№36 37

Ратник МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України

№№ 36-37 (5321-5322) 19 грудня 2017

www.facebook.com/nguratnik/ www.facebook.com/nguratnik/

Кулеметник Аврора. Розповідь від першої особи стор. 6-7

Фото Миколи АНАЦЬКОГО

ОФІЦІЙНО ЦИФРА

Проведення близько

80000

масових заходів упродовж року було забезпечено силами Національної гвардії України

Генерал-полковник Юрій Аллеров:

«Ми маємо багато інновацій, якими можемо пишатися»

12 – 14 грудня у Києві та області відбулися навчально-методичні збори керівного складу територіальних управлінь, з’єднань, військових частин, установ і навчальних закладів Національної гвардії України. Цього року, окрім Головного управління, в один із днів учасники збору відвідали Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів НГУ, дислокований у селі Старому. Останній день був присвячений традиційному розширеному засіданню Військової ради.

Указ Президента України Про відзначення державними нагородами України (витяг) За громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності, особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України постановляю: Нагородити орденом Богдана Хмельницького III ступеня ПАСТУШКА Володимира Миколайовича – учасника Революції Гідності та антитерористичної операції ТОЛОЧКА Віктора Анатолійовича – учасника Революції Гідності та антитерористичної операції Президент України П. ПОРОШЕНКО № 373/2017 17 листопада 2017 року

2

У

Головному управлінні НГУ командувач Нац­гвардії генералполковник Юрій Аллеров підбив підсумки року, що минає: «Ми маємо багато інновацій, якими можемо пишатися. Створено зов­ сім нову систему підготовки військ – це індивідуальна і колективна підготовка, підготовка штабів. Ми багато чого змінили в системі освіти як у нав­чанні фахівців у вишах, так і в сержантській школі. Запровадили капеланську службу, вперше уклавши трудові договори із священнослужителями».

У Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів НГУ учасники збору долучилися до практичного психологічного тренінгу за програмою згур­тування.

«Ратник» №№ 36–37 (5321–5322) 19 грудня 2017

Юрій Аллеров також додав до досягнень створення психологічної служби, зміни у системі професійної підготовки, проведення низки заходів, спрямованих на укріплення гендерної рівності в НГУ. Віднедавна розпочала роботу група цивільно-військового співробітниц­тва, створена у штаті відділу інформаційної підтримки Іміджево-видавничого цен­т ру НГУ. Також в ІВЦ з 1 вересня 2017 року в штатному режимі запрацював відділ комплектування з регіональними відділеннями у

містах Дніпрі, Харкові, Львові та Одесі, які встиг­ ли зробити вагомий внесок у комплектування Національної гвардії України: упродовж трьох місяців здійснено вивчення 252 кандидатів, з яких 178 зараховано на військову службу за контрактом. Створено підрозділи військового резерву загальною чисельністю 3100 штатних одиниць та проведено заходи щодо їх укомплектування за рахунок військовозобов’язаних військового оперативного резерву 1-ї черги та резервістів за контрактом.

З

кращого боку командувач відзначив використання інноваційних підходів у розвитку техніки та озброєння, зміну системи логістики, забезпечення особового складу житлом. Останній показник уже перевершив аналогічний у минулому році, адже 2017 року понад 310 сімей вже отримали житло. Готується до здачі 92-квар­ тирний будинок у Хмельницькому, 40 квартир у

ОФІЦІЙНО

Н

а заключному етапі – розширеному засіданні Військової ра­ ди Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков зазначив: «Гвардія, як й інші правоохоронні органи, завжди буде поза політикою. Її завдання – охороняти права і свободи громадян, забезпечувати публічний порядок та припиняти незаконну діяльність. Гвардійці по­

гуртожитку квартирного типу в Харкові. З нагоди Міжнародного дня волонтера командувач НГУ вручив відзнаки Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» дев’я­ тьом волонтерам. Юрій Аллеров подякував їм за допомогу та підтримку НГУ в складний для країни час. Наступного дня учасники збору прибули до Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів НГУ, що дислокований у селі Старому. Там вони мали змогу спостерігати за показовими ротними тактичними навчаннями, а також долучитися до практичного психологічного тренінгу за програмою згуртування. Крім того, було проведено заняття з організації роботи рухомого пункту управління в польових умовах, здійснення повітряної розвідки та розвідки цілей за допомогою приладів нічного бачення з виконанням нічної стрільби. Центр підготовки відвідав також перший заступник Міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий. Поспілкувавшись з офіцерами керівної ланки та оглянувши об’єкти центру, він зазначив: «Нац­ гвардія – унікальне формування, адже має дві складові: військову і правоохо-

