Все в іншу сторону (з боку в бік по прямій). Со де баск може бути подвійним. Танець виконувати здивовано, відображаючи стан цілковитого нерозуміння. 7. Виконати жете ан турнан по колу в темпі (в будь-яку сторону). Танець виконувати із емоцією страху, відтворити втечу від переслідування, майже паніку. 8. Виконати великий пірует (в будь-яку сторону) не сходячи з місця, нога на 90°. Положення рук повинно відповідати законам танцю. Виконати танець із реготом – сміх до сліз.

РОЗДІЛ 4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТАНЦЮВАЛЬНОГО НАПРЯМУ CONTEMPORARY DANCE 4.1. Технічні принципи танцювального напряму contemporary dance Contemporary dance («контемпорарі» або в розмовному варіанті "контемп") - сучасний танцювальний напрямок, що зародився в середині XX століття в театрах і танцювальних школах Європи та США. На сьогоднішній день контемпорарі є одним з найпопулярніших танцювальних напрямків сучасної хореографії в світі. Що, загалом-то, зовсім не дивно, адже цей танець, є дуже чуттєвим, емоційним, пластичним і ефектним. У контемпі дуже велику роль грає зв’язок між внутрішнім станом танцюриста і відображенням його в танці. «Правильний» танець в стилі контемпорарі - це не стільки технічність і чіткість хореографії, скільки відповідність рухів тіла світовідчуттям

танцюриста,

вміння

донести

інформаційне

(душевне)

послання до глядача. Недаремно, цьому танцю дано ще одне не дуже звичне для слуху назва – «танець душі», оскільки танцювальні рухи «говорять» з глядачами за допомогою пластики. Це дуже чуттєвий і емоційно насичений танець, ефектний і прекрасно доповнює музику, під яку він виконується. Гармонійний танець в стилі контемп – це технічність хореографічного виконання, чіткість і відповідність емоційного стану танцюриста через вміння донести свої статки душі до глядача, що сидить в залі. В даному танці дихання використовується, як енергетичний посил до залу, що переходить потім в рух, в пластику тіла. Дуже багато значить в контемпі вміння тримати рівновагу, координація і точність переходу тіла з одного положення в інше, плавність рухів.

Контемп у зразковому театр-студії «Абра» виконується відразу в декількох техніках: 1. Вертикальний контемп (танець в положенні стоячи). 2. Партер (танець на підлозі). 3. У парі (танець з партнером). Більша увага в контепмпі приділяється тренуванню дихання. За цей аспект танцю «відповідають» тренувальні вправи з правильного дихання, що використовуються в даному напрямку. Дихання в контемп - помічник в русі, енергетичний посил, що переходить в рухи тіла. Зі східних практик запозичені методи тренування координації, рівноваги, «перетікання» тіла з одного положення в інше. Якщо в класичній хореографії багато елементів виконуються за рахунок сили м’язів, то в контемп ті ж елементи часто реалізуються завдяки використанню прийомів зі східних технік (наприклад, довге стояння на півпальцах). Ще одним особливим моментом, що відрізняє контемп від інших танцювальних напрямків, є його орієнтація «всередину». Це не тільки дозволяє вихованцям глибше виражати свої емоції, але і відображається на унікальності деяких рухів в поставках.

Контемп запозичив у західних танцювальних напрямків не тільки багато окремих елементів, але і побудову малюнків, логіку і загальну театральність танцю. Саме завдяки цьому, кожен танець тетру-студії«Абра», кожна постановка колективу - це окрема історія, сюжет або емоція, зі своєю структурою: зав’язкою, основною частиною і кульмінацією. Думок багато, але підсумок один – контемп танцюють по всьому світу. Хореографічно танець являє собою суміш елементів західного танцювального напрямку (джаз, модерн, класичний балет, естрадні та фольклорні танці) і східних технік – від йоги до техніки бойових мистецтв. Найголовніша складова контемпа – це здатність танцюриста внести свій внесок, висловити свої статки через мистецтво повністю вільного танцю. Контемпорарі – це прекрасне мистецтво, в якому за допомогою рухів і музики зразковий театр-студія «Абра» може розповісти цілу історію глядачеві за лічені хвилини і переживати щоразу із новою силою, виходячи знову і знову на сцену. 4.2.

Музика

як

основа

для

contemporary dance 49

створення

сучасного

танцю

Головне

завдання

танцю

під

музику

–

виховання

засобами

хореографічного мистецтва «музичного тіла», тіла, здатного виражати в хореографічній пластиці всю складність, властиву нюансам, акцентам музичного твору, на утриманні якого створюється танець. Це забезпечує високий

рівень

потрібного

вихованцям

гнучкого

тренованого

психофізичного аппарату. Найважливішим об’єктом виховання пластичної культури вихованців театру-студії

«Абра»

засобами

хореографії

та

музики

активне

вдосконалення ознак руху: темпу, розміру, напряму, кількості повторень, характеру рухів, м’язового зусилля, якості і навички, що виробляються засобами танцю та повинні знаходити своє вираження в драматичному та музичному мистецтві. Художня сутність танцю полягає в образному розкриття змісту музичного твору засобами танцювальної виразності людського тіла, що найчіткіше

проглядається

сучасному

танці

контемп.

Вихованці

хореографічного колективу передають сутність музичного твору своєрідною музично-пластичною поведінкою, що властиво для contemporary dance. Контемп і музика це – дві сторони однієї медалі. Вони розповідають про життя народу одну історію, просто різними способами. Адже, для формування творчої, гармонійно розвиненої особистості дитини необхідна всебічна освіта. За допомогою спілкування з музикою і танцем-контемп студійці вчаться пізнавати світ і самих себе, а заняття танцями не тільки розвивають музикальність, але і допомагають виховати увагу, волю і комунікабельність, почуття ритму, музичний слух. Основна мета занять будь-яким видом танців – всебічний розвиток дитини. Заняття допомагають виробити природну грацію рухів, гнучкість, спритність, координацію, здатність виражати почуття та емоції через танець. У процесі занять у зразковому хореографічному колективі «Абра» вихованці також навчаються правильно сприймати і відчувати музику. Танці сприяють розвитку фантазії та здібностей до імпровізації. Заняття танцями, особливо 50

контемпорарі,

допомагають

індивідуальність

найбільш яскраво розкрити

особистості,

також

розвинути

такі

характер та якості

як

цілеспрямованість, організованість та працелюбність. Завдяки тому, що заняття проходять в групі, студійці стають більш розкутими, відкритими і товариськими. Це спосіб роботи над собою, що допомагає досягати успіхів в будь-якій сфері діяльності. Він виховує ті здібності, які керують взаємодією духу і тіла та допомагають виявляти назовні те, що знаходиться всередині нас. Отже, танець-контемпорарі під музику – ця певна дія, яку приємно спостерігати і легко розуміти. В усіх початківців (молодша група «Абра») знайомство зі світом танцю починається, передусім, з музики. Тому що, треба навчитися правильно чути музику, просто кажучи, уміти ловити музичну ритміку тієї або іншої композиції. Цей етап можуть і здатні пройти абсолютно усі танцюристи, витративши при цьому, звичайно, різну кількість часу: все залежить від розвитку музичного слуху у танцюристів. Потім йде проміжний етап – напрацювання техніки танцю під музику: ритмічне з’єднання технічних рухів в танець. Коли у танцюриста вже є усвідомлення методів застосування технічних елементів в танці, настає найважливіший етап, який сам по собі закінчення вже не має, – композиція танцю – ідея танцю-контемп. Саме ідея «командує» хореографом, які технічні елементи застосувати і яку музику для танцю вибрати. Ідея – це і є справжній істинний танець. Розвиваючи композицію свого танцю, чітко підбираємо потрібну музику, навчаємося чути істинну, справжню, часто – приховану ритміку тієї або іншої мелодії, без цього неможливий справжній, цілісний і гармонійний танець. Саме ідея-композиція танцю з правильним технічним і музичним ограновуванням здатна принести істинну радість і користь, як самому танцюристові, так і глядачам, та виборювати неодноразово величезну кількість нагород та призових місць. 51

