Інформаційний супровід як складова освітнього вектора діяльності закладу позашкільної освіти by Natasha Kachkovskaya

Управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради Центр дитячої та юнацької творчості

Олена Грицюк

Інформаційний супровід як складова освітнього вектора діяльності закладу позашкільної освіти

Методичний посібник

Кам’янець-Подільський 2019 2

Автор-упорядник: Грицюк Олена Олегівна – методист науково-методичного відділу Кам’янець-Подільського Центру дитячої та юнацької творчості Рецензенти: Ніколайчук Н.Є. – методист науково-методичного центру управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради Семенишена В.С. – завідувач науково-методичним відділом Кам’янецьПодільського Центру дитячої та юнацької творчості Методичний посібник: Інформаційний супровід як складова освітнього вектора діяльності закладу позашкільної освіти. Укладач О.О. Грицюк – Кам’янець-Подільський, 2019 – 61 с.

Матеріал

посібника

розкриває

основні

аспекти

формування

позитивного іміджу закладу позашкільної освіти, що сприяють підвищенню престижу, авторитету, розвитку громадських і державних інститутів та ініціатив. Важливість формування інформаційного освітнього простору закладу як умови ефективного надання освітніх послуг. Розкрито роль інформаційної компетентності методиста у інноваційному освітньому середовищі для орієнтуванні у різноманітті інформаційних джерел. Розглянуто значення вебсайту

формуванні

інформаційного

освітнього

простору

закладу

позашкільної освіти. Матеріали

можуть бути використані директорами, методистами,

керівниками творчих об'єднань закладів позашкільної освіти.

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................5 РОЗДІЛ 1. Імідж закладу як складова його діяльності та розвитку................6 РОЗДІЛ 2. РОЛЬ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ФОРМУВАННІ ІМІДЖУ..14 РОЗДІЛ 3. ВЕБ-САЙТ ЯК ІНТЕРНЕТ-ПРЕДСТАВНИЦТВО ЄДИНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЗАКЛАДУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ..............................................................................................................28 ВИСНОВКИ........................................................................................................39 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................................42 ДОДАТКИ..........................................................................................................43 Додаток 1 Положення про сайт закладу (установи) освіти.........................44 Додаток 2Про нас пишуть...........................................................................50

ВСТУП Заклад позашкільної освіти – це відкрита соціально-педагогічна система, яка активно взаємодіє з батьками вихованців, соціумом. Проблема її зовнішнього подання існувала завжди, але в сучасних соціокультурних умовах вона проявляється більш чітко. Увага до іміджу актуалізувалася в останні роки у зв'язку з загостренням проблеми вибору, що встала перед людьми (вибору товарів і послуг, політичних партій та громадських організацій, лідерів і керівників), і конкуренцією на різноманітних ринках – споживчому, політичному та інших. Щоб продати товар, послугу, щоб успішно конкурувати на ринку, фірма, громадська організація, університет або банк повинні створити собі відповідний імідж. Доцільний, адекватний імідж абсолютно необхідний для будь-якого виду соціальної діяльності, що підтверджує багаторічна практика. Імідж знаходиться в ряду таких понять, як рейтинг, репутація, популярність, престиж, авторитет та інші. В сучасному суспільстві на даному етапі його розвитку кардинально змінилися вимоги до якості, змісту сучасної освіти, яка зараз знаходиться в процесі пошуку

нових

альтернатив,

нових

моделей

навчання

виховання.

конкурентоздатним може бути заклад, який не тільки має яскраво виражену індивідуальність, неповторне обличчя, а й здатен до створення власного позитивного іміджу. Проблема сучасних закладів освіти – це пошук, розробка та застосування управлінських пізнавальних та художніх засобів створення позитивного образу закладу, відображення в цьому образі внутрішніх, сутнісних смислів, змісту та завдань, особливостей його діяльності. Формування іміджу може і повинно бути включено в систему раціонального соціального управління, так як тут ховається широкий пласт ще невикористаних управлінських резервів. Імідж з одного боку, є результатом певних психологічних процесів проявів особистісних якостей членів колективу, а з іншого – служить зовнішнім джерелом формування враження про даний ЗПО. Тому всі стратегії самопрезентації мають на меті встановити, уточнити або підтримати свій образ в

очах інших; охопити більшу кількість дітей позашкільною освітою, залучити інвестиції, встановити і розширити партнерські зв'язки

РОЗДІЛ 1. Імідж закладу як складова його діяльності та розвитку Імідж закладу – це емоційно забарвлений образ закладу освіти, що свідомо сформований та володіє цілеспрямовано заданими характеристиками і покликаний робити психологічний вплив певної спрямованості на конкретні групи соціуму. Формування іміджу навчальної установи – це процес, у ході якого створюється якийсь спланований образ на основі наявних ресурсів. Метою створення іміджу є підвищення конкурентоздатності, залучення інвестицій, встановлення та розширення партнерських зв’язків. Потреба формування іміджу закладу визначається такими причинами:  складна демографічна ситуація підсилює конкуренцію серед закладів освіти однієї території в боротьбі за набір гуртківців та збереження контингенту;  сильний позитивний імідж полегшує доступ

закладу освіти

до

кращих ресурсів: фінансових, інформаційних, людських тощо;  маючи сформований позитивний імідж, заклад освіти

за рівних

умов стає привабливішим для педагогів, адже може забезпечити їм стабільність

соціальний

захист,

задоволеність

працею

професійний розвиток;  стійкий позитивний імідж дає ефект придбання закладом освіти певної сили, тобто створює запас довіри до всього, що відбувається в стінах закладу, зокрема й до інноваційних процесів. Аналіз кількох технологій формування іміджу організації, розроблених різними авторами (Даниленко Л.В., Піскунов М.С., Самохін М.Ю. та інші.) дає підстави вважати, що алгоритм створення іміджу може містити: виявлення в соціальних груп, зацікавлених у наданні освітніх послуг, їхніх уявлень про заклад позашкільної освіти; виявлення актуальних проблем і 7

очікувань аудиторії; конструювання іміджу, розробка стратегії формування іміджу; безпосереднє формування іміджу; контроль проміжних результатів, коригування; моніторинг сформованого іміджу. Проблема іміджу – це проблема пошуку, розробки та застосування управлінських, пізнавальних та художньо-естетичних засобів створення позитивного образу навчального закладу. Сьогодні поняття «імідж закладу освіти», «імідж керівника», «корпоративний імідж» разом з поняттями «інновація», «моніторинг» стали характеристиками освітньої системи і самих управлінців. Поняття іміджу включає дві складові:  інформаційну, яка представляє собою образ організації, який склався в свідомості населення;  оціночну, яка відображає якісну оцінку населенням діяльності закладу освіти. Структура іміджу включає наступні компоненти: - імідж

послуги

–

представлення

людей

відносно

особливих

характеристик, які, на їх думку має послуга та додаткові послуги (нові спецкурси, гуртки, тощо); - внутрішній імідж організації – це уявлення співробітників про свій навчальний заклад. Основними детермінантами внутрішнього іміджу є культура організації та соціально-психологічний клімат; - імідж керівника; - імідж педагогів. Імідж навчального закладу може бути позитивним, негативним, нечітким. Метою закладу позашкільної освіти є формування позитивного іміджу. Ми виділяємо такі задачі іміджу, як фактора психологічного впливу на групи соціуму: вивчення суспільної думки (в межах закладу) з метою з’ясування задоволеності закладом педагогами, гуртківцями, батьками; розповсюдження новин, пов’язаних з розвитком інноваційних процесів; 8

процесів розробки, втілення і використання педагогічних нововведень. При цьому

інноваційні

процеси

можуть

виступати

як

характеристика

життєдіяльності закладу і, при порівняльному аналізі, як перевага даного закладу перед іншими; забезпечення висвітлення подій в діяльності закладу; розробка

інформаційного

матеріалу,

який

повинен

бути

доступним,

зрозумілим, відображати позитивні переміни в житті закладу і демонструвати досягнення, які отримані в процесі змін. Компоненти іміджу, як складової управління закладом освіти . Мотиваційно-цільовий компонент:  вивчення

потреб

всіх

суб’єктів

педагогічної

практики

формуванні іміджу закладу як всередині, так і ззовні,  психологічна готовність до роботи,  вивчення існуючого досвіду,  визначення цілі і задач даного управлінського нововведення, результатів його впровадження. Змістовний компонент:  структурні елементи іміджу закладу освіти,  характеристика структурних елементів,  критерії відбору змісту інформаційних матеріалів,  оформлення інформаційних матеріалів. Технологічний компонент:  дотримання послідовності етапів реалізації нововведень,  технологічна готовність суб’єктів діяльності,  розробка рекомендацій по його використанню. Відповідно до визначених компонентів іміджу, були виділені фактори, які здійснюють вплив на позитивний імідж школи: Зовнішні фактори:  зовнішній вигляд закладу освіти;  матеріально-технічна база закладу; 9