Це наша стратегія і ме­ та», – зазначив міністр. Під час засідання Військової ради було підведено підсумки виконання службово-бойових завдань у 2017 році та реалізації Концепції розвитку НГУ на період до 2020 року, визначені пріоритетні напрямки на наступний рік. Загалом протягом року силами Національної гвардії забезпечено порядок під час проведення близько 80000 масових заходів. Проведено 8 міжнародних тактичних навчань, у яких взяли участь 1282 військовослужбовця. Уподовж 2017 року від військових частин та підрозділів з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних призначалося 18719 варт, якими було перевезено майже 202000 осіб спецконтингенту. Забезпечено охорону 442 особливо небезпечних злоКомандувач представив нового начальника золочівського госпіталю чинців на 143 резонансних НГУ підполковника медичної служби Валерія Губу судових процесах. Вилучено 14124 гриронну. Тому важливими вин­ні бути готові взяти аспектами є підготовка під контроль ситуацію на вень, 216 грамів наркотичособового складу і коман- тимчасово окупованих те- них речовин, а також 1122 дирів до виконання своїх риторіях у рамках мирно- одиниці заборонених завдань у зоні проведення го плану з деокупації». предметів. Речовою службою ГУ АТО, а також до охорони Очільник МВС нагадав, громадського порядку під що дуже важливим є по- НГУ було розроблено та час численних масових за- ступальний рух у зростан- здійснено закупівлю ноходів». вих зразків повсякденВодночас командуного і парадного одновач Національної гвар- За результатами інспекторської строїв для особового перевірки військових частин складу Національної дії України генералНГУ за 2017 рік перше місце гвардії України, які за полковник Юрій Аллеза сумою всіх показників засвоїми якісними харов наголосив, що сам йняло Західне оперативно-тефакт створення багаторактеристиками не пориторіальне об’єднання НГУ, профільного центру формі війдруге і третє місце посіли відпо- ступаються ськових і правоохоронпідготовки – це ревовідно Південне та Східне ОТО них формувань провідлюційний прорив у них країн світу. розвитку Нацгвардії. За досягнення та переЗа його словами, наразі ні заробітної плати і соціпроводиться серйозна ро- ального захисту працівни- моги, здобуті в різних набота керівниц­твом Мініс- ків системи міністерства. прямках діяльності протерства внут­рішніх справ За його словами, Дер- тягом 2017 року, ряд офіУкраїни та Національної жавний бюджет на 2018 рік церів нагороджено відом­ гвардії щодо навчання ін- передбачає виділення 200 чими відзнаками. структорів для підготовки млн гривень на житло військ. Крім цього, здій- гвардійцям. «Наступного Майор Руслан МУЗИЧУК, снюються кроки для залу- року гвардійці отримають майор Віталій СИЧ, чення потенціалу розвину- ще близько тисячі кваркапітан Ольга ДОЛЖЕНКО. тих країн з метою вдоско- тир, щоб за три-чо­тири Фото Андрія НЕКРАСОВА налення центру. роки мінімізувати чергу. та Руслана АНДРУСІВА

«Ратник» №№ 36–37 (5321–5322) 19 грудня 2017

3

ПРОФЕСІОНАЛІЗМ Наприкінці листопада в Західній Україні відбувся щорічний навчально-методичний збір заступників начальників територіальних управлінь Національної гвардії України, вищих навчальних закладів, навчального центру, командирів військових частин оперативно-територіальних об’єднань та частин безпосереднього підпорядкування. Разом із офіцерами вдосконалити свої фахові знання на збір прибули й головні старшини територіальних управлінь на чолі із головним старшиною НГУ старшим прапорщиком Дмитром Тимощуком. Загалом у заході взяло участь 70 гвардійців.

Збір-2017: обмін досвідом та підбиття підсумків

На стрільбищі офіцери перевірили свій рівень володіння зброєю

У

навчальному центрі Західного ОТО «Старий Лисець» гвардійці ознайомились із його об’єктами, а також відвідали тактичне поле, де на імпровізованому блокпосту та об’єктах, що моделюють різну місцевість, для них було проведено заняття з тактичної підготовки. «Учасники збору мали змогу переглянути порядок дій особового складу на блокпосту. Це включало обшук автомобілів, перевірку документів у громадян, дії у разі загострення ситуації та використання інженерно-технічних засобів», – зазначив начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління НГУ генерал-майор Олег Гарчу.

4

У навчально-методичному зборі взяли участь 70 гвардійців

Майстер-клас із затримання на блокпосту

На військовому стрільбищі інструктори розповіли учасникам збору про методику проведення бойових стрільб у складі підрозділу, а потім продемонстрували її практично на прикладі взводу оперативного призначення калинівського полку НГУ. Пізніше у спеціально обладнаному класі навчального центру гвардійцям показали можливості тренажерів АК, СГД, РПГ, ПТРК. Спостерігати за ходом гвардійських занять до навчального центру також прибули і старшокласники загальноосвітньої школи села Старий Лисець. Окрім Івано-Франківщини, учасники збору також відвідали і Львівщину, а саме Навчальний центр Нацгвардії, що дислокується у місті Золоче-

«Ратник» №№ 36–37 (5321–5322) 19 грудня 2017

ві. На військовому стрільбищі гвардійці мали змогу перевірити свої навички та знання з вогневої підготовки. Також у клубі Центру учасники збору провели розширену нараду, на якій обговорили порядок відбору кандидатів на посади інструкторів, використання їх у системі бойової підготовки Національної гвардії та проаналізували стан виконаних планів бойової та спеціальної підготовки за поточний рік. Окремою темою обговорення стало становлення та розвиток професійного сержантського та старшинського корпусу в НГУ. За словами заступника командувача Нацгвардії генерал-лейтенанта Миколи Балана, за останні роки система бойової підготов-

ки в Національній гвардії зазнала кардинальних змін: «У нас почала функціонувати школа професійних інструкторів, було введено в дію модульну систему проведення занять, віднедавна ми готуємо висококваліфікованих головних сержантів. Нац­ гвардія стрімко розвивається й щодень стає все міцнішою!». На завершення заступник командувача заохотив особовий склад. Зокрема, нагородив відомчими відзнаками, пам’ятними подарунками та грошовими винагородами учасників збору, яких за підсумками року було визначено кращими. Старший лейтенант Олексій ПАВЛЮК. Фото автора та Руслана АНДРУСІВА

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Національна гвардія зміцнює зв’язки з іноземними колегами США 29 листопада відбулася робоча зустріч генералад’ютанта Національної гвардії штату Каліфорнія генерал-майора Девіда Болдуїна з керівництвом МВС України та очільниками підпорядкованих формувань. «Спільна робота Національної гвардії Каліфорнії та України триває вже не один рік. Я хочу подякувати вам за ту підтримку, яку ви нам надаєте. Для нас НГУ – це окремий проект в системі МВС, тому

ЦИТАТА

Командувач Земесардзе Національних збройних сил Латвійської Республіки бригадний генерал Айнарс ОЗОЛІНС:

Озброєння і техніка власного виробництва – це знач­на перевага, адже ви ні від кого не залежите. Я бачився особисто з вашими офіцерами та вражений їхньою мотивацією відстоювати незалежність своєї країни й відновити державний кордон.

