МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ РОЗГЛЯНУТО Радою міського науково-методичного центру управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради Протокол №1 від 15.01.2019 р. Завідувач НМЦ ______________ Залевська С.Д.
СХВАЛЕНО Вченою радою Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Протокол № ___ від _____2019 р. Ректор ХОІППО ______________ Берека В.Є.
ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ВИХОВАНЦІВ У ГУРТКУ СУЧАСНОЇ ДРАМИ Методичний посібник
Автор: Коротенко Галина Вікторівна, керівник зразкового гуртка сучасної драми «Тандем» Центру дитячої та юнацької творчості
м. Кам’янець-Подільський 2019 рік
ВІЗИТНА (ІНФОРМАЦІЙНА) КАРТА ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ Прізвище, ім’я, по-батькові: Коротенко Галина Вікторівна Адреса досвіду: Кам’янець-Подільський Центр дитячої та юнацької творчості Фах, посада: керівник зразкового гуртка сучасної драми «Тандем» Кваліфікаційна категорія: 11 розряд Педагогічний стаж: 11 років Назва досвіду: Формування духовно-моральних цінностей вихованців у гуртку сучасної драми Класифікація досвіду за темою та змістом: комплексний Класифікація досвіду за характером діяльності: новаторський Суть та зміст досвіду: метою досвіду є формування духовно-моральних цінностей вихованців у гуртку сучасної драми «Тандем», що сприяє вихованню і збереженню природної сутності особистості дитини, її індивідуальності. Досвід роботи показує, що утвердження принципів загальнолюдської моралі за допомогою театрального мистецтва допомагає прищепити шанобливе ставлення до культури, звичаїв, традицій українського народу, створити умови для духовного самовизначення вихованців та вибору гуманної світоглядної позиції. Анотація досвіду: формуванню духовно-моральних цінностей школярів сприяє різноманіття форм роботи у гуртку: розігрування казок, сценок, інсценівок, рольових ігор з ілюстраціями, ігор-драматизацій, ігорперетворень, вправ на розвиток міміки, пантоміми, театральних етюдів, використання музичних композицій, пісочної анімації, музичний творів тощо. Важливим чинником розкриття потенціалу дітей, їх спонукання до подальшого творчого й особистісного зростання, є презентація результатів своєї роботи під час участі у різноманітних конкурсах, фестивалях, звітах. Новизна досвіду полягає у впровадженні в практику педагогічної гурткової діяльності навчальних технологій, інтерактивних форм і методів, враховуючи вікові особливості розвитку дітей, які сприяють формуванню духовноморальних цінностей вихованців. Формою узагальнення і впровадження досвіду є методичний посібник. Апробація досвіду проходить через: відкриті заняття гуртка, майстер-класи, звітні концерти, всеукраїнські фестивалі, конкурси у містах України: Кам’янець-Подільський, Хмельницький, Кропивницький, Чернігів, Київ. Досвід роботи педагога з дітьми підтверджує, що саме інноваційні методи роботи у гуртку сучасної драми, вибір репертуару, фестивальна і конкурсна діяльність, благодійні акції формують у вихованців спостережливість та уважне ставлення до оточуючого світу, людей, здатність до співчуття і співпереживання, готовність до співпраці і взаємодопомоги. 2
Результативність: колектив сучасної драми «Тандем» відомий як у Кам’янці-Подільському так і у різних регіонах України. На його рахунку перемоги: регіональний конкурс «Золота Масочка», м. Нетішин (ІІ місце, 2014р.); обласний конкурс «Маски Мельпомени», м. Хмельницький (І місце, 2015 р.); Всеукраїнський фестиваль «Комора», м. Кам’янец-Подільський (І місце, 2016р., 2018р.); фестиваль дитячих театральних колективів «Театральна мозаїка-2017», «Маски Мельпомени» м. Хмельницький, (ІІ місце, 2017 р.); фестиваль українського аматорського театру «День театру», м. Київ (І місце, 2017 р.); відкритий фестиваль-конкурс дитячих та юнацьких театральних колективів «Мельпомена Надії», м. Хмельницький (2018 р.); ХІІІ Всеукраїнський відкритий фестиваль дитячої та юнацької творчості, присвячений Всесвітньому Дню Землі, м. Кропивницький (І місце, 2018 р.); фестиваль аматорського театрального мистецтва «Санич», м. Чернігів (Гранпрі). Відомості про вивчення досвіду: завідувачем науково-методичного відділу Центру дитячої та юнацької творчості В. Семенишеною, засідання науковометодичної ради протокол №2, від 14 грудня 2018 року, методистом науковометодичного центру управління освіти і науки Н. Ніколайчук, схвалено методичною радою НМЦ управління освіти і науки Камянець-Подільської міської ради (протокол №1, від 15 січня 2019 р.)
3
Розглянуто науково-методичною радою управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради (протокол № 1 від 15.01.2019р.) Автор: Коротенко Галина Вікторівна, керівник зразкового гуртка сучасної драми «Тандем» Кам’янець-Подільського Центру дитячої та юнацької творчості Рецензенти: Шаповал О.Г., кандидат філологічних наук, доцент кафедри германських мов і зарубіжної літератури Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Ніколайчук Н.Є., методист науково-методичного центру управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради Відлацька О.С., методист науково-методичного відділу Кам’янецьПодільського Центру дитячої та юнацької творчості Коротенко Г.(В). Формування духовно-моральних цінностей вихованців у гуртку сучасної драми: Методичний посібник. Г.В. Коротенко. – Кам’янецьПодільський: Науково-методичний відділ ЦДЮТ, 2019. – 82 с.
У методичному посібнику зосереджено увагу на актуальній проблемі: формування духовно-моральних цінностей вихованців, що сприяють всебічному гармонійному розвитку особистості. На прикладі діяльності зразкового гуртка сучасної драми «Тандем» автор розкриває виховне значення сценічного мистецтва для утвердження принципів загальнолюдської моралі, виховання духовної культури особистості. Розміщені в методичному доробку розробки заняття, виховних заходів націлені навчити вихованців взаємодіяти на основі моральних цінностей у гармонії з іншими людьми, собою, світом навколо себе. Для керівників театральних колективів закладів позашкільної, загальної середньої освіти.
4
ЗМІСТ ВІЗИТНА (ІНФОРМАЦІЙНА) КАРТА ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ………………………………………………………………………....2 ВСТУП…………………………………………………………………………….6 Розділ І. ДУХОВНО-МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ……………………….7 1.1. Духовно-моральне виховання. Теоретичний аспект………………………7 1.2. Театралізована діяльність та її виховне спрямування………………….....9 Роздів 2. ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ВИХОВАНЦІВ ЗРАЗКОВОГО ГУРТКА СУЧАСНОЇ ДРАМИ «ТАНДЕМ».12 2.1. Засоби формування духовно-моральних цінностей гуртківців...………..12 2.2. Розробка заняття на тему: «Робота над виставою»……………………….18 2.3.Розробка виховного благодійного заходу «Лебеді материнства»………..29 2.4. Розробка виховного заходу до Дня Матері «Найдорожче в світі слово».42 ВИСНОВКИ………………………………………………………………….......54 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………….…………………….......55 ДОДАТКИ………………………………………………………………………..57 Додаток 1.Фестивальна і конкурсна діяльність……………………………..58 Додаток 2. Репертуарна політика (2015-2018 р.р.)………………………….60 Додаток 3. Наші перемоги……………..……………………………………..62 Додаток 4. Досягнення педагога……………………………………………..66 Додаток 5. Творчий портрет Галини Коротенко https://www.youtube.com/watch?v=oA_eZZp21Ow&t=207s……………...68 Додаток 6. Про нас пишуть………………………………………………......69 Додаток 7. Фотогалерея………………………………………………………74
5
ВСТУП На сучасному етапі розвитку української держави особливої актуальності набуває проблема формування духовно-моральних цінностей гуртківців закладів позашкільної освіти в умовах соціально-виховуючого середовища. Нівелювання загальнолюдських ідеалів, поширення технократичних тенденцій, що не підкріплені духовним зростанням людини, породжує домінування спотвореного мислення й антигуманних дій. Процес формування духовно-моральних цінностей вихованців повинен спиратися на ідеали Добра, Істини, Краси, сприяти утвердженню позитивних загальнолюдських вартостей. Формування духовності дітей – одна з головних проблем нашої держави, тому що успішний розвиток демократичних процесів в Україні залежить від багатьох умов, серед яких провідне місце посідає духовноморальне відродження громадян, гармонізація соціального життя нації. Ця проблематика розглядалася педагогами минулого: Я.Каменським, Г. Песталоці, А. Дистервегом, В.Сухомлинським. Вони одностайно виділили головні фактори, які впливають на духовне виховання учнів: праця, сім’я, школа, педагог. Духовність у контексті завдань сучасного культурноосвітнього простору розвивається в роботах І.Беха, О.Вишневського, В.Ігнатової, І.Матюши, О.Сухомлинської, Т.Зязюна. На необхідності звернення до виховного досвіду народу, його моралі наголошено в Законі України «Про освіту», Концепції національнопатріотичного виховання дітей і молоді, Концепції нової української школи. Ці документи розкривають виховні напрямки системи освіти, а саме: • запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на співпраці учня, педагога і батьків; • удосконалення процесу виховання; • створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання школярів. В системі роботи закладів позашкільної освіти, які сприяють всебічному, гармонійному розвитку особи, важливе місце належить духовноморальному вихованню, що є однією з форм суспільної свідомості і виявляється в сукупності принципів норм і правил, які врегульовують поведінку людей відповідно до суспільних канонів та інтересів. В цьому контексті належна роль відводиться гурткам художньо-естетичного напряму, зокрема гуртку сучасної драми, в якому формуються ціннісно-орієнтовані, духовно-моральні особистості. Відповідно цього темою нашого дослідження є «Формування духовно-моральних цінностей вихованців у гуртку сучасної драми». Мета роботи – розкрити діяльність педагога щодо навчання і виховання гуртківців зі збереження духовно-моральних цінностей у гармонії з іншими людьми, собою, світом навколо себе засобами театрального мистецтва; зберегти природну сутність особистості дитини, її індивідуальність, творчість, свідомість, яка відповідає сьогоденню. 6
РОЗДІЛ І. ДУХОВНО-МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ 1. 1. Духовно-моральне виховання. Теоретичний аспект Дослідження духовно-морального виховання здійснювали філософи, психологи і педагоги, безпосередньо чи опосередковано розкриваючи різноманітні аспекти формування духовно-моральних цінностей учнівської молоді. Розроблення зазначеної проблеми базуються на положеннях філософського вчення про цінності О. Дробницького, А. Здравомислова, М. Каган, П. Матвєєва; психологічні основи формування духовно-моральних цінностей учнівської молоді розкриваються у працях І. Беха, М. Боришевського, С. Бубнова, О. Власенко, П. Ігнатенко, В. Москальця, В. Ядова; педагогічні основи виховання у дітей духовно-морально цінностей українського народу розкрито в роботах О. Вишневського, В. Оржеховської, Л. Повалій, Ю. Руденка, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської, К. Чорної, П. Щербаня, М. Яницького; духовний розвиток особистості є предметом досліджень у вітчизняній педагогіці та психології у працях І. Беха, М. Бердяєва, М. Боришевського Л. Виготського, І. Зязюна, М. Савчина, Е. Помиткіна, С. Яремчука, С. Ярмусь та інших авторів; питання виховання моральної відповідальності учнів розглядалося в дослідженнях А. Петровського, М. Ярошевського, М. Савчина, Р. Лазарус. Педагогічна наука розглядає проблему духовно-морального виховання учнівської молоді як одну з провідних, адже те, як людина визначає цінності, усвідомлює свою сутність, істотно впливає на всю її життєдіяльність. Аналіз наукових джерел засвідчує наявність доволі великої різноманітності теоретичних уявлень про духовність, мораль, моральне виховання. Розглядаючи наукові праці філософів, психологів, педагогів зустрічаємо різні трактування поняття духовності. Так, у трактуванні М. Бердяєва [3] духовність – це найвища якість, цінність, найвище досягнення самої людини, оскільки найвища мета – не економічна, не соціальна, а духовна. Е. Помиткін визначає духовність як «специфічно людську рису, що виявляється в багатстві духовного світу особистості, її ерудиції, розвинених інтелектуальних і емоційних запитах, моральності» [10, с. 28], а І. Бех [1] зазначає, що духовність передбачає вихід за межі егоїстичних інтересів, особистої користі й зосередженість на моральній культурі людства. С. Яремчук [17] пов'язує духовність із працею, спрямованою до саморозвитку, що допомагає людині стати Людиною і зберігає її людяність. На думку С. Ярмусь [18], до духовності входить свідома активність людського духу, яка підносить людину до ідеалу добра, – до того, що її облагороджує. О.Вишневський [5] вважає духовність найвищим щаблем абсолютних цінностей, пов’язує її зі шляхом людини до Бога, її зорієнтованістю до дотримання в житті Божих заповідей. Духовність, за 7
А. Богуш [4], – своєрідний інтелектуально-чуттєвий, емоційний стан особистості, що виявляється в позитивній поведінці й діяльності людини та характеризує цілісність її як особистості. Отже, ураховуючи думки вчених, відзначаємо, що духовність – це моральна культура людства, а відродження духовності пов’язане із поверненням до традиційних духовних цінностей народу. Категорія «мораль» трактується як «система цінностей, принципів, норм і правил поведінки та діяльності людей, які регулюють відносини між ними на гуманній основі» [9, с.131]. Ідеали й норми моралі створювалися віками в кожного народу, а стверджувалися і вдосконалювалися у практиці поведінки та взаємовідносин. Нині все більше утверджується думка, що особливості різних історичних епох впливали на формування певних моральних уявлень, правил поведінки, виховних ідеалів у моральному становленні особистості. Поняття «виховання» в педагогічній літературі застосовується в широкому та вузькому значенні. Виховання в широкому значенні трактується як освіта, навчання, процес формування особистості й підготовки її до активної участі у виробничому, суспільному та культурному житті. Формування світогляду, морального обличчя, розвиток смаку, фізичний розвиток – це більш вузьке значення розглядуваної дефініції. У філософському розумінні моральне виховання – це «виховна діяльність школи і сім’ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок, звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності» [14, с.27]. Із педагогічної точки зору моральне виховання розглядається як цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість, почуття й поведінку вихованців з метою формування в них моральних якостей, що відповідають вимогам суспільної моралі [9]. Наявні трактування поняття «моральне виховання» науковцями. Так, М.Фіцула вважає, що «моральне виховання – це виховна діяльність школи та сім’ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності» [15, с. 254]; І. Гончаренко визначає, що це – «цілеспрямований процес формування моральної свідомості, розвитку морального почуття та навичок моральної поведінки людини відповідно до певної ідеології» [6, с. 216]; А. Кузьмінський трактує як «вивчення теоретичних основ моралі, формування моральних уявлень, організація досвіду поведінки й діяльності, які відповідають вимогам моралі нашого суспільства» [8, с. 217]. Узагальнюючи сутність попередніх думок, доходимо висновку, що моральне виховання – це багатогранний, цілісний системний процес, який забезпечує формування моральної свідомості особистості, її чуттєвоемоційної сфери, гуманного ставлення до навколишньої дійсності, здатностей вибудовувати гуманні взаємини з людьми, розуміти та творити добро і красу в житті. 8
