Ратник 2017 №19

Page 1

Ратник МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України

№ 19-20 (5304-5305) 19 липня 2017

www.facebook.com/nguratnik/

Гвардійці підкорювали небо стор. 3

Фото Ігоря КОЛЄСНІКА


СЛУЖБА Указ Президента України

Вилучили наркотик, затримали вантажівку із краденим вугіллям

Про проведення у серпні 2017 року призову громадян України на строкову військову службу до Національної гвардії України Відповідно до пункту 17 частини першої статті 106 Конституції України та на виконання законів України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про Національну гвардію України» постановляю: 1. На часткову зміну статей 2 та 3 Указу Президента України від 24 лютого 2017 року № 44 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, стро­ки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2017 році» призвати у серпні 2017 року на строкову військову службу до Національної гвардії України придатних за станом здоров’я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. 2. Кабінету Міністрів України визначити чисельність громадян України, які підлягають призову у серпні 2017 року на строкову військову службу до Національної гвардії України, та обсяги видатків для проведення такого призову. 3. Кабінету Міністрів України, обласним, Київській міській державним адміністраціям забезпечити виконання заходів, пов’я­заних із підготовкою та проведенням призову у серпні 2017 року громадян України на строкову військову службу до Національної гвардії України. 4. Міністерству інфраструктури України забезпечити за заявками Міністерства обо­ рони України, Міністерства внутрішніх справ України перевезення осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, з додержанням вимог безпеки та проведення розрахунків за ці перевезення згідно з діючими тарифами. 5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування. Президент України П. ПОРОШЕНКО № 178/2017 7 липня 2017 року

2

Гвардійці Східного ОТО не втрачають пильності   районі проведення АТО військовослужбовці Західного оперативно-територіального об’єд­нан­ня НГУ затримали громадянина, який переносив нарко-

У

тичну речовину. Це сталося під час чергування на блокпосту поблизу Тошківки Луганської області. Гвардійці помітили чоловіка, який намагався обійти кон­ трольний пункт. Під час перевірки у нього вилучили 300 грамів марихуани. На Донеччині пильно несуть службу й бійці Східного ОТО НГУ. На дорозі до міста Красногорівки гвардійці затримали вантажівку ЗІЛ, водій якої перевозив крадене вугілля. Зловмисника передали співробітникам поліції. Майор Артем ШКРЕБЕЦЬ, молодший лейтенант Ярина КАРЄЄВА

В обгортці від цукерки знайшли... канабіс

Н

а маршруті пат­ рулювання співробітники поліції та військовослужбовці черкаського батальйону НГУ старший сержант Олег Козка та солдат Сергій Коваль із службовою собакою Мартою звернули увагу на громадянина, який підозріло себе поводив і намагався уник­нути зустрічі з правоохоронцями. При поверховому огляді в його сумці

Молодший сержант Віталій Крикун, солдати Віталій Бойко та Віталій Лисенко виявили прозорий пакетик вагою близько 10 грамів з речовиною рослинного походження, схожою на канабіс. Пізніше автопат­ руль у складі сержанта Івана Зайця, молодшого сержанта Віталія Крикуна, солдатів Віталія Бойка та

Віталія Лисенка затримав підозрілого громадянина, при огляді речей якого було знайдено близько 8 грамів марихуани, заховану в паперову обгортку від цукерки. Капітан Антон ТОКАРЕНКО. Фото Дмитра ЗІНЧЕНКА

Наряд затримав поплічника «ЛНР»

В

ійськовий наряд гвардійців ніс службу на блокпосту поблизу населеного пункту Городище Луганської області. Під час перевірки документів водія та пасажира автомобіля ВАЗ виявилося, що останній за поперед­ ньою інформацією значиться як бойовик незаконного збройного формування «ЛНР». Той же військовий наряд під час перевірки автомобіля «Volks­

«Ратник» № 19–20 (5304–5305) 19 липня 2017

wagen» виявив пасажира, який за паспортними даними був громадянином РФ та мав при собі військовий квиток Російської Федерації. Громадян було затримано та передано правоохоронцям для перевірки. За пильне несення служби військовослужбовці заохочені командуванням. Капітан Ігор ЛЕСЬКОВ


ПОДІЯ

Нагороди від Міністра з нагоди Дня Конституції Глава МВС Арсен Аваков вручив державні нагороди і відомчі відзнаки військовослужбовцям Національної гвардії, працівникам поліції, Державної міграційної служби, а також представникам інших підрозділів Міністерства внут­ рішніх справ.

