Ратник 2017 № 3

Ратник МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України

№ 3 (5288) 15 лютого 2017

Видається з 5 жовтня 1951 року

Переходимо на стандарти НАТО

Стор. 4-5

Фото Аліни НОВІКОВОЇ

ОФІЦІЙНО Указ Президента України

Про відзначення державними нагородами України (витяг) За особисту мужність, самовідда­ ність і високий професіоналізм, виявле­ ні під час бойових дій та при виконанні службових обов’язків, постановляю: в підрозділах Національної гвардії України: Нагородити орденом «За мужність» III ступеня АНТОНОВА Юрія Васильовича – сержанта КОЛЬЦОВА Валерія Геннадійовича – полковника КОРОЛЬОВА Олександра Олександровича – солдата МАРИНЦЯ Валерія Івановича – молодшого сержанта Нагородити медаллю «За військову службу Україні» ГУНЬКА Геннадія Леонідовича – підполковника ДАНИЛЮКА Василя Миколайовича – майора СТОРОЖКА Артема Вікторовича – капітана ШКОЛЯРЕНКА Ігоря Едуардовича – майора. Президент України П. ПОРОШЕНКО 21 січня 2017 року. № 11/2017

Указ Президента України Про відзначення державними нагородами України (витяг) За особисту мужність, виявлену у за­ хисті державного суверенітету та тери­ торіальної цілісності України, самовід­ дане виконання військового обов’яз­ ку постановляю: в підрозділах Національної гвардії України: Нагородити орденом «За мужність» III ступеня ЛУК’ЯНЧЕНКА Володимира Валерійовича (посмертно) − лейтенанта медичної служби Нагородити медаллю «За військову службу Україні» ВАЩЕНЮ Сергія Ростиславовича − молодшого сержанта ТЕРЕЩЕНКА Сергія Олександровича − прапорщика. Президент України П. ПОРОШЕНКО 3 лютого 2017 року. № 23/2017

2

ПЕРЕДОВИЙ ДОСВІД

У Галицькій бригаді запровадили спеціальні нагороди для відмінників бойової служби

З

Наприкінці минулого року командування 2-ї Галицької бригади Національної гвардії України реалізувало ноу-хау у системі виховання та заохочення особового складу, а саме запровадило нагородження військовослужбовців нагрудними знаками «Гвардія» та «Національна гвардія».

наком «Гвардія» відзначаються солдати та сержанти, які відмінно віднесли службу у 25 планових залізничних вартах, 70 внутрішніх та автошляхових вартах, 100 судових вартах, не менше як 100 разів виходили на службу з охорони громадського порядку. Знаком «Національна гвардія» нагороджуються військовослужбовці, які виконали службово-бойові завдання на оцінку «відмінно» у 40 планових залізничних вартах, 100 внутрішніх та автошляхових вартах, 150 судових вартах та не менш як 250 разів виходили на службу з ОГП. Також цими відзнаками заохочуються гвардійці, які проявили вмілі та рішучі дії у всіх видах варт у разі виникнення надзвичайних ситуацій або при вилученні заборонених предметів. − Ідея нагородження знаками «Гвардія» і «Національна гвардія» народилася під час однієї зі службових нарад на чолі із командиром бригади полковником Петром Шуляком, − розповідає заступник командира з’єднання по роботі з особовим складом полковник Олександр Задворний. − Ми поставили собі за-

«Ратник» № 3 (5288) 15 лютого 2017

Cолдат Артем Корун, нагороджений нагрудним знаком «Гвардія» питання: як додатково морально заохотити військовослужбовців до сумлінного несення служби? І вже перші нагородження показали, що сержанти та солдати дійсно дорожать цими відзнаками, з гордістю носять їх на своїх одностроях. За словами полковника Задворного, нині знаками «Гвардія» і «Національна гвардія» нагороджено більше ста воїнів з’єднання. Відмінників бойової служби обов’язково відзначатимуть і надалі − за підсумками кожного місяця та до свят. «Є такий вислів: за заслугами і честь. Тож командування бригади не залишить без уваги і нагороди жодного солдата, який сумлінно виконує свої обов’язки, вірно і віддано служить Вітчизні», − зазначає полковник Олександр Задворний. Солдат Аліна НОВІКОВА. Фото автора

Нагородження нагрудним знаком «Гвардія» проводить командир 2-ї Галицької бригади полковник Петро Шуляк

ОФІЦІЙНО

Ухвалено Концепцію розвитку Національної гвардії України

Ц

1 лютого Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку Національної гвардії до 2020 року.