Отже, духовно-моральне виховання – організований цілеспрямований виховний процес сприяння духовно-моральному становленню особистості, що веде до опанування і прийняття дітьми ієрархії духовних цінностей християнської цивілізації, укорінених у тисячолітній спадщині культури України. Це, перш за все, спрямованість на пізнання свого внутрішнього світу і віра у необхідність духовної мотивації людської діяльності. 1.2. Театралізована діяльність та її виховне спрямування Театр змінювався протягом століть, але залишився невід’ємною частиною в житті людей. Реальний процес створення і функціонування театрального мистецтва здійснюється у специфічній сфері культури, що визначається як художня культура суспільства. Загальновідомим є твердження про те, що термін «театр» має грецьке походження і означає місце для видовищ, само видовище. Епоху, коли виник давньогрецький театр, прийнято називати класичною (V – ІV століття до н. е.) і сприймати це як зразок, еталон. Античність створила спосіб відношення людини до космосу, суспільства і до самої себе. Це один із найдавніших видів мистецтва, в якому образне втілення дійсності відбувається в процесі сценічної постановки, під час гри акторів перед глядачами. Театр завжди був невід’ємною частиною духовного самотворення нації, саме в театральному мистецтві узагальнюється досвід національних надбань, втілюються моральні якості народу та його духовні ідеали. Адже з поняттям духовності співвідноситься світоглядна позиція, яка детермінує культурний спосіб життя, констатує сутність культури як сферу загальнолюдських цінностей і у такий спосіб виступає критерієм справжнього людського поступу. Особлива активізація свідомості засобами мистецтва зумовлюється тим, що витвір театрального мистецтва відтворює дійсність, оцінює зображуване, прагнучи виявити його сутність. Така передача цінності буття не тільки збагачує вихованця життєвим досвідом, але й спонукає його до ціннісного переживання. При цьому не кожний художній твір набуває реального суспільного буття у прямому контакті з сприймаючим його естетичний зміст суб’єктом. Якщо праця художника, що написав картину, вважається завершеною, то авторський текст драматичного, музичного твору вимагає виконання останнього, щоб донести до слухачів та глядачів художні образи у реальному звучанні. Саме тому і говоримо про мову мистецтва як засіб виокремлення суттєвого у відносинах зі світом та переведення його в інший – ідеальний простір, де воно відкривається рівнем досконалості як щодо змісту, так і способу виявлення. Сценічне мистецтво висловлюється як в просторі, так і в часі, і театр зв’язаний ще з безліччю видів мистецтва – архітектурою, живописом, скульптурою, музикою, піснею, танцем, а однією з особливостей театрального мистецтва є характер його чуттєвого сприйняття. Під впливом перегляду театральної вистави безпосередні почуття переходять в естетичні, етичні уявлення суб’єкта як ціннісний акт досягнення світу та самопізнання 9
власної ідеальної сутності. Актори зі своїми репліками, роздумами ніби входять у наше «Я», і ми відчуваємо весь світ у собі й себе в ньому, відбувається тотожність внутрішнього і зовнішнього – саме це і впливає на формування світогляду особистості. Відомий знавець театральної семіотики Еріка Фішер Ліхтер зазначає: «Ми повинні визнати, що театр не лише засіб трансляції п’єси та її теми. Театр виражає суспільство, у якому існує, через усі наявні культурні системи: живопис, музику, костюм, пластику, жестикуляцію, мову, архітектуру, коментарі і таке інше. Всі ці системи утворюють інтегральну частину культури в цілому, стають внеском до її норм і правил, виражають її знаки і значення. У широкому розумінні, театр залежить від особливостей функціонування і розвитку культурних систем, які він використовує» [19]. Характерною особливістю театрального мистецтва є його неповторність у часі: кожен спектакль існує тільки в момент його відтворення. Виховні можливості театралізованої діяльності широкі. Беручи участь в ній, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а вміло поставлені питання змушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення. З розумовим розвитком тісно пов'язане і вдосконалення мови. В процесі роботи над виразністю реплік персонажів, власних висловлювань непомітно активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура мови, її інтонаційний лад. Значення і специфіка театральної діяльності полягають в одномоментності співпереживання, пізнавальності, емоційності, комунікативності, живій дії художнього образу на особистість. Театральна діяльність – один з найдемократичніших і доступних видів мистецтва для дітей, він дозволяє вирішити багато актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов'язані з: - художньою освітою і вихованням дітей; - формуванням естетичного смаку; - моральним вихованням; - розвитком комунікативних якостей особистості (навчанням вербальним і невербальним видам спілкування); - вихованням волі, розвитком пам'яті, уяви, ініціативності, фантазії, мови (діалогу і монологу); - створенням позитивного емоційного настрою, зняттям напруженості, рішенням конфліктних ситуацій через гру. Театралізована діяльність молодших школярів базується на принципах розвиваючого навчання, методи і організація яких спираються на закономірності розвитку дитини, при цьому враховується психологічна комфортність, яка передбачає: зняття, по можливості, всіх стресоутворюючих чинників; - розкутість, стимулюючу розвиток духовного потенціалу та творчої активності; - розвиток реальних мотивів: а) гра і навчання не повинні бути «з-під 10
палки»; б) внутрішні, особистісні мотиви повинні переважати над зовнішніми, ситуативними, що виходять із авторитету дорослого; в) внутрішні мотиви повинні обов'язково включати мотивацію успішності, просування вперед ( «У тебе обов'язково вийде»). Виходячи із завдань по розвитку театралізованої діяльності з молодшими школярами, визначається її зміст роботи в закладі освіти. При цьому форми організації можуть бути різними. Наприклад, Л.Куцакова і С.Мерзлякова виділяють: заняття (фронтальні, групові й індивідуальні), свята, розваги, спектаклі, театралізовані дійства тощо. Виокремлюють такі форми театралізованої діяльності: - типові: театрально-ігрова, ритмопластика, художньо-мовленнєва, театральна абетка (елементарні знання про театральне мистецтво); - домінантні – домінує один із зазначених видів діяльності; - тематичні, на яких всі названі види діяльності об'єднані однією темою, наприклад: «Що таке добре і що таке погано?», «Про собак і кішок» тощо. - комплексні – використовується синтез мистецтв, дається уявлення про специфіку видів мистецтва (театр, хореографія, поезія, музика, живопис), про сучасні технічні засоби (аудіо-, відеоматеріали). Об'єднуються всі види художньої діяльності, чергуються, знаходяться риси близькості і відмінності в творах, засобах виразності кожного виду мистецтва, посвоєму передають образ; - інтегровані, де в якості стрижневого виду діяльності виступає не тільки художня, а й будь-яка інша діяльність; - репетиційні, на яких здійснюється «прогін» підготованого до постановки спектаклю або його окремих фрагментів. Отже, театральна діяльність – це можливість для дитини різнобічно виразити себе через мистецтво слова, дії, образотворчого мислення, хореографії тощо.
11
РОЗДІЛ ІІ. ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ВИХОВАНЦІВ ЗРАЗКОВОГО ГУРТКА СУЧАСНОЇ ДРАМИ «ТАНДЕМ» 2.1. Засоби формування морально-духовних цінностей гуртківців Гурткова робота в закладі позашкільної освіти забезпечує можливості здійснення духовно-морального виховання дітей різних вікових груп, що зустрічаються в умовах сприятливої емоційної обстановки, яка створюється на основі спільності інтересів. Прикладом такої діяльності слугує зразковий гурток сучасної драми «Тандем», який працює впродовж 10 років. В роботі використовуємо навчальну програму художньо-естетичного напряму театрального профілю, рекомендовану Міністерством освіти і науки України (лист від 08.04.2016 р. № 1/11-4657). [7, с.178]. Мета навчальної програми – формування компетентностей особистості в процесі занять театральним мистецтвом через вирішення основних завдань: • оволодіння основними поняттями та їх значеннями, які стосуються театрального мистецтва, історії театру – пізнавальна компетентність; • оволодіння навичками акторської майстерності, сценічної мови та вокалу, сценічного руху, ритміки та хореографії – практична компетентність; • забезпечення формування та розвиток творчих здібностей вихованців у процесі оволодіння театральним мистецтвом – творча компетентність; • виховання дбайливого ставлення до надбань світової, вітчизняної культури, мистецтва, духовних та матеріальних цінностей рідного краю, народних традицій, національної свідомості, самореалізації в соціумі засобами мистецтва, професійного самовизначення, популяризація театрального мистецтва – соціальна компетентність. Саме ці компетентності допомагають формувати у вихованців гуртка сучасної драми «Тандем» духовно-моральні цінності. На початковому навчальному рівні духовно-моральні цінності формуємо через гру, розповіді, бесіди, приміряння ролей хороших і злих героїв на себе, переглядів мультфільмів, відеороликів. Іграми «Подорож у Царство Доброти», «Хто хоче мати друга», інсценуванням новел Василя Сухомлинського з книги «Хрестоматія етики», бесідами «Добрі почуття», «Любов живе у нашому серці», вправами «Просимо сердечного тепла у Сонечка», «Віддаємо тепло іншим людям» розігруванням ситуацій морального змісту «Старший і молодший», «Приїзд родичів», розповідями вихованців «Свята у нашому домі», «Традиції нашої сім’ї» розвиваємо в дітей чуйне ставлення до людей, прагнення робити добрі вчинки; виховуємо доброзичливість, готовність прийти на допомогу. В цьому віці закріплюємо поняття «турбота», «щирість», «взаємодопомога», формуємо уявлення про суть милосердя, дружби, проводячи ігри-тренінги «Усмішка – дзеркало душі», «Вогники доброти у нашому мовленні», «Сонячний зайчик у серці», театралізовані вправи 12
«Незнайко та його друзі», «Як крокодил Гена шукав друзів», бесіди «Справжній друг – який він?», «Що в людини наймиліше?». Виховуємо повагу до творчої праці і бажання працювати у молодших школярів під час проведення конкурсу «Розкажи і зроби», театралізованої гри «Подорож до Міста Майстрів», показом ігрової проблемної ситуації «Троє поросят» (за казкою), бесідами «Ким я хочу бути», «Знайди свою справу». Особливе місце відводимо розвитку у вихованців турботливого ставлення до батьків, шанування сімейних традицій та звичаїв. Для цього проводимо розігрування ситуацій морального змісту «Старший і молодший», «Приїзд родичів», слухаємо розповіді вихованців «Свята у нашому домі», «Сімейні традиції», розігруємо сценки про сім’ю. На основному навчальному рівні спрямовуємо діяльність вихованців на формування практичних акторських навичок через обговорення сюжетів, прикладів дорослих, створення проблемних ситуацій, «Я-образу», колективних переглядів п’єс, («Фарбований Лис» І.Франко, «Лісова пісня» Л.Українка), відвідування театральних вистав («За двома зайцями» М.Старицький, «Наталка Полтавка» І.Котляревський, Львівський академічний театр ім..Леся Курбаса), тим самим сприяємо становленню моральних відносин, переходу їх в особистісні ціннісні орієнтири. Формування духовно-моральних цінностей у вихованців старшої вікової групи здійснюємо через репертуарну політику, показ вистав, під час відвідування фестивалів та оглядів-конкурсів. Велику увагу приділяємо роботі над роллю, гуртківці вчаться діяти в образі, в них з’являється спроба виявити себе як режисера, хореографа, сценариста, гримера. К.Станіславський підкреслював, що «сценічне мистецтво за своєю природою зумовлює розвиток почуття колективізму, навчає умінню підпорядковувати свої особисті інтереси загальній справі. Допомагає сором’язливим повірити у власні сили, здібним – розвити свій талант, а «проблемним» – відчути свою значимість для колективу; відчути радість від того, що вдячні глядачі так само захоплено аплодують тобі, як і шанованим відмінникам» [19].Зразковий гурток сучасної драми «Тандем» є одним із найефективніших засобів удосконалення колективних відносин. Репетиції, вистави, ролі великі і малі розвивають у вихованців найкращі якості, такі як товариськість, взаєморозуміння і взаємодопомогу. 13