Роль і місце керівника в процесі створення нового танцю є дуже важливим. Процес створення танцю під музику складається з п’яти ланок єдиного, нерозривного ланцюга, хочакожна з цих п’яти ланок - самостійний і складний творний процес, в той же час всі вони знаходяться в органічному зв’язку одне з одним. Перша ланка – це виникнення у хореографа-драматурга ідеї – теми майбутнього танцю і втілення її в програмі. Програма складається за законами драматургії і містить виклад сюжету - подій, що відбулисяв певний час, в певних умовах, - з позначеннями, описом місця, часу і характеру дії, перерахування і розгорнуті характеристики всіх основних дійових осіб. Другою

ланкою

композиційний

план

або

музикально-

хореографічний сценарій, який створюється мною, як керівником. Перш ніж приступити до складання композіційного плану, я, як хореограф проробляю велику підготовчу роботу з вивчення всіх необхідних для цього матеріалів. 52

Отримавши композиційний план, аранжувальник приступає до створення музики, консультуючись у процесі цієї роботи з хореографом, керівником зразкового театру-студії «Абра». Процес створення оригінальної музики танцю-контемп і є третя ланка цього ланцюга. Настає момент, коли музика написана, фонограма – в руках у керівника-хореографа і можемо приступити до творіння суті танцю – його хореографії. Четверта ланка включає в себе весь період твору танцю, всіх його частин і сцен, а точніше, вистави в цілому з галереєю художніх образів, які існують і діють в атмосфері конкретного творчого процесу. І це все – і танці, і образне бачення декорацій і костюмів, і світлова партитура – входить в поняття синтетичний спектакль. П’ята ланка - постановка всього твору в репетиційних залах, показ і розучування рухів танцю-контепорарі з усіма групами колективу «Абра». Завершальний етап цієї роботи – репетиції на сцені з музикою, в декораціях, костюмах, гримі і з освітленням. І як результат всього творчого процесу – зустріч із глядачами на

прем’єрі чи звітному концерті зразкової театр-студії «Абра». 53

Контемп і музика роблять свій внесок у фізичне й емоційне звільнення студійців та хореографа. Такий короткий підсумок роздумів про взаємодію музики із сучасним напрямом танців контемпорарі, лежить постійна зміна, оновлення і в той же час самобутність та живе джерело людських почуттів, образів, високих духовних цінностей. 4.3. Поєднання танцювального напряму contemporary та йоги Одним з основних розділів хореографії вважається наука про дихання йогів, яка сприяє розвитку фізичних якостей людського організму. Значимість дихання неможливо зменшити, так як без нього неможливе життя живого організму. На заняттях зразкового театру-студії сучасного танцю «Абра» активно використовується мистецтво дихання йогів. У загальній складності, вона складається з легень, їх в тілі людини дві, як і шляхів, що ведуть до них повітряний потік. Верхнє дихання, в ході якого в учнів ребра розсуваються, ключиці і плечі піднімаються, а кишечник навпаки стискається, давлячи на діафрагму. Найчастіше таке дихання використовується під час вираженя емоцій у танці contemporary, де необхідно дихати ротом. У ході середнього дихання ребра хоч і не максимально, але розсуваються, розширюючи грудну клітку, відбувається втягування кишечника, а діафрагма розширившись піднімається вгору, допомагаючи вихованцям театру-студії «Абра» створювати звуки та композиції під час сучасного танцю contemporary. Говорячи про діафрагмальне дихання, важливо зазначити, що на вдиху діафрагма опускається на кишечник, а на видиху навпаки піднімається, виштовхуючи повітря. Нижня дихання сприяє тому, що легені отримують більше повітря, а також і можливості отримати більше «прани», що сприяє у танці contemporary прижкам у висоту та фіксування напруженості м’язів.

Повне дихання йогів – це симбіоз всіх попередніх видів. Таке дихання активізує роботу всієї системи дихання, даючи можливість отримати максимальний ефект при незначних зусиллях та легке виконання рухів, стрибків та розтягнень під час виконання contemporary. Усі студійці оволоділи наукою дихання, опанувавши спеціальні практичні вправи, адже, дихання в йозі: заспокоює мозок; зміцнює імунну систему; покращує концентрацію; збільшує можливості легких; освіжає тіло і розум; покращує кровообіг; створює відчуття легкості тіла. Дихання йогів під час контемпу – це безумовний процес мінімізації навантажень на дихальну і серцево-судинну системи, що значно підвищує ефективність тренувань та рухи під час contemporary dance. 4.4. Тренувальні вправи 55

Правильне дихання покращить ефективність занять за рахунок того, що м’язи будуть швидше відпочивати і відновлюватися. Насичені киснем клітини організму допоможуть організму менше втомлюватися і швидше досягти поставленого результату.

Дихання під час тренувань на заняттях «Абри» це той процес, який постійно контролюється мною, вчителем-хореографом. Виконуючи вправи необхідно дотримуватись правил. 1.Перед виконанням кожної вправи необхідно підбирати музику для кожної з хореографічних варіацій. 2.Варіації створювати необхідно, прослуховуючи музику. 3.Розробку кожного рисунка танцю потрібно зафіксувати на папері і здати педагогу перед показом композиції разом із музичним супроводом. 4.У вправах необхідно визначатись, яким має бути танець: повільним (адажіо) або швидким (алегро), повітряним або партерним, на пальцях тощо. 56

5.Танець необхідно створювати без надмірностей, які не прикрасять танець, а заплутають його, зроблять незручним для зорового сприйняття. 6.У всіх випадках необхідно проводити аналітичний розбір кожного твору за участю всієї групи під контролем педагога-хореографа. Вправи для створення танцю згідно рисунку 1. У танці беруть участь двоє - юнак і дівчина. Рисунок у кожного з них свій (рис. 4.1, 4.2). У танці шість комбінацій, відповідно, шість цифр.