П

олковник Олександр Гриценко зі столичної бригади охорони громадського порядку та підполковник Валентин Сірак з калинівського полку оперативного призначення отримали відомчу заохочувальну відзнаку МВС «Вогнепальна зброя». Підполковника Олега Буянівського зі столичного факультету під-

готовки фахівців для НГУ було удостоєно Почесної грамоти Верховної Ради України. Грамоти Верховної Ради України з рук

Міністра отримали полковник Олег Худолій з окремого батальйону з охорони Южно-Української АЕС, підполковни-

ки Олег Довгалюк з дніпровського полку охорони громадського порядку та Олег Тітов із Східного територіального управління НГУ, майори Олександр Загородній з Іміджево-видавничого центру, Олександр Куруч з Національної академії та Юрій Чижевський з він­ ницького полку НГУ. Також Арсен Аваков привітав артисток-вокалісток Академічного ансамблю пісні й танцю НГУ Ванду Дріневську та Ольгу Снопоко з присвоєнням їм почесних звань заслужених артисток України. Капітан Ольга ДОЛЖЕНКО. Фото Андрія НОВИЦЬКОГО

Гвардійці підкорювали небо

На Гвардійській авіаційній базі НГУ в місті Олександрія пройшли підготовку та підвищення класної кваліфікації спеціалісти парашутно-десантної підготовки і пошуково-рятувальної служби.

Д

о навчального збору були залучені представники Головного уп­ равління, рятувальна парашутно-десантна група авіабази, особовий склад окремих загонів спеціального призначення Західного, Південного, Північного, Центрального територіальних управлінь та курсанти Національної академії Національної гвардії України.

Окрім теоретичних занять, гвардійці виконали навчально-тренувальні стрибки з парашутними системами різних типів на су­шу та на водну поверхню, відпрацювали елементи безпарашутного десантування та евакуації з використанням ком­п лекту «Адап­ тер-М1». Старший лейтенант Павло НАГОРНЯК. Фото Ігоря КОЛЄСНІКА

«Ратник» № 19–20 (5304–5305) 19 липня 2017

3


ПАМ’ЯТАЄМО

Єдина втіха для матері загиблого героя

У серпні виповниться третя річниця трагедії під Іловайськом. Тоді, за офіційними даними, при виході з ворожого оточення загинули більше трьохсот українських воїнів, сотні були поранені, потрапили у полон. «Іловайський котел» забрав життя і солдата резерву батальйону НГУ «Донбас» Євгена Харченка − молодшого сина Наталі Харченко, яка багато років пропрацювала у столичній Національній академії внутрішніх справ. Біль утрати для жінки не вщух і донині. «Майже кожного дня ходжу на могилку до Жені…», – тремтячим голосом зізнається Наталія Олексіївна. Тож і розповідати про сина може годинами…

Щ

е з дитинства Євген був хоробрий, рішучий, справедливий, завжди заступався за молодших і слабших. В енергійного та щирого юнака було багато друзів. Після закінчення школи № 305 (на її стіні зараз установлена меморіальна дошка на честь гвардійця Харченка) хлопець вступив на факультет внутрішніх військ Київського національного університету внутрішніх справ, проте з особистих причин перевівся на цивільний факультет права та підприємництва, де і здобув вищу освіту. У Євгена Харченка була улюблена та прибуткова робота: спочатку він очолював юридичну контору, потім створив власний невеличкий бізнес. Його хобі були раритетні автомобілі – він мав старого «Москвича», якого мріяв відреставрувати.

4

Куточок пам’яті на столичному факультеті підготовки фахівців для НГУ, присвячений загиблим героям АТО

Мати солдата резерву Євгена Харченка Наталія Олексіївна Євген брав активну участь у подіях Революції Гідності, а після того, як Крим було анексовано Росією, повідомив рідним, що збирається стати резервістом Національної гвардії України. Хоч яким тяжким для них було це рішення – батьки підтримали сина, а він… витратив на придбання обмундирування та спорядження гроші, відкладені на реставрацію авто. Невдовзі після польових зборів у навчальному центрі «Нові Петрівці» під

«Ратник» № 19–20 (5304–5305) 19 липня 2017

Києвом, Євген Харченко обійняв посаду розвідника батальйону НГУ «Донбас» із позивним Ред. За словами бойових побратимів, солдат резерву Харченко дуже відповідально ставився до виконання своїх обов’язків та відважно воював. Життя 27-річного українського патріота 29 серпня 2014 року обірвав гарматний постріл ворожого танка, коли Євген намагався прикрити відхід поранених однополчан… Указом Президента України від 31 жовтня 2014 року Євген Харченко був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У житловому масиві Бортничі Дарницького району міста Києва, де народився і виріс герой, одна із вулиць названа його іменем. Шанують пам’ять Євгена і його однокашники, колишні командири, викладачі.