В процесі проведення занять знайомимо дітей з основами драматизму і акторської майстерності, обговорюємо творчість знаменитих (улюблених) акторів, вивчаємо історію костюмів і значення декорацій, предметного оточення у виставі. Враховуючи жанр постановок, музичне шоу, велику увагу приділяємо пластиці, танцям, виразності рухів. Використовуємо можливості гуртківців, які мають досвід у заняттях в хореографічних гуртках або просто добре танцюючих у процесі постановки танців. Робота починається задовго до показу: записуємо необхідні музичні фрагменти, продумуємо шумові і світлові ефекти. Будуємо тісні відносини з батьківським колективом, вивчаємо запити батьків, їх родинний досвід, моральні пріоритети. Налагоджена співпраця з батьками дає можливість створювати декорації до вистав, костюми, випускати театральні програми, афіші. Подібна співучасть в процесі підготовки вистав сприяє підвищенню авторитету учасників, робить театральну постановку своєю власною для кожної дитини. Заняття у гуртку проводимо із використанням навчальних технологій, інтерактивних форм і методів, враховуючи вікові особливості розвитку дітей. Так при розігруванні казок («Дідова і бабина дочка», «Коза і семеро козенят»), сценок («На вулиці», «Працюємо разом»), інсценівок («Друг тварин», «Лист»,) рольових діалогів з ілюстраціями, самостійними імпровізаціями на теми, взяті з життя («На ковзанці», «Смішний випадок», «Цікава подія»); іграми-драматизаціями; вправами по формуванню виразності виконання (вербальної і невербальної, «Я-актор») використовуємо цінний досвід морально-етичного виховання, що виражається в повазі до батьків і старших, до сімейних і громадських обов’язків, працелюбстві, доброзичливості, щирості, чуйності, взаємодопомозі. Корекційно-розвивальні ігри («Хустинка», «Калюжа») стали складовими елементами заняття. Використовуємо у практичній діяльності різноманітні вправи, серед яких: вправи з дикції (артикуляційна гімнастика, читання чистомовок, скоромовок); завдання для розвитку мовної інтонаційної виразності («Липа шелестить», «Колискова»); ігриперетворення, образні вправи («Семеро несуть одного», «Перенесення на руках»); на розвиток пластики («Хвиля», «Крила»), виразної міміки, елементи мистецтва пантоміміки («Сумна лялька», «Голодний кіт»); ритмічні 14
хвилинки (логоритміка); театральні етюди (характеристика тварин, «Птахолови», «Товстий і тонкий»). Багато уваги приділяємо підготовці та розігруванню казок; знайомству з текстом казки, засобами її драматизації – жестом, мімікою, рухом, костюмом, декораціями, мізансценою, що дає можливість зануритись у світ театру, допомагає сформувати в дітей високі ідеали, які потім нестимуть позитивну енергетику. Навчання і виховання гуртківців здійснюємо за власними викристалізованими принципами. Ось деякі з них: • Успіх! Успіх! Усіма силами добиватися хоча б маленького успіху кожної дитини! • Щоб захопити гуртківців, потрібно надати їм майстерність… • Кожне заняття – відкриття! • Те, що під силу керівнику гуртка, під силу і вихованцеві, коли він працює разом з ним. • Свій вплив на дитину здійснювати через надію, що вона добра, і навіть, якщо впала, то підніметься. Дитина повинна бачити, що в неї вірять. • Приймати і любити дитину такою, якою вона є. • Керівник гуртка може бути м’яким і суворим, дуже серйозним або кумедним, але завжди діє за покликом серця, за покликом любові до дітей. Найвищою цінністю у роботі з вихованцями вважаємо є здатність до співчуття, намагання допомогти тим, хто опинився у скрутній ситуації, не залишатися у стороні, коли комусь погано. Саме це розпалює вогники дитячих сердець, щоб їхні душі заяскріли світом любові до людей, своєї землі. Граючи і виконуючи різні ігрові ролі, діти вчаться бачити події з різних позицій, враховувати дії та інтереси інших, дотримуватися норм і правил. Нам особливо близькі слова Т.Баєва: «Виховання має забезпечити гармонію людини із собою через визначення нею гармонії з іншими: суспільством, природою, людською діяльністю» [20]. Різноманіття форм роботи з вихованцями – декламування віршів, інсценівки, інтермедії, хореографічні композиції, вокальний супровід, перегляд відеороликів, пісочна анімація, показ мод – спряють не лише розвитку творчих талантів і здібностей вихованців, а й формують і виховують стійкі 15
погляди на ставлення до жінки, матері, сестри, бабусі, сім’ї, родини, родоводу, сприяють духовно-моральному зростанню молодого покоління. У юних вихованців гуртка з раннього дитинства розвиваються почуття материнства, батьківства, що так актуальні у наш час. Яскраво, барвисто, душевно проведено святкування Дня Матері «Найдорожче в світі слово», виховного благодійного заходу «Лебеді материнства», під час яких використовуємо кращі вислови і цитати майстрів слова про Матір, Материнство, Жінку. Гуртківці цитують поетичні рядки про рідну неньку, відтворюють на сцені сюжети близькі до їхнього життя, сім’ї, навколишньому середовищі. Для формування духовно-моральних цінностей вихованців велику увагу приділяємо вибору репертуару (додаток 2). І тут на допомогу приходять діти. Дуже часто репертуар виявляємо, поговоривши з ними про те коло читання, яке для них актуальне сьогодні. В одних випадках діти називають ті твори, які були культурною подією і у дорослому житті чи слід переінакшити відомі твори, в інших – «ходячі» сюжети, які використовуємо в роботі. Тому репертуар гуртка складається із кращих культурних здобутків поетів, прозаїків, драматургів вітчизняного та зарубіжного мистецтва слова, а й власних постановок керівника гуртка. У виборі вистави часто звертаємось до классики, оскільки відчуваємо в ній живе співзвуччя потребам дітей, які прийшли грати на сцені. Наближення ми прагнемо зробити внутрішнім, грунтуватися на розтині спорідненості прагнень, переживань, емоцій, на розкритті вічних тем любові і ненависті, ставленні до горя і щастя, війни і миру, народження і смерті, на відкритті вічного в сьогоднішньому. Такі автори як М.Гоголь, С. Маршак, В. Шекспір, М.Старицький, Л. Костенко, Т.Шевченко, О.Хайям володіють колосальним потенціалом впливу як на глядача, так і на актора. Якщо відчуваєш співзвуччя в проблематиці, якщо в змозі адекватно разом з юними акторами розкрити зміст цікавої п'єси і потім знову спільно придумати цікаву форму вистави, то чого краще можна бажати? За час роботи гуртка створена палітра театральних вистав, яка отримує схвальні відгуки школярів, батьків, громади. З метою популяризації роботи гуртка проводимо піар-кампанію, спрямовану на інформування у засобах масової інформації (місцевих газетах «Подолянин», «Край Кам’янецький», «Ділове місто», «Кам’янецьПодільський вісник», «Ключ» тощо), соціальних мережах «Facebook», «Instagram», на сайтах закладу, управління освіти і науки Кам’янецьПодільської міської ради (додаток 6). Це зміцнює імідж гуртка сучасної драми, створює і підтримує позитивний образ діяльності, формує у гуртківців почуття колективізму, згуртованості, цілеспрямованості і любові до улюбленої справи. Цілком очевидно, що розвиток особистості обумовлено розвитком всіх інших особистостей, з якими вона перебуває у прямому чи непрямому спілкуванні. В системі моральних відносин в освітньому середовищі гуртка вагому роль відіграє взаємодія педагога й вихованців, побудована на взаєморозумінні та взаємоповазі, шанобливому ставленні до традицій 16
колективу, підтримці гідності кожного. Дотримуємось при цьому певного стилю, а саме: • не забороняти, а направляти; • не керувати, а співкерувати; • не примушувати, а переконувати; • не командувати, а організовувати; • не обмежувати, а надавати свободу вибору. Завдяки такому стилю взаємодій дитина стає самодостатньою, конкурентоспроможною особистістю, здатною адаптуватися до нових економічних умов, що має можливість самовизначення, самовиховання, поліпшення духовного і морального клімату, сприйнятливою до пропаганди здорового способу життя, збереженню культурних і національних традицій. Під впливом роботи у вихованців постійно зростає потреба у спілкуванні з мистецтвом. Пошуки сценічних вирішень, художнього втілення задуму керівника гуртка розвивають естетичні та моральні почуття дітей. Перевтілення у героя завжди пов’язане із самоаналізом, що, в свою чергу, спонукає до самовиховання. Розвитку базових компетентностей гуртківців сприяє фестивальна і конкурсна діяльність, яка є не тільки своєрідною перевіркою навчання і виховання, а й новою, дещо незвичною соціальною практикою для дитини, яка ставить її перед необхідністю опановувати ключові життєві компетенції (соціальні, комунікативні, продуктивної творчої діяльності) на якісно іншому рівні, в сучасних умовах. Ситуація оглядуконкурсу потребує від вихованців вміння спілкуватися із незнайомими людьми, приймати самостійно рішення, «завойовувати» нову аудиторію, працювати на спільний результат, відстоювати власну точку зору, переконувати, навіть вміти програвати та «тримати удар». Участь у конкурсах – це величезний життєвий досвід, що слугуватиме у майбутній професійній діяльності та соціальній практиці. Своєрідним творчим звітом стали численні виступи перед учнями закладів загальної середньої освіти, батьківською громадою, перемоги на міських, обласних, всеукраїнських конкурсах, фестивалях театральних колективів, зокрема: «Золота Масочка», «Маски Мельпомени», «Комора», «Мельпомена Надії» тощо (додаток 1). Гуртківці нагороджені дипломами, грамотами, подяками 17
різних рівнів, визнані найкращими юними лицедіями (додатки 3, 4). Значимість театрального колективу оцінено міською владою та громадою: в 2018 році «Тандем» нагороджено дипломом лауреата міської премії для обдарованих дітей, дитячих та молодіжних творчих колективів та комунальних установ м.Кам’янця-Подільського. Невід’ємною частиною театрального життя гуртка є благодійні заходи та акції. Вихованці виступають в дитячих притулках, школах – інтернатах, в товариствах дітей-інвалідів «Мрія», «Вікторія», «Надія», університеті третього покоління при територіальному центрі соціального обслуговування «Турбота». Склалася добра традиція – зустрічатися з дітьми-інвалідами та сиротами на свято Миколая, Новий рік, Різдво та День захисту дітей. Також гуртківці беруть активну участь у акціях милосердя і благодійності, спрямованих на допомогу людям похилого віку, ветеранам ІІ Світової війни, учасникам антитерористичної операції (вистава «Великий льох», акція «Ми за мир»). Безпосередня участь вихованців у благодійній діяльності вчить їх з розумінням ставитися до потреб інших людей, запитів навколишнього світу, надихають на милосердя і здатність до співчуття, тим самим формують духовно-моральні цінності. Отже, навчання і виховання школярів у зразковому гуртку сучасної драми «Тандем» є неоціненним з огляду на громадянське становлення особистості, ефективним шляхом духовно-морального виховання, сприяє формуванню спостережливості та уважного ставлення до оточуючого світу, людей, здатності до співчуття і співпереживання, готовності до співпраці і взаємодопомоги. 2.2. Розробка заняття на тему: «Робота над виставою» Мета: засвоїти теоретичні та практичні знання, уміння і навички акторської майстерності в процесі роботи над виставою; ознайомити вихованців з матеріалом запропонованого твору Ліни Костенко «Маруся Чурай»; виховувати у гуртківців особистісні риси громадянина України, патріотизм на основі драматургії видатних українських письменників Тип заняття: застосування вмінь та навичок акторської майстерності Форма проведення: групове Обладнання: стіл, чотири вишиті рушники, костюм Марусі, великий барабан Хід заняття І. Вступна частина заняття. 1. Розповідь керівника гуртка. Доброго дня! Рада вас всіх бачити на нашому занятті. Сьогодні пригадаємо, що таке акторська майстерність. Кожен з вас досить гарний актор. Граємо поганих або хороших, добрих і злих. Коли торгуємось на ринку чи знайомимось з дівчиною. Акторська майстерність завжди вважалася найважливішою в житті – бути емоційним, завзятим, невимушено розповідати та переконувати... Усе це – вміння, яких можна навчитися. 18
Навчання акторської майстерності сприяє розвитку впевненості та комунікабельності, діти вчаться правильно формувати думку і виразно розмовляти, позбавляються замкнутості і внутрішніх зажимів та комплексів. Часто буває, що дитина добре вивчила урок, а відповісти не може. Акторська майстерність допомагає дитині проявити знання, показати себе з вигідного боку, допомагає дітям здійснити мрію: стати впевненими і успішними. Особливо необхідна акторська майстерність діткам з вадами мови. Так, наприклад, лікується заїкання, дитина вчиться виразно говорити за допомогою спеціальних вправ. Чим молодша дитина, тим ефективніше будуть заняття. Адже чим доросліша людина, тим більше вона, так би мовити, закостеніла, тим більше у неї з'являється комплексів. Працюємо зі своїм мисленням, тілом, емоціями, мімікою, жестами, голосом, артистичністю мовленням. Одним з найістотніших елементів акторської майстерності є сценічна мова, що розвиває звучність, гнучкість, об’єм голосу, розвиток дихання, чіткість та ясність вимови (дикції), інтонаційну виразність. Сценічна мова – один з основних професійних засобів виразності актора, з її допомогою актор розкриває внутрішній світ, соціальні, психологічні, національні, побутові риси вдачі персонажа. І сьогодні ми хочемо вам продемонструвати деякі вправи, які ми використовуємо на заняттях при підготовці до роботи над виставою.
2. Вправи для розслаблення м язів, для дихання, дикції, артикуляції. Запрошуються гуртківці, які стають у шахматному порядку. 1. «Потягнулися – зламалися». Вихідне положення – стоячи, руки і все тіло спрямовані вгору, п'яти від підлоги не відривати. Тягнемося, тягнемося вгору, вище, вище... У думках 19
відриваємо п'яти від підлоги, щоб стати ще вище (п'яти на підлозі)... А тепер наші кисті як би зламалися, безвільно повисли. Тепер руки зламалися в ліктях, в плечах, впали плечі, повисла голова, зламалися в талії, підігнулися коліна, впали на підлогу... Лежимо розслаблено, безвільно, зручно... Прислухайтеся до себе. Чи залишилася де напруга? Скинули її! Під час виконання вправи педагог повинен звернути увагу вихованців на два наступні моменти: - показати різницю між виконанням команди «Опустіть кисті» і «зламалися в кистях» (розслаблення кистей досягається лише в другому випадку); - коли учасники лежать на підлозі, ведучий повинен обійти кожного з них і перевірити, чи повністю розслаблене його тіло, вказати місця затисків. 1. Вправа для шиї – плечі підняли до вух, потім різко скинули вниз. 2. Говоримо голосні букви, як звертання – А О У Е И І. 3. Говоримо від тихого до голосного АО У Е И І, потім з наголосом на різні букви по черзі. Широко відкриваємо рот і розтягуємо м’язи лиця. 4. Вправи на артикуляцію. Говоримо БДІБДІ-БДЕБДЕ-БДАБДА-БДОБДОБДУБДУ-БДИБДИ, набираємо повітря і на видиху. Спочатку по 1 разу, потім по 2, і по 3. 5. Вправа на дихання і артикуляцію. На вдиху говоримо, спочатку по 2 рази повторюємо кожну стрічку, потім на вдиху 1 раз говоримо повільно, 2 рази на вдиху швидше і 3 рази на вдиху швидко.