Рис. 4.1. Рисунок танцю для дівчини

Рис. 4.2. Рисунок танцю для юнака А так рисунки виглядають, якщо їх скласти разом (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Рисунок танцю дівчини і юнака Вправи для створення танцю одного виконавця

1. Скласти жіночу варіацію з умовою, що в ній будуть тільки два па – па-де-буррс і мале жете. Комбінувати їх можна по-різному. Рисунок танцю скласти самостійно. Ракурсами користуватись на власний розсуд. Варіація трьох – приватна, музичний розмір 2/4 – швидко. Вправи для створення танцю у дуеті

1. Скласти дієвий дует у формі діалогу. Рухи, жести, міміка повинні стати пластичної промовою, здатної передати зміст діалогу. У кожного з двох учасників, дівчини і юнака, повинен бути свій пластичний рисунок, своя характерна для нього мова. Тема – любов і ненависть. 2. Потрібно скласти композиційний план для композитора або діджея. Музична форма – адажіо. Тривалість – 5 – 6 хвилин. Вправи для створення танцю для тріо 59

1. Скласти па-де-труа, яке повинно складатися з антре, адажіо, варіації двох юнаків, варіації дівчини і коди. Тема композиції - суперники. Придумати сюжет на цю тему образи і характери, які виражають його. Втілити сюжет в композиційному плані для композитора чи діджея. Цей танець може бути складений в ліричному, драматичному або комедійному плані – на вибір автора. Вправи для створення танцю для квартету 1. Скласти класичну варіацію для чотирьох танцівниць. Одна з них виконує

соло,

три

акомпанують,

але

кожна

має

свою

пластичну

характеристику. У солістки рухи стрибкові, у решти - партерні. Рисунок – на розсуд автора. Танець треба скласти в характері контемп, музику для квартету повинен підібрати хореограф. Вправи для розслаблення м’язової системи 1. Для руху використовувати силу інерції. Повне розслаблення - це звільнення від надмірних наруг. Вміти регулювати глибину м’язового розслаблення, миттєво переходити від розслаблення до напруги. Вправа для вироблення правильного дихання при заняттях йогою Вихідне положення - стоячи у вільній і природній позі. - робимо різкий видих; - починаємо вдих, складається з трьох фаз: 1) живіт повільно випинається вперед - відбувається рух діафрагми (спочатку корисно класти долоні на живіт, щоб стежити за його рухом). Розширення живота стає причиною того, що повітря проникає в нижню частину легенів; 2) розширюємо середню частина грудної клітки й ребра. Таким чином, повітря поступово прямує в середину легенів; 3) розширюємо груди до межі. Завдяки цьому рухові ми вбираємо в себе максимальну кількість повітря, яке здатні вмістити наші легені; - після цього ми починаємо повільний видих через ніс. Важливо: видих ми робимо в точно такій же послідовності, як і вдих, спочатку нижні ребра стискаються і втягується передня стінка живота, потім опускається груди і потім - плечі і ключиці. Щоб всередині залишилося

якомога менше повітря, стискаємо черевні і міжреберні м’язи. Робити це слід повільно і обережно, уникаючи різких рухів. При виконанні цієї вправи потрібно слідкувати, щоб вдих і видих були плавними - кожен рух має переходити в наступне без перерв і затримок. Повне дихання йогів схоже на єдине хвилеподібний рух від ключиць вниз і від живота вгору.

Восьмеричний шлях в йозі Дихання в йозі, або пранаяма, є четвертою ступінню йоги і слід за асанамі. Невеликий відступ для загального пізнання про щаблях в йозі. На заході (та й в наших широтах) у багатьох йога асоціюється тільки з фізичними вправами - позами (асанамі). Насправді – це всього лише одна з багатьох щаблів або гілок розвитку йоги. Йога – це немов Восьмеричний шлях, якась спочатку широка дорога, яка до кінця своєї подорожі стає надзвичайно вузькою, тому що занадто мала кількість людей проходять всю цю дорогу до кінця. Гілки цієї довгої дороги і складаються з таких щаблів, як: 1. Ями – прагнення позбавитися від низинних почуттів. 2. Ніями – самовдосконалення, особиста дисципліна. 61

3. Асани – пози, мета яких навчитися контролювати своє тіло. (Більшість сучасних прихильників йоги (таких, як ми з вами) знайомі тільки з цією стороною йоги). 4. Пранаяма – контроль дихання. Вчить правильно дихати і направляти прану (життєву енергію людини) в потрібне «русло». 5. Пратьяхара – контроль над почуттями. 6. Дхарана – концентрація. 7. Дхьяна – медитація. 8. Самадхи – єднання з Вищим Свідомістю або Богом. Займатися бажано регулярно. В один і той же час доби (рано вранці або ввечері). Вправлятися потрібно в чистому, провітреному приміщенні. Вправлятися потрібно не раніше, ніж через дві години після прийняття їжі. На голодний шлунок займатися також небажано. «Пранаяма» – найпотужніша оздоровча та омолоджуюча техніка для всього організму, тому, займаючись, потрібно прислухатися до своїх відчуттів, дотримуватися деякі обережності. Якщо в якийсь момент ви відчуваєте себе некомфортно, або у вас паморочиться голова, або ви стаєте занадто емоційними при виконанні – припиніть робити вправу. Ляжте, розслабтеся. Повтори кожного вправи збільшуйте поступово, у міру своєї можливості, довівши їх до потрібного вам кількості. Після проведення заняття ви повинні відчувати бадьорість, підвищення загального тонусу, але ніяк не занепад сил або запаморочення. Дихання - номер один в йозі. Повноцінне дихання. 1. Прийміть позу сидячи або лежачи. 2. Втягніть живіт і витіснити повітря з нижньої частини легенів. Розслабте живіт. 3. Вдихніть (через ніс) повільно й глибоко, наповнюючи нижню частину легенів (живіт при цьому підводиться), середню частину (грудна клітка розширюється) і верхню частину під ключицями. Затримайте дихання. 4. Видихніть повільно, повністю – спочатку з верхньої частини легенів, потім з середини і, нарешті, з нижньої частини, втягуючи живіт, щоб переконатися, що з легких (до самого їх «денця») вийшов все повітря. Затримайте дихання. Повторіть все вправу знову. 62

Цю вправу можна повторювати нескінченно. Подібне дихання бажано зробити постійною системою роботи своїх легенів.

РОЗДІЛ 5. СТРЕТЧІНГ ЯК ЧАСТИНА ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 5.1. Технічні принципи стрейчінгу У результаті недостатньої рухової активності в організмі людини порушуються

певні

нервово-рефлекторні

зв’язки,

тому

цей

процес

призводить до регулярних збоїв у діяльності серцево-судинної й інших систем, порушення обміну речовин і розвитку безлічі захворювань. Стретчінг – це комплекс вправ, призначений для того, щоб м’язи вихованців зразкового театру-студії «Абра» були еластичними, а суглоби гнучкими й рухливими.

Необхідно виділити головні чинники позитивного впливу стретчінгу на відворення танцю: - завдяки розтяганню м’язів, до них надходить більше крові, вони розслаблюються й стають більше еластичними;

суглоби

здобувають

більшу

рухливість,

результаті

чого

збільшується гнучкість; - зосереджений, глибокий подих благотворно впливає на головний мозок, особливо на уяву. Головні правила стретчингу на занятті театру-студії «Абра»: - кожну позу розтягування тримаємо протягом 10-30 секунд, тобто так довго, щоб зникла, навіть, легка напруга. Якщо цього не відбувається, виходить, розтягання було занадто сильним і його потрібно обов’язково послабити, щоб домогтися необхідного, приємного відчуття; - дихаємо повільно, глибоко й рівно. Не можна затримувати подих. Кожну вправу починаємо із вдиху. Тільки при нахилах потрібно спочатку видихнути; - під час виконання вправи зберігаємо стійке положення.

- під час виконання кожної вправи концентруємо увагу на тій частині тіла, що розтягуємо. Так, вихованці театру-студії сучасного танцю «Абра» краще почувають себе. Розтягування зменшує чутливість м’язів, попереджає травми й допомагає відновитися після фізичного навантаження й стресу, адже стретчинг відмінно знімає психічну напругу й біль, викликані стресами й нервовим виснаженням. Розтягування як завершальний етап аеробного або силового навантаження допомагає м’язам повернутися від скороченого стану до колишньої довжини, відмінно розслаблює м’язи. Але ж напружені м’язи погано забезпечуються киснем, у наслідок чого, в них накопичуються продукти обміну речовин. Більше того, регулярне ростягування дозволяє нам почувати себе більше високо, струнко, гнучко й граціозно, а статичне навантаження на м’язи в розтягнутому стані формують подовжений їхній силует. Енергетичний потенціал організму та функціональний стан усіх органів і систем залежать від характеру діяльності кістякових м’язів. Чим інтенсивнішою є рухова активність, тим краще реалізується генетична програма, збільшуються функціональні ресурси організму й тривалість. 5.2.