 прозорість фінансової діяльності;  стабільність підготовки гуртківців за напрямками;  контингент вихованців, забезпечення їхніх освітніх потреб відповідно до суспільного замовлення;  рейтинг закладу в районі, місті;  візуальне моделювання, оформлення і представлення результатів діяльності закладу в зовнішньому середовищі;  вивчення відгуків батьків про заклад;  база даних про відомих випускників;  освітня структура закладу;  діяльність піклувальної ради;  модель випускника закладу;  рівень соціальної адаптації гуртківців. Внутрішні фактори:  визначення перспективної мети концепцією закладу;  рівень взаємовідносин в колективі: адміністрація – керівники; керівники – гуртківці; адміністрація – батьки; керівники – батьки;  стиль управління;  ефективна кадрова політика;  система професійної підготовки педагогічних кадрів;  творча атмосфера;  стимулювання науково-методичної діяльності педагогів,  банк авторських програм гуртків,  інноваційні технології навчання і виховання;  ефективна моніторингова система;  збереження та введення нових традицій;  рівень співробітництва з батьківськими об’єднаннями;  система діючих стимулів діяльності; 10

 позитивний особистий імідж керівника та керівників гуртків;  естетичність та інформативність внутрішнього інтер’єру;  індивідуальні інформаційні документи, презентаційні матеріали;  рейтинг адміністрації;  результативність досягнень в діяльності (призові місця, перемоги на конкурсах, виставках, фестивалях; тощо). Кожний з визначених факторів потребує окремого розгляду та характеристики, оскільки ефективність їх визначається повнотою їх представлення, системою при їх реалізації. ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ І етап Початок цілеспрямованої роботи по формуванню іміджу закладу Внутрішній імідж закладу на даному етапі корегується:  виявлення очікувань основних «клієнтів» закладу – гуртківців і їх батьків (анкетування);  аналіз культури закладу, що склалася, з її системою цінностей, звичаїв, традицій, стилів поведінки, розробка загального стилю (етика педагогічної взаємодії);  вироблення педагогічним колективом спільного бачення перспектив, визначення

перспективних

формулювання цілей,

місії

складання

планів

діяльності закладу освіти); Зовнішній імідж вимагає наступних дій:

закладу,

її

термінових

діяльності

(концепція

 освітній простір закладу позашкільної освіти (співробітництво із закладами загальної середньої освіти, громадськими організаціями);  розробка (або коректування) візуальних і діяльнісних елементів зовнішньої атрибутики для формування пізнаваного образу закладу на ринку освітніх послуг (герб, прапор, девіз, гімн);  оформлення коридорів закладу (дошка оголошень, стенди, фотографії кращих вихованців, інформація про роботу гуртків, стінгазети тощо);  літопис закладу;  виготовлення рекламних інформаційних матеріалів для актуалізації бажаного іміджу: (листівки, буклети, бюлетені), направлених на підкреслення унікальності пропонованих закладом послуг, їх якість. ІІ етап Активне формування іміджу закладу Внутрішній імідж закладу включає наступне:  розвиток «фірмових знаків» (значки з емблемою закладу, таблички єдиного стилю, відзнаки для нагородження тощо);  виділення особливих свят закладу (прийняття у гурток, Новий Рік, 8 Березня і т.д.);  формування системи стимулів створення сприятливого іміджу, що передбачає

розробку

психологічних,

механізмів

стимулювання

соціальних

зацікавленості

членів

економічних колективу

формуванні сприятливого іміджу («гурток року», «кращий вихованець гуртка», нагороди, відзнаки); 12

 збереження і зміцнення здоров'я вихованців (активний відпочинок, сплановане дозвілля);  створення

загального

стилю

приміщень

та

території

закладу

(«настінний живопис», оформлення клумб). Зовнішній імідж закладу спрямований на:  використання можливостей засобів масової інформації для пропаганди досягнень закладу;  активне використання зовнішньої атрибутики закладу у всіх видах іміджевої діяльності;  зв'язки з громадськістю, проведення РR-заходів (зустрічі випускників, дні відкритих дверей, презентації, участь в спеціалізованих виставках, ярмарках освіти і т.п.);  організація заходів (збори, семінари, конференції) для аудиторій, в яких зацікавлений заклад;  оновлення власного сайту, де формуватиметься доброзичливий імідж установи в Інтернеті;  активна

соціальна

реклама,

через

зв'язки

закладу

різними

соціальними інститутами, вищими навчальними закладами, через створення умов для творчого розвитку;  забезпечення регулярних і продуктивних зв'язків з випускниками різних років. ІІІ етап Підтримка, коректування і оновлення 13

сформованого іміджу закладу Управління

процесом

підтримки,

коректування

оновлення

внутрішнього іміджу закладу на цьому етапі припускає:  стимулювання інноваційної діяльності, для чого педагогічний склад активно

задіюється

різних

курсах

підвищення

кваліфікації,

перепрофілюванні, конкурсах, проектах і інше.;  створення нових напрямів діяльності;  постійна підтримка прямого і зворотного зв'язку із споживачами освітніх послуг. Управління зовнішнім іміджем закладу на цьому етапі націлено на наступне:  рекламна кампанія інноваційних проектів;  розширення реклами (використання доступних видів зовнішньої реклами, широка пропаганда досягнень, демонстрація нагород);  покращення матеріально-технічної бази закладу. Створення іміджу закладу освіти є однією із складових модернізації системи освіти. Імідж закладу позашкільної освіти – це враження, створене в результаті моніторингу, проектування, конструювання інформації та роботи з громадською думкою. Отже, потреба ефективного формування позитивного іміджу – широка популярність, статус, позитивне сприйняття з боку соціуму – приводить до необхідності професійної підготовки нових фахівців-іміджеологів освітніх установ. Таким чином, кінцевим результатом, тобто метою формування іміджу,

підвищення

конкурентоспроможність

конкурентоспроможності досягається

відношенням. 14

закладу

сформованим

освіти.

позитивним

Механізм досягнення тут виглядає так: імідж впливає на розвиток соціальних зв'язків, які стають ресурсом для отримання інвестицій. Заклад освіти,

що

володіє

великою

кількістю

ресурсів,

стає

більш

конкурентоздатним і підвищує свою привабливість для нових партнерів.

РОЗДІЛ 2. РОЛЬ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ФОРМУВАННІ ІМІДЖУ Сучасний ринок освітніх послуг як сфера суспільної діяльності найбільше потребує засобів масової інформації для встановлення і підтримки постійних зв’язків між його суб’єктами. Його просто неможливо уявити без опосередкованих форм спілкування і спеціальних засобів зв’язку між різними суб’єктами, а також між закладом освіти та вихованцями, їх батьками, спонсорами, меценатами тощо. ЗМІ забезпечують закладам освіти можливість публічно виражати свої позиції, знаходити та об’єднувати однодумців, чітко формулювати та представляти в громадській думці свої інтереси, залучати гуртківців, меценатів, спонсорів. Без преси, телебачення, радіомовлення, веб-ресурсів жоден

представник

зовнішньої

громадськості

не

може

правильно

зорієнтуватися у сучасних освітніх процесах. Створення іміджу закладу позашкільної освіти націлюється на те, щоб представники як зовнішніх, так і внутрішніх груп громадськості побачили в образі закладу, ті якості, якими мав би володіти ідеальний заклад позашкільної освіти. Статус лідера освітньої сфери сьогодні значною мірою визначається його інформаційним статусом у комунікаційних потоках. Оптимально підібрана кількість і періодичність появи інформації про заклад позашкільної освіти є однією з найважливіших складових роботи з формування його іміджу. З одного боку, такої інформації має бути багато, і з’являтися вона повинна досить часто, щоб назва закладу постійно фігурувала. З іншого – її кількість не повинна виходити за певні межі, інакше вона починає, сприймається як нав’язлива. 16