Сто столичних майстрів змайстрували сто столів сто столів соснових для семи столових. 20
6. Кожен з нас має свій неповторний голос, але часто ми ним не користуємось правильно, або в повній мірі. Іноді ми навіть не підозрюємо який наш справжній грудний і сильний голос, який знаходиться всередині і спить. За допомогою цієї вправи ми спробуємо його звідти дістати. Ми блукали темним бором, Запитали вголос хором. (Голосно) Тут живе Баба Яга-а-а-а? (Протяжно) Бір нам відповів – ага-а-а-а-а.(Протяжно, щоб звук й шов аж з глибини) 7. В русі говоримо скоромовки: Заболіло горло в горили Бо горила багато говорила Бурі бобри брід перебрели, Забули бобри забрати торби Прийшов Прокіп – кипів окріп, Пішов Прокіп – кипить окріп Чапля чахла, чапля сохла, чапля здохла Бігла баба берегами, Били бабу батогами. Бігли коні берегами, били землю копитами.(Притопи і прихлопи). ІІ. Основна частина. Робота над виставою. Репетиція. Маруся Чурай Барабан (всі сідають на підлогу хто як у коло, залишається тільки дівчина Маруся Чурай). Маруся Чурай. Багряне сонце. Дужка золотава стоїть над чорним каптуром гори. На п’ять воріт зачинена Полтава ховає очі в тихі явори. Спадає вечір сторожко, помалу, ворушить зорі в темряві криниць. Сторожа ходить по міському валу, і сови сплять в западинах бійниць. (Сідає теж в коло). «Вартуй! Вартуй!» – з Курилівської брами «Вартуй! Вартуй!» – від Київських воріт. Уже стоять вози під яворами. Полтавський полк готовий у похід. Годуйте коней! Шлях їм далеченький. Пильнуйте славу полкових знамен. Полтаво! (всі починають співати «За світ встали…», далі на фоні пісні) Зáсвіт встануть козаченьки. (спів, встає) Ти припадеш їм знову до стремен. Так само зáсвіт встануть з полуночі. А ти за них, Полтаво, помолись. 21
Лиш не заплаче свої карі очі та Марусенька, як було колись... (Барабан, всі встають, через кожен стовпчик переміщуються між собою) Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту. І довго ще літав над руїнами магістрату легенький попіл спалених паперів – всіх отих книг міських Полтавських, де були записи поточних судових справ. Може, там була і справа Марусі Чурай? Може, тому і не дійшло до нас жодних свідчень про неї, А що, якби знайшлася хоч одна, – в монастирі десь або на горищі? Якби вціліла в тому пожарищі – неопалима – наче купина? І ми б читали старовинний том, де писар вивів гусячим пером, що року божого такого-то, і місяця такого-то, і дня, перед Мартином Пушкарем, полковником, перед суддею, богом і людьми Чурай Маруся на – підсудній лаві, і пів-Полтави свідків за дверми. І загула б та книга голосами, (всі разом) і всі б щось говорили не те саме. І чорні бурі пристрастей людських пройшли б над полем буковок хистких. (всі крутяться кругом себе, стають півколом і Марусю штовхають в коло, вона падає на коліна) Маруся. Пройшло життя. Не варт було і труду. Лише образи наберешся вщерть. Останні дні вже якось перебуду. Та вже й кінець. Переночую в смерть. (барабан, всі підступають до неї на крок) А що в житті потрібно ще мені? Одбути всі ці клопоти земні. Оці останні клопоти одбуть, іти туди, куди мене ведуть, – аби одбути, все уже одбути, – і щоб не бути, щоб уже не бути! (барабан, всі підступають до неї ще на крок) Три дні дали на розмисли мені. А нащо вже тим смертникам три дні? (Барабан, всі крутяться і стають знов півколом, залишається Бобренчиха) 22
Бобренчиха. Ускаржаюся Богу і вам на Марусю, що вона, забувши страх божий, отруїла сина мого Григорія. І втеди син мій Григорій наглою смертю вмер, на здоровлі перед тим не скорбівши, през отруєння і през чари бісовські. То вам, панове, правдиво, під сумлінням, кажу і людьми те освідчу. (Барабан перекручується і стає в коло.З кола виходять суддя 1 і 2 свідки і кружляють над Марусею) Суддя. Коли, чого і для якой причини таке незбожне діло учинила? (барабан) 1 свідок. Вона ж свій злочин визнала прилюдно! Барабан Бо, як до Гриця, мертвого, припала, казала все – як зілля те копала, як полоскала, як його варила і як уранці Гриця отруїла (барабан). 2 свідок. Вона ж співала, наче голосила, на себе кари божої просила (барабан). Співала так, як лиш вона уміла! А потім враз – неначе заніміла. (Барабан, вони перекручуються і стають в коло, з писком, як відьма вибігає 3 свідок) 3 свідок. В таких походах куля обминула, не подолала вражеська рука, щоб де? аж дома! дівка підманула, струїла геть такого козака! Суддя. Є докази, що це вона дала пиття? 3 свідок. А хто ж би ще труїв Бобренка Гриця? Кому він ще так знівечив життя? Маруся – відьма, у Полтаві гіршої нема, всі це знають, і по ній це видно, і що вона ж співала і сама: «Котра дівчина чорні брови має, то тая дівчина усі чари знає». (Стає в коло, виходить) Пушкар. Козак Бобренко, на ім’я Григорій, чотири годи бувши у походах, ні в чім нагани жодної не мав. Був на Пиляві, і на Жовтих Водах, і скрізь, де полк Полтавський воював. А це улітку повернувсь додому, в хазяйство, підупале за війну, і, як годиться хлопцю молодому, хотів ввести у дім собі жону. 23
Отож нагледів дівку, собі рівну, дізнавши, певно, що і він їй люб, Грицько посватав Галю Вишняківну, повзявши намір брати з нею шлюб. Чурай Маруся, що його любила, любила, справді, вірно і давно, тоді його із ревнощів убила, підсипавши отруту у вино. (Всі перешіптуються між собою, повторяють підсипавши отруту у вино) Чи це свідомо, чи під впливом хвилі, як не було, а ревнощі – це сказ. Так стався злочин. Хлопець у могилі. І от стоїть убивниця пред нас. (Знов перешіптуються) Страшна, панове, приточилась справа. Хай стане совість на сторожі права! (всі повторюють, Пушкар стає на місце, крутиться і тримаючись за голову, з плачем у голосі з являється) Вишняківна. Любилися ми з Грицем, любилися побратись мали, побратись Що він ходив до тої чарівниці, панове суд, то істина не є. любилися ми з Грицем, любилися побратись мали, побратись Вона у нього розум відіймила, але було це не тепер, колись. А як вона була йому немила, то хто ж його присилує: женись! любилися ми з Грицем, любилися побратись мали, побратись А я кажу: чого ти причепилась? Чи ти його у власність набула? А він такий, що він брехать не буде. Грицько був чесний, не якийсь бабій. Він сам казав, що вже її забуде. У домі в нас він був уже, як свій. любилися ми з Грицем, любилися побратись мали, побратись крутячись, стає на місце. Суддя. В такому разі будемо відверті, – сказав суддя,д – бо тут не до прикрас. Чого ж тоді він в ніч своєї смерті таки у неї був, а не у вас? Барабан, і під нього з двох боків спереду виходять дві мами. (Дві мами сходяться і бетуься за руки, спинами одна до одної). 24
Бобренчиха. Мовчить, бо стидно. Бачив бог із неба. Я знаю все, так наче там була. В ту ніч вона сама його до себе, розпутниця, обманом затягла. Міняються місцями під барабан. Чураїха. Що вам маю сказати? Спасибі людям за тишу. Он сидить писар, Туранський Ілияш. Хай він мої сльози запише. Чужа душа – то, кажуть, темний ліс. А я скажу: не кожна, ой не кожна! Чужа душа – то тихе море сліз. Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна. Міняються місцями під барабан. Бобренчиха. Яка стоїть немов свята та божа. Ото така вже вдача потайна. Бо на обличчя з янголами схожа, але в душі – то чистий сатана. Міняються місцями під бараба. Чураїха. І чим же, чим ви будете карати моє смутне, зацьковане дитя? Чи ж вигадає суд і магістрати страшнішу кару, ніж таке життя?! Міняються місцями під барабан. Бобренчиха. Якби я вам про неї розказала, що говорив про неї хто кому! Вона в Полтаві світу зав’язала хіба Грицькові тільки одному?! (Міняються місцями під барабан) Чураїха. Ви грамотні. Ви знаєте латину. За крок до смерті, перед вічним сном, одного прόшу: у мою дитину не кидайте словами, як багном! (2 рази розходяться, дивлячись одна на одну, виходить. 4 свідок. Даруйте... я... незвичка промовляти, Хотів сказати річ іще таку: Марусю знаю ще із немовляти і Гриця знаю ще у сповитку. Маруся так його чекала, такі літа одна перебула! Нікому ні руки не шлюбувала, ані на кого й оком не вела. Грицько ж, він міряв не тією міркою. В житті шукав дорогу не пряму. Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому. 25
Від того кидавсь берега до того. Любив достаток і любив пісні. Це як, скажімо, вірувати в бога і продавати душу сатані. (Стає на місце, виходить 5 свідок, підходить до Марусі, обіймає) 5 свідок. Ця дівчина... Обличчя, як з ікон. І ви її збираєтесь карати?! А що, як інший вибрати закон, – не з боку вбивства, а із боку зради? Ну, є ж про зраду там які статті? Не всяка ж кара має буть незбожна. Що ж це виходить? Зрадити в житті державу – злочин, а людину – можна?! Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. Коли в похід виходила батава,– її піснями плакала Полтава. Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні. Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах. Вона ж була як голос України, що клекотів у наших корогвах! А ви тепер шукаєте їй кару. Вона ж стоїть німа од самоти. Людей такого рідкісного дару хоч трохи, люди, треба берегти! Важкий закон. І я його не зрушу. До цього болю що іще додам? Вона піснями виспівала душу. Вона пісні ці залишає нам. Ще тільки вирок – і скінчиться справа. І славний рід скінчиться – Чураї. А як тоді співатиме Полтава? Чи сльози не душитимуть її? (стає на місце, виходить суддя) Суддя. При чому тут пісні? Вона ж на суд за інше зовсім ставлена. (Барабан, суддя вилазить на на куб) Чотири рази ми отут збирались. Достойні свідки питані від нас. А як труїла, ще не розібрались. І мусим слушний видати наказ. Вона мовчить, убийниця. Тим паче. Це треба теж до справи долучить. 26
Бо мати в горі. Вишняківна плаче. А ця мовчить. Об чім вона мовчить? Такого ще не бачила Полтава. І суд такого ще не примічав, щоб той, кого потягнено до права, зневажив право та отак мовчав. То що ж ми будем думати-гадати, як і про це закон є акурат. Оскаржену на квестію віддати, і хай із нею поговорить кат. (Всі відвертаються, далі Маруся) Маруся. Я завтра, сонце, буду умирати. Я перейшла вже смертницьку межу. Спасибі, сонце, ти прийшло крізь грати. Я лиш тобі всю правду розкажу. (Піднімається з колін, всі повертаються, Чураїху обіймають). Не помста це була, не божевілля. Людина спрóста ближнього не вб’є. Я не труїла. Те прокляте зілля він випив сам. Воно було моє. Торкнувся шклянки білими вустами. Повільно пив. І випив. І погас. Ой сонце, сонце, промінь твій останній! Оце і є вся правдонька про нас. А потім в суд щодня мене водили. А судді були добрі й не дурні. Вони мене по совісті судили, найлегшу кару вибрали мені. Чого було так довго мудрувати і вивертать параграфи статтям? Було б одразу присудить до страти. Найтяжча кара звалася життям. Ведіть, карайте, вішайте злочинну! То я хоч там, хоч там уже спочину. Хоч там уже дихну на повні груди, побачу зблизька Господа хоч раз. Так буде краще. Важко було, люди, і вам зі мною, і мені між вас. 1 свідок. Куди ти хочеш, в пекло чи у рай? Маруся. Туди, де батько, де Чурай. (Стук три рази по підлозі, дівчата вносять одяг: сапоги, плахту, сорочку намисто, пояс, стрічку). ...Тюремник вніс у вузлику одежу, (дівчата одягають Марусю) щоб я на завтра в чисте одяглась. 27
Одягає чоботи, дівчата – сорочку, дають у руки намисто, під час тексту, вони одягають плахту і намисто, пояс, стрічку. Яке намисто гарне, – хоч подержу, це ще од баби пам’ять збереглась. Воно, либонь, якесь чи не турецьке. Таке червоне – аж на мене жаль. Чаклунське, кажуть: інеєм береться, коли людину укидає в жар. Могла б я одягти і сірячину. Під зашморгом усе вже до лиця. А мати вклала білу сорочину і чоботи, узяті від шевця. Черчату плахту ще й якісь прикраси. Червону крайку в смужки золоті... (Розходяться дівчата, Чураїху обіймають) Аякже, смерть усе-таки це празник,
який буває тільки раз в житті. (Маруся починає співати «Ой не ходи Грицю», далі підхоплюють,всі співають далі, беруть чотири рушники, зшиті навхрест, Маруся їх тримає над собою, четверо тримають за кінці і йдуть по колу навколо неї. На кінець другого стовпчика Маруся виходить на перед, всі беруть рушники вздовж підходять до неї і вклоняються). ІІІ. Підсумок заняття. Обговорення репетиції, виправлення помилок, враження та відчуття виконавців. 28
2.3. Розробка виховного благодійного заходу «Лебеді материнства» Мета: формувати в школярів уявлення про призначення жінки (жінка-матір, берегиня домашнього вогнища, родинних традицій, джерело ніжності, любові й краси); розвивати творчі здібності учнів, уміння декламувати, співати, танцювати, проявляти фантазію; сприяти формуванню духовноморальних цінностей учнів, бережливого відношення до близьких і рідних людей; прищеплювати цікавість до народних звичаїв, традицій, історії; створити умови для виховання почуття поваги, любові і вдячності до матері, пошану до жінки. Обладнання: пісочна анімація, слайдові презентація «Найцінніша в цілім світі», відеоролики «Діти України», «Все буде добре», подарунки мамам, квіти, аудіозаписи пісень «Два кольори», «Діти України», «Мамина молитва», «Плине кача», «Моя Україна», гімн України, показ моделей одягу. Місце проведення: актова зала Хід проведення Під звучання позивних виходить ведуча (дорослий), яка оголошує тему звітного виступу Народного художного колективу студії образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «Колорит» у співпраці із зразковим гуртком сучасної драми «Тандем». Налаштовує присутніх на перегляд сценічного дійства, присвяченого Жінці-матері, Жінці-українці та її долі, Батьківщині. На фоні пісочної анімації «Лебеді материнства» у супроводі музики. Пісочна анімація «Лебеді материнства». Вихованець 1. Вірш «Лебеді материнства» Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, 29
Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні, Лопотіли крилати і рожевим пір'ям, Лоскотали марево золотим сузір'ям. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмельні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені. Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі. Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. На фоні слайдової презентації «Найрідніша в цілім світі» ведучі говорять слова. Ведуча1. Мама… Найкраща, наймиліша, найрідніша у світі! Вона завжди в турботах і клопотах про своїх дітей. Це її добре серце, невтомні руки роблять наше дитинство щасливим, схожим на дивну казку, повну чарівних видінь. Мамина турбота і велика, свята материнська любов оберігає нас впродовж всього життя. І які б не з’являлися проблеми та клопоти, як би далеко не закинула доля, мати завжди буде турбуватися про дитину. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Ведуча 2. Вона, Батьківщина, як і мати, в нас одна. Не забувай цього ніколи. І хай життя наше, освітлене святою материнською любов'ю, завжди буде чесним, незаплямованим, гідним, щоб ніколи ні матері, ні Батьківщині не було соромно за нас, щоб могла вона пишатися нашими ділами, радіти нашим успіхам, величатися нашими іменами. Пісня «Два кольори», музика О. Білаша, слова Д. Павличка Вихованці читають вірші. 1. Якби мені, мамо, сьогодні 30
Дозволили вибирати, Де мені далі жити І довершувати діла, – Я вибрав би не країну, Палаци, а чи палати: Я вибрав би, мамо, дитинство, Де ти молодою була. Де хмари були хмарками, І роса булла ще росою, Де голови наші дитячі Від сонця були руді, А трави були ще травами І пахли самі собою, А ти, мамо, коси мила У дощовій воді. Снилось мені яснее сонце, Що в хат ісвітило, – А то лиш так моя мама Дивилася мило. Приснивсь мені легкий вітрик, Що пестив колосся, – А то мені моя мама Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мед солоденька, А то мене цілувала Мама дорогенька. Снились мені Ангелки, Що в рай мене несли, А то мене мами ручки До серця притисли. Снилося мені, що на крилах Я в гору несуся, – А то мене із постелі Піднесла матуся. 2. У бабусі на селі дивувалися малі: Дві руки бабуня має, а у сотні справ встигає: Зранку двір позамітати, і курчат нагодувати, Та підлогу змити в хаті, дати їсти поросяті, Ще здоїти нашу Зірку, залатати в кофті дірку, На городі все полити, в кухні грубу розтопити, Й на домашньому яйці заколочені млинці. Тільки-но почався ранок, для онуків ось сніданок. “Прокидайтеся, малята, бо у вас ще справ багато: Треба бігати, гулятись, сил – здоров’я набиратись. 31
Влітку гарно у селі, насолоджуйтесь, малі!” 3. Пам'ятаймо, милі діти, Пам'ятаймо завжди з вами, Що для нас в усьому світі, Найдорожчі – наші мами! Нам маленьким і дорослим – Все дають вони з любовью: Ніжне серце, світлийрозум, Сили нашому здоровью. Як ставали ми на ноги, Перший крок наш був – до мами! Радість маєм чи тривогу – Серце мами завжди з нами. Де сини її та дочки – Завжди там вона думками. Пишем в класі ми на дошці Наше перше слово – мама! Найдорожчі мамі діти, Дітям мама їх – так само. Треба вчитись і робити Так, щоб радувати маму! А як вивчитесь з літами, Вдячні мамі за турботу, І поїдете від мами В інший край десь на роботу – Хай усі запам'ятають: І листи, і телеграми Шліть туди, де їх чекають, Виглядають ваші мами! Пісочна анімація «Клубочок щастя» на фоні вірша «Молитва до пречистої» 4. Пречиста Мати – Просимо ми, вірні, Сповни наші просьби Сердечні, покірні. Дай, щоб ми, невинні, у мирі зростали, Тебе й твого Сина завжди прославляли. Зволь нам, Мати Божа, Силу й долю дати, Для рідного краю жити й працювати. Благослови наш любий рідний дім 32
І всіх-усіх, що проживають в нім, І неньку нашу, і садок-розмай, І нарідрідний наш, і рідний край, І ті могили, що в полях стоять, І тих героїв, що в могилах сплять, Під пишним кровом квітів і трави, На віки вічні, Боже прослави. Пісочна анімація «Діти України» у супроводі фонограми пісні «Діти України», слова і музика В.Куртяка. Ведуча 1. Хочеш дізнатися правду, запитай у дитини. У світі є лише одна посправжньому чарівна дитина– і кожна мати її знає. Коли у Сент-Екзюпері запитали: «Чи варто балувати дітей?», він відповів: «Неодмінно балуйте, невідомо, які випробування їм приготувало життя». Відеоролик «Діти України» за участю вихованців народного художнього колективу студії образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «Колорит». Пісня «Мамина молитва», слова і музика Т. Піскарьової. Читання вихованцем вірша «Серце матері» Час біжить, мов ріка швидкоплинна, Все міняється в світі щомить, Тільки в Матері серце за сина Всі віки однаково щемить. Запорошує пам’ять снігами, Вже й на скронях давно сивина, Та у серці лиш спомин про Маму, Наче спалахом сонця зрина. Це її перед сном колискові Навівають нам райдужні сни, А у Маминім сяйві любові Виростають змужнілі сини. Це вона нас навчає любити Рідну землю, життя і людей, І теплом материнським сповиті Ми по світу крізь терня ідем. Серце Матері схоже на птаха У тривогах тріпоче завжди, Бо летить без вагання і страху Визволяти дитя від біди. І які б нам хвороби та муки Зла недоля в житті не несла – Нас зціляють лиш Мамині руки, Що торкаються ніжно чола. А коли всі вже програно битви, Смерть ось-ось у лещатах скує – 33
Тільки Мамина щира молитва Порятує дитятко своє... Хоч від праці вона похилилась І від літ посивіла коса – Наймилішими серцю лишились Її ніжність, любов та краса. Все життя ми несемо той спомин Про усмішку та очі сумні. Повертаймось частіше додому, Щоб вклонятись її сивині! Вічна Мати, що зветься Марія, Шле молитви за нас в небеса, І горить в кожнім серці надія, І щомиті любов воскреса... Ведуча 1. Нікого на світі не можна любить над усе... Нам треба звикати – хоча й осягнути не сила! – Щоб ти мене, сину, найбільше за все не любив, Щоб я тебе, сину, найбільше за все не любила. Щоб я не для тебе одного на світі жила... Бо одна доглядала тебе й годувала. Ліси, і луги, і пташина, й маленька бджола, Й краплина води теж тебе з небуття рятувала. І ти їх шануй так, як зараз шануєш мене, І так, як в майбутньому вірного друга й кохану. Хтось, може, прохання моє святотатством назве, Хтось, може, здивується. Скажуть суворо в догану: «Дитина і мати – це ж коло основа основ!" Але пам'ятай, як не буде мене біля тебе, Я в матері іншій озвуся турботливо знов, За мене промовить вона слово щире і тепле. Уривок з вистави «Є в Ангелів від лукавого» На сцені – напівтемрява. 7 жінок стали в кільце, тримаються за руки. В центрі кільця – вихованка, сидить на підлозі, затуливши обличчя руками. Жінки монотонно ходять по колу і мугикають, ніби промовляють якусь мантру. 1-а ЖІНКА (голосно). Не на сон затуляла повіки! ДІВЧИНА. До грудей приростала руками. 2-а ЖІНКА (голосно). Триста років – без чоловіка! 3-а ЖІНКА (вигукує). Вже не жінка! 4-а ЖІНКА (вигукує). Іще не камінь! Софія підводиться. Шукає виходу з кільця. Намагається вирватися, але жінки міцно тримаються за руки і не випускають її з кільця. 5-а ЖІНКА. Витікання вогню і часу. 6-а ЖІНКА. Триста літ – ні душі, ні плоті! 1-а ЖІНКА. Незавершення непочатку і мовчанки прадавня нота. 34
2-а ЖІНКА. Прикладала до лона зілля, ворожила та - на горішках. 3-а ЖІНКА. Ніби сукня чиясь весільна, білим-білим ставало ліжко. ДІВЧИНА (замріяно). І вона в ньому – біла-біла! 4-а ЖІНКА. Сніг розтане – навік зів’яне. 5-а ЖІНКА. Із грудей проростають крила. 6-а ЖІНКА (тихо). Вже – не жінка! 1-а ЖІНКА (пошепки). Іще – не янгол. 2-а ЖІНКА (пошепки). Не янгол. 3-а ЖІНКА (пошепки). Не янгол. РАЗОМ (різноголосо): Не янгол, не янгол, не янгол. Нарешті Софія розриває кільце. Жінки падають на підлогу, завмирають. СОФІЯ (голосно). Не янгол! СОФІЯ (тихо). Не янгол... так… авжеж… Але мій Матвійчик... він вміє вирізувати з дерева гарненьких янголів... Чуєте, дівчата? Послухайте мене! Ви колись бачили маленьких дерев’яних янголів? Може, з дуба, а, може, з груші, яблуні… може, смерекових... з маленькими крильцями… То мій син... то він робить янголів. Вирізує їх навмисне – для побратимів, як обереги. (тихіше) А потім, слухайте, на кожному з тих янголів, знизу, де їхні ніжки, малює тризуба. Аби ті янголята охороняли під час битви не лише хлопців, а й Україну берегли також... Він мріє про вільну Україну... Як батько… мріяв… Я кохала його. Він був таким дужим, таким сміливим, таким молодим... (тихенько, майже пошепки до Дівчини і Надійки) Його звали Марко. Він був січовим стрільцем і захищав Київ від більшовицької чуми, в тисяча дев’ятсот вісімнадцятому році, був холодний січень і трішки світило сонце, зовсім трішки, але світило… А мій Марко, разом з іншими стільчиками, чуєте... Він любив сонце… і Україну…і мене любив… Знаєте, як він мене називав? (озирається до інших жінок) Дівчата, ви знаєте, як він мене називав? Не Софія, не Софійка, не Софієчка. Ні. Не знаєте… Він мене називав Сонечком. Казав: “Моє Сонечко”… (голосно) Я кохала його. Дівчатка, чуєте? Це було моє перше, щире, чисте, світле кохання… Кохала! Ви розумієте мене? На сцені дерев’яний письмовий стіл, на якому сидить Марко. Трохи далі від столу – стілець, на якому сидить Іван. Одягнені у 35
зимову стрілецьку форму. Якийсь час сидять мовчки, замислені. Нарешті Іван встає і починає ходити по сцені. ІВАН. Хтось із нас має бути сильнішим. МАРКО (зістрибує зі стола). Я! ІВАН. Ні! МАРКО. Чому? Пауза. Дивляться один на одного. МАРКО. Іване, ти хочеш мене принизити? ІВАН. Марчику, ніхто тебе не принижує, просто ти занадто емоційний, якийсь знервований. Заспокійся. МАРКО. Кажу іще раз: ця місія має випасти мені. Я так вирішив. ІВАН (сміється). А що ти вирішив іще, га? (підходить до Марка) Ну, розкажи, яка іще у тебе місія? МАРКО (відходить). Слухай, Іване, не дратуй мене. Прошу. Я, коли роздратований, не контролюю себе. ІВАН. Той не воїн, хто себе не контролює. Воїн має бути мужнім, але ж мудрим. МАРКО. Знову хочеш зачепити мене? Війна. Чути гамір. Іван підводиться, підходить до краю сцени, визирає вперед, ніби у вікно. ІВАН (стає серйозним). Підходять… (ніби сам до себе) Готуй, стрільчику, скоростріл. Готуйся, стрільчику, до бою. Твоя черга стріляти, стрільчику. Марко виймає кріса, швидко йде у бік Івана, ніби до вікна. МАРКО. Я йду, Іване. ІВАН (хапає його за руку, у якій зброя). Нікуди ти не підеш. Лишишся тут. Ясно? Піду я. МАРКО. Але… ІВАН. Ніяких «але». Я йду до сотника і кажу йому, що будинок у небезпеці. А ти… а ти лишаєшся тут і тримаєш ситуацію під контролем. Удвох ми не підемо. Хтось має лишитися. Зрозумів? Ти чекаєш на загін. Друже, у нас зовсім мало часу. МАРКО. Я не залишуся тут. Не можу. ІВАН (розратовано). Ат! Дощ би тебе намочив, а мороз би ухопив за вуха, сучий сину! Це ж тобі не ігри, а справжня війна! Іван знову підходить до краю сцени. Гамір наростає. МАРКО. Гаразд, я лишаюся тут. (після паузи) А якщо… Якщо вони почнуть стріляти до вашого приходу? ІВАН. Ну хай постріляють. Захопити будинок все-одно не встигнуть. МАРКО. Я їм цього не дозволю. ІВАН. Але прошу тебе, друже, не стріляй допоки ми не прийдемо. Бо лиха наробиш. Їх багато, а ти один. Чекай нас. Добре? І благаю тебе, будь пильним. МАРКО. Отже, ти таки хочеш лишити мене одного? ІВАН. А що ти пропонуєш? 36
МАРКО. Та ні. Все гаразд. Ти залишатися один не хочеш, а тому залишаєш мене… ІВАН. А ти боїшся бути один? МАРКО. Це небезпечно… ІВАН. А що небезпечніше на твою думку: залишатися чи іти? МАРКО (замислено). Не знаю… Мабуть, нам обом буде важко. ІВАН (плескає Марка по плечу). То й добре, брате. Виходить, нам не треба сильнішого. Ми однаково маємо бути сильними. МАРКО. Іване, ми вбережемо Київ, от побачиш. Клянуся тобі, друже, помру, але не віддам і крихти української землі ворогу. Якийсь час Марко та Іван напружено мовчать. ІВАН. Марчику, я маю іти. МАРКО (зупиняє Івана за руку). Стривай, друже! Я мушу сказати тобі дещо… Ти мусиш знати. Ти – мій кращий друг. Хоч і вертихвіст, хоч і сучий син, але ти мені як брат… ІВАН. Та кажи вже, Марчику, що хотів сказати! Час іде! МАРКО. Так от, слухай. (таємниче) Я був із нею. Тиждень тому. ІВАН. З ким? МАРКО. Ну як з ким? (майже пошепки) Із Сонечком. ІВАН. Із Софійкою чи що? МАРКО. Ну добре, нехай буде, як кажеш ти – із Софійкою. ІВАН. Друже, але ж не час нині про дівок, зброя тепер наша дівка. МАРКО. Знаю, але прошу, вислухай мене. Я був із нею. (пауза) Як із жінкою. Тому й боюся… А що, як вона вже носить під серцем мою дитину? ІВАН (сміється): Не сміши мене, Марчику! МАРКО. Тобі смішно? ІВАН. Ну ти ж сам сказав, що хочеш сина. То в чому справа? МАРКО (голосно): Так, хочу сина! Хочу! Дуже хочу! Знаєш, чому? Бо не мусить вмирати стрілецька честь ніколи! Ні-ко-ли! А якщо, не приведи Господи, (показує рукою вперед, ніби на вікно) вони знову прийдуть сюди через десять, двадцять, сто, мільйон років і схочуть хліба нашого і крові нашої – української? Хто тоді лаштуватиме зброю, хто, як не наші з тобою сини, онуки, правнуки? Хто?! Скажи мені. (після довгої паузи, замислено) Але то не гірше, друже, як вони просто вернуться. Гірше, коли наштовхнуть українця на українця, галичанина на східняка, наддніпрянця на гуцула, киянина на киянина, твого сина на мого… Тоді буде страшно. От цього я боюся. А іще… боюся, що можу не побачити свого сина... ІВАН. Заспокійся, друже. Не думай про найгірше. Все буде добре. МАРКО. Знаєш, друже, я таки кохаю її. Певно що кохаю. Тепер, тут, межи цих сірих стін, перед боєм, я не соромлюся тобі говорити: я її кохаю… Я кохаю своє Сонечко. Кохаю і… (пошепки і ніби з острахом за самого себе) кохаю і… ненавиджу… ІВАН. Друже… МАРКО. Ти розумієш мене? (після паузи) Я її не-на-вид-жу… Вона зробила мене чоловіком, але і вбила в мені – чоловіка… (кричить) Ти розумієш, що 37