Пам’ятний знак, встановлений у школі, де навчався Євген Харченко

Я дуже вдячна ке­рів­ниц­тву та курсантам сто­ личного факультету підготовки фахівців для Національної гвардії України за те, що вони бе­ режуть пам’ять про загиблих героїв АТО, і зокрема про мого сина, − зазначає Наталія Харченко. − Дуже правильно, що на факультеті створили «Куточок па­ м’я­ті», присвячений вихованцям вишу, які віддали життя за свободу та незалежність України. Адже ці хлопці − гордість нашої держави, приклад для наслі­ дування для тих, хто зараз на передовій боронить країну. А для батьків, які втратили дітей на війні, такі «Куточки пам’яті», ме­­моріальні дошки чи пере­ йменовані вулиці − єдина розрада, єдина втіха, що їхні сини не забуті народом, за який воювали… Підготував старший лейтенант Олександр МАЛЬЦЕВ. Фото з особистого архіву Наталії ХАРЧЕНКО та молодшого лейтенанта Альони КРИЖАНОВСЬКОЇ


ПАМ’ЯТАЄМО

Із забуття повернули ім’я воїна, який віддав життя за Україну 6 липня на столичному Майдані Незалежності пройшла панахида за бійцем добровольчого батальйону «Донбас» Національної гвардії України Володимиром Івановичем Самоленком (позивний Вован), який загинув 12 лютого 2015 року під Дебальцевим.

З

початком бойових дій на Сході України Володимир, колишній строковик спецназу та колишній контрактник окремої бригади НГУ з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, прийняв рішення стати до лав резервістів Нацгвардії. Починаючи з весни 2014 року, він брав участь у багатьох боях, визволяв Попасну і Лисичанськ, у Іловайську дістав поранення – але невдовзі повернувся у стрій. «У нас гасло таке: один за всіх, всі за одного, разом – і до кінця!» – заявив він в інтерв’ю тележурналістам ще під час лікування. Зі слів однополчан, це був завжди бадьорий, моторний чоловік, який ніколи не здавався. Місцем його останнього бою стало село Логвинове, в яко-

му разом із Вованом загинули ще чотири бійці «Донбасу» та шість воїнів 30-ї окремої механізованої бригади та 79-ї окремої аеромобільної бригади Збройних Сил України… – У нас було завдання: зайти в село хоча б на 150 метрів та закріпитися. Наказ ми почали виконувати одразу, але за декілька хвилин зіткнулися з сепаратистами, – розповів про той бій колишній військовослужбовець 30-ї ОМБр ЗСУ сержант з позивним Моряк. – Уже пізніше ми дізналися, що їх було понад 50. Нас же було близько десятка та ще три бойові машини піхоти. Ми могли сховатися від вогню за «бронею», а хлопці з «Донбасу», які були попереду, не змогли

знайти кращого укриття, ніж підбитий ворожий «Урал»… Бій тривав більше п’яти годин. Коли я «працював» з кулемета, відбиваючи атаку, сепаратисти влучили в нац­ гвардійців з гранатомета, і вони запалали разом із машиною… Ви знаєте, говорять, що тіла так не горять. Диму було стільки, що під його прикриттям ми змогли відступити. Це був ніби їхній ос­ танній подарунок для нас… Тіло Володимира було ідентифіковано за більш ніж два роки після загибелі – воно покоїлося в одній із безіменних могил на Краснопільському кладовищі, що у місті Дніпрі. Провести в останню путь героя разом із його рідними прийшли бойові побратими, бійці Національної гвардії та Збройних Сил України, родичі багатьох інших полеглих воїнів. Церемонія перепоховання з військовими почестями відбулася того ж дня на Берковецькому кладовищі столиці. Вічна пам’ять і слава нашим героям! Старший лейтенант Іван ПАЛЬОШКА. Фото автора

Генерала Сергія Кульчицького пам’ятають земляки

Громада села Великі Чорнокінці Чортківського району, що на Тернопільщині, прагне вшанувати пам’ять свого односельчанина Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Ініціатива створити меморіал на честь земляка знайшла активну підтримку багатьох місцевих громад, волонтерів та громадських активістів, ветеранів АТО. а короткий час численні ідеї небайдужих громадян акумулювались у масштабний проект створення меморіального комплексу, що включатиме в себе не лише пам’ят­ник генералу Кульчицькому, але й музей, сквер героїв, місця увічнення па­ м’я­ті багатьох поколінь захисників України: від часів Козаччини, січових стрільців, вояків УПА до сучасних героїв війни на Сході країни. До планів авторів проекту входить створення експозиції під відкритим небом, виставки бойової техніки, а також кінноспортивної бази, яка служитиме як для психологічної і психофізичної реабілітації ветеранів АТО, так і для проведення військово-патріотичних вишколів з учнівською молоддю. Наразі представники депутатського корпусу Тернопільщини, місцевих ветеранських організації, церкви проводять роботу по об’єднанню всіх небайдужих українців, забезпеченню підтримки проекту на державному рівні. Докладніше про плани активістів можна дізнатися у представника ветеранів АТО Тернопільської області капітана Гіясуддіна Шіхмагомедова за телефоном 067 340 76 54.

