І.П. Марціновська Кам’янець-Подільський Центр дитячої та юнацької творчості Опановуюча поведінка підлітків у ситуації стресу Анотація:
Ситуація
тривалого
стресу
загострює
проблему
адаптації
особистості підлітка до конструктивної соціальної взаємодії та ефективного функціонування загалом. Продуктивність особистості школяра залежить від вибору копінг-стратегій у момент зіткнення зі стресовою ситуацією, такою, як перебування членів родини підлітка у зоні антитерористичної операції. Ключові слова:, копінг-стратегії, стрес, підлітки. Копінг - одне з центральних понять у психології стресу. Цей концепт є основою у розумінні сутності адаптивної чи дезадаптивної поведінки особистості. Ідеї копінгповедінки були закладені в руслі психоаналітичного розуміння механізмів психологічного захисту особистості З. Фрейд та А. Фрейд. На основі ідей А.Маслоу, К. Левін, Д. Магнуссон, Л. Росс зазначають, що важкі життєві, стресові, проблемні ситуації, поворотні життєві моменти, а саме, їх суб’єктивні параметри, в значній мірі визначають логіку поведінки людини і ступінь відповідальності за результат вчинку. На думку А. Маслоу, копінг - це готовність індивіда вирішувати життєві проблеми шляхом пристосування до обставин, що передбачає сформованість вміння використовувати певні засоби для подолання стресу. В разі вибору активних форм поведінки підвищується вірогідність усунення впливу стресорів на особистість. Особливості цього вміння пов'язані з «Я-конценцією», локусом контролю, емпатією, умовами середовища. На думку вченого, копінг протиставляється експресивній поведінці .Вперше поняття «копінг» (coping) - подолання стресу, опанування ним було введено Р. Лазарусом. Він визначає копінг-поведінку, як поведінку, спрямовану на усунення, або зменшення сили впливу стресового фактора на особистість [1]. Опановуюча поведінка - особливий вид соціальної поведінки людини, що забезпечує або руйнує її здоров’я та благополуччя. Завдяки копінгу суб’єкт справляється зі стресом або важкою життєвою ситуацією та травмою. Якщо особистість не володіє конструктивним поведінковим копінгом, можливі несприятливі наслідки для її продуктивності та здоров’я. Не випадково досліджувати копінгу або опановуючої поведінки (в термінології Л.І. Анциферова) першими почали клінічні психологи М. Хаан,
Р.С. Лазарус, С. Фолкман, К. Олдвін, Н.А. Сирота, В. М. Ялтонский, І.М. Нікольська, Р.М. Грановська [2, 3]. У спробах створити чітку класифікацію копінгів дослідники виділяють кілька рівнів узагальненості того, що робить індивід, щоб подолати стрес: копінгові дії, копінгстратегії, копінгові стилі, копінг-поведінку []. Копінгові дії (те, що індивід відчуває, думає або робить) часто групуються в копінг-стратегії - засоби управління стресовим фактором, що виникають як відповідь особистості на сприйняту загрозу. Стратегії, у свою чергу, групуються в копінгові стилі. Іноді терміни «копінгові дії» та «копінг-стратегії» використовуються як тотожні, водночас копінгові стилі відносяться до дій чи стратегій, які послідовно використовуються індивідом, щоб подолати стрес. Отже, для подолання стресу кожна людина використовує власні стратегії (копінг-стратегії) на основі особистісного досвіду та психологічних резервів - копінг-ресурсів - відносно стабільних характеристик людей та стресу, що сприяють розвитку засобів його подолання. Копінгповедінка - індивідуальний спосіб дій людини у скрутній ситуації відповідно до значущості цієї ситуації для її життя. Реалізується за допомогою застосування різних копінг-стратегій на основі ресурсів особистості (Я-концепція; інтернальний локус контролю; ресурси когнітивної сфери; афіляція; емпатія; позиція людини по відношенню до життя, смерті, любові, віри; духовність; ціннісна мотиваційна структура особистості) і ресурсів середовища (оточення, в якому живе людина, а також її уміння находити, приймати і подавати соціальну підтримку). Підлітковий вік - це час, коли формуються стійкі форми поведінки, риси характеру та способи емоційного реагування, які в подальшому визначають життя дорослої людини, його фізичне і психологічне здоров’я, громадську та особистісну зрілість [4]. Тому, метою даної статті є дослідження механізмів копінг-стратегій підлітків в ситуації тривалого стресу в результаті перебування членів родини в зоні антитерористичної операції на сході України. Загальна кількість респондентів у нашому дослідженні - 96 особи. 1 група – це 69 підлітків (33 дівчат та 36 хлопців) загально-освітнього навчального закладу; 2 група – 27 підлітків з родин, члени яких перебували у зоні бойових дій (15 дівчат, 12 хлопців). Вік респондентів у двох групах - 14-16 років. У цілому до базових копінг-стратегій науковці відносять стратегії «вирішення проблем», «пошук соціальної підтримки» й «уникання» і наділяють їх такими характеристиками.