це значить? Ні? То подивися на мене і все зрозумієш! Я більше не чоловік, не воїн, не козак, я – ганчірка, я просто… ІВАН (голосно). Друже, замовкни врешті! Марко замовкає. Настає гнітюча тиша. Друзі стоять і з острахом дивляться один на одного. ІВАН (неспокійно). Ну все? Висповідався? Я можу іти? МАРКО (опускає руки, дивиться в очі Івану). Ми з тобою не помремо, Іване. Ми сильніші. Хай тільки спробують нас встрелити… сини наші відомстяться їм вповні за це, сторицею віддячать! ІВАН. Друже, бережи себе. МАРКО. І ти теж – бережись. Обнімаються знову, Іван іде зі сцени. Марко залишається стояти, замислений. МАРКО. Сотник каже: молитва додає сили. І віри у те, що смерті не існує... (стає навколішки). МАРКО (голосно). Отче наш, що єси на небесах, нехай святится ім'я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші.. На якийсь час замовкає, дивиться вперед, встає з колін і підводить руки вгору перед собою. МАРКО (радісно). Сонечко… (підводиться) тільки сонце завжди нагадувало мені Бога – світлого, великого, теплого, з довгою золотою бородою. (підводить руки догори). Бо Твоє царство, і силa, і слава навіки. Амінь (хреститься) Сонечко… (замріяно) Світить сонечко. Чути віддалений постріл. Марко замовкає, якийсь час стоїть настрашений, потім обережно підходить до краю сцени і ніби визирає у вікно. Метушиться по сцені, виймає Визирає. Чути гамір і ще один, вже гучніший, постріл. МАРКО (неспокійно). Вони підходять, вони вже тут, вони стріляють, вони штурмом беруть будинок… А наші іще не йдуть... (Марко бігає в різні кутки сцени, сідає на лавку, потім на стіл, потім ховається під стіл). МАРКО (роздратовано). А що я можу – один?.. Якийсь час сидить під столом, але поводиться неспокійно, весь час поривається щось робити, в паніці. Чути ще гучніший постріл. За ним – ще по черзі два постріли. Гамір наростає. Марко біжить до вікна. МАРКО: Почекайте, кляті московські хробаки, спробуйте лишень стрілецької кулі! Чи схочете по тому йти до нас? (підіймає над собою кріса, кричить). Я стрілятиму! Я… я… Я божевільний, я вже стріляю. Один… два… на “три” вистрелю … два… два… Опускає кріса. Сідає на стілець. МАРКО (майже плаче): Ні, я не хочу вмирати. Я занадто люблю це життя. Я люблю Сонечко. Я люблю Київ, це найкраще місто у світі… цю землю, що називається українською… у якій моє коріння… з діда-прадіда… (пошепки) Я не хочу вмирати… 38
Знову лунають постріли. Марко у відчаї хапається за голову. Чути дзвін розбитого скла, якісь жіночі голосіння. МАРКО. Смерті не існує. Смерті не існує! (Марко зривається з місця і знову біжить до вікна – краю сцени. Тримає в руці кріса). МАРКО. Гей, ви, ординці чортові! Ось тут я – січовий стрілець! Самовпевнений, зухвалий, божевільний українець! Для котрого воля – понад усе! Для котрого – перемога або смерть! Я не віддам вам Київ! Ви – діти антихриста! Ви… (Постріл. Марко хапається за серце). МАРКО (спокійно, замріяно). Іване, Івасику, друже мій, брате… я знаю, ти зараз не тут… Знайди Сонечко… скажи їй про це те, що люблю… Якщо ти справжній друг. Знайди і скажи… що я її люблю, і любитиму завжди. Скажи, що я серце віддав їй одній… Байдуже, що без вінця… яке то має значення, коли… Скажи ще… що Україна буде… дітям нашим… обов’язково… буде Україна, Іване! І нашою вона буде – УКРАЇНСЬКОЮ! Скажи їй про це, нехай знає, хай чекає… скажи… Через зал заходять жінки з лампадками, далі вони рухаються по колу, звужуються розходяться (піднімаються, присідають). Пісочна анімація «Плине кача» у супроводі фонограми однойменної української народної пісні в обробці Т. Чубая та А. Скрябіна
39
БЛОК ПРО ЛЮБОВ Пісочна анімація «Просто ти чекала так, як ніхто не зміг» на фоні однойменного вірша К. Симонова, український переклад Ю. Гончаренко, музика М. Олійника та слайдової презентації. Вірш «Просто ти чекала так, як ніхто не зміг» (виконує вихованець) Слайд 1 Чуєш, ти чекай мене, над усе чекай Коли смуток огорне, жовтий дощ стіка І в спекотну каламуть, в заметіль, у сніг Коли інших вже не ждуть, вже й забувши їх. І коли листів нема і з далечини... інших вже не ждуть дарма — стомлені вони. Повернуся, тільки жди І не зич добра тим, хто каже далі йди і забудь... пора. Хайповірятьмати й син, що нема мене Друзів тішаться отим "було і промине", Сядуть в коло при вогні і ковтнуть вина. На помин душі Та ні. Ти чекай одна. Ти чеканням повернеш із смертельних лав «Поталанило, еге ж?» – скаже, хто не ждав. Не дано збагнути їм в літо вогняне Як чеканням ти своїм вберегла мене. Як вцілів я? Вижив як? Знаємо без слів. Просто ти чекала так, як ніхто не вмів. Слайд 2 Ти думаєш, любий, я горда і сильна Й нічого в цім світі уже не боюсь? Та я ж, мій коханий, тоненька стеблинка Від подиху вітру ломаюсь і гнусь. Ти впевнений, милий, що всі мої біди Для мене, всього лиш, як з гуся вода. Та я ж їх сльозами щораз омиваю, Щоб каменем в серці не стала біда. А знаєш, коханий, буває так важко... Всміхаюсь крізь сльози тобі Тому, що я хочу, щоб дні наші й ночі У радощах були, а не в журбі. Смієшся ти, любий, мов я – твоя згуба. Та я ж не належу собі Без тебе я, милий, мов птаха безкрила. Я крила віддала тобі. Чому смуток з тобою поруч Часто ходить у світлі дні? Певне, є в тебе біль і горе, 40
Невідомі зовсім мені. Хоч на щастя життя багате, Але кожну людину ждуть І печалі, і сум, і втрати, І не можна їх обминуть. Але к бісу цю мудрість убогу! І догадки під три чорти! Я бажаю, щоб всю дорогу, Все життя усміхалась ти. Щоб ніколи сльоза на вії Не світилася, мов роса. Хай же щастям завжди ясніє Некриклива твоя краса. Я не йму тобі зовсім віри, Як сумною побачу тебе, Небо в сутінь буває сірим, А насправді ж воно – голубе. Так підступно безодня розверзла обійми. Не зітхай, не тривожся. Не вперше жмути Тьми отої скубем. Тож обійми розкриймо: Я і ти, мій коханий. Створімо мости. Над хитанням провісниці – тьми під ногами Ми тримаймося цілим – рука у руці. А внизу, в чорноті, хай біснуються хами: Кожне – в масці. Ховаю чи щось на лиці. Ми – мости. До майбутнього сяйва любові. Дві руки над безоднею. Ціле із двох. Тиха сповідь обійм. Оживляюча сповідь. І дорога одвічна – стернею тривог… «Майдан» пісочна анімація у супроводі фонограми Гімну України, слова П. Чубинського, М. Вербицького у виконанні О. Пономарьова. Слайд 3 Коли вечором пізнім Україна влягається спати, Моя мама під голову їй Кладе руку свою, Найніжнішу на світі, Свою руку кладе Моя мама під голову їй, Україні, І вустами самими показує: – Пресвята Мати Божа Заступися за неї! Нездоланна, могутня і вільна, 41
Це моя – українська земля! Тут моє дивовижне коріння, Мій народ, як велика сімья! Подолаємо всі перешкоди, Виб’єм ворога, знищемо гніт, Відбудуєм нову Україну, Щоб продовжити славний наш рід! І нехай ми сьогодні у скруті, В тім не наша, повірте вина, Вірю в те, що розквітне країна, Бо молюся за нею щодня!!! Не мода це й не дивна забаганка... Нелегко нашим недругам збагнуть, Чим є для укранця "вишиванка"? І що у ній за таємнича суть? Нитки, неначемріїкольорові, Вплелися в долі біле полотно... Вона – це символ віри і любові, Що нам Господь вручив колись давно... Вона пропахла вітром і грозою, Вогнем і житнім хлібом на столі, Солоним потом, згірклою сльозою, І кров’ю українців на землі. У цій сорочці – чистота крилата І вічна мудрість пройдених доріг, Вона міцніша за сталеві лати, А в ній – наш нездоланний оберіг! Відеоролик «Все буде добре», слова і музика С. Вакарчука. У супроводі фонограми пісні «Моя Україна», музика Н. Петраша, слова Ю. Рибчинського, виконавець Наталя Бучинська вихованці демонструють авторські стилізовані українські костюми, після чого даруют лялькимотанки матусям. 2.4. Виховний захід до Дня Матері «Найдорожче в світі слово» Мета: розширити й поглибити знання учнів про значення матері в житті людини; формувати у дітей культуру почуттів; виховувати в них повагу та любов до матері, бережливе ставлення до неї; розвивати смислову, образну пам’ять, вміння висловити свої почуття. Обладнання: виставка дитячих робіт, малюнків, подарунки мамам, вірші, пісочна анімація «Лише у мами найбільш любляче серце», інтермедія «Друг тварин», хореографічна композиція «Мамочка моя», ігри «Хустинка», «Калюжа», легенда «Розмова з Богом», пісні: «Моя земля», «Квітуча Україна» «Мама», «Татку», відеоролик «Мамам присвячується» Місце проведення: актова зала 42
Хід проведення Ведучий 1. Жінка... її образ століттями оспівують невиправні романтики, присвячують вірші поети, письменники пишуть романи, а режисери знімають фільми. Ведучий 2. Хто така жінка? Це - загадка, яку постійно намагаються відгадати митці. Але все марно, бо жінка - це вічна таємниця! Недаремно її порівнюють з птахом Фенікс: вона згорає, щоб тут же відродитись заново! Пісочна анімація «Лише у мами найбільш любляче серце» Ведучий 1. Жіночність – велика сила. Ось так парадоксально – сила в слабкості, сила в ніжності, доброті, м’якості, ласці, красі врешті-решт. Доброго дня, любі мами, усі присутні! Ми раді зустрічі у нашому Центрі! Ведучий 2. Любі матусі, вітаємо Вас із наступаючим святом! Ведучий 1. Зачекай, Денисе, якщо я не помиляюся, то свято 8 Березня уже давно мами відсвяткували. Про яке наступаюче свято ти сьогодні маєш на увазі? Ведучий 2. Гаразд, Дмитре, давай разом із дітками розповімо усім мамам про свято, яке вони скоро будуть святкувати. Ведучий 1. Дорогі друзі, скоріш виходьте сюди і розкажіть все, що знаєте, присутнім. Виходять діти - Це свято вшановує Матір у трьох іпостасях: Матір-Богородицю, МатірЖінку, Матір-Україну. - У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято найріднішої, наймилішої, найближчої для нас людини – Матері. Вірші Вихованець 1. Якщо говорити між нами, То все починається з мами. І казочка перша у світі, І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки І сяюче диво - ялинка. Від мами - і літери, й слово, І зроблена разом обнова... Якщо говорити між нами, То все починається з мами. Вихованець 2. НА РОБОТУ МАМА ЙДЕ На роботу мама йде, А мене в садок веде. Зовсім я не вередую, Тільки трішечки сумую Каже мама: «Будь слухняна І охайна, і старанна Ми зустрінемось під вечір, 43
До побачення, малеча». Я про маму вивчу пісню І навчуся справ корисних. Як і мама, я працюю, Тільки трішечки сумую. Вихованець 3. ЯК В ГНІЗДЕЧКУ ПТАШКА Як в гніздечку пташка Пташенят голубить, Так і кожна мама Діток ніжно любить. Полетять з гніздечка Діти-пташенята, Та завжди матуся Буде їх чекати. Пригорне до серця Теплими руками. Дітям і дорослим Добре біля мами. Вихованець 4. ДУЖЕ ЛЮБЛЮ Матусю, дай ручки твої поцілую, За шийку тебе обійму І щічки погладжу. Ти знаєш, матусю, Як дуже тебе я люблю! І ти мене любиш, хоч я неслухняна, Частенько і шкоду роблю. Та ти все пробачиш, мене поцілуєш, І я тебе дуже люблю! Вихованець 5. ВИШИВАНКА Мама вишила мені Квітами сорочку. Квіти гарні, весняні: – На, вдягай, синочку! В нитці – сонце золоте, Пелюстки багряні, Ласка мамина цвіте В тому вишиванні. Вишиваночку візьму, Швидко одягнуся, Підійду і обніму Я свою матусю Вихованець 6. 44
Ще в колисці немовля Слово МАМА вимовля. Найдорожче в світі слово Так звучить у рідній мові: Мати, матинка, матуся, Мама, мамонька, мамуся! Називаю тебе я, Рідна ненечко моя! Вихованець 7. ТІЛЬКИ МАМА Де шкарпетки татуся, Окуляри дідуся, Де сестрички рукавичка І моя нова скарбничка, Де комп'ютерна дискета, Де з програмою газета, Хто сказав кому, коли, Як йому відповіли, Всі маршрути і адреси, Всі сенсації із преси, Ціни, модні кольори, Телефонні номери, Як робити, як питати, Пробачати, їсти, спати, Торт пекти і прати плями Знають мами, тільки мами! - От за це їм, – каже тато, Люди влаштували свято. Вихованець 8. НІЧ НАД МІСТОМ Ніч над містом засвітила Зоряну доріжку, Мама стомлена присіла Коло мого ліжка. Ти, матусю, не хвилюйся, Я вже підростаю. Місяць в небі усміхнувся: Зірочку вітає. Завтра вранці вийде сонце, Щоб весну зустріти, А у вазі на віконці — Для матусі квіти. Вихованець 9. НАЙРІДНІША Хто розкаже мені казку, 45