З

«Ратник» № 19–20 (5304–5305) 19 липня 2017

5


ДУХОВНІСТЬ

Військовий капелан: служіння воїнам На даний час у Національній гвардії України офіційно працевлаштовано майже сорок капеланів, які належать до трьох конфесій: Української православної церкви Київського Патріархату, Української греко-католицької церкви та Української автокефальної православної церкви. Від початку проведення АТО більшість священиків перебували поруч із бійцями в зоні бойових дій. Яким же має бути хороший військовий капелан та чим він може стати у нагоді гвардійцю – про це «Ратнику» розповів заступник керівника Департаменту Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України протоієрей Любомир ЯВОРСЬКИЙ. Військовий капелан повинен любити Бога, людей і Україну, володіти українською мовою, бути готовим допомогти воїну у будь-який час, знайти підхід до кожного воїна, незалежно від його релігійного сповідування. Військовий капелан укладає трудовий договір напряму з військовою частиною та підпорядковується командиру. При цьому він не стає військово­ службовцем, він працівник. Так священик безпосередньо сприяє двосторонньому зв’язку в ланці «командир – солдат». Першими капеланами, які зголосилися поїхати в зону бойових дій у 2014 році, були ті, хто підтримували Майдан, тому вони не з новин знають про війну. Кожен воїн має право на релігійну опіку, яку забезпечують військові капелани. Але ніхто не на­в’я­ зуватиме її гвардійцю без його запиту. Військовий священик так само, як і будь-який священнослужитель, мо­ же здійснювати святі Тайни Хрещення, Миропомазання, Вінчання тощо. У будь-який момент військовослужбовець мо­ же звернутися до капелана для сповіді чи просто бесіди, адже головний принцип, яким керуються душпастирі, – бути поруч чи то у військовому храмі, чи то в бліндажі або окопі.

6

Під час зборів із заступниками командирів по роботі з особовим складом

Випуск офіцерів-психологів столичного факультету НГУ

ДО ТЕМИ

Душпастирі вмітимуть рятувати не тільки душу

Отець Любомир у зоні АТО Капелан повинен бути толерантним і уважним до кожного військовослужбовця, не зважаючи на те, до якої конфесії воїн себе відносить. Одна з найважливіших складових служби капелана – це робота із сі­м’я­ ми воїнів. Йдеться про постійний зв’язок із рідними гвардійця, і навіть про організацію дозвілля дітей військово­службовців. За останні два роки УГКЦ організувала відпочинок для майже 400 дітей у таборах Одеси, Карпат і Прикарпаття. Капітан Ольга ДОЛЖЕНКО

«Ратник» № 19–20 (5304–5305) 19 липня 2017

У Навчальному центрі Національної гвардії України, що дислокується у місті Золочеві, відбулися триденні збори із заступниками командирів з’єднань і частин по роботі з особовим складом. У рамках заходу навчання і професійну підготовку пройшли також військові капелани, які уклали трудовий договір з НГУ. Окрім теоретичних занять, які проводились разом з офіцерами по роботі з особовим складом, кваліфіковані інструктори провели з військовими душпастирями і практичні заняття. Оскільки священики перебуватимуть з особовим складом у зоні проведення АТО, надання домедичної допомоги собі та своєму товаришу є одним із завдань капеланів. Тож на військовому стрільбищі НЦ вони пройшли курс з тактичної медицини. Після завершення зборів кожен капелан отримав сертифікат Нав­чального центру НГУ. Підполковник Олег ТІХОВ. Фото автора


МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ 17 представників Національної гвар­дії України взяли участь у міжнародних нав­чаннях поліцейських підрозділів за програмою Європейського Союзу, що проходили з 19 по 29 червня в Національному центрі підготовки сил жандармерії (СNEFG) у французькому місті Сент-Ас­тьє. У рамках програми EUPST (European Union police services training) на базі навчальних центрів жандарм-

ських та поліцейських формувань держав-членів ЄС щорічно відбуваються масштабні міжнародні навчання. Проект об’єднує представників поліцейських і право­ охо­ронних структур з військовим статусом країн Європи та Африки, які беруть участь в операціях з підтримання миру в межах Загальної політики безпеки та оборони Євросоюзу.

Наші гвардійці з честю витримали екзамен EUPST

Ц

ього року на навчання прибули 234 представники з 18 країн світу. Задля участі в проекті серед українських військових було проведено відбір на наявність відповідного досвіду роботи і знання англійської мови. У курс навчань входили теоретичні заняття й практичне відпрацювання інсценувань критичних ситуацій, які «миротворча місія», сформована з учасників проекту, мала владнати спільними зусиллями. Заступник командира

батальйону 1-ї бригади оперативного призначення НГУ капітан Олексій Зінченко, який очолив український взвод на цих тренінгах, розповідає, що найбільше його вразило, наскільки швидко наші хлопці змогли зорієнтуватися і скоординовано діяти з французькими й румунським підрозділами. Також він зазначив, що головною перевагою українського взводу була універсальність, адже у складі делегації були різні фахівці. Зокрема, завдяки укра-

їнським інструкторам з вогневої і тактичної підготовки, підрозділ зумів успішно протидіяти озброєним супротивникам. Щодня учасники вивчали й теорію – тематичні блоки про права людини, особливості національних правил поведінки у різних країнах, теорію використання дронів, гендерну політику. Багатьох поліцейських вразила презентація французької технології модельованої фіксації місця події у форматі віртуальної реальності.

