І.М.Сторож Кам’янець-Подільський Центр дитячої та юнацької творчості
Формування життєвої компетентності вихованців – вимога часу Анотація: стаття присвячена висвітленню питання формування ключових компетентностей особистості в освітньому середовищі гуртка історико-технічного стендового моделювання закладу позашкільної освіти. Ключові слова: компетентності; інноваційні форми роботи; історико-технічне стендове моделювання.
Annotation: the article is devoted to the issue of forming the key competencies of the individual in the educational environment of the circle of historical and technical stand simulations of the institution of extracurricular education. Key words: competence; innovative forms of work; historical and technical bench modeling. Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою. Сучасні соціальні потреби щодо виховання компетентної особистості вимагають постійної роботи щодо модернізації і позашкільної освіти – забезпечення її відповідності запитам і можливостям суспільства, конструктивних змін у системі освітньої діяльності, переорієнтації на більшу продуктивність: уміння досліджувати, аналізувати, синтезувати явища навколишньої дійсності на основі системи знань і вмінь, детермінованих гуманістичними культурноосвітніми орієнтаціями [2]. Позашкільна освіта сприяє розвитку здібностей дітей та молоді у сфері науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості; здобуттю ними первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності. Відповідно до цього основним суспільним завданням, що стоїть перед освітнім середовищем закладів позашкільної освіти, є формування ключових компетентностей особистості, які забезпечують її соціалізацію та становлення як свідомого громадянина своєї держави. Сучасна особистість має бути здатна і готова до конструктивного
досягнення успішної життєдіяльності в мінливих суспільно-економічних умовах, самостійного
і
свідомого
вирішення
складних
життєвих
завдань,
породжених
інформаційними, економічними, соціальними, політичними, культурно-релігійними процесами третього тисячоліття. Розвиток життєвої компетентності особистості виступає умовою як її успішної, гармонійної життєдіяльності, так і конструктивного перетворення і гармонійного розвитку суспільства. Згідно Концепції Нової української школи випускник третього тисячоліття це: -
цілісна особистість усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
-
патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
-
інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. У Концепції Нової української школи визначено десять ключових компетентностей, серед яких: ініціативність і підприємливість; обізнаність та самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя; соціальна та громадянська компетентності тощо[4]. Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти у тому числі і позашкільній, особливо на заняттях гуртків науково-технічного напряму, а саме історико-технічного стендового моделювання. Тенденцією розвитку освіти у цивілізованому світі є впровадження у педагогічну практику компетентнісно-орієнтованої
освіти,
яка
сприяє
набуттю
вихованцями
компетентностей, необхідних у житті. Теорія компетентнісного підходу в освіті розроблялася і була представлена в працях зарубіжних учених Р. Бадера, Д. Мертенса, Б. Оскарсона, А. Шелтена. Українські перспективи компетентнісного підходу в сучасній освіті досліджували вчені І. Бех, Н. Бібік, О. Биковська, Л. Ващенко, І. Єрмаков, В. Вербицький, О. Локшина, О. Кононко, О. Пометун, О. Савченко та інші [5]. Практичну реалізацію компетентнісного підходу, формування компетентностей особистості розкрили у своїх роботах вчені В. Болотов, І. Зимняя, Е. Зеєр, А. Золотарьова, М. Катунова, В. Лаптев, О. Лебедев, Н. Радіонова, В. Сєріков, А. Тряпицина, А. Хуторський та інші. Як зазначає І. Бех, компетентнісний підхід в сучасній освіті повинен забезпечити вищий рівень компетентності учнів. Учений наголошує, що цей рівень репрезентується
сформованістю у суб’єкта поняття „компетентність” як єдності, в якій науково орієнтовна основа дії визначає логіку її практичного виконання, що полягає в інтелектуальноморальній саморегуляції, спрямованій на ефективне вирішення суб’єктом певних життєвих проблем. Відповідно до концептуального положення академіка І. Беха, недоцільним є ототожнення навчальних здібностей, знань і умінь з компетентностями. Компетентність він трактує як досвідченість суб’єкта у певній життєвій сфері [1]. У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти особливої уваги набуває робота гуртків та творчих об’єднань закладів позашкільної освіти, які працюють за науковотехнічним напрямом, серед яких належне місце займає гурток історико-технічного стендового моделювання. Основна мета його діяльності: формування пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей особистості в процесі науково-технічної творчості в освітньому середовищі гуртка. Ефективність формування компетентностей вихованців забезпечуємо завдяки виконанню наступних завдань: створення креативного, інноваційного середовища, у якому формується творча компетентність вихованців; збереження і розвиток народних традицій, національної спадщини народу; популяризація досягнень вихованців на міському, обласному, всеукраїнському, міжнародному рівнях; залучення гуртківців до створення авторських зразків виробів, постановок, тощо; використання творчорозвивальних технологій і методів навчання; досягнення успіхів в конкурсах, виставках закладу; мотивація вихованців до розвитку власних творчих здібностей, формування творчого стилю діяльності; сприяння у просуванні їх творчих проектів. Стендові (недіючі) моделі супроводжують людину з самого початку цивілізованих часів. Важливість історичних моделей як артефактів в історії людської цивілізації переоцінити неможливо, оскільки велику кількість шедеврів людської думки ми знаємо лише завдяки стендовим моделям.