Тренувальні вправи для розтягнення м’язів

Стетчінг потрібно робити тільки після тренування. Ні на початку, ні між підходами, а саме після тренування. Після навантаження м’язи ще кілька годин перебувають у робочому стані. Таким чином, організм на всяк випадок зберігає свою працездатність. Розтягування робиться саме на ті групи м’язів, які вже тренували під час заняття. Причому, після розтяжки м’язи втрачають частину сили. Тому ніяких розтягування перед тренуваннями і між підходами у колективі «Абра» ми не робимо.

Вправи біля верстата для розтяжки і формування танцювального кроку

Вихідне положення – стоячи біля верстата або посеред зали,

підійнявши одну ногу назад в «шпагат». Опорна нога повинна бути виворітною, обидві ноги витягнуті. Руками намагатись взятися за бедро піднятої ноги. 2. Вихідне положення – стоячи лицем до верстата і тримаючись за нього. Кидати виворітну і витягнуту ногу назад, опорна нога також витягнута і вивіртна. Плечі і спину тримати рівно, не нахиляючись вперед. 3. Вихідне положення – стоячи лицем до верстата і тримаючись за нього обома руками. Положити одну ногу на верстат виворітно, опорна нога витягнута і вивіртна, спина пряма. Повільно згинати виворітну ногу. Бедра необхідно тримати на одній лінії з тілом. 4. Вихідне положення – стоячи лицем до верстата, положити на нього одну ногу. Обидві ноги повинні бути виворітними і витягнутими. Бедро піднятої ноги взяти на себе. Нахилятися назад, спину і плечі тримати рівно. Для того, щоб не пошкодити основні зв’язки, голову необхідно повернути в сторону.

Вихідне положення – стоячи лицем до верстата і тримаючись за

нього двома руками. Положити на верстат одну ногу виворітно, опорна нога витягнута і вивіртна. Спина пряма. З’їзджати ногою по станку, при цьому бедра необхідно тримати на одній лінії з тілом. 6. Вихідне положення – стоячи лицем до верстата, положити одну ногу на нього. Обидві ноги виворінні і витягнуті. Спина пряма. Нахилити корпус до ноги. До ноги необхідно тягнутись протилежним плечем. 7. Вихідне положення – стоячи лицем до верстата, положити одну ногу на нього. Опорна нога виворіна і витягнута. Максимально згинати ногу і притискатись до станка. Спину тримати рівно. 8. Вихідне положення – стоячи, ноги разом. Руки на потилицю, лікті в сторони. Нахилитись вперед з прогнутою спиною. Голову не опускати. Дивитись вперед. Випрямитись і трішки прогнутись назад, одночасно підіймаючи руки вверх. Ногу відставити назад на носок. Вправи з гумовими еспандерами для розтягнення м’язів та профілактики травматизму Основні правила роботи гумовими еспандерами: -

основну увагу проблемним зонам; проведення якісної розминки; опрацювання спочатку великих м’язів; швидкий темп проведення тренування; затримка в момент найбільшої напруги; 10-15 повторень кожного виду; перерви між підходами близько 1 хвилини; поступове збільшення навантаження.

Вправа на розтягування м’язів, збільшення гнучкості хребта і зміцнення преса 1.

Вихідне положення – лежачи на спині, впираючись стопами в

еспандер, тримаючи кінці еспандера в руках. Стопи притиснуті одна до одної, руки зігнуті в ліктях, лікті впираються в підлогу. Підійняти зігнуті в колінах ноги на висоту 20-25 см, потім відірвати голову і плечі від підлоги та на вдиху випрямити ноги під кутом 45° до підлоги. На видиху опустити голову на підлогу і повернутися у вихідне положення. Вправу потрібно виконувати з напруженим пресом. Повторювати вправу 15-20 разів.

Вправа для біцепсів 1.

Вихідне положення – стоячи прямо, ноги дещо розставлені.

Притиснути ступнями середину еспандера. Встати,руки опустити вздовж тулуба, стискаючи кінці еспандера. Напружити м’язи живота, зігнути руки в ліктях і підтягнути кінці еспандера до плечей. Зупинитись в такому положенні на 5 секунд, повернутися у вихідне положення. Вправа для трицепсів 1.

Вихідне положення – стоячи прямо, ноги дещо розставлені,

коліна розслаблені. Завести амортизатор за спину наступним чином: затиснути кінець еспандера в зігнутій правій руці (лікоть дивиться вгору), амортизатор звисає уздовж спини. Завести ліву руку за спину (знизу) і взяти амортизатор. У такому положенні витягнути праву руку вгору, потім повернутися у вихідне положення. Те ж саме виконати з іншою рукою. Повторювати вправу 30-40 разів. 71

Вправа для живота 1.

Вихідне положення – сидячи на підлозі, ноги витягнуті вперед,

злегка зігнуті в колінах, стопи впираються в підлогу. Притиснути гумову стрічку амортизатора стопами до підлоги, зігнуті в ліктях руки з кінцями стрічки перед грудьми. На видиху нахилити корпус назад (руки не змінюють свого положення). Нахилитися повільно, щоб встигнути зробити вдих. На видиху розгорнути корпус вліво, на вдиху повернути прямо, на видиху розгорнути в іншу сторону. Повторювати вправу 5-10 разів. 72

Вправа для стегон 1.

Вихідне положення – лежачи на спині, пропустивши еспандер під

носками ніг. Ноги зігнуті в колінах так, щоб коліна опинилися точно над тазом, п'яти повинні бути зімкнуті, а носки – дивитися нарізно. Кінці еспандера затиснуті в руках. На видиху випрямити ноги під кутом 45°, на вдиху повернутися у вихідне положення. Під час виконання вправи прес повинен бути напружений, а таз нерухомий. Повторювати вправу 10-12 разів. Вправа для сідниць 73

Вихідне положення – лежачи на лівому боці, скласти гумову

стрічку еспандера навпіл і в петлю, просунути стопу правої ноги, зігнутою в коліні. Ліва нога на підлозі. Правою рукою, зігнутою у лікті, утримувати кінці еспандера. Голова – на лівій витягнутій руці. М’язи живота напружені. На видиху випрямити праву ногу і відвести її назад, якнайдалі. На вдиху повернутися у вихідне положення. Повторювати вправу 10-15 разів. Те ж саме виконати на іншу сторону. Вправа для рук і плечей 1.

Вихідне положення – сидячи, витягнувши ноги перед собою (у

разі утруднення, ноги можна злегка зігнути в колінах), спина повинна бути прямою. Накинути гумовий еспандер на ступні, взятись руками за кінці (руки випрямлені, долоні дивляться вгору). Прес напружений. На видиху зігнути руки в ліктях і підтягнути стрічку до тулуба (кісточки пальцівдивляться вгору). На вдиху повернутися у вихідне положення. Повторювати вправу 1015 разів. Вправа для м’язів преса, ніг, рук 1.