Хто щедрішій всіх на ласку? Ти, матусю, наймиліша, В цілім світі – найрідніша! Хто нас ніжить і голубить, Пестить, гладить ніжно й любо, Пригортає до серденька? Ти, моя найкраща ненько! Вихованець 10. ЛЮБІЙ МАТУСІ Гарна ти, матусю, Люба дуже, мила! Ти мене ще змалку Звичаю навчила. І щодня навчаєш, Як любить родину, Мову нашу гарну, Рідну Україну. Буду українка, Як і ти, матусю, І за ту науку Я тобі вклонюся. Вихованець 11. МОЇЙ МАМІ Мамо люба, добра, мила… Як іще назвать тебе? Це ж для мене ти пошила З шовку плаття голубе. Ти мені читаєш книжку, Хочеш розуму навчить. Ляжу спати – ходиш нишком, Все боїшся розбудить. Захворію хоч злегенька – Цілу ніч не будеш спать. То ж дозволь, тебе, рідненька, За усе поцілувать! Вихованець 12. МАМИН ДЕНЬ Пролісочок нерозквітлий На галявці зріс. Я його на свято рідній Матінці приніс. І мене із ним так ніжно Мама обняла, Що аж пролісок розквітнув Від її тепла. 46
Ведучий 1. У цей день діти дарували своїм матерям усе те, що заздалегідь виготовили своїми руками! Не просили у тата чи ще в кого гроші, аби придбати щось готове, а за багато днів до свята потай від матусі готували для неї справжній сюрприз! Ведучий 2. А ще, любі мами, щоб ви знали, діти потай і не за один день! – писали своїм матусям такі собі листи – сповіді, в яких винилися, зізнавалися у своїх провинах… Ведучий 1. І – уявіть собі! – матусі їх прощали за все-все, коли отримували на День Матері такий лист – послання з рук дитини!.. Ведучий 2. Любі матусечки, для вас «сюрприз», зроблений власними руками! Діти вручають матерям сувеніри листівки з квітами. Виходять 2 клоуни. Сценка «Лист» 2. Здоров,_____. Ти куди зібрався? 1. Від'їжджаю. 2. Далеко? 1. У Жмеринку. 2. Невже? Це так вчасно! А я хотів туди відправити листа з привітанням (подає лист). Слухай,______, передай, будь ласка, його моїй тітці. 1. Добре, передам. Партнери розходяться. 2. Так буде вірніше. Бо на пошті лист може загубитися. 1.__________, зачекай! 2. Що таке? 1. А як бути, якщо тітки не буде вдома? 2. Якщо тітки не буде вдома, віддаси листа дядечку. 1. (киває, йде, зупиняється) Слухай, а якщо і дядечка не буде вдома? 2. (роздратовано) Тоді передаси його сестрі. 1. (нудно) А якщо не буде сестри? 2. (ще більш роздратовано) Віддаси тоді лист молодшому братику. 1. А якщо і його не буде вдома? 2. (гнівається) Залиш листа сусідці! Знов розходяться, 2 витирає хустинкою чоло 1. А якщо і сусідки вдома не буде? 2. (підскакує, підбігає) Якщо сусідки не буде вдома, візьмеш лист (вириває конверт), порвеш на шматочки і викинеш до біса (кидає папірці на підлогу) Зрозуміло? 1. (примирливо) Зрозумів. 2. (втомлено) Нарешті зрозумів! Спасибі тобі, дорогенький. Бувай здоровий. (тиснуть один одному руки і розходяться) Ведучий 1. Ми продовжуємо свято для наших мам, для чого, власне, ми і зібралися у цьому святковому залі. Ведучий 2. Допоможіть! Хто-небуть! Ви міліцію не бачили? Отакої, як 47
завжди. А хоча б сміливці у залі є? 1 і 2 клоуни. Є!!! Ведучий 1. Скоріш ідіть сюди! 1. Що трапилося? Ведучий. (недовірливо) А ви впораєтеся? 2. Авжеж! 1. Ми ж сміливці! Ведучий. Герої! Вам надана можливість дійсно довести, які ви сміливці! 2. А що треба робити? 1. Та ми все можемо! Ведучий. Двійко хуліганів хочуть прорватися до залу і зірвати наше свято! 2. А при чому тут ми? Ведучий. Якщо ви сміливці, ідіть і вгамуйте цих бешкетників! 1. Скільки їх? Ведучий. Двійко! 2. Мало! Коли їх стане чоловік п’ять, тоді ми їм покажемо… Ведучий: Ідіть і відведіть їх до міліції! 1. Де вони? Ведучий. Там! 2. (ховаються за Ведучу, погрожують) Зараз ми їм покажемо! 1. Зараз ми їм дамо! Ведуча підштовхує «сміливців» у бік «хуліганів» Клоуни вивертаються і з криком «А-а-а-…» вибігають зі сцени. Гра «Хустинка» Ведуча. Де ці сміливці? Ідіть-но сюди! Бачила я, як ви з хуліганами впоралися! Теж мені, лицарі! 1. Ох, ми їм би показали! 2. Як вони б нас наздогнали! Ведуча. Ми би, ви би…Як би вони нас…А як би вони нам виставу зірвали і всім свято зіпсували! Ото було б горе! Хто ж нас, дівчаток, зможе захистити? Та серед вас є хоч один лицар? Хоч один справжній джентльмен? 1. Я – джентльмен. Отак! 2. А я – джентльмен – і отак, і отак і отак. Ведуча. Перевіримо! 1. Відкрий рота і кажи «А…»! 2. А… Для чого? 1. Зараз перевіряти будуть! Обидва відкривають роти, висовують язики, кажуть «А…». Ведуча. Та я ж не лікар! Я буду перевіряти не стан вашого здоров’я, а вашу культуру і вихованість! 1 і 2: Це інша справа! Ведуча. Проведемо конкурс на найкращого лицаря. Для цього один з вас повинен стати пані, тобто дівчинкою. Дівчинкою будеш ти! 2. Я не хочу бути дівчинкою. Ведуча. Так це тільки на п’ять хвилин! 48
2. Знаю я вас! Погодишся на п’ять хвилин, а потім на все життя залишишся! Ведуча. Добре. Нехай дівчинкою буде… 1. Знайшли дурника! Ведуча. А ти чому не хочеш бути дівчинкою? 1. А.. я… трошки не в собі, я …ууу… трошки з’їхав з глузду. Мене еее…треба спочатку полікувати… А-ааа… Ведуча. А кажеш «знайшли дурника». То хто ти є після цього? 2. Та нехай, побуду я трошки дівчинкою. Давай твоє завдання. Ведуча. Молодець: Перше завдання. Дівчинка, тобто пані, йде і губить хустинку (подає хустинку). Пані! Ідіть! Впускайте хустинку! Лицар! Що ти повинен зробити? 1. Гей, ворона! Хустку загубила! (пинає хустку). Ведуча. Який жах! Ніякого виховання! Тепер ти сам будеш пані! Пані вже йде! Загубила хустинку. Лицар! Що треба зробити! 2: А! Зараз! (піднімає хустку, голосно сморкається в неї, вішає її на чобіт і на одній ніжці скаче до «пані»). 2. Пані! Це часом не ви загубили? Гра «Калюжа» Ведуча. Хлопці! Ідіть-но сюди! Що ж це виходить? Хуліганів ви злякалися. Конкурс (тест) з хустинкою здали на двійку. Проведемо останній іспит. Тема: Як треба поводитися з дівчинкою, тобто з пані справжньому лицарю! Дівчинкою будеш ти (1-му), а джентльменом, тобто лицарем – ти (2-му) 1. А чому я? Я не хочу бути дівчинкою! Ведуча. Будеш! Куди ти подінешся! Ставай на місце! 1. Ну добре. Ведуча. Отже! Дівчинка, тобто пані, підходить до калюжі… Що повинен зробити справжній лицар? 1. А де калюжа! Ведуча. Ось тут калюжа! 1. А дама в чоботах? Ведуча. Ну нехай буде в чоботах. 1. Якщо калюжа тут, а дама у чоботах, то справжній лицар ось що повинен зробити! (заскакує на спину 2-му) Ну, шановна, пішла!.. (2-й переносить 1-го) Ведуча. Ну ти даєш! (2-й скидає 1-го). 2. Тепер лицарем, тобто джентльменом, буду я! Ведуча. Добре. Уяви. Перед тобою калюжа! 1. А калюжа глибока? Ведуча. Десь до коліна! 2. Зрозуміло! А вода холодна? Ведуча. Звичайно, холодна. 2. Треба перейти на той бік калюжі? Ведуча. Так! Та переходьте вже! 2. Хвилиночку! (підкочує штани, підходить до 1-го, той лякається, але 2-й 49
ніжно бере на руки 1-го і несе до «калюжі». Потім різко кидає його в калюжу, і по ньому калюжу переходить. Або не бере на руки, а за руку — «Прошу вас, пані»- підводить до калюжі і там штовхає) 2. Ось і перейшов! 1-й встає, стряхує «воду» (як собачка) і женеться за 2-м. Інтермедія «Друг тварин» Виконують двоє ведучих або клоунів На сцену виходить 1. У нього – собачка. Назустріч іде 2. 2. _________(ім’я)________, це твоя собака? 1. Моя 2. (агресивно) Твоя? А чому без повідка? А чому без намордника? 1. Так вона… 2. Що вона?! Можливо вона кусається? Можливо вона кидається?! 1. Та що ти!.. 2. Я – нічого, а ти що? Собак потрібно прогулювати за містом! Викликав таксі, відвіз, погуляв, привіз! 1. Ти жартуєш? 2. Які тут жарти з собакою?! Навколо діти, літні люди… А може вона скажена?! Може вона мені штани порве, або ногу відкусить? Раптом вона зараз на мене кинеться?! Я тобі кинусь! Я тебе вкушу! Я тебе розірву! Я тебе сам… Я тебе… Гав! Гав! Гав! (опускається, гавкає, наступає) 1. Пішли, Папай, а то він зараз нас з тобою покусає. Виходять. 2 біжить за ними і гавкає. Вірш «Яке найкраще слово в світі?» Яке найкраще слово в світі? Раз мудрий хтось спитав в людей. «Здоров’я», – відповів недужий. «Ні, молодість», – сказав старий. «Найкраще – хліб», – жебрак говорить. «Перемога», – відповів солдат. «Найкраще воля» – раб промовив. «Ні – правда!»– вигукнув мудрець. Аж тут озвався несміливо Сирітка, ще малий хлопчак: «Найкраще в світі слово – мама!» І всі сказали:«Мама?! Так!!!» Авторські пісні «Мама», «Татку» Ведуча 2. Мати – символ усього найкращого, найдобрішого, найсвятішого. Від неї ми одержуємо життя. Легенда «Розмова з Богом» (у супроводі пісочної анімації, малюють янгола)
50
За день до свого народження дитина запитала у Бога: - Я не знаю, для чого йду у цей світ. Що я повинна робити? Бог відповів: - Я подарую тобі ангела, який завжди буде поруч з тобою. Він тобі все пояснить. - Але, як я зрозумію його, адже я не знаю його мови? - Ангел буде навчати тебе своєї мови. Він буде охороняти тебе від усіх бід і негараздів. - Коли і як я повинен повернутись до тебе? - Тій ангел скаже тобі все… - А як звати мого ангела? - Не важливо, як його звати, у нього багато імен. Ти будеш називати його МАМОЮ. Ведуча 2. Мати – це перше слово, яке з радісною усмішкою промовляє дитина. Ведуча 1. Друзі, а чи завжди ви намагаєтесь бути слухняними і вихованими, виконуєте всі прохання мами? Чи поводитесь з мамою так, як герой цієї історії. Ведуча 2. Послухайте історію для душі «Рахунок», яку розкаже нам ______. Історія для душі «Рахунок» Одного вечора, коли мама готувала вечерю, одинадцятирічний син прийшов до кухні з карткою в руках. З офіційним виглядом дитина подала картку мамі. Мама витерла об фартух руки і прочитала: - прибирання у кімнаті – 2 грн. - догляд за сестричкою – 3 грн. - отримання відмінних оцінок – 5 грн. Мати зворушено подивилась синові у вічі. Потім взяла ручку і написала: - за те, що носила тебе під серцем 9 місяців – 0 грн. - за ночі, проведені коло твого ліжечка, коли ти хворів – 0 грн. - за те, що втирала твої сльози – 0 грн. - за те, що всього тебе навчала – 0 грн. - за всі обіди, сніданки, канапки до школи – 0 грн. - за все, що даю тобі щоднини – 0 грн. Мати віддала картку синові. Він подивився і написав «Сплачено» і зі сльозами кинувся до матері на шию. Хореографічний композиція під пісню «Мамочка моя» Ведуча 1. Мама! Найдорожча людина! Де б ви не були, що б ви не робили, пам’ятайте про неї, цінуйте її працю, бережіть її здоров´я і життя, любіть її безмежно і щиро. Ведуча 2. Дорогі друзі, уважно послухайте і дайте відповідь на таке запитання: Хто для щирих українців На землі єдина? Всі. Це, звичайно, друга ненька – наша Україна. Ведуча 1. В образі Матері осягаємо розумом рідну Україну, мальовничу і 51
прекрасну, страдницьку, але невмирущу. Ведуча 2. Україна – край смутку і краси, радості і печалі. Ведуча1.Україна – розкішний вінок з ружі і барвінку, з її милозвучною мовою, задушевною піснею, чарівною вишивкою. Пісня «Моя земля» Мама. Вам, діточки, мої любі, Ще й те треба знати, Що крім мене, другу маму мусите кохати. Бо та друга всім нам мати, вона нас ростила, Хлібом, сіллю і водою щоденно кормила. А та мати – Україна. Любіть її, діти, Прикрасіть її собою, як красиві квіти. Вихованець 13. Зацвітає калина, зеленіє ліщина, Степом котиться диво – луна. Це моя Україна, це – моя Батьківщина, Що, як мама, як тато – одна. Вихованець 14. Світи сонце, світи ясне На міста і села , Щоб наша рідна Україна Все була весела. Пісня «Квітуча Україна» Ведуча 2. Не можемо сьогодні не вшанувати Матір Божу, заступницю нашу, Матір, яка дала життя усьому живому. . Ведуча 1. Слово „ мати “ – вічне і неповторне, як світ. Ведуча 2. Земна жінка від Духа Святого народила Сина Божого. Своєю добротою, покорою,святістю, вознеслась над нами Божа Матір Марія, щоб заступитися за нас, щоб просити Сина свого Єдинородного простити наші провини. Ведуча 1. Про те, як ми у своїх щоденних молитвах за своїх матусь звертаємося до Матері Божої. МОЛИТВА ЗА МАМУ Є у мене найкраща у світі матуся, За неї до тебе, Пречиста, молюся. Молюся устами, молюся серденьком До Тебе, небесна Ісусова ненько. Благаю у Тебе дрібними словами Опіки та ласки для любої мами . Пошли їй не скарби,а щастя і долю, Щоб дні їй минали без смутку, без болю. Рятуй від недуги, матусеньку милу, Даруй їй здоров’я, рукам подай силу, Щоб вивела діток у світ той, у люди, Щоб нами раділа, пишалась усюди. За це я складаю в молитві долоні До тебе, Царице, на сонячнім троні. 52
Ведуча 1. Дорогі друзі, ви ще раз переконалися в тому, що материнська любов і ласка – безмежна, а мамина молитва – найцінніший оберіг. Ведуча 2. Діти! Коли станете дорослими, не забувайте своїх матерів, які вас народили і все роблять для того, щоб виросли ви справжніми людьми. Ведуча 1. Наше свято підходить до завершення. Дорогі друзі, любіть рідну матусечку, любіть, захищайте і будьте патріотами нашої рідної України і хай завжди у всьому вам допомагає Матір Божа. Ведуча 2. А вам, любі матері, доброго здоров’я , земного щастя. Ведуча 1. Хай біда і горе ваші родини обминає,а Мати Божа вас охороняє. Ведуча 2. Хай кривда минає серця материнські, Сльоза лиш від радості хай би була. Ведуча 1. Хто маму забуде, той долі не має,
То ж дбаймо, щоб мати щасливо жила! Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько. - Нема того краму, щоб купити маму. - Матері ні купити, ні заслужити. - Материн гнів, як весняний сніг, рясно впаде, та скоро розтане. - Добре й неньці, як дитина в славі. - Мама одною рукою б'є, а другою гладить. - Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина. - Нема цвіту білішого, як цвіт на калині. Нема в світі ріднішого, як мати дитині. - На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити. Відеоролик з фото матусь та малечі.