Стратегія вирішення проблем - це активна поведінкова стратегія,
застосовуючи яку людина прагне використовувати особистісні ресурси для пошуку можливих способів ефективного вирішення проблеми.
Стратегія пошуку соціальної підтримки - це активна поведінкова стратегія,
застосовуючи яку людина для ефективного вирішення проблеми звертається по допомогу і підтримку до оточуючого її середовища: сім’ї, друзів.
Стратегія уникання - це поведінкова стратегія, застосовуючи яку, людина
прагне уникнути контакту з оточуючим світом, витісняє необхідність розв’язання проблеми. До способів уникання можна віднести втеча у хворобу, активізацію вживання алкоголю, наркотиків, варіантом активного способу уникання - суїцид. Стратегія уникання - одна з провідних поведінкових стратегій, яка сприяє формуванню дезадаптивної, псевдодолаючої поведінки. Використання цієї стратегії обумовлене недостатнім рівнем особистісних копінг-ресурсів і навичок активного розв’язання життєвих проблем. Стратегія уникання може носити адекватний або неадекватний характер залежно від конкретної стресової ситуації, віку і стану ресурсної системи індивіда. Найбільш ефективним є ситуативне використання всіх трьох поведінкових стратегій. У деяких випадках людина може самостійно подолати труднощі, що виникли, в інших випадках їй потрібна підтримка оточуючих, у третіх - вона може просто уникнути зіткнення з проблемною ситуацією, наперед оцінивши негативні наслідки такого зіткнення. Аналіз і порівняння різних підходів до класифікації типів поведінки особистості в кризових ситуаціях дає підстави визначити декілька критеріїв диференціації стратегій копінг-поведінки за якими проходив аналіз отриманих результатів: спрямованість (розв'язання проблеми, пошук соціальної підтримки, уникнення стресової ситуації); сфера прояву (поведінкова, когнітивна, емоційна); адаптивні можливості. Копінг-стратегія «розв’язання проблем» – найважливіша складова копінгповедінки, метою якої є відкриття широкого кола альтернативних рішень, що сприяють загальній соціальній адаптації. За результатами нашого дослідження у першій групі підлітків 84,1% старшокласників використовують адаптивний копінг орієнтований на вирішення проблем. Причому хлопці у порівнянні з дівчатами на 10,1% мають переваги щодо використання цієї стратегії. Данна стратегії передбачає активну розумову діяльність, яка полягає в аналізі стресової ситуації та засобів її зміни. Необхідною умовою реалізації цієї стратегії є фокусування на проблемі та визначення шляхів до її вирішення. Така реакція на дію стресора вимагає від особистості виконання двох дій: оцінки ситуації та усунення або зменшення джерела стресу. Можемо говорити про те, що 15,9% (відповідно 21,1% дівчат та 11,1% хлопців) старшокласників використовують неадаптивний копінг
«розв’язання проблем». Ці дані можуть свідчити про когнітивно-поведінковий процес, шляхом якого особистість обирає низько ефективні стратегії подолання складних життєвих ситуацій. «Пошук соціальної підтримки» є копінг-стратегією, що спрямована на подолання складних ситуацій за підтримки інших людей. Вона передбачає пошук емоційної підтримки у друзів, рідних, родичів у складних життєвих обставинах. Високі адаптативні показники притамані 75,5% старшокласникам (72,3% - хлопці та 78,8% - дівчата). Дана стратегія передбачає: «спілкування», «пошук підтримки, створення соціальної мережі підтримки», «консультації з фахівцями». Низький рівень використування даної стратегії констатуємо у 24,5% старшокласників. Копінг-стратегія
«уникнення»
спрямована
на
відновлення
емоційного
благополуччя школяра за рахунок втечі від вирішення ситуації, спроби уникнути будьякої взаємодії з існуючою проблемою. Адаптивний копінг «уникнення проблем» використовує 76,8% старшокласників (75,8% - дівчат та 77,7% - хлопці). Неадаптивний копінг
використовує
23,2%
старшокласників
(24,2%
дівчат
та
22,3%хлопців).