Вихідне положення – лежачи на спині, пропустивши амортизатор

еспандера через ступні, кінці затиснуті в зігнутих руках. Ноги разом, лікті притиснуті до підлоги. Напружені м’язи пресса. Підтягнути коліна до грудей. Відірвати сідниці від підлоги і випрямити ноги. Повільно повернутися у вихідне положення. На початковому етапі тренування можна не відривати сідниці від підлоги, а тільки піднімати прямі ноги під прямим кутом до підлоги. Вправа для м’язів передньої і задньої поверхні стегон і сідниць 1.

Вихідне положення – стоячи ногами на амортизаторі, ноги дещо

ширше плечей. Затиснути в руках кінці амортизатора (лівий кінець - у праву руку і навпаки) і опустити руки на стегна. Прес напружений. Присісти якнайнижче. За рахунок зусиль сідничних м’язів і ніг повернутися у вихідне положення. Повторити вправу 7-10 разів. Вправи з обтяжувачами для зміцнення і розвитку м’язів 74

Вправа для м’язів спини 1.

Вихідне положення – лежачи на підлозі на животі. На зап’ястях

рук і на кісточках ніг закріпити обтяжувачі. Руки витягнути вперед. Підіймати верхню частину тулуба разом з прямими руками і випрямленими ногами. Повторювати вправу чоловікам у 5 підходів по 16 разів, жінкам - 3 підходи по 12 разів. Вправи для м’язів живота 75

Вихідне положення – стоячи прямо, ноги розставлені широко і

зігнуті в колінах. На зап’ястях закріпити обтяжувачі. Підіймати руки вгору. Виконувати нахили в сторони з піднятими вгору руками. Нижня частина тіла залишалася нерухомою. Повторювати вправу чоловікам у 5 підходів по 10 нахилів в кожну сторону, а жінкам - 4 підходи по 8 нахилів у кожну сторону. 2. Вихідне положення – лежачи на підлозі на спину, а коліна оперті на лікті. На кісточках ніг закріпити обтяжувачі. Ноги витягнути, підійняти і опустити їх до кута в 45. Повторювати вправу чоловікам у 4 підходипо 20 разів, а жінкам - 3 підходи по 16 разів. 3. Вихідне положення – лежачи на підлозі на спині, опираючись на лікті. Витягнути ноги, закріпити обтяжувачі на кісточках. Виконувати ногами вправу «ножиці». Повторювати вправу чоловікам у 5 підходів по 20 разів, жінкам - у 4 підходи по 16 разів. Вправи для м’язів ніг 1. Вихідне положення – лежачи на спортивній лаві на животі.Ноги повинні залишатися у повітрі. На кісточках закріпити обтяжувачі. Починати згинати ноги у колінах до утворення кута в 45°. Згинати ноги потрібно поперемінно – спочатку ліву, потім праву. Повторювати вправу чоловікам у 5 підходів по 16 разів для кожної ноги, жінкам - 4 підходи по 12 разів для кожної ноги. 2. Вихідне положення - сидячи на стільці. На кісточках ніг закріпити обтяжувачі. Спина пряма. Руками взятись за сидіння. Ноги витягнуті вперед. Підіймати прямі ноги до горизонтального положення. Повторювати вправу чоловікам у 5 підходів по 20 разів, жінкам - 4 підходи по 16 разів.

Вихідне положення – лежачи на спортивній лаві на животі. До

кісточок прикріпіть обтяжувачі. Руками взятись за краї лавки. Підіймати прямі ноги до кута в 45°. Повторювати вправу чоловікам у 5 підходів по 20 разів, а жінкам - 4 підходи по 16 разів. 4. Вихідне положення – сидячи на стільці. До ніг закріпити обтяжувачі. Руками взятись за сидіння стільця. Ноги поставити на підлогу, зігнувши в колінах. Піднімати ноги, зігнуті в колінах. Повторювати вправу чоловікам у 5 підходів по 16 разів, а жінкам - 3 підходи по 12 разів.

Таким чином, поєднання різних видів мистецтва, тренувальні вправи, заняття йогою, використання стретчінгу та втілення новітніх сучасних тенденцій у хореографії забезпечують стійкий інтерес дітей до занять сучасною хореографією, винання і високі творчі досягнення зразкового театру-студії сучасного танцю «Абра».

ВИСНОВКИ Процес хореографічного виховання сприяє формуванню фізичних та вольових якостей, високій духовності та самосвідомості. Мистецтву хореографії властива багатофункціональність, яка проявляється в естетичній, психофізіологічній,

виховній,

освітній,

комунікативній,

соціально-емоційній,

просвітницькій,

культурологічній,

пізнавальній,

інформативній,

мотиваційній,

організуючій,

культуротворчій,

гедоністичній,

релаксаційній та інших функціях. Із розмаїттям функцій пов’язаний розвивальний потенціал мистецтва танцю та його педагогічний вплив на дитину. Так, хореографія не може конкретно, як поетичне слово, виражати думки людини. Але вона через музику і виражальну пластику, через зміст і сюжет з особливою силою впливає на емоції та почуття, отже – стає засобом виховання особистості загалом. За останні роки серед різних груп населення набув популярності такий чудовий вид синтезу танцювального мистецтва і спорту, як сучасний танець. Сучасні танці сприяють покращенню здоров’я, відновленню роботоздатності, реабілітації. Крім того, впровадження сучасних танців – це один із шляхів гуманізації сучасної освіти, зміцнення зв’язків між спортом і мистецтвом. Займаючись хореографічним мистецтвом, творча особистість отримує велику кількістю знань, які стосуються не тільки мистецтва, а й різних сфер життя – дитина стає всебічно розвиненою. Хореографія виховує дитину, робить її духовно багатою, прививає вміння правильно себе поводити в різних життєвих ситуаціях, бути впевненою в собі. Однією з вихідних умов забезпечення відкритості і цілісності хореографічної освітньої системи є реалізація в ній принципів самореалізації, свободи і відповідальності. Основна мета занять будь-яким видом танців – всебічний розвиток дитини. Заняття допомагають виробити природну грацію рухів, гнучкість, спритність, координацію, здатність виражати почуття та емоції через танець. У процесі занять у зразковому хореографічному колективі «Абра» вихованці 79

також навчаються правильно сприймати і відчувати музику. Танці сприяють розвитку

фантазії

та

здібностей

до

імпровізації.

Заняття

танцями

допомагають найбільш яскраво розкрити характер та індивідуальність особистості,

також

розвинути

такі

якості

як

цілеспрямованість,

організованість та працелюбність. Завдяки тому, що заняття проходять в групі, студійці стають більш розкутими, відкритими і товариськими. Це спосіб роботи над собою, що допомагає досягати успіхів в будь-якій сфері діяльності. Він виховує ті здібності, які керують взаємодією духу і тіла та допомагають виявляти назовні те, що знаходиться всередині нас. Освітньо-виховний вплив сучасного хореографічного мистецтва на поінформованість,

елементарну

компетентність,

оцінне

ставлення,

становлення моральних якостей є безперечним. Займаючись хореографією у зразковому театрі-студії «Абра», вихованці збагачуються позитивними людськими якостями, збільшують свій багаж знань, стають інтелектуально розвинутими та вихованими. Таким чином, використання сучасних танців у закладах позашкільної освіти дозволяє в повній мірі вирішити навчально-виховні та оздоровчі завдання художньо-естетичного виховання гуртківців молодшого шкільного віку і створити умови забезпечення високого рівня освітнього процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.Артем’єва Ю. Фітнес як система зміцнення здоров’я // Фізичне виховання в школах України. – 2009. – № 6. – С. 35-37 2. Балашова М. В зоне особого дыхания / Мария Балашова // Здоровье. - 2008. - № 9. - С. 60-65 3. Берданська Д. П. Феномен синтезу мистецтв в сучасній українській сценічній хореографії : дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / Київський національний ун-т культури і мистецтв. – К., 2005. 4. Бредихин А.Ю. Вехи истории спортивных бальных танцев и тенденции разви- тия танцевальных программ 208 / А.Ю. Бредихин // Научный потенциал: работы молодых ученых. – 2012. – №3. – С. 322-325. 5. Боримська Г.В. Самоцвіти українського танцю – “Мистецтво” К. 1974. 135с. 6. Бутрова Т. От Системы к Методу // Западное искусство ХХ век. Проблема развития западного искусства ХХ века. – СПБ., 2001. – С. 328–349. 7. Воронин Р.Е. От бального танца к танцевальному спорту: сборник материалов