ми дуже цінуємо ваш досвід», – зазначив Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. Командувач НГУ генерал-полковник Юрій Аллеров подякував очільникові Національної гвардії Каліфорнії, керівництву штату за послідовну підтримку та допомогу. А також наголосив, що для НГУ буде корисним обмін досвідом з американськими колегами. «Я особисто переконався, що дії каліфорнійсь­ ких гвардійців у разі надзвичайних ситуацій – рятування й евакуація лю-

Латвія Командувач Земесардзе Національних збройних сил Латвійської Республіки (добровольча збройна організація, дослівно zemessardze – «сторожа землі») бригадний генерал Айнарс Озолінс у рамках офіційного візиту в Україну високо оцінив підготовку й мотивацію військовослужбовців Національної гвардії України та поділився своїми думками про АТО на сході України.

Командувач НГУ генерал-полковник Юрій Аллеров і генерал-ад’ютант Національної гвардії Каліфорнії генерал-майор Девід Болдуін. Гвардійці України та Каліфорнії співпрацюють протягом багатьох років дей, гарантування режиму безпеки – співпадають із нашими діями під час вирішення важливих державних завдань. Тому досвід спільної роботи бу­де дуже цінним», – зауважив

Юрій Володимирович. За словами генерал-майора Девіда Болдуїна, партнерство з Національною гвардією України ще не було ніколи таким міцним, як зараз.

До складу латвійської делегації також увійшли Надзвичайний і Повноважний посол Латвійської Республіки в Україні Юріс Пойканс, військовий аташе Ерік Нагліс, а також головний сержант Земесардзе сержант 1 класу Ерік Ліфландс. Бригадний генерал Айнарс Озолінс зазначив, що латвійська сторона зацікавлена у вив­ченні досвіду НГУ щодо протистояння гібридній агресії на Донбасі: «Не будемо приховувати, що в нас спіль-

ний ворог, з яким ми ділимо кордон, тому потрібно бути готовими до будьякого розвитку подій». Крім того, в рамках зустрічі сторони обговорили співпрацю в питанні обміну досвідом підготовки інструкторів і сержантів, а також резервістів. Приємним доповнен­ ням до офіційної частини стала екскурсія Центральним музеєм НГУ. Директор музею Оксана Улітіна детально ознайомила латвійських військових з історією Нацгвардії України та її героями. За час візиту латвійські колеги також відвідали військові містечка 1-ї Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка і столичне з’єд­ нан­ня охорони дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав Національної гвардії України. Старший лейтенант Олексій ПАВЛЮК, старший лейтенант Руслан АНДРУСІВ

Представники латвійської делегації із зацікавленістю оглядають українське озброєння

«Ратник» №№ 36–37 (5321–5322) 19 грудня 2017

5

НАРИС

Кулеметник Аврора:

«Вірю, що наші полеглі хлопці потрапили одразу до раю, бо в пеклі вони вже побували» Розповідь від першої особи

Мене звуть Максим, позивний Аврора, мені 26 років. Народився у місті Рівному, потім переїхав у містечко Монастирище на Черкащині. Навчався у спортивному ліцеї, а потім оселився у Києві, де працював в охоронній фірмі начальником об’єкта.

В

ійна для меня почалась одразу після Майдану. Без бойового досвіду, але із величезним бажанням повпливати на те, що відбувається, 26 лютого 2014 року я записався добровольцем у Національну гвардію, а 11 березня пролунав довгоочікуваний дзвінок зі столичної бригади НГУ. Наступного дня о десятій ранку я був уже в частині. З собою взяв мінімальний комплект речей, які могли знадобитися у польових умовах. Там я зустрів близьких по духу людей: ініціативних, хоробрих і ладних на все, щоб захистити свою Батьківщину. Так я потрапив до 1-го добровольчого батальйону Нацгвардії. Ази військової справи ми отримали в навчальному центрі в селі Старому. Я пройшов курс молодого бійця і став кулеметником. Через місяць ми вже були готові виконувати бойові завдання. За роки, проведені у зоні АТО, в мене було багато ротацій. Якісь були легші, якісь тяжчі, але найбільш запам’яталася перша: перший бойовий виїзд, перший постріл, перші втрати.