Заняття приваблюють своєю оригінальністю та творчою атмосферою, сприяють формуванню первинного професійного досвіду вихованців, які здобувають технічні знання і вміння, практичні навички по оволодінню основами моделювання, обробки пластмаси, деревини, паперу. Вихованці отримують знання про розвиток техніки в Україні та за її кордонами від давніх часів до часів сучасних, навчаються використовувати для цього старовинні фотоматеріали та технічні креслення. Практична складова заняття сприяє отриманню гуртківцями знань, умінь і навичок практичної роботи, у тому числі із спеціальними художніми матеріалами та використанням нових технологій. Реалізація практичної складової навчальної програми виливається у створенні власних творчих розробок,
також дає можливість
програмам з 3D-моделюванням.
відтворювати чужі з використанням комп’ютерних
Під час проведення занять схвалюємо чи коригуємо професійну спрямованість вихованця або ж переорієнтовуємо його згідно з індивідуальними особливостями, здібностями.
Велику
увагу
приділяємо
індивідуальним
пошуково-інформаційним
завданням, які відповідають їх пізнавальним, професійним уподобанням. У процесі навчання створюємо можливості для гармонійного розвитку здібностей та інтересів гуртківців, реалізації їх потенційних
можливостей, вільного особистісного розвитку
творчих інтересів, соціального і професійного самовизначення. При підведенні підсумків роботи за навчальний рік організовуємо виставку робіт гуртківців, проводимо відкриті заняття спільно з батьками. Отже, прагнемо створити таке освітнє середовище, яке забезпечувало б процес гуманізації освіти, підвищення його креативності, створювало б умови, що максимально сприяють саморозвитку особистості. Гурткова робота – процес безперервний. Вона не має фіксованих термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії в іншу від створення умов, сприятливих для творчої діяльності дітей та підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійній творчості, яка і формує потребу особистості у подальшому творчому сприйнятті світу. Така діяльність дозволяє поширити і поглибити знання, зміцнити набуті на уроках навички та вміння, розвинути здібності дітей, задовільнити їхні різнобічні інтереси, сформувати самостійність, організувати практичну суспільно-корисну діяльність, дозвілля дітей. У той же час вона дозволяє збільшити час цілеспрямованого педагогічного впливу на учнів. Велику увагу приділяємо втіленню і соціальної складової у роботі гуртка, що сприяє вихованню свідомої дисципліни, точності, акуратності, оволодіння основами наукової організації праці, виховання патріотизму, любові до України. Гурткова робота базується на принципі добровільності, що говорить про інтерес учнів до неї, а це є запорукою більш глибокого вивчення і, відповідно, усвідомлення того, що вивчається. Заняття більш повно вирішують виховні завдання, тим самим формують у школярів життєву компетентність, що є не менш важливою, ніж навчання. Вона забезпечує формування активної життєвої позиції, готовності до безперервної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потреби ініціативно включатися в систему нових економічних відносин, підприємницьку діяльність; сприяє взаємодії людини в групі, колективі, з іншими людьми; передбачає здатність визначати наслідки своїх дій, робити правильний вибір при їх виконанні, дотримуватися балансу загальних і особистих інтересів. Формуючи ці компетентності допомагаємо вихованцям розкрити власний потенціал, стати унікальним, знайти свій стиль; сприяємо їхньому професійному самовизначенню та вибору правильних життєвих орієнтирів.
Стимулює творчий розвиток вихованців і різноманіття форм роботи: відвідування та проведення майстер класів, участь у екскурсіях, підготовка і проведення свят, творчі зустрічі з іншими спорідненими колективами та позашкільними закладами. Не менш важливим чинником розкриття потенціалу дітей, їх спонукання до подальшого творчого й особистісного зростання є презентація результатів своєї роботи під час проведення різноманітних конкурсів, фестивалів, виставок. Всеукраїнські виставки з історикотехнічного стендового моделювання у містах України: Кам’янець-Подільський, Львів, Бердичів. Завдяки вищеозначеному задовольняються різноманітні унікальні пізнавальні інтереси
вихованців.
Перспективним
напрямом
є
впровадження
особистісно-
орієнтованого навчання на основі соціокультурного діалогу у системі «педагог-дитина» через використання інтерактивних технологій, активних методів та відповідних засобів в освітньому середовищі гуртка. Підсумовуючи вище сказане зазначимо, що гурток історико-технічного стендового моделювання виступає як модель соціального замовлення, як вимога суспільства, в якій концентруються національні й світові тенденції розвитку і становлення особистості з високим рівнем знань, інтелектуальних умінь та практичних навичок. Технічна творчість, творчі вміння, теоретичні знання та вміння застосовувати їх в практичній діяльності, самостійно і ефективно реалізовувати особисті проекти – невід’ємний елемент життєвої та професійної компетентностей людини ХХІ століття. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бех І.Д. Компетентнісний підхід як освітня стратегія Електронний ресурс] / Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/8772/1/534%20Бех.pdf 2. Биковська О. В. Позашкільна освіта: теоретико-методичні основи : монографія. / О.В. Биковська. – К. : ІВЦ АЛКОН, 2008. – 336 с. 3. Вербицький В. В. Позашкільна освіта у вимірі XХІ століття. / В. В. Вербицький / Позашкільна освіта: історичні поступи та здобутки : зб. матер. Всеукр. пед. конф., 2– 3 грудня 2008 р. / За заг. ред. д. п. н. В. В. Вербицького – К.: АВЕРС, 2008. – 308 с. 4. Концепція Нова українська школа,
[Електронний ресурс]. – Режим доступу
http://mon.gov.ua/Новини%202016/12/05/konczepcziya.pdf 5. Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. (Бібліотека з освітньої політики) / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, О. І. Локшина, О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Пометун., О. Я. Савченко, С. Є. Трубачова. – К. : Вид. «К.І.С», 2004. – 112 с.