Межвузовской

научно-практической

конференции

[«Современный спортивный бальный танец исторический опыт, современные проблемы, перспективы развития»], (Санкт-Петербург, 22 февр. 2013 г.) / Р.Е. Воронин, С.Г. Стоборова // Санкт-Петербургский Гуманитарный университет профсоюзов. – СПб.: СПбГУП, 2013. – 64 с. 8. Годик М. А., Барамидзе А. М., Киселева Т. Г. Стретчинг: подвижность, гибкость, элегантность. – М: Советский спорт, 1991. 9. Goldenberg RL Perfomance Art: from Futurisme to the Present. Singapure, 2000. - Р. 156-157. 10. Дегтярева Е.Ю. Популяризация бальных танцев и перспективы их дальнейшего развития / Е.Ю. Дегтярева // Вестник МГУКИ. – № 3 (47) майиюнь. – 2012. – С. 115-119. 81

11. Демідова О. Підвищення фізичного стану молодших школярів 7-8 років засобами рухливих ігор / О. Демідова, О. Люльченко // Спортивний вісник Придніпров’я. – Дніпро, 2016. – №3. – С. 48-53. 12. Ельяш Н. Образы танца «Исскуство». – М, 1970. 13. Калужна О. Фізична підготовка у тренувальному процесі спортсменів-танцюристів на етапі попередньої базової підготовки / О. Калужна // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2010. – № 2. – С. 12-16. 14. Карпенко Л.А. Базовая подготовка в спортивных танцах на паркете. / Л.А. Карпенко, В.А. Сивицкий. // Научно-теоретический журнал «Ученые записи». – 2009. – №5 (51). – С.36-40 15. Круцевич Т.Ю. Теорія і методика фізичного виховання / Т. Ю. Круцевич. – К.: Олім- пійська література, 2008. – 391с. 16. Коломия Л. 3. Растягивайся, расслабляйся, худей! Калланетика для идеальной фигуры. — Спб.: Невский проспект, 2003. 17. Le Moal Philippe. Dictionnaire de la dance. - Paris, 1999. - Р. 705-706. 18. Мазепа В.І. Художня реальність в складі культури / / Мистецтво: художня реальність і утопія. - К., 1992. 19. Москаленко Н.В. Фізичне виховання молодших школярів / Н.В. Москаленко. – Дніпропетровськ: Інновація, 2014. – 372 с. 20. Москаленко Н.В. Спортивні танці для дітей: інноваційні підходи / Н.В. Москаленко, О.М. Демідова – Дніпро: Інновація, 2016. – 198 с. 21. Никитин В. Модерн-джаз танец. Начало обучения / Никитин В. – М., 2002. – 196 с. 22. Смирнов И.В. Искусство балетмейстера – Просвещенике М. 1986 г. 110-115 с. 23. Полятков С. Основы современного танца / Полятков С. – Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 80 с. 24. Пигулевский В. Актуальные задачи становления и развития спортивного танца в Украине / В. Пигулевский, Ю. Усачев. // Матеріали ІV 82

Міжнарод. наук. конфер. [«Олімпійський спорт і спорт для всіх»]. – К., 2000. – С. 504. 25. Путинцева Е.В. Начальная подготовка в спортивных тан- цах: [учебно-методическое пособие] / Е.В. Путинцева, Г.Н. Пшеничникова. – Омск: СибГУФК, 2009. -152 с. 26.

Ротерс

Т.Т.

Музыкально-ритмическое

воспитание

художественная гимнастика: учеб. пособие / Т.Т. Ротерс. – М.: Просвещение, 1989. – 171 с. 27. Ритмическая гимнастика // В. Ю. Сосина, Э. М. Фабиан. – К.: Радянська школа, 1990. 28. Панченко В. Г. Мистецтво в контексті культури. - К., 1998. 29. That’s Dancing. Home video. Heyly J. - USA: MGMUSA, 1985. 30. Устяхин С. В. Феномен фолк-модерн танца в современной хореографии : автореф. дис…кандидата культурологии : 24.00.01.- Саранск, 2006.- 19 с. 31. Шариков Д. І. Теорія, історія та практика сучасної хореографії: Монографія / Шариков Д. І. – К.: КиМУ, 2010.

ДОДАТКИ

Додаток 1 План-конспект заняття молодшої групи зразкового гуртка, театру-студії сучасного танцю «Абра» Тема. Формування правильної постави засобами музичних вправ Мета: укріпити здоров’я вихованців, формувати правильну поставу, сприяти профілактиці плоскостопості; вироблення гарної ходи, вміння відтворювати ритмічні рухи. Тип заняття: формування практичних умінь та навичок. Форма заняття: групове. Учасники заняття: 25 дітей, віком 6-7 років. Матеріальне забезпечення: гімнастичні килимки, мішечки з піском, магнітофон, музичні диски. Хід заняття І. Вступна частина (15 хв) 1.Організаційний момент: емоційне привітання, побажання хорошого настрою, висловлення впевненості в успіху дітей (інструктаж з техніки безпеки). Керівник: сьогодні ми з вами уявно помандруємо на берег моря. Хто з вас бував на морі, на пляжі? (Діляться враженнями) Ми уявимо, що йдемо по теплому жовтенькому пісочку і сонечко усміхається нам. (Під музику зі звуками моря) - шикування в колону по одному; - маршування по колу; - перебудова на лінії; - привітання, уклін. 2. Гімнастика для ніг «профілактика плоскостопості» 85

- піднімання на півпальцях на місці, не відриваючі носки від підлоги, намагаємося піднімати вище п'яти; - ходьба на п'ятах, руки за спиною; - ходьба на носках, руки за головою; - перекати з п'ятки на носок, руки на поясі; - підводитися на носки і опускатися на всю стопу. 3. Розминка по колу. Керівник: на морі був сильний шторм і на березі опинились маленькі морські камінці і мушлі. Зараз ми будемо ходити по них. (використовує штучні килимки з рельєфним покриттям для окремих вправ) - перешикування з кола на лінії; - танцювальний крок з носка; - кроки на півпальцях; - кроки на п’ятках; - кроки з чергуванням півпальці-пятки.; - кроки з високим підніманням стегна; - кроки на зовнішній та внутрішній стороні стопи; - підскоки з високо піднятими колінами; - біг з натягнутими підйомами вперед-назад-в сторони; - галоп правим та лівим боком. 4. Вправи для вирівнювання дихання (обличчям в коло): - вправа «Хвиля». - вправа « До сонечка». ІІ. Основна частина (20 хв) Партерна гімнастика. Керівник: серед вас є майбутні мандрівники? Будемо мандрувати у човниках. Ці човники можуть розмістити тільки двое діток. Об’єднайтеся у пари. (Словесна вказівка: розгорнути гімнастичні килимочки і сісти на них з витягнутими ногами вперед, спина рівна. 86