6

Наша перша ротація скінчилася 30 травня. Виїжджаючи до Києва, подумки я був уже вдома, але якась частинка мене назавжди залишилася в окопах і бліндажах нашого блокпосту 3А. Друга ротація пройшла відносно спокійно. Ми заїхали в місто Красний Лиман і зайняли комбікормооли ми прибули під Сло­ вий завод. Підприємство в’янськ, нам віддали набуло на околиці міста, показ вибити проросійряд з нами починався сосноських сепаратистів і навий ліс. З метою розвідки і йманців з блокпосту 3А. огляду місцевості я зі своїм другом-снайпером ходив у Вдень 5 травня разом із львівськими десантниками ліс, заодно знімаючи «розми пішли на штурм. Не зутяжки». За тиждень таких стрівши серйозного опосаперних робіт ми зібрару, надвечір того ж дня ли більше 60 гранат Ф-1. Під час марш-кидків у повній екіпіровці я проклинав той зайняли «блок» і почали Але найстрашніше було день, коли вирішив стати куле- те, що на місці, де ще окопуватися на нових позиціях. Там ми знахо- метником. Одних набоїв 25 кг, пару днів тому були плюс кулемет 7,5 кг. Хоч цей дились у частковому «розтяжки» з «лимошмат металу ніколи мене не оточенні. Виїхати й заїнок», ми зустріли підводив, носити і стріляти з хати на наші позиції п’ятьох дітлахів, які збинього − різні речі рали малину! Ми їх виможна було тільки одною дорогою, яка повели з небезпечного місстійно обстрілювалася. По- п’ятеро поранених. Вірю, що ця, пригостили печивом та їздка за боєкомплектом і наші полеглі хлопці потра- наказали більше до лісу не провізією нагадувала гру в пили одразу до раю, бо в пе- ходити. Від думок, що мо«руську рулетку», то­му що клі вони вже побували. гло статись з цими діть­ми, не було дня, щоб у нашому На жаль, втрати на цьо- якби ми не знешкодили граавтобусі не з’яв­ля­ло­ся но- му не скінчилися. 29 травня нати, мені було не по собі. вих дірок від куль. був збитий вертоліт, на яко- Клята війна… Незважаючи на часткове му летів наш «батя», генеоточення і перебої з тило- рал-майор Сергій Кульарта згадки й третя ровим постачанням, ми не чицький (згодом посмертно тація. Заїхали ми у вевпускали можливості «дати Герой України). Ця людина ресні під Вуглегірськ з прикурити» ворогу, роблячи з активістів Самооборони боку Горлівки. Нам поставивилазки або відбиваючи Майдану зробила підроз- ли завдання окопатися й обйого атаки. діл, здатний успішно вико- ладнати ротний опорний Найтяжчий бій був 24 нувати бойові завдання. І за пункт на залізничному петравня, в день перед вибора- це ми будемо йому вдячні реїзді. Дощ, багнюка, одним ми Президента України. Усе вічно. У тій трагедії загину- словом, суцільна військова почалося о п’ятій ранку. ло дванадцять чоловік, ди- романтика. Місцевість була Після інтенсивного міно- вом вижив лише один член відкрита, і ми лягли спати в метного обстрілу «сепари» екіпажу. єдину траншею біля заліз-

К

«Ратник» №№ 36–37 (5321–5322) 19 грудня 2017

пішли в атаку, сподіваючись відбити блокпост. Бій тривав на мінімальних відстанях, можна було навіть роздивитись обличчя нападаючих. Такого лютого натиску ми ще не зустрічали. Але найшла ко­са на камінь. Ми зустріли атакуючих належним чином, відправляючи в їхній бік смертоносні «подарунки». Бій тривав близько чотирьох годин. Не досягнувши мети, ворог відступив. Я ще довго не міг оговтатись від великих втрат. Ми заплатили високу ціну за відбитий напад − двоє загиблих і

В

НАРИС ничних колій. Вночі пер- тепловізор, побачили обо- ватися, адже без допомоги ший обстріл. Накрили «гра- ронні споруди і бронетехні- нам було не впоратися, продом», але слава Богу, був ку. На вигляд це був звичай- тивник все-таки мав чисельсерйозний недоліт. Це нас ний опорний пункт. Позна- ну перевагу. добре простимулювало чивши координати ворожих Випустивши довгу чергу, рити окопи набагато швид- позицій на планшеті, ми у я почув рев двигунів бронеше, ніж зазвичай. спішному порядку почали техніки. Як виявилось, нам Після того, як ми окопа- повертатись тією ж доро- на поміч виїхала розвідка лися і трохи обжилися на гою, якою прийшли.

54-ї бригади ЗСУ на двох новому місці, з’ясувалося, Ступаючи слід у слід за БМП-2. Нам неймовірно пощо наші позиції система- товаришами, я прислухався щастило – в нашої групи затично обходить ворожа ди- до тиші. Адреналін зашка- лишалося по магазину набоверсійно-розвідувальна гру- лював. У нас у руках були їв, а в мене не більше полопа й обстрілює блокпост цінні розвіддані, і я вже уяв- вини стрічки. Ми навели БМП по рації, і вони «Хрест» у ДебальцевоНехай зараз бойові дії йдуть му. Ми вирішили, що за кількома залпами зрізане так інтенсивно, як у 2014− ли посадку, в якій був таке хамство треба пока2015 роках, але все ще відчу- ворог. Ті, хто вижили, рати, і приблизно у друваю, що потрібен своїй країні. швидко відступили. гій ночі відправились Ось так щасливо й без невеличкою групою в Перебуваючи у зоні АТО, я, як і сотні моїх товаришів по зброї, втрат закінчилась наша розвідку. Треба було дічекаю на довгоочікуваний на- вилазка. Ми передали знатися, де проходить каз: «Тільки вперед!» ДРГ «сепарів», і згодом координати ворожого «опорника» командуванвлаштувати засідку. Ніч була безмісячна. Але ляв, як наша артилерія «пе- ню, і вже наступного дня по очі швидко звикли до тем- рекопує» ворожий «опор­ ньому «працювала» наша ряви, і на фоні зоряного неба ник». Коли до наших пози- артилерія. Як виявилось, я чітко бачив силуети това- цій залишалось зовсім неба- там були склади боєприпагато і всі думки були про від- сів, і горіли вони після обришів, які йшли попереду. Під час марш-кидків у по- починок, ми почули, як десь стрілу цілих три дні. вній екіпіровці на великі попереду ламаються гілки. Нині війна для мене не відстані я проклинав той Довелось зупинитись і заляг- скінчилася. Я буду й надалі день, коли вирішив стати ти. Подивившись у теплові- залишатись вірним Присякулеметником. Одних набо- зор, узрів ворожу ДРГ, що зі, даній Українському нароїв приблизно 25 кг, плюс ку- йшла у наш бік! Ми розгор- ду. Нехай зараз бойові дії лемет 7,5 кг. Коротше кажу- нулись у бойовий порядок і, йдуть не так інтенсивно, як чи, кілограмів забагато, а використовуючи ефект не- у 2014−2015 роках, але все ще задоволення від них надто сподіванки, відкрили при- відчуваю, що потрібен своїй мало. Хоч цей шмат металу цільний вогонь по противни- країні. Перебуваючи на боніколи мене не підводив, но- ку. Одночасно з цим стар- йовому чергуванні у зоні сити і стріляти з нього − зо- ший групи викликав по рації АТО, я, як і сотні моїх товавсім різні речі. підмогу. Не можна було ри- ришів по зброї, чекаю на Ми обережно рухалися зикувати, бо ми не знали довгоочікуваний наказ: вздовж лісопосадки, періо- точну кількість «сепарів». «Тільки вперед!». Я «працював» короткими Записав сержант дично оглядаючи місцевість через тепловізор. При- чергами. Змінював позицію Микола АНАЦЬКИЙ, близно за дві години ви- і знову стріляв на спалахи батальйон ім. Героя України йшли до терикона і на від- від ворожих автоматів. Загенерал-майора стані 400 метрів помітили ряджаючи останню стрічку Сергія Кульчицького. якісь будівлі. Глянувши у на сто набоїв, почав хвилюФото автора