я програма сприятиме розвитку Нацгвардії як складової сектора безпеки і оборони України, а також модернізації озброєнь, визначених для НГУ державною цільовою програмою розвитку озброєння та військової техніки на період до 2020 року. Розбудова Національної гвардії як мобільного, боєздатного військового формування з правоохоронними функціями, здатного виконувати правоохоронні і оборонні завдання з протидії загрозам національній безпеці − головна мета Концепції. Її реалізація розрахована на два етапи: перший – 2017 рік, другий –

2018-2020 роки. Протягом цього періоду передбачено, зокрема, удосконалення структури і складу Національної гвардії, наближеної до аналогічних органів військового управління відповідних військових формувань держав − членів НАТО та ЄС. Крім того, заплановано оснащення сучасними системами військового радіозв’язку, засобами військової розвідки тактичного рівня, у тому числі безпілотними авіаційними комплексами, та відновлення в повному обсязі непорушних військових запасів для забезпечення формувань воєнного часу.

Національна гвардія буде укомплектовуватися професійно підготовленими військовослужбовцями, які проходитимуть військову службу за контрактом. Планується, що їх чисельність сягатиме 60 тис. осіб. Передбачено, що фінансування Концепції здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням наявних фінансових ресурсів, міжнародної допомоги (технічної, гуманітарної, консультативної) та інших джерел, не заборонених законом. Урядовий портал

КОРОТКО

Допомогли вилучити 10 кг марихуани

П

ід час патрулювання вулиць Слов’янська спільний наряд у складі співробітника поліції та військовослужбовців місцевого полку НГУ солдатів Тараса Надлубовського, Артема Шульги та Владислава Абросімова зупинив для перевірки документів чоловіка. Перехо-

жий мав при собі спортивну сумку, у якій під час поверхового огляду речей правоохоронці виявили два пакети із речовиною із характерним запахом коноплі. Наряд затримав громадянина і супроводив до міськ­ відділу поліції. Проведена експертиза встановила, що зловмисник переносив марихуану, а під час огляду його помешкання слідчі виявили ще близько 10 кілограмів зілля. Стосовно затриманого було розпочате кримінальне провадження, а пильних гвардійців подано до заохочення. Група інформації і комунікації Східного ТУ НГУ

На «Зірці» – пильний чатовий

С

міливість, рішучість та професіоналізм проявив на бойовій службі прапорщик Олександр Демиденко з дислокованого у Шостці полку НГУ з охорони важливих державних об’єктів. Близько другої ночі на посту з охорони казенного заводу «Зірка» прапорщик Демиденко помітив невідому осо-

бу, яка намагалася проникнути в заборонену зону. Військовий правоохоронець затримав порушника та викликав тривожну групу. Зловмисника, який, до речі, мав при собі викрутку і кастет, гвардійці передали співробітникам поліції. Прапорщика Олександра Демиденка за сумлінне несення

служби буде заохочено командиром полку. Майор Микола МАТЮШЕНКО. Фото Олексія ІРХИ

У п’яного хулігана знайшли холодну зброю

У

вечері військовий наряд львівського полку НГУ на чолі зі старшиною за конт­ рактом Михайлом Ігнатенком рухався патрульним маршрутом. На вулиці Личаківській гвардійці помітили групу п’я­ них молодиків, які поводили себе агресивно і чіпались до перехожих. Військові правоохоронці припинили хуліганську поведінку молодих людей, а в одного з них, 18-річного громадянина К., під час поверхового огляду речей вилучили холодну зброю − кастет. Група інформації і комунікації Західного ТУ НГУ

«Ратник» № 3 (5288) 15 лютого 2017

3

ІНТЕРВ’Ю

Начальник штабу НГУ генерал-лейтенант Оле

«Перехід НГУ на стандарт процес дуже складний і але вкрай необхідний»

У столиці Бельгії Брюсселі відбулося засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи високого рівня. Під час цього заходу з доповіддю про хід проведення реформ у Національній гвардії України виступив і перший заступник командувача НГУ (начальник штабу) генерал-лейтенант Олександр Кривенко. По поверненню Олександр Васильович дав інтерв’ю, в якому інтерпретував політику НГУ з наближення до стандартів НАТО, а також пояснив, як зміниться життєдіяльність Нацгвардії з початком їх впровадження.