Вправи виконуються у повільному темпі на килимках під музичний супровід (муз. розмір 3/4). Максимально слідкувати за корпусом. Виконувати в повільному темпі. Дихання спокійне.) - вправи для ступнів; - розведення ніг в сторони і схрещування прямих ніг; - згинання й розгинання ніг в колінах, сидячи; - почергове підняття колін до долоні однойменної руки; - пересування вперед на сідничних мязах; - лежачи на спині, почергове згинання й розгинання ніг в колінних, тазостегнових й гомілковостопних суглобах-«велосипед». - вправа «місток»; - вправа «лотос». 2. Вправи на фантазування та імпровізацію. Керівник: ми мандрували і потрапили на острів. Тут нас зустріли дуже милі і привітні туземці. Сьогодні у них свято день високого сонця. А вони вірять у надприродні можливості сонця і поклоняються йому. Зараз кожен з вас придумає свій танець-подяку Сонцю. Це і буде подарунком туземцям. (Імпровізація під музику). 3. Ходьба з мішечком на голові для контролю правильної постави (так, як роблять туземки, коли несуть воду у глечиках). ІІІ. Заключна частина (10 хв) 1. Релаксаційні вправи. Керівник: ми з вами повертаємося додому і ви розкажете своїм батькам про нашу цікаву і веселу мандрівку. Намалюйте у повітрі велику карту нашої подорожі і подякуйте один одному за підтримку, допомогу на занятті. 2. Підсумки уроку. Керівник: туземці вітаються і прощаються носиками. Давайте і ми спробуємо. Уклін. Обніміть своїх батьків так, ніби ви їх не бачили цілий місяць. Будьте щасливі і радісні. До зустрічей. 87

Додаток 2 Сценарій ювілейного концерту, присвяченого двадцятиріччю зразкового гуртка, театру-студії сучасного танцю «Абра» На сцені група дітей з різними предметами. Хлопець і дівчинка танцюють під легку музику. Молодша група грається телефонами, звертає увагу на танцюючих і питають:

Молодша група. Ви так круто танцюєте, !! Ух ти… прікольно. Дівчинка. Дякую, я займаюся танцями і мені так подобається! Молодша група. Як ти це вмієш придумувати? Дівчинка. Рух ніколи не обманює, танцювати ногами – це одне…а коли ти танцюєш серцем …. Молодша група. А тобі не боляче, це важко? Хлопець. Важко, але немає нічого неможливого. Доведеться попрацювати. Ведуча. Привіт малеча, як справи? Молодша група. Вони так круто танцюють. Ведуча. Так круто, в один прекрасний момент танець вкрав і моє серце. Це був найчудовіший момент в моєму житті . А зараз нехай всі наші серця розкриються і нехай закружляють в танці птахи, люди, планети, 88

всесвіт… , Ви прийшли сюди насолоджуватися, посміхайтеся, будьте поза самого себе… більше, сильніше, гарніше. У танці міць, у танці велич землі, він – твій (починається музика «Весна») , бери цілком.

Танець «Весна» Ведуча. Зустрічайте зразковий театр-студію сучасного танцю «АБРА» та її керівника Лілію Пашинську. (Біжать діти з кульками під час слів ведучої) Ліля. Всім привіт, з Днем народження «АБРА»

Фонограма «З днем народження», діти випускають кульки. Ведуча. (коли діти випускають кульки) Ось тут сила, дружба, єдність Керівник. Сьогодні ми вам подаруємо яскраві емоції, масу позитивної енергії та неймовірне свято. А свято наше прикрасить наша випускниця, креативна, модна ведуча Маша Хмелюк. Ведуча. Ваші оплески Лілії Володимирівні. Сьогодні це Ваше свято, ви все організували, відпрацювали, сценарій написали, а тепер сідайте в зал і насолоджуйтеся. Ведуча. «АБРА» … Про неї мріють, на неї чекають, нею захоплюються, її наслідують. Її драйв заводить глядачів, шокує професійною майстерністю, оригінальними постановками. Вже 20 років цей колектив задає ритм не тільки Кам’янцюПодільському, але і всій Україні. «Абра» – це не тільки танець, це ціле життя на сцені і за кулісами. Саме тут вчаться бути дисциплінованими, відповідальними, добрими, чуйними, долати всі життєві труднощі і негаразди, приймати рішення, відповідати за свої вчинки, тут вчаться жити і бути просто щасливими. А все почалося 20 років назад. З кумедного танцю «Кішки», який з перших рухів задав подальший ритм всьому колективу. І поштовх був немарний. Для того, щоб перерахувати всі здобутки та перемоги колективу, потрібна велика кількість часу, але ми не можемо забути: Чемпіонат світу у Словенії, Чемпіонат світу сучасної хореографії у Польщі, Чемпіонат Світу в 90

Угорщині, величезну кількість Міжнародних фестивалів: Чорногорія, незабутніх два фестивалі в Іспанії, тричі «Абра» побувала в Міжнародному таборі «Артек». А насправді за цими всіма перемогами та здобутками, була перемога над самим собою, кожен з дітей, який прожив це життя, є тріумфатором своєї долі. Під час чергової репетиції викладаючись на всі «сто», і нехай не все відразу виходить, нерідко здається, що вже немає ніяких сил, але всі збирають рештки волі і розуміють, що кращого просто не буває. Виходять на сцену і відчувають щастя. Повертаються додому шалено втомленими, проте з такими сяючими очима, і розуміють - у нас все вдалося. Ось вони, стоять у повній тиші і посміхаються від того, що у них все вийде. І в їхніх маленьких серцях є відчуття, що все житті виходить, а в мріях палке бажання – віднайти себе у цьому безкінечному вирії життя і стати яскравою особистістю. Кожна мить, кожна хвилина має величезне значення, адже дитинство не повториться ніколи. Дитинство…. Таке солодке і бажане слово, вимовиш його – і тебе миттю огортає тепло, безтурботність, радість, лише там почуваєшся у повній безпеці.

Танець «Карусель дитинства» Ведуча. Оплески дівчаткам!!!!! 91

Ведуча спускається після танцю до глядачів у залі Які найяскравіші спогади з Вашого дитинства? Які Ваші хобі? Самий смішний момент? Які гуртки ви відвідували? Без оголошення фонограми.

Танець «Колискова» Ведуча піднімається на сцену. Ви такі молодці, дітки! (похвалити дітей) Я зараз Вам розкажу маленьку історію про народження цього танцю. Ліля Володимирівна слухає неординарну стильну музику, любить цікавих особистостей і, будучи на фестивалі «Республіка», вона почула цю неймовірну композицію, авторами якої є відома на всю Європу наша Кам’янець-Подільська група «Запаска» і, сьогодні вони є нашими гостями. Вітайте. Виступ групи «Запаска» 92

Ведуча. Світ танцю – дуже великий, нескінченно високий і нескінченно глибокий. У ньому є місце для кожного. Він дарує захват і радість всім, хто танцює і дивиться. Мова танцю не знає кордонів, проникає за межі класів, освіти, країн, переконань. Танець збагачує душу і підносить дух, живе в середині всього живого. Якщо діти будуть танцювати, на землю прийде мир. Коли ми цілком віддаємо себе духу танцю – він стає Молитвою.