53
ВИСНОВКИ Актуальність проблем, пов'язаних з духовно-моральним вихованням підростаючого покоління, безперечна сьогодні і в педагогіці, і в вихованні, і в реальному житті. Виховання нової людини, рівень розвитку, свідомості якої відповідає сучасним вимогам – одне з найважливіших завдань, що стоїть перед нашим суспільством. Духовно-моральне виховання гуртківців є цілісним процесом засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки. На формування духовності та моральності особистості мають вплив суспільство, сім’я як соціальний інститут та заклади освіти. В системі роботи закладів позашкільної освіти важливе місце відводиться реалізації завдань Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та духовно-моральному вихованню. В цьому контексті гурток сучасної драми «Тандем» є осередком, у якому формуються ціннісно-орієнтовані розвинені особистості з високими духовними та моральними принципами. Виходячи із завдань по розвитку театралізованої діяльності з школярами, визначаємо її зміст та форми роботи. Серед них широко використовуємо: - типові: театрально-ігрова, ритмопластика, художньо-мовленнєва, театральна абетка (елементарні знання про театральне мистецтво); - домінантні – домінує один із зазначених видів діяльності; - тематичні, на яких всі названі види діяльності об'єднані однією темою, наприклад: «Що таке добре і що таке погано?», «Про собак і кішок» тощо. - комплексні – використовується синтез мистецтв, дається уявлення про специфіку видів мистецтва (театр, хореографія, поезія, музика, живопис), про сучасні технічні засоби (аудіо-, відеоматеріали). - інтегровані, де в якості стрижневого виду діяльності виступає не тільки художня, а й будь-яка інша діяльність; - репетиційні, на яких здійснюється «прогін» підготовленого до постановки спектаклю або його окремих фрагментів. Вихованці в процесі театральної діяльності відпрацьовують життєві, етичні навички в конкретних соціальних ситуаціях, розширюють свій досвід і засвоюють позитивні форми моральної поведінки. Тим самим формуємо в них пізнавальну, практичну, творчу, соціальну компетентності, завдяки яким гуртківці оволодівають основними поняттями та їх значеннями, що стосуються театрального мистецтва, навичками акторської майстерності, сценічної мови та вокалу; виховуємо дбайливе ставлення до надбань світової, вітчизняної культури, мистецтва, духовних та матеріальних цінностей рідного краю, народних традицій, національної свідомості. Отже, зразковий гурток сучасної драми «Тандем» є тим розвивальним освітнім середовищем, в якому виховуються особистості з високими моральними цінностями, серед яких – моральні прагнення, потреби, мотиви поведінки. 54
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бех І.Д. Цінності як ядро особистості / І.Д.Бех // Цінності освіти і виховання: науково-методичний збірник / за заг. ред. О.В. Сухомлинської. – К., 1997. – С. 8–11. 2. Бех І.Д. Виховання особистості : Сходження до духовності / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2006. – 272 с. 3. Бердяев Н.А. Философия свободного духа / Н.А. Бердяев. – М.: Республика, 1994. – 480 с. 4. Богуш А.М. Дефініції «духовність» і «моральність» в аспекті національного виховання в Україні / А.М. Богуш // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах: збірник наукових праць. – К., 2000. – Кн.1. – С.18–23. 5. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: навчальний посібник / О. Вишневський. – 3-тє вид., доопрац. і доп. – К.: Знання, 2008. – 566 с. 6. Гончаренко С. Педагогічний словник / С. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 375 с. 7. Збірник програм з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму/за ред..Биковського Т.В.,Шкура Г.А. – К.: УДЦПО, 2016. – Вип.1., С.178 8. Кузьмінський А.І. Педагогіка: навчальний посібник / А.І.Кузьмінський. – К.: Знання, 2007. – 447 с. 9. Молодиченко В.В. Модернізація цінностей в українському суспільстві засобами освіти (філософський аналіз): монографія / В.В. Молодиченко / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К.: Знання України, 2010. – 384 с. 10. Помиткін Е.О. Психологія духовного розвитку особистості: монографія / Е.О. Помиткін. – К.: Наш час, 2007. – 280 с. 11. Словник-хрестоматія педагогічних понять: навчальний посібник. – Луганськ, 2004 – 272 с. 12. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка: навчальний посібник/ М.Г. Стельмахович. – К.: Інститут системних досліджень освіти,1996. – 288 с. 13. Сухомлинський В.О. Про стан теорії і практики виховання в освітньому просторі України / В. О. Сухомлинський // Збірник наукових праць Полтавського педагогічного інституту ім. В.Г.Короленка. – Полтава, 1999. – Вип.1(5). – (Серія "Педагогічні науки"). – С. 4–13. 14. Філософія: підручник / [Заїченко Г.А., Сагатовський В.М., Кальний І.І. та інші]; за ред. Г.А.Заїченка та ін. – К.: Вища школа,1995. – 430 с. 15. Фіцула М.М. Педагогіка: навчальний посібник / М.М. Фіцула. – К., 2005.– 560 с. 16. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори / К.Д. Ушинський. – К.: Рад. школа,1949. – 418 с. 17. Яремчук С.В. Проблема духовності в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів / С.В. Яремчук // Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної АПН України / за ред. С.Д. Максименка. – К., 2012. – Т. ХІV. – Ч.1. – С. 397–404. 55
18. Ярмусь С. Досвід віри українця: Вибрані твори / упорядн. А. Колодний / С. Ярмусь. – К.: Світ знань, 2002. – 512 с. 19.Елементи акторської майстерності в системі Станіславського [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://bukvar.su/kultura-iiskusstvo/page,2,147403-Elementy-akterskogo-masterstva-v-sistemeStanislavskogo.html 20. Мова театрального мистецтва в контексті етнокультурного виміру [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://docplayer.net/90329632-Mova-teatralnogo-mistectva-v-kontekstietnokulturnogo-vimiru.html
56
ДОДАТКИ
57
Додаток 1 Фестивальна і конкурсна діяльність Рік
Назва конкурсу
Рівень (регіональний, обласний, всеукраїнський, міжнародний)
Реультати, номінація
Нагородже ні
диплом
вихованці
2014 Vрегіональни й фестивальконкурс дитячоюнацьких театральних колективів «Золота Масочка» 2015 Фестиваль драматичних колективів загальноосвіт ніх та позашкільних навчальних закладів «Маски Мельпомени»
Регіональний, м.Нетішин
Обласний, І місце м.Хмельницький
диплом
вихованці
2015 Театральний фестиваль «Комора»
Всеукраїнський, м.Кам’янецьПодільський
Номінація «За збереження національних традицій»
диплом
вихованці
2015 Театральний фестиваль «Комора»
Всеукраїнський, м.Кам’янецьПодільський
Індивідуальна номінація «Мистецька надія»
диплом
Горпенчук Анастасія
2016 Театральний фестиваль «Комора»
Всеукраїнський, м.Кам’янецьПодільський
Номінація диплом «Краща вистава для дітей» Обласний, Номінація «За диплом м.Хмельницький високу виконавську майстерність»
вихованці
Обласний, Номінація диплом м.Хмельницький «Краща масова сцена»
вихованці
Обласний, ІІ місце м.Хмельницький
вихованці
2017 Фестиваль дитячих театральних колективів «Театральна мозаїка-2017» 2017 Фестиваль дитячих театральних колективів «Театральна мозаїка-2017» 2017 Фестиваль драматичних колективів загальноосвіт ніх та
ІІ місце
Нагорода
диплом
вихованці
58
позашкільних навчальних закладів «Маски Мельпомени» 2017 Фестиваль українського аматорського театру «День театру» 2017 Фестиваль українського аматорського театру «День театру» 2017 Театральний фестиваль «Комора» 2018 І Відкритий фестивальконкурс дитячих та юнацьких театральних колективів «Мельпомена надії» 2018 ХІІІ відкритий фестиваль дитячої та юнацької творчості, присвячений Всесвітньому Дню Землі 2018 Фестиваль аматорського театрального мистецтва «Санич» 2018 Фестиваль аматорського театрального мистецтва «Санич» 2018 Фестиваль аматорського театрального мистецтва «Санич»
Всеукраїнський, м.Київ
І місце
диплом
вихованці
Всеукраїнський, м.Київ
Номінація «За диплом кращу роль»
Пшечук Дмитро, Горпенчук Анастасія
Номінація «За диплом збереження національних традицій» Обласний, Номінація «За диплом м.Хмельницький краще вирішення української класики»
вихованці
Всеукраїнський, І місце м.Кропивницьки й
диплом
вихованці
Всеукраїнський, м.Чернігів
Гран-прі
диплом
вихованці
Всеукраїнський, м.Чернігів
номінація «Краще режисерське рішення»
диплом
вихованці
Всеукраїнський, м.Чернігів
Індивідуальна номінація «Краща епізодична роль»
диплом
Вощинська Катерина
Всеукраїнський, м.Кам’янецьПодільський
вихованці
59
Додаток 2 Репертуарна політика (2015-2018 р.р.) Старша група «Дзига, або Так не буває» (за п’єсою Ільї Члакі); «Станція, або розклад бажань на завтра» (за п’єсою О. Вітра); «Є в Ангелів від лукавого» (за п’єсою А. Багряної); «За двома зайцями» (за п’єсою М. Старицького); «Маруся Чурай» (інсценізація за романом у віршах Л. Костенко); «Метелики на шпильках» (інсценізація за творами І. Вільде); «Місячний принц» (за п’єсою Л. Тітової та А. Староторжського); «Великий льох» (інсценізація за мотивами містерії Т.Г. Шевченка); Середня група, молодша група «Фізкультура для Баби Яги» (інсценізація); «ЦДЮТ має талант» (шоу-програма); «Попелюшка, пригоди продовжуються» (інсценізація за казкою Ш.Перро)); «Не варто будити сплячих красунь» (інсценізація); «Весняна казка» (інсценізація); «Коза-Дереза» (інсценізація за української народною казкою); «Дюймовочка» (інсценізація за казкою Г.Андерсена); «Дідова дочка і бабина дочка» (інсценізація за українською народною казкою); «Коза і семеро козенят» (інсценізація за українською народною казкою) «Неспляча красуня» (інсценізація)
60
Додаток 3 Наші перемоги
61
62
63
64
65
Додаток 4 Досягнення педагога
66
67
Додаток 5 Творчий портрет керівника зразкового гуртка сучасної драми «Тандем» Галини Коротенко Режим доступу//https://www.youtube.com/watch?v=oA_eZZp21Ow&t=207s
68
Додаток 6 Про нас пишуть…
Газета «Подолянин», 2014 рік
69
Часопис «Ключ», 2014 рік 70
Газета «Ділове місто», 2014 рік
Газета «Ділове місто», 2014 рік
Часопис «Ключ», 2015 рік 71
Газета «Край Кам’янецький», 2018 рік
Часопис «Ключ», 2018 рік
Часопис «Ключ», 2018 рік
Газета «Подолянин», 2018 рік 72
Сайт Центру дитячої та юнацької творчості
Театральний фестиваль «Комора», група у Facebook 73
Додаток 7 ФОТОГАЛЕРЕЯ Участь у фестивалях і конкурсах На сцені – наймолодші
В колі казкових героїв
74
Світ казкових героїв
Вистава «Коза і семеро козенят» 75
Казкові герої оживають
76
Юні актори
77
Вистава «Великий льох»
78
Акторська майстерність
79
Вистава «Великий льох» 80
Вистава «Станція, або розклад бажань на завтра»
Вистава «Зграя» 81
Вистава «Маруся Чурай» 82