– Товаришу генерал-лейтенанте, для багатьох наших читачів поняття «стандарти НАТО» – досить абстрактне. Чи не могли б Ви роз’яснити, про які саме стандарти йдеться і які з них наразі впроваджуються у Нацгвардії?

– Насамперед, слід зрозуміти, що військово-політична система Організації Північноатлантичного договору, або НАТО (англ. North Atlantic Treaty Organization, NATO. – Авт.) ґрунтується на чотирьох видах стандартів, один з яких – це стандартизаційна угода (англ. – Standartization Agreement, або STANAG. – Авт.), яка має свій номер. Тобто, для Альянсу як для військово-політичного союзу принципово, аби усі члени і країни-партнери, в тому числі й Україна, будували своє управління, систему зв’яз­ ку, озброєння, матеріально-технічне забезпечення тощо за єдиним зразком, – інакше кажучи, були рівними та зрозумілими один для одного. Якщо, приміром, старший начальник визначає завдання підрозділу, до складу якого входять представники різних країн, усі структурні підрозділі працюють за єдиними стандартами.

– Система НАТО нараховує близько 1300 стандартів. Які з них Національна гвардія вже бере за зразок у своїй повсякденній діяльності?

– Угоди STANAG або стандарти умовно можна розділити на адміністративні, оперативні та матеріально-технічні. За прикладом гостомельської бригади швидкого реагування, яку ми створюємо саме «з нуля» за стандартами НАТО, плануємо поступово впровадити зазначені стандарти й в усіх частинах та з’єднаннях НГУ. Серед пріоритетних напрямів на шляху до стандартів НАТО – розвиток системи управління та органі-

4

зації зв’язку, вдосконалення системи підготовки особового складу, реформування системи логістичного та удосконалення медичного забезпечення. Розглянемо, наприклад, організацію зв’язку. Командир певної ланки повинен бути забезпечений відповідною радіостанцією із захищеними від прослуховування каналами зв’язку. Тож, необхідно модернізувати пункти управління. Концепцією розвитку Національної гвардії України до 2020 року, затвердженою Кабміном 1 лютого цього року, передбачено оснащення НГУ саме системами ра­діо­зв’яз­ку за стандартами STANAG. Національна гвардія утворює єдиний телекомунікаційний простір з МВС, тому дуже важливо підтримувати високий рівень кібернетичної безпеки в інформаційно-телекомунікаційній системі НГУ. В Головному управлінні діє Центр керівництва в кризових ситуаціях, планується підключення до загальнодержавної мережі ситуаційних центрів, яка наразі формується. Один із поточних напрямків у цій галузі – тестування системи електронного документообігу у локальній комп’ютерній мережі Головного управління. І це вже стандарти НАТО в сфері організації зв’язку.

– А як зміниться система військового управління? Адже вже відомо, що сержантська вертикаль буде паралельною офіцерській.

– Так, це один із основоположних принципів військового управління країн НАТО, коли сержант має авторитет. Також буде запроваджено чіткі розмежування повноважень між офіцерським та сержантським складом. Конкурс на головного старшину Національної гвардії, який безпосередньо підпо-

«Ратник» № 3 (5288) 15 лютого 2017

рядковуватиметься командувачу, – це наш перший крок у поступі до J-структури штабу (англ. Joint staff – об’єднаний штаб. – Авт.), як органу управління операціями. В Нацгвардії затверджено Концепцію розвитку професійного сержантського і старшинського складу НГУ, згідно з якою запроваджуватиметься інститут головних сержантів (старшин). Уведуться посади головного сержанта (старшини) взводу, роти, батальйону, бригади та Національної гвардії.

– Які, на Вашу думку, конкретні зміни відбудуться в службі всіх категорій військово­ службовців НГУ з переходом на стандарти НАТО у сфері військового управління?