За цьогорічним сценарієм, підрозділи «місії» мали відновити та підтримати порядок у державі під час військових дій, де замість місцевих органів влади управління здійснювала військова адміністрація. Так, правоохоронці відпрацювали кон­троль доступу до районів, реакцію на застосування барикад, використання спецзасобів і техніки – усе за європейськими нормами.

Після завершення тренінгу учасники отримали сертифікати про проходження курсу. Під час церемонії їх вручення господарі цьогорічних навчань відзначили представників України, Португалії, Іспанії і Румунії як найкращих. Сертифікати командирам підрозділів-учасників вручив командувач Національної гвардії України генерал-лейтенант Юрій Аллеров. Після офіційної частини командувач поспілкувався з гвардійцями про їхні враження та ідеї щодо вдосконалення підходів до виконання профільних завдань підрозділами НГУ. Залучення представників України до цих навчань важливе не лише з погляду євроінтеграційних перспектив, а й у контексті обміну досвідом миротворчої діяльності, враховуючи постійну участь військових правоохоронців у міжнародних операціях із підтримання миру та безпеки, зокрема у місіях ООН у Ліберії, Судані, Демократичній Республіці Конго. Наступного року навчання за програмою EUPST пройдуть у Румунії. Молодший лейтенант Ганна ІЛЬЧЕНКО. Фото надані управлінням міжнародного співробітництва ГУ НГУ

«Ратник» № 19–20 (5304–5305) 19 липня 2017

7


НОВИНИ ЗВІДУСІЛЬ ЗМАГАННЯ На Донеччині на полігоні «Урзуф» пройшли змагання на звання кращого розрахунку зенітної установки ЗУ-23 сил АТО на території Донецької та Луганської областей.

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ

Бориспіль ознайомився з діяльністю НГУ

Запорізькі зенітники − одні з кращих

У

фіналі конкурсу змагались шість команд. У напруженій боротьбі перше і друге місця вибороли зенітники ЗСУ, а почесне третє місце посів зенітний розрахунок запорізького полку оперативного призначення Нацгвардії у складі сержанта Микити Літин-

ського, молодшого сержанта Дмитра Янку, старших солдатів Андрія Ємеця, Юрія Олексюка, Владислава Буряка та Андрія Науменка. Варто зазначити, фахівці Збройних Сил, які перемогли на змаганнях, високо оцінили бойову виучку гвардійців і визнали, що зенітники НГУ були для них гідними суперниками. Група інформації і комунікації Південного ТУ НГУ

З ПОШТИ РЕДАКЦІЇ Доброго дня, шановна редакціє! Хочу висловити вдяч­ ність вашій газеті за чудо­ вий матеріал (публікація «Роди­ ну єднає служба» – «Ратник» № 9 від 12 квітня 2017 р.). Мені дуже приємно, що про мою сім’ю опу­ блікована така зворушлива стаття, котра тепер і нам з чо­ ловіком око радує, і нашим дітям наводить приклад. А у військовій частині, де ми служимо, згаду­ ють лише теплим словом публі­ кацію, яка не залишила байду­ жою жодну людину! Дякую за гарні слова, які нади­ хають, надають наснаги для під­ корення нових висот, для служби своїй Батьківщині ще з більшою відданістю! Сержант Дар’я ОХОТЕНКО

8

«Ратник» № 19–20 (5304–5305) 19 липня 2017

Агітаційна група Київського гарнізону на чолі із полковником Вік­тором Голумбівським провела інформаційні заходи з метою популяризації військової служби за контрактом у лавах Національної гвардії України серед мешканців міста Борисполя.

В

елику зацікавленість до проведення заходу виявив секретар Бориспільської міської ради Ярослав Годунок. Він вважає, що подібні заходи є вагомою складовою цивільно-військового співробітництва. Особливу увагу під час агітаційної роботи було приділено питанням військово-патріотичного виховання, авторитету Національної гвардії України на місцях постійної дислокації військових частин і в державі в цілому, а також – особі військово­ службовця як прикладу для наслідування. Усі охочі мали можливість поспілкуватися з гвардійцями та отримати відповіді на численні запитання і дізнатися про переваги військової служби за контрактом саме у гвардійських лавах. За матеріалами сайта НГУ


ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ

Гcтьман Пcтро Дорошcнко

Петро Дорофійович Дорошенко – визначний державний, військовий та політичний діяч. Козацький полковник, брав активну участь у російсько-турецькій війні, учасник Хмельниччини. Гетьман України з 1665 по 1676 роки.

П

етро Дорошенко народився у 1627 році в місті Чигирині в козацькій родині. Здобув достойну освіту – знав латинську та польську мови, письмову грамоту та багато читав. У 30 років він став полковником Прилуцького, а пізніше Черкаського і Чигиринського полків, що входили до війська Богдана Хмельницького. Займав високе положення в оточенні гетьмана та вів переговори з польським та шведським урядами. Дорошенко був активним противником союзу з Московською державою. У 1663–1664 роках став генеральним осавулом при гетьмані Павлі Тетері. 10 жовтня 1665 року став тимчасовим гетьманом Правобережної України, з 1666 року утвердився на цій посаді.