Танець «Молитва за Україну» Ведуча. Оплески дівчатам старшої групи. Якщо діти щасливі, в країні, де вони живуть, буде майбутнє. Запрошуємо на сцену талановиту дівчинку, подружку нашого колективу, з якою ми неодноразово зустрічаємося на фестивалях і разом займаємо Гран-прі. Талановита Олександра Мазур. Виступ Олександри Мазур Ведуча. Все це дуже гарно, сцена, костюми, музика, нагороди, але поговоримо про прості будні нашого колективу. Навіть я хочу згадати про наші тренування пізно ввечері, які були в холодному спортивному залі, де ми 93

всі грілися гарячим чаєм, коли замість верстату у тебе під рукою батарея, і замість гарної тренувальної форми на нас було по три светрика з теплими носочками. А зараз я чула, що вас пустили в актовий зал, і Вам тепер тепло. Неможливо забути дорогу на чемпіонати і конкурси, коли ти просто стоїш в полі і з таким задоволенням їси звичайний хліб, і немає кращої подушки, ніж подружка, поруч вночі в автобусі, і немає кращого лікаря, ніж Ліля Володимирівна на одному ліжку, коли у мене ацетон. А відпочинок з «Аброю» - це круче, ніж 5-зірковий готель за кордоном. Тільки в Іспанських горах ми всі разом готували смачну їжу, смачніше якої ми не їли і досі. Скільки днів народжень наших друзів було відсвятковано в Барселоні, скільки незабутніх емоцій було отримано від найпростіших у світі речей. Ми встигали і тренуватись, і відпочивати, і знаходити нових друзів, і кайфувати одне від одного. Запрошуємо Вас на вікенд разом з «АБРОЮ».

Танець «Дівчачий вікенд» Ведуча. Оплески дівчатам. На сцену запрошуємо нашу подружку Маргариту Гільовську композицією Нью-Йорк. Виступ Маргарити Гільовської 94

Ведуча. Ви звернули увагу, які гарні дівчата в колективі (дівчатка виходять на сцену), скільки модельних агентств та шкіл пропонують свої послуги, навіщо це все шукати, коли це все є в «АБРІ». Знайди для себе час, це так надихає, бентежить, захоплює. Коли ти танцюєш – ти живеш. Потанцюємо.(на слова потанцюємо починається фонограма потанцюємо).

Танець «Потанцюємо» Ведуча. Оплески нашому модельному агентству. В нашу «модельну школу» в лапках, прийшли нові модельки. До нас прийшли нові малюки, які вірять в «Абру», хочуть танцювати. Музика (облака) молодша група виводить малюків.

Ведуча. Знайомтеся …….МАША,…….. ДАША, слово малюкам: Дівчинка з молодшої групи. Урочисто я клянусь, танцювати я навчусь!!!! Всі. Клянусь, клянусь, клянусь!!!!! Ведуча. Оплески діткам. Танець – це стиль, мода, це ковток свіжого повітря, в якому є трішки божевілля, чогось нового, сміливого, те, що любить молодь і саме «Абра» за цим слідкує. Не треба танцювати краще за всіх, треба танцювати для самого себе. (Грає музика і виходять з танцем Джаз-фанк (старша група)

Танець «Джаз-фанк» Закінчується танець старшої групи, вони лежать на сцені, в цей час виходить молодша група на джаз-фанк. Молодша група. А тепер наша черга. !!!!!

Танець «Королева джаз-фанку» 97

Виступ квартету «Невгамовні» Ведуча. Кожен, хто танцює, пам’ятає своє перше тренування, свій перший танець і свій перший костюм. Костюм - це невід’ємна частина танцю, це сценічний образ кожного танцівника, це те, що чекає кожна дитина і мама, це сюрприз, якого кожен рік очікує глядач. А ще, це - творіння, де поєднується декілька стихій, емоцій, недоспаних ночей, переживань і все це на виріст, де повинно бути не тісно, і щоб не трісло, і щоб не тисло. І так до вашої уваги, представляємо величезну колекцію важкої праці, бурхливих ідей, шалених фантазій. Колекція костюмів за 20 років існування «Абра». (музика метелики чорні). Діти ідуть по кругу, дурачаться, крутяться…

Парад «Колекція костюмів «Абра» Ведуча. На сцену запрошуються виконавці цих прекрасних витворів, наших майстринь, які були з нами весь цей час. Представляєм Вам Олену Мазур, Лілію Яковлєву, Наталію Цвєткову. Оплески . (дарують квіти). Ведуча. Все у всесвіті ритмічно, все у всесвіті танцює, танець – це диво, яке живе поряд з нами, воно змушує нас закохуватись, сміятись і плакати, має душу і серце. Діти у «Абрі» танцюють, це дає змогу їм повірити в себе, відкрити себе, вони танцюють серцем, танцюють для себе (починається музика і представляють Влада Святого)

Влад Святий, фіналіст телепроекту «Україна має талант» Зразу після танцю влада починається музика Вікторії Олійник, яка танцює, після виступу, ведуча оголошує Ведуча: оплески Вікторії Олійник, переможниці Всеукраїнського конкурсу «Перлина Поділля»

Починається музика і танцює Каріна Гончарук Ведуча: оплески Каріні Гончарук, переможниці масштабного чемпіонату України «THE CHALLENGE»

Ведуча. А зараз зустрічайте розкутих, вільних, сміливих, наших самих юних танцюристів, з хореографічною композицією «Freedom»

100

Танець «Freedom» Ведуча. Ці емоції, драйв, енергію ви бачите в цих неймовірних дітлахах. Ваші оплески цим драйвовим дітям. І ось знову витончені, ніжні, вишукані дівчата старшої групи. «Ілюзий нет и нет предела, есть только звук и танец тела»

Танець «Марево» 101

Ведуча. Наразі в мене стільки енергії, мене так надихає наше свято, що хочеться летіти до сонця, хватати його промені і дарувати їх всім. Але навіщо так далеко летіти … купаємось в променях світла.

Танець «Промені світла» Ведуча. Це неймовірно, це перехоплює подих, це справжня енергія світла.!!!!! Оплески Ведуча. Сьогодні я бачу багато знайомих облич, це мої подружки, це мої друзі. Це наші випускники. Я запрошую Вас на сцену, це і наше свято…. (слово випускникам…….музика, відповіді на питання ведучої: Ваша емоція? 1) я хочу в «Абру» назад, я хочу чути пораду Лілії Володимирівни….) Ведуча. «Абра» - це Ліля. До неймовірності, творча, смілива, впевнена, але завжди сумнівається в тому, чи правильно вона щось робить. Розкута та скромна, коли потрібно щось просити, чесна, та за це її багато хто не любить, а багато хто – обожнює. Вразлива та емоційна. Шалена, весела та енергійна. Смішна на репетиціях і не боїться бути такою, турботлива, бо знає всі проблеми і допомагає їх вирішити, «дитяча безпосередність», про неї всі говорять, її всі знають, на неї всі хочуть бути схожими, всім важлива її думка, це – наша Ліля!!! Кажуть, що незамінних людей не буває – це не про неї. Випускники спускаються зі сцени.

102

Ведуча. Абра – це твій пульс (діти вибігають на точки), це биття твого серця, твоє дихання, твоя кольорова емоція. Це ритм твого яскравого життя.

103

104

Танець «Живи яскраво» Після танцю вихованці «Абри» піднімаються і звучить музика «Happy birthday» Ведуча. З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, «АБРА»!!! Ведуча. Слово надається нашим почесним гостям

105

Танець «Руки догори» Ведуча. Слово керівника найкращого у світі зразкового театру-студії сучасного танцю «Абра» - Лілії Пашинської.

Ведуча. А зараз святкова дискотека, і з нами найкрутіший ді-джей.

106

107

2018 108