– На моє переконання, насамперед повинен змінитися рівень відповідальності за свою ділянку роботи як у сержантів, так і в офіцерів. Також певна кількість офіцерських посад буде замінена на сержантські. Якщо гвардієць пройшов навчання та отримав сертифікат із певної спеціальності, то в своїй галузі він повинен бути абсолютним фахівцем, повсякчас закріплювати свій професіоналізм, підвищувати кваліфікацію. В НГУ вже запроваджено підготовку інструкторів, проводиться робота щодо створення міжнародного, міжвідомчого, багатопрофільного центру підготовки на базі Навчального центру в с. Старе за міжнародними стандартами. У Навчальному центрі НГУ в м. Золочеві планується створення школи сержантів та продовження підготовки інструкторів. Стосовно сержантів, то разом із збільшенням їх грошового забезпечення, зросте й престиж цих посад, а, відповідно, й авторитет сержанта в підрозділі. У системі НАТО сержант – це молодший

ІНТЕРВ’Ю

ександр КРИВЕНКО:

ти НАТО – тривалий,

командир, лідер, і на ці посади підбираються лідери. На офіцера ж покладатимуться завдання з планування, контролю, і, звісно ж, з підготовки сержантів.

– Чи не буде такий перехід складним та довготривалим?

– Звичайно, впроваджувати зміни завжди важко, але без змін неможливо розбудувати міцну, обороноздатну, дієву військову систему. Але зміни треба починати зі змін у законодавстві. Втім, треба зважати, що це займе не рік і не два. З досвіду наших американських колег, для розбудови, наприклад, професійного сержантського корпусу після війни у В’єтнамі їм знадобилося 20 років.

– Офіційними мовами країн-членів Альянсу є англійська та французька. Які успіхи гвардійців у вивченні іноземних мов?

– Упродовж 2016 року проведено ряд заходів щодо вдосконалення мовної підготовки в НГУ: відповідно до рекомендацій Міжнародного Бюро мовної комунікації НАТО (BILC) проведено роботу щодо внесення змін до програм підготовки фахівців немовних спеціальностей Національної академії НГУ шляхом збільшення кількості годин на вивчення іноземної мови (збільшено до 460 годин); проведено роботу щодо додаткового виділення місць на спеціалізованих курсах НАТО для підвищення кваліфікації фахівців мовного відділу та викладачів Національної академії НГУ з викладання англійської мови (у 2016 році підвищення кваліфікації пройшли 5 фахівців Академії); організовано проведення поперед­нього тестування курсантів, які поступили на навчання до Національної академії НГУ, для визначення рівня володіння іноземною мовою і подальшого навчання у відповідних за

рівнем групах; проведено роботу щодо започаткування пілотного проекту із впровадження інтенсивних курсів вивчення англійської мови на базі Мовного відділу Національної академії НГУ (9-12 тижнів); за сприяння іноземних партнерів представники НГУ постійно проходять навчання з вивчення іноземних мов на різноманітних курсах як в Україні, так і за кордоном. Крім того, плануємо поступово впровадити вимоги щодо знання іноземної мови для певних посад (перш за все – керівної ланки підрозділів), адже із розвитком міжнародного співробітництва вже існує нагальна потреба у фахівцях різних напрямків, які володіють іноземними мовами для участі у міжнародних заходах, навчання та перепідготовки за кордоном. Такий підхід дозволить забезпечити взаємосумісність під час участі у спільних міжнародних навчаннях, а також при виконанні спільних зав­дань у миротворчих місіях. Тому для прискорення реалізації наших планів мовний відділ Національної академії НГУ найближчим часом буде реорганізовано в Мовний центр.

– Зважаючи на високі вимоги до підготовки особового складу, які існують в країнах НАТО, чи планується переглянути принципи відбору кандидатів для проходження військової служби за контрактом?

– Безумовно, так. Проаналізувавши підсумки 2016 року, ми дійшли вис­нов­ ку, що майже половина військовослужбовців підписали контракт під час проходження строкової служби. Звісно, з такими кандидатами дещо простіше, адже у військовому колективі добре видно характер і мотивацію людини. Тому ми поки що не будемо відмовлятися від строкової служби, адже це дозволить якісніше проводити відбір кандидатів на військову службу за контрактом. До того ж, коли нам вдасться наблизитися до рівня країн НАТО – зрос­те рівень заробітної плати, відповідальності, а разом із тим – і вимоги до військовослужбовців. Причому це стосується і офіцерів, і військовослужбовців за контрактом. Знову ж таки, повторюся, навчатися і підвищувати свій кваліфікаційний рівень потрібно буде кожному. Чим вищу посаду обійматиме військовослужбовець, тим ширшим стане коло його обо­­в’яз­­ків, що закономірно. Тож перед отриманням підвищення по службі, необхідно буде пройти відповідний навчальний курс, здати заліки, тобто довести, що ти готовий до вищих щаблів управління.

– А чи вдалося Нацгвардії наблизитися до стандартів НАТО щодо тилового забезпечення?