Образ закладу, як результат перцепції, набагато меншою мірою базується на чуттєвому сприйнятті чи безпосередньому контакті, ніж на отриманих від ЗМІ даних. Вони дають можливість передавати великі об’єми інформації на велику аудиторію і тим самим охоплювати не окремі групи людей, а саме маси. Особливе значення ЗМІ відіграють у сфері освітньої соціалізації та орієнтації людини в освітніх процесах: весь спектр послуг може бути поданим тільки через засоби масової комунікації. На відміну від інформації, яку можна отримати в міжособистісному спілкуванні, інформація в ЗМІ певним чином структурована. Це означає, що в тій чи іншій мірі ця інформація вже пройшла через відбір, класифікацію, категоризацію фактів та явищ суспільного життя. Для створення позитивного образу закладу позашкільної освіти можна використовувати не лише вербальну інформацію, а й невербальну, яка також справляє значний вплив на сприймання закладу в цілому. Спеціалістами було помічено, що спостерігач в першу чергу звертає увагу на зображення (фотографії, малюнки, логотипи) і потім вивчає текст повідомлення. Фахівці в галузі іміджелогії виокремлюють такі етапи конструювання позитивного іміджу закладу освіти, куди включають роботу із ЗМІ:  вивчення ідеологічних і соціально-психологічних настанов громадян щодо іміджу «ідеального» ЗПО, який сформувався на цьому етапі в суспільній свідомості;  дослідження характеристик іміджу реального суб’єкта на основі спонтанних, незрежисерованих інформаційних матеріалів, які вже пройшли каналами мас-медіа;

 створення «упаковки» нового іміджу суб’єкта суспільного життя, який може

«купити»

соціальна

свідомість

завдяки

проведенню

інформаційної кампанії;  розроблення форм, методів і засобів використання ЗМК та результатів опитування, які базуються на обраному варіанті бажаного іміджу;  реалізація створеного іміджу через засоби масової інформації; У науковій літературі подається докладний аналіз, опис і типологія всієї роботи з формування іміджу закладу освіти. У тому числі виділяються її основні етапи, серед яких називаються такі: вивчення уявлень у громадській думці про «ідеальний» заклад та реальний імідж освітньої установи; створення («упакування») іміджу вищого навчального закладу; його реалізація («продаж») з використанням ЗМІ та системи паблік рілейшнз [2, с. 309]. Але перш ніж говорити про роботу зі ЗМІ, необхідно прийняти апріорі деякі постулати. По-перше, нормальна діяльність PR-фахівця можлива лише при наявності інституту вільної преси. По-друге, наявність інституту вільної преси передбачається розвитком ринкових відносин і постійним попитом громадян на об’єктивну і своєчасну інформацію. По-третє, журналістське співтовариство, в свою чергу, зорієнтоване на задоволення інформаційних потреб і спочатку доброзичливо ставиться до людей не тільки як до споживачів, але і як до постачальників інформації та стратегічних партнерів. Отже, враховуючи, що імідж закладу – це спеціально сформований образ в очах різних соціальних груп, який виникає завдяки цілеспрямованим спільним зусиллям адміністрації закладу освіти та представників засобів масової інформації, розглянемо принципи роботи з друкованими ЗМІ, яких повинен дотримуватися відповідальний фахівець закладу: 18

 повага до свободи друку, яка багато в чому визначає значимість преси та забезпечує взаємну повагу до імені;  посильне сприяння пресі, що виражається в швидкості, точності і пунктуальності надання інформації про заклад освіти;  регулярність контактів ЗПО із ЗМІ;  неприпустимість феномена «без коментарів» (як правило, подібний відгук на журналістський запит призводить до того, що інформацію все одно

знайдуть,

але

вона

може

бути

перекручена

подана

компрометуючим чином); Однак при цьому варто пам’ятати, що до ідилії в світі преси ще дуже далеко. Різні ЗМІ орієнтовані не тільки на різну аудиторію, але і володіють різними можливостями. Елітний журнал і будь-яка газета (яка є масовим виданням) орієнтовані на різну публіку, відповідно різняться і методи подачі матеріалу (поліграфія, тексти, ілюстрації). Перш, ніж вибрати ЗМІ, необхідно дати відповідь на три питання: 1. Яка мета поданої інформації? Що я хочу отримати в результаті? 2.На яку контактну групу (аудиторію) розрахована ця інформація? 3. Як краще подати матеріал, щоб він приніс найбільший ефект? Після виконання цих кроків необхідно розробити інформаційну стратегію. Інформаційна стратегія – логічно побудований, вивірений за часом план подачі інформації в ЗМІ, що спирається на традиційні і нетрадиційні прийоми. Для розробки інформаційної стратегії необхідне знання досить обмеженого числа прийомів роботи з пресою. Прийоми роботи з пресою: 19

 створення

інформаційних

приводів,

які

враховують

загальний

інформаційний потік;  регулярне розповсюдження інформаційних матеріалів;  запрошення журналістів на місце події;  прес-конференції;  презентації;  інтерв’ю. Існує основний інструментарій, яким слід користуватися, щоб сприяти формуванню іміджу організації в пресі – пакет для преси, матеріали для безпосередньої публікації в ЗМІ, додання інформації характеру новини [5, c.467]. Пакет для преси розрахований на те, щоб забезпечити ЗМІ повною вихідною інформацією про заклад. ЗМІ можуть використовувати його як готову довідку при підготовці матеріалів про установу. Цей пакет розсилається в усі ЗМІ, зазначені в медіа-карті. Матеріали пакету потрібно вкласти в папку з двома відділеннями. Найважливіші повідомлення слід помістити в праве відділення папки (останній прес-реліз, інформація про особливо помітному подію). У ліве відділення вкладають матеріали, що містять загальну інформацію. Вміст пакету для преси: прес-реліз, біографія, заява, історична довідка, факт-лист, лист запитань-відповідей. Вище перераховані матеріали є скоріше матеріалами, необхідними для роботи журналістів [1,c.44]. Тепер необхідно сказати про матеріали, повністю готові до публікації в ЗМІ.

Новини можуть подаватися у формі повністю готових до публікації матеріалів, написаних відповідальним за інформацію або замовлених у журналістів. Кейс-історія – розповідь про сприятливе вирішення проблемної ситуації. Кейс-історія використовується для нагадування про проблемні ситуації, у вирішенні яких брав участь фігурант. Кейс-історія повинна містити уявлення проблему з обґрунтуванням її актуальності, підхід до неї цієї організації. Повинен бути описаний спосіб вирішення проблеми і його переваги. Авторська стаття – матеріал, складений PR-фахівцем і нібито підписаний фігурантом, що надає матеріалу престижність, додаткову вагу. Часто публікується в спеціалізованих виданнях. Теж саме можна сказати і про оглядову статтю. Вона містить спробу відстежити і висвітлити будь-які тенденції в одній галузі, пов’язані з діяльністю закладу. Інтерв’ю – бесіда призначена для опублікування в пресі. Ефективний спосіб передачі думок, суджень про якісь питаннях керівника певної організації або її представника. Одним з основних принципів роботи зі ЗМІ, крім довірчих і коректних відносин, є вірогідність, а, головне, новинний характер інформації. Не існує конкретного опису інформації, яка є новиною, але фахівці висунули ряд вимог до такого роду повідомлень:  своєчасність проведеного заходу;  його значущість;  актуальність його для даного регіону; 21

 емоційність заходу;  можливість залучити інтерес громадськості;  відсутність елементу конфліктності. Безумовно, цей список не повний, але він створює уявлення про те, яка інформація може стати новиною. Кращий спосіб для закладу освіти стати об’єктом новин – «вести себе так, ніби вона вже знаходиться в центрі уваги» [5, с.456]. Існують деякі прийоми створення та посилення новини. Один з таких прийомів – прив’язка новин до «круглої» дати. Це один з найпоширеніших прийомів. Схожим є прийом прив’язки новини до дати, коли відбулося або повинна буде статися «важлива для всього суспільства або значної його частини подія» [8, c.88]. Цю подію і саме свято можна просто вигадати. Цікавим вважається прийом «пропозиції події на вибір» [5, c.89]. Якщо фахівець невпевнений у важливості його події, то він пропонує другу, іншого плану. Поєднання новини з суспільно важливою проблемою підвищить значимість інформації, при цьому її необхідно максимально конкретизувати. У деяких випадках необхідно перетворити проблему в суспільнозначиму. Майже універсальною є формула «солідні люди плюс значуща проблема». Вона здатна зробити новиною «практично будь-який вихід носіїв інформації» до представників ЗМІ. Все сказане вище відноситься в основному до виробництва змістовної частини новини. «Основна вага» новини формується за рахунок її змісту. Шляхом використання спеціальних прийомів можна збільшити також її «додаткову вагу». 22

Вага новини посилюється, коли вона стає ланкою в ланцюжку декількох об’єднаних єдиним задумом подій [8, c.97]. Можна також розбити новину на частини, що дасть більшу кількість згадувань про неї в пресі. Кількість інформаційних акцій навколо однієї новини можна збільшити за допомогою анонса новини – викладу новини – коментаря новини – додаткових подробиць – проміжних підсумків – остаточних підсумків і т.д. Варто пам’ятати, що ЗМІ насправді є четвертою владою, яка може стати чарівним інструментом або знаряддям у руках професіонала. З метою виявлення частоти та характеру повідомлень про Центр дитячої та юнацької творчості в місцевій пресі, сайті міської ради, сайті управління освіти і науки проведено дослідження, а саме було використано метод контент-аналізу. Метою контент-аналітичного дослідження став аналіз інформаційних ресурсів за однаковий період, 2017-2018 календарний рік, для виявлення частоти та характеру повідомлень про Центр дитячої та юнацької творчості. Основні цілі даного дослідження – практично-прикладні. Серед них:  визначити цільову аудиторію, на яку спрямовані інформаційні повідомлення;  проаналізувати тематику та емоційне забарвлення текстів;  інтерпретувати сформований

імідж Центру дитячої та юнацької

творчості . Робочі гіпотези дослідження: ЗМІ формують імідж Центру дитячої та юнацької творчості як потужної установи; як осередку мистецького життя школярів міста.