КАПЕЛАНСТВО

Галицьких гвардійців наставляє отець Андрій

Отець Андрій Сіданич, який узяв на себе обо­в’яз­ки духовного наставника військовослужбовців 2-ї Галицької бригади НГУ та є військовим капеланом з’єднання, разом із гвардійцями відправився у відрядження до району проведення АТО.

Це не перша поїздка от­ ця Андрія на Схід країни. Влітку священик вже від­ відував бійців бригади в зоні бойових дій. «Хлопцям тут досить важко морально, − розпо­ відає отець Андрій. − Я ж якраз та людина, якій вони можуть багато чого розпо­ вісти, довірити найпотаєм­ ніше. Багато з них ходять на сповіді, і всі – на щоден­ ну молитву». Святий отець разом із особовим складом дотри­ мується усіх статутних ви­ мог, допомагає не ли­ ше духовно, а й по господар­ ству. «Отець Андрій нас не залишить і в бою, у разі необхідності буде подава­ ти набої», − жартують гвар­ дійці. Молодший лейтенант Аліна НОВІКОВА

«Ратник» №№ 36–37 (5321–5322) 19 грудня 2017

7

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ

Крізь роки на сторожі правопорядку СПОГАДИ

Півстолітня історія одеського полку охорони громадського порядку НГУ поповнюється новими здобутками

Визнання одеського полку охорони громадського порядку НГУ кращим серед військових частин, що дислокуються в місті Одесі, – далеко не перша, та й не остання нагорода полку, особовий склад якого вже трохи більше ніж півстоліття забезпечує спокій на вулицях Південної Пальміри. Історія створення славетної частини веде свій відлік ще з 23 липня 1966 року. Саме в той день було підписано Постанову уряду щодо формування спеціального моторизованого батальйону міліції МОГП СРСР. Комплектування фактично розпочалось 30 вересня 1966-го, а вже на початку лютого наступного року особовий склад приступив до самостійного несення служби.

курс навчання за міліцейською програмою в «учебці» у Золочеві. Тож, коли особовий склад приступив до несення служби, кожен військовослужбовець доб­ ре знав свої обов’язки. Навчав підлеглих і Олександр Андрійович. Він викладав матеріальну частину мотоциклів і водіння.

Б

ільшу частину свого життя присвятив одеському полку охорони громадського порядку 79-річний старший прапорщик у відставці Олександр Стенгач, з яким мені пощастило познайомитись і поспілкуватись під час журналістського відрядження. Від моменту створення частини Олександр Андрійович спочатку проходив службу на посаді начальника автомайстерні, потім одинадцять років був начальником складів забезпечення, пізніше став старшиною батальйону, а після звільнення у запас й донині, незважаючи на свій поважний вік, працює у полку водієм. − Восени 1966 року я був співробітником ОВС, коли одного дня мене викликали до відділу кадрів і запропонували перевестися до новоствореного 21-го окремого спеціального моторизованого батальйону міліції, − почав розповідь про себе Олександр Стенгач. − Я погодився. У частині обійняв посаду начальника авторемонтної майстерні, якої, по правді, ще не існувало. Не було

8

1990-ті роки навіть повноцінного військового містечка. Наш перший командир батальйону підполковник Микола Брагін разом із замполітом буквально кроками відміряли, скільки потрібно території для частини. Відтоді розпочалося будівництво. За словами ветерана, проблем із тиловим забезпеченням не було. Усі необхідні будматеріали, техніку, обладнання отримували справно. А от зводили споруди – казарми, штаб, склади – бійці, які на той чи інший момент були вільними від служби. Що ж стосується професійної підготовки, то офіцери переймали досвід у співробітників відділів внутрішніх справ, а солдати-строковики пройшли

«Ратник» №№ 36–37 (5321–5322) 19 грудня 2017

– Підготували ми дві групи військовослужбовців для патрулювання міста на мотоциклах. Всі викладачі були вкрай вимогливими до учнів. І результат не забарився − 49 із 50 правоохоронців склали іспити на «відмінно»! – пригадує Олександр Стенгач. – Але коли по вій-

Ветеран одеського полку охорони громадського порядку НГУ старший прапорщик у відставці Олександр СТЕНГАЧ: Було багато затримань на службі й поза нею. Пригадую випадок, коли наш надстроковик знешкодив озброєного автоматом молодика. Він захопив у заручники людей, які їхали в тролейбусі. Як виявилось, терористом був солдат строкової служби Збройних Сил, який викрав зброю і самовільно залишив свою військову частину. Що й казати, наші воїни завжди вирізнялися мужністю. От і від початку проведення антитерористичної операції гвардійці нашого полку самовіддано і сумлінно несуть службу на Сході країни.