– На мою думку, безперечно. Суттєве зрушення – це створення у Головному управлінні НГУ відділу закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (який у перспективі планується наділити правами окремої юридичної особи), а також впровадження елек­ трон­ної системи закупівель «ProZorro». Це одна із вимог НАТО. Завдяки значному збільшенню державних асигнувань на оборонний сектор за останні роки покращилась ситуація з речовим та продовольчим забезпеченням, гвардійці отримують ключі від власних квартир, тож зміни на краще, без сумніву, помітні. Забігаючи наперед, зазначу, що поточного року планується запровадити безкоштовні обіди у військових частинах для військовослужбовців за конт­ рактом. У сфері медичного забезпечення створено відділення для реабілітації та оздоровлення учасників АТО в медичному центрі НГУ «Нові Санжари». За сприяння трастового фонду НАТО для медичної реабілітації було закуплено відповідне обладнання. Також запроваджено систему підготовки військово­ службовців з тактичної медицини (ТССС), а у військових частинах НГУ проводяться заняття з військово-медичної підготовки, зокрема, за учас­тю іноземних інструкторів.

– Повернімося до нинішньої спів­праці Національної гвардії з оборонними відомствами країн-учасниць НАТО. У чому саме полягає цей зв’язок?

– Ми повинні всебічно вив­чити їхній досвід, а потім зуміти його адаптувати і застосувати в українських реаліях. Більше того, наш досвід також стає у нагоді країнам-учасникам. Так, на Варшавському саміті НАТО в 2016 році було підкреслено, що протистояння в Україні відбувається не лише на суходолі, воді та у повітрі, а й в інформаційному просторі. Йдеться про інформаційні атаки, спроби зламати бази даних, комп’ю­тер­ ні мережі тощо. Саме тому наш досвід протидії в умовах гібридної війни є дуже цінним для наших північноатлантичних партнерів. Іншими словами, НАТО для нас – це партнер і радник, а проведення реформ і впровадження змін – це безпосередньо наша робота. Цього, власне, від нас і чекають не тільки наші західні партнери, але і громадяни України. Бесіду вела капітан Ольга ДОЛЖЕНКО

«Ратник» № 3 (5288) 15 лютого 2017

5

СПАДКОЄМНІСТЬ

Афганський досвід 15 лютого виповнюється 28 років з дня виводу радянських військ з Афганістану. Участь в афганській війні взяли 150 тисяч офіцерів, прапорщиків, сержантів та солдатів з України, із них загинули 3280 чоловік, внаслідок поранень та контузій стали інвалідами 3660 осіб, пропали безвісти 80 військових. За чверть століття, із початком іншої, «неоголошеної» війни на Сході України, чимало ве­те­ранів-афганців стали на захист рідної Батьківщині. Один із представників цієї когорти − начальник служ­би управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України полковник Андрій Москвін.

Полковник Андрій Москвін

У

біографії випускника Київського суворовського військового училища та Київського вищого загальновійськового командного училища Андрія Івановича Москвіна – понад 20 років служби у лавах Збройних Сил СРСР та НГУ. У 1987– 1989 рр. у званні старшого лейтенанта офіцер проходив службу на посаді командира роти окремого батальйону, на який було покладено завдання з охорони аеродрому та бази однієї з радянських дивізій, розташованих у місті Баграм. − Моя рота забезпечувала прикриття ділянки дов­жиною 6 кілометрів. Система оборони складалася із семи сторожових застав, розташованих на відстані 5-6 км від авіабази

(дальність ураження 120-мм міномету), − розповідає полковник Москвін. − Але треба розуміти: мало було зайняти вдалі позиції для застав, треба було їх утримувати в умовах щоденних обстрілів бойовиків-душманів. За словами Андрія Івановича, на облаштування оборонних позицій сил не шкодували, хоча усе робити доводилося власними руками, без допомоги інженерної техніки. Там, де у скелястій землі було неможливо видовбати окопи, зводили захисні стіни із каміння. Зверху бліндажів накидали шини від бронетранспортерів або вантажівок, які надійно захищали від 82-мм мінометних мін. На підходах до застав рясно встановлювали сигнальні міни. Певна річ, кожна застава роти мала потужне озброєння − автоматичні гранатомети, крупнокаліберні кулемети, міномети. − Що й казати, оборона була побудована надійно, − зазначає Андрій Іванович. − Однак не слід забу-