Психологічний механізм такої поведінки характеризується інфантильною оцінкою того, що відбувається, тому вважається неконструктивним шляхом розв’язання проблемної ситуації. Далі розглянемо результати дослідження поведінкового копінгу старшокласників, члени родини яких перебували у зоні бойових дій. 100% підлітків визначали ситуацію перебування у зоні АТО членів родини, як ситуацію максимальної емоційної напруги та ситуацію дії тривалого стресора. З’ясовано, що досліджувана категорія підлітків у ситуації тривалого стресу використовує адаптивний копінг 63% школярів (по 60% у хлопців та 66,6% - дівчат), відповідно неадаптивний копінг – у 37% підлітків (40%- дівчат, 33,3% хлопців). Соціальну
підпримку,
як
стратегію
у
стресовій
ситуації
використовує
адаптивнивний копінг складає 51,9% (53,4% - дівчат, 50% - хлопців) , а неадаптивний копінг у ситуації тривалого стресу демонструє більше половини підлітків, а саме 48,1% підлітків (46,6% - дівчат, 50% - хлопців). Як показує дослідження опановуючої поведінки «уникнення проблем» у школярів другої групи адаптивнивний копінг складає 55,5% (46,6% - дівчат, 66,6% - хлопців) , а неадаптивний копінг у ситуації тривалого стресу демонструє більше половини підлітків, а саме 44,5% підлітків (53,4% - дівчат, 33,4% - хлопців). Враховуючи описані результати можемо констатувати, що ситуація тривалого стресу, в якій знаходяться школярі, близькі родичі яких перебувають на території бойових
дій, з психологічної точки зору характеризуються сильним психоемоційним напруження та негативним впливом на психіку підлітків. Респонденти першої групи схильні демонструвати більш конструктивні та раціональні реакції на дію стрес-факторів. Підлітки, які мали наявний тривалий емоційний стрес відрізняються схильністю в складних ситуаціях занурюватись в свої емоційні переживання та використовують низько ефективний поведінковий копінг. Покладаючись Р.М. Грановською,
на
дослідження
Н.О. Сиротою
та
опановуючої
результати
поведінки
нашого
І.І. Бекетовою,
експерименту,
можемо
констатувати неготовність багатьох підлітків до конструктивного подолання кризових ситуацій. Тому постає питання про необхідність психолого-педагогічного супроводу спрямованого на інформування та розвиток навичок конструктивних стратегій поведінки у підлітків. [5]. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиология исследования /Р. Лазарус. – Ленинград: Медицина, 1970. – 208с. 2. Корсун С.І.
Копінг-стратегії
як
складові
копінг-поведінки
особистості
/С.І. Корсун, Т.А. Ткачук//Науковий вісник Східноєвропейського університету. Серія: Психологія. – 2015. - №2. – С. 34-40. 3. Карвасарский Б.Д.,
Абабков В.А.,
Васильева А.В.,
Исурина Г.Л.
/Копинг-
поведение как сознательные стратегии преодоления стрессовых ситуаций и методы их определения: пособие для врачей и психологов — СПБ.: Изд-во НИПНИ им. В. М. Бехтерева, 2007. 4. Сирота Н.А. Копинг-поведение в подростковом возрасте. Дисс. на сосик. учен. степ. доктора мед. наук. СПб,1994., http://psyjournals.ru/addictive_behavior/issue/45940.shtml 5. Сирота Н.А.,
Ялтонский В.М.
Копинг-поведение
и
психопрофилактика
психосоциальных расстройств у подростков //Обозр. психиат. и мед. психол. – 1994. - №1. – С.63 – 74. Annotation: Long-term stress exacerbates the problem of adolescent adaptation to constructive social interaction and effective functioning in general. Pupil`s productivity depends on the choice of coping strategies at the moment of a collision with a stressful situation, such as the presence of the teenageer`s family members in the area of the antiterrorist operation. Key words: соpіng bеhаvіоr, соpіng strаtеgіеs, strеss, teenager Martsinovska Iryna Petrivna