Олімпіада-80

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ськам прокотилася хвиля надзвичайних подій, по­ в’я­заних із аваріями за участі мотоциклістів, командування вирішило замінити цей вид автотранспорту на безпечніший. Тоді задля патрулювання міста ми пересіли на легковики.

– Олександре Андрійовичу, а чи були в історії частини події, які Вам за­па­м’я­та­ лись найбільше?

– Їх дуже багато. Особовий склад полку брав участь у ліквідації наслід-

Патрулювання на вулицях Одеси

На охороні державної установи

ВИЗНАННЯ

На варті спокою й порядку на масових заходах

ків Чорнобильської катастрофи. Па­м’ят­ним став також і 1980 рік – Олімпійські ігри в Москві. За підсумками несення служби, забезпечення громадського порядку під час проведення Ігор частина посіла друге місце серед 56 підрозділів і була нагороджена грамотою та вимпелом начальника внутрішніх військ МВС Радянського Союзу. Підтримували наші солдати правопорядок і в ході Всесвітнього фестивалю молоді та студентів 1985 року в Москві.

1988 року наш полк одним із перших направили усувати наслідки спітакського землетрусу у Вір­менії. За часів уже незалежної України у 1992−1995 роках військовослужбовці частини надавали допомогу в охороні державного кор-

дону з республікою Молдова. Усього й не згадати… – немов знову переживаючи вже давно минулі події, зіт­хає ветеран. Розповідь Олександра Андрійовича перервав телефонний дзвінок – треба йти відганяти авто. Подякувавши чоловікові за те, що знайшов час на бесіду, намагаюсь подумки відповісти на запитання: чому стільки випробувань випало на долю особового складу однієї частини? Та факти кажуть самі за се­ бе – військові правоохоронці ніколи не пройдуть стороною повз чужу біду, як тяжко не було б нести мир і спокій на вулиці міст і сіл України. Лейтенант Олена ОНИЩЕНКО. Фото з архіву військової частини

У 1996 році серед спеціальних моторизованих вій­ ськових частин міліції ВВ МВС України одеський полк за­ йняв перше місце. За високі результати у виконані служ­ бово-бойових завдань та зміцнення військової дисциплі­ ни частина була нагороджена Перехідним прапором ко­ мандувача внутрішніх військ МВС України. У 2001 році серед військових частин внутрішніх військ МВС України одеський полк зайняв перше місце в огляді-конкурсі на кращу організацію та стан внутрішньої служби й був нагороджений Перехідним кубком. У 2014 році спеціальна патрульна рота одеського полку ОГП зайняла перше місце серед військових підроз­ ділів міста Одеси та була нагороджена Перехідним вимпе­ лом Виконавчого комітету Одеської міської ради.

24 серпня 2015 року одеському полку вручено Бойовий Прапор з відзнакою Президента – стрічкою «За мужність і відвагу» – як частині, що відзначилась у бо­ йових діях на Сході країни.

5 грудня 2016 року за підсумками службово-бойової діяльності рішенням Виконкому Одеської міськради 49-й полк охорони громадського порядку НГУ визнаний кра­ щим серед військових частин, дислокованих у м. Одесі.

5 грудня 2017 року 49-й полк ОГП НГУ був відзначе­ ний Виконавчим комітетом Одеської міської ради. І другий рік поспіль отримав Перехідний прапор «Краща вій­ ськова частина міста Одеси» – символ довіри захисникам від міста та його жителів.

«Ратник» №№ 36–37 (5321–5322) 19 грудня 2017

9

РІВНЯННЯ НА КРАЩИХ

Вони заслужили на пошану Наказом командувача НГУ за зразкове виконання службового обов’язку, бездоганну сумлінну службу, відданість Військовій присязі та Українському народові, високу професійну майстерність, а також за підсумками службово-бойової діяльності за 2017 рік на Дошку пошани Національної гвардії України занесено імена кращих військовослужбовців: генерал-майора Гор­ дійчука Володимира Івановича, начальника Західного територіального управління Національної гвардії України; полковника Грицен­ ка Олександра Олексан­ дровича, заступника командира столичної бригади охорони громадського порядку з громадської безпеки Північного оперативно-територіального об’єд­ нан­ня Національної гвардії України; полковника Дуду Олега Михайловича (Північне Київське територіальне управління Національної гвардії України); полковника Кулика Олега Євгеновича, заступника командувача Національної гвардії України (з тилу – начальника логістики); полковника Миро­ польського Івана Леоні­ довича, командира 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України; полковника Мусієнка Володимира Григорови­ ча, командира 1-ї Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка Національної гвардії України;