Будучи гетьманом, Петро Дорошенко провів ряд важливих реформ – встановив митну лінію, карбував власну монету, провадив колонізацію незалежних земель, утворив новий Торговицький полк, здійснював заходи з реорганізації внутрішнього життя українських земель. У 1667 році він уклав військовий договір з Кримським ханством та розпочав воєнні дії в Галичині, змусивши польський уряд

визнати автономію Правобережної України, та встановив ук­ра­їнсько-поль­ ський кордон на річці Горинь. 8 червня 1668 року Петра Дорошенка було проголошено гетьманом всієї України. Його супротивники уклали з Москвою Глухівський дого-

вір у 1669 році, що змусило Дорошенка на противагу йому підписати союзний договір з Османською імперією та розпочати війну зі ставлеником Речі Посполитої Михайлом Ханенком. У 1672 році гетьман Дорошенко уклав Бучацький мирний договір, який Москва розцінила як можливість захопити Правобережжя. Через союз з османами авторитет Петра Дорошенка серед населення почав стрімко падати, і він вирішує зректися булави на користь Івана Сірка. Після зречення Дорошенко оселився в місті Сосниця (нині – Чернігівська область), згодом переїхав до Москви. В 1679−1682 роках Дорошенко служив в’ятським воєводою. Був тричі одружений, мав двох дочок і трьох синів. Його правнучкою, по лінії останнього шлюбу з Агафією Єропкиною, була дружина Олександра Пушкіна − Наталія Гончарова. Помер Петро Дорошенко 19 листопада 1698 року на 71-му році життя.

Отаман Пcтро Калнишcвський

Петро Іванович Калнишевський − останній кошовий отаман Запорізької Січі у 1762 та 1765–1775 роках.

Н

ародився Петро Калнишевський 1690 року в селі Пустовійтівка, що біля міста Ромни. Походив з української шляхти. Був військо-

вим осавулом, потім суддею Війська Запорозького низового. 1762 року обраний кошовим отаманом, але того ж року після зустрічі з імператрицею Катериною II усунутий з посади. У січні 1765 року всупереч царській волі старшина знову обрала його кошовим. За доблесть у російськотурецькій війні 1768−1774 років військо Запорозьке дістало подяку від імператриці, а Петро Калнишевський був нагороджений найвищою нагородою Російської імперії − орденом Святого Андрія Первозванного, йому було при­ своєно військовий чин генерал-лейтенанта.

Калнишевський відстоював права Запоріжжя у Петербурзі, дбав про поширення хліборобства і торгівлі у запорозь­ких степах, перешкоджаючи планам Росії в посиленні її присутності в Україні. 23 квітня 1775 року князь Потьомкін представив уряду проект ліквідації Запорізької Січі. 4 червня за схваленим планом 100-тисячне військо під командуванням генерал-поручика Петра Текелі обступило Січ, скориставшись тим, що Військо Запорозь­ке ще було на турецькому фронті. Не маючи сил боронитися, Калнишевський змушений був здати фортецю без бою.

Разом зі старшиною Калнишевського було заарештовано і відправлено на довічне заслання у Соловецький монастир, де його утримували під вартою «без відпусток із монастиря», було заборонено «не лише листування, але й спілкування з іншими персонами». Указом нового імператора Росії Олександра І від 2 квітня 1801 року Петро Калнишевський був помилуваний за загальною амністією й отримав право на вільний вибір місця проживання. За своїми літами (йому йшов 111-й рік) і станом здоров’я він залишився ченцем у монастирі, де й помер 1803 року на 113-му році життя.

«Ратник» № 19–20 (5304–5305) 19 липня 2017

9


ПРОФЕСІОНАЛИ

Відпочинок гвардійців – у надійних руках

Відгуки людей про роботу культмасового організатора найпозитивніші. Ольга приїхала відпочивати з чоловіком та донечкою Алісою з Харкова: «Моїй доньці 5 рочків, я можу не перейматися за її безпеку на території «Тополі», адже окрім воїнів строкової служби, які цілодобово охороняють територію та контролюють вхід і вихід, свою роботу на відмінно виконує Наталія Шеременко. Дітлахи завжди чимось зайняті: Спортзал «Тополі» облаштовано сучасними тренажерами. Інструктаж проводить Наталія Шеременко

Пляжний сезон у розпалі, тож гвардійці радо їдуть на відпочинок до сонячного узбережжя. Серед закладів курортного лікування Національної гвардії України всім добре відомий Медичний реабілітаційний центр НГУ «Тополя», що у смт Затока Одеської області. За словами начальника МРЦ полковника Вадима Вітвіцького, минулого року здравницю відвідали понад 300 гвардійців, більше 60 службовців, а також близько півтисячі членів сімей військовослужбовців.