На

основі

змісту

повідомлень

за

вимогами

вичерпності,

взаємовиключеності, надійності та узагальненості виділяємо ряд категорій та підкатегорій, які дозволяють здійснити дослідження тексту: 1. Емоційне забарвлення: позитивне; нейтральне. 2.Тематичне спрямування: освіта; наука; культура; суспільне життя; досягнення у конкурсах, виставках і т.д. Отож, провівши контент-аналітичне дослідження щодо особливостей формування іміджу Центру дитячої та юнацької творчості ми отримали наступні результати:  абсолютна більшість інформаційних повідомлень мають яскраво виражене журналісти

позитивне широко

емоційне

забарвлення.

використовують

таких

випадках

різноманітні

епітети,

підкреслюють історичне значення будівлі Центру дитячої та юнацької творчості, акцентують увагу на досягненнях гуртків та на важливості подій та заходів, які відбуваються в його стінах;  значно рідше статті мають нейтральний характер. Як правило, це короткі замітки, де подається сухий фактаж. Отже, створення іміджу закладу націлюється на те, щоб представники як зовнішніх, так і внутрішніх груп громадськості побачили в образі закладу позашкільної освіти ті якості, якими мав би володіти сучасний ЗПО. Основні прийомами роботи з пресою, які використовуються для формування іміджу закладу позашкільної освіти:  створення

інформаційних

приводів,

інформаційний потік;

які

враховують

загальний

 регулярне розповсюдження інформаційних матеріалів;  запрошення журналістів на місце події;  прес-конференції; презентації; інтерв’ю. Також існує основний інструментарій, яким слід користуватися, щоб сприяти формуванню іміджу організації в пресі – пакет для преси, матеріали для безпосередньої публікації в ЗМІ, додання інформації характеру новини. Формування іміджу передбачає, перш за все, визначення основної мети та принципів діяльності закладу освіти. Основна мета полягає в забезпеченні, вихованні та розвитку здібних, обдарованих та талановитих дітей у відповідності з світовими та національними критеріями, створенні умов для інтелектуального,

духовного

та

професійного

розвитку

особистості.

Досягнення даної мети забезпечується в реалізації таких основних принципів навчання:  Національної спрямованості – побудови освіти з урахуванням історії та народних традицій, збереження та збагачення культури українського народу та інших народів, які проживають на території України, формування національної свідомості.  Відкритості навчання – орієнтації навчання на цілісний педагогічний світ, його глобальні проблеми, усвідомлення переваження загальнолюдських цінностей над груповими і класовими, інтеграція у міжнародні освітні, соціальні і культурні системи.  Гуманізму – утвердження людини як найвищої соціальної цінності, створення умов для врахування різноманітних потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій педагогів та дітей, врахування їх індивідуально25

психологічних особливостей у процесі організації управлінської та навчально-виховної діяльності.  Демократизму – створення умов для активної участі педагогів та дітей у вирішенні актуальних проблем діяльності навчального закладу, організації навчально-виховного процесу на основі партнерства педагогів та учнів.  Варіативності освіти – забезпечення широкого вибору художньоестетичного та науково-технічного напрямів, методів та форм, реалізації принципів; диференціації та індивідуалізації гурткової роботи .  Забезпеченні розвивального характеру навчання – створення умов для інтенсивного розвитку пізнавальних процесів, переорієнтації процесів навчання з предметного на процесуальні та мотиваційні аспекти освіти.  Активізації пізнавальної діяльності учнів – інтенсивне оволодіння знаннями, формування умінь та навичок здобування нових знань, формування позитивної мотивації до навчання та пізнавальної діяльності.  Формуванні творчого потенціалу – формування умінь та навичок ставити нові проблеми, як на теоретичному, так і на практичному рівнях, знаходити альтернативні способи їх розв'язання, розвивати гнучкість мислення, здатність адаптуватися до соціальних змін.  Єдності навчання та виховання – органічного поєднання навчання, виховання та розвитку особистості, спрямованість освіти на формування цілісної та гармонійно розвинутої особистості. Створенню 26

позитивного іміджу закладу освіти сприяють спеціальні форми роботи серед членів адміністрації, керівників гуртків, вихованців та їх батьків. Заклад позашкільної освіти, як будь-яка організація, протягом свого життя проходить чотири стадії: формування, ствердження на певних позиціях і більш-менш стабільне існування, інноваційну діяльність за стабільного міцного становища на зайнятих позиціях і трансформацію, що призводить до до чергового інноваційного витка. Звісно, кожному етапу має відповідати власна іміджева політика – як зовнішня, так і внутрішня. Шляхи формування позитивного іміджу закладу позашкільної освіти: Зовнішній імідж :  наявність візитки;  зв’язки з громадськістю;  зв’язки з вищими навчальними закладами;  зв’язки з ЗДО;  сучасний естетичний вигляд приміщення школи;  участь та висока результативність участі в міських, всеукраїнських, міжнародних заходах, конкурсах, виставках, тощо;  організація та проведення міських семінарів на високому науковометодичному рівні;  високий якісний показник участі учнів школи в предметних олімпіадах, конкурсах-захистах

науково-дослідних

спортивних змаганнях, турнірах;  забезпечення якісного рівня знань; 27

робіт,

творчих

конкурсах,

Внутрішній імідж:  позитивний мікроклімат у колективі;  об`єднання навколо ідеї;  прогресивна команда адміністрації;  оптимальний добір кадрів;  високий рівень професіоналізму педагогів;  забезпечення єдності освітнього процесу;  фізичного розвитку;  сучасна матеріально-технічна база;  естетичний вигляд кабінетів;  традиції;  постійний пошук нового, прогресивного;  зв'язок поколінь;  високий рівень вихованості учасників освітнього процесу;  сучасний імідж кожного керівника; Робота над іміджем і з іміджем входить до основ «паблік рилейшнз». Створення іміджу є однією із функцій «паблік рилейшнз»

– науки і

мистецтва, функції управління, яка сприяє встановленню і підтриманню спілкування,

взаєморозуміння,

співробітництва

між

організацією

громадськістю. Термін «паблік рилейшнз» або «зв’язки з громадськістю» 28

(коротко – ПР або «піар») увійшов у свідомість пересічного українця досить недавно –

лише в 90-ті роки XX століття. Тому, до цілеспрямованого

застосування прийомів і методів ПР у сфері функціонування освітньої галузі, на ринку освітніх послуг, а також до усвідомлення актуальності цієї проблеми більшість навчальних закладів лише починає наближатися. Наукові розробки з даного питання висвітлені в публікаціях В. Кірсанова, О. Рябової [5, 9]. У процесі своєї діяльності заклад постійно стикається з широкими колами громадськості: місцевими, регіональними та центральними органами державної влади, засобами масової інформації, вихованцями і їхніми батьками, громадськими організаціями; закладами культури і мистецтва, закладами конкурентами тощо. Саме в цих колах формується громадська думка про заклад та якість послуг, які він надає. Раціонально організована робота ПР дозволяє встановити ефективне співробітництво з громадськістю, формувати та зміцнювати позитивну громадську думку про навчальний заклад та якість його освітніх послуг. Цілеспрямований комплекс заходів ПР сприяти підвищенню авторитету навчального закладу у його навколишньому оточенні і створенню його позитивного іміджу (агнл. – образ). Ефективним інструментом технології паблік рилейшнз може стати сайт закладу позашкільної освіти, як електронний представник в мережі Інтернет, який всебічно висвітлює освітню, науково-практичну, громадську діяльність закладу, надає можливість обмінюватись знаннями, творчими ідеями, досягненнями, формами роботи. З іншого боку, сайт є ефективним інструментом для розв’язання задачі відображення діяльності керівників та вихованців, для зовнішніх відвідувачів мережі Інтернет, інформаційної підтримки гуртківців і педагогів, проведення дистанційних батьківських зборів, семінарів, конкурсів. Якість функціонування сайту, як складової інформаційного освітнього простору, прямо залежить від виконання основних завдань і напрямків роботи ПР в діяльності закладу, а саме:

 розробка системи прийомів і методів, спрямованих на покращення взаєморозуміння між закладом і його численними «цільовими аудиторіями» (спеціальний

ПР термін, що означає соціальні групи,

організації, інші заклади, з якими взаємодіє заклад);  реалізація

заходів,

спрямованих

на

усунення

бар’єрів,

що

перешкоджають поширенню інформації про заклад, і зайвих перепон, що виникають у процесі комунікаційного зв’язку закладу з його цільовими аудиторіями (неправдиві, шкідливі слухи, дезінформація тощо);  розробка системи заходів, що мають уживатися в конфліктних і кризових ситуаціях;  постійний моніторинг ситуації, що складається в середовищі педагогів та вихованців закладу і розробка заходів щодо її контролю й оптимізації;  створення яскравого індивідуального образу закладу. Реалізація вищезазначених напрямків діяльності переслідує такі цілі: 1. Позиціонування закладу, тобто надання йому оригінального, сприятливого іміджу. 2. Створення стійкої позитивної громадської думки щодо високого авторитету закладу і якості його освітніх послуг. 3. Вихід навчально-виховної діяльності закладу на якісно новий, вищий рівень розвитку. Заходи зі створення позитивного іміджу :  створення рекламного буклету, візитки; 30

 співпраця із ЗМІ (інформування громади про досягнення  школи);  проективна діяльність, спрямована на формування позитивного іміджу;  запровадження ряду атрибутів: шевронів, значків у гуртках;  створення електронної та відео презентації закладу;  заходи з залученням громади;  активний пошук додаткових джерел фінансування. За своєю психологічною сутністю процес створення іміджу є процесом двосторонньої взаємодії, у якому активну роль відіграє як заклад освіти, імідж-образ якого створюється, так і громадськість, яка сприймає даний імідж-образ. Тому перед

закладом постає завдання – висвітлення свого

іміджу. Це завдання містить у собі цілий комплекс соціально-психологічної і організаційної взаємодії, який у сучасному визначенні носить назву «паблік рилейшнз». Створення спеціальних підрозділів «паблік рилейшнз»

закладах освіти це справа майбутнього. Сьогодні – це не систематизовані і не узагальнені вияви діяльності в цьому напрямку. Практична реалізація може здійснюватися сьогодні

управлінською командою

закладу в тісному

співробітництві з психологічною службою даного закладу та науковими консультантами. Формування іміджу – це цілеспрямований, виважений процес. Проблема формування іміджу – це проблема психолого-педагогічних, пізнавальних та емоційних, раціональних та художніх засобів створення позитивного образу навчального закладу, відображення в цьому образі

внутрішніх, сутнісних смислів, змісту та завдань, особливостей діяльності закладу освіти.

РОЗДІЛ 3. ВЕБ-САЙТ ЯК ІНТЕРНЕТ-ПРЕДСТАВНИЦТВО ЄДИНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЗАКЛАДУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ. Суспільство,

якому

ми

живемо,

набуває

все

більше

рис

інформаційного, і це позначається у всіх сферах життя. В освіті, як в інших 32

галузях, постійно росте конкуренція між навчальними закладами різних типів. Тому набувають великого значення уміння ефективного використання інформаційних

технологій,

розвитку

інформаційної

компетентності

інформаційної

викладачів.

час

культури

та

інформатизації

педагогічного процесу виникла необхідність створення інформаційного освітнього простору навчального закладу як умови ефективного надання освітніх послуг. Таким чином, освітні сайти передбачають інформаційнопрезентаційну,

консультативну,

інформаційно-методичну,

просвітницьку,

навчальну підтримку діяльності суб’єктів взаємодії, відкривають нові можливості взаємодії з громадськістю та дозволяють: інтерактивно донести інформацію до аудиторії незалежно від її територіального місцезнаходження; оперативно висвітлювати діяльність веб-ресурсу на основі публікації новин, оглядів, каталогів видань, а також наукових, методичних і практичних матеріалів; використовувати сучасні засоби спілкування, як-от: електронна пошта, інтерактивні конференції, форум – та ефективно організувати службу підтримки порталу; активізувати участь педагогічних працівників та гуртківців в Інтернет-конкурсах, конференціях. Застосування інформаційного простору в галузі освіти і безпосередньо в діяльності педагога стало загальною необхідністю. Освітні веб-ресурси можуть і повинні стати для педагогічної громадськості одним з пріоритетних засобів і способів самоосвіти; вони є ефективним організаційним елементом регіональної системи освіти, адже нові

інформаційні технології впливають на всі

компоненти навчального процесу: зміст, методи та організаційні форми навчання, дозволяють вирішувати складні та актуальні завдання педагогу для забезпечення його інтелектуально-творчого розвитку. Тож, проблема формування інформаційного освітнього простору закладу позашкільної освіти є актуальною та потребує подальшого розвитку. Одним із важливих засобів функціонування такого простру є створення освітніх веб-сайтів навчального закладу. Подальшого вивчення потребують 33

питання побудови раціональної структури та визначення основних етапів формування єдиного інформаційного простору закладу освіти. Сайт або веб-сайт (від англ. website, місце, майданчик в інтернеті) – сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і за навігацією під єдиним доменним ім'ям; інформаційний ресурс, який має чітко визначене змістове навантаження. Офіційний Web-сайт закладу освіти – це сукупність електронних документів, які висвітлюють достовірну інформацію про нормативні засади та основні напрями діяльності закладу, об’єднаних однією електронною адресою

(доменним

іменем

або

IP-адресою)

та

його

Інтернет-

представництвом у всесвітній мережі Інтернет. Наявність веб-сайту кожної установи або закладу освіти на сьогодні є обов'язковою

умовою

успішної

діяльності.

Актуальність

веб-сайту

обумовлюється можливістю оперативно розміщувати офіційну інформацію щодо діяльності закладу освіти, методичної служби або органу управління освітою. Для учасників освітнього процесу веб-сайт – це можливість швидко отримати необхідні методичні та навчальні матеріали, інформацію про заклад освіти, а також широке поле для обміну досвідом, ідеями. Веб-сайт закладу освіти – це засіб для налагодження взаємодії із органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, засобами масової інформації, поріг для входження в національний і світовий освітній простір. Пунктом 2 розділу III «Створення відкритої мережі освітніх ресурсів» Державної цільової

програми

загальноосвітніх

впровадження

навчальних

закладів

навчально-виховний

процес

інформаційно-комунікаційних

технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 494, було передбачено до кінця 2012 року створити систему веб-сайтів усіх закладах

освіти. Це означає, що вже у 2013 році всі школи повинні були мати власні сайти. Сьогодні веб-сайти – це складова єдиного інформаційного освітнього простору закладу позашкільної освіти. Сайт може виконувати функцію візитної картки закладу освіти – зі своїм унікальним стилем і характерним для даного закладу поданням інформації. Сайт-візитівка може стати інструментом встановлення контактів з освітніми і діловими колами, пошуку форм співпраці, грантів та субсидій. За таких умов ігнорувати можливості мережевого самопозиціонування закладу нераціонально [10]. Сайт спроможний надати між користувацьким взаємозв’язкам дещо інший характер. Наприклад, коли сайт використовується для «анонімного» спілкування, створюючи можливість ставити запитання в кризових, критичних ситуаціях. Потреба у дітей в такому спілкуванні є, але вони не завжди готові до відкритого діалогу в стінах закладу освіти. Безумовно, що такий діалог повинен вести підготовлений у педагогічній команді спеціаліст, якого поважають і якому довіряють. Список

можливостей

взаємодії

суб’єктів

освітнього

процесу

залишається відкритим. Якщо стрічка новин стає літописом життя дорослого і дитячого колективів, а на сайті введена оцінка подій, то можна отримувати достатньо цікавий зріз думок. Сайт, як вихід у зовнішній простір, змушує педагогів давати відповіді на запитання, на які у повсякденній діяльності не завжди осмислюються: У якому напрямку здійснюється розвиток закладу? Яка ціннісна основа, педагогічна, методична концепція (ідея, кредо)закладу? У чому криється характерна різниця закладу від іншого?