На заставі. Приготування хліба на тандирі (афганській глиняній пічці)

6

«Ратник» № 3 (5288) 15 лютого 2017

Лютий 1988 року. Старший лейтенант Андрій Москвін вати, що ми жили на заставах місяцями, а тому дуже важлива увага приділялася харчуванню, побуту. А тут знову все залежало від нас самих. Приміром, на заставах моєї роти були кухарі, які на свята примудрялися навіть випікати торти. Дуже смачними були пельмені з ту-

На кожній заставі роти Андрія Москвіна було потужне озброєння

СПАДКОЄМНІСТЬ ГІДНА ЗМІНА

Дорогою додому затримали крадія Увечері, повертаючись додому після навчання, курсанти інженернотехнічного факультету Національної академії НГУ сержант Валентин Прокопчук та старший солдат Олег Гуржій помітили чоловіка, який намагався наздогнати молодика.

Г Позиції однієї із застав ротного Москвіна шонки. Звичайно, бували і негаразди. Постійною проблемою була нестача води. Скажімо, раз на тиждень на лазню та прання на людину виділялося тільки по два відра води. Траплялося, що нам не підвозили дрова, тому в кухонну піч йшло все дерев’яне, що було на заставі, − лавки, столи тощо. Як підкреслив полковник Москвін, на усіх заставах суворо дотримувались розпорядку дня, і це попри бойові умови (адже, пригадує офіцер, протягом двох років лише кілька ночей минули без ворожих обстрілів). Тож, як правило, з п’ятої до шостої ранку проводили фізичну зарядку та вмивалися. До обіду − заняття (тактична підготовка, інформування тощо). Після обіду − чистка зброї, інструктаж вартових перед новими змінами на пости. У розмові полковник Андрій Москвін зазначив, що одна з причин, яка спонукала його у грудні 2014 року повернутися на військову службу після 14-річної перерви, це прагнення передати бойовий досвід молодшим поколінням гвардійців. До речі, на практичні навички та знан­ня, набуті на афганській війні, Андрій Іванович спирався під час розробки методичних рекомендацій щодо організації командиром взводу побудови оборони та дій за типовим бойовим розрахунком. Цей посібник позаминулого року був виданий значним тиражем. Офіцер гордий цим здобутком. Адже сьогодні український командир має воювати не числом, а вмінням, грамотною тактикою, яка збереже життя солдатів і приведе до перемоги. Підполковник Сергій ДІДИК. Фото з архіву полковника Андрія МОСКВІНА

вардійці затримали утікача. Як з’ясувалося, той на автомийці неподалік розбив скло машини і поцупив відеореєстратор. Хазяїн авто це помітив і спробував упіймати злодія. Більше того, виявилося, що затриманий безробітний 24-річний Юрій К. вже розшукується поліцією за скоєння крадіжки. Тож окрім потерпілого, майбутнім офіцерам за рішучість і сміливість подякували ще й правоохоронці. До речі, сержант Валентин Прокопчук та старший солдат

Олег Гуржій − обидва військово­ службовці за контрактом, добрі друзі, а Олег Гуржій ще й брав участь в АТО. Прес-служба НА НГУ

Стажування завершилось. Попереду − державні іспити

Нещодавно у курсантів-випускників Національної академії Національної гвардії України завершилось військове стажування. Його особливістю стало те, що серед майбутніх офіцерів, які стажувалися у з’єднаннях та частинах, було близько сорока дівчат.

О

дна з них − командир відділення гуманітарного факультету сержант Вікторія Гунбіна − вдосконалювала професійні навички на посаді заступника командира роти по роботі з особовим складом у столичній бригаді охорони громадського порядку НГУ.

– Чесно зізнаюся, коли їхала на стажування − хвилювалася, але в колективі до мене поставилися дуже добре, допомагали, вчили, підтримували як могли, − розповідає сержант Гунбіна. − За час стажування я неодноразово виїжджала на патрульні маршрути в якості чергового військових нарядів. З військовослужбовцями строкової служби мною проводились індиві-

дуальні бесіди, психологічні лекторії, інформування, виховні години, а також я перевіряла моральнопсихологічний стан гвардійців під час несення служби. У розмові Вікторія Гунбіна зазначила, що стажування у столичній бригаді ОГП було для неї дуже корисним, залишило тільки приємні враження, а після випуску вона хотіла б продовжити офіцерську службу у Києві. Сподіваймося, мрія Вікторії здійсниться, а попереду в неї та її однокашників завершальний етап навчання – складання державних іспитів. Старший лейтенант Олександр МАЛЬЦЕВ. Фото автора

«Ратник» № 3 (5288) 15 лютого 2017

7

НА СЛУЖБІ МИСТЕЦТВУ

Ратник

МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України Видається з 5 жовтня 1951 року

Засновник — Головне управління Національної гвардії України.