Х

то бував у «Тополі», може порівняти, як з кожним роком санаторій стає комфортнішим для відпочинку, покращуються умови проживання, будуються нові об’єкти, незмінними залишаються тільки ласкаве море і цілюще солонувате повітря курорту. Вже лише заради цих дарів природи варто поїхати до Затоки, до того ж, корпуси МРЦ знаходяться на першій береговій лінії з власним виходом на пляж. І в сонячний день, і в негоду відпочивальники не занудьгують, адже вже сьомий сезон поспіль у санаторії працює культурномасовий організатор Наталія Шеременко. Цю при­ віт­ну жінку добре знають всі, хто відпочивав у «Тополі». Вона знайде підхід до кожного, не дасть засумувати ані дітлахам, ані дорослим. Наталія Вікторівна розповідає:

10

На акваеробіку під керівництвом Наталії Вікторівни із задоволенням приходять і гвардійці, і відпочивальники з сусідніх пляжів

Активні ігри на воді нікого не залишать байдужим Мій секрет у то­ му, що я дуже люб­ лю свою роботу. Адже моя посада перед­ бачає не лише організа­ цію дозвілля − я і тре­ нер, і психолог, і вихова­ тель, і, не побоюся цього слова, друг. Скажімо, учасники АТО – часті та бажані гості у «То­ полі». Після реалій ві­ йни вони потребують і фізичної, і психологічної реабілітації. Я розроб­ ляю оздоровчі програми, заспокійливі тренінги з елементами йоги та китайських практик.

«Ратник» № 19–20 (5304–5305) 19 липня 2017

Запорукою успішної роботи жінки є те, що керівництво «Тополі» за сприяння командування Нац­ гвардії постійно працює над покращанням матеріальної бази МРЦ. Останнім часом було реставровано спортзал, встановлено нові тренажери, організовано кімнату для гри в більярд. Для найменших відпочивальників адміністрація закладу облаштувала сучасний дитячий майданчик. А в спортзалі Наталія Шеременко щодня проводить тренування в ігровій формі для дітей.

спорт, ігри, цікаві історії – натхнення для занять із дітьми у неї є повсякчас!». Утім, усе найцікавіше відбувається на пляжі МРЦ. На акваеробіку, яку щодня за умови хорошої погоди прямо в морі проводить Наталія Вікторівна, із задоволенням приходять і гвардійці, і відпочивальники з сусідніх пляжів. Активні ігри та конкурси, в яких беруть участь діти разом із батьками, нікого не залишають байдужими. Наталія Шеременко заохочує всіх, хто ще не відвідував Медичний реабілітаційний центр «Тополя», долучитися до цікавого та корисного відпочинку на березі Чорного моря. Капітан Ольга ДОЛЖЕНКО. Фото автора


МИСТЕЦТВО

Концертний тур став яскравим святом Гру військового оркестру оцінили тисячі слухачів Вісім міст, сім днів, майже дві тисячі кілометрів шляху, тисячі слухачів та необлікована кількість емоцій – зведений оркестр Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України завершив концертний тур містами Західної України. Останніми після Івано-Франківська, Дрогобича, Рівного, Луцька, Миколаєва, Трускавця у маршруті були Львів та Тернопіль.

Т

ого дня у місті Лева проходили святкові заходи до Дня Конституції України, які урочисто відкрив військовий оркестр Національної гвардії на центральній площі. Після покладання квітів містяни та гості Львова мали змогу насолодитись чудовим концертом, який

їм подарували військові музиканти. На площі поблизу оперного театру лунали українські мелодії, народні пісні, європейська класика та незвичне попурі з творів гурту «Queen». – Ніколи б не могла подумати, що військовий оркестр може настільки

різноманітно звучати, − поділилася своїми емоціями Оксана, гостя із Києва. – Музика просто летіла над нами, виконання було настільки сучасне та професійне, що дивуєшся і не віриш: «Це дійсно військові?». Львівська публіка не відпускала музикантів,

та на них уже чекали в Тернополі. Ввечері лунали знайомі кожному мелодії на Театральному майдані Тернополя. Величезна кількість слухачів зібралася послухати військовий оркестр. Після завершення концерту ніхто не хотів розходитись та просили зіграти ще. Разом з тернополянами гвардійці виконали Державний Гімн України. – Загалом тур зведеного оркестру пройшов на надзвичайно високому рівні, була проведена потужна робота всіма музикантами та диригентами, − підвів підсумок головний диригент − начальник оркестру 2-ї Галицької бригади Нац­ гвардії старший лейтенант Роман Вовк. – Кожен з нас надзвичайно вдячний за те, що командування дійсно дає нам можливість професійно розвиватись. Музика у війську – це потужна зброя, у користуванні якої ми повинні постійно тренуватись. Хочеться подякувати майору Віктору Лученцю − начальнику оркестру луцького батальйону, молодшому лейтенанту Арсену Галюку − начальнику оркестру іванофранківського полку, старшому прапорщику Сергію Гавриляку − начальнику оркестру він­ ницького полку та майору Олександру Молошнюку − начальнику оркестру калинівського полку оперативного призначення НГУ. Разом ми зробили, здавалося б, неможливе − за короткий час та кілька репетицій підготували потужну програму, від якої люди і плакали, і танцювали, і аплодували. Ми не збираємось зупинятись на цьому, і такий тур у нас не був останнім. Молодший сержант Аліна НОВІКОВА. Фото автора