Створений простір спілкування на сайті може слугувати показником для професійної рефлексії адміністратора і педагога, надавати цікавий діагностичний матеріал для осмислення діяльності. Сайт може стати комунікативним інструментом у спілкуванні із «зовнішніми» суб’єктами – батьками, працівниками освіти і культури. У цій якості сайт сприяє підвищенню відкритості закладу освіти, створює такі контактні можливості, які в offline часто мають певні ускладнення. Сайт

може

бути

одним

інформаційних

суб’єктів

єдиного

інформаційного освітнього простору міста, регіону. І ця проблема є найважчою, адже вона може бути розв’язана за умови наявності в колективі працівників з певними індивідуальними можливостями. Отже, орієнтуючись на поставлену мету, ми підійшли до проблеми вибору структури шкільного сайту. Шаблон сайту може складатися з таких блоків і розділів: блок «Інформація»: перша сторінка, історія, загальні відомості, координати, устав, правила прийому, вакансії, досягнення, партнери, Програма розвитку; блок «Персоналії»: адміністрація, вчителі; блок «Навчальний процес»: освітня програма, навчальний план, навчальні програми, спецкурси, гуртки. Завдання та структура сайту методичної служби Вважаємо, що завданнями сайтів методичного відділу є:  оперативно висвітлювати різні аспекти та напрями своєї діяльності, доводити спроможність надавати якісні освітні послуги, створюючи цим позитивний імідж як всієї установи, так і окремих її працівників;  ознайомлювати

нормативно-правовими

актами,

методичними, практичними матеріалами з досвіду роботи;

науково-

 ініціювати участь освітян регіону в освітніх проектах, програмах, акціях та конкурсах;  забезпечувати інформаційний супровід дослідно-експериментальної роботи, інноваційної, моніторингової та міжнародної діяльності в закладах освіти;  презентувати досягнення системи освіти міста в цілому, окремих педагогічних працівників та учнівської молоді;  використовувати можливості мережі Інтернет для забезпечення інтерактивної взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу, застосовуючи форуми, чати, інтернет-конференції, вебінари тощо;  сприяти підвищенню рівня професійної компетентності педагогічних працівників. Однією з важливих складових веб-сайту є його структура. Умовно структура ділиться на внутрішню (дерево сайту) та зовнішню. Внутрішня структура залежить від того, яку інформацію планується розмістити на сайті. Для сайту методичної служби рекомендуємо за основу взяти приблизно таку структуру: Головна сторінка:  візитівка

установи

(назва,

символіка,

установи, девіз, карта регіону);  меню з переліком основних розділів;  розділ «Новини»  панель «Анонс подій» 37

зображення

приміщення

 пошукова панель;  посилання на веб-ресурси керівних органів освіти державного, обласного та місцевого рівнів;  посилання на корисні освітні сайти  фотогалерея (відео) Основні розділи:  кадровий склад;  пріоритетні напрями роботи;  нормативно-правові документи з організації освітнього процесу;  методична робота (по галузях);  виховна робота;  моніторинг та ЗНО;  атестація закладів освіти  підвищення кваліфікації медпрацівників;  конкурси педагогічної майстерності;  робота з обдарованою молоддю;  психологічна служба;  робота з батьками;  презентації закладів освіти; 38

 освітній веб-простір району (міста);  публічна інформація;  впровадження інформаційних технологій в закладах освіти;  дистанційна, електронна освіта;  форум;  співпраця з громадськими організаціями;  он-лайн анкетування;  контактна інформація;  шкала оцінки сайту Зовнішня структура сайту – розміщення інформації на його сторінках. Розділи та елементи сайту треба розмістити так, щоб відвідувач легко орієнтувався та швидко знаходив потрібну інформацію. Конкурси веб-сайтів закладів освіти Важливим для розвитку освітнього веб-простору є огляди та конкурси освітніх веб-сайтів, ініціаторами яких виступають державні установи та неурядові організації. Метою таких конкурсів є сприяння появі та удосконаленню веб-сайтів установ та закладів освіти, впровадження у освітній процес нових зручних інструментів взаємодії всіх його учасників, стимулювання ініціативи, акцентування уваги на важливості повного, оперативного та зручного інформування про діяльність установ та закладів освіти України (області, району, міста) засобами Інтернету. При цьому

організатори таких заходів укладають критерії оцінювання або вимоги до сайтів. Предметом конкурсу є змістовне наповнення веб-сайтів закладів освіти України, зручність їх використання, забезпечення участі всіх учасників освітнього процесу у діяльності закладів освіти, послуги, що надаються на сайтах. Критерії оцінювання Кожний сайт оцінюється за показниками, згрупованими у такі категорії: Контент:  якість анонсування подій та новин навчального закладу;  опис майбутніх кваліфікацій, спеціальностей;  опис умов вступу та навчання;  інформація про педагогічний склад;  опис проектів закладу;  опис гуртків, розклад занять, інвентар, необхідний для занять;  наявність та зручність користування віртуальною бібліотекою;  огляд додаткових послуг, які можна отримати при навчальному закладі;  наявність і доступність рубрики «контакти»;  наявність адреси, карти проїзду;  наявність інформації про дату створення сторінок; 40

 наявність інформаційних матеріалів про права людини;  відсутність реклами. Зручність:  зручність елементів управління та меню, переходів та відкривання посилань;  читабельність інформації, дотримання належного стилю її викладу;  використання правильних заголовків та ключових слів;  легкість пошуку інформації;  простота і швидкість реєстрації в разі потреби;  наявність карти сайту;  наявність навігаційної стежки (показує місцезнаходження користувача на сайті);  інструменти зворотного зв‘язку, наявність форумів, блогів, тощо;  наявність категоризації сторінок;  можливість публікації коментарів під сторінками;  наявність стрічок новин RSS;  наявність послуг поширення посилань (через мережі Twitter, Facebook тощо);  наявність версії сторінок «для друку»;  можливість відправки сторінок через е-мейл; 41

 встановлення «ролей» для користувачів (наприклад можливість редагування сайту). Динаміка:  час створення сайту;  динаміка оновлення інформації;  терміни оновлення інформації;  активність на форумах, блогах;  наявність механізмів підтримки спільноти користувачів сайту;  наявність онлайн-зошитів. Дизайн та технічні показники:  оригінальність та творчий характер;  інноваційність і креативність;  простота, неперевантаженість і вишуканість дизайну;  наочність і зрозумілість викладеної інформації;  час і швидкість завантаження сайту, додаткової інформації, що міститься у посиланнях;  зрозумілість та легкість запам’ятовування доменного імені;  потреба

завантажувати

додаткове

перегляду певної інформації;  грамотність при викладі матеріалу; 42

програмне

забезпечення

для

 популярність (встановити на сайтах лічильники для підрахунку кількості та якості відвідувачів). Критерії оцінювання веб-сайтів закладів позашкільної освіти Інститут інноваційних технологій і змісту освіти є ініціатором проведення конкурсів (оглядів) веб-сайтів закладів освіти обласного та Всеукраїнського рівнів. Вимоги Всеукраїнського конкурсу веб-сайтів закладів позашкільної освіти:  ергономічність сайту;  оригінальність дизайну ;  кольорова гамма;  відповідність зовнішнього вигляду і змісту сайту;  зрозумілість та легкість запам’ятовування доменного імені;  читабельність змістовної частини ;  наявність карти сайту ;  зручність навігації;  пошукові функції;  контент;  інформаційність навчальних, науково-дослідницьких та виховних заходів; 43

 наявність ілюстративних та мультимедійних матеріалів;  висвітлення досягнень закладу, педагогів, вихованців;  грамотність викладеного матеріалу;  наявність електронної бібліотеки закладу ;  наявність повної інформації про заклад: - загальна інформація (історія, структура, спрямування, цілі, завдання) - керівництво та педагогічний колектив - учнівський контингент - структура закладу - розпорядок роботи закладу, розклад роботи гуртків - наявність контактної інформації  інтерактивність;  наявність форуму;  наявність форми зворотнього зв’язку ;  наявність он-лайн консультації ;  частота (терміни) оновлення матеріалу;  наявність посилань на офіційні сайти органів освіти та тематичні сайти;  наявність реєстрації закладу в соціальних мережах; 44

 технічні показники;  швидкість завантаження сайту;  наявність реєстрації в найбільших пошукових системах;  можливість вибору мови ;  наявність навігаційної стежки (місцезнаходження користувача на сайті)  можливість перегляду вмісту сайту без завантаження додаткового програмного забезпечення;  публічність статистики;  популярність сайту: за місяць, за рік ;  сумісність з популярними Інтернет-браузерами ;  тематика повідомлення, актуальність змістовність, авторська позиція;  стиль і грамотність повідомлення;  змістовність;  науково-методична цінність викладених матеріалів;  дизайн оформлення, технологічність, мультимедійність;  інтерактивність, зворотній зв’язок;  результативність роботи педагога (участь у семінарах, конференціях, нагороди, грамоти);  навчальна цінність для дітей, педагогів, батьків;  інноваційність; 45

 різноманітність;  значимість;  кількість відвідувань, рейтинг.