10

полковника Хоменка Олександра Васильови­ ча, командира запорізького полку оперативного призначення Національної гвардії України; полковника Яроша Олексія Олександрови­ ча (Північне Київське територіальне управління Національної гвардії України); підполковника Доро­ шенка Андрія Микола­ йовича (Навчальний центр Національної гвардії України); підполковника Жур­ бицького Олександра Вікторовича (Західне територіальне управління Національної гвардії України); підполковника Ковту­ на Віталія Миколайови­ ча (Гвардійська авіаційна база Національної гвардії України); підполковника Пол­ тавця Володимира Олександровича (Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів Національної гвардії України); підполковника Лев­ чука В’ячеслава Віталі­ йовича (київська бригада Національної гвардії України);

«Ратник» №№ 36–37 (5321–5322) 19 грудня 2017

підполковника Некра­ сова Олега Віталійови­ ча (Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів Національної гвардії України); майора Боєва Артема Валерійовича (Східне територіальне управління Національної гвардії України); майора Ілюхіна Арте­ ма Ігоровича (вінницький полк оперативного призначення Національної гвардії України); майора Петровського Володимира Миколайо­ вича (харківська бригада оперативного призначення Національної гвардії України); майора Подрушняка Вадима Михайловича (Північне Київське територіальне управління Національної гвардії України); капітана Вергуна Олександра Юрійовича (Східне територіальне управління Національної гвардії України; капітана Євсєєва Сер­ гія Олеговича (дніпровський полк охорони громадського порядку Національної гвардії України); капітана Картеляна Олексія Олексійовича (дніпровський полк охорони громадського порядку Національної гвардії України); капітана Ковальсько­ го Олега Олександрови­ ча (окремий батальйон

Національної гвардії України з охорони Южноукраїнської АЕС); капітана Собчука Максима Володимиро­ вича (хмельницький окремий батальйон Національної гвардії України); капітана Степового Віталія Олександрови­ ча (черкаський окремий батальйон Національної гвардії України); капітана Химченка Олександра Анатолійо­ вича (криворізька окрема бригада охорони громадського порядку Національної гвардії України); капітана Чурсіна Кос­ тянтина Миколайовича (4-а бригада оперативного призначення Національної гвардії України); капітана Шелєпова Віталія Володимирови­ ча (дніпровський полк охорони громадського порядку Національної гвардії України); капітана Яковлєва Олександра Вікторови­ ча (Центральна база забезпечення Головного управління Національної гвардії України); старшого лейтенанта Василечка Василя Іва­ новича (2-а окрема Галицька бригада Національної гвардії України); старшого лейтенанта Вердеша Віктора Григо­ ровича (миколаївський полк охорони громадського порядку Національної гвардії України);

РІВНЯННЯ НА КРАЩИХ старшого лейтенанта Жулая Андрія Юрійо­ вича (кременчуцький окремий батальйон охорони громадського порядку Національної гвардії України); старшого лейтенанта Колісника Артема В’я­ че­славовича (запорізький полк оперативного призначення Національної гвардії України); старшого лейтенанта Малия Павла Володи­ мировича (Навчальний центр Національної гвардії України); старшого лейтенанта Мрачковського Сергія Сергійовича (одеський окремий батальйон Національної гвардії України); старшого лейтенанта Орлова Євгенія В’яче­ сла­в овича (столична бригада з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав Національної гвардії України); старшого лейтенанта Семеряка Володимира Володимировича (львівський полк Національної гвардії України); лейтенанта Загре­ бельного Володимира Юрійовича (4-а бригада оперативного призначення Національної гвардії України); лейтенанта Стьопіна Сергія Олександровича (1-а Президентська бригада оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка Національної гвардії України); старшого прапорщика Бєлінського В’ячеслава Володимировича (батальйон забезпечення нав­ чального процесу Національної академії Національної гвардії України); старшого прапорщика Волинця Віталія Мико­ лайовича (слов’янський полк Національної гвардії України);

старшого прапорщика Денисенка Дмитра Васильовича (окремий батальйон Національної гвардії України з охорони Чорнобильської АЕС); старшого прапорщика Мінаєва Віктора Во­ лодимировича (маріупольський полк оперативного призначення Національної гвардії України); старшого прапорщика Проценка Сергія Іва­ новича (Центральна база зберігання зброї та боєприпасів Національної гвардії України); старшого прапорщика Тимощука Дмитра Володимировича, головного старшину Національної гвардії України; прапорщика Бог­ дашкина Артура Воло­ димировича (шосткинський полк з охорони важливих державних об’єктів Національної гвардії України); прапорщика Сергієн­ ка Сергія Миколайови­ ча (Центральна база зберігання зброї та боєприпасів Національної гвардії України); старшину Орищака Василя Богдановича (львівський полк Національної гвардії України); старшого сержанта Франчука В’ячеслава Андрійовича (одеський полк охорони громадського порядку Національної гвардії України); солдата Шиленко Марію Владиславівну, курсанта командно-штабного факультету Національної академії Національної гвардії України; фахівця Іванову Лю­ бов Петрівну, заслужену артистку України, артиста-вокаліста Академічного ансамблю пісні й танцю Іміджево-видавничого центру Національної гвардії України.

РІШУЧІСТЬ

Підірвати гранату не дали запорізькі гвардійці

Великому лиху запобігли військовослужбовці запорізької бригади охорони громадського порядку НГУ.