Репетиція плац-концерту

Чудовий настрій – гвардійцям та іноземним дипломатам Сьогодні хотілося б розповісти про військовий духовий оркестр столичної окремої бригади з охорони дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав. Оскільки 2017 рік для бригади є особливим – в червні з’єднання відзначатиме своє 25-річчя та двадцять років з дня створення оркестру.

Після виступу військового оркестру у Посольстві Французької Республіки

З

араз музичний підрозділ повністю укомплектовано справжніми фахівцями. З 2013 року посаду начальника оркестру – військового диригента обіймає майор Максим Городюк. Саме завдяки йому репертуар оркестру оновлюється новими аранжуваннями та творами до кожного заходу. На базі колективу створено дует саксофоністок «Манхеттен Лаунж» (старший прапорщик Анна Лучкіна та старший сержант Леся Ільїна) та диксиленд «Гвардійці» (старші прапорщики Роман Косяк, Олександр Новіков, Анна Лучкіна, старший сержант Руслан Решетник, солдат Максим Воз-

нюк), які своїми виступами урізноманітнюють концертні програми. Оркестр є постійним учасником військових парадів та святкових заходів у столиці. Минулого року музичний підрозділ виступав з концертною програмою в Маріїнському парку з нагоди Дня Національної гвардії України, а в червні на день частини оркестранти презентували нову цікаву програму вій­ськово-оркестрового де­філе на плацу бригади для гостей – представників дипломатичних установ інших країн. Крім того, вже традиційно кожного року 14 липня музиканти беруть активну участь в урочис-

тих заходах та концертних виступах з нагоди французького національного свята – Дня взяття Бастилії, святкування якого відбувається на території Посольства Французької Республіки. Приміром, минулого року пісні Едіт Піаф слухачам подарувала співачка, ведуча, режисер прапорщик Олена Дружина, яка вже десять років служить у складі оркестру. До речі, обов’язковим номером під час концертів є Гімн «посольської» бригади, написаний у 2014 році майором Максимом Городюком та солістомвокалістом оркестру службовцем Володимиром Овсєєвим. Сам Володимир Михайлович має величезний репертуар, виконує пісні на семи іноземних мовах, які включають у концертні програми як сюрприз, щоб гості з інших держав могли почути рідні для них музичні твори. Загалом, кожен концерт для оркестру «посольців» − можливість радо і щедро дарувати музику, пісні та чудовий настрій гвардійцям, іноземним дипломатам і всім людям. Старший лейтенант Олександр МАЛЬЦЕВ

Реєстраційне свідоцтво КВ № 20268-10668ПР від 12.08.2014 р. Зареєстровано Державною реєстраційною службою України. Відповідальний редактор підполковник Сергій ДІДИК Заступник відповідального редактора — відповідальний секретар капітан Ольга ДОЛЖЕНКО Комп’ютерна верстка Ірини ГОМЕНЮК Літредактор Людмила БУТАКОВА Коректор Володимир ЧЕРНЯК E-mail: vvratnik@ukr.net Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, каб. 409. Редакція може друкувати матеріали для обговорення, не поділяючи при цьому точку зору автора. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Листування з читачами тільки на сторінках газети. Персональну відповідальність за достовірність фактів несе автор. Розповсюджується безкоштовно. Номер віддруковано в дру­карні ІВЦ Національної гвардії України, яка несе повну від­по­ві­даль­ність за якість друку. Адреса друкарні: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 38, в/ч 3001. Наклад 4213 примірників. Підписано до друку 15 лютого 2017 року. Зам. 74.

УВАГА! Шановні читачі! Якщо до вашої військової частини, підрозділу не над­ ходить газета «Ратник» або виникають проблеми із її отриманням у відділеннях «Нової Пошти», просимо інформувати про це за телефоном: +38 (098) 589 54 40 (відповідальний редактор газети «Ратник» підполковник Дідик Сергій Миколайович) або електронною поштою на скриньку vvratnik@ukr.net. Дякуємо за розуміння та співпрацю!