ВИСНОВКИ Сьогодні відбувається інтеграція освітнього середовища у глобальний інформаційний простір, і, якщо будуть упущені певні кроки в даному напрямку, то такий важливий інститут, як заклад позашкільної освіти, може залишитися

поза

рамками

розвитку

сучасного

суспільства.

Задачу

формування особистості, готової до життєдіяльності на інформативній основі,

сьогодні

не

можливо

розв’язати

без

створення

єдиного

інформаційного освітнього простору закладу, адже саме з його допомогою можна перейти на якісно новий рівень у підходах до використання комп’ютерної техніки й інформаційних технологій у всіх структурних підрозділах закладу, підвищення якості навчання й ефективності управління. Вагомою складовою інформаційного простору закладу освіти є сайт, як електронний представник в мережі Інтернет. Його створення – це крок до 47

відкритості освітнього процесу, що сприяє приверненню уваги громадськості, батьків до питань формування і реалізації освітньої політики закладу.

огляду на це, у процесі реалізації завдань єдиного інформаційного освітнього простору особливо перспективним видається залучення до діяльності навчальних закладів такої маркетингової технології, як паблік рилейшнз (ПР) – спеціальної системи комунікацій, спрямованих на організацію громадської думки в бажаному для навчального закладу напрямку з метою більш успішного функціонування закладу і підвищення його репутації в суспільстві. Головним засобом досягнення цих цілей є розвиток комунікації (громадських зв’язків)

закладу освіти з його соціально-економічним

середовищем: гуртківцями і їхніми батьками, органами влади, засобами масової інформації, бізнес структурами, громадськими організаціями шляхом проведення широкого кола різноманітних заходів, які мають привернути якомога більшу увагу учасників цього середовища до діяльності закладу, викликати повагу і розуміння суспільного значення цілей, які ставить перед собою навчальний заклад, стимулювати поглиблення довіри до якості освітніх послуг, що їх надає заклад, тощо. Тому будь-яка подія, до якої має відношення заклад, повинна не залишатися в його стінах, так би мовити «для внутрішнього використання», а ставати відомою якомога ширшому колу громадськості, стимулюючи подальший інтерес до діяльності

закладу і

формуючи стійку позитивну громадську думку відносно нього [6]. Якщо технологія ПР дозволяє оптимізувати діяльність навчального закладу щодо розробки й реалізації стратегії і тактики навчального закладу, то саме сайт, як інформаційний

канал

глобального

інформаційного

простору,

надасть

можливість об’єктивно оцінити, наскільки дієва ця стратегія і тактика в реальному житті, а не на папері. Безперечно, що для цього необхідно знати і вміло користуватися можливостями сайту. Починати слід з постановки декількох важливих запитань, адресованих не лише адміністрації школи, а й педагогам: 48

А чи потрібен шкільний сайт взагалі? Чи можна точно пояснити, навіщо чи просто «щоб був»? Чи є в педагогічній практиці школи таке, що не може бути реалізоване без існування сайту, а якщо ні – то навіщо його створювати? Що отримає школа з його появою чи що одночасно з ним втратить? Чи достатньо активів (фінансових, людських, організаційних) не лише для його створення, але й підтримки, розвитку? Доки не отримано відповіді на ці запитання, сідати за стіл обговорення й відкривати HTML редактор немає сенсу. Як було вище сказано, створення сайту –

проблема не стільки технологічна, скільки управлінська та

організаційна. Сайт живе, доки він розвивається, змінюється структурно і контентно. І тут виникає проблема людських ресурсів. Хто в школі повинен відповідати за роботу сайту? Як показує практика, це питання залишається проблематичним у школі, і, як наслідок, низька якість більшості шкільних сайтів. Доцільно призначати відповідальним за сайт члена адміністрації, який більшою мірою володіє інформацією про освітню ситуацію в закладі і може об’єктивно відтворювати життєдіяльність школи і спроможний організувати діяльність команди щодо роботи над шкільним сайтом. Охопити всі нюанси шкільного життя вдається далеко не всім. Існуюча об’єктивна часова затримка не дозволяє оперативно реагувати на всі випадки життя. Доки ситуація визначиться, доки зберуть інформацію, оформлять, відредагують, підв’яжуть до сторінки – час проходить і закачувати її до провайдера вже немає сенсу: інформація застаріла. Взагалі, динамізм позашкільного життя висуває високі вимоги до оперативності обробки інформації. Тому важливе значення повинно приділятися формуванню команди, які б володіли навичками роботи в галузі 49

журналістики. Цілком логічно було б створити майстерню журналістики, яку б очолив досвідчений і зацікавлений педагог. Отже, для втілення колективної ідеї сайту залишається виконати певні організаційні дії. Створити команду розробників. Шляхи і способи формування команди можуть бути різними. Тут важливо враховувати інтереси кожного з учасників команди. Підібрати необхідну літературу, переглянути сторінки Інтернету. Зайти на сторінки діючих сайтів, щоб легше було починати роботу над власним сайтом. Вирішити питання з дизайном, зі містом сайту і персонально: хто програмує, де розміщується сайт, хто збирає ту чи іншу інформацію, хто її редагує, хто розміщує на сайті. Необхідно про себе заявити, для цього потрібно зареєструватися в різних пошукових системах. Узаконити діяльність сайту закладу через Положення про сайт. Як тільки сайт стануть відвідувати в Інтернеті, з’явиться вибір напрямків подальшої діяльності, які, до речі, можуть запропонувати гості сайту: взяти участь у спільних навчальних проектах, в Інтернет конкурсах, Інтернет конференціях, спільних випусках газет, обговоренні проблем на сторінках сайтів. Отже, хороший проект із певними вимогами до якості, оперативності, професіоналізму викликає розширення поля діяльності, відкриває нові напрямки, дає матеріал для творчості і злету фантазії . Усе це так потрібно сучасному закладу позашкільної освіти, який розвивається в умовах інформаційного суспільства. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Комаровський О.В. Паблік рилейшнз в освітньому просторі //Активізація креативного потенціалу особистості: зб. наук. метод. праць; за ред. Третьяченко В. В. , Гладушиної Р. М., Сорочан Т. М., Філіппова В. Л. [та ін]. – Луганськ : Видавництво СНУ ім. В. Даля, 2007. – С. 92–95.

2. Почепцов Г. Г. Паблик рилейншз: навч. посіб. – К.: «Знання», КОО, 2000. – 506 с. 3. Рябова Е.А. Маркетинг образовательных услуг // Зб.: «Підготовка творчої особистості в мистецьких вищих навчальних закладах». – Харків: Принт Дизайн, 2003. – 276 с. 4. Ээльмаа Ю., Смирнова З. Создание школьного сайта как управленческая проблема // Народное образование. – 2009. – №2. – С. 116–121. 5.Барна, Н.В. Іміджелогія [Текст] : навч. посібник для дистанц. навч. для студ. вищих навч. закл. / Н.В. Барна; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». – К.: Університет «Україна», 2007. – 217 с. 6. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика [Текст] / В. М. Бебик . – К.: МАУП, 2000 . – 384 с. 7. Вифлеемский, А. Б. PR-технологии в образовании [Текст] / А.Б. Вифлеемский // PR в образовании / гл. ред. Е. Иванова. – М., 2003. – № 1. – С. 4-9. 8. Імідж школи на порозі ХХІ століття: Практико зорієнтований посіб. / За ред. І.Г.Єрмакова. – К., 1998. – 382 с. 9. Карамушка Л.М. Створення іміджу навчального закладу як важливий напрямок менеджменту освіти / Л.М. Карамушка // Управління сучасними навчально-виховними закладами в системі освіти: Матеріали міжрег. наук.практ. конф. – Запоріжжя, 1996. – С. 11-15. 10. Зуєвська І. Критерії ефективності позитивного іміджу школи // Директор школи. – 2006. – №2 (386).—С.10-13.