А

втопатруль у складі начальника військового наряду старшого солдата Андрія Чернова, кінолога старшини Артема Шайтанова зі службовим собакою Лорою та водія старшого сержанта Вадима Краснікова отримав повідом­лення про те, що на міському автовокзалі невідомий громадянин погрожує пасажирам застосуванням ручної гранати. Оперативно прибувши на місце події, гвардійці затримали чоловіка, у якого вилучили бойову гранату РГД-5. Як згодом встановила медична експертиза, зло-

вмисник перебував у стані наркотичного сп’я­ніння, тож не кон­ тролював себе, поводив себе неадекватно й цілком міг підірвати боєприпас. За виявлену рішучість і знешкодження небезпечного правопорушника старшого солдата Чернова, старшину Шайтанова та старшого сержанта Краснікова командир бригади відзначив грошовими преміями. Крім того, їх подано до заохочення начальником Головного управління Національної поліції в Запорізькій області. Майор Євген ЗАКУТСЬКИЙ. Фото автора

З ПОШТИ РЕДАКЦІЇ Маючи можливість спілкуватися з журналістами редакції газети «Ратник», хочу поділитись своїми враженнями та висловити подяку за їх професіоналізм, принциповість, об’єктивність, за нелегку роботу! У своєму виданні вони завжди інформативно, а головне цікаво розповідають практично про все: від державних новин до історій про кохання. Шановні журналісти «Ратника», ваша робота є вагомою підтримкою людського духу, зміцнення у людях віри та надії у краще майбуття НГУ. В редакції відчувається гармонія, взаєморозуміння того, що всі ми, нацгвардійці, разом робимо спільну справу. Мої найщиріші, найтепліші відгуки про вас: спасибі за творчий підхід до справи і любов до держави. «Ратник» – потужній позитивний портал, через який я заряджаюсь гарним настроєм і мотивуюсь працювати на результат. Старший солдат Ілона ГОЛЕЦЬ

«Ратник» №№ 36–37 (5321–5322) 19 грудня 2017

11

НАОСТАНОК

Ратник

ГВАРДІЙСЬКА КРАСА

МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України Видається з 5 жовтня 1951 року

Засновник — Головне управління Національної гвардії України. Реєстраційне свідоцтво КВ № 20268-10668ПР від 12.08.2014 р. Зареєстровано Державною реєстраційною службою України. Т.в.о. відповідального редактора капітан Ольга ДОЛЖЕНКО Комп’ютерний дизайн та верстка Ірини ГОМЕНЮК Літредактор Людмила БУТАКОВА Коректор Володимир ЧЕРНЯК E-mail: vvratnik@ukr.net

Лікар-стоматолог харківської бригади оперативного призначення НГУ капітан медичної служби Тетяна КОНОПЛЯ розпочала кар’єру у військах правопорядку на посаді службовця в донецькому госпіталі ВВ МВС України. 2003 року одягнула військовий однострій. З 2015-го регулярно долучається до виконання завдань у зоні проведення АТО як начальник медичної служби об’єднаного угруповання НГУ.

ВІТАЄМО! У грудні 2017 року відзначають ювілейні дати від дня народження ветерани Головного управління Національної гвардії України: генерал-лейтенант ІЛЬТЯЙ Микола Петрович (13 грудня − 60 років) полковник ДОЛГІХ Микола Тимофійович (15 грудня − 65 років) полковник МИСАК Ігор Юрійович (4 грудня − 55 років) Командування Національної гвардії України, Асоціація ветеранів внут­рішніх військ та Національної гвардії України щиро вітають ювілярів зі святом.

12

Старший солдат за контрактом Світлана ОЛЕШКО − зв’язківець у слов’янському полку НГУ. У війську ця тендітна дівчина далеко не новачок, адже з 2015 року була волонтером і допомагала на фронті українським бійцям, служила у добровольчих підрозділах. Фото Ольги ДОЛЖЕНКО

УСМІХНЕМОСЬ! Павло Глазовий

Висока честь

Ще будучи єфрейтором, у давню годину узяв Сидір дружиною доярку Марину. А коли він дослужився аж до генерала, жінка глянула на нього й весело сказала: – Хто б про тебе міг подумать, що таке добудеш, що колись ти чоловіком генеральші будеш?

«Ратник» №№ 36–37 (5321–5322) 19 грудня 2017

Іде прапорщик по танковій частині. Бачить: стоїть солдат із молотком і на палець дмухає. Прапорщик: − У чому річ? − Та от, цвяха забивав і по пальцю влучив. − Хто ж так б’є?! Дивись, як треба! Бере цвях і лобом його по саму головку в стіну вбиває. Ошелешений солдат запитує: − А в бетонну стіну можете? − Без питань! Бере цвях і знову по головку в стіну лобом заганяє. Солдат ще більше здивований, але не знічується: − Товаришу прапорщик, а в броню можете? − Та без проблем! Бере цвях і в танк лобом по цвяху лупить. Цвях гнеться, а не лізе. Тут уже прапорщик дивується, бере другий цвях, знову б’є, і знову цвях гнеться. Прапорщик лізе в танк, а там інший прапорщик спить і головою до броні прихилився.

Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, каб. 409. Редакція може друкувати матеріали для обговорення, не поділяючи при цьому точку зору автора. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Листування з читачами тільки на сторінках газети. Персональну відповідальність за достовірність фактів несе автор. Розповсюджується безкоштовно. Номер віддруковано в дру­карні ІВЦ Національної гвардії України, яка несе повну від­по­ві­даль­ність за якість друку. Адреса друкарні: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 38, в/ч 3001. Наклад 4213 примірників. Підписано до друку 12 грудня 2017 року. Зам. 628.

УВАГА! Шановні читачі! Якщо до вашої військової частини, підрозділу не над­ ходить газета «Ратник» або виникають проблеми із її отриманням у відділеннях «Нової Пошти», просимо інформувати про це за телефоном: +38 (098) 589 54 40 (відповідальний редактор газети «Ратник» підполковник Дідик Сергій Миколайович) або електронною поштою на скриньку vvratnik@ukr.net Дякуємо за розуміння та співпрацю!