«Ратник» № 19–20 (5304–5305) 19 липня 2017

11


НАОСТАНОК ГВАРДІЙСЬКА КРАСА

ВІТАЄМО! У липні 2017 року відзначають ювілейні дати від дня народження ветерани Головного управління Національної гвардії України: генерал-лейтенант ПОПКОВ Сергій Єгорович (12 липня − 60 років) полковник КОЗАЛЬОТОВ Валерій Михайлович (3 липня − 70 років) полковник ПОПОВ Віктор Михайлович (20 липня − 65 років) полковник НАБОКОВ Володимир Іванович (11 липня − 60 років) полковник ОСМОЛОВСЬКИЙ Володимир Анатолійович (7 липня − 55 років) полковник ШВАБ Валентин Дмитрович (17 липня − 50 років) Командування Національної гвардії України, Асоціація ветеранів внут­рішніх військ та Національної гвардії України щиро вітають ювілярів зі святом.

Газета Національної гвардії України Видається з 5 жовтня 1951 року

Засновник — Головне управління Національної гвардії України. Реєстраційне свідоцтво КВ № 20268-10668ПР від 12.08.2014 р. Зареєстровано Державною реєстраційною службою України. Відповідальний редактор підполковник Сергій ДІДИК Заступник відповідального редактора — відповідальний секретар капітан Ольга ДОЛЖЕНКО Комп’ютерна верстка Ірини ГОМЕНЮК Літредактор Людмила БУТАКОВА Коректор Володимир ЧЕРНЯК E-mail: vvratnik@ukr.net Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, каб. 409.

Військовослужбовець батальйону оперативного призначення НГУ імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького старший солдат Діана Фрібус. Фото підполковника Романа ГЕРАСІМЕНКА

ПРОСТО АНЕКДОТ Прапорщик перед строєм: − Горілку в казармі я вам пити не дозволяю, тут вам не дитячий садок! Перевіряючий генерал говорить: − Погано стріляєте, товариші солдати! Бере автомат, прицілюється, дає довгу чергу. Підбігає майор і говорить: − «Молоко», товаришу генерал! − От і ви так стріляєте! Ганьба! Майор, покажіть роті, як потрібно стріляти! − В армію берете з викривленням хребта? − Так, з кривим хребтом зручно стріляти з-за рогу. Ресторан. П’яний майор уперся носом у тарілку. Офіціант: − Товаришу майор, рахунок. − І-і-і р-р-раз!!!

12

Ратник

МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

− Ви не підкажете, доки працює військкомат? − До 27-ми... Ніколи ще в райвійськкоматі не було стільки молоді! І ніхто ж не полінувався, всі прийшли подивитись на пожежу… Перед висадкою десанту. − Солдате, боїшся стрибати з парашутом? − Так! − Стрибай без нього! − Що це за дивна звичка у вашого сина – двері в наш кабінет ногою відкривати? − Він раніше в «спецназі» служив. Так перед тим, як зайти, ще й гранату кидав… Насилу відучили! Прапорщик: − На мою голову упала коробка! Солдат: − А що в ній? − Нічого! − А в коробці?..

«Ратник» № 19–20 (5304–5305) 19 липня 2017

СПОРТ

Редакція може друкувати матеріали для обговорення, не поділяючи при цьому точку зору автора. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Листування з читачами тільки на сторінках газети. Персональну відповідальність за достовірність фактів несе автор. Розповсюджується безкоштовно.

Королева багатоборства

Спортсмен-інструктор спортивного клубу Національної гвардії України Аліна Шух в естонській столиці місті Таллінні здобула перемогу на командному чемпіонаті Європи з легкоатлетичних багатоборств. Аліна не просто стала найсильнішою на континенті, а вписала своє ім’я в книгу рекордів української легкої атлетики. У семиборстві 18-річна спортсменка з результатом у 6208 очок встановила новий юніорський рекорд України (U-20), а також оновила два особистих рекорди у бігу на 100 метрів з бар’єрами та у кар’єрі на 200-метрівці. Спортивний клуб НГУ

Номер віддруковано в дру­карні ІВЦ Національної гвардії України, яка несе повну від­по­ві­даль­ність за якість друку. Адреса друкарні: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 38, в/ч 3001. Наклад 4213 примірників. Підписано до друку 19 липня 2017 року. Зам. 353.

УВАГА! Шановні читачі! Якщо до вашої військової частини, підрозділу не над­ ходить газета «Ратник» або виникають проблеми із її отриманням у відділеннях «Нової Пошти», просимо інформувати про це за телефоном: +38 (098) 589 54 40 (відповідальний редактор газети «Ратник» підполковник Дідик Сергій Миколайович) або електронною поштою на скриньку vvratnik@ukr.net. Дякуємо за розуміння та співпрацю!


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.