ДОДАТКИ ДОДАТКИ

Додаток 1 Положення про сайт закладу (установи) освіти

Нормативним документом для створення та ведення веб-сайтів закладу (установи) освіти є Положення. Затверджується цей документ наказом керівника. Дотримуючись усіх пунктів Положення організатори мають можливість створити якісний та дієвий сайт. 1. Загальні положення 1.1. Дане Положення розроблено з метою визначення порядку створення та роботи інформаційного сайту повна назва закладу з метою розширення інформаційного освітнього простору. 1.2.Web-сайт

(далі

Cайт)

закладу

створюється

метою

активного

впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у практику роботи закладу . 1.3. Сайт є одним із інструментів забезпечення діяльності закладу освіти і є публічним органом інформації, доступ до якої відкритий для всіх бажаючих. 1.4. Дійсне положення визначає поняття, цілі, вимоги, критерії та організацію сайту і розроблено з метою визначення вимог до організації і підтримки працездатності сайту в рамках модернізації системи освіти в умовах інформаційного суспільства. 1.5. Керівник закладу призначає редактора сайту, який несе відповідальність за вирішення питань про розміщення інформації, про видалення чи оновлення застарілої інформації. 53

1.6. Створення і підтримка сайту є предметом діяльності команди закладу освіти. Сайт – це не окремий специфічний вид діяльності, він поєднує в собі процес збору, обробки, оформлення, публікації інформації з процесом інтерактивної комунікації і в той же час презентує актуальний результат діяльності школи. 2. Мета і задачі сайту 2.1. Мета: розвиток єдиного інформаційного освітнього простору закладу, міста та регіону; представлення закладу освіти в мережі Інтернет. 2.2. Задачі: - позитивна презентація інформації про досягнення гуртківців та педагогічного колективу, про особливості закладу освіти, історії її розвитку, про освітні програми та проекти; - систематичне

інформування

учасників

освітнього

процесу

про

діяльність навчального закладу; - формування позитивного іміджу закладу освіти; - здійснення обміну педагогічним досвідом та демонстрація досягнень педагогів та вихованців; - створення умов для мережевої взаємодії всіх учасників освітнього процесу: педагогів, гуртківців, батьків, випускників, громадських організацій та зацікавлених осіб; - створення умов мережевої взаємодії закладу освіти з іншими установами; - стимулювання творчої активності педагогів та гуртківців; 54

- підвищення ролі інформатизації освіти, організація навчання з використанням мережевих освітніх ресурсів; - сприяння створенню в регіоні єдиної інформаційної інфраструктури. 3. Інформаційний ресурс Сайту 3.1. Інформаційний ресурс Сайту повна назва формується у відповідності до діяльності всіх структурних підрозділів навчального закладу, вчителів, учнів, батьків, ділових партнерів та зацікавлених осіб. 3.2. Інформаційний ресурс Сайту є відкритим і загальнодоступним. 3.3. Основними інформаційно-ресурсними компонентами Сайту є: - контактна інформація про заклад (поштова адреса, номери телефонів, адреса електронної пошти); - дані про адміністрацію; - довідкові матеріали про навчальні програми, порядок вступу до закладу; - електронні версії організаційних документів закладу (Концепція, Програма розвитку, Устав, локальні акти та положення); - матеріали по організації навчального процесу, режим навчання; - навчально-методичні матеріали педагогів; - матеріали про науково-дослідницьку діяльність гуртківців та їх участь в конкурсах, виставках і т.д.; - електронні каталоги інформаційних ресурсів; - інформація про події (свята, конференції, конкурси); 55

- матеріали про персоналії (керівники, працівники-випускники). 3.4. Заборонено розміщувати на сайті: - інформаційні матеріали, які вміщують заклики до насильства, розпалювання соціальної та расової ворожнечі, міжнаціональних та релігійних чвар; екстремістські релігійні та політичні ідеї; - інші інформаційні матеріали, які заборонені законодавством України. 3.5. Розміщення інформації рекламно-комерційного характеру допускаються лише за умови дозволу директора. Умови розміщення такої інформації регламентуються спеціальними договорами. 3.6. Частина інформаційного ресурсу, який формується за ініціативи підрозділів, творчих колективів, педагогів, вихованців, може бути розміщена на окремих блогах та сайтах, доступ до яких організується із Сайту. 4. Організація інформаційного наповнення та супроводу Сайту 4.1.Адміністрація закладу позашкільної освіти відповідає за змістове наповнення сайту та його своєчасне оновлення. 4.2. По кожному розділу Сайту (компоненту) визначаються підрозділи (посадові особи), відповідальні за підбір та надання відповідної інформації. Перелік

обов’язкової

інформації,

яка

подається

підрозділами,

відповідальність за її якість затверджуються директором. 4.3. Керівництво забезпеченням функціонування Сайту та його програмнотехнічна підтримка покладається на адміністратора сайту.

та

4.4.Діяльність адміністратора сайту безпосередньо пов’язана з експлуатацією сайту: - зміна дизайну та структури; - розміщення нової та видалення застарілої інформації, публікація інформації з баз даних, розробка нових веб-сторінок; - реалізація політики розмежування доступу та забезпечення безпеки - інформаційних ресурсів. 4.5. Адміністратор сайту здійснює консультування осіб, відповідальних за надання інформації, з реалізації концептуальних рішень та поточних проблем, пов’язаних з інформаційним наповненням та актуалізацією інформаційного ресурсу. 4.6. Інформація, яка підготовлена для розміщення на Сайті, надається в електронному вигляді адміністратору Сайту. 4.7. В окремих випадках текстова інформація може бути надана у рукописному варіанті без помилок та виправлень; графічна – у вигляді фотографій, схем, креслень – у такому випадку матеріали переносяться (скануються) на електронні носії під керівництвом відповідального за інформатизацію освітнього процесу. 4.8. Поточні зміни структури Сайту здійснюються відповідальним за інформатизацію

навчально-виховного

процесу.

Зміни,

які

концептуальний характер, погоджуються директором школи. 4.9. Оновлення Сайту здійснюється не менше одного разу на тиждень. 5. Персональні дані 57

носять

5.1. При підготовці матеріалів для розміщення в Інтернеті, адміністрація школи та розробники Сайту зобов’язані забезпечити виконання вимог Закону України "Про захист персональних даних". 5.2. Розробники Сайту зобов’язані збирати письмові дозволи на учасників заходів (їх батьків), які надають право розробникам публікувати персональні дані гуртківців та педагогів на сайті закладу. 5.3. Відомості про суб’єкт персональних даних можуть бути вилучені в будьякий час із загальнодоступних джерел персональних даних на вимогу суб’єкта персональних даних чи його законних представників. 6. Інформаційна безпека Для забезпечення роботи сайтів, блогів та педагогічних інтернет-спільнот з метою дотримання інформаційної безпеки необхідно виконувати вимоги чинних нормативних документів. Так, у пункті 4 Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 р. № 522, зазначено, що: - органи виконавчої влади та інші державні органи зобов'язані зареєструвати свій сайт у доменній зоні .gov.ua; - адреси веб-серверів, окремих веб-сайтів та електронної пошти абонентів повинні відповідати назвам їх доменів. Щоб зареєструвати сайт відділу (управління) освіти у домені .gov.ua достатньо

на

сайті

http://www.gov.ua/

оформити

заявку

(згідно

рекомендаціями на сайті) та надіслати офіційного листа на адресу, вказану на 58

сайті. Після підтвердження приналежності установи освіти до державних органів домен буде надано безкоштовно. Інші установи освіти мають можливість отримати для своїх сайтів національні або регіональні доменні імена (безкоштовні чи платні). Наразі в Україні безкоштовно можна зареєструвати домени в зоні pp.ua. Зареєструватися можна на сайті http://pp.ua/. (див. розділ 6 рекомендацій) . Враховуючи зазначене вище, рекомендуємо: 1. Зареєструвати для сайтів районних та міських органів управління освітою домени в зоні gov.ua. 2. Забезпечити наявність веб-сайтів усіх методичних кабінетів області. 3. Забезпечити наявність веб-сайтів усіх загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів. 4. Для створення веб-сайтів використовувати ресурси таких платформ: https://sites.google.com/?pli http://schoolchampion.in.ua/ https://wordpress.com/ http://www.webnode.com.ua/ http://www.wix.com/ 5. Рекомендуємо використовувати безкоштовні системи керування контентом (у випадку використання хостингу) Joomla, Wordpress, Drupal, Moodle тощо). 59

6. Спланувати та розпочати перехід з хостингів Ucoz. До речі, на веб-сайтах, створених у системі Ucoz, усунути небажану рекламу можна,

написавши

листа

адміністрації

ресурсу

UCOZ

на

адресу

banner@ucoz.net. Наступним кроком після реєстрації домену є прив’язка його до хостингу.

Зайдіть

на

хостинг

(наприклад

хостинг

«Україна»

http://www.ukraine.com.ua/). Для роботи з хостингом слід зареєструватися, обравши тарифний план. Після реєстрації і оплати хостингу стає доступним створення веб-сайту. Створіть новий сайт, натиснувши «Додати сайт». Введіть повну назву домену (напр., funprog.pp.ua) і натисніть «Додати». Натисніть «Вибрати сайт», щоб перейти до характеристик сайту. На сторінці налаштувань сайту доступна інформація про сервер та неймсервери. У разі, якщо домен уже зареєстрований і в налаштуваннях вказані неймсервери даного хостингу, веб-сайт працюватиме відповідно до файлів.

Додаток 2

Про нас пишуть